Аналіз виховної роботи

3

Укладач: Колінко О.А., методист науково – методичного центру.

Рецензенти: Удовиченко О.О., директор науково–методичного центру;Сискова Л.В., начальник відділу виховної роботи управління

освіти.

Рекомендованонауково – методичною радою НМЦ

Матеріали розраховані для практичного використання директорами,заступниками директорів з виховної роботи, класними керівниками навчальнихзакладів міста при організації та проведенні аналітичної діяльності.

Колінко О.А.АНАЛІЗ ВИХОВНОЇ РОБОТИ (матеріали консультації для заступниківдиректорів з виховної роботи) – Миколаїв, 2004 – 52 с.

4

ЗМІСТ:

1. Сутність і вимоги до організації аналітичної діяльності............................................... 32. Види і рівні аналізу виховної роботи.............................................................................. 53. Стадії і розумові операції аналітичної діяльності.......................................................... 64. Методика аналізу форми виховної роботи........................................................................................................ 85. Методика аналізу виховної роботи за навчальний рік.................................................. 125.1. Орієнтовна схема аналізу виховної роботи.................................................................... 125.1.1. Аналіз здоров’я і здорового способу життя................................................................... 135.1.2. Аналіз рівня вихованості.................................................................................................. 14

5.1.3. Аналіз роботи з батьками, громадськістю, трудовими колективами підприємств,зі спонсорами. ........................................................................................................................................................ 14

5.1.4. Аналіз рівня розвитку самоврядування................................................................................................... 155.1.5. Критерії і показники ефективності виховної діяльності школи................................... 155.1.6. Критерії оцінки методичної роботи в навчальному закладі.......................................... 18

Критерії і рівні оцінки діяльності методичного об’єднання класних керівників....... 20Форма самозвіту про діяльність м\о класних керівників.............................................. 23Схема аналізу роботи м\о класних керівників................................................................ 24Оцінка діяльності класного керівника............................................................................. 25Пам’ятка по аналізу самоосвітньої роботи класних керівників у м\о. . .. . .. . .. . .. . .. . .. 27

5.2. Технологія здійснення аналізу виховної роботи за навчальний рік............................. 286. Вивчення ефективності виховного процесу................................................................... 346.1. Особливості вивчення результатів і ефективності виховання...................................... 346.2. Вивчення ефективності педагогічних засобів................................................................ 356.3. Вимоги до вивчення результатів і ефективності виховного процесу........................... 38

ДОДАТКИ:Критерії успішності організації виховної роботи в школі............................................ 39Критерії та оцінки виховної діяльності навчального закладу...................................... 40Діяльність та зміст, що необхідні для успішного виховання у навчальному закладі. 41Аналіз виховної роботи класним керівником (варіант перший)................................... 42Пам’ятка щодо аналізу виховної роботи з класом (варіант другий)............................ 43Схема аналізу виховної роботи класного керівника (варіант третій).......................... 46Схема аналізу виховного заходу..................................................................................... 47ЛІТЕРАТУРА..................................................................................................................... 51

5

1. Ñóòí³ñòü ³ âèìîãè äî îðãàí³çàö³¿ àíàë³òè÷íî¿ä³ÿëüíîñò³.

Роль педагогічного аналізу у виховній роботі надзвичайно велика. Ніж глибшей обґрунтованіше адміністрація здійснює аналіз, проникає в сутністькерованого об'єкта і процесів, що протікають у ньому, тим переконливіше йефективніше дія по упорядкуванню керованої системи і перекладу її в новий,більш високий якісний стан.

Аналіз тісно зв'язаний з визначенням мети, прогнозуванням, плануваннямвиховної роботи. Ніж глибше аналіз, тим вірніше і конкретніше будутьвизначені цілі і задачі діяльності колективу на черговий період. Ніжконкретніше мета, тим вірніше, оптимальніше може бути здійснений добірзмісту і форм запланованої роботи.

У результаті аналізу виховного процесу визначають:-результати педагогічного процесу;-доцільність проведеної роботи;-фактори, що обумовили досягнуті результати;-ефективність використовуваних засобів, ступінь їхнього впливу на

результати виховного процесу;-досягнення і недоліки в організації виховної роботи, їхні причини;-невикористані можливості й резерви для подальшого удосконалювання

роботи;-шляхи розвитку виховного процесу й усунення причин виявлених недоліків.

Аналіз може забезпечити:а) науковість планування;б) дієвість регулювання виховного процесу;в) дієвість контролю.

Спираючись на принципи педагогічного аналізу, розробленіЮ.А.Конаржевским, охарактеризуємо основні вимоги до організації аналізувиховної роботи.

1) Аналіз виховної роботи повинний бути об'єктивним і передбачативиявлення істотних рис об'єкта, що аналізується, відділення їх від несуттєвих,облік як кількісних, так і якісних характеристик; виявлення причинно-наслідкових зв'язків, що є основою для розпізнання найбільш істотних сторінвиховного процесу, вивчення кожного окремого явища, визнання діалектичноїєдності об'єктивного і суб'єктивного при первинності об'єктивного.

2) Необхідно розглядати всю сукупність явищ у їхньому взаємозв'язку івзаємодії. Лише через різні відносини з іншими явищами педагогічноїдіяльності дане явище може виявити свою сутність. Будь-який виховнийпроцес, будь-яке педагогічне явище, у яких би умовах вони ні протікали,обов'язково існують у взаємодії з іншими.

3) Розглядати предмет аналізу треба в процесі виникнення, становлення,зміни і розвитку: розкривати його суперечливий характер, враховувати

6

кількісні і якісні зміни, переходи з одного стану в інше, визначати зв'язок міжминулим, сьогоденням і майбутнім предмету аналізу.

4) Аналіз передбачає дослідження виховного процесу як динамічної цілісноїсистеми, взаємодіючої із середовищем, що характеризується наявністюсукупності внутрішніх і зовнішніх зв'язків.

5) Будь-яка програма аналізу повинна будуватися на основі принципуголовної ланки. Головна ланка - це той елемент системи, на який можнаефективно впливати. Впливати, в першу чергу, тому, що без цього неможливодосягти мети. Тому, що головна ланка зв'язана з іншими ланками необхіднимизв'язками. Виховний процес - явище настільки багатогранне і складне, щопроаналізувати всі його сторони просто неможливо. Вивчення головногофактора, що впливає на процес, причин його виникнення дає можливістьвиробити заходи для регулювання виховного процесу і тим самимнейтралізувати дію інших факторів, менш істотних чи випадкових.

6) В основі аналізу лежить комплексний підхід, що характеризуєтьсянаступним: виділенням в аналізованому явищі чи процесі сторін, щопідлягають вивченню з позиції різних наук; єдністю мети і напрямкомпедагогічного аналізу, їх субординацій і координацій, підпорядкуванням усіхприватних цілей головній; відповідністю методів вивчення змістудосліджуваних явищ; взаємодією різних систем знань; погодженістю дій всіхучасників аналізу; обліком ролі моральних, ціннісних і психологічних факторівпри аналізі будь-якої педагогічної проблеми.

7) Необхідно забезпечити цілеспрямованість аналізу, що передбачає чіткеформулювання і глибоке осмислення загальної і приватної цілей педагогічногоаналізу. Іншою стороною даної вимоги виступає планування, тому що план цемодель дій суб'єкта аналізу по досягненню наміченої мети (завдань). Звідсивипливає обов'язковість планування аналітичної діяльності.

8) Аналізом повинні займатися всі члени педагогічного колективу. Цепередбачає широке впровадження самоаналізу в діяльність кожного педагога.Учителю важливо побачити зв'язок між методами, що він застосовує, ідосягнутими результатами, з'ясувати причини успіху чи невдач у роботі.Необхідним є залучення до аналізу виховного процесу дітей і батьків. Участь ваналізі всіх членів колективу дозволяє побачити різні сторони виховногопроцесу, забезпечити активну і відповідальну позицію кожного за організацію ірезультати роботи. 9) Організація і проведення аналізу передбачають вирішення виховних задач.Участь в аналітичній роботі формує в учнів активність, відповідальність заприйняті рішення і плановані справи, розвиває аналітичні уміння, потребу всамоаналізі. Постійна виховна робота, що проводиться педагогами на основіматеріалів аналізу протягом усього навчального року, узагальнення результатів,підведення підсумків дисциплінують, підтягують вчителів і учнів, стимулюютьбільш серйозну і вдумливу роботу із самоосвіти.

Висновки аналізу необхідно фіксувати в оперативних управлінськихрішеннях, які варто конкретно адресувати і визначати терміни їхнього

7

виконання. Рекомендації з висновків аналізу варто контролювати. У виховнихцілях дотримувати гласність, знайомити колектив не тільки з результатамианалізу, але і з процедурою їхнього отримання.

Дотримання вищевикладених вимог дозволяє забезпечити системнийаналіз виховного процесу, будь-якого педагогічного явища.

Для здійснення аналізу виховної роботи в школі чи первинному колективінеобхідно мати наступну інформацію: 1) чітко сформульовані виховні й організаційно-педагогічні задачі; 2) матеріали, що відбивають результати виховного процесу; З) перелік педагогічних засобів, що використовувалися для вирішенняпоставлених задач; 4) відомості про ефективність впливу використовуваних педагогічнихзасобів.

2. Âèäè ³ ð³âí³ àíàë³çó âèõîâíî¿ ðîáîòè.З огляду на класифікацію видів педагогічного аналізу,

запропоновану Ю.А. Конаржевским, виділимо види аналізувиховної роботи з різних ознак.

За об’єктом (що аналізується):а) аналіз виховної роботи школи в цілому;б) аналіз роботи окремих структурних підрозділів (початкових класів,

клубних центрів і т.п.);в) аналіз роботи класу, кружка, групи;г) аналіз роботи класного керівника, керівника кружка і т.д.

За суб'єктом (хто аналізує):а) аналіз, проведений директором, його заступником;б) аналіз, проведений класним керівником, керівником кружка;в) аналіз, проведений учнями;г) аналіз за участю педагогів, учнів, батьків.

За метою (для чого аналізується):а) об'єктивна оцінка педагогічної діяльності;б) підведення підсумків роботи і визначення задач на майбутнє;в) подолання, ліквідація недоліків у роботі;г) виявлення педагогічних резервів;д) регулювання ходу виховного процесу на основі оперативної інформації і

даних внутрішкільного контролю;е) узагальнення передового педагогічного досвіду;ж) вивчення результатів виховного процесу.

За змістом (який характер аналізу):а) комплексний аналіз, тобто той, що охоплює різні сторони, види виховної

роботи;б) тематичний чи локальний;в) параметричний, що дозволяє щодня аналізувати основні показники

виховної роботи.

8

За повторюваністю (як часто здійснюється аналіз):а) періодично повторюваний;б) постійний (оперативний чи поточний);в) підсумковий.Приведена класифікація дозволяє побачити сукупність ознак, що

характеризують аналіз, і в той же час вона не вичерпує все різноманіттяаспектів і ситуацій аналітичної роботи.

Аналіз виховного процесу на практиці здійснюється на декількох рівнях:стихійно-емпіричному, емпіричному і теоретичному.

На стихійно-емпіричному рівні мета аналітичної діяльності неусвідомлюється педагогом. Це приводить до незв'язаних один з одним і не докінця усвідомлених діям по вивченню явищ, що служить свідченнямнесистематичної роботи з аналізу виховного процесу.

При емпіричному рівні аналізу його метою є встановлення зовнішніхзв'язків між окремими фактами, що характеризують виховний процес з різнихсторін. Предметом аналітичної діяльності на цьому рівні виступаютьпедагогічні явища і факти. Педагог обмежується вивченням зовнішніх зв'язківявищ, не розкриваючи їхньої сутності, він формулює мету аналізу, але не вміє їїрозчленувати на підцілі.

Для наукового рівня характерна єдина цільова організація. З одного боку,педагог формулює цілі аналізу, досягнення яких зробить позитивний вплив настабілізацію всієї керованої системи, а з іншого боку – конструює ті з них, яківпливають на стабілізацію самої функції педагогічного аналізу. На своємувищому (науковому) рівні розвитку аналіз дозволяє співвіднести між собоюспоконвічні цілі й отримані результати, тим самим розкриваючи причини ісутність досліджуваного педагогічного явища. Науковий рівень означає перехідв аналітичній діяльності від опису до пояснення і прогнозування. Такий рівеньаналізу виховної роботи передбачає участь у цій діяльності всьогопедагогічного колективу, а також учнів і батьків.

Рівень аналітичної діяльності - це показник професіоналізму адміністрації іпедагогів.

3. Ñòàä³¿ ³ ðîçóìîâ³ îïåðàö³¿ àíàë³òè÷íî¿ä³ÿëüíîñò³.

Загальну логіку аналізу (його стадії) можна умовнопредставити за допомогою двох взаємозалежних розумовихоперацій, аналізу і синтезу:

синтез 1 – аналіз – синтез 2 Оскільки основу явища, як правило, складають виховні задачі, покажемо,

як можна описати ці стадії.Синтез 1: висновок про те, як у цілому вирішена поставлена задача, факти,

цифри, що підтверджують цей висновок.Аналіз: що робилося для рішення поставленої задачі, яка виховна робота

9

проводилася, що і як уплинуло на її вирішення (характеристика ступеня впливурізних педагогічних засобів на вирішення задачі).

Синтез 2: висновки про найбільш ефективні педагогічні засоби,невикористані можливості і резерви, причини зниження результативностівиховної роботи.

На всіх стадіях у більшому чи меншому ступені здійснюються наступнірозумові операції:

- опис явища в цілому, узагальнена характеристика елемента, предмета(системи) аналізу;

- розчленовування явища, предмету аналізу (системи, елемента) наскладені частини;

- порівняння з тим, що було і що стало, з ідеальним станом явища, йогостаном для різних ситуацій і умов;

- установлення причинно-наслідкових зв'язків;- класифікація ознак у предметі аналізу, виділення основної

характеристики;- узагальнення, систематизування, що дозволяє зробити висновки за

результатами аналізу;- абстрагування, пропозиції щодо можливих шляхів розвитку даного

елемента (системи). Аналіз вирішення виховної задачі включає наступні дії:

а) чітке, конкретне формулювання задачі; б) виділення складових частин, компонентів задачі і коротка їхняхарактеристика; в) визначення в задачі основних, актуальних для даної ситуаціїхарактеристик; г) розробка критеріїв і показників рівня вирішення задач з урахуваннямосновних характеристик; д) розробка методик для вивчення результатів вирішення задачі; е) складання переліку педагогічних засобів з метою вирішення задачі, атакож факторів, що впливають на її вирішення;

ж) розробка методик вивчення ефективності використовуваних засобів іступеня впливу різних факторів на вирішення задачі;з) впровадження методик, збір інформації;и) обробка інформації з блоків за допомогою таблиць, схем;к) написання результатів аналізу;л) обговорення і утвердження аналізу в педагогічному колективі.

