Як повернути до Житомира великий футболСÜОГОДНІ для житомир-ських фанатів футболу прак-тично єдиною можливістю

повболівати за улюблену ко-манду є телетрансляції мат-чів. А був час, коли тисячі шанувальників футболу зби-ралися на центральному ста-діоні, аби підтримати своїх – ФК «Полісся».

Житомир – город на перекрестке

тысячи дорог

Житомирський глядач прихильно сприйняв елітарне мистецтво

«Театру у кошику»

Житомирський міський благодійний фонд Михайла Заславського поставив собі за мету привернути увагу місцевої громади до державного свята Соборності, яке українці відзначили 22 січня, і вирішив зробити це творчо. Саме в день свята житомирському глядачеві було презентовано моновиставу творчої майстерні «Театр у кошику» « Білі мотилі, плетені ланцюги...» за мотивами листів та творів відомого західноукраїнськогоновеліста Василя Стефаника.

Историко-архитектурный пролог столицы, или «Киев в миниатюре»

Михаил Заславский – незаурядная личность. Именно поэтому он вы-зывает неподдельный интерес у всех, кто с ним сталкивается. Профес-сиональный менеджер, сделавший стремитель-

ную карьеру, реализо-вавший не один слож-ный управленческий

проект, кандидат экономических

наук, человек, лично знако-мый со всеми ведущими по-литиками в стране. Что мог-ло сподвигнуть его заняться активной общественной деятельностью? Сам Миха-ил Заславский отвечает на этот вопрос так: «Самореа-лизация. Не только как вну-треннее ощущение хорошо сделанного дела, но и как же-лание изменить окружающий мир, улучшить жизнь людей».

2010 год

Бойся патриотов, дары приносящих ñтр 3

Выборы в Житомире прошли безнарушений ñтр 3

Західна брамастолиці. Чи цікававона туристам? ñтр 7

Проект «Живая история Житомира»: воспоминания свидетелейпрошлого века ñтр 8

Марія Верещак:«Мої трирокив Мурнау»

×итаéте ³нтерâ'þ на ñтр 8

Житомиряни масово травмуються через ожеледицю ñтр 2

На другу епідеміюгрипу чекаємов кінці лютого ñтр 2

Городяни дізнаються більше просвоє місто ñтр 2

Хроніка великого потопу на БердичівськійСПРАВЖНІÉ ПОТОП паралізував рух пішоходів та транспорту по вул В.Бер ди-чівській. Вода, яка фонтаном била з-під каналі заційного люку, фактично заблокувала центр міста. Перейти вулицю стало справжньою пробле-мою, люди перестрибува-ли глибокі калюжі, мочили взуття, яке майже одразу по-кривалося кригою. Вода тек-ла весь день і всю ніч. Пола-годити водогін спромоглися лише за два дні.

Патріотизм професії лікаря «швидкої»ЖИТТЯ – це рух, і він по-винен бути швидким. Найбільше багатство – час, і його так легко втратити. В контексті швидкої допомо-ги, втрата часу – це втрата людського життя. На жаль, ця галузь є сьогодні однією з найпроблемніших. Але в Україні є вдалі приклади того, як в умовах обмежено-го державного фінансування та загальної економічної кризи ці проблеми вдається успішно вирішувати.

×итаéте на ñтр 2

Градостроение и архитектура

Городской дозор Городской дозор Фокус

ЖИТОМИР – місто, яке просто зіткане з протирічч. На фоні казкового Свято-Преображенського кафе-дрального собору, витрима-ного у візантійському стилі, гостей обласного цен-тру зустрічає радянський танк. Тут, як, мабуть ,ніде

в Україні, намішано різних архітектурних стилів. На перший погляд, місто жита й миру може видати-ся сірим і непривабливим, але придивившись до нього уважніше, розумієш, що це зовсім не так.

ñтр 7

Рецепт благоустройства по-французскиФРАНЦУЗСКИÉ архитек-тор Мэтью Тиссерон решил стать архитектором после прочтения произведения Федора Достоевского «Пре-ступление и наказание». Сейчас Мэтью создает боль-шие светлые здания и це-лые кварталы в Швейцарии, Таиланде, Марокко, России и больше думает о будущем, чем о прошлом. На этой не-деле г-н Тиссерон прибыл в Житомир по приглашению фонда Михаила Заславского для того, чтобы принять уча-стие в разработке Стратегии развития города Житомира.

×итаéте на ñтр 5 ×итаéте на ñтр 5

×итаéте на ñтр 6

#1 3001

Фонд Михаила Заславскогоприступил к работе ñтр 4

ñтр 6

Презентаціяпоетичного альманаху «Оксія-2009» ñтр 2

Благодійний фонд Михайла Заславського 5 лютого 2010 року представляє «Teatr NN» із музичною виставою«Розповіді з Брами» ñтр 6

001 to print.indb 1 28.01.2010 16:49:21

2 # 1 | 30 января Возрождение Житомира

Газета фонда Михаила Заславскогов фокусе

аваРіяПрямо в центрі міста з-під каналізаційноголюку забив фонтан

Цієї неділі в центрі Жито-мира, прямо перед будинком міської ради, стався справжній потоп. Вода, яка фонтаном била з-під каналізаційного люку на перехресті ву-лиць Великої Бердичівської та Михайлівської, залила проїжджу частину, пере-творила дорогу на справжню парую-чу річку. Вода не замерзала, незва-жаючи на 20 градусний мороз. Перехожим доводилось пере-стрибувати глибокі калюжі або мочити ноги. Для автотран-спорту цей зимовий потік так само ускладнив рух. Вода текла весь день і всю ніч. Лише в обід понеділка під будинок мерії було стягнуто спецтехніку – і аварія була ліквідована. До кінця понеділка були

прибрані всі льодові наноси на проїжджій частині, що утвори-лись за добу.

Запитати, чому два дні на центральній вулиці ніхто не ремонтував такий про-рив, ми вирішили у наших комунальників.

– Дійсно, у неділю в нас виникла аварійна ситуація. Зірвало заслінку в колодязі

на перехресті В. Бердичівської і Михайлів ської, – пояснив ситуацію Олександр Мар-цун, заступник місь кого голови. – Але, щоб її пола-годити, потрібно

було залишити центр міста без холодної води. Вирішили відстрочити ситу ацію до понеділка. Біля міськради чергували комунальники і слідкували, щоб вода не за-мерзала. З цією ж метою час від часу дорогу розчищали тракторами.

В понеділок о 12 годині район аварії було перекрито,

витік води припинено. Трубу полагодили досить швидко, десь за годину.

