«Алгоритмізація та програмування»

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

АЛГОРИТМІЗАЦІЯ ТА ПРОГРАМУВАННЯ

Робоча навчальна програмадля студентів напряму підготовки

6.050101 «Комп’ютерні науки»

КИЇВ – 2012

Укладач: Прокудін Г. С., доктор технічних наук, доцент

Затверджено на засіданні кафедри комп’ютерних наукПротокол № 1 від 29 серпня 2011 р.

Рекомендовано до видання Головною вченою радою університетуПротокол № 1 від 15 вересня 2011 р.

2

ВСТУП

Опис дисципліни та її предмета. «Алгоритмізація та програмування» належить до циклу професійної та практичної підготовки студентів напряму «Комп’ютерні науки» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Викладається на першому курсі в обсязі 180 год. (5 кредитів), підсумковими контролями знань є іспити (1, 2 семестри).

Дисципліна «Алгоритмізація та програмування» є дисципліною циклу природничо-наукової підготовки. Дисципліна є базовою в плані підготовки студентів.

Мета дисципліни: забезпечити розширення наукового кругозору майбутнього фахівця, дати можливість успішно оволодіти суміжними спеціальностями і ефективно застосовувати сучасні інформаційні технології; опанування програмуванням на початку курсу навчання гарантує перехід до основних і поглиблених дисциплін, споріднених з програмуванням; навчити студентів використовувати основні прийоми програмування з урахуванням сучасних концепцій і тенденцій розвитку технологій програмування, навчити розв’язувати реальні науково-технічні задачі різної складності за допомогою комп’ютерів.

В даній дисципліни вирішуються такі основні завдання: основні напрямки розвитку технології програмування: процедурне, структурне, об’єктно-орієнтоване, візуальне програмування; вивчаються теоретичні принципи та практичні прийоми процедурного, модульного програмування; розкриваються основні структурні конструкції алгоритмічних мов програмування; опановується технологія розробки алгоритмів прикладних задач, кодування вибраною мовою програмування, налагодження програми, оцінки достовірності отриманих результатів.

Для успішного освоєння дисципліни необхідно мати базові знання із дисципліни «Основи інформатики» середньої школи, а також базові знання із таких дисциплін: «Дискретна математика», «Вища математика», «Аналітична геометрія».

При вивченні дисципліни студенти повинні опрацьовувати лекційний матеріал, самостійно вивчати додаткову літературу, виконувати підготовку до практичних занять. Поточний та підсумковий контроль здійснюються за допомогою усних опитувань на лекціях, проведення модульних письмових контрольних робіт, виконання індивідуальних лабораторних завдань за допомогою відповідного програмного забезпечення на комп’ютерах, проведення підсумкового комплексного контролю за екзаменаційними білетами.

3

Після вивчення дисципліни «Алгоритмізація та програмування» студентиповинні знати:

основи алгоритмізації процесів обробки числової і символьної інформації;

форми запису алгоритмів; алгоритмічні структури слідування, розгалуження, повторення; основні структурні конструкції алгоритмічних мов програмування

Pascal і Delphi; алгоритми розрахунку арифметичних виразів, сортування

числових і символьних даних, обробки анкетних даних тощо;повинні вміти:

розробляти алгоритми та програми аналізу даних; розробляти алгоритми та програми для задач оптимізації; проектувати прикладне програмне забезпечення інформаційних

систем і технологій; створювати та налагоджувати програмний інтерфейс, візуальні

компоненти програмного забезпечення інформаційних систем і технологій; тестувати програмні системи і комплекси.

СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Навчальна дисципліна «Алгоритмізація та програмування» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з двох модулів. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою за накопичувальною системою.

Форми поточного контролю:- конспектування лекцій та матеріалів, відведених на самостійну роботу;- виконання лабораторних робіт та написання звітів;- письмові відповіді на завдання самостійної роботи;- виконання індивідуального завдання.Модульний контроль: результат вивчення кожного модуля складає підсумок

всіх форм поточного контролю та виконання модульної контрольної роботи.Підсумковий контроль знань: іспити – проводяться у формі усної відповіді

на питання.Умови допуску студента до іспиту:

- відсутність заборгованостей з лабораторних занять;- відсутність заборгованостей з модульних контрольних робіт;- позитивні рейтингові бали за кожний модуль.

4

Підсумкова оцінка

За результатами вивчення всього курсу виставляється підсумкова оцінка, що розраховується як середньозважене всіх підсумкових оцінок за всі семестрові контролі (ПО1, ПО2).

За результатами кожного семестрового контролю студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як сума оцінок з модулів (стартовий рейтинг) та оцінки за іспит за такою шкалою оцінювання:

Курс І, семестр 1Змістовий модуль 1

(ЗМ1)

Змістовий модуль 2

(ЗМ2)Іспит (КІ)

Разом(підсумкова

оцінка - ПО1)Максимальна оцінка в балах 40 30 30 100

Максимальна кількість балів за 1–2 модулі (стартовий рейтинг) – 70 балів.Розрахунок підсумкової оцінки:ПО1 = ЗМ1 + ЗМ2 + КІ

Курс І, семестр 2Змістовий модуль 3

(ЗМ3)

Змістовий модуль 4

(ЗМ4)Іспит (КІ)

Разом(підсумкова

оцінка - ПО2)Максимальна оцінка в балах 40 30 30 100

Максимальна кількість балів за 3–4 модулі (стартовий рейтинг) – 70 балів.Розрахунок підсумкової оцінки:ПО2 = ЗМ3 + ЗМ4 + КІ

Бальна система оцінювання різних форм навчання студентаза 1–2 модулі

№ з/п

Назви виду роботи,способи набуття знань

Бали за 1 заняття

Бали за всі заняття (максимальні)

Модуль 1 Модуль 2

1.Лекційні заняття:- відвідування, конспектування до 1 1х6=6 1х3=3

2.Лабораторні заняття:- виконання лабораторного завдання (звіт)

до 2,5 до 3 2,5х6=15

––

3х4=12

3.

Самостійна робота:- письмові відповіді- виконання індивідуального завдання

до 1до 3до 2

1х6=63х1=3

–

1х3=3–

2х1=2

4. Модульна контрольна робота до 10 10х1=10 10х1=10Всього за модуль 40 30Іспит до 30 30Підсумкова оцінка 1 (ПО1) 40 + 30 + 30 = 100 балів

Бальна система оцінювання різних форм навчання студента5

за 3–4 модулі

№ з/п

Назви виду роботи,способи набуття знань

Бали за 1 заняття

Бали за всі заняття (максимальні)

Модуль 3 Модуль 4

1.Лекційні заняття:- відвідування, конспектування до 1 1х4=4 1х2=2

2.Лабораторні заняття:- виконання лабораторного завдання (звіт)

до 2 2х8=16 2х5=10

3.

