«Для того щоб встановити, чому і як потрібно навчати вчителя чи шкільного адміністратора, потрібно з'ясувати об'єктивні закономірності даної діяльності, її складові та структуру»

Терський Н. Л.

.

Урок – це форма організації навчально-виховного процесу, детермінована сталим складом учнів, змістом навчального матеріалу, часом.

Урок – це “відрізок”, “жива клітина” навчального процесу, завершений у смисловому та організаційному сенсі.

Урок – цілісна система, яка зумовлена єдністю зовнішньої і внутрішньої структури навчального процесу.

Урок – динамічна система, функціонування якої забезпечує послідовні зміни в усіх її учасників: учні рухаються (в позитивний чи негативний бік) у своїй вихованості, навченості, розвитку; учитель поповнює (або втрачає) свою професійну компетентність.

Урок – складна педагогічна система, яка базується на інших науках (філософії, психології, соціології, дидактиці, кібернетиці, математиці, теорії систем); містить різнорідні компоненти, обєктиктивні взаємозвязки між якими забезпечують зовнішню й внутрішню структуру навчального процесу на уроці, його результативність.

Урок – це відрізок навчального процесу, кінцевим результатом якого є просування учнів уперед у їхній навченості, вихованості, розвитку, а з процесуального боку – реалізація освітньої, виховної й розвивальної функцій навчання.

Необхідність класифікації аналізу уроку, розробки параметрів оцінки його ефективності залежно від його типу.

Махмутов М. І.

Підсумковий аналіз уроку й оцінки стану їх реалізації з точки зору оптимальності дій учителя.

Бабанський Ю. К.

Урок, як систему, характеризують п'ять основних складових: 1.Мета діяльності. 2.Учитель (діяльність на уроці). 3.Учні (навчальна діяльність).4.Зміст діяльності. 5.Стиль взаємовідносин учителя та учнів.

Симонов В. П.

Функції педагогічного аналізу уроку

Інструмент формування переконань учителя в необхідності перегляду методики своєї праці, відносин з учнями, якщо вони виявилися непродуктивними; інструмент мотивації діяльності вчителя як рушійної сили розвитку; спосіб поєднання педагогічної теорії з практикою навчально-виховної роботи; основи узагальнення й розповсюдження передового досвіду; можливість ефективно формувати й розвивати зв'язки наступності;

спосіб граничної конкретизації управління навчально-виховним процесом; засіб впливу на кінцеві результати навчально-виховно го процесу; засіб управління процесом навчання учнів, визначення ступеня вивчення особливостей учнів учителем; засіб формування цілісного педагогічного колективу;засіб конструювання єдності педагогічних позицій у колективі; засіб виявлення рівня вихованості педагогічного колективу;

Функції педагогічного аналізу уроку

практикум щодо самоаналізу уроку й самооцінки його ефективності: «Уміння його здійснювати — обов'язковий і невід'ємний елемент культури педагогічної майстерності вчителя»;засіб стимулювання самоосвіти педагога; сподівання в успіх учителя; інструмент формування загальних цінностей колективу; вираження поваги і довіри до вчителя; засіб виховання свідомого ставлення вчителя до

праці

Функції педагогічного аналізу уроку

Основним, системоутворюючим принципом процедури аналізу уроку є “принцип поваги і довіри до людини” (за Конаржевським)На основі даного принципу можна виділити низку конкретних вимог до аналізу уроку: - поважати особисту гідність людини, визнавати за нею відповідні права й можливості;- поважати людину в собі й людину в інших;- надавати вчителеві, коли це можливо, свободу вибору;- створювати атмосферу довіри на основі взаємоповаги;- поважати людину, але проявляти до неї досить високу вимогливість;- заохочувати досягнення й особистий внесок кожного в справу школи; - гарантувати кожному вчителеві й учневі захищеність у колективі.