Вищевикладені дії можна здійснювати при проведенні аналітичної роботинаприкінці навчального року в шкільному чи первинному колективі; припідготовці питань на педагогічну раду, якщо обговорення цих питань зв'язано заналізом стану в школі якої-небудь проблеми; при аналізі вирішення задачконкретної справи.

10

4. Ìåòîäèêà àíàë³çó ôîðìè âèõîâíî¿ ðîáîòè.Аналіз форми виховної роботи можна вважати ефективним,

якщо він має наступні ознаки:- чітко й осмислено сформульована мета і задачі аналізу

форми виховної роботи і відповідно до них побудована програмаспостереження за реалізацією даної форми;

- у ході аналізу має місце рух до поставленої мети відповідно до програми;- у процесі аналізу виділяються основні частини роботи, етапи й елементи,

визначається, який з них є ведучим, системоутворюючим, а які будутьумовними для ефективного його здійснення;

- аналізуються системоутворюючі зв'язки форми виховної роботи;- дається характеристика мікроструктури кожного етапу (змісту, методів,

прийомів, форм організації діяльності учнів) в аспекті реалізаціївиховних задач;

- виконання задач кожного етапу зв'язується з виконанням задач наступнихетапів і досягненням цілей;

- визначається, як взаємодія етапів, елементів роботи впливає на кінцевийрезультат;

- характеризуються місце і роль форми виховної роботи в системідіяльності колективу;

- структура, функціонування форми роботи, її кінцевий результатдосліджуються відповідно до мети відвідування заходу і програмоюспостереження;

- висновки й оцінка якостей проведеної роботи здійснюються, виходячи зкінцевого його результату;

- формулюються конкретні пропозиції по усуненню недоліків, виявлених уході аналізу, указуються шляхи і час їхнього виправлення.

Знання й облік цих ознак при аналізі дозволяє надалі підвищитиефективність виховної роботи.

Організовуючи аналіз форм виховної роботи, педагоги зіштовхуються зрядом труднощів і проблем. Одна з них - вибір схеми, структури аналізу. Цейвибір залежить від ряду умов:а) цілей і задач аналізу;б) особливостей форми виховної роботи;в) позиції педагога, що бере участь в аналізі (спостерігач, організатор, членадміністрації), його досвіду.

Перш ніж аналізувати, необхідно знати результат даної форми роботи, щоне завжди можна установити досить оперативно й об'єктивно. Частинуінформації про результати можна одержати від його учасників по ходу і відразупісля проведення заходу.

Зовнішнє сприйняття заходу й оцінка педагогом подій, що відбуваються,не завжди адекватні реальному впливу форми роботи на її учасників. У цьомузв'язку доцільно залучати учасників діяльності до колективного аналізу,

11

особливо в тому випадку, якщо педагог сумнівається в ефективностівикористовуваної форми чи окремих її елементів. Також корисно організуватиколективний аналіз після проведення справ, що забезпечили включення вактивну роботу значної частини колективу, оскільки аналітична діяльність єефективним педагогічним засобом, що розвиває важливі особистісні якості івідносини в колективі.

Оскільки форма виховної роботи є процесом і, отже, відноситься допроцесуальних систем, має визначені етапи, зв'язані між собою, то доцільнийсистемно-структурний аналіз. Для цього необхідно мати об'єктивну інформаціюпро всі її етапи: про планування, визначення цілей і впливах у процесіпідготовки, проведення і підведення підсумків роботи.

У ряді випадків доцільно за основу аналізу брати виховні цілі, визначаючиступінь їхнього досягнення й ефективність використовуваних педагогічнихзасобів з погляду поставлених цілей.

Аналіз може здійснюватися на основі того, що вдалося побачити ізафіксувати. Це не завжди об'єктивно відбиває суть виховного процесу, недозволяє побачити взаємозв'язок різних етапів і елементів, виявитиефективність педагогічних засобів. Однак той, хто здійснює аналіз, можеодержати більш повне представлення про форму роботи, якщо буде матиінформацію про те, як проходили інші етапи роботи. Таку інформацію можназібрати в ході бесід з учасниками й організаторами діяльності.

З метою освоєння педагогами нових методик, технологій іноді доцільнопри аналізі зосередити увагу на окремих аспектах, елементах, ланкахпроведеної форми виховної роботи. Можливий аналіз і з погляду реалізаціїяких-небудь педагогічних ідей, наприклад, ідей співробітництва, особистісно -орієнтованого підходу і т.п.

Коли доцільно проводити аналіз роботи? Якщо ситуація сприятлива ідозволяє час, то можна відразу після завершення заходу. Якщо учасникиутомилися, збуджені чи не можна руйнувати загальний емоційний настрой, тоявно потрібно відстрочка. Аналіз у цих випадках можна провести наступногодня, через день, але не занадто відкладаючи, щоб розмова відбулася по свіжихвраженнях.

До колективного аналізу готуються педагоги, організатори справи, усі йогоучасники. Підготовка педагога до нього починається з перших етапів роботи,коли ще народжуються задуми справи. Він продумує можливі питання дляаналізу, час його проведення, вирішує, хто може повести розмову, коли початипідготовку до аналізу. У процесі підготовки і проведення педагог вноситькорективи в питання аналізу, уточнює ключові моменти майбутньої розмови зобліком виявлених у ході спостереження проблем, помилок, труднощів.

Дуже важливо навчити дітей, а також педагогів, батьків уміннюаналізувати, якщо вони до цього тільки починають прилучатися.

Якщо учні не мають досвіду і вперше беруть участь в аналітичній роботі,то питань може бути небагато і вони повинні бути зрозумілі, доступні длядітей, викликати інтерес. Надалі питання можуть ускладнюватися, а їхня

12

кількість збільшуватися. На перших етапах питання записуються у виді схемвідповідей на дошці чи пропонуються на картках. Наприклад: «Менісподобалася ця справа, тому що...», «Я думаю, що не зовсім удалося... томущо...» і т.п.

Коли учасники мають досвід колективного аналізу, традиційні питаннянемає необхідності нагадувати. Педагогу доцільно внести лише додатковіпитання по ходу аналізу, що розкривають головні причини невдач чипідкреслюють істотні прорахунки в роботі, якщо діти не змогли самі їхпобачити і відбити під час обговорення.

Важливо навчити учасників колективного аналізу правилам обговорення:- спочатку питання обговорюються в мікроколективах, а потім їхні

представники висловлюють загальну думку всьому колективу;- у мікроколективі розмову веде його організатор чи член ради справи;- перед усе вибирається той, хто буде виступати перед усіма з загальною

думкою;- потім кожний по черзі висловлює свої судження, а виступаючий їх

фіксує;- починати говорити потрібно з позитивного – відзначити досягнення, а

потім зупинитися на помилках;- після того як виступить представник, інші учасники можуть при бажанні

доповнити його;- можна задавати питання один одному;- у своїх висловленнях не потрібно заново повторювати те, що вже сказали

інші, можна просто погодитися з ними, послатися на них;- коли хтось говорить, всі уважно слухають, не перебиваючи, до кінця.

Можливі два варіанти обговорення:а) питання обговорюються послідовно, тобто спочатку усі по черзі

висловлюються по першому питанню, потім по другому і т.д.;б) питання обговорюються одночасно, кожний висловлюється відразу з

усіх питань.При першому варіанті обговорення може бути більш докладним і чітким,

але для цього буде потрібно більше часу. На перших етапах прилучення дітейдо колективного аналізу доцільно використовувати перший варіантобговорення питань.

Педагог готує організаторів справи до аналізу: разом з ними продумуєпитання, визначає, хто і як буде вести обговорення. Педагогу важливо вирішитипитання про власну позицію при аналізі. Він може бути ведучим чи рядовимучасником, не нав'язливо направляючи обговорення, або помічником ведучого,котрим стане хтось зі школярів (батьків).

Коли йде обговорення в групах, він намагається приділити увага кожнійгрупі чи включається в роботу однієї з них як рядовий учасник. Викладачідопомагають дітям зайняти правильну позицію під час обговорення підсумків,щоб школярі не нав'язували своєї думки, не подавляли своїх товаришів, аспівробітничали один з одним. Педагоги як учасники обговорення свою точку

13

зору висловлюють в останню чергу, коректуючи суперечливі думки,акцентуючи увагу на важливих моментах, згладжуючи, знімаючи конфлікти,даючи, з одного боку, об'єктивну оцінку, а з іншого боку - створюючиоптимістичний настрой на подальшу роботу.

Разом з педагогами, під їхнім ненав'язливим керівництвом школярівиробляють колективну думку, вчаться аналізу, умінню правильно оцінитиуспіх і поразку, побачити ступіні росту товаришів і колективу, намітити шляхиполіпшення роботи. Спосіб організації спільної колективної роботи, особистийприклад педагогів привчають школярів до тактовного висловлення своїхзауважень, заперечень, пропозицій, адресованих один одному і дорослим.

Аналіз - найбільш складний для педагогів, а тим більше для школярів етапв організації спільної діяльності. 3а основу аналізу беруться виховні задачі, щостоять перед педагогами, життєво-практичні задачі, сформульовані школярамина етапі визначення мети і планування. Педагоги допомагають дітямвичленувати найбільш істотні моменти, установити причинно-наслідковізв'язки; орієнтують дітей на аналіз не тільки діяльності, але і відносин, щоскладалися в ході її.

При проведенні загальношкільних, особливо «ключових», справ важливоорганізувати аналіз колективної роботи так, щоб у кожного учня буламожливість виразити своє судження і думку, відчути причетність до проблемшкільного співтовариства. Можна запропонувати наступні етапи організаціїколективного аналізу загальношкільної справи:

1) колективний аналіз справи в первинних об'єднаннях, групах і класах (узалежності від підготовки і проведення справи), результатом якого є думкапевної групи учасників, представлена в наочній формі;

2) збір представників первинних колективів і груп, на якому вониповідомляють інформацію про результати аналізу; організатори справипідводять загальні підсумки спільної роботи різних первинних колективів ігруп;

З) аналіз загальношкільної справи її організаторами, радою справи, оцінка ісамооцінка діяльності кожного як організатора роботи;

4) педагогічний аналіз загальношкільного заходу з погляду виховних іорганізаційно-педагогічних задач;

5) інформація про результати аналітичної роботи через шкільну пресу, радіо,представників первинних колективів (класів, гуртків), об'єднань і груп.

При аналізі загальношкільної справи важливо оцінити розвиток зв'язківміж класами, клубними об'єднаннями, старшими і молодшими, педагогами йучнями. Форми збору інформації в ході аналізу можуть бути різними, у томучислі з використанням гри, наочного оформлення, анкетування, інтерв'ю.

14

5. Ìåòîäèêà àíàë³çó âèõîâíî¿ ðîáîòè çàíàâ÷àëüíèé ð³ê.

Метою аналізу є оцінка результатів виховного процесу заминулий період, знаходження найкращих варіантів його подальшого розвитку,розробка й обґрунтування цілей і завдань на новий навчальний рік. Результатитакого аналізу враховуються при плануванні й організації виховної, методичноїроботи, контролю. Джерелами підсумків за навчальний рік можуть бутиматеріали поточного і тематичного аналізу, внутрішкільного контролю,оперативної інформації, результати анкетування учасників педагогічногопроцесу, а також матеріали вивчення результатів виховної роботи, отримані задопомогою «зрізових» методик, колективного аналізу, організованого на різнихрівнях (у школі і первинних об'єднаннях) за підсумками конкретних справ і вцілому навчального року. Аналіз завершується підготовкою рекомендацій щодопланування, а також виробленням конструктивних заходів по удосконаленнювиховної роботи.

Аналіз за підсумками року є комплексним. Він постійно повторюється водин і той самий термін протягом кожного навчального року і можездійснюватися по більш-менш стабільній програмі. Такий аналіз - основнаумова циклічності управління. Він є сполучною ланкою річних циклів у системіуправління школою і кожним первинним колективом, класом.

З усіх видів аналізу виховної роботи аналіз підсумків за навчальний ріксамий складний. Він являє собою специфічний колективний пошук.Проаналізувати весь хід виховного процесу, його результати й організаціюнеможливо. Важливо вичленувати для аналізу основні блоки виховної роботи,що відображають задачі, пріоритетні напрямки виховної роботи. Кожний ізблоків, з одного боку, є самостійним, а з іншого боку – кожний блок лишескладова частина виховного процесу. У блоки об'єднуються тільки ті видидіяльності, що мають деякі загальні властивості. Вибираються для аналізу тіблоки, що впливають на досягнення мети і вирішення виховних задач.

Необхідно відзначити, що виділити постійний предмет аналізу запідсумками навчального року неможливо, тому що він щорічно змінюється взалежності від характеру впливу багатьох факторів, але в той же час у кожнійшколі є постійне коло проблем, що повинні щорічно піддаватися аналізу, томущо вони становлять серцевину основних шкільних процесів. Так, наприклад, цеможе бути організація клубної діяльності в школі, робота класних керівників,взаємодія педагогів, учнів і батьків.

5.1. Îð³ºíòîâíà ñõåìà àíàë³çó âèõîâíî¿ ðîáîòèøêîëè.

1. Виховні завдання, які ставились у минулому навчальному році,причини невиконання деяких з них.

2. Напрями виховної роботи, які були пріоритетними.

15

3. Дослідження, які проводились у школі, їхня мета та результати.4. Умови та засоби виховання, що були використані:ü методи виховної роботи;ü форми виховної роботи, їх ефективність;ü способи організації внутрішкільного життя;ü виховання через урок;ü збереження здоров’я учасників навчально-виховного процесу та виховання

навичок здорового способу життя;ü гурткова робота;ü соціокультурне та природне середовище;ü санітарно-гігієнічний та естетичний стан школи;ü система взаємовідносин (учитель-учень, учитель-учитель, учень-учень,

учитель-батьки, учитель-адміністрація);ü дитячий колектив та його виховний вплив на розвиток особистості;ü учнівське самоврядування;ü робота з батьками.

5. Рівень впливу всіх умов та факторів на виховання:ü умови та фактори, які забезпечили виховний результат;ü умови та фактори, які не забезпечили виховний результат (причини).