– Мережі міста зношені на 70%. Тим трубам, які під вул. В.Бердичівська вже по 40 років, їх давно потрібно вже міняти. Тому і сталась аварія. А щось робити в неділю, та ще й у 20-градусний мороз немає

жодної можливості. Потрібна техніка і люди, потрібно повідомити всі служби, – пояснює ситуацію Андрій Оніщенко, заступник началь-ника управління комунального господарства міськради. – Зараз через аварію без води лишається магазин «Квартал», але щоб відновити її подачу, потрібно

вскривати асфальт. Зараз цього робити ми не зможемо.

За словами Андрія Анатолійовича, сьогодні в Житомирі трапляється 5-8 проривів у мережах міста, які доводиться ліквідовувати. Тру-би старі і не витримують, лопа-ють, течуть, а коштів, щоб все замінити, не вистачає. Тому

доводиться латати. Аварійні бригади посилено працюють навіть у суботу-неділю.

Досі у 21 будинку призупи-нено гаряче водопостачання. Але комунальники запевня-ють, що роблять все можливе, щоб житомиряни отримували тепло та воду без перебоїв.

Андрій ГрАМенКо

Хроніка великого потопув Житомирі

Зараз в Житомирі щодня трапляється 5-8 аварій на мережах міста

Справжній потоп паралізував рух пішоходів та транспорту по вул. В.Бердичівській. Полагодити водогін спромоглися лише за два дні

Фот

о С

ергі

й Р

озду

м

здоРов'я Доки тримають-ся морози, місту не загрожує нова, епідемія грипу та ГРВІ, – запевняє житомирян го-лова міського управління охорони здоров’я Микола Суслик: «Холод не сприяє поширенню інфекції. За теперішньої погоди на другу хвилю захворювань варто че-кати не раніше кінця лютого. Адже, зазвичай, в Житомирі виникає дві хвилі сезонного

грипу та ГРВІ – в листопаді-грудні та в лютому-березні.

В Житомирі від початку попередньої епідемії захворіло 37722 осіб, серед яких 2836 дітей. В лікарнях міста на даний час знаходиться 153 хворих, серед них 40 дітей з діагнозом пневмонія.За цей час в Житомирі було зафіксовано та підтверджено два випадки вірусу АН1N1, обидва хворі живі та здорові.

Безпека За десять днів до травмпунктів зверну-лось 400 осіб

В Житомирі настав справжній льодовиковий період, а виходити з дому стало небезпечно – на ву-лицях міста слизько і є ве-ликий ризик травмуватись. Комунальні служби просто не встигають почистити тро-туари від товстого шару льоду

чи хоча б посипати їх піском. Відтак все більше житоми-рян стає жертвами зимової погоди і неприбраних ву-лиць. Лише за десять днів, з 12 по 22 січня, за допомогою до травматологів звернулись понад 400 чоловік, що наба-гато більше, ніж звичайно. Більшість потрапили в травм-пункт саме через ожеледь. Тому лікарі радять: будьте обережні та не поспішайте.

Не тримайте руки в кише-нях – це збільшує можливість не тільки падіння, але і більш важких травм, особливо переломів. Уважно пере-ходьте дорогу, адже в місцях переходів намерзання льоду найбільше. Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони покриті льодом. Літнім людям краще без особливої потреби взагалі не виходити з дому. Але, якщо потреба зму-

сила, не соромтеся взяти па-лицю з гумовим наконечни-ком, або шипом. Пам’ятайте, що дві третини травм отриму-ють люди при падінні віком за 60 років.

Якщо ж ви все-таки не вбереглися і впали, а че-рез деякий час відчули біль у голові, нудоту, біль у су-глобах, утворилися пухли-ни, терміново зверніться до травматолога.

На другу епідемію грипу чекаємо в кінці лютого

Ãородяни дізнаються більше про своє містомолодь Побачили світ перші 800 примірників «Довідника молодого жито-мирянина». В ньому мож-на знайти інформацію про навчальні заклади міста,

гуртки та секції, заклади культури та про спортив-не життя Житомира. На цей проект з міського бюджету витратили понад 5 тисяч гри-вень. Довідник безкоштов-

но розповсюджуватиметься по навчальним закладам. Та-кож видавці чекають відгуки, і готові врахувати в наступних перевиданнях усі зауваження та побажання читачів.

податки Податкова у Житомирі нагадує, що всі громадяни, які отримували дохід у 2009 році і підпадають під дію Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», мають по-дати декларацію про при-бутки до 1 квітня 2010 року до державної податкової інспекції за місцем прожи-вання. Консультацію мож-на отримати безпосередньо в податковій інспекції Жи-томира, а також в мережі Інтернет на офіційних web-сайтах ДПА.

Житомирян запрошують декларувати доходи

Ìешканці міста зновуодягнуть маски навесні

Житомиряни масово травмуються

Фот

о С

ергі

й Р

озду

м

Презентація поетичного альманаху

«Оксія-2009»виданого за результатами фінального туру

поетичного марафону «Îксія»У програмі: читання віршів, музичні виступи

та мелодекламація, урочиста передачапоетичного альманаху бібліотекам міста

Ïðåçåíòàö³ÿ â³äáóäåòüñÿ 30 січня 2010 р. î 18.00ó ̳ñüêîìó ïàëàö³ êóëüòóðè (âóë. 1 òðàâíÿ, 12/5)

Вхід вільний

001 to print.indb 2 28.01.2010 16:49:49

3# 1 | 30 января Возрождение Житомира

Газета фонда Михаила Заславского аспекты

голосованиеВыборы в Житомире прошли в целом орга-низованно

В Украине прошел первый тур президентских выборов, ре-зультаты которого еще станут предметом обсуждения. Во вто-рой тур вышли Виктор Януко-вич и Юлия Тимошенко.

Наибольшее количество голосов Житомирщина отда-ла Ю.Тимошенко. 32,64% – таков ее результат на выборах президента Украины в Жи-

томирской области. На до-срочных выборах 2007 года Житомир поддержал БЮТ у б е д и т е л ь н е й , отдав 37% голо-сов. Аналогич-ная картина на-блюдается, если сравнивать голо-сования в 2007 и 2010 году за Пар-тию регионов и В.Януковича - 22,41 и 24,27% житомирских избирателей соответственно.

Безусловный лидер по

стране в целом, и по Жито-миру в частности, бронзо-вый призер забега – Сергей

Тигипко (13%). Четвертое ме-сто в Житомире, как и по стране в целом, получил Арсений Яценюк (8,36%). А вот дальше Житомир показал резуль-

таты резко отличающиеся от общеукраинских. Пятое ме-сто занял спикер парламен-та Владимир Литвин (7-ое

место по Украине в целом). Шестое – лидер украинских коммунистов Петр Симо-ненко. А действующий пре-зидент Виктор Ющенко су-мел закрепиться только на седьмом месте, заручившись поддержкой всего лишь 19 372 избирателей. Результаты голо-сования в Житомире и области для Ющенко стали рекордом. Точнее, антирекордом.

