Спецвипуск Травнень

2014

Якщо не хочеш робити свій вибір в урни, то уряд зробить це за тебе, причому з великим за-

доволенням.

Стр. 2

ELSA Uzhhorod

Стр. 3

Спецвипуск

Позачергові Вибори Президента України 2014 року

Відповідно до Конституції України, чергові вибори Президента України мали відбутися 29 березня 2015 року.

21 лютого 2014 року, після трьох місяців акцій протесту, владою та опозицію за посередництвом іноземних політиків було підписано угоду про врегулювання політичної кризи. Одним з пунктів цієї угоди було проведення дострокових виборів одразу після прийняття нової Конституції України, але не пізніше грудня 2014 року.

22 лютого, після виїзду Віктора Януковича з Києва у невідомому напрямку, Верховна Рада поста-новила, що президент України у неконституційний спосіб самоусунувся від здійснення конституцій-них повноважень та є таким, що не виконує своїх обов'язків і призначила позачергові вибори Прези-дента на 25 травня 2014 року.

25 лютого 2014 року — офіційний початок виборчої кампанії. На проведення виборів Верховна Рада виділила 1 млрд 965 млн грн.

ЦВК завершила реєстрацію кандидатів на пост Президента України у дострокових виборах 25

травня 2014 року, зареєструвавши 23 кандидата, стільки ж не пройшли процедуру реєстрації. Весь список зареєстрованих кандидатів на пост президента України: Олександр Клименко - керівник Української народної партії; Анатолій Гриценко - лідер партії Громадянська позиція; Андрій Гриненко - самовисуванець, підприємець; Вадим Рабінович - бізнесмен, президент Всеукраїнського єврейського конгресу; Валерій Коновалюк - генеральний директор ТОВ Центр антикризових програм; Василь Куйбіда - лідера Народного Руху України; Василь Цушко - самовисуванець, екс-голова Антимонопольного комітету України; Володимир Саранов - генеральний директор ТОВ Інтерагроекспорт; Дмитро Ярош - лідер Правого сектора; Зорян Шкіряк - самовисуванець, екс-депутат Київської ради; Михайло Добкін - колишній губернатор Харківської області; Наталія Королевська - самовисуванець, екс-міністр соціальної політики; Микола Маломуж - самовисуванець, екс-голова Служби зовнішньої розвідки України; Олег Ляшко - лідер Радикальної партії, позафракційний народний депутат; Олег Тягнибок - лідер ВО Свобода; Олег Царьов - самовисуванець, народний депутат від Партії регіонів; Ольга Богомолець - лікар і активістка Майдану; Петро Порошенко - самовисуванець, народний депутат, позафракційний; Петро Симоненко - лідер Комуністичної партії України; Ренат Кузьмін - колишній перший заступник генерального прокурора України; Сергій Тігіпко - народний депутат від Партії регіонів; Юлія Тимошенко - лідер ВО Батьківщина; Юрій Бойко - екс-віце-прем'єр Відзначимо, що в ЦВК надійшло 46 заявок на реєстрацію кандидатом у Президенти України, 23 з

яких були задоволені, а ще 23 відхилені. Серед основних причин відмови в реєстрації - невідповідність необхідних та наданих документів, а також невнесення грошової застави в обсязі 2,5 млн грн.

Наталія Королевська, Зорян Шкіряк та Олег Царьов зняли свої кандидатури.

Стр. 4

ELSA Uzhhorod

Що потрібно знати про вибори?

Право голосу на виборах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнад-цяти років.

Документи, які є підставою для отримання виборчого бюлетеня і можуть бути використані на

загальних та спеціальних виборчих дільницях: паспорт громадянина України; Військовий квиток (виключно для військовослужбовців строкової служби); Тимчасове посвідчення громадянина України.

Картка (довідка) установи виконання покарань або слідчого ізолятора, яка мыстить прізвище, ім'я,

по батькові, число, місяць, рік народження, громадянство, фотокартку особи, підпис керівника та печатку установи є підставою для отримання виборчого бюлетеня і може бути використаний на спеціальній виборчій дільниці, утвореній у відповідній установі виконання покарань або слідчому ізоляторі.