Аналізувати урок слід за умови наявності вірогідних та об'єктивних фактів, отриманих у процесі його спостереження; аналізувати доцільно кожен відвіданий урок за умови, що всі його деталі та нюанси усвідомлені, а факти спостереження вивчені, проаналізовані, синтезовані; перед аналізом уроку вислухати думку вчителя про його зміст та ефективність, досягнення мети (самоаналіз); висновки про ефективність відвіданого уроку робити тільки на основі синтезу виявлених фактів під час його спостереження;

Процедура аналізу уроку

висновки й пропозиції, висловлені в процесі аналізу уроку, повинні відображати суть та зміст теми уроку, бути конкретними й обґрунтованими;

аналіз уроку, висновки й пропозиції слід зіставляти з поставленою метою відвідування та поглиблення вивчення об’єкта переважного спостереження;

рекомендації слід спрямовувати на усунення виявлених недоліків у процесі спостереження уроку, підвищення ефективності педагогічної діяльності вчителя та навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Процедура аналізу уроку

Типи та види аналізу уроків

Повний аналіз уроку Короткий аналіз уроку Комплексний аналіз уроку Аспектний аналіз уроку

Повний аналіз уроку проводиться з метою вивчення й розбору всіх аспектів уроку.

Короткий аналіз уроку для досягнення основних цілей і завдань(рекомендується використовувати нечасто)

Комплексний аналіз уроку – у єдності й взаємозв’язку цілей, змісту, форм і методів організації уроку

Аспектний аналіз уроку – для окремих елементів уроку.

Вид аналізу Напрям аналізу

Дидактичний

Аналіз за основними дидактичними категоріями (постановка мети уроку, дотримання дидактичних принципів, логіки навчального матеріалу, логіки процесу навчання, застосування засобів та методів навчання, питання активізації навчальної діяльності учнів, реалізація принципу єдності освіти та виховання)

ПсихологічнийВивчення психологічного клімату на уроці, аналіз урахування психолого-фізіологічних особливостей учнів; чи застосовуються прийоми релаксації, тренінгу, які сприяють розвитку пам'яті, уваги, мислення

ВиховнийВивчення рівня загального розвитку та вихованості ди тини, вивчення міри та якості виховного впливу уроку на учнів

МетодичнийВивчення діяльності вчителя й учнів, ступінь їхньої взаємодії в основних структурних компонентах уроку

ОрганізаційнийВивчення прийомів організації занять, ступінь оснащеності уроку наочними приладами, ефективність застосування ТЗН, раціональність використання часу уроку, виконання санітарно-гігієнічного режиму

СтруктурнийВивчення якості актуалізації, успішності виконання самостійних робіт; активності роботи пам'яті та мислення учнів; оформлення нових понять і способів діяль ності; виявлення елементів уроку, які мають найбільше виховне значення

Аспекти уроку

Санітарно-гігієнічний

Етапи та зміст уроку

Проміжні цілі

Основні компоненти санітарно-гігієнічного аспекту уроку

Ефективність реалізації санітарно-гігієнічного аспекту уроку

Гігієна навчального приміщення, праці вчителя та учнів на уроці

Фізіолого-гігієнічні передумови організації навчання на уроці

Організація і зміст гігієнічного навчання і виховання учнів на уроці

1 2 3 4 5 6

Технологічна карта спостереження та аналізу санітарно-гігієнічного аспекту уроку

Технологічна карта спостереження і аналізу виховного аспекту уроку

Етапи та зміст уроку

Проміжні цілі

Виховний потенціал змісту уроку Ефективність реалізації виховного потенціалу уроку

Якість постановки і досягнення виховної мети уроку

Реалізація особистісно орієнтованого підходу до виховання учнів на уроці

Реалізація виховного потенціалу змісту навчального матеріалу на уроці

Ефективність вибору та реалізації методів, форм і засобів виховання учнів на уроці

Психолого-педагогічне управління процесом виховання, самовиховання, самовдосконалення учняв на уроці

Контроль, самоконтроль, корекція виховного процесу на уроці

Оптимальність принципів виховання учнів та шляхів їх реалізації на уроці

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Технологічна карта спостереження та аналізу психологічного аспекту

