Посібник "Відкриття світу літератури"

Н. Котляренко

Відкриття

світу літератури

Кіровоград 2008

2

Автор: Котляренко Наталія Миколаївна, вчитель української мови та літератури ЗШ І-ІІІ ступенів № 33 Кіровоградської міської ради

Рецензенти:

Задорожна Н.О. – кандидат філологічних наук, доцент Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Рожанчук І. В. - вчитель-методист гімназії ім. Т. Шевченка м. Кіровограда.

Голик О.В. - вчитель-методист ЗШ № 20 м. Кіровограда.

У посібнику подаються методичні матеріали, рекомендації до проведення занять з української літератури. Для вчителів-словесників, студентів педагогічних навчальних закладів.

Друкується за рішенням ученої ради Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського ( протокол № 4 від 18. 11. 08. )

3

Зміст

Вступ. Шлях до істини 5

І. Особливості дослідницької роботи з літератури 7

ІІ. Літературне середовище 8

ІІІ. Сходинки до розуміння світу письменника 13

1. Відкриття через портрет 14

2. Психологічний портрет особистості 40

3. Імпресіоністичне бачення творчості митця 48

4. Якби ти був скульптором 50

( Пам’ятник митцю через символічні деталі )

5. Квітка письменника 52

6. Асоціативні схеми-опори 53

7. Блок-картки з проблемними запитаннями 55

ІV. Дослідження твору 71

1. Асоціативні ряди 73

2. Думка – речення 75

3. Структурні схеми “Сонечко твору“ 75

4. Схеми-опори з проблемним запитанням 78

5. Дорога випробувань 100

6. А що в очах? 102

7. Кольористика 105

8. Ключові деталі твору 117

9. Моніторинг 119

V. Замість післямови 120

4

Не можна зупинятися,

слід іти вперед у вічних шуканнях.

П. Чайковський

Сучасна освіта спрямована формування вміння використати свої знання на практиці. Література ж - унікальний предмет, що допомагає пізнати світ, людей і себе, вона вчить учнів мислити самостійно, сприяє формуванню механізмів самоорганізації, саморозвитку, творчого пошуку, дослідницької діяльності, а значить - відходити від стереотипу і торувати власний шлях. Це вже ознака інтелектуальної компетентності. Людина, не навчена мислити самостійно, в результаті починає жити у світі псевдодумок, псевдопочуттів, псевдодій. Так з’являється “сіра більшість”.

Усе виникає з потреби людини, література – це також потреба, бо вона у вирішальний момент підказує, як діяти. Це віковічний досвід, це “коди” людської душі. Вона змушує думати, зіставляти, робити висновки, вона вчить відчувати не лише душу героя, а й людей, які поряд.

Оскільки нині дитина живе у світі раціональності, й навчання здебільшого проектується на інтелект, логічність, що не пов’язується з емоційним сприйняттям, творчим відкриттям світу і себе в ньому, необхідно використовувати можливості мистецтва слова для розвитку креативного мислення, формування творчої особистості.

Учневі треба дати відчуття повітря, простору, вільного часу для роздуму, переживання, вибору позиції. Нехай він думає й аналізує сам, а не переказує книгу та слова вчителя. Нехай відчує себе відкривачем - це джерело інтересу. Адже кожна дитина по-своєму бачить навколишній світ, по-своєму сприймає предмети і явища, по-своєму думає. Особливу увагу, на мою думку, варто надати кольористиці, бо кожна дитина - художник і, схилившись над аркушем чи створюючи уявний малюнок , не просто малює, а живе своїм малюнком, кожний вибір відтінку кольору, його місце та інтенсивність є вмотивованим. Тоді й художній текст буде сприйматися не як набір окремих випадкових речень, а як цілісне явище.

Прийоми, спрямовані на розвиток творчого мислення, спонукають учнів бути не байдужими і допомагають їм відчути, побачити те, з чим стикаються у реальному житті й не звертають уваги, задуматися над власними вчинками, спробувати, як у дзеркало, заглянути у власну душу. Адже душа учня не повинна стати холодним хранилищем істин, які ніколи не будуть використані. Дуже важко бути ідеальним, коли ти лиш людина, але що є найбільш значущим у житті, людина повинна знати точно.

Тому урок має стати уроком пошуку істини, на основі аргументів, дослідження логіки цих аргументів, аналізу фактів та ідей.

5

Шлях до істини

Тут необхідна спостережливість, що виявляється у здатності

помічати непомітні, але суттєві деталі; цілісно сприймати об’єкти

навколишньої дійсності і разом з тим бачити окремі їх деталі; спрацьовує

й уява – здатність бачити предмет і явища під різними кутами зору.

Поєднання прийомів розвитку креативного мислення дозволяє

активізувати попередній досвід учнів, створити ситуацію пошуку.

Робота над методичною проблемою дає можливість поєднання цікавих

методів і прийомів розвитку креативного мислення учнів, формування

цілісного світоглядного уявлення про світ і своє місце у ньому.

Тому істинною є думка Р. Ролана: “Краще пізнати істину наполовину, але

власними силами, аніж дізнатися про неї цілком, але з чужих слів і завчити,

як папуга”.

6

І. Особливості дослідницької роботи з літератури

ЧАС

АВТОР

ТВІР

ВЛАСНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

“Книги – кораблі думки, що породжуються хвилями часу й бережно несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління”, - вважав Ф. Бекон.

Одні твори викликають захоплення, інші так і залишаються до кінця не прочитаними, не розгаданими. Тому саме вчитель має змогу наблизити учня до відкриття. Твір назавжди залишиться не зрозумілим, якщо учень не збагне самого автора: його розуміння життя, призначення людини в ньому, його мрії, надії, сподівання, прийняття чи неприйняття світу. Не зрозумілою буде філософська лірика Олега Ольжича без усвідомлення тих життєвих цілей, що він поставив перед собою, не зрозумілою залишиться ідея краси у творах О.Довженка, без розуміння поняття “краси” самим Довженком, не зрозумілим буде трагізм творів М. Куліша без усвідомлення того страшного коловороту, у котрому опинилося ціле покоління.

Завдання вчителя – відкрити учневі цей загадковий і чужий світ автора. Але це неможливо зробити без дослідження часу, бо саме він, час, впливає на людину –свідомо чи підсвідомо, і саме він диктує актуальні теми, провідні мотиви, що проходять через усю творчість митця.

Отож варто прислухатися до думки К.Ушинського: “ Читати – це ще нічого не значить; що читати і як розуміти прочитане – ось у чому справа”. Бо головне – це не розмова про твір, а те, які цей твір дає стимули, над чим змушує задуматися.

Як приклад, пропоную використати опори, що дають змогу об’ємний матеріал показати в системі, виділивши головне.

7

ІІ. Літературне середовище

Щоб відкрити автора і його твори, треба зрозуміти ЧАС, в який він жив.

Літературне середовище І половини ХІХ століття

І. Нечуй-Левицький Час кріпаччини – час втрати

духовних цінностей

До - руйнування душі - Після

“МИКОЛА ДЖЕРЯ “ “КАЙДАШЕВА СІМ’Я”

( Гармонія світу природи і людини ) ( Зруйнована хата )

Духовні цінності

Вибір людини

Матеріальні цінності

Панас Мирний

Показ підсвідомого тягаря кріпаччини.

“Хіба ревуть воли, як ясла повні” :

Чіпка поруйновані з дитинства страх втрати вибір душа

Грицько душі власності земля

Ті ж ключові ідеї можна прослідкувати в інших авторів.

І. Карпенко-Карий

Показ підсвідомого тягаря кріпаччини.

Калитка, Пузир є вибір духовні цінності

збагачення.

Час вибору матеріальних цінностей.

Ключовий образ: Земля

Об’єкт оспівування Годує Застерігає Підкорює Вбиває

Важка праця Багатство Фактор статусу Воля Марево

Людина як особистість втрачається.

8

Літературне середовище

ІІ половини ХІХ століття

Час пізнання. Світ ще не нищиться, але його

образ уже втратив свою сталість.

Модернізм. Криза духовності людства.

Час дослідження власної та світової культури.

Доба, де є прагнення віднайти стержень, зрозуміти людську душу.

Вибір: матеріальне

духовне (Леся Українка “Лісова пісня”, “Камінний господар”, “Одержима”

О. Кобилянська “ Людина”, “Царівна”, “У неділю рано зілля копала”, “ Битва”.)

Герой має вибір.

Леся Українка

Змалювання жіночої долі на тлі всесвітньої історії.

О. КобилянськаУвага звернена на душу жінки, що сама здатна знайти свій ―полудень‖.

Жінка не поруйнована часом, не знищена суспільством, не нещасна ―рабиня‖, а освічена,

високодуховна, прогресивна, вільна у виборі роду занять, ніжна і любляча.

Час “духовної клітки”, з якої жінка намагається вирватися.

Повість ―Царівна”

Лореляй – царівна – цвіт лотоса

зовнішня чистота душі, незвичайність

краса

( шлях підсвідомого сприйняття жінки )

Наталка

шлях випробувань “Полудень”

Василь Орядин

Цей твір про бажання літати, коли не влаштовує доля гусениці.

Особливості творів цього періоду.

1. Самоаналіз, самозаглибленість ( наприклад, форма щоденникових записів)

2. Культ жінки.

3. Емоційність, пристрасність, схвильованість. Тому розуміння їх можливе лише серцем, а не розумом.

4. Елементи підсвідомого ( віщі сни )

5. Зближення людини зі світом природи ( герої люблять гори, море, ліс…), де існувала гармонія, якої не було серед людей. Природа стає дзеркалом душі.

6. Поезія в прозі.

Клод Моне

9

М. Коцюбинський

Час руйнівних революційних ідей. Час перебудови світу.

Пошук автором сенсу життя.

Герой дороги:

“Інтермеццо” – дорога заради відродження душі через природу (цивілізація-

природа);

“Сон” – відродження через уявний світ, де краса порятує від буденності;

“В дорозі” – спроба знайти себе через революційні ідеї, природу, почуття, сім’ю;

“Тіні забутих предків” – відродження через світ давнини, пошуки там гармонії;

“На острові” – аналіз власного життя.

Твори М.Коцюбинського - пошук гармонії, якої не вистачало в реальному

житті, вихід із руйнівного революційного стану через світ краси.

В. Винниченко

“Не лірична епоха”.

Час воєн, революцій, перевернутої системи цінностей ( ідеї Ніцше, Маркса,

Фройда ), пошуку людиною своєї сутності, відчуття нерозуміння

(внутрішнього хаосу), втрати змісту життя, розчарувань, зневіри.

Вибір людини – немає.

Все наповнилося хаосом. Ідея руйнує людську душу.

“ Людина ніщо”, “можуть убити” (новела “Момент”)

Невідповідність: “дуже любити життя” – “вмирати”

Тому “Самі себе мусимо рятувати‖ (повість ― На той бік ―)

Дорога - символ пошуку себе у світі.

Твори В.Винниченка – спроба розібратися у душі людській та власній у час,

сповнений хаосу, пошук шляхів лікування цивілізації.

10

Літературне середовище ХХ століття

Час відречення від вікової системи моральних цінностей. Боговідступництво. Пізнання людини через несвідоме.

Час крайнощів породжує людину з ідеями крайнощів. Перекреслення всього задля ідеї. Втрата людиною психічної цілісності у неврівноваженому світі.

Світ фрагментів і хаосу. ( Кускова побудова творів).

Час ночі – світу несвідомого. Наскрізний мотив – приреченість світу.

Художній час: минулий – теперішній - ? майбутній.

Герой – самотній, ніхто, відчуває абсурдність життя – “дорога в нікуди”.

Світ 20-х:

Немає цінності Перекреслення Втрата Місто - хаос

віри і любові родини життєвих опустошення

(М. Куліш, (Ю. Яновський, орієнтирів, душі, нема

“Патетична соната”) “Вершники”) розчарування коріння

( М.Хвильовий, (В.Підмогильний,

Переродження “Я (Романтика)” “Місто”)

жінки (М.Хвильовий, Втрата значення

“Кіт у чоботях”) почуття ( В.Підмогильний,

“Невеличка драма”)

Витіснення гармонійного порядку дисгармонійним хаосом.

“Не природа, а техніка” – девіз часу.

Талант втрачає свою вагу.

Світоглядна криза “патетичної душі” та “комуністичного фанатизму”.

Час диктату ідеї. Втрата життєвих орієнтирів.

Найстрашніше – вибору немає.

Світ 30-х:

Знищення сутності Знищення Втрата душевної рівноваги.

Людини людства Самотність душі.

( І.Багряний, У.Самчук, “Марія”, ( твори Т. Осьмачки)

“Сад Гетсиманський”, В.Барка, “Жовтий князь” Втеча у світле царство

“Тигролови”) мрій.

Твори – усвідомлення коловороту і спроба знайти вихід.

К. Малевич

11

Світ кінця 40-х:

Війна – час переосмислення сутності життя.

Вибір між людиною та істотою. Очищення душі любов’ю

(О.Довженко, “Україна в огні”, (О.Гончар, “Модри Камень”)

І.Багряний, “Огненне коло”)

Усвідомлення цінності рідної землі. Героїзм і перемога.

Світ 60-х:

Час відродження духовності. Спроба знайти гармонію.

Орієнтація на Людство, людську душу.

Твори - спроба очищення людської душі.

60 –ті:

Пошук джерела Усвідомлення Усвідомлення Історизм

життєвої сили цінності почуття цінності коріння художнього

( О.Гончар, (Г. Тютюнник, ( Г. Тютюнник, мислення

“Собор”, твори “Три зозулі з “Оддавали Катрю”)

П.Загребельного) поклоном”) ( історичні твори)

Філософічність Поєднання буденного і космічного,( І. Драч, Л.Костенко ) повернення до міфу (І. Калинець)

Світ 90-х:

Символом часу стає лабіринт з відсутністю центру, асиметрія меж входу і

виходу.

Критичність. Час іронії – спустошеність духу.

Сумнів у цінностях.

Розчарування в ідеалах. Абсолютної істини немає.

90-ті

Переосмислення Усе ставиться під сумнів.

сюжетів Моделювання реальності. Переплетення

сюжет в сюжеті часово-просторових пластів.

Гіпертекст Карнавалізація

Текст породжує власні смисли

А. Горська

І. Пилипенко12

О. Широков

ІІІ. Сходинки до розуміння світу письменника

Ключ до розуміння творів – спроба зрозуміти світ автора, чужий і неповторний.

