Права дітей

№1 (7), 2009 3

ПРАВА ДІТЕЙ № 1 (7), 2009

ЗМІСТ

Тема номеру4 < Ранній розвиток дитини:

вплив інституалізації на здо�ров'я та розвиток дітей ран�нього віку і право дітей житий виховуватися в сім'ї

Історія номеру8 < Шлях до сім'ї: дитина, яку

позбавили спочатку батьків,а потім брата і сестри, невтратила віри у можливістьвідновлення родини

Соціальні технології11 < Оцінка потреб дитини та

її сім'ї: методика, що можеубезпечити сотні дітей відпотрапляння в інтернатні зак�лади та травми інституціона�лізації

14 < Теорія прив'язаності:Материнська любов вкрайнеобхідна для виживання ди�тини в умовах агресивногозовнішнього середовища,стверджують вчені

18 < Новітня практика:Діти�сироти на Київщині змо�жуть виховуватися в прийом�них сім'ях термінового влаш�тування

Нові проекти20 < Хто повинен захищати

інтереси дітей? Інформаціяпро проект "Посилення ролігромадянського суспільствав захисті прав дітей"

Ви допомогли22 < Як Ваша підтримка

змінює життя дітей на краDще: кожна наша ініціативавпроваджується лише тому,що є небайдужі люди, які наспідтримують

Засновники та видавці журналу: Представництвоблагодійної організації "Кожній дитині" в Україні Молодіжний інноваційний центр "Медіа�М"Реєстраційне свідоцтво КВ №9465 від 28.12.2004

Головний редактор: Володимир КузьмінськийВідповідальні за випуск: Оксана ШведОригіналDмакет: РА VAM, Ірина Переходченко

Адреса редакції і видавця:вул. Польова 49�А, 03058, м. Київ Українател.: (044) 457 29 10, факс: (044) 457 39 77e�mail: [email protected], http://www.everychild.org.ua

Дякуємо усім авторам статей за співпрацю та їхній внесок устворення журналу "Права дітей".

Думка редакції журналу може не збігатися з поглядами, що буливисловлені авторами статей.

При передруці матеріалів посилання на журнал "Права дітей" –обов'язкове.

© ПБО "Кожній дитині" в Україні, 2009© МІЦ "Медіа�М", 2009

Формат 60 841/8 Наклад 1 000 примірників

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ,Номер журналу "Права дітей", який зараз перед Вами, Пред�

ставництво планувало до випуску тривалий час. Адже давно по�стала потреба в розкритті такої непростої теми, як вплив інститу�алізації на здоров'я та розвиток дітей раннього віку і право дітейжити й виховуватися в сім'ї. В ювілейний рік прийняття Гене�ральною Асамблеєю ООН Декларації Прав Дитини 1959 року за�безпечення цього права стало особливо актуальним. Міжнародніексперти, з огляду на сучасні економічні умови, прогнозуютьпротягом найближчих десяти років істотне збільшення кількостідітей, які будуть змушені залишити сімейне оточення черезбідність та інші сімейні негаразди.

Малюки, що переживають нині розлуку з рідними, частіше заінших стають жертвами насильства, хворіють, страждають напсихічні розлади, а дорослими – усвідомлено приймаютьрішення залишити власних дітей.

Водночас зниження видатків на розвиток соціальних службдля вразливих сімей та дітей, неспроможність надати адекватнувідповідь процесові добровільного чи примусового вилучення ді�тей із сім'ї й далі ставить під загрозу досягнення в Україні Цілейрозвитку тисячоліття, проголошених ООН.

Саме тому ми вирішили присвятити черговий номер журналуважливості своєчасної профілактичної роботи із сім'ями, новимметодикам надання соціальних послуг, специфіці раннього роз�витку дитини. Сподіваємося, що в ньому знайдеться щось цікавета корисне саме для Вас.

8

14

18

№1 (7), 2009 54 ПРАВА ДИТИНИ

ТЕМА НОМЕРУ

Шановні читачі журналу "Пра�ва дітей"!

Попередній рік минув під зна�ком національного усиновлення істав значущим для Представниц�тва благодійної організації "Кож�ній дитині" в Україні.

Завдяки удосконаленню зако�нодавства сім'ї, які висловили ба�жання усиновити дитину, отриму�ють фінансову підтримку від дер�жави як при народженні дитини, імають право на відпустку по дог�ляду за дитиною. Ці істотні змінипривели до того, що у 2008�мувперше за багато років національ�них усиновлень стало більше, ніжміждержавних. Тривають й іншіпозитивні процеси зміни законо�давчого поля, що відображаютьсяна динамічному розвитку прийом�них сімей та дитячих будинків сі�мейного типу в Україні.

Проте незважаючи на суттєвуактивізацію національного уси�новлення та розвиток сімейнихформ виховання, кількість дітей,які мають статус дитини�сиротиабо дитини, позбавленої батьківсь�кого піклування, залишається од�нією з найбільших у Європі. За да�ними Міністерства України у спра�вах сім'ї, молоді та спорту, станомна 1 січня 2009 року налічувалося103 тис. дітей із таким статусом.Ця ситуація свідчить про те, щопозитивні зміни в системі захиступрав дітей відбуваються не завждив кращих інтересах дитини, як цепередбачено у Ст. 9 КонвенціїООН про права дитини. КомітетООН, який стежить за дот�риманням в Україні положеньконвенції, уже зробив нашій дер�жаві 2002 року зауваження щодоперегляду законодавства, політи�ки та практики захисту прав дітей,які ґрунтуються на наданні статусудитини�сироти або дитини, поз�бавленої батьківського піклуван�ня. Як слушно зазначається в реко�мендаціях Комітету – надання ста�

тусу дитини�сироти або дитини,позбавленої батьківського піклу�вання, у більшості випадків не від�повідає найкращим інтересам ди�тини. На сьогодні, наприклад,навіть для тимчасового розміщен�ня дитини у прийомній сім'ї спо�чатку треба надати їй статус! Цепрактично унеможливлює повер�нення дитини в рідну родину. Фі�нансові ресурси, які виділяє дер�жава, спрямовуються не на підт�римку спроможності вразливих сі�мей самостійно виховувати своїхдітей, а на забезпечення прав дітей,які уже вилучені з рідної родини.Виконання зобов'язань перед діть�ми, які мають статус дитини�сиро�ти чи дитини, позбавленої батьків�ського піклування, коштує державінабагато дорожче, ніж фінансовапідтримка вразливих сімей здітьми. І в умовах фінансової кри�зи державі може бути складнішевиконувати свої зобов'язання че�рез збільшення навантаження насоціальний бюджет.

Представництво "Кожній дити�ні" в Україні послідовно відстоюєпозицію, що фінансова підтримката проведення соціальної роботи зсім'ями з дітьми, які потрапили ускладні життєві обставини, є най�кращою стратегією забезпеченняправа дитини на сім'ю, яка відпові�дає найкращим інтересам дитини.У цьому плані одним зі спільнихдосягнень нашої організації таДержавної соціальної служби длясім'ї, дітей та молоді минулого ро�ку стала розробка Стратегії роз�витку соціальних послуг в Україні.Цей документ стане підґрунтямдля створення нових послуг длясімей з дітьми, які потрапили ускладні життєві обставини. Реалі�зація стратегії на нашу думку, будеважливим кроком зміни підходівдо забезпечення прав дітей і допо�може зменшити кількість дітей безбатьківського піклування.

Іншим важливим досягненням

минулого року стало прийняття уВерховній Раді України в січні2009 року нової редакції Закону"Про соціальну роботу з дітьми,молоддю та сім'ями". Завдяки зу�силлям Представництва та нашихпартнерів у закон введено поняття"оцінки потреб дитини та її сім'ї".Оцінка потреб – основа соціальноїроботи більшості європейськихкраїн. Надання соціальних послугна основі оцінки потреб сприятимеміжвідомчій взаємодії в інтересахдітей. За цією методикою соціальніпрацівники й спеціалісти служби усправах дітей зможуть визначатипершочергові потреби дитини таспрямовувати розвиток соціальнихпослуг на їх задоволення.

Визначним здобутком нашоїспільної діяльності з Київськоюобласною державною адміністра�цією стала розробка та затверд�ження обласної комплексної Прог�рами подолання дитячої бездог�лядності, підтримки сімей з дітьмита реформування інтернатнихзакладів для дітей "Назустріч ді�тям" на 2008�2017 роки. Роботанад цим документом допомоглавикристалізувати чітке баченняфункціонування системи захиступрав дітей на рівні області й дозво�лила ефективніше зосередити ре�сурси громадських організацій,держави та донорів на ключовихнапрямах.

Будемо сподіватися, що 2009фінансовий рік, який починаєтьсядля нас 1 квітня, буде не меншуспішним і ми матимемо змогуспільно з нашими партнерами пок�ращити життя більшої кількостідітей у нужді.

"Настав час зробити будинки дитини,в тому вигляді, в якому вони існуютьсьогодні, – історією"Володимир Кузьмінський, директор Представництваблагодійної організації "Кожній дитині" в Україні

Зберегти дітей в сім'їДонедавна про сім'ю, що опинялася в складних

життєвих обставинах, ставало відомо занадто пізно.Переважно компетентні органи приймали рішенняпро позбавлення батьківських прав. У найкращомувипадку дітей влаштовували в прийомну сім'ю, азазвичай – виписували путівку на розміщення вінтернатний заклад.

Конкретні кроки для забезпечення дитині мож�ливості перебувати в рідній сім'ї, найкращому сере�довищі для її повноцінного та гармонійного роз�витку, лягли в основу нового масштабного проекту"Попередження вилучення дітей із сімейного сере�довища шляхом впровадження механізму гейткіпін�гу", який Представництво спільно з Київською об�ласною адміністрацією й Міністерством у справахсім'ї, дітей та молоді з 2008 року реалізує в Київськійобласті.

Ініціатива спрямована на створення такої сис�теми, яка унеможливить потрапляння дитини до ін�тернатного закладу без попередньої комплексноїоцінки потреб сім'ї в складних життєвих обставинах,визначення потреб дитини та надання всього комп�лексу послуг, доступного на території громади.Наприклад, у м. Бровари як елемент гейткіпінгуПредставництво має намір відпрацювати модель ко�роткочасної професійної прийомної сім'ї. Така мож�ливість дозволить тимчасово розмістити дитину упрофесійній сім'ї без надання їй статусу дитини�си�роти або дитини, позбавленої батьківського піклу�вання, а соціальним працівникам – працювати ізсім'єю для того, щоб повернути дитину назад.