Етапи та зміст уроку

Проміжні цілі

Стан реалізації основних компонентів психологічного аспекту уроку

Оцінка ефективності реалізації психологічного аспекту уроку

Розвиток вищих психічних процесів учнів

Навчально-пізнавальна діяльність учнів

Врахування типів темпераменту учнів

Спілкування вчителя та учнів на уроці

1 2 3 4 5 6 7

Технологічна карта спостереження та аналізу дидактичного аналізу уроку

Етапи та зміст уроку

Проміжні цілі

Стан реалізації дидактичного аспекту уроку Оцінка ефективності реалізації дидактичного аспекту уроку

Зміст навчального матеріалу

Принципи навчання

Форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці

Методи навчання

Засоби навчання

1 2 3 4 5 6 7 8

Технологічна карта спостереження та аналізу організаційного аспекту уроку:

Етапи та зміст уроку

Проміжні цілі

Стан реалізації організаційного аспекту уроку Оцінка ефективності організаційного аспекту уроку

Педагогічна доцільністьі раціональність структури уроку

Організація навчального матеріалу

Організація пед. діяльності вчителя та навч.-пізнв. діяльності учнів

Організація матеріального забезпечення та технічного оснащення уроку

Використання сасу на уроці

1 2 3 4 5 6 7 8

Логіко-структурна залежність між видами аналізу

План аналізу уроку Мета відвідування уроку; Загальні відомості. Тема й мета уроку. Тип і структура уроку. Зміст уроку. Принципи навчання. Методи, прийоми й засоби навчання. Поведінка учнів. Поведінка вчителя. Результати уроку. Висновки й пропозиції.

В. Онищук

відповідне теоретичне підґрунтя має визначати науковий рівень змісту уроку;

за умови належного наукового рівня забезпечувати оптимальність змісту уроку;

урок має бути містким, але не перевантаженим;

урізноманітнювати види робіт, методи та прийоми навчання й викладання, організаційні форми уроку, широко поєднувати індивідуальні, групові та фронтальні форми роботи;

добирати суб’єктивно значущу для учнів інформацію, тексти художніх творів і різноманітні мовленнєві зразки для наслідування;

забезпечувати інтенсивну мовленнєву практику учнів, цілеспрямовану й систематичну роботу над розвитком зв’язного мовлення;

Вимоги до сучасного уроку

Вимоги до сучасного уроку

постійно активізувати учнів (максимальне включення до різних видів діяльності) і розвивати їхню самостійність та ініціативність;

ураховувати навчально-виховні можливості уроку, передбачати, щоб зміст сприяв вихованню (національному, розумовому, моральному, естетичному) особистості учня;

виховувати в учнів стійкий інтерес до мови та літератури;

постійно збуджувати позитивне емоційне ставлення до навчання, стимулювати інтелект та естетичні потреби школяра;

дбати про високу педагогічну культуру вчителя-словесника, його постійне духовне збагачення, ідейно-моральне зростання.

Оцінки суджень

1 Категорія : урок високої ефективності, мета та завдання досягнуті (аргументувати); урок середньої ефективності, мета та завдання досягнуті частково (аргументувати); урок низької ефективності, мета та завдання не досягнуті (аргументувати).

Урок високої ефективності слід уважати той, на якому учні засвоїли знання, набули певних практичних навичок та умінь, у своєму розвитку й вихованні просунулися вперед.

2 Категорія : урок проведений на високому науково-теоретичному та методичному рівні, мета й завдання досягнуті (аргументувати); урок проведений на середньому науково-теоретичному та методичному рівні, мета й завдання частково досягнуті (аргументувати); урок проведений на низькому науково-теоретичному та методичному рівні, мета й завдання не досягнуті (аргументувати).

Оцінки суджень

Пам’ятка вчителю щодо самоаналізу уроку

Характеристика логіко-структурних, дидактичних та методичних особливостей теми уроку, відповідність її навчальній програмі, за якою працює вчитель.

