2011

01.09.2011

МАГІСТЕРСЬКА ПІДГОТОВКА ЗА НАПРЯМОМ НАВЧАННЯ

“МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ”

1

Хмельницький національний університет

МАГІСТЕРСЬКА ПІДГОТОВКА ЗА НАПРЯМОМ НАВЧАННЯ

“МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ”

Методичні рекомендації для магістрів спеціальностей

“Міжнародні економічні відносини” та “Міжнародний бізнес”

Затверджено на засіданні кафедри

міжнародних економічних відносин.

Протокол № 7 від 21.03.2011

Хмельницький 2011

2

Магістерська підготовка за напрямом навчання “Міжнародні відно-

сини” : методичні рекомендації для магістрів спеціальностей “Міжнародні

економічні відносини” та “Міжнародний бізнес” / В. М. Нижник, О. А. Харун,

М. І. Губіна. – Хмельницький : ХНУ, 2011. – 55 с.

Укладачі: Нижник В.М., д-р екон. наук, проф.;

Харун О.А., канд. екон. наук, ст. викл.;

Губіна М.І., асист.

Відповідальний за випуск: Нижник В.М., д-р екон. наук, проф.

Редактор-коректор: Романенко Л.С.

Комп’ютерна верстка: Карпанасюк В.П.

Макетування та друк здійснено редакційно-видавничим центром Хмель-

ницького національного університету (м. Хмельницький, вул. Інститутська, 7/1).

Підп. до друку 31.05.2011. Зам. № 139, тир. 50 прим., 2011.

ХНУ, 2011

3

1. Окремі положення

Положення про магістратуру та рекомендації до виконання магістер-

ської роботи за напрямом підготовки “Міжнародні відносини” розроблено на

підставі діючих нормативних документів, серед яких:

­ закони України “Про освіту” та “Про вищу освіту”;

­ Положення про організацію навчального процесу у вищих навчаль-

них закладах (затв. наказом МОН України від 2.06.1993 р., № 161);

­ Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)

(затв. постановою КМУ від 20.01.1998 р., № 65);

­ Положення про приймальну комісію вищого навчального закладу

(затв. наказом МОН України від 23.01.2008 р., № 45);

­ Умови прийому до вищих навчальних закладів України у 2011 році

(затв. наказом МОН України від 19.10.2010 р., № 961);

­ Статут Хмельницького національного університету;

­ Положення про навчання студентів за освітньо-кваліфікаційним

рівнем магістра у Хмельницькому національному університеті (затв. науково-

методичною радою університету від 9.12.2009 р., протокол № 21).

Також при розробці цього документу використовувалися окремі еле-

менти та вимоги інших діючих в університеті інструктивних матеріалів, а

саме: “Положення про організацію навчального процесу в умовах впрова-

дження Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS)”; “Положення

про контроль і оцінювання результатів навчання студентів” та “Положення

про розробку основних документів з організації навчального процесу”.

Ці рекомендації є нормативним документом, який визначає особли-

вості організації магістерської підготовки в університеті за напрямом на-

вчання “Міжнародні відносини”. Загальні вимоги з організації навчального

процесу та академічні правила для студентів, зазначені у “Положенні про

навчання студентів за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра у Хмель-

ницькому національному університеті”, розповсюджуються на магістрантів,

які здійснюють підготовку за цим напрямом, з урахуванням особливостей,

викладених у цьому виданні.

Документ регламентує обов’язки магістрантів, викладачів – наукових

керівників, а також діяльність інституту, випускових кафедр, консультантів,

рецензентів, голів і членів Державної екзаменаційної комісії (ДЕК).

Метою навчання магістрантів в університеті за напрямом підготовки

“Міжнародні відносини” є забезпечення потреб організацій, підприємств, уста-

нов, у т.ч. університету, працівниками, які отримали поглиблену фундамен-

тальну, гуманітарну, соціально-економічну, психолого-педагогічну, спеціальну

та науково-практичну підготовку і підтвердили свої здібності до науково-до-

слідницької або іншої інноваційної діяльності шляхом виконання та захисту

магістерської роботи.

Прийом до магістратури за напрямом підготовки “Міжнародні відно-

сини” на базі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра (спеціаліста) здійс-

4

нюється на конкурсній основі за результатами вступних випробувань з ура-

хуванням індивідуального рейтингу із числа осіб, які отримали диплом бака-

лавра (спеціаліста) цього напряму, виявили високий рівень підготовки, здіб-

ності та нахили до науково-дослідницької або іншої інноваційної діяльності,

мають друковані наукові праці за темою майбутньої кваліфікаційної роботи

або були учасниками наукових конференцій, і рекомендовані для навчання за

освітньо-кваліфікаційним рівнем (ОКР) магістра ДЕК та Вченою радою Гу-

манітарного інституту.

Підготовка магістрів на базі здобутого ОКР бакалавра може здійсню-

ватися за рахунок: коштів держбюджету України (державне замовлення);

пільгового довгострокового кредитування; коштів юридичних осіб (підпри-

ємств, фірм, організацій, установ тощо), які уклали з університетом угоди на

підготовку магістрів; коштів фізичних осіб. За кошти лише юридичних або

фізичних осіб здійснюється підготовка фахівців ОКР магістра на базі здобу-

того освітнього рівня спеціаліста за державним замовленням.

За рахунок держбюджету можуть навчатися студенти, які уклали

угоди про підготовку і наступне працевлаштування з підприємством, органі-

зацією, установою тощо державної форми власності (замовником) та Хмель-

ницьким національним університетом або з університетом, який виступає у

цьому випадку замовником кадрів для себе.

Після успішного завершення навчання студенти наймаються на ро-

боту на умовах, передбачених угодою, і зобов’язані працювати за наймом не

менше встановленого терміну. При працевлаштуванні в університеті вони

можуть працювати на посаді: на кафедрах – викладача-стажиста чи асистента,

в деканатах – методиста чи диспетчера, відділах, інститутах – молодшого нау-

кового співробітника. Крім цього, вони можуть бути рекомендовані ДЕК на

навчання в аспірантурі.

Підготовка в магістратурі проводиться за денною формою навчання.

Термін навчання для студентів денної форми на основі бакалаврської підго-

товки та для осіб, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, ста-

новить 1,5 роки. На магістрантів поширюються усі обов’язки та права студен-

тів відповідно до чинного законодавства.

2. Вимоги до магістерської програми

підготовки фахівців і забезпечення її якості

Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі

кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння

та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та про-

дукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань та

обов’язків (робіт) визначеного рівня професійної діяльності, що передбачені

для первинних посад у певному виді діяльності.

5

Магістерська підготовка реалізує освітньо-професійні програми, які

базуються на проведенні наукових досліджень і орієнтовані на підготовку

фахівців для науково-дослідної і педагогічної діяльності та роботи в галузі

наукоємних технологій.

Характерною рисою освіти фахівця в галузі інноваційної економіки

має стати високий рівень методологічної культури, творче володіння методами

пізнання і діяльності. Причому не тільки класичними методами, орієнтова-

ними на пошук єдиного рішення, але й методами, спрямованими на форму-

вання та широке впровадження в освітню культуру міждисциплінарних, багато-

критеріальних проблем, використання методів системного підходу до вибору

оптимальних рішень, вирішення нестандартних, інноваційних задач.

Згідно з Дублінськими дескрипторами (Dublin Descriptors), які були

розроблені відповідно до ідей Болонського процесу, магістранти:

­ мають продемонструвати знання та уміння на рівні, що забезпечу-

ють можливість аналізувати, оцінювати і порівнювати альтернативи, генеру-

вати оригінальні ідеї у відповідній галузі знань;

­ можуть застосувати свої знання і володіють компетенціями, які доз-

воляють вирішувати завдання у новому, широкому (міждисциплінарному) кон-

тексті у відповідній галузі знань;

­ спроможні інтегрувати знання, вирішувати складні завдання в умо-

вах певної інформації з урахуванням соціальної та етичної відповідальності

за прийняття рішень;

­ володіють методами проведення сучасних експериментів і можуть

давати науково обґрунтовану інтерпретацію отриманим результатам;

­ можуть чітко, аргументовано доводити до аудиторії фахівців нау-

кову інформацію та свої висновки;

­ мають компетенції самоосвіти та саморегулювання.

З урахуванням Дублінських дескрипторів можна сформулювати вимоги

до випускників магістратури з напряму підготовки “Міжнародні відносини”.

Магістрант повинен:

­ вміти перевести одержані знання в інноваційні технології, перет-

ворюючи нові знання в конкретні пропозиції, демонструючи творчість та

гнучкість при застосуванні знань, досвіду і методів;

­ володіти методологічними знаннями, уміти аналізувати, оцінювати

і порівнювати альтернативи, що стосуються проблеми; уміти генерувати та

оптимізувати нові рішення;

­ володіти компетенціями проведення наукових досліджень на су-

часному рівні, виконання натурних та імітаційних експериментів, давати об-

ґрунтовану інтерпретацію отриманим результатам;

­ уміти узагальнювати і готувати до публікації результати наукових

досліджень;

­ бути готовим до побудови і викладання навчальних курсів залежно

від інтересів аудиторії, слухачів з урахуванням їх вікових, професійних та ін-

ших особливостей;

6

­ оцінювати вплив рішень на навколишнє середовище і соціум, мати

професійну й етичну відповідальність за сталий розвиток суспільства;

­ мати мотивацію та розуміти необхідність навчання протягом всього

життя, володіти досвідом самостійного одержання знань і підвищення ква-

ліфікації;

­ мати здатності роботи в міждисциплінарних командах, уміння адап-

туватися до змін, сприяти соціальній згуртованості;

­ мати здібності взаємодії і посередництва, розвинену міжкультурну

толерантність і досвід міжкультурної взаємодії;

­ мати відповідний рівень усної та письмової грамотності рідною, і

принаймні, однією іноземною мовою (переважно англійською), уміти ефек-

тивно спілкуватися з колегами, представляти результати своєї роботи у виг-

ляді звітів, статей, рефератів, використовуючи сучасні засоби презентації;

­ мати підприємницький образ мислення і діяльності;

­ володіти цінностями необхідними для того, щоб жити в умовах

складного демократичного суспільства, бути його відповідальним громадя-

нином, мати необхідні соціальні компетенції.

Підготовка таких фахівців вимагає, в першу чергу, фундаментальності

змісту навчання, забезпечення формування у фахівців в галузі міжнародних

відносин інноваційного мислення. Фундаментальність змісту навчання дося-

гається розширенням і поглибленням міждисциплінарних знань фахівця, орієн-

тованих на вирішення проблемних ситуацій у науковій, проектувальній і під-

приємницькій діяльності; підвищенням рівня сформованості методів пізна-

вальної, професійної, комунікативної та аксіологічної діяльності; забезпечен-

ням синтезу природничо-наукового і гуманітарного знання і переходом до

комплексних критеріїв продуктивності, ефективності і якості діяльності.

Необхідним елементом навчання фахівців за напрямом підготовки

“Міжнародні відносини” є засвоєння наукових основ трансферу технологій,

методів системного проектування, міжнародного стратегічного менеджменту

і маркетингу підприємницької діяльності, оволодіння методами і засобами

міжкультурної комунікації.

З урахуванням цього, освітньо-професійна програма магістерської

підготовки має фахову, наукову та соціально-гуманітарну складові.

Фахова компонента магістерської програми складає 54 кредити

ЕСТS або 54 % навчального часу і має забезпечити фахові компетенції сту-

дента з певної спеціальності за напрямом підготовки “Міжнародні відносини”.

Основою цієї складової є певна частина дисциплін циклу професійно-прак-

тичної підготовки навчального плану підготовки фахівця освітньо-кваліфіка-

ційного рівня “спеціаліст”. Відмінність фахової складової програми магістер-

ської підготовки полягає в глибшій орієнтації на фундаментальні знання,

спрямованості на розвиток компетенцій створення високоефективного, конку-

рентоспроможного продукту. Відбір цих дисциплін здійснюється на підставі

аналізу функціональних обов’язків магістра відповідної спеціальності. На-

вчальні програми фахових дисциплін мають бути доповнені з метою підви-

7

щення їх фундаментальності і наукового рівня, вони мають віддзеркалювати

новітні досягнення наукової галузі для залучення магістрів до роботи з моно-

графічною і періодичною науковою вітчизняною та іноземною літературою.

Наукова компонента магістерської програми складає 30 кредитів

ЕСТS або 30 % навчального часу і призначена для формування більш ціліс-

ного, поглибленого бачення професійної діяльності. Ця компонента забезпе-

чує широту та фундаментальність освіти, максимальну наближеність її до

сучасного рівня наукових знань у відповідній галузі, формування компетен-

цій самостійного здійснення наукових досліджень і отримання нових знань.

Наукова складова має забезпечити знання та уміння: ­ вибирати необхідні методи дослідження, модифікувати існуючі та

розробляти нові методи, виходячи із задач конкретного дослідження;

­ будувати математичні моделі систем і процесів;

­ використовувати сучасні комп’ютерні методи для реалізації і дос-

лідження математичних моделей;

­ застосовувати під час вирішення професійних задач сучасний ма-

тематичний апарат оптимізації;

­ застосовувати сучасні методи експериментальних досліджень у конк-

ретній галузі знань, математичні методи планування експерименту та обробки

його результатів;

­ обробляти отримані результати, аналізувати і осмислювати їх з ура-

хуванням опублікованих матеріалів;

­ подавати підсумки виконаної роботи у вигляді звітів, рефератів,

наукових статей, доповідей, корисні моделі тощо, які оформлені згідно з

установленими вимогами із залученням сучасних засобів редагування і друку.

Наукова складова магістерської програми містить загальну фундамен-

тальну наукову підготовку (забезпечує формування системних концепцій),

фундаментальну наукову підготовку зі спеціальності та теми наукових дослі-

джень (забезпечує формування інструментальних концепцій), наукову прак-

тику, а також проведення наукових досліджень і підготовку магістерської

дипломної роботи.

Науково-дослідна складова магістерських програм (наукові дослі-

дження та практика) має бути пов’язана з науковою проблематикою кафедри

та спрямована на формування компетенцій проведення наукових досліджень

у конкретній галузі знань.

Соціально-гуманітарна складова магістерської програми (обсягом

16 кредитів ЕСТS, або 16 %) містить три навчальні дисципліни: іноземна мова

професійного спрямування, філософські проблеми наукового пізнання та пе-

дагогіка вищої школи і методика викладання у вищій школі (включно з педа-

гогічною практикою).