Моє відкриття автора

1. Відкриття через портрет

2. Психологічний портрет особистості

3. Імпресіоністичний портрет творчості митця

4. Якби ти був скульптором ( Пам’ятник митцю через символічні деталі )

5. Квітка письменника

6. Асоціативні схеми-опори

7. Блок-картки з проблемними запитаннями

13

1. Відкриття через портрет

Художник змушує нас дивитися

на світ його очима.А. Шопенгауер.

Портрет - один із провідних жанрів малярства,

скульптури та графіки, присвячений зображенню

певної конкретної людини; окремий художній твір,

що належить до портретного жанру.

( Словник-довідник. Образотворче мистецтво /

Пасічний Д. М.- Тернопіль, 2003. - 216 с.)

Але портрет – це не лише зовнішнє відображення людини, як фото, це вияв розуміння митцем сутності тієї людини, яку він зображує, це портрет душі зі всіма її барвами, відтінками та символами.

Недарма А. Горська, художниця 60-х, для котрої проблема людської гідності, поняття честі були над усе, зображуючи О. Довженка, розділила обличчя, яке митець обхопив руками, на чорну й білу частини. Напевне, це відкриття не лише постаті, а й часу, в якому довелося жити.

Таке відкриття через портрет у поєднанні зі статтею Л. Мовчан ―Роздвоєна душа митця‖ дасть змогу учням самостійно дати відповідь на проблемне запитання ―Якою ціною було куплене життя і можливість творити?‖

Тому портрет на уроці має стати джерелом бесіди, яка допоможе учням глибше зрозуміти сутність митця і дати відповідь на запитання ―Чому художник створив саме такий портрет, яку особливість митця прагнув відобразити?‖

Особливу увагу варто звернути на:

вираз обличчя, очі ( наприклад, Т. Шевченко, створюючи портрети, особливу увагу звертає на очі, у них спроба виписати усе життя, свої ж, в автопортретах, притіняє. У роботі з портретом доцільно використати прийом “ А що в очах?”, він допомагає наблизитися до розкриття людської сутності, формує прагнення зрозуміти іншу людину, знайти власну часточку в її відображенні.

Художник М. Сервіль не випадково акцентує увагу на очах у портреті ―Леся Українка‖, він хоче показати не стільки талановиту поетку, скільки самотню жінку, що шукає своє щастя. Це новий образ порівняно зі сполітизованим, заангажованим п’єдесталом, де загубилася сама людина );

окремі деталі, на які художник акцентує увагу, використовуючи гаму кольорів, напівтони, штрих, лінію, площину, об’єм, форму, пропорцію, світло, простір(наприклад, Т. Шевченко ―П.Куліш‖ – акцент на контраст кольорів – чітких, яскравих до штриховки. Таке поєднання допомагає художникові передати своє бачення суперечливої душі знаного, але до кінця не розгаданого таланту;

П. Шпорчук ― Г.Сковорода‖ – акцент на контрастні кольори: білий, червоний, чорний, саме вони допомагають пізнати Г. Сковороду. Білому протиставляється чорний, можливо, це протистояння чистоти душі та суєтності, матеріальності, буденності, звабам, порожнечі, світлого й темного, правди і брехні. Червоний, що знаходиться між ними, символізує саме життя, бо асоціюється з кров’ю, смертю, війною, любов’ю, чоловічою силою, стражданнями.

14

Цікавою є деталь ―руки, що тримають книгу‖ – символ мудрості. Вона розкриває світоглядні позиції Г.Сковороди: постійна праця над самим собою, моральне самовдосконалення, пізнання своєї природи, нахилів та здібностей -можуть зробити людину кращою, ніж вона є. Тому не дарма книга кольору трави);

фон ( наприклад, П. Шпорчук ― Г.Сковорода‖ – символічне зображення України та дороги, що допомагає пізнати світ і себе.

М. Жук ―Володимир Сосюра‖ – відображення часу, в якому довелося жити поету.

І. Жук ―Портрет Леся Курбаса‖ – символічне зображення найважливіших речей для митця та чорної системи, що може не лише схилити людину, а й знищити.);

символіка ( наприклад, І. Жук ―Портрет Леся Курбаса‖: маска – уособлення театру, квітки – краси, тополі – України, звідси можна визначити, що було важливим для Л.Курбаса – Батьківщина, театр, краса );

задум ( яку особливість письменника прагнув відобразити художник).

Добір деталей для аналізу дасть змогу не лише осмислити, а й з’ясувати їх значення для розкриття внутрішнього світу митця, його сприйняття самим художником.

Робота з портретом може бути проведена як прийом вивчення особистості перед дослідженням творчості митця, у процесі роботи, а також як підсумок вивченого. Запис та зіставлення думок дають змогу прослідкувати процес власного розуміння учнем особистості письменника.

Різновидами відкриття через портрет є:

зіставлення портретів різних художників ( наприклад, П.Тичина може відкритись через художні твори М. Жука ―Біле і чорне‖ та О. Довженка ―Молодий Тичина‖; Г. Сковорода через полотна Г.Галкіна, В.Чебаника, В.Кравченка, П.Шпорчука);

Таке зіставлення можливе лише тоді, коли учні достатньо усвідомили об’єкт зіставлення, вміють знайти взаємозв’язки різних явищ, охарактеризувати спільне й відмінне. Зіставлення має стати не самоціллю, а ключем до більш глибокого розуміння сутності явищ, образів, ідей, поглядів.

поєднання роботи з портретом та уривками творів одного часу;

поєднання роботи з портретом та спогадами сучасників, що можуть бути записані на блок-картці, зіставлення рис характеру, що проявляються (наприклад, спогади дружини про В. Винниченка. Проблемним може стати питання: ― Які з перерахованих рис найвиразніше передано на живописному портреті?‖);

відкриття через автопортрет. Він допомагає визначити, як формуються особистість митця, його життєві позиції, ідеали.

Портрет митця — це особливий спосіб вираження сутності обдарованої особистості, це спроба показу на одному полотні прагнень, ідеалів, досягнень, радостей і трагедій. Він стає поштовхом до поєднання думок художника, вчителя та учня, стимулом колективного розв’язання проблемних завдань.

15

Отож, аналіз портретів – складні навички, формування яких вимагає від учнів

оволодіння таким ланцюгом розумових операцій: аналіз, зіставлення, порівняння,

групування фактів, синтез.

Подаємо деякі зразки портретів для аналізу.

16

Відкриття через портрет

17

Т. Шевченко.― П. Куліш‖

П. Шпорчук. “Г.Сковорода”

Запитання.

1. Чому художник створив саме такий портрет Сковороди? Що він прагнув нам відкрити в особистості цього митця?

2. Чому акцент зроблено на контрастні кольори: білий, червоний, чорний? Чому саме таке їх поєднання? Чому білого найменше, а червоного найбільше?

3. Яка роль допоміжних деталей? Роль рук та книги.

4. Чи випадково книга кольору трави?

5. Чи випадковим є саме такий фон? Роль дороги.

Завдання.

Підберіть афоризми і висловлювання митця, що підтверджували б вашу думку.

18

В. Чебанник. “Портрет Г.Сковороди

Завдання.

1. Чому художник створив саме такий портрет Сковороди? Що він прагнув

нам відкрити в особистості цього митця?

2. Чому акцент зроблено на кольори світло – тіні? Яка їх роль?

3. Яка роль допоміжних деталей?

19

В. Кравченко. “Мандрівний філософ”

Завдання.

1.Визначити, як дана поезія співзвучна з

художнім полотном.

2. Роль кольористики у розкритті сутності

особистості.

3. Ваше відкриття символічних деталей полотна

( воли, дорога, посох, сопілка).

Сковорода

Піти, піти без цілі і мети…

Вбирати в себе вітер і простори,

І ліс, і лан,і небо неозоре.

Душі лише співать: ― Цвіти, цвіти!‖

Аж власний світ у ній почне рости,

В якому будуть теж сонця і зорі,

І тихі води, чисті і прозорі.

Прекрасний шлях ясної самоти.

Іти у сніг, і вітер, в дощ, і хугу,

Бо, може, це нам вічний заповіт,

Оці мандрівки дальні і безкраї,

І, може, іншого шляху немає,

Щоб з хаосу душі створити світ.

Ю. Клен ( ― Празька школа‖)

20

Г. Галкін. “ Біля джерела”

Завдання.

1. Що прагне розкрити в особистості митця художник?

2. Як він цього досягає?

3. Роль джерела на полотні.

21

Запитання.

1. Чому Т. Шевченко створив саме такий портрет свого друга?

2. З якою метою використав поєднання чітких кольорів і штриховки, їх символіка?

3. А що в очах?

4. Яка роль фону ?

Завдання. Створіть психологічний портрет П.Куліша

22

Т. Шевченко,

― П. Куліш‖

В. Штернберг. “Портрет

Т.Шевченка”, 1840 рік

Вони познайомилися, навчаючись у Петербурзькій Академії мистецтв, були добрими приятелями.

На незабудь Штернбергові

Поїдеш далеко, побачиш багато;

Задивишся, зажуришся,-

Згадай мене, брате! (1840 р.)

Завдання. Створіть психологічний портрет Т.Г.Шевченка через призму бачення митця В.Штернбергом.

23

Запитання.

1. Що вразило вас у цьому портреті? Чим він відрізняється від інших?

2. Що, на ваш погляд, прагнув передати художник?

3. Які деталі, на вашу думку, розкривають душу Лесі Українки?

4. Чи варто було портрет зробити кольоровим?

Завдання.

― Моє відкриття Лесі Українки‖.

24

Завдання.

Дослідіть, як змінюється

сприйняття Лесі Українки через

твори зарубіжних та

вітчизняних митців.

М. Касьян.

―Леся Українка‖

25

Запитання.

1. Якщо автопортрет - психологічний самоаналіз, то як він

розкриває особистість творця ―Сонячних кларнет‖?

2. Що найбільше вражає і чому?

26

Запитання.

М. Жук – учитель П. Тичини,

О.Довженко – добрий приятель.

Що спільне, а що відмінне у

їхньому трактуванні особистості

митця?

27

Запитання.

1. Наскільки символічним є портрет П.Тичини ― В космічному оркестрі‖,

створений М. Маловським?

2. Розкрийте роль ключових образів: сонця – кульки – квітів – тополь – землі.

28

М. Маловський.

―В космічному

оркестрі‖

М. Жук.

“ Володимир Сосюра”

Запитання.

1. Яку роль у художньому полотні відведено контрастним кольорам – світла

і тіні?

2. Про що розказали вам очі? ( прийом ― А що в очах?‖)

3. У чому символічність фону? Роль деталей: пожарища і руки?

4. Як своє бачення молодого

митця розкриває О.Довженко

у своєму малюнку – шаржі?

29

Запитання.

1. Що ви можете сказати про психологічний стан людини, зображеної на

портреті?

2. Про що говорить саме така постава? Що близьке, а що далеке?

3. На які символічні деталі варто звернути увагу? Що вони означають?

4. Роль темних та світлих кольорів.

5. Чому не лише фон, а й обличчя пошмагане чорнотою?

6. З чим асоціюються у вас чорні обриси за спиною, яка їх роль?

30

Дослідження особистості Т.Шевченка через портрети вітчизняних митців утруднюється

“штампованістю” заяложеного образу “діда у кожусі”, тому пропоную

розглядати Шевченка через його автопортрети, де ще немає ідейного спрямування.

Відкриття Т. Шевченка через автопортрети

Серія автопортретів Т.Шевченка – своєрідний психологічний самоаналіз,

в якому художник передав свій настрій, думки, переживання за два

десятиліття. Так з’явилося близько 60 автопортретів.

1838 – 1842 роки для Т.Шевченка – це час духовного і творчого піднесення,

величезної працелюбності і систематичної самоосвіти.

1843 – 1845 роки – подорожі Україною, докорінні внутрішні зміни, пошук причин

страшного сьогодення, звернення до історії та її осмислення. Найстрашніше –

спокій, бездіяльність, безкорисливість життя.

1847 – 1857 роки – ―караюсь я в оцій пустині…‖

1857 – 1861 роки – час переосмислення та філософських роздумів про життя.

Спробуємо прослідкувати взаємозв’язок даної інформації з автопортретами.

Таке дослідження варто проводити у процесі вивчення творчості митця.

31

Запитання. 1. У чому різниця між портретом, створеним В.Штернбергом та автопортретом Т.Шевченка, адже творилися вони в один рік -1840 ?

2. Для створення автопортрета Т.Шевченко використовує контраст кольорів. Чому світло вихоплює з півтемряви лише обличчя – все інше ховається у напівпрозорих тінях?

3. Чому сховано в тіні ―дзеркало душі ‖- очі?

4. Для чого використані різкі контрасти?

5. Яка роль фону ?

6. Як допомагають зрозуміти митця його твори: ― Думи мої, думи мої…‖, ―Н. Маркевичу‖, ―Гайдамаки‖, написані у той же рік?

32

Запитання.

1. 1843 – 1845 роки - це час “трьох

літ”, час докорінних внутрішніх змін.

А як ці зміни можна прослідкувати

через автопортрети?

2. “А що в очах?”

3. Наскільки змінені життєві

орієнтири? Як це передано через

деталі?

4. Чому автопортрети цього

періоду чорно-білі?

5. Як поезії ―Розрита могила‖(1843 р.), ―Чигирине, Чигирине‖(1844 р.), ―Сон‖(1844 р.), ― Великий льох‖(1845 р.), ―Кавказ‖(1845 р.), ―Послання…‖(1845 р.), ―Холодний яр‖(1845 р.), ―Минають дні…‖(1845 р.), ―Три літа‖(1845 р.) допомагають глибше зрозуміти митця.

33

Автопортрет 1847 року – перший

малярський твір, виконаний на засланні, -

протест проти заборони.

“Караюсь, мучусь, але

не каюсь !...”

Запитання.

1. Наскільки змінилися автопортрети до і

під час заслання і в чому виявилися ці зміни

?

2. Як через очі відкривається душа поета ?

3. Неволя. Що це: ключовий образ чи стан

душі? Як поезії цього періоду співвідносні з

автопортретами?

----------------------------

Заслання, самота,

солдатчина. Нічого.

Нічого – Оренбург. Нічого – Косарал.

Не скаржився. Мовчав. Не плакав ні від чого.

Нічого, якось жив і якось не вмирав…

Л. Костенко.

Запитання.

Наскільки рядки цієї поезії

співзвучні з

автопортретами?