Самостійна робота:- письмові відповіді- виконання індивідуального завдання

до 1до 6

1х4=46х1=6

1х2=26х1=6

4. Модульна контрольна робота до 10 10х1=10 10х1=10Всього за модуль 40 30Іспит до 30 30Підсумкова оцінка 2 (ПО2) 40 + 30 + 30 = 100 балів

Трансформація рейтингової оцінки

Сума набраних рейтингових балів при семестровому контролі переводиться в оцінки системи оцінювання ECTS. Система передбачає семибальну шкалу (A, B, C, D, E, FX, F) та подвійне (описове та статистичне) визначення цих оцінок.

Підсумковий рейтинговий бал

Підсумкова оцінка за шкалою ECTS

Традиційна екзаменаційна

оцінка

Традиційна залікова оцінка

91 – 100 A – відмінно відмінно

зараховано

84 – 90 B – дуже добре добре76 – 83 C – добре66 – 75 D – задовільно

задовільно61 – 65E – достатньо (задовольняє мінімальні критерії)

21 – 60 FХ – незадовільно незадовільно не зараховано

0 – 20F – незадовільно (потрібна додаткова робота)

не допущено не допущено

6

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАНдля студентів денної форми навчання

№з/п Назви тем Всього

годин

Види занять і розподіл годин

Лекц. Лабор. занят.

Сам.роб.

Мод.конт.

Форми контролю

МОДУЛЬ 1. АЛГОРИТМІЧНІ ОСНОВИ ПРОЦЕДУРНОГО ПРОГРАМУВАННЯ МОВОЮ PASCAL

1.1.

Інформація в пам’яті комп’ютера. Архітектура системи команд. Типи комп’ютерів

8 2 2 4

КонспектЗвіти

з лабораторнихробіт

Письмові відповіді

1.2.

Програмне забезпечення. Засоби створення програм. Поняття алгоритму й основні алгоритмічні структури

8 2 2 4




1.3.

Робота у середовищі Borland Pascal 7.0. Словник мови та загальна структура програми

8 2 2 4




1.4.

Прості типи даних. Константи, змінні, вирази. Найпростіші оператори

8 2 2 4




1.5.

Алгоритмічний вибір альтернатив. Алгоритмічна конструкція повторення. Деякі циклічні алгоритми та програми

8 2 2 4




1.6.Підпрограми, їх різновиди та способи використання

12 2 2 8



Письмові відповіді Звіт з

індивідуального завдання

Модульна контрольна робота № 1 2 2 МКР

Всього 54 12 12 28 2

МОДУЛЬ 2. СТРУКТУРИ ДАНИХ МОВИ PASCAL

7

2.1.Одновимірні та багатовимірні масиви. Рядки

9 2 2 5




2.2.

Запис та його оголошення. Доступ до компонентів та операції над записами. Масиви записів. Записи з варіантами

11 2 4 5




2.3.

Фізичний і логічний файли. Технологія роботи з файлами. Буферизація даних

18 2 2 14






Всього 36 6 8 20 2

Разом за 1 семестр 90 18 20 48 4 ІСПИТ

МОДУЛЬ 3. ДИНАМІЧНІ СТРУКТУРИ МОВИ DELPHI

3.1. Визначення лінійних списків 12 2 4 6




3.2. Робота зі стеком 12 2 4 6




3.3. Робота з чергою 12 2 4 6




3.4. Бінарні дерева 16 2 4 10






Всього 54 8 16 28 2МОДУЛЬ 4. ІНТЕРФЕЙС КОРИСТУВАЧА МОВОЮ DELPHI

8

4.1. Створення та відображення меню

14 2 4 8



Письмові відповіді4.2. Розробка обробників

команд меню

20 2 6 12






Всього 36 4 10 20 2Разом за 2 семестр 90 12 26 48 4 ІСПИТРазом з дисципіни 180 30 46 96 8

9

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА МОДУЛЯМИ

МОДУЛЬ 1. АЛГОРИТМІЧНІ ОСНОВИ ПРОЦЕДУРНОГО ПРОГРАМУВАННЯ МОВОЮ PASCAL

ТЕМА 1.1. ІНФОРМАЦІЯ В ПАМ’ЯТІ КОМП’ЮТЕРА. АРХІТЕКТУРА СИСТЕМИ КОМАНД. ТИПИ КОМП’ЮТЕРІВ

Лекція Форми представлення інформації в пам’яті комп’ютера. Позиційні системи

числення. Зображення чисел у комп’ютері. Покоління комп’ютерів. Поняття систем числення та алгоритмів.

Лабораторне заняттяБазові логічні структури. Процеси розгалуження

Мета: навчитися використовувати оператори розгалуження процесів обчислення.

Порядок роботи1. Вивчити теоретичний матеріал за базовим підручником [1], методичними

вказівками. 2. Скласти програму мовою Pascal на використання оператора розгалуження. 3. Налагодити програму, отримати результати виконання відповідно до

варіанту індивідуального завдання, підготувати звіт з лабораторної роботи. Завдання

1. Завантажити середовище Borland Pascal. 2. Відкрити новий файл. Ввести текст програми, що підготовлений в

результаті самостійної роботи студента. Зберегти файл у папці під назвою ЛР_1_1.

3. Запустити програму на трансляцію. Виправити синтаксичні помилки. У разі відсутності синтаксичних помилок, запустити програму на виконання.

Завдання для самостійної роботиДати письмову характеристику двійковій, восьмирічній та шістнадцятирічній

системі числення.

Запитання для самоперевірки1. Що собою представляє алгоритмічна структура повторення?2. Яку структуру має програма на мові Паскаль?3. Які типи відносяться до простих типів даних?

Література: 1–5, 6, 8.

10

ТЕМА 1.2. ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ. ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ ПРОГРАМ. ПОНЯТТЯ АЛГОРИТМУ Й ОСНОВНІ АЛГОРИТМІЧНІ

СТРУКТУРИ

Лекція Програмне забезпечення ПЕОМ. Інструментальні засоби створення програм. Класифікація мов програмування. Технологія створення програми. Перетворення програми і система програмування. Походження та розвиток мови Pascal. Поняття алгоритму й основні алгоритмічні структури. Властивості та способи опису алгоритму. Алгоритмічна структура розгалуження. Алгоритмічна структура повторення.