Детальніше про прийомну сім'ю терміновоговлаштування читайте на стор. 19�21

На Київщині значна увага при�діляється збереженню біологічноїродини, природного середовища, вякому народилася й виховуваласядитина. Основна відповідальністьза координацію табезпосереднє вико�нання всіх послуг, якіможуть бути наданіродині, що опиниласяв складних життєвихобставинах, покладе�на на центри соціаль�них служб для сім'ї,дітей та молоді. У фо�кусі їхньої уваги –діти, їхні потреби таможливості сімей їхзабезпечити. Особли�во це стосується дітейраннього віку, якісправедливо вважа�ються найбільш враз�ливими в розлученніз родиною.

"Запобігання ран�ньому соціальномусирітству – одне зн а й а к т у а л ь н і ш и хзавдань, на вирішення якого спря�мована діяльність центрів соціаль�них служб, – пояснює ЛюдмилаНіколаєнко. Останніми роками в

цьому напрямку намітилася пози�тивна тенденція до зменшення від�мов від новонароджених. Так, як�що 2005 року в Київській областібуло зафіксовано 119 відмов від

дітей, то 2008�го – 15 відмов. У2008 році працівники службраннього втручання охопили 90%жінок, схильних до відмови від но�

вонароджених. Цьому сприялоналагодження міжвідомчої спів�праці з медиками, активізація ро�боти та збільшення консультацій�них пунктів при закладах охорони

здоров'я, яких сьо�годні вже 35, прове�дення спільно із ПБО"Кожній дитині" тре�нінгів та інформацій�ної кампанії із запобі�гання відмовам віднемовлят "Хочу поз�найомитися..." в ме�жах проекту "Попе�редження розміщен�ня дітей раннього ві�ку в інтернатних зак�ладах" за фінансовоїпідтримки Всесвіт�нього дитячого фон�ду (Швеція).

На думку Людми�ли Ніколаєнко, особ�ливо вразливими увідмовах та повторно�му колі соціальногосирітства є випус�кники інтернатних

закладів, які не мають власногодосвіду сімейного життя, комуніка�тивних, соціальних навичок, нави�чок батьківства, особливо відпові�

Раннє "соціальне" сирітство може бути подоланоЩо раніше сім'я в складних життєвих обставинах потрапляє в поле зору соціальнихслужб, то вищі шанси подолання кризи та збереження дітей в родині, переконуєдиректор Київського обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молодіЛюдмила Ніколаєнко.

Креатив: Інформаційна кампаніявперше змусила українців по�новомуподивитися на проблем відмов від дітей

№1 (7), 2009 7

Народження здорової дитини �ще не запорука її майбутнього здо�ров'я. На спосіб життя малюкабільш за все впливають батьки.

"Діти ще до народження почи�нають страждати від "безвідпові�дального батьківства" та його не�гативних проявів: наркоманії, ток�сикоманії, ВІЛ�інфікування", –стверджує Тетяна Миколаївна. –"Безвідповідальне батьківство" –одна з передумов вилучення дити�ни з сімейного середовища і по�дальшого її розміщення в інститу�ційні та лікувальні заклади за со�ціальними причинами".

Головний педіатр розцінює такідії як злочин посадових осіб рай�держадміністрацій/міськвикон�комів, які приймають рішення проформу влаштування дітей. Ос�кільки ці так звані безстатусні діти(що не мають статусу дитини�сироти або дитини, позбавленоїбатьківського піклування) неіснують з юридичної точки зору.Немає дітей – немає і проблеми…

Тетяна Князька радить відві�дати будь�який дитячий стаціо�нар, де більш ніж два місяці "про�живає" така малеча, і пересвід�читися в тому, що переживають цідіти, як вони страждають мораль�но, емоційно, фізично.

"Попри те, що медики інтен�сивно порушують це питання навсіх рівнях, без відповідного рі�шення облдержадміністрації упо�рядкувати міжвідомчу взаємодіюз цієї проблеми самотужки намважко", – констатує вона.

Останніми роками активнадержавна політика у сфері захистудітей сприяла розробці Концепціїреформування будинків дитини.Вона спрямована на покращенняздоров'я дітей, які опинилися вскладних життєвих обставинах,підвищення їхніх шансів на уси�новлення, влаштування у прийом�ні сім'ї чи дитячі будинки сімейно�

го типу, повернення в біологічнуродину.

І все ж процес повногопереходу від інтернатних досімейних форм виховання дітей�сиріт і дітей, позбавлених бать�ківського піклування, на думкуфахівців, навіть за ідеальних об�ставин потребує часу, державноїпідтримки, впорядкування міжві�домчої взаємодії, навчання спе�ціалістів та готовності громадянузяти на себе відповідальність завиховання цих дітей.

"За нинішньої економічноїнестабільності в державі та гало�пуючих темпів поширення безвід�повідального батьківства про ус�піх у цій справі говорити важко", –зізнається Тетяна Князька. Спи�раючись на власний двадцяти�річний досвід роботи у педіатрії,

вона прогнозує появу нового "без�статусного" покоління через зрос�тання кількості кризових сімей івипадків вилучення дітей із них засоціальними показниками.

"Так само будуть народжува�тися діти з вадами розвитку, хво�робами нервової системи, ВІЛ�інфіковані – ті, які потребувати�муть спеціального догляду, –стверджує спеціаліст. – Натомістьупровадження Концепції призве�де до зниження показників дитя�чої смертності в категорії дітей засоціальних сімей. Вона запобі�жить інвалідності серед дітей ран�нього віку та покращить їхню со�ціальну адаптацію до повноцін�ного життя в суспільстві завдякиврахуванню їхніх індивідуальнихпотреб у психологічній, медичнійта соціальній реабілітації".

дального. До соціальних служб та�кож надходять сигнали про сім'ї здітьми перших років життя, де є ри�зик недогляду, недбалого ставленняабо інших порушень прав дитини.Після того, як працівники службраннього втручання спільно згромадою міста чи села виявляютьтаку сім'ю, над нею беруть"шефство": проводиться первиннеінспектування, оцінювання потребсім'ї, дитини, готуються матеріалидо розгляду дорадчого органу, виз�начається спектр послуг, які сліднадати родині, та їх виконавці.Після прийняття рішення про суп�ровід такої сім'ї за кожною закріп�люється конкретний соціальнийпрацівник, який за допомогою пси�хологів, педагогів, юристів і медиківдопомагає родині якомога повніше,раціональніше вирішити усі проб�леми.

Що раніше соціальні працівни�ки помітять негаразди в сім'ї, толегше буде долати кризу. І, позасумнівом, то меншими будуть пси�хологічні наслідки як для дітей, щовиховуються у цих сім'ях, так і длясамих батьків. Про це свідчать ба�гато успішних прикладів, коли ці�леспрямована професійна роботасоціального працівника, який спи�рається на сильні сторони сім'ї, до�помагає знайти вихід. У кожномурайоні чи місті є свої способи ви�явлення таких сімей. В основномуінформація надходить до центрівпісля проведення спільних інфор�маційних заходів із головами сіль�ських, міських рад, заступниками звиховної роботи, дільничними інс�

пекторами. "Кількість сімей, яка потребує

не фінансової підтримки, а чистопсихологічної, досить висока, –зазначає директор обласного цент�ру соціальних служб для сім'ї, ді�тей та молоді. – У сучасному сус�пільстві є проблема дискримінації

сімей за соціальними ознаками.Зокрема, поширена думка, що кри�зова сім'я погана, вона не може ви�ховувати дітей, і через це з неї кра�ще забрати дітей. Такі сформованідесятиріччями переконання зу�мовлені особливостями колектив�них методів виховання та розвиткусистеми інтернатних закладів, щовважалася найкращим способомзагартовування поколінь радянсь�ких громадян".

На сьогодні ця проблема зру�шилася з мертвої точки, стереоти�пи щодо таких сімей поступовозмінюються. Органи місцевого са�моврядування, які ще пару роківтому були категоричними в цихпитаннях, шукають варіанти, якдопомогти дітям залишитися в ро�дині.

У Київській області триваєформування мережі закладів соці�ального значення, які виконуютьстабілізуючу роль на період кризив сім'ї. Це соціальні гуртожиткидля дітей�сиріт та молоді з їх чис�ла, соціальний центр матері й ди�тини, центри для реабілітації дітейта молоді з функціональними об�меженнями, для ВІЛ�інфікованихдітей та молоді, центри соціально�психологічної допомоги. Крім то�го, є такі заклади, як притулки іцентри соціально�психологічноїреабілітації дітей.

"Перебування в них тимчасове,для реабілітації чи відновленнятих чи інших функцій сім'ї, – роз�повідає Людмила Ніколаєнко. –Наприклад, через центр соціально�психологічної допомоги, який з2006 року функціонує в м. Узин,пройшли десятки сімей. І одноз�начно можна сказати, що рециди�вів у сімей, які не розривають сто�сунків, набагато менше, ніж у дітейз дитячих будинків, які розлуча�ються з батьками. Адже не допус�тивши соціального сирітства вранньому віці, ми убезпечуємо ди�тину від цілої низки соціальнихпроблем та їхніх негативнихнаслідків”.

6 ПРАВА ДИТИНИ

ТЕМА НОМЕРУ

"Настав час переходити від контролю та інс7пектування до мобілізації всіх структур на рин7ку соціальних послуг", – вважає начальникСлужби у справах дітей Київської обласноїдержавної адміністрації, Сергій ПетровичАндріяш.

"Питання захисту прав дитини є широким і зміс�товним: це комплексна політика, злагоджена роботавсіх гілок влади. Саме тому на служби у справах дітейпокладено важливу функцію – стати консолідуючоюсилою у справі реалізації новітньої державної політи�ки в галузі дитинства. Незважаючи на досить боліс�ний відхід від практики колективного виховання ді�тей, можна констатувати перші позитивні кроки нашляху до прийняття рішення в інтересах конкретноїдитини, а не всіх дітей загалом.

У цьому контексті заслуговує уваги та подальшо�

го поглиблення наша спільна робота з ПБО "Кожнійдитині" в Україні та обласним управлінням охорониздоров'я, центрами соціальних служб для сім'ї, дітейта молоді щодо вивчення шляхів і причин потрап�ляння дітей раннього віку в інтернатні установи та за�безпечення скорішого й ефективного прийняттярішень щодо їх сімейного влаштування.

Цього року обласна служба у справах дітей про�довжує тісно співпрацювати з Представництвом, реа�лізовуючи в партнерстві проект щодо впровадженнясистеми прийняття рішень в інтересах дітей на основімеханізму "гейткіпінгу". Він має покращити нашуміжвідомчу взаємодію в процесі виявлення та органі�зації підтримки вразливих сімей з дітьми і пок�ращити захист дітей, дати можливість удосконалитисистему моніторингу, виробити і впровадити критеріїефективності роботи органів виконавчої влади щодозабезпечення прав дітей".