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт та службовий пас-

порт є підставою для отримання виборчого бюлетеня і можуть бути використані на закордонних виборчих дільницях, а також на спеціальних виборчих дільницях, утворених на суднах, що перебу-вають у плаванні під Державним Прапором України, та на полярній станції України.

Принципи виборів Президента України:

Пряме виборче право - Вибори Президента України є прямими. Громадяни України безпосередньо обирають Президента України.

Добровільність участі у виборах - Участь громадян України у виборах Президента України є добровільною. Ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у виборах.

Вільні вибори - Вибори Президента України є вільними. Виборцям забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні. Застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що пере-шкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборця, забороня-ється.

Таємне голосування - Голосування на виборах Президента України є таємним: конт-роль за волевиявленням виборців забороняється. Фотографування, відеофіксація в будь-який спосіб результатів волевиявлення виборців в кабіні для таємного голосу-вання, а також демонстрація виборцем результатів волевиявлення у приміщенні для голосування забороняються і є порушенням таємниці голосування. Членам вибор-чих комісій, іншим особам забороняється вчиняти будь-які дії чи розголошувати ві-домості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного вибор-ця.

Особисте голосування - Кожний виборець голосує на виборах Президента України особисто. Голосування за інших осіб, а також передача виборцем права голосу будь-якій іншій особі забороняються. Допомога виборцю з особливими потребами, який не може самостійно заповнити виборчий бюлетень чи опустити його у виборчу скриньку, у виконанні цих дій відповідно до його волевиявлення та у порядку, вста-новленому Законом, не вважається голосуванням замість цього виборця.

Стр. 5

Спецвипуск

Стр. 6

ELSA Uzhhorod

Вибори – це саме той момент, коли влада перебуває в руках народу. І під час голосування ми пере-даємо її із своїх рук одному з кандидатів. Тому цей вибір потрібно робити свідомо, нам не байдуже в чиїх руках буде влада.

Чимало людей вважають, що від їхнього голосу нічого не залежить і він не змінить долю держави.

Проте, кожен голос має вагу золота. Не знаю, як особисто Ви, але я хочу пишатися своїм голосом, я хочу знати, що я обирала цю людину на пост Президента і на мені лежить відповідальність за те, хто керує країною. Можливо когось налякає відповідальність, але ж ми з Вами житимемо в цій країні, на-шу державу буде представляти президент. Хіба Ви не хочете, щоб це була та людина, яку ви хотіли бачити на посаді?

Нажаль корупція глибоко запустила свої корені в нашу державу і суспільство. І кожному з нас відо-

мо, що чимало кандидатів за роки існування незалежної демократичної України купували голоси. За-звичай сума складала 200 грн., це виходить близько 10 копійок на день. Чи готові ви продати себе, свій голос, свою країну за 10 копійок на день.

Всі ми бачили страшні події, які відбувалися на майдані. І нехай там кажуть, що люди стояли за

гроші, що це були провокатори, що це були «зазомбовані» люди. Однак, вони віддали своє життя за нашу з Вами свободу. Хіба можна назвати себе вільною людиною, коли за Вас вибір роблять інші? Коли країною керує особа, яку Ви не хотіли бачити на посаді президента України.

Наша держава є демократичною, принаймні так пише Конституція України. Тож давайте не буде-

мо байдужими, прийдемо на виборчі дільниці і оберемо того кандидата на посаду Президента, який гідний там бути і якого хочете бачити Ви!

Молоді виборці повинні брати участь у виборах, адже саме їм жити в державі, основи якої будує

сучасна влада.

Стр. 7

Спецвипуск

ПОВНОВАЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Всім нам відомо, що Президент України це глава держави і гарант наших конституційних прав. Ду-маю кожному з нас потрібно знати, які ж обов’язки у Президента України. Отже, Президент України згідно Конституції України:

1) забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави; 2) звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України; 3) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополіти-чною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України; 4) приймає рішення про визнання іноземних держав; 5) призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представ-ників іноземних держав; 6) призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до статті 156 Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою; 7) призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені цією Конституцією; 8) припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених Конституці-єю; 9) вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, сфор-мованої відповідно до статті 83 Конституції України, подання про призначення Верховною Радою України Прем’єр-міністра України в строк не пізніше ніж на п’ятнадцятий день після одержання такої пропозиції; 10) вносить до Верховної Ради України подання про призначення Міністра оборони Украї-ни, Міністра закордонних справ України; 11) призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Генераль-ного прокурора України; 12) призначає на посади та звільняє з посад половину складу Ради Національного банку України; 13) призначає на посади та звільняє з посад половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; 14) вносить до Верховної Ради України подання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови Служби безпеки України; 15) зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності; 16) скасовує акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим; 17) є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та зві-льняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави; 18) очолює Раду національної безпеки і оборони України; 19) вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань; 20) приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введен-ня воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України; 21) приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевос-

Стр. 8

тях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зона-ми надзвичайної екологічної ситуації - з наступним затвердженням цих рішень Верховною Ра-дою України; 22) призначає на посади та звільняє з посад третину складу Конституційного Суду України; 23) утворює суди у визначеному законом порядку; 24) присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини; 25) нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними; 26) приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні; 27) здійснює помилування; 28) створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби; 29) підписує закони, прийняті Верховною Радою України; 30) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів (крім законів про вне-сення змін до Конституції України) з наступним поверненням їх на повторний розгляд Верхов-ної Ради України; 31) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України.

Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам. Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпоря-дження, які є обов'язковими до виконання на території України.

Стр. 9

Спецвипуск

Позачергові вибори Президента України 2014 року. Причини і результати деяких соціологічних досліджень.

Останні декілька місяців були дуже важкими для України. На-ступні місяці не обіцяють бути легшими. Але, можливо, з но-вим лідером, якого український народ обере уже 25 травня 2014 року ми отримаємо нову надію?

Нагадаємо, що вибори на пост Президента України були заплановані на 2015 рік, але че-рез ряд подій, які відбулись у державі, чергові вибори перет-ворились на позачергові і бу-дуть проведені на рік раніше.

Відповідно до Закону Украї-ни «Про вибори Президента України», позачергові вибори проводяться у зв’язку з прийнят-тям відповідної постанови Вер-ховною Радою України. Така постанова була прийнята Пар-ламентом України 22 лютого 2014 року. Причиною призна-чення позачергових виборів ста-ло те, що тодішній Президент України у неконституційний спосіб самоусунувся від здійс-нення своїх повноважень, та є таким, що не виконує своїх обо-в’язків. Коротше кажучи – Вік-тор Янукович поїхав з Києва у невідомому напрямку.

Офіційно розпочалась вибо-рча кампанія 25 лютого 2014 року.

Реєстрація кандидатів трива-ла до 4 квітня. До того часу Центральна виборча комісія до-пустила до виборів двадцять трьох кандидатів. Але цю циф-ру не можна вважати точною, адже уже двоє кандидатів самі зняли свої кандидатури.

На щастя (а може і на жаль), до участі у виборах не був допу-щений Дарт Вейдер. Прихиль-ники цього кандидата влаштува-

ла мітинг під вікнами ЦВК, але рішення було остаточним. Дар-та Олексійовича Вейдера не до-пустили до виборів через не від-повідність деяких документів і не зрозумілі пункти у передви-борчій програмі.

Серед кандидатів, які беруть участь у виборчих перегонах опинились Богомолець Ольга, Бойко Юрій, Гриненко Андрій, Гриценко Анатолій, Добкін Ми-хайло, Клименко Олександр, Коновалюк Валерій, Кузьмін Ренат, Куйбіда Василь, Ляшко Олег, Маломуж Микола, Поро-шенко Петро, Рабинович Ва-дим, Саранов Володимир, Си-моненко Петро, Тимошенко Юлія, Тігіпко Сергій, Тягнибок Олег, Цушко Василь, Шкіряк Зорян, Ярош Дмитро.