6. Результативність усіх форм роботи з педагогічним колективом:ü методичної та інструктивної роботи;ü індивідуальної роботи;ü роботи з керівниками гуртків, секцій, клубів та інших об'єднань;ü роботи щодо організації обміну досвідом та відвідування відкритих

заходів;ü роботи щодо впровадження інновацій;ü роботи щодо використання нових технологій.

7. Використання у виховній роботі наукового потенціалу.8. Загальна результативність та ефективність виховної роботи школи:ü щодо рівня вихованості;ü щодо рівня навчальних досягнень;ü щодо рівня розвитку інтелекту;ü щодо рівня збереження здоров'я учнів;ü щодо рівня соціалізації випускників.

9. Цілі та завдання виховної роботи, визначені на новий навчальний рік.Зупинимось на деяких блоках цієї орієнтовної схеми докладніше.

5.1.1. Àíàë³ç ð³âíÿ çäîðîâ'ÿ ³ çäîðîâîãî ñïîñîáó æèòòÿ.Даний аналіз передбачає відповіді на наступні питання:

ü Як була організована робота з збереження і зміцнення здоров'я учнів іформування здорового способу життя? Тенденції.

ü Які рівні фізичного розвитку і фізичної підготовленості учнів?Тенденції.

ü Які показники фізичного здоров'я? Тенденції.

16

ü Як вплинули на рівень здоров'я і формування здорового способу життя:1) використання здоров'язберігаючих і здоров'яформуючих технологій;2) морально-психологічний клімат у школі;3) санітарно-гігієнічна робота;4) організація харчування;5) система фізкультурно-оздоровчої роботи;6) режим праці і відпочинку;7) соціальний захист дітей;8) медичне обслуговування.Висновки: які фактори, позитивно і негативно впливають на збереження ізміцнення здоров'я і формування здорового способу життя? Резерви дляпланування діяльності на новий навчальний рік.

5.1.2. Àíàë³ç ð³âíÿ âèõîâàíîñò³.Психологами, дидактиками і методистами рекомендується використання

таких показників вихованості учнів:1. Ставлення школярів до суспільства, трудової діяльності, окремим людям.2. Активна життєва позиція.3. Направленість особистості.4. Свідома саморегуляція поведінки і самоорганізацію діяльності у відношенні

до навчальної праці, фізичної праці, до людей, суспільно-політичним подіям.5. Узгодженість між моральними знаннями, переконаннями і поведінкою.Крім того, треба розглянути наступні питання:ü Яка ефективність створеної в школі системи виховної роботи?ü Яке вплив системи самоврядування на рівень виховної роботи?ü Який рівень вихованості різних вікових груп, учнів? Тенденції.ü Чи маються випадки порушення дисципліни учнями в школі і поза її,

правопорушення та злочини?ü Чи маються випадки безпідставного відрахування зі школи?ü Як використовуються в системі виховної роботи національно - культурні

традиції?ü Який стан профілактики правопорушень і злочинів? Які результати це дає?ü Які досягнення учнів у районних спортивно-оздоровчих, художньо-

естетичних і інших заходах?ü Як використовуються виховні можливості уроку для формування

моральних цінностей, переконань і поведінки учнів?ü Як використовуються виховні можливості родини, соціуму?ü Які традиції школи забезпечують високий позитивний результат у

вихованні дітей?Висновки: які тенденції зміни рівня вихованості учнів? Які фактори

сприятливо впливають на виховання учнів? Вплив яких негативних факторівнеобхідно нейтралізувати в новому навчальному році? Резерви дляпланування діяльності на новий навчальний рік.

5.1.3. Àíàë³ç ðîáîòè ç áàòüêàìè, ãðîìàäñüê³ñòþ, òðóäîâèìè

17

êîëåêòèâàìè ï³äïðèºìñòâ, ç³ ñïîíñîðàìè.ü Як здійснюється педагогізація середовища?ü Як, за якими критеріями організовано діагностику?ü Як організована психолого-педагогічна освіта батьків (батьківський

всеобуч)?ü Сумісна діяльність (дозвілля, художньо - творча, участь батьків в

організації двостороннього обміну, допомога дитині у навчанні,господарчо-побутове обслуговування). Що дає проведення спільних заходівучнів, учителів, батьків і громадськості в школі й у мікрорайоні?

ü Психолого-педагогічна допомога через систему спеціальних занять.ü Чи стала школа соціокультурним центром?ü Як залучається до керування школою громадськість?ü Недоліки (та їх причини) батьківського самоврядування.ü Робота з неблагополучними сім’ями.ü Інші форми співпраці навчального закладу з батьками.

Висновки: які позитивні зміни в результаті сумісної роботи відбулися? Якітруднощі в проведенні цієї роботи маються? Які можливості має соціум дляполіпшення результативності спільної роботи? Резерви для плануваннядіяльності на новий навчальний рік.

5.1.4. Àíàë³ç ðîçâèòêó ñàìîâðÿäóâàííÿ.

1. Мета і зміст діяльності.2. Створення умов для розвитку.3. Задіяність учнів.4. Динамічність і варіативність органів учнівського самоврядування.5. Педагогічне стимулювання лідерства учнів. Навчання лідерів.6. Педагогічний супровід.7. Гласність роботи органів самоврядування.8. Документаційне забезпечення.9. Рівень розвитку й ефективність діяльності органів учнівського

самоврядування (на рівні класу і школи).5.1.5. Êðèòåð³¿ ³ ïîêàçíèêè åôåêòèâíîñò³ âèõîâíî¿ ä³ÿëüíîñò³ øêîëè

Критерії Показники

І. .Êðèòåði¿ i ïîêàçíèêè ñîöiàëiçàöi¿ ó÷íiâГуманність особистостіПідвищення рівня розвитку самодисципліниВихованість громадянських якостей особистості. Правова поведінка.Рівень розвитку культури спілкування і взаємодії з людьмиРозвиток мотивації навчанняРозвиток мотивації участі в спільній (колективній) діяльностіВи

хова

ніст

ь

Відкритість до сприйняття нового досвіду

18

Соціальна адаптованість, освоєння соціальних ролейШирота кругозоруРозвиток комунікативних навичокЗнання соціальних норм, правил гуртожитку і правових актів, щорегулюють життєдіяльність школиРозвиток умінь колективної діяльностіОсвоєння навичок успішної (трудової) діяльностіОволодіння уміннями і навичками художньої творчості і творчогоперетворення навколишнього світу

Осв

оєнн

ясо

ціок

ульт

урно

госе

редо

вищ

а

Творча активністьРозвиток самостійностіСуспільна активністьРозвиток лідерських якостей особистості, впевненості в собі, уміньробити вибір і приймати рішенняСоціальна відповідальністьРозвиток навичок соціальної рефлексії і саморефлексіїПобудова життєвої перспективи. Готовність до вибору професіїЧинно-творча спрямованість особистості, працьовитістьС

оціа

льна

зріл

іст

ьуч

нів

Робота людини щодо саморозвитку, самоосвіті і самовихованню.Адекватність самооцінкиСтійкість інтересівСформованість уявлень про життєві цілі і про можливий вибірпрофесії.Уміння планувати саморозвитокС

фор

мова

ніст

ьЯ-

конц

епці

ї

Підвищення самооцінки, впевненості у своїх силах і можливостяхІІ. Êðèòåði¿ i ïîêàçíèêè ðîçâèòêó îñîáèñòîñòåé, ùî íàâ÷àþòüñÿ

Розвиненість пізнавальних процесів особистості й інтелекту людиниРівень пізнавальної активностіРівень особистісних досягненьОволодіння дослідницькими навичками

Розвитокінтелектуа

льно-пізнавальноїдіяльності Широта кругозору

Стан здоров'яПоказники фізичного розвитку (розвиненість динамічних і силовиххарактеристик) .ПрацездатністьОволодіння культурою здорового способу життя (гігієнічниминавичками, прийомами саморегуляції)

Фіз

ични

йро

звит

ок

Оволодіння прийомами тренуваньРозвиток умінь відчувати й емоційно переживатиУміння керувати власними емоціямиЕмоційний

розвиток Уміння впливати на емоційний стан оточуючих людей

19

IІІ. Êðèòåði¿ i ïîêàçíèêè ðîçâèòêó îñîáèñòîñòåé, ùî íàâ÷àþòüñÿРозвиток основних функціональних загальнонавчальних навичок(читання, обчислень і т.д.)Розвиток навичок самостійної навчально-пізнавальної і дослідницькоїдіяльностіРозвиток навичок міжособистісної і колективної взаємодії внавчально-пізнавальній діяльностіРозвиток спеціальних навчальних навичок (проводити виміри ідосвіди, працювати з таблицями, картами, схемами, вирішуватинавчальні задачі й ін.)Ро

звит

ок н

авча

льни

хна

вичо

к

Розвиток навичок самоконтролю і взаємоконтролю в навчально-пізнавальній діяльностіПовнота засвоєння програмного матеріалуВолодіння знаннями, уміннями, навичками на рівні не нижче, ніжвстановлено в державних освітніх стандартахНаявність досвіду навчальної діяльностіО

своє

ння

осві

тні

х(н

авча

льни

х)пр

огра

м

Функціональна грамотність, кількість і характер помилокГлибина, усвідомленість, широта і міцність знаньСтабільність і досить високий рівень академічних результатівРіст академічних досягнень учнівЯк

іст

ьзн

ань

Позитивна динаміка інтересу до пізнання і самоосвітиIV. Êðèòåði¿ ðîçâèòêó äiÿëüíîñòi øêiëüíîãî êîëåêòèâóДинаміка розвитку основних компонентів шкільної культури:----

Розвитоккультури

школи

-

морально-правової культури;організаційної культури;естетики просторового середовища;культури уроку;культури аналітичної діяльності

Ступінь втягнення суб'єктів життєдіяльності школи (учнів,педагогів, батьків, громадськості) у плануванні, організації іпідведенні підсумків спільної діяльності (рівень суб’єктності)Гармонійність міжособистісних взаєминГуманність педагогічної позиції вчителів, адміністрації й іншихпрацівників школиСтупінь взаємної довіри суб'єктів життєдіяльності школи

Взає

моді

я і

спів

прац

яуч

нів,

педа

гогі

в і б

атьк

ів

Обмін творчими ідеями і «знахідками»

Ціннісно-орієнтаційні єдність колективу: усвідомлення місії іцілей педагогічної діяльності

Згуртованість

робітниківшколи в Професійна організованість співтовариства

20

педагогічнійдіяльності Гармонійність міжособистісних відносин, взаємна лояльність

Включеність учнів, батьків, педагогів у самоуправлінську діяльністьСамостійність і відповідальність суб'єктів самоврядування у прийняттірішеньНаявність і ефективність механізмів виконання прийнятих рішеньРозвиток ініціативностіРозвиток традицій самоврядування

Розв

иток

шкі

льно

госа

мовр

ядув

ання

Дієвість педагогічної підтримки самоврядуванняV. Êðèòåði¿ âiäíîñèíè äî âèõîâíî¿ äiÿëüíîñòi øêîëè

Позитивна динаміка ступеня задоволеності учнів, педагогів і батьківжиттєдіяльністю школиЗниження рівня тривожності суб'єктів педагогічного процесуРіст рівня професійних домагань педагогівРозвиток активності, ініціативності та відповідальності учнів та їх батьків увиховній діяльності школи.

Задо

воле

ніст

ь уч

нів,

педа

гогі

в, б

атьк

івж

итт

єдія

льні

стю

вш

колі

.

Позитивна динаміка (посилення) суб’єктної ролі батьків.Перевага позитивних уявлень про школу у учнів, педагогів, батьків.Ступінь відповідності уявлень про школу її ідеальному образу.Громадська думка про школу (педагогічної громадськості і мешканцівміста та мікрорайону)Індивідуальність “портрету школи”

Імід

ж ш

коли

Прагнення учнів, педагогів, батьків захищати “обличчя школи”,підтримувати і розвивати її позитивний імідж.

5.1.6. Êðèòåð³¿ îö³íêè ìåòîäè÷íî¿ ðîáîòè â íàâ÷àëüíîìó çàêëàä³.ü Зріст задоволеності педагогів власною діяльністю.ü Позитивний психолого – педагогічний клімат.ü Висока зацікавленість педагогів у творчості та інноваціях.ü Оволодіння сучасними методами навчання і виховання.ü Добре організований процес навчання і виховання.ü Позитивна динаміка якості виховання і навчання учнів.ü Високий рівень професійної самодіяльності педагогів.ü Своєчасне поширення перспективного педагогічного досвіду.ü Постійна увага адміністрації до діяльності педагогів, наявність системи

стимулювання педагогічної діяльності.ü Якісно організована система підвищення кваліфікації педагогів.

Чудово, що успішність методичної роботи невід’ємна від успішностінавчально-виховного процесу взагалі. Таким чином, якщо школа забезпечуєпривабливість освітнього процесу для учнів і досягає запланованих цілей, те цеі є результат усіх педагогічних, у тому числі і методичних зусиль усіх

21

педагогів школи. І це означає, що не числом, не діяльністю взагалі, не єдиноюформальною методичною темою, не запланованими і виконаними методичнимизаходами красна робота адміністрації і педагогів, а розумним поєднаннямпсихолого-педагогічної, методичної, виховної, навчальної, організаційноїдіяльності.