Критичний вікНині під особливою увагою Представництва діти перших років життя, оскільки, яквважають спеціалісти, це критичний вік для їхнього психічного, фізичного та емоцій7ного розвитку. Чому? На це питання відповідає головний педіатр Головного управлін7ня охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації Тетяна МиколаївнаКнязька.

Перші крокиВідповідно до Концепції реформування будинків дитини, в них бу�

де передбачено відділення медичної діагностики та фізіотерапевтичноїреабілітації, педагогічної діагностики та корекції, відділення соціаль�них інфекцій, наприклад, для дітей, інфікованих ВІЛ, туберкульозом,хворих на гепатит С, ТОКСН�інфекції тощо. Крім того, в них функці�онуватимуть відділення профілактики соціального сирітства, так званівідділення кризової сім'ї, відділення сумісного перебування матері тадитини, відділення фізичної реабілітації для дітей�інвалідів віком до 7років.

Перші кроки в цьому напрямку на Київщині розпочато у КЗ КОР"Київський обласний будинок дитини" в м. Біла Церква. Сьогодні тамспільно з ПБО "Кожній дитині" впроваджується нова модель медико�соціального супроводу вихованців закладу. На його базі запровадженонові види послуг – превентивну службу і посаду соціального праців�ника, який працює з рідними дітей. Для посилення контактів із близь�кими в будинку створено кімнату матері та дитини. Робоча група про�фільних спеціалістів, що діє при будинку дитини, адаптувала "Прото�кол медичного догляду за здоровою дитиною віком до трьох років" ісистематично проводить оцінку потреб дітей, які перебувають у цій ус�танові.

Очікується, що у такий спосіб на Київщині вдасться розробити пі�лотну модель та продемонструвати на практиці, яким чином будинокдитини може бути трансформований зі стаціонарного закладу для ді�тей�сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, в осередок на�дання соціальних послуг на території громади.

Детальніше про кімнату матері та дитини читайте на стор. 22

Мама: вихованки інтернатівособливо вразливі щодо відмовта повторного кругу соціальногосирітства

№1 (7), 2009 98 ПРАВА ДИТИНИ

ІСТОРІЯ НОМЕРА

Двоповерховий цеглянийособняк неподалік від зна�менитого на всю Україну

парку "Олександрія" у м. БілаЦерква, незважаючи на свіжийремонт, справляє на відвідувачанеоднозначне враження. Коли пе�реступаєш поріг закладу, чомусьогортає невимовна туга від вигля�ду порожніх дитячих візків, рядівмаленьких шафок із одягом,стандартних стендів із фотогра�фіями: дітлахи на святковій вис�таві, діти з вихователями йгостями…

За цими стінами вирує власнежиття, яке за своїм сюжетом час�тіше нагадує драму. Тут мешкають57 малюків віком до чотирьохроків. За різних обставин потра�пила ця малеча до будинку дити�ни: близько третини вихованцівтут від самого народження черезстан здоров'я та потребу в особли�вому медичному догляді; інші –"влаштовані тимчасово", за зая�вою батьків, які опинилися вскладних життєвих обставинах.Про те, коли закінчиться ця "тим�часовість", – нікому не відомо.

Найменший КузьменкоМаксимко – головний герой

нашої історії – дуже любив диви�

тися на два величезні вікна, яківиходили у двір дитячого будин�ку та до його воріт. Він хотів би здитячою цікавістю припасти доних. З однієї, йому відомої, при�чини він був переконаний, що цетрапиться саме тоді, коли йогобуде гарно видно з вулиці. Тоді,як хлопчикові здавалося, його неоминуть поглядом перехожі до�рослі дяді й тьоті, які так поспі�шають уздовж вулиці Крижа�нівського з роботи до своїхзатишних осель. Вихователірозуміли, хлопчик чекає маму.

Цьому малюкові, як і третинівихованців дитячого будинку, незнайшлося місця поруч з власни�ми татом і мамою. Після того, якйого батьки запиячили, в домі нестало чого їсти, на чому спати, щовдягти. Постала загроза життю іздоров'ю трьох дітей, які вихову�валися в родині Кузьменків. Зарішенням суду мати – НаталіюЛеонідівну та батька – ПетраОлексійовича було позбавлено

батьківських прав. Дітлахів завідпрацьованою схемоюнаправили до передбачених утаких випадках закладів:шестимісячного Максима – дообласного спеціалізованогобудинку дитини, його восьмиріч�ну сестру та чотирирічного бра�тика Андрійка – до інших інтер�натних закладів "Материнки" та"Волошки". І хоч усі вони водному місті, діти втратили мож�ливість бачитися одне з одним, якраніше.

Загальний улюбленецьЧерез стан здоров'я матері

Максим тривалий час перебувавпід особливим медичним нагля�дом.

"Він змалечку був дуже гар�неньким і весь час намагався при�вернути до себе увагу дорослих.Нахилюсь, усміхнусь, і він у від�повідь усміхається та щось веселолепече по�своєму", – згадує лікар�педіатр Тетяна Шевченко. "Осьтут він уже дорослий. Зовсім до�машня дитина, правда?", – демон�струє вона фотографію Максимау своєму мобільному телефоні.

Спочатку батьки приходилидо Максима, відвідували такожАндрійка і Маринку. Однак зго�дом перебралися жити до іншогорайону та ніби забули про своюдітвору. Бабуся й дідусь із Мак�симком узагалі не спілкувалися,адже визнавали за свою лишестаршу онучку – Маринку. Вона йбула єдиною зв'язковою ланкоюіз молодшими братиками.

"Максим брав фотографіюМаринки та усім нам розповідав,що це його старша сестричка, якувін дуже любить. Він міг довго�довго роздивлятися її фотогра�фію. Потім обов'язково цілував таклав до своєї маленької шафки", –згадує його вихователька НаталіяЩаслива.

На очі Наталії Борисівні набіг�ли сльози, адже Максимко став ні�би членом її власної родини, ос�кільки вона з чоловіком майжепівроку возила його на сеанси домісцевої цілительки, аби позбави�ти малюка від заїкання. Наталіязізналася, що, мабуть, назавждизалишиться відчуття його теплої

руки, коли він притискався до неї,як до мами, щоб не боятися. Мак�симко ще в дитячому будинку роз�почав проявляти свій характер.Одного разу, після насиченого по�діями дня, він не захотів відпуска�ти виховательку додому. Хлопчиксказав, що якщо вона піде з робо�ти, то візьме стілець, поставитьбіля дверей, сяде й буде її дозавтра чекати. Вранці, коли жінказайшла в свою улюблену групу, нанеї вже чекав Максимко на стіль�чику із запитанням: "Наташа, дети так довго ходила, я ж на тебе щез учора чекаю?"

Дитяча шафка, маленькийстільчик, улюблена іграшка, лі�жечко – це невеликий скарб, якийМаксимко отримав у дитячомубудинку. На сьогодні наш геройвже не є вихованцем цього незви�чайного будинку, але томупередувало ще кілька важливихподій.

Рука допомогиУ жовтні 2007 року, коли Об�

ласний спеціалізований будинокдитини став учасником проекту"Попередження розміщення дітейраннього віку в інтернатні закла�ди", ані працівники ПБО "Кожнійдитині" в Україні, ані спеціалістиструктур, долучених до захисту

прав дітей і не уявляли, яким важ�ливим стане він у житті вихован�ців цього закладу.

Основним здобутком проектустала команда, що склалася впроцесі роботи після низки візитівдо будинку дитини. Вона згодомпереросла у Міжвідомчу групу ззахисту прав дітей – професіона�лів, об'єднаних спільним переко�нанням, що найкращим для роз�витку дитини є її зростання в без�печному сімейному середовищі.Для її ефективної роботи буловідпрацьовано механізм між�відомчої взаємодії у сфері захиступрав дітей раннього віку, якіопинилися в складних життєвихобставинах, прийняття рішень наоснові оцінки потреб дитини тапланування командних дій внайкращих інтересах дітей.Однією зі складових такогомеханізму став соціальний педа�гог, посаду якого було введено при

будинку дитини.У серпні 2008 року історія

Максимка та його братика і сес�трички потрапила у поле зору спе�ціалістів. Не така вже вона й вели�ка – його особова справа: це офі�ційні документи, довідки та листи,а ще товстенька історія про станйого здоров'я, що супроводжуєть�

ся коментарями лікарів та педа�гогів. А що за межами закладу?

Усім спеціалістам стало зрозу�міло, що пошук перспектив зале�жить від детального вивчення си�туації. Для цього була застосованаметодика оцінки потреб, яку вже зосені 2007 року ПредставництвоБО "Кожній дитині" в Україніпілотує в Київській області

На основі запропонованої ме�тодики було проведено оцінкуможливого повернення Кузьмен�ків до біологічних батьків. А в разіїхньої неспроможності вихову�вати та утримувати власних дітейбуло намічено інші варіанти вирі�шення подальшої долі малюків.

Початкова оцінка, висновки тадетальне комплексне вивченняситуації, обговорення результатівна командній зустрічі – все це ста�ло важливим кроком до майбутніхпозитивних змін в житті Максима,його братика та сестрички.

Віко у світ: Будинок дитини в м. Біла Церква, не дивлячись насвіжий ремонт, не може замінити дітям рідний дім

Вихованці: В цьому будинку дитини перебувають 57 малюків віком до чотирьох років.Отримати нових батьків вдається одиницям з них.

© С. Крофтс / «Кожній дитині»

Шлях до сім'ї ...Дитина, яку позбавили спочатку батьків, а потім брата і сестри, не втрати7ла віри у можливість відновлення родини. За допомогою дорослих дітлахивозз'єдналися та здобули нового тата й маму.

Лариса Стрига


ІСТОРІЯ НОМЕРА СОЦІАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ

За словами соціального педа�гога Оксани Вороніної, координа�тора з проведення початковоїоцінки вихованців в будинкудитини, Максим легко встанов�лював контакти з однолітками табув лідером у дитячому колективі.Він пишався власними малень�кими досягненнями: вдалими ма�люнками або зробленою власно�руч фігуркою з дитячого конст�руктора "Lego". Хлопчик прагнувдо пізнання навколишнього світуй потребував подальшого сімей�ного виховання.

Натомість, за встановленимпорядком, після чотирьох роківМаксим мав перейти до наступ�ного інтернатного закладу. Хоч уролі "випускника" він міг виг�лядати непереконливо, проте та�ким, згідно з законом, мав статичерговий етап його непростого

життя. Невже процес є незво�ротним?

