Відкритий урок: розробки, технології, досвід

Новий Інтернет проект видавництва «Плеяди»

ВІДКРИТИЙ УРОК: РОЗРОБКИ, ТЕХНОЛОГІЇ, ДОСВІД Схвалено МОН України №14/18.1#305.2 від 18.04.2006

Видається щомісячно. № 7–8 (187–188) 2010

Журнал засновано у 2000 році.Реєстраційне свідоцтво КВ № 4413 від 21.07.2000

Засновник «Видавництво «Плеяди».Засновник Ілля Парашин

Директор Костянтин Парашин

Головний редактор Олег ІвановЗаст. головного редактора Марина ВоронРедактор Андрій СипкоРедактор Ірина СіданічРедактор#коректор Олена ДемураЛітературний редактор Тетяна ПоповаБільд#редактор Кирило ВарушаТехнічний редактор, верстка Дмитро РудьДизайнер Катерина НенужнаДизайн обкладинки Едуард ЧеркасовНабір Світлана ГуревичВідділ реклами Олена МарголінаФотограф Євген ЧерновВідповідальний секретар Наталія Тєплова

Адреса для листування:01001, м. Київ, а/с 143

Телефон редакції (044) 332#72#07e#mail: [email protected]

сайт: www.osvita.ua

Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Редакція може не поділяти погляди авторів,виражені ними у статтях.

Видавництво виходить із того, що автори публікацій

додержуються чинного законодавства, несуть відповідальність за достовірністьфактів, дат, прізвищ, цитування тощо.

Рукописи не рецензуються та не повертаються

Наклад 7685 екз.

Рекомендована роздрібна ціна 20 грн.

© ТОВ «Видавництво «Плеяди»

ОФОРМЛЕННЯ ПЕРЕДПЛАТИ:Відділення «Укрпошти»

Передплатний індекс 21853Ціна — 19,95 грн

Передплатне агентство «САММІТ»Київ (044) 254#50#50 (багатоканальний)

Дніпропетровськ (056) 370#44#23Кременчук (0536) 79#13#28

Сімферополь (0652) 51#63#55Харків (057) 714#22#60Ялта (0654) 32#41#35

Передплатне агентство «ІДЕЯ»Київ (044) 204#36#34

Донецьк (062) 304#20#22Луганськ (0642) 34#44#04

Маріуполь (0629) 37#01#04

ПАРТНЕРИВНЗ «Національна академія управління»Всеукраїнський фонд «Крок за кроком»

Державна науково#педагогічна бібліотекаім. В. О. Сухомлинського

УПЕВНЕНІСТЬ У МАЙБУТНЬОМУ

«Ви кла дан ня по тре бує не по хит -ної впев не нос ті», — ще на по чаткуХІХ ст. ствер д жу вав фран цузь кийсо ці о лог і пси хо лог Ж. Пі аже. Цедійс но так: уче ні мо жуть до не -скінчен нос ті спе ре ча ти ся про те,як улаш то ва но Все світ; по лі ти ки до -зво ля ють со бі віль но по во ди ти сяіз За ко ном; мит ці — страж да ти в му -ках нападів твор чо го по ри ву. На вітьпе ре січ ний гро ма дя нин шу кає, по -де ку ди все жит тя, чо гось кра що гона кшталт «там доб ре, де наснемає...»

І тіль ки вчи тель му сить бу ти зав ж ди впев не ним — кож но го ро ку,кож но го се мес т ру, мі ся ця, тиж ня, на віть кож но го уро ку. А для цьо говчи те лю треба зна ти, скіль ки ро ків на вча тись ди ти ні, за яки ми на -вчаль ни ми пла на ми та про гра ма ми та які під руч ни ки ре ко мен ду ва тиуч ню для опра цю ван ня.

Май же зав ж ди, за ви клю чен ням спо ра дич них ви пад ків, учи тельіде у від пус т ку, зна ю чи, в яких кла сах він бу де пра цю ва ти на ступ но гона вчаль но го ро ку, яке в ньо го бу де пе да го гіч не на ван та жен ня та яка,як мод но за раз ка за ти, па ра диг ма на вчан ня на ньо го че кає. На мо їйпам’яті си ту а ція не ви зна че нос ті в се ред ній осві ті остан ньо го ра зу ско -ї лась у 2000 ро ці: то ді шко ла в чер в ні ви да ва ла атес та ти із п’ятір ка ми,чет вір ка ми, а по де ку ди із трій ка ми, а у ве рес ні не спо ді ва но треба бу -ло ви би ра ти оцін ку за два над ця ти баль ною сис те мою.

А цьо го ро ку ще біль ша не спо ді ван ка: два над ця ти річ ку ска со -вано! Чи ні? Пі дуть ді точ ки від ра зу до пер шо го кла су у шко лу, чи по -вер неть ся ну льо вий клас у ди тя чо му са доч ку? Одні вчи те лі ду жесхви льо ва ні цим пи тан ням, а ін ші не ду же, фі ло со фіч но роз мір ковую -чи: усе бу де так, як уже бу ло, на віть як що бу де по-ін шо му...

Хо чу по ра ди ти чи та чам за спо ко ї тись і до гу ля ти від пус т ку, ба жа ноіз за до во лен ням і ду ші, й сер ця, й ті ла. Одне ві до мо точ но по при всякісум ні ви: 1 ве рес ня обов’яз ко во бу де!

З по ва гою,го лов ний ре дак тор ви дав ниц т ва Олег Іва нов

[email protected]

З М І С ТПОДІЯ (c. 3)

МІНІСТЕРСТВО Рекомендації парламентських слухань на тему «Запровадження 12-річної загальної середньої освіти в Україні: проблеми та шляхи їх подолання».Про проведення суцільної інвентаризації стану наявної комп’ютерної техніки в загальноосвітніх навчальних закладах I, I–II, I–III ступенів (с. 6)Про закупівлю у 2010 році шкільних автобусів для перевезення учнів загальноосвітніх навчальних закладів, які проживають у сільській місцевості.Про затвердження вимог до специфікації навчального комп’ютерного комплексу для кабінетів інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчальних закладів системи загальної середньої освіти (с. 7)

АКЦЕНТ Становленння духовності особистості (с. 8)

ШКОЛА Сучасні виміри професійного виховання учнів (с. 10)«Казнить нельзя помиловать», або зникнення шкільного журналу (с. 12)

ТРИБУНАХто винен? Або битий небитого везе… (с. 14)

МІКРОФОН На що вистачає зарплати вчителя (с. 15)

ПЕРЕРВА Літо. Відпустка. Крим (с. 16)

ТЕОРІЯ Технологія застосування методу самоорганізації особистості (с. 18)

ТЕХНОЛОГІЯ Створення блога в Інтернеті (с. 21)

ВИХОВАННЯ Культура мобільного спілкування (с. 23)Проблеми залежності в учнівської молоді (с. 29)

ПСИХОЛОГІЯ Соціально-психологічна служба регіону (с. 30)

ПРАКТИКА Ігри на уроках (с. 32)Дива? Ні, фізика! (с. 36)Розмовляємо «по-модному» (с. 38)Щастя людини (с. 41)Ода теореме Пифагора (с. 43)Практичне застосування методів критичного мислення (с. 46)Можна оцінювати й так (с. 49)

МАЙСТЕРНЯ Технологічний вектор оздоровчої функції позашкільної освіти (с. 50)

МОНІТОРИНГ З початкової в основну: проблеми наступності (с. 54)Організація внутрішкільного контролю (с. 58)Урок в умовах модернізації шкільної освіти (с. 62)

ПОЗАШКІЛЛЯ Імен таємнича влада (с. 65)А ми тую козацькую славу збережемо! (с. 70)

ВЕЛИКА ПЕРЕРВА Із запитань читачів (с. 74)Чого вчить мама (с. 75)

ФОРУМ Роботи учасників форуму липень-серпень 2010 (с. 76)

ОСОБИСТІСТЬ Ви новенький? (с. 84)Мистецтво перевтілюватись: між домом і роботою (с. 86)

ПРАВО Забезпечення житлом громадян з державного житлового фонду (с. 88)

ЗДОРОВ’Я Відпочинок для тіла (с. 90)

ДОЗВІЛЛЯ Жінка на всі сто. Памфлет? Профанація? Наклеп?... Презентація! (с. 91)Ваша тварина за знаком Зодіака (с. 92)

8000педагогічних метеріалів

від Видавництва «Плеяди»

8000педагогічних метеріалів

від Видавництва «Плеяди»

ПРО ЗАР ПЛА ТУ БЮД ЖЕТ НИ КІВ З ОБУ РЕН НЯМ

Проф спіл ки за яв ля ють про по ру -шен ня прав пра ців ни ків бюд жет ноїсфе ри, зок ре ма про вста нов лен ня

роз мі ру по са до во го окла ду пра ців ни ка й та -риф но го роз ря ду за ЄТС на рів ні ниж че мі ні -маль ної за ро біт ної пла ти. Про це йдеть сяу спіль но му лис ті проф спіл ко вих ор га ні -зацій до Пре зи ден та Укра ї ни.

Як за зна ча єть ся в лис ті, про ек томпостано ви Каб мі ну «Про вне сен ня зміндо постано ви Ка бі не ту Мі ніс т рів Укра ї нивід 30.08.01 р. № 1298» пе ред ба ча єть сяпідви щен ня з 1 лип ня 2010 ро ку роз мі рупоса до во го окла ду (та риф ної став ки) пра -ців ни ка пер шо го та риф но го роз ря ду за ЄТСіз 567 до 570 грн при роз мі рі мі ні маль ноїзаро біт ної пла ти 888 грн.

На пе ре ко нан ня проф спіл ко вих ор га ні -за цій, за про по но ва ні за ко но дав чі змі ниє не прий нят ни ми з огля ду на те, що «во ниіс тот но зву жу ють кон с ти ту цій ні пра ва пра -ців ни ків бюд жет ної сфе ри на гід ну опла тупра ці, що при зво дить до що мі сяч ної втра тиза ро біт ної пла ти пра ців ни ка ми бюд жет ноїсфе ри».

Вод но час у проф спіл ках звер та ють ува гуна те, що пред с тав ни ки уря ду при про ве -ден ні ко лек тив них пе ре го во рів з ме тоюукла дан ня Ге не раль ної уго ди на но вийстрок ка те го рич но про ти вклю чен ня доїї зміс ту пи тань ко лек тив но-до го вір но говре гу лю ван ня опла ти пра ці пра ців ни ківбюд жет ної сфе ри, що є по ру шен ням нормна ці о наль но го та між на род но го за ко но -давст ва.

НЕ ПО ПУ ЛЯР НА РЕ ФОР МА ВИ ЩОЇ ШКО ЛИПрем’єр-мі ністр Укра ї ни М. Аза ровна го ло шує на не об хід нос ті про ве -ден ня ре фор ми ви щої осві ти. Про

це він за явив під час зу стрі чі з пред с тав ни -ка ми ді ло вих кіл і дип ло ма тич но го кор пу су:

«Пев на річ, ре фор ма сис те ми осві ти по тріб -на, при чо му ре фор ма для знач ної час ти ниабі ту рі єн тів не по пу ляр на, од нак діва тисьне ма ку ди — тре ба про во ди ти і її».

Прем’єр-мі ністр по ві до мив, що Укра ї намає мож ли вість прий ня ти до ВНЗ ни ніш -ньо го ро ку близь ко 500 тис. сту ден тів:«Ви ни кає ба га то пи тань. З од но го бо ку,доб ре, що лю ди хо чуть от ри ма ти ви щуосві ту, а з ін шо го — чи здат ні ми да ти доб -ру, якіс ну осві ту цим 500 ти ся чам мо ло дихлю дей». Він на го ло сив, що на сьо год нів Укра ї ні іс нує близь ко 900 ВНЗ, знач начасти на з яких ство ре на на ба зі ко лиш ніхпроф те ху чи лищ і тех ні ку мів: «Біль шістьтаких на вчаль них за кла дів не ма ють на -леж ної ма те рі аль но-тех ніч ної ба зи, ква лі -фі ко ва них ви кла да чів і на уко вої шко ли,а фа хів ці, яких ви пус ка ють та кі навчаль ніза кла ди, по тім не мо жуть знай ти ро бо туза фа хом. У той же час в Укра ї ні вели чез -ний де фі цит ква лі фі ко ва них ро біт ни ківмоло до го ві ку».

ЗА ХИС ТИ ТИ ПРА ВА РО СІЙСЬ КО МОВ НИХ ШКО ЛЯ РІВ

На род ний де пу тат від Пар тії ре гі о -нів В. Ко лес ні чен ко звер нув ся з від -кри тим лис том до мі ніс т ра осві ти

Д. Та бач ни ка з ви мо гою «при пи ни ти дис -кри мі на цію ро сійсь ко мов них шко ля рів уДо нець кій і Лу гансь кій об лас тях». За йо госло ва ми, до ньо го з ко лек тив ни ми лис та мизвер ну лись бать ки 34-х пер шо клас ни ківзі шко ли м. Гор лів ки (До нець ка об ласть)і бать ки пер шо клас ни ків зі шко ли-гім на зіїв Лу гансь ку про від мо ву їм з бо ку міс це вихуправ лінь осві ти у від крит ті ро сійсь ко мов -них кла сів.

На род ний де пу тат про сить мі ніс т ра осві тине гай но втру ти тись у си ту а цію, да ти роз по -ряд жен ня управ лін ням та уста но вам осві тиЛу гансь кої та До нець кої об лас тей про не -ухиль не до три ман ня за ко но дав ст ва й обо -в’яз ко ве ство рен ня ро сійсь ко мов них кла сіву на вчаль них за кла дах на ви мо гу бать ків.

ДО ВЕ РЕС НЯ ВСІ З ПІД РУЧ НИ КА МИ

До по чат ку на вчаль но го ро ку всішко ли бу дуть за без пе че ні під руч -ни ка ми, не об хід ни ми для 11-річ ної

сис те ми осві ти, а вчи те лі от ри ма ють усі не -об хід ні ме то дич ні ма те рі а ли. Про це ска за лана род ний де пу тат Укра ї ни від КПУ, сек ре -тар ко мі те ту Вер хов ної Ра ди з пи тань на укита осві ти К. Са мой лик, по ві дом ляє прес-служ ба Ком пар тії.

Ко мен ту ю чи за яви пред с тав ни ків опо зи -ції про те, що шко ли не го то ві до пе ре хо дуна но ву сис те му осві ти — не має під руч ни ківі ме то дич но го ін стру мен та рію, ко му ніс т каза яви ла: «Усе бу де. За пів то ра мі ся ці мивстиг не мо всім за без пе чи ти: й під руч ни ка -ми, й ме то дич ни ми ма те рі а ла ми». На їїдумку, 12-річ на шкіль на осві та до ве ла своюне ефек тив ність: «Ре фор ми тре ба про во ди тиз огля ду на май бут нє. А тут під руч ни ків на12-річ ку так і не бу ло роз роб ле но, у де ся тий

Передплатний індекс 21853

ПОДІЯ

5

клас не мож ли во бу ло на бра ти учнів… І вчи -те лі бу ли не за до во ле ні цією сис те мою. Прощо ви ка же те? Яка два над ця ти річ ка?!».

11-РІЧ КА МАЄ ПІД ТРИМ КУ В СУС ПІЛЬ СТ ВІ

За сло ва ми мі ніс т ра осві ти та на уки,11-річ не на вчан ня — це од на з не -бага тьох кон со лі до ва них по зи цій,

яка під три му ва лась і вчи те ля ми, й бать ка -ми, й уч ня ми. «Ві де пер не об хід но пра цю ва -ти над під ви щен ням якос ті осві ти», —за зна чив Д. Та бач ник — Згід но з но вим за -ко ном перед ба че но один рік до шкіль но гона вчан ня та 11 ро ків на вчан ня у шко лі.Для цьо го зроб ле ні всі роз ра хун ки. Мивсти га є мо аб со лют но нор маль но пе ре гля -ну ти на вчаль ні про гра ми, роз ван та жи ти їх.»

Мі ністр на го ло сив: як що за кон не бувби ухва ле ний, то на осві ту че ка ла б ката -стро фа, зок ре ма, про тя гом ро ку довелосьби ввес ти 17 ти сяч до дат ко вих ставокучителів, з яких 8,5 ти ся чі — у сіль ськіймісце вос ті.

ЕКС ПЕ РИ МЕН ТИ ЗРУЙ НУ ВА ЛИ СИС ТЕ МУ ОСВІ ТИ

На род ний де пу тат від ПР М. Луць -кий по ві до мив про пе ре ва ги пе ре -хо ду до 11-річ ної сис те ми на вчан ня.

За йо го сло ва ми, по пе ред ня вла да не тіль кизруй ну ва ла сис те му ви щої осві ти, а й за не -пас ти ла сис те му до шкіль но го на вчан няй се ред ньої осві ти. На йо го пе ре ко нан ня,пе ре хід на 12-річ ну сис те му на вчан нябув не до ціль ним.

На род ний де пу тат на го ло сив, що під -готов ка прий ня то го за ко ну про 11-річ ненавчан ня від бу ва лась про зо ро та з ура ху ван -ням дум ки гро мадсь кос ті, на від мі ну від то гоча су, ко ли ухва лю вав ся пе ре хід на 12-річ нусис те му на вчан ня. За сло ва ми М. Луць ко го,пред с тав ни ки опо зи ції, у то му чис лі й го ло вако мі те ту Вер хов ної Ра ди з пи тань осві ти тана уки, ци ніч но іг но ру ва ли за сі дан ня ко мі -тету. Де пу тат-ре гі о нал ува жає, що опо зи ціясвідо мо пе ре шкод жа ла про ве ден ню за сі дан -ня, ін фор му ю чи чле нів ко мі те ту про ні би товід сут ність кво ру му, але про це ду ра роз гля дуза ко но про ек ту по ру ше на не бу ла.

М. Луць кий спрос ту вав за яви опо зи ції,що пе ре хід до 11-річ ної сис те ми на вчан няза про вад жу єть ся на до го ду Ро сії — длянавчан ня за спіль ним під руч ни ком іс то рії.«Та кий під руч ник не го ту єть ся. Є іс то ріяУкра ї ни, а є іс то рія Ро сії», — за явив по лі тик.

11-РІЧ НЕ НА ВЧАН НЯ НЕ ОБ ХІД НЕ З 1 ВЕ РЕС НЯ

На род ний де пу тат Ле ся Оро бецьува жає, що ук ра їнсь кі шко ли на ра зіне го то ві до пе ре хо ду на 11-річ ну

сис те му на вчан ня: «По су ті, два ро ки на -вчан ня бу де спре со ва но в один, під руч ни ківдля цьо го не має на віть у роз роб ці, ро зу мін -ня вчи те лів, що це бу де, та кож від сут нє вза -га лі. За кон ще не під пи са ний, а з 1 ве рес нятре ба вже це вті лю ва ти. Го тов нос ті не бу -де... Ні під руч ни ків, ні на вчаль них пла нів,уза га лі ні чо го. Шко ли вза га лі про це ні чо го

не зна ють. Отже, мож на тіль ки при пус ти ти,що ля же на пле чі вчи те лів і тих ді тей, які пі -шли до шко ли у 2001-му ро ці, та їх ніх бать -ків, яким до ве деть ся за свої кош ти куп ля тидо дат ко ві ма те рі а ли, бо під руч ни ків ще не -має», — по ві до ми ла Л. Оро бець.

АНІ ЗА ХІД, АНІ СХІД НАМ НЕ УКАЗ

Л. Гри не вич (ко лиш ній ди рек торУЦОЯО) ува жає, що в кон ку рен то -спро мож ній осві ті в Укра ї ні не заці -

кав ле ні ні Євро па, ні Ро сія. Во на під крес ли ла,що пе ре хід на 12-річ ну сис те му був зу мов ле -ний праг нен ням увій ти в єв ро пейсь кийосвітній прос тір.

По вер нен ням до 11-річ ної сис те мисеред ньої осві ти ни ніш ня вла да від ки даєУкра ї ну на крок на зад: «Увесь єв ро пейсь -кий прос тір має два над ця ти річ ну чи три над -ця ти річ ну шко лу».

Л. Гри не вич за кли ка ла по ди ви тись нацю си ту а цію з ін шо го бо ку: чи за ці кав ле наЄвро па в то му, що би в Укра ї ні бу ла хо ро шасис те ма осві ти? «На сам пе ред єв ро пей цямпо тріб на де ше ва ро бо ча си ла, їм тре ба ду -ма ти про свій на род і про йо го осві че ність.Їм ці ка во, щоб їх ні уні вер си те ти бу ли кра -щи ми, ніж на ші. Уза га лі їм Укра ї на по тріб наяк бу фер на зо на. Євро па не бу де від сто ю ва -ти на ші пра ва та пра ва на ших ді тей на якіс нухо ро шу осві ту», — за зна чи ла во на. Так са мо,за її сло ва ми, не за ці кав ле на в силь нійукра їнсь кій осві ті й Ро сія.

По лі тик за зна чи ла, що аби роз ви ва тись ібу ти кон ку рен т ним у сві ті, сус піль ст во маєста ви ти но ві, зов сім ін ші ви мо ги до лю дей.В якос ті при кла ду во на на ве ла рі вень знаньіно зем них мов, що да ва ла зви чай на радян -сь ка шко ла. «Чо му сьо год ні жо ден укра їнсь -кий ВНЗ не вхо дить у топ-рей тин ги ВНЗ?А це то му, що од ним з основ них кри те рі ївє ін декс пуб лі ка цій, тоб то ін декс ци ту ван ня.

Якіс на осві та, що дає мож ли вість лю дямста ти кон ку рен тос п ро мож ни ми у сві ті,

ПОДІЯ

Відкритий урок # 7–8’ 20106

потріб на пе ре ду сім са мій Укра ї ні. «Мож ли -во, здо ро вий глузд та ки пе ре мо же, бу дероз роб ле на про гра ма під го тов ки три річ ноїпро філь ної шко ли, й ми че рез три ро кибуде мо ма ти для ді тей пов но цін ну якіс нуосві ту зов сім но во го рів ня», — ви сло ви ласпо ді ван ня по лі тик.

ПРА ЦЮ ВА ТИ У П’ЯТИ ДЕН НО МУ РЕ ЖИ МІЧлен пар ла ментсь ко го ко мі те туз пи тань на уки й осві ти ВР на род -ний де пу тат М. Луць кий під час

про ве ден ня Інтер нет-кон фе рен ції роз кривде які особ ли вос ті освіт ньої ре фор ми.На запи тан ня про мож ли ве впро вад жен ня6-ден но го на вчаль но го тиж ня у шко лах вінвід по вів: «На вчан ня бу де п’яти ден не.У навчаль них про гра мах, роз ра хо ва нихна 12-річ ну систему осві ти, бу ло ду же ба га тозай во го, на прик лад, де які дис цип лі ни пов -ніс тю по вто рю ва ли те, що сту ден ти вчатьна пер ших кур сах, особ ли во це сто су єть сягу ма ні тар них пред ме тів. Те пер, ко ли миповер ну лись до 11-річ ної осві ти, усе бу дероз став ле не на свої міс ця, й то му вво ди тидо дат ко вий день на вчан ня не до ве деть ся».

Луць кий та кож за зна чив, що всі вчи те ліма ють за зда ле гідь ознай о ми ти ся зі змі на мив на вчаль них пла нах і про гра мах для 10-хкла сів. Про ек ти за зна че них до ку мен тівпідго тов ле ні фа хів ця ми Мі ніс тер ст ва осві тиі на уки і пі сля під пи сан ня Пре зи ден томУкра ї ни прий ня то го за ко ну бу дуть за твер д -же ні й опри люд не ні.

ТО ТАЛЬ НЕ МЕ ДОБ С ТЕ ЖЕН НЯ ШКО ЛЯ РІВ

З огля ду на зи мо ві труд но щі з на -вчан ням че рез епі де мію гри пу вжесьо год ні МОН го тує за по біж ні за хо -

ди, аби на вчаль ний про цес не страж дав че -рез хво ро би. Про це в ін терв’ю ІМК ска завмі ністр осві ти та на уки Укра ї ни Д. Та бач ник.«Ми спіль но з Мі ніс тер ст вом охо ро ни

здоров’я за раз го ту є мо ве ли ку про гра мутоталь но го об сте жен ня всіх шко ля рів се ред -ньої шко ли. Якщо ви рі ши мо це за вдан ня —обов’яз ко во по збу де мо ся не до лі ків,пов’яза них з обов’яз ко вою вак ци на цією», —за зна чив мі ністр. Він по ві до мив, що МОНод но час но про во ди ти ме роз’яс ню валь нуро бо ту се ред бать ків і вчи те лів про те, щознач но де шев ше ого ро ди ти ди ти ну від хво -роб за вдя ки щеп лен ню, аніж по тім лі ку ва тиїї. «Однак у цьо му пи тан ні остан нє сло вовсе ж та ки за фа хів ця ми Мініс тер ст ва охо -ро ни здо ров’я», — до дав Д. Та бач ник.

МАЙЖЕ ВСЕ ПОЯСНИЛИМОН Укра ї ни роз’яс ни ло най більшпо ши ре ні ви крив ле ння тлу ма чен няЗа ко ну Укра ї ни «Про вне сен ня змін

до за ко но дав чих ак тів з пи тань за галь ноїсе ред ньої та до шкіль ної осві ти».

По вер нен ня до 11-річ ної шко ли.Ідеть ся про за про вад жен ня но во го, 11-річ -но го строку здо бут тя пов ної за галь ноїсеред ньої осві ти зі збе ре жен ням кра щихідей 12-річ ної шко ли.

Від хід від Бо лонсь ко го про це су: ви -пус к ни ків 11-річ ної шко ли не бра ти мутьдо іно зем них уні вер си те тів. Однак у РЄне має ре ко мен да цій що до три ва лос ті на -вчан ня (мо же скла да ти від 11 до 13-ти ро ків).

Сут тє ве збіль шен ня тиж не во гонаван та жен ня. У 10–11-х кла сах тиж не вена ван та жен ня ста но вить 33 го ди ни, а за ти -по ви ми на вчаль ни ми пла на ми 12-річ ноїшко ли вста нов лю ва ло сь де ся ти клас ни камв 30 го дин на тиж день. Три го ди ни —це «сут тє ве збіль шен ня» чи кра ще про дов -жи ти від сид жу ван ня за пар та ми ще на рік?

Що до на вчан ня по су бо тах. Пе ред ба -ча єть ся за про по ну ва ти шко лам са мо стій нови зна ча ти три ва ліс ть на вчаль но го тиж ня(5 чи 6 днів), але це сто су єть ся ви ключ но10–11-х кла сів.

Усі під руч ни ки, на дру кова ні для12-річ ної шко ли, пус тять під ніж.

Уся навчаль на лі те ра ту ра за ли ша ти меть сячин ною на весь час дії Дер жав них стан -дартів.

Учи те лі кра ї ни не зна ють, чого на -вча ти ді тей 1 ве рес ня та ки ну ті сам насам зі сво ї ми проб ле ма ми. Усі на вчаль ніпла ни, про гра ми, під руч ни ки для уч нів 10-хкла сів за ли ша ють ся чин ни ми, так що учи -телі зна ють чо го та як на вча ти. Найбільшсуттє вих змін за знає нор ма тив не та на -вчаль но-ме то дич не за без пе чен ня для 11-гокла су, окре мі по прав ки бу дуть вне се ній для 10-го кла су.

Існу ють ще й ін ші на зра зок, упро -ваджен ня 11-річ ної шко ли кош ту ва ти медорожче, аніж 12-річ ної, але во ни й не за -слу го ву ють на ко мен тар, ідеть ся в пові дом -лен ні Мі ніс тер ст ва осві ти і на уки Укра ї ни.

УЧИ ТЕ ЛЯМ ДО ЗВО ЛИ ЛИ ЗА СТО СО ВУ ВА ТИ СИ ЛУ

Згід но з но ви ми шкіль ни ми пра ви -ла ми, прий ня ти ми Мі ніс тер ст вомшкіль ної осві ти Ве ли кої Бри та нії,

учи те лям до зво ле но за сто со ву ва ти си лудо роз бур ха них уч нів.

Англійсь ким шко ля рам за бо ро не нопри но си ти у клас ал ко голь, си га ре ти, нар -ко ти ки, пор но гра фію, мо біль ні те ле фо ни,MP3-пле є ри, фо то апа ра ти та відео ка ме рий пі ро тех ні ку.

До по руш ни ків учи те лям до зво ле нозасто со ву ва ти за хо ди си ло вої дії. Як по ві -домив мі ністр шкіль ної осві ти Нік Гібб, пе -да гог має пра во об шу ка ти уч ня при пі до зрі,що той ско їв кра діж ку або про ніс у шко луза боро не ний пред мет. Окрім то го, учи те лямдозво лять за сто со ву ва ти си лу, щоб ви вес тиіз кла су уч ня, який по ру шує по ря док. «Ба га -то вчи те лів скар жи лись, що не мо жуть впо -ра ти ся з агре сив но на лаш то ва ни ми уч ня ми.Но ві пра ви ла по кли ка ні змі ни ти спів від но -шен ня сил у кла сі», — підкрес лив мі ністр.

ПОДІЯ

Передплатний індекс 21853 7

По ста но ва Вер хов ної Ра ди Укра ї ни

від 06. 07. 2010 р. № 2441-VI

РЕКОМЕНДАЦІЇпар ла ментсь ких слу хань на те му

«За про вад жен ня 12-річ ної за галь ної се ред ньої осві ти в Укра ї ні: проб ле ми та шля хи їх по до лан ня»

Учас ни ки пар ла ментсь ких слу хань від зна ча -ють, що, ре алі зо ву ю чи основ ні на пря ми дер -жав ної по лі ти ки що до за без пе чен ня якіс ної ікон ку рен тос п ро мож ної се ред ньої осві ти від по -від но до Кон с ти ту ції Укра ї ни, яка про го ло шує

пов ну за галь ну се ред ню осві ту обов’яз ко вою, стат ті 12 За ко -ну Укра ї ни «Про за галь ну се ред ню осві ту», яка ви зна чаєтер мін на вчан ня, Ка бі нет Мі ніс т рів Укра ї ни, Мі ніс тер ст воосві ти і на уки Укра ї ни, На ці о наль на ака де мія пе да го гіч нихна ук Укра ї ни, міс це ві ор га ни ви ко нав чої вла ди та ор га ниміс це во го са мо вря ду ван ня про во ди ли від по від ну ро бо тущо до здій с нен ня пе ре хо ду за галь но ос віт ніх на вчаль них за -кла дів на но вий зміст, струк ту ру і 12-річ ний тер мін на вчан -ня, що в ці ло му від по ві дає сві то вим тен ден ці ям роз вит куосві ти, між на род ним освіт нім стан дар там, за вдан ням ін тег -ра ції ук ра їнсь кої сис те ми осві ти у сві то вий освіт ній прос тір.

У ре зуль та ті бу ло ство ре но нор ма тив но-пра во ве і на уко -во-ме то дич не за без пе чен ня по етап но го пе ре хо ду шко ли нано ву струк ту ру і зміст осві ти. Роз роб ле но і за твер д же но Дер -жав ний стан дарт за галь ної се ред ньої осві ти, на вчаль ні пла -ни для всіх сту пе нів шкіль но го на вчан ня, укла де но на вчаль -ні про гра ми з пред ме тів ін ва рі ан т ної скла до вої Ба зо во гона вчаль но го пла ну за галь но ос віт ньої шко ли, ство ре но но вепо ко лін ня під руч ни ків для по чат ко вої та основ ної шко ли.Ви зна че но кон цеп ту аль ні за са ди про філь но го на вчан ня устар шій шко лі. Вве де но 12-баль ну сис те му оці ню ван нязнань уч нів. За про вад же но зов ніш нє не за леж не оці ню ван няна вчаль них до сяг нень ви пус к ни ків се ред ньої шко ли.

Вжи то за хо дів що до впо ряд ку ван ня ме ре жі за галь но ос -віт ніх на вчаль них за кла дів від по від но до освіт ніх по треб таін те ре сів уч нів, а та кож що до за без пе чен ня до ступ нос ті за -галь ної се ред ньої осві ти для ді тей з особ ли ви ми по тре ба миі ді тей із сі мей най менш со ці аль но за хи ще них верств сус -піль ст ва.

Вжи ва ли ся за хо ди що до зміц нен ня на вчаль но-ма те рі -аль ної ба зи за галь но ос віт ніх на вчаль них за кла дів, осна -щен ня їх комп’ютер ною тех ні кою, за про вад жен ня но вих ін -фор ма цій них на вчаль них тех но ло гій.

Окре мі кро ки зроб ле но що до під ви щен ня со ці аль но госта ту су пе да го гіч них пра ців ни ків, упро вад жен ня но вих під -хо дів що до ор га ні за ції під го тов ки та про ве ден ня пе ре під го -тов ки вчи те лів до ро бо ти за но ви ми на вчаль ни ми пла на ми іпро гра ма ми у 12-річ ній за галь но ос віт ній шко лі.

Ра зом з тим учас ни ки пар ла ментсь ких слу хань від зна ча -ють, що за хо ди що до за про вад жен ня 12-річ ної за галь ної се -ред ньої осві ти в Укра ї ні про во ди ли ся не по слі дов но і не сис -тем но.

Внас лі док цьо го не вда ло ся сфор му ва ти оп ти маль ну ме -ре жу за галь но ос віт ніх на вчаль них за кла дів, яка бу ла бадек ват ною до со ці аль но-еко но міч них умов роз вит ку тієї чиін шої те ри то рії. Для знач ної кіль кос ті ді тей якіс на за галь насе ред ня осві та стає все менш до ступ ною. Кож на чет вер тасіль сь ка за галь но ос віт ня шко ла I–III сту пе нів має на пов ню -ва ність мен ше 100 уч нів, що не до зво ляє за без пе чи ти якіс нена вчан ня. Над зви чай но по віль но ви рі шу єть ся пи тан ня ор га -

ні за ції під во зу ді тей до місць на вчан ня. За дек ла ро ва на про -гра ма «Шкіль ний ав то бус» фі нан су єть ся дер жа вою не впов но му об ся зі.

Зміст шкіль ної осві ти має ряд не до лі ків. Він пе ре об тя же -ний над мір ним фак то ло гіч ним ма те рі а лом, міс тить ві до мос -ті, які не ма ють сут тє вої за галь но ос віт ньої цін нос ті, що при -зво дить до пе ре ван та жен ня шко ля рів. Йо го склад і струк ту -ра не до стат ньо спри яють ди фе рен ці а ції на вчан ня зура ху ван ням на хи лів, здіб нос тей, жит тє вих пла нів уч нів. Уньо му не до стат ньо зба лан со ва ні гу ма ні тар на і при род ни чо-на уко ва скла до ві. Не за без пе че но на леж них умов для успіш -но го ма со во го за про вад жен ня про філь но го на вчан ня устар шій шко лі.

Сут тє вим не до лі ком за галь но ос віт ньої під го тов ки за ли -ша ють ся ака де міч на спря мо ва ність на вчан ня, не до стат нясфор мо ва ність в уч нів умінь віль но за сто со ву ва ти здо бу тізнан ня для розв’язан ня прак тич них за вдань, здій с ню ва тиана ліз не стан дар т них си ту а цій. Низь ким є рі вень во ло дін нясу час ни ми ін фор ма цій но-ко му ні ка тив ни ми тех но ло гі я ми якуч нів, так і вчи те лів.

На яв ні об ме же ні ре сур си на осві ту ви тра ча ють ся не -ефек тив но і не про зо ро. Низь ка за ро біт на пла та та кри чу щасо ці аль на не за хи ще ність учи те лів не до зво ля ють під три му -ва ти на на леж но му рів ні їх ню ква лі фі ка цію, не га тив но по -зна ча ють ся на якос ті осві ти. Не від по ві дає ви мо гам станшкіль них бу ді вель та ін же нер них ко му ні ка цій, за без пе чен нясу час ни ми за со ба ми на вчан ня, ла бо ра тор ним об лад нан -ням, ін фор ма цій ни ми ме ре жа ми.

За ли ша єть ся не до ско на лою сис те ма управ лін ня за галь ноюсе ред ньою осві тою. До те пер во на оці ню єть ся за внут ріш ні микри те рі я ми без ура ху ван ня її ро лі для успіш но го жит тя лю ди нита еко но мі ки кра ї ни. За мість ці ле спря мо ва ної і сис тем ної ро бо -ти що до мо дер ні за ції за галь ної се ред ньої осві ти, по ліп шен няумов на вчан ня уч нів по час ти впровад жу ють ся дру го ряд ні, ні чо -го не вар ті за хо ди на зра зок змі ни на зви шкіль но го кур су за ру -біж ної лі те ра ту ри на сві то ву.

Пе ре важ на біль шість учас ни ків слу хань ви сло ви ли сящо до не го тов нос ті пе ре хо ду стар шої шко ли на три річ нийтер мін на вчан ня та не об хід нос ті за про вад жен ня 11-річ но готер мі ну здо бут тя пов ної за галь ної се ред ньої осві ти, збе рі -га ю чи кра щі ідеї 12-річ ної шко ли (про філь не на вчан ня,мож ли вість от ри ман ня про фе сії то що) з од но час ним за про -вад жен ням обов’яз ко вої до шкіль ної осві ти ді тей п’яти річ -но го ві ку.

Го ло ва Вер хов ної Ра ди Укра ї ни В. Лит винПов ний текст ре ко мен да цій див. на сай ті osvita.ua

НАКАЗ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

від 29. 06. 10 р. № 637

Про про ве ден ня су ціль ної ін вен та ри за ції ста ну на яв ної комп’ютер ної тех ні ки

в за галь но ос віт ніх на вчаль них за кла дах I, I–II, I–III сту пе нів

З ме тою ство рен ня умов для про ве ден няєди ної тех ніч ної по лі ти ки в га лу зі ін фор ма ти за -ції на вчаль них за кла дів що до впро вад жен ня су -час них ін фор ма цій них тех но ло гій у на вчаль но-ви хов ний про цес за галь но ос віт ніх на вчаль них

за кла дів та роз роб лен ня ком п лек с ної про гра ми сто від сот -ко во го за без пе чен ня шкіл су час ною комп’ютер ною тех ні кою

МІНІСТЕРСТВО


НА КА ЗУЮ:1. За твер ди ти ме то ди ку роз ра хун ку по тре би на вчаль них

за кла дів в осна щен ні на вчаль них за кла дів комп’ютер ноютех ні кою (до да ток 1).

2. Інсти ту ту ін но ва цій них тех но ло гій і зміс ту осві ти (УдодО. А.) спіль но з де пар та мен том за галь ної се ред ньої та до -шкіль ної осві ти (Єресь ко О. В.):

2.1. За без пе чи ти ко ор ди на цію та на уко во-ме то дич нийсуп ро від що до ор га ні за ції про ве ден ня до 15 чер в ня су ціль -ної ін вен та ри за ції ста ну на яв ної комп’ютер ної тех ні ки в за -галь но ос віт ніх на вчаль них за кла дах I, I–II, I–III сту пе нів.

2.2. Під го ту ва ти до 10 лип ня ана лі тич ну до від ку за резуль та -та ми ін вен та ри за ції ста ну на яв ної комп’ютер ної тех ні ки в за галь -но ос віт ніх на вчаль них за кла дах I, I–II, I–III сту пе нів.

2.3. Під го ту ва ти до 15 лип ня зве де ну ін фор ма цію про стан ви -ко нан ня дер жав них і ре гі о наль них про грам ін фор ма ти за ції такомп’юте ри за ції за галь но ос віт ніх на вчаль них за кла дів.

3. Мі ніс т ру осві ти і на уки Авто ном ної Рес пуб лі ки Крим,на чаль ни кам управ лінь осві ти і на уки об лас них, Ки ївсь коїта Се вас то поль сь кої місь ких дер жав них ад мі ніс т ра цій:

3.1. За без пе чи ти ор га ні за цію своє час но го про ве ден ня су -ціль ної ін вен та ри за ції ста ну на яв ної комп’ютер ної тех ні ки вза галь но ос віт ніх на вчаль них за кла дах I, I–II, I–III сту пе нів зана да ною фор мою (до да ток 2). Ма те рі а ли ін вен та ри за ції на -ді сла ти до 15 чер в ня 2010 ро ку на ад ре су Інсти ту ту ін но ва -цій них тех но ло гій і зміс ту осві ти: 04070, м. Ки їв. вул. Са гай -дач но го, 37.

3.2. За без пе чи ти офор м лен ня са ні тар но го пас пор ту ка бі -не ту ін фор ма ти ки та ін фор ма цій но-ко му ні ка цій них тех но ло -гій на вчан ня за галь но ос віт ніх на вчаль них за кла дів від по від -но до ви мог ДСанПіН 5.5.6.009-98 (до да ток 3).

3.3. Під го ту ва ти звіт про стан ви ко нан ня ре гі о наль них про -грам ін фор ма ти за ції та комп’юте ри за ції за галь но ос віт ніх на -вчаль них за кла дів за на да ною струк ту рою (до да ток 4). Звіт та за -ві ре ні ко пії ре гі о наль них про грам на ді сла ти до 25 чер в ня 2010ро ку на ад ре су Інсти ту ту ін но ва цій них тех но ло гій і зміс ту осві ти,те ле фон (044) 528-41-55, факс (044) 528-41-11.

3.4. Один раз на пів ро ку, до 25 чис ла мі ся ця, на ступ но гоза звіт ним пе рі о дом ін фор му ва ти мі ніс тер ст во про стан ви -ко нан ня дер жав них та ре гі о наль них про грам. Звіт го ту ва тивід по від но до струк ту ри (до да ток 4).

3.5. На каз до вес ти до ві до ма ке рів ни ків за галь но ос віт ніхна вчаль них за кла дів.

Мі ністр Д. Та бач ник


від 29. 06. 10 р. № 638

Про за ку пів лю у 2010 ро ці шкіль них ав то бу сів для пе ре ве зен ня уч нів

за галь но ос віт ніх на вчаль них за кла дів,які про жи ва ють у сіль сь кій міс це вос ті

На ви ко нан ня по ста но ви Ка бі не ту Мі ніс т рівУкра ї ни від 26 трав ня 2010 ро ку № 366 «Про за -твер д жен ня По ряд ку ви ко ри стан ня у 2010 ро цікош тів, пе ред ба че них у дер жав но му бюд же ті напри дбан ня шкіль них ав то бу сів для пе ре ве зен ня

ді тей, що про жи ва ють у сіль сь кій міс це вос ті» за Про гра мою«Шкіль ний ав то бус» з ме тою за без пе чен ня цен т ра лі зо ва ноїза ку пів лі у 2010 ро ці шкіль них ав то бу сів для за без пе чен нябез печ но го під ве зен ня уч нів до міс ця на вчан ня і до до муу сіль сь кій міс це вос ті НА КА ЗУЮ:

1. Тен дер но му ко мі те ту Мі ніс тер ст ва осві ти і на уки із за -ку пів лі шкіль них ав то бу сів (Ку лі ков П. М.):

1.1. За без пе чи ти у 2010 ро ці цен т ра лі зо ва ну за ку пів люшкіль них ав то бу сів за про це ду рою від кри тих тор гів в рам -ках бюд жет ної про гра ми КПКВК 2201540 «При дбан ня шкіль -них ав то бу сів для пе ре ве зен ня ді тей, що про жи ва ють у сіль -сь кій міс це вос ті».

1.2. За твер ди ти окре мим на ка зом тех ніч ні ви мо ги дошкіль них ав то бу сів.

2. Інсти ту ту ін но ва цій них тех но ло гій і зміс ту осві ти (Удод О. А.):2.1. Роз ро би ти до 15 лип ня ме ха нізм прий о му-пе ре да чі

шкіль них ав то бу сів у 2010 ро ці.2.2. По да ти до 14 лип ня на за твер д жен ня пе ре лік рай о -

нів, до яких пла ну єть ся по ста ви ти шкіль ні ав то бу си за кош тидер жав но го бюд же ту на 2010 рік.

2.3. Під го ту ва ти до 25 груд ня ана лі тич ну до від ку про станви ко нан ня Про гра ми «Шкіль ний ав то бус» у 2010 ро ці.

Мі ністр Д. Та бач никПов ний текст на ка зу див. на сай ті сай ті osvita.ua


від 21. 06. 10 р. № 614

Про за твер д жен ня ви мог до спе ци фі ка ції на вчаль но гокомп’ютер но го ком п лек су для ка бі не тів ін фор ма ти ки

та ін фор ма цій но-ко му ні ка цій них тех но ло гій на вчаль них за кла дів сис те ми за галь ної се ред ньої осві ти

На ви ко нан ня Дер жав ної про гра ми «Інфор -ма цій ні та ко му ні ка цій ні тех но ло гії в осві ті і на -уці» на 2006–2010 ро ки, за твер д же ної по ста но -вою Ка бі не ту Мі ніс т рів Укра ї ни від 07. 12. 05 р.№ 1153, спря мо ва ної на ство рен ня умов для

про ве ден ня єди ної тех ніч ної по лі ти ки в га лу зі ін фор ма ти за -ції на вчаль них за кла дів, що на да ють за галь ну се ред ню осві -ту, ре алі за цію за галь но сис тем них про ек т них рі шень що доство рен ня і впро вад жен ня су час них ін фор ма цій них тех но ло -гій на вчан ня та за без пе чен ня умов без печ но го для здо ров’яуч нів (сту ден тів) ви ко ри стан ня комп’ютер ної тех ні ки, від по -від но до ви мог По ло жен ня про ка бі нет ін фор ма ти ки та ін -фор ма цій но-ко му ні ка цій них тех но ло гій на вчан ня за галь но -ос віт ніх на вчаль них за кла дів, за твер д же но го на ка зом МОНвід 20. 05. 04 р. № 407 і за ре єс т ро ва но го в Мі ніс тер ст ві юс -ти ції 14.06.2004 р. за №730/9329, НА КА ЗУЮ:

1. За твер ди ти ви мо ги до спе ци фі ка ції на вчаль но гокомп’ютер но го ком п лек су для ка бі не тів ін фор ма ти ки та ін -фор ма цій но-ко му ні ка цій них тех но ло гій на вчаль них за кла -дів сис те ми за галь ної се ред ньої осві ти (до да ють ся).

2. Мі ніс тер ст ву осві ти і на уки Авто ном ної Рес пуб лі киКрим, управ лін ням осві ти і на уки об лас них, Ки ївсь кої та Се -вас то поль сь кої місь ких дер жав них ад мі ніс т ра цій:

2.1. За без пе чи ти до три ман ня ви мог до спе ци фі ка ції на -вчаль них комп’ютер них ком п лек сів, яки ми осна щу ють ся ка -бі не ти ін фор ма ти ки та ін фор ма цій но-ко му ні ка цій них тех но -ло гій на вчаль них за кла дів сис те ми за галь ної се ред ньоїосві ти та на яв ність са ні тар но го пас пор та ка бі не ту.

4. Ви мо ги до спе ци фі ка ції на вчаль них комп’ютер нихком п лек сів роз міс ти ти на Інтер нет-сто рін ці мі ніс тер ст ва.

5. На каз від 12. 06. 09 р. № 507 вва жа ти та ким, що втра -тив чин ність.

Мі ністр Д. Та бач никПов ний текст на ка зу див. на сай т сай ті osvita.ua


МІНІСТЕРСТВО

СТАНОВЛЕНННЯ ДУХОВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ


АКЦЕНТ

Хі ба мо же ди ти на жи ти, не ві да ю чи сво го при -зна чен ня в цьо му сві ті? Мі сія вчи тель ст ва, на у -ков ців, пра ців ни ків куль ту ри по ля гає не в роз -вінчан ні ди ти ни, не у кри ти ці як у са мо ці лі, а вутвер д жен ні доб ра, по шуках ефек тив них шля хів

до оду хот во рен ня на вчан ня че рез по шу ки ви со ко го смис лубут тя лю ди ни, че рез єд нан ня на уки й ре лі гії.

Ви бір со ці аль но-гу ма ніс тич но го зміс ту жит тя дик туєшляхи та за со би ре алі за ції ви со ко го сус піль но го іде а лу — ви -хован ня віль ної, гар мо ній ної, ду хов но-ін те лек ту аль ної, ви -соко мо раль ної твор чої осо бис тос ті, адап то ва ної до но вихумов, різ но біч но роз ви не ної, со ці аль но зрі лої, яка успіш ноза своює цін ніс но-нор ма тив ний до свід по пе ред ніх по ко ліньлюд ст ва і сво го на ро ду, от ри му ю чи свій влас ний до свід ді -яль нос ті, твор чос ті, спіл ку ван ня.

Де про ля гає шлях до ду хов нос ті уч ня? На сам пе ред че резду хов ність учи те ля, муд ро го нас тав ни ка, який спря мо вуєсвої твор чі зу сил ля на пле кан ня ду хов ної осо бис тос ті че резза без пе чен ня ди ти ні мо раль но го, пси хо ло гіч но го здо ров’я,че рез про гра му ду хов но-ін те лек ту аль но го са мо роз вит ку ди -

ти ни, че рез ви хо ван ня мо раль ної куль ту ри, ак сіо ло гію юноїосо бис тос ті, че рез фор му ван ня на ці о наль ної са мо сві до мос тігро ма дя ни на Укра ї ни, ко ли ди ти на тон ко й бо ліс но від чу ваєна со бі всі не га раз ди та проб ле ми.

Куль тур но-освіт ня со ці а лі за ція осо бис тос ті пе ред ба чаєта ке «вро стан ня» ди ти ни в куль ту ру, осві ту, на уку, щоб за до -воль ни ти свої по тре би в гар мо нії зі спіль ни ми ін те ре са мисво го на ро ду, усьо го ци ві лі зо ва но го люд ст ва, щоб на вчи -тись під ко ря ти свої дії, учин ки, на мі ри мо раль ним, ду хов -ним ви мо гам куль тур но го се ре до ви ща, не ста ти «ду хов ноюка лі кою» (І. Пес та лоц ці).

Ста нов лен ня ду хов нос ті осо бис тос ті пе ред ба чає со ці о -куль тур ний про цес впли ву сус піль ст ва на ди ти ну, але, з ін -шо го бо ку, це фор ма ду хов но-ін те лек ту аль ної ак тив нос тіосо бис тос ті, яка ви бір ко во, кри тич но, твор чо та пе ре тво рю -валь но освоює но ві сус піль ні ро лі, цін нос ті, осмис лює ду -ховно-ін те лек ту аль ний до свід по пе ред ніх по ко лінь у но вихсо ці аль но-еко но міч них і ду хов но-ін те лек ту аль них умо вах.

Як свід чать до слід жен ня пе да го гів, пси хо ло гів, со ці о ло -гів, ди ти ні все склад ні ше «зна хо ди ти се бе» як суб’єкт ді яль -

За про шен ня до дис ку сії.


нос ті, твор чос ті, жит тєт вор чос ті, ко му -ні ка ції, як суб’єкт куль тур но-освіт ньо гота ду хов но-ін те лек ту аль но го прос то ру.

До пе да го гів при єд ну ють ся й ри то -ри, пред с тав ни ки ін ших гу ма ні тар нихна ук, які ді яль но, твор чо розв’язу ютьпроб ле му фор му ван ня ду хов нос ті ди -ти ни, під рос та ю чо го по ко лін ня. Ни ніз’яв ля ють ся чис лен ні на вчаль ні за кла дино во го ти пу, із про гре сив ни ми тех но ло -гі я ми на вчан ня, ви хо ван ня кре а тив ноїосо бис тос ті, ду хов но-ба га тої й гар мо -ній но роз ви не ної. У них пра цю ють спе -ці а ліс ти-но ва то ри, ен ту зі ас ти-пе да го ги,які не суть сло во прав ди, лю бо ві тим,ко го во ни ви хо ву ють, — ді тям Укра ї ни.

Ду хов но-ін те лек ту аль не ста нов -лен ня осо бис тос ті — ак ту аль на проб ле -

ма юної де мо кра тич ної Укра ї ни, якатво рить своє май бут нє че рез оп ти мі за -цію роз вит ку осо бис тос ті, че рез ґрун -тов ні між пред мет ні зв’яз ки, че реззбере жен ня уні вер саль них за галь но -людсь ких і на ці о наль них цін нос тейкуль ту ри, осві ти як на дбан ня усьо голюд ст ва.

Ре лі гій ність і пат рі о тизм — го лов нідже ре ла тра ди цій но го ви хов но го іде а -лу ук ра їн ця. На дум ку Г. Ва щен ка, са мепе да гог по ви нен на вчи ти ді тей взір -цево слу жи ти Бо го ві й Бать ків щи ні.Духов на лю ди на — це той, хто не сев со бі ви щу іс к ру Бо жес т ва, ро зум і сво -бо ду, праг нен ня до не бес но го, яка усві -дом лює свій зв’язок з ду хов ним сві том.Ду хов ні іде а ли, ду хов ні орі єн ти ри ук ра -їнсь ко го на ро ду ма ють ви со кі мо раль -ні, ін те лек ту аль ні, ду шев ні якос ті. Це яксвітсь кі, так і ду хов ні осо би, які ося -юють зем лю не бес ною кра сою сво говнут ріш ньо го об ра зу, сво го внут ріш -ньо го «я», яке гар мо ній но по єд ну єть сяз ви щи ми, ес ха то ло гіч ни ми цін нос тя милюд ст ва.

Іно ді ду хов ні нас тав ни ки до ся га ливи знан ня як свя ті лю ди зем лі за своїдухов ні ді ян ня, по дви ги, ста ва ли без -смер т ни ми в пам’яті людсь кій. Пре по -доб ний отець Ра до незь кий удос то є нийве ли кої чес ті віч ної сла ви й лю бо ві. Проце йдеть ся у «Сло ві по хваль но му»на смерть ве ли ко го вчи те ля. Ве ли кийду хом учи тель тут на зва ний свя тим,який «доб ро чес нос тя ми всі ля ки мипри кра ше ний», «ти хий, який ла гід нуна ту ру мав, сми рен ний і доб ро чес ний,при віт ний і доб ро сер дий, уті шаль ний,гос тин ний і ми ро люб ний; він був от цям

отець і вчи те лям учи тель». «Одна ко вовін лю бив усіх і всім доб ро чи нив… Вінусіх ра зом рів но лю бив і ша ну вав,не ви би ра ю чи, не осуд жу ю чи, не зва -жа ю чи на осо бу лю ди ни, ні над кимне під но ся чись уго ру, не осуд жу ю чи,не об мов ля ю чи, ні із гні вом, ні з лю тіс -тю, ні з жор с то кіс тю, ні із ша лом; і злавін не три мав про ти ко гось, але сло войо го у бла го да ті сіл лю бу ло роз чи не неіз при єм ніс тю і з лю бов’ю».

«Знать, од Бо га і го лос той, і ті сло ваідуть між лю ди…» (Т. Шев чен ко).

Кож ну епо ху роз вит ку люд ст ва ви -зна чає тип мо раль ної сві до мос ті, якийви сту пає до мі ну ю чим для да но го ча су,пев но го на ро ду, кон к рет них со ці аль но-еко но міч них умов. В усі ча си люд ст вонад зви чай но обе реж но, де лі кат но ста -ви лось до ста нов лен ня ду хов нос ті осо -бис тос ті, ад же на міц но му ґрун ті ду хов -нос ті, мо раль нос ті, куль ту ри зрос таєосо бис тість, від по ві даль на за дум ку,сло во, учи нок.

Но ве фі ло софсь ко-ди дак тич неосмис лен ня проб ле ми ста нов лен ня ду -хов нос ті осо бис тос ті че рез знай ден няіс тин ної ду хов ної са мо стій нос ті твор чоїосо бис тос ті, зро стан ня ти пу мо раль ноїсві до мос ті ди ти ни в умо вах фор му -вання рин ко вих від но син ви ма гає ін -теграції зу силь спе ці а ліс тів різ них сфергу ма ні тар но го знан ня — світсь кої та ду -хов ної осві ти.

Но ва, до сить не од но знач на си ту а -ція в сус піль ст ві ви ма гає но вих со ці аль -них за вдань, зок ре ма куль тур но-освіт -ніх, з ме тою фор му ван ня ду хов но-ін те -лек ту аль ної твор чої осо бис тос ті, якасто їть пе ред ви бо ром шля ху до щас тя,до ре алі за ції сво їх по тен цій в ім’ядобра.

Н. Ков тун

АКЦЕНТ

Куль тур но-освіт ня со ці а лі -за ція осо бис тос ті пе ред ба -чає та ке «вро стан ня» ди ти -ни в куль ту ру, осві ту, на уку,щоб за до воль ни ти свої по -тре би в гар мо нії зі спіль -ними ін те ре са ми сво го на -ро ду. Ди ти ні все склад ні ше «зна -

хо ди ти се бе» як суб’єкт ді -яль нос ті, твор чос ті, жит тє -твор чос ті, ко му ні ка ції, яксуб’єкт куль тур но-освіт ньо -го та ду хов но-ін те лек ту аль -но го прос то ру.


Ви хов на ро бо та у шко лі

По бу до ва на вчаль но-ви хов но го про це су у шко лі наприн ци по во но вих за са дах ви ма гає прий нят тя ба -зо ви ми та кі за галь но пе да го гіч ні по зи ції: гу ма ні за -ція сис те ми; ін ди ві ду а лі за ція та ди фе рен ці а ція на -вчан ня й ви хо ван ня уч нів; прі о ри тет ний роз ви ток

за галь но людсь ких якос тей та влас ти вос тей осо бис тос ті — по -ряд нос ті, чес нос ті, ми ло сер дя, доб ро зич ли вос ті то що; куль ти -ву ван ня по зи тив них емо цій та зба га чен ня емо цій но-во льо воїсфе ри уч нів; ор га ні за ція жит тє ді яль нос ті уч нів у сті нах на -вчаль но го за кла ду як по єд нан ня різ них ви дів діяль нос тіта зміс тов но го спіл ку ван ня; де мо кра ти за ція сто сун ків у сис те -мі «пе да гог—учень». Ви хов на ді яль ність у шко лі, що утвер д жуєосо бис тіс но зо рі єн то ва ні ме то ди ки ви хо ван ня, є на скріз ноюі вхо дить до пла нів ро бо ти всіх під роз ді лів на вчаль но го за -кладу. Ме та ви хов ної ро бо ти — це фор му ван ня гро ма дя ни наче рез йо го по лі тич ну, пра во ву, тру до ву, еко но міч ну, куль тур -ну осві че ність, че рез прак тич ну участь у сус піль но зна чу щихспра вах.

Основ ним за вдан ням ви хов ної ро бо ти у шко лі має ста тиство рен ня умов для фор му ван ня та роз вит ку уч нівсь кої мо ло -ді як фа хів ця й осо бис тос ті, їх ніх упо до бань, здіб нос тей, та -лан тів, ін те лек ту аль нос ті, за без пе чен ня тру до вої під го тов кимо ло до го по ко лін ня, ви хо ван ня на ці о наль ної й за галь но -людсь кої мо ра лі, ду хов нос ті та куль ту ри. Ра зом з тим прі о ри -

тет ним на пря мом ви хов ної ро бо ти в умо вах пе ре хо ду до рин -ко вої еко но мі ки по вин но ста ти про фе сій не ви хо ван ня, якене слід ото тож ню ва ти із тра ди цій но роз пов сюд же ним по нят -тям «тру до ве ви хо ван ня».

Тру до ва під го тов ка у шко ліЗа ува жи мо, що в те о рії та іс то рії пе да го гі ки по нят тя «тру -

до ве ви хо ван ня» охоп лює та кі йо го на пря ми, як фор му ван няпо зи тив но го став лен ня до пра ці і про фе сій ну орі єн та цію уч нів.Ці пи тан ня є ак ту аль ни ми у ви хо ван ні шко ля рів.

Тру до ва під го тов ка у шко лі спря мо ва на на фор му ван нянай важ ли ві ших рис осо бис тос ті май бут ньо го фа хів ця. На уро -ках пра ці, з од но го бо ку, уч ні ма ють мож ли вість сис те ма тич ноза сво ю ва ти знан ня, умін ня й на вич ки пра ці, що за без пе чує їх -ній ро зу мо вий роз ви ток, а з ін шо го — ство рен ня про дук тувпер ше за лу чає уч нів у сус піль ну суть пра ці в на шо му сус піль -ст ві, що до зво ляє фор му ва ти ви со кі гро ма дянсь кі якос ті, праг -нен ня, мо ти ви. По нят тя «тру до ва під го тов ка» май же іден тич -не по нят тю «під го тов ка до пра ці», їх ча сом ви ко рис то ву ютьяк си но ні ми. Під го тов ка до пра ці має здій с ню ва тись як сис те -ма, яка охоп лює основ ні еле мен ти: пред ме ти з основ на ук,тру до ве на вчан ня, по за клас ну ро бо ту, про дук тив ну пра цю.

На дум ку І. Фрей таг, тру до ву під го тов ку мож на ви зна ча тияк по лі тех ніч ну, як що на уро ках уч ні ви го тов ля ють ви ро би тех -ніч но го ха рак те ру, частково знай ом лять ся з їх при зна чен ням

ШКОЛА

СУЧАСНІ ВИМІРИ ПРОФЕСІЙНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ

Виховна діяльність у школі, що утверджує особистісно зорієнтовані методики виховання, є наскрізною і входить до планів роботи всіх підрозділів навчального закладу.


і «дією ма шин, ме ха ніз мів, тех ніч нихоб’єк тів». Автор ко рис ту єть ся тра ди -ційним по ді лом за вдань по лі тех ніч ноїпід го тов ки на освіт ні, ви хов ні та роз -виваль ні. До освіт ніх на ле жать ті,що спрямо ва ні на фор му ван ня в уч нівспе ці аль них знань і вмін ня ор га ні зо ву -ва ти свою пра цю та ро бо че міс це; ана лі -зу ва ти тру до ве за вдан ня та пла ну ва тиро бо ту; ви ко рис то ву ва ти тех ніч ні ри сун -ки та крес лен ня; ви ко ну ва ти роз мі чу -ван ня ма те рі а лу різ ни ми спо со ба ми,а та кож основ ні тех но ло гіч ні опе ра ції;ово ло ді ва ти знан ня ми про ви роб ниц т вота влас ти вос ті ма те рі а лів. Ви хов нізавдан ня пе ред ба ча ють ви хо ван ня пра -це люб нос ті, бе реж ли во го став лен нядо до ру че ної спра ви, умін ня пра цю ва тив ко лек ти ві. Роз ви валь ні спря мо ва ні навдос ко на лен ня сен сор ної сфе ри ди ти -ни, на роз ви ток об раз но го й ло гіч но гомис лен ня, прос то ро вої уяви, кон ст рук -торсь ких і твор чих здіб нос тей.

Зміст тру до вої під го тов ки уч нів по -ви нен скла да ти ся з ком п лек су знаньі вмінь, які є осно вою про грам них ви -мог, а са ме:

• по пе ред нє пла ну ван ня тру до вих дій;• здій с нен ня під го тов чих ро біт;• куль ту ра та ор га ні за ція пра ці;• роз ши рен ня по лі тех ніч но го сві то гля -

ду уч нів.По лі тех ніч ний прин цип у на вчан ні

пе ред ба чає на яв ність пред ме тів пра ці(ма те рі а лів), зна рядь пра ці (ін стру мен -тів) і са мої праці лю ди ни. У про це сі про -дук тив ної ді яль нос ті пред мет пра ці в ре -зуль та ті ді й зна рядь пра ці пе ре тво рю -єть ся на про дукт пра ці (за кін че нийви ріб). Тоб то ма те рі а ли, ін стру мен ти,

про дук ти пра ці й са ма праця, на дум кудо слід ни ків, скла да ють осно ву ви зна -чен ня зміс ту знань і вмінь, які спри яютьви хо ван ню куль ту ри пра ці уч нів у за -галь но ос віт ній шко лі.

За галь нот ру до ві вмін няСе ред за галь нот ру до вих умінь ви ді -

ля ють умін ня ви ко ну ва ти за вдан няне тіль ки ін ди ві ду аль но, а й на умо вахспіль ної пра ці. До за галь нот ру до вихумінь і на ви чок В. Че би ше ва від но сить:ви зна чен ня ме ти, пла ну ван ня, ор га ні за -цію пра ці, кон т роль і ре гу лю ван ня, ви -яв лен ня й усу нен ня по ми лок у ро бо ті.

Інший під хід до зміс ту тру до во го по -лі тех ніч но го на вчан ня та кла си фі ка ціїне об хід них знань шко ля рів про по нуєВ. Ма ши ніс тов, який ді лить знан ня нароз ра хун ко во-гра фіч ні, кон т роль но-по -шу ко ві, ви мі рю валь ні, оздоб лю валь ні,мон таж ні й еко но міч ні.

Ана ліз на уко во-ме то дич ної лі те ра ту -ри та су час ної пе да го гіч ної прак ти ки даєзмо гу уза галь ни ти під хо ди до зміс тутру до вої під го тов ки уч нів та ефек тив но -го ви хо ван ня в них еле мен тів куль ту рипра ці. Зок ре ма, у ви зна чен ні зміс ту тру -до во го на вчан ня мож на за про по ну ва тита кий пе ре лік тіс но пов’яза них між со -бою знань і вмінь:

• знан ня ма те рі а лів, їх влас ти вос тейта вмін ня ви зна ча ти ві зу аль но йу про це сі спо сте ре жень, до слі дівоснов ні влас ти вос ті ма те рі а лів, ви -би ра ти з них по тріб ні при ви го тов -лен ні ви ро бів і ра ці о наль но їх ви ко -рис то ву ва ти;

• знан ня про зна ряд дя пра ці та вмін няви зна ча ти їх та опе ру ва ти ни ми (про

тех ні ку, прин ци по ву бу до ву ма ши -ни, про руч не зна ряд дя пра ці та пра -ви ла ко рис ту ван ня ни м);

• умін ня пра виль но збе рі га ти, ко рис -ту ва тись руч ни м зна ряд дя м пра ці,ви би ра ти не об хід ні з них для ви ко -нан ня ро бо ти, пе ре ві ря ти їх справ -ність і при дат ність для ви ко ри стан ня,на ла год жу ва ти їх до ро бо ти;

• знан ня про тру до ву ді яль ність лю ди -ни, умін ня ви ко ну ва ти пев ні ви дипра ці й, у то му чис лі, знан ня про ор -га ні за цію ро бо чо го міс ця, пла ну ван -ня тру до во го про це су, кон ст ру ю -вання про дук тів пра ці, ви ко нан нятех но ло гіч них опе ра цій (роз мі чу ван -ня, ви мі рю ван ня, рі зан ня, мон таж,оздоб лен ня), здій с нен ня са мо кон т -ро лю й оцін ка ре зуль та тів пра ці;

• умін ня пра виль но ор га ні зо ву ва тисвоє ро бо че міс це, до три му ва ти сяпра вил осо бис тої гі гі є ни та тех ні кибез пе ки, пла ну ва ти ро бо ту й ви ко ну -ва ти її за зраз ком, тех ніч ним ри сун -ком, тех но ло гіч ною кар т ою, із твор -чим під хо дом здій с ню ва ти основ нітру до ві опе ра ції (чи та ти крес лен ня,ес кі зи, ви зна ча ти роз мі ри за го то вок,ана лі зу ва ти ви ро би, за сто со ву ва тиса мо кон т роль та оці ню ва ти ре зуль -та ти пра ці, ре гу лю ва ти мо де лі, зна -хо ди ти по мил ки й ви прав ля ти їх,орга ні зо ву ва ти свою ді яль ність у ко -лек ти ві);

• знан ня про про дук ти пра ці, умін ня їхви го тов ля ти, вклю ча ю чи знан ня пропро дук ти пра ці з різ них ма те рі а лів,ма ке ти та мо де лі, де які ма ши ний тех ніч ні при строї; усві дом ле не ро -зу мін ня при зна чен ня ви ро бу;

• умін ня ви го тов ля ти пе ред ба че ні на -вчаль ною про гра мою про дук ти пра -ці, бе реж ли во до них ста ви ти ся, зна -хо ди ти мож ли вос ті вдос ко на лю ва тикон ст рук цію ви ро бу.

Про фе сій не ви хо ван ня — основ налан ка со ці а лі за ції та фор му ван ня куль -ту ри пра ці. Про фе сій не ви хо ван ня в ши -ро ко му ро зу мін ні — фун к ція сус піль ст ва,яка за без пе чує йо го еко но міч ний і со ці -аль ний роз ви ток че рез пе ре да чу но вимпо ко лін ням до сві ду про фе сій ної ді яль -нос ті по пе ред ніх по ко лінь від по від нодо ви мог ча су.

Про цес про фе сій но го ви хо ван няє склад ним і ба га то гран ним. Він охоп -лює всі га лу зі про фе сій ної осві ти, жит тя,по бу ту і вклю чає, з од но го бо ку, ак тив нуді яль ність учи те лів, які здій с ню ютьвплив на уч нів, а з ін шо го — різ но ма ніт -ну ді яль ність са мих уч нів. При цьо му во -ни не тіль ки ово ло ді ва ють пев ни ми на -вич ка ми, а й за сво юють нор ми та пра -ви ла по ве дін ки.

В. Ко валь чук

ШКОЛА


Міс тич ні іс то рії шко ли: ре аль ність чи ма хі на ція?Кож на шко ла — це ве ли ка сім’я. Кож на сім’я — це за гад ка. Про -

те всі ці сім’ї об’єд на ні спіль ни ми особ ли вос тя ми. У шко лі це іс то рії.Для кож ної шко ли тра ди цій но ма ти сво їх пам’ят них уч нів,

«особ ли вих» учи те лів, ен цик ло пе дію мов них ка зу сів і хі міч них ви -бу хів. Що ро ку ба гаж шкіль них «род зи нок» по пов ню єть ся все но ви -ми ка зу са ми, не при єм нос тя ми, не спо ді ван ка ми. Їх, як пра ви ло, за -но то ву ють чи за пам’ято ву ють і роз по ві да ють уч ням з ме тою по вчан -ня. Ці ка во, але є та кі ви пад ки, які з ро ка ми на бу ли ста ту су«кла сич них». Зок ре ма й ті, про які мо ва йти ме в на шій стат ті.

Яка шко ла за всю свою іс то рію не зна ла міс тич но го зник нен няжур на лу? Та ких ви пад ків іс то рія не знає. У де яких шко лах зник нен -ня жур на лів по рос ло міс тич ними ле ген дами.

Та ку іс то рію має й од на зі шкіл об лас но го цен т ру Іва но-Фран -ківськ.

Як роз по ві дає ко лиш ня ви пус к ни ця шко ли Юлія На за рук, по -дібної іс то рії не знав ще ніх то. До то го ж ця за гад ка так за гад коюй зали ши лась.

Як роз по ві дає ко лиш ня шко ляр ка, те ма зник нен ня клас но гожур на лу в їх ній шко лі ви ни ка ла кіль ка ро ків по спіль на при кін ці (щой не див но) на вчаль но го ро ку. Учи те лі, яким так і не вда лось роз га -да ти за гад ку зник нень, бу ли пе ре ко на ні, що з ни ми «чорт жар тує».

Отже, зник нен ня жур на лів від бу ва ло ся що ро ку впро довж п’ятиро ків і тіль ки у ви пус к но му кла сі з лі те рою «Б». Пер шим 11 Б став ви -ну ват цем пер шо го зник нен ня жур на лу, про те вже на ступ ні чо ти риро ки зня ли з нього будь-яку ви ну. Жур нал зни кав що ро ку пі сля під -сум ко вих атес та цій, що спри чи ня ло ве ли кі не зруч нос ті не тіль ки

вчи те лям, а й уч ням, яким ці атес та ції та ки до во ди лось пе ре зда ва -ти. Ви ну ват ців, за вдя ки яким зни ка ли жур на ли, так і не знай ш ли.Хо ди ли чут ки у вузь ких учи тель сь ких ко лах, що ви ну ват ця ми міс -тич них зник нень є зов сім не уч ні, а ди рек тор, який ду же рев но бо -ров ся за уні каль ність своєї шко ли, яка ма ла бу ти в усіх на слу ху.

По діб ні іс то рії мо же роз ка за ти кож на шко ла — про зник нен ня,про чу дом ви рва ні сто рін ки, про по став ле ні оцін ки та, що зай маєпер ше міс це за ви на хід ниц т вом, па лін ня жур на лів.

У по шу ку вин них і при чинТе ма зник нен ня жур на лу, тим не мен ше, не є чи мось при єм ним

і за хоп лю ю чим, а на впа ки, ве ли кою проб ле мою не так для уч нів,як для вчи те лів.

У та ких ви пад ках шко ла роз по чи нає роз слі ду ван ня й по шуквину ват ців. Та чи не по мил ко вий це шлях? Може, вар то шу ка типричи ну?

Чо му у шко лах так час то зни ка ють жур на ли?Як ствер д жу ють пси хо ло ги, ви кра ден ня жур на лу — це зов сім

не при від за ту шову ва ти по га ні оцін ки. Зде біль шо го уч ні усві дом лю -ють, що зник нен ня жур на лу — це не 1:0 на їх ко ристь, ад же яки мосьчи ном до ве деть ся зно ву за слу го ву ва ти ці оцін ки. До то го ж шко ла —це не ін с ти тут з ба га то чис лен ними гру пами, а ма лень ке се ло, в яко -му всі все про всіх зна ють.

Ви кра ден ня жур на лу — це швид ше ба жан ня при вер ну ти до се беува гу або на шко ди ти сво їм про тив ни кам.

І справ ді, де які шко ли зна ють іс то рії, ко ли уч ні кла су-су пер ни каза вда ють по діб ну шко ду. Най ці ка ві ше те, що по ка ра ти за та кий

ШКОЛА

«КАЗНИТЬ НЕЛЬЗЯ ПОМИЛОВАТЬ»,АБО ЗНИКНЕННЯ ШКІЛЬНОГО ЖУРНАЛУ


учинок зде біль шо го й не мож ли во. Річ у то -му, що в жод но му шкіль но му ста ту ті не мож -ли во знай ти пункт по ка ран ня шкід ни ків, яківикли ка ли зник нен ня чи по шкод жен няжурна лу.

За суд жен ня ми тих же пси хо ло гів, до -сить не пра виль ним є під хід ке рів ниц т вашко ли, яке пе ре важ но агре сив но сприй маєта ку не при єм ність і, за мість то го, що би бо -ро ти ся з на слід ка ми, на ма га єть ся агре сив норо зі бра ти ся в си ту а ції. У цей час шкід ни киспо сте рі га ють з бо ку і смі ють ся зі своєї ге ні -аль нос ті. По діб ні агре сив ні ре ак ції ке рів ни -ків шкіл на лаш то ву ють ви ну ват ців на всено ві і но ві по дви ги то го ж пла ну.

Ось, влас не, тут і мож на ви ко рис та типрин цип «каз нить нель зя по ми ло вать»,який ство рює дво я ку си ту а цію.

А са мі пси хо ло ги ра дять, що кра щеза все з по діб ної іс то рії по смі я тись, а вчи те -лям та уч ням «кла су-страж даль ця» за пас ти -ся си ла ми. Ба жа но, щоб на пру га та три во гане вий ш ли да лі, ніж за ме жі кла су, то ді ви -ну ват ці, не от ри мав ши вті хи від учин ку,не змо жуть злов ті ша тись і ви но шу ва ти но -вий план від пла ти.

На слід ки і як з ни ми бо ро тисьЩо че кає клас пі сля втра ти жур на лу?

Що че кає вчи те лів?Перш за все, утра та жур на лу — це,

не ро зі брав шись у си ту а ції, «ви хов ний тиж -день» від усіх учи те лів, яких за че пи лапробле ма від нов лен ня зник ло го жур на лу,а та кож «тиж день ре лак са ції» для уч нів, яківесь свій час ви тра тять на ви слу хо ву ван няно та цій та то го, як не лег ко бу де від но ви тиоцін ки, а не на на вчан ня. Що ж до на ступ но -го тиж ня, то він бу де ка тор гою для всіх.Емо ції прой дуть, а хвос ти за ли шать ся. І як -що лег ше ви зна чи тись бу де вчи те лям гу ма -ні тар них і сус піль них дис цип лін, то при род -ни чі й точ ні на уки ста нуть справ ж нім ви про -бо ву ван ням. У кра що му ви пад ку в учи те лівмо жуть за ли ши тись пись мо ві ро бо ти кла су,але ж ус ни ми від по ві дя ми жур нал та ки до -ве деть ся за пов ню ва ти — се местр чи рік з од -нією під сум ко вою оцін кою не за кін чиш!

Як по лег ши ти со бі ро бо ту?З до сві ду, яким по ді ли лись учи те лі,

мож на ви зна чи ти кіль ка спо со бів ви хо дуіз си ту а ції:

1. Ви став ля є мо оцін ки за пам’яттю. Як ужезга ду ва лось, учи те лі без до ган но зна ютькож но го сво го уч ня, а от же, і йо го мож -ли вос ті в на вчан ні. Про те та кий ви хідне прос то не чес ний, а ще й мо же ви кли -ка ти не за до во лен ня «гір ших» уч нів.Якщо від мін ни ки й без то го впев не ніу сво їй оцін ці, то в реш ти уч нів з’яв ля -єть ся шанс. Хо ча іс то рія по ка зує, що та -ким шан сом во ни пе ре важ но не ко рис -ту ють ся.

2. Пе ре зда ва ти всі те ми. Це, звіс но, об’єк -тив но, але ство рює не аби я кі проб ле миз ча сом.

3. Ще один спо сіб — це на пи сан ня ре фе ра -тів на дві-три те ми. Так, це і справ ді по -лег шує ро бо ту вчи те ля, але та кий спо сібне зав ж ди до ціль ний, бо не мо же в пов -ній мі рі оці ни ти знан ня уч ня.

4. Аль тер на ти вою та ко го ви пад ку мо жеста ти кон т роль на ро бо та уза галь ню ю -чо го пла ну, де мож на об’єд на ти кіль катем. Або ж ус не опи ту ван ня за кіль ко мате ма ми.У будь-яко му ви пад ку, по пра цю ва ти

до ве деть ся!

Як уник ну ти міс тич них зник нень: мо дер ні зо ва на

комп’ютер на аль тер на ти ваКлас ний жур нал (да лі — жур нал) —

це обов’яз ко вий до ку мент за галь но ос віт -ньо го на вчаль но го за кла ду, в яко му фік су -ють ся ре зуль та ти на вчаль них до сяг нень уч -нів, від ві ду ван ня ни ми за нять, стан ви ко -нан ня на вчаль них про грам то що.

Усім учи те лям, влас не клас ним ке рів ни -кам, дав но зро зу мі ло, що від по ві даль ністьза стан і на яв ність жур на лу ле жить ви ключ -но на них. Звіс но, тут не мо же бу ти вин нимані су сід, ані син, ані, як не див но, учень.

Згід но з «Ін ст рук цією про ве ден ня клас -но го жур на лу», ве ден ня жур на лу здій с ню -єть ся клас ним ке рів ни ком і вчи те ля ми. Во нине суть осо бис ту від по ві даль ність за своє -час ність, стан і до сто вір ність за пи сів.

Це за кон, який не має жод них аль тер на -ти в чи від хи лен ь.

Звіс но, що би збе рег ти жур нал у ціл ко ви тій без пе ці, ви хід є

Сьо год ні весь світ ви хо дить на но вий рі -вень спіл ку ван ня. Ма буть, ні де в Євро піне знай деш та ких міс тич них іс то рій про

зник нен ня чи са мо за го рян ня клас но го жур -на лу. Звіс но, це ро ман ти ка, але й зай ві кло -по ти.

Біль шість шкіл кра ї ни вже ма ютькомп’ютер ні кла си, ба га то хто з учи те лів хо -дять на ро бо ту з но ут бу ком, то чо му би й ні?

Сьо год ні ком пе тен т ний учи тель мо жество ри ти со бі елек т рон ний жур нал. Так вінне тіль ки уник не зай вої мо ро ки у зв’яз ку зізник нен ням жур на лу, а і змо же га ран ту ва тисо бі, що кож на оцін ка, ви став ле на в жур -нал, ні ким не «від ко рек то ва на». Елек т рон -ний шкіль ний жур нал — не прос то на дій -ний, а і зруч ний спо сіб ве ден ня да них проуспіш ність і про пус ки учнями за нять. Звіс но,сьо год ні на ша осві та ще не до зво ляє за бу типро за пов нен ня зви чай но го жур на лу, про тев елек т рон но му оцін ки ви став ля ти мож на.Для при кла ду, до ки учень від по ві дає, ма -буть, зов сім не склад но од ну оцін ку по ста -ви ти дві чі — у па пе ро вий та елек т рон нийжур нал. Але на скіль ки біль ше га ран тійзгодом не пе ре оці ню ва ти всі кла си, яківи ве де те!

Крім то го, елек т рон ний жур нал мож наство ри ти у про гра мі Excel, що по лег шитьвам ро бо ту над ви ве ден ням се ред ньо гобала.

Якщо з елек т ро ні кою все-та ки ви нена «ти», то мож на за вес ти пер со наль ний зо -шит, за вдя ки яко му ви ні ко ли не за бу де те,яке до маш нє за вдан ня в 10 кла сі, а якеу 5-му. Та й оцін ки ніх то вам не до ма лює.Хіба що ви кра дуть і ваш зо шит.

Те пер ви мо же те бу ти спо кій ни ми, ад жеті ж уч ні, зна ю чи, що у вас є дуб лі кат жур на -лу, не пла ну ва ти муть зни щен ня ори гі на лу —во но не ма ти ме жод но го сен су.

Л. Крик

ШКОЛА

На пев но, кож ний з нас не один раз пе ре чи -ту вав каз ку «Ли сич ка-сес т рич ка та Вовк-па ні брат», і смі я -лись ми з ку мед нихпри кро щів сер деш -

но го вов ка, і спів чу ва ли йо гоне да ле ко му ро зу му й… по тай кина пев но за хоп лю ва лись хит -ріс тю та при род ною «еру ди -цією» ли сич ки.

Але ві ян ня остан ньо го ча -су — це ста рі каз ки на но вийлад, а ось уже зов сім по-но во -му по чи на єш ро зу мі ти та єм ни -чий зміст ска за но го на ро дом,ко ли зі штов ху єш ся з по діб ниму ре аль но му жит ті, ко ли по чи -на єш ро зу мі ти, що те бе чи тво їхко лег ма ють за ото го бід но гоне пу тя що го вов ка, а хтось при -мі ряв на се бе роль ли си ці. І вжезов сім ха па єш ся за го ло ву, ко ли«до га ня єш», як ка же су час намо лодь, що ці но во яв ле ні ли си -ці сло ва Гьо те «Що нам на ко -ристь, то для нас за кон» для се -бе теж сприй ня ли як ке рів ниц т -во до дії. Та і справ ді, хто є киму цій жит тє вій каз ці…

На пев но, не сек рет, щоостан нім ча сом на ша ук ра їнсь ка шко ла на жи ла со бі по -га ної сла ви, а як що бу ти кон к рет ним, то са ме ми – учи -те лі ве ли ких і ма лень ких, ря до вих і су час них за кла дів,зви чай них і спе ці а лі зо ва них шкіл, ми мо во лі, а мо же, як -раз за чи ї мось по ве лін ням, опи ни лись у ро лі не тя му що -го вов ка, який ма ло то го що го лод ний, без хвос та, по би -тий за дар ма, та ще й на йо го пле чах та кі со бі ли си ці-те -ле жур на ліс ти їдуть і влас ною кра сою ми лу ють ся…

Але, як то ка жуть, каз ка не про те, а си ту а ція,що скла лась, — вер ши на ай с бер га. А роз по відь са ме

про міс це нас, учи те лів, на су час ній сус піль ній пі ра мі ді,про на ші пра ва, наш за хист. Ось і ви хо дить, що кож -

ний, хто мо же, но ро витьіз кож но го бо ку вщип ну тита ще й вин ним зро би ти.А де за ко но дав ст во, яке по -вин но нас за хи ща ти від не -адек ват них бать ків, які вва жа -ють се бе та сво їх чад ма лоне цен т ром все сві ту; від уч нів,які втра ти ли со ром і вва жа ють,що на справ ді наг лість —це дру ге щас тя, а де ко ли йпер ше, від різ но ма ніт нихслужб, яких те пер як гри бів пі -сля до щу (і не факт, що всі їс -тів ні); від не чес них на ру кукорес пон ден тів, які за ра дичерго вої пе че ної сен са ції пого ло вах ідуть. І ні чо го не кош -тує в те пе ріш ній Укра ї ні вчи те -ля з баг ню кою змі ша ти, зви ну -ва ти ти в усіх зем них грі хах і на -віть сло ва на ви прав дан няне по да ти… Але жит тя те че,жит тя ми нає, а вчи тель тяг немов ч ки свою лям ку, ви хо вує,пле кає май бут нє на шої дер жа -ви та жи ве на дією, що прий детой час, ко ли бу де на чо лі на -

шо го мі ніс тер ст ва й на чо лі дер жа ви, звіс но, лю ди на,яка не тіль ки не па пе рі по дбає про со ці аль ний і пра во -вий за хист учи те ля. І вста не ук ра їнсь кий учи тель із ко -лін, і ви прос та єть ся на пов ний зріст, і ви пус тить у світно ве по ко лін ня ук ра їн ців, які по бу ду ють та ку дер жа ву,якою за хоп лю ва ти меть ся весь світ…

Мрії, мрії, «... ду ми мої, ду ми мої, го ре ме ні з ва -ми… ста ли на па пе рі сум ни ми ряд ка ми…».

Да на Га лай да, м. Ка лушІва но-Фран ківсь кої обл.

ЛИСТИ ДО РЕДАКЦІЇ

У вас є власна думка і ви бажаєте поділитись нею з читачами?

Ви маєте коментар до статті чи матеріалу?

Тоді надсилайте свої листи до редакції по електронній або звичайній пошті.

www.osvita.ua [email protected] 01001, м. Київ, а/с № 143 тел.: (044) 332L72L07

ХТО ВИНЕН? АБО БИТИЙ НЕБИТОГО ВЕЗЕ…


ТРИБУНА

Рубрика «Трибуна» надає свої сторінки для висловлювання

різноманітних поглядів освітян України.

Надсилайте свої роздуми по електронній

або звичайній пошті:

01001, м. Київ, а/с № [email protected]

С. СЕЛІВАКІНА, учи тель Скан ди навсь кої гім на зіїм. Ки є ва. Це пи тан ня ме не осо бис то ста вить у склад -не ста но ви -ще. Зро зу -мі ло, чо му.Бо в на шійк р а ї н і р і -вень зар -плат ні осві -тян по ста -вив нас уста но ви ще,

при яко му пра ців ни ки га лу зі со ром -лять ся вго лос ка за ти про ті кош ти, якіми от ри му є мо від дер жа ви. А як щовід клас ти в бік фі ло софсь кий по гляді ска за ти ко рот ко, то гро шей цих ви -ста чає тіль ки на по точ ні ви тра ти. Пі -сля що мі сяч них ви трат за ли шок гро -шей не дає мож ли вос ті жи ти пов но -цін ним жит тям — хо ди ти на прем’єрив те ат ри, від ві ду ва ти ви став ки, знай -о ми ти ся з но вин ка ми кі но, по до ро -жу ва ти кра ї ною або їз ди ти на від по -чи нок за кор дон. Тоб то бу ти «на хви -лі» сучас но го жит тя. За для чо го?Ду же прос то — за для то го, що би бу -ти на крок чи на два по пе ре ду на шихуч нів, про яких ми сьо год ні ка же мо,що во ни ду же осві че ні, су час ні, ба га -то по до ро жу ють, зна ють і ба чать.Звіс но, сьо год ні мож на по до ро жу ва -ти, не ви хо дя чи із квар ти ри, дя ку -вати Інтер не ту, але тут іс нує ін шапробле ма — на яв ність комп’юте ра в учи те ля або мож ли вість йо го при дбан нячи мо дер ні за ції. Зна є те, у ме не ви ни кає від чут тя, що ми жи ве мо не в су час нійєв ро пейсь кий дер жа ві, а у кра ї ні, яка ще шу кає свій шлях роз вит ку, не ду ма ю -чи про те, хто бу де роз ви ва ти цю кра ї ну. Чо му так ста ло ся, що пра ця вчи те лядля дер жа ви тя гар? Чо му ви ник ла штуч на фі нан со ва прір ва між ти ми, хтовчить ся, й ти ми, хто вчить? Чо му ця прір ва з кож ним ро ком по глиб лю єть ся?І та ких «чо му» іс нує без ліч.

Ну і як же ми жи ве мо то ді? На скіль ки ме ні ві до мо, без під трим ки ро дин(бать ків, чо ло ві ків чи дру жин) пра цю ва ти у шко лі в умо вах ве ли ко го міс тазмог ли б оди ни ці… Ме ні хо четь ся ві ри ти, що дер жа ва не за ли шить ся бай ду -жою до цієї проб ле ми й під ні ме рі вень фі нан со во го за без пе чен ня вчи те лівдо сві то вих стан дар тів.