ЦИК назначила повтор-ное голосование по выбо-рам президента Украины на 7 февраля.

ервый тур пре-зидентских вы-боров, помимо всего прочего, прошел еще и

под знаком дежавю. Почему? Да потому что

пять лет кряду власть на все лады убеждала страну, что За-пад и Восток вместе, что они уже практически слились в одно целое. Но на выходе, т.е. 17 января в Центризбиркоме, нам показали карту полити-ческих симпатий Украины,

которая практически не от-личалась от такой же карты пятилетней давности.

Причин для сохранения статус-кво много. И начало этому разлому было положе-но отнюдь не пять лет назад. Корни уходят намного глуб-же – к бесплодным попыт-кам новых вождей слепить хоть какую-нибудь нацио-нально-объеди нительную идею, но с постоянно нуле-вым результатом. Хотя, на самом деле, силой загонять страну в объединительное стойло вовсе не требова-лось. Ведь раскол образца 2004 года – это никакой не раскол, а чистой воды по-литтехнология, запущенная в оборот теми, кто не видел тогда и не видит сегодня иных способов для сохране-ния себя любимых на пла-

ву с неизменным девизом «Разделяй и властвуй!».

Так что ничего нового и необычного в этом нет. Ста-рые рецепты, приправлен-ные национальными спец-иями. Тем более, что толпе, как известно, много не надо. Ей, толпе, только подай вра-га и скомандуй «фас!». Сце-нарий этот был успешно реа-лизован пять лет назад, и, что характерно, отказываться от него никто не собирается. В том числе и потому, что разъ-единительная идея оказалась намного продуктивнее объ-единительной. И получа-ется, что в заявлениях типа «я объединю Украину» уже заложена мина замедлен-ного действия. Потому что раз кто-то хочет что-то объ-единять, то, значит, оно по определению уже разъедине-

но. Но ежели объединять ни-кого не нужно, и бороться ни с кем не нужно, то как тогда завоевать любовь сограждан и пройти во власть? Опять же, верно – доказать, что

твоя программа, твоя партия и твоя команда сделает что-то для страны лучше, чем кон-куренты. Т.е. перейти от празд-ной болтовни к конкуренции программ. Но писать програм-мы, а тем более внедрять их в жизнь, для нашей элиты всег-да было дело хлопотным. Куда проще раз в пять лет чего-то наобещать, добраться до кор-мушки и всю пятилетку, не

покладая рук, пилить бюджет. А для того, чтобы пилить не мешали, нужно время от вре-мени напоминать согражда-нам о врагах.

Кстати о патриотах, ко-

торые приложили, пожалуй, больше всех усилий для того, чтобы пять лет назад страну пропахал ров противостоя-ния. Понятно, что за пять лет наши властьимущие своими играми в патриотизм всех достали. Но ведь они не про-сто резвились. За пять лет они еще умудрились эту за-баву распространить повсе-местно. Хотя, на самом деле,

депутатам, которые готовили изменения в выборном зако-нодательстве, нужно было бы в первую очередь узаконить запрет на использование во время предвыборной агита-ции патриотической ритори-ки, а заодно разработать тест на обязательное выявление у кандидатов избыточного па-триотизма. И, в случае обна-ружения такового, отказывать гражданам в регистрации. По моему глубочайшему убежде-нию, человека, страдающего избыточным патриотизмом, допускать во власть противо-показано по определению.

Хотя, на самом деле, в обычной жизни никако-го рва разъединения нет. Львовяне спокойно ездят в Луганск, харьковчане – в Ивано-Франковск. Кто-то говорит по-русски, кто-то – по-украински. Все друг друга понимают.

Словом, разъединитель-ный ров засыпать можно. Но только в том случае, ког-да наши политики освоят для себя простую истину, что «истинный патриот — это человек, который, заплатив штраф за неправильную пар-ковку, радуется, что система действует эффективно»…

Андрей КАпустин

17 января в Центризбиркоме нам показали карту политиче-ских симпатий Украины, которая практически не отличалась от такой же карты пятилетней давности

Результаты первого тура выборов президента Украины в целом по стране

Результаты первого тура выборов президента Украины по Житомирской области

Продолжение следует...

Бойся патриотов, дары приносящих

Выборы в Житомире прошли без нарушений

выБоРы Результаты первого тура выборов президента Украины – тот же разлом, что и пять лет назад

Сложно себе представить, что в Западной Украине болели бы за

американца Рахмана только потому, что Кличко говорит по-русски…

Во втором туре политикам предстоит борьба за протестный электорат

Ющенко В. А.

Симоненко П. М.

Литвин В. М.

Яценюк А. П.

Тігіпко С. Л.

Янукович В. Ф.

Тимошенко Ю. В.

32,64%

24,27%13,48%

8,36%

6,98%

3,54%2,80%

32,64%

24,27%13,48%

8,36%

6,98%

3,54%2,80% 35,32%

25,05%13,05%

6,96%

6,45%

3,54%2,35%

Ющенко В. А.Симоненко П. М.Литвин В. М.Яценюк А. П. Тігіпко С. Л. Янукович В. Ф. Тимошенко Ю. В.

Литвин В. М. Симоненко П. М. Ющенко В. А. Яценюк А. П. Тігіпко С. Л. Тимошенко Ю. В. Янукович В. Ф.

Житомир Украина

35,3225,0513,056,965,453,542,35

32,6424,2713,48

8,366,983,542,80

Ющенко В. А.

Симоненко П. М.

Литвин В. М.

Яценюк А. П.

Тігіпко С. Л.

Янукович В. Ф.

Тимошенко Ю. В.

32,64%

24,27%13,48%

8,36%

6,98%

3,54%2,80%

32,64%

24,27%13,48%

8,36%

6,98%

3,54%2,80% 35,32%

25,05%13,05%

6,96%

6,45%

3,54%2,35%

Ющенко В. А.Симоненко П. М.Литвин В. М.Яценюк А. П. Тігіпко С. Л. Янукович В. Ф. Тимошенко Ю. В.

Литвин В. М. Симоненко П. М. Ющенко В. А. Яценюк А. П. Тігіпко С. Л. Тимошенко Ю. В. Янукович В. Ф.