Чіткість повідомлення теми, постановка триєдиної мети (освітня, виховна, розвивальна), завдань уроку.

Педагогічна доцільність вибору дидактичного матеріалу (зміст, об'єм, ступінь складності тощо) відповідно до мети та завдань уроку.

Самоаналіз уроку — вид діяльності, у якому особливу роль відіграє мотиваційний компонент. Потреба в літературі щодо аналізу й самоаналізу уроку певною мірою задовольняється публікаціями ряду авторів, серед яких Ю.К.Бабанський, Г.І.Горська, Г.Д.Кирилова, Ю.А.Конаржевський, М.І.Махмутов, В.О.Онищук, Е.Н.Поляков, М.А.Портнов, Г.І.Приступа, В.А.Симонов, Т.І.Шамова, Н.А.Шубін та ін. Необхідність літератури із самоаналізу уроку — не данина традиції, а конкретна актуальна проблема. У сучасній науковій літературі виділяють основні підходи до поняття «самоаналіз уроку».М.І. Махмутов (1985 р.) розглядав самоаналіз уроку як найважливіший канал формування й розвитку .творчої активності вчителів, засіб удосконалення педагогічної майстерності вчителя, стимулювання самоосвіти педагога. На думку Ю.А.Конаржевського (2000 р.), самоаналіз уроку лежить в основі узагальнення і певною мірою поширення передового педагогічного досвіду. Крім того, самоаналіз дає можливість відрізнити педагогічне новаторство від прожектерства і непотрібних відсебеньок. Т.І. Шамова (2001 р.) вважає, що самоаналіз уроку — найважливіший шлях формування єдиного ставлення вчителя до вирішення основних питань навчання та виховання, насамперед єдиного ставлення до оцінювання знань і використання оцінки.

Раціональний вибір та реалізація комплексу принципів навчання, визначення і реалізація принципу-домінанти.

Раціональний вибір методів, засобів навчання, форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів і їх реалізація на уроці.

Визначення та реалізація виховного потенціалу навчального матеріалу.

Пам’ятка вчителю щодо самоаналізу уроку

Динаміка розвитку здібностей, інтересів, нахилів учнів у процесі навчання. Ступінь організації навчально-пізнавальної діяльності та дисципліни учнів, їх активності й самостійності.Забезпечення вчителем на уроці відповідних санітарно-гігієнічних умов та морально психологічного мікроклімату. Самооцінка вчителем досягнення мети уроку, тобто оцінка ступеня реалізації освітнього, розвивального, виховного потенціалів програмного матеріалу, що вивчався на уроці.

Пам’ятка вчителю щодо самоаналізу уроку

Самоаналіз уроку дати коротку характеристику класу; назвати тему уроку, охарактеризувати її місце в загальній системі інших уроків та тем; визначити ступінь складності та трудності теми, що вивчалася на уроці; дати характеристику триєдиній дидактичній меті уроку, зіставивши її з кінцевим результатом; висловити свою думку про тип уроку, його відповідність дидактичній меті; визначити етапи уроку й показати розв'язання навчальних завдань на кожному з них; охарактеризувати використання в ході уроку методів навчання, їх відповідність змісту навчального матеріалу та способам організації діяльності учнів, зіставивши це з отриманим результатом; указати найбільш вдалі та невдалі моменти уроку.

За Т.Шамовою, Ю.Конаржевським

Пам'ятка для самоаналізу уроку які завдання ви поставили перед уроком; які завдання вважали особливо важливими та

як при цьому враховували особливості класу; місце уроку серед інших уроків з теми, що

вивчається; чому вибрали саме такі методи, форми та

засоби навчання; яким чином враховували особливості учнів,

які відстають у навчанні та сильно підготовлених; як забезпечували попередження

перевантаження учнів домашньою роботою; як ви самі оцінюєте результати реалізації

основнихзавдань уроку .

За Ю. Бабанським