Лабораторне заняттяБазові логічні структури. Прості циклічні процеси

Мета: навчитися використовувати оператори циклів для реалізації процесів повторення обчислень.


вказівками. 2. Скласти програму мовою Pascal на використання операторів циклу. 3. Налагодити цю програму, отримати результати виконання відповідно до



результаті самостійної роботи студента. 3. Зберегти файл у папці під назвою ЛР_1_2. Запустити програму на

трансляцію. Виправити синтаксичні помилки. У разі відсутності синтаксичних помилок запустити програму на виконання.

Завдання для самостійної роботиЗробити порівняльний аналіз способів представлення алгоритмів рішення задач.

Запитання для самоперевірки1. Визначення константи мови Паскаль.2. Визначення змінної мови Паскаль.3. Яким чином формуються й обчислюються вирази мови Паскаль?

Література: 3, 9, 11.

ТЕМА 1.3. РОБОТА У СЕРЕДОВИЩІ BORLAND PASCAL 7.0. СЛОВНИК МОВИ ТА ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА ПРОГРАМИ

11

Лекція Технологія роботи у середовищі Borland Pascal 7.0. Основні компоненти та загальна структура програми на мові Pascal. Алфавіт і словник мови. Структура програми.

Лабораторне заняттяПроцедури та функції в складних циклах

Мета: навчитися описувати та викликати процедури та функції.Порядок роботи

1. Вивчити теоретичний матеріал за базовим підручником [1], методичними вказівками.

2. Скласти програму мовою Pascal, яка має виклики процедур і функцій. Налагодити цю програму, отримати результати виконання відповідно до варіанту індивідуального завдання, підготувати звіт з лабораторної роботи.

Завдання1. Завантажити середовище Borland Pascal. 2. Відкрити новий файл. Ввести текст програми, що підготовлений в



Завдання для самостійної роботиПредставити порядок розміщення опису меток, приватних типів даних, поіменних констант, змінних, процедур та функцій у блоці опису структури програми.

Запитання для самоперевірки1. Яким чином оброблюється оператор присвоєння мови Паскаль?2. Як працює процедура введення даних мови Паскаль?3. Як працює процедура виведення даних мови Паскаль?

Література: 3, 12.

ТЕМА 1.4. ПРОСТІ ТИПИ ДАНИХ. КОНСТАНТИ, ЗМІННІ, ВИРАЗИ. НАЙПРОСТІШІ ОПЕРАТОРИ

Лекція

Прості типи даних мови Паскаль. Операції над даними. Цілочислові типи. Дійсні типи. Булів тип. Символьний тип. Перелічуваний тип. Інтервальний тип. Порядкові типи.

Лабораторне заняттяОбробка одновимірних масивів

12

Мета: навчитися використовувати в програмах структуровані типи даних – одновимірні масиви.


вказівками. 2. Скласти програму мовою Pascal на використання одновимірних масивів. 3. Налагодити цю програму, отримати результати виконання відповідно до




3. Запустити програму на трансляцію. Виправити синтаксичні помилки. У разі відсутності синтаксичних помилок запустити програму на виконання.

Завдання для самостійної роботиОписати схему роботи оператора присвоєння.

Запитання для самоперевірки1. Як працює команда вибору із двох альтернатив мови Паскаль?2. Що таке вкладеність конструкцій вибору мови Паскаль?3. Як представляється операторний блок мови Паскаль?

Література: 3, 9, 12–13.

ТЕМА 1.5. АЛГОРИТМІЧНИЙ ВИБІР АЛЬТЕРНАТИВ. АЛГОРИТМІЧНА КОНСТРУКЦІЯ ПОВТОРЕННЯ. ДЕЯКІ ЦИКЛІЧНІ АЛГОРИТМИ ТА

ПРОГРАМИ

Лекція

Константи, змінні, вирази. Різновиди констант. Змінні. Вирази. Найпростіші оператори. Оператор присвоєння. Процедури введення даних. Процедури виведення даних. Сумісність типів.

Лабораторне заняттяОбробка багатовимірних масивів

Мета: навчитися розв’язувати матричні задачі з використанням структурованих типів даних – багатовимірних масивів.


вказівками. 2. Скласти програму мовою Pascal на використання двовимірних масивів.

13

3. Налагодити цю програму, отримати результати виконання відповідно до варіанту індивідуального завдання, підготувати звіт з лабораторної роботи.

Завдання1. Завантажити середовище Borland Pascal.2. Відкрити новий файл. Ввести текст програми, що підготовлений в



Завдання для самостійної роботи Розробити блок-схему алгоритму та написати програму на алгоритмічної мові програмування Pascal обробки одномірного масиву цілих чисел усіма циклічними конструкціями.

Запитання для самоперевірки1. Як працює команда поліваріантного вибору мови Паскаль ?2. Яким чином обробляється цикл із передумовою мови Паскаль ?3. Чи відрізняється обробка циклу із постумовою мови Паскаль від обробки циклу із передумовою мови Паскаль ?


ТЕМА 1.6. ПІДПРОГРАМИ, ЇХ РІЗНОВИДИ ТА СПОСОБИ ВИКОРИСТАННЯ

Лекція Алгоритмічний вибір альтернатив. Вибір із двох альтернатив. Вкладеність конструкцій вибору. Операторний блок. Поліваріантний вибір. Алгоритмічна конструкція повторення. Цикл із передумовою. Цикл із постумовою. Цикл із лічильником. Переривання циклу. Деякі циклічні алгоритми та програми. Рекурентні послідовності та співвідношення. Степеневі ряди. Ланцюгові дроби.

Лабораторне заняттяОбробка рядків (символьні масиви)

Мета: навчитися розв’язувати задачі з використанням стандартних функцій по обробці символьних масивів.

Порядок роботи1. Вивчити теоретичний матеріал за базовим підручником [1],

методичними вказівками.2. Скласти програму мовою Pascal на використання стандартних

функцій з обробки символьних масивів.

14





Завдання для самостійної роботи Розробити блок-схему алгоритму та написати програму алгоритмічною мовою програмування Pascal обробки тексту інформації.

Запитання для самоперевірки1. Привести приклади циклів із лічильником мови Паскаль.2. Що таке переривання циклу мови Паскаль ?3. Визначити процедури користувача мови Паскаль.


МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА 1

Розробити схему алгоритму і написати ВР - програму обробки двохмірного масиву чисел (вид обробки наведений нижче у таблиці):

№ з/п

Результат обробки

1 Сума усіх додатних елементів масиву2 Кількість елементів масиву, значення яких більше 50

3 Середнє арифметичне значення усіх від’ємних елементів масиву

4 Сума додатних елементів масиву, які мають непарні номера

5 Кількість елементів масиву, значення яких діляться націло на 2

6 Елементи масиву, значення котрих більше 50

7 Сума усіх від’ємних елементів масиву, які мають парні номера

8 Кількість елементів масиву, які мають непарні значення

9 Кількість елементів масиву, значення котрих лежать в діапазоні від 25 до 7510 Сума елементів масиву, значення котрих по модулю менше 25

11 Елементи масиву, які мають парні значення

12 Кількість елементів масиву, значення котрих кратні 10

15

13 Сума усіх від’ємних елементів масиву

14 Кількість елементів масиву, значення яких менше 50

15 Середнє арифметичне значення усіх додатних елементів масиву

16 Сума додатних елементів масиву, які мають парні номера

17 Кількість елементів масиву, значення яких ні діляться націло на 2

18 Елементи масиву, значення котрих менш 50

19 Сума усіх додатних елементів масиву, які мають парні номера

20 Кількість елементів масиву, які мають парні значення

21 Кількість елементів масиву, значення котрих за діапазоном від 25 до 75

22 Сума елементів масиву, значення котрих по модулю більш 25

23 Елементи масиву, які мають непарні значення

24 Кількість елементів масиву, значення котрих кратні 15

МОДУЛЬ 2. СТРУКТУРИ ДАНИХ МОВИ PASCAL

ТЕМА 2.1. ОДНОВИМІРНІ ТА БАГАТОВИМІРНІ МАСИВИ. РЯДКИ

Лекція

Матриці. Оголошення багатовимірних масивів. Доступ до елементів. Базові операції обробки двовимірних масивів. Двовимірні масиви в задачах лінійної алгебри. Поняття рядка та оголошення змінних рядкового типу. Операції над рядками та рядкові вирази. Процедури та функції обробки рядків.

Лабораторне заняття (частина 1)Типізовані та текстові файли

Мета: навчитися розв’язувати задачі з використанням стандартних функцій і підпрограм з обробки типізованих та текстових файлів.


методичними вказівками.2. Скласти програму мовою Pascal на використання стандартних

функцій і підпрограм з обробки типізованих та текстових файлів.3. Налагодити цю програму, отримати результати виконання відповідно

до варіанту індивідуального завдання, підготувати звіт з лабораторної роботи.

Завдання

1. Завантажити середовище Borland Pascal.16

2. Відкрити новий файл. Ввести текст програми, що підготовлений в результаті самостійної роботи студента. Зберегти файл у папці під назвою ЛР_2_1_1.


Завдання для самостійної роботиРозробити блок-схему алгоритму та написати програму алгоритмічною мовою

програмування Pascal обробки текстового файлу.

Запитання для самоперевірки1. Як працює схема алгоритму сортування одновимірного масиву мови Паскаль?2. Чи існують особливі властивості двовимірного масиву мови Паскаль?


Рядки (символьні масиви)Мета: навчитися розв’язувати задачі обробки рядків та текстів з

використанням рядкового типу даних.


методичними вказівками.2. Скласти програму мовою Pascal на сортування одновимірного масиву.3. Налагодити цю програму, отримати результати виконання відповідно


Завдання

1. Завантажити середовище Borland Pascal.2. Відкрити новий файл. Ввести текст програми, що підготовлений в

результаті самостійної роботи студента. Зберегти файл у папці під назвою ЛР_2_1_2.


Завдання для самостійної роботиРозробити блок-схему алгоритму та написати програму алгоритмічною мовою програмування Pascal обробки рядків за допомогою спискових структур.

Запитання для самоперевірки1. Яким чином обробляється двовимірний масив мови Паскаль?2. Чи існує блок-схема сортування двовимірного масиву мови Паскаль?


17

ТЕМА 2.2. ЗАПИС ТА ЙОГО ОГОЛОШЕННЯ. ДОСТУП ДО КОМПОНЕНТІВ ТА ОПЕРАЦІЇ НАД ЗАПИСАМИ. МАСИВИ ЗАПИСІВ. ЗАПИСИ З

ВАРІАНТАМИЛекція

Запис та його оголошення. Доступ до компонентів та операції над записами. Масиви записів. Записи з варіантами. Одновимірні масиви. Поняття масиву та його властивості. Базові операції обробки одновимірних масивів. Сортування масиву. Масиви як параметри.

Лабораторне заняття (частина 1)Записи та масиви записів

Мета: навчитися розв’язувати задачі обробки масивів записів як аналогів таблиць.


методичними вказівками.2. Скласти цю програму мовою Pascal на розв’язання задачі обробки

масивів записів як аналогів таблиць.3. Налагодити програму, отримати результати виконання відповідно до

варіанту індивідуального завдання, підготувати звіт з лабораторної роботи.




Завдання для самостійної роботи Розробити блок-схему алгоритму та написати програму алгоритмічною мовою програмування Pascal обробки інформації про студентів вашої групи за допомогою конструкції запису.

Запитання для самоперевірки1. Яким чином можна оголосити змінну рядкового типу мови Паскаль?2. Які існують операції над рядками та рядкові вирази мови Паскаль?

Література: 3, 19–20.

Лабораторне заняття (частина 2)Програмування лінійних процесів

Мета: навчитися розв’язувати задачі, які пов’язані з програмуванням лінійних процесів по обробці даних.

18


методичними вказівками.2. Скласти програму мовою Pascal, яка пов’язана з програмуванням

лінійних процесів по обробці даних.3. Налагодити цю програму, отримати результати виконання відповідно





Завдання для самостійної роботи Розробити блок-схему алгоритму та написати програму алгоритмічною мовою програмування Pascal обробки масиву записів за допомогою записів з варіантами.

Запитання для самоперевірки1. Яким чином оголошується запис на мові Паскаль ?2. Як виконуються операції над записами мови Паскаль ?

Література: 3, 4, 7, 20.

ТЕМА 2.3. ФІЗИЧНИЙ І ЛОГІЧНИЙ ФАЙЛИ. ТЕХНОЛОГІЯ РОБОТИ З ФАЙЛАМИ. БУФЕРИЗАЦІЯ ДАНИХ

Лекція

Фізичний і логічний файли. Технологія роботи з файлами. Типи файлів і оголошення файлових змінних. Установка відповідності між фізичним і логічним файлами. Відкриття та закриття файлів. Зчитування і запис текстових файлів. Послідовний запис і зчитування компонентів бінарних файлів. Прямий доступ до компонентів бінарних файлів. Системні операції з файлами. Буферизація даних. Поняття буфера. Поняття буферної змінної. Заповнення буферної змінної при введенні даних. Розгрузка буферної змінної при виведенні даних.