О. КАР ПЕН КО, за ступ никди рек то ра з НВР Роз кіш -

н я н с ь к о їшко ли Ки -ївсь кої обл.Як жи веть сясьо год ні вчи -те лю? Як пра -ц ю є т ь с я ?Якщо ка за тив і д в е р т о ,то не так ужей доб ре. Ма те рі аль но-тех ніч на ба зашко ли бід на, учи те лю за свої кош тидо во дить ся ку пу ва ти таб ли ці та ін шіна вчаль ні по сіб ни ки, ме то дич ну лі -те ра ту ру, ви го тов ля ти роз да валь нийі ди дак тич ний ма те рі ал. І все за ту не -ве лич ку, а у ко го й мі зер ну за ро біт нуплат ню, ад же пов но го тиж не во го на -ван та жен ня сьо год ні в сіль сь кій шко -лі в учи те ля прак тич но не має.

Доб ре ще, як що в сім’ї всьо гоодин учи тель — жін ка. А як що чо ло -вік… Хі ба мож на назвати го ду валь ни -ком то го, хто при но сить до сі мей но -го бюдже ту 700 грн, у кра що мувипад ку 1000 грн! Та й чи бюд жет це?Цієї су ми ви ста чає сьо год ні тіль кина ко му наль ні по слу ги. А хар чу ван -ня, та ще й пов но цін не? А гар де робіз чо го по пов нюва ти (хоча б за мі ни тите, що вий ш ло з ла ду, я не ка жу вже

про те, що вчи тель має ви гля да ти належ но кож но годня). А оздо ровлення?

А чи мож на з та кої зар пла ти до зво ли ти со бі при -дба ти фа хо ву лі те ра ту ру чи опла ти ти по слу ги ме ре -жі Інтер нет, щоб учи тель міг по стій но роз ви ва тись,про фе сій но рос ти?

А що ро би ти, ко ли в сім’ї двоє ді тей і один із нихуже сту дент, який на вча єть ся на кон т рак т них умо -вах, а дру гий го туєть ся до всту пу у ВНЗ? А як ви жи тисім’ї, в якій два вчи те ля — і чо ло вік, і дру жи на?А втім, про що це я? Жи ве мо ж ми і пра цю є мо. Якщоце мож на назва ти жит тям.

НА ЩО ВИСТАЧАЄ ЗАРПЛАТИ ВЧИТЕЛЯ


МІКРОФОН

www.osvita.uaУСЕ ПРО ОСВІТУ В УКРАЇНІНовий Інтернет#проект видавництва «Плеяди»

• Новини• Бізнес#освіта• Іноземні мови• Тестування

• Школа• Конспекти уроків • Учитель • Родина

• Законодавство• Довідник• Журнали • Освіта за кордоном

Ле то — это ма лень кая жизнь!Із піс ні О. Мі тя є ва

Роз пал лі та! У шко лах — ти ша (абона впа ки — ре монт) у пед ко лек ти -ва — від пус т ки та ка ні ку ли, ва ка ції,як ка жуть на за хо ді. Си ту а ція під ка -зує: лі то не кра щий час для ана лі ти -

ки, мен торсь ких по вчань та іро ніч них на ри сів.«Про ка нає» тіль ки лег ке чти во, що не на пру -жує. А як інак ше по вин на ви гля да ти пе рер вапід час ка ні кул!?

Ма буть, не сек рет, що де хто «йде у пре по -ди», пам’ята ю чи про при на ди май же дво мі -сяч ної від пус т ки, та ще ви ключ но вліт ку!Прав да, до цьо го до да ють ся за тра ти нер во воїенер гії про тя гом на вчаль но го ро ку та від пус к -ні, що не вра жа ють... З огля ду на ці скла до ві,про по ну є мо ко рот ку ме то дич ку для мо ло дих(і не ду же) пре по дів на те му «Як від но ви ти си -ли бі ля мо ря, ско рис тав шись... еко ном-кла -сом».

Пер ше (во но і клю чо ве) за пи тан ня: з ким«до мо ря»? Влас не, від по відь ба га то в чо муви зна ча ти ме по даль шу стра те гію по до ро жі.Із дру жи ною?! Та це ж усе’дно, що в Ту лузі сво їм... «зви няй те», що до Льво ва зі сво їмкав ни ком! Пев на річ, мо ло дя та чи-то ко хан ціви гля да ють на пля жі до сить гар мо ній но...А що до по друж ніх пар се ред ньо го ві ку...Розм’як ше ний спе кою, морсь ким бри зомі фан та зі я ми, мо зок від мов ля єть ся фун к ці о ну -ва ти у звич но му «сі мей но му» ре жи мі. У чо ло -ві ка (як що він нор маль ний му жик) го ло ваобер та єть ся на 360 гра ду сів слі дом за нім фа -ми в бі кі ні. Влас не, і дру жи на (як що во на нор -маль на жін ка) не про ти по спос те рі га ти за за -смаг ли ми ма чо, які фла ну ють уз довж пля жу.При цьо му ак ції чо ло ві ка, який по са пує по руч,іс тот но па да ють у ці ні.

То му... (Ці ка во що дру жи нам, які опи ни -лись на на бе реж ній без чо ло ві ків, в Ялті вста -нов ле но брон зо вий мо ну мент! Так, че ховсь -кій «Да мі із со бач кою».)

Отже, ви ру ша є мо в по до рож із дру гом...у тра ди цій но му зна чен ні цьо го сло ва.

До то го. Ні сло ва про па ку ван ня ва ліз —це спра ва май же ін тим на! Автор має на ува зіін ший бік під го тов ки. Пе ред ман д рів кою тре -ба доб ре «по гуг ли ти» у прос то рах Інтер не ту.По-пер ше, для ска чу ван ня карт і про кла дан нямар ш ру ту. (Су час ні карти до сить точ ні й час товклю ча ють на віть «до стоп рі мєль ка тєль нос ті»,як їх на зи ва ють в Оде сі). Да лі тре ба про шер -сти ти «у Кон так ті» та ін ші сай ти со ці аль ної

мере жі на пред мет «пер с пек тив них зна -йомств». Сто рін ки, де вка за но: міс це про жи -ван ня — Сім фе ро поль, Су дак чи-то Ніц ца,швид ко пе ре во дять ся з те ки «Общєє» до«Ізбран но го». Не по га но і тру со ну ти своє ге -неа ло гіч не дре во: а мо же, знай деть ся (ду жедо реч не за раз) ко рін ня ге ну ез ців, крим чанабо ко за ків чор но морсь ко го ко ша.

До ро га. На їв но ду ма ти, що ав тор бу де агі -ту ва ти за по до ро жі «на пе ре клад них». Мож -ли во, так мож на за оща ди ти де кіль ка чер він -ців, за те гу бить ся біль ше — час від по чин ку.Зреш тою, ви зі бра ли ся про вес ти час бі ля мо -ря, а не в елек т рич ках, за би тих дач ним при -чан дал лям, чи на кур ній до ро зі в очі ку ван ніпо пут ки. У під сум ку від прав ля є мось «наКрим» по їз дом. Як не див но, плац кар та маєпев ні пе ре ва ги: тут не та ка за ду ха, але го лов -не — іс тот но роз ши ре ний аре ал спіл ку ван ня.І мож на по чи на ти еко но ми ти, на прик лад,хар чу ва тись тим, чим при го ща ють хлі бо соль -ні су сі ди по ва го ну (усе од но на ра нок скис не).Та ким чи ном до маш ні пи ріж ки збе рі га ють сяна пер ші дні пе ре бу ван ня на мо рі.

Жит ло. Якщо ка за ти про різ но ви ди «жит ладля від по чи ва ю чих», то у Кри му пред с тав ле нізраз ки всіх ча сів і на ро дів: від пер віс них ха ти -нок до ан тич них па лац цо. Остан ній писк мо -ди — дов же лез ний фа нер ній на віс, роз би тий(та ки ми ж пе ре го род ка ми) на від сі ки длядвох-трьох меш кан ців (що до пов нює при на -ди скри пу чо го ліж ка про слу хо ву ван ням «сек -су по-су сідсь ки» чи сі мей них се рі а лів. Тимне мен ше, на ку рор ті вар тість «ліж ко-но чі»(у пер воз дан но му сен сі цьо го сло ва) ви зна -чаєть ся ін шим па ра мет ром — «від стан нюдо пля жу». Ариф ме ти ка роз ра хун ків прос та:за про по но ва ну пла ту за жит ло ді ли мо на два,а обі ця ний час «до мо ря» мно жи мо на три. То -му, як що вас не ля кає 40-хви лин ний марш-ки док гірсь ки ми стеж ка ми, на віть у роз пал се -зо ну мож на знай ти не до ро гий «для пут ні капри ют». На тяк не мо, що не всі но чі вам до ве -деть ся про бу ти там: діа па зон мож ли вос тейши ро кий, аж до м’яко го ди ва на в люк сі елі -тар но го са на то рію.

Хар чу ван ня. Про до маш ні за па си на пер шідні ми вже пи са ли. Та й у на ступ ні та кож не ра -ди мо го ло ду ван ня: за вдя ки кон ку рен ції у сфе -рі об слу го ву ван ня сто лу ва тись у Кри му —не проб ле ма. При чо му жу ва ти мож на весьдень, не за ли ша ю чи пля жу, де вам на блю дііз бла кит ною об ля мів кою під не суть «хам су-

ПЕРЕРВА

ЛІТО. ВІДПУСТКА. КРИМ

сам су» і «пах ла ву-мах ла ву», а та кож мі дії (нетіль ки у ви гля ді су ве нір них муш лів). Смак?Пам’ята є те в Ря за но ва: «Ну й ги до та ця ва ша за -лив на ри ба». А ось як що за хо четь ся ши ка ну -ти... Шам пансь ке, са ла ти ки, па ра шаш лич ківплюс де серт, не обач но за мов ле ні зі су пут ни цеюв не по каз но му при бе реж но му за кла ді, мо жутьпо тяг ну ти на чверть від пус к но го бюд же ту.

Чи тре ба по яс ню ва ти, що хар чу ван няв остан ні дні пе ре бу ван ня, а та кож кур ку-гриль «у до ро гу» вам за без пе чать не втіш нори да ю чі мос к вич ки. (По яс нен ня: «мос к вич ка -ми» тут се бе іме ну ють меш кан ки Сер пу хо ва,Ко лом ни... прак тич но всі, хто до сто ли ці Ро сіїдо би ра єть ся мен ше 4-х го дин).

Ви но та фрук ти. Якщо вам лінь ки об но си -ти ха зяйсь кий сад, то час ті ше на ві дуй тесьна ри нок. Ри нок у Кри му — це да ле коне «слов’янсь кий ба зар», він біль ше схожийна ба за р схід ний. Ре ко мен ду є мо ви вчи ти па -ру-трій ку слів та тарсь кою (не пов’яза них з ре -лі гією чи по лі ти кою). По важ но по ход жа ю чиря да ми, при ці нюй тесь, куш туй те й го лов не,спіл куй те ся з тор го вим лю дом: га ран ту є мо,у кін ці дов го го шля ху ви бу де те й си ті, і п’яні.(«На про бу» на ли ва ють у кри хіт ні ста кан чи ки,про те їх кіль кість не об ме жу єть ся). До ре чі,ви но, яке ви ку пи те, бу де на по ря док гір шеза те, що тіль ки-но де гус ту ва ли.

Мо ре та пляж. Що тут ка за ти: мо ре «во номо ре і є» — пре крас не й ди во виж не! При чо мув якійсь за штат ній Ана то лі їв ці мо же ви яви ти -ся кра ще, ніж у хва ле ній Анта лії. Прак тич нобез кош тов но. На віть на са на тор них пля жах(як що вплав оми ну ти огорожу). А вже на бе -ре зі в ку паль ни ках і плав ках не прос то від різ -ни ти ба га то го біз нес ме на від бід но го вчи те -ля... Що? На ві що вам ті пен сі о нерсь кі ле жа кий шез лон ги за n грн за до бу? Будь те ближ чедо при ро ди — з ком фор том улаш то вуй тесьна галь ці! І роз прав те пле чі! «У зо ні вра жен ня»так ба га то гар них па ня нок! Жін ки на пля жі —особ ли ва стат тя, во ни вби ра ють ся в не мис ли -мі за своєю від вер тіс тю ку паль ни ки, які час тоскла да ють ся із клап ти ків і ни то чок, а за сма гата спо кус ли ві по зи на бли жа ють їх до об ра зівкра сунь з «Ря ту валь ни ків Ма лі бу». Тож при -ви дів «ці лу ва ти пі сок, по яко му ти хо ди ла»,бу де пре дос тат ньо.

Ще од не спо сте ре жен ня: за вдя ки роз пов -сюд жен ню не стій ких та ту на пля жі не по ли шаєвід чут тя, що все на се лен ня кра ї ни чи то «мо -та ло стро ки» на Ко ли мі, чи то ді лить сяна якуд за та трі а ди.

Роз ва ги. Не про іг но ру є мо прос тий ка лам -бур: на мо рі — мо ре роз ваг. При чо му час т ка

«ха ля ви» й тут до стат ня. На прик лад, про гу лян -ки на бе реж ною. Крім роз гля дан ня «ти ся чі спо -кус» — яхт, ек зо тич них рес то ра нів, бу ті ків, га -ле рей жи во пи су і су ве ні рів, ат рак ці о нів тощо —це ще й без кош тов ний сайт знай омств (з ві -део ф раг мен та ми). Звіс но, з фі нан со вих мір ку -вань від орен ди вод но го мо то цик ла, дель та -пла на чи ях ти (ку па у. є. за 10 хви лин за до во -лен ня) до ве деть ся від мо ви тись (хі ба щоякийсь тов с то сум візь ме на борт стю ар дом).

Спор тив ні роз ва ги вклю ча ють не тіль китри ві аль ний во лей бол на пля жі. Тут бі льярд,бад мін тон, ша хи, пінг-понг і те ніс у пан сі о на -тах. Схе ма прос та: спо чат ку, не ви зна ю чи сво -го не міс це во го по ход жен ня (і май с тер нос ті!),про по ну є те «зга ня ти пар тєй ку»; да лі, лег кооб став ля ю чи ве те ра нів ра дянсь ко го від -почин ку, за ли ша є те ся за сто лом скіль ки за -бажа є те.

Так са мо прос то про ник ну ти на різ но ма ніт -ні куль тур ні за хо ди та кон цер ти для ор га ні -зова них від по чи ва ю чих. У ра зі, як що наузбереж жі з’яви лась чер го ва зна ме ни тість,на Кір ко ро ва (або йо го двій ни ка!) мож наподи ви тись у бі нокль із су сід ньої ске лі. А «фа -не ру», під яку во на (зір ка) від кри ває рот,ми чу ли й ра ні ше.

Ек скур сії. Ек скур сії та по до ро жі — не -від’єм на час ти на від по чин ку у Кри му. Не за -будь те при хо пи ти сту дентсь кі квит ки (чи ве те -рансь кі по свід чен ня) — з ни ми іс тот ні зниж кив му зеї та ін ші до стой ні міс ця. Тим не мен ше йтут при сут ня ха ля ва. Зов сім не обов’яз ко во(по діб но тур кам) ло ми тись до Ге ну езь коїфор те ці че рез го лов ні во ро та — там ка са! Не -склад ний пі дйом пря мо вис ною ске лею, йкіль ка гри вень за ли шать ся в ки ше ні. Крізьдір ку в пар ка ні (зад ні во ро та, служ бо вий хід)лег ко про ник ну ти на плат ні пі шо хід ні мар ш -рути до Чу фут-Ка лє, стеж ку Го лі ци на, докримсь ких па ла ців і ден д ро пар ків. Да лі за ли -ша єть ся ли ше за гу би тись у гру пі до пит ли вихор га ні зо ва них ту рис тів.

Те, від чо го важ ко від мо ви ти ся: за пливна «ба на ні» (з пе ре во ро том) чи морсь ка екс -кур сія на ка те рі.

P. S. Пев на річ, ні жа чись бі ля мо ря, не слідіг но ру ва ти дзвін ки до до му:

а) спи та ти, як спра ви; б) по жа лі тись, як непо щас ти ло з ком па нією, по го дою та ме ду за -ми; в) на тяк ну ти, що гро ші ви па ро ву ють сяшвид ше, ніж во да на сон ці.

До ре чі, при га дав ся кла сич ний жарт проSMSку із Кри му: «Усе од но люб лю тіль китебе!»:)

Ю. Сі мо нов



Сут тє ву якість по всяк ден но го жит тя на вчаль но го за -кла ду в ці ло му та йо го ви хо ван ців зок ре ма, а від такго лов но го про дук ту ді яль нос ті шко ли — осо бис тос тіви пус к ни ка, га ран то ва но за без пе чать ві сім та ких со -ці аль но-пе да го гіч них кро ків.

Крок пер ший — на дан ня со ці є таль но го оп ти міз му спіл ку ван -ню в усіх сис те мах людсь ких вза є мин у шко лі та по за її сті на ми:«учи тель–учи тель», «учи тель–учень», «учень–учень», «учи -тель–бать ки», «бать ки–ді ти», кот рий здат на ство ри ти ді яль -ність на вчаль но го за кла ду у від по від нос ті зі ста ту том спіл ки ак -тив них ді ячів (САД) у га лу зі са мо ор га ні за ції осо бис тос ті уч няі шкіль но го ко лек ти ву та згід но з де кла ра цією прав і сво бодгрома дя ни на шко ли;

Крок дру гий — здій с нен ня від по від но го ідеї са мо ор га ні за ціїта ви кли кам ча су пе ре ос мис лен ня всієї сис те ми ді яль нос ті кон - крет ної освіт ньої уста но ви, під по ряд ку ван ня її стра те гіч ної ме тиспра ві від род жен ня кра щих тра ди цій ук ра їнсь кої на ці о наль ноїшко ли, на дан ня всьо му її на вчаль но-ви хов но му про це су гу ма ніс -тич ної ак цен ту а ції. Цю ді лян ку ро бо ти на вчаль но го за кла ду ма -ють за без пе чи ти ра да шко ли, за галь ні збо ри (кон фе рен ція) де ле -га тів САДу та пе да го гіч на ра да шко ли.

Крок тре тій — на пов нен ня зміс ту осві ти, пе ред ба че но го ді -ючи ми в ме жах на вчаль но го пла ну про гра ма ми основ на ук,знання ми про лю ди ну як уні каль ний об’єкт роз вит ку та не по -

втор но го суб’єк та са мо роз вит ку від по від но до на дбань за галь но -людсь кої куль ту ри; будь-яка ін фор ма ція, що сто су єть ся со ці аль -но-іс то рич ної, куль тур ної, еко но міч ної та ін ших ви дів людсь коїді яль нос ті, на за нят тях, при свя че них ви вчен ню основ на ук, маєпре па ру ва ти ся з по зи ції сприй нят тя уч ня ми лю ди ни як уні каль -ної са мо ор га ні зу ю чої ро зум ної іс то ти, ді яль не пред с тав ниц т вокот рої в її ма сі ста нов лять кож ний з учас ни ків на вчаль но-ви хов -но го про це су зок ре ма та шкіль на гро ма да в ці ло му.

Крок чет вер тий — про сяк нен ня всьо го шкіль но го ор га ніз му,на сам пе ред уроч ної ді яль нос ті шко ли та ро бо ти її уч нівсь ко го са -мо вря ду ван ня, по ва гою та лю бов’ю до лю ди ни як до най до ро го -цін ні шо го скар бу жит тя, кот рий при хо ва ний у кож ній ди ти ні,в усіх без ви нят ку учас ни ках на вчаль но-ви хов но го про це су, якіпраг нуть ра дос ті успі ху, щас тя ду хов ної та фі зич ної до вер ше нос -ті сво го людсь ко го єс т ва.

Крок п’ятий — вве ден ня в на вчаль ні пла ни по чат ко воїта основ ної шко ли по етап но го ін тег ро ва но го кур су «Осно ви са -мо ор га ні за ції осо бис тос ті», кот рий мав би на ме ті за ра ху нокадап то ва но го ін фор ма цій но го по то ку знань з ге не ти ки, біо ло гії,пси хо ло гії, фі зіо ло гії, ме ди ци ни, со ці о ло гії, со ці о ні ки, си нер ге -ти ки, кі бер не ти ки, пе да го гі ки та ін ших на ук про лю ди ну, а та кожадек ват них форм ви кла дан ня про бу ди ти в кож но го шко ля ра ін -те рес до сво го Я як до го лов но го й ви рі шаль но го творця влас ноїдо лі, по чи на ю чи з най пер шо го усві дом лен ня се бе як осо бис тос ті.

ТЕОРІЯ

ТЕХНОЛОГІЯ ЗАСТОСУВАННЯМЕТОДУ САМООРГАНІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

Уті лен ня ме то ду са мо ор га ні за ції осо бис тос ті в жит тя шко ли не по тре бує до ко рін ної змі ни її на вчаль них пла нів, про грам, під руч ни ків.


Крок шос тий — за по чат ку ван няу стар шій шко лі обов’яз ко во го на вчаль но -го кур су «На уко ва са мо ор га ні за ція осо -бис тос ті», який не тіль ки ви ко ну вав би ін -фор ма тив ну що до біо со ці аль ної при ро дилюдсь кої іс то ти та за ко но мір нос тей її роз -вит ку фун к цію, а й ви сту пав ін тег ра то ромусієї пі зна валь ної ді яль нос ті як окре мо гоін ди ві да, так і всьо го уч нівсь ко го за га лу.

Крок сьо мий — ство рен ня на уко во-ме то дич ною ра дою на вчаль но го за кла дуспіль но з ра дою шко ли спе ці аль ної про -гра ми спри ян ня са мо ор га ні за ції осо бис -тос ті уч ня, обов’яз ко вої для ви ко нан нябать ка ми уч нів, місь кою, се лищ ноючи сіль сь кою гро ма дою, різ ни ми ор га на -ми са мо ор га ні за ції (са мо вря ду ван ня) на -се лен ня, кот ра би пе ред ба ча ла, зок ре ма,опа ну ван ня суб’єк тами по за шкіль но говпли ву на ви хо ван ня мо ло до го по ко лін няси нер ге тич но го мі ні му му, з од но го бо ку,та впо ряд ко ву ва ла би сво ї ми про пе дев -тич ни ми за хо да ми гро мадсь ке жит тя на -се ле но го пун к ту з усу нен ня та по пе ред -жен ня чин ни ків, які би, сві до мо чи ні,ство рю ва ли не спри ят ли ве для ци ві лі зо ва -но го ви хо ван ня мо ло ді се ре до ви ще — з ін -шо го.

Крок вось мий — ви лу чен ня із жит тяна вчаль но го за кла ду, а от же, й ро дин уч -нів, будь-яких чин ни ків, пе ред ба че них«Де кла ра цією прав і сво бод гро ма дя ни нашко ли», що від да ля ли б ді тей від ро зу мін -ня лю ди ни і влас но го Я се ред людсь ко гоза га лу як ро зум ної, бла го род ної за сво їмпла не тар ним при зна чен ням іс то ти, кот рапре тен дує на зба га чен ня своєї уні каль -нос ті жит тє вою муд ріс тю та гу ма ніс тич -ни ми на дбан ня ми люд ст ва.

Со ці аль но-пе да го гіч ні га ран тії за сто су ван ня МСО

Па ра лель но з фор му ван ням осо бис тіс -но-якіс них уч нівсь ких но во ут во рень, ви -кли ка них до жит тя за сто су ван ням пе да го -гі ки са мо ор га ні за ції, ме тод са мо ор га ні за ціїмає ве ли кий по тен ці ал роз вит ку фун к ці о -наль ної дос ко на лос ті людсь кої іс то ти в уч -нях. Век то ри до сяг нень пе да го гі ки са мо ор -га ні за ції не ма ють ні кіль кіс них, ні лі ній нихоб ме жень, як є без кі неч ни ми та не об ме -же ни ми по тен цій ні мож ли вос ті людсь ко гоЯ, особ ли во в йо го мо ло до му ві ці.

На галь ні по тре би сьо го ден ня, ви кли -ка ні праг нен ням со ці у му до кар ди наль но -го вдос ко на лен ня лю ди ни, яка по тер паєз роз бі гом іс то рич но го ча су від усі ля кихпси хо фі зич них руй на цій, схи ля ють насдо не об хід нос ті ви ок рем лен ня та про пе -дев ти ки в пер шу чер гу най менш від да ле -них від її бут тя проб лем. З огля ду на це,ме тод са мо ор га ні за ції осо бис тос ті шко ля -ра своєю про ек т ною си лою в по єд нан ніз йо го ком пе тен т ним за сто су ван ням за -без пе чить у най ближ чо му ча со во му від да -лен ні й сус піль но му осяг нен ні по до лан ня

на слід ків та усу нен ня ди кої по рос ті три -над ця ти най більш хво роб ли вих жит тє вихпроб лем.

Го лов ним ре зуль та том за сто су ван няін но ва цій ної пе да го гі ки — пе да го гі ки са -мо ор га ні за ції осо бис тос ті — є ви ник нен -ня стій кої тен ден ції в ру сі шкіль ної пе -даго гі ки до утвер д жен ня в на вчаль но-вихов но му про це сі пов ної со ці а лі за ціїосо бис тос ті ди ти ни.

У прак тич но му, тоб то жит тє во му,прояві це озна ча ти ме сход жен ня шкіль ноїпе да го гі ки 12-ма щаб ля ми вго ру — до рів -ня своєї гу ма ніс тич ної дос ко на лос тіта осяг нен ня та ких со ці аль но-пе да го гіч -них ре зуль та тів:

1. Усу нен ня зі стін на вчаль но го за кла думар гі на лі за цій них про це сів і, як на слі -

док, по сту по ве від род жен ня в мо ло -діж но му се ре до ви щі ук ра їнсь ко го на -ці о наль но го мен та лі те ту, най пер ши миду хов ни ми цін нос тя ми яко го є пат рі о -тизм, лю бов до лю ди ни, ін те лек ту аль -ність, гос по дар ність і доб ро чин ністьв осо бис тіс но му са мо ви яв лен ні.

2. Різ ке змен шен ня ста тис ти ки трав ма -тиз му та за ги бе лі ді тей, пов’яза нихз так зва ним «людсь ким фак то ром», а впо даль шо му — знят тя цьо го роз ді луз об лі ку в ді яль нос ті від по від них кри мі -наль них і ме дич них служб як не по тріб -но го, зва жа ю чи на пов ну від сут ністьу жит тє вій прак ти ці не щас них ви пад -ків з людь ми із їх влас ної ви ни.

3. Здій с нен ня справ ді якіс но го про пе -дев тич но го ви хо ван ня не пов но літ ніх,кот ре ви ко рі нить із жит тя сус піль ст вади тя чо-юнаць ку кри мі наль ність. Прицьо му шко ла, у фун да мен ті кот рої ле -жа ти ме гу ма нізм, здат на бу де са мо -стій но, на віть в умо вах ро дин но-сус -піль ної ав то ри тар нос ті ви хо ван ня,розв’яза ти проб ле му сто від сот ко во гопо пе ред жен ня про ти за кон них про-явів з бо ку сво їх уч нів.

4. За по чат ку ван ня зво рот но го зро стан -ню за хво рю ва нос ті ді тей про це су на -род жен ня та роз вит ку фі зич но здо ро -во го мо ло до го по ко лін ня ук ра їн цівза ра ху нок схи лен ня мо ло дої лю ди нидо ви бо ру жит тє во го шля ху, озна че но -го ком пе тен т ним став лен ням до се беяк до від кри тої всі ля ким ура жен нямса мо ор га ні зо ва ної іс то ти (дар са мо ор -га ні за ції лю ди на має спря му ва тине тіль ки на те, що би бу ти успіш ною,а й на за хист се бе від будь-яких не га -раз дів).

ТЕОРІЯ

Ме тод са мо ор га ні за ції осо -бис тос ті шко ля ра за без пе -чить у най ближ чо му ча со -вому від да лен ні й сус піль -но му осяг нен ні по до лан няна слід ків та усу нен ня ди коїпо рос ті три над ця ти най -більш хво роб ли вих жит тє -вих проб лем.


5. Ви пуск зі шко ли в са мо стій не жит тямо ло дої лю ди ни, віль ної від най по ши -ре ні ших шкід ли вих зви чок: ужи ван няні ко ти ну, ал ко го лю, нар ко ти ків; де -мон ст ра ції лі но щів під час об’єк тив ноне об хід ної ді яль нос ті; прак ти ку ван няні чим не ви прав да но го сти хій но гохар чу ван ня; вход жен ня у стан хро ніч -ної без ді яль нос ті то що.

6. Збе ре жен ня при род ної об да ро ва нос тіді тей на тлі стрім ко го роз вит ку їх по -тен цій них мож ли вос тей та осо бис тіс -ної са мо ре а лі за ції.

7. Опти мі за цію ат мо сфе ри ди тя чо-юнаць ко го спіл ку ван ня у сті нах на -вчаль но го за кла ду — від ав то ри тар но-зу хва ло го до етич но-то ле ран т но го,за ра ху нок ви бо ру шко лою стра те гіч -но го на пря му до зве ли чен ня лю ди нияк най до рож чо го скар бу жит тя.

8. По до лан ня кри зи ес те тич них сма ківу жит тє вих упо до бан нях мо ло ді,що має здій с ни тись у про це сі пе ре хо -ду в її куль тур но му спо жи ван ні відсум нів них, де ше вих, ма ло схо жихна справ ж ні ер зац-про дук тів так зва -ної поп-куль ту ри до опа ну ван ня неюсправ ж ніх ду хов них і куль тур них цін -нос тей на ро ду.

9. Ово ло дін ня шко ля ра ми куль тур ної ін -те лек ту аль ної пра ці над за сво єн нямоснов на ук, про що на га ду вав учи те любіль ше 150-ти ро ків то му К. Ушин -ський: «Перш ніж до ру чи ти уч нюнавчаль ну ро бо ту, спо чат ку тре ба йо -го на вчи ти її ви ко ну ва ти, не тіль кидати кож но му уч ню на ста но ву про те,як тре ба вчи тись, а й ре аль но на вчи тийо го мис тец т ву ово ло дін ня знан -нями».

10. Озбро єн ня уч нів не об хід ною су моюзнань про при ро ду лю ди ни, за ко нита за ко но мір нос ті її роз вит ку й са мо -роз вит ку; за без пе чен ня їх клю чем від«сек ре тів» влас ної бла го по луч нос тіта успіш нос ті.

11. По до лан ня ди тя чої без дог ляд нос тіта бро дяж ниц т ва й по хід них проб лемяк на слід ків сти хій но-ав то ри тар ноїпе да го гі ки ви хо ван ня ді тей у сім’їта шко лі.

12. Пе ре ко нан ня ви що го ке рів ниц т вав не об хід нос ті тер мі но вої під го тов кипе да го гіч ни ми ВНЗ учи те ля, кот рийво ло дів би осно ва ми знань про си нер -ге тич ну при ро ду людсь кої іс то тита про лю ди ну як са мо ор га ні зу ю чупси хо енер ге тич ну сис те му.

Ме тод са мо ор га ні за ції осо бис тос ті,пе да го гіч но гра мот но за сто со ва ний у на -вчаль но му за кла ді будь-яко го ти пу, окрімто го, га ран тує:

• ви явлення са мо дос тат ньої осо бис тос тів кож но му йо го ви пус к ни ку;

• не ухиль не та ін тен сив не зро стан нярів ня про фе сі о на ліз му пе да го гів;

• ви со кий рі вень со ці а лі за ції всіх уч нів;• від сут ність се ред ді тей, під літ ків, юна ків

обох ста тей будь-яких асо ці аль нихявищ, у то му чис лі нар ко ма нії, пи яц т ва,ку рін ня, пра во по ру шень і зло чи нів, а та -кож будь-яко го сус піль но го аутиз му;

• ви яв лен ня та ре алі за цію кож ним шко -ля рем влас них по тен цій них мож ли -вос тей;

• збе ре жен ня та оп ти мі за цію об да ро ва -нос ті в юній осо бис тос ті;

• до стат ній рі вень жит тє вої ком пе тен т -нос ті шко ля рів;

• ко рек цію ко му ні ка тив но го імід жу на -вчаль но го за кла ду до рів ня то ле ран т -нос ті в усіх йо го сис те мах: «учень–учень», «учи тель–учень», «учень–учи тель» то що;

• стрім ке якіс не зро стан ня всіх по каз -ни ків ді яль нос ті на вчаль но го за кла ду;

• швид ку та ефек тив ну пе да го гіч нупросві ту гро мадсь кос ті мік ро рай о нушко ли.

На да ю чи ви ключ но ве ли ке зна чен няідеї са мо ор га ні за ції в пе да го гі ці шко ли,ми в той же час не схиль ні роз гля да тинаш ме тод як єди но мож ли ву за зміс томі фор мою ор га ні за цію на вчаль но-ви хов -но го про це су, кот ра б да ла змо гу вод -ночас по збу тись не ба жа них явищ у сфе -рі ви хо ван ня но вої лю ди ни в Укра ї ні.Ми сві до мі та кож то го, що не мо же бу тияко їсь од нієї, не хай і гу ман ної, за галь но -виз на ної сис те ми са мо ре а лі за ції осо бис -тос ті та са мо ви яв лен ня людсь кої спіль -ноти. Ми пе ре ко на ні в то му, що не об хід -на гли бо ко по мір ко ва на, пла но мір на,сус піль но обу мов ле на та осо бис то зва же -на зміс тов на ро бо та, спря мо ва на на по -долан ня галь мів них сте рео ти пів то та лі -тарно го ми ну ло го та су час них блуканьу роз бу до ві в Укра ї ні єв ро пейсь ко госпосо бу жит тя, й на ма га є мось до вес тицю дум ку до ло гіч ної за вер ше нос ті в те о -рії та прак ти ці віт чиз ня ної шкіль ної пе да -го гі ки.

На ші мір ку ван ня обу мов ле ні сус піль -ним по шу ком кра що го за якіс тю та оп ти -маль но го за три ва ліс тю хро но ло гіч но гоча су ва рі ан ту від род жен ня в на ро дікращих рис ук ра їнсь кої на ці о наль ноїмен таль ності. І ми пе ре ко на ні, що цьо гомож на до сяг ти за ра ху нок фор му ван нялюд ської осо бис тос ті, віль ної від не ком пе -тен т нос ті у тво рен ні влас ної жит тє вої до -лі, що й пе ре слі дує своєю ме тою наш со ці -аль но-пе да го гіч ний до ро бок — ме тод са -мо ор га ні за ції осо бис тос ті.

Вод но час у йо го ство рен ні, як і в мож -ли вій пер с пек ти ві вті лен ня пе да го гі ки са -мо ор га ні за ції в жит тя на ці о наль ної шко -ли, ми ке ру є мось пал ким ба жан ням до по -мог ти рід ній Укра ї ні до сяг ти ста ту супро цві та ю чої кра ї ни — че рез по се ред -ниц т во ви хо ван ня нею гід но го сво їм пла -не тар ним устрем лін ням юно го гро ма -дяни на.

Автор ані скіль ки не сум ні ва єть ся в то -му, що са ме в та кій по ста нов ці спра ви ви -хо ван ня мо ло дої лю ди ни в Укра ї ні маєвба ча тись не тіль ки за по ру ка до сяг нен нясо ці аль но-еко но міч но го про цві тан ня на -шої кра ї ни, а й від крит тя в по даль шо му їїру сі впе ред но вих го ри зон тів зміц нен нялюдсь кої іс то ти на ук ра їнсь кій зем лі в ім’яприй деш ніх по ко лінь.

М. Аве рін

ТЕОРІЯ


Особ ли во ак ту аль ним пи тан ня ста ло в цьо му на -вчаль но му ро ці під час три ва лих ка ран тин нихпе рі о дів. У цій стат ті я по ді лю ся влас ним до сві -дом ство рен ня бло га, який прак тич но не по сту -па єть ся за по туж ніс тю сай там і «сві тить ся»

в Інтер не ті по руч з ни ми на основ них пор та лах.Не всі спро би ство рен ня бло гів і сай тів бу ва ють уда ли -

ми. З де яки ми не зов сім зруч на ро бо та пі сля ство рен ня.На прик лад, є сай ти, які пі сля ство рен ня «рап том» ви ма га -ють змен шен ня фор ма тів фо то гра фій, що є неоче вид ниму мо мент ство рен ня сай та. Де які тех ніч ні ви мо ги, оче вид -ні для роз роб ни ків ма ке тів сай тів чи бло гів, да ле ко не оче -вид ні для по тен цій них ав то рів чи від ві ду ва чів, особ ли вояк що са мі ці ви мо ги на пи са ні, як на вмис но, не до ступ ноюмо вою, а схе ма тич но, че рез пев ні кар тин ки-зоб ра жен ня.Є та кож пор та ли, на яких блог чи сайт мож на ство ри ти до -сить лег ко, а «за сві ти ти» (про су ну ти) на про від них пор та -лах, зок ре ма Яндек са чи Google, не мож ли во чи склад но.Я не бу ду зу пи ня тись на сво є му не га тив но му до сві ді, кри -ти ку ю чи де яких роз роб ни ків, а ли ше де таль но роз пи шуноу-хау ство рен ня сво їх бло гів.

Якщо у вас іще не має до сві ду ро бо ти в Інтер не ті таособ ли вої на дії на влас ну пам’ять, за ве діть спе ці аль ний зо -шит, де ви бу де те за пи су ва ти по слі дов ність усіх сво їх ма ні -пу ля цій, дій, но ме ри па ро лів, ака ун тів, імен, елек т рон них

ад рес, ло гі нів то що. За пи суй те та кож по слі дов ність усіхуда лих опе ра цій, яки ми ви до ся га ли ме ти. Слід куй те, якоюмо вою ви здій с ню є те свої дії — ан г лійсь кою, ук ра їнсь коючи ро сійсь кою. Якщо ви щось про пус ти те, то ри зи ку є тезго дом за плу та ти сь і не зро зу мі ти якусь прос ту при чи нувлас ної не вда чі. Комп’ютер фор маль но ви ко нає ваш на казі мо же не по мі ти ти ва шу по мил ку, а вам до ве деть ся ство -рю ва ти все за но во, бо при чи ну по мил ки ви прос то вжене знай де те.

За ре єс т руй те влас ну без кош тов ну пош то ву скринь куна сер ве рі служ би Gmail.

Для цьо го з пор та лу по шу ко вої сис те ми Google клац -ніть ми шею на вер х ній па не лі Google на над пи сі Gmail(або знай діть в Інтер не ті цю са му стар то ву сто рін ку пош -то вої служ би Gmail). Для цьо го по си лан ням «За ре єс т ру ва -тись у Gmail» ство ріть свій ака унт (об лі ко вий за пис). Цейака унт дасть вам до ступ до ба га тьох служб Google.

На стар то вій сто рін ці Gmail бу де вік но, в яке тре баввес ти свої да ні:

Ім’я — Андрій.Пріз ви ще — Ко лос.Ім’я скринь ки на сер ве рі gmail.com, на прик лад:

а[email protected].

ТЕХНОЛОГІЯ

СТВОРЕННЯ БЛОГА В ІНТЕРНЕТІ

Ви ко ри стан ня мож ли вос тей Інтер не ту в на вчаль ній і ви хов ній ро бо ті вже час т ко во ві до ме, але ро бо та над цим пи тан ням про дов жу єть ся.


Па роль (на прик лад): 579kolos.Па роль скла да єть ся з вось ми сим во лів, як що він

не спів па де з уже ви бра ним кимсь у сві ті, вам йо го за твер -дять. По ста рай те ся, щоб він був усе-та ки ори гі наль нимі не ви ра хо ву вав ся ха ке ра ми за ва шим іме нем чи днем на -род жен ня.

Імя пер шо го вчи те ля — Окса на.Дру го ряд на пош то ва ад ре са а[email protected].Дай те від по ві ді й на ін ші за пи тан ня, які бу дуть вам ста -

ви ти. Не за будь те за пи са ти все, що ви зро би ли, як і мо ву,якою ви ко ну ва ли свої дії.

Пош то ва скринь ка Gmail ве ли чез на, че рез неї про хо -дять ве ли кі фо то й до дат ки до лис тів, є ве ли кий ар хів, алене ри зи куй те її ви ко рис то ву ва ти в ко мер цій них ці лях. На -пев но, на цей ви па док є пев ні об ме жен ня, для чо го тре бауваж но чи та ти умо ви влас ни ка по слу ги.

У вас є вже влас на ве ли ка пош то ва скринь ка, за до по -мо гою якої ви вже мо же те по сла ти будь-яко му знай о мо мупо ві дом лен ня, листи, фо то гра фії то що.

Те пер мож на пе ре хо ди ти до ство рен ня бло га у служ біBlogger. Ско рис тай тесь ро сійсь ким пор та лом Яндекс, на -брав ши в ньо му клю чо ві сло ва Blogger Соз дай те соб ст вен -ный бес п лат ный блог або на бе ріть йо го елек т рон ну ад ре -су https://www.blogger.com.start.

Від кри єть ся вік но, в яке тре ба ввес ти свій ло гін (на звускринь ки у служ бі Gmail) і па роль і клац нути кноп ку«Увійти».

У вік ні ре єс т ра ції вве діть свій нік (ім’я для по ка зу),уста но віть пра по рець «Я прий маю умо ви на дан ня по слу -ги» та клац ніть по си лан ня «Про дов жи ти».

У на ступ но му вік ні «На звіть ваш блог» у по ле «За го ло -вок бло га» вве діть на зву бло га, у по ле «Адре са бло га(URL)» — йо го ад ре су (у до ме ні blogspot.com).

За до по мо гою по си лан ня «Пе ре ві ри ти до ступ ність»пе ре вір те, чи мож на її ви ко рис то ву ва ти. Клац ніть по си -лан ня «Про дов жи ти». Від кри єть ся шаб лон, де ви ви бе ре -те зов ніш ній ви гляд ва шо го бло га, який по тім мож на бу дезмі ни ти. Клац ніть по си лан ня «Про дов жи ти». Блог бу дество ре но, про що спо віс тить від по від не по ві дом лен ня.

У цій стат ті був ви ко ри ста ний із час т ко вим ци ту ван -ням ма те рі ал із ви дан ня О. Лев чен ко, І. За вадсь кий,Н. Про ко пен ко. Осно ви Інтер не ту. — Ки їв, Ви дав ни чагру па BHV, 2009. Ре ко мен дую при дба ти цей під руч ник якна стіль ний по сіб ник і пе ре чи та ти йо го. Пе ре ос мис лен няін фор ма ції з ньо го у вас по чнеть ся пі сля то го, як ви при -сту пи те до влас них прак тич них дій. То ді ви зро зу мі є те ре -аль ний вза ємо зв’язок ін фор ма ції йо го різ них роз ді лів і по -ба чи те та кож, що не все бук валь но спів па дає з під руч ни -ком. Ця стат тя ско ро тить по чат ків цям шлях до ро зу мін няма те рі а лу під руч ни ка й по су ті є ін струк цією у ва ших ді ях,але ко ли ви по чне те пра цю ва ти за нею, у служб ве ден нябло гів чи сай тів мо жуть зно ву з’яви тись пев ні не сут тє віно ва ції. У ра зі ви ник нен ня пев них труд но щів при ство рен -ні бло га та йо го про су ван ні в Інтер неті мож на звер ну тисьдо ме не без по се ред ньо на блог «Пор ту галь сь кий Олек -сандр. Блог Гео гра фія. При ро доз нав ст во. Шко ла (різ не)»чи «Пор ту галь сь кий Олек сандр. Блог Фо то. Кра є ви ди.Укра ї на». Пі сля уза галь нен ня за пи тань від по вім на нихна сто рін ках бло гів.

О. Пор ту галь сь кий

ТЕХНОЛОГІЯ


Ме та: при щеп лен ня на ви чок етич ної й без печ ної по ве дін -ки при ко рис ту ван ні мо біль ни ми те ле фо на ми, ін фор му ван няпро не без пе ку для здо ров’я та пси хі ки. Ви хо ван ня куль ту римо біль но го спіл ку ван ня.

Облад нан ня: комп’ютер ний клас; пре зен та ції «Ви хо ван -ня куль ту ри мо біль но го спіл ку ван ня» та «За по ві ді мо бі ле ма -на», ві де о ро лик «Прав да про мо біль ний те ле фон».

Зро би мо крок до ци ві лі зо ва но го спіл ку ван ня.

Ні що не об хо дить ся нам так де ше вой не ці нить ся так до ро го, як увіч ли вість.

М. Сер ван тес

Єди на справ ж ня роз кіш –це роз кіш людсь ко го спіл ку ван ня.

Анту ан де Сент-Екзю пе рі

Вступ не сло во ви кла да ча. Сьо год ні в нас не зви чай на ви -хов на го ди на. Про ве де мо ми її у ви гля ді кон фе рен ції. На на -шій ви хов ній го ди ні при сут ні пред с тав ни ки ком па нії «Ки їв - стар» і Мі ніс тер ст ва осві ти і на уки; ін с пек тор ДАІ; лі кар із гі -гі є ни пра ці Зінь ківської рай держ ад мі ніс т ра ції; екс пертз ети ке ту, ко рес пон дент га зе ти «Го лос Зінь ків щи ни».

Мас ш та би мо біль но го зв’яз куВи кла дач. Сьо год ні в Укра ї ні на лі чу єть ся вже більш ніж

51 млн або нен тів різ них мо біль них опе ра то рів. Най більш по -пу ляр ні опе ра то ри мо біль но го зв’яз ку — «Ки їв с тар», MTC(UMC), Jeans, life, Beeline та ін ші. Рі вень про ник нен ня мо біль -но го зв’яз ку в жит тя скла дає близь ко 108 %. За 10 ро ків ко рис -ту ван ня мо біль ним зв’яз ком кіль кість або нен тів збіль ши ласьу 1000 ра зів у по рів нян ні з 1997 ро ком. Мо біль ні те ле фо ни ста -ли основ ним за со бом ко му ні ка ції й не від’єм ною скла до воюна шо го жит тя. Ро бо та мо біль но го зв’яз ку за без пе чу єть ся роз -ви не ною ме ре жею ба зо вих стан цій (фік со ва них ан тен), якіпе ре да ють ін фор ма цію на ко му та цій ні цен т ри за до по мо гоюра діо час тот них сиг на лів (РЧ-сиг на ли). У сві ті на сьо год ні екс -плу а ту єть ся близь ко 1,4 міль йо на ба зо вих стан цій, більш ніж20000 із них роз та шо ва ні в Укра ї ні. З ме тою за без пе чен ня під -ви щен ня якос ті мо біль но го зв’яз ку опе ра то ри збіль шу ютькіль кість ба зо вих стан цій і здій с ню ють їх по стій не пе ре ос на -щен ня від по від но до най но віт ні ших тех но ло гіч них роз ро бокга лу зі. Факт на яв нос ті знач ної кіль кос ті ра діотех ніч нихоб’єктів по де ку ди ви кли кає за не по ко єн ня мож ли вим впли -вом ра діо сиг на лів на здо ров’я ко рис ту ва чів. Да не пи тан нявже дав но зна хо дить ся під пиль ним на гля дом сві то вої спіль -но ти. У сві ті за остан нє де ся ти річ чя бу ло про ве де но кіль ка сотдо слід жень ра діо час тот них елек т ро маг ніт них по лів, зок ре ма

ВИХОВАННЯ

Сце на рій ви хов ної го ди ни для уч нів се ред ньо го та стар шо го ві ку.

КУЛЬТУРА МОБІЛЬНОГО СПІЛКУВАННЯ


на слід ків впли ву сиг на лів мо біль нихпри стро їв і ме ре же вих еле мен тів на лю -ди ну.

У ре зуль та ті про ве де них до слід женьВсе світ ня ор га ні за ція охо ро ни здо ров’яофі цій но ви зна ла: «Жод на із про ве -дених остан нім ча сом екс пер тизне підтвер ди ла, що РЧ-по ля, ство рю ва німо біль ни ми те ле фо на ми та ба зо ви мистан ці я ми, не га тив но по зна ча ють ся наздо ров’ї лю дей». Важ ли во та кож зна ти,що в Укра ї ні ді ють од ні з най жор ст кі -ших у сві ті норм без пе ки рів ня елек т ро -маг ніт но го ви про мі ню ван ня для еле -мен тів ме ре жі мо біль но го зв’яз ку.Установ ле ні в Укра ї ні мак си маль но до -пус ти мі рів ні ви про мі ню ван ня знач нониж чі за до пус ти мий рі вень впли ву РЧ-сиг на лів ра діо та те ле ві зій них пе ре да -ва чів, де яких ін ших по бу то вих при ла дів(на прик лад, СВЧ-пе чей).

Су час ний світ з йо го все більш зрос -та ю чи ми тем па ми жит тя не се в со бінову по ве дін ку лю дей, що, у свою чер -гу, від тво рює но ві куль тур ні цін нос ті.Одна з най ак ту аль ні ших проб лем по -в’яза на із впли вом ви со ко тех но ло гіч -них за со бів ко му ні ка ції на куль ту ру по -ве дін ки та сві до мість ді тей і мо ло ді.

В ук ра їнсь ко му сус піль ст ві з’яви -лось та ке по нят тя, як «мо біль на куль ту -ра». За ста тис ти кою, кож ний дру гийук ра ї нець має мо біль ний те ле фон, а ба -га то хто й не один. Фа хів ці ка жуть, щотак са мо, як з по чат ком ав то мо біль ноїери ви ник ла не об хід ність уре гу лю ва тидо рож ній рух, те са ме не об хід но зро би -ти з ети кою спіл ку ван ня по мо біль но муте ле фо ну.

Укра їнсь ке сус піль ст во, зок ре ма мо -лодь, ро зу мі ю чи по нят тя «мо біль накуль ту ра», не зав ж ди до три му єть ся їїетич них норм. Крім то го, со ці аль не опи -ту ван ня по ка за ло, що іс нує по тре бау фор му ван ні та по ши рен ні ети ки ко -рис ту ван ня мо біль ним зв’яз ком. Мо лодьпе ре важ но ро зу міє не об хід ність пе ре во -ди ти мо біль ний те ле фон у без звуч нийре жим у гро мадсь ких за кла дах. Однак цесто су єть ся ли ше цер к ви, лі карень і за - кла дів куль ту ри, а ось на вчаль ні за кла диза ли ша ють ся осто ронь. Та ка тен ден ціяобу мов ле на над зви чай ни ми тем па мироз вит ку ін фор ма цій них тех но логій.Роз ви ток мо біль ної те ле фо нії й роз ви токкуль ту ри її ви ко ри стан ня мають від бу ва -тись од но час но, бо в ін шо му ра зі не мож -ли ве ста нов лен ня ін фор ма цій но го сус -піль ст ва єв ро пейсь ко го рів ня.

То му ді тей і мо лодь не об хід но при -вча ти до ци ві лі зо ва но го спіл ку ван няз най мо лод шо го ві ку, ра зом із фор му -ван ням за галь но куль тур них цін нос тейна вчи ти їх ко рис ту ва тись мо біль нимзв’яз ком у гро мадсь ких міс цях, до три -му ю чись пра вил мо біль но го ети ке ту

та по ва жа ю чи сво бо ду ото чу ю чих, тоб -то при ді ля ти знач ну ува гу ви хо ван нюмо ло ді згід но з етич ни ми пра ви ла ми ко -рис ту ван ня мо біль ним зв’яз ком.

Не об хід но за зна чи ти, що низь кийрі вень куль ту ри в умо вах роз вит ку ін -фор ма цій них тех но ло гій чи нить не га -тив ний вплив на без пе ку жит тя ді тей iмо ло ді. Ідеть ся про ви ко ри стан ня мо -біль них те ле фо нів і за га лом про дук тівін фор ма цій но го про гре су як за со бівпро яву на сил ля у шко лі.

Не пра во мір ні дії з ви ко ри стан няммо біль но го зв’яз ку та не хту ван ня куль -тур ни ми нор ма ми ци ві лі зо ва но го спіл -ку ван ня не тіль ки став лять лю ди нув залеж не ста но ви ще, а й на но сять ве -ли чез ну мо раль ну шко ду люд ст ву i є се -рйоз ною пе ре по ною на шля ху ста нов -лен ня сус піль ст ва єв ро пейсь ко го рів ня.

Мі ніс тер ст во осві ти і на уки ро би лой ро бить пев ні кро ки з ме тою роз роб кистра те гіч них на пря мів на ці о наль но гови хо ван ня ді тей та мо ло ді. Мі ніс тер ст -вом був ви да ний на каз № 420 від24.05.2007 ро ку «Про ви ко ри стан ня мо -біль них те ле фо нів під час на вчаль но гопро це су», згід но з яким шко ля рам за бо -ро не но ко рис ту ва тись мо біль ним те ле -фо ном під час за нять.

Пред с тав ник Мі ніс тер ст ва осві ти і на уки


м. Ки їв№ 420 від 24.05.2007

Про ви ко ри стан ня мо біль них те ле фо нів

під час на вчаль но го про це су

На ви ко нан ня рі шен ня ко ле гій Мі -ніс тер ст ва осві ти і на уки Укра ї ни, Мі -ніс тер ст ва внут ріш ніх справ Укра ї ни,Мі ніс тер ст ва Укра ї ни у спра вах сім’ї,мо ло ді та спор ту від 27 квіт ня 2007 ро кута з ме тою під ви щен ня рів ня ор га ні за -ції на вчаль но-ви хов но го про це су

НАКАЗУЮ:1. За бо ро ни ти з 1 ве рес ня 2007 ро ку

ви ко ри стан ня мо біль них те ле фо ніву за галь но ос віт ніх і про фе сій но-тех ніч -них на вчаль них за кла дах усі ма учас ни -ка ми на вчаль но-ви хов но го про це су підчас про ве ден ня на вчаль них за нять.

Сло во на да єть ся пред с тав ни ку ком -па нії «Ки їв с тар».

На ці о наль ний мо біль ний опе ра тор«Ки їв с тар» ви сту пив іні ці а то ром за про -вад жен ня освіт ньої про гра ми для се -ред ніх на вчаль них за кла дів, яка маєна ме ті ви хо ван ня у шко ля рів куль ту ри

ко рис ту ван ня мо біль ним те ле фо номяк у шко лах, про фе сій но-тех ніч них на -вчаль них за кла дах, так i за їх ме жа ми.

10 лип ня 2007 ро ку був під пи са нийме мо ран дум про спів ро біт ниц т во міжМі ніс тер ст вом осві ти і на уки Укра ї нита ком па нією «Ки їв с тар», яким обид вісто ро ни за свід чи ли об’єд нан ня зу сильу рам ках про гра ми «Мо біль на куль ту -ра», спря мо ва ної на фор му ван ня ети киспіл ку ван ня по мо біль но му те ле фо нууч нівсь кої мо ло ді, ви хо ван ня куль ту рико рис ту ван ня мо біль ним зв’яз ком се -ред уч нів.

Мо раль не об лич чя уч ня, ети ка йо гопо ве дін ки та вза є мин скла да ють сяне сти хій но, а фор му ють ся в хо ді на -вчаль но-ви хов но го про це су, який здій -с ню єть ся шко лою, сім’єю, гро мадсь кіс -тю. Над зви чай но важ ли ву роль у ви хо -ван ні но вої лю ди ни ві ді гра ють за кла диосві ти. Са ме тут у ді тей і мо ло ді фор му -єть ся ро зу мін ня ети ки й мо ра лі, ви роб -ля ють ся ха рак тер і пе ре ко нан ня, став -лен ня до ко лек ти ву, до са мо го се бе.

Бур х ли вий роз ви ток ін фор ма цій но-ко му ні ка тив но го об лад нан ня у сві тістає нам ближ чим і більш зро зу мі лимз точ ки зо ру до ступ нос ті ко рис ту ван няти ми чи ін ши ми елек т рон ни ми за со ба -ми, се ред яких чіль не міс це по сі даємож ли вість ко рис ту ван ня за со ба мита фун к ці я ми мо біль но го зв’яз ку.Ми вже на стіль ки звик ли до пе ре ваг та -ко го ви ду спіл ку ван ня, що час то не по -мі ча є мо, як у про це сі мо біль но го спіл -ку ван ня не зва жа є мо на ото чу ю чу насдій с ність.

Ми по ва жа є мо влас не пра во на спіл -ку ван ня, не хту ю чи ін ши ми пра ва мита обов’яз ка ми, що знай ш ли своє гід невід об ра жен ня в Кон с ти ту ції Укра ї ни.На цьо му ета пі ва шо го жит тя го лов нимобов’яз ком є на вчан ня, на вчан ня сум -лін не та ста ран не. Ви не по вин ні про -пус ка ти жод но го сло ва вчи те ля, жод -ного йо го по яс нен ня. Са ме то му не до -пус ти мим є ко рис ту ван ня мо біль нимзв’яз ком під час на вчаль них за нять.На уро ці го лов не ва ше за вдан ня — на -вча тись і спіл ку ва ти ся з учи те ля ми, а ін -ше спіл ку ван ня, на віть з бать ка ми, мож -на здій с ню ва ти в час, віль ний від на -вчаль них за нять. А щоб ва ші бать кине хви лю ва лись, дай те їм роз клад, в яко -му бу де за зна че ний час уро ків і пе рерв,по пе ред ньо до мо вив шись із ни ми, щово ни те ле фо ну ва ти муть вам ви ключ нопід час пе рерв.

Ви ми ка ю чи мо біль ний те ле фон підчас за нять, ви мо же те бу ти впев не ні,що не про пус ти те жод но го дзвін ка віддру зів чи бать ків за вдя ки по слу гам «Го -ло со ва пош та» та «Вам телефонували»,які про по нує на ці о наль ний мо біль нийопера тор.

ВИХОВАННЯ


Про те, ка жу чи про мо біль не спіл ку -ван ня вза га лі, мож на зро би ти ви сно вокпро не до стат ній рі вень мо біль ної ети -ки, і не тіль ки се ред мо ло ді. Основ ніпра ви ла мо біль но го ети ке ту до по мо -жуть вам зро зу мі ти, де ме жа між осо -бис тою сво бо дою спіл ку ван ня й нор ма -ми со ці аль ної по ве дін ки.

Пра ви ла по вод жен ня з мо біль ним те ле фо ном

Роз по відь суп ро во дить ся пре зен та -цією «За по ві ді мо бі ле ма на».

1. На ма гай тесь ви ми ка ти мо біль ніте ле фо ни там, де є за сте ре жен ня «Будьлас ка, ви мкніть мо біль ний те ле фон».Мо біль ний те ле фон — це до сить склад -ний елек т рон ний при стрій з ве ли коюкіль кіс тю різ но го ро ду ви про мі ню вань.По екс пе ри мен туй те з ва шим те ле фо -ном: пок ла діть йо го бі ля зви чай но гоувім к не но го ра діо прий ма ча та за те ле -фо нуй те на ньо го. Ви по чу є те, як до ме -ло дії, що лу нає з ра діо прий ма ча, при мі -шу ють ся не при єм ні шу ми. Це озна чає,що ра діо сиг нал який прий має мо біль -ний те ле фон ра зом із дзвін ком, впли ваєна ін ші елек т рон ні при строї. Те перуявіть, що в лі кар ні ви про мі ню ван нямо біль но го те ле фо ну за ва жає ро бо тіпри стро їв, від яких за ле жить жит тя лю -ди ни чи ко рек т ність уста нов лен ня при -чин хво ро би.

Ко рис ту ва тись мо біль ним зв’яз кому ме дич них за кла дах не мож на!

Усі ми час то ди ви мось на не бо і спо -сте рі га є мо за лі та ка ми. Чи за мис лю ва -лись ви над тим, як же во ни лі та ють,оскіль ки на не бі не має та ких шля хіві та кої роз міт ки, як на до ро гах? Лі та ки

ле тять, не зби ва ю чись із кур су, за до по -мо гою ра діо ло ка цій них при стро їв,прин цип ро бо ти яких схо жий на прин -ци п ро бо ти зви чай но го ра діо прий ма ча.Отже, мо біль ний те ле фон мо же не га -тив но впли ну ти на над точ ні при строї лі -та ка, особ ли во при зльо ті та по сад ці.

Слід зав ж ди пам’ята ти це пра ви -ло — від ньо го за ле жить жит тя лю дей.Ви мкне ний мо біль ний те ле фон в уста -но вах з ве ли кою кіль кіс тю ра діо апа ра -ту ри — за по ру ка на шої без пе ки.

2. Пам’ятай те, що тре ба пе ре во ди тисвій мо біль ний те ле фон в ре жим «беззву ку» або ко рис ту ва тись по слу гою«Го ло со ва пош та» у те ат рах, му зе ях,кі но те ат рах, на ви став ках. Біль шістьіз нас із за до во лен ням про во дять віль -

ний час у кі но те ат рі, пе ре гля да ю чи но -вин ки кі но про ка ту з ці ка вим сю же том,ак тив ним дій ст вом та улюб ле ни ми ак то -ра ми... І біль шість із нас від во лі ка ються,ко ли в на пру же ний мо мент ти шу по ру -шує сиг нал мо біль но го те ле фо ну.

Мо біль ні опе ра то ри по дба ли про та -кі си ту а ції, на ла го див ши по слу гу «Го ло -со ва пош та», яка вми кає ав то від по ві дачу ра зі ви мкне но го мо біль но го те ле фо -ну. Прос то за мов те цю по слу гу в мо -біль но го опе ра то ра й від по чи вай те, на -со лод жу ю чись ці ка вим дій ст вом і гроюулюб ле них ак то рів. На стро їв ши по слу -гу «Го ло со ва пош та», ми ви ка зу є мо на -шу по ва гу до ото чу ю чих нас лю дейта ак то рів те ат ру, які пра цю ють за ра динас, гля да чів.

Ре жим мо біль но го те ле фо ну «беззву ку» бу де до реч ним у му зе ях і на ви -став ках, де ні що не по вин но за ва жа тиото чу ю чим ми лу ва тись мис тец т вом. А вра зі по тре би мож на вий ти із за лу й від -по віс ти на дзві нок, не від во лі ка ю чи ін -ших лю дей.

3. Ви бе ріть та кі рін г то ни, які при -єм ні вам і вод но час не бу дуть тур бу ва -ти ото чу ю чих. Скіль ки лю дей, стіль ки йупо до бань — це мож на ска за ти і прому зич ні впо до бан ня. З та ким му зич нимріз но ма ніт тям, яке іс нує, важ ко ви бра -ти со бі якийсь один уні каль ний рін г тон,але те, що по до ба єть ся вам, мо же неспо до ба тись і на віть об ра зи ти ін ших.По ва жай те, будь-лас ка, ото чу ю чих васлю дей, не став те на свій мо біль ний те -ле фон дра тів ли ві ме ло дії, гру бі ви сло ви,не при єм ні зву ки й піс ні спе ци фіч нихму зич них жан рів.

4. Уста но віть мі ні маль ну гуч ністьсиг на лу мо біль но го те ле фо ну, ко ливи від по чи ва є те ра зом з ін ши ми людь -ми. Вам же ці ка во від по чи ва ти з ва -шими дру зя ми у гро мадсь ких міс цях,та ких як ка фе або іг ро ві спор тив ні май -дан чи ки. Ва ша ком па нія ве се ло про во -дить час ра зом, і вам бу ло б не при єм но,як би в ко гось з ото чу ю чих го лос нодзво нив мо біль ний те ле фон. Це є не по -ва гою до ото чу ю чих — тим са мим лю -ди на свід чить, що їй ці ка ві ше зі спів -розмов ни ком, який те ле фо нує, ніж ізпри сут ні ми. Не до зво ляй те со бі демон -ст ру ва ти зне ва гу до ото чу ю чих, постав -те рін г тон ва шо го те ле фо ну на мі ні -маль ну гуч ність, а в ра зі дзвін ка чем нови бач тесь пе ред при сут ні ми й ви й дітьу ти хе міс це для роз мо ви.

5. У гро мадсь ких міс цях: бі б ліо те ці,ма га зи нах, транс пор ті, ліф ті на ма гай -тесь роз мов ля ти по мо біль но му те ле -фо ну мак си маль но ти хо та ко рот ко.Сво ї ми роз мо ва ми ви мо же те за ва жа тиото чу ю чим, тим са мим ви ка зу ю чидо них не по ва гу. Ото чу ю чим вас лю дямзов сім не ці ка во зна ти про ва ші спра ви

ВИХОВАННЯ

Су час ний світ з йо го всебільш зрос та ю чи ми тем -пами жит тя не се в со бінову по ве дін ку лю дей, що,у свою чер гу, від тво рює но вікуль тур ні цін нос ті.


та слу ха ти ва ші те ре ве ні із дру зя ми.Кра ще ви бач тесь пе ред тим, хто вам те -ле фо нує, та пе ре дзво ніть йо му піз ні ше,ко ли ви бу де те на са мо ті, або роз мов -ляй те мак си маль но ти хо. До ре чі, ви хо -ва на лю ди на, яка те ле фо нує, обов’яз ко -во по ці ка вить ся, чи зруч но її спів роз -мов ни ку роз мов ля ти в цей мо мент, числід пе ре дзво ни ти піз ні ше.

6. Біль шість су час них те ле фо нівфік сує но мер, з яко го зроб ле но ви -клик, і по ві дом ляє про про пу ще нідзвін ки. Якщо вам не від по ві ли від ра зу,не вар то по вто рю ва ти ви клик — на бе -ріть ся тер пін ня й за че кай те, до ки або -нент змо же пе ре дзво ни ти вам.

Існує «зо ло те» пра ви ло п’яти ви кли -ків, яке під ка зує нам оп ти маль ну кіль -кість гуд ків у трубці. Не етич но три ма титрубку до мо мен ту, ко ли опе ра тор від -клю чає дзві нок (це, як пра ви ло, від бу -ва єть ся пі сля 12–15-го гуд ка). Пе ре че -кай те п’ять гуд ків, ваш ви клик по ба чатьі пе ре дзво нять у зруч ний час.

7. Не ба жа но те ле фо ну ва ти на мо -біль ний до 9 го ди ни ран ку і пі сля 22-їго ди ни ве чо ра — ваш або нент і чле нийо го ро ди ни мо жуть від по чи ва ти,і ваш дзві нок мо же бу ти ду же не до реч -ним. Щой но ми ма ли роз мо ву про ети -кет ко рис ту ван ня го лов ною фун к цієюмо біль но го те ле фо ну — без по се ред німзв’яз ком між людь ми, пе ре ва ги яко готіс но пов’яза ні з осо бис тіс ним спіл ку -ван ням. Хо ча фун к ції су час них мо біль -них те ле фо нів не об ме жу ють ся тіль кипро стою мож ли віс тю зро би ти абоприй ня ти дзві нок — во ни на ба га тошир ші. Іншим важ ли вим еле мен том мо -біль ної куль ту ри слід ува жа ти ко рис ту -ван ня най більш роз пов сюд же ни ми, пі -сля осо бис тіс но го спіл ку ван ня, фун к ці -я ми мо біль них те ле фо нів, та ки мияк SMS, MMS, фо то ка ме рою, му зич нимпро гра ва чем (mp3-плей є ром).

8. Якщо під час ви ста ви чи в бі б ліо -те ці вам треба тер мі но во від пра ви тиSMS або ін ше по ві дом лен ня, ви мкнітьсиг нал кла ві а ту ри — він мо же за ва жа -ти ото чу ю чим, від во лі ка ти їх від ви ста -ви чи від чи тан ня кни жок або на вітьдра ту ва ти.

9. Тес ту ван ня ва шо го те ле фо нуна рі вень гуч нос ті рін г то нів кра щепро во ди ти вдо ма, а не у гро мадсь кихміс цях — ви мо же те прос то на ля ка тилю дей не спо ді ва ни ми гуч ни ми зву ка -ми. Слу ха ти му зи ку зі сво го те ле фо нукра ще теж удо ма або зі зго ди всіхприсут ніх лю дей (на прик лад, у гос тяху кім на ті, де зі бра ли ся дру зі), то мущо му зич ні сма ки у біль шос ті лю дейвід різ ня ють ся. І на віть ко рис ту ю чисьна вуш ни ка ми, слід уста нов лю ва ти мі ні -маль ну гуч ність, що би чу ти зов ніш нізву ки. Особ ли во це ак ту аль но, ко ли

ви пе ре хо ди те про їж д жу час ти ну. Ці -нуй те влас не жит тя, во но у вас єди не!

10. Не до пус ти мим є ви ко ри стан нячу жих мо біль них те ле фо нів і по ві дом -лен ня но ме рів тре тім осо ба ми без зго -ди їх ніх влас ни ків. По ва жай те при ват -ність — не чи тай те тек с то ві по ві дом лен -ня та не пе ре гля дай те спи сок дзвін ківу чу жо му те ле фо ні без до зво лу. На вітьяк що це ва ші дру зі чи близь кі знай о мі.

Пра ви ла ети ке ту та кож ка жуть проте, що не до пус ти мою є пе ре да ча те ле -фон них но ме рів без зго ди їх ніх влас ни -ків. По водь те ся з ото чу ю чи ми людь митак, як би ви хо ті ли, щоб во ни по во ди -ли ся з ва ми.

11. Фо то гра фу ю чи або зні ма ю чи ві -део на свій мо біль ний те ле фон, по ва -жай те при ват не жит тя ін ших лю дей.Над зви чай но важ ли вим ас пек том без -пе ки ди ти ни є ви ко ри стан ня та коїфунк ції мо біль но го те ле фо ну, як ві део -ка мери, у ко рис но му рус лі. Обов’яз ко -во пи тай те про мож ли вість зйом кив ото чу ю чих, про ко го ви хо ті ли би при -га да ти піз ні ше. І вже зов сім не при пус -ти мо зні ма ти на влас ний те ле фон на -сил ля. Сьо го ден ня ха рак те ри зу єть сябур х ли вим сплес ком не вмо ти во ва ноїжор с то кос ті. Та ка по ве дін ка не мо жебу ти доб рим при кла дом для на слі ду ван -ня, за мис літь ся над цим, будь лас ка!

Пи тан ня для об го во рен ня проб ле м мо біль но го ети ке ту

1. Ви зна чен ня по нять «мо біль накуль ту ра», «мо біль ний ети кет». До три -ман ня пра вил мо біль ної по ве дін ки — ді -євий ви яв по ва ги до ото чу ю чих.

2. Зміст по нят тя «куль ту ра спіл ку -ван ня». Пра ви ла куль ту ри спіл ку ван ня.Фор му ван ня куль ту ри спіл ку ван ня під -літ ків з до рос ли ми та од но літ ка ми.

4. Зміст по нят тя «при ват не жит тя».Пра ви ла по ва ги до при ват но го жит тяінших осіб з точ ки зо ру мо біль но гоетике ту.

5. Роль пра вил мо біль но го ети ке тув по всяк ден но му жи ті.

Прак тич ні за нят тя1. Під го ту ва ти до по ві ді про до три -

ман ня мо біль но го ети ке ту як у шко лах,так і у гро мадсь ких міс цях — кі но те ат -рах, те ат рах, бі б ліо те ках, му зе ях то що.

2. При ду ма ти гу мо рис тич ні мі ні атю -ри, ро зі гра ти ко рот кі сцен ки, що спо ну -ка ють ді тей по мі ча ти по мил ки в ко -ристу ван ні мо біль ним зв’яз ком, і ви -пра ви ти їх.

Прак тич но кож ний учень від прав -ля єть ся у шко лу з мо біль ним те ле фо -ном у ки ше ні. А в учи те лів з’яв ля єть сядо дат ко ва проб ле ма — зу мі ти про вес тиурок в умо вах під ви ще ної мо біль ноїува ги.

Мо де лю єть ся си ту а ція, яка мо жеви ник ну ти на уро ці. До по ма га ють п’ятьдоб ро воль ців, які по го ди лись на екс пе -ри мент. Во ни на влас ні очі пе ре ко на -лись у то му, що вчи тель не змо же про -во ди ти урок, ко ли од ин учень пи шеSMS-ки, ін ший за ка чує рін г то ни, тре тійна ма га єть ся від по віс ти на дзві нок,а чет вер тий слу хає му зи ку.

Пра ви ла мо біль ної без пе ки на до ро гах

Сло во на да єть ся ін с пек то ру ДАІ.На яв ність мо біль но го те ле фо ну

в ав то мо бі лі дає ба га то пе ре ваг, од нієюз яких, по за вся ки ми сум ні ва ми, є мож -ли вість зв’яз ку з екс тре ни ми служ ба миу ви пад ку до рож ньо-транс пор т ної при -го ди. У той же час ко рис ту ва тись мо -біль ним те ле фо ном під час во дін ня ав -то мо бі ля без спе ці аль ної гар ні ту ри«hands free» не без печ но. На віть як щови уваж ні й обе реж ні за кер мом, роз мо -ва по мо біль но му те ле фо ну мо же від -вер ну ти ва шу ува гу від си ту а ції на до -ро зі та при звес ти до не ви прав но го.

До три му ю чись та ких еле мен тар нихпра ви ла без пе ки ви ко ри стан ня мо біль -них те ле фо нів під час во дін ня ав то мо бі ля,ви не тіль ки убез пе чи те се бе й ото чу ю -чих, а і змо же те за по біг ти мож ли війтраге дії:

1. По мож ли вос ті утри муй тесь відроз мов по мо біль но му те ле фо ну під часво дін ня.

2. Пе ред за пус ком дви гу на ми ре ко -мен ду є мо вам пе ре во ди ти те ле фону без звуч ний ре жим чи ско рис та тисьпо слу гою «Го ло со ва пош та».

3. Якщо вам не об хід но від по віс тина дзві нок чи пе ре дзво ни ти, зна хо дя -чись за кер мом транс пор т но го за со бу:

• ви ко рис то вуй те гар ні ту ру «handsfree»;

• по ста рай те ся звес ти роз мо ву до мі -ні му му й по пе редь те спів роз мов ни -ка, що ви за кер мом і по вин ні за кін -чи ти роз мо ву як най ш вид ше;

• від ра зу за вер шіть розмову в то муви пад ку, як що роз мо ва є для вас від -во лі ка ю чою, емо цій ною чи не при -єм ною.4. Ні ко ли не від си лай те SMS і не пе -

ре гля дай те мо біль ний кон тент під часво дін ня.

5. Не за пи суй те по ві дом лен ня й неди віть ся на но ме ри ви кли ків.

6. Ви ко рис то вуй те мо біль ний те ле -фон для то го, що би по дзво ни ти за екс -тре ни ми но ме ра ми.

7. Ви ко рис то вуй те мо біль ний те ле -фон, щоб до по мог ти ін шим в ава рій нихси ту а ці ях.

Во дії! Не об хід но ро зу мі ти, що, длято го що би пов ніс тю убез пе чи ти се бета ото чу ю чих від яких-не будь не га тив -

ВИХОВАННЯ


них на слід ків, одер жав ши вхід ний дзві -нок чи за не об хід нос ті по дзво ни ти, тре -ба зу пи ни ти ваш транс пор т ний за сіб,при пар ку ва ти сь, по роз мов ля ти й тіль кипі сля цьо го про дов жува ти рух.

Чо му б не здій с ни ти пар ку ван ня ва -шо го транс пор т но го за со бу й не по го -во ри ти до схо чу по мо біль но му те ле фо -ну, за мість то го, щоб ви тра ча ти енер гіюй кон цен т ру ва тись од но час но на во дін -ні та роз мо ві?

До від ка. Но ві Пра ви ла до рож ньо гору ху Укра ї ни (від 01.01.2002 р.) за бо ро -ня ють во дію під час ру ху транс пор т но -го за со бу ко рис ту ва ти ся за со ба мизв’яз ку, три ма ю чи їх у ру ці (за ви нят -ком во ді їв опе ра тив них транс пор т нихза со бів під час ви ко нан ня ни ми не від -клад но го служ бо во го за вдан ня).

Чин ним за ко но дав ст вом Укра ї нине за бо ро ня єть ся ви ко ри стан ня спе ці -аль них ав то мо біль них на бо рів, що до -зво ля ють роз мов ля ти по мо біль но му те -ле фо ну, не зай ма ю чи рук. У той же часфа хів ці по пе ред жа ють, що роз мо випо мо біль но му те ле фо ну, на віть як щови не три ма є те йо го в ру ці, у чо ти ри ра -зи збіль шу ють імо вір ність ДТП.

Мо біль ний зв’язок: ко ристь чи зло?

Сло во на да єть ся лі ка рю з гі гі є нипра ці Зінь ківської рай держ ад мі ні -страції.

У час стрім ко го роз вит ку на уко во-тех ніч но го про гре су в Укра ї ні, як і вусьо му сві ті, зрос тає кіль кість дже релелек т ро маг ніт но го ви про мі ню ван ня.Що дня бу ду ють ся, ре кон ст ру юють ся

ба зо ві стан ції стіль ни ко во го зв’яз ку, до -об лад ну ють ся та ре кон ст ру юють ся те -ле ра ді о пе ре да валь ні цен т ри, ак тив нови ко рис то ву ють ся без дро то ві спо со бипе ре да чі да них у ме ре жі Інтер нет то що.До то го ж май же кож ний до рос лиймеш ка нець і на віть ді ти що дня ко рис ту -ють ся мо біль ни ми те ле фо на ми та по бу -то ви ми елек т ро при ла да ми.

Най біль шу стур бо ва ність у на се -лен ня ви кли ка ють ба зо ві стан ції стіль -ни ко во го зв’яз ку, які бу ду ють ся в без -по се ред ній близь кос ті до місць про жи -ван ня лю ди ни. Адже елек т ро маг ніт неви про мі ню ван ня має здат ність впли ва -ти на цен т раль ну нер во ву сис те му та,від по від но, ви кли ка ти по ру шен ня в ро -бо ті людсь ко го ор га ніз му в ці ло му.Типо ва ба зо ва стан ція стіль ни ко во гозв’яз ку скла да єть ся з тех но ло гіч но гокон тей не ра, в яко му роз та шо ву єть сястан цій не об лад нан ня; ме та ле ві кон -струк ції для кріп лен ня ан тен (ін ко лиан те ни вста нов лю ють ся на іс ну ю чихспо ру дах — да хах бу дин ків, тру бах ко -те лень то що, як що во ни за без пе чу ютьдо стат ню ви со ту); а та кож прий маль -но-пе ре да валь ні та ра діо ре лей ні ан -тени. Елек т ро маг ніт ну енер гію ви про -мі нює не вся ба зо ва стан ція, а тіль киприй маль но-пе ре да валь ні ан те ни, які,як пра ви ло, роз та шо ва ні на ви со ті 60 мвід по вер х ні зем лі. Анте ни вста нов лю -ють ся та ким чи ном, що енер гія, яка ви -про мі ню єть ся, зо се ред же на у вузь ко му«про ме ні» (по діб но світ лу від ліх та ри -ка) і спря мо ву єть ся в бік і по між бу дів -ля ми. При до слід жен ні рів нів елек т ро -маг ніт но го по ля в зо ні дії ба зо вої стан -ції пе ре ви щен ня від мі ча ють ся в ра ді у сі

10–20 мет рів і ви ще 30-ти мет рів від по -вер х ні зем лі. Три ва ле пе ре буван няв зо ні пе ре ви щен ня елек т ро маг ніт нихпо лів мо же за шко ди ти здоров’ю. То муда на ді лян ка вста нов лю єть ся як зо наоб ме жен ня бу дів ниц тва (об ме жу єть сябу дів ниц т во жит ло вих бу дин ків, ди тя -чих за кла дів, лі ку валь них ста ці о нар нихза кла дів то що, об ме жу єть ся ви сот ністьбу дин ків). При вста нов лен ні но вихбазо вих стан цій або при про ве ден нірекон ст рук ції мо біль ні опе ра то ри по -вин ні узго ди ти міс це їх роз ташу ван няз від по від ни ми служ ба ми та от ри ма тиса ні тар ний пас порт на ба зо ву стан цію.У са ні тар но му пас пор ті вка зу ють сятех ніч ні па ра мет ри при строю, роз мірзо ни об ме жен ня бу дів ниц т ва, рі веньелек т ро маг ніт но го ви про мі ню ван ня.Усе це ви вчає та пе ре ві ряє сан с луж ба.Якщо хо ча б за од ним па ра мет ромоб’єкт є не без печ ним, то міс це май -бутньо го роз та шу ван ня не узгод жу єть -ся, са ні тар ний пас порт не ви да єть ся й,від по від но, ба зо ва стан ція не вста нов -лю єть ся. Нор ма ти ви елек т ро маг ніт но -го ви про мі ню ван ня в Укра ї ні су во рорег ла мен ту ють ся і є ниж че в чо ти рира зи, ніж у Ро сії, Бє ла ру сі, Угор щи ні,та в 40 ра зів ниж че, ніж у кра ї нах Скан -ди на вії.

Час то мож на по чу ти за пи тан ня:чи є без печ ним уста нов лен ня ба зо вихстан цій на да хах жит ло вих і гро мад -ських бу дин ків і чи мож на на од но муміс ці вста нов лю ва ти кіль ка ба зо вихстан цій? До зво ля єть ся вста нов лю ва тиод ну й біль ше стан цій на да хах за умо -ви, що су мар ний рі вень елек т ро маг ніт -но го ви про мі ню ван ня не бу де пе ре ви -щу вати гі гі є ніч ний нор ма тив, а дахбудин ку бу де гра ни цею са ні тар но-за -хис ної зо ни.

Про тя гом остан ніх 15-ти ро ків ак -тив но про во дять ся до слід жен ня впли вуелек т ро маг ніт но го ви про мі ню ван нябазо вих стан цій на здо ров’я лю дей.У хо ді про ве де них до слід жень Все світ -ньою ор га ні за цією охо ро ни здо ров’ята Між на род ним ко мі те том із не іоні -зую чих ви про мі ню вань від мі ча єть ся,що виш ки мо біль но го зв’яз ку не ство -рю ють біль шої не без пе ки, ніж те ле-та ра діо пе ре да ва чі.

Окре мим ряд ком слід за зна чи тивплив мо біль них те ле фо нів на здо ров’яна се лен ня. Адже в да но му ви пад ку дже -ре ло елек т ро маг ніт но го ви про мі ню ван -ня зна хо дить ся в без по се ред ній близь -кос ті до лю ди ни. Ві до мо, що най більшін тен сив ний по тік елек т ро маг ніт ниххвиль від бу ва єть ся в мо мент очі ку ван няви кли ку та дзвін ка. Ві до мо, що кіс т ки,шкір ні по кри ви ма ють ви со ку про від -ність для елек т ро маг ніт них про ме нів,то му в ор га нах і сис те мах ор га ніз му

ВИХОВАННЯ


(особ ли во в го лов но му моз ку та за ло -зис тих ор га нах) ви ни ка ють знач ні зру -шен ня під впли вом маг ніт них по лів. Ви -кли ка ють за не по ко єн ня не кон т ро льо -ва не за ча сом ко рис ту ван ня мо біль ни мите ле фо на ми, но сін ня їх без по се ред ньона ті лі, ран ній вік ді тей, з яко го вони по -чи на ють ко рис ту ва тись мо біль ним те -ле фо ном. Щоб уник ну ти не га тив но говпли ву на ор га нізм елек т ро маг ніт ниххвиль, не об хід но до три му ва тись пев нихпра вил ко рис ту ван ня мо біль ним те ле -фо ном. Слід об ме жу ва ти час роз мовпо те ле фо ну; не мож на но си ти те ле фону ки ше нях одя гу. Не ба жа но ко рис ту ва -тись те ле фо ном у са ло ні ав то мо бі ля,у не ве ли ко му за кри то му при мі щен ні,ад же елек т ро маг ніт ні хви лі від би ва ють -ся від стін і ске ро ву ють ся на лю ди ну.Не мож на три ма ти те ле фон у кім на ті підчас сну та від по чин ку. Да ю чи те ле фонди ти ні, слід по яс ни ти, що те ле фон —це за сіб зв’яз ку, а не пле єр чи іг ро вапри став ка. На ма гай тесь ку пу ва ти те ле -фон якіс ний і сер ти фі ко ва ний в Укра ї ні.

«Чи мо жеш ти від мо ви тись від мо біль но го те ле фо ну?»

Сьо год ні на кон фе рен ції при сут нійко рес пон дент га зе ти «Го лос Зінь ків щи -ни», яка взя ла ін терв’ю в уч нів лі цею.

Т. Ше пель. Уза га лі то мог ла б, алене на дов гий строк, ін ко ли дра ту ютьріз ні дзвін ки, на прик лад, уліт ку від по -чи ва ла й тиж день жи ла з ви мкну тим те -ле фо ном і ні чо го страш но го! Але кра щез те ле фо ном у буд ні, та ке вже сьо го ден -ня, ми звик ли.

С. Го лі вер. Ні, не мо жу, та й у прин -ци пі це не мож ли во.

Мо біль ний те ле фон це ж зав ж дизв’язок між близь ки ми, для ді тей по гра -ти в іг ри, які на ньо му зна хо дять ся. Те -ле фон і шкід ли вий і ко рис ний.

А. Тер-Габ ре лян. Я не мо жу від мо -ви тись від мо біль но го. Не уяв ляю жит тябез ньо го. Як мож на хо ди ти спо кій но:мож ли во, там щось важ ли ве чи на вітьпід ня ти на стрій. То му я ста ла мо бі ле -ман кою. Є два ва рі ан ти за сто су ван нямо біл ки. Пер ший — прос то те ле фон. Тителефонуєш, то бі телефонують. Зруч -но. Уся ро бо та по бу до ва на на дзвін ках.Май же весь до хід за вдя ки те ле фо ну.Дру гий — мо біль ний при стрій. По чи на -ю чи з го дин ни ка… Не змо жу від мо ви -тись від мо біль но го те ле фо ну.

«Якщо ска жуть: «мо біль ник не без -печ ний для здо ров’я», то ме ні бай ду же.Бо це час ти на мо го що ден но го жит тя,він зав ж ди зі мною й зав ж ди на зв’яз -ку. «Есе мес ки» від дру зів на уро кахчас то ря ту ють. Ні, у будь-яко му ра зі яне від мов люсь від ньо го», — ува жаєбель гійська шко ляр ка, 12-річ на Ма ґа ліФо ре.

Пі сля про ве ден ня за нять про по ну -єть ся пе ре ві ри ти рі вень мо біль ної куль -ту ри уч нів.

Тес то ве за вдан ня1. В яких міс цях тре ба ви ми ка ти

мо біль ний те ле фон?А. В уста но вах з ве ли кою кіль кіс тю

ра діо апа ра ту ри.Б. В уста но вах з ве ли кою кіль кіс тю

лю дей.В. В уста но вах з ве ли кою кіль кіс тю

ав то мо бі лів.2. Ко ли до ціль но ви ко рис то ву ва ти

по слу гу «Го ло со ва пош та»»?А. Удо ма.Б. На ву ли ці.В. У кі но те ат рах, концернтих залах.3. В яких ви пад ках до ціль но пе ре -

ми ка ти влас ний мо біль ний те ле фону ре жим «без зву ку»?

А. На уро ках.Б. У му зе ях і кі но те ат рах.В. У лі кар нях.4. В якій си ту а ції не мож на ви ко -

рис то ву ва ти рін г то ни із гру би ми ви -сло ва ми та не при єм ни ми зву ка ми?

А. У шко лі.Б. На кур сах іно зем них мов.В. Це не при пус ти мо в жод но му ра зі.5. Ва ші дії в си ту а ції, ко ли в ка фе,

де ви від по чи ва є те з дру зя ми, дзво -нить ваш мо біль ний те ле фон.

А. Ра діс но й го лос но від по віс ти надзві нок.

Б. Ви ба чи тись пе ред дру зя ми та від -по віс ти на дзві нок.

В. Ви ба чи тись пе ред дру зя ми, вий тив ти хе міс це й від по віс ти на дзві нок.

6. Скіль ки гуд ків до реч но че ка ти,як що ви те ле фо ну є те?

А. До ки опе ра тор не від клю чить,оскіль ки то му, ко му ви те ле фо ну є те, ду -же по до ба єть ся влас ний рін г тон.

Б. Не біль ше п’яти гуд ків.В. До ки опе ра тор не від клю чить,

а по тім ще кіль ка ра зів за те ле фо ну ва ти.7. В який час не ба жа но те ле фо ну -

ва ти на мо біль ний те ле фон?А. Це зав ж ди мож на.Б. З 9 ран ку до 22-ї го ди ни ве чо ра.В. Із 22 го ди ни ве чо ра до 9-ї го ди ни

ран ку.8. Ва ші дії в бі б ліо те ці пе ред від -

прав кою SMS.А. Ви мкну ти сиг нал кла ві а ту ри й

від пра ви ти SMS.Б. Го лос но ви ба чи тись пе ред від ві -

ду ва ча ми бі б ліо те ки й від пра ви ти SMS.В. Уза га лі не від прав ля ти SMS, у бі б -

ліо те ці це неприпус ти мо.9. Чи мож на ви ко рис то ву ва ти мо -

біль ні без зго ди їх ніх влас ни ків?А. Мож на, як що влас ник — ваш

друг.Б. Це не при пус ти мо.

В. Мож на, не зва жа ю чи на те, хтодля те бе ця лю ди на.

10. Що тре ба зро би ти з мо біль нимте ле фо ном пе ред по чат ком уро ку?

А. Зро би ти ме ло дію гуч ні ше.Б. Ви мкну ти те ле фон.В. Пе ре вес ти те ле фон у ре жим «без

зву ку».Кож на вір на від по відь на за пи тан ня

оці ню єть ся в 1 бал.

Якщо учень на брав від 10 до 7-ибалів. Ві та є мо, ви є ви хо ва ною лю ди -ною та справ ж нім фа хів цем у мо біль но -му ети ке ті! Не при хо вуй те ва ші знан ня,во ни мо жуть ста ти у при го ді ін шим.