За даними опитувань лідирує серед цих кандидатів Петро По-рошенко. На другому місці в опитаних стоїть Юлія Тимоше-нко. Цікаві результати соціологі-чних досліджень презентувала громадська організація «Комітет

виборців України». Якщо вірити їхнім досліджен-ням, тільки 55 % українців гото-ві брати участь у виборах. Дос-лідження зачепили не тільки питання виборів, а й. напри-клад, форму державного устрою України – 70 % українців вва-жає, що нам краще залишитись унітарною державою. Також населення нашої держави дуже хвилюють відносини з Росією. Більшість опитаних (60 %) хо-чуть, щоб Україна і Росія були незалежними, але дружніми дер-жавами.

Про ці вибори можна гово-рити ще багато чого. Але найці-кавішими завжди залишаються кандидати.

Т о м у к о р е с п о н д е н т и “Ордеру” приготували для вас невеличкі статті про най цікаві-ших кандидатів у Президенти України.

Автор: ВІКТОР Грігаш

Стр. 10

ELSA Uzhhorod

Петро Порошенко - “шоколадний король”, бізнесмен і кандидат на пост Президента України.

«Я амбітна людина і я вважаю себе ще досить молодою люди-ною, і я переконаний, що у мене ще є час реалізувати амбіції», - говорить Петро Порошенко («Українська правда», 29 січня 2009 р.).

Петро Олексійович народився 26 вересня 1965 року в Болграді Одеської області. У 1989 році закінчив факультет міжнародних відносин і міжнародного права Київського університету ім. Т.Шевченка за спеціальністю «економіст-міжнародник», далі навчався в аспірантурі. У 2002-му захистив кандидатську дисерта-цію «Правове регулювання управління державними корпора-тивними правами в Україні».

Свої перші гроші заробив на перевезенні какао-бобів. Кар'єру почав будувати під час розпаду СРСР. Був заступником генера-льного директора Об'єднання малих підприємств і підприємців “Республіка”. Керував АТ “Біржовий дім “Україна””.

У 1997 році став лауреатом

міжнародної премії іме-ні Пилипа Орлика. Був нагороджений званням “Заслужений економіст України”. Створив свою лівоцен-триську фракцію “Солідарність”, яка зго-дом перетворилась у партію і увійшла до виборчого блоку “Нашої України”. Очолював різноманітні комітети Верховної ра-ди. Наприклад, комітет з питань бюджету; ко-мітет з питань фінансів

і банківської діяльності. У 2003 році став засновником

першого в Україні новинного телеканалу - “5 канал”.

Петро Порошенко був актив-ним діячем і “спонсором” пома-ранчевої революції. Після закін-чення революції обіймає посаду секретаря Ради національної без-пеки і оборони України. Але був звільнений через політичну кри-зу, а саме через звинувачення у причетності до корупційних дій.

Знову став народним депута-том. Цього разу від фракції “Наша Україна”. У 2007 році об-раний Головою Ради Національ-ного банку України.

9 жовтня 2009 року Верховна рада затвердила Петра Порошен-ка на посаді міністра закордон-них справ України. Але йому знову не пощастило довго про-триматись на цій урядовій посаді. Петро Порошенко змушений був залишити крісло після приз-начення нового уряду Миколи Азарова.

Неодноразово потрапляв у

“Топ-100” найвпливовіших лю-дей України за версією журналу “Кореспондент”.

Як бачимо Петро Порошенко пройшов через вогонь, воду і мідні труби української політики. І уся ця складна дорога привела його до сьогоднішніх президент-ських виборів.

Передвиборча програма Пет-ра Порошенка називається “Жити по новому”. У ній канди-дат передбачає декілька напрямів, по яким буде рухатись: “Жити вільно!” “Жити безбідно!”, “Жити чесно!” та “Жити безпе-чно”.

Петро Порошенко виступає за: об'єднання українців навколо на-ціональної ідеї; - радикальне зниження податків на заробітну плату ; - пільгове оподаткування малого та середнього бізнесу ; максимальне скорочення імпор-ту, якщо аналогічну продукцію можна випускати в Україні; - прийняття закону про боротьбу з тіньовою економікою та орга-нізованою злочинністю; - створення Суспільного телеба-чення; - посилення контролю над ви-тратами на оборону; - доопрацювання конституційної реформи;

Автор: БОГДАН Славич

Стр. 11

Спецвипуск

Партенери

Тел: 0505498205

Олег Ляшко - журналіст, політичний діяч та “народний президент” з цікавим минулим.