На це питання розпочали шу�кати відповідь учасники Між�відомчої групи з захисту правдітей – соціальний працівникСлужби раннього втручанняЗлата Чорна та заступникдиректора Білоцерківського місь�кого центру соціальних служб длясім'ї, дітей та молоді СвітланаБалабуха.

Перший виїзд до біологічнихбатьків, спілкування з головоюсільської ради та сусідами лишепідтвердили попередні пересто�роги. Батьки Максима і далі велиасоціальний спосіб життя, підроб�ляли тимчасовими заробітками йдобряче пиячили. Вони частенькозгадували про свою "забуту" дітво�ру, навіть мріяли колись поверну�ти їх, однак нічого для цього не ро�били. Усім навколо здавалося, щодалі розмов справа не просу�валася, "оковита" скувала цихмолодих людей по руках і ногах.До того ж у процесі проведенняоцінки сімейного середовищадітей стало відомо, що батькочасто бив дітей, знущався тазанурював їх із головою в ємністьз водою.

Неадекватною здалася пове�дінка батьків і психологові центруСвітлані Коломієць. Вона із сумомбула змушена констатувати, щобільшість відповідей на індикато�ри оцінки сімейного середовища вродині Кузьменків були негатив�ними, що іншими словами означа�ло – жодного натяку на батьків�ство.

"А бабуся й дідусь?" – запитає�те ви. Так, це ймовірний вихід. Од�нак ні за станом свого здоров'я, ніза умовами проживання, ні за пе�реконаннями вони не бажали по�вернути дітям сім'ю. Навпаки, ці"родичі" вже давно схилилися додумки, що найкраще для дітей бу�ло б, щоб їх "хтось забрав із собоюза кордон".

За таких умов до справи такожпідключилася начальник відділуопіки Білоцерківської міської

служби у справах дітей НадіяМарченко. Саме за її участі булоприйнято спільне рішення: "....провідсутність можливостей повер�нення дитини до біологічної роди�ни". Враховуючи, що всі троє дітейзанесені до Банку даних на уси�новлення, було визначено, що за�безпечити право цих дітей навиховання в сім'ї можливо лишечерез їх усиновлення або влаш�тування в прийомну сім'ю.

Я їду зі своїми мамою і татомВідтоді день за днем соціальні

працівники вивчали всі можливіресурси для вирішення подальшоїдолі Максима, його братика тасестрички. І не повірите, що най�ціннішою в цій історії стала самеМаринка, яка ніби перейняла насебе відповідальність за своїхмолодших братиків.

"Знаєте, а мене хочуть усино�вити", – ніби по секрету сказалаМаринка соціальному працівни�кові Златі, яка її відвідувала."Вони дуже�дуже хороші, я їхпопрошу, щоб і братиків забрали,я ж без них не поїду", – сказала11�річна дівчинка.

Стали перевіряти інформацію.Справді, одна американська сім'я,

яка кілька разів запрошувала дів�чинку до себе в родину на відпо�чинок під час літніх канікул, вжезвернулася до Департаменту зусиновлення та захисту прав ди�тини щодо усиновлення Марин�ки.

Нові батьки протягом жовтня2008 року перебували в Українідля налагодження контактів з ди�тиною, регулярно відвідувалидівчинку, яка була їм уже за пе�рекладача. Майже неймовірно,але Маринка була дуже пере�конлива, і її американські батькипогодилася на усиновлення ще йбратиків.

Перша зустріч нашого героя з"американськими батьками" буладуже хвилюючою для всіх дорос�лих, окрім самого Максима. Вінвідразу усівся на руки "новіймамі" та бадьоро розмовляв з неюпо�українськи, не звертаючиувагу на те, що вона нічогісіньконе розуміла.

"Ой, погляньте, – зауважила"нова мама", – Максим, колихвилюється, так само перебираєрученятами, як наша Маринка!"

Хоч наш герой ніколи не бувобділений увагою, в останні днійого перебування в будинку дити�ни всі дорослі намагалися частішепригорнути хлопчика, а він, від�чуваючи це, заспокоював: "Чуєш,ти не плач – я ж їду зі своїмимамою й татом!"

23 жовтня 2008 року за рішен�ням суду в Максимка, Андрійка таМаринки з'явилися власні тато імама. І байдуже, що вони розмов�ляють незвичною для дітлахівмовою та живуть дуже далеко заокеаном в Америці, куди напочатку листопада 2008 року йвирушила ця родина. А особовусправу Максима Кузьменка нанайближчі 70 років передадуть доархіву спеціалізованого облас�ного будинку дитини разом знадією про його успішне май�бутнє.

Лариса Стрига – менеджер проектівПБО "Кожній дитині" в Україні

З етичних міркувань імена тапрізвища дітей у статті змінено.

Відгуки та коментарі надсилайтеза адресою: [email protected]

"Чуєш, ти не плач – я ж їду зі своїмимамою й татом!"

Надзвичайно важливим кро�ком на шляху реформи соціальнихпослуг для вразливих дітей тасімей в Україні стало введення зініціативи ПБО "Кожній дитині"поняття "оцінки потреб сім'ї, щоперебуває в складних життєвихобставинах" та наголошення нанеобхідності її проведення в прий�нятій 15 січня 2009 рокуВерховною Радою України новійредакції Закону України "Просоціальну роботу з дітьми тамолоддю".

Закон, спрямований на ство�рення єдиної системи соціальноїроботи в Україні, також розширивсферу здійснення соціальної робо�ти, замінивши в тексті словоспо�лучення "соціальна робота здітьми та молоддю" словосполу�ченням "соціальна робота з діть�ми, молоддю та сім'ями". Відпо�відно, основою соціальної роботив громаді стала соціальна робота зконкретною сім'єю, яка опиниласяв складній життєвій ситуації та нев змозі самостійно, без сторонньоїдопомоги подолати її наслідки.

На нашу думку, методика оцін�ки потреб дитини та її сім'ї є тимінструментарієм, що створюєможливість систематичного зборуінформації і даних про дитину тасім'ю, сприяє аналізу та плану�ванню найкращих дій в інтересахдитини, допомагає виявити сильніта слабкі сторони дитини та сім'ї,проблеми та труднощі у задо�воленні потреб дитини, скластиіндивідуальний план роботи зклієнтом та сформувати комплексактуальних соціальних послуг.

"Професійне застосуванняоцінки потреб, дозволяє визначи�ти ресурси громади, потенціалнайближчого оточення дитинидля створення чи відновлення їїможливостей зростати у сімей�ному середовищі, тобто дозволяєпопередити розміщення дитини вінтернатний заклад, повернути

дитину до рідної сім'ї або влаш�тувати в інші форми сімейноговиховання", – стверджує ЗінаїдаКияниця, заступник директораПБО "Кожній дитині".

Вперше методики процесуоцінки потреб були апробованіПредставництвом в Київській об�ласті в рамках проекту ЄС"Розвиток інтегрованих соціаль�них служб для вразливих дітей ісімей".

Досвід виконання проекту ставосновою для посібника "Оцінкапотреб дитини та її сім'ї", дерозкрито підходи до здійсненняоцінки потреб дитини у процесірозвитку, окреслюються її основніпринципи, складові, етапи, методитощо. З електронною версієюпосібника та оціночними фор�мами можна ознайомитися на

сайті www.everychild.org.ua врозділі "Бібліотека".

Цього року Представництвопланує випустити нову версію по�сібника, яка окрім розширеноїтеоретичної частини, буде міститипрактичні приклади із застосуван�ня оцінки потреб в Україні, атакож нові розділи про здійсненняоцінки потреб дітей, які пере�бувають у інтернатних установахта випускників інтернатних зак�ладів.

Ми сподіваємося, що процесоцінки потреб дитини та її сім'ївкорениться і стане невід'ємнимелементом, етапом роботи праців�ника соціальної служби, щосприятиме покращенню стано�вища кожної дитини та її сім'ї таефективному вирішенню їх склад�ної життєвої ситуації.

Оцінка потреб дитини та її сім'їВ умовах соціально7економічної нестабільності в Україні проведення со7ціальними працівниками багатосторонньої оцінки потреб дитини, можли7востей батьків, сімейних факторів та оточення може убезпечити сотнідітей від потрапляння в інтернатні заклади та травми інституціоналізації.

Оцінка потреб – процес збору, узагальнення та аналізу інформаціїщодо стану та життєвих обставин об'єкта соціальних послуг з метоювизначення видів та обсягів послуг, їх впливу на процес подоланняскладних життєвих обставин.

В основі моделі оцінки потреб дитини та її сім'ї лежить тверджен�ня, що дитина захищена і повноцінно розвивається у разі повного вра�хування її потреб для розвитку, здатності батьків реагувати на ці пот�реби та сприятливого впливу на дитину середовища родини та гро�мади.

Принципами оцінки потреб є: комплексність; розуміння людини таїї потреб у контексті її соціальних зв'язків і життя в громаді; проведен�ня оцінки на ранньому етапі виникнення проблеми або розвитку ситу�ації з метою запобігання їх погіршенню; активна участь клієнтів (дити�ни, членів її родини, представників громади, суб'єктів соціальної ро�боти тощо) у процесі оцінки й прийняття рішень тощо.

Процес здійснення оцінки потреб дитини та її сім'ї базується на: • Теорії прив'язаності• Теорії періодизації розвитку особистості• Мотиваційно�потребовій теорії

Обґрунтування необхідності та законодавче закріплення процесуоцінки потреб дитини та її сім'ї, з метою впровадження у практику ді�яльності центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, єдиноїмоделі оцінювання і оцінки потреб клієнта, відображено в законах Ук�раїни "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю, "Про соціальні пос�луги", спільному наказі щодо затвердження порядку взаємодії суб'єк�тів соціальної роботи із сім'ями, які опинилися у складних життєвихобставинах.

№1 (7), 2009 11

№1 (7), 2009 15

для виживання дитини в умовахагресивного зовнішнього середо�вища.

До принципового переглядууявлень в сучасній науці про при�роду стосунків матері та дитинипривели дослідження англійсько�го психолога та психіатра ДжонаБоулбі, засновника вчення підзагальною назвою "Теорія прив'я�заності" та цілого напряму в пси�хології.

Він розглядав прив'язаність якпервинну, вроджену поведінковусистему, що виникла у приматів впроцесі природного добору. Найого думку, прив'язаність – ценіщо інше як прагнення до емо�ційної близькості з іншою люди�ною та збереження цієї близькостівпродовж життя.