Якщо учень на брав від 6 до 3-хбалів. Ви ро зу мі є те по нят тя «мо біль накуль ту ра», зна є те пра ви ла мо біль но гоети ке ту, але не зав ж ди до три му є тесь їх.Будь лас ка, ще раз ознай ом те ся з пра -ви ла ми та уваж ні ше став тесь до ін те ре -сів ото чу ю чих.

Якщо учень на брав два ба ли й мен -ше. У вас низь кий рі вень мо біль ноїкуль ту ри. Будь лас ка, ви вчіть пра ви ламо біль но го ети ке ту, які роз ро бив на ці о -наль ний мо біль ний опе ра тор, і до три -муй тесь їх, оскіль ки куль тур на по ве дін -ка — 50 % успі ху лю ди ни в жит ті.

Ви снов киТре ба пра цю ва ти у шко лах, про фе -

сій но-тех ніч них на вчаль них за кла дах,у гро мадсь ких за кла дах для то го, щобми бу ли справ ж ні ми єв ро пей ця ми, щобце бу ло «при коль но», щоб мо біль нийзв’язок, мо біль не спіл ку ван ня на справ -ді при но си ли ра дість і за до во лен ня.

Знан ня й ви ко нан ня пра вил мо - більно го ети ке ту — це озна ка ви хо ва -нос ті та ви со кої куль ту ри спіл ку ван няабо нен та.

Ка жу чи про мо біль не спіл ку ван нявза га лі, мож на зро би ти ви сно вок проне до стат ній рі вень мо біль ної ети ки, йне тіль ки се ред мо ло ді. Основ ні пра ви -ла мо біль но го ети ке ту до по мо жуть вамзро зу мі ти, де ме жа між осо бис тою сво -бо дою спіл ку ван ня та нор ма ми со ці аль -ної по ве дін ки.

Ви ко ри ста ні дже ре ла:http://www.guoz.te.ua;http://revolution.allbest.ru;http://www.siver.com.ua; http://ses.sarny.net.ua; http://www.ukr-portal.com; http://smallbusiness.od.ua; http://www.point.ru; http://www.bershad.ua; http://blogobig.com.

Н. Бен дас

ВИХОВАННЯ

Сьо год ні нар ко ма нія по сту по во «мо ло діє», се ред нійвік осіб, які вжи ва ють нар ко ти ки, ста біль но зни жу -єть ся. Фак тич но нар ко ма нія на бу ває ха рак те ру епі -де мії. Що річ но кіль кість нар ко ло гіч них хво рих збіль -шу єть ся в се ред ньо му на 5–10 %. Мо лодь має ши ро -

кий ви бір нар ко тич них і за па мо ро чу ю чих ре чо вин, се ред якихнай більш по ши ре ни ми є по хід ні опію, ко ноп лі, ефед ри ну, тра ма -дол то що. На бу ває по ши рен ня ку рін ня не тіль ки зви чай них си га -рет, а й так зва них куриль них су мі шей, до скла ду яких вхо дятьне тіль ки аро ма тич ні тра ви, а й де які рос ли ни, що ви кли ка ють га -лю ци на ції.

Не спе ци фіч ні озна ки вжи ван ня нар ко ти ків та кі: зрос та ю чатаємничість ди ти ни (на віть без по гір шен ня від но син з ото чен ням),час то з на ма ган ням на дов го пі ти з до му. Ди ти на все піз ні ше ля гаєспа ти, а вран ці дов го не мо же під вес ти ся з ліж ка. Зни кає ін те ресдо на вчан ня та звич них за хоп лень, з’яв ля ють ся про гу ли шкіль нихза нять. Зни жу єть ся успіш ність, але зрос та ють фі нан со ві по тре би,по чи на єть ся ви ма ган ня гро шей у все біль ших і біль ших су мах.Якщо з ро дин них га ман ців по чи на ють зни ка ти гро ші, ком пак т нікош тов нос ті чи гро ші у кла сі – це ду же за гроз ли вий знак! З’яв ля -ють ся не ві до мі та сум нів ні при яте лі. Бе сі ди із дру зя ми ве дуть ся по -шеп ки, не зро зу мі ли ми фра за ми та на са мо ті.

У ра зі фор му ван ня хі міч ної за леж нос ті з’яв ля ють ся й та кі ха -рак тер ні зов ніш ні озна ки:

• дов гі ру ка ва одя гу зав ж ди не за леж но від об ста вин і по го ди;• не при род но вузь кі або ши ро кі зі ни ці не за леж но від освіт лен ня;• не охай ний зов ніш ній ви гляд, су хе во лос ся, на бря ки на кін ців -

ках рук;• не роз бір ли ва, роз тяг ну та мо ва чи не зграб ні ру хи за від сут нос -

ті за па ху ал ко го лю з ро та;• яв не ба жан ня уни ка ти зу стрі чей з літ ні ми чле на ми ко лек ти ву

чи ро ди ни;• різ кість і не дба лість від по ві дей на ва ші за пи тан ня, а та кож

умис не про во ку ван ня кон ф лік ту для то го, що би при пи ни тиспіл ку ван ня.

Ду же важ ли ва озна ка – на стрій змі ню єть ся з не зро зу мі лихпри чин, ду же швид ко й до сить час то не від по ві дає си ту а ції: доб ро -зич ли вість під час скан да лу або, на впа ки, роз дра то ва ність у спо кій -ній си ту а ції. Мо жуть з’яви ти ся слі ди уко лів на всю дов жи ну ве ноз -них су дин на ру ках.

Май те на ува зі ви ник нен ня так зва них но вих лі карсь ких за леж -нос тей. Їх мож на пе ре ра хо ву ва ти дов го. Прак тич но все, що мож напри дба ти в ап те ці, у пев них до зах і при особ ли во му за со бі вжи ван -ня ста не ре чо ви ною, що ви кли кає змі ни у сві до мос ті. Ба га то лі ківпри пе ре до зу ван ні ви кли ка ють по ру шен ня сві до мос ті й га лю ци на -ції. То му ви ко ри стан ня лі ків у яв но пе ре ви ще них і не при пус ти михдо зах мо же спри чи ни ти ін ток си ка цію з різ но ма ніт ни ми га лю ци на -ці я ми. Так, зараз по ча ли ре єс т ру ва ти злов жи ван ня тра вою шав лії,яка при пев них спо со бах прий о му ви кли кає і слу хо ві, й зо ро ві га лю -ци на ції, під ви щен ня на строю, від чут тя фан та зій ні й не ре аль ні, від -рив від осо бис то го «Я». Пре па ра ти зал ді ар, ко ак сил, зо пік лон та ін -ші — та кож не рід кість у се ре до ви щі хі міч но за леж них осіб.

Що ро би ти ке рів ни кам шкіл, клас ним ке рів ни кам, бать кам,уч ням? Не об хід но вра хо ву ва ти те, що по пе ред жу ю чі за хо диобов’яз ко во слід пла ну ва ти та про во ди ти як з уч ня ми, так і з бать -ка ми. Ме дич ні пра ців ни ки шко ли та те ри то рі аль но го ЛПЗ, пси хо -ло ги за лу ча ють ся обов’яз ко во.

Основ ним по ви нно бу ти спрямування на здо ро вий спо сіб жит -тя, а не про ти за леж нос ті. Щоб знай ти слі ди ін’єк цій, нар ко тич ніре чо ви ни чи ін стру мен ти для їх за сто су ван ня (шприц, гол ки, фла -ко ни, об лат ки то що), не об хід но про вес ти де таль ний огляд ди ти нита її ре чей. Візь міть до ува ги, що та кі дії вчи тель мо же со бі до зво ли -ти тіль ки за умо ви зго ди на це бать ків або в їх при сут нос ті.

Ре ко мен дуй те бать кам, не со ром ля чись, роз пи ту ва ти на пря мупро всі дії й ви слов лен ня ди ти ни, які чи мось тур бу ють чи не зов сімзро зу мі лі.

Ко ли вам або бать кам ви пад ко во до ве деть ся знай ти в ди ти нишприц, яку-не будь су ху тра ву, не звич ний по ро шок, таб лет кичи мар ки, не ду же схо жі на пош то ві, або ті са мі слі ди від уко лівна всю дов жи ну ве ноз них су дин, не слу хай те жод них ви прав дань,по яс нень і ка зок. Час ті ше за все це брех ня!

Ра зом із бать ка ми чи по ра див ши їм та ке, мож на ви ко рис то ву -ва ти спе ці аль ні екс прес-тес ти – спе ці аль ні смуж ки, які, занурю ю -чись у се чу, сли ну чи кров, змі ню ють ко лір (ін струк ція, що до да єть -ся до них, усе по яс нює). Та кі ін ди ка тор ні смуж ки до по мо жуть іден -ти фі ку ва ти кон к рет ні нар ко ти ки, гру пи нар ко ти ків, ал ко гольв окре мих ви пад ках на віть у строк до 5-ти діб. При дба ти та кі смуж -ки мож на в ап те ках.

Ви рі ши ти пи тан ня про на яв ність будь-якої хі міч ної за леж нос тімо же тіль ки фа хі вець-нар ко лог. При цьо му ні бать ки, ні ви хо ва те -лі не по вин ні тис ну ти на ди ти ну, ста ви ти її в по ло жен ня ви гнан ця.

О. Мед ве дє ва


ВИХОВАННЯ

ПРОБЛЕМИ ЗАЛЕЖНОСТІ В УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

В остан ні ро ки в Укра ї ні спо сте рі га єть ся не ба че не зро стан ня різ но ма ніт них форм за леж нос ті (ал ко голь ної, нар ко тич ної, ток сич ної, ін фор ма цій ної то що).


Інфор ма цій на до від ка

На те ре нах міс та в кож но му із се ми рай о нів на ла год -же на ді єва ро бо та со ці аль но-пси хо ло гіч ної служ би.Від по від но до нор ма тив ної по тре би за кла ди осві тиміс та на 87,5 % за без пе че ні прак тич ни ми пси хо ло га -ми й со ці аль ни ми пе да го га ми. За галь на кіль кість —

325 чле нів со ці аль но-пси хо ло гіч ної служ би міс та. До скла ду служ -би вхо дять: 16 ме то дис тів рай он них від ді лів осві ти, від по ві даль -них за ро бо ту пси хо ло гіч ної служ би, прак тич ні пси хо ло ги, со ці -аль ні пе да го ги, кон суль тан ти пси хо ло го-ме ди ко-пе да го гіч нихкон суль та цій, які ма ють ви щу спе ці аль ну осві ту. Ре зуль та томуспіш ної ді яль нос ті со ці аль но-пси хо ло гіч ної служ би міс та є кад -ро ве за без пе чен ня фа хів ця ми.

Ана лі зу ю чи за остан ні три ро ки по каз ни ки со ці аль но-пси хо -ло гіч ної служ би в ас пек ті освіт ньо го рів ня фа хів ців, ма є мо та кіпо каз ни ки.

За вдан ня со ці аль но-пси хо ло гіч ної служ би сис те ми осві ти:• під ви щен ня ефек тив нос ті на вчаль но-ви хов но го про це су, за -

сто со ву ю чи на прак ти ці но віт ні до сяг нен ня пси холо гіч ної на -уки та со ці аль ної пе да го гі ки;

• за хист пси хіч но го здо ров’я ді тей, під літ ків, сту дентсь кої мо ло -ді, під ви щен ня рів ня їхньої пси хо ло гіч ної куль ту ри;

• ство рен ня пси хо ло гіч них і со ці аль но-пе да го гіч них умов дляфор му ван ня у ви хо ван ців мо ти ва ції на са мо ви хо ван ня й са мо -роз ви ток;

• про ве ден ня про фі лак ти ки та ко рек ції від хи лень в ін те лек ту -аль но му, со ці аль но му, осо бис тіс но му роз вит ку всіх учас ни ківна вчаль но-ви хов но го про цесу.

Прі о ри тет ни ми век то ра ми роз вит ку со ці аль но-пси хо ло гіч -ної служ би за кла дів осві ти міс та на пе рі од до 2012 ро ку є:

• збе ре жен ня та роз ши рен ня ме ре жі пси хо ло гіч ної служ би сис -те ми осві ти міс та від по від но до по треб на вчаль них за кла дів;

• під ви щен ня рів ня ор га ні за цій но го й на уко во-ме то дич но го за -без пе чен ня ді яль нос ті прак тич них пси хо ло гів і со ці аль них пе -да го гів за кла дів осві ти міс та шля хом ство рен ня рай он них цен -т рів і місь ко го ме то дич но го цен т ру прак тич ної пси хо ло гіїта со ці аль ної ро бо ти;

• осна щен ня ка бі не тів прак тич них пси хо ло гів за кла дів осві тиміс та згід но з «По ло жен ням про пси хо ло гіч ний ка бі нет до -шкіль них, за галь но ос віт ніх та ін ших на вчаль них за кла дів»;

• удос ко на лен ня ро бо ти з атес та ції фа хів ців пси хо ло гіч ноїслуж би, уза галь нен ня до сві ду їх ро бо ти;

• пре вен тив не ви хо ван ня, основ ною ме тою яко го є про фі лак ти -ка ВІЛ/СНІДу, хво роб, що пе ре да ють ся ста те вим шля хом, тю -тю но ку рін ния, нар ко ма нії, ал ко го лізму й фор му ван ня на ви -чок без печ ної по ве дін ки;

• роз роб ка та впро вад жен ня у прак ти ку ком п лек с них пси хо ло -го-пе да го гіч них, ме ди ко-со ці аль них тех но ло гій ро бо ти прак -тич них пси хо ло гів і со ці аль них пе да го гів на вчаль них за кла дів,по си лен ня спів пра ці із пси хо ло го-ме ди ко-пе да го гіч ни ми кон -суль та ці я ми всіх рів нів;

• під ви щен ня по зи тив но го імід жу прак тич но го пси хо ло га та со -ці аль но го пе да го га в ас пек ті роз вит ку жит тє вої ком пе тент -нос ті ді тей і під літ ків;

• на ла год жен ня ефек тив ної вза є мо дії со ці аль но-пси хо ло гіч ноїслуж би сис те ми осві ти із гро мадсь ки ми та дер жав ни ми уста -но ва ми, пси хо ло гіч ни ми служ ба ми сис те ми охо ро ни здо ров’я,ор га нами внут ріш ніх справ, со ці аль ни ми служ ба ми то що;

• під ви щен ня рів ня про фе сій ної май с тер нос ті прак тич них пси -хо ло гів і со ці аль них пе да го гів шля хом по кра щен ня ро бо ти фа -хо вих ме то дич них об’єд нань і вдос ко на лен ня про грам під ви -щен ня ква лі фі ка ції спе ці а ліс тів.

При зна чен ня прак тич но го пси хо ло га та со ці аль но го пе да го -га — ви яви ти проб ле ми та ви зна чи ти ком п лекс ді євих за хо дів, від -по від них до ві ко вих та ін ди ві ду аль них особ ли вос тей кон к рет ноїди ти ни, від чо го за ле жить успіш ність ді яль нос ті со ці аль но-пси хо -ло гіч ної служ би.

Ме то дич не об’єд нан ня прак тич них пси хо ло гів і со ці аль нихпе да го гів — важ ли ва лан ка ко ор ди ну ван ня та управ лін ня ро бо -тою пси хо ло гіч них служб рай о нів.

Алго ритм ді яль нос ті ме то дич но го об’єд нан ня прак тич них пси хо ло гів і со ці аль них пе да го гів

ПСИХОЛОГІЯ

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА РЕГІОНУДіяльність соціально-психологічної служби системи освіти міста Кривий Ріг спрямована на здійснення психологічного-педагогічного супроводу та забезпечення соціально-педагогічногопатронажу учасників навчально-виховного процесу закладів освіти всіх рівнів.

Нав

чаль

ни

й р

ік Освіта практичних психологів Освіта соціальних педагогів

Ви

ща

баз

ова

Нав

чаль

ні к

урси

Бак

алав

ри

Інш

а ос

віта

Ви

ща

баз

ова

Нав

чаль

ні к

урси

Бак

алав

ри

Інш

а ос

віта

2007/08 132 23 16 32 2 2 2 94

2008/09 144 16 0 49 1 2 0 94

2009/10 153 9 8 50 2 2 0 97

Освіт ній рі вень фа хів ців со ці аль но-пси хо ло гіч ної служ би

Міжсекторна взаємодія

Науково-методичний супровід

Презентація досвіду роботи

Розробка корекційних програм

Опанування інноваційно-методичногоінструментарію

Складові успішності соціально-психологічної служби

Семінари-тренінги

Збір та узагаль -нен ня інформації

Аналіз діяльність

Підбір форм і методів роботи

Визначення метита завдань

Надання соціальнихпослуг

Соціальнийпатронат

Володіння навичками впровадження інноваційних технологій

Дієвий психологічний супровід

Ефективне планування

Презентації досвіду роботи

Робота тренінгової студії

Ді яль ність со ці аль но-пси хо ло гіч ноїслуж би міс та орі єн то ва на на різ ні ці льо вігру пи:

На пря ми ді яль нос ті о ці аль но-пси хо ло гіч ної служ би

Ви ди ді яль нос ті

Ефек тив на ді яль ність со ці аль но-пси хо -ло гіч ної служ би — за по ру ка успіш ної со ці -а лі за ції осо бис тос ті. Важ ли вого зна чен няна бу ває ме ха нізм на ла год жен ня со ці аль -но го пар т нер ст ва з різ ни ми со ці аль ни миін с ти ту та ми та по си лен ня впли ву аген тівсо ці а лі за ції на ді тей.

Про гра ма місь ко го на уко во-прак тич но го се мі на ру

«Пси хо ло го-пе да го гіч ний суп ро від роз вит ку ін но ва цій ної осо бис тос ті —

до сяг нен ня та но ві стра те гії»Ша нов ні ко ле ги!За про шу є мо вас взя ти участь у ро бо ті

місь ко го на уко во-прак тич но го се мі на ру.Від крит тя — 25 лис то па да 2009 ро куоб 11:00 в ак то во му за лі Кри во різь кої шко -лі № 119.

По ря док ро бо ти11:00–11:10 Від крит тя на уко во-

прак тич но го се мі на ру.11:10–12:10 Пле нар не за сі дан ня.12:10–12:40 Обід.12:40–13:00 Ек скур сія-огляд.13:00–14:25 Сек цій ні за нят тя.14:25–15:00 Під бит тя під сум ків.

Учас ни ки се мі на ру: прак тич ні пси хо ло -ги, со ці аль ні пе да го ги за галь но ос віт ніх, по за -шкіль них, до шкіль них на вчаль них за кла дів.

Ме та: сис те ма ти зу ва ти та уза галь ни типе ре до вий до свід ро бо ти со ці аль но-пси хо -ло гіч ної служ би в рам ках ре алі за ції на уко -во-ме то дич ної проб ле ми міс та «Пси хо ло -го-пе да го гіч ний суп ро від ін но ва цій ної осо -бис тос ті».

За вдан ня:• сфор му ва ти основ ні пси хо ло го-пе да го -

гіч ні стра те гії, спря мо ва ні на роз ви токін но ва цій ної осо бис тос ті в на вчаль но-ви хов но му прос то рі;

• ознай о ми ти учас ни ків на уко во-прак -тич но го се мі на ру з пе ре до вим пси хо -ло гіч ним до сві дом ро бо ти у на вчаль но-ви хов но му про це сі за галь но ос віт ніх,до шкіль них і по за шкіль них на вчаль нихза кла дів міс та та об лас ті;

• да ти ме то дич ний ін стру мен та рій дляство рен ня сис те ми пси хо ло го-пе да -гогіч но го суп ро во ду всіх учас ни ківнавчаль но-ви хов но го про це су на ло -каль но му рів ні;

• ознай о ми ти ся з ін но ва цій ни ми фор ма -ми та ме то да ми ро бо ти з пи тань під го -тов ки фа хів ців со ці аль но-пси хо ло гіч ноїслуж би та мо ло дих кад рів, роз гля ну тино ві освіт ні тех но ло гії з до ве де ноюефек тив ніс тю;

• роз ро би ти ал го ритм за про вад жен нясис те ми пси хо ло го-пе да го гіч но го су -про во ду ін но ва цій ної осо бис тос ті в на -вчаль них за кла дах міс та;

• до слі ди ти ефек тив ність і ре зуль та тив -ність спла но ва но го пси хо ло го-пе да го гіч -но го суп ро во ду ін но ва цій ної осо бис тос ті;

• спри я ти по ши рен ню пе ре до во го пси -хо ло гіч но го до сві ду в освіт ніх за кла дахміс та Кри вий Ріг;

• ознай о ми ти ся з до сві дом ро бо ти пси хо -ло гів, які атес ту ють ся на під твер д жен -ня або вста нов лен ня ква лі фі ка цій ноїка те го рії «спе ці а ліст ви щої ка те го рії»та пре тен ду ють на при сво єн ня пе да го -гіч но го зван ня «пси хо лог-ме то дист».


ПСИХОЛОГІЯ

Практичніпсихологи

Соціальніпедагоги

Батьки

ПедагогиУчні

Студентськамолодь

Адміністраціянавчальних

закладів

Цільовігрупи

Науковий Прикладний Практичний

Хід про ве ден ня се мі на ру

О. Ко сен чук

З ме тою під ви щен ня про фе сій ної май с -тер нос ті прак тич них пси хо ло гів і со ці аль -них пе да го гів, які ма ють стаж ро бо тине біль ше трьох ро ків, у міс ті на ба зі КЗ «Ін -но ва цій но-ме то дич ний центр» фун к ці о нує«Шко ла мо ло до го пси хо ло га», де до свід че ніфа хів ці ви вча ють по тре би мо ло дих спе ці а -ліс тів, про во дять ся тре нін го ві за нят тя, кон -суль та ції, ан ке ту ван ня, май с тер-кла си, се -мі на ри-прак ти ку ми, кон фе рен ції, зу стрі чіз до свід че ни ми спе ці а ліс та ми, пред с тав ни -ка ми ор га нів міс це во го са мо вря ду ван ня.

Ве ли ка ува га при ді ля єть ся ви вчен нюнор ма тив но-за ко но дав чої ба зи, офор м лен -ню обов’яз ко вої звіт ної до ку мен та ції, ана -лі тич них ма те рі а лів, мо ні то рин го вих до -слід жень, ви ко ри стан ню пси хо ло гіч нихме то дик.

1030–1055 Зу стріч та ре єс т ра ція учас ни ків се мі на ру М. Сав чен ко, ди рек тор шко ли

Те о ре тич ний блок1100–1110 Від крит тя місь ко го на уко во-

прак тич но го се мі на руС. Ра тє є ва, ди рек тор КЗ «Ін но ва цій но-ме то дич ний центр»

1110–1120 Пре зен та ція осві тянсь ко го досвідуга лу зі Сак са гансь ко го рай о ну

С. Скляр, на чаль ник від ді лу осві тивикон ко му Сак са гансь кої у міс ті ра ди

1120–1130 «Роль пси хо ло га у фор му ван ні та роз вит ку ін но ва цій ної осо бис тос ті»

В. Му шинсь кий, за ві ду вач Дніп ро пет ровсь ко го облМЦ прак тич ноїпси хо ло гії та со ці аль ної ро бо ти

1130–1140 Ро бо та пси хо ло гіч ної служ би на за вер -шаль но му ета пі ро бо ти над проб ле мою«Стра те гії роз вит ку ін но ва цій ної осо бис тос ті»

С. Кра ма рен ко, за ві ду вач ка фед ри пси хо ло гії осві тиДніп ро пет ровсь ко го облІППО

1140–1155 «Прі о ри тет ні на пря ми ре алі за ції на уко -во-ме то дич ної проб ле ми «Стра те гії роз -вит ку ін но ва цій ної осо бис тос ті» со ці -аль но-пси хо ло гіч ною служ бою міс та.До сяг нен ня, проб ле ми, пер с пек ти ви».

О. Ко сен чук, ме то дист КЗ «Ін но ва цій но-ме то дич ний центр»

1155–1205 Ін но ва цій ні стра те гії роз вит ку освіт ньо -го про це сі у спів пра ці шко ла —ви щий на вчаль ний за клад

Л. Га по нен ко, канд. пед. на ук, про фе сорка фед ри пси хо ло гії та пе да го гіч них тех но ло гій КДПУ

1205–1210 До свід ре алі за ції проб ле ми «Стра те гіїроз вит ку ін но ва цій ної осо бис тос ті»у на вчаль но-ви хов но му прос то рі за галь -но ос віт ньо го на вчаль но го за кла ду»

Л. Пе ре гі нець, за ступ ник ди рек то ра опор ної шко ли

1210–1240 Пе рер ва на обід М. Сав чен ко, ди рек тор опор ної шко ли

1240–1300 Огля до ві ко мен та рі до ви став ки ме то дич них здо бут ків рай он них со ці аль но-пси хо ло гіч них служб

Ме то дис ти рай он них ме то дич них ка бі не тів рай он них від ді лів осві ти


Ігри на уро ках чи тан ня«Які зву ки по зна чає бук ва?». Учи тель по ка зує ді тям бук ву ал -

фа ві ту, а во ни на зи ва ють зву ки, які во на по зна чає: го лос ні, при го -лос ні (твер ді та м’які).

«Лан цю жок слів» Учні по чер зі на зи ва ють сло ва, що по чи на -ють ся тим зву ком, яким за кін чу єть ся по пе ред нє сло во (зо шит,та то, огі рок, книж ка, ай ст ра...).

«Хто це зу стрів ся ме ні у гай ку?»

За гад киХто вдяг нув ся в під жа чокІз го лок і ко лю чок?Ко лір в ньо го сі ру ва тий,Ніс не на че в по ро ся ти.До тор к нусь до го ло чок —Він згор та єть ся в клу бок. (Їжак.)

Ма лень ке, сі рень ке,а хвос тик — як ши ло. (Миш ка.)

Зи мою спить,Лі том бри нить,По над са ди лі тає,Со лод ку ро су зби рає. (Бджо ла.)

Вліт ку сі рень кий,а взим ку бі лень кий,дов гі ву ха має,швид ко в ліс стри бає. (За єць.)(Сло ва-від гад ки за пи су ють ся на дош ці.)

Учи тель. А те пер дай те від по відь на за пи тан ня гри: хто зу -стрів ся ме ні в гай ку?

Ме ні в гай ку зу стрів ся їжа чок.Ме ні в гай ку зу стрів ся зай чик.Ме ні в гай ку зу стрі лась миш ка.Ме ні в гай ку зу стрі ла ся бджо ла.Одне зі скла де них ре чень за пи са ти в зо шит.Як пи шуть ся сло ва в ре чен ні?З якої лі те ри починається пер ше сло во в ре чен ні?Скла діть зву ко ву схе му сло ва «бджо ла».

«Упіз най на смак». Учню зав’язу ють очі. Учи тель дає йо муспро бу ва ти шматочок гру ші, яб лу ка, сли ви, а він по ви нен ска за ти,що це за фрукт, який він на смак.

«Опи ши ме не». Ось пе ред ва ми ко шик із фрук та ми. Це пе ре -да ли для нас де ре ва са ду че рез сво го гос по да ря — са дів ни ка.

Візь міть по од но му й опи шіть той фрукт, який три ма є тев руках (за фор мою, роз мі ром, ко льо ром, сма ком).

ПРАКТИКА

ІГРИ НА УРОКАХ

Пропонується авторська система ігор на уроках.


«Зро би ви сно вок». Учи тель чи тає ре чен ня, а уч ні ду ма ють,якою з час тин во ни мо жуть бу ти в тек с ті: за чи ном, основ ною час -ти ною чи кін ців кою. Спро буй те за про чи та ни ми час ти на ми зро -би ти ви сно вок, про що йдеть ся в тек с ті.

Під рос туть у ма ля ток кри ла, ма ти їх на вчить лі та ти.Ой, яка гар на квіт ка! Оля вже прос тяг ну ла ру ку, щоб зі рва ти

кві точ ку й по нес ти до шко ли. Та рап том по ба чи ла на пе люс точ цікрап лин ку ро си. А у крап ли ні го рить со неч ко. І бла кит не не бо,й зе ле на ни ва, й ви со ка то по ля — усе у крап ли ні.

«Хто швид ше». По шир те ре чен ня за за пи тан ня ми.Дів чат ка (що роб лять?) (яку?) піс ню.(Ко ли?) на по лях по сі я ли (що?).У лі сі (хто?) знай ш ли (ко го?).По мо рю (що ро бив?) (який?) ко ра бель.Біл ка (що ро бить?) на зи му (що?).Учні ус но скла да ють ре чен ня. Кра щі ре чен ня за пи су ють у зо -

ши ти з ко мен ту ван ням.«Хто? Що?». Учи тель на зи ває сло ва-на зви пред ме тів, а уч ні по -

ка зу ють кар т ки із за пи тан ня ми, на які ці сло ва від по ві да ють.Ри ба, річ ка, ди ван, пор т фель, жу ра вель, біл ка, огі рок, де ре во,

сон це, ма ма, шко ляр.«Один — ба га то». Учи тель на зи ває на зви пред ме тів в од ни ні,

а уч ні — у мно жи ні.«Упій май сло во». Учи тель про мов ляє сло ва-на зви пред ме тів,

а уч ні оплес ком «лов лять» сло ва, що від по ві да ють на за пи тан ня«хто?».

«Спій май те дру зів ві хо ли»Хо ром по вто ріть їх ні на зви.Ой на дво рі ме те ли ця,Кру тить, вер тить хур де ли ця.І не за ва ди ло б ко жу ха,Та ка бу ває за ві рю ха.На су ну ли хма ри зві ду сіль,І за круж ля ла за ме тіль.Зи ма лю тує. Хур то ви на.Мо роз сер ди тий на дво рі.І сніж на ко тить ся ла ви на,Не ма ні зі ронь ки вго рі.Яких дру зів ві хо ли ви за пам’ята ли? На звіть.

«Від га дай, хто я». Учи тель на зи ває озна ки, а уч ні по вин нівідга да ти, який це пред мет.

Чер во но що ке, круг ле, со лод ке, за паш не, ве ли ке (яб лу ко).Ве ли ка, ту га, бі ла або зе ле на (ка пус та).Чер во ний, зе ле ний, дов гас тий, гір кий або со лод кий (пе рець).Цук ро ві, кор мо ві, сто ло ві, ве ли кі, круг лі, чер во ні (бу ря ки).

«Ука жи озна ку». Учи тель на зи ває сло вос по лу чен ня, а уч ніутво рю ють сло ва, що вка зу ють на озна ку пред ме тів.

Стіл із де ре ва — че ре ви ки зі шкі ри —цвіт яб лу ні — стріч ка з ат ла су —но жи ці із за лі за — со роч ка з по лот на —...

«Хто біль ше». Учням роз да ють ся пред мет ні ма люн ки.За вдан ня: піді бра ти до зоб ра же но го пред ме та (імен ни ка)

мож ли ві при кмет ни ки.По став те за пи тан ня до слів, які ви за пи са ли.«Будь те уваж ні». Учи тель чи тає за гад ки, при слів’я, а уч ні

уваж но слу ха ють і на зи ва ють сло ва, про ти леж ні за зна чен ням.Бі ле по ле, чор не на сін ня. Хто йо го сіє, той ро зу міє (кни га, букви).Кра ще гір ка прав да, ніж со лод ка брех ня.Бе ре зень су хий, а мок рий май. Бу де доб рий уро жай.Бі лий зай чик по чор но му по лю стри бає (крей да, дош ка).Крик ли ві од ні, а дру гі — зав ж ди мов чаз ні (жа би, ри би).

«Юні по ети». На дош ці за пи са ні вір шик і сло ва для до ві док.

Ко тик і коз ликОсь Ко тик... (ву са тий) І лап кою... (ко тик)В сад ку со бі... (бро дить), Вми ває свій... (ро тик),А Коз лик... (ро га тий) А Коз лик... (ру дою)За Ко ти ком... (хо дить). Тря се... (бо ро дою).Сло ва для до ві док: ро га тий, ру дою, ву са тий, хо дить, ро тик,

боро дою, бро дить, ко тик.

«Сиг на ліс ти». Учи тель чи тає при слів’я. Ді ти по да ють сиг нал,по чув ши ді єс ло ва.

Бе ре жи хліб на обід, а сло во на від по відь.Умій вчас но ска за ти і вчас но за мов к ну ти.На ша ду ма, на ша піс ня не вмре, не за ги не.При га дай те, які при слів’я ви зна є те. Знай діть у них сло ва,

що на зи ва ють дії пред ме тів.«Схо дин ки слів». За пов ніть схо дин ки спо рід не ни ми сло ва ми.

«Чия за гад ка кра ща». Ді ти при га ду ють за гад ки, в яких ве ли какіль кість ді єс лів. Окре мі з них за пи су ють на дош ці. На прик лад:

Хо дить, блу дить, ман д рує,Мос ти з льо ду бу дує.Ме не мо ло тять, б’ють, рі жуть, але люб лять.Я іду, іду, іду,Лік го ди нам я ве ду.«На впа ки». Ді ти за га ду ють сло ва — на зви дій, а на зва ний

учень під би рає про ти леж не за зна чен ням. Клас має пра во «ви ру -ча ти». Учи тель по пе ред жає, щоб ді ти за га ду ва ли та кі ді єс ло ва,до яких мож на пі ді бра ти про ти леж ні за зна чен ням.

«Одяг ни ко рінь». На дош ці за пи са ний ко рінь ВОД.Як мож на «одяг ну ти» да ний ко рінь, щоб одер жа ти спо рід не ні

сло ва? (Во да, во дич ка, во ди ця, вод ний.)

«Знай ди спіль ний звук у всіх сло вах». Прослу хай те уваж носло ва. Знай діть у них спіль ний го лос ний звук.

Ци бу ля, яго ди, чай ка, чай ник, ясен, знан ня.Си нє, хат нє, шиє, це мент, цег ла.Чи таю, юнак, ра дію, ключ, кущ, щу ка.Гай, краї, Іри на, їха ти, кон ва лія.

«Сло вот вір». Від за да но го сло ва уч ні ма ють утво ри ти но ві сло -ва, змі нив ши в ньо му один звук: кіт — кут — кит — кат.

«Яке сло во за хо ва лось». Учи тель на зи ває пер ший (або остан -ній) склад і ка же уч ням: «Сло во за хо ва ло ся, за ли шив ся тіль ки йо -го пер ший (остан ній) склад. Від га дай те це сло во». На прик лад:лі — лі то, -то — та то.

«На зви од ним сло вом». Ді ти ма ють піді бра ти за галь ну на звудо пред мет а. Учи тель на зи ває гру пу пред ме тів і про по нує уч нямна зва ти їх од ним сло вом:

стіл, ша фа, пар та, сті лець, сер вант — (меб лі);

ПРАКТИКА

Л І С

Х І Д


за єць, ли си ця, вовк, вед мідь, лев — (зві рі);окунь, ко роп, лин, сом, щу ка — (ри би);со ро ка, си ни ця, со ва, зо зу ля, сой ка — (пта хи).

«Один — ба га то». Учи тель на зи ває ді тям на зву од но го пред -ме та, а уч ні ма ють на зва ти сло во, що озна чає на зву ба га тьох пред -ме тів (утво ри ти мно жи ну від од ни ни). На прик лад: стіл — сто ли,ніж — но жі.

«Та кий са мий». Учи тель на зи ває сло во, а уч ні ма ють на зва тите ж по нят тя, тіль ки ін шим сло вом, тоб то піді бра ти сло ва, близь кіза зна чен ням (си но ні ми). На прик лад: іде — бре де, чва лає, пе ре су -ва єть ся; ве се лий — ра діс ний, усміх не ний, ра дий; шко ляр — ди ти -на, учень.

«Ве ли кий і ма лий». Учи тель по яс нює уч ням, що кож ний до -рос лий був ма лень ким, і про по нує ді тям утво ри ти сло ва-ма лю ки.На прик лад: кіт — ко тик, ма ма — ма моч ка, кит — ки те ня то що.

«Ко му що по тріб но». Учи тель про по нує уч ням зі бра ти че мо -дан чик з не об хід ни ми ре ча ми для лю дей пев них про фе сій. Він на -зи ває про фе сію, а уч ні ма ють на зва ти не об хід ні пред ме ти, на -прик лад: лі кар — ха лат, тер мо метр, лі ки, скаль пель; сто ляр — мо -ло ток, ру ба нок, ста мес ка.

«Кра ї на слів». Учи тель ка же уч ням: «Сьо год ні ми по ман д ру є -мо до Кра ї ни слів. Але що би по тра пи ти до неї, тре ба за 30 с на зва -ти яко мо га біль ше слів-назв пред ме тів (назв ознак пред ме тів, дійто що). Хто на зве най біль ше слів, той пер шим по тра пить до цієїне зви чай ної кра ї ни».

«Те ле па ти». Учи тель: «Ді ти, за раз ви бу де те від га ду ва ти моїдум ки. Я бу ду по чи на ти ре чен ня, а ви йо го бу де те про дов жу ва ти.На прик лад: Во се ни пта хи... (від лі та ють у теп лі краї)».

По тім уч ні «від га ду ють» дум ки од ин од но го.«З од но го — де сять». Учи тель на зи ває уч ням сло во, а во ни

мають утво ри ти з ньо го яко мо га біль ше слів, ви ко рис то ву ю чибук ви за да но го сло ва. При чо му по вто рю ва ти од ну й ту ж бук вуне мож на. Якщо пев на бук ва у сло ві, за да но му вчи те лем, од на,то й у ново му сло ві мо же бу ти тіль ки од на. На прик лад, лис ток —лис, кит, си то...

«Бу ді вель ни ки». Учи тель ка же уч ням, що сло ва, як і лю ди,жи вуть у бу дин ках. А бу дин ка ми слів є їх ні зву ко ві мо де лі. Вінпро по нує ді тям для за да них слів побу ду ва ти «бу дин ки».

«Сло вес ний пор т рет». Ди ти на опи сує пред мет, який зна хо -дить ся у кла сі чи зоб ра же ний на ма люн ку, не на зи ва ю чи йо го,а реш та уч нів від га ду ють, що опи са но. Той, хто від га дав, за га дує(опи сує) на ступ ний пред мет.

«Хто збе ре кра щий уро жай». Ді тям про по ну єть ся на зва тияко мо га біль ше ово чів, у на звах яких є звук [р]: бу ряк, рі па, ре дис -ка, редь ка, по мі дор, мор к ва, гар буз, го рох, огі рок, кар топ ля...

Ігри на уро ках мо ви«Шиф ро гра ма». На дош ці вста нов лю ють ся кар т ки з лі те ра ми.

Ниж че під кож ною — но мер. Тре ба роз ста ви ти лі те ри по по ряд ку.На прик лад:

І ЩО Р Т И Х Е Н Ь Т Я Л Б Ю Л І Т С І В О С7 6 5 4 3 2 1 9 8 16 15 14 13 12 11 10 23 22 21 20 19 18 17

«Від шу кай»Знай діть най дов ше сло во, ви знач те в ньо му кіль кість букв

і зву ків.Знай діть сло ва, в яких зву ків біль ше, ніж букв.Знай діть у тек с ті пи таль не ре чен ня.Знай діть сло во, яке скла да єть ся із 5-ти скла дів.«Про довж да лі». Пі сля ознай ом лен ня з вір шем, опо ві дан ням,

каз кою вчи тель по чи нає чи та ти ре чен ня, а уч ні по вин ні знай тита за кін чи ти це ре чен ня.

«За кін чи при слів’я»Не все, що зна єш... ро ком став.Без ро бо ти день... тре ба го во ри ти.

Дру га шу кай, а... ве ли ка ту га.Без вір но го дру га... знай деш — три май.

«Ві тер-пус ту нець»Зи ма піді бра ла сло ва до уро ку, а ві те рець пе ре мі шав бук ви.

Чи впіз на є те ви ці сло ва?Са чан та (сан ча та), ро моз (мо роз), ма зи (зи ма), сні ка жин (сні -

жин ка).Що це за сло ва? (Імен ни ки.)

«Утво ри сло во»до мів ро ди ві но

ка на чок

хо ро гос по ве се

ко шень ня до кі лень

«Знай діть сло во». Учи тель по ка зує кар т ки зі сло ва ми, в якихде які лі те ри про пу ще ні. Учні шу ка ють у тек с ті сло ва, які би пі -дійш ли.

На прик лад, м...м... св...т... л...т... м...жн... (ма ма, сві ті, лі то,мож на).

«До щик». Учи тель про мов ляє ре чен ня, а уч ні чи та ють йо говід по від ним го ло сом.

Учи тель. Учні.До щик кра пає чи та ють ти хоДо щик силь ний чи та ють го лос ні шеЗли ва чи та ють го лос ноДо щик слаб ший чи та ють ти хі шеДо щик кра пає чи та ють зов сім ти хоДощ пе ре став при пи ня ють чи та ти

«Чи тан ня Не знай ком». Учи тель чи тає текст, на вмис но змі ню -ю чи де які сло ва. Учні по вин ні ви прав ля ти по мил ки.

«Пів ник во дич ку п’є». Ко ли вчи тель ка же «ПІВНИКВОДИЧКУ», уч ні під ні ма ють го ло ви, а ко ли «П’Є» — по чи на ютьчи та ти.

«Лан цю жок». Клас ді ли мо на три ко ман ди. Кож ний шко ляр чи -тає по од но му ре чен ню, а реш та по вин на уваж но сте жи ти за чит -цем. Якщо хтось не мо же про дов жи ти чи тан ня, то «лан цю жок»ува жа єть ся пе ре рва ним. Да лі чи тає ін ша ко ман да. Пе ре ма гає та ко -ман да, учас ни ки якої жод но го ра зу не пе ре рвуть лан цю жок.

«Бук сир». Уч ні за пар тою по пар но чи та ють на пів го лос но(слаб ший–силь ні ший). Слаб ший на ма га єть ся до гна ти силь ні шо го,а силь ні ший тяг не на «бук си рі» слаб шо го. За ко ман дою «стоп» зу -пи ня ють ся, від мі ча ють зу пин ку, ви зна ча ють, хто пе ре міг.

«Дик тор». Чи тан ня за вчи те лем букв, скла дів, слів, ре ченьза прин ци пом «учи тель–учень». Да лі дик то ром мо же бу ти учень,який доб ре чи тає.

«Хто у кла сі най уваж ні ший». Учи тель звер та єть ся до ді тей:«Я за раз про чи таю ури вок ка зоч ки. Але чи та ти бу ду з по мил ка ми,на зи ва ю чи не ті сло ва. Як тіль ки ви по чу є те не те сло во, під ні май -те ру ку. По ба чив ши, я зу пи нюсь, ви ме не ви пра ви те, і я чи та ти муда лі. На при кін ці ви на зве те каз ку, ури вок з якої про слу ха ли».

«При га дай ге ро їв каз ки»ТЕЛЕСИК РУКАВИЧКАКОЗА-ДЕРЕЗАКОТИК І ПІВНИК ЛИСИЧКАСОЛОМ’ЯНИЙ БИЧОККІТ І ПЕС СЕМЕРО КОЗЕНЯТПро вес ти стрі лоч ки до ка зок, в яких зу стрі ча єть ся Ли сич ка.

ПРАКТИКА


«Роз’єд най сло ва». Роз’єд най те сло ва та про чи тай те ури вокз вір ша Та ра са Шев чен ка: Ти хе сень ко ві тер віє,сте пи,ла нимрі ють,мі жря да ми над с та ва ми вер би зе ле ні ють.

«Ча рів на скринь ка». У скринь ці ле жать кар тин ки з урив ка мивір шів. Учні ви би ра ють кар тин ки, за чи ту ють і ка жуть, з яко го вір -ша ці ряд ки.

«Скла ди сло вос по лу чен ня»Їжа чок по ла суєПід ки дає ко лю чийМо лоч ком м’яча

«По фан та зуй»За раз ми по фан та зу є мо.Якби у ме не пе сик був,Зі мною в ха ті жив,То ді б я пе си ка сво гоВсьо го-всьо го на вчив.Спро буй те при ду ма ти опо ві дан ня про ці ка вий ви па док,

що став ся із тво їм пе си ком чи ко ше ням.«Хто швид ше?». Ді тям про по ну єть ся ско ро мов ка, за пи са на

на дош ці. Ви грає той, хто най швид ше й без по ми лок її про мо вить.Кріт кро то ві го во рив:Вчо ра я зро бив доб ро,бра тів-кро тів про ривПо під річ кою мет ро.

Ігри на уро ках ма те ма ти ки«Від га дай чис ло». Учи тель про по нує уч ням від га да ти, які чис -

ла на пи са ні на кар т ках (кар т ки обер не ні чис тим бо ком до ді тей),і ка же, що ко ли ці чис ла до да ти одне до одного то от ри ма є мо чис -ло, на прик лад, 17. Ко ли хтось із ді тей на зве чис ла, за пи са ні на кар -т ках, учи тель по ка зує їх кла су. По тім за пи сує на дош ці всі мож ли -ві при кла ди з від по від дю 17.

«Які чис ла про пу ще но». На на бір но му по лот ні ви став итикарт ки з циф ра ми від 30 до 40 або на зва ти ці чис ла, на вмис но про -

пус тив ши кіль ка цифр (чи сел). Учні ма ють ска за ти, які са ме чис лапро пу ще ні.

«Скіль ки у дру гій ру ці?». Учи тель бе ре, на прик лад, 15 квад ра -тів і ка же уч ням: «У ме не всьо го 15 квад ра тів. У лі вій ру ці їх 6 (по -ка зує). Скіль ки квад ра тів у пра вій ру ці?».

Або вчи тель ка же: «У ме не 20 кру жеч ків і 8 квад ра тів. У пра -вій ру ці в ме не 6 квад ра тів і 12 кру жеч ків. Що в лі вій ру ці?».

«На зви су сі дів». Учи тель під ні має вго ру кар т ку з будь-якимчис лом, а уч ні під ні ма ють лі ву ру ку і на зи ва ють по пе ред нє чис ло,по тім під ні ма ють пра ву ру ку і на зи ва ють на ступ не чис ло.

Пе ре ма гає учень (ряд уч нів), який жод но го ра зу не по ми -лився.

«Збільш, змен ш». Учи тель на зи ває чис ла, а уч ні ма ють на зи ва -ти чис ло, на прик лад, на 14 мен ше (біль ше) на зва но го.

«Про довж дум ку». Учи тель по чи нає вго лос про мов ля ти пев нема те ма тич не твер д жен ня (пра ви ло, яке уч ні вже вчи ли), а учень,на яко го вка же вчи тель, має швид ко вста но ви ти та про дов жи тийо го. На прик лад, учи тель: «Щоб об чис ли ти Р три кут ни ка....Учень: «...тре ба до да ти дов жи ни йо го сто рін».

«Від га дай за ду ма не чис ло». Учи тель про по нує уч ням від га да -ти чис ла, які він за ду мав. Учи тель ка же: «Від га дай те й на звіть, якечис ло я за ду мав». На прик лад:

Я за ду мав чис ло, до дав до ньо го 2 й одер жав 9.Я за ду мав дво циф ро ве чис ло, до дав до ньо го оди ни цю й от ри -

мав три циф ро ве.Я за ду мав три циф ро ве чис ло, від няв оди ни цю й одер жав дво -

циф ро ве.За гад ки підби ра ють ся від по від но до ви вче но го ма те рі а лу.

Цю гру мож на про во ди ти під час ус ної ліч би.«Який при клад розв’яза но?». На дош ці на пи са но кіль ка при -

кла дів. У на бір не по лот но вчи тель встав ляє кар т ку з від по від дю наодин із при кла дів або на зи ває її. Учні ма ють на зва ти при клад,до яко го під хо дить да на від по відь.

«Хто швид ше й біль ше?». Учи тель про по нує уч ням склас типри кла ди на + (–, :, х) так, щоб від по від дю на них бу ло чис ло, на -прик лад, 9. Це за вдан ня тре ба ви ко на ти за 3 хв.

«Пар ні й не пар ні чис ла». Учи тель про по нує уч ням хо ром на -зи ва ти чис ла від 20 до 30, при чо му не пар ні чис ла на зи ва ти ти хі ше,а пар ні — го лос ні ше.

«Знай ди по мил ку». На дош ці за пи са ні об чис ле ні чис ло ві ви -ра зи. У де яких об чис лен нях до пу ще ні по мил ки, на прик лад, не -пра виль но +, –, х чи :, або за мість + ви ко на ли дію то що. Учи тельпро по нує уч ням ста ти вчи те лем і пе ре ві ри ти при кла ди, розв’яза -ні, на прик лад, Не знай ком. Учні зна хо дять по мил ки, ви прав ля ютьта ана лі зу ють їх.

«Еста фе та». Учи тель за го тов ляє для кож но го ря ду лис токз пев ною кіль кіс тю за вдань (їх має бу ти стіль ки, скіль ки уч ніву ря ду). Якщо в яко мусь ря ду уч нів біль ше, їх мож на зро би ти суд -дя ми чи по міч ни ка ми. Учи тель або по міч ни ки роз да ють лис т киіз за вдан ня ми на пер ші пар ти. За сиг на лом учи те ля учень І ва рі ан -та по чи нає об чис лю ва ти пер ший ви раз, об чис лив ши один при -клад, пе ре дає лис ток то ва ри шу по пар ті, а той у свою чер гу, об -чис лив ши при клад, пе ре дає лис ток на дру гу пар ту то що. Пе ре ма -гає ряд, остан ній учень яко го пер шим під ні ме лис ток з усі марозв’яза ни ми за вдан ня ми (за вдан ня ма ють бу ти розв’яза ні пра -виль но). Якщо вчи тель зна хо дить в об чис лен нях по мил ку, пе ре мо -га ря ду не за ра хо ву єть ся.

«Від га дай па роль». Гру па уч нів (мо же бу ти ряд) одер жує па -кет із за вдан ня ми. Кож ний гра вець ді стає з па ке та лис ток з ма те -ма тич ним за вдан ням. Щоб від га да ти па роль, тре ба пра виль норозв’яза ти всі за вдан ня (во ни різ но го ха рак те ру: за да ча на крес -ли ти від рі зок, об чис ли ти при клад. Це за ле жить від уч нів гру пи:силь ні ші уч ні — склад ні ші за вдан ня).

Пе ре ма гає ко ман да, яка пер шою пра виль но розв’яже всі за -вдан ня (уч ні мо жуть до по ма га ти чле нам своєї ко ман ди).

Л. По го рє ло ва

ПРАКТИКА


Ме та: роз ви ва ти ін те рес до фун да мен таль них на ук, ознай о -ми ти уч нів із пред ме том фі зи ка, по ка за ти пі зна валь ність ото чу ю -чо го се ре до ви ща; роз ви ва ти спо сте реж ли вість, ло гіч не мис лен ня;фор му ва ти на вич ки ци ві лі зо ва ної по ве дін ки під час ро бо ти у гру -пі та ко лек ти ві; при вча ти до об мі ну ін фор ма цією з дру зя ми, од но -лас ни ка ми; роз ши рю ва ти по лі тех ніч ний світогляд.

Облад нан ня: шта тив з кіль цем, про бір кот ри мач, під став ка підпро бір ки, склян ка з во дою, су хе паль не, під став ка під су хе паль не,пред мет ний сто лик, та ріл ки, ми ло, ебо ні то ва па ли ця, хут ро, ка ло -ри метр, па пір, хус тин ка, ви со ка склян ка, нит ка, цвях, па пе ро вако роб ка, ва ре не яй це, скля на пляш ка з ши ро ким гор лом, сір ни ки.

Учи тель. Лю бі ді ти! Ви за кін чу є те 4-й клас і пе ре хо ди тев основ ну шко лу. Там ви по чне те ви вча ти но ві ці ка ві пред ме ти.Се ред них бу де й фі зи ка. Як ви га да є те, що ця на ука ви вчає? Якіасо ці а ції ви ни ка ють у вас зі сло вом «фі зи ка»?

Ме тод «Асо ці а тив ний кущ». Ді ти на зи ва ють свої асо ці а ціїта за пи су ють їх на дош ці.

Ко лек тив не об го во рен няУста нов лю є мо лан цю жок зв’яз ку: фі зи ка фю зіс

при ро да.Учи тель. Фі зи ка як фун да мен таль на (основ на) на ука про при -

ро ду по яс нює все, що від бу ва єть ся на вко ло нас: змі ну дня та но чі,змі ну пір ро ку, ве сел ку, блис кав ку, зем ле тру си, по ши рен ня світ -

ла, рух тіл, на грі ван ня та охо лод жен ня й ба га то-ба га то ін шо го.За до по мо гою фі зич них знань мож на по яс ни ти ве ли ку кіль кістьфо ку сів і чу дес.

А ви ві ри те в чу де са? Сьо год ні ви де які з них по ба чи те. А зро -зу мі ти їх на уко вий зміст вам до по мо жуть уч ні 10-го кла су, чле нифі зич но го гур т ка «Еру дит».

Де ві зом на шо го за хо ду бу дуть сло ва: «На вчив ся сам —…». Ой,а де ж по ді лась дру га час ти на ре чен ня? Ді ти, як би ви за кін чи лийо го?

Ме тод «Ко ло ідей» (ді ти ви слов лю ють свої дум ки, учи тель за -пи сує їх на дош ці). Ко лек тив ним об го во рен ням до хо дять дум ки,що найкра ще про дов жи ти ре чен ня сло ва ми: «…нав чи ін шо го».

За пи су є мо на дош ці де віз: «На вчив ся сам — на вчи ін шо го».Ознай ом лен ня уч нів із пра ви ла ми без пе ки жит тє ді яль нос ті

в ка бі не ті фі зи ки та пра ви ла ми ци ві лі зо ва ної по ве дін ки.

Учень 1. Вам ві до мо, що зви чай на нит ка зго ряє в по лум’ї? (Де -мон ст рує.) А те пер та ку са му нит ку я на мо тую на цвях і вно шув по лум’я спир тів ки. Во на не зго ряє. Чо му?

Ко лек тив не об го во рен ня.Від по відь: ме та ле вий цвях про во дить теп ло кра ще, ніж ма те -

рі ал нит ки. То му ме тал за би рає теп ло нит ки, й во на не го рить.Учень 2. А я ви го то вив дві од на ко ві па пе ро ві ко роб ки. Як ви

га да є те, чи зго рять во ни в по лум’ї? За раз пе ре ві ри мо. На ли ва є мов ко роб ку во ду, ста ви мо на кіль це шта ти ва. Під ко роб кою за па лю -є мо су хий спирт. Чу є те шум? Що це? Дій с но, це ки пить во да, а па -пе ро ва ко роб ка не зго рі ла. Чу де са? Мо же те по яс ни ти по ба че не?

Обго во рен ня кла сом.

ПРАКТИКА

ДИВА? НІ, ФІЗИКА!

Виховний захід із серії «Навчився сам — навчи іншого».

Фізика


Учень 1. Чи зна є те ви, при якій тем пе -ра ту рі ки пить во да? (100°С.) А що бу де, як -що та ка во да по тра пить на ті ло лю ди ни?

Ко лек тив не об го во рен ня.За раз я у про бір ці до ве ду во ду до ки -

пін ня й бу ду віль но три ма ти її в ру ці.А ви по мір куй те, у чо му сек рет. До слід:у про бір ку, яка за кріп ле на у про бір кот ри -ма чі, на ли ва є мо во ду й на грі ва є мо її вер х -ню час ти ну до за ки пан ня. Ви но си мо із по -лум’я спир тів ки. По тім віль но три ма є мо заниж ню час ти ну. (Да ти до тор к ну тись дониж ньої час ти ни про бір ки мо лод шим шко -ля рам — во ни зди во ва ні!!!)

По яс нен ня: під час на грі ван ня вер х -ньої час ти ни про бір ки з во дою теп лі ша рирі ди ни внас лі док кон век ції під ні ма ють сявго ру, а хо лод ні опус ка ють ся вниз. Уго ріво да ки пить, а зни зу хо лод на.

Учень 2. Які ви зна є те спо со би кип’я -тін ня во ди? За яки ми озна ка ми ви мо же тествер д жу ва ти, що во да ки пить?

Ко лек тив не об го во рен ня.А чи мож на її за кип’яти ти тіль ки за до -

по мо гою рук? Будь те уваж ні!До слід: змо чу є мо хус ти ноч ку у во ді й

від жи ма є мо, щоб во на бу ла вог кою. На -кри ва є мо склян ку з во дою цією хус т кою.Кін ці хус т ки скла да є мо до ни зу так, щобво на щіль но при ля га ла до склян ки. Про -тис не мо центр хус тин ки у склянку так,щоб во на тор ка лась во ди. Швид ко пе ре -вер та є мо склян ку до го ри дном. Во да не ви -ли ва єть ся і збе рі га єть ся увіг ну та фор махус ти ни. Міц но три ма ю чи склян ку з хус -тин кою, на тя гу є мо один з її кін ців. Ви по -ба чи те, що во да «за ки пі ла» (під ні ма ють сябуль баш ки). Якщо від пус ти ти хус т ку, во дави ли ва єть ся, а во на втя гу єть ся в склян ку.

По яс нен ня по ба че но го.

Учень 1. А чи ві до мо вам щось про ча -рів ну па лич ку? Що нею мож на ро би ти?А хто хо тів би во ло ді ти нею?

Ко лек тив не об го во рен ня.Я за до по мо гою ча рів ної фі зич ної

палич ки мо жу під ні ма ти дріб ні па пір ці, во -лос ся на го ло ві, стру мок во ди із кра ну від -хи лю вбік. Ось по глянь те, па пе ро ві смуж -ки за мо їм ба жан ням при тя га ють ся до ча -рів ної па ли чки.

До слі ди з елек т ри за ції з ебо ні то воюпа лич кою.

По яс нен ня: під час на ти ран ня па ли чкиоб хут ро від бу ва єть ся елек т ри за ція (пе ре -роз по діл елек т рич но го за ря ду на по вер х -нях тертя). А чи зу стрі ча ли ви по діб ніяви ща у сво є му жит ті?

Обго во рен ня.Учень 2. Зви чай на га зе та мо же бу ти го -

лов ним об’єк том у фо ку сах. При кла да є мога зе ту до сті ни й доб ре на ти ра є мо щіт кою.До стат ньо 5–10-ти швид ких ру хів, і га зе таміц но при лип не до сті ни. Спро буй те її ві ді -рва ти. А те пер спро бу є мо інак ше. Зні май тега зе ту лі вою ру кою зі сті ни та на бли жай тедо неї пра ву ру ку. Га зе та так силь но при тя га -єть ся до ру ки, що ви ги на єть ся в її на прям ку.Мо жуть про ско чи ти іс к ри. По яс ни ти по ба -че не мож на за до по мо гою яви ща елек т ри за -ції тіл, про яке ми сьо год ні вже ве ли мо ву.

Учень 1 (ро бо та у гру пах). Я про по нуювам пок лас ти на по вер х ню во ди в та рі лоч кудріб ні па пір ці. До тор к ніть ся до во ди спо чат кушма точ ком ми ла, а по тім цу кер кою «Дю шес».Чи є при цьо му різ ни ця? Ви спо сте рі га ли змі -ну по вер х не во го на тя гу во ди в за леж нос ті відре чо ви ни, яку вво дять у во ду, й то му па пір ціто на бли жа ють ся до вас, то від да ля ють ся.

Учень 2. За про по нуй те спо сіб пе ре мі -щен ня склян ки з во дою на па пе ро вій

смуж ці так, щоб до тяг ну ти склян ку докраю сто лу, ви тяг ну ти з-під неї смуж куі склян ка не впа ла б. Для екс пе ри мен ту явам даю ме та ле ву по су ди ну. Тво ріть!

Учні про по ну ють влас ні ва рі ан ти.Учень 10-го кла су де мон ст рує до слід зісклян кою, до країв за пов не ною вщент во -дою (по віль но тяг не па пе ро ву смуж ку ра -зом із склян кою, на краю сто лу різ ко ви сми -кує смуж ку: склян ка за ли ша єть ся на сто лі).

Учень 1. За раз усім при го ту ва тись. Від -прав ля є мось у по віт ря ну по до рож. Тіль килі таль ний апа рат бу де у нас не зви чай ний,а ви го тов ле ний із чай но го па ке тика. Від рі -за є мо нит ку з яр ли ком, ви тру шу є мо чай,роз прав ля є мо. Ну, що? Го то ві? За па лю є мопа кетик зго ри і …впе ред. Зле ті ли.

Учень 2. А за раз ми по пра цю є мо у гру -пах по чо ти ри уч ні. У кож ної гру пи є та рі -лоч ка з во дою й нит ка. Зро біть на од но мукін ці нит ки пет лю. Пок ла діть її на во ду.Чи пра виль ної фор ми на бу ває пет ля на во -ді? Як це мож на ви пра ви ти? Візь міть шма -то чок ми ла й до тор к ніть ся до во ди в се ре -ди ні пет лі. Що ви по мі ча є те? (Пет ля на бу -ває фор ми кіль ця.)

Учень 1. І на за кін чен ня на шо го за нят тяспро бу є мо ва ре не яй це за пхну ти у пляш ку.За про по нуй те свої спо со би. Чи мож на цезро би ти, не тор ка ю чись яй ця ру ка ми? А язроб лю так: на дно пляш ки кла де мо па пірі ки да є мо ту ди сір ник. Як зго рить па пір,швид ко пок ла де мо яй це звер ху пляш ки. Во новтя гу єть ся у пляш ку! Це по яс ню єть ся тим,що пі сля зго рян ня па пе ру тиск у пляш ці ставмен ше за ат мо сфер ний. І са ме під дією ат мо -сфер но го тис ку яй це опус ка єть ся у пляш ку.

Учи тель. Ось і за кін чи лось на ше за нят -тя. Ви бу ли ду же уваж ни ми, ак тив ни ми,дис цип лі но ва ни ми. То му ак тив фі зич но гогур т ка «Еру дит» на го род жує дип ло мом«Інте лек ту аль не май бут нє Укра ї ни» уч нів4-го кла су за ак тив ність у пі знан ні ото чу ю -чо го се ре до ви ща.

Ре флек сія. Ді ти, за схе мою, яка за пи -са на на дош ці, роз ка жіть про свої від чут тята вра жен ня від на шо го за нят тя.

Знав.Ді знав ся.Був зди во ва ний.Це ме ні зна до бить ся.Дя кую вам за спів пра цю! За раз під ве -

діть ся зі стіль ців і за ли ши те ка бі нет фі зи -ки. Але я хо чу, щоб ви під ве лись не зви чай -но, а за моєю вка зів кою. Сядь те на стіль -цях рів но. При тис ніть до ті ла ру ки, зі гну тів лік тях, но ги по став те під пря мим ку томдо си дін ня і при тис ніть од ну до од ної. Під -водь тесь. Не ви хо дить?!

Так ось, на вко ло нас іще ба га то чу десі за га док, які мож на по яс ни ти, ви вча ю чифун да мен таль ні на уки: фі зи ку, хі мію, біо -ло гію, гео гра фію, ас т ро но мію.

Праг ніть до знань, і во ни вам під ко -рять ся.

Н. Охри мен ко

ПРАКТИКА


Ме та: роз кри ти по нят тя «жар гон», «сленг», «сур жик», «ар го»,«ма ка рон на мо ва», ви яви ти особ ли вос ті ук ра їнсь кої жар гон ноїлек си ки, до слі ди ти її міс це й роль у су час но му сус піль ст ві, до по -мог ти уч ням уник ну ти «сур жи ка», ви роб ля ти на вич ки пра виль -но го ви ко ри стан ня мов них за со бів у різ них си ту а ці ях мов лен няді тей, ви хо ву ва ти лю бов і по ва гу до рід ної мо ви.

Облад нан ня: ви сло ви на кар т ках, муль ти ме дій на пре зен та ціявчи те ля, муль ти ме дій ні про ек ти ді тей «Со лов’їна, ка ли но вачи жар гон на та слен го ва?», уч нівсь ка пуб лі ка ція «Роз мов ля є мо«по-мод но му».

Тип уро ку: роз ви ток мов лен ня (із за сто су ван ням ін но ва цій -них тех но ло гій).

Хід уро куІ. Орга ні за цій ний мо мент1. «При ві тан ня» вчи те ля. Хай, піп ли. При зем ляй тесь. При пи -

ніть ба зар, урок по чав ся. За раз пе ре ві ри мо, як ви в те мі ша ри те,що на ха у зі ро би ли. Ме ні ва щє фі о лєто во, шо ви не па ха ли вдо ма.На ша ру ні ко му оцін ку не по став лю… (Па у за.)

2. Вступ не сло во вчи те ляНа все впли ває мо ви чис то та:Зір глиб шає, і кра ща ють ус та;Стає точ ні шим слух, а дум ка гнеть ся,Як віт ром роз ко ли ха ні жи та.

Вду май тесь у ці сло ва. Від то го, як ви во ло ді є те мо вою, за ле -жить ва ше ду хов не ба гат ст во. Кож на лю ди на по вин на праг ну тиово ло ді ти скар ба ми рід ної мо ви, її лі те ра тур ни ми нор ма ми, що бивлас не мов лен ня ста ло дос ко на лим, ло гіч ним, ви раз ним. На жаль,ми не мо же мо ска за ти за раз, що во ло ді є мо зраз ко вим мов лен ням.В. Су хо млинсь кий пи сав: «Убоз т во сло ва — це убоз т во дум ки,а убоз т во дум ки ве де до мо раль ної, ін те лек ту аль ної, емо цій ної,есте тич ної тов с то шкі рос ті. Го во ри ти ска лі че ною мо вою — все

одно, що гра ти на не на лаш то ва ній скрип ці». Тож на ше за вдан -ня — уни ка ти за смі чен ня мо ви жар го ніз ма ми, вуль га риз ма ми,«сур жи ком».

ІІ. Те о ре тич ний блокУчи тель. Мо воз нав ці ви ді ля ють та кі основ ні по нят тя: «жар -

гон», «сленг», «сур жик», «ма ка рон на мо ва», «ар го». Який із тер мі -нів вам знай о мий? Що ви зна є те про це пи тан ня?

По ві дом лен ня ра ні ше під го тов ле них уч нів, муль ти ме дій ні про -ек ти (па ра лель но вчи тель ра зом з уч ня ми скла дає опор ну схе му).

1. Жар гон — со ці аль ний ді алект. Від різ ня єть ся від лі те ра тур -ної мо ви спе ци фіч ною лек си кою й ви мо вою, але не має влас ноїфо не тич ної та гра ма тич ної сис те ми. Як пра ви ло, це слов ник роз -мов но го мов лен ня лю дей, пов’яза них пев ною спіль ніс тю ін те ре -сів. Роз ви ва єть ся в се ре до ви щі більш-менш за мкну тих ко лек ти -вів: шко ля рів, сту ден тів, військових, різ но ма ніт них про фе сій нихгруп. Ці жар го ни не слід мі ша ти із про фе сій ною мо вою, яка ко -рис ту ють ся до сить роз ви не ною й до во лі точ ною тер мі но ло гією.Жар го ни лек сич но та сти ліс тич но від мін ні, во ни від різ ня ють сяне ста біль ніс тю та швид кіс тю змі ни най більш по ши ре ної лек си ки.Жар го ни по трап ля ють у ху дож ню лі те ра ту ру для мов ної ха рак те -рис ти ки ге ро їв. Крім жар го нів, що ви ни ка ють на ба зі роз мов ноїмо ви, іс ну ють ті, які ви ни ка ють на ба зі спіл ку ван ня різ но мов но гона се лен ня у при кор дон них міс тах чи в міс цях скуп чен ня різ но на -ці о наль но го на се лен ня, на прик лад, у морсь ких пор тах. Лек си кажар го ну бу ду єть ся на ба зі лі те ра тур ної мо ви шля хом пе ре ос мис -лен ня, пе ре офор м лен ня, зву ко во го ско ро чен ня й т. д., а та кож ак -тив но го за сво єн ня ін шо мов них слів і мор фем.

2. Арґо (франц. argot — жар гон, пер віс но — жеб рац т во) —один з різ но ви дів со ці аль них ді алек тів, штуч но ство рю ва на умов -на го вір ка якої-не будь вузь кої за мкне ної со ці аль ної чи про фе сій -ної гру пи, не зро зу мі ла для сто рон ніх. Іно ді тер мін «ар ґо» ужи ва -

ПРАКТИКА

РОЗМОВЛЯЄМО «ПО-МОДНОМУ»

Презентуємо сценарій уроку-дослідження.


єть ся для по зна чен ня пев но го со ці аль но го чи про фесійного від га -лу жен ня від за галь но на род ної мо ви (на прик лад, А. ар тис тів, му -зи кан тів, спортс ме нів, вій сь ко во служ бов ців та ін.), тоб то в то муж зна чен ні, що й тер мін «жар гон». У вуж чо му ро зу мін ні А. — мо -ва «со ці аль но го дна», де кла со ва них та ан ти со ці аль них еле мен тів(ре ке ти рів, зло ді їв, жеб ра ків, бом жів, кар тя рів-шу ле рів то що).

Ви ник нен ня А. пов’яза не ще з тим пе рі о дом іс то рії мо ви до бифе о да ліз му, ко ли іс ну ва ли за мкне ні кор по ра ції ре міс ни ків, бро -дя чих тор гів ців, жеб ра ків та ін., які з ме тою са мо за хис ту й від -особ ле нос ті від реш ти сус піль ст ва та збе ре жен ня сво їх про фе сій -них та єм ниць ство рю ва ли спе ці аль ні мов ні ко ди. В ук ра їнсь кіймо ві здав на ві до мі А. слі пих коб за рів і лір ни ків — т. з. ле бійсь каабо шле пець ка (слі пець ка) мо ва, а та кож куш ні рів, ко жу ха рів, ша -по ва лів, ра шев ців (бро дя чих тор гів ців) то що. А. цих со ці аль нихгруп у ці ло му ма ють спіль ні ри си з не знач ни ми міс це ви ми чи про -фе сій ни ми від мін нос тя ми.

В осно ві А. за зви чай ле жить за галь но на род на мо ва та її гра ма -тич на сис те ма, про те во ни іс тот но від різ ня ють ся від неї слов ни -ко вим скла дом. На прик лад, га льо мий — ве ли кий; мік рий — ма -лий, ви сюль ка — яб лу ко, пор. ви сі ти; ко тинь — віз, пор. ко ти ти;скри по та, скре пи — две рі, пор. скри пі ти.

При кла дом лір ниць ко го А. є не дав ні (60-х pp.) за пи си Й. Дзен -д зе лівсь ко го на Во ли ні: «В би те бе кле ва буш ти ра ка, ске ли хане вкуш мо рить» («В те бе доб ра па ли ця, со ба ка не вку сить»); «За -кап шуй шкре бе та, щоб ні кон то не прип нав, яків нись кли мус»(«За чи ни две рі, щоб ніх то не прий шов, якийсь зло дій»). А. ви ко -рис то ву ва лись не тіль ки для та єм но го спіл ку ван ня, а і як за сібсвоє рід ної мов ної гри, роз ва ги. Та ки ми, зок ре ма, бу ли шко ляр -ський і бур саць кий А., по бу до ва ні на сві до мо му по єд нан ні не спо -лу чу ва них час тин різ них слів (На мо то рош ні за сер д чить —На сер ці ста не мо то рош но), до да ван ні до кож но го сло ва своє рід -них за кін чень на зра зок лат. (виш не вен тус — виш нів ка, ве чор -нитен тус — ве чор ни ці), зраз ки яких зу стрі ча ють ся у твор чос тіІ. Кот ля ревсь ко го, Г. Квіт ки-Основ’янен ка та ін ших пись мен ни -ків. Сло ва і ви сло ви з А., ужи ва ні в за галь но на род ній мо ві, на зи -ва ють ся ар ґо тиз ма ми.

3. Ма ка ро ніч на мо ва (італ. macche rоnico, від maccheroni — ма -ка ро ни) — ме ха ніч на су міш слів чи ви сло вів з різ них мов або пе -ре інак шен ня їх на іно зем ний лад. В Укра ї ні в се ре ди ні XVII ст.нею бу ли на пи са ні де які ак то ві кни ги. У ху дож ніх тво рах ма ка ро -ніч на мо ва імі тує мо ву чу жин ців, па ро діює тих, хто за хоп лю єть сяза по зи чен ням. Як мов ний за сіб гу мо ру й са ти ри вжи та у тво рахІ. Кот ля ревсь ко го, Г. Квіт ки-Основ’янен ка, М. Ста риць ко го,Оста па Виш ні, С. Олій ни ка, О. Чор но гу за, П. Гла зо во го та ін ших.

На прик лад, у де яких епі зо дах «Ене ї ди» Кот ля ревсь ко го ук ра -їнсь ка мо ва мі ша єть ся з ла тинсь кою:

Ене ус нос тер маг нус па нусI слав ний тро я но рум князь,Шмиг ляв по мо рю як ци га нус,Ад те, о рекс! при слав нунк нас.Ро га мус, домiне Ла ти не,Не хай наш ка пут не за ги не,Пермiтте жить в землi сво єй...

Де які ін ші при кла ди: «Ми мо шед шую сед ми цю глум лях сяз мо ло ди ця ми по ши ноч кам здеш ної па лес ти ни» (Г. Квіт ка-Основ’янен ко); «[Про ня:] Ах, це ви? Бон д жур! А я так за чи та лась!Мер сі, што прий ш ли...» (М. Ста риць кий); «Про шу пар до ну, ма -дам. Але в ме не сьо год ні ауді єн ція з кон су лом. А ля фур шеті шведсь кий сто лик! Арі ве дер чі, ма шер!» (О. Чор но гуз).

4. Суржик (бук валь но — «Су міш зер на пше ни ці й жи та, жи тай яч ме ню, яч ме ню й вів са й т. ін.; бо рош но з та кої су мі ші») — по -бу то ве мов лен ня, в яко му об’єд на ні лек сич ні та гра ма тич ні еле -мен ти різ них мов без до три ман ня норм лі те ра тур ної мо ви. Тер мін«сур жик» (без до дат ко вих ви зна чень) ужи ва єть ся пе ре важ но що -до ук ра їнсь ко-ро сійсь ко го сур жи ку.

На прик лад:• ужи ван ня ру сиз мів за мість нор ма тив них ук ра їнсь ких від по від -

ни ків: да же, да, нєт, ка да, нє на да, єлє, щас/сі час, всєг да, ні ког да,чуть-чуть, ко нєш но, на вєр но, на при мєр, до пус тім, мєж ду, вмєс -то, вро дє, імєн но, буд то, вро ді, ря дом, язик, боль ни ця, цип ля та,прє дох ра ні тєль, пред сі да тель, поч таль йон і т. п.;

• «ук ра ї ні зо ва ні» фор ми ро сійсь ких ді єс лів — здє лав, длів ся,унас лі ду вав, по лу чав, щи тав, от дав, от к лю чив;

• «ук ра ї ні зо ва ні» фор ми ро сійсь ких чис лів ни ків — пер -вий/пер ва, вто рий/вто ра;

• змі шу ван ня ук ра їнсь ких і ро сійсь ких форм не ви зна че нихзай мен ни ків — хто-то, шо-то, як-то, які-то, який-то, чо го-то,кой-шо, кой-які;

• по ру шен ня ді єс лів но го ке ру ван ня, ужи ван ня прий мен ни ківі від мін ків за ро сійсь ким зраз ком — по ву ли цям за мість по ву -ли цях, на ро сійсь кій мо ві за мість ро сійсь кою мо вою;

• утво рен ня най ви що го сту пе ня по рів нян ня при кмет ни ківі при слів ни ків за зраз ком ро сійсь кої мо ви — са мий го лов ний,са ме важ не;

• утво рен ня від ук ра їнсь ких ді єс лів ак тив них ді єп рик мет ни ківза ро сійсь ким зраз ком (від ро бив ший, прий шов ший, зро -бивший);

• сло ва й ви ра зи, каль ко ва ні з ро сійсь кої — мі роп ри єм ст во,прий ня ти мі ри, прий ня ти участь, до цих пір, так як, був шийу ко рис ту ван ні.Укра їнсь ко-ро сійсь кий сур жик по ши ре ний у по бу то во му

спіл ку ван ні жи те лів ба га тьох ре гі о нів Укра ї ни, а та кож міс це вос -тей на те ри то рії Ро сії, де про жи ває ук ра їнсь ке на се лен ня.

4. Сленг — муль ти ме дій ний про ект «Со лов’їна, ка ли но вачи жар гон на та слен го ва?». Кла си ки в пе ре кла ді на сленг.

«Сло во о пол ку Іго ре вім»А то ді прий шов до рі ки Оскол ки, він ждав два дні бра та сво го

Все во ло да, — той ішов був ін шою до ро гою з Курсь ка, — і звід тиру ши ли во ни до річ ки Саль ни ці. Тут же до них і сто ро жі при їха ли,що їх во ни по сла ли бу ли язи ка ло вить, і ска за ли во ни, при їхав ши:«Ба чи лись ми з во ро га ми. Во ро ги на ші оруж но їз дять. То му абови по їде те швид ко, або вер не мось до до му, бо не на ша є по ра». АлеІгор ска зав їз бра та ми сво ї ми: «Якщо нам, не бив шись з ни ми, вер -ну ти ся до до му, то со ром нам бу де гір ше смер ті. Хай нам Богдасть».

А то ді, при пер шись до Оскол ки, бос че кав сво го брат ка два дні(той хи ляв дру гою до ро гою). І вже як зди ба лись во ни, то по ри лидо річ ки Саль ни ці, де й бу ло стріл ку за би то. А там вже до них під -ско чи ли їх ні бой о ви ки і по ве ли ба зар про вра же код ло: «Там їхнемі ря но — пов на гряд ка. Всі при ство лах і пе рах!». Але бос ви -вернув: «Ша, брат ва! При пух ли? За пад ло нам від та кої знат ноїмокру хи кіг ті рва ти! Я ма зу тяг ну. На дій те ся, ло хи, на се беі на пру ху».

Опор на схе ма

ПРАКТИКА

Лексика обмеженого

вжитку

Жаргон

арґо

сленг

макаронічнамова

Суржик


ІІІ. У сві ті ці ка во го1. У се ред ньо му за своє жит тя лю ди на

в ж и в а є н е ц е н з у р н і с л о в а230000 разів.

2. У мос ковсь ко му цар ст ві в ча си ца рю -ван ня Ми хай ла Ро ма но ва по ба за рахі май да нах хо ди ли пе ре вдяг не ні чи -нов ни ки, які ха па ли ма тю каль ни ківі на по страх ін шим при люд но сік ли їхрізка ми.

3. Автор збір ки «По за ме жа ми ро сійсь -ких слов ни ків» Фле гон на во дить у ційпра ці 6 тис. лай ли вих слів, що по бу ту -ють се ред ро сі ян.

4. У ме ди ци ні опи са но ба га то ви пад ків,ко ли па ра лі зо ва ні па ці єн ти не мог ливи мо ви ти од но склад них слів «так»і «ні», але лег ко про го во рю ва ли ці літи ра ди не дру ко ва ної лек си ки. Це по -яс ню єть ся тим, що бру таль ні сло вапро хо дять зов сім ін ши ми нер во ви милан цюж ка ми по рів ня но зі зви чай ноюлек си кою. Бу ли ви пад ки, ко ли піддією анес те зії лю ди ви мов ля ли та кі«пер ли», від яких в’яли ву ха.

5. Для нім ців та япон ців най ви щою об ра -зою є зви ну ва чен ня в не охай нос ті, боособ ли во ви со ко в цих куль ту рах ці ну -єть ся ті лес на чис то та, акуратність.

6. Уче ні з’ясу ва ли, що лай ли вість — цехво ро ба. На прик лад, римсь кий ім пе -ра тор Клав дій у зви чай но му жит тібув ціл ком при стой ною лю ди ною, алеіно ді на ньо го на хо ди ли напади лай ли -вос ті; при цьо му він дри гав ся, роз ма -ху вав ру ка ми й но га ми, жа ха ю чи під -да них. Від та ких нападів, за де яки мида ни ми, по тер па ли Пет ро І, Мо царт,Пуш кін, На по ле он.

У дав ні ча си цю по ве дін ку по яс ню ва -ли прос то: «біс усе лив ся». Ни ні до ве де но,що ці лю ди страж да ли на син д ром Ту рет -та (за ім’ям фран цузь ко го пси хі ат ра ми -ну ло го сто літ тя). Син д ром пе ре да єть сяспад ко во, й особ ли во схиль ні до ньо го чо -ло ві ки.

ІV. По етич ний ко мен тар (вір ші Пав лаГла зо во го)

Ран ні пташ киЗай шов якось я ра нень коВ од ну уста но вуІ по чув там на шу рід нуУкра їнсь ку мо ву.Бо на чаль ни ки ще спа лиІ на чаль ни ці,А ро би ли своє ді лоПри би раль ни ці.

Не у сво їй та ріл ціПри був Сав ва до Ки є ваЗ дру жи ною в па рі.Про да ва ли са ло, м’ясо,Яй ця на ба за рі,З по куп ця ми тор гу ва лись,

З людь ми го во ри ли.По тім пі шли Хре ща ти комНа Дніп ро ві схи ли.А як звід ти по вер та лись,Мо вив Са вва жін ці:— Да вай «что кать», бо не вдоб но,Що ми ук ра їн ці.

V. Мі ні-дис ку сія «Сур жик і куль ту рамов лен ня»

Учи тель. Ка жуть, що не гар но ви смі -юва ти чи їсь по мил ки, не по мі ча ю чивласних.

А ми са мі, час то не за мис лю ю чись надвлас ним мов лен ням, ка лі чи мо рід не сло -во. За раз іс нує за гро за ук ра їнсь кій мо віса ме з бо ку її но сі їв (лю дей), які без дум ноза смі чу ють її мі ша ни ною з ро сійсь ко-ук -ра їнсь ко-ан г лійсь ких слів, так зва ним«сур жи ком». Про по ную вам взя ти участьу мі ні-дис ку сії на цю те му.

На дош ці за пи са ні те зи:1. Сур жик — це не охай не, без гра мот не,

ан ти ук ра їнсь ке мов лен ня, не без печ -не для са мо го на ро ду яви ще, з якимтре ба рі шу че бо ро тись.

2. Сур жик — су час на мо ва в на шій дер -жа ві (ви сту пи уч нів).Ілюс т ра ції до тез (зроб ле ні вчи -

телем).1. «Ска лі че на мо ва отуп ляє лю ди ну, зво -

дить її мис лен ня до при мі ти ву. Аджемо ва ви ра жає не тіль ки дум ку. Сло вости му лює сві до мість, під по ряд ко вує їїсо бі, фор мує. Сур жик в Укра ї ні є не -без печ ним і шкід ли вим, бо па ра зи туєна мо ві, що фор му ва лась упро довж ві -ків, за гро жує замі ни ти мо ву» (О. Сер -бенсь ка).

2. Сур жик — це справ ж ня на род на мо -ва, бо нею спіл ку єть ся біль шість лю -дей на шо го сус піль ст ва» (з га зе ти).(Ви снов ки уч нів.)

VІ. «Анти сур жик уч ня»Учи тель чи тає не нор ма тив не сло во,

уч ні за пи су ють нор ма тив ний від по від -ник. Учні мо жуть на вес ти влас ні «при -кла ди» — сур жи ко вий ва рі ант сло ва, якечас то вжи ва ють у мов лен ні, пі ді бра ти від -по від ни ки з лі те ра тур ної мо ви (до да ток).

VІІ. «Знай ди по мил ку». За зда ле гідьпід го тов ле ні уч ні ро зі гру ють діа лог, ін шіфік су ють по мил ки, за пи су ю чи їх.

Діа логЗу стрі ли ся два дру га, які не ба чи лись

дав но.— Хе лоу, кент! Як ти ті па вчо ра

на дис ка рі от тяг нув ся?— При віт, Гриць ко. Ми вчо ра від ві да -

ли ве чір, при свя че ний Між на род но му жі -но чо му дню 8 Бе рез ня.

— Так що? І дис ка ря не бу ло?

— Ні, ми по ди ви лись чу до вий кон -церт, при свя че ний жін кам, дів ча там на -шої школи.

— Во, блін! Га лі мо бу ло. Ха ра шо, шо яне пі шов. Ми з кен та ми в ме не на ха у зіот ри ва лись. Ро да ків не бу ло. Кльо во!

— Що ж ви ро би ли, Ми кол ко? Як про -во ди ли свій віль ний час?

— Отпад! Баб ки зі бра ли, при кинь.Такий бал дьож — ха ва ти є що, му зонніш тяк. Та кі при ко ли бу ли… Слу хай,братан…

— Ви бач, Ми ко ло, не ро зу мію я те бе.Ти якою мо вою роз мов ля єш?

— Ну ти Андер сен! Якою мо вою —ук ра їнсь кою, в на ту рє!

— Ви бач, я знаю ін шу мо ву. Та ких слівне має у слов ни ках. Пе ре про шую, я по спі -шаю. Зу стрі не мось по тім. Бу вай (іде).

— Ну, бра тан, да вай ще по ба за рим!Ех ти, а ще друг на зи ва єть ся…

Обго во рен ня си ту а ції.

VІІІ. Під су мок уро ку (уче ни ця пре -зен тує свою рек лам ну пуб лі ка цію «Лай -ці — вій на»)

Учи тель. Спо ді ва юсь, що ви не бу де теза смі чу ва ти свою мо ву жар го ніз ма ми,роз мов ля ти ме те лі те ра тур ною мо вою,а не «сур жи ком». Це обов’язок кож ноїкуль тур ної лю ди ни. І не бій те ся за гля да -ти у слов ник, до гля дай те «свій сад» — ук -ра їнсь ку лі те ра тур ну мо ву.

Мо лит ва за рід ну мо вуБо же, Отче ми лос ти вий,Ти нам дав ту мо ву крас ну,По між мо ва ми най кра щу,На шу рід ну, на шу влас ну.

Тою мо вою спі ва лаНам, ма лень ким, на ша ма ти,Тою мо вою на вча лаТе бе, Бо же, про слав ля ти.

Тою мо вою ми мо жемВе ли ча тись пе ред сві том,Бо між мо ва ми ця мо ва —Мов тро ян да по між цві том.

Хоч би й хто на пас ту вав нас,Хоч би й хто по смів гро зи ти, —Дай нам си лу, дай від ва гуРід ну мо ву бо ро ни ти.

По мо жи, Не бес Вла ди ко,Хай бу де по Тво їй во лі,Щоб та мо ва го мо ні лаВіль но: в ха ті, цер к ві, в шко лі.

Дай ді жда ти по ша нів куРід но го свя то го сло ва,Щоб цві ла на сла ву Бо жуНа ша ук ра їнсь ка мо ва!

Т. Пе ре сунь ко

ПРАКТИКА


До кла ди сер ця сво го до на вчан няй ву ха свої до ро зум них слів.

Прит чі Со ло мо нові (гл. 23, ст. 12)

Про фе сі о на лізм учи те ля — це вмін ня зна хо ди тисьу по стій но му по шу ку но вих під хо дів і ме то дів на вчан -ня. При цьо му вчи те лі по вин ні при ді ля ти ве ли ку ува -гу фор му ван ню осо бис тіс них якос тей уч нів: куль ту ріїх твор чо го мис лен ня, ус ної та пи сем ної мо ви, то ле -

ран т нос ті, по чут тю людсь кої гід нос ті то що.За сто су ван ня муль ти ме дій них сис тем і про грам но-пе да го гіч -

них за со бів (ППЗ) у про це сі ви вчен ня мо ви та лі те ра ту ри дає змо -гу осу час ни ти урок, якіс но вдос ко на ли ти йо го, зок ре ма сприяєпід ви щен ню ефек тив нос ті уро ку; ви роб лен ню в уч нів на ви чокдо слід ниць кої, екс пе ри мен таль ної ро бо ти; роз вит ку твор чихта ес те тич них здіб нос тей; фор му ван ню на ви чок са мо стій ної ро -бо ти, ін фор ма цій них ком пе тен т нос тей та ін фор ма цій ної куль ту -ри уч нів то що.

Як зра зок ін но ва цій но го уро ку про по ную урок-про ект «Удос -ко на лен ня знань про склад не ре чен ня і йо го ти пи (з ви ко ри стан -ням ІКТ)», роз роб ле ний на осно ві ін тер ак тив них і про ек т них тех -но ло гій. Те ма уро ку ви бра на не ви пад ко во, ад же стар шо клас ни -ки, особ ли во уч ні ви пус к них кла сів — це осо бис тос ті, якимпо тріб на муд ра під трим ка, а не прос то на ста но ва, їх ні вмін ня й на -вич ки, сфор мо ва ні в по пе ред ніх кла сах по тре бу ють сис те ма ти за -ції та вдос ко на лен ня. То му по єд нан ня та ко го ти пу уро ку з ко му ні -ка тив ною те мою «Щас тя лю ди ни» є ці ка вим і, що важ ли во,сприяє роз вит ку на ви чок зв’яз но го мов лен ня, що до по мо же їмуда ло склас ти іс пит з рід ної мо ви під час ЗНО.

Без пе реч но, да на ро бо та — один із при кла дів спів пра ці вчи те -ля й ко лек ти ву уч нів — від ви зна чен ня те ми та ме ти уро ку доство рен ня ко лек тив но го про ек ту-ви снов ку.