В результаті засвоєння соціально-гуманітарних дисциплін магістр

повинен:

­ мати уявлення про сутність і особливості філософських проблем

наукового пізнання;

8

­ знати основні методологічні принципи наукової діяльності та вмі-

ти використовувати їх у творчій роботі;

­ знати основи організації вищої освіти і методику проведення різ-

них видів занять;

­ мати концепції з аналізу методів і вибору ефективних методів та

засобів навчання; реалізації освітніх програм відповідно до державних стан-

дартів вищої освіти; розробки та проведення всіх видів занять і контрольних

заходів у вищому навчальному закладі;

­ мати компетенції ділового професійного спілкування іноземною

мовою і перекладу спеціальної літератури.

Наближення університетської освіти в Україні до європейського рівня

вимагає перегляду співвідношення між нормативними та вибірковими дис-

циплінами в бік збільшення частки останніх. У магістратурі, в межах спеціаль-

ності за напрямом підготовки “Міжнародні відносини”, відведено на вивчення

нормативних дисциплін 60 % загального навантаження студента, а на вибір-

кові, що визначають спеціалізацію – 40 %.

Забезпечення якості магістерської підготовки залежить від двох

основних чинників – рівня наукового потенціалу випускової кафедри та якіс-

ного відбору до магістратури найбільш підготовлених студентів.

Загальне керівництво науковим змістом і нормативною частиною ма-

гістерської програми має здійснювати доктор наук (професор) та кандидати

наук (доценти). Один науковий керівник може здійснювати керівництво не

більш, ніж трьома магістерськими програмами.

Реалізація програми підготовки магістрів має забезпечуватися педа-

гогічними кадрами, що мають, як правило, базову освіту і систематично займа-

ються науковою та науково-методичною діяльністю. Не менш 10 % викладачів,

що забезпечують навчальний процес у магістратурі, мають бути докторами

наук, професорами та не менш, ніж 70 % – кандидатами наук, доцентами.

Безпосереднє керівництво студентами-магістрантами здійснюється нау-

ковими керівниками, що мають науковий ступінь або вчене звання.

Наукові керівники магістрів повинні вести фундаментальні й пошу-

кові дослідження з тематики магістерських програм, мати опубліковані нау-

кові статті у провідних вітчизняних і закордонних виданнях, працях націо-

нальних і міжнародних конференцій.

Освітня діяльність наукових керівників магістрів має підкріплюватися

виданням підручників (навчальних посібників), підготовлених колективом

викладачів, що здійснюють навчальний процес, а також викладання основних і

спеціальних курсів з відповідної магістерської програми.

Рівень інформаційного забезпечення навчального процесу (у т.ч. фа-

хові, реферативні журнали, наукова література, інформаційні бази та доступні

мережеві джерела інформації) має відповідати вимогам підготовки високо-

кваліфікованих дослідників і викладачів.

Випускова кафедра за напрямом підготовки “Міжнародні відносини”,

що реалізує програму навчання магістра, повинна мати матеріально-технічну

9

базу, що забезпечує проведення всіх видів лабораторних, практичних занять,

науково-дослідної роботи студентів, передбачених навчальним планом і те-

матикою магістерських робіт.

Для забезпечення конкурсного відбору до магістратури найкращих

студентів проводяться вступні випробування з іноземної мови та врахову-

ються індивідуальні рейтинги студентів, які відображають його академічну

успішність і творчі здобутки.

Для стимулювання творчої активності студентів, надання можливості

підвищення індивідуальних рейтингів університет має організовувати пред-

метні олімпіади, студентські наукові семінари, конференції тощо.

3. Умови прийому до магістратури

Для навчання в магістратурі можуть бути зарахованими на основі

конкурсу громадяни України, іноземних держав та особи без громадянства

незалежно від їхнього походження, соціального і майнового статусу, расової

та національної приналежності, статі, ставлення до релігії та віросповідання,

політичних поглядів, роду і характеру занять.

Кандидатами для навчання за магістерською програмою можуть бути

студенти університету, які закінчили навчання за ОКР бакалавра або спеціа-

ліста за напрямом підготовки “Міжнародні відносини”, виявили нахили до

науково-дослідної роботи і рекомендовані ДЕК, а також випускники інших

вищих навчальних закладів ІІІ–ІV рівнів акредитації (незалежно від форми

власності та підпорядкування). Кандидати на навчання подають документи

до приймальної комісії університету, в установленому порядку беруть участь

у загальному конкурсі та виконують інші умови вступу.

Максимальна кількість магістрів, які можуть бути прийнятті за на-

прямом підготовки “Міжнародні відносини”, визначається розміром “квоти”

на магістерську підготовку. При цьому слід брати до уваги можливості реаль-

ного працевлаштування випускників-магістрів, зокрема, передбачувану кіль-

кість місць в аспірантурі кафедри, вакансій асистентських посад, наявність

заявок на магістрів від академічних інститутів та інших замовників.

Для організації прийому на навчання за ОКР магістра та для прове-

дення вступних фахових випробувань на факультетах створюються атестаційні

комісії, склад яких затверджується наказом ректора.

Для особи, яка подала документи для вступу на навчання на магістра

на базі ОКР бакалавра, зараховується її індивідуальний рейтинг та успішно

складений вступний іспит з іноземної мови.

Фахові вступні випробування для випускників інших вищих навчаль-

них закладів, випускників ХНУ попередніх років або осіб, які змінюють форму

навчання, проводяться згідно з правилами прийому за розкладом, складеним

приймальною комісією.

10

Зарахування до університету на навчання за ОКР магістра за напря-

мом підготовки “Міжнародні відносини” здійснюється відповідно до умов

прийому, які розробляються щороку приймальною комісією на основі типо-

вих правил прийому до вищих навчальних закладів України і затверджуються

ректором.

Умови зарахування іноземних громадян на навчання на ОКР магістра

регулюються “Правилами прийому на навчання іноземних громадян та осіб

без громадянства”.

4. Організація навчання в магістратурі за напрямом підготовки “Міжнародні відносини”

Навчальний процес за ОКР магістра здійснюється на основі навчаль-

них планів, розроблених випусковими кафедрами відповідно до вимог стан-

дартів вищої освіти та затвердженими в установленому порядку.

Підготовка магістрів на базі ОКР спеціаліста здійснюється переважно

за індивідуальними навчальними планами, які сформовані на основі освітньої

програми магістра за винятком дисциплін, що вивчалися на освітньо-ква-

ліфікаційному рівні спеціаліста, та варіативних дисциплін спеціалізації.

Максимальний обсяг навчального часу (бюджет) магістрів не пови-

нен перевищувати 54 академічні години на тиждень і має включати усі види

аудиторної та позааудиторної (самостійної) роботи студента з освоєння основ-

ної освітньої програми і факультативних дисциплін, що встановлюються додат-

ково вченою радою. Факультативні дисципліни є не обов’язковими для ви-

вчення студентами, не включаються в загальний обсяг кредитів і відносяться

до позакредитних. Максимальний обсяг аудиторних навчальних занять на

тиждень становить 18 академічних годин.

При неможливості комплектування студентів у академічні групи ви-

вчення ними окремих вибіркових дисциплін може здійснюватись у вигляді

індивідуальних занять та за індивідуальним графіком. Графік навчального

процесу встановлюється і контролюється деканатом після погодження з на-

вчальним управлінням університету.

Залежно від обсягу програми підготовки (кількості кредитів ЕСТS) і

нормативного терміну навчання пропонується графік навчального процесу,

розрахований на півторарічну магістратуру (обсяг програми складає 90 кре-

дитів ЕСТS), при цьому він може змінюватися.

Навчання за магістерською програмою проводиться під керівницт-

вом наукового керівника відповідно до індивідуального плану магістра і опи-

рається на активну самостійну роботу. Для оптимізації педагогічного наван-

таження, на аудиторні заняття повинно плануватися 50 % навчального часу

на дисципліни загальнофундаментальної наукової підготовки та соціально-

гуманітарні; 30 % навчального часу – на фундаментальні дисципліни спеціаль-

ності та фахові дисципліни магістерської підготовки; дисципліни індивідуаль-

11

ного вибору за темою досліджень повинні засвоюватися магістрантом самос-

тійно під керівництвом наукового керівника.

Основними формами навчальної роботи в магістратурі є:

­ оглядові, проблемні лекції;

­ індивідуальні навчальні заняття;

­ науково-навчальні семінари з окремих тем, розділів навчальних

дисциплін і досліджень, що проводять магістрам;

­ самостійна робота, у тому числі проведення досліджень за затвер-

дженою темою і підготовка магістерської роботи.

Формами звітності магістрів про виконання навчального плану є:

­ складання екзаменів і заліків;

­ доповіді на науково-навчальних семінарах;

­ підготовка і захист рефератів, звітів про виконані наукові дослі-

дження;

­ підготовка і захист магістерської роботи.

Поточний та підсумковий семестровий контролі здійснюються за

графіком навчального процесу та “Положенням про контроль і оцінювання

результатів навчання студентів”. Оцінювання знань здійснюється за двома

шкалами: вітчизняною (чотирибальною) та шкалою ECTS.

Важливою складовою магістерської програми є практики – науково-

виробнича і педагогічна (асистентська).

Педагогічна практика має на меті отримання початкових компетен-

цій проведення навчальних занять. Практика проводиться під керівництвом

наукового керівника магістранта.

Під час педагогічної практики студент-магістрант має ознайо-

митися із:

­ змістом галузевого стандарту та робочим навчальним планом зі

спеціальності;

­ навчально-методичним, програмним і лабораторним забезпечен-

ням рекомендованих фахових дисциплін навчального плану;

а також підготувати та провести:

­ практичні заняття (два–три) зі студентами з певних тем фахових на-

вчальних дисциплін;

­ пробну лекцію у студентській аудиторії під контролем викладача

з теми, пов’язаної з науково-дослідною роботою магістранта.

Науково-виробнича практика має на меті систематизацію, розширення,

закріплення і формування у студентів професійних знань, початкових компе-

тенцій ведення самостійної наукової роботи.

Під час науково-виробничої практики студент має засвоїти:

­ методи дослідження і проведення робіт;

­ правила експлуатації дослідницького устаткування;

­ методи аналізу та обробки даних;

­ математичні моделі процесів і явищ щодо досліджуваного об’єкта;

­ вимоги до оформлення магістерської та дипломної роботи;

12

а також виконати:

­ теоретичне дослідження в рамках поставлених завдань, включаючи

математичний (імітаційний) експеримент; аналіз імовірності отриманих ре-

зультатів;

­ порівняння результатів дослідження об’єкта розробки з вітчизня-

ними і закордонними аналогами;

­ аналіз наукової та практичної значущості проведених досліджень,

а також техніко-економічної ефективності розробки.

Атестація за підсумкам практики проводиться на підставі письмового

звіту, оформленого відповідно до встановлених вимог, та відзиву керівника

практики. За підсумками атестації виставляється диференційована оцінка.

Державна атестація студентів на ОКР магістра здійснюється за загально-

прийнятими правилами згідно з вимогами галузевого стандарту вищої освіти

і передбачає захист кваліфікаційної (магістерської) роботи та державного іс-

питу. Рівень сформованості умінь встановлюється за допомогою критеріально-

орієнтованих тестів досягнень, які складаються з цілеспрямованих наборів

тестових завдань, призначених для оцінки рівня знань щодо орієнтувальних

основ дій, які є адекватними діяльності вирішення проблемних ситуацій, влас-

тивих майбутній соціальній і виробничій діяльності випускників.

Кваліфікаційна робота студента ОКР магістра є магістерською

роботою дослідницького характеру, виконаною під загальним контролем

керівника за темою.

Керівники магістерських програм призначаються наказом ректора за

поданням завідувача кафедри, декана факультету (директора гуманітарного

інституту). Науковими керівниками магістрантів призначаються науково-

педагогічні працівники, які мають наукові звання (професор, доцент) та нау-

кові ступені (доктор, кандидат наук) за поданням завідувача кафедри, декана

(директора) та затверджуються наказом ректора.

За одним штатним науково-педагогічним працівником університету,

який працює на повну ставку, може закріплюється не більше трьох магістран-

тів одночасно, а за внутрішнім (зовнішнім) штатним сумісником – не більше

одного студента. У разі виконання студентом теми досліджень на межі галу-

зей наук допускається призначення, крім наукового керівника, одного чи більше

консультантів.

Теми магістерських робіт, список наукових керівників і консультан-

тів обговорюються та затверджуються на засіданнях випускових кафедр за

напрямом підготовки “Міжнародні відносини”.

Закріплення магістрантів за керівниками і затвердження тем науко-

вих досліджень та магістерських робіт здійснюється рішенням Вченої ради

гуманітарного інституту у другому семестрі навчання, щоб забезпечити ціле-

спрямоване формування індивідуального навчального плану магістранта і

його конкретну роботу у дослідницькому напряму. Теми магістерських робіт

уточнюються до початку третього семестру навчання і подаються кафедрами

до навчального відділу університету для їх затвердження наказом ректора.

13

Науковий керівник магістра:

­ здійснює індивідуальне консультування студента;

­ надає допомогу студентові у виборі теми наукових досліджень та

формулюванні теми магістерської роботи, складанні індивідуального навчаль-

ного плану;

­ контролює виконання графіка навчального процесу та навчального

плану студентом;

­ рекомендує необхідну основну наукову літературу, довідкові та

інші джерела для опрацювання за темою дослідження;

­ рецензує всі частини роботи і завершений рукопис;

­ звітує на засіданні кафедри про виконання індивідуальних планів

студентами-магістрантами;

­ сприяє організації індивідуальних навчальних занять магістранта;

­ організовує і керує науково-дослідною роботою магістранта;

­ керує педагогічною та науковою практиками магістранта, готує від-

зив щодо якості виконання програми практики;

­ розробляє завдання на магістерську роботу та керує її підготовкою;

­ готує студента до публічного захисту результатів дослідження;

­ сприяє підвищенню загальної культури магістранта;

­ дає відзив на магістерську роботу з характеристикою професійних

та індивідуальних якостей (аналітичних, дослідницьких, світоглядних тощо)

магістранта;

­ з урахуванням наукових (творчих) здобутків ініціює надання магіст-

рантові ДЕК рекомендацій для навчання в аспірантурі.