У своїх дослідженнях Боулбічітко встановив, що емоційнізв'язки зі значущими людьми длядітей є життєво важливими у бук�вальному значенні цього слова,оскільки дають можливість роз�вивати базову довіру до світу і по�зитивну самооцінку.

Шосте відчуттяОсобливо важливі люблячі

стосунки для немовлят, якісприймають навколишню дійс�ність здебільшого через почуття.

"Немовля не стільки свідоме,скільки чуттєве", – констатує усвоїй книзі "Як виростити дитинущасливою" американська психо�терапевт Жан Ледлофф.

"Уві сні малюк відчуває свій

стан та все, що відбувається нав�коло, приблизно так само, як до�рослі, що сплять в одному ліжку,відчувають присутність одне од�ного, – наголошує Ледлофф. Ная�ву малюк є вразливішим, ніж до�рослі, адже сприймає все набагатогостріше, тому що не може спів�віднести свої переживання з попе�реднім досвідом". Учена вважає,що дитина не відчуває часу на ру�ках у матері. Час для неї не маєзначення, вона відчуває, що все

добре. "Якщо ж дитина не на руках, –

пояснює психотрапевт, – вонастраждає, і що найгірше, не можеполегшити своє страждання на�дією, адже почуття надії теж зале�жить від часу. Немовля, як муд�рець, живе у стані зараз. Якщойого тримають на руках, вонобезмежно щасливе, якщо ж ні –то переживає стан печалі, неви�мовного суму та порожнечі".

Таким чином, можна говоритипро потребу дитини в прив'яза�ності не лише як у духовнійблизькості з дорослим, але й упостійному фізичному контакті зним. Дітям потрібна любов в усіхїї проявах: пестливих словах,ласкавому тембрі голосу, обіймах,пригортаннях, теплі материнсь�ких рук, поцілунках і лагідномупогляді.

Дитячі сигналиВисновки Боулбі та інших дос�

лідників дозволили по�іншомуподивитися на поведінку немов�лят та їхні емоційні реакції.

Якщо раніше дорослі сприйма�ли плач малюка, коли той лишав�ся на самоті, як вияв капризностіта спробу маніпулювати доросли�ми й недооцінювали значенняйого усмішки, то тепер стало зро�зумілим, що дитина таким чиномкомунікує з дорослими, виража�ючи свої найсильніші емоції.

Плач для дитини – сигнал бі�ди. Якщо малюк плаче, це озна�чає, що йому або боляче, або дуже

страшно, і близький дорослий по�винен негайно реагувати на пот�ребу дитини. Іншим сигналом єусмішка малюка, що також маєприв'язуючу роль: так він вира�жає свою любов та "притягує" досебе любов дорослих, намагаю�чись бути привабливим.

Теорія прив'язаності особливоважлива для усвідомлення станудітей, що з тих чи інших причинрозлучилися з близькими та булирозміщені у заклад для дітей�

сиріт.Діти дуже тяжко переживають

розлуку з батьками: спочатку во�ни протестують, плачуть та відш�товхують будь�які види турботи,що їм пропонуються. Потім вонипроходять через період відчаю, за�тихають, замикаються в собі, ста�ють пасивнішими й, очевидно,впадають у глибокий сум. Згодомнастає стадія відчуженості. Щохарактерно, дитина на цій стадіїне привертає уваги спеціалістів.Вона виглядає слухняною і покір�ною. Така дитина просто "зручна"для дорослих, адже, відповідаючиодразу за велику кількість дітей,персонал змушений приділятиувагу тим, хто активно та галас�ливо її вимагає. Тиха ж дитиназалишається на самоті, що лишепоглиблює її тяжкий психоло�гічний стан.

Жорсткий дефіцит теплаПодальші дослідження дове�

ли, що порушення прив'язаностіможе мати тяжкі наслідки не ли�ше для психологічного розвиткудитини, а й для її фізичного здо�ров'я.

Особливий ризик становитьсепарація (від англ. separation –розділення, розлучення) матері тадитини раннього віку.

Учені зазначають, що дитині, вякої не сформувалися прив'яза�ності, будуть притаманні страх,породжений невпевненістю усобі, комплекс неповноцінності,агресія, які призводитимуть донесправедливих звинувачень,приниження, самотності й тоталь�ної неуспішності. Це в свою чергувикликатиме у дитини нервовенапруження та стреси.

З утратою зв'язків із близь�кими людьми дитина втрачає йздатність прив'язуватись.

"Позбавлені любові особистос�ті використовують інших тільки увласних корисливих інтересах івиявляються нездатними зав'яза�ти з іншою людиною люблячі,тривалі стосунки", – категоричностверджує Боулбі.

Хоч як переконливо звучитьця теза, вперше на практиці їївдалося підтвердити його послі�довниці Мері Ейнсворт.

Вона розробила й застосувала


ТЕОРІЯ ПРИВ'ЯЗАНОСТІ

Усвіті дорослих часто постаєпитання про те, що самепотрібно дітям для їхнього

гармонійного розвитку. Шукаючивідповідь на це, вчені намагалисямаксимально наблизитися до ди�тини, для того щоб зрозуміти їїпочуття і переживання.

Складний процесДитина приходить у цей світ

вразливою та відкритою, готовоюдо пізнання. Уся навколишня дій�сність ототожнюється для неї зматір'ю, людиною, що забезпечуєїй дорогоцінний зв'язок із життям.

Тривалий час прив'язаністьрозглядали як другорядну потре�бу для дитини. Вважалося, щодіти прив'язуються до матері че�рез її здатність забезпечити їхнівітальні потреби. Уперше хиб�ність цієї точки зору довів ГарріХарлоу шляхом емпіричного дос�лідження.

Під час експерименту він роз�лучив малят макаки з матір'ю, за�мінивши її дротяним макетом,оснащеним пляшечкою з харчу�ванням, та макетом з м'якої тка�нини, але без пляшечки. Якщо ке�руватися гіпотезою, що дитинаприв'язується до матері, яка їїгодує, то малята макаки мали бнадати перевагу дротяній "мамі",натомість вони майже весь часпригорталися до м'якого макета.У той же час було відмічено, щомалята, розлучені з мамою, пово�дяться тривожніше та гірше роз�виваються ніж ті, про яких і далітурбувалися батьки.

Дослідження підвело вченихдо висновку, що, попри безумовнуважливість первинних життєвихпотреб для розвитку дитини, є щедещо не менш значиме для їїподальшого життя та здоров'я.

Істотними доказами цієї тезистали спостереження за такзваними дітьми�мауглі. Вирощенітваринами людські діти зазвичайжили недовго й не могли адапту�ватися в суспільстві.

Любити, щоб житиЖиттєву потребу в материнсь�

кій турботі для повноцінного роз�витку дитини підкреслював ще вминулому столітті відомий пси�холог Еріх Фромм.

Він розглядав материнськулюбов як безумовне забезпеченняжиття дитини та її потреб, яке маєдва аспекти. Перший – це турботай відповідальність, абсолютно не�замінні для збереження життя ди�тини та її розвитку. Другий аспектвиходив за рамки простого збере�ження життя: вчений називавйого установкою, що надихаєдитину на любов до життя, якадає дитині відчути, як добре бутиживим, маленьким хлопчиком чидівчинкою, як добре жити на ційземлі.

Нові методи досліджень доз�воляють припустити, що в мате�ринської любові набагато важли�віша роль – вона вкрай потрібна

"Якщо немовля тримають на руках, вонобезмежно щасливе, якщо ж ні – то переживаєстан печалі, невимовного суму та порожнечі"

Жан Ледлофф, американська психотерапевт

Довгий час хибно вважало7ся, що цінність матері длядитини визначається на7самперед її здатністю за7безпечувати вітальні пот7реби малюка, необхідні дляйого виживання. Прив'я7заність вважалася вторин7ною потребою після пер7винної, наприклад, голоду.Направді прив'язаність –це основа гармонійногорозвітку дитини, переко7нані тепер учені.

Марія Ростальна

Невидимийзв'язок

© D. Levene/EveryChild

метод дослідження прив'заності,відомий як "ситуація з незнайо�мим дорослим". В експерименті задітьми з мамами та/або сторонні�ми людьми спостерігали під часнезнайомої ситуації. При цьомувимірювалася частота плачу ди�тини.

Дослід показав, що, коли дити�на була з мамою, вона пригорта�лася до неї, майже не звертаючиуваги на сторонніх. Водночас діти,які опинялися самі, почувалисянайбільш тривожно.

Діагностуючи порушення при�в'язаності, Ейнсворт виділилатакі типи:

– негативна (невротична)прив'язаність: дитина постійношукає уваги від батьків, навіть інегативної, провокуючи покаран�ня, намагаючись дратувати бать�ків;

– амбівалентна: дитина пос�тійно демонструє двояке ставлен�ня до близького дорослого: то пес�титься до нього, то грубить, уни�кає. При цьому такі перепади у

спілкуванні є частими, компромі�сів у стосунках немає, а сама дити�на не може пояснити свою пове�дінку і часто страждає від цього.Такий тип характерний для дітей,чиї батьки були непослідовні, поз�бавляючи тим самим дитину мож�ливості зрозуміти їхню поведінкуі пристосуватися до неї;

– уникаюча: дитина замкнена,понура, не допускає довірливихстосунків із дорослими й дітьми,хоча може любити тварин. Основ�ний мотив такої поведінки – ніко�му не можна довіряти;

– дезорганізована: такі дітинавчилися виживати, порушуючиусі правила та кордони людськихстосунків: їм не потрібно, щоб їхлюбили, вони хочуть, щоб їх боя�лися. Такий тип прив'язаності ха�рактерний для дітей, котрі зазна�вали жорстокого поводження йніколи не мали досвіду прив'яза�ності.

Зміцнення та встановленняприв'язаностей до значимого до�рослого й гарантування якості

міжособистісних стосунків дити�ни й батьків є ознаками стабіль�ного розвитку сім'ї та її життє�діяльності, робить висновокЕйнсворт.

Так було встановлено, що силата якість прив'язаностей багато учому залежать від поведінки бать�ків щодо дитини. У дітей, чиї пот�реби в любові та зв’язку з ближ�німи не задовольняються, усявнутрішня енергія йде на бороть�бу з тривогою та пристосуваннядо пошуку емоційного тепла вумовах його "жорсткого дефі�циту".