Те ма: удос ко на лен ня знань про склад не ре чен ня і йо го ти пи(з ви ко ри стан ням ін фор ма цій них тех но ло гій).

Ко му ні ка тив на те ма: «Щас тя лю ди ни».Ме та:

• сис те ма ти зу ва ти й уза галь ни ти знан ня уч нів про склад не ре -чен ня; ак ти ві зу ва ти сло вес ну твор чість уч нів за со ба ми ін те -гра ції різ них ви дів ді яль нос ті;

• удос ко на ли ти на вич ки ро бо ти з комп’ютер ни ми тес то ви мипро гра ма ми; сти му лю ва ти вмін ня уч нів са мо стій но пра цю ва -ти над гру по ви ми про ек та ми;

• роз ви ва ти зв’яз не мов лен ня уч нів, мис лен ня, фан та зію;• ви хо ву ва ти за до по мо гою сло ва по чут тя пре крас но го, до по -

мог ти уч ням зро зу мі ти склад ну фі ло софсь ку ка те го рію, на -вчи ти бу ти щас ли ви ми.Облад нан ня: комп’ютер на тех ні ка, ме ді ап ро ек тор, елек т рон -

ні таб ли ці, схе ми, тес то вий роз да валь ний ма те рі ал; фо то гра фіїта тво ри про щас ли вих лю дей; уч нівсь кі бю ле те ні та бук ле тина те ми про ек тів до уро ку.

Як ма ло лю ди ні тре ба для щас тяі як ба га то, щоб це зро зу мі ти.

На род на муд рість

Хід уро куІ. Вступ на час ти наУчи тель.У юнім ві ці все зда єть ся не мов ро же вим сно ви дін ням:

І со неч ко силь ніш смі єть ся і пес тить ве се ло про мін ням.Ду ша спі ва, мов со ло вей ко, нам хо четь ся весь світ зі гріть,А най враз ли ві ше сер день ко вже про бує ко гось лю бить…Ці ряд ки я на пи са ла, ко ли бу ла у ва шо му ві ці, і то ді ме ні зда ва -

лось, що я — най щас ли ві ша лю ди на на сві ті. Ва ша по ра — по раюнос ті, пер шо го за хоп лен ня жит тям, пер шо го ко хан ня, цві тін няду ші — це най кра щий вік лю ди ни…

1. Ого ло шен ня те ми та ме ти уро куДа вай те по го во ри мо про... щас тя. Са ме так, про людсь ке щас -

тя. Але го во ри ти ме мо ви ключ но склад ни ми ре чен ня ми. Зго да?Не ду маю, щоби хтось із вас був про ти то го, що би при цьо му ми незга да ли та ку важ ли ву те му, як склад не ре чен ня. тим па че, що беззнань про склад не ре чен ня та йо го ти пи, про пун к ту а цію склад -них ре чень вам ні як не обій тись на зов ніш ньо му не за леж но муоці ню ван ні. Не бу де за пе ре чень? То ді по чи на є мо...

2. По яс нен ня хо ду уро ку. Клас по ді ле ний на два ти пи груп:ко му ні ка тив но-ін фор ма цій ні та твор чі гру пи, які між со бою спіл -ку ють ся, до пов ню ють від по відь то ва ри ша; у кін ці уро ку кож нийот ри має бал за таб ли ця ми кри те рі їв.

3. Очі ку ва ні ці ліДа вай те, як зав ж ди, з’ясу є мо ва ші очі ку ван ня від уро ку (уч ні

са мо стій но на зи ва ють свої очі ку ван ня від уро ку: по вто ри тита по гли би ти знан ня про склад не ре чен ня, сис те ма ти зу ва ти ін -фор ма цію про ти пи склад них ре чень, пе ре ві ри ти свої знан ня пророз ста нов ку роз ді ло вих зна ків у склад но му ре чен ні, про тес ту ва -ти се бе на те му уро ку, пе ре ві ри ти свої мож ли вос ті на комп’юте -рі, про де мон ст ру ва ти влас ні до сяг нен ня в ро бо ті над про ек том,по ді ли тись дум ка ми про щас тя то що).

ІІ. Акту а лі за ція опор них знаньЩас тя без ро зу му — тор би на ді ря ва.

Ре про дук тив на бе сі да (ко рис ту ю чись схе мою-таб ли цеюдо уро ку):

• Що та ке склад не ре чен ня?• У чо му різ ни ця між спо луч ни ко вим і без спо луч ни ко вим

зв’язком?• Що спіль но го й від мін но го між склад но су ряд ним ре чен ням

і склад но під ряд ним?• Яке ре чен ня ми на зи ва є мо склад ним з різ ни ми ви да ми син -

так сич но го зв’яз ку?• Що та ке од но рід на під ряд ність?

Аби щас тя, а ро зум бу де.

Тре ну валь на впра ва:Дай те ха рак те рис ти ку склад них ре чень за по да ни ми схе ма ми:

1. , ... 2. , а ... 3. ..., (...) .4. (Ко ли...), , 3 щоб (...).5. , що (...), що (...).6. ... , (що...)?

Ко му щас тя, то му й до ля.

Транс фор ма ція ре чень (ко му ні ка тив но-ін фор ма цій на гру -па — 10 уч нів пра цюють на комп’юте рах, реш та за пов ню ютьтаб ли цю в зо ши тах із роз дру ко ва них ар ку шів)

ПРАКТИКА

ЩАСТЯ ЛЮДИНИУрок-проект з української мови в 11-у класі.

Най ак тив ні ші уч ні за чи ту ють утво ре ніре чен ня.

Учен ня у щас ті при кра шає, а в не щас ті уті шає.

Учи тель. Чи чу ли ви що-не будь про«гор мо ни щас тя»? У на шо му го лов но мумоз ку ви роб ля ють ся ен дор фі ни — «гор мо -ни щас тя». Ендор фі ни по лег шу ють про ве -ден ня нер во во го ім пуль су, який «бі жить»у «центр за до во лен ня». Збуд жен ня цьо гонер во во го цен т ра дає нам від чут тя лег кос ті,ра дос ті й ба дьо рос ті. До пит ли ві уче ні, якізай ма лись до слід жен ням «гор мо нів щас тя»в 70-х ро ках, пок ла да ли ве ли чез ні на дії на їхштуч ні ана ло ги. Але всі до слі ди ви яви лисьне вда ли ми: річ у то му, що зви кан ня до цихре чо вин ви ни ка ло на ба га то швид ше, ніж,на прик лад, до ге ро ї ну. То му не без печ ні до -слід жен ня бу ли при пи не ні. Про те на ука ви -знає на ба га то більш не шкід ли ві спо со би«ощас лив лен ня» люд ст ва. Най прос ті шимспо со бом під ви щен ня кон цен т ра ції ен дор -фі нів є по їдан ня шо ко ла ду.

Ми ж із ва ми спро бу є мо ввес ти в ор га -нізм гор мон щас тя за вдя ки учас ті в шо ко -лад-тес тах, звіс но, за умо ви вда ло го ре -зуль та ту. Спро бу є мо?

Шо ко лад-тест «Склад не ре чен ня» (ко -му ні ка тив но-ін фор ма цій на гру па ви ко нуєтес ти на комп’юте рах, пі сля ви ко нан нятес ту про гра ма ви дає го то вий ре зуль тат,як що 100 % — учень от ри мує сим во ліч нийшо ко лад. Реш та уч нів у цей час за чи ту ютьсвої до маш ні за вдан ня — но тат ки на те му«У чо му щас тя лю ди ни?». При цьо му зву -чить при єм на му зи ка, демонс т ру ють ся фо -то гра фії щас ли вих лю дей. Учні на ма га ють -ся від по віс ти на за пи тан ня, чи є щас ли ви -ми лю ди, які зоб ра же ні на фо то гра фі ях.)

ІІІ. Уза галь нен ня й сис те ма ти за ціязнань

Ди тин ка спить, а до ля її рос те.1. Ро бо та з ін фо дис ком. Ду маю, усі от -

ри ма ли шанс від чу ти се бе щас ли ві ши ми.

А за раз хви ли на рек лам но го щас тя. Пре -зен тую ва шій ува зі ін фо диск «Укра їнсь камо ва. Зов ніш нє не за леж не оці ню ван ня»,який до по ма га ти ме нам го ту ва тись до іс -пи ту з рід ної мо ви. Про де мон ст ру є мо йо гомож ли вос ті (уче ни ця-ла бо рант де мон ст -рує на ві га цій ну й кон т ро лю ю чу сис те муін фо дис ка).

2. Пре зен та ція уч нівсь ких про ек тівяк спо сіб пе ре вір ки прак тич них на ви чокуч нів із про ек т ної гру по вої ді яль нос ті. За -вдан ня для всіх про ек т них груп: до слі ди тиви ко ри стан ня склад них ре чень у тек с тахна те ми (див. до дат ки):

І гру па — пре зен та ція про ек ту + бук -лет «Щас тя лю ди ни».

ІІ гру па — ви пуск бю ле те ня «Щас ли васо роч ка».

ІІІ гру па — пре зен та ція про ек ту «Щота ке щас тя з точ ки зо ру на род ної мо ра лі».

ІV гру па — пре зен та ція Інтер нет-сай ту«Щас лив ці».

Учні, за хи ща ю чи свої про ек ти, роб лятьви снов ки про вжи ван ня склад них син так -сич них кон ст рук цій у тек с тах пуб лі цис -тич но го та ху дож ньо го сти лів.

Оці ню ван ня пре зен та ції про ек ту про -хо дить за та ки ми па ра мет ра ми:

1. Пов но та роз крит тя те ми.2. Аргу мен то ва ність ви снов ків.3. Еле мен ти твор чос ті.4. Якість офор м лен ня таб лиць, схем.5. Актив ність гру пи.

Твор ча ро бо та. Скла дан ня ко лек тив -но го про ек ту

Не ро дись ба га тий і врод ли вий,а ро дись при до лі та щас ли вий.

Ко лек тив ний про ект «Ви ве ден ня фор -му ли щас тя»

Ви ве ден ня фор му ли щас тя — кла сич нафі ло софсь ка проб ле ма. Уні вер саль на фор -му ла щас тя пе ред ба чає щас тя не лег ке,важ ке, мож ли вість бу ти щас ли вим за будь-яких умов жит тя, осте рі га ти ся зов ніш ніх

благ, об ме жу ва ти свої по тре би, уни ка тиза до во лень. Це спо ді ван ня на вда чу, щас -ли вий збіг об ста вин.

Особ ли вість щас тя по ля гає в то му,що для ньо го не має ра мок, во но зав ж ди но -ве, не спо ді ва не, не по втор не, во но в по -стій но му ру сі, ста нов лен ні. Да вай те спро -бу є мо ви вес ти свою фор му лу щас тя, орі -єн ту ю чись на основ ні по тре би ва шо го ві куй на шо го ча су. Кож ний має ви бра ти сло ва,в які вкла дає ро зу мін ня щас тя, а по тім від -тво ри ти от ри ма ний ре зуль тат, склав шисклад не ре чен ня. Це й бу де під сум ко вийпро ект на шо го уро ку.

А для до по мо ги про по ную та кі сло ва:жит тя здо ров’я енер гія си ла

сім’я дру зі ці ну ва ти му зи ка сер цепо зи тив сльо зи від... за хоп лен ня ра -дість спіл ку ван ня улюб ле на спра вапе ре шко ди від да ча ко ха ний (ко ха на)під трим ка по хва ла дах над го ло воюро маш ка сміх ди ти на без тур бот ністьма ре во сон мить пус ті ба лач ки шма -то чок щас тя на со ло да лю бов віч ні іс -ти ни ду шев на рів но ва га свя то на стрійдар Бо жий ку па зо ло та усміш ка небра ти, а від да ва ти на до ро зі не ва ля єть сяумі ти від чу ва ти учи ти сь на по мил кахжи веш не дар ма не мож на по щу па ти

Щас тя — це... (це від чут тя влас ноїсво бо ди над бу ден щи ною жит тя, це вмін -ня вті ша тись най мен шим і мрі я ти промай бут тя).

Най біль ше щас тя, це ко ли... (ко литвоя по сміш ка не ви кли кає пі до зрі лих по -гля дів до рос лих, а ко ха на лю ди на ні ко лине зра дить).

ІV. Ре флек сія (у ви гля ді під сум ку уро ку)Без пе реч но, щас тя — це стан ду ші.

Л. Тол с той чу до во за зна чив, що щас тяне в то му, щоб зав ж ди ро би ти, що хо чеш,а в то му, щоб хо ті ти то го, що ро биш.

Бу ти щас ли вим озна чає бу ти са мим со -бою, Щас тя — це ро зу мін ня сен су жит тя,за до во лен ня пов но тою сво го бут тя, ре алі -за цією ці лей.

Ми прос то хо че мо бу ти щас ли ві!Адже, щоб лі та ти, не обов’яз ко ві кри ла.Про те все ж не вар то їх ла ма ти.Не хо чу, щоб вно чі пла ка ла ма ти,Не хо чу, щоб крив да чи ни лась на дні,Щоб лю ди то пи ли свій сму ток у ви ні.Прос то будь те щас ли ви ми, щи ри ми,

ми ли ми.Ря туй тесь усміш кою, ні би ра пі рою,Вря туй те світ прав дою, піс нею, ві рою!

V. Оці ню ван ня уч нів за кри те рі я мита ре зуль та та ми «Кар ток оці ню ван ня»

V. До маш нє за вдан ня: на пи са ти твір-мі ні атю ру «Моє ро зу мін ня щас тя», ужи ва -ю чи склад ні ре чен ня.

Т. Цюр ко


ПРАКТИКАТранс фор ма ція ре чень

За пов ніть таб ли цю, пе ре тво рив ши за про по но ва ні ре чен ня на ін ші ви ди, по яс нітьужи ті пун к то гра ми

№ з/п Прос ті ре чен ня Склад но під ряд ні ре чен ня Без спо луч ни ко ві

склад ні ре чен ня

1 Ні ко ли не мож на жи ти щас -ливо, як що весь час трем тишвід стра ху. Голь д бах

2 У спо ру ді людсь ко го щас тядружба зво дить сті ни, лю бовутворює ку пол. Козь ма Прут ков

3 Лю ди на ство ре на для щас тя,як птах для по льо ту. В. Ко ро лен ко

4 З то бою жи ти на од ній зем лі, —яке ве ли ке щас тя! О. Олесь


Цель:• об об щить, сис те ма ти зи ро вать и за кре -

пить зна ния уча щих ся о те о ре ме Пи -фа го ра, на учить на хо дить раз ные спо -со бы до ка за тель ст ва этой те о ре мы;

• по ка зать при ме не ние при об ре тен ныхзна ний на прак ти ке;

• раз ви вать уме ние ана ли зи ро вать, де -лать вы во ды;

• учить твор чес ки ра бо тать в груп пе,вос пи ты вать чув ст во от вет ст вен нос тиза чле нов ко ман ды и уме ние при ни -мать са мо сто я тель ные ре ше ния;

• фор ми ро вать уме ние об щать ся на раз -ных язы ках, при ме нять зна ние ан г лий -ско го язы ка на прак ти ке.Обо ру до ва ние: ком пью тер, муль ти ме -

дий ный про ек тор, муль ти ме дий ная дос каили эк ран, циф ро вой фо то ап па рат и ви -део ка ме ра, пре зен та ция про ек т ных ра боткор рес пон ден тов га зе ты «Англий скиймост» на маг нит ной дос ке, раз да точ ныйма те ри ал (кар точ ки с лек си кой по те ме,кар точ ки с за да ни я ми вик то ри ны, ин -стру мен ты, таб ли цы, ве сы).

Де виз: «Гео мет рия укра ша ет ся дву мябрил ли ан та ми: зо ло тым се че ни ем и те о ре -мой Пи фа го ра».

Уча щи е ся ис пол ня ют гимн круж ка«Сам ма ри» (на ме ло дию пес ни «Ро ди -тельс кий дом», ком по зи тор В. Ша ин ский.http://megalyrics.ru/mp3.php).

Нас сдру жи ла на век ма те ма ти ка,И от ны не те перь круг лый годИз уча ет на уку ста ра тель ноСа мый друж ный на све те на род.

При пев:Лю би мый пред мет — на ча ло на чал,Он в жиз ни тво ей на деж ный при чал.Лю би мый пред мет, пус кай мно го летГо рит в тво их фор му лах доб рый свет.

И уве рен я в том, что ког да-ни будьПри го дит ся все то, что узнал:Умно же нья не хит рое пра ви ло,Про из вод ная и ин тег рал.

Мир гео мет рии — мир Пи фа го ра:Ка тет, на клон ная, те же лу чи.И вот се го дня мы с ва ми сно ваРа дость, уда чу, тер пе нье вклю чим.Муд рые ска жут: «Ведь это ос но ва»,Глу пые спро сят: «За чем же она?».Что? Те о ре ма! Ко го? Пи фа го ра!Ны не, се го дня и веч но вер на:Сум ма квад ра тов квад ра ту рав на.Вот где в се мей ке уют, ти ши на!Ка те ты це нят ги по те ну зу,Друж но на клон ные ря дом сто ят.

В этом се го дня мы раз бе рем ся,Бу дем за да чи вмес те ре шать.Автор ские сти хи С. Ба ра нов ской

Чле ны круж ка «Сам ма ри» зна ко мят сяс крат кой био гра фи ей Пи фа го ра.

Пор т рет и ос нов ные фак ты про ек ти -ру ют ся на эк ран.

Член круж ка 1. Пи фа гор Са мос -ский — древ не гре чес кий фи ло соф и ма те -ма тик. Исто рию жиз ни Пи фа го ра труд ноот де лить от ле генд, пред став ля ю щих егов ка чес т ве со вер шен но го муд ре ца и ве ли -ко го по свя щен но го во все та ин ст ва гре кови вар ва ров. Са мые ран ние из вест ные ис -точ ни ки об уче нии Пи фа го ра по яви лисьлишь 200 лет спус тя по сле его смер ти. Ро -ди те ля ми Пи фа го ра бы ли Мне сарх и Пар -те ни да с Са мо са. В юном воз рас те Пи фа -гор от пра вил ся в Еги пет, что бы на брать сямуд рос ти и тай ных зна ний у еги пет скихжре цов, где про был 22 го да, по ка егоне увёл в Ва ви лон в чис ле плен ни ков пер -сид ский царь Кам биз. В Ва ви ло не Пи фа -гор про был еще 12 лет, об ща ясь с ма га ми.Его луч шим дру гом был ве ли кий ма те ма -тик Фа лес Ми лет ский. Он на блю дал за ку -лач ным бо ем Пи фа го ра на 58-й олим пи а дев 548 г. до н. э. и умер на три бу не от сер деч -но го при сту па.

Член круж ка 2. Отой дя от об щес т вен -ных дел, он уехал в Ита лию, где на шел мно -го по сле до ва те лей. Их при вле ка ла не толь -ко мис ти чес кая фи ло со фия, но и пред пи сы -ва е мый им об раз жиз ни с эле мен та миздо ро во го ас ке тиз ма и стро гой мо ра ли.У Пи фа го ра бы ли же на по име ни Фе а но,сын Те лавг и дочь. Пи фа гор воз глав лял своетай ное об щес т во трид цать де вять лет. Пи -фа гор мир но скон чал ся в воз рас те 80-тиили же в 90 лет (по дру гим не на зван ным ис -точ ни кам). В со вре мен ном ми ре Пи фа горсчи та ет ся ве ли ким ма те ма ти ком и кос мо ло -гом. Антич ные ав то ры на шей эры от да ютПи фа го ру ав тор ст во из вес т ной те о ре мы:квад рат ги по те ну зы пря мо уголь но го тре -уголь ни ка рав ня ет ся сум ме квад ра тов ка те -тов. Со вре мен ные ис то ри ки пред по ла га ют,что Пи фа гор не до ка зы вал те о ре му, но могпе ре дать гре кам это зна ние.

Ма те ри ал из Ви ки пе дии — сво бод нойэн цик ло пе дии http://ru.wikipedia.org/wiki/http://ru.wikipedia.org/wiki/пи фа гор.

Coordinator of the Discussion Club«English Bridge». Dear friends! We are gladto see you at the meeting of the Mathema -tician Club «Summary» and the DiscussionClub «English Bridge».

Таб ли ца с лек си кой про еци ру ет ся наэк ран. Исполь зо вал ся On-Line сло варь —http://translate.google.com.ua.

The chairman of the Discussion Club«English Bridge» Vladimir Gorovoy:

The Discussion Club «English Bridge» is anew project in our lyceum. We started it tolearn English better. To start a newspaper wehad to make some steps. We gave the name toour newspaper — English Bridge. We chosethe sections. We decided who would take eachsection. We need much information. That’swhy we attend meetings of different clubs andwrite articles. We write our articles in English.We show the articles to the cor rec tor-IrinaVictorovna. The photo corres pon dents takepictures. The video correspon dents make filmswith the help of such programmes as MicrosoftMovie Maker and Pinnacle. The compositorIrina Victorovna makes newspaper pages. Wedisplay our projects and make presentationswith the help of Microsoft Power Point.

Кор рес пон дент га зе ты «Англий скиймост» 1. I am a photo and video corres pon dentof the school newspaper English Bridge. I’ve gota new model of a modern camera Canon. I liketaking pictures. At our today’s meeting I amtaking pictures as well, as you see. Then I’ll editthem with the help of such computer programsas Paint, Photoshop and Olympus Master.There are also such computer programs forediting pictures as Photo Dеcor, Art Frames andCard Master. I downloaded them from Internet.

Исполь зо ван текст из http://yandex.ru.I usually place my pictures on our site (из

englishclub37.at.ua). Besides we use them inour projects.

Кор рес пон дент га зе ты «Англий скиймост» 2. We learn English and it’s interestingfor us to find more information about famouspeople — writers, poets, artists and scientists.Today we are going to know more about famousGreek scientist and philosopher Pythagoras.

Кор рес пон дент га зе ты «Англий скиймост» 3. We surfed many Web sites and learntsome new facts about Pythagoras. Today at themeeting of the Mathematician Club «Sum ma -ry» we are going to present this informationabout the scientist, do quizzes and tests.

Pythagoras —Date of birth — c. 570 BC.Place of birth — Samos Island.Era — Pre-Socratic philosophy.Main interests — Metaphysics, Music,

Mathematics, Ethics, Politics.

ПРАКТИКА

ОДА ТЕОРЕМЕ ПИФАГОРА*

* Дру ку єть ся мо вою ори гі на лу.


Notable ideas — Musica universalis, Golden ratio, Pythagoreantuning, Pytha go rean theorem.

Кор рес пон дент га зе ты «Англий ский мост» 4. Pythagoras ofSamos was an Ionian Greek philosopher and founder of the religiousmovement called Pythagoreanism. Most of our information aboutPythagoras was written down centuries after he lived, thus very littlereliable information is known about him.

He was born on the island of Samos, and may have travelledwidely in his youth, visiting Egypt and other places seekingknowledge. Around 530 BC, he moved to Croton, a Greek colony insouthern Italy, and there set up a religious sect.

Samos Island

Кор рес пон дент га зе ты «Англий ский мост» 5. Pythagoras madeinfluential contributions to philosophy and religious teaching. He isoften revered as a great mathematician, mystic and scientist, and he isbest known for the Pythagorean Theorem which bears his name. It wassaid that he was the first man to call himself a philosopher, or lover ofwisdom, and Pythagorean ideas exercised a marked influence onPlato, and through him, all of western philosophy [From Wikipedia,the free encyclopedia].

Мо не та с из об ра же ни ем

Пи фа го ра

Пи фа гор на фрес ке Ра фа э ля

Ру ко во ди тель круж ка «Сам ма ри». Се го дня на ше за се да ниепо свя ще но од ной те о ре ме. Вы бу де те на хо дить раз ные спо со быдо ка за тель ст ва те о ре мы Пи фа го ра, ре шать ин те рес ные за да чина при ме не ние этой те о ре мы, а так же ра бо тать в груп пах.

За да ния на хо дят ся у каж до го на пар те. За да чи по до бра ныиз раз но уров не вых за да ний для те ма ти чес ких и ито го вых кон т -роль ных ра бот по гео мет рии для уче ни ков 7–9-х клас сов (Фед чен -ко Л. Я., Лит ви нен ко Г. Н. Раз но уров не вые за да ния для те ма ти -чес ких и ито го вых ра бот, 7–9-й клас сы. Гео мет рия. — До нецк2004, с. 49, ва ри ант 2).

Пи фа гор был не толь ко ве ли ким ма те ма ти ком, он был и ве ли -ким фи ло со фом. Исполь зу ет ся ин тер ак тив ный ме тод «Мик ро -фон» — он да ёт воз мож ность каж до му вы ска зать что-то быс т -ро по оче ре ди, пе ре дать свою мысль или по зи цию.

Так ска зал Пи фа гор, сын Мне сар ха из Са мо са:Жи ви с людь ми так, что бы твои дру зья не ста ли вра га ми,

а вра ги ста ли дру зья ми.Тво ри ве ли кое, не обе щая ве ли ко го.Вре мен ная не уда ча луч ше вре мен ной уда чи.Пер вым тво им за ко ном дол ж но быть ува же ние к се бе.Толь ко не бла го род ный че ло век спо со бен хва лить в гла за,

а за гла за злос ло вить.Де лай лишь то, что в бу ду щем те бя не огор чит.Все под чи ня ет ся чис лам.До ка за тель ст во те о ре мы Пи фа го ра по го то вым таб ли цамУче ник 1 с по мо щью по до бия тре уголь ни ков; уче ник 2 с по мо -

щью cos .Если вы ре зать из кар то на три квад ра та, сто ро ны ко то рых рав -

ны сто ро нам дан но го тре уголь ни ка, и по ло жить два мень шихквад ра та на од ну ча шу ве сов, а на вто рую ча шу — тре тий, то ве сыбу дут в рав но ве сии.

При ме не ние те о ре мы Пи фа го ра для ре ше ния за дач. Для ре -ше ния за да чи 1 при ме ним один из ин тер ак тив ных ме то дов об уче -ния «Моз го вой штурм», идея ко то ро го за клю ча ет ся в ре ше нииод ной за да чи раз ны ми спо со ба ми. Бу дем ра бо тать па ра ми.

За да ча. Да но: ABCD — квад рат.

AMKC — квад рат.AC — сто ро на AMKC.AC — ди а го наль ABCD.SAMKC = 2SABCD.Фор ми ру ют ся па ры, по лу ча ют лис ты бу ма ги и мар ке ры.

Учени ки при сту па ют к ра бо те.I спо соб. Пусть AC = C, AD = DC = a. До ка жем, что C2 = 2a2.Тре уголь ник ACD пря мо уголь ный, по это му по те о ре ме Пи -

фаго ра име ем:C2 = a2 + a2 = 2a2.Итак, SAMKC = 2SABCD.II спо соб. На ри сун ке пять рав ных тре уголь ни ков. В квад ра те

AMKC на хо дит ся че ты ре тре уголь ни ка ABC, а в квад ра теABCD — 2 тре уголь ни ка.

Вы вод: SAMKC = 2SABCD.III спо соб. S AKC = 0.5SAMKC

S AKC = SABCD, по сколь ку каж дый со сто ит из двух тре уголь ни -ков, рав ных тре уголь ни ку ABC.

Отсю да 1/2 SAMKC = SABCD

SAMKC = 2SABC.IV спо соб. Рас смот рим пря мо уголь ный тре уголь ник ACD.

На ги по те ну зе AC по стро ен квад рат AMKC, на ка те те CD — квад -рат ABCD. При ме ним те о ре му Пи фа го ра, SAMKC = 2SABCD.

Все до ка за тель ст ва вы ве ши ва ют ся на дос ке. Пред ста ви телькаж дой па ры за щи ща ет свой спо соб до ка за тель ст ва.

А те перь все вмес те рас смот рим од ну из при клад ных за дач,то есть от ве тим на во прос «А за чем это на до знать?».

За да ча. Вы со ты двух вер ти каль ных стол бов рав ны 5 и 12,5 м.Рас сто я ние меж ду ни ми 10 м. Най ти наи мень шую дли ну тро са,ко то рым мож но со еди нить вер х ние кон цы стол бов.

ПРАКТИКА

K

B

C

D

AM

По это му всег да с тех са мых пор,Чуть ис ти на рож да ет ся на свет,Бы ки ре вут, ее по чуя, вслед.Они не мо гут све ту по ме шать,А мо гут лишь, за крыв гла за, дро жатьОт стра ха, что все лил в них Пи фа гор.(Не мец кий пи са тель-ро ман тик А. Ша мис со, ко то рый в на ча ле XIX ве ка учас т во вал

в кру гос вет ном пу те шес т вии на рус ском ко раб ле «Рю рик», на пи сал это сти хот во ре ние.)2. Как ещё на зы ва ют те о ре му Пи фа го ра? (Пи фа го ро вы шта ны на все сто ро ны рав -

ны. Те о ре ма ста бы ков. Ма гистр ма те ма ти ки.)3. Пи фа гор был олим пий ским чем пи о ном. По ка ко му ви ду спор та ему вру чи ли ве нок

по бе ди те ля? (Он учас т во вал в ку лач ных бо ях на 58-й олим пи а де в 548 г. до н. э.)4. Ка кой не счаст ный слу чай про изо шел на этой олим пи а де? (На блю дая за бо ем Пи фа го ра

на 58-й олим пи а де, от вол не ния на три бу не умер вы да ю щий ся ма те ма тик Фа лес Ми лет ский.)5. Что вы зна е те о пи фа го рий ских чис лах? (Это трой ки чи сел, ко то рые удов лет во ря -

ют урав не нию:a2 + b2 = с2, где a, b, c — вза им но прос тые чис ла.)6. Пи фа го рей цы за ни ма лись те о ри ей му зы ки. Ка кие чис ла ха рак те ри зу ют ос нов ные

му зы каль ные ин тер ва лы? (1, 2, 3, 4.)7. Су щес т ву ет ли ос т ров Пи фа го рей он? (Да. Остров Са мос был пе ре име но ван в честь

Пи фа го ра.)

Кор рес пон дент га зе ты «Англий ский мост» 1. We have spoken much about Pythagorastoday. We have prepared some tasks for you on the topic.

EYS: 1-HKeys: 3-D, 4-B, 5-С, 6-G, 7-A, 8-E.Tick the right variant:

Уча щи е ся вы пол ня ют за да ния на кар точ ках и про ве ря ют пра виль ность вы пол не нияпри по мо щи про ек то ра и эк ра на. На сай те Beon.ru [http://beon.ru/tests/529–791.html]чле ны ко ман ды «Англий ский мост» раз ра бо та ли те ма ти чес кие тес ты по те ме, ко то -рые мож но прой ти On-Line.

Ру ко во ди тель круж ка «Сам ма ри». Итог. Реф лек сия. Что мы се го дня де ла ли на за се -да нии круж ка? Как мы это де ла ли? Дос тиг ли мы по став лен ных це лей? За чем нуж ны этизна ния? Как вам ра бо та лось в груп пах?

Обра ти те вни ма ние на эк ран. Вы ви ди те сту пень ки к зна ни ям. Мы с ва ми вмес те бы -ли на пер вой сту пень ке. А где сей час каж дый из вас?

Coordinator of the Discussion Club «English Bridge». Dear friends! Our meeting is comingto an end. You all worked hard today. The members of the Mathematician Club «Summary» didsums and solved problems. The members of the Discussion Club «English Bridge» got muchimportant information for our newspaper. We all learnt many interesting facts about famousIonian Greek philosopher Pythagoras. We’ll make a project and display it on our Web site[englishclub37.at.ua]. Visit our site and you’ll find much interesting information.

It’s high time to say good-bye to each other. Thank you for attention.І. Жиг ло, С. Ба ра нов ская


Ре ше ние.

1. Про ве дем АС пер пен ди ку ляр но ВК,тог да КСАD — пря мо уголь ник, а по свой -ст ву сто рон име ем:

АС = КD = 10 м.АD = СК = 5 м.Тог да ВС = ВК – ВС.ВС = 12,5 — 5 =7,5 (м).2. Рас смот рим тре уголь ник АВС.

ВСА = 90°, АС = 10 м, ВС = 7,5 м.По те о ре ме Пи фа го ра име ем:АВ2 = ВС2+АС2;АВ = ;АВС = ;

АВ = ;а) при по мо щи мик ро каль ку ля то ра

= 12,5;б) при по мо щи древ не ва ви лон ско го

спо со ба:= 12,5.

Итак, 12,5 м — наи мень шая дли на тро са.Ответ: 12,5 м.

Пред ла га ем ре шить крос сворд.

1. Для ка ко го тре уголь ни ка спра вед ли вате о ре ма Пи фа го ра?

2. Как на зы ва ет ся сто ро на, ле жа щаяпро тив пря мо го уг ла?

3. Кто из ве ли ких ма те ма ти ков на блю далза ку лач ным бо ем Пи фа го ра на 58-йолим пи а де в 548 г. до н. э.?

4. Как на зы ва ют ся сто ро ны тре уголь ни -ка, об ра зу ю щие пря мой угол?

5. В ка кую стра ну мо ло дой Пи фа гор от -пра вил ся из учать ма те ма ти ку?

6. На ка ком ос т ро ве ро дил ся Пи фа гор?7. Как зва ли от ца Пи фа го ра?

Клю че вое сло во Пи фа гор.

Ма те ма ти чес кая вик то ри наКто и ког да на пи сал это сти хот во ре ние?Пре бу дет веч ной ис ти на,Как ско ро её по зна ет сла бый че ло век!И ны не те о ре ма Пи фа го ра вер на,Как и в его да ле кий век.Обиль но бы ло жер т во при но ше ньеБо гам от Пи фа го ра — сто бы ковОн от дал на за кла нье и со жже ньеЗа све та луч, при шед ший с об ла ков.

156,25

156,25

156,25

56,25+100ВС2+АС2

ПРАКТИКА

1 What is Pythagoras? A Yes, he was.

2 Where was he born? B He moved to Croton, a Greek colony in southern Italy.

3 When was he born? C He set up a religious sect.

4 Where did he move around in 530 BC? D He was born in 570 BC.

5 What did he set up? E Yes, he did.

6 What is he best known for? F He was born on the island of Samos.

7 Was he a philosopher? G He is best known for the Pythagorean theorem.

8 Did he exercise a marked influence on Plato?

H Pythagoras of Samos is an Ionian Greekphilosopher.

1. Pythagoras is a famous… writer philosopher politician

2. He was born in… 480 BC 570 BC 620 BC

3. Most of our information about Pythagoras was written down …

centuries afterhe lived

years after lived weeks after he lived

4. He made influential contributions to…

philosophy andliterature

history and reli -gious teaching

philosophy and reli -gious teaching

5. He is often revered as… A great traveller A greatmathematician

A great writer

6. His ideas exercised a marked influence on …

Plato Socrates Aristotle

12,5 м

С

К 10 м D

5 м

А

?

1 П р я м о у г о л ь н ы й2 Г и п о т е н у з а

3 Ф а л е с4 К а т е т ы5 Е г и п е т

6 С а м о с7 М н е с а р х


Ниж че да єть ся ко рот кий опис ме то дів, які спо ну ка ють уч нівса мих ста ви ти за пи тан ня.

«Зна є мо — хо че мо ді зна тись — ді зна лись». Най кра ще міс цецьо го ме то ду — на ета пі ак ту а лі за ції та мо ти ва ції на вчаль ноїдіяль нос ті уч нів. У про це сі ро бо ти уч нів спо чат ку про сять по ду ма -ти над тим, що во ни вже зна ють із те ми цьо го уро ку, по ста ви ти за -пи тан ня до цієї те ми та знай ти від по відь на ці за пи тан ня. Під часро бо ти уч ням про по ну ють за пов ни ти таб ли цю:

«Дош ка за пи тань». Учи тель ви ві шує ве ли кий ар куш па пе руна вид но му міс ці у кла сі, де уч ні мо жуть за пи су ва ти за пи тан ня,які ви ни ка ють у хо ді об го во рен ня під час уро ків. Ме та по ля гаєв то му, щоб уч ні мог ли за пи са ти будь-які свої за пи тан ня, що ви ни -ка ють у них, ко ли во ни бе руть участь в об го во рен ні, чи та ють

щось са мо стій но на влас ний ви бір чи за до ру чен ням учи те ля,вико ну ють ін ші за вдан ня. Скла де ний уч ня ми пе ре лік за пи таньмо же ста ти ма те рі а лом для уро ку уза галь нен ня й сис те ма ти за ціїзнань. У цьо му пе ре лі ку вчи тель мо же знай ти ці ка ві ва рі ан тиклю чо вих і те ма тич них за пи тань, які він змо же ви ко рис та ти приви вчен ні цієї те ми в на ступ но му на вчаль но му ро ці.

«Сок ра тівсь ке опи ту ван ня». Цей ме тод за сто со ву єть ся дляпро яс нен ня ідей, до слід жен ня кон тек с ту, роз гля ду основ, ви зна -чен ня при пу щень і фор му лю ван ня точ ки зо ру. За пи тан ня, якістав лять ся під час за сто су ван ня цьо го ме то ду, мож на по ді ли тина кіль ка груп.

Пер ша — за пи тан ня для про яс нен ня:• Що ви ма є те на ува зі, ко ли ка же те...?• Яке за вдан ня ви зби ра є тесь ви ко ну ва ти...?• Який при клад ви мо же те на вес ти...?• Чо му ви ска за ли...? Як це сто су єть ся...?

ПРАКТИКА

ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯМЕТОДІВ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

Активна пізнавальна діяльність учнів передбачає вміння відповідати на запитання, що не мають однозначної відповіді.

Рі вень ро зу мо вої ді яль нос ті

Зміст ро зу мо вої ді яль нос ті уч нів

Клю чо ві сло ва, з яких має роз по чи на тисяза пи тан ня чи ви мо га до дій уч нів

Кіль кість ба лівза пра виль ну від по відь чи ви ко на ну ді яль ність

Знан ня Дає фак тич ні від по ві ді, роз піз нає ін фор ма цію

Хто? Що? Ко ли? Де? 1–2

Ро зу мін ня Пе ре тво рює та ін тер пре тує ін фор ма цію

На ве ди при клад, якийсь із фак тів, пе ре ка жи сво ї ми сло ва ми, дай ви зна чен ня, опи ши, роз ка жи то що

3–4

Ви ко ри стан ня Ви ко рис то вує ін фор ма цію та за сто со вує знан ня в но вих умо вах

За пов ни таб ли цю, знай ди від по від ність, по бу дуй гра фік,роз та шуй, по ка жи на кар ті то що

5–6

Ана ліз Ви зна чає сут тє ві де та лі, роз різ няєскла до ві час ти ни ці ло го

На зви го лов ні при чи ни, про ана лі зуй, по рів няй, роз піз най,чим від різ ня єть ся, ви знач за га лом, ви бе ри то що

7–8

Син тез Ком бі нує час ти ни для от ри ман нябільш за галь ної кар ти ни

Ство ри, роз ро би, знай ди спіль не, ском по нуй то що 9–10

Оці ню ван ня(твор чий рі вень)

Ви зна чає цін ність згід но з пев ни ми кри те рі я ми

Оці ни, уста но ви, ви прав дай, під дай кри ти ці, ар гу мен туй, ви знач міс це, за хис ти то що

11–12

Що зна є мо? Про що хо че мо ді зна тись? Про що ді зна лись?


Дру га гру па — за пи тан ня із при пу щен ня ми:• Які при пу щен ня ви ро би те?• Чо му ви ро би те ці при пу щен ня?• Ви при пус ка є те, що...?

Тре тя гру па — за пи тан ня, які ви зна ча ють пер с пек ти ву й точ -ку зо ру:

• Чи є в те бе точ ка зо ру на...?• Яку пер с пек ти ву ти ма єш у то му, що...?

Чет вер та гру па — за пи тан ня, які ви зна ча ють фак ти, при чи нита до ка зи:

• Які в те бе є до ка зи цьо го?• Чо му ти ві риш у це? На скіль ки ти впев не ний у цьо му?

П’ята гру па — за пи тан ня, які до слід жу ють ви снов ки та ре -зуль та ти:

• Яким є твій ви сно вок?• Яким бу де ре зуль тат, як що це ста неть ся?• Яким бу де ефект від цьо го?

«По шук ці ка вих за пи тань». Пі сля ознай ом лен ня уч нів з те -мою, що ви вча ти меть ся на уро ці, учи тель мо же за про по ну ва тиуч ням за пи са ти на дош ці за пи тан ня, на які б їм хо ті ло ся знай тивід по відь. Учні ви зна ча ють най більш ці ка ві за пи тан ня. Са ме ці за -пи тан ня ста ють осно вою ви вчен ня но во го ма те рі а лу на уро ці.Як ва рі ант цьо го ме то ду мож на ви бра ти си ту а цію, ко ли всі за пи -тан ня, які ви ник ли в уч нів, за ли ша ють ся на дош ці, а в кін ці уро кууч ні на них від по ві да ють.

«Обмін проб ле ма ми». Ме тод ко о пе ра тив но го на вчан ня, якийви ма гає то го, щоб уч ні знай ш ли важ ли ве за пи тан ня на до слід жу -ва ну те му й по тім сфор му лю ва ли якусь проб ле му на під ста ві за -пи тан ня для то го, щоб ін ша гру па ви рі ши ла її.

«Кон курс на кра ще проб лем не за пи тан ня уро ку». Учи тельпро по нує уч ням пі сля ознай ом лен ня з те мою уро ку склас ти за пи -тан ня, які за пи су ють ся на дош ці. У хо ді не ве лич ко го го ло су ван няза ли ша єть ся те за пи тан ня, за яке про го ло су ва ла біль шість уч нів.Це за пи тан ня і стає осно вою ви вчен ня но во го ма те рі а лу.

«Екс пер ти про ти жур на ліс тів». Учні ді лять ся на дві гру пи —«екс пер тів», які від по ві да ти муть на за пи тан ня, та «жур на ліс тів»,які бу дуть ста ви ти за пи тан ня. На дош ці тре ба за вчас но за пи са тияк при клад орі єн тов ний пе ре лік за пи тань, що спри я ти муть роз -вит ку кри тич но го мис лен ня.

«Ата ка на вчи те ля». Пі сля ви вчен ня но во го ма те рі а лу вчи телього ло шує уч ням, що за раз во ни по мі ня ють ся міс ця ми: уч ні бу дутьста ви ти за пи тан ня, а вчи тель від по ві да ти на них. Ви су ва єть сяумо ва: учи тель бу де від по ві да ти тіль ки на ці ка ві за пи тан ня.Ця умо ва як раз і сти му лює уч нів скла да ти за пи тан ня проб лем но -го ха рак те ру.

«Ата ка на уч ня». Різ но вид на ве де но го ви ще ме то ду. При ви -ко ри стан ні цьо го ва рі ан та в ро лі опи ту ва но го опи ня єть ся одинз уч нів.

«Лис ту ван ня». Учні об мі ню ють ся між со бою за пи тан ня ми,на які тре ба да ти пись мо ву від по відь. Так від бу ва єть ся лис ту ван -ня про тя гом уста нов ле но го вчи те лем ча су.

«Чи тан ня тек с ту з по знач ка ми». На ступ ною важ ли воюознакою кри тич но го мис лен ня, як уже за зна ча лось ви ще, є вмін -ня відок рем лю ва ли прав ди ву ін фор ма цію від не прав ди вої, фак тивід суд жень, звер та ю чи особ ли ву ува гу на ар гу мен то ва ністьостан ніх.

Ме тод «Чи тан ня тек с ту з по знач ка ми» мо же ма ти ве ли ку кіль -кість різ но ви дів і ціл ком за ле жить від ме ти, яку пе ре слі дує вчи -тель, опра цьо ву ю чи з уч ня ми на вчаль ний текст.

«М-схе ма». Ме тод, що роз ви ває вмін ня уч нів за хи ща ти се бевід ма ні пу ля тив но го ви ко ри стан ня мо ви. Йо го вар то ви ко рис то -ву ва ти при ро бо ті уч нів з тек с том, на пов не ним сло ва ми й тер мі -на ми, що ма ють яс к ра во ви ра же не не га тив не чи, на впа ки, по зи -тив не емо цій не за бар в лен ня. У та ких тек с тах чим слаб шою є ар -гу мен та ція пев них суд жень і тез, тим біль ше ав тор на ма га єть ся

на пов ни ти свій ви клад ма те рі а лу «емо цій ни ми по нят тя ми». Гра -фіч ний ор га ні за тор ро бо ти з та ким тек с том має ви гляд таб ли ці,що скла да єть ся із трьох ко ло нок:

Пі сля то го як уч ні, опра цю вав ши на вчаль ний текст, за пов нятьтаб ли цю, їм про по ну єть ся від по віс ти на за пи тан ня:

1. Чи під твер д жуються кон к рет ни ми ар гу мен та ми ті тер мі ни йпо нят тя, які ви ко рис то вує ав тор?

2. Яку ме ту ста вив пе ред со бою ав тор, ужи ва ю чи від по від нітермі ни й по нят тя?

3. Чи по год жу є тесь ви з та ки ми оці ноч ни ми суд жен ня ми?Чому?

При вчи ти уч нів звер та ти ува гу на ар гу мен то ва ність суд женьдо зво лить таб ли ця тро хи ін шо го зміс ту, яку вчи тель мо же за про -по ну ва ти за пов ни ти шко ля рам при об го во рен ні будь-яко го дис -ку сій но го за пи тан ня.

На ве де мо ще кіль ка ме то дів, го лов на ме та яких по ля гаєв розвит ку вмін ня під би ра ти ар гу мен ти для під твер д жен ня сво їхду мок.

«Пус тий сті лець». Учи тель ви би рає те му для дис ку сії й го туєна окре мих ар ку шах чо ти ри те зи, що ви світ лю ють те му з різ нихто чок зо ру. Учні, пе ре хо дя чи від од нієї те зи до ін шої, ви зна ча ють,яка з них від по ві дає їх ній по зи ції. Та ким чи ном, ство рю ють ся ма -лі гру пи для дис ку сії. Кож на гру па про тя гом 10—15-ти хви лин об -го во рює зміст те зи, фік су ю чи ар гу мен ти, що під твер д жу ють їхви бір. Пі сля об го во рен ня те зи в ма лих гру пах пе ред кож ноюз них ста вить ся сті лець, на який сі дає пред с тав ник гру пи, щоб ви -сло ви ти дум ки про об го во рю ва ну те му. Час ви сту пу об ме же ний.Пі сля цьо го ви сту па ю чий по вер та єть ся до своєї гру пи. Кож нийучень мо же під три ма ти дис ку сію сво ї ми ар гу мен та ми. Учень мо -же зай ня ти пус тий сті лець тіль ки один раз.

Роз ви ва ти в уч нів умін ня пись мо во чіт ко, ла ко ніч но й ар гу -мен то ва но ви кла да ти свої дум ки до зво ля ють та кі ме то ди.

«Пись мо ве есе-роз дум». Учи тель про по нує пись мо во від по -віс ти на проб лем не за пи тан ня за схе мою:

Ви сло віть влас не став лен ня до проб ле ми.На ве діть ар гу мен ти, що під твер д жу ють ва шу по зи цію.Під твердь те на ве де ні ар гу мен ти ві до ми ми вам фак та ми.Чіт ко сфор му люй те ви снов ки, яких ви дій ш ли.«Пись мо ва дис ку сія». На по чат ку за нят тя вчи тель ви ві шує

ар ку ші, на яких за зна че ні про ти леж ні по зи ції що до об го во рю ва -ної те ми. Учні, ру ха ю чись по кла су, за ли ша ють на ар ку шах своїпись мо ві від по ві ді, ар гу мен та ції, за ува жен ня, за пи тан ня. Про цесбез мов но го об го во рен ня про дов жу єть ся до то го ча су, до ки уч нямє що на пи са ти.

«Тор на до». Учи тель ого ло шує те му, що ви но сить ся на об го во -рен ня, й ді лить клас на три гру пи. Пер ша гру па уч нів має на вес тиар гу мен ти на за хист пев но го твер д жен ня, ін ша гру па на ма га -тиметь ся спрос ту ва ти ці твер д жен ня. За вдан ня тре тьої гру пи по -ля гає у фор му лю ван ні за пи тань з ме тою уточ нен ня по зи ції кож -ної гру пи.

«Так і ні». Для про ве ден ня за нят тя за цим ме то дом уч ні го ту -ють кар т ки з на пи са ми «так» і «ні». Учи тель за чи тує твер д жен нята дає час уч ням по ду ма ти над ними. Пі сля са мо стій но го осмис -лен ня за про по но ва но го твер д жен ня уч ні по ка зу ють кар т ки, ви -зна ча ю чи свою по зи цію. Пі сля цьо го вчи тель про по нує кіль ком

ПРАКТИКА

По зи тив ні тер мі ни й по нят тя

Ней т раль ні тер мі ни й по нят тя

Не га тив ні тер мі ни й по нят тя

Аргу мен ти, що під твер д жу ють суд жен ня

Яви ща, про це си, тен ден ції При кла ди

1. Під час ак ту а лі за ції знань уч нів ви ко рис то ву єть ся ме тод«Зна є мо — хо че мо ді зна тись — ді зна лись». За пов нен ня пер шоїко лон ки від по ві дає ета пу ак ту а лі за ції, дру гої — мо ти ва ції на вчаль -ної ді яль нос ті, тре тьої — осмис лен ню но вих знань. Кур си вом ви -ді ле ні орі єн тов ні від по ві ді уч нів:

2. Ви вчен ня но во го ма те рі а лу від бу ва єть ся на осно ві за пи тань,які ви ник ли в уч нів і бу ли за пи са ні у дру гу ко лон ку таб ли ці.

На ета пі осмис лен ня но вих знань пе ред уч ня ми ста вить ся за -вдан ня за пов ни ти тре тю ко лон ку таб ли ці.

4. Сис те ма ти за ція й уза галь нен ня но вих знань і вмінь на пе ре -тво рю ю чо му рів ні від бу ва єть ся в хо ді на вчаль ної мі ні-дис ку сії.

Якщо вже зай ш ла мо ва про ви ко ри стан ня ме то дів кри тич -ного мис лен ня в пев ній сис те мі, то вар то роз гля ну ти тех но ло -гічний ас пект об го во рю ва ної те ми. Ви ко ри стан ня ме то дів кри -тично го мис лен ня ма ти ме ефект тіль ки за умо ви їх по стій но гови ко ри стан ня. При епі зо дич но му ви ко ри стан ні цих ме то дівучи тель от ри має пря мо про ти леж ний ре зуль тат. Учи те лю слідскла да ти план не стіль ки окре мо го уро ку, скіль ки всієї те мивзага лі.

Най більш склад ним за вдан ням учи те ля при ви ко ри стан німе то дів кри тич но го мис лен ня на уро ці є ви роб лен ня кри те рі ївоці ню ван ня вмінь уч нів. Ко ли за вдан ня уч ня по ля гає в то му,щоб да ти пра виль ну від по відь, то оці ню ван ня є спра вою до ситьпро стою. На ба га то склад ні ше оці ни ти вмін ня уч нів по ста ви тиори гі наль ні та ло гіч ні за пи тан ня на об го во рю ва ну проб ле му.Для цьо го вчи те лю не об хід но для кож но го ме то ду, який бу де

засто со ву ва тись на уро ці, роз ро би ти від по від ні стан дар ти оці -ню ван ня вмінь уч нів. Так, як що йдеть ся про ви ко ри стан нямето ду «Чи тан ня тек с ту з по знач ка ми», учи те лю не об хід новста но ви ти за галь ну кіль кість суд жень і фак тів у на вчаль но мутек с ті, що опра цьо ву ва ти меть ся уч ня ми. Але це, звіс но, в іде а лі.На прак ти ці вчи тель бу де оці ню ва ти вмін ня й на вич ки кри тич -но го мис лен ня в пев но му ком п лек сі, який орі єн тов но скла да єть -ся з умін ня:

• ви ді ли ти го лов не;• ро би ти по рів нян ня; ви зна чи ти ін фор ма цію, що сто су єть ся

теми;• сфор му лю ва ти по тріб не за пи тан ня;• сфор му лю ва ти проб ле му;• від ок ре ми ти фак ти від суб’єк тив ної дум ки;• ба чи ти не об’єк тив ність суд жен ня;• від ок ре ми ти прав ди ву ін фор ма цію від не прав ди вої;• ви яви ти при чин но-на слід ко ві зв’яз ки;• ро би ти ви снов ки; пе ре ві ря ти ви снов ки на прак ти ці;• пе ред ба чи ти на слід ки;• про де мон ст ру ва ти ло гіч но об ґ рун то ва ні суд жен ня.

Роз ви ток кри тич но го мис лен ня — це не стіль ки освіт нє за -вдан ня, скіль ки сус піль на не об хід ність. Згід но з до слід жен нямСві то во го бан ку, за рів нем кри тич но го мис лен ня та здат нос тірозв’язу ва ти проб ле ми ре аль но го жит тя, які не ма ють прос тихта оче вид них рі шень, на ша кра ї на пе ре бу ває на при кін ці сві то во госпис ку. Якщо ж ми не ба жа є мо за ли ша тись там на дов го, нам прос -то не об хід но ви ко рис то ву ва ти ме то ди кри тич но го мис лен ня підчас ви кла дан ня всіх шкіль них пред ме тів.

В. Іва нюк


уч ням на вес ти ар гу мен ти на за хист своєї по зи ції. Їхні ви слов лю -ван ня мо жуть до пов ни ти ін ші уч ні.

«Пись мо ві де ба ти». Учні ста ють спи ною один до од но го. Учи -тель за чи тує твер д жен ня, що бу де об го во рю ва тись. Пі сля цьо гоуч ні пись мо во на ма га ють ся ар гу мен ту ва ти свою по зи цію. За кін -чив ши, пе ре да ють лист уч ню, який си дить до них спи ною, — вінна ма га ти меть ся спрос ту ва ти ар гу мен та цію сво го опо нен та.

«Моз ко вий штурм» з ви ко ри стан ням кон вер тів. Да ний ме тодза без пе чує уні каль ну фор му пись мо во го розв’язан ня проб лем.Кож но му уч ню ви да єть ся кон верт з окре мим проб лем ним за пи -тан ням. За пев ний час йо му тре ба на окре мій кар т ці пись мо во від -по віс ти на проб лем не за пи тан ня, ар гу мен ту вав ши свою дум ку.Пі сля цьо го кон верт пе ре да єть ся на ступ но му уч ню, який опи суєвлас ний ва рі ант ба чен ня проб ле ми. Так у кон вер ті опи ня ють сякар т ки уч нів усьо го кла су. Пі сля опра цю ван ня проб лем них за пи -тань кон верт пе ре да ють його по чат ко во му влас ни ку. Він зна -йомить ся зі зміс том від по ві ді та уза галь нює дум ки всьо го кла супро це за пи тан ня.

На вчан ня оп ти маль но роз ви ває мис лен ня, у то му чис лі і кри -тич не, за умо ви, як що учень не тіль ки на бу ває іс то рич ні знан ня,а й за своює спо со би одер жан ня цих знань. На вчи ти уч нів ви слов -лю ва ти влас ні суд жен ня, ви ді ля ти го лов не та ро би ти по рів нян ня,опе ру ю чи до во да ми та кон к рет ни ми фак та ми, стає мож ли вотільки за умо ви за лу чен ня шко ля рів у про цес до слід жен ня, який

є на ба га то ці ка ві шим і за хоп лю ю чим для них, ніж прос те на ко пи -чен ня ем пі рич них знань.

Про від ним ме то дом при ор га ні за ції до слід ниць кої ді яль нос тіуч нів на су час но му ета пі роз вит ку ме то ди ки ви кла дан ня іс то ріїу шко лі ста ла ро бо та уч нів з іс то рич ни ми дже ре ла ми, особ ли воз іс то рич ни ми до ку мен та ми. Цей вид іс то рич них дже рел до зво -ляє роз ви ва ти та кі вмін ня кри тич но го мис лен ня, як умін ня про яв -ля ти упе ред же не став лен ня, дум ки й суд жен ня, під да ва ти сум ні вуло гіч ну не по слі дов ність у ви кла ді по дій ав то ром до ку мен та. Чіт короз роб ле ний ал го ритм ана лі зу іс то рич но го до ку мен та мож назнай ти в на вчаль но му по сіб ни ку «Істо рія епо хи очи ма лю ди ни».Ми ж на ве де мо ті ме то ди роз вит ку кри тич но го мис лен ня, що ма -ють озна ки до слід жен ня та які вчи тель мо же за сто со ву ва ти приви вчен ні уч ня ми са ме но во го на вчаль но го ма те рі а лу.

«Скла дан ня сен ка нів». Спо ну кає з ве ли ко го об ся гу ін фор ма -ції вибра ти го лов не й від тво ри ти у стис лій фор мі ме тод, який от -ри мав на зву «Скла дан ня сен ка нів». Він, як пра ви ло, ви ко рис то ву -єть ся під час під бит тя під сум ків уро ку, але з ве ли ким успі хом мо -же бу ти ви ко ри ста ний при ви вчен ні но во го ма те рі а лу.

Міс це ме то дів роз вит ку кри тич но го мис лен ня на уро ці за ле -жить від ти пу уро ку, а от же, й від йо го струк ту ри. Ви хо дя чи з то -го, що, не за леж но від ти пу, основ ні струк тур ні ком по нен ти уро купо вто рю ють ся, спро бу є мо по ка за ти міс це ме то дів роз вит ку кри -тич но го мис лен ня за до по мо гою таб ли ці та ко го зміс ту:

ПРАКТИКА

Струк тур ний ком по нент уро ку Ме тод роз вит ку кри тич но го мис лен ня, який мож на за сто су ва ти на цьо му ета пі уро ку

Акту а лі за ція опор них знань уч нів «Скла дан ня сен ка нів», «Зна є мо — хо че мо ді зна тись — ді зна лись»

Мо ти ва ція на вчаль ної ді яль нос ті «Клю чо ве за пи тан ня», «Те ма тич не за пи тан ня», «Дош ка за пи тань», «По шук ці ка вих за пи тань»

Ви вчен ня но во го ма те рі а лу «Чи тан ня тек с ту з по знач ка ми», до слід ниць кий ме тод, час т ко во-по шу ко вий, ме тод проб лем но го ви кла ду ма те рі а лу, «РОФТ», «М-схе ма»

Осмис лен ня но вих знань «Обмін проб ле ма ми», «Ата ка на вчи те ля», «Ата ка на уч нів», «Екс пер ти про ти жур на ліс тів», «Сок ра тівсь ке опи ту ван ня»

Сис те ма ти за ція й уза галь нен няно вих знань і вмінь на пе ре тво -рюю чо му та твор чо му рів нях

На вчаль на дис ку сія («Тор на до», «Так і ні», «Пус тий сті лець»), «Моз ко вий штурм» із ви ко ри стан ням кон вер тів, «Пись мо ві де ба ти», «Пись мо ва дис ку сія», «Пись мо ве есе-роз дум»

Зна є мо Хо че мо ді зна тись Ді зна лись


Без умов не ви ко нан ня прак тич ної час ти ни на вчаль нихпро грам роз ви ває стій кий ін те рес до ви вчен ня пред -ме та. У про це сі ви ко нан ня ла бо ра тор них до слі діві прак тич них за нять із хі мії уч ні глиб ше за сво юютьтео ре тич ний і фак тич ний ма те рі ал, знай ом лять ся й

ово ло ді ва ють тех ні кою про ве ден ня хі міч но го екс пе ри мен ту, при -вчають ся пра виль но ко рис ту ва тись ре ак тив ним по су дом, ро бо чеміс це три ма ти чис тим.

Пе ред кож ною ла бо ра тор ною ро бо тою уч ні по вто рю ють пра -ви ла тех ні ки без пе ки під час ро бо ти в хі міч но му ка бі не ті.

Пра ви ла тех ні ки без пе ки під час ро бо ти в хі міч но му ка бі не ті1. Спо кій но за ходь те у клас i зай май те тіль ки своє ро бо че міс це.2. Не за ходь те у клас у вер х ньо му зи мо во му одя зі.3. Роз по чи най те ро бо ту тіль ки з до зво лу вчи те ля чи ла бо ран та.4. Пе ред прак тич ною ро бо тою сис те ма тич но по вто рюй те прави -

ла технiки без пе ки та ін струк ції, не об хід ні для да ної ро бо ти.5. Не за гро мад жуй те про хо ди сум ка ми й ре ча ми.6. Ви ко нуй те до слі ди від по від но до ін струк ції й тіль ки ті, які пе -

ред ба че ні прак тич ною чи ла бо ра тор ною ро бо тою.7. Ви ко нуй те до слі ди у чис то му та не по шкод же но му по су ді.8. Не їж те й не пий те в ка бі не ті xiмії.9. Не про буй те ре чо ви ни на смак.

10. Не ню хай те ре чо ви ни.11. Про вci не по лад ки по ві дом ляй те вчи те лю чи ла бо ран ту.12. Обе реж но пра цюй те з кис ло та ми та лу га ми.13. Ре чо ви ни для ро бо ти бе ріть тіль ки у ви зна че них кіль кос тях.14. Не від ли вай те й не від си пай те ре чо ви ни в по суд, в яко му во ни

зна хо ди лись.15. Не ви ли вай те в ра ко ви ну будь-які ре чо ви ни.16. До три муй тесь чис то ти на сво є му ро бо чо му міс ці.17. Пі сля ро бо ти обов’яз ко во по мий те ру ки з ми лом.

Учні офор м лю ють ла бо ра тор ні та прак тич ні ро бо ти без по се -ред ньо на уро ці в зо ши ті. За зда ле гідь під го тов ле на схе ма ла бо ра -тор ної чи прак тич ної ро бо ти дає вчи те лю мож ли вість більшефек тив но про вес ти урок із за сто су ван ням екс пе ри мен ту.

На ла бо ра тор них і прак тич них ро бо тах ре ко мен дую ви ко рис -то ву ва ти план шет ки, ре ак тив ний па пір або роз чин ре чо вин. Ната ких уро ках-прак ти му мах треба ви ко рис то ву ва ти мік ро- та на -пів мік ро ме то ди, що при зво дить до ви хо ван ня охай нос ті та ре -таль нос ті в ро бо ті. Окрім то го, це ще при зво дить до знач ної еко -но мії хі міч них ре ак ти вів.

Прак тич на ро бо та № 1«ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ

ПІД ЧАС РОБОТИ В ХІМІЧНОМУ КАБІНЕТІ.ПРИЙОМИ ПОВЕДІНКИ 3 ЛАБОРАТОРНИМ ШТАТИВОМ

І НАГРІВНИМИ ПРИЛАДАМИ»Да таВа рі антПріз ви ще та ім’я уч няНа вчаль на ме та:

• ви вчи ти пра ви ла тех ні ки без пе ки та на вчи тись ви ко рис то ву -ва ти їx у про це сі ро бо ти на уро ках хі мії;

• на вчи тись ко рис ту ва ти ся ла бо ра тор ним шта ти вом і на грі -валь ни ми при ла да ми.Ре чо ви ни: ............................................................................................Облад нан ня: ......................................................................................

Хід ро бо ти1. За пи шіть у ро бо чі зо ши ти пра ви ла тех ні ки без пе ки та ви -

вчіть їх до настyпно го уро ку (1 бал).2. Ознай ом те ся з об лад нан ням, яке ви став ле не на сто лі. Зро -

біть схе ма тич ні ри сун ки, ви ко рис то ву ю чи роз по відь учи те ля, під -руч ник та iншi дру ко ва ні ма те рі а ли, під пи шіть їx (3 ба ли).

…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

3. Ви вчіть бу до ву ла бо ра тор но го шта ти ва, на ри суй те йо гота під пи шіть скла до ві. На вчіть ся ним ко рис ту ва тись. Із цією ме -тою за крі піть у лап ці про бір ку, кол бу, лій ку, скля ну труб ку в різ -них по ло жен нях по ви со ті й на вко ло стер ж ня шта ти ва (3 ба ли).

1.…………………………...……………………2.………………………...………………………3.………………………...………………………4………………………...……………………….

4. Ви вчіть бу до ву елек т ро наг рі ва ча або спир тів ки. На ри суй теїx i на вчіть ся ко рис ту ва тись. Під пи шіть час ти ни на схе ма тич но мури сун ку. Встав те на грів ний еле мент для про бі рок i на грій теу пpo6ipцi во ду. У ви пад ку спир тів ки за па літь її, укрі піть про бір куу три ма чі та на грій те во ду (3 ба ли).

1.………………………………………...………2.………………………………...………………3.…………………………………...……………4…………………………………...…………….5………………………………...……………….

5. Роз глянь те план шет ку. Знай діть на ній за глиб лен ня з ка нав -кою із вдав лен ням для ущіль нен ня. За пи шіть по зна чен ня цих за -глиб лень вер ти каль но та го ри зон таль но (2 ба ли).

…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

Кож не за вдан ня оці ню ють у від по від них ба лах.

Ви на бра ли … ба лів.Учи тель хі мії....

А. Цвик

ПРАКТИКА

МОЖНА ОЦІНЮВАТИ Й ТАКПрактична складова навчальних програм є важливим засобом формування в учнів самостійної компетентності.


Со ці аль но-еко но міч ні пе ре тво рен ня в Укра ї ні, гло -баль на еко ло гіч на кри за ак ту а лі зу ва ли проб ле му збе -ре жен ня фі зич но го, пси хіч но го, ду хов но го й со ці аль -но го здо ров’я під рос та ю чо го по ко лін ня. Це по ста ви -ло пе ред осві тою в ці ло му, зок ре ма по за шкіль ною,

за вдан ня ство рен ня та ких умов роз вит ку уч нів, які би спри я лиутвер д жен ню здо ро во го спо со бу жит тя, гар мо ні за ції їх вза є минз до вкіл лям.

За ро ки не за леж нос ті в Укра ї ні от ри ма но пев ний до свід за ко -но дав чо го й нор ма тив но го за без пе чен ня ви хо ван ня в мо ло ді здо -ро во го спо со бу жит тя. Стат тею 3 Кон с ти ту ції Укра ї ни здо ров’ялю ди ни, як і її жит тя, осо бис та честь і гід ність, не до тор кан ністьі без пе ка ви зна ні най ви щою со ці аль ною цін ніс тю. Пра во кож но -го на охо ро ну здо ров’я, заде кла ро ва не стат тею 49 Кон с ти ту ціїУкра ї ни, де та лі зу єть ся в Осно вах за ко но дав ст ва Укра ї ни проохо ро ну здо ров’я.

Проб ле ми здо ров’я та здо ро во го спо со бу жит тя уч нівсь коїмо ло ді та умо ви їх оп ти мі за ції ста ли пред ме том до слід жен ня фі -ло со фів, ме ди ків, пси хо ло гів, пе да го гів. Але ви вчен ня й ана лізна уко вої лі те ра ту ри вка зу ють на не до стат ність до слід жен няпроб ле ми роз вит ку оздо ров чої фун к ції по за шкіль ної осві ти.

На прак ти ці по за шкіль на осві та в Укра ї ні за без пе чу єть ся за -кла да ми осві ти, куль ту ри, мис тец т ва, фіз куль ту ри та спор ту то -

що. Особ ли ве міс це се ред них на ле жить по за шкіль ним на вчаль -ним за кла дам, які мо жуть швид ко, мо біль но ре агу ва ти на змі ни,да ва ти ді тям ши ро кі та не тра ди цій ні мож ли вос ті для по кра щен -ня якос ті їх жит тя та ін тен сив но го фор му ван ня по зи тив но гостав лен ня до ньо го й пе ред ба ча ють ак тив ну вза є мо дію та спів -пра цю до рос лих і ді тей. У по за шкіль них на вчаль них за кла дах за -лу чен ня уч нів в освіт ню ді яль ність від бу ва єть ся в не ви му ше но муна вчаль но-ви хов но му про це сі за віль ним ви бо ром осо бис тіс тюне тіль ки за кла ду, а й пе да го гів від по від но до сво їх упо до бань, на -хи лів та ін те ре сів.

Ви ко ну ю чи свої, без умов но, важ ли ві фун к ції, пе да го ги по за -шкіль них освіт ніх уста нов ма ють по стій но при ді ля ти ува гу здо -ров’ю сво їх уч нів. За ма те рі а ла ми сай тів Інтер не ту та на під ста віана лі зу лі те ра тур них дже рел про по ну є мо огляд тех ніч них під хо -дів до роз вит ку оздо ров чої фун к ції по за шкіль ної осві ти (див. ри -су нок).

На су час но му ета пі роз вит ку пси хо ло гіч ної на уки іс ну ютьріз но ма ніт ні пси хо ло го-тех но ло гіч ні під хо ди до ор га ні за ції під -трим ки пси хіч но го здо ров’я осо бис тос ті. Уче ні та прак ти ки про -по ну ють різ ні тех ні ки й тех но ло гії со ці аль но-пси хо ло гіч но госуп ро во ду здо ров’я як ди ти ни, так і пе да го га, які до по ма га ють ор -га ні зу ва ти ефек тив ну вза є мо дію, кон ст рук тив но розв’язуватикон ф лік т ні си ту а ції то що.

МАЙСТЕРНЯ

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ВЕКТОР ОЗДОРОВЧОЇ ФУНКЦІЇ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Проб ле ми здо ров’я та здо ро во го спо со бу жит тя уч нівсь кої мо ло ді та умо ви їх оп ти мі за ції ста ли пред ме том до слід жен ня фі ло со фів, ме ди ків, пси хо ло гів, пе да го гів.


Кла си фі ка ція пси хо ло го-тех но ло гіч -них під хо дів до ор га ні за ції під трим кита суп ро во ду пси хо ло гіч но го здо ров’я:

І. За ор га ні за цією ефек тив ної вза є мо -дії пе да го га й ди ти ни

1. Тех ні ка кон так т ної вза є мо дії (роз -роб ле на Ш. Амо наш ві лі) — це не вер баль -ний і вер баль ний про яв сво го доб ро го,дбай ли во го став лен ня до лю ди ни.

Вклю чає: лег ке по глад жу ван ня го ло ви,пле ча; ти ху (від чут ну тіль ки для пев ноїдити ни) по хва лу за пра виль ну від по відь;узя ти за ру ку при не пра виль ній від по ві дій за про по ну ва ти ще по мір ку ва ти; пі сляви прав лен ня по мил ки по ра ді ти ся з ди ти -ною: «Я не сум ні ва ла ся, що ти змо жешпра виль но ви ко на ти це за вдан ня».

Особ ли во та ку тех ні ку не об хід но за -сто со ву ва ти за:

1) ді тьми, у сім’ях яких мож на від зна чи тиде фі цит лю бо ві до них з бо ку бать ків;

2) до шкіль ни ками та мо лод шими шко ля -рами.2. Тех но ло гія пе да го гіч ної під трим ки

ді тей (за М. Ні ко ла є вою) — це ор га ні за ціявза є мо дії з діть ми, яка до зво ляє їм уста но -ви ти по зи тив ні від но си ни з до рос ли ми.

Вклю чає та кі прий о ми:1) де мон ст ра ція ді тям прий нят тя їх, ува ги,

схва лен ня, теп лих від чут тів; ко ли до -рос лі мо де лю ють це спіл ку ван ня, ді тивчать ся, як зміц ню ва ти по зи тив ні вза є -ми ни з ін ши ми;

2) від сут ність по рів нян ня дій ди ти ни з ді -ями ін ших. По ста рай те ся зро зу мі тита по чу ти її, при чи ни її труд но щів. Якщоне бу де прий нят тя, не ді яти ме жо денприй ом, жод на тех ні ка;

3) про яв по зи тив ної ува ги в нор маль нійоб ста нов ці (по тім на за нят ті мен шенега тив ної ува ги ви ма га ти муть від пе да -го га по руш ни ки по ве дін ки):

• при ві тан ня — ска жіть од не два сло вапе ред за нят тям кож но му ін ди ві -дуально;

• звер нен ня на ім’я — як що іме на од на -ко ві, по ста рай те ся на зи ва ти ін ди ві ду -аль но, на прик лад, Та ню ша й Те тя на,Ва ня й Іван то що;

• умін ня ви слу ха ти ді тей, те, про що во -ни хо чуть ска за ти; не слід ду ма ти,що тре ба да ти по ра ду чи ви рі ши ти їх ніпроб ле ми; ви ко рис то вуй те не вер баль -ні за со би (кон такт очи ма, на хил кор -пу су в бік то го, хто щось ка же, то що);ви ко рис то вуй те фра зу: «Якщо я пра -виль но те бе зро зу мі ла...»;

• при ді лен ня ува ги ді тям — по го во ріть

про що-не будь у кла сі пі сля уро ків;запам’ятай те те, що роз по ві да ли ді ти,й ви ко рис то вуй те це у спіл ку ван ніз ни ми у від по від ний мо мент; ви ра -жай те щи рий ін те рес до хо бі ді тей;встав ляй те ім’я уч ня в текст ого ло шен -ня на уро ці, за нят ті; над си лай те лис -тів ки ді тям, які хво рі ють, з ко рот ки мипо ба жан ня ми, на пи са ни ми своєюрукою; бе ріть участь у ко лек тив нихза ду мах ді тей; від зна чай те дні на род -жен ня сво їх уч нів; хва літь і де мон -струй те, що вам по до ба ють ся якос тіді тей, що во ни щось доб ре зро би лиабо нама га ли ся зро би ти;

• знят тя стра ху — «Ні чо го страш -ного...»;

• аван су ван ня — «У те бе вий де...»;• пер со наль на ви нят ко вість — «Тіль ки

в те бе й мо же так вий ти...»;• по си лен ня мо ти ву — «Нам це по тріб -

но для...»;• пе да го гіч не на ві ю ван ня — «При сту -

пай же! Ти все зна єш...»;• ви со ка оцін ка де та лі — «Ось ця час ти -

на в те бе чу до ва...»;4) про яв теп лих по чут тів, доб ро зич ли вос ті

(ру кос тис кан ня, до ти ки, по плес ку ван няпо пле чу то що) — во ни тран с лю ють сяна ді тей так са мо лег ко, як мо де лі не -кон ст рук тив ної по ве дін ки.

3. Тех ні ка спів пра ці — це ор га ні за ціята кої вза є мо дії, за якої фор му ють ся ба -жан ня й умін ня спів пра цю ва ти з ін ши милюдь ми.

Вклю чає та кі вмін ня: прий ма ти всіхта ки ми, яки ми во ни є, не кри ти ку ю чи,тоб то по ва жа ти всіх, з ким уста нов лю ють -ся друж ні, ро бо чі та ін ші вза є ми ни; ро з -умі ти, що всі ми різ ні; умін ня ви слу ха тита прий ня ти точ ку зо ру ін шо го; бу ти від -кри ти ми у спіл ку ван ні; шу ка ти зво рот нийзв’язок; спів чу ва ти, пе ре жи ва ти та при хо -ди ти на до по мо гу; не ре агу ва ти на агре -сив ні ви па ди; шу ка ти но ві спо со би по ве -дін ки й унас лі док цьо го роз ши рю ва ти по -ве дін ко вий ре пер ту ар.

ІІ. За ефек тив ною ор га ні за цією на -вчаль но-ви хов но го про це су

1. Тех ні ка оці ню ван ня рів ня пі зна -валь ної ді яль нос ті ді тей (за Г. Ско ро бо га -то вою) — це сис те ма кри те рі їв, які за без -пе чу ють за галь ний під хід до оцін ки рів няпі зна валь ної ак тив нос ті ди ти ни.

Вклю чає та кі вмін ня: по зи тив но ста -ви тись до на вчан ня (ба жан ня, пе ре жи -ван ня, усві дом ле ність, праг нен ня то що);оці ню ва ти стан здо ров’я (да ні про сту -пінь стом лю ва нос ті при на вчан ні та ін -ших ви дах ді яль нос ті); по стій но роз ши -рю ва ти куль тур ний сві то гляд; роз ви ва типро від ні ін те ре си та схиль нос ті; ви ді ля тиго лов не, іс тот не в ма те рі а лі; пла ну ва тисвою ді яль ність; про яв ля ти на по лег ли -

МАЙСТЕРНЯ

Рис. Кла си фі ка ція пси хо ло го-тех но ло гіч них під хо дів до ор га ні за ції під трим ки та суп ро во ду пси хо ло гіч но го здо ров’я ді тей

Класифікація психолого-технологічних підходів до організації підтримки та супроводу психологічного здоров’я учнів

За організацієюефективної

взаємодії педагога й дитини

За ефективноюорганізацією

навчально-виховного процесу

За ефективноювзаємодією

в конфліктнихситуаціях

За організацієюефективної

взаємодії з дітьми,які мають труднощі

в поведінці

Техніка контактноївзаємодії

Технікаоцінювання рівня

пізнавальноїдіяльності дітей

Техніка запобіганняконфліктів Технологія

реакції дитиниз ускладненою

поведінкоюТехнологіяпедагогічної

підтримки дітей

Техніка підтримкиоптимальноготемпу занять

Техніка висловленнянезадоволення діями та вчинками дитини

Технікаформуванняадекватної

самооцінки дитиниТехніка співпраці

Техніка створенняемоційно-

пізнавальноготла заняття

Техніка висловленнянезадоволення діями та вчинками дитини

із запобіганнямконфліктних ситуацій Техніка поведінки

з агресивноюдитиною

Техніка поведінки«Дія на прикладі»

Техніка поведінки з конфліктною

дитиною Техніка поведінкиіз сором’яливою

дитиноюТехнікавиховної дії

Техніка поведінки з неспокійною

дитиноюТехніка

інтерпретаціїневербальної

поведінки

Розвиток оздоровчої функції позашкільної освіти

Техніка поведінки з відлюдькуватою

дитиною


вість у сво їй ро бо ті; здій с ню ва ти са мо -кон т роль.

2. Тех ні ка під трим ки оп ти маль но готем пу за нять (за Г. Ско ро бо га то вою) —це під трим ка та ко го ви со ко го, але по силь -но го рит му ро бо ти, який за без пе чує нор -маль ний ро бо чий на стрій уч нів і не стом -лює їх біль ше, ніж най нап ру же ні ша, алеспо кій на ро бо та.

Вклю чає та кі вмін ня: по сту по во на -рощу ва ти темп за нят тя; до три му ва ти ся«серед ньо го тем пу» за нят тя, який за до -воль няє май же всіх ді тей; зна хо ди ти оп ти -маль не по єд нан ня ко лек тив них та ін ди ві -ду аль них форм ро бо ти.

3. Тех ні ка ство рен ня емо цій но-пі зна -валь но го тла за нят тя (за Г. Ско ро бо га то -вою) — це під трим ка та ко го емо цій но-пізна валь но го ста ну, за яко го ди ти напізнає на вчаль ний ма те рі ал і в неї скла -даєть ся пев не став лен ня до цьо го ма те -ріа лу.

Вклю чає та кі вмін ня: ви ко рис то ву ва тиці ка ву ін фор ма цію й до дат ко вий ма те -ріал; вклю ча ти да ні, пов’яза ні з жит тямдітей або ге ро їв знай о мих роз по ві дей, ка -зок; умі ло вклю ча ти ді тей у ці ка ву прак -тич ну ді яль ність; ви ра жа ти своє (пе да го -га) емо цій не став лен ня до ма те рі а лу,що ви вча єть ся.

4. Тех ні ка по ве дін ки «Дія під нагля -дом» (за В. Су хо млинсь ким) — це усві -дом лен ня пе да го гом, що йо го ро бо та про -хо дить під спо сте ре жен ням ді тей, бать ків,ко лег, ад мі ніс т ра ції.

Вклю чає та кі вмін ня: управ ля ти сво їмемо цій ним ста ном; по стій но кон т ро лю ва -ти свою по ве дін ку; ре гу лю ва ти темп ру -хів, гуч ність мо ви та її ви раз ність; сте жи -ти за своєю ду шев ною рів но ва гою; недопус ка ти «про ро стан ня по хму рос ті, пе -ре біль шен ня чу жих по ро ків».

5. Тех ні ка ви хов ної дії (за Ю. Аза ро -вим) — це ком п лекс знань і за сно ва нихна них умінь, які скла да ють осно ву ви хов -ної ді яль нос ті.

Вклю чає та кі вмін ня: пра виль носприй ма ти про це си, що від бу ва ють сяу сві ті ді тей; пра виль но сприй ма ти кож нуди ти ну окре мо в різ них пе да го гіч них си -ту а ці ях; ви ма га ти та до ві ря ти; швид ко орі -єн ту ва тись і пе ре клю ча ти ува гу; гра тиз діть ми (а не імі ту ва ти гру); ана лі зу ва тиспів від но си ни «ме та–за со би–ре зуль -тат» при ви бо рі си ту а ції; оці ню ва ти си ту а -цію з різ них бо ків; ви ді ля ти най іс тот ні шез різ но ма ніт нос ті пе да го гіч них чин ни ків;по ба чи ти у ви пад ко во му фак ті іс тот не; ви -ко рис то ву ва ти різ ні прий о ми по зи тив ноїдії в од ній і тій же си ту а ції.

6. Тех ні ка ін тер пре та ції не вер баль ноїпо ве дін ки — це до ціль не ви ко ри стан няне вер баль них за со бів по ве дін ки (мі мі ки,жес тів, поз, роз та шу ван ня та збе ре жен -ня ди стан ції) у про це сі між осо бис тіс ноївза є мо дії.

Вклю чає гру пи вмінь: спо сте рі га тиза не вер баль ною по ве дін кою лю ди ни, ін -тер пре ту ва ти її та ви ко рис то ву ва ти от ри -ма ну ін фор ма цію для по бу до ви по даль шоїстра те гії між осо бис тіс ної вза є мо дії з нею;ви ко рис то ву ва ти не вер баль ні за со би по -зи тив но го впли ву на тих, хто вас ото чує,у різ них си ту а ці ях між осо бис тіс ної вза є -мо дії.

ІІІ. За ефек тив ною вза є мо дією в кон -ф лік т них си ту а ці ях

1. Тех ні ка за по бі ган ня кон ф лік там (заВ. Канн-Ка лі ком) — це ор га ні за ція тако гооп ти маль но го спіл ку ван ня, яке до зво ляєпо пе ре ди ти не по тріб ні кон ф лік т ні си -туації.

Вклю чає та кі вмін ня: роз мов ля ти спо -кій но, м’яко, упев не но, доб ро зич ли во; по -ка зу ва ти своє доб ре став лен ня до лю ди ни,ви ра жа ти схва лен ня її вчин ків; не вклю -ча тись у роз мо ви з на пру же ною, збуд -женою лю ди ною; ство ри ти доб ро зич ли вуат мо сфе ру до ві ри пе ред тим, як ска за типро не при єм не; ста ти на міс це опо нен та,поди ви тись на проб ле му йо го очи ма;стрима ти се бе та про мов ча ти, ко ли за чі -пають у ма лень кій свар ці; ви зна ча ти й ви -зна ва ти вго лос дос то їн ст ва лю дей, які васото чу ють, і во ро гів ста не мен ше; ви зна -вати свою не пра во ту від ра зу, ко ли ви їївід чу є те.

2. Тех ні ка ви сло ву не за до во лен ня ді -ями й учин ка ми ди ти ни — це ор га ні за ціявза є мо дії з діть ми, яка до зво ляє ви ра зи тине за до во ле ність їх учин ка ми й од но час ноуник ну ти кон ф лік ту.

Вклю чає та кі вмін ня: ви ра жа ти не за -до во лен ня ді ями ди ти ни, але не са мою ди -ти ною.

3. Тех ні ка ви сло влення не за до во лен -ня ді ями та вчин ка ми ди ти ни із за по бі -ган ням кон ф лік т них си ту а цій.

За суд жу ва ти вчин ки ди ти ни, але не їївід чут тя, яки ми б во ни не бу ли (зав ж ди єпев на при чи на); до зу ва ти ви раз не за до во -лен ня (не мож на по стій но), оскіль кице мо же при звес ти до не прий нят тя до рос -ло го та йо го слів з бо ку ди ти ни; да ти зро -зу мі ти ди ти ні, що ко ли не при єм на роз мо -ва за кін чить ся, то ін ци дент ви чер па єть ся.

4. Тех ні ка по ве дін ки з кон ф лік т ноюди ти ною — це ор га ні за ція та кої по слі дов -ної вза є мо дії з ди ти ною, яка до зво ляє ви -зна чи ти справ ж ні при чи ни кон ф лік т нос тіі, змі нив ши до неї своє став лен ня, на вчи тиїї без кон ф лік т но спіл ку ва ти ся з ін ши ми.

Вклю чає та кі вмін ня: стри му ва ти праг -нен ня ди ти ни до про во кування свар киз ін ши ми; звер та ти ува гу на не доб ро зич -ли ві по гля ди, мим рен ня со бі під ніс; об’єк -тив но ро зі бра тись у при чи нах ви ник нен нясвар ки, а не за кін чу ва ти її, ви су ва ю чи зви -ну ва чен ня ін шій ди ти ні; об го во ри ти з ди -ти ною при чи ни ви ник нен ня кон ф лік ту пі -сля йо го за вер шен ня; ви зна чи ти не пра -

виль ні дії з обох бо ків, які при зве ли до кон -ф лік ту; знай ти ін ші мож ли ві спо со би ви -хо ду з кон ф лік т ної си ту а ції, що ство ри -лась; не об го во рю ва ти при ди ти ні проб ле -ми її по ве дін ки — во на мо же утвер ди тисьу дум ці, що кон ф лік ти не ми ну чі, і про дов -жу ва ти ме їх про во ку ва ти; не втру ча тисьу свар ки ді тей; кра ще по спос те рі га ти за їхкон ф лік том, оскіль ки ді ти мо жуть са мі по -ро зу мі тись і при цьо му вчать ся спіл ку ва -тись один з од ним; як що ж під час свар киодин з них ви сту пає «жер т вою», а іншийзав ж ди пе ре ма гає, то та ке спіл ку ван няслід пе ре рва ти, щоб за по біг ти фор му ван -ню стра ху в пе ре мо же но го.

IV. За ор га ні за цією ефек тив ної вза є -мо дії з діть ми, які ма ють труд но щі в по -ве дін ці

1. Тех но ло гія ре ак ції ди ти ни з усклад -не ною по ве дін кою (за Н. Щур ко вою,В. Мі тю ко вим) — це оп ти міс тич не став -лен ня до ди ти ни (на віть ри зи ку ю чи по ми -ли тись) з утвер д жен ням го тов нос тідо спів пра ці.

При чи ни, які впли ва ють на усклад -нен ня по ве дін ки ди ти ни: від сут ність фі -зич но го та пси хіч но го здо ров’я; за вдан -ня — зня ти всі по драз ни ки, щоб ді ти за -спо ко ї лись; ба га тий не га тив нийсо ці аль ний до свід, тоб то ди ти на не ба читьпри кла ди ін шої по ве дін ки; не га тив нестав лен ня лю дей, які ото чу ють ди ти ну,до со ці аль них цін нос тей.

Алго ритм ре ак ції на ди ти ну з усклад -не ною по ве дін кою:

1. Не ди вуй тесь із при во ду по ве дін ки ди -ти ни. Лі нія по ве дін ки: «Так, це бу -ває...», «Я з цим іно ді (час то) сти ка -юсь...», «На жаль, це час то бу ває в цьо -му ві ці...».

2. Спри яй те пси хіч ній рів но ва зі ди ти ни.Лі нія по ве дін ки, під час якої важ ли вімі мі ка та ін то на ція у спіл ку ван ніз нею: «Мож ли во, хтось на тво є му міс -ці, а ти...», «Я б, ма буть, теж, а ти тіль -ки...», «Будь хто на тво є му міс ці,а ти...» (про дов жен ня реп лі ки ви во -дить ди ти ну на стан).

3. Ви зна ч те сво бо ду ви бо ру. Лі нія по ве -дін ки: «За зви чай ти ма єш пра во про -яв ля ти свою не за до во ле ність чим-не -будь, але не...», «Ма буть, у те бе є при -чи ни по во ди тись та ким чи ном, у тойже час...», «Кож ний ви би рає ту по ве -дін ку, якої він вар тий».

4. Ви світ люй те для ди ти ни світ ре чей(ре зуль тат дії) і світ від но син (пе ре -жи ван ня). Лі нія по ве дін ки: «Ти, ма -буть, хо тів..., а вий ш ло...», «Ти за зви -чай ро зу мі єш, що...», «Ти, ма буть,не ро зу мі єш...», «Ти, ма буть, неподумав про те, що...», «Вий ш ло, ма -буть, не те, чо го ти очі ку вав».

5. По ка жіть свій спо сіб по ве дін ки (по ра -да, роз дум). Лі нія по ве дін ки: «Мож на

МАЙСТЕРНЯ


бу ло б...», «Я ба чу ін ший спо сіб...»,«Іно ді (або час то) лю ди в по діб них си -ту а ці ях...».

6. Іні ці юй те са мо сві до мість ди ти ни. Лі -нія по ве дін ки: «Що ти сам гадаєш...»,«Як ти сам оці ню єш...», «Як ти гадаєш,чим це мо же за кін чи тись для те беі для...».

7. Акти ві зуй те за хист від зов ніш ніх об -раз. Лі нія по ве дін ки: «Це про хо дитьз ві ком...», «Це особ ли вос ті тем пе ра -мен ту (ха рак те ру)...», «Він за раз збуд -же ний...», «Я чи та ла в ро бо ті од но гопси хо ло га, що та ке бу ває, і з цим ні чо -го не по ро биш...», «Хто без грі ха, хайтой пер ший ки не ка мінь».