Університет створює умови для виконання студентом, який навча-

ється за програмою “магістр”, індивідуального плану в повному обсязі:

­ надає можливість публікації наукових (науково-методичних) ста-

тей у збірниках;

­ надає для користування навчальні приміщення, наукові фонди біб-

ліотеки, наукове обладнання та устаткування;

­ забезпечує доступ до інформаційних мереж, у тому числі й до ме-

режі Інтернет;

­ сприяє участі у наукових і методичних конференціях;

­ організовує підготовку, за рекомендаціями ДЕК та кафедри, до

складання кандидатських екзаменів при вступі до аспірантури.

5. Сутність, мета та етапи написання магістерської роботи

Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі

кваліфікації бакалавра (спеціаліста) здобув поглиблені спеціальні уміння та

знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та проду-

кування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у пев-

ній галузі національної економіки.

14

Магістерська робота студента передбачена навчальним планом і за-

вершує його підготовку в університеті. Вона є одним із видів індивідуальних

робіт студента, оригінальним, завершеним науковим дослідженням у певній

галузі знань, має внутрішню єдність та містить сукупність результатів, поло-

жень, що пропонуються для публічного захисту.

Магістерська робота виконується відповідно до вимог щодо напрямів

наукових досліджень і має засвідчити професійну зрілість випускника, ви-

явити його спеціальну та загальнонаукову підготовку, вміння застосовувати

здобуті в університеті знання для розв’язання науково-практичних завдань,

здатність до проведення досліджень, систематизації та свідомого засвоєння

знань, наявність у її автора навичок наукової роботи. Важливою складовою

виконання магістерської роботи є підготовка за результатами досліджень

наукової статті. Магістерська робота є самостійним, оригінальним та заве-

ршеним науковим дослідженням у певній галузі, має внутрішню єдність, су-

купність результатів, висновків, рекомендацій, що пропонуються для публіч-

ного захисту і свідчать про можливість магістранта розв’язувати проблемні

інноваційні професійні та наукові завдання.

Магістерська робота є випусковою кваліфікаційною роботою, на під-

ставі захисту якої ДЕК вирішує питання про присвоєння її автору кваліфіка-

ції і видачу диплома магістра.

Магістерська робота виконується на основі поглибленого вивчення

спеціальної вітчизняної та зарубіжної літератури, передового досвіду з обра-

ної проблеми, а також результатів проведення власних досліджень реального

об’єкта з метою вирішення визначених професійних завдань.

Зміст роботи можуть складати результати теоретичних та експери-

ментальних досліджень, розробка нових методів і методичних підходів з ак-

туальних проблем міжнародного бізнесу.

Метою виконання магістерського дослідження є:

­ систематизація, закріплення і поглиблення (розвиток) теоретичних

і практичних знань за спеціальністю та їх застосування при вирішенні актуаль-

них інноваційних науково-дослідних завдань;

­ розвиток навичок самостійної роботи та оволодіння сучасним ме-

тодичним апаратом і технологіями економічних досліджень при вирішенні

наукових проблем та питань;

­ з’ясування ступеня засвоєння загальнотеоретичних і спеціальних

дисциплін й підготовленості студента до самостійної управлінської, консал-

тингової та педагогічної діяльності.

Магістерська робота є найважливішим підсумком магістерської під-

готовки, у зв’язку з чим зміст роботи і рівень її захисту враховуються як один

з основних критеріїв при оцінці якості реалізації відповідної освітньо-про-

фесійної програми. За відомості, викладені в роботі, порядок використання

фактичного матеріалу та іншої інформації під час її виконання, за обґрунто-

ваність і достовірність висновків і положень, що в ній захищаються, несе від-

повідальність безпосередньо студент-магістрант і науковий керівник.

15

Магістерська робота не може мати компілятивний характер і пов-торювати напрацювання з наукового напряму (бакалаврська робота), у т.ч. керівника роботи (докторська чи кандидатська дисертаційна робота).

Магістерська робота має бути написана державною мовою. Важливим є дотримання основних вимог щодо наукового рівня ма-

гістерської роботи, її змісту, структури, форми викладу матеріалу, а також оформлення.

Вимоги до магістерської роботи полягають у: ­ нетрадиційному та глибокому осмисленні професійної проблеми; ­ комплексному оволодінні матеріалом і методами самостійного до-

слідження, послідовному його викладанні; ­ практичному застосуванні теоретичних знань для вирішення конк-

ретних завдань щодо визначення закономірностей функціонування і розвитку системи світового господарства, вдосконалення інструментарію регулювання зовнішнім сектором національної економіки, управління міжнародним бізне-сом підприємств.

У процесі виконання магістерської роботи студент-магістрант, відпо-відно до кваліфікаційних вимог, повинен виявити:

­ знання загальнотеоретичних, загальноекономічних, професійно-орієн-тованих і спеціальних дисциплін, які розкривають теоретичні основи та прак-тичні питання міжнародного бізнесу, розробки і реалізації стратегії та тактики управління міжнародною комерційною діяльністю;

­ уміння відбирати, систематизувати та обробляти інформацію від-повідно до цілей дослідження;

­ уміння визначати і використовувати причинно-наслідкові зв’язки процесів та явищ у прикладній галузі;

­ уміння формулювати наукові висновки і конкретні пропозиції щодо вдосконалення управління реальним досліджуваним об’єктом.

Магістерська робота виконується на основі поглибленого вивчення і творчого критичного осмислення спеціальної вітчизняної та зарубіжної літе-ратури, чинного законодавства України з питань зовнішньоекономічної діяль-ності підприємств, міжнародного економічного співробітництва, тарифного та нетарифного регулювання ЗЕД, передового досвіду щодо розв’язання обраної проблеми (у т.ч. і зарубіжного), а також результатів проведених студентом влас-них досліджень реального об’єкта з метою вирішення визначених професій-них завдань.

Основні етапи виконання магістерської роботи: 1. Вибір теми і об’єкта дослідження, затвердження теми (на засіданні

кафедри та наказом ХНУ) до початку другого семестру навчання. 2. Розробка завдання на магістерську роботу, складання календарного

плану виконання. 3. Відбір інформаційних джерел та їх опрацювання і складання плану. 4. Збір фактичного матеріалу під час стажування на об’єкті дослідження.

5. Обробка фактичного матеріалу із застосуванням новітніх інформа-

ційних технологій.

16

6. Апробація матеріалів дослідження (доповідь на студентській нау-

ковій конференції, підготовка наукових статей, методичних матеріалів для

впровадження у навчальний процес тощо).

7. Написання першого варіанта роботи, подання його для ознайом-

лення науковому керівникові.

8. Усунення недоліків, написання остаточного варіанта, оформлення

магістерської роботи.

9. Подання роботи для ознайомлення керівництву об’єкта дослідження,

отримання відзиву.

10. Подання роботи на кафедру для перевірки на плагіат та нормоконт-

роль (не пізніше 15 днів до першого засідання ДЕК).

11. Попередній внутрішньокафедральний захист магістерської роботи

(за окремим графіком).

12. Зовнішнє рецензування та опонування роботи.

13. Допуск кафедрою магістерської роботи до захисту на ДЕК.

14. Захист магістерської роботи у ДЕК.

До виконання магістерської роботи допускаються студенти, які ус-

пішно склали заліково-екзаменаційну сесію, пройшли науково-педагогічне

стажування та стажування на об’єкті написання магістерської роботи і захис-

тили звіт за його результатами.

Магістерська робота повинна мати логічний, доказовий, аргументо-

ваний характер і відповідати таким вимогам:

­ містити поглиблений всебічний аналіз досліджуваної проблеми;

­ містити результати самостійних досліджень, розрахунки, виконані

із застосуванням інформаційних технологій;

­ містити обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення діяльності на

досліджуваному об’єкті;

­ бути належним чином оформленою;

­ мати всі необхідні супровідні документи;

­ бути виконаною і поданою на кафедру в термін, передбачений гра-

фіком навчального процесу.

Магістерська робота, яка не відповідає вимогам щодо змісту та

оформлення, написана без дотримання затвердженого плану, що не містить

матеріалів конкретного дослідження теми на матеріалах реального підприєм-

ства, обґрунтованих пропозицій, не має відзиву з об’єкта дослідження, зов-

нішніх рецензій та відзиву опонента, а також не пройшла перевірку на плагіат

та нормоконтроль, до захисту не допускається.

6. Вибір теми і об’єкта дослідження магістерської роботи

Визначення тем і керівників магістерських робіт, які мають викону-

ватися студентами, відбувається, як правило, за принципом наступництва

наукового керівництва студентською науковою роботою на попередніх кур-

17

сах навчання, а також з урахуванням наукових інтересів, які виявлені студен-

том у цей період.

Темою магістерської роботи (предметом дослідження) може бути

одна з актуальних проблем міжнародних економічних відносин та міжнарод-

ного бізнесу, яка недостатньо теоретично та методично розроблена або пот-

ребує новітніх теоретичних та методичних підходів, викликає зацікавленість

практиків або є перспективною для впровадження з метою підвищення ефек-

тивності функціонування зовнішнього сектора економіки України. Тема магіс-

терської роботи має відповідати завданням та умінням, передбаченим варіатив-

ною компонентою освітньо-кваліфікаційної характеристики магістра за від-

повідною спеціалізацією або за програмою підготовки.

Рекомендована тематика магістерських робіт розробляється кафед-

рами за напрямом підготовки “Міжнародні відносини” згідно з вимогами

варіативної компоненти освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівців з

конкретної спеціалізації або програми підготовки відповідно до затвердже-

них програм вивчених нормативних та вибіркових дисциплін. Тематика пе-

ріодично переглядається і оновлюється з урахуванням наукових інтересів

кафедри та розвитку економічної науки і практики (додаток Л). Перелік на-

прямів дослідження може доповнюватися, переглядатися удосконалюватися.

Рекомендовано також передбачити теми, які у майбутньому можуть трансфор-

муватися у теми кандидатських дисертацій.

Магістрант може самостійно обрати тему магістерської роботи згідно

з тематикою, що затверджена кафедрою. Крім того, магістерські роботи мо-

жуть виконуватися за тематикою, замовленою державними установами, під-

приємствами і підприємницькими структурами, що уклали із ХНУ контракти

на навчання студентів або договори співпраці та співдружності. Бажаним є

виконання теми за замовленням керівництвом об’єкта дослідження. Таке за-

мовлення оформлюється відповідним листом.

Магістрант, за погодженням із керівником, може запропонувати свою

тему дослідження за умов відповідного обґрунтування доцільності її розробки

(з урахуванням попередньої власної науково-дослідницької роботи, місця ро-

боти, можливостей отримання необхідної інформації на об’єкті дослідження).

Тему магістерської роботи магістрант обирає протягом першого се-

местру навчання за магістерською програмою, погоджує її з науковим керів-

ником, який є, як правило, керівником його переддипломної практики. Після

узгодження керівником магістерської програми тематика затверджується до

другого семестру навчання на засіданні кафедри.

У темі може бути вказано об’єкт, який досліджується, або за матеріа-

лами якого виконувалася робота.

Об’єктами, на матеріалах яких виконується дослідження, можуть бути:

­ державні органи регулювання зовнішньоекономічної діяльності та

їх регіональні підрозділи;

­ недержавні органи регулювання зовнішньоекономічної діяльності

та їх регіональні підрозділи;

18

­ місцеві органи управління, що здійснюють регулювання ЗЕД згідно з

чинним законодавством;

­ міжнародні та національні організації, що координують міжнародне

економічне співробітництво;

­ підприємство або група підприємств будь-якої форми власності, яке є

суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності згідно з чинним законодавством.

Діяльність об’єкта дослідження повинна створювати можливість ін-

формаційного забезпечення дослідження обраної теми.

За відсутності пропозицій магістранта щодо досліджуваного об’єкта,

випускова кафедра залишає за собою право призначення підприємства або

установи, з якими університет має відповідні угоди.

Для персоніфікації тем і об’єктів дослідження кожен студент випуск-

ного курсу подає заяву (додаток А) на ім’я завідувача кафедри, яка є підста-

вою для призначення наукового керівника, формулювання теми і визначення

об’єкта дослідження (його повної юридичної назви).

Тема дослідження, визначена у заяві, є попередньою і може уточню-

ватися та корегуватися в процесі розгляду та затвердження на засіданні ка-

федри, підготовки і підписання наказу по ХНУ. Не допускається виконання

магістерської роботи на однакову тему в межах одного навчального року та

повторення теми на об’єкті дослідження порівняно з попередніми роками.

Закріплення теми магістерської роботи, призначення наукового керів-

ника і консультантів затверджується наказом ректора не пізніше початку дру-

гого семестру. Усі подальші зміни (формулювання назви, об’єкт дослідження

тощо) за необхідності аргументуються письмово (заява магістранта), пого-

джуються з науковим керівником (віза на заяві) і, за письмовим клопотанням

кафедри (витяг з протоколу засідання) затверджуються як зміни до наказу.

Після затвердження теми та об’єкта дослідження науковий керівник

оформлює бланк-завдання (додаток Б), в якому зазначаються прізвище, ім’я

та по батькові студента, тема і план, мета завдання, графік виконання, а та-

кож термін подання готової роботи на кафедру. Завдання підписують науко-

вий керівник і студент, затверджує завідувач кафедри. Бланк-завдання з вис-

новком наукового керівника стосовно виконання вимог до змісту та дотри-

мання графіка подається в ДЕК разом із завершеною магістерською роботою.

При складанні завдання для виконання магістерської роботи науко-

вий керівник передбачає у разі необхідності запрошення консультантів за

окремими розділами роботи за рахунок ліміту часу, відведеного йому на нау-

кове керівництво магістерською роботою.

Дані про консультантів фіксуються у завданні та вказуються на ти-

тульному аркуші магістерської роботи. Консультанти за поданням кафедри

відповідно призначаються наказом ректора. Консультанти перевіряють від-

повідну частину виконаної магістрантом роботи та підписують її.

У визначені терміни магістрант зобов’язаний звітувати про виконану

роботу перед науковим керівником, який на основі аналізу проведеної роботи

та виконання календарного графіку фіксує ступінь планомірності роботи.

