СЕРЕДА, 20 ЧЕРВНЯ 20126 ЕКОНОМІКАУКРАЇНА МОЛОДА

Газети колами вже не ходять ■ Оксано Миколаївно, для журналіста пошта — це на-самперед доставка періодич-ної преси. Погляд, звичай-но, суб’єктивний, але все ж... Років п’ять тому ми писали про реформування шляхів достав-ки періодичної преси спожи-вачам. Звучали й нарікання з боку медійників. Сьогодні цей процес завершено чи реоргані-зація триває? — Процес реорганізації пош-ти закінчити неможливо, адже технології не стоять на місці — процеси нашого оновлення обу-мовлені й розвитком економіки. Можливо, ми допустили помил-ку — недостатньо рекламували себе і не пояснювали населенню, що цей процес допоможе якісні-ше і швидше доставляти пресу, пенсію та супутні товари до пун-ктів призначення. Саме тому цей процес продовжується і вдоско-налюється. У цьому контексті ми, до речі, аналізуємо міжна-родний досвід і користуємося його надбаннями. Приємно, що ми не відстаємо від європейсь-ких компаній і рухаємось у пра-вильному напрямі. «Укрпош-та» старається, щоб кожен лист, кожна посилка проходили яко-мога меншу кількість рук, щоб існували якомога коротші лан-цюжки обробки. Поки що нам це вдається. ■ Коли процес реформуван-ня тільки розпочався, редакто-ри газет, особливо районних, скаржилися: їх видання йде із райцентру до села, роблячи велике коло — подекуди із за-їздом в іншу область. Вдалося усунути ці проблеми? — Я збирала за «круглим столом» видавців і звертала їхню увагу на порядок достав-ки періодичних видань, сорту-вання та проблеми, які вини-кають у ході роботи. Нині нам вдалося досягти такої схеми: районні й обласні газети вихо-дять із видавництв о третій го-дині ночі і вранці вони вже в об-ласних сортувальних центрах. Процес сортування триває го-дину — тож споживачі отри-мують газети того самого дня. Із республіканськими ви-даннями складніше: всі вони друкуються в Києві і надходять до нас упродовж дня, найпізні-ше о 22-й годині. Відповідно, наші машини доставки почи-нають виїжджати в усі обласні центри з 20.40 до близько опів-ночі. У центри віддалених ре-гіонів — Ужгород, Крим, Лу-ганськ, Донецьк — ці машини приходять ввечері, адже доро-га до місця призначення займає в середньому 14 годин. Ми ж не можемо змусити машину їхати з порушенням дозволеної швид-кості чи зменшити відстань між містами. Аби сьогоднішня газета, яку друкують у Києві, потрапляла

до закарпатського чи лугансь-кого читача того ж дня, видав-ництва мають надати нам періо-дику до другої години дня. Тоді о третій годині ночі газети бу-дуть в обласних центрах, і вже вранці листоноші принесуть їх у кожну домівку. Можливий і інший варіант — у регіонах, куди машина їде більше десяти годин, друкувати тираж на місці. Тоді ми зможе-мо розповсюдити його у цей са-мий день. До речі, через такі не-узгодження листоноші змушені розносити пошту в другій поло-вині дня — чого немає в жодній іншій країні світу.

«В усьому має бути здоровий глузд» ■ Читачі «УМ» пишуть: у де-які села нашу газету приносять п’ять разів на тиждень, в деякі — чотири, в інші — три, два і навіть один раз. Чи можете ви навести статистику: в якій кіль-кості населених пунктів вдало-ся досягти щоденної доставки, а у якій вона неможлива через віддаленість чи низьку кіль-кість населення ? — Районні та обласні газе-ти «Укрпошта» доставляє день у день, у віддалені населені пун-кти — наступного дня. Про за-гальнодержавні ЗМІ ми вже го-ворили. Якщо в селі мешкає 20 людей, то щодня доставляти туди пресу економічно невигід-но. Треба переформатувати вихід видань, щоб сьогодні не везти газету, яка виходить у по-неділок і ще одну, яка виходить у вівторок, — краще привезти обидві газети у середу. В усьо-му має бути здоровий глузд. Іс-нують також економічні розра-хунки, які варто враховувати. У деяких районних цент-рах, де встановлені такі гра-фіки, я вважаю, вони є опти-мальними, хоча і потребують реорганізації. Назагал достав-ка у нас здійснюється п’ять разів на тиждень. Працюють також 424 поштові машини