Житомир Украина

35,3225,0513,056,965,453,542,35

32,6424,2713,48

8,366,983,542,80

001 to print.indb 3 28.01.2010 16:50:02

4 # 1 | 30 января Возрождение Житомира

Газета фонда Михаила Заславскогомы начинаем

ДОРОГИЕ ЖИТОМИРЯНЕ, ЗЕМЛЯКИ!

Целью работы нашего фонда является возвращение Житомиру его исто-рической перспективы и места в современной Украине.

Я уверен, многое в нашей жизни можно изменить к лучшему. Для этого нужно верить в себя, в свои силы, верить в то, что любая цель достижима, если по-настоящему этого хочешь. Уверен, так же считал Сергей Павлович Королев – наш великий соотечественник, который оставил нам нагляд-ный пример, чего может добиться человек, когда не боится мечтать.

Мы хотим сделать Житомир городом, максимально комфортным для жизни: тихим, спокойным, лишенным столичной суеты и спешки, но в тоже время дающим жителям возможности для самореализации. Уверен, что, вернув себе именно эти особенности, Житомир откроет свою эпоху Возрождения.

С уважением,Михаил ЗАСЛАВСКИЙ

МИХАИЛЗАСЛАВСКИЙ

001 to print.indb 4 28.01.2010 16:50:13

5# 1 | 30 января Возрождение Житомира

Газета фонда Михаила Заславского гоРодской дозоР

Больова точкаУ Житомирі швидка до-помога бореться з влас-ними «хворобами»

Найбільшими пробле-мами швидкої допомоги за-лишаються фінансування, застарілий автопарк та кадро-ва ситуація. За словами голов-ного лікаря Житомирської міської станції швидкої та невідкладної до-помоги Анатолія Сови, лікарі не хочуть працю-вати на швидкій допомозі через низьку заробіт-ну плату. Вда-лося вирішити проблему з водіями. «Ще нещодавно, якщо захворів водій, ми були в пошуках, – каже Анатолій Миколайович. – Зараз маємо достатню кількість водіїв».

Швидкий рух, в пер-шу чергу, забезпечується технічно. Модернізації

потребує застарілий авто-парк. Фінансів для цього не вистачає. Якщо перед 2009 ро-ком станція швидкої допомо-ги закупила дві нові «Газелі», то за 2009 рік не придбано жодного автомобіля.

До глобальних про-блем додаються стан доріг, недешеві паливно-мас тиль-ні матері али, медпрепара-

ти. За минулий рік деякі групи препаратів по-дорожчали на 80-90%.

«На щастя, п і д в и щ и л а с ь само свідомість населення, – каже Анатолій

Сова. – Зменшилась кіль-кість «фальшивих» та необ-ґрун тованих викликів. В диспетчерській практиці діє інформаційна довідка, яка допомагає по телефону виз-начити ступінь небезпеки». Та, попри негаразди, план-ку житомирська станція

швидкої допомоги тримає. Адже людське життя має бути врятоване за будь-якої ситуації.

«Незважаючи на еконо-мічну кризу, якість надання швидкої допомоги в Житомирі не впала, – констатує Анатолій Сова. – Із впевненістю і

готовністю ми зустріли епідемію грипу. На жаль, на Житомир маємо лише 19 бригад. Однак, не було тако-го, щоб хоч одна бригада не виїхала на виклик».

Серед здобутків – запро-вадження радіозв’язку. Це відновлення системи, яка

працювала 20 років тому, а пізніше була забута. Мережею прямого (не міського) зв’язку охоплені всі лікувальні за-клади Житомира. Отримано можливість протягом 1-2 хви-лин дізнаватись оперативну інформацію в будь-якому при-ймальному відділенні міста.

Великим досягненням в плані економії часу та палив-них матеріалів є координація, передача викликів радіо-мережею. Тепер авто, яке звільнилося, отримує нове завдання дистанційно, без безпосереднього заїзду на станцію. Це дає змогу зеконо-мити 15-20 хвилин. Сьогодні 60% викликів передають-ся дистанційно. Відкритою залишається потреба в GPS-навігаторах.

Результати дає доказова медицина. Це нова ідеологія охорони здоров’я, новий стиль діяльності, який дозволяє ро-бити аналіз практичної ро-боти для вироблення нових механізмів, методів.

Робота лікаря «швидкої» є, в першу чергу, ідейною. Це не заробляння грошей, а фа-натична любов до своєї спра-ви, патріотизм спеціальності. Швидкій допомозі особливо притаманна командна ро-бота. Важливо, щоб в цій команді працювала і держава.

ВіКтор МельниченКо

Патріотизм професії

ЛІКАРЯ «швидкої»

Бригада № 7 – Руслан Цуркан і Наталія Кудренко – готові до виїзду

Фот

о ав

тора

Робота лікаря «швидкої» – це не заробляння грошей, а фанатична любов до своєї справи

Директор Департаменту охорони здоров’я та соці альних питань Харківської міськради Ігор Шурма:

«За останні роки станція швидкої допомоги повністю оновила автопарк. Cтарих ма-шин швидкої допомоги в місті більше не залишилося. Ство-рено умови для плідної ро-боти медпрацівників. Секре-том успіху є системний підхід

міської влади до вирішення тих чи інших проблем у сфері охорони здоров’я.

Багато людей, які приїжджають з Європи, розповідають, що таку ж картину можна побачи-ти в європейських країнах. Різниця в тому, що там за на-дання послуг потрібно пла-тити, а в Харкові медицина утримується за муніципальні

кошти. Держава у велико-му боргу перед медичними працівниками. Ті кошти, які вони отримують, – це навіть не ганьба. Це позор для держави!

Без змін у фінансуванні охорони здоров’я, стандарти в ній не зміняться. Повинні бути стандарти гарантовано-го безоплатного медичного обслуговування людей. Але там це нікому не потрібно».

досвід виРішення пРоБлеми на пРикладі ХаРкова

великий футБолЗ 2005 року в Житомирі немає власної профе-сійної футбольної команди

Сьогодні Житомир – єди-ний облас ний центр, який не має своєї професійної футбольної команди і не пред-ставлений на чемпіонатах і кубках України.

– Це абсолютно ненор-мальна ситуація для такого великого міста, коли одна команда грає на чемпіонаті області, – розповідає голова

обласної федерації футболу Олександр Чернявський.

– Для того, щоб були в б о л і в а л ь н и к и , потрібно, щоб була своя ко-манда і хоч якісь умови. В нас же навіть немає куди прийти, нема де сісти, шкутильгає організація самих матчів, – пояснює ситуацію О.Чернявський. – У футболі не зацікавлена сама влада, я вважаю. Якщо б на матчі хоч іноді приходили представники

влади, то була б і серйозніша інформаційна підтримка, футбол мав би якийсь ста-

тус. Тоді футбол мав би підтримку, виділялися б якісь кошти.