19

7. Зміст та обсяги магістерської роботи

Для виконання поставлених завдань та підготовки якісного виконання

магістерської роботи у визначений строк, рекомендується враховувати, що її

написання потребує вдумливої, кропіткої, але творчої та постійної праці з

питань, що визначено планом. Магістерська робота як оригінальне теоретично-

прикладне дослідження повинна мати певну логіку побудови, послідовність і

завершеність.

Обсяг магістерської роботи має складати 5,5–6,5 друкованих аркуша,

або 100–120 c. машинописного тексту формату А4 (у т.ч. обсяг таких складо-

вих, як вступ, висновки та пропозиції – рекомендований до 5–6 c.). Допуска-

ється відхилення в межах ± 10 %. До цього обсягу не включають список ви-

користаних джерел та додатки.

Магістерська робота має наступну структуру:

­ титульний аркуш;

­ бланк завдання на виконання магістерської роботи;

­ зміст;

­ анотація на українській, російській та англійській мовах;

­ перелік умовних позначень (у разі потреби);

­ вступ;

­ основна частина;

­ висновки та пропозиції;

­ список використаних джерел;

­ додатки.

До магістерської роботи додається реферат.

Залежно від напряму підготовки магістрів робота може містити про-

ектну частину з розробкою конкретних пропозицій та визначення ефектив-

ності їх впровадження.

До початку проходження практики магістрант одержує завдання на

магістерську роботу, де зазначається календарний план виконання кожної її

складової та науково-дослідне завдання за проблемами реального підприємства

або установи, галузі економіки, дослідних і випробувальних лабораторій тощо.

Написання магістерської роботи починається з пошуку та вивчення

літературних першоджерел. Магістранту рекомендується проаналізувати нау-

кові праці українських і зарубіжних вчених з проблеми, ознайомитися з чин-

ним законодавством України, міжнародними актами, нормативно-інструк-

тивним матеріалом, діючими стандартами тощо. Після цього зробити аналі-

тичний огляд літератури. Цитати із визначенням наукових понять, термінів,

класифікаційних ознак, схеми, таблиці тощо, які будуть наводитися у роботі,

рекомендується виписувати на окремих аркушах із зазначенням джерела пев-

ного посилання, а паралельно з цим формувати список використаних джерел.

Зміст магістерської роботи визначається її темою і відображається у

плані, розробленому за допомогою наукового керівника. У ньому записуються

20

назви всіх розділів і підрозділів (параграфів) із зазначенням початкових сто-

рінок. План роботи має відображати суть проблеми, її складність та логіку

дослідження. Назви розділів і підрозділів повинні бути стислими і зрозумі-

лими, літературно грамотними, тісно пов’язаними з назвою роботи, але не

повторювати її (додаток М).

Обсяг змісту може займати 1–1,5 с.

Роботі передує анотація (загальним обсягом не більше 150 слів, до

800 знаків) українською, російською та англійською мовами.

В анотації зазначається прізвище та ініціали студента, назва магіс-

терської роботи, стислий зміст роботи та результати дослідження, ключові

слова (слова специфічної термінології за темою, які найчастіше зустрічаються

у магістерській роботі) наводяться у називному відмінну. Кількість ключових

слів – 5–7.

Головним завданням вступної частини (вступу) є загальна характе-

ристика роботи як актуального та практично значущого наукового дослі-

дження, презентація інформаційного, методичного забезпечення дослідження

та отриманих результатів.

Доцільним є встановлення таких питань:

­ актуальність і практична значущість обраної теми магістерської

роботи;

­ мета, особливості постановки і вирішення завдань стосовно конк-

ретних умов дослідження;

­ об’єкт дослідження та його стисла характеристика;

­ предмет дослідження;

­ перелік методів дослідження, які були використані в роботі;

­ загальна характеристика інформаційного забезпечення дослідження

з акцентуванням уваги на нетрадиційних інформаційних джерелах;

­ наукова новизна одержаних результатів;

­ інформація про використання інформаційних технологій, стандарт-

ного або авторського програмного забезпечення;

­ інформація про апробацію результатів дослідження (перелік кон-

ференцій, на яких було здійснено та обговорено результати дослідження:

назва доповіді, місце та час проведення конференцій, назва тез і статей, які було

підготовлено, інформація про їх видання: назва видання, місце, час тощо;

­ інформація про можливе впровадження (за наявності).

Актуальність теми подається у вигляді критичного аналізу та

шляхів розв’язання проблеми, обґрунтовуючи значення роботи для розвитку

певної галузі знань, діяльності, особливо на користь України.

Слід чітко формулювати мету роботи, лаконічно зазначати завдання,

що необхідно вирішити для її досягнення. Доцільно виділити нові наукові

положення або практичні рекомендації, які запропоновані у дослідженні ма-

гістрантом особисто, а також їх апробацію.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проб-

лемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет дослідження міститься в

21

межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу

співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та

його частина, яка є предметом дослідження.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослі-

дження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба

не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме

досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в ло-

гічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Наукова новизна одержаних результатів. Подають коротку анота-

цію нових наукових положень (рішень), запропонованих магістрантом особисто.

Структура і обсяг магістерської роботи. Вказуються структурні

елементи (вступ, кількість розділів, висновки, список використаних джерел із

зазначенням кількості найменувань та сторінок), загальний обсяг магістерсь-

кої роботи із зазначенням кількості сторінок, кількість таблиць, рисунків та

додатків.

Обсяг вступу не має перевищувати 3–5 с.

Основна частина роботи складається з 3 розділів, кожен з яких міс-

тить по 3–4 підрозділи (якщо необхідно – пункти). Основному тексту кожного

розділу може передувати короткий опис обраного напряму та обґрунтування

методів дослідження, що застосовуються у цьому розділі. У кінці кожного

розділу необхідно сформулювати висновки зі стислим викладенням наведе-

них у ньому наукових і практичних результатів.

Перший розділ має теоретичний характер. В ньому визначається

роль і місце досліджуваних явищ та процесів у діяльності підприємства; роз-

глядаються загальні теоретичні підходи до теми з використанням сучасних

літературних джерел з досліджуваної проблеми (монографії, наукові статті,

матеріали конференцій, Інтернет-ресурси тощо), в тому числі іноземних ав-

торів. Обов’язковим є порівняння різних точок зору, використання статистич-

них даних. Слід звернути увагу на те, що цитуючи будь-яке джерело інфор-

мації, необхідно обов’язково робити посилання на нього, оскільки це є пред-

метом інтелектуальної власності.

У розділі теоретично обґрунтовується проблема, що досліджується;

розглядається її суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та

сучасні тенденції, методичні підходи тощо. Розкриття теоретичних питань

повинно мати елементи наукової новизни з формуванням власної позиції

щодо напряму дослідження, обраних методів дослідження і містити оригі-

нальні авторські пропозиції щодо поглиблення теоретичних й методичних

питань. Бажано ілюструвати текст графічними матеріалами – схемами, графі-

ками, діаграмами тощо.

Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 30 % від загального

обсягу магістерської роботи.

Другий розділ магістерської роботи має аналітико-дослідницький

характер. Забезпечуючи логічну послідовність дослідження, він має стати

22

перехідним до наступного третього розділу і поєднати набуті теоретичні

знання та вміння використовувати обрані методи дослідження й певний ме-

тодичний інструментарій.

У цьому розділі викладаються результати дослідження сучасного стану

предмета дослідження на обраному об’єкті дослідження; здійснюється гори-

зонтальний, вертикальний, порівняльний та еталонний аналіз фінансово-еконо-

мічних показників, що характеризують стан і тенденції розвитку напряму

дослідження; здійснюється кількісна і якісна оцінка факторів, що обумовили

зміни окремих показників на об’єкті дослідження; діагностика управління

даним напрямом діяльності на об’єкті дослідження; критично оцінюється її

сучасний стан, методичне, інформаційне, програмне забезпечення тощо.

Характеристика та критична оцінка сучасного стану досліджуваної

теми на об’єкті дослідження, діагностування діяльності підприємства щодо

обраного напрямку дослідження ґрунтуються на аналізі накопиченого фактич-

ного матеріалу щодо об’єкта дослідження із залученням теоретичних знань,

передового досвіду інших підприємств (у тому числі й закордонних).

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супро-

воджуватися тлумаченням і висновками, які дозволяють визначити сутність і

стан явищ та процесів, що спостерігаються на об’єкті дослідження, розкрити

їх особливості та тенденції розвитку, створити базу для виявлення невикорис-

таних резервів удосконалення діяльності.

Якщо це можливо, то текст слід ілюструвати реальними документами

(які подають у додатках) та супроводжувати стислим коментарем.

Інформаційне забезпечення для другого розділу має бути отримане

під час переддипломної практики та педагогічного стажування. Джерелом ін-

формації є планові і фактичні показники зовнішньоекономічної діяльності,

статистична, фінансова, податкова, митна та управлінська звітність, накази,

розпорядження, первинні інформаційні матеріали стосовно окремих бізнес-

операцій і процесів, результати спостережень, опитувань й обстежень та ін-

ших методів збирання первинної інформації за останніх 3–5 років.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фак-

тичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких здійснюється

кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

Обсяг другого розділу має становити 30–35 % від загального обсягу

магістерської роботи.

Завданням третього – проектно-рекомендаційного розділу є роз-

робка конкретних заходів, пропозицій щодо удосконалення предмета дослі-

дження, його інформаційного, методичного та організаційного забезпечення,

обґрунтування моделей управління фінансово-економічними параметрами й

індикаторами розвитку та міжнародної економічної діяльності підприємств

та об’єднань як на мікро-, так і на макрорівнях, на базі основних теоретичних

положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені

у першому розділі, а також з урахуванням результатів аналізу, проведеного у

другому розділі дослідження.

23

Кожна пропозиція повинна мати розгорнуте обґрунтування, виноси-

тися у зв’язку і як наслідок висновків з аналізу, проведеного у другому розділі,

виходячи з виявлених відхилень, загроз, проблем та недоліків. Запропоновані

удосконалення та інновації мають містити розрахунково-кількісне обґрунту-

вання й організаційний механізм (план організаційно-економічних заходів)

впровадження в практику діяльності об’єкта дослідження.

Для обґрунтування пропозицій та оцінки їх наслідків для життєді-

яльності підприємства і показників його господарювання обов’язковим є ви-

користання у магістерській роботі економіко-математичних методів, новітніх

інформаційних технологій, прикладного програмного забезпечення, імітацій-

ного моделювання тощо. З цією метою у відповідному параграфі проектно-

рекомендаційного розділу, подається детальна характеристика програмного

забезпечення, використання якого є доцільним та можливим для якісної об-

робки інформації стосовно напряму дослідження. При використанні стандарт-

ного прикладного програмного забезпечення розкриваються особливості його

застосування, необхідні доробки та настройки, особливості підготовки вхідних

даних, інтерпретації вихідних результатів тощо. За потреби розробки авторсь-

кого програмного забезпечення подається його загальна концепція, інформа-

ційне та методичне забезпечення, наводиться опис алгоритмів та схем обчис-

лювального процесу, форми вихідних документів (таблиць, діаграм, графіків),

вимоги щодо користування розробленим програмним забезпеченням тощо.

Пропозиції магістранта щодо науково-практичного вирішення дослі-

джуваної теми повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефек-

тивності та практичної втіленості.

Обсяг третього розділу може становити до 30–35 % від загального

обсягу магістерської роботи.

Висновки та пропозиції, що наводяться в окремому розділі магіс-

терської роботи, є стислим викладом підсумків проведеного дослідження.

Саме тут коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які

містять формулювання розв’язаної проблеми, з визначенням елементів нау-

кової новизни; узагальнюються результати аналізу та діагностики об’єкта

дослідження за визначеним напрямом дослідження, отримані у другому роз-

ділі; подаються пропозиції щодо удосконалення досліджуваного напряму

діяльності організації, які було детально обґрунтовано у третьому розділі. Для

формулювання чітких висновків та ґрунтовних пропозицій рекомендується

апробація основних положень дослідження на наукових конференціях, семі-

нарах, публікація у наукових виданнях.

Обсяг висновків і пропозицій не повинен перевищувати 5–7 c.

Список використаних джерел має містити усі використані джерела

інформації, які розміщуються у такій послідовності:

а) закони України (абетковий порядок);

б) укази Президента України, постанови уряду (за абеткою);

в) директивні матеріали міністерств (за абеткою);

г) монографії, брошури, підручники (абетковий порядок);

24

д) статті із журналів (абетковий порядок);

є) інструктивні, нормативні та інші матеріали, що використовуються

підприємством (абетковий порядок);

ж) іншомовні джерела.

Для інформаційних матеріалів джерел Інтернету обов’язкове поси-

лання на відповідну web-адресу.

Список літератури може містити до 80–100 назв.

Додатки до магістерської роботи мають містити інформаційні мате-

ріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою.

Вони розміщуються на останніх сторінках роботи відповідно до посилань на

них за основним текстом. Кожен із них має бути позначений літерою (правий

верхній кут).

Крім того, у додатки доцільно включати допоміжний матеріал, пот-

рібний для повноти сприйняття магістерської роботи, зокрема реальні облі-

кові й управлінські документи підприємства-об’єкта дослідження та інших

підприємств, що наводяться як приклад (шаблони); рекламні матеріали; про-

міжні математичні доведення, формули, розрахунки; таблиці допоміжних

цифрових даних; інструкції, методики, опис алгоритмів і програм вирішення

задач на ЕОМ, розроблені в процесі виконання магістерської роботи; ілюст-

рації допоміжного характеру тощо.

Завершальним етапом виконання магістерської роботи є написання

реферату, який повинен ґрунтовно розкривати її зміст. Реферат складається

із загальної характеристики роботи, тобто інформації щодо її структури (кіль-

кості: розділів, додатків, ілюстрацій, таблиць, використаних джерел; обсяг у

сторінках), основного змісту (за розділами), висновків, анотації та списку

публікацій. Обсяг реферату – не більше 15 c. машинописного тексту.

8. Основні правила оформлення магістерської роботи

Набір тексту роботи здійснюється на ЕОМ через 1,5 міжрядкових ін-

тервали (29–30 рядків на сторінці), друк – на принтері з одного боку аркуша

білого паперу ф. А4 (210 297 мм) з використанням шрифтів текстового ре-

дактора Word Times New Roman. Висота шрифту – 14 мм. Поля: ліве – 25 мм,

праве – 10 мм, верхнє і нижнє – 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким,

щільність тексту – однаковою.