(так звані пересувні поштові відділення), що обслуговують найвіддаленіші куточки на-шої країни, де населення іноді не перевищує й 20 людей. Ці машини привозять продукти, пропонують весь набір наших послуг. Такий підхід практи-кується в усьому світі. Адже чому ми маємо у збиток самим собі робити невигідні речі? Ми чітко керуємося стандартами, встановленими всесвітньою конвенцією. Нас перевіряють міжнародні організації, які не-одноразово констатували, що ми не порушуємо відповідних нормативів, прийнятих у всьо-му світі. Не варто забувати, що ми, окрім преси, також розноси-мо пенсію, а, до речі, у жод-ній країні листоноші не носять при собі великих сум. При цьо-му варто не забувати про вагу сумки листоноші, відповідаль-ність і навіть ризики, пов’язані з носінням при собі готівки. Іноді спрацьовує людський фак-тор, коли наш працівник, який просто фізично не може підня-ти такий вантаж, домовляєть-ся з передплатником: «Сьогодні я принесу вам пенсію, а газету вже завтра»... Ми обслуговуємо 7 млн. пенсіонерів, гроші для них розносять 40 тисяч працівни-ків. Цю працю не назвеш лег-кою, але не варто говорити про недобросовісність листонош через буцімто низьку зарплат-ню. Як для Києва це, може, і не

великі суми, але у регіонах ми платимо на рівні з іншими під-приємствами. Також безпід-ставними є звинувачення, що ми іноді приносимо гроші із за-пізненням. Не забуваймо, що у період кризи, коли багато бан-ківських установ припинили видачу грошей, «Укрпошта» чи не єдиною своєчасно і у пов-ному обсязі розносила пенсійні кошти. Люди в селі знають: що б не сталося, ми завжди прине-семо пенсію: копійка в копій-ку. До того ж наш працівник у невеликому населеному пункті — для багатьох його мешкан-ців, мов член сім’ї. Мені роз-повідали історію, коли листо-ноша приніс людині пенсію, а та у цей час саме потрапила до лікарні. Поштар тоді не полі-нувався, знайшов цього от-римувача у його лікарняній палаті, віддав гроші — щоб людина мала чим розрахувати-ся за ліки. Хоча службова інс-трукція не змушувала його чи-нити саме так...

«Гроші на зарплату маємо заробити самі» ■ Щоб зацікавити людей професією листоноші, на вашу думку, треба підняти заробітну плату чи втілити якісь методи моральної підтримки? — У структурі собівартості продукції «Укрпошти» 72% становить заробітна плата і лише 28% — транспортні вит-рати, утримання відділень, оп-лата податків і електроенер-

гії. Говорити про збільшення зарплат недоцільно й еконо-мічно не коректно. Моєю ос-новною задачею як керівника, крім підтримки мікроклімату в колективі, є збільшення до-ходів компанії. Якщо цьогоріч нам вдасться цього досяги, від-повідно зростуть і зарплати. Нині повним ходом три-ває зростання переліку наших послуг, у тому числі і фінансо-вих, доставка кур’єрської пош-ти, розвиток філателії тощо, також ми активно розвива-тимемо весь спектр послуг, пов’язаних із роздрібною тор-гівлею. Тому я вважаю за не-обхідне розробляти нові стра-тегії та втілювати їх у життя. Важливим напрямом ми вва-жаємо співпрацю з великими корпоративними клієнтами і періодичними виданнями, банками, державними органі-заціями. Ми заручаємося під-тримкою «губернаторів» у кожній області, тому що пош-та і держава виступають єди-ним блоком. ■ Як підприємство, яке ви-конує стратегічні для держа-ви завдання, ви задовлені тим рівнем підтримки, який сьогод-ні отримуєте від неї? — Щоб вас підтримали, потрібно чітко формулювати, що саме ви хочете. Тож ми пе-ребуваємо у постійному кон-такті з головами обласних держ адміністрацій, пенсійним фондом, місцевими адміністра-ціями, мерами — і у кожному