( прийом “ А я думаю так”)

34

Запитання. Як співвідносяться поетичні

рядки з автопортретами цього періоду?

Нема надій на звільнення. Нема ! Кругом неволя і кругом тюрма.

Нудьга. Жара. Безвітряність. Пустеля. Брудна, мов заяложена шинеля.

Безвихідь. Безпорадність. Непроглядь. Болить душа. Думки – і ті болять!

Він чи не вперше похилив плече Під тягарем, що давить і пече…

Почалася епоха – не міськими комфортами, не офортами (потім!),

лишень олівцем !...

Роман Лубківський.

( До автопортретів).

35

Т. Шевченко. Автопортрет.

Ми не лукавили з тобою,

ми просто йшли; у нас нема

зерна неправди за собою.

Ходімо доленька моя!

Мій друже вбогий, нелукавий!

Ходімо дальше: дальше слава,

а слава – заповідь моя…

(“Доля”)

Запитання.

Як ця поезія коментує автопортрети

цього періоду?

Запитання.

1. Чому такі разючі зміни відбулися у зовнішності поета?

2. Для чого Т.Шевченко –академік гравюри - малює себе дідом, використовуючи ключові деталі: шапка та кожух, коли сучасники та й фото ( 1860 р.) не підтверджують цього?

3. Чи не здається вам, що художник одягнув маску. Якщо так, то яку?

4. Роль штрихування, яке вкриває не тільки тло, а й усе зображення ?

36

Фото, 1860 р.

Відкриття Т. Шевченка через авторські картиниЗавдання.

Дослідіть образи та кольори полотен Т.Шевченка, як через них розкривається сам художник,

його розуміння світу людей і світу природи.

Чому кольоровий світ став чорно-білим?

Світ людей

Портрет Катерини Абази. 1838Катерина. 1842

Розп’яття. 1850

Портрет А. Усової. 1854

Св. Себастіан. 1856

Портрет М.Щепкіна. 185837

Світ природи

Видубицький монастир. 1844

Будинок І.Котляревського. 1845.

Костьол св. Олександра у

Києві. 1846

Місячна ніч на Косаралі. 1848-1849

Джангисагач. 1848

Ханга – Баба. 1851-1857

Туркменські аби в Каратау. 1857

Коло Канева. 1859

В Лихвиці. 185938

Відкриття В. Винниченка через авторські картини

Завдання.

Дослідіть образи та кольори полотен В. Винниченка, як через них розкривається сам митець.

1. У листопаді над озером. 2. Вітер.

3. Український пейзаж.

39

2. Психологічний портрет особистості

Психологічний портрет особистості – це словесний портрет, створений учнями

на основі їх уявлень, розуміння, усвідомлення сутності людини. Прийом

спрямований на розвиток критичного мислення – формування власної думки,

вміння відстоювати певну позицію з вагомими аргументами, їх аналізом.

Психологічний портрет допомагає вчителеві визначити наскільки зрозумілою

учням стала постать митця, бо від цього буде залежати і розуміння його творчості.

Такій роботі може передувати проблемне запитання. Наприклад, досліджуючи

особистість П.Куліша, можна звернутися до думки М.Олійника: ― Пантелеймон

Куліш – постать неймовірно складна і як людина, і як митець. В історії літератури

навряд чи знайдеться подібний йому не за силою таланту, хоч він у нього був

неабиякий, а за мінливістю поглядів, розбіжністю настроїв‖. Наскільки виправдана

ця думка, і допомагає розібратися психологічний портрет.

Етапи роботи:

опрацювання учнем допоміжних матеріалів, що подаються вчителем ( тексти,

де висвітлені дії та вчинки, портрети чи автопортрети, фото, відео-матеріали, але

вони мають носити нейтральний характер і не висвітлювати особисті погляди

автора. Учням можна запропонувати різні тексти, що допоможе збільшити потік

інформації.) – 5 – 10 хв.

письмове висвітлення власної думки 1- 2 реченнями – 3 хв.

робота в парах, формування спільної думки – 3 хв.

заслуховування думок учнів. (прийом ―А я думаю так‖)

створення психологічного портрета митця.

Різновиди:

письмовий словесний портрет.

імпресіоністичний портрет чи ― Колір душі‖ ( які кольори використали б і чому,

щоб відкрити оточуючим цю особистість?)

― Пам’ятник митцю через символічні деталі‖

― Квітка письменника ― ( з якою квіткою асоціюється письменник і чому?).

Ці прийоми підтверджують думку К. Станіславського: ―Зрозуміти – значить

відчути.‖

Спроектуємо їх на конкретні теми.

40

Матеріали до уроку“ Суперечливість долі та характеру Пантелеймона Куліша.”

Інформація для опрацювання № 1.

За своєю творчою і громадсько-культурною діяльністю: прозаїк, поет, драматург, літературний критик, історик, філософ, фольклорист, педагог, перекладач, редактор, видавець, організатор літературного процесу, громадський діяч.

Фольклор та книги стали основою самоосвіти і самовиховання.

Створив 5 поетичних збірок: «Досвітки», «Хуторна поезія», «Дзвін», «Поетична кобза», «Хуторні недогарки».

Новатор у прозі: перший український історичний роман «Чорна рада».

Перекладає Святе письмо, бо в ньому бачить витоки всього, що є кращого в людині, твори європейських поетів : Байрона, Шекспіра ("Гамлет», «Макбет», «Ромео і Джульєтта") на українську мову, бо добре володіє декількома європейськими мовами: польською, французькою, італійською, німецькою, шведською. Любить грецьку. В оригіналі читав Гомера. Є засновником української перекладацької справи.

Засновує у Петербурзі друкарню, де видає «Записки о Южной Русі», історичну працю на етнографічній основі, твори Т. Шевченка (хоча їх поєднав живопис), твори Марка Вовчка, відкривши її талант.

Організовує перший український журнал "Основа». Працює у складі Археографічної комісії.

Складає Граматику, що до 1917 року була офіційним українським правописом.

Пристрасть ще з дитинства – малювання.

Імператорська Академія наук доручає Кулішеві, як всебічно обдарованій і працьовитій людині, дослідження історії, культури, мистецтва західнослов’янського краю .

Викриває брутальну політику російського самодержавства. Саме зі статей Куліша Європа дізналася про таке:

СТАТТЯ "ДЗВІН".

«По всій Московщині бояться валі, правди і науки. Це йде від тоталітарного мислення, а як наслідок - криваве придушення народовладдя.»

ІСТОРИЧНИЙ НАРИС "Книга о ділах народу українського і славного війська запорозького». Висловлює жаль з приводу занепаду національного життя України, втрати народом історичної пам’яті, національної деградації. З сотні українців, може, один пам'ятає славу прадідів, занехаявши їх звичаї, обряди, не вивчаючи історії, а це- національна зрада. Але настане час. коли імена наших славних лицарів, рокотання бандур і наша чудова мова воскресне, а народ стане господарем на своїй землі.

СТАТТЯ «Голос з України". "Москалі забули, що ті їх академії, якими вони так пишаються, заснували київські академіки».

Жертовно працює над «пробудженням свідомості» народу. Його називали «вчителем і проводирем»: « Своєї мови рідної і свого рідного звичаю держіться. Тоді з вас будуть люде як слід, тоді із вас буде громада шановна, і вже на таку громаду ніхто своєї лапи не наложить».

41

Не приймає бунтарства й гайдамаччини, козаків вважає розбишаками, єдино виправданим шляхом досягнення кращої долі вважав просвітництво (ідеалізував освіту, науку, культуру).

Жив національною справою, і в той же час займався обрусительською роботою у Польщі.

Сподівався на реформи згори, на мирне співжиття українців з москалями і збереження національної самобутності.

Раціоналістичний. Стихійні пориви — не в його натурі. Аргументи розуму для нього важливіші, ніж докази серця.

Домінують розрахунок, постійне озирання на самого себе.

Відносить себе до тих, котрі покликані служити вищим цілям: «Краще один залишусь із своєю правдою, аніж пристану до «стовустого непорозуміння»

Член Кирило-Мефодіївського товариства. Висилка до Тули.

Головна опора світогляду: ХУТІР як символ цивілізації і культури землеробства. Це добробут, спокій. Це праця, протиставлена розбишацтву, ледарюванню. Порядок протиставлений анархії, освіта — неуцтву.

Своє призначення вбачав у тому, щоб підняти українську націю, вивести її з духовного занепаду, виховати для неї громадян.

42


Хутірська філософія П. Куліша.

1876 року під враженням від Емського

указу П. Куліш створює книгу-сповідь

―Хутірська філософія і віддалена од

світу поезія‖ – книгу одкровень

національно-духовного відродження

українського народу.

Хутірська філософія – це перш за все

філософія моралі.

На його думку, моральні риси пов’язані

з природним станом людства та

народною творчістю, а цивілізація має

руйнівний вплив. Місто символізує занепад моральності, воно ігнорує й спотворює природну мораль та психологію селянина-трудівника. Цілісна в духовному, моральному плані особистість унаслідок згубного впливу міста деградує в чужому їй міському середовищі.

У місті людина відчуває абсурдність навколишнього середовища, нудоту, страх перед майбутнім, відчуття непотрібності, самоти з перших кроків.

На хуторі людина і природа перебувають у гармонії.

Для Куліша природа асоціюється з селом, гармонією, а цивілізація з містом, хаосом, насильством. У місті культура поставлена на службу цивілізації, це протиприродно. У місті народ перетворюється на масу.

Тому хутір – первинне національне середовище, протиставлене русифікаційній урбанізації, своєрідний заповідник, де зберігаються ознаки етносу.

Мода, псевдоосвіта, здобута в місті відчужує дітей від родини, національних звичаїв, традицій, руйнує духовний світ українців, їх народний характер.

П. Куліш, якого вважають одним із творців української національної ідеї, сформулював її на основі ―хутірської філософії‖, через призму ―єства душі‖ людини. Д Чижевський називав філософію П. Куліша ―філософією серця‖. Основна її ідея – романтична ідея про подвійний характер людини, в якій сполучені зовнішнє, поверхове та глибоке, заховане, закрите у серці. Те ―внутрішнє‖, ―глибина‖ постійно протистоїть ―зовнішньому‖, ―поверхні‖.

Відтак Куліш вважав, що ―природна простота дає людині чисте серце… ніяка наука такого правдивого серця не дасть.‖

Хутір у П. Куліша – простір внутрішнього духовного розвитку людини в її єднанні з природою. Це не відкидання цивілізації, це повернення до першооснови –самобутнього культурного розвитку українського народу: до мови, культури, просвіти.

Ідеї П. Куліша виросли на основі філософських ідей Г. Сковороди, П. Юркевича.

43

Інформація для опрацювання № 3

Думки про…

Р. Харчук: ― Європеєць чи хуторянин, народник чи елітист, політик чи

культурник, патріот чи антипатріот.‖

М. Хвильовий: « Тільки його можна вважати за справжнього європейця, за ту

людину, яка наблизилася до типу західного інтелігента.»

Є. Маланюк: « Нема в нашій літературі більш химерної постаті, ніж Панько

Куліш. Це була людина з тисячею масок. Але - під ними крилося те саме

обличчя, дуже характеристичне».

В. Шевчук: ― Складна це була особистість, мав багато личин, змінювався

часом кардинально… борсався, шукав… не раз дратував громадянство

екстравагантністю… неспокійний, гарячий, нервовий, вразливий, непевний,

мінливий, людина, зрештою, важкого характеру, але духовна спадщина така

монументальна, що вразитися нею можемо.‖

Ю. Шерех: ― Він витворив у собі культ Освіти, культ Духу і культ невсипущої

Праці.‖

44

Матеріали до уроку: “ Вічні ідеї життя І. Карпенка-Карого”


Своєю першою академією вважав родину. Батько мав талант розказувати щось страшне так мальовничо, що аж волосся на голові їжиться, а як розкаже якийсь комічний випадок, то всі аж падають зо сміху. Цей талант мав й Іван.

З дитинства був допитливим і мрійником. Ходив у степ аж до кам’яної баби, де за легендою були заховані скарби.

Вірив у сімейні перекази про дворянське походження

Мав гарний голос, що успадкував від батьків. Любив, коли хату звеселяла задушевна пісня. А баба Настя любила слухати спів онука.

Атмосферу теплоти і взаєморозуміння, що панувала в родині, пізніше переніс і на власну родину.

Завжди шанував батьків, дослухався до їх порад, цінував їх підтримку та любов.

Учився з охотою, пам‖ятаючи слова батька : ― Тільки учені люди живуть вільно. Нехай панам собаки служать, а не добрі люди. Тільки темнота наша та злидні примушують нас отак гнути спину весь свій вік. Учись, синку, учись ! Ми люди бідні, ніхто нас не порятує, коли ми самі себе не порятуємо.‖

Добре знав німецьку та французьку мови, історію та географію. Самостійно вивчає філософію, економіку, мистецтвознавство, маючи ясну ціль, силу волі й терпіння.

Любив ходити до р.Сугоклей помріяти. Саме тут познайомився з М.Кропивницьким, коли той рибалив.

З 12 років почав брати участь у театральних дійствах. Завжди виступав на шкільних святах. А пізніше вирішив будь-що опанувати театральне мистецтво.

Любив ходити на базар слухати кобзарів, а пізніше спостерігав за характерами різних людей.

Поділяв думку лікаря М. Пирогова : ― Всі, хто готується бути корисними громадянами, повинні спочатку навчитися бути людьми.‖

Від матері знав народні засоби лікування людей.

Щоб подивитися трагедію Шекспіра ― Отелло‖ у Єлисаветграді, де головну роль виконував відомий на весь світ Айра Олдрідж, іде з Бобринця 49 верст.

Мав каліграфічний почерк, бо з 14 років працював писарчуком у судового пристава, переписуючи протоколи.

До обов‖язків ставився сумлінно й добросовісно, що дозволило йому дослужитися до чину секретаря поліцейського управління м.Єлисаветграда.

Урівноваженою, спокійною розмовою Тобілевич завжди викликав до себе симпатію.

Разом з братом Миколою вирушав на човні за місто не стільки ловити рибу, скільки милуватися природою.

Сам піклувався про Миколу, коли той навчався у Херсонській гімназії.

Мав теплі, довірливі відносини з сестрою Марією, відчував відповідальність за неї.

Забрав на виховання 10-річного Олександра Тарковського, коли від холери померли батьки дружини.