Кожну структурну частину роботи починають з нової сторінки. Заго-

ловки структурних частин роботи: ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК

ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ друкують великими літерами симет-

рично до тексту по центру сторінки (без крапки). Сторінки роботи нумеру-

ються арабськими цифрами (без знака №) у правому верхньому куті сторінки.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включається до

нумерації, але номер сторінки не ставиться. На титульному аркуші зазнача-

25

ють повну назву навчального закладу та його відомчу підпорядкованість,

факультет, кафедру, на якій виконана магістерська робота, назву роботи, дані

про студента, наукового керівника та консультанта, місто та рік подання ро-

боти до захисту. Скорочення в назвах навчального закладу та теми роботи не

допускаються. Зразок титульного аркуша наведено у додатку Д.

Зміст має відповідати плану роботи, який затверджено разом із те-

мою. На сторінці зі змістом зазначається номер початкової сторінки кожної

складової магістерської роботи.

Якщо у роботі наводяться маловідомі скорочення, нові символи, поз-

начення, то їх перелік надається перед вступом і відображається у змісті як

“Перелік умовних позначень”.

Текст основної частини магістерської роботи поділяють на розділи,

підрозділи (можливо пункти). Кожний розділ починають з нової сторінки.

Назви розділів та підрозділів друкують симетрично до тексту по ширині.

Номер розділу ставлять після слова Розділ, без крапки, а потім дру-

кують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу.

Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підроз-

ділу, між якими ставлять крапку. Після номера підрозділу ставиться крапка,

наприклад, 2.3. (третій підрозділ другого розділу), за якою у тому ж рядку

зазначають заголовок підрозділу. Заголовки підрозділів друкують малими

літерами, окрім першої. Наприкінці заголовка крапки не ставлять.

В окремих випадках у магістерській роботі підрозділи можуть бути

поділені на пункти, які нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту

складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, між якими ставлять

крапку. Наприкінці номера ставиться крапка, наприклад, 1.3.2. (другий пункт

третього параграфа першого розділу).

Відстань між заголовками та текстом повинна бути не менше 15 мм.

Назви вступу, заголовки кожного розділу, висновків, переліку літера-

тури та інших інформаційних джерел, додатків починаються з нової сторінки, а

заголовки підрозділів – на тій сторінці, де закінчується попередній підрозділ.

Нумерація сторінок тексту повинна бути єдиною від титульного листа

до останньої сторінки додатку пояснювальної записки, але цифри на сторін-

ках проставляють лише з четвертої сторінки. Сторінки роботи нумеруються

арабськими цифрами (без знака №) у правому верхньому куті сторінки.

Ілюстрації мають доповнювати текст роботи, поглиблювати розк-

риття її суті, наочно ілюструвати думки автора і тому в тексті на кожну з них

повинно бути посилання з коментарем.

Ілюстрації (схеми, графіки тощо) і таблиці слід подавати в роботі

безпосередньо після тексту, де їх згадано вперше або на наступній сторінці.

Якщо вони містяться на окремих сторінках магістерської роботи, то їх вклю-

чають до загальної нумерації сторінок. Ілюстративні або табличні матеріали,

розміри яких перевищують ф. А4, враховують як одну сторінку і розміщують

у відповідних місцях після згадування в тексті або в у додатках. На всі ілюст-

рації мають бути посилання в тексті.

26

Ілюстрації позначають словом Рис., і нумерують послідовно в межах

розділу (за винятком ілюстрацій у додатках). Номер ілюстрації має складатися з

номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка:

наприклад, Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва

і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ілюстрацією по центру.

Цифровий матеріал оформлюється у вигляді таблиць. Таблицю роз-

міщують після першого згадування про неї в тексті. Приклад побудови таб-

лиці представлено на рисунку 1. Таблиця № __

_____________________________________________ назва таблиці

Головка

Заголовки колонок

Підзаголовки колонок

Рядки

Боковик (колонка для

заголовків рядків)

Колонки

Рисунок 1 – Приклад побудови таблиці

Таблиці нумерують послідовно (за винятком тих, що розміщені в до-

датках) у межах розділу. У правому верхньому куті розміщують напис Таб-

лиця із зазначенням її номера, який складається з номера розділу і порядкового

номера таблиці, між якими ставиться крапка: наприклад, Таблиця 2.3 (третя

таблиця другого розділу). Назва таблиці міститься нижче, по центру сторінки.

Якщо таблиця переноситься на іншу сторінку, то над наступними час-

тинами пишеться, наприклад, Продовження табл. 2.3.

У таблицях слід обов’язково зазначати одиницю виміру. Якщо всі

одиниці виміру є однакові для всіх показників таблиці, то вони наводяться у

заголовку. Одиниці виміру мають наводитися відповідно до стандартів. Чи-

сельні величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових зна-

ків. Заголовки колонок таблиць починаються з великої літери, підзаголовки –

з маленьких (якщо вони складають одне речення із заголовком) і з великих

(якщо вони самостійні). Висота рядків – не менше 8 мм.

Бажано, щоб заголовок кожної таблиці був коротким. Слід уникати

повторів тематичного заголовка у заголовках граф, чітко зазначати одиниці

виміру показників. Лаконічності потребують назви боковика. Слова, що повто-

рюються, слід виносити до узагальнюючих заголовків, об’єднувальних рубрик.

При великій кількості колонок таблицю можна ділити на частини і

розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки

або колонки таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в

кожній частині таблиці повторюють її шапку, а в другому – боковик. Якщо текст, який повторюється у графі таблиці, складається з одного

слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при

27

першому повторенні його замінюють словами Те саме, а далі лапками. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не наводяться, то в ньому ставиться прочерк ( – ).

На всі таблиці мають бути посилання в тексті, при цьому слово Таблиця пишуть скорочено, наприклад: ... у табл. 2.1. У повторних посиланнях на таб-лиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово дивись, наприклад: див.

табл. 3.2. Формули нумерують у межах розділу арабськими цифрами. Номер

формули складається з номера розділу та її порядкового номера в розділі, відокремлених крапкою. Номери формул пишуть біля правого поля сторінки на рівні відповідної формули у круглих дужках, наприклад: (2.1) – перша фо-рмула другого розділу. Посилання на формули вказують порядковим номе-ром формули в дужках, наприклад ... у формулі (2.1). Пояснення значень сим-волів і числових коефіцієнтів формули наводять під нею в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефі-цієнта записують з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі сло-ва де без двокрапки.

Приклад Для оцінки сили (могутності) Р держави О. Шинн запропонував матема-

тичну модель:

P = 0,37N0,41 S0,62 M0,28, (2.7)

де N – чисельність населення (млн осіб);

S – обсяг валового національного продукту (млрд дол. США);

M – кошти, що виділяються на військові цілі (млрд дол. США).

Кожна формула відокремлюється вище і нижче одним вільним рядком. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (–), множення (×) і ділення (:).

Посилання в тексті на ілюстрації, таблиці, формули необхідно вико-нувати за формами: Як видно з рис. 3.5 ..., Обчислення, проведені за формулою

(2.6), свідчать ..., Табл. 1.3 подає ... . Після таких скорочень, як млрд, млн, грн крапка не ставиться. Наприкінці магістерської роботи розміщується список використа-

них джерел. Посилання в тексті на джерела надають у квадратних дужках із зазначенням джерела та сторінки (крім газетних статей і випадків, коли поси-лаються на джерело в цілому). Перша цифра у квадратних дужках відповідає номеру джерела у списку використаних джерел, друга цифра – номеру сто-рінки. Наприклад, [32, с. 85].

До списку літератури включають бібліографічні описи використаних джерел мовою тексту видання, наприклад: Почепцов Г. Г. Паблик рилейшнз /

Г. Г. Почепцов. – К. : Институт международных отношений Киевского университета имени Тараса Шевченка, 1996. – 200 с.

Основними елементами бібліографічного опису є інформація про: ав-тора(-ів); назву твору; вид видання (за потреби – про перевидання чи перек-лад); місце видання, видавництво; рік видання та обсяг публікації.

28

Список розташовують в алфавітному порядку за прізвищами авторів

або першої літери назв робіт. Допустимо розміщувати джерела у списку за

порядком посилань на них у тексті.

Література, що видана різними мовами, розміщується у такий пос-

лідовності: з початку кирилицею, а потім – латинською.

Якщо у магістерській роботі використано праці, що розповсюджені

на правах рукопису (кандидатські, докторські дисертації, автореферати дисер-

тацій), то при бібліографічному описі використовують інформацію, подану на

титульному аркуші.

Журнальні статті описуються за схемою: прізвище автора(-ів),

назва статті, назва журналу, рік видання, номер журналу, сторінки, на яких

надрукована стаття.

Газетні статті описуються за схемою: прізвище автора(-ів), назва

статті, назва газети, рік видання, число і місяць, сторінки, на яких надрукова-

на стаття.

Статті, опубліковані в наукових збірниках, описують за схемою:

автор, назва, назва збірника, дані про наукового редактора, місце видання,

видавництво, рік видання, сторінки.

У списку можуть бути посилання на публікації у мережі Інтернет.

Бібліографічний опис таких джерел передбачає запис джерела відповідно до

вимог бібліографічного опису книги (статей періодичних видань), після якого

у квадратних дужках зазначають [Електронний ресурс], вказують режим дос-

тупу (електронна адреса сайту) та дату звернення до сторінки в Інтернет.

Приклади бібліографічного опису використаних джерел наведено у

додатку Е.

До додатків рекомендується включати допоміжний матеріал, потріб-

ний для повноти сприйняття дослідження. Додатки оформляють як продов-

ження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх за порядком зазна-

чення відповідних посилань у тексті. Кожний такий додаток необхідно почи-

нати з нової сторінки.

Додаток має містити заголовок, надрукований по центру до тексту

сторінки. Посередині рядка над заголовком великими літерами друкується

слово ДОДАТОК і велика літера, що позначає його. Додатки слід позначати послі-

довно великими літерами української абетки, за винятком Ґ, З, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь,

наприклад, ДОДАТОК А, ДОДАТОК Б і т.ін.

Текст кожного додатка, якщо необхідно, може бути поділений на роз-

діли й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед

кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад:

А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – перший підрозділ третього розділу до-

датка В.

Ілюстрації, таблиці та формули, які розміщені в додатках, нумерують

у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого

розділу додатка Д; формула (А.1) – перша формула додатка А.

29

Реферат оформляється аналогічно до основного тексту магістерсь-

кої роботи (обсяг реферату 15 c.). Нумерація сторінок здійснюється окремо

від нумерації сторінок магістерської роботи. Першою сторінкою реферату є

його титульний аркуш, який не нумерується. Структурні частини реферату не

нумерують, їх назви друкують великими літерами симетрично до тексту. Ре-

ферат магістерської роботи здають разом з магістерською роботою, але не

підшивають разом з роботою у тверду палітурку.

9. Організація виконання, перевірка на плагіат та виконання процедур, пов’язаних з допуском

до захисту магістерської роботи

Термін написання магістерської роботи відповідно до навчального

плану – весь період другого і третього семестру. Робота має виконуватися

магістрантом у повній відповідності до затверджених календарного плану,

завдання та визначених вимог щодо змісту та оформлення. У випадках відс-

тавання від графіка студент зобов’язаний надати пояснення своєму науково-

му керівнику або завідувачу кафедри.

На період виконання магістерських робіт на кафедрі складається

графік консультацій наукових керівників. Метою систематичних консульта-

цій є надання допомоги у підборі літератури та нормативних джерел, форму-

ванні та опрацюванні інформаційного забезпечення дослідження, виборі його

методів, форм висвітлення результатів дослідження тощо; у дотриманні ви-

мог до змісту і оформлення магістерської роботи, своєчасному усуненні від-

хилень. Оперативне і ретельне виконання рекомендацій керівника сприяє своє-

часному виконанню магістерської роботи і є запорукою успішного захисту.

Відповідно до календарних етапів магістрант має подавати роботу

частинами на перегляд, а у встановлений графіком кінцевий термін – подати

завершену магістерську роботу на рецензування науковому керівникові (але

не пізніше 10 днів до подачі роботи на перевірку щодо відсутності плагіату).

До завершеної магістерської роботи додається відзив (довідка) під-

приємства-об’єкта написання магістерської роботи, завірений печаткою.

Цей відзив (довідка) засвідчує достовірність наведеної в роботі інформації та

правдивість фактичних даних. Бажано, щоб в ньому були підтверджені акту-

альність теми для підприємства, самостійність дослідження, практична зна-

чущість аналітичного розділу та можливості і перспективи впровадження

запропонованих рекомендацій.

На завершену магістерську роботу науковий керівник дає стислу

рецензію (відзив), в якій вказується предмет, об’єкт дослідження, коротка ха-

рактеристика розділів, актуальність дослідження, позитивні сторони роботи,

помилки та недоліки, виявлені в процесі перевірки, а також попередньо оці-

нює її і робить висновок про можливість допуску до захисту у ДЕК (додаток В).

При позитивному відгуку, керівник підписує роботу на титульному аркуші.

30

При негативному відгуку робота доопрацьовується до усунення вказаних

керівником недоліків.

Порушення магістрантом календарного плану виконання магістер-

ської роботи та її здачі на кафедру фіксується науковим керівником, який

звітує на засіданнях кафедри. У разі значного порушення графіка науковий

керівник зобов’язаний інформувати про це завідувача кафедри та винести

питання на засідання кафедри. За наслідками розгляду магістрант за рішен-

ням кафедри може бути недопущений до захисту.

Після перевірки роботи науковим керівником та видачі довідки магіст-

ранту про те, що робота виконана в повному обсязі і не потребує доопрацю-

вань (додаток Г), за 15 днів до захисту магістерської роботи в ДЕК, робота

подається на перевірку на плагіат та на предмет дотримання вимог щодо

оформлення (нормоконтроль), підписується консультантом. За наявності по-

зитивного результату перевірки на плагіат магістерська робота допускається до

попереднього захисту на кафедрі. Магістерська робота з ознаками плагіату

рішенням завідувача кафедри має бути знята з розгляду.