Великі надіїНа думку вчених, ситуація не є

катастрофічною: в майбутньомудитина ще зможе відновити свійпотенціал. Унікальність структу�ри людського мозку пов'язана звластивістю покращуватися підвпливом позитивного досвіду ідобрих можливостей для навчан�ня, особливо в перші роки життя.Але знову ж таки лише тоді, коли

№1 (7), 2009 1716 ПРАВА ДИТИНИ

ТЕОРІЯ ПРИВ'ЯЗАНОСТІ

Руйнівні втратиДослідження свідчать, що 75%

об'єму головного мозку розви�вається саме у віці до трьох років.Клітини головного мозку пов'яза�ні розгалуженою сіткою зв'язків знервовими клітинами всьогоорганізму ще до народження ди�тини. Вони керують роботою сер�ця, диханням та іншими життє�вими функціями людини.

Усі інші мозкові зв'язки прос�то чекають "підключення". Перед

самим народженням і відразупісля пологів починається "роз�квіт" серединно�мозкових зв'яз�ків. У перші місяці життя відбу�вається швидкий розвиток сен�сорних і моторних зон мозку.

У дослідженнях із викорис�танням ПЕТ (позитронно�емісій�ної томографії) було виявлено,що без соціального впливу зв'яз�ки, які не використовуються,слабнуть і відмирають без утво�рення на їхньому місці нових си�

напсів (місць контакту між двоманейронами чи між нейроном іклітиною, що отримують сигналиі служать для передачі нервовогоімпульсу між двома клітинами).

Нейробіологічне скануваннямозку показує вплив недоглядуна розвиток мозку, поведінки тапочуттів дитини. Відділи мозку,що не використовуються черезбрак стимулів, які може забез�печити малюку лише близька,любляча людина, атрофуються.

"Вікна вразливості" у мозку дитини. Ліворуч сканування моз�ку дитини, що зазнала недогляду, праворуч, для порівняння,мозок дитини з успішної сім'ї.

Об'єм мозку трирічних дітей: дитини, якавиховувалася в сім'ї (зліва), і дитини, що маладосвід інституційного виховання (справа).

дитина почуватиметься безпечно,захищено, буде в середовищі, щосприятиме відновленню її само�оцінки, та якщо матиме можли�вість брати активну участь уприйнятті рішень, які стосуютьсяїї життя.

На жаль, ці умови неможливідля десятків тисяч дітей, що зрос�тають в умовах інтернатного ви�ховання.

Заклад не дає можливості ут�ворення стійких стабільних сто�сунків дитини з однією дорослоюлюдиною, адже персонал там пра�цює позмінно і кожен дорослийвідповідає не за конкретну дити�ну, а за визначений напрям роботиз усіма дітьми.

Водночас спеціалісти, що пра�цюють у сфері захисту прав дітей,відзначають стрімкі позитивнізміни в розвитку дітей, які післяпроживання в закладі потрапля�ють у сім'ю. У них покращуютьсястан здоров'я та розумові здібнос�ті, змінюється на краще успіш�ність та фізичний розвиток. Дітив сім'ях починають налагоджува�ти соціальні зв'язки, психологифіксують зниження рівня три�вожності.

Відкриття теорії прив'язаностізмінило й уявлення про потребидитини в її розвитку. Адже сталозрозуміло, що неможливо говори�ти про потреби дитини окремо відлюдини, що піклується про її роз�виток.

Учені довели, що дитина неможе повноцінно розвиватися безсформованої прив'язаності до од�ного стабільного дорослого. Цяприв'язаність у дитини може фор�муватися в середовищі сім'ї, поза

нею – її встановити дуже складно.Майбутній розвиток дитини, їїфізичне та психічне здоров'я,самооцінка, здатність утворюватиповноцінні соціальні зв'язки,

створити гармонійну сім'ю – усеце та багато іншого залежить відповедінки близької дорослої лю�дини стосовно дитини в її ранньо�му віці.

З огляду на теорію прив'яза�ності, класичний вислів Фроммапро те, що материнська любов даєдитині відчути, як це добре –народитися на світ, набуває ново�го, глибшого змісту.

Марія Ростальна – менеджертренінгових програм ПБО "Кожній

дитині" в Україні


Частота плачу дитини в різних епізодах незнайомої ситуації

Ключ: М – мама на місці, Д – дитина на місці, Н – незнайома людина на місціДжерело: Ainsworth M. D. S., Blehar M. C., Waters E., Wall S. Patterns of attachment: A psychological study of the strange situation. Hillsdale, N. J. Erlbaum. 1978

(М,Д) (Н,М,Д) (Н,Д) (Н,Д)(м,Д) (Д)

2 3 4 5 6 7


В обіймах: материнська любов дає дитині відчути, як це добре – народитися на світ.

№1 (7), 2009 19

прийомна сім'я, ДБСТ.У міжнародній практиці інсти�

тут прийомної сім'ї переважно роз�глядається як одна зі спеціалізо�ваних послуг, спрямована на захистдитини та підтримку біологічнихбатьків у кращому вихованні йдогляді за дитиною. Наприклад, уВеликій Британії дві третини всіхдітей, які побували під прийомноюопікою, в середньому протягомшести тижнів повертаються у своїродини. Власне, сам процес на�правлення та перебування дитинив прийомній сім'ї, як правило, по�годжується з біологічними бать�ками. Тому більшість дітей у такийперіод підтримують тісні зв'язки звласними батьками, незважаючина те, що багато з них потрапили доприйомних сімей через насильствов рідних. Це встановлено в Законіпро дітей, прийнятому 1989 року.Він зобов'язує місцеві органи вла�ди співпрацювати з батьками йробити все можливе, щоб дитинажила у власній сім'ї та громаді,перш ніж вирішувати передатидитину під державну опіку.

Все питання в статусіЗа українським законодавством

дитина може бути влаштована утой чи інший інститут сімейноговиховання, тільки якщо їй встанов�лено статус дитини�сироти або ди�тини, позбавленої батьківськогопіклування. Саме цей статус надаєїй право на повне державне забез�печення й отримання передбаче�них у законодавстві пільг. Крімтого, більшість прийомних батьківта пересічних громадян сприйма�ють прийомну сім'ю як одну зформ усиновлення. На їхню думку,така сім'я передбачає догляд і вихо�вання дитини до її повноліття й ненакладає на прийомних батьківжодних зобов'язань із підтримкиконтактів дитини з її власнимибатьками чи родичами, тим паче –не передбачає роботи з поверненнядитини в біологічну сім'ю.

Українське законодавство та�кож дозволяє тимчасово забиратидітей із сімей, де батьки з якихосьпричин не забезпечують їм належ�ного догляду й виховання. Це спо�нукає працівників зі сфери захистудітей регулярно порушувати пи�тання про позбавлення батьківправа брати участь у вихованні

власної дитини. Тим самим вонизнімають з батьків усю відповідаль�ність і перекладають її на державу.

Передбачені в таких випадкахфінансові механізми дозволяютьутримувати тимчасово забранихдітей, лише розміщуючи їх в інтер�натних установах або закладах со�ціально�правового захисту дітей.Тобто розміщення дітей до інститу�тів прийомного виховання безнадання дитині відповідного стату�су дитини�сироти в такому разі єнеможливим. Та й, як свідчитьпрактика, встановлення статусу –це тривалий процес зі збором чивідновленням документів, пошу�ком батьків або свідків, розглядом

справи в суді тощо. У середньомувін займає не менш ніж два місяці,інколи роки. А вилучені діти по�требують негайного влаштування.У найкращому випадку їх забира�ють родичі, проте чимало потрап�ляють до притулку або центрусоціально�психологічної допомоги,а коли таких немає – дітей роз�міщують просто в лікарняних уста�новах, які зовсім не пристосованідля їх тривалого перебування.

Причина в чинному законо�давстві та підзаконних норматив�них документах, недостатньо гнуч�ких для адекватної відповіді на різ�ні життєві ситуації та недостатньоорієнтованих на підтримку дитинив біологічній сім'ї. У результаті дітибез встановленого статусу місяця�ми живуть у тимчасових закладах,що негативно позначається наїхній психіці та розвитку.

Час діятиУсвідомлюючи наслідки цієї

проблеми, Представництво "Кож�ній дитині" в Україні спільно з ор�ганами місцевого самоврядуванняміста Броварів розпочало роботу зупровадження в місті моделі при�йомної сім'ї термінового влашту�вання, яка доповнить систему під�тримки вразливих сімей з дітьмита профілактики соціального си�рітства.

Першим кроком у реалізаціїцього задуму робоча група розро�била положення про прийомнусім'ю термінового влаштування,яке було затверджене на сесіїміськвиконкому. У Положенні заз�начено: прийомна сім'я терміново�го влаштування – це різновид при�йомної сім'ї для тимчасовоговлаштування дітей, які опинилисяв складній життєвій ситуації тапотребують термінового захисту(але не мають визначеного статусудитини�сироти або дитини, поз�бавленої батьківського піклуван�ня). Причини, з яких дитина можебути влаштована на певний час утаку сім'ю, різні: це і перебуванняматері�одиначки в лікарні; і гострасімейна криза; і тривалий конф�лікт між дитиною й батькамитощо. Головне мінімізувати нега�тивні ризики й надати дитині наперіод кризи сприятливе сімейнесередовище, а батькам – задопомоги соціальних працівниківпосприяти у відновленні сімей�ного благополуччя. Серед обов'яз�ків тимчасових прийомних батьківзазначено, що вони мають бутиготовими в будь�який час прий�няти в сім'ю дитину та гарантуватиїй безпечне середовище й догляд;сприяти реабілітації, адаптації,соціалізації відповідно до потребконкретної дитини; допомагатидитині підтримувати безпечні со�ціально�значущі для неї контакти збатьками, близькими людьми, ро�дичами, друзями; сприяти про�довженню навчання. Наразі три�ває процес відбору сімей, які вия�вили бажання допомагати дітям таспробувати себе в ролі батьків утакій моделі прийомного вихо�вання.

Я переконана, що подальшийрозвиток системи захисту правдітей в Україні має бути сфокусо�


НОВІТНЯ ПРАКТИКА

Останніми рока�ми в Україні ак�тивно розвива�

ється інститут прийом�ного виховання. У 2008році близько двох із по�ловиною тисяч дітей�сиріт і дітей, позбавле�них батьківського пік�лування, було влашто�вано в новоствореніприйомні сім'ї, дитячібудинки сімейного ти�пу (ДБСТ), більш ніжтри з половиною тисячіусиновлено.

Водночас кількістьдітей, вилучених із рід�них сімей у зв'язку зпозбавленням їхніхбатьків батьківськихправ, не нижча за 7тисяч. Для більшості зних дорога до новоїсім'ї пролягає черезпритулок, лікарнянуустанову, інтернат; че�рез розлуку з близьки�ми людьми, втрати тасподівання, очікуван�ня та пристосування.Як складеться доляцих дітей, чи зможутьвони бути щасливими,відчувши зраду власних батьків,байдужість і бюрократію тих, хтоприймає рішення? Як їм, малень�ким, зрозуміти, що рік перебуванняв лікарняній установі виправданийпотребою визначити їм статус?