45


Ще в юності визначив моральне кредо: ― Коли доля примусить їсти самий чорний

хліб – буду їсти самий чорний хліб. Ніякі блага не спокусять мене, ні! Я хочу

зберегти за собою дороге право дивитися кожному в очі просто, без сорому, без

прихованої муки совісті.‖

Разом з М.Кропивницьким в Єлисаветграді, де оселилась родина, репетирували

п‖єси, а по обіді створювали сімейні концерти : Марко грав на скрипці, Іван

співав.

Друзі вели спартанський спосіб життя : до великих морозів не опалювали

кімнати, обливалися холодною водою. Марко навчив Івана різних прийомів

боротьби.

У передмісті Чечори організували драматичний гурток, а пізніше створили театр

корифеїв.

Отримав орден св. Станіслава 3 ступеня, але за нагородами і званнями не

ганявся.

Не взяв 30 тисяч карбованців, запропонованих київським мільйонером,

цукрозаводчиком і меценатом Терещенком, котрий хотів, щоб автор зняв п’єсу з

репертуару.

Вважав, що сценічне мистецтво полягає у тому, щоб правдиво зображувати

дійсне життя. Виробляючи свій стиль сценічної гри, вивчав живопис і скульптуру,

прагнув збагнути психологію зорового сприйняття кожної деталі.

Вивчав психологію особи і цілого гурту.

Сцену вважав священним місцем.

Шануючи пам’ять батьків дружини, клапоть степу перетворив на затишний хутір

―Надія‖.

Любив саджати дерева і працювати в полі. Говорив: ―Праці я не боюсь‖

Улюблені квіти – сокирки та волошки.

Навіть у буденності шукав чи творив красу.

Власноручно біля джерельця намітив місце для ставу у вигляді підкови.

Був організатором товариства ―Червоного хреста‖ в Єлисаветграді, що сприяло

упорядкуванню госпіталю в місті.

Не любив тримати у руках гроші, вважав, що де гроші, там і зло людське.

Не сприймав легковажних стосунків, вважав, що якщо людина увійшла в його

життя, то він бере на себе відповідальність за її тихе і безтурботне життя.

Коли брався за діло, то вже ніщо не могло його відволікти.

Не любив фотографуватися. Будучи скромною людиною, менш за все піклувався

про свою популярність.

46


Учив дітей не чинити злого, говорити правду, якою б вона не була, завжди

подавати людині у біді руку, шанувати себе і тих, кого зустрічають.

Дбав, щоб діти мали добру освіту: Юрій навчався у Львові, Орися – в Женеві, а

потім з Марією закінчила Сорбонну в Парижі.

Мріяв оселитися у кімнаті з каміном, щоб жевріючі вуглини нагадували домашнє

вогнище.

Свій кабінет на хуторі оформив по-простому: різьблене дерев’яне крісло, на

письмовому столі із зеленим сукном гасова лампа під абажуром, чорнильниця,

люлька.

Багато часу забирала робота у трупі, але родина завжди була на першому місці.

Мав хист переконувати людей. До його порад завжди прислухалися брати, а

важливі рішення приймали разом.

На хуторі ―Надія‖ створив штаб організації нової трупи, разом з братом

П.Саксаганським тут проводили слухання молодих співаків, вчили їх триматися

їх на сцені, шили одяг відповідно до репертуару, проводили репетиції.

Вважав, що головне у грі - передати психологічний стан героя, щоб бути

зрозумілим.

Був непримиренний до різних шарлатанів, які задля заробітку спекулювали

мистецтвом.

Ніколи не зупинявся на досягнутому. Коли щось задумав, не мав спокою, поки не

зробить.

Вважав: ― Втрата енергії – послідній ступінь до вмирання всіх духовних сил

чоловіка… Енергія – все!... Як радісно, коли чоловік воскресає духом і хоч

що-небудь зробить.‖

Вважав, що для того, щоб чогось досягти, треба любити діло, працювати і

терпляче набиратися досвіду.

Відвідував Третяковську галерею, щоб вчитися бездоганності композиції.

За 20 років створив близько 20 п’єс різних жанрів.

Навіть хворіючи, коли відчував полегшення, брав участь у виставах.

Вважав: ― Одним із найкращих лікарів є праця! Не дурна, без мети, аби утомить

себе, а розумна праця, у котрої є мета забезпечить… свободу і незалежність.‖

Не любив крові й вогню, воєн і переворотів. Революція 1905 року була для нього

―кривавим кошмаром‖. ―Період, який ми переживаємо дуже сумний… всі ми –

Обломови, над якими панують руїнники-фанатики: все готові знищити, а на

місце знищеного нічого поставити не уміють.‖

47

3. Імпресіоністичний портрет творчості митця

Мислення образами, кольорами та їх відтінками - характерна особливість дитячого

мислення, тому поєднання суміжних видів мистецтва, зокрема живопису, допоможе сприйняти

чужий, незрозумілий світ через особисті враження.

Колір, як певний код, допомагає заглибитися у внутрішній світ автора.

Завдання учнів - визначити ті кольори та відтінки, які, на їх думку, розкривають сутність

митця та його творчості, вмотивувати свій вибір. Така вимога спонукає мислити асоціативно.

Наприклад, у творчості І. Багряного наскрізними є сіро-чорно-вогненні кольори, бо таким

було розуміння сутності доби самим автором;

творчість М. Коцюбинського наповнена контрастами: сірим ( буденним) і сонячним та

блакитним (мрією) .

Дослідження еволюції митця через кольористичне сприйняття допомагає простежити шлях

письменника від одного стилю чи напряму до іншого. Це сприяє створенню цілісної картини

творчості, а не знайомства з поодинокими кадрами-творами.

Наприклад, еволюцію стилю М. Коцюбинського можна простежити через темні та яскраві

кольори.

Твори пошуку світла в темряві.Реалістичні твори ―Харитя‖,

―Маленький грішник‖,

―Дорогою ціною‖.

криза

Імпресіоністичні твори

48

Творчість В. Винниченка може бути представлена такими кольорами:

дослідження психології натовпу та особистості

дисгармонія між штучним і природним

осмислення засад гармонії, щастя.

Кольористика творчості П. Тичини відображає дух епохи, в яку довелося жити

митцеві, бо його доля схожа на скрипку Страдіварі, розбиту молотком:

Багатосферовий світ П. Тичини.

― Сонячні кларнети‖ – культ сонця, неба, землі та людських почутів.

―Майже в кожному образі він бачить щось драматичне‖ ( В.Стус)

― Гігієну душі занехаяли‖ ( П.Тичина)

Дух епохи можна прослідкувати і через творчість М. Хвильового:

― Сині етюди‖ – романтика вітаїзму.

Мрія про ―загірну комуну‖ наповнилася ―перламутрами пожарищ‖,

сірістю і тьмою.

Герої – зайві і шкідливі люди.

Поетичний світ Є. Плужника сповнений контрастом: від світлих ( мрії) до темних

(розчарування дійсністю).

саможертовність в ім’я світлого майбутнього, мрія і молодість.

― Я натомився вічно знати в собі самому – двійника…‖ (Є.Плужник)

Розчарування. ―Рання осінь‖ – власна зрілість.

Такі контрасти відтінків у кольорі є характерною ознакою митців ―Розстріляного

Відродження‖, вони характеризують усвідомлення страшного коловороту, тому

наскрізним мотивом стає мотив приреченості світу.

49

4. Якби ти був скульптором ( Пам’ятник митцю через символічні

деталі )

Скульптура, як і живопис, є неоціненним

джерелом відкриття граней особистості митця.

Цікавим видом роботи є зіставлення скульптур однієї

особистості, виконаних різними авторами, – це дає

змогу всебічно розглядати об’єкт, бо кожен митець

прагнув передати своє суб’єктивне ставлення,

добираючи докази для підтвердження власної позиції.

Наприклад, по-різному через скульптуру можна

розглядати особистість Лесі Українки.

Завдання. Моє відкриття через скульптуру.

Завдання. Створити пам’ятник Лесі Українці, використовуючи матеріали “Постать митця”.

Ще зовсім маленькою навчилася шити та вишивати, разом з братом мали свій квітник та

город, любила грати на фортепіано, малювала.

Майже 30 років вела ―війну‖ із своєю хворобою. Її уявляють дуже ―мужеською‖, але вона

відзначалась великою жіночністю. Любила одягатися гарно. Завжди ходила рівно.

Не терпіла бездіяльності, пасивності.

Леся Українка народилася під знаком Риб. Поезії притаманні тонкий психологізм,

музикальність, орієнтація на викриття глибинної суті явищ.

50

Прийом “Якби ти був скульптором” допомагає узагальнити знання про особистість, з ряду інформації виділити головне, найсуттєвіше, дати власну характеристику, часто через символіку.

Завдання.

Створити пам’ятник П. Кулішеві через символічні деталі.

Саме ці символічні деталі, як підказує практика, надовго залишаються у пам’яті учнів і впливають на розуміння у подальшому і самих творів.

Наприклад, суперечливу особистість П. Куліша учні зображували, звернувши увагу на руки, що тримають маски: ліва рука – ряд світлих, права – темних. Вибір же залежить від самих сучасників, від того, чого більше вони побачили – світла чи тіні у душі П. Куліша.

Отож, робота спонукає до власної інтерпретації особистості.

Завдання.

Створити пам’ятник І. Нечую-Левицькому, використовуючи матеріали “Постать митця”.

Він дуже любив квіти і голубів, а ще більше людей, помилки і хиби яких вмів виправдовувати. До річки Рось звертався побожно: ―Красуне моя!‖ Любив музику, грав на роялі, чудово співав. Любив точність, по ньому можна було звіряти годинник. В кімнаті завжди було чисто. Одягався вишукано. Сорочка – неодмінно з білосніжним комірцем. Любив садити дерева, особливо дубки. Для дітей завжди мав цукерки.

На могилі І. Франка у Львові – постать Каменяра з молотом у руках.

Завдання.

Створити пам’ятник І.Франку, використовуючи матеріали “Постать митця”.

Робив усе швидко: писав, читав, швидко орієнтувався у різних ситуаціях. Мав феноменальну пам’ять, здібності до вивчення мов. Любив слухати українські та європейські народні пісні. Улюблене заняття – рибальство, збирання грибів. Мав величезну бібліотеку (до 8000 томів). Любив дітям розповідати казки про тварин. Любив строгий одяг, нешнуровані черевики і вишиту сорочку. Так став засновником нового стилю – костюм і вишиванка.

51

5. Квітка письменника

( З якою квіткою асоціюється письменник і чому?)

Асоціація – уявний внутрішньосмисловий зв'язок, що виникає між двома або

більше сприйняттями, уявленнями, поняттями або образами на підставі будь-якої

ознаки схожості або подібності. ( Словник-довідник. Образотворче мистецтво /

Пасічний Д. М.- Тернопіль, 2003. - 216 с.)

Уява – необхідний елемент творчої діяльності, пов’язаний з минулим досвідом та

знаннями особистості, а також з умінням виразити свої інтуїтивні думки.

Асоціації існують за подібністю, за контрастом, за часовим зв’язком, за

просторовими відношеннями.

Поєднання несумісних образів – квітки та особистості – сприяє розвитку

спостережливості, пошуку спільних ознак, аналізу, а значить і формуванню творчої

особистості, що має власні погляди.

Наприклад, квітка П. Куліша, на думку багатьох, - мати-й-мачуха, її тепла і

холодна сторони розкривають неоднозначну натуру митця;

квітка Лесі Українки – квітка між камінням – маленька, тендітна, але разом з тим -

стійка та мужня;

В. Стефаник назвав О. Кобилянську білою лілеєю за чистоту душі, більшість

критиків – червоною трояндою за метафоричність її художнього бачення.

Про себе ж казала так:

―Я квітка, яку не можна висаджувати на подвір’ї,

я вічно в неспокої…‖

Завдання. А якою квіткою вона є для вас?

Переведення інформації у зорові образи сприяє стійкому запам’ятовуванню.

52

6. Асоціативні схеми-опори

Зорова схема-опора – один із засобів засвоєння нових знань. Ця робота –

спільний проект учителя та учнів, що твориться протягом уроку на дошці.

Спостерігаючи за фактами, зіставляючи, групуючи, осмислюючи, величезний за

обсягом матеріал синтезується в єдине ціле. Цей прийом варто застосовувати у

середніх класах, коли учні самостійно ще не можуть провести дослідницько-

пошукову роботу. У подальшому ці схеми можуть бути використані вході підготовки

до контрольних робіт.

У процесі дослідження особистості увагу варто звернути на:

первинне відкриття невідомого митця ( прийом ― Думка-речення про автора‖)

через поезію, уривок з прозового твору. Цей текст має відображати дух тої епохи і

наблизити до її розкриття;

доба і душа митця. Саме ідеї доби чи їх неприйняття будуть диктувати підтексти

творів;

відкриття №1 – на рівні відчуттів ( прийом ― А що в очах?‖ через портрет, фото,

відео). Запис робиться 1-3 реченнями.

дитинство – витоки творчості, дух родини, визначення головного у житті;

образи - символи, що характерні для творів;

загальна характеристика творчості (―хроніка творчості‖);

новаторство;

власні підсумки дослідження;

робота над статтею про автора, спогади сучасників, думки автора, додаткові

джерела;

відкриття №2 – критичне: створення ланцюжка характеристик автора як людини;

підсумок - моніторинг ( продовження думки: ― Митець, що…‖, складання сенкану).

Поданий учням сенкан, як текст-символ, може стати також опорою для дослідження

особистості.

53

54

( на рівні відчуттів)

( критичне)

Т. Масенко – митець, що …

7. Блок-картки з проблемними запитаннями

Блок-картка - текст із підвищеною енергією впливу – подає цитатну інформацію

дослідників, сучасників, друзів про митця та власні роздуми автора.

Блок-картка сприяє розвитку критичного мислення, бо поєднує прийоми

зіставлення, аналізу, виділення необхідного, аргументацію власних висловлювань,

синтез думок. Блок-картки дають можливість учням максимально наблизитися до

розуміння особистості письменника, повніше й глибше познайомитися з його

поглядами, осмислити мотиви творчості; розвивати уміння і навички зіставляти

літературні факти, робити узагальнення, висновки.