Оксана Плотнікова: Листоноша у селі — для багатьох,

мов член сім’ї Гендиректор «Укрпошти» — про своєчасну доставку преси,

тарифну політику, можливість взяти на пошті кредит та побачити власне обличчя на поштовій марці

ЗВ’ЯЗОК

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ, Катерина ХОМЕНКО

Реформи, як і будь-які зміни, потребують багато оптимізму. Но-вий очільник «Укрпошти» Оксана Плотнікова демонструє цю тезу з особливою наполегливістю: вона не просто вірить у здійсненність своїх перебудовчих задумів, а й щиро ображається, коли у них не вірять інші. Надто, коли при цьому хтось ще й тиражує свої сумні-ви. Не схильна до негативу, Плотнікова зізнається: «Мене, напри-клад, шалено обурює, коли пишуть негатив про «Євро-2012». Це ж стільки праці вклали наші люди у цю подію!» і ще раз закликає бачити у житті тільки добре. Інша її риса — уміння переконувати. І в сім’ї («Своїй дитині я кажу: якщо вчителька тебе не почула, піди і обґрунтуй свою точку зору ще раз»), і на роботі. Ці дві риси, які одразу впадають в око при розмові, вона прагне використати, аби зробити із старої-доброї пошти, яка для багатьох уже стала мало не анахронізмом із бабусиних розпові-дей, такий собі кредитно-депозитно-страхувально-філателістично-логістичний супермаркет. Не обов’язково з супермодним фасадом, але надійний, зручний і доступний у кожному селі.

■

Фото надане прес-службою «Укрпошти».❙

ІЗ ДОСЬЄ «УМ»

Оксана Плотнікова Народилася 13 серпня 1971 року в місті Путивль Сумської області. Закінчила Харківську державну академію технології й організації за спеціальністю «Облік і аудит». Друга вища освіта — у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, за цією ж спеціальністю. Має сертифікат аудитора України. Член Федерації професійних бухгал-терів та аудиторів. Із 1994 року займає керівні посади на провідних підприємствах України. В 2009 році працювала заступником міністра транспорту і зв’язку, в 2011-му — відповідно — міністра інфраструктури. З берез-ня 2012-го — генеральний директор «Укрпошти».

■

«Без «Укртрансгазу» та «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» коштуватиме втричі дешевше. Не зрозуміло також, що влада планує

робити із 10 млрд. доларів боргів «Нафтогазу».

Олександр Гудимачлен Комітету із паливно-енергетично-го комплексу Верховної Ради України

7УКРАЇНА МОЛОДА

СЕРЕДА, 20 ЧЕРВНЯ 2012ЕКОНОМІКА

випадку чітко обумовлюємо, що саме нам необхідно, щоб ми краще надавали наші пос-луги. «Губернатори» не просто йдуть назустріч, вони актив-но сприяють роботі поштарів. Держава каже: «Робіть — ми підтримаємо». Сказане сто-сується і тендерів, які відбу-ваються в областях, на яких, буває, конкуренти випереджа-ють нас за допомогою не зовс-ім чесної боротьби. Назагал там, де ми про-симо, — нам йдуть назустріч завжди. Головне: правильно сформулювати своє прохан-ня. ■ Понад третини відді-лень «Укрпошти» знаходить-ся у сільських районах. Вони прибуткові, збиткові — і чи не плануєте ви змінювати їх кількість? — Я категорично заборо-нила зменшувати кількість поштових відділень. Навпа-ки, плануємо збільшувати їх чисельність. ■ Чи буде збільшено тари-фи на доставку періодичної преси? — Виходячи з цілої низки економічних параметрів, та-рифи, встановлені три роки тому, необхідно переглянути. Щоб до цього питання підій-ти серйозно, створено робочу групу за участю, у тому числі, представників засобів масової інформації. Адже не можна підвищити ціну просто так. Я виступаю за правильне й обґрунтоване встановлення тарифів. Вони мають задо-вольнити населення, періо-дичні видання і пошту.

