Опис досвіду роботи

Формування відповідального ставлення до природи і

підготовка учнів до її захисту

Вступ

Сучасний етап розвитку системи освіти в Україні характеризується

освітніми інноваціями, спрямованими на збереження досягнень минулого і в

одночас на модернізацію системи освіти відповідно до вимог часу, новітніх

надбань науки, культури і соціальної практики. Характерною особливістю

цього періоду розвитку педагогічної освіти є пошук нових змісту, форм,

методів і засобів навчання: розгортання широкої експериментальної роботи,

спрямованої на впровадження освітніх інноваційних технологій на засадах

сучасної філософії освіти.

Компетентнісний підхід до вивчення географії розглядається як такий

засіб організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, що забезпечує

засвоєння ними змісту навчання та досягнення мети навчання при

розв’язанні певних проблемних завдань. Відповідно до рішень Європейської

Ради компетентністю на уроках є комунікативна компетентність, тому що

вона забезпечує набуття учнями вміння обговорювати проблеми, доводити

власну позицію, виробляти власну точку зору, розвивати критичне креативне

мислення та адаптуватися у середовищі.

Проблема виживання людини як біологічного виду на сьогоднішній

день висувається на перший план у зв’язку зі швидкою деградацією

навколишнього середовища. У такій ситуації гостро стоїть питання

екологічної освіченості і формування екологічної культури кожної людини.

Щоб екологічна освіта дала належний результат вона має бути організована

належним чином, відповідати певним вимогам. Робота повинна бути

цілеспрямованою, учні мають розуміти для чого вони виконують певне

завдання та яким має бути результат. Важливість і потрібність виконуваної

діяльності дає учням відчуття потреби діяти кінцевим результатом,

причетності до вирішення глобальних проблем, готує до продуктивної праці

в різних галузях виробництва, до свідомого самостійного життя в злагоді з

природою.

Уже в перші роки незалежності в Україні було прийнято закони про

охорону природних ресурсів та їх раціональне використання : 1992 рік -

закон про охорону атмосферного повітря та Закон «Про природно -

заповідний фонд України»;1993 рік - Закон «Про тваринний світ» та Водний

кодекс України; 1994рік- кодекс України про надра.

Входячи в життя дитини, природа стає для неї наочним мірилом

цінностей, джерелом багатств. Тому необхідно змалку прищеплювати любов

до природи, бережливе ставлення до неї.

У Концепції загальної середньої освіти зазначено «Освіта ХХІ століття-це

освіта для людини. Її стрижень – розвивальна, культуро твірна домінанта,

виховання відповідальної особистості, яка здатна критично мислити,

опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання та

вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє

життя і життя своєї країни.»

Урок, як правило, завжди вирізняється тим, що він насичений

різноманітними навчальними ситуаціями і кожна з них викликає в учнів

велику кількість запитань, сумнівів, здивування, а часом і настороженість.

Практикується ділова, творча атмосфера, де бажання учнів міркувати б’є

ключем, де вони охоче вступають в діалог з учителем, один з одним,

авторами тих чи інших теоретичних концепцій і положень. Так

народжуються в діяльності учнів дорогоцінні моменти, які підводять їх до

пошуків, здогадок, до самостійної творчості.

Актуальність досвіду, його практична значимість

Надати пізнанню - значить навчити діяльності, створювати умови

учню для проявлення його самостійності. Головним завданням освіти є

«вирощування» людини, яка спроможна знайти самостійну позицію стосовно

зовнішніх умов.

Випускник після школи, позбавившись опіки, вимогливих умов,

вихований на педагогічних засадах наслідування, але не володіючи

здібностями самостійності у виборі, прийняті рішень, прийомами роботи з

новим, невідомим, саме тим що вимагає соціум, відчуває в ньому

дискомфорт. Вони не завжди здатні розв’язувати проблеми, виконувати

практичні завдання, не можуть мислити діалектично, їм бракує творчої уяви

винахідливості. Саме творчі завдання розкритися юному обдаруванню:

проникливе спостереження за явищами пильна увага, вибіркове

запам’ятовування, натхнення. Ось чому таким актуальним є питання

розвитку особистості учня, його творчого потенціалу, активності в пізнанні,

дослідженні, практичного споживання творчих знань.