Використання блок-карток вирішує такі завдання:

цілісне запам’ятовування матеріалу, а не частинами, фрагментарно;

скорочення часу на пояснення, практичне опрацювання теми;

уникнення безпредметного говоріння, всі висновки вмотивовані;

включення в роботу просторово-зорової пам’яті;

розгляд та осмислення великого обсягу інформації за короткий проміжок часу;

формування вміння встановлювати часові та причиново-наслідкові зв’язки між

подіями;

Проблемне запитання є орієнтиром при дослідженні матеріалу.

У подальшому учням можна пропонувати самостійно створювати блок-картки,

що сприятиме формуванню вміння систематизовувати великий за обсягом

матеріал, виділяючи головне:

Епоха, в яку жив митець;

Сім’я, її вплив на формування;

Освіта;

Вплив людей, з якими спілкувався, друзі та недруги;

Що любив і що ненавидів;

Естетичний ідеал письменника ( уявлення про соціальний лад, людину, стосунки

між людьми…);

Громадська діяльність;

Незвичайне й сподвижницьке у житті митця;

Творча праця ( жанри, публіцистика, перекладацька діяльність, ідейне

спрямування);

Особливості індивідуального стилю;

Історична необхідність появи митця, новаторство;

Життя письменника – поштовх до роздумів.

Приклади блок-карток подаються у додатках.

55

Додатки до розділу

“ Блок – картки з проблемними запитаннями”

56

Підсумком дослідження особистості митця може стати

написання есе “Літературний портрет”

Есе (франц. essai – спроба, нарис) – невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного питання, не претендуючи на вичерпне трактування теми.

Стиль есе вирізняється образністю, афористичністю, використанням нових поетичних образів. На перший план виступає особистість автора, його вміння давати власну оцінку.

При написанні есе ―Літературний портрет‖ учень має враховувати:

Власні враження про творчість;

Основні теми й проблеми, аналіз тих творів, які вразили;

Провідні образи;

Жанрову різноманітність;

Особливості стилю;

Ідейно-естетичний ідеал митця;

Висновки. Значення творчості митця у літературному процесі.

Пам’ятка до написання есе.

Визнач обсяг матеріалу, щоб розкрити тему всебічно і логічно, не пиши зайвого.

Визнач основну думку, проведи її через усю роботу.

Підбери афоризми, цитати, які мають «нитки поєднання» з проблемою.

Зверни увагу на вступну частину, функція якої – привернути увагу. Почни із зав’язки.

Використай контраст.

Склади чіткий план, дотримуйся його.

Слідкуй за послідовністю у викладі своїх думок.

Використовуй «містки» від головної інформації до подальшої.

Не забувай про абзаци.

Вислови своє ставлення до того, про що пишеш, чому це так важливо.

Роби власні висновки й узагальнення.

Пам’ятай про образність. Шукай влучні слова та вирази.

Використовуй несподівані, оригінальні запитання.

Підбери до власного твору епіграф.

Побачити великий матеріал у системі, виділивши головне, допомагає і робота у старших класах над проектами “Документальний фільм про автора”.

70

IV. Дослідження твору

Кожен текст – замкнена система, коло.

1. Враження

4. Підсумки 2. Розбивка цілого

на частини і їх

дослідження

3. Створення

нового цілого

на основі частин

“ У гарному оповіданні, як на військовому кораблі, не повинно бути нічого

зайвого.” А. Чехов.

71

Методичні прийоми дослідження тексту

1. Асоціативні ряди

2. Думка - речення

3. Структурні схеми “Сонечко твору“

4. Схеми-опори з проблемним запитанням

5. Дорога випробувань


7. Кольористика

8. Ключові деталі твору

9. Моніторинг

72

1. Асоціативні ряди

« Кожне художнє слово тим то й відрізняється

від нехудожнього, що викликає безліч думок,

уявлень, пояснень» ( Л.Толстой).

Прийом спрямований на асоціювання різних елементів між собою. Він

допомагає поєднати власне бачення з твором, набутий досвід з новою

інформацією, а це забезпечує глибше розуміння й відтворення внутрішнього,

духовного світу героїв, автора, а значить і людини взагалі.

Є слова, що стають ключовими не лише для одного твору чи декількох, а

об’єднують цілі розділи чи навіть курси шкільної програми. У середніх класах – це

―дитинство‖, ―дружба‖, у старших – ― щастя‖. Асоціативні ряди до цих слів

виявляють не лише рівень розуміння понять, а й дають змогу з хаотичних асоціацій

створити уявлення про твір, щоб потім розібратися у причинах учинків героїв. Так

асоціативний ряд стає поштовхом до дослідницької роботи.

Приклад № 1

Завдання. Доберіть слова, з якими асоціюється слово «дитинство».

(Дитинство – радість, тепло, іграшки, піклування батьків, ….). Всі варіанти дітей

записуються на дошці.

Запитання. А які слова з цього ряду охарактеризували б дитинство Сашка

(―Зачарована Десна‖ О.Довженка)?

Учні мають підкреслити ці слова і довести текстом.

Проблемне запитання. Чи щасливим було дитинство Сашка?

Цей вид роботи спонукає думати вільно й відкрито і може стати потужним

інструментом розвитку творчих здібностей учнів. Наприклад, використовуючи

асоціативний ряд, можна запропонувати такі завдання:

якби ви були художником, то якими б кольорами зобразили дитинство Сашка?

Чому?;

якби ви були кінорежисером, то через який кадр показали б суть дитинства

Сашка?

Створення кадру – це не просто проектування застиглого моменту, а передача

складного і багатогранного світу, де поєднуються слово, колір, музика і шум.

Така трансформація інформації сприяє глибшому й повнішому засвоєнню

матеріалу.

Наступним видом роботи з асоціативним рядом може стати зіставлення.

73


Завдання. Підкреслити однією рискою слова, що розкривають дитинство Федька, а хвилястою – дитинство Толика ( ―Федько-халамидник‖ В.Винниченка), довести свою думку текстом.

Запитання. Чиє дитинство було щасливішим, чому?

Приклад №3

Завдання. Випишіть деталі, які б розкривали бачення поняття ―дитинство‖ очима дітей і очима дорослих у творі А. Дімарова ―Блакитна дитина‖.

очима дорослих ніколи такого не робив‖, ―відмінні

Дитинство оцінки‖, ― жодних прикрощів‖,

―блакитна дитина‖

очима дітей ―дорослим – горе, нам – радість‖,

на чому іще можуть кататися порядні

хлопці, як не один на одному‖

Запитання. Чому світи дорослих і дітей такі різні?

Якби ви були художником, то чи зобразили б дитинство блакитним кольором? Який зміст він би ніс? Які кольори, на вашу думку, розкривають сутність дитинства?

Асоціативний ряд може стати і початковим етапом характеристики самих героїв.


Створивши асоціативний ряд до слова ―щастя‖, можна визначити, що є щастя для кожного з героїв ( наприклад, Наталки, Петра, Возного, Терпелихи з п’єси ―Наталка Полтавка‖ І.Котляревського) і прослідкувати через твір, наскільки це припущення було правильним, а що ще варто додати. Це допоможе учням побачити багатогранність того чи іншого поняття і краще зрозуміти, що спонукало героїв саме до таких вчинків.

Асоціативний ряд може розкривати усвідомлення певного поняття самим автором.


Кіноповість О.Довженка ― Україна в огні‖ має ключове слово ―війна‖. Як бачить його автор, можна дослідити через текст, створивши ―портрет війни‖ очима О.Довженка.

( Війна – біль, страх, жах; ціна таланту; неволя; вибір – людина чи істота; зрада –неусвідомлена та усвідомлена; героїзм. )

Така робота над виділенням головної інформації в тексті та її аналіз проводиться протягом уроку, тому асоціативний ряд перетворюється на схему – опору.

Творчими видами роботи можуть бути такі завдання:

Як поняття ―сонячність‖ розкривається через твори М.Коцюбинського, П.Тичини?

Доберіть асоціації до поетичних збірок ― Сонячні кларнети‖, ―Плуг‖ П. Тичини.

У чому різниця?

74

2. Думка - речення

Прийом використовується як початковий етап дослідницької роботи над твором і допомагає з’ясувати рівень сприйняття учнями художнього тексту. Завдання учнів -узагальнити інформацію, стисло, логічно обrрунтувати власну думку про твір одним реченням.


П’єса ―Наталка Полтавка‖ І.Котляревського - твір про … ( вибір між почуттями та достатком, який робить кожен) .

Думки учнів допоможуть вчителеві визначити, наскільки твір є зрозумілим і що залишилося не відкритим, чому ще варто приділити увагу.

Як різновид прийому можна використати роздум – речення над твором ( уроком) після дослідницької роботи, це дасть змогу вчителеві виявити результативність роботи, а учням – зіставити свої думки, простежити, чи змінилися вони і яким чином.

3. Структурні схеми “Сонечко твору“

Прийом варто застосовувати в середніх класах, коли у підручнику подається не весь твір, а лише його уривки. Коли ж твір має композицію мозаїки ( ―Тореадори з Васюківки‖ В. Нестайка, ― Звук павутинки‖ В.Близнеця, ―Химера лісового озера…‖ , ―Гуси-лебеді летять‖ Я.Стельмаха, ― Блакитна дитина‖ А.Дімарова), тоді учням важко об’єднати ці ―шматки‖, визначити їх підтекст та ідею твору. У такому разі пропоную використати схему ―Сонечко твору‖. Структурними етапами роботи є:

формулювання вчителем проблемного запитання;

Приклад: ― Звук павутинки‖ В.Близнеця

Чи справді ―Звук павутинки‖ - твір про красу, казку, совість? ( Прочитавши лише дві частини, учні не можуть підтвердити текстом поняття ―совість‖, а це є поштовхом до дослідницької роботи);

занесення до схеми основних частин, що подає підручник;

їх аналіз через ключові деталі і визначення підтексту;

У процесі роботи учням можна запропонувати самостійно дослідити деякі частини, визначити їх підтекст, а на уроці заслухати результати. Так знайдеться час для зачитування уривків з тих частин, які не ввійшли до підручника, але є важливими для визначення ідеї твору.

запис, залежно від розташування, частин, що не подаються у підручнику, визначення їх підтекстів;

відповідь на проблемне запитання.

У 7 класі учням можна пропонувати самим визначати ключові слова, що розкривають суть твору, а потім проводити дослідницьку роботу.

Вся робота над схемами проводиться у творчих альбомах.

75

Твір про красу, казку, совість ?

8. За 9.Все 1.Срібний чоловічок

павутинкою відлітає

2.Сопуха

3. Крилаті дерева

7.Лікар Бузько

Звук павутинки6. Глипа й Бакун

5. Ніна 4.Адам

76

Твір про красу, казку, совість

Якщо порвало човен, Ти прийшов у світ не руйнувати, а усвідомлювати

то не впадай у відчай, його цінність.

а греби Льоня Ти не маєш права вбивати живе.

відплив у

дорослий світ

8. За 9.Все 1.Срібний чоловічок

павутинкою відлітає

2.Сопуха Відкриття починається

Люди забули, що з прагнення до нового

вони мають піклуватися

і допомагати один одному 3. Крилаті дерева

7.Лікар Бузько Про істот, які забули, що вони

Звук павутинки люди.

6. Глипа й Бакун Не забруднювати свою душу

Людина має пам’ятати, грязюкою

що на її місці може вирости

дерево, а може…

бур’ян 5. Ніна 4.Адам

Бути Не треба творити штучне, якщо є живе,

чистою, бо головне у житті – побачити справжню

як вода красу

77

4. Схеми-опори з проблемним запитанням

Кожен художній твір схожий на військовий корабель, де немає нічого зайвого, а

все має своє призначення. Тому його варто розглядати як структуру, де всі

елементи розміщені певним чином і є пов’язаними між собою.

Схема-опора – символічний код для відкриття твору.

Цей прийом дає змогу з’ясувати своєрідність композиції твору, сприяє творчому

читанню, спонукає до багатьох запитань, часткових та загальних.

Створюються схеми-опори у творчому альбомі – наочному посібнику, який

заповнюється учнем разом з уителем у процесі дослідницької роботи, сприяє

розвитку творчої уяви дитини, формує стійкий інтерес до читання, власного

бачення і розуміння твору.

Робота над схемою-опорою будується як діалог учителя та учня і розрахована на

активізацію мислення дітей, дає їм змогу розібратися в думках і почуттях, що

виникли під час читання твору. Самостійні спостереження учнів спонукають їх

швидко "включатися" в роботу й працювати в певному темпі, планувати й

контролювати результати, передбачати, що потрібно для виконання завдання,

визначати послідовність дій. Учні при цьому використовують життєвий досвід, а це

підсилює впевненість у власних діях, їх передбачення стають сміливішими, діти

позбавляються скутості, бо кожна думка є правильною, але її лише треба довести.

Робота над схемою – опорою може бути не закінченою на уроці, тоді учні

отримують ще одне проблемне запитання для продовження роботи вдома і

підготовки коментаря до свого дослідження.

Проблемна ситуація, що створюється на уроці, потребує пошукової діяльності, а

це виховує самостійність, активність, креативність – здатність відійти від

стереотипу і шукати власний шлях розвитку. Поштовхом до проблемної ситуації є

проблемне запитання.

Проблемне запитання – питання, яке ставить учня у складну інтелектуальну

позицію, воно передбачає різні відповіді й водночас має бути посильним.

Проблемне запитання формує прагнення самому заглибитися у художній твір,

розвиваючи самостійність суджень.

Кроки пошукової роботи:

Проблемне запитання – пошук ключових деталей – аналіз даних – формулювання

гіпотези – її дослідження – синтез думок – формулювання висновків.

78

Застосування схем сприяє розв’язанню таких проблем:

Бачення, усвідомлення і розуміння цілісної структури твору ( кожен герой не

сам по собі, він живе серед інших, пов’язаний з ними певними стосунками) через

фрагменти тексту.

Конкретизація матеріалу, перевірка знання тексту.

Обмін думками, обговорення, відтворення різних читацьких позицій.

Включення в роботу просторово-зорової пам’яті.

Організація проблемної ситуації через коментоване читання.

Пошук відповідей на проблемне запитання.

Створення свого особистого образу, свого тексту, свого світу.

Легке засвоєння інформації, бо учні самі беруть участь в її осмисленні.

Нестандартна подача самостійно дослідженого матеріалу, розвиток творчої

уяви.

Формування логічного, послідовного та незапрограмованого мислення.

Учні опановують нові знання не шляхом засвоєння готових істин, а в процесі

самостійної пошукової діяльності, якою керує вчитель.

Подаю деякі зразки схем-опор.

79

В. Близнець, “Звук павутинки”

Гармонія порушена

Сонячне кіно ? Хто

винний ?