Перевірка на плагіат розпочинається після здачі студентами-

магістрантами всіх магістерських робіт, які подаються одним документом

Microsoft Office Word 2003 на диску CD/DVD, тип файла rtf. Робота, яка не

містить всіх структурних елементів магістерської роботи, подана у невідповід-

ному форматі та пізніше встановленого терміну здачі перевірці не підлягатиме.

З метою забезпечення попереднього захисту магістерських робіт

на кафедрі створюються комісії у складі 3–4 викладачів у кожній, виходячи з

їх спеціалізації за напрямами наукових досліджень. Керівник роботи до складу

комісії з попереднього захисту роботи, як правило, не входить.

Метою проведення попереднього захисту магістерської роботи на

кафедрі є перевірка:

­ дотримання вимог щодо змісту роботи (виходячи з наданого зав-

дання) та її оформлення;

­ наявності усіх супроводжувальних документів (довідка від підпри-

ємства, відзив наукового керівника, матеріали апробації результатів дослі-

дження (ксерокопії (витяги) програм наукових конференцій, тез доповідей,

наукових статей), акт впровадження, зовнішні рецензії, відгук опонента, до-

відка перевірки магістерської роботи на плагіат, довідка успішності студента,

реферат тощо);

­ готовності автора до захисту роботи в ДЕК (вільне володіння ма-

теріалом магістерського дослідження, здатність та позитивні відповіді на за-

питання стосовно суті та результатів дослідження, наявність демонстраційного

матеріалу для публічного захисту роботи). Члени комісії роблять відповідний

запис поряд із відзивом наукового керівника (додаток Ж).

Студенти, магістерські роботи яких на попередньому захисті були

оцінені позитивно, допускаються завідувачем кафедри до захисту на засіданні

ДЕК. Магістерська робота має бути представлена ДЕК не менш, ніж за три

дні до захисту.

31

Магістерські роботи, подані на кафедру з порушенням встановлених

термінів роботи комісій попереднього захисту, до розгляду в них без дозволу

завідувача кафедри не приймаються.

Після проведення попереднього захисту робіт на кафедрі здійсню-

ється реєстрація магістерських робіт та їх передача завідувачу кафедри для

оформлення допуску на зовнішні рецензії та опонування.

Список зовнішніх рецензентів та опонентів складається на кафедрі не

пізніше як за чотири тижні до початку виконання магістерських робіт і за-

тверджується завідувачем кафедри.

До зовнішнього рецензування магістерських робіт залучаються про-

відні фахівці підприємств, підприємницьких і наукових структур, державних

установ, а також викладачі інших вищих навчальних закладів, які мають вищу

економічну освіту, стаж роботи не менше, ніж п’ять років після закінчення

вищої освіти за фахом. На опонування магістерська робота подається особам,

що мають вчене звання доктора наук, за профілем. Рецензенти та опоненти

призначаються випусковою кафедрою.

Зовнішня рецензія та відзив опонента надаються у письмовому виг-

ляді і мають містити:

висновки щодо актуальності обраної теми, практичної значущості

виконаної магістерської роботи;

характеристику повноти завдання щодо розкриття теми магістерсь-

кої роботи, відповідності змісту роботи завданню;

висновки щодо використання в роботі сучасних методів дослідж-

ення, методичних підходів до вдосконалення діяльності підприємства згідно

з напрямом теми, елементів наукової новизни;

оцінку конкретних пропозицій, рекомендацій щодо вдосконалення

управління певними аспектами діяльності, підвищення його ефективності;

оцінку загальних вражень від магістерської роботи (оформлення,

логіка, стиль і грамотність викладення тощо);

інші питання на розсуд рецензента та опонента;

висновки рецензента/опонента про відповідність якості виконаної

магістерської роботи вимогам, що висуваються; про можливість допущення її

до захисту. За бажанням можуть бути висловлені зауваження та думка про

оцінку роботи за чотирибальною системою: відмінно, добре, задовільно, не-

задовільно.

Рецензент чи опонент має підписатися та зазначити своє прізвище,

ім’я та по батькові, місце роботи і посаду, яку обіймає, і завірити підпис. Для

підготовки магістранта до пояснень у зв’язку з можливими зауваженнями

рецензента (опонента) йому надається можливість ознайомитися з рецензією

до захисту роботи на засіданні ДЕК.

За негативної рецензії зовнішнього рецензента (відзиву опонента)

або наявності суттєвих зауважень стосовно змісту та оформлення магістер-

ської роботи вона має бути доопрацьованою і поданою на повторне рецензу-

32

вання (опонування). Про такий факт магістрант зобов’язаний обов’язково інфор-

мувати керівника роботи та завідувача кафедри.

Після отримання позитивних зовнішніх рецензій (відзиву опонента),

робота брошурується у тверду палітурку. Супроводжувальні матеріали (від-

зив керівника, довідка підприємства-об’єкта дослідження, зовнішня рецензія,

відзив опонента, матеріали апробації, акти впровадження, довідка про пере-

вірку на плагіат, довідка про успішність тощо) вкладаються в конверт, який

приклеюється до внутрішнього боку обкладинки роботи.

Оформлену магістерську роботу реєструють на кафедрі і переда-

ють на розгляд завідувачу кафедри, який має прийняти рішення про допуск

студента до захисту магістерської роботи на засіданні ДЕК.

Допуск до захисту здійснюється шляхом відповідного запису заві-

дувача кафедри у висновку кафедри про магістерську роботу. Якщо завідувач

кафедри вважає за неможливе допустити магістерську роботу до захисту через

її незадовільну якість, то питання має бути заслухане на засіданні кафедри за

участю наукового керівника. Обговорення оформляється протоколом і пода-

ється на затвердження декану факультету і ректору університету.

10. Захист магістерської роботи та критерії її оцінювання

Захист магістерської роботи відбувається на відкритому засіданні

ДЕК, яка формується за напрямами підготовки магістрів.

Склад ДЕК і графік її роботи затверджує ректор університету. Голо-

вою ДЕК призначається доктор наук або провідний спеціаліст вищих органів

управління. До складу ДЕК входять спеціалісти за фахом магістерської роботи,

викладачі кафедри, декан факультету, директор інституту тощо.

На засідання ДЕК до початку захисту подаються такі документи:

­ список студентів екзаменаційної групи, які допущені до захисту

магістерських робіт за підписом завідувача кафедри;

­ довідка від деканату про виконання магістрантом навчального плану і

про одержані ним оцінки з теоретичних дисциплін, навчальних та виробни-

чих практик (додаток И);

­ магістерська робота і заповнене завдання зі всіма підписами та вис-

новком наукового керівника;

­ письмовий відзив керівника магістерської роботи;

­ відгук організації, за матеріалами якої виконувалась робота;

­ зовнішні рецензії та відгук опонента на магістерську роботу;

­ довідка про перевірку на плагіат;

­ довідки про впровадження пропозицій студента у практичну діяль-

ність підприємства – акт впровадження;

­ реферат;

­ інші матеріали, які характеризують наукову і практичну цінність

33

виконаної магістерської роботи (видані статті з теми магістерської роботи,

матеріали апробації результатів наукових досліджень, роздатковий матеріал

тощо).

Під час підготовки до захисту магістрант має погодити зі своїм нау-

ковим керівником складену ним стислу доповідь щодо роботи і підготовлені

наочні матеріали (11–13 c. з найважливішими ілюстративними матеріалами,

оформленими у вигляді плакатів, ксерокопії роздаткового матеріалу; а також

дискети, слайди, фотографії, макети, рекламні проспекти тощо). Зразок оформ-

лення титульної сторінки ілюстративного матеріалу наведено у додатку К.

Обсяг тексту доповіді має відповідати 10–12 хвилинам виступу, міс-

тити основні результати аналізу матеріалів об’єкта дослідження й творчих

розробок щодо пропозицій і рекомендацій, які є результатом проведеного

дослідження, з акцентом на елементах наукової новизни та практичної

значущості роботи. Перед захистом слід ретельно прочитати рецензії, особ-

ливу увагу звернути на висловлені рецензентами зауваження і, за можливістю

усунути зазначені недоліки або дати аргументовану відповідь у доповіді.

Наочні матеріали мають послідовно ілюструвати доповідь магістранта

і забезпечувати повноту висвітлення всіх положень, які підлягають захисту.

За вибором магістранта та рішенням кафедри захист дипломної ро-

боти може відбуватися іноземною мовою. У цьому разі реферат повинен бути

підготовлений іноземною мовою. До складу ДЕК має бути включений викла-

дач (фахівець-практик), який вільно володіє іноземною мовою.

Перед доповіддю магістранта оголошується відзив наукового керів-

ника виконаної роботи із зазначенням оцінки, рецензента та опонента на ма-

гістерську роботу. Магістрант стисло доповідає комісії сутність проведеного

дослідження, дає оцінку отриманим результатам, ілюструючи доповідь наоч-

ними матеріалами.

Після доповіді магістранта зачитуються зауваження, що містяться в

рецензіях і відгуках на магістерську роботу і він відповідає на всі зауваження

рецензента та опонента. Під час захисту магістерської роботи члени ДЕК,

присутні на захисті викладачі, спеціалісти можуть ставити запитання щодо

змісту магістерської роботи. Відповіді магістранта мають бути конкретними,

аргументованими і короткими.

Магістерська робота має продемонструвати вміння логічно та аргу-

ментовано викладати матеріал, коректно використовувати статистичні та ма-

тематичні методи для аналізу проблем; опановувати сучасні методи наукового

дослідження, проводити експерименти, робити власні узагальнення і висновки

та вміти працювати з літературними джерелами.

Критеріями оцінювання є:

­ чіткість, повнота та послідовність розкриття кожного питання плану;

­ науковість стилю викладання;

­ відсутність орфографічних і синтаксичних помилок;

34

­ правильне оформлення роботи відповідно державних стандартів

(при значних відхиленнях від встановлених вимог, робота може бути взагалі

не допущена до захисту або це суттєво вплине на загальну оцінку).

Магістерська робота повинна бути написана літературною мовою,

без зловживань науковими термінами (які транслітеровані з іноземних мов);

цитатами, запозиченими із статей, монографій, підручників та з мережі Інтер-

нет. Вона не повинна мати компілятивний характер.

Оцінюючи магістерську роботу, комісія враховує не лише якість са-

мого наукового дослідження, його наукову новизну, практичну значимість,

вміння захистити сформульовані положення та висновки, а й відповідність

оформлення встановленим вимогам.

Магістерська робота, в якій розкрито тему, реферовано використані

джерела, здійснено аналіз певної інформаційної та статистичної бази даних,

сформульовано висновки без необхідного їх обґрунтування допускається до

захисту, але не може бути оцінена вище “задовільно”.

Робота, в якій зроблено власну оцінку використаних джерел, самос-

тійно проаналізовано підібраний статистичний матеріал, звітні дані підпри-

ємства (організації), на базі якого досліджувалася тема, зроблені висновки та

сформульовано пропозиції, але вони не є достатньо аргументованими, може

бути оцінена на “добре”.

Робота, в якій зроблено власну оцінку різноманітних джерел, вико-

ристані кількісні методи дослідження, побудована формалізована модель

проблеми, зроблені власні дослідження, розрахунки і на їх основі аргументо-

вані висновки та обґрунтовані пропозиції, а студент опублікував результати

наукового дослідження у наукових виданнях або матеріалах наукових конфе-

ренцій, може бути оцінена на “відмінно”.

Оцінюється магістерська робота за п’ятибальною шкалою та систе-

мою ECTS. Критерії оцінювання наведено в додатку Н. Рішення щодо підсум-

кової оцінки приймається більшістю голосів членів ДЕК за результатами пуб-

лічного захисту з урахуванням висновків наукового керівника, рецензента та

опонента. За умови однакової кількості голосів вирішальним є голос голови

ДЕК. Результати захисту магістерських робіт оголошуються перед усіма ма-

гістрантами у день захисту, після оформлення відповідного протоколу.

Після успішного завершення навчання та державної атестації студент

отримує державний диплом магістра за певною спеціальністю.

Студент, який отримав підсумкові оцінки “відмінно” за національ-

ною шкалою оцінювання та за шкалою ECTS не менше, як з 75 % усіх навчаль-

них дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом

ОКР магістра, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань –

оцінки “добре”, склав державні іспити на “відмінно”, захистив магістерську

роботу з оцінкою “відмінно”, видається документ з відзнакою про повну вищу

освіту.

Студент, який отримав на захисті магістерської роботи незадовільну

оцінку, відраховується з університету, і в цьому випадку йому видається ака-

35

демічна довідка встановленого зразка. За ним залишається право бути пов-

торно допущеним до складання державних іспитів (якщо він одержав незадо-

вільну оцінку на іспиті) або до захисту магістерської роботи протягом наступ-

них трьох років. Повторно магістерська робота виконується за наявності зая-

ви студента про допуск до захисту, дозволу ректора і рішення випускової

кафедри про затвердження теми і об’єкта дослідження, призначення наукового

керівника. На вимогу кафедри тема магістерської роботи може бути змінена

або, в межах тієї ж теми, матеріали роботи можуть бути суттєво оновлені і

доповнені.

Якщо захист магістерської роботи не відбувся з поважних причин,

про що студент у ДЕК має подати відповідні документи, ректор університету

може подовжити термін його навчання до наступного терміну роботи ДЕК із

захисту магістерських робіт, але не більше як на один рік.

Незалежно від причин повторний захист магістерських робіт, скла-

дання державних іспитів у той же рік категорично забороняється.

На всіх засіданнях ДЕК ведеться протокол, в який вносяться відпо-

відні оцінки за складання іспитів і захист, записуються запитання членів ДЕК

і присутніх на захисті, особисті думки членів ДЕК, а також відомості про одер-

жаний освітній рівень, та державний документ про освіту, який видасться ви-

пускнику університету.

Протоколи підписують голова і члени ДЕК, що брали участь у засіданні.

Державна екзаменаційна комісія після завершення роботи складає

звіт, в якому відображаються основні кількісні показники щодо рівня й якості

успішності по проведених іспитах і захистах, характеристиках виконаних

магістерських робіт щодо впровадження конкретних пропозицій у практику

діючих підприємств, застосування сучасних інформаційних і комп’ютерних

технологій в аналітичних дослідженнях і т. ін.

Звіт ДЕК обговорюється на засіданні випускаючих кафедр за напря-

мом підготовки “Міжнародні відносини” та на Вченій раді інституту. Захи-

щені магістерські роботи лаборантом кафедри здаються в архів університету

не пізніше, як через три дні після завершення роботи ДЕК, де вони зберіга-

ються протягом 75 років.