– Коли ФК «Полісся» грав вдома, на стадіоні збирались тисячі

житомирян, які активно вболівали, підтримували, переживали. В нас був свій фан-клуб, – згадує останній капітан команди Руслан Со-болевський. – Після ігор

вболівальники сиділи на Но-вому бульварі і ділились вра-женнями. Зараз там лише мо-лодь з пивом і цигарками.

Розмови про відновлення професійної футбольної ко-манди йдуть давно. Ще в липні 2008 це питання піднімалось на сесії міської ради. Мова йшла про 500 тис. грн. для по-чатку. Це щоб зібрати гравців, знайти тренера і розпочати спортивну діяльність. Але тоді далі розмов справа не пішла.

Знайти гроші на футбол керівництво міста і області не може до цього часу.

– Влада просто не зацікавлена у розвитку фут-болу. Адже для створення професійної команди абсо-лютно не потрібні бюджетні кошти – лише підтримка. Або щоб влада хоч не заважала, – вважає Юрій Опанащук, ди-ректор готелю «Житомир»,

завзятий футболіст і член президії республіканського товариства «Спартак». Саме він у тому ж таки 2005 році створив обласний футболь-ний клуб «Житичі». При цьому жодної копійки не от-римував з бюджету.

– Зараз є багато розмов, що в Україні криза, що в бюджеті

немає коштів на команду, але, насправді, бюджетним ко-дексом взагалі заборонено виділяти гроші на професійні види спорту. Клуб має сам за-робляти на своє утримання, інакше його просто не допу-стять до чемпіонату України. Влада може хіба що безкош-

товно надавати спортивні спо-руди команді, – пояснює стан справ Юрій Опанащук.

Він переконаний, що у нас є багато фанатів футболу, є меце-нати. Тому, якщо влада виявить хоч якесь в тому зацікавлення, місто матиме свою сильну і професійну команду майстрів.

Андрій ГрАМенКо

На жаль, зараз жито-ми ряни під-три мують «чужі» команди

Для відновлення команди «Полісся» потрібно лише бажання влади

Сьогодні для житомирських фанатів футболу єдиною можливістю повболівати за улюблену команду є телетрансляції матчів

Кожен матч улюбленої команди – це емоції, драйв, напруження

001 to print.indb 5 28.01.2010 16:50:20

6 # 1 | 30 января Возрождение Житомира

Газета фонда Михаила ЗаславскогокультуРный слой

Новий зміст культурного життя міста

Рецепт благоустройства по-французски

гастРоліБлагодійний фондМихайла Заславського презентував житомир ському глядачуелітарне мистецтво«Театру у кошику»

ЖИТОМИРЯНИ завжди поважно ставилися до театру, та цього разу по-особливому шанобливо сприйняли гостей зі Львова. Бажаючих оцінити рівень творчої майстерності виявилося чимало, адже нічого подібного житомирсь-кий глядач іще не бачив. Мова йде про те, що вистава побудована скоріше не за сю-жетом, а суто на асоціаціях. Під час перегляду починаєш усвідомлювати, що вона складається з галереї жіночих образів, поданих у різних іпостасях. І, разом узяті, вони відтворюють життя Людини, яка проходить через поде-куди жорстокі випробуван-ня долі. У виставі присутня театральна рефлексія на тему любові і страждання, гріха і покаяння, зневіри і надії. І час від часу акторська гра супроводжується ритмом і ритуальними піснями Кар-патського регіону. Неабиякою особливістю моновистави «Білі мотилі, плетені ланцю-ги...» є гра однієї акторки. Заслужена артистка України Лідія Данильчук у виставі, яка

триває більше години, грає го-ловну, а відтак і єдину роль.

«Якщо у виставі грає лише один актор — це не означає,

що ми пропонуємо глядачеві щось меншовартісне, – го-ворить режисер «Театру у ко-шику» Ірина Волицька, – бо це справжня повноцінна ви-става елітарного мистецтва». І додає: «Я у захваті від жи-томирського глядача, з яким познайомилася вперше. Під час вистави глядач думає, а це не може не викликати захо-плення у митця. У залі тиша була непорушною, і це гово-рить вже про повагу до автора та про те, що рівень культури людей, які відвідують театр, є високим». Ірина Волицька також зазначила, що презен-товану ними виставу побачив чи не увесь світ. «Білі мотилі,

плетені ланцюги...» неодно-разово була відзначена при-зами і нагородами на теа-тральних фестивалях у Чикаго, Єревані, Вроцлаві, Кишиневі, Києві та Парижі. Вже навесні «Театр у коши-ку» помандрує до Німеччини.

На жаль, сьогоднi віт-чизняна культура тримається виключно на ентузіастах та тих, хто в серці має те, що не вмирає. «І дуже добре, що у нас є такі люди, як Михайло Заславський, який робить усе для того, аби підтримувати культурні починня», – з приємністю заз начила ре-жисер «Театру у кошику» Ірина Волицька. А коорди-натор гуманітарних програм житомирського міського благодійного фонду розвитку громади Михайла Заславсько-го Микола Гоманюк, який був присутній на презентованій львів’янами виставі, додав, що підтримка культури є од-ним з найпріоритетніших напрямків роботи фонду.

Ні для кого не буде таємницею той факт, що останнім часом культур-не життя обласного центру переживає не кращі часи, тому фонд планує докласти максимум зусиль, аби напо-внити його новим змістом та звучанням. Так, вже най-ближчим часом житомиря-ни зможуть насолоджуватися гастролями одного з польсь-ких театрів, матимуть нагоду познайомитися з французь-ким архітектором Мэтью Тіссероном та побувати на презентації поетичного аль-манаху «Оксія», видання яко-го підтримано фондом. Тож, без сумніву, кожна подія, організована і підтримана міським благо дійним фондом Михайла Заславського, буде сприяти встановленню ви-соких мистецьких і духовних стандартів та забезпечить по-зитивний резонанс в духов-ному житті кожного житоми-рянина.