8. За про по нуй те не спо ді ва не рі шен ня,яке по ру шує ло гі ку по бу до ва но говпли ву. Лі нія по ве дін ки: «Але всу пе -реч усьо му...», «Та все ж я спо ді ва -юсь...», «Ме ні бу ло би слід..., але...».Авто ри тех но ло гії під крес лю ють, що

та кий вплив, спрямований не на ви прав -лен ня по ве дін ки, а на роз ви ток здіб нос тідо са мо ре гу ля ції, осо бис тіс ної від по ві -даль нос ті за влас ний ви бір.

2. Тех ні ка по ве дін ки з не спо кій ноюди ти ною — це ор га ні за ція та кої вза є мо діїз емо цій но не стій ки ми діть ми, яка до зво -ляє по пе ре ди ти їх емо цій не збуд жен нята зри ви, силь ну на пру гу то що.

Вклю чає та кі вмін ня: не впа да тиу край нос ті — не мож на до зво ля ти ди ти ніро би ти все, що їй за ма неть ся, але і не тре -ба все за бо ро ня ти; чіт ко ви знач те для се -бе, що мож на, а що — ні; по ка зу ва тисвоєю по ве дін кою ди ти ні при клад: стри -муй те свої емо ції, во на на слі дує васу всьо му; при ді ля ти ди ти ні до стат ньо ува -ги: хай во на не від чу ває се бе за бу тою,у той же час по яс ніть їй, що у вас є ін шіспра ви, тре ба це зро зу мі ти та прий ня ти;пам’ята ти, що іс те рич ні на па ди най час ті -ше пов’яза ні з ба жан ням звер ну ти на се беува гу або ви кли ка ти жа лість, спів чут тя;не по ту ра ти ди ти ні й не змі ню ва ти своїви мо ги; кра ще, ко ли ди ти на за спо ко їть ся,по яс ни ти їй, чо му ви зро би ли са ме так.З та кою ди ти ною кра ще за сто со ву ва типси хо гім нас ти ку та ком п лекс вправ м’язо -во го роз слаб лен ня.

3. Тех ні ка фор му ван ня адек ват ної са -мо оцін ки ди ти ни (за Н. Клю є вою, Ю. Ка -сат кі ною) — це ви роб лен ня в ди ти ниадек ват ної дум ки про се бе, свої мож -ливос ті та здіб нос ті, ри си своєї вда чі йлюдсь кі якос ті.

Вклю чає та кі вмін ня: не обе рі га ти ди -ти ну від по всяк ден них справ, не ви рі шу -ва ти за неї всі проб ле ми, але й не пе ре ван -та жу ва ти її не по силь ни ми за вдан ня ми;хай во на ви ко нує, що їй до ступ но, й от ри -мує за до во лен ня від про це су ді яль нос тіта за до во лен ня від кін це во го ре зуль та ту;за охо чу ва ти, ко ли ди ти на цьо го за слу -говує, але не пе ре хва лю ва ти; пам’ята ти:

по хва ла, як і по ка ран ня, по вин на відпо ві -да ти вчин ку; за охо чу ва ти ін ших у при сут -нос ті ди ти ни, під крес лю ва ти їх дос то їн ст -ва та по ка зу ва ти, що ди ти на та кож мо жедо сяг ти цьо го; по ка зу ва ти сво їм при кла -дом адек ват не став лен ня до успі хів і не -вдач; оці ню ва ти вго лос свої мож ли вос тіта ре зуль та ти спра ви; по рів ню ва ти ди ти -ну тіль ки із са мою со бою (тією, якою во набу ла і якою во на ста ла, якою бу де),а не з ін ши ми. З та кою ди ти ною ба жа нови ко рис то ву ва ти про гра ван ня різ них си -ту а цій, імі та цій ні іг ри то що.

4. Тех ні ка по ве дін ки з агре сив ною ди -ти ною — це ор га ні за ція та кої вза є мо діїз діть ми, яка до зво ляє по пе ре ди ти та ко -рек ту ва ти спа ла хи лю ті з еле мен та миагре сив ної по ве дін ки в си ту а ці ях, ко ли їхба жан ня з якої-не будь при чи ни не ви ко -ну ють ся.

Вклю чає та кі вмін ня: зро зу мі ти при чи -ни агре сив ної по ве дін ки ди ти ни та зня тиїх — тіль ки в цьо му ви пад ку ви мо же теспо ді ва ти ся, що ди ти на ста не менш агре -сив ною; уни ка ти за бо ро н і під ви щен няголо су — най більш не ефек тив них за со бівпо до лан ня агре сив нос ті; прий ма ти ди ти -ну та кою, якою во на є: не со ро ми ти ся зай -во го ра зу при го лу би ти ди ти ну, хай во наба чить, що важ ли ва для вас; да ва ти ди ти німож ли вос ті ви плес ну ти свою агре сію,змі щу ва ти її увагу на ін ші об’єк ти: до -зволь те їй по би ти по душ ку, ро зі рва ти«пор т рет» во ро га то що; по ка за ти ди ти нівлас ний при клад ефек тив ної по ве дін ки:стри му ва ти при ній спа ла хи гні ву або не -га тив ні від гу ки про її дру зів, бать ків.

5. Тех ні ка по ве дін ки із со ром’яз ли -вою ди ти ною — це ор га ні за ція та кої по -слі дов ної, обе реж ної та де лі кат ної вза є мо -дії із со ром’яз ли вою ди ти ною, яка до зво -лить по пе ре ди ти та ско рек ту ва ти їїре ак цію на емо цію стра ху (яка ви ни каєв пев ний мо мент при спіл ку ван ні з ін ши -

ми людь ми й за кріп лю єть ся) та сфор му ва -ти в неї ба жан ня спіл ку ва тись.

Вклю чає та кі вмін ня: по сту по во роз -ши рю ва ти ко ло близь ких знай омств ди ти -ни; учи ти спо кій но ста ви тись до но вихмісць і но вих лю дей; по стій но зміц ню ва тив ди ти ни впев не ність у со бі, у влас них си -лах; да ва ти ди ти ні пев ну сво бо ду дій:не ста рай те ся за неї все зро би ти; при лу ча -ти ди ти ну до ви ко нан ня різ них до ру чень,пов’яза них зі спіл ку ван ням; уни ка типостій но го не спо кою за ди ти ну й пов но гоїї обе рі ган ня від усі ля ких не без пек(в основ но му при ду ма них до рос ли ми),ство рю ва ти си ту а ції, в яких їй би до ве ло сявсту па ти у спіл ку ван ня з «чу жи ми» до рос -ли ми та діть ми.

6. Тех ні ка по ве дін ки з від людь ку -ватою ди ти ною — це ор га ні за ція та коїпослі дов ної вза є мо дії з від людь ку ва тоюди ти ною, яка до зво ляє сфор му ва ти в неїкому ні ка тив ні вмін ня та ба жан ня спіл ку -ва ти ся з ін ши ми.

При чи ни від людь ку ва тос ті: емо цій нане стій кість, плак си вість, за галь не зни же -не тло на строю, по гір шен ня сну й апе ти -ту, над мір на схиль ність до ко гось із близь -ких, що зго дом при зво дить до стра ху пе -ред чу жи ми людь ми, не спо кою, якийдов го не про хо дить, і ску тос ті при по па -дан ні в но ву си ту а цію. Вклю чає та кі вмін -ня: роз ши рю ва ти ко ло спіл ку ван ня ди ти -ни; бу ти для ди ти ни при кла дом лю ди ни,яка ефек тив но спіл ку єть ся; під крес лю ва -ти пе ре ва ги та ко ристь спіл ку ван ня: роз -по ві дай те, про що но ве й ці ка ве ви ді зна -лись, а та кож яке за до во лен ня от ри ма ли,спіл ку ю чись із тією чи ін шою лю ди ною.Якщо, не див ля чись на всі ва ші зу сил ля,ди ти на стає ще від людь ку ва ті шою й від чу -же ні шою, звер ніть ся по кон суль та ціюдо пси хо ло га; мож ли во, ва ші дії ма ли ду жестрім кий для ди ти ни ха рак тер.

Отже, у наш час жит тя та здо ров’я лю -ди ни як най ви щі цін нос ті згід но з Кон с ти -ту цією Укра ї ни є по каз ни ка ми ци ві лі -зованос ті сус піль ст ва, го лов ним кри те -рієм ефек тив нос ті ді яль нос ті всіх безви нят ку йо го сфер. Не ви кли кає сум ні ву,що в розв’язан ні проб ле ми фор му ван няздо ров’я лю ди ни як ста ну її пов но го бла -го по луч чя в усіх ас пек тах — фі зич но му,пси хіч но му, со ці аль но му й ду хов но му —прі о ри тет не зна чен ня ма ють на вчаль ні,зок ре ма по за шкіль ні, за кла ди. Іде я ми ви -хо ван ня здо ро во го по ко лін ня, сві до мо гостав лен ня осо бис тос ті до сво го здо ров’ята здо ров’я ін ших про ни за ні най важ ли ві -ші за вдан ня по за шкіль ної осві ти. Прак -тич на ре алі за ція за вдань ство рен ня здо -ров’яз бе рі га ю чо го жит тє во го прос то руди ти ни за ле жить на сам пе ред від пе да го га,за вдя ки яко му про цес на вчан ня має ста тине від’єм ною час ти ною здо ров’яз бе ре -жен ня уч ня.

Т. Во ло бу єв

МАЙСТЕРНЯ

У наш час жит тя та здо ров’ялю ди ни як най ви щі цін нос тізгід но з Кон с ти ту цією Укра -ї ни є по каз ни ка ми ци ві лі -зованос ті сус піль ст ва, го -лов ним кри те рієм ефек тив -нос ті ді яль нос ті всіх безви нят ку йо го сфер.


Пе рі од адап та ції у 5-му кла сі — один з най важ чихпе рі о дів шкіль но го на вчан ня. Остан німи ро камив пе да го гіч ній і пси хо ло гіч ній лі те ра ту рі ба га то го -во рить ся про труднощі цьо го пе рі о ду на вчан ня;що він став сприй ма тись ма ло не як об’єк тив на

кри за роз вит ку ді тей 9–10-ти ро ків, що по род жує се рйоз ніпе да го гіч ні проб ле ми.

Під став для та ко го твер д жен ня більш ніж до стат ньо: станді тей у цей пе рі од з пе да го гіч ної точ ки зо ру ха рак те ри зу єть сянизь кою ор га ні зо ва ніс тю, іно ді не дис цип лі но ва ніс тю, зни -жен ням ін те ре су до на вчан ня та його ре зуль та та ми, із пси хо -ло гіч ної — зни жен ням са мо оцін ки, ви со ким рів нем си ту а тив -ної три вож нос ті. Це озна чає, що збіль шу єть ся кіль кість ді тей,які ма ють знач ні труд но щі в на вчан ні та адап та ції до но вихумов ор га ні за ції на вчаль но го про це су. Для них особ ли во важ -ли ва пра виль на ор га ні за ція адап та цій но го пе рі о ду при пе ре -хо ді з по чат ко вої шко ли в се ред ню лан ку. То му ува га пе да го -гіч но го ко лек ти ву шко ли по вин на бу ти орі єн то ва на на за без -пе чен ня якос ті осві ти як умо ви ста ло го роз вит ку шкіль но госпів това рис т ва, по стій ного зрос тання ува ги до проб лем адап -та ції школя рів.

Пе ре хід ний пе рі од із по чат ко вої шко ли в основ ну по зна -ча єть ся на всіх учас ни ках освіт ньо го про це су: уч нях, пе да го -гах, бать ках, ад мі ніс т ра ції шко ли, фа хів цях пси хо ло го-пе да го -гіч ної служ би. Час то на слід ки бу ва ють не га тив ни ми, що обу -мов ле но:

• змі ною со ці аль ної об ста нов ки;

• змі ною ро лі уч ня;• збіль шен ням на вчаль но го на ван та жен ня;• змі ною ре жи му дня;• різ ни цею сис тем і форм на вчан ня;• не сти ков кою про грам по чат ко вої й основ ної шко ли;• від мін ніс тю ви мог з бо ку вчи те лів-пред мет ни ків;• змі ною сти лю спіл ку ван ня вчи те лів з діть ми.

Спо сте ре жен ня за уч ня ми, спіл ку ван ня з ни ми в цей пе рі -од по ка зує, що во ни ду же роз губ ле ні, не мо жуть зро зу мі ти,як бу ду ва ти сто сун ки з пе да го га ми, які ви мо ги обов’яз ко ві дляви ко нан ня — до шко ля ра впер ше пред’яв ля єть ся ба га то ви -мог з бо ку ба га тьох лю дей. На п’яти клас ни ка об ру шу єть ся по -тік ін фор ма ції з не зро зу мі ли ми для ньо го сло ва ми, тер мі на ми.Є й та ка ка те го рія ді тей, які в си лу сво го емо цій но го ста нуство рю ють без ліч ор га ні за цій них труд но щів. Ско ро ти типере хід ний пе рі од, пом’як ши ти пов’яза ні з ним фак то ри не га -тив но го ха рак те ру до по ма гає пе да го гіч но му ко лек ти ву спе ці -аль но роз роб ле на про гра ма «На ступ ність», яка ство ре на з ме -тою ко ор ди на ції, більш ефек тив ної ор га ні за ції на вчаль но-вихов но го про це су та пси хо ло го-пе да го гіч но го суп ро во дууч нів-ви пус к ни ків по чат ко вої шко ли при їх пе ре хо ді в се -редню лан ку. У шко лі скла ла ся сис те ма спіль ної ро бо ти ад мі -ніс т ра ції з пе да го га ми та фа хів ця ми пси хо ло го-пе да го гіч ноїслуж би.

За вдан ня про гра ми «На ступ ність»:1. Про дов жу ва ти ви вча ти пси хо ло гіч ні мож ли вос ті ді тей мо -

лод шо го під літ ко во го ві ку.

МОНІТОРИНГ

З ПОЧАТКОВОЇ В ОСНОВНУ:ПРОБЛЕМИ НАСТУПНОСТІ

Перехід учнів з початкової в середню ланку школи —одна з найбільш складних педагогічних проблем.


2. Роз ро би ти сис те му пси хо ло гіч но госуп ро во ду уч нів у пе рі од адап та ції.

3. Про дов жу ва ти ро бо ту з під ви щен нямо ти ва ції пе да го гів на ово ло дін ня йпо шук за со бів про фі лак ти ки шкіль -

ної дез адап та ції.4. Ско ор ди ну ва ти ви мо ги, ме то ди

та прий о ми на вчан ня уч нів у 4 і 5-хкла сах.

5. Роз ро би ти сис те му кон т ро лю успіш -

нос ті про це су адап та ції уч нів.6. Зни зи ти па дін ня успіш нос ті при пе -

ре хо ді в основ ну шко лу.Сис те ма за хо дів із ре алі за ції про -

гра ми « На ступ ність»


Зміст роботи Час проведення Відповідальні

Педконсіліум «Організація навчально-виховного процесу в адаптаційний період»:• вивчення матеріалів роботи з дітьми в початковій школі;• вивчення особових справ учнів;• узгодження норм оцінок і вимог до учнів;• складання психолого-педагогічної характеристики класу;• складання програми супроводу учнів у адаптаційний період;• виявлення потреб педагогів — чи потрібна допомога фахівців ППС

Серпень Заступники директора з НВР I та II ступенів,

фахівці психолого-педагогічної служби

Оцінка стану здоров’я й фізичного розвитку учнів Вересень Медична служба, учителі фізкультури

Індивідуальна робота з учнями, які мають труднощі в період адаптації Протягом року Класні керівники, учителі-предметники

Визначення індивідуальних цілей учителів 5-х класів у вирішенні проблеми наступності(співбесіди з учителями)

Вересень Адміністрація

Відвідування уроків у 5-х класах. Мета: визначення рівня адаптації учнів Вересень Психологи, учителі,заступники директора

Тиждень відкритих дверей. Лекція для батьків «Проблеми психологічної адаптації дітейпри переході з початкової школи в середню ланку»

Вересень Адміністрація, шкільнийпсихолого-медико-

педагогічний консиліум

Вхідний адміністративний контроль. Мета: перевірити якість засвоєння навчального матеріалу попереднього класу

Жовтень Заступники директора

Аналіз вхідного контролю Жовтень Методична рада школи

Діагностика адаптаційних процесів в учнів 5-х класів Вересень-жовтень Шкільний психолого-медико-педагогічний консиліум

Підготовка до педрада: відвідування уроків, анкетування учнів і батьків, бесіди з учителями, фахівцями ППС

Вересень-жовтень Адміністрація, класні керівники

Мала педрада «Особливості адаптації п’ятикласників» з учителями початкової школи та вчителями-предметниками, які працюють у 5-х класах, фахівцями ППС. Мета: підбиття підсумків I чверті

Листопад Заступники директора з НВРI та II ступенів

Засідання ПМПК «Психолого-фізіологічні аспекти адаптації учнів при переході з початкової школи в середню ланку»; аналіз результатів діагностики адаптаційних процесів

Листопад Шкільний психолого-медико-педагогічний консиліум

Аналіз програм і методичних рекомендацій з наступності викладання української мови. Мета: вивчення програми з української мови, вироблення єдиних вимог

Листопад Методична рада школи

Взаємовідвідування уроків української мови й літератури. Мета: ознайомлення зі стилем,темпом, формами роботи вчителів майбутніх випускників початкової школи

Грудень Заступники директора, голови МО

Семінар для класних керівників 5-х класів «Психологічні можливості дітей молодшого підліткового віку»

Грудень Фахівці психолого-педагогічної служби

Попередня розстановка кадрів у майбутніх п’ятих класах Січень Адміністрація

Знайомство учнів початкових класів з навчальним процесом у середній ланці Січень-травень Класні керівники 4-х класів

Аналіз програм, методичних рекомендацій з наступності викладання математики. Мета: вивчення програми з математики, вироблення єдиних вимог

Січень Методична рада школи

Взаємовідвідування уроків математики. Мета: ознайомлення зі стилем, темпом, формами роботи вчителів майбутніх випускників початкової школи

Січень-лютий Заступники директора

Засідання МО «Індивідуальні особливості учнів групи ризику та випускних класів початкової школи»

Січень Голова шкільного МО

Аналіз програм, методичних рекомендацій з наступності викладання дисциплін природничо-наукового циклу.Мета: вивчення програми з природознавства та історії, вироблення єдиних вимог

Березень Методична рада школи

Взаємовідвідування уроків природознавства та історії. Мета: ознайомлення зі стилем,темпом, формами роботи вчителів майбутніх випускників початкової школи

Березень Заступники директора

Аналіз програм, методичних рекомендацій з наступності викладання іноземної мови. Мета: вивчення програми, вироблення єдиних вимог

Березень Голови МО, заступникидиректора

Взаємовідвідування уроків іноземної мови. Мета: ознайомлення зі стилем і формами роботи вчителів майбутніх випускників початкової школи

Березень Голови МО, заступникидиректора

Діагностика готовності учнів початкових класів до переходу в середню ланку Березень-квітень Фахівці психолого-педагогічної служби

По чат ко ва шко ла — основ на шко ла

Орга ні за ція ро бо ти з на ступ нос тіпо чи на єть ся ще в по чат ко вій шко лі, за -дов го до пе ре хо ду ді тей у п’ятий клас.З ме тою за без пе чен ня ре аль ної єд нос тіпедаго гіч них ви мог ме то дич ни ми об’єд -нан ня ми вчи те лів по чат ко вих кла сіві вчи те лів-пред мет ни ків основ ної шко ливи ді ля ють ся основ ні вмін ня й на вич киуч нів з пред ме тів. По тім скла да єть сяплан мо ні то рин гу на весь на вчаль нийрік, ку ди вклю ча ють ся та кі ви ди ро біт,як дик тан ти, ви кла ди, тес ти, кон т роль нізрі зи то що. Во ни до зво ля ють ви зна чи тита оці ни ти рі вень за сво єн ня на вчаль но -го ма те рі а лу, ви яви ти рі вень під го тов киучнів у ці ло му. У кож но го вчи те ля по -чат ко вих кла сів є пап ка з до ку мен та -цією на свій клас. У цій пап ці зі бра нітекс ти всіх кон т роль но-ви мі рю валь нихма тері а лів. За ре зуль та та ми кож ної ад -мі ніс т ра тив ної кон т роль ної ро бо ти за -пов ню єть ся бланк «Ре зуль та ти від сте -

жен ня знань уч нів», де фік су ють ся про -га ли ни у знан нях кож но го уч ня да но гокла су по всьо му прой де но му ма те рі а лу.За вдя ки цим блан кам учи те лям лег шепо ба чи ти, на від пра цю ван ня яких уміньі на ви чок не об хід но в пер шу чер гу звер -ну ти ува гу, та спла ну ва ти ди фе рен цій о -ва ну й ін ди ві ду аль ну ро бо ту з уч ня мина не зас во є ні те ми. По тім про во дить сяде таль ний ана ліз, ви яв ля ють ся ти по віпо мил ки, ду же ре тель но ана лі зу ють сяро бо ти уч нів, які не впоралися з ро бо -тою, на мі ча ють ся за хо ди з усу нен нявияв ле них про бі лів. Тим те мам, в якихви яв ле ні про га ли ни у знан нях уч нів,при ді ля єть ся біль ша ува га у трав ні припо вто рен ні ви вче но го в 4 кла сі, а та кожу 5-у кла сі у ве рес ні на те му «По вто рен -ня»; во ни вклю ча ють ся у план МО нана ступ ний рік, бе руть ся під кон т рольад мі ніс т ра цією та ме то дич ною ра доюшко ли.

Учи тель, в яко го бу дуть на вча тисьдіти у 5-у кла сі, знай о мить ся із кла сомза зда ле гідь, з’ясо вує, чого на вче ні ді тив по чат ко вій шко лі, які є проб ле ми в ді -тей у за сво єн ні ма те рі а лу, ро бить ви -снов ки, як йо му бу ду ва ти ро бо ту да лі.Уліт ку вчи тель з ура ху ван ням цих да нихскла дає ка лен дар но-те ма тич ний план,який за твер д жу єть ся на за сі дан ні ме то -дич но го об’єд нан ня. Ви зна ча єть ся ви бірме то дів, за со бів, форм ро бо ти з діть ми,з яки ми вчи тель бу де пра цю ва ти да лі.

Клас ний ке рів ник 5-го кла су напер шо му ета пі ро бо ти обов’яз ко воз’ясо вує:

• умо ви жит тя ди ти ни;• стан здо ров’я ди ти ни;• ін ди ві ду аль ні особ ли вос ті;• її до сяг нен ня й мож ли вос ті.

Які ж пер шо чер го ві проб ле ми цьо гопе рі о ду?

1. Одна з основ них проб лем — до би -тись то го, що би для ді тей бу ла ство ре наком фор т на ат мо сфе ра на уро ці, щоб ді -ти не бо я лись хо ди ти на урок.

2. Ви ко рис то ву ва ти та ку пе да го гіч нутех но ло гію, як ство рен ня си ту а ції успі -ху на уро ці. Не об хід но да ти ді тям мож -ли вість про яви ти се бе по мож ли вос ті.На осно ві діа гнос ти ки вчи тель ви зна -чає, ко му яке за вдан ня да ти, щоб ди ти наобов’яз ко во йо го ви ко на ла й пі шлаз уро ку з по чут тям влас ної гід нос ті.

3. Зав ж ди ма ти в цен т рі ува ги ви роб -лен ня єди них пе да го гіч них ви мог. Учи -те лі, які пра цю ють у 5-х кла сах, обов’яз -ко во за про шу ють ся на за сі дан ня шкіль -но го пси хо ло го-ме ди ко-пе да го гіч но гокон си лі у му «Го тов ність уч нів по чат -кових кла сів до пе ре хо ду в се ред ню лан -ку» у квіт ні, а та кож у сер п ні.

По пе ред ній мо ні то ринг рів ня на вче -нос ті уч нів дає мож ли вість спла ну ва ти



Засідання «Готовність учнів випускних початкових класів до переходу в середню ланку»:• попереднє комплектування класів;• уточнення адаптаційного потенціалу учнів;• складання індивідуальних програм адаптації

Квітень Голова шкільного психолого-медико- педагогічного

консиліуму

Знайомство класних керівників, учителів-предметників середньої школи з учнямивипускних класів початкової школи (відвідування уроків у 4-х класах учителями середньої школи, участь викладачів середньої школи та майбутніх класних керівників у роботі батьківських зборів 4-х класів тощо)

Квітень-травень Адміністрація, класні керівники

Підсумкові контрольні роботи в 4-х класах з російської мови, математики та літературні читання. Спільний аналіз робіт

Квітень Голови методичних об’єднань

Складання пакету документів на учнів класу Квітень ПМПК (психолого-медико-педагогічний консиліум)

Підсумкова контрольна робота в 4-х класах з ознайомлення з навколишнім світом. Спільний аналіз робіт

Травень Учителі початкової школи,учителі-предметники

Спільне засідання МО вчителів початкової школи та основної школи за підсумками контрольних робіт

Травень Голови методичних об’єднань

Підготовка та проведення випускного свята у випускних класах Травень Класні керівники

Спільні підсумкові батьківські збори. Мета: «Особливості адаптації п’ятикласників» Травень Адміністрація


та по бу ду ва ти уро ки так, щоб уч нізі слаб кою під го тов кою от ри му ва лизавдан ня ре про дук тив но го рів ня з обо -в’яз ко вим ко мен та рем учи те ля та про -гра му ван ням на по зи тив ну оцін ку. Ді ти,здат ні пра цю ва ти на кон ст рук тив но мурів ні, ма ють мож ли вість ви бра ти со біза вдан ня. Твор чі за вдан ня вчи тель даєтіль ки в то му ви пад ку, як що впев не ний,що клас го то вий до ви ко нан ня та ко гоза вдан ня. Для ви ко нан ня будь-яко го за -вдан ня да єть ся чіт ка ін струк ція, а як щопо тріб но, то зра зок ви ко нан ня. Це до -пома гає уч ням у ро зу мін ні й ви ко нан ніза вдан ня.

При ви вчен ні но вої те ми ма те рі алви кла да єть ся вчи те лем гра нич но про -стою мо вою, мак си маль но до ступ ноювсім уч ням. Якщо вчи тель ба чить, що ді -ти не до кін ця зро зу мі ли ма те рі ал, то по -яс нен ня по вто рю єть ся.

4. У ро бо ті вчи те лів важ ли во обе -реж но ко рис ту ва тись та ким тон ким ін -стру мен та рі єм, як оцін ка. Проб ле ма —ви ро би ти єди ну сис те му при оці ню ван -ні уч нів у по чат ко вій та основ ній шко лі.Оцін ка — це не об хід на дія пе да го гав ро бо ті з діть ми. І тут ду же важ ли віпро фе сій ні вмін ня вчи те ля.

Оці ноч ний впли в бу де ефек тив нимтіль ки при до три ман ні ря ду умов:

• емо цій ної врів но ва же нос ті пе да го га;• доб ро зич ли во го то ну при ого ло шен -

ні оцін ки будь-яко го рів ня;• ро зу мін ня ду шев но го ста ну ди ти ни

не по ка ран ня оцінкою.

Якщо все-та ки ста неть ся так, щоучень на пи сав, на прик лад, кон т роль нуро бо ту на «2», то він за про шу єть сяна до дат ко ві за нят тя, і йо му да єть ся та кеза вдан ня, яке не мож на не ви ко на ти,бо во но роз роб ля єть ся пер со наль но.

5. Пси хо ло гіч на під трим ка уч нів,тоб то ком п лекс за хо дів як із клас нимко лек ти вом у ці ло му (від ві ду ван ня уро -ків, ан ке ту ван ня, застосування гру по -вих ме то дик, спо сте ре жен ня за діть мина пе рер вах і в по за уроч ний час, бе сі диз уч ня ми та вчи те ля ми), так й ін ди ві ду -аль на ро бо та за по ка зан ня ми. У шко ліве ли ка пси хо ло го-пе да го гіч на служ -ба — пси хо лог, ло го пед-де фек то лог, якіі здій с ню ють пси хо ло гіч ну під трим кууч нів. Кож ний фа хі вець пси хо ло го-пе -да го гіч ної служ би на під ста ві про ве -дених об сте жень уч нів скла дає планкорек цій них за хо дів з усу нен ня ви яв -ле них не до лі ків:

• ін ди ві ду аль ні або гру по ві за нят тяз фа хів ця ми;

• від сте жен ня та про ве ден ня ком п -лек с них діа гнос тич них об сте жень;

• про ве ден ня ко рек цій них за нять;• ви зна чен ня освіт ньо го мар ш ру ту;• ре ко мен да ції клас но му ке рів ни ку

та вчи те лю-пред мет ни ку;• під го тов ка ма те рі а лів до кон си лі уму

з ха рак те рис ти кою ди на мі ки роз -вит ку ди ти ни та ди на мі ки ко рек цій -ної ро бо ти;

• оцін ка ефек тив нос ті про ве де ноїроз ви валь ної або ко рек цій ної ро -боти;

• ре ко мен да ції для по даль шо го ви бо руоп ти маль ної для роз вит ку ди ти нина вчаль ної про гра ми.Ду же ве ли ка ро бо та про во дить ся

фа хів ця ми пси хо ло го-пе да го гіч ноїслуж би з бать ка ми: ін ди ві ду аль ні бе сі -ди, кон суль та ції, се мі на ри, ви сту пина бать ківських збо рах.

6. Здо ров’яз бе рі га ю чі тех но ло гіїпри пус ка ють не тіль ки роз ван та жен няна уро ці, а й уваж не став лен ня вчи те лядо на вчаль но го на ван та жен ня уч нів у ці -ло му. Адмі ніс т ра ція ра зом з учи те ля миду же се рйоз но під хо дить до пи тан няскла дан ня роз кла ду уро ків, а та кож гра -фі ків кон т роль них ро біт.

Пи тан ня про до маш ні за вдан ня зай -має у про це сі на вчан ня од не з основ нихмісць. Час то во ни при зво дять до різ ко гозбіль шен ня на ван та жень. І тре ба ви зна -ти, що ме ди ки ціл ком спра вед ли воб’ють із цьо го при во ду на спо лох. Час тона ші вчи те лі ви ко рис то ву ють ди фе -ренцій о ва ний під хід: да єть ся до маш нєза вдан ня різ них рів нів, і уч ні са мі ви би -ра ють, який ва рі ант їм ви ко на ти. При -род но, що, як що учень ви ко нав за вдан нябільш склад но го рів ня, він за охо чу єть ся.

Ду же важ ли во, що би вчи тель здій с -ню вав вплив не тіль ки на уро ці, а й у по -за уроч ний час. Уро ки ук ра їнсь кої мо вита роз вит ку мов лен ня на сві жо му по віт -рі — це ще од на фор ма ро бо ти з уч ня ми.

Та кож на ші вчи те лі й у по чат ко війшко лі про во дять уро ки-свя та. До них

діти го ту ють за пи тан ня для вік то ри ни,ма люн ки, ре бу си, тво ри.

7. Су час но му вчи те лю не об хід новмі ти пе да го гіч но до ціль но ви ко рис то -ву ва ти в ко рек цій но-роз ви валь ній, про -фі лак тич ній та діа гнос тич ній ро бо ті іг -ро ві тех но ло гії. Са ме гра сприяє ство -рен ню си ту а ції успі ху для кож ноїди ти ни. Гра до зво ляє зня ти пси хіч не на -пру жен ня, бо у ви пад ку не вда чі грумож на по вто ри ти кіль ка ра зів. На вчаль -ні іг ри спри яють за сво єн ню тек с то воїін фор ма ції, роз вит ку вмінь і на ви чок,не об хід них для оп ти маль но го на вчан ня,роз ви ва ють сприй нят тя, ува гу, пам’ять.Інші особ ли вос ті гри: ак тив ність учас -ни ків, за ці кав ле ність, ко лек тив ність,проб лем ність, твор чий ха рак тер, емо -цій на за бар в ле ність.

8. Уже в по чат ко вій шко лі вчи те ліши ро ко ви ко рис то ву ють тес то ві тех но -ло гії. На ша шко ла пра цює над за сво єн -ням цих тех но ло гій. Це ви кли ка но по тре -бою в от ри ман ні не за леж ної об’єк тив ноїін фор ма ції про на вчаль ні до сяг нен ня уч -нів, про ре зуль та ти ді яль нос ті освіт ніхуста нов. Для вчи те ля по діб на об’єк тив наін фор ма ція слу жить не тіль ки осно воюдля ана лі зу ре зуль та тів на вчан ня, про -гно зу ван ня рів ня до сяг нен ня дер жав -ного стан дар ту, об ґ рун то ва них ви снов -ків про ефек тив ність ви ко ри стан ня тихчи ін ших ін но ва цій них освіт ніх тех но -логій, ме то дів, ди дак тич них прий о мів,ор га ні за цій них форм на вчан ня, а й за со -бом про ек ту ван ня влас ної пе да го гіч ноїді яль нос ті з кон к рет ним кон тин ген томуч нів. Пра виль но ор га ні зо ва на ро бо таза про гра мою «На ступ ність» — за по ру кауспіху на вчан ня ді тей в основ ній шко лі.Ана ліз ро бо ти за да ною про гра мою до -зво лив нам дій ти ви снов ку, що во на даєпо зи тив ні ре зуль та ти.

І. Вов чук


Пе ре хід ний пе рі од із по чат -ко вої шко ли в основ ну по -зна ча єть ся на всіх учас -никах освіт ньо го про це су:учнях, пе да го гах, бать ках,ад мі ніс т ра ції шко ли, фа хів -цях пси хо ло го-пе да го гіч ноїслуж би.

Ме то дич ни ми об’єд нан ня -ми вчи те лів по чат ко вих кла -сів і вчи те лів-пред мет ни ківоснов ної шко ли ви ді ля ють -ся основ ні вмін ня й на вич киуч нів з пред ме тів.

Внут ріш ньо ш кіль ний кон т роль дає мож ли вість ви зна чи ти,на скіль ки якіс но здій с ню ють ся у шко лі про це си на вчан -ня й ви хо ван ня, як став лять ся до сво їх фун к ці о наль нихобов’яз ків не тіль ки пе да го ги, ді яль ність яких кон т ро лю -єть ся, а й ке рів ни ки шко ли.

Здій с нен ня внут ріш ньо ш кіль но го кон т ро лю по тре бує від ке рів -ниц т ва та ін ших пра ців ни ків, які за лу че ні в кон т роль, те о ре тич ної йме то дич ної під го тов ки та ком пе тен т нос ті, від по ві даль нос ті при прий -нят ті рі шень за під сум ка ми кон т ро лю.

Сис те ма внут ріш ньо ш кіль но го кон т ро лю по вин на бу ти пла но мір -ною, об ґ рун то ва ною й усе біч ною, а йо го ре зуль та ти — осно вою дляприй нят тя оп ти маль них управ лінсь ких рі шень.

Від по від но до зна чен ня внут ріш ньо ш кіль но го кон т ро лю для ді яль -нос ті шко ли, мож на ви зна чи ти, що кон т роль має бу ти:

• ба га то ці льо вим — тоб то спря мо ва ним на пе ре вір ку різ них пи -тань (на вчаль но-ви хов на, ме то дич на, на уко во-до слід на й експе ри -мен таль на ді яль ність, удос ко на лен ня на вчаль но-ма те рі аль ної ба -зи шко ли, ви ко нан ня са ні тар но-гі гі є ніч них ви мог, до три ман нятех ні ки без пе ки та ін.);

• ба га то біч ним — озна чає за сто су ван ня різ них форм і ме то дів кон -т ро лю до од но го й то го са мо го об’єк та (фрон таль ний, те ма тич ний,пер со наль ний кон т роль ді яль нос ті вчи те ля й т. п.);

• ба га то сту пін час тим — кон т роль од но го й то го са мо го об’єк та різ -ни ми рів ня ми ор га нів управ лін ня (ро бо ту вчи те ля в хо ді освіт ньо -го про це су кон т ро лю ють ди рек тор, за ступ ник ди рек то ра, го ло ваме то дич но го об’єд нан ня, пред с тав ни ки управ лін ня осві ти то що).

Ме та внут ріш ньо ш кіль но го кон т ро лю по ля гає у:• збо рі опе ра тив ної ін фор ма ції про стан ке ро ва них під сис тем;• по ши рен ні пе ре до во го пе да го гіч но го до сві ду;• під ви щен ні рів ня на вчаль них до сяг нень шко ля рів;• під ви щен ні рів ня ви хо ва нос ті уч нів;• своє час но му ви яв лен ні й ви прав лен ні, по пе ред жен ні по ми лок, не -

до лі ків в ор га ні за ції та здій с нен ні на вчаль но-ви хов но го про це су;• ква лі фі ко ва ній до по мо зі пе да го гам у під ви щен ні пе да го гіч ної

май с тер нос ті, в ово ло дін ні су час ни ми тех но ло гі я ми, ефек тив ни -ми ме то да ми на вчан ня й ви хо ван ня.

Фун к ції внут ріш ньо ш кіль но го кон т ро лю:• ін фор ма цій на (ство рен ня до стат ньої кіль кос ті прав ди вої ін фор -

ма ції про якість осві ти й ви хо ван ня у шко лі);• діа гнос тич на (ви вчен ня ре аль но го ста ну на вчаль но-ви хов но го

про це су та йо го ре зуль та тив нос ті у шко лі);• управ лінсь ка (ре аль ний вплив управ лін ня на ре алі за цію ме ти

та за вдань ді яль нос ті);• пе да го гіч на (по бу до ва ці ліс но го про це су на вчан ня, ви хо ван ня й

роз вит ку уч нів);• адап та цій на (мі ні мі за ція не га тив них на слід ків у шко лі).

Ке рів ник по ви нен зна ти:• струк ту ру внут ріш ньошкіль но го кон т ро лю у шко лі;• зміст кож ної під сис те ми;• фор ми та ме то ди кон т ро лю.

Ви ди, фор ми та ме то ди кон т ро лю.Вид кон т ро лю — це су куп ність форм кон т ро лю, про ве де ного

з пев ною ме тою. Ви хо дя чи з ме ти про ве ден ня, мож на ви ді ли ти два ви -ди кон т ро лю: те ма тич ний (по глиб ле не ви вчен ня й одер жан ня ін фор -ма ції про стан пев но го еле мен та управ лін ня) та фрон таль ний (од но -час на все біч на пе ре вір ка об’єк та управ лін ня в ці ло му).

Фор ма кон т ро лю — це спо сіб ор га ні за ції кон т ро лю. Фор ми роз -різ ня ють за пе рі о дич ніс тю та спо со бом ор га ні за ції.

За пе рі о дич ніс тю:• вхід ний;• по пе ред ній;• по точ ний;• про між ний;• під сум ко вий.

За спо со бом ор га ні за ції:• пер со наль ний;• клас но-уза галь ню ю чий;• пред мет но-уза галь ню ю чий;• те ма тич но-уза галь ню ю чий;• огля до вий;• ком п лек с но-уза галь ню ю чий.

Ме тод кон т ро лю — це спо сіб прак тич но го здій с нен ня кон т ро людля до сяг нен ня по став ле ної ме ти. Най більш ефек тив ни ми ме то да микон т ро лю для ви вчен ня ста ну освіт ньої ді яль нос ті є:

• спо сте ре жен ня;• ана ліз;• бе сі да;• ви вчен ня до ку мен та ції;• ан ке ту ван ня;• хро но мет раж;• ус на або пись мо ва пе ре вір ка знань.

Об’єк ти внут ріш ньо ш кіль но го кон т ро лю:• На вчаль но-ви хов на ро бо та.• Ме то дич на ро бо та.• Ви хов на ро бо та.• Екс пе ри мен таль на та на уко во-до слід на ро бо та.• На вчаль но-ма те рі аль на ба за.• За без пе чен ня освіт ньої ді яль нос ті.

Струк ту ра ор га ні за ції внут ріш ньо ш кіль но го кон т ро лю скла да -єть ся з та ких ета пів:

1) ви зна чен ня ме ти й об’єк та кон т ро лю;2) скла дан ня пла ну пе ре вір ки;3) ви бір ви дів і ме то дів кон т ро лю;4) кон с та ту ван ня фак тич но го ста ну справ;5) об’єк тив на оцін ка цьо го ста ну;6) ви снов ки, що ви пли ва ють з оцін ки да но го ста ну;7) ре ко мен да ції про під ви щен ня ефек тив нос ті на вчаль но-ви хов но го

про це су або лік ві да ції не до лі ків;8) по втор ний кон т роль ви ко нан ня ре ко мен да цій.


ОРГАНІЗАЦІЯ ВНУТРІШКІЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

Внутрішньошкільний контроль — управлінська функція, що передує всебічному аналізу процесу навчання й виховання.



Кон т роль ста ну ви кла дан ня на вчаль нихпред ме тів. Ме та та ко го кон т ро лю — під ви -щен ня якос ті ви кла дан ня вчи те лем на вчаль -них пред ме тів та якос ті знань, умінь і на ви -чок і ви хо ва нос ті уч нів. У річ но му пла ні ро бо -ти за галь но ос віт ньо го на вчаль но-ви хов но гоза кла ду вка за ний пе ре лік на вчаль них дис -цип лін, стан ви кла дан ня яких пла ну єть ся ви -вча ти, а та кож стро ки ви вчен ня, хто бу де ви -вча ти (ди рек тор чи за ступ ник ди рек то ра з на -вчаль но-ви хов ної ро бо ти) та в якій фор мібу дуть за слу хо ву ва тись ре зуль та ти кон т ро -лю: на за сі дан ні пе да го гіч ної ра ди чи уза галь -ню ва ти муть ся в на ка зі.

У хо ді пе ре вір ки ста ну ви кла дан ня на -вчаль но го пред ме та ви вча ють ся та кі пи тан ня:

• якість та ефек тив ність уро ків учи те ля;якість знань, умінь і на ви чок уч нів;

• ви ко нан ня вчи те лем на вчаль них пла ніві про грам;

• ор га ні за ція по за клас ної ро бо ти з пред ме та;• участь учи те ля в різ них фор мах ме то дич -

ної ро бо ти.

Пе ред від ві ду ван ням і спо сте ре жен нямуро ків ди рек тор (за ступ ник ди рек то ра з на -вчаль но-ви хов ної ро бо ти) знай о мить ся ізпро грам ни ми ви мо га ми до да но го на вчаль но -го пред ме та, зі зміс том на вчаль но го ма те рі а -лу в під руч ни ках, по сіб ни ках, з ме то дич ни мире ко мен да ці я ми, стат тя ми у пред мет нихжур на лах про ви вчен ня окре мих тем, з ме то -дич ни ми лис та ми Мі ніс тер ст ва осві ти, з пе -ре до вим пе да го гіч ним до сві дом про да нийпред мет, на осно ві за пи сів у жур на лі вста нов -лює, який ма те рі ал уже ви вче но, що за да нодо до му, яка сис те ма оці нок уч нів.

Ре зуль та ти спо сте ре жен ня на вчаль нихза нять ди рек тор, за ступ ник ди рек то ра фік су -ють у жур на лі внут ріш ньо ш кіль но го кон т ро -лю (кож ний окре мо). Фор ма за пи су й ве ден -ня жур на лу до віль на. У про це сі спо сте ре жен -ня уро ків пе ре ві ря ю чий звер тає ува гуна та кі пи тан ня:

• знан ня вчи те лем фак тич но го ма те рі а лу;• до ціль ність ви бо ру ме то дів і прий о мів на -

вчан ня;• спо со би ак ти ві за ції та сти му лю ван ня пі -

зна валь ної ді яль нос ті уч нів;• пи то ма ва га са мо стій них і твор чих за -

вдань на уро ці;• ви ко ри стан ня ди фе рен цій о ва но го та ін -

ди ві ду аль но го під хо ду до уч нів на уро ці;• до три ман ня прин ци пів на вчан ня;• ви хо ван ня ін те ре су до пред ме та;• сис те ма пе ре вір ки й оцін ки знань, умінь

і на ви чок уч нів, умо ти во ва ність та об’єк -тив ність оці ню ван ня;

• щіль ність уро ку, ра ці о наль не ви ко ри -стан ня ча су;

• за без пе чен ня між пред мет них зв’яз ківу про це сі ре алі за ції ди дак тич ної ме тиуро ку;

• ви ко ри стан ня мож ли вос тей уро ку дляфор му ван ня за галь но нав чаль них уміньі на ви чок;

• якість за сво єн ня уч ня ми на вчаль но го ма -те рі а лу на уро ці;

• об сяг і ха рак тер до маш ніх за вдань;• пси хо ло гіч ний мік ро клі мат на уро ці.

Пі сля від ві ду ван ня уро ку чи сис те ми уро -ків учи те ля пе ре ві ря ю чий про во дить гли бо -кий пе да го гіч ний ана ліз на вчаль но го за нят тя,ука зує на йо го по зи тив ні сто ро ни, не до лі ки(як що та кі є), на дає не об хід ну ме то дич ну до -по мо гу.

При пе ре вір ці ви ко нан ня вчи те лем на -вчаль ної про гра ми ке рів ник шко ли співстав -ляє ка лен дар ні пла ни із за пи са ми у клас но -му жур на лі, зо ши тах уч нів, звер тає ува гуна ви ко нан ня прак тич них і ла бо ра тор нихро біт, про ве ден ня на вчаль них ек скур сій, до -стат ню кіль кіс ть кон т роль них ро біт, з’ясо -вує до ціль ність вне сен ня ко рек ти вів (як щота кі зроб ле ні) у по слі дов ність ви вчен ня на -вчаль но го ма те рі а лу, у роз по діл ча су на йо гови вчен ня.

Кон т роль ор га ні за ції по за клас ної ро бо тиз пред ме та пе ред ба чає пе ре вір ку ви ко нан няпла ну ро бо ти пред мет но го гур т ка, спо сте ре -жен ня й ана ліз на вчаль них за нять, якість від -ві ду ван ня уч ня ми гур т ка, ре зуль та тив ність йо -го ро бо ти, а та кож ура ху ван ня учас ті вчи те ляв ор га ні за ції та про ве ден ні уч нівсь ких олім пі -ад з пред ме та, днів чи тиж нів, ве чо рів з да ноїна вчаль ної дис цип лі ни та ін ших за хо дів.

На рі вень пе да го гіч ної май с тер нос тізнач ною мі рою впли ває й участь учи те ляв різ них фор мах ме то дич ної ро бо ти. То му ке -рів ни ки шко ли при пе ре вір ці ста ну ви кла -дан ня на вчаль но го пред ме та ви вча ють і ре -зуль та тив ність ме то дич ної ро бо ти вчи те ля.

Кон т роль якос ті знань, умінь і на ви чокуч нів. Рі вень знань, умінь і на ви чок уч нів єго лов ним кри те рі єм в оцін ці ро бо ти вчи те ля,то му їх пе ре вір ка є важ ли вою скла до воювнут ріш ньо ш кіль но го кон т ро лю.

Кон т роль якос ті на вчаль них до сяг неньуч нів пе ред ба чає та кі за вдан ня:

1) ви яв лен ня фак тич но го рів ня знань, уміньі на ви чок уч нів і від по від ність їх про грам -ним ви мо гам;

2) з’ясу ван ня при чин низь кої успіш нос тіуч нів кла су чи окре мих уч нів;

3) ви вчен ня сис те ми ро бо ти вчи те ля з від -ста ю чи ми уч ня ми з ме тою по пе ред жен няне до лі ків і лік ві да ції про га лин у знан нях,а та кож сис те ми ро бо ти з об да ро ва ни миуч ня ми;

4) на дан ня ме то дич ної до по мо ги вчи те люв під ви щен ні якос ті знань, умінь і на ви -чок уч нів, удос ко на лен ні форм і ме то дівро бо ти з від ста ю чи ми, а та кож із твор чооб да ро ва ни ми уч ня ми.

Основ ни ми ме то да ми кон т ро лю є спо сте -ре жен ня уро ків, ус не опи ту ван ня уч нів за ра -ні ше скла де ни ми за пи тан ня ми, опи ту ван няуч нів у кін ці уро ку (5–7 хв), ко рот ко час ніпись мо ві ро бо ти, пись мо ві кон т роль ні ро бо -ти пі сля ви вчен ня те ми, у кін ці чвер ті, на -

вчаль но го ро ку, а та кож пе ре вір ка тех ні киспи су ван ня, тех ні ки чи тан ня уч нів.

У скла дан ня тек с тів кон т роль них ро бітза лу ча ють ся ке рів ни ки пред мет них ме тод -об’єд нань, ме то об’єд нань учи те лів по чат ко -вих кла сів.

Ди рек тор або за ступ ник ди рек то ра з на -вчаль но-ви хов ної ро бо ти пе ре ві ря ють об’єк -тив ність оцін ки знань, умінь і на ви чок уч нів,від по від ність її нор ма тив ним ви мо гам до оці -ню ван ня, на яв нос ті до стат ньої кіль кос ті оці нокдля ви став лен ня під сум ко вої оцін ки за чверть.

Ре зуль та ти кон т ро лю якос ті знань, уміньі на ви чок уч нів об го во рю ють ся на за сі дан ніпе да го гіч ної ра ди шко ли, ме то дич но го об’єд -нан ня, офор м лю ють ся на ка зом по шко лі.

Кон т роль ве ден ня шкіль ної до ку мен та -ції. У сис те му кон т ро лю ве ден ня шкіль ної до -ку мен та ції вхо дить пе ре вір ка клас них жур -на лів, зо ши тів, що ден ни ків уч нів, жур на лівгруп по дов же но го дня, фа куль та тив них за -нять, пред мет них гур т ків.

Пе ре вір ка ве ден ня уч нівсь ких зо ши тівдає змо гу ви яви ти ба га то сто рін на вчаль но-ви хов но го про це су: якість і ха рак тер пись мо -вих ро біт, якість і пе рі о дич ність пе ре вір кивчи те лем зо ши тів, куль ту ру їх ве ден ня (охай -ність за пи сів, ка лі гра фія, до три ман ня ви могєди но го мов но го ре жи му), сис те му ро бо тинад по мил ка ми, об сяг і ха рак тер до маш ніх за -вдань, якість знань уч нів.

За ре зуль та та ми пе ре вір ки уч нівсь кихзо ши тів мо же бу ти ви да ний на каз по шко ліабо це пи тан ня мо же ви но си тись на ме то дич -ні опе ра тив ки, на за сі дан ня ме то дич но гооб’єд нан ня.

Сис те ма тич на пе ре вір ка ве ден ня зо ши -тів сприяє по кра щен ню гра мот нос ті уч нів,ка лі гра фії, охай нос ті в за пи сах, від по ві даль -нос ті вчи те ля за якість і пе рі о дич ність пе ре -вір ки зо ши тів.

Важ ли вим дже ре лом от ри ман ня ін фор -ма ції про стан на вчаль но-ви хов но го про це суу шко лі є клас ний жур нал. Він дає мож ли -вість з’ясу ва ти ви ко нан ня вчи те лем на вчаль -них про грам, ха рак тер са мо стій них і твор чихро біт, успіш ність уч нів, якість і своє час ністьза пи сів у жур на лі.

Сис те ма тич ність пе ре вір ки клас них жур -на лів — 1–2 ра зи на мі сяць. За ува жен ня прове ден ня клас них жур на лів ди рек тор або за -ступ ник ди рек то ра з на вчаль но-ви хов ної ро -бо ти за пи сує на окре мій сто рін ці в кін ці жур -на лу з ука занням стро ків лік ві да ції не до лі ків.

Пе ре вір ка ве ден ня уч нівсь ких що ден ни -ків дає мож ли вість ке рів ниц т ву шко ли ви яви -ти об сяг за вдань з кож но го пред ме та, за ван -та же ність уч нів про тя гом тиж ня, ви став лен -ня оці нок клас ним ке рів ни ком у що ден ник,аку рат ність ве ден ня за пи сів, ознай ом лен нябать ків з успіш ніс тю уч нів.

Ре зуль та тив ність внут ріш ньо ш кіль но гокон т ро лю знач ною мі рою за ле жить від ви ко -нан ня рі шень, прий ня тих пе да го гіч ною ра -дою, а та кож на ка зів ди рек то ра шко ли.



Основ ні не до лі ки від ві ду ван ня та ана лі зу уро ківНе про во дить ся якіс на все біч на під го тов ка до від ві ду ван ня уро ку.Час то не ви зна ча єть ся ме та від ві ду ван ня.Не зав ж ди про во дить ся ана ліз уро ку.Ви снов ки не зав ж ди чи не пов ніс тю від по ві да ють ме ті від ві ду ван ня.Ви снов ки не кон к рет ні, ску пі.За ви снов ка ми не про сте жу єть ся основ не — ре зуль та тив ність уро ку.Для ана лі зу уро ків ви ко рис то ву єть ся єди на (час то й не адап то ва -

на) схе ма.Ре ко мен да ції за галь ні, час то су пе реч ли ві, ви пад ко ві, не ад рес ні.Ви снов ки не мож на ви ко рис то ву ва ти для по даль шо го пла ну ван ня

ор га ні за ції ме то дич ної ро бо ти з пе да го гі ки, удос ко на лен ня всієї сис -те ми на вчаль но-ви хов ної ро бо ти.

Не про сте жу єть ся ро бо та з ви ко нан ня ре ко мен да цій, да них на по -пе ред ніх уро ках.

До дат ки ПОКАЗНИКИ КОНТРОЛЮ ВИКОНАННЯ ВСЕОБУЧУ

ВИДИ ШКІЛЬНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

ПОКАЗНИКИ КОНТРОЛЮ ВИКОНАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ

ПОКАЗНИКИ ПЕРЕВІРКИ ДІЯЛЬНОСТІ ШМО


Навчально-виховна робота

Кон

трол

ь ви

ко на

ння

всео

бучу

Кон

трол

ь ст

ану

викл

адан

ня п

редм

етів

Кон

трол

ь як

ості

ЗУ

Н

Кон

трол

ь ви

ко на

н ня

ріш

ень

педр

ади

і т.д

.

Кон

трол

ь ш

кіль

ної

доку

мен

таці

ї

Кон

трол

ь ви

ко на

ння

прог

рам

Кон

трол

ь пі

дгот

ов ки

і про

веде

ння

ДП

А, З

НО

ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ КОНТРОЛЮНАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ

ВИХОВНА РОБОТА

Ріве

нь

вихо

вано

сті у

чнів

Про

філ

акти

чна

робо

та

з уч

нями

дев

іант

ної п

овед

інки

Які

сть

робо

ти

клас

них

кері

вник

ів

Учас

ть б

атьк

ів

у ви

ховн

ому

проц

есі

Які

сть

пров

еден

няза

галь

нош

кіль

них

захо

дів

Спо

ртив

но-м

асов

а ро

бота

Які

сть

пров

еден

ня

заня

ть з

дод

атко

вої о

світ

и

Орг

аніз

ація

пат

ріот

ично

го,

мора

льно

го т

а ес

тети

чног

ови

хова

ння

ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ КОНТРОЛЮВИХОВНОЇ РОБОТИ

Експериментальна й науково-дослідна робота

Сту

пінь

нау

ково

ї об

ґрун

това

ност

іно

вовв

еден

ь

Резу

льта

тно

вовв

еден

ь

Від

пові

дніс

ть н

ово -

введ

ень

конц

епці

їро

звит

ку ш

коли

Ріве

нь н

ауко

вої

осві

чено

сті п

едаг

огів

Нау

ково

-дос

лідн

аді

яльн

ість

учн

ів

ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ КОНТРОЛЮЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ Й НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ

Кон

трол

ь ви

кон

анн

я вс

еоб

учу

Відвідуваність занять учнямиОрганізація ГПД і контроль НВР у нихДомашнє завданняРобота з учнями, які встигають на низькому рівніРобота із хворими дітьмиРобота з учнями, які мають «Н/А» з одного чи кількох предметівРобота з учнями девіантної поведінки та їх родинами

Робота з учнями, які мають високу мотивацію на навчально-пізнавальну діяльністьРобота з обдарованими дітьмиЗабезпечення учнів харчуваннямКонтроль підготовки та проведення семестрового оцінюванняКонтроль підготовки та проведення ДПА

Шк

ільн

а до

кум

ента

ція

Тематичні та календарні плани

Класні журнали

Журнали факультативних занять

Журнали гурткової роботи

Журнали індивідуальних занять

Особові справи учнів

Робочі зошити

Щоденники учнів

Документація навчальних кабінетів

Зошити для контрольних і творчих робіт

Алфавітна книга

Особові справи вчителів

Ви

кон

анн

яп

рог

рам

і п

еред

баче

ног

ом

інім

уму

к/р,

пр/р

тощ

о

Контроль виконання програм

Контроль виконання програм предметних гуртків

Контроль виконання програм факультативних занять

Контроль виконання планів індивідуальних занять

Контроль виконання к/р, пр/р, л/р тощо

Кон

трол

ь р

обот

иви

кла

дачі

в Ш

МО

Виконання нормативних документів, виконання рішень і рекомендацій ШМО

Якість підготовки та проведення методичних тижнів

Якість і проведення предметних тижнів

Якість підготовки та проведення конференцій, семінарів, «круглих столів» тощо

Проведення й участь учнів в інтелектуальних марафонах,олімпіадах тощо

Якість роботи над методичною проблемою

Атестація членів ШМО

МЕТОДИЧНА РОБОТА

Під

вищ

ення

кв

аліф

і кац

ії ад

мін

і -ст

раці

ї та

вчит

елів

Робо

та

мет

одич

них

об'є

днан

ь

Робо

та з

мол

одим

иф

ахів

цям

и

Робо

та з

нов

опри

були

мивч

ител

ями

ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ КОНТРОЛЮ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ


Орі єн тов ний пе ре лік пи таньдля ви зна чен ня ме ти від ві ду ван ня уро ку

Ре алі за ція ди дак тич них прин ци пів на -вчання.

Ефек тив ність за сто су ван ня ме то дів на -вчан ня.

Ефек тив ність за сто су ван ня форм на вчаль -ної ді яль нос ті.

Здій с нен ня ін ди ві ду аль но го та ди фе рен -цій о ва но го під хо ду у про це сі на вчан ня.

Са мо стій на ро бо та уч нів з під руч ни ка ми,пер шод же ре ла ми, до ку мен та ми.

Ви вчен ня ді яль нос ті уч нів на уро ці.Фор му ван ня в уч нів по зи тив них ме то дів

на вчан ня.Прак тич на спря мо ва ність уро ку.Орга ні за ція са мо стій ної ро бо ти уч нів.Сти му лю ван ня ак тив ної на вчаль ної пра ці

уч нів.До ціль ність струк ту ри уро ку.Від по від ність форм, ме то дів, ди дак тич них

за вдань струк ту рі уро ку.Осо бис тіс ний під хід до уч нів у про це сі на -

вчаль ної ді яль нос ті.Ефек тив ність ви ко ри стан ня тех ніч них за -

со бів на вчан ня.Ефек тив ність ви ко ри стан ня на оч нос ті, де -

мон ст ра цій но го екс пе ри мен ту.Ефек тив ність ви ко ри стан ня ди дак тич них

ма те рі а лів.Орга ні за ція уза галь нен ня та са мо ре а лі за -

ції знань уч нів на уро ці.Орга ні за ція по вто рен ня на вчаль но го ма -

тері а лу.Ро бо та з під го тов ки шко ля рів до те ма тич -

но го оці ню ван ня.Ви ко нан ня вчи те лем ре ко мен да цій.Ро бо та із за сво єн ня уч ня ми опор них

знань, по нять, явищ.Якість ви ко нан ня уч ня ми пись мо вих ро біт.Ви роб лен ня на ви чок куль ту ри ус но го й

пись мо во го мов лен ня за со ба ми уро ку.Ре алі за ція між пред мет них зв’яз ків.Ро бо та над удос ко на лен ням на ви чок чи -

тан ня уч нів.Фор му ван ня в уч нів ін те ре су до на вчан ня.Ра ці о наль не ви ко ри стан ня на вчаль но го

ча су на уро ці.Ви ко ри стан ня міс це во го кра єз нав чо го ма -

те рі а лу на уро ці.Опти маль ність об ся гу, склад ність до маш -

ньо го за вдан ня, йо го міс це та роль у струк ту ріуро ку.

До три ман ня ви мог на вчаль них про грам,кри те рі їв оці ню ван ня на вчаль них до сяг неньуч нів.

Ура ху ван ня вчи те лем ре аль них на вчаль -них мож ли вос тей уч нів.

Сис те ма кон т ро лю рів ня на вчаль них до -сяг нень шко ля рів.

Стан ве ден ня те ма тич но го об лі ку знань.До три ман ня ви мог са ні тар но-гі гі є ніч но го

ре жи му (тех ні ки без пе ки) на уро ці.За про вад жен ня ППД у прак ти ку ро бо ти

вчи те ля.На дан ня ме то дич ної до по мо ги з _____.

За без пе чен ня єд нос ті на вчан ня, ви хо ван -ня й роз вит ку уч нів.

Орга ні за ція іг ро вої ді яль нос ті на уро ці.За сто су ван ня проб лем но го на вчан ня.За сто су ван ня лек цій но-прак тич ної сис те -

ми на вчан ня.Ефек тив ність ро бо ти вчи те ля з роз вит ку

мо ви уч нів, зба га чен ня слов ни ко во го за па су.Ознай ом лен ня з ро бо тою вчи те ля.Орга ні за ція гру по вої, пар ної та лан ко вої

ро бо ти з уч ня ми.За сто су ван ня ефек тив них тех но ло гій і ме -

то дик на вчан ня.Ро бо та з фор му ван ня вмінь ана лі зу ва ти,

ро би ти ви снов ки та уза галь нен ня.Роз ви ток ро зу мо вих здіб нос тей уч нів.Роз ви ток ло гіч но го та аб ст рак т но го мис -

лен ня.Роз ви ток в уч нів на ви чок са мо кон т ро лю

та са мо вдос ко на лен ня.Ви ко ри стан ня роз ви валь них мож ли вос тей

уро ку.Ство рен ня по зи тив ної пси хо ло гіч ної ат мо -

сфе ри на уро ці.Пе да го гіч не ке рів ниц т во по шу ко во-пі зна -

валь ною ді яль нос ті шко ля рів.Роз ви ток твор чих здіб нос тей уч нів.Вза є мо від но си ни в сис те мі «учи тель –

учень».Умін ня ор га ні зу ва ти на вчаль ну ро бо ту

на уро ці.Фор му ван ня за галь но нав чаль них умінь

і на ви чок уч нів за со ба ми уро ку.Ре алі за ція вчи те лем ви хов но го по тен ці а лу.Ви хо ван ня пат рі о тиз му й на ці о наль ної сві -

до мос ті уч нів.Ре алі за ція за вдань ес те тич но го ви хо ван ня.Здій с нен ня тру до во го ви хо ван ня та проф -

о рі єн та цій на ро бо та.Есте тич не ви хо ван ня уч нів на уро ці.Ви вчен ня сис те ми уро ків.Ви вчен ня сис те ми ро бо ти.Ви вчен ня ста ну ви кла дан ня.Ви вчен ня рів ня на вчаль них до сяг нень

шко ля рів.Кон т роль об’єк тив нос ті оці ню ван ня на -

вчаль них до сяг нень шко ля рів.

Під го тов ка до від ві ду ван ня уро ківСкла дан ня пла ну-гра фі ка від ві ду ван ня

уро ків (на осно ві роз ді лу «Внут ріш ньо ш кіль -ний кон т роль» річ но го пла ну ро бо ти за кла ду).Ви зна чен ня ме ти від ві ду ван ня.

1. Ви вчен ня ма те рі а лів, що ха рак те ри зу -ють ро бо ту вчи те ля (за пи си ви снов ків з уро ків,ма те рі а ли по пе ред ньо го ви вчен ня то що).

2. Пе ре гляд на вчаль них про грам з пред ме та.3. Пе ре гляд ін струк тив них, ме то дич них

ма те рі а лів, роз по ряд чих до ку мен тів про вдос -ко на лен ня ви кла дан ня пред ме та.

4. Ознай ом лен ня за ка лен дар ним пла ном(за спів бе сі дою з учи те лем), з те мою уро ку,який пла ну єть ся від ві да ти та ознай о ми ти сяз те мою по пе ред ньо го й на ступ но го уро ків.

5. Ознай ом лен ня за під руч ни ка ми з ма те -рі а лом.

6. Ви бір ти пу та ви ду ана лі зу уро ку.7. Роз роб ка про гра ми ана лі зу уро ку.

Най більш ха рак тер ні не до лі ки уро куНе хту ван ня вчи те ля під го тов кою пла ну

про ве ден ня уро ку.Не при ді ля єть ся на леж на ува га мо ти ва ції й

ін те ре су уч нів до уро ку.Те ма уро ку не за пи су єть ся на дош ці.Ме та уро ку не узгод жу єть ся у про це сі

обго во рен ня з уч ня ми, а за да єть ся са мимучите лем.

Не про во дить ся опе ра тив на пе ре вір каякос ті ви ко нан ня уч ня ми пись мо вих за вдань,під го тов ки до уро ків.

Час ак тив ної ро бо ти уч нів на уро ці на ба га -то мен ше ча су ак тив но го по яс нен ня вчи те ля.

Мов чан ня біль шос ті уч нів на уро ці.Від сут ня ди фе рен ці а ція на вчан ня на різ -

них ета пах уро ку.Учні на уро ці па сив ні.Ро бо та з об ме же ним ко лом шко ля рів.Від по ві ді уч нів на за пи тан ня вчи те ля

в основ но му ма ють ре про дук тив ний, від тво -рю ю чий ха рак тер. Ха рак тер на вчаль них за -вдань ре про дук тив ний за ал го рит мом.

Учи тель ви сту пає ре про дук то ром на -вчання.

Не на леж на ува га при ді ля єть ся ви ді лен нюоснов но го, най більш сут тє во го зі зміс ту ви учу -ва но го ма те рі а лу та йо го ба га то ра зо во му по -вто рен ню.

Не при ді ля єть ся до стат ня ува га під го тов ціуч нів до те ма тич но го оці ню ван ня.

Па ну ють на пру же ність, страх.Не ра ці о наль но ви ко рис то ву єть ся час

уроку.До маш нє за вдан ня не за пи са не на дош ці,

за да не пі сля дзвін ка, не ди фе рен цій о ва не,знач но пе ре ви щує об сяг ро бо ти, ви ко на ноїна уро ці.

Урок за вер шу єть ся не вчас но.Не вмін ня якіс но по бу ду ва ти урок.Зо се ред жен ня ува ги тіль ки на уч ні, який

від по ві дає.Не ува га до від по ві дей уч ня, втру чан ня

у від по ві ді.Гос т ра ре ак ція на будь-які від хи лен ня в по -

ве дін ці уч нів на уро ці.«За гра ван ня» з уч ня ми, на ма ган ня спо до -

ба тись, не вмін ня знай ти пра виль ний тон.Не вмін ня спря му ва ти на вчан ня й ви хо ван -

ня на ко лек тив уч нів.По гро зи, гру бі за ува жен ня як основ ні за -

со би впли ву на уч нів.Не ви раз ність мо ви.Не вмін ня по ста ви ти ак цент на най го -

ловніше.Мо но тон ність го ло су.Не ру хо мість фі гу ри.Нев ра ху ван ня ін те ре сів, за хоп лень уч нів

чи їх пов ної від сут нос ті.Ме ха ніч не за по зи чен ня пе ре до во го пе да -

го гіч но го до сві ду.На ма ган ня ско пі ю ва ти по ба че не.

М. Лев чук



Три є ди не за вдан ня уро куОсвіт нє: озбро ї ти уч нів сис те мою знань, умінь і на -

вичок.Ви хов не: фор му ва ти в уч нів на уко вий сві то гляд, мо -

раль ні якос ті осо бис тос ті, по гля ди та пе ре ко нан ня.Роз ви валь не: при на вчан ні роз ви ва ти в уч нів пі зна валь -

ний ін те рес, твор чі здіб нос ті, во лю, емо ції, пі зна валь ніздіб нос ті — мо ву, пам’ять, ува гу, уяву, сприй нят тя.

Освіт ні за вдан ня:• про кон т ро лю ва ти сту пінь за сво єн ня основ них умінь

і на ви чок, а та кож ви вче них і сфор мо ва них на по пе ред -ніх уро ках;

• за без пе чи ти за сво єн ня на ступ них основ них за вдань;• сфор му ва ти (про дов жи ти фор му ван ня, за крі пи ти) та кі

спе ці аль ні вмін ня й на вич ки з да но го на вчаль но го ма те -рі а лу;

• сфор му ва ти (про дов жи ти фор му ван ня, за крі пи ти) та кіспіль ні на вчаль ні вмін ня й на вич ки на ма те рі а лі цьо гоуро ку.

Роз ви валь ні за вдан ня:• з ме тою ви рі шен ня за вдань роз вит ку в уч нів умін ня ви -

ді ля ти го лов не, іс тот не в до слід жу ва но му ма те рі а лі (на -прик лад, скла да ти схе му, план, фор му лю ва ти ви снов ки

чи кон т роль ні за пи тан ня), фор му ван ня вмінь по рів ню -ва ти, кла си фі ку ва ти, уза галь ню ва ти до слід жу ва ні фак -ти та по нят тя;

• для ви рі шен ня за вдан ня роз вит ку у шко ля рів са мо стій -нос ті мис лен ня й у на вчаль ній ді яль нос ті за без пе чи тив хо ді уро ку;

• за без пе чи ти в хо ді уро ку роз ви ток мов лен ня уч нів;• зба га чу ва ти й усклад ню ва ти слов ни ко вий склад і смис -

ло ві фун к ції мо ви уч нів під час ви рі шен ня освіт ніх за -вдань.

Ви хов ні за вдан ня:• спри я ти в хо ді уро ку фор му ван ню сві то гляд них по нять

(на прик лад, «при чин но-на слід ко вий» зв’язок, «по нят тяпі знан ня сві ту та при ро ди» «роз ви ток при ро ди»та ін.);

• з ме тою ви рі шен ня тру до во го ви хо ван ня;• здій с ню ва ти мо раль не ви хо ван ня, за без пе чи ти в хо ді

уро ку ви вчен ня по нять «пат рі о тизм», «ін тер на ці о на -лізм», «гу ма нізм», «то ле ран т ність», «етич ні нор ми по ве -дін ки»;

• для ви рі шен ня за вдань ес те тич но го ви хо ван ня;• з ме тою ви рі шен ня за вдань фі зич но го та са ні тар но-гі гі -

є ніч но го ви хо ван ня, роз вит ку пра цез дат нос ті, про фі -лак ти ки вто ми;


УРОК В УМОВАХ МОДЕРНІЗАЦІЇ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Заняття у школі молодого вчителя.


• фор му ван ня еко ло гіч но го ви хо -ван ня;

• спи ра ю чись на рі шен ня ви хов нихза вдань, фор му ва ти в уч нів за галь -но людсь кий сві то гляд.

Основ ні ком по нен ти су час но го уро ку

Орга ні за цій ний — ор га ні за ція кла -су про тя гом усьо го уро ку, го тов ністьуч нів до уро ку, по ря док і дис циплі на.

Ці льо вий — по ста нов ка пе ред уч -ня ми ці лей на вчан ня як на весь урок,так і на йо го окре мі ета пи.

Мо ти ва цій ний — ви зна чен ня зна -чу щос ті до слід жу ва но го ма те рі а луяк у цій те мі, так і в усьо му кур сі.

Ко му ні ка тив ний — рі вень спіл ку -ван ня вчи те ля із кла сом.

Зміс то вий — під бір ма те рі а лу дляви вчен ня, за кріп лен ня, по вто рен ня,са мо стій ної ро бо ти то що.

Тех но ло гіч ний — ви бір форм, ме то -дів і прий о мів на вчан ня, оп ти маль нихдля да но го ти пу уро ку, да ної те ми, да но -го кла су й т. п.

Кон т роль но-оцін ний — ви ко ри -стан ня оцін ки ді яль нос ті уч ня на уро цідля сти му лю ван ня йо го ак тив нос тіта роз вит ку пі зна валь но го ін те ре су.

Ана лі тич ний — під бит тя під сум ківуро ку, ана ліз ді яль нос ті уч нів на уро -ці, ана ліз ре зуль та тів влас ної ді яль нос -ті з ор га ні за ції уро ку.

Мо ти ва цій не за без пе чен ня уро ку:• по стій но сти му лю ва ти та мо ти ву -

ва ти по зи тив не став лен ня шко ля -рів до на вчан ня че рез:а)ро бо ту в зо ні най ближ чо го роз -

вит ку;б)ство рен ня си ту а ції успі ху;в)за без пе чен ня пси хіч но го й фі -

зич ного здо ров’я уч нів на уро ці,гі гі є ни пра ці;

• сти му лю ва ти мо ти ва цію на вчан няче рез за до во лен ня по треб уч ніву спіл ку ван ні та спів пра ці з учи те -ля ми й од но клас ни ка ми, че рез ді -ло ве спів ро біт ниц т во (ро бо та в па -рах, гру пах то що);

• спри я ти роз вит ку як силь них, такі слаб ких, збе рі га ти їх емо цій небла го по луч чя, ві ру у свої си ли, да -ти пош товх до са мо роз вит ку;

• сти му лю ва ти до пит ли вість, пі зна -валь ні ін те ре си та здіб нос ті.

При по бу до ві уро ку не об хід новра хо ву ва ти три ви ди мо ти ва ції:

Со ці аль ну — під ня ти ав то ри тетди ти ни се ред то ва ри шів, по хва ли тиза ста ран ність у ро бо ті, зро би ти за пису що ден ни ку за хо ро шу ро бо ту й по -зи тив не став лен ня до ро бо ти на уро ці,удо ма то що.

Праг ма тич ну — по си ли ти ува гудо пред ме та, який уч ням бу де по тріб -ний при всту пі до ВНЗ, при при дбан ніспе ці аль нос ті то що.

Зміс тов ну (при ро бо ті із силь ни мита об да ро ва ни ми уч ня ми) — учи тись,то му що по до ба єть ся вчи ти ся. За сто -су ван ня знань у не стан дар т них си ту а -ці ях, пі зна валь ні спо ри, вве ден ня уч -нів у проб лем ні си ту а ції.

До три ман ня пра вил, що за без пе чу ють

успіш не про ве ден ня уро куЗа галь ні:

• ви зна чи ти міс це уро ку в те мі, а те -ми — у річ но му кур сі, ви ді ли тиспіль не за вдан ня уро ку;

• ві ді бра ти три ви ди книг, що від но -сять ся до те ми уро ку, — на уко ві,на уко во-по пу ляр ні, ме то дич ні.Ознай о ми ти ся з їх зміс том;

• пе ре ди ви тись на вчаль ну про гра му,пе ре чи та ти по яс ню валь ну за пис -ку, про чи та ти ви мо ги стан дар туна да ну те му, з’ясу ва ти, що по тріб -но від учи те ля для да но го уро ку;

• від но ви ти в пам’яті ма те рі ал під -руч ни ка, ві ді бра ти опор ні знан ня,умін ня й на вич ки;

• кон к ре ти зу ва ти за вдан ня уро ку,ви ді ли ти про від не за вдан ня, сфор -му лю ва ти й за пи са ти йо го у пла нта ким чи ном, щоб во но бу ло до -ступ не, зро зу мі ле уч ням, усві дом -ле не ни ми;

• ви зна чи ти, що має зро зу мі ти, за -пам’ята ти учень на уро ці, що вінпо ви нен зна ти й умі ти пі сля уро ку;

• ви зна чи ти, який на вчаль ний ма те -рі ал да ти уч ням, в яко му об ся зі,яки ми пор ці я ми, які ці ка ві фак ти,що під твер д жу ють про від ні ідеї;

• пі ді бра ти зміст уро ку від по від нодо йо го за вдан ня, ви бра ти най -більш ефек тив ні спо со би ви вчен няно во го ма те рі а лу, фор му ван ня но -вих знань, умінь і на ви чок;

• про ду ма ти, що і як тре ба за пи са тина дош ці та в зо ши тах уч нів;

• за пи са ти пе ред ба че ний хід уро куу план уро ку, уявив ши со бі урокяк ці ліс не яви ще.Час т ко ві:

• бу ти зі бра ним, чіт ко та яс но ста ви -ти за вдан ня пе ред уч ня ми, до три -му ва тись ло гі ки ви кла ду ма те рі а лу;

• бу ти доб ро зич ли вим, не об ра жа тиуч нів, не обу рю ва тись на них за їхне знан ня або не роз умін ня. Пам’ я -та ти, що, як що біль шість уч нів чо го-не будь не зна ють чи не ро зу мі ють,то по мил ку тре ба шу ка ти у спо со -бах ор га ні за ції їхньої ді яль нос ті;

• не пе ре ри ва ти уч ня, да ти йо му до -го во ри ти. Не чіт ка від по відь мо же

бу ти на слід ком не яс но го за пи -тання;

• за вдан ня та ін струк таж да ва ти чіт -ко, ко рот ко, з обов’яз ко вим з’ясу -ван ням то го, як уч ні зро зу мі ливимо ги;

• пиль но сте жи ти за тим, як уч ні слу -ха ють учи те ля. Утра та ува ги — сиг -нал про те, що тре ба змі ни ти темп,по вто ри ти ви кла де не або вклю чи -ти в хід уро ку до дат ко вий ма те рі ал;

• пам’ята ти, що по каз ни ком ува гимо жуть бу ти ак тив не слу хан ня, зо -се ред же ність на за вдан ні;

• за ощад жу ва ти час, вчас но по чи на -ти урок, за кін чу ва ти йо го із дзвін -ком, не до пус ка ти три ва ло го кар -тан ня уч нів;

• до ма га тись ви ко нан ня кож ної сво -єї ви мо ги. Жод на ви мо га на уро ціне по вин на бу ти прос то про дек ла -мо ва на!

• темп уро ку під три му ва ти ін тен сив -ним, але по силь ним для біль шос ті;

• сти му лю ва ти запи тан ня уч нів,підтри му ва ти їх ню іні ці а ти ву, ви -клика ти в них ак тив ність та обі -знаність.

Орі єн тов ний зміст роз ді лів по уроч них пла нів

1. Те ма уро ку:• ди дак тич на ме та й за вдан ня уро ку;• тип, струк ту ра уро ку;• за галь ні ме то ди, прий о ми ро бо ти

уч нів;• кош ти, на оч ність, дже ре ла ін фор -

ма ції, ТСО, ЕОТ.2. Акту а лі за ція опор ної ін фор -

мації:• ви зна чен ня по нять, за ко нів, які

тре ба ак ти ві зу ва ти у сві до мос ті уч -нів, що би під го ту ва ти їх до сприй -нят тя но во го ма те рі а лу;

• са мо стій на ро бо та уч нів (її об сяг,фор ми);

• спо со би роз вит ку ін те ре су уч нівдо пред ме та, те ми;

• фор ми кон т ро лю ро бо ти кла су,окре мих уч нів.3. За сво єн ня но вих на вчаль них

ком пе тен т нос тей:• но ві по нят тя, за ко ни та спо со би їх

за сво єн ня;• ви зна чен ня пі зна валь них на вчаль -

них за дач уро ку (про що уч ні по -вин ні ді зна тись і що за сво ї ти);

• са мо стій на ро бо та та її зміст (ди -дак тич не при зна чен ня);

• проб лем ні та ін фор ма цій ні пи -тання;

• ва рі ан ти ви рі шен ня проб ле ми;• ва рі ан ти за кріп лен ня ви вче но го

ма те рі а лу.4. Фор му ван ня на вчаль них спо со -

бів ді яль нос ті:



• кон к рет ні вмін ня й на вич ки длявід пра цю ван ня;

• ви ди ус них і пись мо вих са мо стій -них ро біт і вправ;

• спо со би «зво рот но го» зв’яз ку з уч -ня ми;

• пріз ви ща уч нів, яких бу дуть опи -тува ти.5. До маш нє за вдан ня:

• що по вто ри ти та підго ту ва ти доуро ку;

• твор ча са мо стій на ро бо та;• об сяг і час ви ко нан ня до маш ньо го

за вдан ня.

Під го тов ка до уро ку без по се ред -ньо пе ред дзвін ком:

• уяв не від тво рен ня основ них ета півуро ку;

• від тво рен ня пла ну уро ку, уяв непред с тав лен ня кла су та окре михуч нів;

• праг нен ня ви кли ка ти від по від нийемо цій ний на стрій.

Спри яють успі ху уро ку:• доб ре знан ня ма те рі а лу;• ба дьо ре са мо по чут тя; про ду ма ний

план уро ку;• по чут тя «фі зич ної» роз ку тос ті,

сво бо ди на уро ці;• пра виль ний ви бір ме то дів на вчан -

ня; різ но ма ніт ність ме то дів на -вчан ня; ці ка вість ви кла ду;

• яс к ра во ви ра же не емо цій не став лен -ня вчи те ля до ма те рі а лу, що ви кла да -єть ся; ба гат ст во ін то на цій, ви раз на мі -мі ка, об раз на жес ти ку ля ція вчи те ля;

• ви ра же на за ці кав ле ність учи те ляв успі хах уч нів.

Усклад ню ють про ве ден ня уро ку:• не впев не ність у сво їх знан нях

і «вчи тель сь ких си лах»;• бай ду же став лен ня до всьо го,

що від бу ва єть ся на уро ці;• нестабільна ком по зи ція уро ку;

ску тість ру хів;• не вмін ня уч нів пра цю ва ти за про -

по но ва ни ми ме то да ми на вчан ня;• од но ма ніт ність ме то дів на вчан ня;

без при страс на роз по відь учи те ля;• мо но тон ність і су хість при ви кла ді

но во го ма те рі а лу;• від хід від те ми уро ку, за хоп лен ня

сто рон ні ми, не пов’яза ни ми з те -мою й за вдан ня ми уро ку пи тан -нями.

Ти пи уро ківТип — це орі єн тир, спря мо ва ність,

ха рак те рис ти ка, об лич чя. Одна із кла -си фі ка цій по бу до ва на на спе ци фі ціпро це су на вчан ня та йо го скла до вих.

У ній ви ді ля ють ся та кі ти пиуроків:

• вступ ний;• пер вин но го ознай ом лен ня з на -

вчаль ним ма те рі а лом;• за сво єн ня но вих знань (по нять,

за ко нів, пра вил);• за сто су ван ня от ри ма них знань

на прак ти ці;• фор му ван ня прак тич них дій;• по вто рен ня, за кріп лен ня, сис те ма -

ти за ції, уза галь нен ня;• кон т роль ний урок;• урок змі ша ний або ком бі но ва ний.

Кла си фі ка ція за спо со ба ми про ве -ден ня за нять вклю чає уро ки з різ но -

ма ніт ни ми ви да ми ро бо ти:• уро ки-лек ції;• уро ки у ви гля ді бе сід;• уро ки-ек скур сії;• кі но уро ки;• уро ки са мо стій ної ро бо ти уч нів

у кла сі;• уро ки прак тич них за нять.

Ти по ло гія уро ків• за галь но го роз бо ру те ми та ме то -

ди ки її ви вчен ня;• ком бі но ва ні се мі нарсь кі за нят тя

(де здій с ню єть ся ін ди ві ду аль на ро -бо та над на вчаль ним ма те рі а лом);

• уза галь нен ня та сис те ма ти за ції на -вчаль ної ін фор ма ції та спо со бів дії(так зва ні те ма тич ні за лі ки);

• між пред мет но го уза галь нен ня ма -те рі а лу (уро ки за хис ту те ма тич -них за вдань);

• уро ки-прак ти ку ми.

Струк ту ра уро ківСтрук ту ра — це по єд нан ня, вза є -

мозв’язок еле мен тів і час тин уро ку.Струк ту ра ком бі но ва но го уро ку

ви гля дає при близ но так:• ор га ні за цій ний мо мент;• пе ре вір ка до маш ньо го за вдан ня;• опи ту ван ня;• ви клад но во го ма те рі а лу;• за кріп лен ня;• за вдан ня до до му.

Ни ніш нє трак ту ван ня струк ту риуро ку пе ред ба чає:

• зов ніш ні про яви ор га ні за ції спіль -ної ді яль нос ті вчи те ля та уч ня;

• внут ріш ні про це си (ме то дич натвор чість учи те ля, ак тив на на -вчаль но-пі зна валь на ді яль ність уч -нів, їх са мо стій ність то що).

Ви хо дя чи з цьо го, не об хід но у струк -ту рі уро ку ви ді ля ти дві час ти ни:

• по стій ну (за галь ну для да но го ти пууро ку);

• змі ню ва ну (рі шен ня за вдань накож но му з основ них ета пів уро ку,ме то дич не за без пе чен ня).

Урок — це основ на фор ма на вчан -ня. Че рез ньо го про хо дять усі ді ти. Тіль -ки за хоп ле на своєю спра вою лю ди на,яка гли бо ко від да на сво їй учи тель сь кійпро фе сії, га ря че лю бить сво їх уч нів, мо -же так за хоп ле но й так уро чис то на пи -са ти про урок: «Доб ро го дня, урок!Де ти на род жу єш ся, де ти жи веш, урок?У клас ній кім на ті? Але ти не мо жеш тамжи ти один, ти ж не мо жеш іс ну ва ти безме не. Я те бе об мір ко вую, пла ную, про -вод жу. Ось і ви хо дить, що ти жи вешу мо їй го ло ві, у мо є му сер ці».

Н. Ру мян це ва



Ме та: роз по віс ти уч ням про зна чен ня іме ні в жит ті кож -но го з нас, іс то рію ви ник нен ня та по бу ту ван ня імен, по ход -жен ня та зв’язок з іс то рією на ро ду; ви хо ву ва ти в гур т ків цівгор дість за свій на род, по чут тя людсь кої гід нос ті.

Облад нан ня: ви став ка кни жок на да ну те му, ви сло випро зна чен ня імен.

Не ма на го ро ди біль шої, ніж ім’я,Не ма скар бу до рож чо го над жит тя.

Бе ре жи це.Р. Гам за тов

Хід за сі дан няІ. Ого ло шен ня те ми, ме ти й за вдан ня за сі дан ня.П. Сприй нят тя й усві дом лен ня гур т ків ця ми ма те рі а лу.1. Діа лог з уч ня миЧи пи та ли ви, чо му са ме та ке ім’я вам да ли? Чо му са ме

йо го ви от ри ма ли? (Від по ві ді уч нів.)Сло во вчи те ля. У без кі неч но му ря ді жи вих іс тот лю ди на

на ді ле на од ним не зви чай ним пра вом: во на і тіль ки во на маєпри ві лей ви би ра ти най мен ня — со бі, ді тям сво їм, усьо муна вко лиш ньо му, міс там, се лам, річ кам, зві рям, рос ли нам…

А хто знає, як на зи ва єть ся на ука, яка ви вчає сис те муосо бо вих імен?

По ві дом лен ня 1-го гур т ків ця. На ука ан т ро по ні мі ка (відгрець ко го ан т ро пос, що зна чить лю ди на, й оні ма — ім‘я) —

час ти на ве ли кої на уки, яка ви вчає тіль ки осо бо ві іме на (ін -ди ві ду аль ні іме на, іме на по бать ко ві, пріз ви ща, пріз вись ка,псев до ні ми тощо). Але ан т ро по ні мія є час ти ною біль шої на -уки про влас ні іме на вза га лі — оно мас ти ки, ку ди вхо дять,крім ан т ро по ні мії, гео гра фіч ні на зви, най ме ну ван ня кос -міч них об’єк тів, на зви лі те ра тур них пер со на жів, клич китва рин, мар ки ма шин то що.

Учи тель. Ім’я, яке да ють нам при на род жен ні, — не хайви пад ко ве, не хай не ду же вда ле, не хай на віть не лю бе, —міц но при рос тає до нас на все жит тя, стає не від діль ним,зли ва єть ся з на ми. Але іме на, які ми ма є мо сьо год ні, ви ник -ли не від ра зу: во ни прой ш ли дов же лез ний шлях ста нов лен -ня, роз вит ку, змін.

Тож да вай те прой де мо шля хом, яким прий ш ло до насосо бо ве ім’я.

Сторінка пер ша «До хрис ти янсь кі іме на»По ві дом лен ня 2-го гур т ків ця. Су час ни ми до слід жен ня -

ми вста нов ле но, що вже в кам’яно му ві ці лю ди ма ли іме на.У про це сі су во рої тру до вої ді яль нос ті в лю ди ни ви ник ла по -тре ба ска за ти щось ін шим лю дям, а зна чить, і не об хід ноякось їх ви ок ре ми ти.

Іме на кож но го ро ду за ро до во го ла ду бу ли йо го влас ніс -тю й не мог ли вжи ва тись в ін ших ро дах то го ж пле ме ні.Не мог ло бу ти та кож двох лю дей з од на ко вим ім’ям. Якщо

ПОЗАШКІЛЛЯ

ІМЕН ТАЄМНИЧА ВЛАДА

Засідання мовного гуртка «Юний філолог».


імен не ви ста ча ло, їх мож на бу ло по зи -чи ти в ін шо го ро ду. Пі сля смер ті лю ди -ни, яка ма ла це за по зи че не ім’я, йо гослід бу ло по вер ну ти су сі дам.

Сис те ма най ме ну вань усклад ню ва -лась уже за ро до во го ла ду. З’яви лисьта єм ні іме на, а та кож іме на для по всяк -ден но го вжит ку, бу ли ще й ро до ві іме -на. До то го ж про тя гом жит тя лю ди намог ла змі ню ва ти ім’я або до да ва ти но вііме на.