Олег Ляшко — один із най-більш активних політиків украї-нської політики. Без його облич-чя не проходить жодний із випу-сків новин. На позачергових президентських виборах він має досить хороші шанси пройти в другий тур. Тож давайте приди-вимось до нього уважніше.

Народився майбутній канди-дат в президенти 3 грудня 1972 року в м.Чернігів. Є випускником Березнянської школи-інтернату. Після школи поступив у ПТУ. На початку 90-их років переїхав до Києва. Працює в таких газе-тах як “Молода гвардія” та “Комерційні вісті”. В 1994 році заарештований та засуджений до 6 років позбавлення волі із кон-фіскацією. Через рік звільнений по амністії. В 1998 році остаточ-но знято судимість з Ляшка.

В 1998 році закінчив юриди-чний факультет педагогічного університету ім. Сковороди. Па-ралельно з цим працює голов-н и м р е д а к т о р о м г а з е т и “Політика”, яку в 1999 році за рішенням суду закривають.

На парламентських виборах 1998 року балотувався по вибор-чому окрузі № 209, але зняв свою кандидатуру. В 2002 році балотувався по 217 виборчому

окрузі, зайняв 3 місце. В 2006 році обраний до ВРУ за списка-ми партії БЮТ(26 номер спис-ку). В 2007 році на дострокових парламентських виборах також обирався від БЮТ, 29 номер у списку партії.

Ляшко неодноразово мав справу з українськими судами. Про перший серйозному досвіді такого роду різні джерела пові-домляють без прив'язки до жур-налістської діяльності . У 1994-му його заарештували і в тому ж році судили за кількома статтями КК України - в тому числі , за розкрадання державного та коле-ктивного майна в особливо ве-ликих розмірах , самовільне при-своєння влади і т.д. Вирок - шість років з конфіскацією май-на. Через рік був звільнений за амністією , а в 1998 -му судимість була достроково погашена.

З грудня 2012 року народний депутат VII скликання. Пройшов як висуванець від “Радикальної партії Олега Ляшка”.

Також Ляшко відомий як ак-тивний “боєць” у ВРУ. В 2011 році побився із заступником Го-лови ВРУ Адамом Мартинюком.

Основні пункти передвибор-ної програми:

- заборона компартії та партії

регіонів; - заборона трансляції росій-

ських каналів; - значне збільшення фінансу-

вання армії; - збільшення вартості транзи-

ту через Україну російського газу в Європу;

- встановлення безвізового режиму з ЄС;

- радикальна зміна особового складу правоохоронних органів;

- державні послуги мають бути максимально простими;

- розвиток малого та серед-нього бізнесу;

- зменшення кількості подат-ків для українського бізнесу;

- адміністративна реформа із передачею повноважень регіо-нам;

- реформа державної служби.

Стр. 12

ELSA Uzhhorod

Юлія Тимошенко - перша жінка прем'єр-міністр в Україні і канди-дат на пост першої жінки Президента України.

“Обрання нової легітимної української влади в Україні є можливістю продемонструвати єдність України, а також показа-ти світу історію успіху України” - заявила кандидат в президенти, лідер партії “Батьківщина” Юлія Тимошенко на мітингу в м. Кілія на Одещині.

Юлія Володимирівна Тимо-шенко народилась 27 листопада 1960 року у Дніпропетровську. У 1979 році почала навчатись у Дніпропетровському державно-му університеті на економічному факультеті.

У 1984 році Юлія Тимошенко закінчила університет з дипло-мом з відзнакою, після чого по-чала працювати інженером-економістом на Дніпропетров-ському машинобудівному заводі ім. Леніна.

У 1995 році Юлія Тимошенко стає президентом компанії "Єдині енергетичні системи України" (ЄЕСУ), а після обран-ня народним депутатом України по мажоритарному Бобринець-кому виборчому округу N229 Кіровоградської області, вибор-ці якого віддають за її кандида-туру 92,3% голосів, наприкінці 1996 року відповідно до вимог законодавства йде з цієї посади.