Усі послуги — в одному вікні ■ Доставка періодики для вас збиткова. А які послуги є прибутковими? — Всі інші. ■ Повертаючись до но-вих послуг, які запроваджує «Укрпошта», — які з них, на вашу думку, найперспектив-ніші? — Класичне відділення пошти моїми очима — це міс-це, де людина може отримати будь-яку послугу. Починаю-чи зі страхування, кредиту-вання, депозитних вкладів, де ми виступатимемо агента-ми банків, і аж до видачі пас-портів, отримання візи, опла-ти штрафів і «комуналки». Загалом це весь блок фінан-сових послуг. Щоб кожна лю-дина змогла прийти у відді-лення «Укрпошти» і в єдине вікно подати соціальну анке-ту на пенсію, соціальні випла-ти тощо. Пошта має ці доку-менти оформити і доставити клієнтові. Ми як державне підпри-ємство хочемо створити єди-ний реєстр усіх громадян України. Маючи таку базу даних, держава зможе вста-новити жорсткіший конт-роль за платниками податків, простежити, хто отримує со-ціальні пільги, хто сплачує за надані йому послуги. Це, у свою чергу, дозволить пошті отримати додаткові заробіт-ки. Наші ж клієнти отрима-ють додаткові послуги, адже у деяких випадках люди ма-тимуть вільний доступ до пос-луг і навіть не будуть змушені йти до відділень: усю підго-товчу роботу за них проведе наш працівник.

Ну і, звичайно, наші пріо-ритети — це доставка корес-понденції. Скажімо, пріорі-тетна пошта — термінова доставка будь-якому спожи-вачеві. Велику увагу при-діляємо філателії, яка є на-шою національною гордістю. Мене непокоїть, що наші діти розучилися колекціонувати. Скажімо, якщо я спілкую-ся зi своїми ровесниками, то вияляється, що майже ко-жен із нас у дитинстві збирав марки. А що колекціонують наші діти? У кращому випад-ку фантики. Але ж марки, на відміну від наклейок, мають ще й історичну та художню цінність. Безумовно, ці напрями треба розвивати, рекламува-ти свої послуги. Якщо ми йти-мемо цим шляхом, то замість двох мільйонів листів у день, які у нас пошта обробляє, ма-тимемо 80 мільйонів щодня — як у Німеччині. Ви ніко-ли не замислювалися, чому така різниця? Адже мульти-медіа в Німеччині розвинуті не гірше, ніж в Україні, та при цьому залишається пот-реба людей писати одне одно-му листи. ■ Свого часу багато гово-рилося про «єдиний елект-ронний квиток». На якому етапі він перебуває нині? — Ця послуга активно працює. Вона може бути не в усіх відділеннях, але при ць-ому за день продається близь-ко тисячі квитків: залізнич-них, авіа тощо. ■ Новою є послуга «Влас-на марка». Як вона працює? — Кожна людина хоче за-лишити після себе слід в іс-торії, одним це вдається через грандіозні справи, а іншим — ні. Ми ж надаємо таку мож-ливість усім. Для цього треба лише принести у відділення свою фотографію або необхід-не вам зображення — і за 3-4 години ви будете на марці. Офіційній, з номіналом. Вар-тість такої послуги становить близько 120 гривень. Українську пошту пере-важно асоціюють iз доставкою листів, преси і пенсій. Але ми хочемо бути цікавими і для молоді, тож запроваджує-мо багато нововведень спе-ціально для них: кур’єрська доставка, фінансові послу-ги, різноманітні он-лайн сер-віси, у нас є свій поштовий міні-маркет, де можна прид-бати філателістичну продук-цію і її доставлять вам за міс-цем призначення. Все дуже просто і, головне, зручно! А ще ми надаємо повний ком-плекс послуг і для корпора-тивних клієнтів — послуги з розміщення реклами, кон-вертування та доставка рек-ламної чи інформаційної про-дукції, різноманітні супутні сервіси, включаючи послуги з митного оформлення. За-раз ми докладаємо величез-них зусиль, аби інформувати людей про наші нові послу-ги. Адже часто трапляється так, що людина, маючи поб-лизу власного будинку пош-тове відділення і не знаючи, які проблеми можна у ньо-му вирішити, їде за цим на інший кінець міста, витра-чаючи кошти та час. Ми вже стаємо ближчими до людей у прямому і переносному зна-ченні. ■