Відомо, що зусилля більшості педагогів школи цілком можуть бутизнівельовані внаслідок:ü невірно поставлених адміністрацією школи задач;ü превалювання контрольних процедур над організаційно-підтримуючими;ü розриву між визначеною діяльністю, позакласної роботою та додатковою

освітою;ü недостатнього інформаційного забезпечення виховного процесу;ü несформованих цінностей школи, що ставлять у главу кута виховання і

навчання в ім'я виховання і навчання, а не творчу, пізнавальну діяльність;ü відсутності в школі необхідного педагогічного середовища і належного

психолого-педагогічного клімату;ü формального характеру навчання педагогів, у тому числі і поширення

перспективного педагогічного досвіду;ü руйнівної діяльності частини агресивно настроєних, педагогів що

професійно не відбулися;ü відсутності в школі традиції керування успіхом і чітко сформованої

системи матеріального і морального заохочення педагогів;ü оцінювання результатів роботи школи не по життєздатності учнів, не по

їхньому умінню, здатності і бажанню робити усвідомлений вибір,переборювати труднощі, наслідувати позитивним моральним нормам іцінностям, а за навчальними оцінками і числу учнів, що вступили до ВНЗ;

ü того, що в школі не склалася обстановка доброти, толерантності, повагидо кожного учня, батьків, педагога;

ü відсутності у вихователів і вчителів постійної турботи про власнусамоосвіту, підвищення своїх загальнокультурних знань;

ü відсутності єдності між школою і батьками;ü відсутності в школі закону, щоб усі вчителі готувалися до кожної класної

години, виховного заходу, кожної зустрічі зі своїми учнями, а не тільки доуроку.У зв'язку з цим можна вичленувати критерії, по яких можна визначити

успішність організації методичної і виховної роботи в школі.Психологічні критерії:ü високий рівень задоволеності учнів власною навчальною діяльністю;ü висока оцінка, що учні ставлять своїй школі в зв'язку з її привабливістю

для них;ü високий професійний авторитет педагогів (особливо з тих предметів, що

учні вважають кращими для себе);ü загальна позитивна тональність відносин педагогів і учнів у школі;

22

ü поважне відношення до школи з боку батьків;ü готовність учнів, випускників і батьків допомагати школі;ü творчий настрой педагогів і учнів;ü бажання педагогів досягти такої досконалості, що дозволило б їм стати

улюбленими педагогами в школі;ü високий рівень уваги, задіяності, інтересу до всього, що відбувається в

школі (позакласної діяльності і навчання) з боку учнів.Навчальні критерії:ü можливість для кожного учня знайти собі цікавого вчителя, цікаві

предмети, справу по душі, уважне відношення до його проблем;ü уміння використовувати достоїнства індивідуального, диференційованого

навчання;ü природний зв'язок між навчальною і позаурочною, класною і позакласною

діяльністю;ü Стійке уміння педагогів застосовувати різні сучасні методики виховання і

викладання.Êðèòåð³¿ ³ ð³âí³ îö³íêè ä³ÿëüíîñò³ ìåòîäè÷íîãî îá’ºäíàííÿ êëàñíèõ

êåð³âíèê³â.Рівні

Критерії

Оптимальний(3 бали

за кожний критерій,виражений у

повномуобсязі)

Задовільний(2 бали за кожний

критерій, вираженийу повному обсязі)

Критичний(1 бал за кожен

критерій,виражений у

повномуобсязі)

Незадовільний(0 балів)

1. П

ідви

щен

ня к

валі

фіка

ції п

едаг

огів

Систематичнопроводитьсяробота зпідвищеннякваліфікаціїпедагогів. Усівчителізаймаютьсясамоосвітою,розробленасистема навчанняпедагогів накурсах відповіднодо основнихпроблемвиховногопроцесу в школі

Періодичнопроводитьсяробота зпідвищеннякваліфікаціїкласнихкерівників. Усіпедагогизаймаютьсясамоосвітою,періодично учатьсяна курсахпідвищеннякваліфікації

Робота зпідвищеннякваліфікаціїпроводиться відвипадкудо випадку.Частина педагогівзаймаютьсясамоосвітою,деякі з нихучатьсяна курсахпідвищеннякваліфікації

Робота зпідвищеннякваліфікаціїучителів непроводиться.Педагогипрактично незаймаютьсясамоосвітою і невідвідують курсипідвищеннякваліфікації

23

2. В

ідві

дува

ння

урок

ів к

ерів

нико

мме

тоди

чног

ооб

'єдна

ння,

орг

аніз

ація

взає

мові

двід

уван

ня у

рокі

вРегулярновідвідуються,аналізуютьсякласні години,позакласні заходи,уроки,виробляютьсярекомендації. Єпедагоги-наставники, щопроводять заняття«Школи молодогофахівця»

Класні години,позакласні заходи,урокивідвідуються,аналізуються,виробляютьсярекомендації, аледіяльність ця неноситьсистемногохарактеру

Класні годинник,позакласнізаходи, урокивідвідуються іаналізуютьсятількиадміністрацією.Відвідуваннязаходівкерівникомметодичногооб'єднання,взаємовідвідування непрактикуються

Класні годинник,позакласнізаходи, урокивчителів невідвідуються

З. Р

івен

ь ви

хова

ност

іта

інш

і пок

азни

кире

зуль

тати

внос

тіви

ховн

ої р

обот

и. Показникивихованості учнівзнаходяться настабільно добромурівні, в окремихкласахпідвищуються

Показникивихованості учнів,результативностівиховної роботистабільні, але незнаходяться нанизькому рівні

Показникивихованостіучнів,результативностівиховної роботистабільні, але вокремих класахзнижуються

Показникивихованостіучнів,результативностівиховної роботизнижуються чистабільнознаходяться нанизькому рівні.

4. М

етод

ична

про

дукц

ія

Щорічнопланується ірегулярноздійснюєтьсярозробкаметодичнихпосібників,рекомендацій дляпедагогіві учнів по різнихпроблемах

Періодичнорозробляютьсяметодичніпосібники,рекомендації дляпедагогів, учнів

Епізодичнорозробляютьсяметодичніпосібники дляпедагогів і учнів

Методичніпосібники дляпедагогів, учнівнерозробляються

5. Роботаметодичногооб'єднання по

вивченню,узагальненню і

поширеннюдосвіду кращих

педагогів

Дана роботасистематичнопланується іпроводиться

Дана роботапроводиться, алене плануєтьсязаздалегідь

Дана роботапроводиться відвипадку дослучаю

Дана робота непроводиться

24

6. В

ідно

шен

няпе

даго

гів

до р

обот

и в

мето

дичн

ому

об'єд

нанн

і

Педагоги, щовходять уметодичнеоб'єднання, єгрупоюоднодумців,що надаютьвеликезначенняметодичнійроботі

Педагогирозуміютьзначимістьметодичної роботи,беруть активнуучасть ворганізованихзаходах

Педагогирозуміють, щометодичноюроботоюзайматисяпотрібно, алероблять це безбажання

Відсутність духутворчості,педагогивважають, щометодична робота- порожнявитрата часу

7. Веденнядокументаціїметодичногооб'єднання

Ведеться цілком увідповідності зПоложенням прометодичнеоб'єднання

Ведеться восновномувідповідно доПоложення прометодичнеоб'єднання

ЧасткововідповідаєПоложенню прометодичнеоб'єднання

Ведеться, але невідповідаєПоложенню прометодичнеоб'єднання

8. П

рове

денн

я за

сіда

нь м

етод

ично

го о

б'єд

нанн

я

Усі засіданняметодичногооб'єднанняПроведенівідповідно доплану роботи.Виконання рішеньзасіданьконтролюється,відслідковуютьсярезультатидіяльностіпедагогів -учасниківметодичногооб'єднання

Проведено всізасіданняметодичногооб'єднання, на якихрозглянутобільшість іззапланованихпитань. Виконаннярішень засідань восновномуконтролюється,відслідковуютьсярезультатидіяльностіпедагогів -учасниківметодичногооб'єднання

Проведенобільшу частину ззапланованихзасіданьметодичногооб'єднання, наяких розглянутіосновні питанняроботи.Виконаннярішеньзасіданьконтролюєтьсявід випадку довипадку,результатидіяльностіпедагогів -учасниківметодичногооб'єднаннявідслідковуютьсянерегулярно

Засіданняметодичногооб'єднанняпроводяться відвипадку довипадку.Виконаннярішень засіданьнеконтролюється,результатидіяльностіпедагогів -учасниківметодичногооб'єднання невідслідковуються

25

9. В

ідві

дува

ніст

ьза

сіда

ньме

тоди

чног

ооб

'єдна

ння

Усі педагогивідвідуютьзасіданняметодичногооб'єднання, крімвідсутніх черезхворобу чи іншіповажні причини

Більшістьпедагогів відвідуєзасіданняметодичногооб'єднання

Засіданняметодичногооб'єднання,регулярновідвідуєполовинапедагогів

Засіданняметодичногооб'єднаннярегулярновідвідує меншеполовинипедагогів

Підсумки оцінки:30-26 балів - методичне об'єднання працює на оптимальному рівні.25-18 балів - методичне об'єднання працює на задовільному рівні.17-9 балів - методичне об'єднання працює на критичному рівні.Менш 9 балів - методичне об'єднання працює незадовільно.

Ôîðìà ñàìîçâ³òó ïðî ä³ÿëüí³ñòü ìåòîäè÷íîãî îá'ºäíàííÿ êëàñíèõ êåð³âíèê³â.(îôîðìëÿº êåð³âíèê ìåòîäè÷íîãî îá'ºäíàííÿ).

Цілі самозвіту:ü провести самоаналіз діяльності методичного об'єднання;ü оцінити результативність його роботи;ü намітити шляхи вдосконалення діяльності методичного об'єднання.

Самозвіт передбачає аналіз наступних позицій:1. Мета, задачі, що ставились перед методичним об'єднанням.2. Методична тема, над якою працювало методичне об'єднання, наскільки вонаузгоджена з методичною темою школи.З. Скільки засідань методичного об'єднання проведено? Тематика засідань.Наскільки питання, винесені на засідання, дозволили вирішити поставленізадачі?4. Хто, у якій формі, з якою метою проводив відкриті заходи? Їхрезультативність та ефективність.5. Стан виховної роботи і рівень вихованості (та інші показники) в динаміці.Причини найбільш високих і найбільш низьких показників по класах (П.І.Б.учителя, можливості учнів, професіоналізм і система роботи класногокерівника). На це питання дається відповідь у тому випадку, якщо даний виддіяльності передбачений Положенням про методичне об'єднання.6. Участь вихованців в оглядах, конкурсах, конференціях предметнихолімпіадах тощо. Результативність даної участі в динаміці.7. Які форми роботи з кадрами успішно використовуються в методичномуоб'єднанні? Як здійснюється особистісно-орієнтований підхід у роботі звчителями?8. Які інновації впроваджуються в роботу методичного об'єднання?9. Робота з методичного забезпечення виховного процесу.10. Які нові виховні технології, програми освоюються класними керівниками -членами методичного об'єднання, чи існують авторські програми?

26

11. Мікроклімат у методичному об'єднанні.12. Проблеми, над якими треба буде працювати членам методичного об'єднанняв наступному навчальному році.

ÑÕÅÌÀàíàë³çó ðîáîòè ìåòîäè÷íîãî îá'ºäíàííÿ êëàñíèõ êåð³âíèê³â (2 âàð³àíò).

1.Кiлькісний i якiсний склад методичного об'єднання (ocвiтa, стаж,квалiфiкацiйна категорiя педпрацiвникiв, пiдвищення квалiфiкацii).2.Якiсть планування роботи методоб'єднання на дiагностичнiй основi.Наявнicть дiагностичноi карти методоб'єднання. Глибина аналiзу роботи МО заминулий навчальний piк.ü Визначення завдань МО на новий навчальний piк.ü Актуальнiсть обраних для обговорення тем.ü Врахування iнтepeciв i запитiв вчителiв.ü Реалiзацiя особиcтiсно - оpiєнтованого пiдxоду.З.Органiзацiя роботи методично го об'єднання (скiльки проведено засiдань,ix перiодичнicть, плановiсть, вiдвiдування). Вiдхилення вiд плану (змiни в те-матицi засiдань, чим вони викликанi).4.Якiсть пiдготовки i проведення засiдань МО.ü Кiлькiсть питань, якi виносяться на обговорення.ü Фактична тривалicть засiдань.ü Активнiсть членiв методоб'єднання в обговоренні визначених питань.ü Практична спрямованість засiдань.5.0рганiзацiйнi форми i методи роботи. Поєднання традиційних форм,застосування iтерактивних методiв.6. Над якими проблемами працює методичне об'єднання?ü Як розробляються данi проблеми на piвнi кожного вчителя?ü Якi пiдсумки індивідуальної i колективноi роботи?ü (Якi вiдповiдi, реферати, мeтодичнi розробки, творчі роботи наочніпосiбники, дидактичний i роздатковий матеріали підготовлені членамиметодоб’єднання?).ü Яку участь члени МО брали в загальношкільних, міські методичних заходах?7. Система роботи з освоєння нових технологій виховання та впровадження їх упрактику.ü Якi рекомендації давались методичним об'єднанням щодо впровадженнядосягнень науки i перспективного педагогічного досвіду.ü Результати впровадження рекомендацій у практику роботи (висновки наоснові відвідування i аналізу класних годин, виховних заходів, ypoкiв тощо).8. Діяльність методоб’єднання з питань вивчення, узагальнення i впровадженняперспективного досвіду.ü Досвід роботи якого класного керівника вивчений i узагальнений, з якихпитань?ü Якi форми узагальнення досвіду?ü Якi форми використовувались з метою ознайомлення членів методичного

27

об’єднання з досвідом роботи передових вчителів?9. Проблеми самоосвіти вчителів у змісті роботи методичного об'єднання.Засоби стимулювання самоосвіти, саморозвитку, самореалiзацiї.10. 0собливостi організації методичної роботи в період між засіданнямиметодоб’єднання: зміст, форми, результативність.11. Участь методичного об’єднання в атестації педагогічних кaдpiв (вивченнясистеми роботи класних керівників, узагальнення досвіду, проведення творчихзвітів).12. 0собливостi органiзацiї методичної роботи з молодими класнимикерівниками (стажування, наставництво, консультацiї-практикуми, тижденьмолодого вчителя).13. Система роботи методичного об’єднання з питань вивчення i аналізу станувиховної роботи.14. Робота гуртків, клубів. Проведення предметних тижнів, конкypciв, олімпіадтощо. Ефективність позакласної роботи.15. Результативність роботи методоб’єднання: вплив на підвищення рівняпрофесійної майстерності класних керівників, удосконалення стану виховноїроботи, рівень вихованості учнів.

Îö³íêà ä³ÿëüíîñò³ êëàñíîãî êåð³âíèêà.Орієнтовні критерії оцінки та рівень діяльності класного керівника.

Рівні№п\п Критерії оцінки низький середній високий

1.

Знанняпсихолого-педагогічнихосноввиховання,особливостейвіку.

Має сучасну уявупро сучасніпсихолого-педагогічніконцепції, віковіособливостісучасногошколяра.

Орієнтується усучаснихпсихолого-педагогічнихконцепціях, алерідковикористовує уроботі, знає віковіособливості учнів.

Володіє основамисучаснихпсихолого-педагогічнихконцепцій,виховання,використовує їх якоснову у роботі.

2.Знання змісту,форм і методіввиховання.

Має загальну уявупро виховнуроботу, формах іметодахвиховання.Вузькийзагальнийкругозір.

Знає нормативнідокументи,епізодичнопрацює зметрологічнимижурналами.

Глибокі,різностороннізнання, вільноорієнтується вметодичнійлітературі зпроблем виховання,в нормативнихдокументах.

3. Індивідуальний Індивідуальний В основному Систематично

28

підхід увиховній роботі

підхіднезабезпечений.

забезпеченийіндивідуальнийпідхід.

вивчає особливостіучнів, ведемоніторинг рівнявихованості,здійснюєіндивідуальнуроботу з кожнимвихованцем.

4.