Заключні положення

Доповнення та пропозиції щодо удосконалення вимог з організації

навчання розглядаються на засіданнях кафедр за напрямом підготовки “Між-

народні відносини” та на Вченій раді гуманітарного інституту, виносяться на

розгляд Вченої ради університету для обговорення та внесення змін.

Випускові кафедри можуть розробляти методичні рекомендації, в

яких, враховуючи специфіку об’єктів дослідження, викладаються методичні

поради щодо розкриття тих чи інших наукових проблем і зазначаються конк-

ретні критерії оцінювання.

36

Додаток А

Форма заяви про затвердження теми магістерської роботи

Завідувачу кафедри ___________

_____________________________ науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали зав. кафедри

_____________________________ прізвище, ініціали магістра

гр. _______, _______________ курс

______________________________

______________________________ спеціальність, спеціалізація, факультет

Заява

Прошу затвердити тему магістерської роботи:

___________________________________________________________________

___________________________________________________________________

__________________________________________________________________,

яка узгоджена з науковим керівником __________________________________

___________________________________________________________________ науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали наукового керівника

за матеріалами ______________________________________________________

___________________________________________________________________ повна юридична назва підприємства (організації) установи

Погоджено:

____________________ _________________________

підпис магістра підпис, прізвище, ініціали керівника

____________________ _________________________ дата дата

37

Додаток Б

Форма завдання на магістерську роботу

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Хмельницький національний університет

Спеціальності:

“Міжнародні економічні відносини” та “Міжнародний бізнес”

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Завідувач кафедри

___________ проф. В.М. Нижник

“____” ______________ 201___ р.

Завдання

на магістерську роботу студента

прізвище, ім’я, по батькові

1. Тема роботи ______________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

затверджена наказом по університету від “___” ___________ 201__ р., № ___

2. Термін здачі закінченої роботи ______________________________

3. Вихідні дані до роботи _____________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

4. Зміст магістерської роботи (перелік питань, які належить розробити)

_____________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових

креслень)__________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

38

6. Консультанти роботи із зазначенням розділів роботи, які їх стосуються:

Розділ Консультант Підпис, дата

Завдання видав Завдання прийняв

7. Дата видачі завдання _______________________________________

Керівник роботи _____________________________________________ підпис

Завдання прийняв до виконання________________________________

підпис

Календарний план

№ з/п Етап

магістерської роботи

Термін

виконання етапу Примітка

Магістр ______________________ підпис

Керівник роботи ______________ підпис

39

Додаток В

Форма відгуку на магістерську роботу

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Хмельницький національний університет

Відгук

керівника про якість магістерської роботи (спеціальності “Міжнародні економічні відносини” та “Міжнародний бізнес”)

Магістр ____________________________________________________ прізвище, ім’я та по батькові

Тема роботи ________________________________________________

___________________________________________________________________

Загальний обсяг роботи складає_____ сторінок, у т.ч. ______ таблиць,

_______ рисунків. Додатки становлять _______ сторінок.

Список літератури складається із ________ джерел.

Актуальність теми роботи _____________________________________

___________________________________________________________________

___________________________________________________________________

Мета та задачі магістерського дослідження_______________________

___________________________________________________________________

Предмет та об’єкт магістерського дослідження____________________

___________________________________________________________________

Структура роботи, її характеристика за розділами _______________

___________________________________________________________________

___________________________________________________________________

Характеристика таблично-схематичного оформлення роботи ______

___________________________________________________________________

Використання у роботі засобів комп’ютерної техніки______________

___________________________________________________________________

Результати магістерського дослідження (наукові, практичні)________

___________________________________________________________________

Висновок про відповідність роботи завданню та її виконання _______

___________________________________________________________________

___________________________________________________________________

Робота заслуговує оцінки______________________________________

Місце роботи, науковий ступінь, вчене звання та посада керівника

___________________________________________________________________

Прізвище, ім’я, по батькові ____________________________________

Підпис керівника магістерської роботи __________________________

“_____” ________________ 201___р.

40

Додаток Г

Висновок керівника магістерської роботи

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Керівник магістерської роботи ________________________________ підпис, дата

Висновок про магістерську роботу

Магістерська робота студента _________________________________ прізвище, ініціали

виконана в повному обсязі, не потребує доопрацювань і може бути подана на

перевірку на плагіат.

Керівник магістерської роботи ________________________________ підпис, прізвище, ініціали

Завідувач кафедри ___________________________________________ підпис, прізвище, ініціали

“____” ________________________ 201_ р.

41

Додаток Д

Зразок титульного листа

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Хмельницький національний університет

Факультет міжнародних відносин

Кафедра міжнародних економічних відносин

“Допущено до захисту”

Завідувач кафедри

_____________________

“___”__________201_ р.

___________________________________________________________ прізвище, ім’я та по батькові магістра

Магістерська робота

на тему: “___________________________________________________”

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”

спеціальності 8.030403 – “Міжнародні економічні відно­

сини”

Керівник від кафедри

_______________________ науковий ступінь, вчене звання,

прізвище, ініціали

Консультант

_______________________ науковий ступінь, вчене звання,

прізвище, ініціали

Хмельницький 201_

42

Додаток Е

Приклади бібліографічного опису джерел,

1. Авдокушин Е. Ф. Международные экономические отношения :

[учебник] / Е. Ф. Авдокушин. – М. : Юристъ, 2001. – 368 с.

2. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини : [під-

ручник] / С. Я. Боринець. – К. : Знання, КОО, 2001. – 305 с.

3. Бровкова Е. Г. Внешнеэкономическая деятельность / Е. Г. Бровкова,

И. П. Продиус. – К. : Сирин, 2000. – 196 с.

4. Буглай В. Б. Международные экономические отношения : [учеб.

пособие] / В. Б. Буглай, Н. Н. Ливенцев. – М. : Финансы и статистика, 1999. –

160 с.

5. Герасимчук З. В. Міжнародні економічні відносини / З. В. Гера-

симчук, Л. М. Горбач. – Луцьк : Надстир’я, 2001. – 328 с.

6. Гіл Чарлз В. Л. Міжнародний бізнес: конкуренція на глобальному

ринку / В. Л. Гіл Чарлз. – К. : Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2001. – 856 с.

7. Глівенко С. В. Економічне прогнозування : навч. посібник [для

студ. екон. спец. ВУЗів] / С. В. Глівенко, М. О. Соколов, О. М. Теліженко. –

Суми : АТ ВВП “Мрія–1” ЛТД, 2000. – 120 с.

8. Губський Б. В. Євроатлантична інтеграція України / Б. В. Губ-

ський. – К. : Логос, 2003. – 328 с.

9. Дадалко В. А. Мировая экономика : [учеб. пособие] / В. А. Да-

далко. – Минск : Ураджай ; Интерпрессервис, 2001. – 592 с.

10. Дадалко В. А. Налогооблажение в системе международных эко-

номических отношений : [учеб. пособие] / В. А. Дадалко. – Минск : Менедж-

мент, 2000. – 359 с.

11. Данько Т. П. Свободные экономические зоны в мировом хозяйстве :

[учеб. пособие] / Т. П. Данько, З. М. Окрут. – М. : ИНФРА–М, 1998. – 168 с.

12. Дахно І. І. Міжнародна економіка : [навч. посібник] / І. І. Дахно,

Ю. А. Бовтрук. – К. : МАУП, 2002. – 216 с.

13. Дещинський Л. Є. Міжнародні відносини України: історія і су-

часність / Л. Є. Дещинський, А. В. Панюк. – Л. : Вид-во НУ “Львівська полі-

техніка”, 2001. – 424 с.

14. Дроздова Г. М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності під-

приємства : [навч. посібник] / Г. М. Дроздова. – К. : ЦУЛ, 2002. – 172 с.

15. Зовнішньоекономічна діяльність: нормативна база, консультації :

метод. посібник / [Є. Авер’янова, І. Бєланова, В. Василенко, Н. Діброва, І. Єре-

менко]. – Д. : Баланс-Клуб, 2004. – 143 с.

16. Золотов А. Ф. Международные валютно-кредитные отношения :

[курс лекций] / А. Ф. Золотов. – К. : МАУП, 2001. – 112 с.

17. Іващук О. Т. Економетричні методи та моделі / О. Т. Іващук. – Т. :

Економічна думка, 2002. – 260 с.

43

18. Іващук О. Т. Методи дослідження операцій в економіці / О. Т. Іва-

щук. – Т. : ТАНГ, 2003. – 332 с.

19. Кириченко О. А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності :

[навч. посібник] / О. А. Кириченко. – К. : Знання-Прес, 2002. – 384 с.

20. Козак Ю. Г. Міжнародна економіка : [навч. посібник] / Ю. Г. Ко-

зак, Д. Г. Лук’яненко, Ю. В. Макогон. – К. : Центр навч. л-ри, АртЕк, 2002. –

436 с.

21. Козик В. В. Міжнародні економічні відносини : [навч. посібник] /

В. В. Козик, Л. А. Панкова, Н. Б. Даниленко. – К. : Знання-Прес, 2003. – 406 с.

22. Кредісов А. І. Управління зовнішньоекономічною діяльністю :

[навч. посібник] / А. І. Кредісов. – К. : ВІРА-Р, 2002. – 448 с.

23. Крупка М. І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного роз-

витку України / М. І. Крупка. – Л. : Вид. центр ЛНУ ім. Франка, 2001. – 608 с.

24. Лук’яненко Д. Г. Міжнародна економіка : [навч. посібник] /

Д. Г. Лук’яненко. – К. : КНЕУ, 1999. – 73 с.

25. Луцишин З. О. Трансформація світової фінансової системи в умовах

глобалізації / З. О. Луцишин. – К. : Видавничий центр “ДрУк”, 2002. – 320 с.

26. Майєр Дж. Міжнародне середовище бізнесу: конкуренція та регу-

лювання у глобальній економіці / Дж. Майєр, Д. Олесневич. – К : Либідь,

2002. – 703 с.

27. Мельник Т. М. Міжнародне співробітництво у сфері науково-тех-

нічної діяльності : [конспект лекцій] / Т. М. Мельник. – К. : КДТЕУ, 2000. – 32 с.

28. Міжнародна економічна діяльність України : [навч. посібник] /

І. В. Багрова, О. О. Гетьман, В. Є. Власюк. – К. : Центр навч. л-ри, 2004. – 384 с.

29. Новицький В. Є. Міжнародна економічна діяльність України : [під-

ручник] / В. Є. Новицький. – К. : КНЕУ, 2003. – 948 с.

30. Одягайло Б. М. Міжнародна економіка : [навч. посібник] / Б. М. Одя-

гайло. – К. : Знання, 2005. – 397 с.

31. Романенко О. Р. Фінанси : [підручник] / О. Р. Романенко. – К. :

Центр навч. л-ри, 2003 – 320 с.

32. Румянцев А. П. Міжнародна торгівля послугами : [навч. посібник] /

А. П. Румянцев, Ю. О. Коваленко. – К. : Центр навч. л-ри, 2003. – 112 с.

44

Додаток Ж

Зразок довідки комісії кафедри

про попередній захист магістерської роботи

Висновок керівника магістерської роботи

Магістр ____________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Керівник _______________________________ підпис, прізвище, ініціали, дата

Висновок комісії кафедри

про попередній захист магістерської роботи

Магістерську роботу на тему __________________________________

__________________________________________________________________ тема магістерської роботи

розглянуто на відповідність дотримання вимог щодо змісту роботи, її оформ-

лення, наявності усіх супроводжувальних документів та готовності магістра

до захисту роботи в ДЕК.

Магістр ____________________________________________________ прізвище, ініціали

може бути допущений до захисту цієї роботи на засіданні Державної екзаме-

наційної комісії.

Склад комісії: ____________________ підпис, прізвище, ініціали

____________________ підпис, прізвище, ініціали

____________________ підпис, прізвище, ініціали

Завідувач кафедри ____________________ підпис, прізвище, ініціали

“__” ________________ 201__ р.

45

Додаток И

Зразок довідки, що надається у ДЕК факультетом

Хмельницький національний університет

ГОЛОВІ ДЕРЖАВНОЇ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ № ___

Направляється студент ___________________ на захист магістерської роботи прізвище, ініціали

__________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________

Карта науково-дослідної діяльності, навчальна картка магістра, витяг із обліково-

екзаменаційних відомостей, магістерська робота та рецензія додаються.

Декан факультету _________________

ДОВІДКА УСПІШНОСТІ

Магістр ____________________ за час навчання на факультеті____________

__________________________________________________________________________

3 201 __ по 201 __ рр. повністю виконав навчальний план спеціальності з такими оцін-

ками: відмінно ___ %, добре ___ %, задовільно ___ %.

Секретар факультету _________________

ВИСНОВОК КЕРІВНИКА МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

Магістр ___________________________________________________________

__________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________

Керівник _______________________

“___” ______________ 201__р.

ВИСНОВОК КАФЕДРИ ПРО МАГІСТЕРСЬКУ РОБОТУ

Дипломний проект (роботу) переглянуто. Магістр ______________________

може бути допущений до захисту цього проекту (роботи) в Державній екзаменаційній

комісії.

Зав. кафедрою __________________________ найменування кафедри

________________________ “__” _______________ 201_ р. підпис, прізвище, ініціали

46

Додаток К

Зразок оформлення титульного листа ілюстративних матеріалів

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Хмельницький національний університет

Факультет міжнародних відносин

Кафедра міжнародних економічних відносин

___________________________________________________________ прізвище, ім’я та по батькові магістра

ІЛЮСТРАТИВНІ ДОДАТКИ ДО МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

на тему: “___________________________________________________”

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”

за спеціальністю 8.030403 – “Міжнародні економічні від­

носини”

Науковий керівник

______________________ науковий ступінь, вчене звання

прізвище, ініціали

Хмельницький 201_

47

Додаток Л

Рекомендована тематика магістерських робіт

1. Ефективність управління та організація зовнішньоекономічних операцій

1. Управління міжнародними відносинами за окремими формами.

2. Управління міжнародними лізинговими операціями.

3. Управління міжнародними посередницькими операціями.

4. Управління бартерними операціями.

5. Управління зовнішньоторговельними операціями в умовах міжна-

родної виробничої кооперації.