Ніна

Сопуха Поріг

Бумс Двері

Дверцята

ХАТА ДВІР

ЛЬОНЯ

уявний світ пізнання реальний світ

Пірати з пір’їни

Річка Сад

Вишневі пушинки

Адам

Стара беззуба піч Бакун

Глипа

80

Мета: протиставити два світи: уявний, в який вірить дитина, та реальний, який

їй потрібно відкрити, проблемним запитанням наблизити до розкриття ідеї.

І. Калинець, “ Хлопчик – фіґурка, який задоволений собою”

Казка про…

1 автобіографія – доля планети Хвіґурії

(лабіринт, розпад сімей)

БАТЬКІВЩИНА

2 автобіографія – історія печери в Дудниці

(чарівна сила фігур)

СПАДЩИНА

3 автобіографія – комп’ютер

( в мені нічого не діялось)

БУДЕНЬ

? Як взаємопов’язані три автобіографії ?

Чому “краще бути вільним чорно-білим, аніж кольоровим у неволі”?

Над чим спонукає замислитись казка?

81

Мета: через ключові деталі визначення ідеї тексту.

Т. Шевченко, “ Мені тринадцятий минало”

Чому рай змінився на пекло ?

Сонце гріло

Уявний світ, краса, гармонія за селом

світ природи

Реальний світ, село “почорніло”

світ людей

хата затишок

Запекло самотність, відчуття непотрібності

Дівчина

Завдання. Продовжити дослідження тексту через деталі, створити власну схему- опору, щоб дати відповідь на запитання.

Подаю один із варіантів учнів.

82

Мета: протиставити два світи і спробувати через деталі прослідкувати, що відчуває

людська душа, чому у світі людей їй самотньо, що втрачено у цьому світі. Пекло –

це показ людської байдужості і жорстокості, а дівчина уособлює підтримку,

піклування, які так необхідні кожному.

Олекса Стороженко, “ Скарб”

Що потрібно, для того щоб бути щасливим ?

цінність душі

СКАРБ

гроші

Павлусь ______ дитинство _______ юність________ доросле життя

чутливість, байдужість, немає усвідомленості

самотність, лінь. цінностей.

розбещеність,

черствість.

Поради: 1. Дати дитині пізнати світ.

2. Батько має бути прикладом.

3. Бійтеся бути байдужими.

4. Якщо хочеш літати, то щось

зроби для цього.

“ Скарб” О.Стороженка - твір про …

83

Мета: використовуючи ключові слова: дитинство, юність, доросле життя,

охарактеризувати головного героя, підтвердивши свою думку текстом;

дати поради героям твору; визначити, в чому суть твору ―Скарб‖.

Григір Тютюнник, “Климко”

Час Війна Климко

Осінь – холод – сонце не гріло дитина

Скам’яніле небо

Справжня людина від нелегкого

цілеспрямований, дитинства до

Климко наполегливий, дорослого життя

знесилений, “босі ноги”,

мужній, милосердний

м. Слов’янськ 200 км

СІЛЬ Екскурс у минуле: Сирота

Піклування дядька Кирила

Смерть дядька Кирила

Самотність – крик – холод

Відмова – виклик долі

Барак спалено – вища міра самотності

Зустріч з учителькою

Усвідомлення: треба рятувати ближніх, бути захисником

Рішення: треба йти по сіль

Холод – хвороба – голод (сухарі, молоко)

Базар – порятунок незнайомки

Потяг – рятунок солдата

Автоматна черга

Товариш

?

Що дає зрозуміти повість “Климко” кожному з нас?

Милосердя і турбота – дві грані, які допомогли вижити в роки війни.

84

Мета: через дорогу випробувань прослідкувати, як змінюється людина в

екстремальних ситуаціях.

Богдан Лепкий, “Мишка”

Світ людини ВІЙНА

Горе, смерть Збагачення

голод Брехня,

жадібність,

Світ Світ байдужість,

мишки господарів бездушність

справедливість,

гідність,

головне родина

вибір

Світ поля Чи й справді миші людяніші від людей?

Воля

“Мишка” - твір про … ( вибір людини )

85

Мета: знайти деталі з тексту, що розкривали б різні світи, щоб пояснити вибір

мишки ( уособлення людини, що не забула ще про свою природну сутність).

Євген Гуцало, “ Сім’я дикої качки”

Про що варто нагадати людям?

Світ людини:

добра самовпевнений

Тося справедлива впертий Юрко

Село надокучлива хоче бути героєм Місто

хвалько ?

турбота егоїстичний

Світ природи: краса,

беззахисність

Родина

качки

Поради:

Так тримати, Тосю! Роби висновки, Юрко!

Не будь байдужим, це тебе загубить.

86

Мета: через художні деталі та вчинки дослідити світи людей села, що ще мають

підсвідомий зв’язок з природою, та людей світу міста, що цей зв’язок втратили,

ставши не охоронцями, а руйнівниками.

Анатолій Дімаров, “Блакитна дитина”

А в чому різниця?

“Дорослі думають тільки “ Дитинство – найкраща пора, коли

про числа … і все! Ніщо майбутнє життя ще попереду,

не обходиться без чисел… “ коли воно ще не пізнане і його

А. Екзюпері кортить пізнати.” Є. Гуцало

Світ Світ

дорослих дітей

Невже наші діти … Невже наші батьки…

Власна інтерпретація.

87

Мета: спробувати через твір розібратися, чому світи дорослих та дітей такі різні і

як знайти компроміс.

І. Нечуй – Левицький, «Микола Джеря»

Чи випадково повість

починається пейзажем?

-----------------------------------------------------------------------------------------------------

Тихо тече РІЧКА РОСТАВИЦЯ першооснова

Село потопає у ВЕРБАХ пракоріння

… блищить ЦЕРКВА духовність

…ДЗВІНИЦЯ ЗАПЛУТАЛАСЬ немає потреби в очищенні

в гіллі старих груш…

ХАТА уособлення родини

ЗЕЛЕНЬ життя і добробут

Городи – стежка – верби – вишняки – груші

РІЧКА, як гадюка, символ мудрості

сховалась в ЛІС

ГАРМОНІЯ

СТАВОК

Панський

питель ЦЕНТР СЕЛА

ВІДЧУТТЯ НАКОПИЧЕННЯ БРУДУ

88

І. Нечуй – Левицький, «Микола Джеря»

СЕЛО краса безмежна

( Частина від цілого )

__________________

__________________

Хата Джері _________________

__________________

__________________

світ гармонії

Немидора

Ідеальна дівчина

Микола

Джеря

Ідеальний хлопець

? Чому не можуть

бути щасливими ?

89

Панас Мирний, « Хіба ревуть воли, як ясла повні ?»

“Одне тільки в нього неабияке –

Чи випадкова дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка.

деталь? Ним світилась незвичайна сміливість і

духовна міць разом з хижою тугою.»

ДИТИНСТВО

СХЕМА ВПЛИВУ

ЛЮДИ

ДІД УЛАС

БАТЬКО МАЛИЙ ЧІПКА ДІТИ

МАТИ БАБА

ОРИШКА

Чи щасливе

дитинство

було у Чіпки ?

Психологи стверджують, що психічна програма всього

дорослого життя закладається в дитинстві. Бідність,

приниження, почуття неповноцінності ведуть до

бажання мати владу.

Чи підтверджує це твір?

90

М. Хвильовий, “Я ( Романтика )”

Вступ (І частина)

“З далекого туману, ТЕПЕРІШНЄ

з тихих озер “ поля… перевали…

загірної комуни самотня пустельна скеля…”

шелестить шелест:

то йде Марія.” “Неможливий біль

незносна мука

тепліють

в лампаді фанатизму” “ Я дивлюся в даль

все пропадає…”

Мати

наївність, тиха жура “гасне день”

добрість безмежна

МИНУЛЕ МАЙБУТНЄ

?

Чи має герой майбутнє?

________________________________________________________________________

Відповідь на це запитання можна отримати лише тоді, коли через кольори та

деталі проведена дослідницька робота. Пропоную такий вид роботи у розділі

“Кольористика”

У ході розгляду творів 20-х років ХХ століття ( Ю. Яновського “Вершники”,

М.Куліша “Патетична соната”) можна використати схему-опору “Минуле –

Теперішнє – Майбутнє”. На жаль, більшість героїв, що вибрали ідею, майбутнього

не мають, вони або гинуть, або стають “непотрібними”, як герої “Санаторійної

зони” М.Хвильового.

91

Ю. Яновський, “ Вершники” ( новела “ Подвійне коло”, “Шаланда в морі”)

Половчиха

Мусій Половець Лютували шаблі, палило сонце,

пил, спека, вихор, хмара росла, Тому роду нема переводу…

грім, дощ, степ потемнів БУРЯ

Андрій

поранений

в руку РОДИНА

ПОЛОВЦІВ Іван

Високі й широкоплечі сухорлявий з хижими дзьобами слухає Герта (чужинець)

Й сірими очима

поранений

у голову Панас Сашко

Оверко стояв кремезний чорний

―регіт‖ від пороху

Заболочений…

…зіщулився

? А де герой часу?

Яке ідейне навантаження

має картина К. Черкаса?

92

Коментар.

У новелі ―Подвійне коло‖ немає людини, є лише ―голови, як кавуни‖, вершники без

голів, лють шабель.

Вони могли бути героями нації, бо мали все для того, але поранили свої душі,

зневаживши родину. Вони не знали чи не хотіли знати, що без родини нації не

існує. Мертвіє клітина – гине тіло.

Оверка й Андрія ―поранила‖ ідея. ―Заболотився‖ Панас у дорогах громадянської

війни. Сашко – мале хлоп’я, що мріє про подвиги, але, як зіщулене цуценя, боїться

реальності. Його несе вітром, він просто потрапив у бурю. Іван навіть зовнішньо не

герой – ―сухорлявий‖. Він ніхто, він лише виконує накази Герта, чужинця,

засліпленого ідеєю. Тому героїв немає, а є лише вбивці.

Образ батька не випадковий – це підсвідомий генетичний зв’язок, це нагадування

про предковічні закони існування людства. Але цей зв’язок кожен з героїв прагне

заперечити, щоб потім знищити.

Образу матері немає, бо чи не вбита вона уже у душі і чи не є це продовження

дороги героя твору ―Я (Романтика)‖. Немає і не може бути, бо немає всепрощення,

гуманності, взаємопідтримки, взаємодопомоги, вірності.

Невипадковим є образ кола, воно безкінечне, так і зло породжує лише зло: руїна

часу руйнує людську душу. І лише людина може це зупинити, якщо усвідомить цю

трагедію.

Образ матері з’явиться у новелі ―Шаланда в морі‖, де немає істот, а є ЛЮДИ.

93

М. Куліш, “ Патетична соната”

Великдень 1917 р. ―революційна весна‖

Великодня ніч.

Вірю в

Петрарку

напівгорище

світить гасова лампочка

зоряне гелікон

небо ІЛЬКО Зінька

(почуття) (не чує музики)

генерал-майор Пероцький

Андре

(ідея)

У чому драма

людини

у світі, освітлений кут:

де панує Патетична піаніно, погруддя Шевченка, квіти

буря? соната

Марина ( поєднати почуття й ідею)

Ступай-Ступаненко

(ідея)

Великдень 1918 р. Підвал

жінка, що чекає

94


Великдень 1917 р. ―революційна весна‖

День.

Вірю в

Петрарку


сонце - жовтогарячий

пластир на рані

смітник кругом ІЛЬКО Зінька

Я щосили

біжу вниз генерал-майор Пероцький

Андре


людини

у світі,

де панує ―гармат замість мрій‖

буря?

Марина

Лука (ідея)

Безногі чистії Ступай-Ступаненко

Великдень 1918 р. Підвал

жінка, безногий

95


Великдень 1917 р.

Жовтень. Ніч. Вітер.


Зінька

генерал-майор Пероцький

Андре


людини Марина (ідея)

у світі,

де панує ―гармат замість мрій‖

буря? Темно. Тихо. ―визволити Андре‖

Одхитуюсь.

Мовчу.

Я на варті, а навколо музика.

Холодно Блимнуло жовтлявою смужечкою світло

. Вчувається, що десь грають

Великдень 1918 р. Жив мріями…

тепер він хоче Підвал

ІЛЬКО жити прийдешнім.

(ідея)

96


Великдень 1917 р. Поет


огняний

прапор

гелікон.


людини

у світі,

де панує

буря? Підвал

ключ од дверей і од життя…

душа – це ідея…

ложе кохання – ложе безногого

я хочу жити днем прийдешнім…

Великдень 1918 р.

Весна Убивця ІЛЬКО. ВБИВСТВО

―Брате, здраствуй…

(до Луки) розмова людини зі своєю

вчорашньою мрією МАРИНА

97


Великдень 1917 р. Поет


людини

у світі,

де панує Коментар.

буря? Один рік, щоб ідея зруйнувала не лише душу, а й долі. Рік

шляху від зоряного неба до вогняного прапора фанатичної

ідеї.

Великдень, що приніс би відродження, не відбувся.

―Патетична соната‖, твір про боротьбу світла і темноти, де

перемагає світло, обірвалась, так і не закінчившись.

Гелікон, що мав змогу, як євшан-зілля, відродити душу,

протистояти злу, залишився у кутку непотрібним, бо втра-

чена основа – кохання, що здатне зцілювати: Ілько розчаро-

вується у ньому і міняє на ідею, Марина пробує поєднати

несумісні речі, для Андре – це лише гра.

Дім, символ світу, існував допоки був наповнений світлом,

коханням, красою. У кінці твору у домі немає кому жити, бо

всі герої гинуть.

Великдень 1918 р. Це бачення автора майбутнього країни, що вибрала ідею,

а не Людину.

Весна Вбивця

98

5. Дорога випробувань

Дорога випробувань – ряд ключових понять, які дають змогу прослідкувати, як

автор, використовуючи певні життєві ситуації, допомагає герою чи читачам

осмислити сутність життя. Цей ряд може бути записаний учителем на дошці й

допомогти учням зорінтуватися на уроці або створюватися у процесі дослідження

тексту.

Поема Т. Шевченка “Катерина”.

Трагічний шлях Катрі.

Полюбила москалика конфлікт: щирий – нещирий, довіра – обман.