Педагогічнекерівництво іспівпраця зучнями, опорана учнівськесамоврядування.

Авторитарнийстиль,несправедливість,зрив увідношеннях зучнями. Слабкадопомога активу.Серед учнів немаєорганізаторіврізних справ.

Дотримуєпедагогічний такт.Здійснюєспівпрацю зучнями. Більшістьмає одноразові абопостійнідоручення.Використовуєтьсяметодикаколективно-творчої діяльності.

Стиль старшоготовариша успіввідношеннях зучнями,раціональнаструктурасамоврядування.Колективно-творчадіяльність як основаорганізаціїжиттєдіяльності.

5.Умінняпланувативиховну роботу

План яксукупністьзаходів безурахуванняінтересів таособливостейвихованців.

Правильне (зурахуваннямвимог) плануванняз опорою наінтересивихованців.

Чітко і конкретно, зурахуванням рівнявихованості,визначаються метай задачі виховання.Плануєтьсясистематичнаробота зурахуваннямінтересів.

6.

Формуванняінтересу донавчання,розвитокпізнавальнихпотрібностейучнів

Слабкекерівництвопізнавальноюдіяльністю учнів.

Проводитьсяробота щодоорганізаціїпізнавальноїдіяльності,формуваннянавичоксамоосвіти.

Має місце системароботи щодорозвиткупізнавальнихінтересів,формуваннякультури розумовоїпраці, навичоксамоосвіти.

7.

Сумісна роботакласногокерівника звчителями-

Слабкі контакти звчителями –предметниками.

Виконує основнівимоги по роботі звчителями-предметниками,

Тісний контакт звчителями щодовивченняможливостей учнів,

29

предметниками,що працюють вкласі.

періодичнозалучає їх доорганізаціїпізнавальноїдіяльностівихованців.

рівня їх розвитку ворганізаціїпізнавальноїдіяльностівихованців.

8.

Взаємодіякласногокерівника збатьками

Слабка уява провиховніможливості сім’ї,участь батьків увиховній роботіпасивна, в ролігостей.

Володієінформацією пробатьків іможливості сімей,залучає допроведення деякихвиховних заходів,епізодичнопроводяться деякісумісні заходи.

Добре знає сім’ї, їхвиховніможливості,активно залучаєбатьків до виховноїроботи,систематичнопроводяться суміснізаходи.

9.Взаємодія зсоціальнимоточенням.

Інформацією пропроведеннядозвілля позашколою володієслабо.Можливостіпозашкільнихустановпрактично невикористовуються.

Епізодичновикористовуютьсявиховніможливостінайближчогосоціальногооточення.

Добре орієнтуєтьсяі знає виховніможливостінайближчогосоціальногооточення,використовує їх увиховній роботі,спілкується зкерівникамиоб’єднань, клубів,гуртків, щовідвідують учніпоза школою.

10.Ставлення докласногокерівництва

До роботикласногокерівникабайдужий

Ставиться докласногокерівництва зінтересом.

Любить і знаєвиховну роботу.

Ïàì'ÿòêà ïî àíàë³çó ñàìîîñâ³òíüî¿ ðîáîòè êëàñíèõ êåð³âíèê³âó ìåòîäè÷íîìó îá'ºäíàíí³.

В ході аналізу необхідно дати відповіді на наступні питання:1. Чи є в кожного члена методичного об'єднання індивідуальна тема длясамоосвіти?2. Наскільки вона зв'язана з загальношкільною методичною темою?З. Коли розпочато роботу над темою, коли передбачається закінчити цюроботу?4. Практична значимість роботи над темою, наприклад, виступ з доповіддю на

30

засіданні методичного об'єднання, педради, методичної ради, написанняавторської програми, методичних рекомендацій, реферату тощо.5.2. Òåõíîëîã³ÿ çä³éñíåííÿ àíàë³çó âèõîâíî¿ ðîáîòè

çà íàâ÷àëüíèé ð³ê.Дуже ефективно для проведення аналізу, виявлення динаміки

розвитку тенденцій використання діаграм і графіків.Вони займають небагато місця, але дозволяють буквально в десятки разів

збільшити інформацію, яка зазвичай наводиться без істотного збільшенняоб’єму записів. Це створює сприятливі умови для глибокого і всебічногоаналізу роботи школи, що, в свою чергу, дозволяє правильно сформулюватизадачі, намітити дієві, ефективні засоби, дії щодо їх виконання.

Весь хід аналізу виховної роботи за навчальний рік можна розділити натри великих періоди: підготовчий, безпосереднього аналізу зібраної інформаціїі завершальний.

Підготовчий період, власне кажучи, триває весь навчальний рік. У йогооснові лежить систематичний, цілеспрямований збір інформації і її первиннаобробка. Роль цього періоду в аналітичній роботі дуже істотна. По-перше,систематична і цілеспрямована робота зі збору й оперативної обробкиінформації дає можливість одержати первісне орієнтування, попередню оцінку.По-друге, у цей період педагог одержує сигнали про негативні процеси,недоліки в роботі колективу і має можливість націлити увагу на найбільшуразливі ланки виховного процесу, виділити ділянки, що вимагають пильноїаналітичної уваги. По-третє, саме в цей період у якомусь ступені визначаєтьсянапрямок, у якому повинний розгортатися весь хід майбутнього аналізу. Уцілому період попереднього ознайомлення з об'єктом аналізу дає можливістьвизначити тенденцію того чи іншого явища, попередньо дати йому позитивнучи негативну характеристику, сформулювати мету педагогічного аналізупідсумків року.

Таким чином, збір інформації для аналізу виховної роботи здійснюєтьсяпротягом року. Проте в циклі управління школою період з березня по травеньприділяється для цілеспрямованої аналітичної роботи, у яку включаються всіучасники педагогічного процесу, педагоги, учні, батьки. Спеціальноорганізована творча група педагогів школи під керівництвом адміністраціїскладає план аналітичної роботи, що містить у собі: вивчення результатіввиховного процесу в первинних колективах і в цілому в школі; підготовкупедагогів, активу батьків і учнів до організації аналітичної роботи, проведенняколективного аналізу в первинних колективах, з батьками й учнями, атакож з їх представниками на загальношкільному рівні. Педагоги обговорюютьзміст і методики вивчення результатів виховного процесу з облікомпоставлених на навчальний рік виховних задач, способи організаціїколективного аналізу й обробки інформації. Члени групи, організаторирозподіляють ділянки роботи, блоки, по якихбудуть збирати й оформлятиінформацію до загального аналізу виховної роботи за навчальний рік.

31

Для того щоб забезпечити цілісність і цілеспрямованість аналітичноїроботи колективу доцільно в березні організувати спеціальну підготовкупедагогічного колективу до цього етапу роботи. На семінарах класнихкерівників, керівників клубних об'єднань обговорюються методики повивченню результатів виховної роботи в первинних об'єднаннях, зміст іметодика колективного аналізу з учнями і батьками, вимоги до оформленняматеріалів аналізу. За участю активу школярів і батьків розробляються зміст іформи проведення колективного аналізу, складаються питання дляобговорення, продумуються творчі завдання, що дозволяють одержатинеобхідну для аналізу інформацію.

Обговорення підсумків може проходити або за участю всіх членівшкільного колективу, або по вікових групах. Можливо і сполучення цихваріантів у залежності від обговорюваних проблем.

Колективний аналіз доцільно проводити в два етапи.Перший етап - обговорення стану шкільних справ у цілому. Учасники

розбиваються на групи і по черзі виробляють думку, а потім виносять його наобговорення по наступним питаннях:

1. Чим відрізняється наша школа від інших? Ким і чим наша школа можепишатися? Яка сама яскрава (важлива) подія року? Що в житті школи особливорадує (особливо дорого)?

2. Які позитивні зміни відбулися цього року? У чому вони проявилися? Якзакріпити ці досягнення в майбутньому?

3. Що в житті школи вас особливо засмучує, не влаштовує, турбує? У чомуми здали свої позиції в порівнянні з минулим роком? Чому?

4. З вирішення яких проблем необхідно почати наступний рік? Якінедоліки в організації життя школи необхідно перебороти в першу чергу?

Другий етап включає обговорення окремих елементів виховного процесу. Зцією метою можна створити тимчасові науково-дослідні групи по вивченнюстану життя в школі. Наприклад, це можуть бути групи, предметамидослідження яких стануть урок, загальношкільні справи, клубні об'єднання,праця, взаємодія старших і молодших. Обговорення в цих групах проходить понаступним питаннях:

1. Які досягнення (успіхи) з'явилися в роботі з даної проблеми? У чомупросунулися вперед? 3а рахунок чого?2. Що могли зробити краще, але не зробили? Чому?3. Над вирішенням яких проблем необхідно працювати в наступному році?Шкільні об'єднання (гуртки, штаби, клуби і т.п.) проводять обговорення і

складають відповіді на наступні питання: що сподобалося, що вийшло, щоудалося з задуманого цього року; що зроблено корисного і потрібного дляшколи, учнів молодших класів, для оточуючих людей; що не вийшло, неудалося, не сподобалося і чому; що необхідно для поліпшення роботи внаступному році; кого і за що відзначити, подякувати за підсумками роботи зарік.

Можливо і доцільне використання і більш творчих, непрямих прийомів

32

збору інформації, що характеризують підсумки виховної роботи. На зборахпредставників дитячого колективу, на зборах шкільного активу групи педагогіві учнів можуть виконувати наступні завдання:

а) представити у творчій формі (за допомогою реклами) досягнення цьогороку, якими школа може пишатися;б) показати фрагмент самого вдалого справи цього року;в) провести екскурсію по школі для гостей;г) за допомогою різних телепередач показати те, що нам заважає жити і щоз тріском треба видалити. На конференції батьківського активу можна обговорити питання: що

нового і цікавого з'явилося в школі цього року, над якими проблемамипрацювали педагоги, учні і батьки, чи є результат, у чому він проявився, на щоварто звернути увагу шкільному колективу в наступному році.

Аналіз колективної виховної роботи, збір інформації і її аналізпроводиться під керівництвом адміністрації школи і безпосередньо заступникадиректора по виховній роботі. До обробки матеріалів колективного аналізузалучається актив педагогів і учнів.

Організаторам вивчення виховного процесу необхідно продумати збір іобробку інформації в ході колективного аналізу. Можна вести протокол чи дляобговорення створити спеціальний прес-центр, що буде фіксувати і наочнопредставляти основні ідеї і результати колективної розумової діяльності.

На докладний аналіз роботи в школі не потрібно шкодувати часу. Якпоказує досвід, це завжди окупається позитивною зміною відносини дорослих ідітей до подальшої організації життя школи й одержанням найбільшоб'єктивної інформації, що характеризує стан виховного процесу в школі. Уряді шкіл підведенню підсумків роботи, аналізу організації шкільного життяприділяється майже вся остання чверть навчального року.

Форми колективного аналізу повинні бути різноманітними. Іноді доцільновикористовувати ігрові і елементи змагання, що стимулюють активність ірозвивають творчість дітей. Перед проведенням колективного аналізу вартозапропонувати самим педагогам і учням визначити зміст і форму підведенняпідсумків наприкінці навчального року. Корисно проводити аналіз виховноїроботи як колективна творча справа, що створюється всіма його учасниками.Прикладами цього можуть бути форми, створені учнями і педагогами.

Так, наприклад, колективний аналіз може бути проведений у формі КВК.На перший погляд може показатися, що така серйозна справа перетворилася вгру. Але, як показує досвід, дослідження, інформація, отримана в ходіпроведення КВК, буде найбільш наочною, конкретною, повною і глибокоусвідомленою педагогами і дітьми.

КВКМета: збір матеріалу для вивчення ефективності виховного процесу в

школі (з досвіду Ананьїнскої основної школи Ярославського району).План підготовки:

33

1. Збір банку ідей по проведенню колективного аналізу життя школи внавчальному році. Внесено наступні пропозиції за формою проведення: уснийжурнал про діяльність різновікових загонів, гра-подорож по станціях, перекликсправ, КВК.

2. Колективне обговорення ідей, що надійшли. Вирішено: залучити допідготовки і проведення аналізу всіх школярів і педагогів; за основу аналізуузяти форму КВК, але разом з ним використовувати й інші форми,запропоновані учнями.

3. Формування різновікових об'єднань (команд) для проведення аналізувиховної роботи.

4. Визначення домашніх завдань командам:а) написати міні-твір (пародію) про самі успішні справи року;б) підготувати рекламу школи;в) у музичній формі представити саму значну подію року. 5. Розробка радою справи ходу КВК. Вибори і підготовка ведучих. 6. Створення й організація роботи творчих груп по підготовці музичного

оформлення КВК, наочного оформлення, нагородження переможців ізаохочення активних учасників шкільних справ.

Орієнтовний план проведення:1. Вступ ведучих: Добрий день! Ми вас вітаємо в Клубі веселих і

кмітливих. Сьогодні наша зустріч присвячена підведенню підсумків життянашої школи в цьому навчальному році. У грі беруть участь три команди(представлення команд). Нашу гру оцінює журі (представлення журі).

Журі оцінює зміст інформації в ході виконання конкурсів. Зміст повиннийточно відображати події життя школи. Заохочується творчість, активність,організованість команди, гумор і оригінальність.

2. Засідання відкриває традиційний конкурс-вітання команд. Кожнакоманда представляє рекламу школи.

3. Розминка. Пропонуються наступні завдання:а) Представте, що ви є кореспондентами обласної газети. У вас єможливість задати три питання учням нашої школи. Які це будутьпитання?б) Якби у вас була чарівна паличка, які три бажання ви б загадали?в) Продовжите «якби я був учителем, то я...», «якби я був директоромшколи, то я...».г) На початку року під час зустрічі учнів з педагогами ви задали наступніпитання: (ведучі нагадують учасникам питання).Які питання ви задали б сьогодні?Команди виконують завдання протягом 10 хв.4. Конкурс капітанів. Їм пропонується скласти дві фраз у віршованій

формі, що відбивають реальні події в школі.5. Під час підготовчої роботи капітанів проводиться літературний конкурс.

Команди представляють міні-твір (пародію) про найбільш значущу для нихсправу, проведену у школі цього року, не називаючи її.

34

6. Капітани демонструють виконання завдання.7. Музичний конкурс. Команди в музичній формі представляють найбільш

важливий епізод з життя школи.8. Під час роботи журі по підведенню підсумків конкурсу, команди за

допомогою кольорограми оцінюють проведені цього року справи.9. Командам надають можливість підвести підсумки зустрічі. У клубі є три

медалі: самому спритному, самому дотепному, самому відповідальному.Колективи команд самі вирішують, кого з команди треба нагородити цимимедалями. Через 5 хвилин вони представляють своїх медалістів.