Ува жа ло ся, що ім’я має ве ли ку ма -гіч ну си лу, то му на вко ло імен іс ну ва лобез ліч різ них ри ту а лів.

Учи тель. Де ми зу стрі ча є мо ся з та -ки ми на зва ми: Ждан, Не ждан, Тре тяк,Бі лаш, Не чай, Оди нець? Та це ж ук ра -їнсь кі пріз ви ща! А ко лись це бу ли іме -на лю дей. Іме на да ва лись не тіль ки длято го, що би по зна чи ти чи ви ді ли ти лю -ди ну з-по між ін ших, а й для то го, щобда ти ди ти ні охо ро ну від злих, во ро жихсил, які ні би то мог ли за гро жу ва ти лю -ди ні, а ще да ти доб рі по ба жан ня на всежит тя.

По ві дом лен ня 3-го гур т ків ця. Ім’явва жа лось час ти ною лю ди ни, точ ні шенай та єм ни чі шо го і най цін ні шо гов лю ди ні — її ду ші. То му йо го слід усі -ля ко обе рі га ти, хо ва ти від злих сил,ці ну ва ти. Лю ди мис ли ли, ма буть, так:оскіль ки ім’я лю ди ни мож на від ді ли тивід неї, як мож на від ді ли ти во лос сячи ніг ті, зна чить, мож на цю час точ кута кож ви ко рис та ти для то го, щоб на -шко ди ти їй.

По стій ний страх за се бе, а особ ли -во за свою но во на род же ну кри хіт кубув та ким ве ли ким то му, що в уяві то -го час них лю дей їх ото чу ва ла без лічріз ної не чис ті, яка се ли ла ся в лі сах,у го рах, у річ ках та озе рах, на бо ло тахі на віть у жит лах лю дей. До яких тіль кихит ро щів не вда ва лись то го час ні бать -ки, аби за хис ти ти се бе і свою ди ти нувід усьо го зло го! Най прос ті шим бу лояко мо га рід ше про мов ля ти ім’я лю ди -ни. То му в день Но во го ро ку гру зи нина ма га лись не на зи ва ти ні ко го на ім’я;в аб хаз ів чо ло вік ні ко ли не на зи вавдру жи ну її справ ж нім ім’ям; у Ки таїніх то не смів про мо ви ти вго лос ім’я ім -пе ра то ра (то му в іс то рію во ни ввій ш липід «не справ ж ні ми» іме на ми). У ба га -тьох на ро дів не мож на бу ло ви мов ля тиіме ні чоловіка, який пі шов на по лю -ван ня чи на вій ну. Із ча сом при чи нипо яви цих за бо бо нів за бу ли ся, з’яви -лась тра ди ція.

По ві дом лен ня 4-го гур т ків ця. По -ши ре ним бу ло й та ке мір ку ван ня: не -чис та си ла хо че до шку ли ти лю ди ні,за би ра ю чи в неї най до рож че — її рід -ну ди ти ну. А як що ди ти на чу жа? Хі база чу жу ди ти ну так бо лі ти ме ду ша,як за свою? Ось і з’яви лись у слов’ян

іме на Най ден, Під кид. Ро сійсь кі ко ло -ніс ти на Ана ди рі но во на род же но гоприй ма ли в ри баль сь ку сіт ку й ка за липри цьо му, що йо го зло ви ли цієюсіткою. На Укра ї ні по бу тує жарт:«Скоро ле ле ка при не се бра ти ка абосес т рич ку…». Мо же, і це не про яв со -ром’яз ли вос ті бать ків, а від го мін ста -ро дав ньо го праг нен ня пе ре ко на тине чис ту си лу в то му, що ди ти на чу жа,при не се на, під ки ну та (звід си, ма буть,ста рі іме на По літ ко, Пе ре ве зень,Ненаш).

По ві дом лен ня 5-го гур т ків ця. А щемож на бу ло свою ди ти ну на чеб то про -да ти. Так, на При кар пат ті іс ну вав дав -ній зви чай. Як у ро ди ні ді ти по ми ра лима лень ки ми, то бать ки про да ва лиза од ну кро ну но во на род же но го чо ло -ві ку, ді ти яко го бу ли здо ро ві й уже ви -рос ли. Існу вав ці лий ри ту ал цієї ку пів -лі-про да жу: но вий бать ко ди ти ни сто -яв у дво рі із хлі би ною в ру ках; йо муче рез вік но по да ва ли ди ти ну. Він бравди ти ну, про мов ля ю чи: «Ні бать ко,ні ма ти біль ше не бу дуть при чет нідо цієї ди ти ни ні в цьо му, ні на то мусві ті!». Пі сля цьо го він вно сив ди ти нув ха ту бать ків, клав на стіл і ка зав ди ти -ні: «Рос ти, бо ти мій!», а бать кам: «Ви -рос тіть йо го для ме не!».

Іно ді бать ки вда ва лись до край ніхза хо дів — ого ло шу ва ли ди ти ну мер т -вою. До слід ни ки вва жа ють за лиш ка мита ко го зви чаю де які іме на, на прик лад,в ара бів му суль манське ім’я Ямушозна чає «мер т вий»; ро сійсь ке пріз ви -ще Мер т во го утво ри лось, ма буть, віддав ньо русь ко го язич ниць ко го іме ніМер т вий.

Учи тель. Охо рон ни ми бу ли й ін шііме на, які то ді да ва лись ді тям: Мо роз,Гро за, Бу ран — для то го, щоб ди ти нане за ги ну ла від сти хії. Вовк, Вед мідь —сим во ли си ли й дов го літ тя. Дав нє ім’яВовк (Вульф) увій ш ло як скла до ва час -ти на до ці ло го ря ду су час них гер мансь -ких імен: Ру дольф, Адольф, Вольф ганг,Арнульф, Вуль фі на. У бол гар є ім’яВил ко (Вовк), у сер бів Вук (Вовк). Охо -рон ни ми бу ли іме на-назви тва рин: Ли -си ця, Кріль, риб — Сом, Ка рась, рос -лин — Бе ре за, Плющ, пта хів — Орел,Со ва, ко мах — Му ха, Ко мар, різ нихпред ме тів — Кис ли ця, Ки сіль.

Да ва ли ді тям ще й по га ні — гру бі,об раз ли ві іме на. Роз ра ху нок був та -кий: що по га но для лю ди ни, то по га ноі для не чис тої си ли. Звід си, ма буть, по -хо дять і ці – гру бі та злі — іме на, якізу стрі ча ють ся в дав ньо русь кихпам’ят ках: Не крас, Ду би на, Не люб,Не хо ро ший, Ду рак, Олух.

По ві дом лен ня 6-го гур т ків ця.Як ба чи мо, ве ли кою в ті від дале ні віднас ча си бу ла си ла іме ні, си ла сло ва. Ві -ра в мож ли вість пе ре да ти че рез сло во,че рез ім’я якісь доб рі чи по га ні якос ті,влас ти вос ті по ро ди ла іме на-по бра ти -ми в мо вах ба га тьох на ро дів. На зи ва ю -чи ди ти ну Доб ри ня, Ве се лик, Добр,Храбр, Кра са ва, бать ки бла га ли до люзро би ти їх ніх ді тей са ме та ки ми.

По ба жан ня ми за сво їм зміс том бу -ли й іме на ти пу Доб ро мисл, Ліпос лав,Вла дис лав. У до хрис ти янсь кий пе рі одпо ряд із прос ти ми іме на ми вжи ва ли сяй склад ні, дво хос нов ні, з дру гою час ти -ною -слав, -мир, -во лод, -гост, -бор (ці -ка во, що в цих «по гансь ких» іме нах



зга ду вав ся Бог: Бог дан, Бо го люб, Бо гу -ми ла, Ярос лав, Бо лес лав, Бо гус лав,Ста ніс лав, Свя то слав.

А ще по ши ре ні бу ли най ме ну ван няді тей за по ряд ком їх на род жен ня: Пер -вуш ка, Вто рак, Тре тяк, П’ятун ка, Шес -ту ня, Се мик, Сем ко, Ось мух, Дев’ят ко.

По ві дом лен ня 7-го гур т ків ця. До -сить дов го три ма лось і своє рід не та буна іме на: лю ди ві ри ли, що че рез ім’ямож на пе ре да ти ди ти ні пев ні якос тітієї лю ди ни, яку звуть цим ім’ям. Дов -гий час ві ри ли, що ко ли ди ти ні да тиім’я ко гось із ві до мих у міс ті чи се лілю дей — п’яниць, зло ді їв, ле да цюг,то й ди ти на ви рос те та кою ж. Звід сина ма ган ня да ти ди ти ні ім’я хо ро шої,до стой ної лю ди ни. Ма буть, так по сту -по во вко рі ню ва лась тра ди ція, яка жи -ва й сьо год ні — на зи ва ти ди ти ну на чи -юсь честь.

Учи тель. Та це ще не все. Бу ла ве -ли ка гру па імен, про які ми сьо год ніска за ли би, що во ни да ва лись ди ти ніза пев ни ми особ ли вос тя ми зов ніш нос -ті: Мал, Чор ниш, Бі лий, Чор ній, Ху -даш, Ря бий, Веп рик, Не смі ян. Ка -мінь — міц ний, твер дий, дов го віч нийка мінь зда вав ся лю дям уті лен ням усьо -го то го, чо го ба жа ли ді тям. Ми й сьо -год ні ко рис ту є мось цим іме нем, ко лина зи ва є мо ко гось Пет ро (гр. пет ра —ске ля, ка мінь).

І все ж та ки див ни ми бу ли на ші від -да ле ні пред ки, ко ли на зи ва ли влас нихді тей Тра ва, Осо ка, Пи рій, Ща вель.Ще важ че уяви ти ма тір, яка би своюди ти ну на зва ла Ка щей. Не хай не Без -смер т ний, але ж Ка щей! Ви яв ля єть ся,ко лись це бу ло зви чай не ім’я, тіль киза по зи че не від по лов ців: кош-чі —це «слу га в обо зі».

До сі бу ла мо ва пе ре важ но про чо -ло ві чі до хрис ти янсь кі іме на. А яки миж бу ли іме на жі нок? Го лу ба, До бра ва,Жда на, Лю ба ва, Ма лу ша, Сми рен ка,Чор няв ка, Ми ла ва, Люд ми ла.

Та ось при хо дить Х сто літ тя, а з нимуро ки прав лін ня Ки ївсь ко го кня зя Во -ло ди ми ра Свя тос ла во ви ча — хрис ти -ян ст во.

Сто рін ка дру га «Ка лен дар ні іме на»

Імен чи ма ло дзве нить по сві ту дзво ном зо ло тим.

М. Риль сь кий

По ві дом лен ня 8-го гур т ків ця.Із вве ден ням хрис ти ян ст ва цер к ва ста -ла ак тив но втру ча тись в усі про явижит тя, по сту по во ви тіс ня ю чи з ньо гоязич ниць кі об ря ди та зви чаї. Ве ли куува гу цер ков ни ки при ді ля ли на дан нюди ти ні при на род жен ні хрис ти янсь ко -го іме ні, ува жа ю чи це спо со бом

прив’яза ти лю ди ну че рез ім’я до ре лі -гії. Усі ті іме на, які жи ли се ред на се -лен ня до вве ден ня хрис ти ян ст ва, бу лиого ло ше ні «не пра виль ни ми», язич -ниць ки ми; «пра виль ни ми» ува жа лисьтіль ки ті з них, що бу ли за пи са ні в цер -ков них Свят цях (ка лен да рях).

Но ві іме на, як і но ва ві ра, бу ли чу -жи ми, не зро зу мі ли ми, при жи ва лисьво ни з ве ли ки ми труд но ща ми. До ку -мен ти свід чать, що схід ні слов’яни зви -чай но ма ли по два іме ні — од не хрис -ти янсь ке, а дру ге — ста ре, до хрис ти -янсь ке. На прик лад, «Пред с та вил сякнязь Ми хай ло, зо ви мый Свя то полк»,«Се князь ве ли кий Гав ри лий, на ре че -ный Все во лод», «Ім’я йо му хре ще неЯков, а мирсь ке Тво ри мир».

Учи тель. Ка лен дар ни ми, ка но ніч -ни ми, хрис ти янсь ки ми на зи ва ють іме -на, які прий ш ли на на шу зем лю ра зоміз вве ден ням хрис ти ян ст ва.

Як ві до мо, у кін ці Х сто літ тя Ки ївсь -кий князь Во ло ди мир Свя тос ла во вичприй няв хрис ти ян ст во й по чав за про -вад жу ва ти йо го в дер жа ві. З Ві зан тіїпри бу ли свя ще ни ки, які при вез лиіз со бою не тіль ки куль то ві кни ги, а йго то ві спис ки ка но ніч них імен, уза -коне них хрис ти янсь кою цер к вою.У спис ках за зна ча лось, у який деньі яко го са ме ді яча цер к ви вша но ву ва -ли. Склад хрис ти янсь ких імен за по -ход жен ням був до сить стро ка тим: їхоснов на час ти на — це дав ньо г рець кі,ла тинсь кі та дав ньо єв рейсь кі ымена.

На ші пред ки, як і ін ші на ро ди, ві ри -ли, що ду ша лю ди ни тіс но пов’яза на з їїім’ям. Цер к ва й це взя ла со бі на озбро -єн ня, твер дя чи, що в не хре ще ної ди -тини не має ду ші, а охре ще на ди ти напо трап ляє під по кро ви тель ст во сво госвя то го пат ро на. Спо чат ку ви ма га лосьда ва ти ім’я то го свя то го, у день яко гово на на ро ди лась. Піз ні ше мож на бу лови би ра ти будь-яке ім’я від пер шо годо вось мо го дня на род жен ня ди ти ни.Ще піз ні ше бать ки ма ли пра во ви би ра -ти будь-яке ім’я, на яв не в цер ков но мука лен да рі. До ка лен да рів вве ли на вітьіме на най ві до мі ших слов’янсь ких кня -зів — Олег, Оль га, Бо рис, Гліб, Во ло ди -мир, Мстис лав, В’ячес лав, Свя тос лав,Все во лод, Люд ми ла, Рос тис лав, Ме -чис лав, Вла дис лав. Але та кі іме на,як Рог не да, Ла да, туди не ввій ш ли.

Для то го щоб ма ти най біль шу кіль -кість свя тих-обо рон ців, ді тям мог ли да -ва ти кіль ка імен. На прик лад, Юлій Це -зар на справ ді був Гаэм Юліэм Це заремОкта ві аном Августом. Ху дож ник Паб -ло Пі кас со офі цій но звав ся Паб ло Ді -єго Хо зе Фран цис ко де Па у ла Ху анНепо му ке но Кріс пін Кріс пі а но де лаСан ті ссі ма Трі ні дад Ру їз і Пі кас со. А щебув Бог дан Зи но вій Хмель ницький.

Уявіть, що вам за про по ну ва ли ви -бра ти ім’я ва шим но во на род же нимсес т рич ці чи бра ти ку. Яке ім’я ви да либ їх із по чу тих на сьо год ніш ньо му уро -ці до хрис ти янсь ких імен і чо му?

А які су час ні іме на ви б їм да ли? За -пи шіть ці іме на со бі на лис точ ку. Піз -ні ше ми ді зна є мось, що ви по ба жа лима лень ким діт кам.

Чи не хо ті ли б ви змі ни ти влас неім’я? Чо му? Якщо так, то яке ім’я вампо до ба єть ся най біль ше? За пи шіть йо -го на лис точ ку.

А чи не зу стрі ча лись вам якісь не -зви чай ні іме на, не ду же ши ро ко роз -пов сюд же ні на те ри то рії Укра ї ни?При га дай те їх. Звід ки взя ли ся ціімена? (Лу іс, Ма ді на, Ель ві ра, Жа -нет та, Ла ла, Річард, Аль бі на, Ла у рата ін ші.)

Час то у ви бо рі па нує ота всю ди су -ща мо да і… — ні де прав ду ді ти! —прим хи. Че рез це де хто з на ших су час -ни ків но сить на ди во хи мер ні, а іно ді йку рйоз ні най ме ну ван ня, да ро ва ні їмбать ка ми та мо дою.

По ві дом лен ня 9-го гур т ків ця. Ужедав но рим ля ни та гре ки, іду чи за пев -ним зви ча єм, а, мо же, і хви лин ноюприм хою, бу ли по на ви га ду ва ли длясвоїх спад ко єм ців ве ли ку кіль кістьдив них най мень, ска жі мо: Вас са, Апол -лон, Це ці лія, Ксан тіп па чи якийсь тамАрдаль йон. На ші «на дін те лі ген т ні» ма -ту сі й та ту сі час то да ють ці імен ня сьо -год ніш нім ма лю кам, але їм, сер деш -ним, і не втям ки, що во ни, впи сав шита кі най мен ня в до ку мен ти, на зи ва ютьсво їх спад ко єм ців іме на ми, зна чен няяких ук ра їнсь кою від тво рюєть ся при -близ но так: Вас са — пус те ля, Апол -лон — гу би тель со няч ним світ лом, Це -ці лія — під слі пу ва та. Не всі, до ре чі,зна ють, що Клав дія озна чає куль га ва.Адам — бо ло то, гли на; Ро ман — рим ля -нин; Арка дій — пас тух; Агнес са — вів -ця; Ма рія має в єв рейсь кій мо ві по над60 зна чень, се ред яких го ре ми ка, за -пек ла, нас тир ли ва, упер та то що; Лія —те ли ця; Антон — всту паю в бій;Артур — вед мідь; Гри го рій — не сплю;Марк — мо ло ток; Оме лян — су пер ник;Онуф рій — маю віс лю ка; Па нас —без смер т ний; Пи лип — лю би тель ко -ней; Ін на — пла ваю; Нон на — дев’ята;Та ма ра — фі го ве де ре во; Ксе нія — чу -жо зем ка; Анас та сія — ожи лий мрець.При най мі та кі фак ти на во дить ав торстат ті «Сим во лі ка рід них імен». Як битам не бу ло, але з ча сом ці чу жі дляслов’ян іме на при жи лись на від мі нувід рід них ро до вих.

Не мен ше та ких сміш них за зна -чен ням най мень ма ли всі на ро ди Євро -пи та ін ших кон ти нен тів. Ба га ті на нихбу ли й на ші пред ки.



На жаль, за бу лись іме на із кра си -вим зна чен ням і ме ло дій ною зву ко воюфор мою: Пуль хе рія — пре крас на,Євдо кія — ла гід на, доб рої вда чі.

По ві дом лен ня 10-го гур т ків ця.За ін фор ма цією прес-служ би Мі ніс -тер ст ва юс ти ції, про тя гом 2008 ро кув Укра ї ні бу ли по пу ляр ни ми близь ко20-ти імен. На цьо му на го ло сив мі ністрюс ти ції Олек сандр Лав ри но вич із по -си лан ня ми на да ні ор га нів ре єс т ра ціїак тів ци віль но го ста ну (РАЦС) Мі ніс -тер ст ва юс ти ції Укра ї ни за ми ну лийрік. То рік най по ши ре ні ши ми жі но чи -ми іме на ми в Укра ї ні бу ли Со фія, Да -ри на, Да рія, Ган на, Ма рія, Вік то рія,Ка те ри на, Анас та сія, Єли за ве та та Ва -ле рія. Хлоп чи ків час то на зи ва ли Ва ди -ма ми, Ро ма на ми, Глі ба ми, Вла дис ла ва -ми, Мак си ма ми, Да ни ла ми, Де ни са мита Андрі я ми. За леж но від ре гі о ну бу липо ши ре ні та кож іме на Бог дан, На зар,Арсен, Та рас, Зо ря на. Се ред рід кіс нихімен най більш ужи ва ни ми у 2008 ро цібу ли Зла та, Єсе нія, Са бі на, Саб рі на,Ні коль, Лі а на, Лія, а та кож Гер ман,Ерік, Еміль, Ру вім і Ре нат.

По ві дом лен ня 11-го гур т ків ця.Сьо год ні ми спо сте рі га є мо, як по вер -та ють ся ста рі, дав но за бу ті іме на, якібу ли в хо ду в ХIХ — на по чат куХХ сто літ тя. Із чим це пов’яза но?Мож ли во, зі сплес ком ін те ре су до іс то -рії кра ї ни в ці ло му і своєї сім’ї зок ре ма.Ді тям час то да ють не прос то рід кіс ні,не зви чай ні іме на, а на зи ва ють їхна честь ба бусь, ді ду сів, а час ті ше на -віть пра ді ду сів і пра ба бусь. На прик лад,за ви знан ням бать ків, які ре єс т ру ва лисво їх ді тей у 2008 р., Влас, Са ве лій,Мат вій, За ха рій, Ага та, Та ї сія, Уля набу ли на зва ні на честь пра ба бусь і пра -ді ду сів.

Та кий під хід до ви бо ру ди тя чихімен за раз не рід ко де мон ст ру ють ві до -мі, по пу ляр ні осо бис тос ті. Ска жі мо,спі вак Олек сандр Ма лі нін сво їх близ -ню ків на звав Фро лом та Усти нією,а ак т ри са Ма рія Шук ши на си на на зва -ла Ма ка ром са ме на честь пра ді ду ся.Про сте жу єть ся сво го ро ду «мо да»на іме на, які ро ків 20–30 то му мож набу ло ли ше про чи та ти у свят цях або зу -стрі ти у п’єсах А. Островсь ко го.

Те пер усе мен ше ди ву єш ся, спо -сте рі га ю чи, як у пі соч ни ці по ручіз Нас тею, Са шею (час ті ше дів чин -кою, а не хлоп чи ком), Мак си мом си -дять Анто ні на та Пла тон, а нав про тиу віз ках мир но соп лять Ти мо фійі Про хор.

Якщо та кі іме на са мі по со бі мо -жуть ко мусь зда ти ся «древ ні ми»,то по єд нан ня з ім’ям по бать ко ві ро -бить їх «над су час ни ми». Су діть са мі:ко ли, в яко му сто літ ті мог ли з’яви тись

на світ Влас Оле го вич, Мит ро фан Ва -ди мо вич, Ага фія Ві та лі їв на, Пла тонАль бер то вич? Тіль ки на ру бе жі IIта III ти ся чо літь. Мож ли во, че резкілька де ся ти літь по діб ні по єд нан няімен з іме на ми по бать ко ві зву ча -тимуть звич но. Але за раз це ек зо ти ка.А чи зав ж ди во на ви прав да на, по ка жечас.

Сто рін ка тре тя «Зна чен ня імен»

Не звіть ме не жу рав ли ком, щоб я не жу рив ся,

А звіть ме не ве се ли ком, щоб я ве се лив ся.А. М’яс т ківсь кий

Ш. Звід ки ва ше ім’я? Роз по ві ді уч -нів про свої іме на

Антон. Ім’я Антон — од не з тихімен, що до сить швид ко по ши ри лисьпо всій Євро пі. Одні вче ні вва жа ють,що ім’я Антон — ро дич грець ко го сло -ва «ан тос», яке ук ра їнсь кою мо вою пе -ре кла да єть ся як квіт ка, тоб то кві ту чий.Схо же й жі но че ім’я Анто ні на.

Артем. По хо дить із грець кої мо ви,що озна чає не уш код же ний, силь ний.

Анже лі ка. Від грець ко го сло ва,що пе ре кла да єть ся як ан гел.

Вік тор. На ро ди лось це ім’я в да ле -кій римсь кій зем лі. Йо го пер шо ос но -вою є ла тинсь ке сло во «вік то рія» —пе ре мо га. Тоб то Вік тор — пе ре мо -жець. У дав ньо му Ри мі сло во «вік тор»най час ті ше мож на бу ло по чу ти у трі -ум фаль ні дні по вер нен ня з бит ви зна -ме ни тих пол ко вод ців-пе ре мож ців. Усірим ля ни зу стрі ча ли їх то ді ра діс ни ми

ви гу ка ми: «Аве, вік тор!» — «Ми ві та є -мо те бе, пе ре мож цю!».

Ві та лій. Не один із нас зди ву єть ся,ко ли по чує, що ім’я Ві та лій чи Ві та лі наі сло во «ві та мін» — ро ди чі. А тим ча -сом це справ ді так. Чо му? Та то му,що в осно ві цих слів ле жить ла тинсь кесло во «ві та», тоб то жит тя. Ім’я бу ло за -по зи че не із грець кої мо ви ра зоміз прий нят тям хрис ти ян ст ва. Отже, су -час не Ві та лій озна чає «жит тє вий». Та -ким чи ном, це ім’я бу ло ні би своє рід -ним та ліс ма ном: на зи ва ю чи так си на,бать ки тим са мим ба жа ли йо му дов гихро ків жит тя.

Ва ле рія. Іме на Ва лен тин, Ва лен ти -на, Ва ле рій, Ва ле рія по хо дять від од но -го ко ре ня ла тинсь ко го сло ва «ва лен -тіс» (здо ро вий, силь ний, міц ний). Ва -лерія за зву ко вою фор мою схожана ла тинсь кий ін фі ні тив «ва ле ре» —будь здо ро вою, силь ною, міц ною.Це теж охо рон не по ба жан ня ди ти ні.

Єгор. Від грець ко го сло ва, що озна -чає зем ле роб.

Іван. Іван, Янка, Ова нес, Ян, Хан,Йо ганн, Жан-Жак, Джон, Джо ван ні,Януш, Шон, Янош. Що спіль но го міжци ми іме на ми? Якщо всі ці іме на зук -ра ї ні зу ва ти, кож не ім’я ста ло б Іва ном.Істо рія іме ні Іван — це час ти на іс то ріїмо ви ба га тьох на ро дів. Упер ше схо -жим іме нем по ча ли на зи ва ти сво їхсинів єв реї — Іоха на ан, що у віль но мупе ре кла ді мож на пе ре да ти та ким фра -зе о ло гіз мом: Іо (Яхве, бог) зми лос ти -вить ся (да рун ком), чи: бо жа ми лість,бла го дать, да ру нок. Та ке ім’я ви кли ка -ло по ва гу, бо лю ди на, хоч на віть тіль киім’ям, сто я ла близь ко до бо га.



Іоханаан у грець кій мо ві пе ре тво -ри лось на Іоан нес і че рез цер ков но -слов’янсь ку фор му Іоанн дій ш лодо нас уже як Іван. По чат ко ву лі те руцьо го імені різ ні на ро ди в різ ні ча сисприй ма ли по-різ но му, то му з’яви лисьріз ні іме на. Отже, Іван — Бог зми лос -ти вив ся, ми лу вав.

Ін на. Ін на, Рим ма — до сить мо ло дііме на, але за по ход жен ням до ситьдавні. Зву чать во ни ніж но й лі рич но.Хо ча ко лись це бу ли чо ло ві чі іме на,бо в «Жи ті ях» за пи са но, що бу ли триуч ні ро дом зі Скі фії. Кож ний з них,мов той гірсь кий по тік, на па дав і гро -мив по ган ців, фа на тич но про по ві ду ю -чи хрис ти янсь ку ві ру. І за це по пла ти -лись. Усіх трьох при служ ни ки яко госьца ря умо ро зи ли в лід річ ки, і всі трипро по від ни ки за ги ну ли. А іме на за -лиши лись, та ще й пе ре тво ри лисьна жіно чі. Отже, Ін на — це «бур х ли -вий по тік».

Іри на. У пе ре кла ді з дав ньо г рець -кої озна чає «мир, спо кій».

Ми ки та. За глянь те до слов ни кагрець кої мо ви, і ви по ба чи те там ім’яНі ке. Це сло во ста ло осно вою ба га тьохнай мень, зок ре ма імен Ми ки та, Ми ко -ла, Ни ки фор, Ка ле ник. На дав ньо -грець кій мо ві сло во «ні ке», що в ук ра -їнсь кій мо ві транс фор му ва лось у «мі -кі» й, на від мі ну від ро сійсь кої,озна ча ло «пе ре мо га», то му ім’я Ми ки -та рів но знач не сло ву «Пе ре мо жець».

Ми ко ла. На од но му із все світ ніхфес ти ва лів мо ло ді зу стрі лась гру паюна ків з різ них кра їн. По тис ну ли ру кий кож ний на звав своє ім’я: Ми ко ла!Мік лаш! Мі ку лаш! Ні ко ла ус! Ко ля!

Ко летт! Ні ко ло! Кла ус! І всі юна кивсміх ну лись, бо, не зва жа ю чи на де якіфо не тич ні від мін нос ті, іме на всіх циххлоп ців бу ли од на ко ві сінь кими зазміс том. Осно ва їх — дав ньо г рець кесло во «Ні ке» — пе ре мо га, ло ас — на -род, що в пе ре кла ді на ук ра їнсь куозна чає «пе ре мо жець на ро дів».

На тал ка. Рід свій На тал ка ви во дитьіз да ле кої Римсь кої ім пе рії. На та лісна ла ти ні озна чає «при на леж нийдо дня на род жен ня, на род же ний», а воп ред ме че ній фор мі — на віть день на -род жен ня, бог на род жен ня, ге ній.

Окса на. Це ім’я за ле ті ло до насза ча сів Ки ївсь кої дер жа ви із Гре ції че -рез Ві зан тію. Спо чат ку во но зву ча лояк Ксе нія, Ксе ня, що й пе ре да єть сясло ва ми «гість», «гос тин на», «чу жо -зем ка».

Олек сандр. Ім’я скла да єть ся із двохгрець ких слів: «Алек со» — за хи щаю,ін ко ли — до по ма гаю, та ан д рос,що озна чає лю ди на, муж. Олек сандрта кож ук ра їнсь кою пе ре кла да єть сяяк лю ди на, яка за хи щає, або ж як за -хис ник лю дей.

Ім’я но си ли ба га то ви дат них ді ячіввсьо го сві ту: Олек сандр Ма ке донсь -кий, Олек сандр Невсь кий, Олек сандрПуш кін, Олек сандр Дов жен ко то що.По люб ля ли йо го й ко ро но ва ні во ло да -рі — ца рі.

Олек сій. Осно вою іме ні Олек сійста ло грець ке сло во «Алек со» — за хи -щаю, а та кож охо ро няю, від би ваю на -пад, за по бі гаю яко мусь ли ху. До ситьпо пу ляр не се ред ін ших на ро дів: у ро сі -ян — Алек сій, мол да ван — Алек сіє, ал -тай ців і ха кас ців — Єлєк сєй. Спів звуч -

не або як ва рі ант Олек са. Та ким бувкар патсь кий опри шок Олек са Дов буш.

Рус лан. При бу ло ім’я до нас із кра -їн Да ле ко го Схо ду, із тюрксь кої мо ви.Осно вою йо го, на дум ку де яких уче -них, ста ло сло во «Аслан» (лев). Іншівче ні ви во дять рід цьо го іме ні від іме ніле ген дар но го ірансь ко го бо га ти ря Рус -та ма (на арабсь кій Рот с тахм, де рустозна чає зріст, а там — си ла). Це ім’яно сять ба га то ге ро їв ка зок і ле генд.

Сер гій. В остан ньо му сто літ ті цеім’я ввій ш ло до ря ду до сить по ши ре -них. При ман д ру ва ло во но до нас із дав -ньої Римсь кої ім пе рії, де чи ма ло ро динно си ли йо го як ро до ве най мен ня Сер гі -ус. Де хто з мо воз нав ців роз шиф ро вуєце най мен ня як «ви со кий, ви со ко пос -тав ле ний, вель ми ша нов ний».

Яна. Дав ньо єв рейсь ке ім’я Яна,Яні на, що озна чає Бо гом да на, ми лістьБо жа.

Ярос лав. По чув ши ім’я Ярос лав,ми від ра зу звер та є мо ува гу на дру гучас ти ну іме ні — слав, ро зу мі ю чи,що це ні що ін ше, як сла ва. Щось зна -йо ме вчу ва єть ся і в по чат ко вій фор мі:яро. Во но на га дує нам сло ва «яри на»,«ярий», «яр ка», «яра пше ни ця» та ін ші.І стає зро зу мі ло: най мен ня Ярос лавне грець ке, не ла тинсь ке чи якесь тамін ше, а на ше, слов’янсь ке, тіль ки скла -де не із двох слів. Оте дав нє Яро в пе ре -кла ді на су час ну ук ра їнсь ку мо ву озна -чає су во рий, гріз ний, піз ні ше во нопри дба ло ще і зна чен ня «вес ня ний»,а в де яких слов’янсь ких мо вах на віть«пал кий», «буй ний», «енер гій ний»,«швид кий», «оду хот во ре ний».

Пер ша час ти на іме ні Яро по хо дитьвід на зви дав ньо с лов’янсь ко го бо гаСон ця — Яри ла.

Юрій. Від ла тинсь ко го сло ва,що озна чає зем ле па шець.

Учи тель до по ма гає ви зна чи ти зна -чен ня імен, які ви бра ли для бра ти качи сес т рич ки або і для се бе уч ні й за пи -са ли на лис точ ках.

Сто рін ка чет вер та «Ім’я — на все жит тя»

Яке гли бо ке щас тя — жить,Буть гід ним іме ні лю ди ни…

М. Риль сь кий

Учи тель. Кож ний із нас зі сво їмім’ям має про жи ти жит тя, й усі на шізвер шен ня, усі на ші ді ла, хо ро ші й по -га ні, ста ють ві до мі лю дям че рез на шеім’я.

Як ви ро зу мі є те ви слів «Бу ти гід -ним іме ні лю ди ни»?

По ба жан ня уч ням бу ти гід ни мивлас но го іме ні.

Г. Шев чен ко


Ме та: ви хо ву ва ти в уч нів по чут тя гор -дос ті за іс то рію своєї Віт чиз ни та її ге ро їв,ба жан ня ді зна тись біль ше про іс то рич не ми -ну ле За по різь кої Сі чі; роз ви ва ти сприт ність,смі ли вість, ви на хід ли вість, по чут тя ко лек ти -віз му, доб ро душ ніс ть; спри я ти роз вит кутвор чих ін те лек ту аль них здіб нос тей уч нів.

Офор м лен ня: за хід від бу ва єть ся на сце -ні ак то во го за лу; сті ни при кра ше ні ук ра -їнсь кою сим во лі кою, пор т ре та ми геть ма нівУкра ї ни, ма люн ка ми із зоб ра жен ням ко -заць ко го жит тя, стін га зе та ми, ви ши ти мируш ни ка ми; дві ла ви, укри ті до мо тка ни мидо ріж ка ми для учас ни ків ко манд, два сто ли;у хо ді кон кур с ної про гра ми зву чить ук ра -їнсь ка на род на му зи ка.

І. Вступ1-й ве ду чий.За бу ли яс ні зо ріКо заць кий хо ро вод,Бої на Чор нім мо рі,Гар ма ти Жов тих вод.За бу ли вже пор та миВ Па ри жі та Мос к ві,Як ша ну від да ва лиКо заць кій хо руг ві.За бу ла вже Євро паТу си лу мо ло ду,Що бі ля Ко но то паРоз би ла вщент ор ду.2-й ве ду чий.А ми за спі вай мо.За бу ти не дай мо,А ми пам’ятай моІ всім на га дай моГе ро їв у на шім ро ду.За бу ли ту го ду ми,Як во ля сі чо ваТво ри ла ві щі ду ми,Зби ра ла в кров сло ва.А ми за спі вай мо,За бу ти не дай мо,А ми за пам’ятай моІ всім на га дай мо,Що ко заць ка сла ва жи ва!3-й ве ду чий. Ко зач чи на: най ле ген дар -

нiше ми ну ле ук ра їнсь ко го на ро ду, йо го свя -ти ня. Си но нім сво бо ди, людсь кої й на ці о -наль ної гід нос ті, ли царсь кої доб лес ті, ви со -ко го бла го род ст ва, та ла но ви тос ті. На вітьу наш час, як що хо чуть під крес ли ти вро дулю ди ни, її кращi ри си, то ка жуть, що «вiн(або во на) ко заць ко го ро ду». А що би пiд -крес ли ти чо ловiчi якостi юна ка чи хлоп чи -ка, ка жуть «гар ний ко зак». Мож на ма типрiзви ще Ко зак, Ко за чен ко й жи ти на ху -торi Ко заць кий або в селi, яке но сить на звуКо заць ке, або на ву лицi Ко зацькiй.

4-й ве ду чий. Сло во «ко зак» озна чаєвiльна лю ди на, нi вiд ко го не за леж на. По га -но озбро є ний війсь ко вий за гін на зи вавсяко за ка ми від сло ва «ко за-де ре за», бо во се -ни, узим ку й ран ньою вес ною во ни но си лиодяг із ко зя чої шкiри вов ною на зовнi.У лiте ра турi сло во «ко зак» зустрiча єть сяз 1303 ро ку.

1-й ве ду чий. У ті да ле кі ча си сла ва пред -ків на ших, від важ них за по розь ких ко за ківгри мі ла по всьо му сві ту.

Дніп ро-бра те, чим ти сла вен,Чим ти кра сен, чим ти ясен?Ой, я сла вен бур ла ка ми,Ни зо ви ми ко за ка ми.

ІІ. Ко зач чи на — най ле ген дар ні ше ми -ну ле ук ра їнсь ко го на ро ду

1. Ко за ки — бор ці про ти со ці аль ної не -спра вед ли вос ті

2-й ве ду чий. Січ ста ла міс цем, де фор -му ва лись во єн ні та лан ти, де кар бу ва ли сяста ле ві ха рак те ри, а та кож ви хо ву ва ли сьгар мо ній но роз ви не ні осо бис тос ті.

Смiливi й во ле любнi ко за ки ста лигордiстю Укра ї ни. Не ви пад ко во всi вiдомiпо встан ня про ти соцiаль ної не спра вед ли -востi пов’язанi са ме з ко зац т вом, яке ста лоза хис ни ком та обо рон цем усьо го на ро ду.На кiнець XV столiття бiля днiпровсь ких по -рогiв зiбра ло ся з усiх усю ди Укра ї ни чи ма -ло ко заць ко го лю ду, який став нес ти при -кор дон ну служ бу. Бiльшiсть їх ча су мина лав по хо дах i бо ях. То му во єн не мис тец т во ко -закiв зав ж ди бу ло на ви со ко му рiвнi. Окрiмблис ку чої ви уч ки їхнiми постiйни ми су пут -ни ка ми на рат них до ро гах бу ли до тепнi ви -гад ки. Скажiмо, во ни вмiли пе ре бу ва типо кiлька го дин пiд во дою, ди ха ю чи че резоче ре ти ни. На бе резi рiчки мiг сто я ти во ро -жий табiр, а в рiчцi сидiли, че ка ю чи тем ря -ви, ко за ки. На сту па ла нiч, во ни ви хо ди лиз во ди й ки да лись на во ро га.

3 ве ду чий.

При ся гаКо зак чи їхав до сто лицi,Чи лаш ту вав ся у похiд, —Вiн жме ню рiдної зем лицiХо вав пiд устiлки чобiт.Ту зем лю вiн тяж кої дни ниДо ра ни клав, не мов баль зам:От якось мо вить Ка те ри ничПо слам iз Сiчi — ко за кам:

— Про ва шу знаю я вiдва гу,В бою хо робрi ви й мiцнi,Одна че дай те-но при ся гу,Що ви не зра ди те менi.

В одвiв ко зацькi дип ло ма тиСка за ли: «Клят ву да є моДо смертi зем лю за хи ща ти,На котрiй нинi сто ї мо!».

Отак, за ткнув ши гра фу пель ку,Всмiха лись хит ро ко за ки,Бо ду шу грiла їм зе мель каiз бе регiв Днiпра-рiки.

П. Реб ро

2. Війсь ко ве мис тец т во і сто ро жо віслуж би ко за ків

4-й ве ду чий. Ба га то ува ги при ді ля ли ко -за ки сто ро жо вим служ бам. На ви со ко мукур ганi у сте пу сто я ли на ча тах, пиль новдив ля ю чись у да ли ну, мо лодi зiрко окi вар -товi. По ба чив ши десь во ро га, во ни швид коза па лю ва ли в котлi смо лу. Стовп чор но годи му здiймав ся до не ба. Помiтив ши йо го,за па лю ва ла смо лу сто ро жа з iншо го кур га -ну. I ко ли в ук ра їнсь ких сте пах з’яв ля ласьор да, чорнi ди мовi стов пи за сте ля ли весьпростiр, аж до са мих днiпро вих по рогiв.Важ ко бу ло за ста ти ко закiв зне наць ка.За лiченi хви ли ни вмiли во ни зро би ти не -при ступ ну фор те цю зi сво го та бо ру. Мiсце,де во ни зу пи ня лись, ото чу ва ли во за ми ймiцно зв’язу ва ли їх мiж со бою. Далi ви ко пу -вав ся гли бо кий рiв i на си пав ся вал. Во ро жакiнно та вже не мог ла увiрва тись у табiр. Хо -ва ю чись за при крит тям, ко за ки ве липрицiльний во гонь по на пад ни ках. Вiдо моба га то ви падкiв, ко ли во ни тиж ня ми ви сид -жу ва ли в цих сво єрiдних фор те цях, i во рогне мiг нiчо го з ни ми вдiяти.

3. Ко заць кий гу мор1-й ве ду чий. У то ва риствi за по рожцiв

по над усе цiну ва ли ся смiливiсть, кмiт -ливiсть, доб ре сер це i, звіс но ж, по чут тя гу -мо ру, яким бу ло про ни за но все жит тя Сiчi.Вiдо мий дослiдник ко зац т ва Дмит ро Явор -ниць кий пи сав: «Із при род них якос тей,влас ти вих справ ж ньо му ук ра їн цевi, за по -рожцi вiдзна ча лись умiнням май с тер нороз повiда ти, умiли пiдмiча ти смiшнi ри сив iнших i пе ре да ва ти їх у жартiвли во му, аленi для ко го не об раз ли во му тонi. Зви чаї за -по рожцiв дивнi, учин ки хитрi, а мо ва й ви -гад ки гострi й пе ре важ но схожi на глу зу -ван ня».

2-й ве ду чий. Цiєю ри сою за по розь кихко закiв час т ко во по яс ню ють ся й тi дивнiпрiзвись ка, котрi во ни да ва ли но вач кам, якіпри хо ди ли в Сiч: Пiвто ра ко жу ха, Не пий пи -во, Не їж мак, Лу пинiс, За гу би ко ле со, За де -рихвiст то що. Лю ди ну ма ло го зрос ту во нив си лу сво го гу мо ру на зи ва ли Ма хи ною,

А МИ ТУЮ КОЗАЦЬКУЮ СЛАВУ ЗБЕРЕЖЕМО!ПОЗАШКІЛЛЯ

Методична розробка виховного заходу для старшокласників.



ПОЗАШКІЛЛЯвели ко го зрос ту — Ма лю тою, ши бе ни ка —Свя то шею, лiни во го — Доб ро во лею, не -зграб но го — Че ре па хою. Хто в них спа ливкурiнь, той Палiй, хто схо жий на пе репiчку,той Корж, хто ви со кий i три ма єть ся пря мо,той Тов кач...

3-й ве ду чий. Умiли во ни оцiни ти й чу -жий до теп. При хо дить ко зак до чу жо го ку -ре ня. Ба чить, що там ве че ря ють, тодi й ка -же їм: «Хлiб і сiль, па ни-мо лодцi!». А во нийо му вiдповiда ють: «Їмо, та свiй, а ти бiляпо ро га постiй». Але вiн не по год жу єть ся:«Нi, братцi, да вай те й менi мiсце» й ви тя гаєсвою лож ку та мис ку i сiдає по руч. Тодi гос -по дарi по хва ля ють: «Ой, ко зак до гад ли вий!Ве че ряй, брат чи ку, ве че ряй».

4-й ве ду чий. Ко за ки бу ли чем ни ми. Во -ни зав ж ди по ва жа ли стар ших, не крив ди лимен ших, зав ж ди вiта лись. Вiта ли ся ж за -порiжцi на свiй спосiб. Ко ли во ни хотiлизавiта ти в гостi до будь-ко го, то, ще си дя чина конi, гу ка ли тричi раз за ра зом: «Пу гу,пу гу, пу гу!». Гос по дар вiдповiдав двiчi: «Пу -гу, пу гу!». Тодi гiсть вiдкли кав ся: «Ко закз лу гу!». А гос по дар че рез вiкон це:«Повiшай те там, де й нашi», що озна ча ло«В’яжiть ко ней до ясел, i про си мо до ха ти».Ко ли вже вiд’їж д жа ли, то ка за ли про ща ю -чись: «Спа сибi, бать ку, за хлiб i сiль, по равже й до домiвки. Про си мо i до нас, ко лилас ка, i оста вай теся здо ровi». Гос по дарвiдповiдав: «Про щай те й ви ба чай те, па ни-мо лодцi, чим ба гатi, тим i радi, про си моне погнiва ти ся».

4. Основ ні мо раль ні прин ци пи ко за ків-сі чо ви ків

1-й ве ду чий. Але бу ли речi, до яких ка -за ки ста ви лись ду же се рйоз но й нiко лине бра ли на сміх. Це — вiра хрис ти янсь ка (уних був за кон: пiд час бой о вих дiй не вби ва -ти дiтей, час то з по хо ду при во зи ли хлоп -чикiв на Сiч, там бу ли шко ли, де вони вчи -лись чи тан ня, спiву й пись ма), це ша но бадо ста рих. На Сiчi, як оповiда ють су час ни -ки, час то мож на бу ло по ба чи ти вженемiчних дiдiв, ото че них ува гою й по ва гоюко закiв. Не ба га тьом щас ти ло уцiлiти в бит -вах i по хо дах i до жи ти до гли бо кої ста ростi,а хто вже до жив i не пiшов у мо нас тир,як здебiльшо го ро би ли в цьо му вiцi за по -рожцi, а за ли шав ся на Сiчi, той був туту ста но вищi особ ли во му. Без них не об хо -ди ла ся жод на ко заць ка ра да, до їхньо го сло -ва при слу ха лись найбiльше. Ча сом са ме во -но і ста ва ло вирiшаль ним.

2-й ве ду чий. За злодiйство на Сiчi ка ра -ли на смерть. Усi ж ко за ки, які на ле жа лидо за по розь ко го вiйська, ува жа ли ся зарiвних i зва ли се бе то ва ри ша ми або брат чи -ка ми. Ко за ки все жит тя про во ди ли в не без -пецi, яка ча ту ва ла на них з усiх бокiв. То муй бу ли во ни ви три валi на хо лод, спеку, го -лод, спра гу. Вста ва ли ж ко за ки до схо дусон ця, вiдра зу вми ва лись хо лодною во дою(дже рель ною чи рiчко вою), мо ли лись Бо гу,

потiм снiда ли, ку ри ли лю ль ку-но согрiйку,роз повiда ли про власнi по дви ги на вiйнi.

ІІІ. Кон кур с но-роз ва жаль на про гра маКо шо вий.Агов, бра то ве!Усі — на ра ду!Під хо дять ко за ки.А що, ко за ки, дай те сло во ска за ти!Чи не час до ко ша ко за ків но вих

прийня ти?Ко зак.Са ме час! В са мий раз!Ко шо вий.Одер жав ши на ра ді зго ду,Ді тей ко заць ко го на ро дуУ на ше ко ло ви кли каю,Їх пе ре ві ри ти жа даю!По ве ду та ку я річ:Що ви зна є те про СічІ про на шу Укра ї ну?Роз ка жіть усім нам, жи во.Ко зак.Знаю, бать ку, слав на Січ во ро гам іш ла

нав стріч,Рід ну зем лю за хи ща ла і на род наш про -

слав ля ла.Ко шо вий.Що го во рить вам «ко зак» —Це кри ла те, гор де сло во?Чом зав ж ди бу ває так,Що світ лі шає від ньо го?Ко зак.Ко за ки — це віль ні лю ди!Ко за ки — без страш ні лю ди!Ко за ки — бор ці за во лю,За щас ли ву на шу до лю!Ко шо вий. А чи гід ні ви но си ти зван ня

ко за ка? За раз ми це пе ре ві ри мо. Я під го ту -вав для вас ви про бу ван ня. Отже, по чи на є -мо на шу кон кур с ну про гра му.

Кон курс ко за ків-лю бо муд рівЦі ка во, що до ку мен ти свід чать про

обов’яз ко ве зве ден ня шко ли при ко заць кійцер к ві. За по різь ка шко ла на вча ла пись ма,цер ков но го чи тан ня, хо ро во го спі ву та му -зи ки. Га да є мо, не да рем но опо ві да ють проза по рож ців, що між ни ми бу ли «та кие гра -мо теи, что и в Лав ре, и в сто ли цах ред коотыс кать мож но бы ло по доб ных им...».За пе ре пи сом 1763 р., із 28-ти чо ло ві ків, якіпе ре бу ва ли в од но му ку ре ні, 15 бу ло пись -мен них.

Члени ко манд одер жу ють кон вер ти,в яких па пір ці з на пи са ни ми на них сло ва -ми. Не об хід но ви бра ти ті сло ва, які ма ютьвід но шен ня до ко зац т ва. Ко ман да, якашвид ко та пра виль но ви ко нає це за вдан ня,от ри має 5 ба лів.

Про по ну ють ся та кі сло ва:бу ла ва; ма ши на; трон; геть ман; ота ман;

ша ро ва ри; ра діо; шаб ля; мар шал; ку рінь; бі -лет; Січ; ди дас кал; руш ни ця.

Му зич ний кон курс «На при ва лі».Члени ко манд по чер зі спі ва ють піс ню «Ой,на го рі та й жен ці жнуть».

Ой, на го рі та й жен ці жнуть.Ой, на го рі та й жен ці жнуть (2 ра зи),А по під го рою яром-до ли ноюКо за ки йдуть.

При спів:Гей, до ли ною, гей, ши ро коюКо за ки йдуть.По пе ре ду До ро шен ко (2 ра зи)Ве де своє війсь коВійсь ко за по різь ке, До ро шен ко.

По пе ре ду пан Хо рун жий (2 ра зи),Під ним ко ни чень ко,Під ним во ро нень кийСиль но ду жий!При спів.

А по за ду Са гай дач ний, (2 ра зи)Що про мі няв жін куНа тю тюн та люль ку,Не обач ний.При спів.

Гей, вер ни ся, Са гай дач ний, (2 ра зи)Візь ми свою жін ку,Од дай мою люль ку,Не обач ний.При спів.

Ме ні з жін кою не во зить ся. (2 ра зи)А тю тюн та люль каКо за ку в до ро зіЗна до бить ся.При спів.

Гей, хто в лі сі, озо ви ся, (2 ра зи)Та ви кри шем вог нюТа по тяг нем люль ку,Не жу ри ся!

Гля да чі оплес ка ми та ви гу ка ми ви зна -ча ють ко ман ду, яка пе ре мог ла в кон кур сі.

Кон курс ота ма нівПри об ран ні ота ма на го лов ни ми ри са -

ми пре тен ден та ма ли бу ти кра са, ви со кийзріст, фі зич на си ла, ро зу мо ві здіб нос ті.Кан ди дат в ота ма ни ви гля дом мав ви кли ка -ти до се бе до ві ру. А за раз я за про шую ота -ма нів на ших ко манд по зма га тись!

Пер ше за вдан ня: хто біль ше ра зів під -ні ме ги рю ва гою 20 кг.

Дру ге за вдан ня: ар м рест лінг.Тре тє за вдан ня: да ти від по ві ді на за пи -

тан ня (ота ма ни по чер зі бе руть зі сто лупа пір ці із за пи тан ня ми).

• На За по різь кій Сі чі час то про во ди ли сязма ган ня з пір нан ня у во ду. Для цьо гостар ши на впус кав люль ку в річ ку, і мо -ло ді ко за ки пір на ли, щоб ді ста ти її

із дна. Один зі спо со бів ді ста ти люль кувва жав ся особ ли во по чес ним. Що цеза спо сіб? (Особ ли во по чес но вва жа ло сявзя ти люль ку з річ ко во го піс ку без до по -мо ги рук, од ни ми зу ба ми, й так ви нес тиїї на по вер х ню.)

• Ві до мо, що ко за ки — це чо ло ві ча гро ма -да. А чи до зво ля ло ся жін кам зна хо ди -тись у За по різь кій Сі чі? (При від: у Сі чіжін ки вва жа ли ся зло чи ном, крім жін ки,сес т ри чи доч ки.)

• Який зло чин ко за ки вва жа ли най -тяжчим? (Най тяж чим зло чи ном ко за кивважа ли зра ду ко зац т ва, зра ду Бать -ків щи ни.)

• Що вва жа лось вер ши ною бой о во гомис тец т ва на За по різь кій Сі чі? (Вер ши -ною бой о во го мис тец т ва вва жав ся го -пак, який із ча сом пе ре тво рив ся на на -род ний та нець.)

• Як зва ли остан ньо го сі чо во го ота ма на?(Пет ро Кал ни шевсь кий.)

• На який строк оби рав ся ко шо вий? (Ко -шо вий оби рав ся стро ком на один рікна за галь ній ра ді всіх ко за ків. Ви клю чен -ня ро би лось тіль ки для ду же особ ли во ви -дат них і по пу ляр них осіб. На при клад,Іван Сір ко (був ко шо вим ота ма ном 15 ро -ків), Пет ро Кал ни шевсь кий (був ко шо -вим ота ма ном 10 ро ків). Хо ча і во ни оби -ра ли ся що ро ку зно ву і зно ву, а не за ли ша -лись на цій по са ді все жит тя.)

Кон курс «Сі чо вих стріль ців». Дартс —учас ни ки ко манд зма га ють ся по чер зі.

Кон курс «Пе ре тя гу ван ня ка на та»Кон курс «Хто най силь ні ший?» (під ні -

ман ня гир).

Вік то ри на• Що озна чає сло во «ко зак»? (Віль на

люди на.)• Що в пе ре кла ді озна чає сло во «геть -

ман»? (Пер ший.)• Як на зи ва єть ся по слі дов ний за пис іс то -

рич них по дій з ро ку в рік? (Лі то пис.)• Ко ли роз по ча лась на ці о наль но-ви -

зволь на вій на ук ра їнсь ко го на ро ду підпро во дом Бог да на Хмель ницько го?(У 1648 р.)

• В яко му ро ці і де са ме впер ше зга ду єть -ся на зва «Укра ї на»? (У 1187 ро ці в Ки -ївсь ко му лі то пи сі.)

• Яко го ко льо ру був го лов ний пра пор ко -заць ко го війсь ка? (Ма ли но вий.)

• Як на зи ва єть ся укріп ле ний центр ко зац -т ва, ко заць ка дер жа ва? (За по різь ка Січ.)

• Як на зи ва лось жит ло ко за ків-сі чо ви -ків? (Ку рінь.)

• Ко го ко за ки вва жа ли своєю за ступ ни -цею? (По кро ва Пре свя тої Бо го ро ди ці.)

• Як на зи ва єть ся па ли ця за вдов ж ки 50–70 см із на сад же ною на кін ці сріб ноючи зо ло тою ку лею? (Бу ла ва.)

• Як на зи ва єть ся кар ти на Рє пі на, на якійзоб ра же ні ко за ки? («Ко за ки пи шуть

лист ту рець ко му сул та ну».)• Як на зи ва єть ся за чіс ка ко за ка-сі чо ви -

ка? (Осе ле дець.)• Ко му з геть ма нів по став ле но пам’ят ник

бі ля Со фі ївсь кої цер к ви в м. Ки є ві?(Бог да ну Хмель ницько му.)

• На честь яко го ко за ка на зва но Бо гунсь -ким рай он у Жи то ми рі? (На честь ко -за ка Бо гу на.)

• У 1764 ро ці Ка те ри на ІІ ска су ва ла геть -ман ст во. Хто був остан нім геть ма ном?(Ки ри ло Ро зу мовсь кий.)

• За чи їм на ка зом бу ло зруй но ва но За по -різь ку Січ? (За на ка зом Ка те ри ниІІ у 1775 ро ці.)

Жар тів ли вий кон курс «По ка ран ня».Су во рою мі рою по ка ран ня в ко за ків бу лоприв’язу ван ня до га неб но го стов па. Таккра ли не тіль ки за кра діж ки, за пи яц т во, а йтих ко за ків, хто був лег ко важ ним і зрад жу -вав дів чат. Але як що то ва ри ші да ва лиза них ви куп чи дів чи на по год жу ва ласьвий ти за між, то ді їх ви прав до ву ва ли.

Умо ви кон кур су: за яко го ко за ка дру зіда дуть біль ший ви куп, той і пе ре мо же.

Жар тів ли вий кон курс «Жи ва кар ти -на». Умо ви кон кур су: із зав’яза ни ми очи матре ба «за вер ши ти» пор т рет ко за ка (а са мепри кле ї ти но с і вуса).

Кон курс «Ко заць ка ка ша». Ве се лі лю -ди — ко за ки — лю би ли доб ре по ве че ря ти.Я впев не ний, що на ші хлоп ці ма ють не аби -я кий апе тит, то му ви рі шив спи та ти в них,із чо го во ни ва рять ко заць ку ка шу.

Тож ого ло шу єть ся кон курс на кра щийре цепт при го ту ван ня ка ші та ори гі наль нуна зву.

ІV. Під сум киСвя то за кін чу єть ся ого ло шен ням під -

сум ків зма гань, вру чен ням гра мот, при зівза пе ре мо гу в окре мих ви дах зма гань.

Ма те рі а ли для офор м лен ня стін га зе ти

«За повiдi ко за ка»Пра во на не за лежнiсть — iндивiду аль -

ну й нацiональ ну — най святiше для ко за ка.Йо го обов’язок пер шим ви сту пи ти за сво -бо ду Укра ї ни. За будь-яких об ста вин ко закне по ви нен ми ри ти ся з утра тою не за леж -ностi Укра ї ни.

Ко зак не вiдмо вить то му, хто про ситьу ньо го за хис ту вiд зло чин ця, гвалтiвни ка,беш кет ни ка, по руш ни ка гро мадсь ко го спо -кою.

Ко зак дар ма не ри зи кує й на вмис несмертi не шу кає, та ко ли во на не ми ну ча —зустрiчає її муж ньо.

Бо я гу зу, зрад ни ку не має мiсця се редко закiв.

Ко зак — лю ди на пра во слав на, ша нуєхрис ти янсь ку цер к ву та її свя щено слу -

жителiв. Вiро тер пимiсть — ко заць ка ри са.Ша ну ю чи свою вiру, ко зак не до зво ляє собiзне ва жа ти iншi вiру ван ня. Для ко закiв не -має хо ро ших чи по га них на родiв, є тiлькидрузi або во ро ги ко заць кої сво бо ди й ук ра -їнсь кої не за леж ностi.

Ко зак ко за ку — рiдний брат, йо му вiндо по ма гає й у скрут ну го ди ну, й у мить не -без пе ки. Осо бис та честь i гiднiсть для ко за -ка — по над страх смертi. За хи ща ю чи своючесть, вiн не має пра ва до зво ля ти собi бруд -ну лай ку та про ти правнi дiї. Ко зак не пiдда -єть ся про во кацiям, а вiдповiдає на об ра зуу пра вовiй формi.

Як вiльна лю ди на, ко зак мо же ма тибудь-якi осо бистi пе ре ко нан ня, у то му числiполiтичнi, од на че во ля то ва рис т ва для ньо -го — свя та. Дум ку свою ви слов лює вiдвер -то, а стар шинi під ко ря єть ся без за пе ре чень.

Усе своє жит тя ко зак при свя чує ду хов -но му по сту пу, са мо вдос ко на лен ню, пi знан -ню свiту, по ва жає на уки, мис тец т во, ре мес -ла, праг не ста ти лю ди ною обiзна ною, ши -ро ко еру до ва ною, май ст ром ви бра ноїспра ви, доб рим i муд рим по рад ником. Ко -зак — справ ж ній за хис ник iстори ко-куль -тур ної спад щи ни Укра ї ни та на вко лиш ньо -го се ре до ви ща. Вiн ли цар ду ху й честi. По -ва жа ти ко заць ку ста ро ви ну, пра цю ва тив iм’я вiдрод жен ня Укра ї ни — йо гообов’язок. Вiн той, хто з ди тин ст ване сприй має звер х ностi над со бою.

Ко зак — лю ди на щи ра, вiдкри то госерця, ду мок не при хо вує. Вiн по збав ленийпо чут тя по мсти. Дво є душнiсть,пiдступнiсть не при пус тимi в ко заць ко мусе ре до вищi.

Не чеснiсть, грабiжниц т во, здирницт во,лих вар ст во не сумiснi зі зван ням ко зака.Ко зак зо бов’яза ний гiдно по во дитись, вес -ти здо ро вий спосiб жит тя, уни ка ти спо кус.

Ко декс ли царсь кої честi1. Лю бов до батькiв, вiрнiсть у ко ханнi,

дружбi, по бра тимствi, то ва ри шу ваннi,став леннi до Батькiвщи ни, рiдно гонаро ду.

2. Го товнiсть тур бу ва ти ся про мо лод ших,зок ре ма дiтей, лiтнiх лю дей i лю дей по -хи ло го вiку.

3. Пiдкрес ле но ша ноб ли ве став лен нядо ма терi, дiвчи ни, жiнки, ба бусi.

4. Не по хит на вiрнiсть iде ям, прин ци памна род ної мо ралi, нацiональ ним i за галь -но людсь ким цiннос тям.

5. Вiдсто ю ван ня сво бо ди й не за леж ностiосо бис тостi, на ро ду, дер жа ви, єд ностi йсо бор ностi ук ра їнсь ких зе мель.

6. Праг нен ня ро би ти по жер т ву ван няна будiвниц т во храмiв, на вчаль но-ви -хов них за кладiв, просвiтнiх уста нов,пам’яток iсторiї та куль ту ри. Го тов нiстьпро яв ля ти прин ци повiсть i не при ми -реннiсть до зла, амо раль ностi.

7. Здатнiсть цiлес п ря мо ва но й сис те ма -тич но роз ви ва ти фiзичнi та ду ховнi си -




ПОЗАШКІЛЛЯли, зок ре ма не по хит ну си лу волi й не по -бор ну си лу ду ху, мож ли востi сво го ор -ганiзму зай ма ти ся са мопiзнан ням i са -мо вдос ко на лен ням. Умiння скрiзьчини ти бла го род но, про яв ля ти доб ро -чиннiсть, ли царськi чес но ти, гли бо куiсто рич ну пам’ять, нацiональ ну гiд нiстьi гордiсть.

8. Тур бо та про роз ви ток нацiональ нихтра дицiй, зви ча їв, об рядiв; бе реж ли вестав лен ня до рiдної при ро ди, землi,при мно жен ня її ба гатств.

9. Праг нен ня зро би ти як найбiльший осо -бис тий вне сок у пiдви щен ня доб ро бу турiдно го на ро ду, йо го ма терiаль но го йду хов но го рiвня.Ко зацькi за повiдi ми ло сер дя

1. Го товнiсть до по ма га ти най слаб шим,най без за хиснiшим — дiтям, ство рю ва -ти умо ви для їхньої ра достi, по пе ред жу -ва ти їхнi страж дан ня, замiню ва ти їму разi не обхiдностi бать ка й матiр, бра тай сес т ру.

2. Усебiчна до по мо га си ро там, вдо вам, ба -бу сям i дiду сям, тур бот ли ве став лен нядо без помiчних, їх постiйна ма терiаль най мо раль на пiдтрим ка.

3. На дан ня до по мо ги хво рим, iнвалiдам,по терпiлим вiд стихiйних сил при ро дита iн.

4. Здатнiсть до спiвчут тя, жа лю до лю дей,якi по тра пи ли в бiду.

5. Го товнiсть до по мог ти будь-якiй лю динi,щи ро роздiли ти з нею жур бу, страж -дан ня, го ре, зро би ти все для то го, щобїй ста ло лег ше.

Та єм ни ця ко заць ко го іме ніМи жи ве мо в цьо му сві ті, де кож ний

із нас має своє пріз ви ще. Пріз ви ще. А чи за -мис лю ва лись ви над тим, звід ки во но, де по -чи нав ся ваш ро до від? Осмис лен ня са михсе бе, своєї іс то рії, сво го ко рін ня — це те, зчо го по чи на єть ся са мо ус ві дом лен ня осо -бис тос ті як ук ра їн ця, це са мо ус ві дом лен няна ції, яка по ча ла своє від род жен ня пі сля ві -ко во го сну.

Ве ли чез на кіль кість су час них ук ра їнсь -ких пріз вищ ку ва лась у гор ни лі За порозь коїСі чі. Са ме тут упер ше ви ник ла по тре ба вофі цій ній ре єс т ра ції ве ли кої кіль кос ті ко за -ків на За по розь кій Сі чі. Там осе ля лась без лічуті ка чів з усієї Укра ї ни. У ті ча си іс ну вав зви -чай да ва ти їм но ві пріз ви ща, що би вті ка чівне мог ли роз шу ка ти їх влас ни ки. Та й ко зац -т во з Геть ман щи ни, які пе ре бу ва ли на Сі чів цей час, змі ню ва ли свої пріз ви ща на пріз -вись ка. У ко заць ких ре єс т рах, скла де них пі -сля Збо рівсь кої уго ди 1649 ро ку, пріз ви ще віна зви на (ен ко), на прик лад, Го ло пу пен ко,Ду бог ри зен ко, Пет рен ко, Ва си лен ко, Ко ро -цю пен ко, ма ють аб со лют ну кіль кіс ну пе ре -ва гу над усі ма ін ши ми. На прик лад, у ре єс т ріКи ївсь ко го пол ку 1650 ро ку най ме ну ван няпріз вищ на (ен ко) ста нов лять 60 % від усьо госкла ду пріз ви ще вих назв.

За пріз ви щем, да ним на Сі чі, бу ло мож -на ді зна ти ся про по ши ре ні на Укра ї ні ре -мес ла, про мис ли та про ха рак тер війсь ко -вої, тор го вель ної ді яль нос ті, чим са ме зай -ма ли ся при буль ці. На прик лад, Сер дюк —геть манський охо ро нець; Пуш кар, Гар маш,Гар ма тій — ко за ки, які об слу го ву ва ли абови го тов ля ли цей вид зброї; Со ло ма ха, Те те -ря — пріз ви ще, яке по хо дить від на звистра ви, яку ко за ки вжи ва ли май же кож но -го дня. Інші пріз ви ща — це та кі, як Хо рун -жий, Сот ник, Ком па ні єць, Гар до вий, Кра -мар, Кан то рій, Стад нюк, Скляр, Са ло воз,Сто ро жен ко, Мель ни чен ко, По рох ня, Тяг -ни шкі ра, Діг тяр, Стель мах, По по вич, Кра -мар. Від но сять ся в основ но му до ро ду за -нять, які ви ко ну вав ко зак.

За ко за ком за кріп лю ва лась на зва міс -це вос ті чи міс та, се ла, звід ки при був уті кач:Га лиць кий, Каль мі усь кий, Ко даць кий, Чи -ги ринсь кий, Ле бе ди нець, Мир го родсь кий,При луць кий, Пол тавсь кий, Чу гу є вець, По -лі щук, Во лош ко, Во ло шин та ін. Та кожми мо же мо на оч но пе ре ко на тись у ши ро -ких між на род них зв’яз ках та в ін тер на ці о -на ліз мі За по розь кої Сі чі, де зби ра ли сяпред с тав ни ки різ них на цій, на род нос тей,і ба га то ко за ків одер жа ли та кі пріз ви ща,як Лях, По лу лях, Гур жій, Сер бин, Лит вин,Вір мен ко, Ци га нен ко, Тур чин, Гу цул та ін.

Знач ну гру пу пріз вищ скла да ють та кі,в яких за кла де на ха рак те рис ти ка особ ли -вос тей зов ніш ньо го ви гля ду, вда чі, влас ти -вос тей по ве дін ки за по розь ких ко за ків.Спо сте рі га лось най більш ти по ве, про мо -вис те, що впа да ло в очі, для йо го ви зна чен -ня ви шу ку ва лось най влуч ні ше сло во, якезма льо ву ва ло зов ніш ній чи внут ріш нійпор т рет осо бис тос ті. Це та кі пріз ви ща,як Го ло ва тий, Го лов ко, Чуб, Зуб, Но сань,Но сен ко, Гу ба, Гу бен ко, Шрам, Шра мен ко,Гор бо ніс, Су хий, Су хи на, Лан тух, Ряб ко,Стра жак, Бі лий, Бі лан, Слинь ко, Лег ко ступ,По бі гай ло, Прох ва ти ло, Ци под ри га, Свис -тун, Швид кий, По ко ти ло, Хо лод ний, Га ря -чий, Со лод кий, Гар ку ша, Круть, Хиж няк,Ко сач, Хма ра та ба га то ін ших.

По мі ча ю чи схо жість із яко юсь ри союпред с тав ни ків фа у ни і фло ри, особ ли вопта хів, за по розь кі ко за ки да ва ли та кі пріз -ви ща сво їм то ва ри шам: Сич, Со ва, Со ро ка,Си ни ця, Во ро на, Сні гур, Го луб, Го ро бець,Ле ле ка, Се ле зень, Ку лик, Шпак, Чай ка, Со -боль, Шка па.

За по рож ці іно ді да ва ли іро ніч ні пріз ви -ща, які ма ли не справ ж ню озна ку, а її про -ти леж ність: Ма лю тою, Ма лю ком на зи ва ливи со ку лю ди ну, а Ма хи нею не ве лич ко гозрос ту. По ри ро ку, дні тиж ня як пріз ви щада ва лись тим уті ка чам, які з’яв ля лись у пев -ний про мі жок ча су, що за кар бу вав ся в їх -ній пам’яті, — це та кі пріз ви ща, як Зи ма,За су ха, По не ді лок, Су бо та. Дже ре лом пріз -вищ та кож був й одяг: Сви та, Ки рея, Жу -пан, Сто ла та. Ко заць кі пріз ви ща, утво ре ні

від імен, та кож ста нов лять знач ну гру пу:Да ни лен ко, Ва си лен ко, Ва си ле вич, Кли мен -ко, Пет рен ко, Пав лен ко, Гав ри лен ко, Му сі -єн ко, Охрі мен ко, Овсі єн ко та ба га то ін ших.

По род жен ням від чай душ но го та роз ку -то го ду ху За по розь ко го сі чо во го то ва рис т -ва є оче вид но та ка своє рід на не тіль киза зна чен ням спо лу чу ва них слів, а й за са -мим спо со бом тво рен ня гру па пріз вищ,що не має ана ло гій та ан т ро по ні мів в ін шихслов’янсь ких мовах. Це та кі пріз ви ща, якНе пий во да, Не їж ко, Не дай ка ша, Не їж -борщ, На гни бі да, Па ли во да, Пе ре бий ніс,Убий вовк, Куй бі да та ін.

Тіль ки на род, який знає свій ро до від,має пра во роз ви ва тись і са мо ус ві дом лю -ватись. Кож ний по ви нен від чу ти се бе ук ра -їн цем, тіль ки то ді мож на ві ри ти в май бут нє.

Від род жен ня на ших ук ра їнсь ких імен,як чо ло ві чих, так і жі но чих, від род жен ня ві -ри, ду хов нос ті на ших тра ди цій, зви ча їв, мо -ра лі — це ті чин ни ки, без яких бу де важ кобу ду ва ти мо гут ню, про цві та ю чу дер жа ву,ім’я якої — Укра ї на.

Ко заць кі при каз ки та прис лів’я• Без геть ма на війсь ко ги не.• Бог не без ми лос ті, ко зак не без до лі.• Геть ман знає, що в нас ні чо го не має.• Де бай рак, там і ко зак.• Де ко зак, там і сла ва.• Дів чи на ро дить ся, а ко зак на ко ня са до -

вить ся.• До бу ла ви тре ба го ло ви.• Доб рий ко зак ба че, де ота ман ска че.• До жи лись ко за ки — не ма ні хлі ба, ні

габа ки.• Зван ня ко заць ке, а жит тя со баць ке.• Зро ду-ві ку ко зак не був і не бу де катом!• Ко зак з бі ди не за пла че.• Ко зак з бі дою, як ри ба з во дою.• Ко зак оже нив ся, на че упив ся.• Ко зак у до ро зі, а на дія в Бо зі.• Ко зак хо ро ший, та не ма гро шей.• Ко за ки, як ді ти: хоч ба га то — по їдять,

хоч тро хи — на їдять ся.• Ко заць ко му ро ду не ма пе ре во ду.• Мі сяць — ко за че Сон це.• На ко за ку й ро го жа при го жа.• Не той ко зак, що по бо ров, а той, що від -

вер нув ся.• Не все ж то ко зак, що спи са має.• Пти ця із пти цею не наб’єть ся, а ко зак

з дів чи ною не на жи веть ся (му сить по -ки ну ти).

• «Пу гу! Пу гу!» — «Ко зак з Лу гу»• Січ — ма ти, а Ве ли кий Луг — бать ко.• Сніп з бо ро дою, а ко зак з мо ло дою.• Степ та во ля — ко заць ка до ля.• Тер пи, ко за че, го ре — бу деш мед пи ти.• Тер пи, ко за че, ота ма ном бу деш.• Тер пи, хлоп че, ко за ком бу деш.• Хі ба ж ду ша моя з ло пуць ка і не ба жа

то го, що й людсь ка?

В. Зін чен ко

•Ди ти на б’є ко та по душ кою. Як їйпо яс ни ти, що ко та тре ба би ти ві -ником?

•До по мо жіть ви бра ти ім’я для ди ти -ни. Не за ба ром їй у шко лу, а там ви -ма га ють, щоб обов’яз ко во бу лоім’я.

•Чи мож на го ду ва ти ди ти ну ман -ною ка шею, як що во на огидна?Ди ти на ка же, що огидна. Я самспро бу вав — справді огидна. Мож -ливо бу ти, не вар то слі по ві ри ти«Кни зі про ди тя че хар чу ван ня»?

•За пи са ли ди ти ну на кур си ви ти -ран ня по пи. Хо ди мо вже два тиж -ні, ре зуль та тів жод них. Скіль кище тре ба хо ди ти чи кра ще ки -нути?

•Ди ти ні вже п’ять ро ків, а во на ні -ко ли не ці ка вить ся пи тан ня ми ста -ті, не ре агує на ма люн ки від вер то -го зміс ту. Чи не має тут за трим киро зу мо во го роз вит ку?

•Моя ди ти на не за си на ла всю ніч,а Вов чок так і не прий шов і за бо -чок її не вку сив. Бо ю ся, що з Ба -бай кою бу де та ж іс то рія. Під -кажіть, як ще мож на впли ва тина ди ти ну. І як що бу де час, на -пишіть, будь лас ка, ко ли на ша кра -ї на ста не дій с но пра во вою дер жа -вою. Остан нє не обов’яз ко во.

•Дів чин ка прий ш ла із про гу лян киіз син ця ми та роз би ти ми кіс точ ка -ми на кис тях рук. На всі за пи тан нявід по ві дає, що впа ла. В її кра щоїпо дру ги точ но та кі ж син ці. Те ра -певт, до яко го ми звер ну лись, ка -же, що до ве сіл ля все за жи ве.До яко го ве сіл ля, ад же во ни по -други?!

•Мій син звер нув ся до ме не покреди т за ра ху нок по га шен ня за -бор го ва нос ті по алі мен тах. Яки минор ма тив ни ми ак та ми ме ні не об -хід но ке ру ва ти ся, щоб юри дич ногра мот но офор ми ти уго ду?

•Ди ти ні по стій но над си ла ють по -віст ки ху лі га ни з яко гось Ле нінсь -ко го війсь к ко ма ту. У хлоп чи капро пав апе тит, він став по га но спа -ти, ви кри кує но ча ми сло во «ні».Під ка жіть, які пре па ра ти тре баприй ма ти ма ля ті, що би по збу ти сяцих кош ма рів?

•Ди ти на гри зе ніг ті. Що ро би ти?Ми по ра ди ли їй дря па ти шпа ле ри,як на ша кіш ка. Ди ти на по чу ла на -шу по ра ду та ста ла дря па ти шпа ле -ри. Ніг ті гриз ти пе ре ста ла. А не що -дав но я по мі ти ла, що во на гри зешпа ле ри! Що ро би ти?

•Ди ти на не хо че ран ком про ки да -тись і йти до шко ли. Як по яс ни тиди ти ні, що її ніх то не пи тає?

•Ди ти на від мов ля єть ся ко рис ту ва -тись пам пер сом, мо ти ву ю чи це тим,що в неї й так су ха поп ка. Як по яс -ни ти ди ти ні ко ристь пам пер сів?

•Ди ти на чи тає вго лос на пи си в під’ -їз ді. Як на вчи ти ди ти ну чи та ти по -дум ки?

•Ди ти на з усьо го ви рос тає, уже гро -шей жод них не має. Ка жуть, щов Япо нії роб лять якийсь бон сай,щоб де ре во ста ри лось, а рос туне до да ва ло. На пи шіть, як ви рос ти -ти ди ти ну бон са єм?

•Ша нов ні пе да го ги та бать ки, по яс -ніть мо є му п’яти річ но му пе ре рос т -ко ві, що як що в ньо го бу ло п’ятьапель си нів, а два він утра тив,то зали ши ло ся три! Про шу вас, по -спішіть. Йо го жит тю за гро жує не -без пе ка.

ВЕЛИКА ПЕРЕРВА

ІЗ ЗАПИТАНЬ ЧИТАЧІВ

77Передплатний індекс 21853

Ма ма вчить ди ти ну по ва жа тичу жу пра цю:

— Якщо ти хо чеш роз би ти со біго ло ву, то тіль ки не тут: я щой нозро би ла при би ран ня.

Ма ма вчить ди ти ну ро би ти всевчас но:

— Якщо ти до не ді лі не при бе решсвою кім на ту, бу деш ці лий мі сяцьпри би ра ти всю квар ти ру.

Ма ма вчить ди ти ну ло гі ки:— А то му, що я так ска за ла, — ось

чо му!

Ма ма вчить ди ти ну бу ти іро ніч -ною:

— Спро буй тіль ки по сміх ну -тись — ти в ме не від ра зу за пла чеш!

Ма ма вчить ди ти ну тех ні киосмосу:

— За крий рот і їж!

Ма ма вчить ди ти ну бу тигнучкою:

— По ди вись, яка в те бе шияззаду бруд на!

Ма ма вчить ди ти ну бу ти ви три -ма ною:

— Не зду май уста ти з-за сто лу,до ки не до їш усе, що за ли ши лосьна та ріл ці!

Ма ма по яс нює ди ти ні кру го о бігре чо вин у при ро ді:

— Я те бе по ро ди ла — я ж те бе йуб’ю!

Ма ма вчить ди ти ну, як не тре бапо во ди тись:

— При пи ни за раз же по во ди -тись, як бать ко!

Ма ма по яс нює ди ти ні, що та кезаз д рість:

— У сві ті жи вуть міль йо ни бід нихді тей, в яких не має та ких чу до вихбать ків, як у те бе!

ЧОГО ВЧИТЬ МАМА


ФОРУМ

РОЗ ДІЛ «ПРАК ТИ КА»

«Муд рим ніх то не на ро див ся, а на вчив ся. Ле сяУкра їн ка, «Бі да на вчить»Ада мо вич О. В., учи тель по чат ко вих кла сів,: За по різь -кий НВК «Еври ка».Ано та ція: кон с пект уро ку чи тан ня в 4-у кла сі, ме таяко го — ви кли ка ти в ді тей ін те рес до твор чос ті ук ра -їнсь кої пись мен ни ці, роз ви ва ти вмін ня орі єн ту ва тисьу тек с ті, роз ви ва ти ло гіч не мис лен ня, ви хо ву ва ти ін -те рес до на род ної муд рос ті.

«Мо дер нізм як ху дож ньо-ес те тич на сис те ма»Алек сан д ро ва Т. В., ви кла дач ук ра їнсь кої мо вита літера ту ри, Кре мен чуць ке пе да го гіч не учи ли щеім. А. С. Ма ка рен ка (спів ав тор Гри сен ко Л. П.)Ано та ція: план-кон с пект бі нар но го уро ку-лек ції ук -ра їнсь кої та за ру біж ної лі те ра ту ри з ві зу а лі за цієюта еле мен та ми ев рис тич ної бе сі ди. Ме та уро ку —з’ясу ва ти фі ло софсь кі за са ди роз вит ку мо дер ніз мув мис тец т ві та лі те ра ту рі; ви хо ву ва ти в уч нів не пе ре -січ ні мо раль ні цін нос ті.

«Пра во пи са ние чис ли тель ных — ор фо гра фияна уро ках ма те ма ти ки» (рос. мо ва)Алек сє є ва С. Є., учи тель ро сійсь кої мо ви та лі те ра ту -ри, То резь ка гім на зія сус піль но-гу ма ні тар но го про фі -лю До нець кої обл.; Лю бим чен ко О. В., учи тель ма те -ма ти ки.Ано та ція: план-кон с пект ілюс т ро ва но го ін тег ро ва но -го уро ку (ма те ма ти ка та ро сійсь ка мо ва) на по зна че нуте му. Ме та — за кріп лен ня та сис те ма ти за ція на вчаль -них ком пе тен т нос тей уч нів, що сприяє роз вит ку стій -ко го ін те ре су до двох на ук.

«Seasons and weather in our town»Ало ва А. М., учи тель іно зем ної мо ви, Чер во но -заводсь ка шко ла № 2 Лох виць ко го рай о ну Пол тав -ської обл.Ано та ція: ро бо та зі ство рен ня про ек ту на по зна че нуте му (ан г лійсь ка мо ва, 5-й клас) пред с тав ле на кон с -пек та ми уро ків. Ко рис на для під го тов ки по за клас нихза хо дів з іно зем ної мо ви. У до дат ку — ме ді ап ре зен та -ція з ко льо ро ви ми ілюс т ра ці я ми.

«Фіз куль т х ви лин ки на уро ці ан г лійсь кої мо ви»Артюх І. В., учи тель ан г лійсь кої мо ви, Хар цизь кашко ла № 3 До нець кої обл.Ано та ція: ав тор ствер д жує, що зня ти вто му та під ви -щи ти пра цез дат ність уч нів до по мо жуть за со би ре лак -са ції — ба га то ра зо ві фіз куль т х ви лин ки, на які мож навід во ди ти 3?5 хви лин уро ку. На ве де но ви мо ги до ор -га ні за ції та про ве ден ня фіз куль т х ви ли нок, ре ко мен -да ції для вчи те ля та зраз ки вправ для рук, очей, а та -кож різ но ма ніт не ауто ген не тре ну ван ня та пси хо ло -гіч на під трим ка.

«У ме ні жи ве лю бов до сво бо ди (за по віс тю О. Ко -би лянсь кої «Лю ди на»)»Бат рак О. А., учи тель ук ра їнсь кої мо ви та лі те ра ту ри,Апос то лівсь кий рай он ний лі цей-ін тер нат Дніп ро пет -ровсь кої обл.Ано та ція: роз роб ка уро ку-роз ду му ук ра їнсь кої лі те -ра ту ри в 10-у кла сі. Ме та — роз кри ти го лов ні об ра зипо віс ті; да ти уяву про фе мі ніс тич ний рух і по гля дина роль жін ки в то го час но му сус піль ст ві; фор му ва тисо ці аль ні ком пе тен т нос ті ро бо ти у гру пах; ви хо ву ва -ти по чут тя гу ма ніз му та ін ші мо раль но-етич ні уста -нов ки.

«Сти ліс тич ні за со би мор фо ло гії»Бат рак О. А., учи тель ук ра їнсь кої мо ви та лі те ра ту ри,Апос то лівсь кий рай он ний лі цей-ін тер нат Дніп ро пет -ровсь кої обл.Ано та ція: план-кон с пект уро ку уза галь нен ня та сис -те ма ти за ції ма те рі а лу на осно ві до слід жен ня з ук ра -їнсь кої мо ви в 10-у кла сі. Урок ста вить за ме ту уза -галь ни ти та сис те ма ти зу ва ти на вчаль ні ком пе тен т -нос ті уч нів із фор му ван ня по нять про фун к ції мов нихза со бів і вмін ня ко рис ту ва тись ни ми в мов ній прак ти -ці; ви хо ву ва ти мов лен нє ву куль ту ру, по ва гу до рід ноїмо ви.

«Хі міч ний і ма те ма тич ний спо со би розв’язан няза дач на змі шу ван ня роз чи нів» (рос. мо ва)Бе ля є ва Л. С., учи тель ма те ма ти ки, То резь ка гім на зіясус піль но-гу ма ні тар но го про фі лю До нець кої обл.; Го -ло ва но ва І. П., учи тель хі мії, То резь ка гім на зія сус -піль но-гу ма ні тар но го про фі лю До нець кої обл.

Ано та ція: роз роб ка ін тег ро ва но го уро ку ви вчен няно во го ма те рі а лу з ал геб ри та хі мії для 9-го кла су з ви -ко ри стан ням комп’юте ра, муль ти ме дій но го про ек то -ра, роз да валь но го ма те рі а лу та хі міч них роз чи нів.Ме та уро ку — сфор му ва ти на вич ки рі шен ня за дачза до по мо гою хі міч них і ма те ма тич них ал го рит мів.У до дат ку — муль ти ме дій на пре зен та ція.

«Від кри ва є мо скар б нич ку муд рос ті»Бен дас Н. М., ви кла дач фі зи ки та ін фор ма ти ки,Зіньківський про фе сій ний аг рар ний лі цей Пол тав -ської обл.Ано та ція: ав тор-упо ряд ник про по нує збір ку афо -ризмів, ви сло вів, фраз про фі зи ку. «Ви ко ри стан няафо риз мів на уро ках фі зи ки — це один із за со бів під -вищен ня мо ти ва ції на вчаль ної ді яль нос ті», — ува жаєвчи тель. До збір ки увій ш ли та кі роз ді ли: «На ука, пе -ре ко нан ня»; «Ро зум, знан ня, на вчан ня»; «За сто су ван -ня фі зич них явищ» то що.

«Leseverstehen f?r Klasse 6»Бер ко вич О. Г., учи тель ні мець кої мо ви, Ма кі ївсь камісь ка гім на зія До нець кої обл.Ано та ція: текст під сум ко вої кон т роль ної ро бо ти з чи -тан ня для 6-го кла су, якій пе ре дує та ке по си лан няавто ра: «Кож но му вчи те лю на бри дає з ро ку в рікпрово ди ти од ні й ті ж кон т роль ні ро бо ти. З’яв ля єть сяба жан ня зро би ти чи знай ти щось но ве, мод не… Са меза вдя ки цьо му ба жан ню й ви ник ла за про по но ва наро бо та».

«Впра ви на від мі ню ван ня чис лів ни ків. Чи тан нятек с тів з чис лів ни ка ми. Мор фо ло гіч ний роз бірчислів ни ків»Бі рю ко ва С. О., ви кла дач ук ра їнсь кої мо ви та лі -терату ри, Кре мен чуць ке пе да го гіч не учи ли щеім. А. С. Ма ка рен ка.Ано та ція: план-кон с пект уро ку, ме та яко го по вто ри -ти й за крі пи ти ви вче ний ма те рі ал на те му та вчи ти ді -тей за сто со ву ва ти йо го; сти му лю ва ти пі зна валь ну ак -тив ність, кри тич ність і са мо стій ність мис лен ня; фор -му ва ти мов лен нє ву та жит тє ву ком пе тен т ність уч нів;роз кри ва ти ба гат ст во, різ но ма ніт ність та уні каль -ність рід ної мо ви.

РОБОТИ УЧАСНИКІВ ФОРУМУлипень–серпень 2010

Усі представлені роботи опубліковані на веб-сайті видавництва:

http://osvita.ua/publishing/urok/july_august/


ФОРУМ

«Кві ту чий сад»Бі сун Л. М., ви хо ва тель до шкіль них груп, Хустсь кийНВК № 1 За кар патсь кої обл.Ано та ція: план-кон с пект за нят тя з ма лю ван ня длястар ших до шкіль нят на по зна че ну те му. Ме та —навчи ти ді тей ма лю ва ти де ре во в тех ні ці ви ду ван ня;за охо чу ва ти ви ко рис то ву ва ти на бу ті на вич ки ма лю -ван ня па тич ком, зі бга ним па пе ром, пен з ли ком то що.

«Пер ший раз у пер ший класс«Боб ро ва Н. М., учи тель по чат ко вих кла сів, Друж ків -сь ка шко ла № ??? До нець кої обл.Ано та ція: сце на рій уро ку-ман д рів ки на по віт ря нійку лі, ме та яко го — ви кли ка ти по зи тив ні емо ції від зу -стрі чі з учи те лем, шко лою, од но клас ни ка ми; роз ви ва -ти ін те рес до на вчан ня; ви хо ву ва ти лю бов до рід но гокраю, по ва гу до шко ли, ба жан ня доб ре вчи тись.

«Сов ре мен ный урок с по зи ции ин те рак тив но гообу че ния»Бон да ре ва Л. О., учи тель ма те ма ти ки, Лу гансь кийНВК се ред ня шко ла-лі цей № 24.Ано та ція: ав тор роз гля дає проб ле му су час но го уро куз по зи цій ін тер ак тив но го на вчан ня на при кла ді уро куза кріп лен ня на вчаль них до сяг нень уч нів з ал геб рив 9-у кла сі (те ма «Ариф ме тич на про гре сія»). Та кийурок роз ви ває вмін ня про по ну ва ти та за хи ща тивласні ідеї.