Ліквідатор АТЗТ «Консул» та Товарна біржа «Універсальна земельна товарна біржа «Придніпровська»

проводять відкриті торги у формі аукціону з продажу на конкурсних засадах майна, що належить АТЗТ «Консул»

Назва об’єкта: Лот №1. Нежилий будинок загальною площею 2565,3 кв. м, розташований на земельній ділянці площею 1403,00 кв. м (договір оренди до 05.04.2021 р.,) Об’єкт розташований по вул. Верхній Вал 28/12 (літ. А.) у м. Києві. Початкова ціна продажу: 2 308 770,00 грн. без ПДВ (два мільйони триста вісім тисяч сімсот сімде-сят гривень 00 коп. без урахування ПДВ) Разом з об’єктом до переможця аукціону переходять усі зобов’язання, які мав АТЗТ «Консул» при придбанні об’єкта незавершеного будівництва. Власник об’єкта: АТЗТ «Консул» (м. Київ, вул. Володимирська, будинок 78, к. 2, ЄДРПОУ 23317159) З об’єктом можна ознайомитись за місцем його знаходження по вівторках та четвергах з 13.00 до 14.00. за попередньою домовленістю з організатором аукціону за тел.: (044) 227 35 20. Детальну ін-формацію про порядок продажу об’єкта, зобов’язання, що переходять до переможця аукціону, мож-на отримати в організатора аукціону за тел.:(044) 227 35 20. Аукціон буде проведено 11 липня 2012 р. об 11-й годині в торговому залі Товарної біржі «Універ-сальна земельна товарна біржа «Придніпровська» за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 19. Учасник аукціону зобов’язаний внести реєстраційний внесок у розмірі 17,00 грн. без ПДВ (сімнад-цять гривень 00 коп. без урахування ПДВ) та гарантійний (заставний) внесок у розмірі 10% від почат-кової вартості, а саме: 230 877,00 грн. без ПДВ (двісті тридцять тисяч вісімсот сімдесят сім гривень 00 коп. без урахування ПДВ) на рахунок Біржі за наступними реквізитами: одержувач платежу — Товар-на біржа «Універсальна земельна товарна біржа «Придніпровська», р/р: 26007002009949 в АТ «Де-льта Банк», МФО банку 380236, код ЄДРПОУ 35249588 Реєстрацію учасників проводить Товарна біржа «Універсальна земельна товарна біржа «Придніпровсь-ка» за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 19 в робочі дні з 10.00 до 13.00 та з 14.00 до 17.00, тел. (044) 227 35 20. Кінцевий термін прийняття заяв для участі в аукціоні — три дні до початку його проведення.

ОГОЛОШЕННЯ■

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ

Український газовий ри-нок уже ніколи більше не буде таким, яким він був раніше. Роздержавлення, про яке так довго говорили експерти та якого вимагала Європа, стар-тувало. Позавчора Кабмін ух-валив рішення про перетво-рення двох дочірніх компаній державного «Нафтогазу Ук-раїни» — «Укртрансгазу» та «Укргазвидобування» — у публічні акціонерні товарис-тва. Перша, як випливає з її назви, займається переваж-но транспортуванням палива нашою територією та стала ві-домою, коли під час україно-російської газової війни зумі-ла переключити українську ГТС на реверсний режим ви-користання та врятувала від замерзання східні регіони Ук-раїни. «Укргазвидобування» має у своєму розпорядженні бурові вишки та з різним ус-піхом виконує державну про-граму зi збільшення видобут-ку власного газу. Таким чином, на газо-вому ринку нашої держави з’являться два самостійні грав-ці, корпоративними правами яких управляє «Нафтогаз» за погодженням з Міністерством енергетики. Це означає, що 14-рiчна монополія «Нафтога-зу» формально завершується, а про реформи у галузі вже не тільки говорять, а їх навіть по-чали здійснювати. Саме цього, до речі, вимагала і продовжує вимагати від нас Європа задля виконання вимог своїх енерго-пакетів. Із вимогами яких фор-мально погодилася Україна. Тепер, до речі, зникають пе-репони для отримання обіця-них ЄБРР 308 млн. доларів на модернізацію нашої газотран-спортної системи. Банк замо-розив видачу цих коштів, мо-тивуючи свої дії відсутністю системних реформ.