10. Журі підводить підсумки КВК. У командах відбувається обговорення:кому і за що можна подякувати, підвівши підсумки цього навчального року.Протягом 10 хвилин команди оформляють листи подяки і листівки.

11. Вручення листів подяки.12. Журі повідомляє підсумки КВК.13. На завершення КВК всі учні записують на окремих картках

(«пелюстках ромашки») назви проведених цього року справ, які можназапропонувати для проведення в наступному навчальному році.

Комплексною формою збору інформації для аналізу виховної роботи вшколі може стати академія шкільних проблем (АШП).

На три тижні школа перетворюється в академію, у якій працюють п'ятьінститутів, що складаються з творчих лабораторій.

1. Інститут соціології:- психологія педколективу;- самоврядування в учнівському колективі;- дитячі організації в школі;- «важкі» діти;- стимулювання діяльності учня і вчителі.2. Інститут культури:- творчість;- профорієнтація;- здоров'я;- дизайн;- традиції і ритуали шкільного життя;- моральне виховання учнів.3. Інститут сучасних nедтехнологій:- різновікове навчання;- розвиваюче навчання;- рівнева диференціація;- екологічне навчання і виховання;- обдаровані діти.4. Інститут «Родина і школа»:- всеобуч для батьків;- підготовка дітей до сімейного життя;- «Клас-родина",

35

5. Інститут розвитку особистості- інтеграція «Клуб-клас»;- школа мистецтв.На чолі інститутів і лабораторій стоять вчителі, члени адміністрації. У

складі лабораторій працюють вчителі, учні, батьки, що зацікавилисяпроблемою.

Керує діяльністю АШП «вчена рада» у складі:президента (директор школи),директорів інститутів,«почесних академіків» (представників методичного центру, управління

освіти).Кожна творча лабораторія повинна представити проект вирішення своєї

проблеми. «Вчена рада» проводить захист у формі конкурсу. Створюється журі,розробляються умови, засновуються премії переможцям, установлюєтьсятермін захисту проектів.

Конкурс проходить у формі загальношкільного свята, на якому вчителі,учні, батьки представляють свої варіанти вирішення серйозних проблемшкільного життя, використовуючи різні прийоми, що оживляють розповідь:наочне, схематичне зображення проекту, вірші, пісні, пантоміми, танці. Зарішенням журі переможцями стають проекти лабораторій, що найбільш повновідображають суть своєї проблеми, підкреслюють її практичну значимість дляшколи і намічають шляхи її вирішення.

Результатом роботи АШП стає:- проекти, представлені лабораторіями, ввійдуть у програму розвитку школи;-частина проблем, що мають важливе значення для школи, можуть бутизапропоновані для подальшого, більш серйозного і детального оброблення;-проведення захисту проектів у формі конкурсу дозволяє створити умови длярозкриття творчого потенціалу педагогів; завдяки цьому в школі може бутиорганізований учительський театр мініатюр - об'єднання вчителів різних віків іспеціальностей з метою реалізації своїх талантів в області мистецтва;- відбулося подальше згуртування колективу школи;- розробка проектів сприяє подальшому зміцненню зв'язку науки і практики;- можна створити «Асоціацію творчих учителів. Перед Асоціацією стоять наступні задачі:- об'єднати ту частину педагогічного колективу, що має творчий потенціал,можливостями для вирішення різних проблем шкільного життя; - допомогти молодим вчителям у їхньому самовизначенні, у пошуку власного«стилю і почерку»; - передати педагогам частину управлінських функцій по організаціїжиттєдіяльності колективу; - сприяти професійному росту педагогів; - створити умови для самовираження, самоствердження педагогів.

Помітимо, що не тільки сам матеріал, зібраний у ході колективногоаналізу, дозволяє судити про ефективність виховної роботи, але і глибина

36

аналітичної діяльності дітей; їхнє поводження і відносини в процесіобговорення.

Аналіз інформації, отриманий завдяки колективному обговоренню,допомагає виявити основні тенденції в розвитку виховного процесу, визначитиефективність використання педагогічних засобів.

6. Âèâ÷åííÿ åôåêòèâíîñò³ âèõîâíîãî ïðîöåñó.6.1. Îñîáëèâîñò³ âèâ÷åííÿ ðåçóëüòàò³â ³

åôåêòèâíîñò³ âèõîâàííÿ.Під результатами виховного процесу розуміють ті зміни, що відбулися з

учасниками педагогічного процесу й у відносинах між ними.Ефективність виховного процесу визначається мірою співвідношення

поставлених цілей, прогнозованого результату і реально досягнутого. У тойже час високий результат може бути досягнутий різного роду зусиллями.Тому під ефективністю виховного процесу ми розуміємо ступінь досягненнязапланованого результату відповідно до витрачених педагогічних зусиль ізасобів.

Вивчення результатів і ефективності виховного процесу виконуєаналітичну, контрольно-коригувальну і прогностичну функції. При цьомувирішується ряд задач:

а) виявлення реального стану виховного процесу; ця задача вирішується задопомогою педагогічного зрізу, у ході якого вивчаються стан і результативністьвиховної роботи з урахуванням конкретних критеріїв, показників, поставленихзадач;

б) аналіз змін, що відбулися у виховному процесі. Вивчення впливу різнихумов і засобів на результати роботи, їхньої ефективності і педагогічноїдоцільності;

в) виявлення можливостей розвитку виховного процесу; вивчення стану ідинаміки розвитку є основою для пошуку шляхів і засобів подальшогоудосконалювання виховного процесу;

г) визначення ефективності впливу виховної роботи на розвитокособистості учня і педагога, відносин у колективі.

Вивчення результатів і ефективності виховного процесу - одне із самихскладних питань педагогічної теорії і практики. Складність обумовлена,насамперед, тим, що на стан, результати і ефективність виховного процесувпливають не тільки умови самої школи, але і зовнішнє стосовно ньогосередовище. У «чистому вигляді» визначити результат впливу виховної роботина досягнення поставлених педагогічних задач неможливо. Чи є тоді смислвивчати ефективність виховного процесу? Безумовно, тому що, відмовившисьвід його вивчення, ми прирікаємо дітей на стихійне існування і розвиток.

Ми вважаємо недоцільним установлювати єдині для всіх навчальнихзакладів, колективів критерії і показники ефективності виховного процесу,

37

тому що вони можуть бути розроблені самими учасниками з урахуванням цілейі задач проведеної роботи, основних ідей концепції, етапу розвитку виховноїсистеми. Ці критерії служать, насамперед, інструментом для самоаналізу ісамооцінки дітей, педагогів, батьків, шкільного колективу. Вони повинні бутидосить конкретними, доступними для виміру, зрозумілими для дітей і дорослих.

При вивченні ефективності виховного процесу треба мати на увазі, щодинаміка показників може бути неоднаковою, більш того, деякі показникиможуть майже не змінюватися, а іноді бути гірше, ніж на попередньому етапі.Загальний висновок робиться на основі зіставлення всіх отриманих даних, щохарактеризують проведену роботу.

Як часто досліджуються стан і ефективність виховного процесу? З одногобоку, це здійснюється постійно, якщо мова йде про педагогічне чиспостереження використанні методик дослідження, а з іншого боку -періодично за допомогою «зрізових» досліджень, що спеціально організуються.Наприклад, проводиться анкетне опитування педагогів, учнів і батьків чистворюються спеціальні педагогічні ситуації через певні проміжки часу.

У цьому зв'язку можна говорити про поточні, періодичні, підсумкові,віддалені за часом результати. Доцільно враховувати й аналізувати інформацію,отриману не тільки в різні періоди, але і різними методами.

6.2. Âèâ÷åííÿ åôåêòèâíîñò³ ïåäàãîã³÷íèõ çàñîá³â.Вивчення ефективності виховного процесу передбачає

дослідження його організації і припускає:ü визначення найбільш ефективних педагогічних засобів;

ü виявлення існуючих «прогалин», установлення малоефективнихвпливів і негативних впливів в організації виховного процесу;

ü установлення причин, що знижують його ефективність;ü виявлення шляхів, що сприяють розвитку виховної роботи.

Щоб вивчити організацію виховного процесу, необхідно зібратиінформацію, що відображає:

а) зміст і форми діяльності педагогів, учнів, батьків;б) результати виховного процесу, тобто зміни у вихованості дітей,

відношеннях між учасниками педагогічного процесу, розвитку колективу;в) що і як із проведеного вплинуло на розвиток виховання учнів, тобто

ефективність використаних засобів.Перший блок інформації легко може бути отриманий при аналізі планів,

навчально-виховних розробок заходів, робочих записів, зроблених педагогомпо ходу проведеної роботи, у бесіді й у процесі колективного аналізу.

Найбільш доступним методом вивчення ефективності використовуванихвиховних засобів є, на наш погляд, колективний аналіз життєдіяльності школи,класу, об'єднань, однак результати такого аналізу корисно доповнити йуточнити за допомогою використання інших методів збору інформації. З цієюметою заповнюються анкети учнями, педагогами і батьками.

Основним засобом, що впливає на розвиток дітей, педагогів, відносини в

38

колективі, є діяльність, у яку включаються учасники педагогічного процесу іяка організується в різних формах.

Вивчення ефективності форми виховної роботи передбачає визначення їїрезультатів і співвіднесення цих результатів з витратами, зусиллямипедагогів, організаторів проведеної роботи.

Результати заходу характеризуються ступенем вирішення виховних задач,мірою його впливу на розвиток відносин між дітьми, на розвиток їхньоїактивності і творчості, прояв їхньої індивідуальності, самореалізацію. Длявивчення заходу використовуються різні способи:

1) Спостереження за поведінкою учнів у процесі підготовки і проведеннязаходу, коли надається можливість фіксувати позицію кожної дитини запевними показниками. Порівняння даних спостережень для різних ситуаційдозволяє оцінити ефективність окремих педагогічних засобів,використовуваних при проведенні заходу, і в цілому ефективність формивиховної роботи.

2) Спостереження за поведінкою дітей, їхніми відносинами післяпроведення заходу. Так, наприклад, після бесіди про культуру поведінки чиобговорення відносин у колективі важливо знайти факти, що підтверджуютьпозитивні зміни в поведінці і діях дітей, щоб переконатися в корисностіпроведеної форми виховної роботи. Якщо після завершення розмови по якій-небудь темі на класній годині учні продовжують обговорювати зачепленупроблему, можна припустити, що класна година в певній мірі досягла своєїмети.

3) Анкетування учасників діяльності. Даний метод недоцільновикористовувати часто. Опитування треба провести в тому випадку, якщо західпроходив вперше чи є сумніви в ефективності і доцільності тих чи іншихвикористовуваних засобів.

Можна використовувати відкриті питання, наприклад: що вийшло і чому?Що не вийшло і чому? Чи потрібна була дана справа і чому? Якби зновупроводилася ця справа (захід), став би ти приймати в ній участь?

Відповіді на ці питання дозволяють представити педагогам бачення дітей,виявити значимі для них елементи, зіставити свої задуми з реальною оцінкоювтілення цих задумів.

У ряді випадків корисну й об'єктивну інформацію може дати шкалованаанкета, що швидко заповнюється й обробляється. Наприклад, учнямпропонується дати відповіді на питання:

- Якою мірою ти зміг виявити свої здібності і таланти в цій справі? - Якою мірою тобі удалося виявити активність, зацікавленість? тощо.При цьому використовується наступна шкала: 4 - цілком виявив; 3 - в

основному; 2 - частково; 1 - мало; 0 - не зміг виявити. Чи: - Оціни корисність цього заходу для розвитку відносин у нашому

колективі. - Оціни корисність цієї справи для розвитку твоїх творчих здібностей.

39

Пропонується шкала:4 - корисно;3 - скоріше корисно, чим некорисно;2 - важко сказати;1 - скоріше некорисно, чим корисно;0 - некорисно.Учні в анкеті по відповідній шкалі можуть оцінити ефективність,

корисність і значимість для окремих фрагментів, прийомів, елементів, з якихскладалася дана форма роботи.

4) Кольорограма. Кожен учень оцінює конкретну форму роботи задопомогою кольорових жетонів. Зміст оцінок може залежати від характеру іцілей заходу. Наприклад, кожен учень оцінює заняття, що відвідав.

5) Символічна оцінка настрою після заходу. Наприклад, після завершеннязаходу пропонується зафіксувати свій настрій, опустивши жетон в один зпакетів з наступними малюнками:

а) світить сонце;б) хмари на небі, і пробиваються промені сонця;в) йде дощ.Також можна запропонувати учням намалювати свій настрій.Символічна оцінка використовується не у всіх випадках, тому що є такі

форми роботи, у яких на перший план виступає не емоційний стан учасника, акорисність і важливість зробленого. У ряді випадків емоційна оцінка не єкритерієм ефективності заходу. (Наприклад, серйозна і складна розмова,дискусія, що можуть спонукати до осмислення, переживання, але при цьомуемоційний стан може бути суперечливим, неоднозначним).

6) Віддалена оцінка форми виховної роботи. Наприкінці року учнямпропонується згадати всі заходи, у яких вони брали участь чи які організували вколективі, і оцінити їх за допомогою кольорограми, шкали, словесно. У дітей єможливість оцінити ці справи в порівнянні, а педагогам залишаєтьсяпроаналізувати результати оцінок і виявити найбільш діючі засоби.

Важливим показником результативності будь-якої справи (заходу) єпіслядія, тобто коли в процесі проведення чергового заходу, підведення йогопідсумків народжується нова ідея, система дій по її реалізації чи нова справа.

Про ефективність форми виховної роботи можна судити по тому, як учнівключилися в колективний аналіз, наскільки глибоко і суттєво вонихарактеризують проведену роботу на етапі підготовки і здійснення заходу.

Перед колективним аналізом форми роботи дуже важливо оцінитирезультативність (як захід уплинув на кожну дитину і на взаємини дітей), атакож знати думку учнів про дієвість використовуваних прийомів і засобів уході проведеної роботи.

Доцільно враховувати, що ефективність форм виховної роботи вивчаєтьсядля того, щоб педагоги й організатори могли внести корективи в наступні дії, ворганізацію чергових справ з урахуванням поставлених цілей і задач, постійновідслідковувати розвиток виховного процесу.

40

6.3. Âèìîãè äî âèâ÷åííÿ ðåçóëüòàò³â ³åôåêòèâíîñò³ âèõîâíîãî ïðîöåñó.