позашлюбна вагітність віра у відповідальність

осуд односельців

відречення батьків головне – честь роду

поневіряння по світу, самотність, безпорадність образ тополі, холоду

зустріч відкриття душі москаля, усвідомлення власного становища

загибель останньої надії ―причинна‖, ―божевільна‖

самогубство

! Вмерти легко. Важко залишатися живим.

Новела Ю. Мушкетика “ Суд”

Ганна не є героїнею дороги, але ті випробування, що випадають на її долю,

змінюють і її душу. Так дорогою випробувань стає саме життя, що зображене через

спогади та кольористичні деталі:

Праця і пісня ―любила все чепурне, гарне, красиве…‖

Голодомор ―тоді ще залишалася світлинка‖

Війна ―тільки перестала співати‖,

Беззахисність ―підсвинок … чорний знак… ні для кого жити‖ ,

―чорна їдь випила з очей світло сонця‖

Надія ―тієї сумної барви трохи поменшало, коли раптом вернувся

Грицько‖, ―тоді її ніхто не осмілиться скривдить‖

Тривожна звістка ―хотілося їй тоді вмерти‖

Присуд ―її мучила спрага‖, ―вона перемагала гарячу хвилю

болю й ще гарячішу – образи‖

Сміх ―їй стемніло в очах… неначе підбита птаха, махнула

руками й опустилася на підлогу‖

Пустка зрубані осокори.

99

В. Винниченко “ Момент”

“Чи ви ще пам’ятаєте, що таке весна?” ( пора, стан душі)

Світ Світ

природи різні людини

Гармонія Дисгармонія

Дорога випробувань – це спроба розібратися, чому це так, це пошук виходу із лабіринту.

Світ героя Зустріч Ліс Кордон Світ, де людина

бруд, ―може ми світ природності, ( границя, сама

смута, були парою‖ почуття той бік, себе

―людина ніщо‖, розуміння межа) рятує

―можуть убити‖ ціни життя внутрішній Світло,

кордон краса,

почуття

Так через дорогу випробувань автор досліджує метаморфози, які відбуваються в душі героя, та дає відповідь на запитання: як у смутний час хворого суспільства побороти в собі ―істоту‖ і залишитися людиною, як ―момент‖ змінює пусту, розчаровану людську душу. Цьому присвячена і повість “На той бік”.

Людина-істота - доктор Верходуб світло темнота

Місто Зустріч із Подорож Зустріч з Арешт

“штукатурка жінкою “краплини в келих” Єремеєвим момент

валиться з ( Наяда – “рослинні сила нищить випробування

проваленої очі” – краса, берегиня. все, не бачить

стелі” , Ольга – скляні очі” - спроба красу

“не стало келиха”, захищати себе ) знайти

“жив без келиха” нема захисника. себе Жінка Чоловік

Нове бачення Жінки. стояла і притуляється

гострила ніж- до стінки,

зсувається,

мусив лежати-

лягла, неприємно -

холодно -

Клаптик світла

лежить, сидить- стоїть

“в потовчений келих спадала “Самі себе

тиха краплина” мусимо рятувати”

! Чоловік не повинен забути свого призначення – бути захисником.

100


Прийом допомагає наблизитися до героя у кульмінаційні моменти, коли розкривається

людська сутність, формується прагнення зрозуміти героя.

Завдання. Заглянь в очі Катерині ( Т.Шевченко, “Катерина”), що змінилося у тих очах. (

Протягом дослідницької роботи).

Для повнішого розкриття образу варто використати ілюстрації.

101

Завдання. Заглянь в очі Чіпки- дитини ( Панас Мирний ―Хіба ревуть воли…‖), що в

них побачиш? Та в очі Чіпки-вбивці, коли він іде селом? Що змінилося в тих очах?

( Спостереження. Очі малого Чіпки опущенні вниз, коли він разом з дідом - піднімає

їх догори.)

102

Така робота дає можливість прослідкувати, як у певних життєвих ситуаціях змінюється

герой, чому відбуваються зміни, як автор показує сутність своїх героїв.

Завдання. А що в очах Возного ( І.Котляревський, ―Наталка Полтавка‖), коли він погрожує

Наталці? Жорстокість чи, може, …

Прийом можна використати і при зіставленні різних героїв та їх розкритті.

Завдання. Заглянь в очі Толика і Федька ( В.Винниченко, ―Федько-халамидник‖) при

першому знайомстві з героєм. Заглянь в очі Толика у кінці твору.

Завдання. Заглянь в очі вовка та шофера ( Г. Тютюнник,

―Вогник далеко в степу‖) Чиї очі страшніші?

7. Кольористика

Колір - певний код художнього образу, а інколи й цілого тексту. Він не лише

впливає на змістове відкриття , а й сприяє заглибленню у внутрішній світ автора, його розуміння кольористичної картини світу.

Колір допомагає сприйняти художній текст не як набір речень, а як цілісне явище, в якому закодована мова людської душі.

Інтерпретація твору відбувається на емоційному, інтуїтивному сприйнятті й спрямована на здатність зрозуміти роль кольору, його відтінків.

Цей прийом вчить розуміти художній світ, відображений у пейзажних замальовках, а не сприймати твір за сюжетно-композиційною канвою.

Аналіз твору через сукупність деталей-символів дає змогу побачити стійку структуру твору, пройти через текст крок за кроком, щоб потім «зібрати» твір у єдине смислове ціле.

Пошук вторинних значень допомагає учневі виявити свою ерудицію та творчу свободу.

Особливу увагу на колір варто звернути в процесі розгляду модерних психологічних творів, де наявні:

пейзажі, які є не лише настроєвим тлом, а й символічною деталлю, що розкриває власне авторську концепцію світу;

кольористичні деталі портрету, через які можна трансформувати психологічні відтінки характеру, експресивні стани і навіть прогнозувати майбутнє;

кольори-символи, що, маючи семантику одного кольору, можуть набувати додаткових відтінків завдяки асоціаціям;

кольористичні епітети, напівтони, мазки.

103

Прийоми формування творчих здібностей учнів на основі кольористики

Колір душі героя в різні періоди життя

Дослідження асоціативних деталей, що розкривають внутрішні поривання особистості,

зміни настроїв, почуттів, сприяють розумінню сутності життєвої дороги героя, його польоту

чи падіння. Колір, як і звук, допомагає авторові розкрити і схарактеризувати найтонші порухи

людської душі.

Наприклад, герой твору М. Хвильового «Я(Романтика)» пройшов шлях від срібних, росяних,

перламутрових, синіх кольорів до зелено-лимонного, зеленого, чорного.

Кожна частина – нове перетворення сутності героя, його критична зміна.

У вступі через кольори відображується душа, ще не заповнена ідеєю, що чує матір,

прислухається до неї ( “беру… і кладу на свої груди” ), для котрої важливими є ще поняття

чистоти і краси, де у душі є щось святе ( в образі криниці), яке не дає герою переступити межу

між людиною і фанатиком. Але передчуття чогось недоброго, що може знищити, уже

з’являється у творі з образом темного лісу, що у фольклорі асоціюється зі злим, чужим людині

світом. Цей ліс ще не чорний, а темний, тому небезпеки ще можна уникнути. Та передчуття її

розкривається через два образи: “ дві хрустальні росинки” і “ м’ята вмирає у тузі”. М’ята, як

євшан-зілля може врятувати героя, але вона йому не потрібна. Світ бурі крок за кроком

починає його поглинати. Далі автор покаже ті зміни, які відбулися з героєм, коли, вибираючи

між чекістом і людиною, він втрачає своє право на вибір.

Колір та відтінки 1, 2, 3 частин зображують, як ідея повністю знищить людину.

( Див. коментар далі).

Вступ ( ІІ частина)

Я її мятежний син

“беру її милу голову з

нальотом срібної сивини і тихо

кладу на свої груди…” “ проходили неможливі дні”

“Темний ліс” ( небезпека, якої можна

уникнути)

“ росяні ранки” “ перламутри”

“Синя криниця” “Минають ночі, шелестять вечори

біля тополь…”

МАТИ. “ В її очах дві хрустальні “ дні перед грозою

росинки” спалахують блискавиці

“ М’ята вмирає в тузі” хмарний накип

глуха канонада

104

І частина Атака за атакою. Перламутр на бенкеті дикої

голодної країни

День і ніч я пропадаю в чека. В городі мовчазний передзвін сердець.

Обивателі, як миші.

Дзвенить мідь

З темного степу

глуха канонада

Канделябр на дві свічі

тускло горить…

Світлу несила досягти навіть

чверти кабінету…

Свічі танули…

В городі – тьма. І тут тьма:

електричну станцію зірвано

Синій туман

цигаркового диму

- Темна ніч Північна тьма

в скляних дверях

- темний волохатий стоїть заграва,

силует горять села,

- маєток злетів горять степи,

на гору і царить виють на пожар собаки

над містом

- стіл з чорного дерева

- оксамит килимів

- п’ють пожадливо і хижо

старі вина

Чорний трибунал комуни

Доктор Тагабат Знімаю мавзера,

( із каменем замість серця ) запалюю свічу тихий

Андрюша ( розгублене обличчя) голубий сон

Дегенерат ( безумні очі)

105

ІІ частина Мій батальйон напідбір: це юні фанатики комуни

Хмарами збирається пил і стоїть над городом, покриваючи мутне вогняне сонце

Канонада все блище й блище

“город мертвий і йде у дику середньовічну даль”

Зрідка палахкотять блискавиці

Ранки цвітуть перламутром і

падають вранішні зорі у туман

Я входив у роль. дального бору

Роз-стрі-лять!

Скоро буде гроза

Зацькований вовк

Вечоріло

На небі виростають

зорі і поливають

чорного брудного Я йшов у нікуди … на землю

діла Я йшов у нікуди… зелене

Я йшов у нікуди… болотяне

світло

106

ІІІчастина

Спалахували димки. Над городом хмарою стояв пил. Сонце – мідь, і неба не видно

Бігли… мчали і мчали хуртовини

Ніч

темні години

Я, главковерх чорного трибуналу

( холодне дерев’яне обличчя // образ моєї матері не покидав)

плив по тихих голубих

потоках, одкидаючи

Я забув про все лимонні бризки…

Я нічого не чув

Опівночі пронизав зеніт

і зупинився над безоднею

Я попав до підвалу

Відходила у зелено-

Побитий безсилий лимонну безвість

пес Я йшов по дорозі, як тоді – в нікуди мертва дорога

Я відчував: Навкруги пусто

Тьма пахне м’ятою Місяць ллє

зелений світ з

Виростала загірна даль з пронизаного

Пішов по мертвій дорозі зеніту

Я мушу тебе вбити Ішла гроза

порожньо

! Тьма

“Ступінь розвитку суспільства

визначається відношенням до жінки”

М. Горький

107

Коментар до І частини.

І частина показує ті кардинальні зміни, що відбулися з героєм. Вже немає ні

срібної сивини, ні росяних ранків, ні синьої криниці.

Перламутр краси сонця, що сходить, змінюється на перламутр крові.

Срібний – на сірий колір міста, цілюща синя вода – на отруйний туман. Ранок –

на ніч (світ несвідомого). Чи не вперше М.Хвильовий говорить про втрату психічної

цілісності людини у неврівноваженому світі.

День і ніч перетворюються на круговерть, так починає панувати суцільна тьма.

Світло, яке наявне ще у творі, горить тускло. Це шанс залишитись людиною, не

знищити свою сутність, хоча ця сутність уже розривається між людським та сліпим

дегенеративним. Світ, який герой для себе вибрав, наповнений чорною та темно-

червоною фарбою крові. Північна тьма – чи не найвищий прояв дії зла, що

запанувало у душі. Електричну станцію зірвано. Так знищено дорогу до

повернення. Здається, знищено, а, може, й ні. Бо світло горить у фантастичному

палаці до тих пір, доки є ще будинок матері, де герой рятує свою душу.

Коментар до ІІ частини.

Відрізняється від І тим, що вже немає ні світла, ні хатини. Символічними є рядки,

якими ця частина закінчується: ―Я йшов у нікуди‖. Герой сам себе характеризує –

―зацькований вовк‖. Так із втратою людського залишається лише тваринне. Вовк –

символ вірності, але ця вірність ідеї для героя стає фатальною. Тому вечір – це не

лише час доби, це час життєвої дороги, потенціалу. Перламутр ранків не оцінено,

він знищується ―дальнім бором‖ чужого світу. Запилене сонце так і не може

виконати свою природну життєдайну функцію, тому воно, як і у новелі

Ю.Яновського ―Подвійне коло‖, спалює все на своєму шляху, караючи людину, що

поставила себе вище Бога.

А зелений колір м’яти змінився на холодне зелено-болотяне світло зір. Так

зроблено остаточний вибір.

Коментар до ІІІ частини.

ІІІ частина – це ще один шанс на зміну, до того, щоб вирватися з круговерті бурі,

що нищить все на своєму шляху, і в першу чергу душу, це шанс залишитися

людиною. Це ще одна спроба розібратися в собі. У душі героя відбувається

постійна боротьба між ―відчуваю‖ і ―мушу‖. Але це уже не вовк – хижий, але гордий,

це побитий пес, дегенерат, для якого легше покірно заховатися за словом ―мушу‖,

ніж відповідати за свої вчинки. М’ята не порятує його, бо він сам не хоче цього

порятунку. ―Я попав до підвалу‖ – це не лише опускання під землю (багато

письменників 20-х років використовували цей прийом, яскраво це простежується у

―Патетичній сонаті‖ М. Куліша), це деградація особистості. Тому немає вже хоч і

палючого, але сонця, а є місяць – німий свідок дії злих сил, бризки якого, як

лимонна кислота, роз’їдають душу, наповнюючи її всепоглинаючим болотом. Фінал

очевидний: порожньо, тьма… То чи має герой майбутнє?!

108

Прийом «Якби ти був художником»

Кожен колір викликає певні асоціації, тому учні самі, враховуючи сутність

героя, його життєві позиції, малюють колір душі героя у ключовий момент, коли

приймаються важливі рішення, виявляється сутність героя, вмотивовуючи вибір

кольору, його інтенсивність.

Завдання 1. Якби ти був художником, то як би зобразив душу Лукаша з драми-

феєрії Лесі Українки ―Лісова пісня‖ у першій частині, а потім, у процесі роботи, -

у третій частині. Як вона змінилася?

( Лукаш із ―Лісової пісні‖ свою ніжно-зелену душу змінив на зелено-болотяну)

Молодий закоханий Лукаш Лукаш-вовкулака

(―непрозорі очі‖)

Такі зіставлення різних частин ( на початку твору і в кінці) дають змогу через

кольори та відтінки прослідкувати, як змінюється герой і в які моменти ці зміни

відбуваються.