Лабораторне заняття Типізовані та текстові файлиМета: навчитися розв’язувати задачі обробки типізованих та текстових

файлівПорядок роботи

19


2. Скласти програму мовою Pascal по обробці типізованих та текстових файлів.





Завдання для самостійної роботи Розробити блок-схему алгоритму та написати програму алгоритмічною мовою програмування Pascal обробки масиву записів, які розміщені у файлах.

Запитання для самоперевірки1. Яким чином описуються, заповняються та обробляються масиви записів мови

Паскаль?2. Чи існує поняття множин та множинного типу даних мови Паскаль ? Якщо

існує, то дати їх визначення.

Література: 2–4.

Розробка підпрограм (функцій та процедур)Мета: навчитися розв’язувати задачі, які пов’язані з розробкою підпрограм

(функцій та процедур).Порядок роботи


2. Скласти програму мовою Pascal, яка пов’язана з розробкою підпрограм (функцій та процедур) .





20

Завдання для самостійної роботи Розробити блок-схему алгоритму та написати програму алгоритмічною мовою програмування Pascal знаходження суми безконечного ряду чисел за допомогою використання підпрограм.

Запитання для самоперевірки1. Що собою представляє оголошення змінних множинного типу мови Паскаль?2. Які існують операції над множинами мови Паскаль?



Розробити схему алгоритму и написати ВР-програму обробки масиву записів (вид обробки наведений нижче у таблиці), кожна з котрих включає інформацію про одного студента. Запис має наступну структуру:

- прізвище студента;- рік народження;- оцінка складання 1-го іспиту;- оцінка складання 2-го іспиту;- оцінка складання 3-го іспиту;- кількість годин пропусків занять.

Результат вивести на екран.

№з/п

Результат обробки

1 Прізвище самого старшого студента2 Список відмінників3 Список студентів, які не мають пропусків занять4 Список студентів, які навчаються тільки на добре і відмінно5 Список двієчників6 Прізвище студента, який має найбільшу кількість пропусків занять7 Список студентів, яким в цьому році виповнюється 20 лет8 Середній бал здачі студентами першого екзамену9 Середній бал здачі студентами сесії10 Список студентів, які отримали трійки з третього екзамену11 Середній вік студентів групи12 Список студентів, які мають однакове прізвище за умови, що прізвище-

еталон вводиться з екрану дисплея13 Прізвище самої старшої студентки14 Список відмінниць15 Список студенток, які не мають пропусків занять16 Список студенток, які навчаються тільки на добре і відмінно17 Список двієчниць

21

18 Прізвище студентки, яка має найбільшу кількість пропусків занять19 Список студенток, яким в цьому році виконується 20 років20 Середній бал здачі студентками першого екзамену21 Середній бал здачі студентками сесії22 Список студенток, які отримали трійки з третього екзамену23 Середній вік студенток групи24 Список студенток, які мають однакове прізвище за умови, що прізвище-

еталон вводиться з екрану дисплея

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ

1. Поняття алгоритму й основні його властивості.2. Способи опису алгоритму.3. Алгоритмічна структура розгалуження.4. Алгоритмічна структура повторення.5. Структура програми на мові PASCAL.6. Прості типи даних мови PASCAL.7. Константи мови PASCAL.8. Змінні мови PASCAL.9. Арифметичний вираз мови PASCAL.10.Опис та використання мітки у мові PASCAL.11.Оператор присвоєння мови PASCAL.12.Логічний вираз мови PASCAL.13.Логічні операції AND, OR i NOT.14.Процедура введення даних мови PASCAL.15.Цикл із передумовою While мови PASCAL.16.Процедура виведення даних мови PASCAL.17.Цикл із постумовою Repeat мови PASCAL.18.Команда вибору із двох альтернатив мови PASCAL.19.Типи файлів і оголошення файлових змінних мови PASCAL.20.Вкладеність конструкцій вибору мови PASCAL.21.Установка відповідності між логічним і фізичним файлами мови PASCAL.22.Операторний блок мови PASCAL.23.Відкриття та закриття файлів мови PASCAL.24.Команда поліваріантного вибору мови PASCAL.25.Зчитування і запис текстових файлів мови PASCAL.26.Цикл із лічильником For мови PASCAL.27.Способи заповнення масивів у мові PASCAL.28.Переривання циклу мови PASCAL.29.Стандартні функції мови PASCAL.30.Процедури користувача мови PASCAL.31.Поняття одновимірного масиву та його визначення у мові PASCAL.32.Функції користувача мови PASCAL.33.Базові операції обробки одновимірного масиву мови PASCAL.34.Сортування одновимірного масиву мови PASCAL.

22

35.Оператор безумовного переходу у мові PASCAL.36.Поняття двовимірного масиву та властивості мови PASCAL.37.Базові операції обробки двовимірного масиву мови PASCAL.38.Сортування двовимірного масиву мови PASCAL.39.Поняття рядка та оголошення змінних рядкового типу мови PASCAL.40.Операції над рядками та рядкові вирази мови PASCAL.41.Запис та його оголошення мови PASCAL.42.Доступ до компонентів та операції над записами мови PASCAL.43.Масиви записів мови PASCAL.44.Поняття множин та множинного типу даних мови PASCAL.45.Оголошення змінних множинного типу мови PASCAL.46.Операції над множинами мови PASCAL.47.Поняття логічного і фізичного типу даних мови PASCAL.48.Типи файлів і оголошення файлових змінних мови PASCAL.49.Установка відповідності між логічним і фізичним файлами мови PASCAL.50.Відкриття та закриття файлів мови PASCAL.51.Зчитування і запис текстових файлів мови PASCAL.52.Поняття покажчика та оголошення мови PASCAL.53.Операції над покажчиками мови PASCAL.54.Виділення та звільнення динамічної пам’яті мови PASCAL.55.Стандартні функції для роботи з адресами мови PASCAL.56.Визначення лінійного списку та його різновидів мови PASCAL.57.Робота зі стеком мови PASCAL.58.Робота із чергою мови PASCAL.59.Робота з лінійним списком мови PASCAL.60.Програмування графіків. Побудова графіків функцій мови PASCAL.

МОДУЛЬ 3. ДИНАМІЧНІ СТРУКТУРИ МОВИ DELHIТЕМА 3.1. ВИЗНАЧЕННЯ ЛІНІЙНИХ СПИСКІВ

Лекція Поняття списку. Поняття лінійного списку. Заповнення лінійного списку.Обробка лінійного списку.