оКсАнА КропиВниÖьКА

аРХитектуРаМэтью Тиссеронпредставит своеличное видениеархитектурногобудущего Житомира

На этой неделе Мэтью Тиссерон прибыл в Житомир по приглашению фонда Ми-хаила Заславского для того, чтобы принять участие в раз-работке Стратегии развития города Житомира. В Жито-мире достаточно своих заме-чательных архитекторов, но, как известно, мнение «че-ловека со стороны» помога-ет по-новому посмотреть на вещи, которые, на первый взгляд, кажутся простыми. Тем более, если это взгляд европейский. Перед визитом в Житомир Мэтью Тиссерон

тщательно изучил опыт гра-достроительства населенных пунктов равных Житоми-ру по площади, населению и возрасту – французского Лиля, ирланд-ского Белфаста, польского Лю-блина. «Бонн, Лиль, Люблин, Белфаст – это города, в кото-рых гар мо нич-но сочета ются а р х и т е к т у р а , исто рия, куль-тура и условия комфортного проживания. У Житомира в этом отношении есть значи-тельный, но не до конца рас-крытый потенциал, – гово-рит французский архитектор. Для любого архитектора рас-

крытие этого потенциала – непростая задача, серьезный профессиональный вызов, испытание его творческих способностей и квалифи-

кации. Для меня это за-дача теоре-тическая, я могу предста-вить только свое личное видение ар-хитектурно-го будущего Ж и т о м и р а , а практиче-ским обустрой-

ством города должны зани-маться сами житомиряне. Мэтью Тиссерон пригласил житомирских архитекторов на творческую встречу, где он собирается поделиться

своими идеями, услышать мнения коллег, обсудить спорные вопросы.

Георгий Мокрицкий провел для французского гостя экскурсию по наше-му городу. Мэтью обратил внимание на гармоничную включенность элементов природы в архитектурный облик города: «Здесь при-рода размещена не по схе-мам и чертежам, как в боль-шинстве городов мира, что скучно и невыразительно, а сама по себе является полноценной частью об-лика города».

Вечером Мэтью пригла-сили в гости к житомир-скому художнику Юрию Камышному. «Вот это ста-туэтки с острова Пасхи, это дудочка из Индии, а это…

Режисер «Òеатру у кошику» Ірина Волицька: «ß у захваті від житомирського глядача»

Неабиякою особливістю моновистави «Білі мотилі, плетені ланцюги...» є гра однієї акторки Ëідії Данильчук

Фот

о К

им С

тецю

к

Для архитектора раскрытие потенциала города – это серьезный профессио-нальный вызов, испытание его творческих способностей и квалификации

5 лютого 2010 р. о 16.00в Житомирській філармонії

(вул. Пушкінська, 26).

Центр «Brama Grodzka – Teatr NN»(Люблін, Польща) з музичною виставою

«Розповіді з Брами»(польською мовою, з перекладом)

за мотивами оповіданьІсака Башевіса Зінгера.

Вхід вільний

Приймаються колективні заявки збронюванням місць. З усіх питань звертати-ся за тел. 097 070 38 88 (Микола Гоманюк)

Житомирський міський благодійний фонд Михайла Заславського представляє:

На малій сцені актор і музикант-акомпаніатор розповідають просту історію з життя звичайних лю-дей. Так було створено цикл вистав під загальною назвою «Розповіді з Брами», в яких документальні історії переплітаються з літературною вигадкою – найчастіше на основі мотивів оповідань лауреата Нобелівської премії Ісака Зінгера.

Фот

о К

им С

тецю

к

«ТЕАТР У КОШИКУ» було створено іще у 1997 році як не-залежне некомерційне твор-че об’єднання, а вже з 2004 року він стає творчою май-стернею Національного цен-тру театрального мистецтва

ім.Леся Курбаса. На даний час творча майстерня проводить дослідження у сфері театраль-ного знаку, символу та мета-фори, при цьому вибудовую-чи самобутні засоби сценічної виразності та експресії.

досьЄ

череп французского солда-та времен Крымской вой-ны» – сказал Юрий, ос¸кся и попросил этого не пере-водить. Но Мэтью немного владеет русским языком, поэтому понял эту фразу без перевода. «Я приехал к вам не с винтовкой, а с ли-нейкой и циркулем, поэто-му за свой череп я споко-ен,» – пошутил Мэтью.

ниКолАй ГоМАнÞК

Ôранцузский архитектор Ìýтью Òиссерон решил стать ар-хитектором после прочтения произведения Ôедора Достоев-ского «Преступление и наказание». Примерно на трехсотой странице романа Ìýтью решил посвятить свою жизнь проек-тированию. Сейчас Ìýтью создает большие светлые здания и целые кварталы в Швейцарии, Òаиланде, Ìарокко, России и больше думает о будуùем, чем о прошлом.

001 to print.indb 6 28.01.2010 16:50:31

7# 1 | 30 января Возрождение Житомира

Газета фонда Михаила Заславского ЖитомиРский глоБус

Назва «Жито-мир» є дуже цікавою. Біль-шість жито-ми рян ствер-

джують, що вона пов’язана з житом і миром.

Втім, за легендою, яку в ХІХ столітті записав місце-вий священик Микола Три-польський, поліське місто дістало свою назву від імені руського дружинника київ-ських князів Аскольда та Діра – Житомиˆра, який нібито відмовився служити князе-ві Олегу, сховався в густо-му пралісі й оселився на ви-сокій скелі на злитті річок Кам’янки й Тетерева.

А от чеський вчений-славіст Павло Éосиф Ша-фарик стверджував, що Житомир виник як центр слов’янського племені жи-тичів, яке входило в племін-ний союз древлян.

Існує також думка, що «Житомир» – це скорочена форма від слова «живото-мир», тобто символ мирного спокійного життя.

Житомирська специфікаВажко визначити, яка з

тез є правильною, але, схо-же, найбільше відповідає дій-сності остання – тут дійсно панує спокійний неспішний плин життя, що створює на-прочуд затишну атмосферу.

Місто дійсно не схоже на один із найдавніших облас-них центрів нашої Батьків-щини. Лише камінь на Зам-ковій горі нагадує про це.

Спілкуємось із пен сі-онеркою, яка виявляється колишньою вчителькою іс-торії та етнічною полячкою – пані Маґдалєною:

– У нас в місті купа гарних церков. Тут Вам і Михайлів-ська церква, і Кафедральний собор Святої Софії, і костел Святого Éоана Дуклі!.. Та в нашому місті двісті років тому вже існували театри! – проводить нам цілу екскур-сію бабуня.

Поляків у Житомирі дуже багато. В них навіть є власний культурний центр, а на місце-

вому телебаченні транслю-ються передачі польською.

Чимало тут і євреїв. Жито-мир – місто інтер націо нальне, що помітно відбивається на його обличчі.

Космічне містоБільшість українців зі

здивуванням сприймуть те, що Житомир залишив по-

мітний слід в історії світової космонавтики. Саме тут на-родився видатний конструк-тор та академік Сергій Пав-лович Корольов.

В цьому місті хочеться мрі-яти. Воно налаштовує на такий лад. Певно, саме тут молодий Корольов виношував плани стосовно кораблів, які дола-тимуть космічні простори, ро-

блячи креслення гіллячкою на парковому гравію.