Теоретична база досвіду

Ці питання розглядаються науковцями як індивідуальний

мотиваційний і соціальний потенціал, що дає можливість отримати високі

результати. Дитина краще готується психологічно до сприймання невідомого

нового для неї це дає кращі результати в навчанні і сприяє формуванню її

особистості, таких моральних якостей як цілеспрямованість, наполегливість і

принциповість. Це все відображено в працях психологів Н.В. Кузьміна, Г.С.

Костюка, Я.О. Пономарьова; педагогів В.О. Сухомлинського Ш.О.

Амонашвілі, М.О. Данилова.

Ідея досвіду.

Створити комфортні умови навчання, щоб учні дізнавалися про нове не від

мене, а відкривали це нове самостійно, щоб кожний учень відчув свою

успішність та інтелектуальну спроможність.

Мета дослідження.

Розкрити значення екологічної освіти у розвитку творчих здібностей на

уроках географії.

Завдання дослідження.

1. Виявити можливості активних методів у формуванні в учнів наукових

поглядів на природу та взаємодію суспільства і навколишнього

середовища під час викладання географії та природознавства.

2. Обґрунтувати та експериментально підтвердити ефективність

використання активних методів навчання як складову процесу

формування екологічно компетентної особистості.

Гіпотеза досвіду.

Якщо систематично використовувати на уроках активні методи навчання,

то можна очікувати якісне формування екологічної компетентності учнів, що

в свою чергу сприятиме:

1. Продуктивному засвоєнню навчального матеріалу та розвитку навичок

практичного використання;

2. Підвищенню пізнавальної активності та мотивації навчання в учнів;

3. Збагаченню соціального та екологічно комунікативного досвіду учнів.

Методи дослідження проблеми:

Спостереження, аналіз;

Впровадження інтерактивних прийомів та методів під час навчальних

занять;

Запровадження елементів аналізу діяльності роботи під час уроку,

самоаналізу, взаємоаналізу;

Розробка дидактичного матеріалу, тестових завдань;

Розробка науково - методичних матеріалів з проблеми;

Моніторинг якості навчання досягнень учнів;

Узагальнення досвіду роботи з проблеми дослідження;

Презентація досвіду роботи на рівні школи.

Висвітлення змісту досвіду

Я, Соколюк Олександр Михайлович, освіта вища , закінчив УДПУ

імені Павла Тичини і отримав повну вищу освіту за спеціальністю

«Педагогіка і методика середньої освіти. Біологія і географія» та здобув

кваліфікацію вчителя біології, географії, валеології та основ екології,

організатора краєзнавчо – туристичної роботи загальноосвітнього

навчального закладу ІІ – ІІІ ступенів. Педагогічний стаж 9 років. Вчитель

«Першої кваліфікаційної категорії». Курсову перепідготовку пройшов жовтні

2011 року.

Завдання яке я ставлю перед собою - виховати творчу особистість,

активно, гармонійно розвинену, яка буде здатна навчатися протягом всього

життя, вміти застосовувати знання на практиці в певних ситуаціях і

відстоювати свою позицію.

Викладаючи свій предмет велику увагу приділяю розвитку творчих

здібностей учнів, створюючи для цього атмосферу зацікавленості. На своїх

уроках створюю умови щоб учні включалися в пошук істини і досягали її

розкриття власними зусиллями, працею, вчилися мислити.

Василь Сухомлинський вважав «небезпекою, що морально калічить

людину» - це ледарство якого стараюся на уроці не допустити, а все роблю

для того щоб навчання було ефективним, цікавим, а спілкування корисним і

радісним для учнів. Для того щоб виховати творчого учня використовую

різні форми і методи навчання. Великий китайський філософ Конфуцій

говорив «Те що я чую, я забуваю; те що я бачу я пам’ятаю; те що я роблю я

розумію». В своїй роботі використовую як традиційні форми роботи які

своєчасно поєдную з різними прийомами і методами навчання, модифіковані

і інтегровані і інтерактивні форми навчання. Але для розвитку творчих

здібностей, інтелектуального потенціалу більш ефективними вважаю

проблемні, дослідницькі, пошукові методи навчання, що вивчення географії

не можливе без набуття практичних вмінь і навичок. Завдання учителя

надати учням можливість активно навчатися, здійснювати пошукову -

дослідницьку діяльність, творчо осмислювати процеси і явища, які

відбуваються в оболонках землі довести закономірні зв’язки в природі між її

складовими, і це все можливо реалізувати через виконання творчих

практичних завдань. Поєднання на уроці практичної та інтелектуальної

діяльності дає можливість формувати в учнів географічну картину світу:

проводять спостереження, дослідження, складають таблиці, описують

порівняльну характеристику, розв’язують задачі, виявляють і пояснюють

географічні закономірності проектують майбутнє. Таке навчання є активним,

цікавим, творчим, надає можливість для особистісного зростання школяра.