В основу діагностики виховного процесу покладене не порівняннядосліджуваного явища з якимись загальноприйнятими нормами, а

головним чином зіставлення отриманих результатів, що характеризують йогонинішнє і попереднє стан. По динаміці вищевикладених показників протягомдекількох років можна судити про результати виховної роботи.

Навряд чи можливе і доцільне прагнення вивчити цей процес зурахуванням усіх показників. Добір критеріїв, показників і відповідно методикдослідження ведеться з урахуванням конкретних умов і тих задач, щовирішуються колективом у даний період. При цьому, безумовно, деякі критеріїі методики використовуються щорічно, щоб за допомогою методу порівнянняможна було б спостерігати динаміку розвитку і результати виховання.

Необхідно прагнути до того, щоб вивчення стану і результатів роботиорганічно вписувалося у виховний процес, щоб діагностична діяльність носилавиховний характер і сприяла вирішенню педагогічних задач. Диспут,колективний аналіз, самоаналіз не тільки цікаві і корисні для школярів, але іпри правильному педагогічному інструментуванні подають об'єктивнуінформацію про стан виховного процесу.

Прикладом комплексних методик, що є також виховними засобами,можуть бути дні творчості, а також комплексна одноденна гра.

41

ДОДАТОК №1.Êðèòåð³¿ óñï³øíîñò³ îðãàí³çàö³¿

âèõîâíî¿ ðîáîòè â øêîë³:1. Включеність у виховний процес всього педагогічного колективу

школи.2. Домінуюча роль директора й участь адміністрації в організації

виховного процесу в школі.3. Включеність батьків у виховний процес.4. Інформаційне забезпечення учасників виховного процесу.5. Створення кафедри (лабораторії) виховання в інтересах поєднання

суспільної й обов'язкової наукової і практичний самодіяльності педагогів.Головний зміст роботи кафедри.

6. Наявність фонду підтримки виховання в школі.7. Головною умовою успішності діяльності, що виховує, у школі варто вважати

створення середовища, що виховує, і позитивного психолого-педагогічногоклімату.

8. Демократичний характер планування (участь у плануванні тих, хто планує ітих, для кого планують). Обов'язкове поєднання традиційного планування ізситуаційним.

9. Наявність сформованої системи стимулювання учасників виховногопроцесу.

10.Розумне поєднання психологічно доброчинного середовища і чіткихприродних педагогічних вимог.

11.Оптимальне охоплення учнів таким змістом діяльності, що відповідає їхінтересам і потребам, головний напрямок діяльності педагогів - розширеннякультурного і морального діапазону представлень і цінностей учнів.

12.Наявність природного зв'язку: виховання на уроці, виховання поза уроку,виховання поза школою.

13.Задоволеність рівнем і характером професійного підвищення кваліфікації йорганізації виховного процесу його учасниками.

14.Наявність дитячого самоврядування, що відповідає різним напрямкамдитячої самодіяльності.

15.Відмовлення від вербального менторського характеру виховання, що невиправдує себе, пошук успіху на шляху спільної діяльності, творчості,продуктивного спілкування. Взагалі, слово це добре якщо воно підтримуєважливу для учасників діяльність, коли піднімає людей на шлях доперемоги, але слово корисне тоді, якщо воно виходить від людини, якійдовіряють, за якою підуть.

16.Зміст виховання в передачі соціального досвіду учням, включенні їх вдіяльність по накопиченню власного позитивного досвіду.

17.Вважати виховну роботу самостійною діяльністю, що підлягає тарифікації,тимчасовому нормуванню (зміст тимчасового нормування не у відстеженні

42

кількості годин, витрачених педагогом на виховну роботу, а у визначеннізадоволеності учнів і батьків виховним процесом і наявності позитивнихрезультатів виховання, виражених у підвищенні пізнавальної активностіучнів, згуртованості класних колективів на основі позитивних цінностей,участі дітей і батьків у суспільній діяльності, захопленості, зацікавленості тавключеності дітей у роботу по інтересах, активно-позитивне використаннядозвілля).

18.Постійне наростання динаміки в оцінюванні учнями ролі школи, класу,вчителів, товаришів, задоволеності навчанням, використанням дозвілля,стосунками з батьками.

Êðèòåð³¿ òà îö³íêè âèõîâíî¿ä³ÿëüíîñò³ íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó:

1. Відношення учнів, батьків, педагогів до своєї школи, до свогокласу, один до одного і до себе.

2. Розробка критеріїв і стимулювання педагогічної праці.3. Сформованість навчальних інтересів (бажання учитися).4. Поважне ставлення до шкільних традицій, шкільного майна.5. Учні знаходять собі в школі справу по душі: індивідуальна програма творчої

діяльності з предметі, участь у роботі клубів, лабораторій, професійнихоб'єднаннях тощо.

6. Ступінь задоволеності запиту учнів по різним напрямкам додаткової освіти.Наскільки їм вдається задовольнити свої інтереси.

7. Задоволеність педагогів своєю роботою, учнів своїм навчанням і батьків -своїми дітьми.

8. Наявність друзів, товаришів, які відіграють важливу роль в житті учня.9. Наявність інтересу у спілкуванні з товаришами по класу, з педагогами, з

батьками.10.Наявність горизонтальних (між педагогами) та вертикальних конфліктів

(між адміністрацією і педагогами, між педагогами і батьками, міжпедагогами і учнями).

11.Ступінь задоволеності класними, у паралелі, загальношкільними заходами.12.Число та повторюваність прізвищ переможців по предметним і поза

предметним олімпіадам, конкурсам, діям, подіям, вчинкам. Скільки людей іхто саме були нагороджені, заохочені, премійовані. Скільки людейдобровільно беруть участь у різних пізнавальних заходах.

13.В яких шкільних, класних справах учні брали участь як керівники,організатори, виконавці, учасники.

14.Фактичний результат діяльності шкільних творчих і інших об'єднань.15.Наявність фонду виховної роботи і кількість засобів у ньому по відношенню

до фактичного державного фінансування.16.Роль і місце піклувальної ради.17.Неформальні творчі організації, програми, проекти та ініціативи учнів.

43

18.Наявність і результативність учнівського самоврядування.19.Найбільш цікаві класні години.20.Організація творчої діяльності дітей по індивідуальним книжкам творчості.21.Наскільки цікава внутрішкільне навчання класних керівників.22.Підтримка навчального закладу міською методичною службою,

інспекторами управління освіти.Ä³ÿëüí³ñòü òà çì³ñò, ùî íåîáõ³äí³

äëÿ óï³øíîãî âèõîâàííÿ óíàâ÷àëüíîìó ïðîöåñ³:

1. Позитивний особистісний вплив на учнів.2. Педагогічна майстерність (уміння навчати, ставити задачі, впливати, знати

предмет, тримати педвідстань, впливати за допомогою психолого-педагогічних засобів).

3. Досконале володіння мистецтвом професійного спілкування, добровільневідмовлення від менторської, дорослої позиції у відносинах з дітьми, повагав них особистості, моральне ставлення до учнів і колег, що абсолютновиключає нервозність, злість.

4. Терпимість і терпляче, горде та добре очікування, коли дитина дозріє,навчиться, пристосується. Вчитель і батько вимагають, щоб дитина миттєвостала такою, як я хочу, блискавично навчалася, ніколи не помилялася, усеробила відповідно до відомих істин, кроками і канонами, і горе тому, хтовідстав, розгубився, чи відхилився відмовився, - наздоженемо, виправимо,розтопчемо, знівелюємо.

5. Авторитет педагога, як латентна, непояснена обставина і властивістьпедагогічної долі і діяльності.

6. Організація навчальної продуктивної взаємодії з учнями, індивідуальнийпідхід і уміння співпрацювати з кожною даною дитиною, мікрогрупою,колективом школярів.

7. Легендарний характер життя і діяльності педагога, привабливість йогоособистості, предмета і позапрелметних інтересів.

8. Суспільна позиція педагога, його патріотична зацікавленість у долях своєїродини, свого класу, школи, міста, країни, світу, його любов до природи,історії, спорту, його захоплена участь у суспільному житті, готовністьпростити і допомогти.

9. Готовність та визнання особливої цінності винесення предметної діяльностіза рамки уроку, придумування різних цікавих форм діяльності іспівробітництва.

10.Уміння використовувати сучасні активні форми організації навчальногопроцесу.

11.Уміння користатися оцінним інструментарієм з метою пізнавальноїмотивації учнів.

12.Уміння включати батьків у навчальний процес.

44

ДОДАТОК № 2.Одним із важливих і трудних елементів у роботі класного

керівника є аналіз виховного процесу і його результатів.Надані нижче схеми аналізу апробовані і перевірені на

практиці. Вони допомагають перейти від кількісного іформального підходу до аналізу (перерахування заходів) доякісного аналізу, який дозволяє відповісти на питання: “Чомушкола досягає або не досягає тих чи інших цілей виховання?” в основу якісногоаналізу покладений системний підхід.

Àíàë³ç âèõîâíî¿ ðîáîòè êëàñíèìêåð³âíèêîì.(варіант перший)

Питання Орієнтовний зміст відповідей Результати

Цілі, зміствиховання

Знання. Уміння, навички творчості,спілкування, самоорганізації,соціальної поведінки. Звички,способи розумової діяльності (аналіз,аргументування, порівняння,доведеність, індукція, дедукціятощо).

Розуміння таусвідомлення знань проморальні цінності і нормивідносин людини знавколишнім світом,прийняття їх у виглядіособистісних установок уповедінці.

Методи іформи

виховання

Методи: організація соціальноївзаємодії, мозковий штурм,колективна творча діяльність,учнівське самоврядування,самоаналіз, самооцінка, рефлексія,діагностика рівня вихованості.Форми: класні години і класні зборияк система, колективні виховнізаходи, індивідуальні консультації,індивідуальна допомога.

Інтерес учнів до основнихвиховних форм, розвитоккомунікативних умінь,моральних відносин,творчих умінь,наслідування нормам іправиламвнутрішкільного життя,розвиток духу товариства,взаємо порозуміння іемпатії. Самореалізація іперсоналізація дитини.

Умови тазасоби

Дитячий виховний колектив.Організація виховної діяльності.Санітарно-гігієнічні, побутові,естетичні умови. Наслідуваннятрадиціям, правилам життя. Рівеньморальності і гуманізму в системівзаємовідносин: вчитель-учень,учень-учень, батьки-школа. Наявністьсистеми виховної роботи.

Рівень розвитку дитячогоколективу.Персоналізаціяособистості (підвищеннястатусу учня в колективі).Координованістьвиховних і освітніх дій.

45

Планування. Використаннязовнішнього соціокультурного,освітнього і природного середовищау виховному процесі.

Результати

Інтелектуальна поведінка.(Вибудовування з навколишнімсвітом на підставі морально-етичних,правових, естетичних, санітарно-гігієнічних норм.) позитивнадинаміка у зміні рівнів вихованостіучнів.

Відповідність результату(рівня вихованості)заплановано виховноюметою. Моральна позиція,моральна поведінка учнів.

Ïàì’ÿòêà ùîäî àíàë³çó âèõîâíî¿ðîáîòè ç êëàñîì.

(варіант другий)Мета: найбільш повний розвиток людини, здібної до духовного тафізичного саморозвитку, самовдосконаленню, самореалізації.Зміст виховання: направлений на становлення культури особистості:внутрішньої (духовність) і зовнішньої (культура спілкування, поведінки,зовнішнього вигляду, здатності людини до саморозвитку, самовдосконалення,самореалізації).Задачі виховної роботи: формування духовного світу людини. Створеннянеобхідних умов для саморозвитку, самоорганізації внутрішніх рушійних сил,здібностей і талантів дитини.Методична тема: _________________________Аналіз роботи сприяє підвищенню якості виховної роботи.Підвищувати якість виховної роботи можна:

Вдосконалюючи позитивне;розвиваючи досягнуте;переборюючи недоліки;попереджаючи помилки.

Аналіз ВР – це не констатація: щось зроблене, щось не встигли зробити.

Аналіз ВР – це виявлення високих і низьких, позитивних і негативнихрезультатів виховної роботи, а також причин, що привели до успіху чи невдачі– це визначення шляхів розвитку успіху чи шляхів подолання недоліків уроботі.Аналіз виховної роботи складається з 3-х частин:

1. Аналіз результатів у вихованні і розвитку дитячого (класного) колективу,ефективності конкретних заходів, підвищення рівня вихованості учнів, їхінтелектуальний, моральний, естетичний, громадянський і правовий,гігієнічний, а також світоглядний розвиток.

2. Самоаналіз своєї педагогічної діяльності (успіхи чи невдачі в методичній

46

роботі з класним колективом, батьками, в організації своєї праці і т.п.).3. Аналіз рівня вихованості класу.

Основні етапи аналізу виховної роботи з класом.Клас:Класний керівник:

1. Заповніть «Соціальний паспорт класу».2. Назвіть мети і задачі розвитку колективу в цьому навчальному році:

Були вони вирішені?Так (Назвіть позитивні моменти)Немає (Чому? Назвіть причини?)

Які проблеми в роботі зі створення класного атька ма?Які заходи щодо підвищення рівня розвитку колективу плануєте вновому навчальному році?

3. Рівень і особливості розвитку дитячого колективу.4. Оцініть по п’ятибальній шкалі:

ü ступінь сформованості ціннісних орієнтацій;ü ріст особистісних досягнень учнів;ü діяльна участь у перетворенні навколишньої дійсності;ü поведінковий аспект;ü підвищення загальної культури;

5. Оцініть відносини у колективі між дівчинками і хлопчиками, дітьми ідорослими (батьками, іншими педагогами і т.п.).Чи є в класі лідери серед дітей?

Назвіть їхні імена;Який вплив їх ціннісних орієнтацій на учнів, на життєдіяльністькласу?А) позитивне, б) негативне.

Назвіть імена дітей, що найбільш активно брали участь в суспільному життікласу, школи.

8. Дайте оцінку активності і «включеності» батьків у життєдіяльність класу, учому конкретно брали участь батьки, яку допомогу вони Вам надали увиховній діяльності?

Назвіть батьків «небайдужих». Самих активних.Назвіть членів батьківського комітету класу і напрямки їх роботи.

9. Які форми самоврядування існують у класі? Яка їхня роль у житті класу івплив на розвиток особистості дітей?

Чи плануєте Ви роботу з розвитку самоврядування в класі на наступнийнавчальний рік?Як працюєте з лідерами?Перспективні напрямки в даній роботі.Чи мається методичне забезпечення по даному питанню?Укажіть яке (література, розробки, інше).Яким чином здійснюється контроль за успішністю і навчальною

47

дисципліною?Які форми, види, методи роботи використовуються для розвиткупізнавальних, інтересів, для позитивної мотивації навчання?Робота з учителями-предметниками по координації діяльності йорганізації навчання.Які напрямки в роботі з дітьми Вам особливо вдаються?Що у Вас не виходить у роботі з дітьми? Чому (на вашу думку)?Проаналізуйте план виховної роботи за рік.