З 1998 року Юлія Тимошен-ко - голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету. Під час роботи на цій посаді вона роз-робляє проекти Бюджетного і Податкового кодексів, нову сис-тему пенсійного і медичного забезпечення, механізм пога-шення заборгованостей по пен-сіях і заробітних платах.

З 1999 року стає головою “Всеукраїнського об'єднання “Батьківщина”.

30 грудня 1999 Юлія Тимошенко обіймає посаду Віце-прем'єр- міні-стра України з пи-тань паливно-енергетичного комплексу. У цей період Юлія Во-лодимирівна розробляє " Енер-гетичну концепцію України " та антикорупційну програму " Чи-ста енергія " , метою яких є лік-відація корупції та засилля кри-мінальних мул в паливно-енергетичному комплексі Украї-ни .

19 січня 2001 Віце -прем'єр Юлія Тимошенко йде у відстав-ку.

У 2004 році Блок Юлії Тимо-шенко та блок Віктора Ющенка " Наша Україна " оголошують про створення коаліції " Сила народу" для підтримки кандида-тури Ющенка на виборах Пре-зидента.

4 лютого 2005 Верховна Рада 373 голосами призначає Юлію Володимирівну головою уряду.

У липні 2005 року авторитет-ний американський журнал " Forbes" , складаючи рейтинг 100 найвпливовіших жінок сві-ту , називає українського Пре-м'єра Юлію Тимошенко тре-тьою за впливовістю жінкою світу .

Була вдруге призначена пре-м'єром з 2007 до 2010 року.

Після обрання президентом Віктора Януковича щодо Юлії Тимошенко розпочались кримі-нальні провадження. Її звинува-тили у незаконному викорис-танню коштів держави. За це її й було поміщено до місць поз-бавлення волі, де Тимошенко серйозно захворіла. 22 лютого Юлія Тимошенко була звільне-на у зв'язку з декриміналізацією статті Кримінального кодексу, за якою вона була засуджена.

Основними пунктами перед-виборчої програми Юлії Тимо-шенко є: - створення справедливих, неза-лежних судів; - сприяння незалежній роботі журналістів; - боротьба з корупцією; - розвиток української науки; - пільги для малого та середньо-го бізнесу; - впровадження енергозберігаю-чих технологій, енергетична незалежність України; - збільшення мінімальної заробі-тної плати.

Автор: РОДЕРІК Ем

Стр. 13

Спецвипуск

Тимчасова зміна місця голосування без зміни виборчої адреси. Відповідно до пункту 3 статті 7 Закону України "Про Державний реєстр виборців" за мотивова-

ним зверненням виборця, який має право голосу на відповідних виборах чи референдумі, орган ве-дення Реєстру може тимчасово (на період їх проведення) змінити виборцю місце голосування (виборчу дільницю) без зміни його виборчої адреси. Таке звернення подається до органу ведення Реєстру за місцезнаходженням зазначеної виборцем виборчої дільниці або за виборчою адресою не пізніше ніж за п'ять днів до дня голосування на відповідних виборах чи референдумі.

Органом ведення Реєстру є: 1) у районі, районі в місті Києві, місті Севастополі - відповідний структурний підрозділ апарату

районної, районної у місті державної адміністрації; 2) у місті обласного значення без районного поділу - відповідний виконавчий орган міської ради; 3) у районі в місті обласного значення з районним поділом - відповідний виконавчий орган ра-

йонної у місті ради або відповідний структурний підрозділ створеного у районі виконавчого органу міської ради.

Повноваження органу ведення Реєстру поширюються на територію відповідного району, міста, району в місті та сіл, селищ, міст, що входять до його складу.

Тимчасова зміна місця голосування виборця (виборчої дільниці) підтверджується посвідченням

за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, яке видається виборцю. Заява виборця, виборча адреса якого знаходиться за межами України, та який перебуватиме в

день виборів чи всеукраїнського референдуму на території України, приймається органом ведення Реєстру за вказаним у заяві місцем перебування чи місцезнаходженням виборчої дільниці, дільниці для голосування, яку він просить визначити місцем його голосування, або органом ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.

Якщо виборець, який проживає в Україні, та перебуватиме в день виборів за її межами, може

звернутися з заявою про тимчасову зміну місця голосування до органу ведення Реєстру за виборчою адресою заявника або до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.