З метою кращого розуміння екологічної ситуації проводжу «Уроки

мислення» .

Причинно – наслідкові зв’язки . проблемне навчання

Розглядається екологічна проблема .

В 5 – 6 класах це такі теми як: «Рослини та тварини», «Без води не має

життя», «Життя у воді і на суходолі»; 8 – 9 класах - «Навколишнє

середовище і людина», «Проблеми раціонального використання та охорона

природних ресурсів»; в 10 класі «Екологічні проблеми людства»,

«Забруднення вод Світового океану» на таких уроках діти учаться мислити а

це головне. Дуже цікавими є подорожі на лоно природи особливо весною

коли пробуджується природа від зимового сну діти роблять безліч відкриттів

вони спостерігають за поведінкою комах, птахів. При вивчені у 6 класі

оболонок Землі обов’язково створюю проблемну ситуацію екологічного

характеру: визначити позитивний та негативний вплив антропогенного

фактору на ту чи іншу оболонку, що спонукає до того щоб учні роблять

власні відкриття що до вирішення екологічної проблеми в тій чи іншій

оболонці,висловлюють власну думку що до вирішення негативного впливу

на навколишнє середовище.

У 5 – 7 класах використовую ігрові технології ,наприклад, конкурс

кросвордів, під час вивчення оболонок Землі, ребусів, під час вивчення

географічної номенклатури. Кращі роботи презентують під час проведення

тижня географії та екології. Елементи проблемного навчання починаю

застосовувати в даній віковій категорії особливо широко під час вивчення

тем: «Атмосфера» (встановлення зміни погоди), «Гідросфера» (чому річка

зменшилася типи її живлення).

У 8 – 10 класах застосовую види роботи: в групах, парах. Так під час

вивчення теми «Поверхневі та підземні води» в курсі «Фізична географія

України» у 8 класі звертаю увагу учнів на обмеженість водних ресурсів

нашої країни. Де підкреслюю важливе значення в житі людини і завжди

використовую такі слова Антуана де Сент-Екзюпері «Вода, ти не маєш ні

смаку, ні запаху. Тебе не можливо описати, тобою насолоджуюся, не знаючи,

що ти таке. Неможна сказати , що ти необхідна для життя, ти - саме життя».

Оскільки водні ресурси країни обмежені і дуже не рівномірно розташовані по

території, у багатьох місцях воду подають лише поде кілька годин на добу.

Крім того наявні ресурси прісної води в Україні дуже забрудненні. В Дніпру

з якого п’ють воду майже 35 % жителів, завдають великої шкоди ,

використовуючи її вкрай не раціонально. На своїх уроках постійно твердю

запаси водних ресурсів - величезне національне багатство. Мною і моїми

учнями було проведено дослідницьку роботу по темі «Витрати води мною та

мою родиною». Після проведеного дослідження учні дійшли висновку, що

велика кількість води використовується не раціонально і всі повинні

прагнути до раціонального використання та збереження водних ресурсів в

чистоті для нинішніх і майбутніх поколінь. Також на своїх уроках закликаю

учнів берегти струмки очищувати джерела. Групі учнів було дано проектну

роботу на тему: «Дослідження забруднення річки Таужнянки». Вивчаючи

економічні райони дев’ятикласниками досліджували екологічні ситуації в

тому чи іншому районі, шукали методи її вирішення і презентували на

останньому уроці з вивчення теми. У 10 класі проводжу уроки - подорожі,

прес – конференції, уроки - дослідження з використанням Інтернет –

ресурсів, мультимедійних технологій, урок - змагання, урок – диспут – це

саме ті уроки, які активізують пізнавальну діяльність учителя та учня.