Чи знайшли відображення в плані:а) загальношкільні цілі виховання,б) основні теми року.

Як вирішувався на практиці даний комплекс виховних задач у роботі здітьми?

15. Які пріоритетні цілі і задачі були поставлені на початку навчальногороку при плануванні виховної роботи з класом? Чи виконані вони? Які основні заходи сприяли цьому?Якщо не виконані, то вкажіть причини.

16. Аналіз роботи класу протягом цього навчального року.17. Назвіть самі цікаві справи з класом.18. Перелічите усі форми виховної роботи, що Ви використовували (класнігодини, збори, екскурсії, колективні творчі справи, інтерактивні форми іт.д.).

Перелічите використані методи роботи (особистий приклад,переконання, роз’яснення, гра, змагання, постановка перспективи,вправи щодо моделювання поведінки та спілкування тощо).Ваша індивідуальна тема самоосвіти на цей навчальний рік?Основні питання для вивчення в ході самоосвіти.Чи планувалася дослідницька робота, по темі самоосвіти?Яка саме?Чи була вона проведена протягом року?Які результати чи висновки?

21. Назвіть основні задачі (проблеми), поставлені Вами на майбутнійнавчальний рік у роботі:

З дітьми.Щодо розвитку дитячого колективу.З батьками. .Ваша тема самоосвіти. Основні питання, узяті для вивчення.Який рівень вихованості учнів? Чи є зміни в порівнянні з попереднімироками? Які?Оцініть по п’ятибальній шкалі:

ü Ступінь розвитку шкільного колективу. Задоволеність всіх учасниківвиховного процесу життєдіяльністю школи.

ü Діяльну активність всіх учасників виховного процесу.

48

ü Ріст науково-методичного забезпечення.ü Якість виховних заходів (середній бал).ü Роботу з “важкими” дітьми.ü Стан шкільного самоврядування.22. Ваші задачі щодо виховної роботи школи.23. Ваші пропозиції, поради, рекомендації щодо поліпшення виховної роботи вшколі.

Ñõåìà àíàë³çó âèõîâíî¿ ðîáîòèêëàñíîãî êåð³âíèêà

(варіант третій)1. Загальна характеристика колективу та окремих учнів:

ü загальні відомості про учнів та їхні сім’ї;ü суспільна та пізнавальна активність;ü відповідальність за загальну справу;ü самодисципліна;ü уміння переборювати труднощі;ü культура поведінки в школі та поза нею;ü працьовитість;ü повага до законів, символів держави.

2. Визначення виховних завдань, які поставлені в минулому році (аналіз причинневиконання тих чи інших із них).3. Аналіз змісту виховання (які звички, знання, вміння, навички формувалися вучнів).4. Аналіз використовуваних форм виховної роботи (класних годин, зборів,екскурсій, колективних творчих справ тощо).5. Аналіз використовуваних методів (власного прикладу, переконання, вимоги,стимулювання, доручення, бесіди, пояснення, гри, змагання тощо).6. Аналіз умов виховання:ü санітарно-побутових;ü гігієнічних;ü естетичних;ü природних;ü соціально-культурних.

7. Аналіз засобів виховання:ü дитячого колективу;ü системи відносин у школі;ü особистості вчителя.

8. Аналіз результативності індивідуальної виховної роботі:ü з педагогічно занедбаними дітьми (зазначаються кількість дітей, які

стоять на обліку, яких знято з обліку, причини постановки на облік,подається характеристика методів та засобів, які використовуються вроботі);

49

ü з дітьми, які не цікавляться навчанням;ü з обдарованими дітьми. .9. Аналіз роботи з педагогічним колективом:ü дотримання єдиних педагогічних вимог до школярів;ü рівня реалізації всіма учителями в навчальному процесі виховноїü функції уроку;ü участі педагогів у позаурочній та позакласній виховній роботі:ü взаємодії з керівниками гуртків, секцій.

10. Аналіз роботи з батьками та громадськістю:ü взаємодія з сім'єю (визначення єдиної позиції щодо виховання, участі

батьків у виховній роботі класу, школи);ü тематика батьківських зборів, їх результативності.

11. Аналіз результатів виховної роботи: .ü визначення реального рівня виховання;ü визначення ступеня відповідності реальних результатів поставленим цілям;ü характеристика динаміки змін рівня вихованості за роками навчання.

12. Додатки: карта здоров'я учнів класу, карта вихованості, у якій фіксуєтьсярівень вихованості учнів.

ДОДАТОК №3.Ñõåìà àíàë³çó âèõîâíîãî çàõîäó.

1. Клас.2. Форма заняття.

3. Кількість присутніх учнів.4. П.І.Б.. класного керівника.5. Стаж роботи.6. Зовнішній вигляд учнів.7. Хто залучається до проведення занять.8. Оформлення аудиторії, наочність, ТСН.9. Ціль заняття:а) виховна:б) розвиваюча;в) навчальна.10. Мета аналізу: визначити, чи носить дане заняття системний характер.

Програма спостереження1. З'ясувати, чи досить чітко класний керівник розуміє мету заходу і задачі

кожного етапу заходу, наскільки усвідомлено вирішує їх.2. Визначити, чи відповідають задачі кожного етапу заходу головної мети.3. Установити, чи відповідає методика його проведення поставленим

цілям.4. З'ясувати, як здійснювалася взаємодія класного керівника й учнів на

всіх етапах заходу.5. Установити взаємозв'язок заходу з іншими формами.

50

Основні вимоги до проведення заходу:1. Чітке визначення педагогом мети заходу.2. Планування етапів заходу і задач кожного етапу.3. Організація його підготовки відповідно до поставленої мети:ü діяльність класного керівника і учнів на кожнім етапі;ü регулювання ходу діяльності по підготовці заходу;ü проведення заходу;ü аналіз результатів.

4. Визначення оптимального змісту заходу (на даному матеріалі необхідновирішити поставлені задачі).

5. Вибір найбільш раціональних методів і прийомів виховання на кожнім етапізаходу.6. Чіткість заходу, темп і ритм.7. Гнучкість і широта виховного моменту:ü відсутність шаблона;ü наявність «ізюминки», елементу несподіванки.

8. Взаємозв'язок етапів заходу:ü аналізу обстановки,ü формулювання мети,ü планування заходу;ü організація підготовки заходу,ü проведення заходу;ü аналіз заходу,

9. Зв'язок заходу з попередніми і наступними формами занять, із класними ізагальношкільними формами.

Хід аналізу.По І-му етапу з'ясовується:ü чи приймали участь в аналізі обстановки учні?ü чи знають вони мету заходу?ü чи мають уяву про те, що таке ціль?ü чи приймали участь у формулюванні мети (чи свідомо будуть брати

участь у його підготовці і проведенні)?ü чи усвідомив педагог задачі кожного етапу?ü чим викликана постановка даної мети?

По ІІ–му етапу встановлюється:ü з якими заходами зв'язаний проведений захід;ü участь учнів у плануванні заходу, його етапів, постановці задач для

кожного етапу;ü чи мають вони представлення про план, для чого він складається, у чому

допомагає?ü зв'язок задач І і ІІ етапів

По ІІІ –му етапу встановлюється:ü чи був розподіл праці організаторів;

51

ü як здійснювалося регулювання їхньої діяльності;ü як підбиралися виконавці;ü як даний етап сприяв формуванню в учнів організаційних навичок;ü наскільки вирішені поставлені задачі;ü причина високої (низької) якості даного етапу;Примітка: інформація по І – ІІІ етапу з'ясовується із бесіди з класним

керівником і учнями.По IV–му етапу заходу з'ясовується:ü чи була досягнута мета;ü які напрямки виховання реалізувалися заходом;ü який напрямок було головним;ü відповідність змісту і форми заняття, його меті і задачам;ü відповідність методів, прийомів поставленій меті;ü попередній висновок про силу впливу даного етапу заходу на учнів;ü управлінська культура педагога, наявність організаторських навичок,

його ерудиція, уміння орієнтуватися в складних педагогічних ситуаціях,уміння впливати на особистість і колектив;

ü зв'язок даного заходу з наступними (завдання класу);ü причини високої (низької) якості даного етапу.

По V-му етапу з'ясовується:ü чи визначився рівень аналітичної підготовки хлопців, аналітичної

культури педагога; його уміння розглядати виховний захід у взаємодії всіхйого частин як системне утворення;

ü атмосфера обговорення;ü глибина проникнення. у сутність проведеного заходу.

Загальний висновок по заходу.Схема висновкуКонстатація фактуПричини його появиКонкретні пропозиції по ліквідації причин (якщо факт негативний) чирекомендації з його розвитку (якщо факт позитивний).

Висновок по аналізу. Аналіз можна вважати позитивним, якщо:1. Чітко й осмислено сформульована мета аналізу.2. Виходячи з мети, намічається програма спостереження і збору інформації.3. У ході аналізу відокремлюються етапи заходу і дається характеристикакожного з них (зміст діяльності педагога, зміст діяльності учнів, організація цієїдіяльності).4. Аналізуються системоутворюючі зв'язки виховного заходу:ü виховна ціль заходу;ü виховні задачі його етапів;ü виховні задачі одного етапу;ü виховні задачі наступного етапу.

52

5. Визначається, як у результаті взаємодії всіх етапів утвориться кінцевийрезультат – заздалегідь запрограмована ціль.6. Аналізується рівень управлінської культури педагога й учнів.7. Аналізується взаємозв'язок мети, форми заняття, його змісту, методів,результатів.8. Розкривається взаємозв'язок даного заходу, з попереднім і наступнимзаходами, його місце в загальній системі позаурочної виховної роботи.9. Висновок по заходу формується на основі даних, отриманих у результатіаналізу.10. Конкретні пропозиції випливають з аналізу причин, обумовлюютьсяконкретними виконавцями, а також термінами виконання.

Типові недоліки аналізу.1. Відсутність чітка сформульованої мети аналізу.2. Невідповідність програми спостереження поставленій меті.3.Безсистемність аналізу заходу, характеристика окремих його етапів і термінів.4. Загальний висновок робиться на основі одного етапу проведення заходу.5. Рекомендації даються без глибокого аналізу причин, за схемою «недолік-рекомендації».Порушується ланцюг «недолік - причина-рекомендація».6. Оцінка заходу виходить не з об'єктивних даних, а із вражень і особистогоставлення аналітика.7. Нелогічність висновків.

Перелічується, усе позитивне, робиться позитивний висновок, потімнегативний, котрий, по логіці, перекреслює позитивний висновок.

Схема загального висновку1. Цілісність заходу, зв'язок між етапами.2. Взаємозв'язок мети – змісту - форми - методів і прийомів - результатів.3. Зв'язок даної форми з іншими формами.4. Загальна оцінка заходу.5. Рекомендації педагогу по удосконалюванню виховної діяльності.

53

Ë³òåðàòóðà:

1. Байбородова Л.В., Паладье С.В., Степанов Е.Н. Изучение эффективностивоспитательной системы школы. – Псков, 1994.

2. Блинова И.К., Чикурова М.В. Примерные планы задания для осуществленияинспекционно-контрольной деятельности. // Практика административнойработы в школе, 2003 № 5, С. 38-49.

3. В рабочую тетрадь заместителя директора школы по воспитательнойработе// Воспитание школьников, 2002 № 6, С. 14-18.

4. Елисеев В.В. Планирование работы школы на учебный год // Завуч, 2003№4, С. 24-65.

5. 3енова Т.В. Положение о методическом объединении учителей-предметников многопрофильной гимназии № 89 г. Кемерова. //Практикаадминистративной работы в школе, 2001 № 7, С.23-24.

6. Калашникова Н.Е. Схема анализа воспитательного мероприятия // Классныйруководитель, 2003 №6, С. 47-50.

7. Катасонова И.В. Анализ воспитательной работы // Классный руководитель,2003 №4, С. 50-56.

8. Конаржевскuй Ю.А. Педагогический анализ учебно-воспитательногопроцесса и управления школой. - М.: Педагогика 1986. - С. 46-60.

9. Кульневич С.В., Гончарова В.И., Лакоценина Т.П. Управлениесовременной школой. Выпуск ІІ. Организация и содержание методическойработы: Практическое пособие для школьной администрации руководителейметодических объединений,методистов, учителей, студентов пед. учеб.Заведений, слушателей ИПК. - Ростов-н/Д: Издательство «Учитель», 2003. -288 с.

10.Лизинский В.М. О методической работе в школе. - М.: Центр«Педагогический поиск», 2002. - 160 с.

11.Лизинский В.М. Общие подходы к диагностике // Классный руководитель,2003 №6, С.26-36.

12.Лизинский В.М. Практическое воспитание в школе (В 2-х книгах) –М.:Центр «Педагогический поиск», 2002.

13.Максимова Л.И., Федорова Л.А. Организация деятельности школы.(Образование в документах и комментариях). - М.: 000 «ИздательствоАстрель»: 000 «Издательство АСТ», 2002. - 173 с.

14.Нечаев М.П. Управление воспитательным процессом на основе диагностикивоспитанности школьников// Научно-методический журнал заместителядиректора по воспитательной работе, 2004 № 1, С.6-25.

15.Профессиональные объединения педагогов: Методические рекомендациидля руководителей образовательных учреждений и учителей. Изданиевторое/ Под. ред. Академика РАО М.М. Поташника. - М.: Педагогическое

54

общество России, 2002. - 144 с.16.Прутченков А.. Калиш И., Солодова О. 20 типичных ошибок ученического

самоуправления. // Воспитательная работа в школе, 2004 №2, С. 83-91.17.Рожков М.И., Байбородова Л.В. Организация воспитательного процесса в

школе.-М.: Владос, 2001.18.Тимофеева О. Педагогический анализ воспитательной работы в школе //

Воспитательная работа в школе, 2004 № 3, С.67-69.19.Чикурова М.В. Оценка деятельности школьных методических объединений

учителей-предметников.// Практика административной работы в школе, 2003№5, С.3-7.

20.Шакурова М. Практика работы с семьей – программа, содержание21.мониторинг. // Воспитательная работа в школе, 2004 № 3, С. 53-66.22.Юпатова Л.Д. Критерии, показатели и методы изучения результативности

воспитательной деятельности школы №21 г. Пскова. // Научно-методическийжурнал заместителя директора по воспитательной работе, 2004 № 2, С.86-90.

Documents

Аналіз виховної роботи