Завдання 2. Чим різні душі молодого Лукаша та Мавки у першій частині?

Лукаш Мавка

(Це спроба зрозуміти, чому і зелений колір буває різним, чому Лукаш так і

недотягнувся до Мавки і яка земля його тримала.)

Завдання 3. Як би зобразили стан ліричного героя із новели М.Коцюбинського

―Інтермеццо‖ у місті, а потім серед нив?

у місті серед нив

(Спроба показу відчуття однієї людини в різних ситуаціях.

Особливо це можна прослідкувати в модерних імпресіоністичних творах, де

наявний і ефект миготіння, мерехтіння кольорів, світлотінь, що передають вічний

рух у природі, динаміку.

Тому, досліджуючи твори М. Коцюбинського, особливу увагу варто звернути на

звучання кольорів, взаємопов'язані, вони перетікають одне в одне: звуки

забарвлюються, барви звучать.

109

Колір міста - чорний, сповнений лиха, біди, несправедливості, бруду, розпачу.

Колір кононівських степів наповнений природним чорним ( це не колір тьми, а колір

землі), білим (незаплямованим цивілізацією), зеленим, блакитним, золотим,

срібним ( кольорами умиротворення, гармонії). Так складна семантика кольорів у

різних обставинах набуває різного звучання і в душі головного героя.)

Завдання 4. Якими б кольорами та образами ви зобразили душу, що нищиться

ідеєю? ( За творами 20-х – 30-х років ХХ століття.)

Завдання 5. Яким би кольором зобразили дощ у поезіях П.Тичини ―Дощ‖,

А.Малишка ―Дощ‖, Л.Костенко ―Дощ полив і день такий полив’яний‖ та в композиції

В.Косенка ―Дощик‖.

(Показ різнобарвності, нестандартності кожного поняття і людини зокрема, бо дощ

не лише сірий, він має свої кольори.)

Асоціативні малюнки

Допомагають через реальні образи-символи передати власне розуміння образу.

Завдання. ―Моє розуміння дитинства Чіпки‖

110

Поєднуючи колір та художні деталі й символи, пропоную використовувати прийом

“Якби ти був кінорежисером”, що сприяє створенню цілісних символічних

кадрів-картин, розвиваючи асоціативне мислення, вміння думати нестандартно.

Завдання 1. Використовуючи асоціації і символи, як би зобразили відчуття Катрі, після

зустрічі з москалем.

Учні мають стати не холодними глядачами трагедії, вони мають наблизитися до

розуміння людської душі, а це можливо, коли починаєш відчувати цю душу. І чи

не є це головним завданням літератури?

Завдання 2. Використовуючи асоціації і символи, як би зобразили внутрішній стан

Івана з повісті М.Коцюбинського ―Тіні забутих предків‖, що втратив найдорожче –

Марічку. ( Частими образами стають прірва, дерево з поламаними гілками.)

Завдання 3. Створити останній кадр фільму за новелою ―Я (Романтика)‖

М.Хвильового.

Завдання 4. Ми не бачили фільму О. Довженка ―Україна в огні‖, хоч він існує на

полицях КДБ. Ваш кадр ― Жах війни‖.

111

Квітка життя героя

Використовуючи прийом асоціації, можна

запропонувати учням порівняти героя з

квіткою, враховуючи певні її ознаки чи

особливості.

Практика показує, що діти, мислячи

асоціативно, більш глибоко розуміють героя,

ніж це здається на перший погляд.

Наприклад, Чіпку вони порівнюють із

будячком - квіткою гарною, але колючою, бо

цього вимагало від нього саме життя, або з

тюльпаном - квіткою ніжною, але стійкою,

чорна серединка – це наслідок людського

нерозуміння.

Коментар до малюнка “Квітка життя Чіпки” ( роман Панаса Мирного ―Хіба ревуть воли…‖ ).

―Квітка життя Чіпки‖ через кольори дає можливість виявити особливості кожного життєвого періоду героя. Дослідити особистість Чіпки можна через ключовий ряд: дитинство – хазяїн – бунтівник і п’яниця – грабіжник – хазяїн – убивця.

Сірим з рожевими проблисками було дитинство, бо наповнене нерозумінням, людською злобою, що не давало розкритися, і лише бабуся допомагала повірити, що доброта існує у цьому світі.

Сонячно-зелені кольори наповнюють душу молодого Чіпки-господаря - кольори молодості, утвердження життя, розквіту, прагнень. Світлі червоні кольори розкажуть про закоханість.

Етап бунтівника і п’яниці пов’язаний з холодними темно-синіми кольорами розчарування, а чорні риски – це зло на весь світ.

Саме це зло наповнить душу брудом, поведе на шлях грабіжництва. Тому кольори брудні і холодні. Герой уже так і не зможе звільнитися від них.

Двічі у творі Чіпка стане хазяїном, але то буде різне хазяйнування. Для першого головним були земля і родина, для другого – гроші та влада. Тому червоно-вогняні кольори нищать кольори зелені.

Будячок на самому вершечку має гарну червону квітку, у Чіпки ж вона чорна. Зло, темрява повністю заполонили його душу.

112

Семантика одного кольору

Однією з особливостей художніх творів є використання митцями одного кольору для зображення різних світів з відмінним символічним значенням. Таке часом різке протиставлення - не що інше, як спосіб розкриття головної ідеї твору.

Завдання. Чому у новелі М. Коцюбинського чорний колір міста і ниви має різне смислове навантаження?

( світ міста світ природи

колір бруду, колір землі,

жорстокості, він первинний, як і ніч

розпачу,

смерті.

Цивілізація знищила первинну сутність цього кольору.)

Завдання. Дослідити, яке смислове навантаження набирає білий колір у новелі О.Гончара ―Модри Камень‖.

(Білий колір у фольклорі пов’язаний із чистотою і святковістю. У світі Терези він ще зберігає своє первинне значення – чистоти, хоча у час війни втрачено друге його значення. У світі героя цей колір асоціюється з холодом, омертвінням, а як наслідок, як і чорний колір, починає набувати символіки смерті. З’являється ефект перевернутої системи цінностей. І лише кохання може оживити омертвілу душу.

Схема-опора:

Небо над нами весняне

й високе, гуде од вітру,

мов блакитний дзвін…

Брудні бинти

СВІТ ТЕРЕЗИ

Білі ноги,

Біла сукня, виходить з мене той холод

Світ героя біла рука тепла вода

гаряча кава

ти входиш до самого серця

рука гріє всього мене весна…

камінь… був мені не такий чужий каміння сміється

Світ героя.

Було зимно і чужо…

Вітер…

Порожнеча гірСвіт війни

чорніло згарище…

попелище…

нема нічого

Світ героя

113

За допомогою принципу, що часто використовується в героїчних казках: був

один – потрапив в інший світ – вийшов іншим , прийому контрасту та спресованості

художнього часу увага автора звернена на ті кардинальні зміни, що відбуваються з

людиною, коли з’являється розуміння ―задля чого‖. Так ―момент‖ змінює ―пусту‖,

розчаровану людину.

Часто ―хата‖ стає саме тим світом, що змінює.

Це можна прослідкувати й на прикладі інших творів: В. Винниченка ―Між двох сил‖,

О.Довженка ―Україна в огні‖.

Ці зміни можуть відбуватися і в протилежному напрямку, коли герой зі світу

природності, духовності потрапляє у світ міста. Так було з Володькою Лободою

(О.Гончар, ―Собор‖), із Степаном Радченком (В.Підмогильний, ―Місто‖).

О. Гончар у романі «Собор» для підсилення цієї думки використовує контрастні

кольористичні епітети: собор - сивий, небесний, парусно-повний, а світ міста - бурий.

Так через колір можна прослідкувати розуміння автором понять духовності та

приземленості.

114

8. Ключові деталі твору

Відкриття через ключову деталь стає ―золотим ключиком‖ до розуміння художнього твору, в якому немає нічого зайвого.

Так невипадковою є деталь ―непрозорі очі‖ Лукаша вже у першій частині ―Лісової пісні‖ Лесі Українки. Саме вона пояснить вибір героєм Килини, що, на думку В.Стуса, є уособленням сірих буднів, сала з часником, повної макітри вареників і жодної зірки над головою, а не Мавки – мрії, короткого сонця у сірому житті, Великодня душі.

Очі є ключовою деталлю у відкритті твору П. Мирного ―Хіба ревуть воли, як ясла повні‖.

Очі Чіпки-хазяїна – молодого, впевненого і, здавалося б, щасливого: ―Одне тільки в нього неабияке – дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилась якась незвичайна сміливість і духовна міць разом з якоюсь хижою тугою‖.

Проблемне питання: Чи випадкова деталь? Відповідь можна знайти, дослідивши дитинство Чіпки, бо саме тоді закладалася психічна програма всього його життя, а також уважно розглянувши ІІ частину роману, яка ніби не пов’язана з героєм, але має генетичний зв’язок: поневолення вело до деформації психіки. Автор подає для характеристики ключові деталі: ― корилася – байдужіла – розледачіли – забули – не сумували – зубожіло – злодіячки‖, так з’являється логічний ланцюжок: ―неволя –приниження – пияцтво – злочини‖. Чіпка так і не зміг вирватися з круговерті цього ряду. Доля Чіпки – це шлях виродження нації.

Ключові деталі допомагають наочно побачити рух художньої ідеї у творі.

Цікаве трактування образів п’єси ―Наталка Полтавка‖ І. Котляревського допомагає здійснити дослідження деталей пісень героїв ( прийом “Відкриття через пісні‖).

Через пісні Возний постає як освічена, мисляча людина, філософ, що шукає своє щастя. Для нього воно не в багатстві, яке у нього є, а в родині, любові.

Ідеальний у критичних статтях Петро розкривається як слабодухий, заздрісний, егоїстичний, він не шукає виходу, а зразу ж зневірюється.

Складається враження, що характеристики героїв у тексті подані через призму бачення головної героїні, а характеристики деталей пісень - через призму сприйняття героїв самим автором: слабодухий Петро не зможе стати опорою Наталці, але вона цього ще не розуміє.

Сама пісня чи мелодія є яскравими ключовими образами. Це монологи душі. Коли ж в якийсь період людина перестає співати чи грати, то втрачає щось важливе, те, що розкриває її сутність, те, що є її стержнем. Потім вона вже не живе, а ―волочиться‖ по світу. Так було з Лукашем із ―Лісової пісні‖ Лесі Українки й з Іваном ―Тіні забутих предків‖ М.Коцюбинського, не співає й мати Наталки із ―Наталка Полтавка‖ І. Котляревського. Напевне, не випадково вибір матері –добробут. Щось втрачає людина, коли свідомо обирає матеріальне збагачення, щось, що пов’язане з душею. Тому Лукаш у кінці твору – вовкулака, Іван вибирає провалля, не знайшовши виходу, не змігши, йдучи кожного разу до лісу, відродитися. Так через деталі автор реалізує головні думки твору.

115

Прийом “Коментар до сторінки‖ дає змогу провести текстологічний аналіз уривка,

виділивши ключові деталі:

визначити деталі, які, на вашу думку, мають підвищену смислову

навантаженість;

встановити засоби зв’язку між деталями уривку;

з’ясувати завдання, яке ставить перед собою автор, використовуючи

ключові деталі в уривку;

зробити висновки.

116

9. Моніторинг

Моніторинг – це осмислення учнями відкритих і

усвідомлених істин, висновок, який кожен учень робить для

себе у кінці уроку. Він допомагає проаналізувати подану

інформацію на уроці та узагальнити її.

Завдання. Над чим змусив замислитися урок ( твір)?

Завдання. Моє відкриття уроку ( твору).

Завдання. Чи варто вивчати твір у школі. Чому?

Роздум – речення дає змогу зіставити початкову власну думку з кінцевою.

Завдання. ―Наталка Полтавка‖ - твір про …

Підсумком може стати і відповідь на проблемне питання уроку:

Чи ти за мене душу віддаси? або Вічна проблема щастя ( І. Котляревський,

―Наталка Полтавка‖). То в чому ж вічна проблема щастя?

Завдання. Що я візьму з уроку в життя?

117

Із листів до вчителя( замість післямови)

―Дуже зручно вчити даний матеріал не лише за книгою, а за цікавими малюнками-схемами. Хоч щось може змінитися у нашому нудному шкільному житті. Ми йдемо на урок та, працюючи, відпочиваємо‖ (Зеленько Юлія).

―Вивчаючи новий твір, ми ніби занурювалися в нього, помічаючи кожну деталь, ми створювали малюнки, схеми, і це було незвичайно‖ (Д’яченко Антоніна).

―На цих уроках ми розкриваємо для себе найзаплутаніші лабіринти твору, вчимося, як краще жити, як обрати правильний шлях у житті‖ (Гліва Ольга).

―Ваша методика викладання предмета є сучасною і ефективною. Лише завдяки вам я почав пізнавати твори української літератури серцем і душею, відчувати глибину думок і авторський порив‖ (Карандєй Денис).

―За допомогою різних таблиць та схем весь матеріал запам’ятовувався легко… Кожен урок пройшов не дарма, це було відкриття чогось нового й корисного‖ (Бондаренко Тетяна).

―Метод викладання сприяє тому, щоб наша сіра речовина не запливала жиром‖ (Соколова Надія).

―Кожен урок чимось відрізнявся від іншого, було відчуття якогось натхнення й енергії‖ (Меланчук Антон).

―Ви навчили нас мислити, висловлювати власні думки‖ (Ірха Ольга).

―Я була вражена, адже урок української літератури – книга життя‖(Марус Юлія)

―Я ніби переходжу зі світу у світ: із пригод і романтики у світ байки, сміху та гумору, дізнаючись щось нове, цікаве і ще не відкрите‖ (Вербіцька Юлія).

―Уроки дають змогу оцінити себе адекватно і порівняти з героєм оповідань… не дають перетворитися на ―істот‖ і перестати мислити…‖(Шевченко Катерина)

―Ми можемо висловлювати свою думку незалежно від того, кому вона подобається, захищати її, це дуже важливо‖ (Абаніна Інна).

Ці прийоми ніби

продовжують творчість

письменника, додають до

тексту щось відсутнє в ньому,

але необхідне для яскравішого

бачення сутності твору, а

значить, спонукають мислити

асоціативно, творчо.

118

Documents

Посібник "Відкриття світу літератури"