Наприклад, при вивченні теми «Країни нової індустріалізації Південно-

Східної Азії» у 10 класі учні висловлюють свою позицію щодо можливості

розвитку України шляхом країн, що розглядаються. Виявити різні позиції

щодо певної проблеми або суперечливого питання дає можливість

застосування методу дискусії. Щоб дискусія була відвертою, створюю в класі

атмосферу довіри і взаємоповаги, і тоді всі учні класу включаються в

розумову діяльність і розвивають свої здібності. З цією метою пропоную

учням дотримуватися таких правил: висловлюватись по черзі, не

перебиваючи того, хто говорить; критикувати думку, а не особу, яка її

висловлює; поважати всі висловлені думки; не сміятися, коли інший

говорить, за винятком випадків, коли хтось жартує; не змінювати теми

дискусії; заохочувати до участі в дискусії інших. Для дискусії пропонуються

суперечливі питання. Наприклад, у 9-му класі при вивченні хімічної

промисловості обговорюється питання «Чи варто в Україні розвивати хімічну

промисловість?».

З метою розвитку навичок ведення дискусії застосовую метод

«Акваріум», суть якого полягає в поділі учнів на дві-три групи для виконання

ними певного завдання. Гра проходить так. Одна з груп сідає в центрі класу,

утворивши внутрішнє коло. Учасники цієї групи починають обговорювати

запропоновану проблему, а всі інші спостерігають за обговоренням. На цю

роботу відводиться 3—5 хв., після чого група займає свої місця, а вчитель

пропонує класу відповісти на запитання:

1.Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

2.Чи достатньо вона аргументована?

3.Який з аргументів найбільш переконливий?

Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група та обговорює

наступну ситуацію. Усі групи мають по черзі побувати в «Акваріумі», і

результати їх роботи обговорюються в класі. Такий метод застосовую,

наприклад, при вивченні теми «Глобальні проблеми людства» у 10 класі. Для

обговорення пропонуються ситуації:

1.Проблема війни і миру в сучасному світі: причини виникнення

військових конфліктів та шляхи розв’язання.

2. Демографічна проблема людства: «вибух» чи «криза» загрожує

людству?

3. Продовольча проблема в різних куточках світу.

4.Глобалізація: що ми знаємо про це.

5.Екологічна проблема – реально вирішити чи ні?

Запитання до класу:

- Чи доведена думка?

- Чи погоджуєтеся з думкою групи?

- Який з аргументів був найпереконливішим?

Значну увагу приділяю картографічному методу учнів. Кожний учень

має пам’ятку зведення контурної карти. Як казав видатний вчений – географ

Н.Баранський карта –є альфа і омега (тобто початок і кінець) географії. Від

карти будь яке географічне дослідження виходить і до карти приходить, з

карти починається і картою закінчується. Під час вивчення теми у 6 класі

«План місцевості» пропоную написати дітям топографічні листи, де

географічні об’єкти зашифровані умовними знаками. Іншій групі –

зашифрувати топографічними знаками пісню (відгадай пісню). Також у своїй

роботі використовую інтерактивні вправи «Пошук нової інформації»

спонукаючи учнів до використання навчальних ресурсів Інтернету,

прищеплюю навички дослідницької діяльності . Вважаю, що майбутнє за

системою навчання, яка складається в схему «Учень – технологія – вчитель»,

за якої учитель перетвориться на педагога – методолога, технолога, а учень

стає активним учасником навчального процесу.

Позаурочна та позакласна робота учнів тісно взаємопов’язані.

Визначається програмою з географії і спрямована на оволодівання учнями

фактичним матеріалом, який використовується на наступних уроках, а також

на закріплення, розширення,поглиблення і застосовування певної частини

змісту після її вивчення. Лише в їх нерозривній єдності досягається увесь

комплекс освітніх, розвивальних і виховних цілей з географії.

Позакласна робота з географії відрізняється від урочної метою,

змістом, організаційними формами і особливостями методики проведення.

Використовую такі види класної позаурочної роботи: учні 5 – 6 класів ведуть

загально класний календар погоди. Для його оформлення використовуємо

записи, умовні позначення. Матеріали календаря погоди використовую на

уроках географії, записи здійснює черговий учень якого призначаю на

певний термін у більшості на тиждень. Другий вид позакласної роботи -це

цілеспрямоване спостереження за змінами в живій і неживій природі. Де учні

на основі спостережень встановлюють взаємозв’язки між живою і не живою

природою, між природою і працею людей.