Лабораторне заняттяРозробка блок-схем алгоритмів та розробка програм обробки лінійних

списківМета: навчитися розв’язувати задачі, які пов’язані з розробкою блок-схем

алгоритмів та розробкою програм обробки лінійних списків.

Порядок роботи


23

2. Скласти цю програму мовою Delphi, яка пов’язана з розробкою блок-схем алгоритмів та розробкою програм обробки лінійних списків.

3. Налагодити програму, отримати результати виконання відповідно до варіанту індивідуального завдання, підготувати звіт з лабораторної роботи.

Завдання

1. Завантажити середовище Borland Delphi.2. Відкрити новий файл. Ввести текст програми, що підготовлений в



Завдання для самостійної роботи1. Вивчити стандартні структури для зображення даних, а саме: абстрактні

(подаються за допомогою моделі) і конкретні (подаються реалізацією) описи. 2. Спроектувати на мові Delphi відповідну програму з обробки лінійного стеку

(наприклад списку студентів академічної групи), використовуючи стандартні структури даних.

Запитання для самоперевірки1. Чи існує відмінність логічного і фізичного типу даних мови Delphi?2. Які існують типи файлів мови Delphi ?


ТЕМА 3.2. РОБОТА ЗІ СТЕКОМ

Лекція

Поняття стеку. Заповнення стеку. Обробка стеку.

Лабораторне заняттяРозробка блок-схем алгоритмів та розробка програм роботи зі стеками

Мета: навчитися розв’язувати задачі, які пов’язані з розробкою блок-схем алгоритмів та розробкою програм роботи зі стеками.


методичними вказівками.2. Скласти програму мовою Delphi, яка пов’язана з розробкою блок-схем

алгоритмів та розробкою програм роботи зі стеками .3. Налагодити цю програму, отримати результати виконання відповідно


24

Завдання1. Завантажити середовище Borland Delphi.2. Відкрити новий файл. Ввести текст програми, що підготовлений в



Завдання для самостійної роботи

1. Вивчити поняття «динамічний стек», здійснити операції з його обробки.2. Спроектувати на мові Delphi відповідну програму по обробці динамічного

стеку (наприклад списку студентів академічної групи).

Запитання для самоперевірки1. Чи існує відповідність між логічним і фізичним файлами мови Delphi? Якщо існує, то яка?2. Які є основні операції з відкриття та закриття файлів мови Delphi?


ТЕМА 3.3. РОБОТА З ЧЕРГОЮ

Лекція

Поняття черги. Заповнення черги. Обробка черги.

Лабораторне заняттяРозробка блок-схем алгоритмів та розробка програм роботи з чергою

Мета: навчитися розв’язувати задачі, які пов’язані з розробкою блок-схем алгоритмів та розробкою програм роботи з чергою.


методичними вказівками.2. Скласти програму мовою Delphi, яка пов’язана з розробкою блок-схем

алгоритмів та розробкою програм роботи з чергою .3. Налагодити цю програму, отримати результати виконання відповідно




25


Завдання для самостійної роботи1. Стандартні структури керування: послідовність, вибір, ітерація; виклик

функцій і передача параметрів.2. Застосовувати структури керування під час розробки алгоритмів і

реалізовувати ці структури в програмах.

Запитання для самоперевірки1. Яким способом обробляються текстові файли мови Delphi ?2. Що представляє собою покажчик та яким чином він оголошується на мові Delphi ?


ТЕМА 3.4. БІНАРНІ ДЕРЕВА

ЛекціяПоняття бінарного дерева. Організація бінарного дерева. Обробка елементів бінарного дерева.

Лабораторне заняттяСпискові структури

Мета: навчитися розв’язувати задачі обробки списків (черг, стеків, циклічних списків, однозв’язних списків)


вказівками. 2. Скласти програму мовою Delphi. 3. Налагодити програму, отримати результати виконання відповідно до

варіанту завдань, підготувати звіт з лабораторної роботи. Завдання

1. Завантажити середовище Borland Delphi. Відкрити новий файл. 2. Ввести текст програми, що підготовлений в результаті самостійної роботи студента. Зберегти файл. Запустити програму на трансляцію.3. Виправити синтаксичні помилки. У разі відсутності синтаксичних помилок, запустити програму на виконання.

Завдання для самостійної роботи1. Ознайомитись з поняттям «тестування» та стратегіями налагодження програм.2. Застосувати отримані знання при проектуванні ефективних тестів, виявленні та

виправленні логічних та синтаксичних помилок.

Запитання для самоперевірки

26

1. Які бувають операції над покажчиками мови Delphi?2. Яким чином виділяється та звільняється динамічна пам’ять на мові Delphi?

Література: 3.


Розробити схему алгоритму и написати Delphi – програму обробки двохмірного масиву чисел (вид обробки такий же, як і в модульній контрольній

роботі 1).

МОДУЛЬ 4. ІНТЕРФЕЙС КОРИСТУВАЧА МОВОЮ DELPHI

ТЕМА 4.1. СТВОРЕННЯ ТА ВІДОБРАЖЕННЯ МЕНЮ

Лекція Структура меню. Поняття системного меню користувача. Організація меню. Обробка елементів меню.

Лабораторне заняттяРозробка блок-схем алгоритмів та розробка програм створення та

відображення менюМета: навчитися розв’язувати задачі розробки блок-схем алгоритмів та проектування програм по створенню та відображенню меню.


методичними вказівками.2. Скласти програму мовою Delphi, яка розв’язує задачі розробки блок-

схем алгоритмів та проектування програм по створенню та відображенню меню.3. Налагодити цю програму, отримати результати виконання відповідно





Завдання для самостійної роботи1. Вивчити поняття «компіляторів», «редакторів» та «налагоджувачів»

компонентів програмних середовищ.2. Застосувати перераховані вище інструменти під час розробки програмного

забезпечення.27

Запитання для самоперевірки1. Які стандартні функції використовуються для роботи з адресами мови

Delphi?2. Що представляє собою лінійний список та його різновиді мови Delphi?3. Як можна опрацьовувати стек мови Delphi?


ТЕМА 4.2. РОЗРОБКА ОБРОБНИКІВ КОМАНД МЕНЮ

Лекція

Поняття обробника команд меню. Модифікація меню. Обробка елементів меню.

Лабораторне заняттяІнтерфейс користувача

Мета: навчитися розв’язувати задачі з використанням елементів інтерфейсу користувача (меню, діалоги тощо).

Порядок роботи1. Вивчити теоретичний матеріал за методичними вказівками.2. Скласти програму мовою Delphiяка, розв’язати задачі з

використанням елементів інтерфейсу користувача (меню, діалоги тощо).3. Налагодити цю програму, отримати результати виконання відповідно

до варіанту завдання, підготувати звіт з лабораторної роботи.