Заява виборця, виборча адреса якого знаходиться за межами України, з проханням тимчасово

змінити місце його голосування на виборах, всеукраїнському референдумі на іншу закордонну вибо-рчу дільницю (дільницю для голосування), приймається органом ведення Реєстру в Міністерстві за-кордонних справ України.

Своє звернення необхідно мотивувати. Пред’явити один з документів: посвідчення про відря-

дження, довідка з місця роботи, студентський квиток (якщо навчання), тощо. З собою необхідно ще мати паспорт громадянина України. Також необхідно бути зареєстрованим в Державному реєстрі виборців. Перевірити себе можна

скориставшись електронним сервісом «Особистий кабінет виборця» на сайті www.drv.gov.ua, або звернутись до відповідного відділу ведення Реєстру.

Бажано це зробити завчасно. Цей механізм перестає діяти за 5 днів до виборів. Чим ближче до

виборів, тим більша черга. У разі наявності бажання взяти участь у голосуванні під час повторного голосування (звісно, якщо воно буде), процедуру тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси необхідно по-вторити.

Стр. 14

ELSA Uzhhorod

Що робити, якщо Вас не включено до реєстру виборця? Відповідно до статті 19 Закону України "Про Державний реєстр виборців" особа, яка набула права го-

лосу, або особа, яка має право голосу, однак виявила, що вона не включена до Реєстру, може за влас-ною ініціативою звернутися до органу ведення Реєстру за місцем свого проживання на території Украї-ни щодо свого включення до Реєстру. Ця особа подає органу ведення Реєстру письмову заяву із зазначенням відомостей про себе і пред'яв-

ляє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство виборця, - паспорт громадянина Украї-ни або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянства України), копія якого додається до заяви. Відомості про постійну нездатність виборця пересуватися са-мостійно зазначаються у заяві, яка подається разом з документом, що підтверджує відповідний факт. Особі, яка є військовослужбовцем строкової служби, для подання такої заяви надається відпустка на строк, достатній для звернення до органу ведення Реєстру. У разі включення виборця до Реєстру орган ведення Реєстру надсилає на виборчу адресу виборця по-

відомлення про його включення до Реєстру.

Голосування на дому

Відповідно до частини 1 статті 77 Закону України «Про вибори Президента України» виборцю, який внесений до списку виборців на виборчій дільниці, але за віком, у зв’язку з інвалідністю чи за станом здоровя не здатний пересуватися самостійно, дільнична виборча комісія надає можливість проголосувати за місцем перебування цього виборця.

Відповідно до частини 5 цієї ж статті виборець, який тимчасово не здатний пересуватися самостій-

но, поштою або через інших осіб подає власноручно написану заяву з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування із зазначенням місця перебування виборця. Така заява разом із довідкою медичної установи про стан здоров’я виборця повинна бути подана до дільничної вибор-чої комісії не пізніше 20-ої години останньої п’ятниці перед днем виборів.

Що робити, якщо Ви допустили помилку у бюлетені? Відповідно до частини 9 статті 76 Закону України «Про вибори Президента України» у разі, якщо

виборець, заповнюючи бюлетень, допустив помилку, він має право невідкладно звернутися з письмо-вою заявою до члена виборчої комісії, який видав йому бюлетень, з проханням видати йому інший бюлетень. Але зробити Ви можете так лише 1 раз.

Голосування під час лікування

Відповідно до частини 6 статті 36 Закону України «Про вибори Президента України» у разі якщо ви-борець прибув до стаціонарного закладу охорони здоров’я пізніш як за 10 днів до дня голосування, однак раніше ніж за 3 дні до голосування, відповідна дільнична виборча комісія уточнює список ви-борців, включаючи виборця до списку виборців на підставі відомостей, поданих невідкладно керівни-ком відповідного закладу, підпис якого засвідчується печаткою відповідного закладу. Особа, включена до списку виборців на спеціальній виборчій дільниці, утвореній у стаціонарному закладі охорони здо-ров’я, невідкладно повідомляється про відповідне рішення дільничної виборчої комісії.