В школі створений гурток «Юний еколог» члени якого є членами

волонтерського загону керівником якого я є. Нами було розчищено на

протязі 2010 – 2013 років 5 джерел , було проведене омолодження шкільного

саду, посаджено 30 кущів троянд, постійно підтримуємо чистоту в

сільському парку «Пам’яті». Також членами гуртка було проведено

екологічну конференцію на тему «Земля наш спільний дім». Де учні 6 – 10

класів збирали інформацію про забруднення сміттям свого населеного

пункту, про екологічні проблеми в Україні, забруднення гідросфери, 10 клас

готовили про екологічну кризу Чорного моря, а також займалися вивчення

біологічної проблеми. Діти на конференції довели, що вони не можуть бути

тимчасовими мешканцями, а мудрими господарями тому що кому як не їм

вирішувати долю нашої прекрасної планети Земля.

Важливе значення мають роботи на місцевості з оцінювання впливу

людини на довкілля. На їх основі в школярів виробляється звичка правильно

й критично оцінювати свою поведінку і дії інших людей у природі, вибирати

лінії поведінки, яка відповідає законам співіснування природи і суспільства.

Тому в школі створено екологічна стежка. На весні учням 8 – 9 класів даю

окремі завдання за їх бажаннями та можливостями. Через 10 – 15 днів

виконані роботи перевіряю , допомагаю і через 1 – 2 дні готуємо екскурсії

певної стоянки стежки. Маршрут обираю неподалік від школи довжина якого

від 2 – 5 кілометрів. Разом із дітьми складаємо план маршруту із зазначенням

зупинок і їх назв. У маршруті не більше 5 зупинок першою якої є школа.

Другою зупинкою є міст через річку Таужнянка, третьою зупинкою є

місцевий лісок, четвертою зупинкою є початок річки Таужнянки. Таку саму

екскурсію проводив із учнями 5 класу під час вивчення рідного краю. За

один раз важко зібрати, систематизувати та оформити відповідний матеріал,

але працюючи роками є можливість сформувати у молоді відповідальне

ставлення до природи.

Результативність досвіду роботи

Уроки насичені різними видами діяльності, характеризуються високим

темпом роботи учнів На високому та достатньому рівні навчаються .63 %

учнів

2010 – 2011 навчальний рік: друге місце в олімпіаді з екології учениця 9

класу Дерев’янко Дарія; 2012 – 2013 навчальний рік -третє місце з географії

Білокрила Анна,10 клас; 2013 – 2014 навчальний рік- перше місце Янакі

Роман, учень 8 класу, друге місце - Котюжанська Вікторія учениця 11 класу.

Починаючи з 2008 – 2009 навчальний рік учні щороку посідають командну

першість у Всеукраїнському природничому конкурсі «Колосок».

2010 – 2011 навчальний рік працюючи в напрямку екологічного виховання в

школі створив міні проекти на тему: «Забруднення річки Таужнянки» та

«Дослідження впливу на навколишнє середовище місцевого асфальтно –

бетонного заводу». Практикую відкриті уроки, семінари, виступи на

засіданнях шкільних і районних методичних об’єднаннях, педагогічних

радах. У 2008 році нагороджений грамотою відділу освіти Гайворонської

районної державної адміністрації за творчу працю, досягнуті успіхи у справі

навчання та виховання школярів. У 2012 році отримав свідоцтво про

авторське право на книгу «Природа Гайворонщини – краса, що потребує

захисту ». У 2013 році нагороджений відділу освіти дипломом як керівник

Волонтерського загону за сприяння розвитку волонтерського руху, за уміння

перетворити волонтерство в ініціативу і творчість.

Список використаної літератури

1.Сухомлинський В.О. В.Вибрані твори. В 5-ти т.Т.2.-К., «Рад. школа»,1976

2.Педагогічний пошук: кн. для вчителя / упоряд. И. Н. Баженова. - К. : Рад.

шк., 1988

3.Сучасні педагогічні технології : навчальний посібник / А. С. Нісімчук, О. С.

Падалка, О. Т. Шпак. – К. : Вид. центр„Просвіта”, Пошук.-вид. агентство

„Книга пам’яті України”,2000

4.О. Пометун, Л. Пироженко. Сучасний урок. Інтерактивні технології

навчання: Науково - методичний посібник. Київ, «Видавництво А.С.К.», 2004

5.Фурман А.В.Методика застосування проблемних ситуацій на уроці/

Проблемні ситуації в навчанні.-К.,1991

6.Фурман А.В. Проблемні ситуації в навчанні: Книга для вчителя.-К.,1991

7. Момот Л.Л. Проблемно-пошукові методи навчання в школі.-К.,1984