Діти, куди подіти?Братики Ігор і Сашко: першому

один рік, другому два з половиною.Вони вже понад рік живуть урайонній лікарні. Стан їхнього здо�ров'я задовільний, тільки очі сумні,вони чекають на маму. В лікарні їхдуже люблять, медсестри, лікарі

приносять цукерки, іграшки, бав�ляться з ними. Проте більшість ча�су вони залишаються на самоті.

Катеринці – два місяці. Її разоміз неповнолітньою мамою, в супро�воді дитячого лікаря привезли добудинку дитини. Представникиоргану опіки та піклування не мог�ли визначитися, чи зможе непов�нолітня мама, яка сама з неблаго�получної сім'ї, доглядати й опіку�ватись немовлям. Нарешті рішен�ня прийняте, і мама під диктовкупише заяву на тимчасове влашту�вання дитини в заклад. Що буде

через 6 місяців, післязакінчення термінутимчасового перебу�вання, ніхто не знає...

Наталя у притулкублизько тижня. Мамапісля того, як її побивспівмешканець, ле�жить у лікарні. Родичіву дівчинки немає, і їїнаправили до притул�ку, що за 70 кілометріввід рідної домівки.

Альтернативинемає?

Чи завжди батьків�ських прав позбавля�ють у найкращих інте�ресах дитини? Чи вжи�вають державні уста�нови, соціальні служ�би, громада всіх мож�ливих заходів для по�долання кризи й під�тримки дитини в рід�ній, біологічній сім'ї? Інарешті: чи відповіда�ють ужиті заходи пот�ребам дитини та сім'ї ічи справді вони спря�мовані на відновленнядобробуту дитини?

Конвенція ООН"Про права дитини"

передбачає, що держави допомага�тимуть і підтримуватимуть батьківу виконанні батьківських обов'яз�ків. Їх виконання можливо забез�печити, лише коли є збалансованадержавна політика, спрямована напідтримку сімей з дітьми; коли угромаді розвиваються спеціалізо�ваних послуги та забезпечуєтьсяїхня доступність сім'ям з дітьми ускладних життєвих обставинах;коли впроваджуються різні видисімейних форм влаштування дітей:опіка, піклування, всиновлення,

Прийомна сім’янового типуДіти7сироти зможуть виховуватися в прийомних сім'ях термінового влаш7тування. Нова система допомоги дітям без батьківської опіки вже розпо7чала діяти на Київщині.

Зінаїда Кияниця

Маленькі заручники: через недосконалістьзаконодавства діти, від яких відмовилися батьки,

змушені проводити перші місяці життя в лікарнях тапологових відділеннях


Термінова допомога: прийомнасім'я нового типу зможе прий�мати дітей в "аварійних" випад�ках

ваний на підтримці вразливихсімей з дітьми та на підвищеннівідповідальності й здатностіпередусім біологічних батьківзабезпечувати потреби дитини.Позбавляти батьківських правслід аж тоді, коли всі спробинадати підтримку батькам не далибажаних результатів, причомуспроби мають бути своєчасними.Упровадження такого різновидуприйомної сім'ї надасть соціаль�ним працівникам додаткову й діє�ву можливість надавати ефективніпослуги вразливим сім'ям з дітьмиі запобігати забиранню дітей.

Зінаїда Кияниця, Заступникдиректора ПБО "Кожній дитині" вУкраїні з реалізації програм


№1 (7), 2009 21

ної громади та розробляти стра�тегії трансформації системи за�хисту прав дітей на локальнихрівнях. Участь Коаліцій у цихпроцесах відбуватиметься черезстворені Координаційні ради зохорони дитинства в містах�учасниках.

Одним із завдань проекту єпокращення співпраці місцевихорганів влади, місцевого самовря�дування та інститутів громадянсь�

кого суспільства у захисті правдітей, зокрема в розвитку послугдля вразливих груп дітей. Дляцього представники тих структурвізьмуть участь у тренінговійпрограмі з розвитку послуг длявразливих дітей, яка познайомитьїх із найкращими міжнароднимипрактиками з розробки дієвихінструментів у наданні інтегрова�них соціальних послуг та оцінціпотреб дитини та її сім'ї. Крімтого, вони здійснять навчальнийвізит у Київську область, де вжезроблено успішні кроки в роз�витку послуг для вразливих дітей.Ці заходи нададуть можливістьінститутам громадянського сус�пільства, органам державної владита місцевого самоврядуванняпідвищити свою спроможність урозвитку послуг для вразливихгруп дітей, а також удосконалитисучасну систему надання цихпослуг.

До того ж у такий спосіб фор�муватиметься платформа длястворення у форматі відкритихпросторів рекомендацій для роз�робки стратегії трансформації

системи захисту прав дітей намісцевому рівні, оцінки потребвразливих дітей та розвитку пос�луг для них. Згодом результатиобговорень, які ініціювали учас�ники, буде покладено в основуміні�проектів з удосконаленнясистеми надання послуг вразли�вим групам дітей.

Значною частиною проекту"Посилення ролі громадянськогосуспільства в захисті прав дітей" є

інформування та підготовка низкипублікацій, що стосуються питаньзахисту прав дітей та розвиткупослуг для вразливих дітей. Ценасамперед інтернет�сторінкапроекту (http://dity.gurt.org.ua) тащоквартальний електронний бю�летень, які інформуватимуть прозаходи, що відбуваються в межахпроекту, міститимуть коментаріпредставників організацій, щопрацюють із вразливими групамидітей, та експертів із захисту правдітей, розвитку соціальних послуг,адвокації.

Невдовзі буде підготовленонизку публікацій з огляду законо�давства з захисту прав дітей,посібник з адвокації у сферізахисту прав дітей для інститутівгромадянського суспільства, кни�га з питань розвитку інтегрованихсоціальних служб та буклет ізпобудови коаліцій. Завдяки цимматеріалам громади усвідомлятьпотребу зміни системи захиступрав дітей; представники громад,лідери інститутів громадянськогосуспільства, соціальні працівникита представники місцевого само�

врядування познайомляться зефективними інструментами тамеханізмами, найкращими міжна�родними практиками роботи звразливими дітьми.

У січні 2009 року проект"Посилення ролі громадянськогосуспільства в захисті прав дітей"було презентовано загалу. Під частематичних круглих столів, яківідбулись у Львові, Полтаві таМиколаєві, лідери інститутівгромадянського суспільства, пред�ставники органів державної влади,місцевого самоврядування тапреси мали змогу познайомитисяз можливостями проекту, йогоцілями та завданнями, а такожобговорити його перспективи усвоїй громаді.

Круглі столи стали приводомдля діалогу між владою та грома�дою щодо захисту прав дітей. Зок�рема, представники влади таінститутів громадянського сус�пільства окреслили стан системизахисту прав дітей у своїх містах,роботу державних інститутів ізвразливими групами дітей, діяль�ність громадських організацій тависловили свою готовність доактивної участі в реалізації проек�ту. На практиці ці наміри булизгодом зафіксовані у відповіднихдоговорах про підтримку проектуміськими радами.

У свою чергу, інститути грома�дянського суспільства налагодиликонтакти з колегами та визначилисвої подальші кроки. Наприклад, уМиколаєві було створено робочугрупу – ядро майбутньої коаліціїінститутів громадянського сус�пільства з захисту прав дітей.

Проект лише стартував, протеготовність громад приєднатися донього дає підстави сподіватися наактивну участь у запланованихзаходах представників інститутівгромадянського суспільства, дер�жавної влади й місцевого само�врядування Полтави, Миколаєвата Львова.

Мар'яна Завійська – координаторпроекту, Ресурсний центр "ГУРТ"



НОВІ ПРОЕКТИ

Хто повинензахищати дітей?Не зважаючи на те, що 2008 рік був роком на7ціонального усиновлення, в Україні все ще зали7шається велика кількість дітей, позбавленихбатьківської опіки, – сироти та "соціальні" сиро7ти (діти з вразливих сімей). Зазвичай все своєдитинство вони перебувають в інституційнихзакладах опіки, що не може забезпечити їхньогооптимального розвитку. Посилити роль грома7дянського суспільства у захисті прав цих дітей –завдання нового проекту, підтриманого в Євро7пейському Союзі.

Мар'яна Завійська

Прихильність України надержавному рівні ідеямтрансформації системи

опіки та запобіганню передачі ді�тей до інституційних закладів – цесвідчення її рішучості у прагненнідосягти високих європейськихстандартів у захисті прав дитини,переконані західні експерти.

Проте очевидно, що такі змінив системі захисту прав дітей мо�жуть бути здійснені масштабно таефективно лише за допомогоюмереж інститутів громадянськогосуспільства (ІГС). Саме вонидопомагають мобілізувати таспрямувати спільні зусилля гро�мади на розробку ефективнихкампаній адвокації (відстоюванняінтересів) прав вразливих дітей.

Посилити роль громадянсь�кого суспільства в захисті правдітей, особливо щодо забезпечен�ня права на виховання в сім'ї чисімейному середовищі – метанового проекту ЄвропейськогоСоюзу, який здійснює Ресурснийцентр ГУРТ у партнерстві зМолодіжним інноваційним цент�ром "Медіа�М" та Представницт�вом благодійної організації "Кож�ній дитині" в Україні. Проектохоплює три міста Львів, Мико�лаїв та Полтаву й розрахований надоволі широку цільову аудиторію:з одного боку, представників

інститутів громадянського сус�пільства, преси, органів державноївлади та місцевого самовряду�вання, що працюють із вразливи�ми групами дітей; з другого боку –сиріт і дітей з вразливих сімей, якіотримуватимуть консультації.

Реалізація ініціативи дозво�лить лідерам інститутів грома�дянського суспільства навчитисявідстоювати інтереси дітей зановими механізмами. Для цьоговони візьмуть участь у тренінговійпрограмі з адвокації та побудовимереж (коаліцій), де буде презен�товано принципи та найкращіпрактичні розробки проведенняуспішних кампаній громадянсько�го представництва в захисті правдітей.