Із бюрократичної точ-ки зору обидві компанії за-раз зможуть вирішувати свої питання напряму — не че-рез «Нафтогаз», а одразу звертатися до профільно-го міністерства. Але найго-ловніше, що вони зможуть залучати кредитні кошти для своєї діяльності. І, нап-риклад, на оплату російсь-кого газу. З одного боку, це плюс, адже йдеться про роз-виток бізнесу. «З іншого — така перспектива не є опти-мальною, адже вона може привести і «Укртрансгаз», і «Укргазвидобування» до за-лежності від кредиторів. І, як наслідок, вони виявляться у тій самій борговій ямі, у якій сьогодні опинився «Нафтогаз України», — каже експерт Ін-ституту енергетичних дослід-жень Юрій Корольчук. Інши-ми словами, не виключений сценарій, за яким компанії зможуть відійти до сфери ін-тересів сильніших гравців сві-тового ринку, одним iз яких є російський «Газпром». Але найбільше занепо-коєння у експертів викликає небезпека для української

ГТС. Якою вже давно, хоча й безуспішно цікавиться Моск-ва. «Нині є можливість роз-глядати питання участі «Укр-трансгазу» — оператора магістральних газопроводів та підземних сховищ — у май-бутньому консорціумі з управ-ління нашим газогоном», — каже Корольчук, додаючи, що для цього все одно треба буде рішення Верховної Ради. Яке, знаючи реалії нашого парла-ментаризму та фізичну силу депутатів із провладної ко-аліції, отримати буде зов сім неважко. Якщо для цього буде пряма вказівка. На думку аналітика, при-ватизація «Укртрансгазу» й задумувалася як підготовчий етап до створення газового консорціуму. Який може ста-ти як благом для нашої держа-ви та її паливно-енергетично-го комплексу, так і фактором втрати нашої енергетичної не-залежності — у залежності від того, як буде розставлено акценти під час підготовки до-кументів. Тим часом доля «Укргаз-видобування» у цій струн-кій схемі залишається під

багатьма знаками питання. По-перше, приватизувати її забо-роняє діюче законодавство. «Для цього роздержавлення треба спочатку скасувати за-борону на приватизацію всіх газових активів держави», — каже народний депутат, член комітету із ПЕК Верховної Ради України Олександр Гуди-ма. «Якщо компанію таки при-ватизують, то це протирічити-ме планам влади збільшити видобування газу, — каже Ко-рольчук. — Адже після прива-тизації держава може не дора-хуватися частини видобутого газу. Приклад «Укрнафти», яка не виконує закон і не пос-тачає видобутий природний газ для потреб населення, є доволі показовим». І, нарешті, останнє питан-ня — а що ж буде із «Нафто-газом України». «Певний час ця компанія існуватиме, адже у її активах залишився «Чор-номорнафтогаз» та контроль-ний пакет акцій «Укрнафти», — каже Гудима. — Втім, не виключено, що останні події можуть стати підготовчим етапом на шляху приватизації НАКу». ■

СЕКТОР ГАЗУ

Під уламками «Нафтогазу»НАК ділять на три частини. У зону ризику потрапляє українська «труба»

■

«Мозок» «Укртрансгазу» — диспетчерська — невдовзі перейде у приватні руки.Фото з сайту gasunion.org.ua.

❙❙