«Каз ки на ро дів Євро пи»Бо ри сюк І. В., учи тель по чат ко вих кла сів, Дзер жинсь -ка шко ла № 12 До нець кої обл.Ано та ція: роз роб ка уро ку чи тан ня у 2-у кла сі. Ме -та — уза галь ни ти знан ня уч нів на те му «Каз ки на ро -дів Євро пи»; роз ви ва ти вмін ня чи та ти за осо ба ми, ви -бір ко во; при вчи ти пра цю ва ти у гру пах, па рах; роз ви -ва ти зв’яз не мов лен ня, мис лен ня, ува гу, кміт ли вість,пам’ять; ви хо ву ва ти ін те рес до чи тан ня ка зок.

«Роз ви ток клю чо вих ком пе тен т нос тей уч нівна уро ках хі мії за со ба ми ін тер ак тив них тех но ло гій»Бо ро виць ка І. Д., учи тель хі мії, Луць ка шко ла№ 23 Во линсь кої обл.Ано та ція: ав тор пре зен тує влас ний пе да го гіч ний до -свід ро бо ти з по зна че ної те ми. На її дум ку, ін тер ак -тив ні ме то ди спри яють опа ну ван ню уч ня ми всіхрівнів пі знан ня, роз ви ва ють кри тич не мис лен ня,умін ня роз мір ко ву ва ти, розв’язу ва ти проб лем ніситу а ції то що.

«Антар к ти да — льо до вий ма те рик пла не ти»Бро мот Т. М., учи тель гео гра фії та біо ло гії, Орі хів -ський НВК № 2 ім. ака де мі ка В. А. Ла за ря на За по різь -кої обл.Ано та ція: план-кон с пект уро ку за сво єн ня но вихзнань у фор мі уро ку-кон фе рен ції. Ме та уро ку — ви -яви ти особ ли вос ті, уні каль нос ті та своє рід нос тіАнтар к ти ди та Пів ден но го оке а ну; да ти уяв лен ня провід крит тя, по до ро жі та су час ні до слід жен ня; ви хо ву -ва ти пат рі о тич ні, еко ло гіч ні та ес те тич ні по чут тя.

«До да ван ня та від ні ман ня на ту раль них чи сел»Бу рен ко ва О. М., учи тель ма те ма ти ки, Но во во -линська спе ці аль на за галь но ос віт ня шко ла № 9 Во -линсь кої обл.Ано та ція: кон с пект уро ку-каз ки ма те ма ти ки для уч -нів 5-го кла су. Ме та — ско ре гу ва ти, уза галь ни тита за крі пи ти на вич ки розв’язу ван ня за дач за до по мо -гою рів нянь; роз ви ва ти на вич ки ус ної ліч би, пам’ять,аб ст рак т но-ло гіч не мис лен ня. У до дат ку — ілюс т ро -ва на ко льо ро ва книж ка шкіль но го ви дав ни чо го до му.

«Про пор ції»Бу рен ко ва О. М., учи тель ма те ма ти ки, Но во во линсь -ка спе ці аль на шко ла № 9 Во линсь кої обл.Ано та ція: кон с пект уро ку ма те ма ти ки для уч нів 6-хкла сів на по зна че ну те му з ви ко ри стан ням за дач-жар тів. Ме та — за крі пи ти та ско ре гу ва ти знан ня уч -нів про про пор ції; пра цю ва ти над ви роб лен ням уміньі на ви чок розв’язу ван ня стан дар т них за дач; роз ви ва -ти уяву, аб ст рак т но-ло гіч не мис лен ня; ви хо ву ва типра цьо ви тість, по чут тя гу мо ру, ін те рес до ви вчен няма те ма ти ки.

«Тех но ло гії ро льо вої гри»Ва лє єв Р. Г., за ступ ник на чаль ни ка ка фед ри кон с ти -ту цій но го та між на род но го пра ва, Лу гансь кий дер -жав ний уні вер си тет внут ріш ніх справ ім. Е. О. Ді до -рен ка.

Ано та ція: ме то дич на роз роб ка уні вер саль ної тех но -ло гії ро льо вої гри для ви ко ри стан ня на се мі нарсь кихза нят тях. Ро льо ві за вдан ня за про по но ва но го ди дак -тич но го прий о му гри-імі та ції адап то ва ні до ТРІЗ-пе -да го гі ки, а сю же том є мо ло діж на гра «Ма фія».

«Об’єми мно гог ран ни ків і тіл обер тан ня»Вер бик І. Г., ви кла дач ма те ма ти ки, Алчевсь кий ПМЛЛу гансь кої обл.Ано та ція: план-кон с пект під сум ко во го уро ку по вто -рен ня гео мет рії з ви ко ри стан ням елек т рон них за со -бів на вчан ня. Ме та — по вто ри ти те о ре тич ний ма те рі -ал те ми, уза галь ни ти, сис те ма ти зу ва ти та по гли би тизнан ня уч нів про об’єми тіл при розв’язу ван ні за дач.

«З по чат ко вої шко ли в основ ну: проб ле ми на -ступ нос ті»Вов чук І. С., учи тель по чат ко вих кла сів, За порiзькийНВК «Еври ка».Ано та ція: «Пе ре хід уч нів із по чат ко вої в се ред нюлан ку шко ли — од на з най більш склад них проб лем,а пе рі од адап та ції у 5-му кла сі — один з най важ чихпе рі о дів шкіль но го на вчан ня», — основ на дум ка ма -те рі а лу ав то ра. Остан ні ми ро ка ми в пе да го гіч нійі пси хо ло гіч ній лі те ра ту рі ба га то го во рить ся просклад нос ті цьо го пе рі о ду на вчан ня, він став сприй ма -тись ма ло не як об’єк тив на кри за роз вит ку ді тей9?10-ти ро ків і по род жує се рйоз ні пе да го гіч ні проб -ле ми.

«Пор т фо лио учи те ля как спо соб изу че ния егоде ятель нос ти» (рос. мо ва)Во ло се вич І. О., учи тель ан г лійсь кої мо ви, Тель ма -новсь кий НВК До нець кої обл.Ано та ція: ро бо та ке рів ни ка шкіль ної ка фед ри вчи те -лів іно зем ної мо ви на по зна че ну те му. Зміст про ек ту:ак ту аль ність; ме та та за да чі; ета пи йо го ре алі за ції;опис очі ку ва них ре зуль та тів і спи сок опра цьо ва ної лі -те ра ту ри.

«Особ ли вос ті оці ню ван ня кон т роль них ро біту по чат ко вій шко лі»Га лай да Б. І., учи тель по чат ко вих кла сів, Ка лусь кашко ла № 6 Іва но-Фран ківсь кої обл.Ано та ція: збір ка оці ню валь них за вдань, що від по ві да -ють чин ним на вчаль ним про гра мам із ма те ма ти кидля по чат ко вої шко ли. Во ни роз роб ле ні на під ста віріз но рів не во го під хо ду та роз ра хо ва ні на різ ні рів нісклад нос ті: ви що го (7?8 за вдань); до стат ньо го (5?6);се ред ньо го (3?4) та по чат ко во го (1?2). За про по но ва насис те ма оці ню ван ня дає мож ли вість оці ни ти на вітьнай мен ші про це си мис лен ня та дії уч нів, не об хід нідля ви рі шен ня за вдань.

«About myself. My Biographical time-line»Га лиць ка М. Л., учи тель ан г лійсь кої мо ви, Слов’янсь -ка гім на зія, м. Ки їв.Ано та ція: план-кон с пект уро ку ан г лійсь кої мо ви у 5-укла сі (за під руч ни ком «In Touch 1» ви дав ниц т ва«LONGMAN»). Для йо го про ве ден ня не об хід но ма тимуль ти ме дій ний про ек тор і му зич ний центр. Ме та —сис те ма ти за ція лек си ко-гра ма тич но го ма те рі а лу;фор му ван ня ко му ні ка тив них на ви чок ус но го мов лен -ня й ауді ю ван ня; скла дан ня ав то біо гра фії; ви хо ван няпо ва ги та гор дос ті до ви дат них ук ра їн ців че рез по рів -нян ня куль тур.

«Ро бо та з ху дож нім тек с том на уро ках ан г лійсь -кої, аме ри кансь кої лі те ра ту ри»Га равсь ка А. Д., учи тель ан г лійсь кої мо ви, Одесь каспе ці а лі зо ва на шко ла № 17 з по глиб ле ним ви вчен няман г лійсь кої мо ви.Ано та ція: у ма те рі а лі да эть ся ме то дич на ха рак те рис -ти ка різ но ма ніт них ви дів на вчаль ної ро бо ти уч нівз ху дож ні ми лі те ра тур ни ми тек с та ми. На та ких уро -ках ан г лійсь кої й аме ри кансь кої лі те ра ту ри вчи тельму сить за лу ча ти всіх уч нів за для то го, аби уро ки бу лиці ка ви ми та зміс тов ни ми. Го лов не, ува жає ав тор,на кож но му та ко му уро ці не об хід но при зна ча ти лі де -рів з ме тою ко ор ди на ції об го во рен ня.

«За кріп лен ня зву ка [дж]»Ген сю ровсь ка Л. Б., за ступ ник ди рек то ра з НВР в по -чат ко вих кла сах, Тер но піль сь ка шко ла № 27.Ано та ція: кон с пект уро ку на вчан ня гра мо ти за по -зна че ною те мою, де ви ко рис то ву ють ся слов ни ко во-ло гіч ні впра ви на під ста ві тек с ту «Бджіл ка й Кон ва -лія». Ме та уро ку — роз ви ва ти влас ні спо сте ре жен нядля здо бут тя но вої на вчаль ної ін фор ма ції.

«По вто рен ня та за кріп лен ня ви вче но го ма те рі а лу»Глад ка С. В., учи тель по чат ко вих кла сів, При луць кагім на зія № 1 Чер ні гівсь кої обл.Ано та ція: план-кон с пект уро ку за кріп лен ня на -вчально го ма те рі а лу з ма те ма ти ки в 1-у кла сі у фор міпо до ро жі. Ме та уро ку — удос ко на лю ва ти вмін нярозв’язу ва ти при кла ди та за да чі, зба га чу ва ти ма те -матич не мов лен ня, фор му ва ти вмін ня пра цю ва тив ко ман ді.

«За кріп лен ня мно жен ня ба га то циф ро вих чи сел»Глазь ко Л. Д., учи тель по чат ко вих кла сів, Сумсь каспе ці а лі зо ва на шко ла № 10.Ано та ція: план-кон с пект уро ку ма те ма ти ки в 4-у кла -сі, ме та яко го — зба га ти ти знан ня уч нів про пла не тиСо няч ної сис те ми; по вто ри ти мно жен ня ба га то циф -ро вих чи сел; роз ви ва ти пі зна валь ний ін те рес, ло гіч немис лен ня; ви хо ву ва ти ста ран ність і пра цьо ви тість.

«Ви ди по за клас ної ро бо ти за твор чіс тюТ. Г. Шев чен ка»Го лін чен ко Л. П., за ступ ник ди рек то ра шко ли з ви -хов ної ро бо ти, учи тель ук ра їнсь кої мо ви та лі те ра ту -ри, Чер во но за водсь ка шко ла № 2 Лох виць ко го рай о -ну Пол тавсь кої обл.Ано та ція: до бір ка ма те рі а лів для по за клас ної ро бо тиза твор чіс тю Та ра са Шев чен ка, ку ди ввій ш ли та кісце на рії для уч нів: ра нок «Коб за рем йо го ми зве -мо…», ін с це ні за ція урив ку з ви ста ви «Роз ри та мо -гила», ве чір «Жін ки у дра мі ко хан ня Шев чен ка», вік -то ри на за твор чіс тю та жит тє вим шля хом мит ця.

«Хі мія й еко ло гія»Го луб Г. М., учи тель хі мії, Куп’янсь ка шко ла № 4Харківсь кої обл.Ано та ція: план-кон с пект ін тег ро ва но го уро ку-кон -фе рен ції із за сто су ван ням ін фор ма цій них тех но ло гійв 11-у кла сі. Ме та — з’ясу ва ти по зи тив ний і не га тив -ний уплив ді яль нос ті лю ди ни на гло баль ну еко сис те -му; удос ко на лю ва ти на вич ки ро бо ти з різ ни ми дже -ре ла ми ін фор ма ції. У до дат ку — ме ді ап ре зен та ція ро -бо ти еко ло гіч но го клу бу «Лас тів ка».

«Від об ра жен ня ук ра їнсь ко го ко зац т ва в каз ціІ. Не чуя-Ле виць ко го «За по рож ці»»Гон ча рен ко Н. С., учи тель ук ра їнсь кої мо ви та лі те ра -ту ри, Смі лянсь ка шко ла № 16 Чер кась кої обл.Ано та ція: план-кон с пект бі нар но го уро ку (іс то ріяУкра ї ни й ук ра їнсь ка лі те ра ту ра), ме та яко го — про -дов жи ти ро бо ту над ви вчен ням куль ту ри, спо со бужит тя за по рож ців; роз ви ва ти ана лі тич ні здіб нос ті уч -нів, на вич ки по рів нян ня тво рів лі те ра ту ри; ви хо ву ва -ти по чут тя гор дос ті за слав ну іс то рію Укра ї ни.

«Укра и на в го ды прав ле ния Ива на Вы гов ско го»(рос. мо ва)Гусь ко ва О. М., учи тель іс то рії.Ано та ція: план-кон с пект уро ку, ме та яко го — опра -цю ва ти особ ли вос ті дер жав ниць кої ді яль нос ті І. Ви -говсь ко го, з’ясу ва ти при чин но-на слід ко ві по зи ціїукра ї но-мос ковсь кої вій ни; роз ви ва ти вмін ня да ва тивлас ну оцін ку ді яль нос ті ви дат них по ста тей в іс то рії;ви слов лю ва ти та від сто ю ва ти свою точ ку зо ру.У додат ку — ма те рі а ли ме дій ної пре зен та ції в PowerPoint.

«Укра и на в го ды прав ле ния Ива на Ма зе пы»(рос. мо ва)Гусь ко ва О. М., учи тель іс то рії.Ано та ція: план-кон с пект уро ку іс то рії на те му «Укра -ї на в ро ки прав лін ня Іва на Ма зе пи». Йо го ди дак тич -ною ме тою є ви зна чен ня умов Кло маць ких ста тейта об ста вин їх прий нят тя, а та кож учи ти уч нів ха рак -те ри зу ва ти іс то рич ну осо бис тість. У до дат ку — ма те -рі а ли не дій ної пре зен та ції.

«Общая ха рак те рис ти ка ли шай ни ков как сим -би о ти чес ких ор га низ мов. Зна че ние ли шай ни ковв при ро де и в жиз ни че ло ве ка» (рос. мо ва)Да ниль чен ко О. В., учи тель біо ло гії, До нець ка шко ла№ 97 з по глиб ле ним ви вчен ням ан г лійсь кої мо ви.Ано та ція: план-кон с пект ком бі но ва но го уро ку в 7-укла сі на по зна че ну те му. Ме та уро ку — по знай о ми -ти уч нів з особ ли вос тя ми бу до ви та жит тє ді яль нос тіли шай ни ків, по ка за ти їх різ но ма ніт ні умо ви іс ну -ван ня; фор му ва ти вмін ня ана лі зу ва ти, спів став ля ти,ро би ти ви снов ки. Для про ве ден ня уро ку не об хід німуль ти ме дій ний про ек тор і пре зен та цій ні ма те рі а лина те му.

Усі представлені роботи опубліковані на веб-сайті видавництва:http://osvita.ua/publishing/urok/july_august/


ФОРУМ

«Знан ня по тріб ні для жит тя, для Укра ї ни май бут тя»Дер кач Л. В., учи тель по чат ко вих кла сів, Ре ше ти -лівсь ка шко ла Пол тавсь кої обл.Ано та ція: ма те рі а ли до пер шо го уро ку для уч нів3–4-х кла сів. Ме та уро ку — фор му ва ти в уч нів ін те -рес до на вчан ня, умін ня здо бу ва ти знан ня; роз ви ва типі зна валь ні ін те ре си; ви хо ву ва ти пат рі о тизм, ба жан -ня при но си ти ко ристь кра ї ні.

«З ве сел кою ве се ло про хо дить тиж день»Дер кач Л. В., учи тель по чат ко вих кла сів, Ре ше ти -лівсь ка шко ла Пол тавсь кої обл.Ано та ція: збір ка із прак тич но го до сві ду ро бо ти ав то -ра — іг ро во го ма те рі а лу для фор му ван ня в пер шо -клас ни ків умінь зна ти та роз різ ня ти ко льо ри й орі єн -ту ва тись у ча сі. Учи тель про по нує та ке пла ну ван нята ор га ні за цію різ них ви дів на вчаль ної уроч ної та по -за уроч ної ді яль нос ті уч нів, де кож ний день тиж ня від -по ві дає пев но му ко льо ру ве сел ки.

«Розв’язу ван ня тек с то вих за дач, зок ре ма ком бі -на тор них»Де як Т. Ю., учи тель ма те ма ти ки, Хустсь кий НВК№ 1 За кар патсь кої обл.Ано та ція: план-кон с пект уро ку за сто су ван ня знань,умінь і на ви чок уч нів. Ме та уро ку — сис те ма ти зу ва -ти й по гли би ти знан ня уч нів; роз ви ва ти ло гіч не мис -лен ня, куль ту ру ма те ма тич ної мо ви та за пи сів; ви хо -ву ва ти ін те рес до ма те ма ти ки, вза є мо до ві ру, по си лю -ва ти між пред мет ну ін тег ра цію.

«Уза галь нен ня та сис те ма ти за ція знань на те му«Лек си ко ло гія. Фра зе о ло гія»»Ду бо ва А. В., учи тель ук ра їнсь кої мо ви та лі те ра ту ри,До нець ка шко ла № 89.Ано та ція: роз роб ка уро ку з ук ра їнсь кої мо ви в 10-укла сі, ме тою яко го є уза галь нен ня та сис те ма ти за ціязнань уч нів про сло во, склад лек си ки, гру пи слів зазна чен ням, лек си ког ра фію, фра зе о ло гіз ми; роз ви токмов лен нє вої ком пе тен т нос ті.

«Бу ди нок. Квар ти ра. Welcome to the WinterHouse»Ду бо вик Ю. П., учи тель ан г лійсь кої мо ви, Со ло нянсь -ка шко ла № 1 Дніп ро пет ровсь кої обл.Ано та ція: роз роб ка уро ку ан г лійсь кої мо ви в 4-у кла -сі на по зна че ну те му. Ме та — ак ти ві зу ва ти ви вче нийлек сич ний ма те рі ал; прак ти ку ва ти уч нів у вжи ван ніЛО в ус но му та пи сем но му мов лен ні; учи ти пре зен ту -ва ти влас ну твор чу ро бо ту; ви хо ву ва ти куль ту ру діа -ло гіч но го мов лен ня, по чут тя то ва рись кос ті.

«Ви ко ри стан ня су час них комп’ютер них тех но -ло гій, муль ти ме дій но го об лад нан ня та ре сур сівІнтер не ту на уро ках ан г лійсь кої мо ви та по за уроч -них за хо дах» (рос. мо ва)Жиг ло І. В., учи тель ан г лійсь кої мо ви, До нець кий ба -га то про філь ний лі цей № 37.Ано та ція: ма те рі а ли влас но го прак тич но го до сві дуро бо ти на по зна че ну те му, основ ну те зу яко го мож нави зна чи ти в та кий спо сіб: для су час но го шко ля ра,яко му жи ти в ін фор ма цій но му сус піль ст ві май бут -ньо го, комп’ютер є не від’єм ною час ти ною йо го жит -тя, а то му ви ко ри стан ня ІКТ в на вчаль но му про це сі —ак ту аль на проб ле ма су час ної шкіль ної осві ти.

«Нук ле и но вые кис ло ты: сос тав и стро е ние. Био -ло ги чес кая роль нук ле и но вых кис лот» (рос. мо ва)Жу ра ковсь ка А. В, учи тель хі мії, Мар’їнсь ка шко ла№ 2 До нець кої обл.Ано та ція: план-кон с пект ком бі но ва но го уро ку, ме таяко го озбро ї ти уч нів сис те мою знань, умінь і на ви -чок, що ви ко рис то ву ють ся для розв’язан ня за дачіз ви ко ри стан ням нук ле ї но вих кис лот; фор му ва тив уч нів на уко вих сві то гляд, а та кож роз ви ва ти мо -раль ні якос ті та уста нов ки у про це сі ви вчен ня те ми.До уро ку до да ють ся слай ди ме ді ап ре зен та ції.

«Ки їв — сто ли ця Укра ї ни. Куль тур но-іс то рич ніпам’ят ки Ки є ва»Зай чук Т. І., учи тель по чат ко вих кла сів, Ста ро кос тян -ти нівсь ка гім на зія Хмель ницької обл.Ано та ція: план-кон с пект уро ку-ек скур сії з кур су«Я і Укра ї на» у 2-у кла сі. Ме та уро ку — ознай о ми тиуч нів з іс то рією ви ник нен ня Ки є ва, куль тур но-іс то -рич ни ми пам’ят ка ми міс та; фор му ва ти уяв лен ня просто ли цю як го лов не міс то кра ї ни; роз ви ва ти ін те ресдо іс то рич но го ми ну ло го на шо го на ро ду. У до дат ку —фо то ма те рі а ли до те ми уро ку.

«Тек с то вий ре дак тор Microsoft Word»За хар чен ко Т. М., ви кла дач, Смі лянсь кий тех ні кумхар чо вих тех но ло гій На ці о наль но го уні вер си те тухар чо вих тех но ло гій.Ано та ція: під сум ко ві тес то ві за вдан ня на по зна че нуте му. Пред с тав ле но чо ти ри ва рі ан ти за вдань за кри -то го ти пу з трьо ма мож ли ви ми від по ві дя ми. У кож но -му ва рі ан ті тес ту про по ну єть ся по 12 за вдань.

«Ді тям про Шо пе на»Зем лян ко Л. А., учи тель му зи ки, Ма кі ївсь ка шко ла№ 47 До нець кої обл.Ано та ція: роз роб ка уро ку-мо но гра фії для 6-го кла суна се мес т ро ву те му «Му зи ка як мо ва по чут тів». Пе -ред ба чає за сто су ван ня но вих ме то дів і прий о мів на -вчаль ної ді яль нос ті уч нів для роз вит ку їх твор чихздіб нос тей та по зи тив но го на лаш ту ван ня на про цесемо цій но го сприй нят тя но вої ін фор ма ції.

«До бір ка тек с тів до пред ме та «Англійсь ка мо ваза про фе сій ним спря му ван ням»»Зін чен ко Т. П., ви кла дач, Смі лянсь кий тех ні кум хар -чо вих тех но ло гій на ці о наль но го уні вер си те ту хар чо -вих тех но ло гій Чер кась кої обл.Ано та ція: ди дак тич ні ма те рі а ли для ро бо ти з уч ня мизі спе ці аль нос ті «Орга ні за ція ви роб ниц т ва». Маєна ме ті ство ри ти мов не се ре до ви ще, сти му лю ва тив чи тан ні те ма тич них тек с тів і за сво єн ні не об хід ноїлек си ки. Ме тою кож но го уч ня по вин но ста ти ба жан -ня ви слов лю ва ти свою дум ку на да ну те му.

«Играя учим ся. На ша кос ми чес кая со сед ка Лу -на» (рос. мо ва)Зо ло ту хі на Н.П., учи тель фі зи ки й ас т ро но мії Лу ган -сь кий НВК шко ла-лі цей № 24.Ано та ція: ав тор про по нує вік то ри ну на по зна че ну те -му та ма люн ки до де яких за пи тань. У вік то ри ні міс -тять ся 46 за пи тань, що дає вчи те лю мож ли вість у за -леж нос ті від си ту а ції ви бра ти пев не ко ло за пи тань.

«По ши рен ня та ко ло о біг ок си ге ну у при ро ді»Ігна тен ко О. С., учи тель хі мії та біо ло гії, за ступ никди рек то ра з НВР, Но во мос ковсь ка шко ла № 15 Дніп -ро пет ровсь кої обл.Ано та ція: план-кон с пект ком бі но ва но го уро ку хі міїв 7-у кла сі за на вчаль ною те мою «Прос ті ре чо ви ни».Ма те рі а ли міс тять тех но ло гіч ну кар т ку уро ку та кар т -ку йо го струк ту ри. На та ко му уро ці ви ко рис то ву ють сяріз но ма ніт ні ін тер ак тив ні й іг ро ві впра ви: «Асо ці а тив -ний кущ»; «Інди ві ду аль на ро льо ва ро бо та»; «Інфор м -бю ро»; «На вчаль ний про ект»; «Мор ський бій» то що.

«Мій дім — моя фор те ця?«Ігна тен ко О. С., учи тель хі мії та біо ло гії, Но во мос -ковсь ка шко ла № 15 Дніп ро пет ровсь кої обл.Ано та ція: план-кон с пект уро ку за сво єн ня но вої ін -фор ма ції (за фор мою еко бу ду) про хі мію в 11-у кла сі(те ма «Хі мія та еко ло гія»). Ме та — фор му ван ня по -нят тя про еко ло гію жит ла, основ ні чин ни ки йо го еко -ло гіч но го за бруд нен ня; ви хо ван ня сві до мо го став лен -ня до сво го здо ров’я та сві до мо го ро зу мін ня зв’яз куміж еко ло гією при ро ди та здо ров’ям лю ди ни.

«Комп’ютер на аз бу ка. Осно ви комп’ютер ної гра -мот нос ті та ознай ом лен ня з на вко лиш нім сві том.Па лац дзер каль них від об ра жень. Від об ра жен няпред ме тів. Осі си мет рії»Ільє н ко Н. В., учи тель ін фор ма ти ки, Бо рис піль сь кийлі цей «Ди зайн-осві та» іме ні Пав ла Чу бинсь ко го.Ано та ція: план-кон с пект уро ку в 1-у кла сі, ме та яко гона вчи ти уч нів бу ду ва ти дзер каль не від об ра жен няпред ме тів; по знай о ми ти з по нят тям «осі си мет рії»;роз ви ва ти прак тич ні на вич ки ро бо ти із кла ві ша ми-стріл ка ми у про гра мі комп’ютер ної під трим ки«Стріл ки-ма лю вал ки».

«Ек скур сія в ап те ку» (рос. мо ва)Ілю ши на В. О., учи тель хі мії, Друж ківсь ка шко ла-ін -тер нат № 1 До нець кої обл.Ано та ція: ме та уро ку-ек скур сії для уч нів 7–8-х кла -сів — за крі пи ти та по гли би ти знан ня уч нів про лі ки,з’ясу ва ти, як во ни збе рі га ють ся на скла ді та в до маш -ніх умо вах; зі бра ти ма те рі ал для ви ко ри стан няна уро ках на цю те му; роз ви ва ти основ ні гру пи ком -пе тен т нос тей уч нів (ко му ні ка тив ні, са мо ос віт ні).

«Мис тец т во»Ка ба чен ко Н. В., учи тель ан г лійсь кої мо ви, Віль но -гірсь ка шко ла № 2 Дніп ро пет ровсь кої обл.

Ано та ція: ав тор пред с тав ляє ди дак тич ний ілюс т ро ва -ний ма те рі ал у ви гля ді не дій ної пре зен та ції фор ма туPower Point для про ве ден ня уро ків ан г лійсь кої мо вита ху дож ньої куль ту ри. 49 ко льо ро вих слай дів у ці ка -вій фор мі роз кри ва ють уч ням пев ні на пря ми та сти лімис тец т ва.

«По вто рен ня й уза галь нен ня ви вче но го про зай -мен ник»Ко ва лен ко Т. В., учи тель ук ра їнсь кої мо ви та лі те ра -ту ри, До нець ка шко ла № 97 з по глиб ле ним ви вчен -ням ан г лійсь кої мо ви.Ано та ція: роз роб ка під сум ко во го уро ку ук ра їнсь -кої мо ви в 4-у кла сі, ме та яко го по вто ри ти ви вче непро зай мен ни ки, по гли би ти знан ня уч нів; фор -мува ти вмін ня ви зна ча ти осо бу, кіль кість і від мі -нок зай мен ни ків, а та кож зба га чу ва ти слов ни ко -вий за пас; ви хо ву ва ти ін те рес до ви вчен ня рід ноїмо ви.

«Шля хи фор му ван ня чи таць ких ін те ре сів у мо -лод ших шко ля рів»Ко ва льо ва В. І., учи тель по чат ко вих кла сів. Кра -маторсь ка са на тор на шко ла-ін тер нат № 2 До нець -кої обл.Ано та ція: «Від по чат ко вої шко ли знач ною мі роюзале жить, чи по люб лять ді ти чи тан ня, чи, мож ли во,за ли шать ся бай ду жи ми до лі те ра ту ри. Са ме в мо лод -ших шко ля рів тре ба сфор му ва ти чи таць кі ін те ре -си», — ува жає ав тор ма те рі а лів і ді лить ся влас ни мипрак тич ни ми на пра цю ван ня ми.

«Ста нов лен ня ду хов нос ті осо бис тос ті»Ков тун Н. О., учи тель по чат ко вих кла сів, Одесь капри ват на ху дож ньо-ес те тич но го про фі лю шко ла«Кос тан ді».Ано та ція: ав тор за про шує всіх осві тян взя ти участьу дис ку сії з проб ле ми ста нов лен ня ду хов нос ті осо -бис тос ті уч ня та ста вить клю чо ве за пи тан ня: «Хі бамо же ди ти на жи ти, не ві да ю чи сво го при зна чен няв цьо му сві ті? Мо же, са ме в цьо му по ля гає го лов на мі -сія вчи те ля?».

«Кримсь кі го ри»Ко ло дяж на Л. А., учи тель по чат ко вих кла сів, Охтир -сь ка шко ла № 3 Сумсь кої обл.Ано та ція: роз роб ка ком бі но ва но го уро ку при ро доз -нав ст ва в 4-у кла сі на по зна че ну те му. Ме та — озна -йо ми ти уч нів з ха рак тер ни ми особ ли вос тя ми Крим -сь ких гір; роз ви ва ти спо сте реж ли вість, уяву, пам’ять,мис лен ня.

«До вкіл ля тва рин. При сто су ван ня тва рин до до -бу ван ня кор му. За хист від во ро гів»Ко ло дяж на Л. А., учи тель по чат ко вих кла сів, Охтир -сь ка шко ла № 3 Сумсь кої обл.Ано та ція: роз роб ка ін тер ак тив но го уро ку при ро доз -нав ст ва у 3-у кла сі на по зна че ну те му. Ди дак тич наме та уро ку — фор му ва ти по нят тя «до вкіл ля тва рин»та ознай о ми ти уч нів з озна ка ми, за вдя ки яким ди кітва ри ни до бу ва ють корм і за хи ща ють ся від во ро гів.Роз ви ва ти вмін ня спо сте рі га ти, ана лі зу ва ти, ро би тиви снов ки та ви хо ву ва ти лю бов до тва рин, ба жан ня їхза хи ща ти від зни щен ня.

«Урок об слу го ву ю чої пра ці»Ко міс сар чук А. І., учи тель об слу го ву ю чої пра ці, Пав -ло градсь ка шко ла № 9 Дніп ро пет ровсь кої обл.Ано та ція: план-кон с пект ком бі но ва но го уро куз еле мен та ми ін тер ак тив них тех но ло гій у 5-у кла сіна те му «Тех ні ка» (Прак тич на ро бо та 1. Впра виз ке ру ван ня швей ною ма ши ною. Прак тич на ро бо та2. За прав лян ня ни ток у ма ши ну та ви ко нан ня стро -чок). Ме та — ознай ом лен ня уч нів із бу до вою швей -ної ма ши ни; фор му ван ня на ви чок ке ру ван ня швей -ною ма ши ною; сві до ме ви ко нан ня пра вил тех ні кибез пе ки.

«Муль ти ме дій ні тех но ло гії на уро ках ук ра їнсь -кої мо ви та лі те ра ту ри»Кос ті ко ва О. М., ме то дист, учи тель ук ра їнсь кої мо вита лі те ра ту ри, ЦДЮТ, Мир нівсь ка шко ла № 1 Сім фе -ро поль сь ко го рай о ну АРК.Ано та ція: ав тор роз кри ває суть муль ти ме дій них уро -ків, опи сує їх основ ні пе ре ва ги. На при кла ді уро купо за клас но го чи тан ня на те му «Зви чаї, об ря ди та тра -ди ції ук ра їн ців» ілюс т ру ють ся мож ли вос ті ор га ні за -ції ме ді ау ро ку. У до дат ку — ко льо ро ві слай ди не дій -ної пре зен та ції до уро ку.



ФОРУМ

«Роз роб ки уро ків у 8-у кла сі»Кос ті ко ва О. М., учи тель ук ра їнсь кої мо ви та лі те -рату ри, Мир нівсь ка шко ла № 1 Сим фе ро поль с ко горай о нуАно та ція: сце нар ні пла ни-кон с пек ти сис те ми уро ківук ра їнсь кої мо ви (ме діа-уро ки, уро ки з ви ко ри стан -ням комп’ютер них тех но ло гій). Во ни об’єд на ні од -нією за галь ною на вчаль ною те мою, різ но ма ніт ніза ти пом і струк ту рою, осна ще ні ко льо ро ви ми ілюс т -ра ці я ми.

«Ви зна чен ня ти пів склад но го ре чен ня»Кру пі на Л. В., учи тель ук ра їнсь кої мо ви та лі те ра ту -ри, Пол тавсь кий об лас ний лі цей-ін тер нат для об да ро -ва ної мо ло ді при Кре мен чуць ко му пе да го гіч но муучи ли щі ім. А. С. Ма ка рен ка.Ано та ція: план-кон с пект ком бі но ва но го уро ку, ме таяко го за крі пи ти та сис те ма ти зу ва ти знан ня сту ден -тів про склад ні ре чен ня, учи ти ви зна ча ти їх ти пи,фор му ва ти вмін ня роз різ ня ти прос ті, склад ні йусклад не ні ре чен ня, роз ви ва ти куль ту ру мов лен ня,ви хо ву ва ти мо раль но-етич ні якос ті, про фе сій ну від -по ві даль ність.

«Біо фі зи ка де фор ма цій сте бел рос лин»Кур бан Т. Д., учи тель фі зи ки, До нець ка шко ла № 69.Ано та ція: те му мож на ви ко рис та ти на прак тич нихза нят тях фа куль та ти ву з фі зи ки чи при ви вчен ні те -ми за чин ною про гра мою «Си ла пруж нос ті. За кон Гу -ка». За вдя ки їй з уч ня ми мож на про во ди ти ряд за про -по но ва них до слід жень, які до по мо жуть кра ще зро зу -мі ти, від чо го за ле жать пруж ні влас ти вос ті сте белрос лин, зро би ти чер го вий крок до фор му ван ня до -слід ниць кої ком пе тен т нос ті.

«Мо дель про філь но го ви вчен ня окре мих пред -ме тів»Ку рі ло Н. В., за ступ ник ди рек то ра з НВР, Но вог ро -дівсь ка шко ла № 10 До нець кої обл.Ано та ція: ма те рі ал має та ку струк ту ру — за галь ні ві -до мос ті про за клад осві ти, йо го струк ту ра, ме та, за -вдан ня та прин ци пи ді яль нос ті, особ ли вос ті шко ли ІІІсту пе ня; те о ре тич на ба за про філь но го на вчан ня; ор -га ні за ція на вчаль но-ви хов но го про це су; на уко во-ме -то дич не та про грам не за без пе чен ня про філь но го на -вчан ня; ре зуль та ти про філь но го на вчан ня.

«Дей ст вие маг нит но го по ля на за ря жен ную час -ти цу. Си ла Ло рен ца» (рос. мо ва)Куч ма І. В., учи тель фі зи ки, Ми ко ла ївсь ка ве чір няшко ла № 5.Ано та ція: план гру по вої ком бі но ва ної кон суль та ціїз фі зи ки в 11-у кла сі ве чір ньої шко ли на по зна че нуте му. Ме та — по яс ни ти дію маг ніт но го по ля на час т -ки, що ру ха ють ся; увес ти по нят тя си ли Ло рен ца; роз -ви ва ти спо сте реж ли вість, умін ня ро би ти ви снов ки;ви хо ву ва ти ко лек ти візм, кміт ли вість, а та кож фор му -ван ня на уко во го сприй нят тя та на ви чок на вчаль ноїді яль нос ті.

«Роз ви ток основ них фі зич них якос тей ме то домко ло во го тре ну ван ня на уро ках із гім нас ти ки й підчас рух ли вих ігор та ес та фет»Лав ре нов О. В., учи тель фі зич ної куль ту ри та за хис туВіт чиз ни, Бер ди чевсь ка шко ла № 6 іме ні І. В. Жит ни -чен ка Жи то мирсь кої обл.Ано та ція: план-кон с пект про ве ден ня уро ку фі зич ноїкуль ту ри з уч ня ми 8-го кла су (мо дуль «Гім нас ти ка»),ме тою яко го є роз ви ток основ них фі зич них якос тейме то дом ко ло во го тре ну ван ня й під час рух ли вих ігорта ес та фет. У до дат ку — схе ма оці ню ван ня уч нівна уро ці.

«ЗФП з еле мен та ми фут бо лу»Лав ре нов О. В., учи тель фі зич ної куль ту ри та за хис тувіт чиз ни, Бер ди чівсь ка шко ла № 6 іме ні І. В. Жит ни -чен ка Жи то мирсь кої обл.Ано та ція: план-кон с пект про ве ден ня уро ку по вто -рен ня та вдос ко на лен ня ру хо вих на ви чок фі зич ноїкуль ту ри з уч ня ми 9-го кла су (мо дуль «Фут бол»). Кон -с пект роз роб ле но у фор мі таб ли ці, де пла ну єть сязміст основ но го на вчаль но го ма те рі а лу та ме то дич нівка зів ки про йо го опра цю ван ня.

«Ужи ван ня прий мен ни ко вих кон ст рук цій у про -фе сій но му мов лен ні»Ла дя гі на В. П., ви кла дач ук ра їнсь кої мо ви та лі те ра ту -ри, Кре мен чуць ке пе да го гіч не учи ли ще ім. А. С. Ма -ка рен ка Пол тавсь кої обл.

Ано та ція: план-кон с пект уро ку у фор мі прак тич но гоза нят тя, ме та яко го шля хом ви ко нан ня ус них і пись -мо вих вправ ви роб ля ти вмін ня й на вич ки ви ко ри -стан ня прий мен ни ко вих кон ст рук цій в ус но му та пи -сем но му ді ло во му мов лен ні.

«Акти ві за ція пі зна валь ної ді яль нос ті уч нівна уро ках хі мії шля хом за про вад жен ня про ек т ноїтех но ло гії на вчан ня»Ле вад на В. О., за ступ ник ди рек то ра з на вчаль но-ви -хов ної ро бо ти, учи тель хі мії, Воз не сенсь ка шко ла Ме -лі то поль сь кої рай о ну За по різь кої обл.Ано та ція: ма те рі а ли з до сві ду ро бо ти з по зна че ної те -ми, де ак ту а лі зу єть ся те ма до сві ду, ви зна ча ють ся ідеята те о ре тич не під ґ рун тя, опи су єть ся тех но ло гія ро бо -ти над до сві дом. У 15-ти до дат ках — ві зу а лі за ція до -сві ту у ви гля ді таб лиць, схем то що.

«Фі зич ні влас ти вос ті основ. Хі міч ні влас ти вос тілу гів: дія на ін ди ка то ри, вза є мо дія лу гів з кис лот ни -ми ок си да ми, кис ло та ми, со ля ми»Ле вад на В. О., за ступ ник ди рек то ра з НВР, учи тельхімії, Воз не сенсь ка шко ла Ме лі то поль сь кої рай о нуЗа по різь кої обл.Ано та ція: план-кон с пект ви вчен ня но во го ма те рі а луу фор мі уро ку-до слід жен ня з хі мії. Йо го ме та —ознай о ми ти уч нів із фі зич ни ми влас ти вос тя ми основ;роз ви ва ти на вич ки скла дан ня рів нянь хі міч них ре ак -цій; ви хо ву ва ти то ле ран т не став лен ня уч нів у про це -сі гру по вої ро бо ти. У до дат ках до ма те рі а лу — слай дико льо ро вої ме ді ап ре зен та ції до те ми уро ку у фор ма тіPower Point.

«Кар т ки на со ці о куль тур ній осно ві»Лев чен ко Т. І., учи тель ук ра їнсь кої мо ви та лі те ра ту -ри, Свесь ка спе ці а лі зо ва на шко ла № 2 «Лі цей»Ямпіль сь ко го рай о ну Сумсь кої обл.Ано та ція: ав тор пре зен тує ди дак тич ний ма те рі ал —кар т ки на со ці о куль тур ній осно ві кур су «Я і ук ра -їнсь ка мо ва» на те му «Одно рід ні чле ни ре чен ня» (8-йклас). Усі кар т ки в на бо рі на по зна че ну те му скла -дають ся із 6-ти за вдань різ но го рів ня склад нос ті.Укла де но від по від но до ви мог чин ної про гра миз укра їнсь кої мо ви для шкіл з ук ра їнсь кою мо воюнавчан ня.

«Вуг ле вод ні. Ме тан. Мо ле ку ляр на, елек т рон ната струк тур на фор му ли ме та ну, по ши рен ня у при -ро ді, фі зич ні влас ти вос ті»Ленсь ка Н. А., учи тель хі мії, Ки ївсь ка гім на зія № 179.Ано та ція: план-кон с пект ком бі но ва но го уро ку хі мії.Ме та — сфор му ва ти по нят тя про вуг ле вод ні; ознай о -ми ти уч нів з різ ни ми пред с тав лен ня ми фор мул;опри люд ни ти но ве по нят тя «гіб ри ди за ція елек т рон -них ор бі та лей» на при кла ді елек т ро нів у ато мі кар бо -ну; по гли би ти знан ня про по ши рен ня ор га ніч нихспо лук у при ро ді; сфор му ва ти на вич ки скла дан ня ку -лес тер ж не вих мо де лей мо ле кул.

«Усе моє, все зветь ся Укра ї на»Лі со вець О. В., учи тель по чат ко вих кла сів, При луць кагім на зія № 1 Чер ні гівсь кої обл.Ано та ція: про ект з чи тан ня для 3-го кла су, де ін тег ру -ють ся та кі пред ме ти: «Укра їнсь ка мо ва», «Чи тан ня»,«Я і Укра ї на», «Інфор ма ти ка», «Гео гра фія», «Істо ріяУкра ї ни». Дає змо гу від по віс ти на клю чо ве за пи тан -ня: «Чи мо жу я на зи ва тись ук ра їн цем?».

«Звук [х],[х’]. Бук ви Х х»Лі со вець О. В., учи тель по чат ко вих кла сів, При луць кагім на зія № 1 Чер ні гівсь кої обл.Ано та ція: план-кон с пект уро ку чи тан ня в 1-у кла сіза сис те мою роз ви валь но го на вчан ня В. Да ви до ва-Д.Ель ко ні на. Ме та — по знай о ми ти ді тей з но вою бук -вою та роз ви ва ти чи таць кі вмін ня; увес ти по нят тя«діа лог»; по знай о ми ти із си но ні ма ми; ви хо ву ва ти по -ва гу й лю бов до хлі ба.

«По слі дов ни ки Ро бін зо на»Ло за Г. М., за ступ ник ди рек то ра з НВР, учи тель ро -сійсь кої мо ви та лі те ра ту ри, за ру біж ної лі те ра ту ри,Ру бі жансь ка ЗОШ № 4 Лу гансь кої обл.Ано та ція: муль ти ме дій на пре зен та ція до ви вчен няро ма ну Да ні е ля Де фо «Ро бін зон Кру зо» із клю чо вимза пи тан ням для уч нів: «Чи бу ли в Ро бін зо на по слі дов -ни ки в лі те ра ту рі та в ре аль но му жит ті?».

«Прий мен ник як служ бо ва час ти на мо ви»Лук’яно ва Н. В., учи тель ук ра їнсь кої мо ви та лі те ра ту -

ри, Чер во но за водсь ка шко ла № 2 Лох виць ко го рай о -ну Пол тавсь кої обл.Ано та ція: план-кон с пект уро ку ук ра їнсь кої мо ви в 7-у кла сі із за сто су ван ням муль ти ме дій них тех но ло гій.Ме та уро ку — за без пе чи ти по глиб лен ня знань уч нівпро прий мен ник, фор му ва ти вмін ня са мо стій но бу ду -ва ти ви слов лю ван ня, зба га чу ва ти слов ни ко вий за пас.

«За галь на ха рак те рис ти ка нер во вої сис те ми. Бу -до ва нер во вої сис те ми»Луць І. І., учи тель біо ло гії, Буб нівсь ка шко ла Во ло ди -мир-Во линсь ко го рай о ну Во линсь кої обл.Ано та ція: план-кос пект муль ти ме дій но го уро ку для 9-го кла су має на ме ті спри я ти ро зу мін ню знань про бу -до ву й фун к ції нер во вої сис те ми, ме ха нізм вза є -мозв’яз ку спин но го та го лов но го моз ку, під по ряд ку -ван ня їх фун к цій. У до дат ках — ко льо ро ві ілюс т ра ціїта пре зен та ція.

«По рів нян ня за ін ши ми озна ка ми, за скла домчас тин, на яв них у ма люн ку, за роз та шу ван ням»Ма жа ра В. І., учи тель по чат ко вих кла сів, При луць кагім на зія № 1 Чер ні гівсь кої обл.Ано та ція: урок-май с тер ня з ма те ма ти ки для 1-го кла -су за сис те мою роз ви валь но го на вчан ня Ель ко ні на-Да ви до ва. Ме та уро ку — роз ви ва ти мис лен ня,пам’ять, ува гу, умін ня спо сте рі га ти й ана лі зу ва ти; ви -хо ву ва ти в ді тей дбай ли ве став лен ня до кві тів.

«Рід ний край на те ри то рії Укра ї ни. Сум щин»Ма ро ко О. П., учи тель по чат ко вих кла сів, за ступ никди рек то ра шко ли з ви хов ної ро бо ти, Свесь ка спе ці а -лі зо ва на шко ла № 1 Ямпіль сь кої рай о ну Сумсь кої обл.Ано та ція: роз роб ка уро ку при ро доз нав ст ва на по зна -че ну те му для 4-го кла су. Ме та — сфор му ва ти знан няпро роз та шу ван ня на кар ті Укра ї ни міс це вос ті,де про жи ва ють уч ні; сфор му ва ти вмін ня ви зна ча тисто ро ни го ри зон ту за міс це ви ми озна ка ми; роз ви ва -ти спо сте реж ли вість; ви хо ву ва ти лю бов до рід но гокраю.

«Енер го сис те ма Укра ї ни. Спо жи ван ня елек т ро -енер гії. Енер го збе ре жен ня»Мар ти нюк Т. С., учи тель гео гра фії, Бі ло цер ківсь кашко ла № 18 Ки ївсь кої обл.Ано та ція: кон с пект уро ку ви вчен ня но во го ма те рі а луз гео гра фії з ви ко ри стан ням муль ти ме дій них пре зен -та цій (до да ють ся). Ме та — по ка за ти утво рен ня енер -го сис те ми Укра ї ни; усві дом лен ня уч ня ми влас ноїзна чу щос ті та мож ли вос ті впли ва ти на за галь ну енер -го за леж ність кра ї ни.

«Искус ство быть вол шеб ни ком» (рос. мо ва)Мель ні ко ва О. С., учи тель ро сійсь кої мо ви та лі те ра -ту ри, Лу гансь кий НВК шко ла-лі цей № 24.Ано та ція: план-кон с пект уро ку-дис ку сії за но ве лоюО’Ген рі «Да ри вол х вів». На уро ці ви ко рис то ву ють сяфо то ма те рі а ли з біо гра фії пись мен ни ка, ре про дук ціїкар тин іта лійсь ких і ро сійсь ких мит ців на різ д вя нуте ма ти ку, ма люн ки уч нів до но ве ли. Ме та уро ку —з’ясу ва ти, що та ке справ ж ні людсь кі по чут тя.

«Пла ван ня тіл. Вод ний транс порт»Мон д ра Т. П., учи тель ін фор ма ти ки та фі зи ки, Баль -ко вець ка шко ла Во ло чись ко го рай о ну Хмель ницькоїобл.Ано та ція: ілюс т ро ва ний план-кон с пект уро ку фі зи ки(за ти пом — ви вчен ня но во го ма те рі а лу) ста витьза ме ту з’ясу ва ти умо ви пла ван ня тіл; роль вод но готранс пор ту в на шо му жит ті, а та кож роз ви ну ти ло гіч -не мис лен ня уч нів і ви хо ва ти за ці кав ле ність пред ме -том. Ма те рі ал уро ку роз гор та єть ся на іс то рич но муек скур сі з до сві ду люд ст ва.

«Хліб — усьо му го ло ва»Му ля ре вич В. В., учи тель по чат ко вих кла сів, Уман -ський НВК № 1 Чер кась кої обл.Ано та ція: план-кон с пект уро ку чи тан ня у 2-у кла сіз по зна че ної те ми. Ме та уро ку — знай о ми ти ді тейіз тим, що хліб — цін ний про дукт хар чу ван ня та святи -ня на ро ду; ви хо ву ва ти бе реж ли ве став лен ня до хлі бу.

«Пись мо бук вос по лу чен ня «дз» і слів з ним»Му ля ре вич В. В., учи тель по чат ко вих кла сів, Умансь -кий НВК № 1 Чер кась кої обл.Ано та ція: план-кон с пект уро ку на вчан ня гра мо тив 1-у кла сі, ме та яко го ознай о ми ти з на пи сан ням бук -вос по лу чен ня «дз», йо го зву ко вим зна чен ням, на вчи -ти пи са ти сло ва з бук вос по лу чен ням «дз».



ФОРУМ

«Абсо лют ні сві то ві бес т се ле ри у ди тя чо му чи -тан ні (М. Твен, Р. Кіп лінг, А. Лін д г рен)»Но вод вор чук О. В., ви кла дач ук ра їнсь кої мо вита літера ту ри, Кре мен чуць ке пе да го гіч не учи ли щеім. А. С. Ма ка рен ка Пол тавсь кої обл.Ано та ція: план-кон с пект за нят тя, ме та яко го вчи тико лек тив но му до слід жен ню жит тя та твор чос ті ві -домих ди тя чих пись мен ни ків сві то вої лі те ра ту ри (М.Тве на, А. Лін д г рен, Р. Кіп лін га); фор му ва ти в уч нівуяв лен ня про ви дат них пись мен ни ків сві то вої лі те ра -ту ри.

«Вве ден ня та ре да гу ван ня тек с ту. Пе ре вір капра во пи су»Ню ка ло І. М., учи тель ін фор ма ти ки, Но во град-Во -линсь ка шко ла № 9 Жи то мирсь кої обл.Ано та ція: план-кон с пект уро ку за сво єн ня но вихзнань, фор му ван ня вмінь і на ви чок з ін фор ма ти кив 9-у кла сі на по зна че ну те му. Ме та — удос ко на ли тиоснов ні знан ня про тек с то вий ре дак тор MicrosoftWord і йо го мож ли вос ті; на вчи ти ство рю ва ти до ку -мен ти з пев ною струк ту рою та про во ди ти пе ре вір купра во пи су.

«Ма лі ті ла Со няч ної сис те ми»Олек сі є вич Н. Л.; учи тель фі зи ки, Чер ні вець ка гім на -зія № 5; Коб лянсь ка Ф. Г., учи тель ас т ро но мії, Чер ні -вець ка шко ла № 1.Ано та ція: ма те рі а ли до уро ку з ас т ро но мії на по зна -че ну те му для уч нів 11?12-х кла сів, ку ди увій ш ли ві до -мос ті про ас те ро ї ди, ко ме ти, ме те о ри ти, кла си фі ка -цій на таб ли ця до те ми, ма те рі а ли для до пит ли вих,тес то ві за вдан ня за кри тої фор ми та пре зен та ціядо уро ку у фор ма ті Power Point, окре мі пап ка з фо то -гра фі я ми ма лих тіл.

«Таб лич ний про це сор Excel. Ство рен ня, від крит -тя, збе ре жен ня фай лів книг. Вве ден ня й ре да гу ван -ня діа па зо нів»Олій ник Г. Я., ви кла дач-ме то дист із пред ме ту осно -ви ін фор ма ти ки, На двір нянсь кий ко ледж на ці о -наль но транс пор т но го уні вер си те ту Іва но-Фран -ківсь кої обл.Ано та ція: кон с пект прак тич но го за нят тя на по зна че -ну те му за пла ном: ознай о ми ти ся з те о ре тич ни ми ві -до мос тя ми елек т рон ної таб ли ці MS Excel; опи са тиеле мен ти вік на таб ли ці MS Excel; за пов ни ти таб ли цюви ко нан ня дій з ро бо чою книж кою, ро бо чим ар ку -шем; ви ко нан ня за вдань.

«При зна чен ня та фун к ції про гра ми обо лон киMS DOS Norton Commander. За пуск про гра ми. Отри -ман ня до по мо ги. Ука зів ки для ро бо ти з фай ла мита ка та ло га ми»Олій ник Г. Я., ви кла дач-ме то дист пред ме та «Осно виін фор ма ти ки», На двір нянсь кий ко ледж На ці о -нально го транс пор т но го уні вер си те ту Іва но-Фран -ківсь кої обл.Ано та ція: план-кон с пект ком бі но ва но го не тра ди цій -но го за нят тя, за вдан ня яко го — до би тись від сту ден -тів знань про при зна чен ня та фун к ці о наль ні мож ли -вос ті комп’ютер ної про гра ми та прак тич ні вмін ня ро -бо ти з фай ла ми.

«Си нер ге тич ний під хід до ви кла дан ня пред ме тівсус піль но-по лі тич них на ук»Олій ник Ю. В., ви кла дач іс то рії та сус піль но-по лі тич -них на ук, Ко ро ти чансь кий лі цей Хар ківсь кої обл.Ано та ція: учи тель уже кіль ка ро ків пра цює над проб -ле мою «Си нер ге тич ний під хід до ви кла дан ня сус піль -но-по лі тич них на ук» і кон с та тує, що на по чат ку ХХІсто літ тя світ не прос то змі нив ся, йо го змін ність пе -ретво ри лась на кон стан ту іс то рич но го про це су.У цьо му кон тек с ті стає оче вид ним, що цін ність от ри -ма них знань, здо бу тих уч ня ми в за галь но ос віт ньо мунавчаль но му за кла ді, по ля гає не так у те о ре тич но муза сво єн ні, як у фор му ван ні їх прак тич но го за сто су -ван ня.

«Ви бор чі сис те ми»Олій ник Ю., В., ви кла дач іс то рії та сус піль но-по лі тич -них на ук, ма гістр управ лін ня, Ко ро ти чансь кий лі цейХар ківсь кої обл.Ано та ція: план-кон с пект і ме то дич ні ма те рі а ли пропро ве ден ня уро ку на по зна че ну те му у фор мі ді ло воїгри. До на бо ру ма те рі а лів вхо дять: за про шен ня на ви -бо ри пре зи ден та кла су, про то кол діль нич ної ко мі сії,бю ле тень для го ло су ван ня та ві до мос ті про іс то ріюви бо рів.

«Ви мо ва й на пи сан ня пре фік сів з- (зі-), с-»Опа на сюк З. Д., учи тель ук ра їнсь кої мо ви та лі те ра ту -ри, Но во град-Во линсь ка шко ла Жи то мирсь кої обл.Ано та ція: план-кон с пект уро ку-про ек ту ук ра їнсь коїмо ви у 5-у кла сі. Ме та уро ку — по гли би ти знан ня уч -нів про час ти ни сло ва; зба га чу ва ти слов ни ко вий за -пас; ви хо ву ва ти ува гу, ста ран ність, лю бов до рід ноїмо ви. У до дат ку — ме ді ап ре зен та ція.

«П’єса «Ха зя їн» Іва на Кар пен ка-Ка ро го — со ці -аль но-са ти рич на ко ме дія. Ха рак те рис ти ка об ра зуПу зи ря»Оса тюк Н. А., за ступ ник ди рек то ра з на уко вої ро бо -ти, учи тель ук ра їнсь кої мо ви та лі те ра ту ри, Хмель -ницька гім на зія № 2.Ано та ція: план-кон с пект уро ку ук ра їнсь кої лі те ра ту -ри в 10-у кла сі, ме та яко го ознай о ми ти уч нів з по нят -тям про со ці аль но-са ти рич ну ко ме дію, опра цю ва титекст п’єси, оха рак те ри зу ва ти об раз Пу зи ря; удос ко -на лю ва ти на вич ки ха рак те ри зу ван ня лі те ра тур но гоге роя, умін ня ар гу мен то ва но від сто ю ва ти влас ну по -зи цію; ви хо ву ва ти по ва гу до лю дей, умін ня здій с ню -ва ти жит тє вий ви бір.

«Між пред мет ні зв’яз ки в кур сі фі зи ки як шляхдо по си лен ня єд нос ті на вчан ня та ви хо ван ня уч нів»Охре мен ко Н. О., учи тель фі зи ки й ас т ро но мії, за -ступ ник ди рек то ра шко ли з НМР, Свесь ка спе ці а лі -зо ва на шко ла № 1 Ямпіль сь ко го рай о ну Сумсь кої обл.Ано та ція: ав тор роз гля дає проб ле му вста нов лен няміж пред мет них зв’яз ків ви кла дан ня кур су фі зи ки за -галь но ос віт ньої шко ли та низ ки ін ших пред ме тів,ув’язу ю чи це із проб ле мою ви хан ня уч нів. Цін ністьро бо ті при дає до бір ка ме то дич них ма те рі а лів на по -зна че ну те му.

«Во ди ця — усьо му ца ри ця»Па ла мар чук Л. О., учи тель гео гра фії та основ еко -номі ки, Вра ді ївсь ка рай он на гім на зія Ми ко ла ївсь -кої обл.Ано та ція: План-кон с пект під сум ко во го уро ку-грина те му «Гід рос фе ра», ме та яко го уза галь ни ти та сис -те ма ти зу ва ти знан ня уч нів про гід рос фе ру Зем лі;про дов жи ти фор му ван ня на ви чок ро бо ти з кар тою,ат ла сом, до дат ко ви ми ма те рі а ла ми.

«Різ но ма ніт ність жи вих ор га ніз мів. Зна чен нярос лин у при ро ді та жит ті лю дей. Ви ди рос лин.Євген Шмор гун «Зе ле ні су сі ди»»Пе ре піч ка І. В., учи тель по чат ко вих кла сів, Ста ро кос -тян ти нівсь ка гім на зія Хмель ницької обл.Ано та ція: план-кон с пект ін тег ро ва но го уро ку при -родоз нав ст ва та чи тан ня у 3-у кла сі. Ме та уро ку —про дов жен ня фор му ван ня по нят тя жи вої та не жи воїпри ро ди, фор му ван ня уяв лень про цар ст ва жи воїпри ро ди, зна чен ня рос лин, різ но ма ніт ність рос линна Зем лі; роз ши рен ня уяв лен ня уч нів про на вко лиш -ній світ на осно ві тво рів ху дож ньої лі те ра ту ри.

«Го во ри мо «по-мод но му»»Пе ре сунь ко Т. М., учи тель, Ба ла бинсь ка гім на зія«Пре стиж» За по різь кої обл.Ано та ція: план-кон с пект уро ку-до слід жен ня, ме таяко го ви яви ти особ ли вос ті ук ра їнсь кої жар гон ноїлек си ки; до слі ди ти її міс це та роль у су час но му сус -піль ст ві; до по мог ти уч ням уник ну ти «сур жи ка»; ви -роб ля ти на вич ки пра виль но го ви ко ри стан ня мов нихза со бів у різ них си ту а ці ях. У до дат ку — ме ді ап ре зен -та ція.

«Ін но ва цій ні тех но ло гії на вчан ня у роз вит кутвор чих здіб нос тей уч нів на уро ках ук ра їнсь кої мо -ви та лі те ра ту ри«Пе ре сунь ко Т. М., учи тель, Ба ла бинсь ка гім на зія«Пре стиж» За по різь кої обл.Ано та ція: опис влас но го прак тич но го до сві ду ро бо ти,де апро бо ва но спо сіб ін тег ра ції де яких су час них тех -но ло гій на вчан ня в роз вит ку твор чої осо бис тос ті уч -ня на уро ках ук ра їнсь кої сло вес нос ті. Опи са ноза пев ним пла ном: ак ту аль ність, ме та, те о ре тич набаза до сві ду то що.

«Скан ди на вія»Пе ре хо до ва О. І., учи тель іс то рії та пра во знав ст ва,Ди мит ровсь ка ук ра їнсь ка гім на зія До нець кої обл.Ано та ція: план-кон с пект ком бі но ва но го уро ку все -світ ньої іс то рії в 7-у кла сі. Для йо го про ве ден ня не об -хід не та ке об лад нан ня: SMART-дош ка, дис ке ти з тек -с та ми, кар ти та ма люн ки. Ме та уро ку — ознай о ми ти

уч нів із по ді я ми, які увій ш ли в іс то рію Євро пияк «Епо ха нор ма нів», да ти уяв лен ня про ві кін гів, їхроль у жит ті єв ро пейсь ких на ро дів. У до дат ку — ме ді -ап ре зен та ція.

«Упро вад жен ня ме то ду про ек тів у на вчаль но-ви хов ний про цес по чат ко вої лан ки, як роз ви токжит тє вих ком пе тен т нос тей уч нів»Пет рів О. Ф., учи тель по чат ко вих кла сів, НВК «Балт -сь ка шко ла № 2 — гім на зія» Одесь кої обл.Ано та ція: пред с тав ле на ро бо та до по мо же вчи те лямпо чат ко вої лан ки пра виль но ор га ні зу ва ти ро зу мо вута прак тич ну ді яль ність уч нів, спри я ти ме фор му ван -ню вмінь і на ви чок за сто су ван ня на бу тих знань підчас ство рен ня різ но ма ніт них про ек тів.

«Спро ще ний роз ра ху нок се ред ньо го ба лу кла суза 12-баль ною сис те мою оці ню ван ня»Пор ту галь сь кий О. В., учи тель гео гра фії, Ми ко ла ївсь -ка шко ла № 56.Ано та ція: ав тор дає влас не ба чен ня роз ра хун ку се -ред ньо го ба ла кла су (або ін шої ве ли кої гру пи уч нів,сту ден тів, кур сан тів то що), що сут тє во еко но мить часучи те лів у звіт ний пе рі од.

«Де і як мо жуть пра цю ва ти не пов но літ ні»Про ко пів Д. В., Чер ні вець ка гім на зія № 5.Ано та ція: план-кон с пект уро ку пра во знав ст ва (прак -тич ний курс, 9-й клас). Ме та — оха рак те ри зу ва титру до ві пра ва, ро бо чий час і час від по чин ку не пов но -літ ніх; ви хо ву ва ти ін те рес уч нів до пра во знав ст ва,до прак тич но го за сто су ван ня сво їх прав у га лу зі тру -до вих від но син.

«До да ван ня й від ні ман ня зви чай них дро бів»Пур ден ко Т. С., учи тель ма те ма ти ки, Бо рис піль сь кийлі цей «Ди зайн-осві та» іме ні Пав ла Чу бинсь ко го Ки -ївсь кої обл.Ано та ція: План-кон с пект уро ку ма те ма ти ки в 6 кла сіу ви гля ді ілюс т ро ва ної ко льо ро вої ме ді ап ре зен та ції.Йо го особ ли вос ті мож на ви зна чи ти сло ва ми Б. Пас -ка ля: «Пред мет ма те ма ти ки та кий се рйоз ний, що ко -рис но не не хту ва ти на го дою ро би ти йо го тро хи ці ка -вим».

«Ви ко ри стан ня ін фор ма цій них тех но ло гій науро ках ма те ма ти ки»Пур ден ко Т. С., учи тель ма те ма ти ки, Бо рис піль сь кийлі цей «Ди зайн-осві та» іме ні Пав ла Чу бинсь ко го Ки -ївсь кої обл.Ано та ція: ав тор роз мір ко вує про мож ли вос ті та пе ре -ва ги ви ко ри стан ня ін фор ма цій них тех но ло гій на -вчан ня в кур сі ма те ма ти ки за галь но ос віт ньої шко ли.Окре ма ува га при ді ля єть ся за сто су ван ню таб лич но гопро це со ра MS Excel, про гра ми для ство рен ня пре зен -та цій Microsoft Power Point, па ке та ди на міч ної гео -мет рії DG, кон т роль но-діа гнос тич ної сис те ми Test-W.

«Англійсь кі свя та та тра ди ції»Пу цен ко С. С., за ступ ник ди рек то ра з на вчаль ної ро -бо ти, учи тель ан г лійсь кої мо ви, шко ла-ін тер нат «Ви -со ко піль сь ка гім на зія» Хер сонсь кої обл.Ано та ція: кон с пект уро ку ан г лійсь кої мо ви у 8-у кла -сі на по зна че ну те му. Ме та — ство ри ти умо ви дляроз вит ку на ви чок чи тан ня й ус но го мов лен ня; роз ви -ва ти мов ну здо гад ку; ви хо ву ва ти ін те рес та по ва гудо тра ди цій ан г ло мов них кра їн.

«Осно ви на кла дан ня шин з під руч но го ма те ріалу»Ря бу ха А. П., учи тель еко но мі ки, пра во знав ст ва,основ ме ди ко-са ні тар ної під го тов ки, Глу хівсь каспеці а лі зо ва на шко ла-ін тер нат ім. М. І. Жу жо миСум ської обл.Ано та ція: план-кон с пект уро ку за сто су ван ня знань,умінь і на ви чок (прак тич на ро бо та) з ме ди ко-са ні тар -ної під го тов ки в 11-у кла сі в таб лич ній фор мі. Основ -ни ми за да ча ми уро ку ви зна ча ють ся: до пов ни ти уяв -лен ня про трав ми но ви ми по нят тя ми; до по мог ти усві -до ми ти зна чен ня знань ПМД. У до дат ках — зміс тов ніди дак тич ні та ілюс т ра тив ні ма те рі а ли для ро бо ти уч -нів у гру пах.

«Кі но по вість «Укра ї на в ог ні» О. Дов жен ка. До ляна ро ду крізь приз му суб’єк тив ної ін тер пре та ції»Сав чен ко Т. О., ви кла дач ук ра їнсь кої мо ви та лі -терату ри, Кре мен чуць ке пе да го гіч не учи ли щеім. А. С. Ма ка рен ка Пол тавсь кої обл.Ано та ція: план-кон с пект уро ку, ме та яко го роз гля ну -ти умо ви на пи сан ня кі но по віс ті, ви ко рис то ву ю чи



ФОРУМ

еле мен ти ін тер ак тив но го та проб лем но го на вчан ня;куль ти ву ва ти пам’ять про ге ро їч ні та тра гіч ні сто рін -ки іс то рії Укра ї ни; ви хо ву ва ти по ва гу до лю дей во єн -но го по ко лін ня.

Ком по зи ція му зич но го тво ру.Си до рен ко І. В., учи тель му зич но го мис тец т ва, Ми ко -ла ївсь ка шко ла № 56.Ано та ція: план-кон с пект уза галь ню ю чо го уро куна по зна че ну те му у ІІ се мес т рі 7-го кла су. Урок про -во дить ся у фор мі аук ці о ну, де то ва ром є знан ня уч нів,які про по ну ють ся у ви гля ді ло тів. Ве ду чим на та ко мууро ці кра ще бу ти вчи те лю, а уч ні утво рю ють ак ці о -нер ні то ва рис т ва, де оби ра єть ся пре зи дент.

«Фор му ван ня твор чих ком пе тен т нос тей на уро -ках лі те ра ту ри» (рос. мо ва)Скоб ля ко ва Т. А., учи тель ро сійсь кої мо ви та лі те ра -ту ри, Ма кі ївсь ка шко ла № 47 До нець ка обл.Ано та ція: ав тор роз кри ває зна чен ня тер мі на «ком пе -тен т ність», ви світ лю ю чи шля хи її фор му ван ня, роз -кри ває суть діа гнос тич них ме то дик і без по се ред нійроз ви ток здіб нос тей уч нів як ме ту ви кла дан ня. Про -по ну ють ся зраз ки різ но рів не вих за вдань до уро ківу 5–9-х кла сах.

«От рас ска за к но вел ле» (рос. мо ва)Скоб ля ко ва Т. А., учи тель ро сійсь кої мо ви та лі те ра -ту ри, Ма кі ївсь ка шко ла № 47 До нець кої обл.Ано та ція: план-кон с пект уро ку за ру біж ної лі те ра ту -ри роз роб ле но з ме тою під го тов ки уч нів до те ма тич -ної кон т роль ної ро бо ти на по зна че ну те му. Ме та —по вто ри ти та за крі пи ти знан ня твор чої спад щи ниА. Че хо ва, О’Ген рі, А. Ко нан Дой ла з ви ко ри стан нямін тер ак тив них ме то дів на вчан ня.

«Ха рак те рис ти ка хі міч них еле мен тів ма лих пе -рі о дів за їх міс цем у пе рі о дич ній сис те мі та бу до воюато ма»Ско ро падсь ка С. О., ви кла дач хі мії та ва ле о ло гії, Ки -ївсь кий об лас ний лі цей-ін тер нат фі зич ної куль ту рита спор ту.Ано та ція: план-кон с пект уро ку сис те ма ти за ції та уза -галь нен ня знань, ме та яко го за крі пи ти знан ня уч нівпро бу до ву ато ма, про дов жу ва ти роз ви ва ти вмін няви зна ча ти влас ти вос ті еле мен та за йо го по ло жен няму пе рі о дич ній сис те мі.

«Пись мен ни ки Ки їв щи ни»Со ляр Н. В., учи тель по чат ко вих кла сів, Бі ло цер ків -ська ба га то про філь на шко ла № 11 Ки ївсь кої обл.Ано та ція: пла ни-кон с пек ти уро ків по за клас но го чи -тан ня на по зна че ну те му. Автор про по нує роз роб китем та ких уро ків: «Ве се лі гу мо рес ки Во ло ди ми раДідівсь ко го»; «Дер жа ва моя»; «У бо роть бі за рід нийкрай. Ана то лій Гай «Жай во ро ни над по лем»; «Укра -їнсь ка жін ка. Її гро мадсь ка й сус піль на роль». Ме таостан ньої роз роб ки — по знай о ми ти ді тей з по стат тюсла вет ної доч ки Укра ї ни — Ма ру сею Бо гус лав кою.

«За М. Ко цю бинсь ким «Іван Яко вич Фран ко».І. Я. Фран ко «Ди ву ва лась зи ма», «За єць та їжак»»Спір ке О. А., учи тель по чат ко вих кла сів. До нець кашко ла № 97 з по глиб ле ним ви вчен ням ан г лійсь кої мо -ви.Ано та ція: план-кон с пект уро ку ук ра їнсь ко го чи тан няв 4-у кла сі із за сто су ван ням за со бів ін фор ма цій но-ко -му ні ка цій них тех но ло гій. Ме та уро ку — роз ши ри тизнан ня ді тей про пись мен ни ків Укра ї ни та їх ню твор -чість; фор му ва ти вмін ня пов но цін но сприй ма ти на -уко во-пі зна валь ні та ху дож ні тек с ти.

«При кмет ник»Стель ма щук Т. П., учи тель по чат ко вих кла сів, Но во -во линсь ка шко ла № 7 Во линсь кої обл.Ано та ція: урок уза галь нен ня та сис те ма ти за ції знаньуч нів у 4-у кла сі. Роз роб ле ний у не стан дар т ній фор міза пра ви ла ми гри «Інту ї ція» та ін ших ін те лек ту аль -них ігор з ви ко ри стан ням ін тер ак тив них вправ,що до зво ля ють уріз но ма ніт ни ти прий о ми ро бо ти уч -нів на уро ці, спо ну кає їх до більш по глиб ле но го ви -вчен ня мо ви.

«Кра са лю ди ни — це ба гат ст во»Сте цо вич М. В., учи тель ук ра їнсь кої мо ви та лі те ра ту -ри, Хустсь кий НВК № 1 За кар патсь кої обл.Ано та ція: план-кон с пект уро ку роз вит ку зв’яз но гомов лен ня «Під го тов ка до на пи сан ня тво ру-опи суза кар ти ною», що ін тег рує пред ме ти «Укра їнсь ка

мова» й «Інфор ма ти ка». Ме та — по вто ри ти сти лі тати пи мов лен ня; зо се ре ди ти ува гу уч нів на ха рак тер -них ри сах зов ніш нос ті та внут ріш ніх якос тях лю ди ни.

«Со няч ні та мі сяч ні за тем нен ня» (рос. мо ва)»Сто ро жук В. М., учи тель ма те ма ти ки та фі зи ки, Дзер -жинсь ка шко ла № 12 До нець кої обл.Ано та ція: роз роб ка ком бі но ва но го уро ку, ди дак тич -ною ме тою яко го є фор му ван ня пі зна валь ної, са мо ос -віт ньої, твор чої ком пе тен т нос ті уч нів по від но шен нюдо по яс нен ня ви ник нен ня со няч них і мі сяч них зать -ма рень. У до дат ку ба га то ілюс т ро ва ні слай ди для ме -діа-пре зен та ції.

«Агре гат ний стан ре чо ви ни» (рос. мо ва)Сто ро жук В. М., учи тель ма те ма ти ки та фі зи ки, Дзер -жинсь ка шко ла № 12 До нець кої обл.Ано та ція: роз роб ка уро ку за сво єн ня знань і вмінь,ди дак тич на ме та яко го — фор му ва ти вмін ня роз кри -ва ти зв’язок мік ро ско піч ної бу до ви ре чо ви ни з йо гомак рос ко піч ним ста ном і по рів ню ва ти фі зич ні влас -ти вос ті. У до дат ку — слай ди ме ді ап ре зен та ції.

«Ін тер ак тив ні ме то ди на вчан ня на уро ках освіт -ньої га лу зі «Лю ди на і світ»Стро кань Н. О., учи тель по чат ко вих кла сів, Воз не -сенсь ка шко ла Ме лі то поль сь ко го рай о ну За по різь коїобл.Ано та ція: ма те рі а ли з до сві ду ро бо ти на по зна че нуте му, де ав тор ді лить ся дум ка ми про суть учи тель сь -кої пра ці, ро бить спро бу збаг ну ти проб ле ми су час ноїшко ли, осві ти та спів від но сить це із прак ти кою влас -ної ді яль нос ті. У до дат ках — таб ли ці, схе ми та діа гра -ми, що уна оч нять те о ре тич не під ґ рун тя ро бо ти.

«Фло ра і фа у на Укра ї ни»Та ран В. О., ви кла дач основ при ро доз нав ст ва із прак -ти ку мом, Ле бе динсь ке пе да го гіч не учи ли ще іме ніА. С. Ма ка рен ка Сумсь кої обл.Ано та ція: кнспект лек ції для сту ден тів пе да го гіч но гоучи ли ща спе ці аль нос ті «До шкіль на осві та», що роз -ра хо ва на на 4 год. Лек ція да єть ся за та ким пла ном: за -галь на ха рак те рис ти ка фло ри Укра ї ни; за галь на ха -рак те рис ти ка фа у ни Укра ї ни; рос ли ни лі су; ком п лек -с на ор га ні за ція охо ро ни при ро ди.

«На род і йо го бут тя на сто рін ках по еми «Мой -сей» І. Фран ка»Те ре щен ко О. В., ви кла дач ук ра їнсь кої мо вита літера ту ри, Кре мен чуць ке пе да го гіч не учи ли щеім. А. С. Ма ка рен ка Пол тавсь кої обл.Ано та ція: план-кон с пект уро ку-фі ло софсь ко го до -слід жен ня. Ме та уро ку — ви світ ли ти фі ло софсь кі мо -ти ви по еми; роз кри ти зміст і ду хов не ба гат ст во тво -ру, мо ну мен таль ність об ра зу Мой сея — на род но гопро во ди ря та про ро ка; з’ясу ва ти ав то біо гра фіч ні мо -мен ти в по емі.

«Ха рак те рис ти ка дій о вих осіб п’єси Іва на Кар -по ви ча Кар пен ка-Ка ро го «Сто ти сяч»»Тов с топ’ят О. В., учи тель ук ра їнсь кої мо ви та лі те ра -ту ри, Чер кась кий ко ле гі ум «Бе ре ги ня».Ано та ція: план-кон с пект уро ку ук ра їнсь кої лі те ра ту -ри в 9-у кла сі, ме та яко го на вчи ти уч нів ана лі зу ва тидра ма тич ні тво ри; роз ви ва ти на вич ки ро бо ти з тек с -том; ви хо ву ва ти в уч нів по чут тя не на вис ті до будь-яко го шах рай ст ва.

«Про дук ти хар чу ван ня. У су пер мар ке ті»Тор чи но вич О. А., учи тель фран цузь кої мо ви, До -нець ка гім на зія № 92.Ано та ція: роз роб ка уро ку для 8?9-го кла су се ред ньо -го рів ня під го тов ки з фран цузь кої мо ви. Те ма:«Nourriture. Produits alimentaires. Au supermarch?».Ме та — на вчи ти бу ду ва ти діа ло ги на по зна че ну те му;по пов ни ти слов ни ко вий за пас; на вчи ти ро зу мі ти сут -тє ві еле мен ти мо ви; сти му лю ва ти уч нів до ус них ви -слов лю вань.

«Основ ні ко ман ди ро бо ти з ро бо чою кни гою та їїар ку ша ми»Фе дій О. Г., ви кла дач ін фор ма ти ки та комп’ютер ноїтех ні ки, Пол тавсь кий ко мер цій ний тех ні кум.Ано та ція: ме то дич ні ма те рі а ли від кри то го прак тич -но го за нят тя з ін фор ма ти ки та комп’ютер ної тех ні кина по зна че ну те му. Ма те рі а ли міс тять ін струк тив но-ме то дич ну кар ту уро ку, ро бо чий зо шит, оці ноч нукар ту ді яль нос ті уч нів, ін струк тив но-ме то дич ну схе -му ор га ні за ції са мо стій ної ро бо ти уч ня.

«За кріп лен ня знань, умінь і на ви чок на те му«Імен ник». Скла до ві здо ро во го спо со бу жит тя»Фе дор чен ко Т. А., учи тель по чат ко вих кла сів, До -нець ка шко ла № 97.Ано та ція: кон с пект ін тег ро ва но го уро ку ук ра їнсь коїмо ви й основ здо ров’я в 4-у кла сі. Ме та — по гли би тита за крі пи ти знан ня уч нів про імен ник і по ка за ти уч -ням, що до три ман ня всіх скла до вих здо ро во го спо со -бу жит тя є про від ною умо вою збе ре жен ня та зміц -нен ня здо ров’я; роз ви ва ти ор фо гра фіч ну вправ ність,ус ну й пи сем ну мо ву уч нів; ви хо ву ва ти ста ран ністьу ви ко нан ні основ них пра вил збе ре жен ня здо ров’я.

Пра во пис пре фік сів «роз-», «без-»»Фе ду ло ва Л. В., учи тель по чат ко вих кла сів, При луць -ка гім на зія № 1 Чер ні гівсь кої обл.Ано та ція: план-кон с пект уро ку ук ра їнсь кої мо ви у 3-у кла сі, що ста вить ме тою ознай о ми ти уч нів з лі те ра -тур ною ви мо вою та на пи сан ням пре фік сів роз-, без-;роз ви ва ти вмін ня роз різ ня ти пре фік си та прий мен -ни ки, пра виль но їх пи са ти; ви хо ву ва ти лю бов до рід -ної зем лі.

«Комп’ютер на під трим ка кон т ро лю знань з ма те -ма ти ки у 5-у кла сі»Ха раб Є. С., учи тель ін фор ма ти ки та ма те ма ти ки, Лу -гансь кий НВК «Шко ла-лі цей № 24».Ано та ція: ав тор опи сує ме то ди ки комп’ютер ної під -трим ки вхід но го, по точ но го та під сум ко во го оці ню -ван ня на вчаль них до сяг нень уч нів для ря ду на вчаль -них дис цип лін за до по мо гою про гра ми-кон ст рук то ратес тів: Test-W, ADTester, MyTest та ін. У до дат ках —на бо ри тес то вих за вдань і май с тер уста нов ки кон ст -рук то ра тес тів ADTester2.88.4.

«Ми нут ка гим нас ти ки ума как один из прий о -мов ак ти ви заии вни ма ния уча щих ся на уро ках ма -те ма ти ки и ин фор ма ти ки в 5?9-х кла сах» (рос. мо ва)Ха раб Є. С., учи тель ма те ма ти ки й ін фор ма ти ки, Лу -гансь ких НВК шко ла-лі цей № 24.Ано та ція: «Урок в основ ній шко лі, — за пев няє ав -тор, — по тре бує змі ни ме то дів ро бо ти». За для ви рі -шен ня цієї проб ле ми про по ну єть ся вво ди ти на уро -ках так зва ні «Хви лин ки гім нас ти ки ро зу му», що по -тре бу ють ви ко ри стан ня ло гіч них, лін г віс тич нихза пи тань і різ но ма ніт них за вдань ди дак тич но го зміс -ту. У до дат ку — ме дій на пре зен та ція.

«Шарль Бод лер — піз ній ро ман тик і пред те часим во ліз му»Хму ра С. Ю., учи тель за ру біж ної лі те ра ту ри, Хустсь -кий НВК За кар патсь кої обл.Ано та ція: план-кон с пект уро ку за сво єн ня но вихзнань на по зна че ну те му. Ме та уро ку — по знай о ми тиуч нів з не ор ди нар ною осо бис тіс тю по ета й оцін коютвор чос ті Бод ле ра йо го су час ни ка ми-по ета ми; за лу -чи ти уч нів у са мо стій ну ро бо ту з лі те ра тур ною кри -ти кою.

«Прак тич на ро бо та № 1 «Пра ви ла тех ні ки без пе -ки під час ро бо ти в хі міч но му ка бі не ті. Прий о ми по -вод жен ня з ла бо ра тор ним шта ти вом і на грів ни мипри ла да ми»Цвик А. І., учи тель хі мії та біо ло гії, Хо рос нянсь кашко ла Пус то ми тівсь ко го рай о ну Львівсь кої обл.Ано та ція: План кон с пект уро ку хі мії з по зна че ної те -ми у ви гля ді ав торсь кої роз роб ки вчи те ля. Йо го особ -ли вос ті по ля га ють у то му, що уч ні в зо ши тах фік су -ють усі ета пи своєї ро бо ти та са мо стій но оці ню ють їху пев ній кіль кос ті ба лів.

«Sport»Це лі ко ва Л. О., учи тель ан г лійсь кої мо ви, Мо ло дог -вар дійсь ка шко ла Лу гансь кої обл.Ано та ція: план-кон с пект уро ку ан г лійсь кої мо ви в 7-укла сі на те му «Спорт», що ста вить за ме ту ак ти ві зу ва -ти ужи ван ня уч ня ми ЛО з по зна че ної те ми; тре ну ва -ти уч нів у ауді ю ван ні; кон ст ру ю ва ти діа ло гіч ну мо ву,а та кож ви хо ву ва ти по чут тя не об хід нос ті зай ма тисьфі зич ною куль ту рою та спор том.

«Удос ко на лен ня знань про склад не ре чен нята йо го ти пии»Цюр ко Т. Г., учи тель ук ра їнсь кої мо ви та лі те ра ту ри,Жи то мирсь кий лі цей № 25 ім. М. О. Щор са.Ано та ція: ав торсь кий план-кон с пект уро ку на ко -муні ка тив ну те му «Щас тя лю ди ни» з ви ко ри стан нямін фор ма цій них тех но ло гій. Ме та — сис те ма ти зу ва тий уза галь ни ти знан ня уч нів про склад не ре чен ня;



ФОРУМ

акти ві зу ва ти сло вес ну твор чість уч нів за со ба ми ін -тег ра ції різ них ви дів ді яль нос ті. У до дат ках — ме то -дич ні ма те рі а ли до уро ку.

«Сте пе не ва фун к ція, її гра фік і влас ти вос ті»Чир ко В. О., учи тель ма те ма ти ки та ін фор ма ти ки,Чер во но за водсь ка шко ла № 2 Лох виць ко го рай о нуПол тавсь кої обл.Ано та ція: план-кон с пект уро ку ма те ма ти ки з ви ко ри -стан ням ін фор ма цій них тех но ло гій, до яко го по тріб нікомп’юте ри та пе да го гіч ний про грам ний за сібGRAN1. Ди дак тич на ме та уро ку — уза галь нен ня тасис те ма ти за ція знань про сте пе не ву фун к цію; за -кріп лен ня на ви чок чи тан ня гра фі ків.

«Фіз куль тур ні па у зи як пси хо фі зі о ло гіч ні ас пек -ти уро ку іно зем ної мо ви»Шев чен ко Т. О., учи тель ан г лійсь кої мо ви, Ма кі ївсь кашко ла № 15 До нець кої обл.Ано та ція: у ро бо ті на го ло шу єть ся, що для за без пе -чен ня оп ти маль но го рит му на вчаль ної пра ці шко ля -рів на уро ках іно зем ної мо ви до ціль но вра хо ву ва тиниз ку пси хо ло гіч них мож ли вос тей уч нів, зок ре ма зо -ро во го на ван та жен ня та тон кої ко ор ди на ції ру хів.

«Ле сос тепь и степь» (рос. мо ва)Шев чук І. Л., учи тель по чат ко вих кла сів, Крас но пе ре -копсь ка шко ла № 4 АРК.Ано та ція: кон с пект уро ку при ро доз нав ст ва в 4-у кла -сі на по зна че ну те му. Урок пред с тав ле но в не звич нійвір шо ва ній фор мі. Ме та та ко го уро ку — фор му ва типо нят тя про при род ні зо ни; умін ня вста нов лю ва типри чин но-на слід ко ві зв’яз ки; ви хо ву ва ти дбай ли вестав лен ня до при ро ди.

«Про дук тив не на вчан ня як за сіб роз вит ку твор -чих здіб нос тей мо лод ших шко ля рів»Шев чук І. Л., учи тель по чат ко вих кла сів, Крас но пе ре -копсь ка шко ла № 4 АРК.Ано та ція: ро бо та на по зна че ну те му струк ту ру єть сяза та ким пла ном: вступ, не тра ди цій ний урок — за сібза лу чен ня уч нів у про дук тив ну спів пра цю, ме тодпро ек тів як за сіб ство рен ня си ту а ції успі ху в на вчан -ні, за ключ на час ти на та спи сок лі те ра тур них дже рел.

«Эсте ти чес кое вос пи та ние на уро ках фи зи ки»(рос. мо ва)Ши лєн ко ва Л. В., учи тель фі зи ки, Лу гансь кий НВКшко ла-лі цей № 24.Ано та ція: «Якщо на уро ці не мож на ви ко рис та типроб лем ну си ту а цію чи по ста ви ти ефек т ний до свід,то тре ба за ді я ти мис тец т во», — ува жає ав тор ка ро -боти. В якос ті при кла ду роз гля ну то урок фі зи кив 9-у кла сі на те му «Бу до ва ато ма».

Що та ке еко но мі ка?Шкреб тій Л. В., учи тель по чат ко вих кла сів, Ста ро кос -тян ти нівсь ка гім на зія Хмель ницької обл.Ано та ція: роз роб ка уро ку на по зна че ну те му кур су«Осно ви еко но міч них знань» у 4-у кла сі. До про -веден ня уро ку тре ба ма ти та ке об лад нан ня: множ -ничок, книж ку «Еко но міч на мо за ї ка», кар т киіз завдан ня ми, тек с ти при слів’я та за да чі. Урок ста -вить за ме ту ви хо ван ня еко ном но го ви тра чан няприрод них ре сур сів.

«Лі те ра ту ра рід но го краю. Твор чість С. Чер ка -сен ка»Шмар говсь ка Л. В., учи тель ук ра їнсь кої мо ви та лі те -ра ту ри, До ма нівсь кий рай он ний НВК «До ма нівсь кашко ла № 1» Ми ко ла ївсь кої обл.Ано та ція: план-кон с пект уро ку на те му «Лю ди на по -чи на єть ся з доб ра (за тво ром С. Чер ка сен ка «Ма лень -кий гор бань»)». Ди дак тич на ме та — пра цю ю чи з тек -с том тво ру, уч ні ма ють зро зу мі ти пси хо ло гію го лов -но го ге роя та ін ших пер со на жів, ви зна чи ти ідеютво ру — ідею гу ма ніз му та всеп ро щен ня.

«Різ но ма ніт ність рос лин. Що да ють рос ли ни лю -дям»Юрі на О. А., учи тель по чат ко вих кла сів, Ше пе тів -ський НВК № 2 Хмель ницької обл.Ано та ція: план-кон с пект уро ку-спо сте ре жен няз кур су «Я і Укра ї на» у 2-у кла сі. Ме та уро ку — сфор -му ва ти в уч нів уяв лен ня про різ но ма ніт ність рос лин -но го сві ту; на вчи ти роз по ді ля ти рос ли ни на гру пи;роз кри ти цін нос ті рос лин для лю ди ни; ви хо ву ва тидбай ли ве став лен ня до рос лин.