Завдання для самостійної роботи1. Вивчити поняття Web-браузерів, текстових процесорів, електронних

таблиць, баз даних, систем електронної пошти.2. Застосувати перераховані вище інструменти під час розробки програмного

забезпечення.

Запитання для самоперевірки1. Операції роботи з чергою мови Delphi.2. Яким чином обробляється лінійний список мови Delphi?3. Як побудувати графік функції мови Delphi?

Література: 3, 9, 12–13.28


Розробити схему алгоритму и написати Delphi – програму обробки масиву записів (вид обробки такий же, як і в модульній контрольній роботі 2).

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ

1. Технологія розміщення компонентів у вікні форми мови DELPHI.2. Характеристика і опис роботи з компонентом Edit.3. Збереження результатів проектування в мові DELPHI.4. Характеристика і опис роботи з компонентом Label.5. Поняття і робота з рядками у мові DELPHI.6. Характеристика і опис роботи з компонентом Button.7. Зміна властивостей об'єктів у мові DELPHI.8. Характеристика і опис роботи з компонентом Checkbox.9. Прості типи даних мови DELPHI.10.Характеристика і опис роботи з компонентом ListBox.11.Константи мови DELPHI.12.Характеристика і опис роботи з компонентом StringGrid.13.Змінні мови DELPHI.14.Характеристика і опис роботи з компонентом MainMenu.15.Багатовимірні масиви в якості параметрів функції у мові DELPHI.16.Характеристика і опис роботи з компонентом PopupMenu.17.Поняття перемінної. Основні типи перемінних у мові DELPHI.18.Характеристика і опис роботи з компонентом Memo.19.Одномірний масив з довільною кількістю елементів в якості параметра

функції у мові DELPHI.20.Характеристика і опис роботи з компонентом Image.21.Операція присвоєння у мові DELPHI.22.Характеристика і опис роботи з компонентом AdoConnection.23.Одномірний масив в якості параметра функції у мові DELPHI.24.Проста і поіменована константи у мові DELPHI.25.Рядок в якості параметра функції у мові DELPHI.26.Арифметичний вираз. Основні арифметичні операції у мові DELPHI.27.Робота з рекурсивними функціями у мові DELPHI.28.Символьні і рядкові перемінні. Операції над ними у мові DELPHI.29.Поняття і робота з динамічними масивами у мові DELPHI.30.Коментар у мові DELPHI.31.Логічний вираз. Операції відношення, логічні операції у мові DELPHI.32.Логічний оператор IF у мові DELPHI.33.Опис, ініціалізація і робота з масивами у мові DELPHI.34.Складовий оператор BEGIN … END у мові DELPHI.35.Області дії змінних у мові DELPHI.36.Типи перемінних. Операції над типами перемінних у мові DELPHI.

29

37.Виклик функції у мові DELPHI.38.Інтервальний тип перемінних. Операції над інтервальними типами у мові

DELPHI.39.Опис функції у мові DELPHI.40.Вкладені цикли у мові DELPHI.41.Визначення, заповнення й опрацювання одномірних масивів у мові DELPHI.42.Цикл типу FOR у мові DELPHI.43.Визначення, заповнення й опрацювання двомірних масивів у мові DELPHI.44.Керуючі оператори BREAK, CONTINUE i GOTO в операторах циклів у мові

DELPHI.45.Запис RECORD. Заповнення записів за допомогою WITH у мові DELPHI.46.Структура програми на мові DELPHI.47.Цикл типу WHILE у мові DELPHI.48.Структура процедури на мові DELPHI.49.Множинний вибір: оператори SWITCH i BREAK у мові DELPHI.50.Операція зведення в ступінь у мові DELPHI.51.Процедура EXIT у мові DELPHI.52.Умовний оператор IF у мові DELPHI.53.Оператор CASE у мові DELPHI.54.Оголошення змінних у мові DELPHI.55.Мітка. Оператор безумовного переходу GOTO у мові DELPHI.56.Оператори введення-виведення у мові DELPHI.57.Складові операції присвоювання у мові DELPHI.58.Оператор циклу REPEAT у мові DELPHI.59.Структура програми на мові DELPHI.60.Цикл типу REPEAT у мові DELPHI.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇДО ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

Одним із видів самостійної роботи є опрацювання лекційного матеріалу, визначення головного у змісті лекції, засвоєння її основних моментів. При цьому не слід дослівно записувати за лектором, а своїми словами фіксувати найсуттєвіше: тему, її основні питання та положення. Записувати слід акуратно і чітко, краще у зошиті в клітинку (через клітинку). На сторінках конспекту залишати широкі поля для додаткових поміток під час самостійної роботи над літературою.

Щоб зрозуміти і добре засвоїти лекційний матеріал, до кожної наступної теми слід ретельно готуватись: систематично опрацьовувати матеріал попередньої лекції, і, якщо це необхідно, опрацювати рекомендовану літературу, повторювати пройдений матеріал, на який лектор посилається при викладанні нового, якщо з певних причин лекція пропущена, її необхідно законспектувати і опрацювати самостійно, незрозумілі питання з’ясувати на консультації.

Для ґрунтовного засвоєння першоджерел необхідно вдумливо конспектувати їх, вдаючись до різних видів запису (витяги, тези, цитати і т.ін.). Готуючись до

30

відповіді, важливо, в першу чергу, визначити напрями наукових досліджень з певної проблеми та впровадження їх результатів у практику. Доцільно підготувати власні спостереження та висновки, обґрунтовуючи їх теоретичними положеннями та рекомендаціями.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇДО ПІДГОТОВКИ ЛАБОРАТОРНОГО ЗАНЯТТЯ

Лабораторне заняття як одна із форм навчальних занять розрахована на глибоке та повне розкриття студентами певної проблеми на основі самостійного вивчення рекомендованої літератури. На лабораторних заняттях вони глибше опановують складні питання, беруть участь в їх колективному творчому обговоренні, оволодівають науковими методами аналізу певних явищ і проблем. Систематична підготовка до лабораторного заняття привчає до самостійної роботи з першоджерелами – періодичними виданнями, науковою, навчальною, навчально-методичною літературою і т. ін. Під час занять створюються умови для перевірки та виявлення інтелектуального рівня студентів, для набуття уміння виступати, логічно висловлюватись, колективно обговорювати гострі проблеми, обстоювати власну точку зору, аргументувати свою позицію.