6. Управління зовнішньоторговельними операціями в умовах міжна-

родної збутової кооперації.

7. Управління міжнародними операціями з туризму.

8. Управління логістичною системою підприємства – суб’єкта ЗЕД.

9. Управління матеріально-технічним забезпеченням підприємства –

суб’єкта ЗЕД.

10. Управління міжнародними інвестиційними проектами.

11. Управління валютно-кредитними операціями.

12. Управління зовнішньоекономічними операціями на підставі кон-

салтингу.

13. Управління ефективністю операцій з експорту.

14. Управління ефективністю операцій з імпорту.

15. Управління ефективністю операцій з переробки давальницької си-

ровини.

16. Управління міжнародними операціями з об’єктами інтелектуаль-

ної власності.

17. Управління прямими іноземними інвестиціями.

18. Управління портфельними іноземними інвестиціями.

19. Управління зовнішньоекономічними операціями в системі ТНК.

20. Управління міжнародними франчайзинговими операціями.

21. Ефективність використання форфейтингу при здійсненні ЗЕД.

22. Ефективність використання факторингу при здійсненні ЗЕД.

23. Оцінка ефективності зовнішньоекономічних операцій.

24. Організація операцій з імпорту (експорту, переробки давальниць-

кої сировини, реекспорту, реімпорту).

2. Управління економічно-фінансовими процесами

підприємства – суб’єкта ЗЕД

1. Прогнозування обсягів реалізації продукції на зовнішньому ринку.

2. Прогнозування обсягів і структури товарообороту підприємства –

суб’єкта ЗЕД.

48

3. Прогнозування прибутковості імпортних операцій.

4. Оцінка вартості підприємства – суб’єкта ЗЕД.

5. Фінансове забезпечення сталого економічного розвитку підпри-

ємства – суб’єкта ЗЕД.

6. Управління поточними витратами підприємства при здійсненні ЗЕД.

7. Організація моніторингу формування та розподілу прибутку під-

приємства – суб’єкта ЗЕД.

8. Механізм управління митними платежами.

9. Управління ризиками підприємства – суб’єкта ЗЕД.

10. Прогнозування обсягів товарних запасів імпортної (експортної)

продукції.

11. Кредитно-фінансова політика підприємства – суб’єкта ЗЕД.

12. Управління обіговими коштами при здійсненні ЗЕД.

13. Реструктуризація податкової заборгованості підприємства – суб’єкта

ЗЕД.

14. Управління платіжним оборотом підприємства – суб’єкта ЗЕД.

15. Ефективність зовнішньоекономічних операцій та їх вплив на рен-

табельність фірми.

16. Управління інноваційним розвитком підприємства – суб’єкта ЗЕД.

17. Управління фінансовими ресурсами підприємства при здійсненні ЗЕД.

18. Організація фінансового планування на підприємстві – суб’єкті ЗЕД.

19. Фінансовий контролінг на підприємстві – суб’єкті ЗЕД.

20. Фінансова стратегія підприємства – суб’єкта ЗЕД.

21. Ефективність використання ресурсного потенціалу підприємства –

суб’єкта ЗЕД.

22. Розробка бізнес-плану створення дочірнього підприємства (філії,

представництва) за кордоном.

3. Управління організаційно-плановою

діяльністю підприємства – суб’єкта ЗЕД

1. Стратегічне планування на підприємстві – суб’єкті ЗЕД.

2. Економіко-математичне моделювання зовнішньоекономічної ді-

яльності.

3. Організація та планування зовнішньоекономічної діяльності під-

приємства.

4. Організація системи стимулювання фахівців підприємств –

суб’єктів ЗЕД.

5. Організація контролю у системі міжнародного менеджменту.

6. Управління рекламною діяльністю підприємства – суб’єкта ЗЕД.

7. Організація та управління експортним виробництвом на різних

стадіях життєвого циклу товарів.

8. Організація інжинірингу при здійсненні імпортних операцій.

9. Стратегія виходу підприємства на зовнішні ринки.

49

10. Управління якістю експортної продукції.

11. Організація транспортно-експедиторського обслуговування зов-

нішньоекономічних зв’язків підприємства.

12. Організація міжнародної торговельно-посередницької діяльності

підприємства.

13. Організація та управління оптовою торгівлею при здійсненні ЗЕД.

14. Організаційно-економічний механізм управління інноваційною

діяльністю підприємства – суб’єкта ЗЕД.

15. Управління збутом експортної (імпортної) продукції.

16. Організація зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах з

іноземними інвестиціями.

17. Інформаційне забезпечення здійснення ЗЕД на підприємствах ко-

ординаційного типу (ТПП, асоціації).

18. Управління підприємством у вільних економічних зонах.

19. Управління персоналом на підприємстві – суб’єкті ЗЕД.

20. Організація роботи представництва (філії, дочірнього підприємства)

за кордоном.

21. Організація зовнішньоекономічної діяльності торговельно-посеред-

ницького підприємства.

22. Організація зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах

малого та середнього бізнесу.

23. Механізм злиття (поглинання) в системі реалізації стратегії еко-

номічного розвитку підприємства – суб’єкта ЗЕД.

24. Страхування зовнішньоторговельних ризиків.

25. Організація міжнародної консалтингової діяльності підприємства.

26. Організаційна структура управління ЗЕД та механізм її удоскона-

лення.

27. Організація зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах

споживчої кооперації.

28. Стратегія інноваційного менеджменту підприємства з іноземними

інвестиціями.

29. Інноваційна діяльність підприємства – суб’єкта ЗЕД.

30. Стратегія інноваційного розвитку підприємства – суб’єкта ЗЕД.

31. Управління експортним потенціалом підприємства.

4. Маркетинговий менеджмент зовнішньоекономічної діяльності

1. Товарна політика в системі міжнародного маркетингу.

2. Управління асортиментною політикою підприємства – суб’єкта ЗЕД.

3. Цінова стратегія підприємства – суб’єкта ЗЕД.

4. Трансфертне ціноутворення в системі ТНК.

5. Оцінка конкурентоспроможності підприємства на зовнішньому

ринку.

6. Маркетингова стратегія підприємства – суб’єкта ЗЕД.

50

7. Ефективність застосування CRM-технологій в діяльності підпри-

ємства – суб’єкта ЗЕД.

8. Ефективність застосування Internet-ресурсів для проведення мар-

кетингових досліджень підприємств – суб’єктів ЗЕД.

9. Ефективність рекламних кампаній на зовнішньому ринку.

10. Механізм формування та функціонування логістичних систем при

експорті (імпорті) товарів.

11. Впровадження технологій бенчмаркінгу при виході фірми на зов-

нішні ринки.

12. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства.

13. Розробка комунікаційної програми для просування товарів на зов-

нішній ринок.

14. Організація маркетингових досліджень на зовнішньому ринку.

15. Організація та проведення міжнародних виставкових заходів.

16. Управління системою інформаційного забезпечення зовнішньое-

кономічною діяльністю.

17. Управління системою міжнародного маркетингу торговельного

(промислового) підприємства.

18. Кон’юнктурні дослідження зарубіжних ринків (на прикладі конк-

ретного товару).

19. Прогнозування кон’юнктури товарних ринків у зовнішньоеконо-

мічній діяльності.

5. Міжнародна інвестиційна стратегія підприємства

1. Стратегія промислових підприємств щодо залучення іноземних ін-

вестиційних ресурсів (ПІІ).

2. Інвестиційні стратегії українських підприємств у міжнародному бізнесі.

3. Управління інвестиційними ризиками у міжнародному бізнесі.

4. Ефективність залучення кредитних ресурсів при здійсненні ЗЕД.

5. Оцінка ефективності залучення іноземних інвестицій підприємст-

вами – суб’єктами ЗЕД.

6. Аналіз та прогнозування кон’юнктури міжнародного фінансового

ринку.

7. Стратегія інноваційного розвитку підприємства – суб’єкта ЗЕД.

8. Управління фінансовими активами підприємства в міжнародному

бізнесі.

9. Оцінка інвестиційної привабливості підприємства – суб’єкта ЗЕД.

10. Інвестиційна стратегія підприємства – суб’єкта ЗЕД.

11. Стратегія управління інвестиціями в міжнародному бізнесі.

12. Політика інвестиційного контролінгу в міжнародному бізнесі.

51

Додаток М

Приклади планів магістерських робіт

Тема

“Підвищення рівня ефективності управління

міжнародним маркетингом на виробничому підприємстві”

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МІЖНАРОДНОГО МАРКЕТИНГУ

1.1 Сутність міжнародного маркетингу та його роль у міжнародному

бізнесі

1.2 Принципи управління міжнародним маркетингом на виробничому

підприємстві

1.3 Методологічний інструментарій оцінки ефективності міжнародного

маркетингу

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНИМ

МАРКЕТИНГОМ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ “МКМ ТЕЛЕКОМ”

2.1 Аналіз показників фінансово-господарської, зовнішньоекономіч-

ної та маркетингової діяльності ТОВ “МКМ Телеком”

2.2 Дослідження параметрів зовнішнього середовища ТОВ “МКМ

Телеком”

2.3 Аналіз ефективності управління міжнародним маркетингом на

підприємстві ТОВ “МКМ Телеком”

Висновки до розділу 2

РОЗДІЛ 3 ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ

МІЖНАРОДНИМ МАРКЕТИНГОМ

НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ “МКМ ТЕЛЕКОМ”

3.1 Обґрунтування резервів підвищення ефективності управління

міжнародним маркетингом на ТОВ “МКМ Телеком”

3.2 Розробка комплексу заходів щодо адаптації міжнародних

маркетингових технологій у практичну діяльність ТОВ “МКМ Телеком”

3.3 Прогнозування показників ЗЕД виробничого підприємства при

впровадженні маркетингових технологій

Висновки до розділу 3

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

52

Тема

“Удосконалення організації діяльності зі страхування

вантажів у зовнішній торгівлі”

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ЗІ СТРАХУВАННЯ ВАНТАЖІВ У ЗОВНІШНІЙ ТОРГІВЛІ

1.1 Сутність і особливості проведення діяльності зі страхування

вантажів у зовнішній торгівлі

1.2 Механізм регулювання страхування вантажів у зовнішній торгівлі

1.3 Критерії та показники оцінки ефективності організації діяльності

зі страхування вантажів у зовнішній торгівлі

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ЗІ СТРАХУВАННЯ ВАНТАЖІВ У ЗОВНІШНІЙ ТОРГІВЛІ

СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ “ПРОФЕСІЙНИЙ ЗАХИСТ”

2.1 Організація страхування вантажів у зовнішній торгівлі

2.2 Аналіз операцій зі страхування вантажів у зовнішній торгівлі

2.3 Оцінка ефективності діяльності зі страхування вантажів у зовнішній

торгівлі

Висновки до розділу 2

РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ЗІ СТРАХУВАННЯ ВАНТАЖІВ У ЗОВНІШНІЙ ТОРГІВЛІ

СТРАХОВОЮ КОМПАНІЄЮ “ПРОФЕСІЙНИЙ ЗАХИСТ”

3.1 Шляхи вдосконалення організації діяльності зі страхування

вантажів у зовнішній торгівлі

3.2 Впровадження інформаційних технологій у діяльність зі страхування

вантажів у зовнішній торгівлі

3.3 Оцінка ефективності впровадження запропонованих заходів щодо

організації діяльності зі страхування вантажів у зовнішній торгівлі

Висновки до розділу 3

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

53

Тема

“Механізм формування та функціонування логістичної

системи при імпорті товарів”

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЛОГІСТИКИ

ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ

1.1 Сутність і функції логістики

1.2 Види логістичних систем

1.3 Критерії та показники ефективності функціонування логістичної

системи.

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2 РОЗРОБКА МЕХАНІЗМУ ФУНКЦІОНУВАННЯ

ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

2.1 Аналіз показників фінансово-господарської діяльності “Сілаг

ГмбХ Інтернешнл”

2.2 Дослідження механізму організації логістичної системи компанії

“Сілаг ГмбХ Інтернешнл”

2.3 Оцінка змін на ринку логістичних послуг в Україні та їх вплив на

логістичну систему “Сілаг ГмбХ Інтернешнл”

Висновки до розділу 2

РОЗДІЛ 3 ВДОСКОНАЛЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕХАНІЗМУ

ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ КОМПАНІЇ

3.1 Обґрунтування резервів компанії щодо підвищення ефективності

функціонування логістичної системи

3.2 Оптимізація інформаційної системи підтримки прийняття рішень

щодо формування ефективної логістичної системи

3.3 Оцінка цільової ефективності від впровадження наданих пропозицій

в організації логістичної системи “Сілаг ГмбХ Інтернешнл”

Висновки до розділу 3

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

54

Додаток Н

Критерії оцінювання магістерської роботи членами ДЕК

Шкала оцінювання магістерської роботи

Інтервальна

шкала Вітчизняна оцінка

4,75–5,00 5 Відмінно – глибоке і повне опанування навчального

матеріалу і виявлення відповідних умінь та навиків

3,75–4,74 4 Добре – повне знання навчального матеріалу з кількома

помилками

2,75–3,74 3

Задовільно – неповне опанування програмного матеріалу,

але достатнє для практичної діяльності за професією або

задовольняє мінімальні критерії оцінювання

0,00–2,74 2

Незадовільно – безсистемність одержаних знань і не-

можливість продовжити навчання без додаткових знань

з дисципліни, необхідна серйозна подальша робота або

повторне вивчення дисципліни

55

Зміст

1. Окремі положення .......................................................................................... 3

2. Вимоги до магістерської програми підготовки

фахівців і забезпечення її якості .................................................................... 4

3. Умови прийому до магістратури ................................................................... 9

4. Організація навчання в магістратурі

за напрямом підготовки “Міжнародні відносини” .................................... 10

5. Сутність, мета та етапи написання магістерської роботи ......................... 13

6. Вибір теми і об’єкта дослідження магістерської роботи .......................... 16

7. Зміст та обсяги магістерської роботи ......................................................... 19

8. Основні правила оформлення магістерської роботи ................................. 24

9. Організація виконання, перевірка на плагіат та виконання процедур,

пов’язаних з допуском до захисту магістерської роботи ........................... 29

10. Захист магістерської роботи та критерії оцінювання .............................. 32

Заключні положення ......................................................................................... 35

Додатки .............................................................................................................. 36