«Гло баль ні змі ни клі ма ту»Янюк О. М., учи тель біо ло гії, Но во во линсь ка шко ла№ 7 Во линсь кої обл.Ано та ція: план-кон с пект уро ку біо ло гії в 11-у кла сі,про ве де ний у фор мі ді ло вої гри з ви ко ри стан нямпроб лем них, на уко во-по шу ко вих ме то дів на вчан ня,ор га ні за цією са мо стій ної до слід ниць кої ді яль нос тіуч нів з ак ту аль них пи тань охо ро ни на вко лиш ньо госе ре до ви ща, збе ре жен ня енер гії.

«Уро ки ети ки»Ястре ба Н. М., учи тель ро сійсь кої мо ви, за ру біж ноїлі те ра ту ри й ети ки, Чер во но за водсь ка шко ла№ 2 Лох виць ко го рай о ну Пол тавсь кої обл.Ано та ція: збір ка міс тить роз роб ки двох уро ків ети киу 5 і 6-х кла сах від по від но до чин ної на вчаль ної про -гра ми та з опо рою на ді ючі під руч ни ки. Те ма ми ви -бра ні та кі: «У чо му про яв ля єть ся ми ло сер дя» та «З чо -го по чи на єть ся друж ба».

Роз діл «По за шкіл ля — ли пень-сер пень 2010»

«Архі тек тур ний стиль бу дів лі Чер ні вець коїгімна зії № 5»Абрам’юк Г. Й., за ступ ник ди рек то ра з ви хов ної ро -бо ти; Ми ха люк Н. І., со ці аль ний пе да гог, Чер ні вець кагім на зія № 5. Фе дор Л. М., учи тель ін фор ма ти ки;Ано та ція: ілюс т ро ва на твор ча ро бо та ко лек ти ву ав -торів на по зна че ну те му за пла ном: іс то рія гім на зії;ар хі тек тур ні сти лі та хро но ло гія їх ви ник нен ня; ар хі -тек тур ний стиль бу дів лі гім на зії; бу дів ля гім на зії —пам’ят ка іс то рії й ар хі тек ту ри.

«Ве ли ко дня пи сан ка ма льо ва на»Агей кі на С. В., учи тель му зи ки, Ста ха новсь ка гім на -зія № 26 Лу гансь кої обл. Ки ри ло ва Г. П., учи тельобра зот вор чо го мис тец т ва, Ста ха новсь ка гім на зія№ 26 Лу гансь кої обл.Ано та ція: сце на рій бі нар но го, не стан дар т но го уро ку,ме та яко го роз ви ва ти та по глиб лю ва ти знан ня уч нівпро од не з най дав ні ших, най біль ших, най уро чис ті -ших ре лі гій них свят — Ве лик день; ознай о ми ти ді тейіз сим во лом вос к ре сін ня Ісу са Хрис та — пи сан кою.

«І ме не в сім’ї ве ли кій, сім’ї воль ній но вій, не за -будь те пом’яну ти не злим ти хим сло вом»Ба лиць ка Р. Б., учи тель по чат ко вих кла сів, Львівсь каспе ці а лі зо ва на шко ла № 4 з по глиб ле ним ви вчен няман г лійсь кої мо ви.Ано та ція: роз роб ка ін с це но ва но го ви хов но го за хо дудля уч нів 1-го кла су, що про во дить ся у свят ко во при -бра но му кла сі у сти лі шев чен ко вої світ ли ці з ви ко ри -стан ням муль ти ме дій но го осна щен ня. Дій о ві осо бисвя та: Хлоп чик, Ма ти, Бать ко, Кат ря, Окса на, Су сід.По за клас ний за хід ви хо вує по чут тя при чет нос тідо віт чиз ня ної іс то рії, лю бов і по ша ну до сві то ча ук -ра їнсь кої пи сем нос ті — Та ра са Шев чен ка.

«За се да ние ма те ма ти чес ко го круж ка «Сам ма ри»и ко ман ды English Bridge» (рос. мо ва)Ба ра новсь ка С. О., учи тель ма те ма ти ки, До нець кийба га то про філь ний лі цей № 37; Жиг ло І. В., учи тельан г лійсь кої мо ви.Ано та ція: ін тег ро ва ний по за клас ний за хід на те му«Ода те о ре мі Пі фа го ра» для 8-го кла су, з ви ко ри стан -ням елек т рон них слов ни ків, ен цик ло пе дій, ін шихІнтер нет-ре сур сів. Ме тою за сі дан ня гур т ка є за крі пи -ти, уза галь ни ти та сис те ма ти зу ва ти на вчаль ні ком пе -тен т нос ті уч нів з по зна че ної те ми, по ка за ти за сто су -ван ня на бу тих знань на прак ти ці, а та кож при вчи тиуч нів твор чо спів пра цю ва ти у гру пі, прий ма ти са мо -стій ні, від по ві даль ні рі шен ня.

«До ля моєї ро ди ни в до лі Укра ї ни»Бар ко ва Л. В., учи тель по чат ко вих кла сів, Дзер жинсь -ка шко ла № 12 До нець кої обл.Ано та ція: сце на рій ви хов ної го ди ни у 3-у кла сі, ме таяко го — під би ти під сум ки ро бо ти за од ной мен нимпро ек том. Він роз ви ває уяв лен ня ді тей про ро ди нуяк не від’єм ну час ти ну сус піль ст ва, про зв’язок по ко -лінь у ро ди нах, ро дин ні обе ре ги та тра ди ції.

«Куль ту ра мо біль но го спіл ку ван ня»Бен дас Н. М., ви кла дач фі зи ки та ін фор ма ти ки,Зіньківський про фе сій ний аг рар ний лі цей Пол тав -ської обл.Ано та ція: роз роб ка ви хов ної го ди ни на по зна че ну те му,ме та якої — при щеп лен ня на ви чок етич ної та без печ ної

по ве дін ки при ко рис ту ван ні мо біль ни ми те ле фо на ми,ін фор му ван ня про їх не без пе ку для здо ров’я та пси хі ки,ви хо ван ня куль ту ри мо біль но го спіл ку ван ня.

«Вос пи та ние чес ти» (рос. мо ва)Бер ко вич О., учи тель іно зем них мов, Ма кі ївсь ка місь -ка гім на зія До нець кої обл.Ано та ція: сце на рій ви ста ви-роз ду му «Гань ба сім’ї» просу час ні сім’ї, в яких ді ти жи вуть са мі по со бі, ко ли жор -с то кість бать ка ми не по пе ред жу єть ся. Ви ста ва ін с це -но ва на ко лек ти вом гім на зії за мо ти ва ми од но ймен но готво ру фран цузь ко го пись мен ни ка Шар ля Ексбрай ля.

«Орга ні за ція та ме то ди ки про ве ден ня по за клас -ної ро бо ти з ма те ма ти ки з мо лод ши ми уч ня ми»Вов чук I. С., учи тель по чат ко вих кла сів, За порiзькийНВК «Еври ка».Ано та ція: пред с тав ле ні ма те рі а ли влас но го прак тич -но го до сві ду за та ким пла ном: ак ту аль ність і пер с пек -тив ність до сві ду; йо го те о ре тич на осно ва; умо ви ви -ник нен ня та ста нов лен ня; суть і но виз на; про дук тив -ність, тру до міст кість і мож ли вос ті впро вад жен ня.

«Пусть всег да бу дет ма ма»Гав ри ло ва К. О., ви кла дач за ру біж ної лі те ра ту ри,Слов’янсь кий тех ні кум за ліз нич но го транс пор туДонець кої обл.Ано та ція: ме то дич на роз роб ка ви хов но го за хо дуна по зна че ну те му, де ува га при вер та єть ся до фор -муван ні в мо ло ді сві до мо го став лен ня до жит тя, по ва -ги до ро ди ни, бать ків, вша ну ван ня жін ки-ма те рі. Дляви кла да чів, ку ра то рів, заст. ди рек то рів із ви хов ноїро бо ти ВНЗ І–ІІ рів нів акре ди та ції.

«Сім’я бу де щас ли вою, ко ли…«Гай дай Г. В., учи тель по чат ко вих кла сів, Жит ниць кашко ла Жаш ківсь ко го рай о ну, Чер кась кої обл.Ано та ція: ма те рі а ли до на вчаль но го про ек ту дляучнів 4-го кла су, що має від по віс ти на клю чо ве за пи -тан ня «Чи без ко рін ня сох не все жи ве?» та те ма тич ніза пи тан ня: «Які лю ди, кот рі до по ма га ють ін шим,найваж ли ві ші?»; «Чи важ ли во зна ти іс то рію сво горо ду?» та «Чо му ми по тріб ні один од но му?».

«Про ща вай, наш дит са док!«Га ка ва Л. М., му зич ний ке рів ник, Хустсь кий НВК№ 1 За кар патсь кої обл.Ано та ція: ін с це но ва ний вір шо ва ний сце на рій ви -пуск но го свя та в ди тя чо му сад ку — пер шо го в жит тіди ти ни ви пус к но го ба лу. На свя то до ді тей стар шоїгру пи за ві та ла каз ко ва Прин це са.

«Рек ві єм за убі єн них го ло дом 1932–1933 рр.»Диш лє ва С. В, учи тель ук ра їнсь кої мо ви та лі те ра ту -ри; Фе до ро ва С. Л., учи тель іс то рії, Ма кі ївсь ка шко ла№ 15 До нець кої обл.Ано та ція: сце на рій по за клас но го за хо ду на по зна -чену те му. Ме та — усві до ми ти тра гізм го ло до мо ру1932–1933 ро ків в Укра ї ні; по знай о ми ти уч нів із тво -ра ми ук ра їнсь ких пись мен ни ків, в яких ви світ ле нате ма; ви хо ву ва ти в уч нів ри си пат рі о тиз му на осно віосо бис тіс но го усві дом лен ня до сві ду іс то рії.

«КВК на шкіль ній сце ні»Дро ник Я. М., учи тель ма те ма ти ки, Чер ні вець ка гім -на зія № 5; Фе дор Л. М., учи тель ін фор ма ти ки, Чер ні -вець ка гім на зія № 5.Ано та ція: «Ша нов ні вчи те лі! — зве ра ють ся ав то рима те рі а лу. — Дай те мож ли вість сво їм уч ням по гра тив КВК. Тро хи ча су, звіс но, за бе ре під го тов ка й у вас,але ре зуль тат бу де вар тий усіх за тра че них зу силь».Авто ри на га ду ють іс то рію ста нов лен ня та роз вит кугри та про по ну ють ме ді ап ре зен та цію із за пи тан ня мита ці ка ви ми ре бу са ми на те ми ма те ма ти ки, фі зи кита ін фор ма ти ки.

«Ой, ро де наш крас ний, ро де наш пре крас ний...«Ду бо ва А. В., учи тель ук ра їнсь кої мо ви та лі те ра ту ри,До нець ка шко ла № 89.Ано та ція: сце на рій ви хов но го за хо ду ста вить за ме тузба га ти ти знан ня уч нів про ук ра їнсь кі зви чаї та об ря ди;ви хо ву ва ти ба жан ня бе рег ти свою на ці о наль ну куль ту -ру, при мно жу ва ти ро дин ні тра ди ції; роз ви ва ти твор чууяву, ес те тич ні по чут тя, на вич ки ар тис тиз му та спі ву.

«А ми тую ко заць кую сла ву збе ре же мо!«Зін чен ко В. В., ви кла дач біо ло гії та хі мії, Зінь ківськийпро фе сій ний аг рар ний лі цей Пол тавсь кої обл.Ано та ція: ме то дич на роз роб ка ви хов но го за хо ду,



ФОРУМ

мета яко го — ви хо ву ва ти в уч нів по чут тя гор дос тіза іс то рію своєї Віт чиз ни та її ге ро їв, ба жан ня ді зна -тись біль ше про іс то рич не ми ну ле За по різь кої Сі чі;роз ви ва ти сприт ність, смі ли вість, ви на хід ли вість, по -чут тя ко лек ти віз му, доб ро душ нос ті.

«Чо му не мож на пи ти пи во будь-де?»Зін чен ко В. В., ви кла дач хі мії та біо ло гії, Зінь ківськийпро фе сій ний аг рар ний лі цей Пол тавсь кої обл.Ано та ція: ме то дич на роз роб ка ви хов но го за хо ду з ви -ко ри стан ням ІКТ, ме та яко го роз ши ри ти уяв лен няуч нів про не га тив ний вплив ал ко го лю на здо ров’я лю -ди ни, ознай о ми ти уч нів зі зміс том За ко ну Укра ї нипро об ме жен ня спо жи ван ня та про да жу пи ва та сла -бо ал ко голь них на по їв та із від по від ни ми змі на мив окре мих стат тях Ко дек су Укра ї ни про ад мі ніс т ра -тив ні пра во по ру шен ня, що сто су ють ся цьо го за ко ну.У до дат ку — ме ді ап ре зен та ція.

«Вус та ми не мов ля ти»Ігна ше ва О. О., учи тель ма те ма ти ки, Дніп ро пет ровсь -кий НВК № 33 «За галь но ос віт ній на вчаль ний за кладІ сту пе ня — ба га то про філь на гім на зія».Ано та ція: цей по за клас ний за хід скла де но на зра зокте ле ві зій ної пе ре да чі «Вус та ми не мов ля ти». У грібере участь увесь клас, і во на про хо дить у ви гля дікоман д них зма гань, де пе ре ві ря ють ся вмін ня уч нівви ко ну ва ти ма те ма тич ні дії, під мі ча ти за ко но мір нос -ті. Гра сприяє при щеп лен ню за ці кав ле нос ті уч нів дома те ма ти ки та суп ро вод жу єть ся комп’ютер ною під -трим кою у ви гля ді пре зен та ції (до да єть ся).

«Не руй нуй гар мо нії зем ної»Ко мі са рен ко Л. І., ви кла дач ук ра їнсь кої мо ви талітера ту ри, Кре мен чуць ке пе да го гіч не учи ли щеім. А. С. Ма ка рен ка Пол тавсь кої обл.Ано та ція: сце на рій ви хов но го за хо ду у фор мі ус но гожур на лу, при свя че но го Дню Зем лі, що свят ку єть ся22 квіт ня: 1-а сто рін ка «Пла не та за хво рі ла»; 2-а сто -рін ка «Во ни не по вин ні зник ну ти»; 3-я сто рін ка«Наше май бут нє в на ших ру ках». Роз ра хо ва нийна стар ших під літ ків та юнац т во.

• «Еру дит-шоу «Еври ка»Куд ря П. В., учи тель ма те ма ти ки та ін фор ма ти ки Кі -ро во градсь кий НВК «Шко ла № 34 — еко но мі ко-пра -во вий лі цей «Су час ник» — ДЮЦ.Ано та ція: сце на рій по за уроч но го за хо ду з ма те ма -тики для уч нів 6 кла су, роз би тих на 4 ко ман ди. Вінста вить за ме ту фор му ван ня ди тя чо го сві то гля ду, йо -го роз ши рен ня, за ці кав ле нос ті пред ме том, а та кожфор му ван ня ко му ні ка тив них на ви чок і вмін ня ви -слов лю ва ти влас ну дум ку, слу ха ти та до пов ню ва тивід по ві ді то ва ри шів.

«Зе ле на вес на Лу ган щи ни» (рос. мо ва)Лев чен ко В. М., учи тель гео гра фії, Мо ло дог вар дій -ська шко ла № 10 Лу гансь кої обл.Ано та ція: ілюс т ро ва на пре зен та ція уч нівсь ко го до -слід ниць ко го про ек ту на по зна че ну те му, де вчи тельви сту пає в якос ті кон суль тан та. Ме та про ек ту — ви -яви ти та ви вчи ти вес ня ну фло ру Лу ган щи ни, офор -ми ти від по від ний фо то аль бом.

«Во гонь — друг, во гонь — во рог»Ма ро ко О. П., учи тель по чат ко вих кла сів, за ступ никди рек то ра з ви хов ної ро бо ти, Свесь ка спе ці а лі зо ва нашко ла № 1 Ямпіль сь ко го рай о ну Сумсь кої обл.Ано та ція: план-кон с пект ви хов но го за хо ду для уч нів 2-го кла су у фор мі прак тич но го за нят тя. Ме та — фор му -ва ти уяв лен ня про при чи ни ви ник нен ня по же жі в по -бу ті та її на слід ки; на вчи ти уч нів пра виль но ді яти у ви -пад ку її ви ник нен ня, роз ви ва ти на вич ки са мо захис ту.

«Чу де са? Ні, фі зи ка!«Охре мен ко Н.О., учи тель фі зи ки, ас т ро но мії, за ступ -ник ди рек то ра шко ли з НМР, Свесь ка спе ці а лі зо ва нашко ла № 1 Ямпіль сь кої рай о ну Сумсь кої обл.Ано та ція: сце на рій ви хов но го за хо ду із се рії «На-вчив ся сам — на вчи ін шо го». Ме та — роз ви ва ти ін те -рес до фун да мен таль них на ук; ознай о ми ти уч нів мо -лод ших кла сів із пред ме том «фі зи ка»; фор му ва ти на -вич ки ци ві лі зо ва ної по ве дін ки під час ро бо ти у гру піта ко лек ти ві; при вча ти до об мі ну ін фор ма цією з дру -зя ми, од но клас ни ка ми.

«Wir lesen gern«По нич Л. І., учи тель ні мець кої мо ви, Чер ні вець ка гім -на зія № 5.

Ано та ція: сце на рій лі те ра тур ної го ди ни на ні мець кіймо ві для уч нів 8-го кла су на те му «Ми охо че чи та є мо».Ме та — уза галь нен ня та сис те ма ти за ція знань уч нів;на вчан ня мо но ло гіч но го та діа ло гіч но го мов лен няв ме жах да ної те ми; тре ну ван ня на ви чок ауді ю ван ня;на вчан ня ви раз но му чи тан ню та вір шо ва но му пе ре -кла ду по езії кла си ків ні мець кої лі те ра ту ри.

«Най ро зум ні ший»Сан ковсь ка І. М., за ступ ник ди рек то ра з НВР, Ки ївсь -кий спе ці а лі зо ва ний НВК «Лі со ві дзві ноч ки».Ано та ція: сце на рій ін те лект-гри для уч нів 1-го кла су.У І пись мо во му ту рі гри бе руть участь усі уч ні кла су.Кож на ди ти на одер жує ар куш із 10-а за галь ни ми за -пи тан ня ми, а по руч за пи сує від по відь. Жу рі опра цьо -вує ре зуль та ти й ви би рає 5?7 уч нів із най ви щоюкількіс тю ба лів. За пи тан ня для ус но го пів фі на лута фі на лу на дру ко ва ні за зда ле гідь і ви би ра ють сяведу чим. Учень, який на брав мак си маль ну кіль кістьба лів, ого ло шу єть ся пе ре мож цем.

«По до рож іс то рією Лон до на«Се лі ва кі на С. І., учи тель ан г лійсь кої мо ви, Ки ївсь каСкан ди навсь ка гім на зія.Ано та ція: сце на рій по за клас но го за хо ду ан г лійсь коюмо вою на по зна че ну те му для уч нів 5-го кла су. Ди дак -тич на ме та — удос ко на лю ва ти на вич ки спіл ку ван няна те му «Істо рія Лон до на» та фор му ва ти вмін ня ус но -го мов лен ня під час дра ма ти за ції ан г лійсь кою мо вою.Ді ючі осо би: уч ні, Рим ля нин, Ко роль Віль гельм За гар -б ник, Гро ма дя ни, су час ні лон дон ці, При вид, Пе кар.З ви хов ної точ ки зо ру ін с це ні за ція фор мує та під три -мує в уч нів ін те рес до іс то рії Лон до на.

«Ве се лі стар ти»Се рьо жен ко І. А., ви хо ва тель ГПД, Овручсь ка гім на -зія ім. А. С. Ма лиш ка Жи то мирсь кої обл.Ано та ція: сце на рій по за клас но го свя та, ме та яко гоство ри ти ат мо сфе ру свя та; ви хо ву ва ти лю бов до фіз -куль ту ри та спор ту; роз ви ва ти ру хо вий апа рат ді тей,фі зич ні вмін ня й на вич ки; зміц ню ва ти здо ров’я,вихо ву ва ти по чут тя друж би, ко лек ти віз му.

«Хі міч на мо за ї ка»Ско ро падсь ка С. О., ви кла дач хі мії та ва ле о ло гії, Ки -ївсь кий об лас ний лі цей-ін тер нат фі зич ної куль ту рита спор ту.Ано та ція: сце на рій ви хов но го за хо ду з хі мії у вір шо -ва ній фор мі, ме та яко го по ка за ти різ но ма ніт ність хі -міч них ре чо вин, їх ши ро ке за сто су ван ня; в іг ро війфор мі ви вчи ти фор му ли ре чо вин; по знай о ми ти уч нівзі шкід ли вим впли вом де яких із них. У до дат ку —слайд-шоу.

«По етич на вес на»Ша по вал О. Г., ви кла дач ук ра їнсь кої мо ви та лі те ра ту -ри, Кре мен чуць ке пе да го гіч не учи ли ще ім. А. С. Ма -ка рен ка Пол тавсь кої обл.Ано та ція: сце на рій фес ти ва лю-кон кур су юних ав то -рів, про ве де но го за пла ном — від крит тя свя та, ві де оп -ре зен та ція «Роз стрі ля не від род жен ня», кос тю мо ва наін с це ні за ція з му за ми, ви сту пи ама торсь ких ко лек ти -вів на вчаль но го за кла ду, кон кур с на про гра ма фес ти -ва лю, на го род жен ня учас ни ків.

«Імен та єм на вла да»Шев чен ко Г. В., учи тель ук ра їнсь кої мо ви та лі те ра ту -ри, Смі лянсь ка шко ла № 16 Чер кась кої обл.Ано та ція: сце на рій за сі дан ня мов но го гур т ка «Юнийфі ло лог», ме та яко го роз по віс ти уч ням про зна чен няіме ні в жит ті кож но го з нас, іс то рію ви ник нен нята по бу ту ван ня імен, по ход жен ня та зв’язок з іс то -рією на ро ду; ви хо ву ва ти в гур т ків ців гор дість за свійна род, по чут тя людсь кої гід нос ті.

«Чи зна єш ти свій рід ний край?«Шпорт Т. М., учи тель гео гра фії, Во ро но виць ка шко ла№ 2 Він ниць кої обл.Ано та ція: сце на рій по за клас но го за хо ду у фор мі вік -то ри ни, де бе руть участь дві ко ман ди по 5 ді тей. Скла -да єть ся з та ких ета пів: «Адре са рід но го краю»; «Від га -дай»; «Рос ли ни рід но го краю»; «Чи зна єш ти своє ми -ну ле» то що.

«Сце на рій свя та вру чен ня атес та тів про се ред нюосві ту«Що лок Г. В., учи тель за ру біж ної лі те ра ту ри, Бар він -ківсь ка гім на зія № 1 Хар ківсь кої обл.Ано та ція: «Вру чен ня атес та тів — уро чис те свя то

у шкіль но му ка лен да рі, особ ли во в та ких не ве лич кихміс теч ках, як на ше. Хо четь ся, щоб у цей день ви пус к -ни ки ра зом з бать ка ми при га да ли про жи ті шкіль ніро ки. А до по мог ти їм у цьо му мо же ча рів на квіт каіз се ми пе люс т ка ми, кож на з якої ви ко нує пев не ба -жан ня», — за пев няє ав тор.

Роз діл «Мо ні то ринг — ли пень-сер пень 2010»

«Орга ні за ція внут ріш ньо ш кіль но го кон т ро лю»Лев чук М.В., за ступ ник ди рек то ра з НВР, Ма кі ївсь кашко ла № 15 До нець кої обл.Ано та ція: ав тор ді лить ся влас ним до сві дом ор га ні за -ції внут ріш ньо ш кіль но го кон т ро лю в за галь но ос віт -ньо му на вчаль но му за кла ді з точ ки зо ру сво їх по са до -вих обов’яз ків за ступ ни ка ди рек то ра з на вчаль но-ви -хов ної ро бо ти. Міс тить ба га то чис лен ні схе ми,ал го рит ми ді яль нос ті то що, кот рі ілюс т ру ють особ ли -вос ті ор га ні за ції ви ще наз ва ної ді яль нос ті. Роз ра хо ва -но на ад мі ніс т ра тив ний склад на вчаль них за кла дів,ме то дис тів.

«Сис те ма ро бо ти з під ви щен ня ква лі фі ка ції вчи -те лів»Ру мян це ва Н. І., ди рек тор, За по різь ка шко ла № 92.Ано та ція: у су час ній за галь но ос віт ній шко лі скла лисьефек тив ні фор ми під ви щен ня ква лі фі ка ції вчи те лів,про те між різ ни ми ви да ми ро бо ти час то не має на -леж но го зв’яз ку, ура ху ван ня кон к рет них ін те ре сіві по треб вчи те лів. «За вдан ня по ля гає в то му, щоб ви -ро би ти сис те му, знай ти до ступ ні й ра зом із тим ко -рис ні ме то ди під ви щен ня пе да го гіч ної май с тер нос -ті», — ува жає ав тор ма те рі а лів.

Роз діл «Ро ди на — ли пень-сер пень 2010»

«Лю бов’ю збе ре же мо здо ров’я на ції»Са ла ма ха О.М., учи тель об ра зот вор чо го мис тец т ва йоб слу го ву ю чої пра ці, Бор щевсь ка шко ла № 2 Тер но -піль сь кої обл.Ано та ція: текст ви сту пу вчи те ля на бать ківських збо -рах на по зна че ну те му. «До рос лі час то не прос то гру -бо втру ча ють ся, а і гра ють на тен діт них стру нах ди тя -чої ду ші. Ду ша… Чи за ду му є мось ми про її іс ну ван -ня?», — ось основ на те за ви сту пу.

Роз діл «Пси хо ло гія — ли пень-сер пень 2010»

«Стра те гії роз вит ку со ці аль но-пси хо ло гіч ноїслуж би Кри во ріж жя»Ко сен чук О. Г., прак тич ний пси хо лог-ме то дист, Ін но -ва цій но-ме то дич ний центр управ лін ня осві ти і на укиви кон ко му Кри во різь кої місь кої ра ди.Ано та ція: ді яль ність со ці аль но-пси хо ло гіч ної служ биміс та спря мо ва на на здій с нен ня пси хо ло гіч но го-пе -да го гіч но го суп ро во ду та за без пе чен ня со ці аль но-пе -да го гіч но го пат ро на жу учас ни ків на вчаль но-ви хов -но го про це су. У до дат ку — про гра ма місь ко го на уко -во-прак тич но го се мі на ру для прак тич них пси хо ло гіві со ці аль них пе да го гів.

Роз діл «Тех но ло гія — ли пень-сер пень 2010»

«Ство рен ня бло га в Інтер не ті»Пор ту галь сь кий О. В., учи тель гео гра фії, Ми ко ла ївсь -ка шко ла.Ано та ція: ви ко ри стан ня мож ли вос тей Інтер не тув на вчаль ній і ви хов ній ро бо ті вже час т ко во ві до ме,але ро бо та над цим пи тан ням про дов жу єть ся. Особ -ли во ак ту аль ним пи тан ня ста ло в цьо му на вчаль но муро ці під час три ва лих ка ран тин них пе рі о дів. У стат тіав тор ді лить ся влас ним до сві дом ство рен ня бло га.

Роз діл «Май с тер ня — ли пень-сер пень 2010»

«Урок в умо вах мо дер ні за ції шкіль ної осві ти»Ру мян це ва Н. І., ди рек тор, учи тель, За по різь ка шко ла№ 92.Ано та ція: ма те рі а ли до про ве ден ня за нят тя у шко лімо ло до го вчи те ля. Стис лі, ко рис ні прак тич ні но тат ки,що да ють май же ви чер п ну від по відь на за пи тан ня:яким має бу ти су час ний урок. Як йо го оп ти маль нопід го ту ва ти, ор га ні зу ва ти та про вес ти з мак си маль -ною від да чею?


ОСОБИСТІСТЬ


Но вий клас чи шко ла — це зав ж ди важ ке ви про бу -вання для уч ня. Йо му тре ба бу де зно ву вчи ти сязнахо дити спіль ну мо ву з од но клас ни ка ми, зви ка тидо устрою кла су та по ка зу ва ти свої здіб нос ті.

Но вень кий учень у шко лі зав ж ди ви кли кає жва ве об го во -рен ня се ред од но літ ків. Ним ці кав лять ся, про ньо го роз пи ту -ють, за йо го по ве дін кою слід ку ють... Звіс но, шко ляр доб ре ро -зу міє, що від те пер він під при ці лом ува ги. І ви сто я ти в та кійси ту а ції до сить склад но. Ми не ка же мо про при род же них лі де -рів, кот рі здат ні знай ти спіль ну мо ву з будь-ким. За зви чай ди -ти на в но во му се ре до ви щі по чу ває се бе ску то або, на впа ки,про яв ляє агре сію. Це мо же ви кли ка ти обу рен ня пед ко лек ти вута не за до во лен ня кла су.

Як адап ту ва тись до но вих умов? Це пи тан ня ду же склад не.Учню по тріб на бу де до по мо га як з бо ку вчи те ля, так і з бо кубать ків.

Но вий клас — важ кий пе рі одЩе вчо ра ди ти на бу ла в рід них сті нах, із дру зя ми-од но літ -

ка ми і та ки ми вже знай о ми ми пе да го га ми. А сьо год ні ученьпри хо дить у но вий ко лек тив. Він не знає, що від ньо го очі ку -ють, які ви про бу ван ня на ньо го че ка ють та як се бе по вес тив тій чи ін шій си ту а ції.

Но ві од но клас ни ки не зав ж ди від ра зу прий ма ють но вень -ко го у свої ря ди. Во ни мо жуть до сить дов го до ньо го при див ля -тись, і як що учень не спо до ба єть ся їм, він не змо же впев не носе бе по чу ва ти.

При змі ні об ста нов ки ди ти на бу де про хо ди ти до сить важ -кий пе рі од адап та ції. Три ва ти ме він за леж но від са мо го уч ня,йо го ха рак те ру, а та кож від сто рон ньої до по мо ги.

Адап та ція — (від лат. adaptare — при сто со ву ва ти) — при -сто су ван ня до змін на вко лиш ніх умов іс ну ван ня; вход жен няв но ве се ре до ви ще, ак тив ний про цес, який має по зи тив нийабо не га тив ний ре зуль тат. Со ці аль на адап та ція роз гля да єть сяяк при сто су ван ня осо бис тос ті до іс ну ю чих у сус піль ст ві по -треб, норм і пра вил, їх від по від ність влас ним мо ти вам та ін те -ре сам суб’єк та. Пси хіч на адап та ція ви ра жа єть ся в ла біль нос тіпси хі ки, прий нят ті но во го, ні ве лю ван ні стра хів пе ред не ві до -мим, змі нах внут ріш ньо го до сві ду осо бис тос ті че рез йо гопрак тич ну ре алі за цію в ді яль нос ті, апро ба цію в ді ях.

Про цес адап та ції до но вих умов ді яль нос ті лю ди ни про хо -дить не в ізо льо ва них, а, на впа ки, у від кри тих для вза є мо діїз ін ши ми умо вах, роз по ві дає пси хо лог Оль га Овча рен ко. Лю -ди на прий має гру по ві по тре би як осо бис ті, жер т ву ю чи влас -ни ми ін те ре са ми. Прий нят тя се бе, став лен ня до се бе в но во муко лек ти ві фор му єть ся че рез від по від ність влас них до сяг нень

ВИ НОВЕНЬКИЙ?


внут ріш ні м очі ку ван ня м суб’єк та.Ви ді ля ють два ти пи адап та ції — ак -

тив ну та па сив ну.Актив на адап та ція про яв ля єть ся

в на по лег ли вій пра ці та вза є мо дії з ін -ши ми людь ми. Па сив на ха рак те ри зу -єть ся відсут ніс тю в лю ди ни праг нен нядо вза є мо дії в но вих об ста ви нах.

Та кож пси хо ло ги роз різ ня ють фі зіо -ло гіч ну адап та цію, пси хо ло гіч ну, абопси хіч ну, адап та цію та пси хо со ці аль нуадап та цію.

При хо дя чи в но вий ко лек тив, ученьпід да єть ся стре су. Но ві умо ви по род жу -ють стан три вож нос ті, який при рів ню -єть ся до стра ху не ві до мо го лю ди ні та не -піз на но го. Ви со кий рі вень емо цій но гозбуд жен ня при пе ре жи ван ні ра дос тіроз гля да єть ся од на ко во за си лою з пе ре -жи ван ням го ря. По ряд із цим ви ді ля ютьстрес по зи тив ний і не га тив ний.

Дез адап та ція суп ро вод жу єть ся три -во гою, стра хом, не впев не ніс тю та фі зіо -ло гіч ни ми роз ла да ми, які при та ман ніі стре со вим ста нам.

Чо му ж адап та ція на стіль ки важ ли вав но вих умо вах? Без неї ди ти на, та й будь-яка лю ди на вза га лі, не змо же по чу ва тисе бе ком фор т но в ко лек ти ві. При успіш -ній адап та ції лю ди на бу де за до во ле ноюта адек ват ною. У та ко го уч ня бу де спо -сте рі га тись ви со кий рі вень мо ти ва ції,роз ви ток мо раль но-во льо вої сфе ри, праг -нен ня до са мо стій ної ро бо ти. Та кож лю -ди на бу де праг ну ти до са мо ви зна че нос тів ді яль нос ті та са мо вдос ко на лен ня.

Успіш на адап та ція до по ма гає в роз -вит ку пра цез дат нос ті та са мо ре а лі за ціїлю ди ни. За до во лен ня ро бо тою, що ви -ко ну єть ся, спо ну кає лю ди ну до твор чос -

ті, на по лег ли вос ті, са мо роз вит ку та са -мо вдос ко на лен ня влас ної ро лі.

Учень має до по мог ти со бі в адап та ції

Но вень кий у кла сі — зав ж ди по діядля ді тей. Йо го ні ко ли від ра зу не прий -муть до статньо доб ре. Бу дуть нас то ро -же ні по гля ди та різ но ма ніт ні ди тя чі ви -про буван ня.

У про це сі адап та ції в но вій шко лі ба -га то що за ле жить від са мо го но вень ко го.

Якщо учень від ра зу бу де сприй ма тиото чу ю чих до сить во ро же, він мо жезали ши тись бі лою во ро ною у кла сі на -дов го. Йо му в жод но му ра зі не мож напро явля ти агре сію чи не га тив ні сто ро нихарак те ру. Від ньо го від вер нуть ся од но -клас ни ки, що при зве де до за мкну тос ті,не мож ли вос ті про яв ля ти се бе та від чу -же нос ті.

У про це сі адап та ції учень прой декіль ка ета пів, що по тім впли не на рі веньйо го прий нят тя у кла сі.

Перш за все це знай ом ст во з но вимко лек ти вом. Для но вень ко го в цей пе рі -од ду же важ ли во при вер ну ти ува гудо се бе з хо ро шо го бо ку, про яви ти се бев чо мусь. Слід зав ж ди бу ти в цен т рі по -дій, не від сто ро ню ва тись від спіль ної ро -бо ти в уч нівсь ко му ко лек ти ві.

Ви трим ка ві ді грає важ ли ву роль.Учень по ви нен бу ти го то вим до то го,що йо го бу дуть ви про бо ву ва ти, об ра жа -ти чи глузувати з йо го по ве дін ки. До цихчин ни ків він має бу ти стій ким, в ін шо муви пад ку він не змо же увій ти у клас.

У жод но му ра зі не мож на за ми ка -тись у со бі. Якщо но вень кий бу де ску -тий, не змо же від по віс ти на за пи тан ня

чи не за хо че бра ти участь у по дії, йо гопе ре ста нуть по мі ча ти. Це при зве дедо від чут тя не по тріб нос ті та не ре а лі зо -ва нос ті.

Треба розмовляти з ним про не ком -фор т ність умов. Но ве се ре до ви ще — зав -ж ди но ве. І при сто су ва тись до ньо го до -сить склад но. Звіс но, у пер ші кіль катиж нів учень бу де по чу ва ти се бе не ком -фор т но. У цій си ту а ції йо му тре ба роз по -ві да ти про свої по чут тя бать кам, учи те -лю чи пси хо ло гу.

Учень по ви нен ро зу мі ти, що в но во -му кла сі йо му до ве деть ся пред с тав ля тисе бе по-но во му. Від цьо го за ле жа ти мутьйо го по даль ше фун к ці о ну ван ня в ко лек -ти ві, на вчан ня та успіш ність.

Учи тель по ви нен до по ма га ти но вень ко му

Без до по мо ги вчи те ля учень обі -йтись не змо же. До сить ба га то об ста -вин, які впли нуть на прий нят тя йо гокла сом, за ле жать са ме від пе да го га.

Са ме від то го, як учи тель пред с та -вить но вень ко го кла су, за ле жа ти ме йо гоприй нят тя. Пе да го гу слід під го ту ватиуч нів, що в ко лек ти ві ско ро з’явить сяно ва лю ди на. То ді це не бу де не спо ді ван -кою. Та кож слід роз по віс ти про до сяг -нен ня та ри си ха рак те ру ди ти ни. Якщов неї є пси хо ло гіч ні проб ле ми, мож на по -про ха ти ді тей ста ви тись до новенькоголо яль но. Це сто су єть ся й фі зич них вад.

Не за ва дить про вес ти бе сі ду з но вимуч нем і йо го бать ка ми. Це до по мо жевчи те лю зро зу мі ти на лаш ту ван ня ди ти -ни на но вий ко лек ти в. Він мо же роз по -віс ти про тра ди ції кла су, обов’яз ки од но -клас ни ків то що…

У пер ші пе рі о ди адап та ції но вень ко -му бу де до сить склад но. Учи тель по ви -нен це ро зу мі ти та вмі ти ба чи ти най -мен ші змі ни в по ве дін ці уч ня. Пі слякож ної та кої змі ни слід з’ясу ва ти їїпричи ну та спро бу ва ти ро зі бра тисьу си ту а ції.

Якщо вчи тель ба чить, що но вень киймає труд но щі в на вчан ні, не слід від ра зуйо го ка ра ти. Мож ли во, та ка по ве дін капов’яза на з адап та цією. Учне ві в но во муко лек ти ві до сить склад но про яви ти се бета по ка за ти свої здіб нос ті.

Ну, і, звіс но — не ви ки дай те но вень -ко го з жит тя кла су. Якщо він прий ма ти -ме без по се ред ню участь у по ді ях ко лек -ти ву, йо му вдасть ся ско рі ше адап ту ва -тись і від чу ти се бе йо го не від’єм ноючас ти ною.

Но вень кий у кла сі — зав ж ди по діядля уч нів. Щоб од но клас ни ки при хиль -но по ста ви лись до но во го то ва ри ша,тре ба при клас ти мак си мум зу силь і зу -мі ти про яви ти свої най кра щі ри си ха -рак те ру.

І. Кли мен ко


Ко ли вчи тель прий шов до шко ли, він од ра зу по ви нен за бу ти всі до маш ні ра до щі та смут ки.

Ні для ко го не сек рет, що вчи тель — це не без ли каіс то та, яка зав ж ди є на ро бо ті, яка зав ж ди щосьви ма гає й си дить ви ключ но за зо ши та мита книж ка ми. Учи тель — це лю ди на. Лю ди на,яка го то ва жи ти, ство рю ва ти сім’ю, лю би ти.

Це лю ди на, яка та кож мо же вто ми тись, мо же ро зі зли тися,здат на по ми ля тись. Якщо ж усі ці якос ті при та ман ні лю ди ніз гор дим зван ням «учи тель», то як їй уда єть ся по єд на ти ро -бо ту й дім? Як їй уда єть ся не пе ре но си ти всю вто му ро бо чуна чле нів її сім’ї? Чи не стає пек лом по вер нен ня вчи те ля до -до му для ін ших чле нів сім’ї?

Яким має бу ти вчи тель у шко лі? На це за пи тан ня є од -ра зу чіт ка від по відь — про фе сій ним. Але що со бою яв ляєце ви зна чен ня? На скіль ки йо го лег ко до три му ва тись?

При хід до шко ли. Ко ли вчи тель прий шов до шко ли, вінод ра зу по ви нен за бу ти всі до маш ні ра до щі та смут ки. При хо -дить учи тель на ро бо ту з усміш кою, як і будь-який пра ців ник,який пра цює з людь ми. Ко ли вчи тель пе ре сту пає по ріг шко -ли, пер ше, що він по ви нен при га да ти, це те, хто він і що відньо го за ле жить. А за ле жать від ньо го сот ні ди тя чих доль. А,от же, не до ми тий по суд удо ма не мо же ста ти пе ре шко дою дляви ко нан ня ро бо ти на від мін но, чо го він ви ма гає й від сво їх уч -нів. Тоб то із дзвін ком на пер ший урок учи тель стає емо цій но-стій ким і про фе сій но-су во рим во ло да рем сло ва.

Під час уро ків. Ціл ком очі ку ва но, що впро довж дня уч ніта ки знай дуть спо сіб ви вес ти вчи те ля з рів но ва ги. Але вчи -тель, який під дав ся цьо му, од ра зу мо же змі ню ва ти про фе -сію. А вчи тель, який по мстив ся, за слу го вує не ви гнан няз осмі хом і за суд жен ням. Учи тель зав ж ди по ви нен бу тиврів но ва же ним — і на пер шо му уро ці, й на остан ньо му. Зго -дом та ка по ве дін ка бу де по зи тив но оці не на, а та кож за слу -жить по ва гу в уч нів, які не люб лять слаб ших за се бе. Як цене при кро, але в наш час учи тель по ви нен ра ху ва ти ся з но -ров ли віс тю під літків, ад же, щоб на вчи ти їх чо гось, тре ба чо -гось на вчи тись від них.

Якщо вдо ма се рйоз ні проб ле ми. А ось тут уже знач новаж че кон т ро лю ва ти свої емо ції. Так, сі мей ні проб ле ми, кимби ти не був, ні ко ли не за ли шать те бе у спо кої. Якщо проб ле -ми та кі, від яких не вте чеш на ро бо ті, кра ще, ма буть, узя тикіль ка днів від пус т ки. Якщо тре ба, то за свій ра ху нок. Жод -ні гро ші не за мі нять сі мей ний спо кій удо ма. Хо ди ти ж на ро -бо ту то ді, ко ли вдо ма хво ріє близь ка лю ди на, це ка тор гапо від но шен ню до се бе й без сер деч ність по від но шен нюдо ро ди чів. Крім то го, як що вдо ма проб ле ми, чи змо же вчи -тель за ли ша тись учи те лем, ко ли що хви ли ни ду ма ти ме продо маш нє, ко ли на віть не слу ха ти ме те, що від по ві дає учень.При цьо му чи по сміє хтось вас по ка ра ти за це? Хі ба ті, у ко -го не має рід них. Отже, від пус т ка.

МИСТЕЦТВО ПЕРЕВТІЛЮВАТИСЬ: МІЖ ДОМОМ І РОБОТОЮ





Якщо від пус т ка не мож ли ва. Іно -ді бу ває й та ке: про ти на чаль ст ване пі деш. То ді є ще один ва рі ант. Мож -на спрос ти ти ро бо ту для се бе і зро би -ти її ці ка ві шою для уч нів. Спро буй тепе ре нес ти ваш урок на ву ли цю, як щопо го да до по ма гає. Ви вчи тель гу ма ні -тар них пред ме тів? Ще лег ше. Тут ве -ли кий об сяг ро бо ти: му зей, те атр,пам’ят не міс це — сві же по віт ря знач -но по лег шить ва ші дум ки. Мо же те та -кож да ти уч ням са мо стій ну ро бо ту,на прик лад, твор чу. Щось на кшталт:«Роз ду ми на те му…». Та ка ро бо та до по -мо же вам не тіль ки пе ре ві ри ти знан -ня ва ших уч нів, а і збли зи ти ся з їх німвнут ріш нім сві том. Чим біль ше тизна єш лю ди ну, тим кра ща зброя у тво -їх ру ках.

Єди не не пи са не пра ви ло, що на ро -бо ті вчи тель не по ви нен ду ма ти просвій дім і пе ре но си ти до маш ні не га -разди на сво їх ко лег та уч нів. Про те,як що проб ле ми вдо ма сут тє ві, то ро бо -та не по вин на за ва жа ти їх ви рі шу ва ти.Хоч ро бо та є час ти ною те бе, та твоясім’я — це ти. Не вар то не хту ва тисобою.

Яким по ви нен бу ти вчи тель удо -ма? На це за пи тан ня є од ра зу чіт кавід по відь — до маш нім.

По вер нен ня з ро бо ти. Пі сля по -вер нен ня з ро бо ти кра ще за бу ти проте, де ти був до цьо го ча су. За бу ти іме -на гір ших уч нів, за бу ти успі хи кра щихуч нів. Удо ма вчи тель пе ре стає ним бу -ти й пе ре тво рю єть ся на ма му та дру -жи ну. Звіс но, важ ко бу де не роз по віс тивдо ма про те, що твоя кра ща уче ни цячи твій кра щий учень пе ре міг на олім -пі а ді. Але чи за хо чеш ти по при цеслуха ти, з мо то ром яко го ви роб ни кадо тво го чо ло ві ка на ро бо ту при їхав но -вий клі єнт? Хо ро шим спо со бом за бу типро ро бо ту вдо ма мо же ста ти спіл ку -ван ня з ди ти ною, яка точ но за хо чеподі ли тись іс то рією про те, як якийсьхлоп чик сми кав її за ко сич ки, як якасьдів чин ка по зи чи ла йо му руч ку. По ді ли -ти ся цим з бать ка ми ди ти ні знач новаж ли ві ше й ко рис ні ше, ніж слу ха тивіч ні іс то рії про кра щих і гір ших уч нів.

Важ кий день. Ро бо та у шко лі, хо чаво на й по вин на при но си ти за до во лен -ня, не є на стіль ки без хмар ною. У будь-яко му ви пад ку, як би вчи тель не буввід да ний сво їй про фе сії, ду же важ коза ли ша тись у ко лії від сот ні ха рак те ріві ду мок, з яки ми мож на зі ткну тисьна ро бо чо му міс ці. Що дня в учи те лязнай деть ся учень, який не го то вийдо уро ку, який за був удо ма руч ку,зошит, що ден ник (од ним сло вом, го -лову). За ли ша ти ся спо кій ним пі слятаких сюр п ри зів бу де на про чуд важ ко.

Щоб за бу ти про ро бо чі не га раз ди,учитель, по вер нув шись до до му, мо жепровести не ве лич кий пси хо ло гіч нийтре нінг.

1.По вер та ю чись із ро бо ти, не по спі -шай! До зволь со бі по ди ха ти сві жимпо віт рям хо ча б 10 хви лин пе редтим, як пе ре сту пиш по ріг до мівки.

2.Уже вдо ма, іду чи на кух ню щось го -ту ва ти, вклю чи спо кій ну му зи кута спро буй на віть під спі ву ва ти абопід тан цьо ву ва ти під неї.

3.При ляж на ди ван, за крий очі таспро буй уяви ти якийсь при єм ниймо мент тво го жит тя: спо гад з ди тин -ст ва, те, як твоє ма лят ко зро би лопер ший крок, або день сво го ве сіл лячи ще якусь ро ман тич ну по дію.Мож на та кож, як що є мож ли вість,по ди ви тись улюб ле ний фільм.

4.Ба жа но в та кий мо мент від мо ви -тись від ко фе ї ну. Ка ва ві ді грає рольсиль но го збуд ни ка, і не тіль ки фі -зич но го, а й емо цій но го.

Пе ре вір ка зо ши тів. А це од наз най кри тич ні ших тем. Якщо вчи тельні ко ли не брав до до му за пов ню ва ти до -ку мен та цію чи пе ре ві ря ти зо ши ти —той не вчи тель. Але це мо же завдативе ли кої шко ди ва шо му сі мей но му жит -тю. Щось тре ба із со бою ро би ти! Якщоро бо ти і справ ді ба га то, то кра ще зай -вий час по си ді ти у шко лі, щоб там усе йза вер ши ти. До до му тре ба при хо ди тибез ро бо ти. Про те, ко ли вдо ма че кає го -лод ній шко ляр чи шко ляр ка, то якосьне за мис лю єш ся над тим, що то бі щетре ба по бу ти на ро бо ті. Спро буй у шко -лі ско рис та тись пе рер ва ми й по пра -цюй у вчи тель сь кій. Го лов не, ні ко лине на ма гай ся ро би ти пе ре вір ку зо ши -тів на уро ці — це не про фе сій но. Цемож на ро би ти тіль ки то ді, ко ли уч ніпи шуть кон т роль ну (не під сум ко ву).

Але не за бу вай на гля да ти за їх но во -мод ни ми шпар гал ка ми.

Ще мож на один раз на мі сяць узя тиро бо ту до до му на ви хід ні. Про те з цимне мож на час ти ти — тре ба по ва жа тичас своєї ро ди ни, тре ба обов’яз ко вопри ді ля ти їм свій час.

Спра ви гос по дар ки. Ро бо та, без -умов но, утом лює. Хо четь ся від по чи ти,а тут до маш ні спра ви: приготуватиіжу, при бра ти в до мі, при го ту ва ти ре чіна на ступ ний день, зро би ти з ди ти ноюуро ки. Спро буй те на до звіл лі по шу ка -ти кіль ка лег ких ре цеп тів при го ту ван -ня смач ної їжі. Не на ма гай те ся що днябра ти ся за пи ло сос. Кра ще за все про -тер ти пи лю ку й по скла да ти ре чі, якісто ять не на міс цях, про віт рити кім на -ти — це зай ме у вас пів го ди ни. Що доуро ків з ди ти ною, то слід при вчи ти їїдо біль шої са мо стій нос ті. Не тре ба сте -жи ти за кож ним її кро ком чи ра зом ро -би ти кож ний при клад — це за шко дитьса мо стій нос ті ва шо го нащадка. У цейчас ви змо же те або при го ту ва ти ве че -рю, або по чи та ти книж ку, або розв’яза -ти крос ворд.

Учи тель — лю ди на: чи мо же бу тиаль тер на ти ва? Бу ва ють си ту а ції йбез ви хід ні. З од но го бо ку, при хо дишдо шко ли, і до маш ні спра ви не йдутьіз го ло ви. З ін шо го — прий деш до до му,й ні як не за бу деш про ро бо ту. Проб ле -ма в то му, що тре ба з кимсь по роз мов -ля ти. Іду чи до шко ли, вар то за те ле фо -ну ва ти бать кам або по дру зі й на жа лі -тись їй, але так, щоб не ство ри тидис ком форт то му, з ким ти спіл ку єш -ся, — не мож на ко мусь нав’язу ва ти своїпроб ле ми. Спро буй роз по віс ти всежар то ма. Якщо жар то ма не вда єть ся,то кра ще дзво ни ти бать кам, яких ці -кав лять усі твої проб ле ми. Ще кра ще,ко ли у шко лі є лю ди на, з якою ти мо -жеш по роз мов ля ти. То ді до че кай сявели кої пе рер ви — й попий те чай. Цехо ро ший спо сіб ре лак са ції.

Ко ли ти при хо диш до до му, й жод ніза про по но ва ні ме то ди не ді ють, очі куйчо ло ві ка з ро бо ти. По пе ред ньо при -готуй йо му улюб ле ну стра ву. Ко ли вінся де їс ти, спи тай йо го, як спра вина ро бо ті. Він з ра діс тю по ді лить сяз то бою. А то ді вже мо жеш по ча ти й ти.Го лов не, не про во ди ти та кі ма нев рищо дня. Та й улюб ле на їжа пе ре ста небу ти улюб ле ною.

Учи тель це лю ди на, яка зо бов’яза нама ти два об лич чя — про фе сій не й до -маш нє. Це од на з тих про фе сій, про якунай важ че за бу ти вдо ма. Але зу сил ляро би ти тре ба, бо так не дов го й до бо же -віл ля!

О. Ко мар щук

Як що вдо ма проб ле ми, чизмо же вчи тель за ли ша тисьучи те лем, ко ли що хви ли ниду ма ти ме про до маш нє, ко -ли на віть не слу ха ти ме те,що від по ві дає учень.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТЛОМ ГРОМАДЯНЗ ДЕРЖАВНОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ

Кож ний має пра во на пра цю, що вклю чає мож ли -вість за роб ля ти со бі на жит тя пра цею, яку вінви брав. Учи тель сь ка ро бо та в су час них умо вахне пе ред ба чу ва на й ду же від по ві даль на, ад жепе да го ги не тіль ки за кла да ють осно ву май бут -

ніх пра ців ни ків різ них га лу зей, а й не суть від по ві даль ністьза здо ров’я ді тей. Та, на жаль, от ри му ють за ро біт ну пла ту,яка не від по ві дає су час ним нор мам жит тя, не ка жу чи вжепро са мо стій не при дбан ня жит ла. 60 % пе да го гіч них пра -ців ни ків сто ять на квар тир но му об лі ку в рай он них ра дах.Чи є на дія на от ри ман ня дер жав но го жит ла?

Основ ни ми нор ма тив но-пра во ви ми ак та ми, що ви зна -ча ють за са ди ве ден ня квар тир но го об лі ку та на дан ня жи -лих при мі щень з дер жав но го жит ло во го фон ду, є Жит ло вийко декс Укра їнсь кої РСР і «Пра ви ла об лі ку гро ма дян, які по -тре бу ють по ліп шен ня жит ло вих умов, і на дан ня їм жи лихпри мі щень в Укра їнсь кій РСР», за твер д же ні по ста но воюРа ди Мі ніс т рів УРСР від 11.12.1984 р. № 470. З мо мен ту їхприй нят тя в за зна че ні нор ма тив ні ак ти бу ли вне се ні не -знач ні змі ни, але в ці ло му основ ні за са ди та по ря док об лі кугро ма дян, які по тре бу ють по кра щен ня жит ло вих умов,май же не змі ни ли сь.

Квар тир ний об лік здій с ню єть ся, як пра ви ло, за міс цемпро жи ван ня гро ма дян.

Згід но з По ста но вою ви кон ко му міськ ра ди та пре зи діїміськ ра ди проф спі лок від 15.07.1985 р. № 582 «Про по -ря док за сто су ван ня в м. Ки є ві «Пра вил об лі ку гро ма дян,які по тре бу ють по ліп шен ня жит ло вих умов, і на дан ня їмжит ло вих при мі щень в Укра їнсь кій РСР» на квар тир нийоб лік беруться громадяни які по тре бу ють по кра щен няжит ло вих умов, по стій но про жи ва ють і за ре єс т ро ва ні

в м. Ки є ві не мен ше п’яти років. Ра зом з тим умо ва про ре -єс т ра цію не по ши рю єть ся:

• на ви па док ре єс т ра ції дру го го з по друж жя, не пов но літ -ніх ді тей і не пра це здат них бать ків;

• для гро ма дян, тим ча со во від сут ніх у да но му на се ле но -му пун к ті, як що за ни ми за за ко ном збе рі га єть ся жи лепри мі щен ня.

Крім то го, гро ма дя ни, які ко рис ту ють ся пра вом пер шо -чер го во го одер жан ня жи лих при мі щень, бе руть ся на квар -тир ний об лік за на яв нос ті під став не за леж но від три ва лос -ті про жи ван ня в да но му на се ле но му пун к ті.

Пра ців ни ки, пов’яза ні за ро дом за нять з по стій ним пе ре -су ван ням, бе руть ся на квар тир ний об лік у то му на се ле но мупун к ті, в яко му во ни за ре єс т ро ва ні в уста нов ле но му по ряд ку.

По тре бу ю чі по кра щен ня жит ло вих умов чле ни жит ло -во-бу ді вель них ко о пе ра ти вів, гро ма дя ни, які ма ють жи лийбу ди нок (час ти ну бу дин ку), квар ти ру у при ват ній влас нос -ті, та ін ші гро ма дя ни, які про жи ва ють у цих бу дин ках (час -ти на бу дин ків), квар ти рах, за без пе чу ють ся жи ли ми при -мі щен ня ми на за галь них під ста вах.

Вар то пам’ята ти, що гро ма дя ни, які штуч но по гір ши лижит ло ві умо ви шля хом об мі ну зай ма но го жит ло во го при мі -щен ня, йо го псу ван ня або руй ну ван ня, від чу жен ня при -дат но го й до стат ньо го за роз мі ром для про жи ван ня жи ло гобу дин ку (час ти ни бу дин ку), квар ти ри, а та кож гро ма дя ни,в яких по тре ба в по кра щен ні жит ло вих умов ви ник ла внас -лі док ви лу чен ня жи ло го при мі щен ня, яке ви ко рис то вуєть -ся для одер жан ня не тру до вих до хо дів, не бе руть ся на квар -тир ний об лік про тя гом п’яти ро ків з мо мен ту по гір шен няжит ло вих умов.



Орга ни, що здій с ню ють квар тир ний об лікОблік гро ма дян, які по тре бу ють по кра щен ня жит ло вих умов,

здій с ню єть ся, як пра ви ло, за міс цем про жи ван ня у ви ко нав чо муор га ні рай он ної, місь кої, рай он ної в міс ті, се лищ ної, сіль сь кої ра ди.

Облік по тре бу ю чих по ліп шен ня жит ло вих умов гро ма дян, якіпра цю ють на під при єм ст вах, в уста но вах, ор га ні за ці ях, що ма -

ють жит ло вий фонд і ве дуть жит ло ве бу дів ниц т во або бе руть па -йо ву участь у жит ло во му бу дів ниц т ві, здій с ню єть ся за міс цемробо ти, а за їх ба жан ням — та кож і за міс цем про жи ван ня.На рів ні з ни ми бе руть ся на об лік гро ма дя ни, які за ли ши ли ро -боту на цих під при єм ст вах, в уста но вах, ор га ні за ці ях у зв’яз куз ви хо дом на пен сію.

До ку мен ти, що по да ють ся для взят тя на квар тир ний об лік

Для взят тя на квар тир ний об лік не об хід но по да ти та кі до ку мен ти:• За яву (під пи су єть ся чле на ми сім’ї, які ра зом про жи ва ють, ма -

ють са мо стій не пра во на одер жан ня жи ло го при мі щен ня й ба -жа ють ра зом ста ти на об лік).

• До від ку з міс ця про жи ван ня про склад сім’ї та ре єс т ра цію, ви да -ну ор га ні за цією, яка здій с нює екс плу а та цію жи тлово го бу дин ку.

• До від ки про те, чи пе ре бу ва ють чле ни сім’ї на квар тир но муоблі ку за міс цем ро бо ти чи у ви ко нав чо му ор га ні міс це воїради.

У ра зі не об хід нос ті до за яви до да ються та кож:• ме дич ний ви сно вок;

• до від ка про не від по від ність жит ло во го при мі щен ня вста нов ле -ним са ні тар ним і тех ніч ним ви мо гам;

• ко пія до го во ру під най му жит ло во го при мі щен ня в бу дин ку дер -жав но го або гро мадсь ко го жит ло во го фон ду чи до го во ру най мужит ло во го при мі щен ня в бу дин ку жит ло во-бу ді вель но го ко о пе -ра ти ву або в бу дин ку (квар ти рі), що на ле жить гро ма дя ни нуна пра ві при ват ної влас нос ті.Гро ма дя ни, які бе руть ся на об лік на піль го вих під ста вах або ко -

рис ту ють ся пра вом пер шо чер го во го одер жан ня житлових при мі -щень, ука зу ють про це в за яві й по да ють від по від ні до ку мен ти.

Крім за зна че них до ку мен тів ви ко нав чий ор ган міс це вої ра диабо ор га ні за ція під при єм ст ва, уста но ви, ор га ні за ції, що здій с нюєквар тир ний об лік, мо жуть при не об хід нос ті за пи та ти в за яв ни ківще й до дат ко ві до ку мен ти.

По ря док ви не сен ня рі шен ня про взят тя на квар тир ний об лік

Рі шен ня про взят тя на квар тир ний об лік по вин но бу ти ви не се нев мі сяч ний строк із дня по дан ня гро ма дя ни ном не об хід них до ку мен -тів. У зв’яз ку з цим ра ди мо про кон т ро лю ва ти, щоб за ява про взят тяна об лік бу ла за ре єс т ро ва на у кни зі ре єс т ра ції за яв у день її по дан ня.

Якщо на роз гляд ви ко нав чо го ко мі те ту міс це вої ра ди або ад мі -ніс т ра ції під при єм ст ва, уста но ви, ор га ні за ції та проф спіл ко во го ко -мі те ту ко мі сією з жит ло вих пи тань бу де вне се но про по зи цію про від -мо ву у взят ті на об лік, на за сі дан ня ко мі сії обов’яз ко во за про шу єть -ся за яв ник.

Гро ма дя ни бе руть ся на квар тир ний об лік:• за міс цем про жи ван ня — із дня ви не сен ня рі шен ня ви ко нав чо -

го ор га ну міс це вої ра ди;• за міс цем ро бо ти — із дня ви не сен ня спіль но го рі шен ня ад мі ніс т -

ра ції під при єм ст ва, уста но ви, ор га ні за ції чи ор га ну ко о пе ра тив -ної або ін шої гро мадсь кої ор га ні за ції й від по від но го проф спіл ко -во го ко мі те ту, за твер д же но го ви ко нав чим ор га ном міс це вої ра ди.

При од но час но му роз гля ді за яв кіль кох осіб їх чер го вістьна одер жан ня жит ло вих при мі щень ви зна ча єть ся за да тою по дан няни ми за яви з не об хід ни ми до ку мен та ми. Якщо в один день по да лиза яви кіль ка осіб, їх чер го вість на одер жан ня жи т ло вих при мі щеньви зна ча єть ся при прий нят ті рі шен ня з ура ху ван ням жит ло вихумов, ста ну здо ров’я, тру до вої та гро мадсь кої ді яль нос ті.

За ре зуль та том роз гля ду за яви в рі шен ні вка зу ють ся:• да та взят тя на об лік;• склад сім’ї;• під ста ва взят тя на об лік;

• вид чер го вос ті на дан ня жи т ло вих при мі щень (за галь на чер га,по за чер гою);

• під ста ва від мо ви (у ра зі від мо ви у взят ті на об лік).

Про прий ня те рі шен ня за яв ник по ві дом ля єть ся пись мо во із за -зна чен ням у по ві дом лен ні да ти взят тя на об лік, ви ду й но ме ра чер гиабо під ста ви від мо ви в за до во лен ні за яви.

Гро ма дя ни, взя ті на квар тир ний об лік, вно сять ся до кни ги об лі -ку осіб, які пе ре бу ва ють у чер зі на одер жан ня жи лих при мі щень.На кож но го гро ма дя ни на (сім’ю), взя то го на квар тир ний об лік, за во -дить ся об лі ко ва спра ва (є до ку мен том су во рої звіт нос ті), в якій міс -тять ся не об хід ні до ку мен ти. Облі ко вій спра ві да єть ся но мер, від по -від ний но ме ру у кни зі об лі ку осіб, які пе ре бу ва ють у чер зі на одер -жан ня жи т ло во го при мі щен ня.

Із цих гро ма дян, вне се них до кни ги об лі ку, скла да ють ся спис киосіб, які ко рис ту ють ся пра вом пер шо чер го во го одер жан ня жи т ло -вих при мі щень.

Спис ки гро ма дян, взя тих на квар тир ний об лік, та окре мі спис -ки осіб, які ко рис ту ють ся пра вом пер шо чер го во го одер жан ня жи т -ло вих при мі щень, ви ві шу ють ся для за галь но го ві до ма. Крім то го,у п. 4 Ука зу Пре зи ден та Укра ї ни «Про за хо ди що до бу дів ниц т ва до -ступ но го жит ла в Укра ї ні та по кра щен ня за без пе чен ня гро ма дянжит лом» ор га нам міс це во го са мо вря ду ван ня ре ко мен ду єть сяопри люд ню ва ти в за со бах ма со вої ін фор ма ції та в ме ре жі Інтер нетне рід ше ніж раз на пів річ чя спис ки гро ма дян, які пе ре бу ва ютьна об лі ку, по тре бу ю чих по кра щен ня жит ло вих умов, пе ре лік об’єк -тів бу дів ниц т ва та кіль кість квар тир, які пе ред ба ча єть ся на да тита ким гро ма дя нам.

Гро ма дя ни, які ви зна ча ють ся по тре бу ю чи ми по кра щен ня жит ло вих умов

По тре бу ю чи ми по кра щен ня жит ло вих умов ви зна ють ся гро ма дя ни:1) за без пе че ні жит ло вою пло щею ниж че за рі вень, що ви зна ча єть ся

ви ко нав чи ми ор га на ми об лас них, Ки ївсь ких і Се вас то поль ськихмісь ких ор га нів міс це во го са мо вря ду ван ня ра зом з ви бор ни миор га на ми проф спі лок(від по від но до По ста но ви ви кон ко му міськ ра ди і пре зи дії міськ ра -ди проф спі лок від 15.071885 р. № 582 «Про по ря док за сто су ван няв м. Ки є ві Пра вил об лі ку гро ма дян, які по тре бу ють по кра щен няжит ло вих умов, і на дан ня їм жит ло вих при мі щень в Укра їнсь кійРСР», ти ми, хто по тре бує по ліп шен ня жит ло вих умов у м. Ки є ві,ви зна ють ся гро ма дя ни, які ма ють жит ло ву пло щу до 7,5 кв. мвключ но на кож но го чле на ро ди ни);

2) які про жи ва ють у при мі щен ні, що не від по ві дає вста нов ле ним са -ні тар ним і тех ніч ним ви мо гам;

3) які хво рі ють на тяж кі фор ми де яких хро ніч них за хво рю вань,

у зв’яз ку з чим не мо жуть про жи ва ти в ко му наль ній квар ти рі абов од ній кім на ті із чле на ми своєї сім’ї. Пе ре лік за зна че них за хво -рю вань за твер д жу єть ся у ви зна че но му за ко ном по ряд ку;

4) які про жи ва ють за до го во ром під най му жи т ло во го при мі щен няв бу дин ках дер жав но го або гро мадсь ко го жит ло во го фон ду чи задо го во ром най му жит ло во го при мі щен ня в бу дин ках жит ло во-бу -ді вель них ко о пе ра ти вів;

5) які про жи ва ють не мен ше 5-ти ро ків за до го во ром най му (орен ди)в бу дин ках (квар ти рах), що на ле жать гро ма дя нам на пра ві при -ват ної влас нос ті;

6) які про жи ва ють у гур то жит ках;7) які про жи ва ють в од ній кім на ті по дві й біль ше сі мей, не за леж но

від ро дин них від но син, або осо би різ ної ста ті стар ше 9-ти ро ків,крім по друж жя (у то му чис лі, як що зай ма не ни ми жит ло ве при мі -щен ня скла да єть ся більш ніж з од нієї кім на ти).Вар то пам’ята ти, що в ра зі смер ті гро ма дя ни на, який пе ре бу вав на об -

лі ку, за чле на ми сім’ї збе рі га єть ся пра во по даль шо го пе ре бу ван ня на об лі ку.

О. Со кіл


ПРАВО

Здо ро ва спи на — за по ру кагар но го на строю, пра цез -дат нос ті та ви три ва лос ті.Особ ли во це сто су єть сялю дей си дя чих про фе сій,

спи на яких до сить швид ко стом лю -єть ся за ко рот кий про мі жок ча су. По -кра щи ти свій стан мож на за до по мо -гою ма са жу. Він зда тен не тіль ки роз -сла би ти спи ну пі сля тру до во го дня,а й ви лі ку ва ти від ба га тьох хвороб.

Ма саж за без пе чує здо ров’я всьо го ор га ніз му

Це іс ти на. Са ме ма саж до по ма гаєлю ди ні роз сла би тись і від по чи ти пі -сля ро бо чо го дня, а та кож ви лі ку ва тидо сить ба га то хво роб.

Ма саж — ме тод ме ха ніч но го та ре -флек тор но го впли ву на тка ни нита ор га ни лю ди ни. Ви ко рис то ву ва титех ні ку ма са жу по ча ли ще зі ста ро -дав ніх ча сів, від то ді він на бу ває по пу -ляр нос ті. Сьо год ні ма саж ак тив но ви -ко рис то ву ють у лі ку валь них, оздо ров -чих і кос ме тич них ці лях.

Як діє ма саж на лю ди ну? Ме ха ніч -ні ру хи ру ка ми на ті лі ви кли ка ють по -драз нен ня шкі ри, що пе ре да ють ся че -рез за кін чен ня нер вів у мо зок. Він ре -агує на ці збуд ни ки і при зво дитьдо змін у тка ни нах та ор га нах, від нов -лює по ру ше ну бу до ву, вза є мозв’язокі ді яль ність.

Най кра ща ме то ди ка для по кра щен ня ста ну лю ди ниМа саж — це фі зіо те ра пія. Сьо год ні

ві до мо до сить ба га то ме то дик, кот ріпід дією стру му, хвиль чи маг ні тіввпли ва ють на ор га нізм лю ди ни. Алево ни не мо жуть зрів ня ти ся з ма са -жем, кот рий має ряд пе ре ваг.

До тик рук ма са жис та до ті ла наба -га то при род ні ше, ніж до тик при ла ду.А то му лю ди на роз сла бить ся і змо жепов но цін но від по чи ти. До сить час тома саж ком бі ну ють з лі карсь ки ми пре -па ра та ми. Це до зво ляє не тіль ки оздо -рови ти люди ну, а й ви лі ку ва ти її. З та -кою про це ду рою про во дять курсприй о му ві та мі нів, ан ти ок си дан тів.Та кож при ма са жі ви ко рис то ву ютькрем чи мед, що по зи тив но впли ваєна ор га нізм.

І най го лов ні ше. Жод ний при ладне змо же ви рі ши ти тих проб лем,з яки ми зда тен по кін чи ти ма саж. Йо -го чу до дій на си ла мо же не тіль ки по -

кра щу ва ти са мо по чут тя лю ди ни, а йви вес ти її зі ста ну де пре сії.

Тех нік ма са жу іс нує без лічМа саж ак тив но ви ко рис то ву єть ся

в по всяк ден но му жит ті та при лі ку ван -ні лю дей. На сьо год ні тех нік ма са жубез ліч. Кож на з них за сто со ву єть ся,ура хо ву ю чи рі вень за хво рю ван ня па -ці єн та, йо го ін ди ві ду аль ні особ ли вос ті.

Хо ча пе ре ра ху ва ти всі ви ди ма са -жу до сить склад но, роз різ ня ють йо гооснов ні ти пи, які ма ють свої особ -ливос ті.

Ви ди ма са жу:• лі ку валь ний;• оздо ров чий;• ди тя чий;• ме до вий;• ан ти це лю літ ний;• лім фод ре наж ний.

Лі ку валь ний ма саж по тре буєспе ці аль них на ви чок і знань. Прицьо му до ма са жис та іс ну ють особ ли віви мо ги. Він не змо же ви ко рис то ву ва -ти про це ду ру, зна ю чи ли ше за галь ніви мо ги до ма са жу та бу до ву ор га ніз му.Про во ди ти лі ку валь ний ма саж маєпра во тіль ки лю ди на з ме дич ноюосвітою. Са ме во на мо же зро зу мі ти,як впли ває лі ку валь ний ма сажна орга нізм.

Пе ред про це ду рою спо чат ку ви -вча ють ся ме дич на кар та па ці єн та,йо го хво ро ба та особ ли вос ті пе ре бі гуза хво рю ван ня. Та кож бе руть ся доува ги скар ги па ці єн та на са мо по -чуття. Лі ку валь ний ма саж має міс цетіль ки то ді, ко ли лю ди ні по тріб не лі -ку ван ня. Він ви ко рис то ву єть ся ізприй о мом лі ків чи ві та мі нів.

Оздо ров чий ма саж мож на про во -ди ти в лі кар ні, спе ці аль них ма саж нихка бі не тах чи вдо ма. В остан ньому ви -пад ку лю ди на по вин на навчитисьтех ні ки ма са жу, щоб не на шко ди типа ці єн ту. Та кий ма саж по кра щує ро -бо ту ор га нів і сис тем ор га ніз му лю ди -ни. Він зні має вто му, на пру же ністьі біль у м’язах. З йо го до по мо гою до -сить швид ко мож на від но ви ти пра -цез дат ність. Оздо ров чий ма саж —про це ду ра за галь но оз до ров чо го ха -рак те ру, що за по бі гає ви ник нен нюря ду за хво рю вань.

За до по мо гою ди тя чо го ма са жумож на ви лі ку ва ти ди ти ну чи за по біг -

ти роз вит ку за хво рю вань. Він та кожсприяє фі зич но му та пси хіч но му роз -вит ку ди ти ни. Ди тя чий ма саж — тер -мін, кот рий ха рак те ри зує про це ду рудля ді тей до од но го ро ку. Але її та кожмож на про во ди ти і у стар шо му ві ці.Ма саж не за вдасть шко ди, а на впа -ки — бу де спри я ти фізич но му здо -ров’ю. По діб ний ма саж є осно воюмай бут ньо го здо ров’я й гар мо ній но гороз вит ку ди ти ни: не сек рет, що сьо -год ні від со ток аб со лют но здо ро вих ді -тей зов сім не знач ний, от же, ди тя чийма саж ак ту аль ний як ні ко ли. Йо гомож на ро би ти в до маш ніх умо вах.Ма ма чи та то лег ко опа ну ють тех ні куди тя чо го ма са жу, що до зво лить їх нійди ти ні рос ти здо ро вою та рух ли вою.Ди тя чий ма саж та кож ви ко рис то ву -єть ся в лі ку валь них ці лях.

Ме до вий ма саж має своє ко рін няв Ти бе ті. Йо го основ ною ме то дикою єви ко ри стан ня біо ло гіч но актив нихре чо вин для ма са жу ван ня ті ла. Ме до -вий ма саж чу до во діє на ор га нізм. Вінпо кра щує кру го о біг у гли бо ких ша рахшкі ри та м’язах, сприяє по кра щен нюжив лен ня внут ріш ніх ор га нах і тка -нин. Мед, від да ю чи біо ло гіч но ак -тивні ре чо ви ни, ад сор бує ток си ниі сприяє їх швид ко му ви ве ден ню з ор -га ніз му. Ця про це ду ра про во дить сядля очи щен ня шкі ри та збіль шен нялім фо то ку. Мед ро бить шкі ру лю ди нигла день кою, блис ку чою та ніж ною.За галь ний стан ор га ніз му по кра -щуєть ся в кіль ка ра зів.

Анти цел ю літ ний ма саж маєособ ли ву по пу ляр ність у жі нок. З йо годо по мо гою мож на по збу ти ся целю лі -ту чи змен ши ти йо го про яви. Ма сажпід си лює кро во обіг та об мін ні про це -си в під шкір но-жи ро во му ша рі, за -вдя ки чо му шкі ра під тя гу єть ся та стаєбільш друж ні шою. Та кий масаж не об -хід ний, ад же це лю літ — не тіль кикос ме тич на ва да та пси холо гіч напроб ле ма. Він мо же призвес ти до різ -но ма ніт них за хво рювань.

Лім фод ре наж ний ма саж ви ко -рис то ву ють для очи щен ня ор га ніз мувід ток си нів і про дук тів об мі ну. Їх ви -со ка кон цен т ра ція мо же при звес тидо ви роб лен ня лім фо ци тів. Та кий ма -саж про во дять спе ці а ліс ти.

І. Сем ко

Ма саж — це лі ку валь на про це ду ра, кот ра мо же ви ко ну ва тись як удо ма, так і в лі ку валь них уста но вах.

ВІДПОЧИНОК ДЛЯ ТІЛА


ЗДОРОВ’Я


ЖІНКА НА ВСІ СТОПамфлет? Профанація? Наклеп?... Презентація!

Що би зро зу мі ти кра су Лей ли,тре ба ди ви тись на неї очи ма Мед ж ну на.

Са а ді, персь кий по ет

Від своєї дру жи ни я бо же во лію. Дру зі ка -жуть, що я втра тив ро зум то ді, ко ли ви рі -шив з нею одру жи тись. І я з ни ми по год -жу юсь: моя май бут ня дру жи на під ко ри ламе не мас ш таб ніс тю своєї на ту ри. По руч

із нею всі ін ші жін ки (і на віть ба га то чо ло ві ків) зда ють -ся дріб ни ми, не зна чу щи ми фі гу ра ми.

Так уже по ве лось: як що ми десь з’яв ля є мось удвох,спо чат ку по мі ча ють мою дру жи ну. Її плав ні, не спіш ніру хи суп ро вод жу ють за хоп ле ні «ахи» й «охи». А чи непли ве то Рус ла на Пи сан ка — своє рід ний ета лон «на ці о -наль но го шар му»? І тіль ки по тім по гля ди при сут ніхзвер та ють ся в мій бік: хто там чим чи кує по руч із та коюкра су нею? Жін ки ди ву ють ся: яку роль ві ді грає моя не -по каз на по стать? У по гля дах чо ло ві ків про гля да єть сявда ва не спів чут тя, але, по за сум ні вом, во ни ме ні по тай ки заз д рять. Ще б пак: пре крас ним ко льо ром об лич чя йгар ним здо ров’ям моя дру жи на дис кре ди тує будь-якусис те му хар чу ван ня, бо ні ко ли не зва жа ла на та кі дур -ни ці. За об’ємом на ту раль них гру дей во на лег ко об ста -вить будь-яку си лі ко но ву кра су ню. А стег на... Цар Со ло -мон, який по рів ню вав їх з округ лос тя ми до ро го цін ноїва зи, нав ряд чи знай шов би по діб ну у сво є му па ла ці.Про ніж ки — го ді й ка за ти. Усім ві до мо, що ки та ян кислав лять ся ма лень ки ми ступ ня ми, які ще на зи ва ють«квіт ка ми ло то са» Дар ма! Ма буть, при скіп ли вий при -хиль ник фен-шуй з Під не бес ної змі нив би орі єн та цію,як би по ба чив вра жа ю чу ніж ку моєї дру жи ни. Це неякась там... кві точ ка, а ці ле лис тя то го са мо го ло то са.

Ко ли ми з’яви ли ся з нею на ту рець ко му ба за рі (тоб -то на ба за рі у Стам бу лі), за па ну ва ла не при род на длята ко го міс ця ти ша, яку по ру шу ва ло тіль ки гуч не при -цмо ку ван ня. Міс це ві кра ма рі, ви зна ні екс пер ти в жі но -чих при вабах, цмо ка ли язи ка ми так, що зда ва лось, ні -би на під хо ді ес кад рон яни чар. Та що там тур кичи єгип тя ни! Одно го дня, ко ли ми прос то йшли ву ли -цею, зу пи ни лось ав то з дип ло ма тич ни ми но ме ра ми.Якийсь аф ри кансь кий дип ло мат, ура же ний дос ко на -лістю її форм, за про по ну вав по са ду... Вер хов ної жри ціна пов но му дер жав но му за без пе чен ні. (Афри кан ців та -ки мож на зро зу мі ти — во ни від да ють пе ре ва гу ве ли кимжін кам, бо чим біль ша па ні, тим біль ше від неї ті ні...).

Я зав ж ди з не тер пін ням очі кую лі та, ко ли дру жи назні ме об ла дун ки, і її при на ди ста нуть за галь ним на -дбан ням. У Ме ре жі якось з’яви лась ін фор ма ція, що

в Па лер мо не пус ка ють на пляж жі нок, фі гу ри яких...не від по ві да ють ес те тич ним упо до бан ням. І це спра вед -ли во! Не мож на пе ре тво рю ва ти со няч не уз бе реж жяна де фі ле ху до соч них і хит ких «ві ша лок».

При сут ність дру жи ни зав ж ди діє на ме не, не мовдур ман. У го ло ві па мо ро чить ся, тем ні шає в очах і зги -на ють ся ко лі на. Це по ча ло ся ще в день ве сіл ля, ко ли явпер ше під няв її, що би пе ре нес ти че рез по ріг на шо гогніз деч ка. Але й за раз, ко ли ми в ліж ку, ви ста чить їйпок лас ти ру ку ме ні на гру ди, як у ме не пе ре хоп лює ди -хан ня. Лю би те лі гос т рих від чут тів лег ко змо жуть уяви -ти, як во на вра жає в «по зі вер ш ни ці»…

Знай о мий ху дож ник дов го ста рав ся, що би дру жи напо зу ва ла для йо го кар ти ни. «Уяви, яке гран ді оз не по -лот но вий де, — пе ре ко ну вав він ме не, — Ру бенс і Кус то -ді єв від заз д ро щів у тру ні пе ре вер нуть ся». Мож ли во,у жи во пис ців своє рід но на лаш то ва не око (не дар ма жНі кас Саф ро нов за ува жив, що 90 % чо ло ві ків люб лятьпов них жі нок і всьо го 10 % — ду же пов них). Пев на річ,я був тіль ки «за», од на че ке рів ниц т во сту дії, де дру жи напра цює екс клю зив ною фо то мо дел лю, не до зво ли ло.Так! Моя дру жи на — мо дель і рек ла мує за со би для схуд -нен ня (пев на річ, на фот ках «для цьо го»). Це вже по тімфо то шо пе ри транс фор му ють іс тин но жі но чі фор миу нав’яз ли вий «су час ний стан дарт» кра си. А ви га да ли,що по даль ші фо то — це ре зуль тат дії рек ла мо ва них пре -па ра тів? На їв ні лю ди...

«Як ти мо жеш з нею жи ти, во на та ка важ ка!» — ди -вують ся ро ди чі. А ме ні із дру жи ною доб ре, бо по придостат ню ва гу во на має лег ку вда чу. Зав ж ди ча рів на,ве се ла й не страж дає... хро ніч ни ми го лов ни ми бо ля ми.А те, що «її ба га то»... Влас не, а стіль ки має бу ти гар ноїлю ди ни?

Маю на дію, що моя дру жи на бу ла, є і ще на дов го за -ли шить ся «жін кою на всі сто». Як ви мог ли по ду ма ти,що в неї про пор ції 100–100–100? Мож ли во, пер шийі тре тій па ра мет ри на віть біль ші, а ось що до та лії...Вона гар но ви ліп ле на, і все на сво є му місці! А те пер,при мру жив ши очі, на мить уявіть, як моя па ні ви гля даєна кух ні, вту пив ши од ну ру ку в бік, а дру гою по мі шу ю -чи на ва рис тий борщ. Що? Різ ко під ви щи ло ся сли но -виді лен ня? Отож!

P.S. Не тре ба ото тож ню ва ти впо до бан ня са мо го ав -то ра і йо го лі рич но го ге роя...

Прим. Ре дак ція. як по ді ляє, так і не по ді ляє точ кузо ру ав то ра.

Ю. Сі мо нов

ДОЗВІЛЛЯ

Виготовлення оригінал#макету ФО#П Парашин К. С.Свідоцтво про реєстрацію серія В02 № 314994 від 02.11.07.

Здано до складання 03.05.10. Підписано до друку 30.06.10.Формат 60×84/8. Папір офсетний. Друк офсетний.

Ум.#друк. арк. 11,18. Обл.#вид. арк. 11,22.Зам. № 01#07#10.

СПД Кулінічев Б. М. Свідоцтво про реєстрацію № 14059 від 20 липня 2000 р.

ДОЗВІЛЛЯ

Овнам від по ві да ють вів чар ки, вів ці, ба ра ни.• При чо му вів ча рок мож на ви би ра ти будь-яких.• Ви би ра ю чи кіш ку, звер ніть ува гу на по ро ду

єги петсь кий мау.• Лю дей, на род же них під зна ком Овна, най -

більш ефек тив но бу дуть лі ку ва ти кро ли ки, со -ба ки, особ ли во так си, пів ніч ні їз до ві лай ки.По ро да «лі ку валь них» кі шок для Ове нів —донсь кий сфінкс.

Тель цю від по ві да ють би ки, ко ро ви, сви ні, гур -то ві со ба ки.

• На прик лад, швей царсь кі зен нен хун ди.• Ви би ра ю чи кіш ку, звер ніть ува гу на по ро ду

Бур ма.• Лі ку валь на кіш ка для Тель ців — персь ка.

Близ ню кам від по ві да ють пта хи, ку ри, кач ки.• Со ба ки — по ро ди гри фон, різ ні тер’єри, до бер -

ма ни, пін че ри, шна у це ри.• Ви би ра ю чи ко ше ня, звер ніть ува гу на по ро ду,

що на зи ва єть ся Сел кірк-рекс.• Лі ку валь ною мо же ста ти сі амсь ка кіш ка. Близ -

ню ків най більш ефек тив но бу дуть лі ку ва тизмії, па ву ки, рот вей ле ри, буль тер’єри.

Зна ку Ра ка іде аль но від по ві да ють риб ки в ак -ва рі у мі, кіш ки, со ба ки.

• Ваш со ба ка — так са, зо ло та вий рет рі вер, ха на -ансь кий со ба ка.

• Із кі шок ува га на по ро ду Рег долл.• Най більш ефек тив но бу дуть лі ку ва ти ко ні, хор -

ти ці, гон чі. Лі ку валь ний ко тик для Ра ка —тайсь ка кіш ка.

Ле вам від по ві да ють цар ст ве ні тва ри ни — па -ви чі, ле ви, ор ли, со ба ки.

• На прик лад, так си, зо ло та вий рет рі вер, ха на -ансь кий со ба ка, буль мас тіф, мас ті но-на по ле -та но.

• Ви би ра ю чи ко ше ня, звер ніть ува гу на по ро дуневсь ка мас ка рад на.

• Для Ле вів лі ку валь ною мо же ста ти по ро да кі -шок, що на зи ва єть ся Гі ма лаї. Що сто су єть сяпо ро ди со бак, то най більш ефек тив но бу дутьлі ку ва ти ка не кор со, кав казь ка вів чар ка, нью -фа ун д ленд, сен бер нар.

Ді вам від по ві да ють кро ли ки, со ба ки.• Особ ли во так си, пів ніч ні їз до ві лай ки.• Ви би рай те ко ше ня породи донсь кий сфінкс.• Лі ку валь ною по ро дою кі шок мо же ста ти ро -

сійсь ка бла кит на кіш ка. Най більш ефек тив но

бу дуть лі ку ва ти при ма ти, мав пи, ле му ри. Со -ба ки — дал ма тін, ан г лійсь кий сет тер, ір ланд -сь кий сет тер.

Те ре зам від по ві да ють де ко ра тив ні тва ри ни.• Із со бак — той тер’єри, пу де лі, лев рет ки,

шарпеї.• Із ко тів — персь ка й ек зо тич на ко рот ко шер с та.• Лі ку валь ною мо же ста ти по ро дис та нор везь ка

лі со ва кіш ка або ж різ ні ри бки, а по ро дисобак — аме ри кансь кий вод ний спа ні єль,іспан сь кий чи пор ту галь сь кий вод ний со ба ка.

Скор пі о ну від по ві да ють отруй ні тва ри ни,змії, па ву ки.

• По ро ди со бак — бок сер, рот вей лер, фі ла бра зи -лей ро, буль тер’єр.

• Звер ніть ува гу на сі амсь ку кіш ку.• Лі ку валь ною кіш кою мо же ста ти єги петсь кий

мау. Най більш ефек тив но бу дуть лі ку ва ти вів -чар ки, вів ці, ба ра ни.

Ко зе ро гам від по ві да ють гірсь кі тва ри ни.• Із со бак — гірсь кі по ро ди со бак (ка не кор со, кав -

казь ка вів чар ка, нью фа ун д ленд, сен бер нар).• Звер ніть ува гу на ко ше ня по ро ди Гі ма лаї.• Лі ку валь на по ро да кі шок для Ко зе ро гів — Сел -

кірк-рекс. Най більш ефек тив но бу дуть лі ку ва -ти пта хи, ку ри, кач ки, із со бак — гри фо ни.

Во до лію із тва рин від по ві да ють при ма ти, мав -пи, ле му ри.

• По тріб ні со ба ки по рід дал ма тін, ан г лійсь кийсет тер, ір ландсь кий сет тер.

• Звер ніть ува гу на ро сійсь ку бла кит ну кіш ку.• Лі ку валь ний кіт для Во до лія — Рег долл. Най -

більш ефек тив но бу дуть лі ку ва ти риб ки в ак ва -рі у мі, кіш ки, та кі со ба ки, як зо ло та вий рет рі -вер, ха на ансь кий со ба ка.

Ри бам під хо дять вод ні тва ри ни і, звіс но, ри би.• Із со бак від по ві да ють аме ри кансь кий вод ний

спа ні єль, іс пансь кий вод ний со ба ка, пор ту -галь сь кий вод ний со ба ка.

• Ви би ра ю чи ко ше ня, звер ніть ува гу на нор -везь ку лі со ву кіш ку.

• Лю дей, на род же них під зна ком Ри би, най -більш ефек тив но бу дуть лі ку ва ти па ви чі, со -баки по рід буль мас тіф, мас ті но-на по ле та но.Лі ку валь на по ро да кі шок — невсь ка мас ка рад -на або ан горсь ка.

За ма те рі а ла ми strolive.ru.

ВАША ТВАРИНА ЗА ЗНАКОМ ЗОДІАКА

Є стій ке пе ре ко нан ня, що ха зя їн і тва ри на ма ють під хо ди ти один од но му енер ге тич но, тоб тоїх ні жит тє ві бі о рит ми по вин ні збі га тись, як дві по ло вин ки єди но го ці ло го.

Documents

Відкритий урок: розробки, технології, досвід