Через дорогу розташовано Житомирський музей космо-навтики імені Сергія Павло-вича Корольова. Архітектурне вирішення приємно вражає. Будівлю густо обвито зеленим плющем, а біля входу, немов справжні, дві сліпучо-білі ра-кети націлились на небо. Так

і здається, що вони зараз віді-рвуться від землі і полетять до інших планет.

Виходячи звідси, погоджу-єшся, що Житомир – місто космічне.

Ìіст над Òетеревом перед Ìонументом слави

Коли стоїш на 40-ме-тровому підвісному мості,

перекинутому через неспо-кійний Тетерів, затамовуєш подих.

Звідси видно півміс-та. 37-метровий Монумент слави гордо височіє над зе-леним пагорбом. Дивиш-ся в інший бік – помічаєш мальовничі схили. Чудовий краєвид відкривається на старі райони міста – Мальо-ванку й Корбутівку.

Справжній рай для фото-графа! Тут тобі й довоєнні квартали, і природа, і радян-ський слід. Можна вивчати історію міста за цими схила-ми, які чули на своєму віку і лязкіт татарських шабель, і купецькі розмови, і директи-ви Центральної Ради, і вибухи снарядів. Вони, немов губка, увібрали в себе віки. Здаєть-ся, Житомир просто не може існувати без цих кам’янистих річкових берегів.

На перехресті тисячі доріг– Це місто особливе. Ми

завжди зупиняємося тут, коли вертаємось додому з Києва, – говорять молоді львів’яни Та-рас і Уляна.

Ми сидимо у затишно-му кафе поблизу Соборного майдану. Навколо нас пе-реважно приїжджі. Публіка найрізноманітніша – студен-ти, клерки, автостопщики…

Житомир – великий тран-спортний вузол, розташо-ваний на перехресті шляхів. Свого часу саме ця обставина обумовила бурхливий розви-ток поліського містечка.

Чимало людей, їдучи зі Сходу на Захід, з Півночі на Південь, по справах, подо-рожуючи до родичів, зупи-няються тут. Та чи тільки в зручному географічному розташуванні справа? Мож-ливо, всю цю різноманітну публіку, так само як і мене, просто приваблює це по-домашньому спокійне і за-тишне місто, побачивши яке один раз, починаєш йому дуже симпатизувати і ніколи не відмовляєшся під будь-яким приводом зупинитись тут бодай на пару годин.

Þрій ÁорисоВ

РепоРтаЖ Лише у 130 кілометрах від столиці України – Києва –серед густих лісів, на мальовничих берегах річок Кам’янки та Тетерева

розкинулось старовинне місто з дивовижною назвою Житомир.

Житомир– місто жита і миру

Фот

о В

икто

р Га

лани

нФ

ото

Кон

стан

тин

Кош

кин

В Житомирі, як мабуть ніде в Україні, намішано різних стилів. На перший погляд, місто жита й миру може видатися сірим і не-привабливим, але придивившись до нього уважніше, розумієш, ùо це зовсім не так.

Західна брама столиці. Чи цікава вона туристам?символи містаЖитомир має бути «історико-архі тек-турним прологом» Києва, своєрідним «Києвом у мініатюрі»

ЖИТОМИР може і по-винен готувати мандрівника до зустрічі з одним із най-кращих міст світу – Києвом. Як же використовується ту-ристський потенціал нашо-го міста?

У відреставрованому будинку колишнього ма-гістрату на Замковій горі мала оселитися одна з най-кращих в Україні картин-на галерея, але, у зв’язку з необхідністю звільнити

приміщення католицької консисторії на Замковому майдані для віруючих, тут оселиться краєзнавчий му-зей, і справжньої самостійної картинної галереї не бачи-ти місту знову… Галереї,

яка стабільно гарантувала б сильне поле притягання іноземців, а відтак – осідання у міському бюджеті валюти.

Невеличке район-не містечко Переяслав на Київщині має більше десят-ка музеїв! Ми ж бо, вже більше тридцяти років (!) «відкриваємо» художній музей, більше п’ятнадцяти – літературно-мистецький (тут мала бути меморіальна музична вітальня великого Святослава Ріхтера). Та й діючі музеї потребують уваги і розвитку. Той же музей космонавтики «замерз» недо-робленим. Але музеї – це лише частина іміджу міста. Диви-тись, пізнавати і відпочивати – основний алгоритм туризму.

Виходячи з цього, цікавим об’єктом міг би стати один з реставрованих підземних ходів Житомира. Або ж наш ретро-трамвай, переобладнаний в ретро-кафе на колесах.

Давно настав час обладнати кілька оглядових м а й д а н ч и к і в , звідки від кри ва-лася б прекрас-на панорама на ключові місця Житомира. Пер-ший з них – над урвищем Кам’янки на Замковій горі.

Стара водонапірна вежа – символ міста – давно втрати-ла статус екзотичного кафе

і перетворилася на звичай-ну водопровідну контору, до того ж зіпсовану зовсім недо-лугою вивіскою, яка закрила половину унікального фасаду

цієї споруди... Взагалі, ту-

рист хоче поба-чити щось ори-гі наль не або при єм не для себе. Поляк, напри-клад, – впоряд-ковану могилу батька прем’єра н е з а л е ж н о ї

Польщі Падеревського, і йому неприємно диви-тись на понівечений фа-сад будинку, де народився Я.Домбровський; німцю –

відновлений лютеранський цвинтар або діючу кірху, і неприємно – пограбова-ний і напіврозвалений бу-динок, в якому народився Святослав Ріхтер на Великій Бердичівській; єврею приємно – меморіальну до-шку видатному синові його народу поетові Нахману Бя-лику, і неприємно – занедба-не єврейське кладовище.

Нам варто повернутися об-личчям до Житомира і до знан-ня його чудових ландшафтних можливостей, романтичної навколишньої природи, з розумінням його історії і май-бутнього, як до брами столиці нашої держави.

ГеорГій МоКриÖьКий

Фот

о К

им С

тецю

к

Краєзнавець Ã.Ìокрицький

Є в Житомирі й музеї, й пам’ятники, й цікаві архітектурні споруди, й просто мальовничі куточки

001 to print.indb 7 28.01.2010 16:50:38

8 # 1 | 30 января Возрождение Житомира

Газета фонда Михаила ЗаславскогоЖивая истоРия

ніяких особливих забага-нок не було. Єдине, що він любив, – щоб кожного дня міняли постільну білизну і щоб в будинку була тиша, коли він працює, а працював він постійно.– Цей нелегкий час запам’ятався Вам чимось осо-бливим?