Передбачається, що результа�том розвитку мереж інститутівгромадянського суспільства станеутворення Коаліцій інститутівгромадянського суспільства ззахисту прав дітей. Такі коаліціїоб'єднуватимуть зусилля органі�зацій, які активно працюють усфері захисту вразливих дітей, дляефективної співпраці з іншимичленами громади, зокрема з орга�нами державної влади та місце�вого самоврядування. Це дастьзмогу формувати цілісне баченнязміни системи захисту прав дітей зврахуванням особливостей кож�

Михайло Золотухін, депутат Миколаївської міськоїради:

"Цей проект – унікальна мож�ливість об'єднати зусилля гро�мадських організацій, влади,бізнесу для захисту прав дітей.Ми сподіваємось, що він дастьможливість громаді отриматизнання, які допоможуть визна�чити пріоритети в роботі таефективно працювати в сферізахисту прав дітей".

Ольга Латиш, голова правлін7ня громадської організації«Агенція розвитку містаПолтава»:

"Дуже сподіваюсь, що в ходіпроекту нам вдасться створитикоаліцію організацій, що пра�цюють в сфері захисту правдітей, навколо пріоритетів самеполтавської громади іпролобіювати їх таким чином,щоб перерозподілити акценти вПрограмах, які здійснюютьУправління у справах сім'ї,молоді і спорту та Центрсоціальних служб в русліактуальних проблем, які, безу�мовно, "видніші знизу" та зміц�нити роль громадських органі�зацій у виконанні цих програм".

До високих стандартів: Європа допомагає Україні посилити рольгромадянського суспільства в захисті прав дітей

У столичній галереї мистецтв "Лавра" з нагоди10�річчя діяльності ПБО "Кожній дитині" вУкраїні відбулася однойменна благодійна фото�виставка, присвячена потребі дотримання одного зосновних прав дитини � права на сім'ю.

"Ідея виставки – показати важливість сімей�ного виховання та згубність його відсутності дляемоційного та інтелектуального розвитку дитини зраннього віку, привернути увагу громадськості дозабезпечення прав дитини, особливо її права насім'ю", – підкреслив на відкритті експозиції Воло�димир Кузьмінський – директор ПБО "Кожній

дитині" вУкраїні.

ВолодимирКузьмінськийдодав, що вУкраїні вкрайв а ж л и в оч и м ш в и д ш ез м і н и т ихибний стерео�тип, нібидітям�сиротамнепогано житиі в інтернаті."На жаль, ін�тернат – це не�добре для ди�тини і може бу�ти тільки край�нім випадком. І

цією виставкою, і своєю діяльністю ми хочемозмінити свідомість кожного українця", – наголосиввін, додавши при цьому, що, на його думку, длядитини навіть погані батьки є милішими йдорожчими, аніж життя в інтернаті.

"Держава має інвестувати в підтримку сімей, ане в інтернатні заклади, оскільки останні є вже нас�лідком проблеми, а причина її криється у вразли�вих сім'ях. Якщо сьогодні ми допоможемо цимсім'ям, то в майбутньому прийдемо до того, щокількість інтернатів зменшиться", – сказав Кузь�мінський.

Як ішлося на відкритті, автор виставки, британ�ський фотограф Саймон Крофтс, призер фотокон�курсів London Photographic Awards та Agfa Interna�tional Photography Competition, узяв участь упроекті безплатно. Разом зі спеціалістами ПБО"Кожній дитині" в Україні та соціальними праців�никами він здійснив поїздку Київщиною і предста�вив контрастну серію портретів багатодітних ро�дин, випускників інтернатів, дітей в дитячих бу�динках, кризових сімей, молодих матерів із немов�лятами, які змінили свій попередній намір від�мовитися від дітей у пологових будинках завдякивтручанню соціальних служб.

Від імені ПБО "Кожній дитині" в Україні хо�чемо висловити подяку відвідувачам заходу, Київ�ській міській галереї мистецтв "Лавра" та її дирек�тору Аїді Джангіровій за надане приміщення,Програмі польської допомоги МЗС РеспублікиПольща в 2008 році та фондові "Інший простір" заспівфінансування фотовиставки.

№1 (7), 2009 2322 ПРАВА ДИТИНИ

ВИ ДОПОМОГЛИ

Острівець сімейного затишкуУ межах церемонії "Юридична премія року"

найкращі юристи України пожертвували ПБО"Кожній дитині" понад 40 тисяч гривень на ство�рення кімнати матері та дитини в Обласному спе�ціалізованому будинку дитини в м. Біла Церква.Там мешкають 57 дітей віком до чотирьох років зусієї Київської області, в тому числі з її віддаленихі депресивних районів.

40% малюків у будинку дитини влаштовані"тимчасово", тобто не мають статусу дитини�сиро�ти. Їхні батьки, залишаючи дітей, не відмовляють�ся від батьківських прав, потайки плекаючи надію,що колись вони будуть спроможні попіклуватисяпро них.

На наше переконання, ці діти потребують нестільки їжі, іграшок та медикаментів, скільки мож�ливостей для адекватного розумового і соціальногорозвитку.

Не секрет, що не так давно контакти між бать�ками й дітьми в інтернатних установах рідко заохо�чувалися, що ускладнювало повернення дитини всім'ю. Родичів дітей не шукали, оскільки основнимзавданням персоналу було забезпечення основнихпотреб дітей (харчування, питання охорони здо�ров'я й дотримання режиму дня). Натомість, як по�казує досвід, спілкування з рідними та близькими

людьми, стимулювання контактів мами з дитиноюу 80% випадків приводить до повернення дитини всім'ю.

Саме тому з минулого року ми вирішили ство�рити для мам і родичів умови для відвідування їх�ніх малюків. За нашим задумом, кімната матері тадитини – це той острівець затишку, де дитина змо�же нарешті відпочити від групової дисципліни,опинитися в домашній обстановці. Кімната –обов'язкова умова для того, щоб до малюка частішеприїжджали і провідували, а згодом і забрали всім'ю, щоб його близькі не зустрічалися з ним укоридорах і на східцях – серед шуму, сторонніх, напротягах.

На сьогодні Представництво завершило пер�ший етап ремонтних робіт у будинку дитини.

Загалом ми інвестували 80000 гривень і зібрали мате�ріалів від спонсорів на суму150 000 гривень, що далозмогу відремонтували при�міщення для кімнати матеріта дитини, кабінети соці�ального працівника та лого�педа. Крім того, ми устатку�вали душову кабіну та сан�вузол, щоб у родичів дітейбула можливість залиша�тися на ніч, а також відпо�чивати після дороги, яка вдеяких випадках займає доп'яти годин.

Дитина вбирає середови�ще навколо себе наче губка,тому так важливо, щоб зраннього дитинства її оточу�вали гарні, зручні, функціо�нальні речі. Цього року пе�ред нами стоїть завдання

облаштувати й умеблювати кімнату матері тадитини, створивши атмосферу домашнього за�тишку і комфорту. Чи відомо Вам, наприклад, щостіни дитячої кімнати Марії Складовської�Кюрібули заклеєні лекціями з фізики? Усі складніформули були їй знайомі з дитинства, і так з'яви�лася відома на весь світ перша жінка�фізик.Давайте разом допоможемо розкритися талантамнаших малюків! Ми звертаємося по допомогу воблаштуванні кімнати матері та дитини до нашихприхильників, спонсорів, партнерів, читачів жур�налу "Права дітей".

Випускникам інтернатівУ м. Тараща Київської області запрацював молодіжний

клуб "Як стати успішним". Його створило ПБО "Кожній ди�тині" за фінансової підтримки Kyiv Lions Club та посольстваВеликої Британії для формування життєвих навичок і роз�ширення мережі позитивних соціальних контактів випуск�ників інтернатних закладів у період входження у самостійнежиття.

На відкритті закладу президент Kyiv Lions Club, очільниккомпанії Nai Pickard Пол Найленд зауважив: "Ми допома�гаємо тому, що наші компанії працюють в Україні, наші спів�робітники – українці і ми не можемо стояти осторонь соці�альних проблем, які бентежать кожного. Я – вихованецьприйомної сім'ї і на власному досвіді знаю, яким нелегким єшлях у самостійне життя, наскільки важливий вибір профе�сії, улюбленої справи та життєвої позиції. Саме тому ми підтримали проект створення служби адаптаціїта соціалізації випускників інтернатних закладів. Цим ми хочемо підтримати нове покоління українців тана практиці довести, що можна створити умови, коли ці діти зможуть самореалізуватися у повному об�сязі".

До функцій новоствореної служби соціалізації та адаптації випускників інтернатних закладів нале�жить оцінка потреб вихованців, формування відповідного потребам пакету послуг: розробка індивідуаль�них планів соціалізації, підбір наставників, супровід і представлення інтересів вихованців та випускників.

Як Ваша підтримка змінює життя дітей на кращеКожна наша ініціатива впроваджується лише тому,

що є небайдужі люди, які нас підтримують.

Братики: Лише одна дитина із 57 в будинку дитини – сирота, урешти є батьки або родичі.

© О. Калашнікова / «Кожній дитині»

В доросле життя: В області кожна чет�верта дитина�випускник закладу кому�нальної власності – "соціальна сирота".

© С

. Кро

фтс

/ «К

ожні

й ди

тині

»

Кожній дитині: Фотовиставка– це погляд зі сторони на станкризи, яку сьогодні пережи�вають діти та сім'ї в Україні.

© С. Крофтс/ «Кожній дитині»

Киянам продемонстрували, як сильно дітям потрібна сім'я

Журнал «Права дітей» � періодичне видання для представників державних

органів влади, недержавних організацій, міжнародних інституцій та

фахівців, які працюють у сфері прав людини, дитини, реформування і

вдосконалення системи державної опіки й піклування над дітьми в Україні.

Видання засноване з благодійною метою та призначене для

безкоштовного розповсюдження.

Цей номер журналувидано в рамках проекту

«Посилення ролі громадянського суспільства у захисті прав дітей»,що фінансується Європейським

союзом

та проекту«Попередження розміщення дітей

раннього віку в інтернатних закладах», що фінансується

Міжнародним дитячим фондом

Думки, висловлені у виданні, належать авторам і не обов’язково відображають

погляди Європейської Комісії таМіжнародного дитячого фонду.

Адреса редакції:

Представництво благодійної організації «Кожній дитині»

в Україні

Молодіжний інноваційний центр «МедіаDМ»

вул. Польова 49�А,м. Київ, 03058, Україна

Тел./факс: +38 044 457 29 10E�mail: [email protected]

Web: www.everychild.org.ua

© Представництво благодійної організації«Кожній дитині» в Україні, 2009

© Молодіжний інноваційний центр«Медіа�М», 2009

ПРАВА ДІТЕЙ

Тема номеру:

РАННІЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ

ПРАВА ДІТЕЙ№ 1 (7), 2009www.everychild.org.ua

З а с н о в а н и й я к і н ф о р м а ц і й н и й ж у р н а л у г р у д н і 2 0 0 4 р о к у

Documents

Права дітей