Оскільки Ви прибули у зазначений проміжок часу, відомості про Вас керівник лікарні зобов’язаний подати до спеціальної дільничної виборчої комісії. Якщо він цього не зробить Вам потрібно зверну-тися до самої спеціальної дільничної виборчої комісії.

Стр. 15

Спецвипуск

Що робити, коли Ваші виборчі права порушуються? Куди звертатися зі скаргою? Як правильно оформити скаргу?

Відповідно до частини 1 статті 91 Закону України «Про вибори Президента України» суб’єктом

звернення зі скаргою до виборчої комісії може бути виборець, виборчі права або охоронювані за-коном інтереси якого щодо участі у виборчому процесі порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта оскарження. Скаржитися можна наа рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій та/або їх членів, дій кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб, партій – суб’єктів виборчого процесу.

Скарга на дії чи бездіяльність кандидата на пост Президента України може бути подана до Центральної виборчої комісії.

Скарга на рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, її члена може бути подана до виборчої комісії, яка її утворила (дільничної до окружної, окружної до ЦВК), або до суду.

Коли Ви можете подати свою скаргу? Відповідно до статті 94 Закону України «Про вибори Президента України» скарга може бути пода-

на протягом п'яти днів після дня прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності, але не пізніше 22 години дня, що передує дню виборів.

Якщо скарга щодо порушення, яке мало місце під час голосування, то вона може бути подана до відповідної дільничної виборчої комісії не пізніше закінчення голосування.

Якщо скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів на дільниці, то вона може бути подана у дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

Ці строки подання скарги продовженню або поновленню не підлягають, крім випадку повторно-го подання скарги після усунення її недоліків не пізніше наступного дня після дня її повернення ви-борчою комісією без розгляду.

Як Вам оформити скаргу? Відповідно до статті 95 Закону України «Про вибори Президента України» скарга подається у пи-

сьмовій формі і повинна містити: назву виборчої комісії, до якої вона подається; прізвище, ім’я, по батькові (найменування) суб’єкта звернення із скаргою, його місце проживання

(поштову адресу), а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, якщо такі є; прізвище, ім’я, по батькові (найменування) суб’єкта оскарження, його місце проживання (поштову

адресу), а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, якщо такі відомі; суть порушеного питання;

виклад обставин і зазначення доказів, якими заявник скарги обґрунтовує свої вимоги; чітко сформульовані вимоги із зазначенням суті рішення, ухвалення якого вимагається від виборчої комісії; перелік документів і матеріалів, що додаються; у разі наявності зазначення зацікавлених осіб, яких суб'єкт подання скарги вважає за потрібне залучи-ти до розгляду скарги; підпис заявника скарги (представника юридичної особи - заявника) із зазначенням дати підписання.

Скарга обов’язково підписується особою, яка її подає. До скарги також додаються її копії, докази,

зазначені у скарзі, та копії усіх документів, що приєднуються до неї, у кількості, яка дорівнює кількос-ті суб’єктів оскарження та заінтересованих осіб, зазначених у скарзі.

ELSA Uzhgorod

ELSA (The European Law Students' Association) — це міжнародна, незалежна, неполітична та не-прибуткова організація, що об'єднує студенів-правників та молодих юристів, що зацікавлені в науко-

вому та особистому вдосконаленні. Організація надає ідеальну базу для розвитку їхніх навиків, здобут-тя нових знань і спілкування з студентами права та юристами з усієї Європи. Сьогодні вона є однією з найбільших незалежних студентських організацій і представлена у більш ніж 200 правничих факуль-

тетах в 42 країнах Європи, членами якої є 30 000 студентів та молодих юристів.

Через своєю діяльність та співпрацю з міжнародною спільнотою ELSA отримала спеціаль-ний статус в кількох міжнародних організаціях:

Спеціальний консультативний статус у Економічній і Соціальній Раді (ООН ЕКОСОР); Консультативний статус категорії «С» в ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО);

Консультативний статус Комісії ООН з міжнародного торгового права (ЮНСІТРАЛ);

Статус учасника у Раді Європі; Статус спостерігача у Всесвітній організації інтелектуальної власності;

Договір про співпрацю з Комісаром ООН з прав біженців; Бенефіціарій грантів Європейської Комісії.