– Найприємнішим було те, що раз на півроку при-ходили листівки з дому. Це не листи, а невеличкі карт-ки, на яких було коротко написано про новини. А ще після роботи ми бігали до сусідки, фрау Швайкофер, і в підвалі у неї слухали по приймачу новини з фронту. Доки ми були в підвалі, фрау нагорі, у кімнаті, вмикала голосно приймач і слухала музику. До речі, саме вона підгодовувала нас моло-ком. Серед німців теж люди хороші були… Ще пам’ятаю, коли на авіазаводі працю-вала, радянські літаки роз-кидали листівки, де було написано, коли і о котрій годині будуть бомбардува-ти завод, щоб ми встигли поховатися.– À ùо сталося з Ìессершміттом коли прийшли миротворчі війська?

– Éого забрали американці. Під’їхав автомобіль, він вий-шов сам, сів в машину і після того ми його вже не бачили, а його дружина кудись поїхала трохи раніше. Це було 6 травня 1945 року.– À потім як додому добира-лися?

– З нашими військами. Éшли переважно пішки. Я до села повернулася 9 верес-ня 1945 року. Це був один із найщасливіших днів мого життя.

сВітлАнА ØтАтсьКА

спогадиМарія Верещак в часивійни працювала в будинку відомого конструктора Мессершмітта

Наше життя і є складовою історії. Та бувають випадки, коли історія із щоден-ного життя настільки особлива, що про неї обов’язково варто розказати чи написати.

В селі Крас-но сільці, Чуднів-ського району Жи то мирської об-ласті, живе Марія Антонівна Верещак. ¯й життя на сьогодні подарувало 84 роки. Марія Антонівна живе повсякден-ними сільськими с п р а в а м и , працює по го-с п о д а р с т в у.

І мало хто знає, що під час Великої вітчизняної війни Марія Антонівна була остар-байтером у Німеччині. В 1942 році, у віці 17 років, вона потрапила на авіазавод до Аугсбургу, що недалеко від Мюнхена. На заводі склада-ли літаки, і вона фарбувала

їх крила. Та через пев-ний час її відібрали

на роботу в бу-динок відомого конструктора Мессершмітта, у містечко Мурнау.

– Ìаріє À н т о н і в н о ,

скажіть, яким Ви запам’ятали

відомого авіа-конструктора?

– Після вечері він зачи-нявся у своєму

кабінеті і до-вго, бувало до півночі,

Вільгельм Åміль Ìессершмітт – німецький авіаконструктор та виробник літаків-виниùувачів. Îднією з найбільш значуùих роз-робок конструктора став літак Ìессершмітт Bf.109, робота над яким була завершена в 1934 році. Цей виниùувач став основою німецької авіації в часи Другої світової війни.

працював там з папера-ми. Так було кожного дня. Мессершмітт був дуже пункт-уальним і любив, щоб всі ви-конували все вчасно. Дітей у нього не було, а от у дружи-ни – баронеси Міхель – було троє синів, двоє із яких були

військовими. Гостей він рідко приймав.– À до прислуги як ставився?

– Він нас рідко бачив, але вітався з нами при зустрічах. У неділю дозволялось збігати на півгодини до церкви, вірніше до костьолу. Взагалі

нами опікувався керуючий, який і відібрав мене з заводу. Кожному робітникові вида-вали так званий «пайок», це 300 грамів хліба, і ще давали юшку з моркви, зрідка навіть з картоплею і ні крихти більше. У самого Мессершмітта

МаріяВерещак: «Мої три роки в Мурнау»

Марія Антонівна Верещак й досі зберігає у шухлядці пожовклі фото, на яких зображені місця та люди, з якими її звела доля під час перебування у воєнній Німеччині.

Глас народа

Преподаватель социальных дисциплин Þ.Ìалахин:«Для нынешней молодежи будет более интересна и до-ходчива не сухая история, которую преподают сейчас, а именно живые воспомина-ния реальных людей».

Преподаватель украинского языка и литературы È.Дрозд:«Проект «Живая история» нужно начинать как можно раньше, ведь пожилые люди уходят от нас, и мы теряем возможность узнать интерес-ные факты из их жизни».

Кандидат исторических наук C.Стельникович:«В ходе реализации проек-та будет собран пласт пер во-источ ников. Можно смело го-во рить, что именно Житомир станет в авангарде развития со-циальной истории Украины».

ФОНД Михаила Заслав-ского открывает в Житомире уникальный проект «ЖИВАЯ ИСТОРИЯ».

Мы собираем воспоми-нания свидетелей прошлого столетия – людей, на глазах которых творилась история ХХ века. Мы уверены, что им есть что рассказать молодым людям, и уверены, что моло-дые люди хотят их услышать и перенять их жизненный опыт.

Мы начинаем организовы-

вать Мастерскую и сеть круж-ков «Живая история», в кото-рых одновременно ведет ся истори че-ский поиск и про-исходит диалог двух поколений.

Рассказывает координатор про-екта, кандидат со-ц и о л о г и ч е с к и х наук Николай Го-манюк: «Мы хотим изучить историю города Жи-

томира в ХХ веке с точки зре-ния обычных житомирян, а не

профессиональ-ных историков. Нам интересен рассказ каждого житомирянина, его воспомина-ния о личной жизни. Первый спектакль по мо-тивам воспоми-наний житоми-

рян планируется поставить к

9-му мая – спектакль, в кото-ром в качестве сюжета будут использованы фрагменты из интервью, взятых у житоми-рян. В нем будут представлены фрагменты самых интересных событий, связанных с довоен-ными годами, годами войны, послевоенным временем, рас-сказанных земляками. Первая книга – сборник воспомина-ний – планируется к выпуску по мере их поступления».

ВАлерий Городничий

Теперь об истории вашей семьи смогут узнать все житомиряне, а в перспек-ти ве жители всей Украины

Проект «Живая история Житомира»:воспоминания свидетелей прошлого века

Газета «Возрождение Житомира»Выходит каждый вторник

Тираж 45 000Свидетельство о регистрации:

серия ЖТ №61/438РУчредитель: Житомирский городскойблаготворительный фонд развития

громады Михаила ЗаславскогоАдрес редакции-издателя:

10014, Житомир, ул. Пушкинская, 25Телефон: (0412) 42-06-08

Главный редактор: Байша И.В.Заместитель главного редактора: Журба А.Г.

Контакти:До нас Ви можете завітати у робо-чі дня за адресою: вул. Пушкінська, 25.У Фонді на Вас завжди чекаютьгарячий чай та наша гостинність.

Телефони гарячої лінії:42-06-08, 097 07-03-888

Інтернет-сайт:http://zaslavskiy.com.ua

001 to print.indb 8 28.01.2010 16:51:23