Усі лабораторні заняття для студентів з напрямку підготовки фахівців «Комп’ютерні науки» проводяться у комп’ютерних лабораторіях університету, які мають відповідні сучасні програмні і технічні засоби обчислювальної техніки.

Головні завдання виконання лабораторного заняття:1. Отримання у викладача індивідуального завдання.2. Побудова схеми алгоритму рішення поставленої задачі.3. Написання на одній з мов програмування відповідної програми.4. Тестування отриманої програми.5. Аналіз отриманих результатів.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Самостійна робота є однією із складових навчального процесу, на яку припадає значний обсяг навчального часу. При цьому студент є активним учасником цієї різновидності навчального процесу, набуває навичок самоорганізації, самостійного пошуку інформації, прийняття рішень тощо. Правильна організація самостійної роботи студента дозволяє максимально індивідуалізувати навчання, підвищити ефективність навчального процесу в цілому.

Обов’язковою умовою самостійної роботи студентів являється виконання відповідних завдань, які йому пропонуються і подальше застосування отриманих при цьому знань при виконанні лабораторних робіт.

Під час самостійної роботи студенти повинні, в першу чергу, ознайомиться з тими літературними джерелами, які їм пропонує викладач, який читає лекції або

31

проводить практичні заняття. Також невід’ємною складовою самостійної роботи є пошук необхідної інформації у Internet.

Професійному розвитку студентів сприяє самостійне виконання практичних завдань, різноманітні форми пошукової дослідної роботи.

Викладач систематично контролює самостійну роботу студентів: перевіряє конспекти першоджерел, виконання завдань практичних занять, надає необхідну допомогу для активізації навчальної діяльності студентів.

Самостійна робота студентів складається з роботи з літературою (доповнення конспектів лекцій, написання рефератів, ознайомлення з додатковою інформацією в мережі Інтернет) та роботи на персональному комп’ютері з певними програмними продуктами. Кожен студент повинен написати реферат або виконати індивідуальне завдання за погодженням із викладачем. Теми для самостійної роботи студентів (у тому числі, рефератів) та їх обсяг визначаються даною робочою програмою.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇДО ВИКОНАННЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Модульна контрольна робота є рубіжним контролем, що виявляє рівень підготовки студентів до комплексного вирішення завдань інформаційно-аналітичної діяльності як невід’ємної складової політичних, економічних досліджень, що забезпечує результативність прийнятих рішень у сфері управління народним господарством.

Головні завдання контрольної роботи:- перевірка засвоєного студентами обсягу знань, який включає види

інформаційних ресурсів, особливості інформаційних процесів, способи одержання необхідної інформації, властивості інформації (атрибутивні, прагматичні, динамічні), закономірності формування і функціонування документально-інформаційних потоків (розсіювання, зростання кількості, старіння), структуру інформаційного ринку, типи і види інформаційних продуктів і послуг, можливості Інтернет як пошукового масиву;

- перевірка набутих студентами навичок виявлення можливих джерел необхідної інформації, здійснення моніторингових досліджень із використанням усіх доступних джерел інформації (в тому числі, ресурсів мережі Internet), аналізу достовірності одержаної інформації, володіння технологією розвідки на основі відкритих джерел інформації, підготовка і редагування аналітичних матеріалів, створення інформаційних масивів (баз даних) з певної проблематики (теми), здійснення експертної оцінки і підготовка експертного висновку для прийняття рішення.

Загальні вимоги:- завдання до контрольної роботи видається та керується викладачем;- зарахування контрольної роботи вважається виконаним, коли студент подає

викладачу для перевірки письмову відповідь разом з виконаною практичною роботою.

32

ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Ахо А. Построение и анализ вычислительных алгоритмов / А. Ахо, Дж. Хопкрофт, Дж. Ульман. – М.: Мир, 1979. – 536 с.

2. Вирт Н. Алгоритмы + структуры данных = программы / Н. Вирт. – М.: Мир, 1985. – 406 с.

3. Глинський А. М. Паскаль. Turbo Pascal I Delphi: навч. посібник. / А. М. Глинський, В. Є. Анохін, В. А. Ряжська. – 8-е доп. вид. – Львів: Деол, СПД Глинський, 2008. – 215 с.

4. Глинський А. М. С++ і С++ Builder: навч. посібник / А. М. Глинський, В. Є. Анохін, В. А. Ряжська. – 4-е доп. вид. – Львів: Деол, СПД Глинський, 2009. – 208 с.

5. Дейтел Х. Как программировать на С++ / Х. Дейтел, П. Дейтел. – М.: ЗФО «Издательство Бином», 2005. – 1152 с.

Додаткова6. Зеленяк О. П. Практикум программирования на Turbo Pascal. Задачи,

алгоритмы и решения / О. П. Зеленяк. – СПб.: ООО «ДиаСофтЮП». 2003. – 320 с.

7. Ковалюк Т. В. Основи програмування / Т. В. Ковалюк. – К.: Видавнича група BHV, 2008. – 384 с.

8. Липский В. Комбинаторика для программистов / В. Липский. – М.: Мир, 1988 – 213 с.

9. Марченко А. И. Программирование в среде Turbo Pascal 7.0. / А. И. Марченко, Л. А. Марченко. – К.: ВЕК+, 2000. – 464 с.

10.Немнюгин С. А. Turbo Pascal: учебник / С. А. Немнюгин. – СПб.: Питер, 2003. – 468 с.

11.Немнюгин С. А. Turbo Pascal: практикум / С. А. Немнюгин. – СПб.: Питер, 2003. – 256 с.

12.Новиков Ф. А. Дискретная математика для программистов / Ф. А. Новиков. – СПб.: Питер, 2003. – 304 с.

13.Окулов С. М. Программирование в алгоритмах / С. М. Окулов. – М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2002. – 341 с.

14.Паппас К. Visual C++ 6. Руководство разработчика / К. Паппас, У. Мюррей. – К.: Издательская группа BHV, 2000. – 624 с.

15.Ставровский А. Б. Турбо Паскаль 7.0. / А. Б. Ставровский. – К.: Издательская группа BHV, 2000. – 400 с.

16.Сухарев М. Turbo Pascal 7.0. Теория и практика программирования / М. Сухарев. – СПб.: Наука и техника, 2003. – 576 с.

17.Турбо Паскаль 7.0.: самоучитель. – СПб.: Питер. – К.: Издательская группа BHV, 2002. – 416 с.

18.Фаронов В. В. Турбо Паскаль 7.0.: навчальный курс / В. В. Фаронов. – М.: Нолидж, 1998. – 616 с.

33

34

Documents

«Алгоритмізація та програмування»