Івано-Франківська обласна універсальнанаукова бібліотека ім. І. ФранкаВідділ краєзнавчої літератури

Календарзнаменних і пам’ятних дат

Івано-Франківської області на2014 рік

Івано-Франківськ2013

1

„Календар знаменних і пам’ятних дат Івано-Франківської області на 2014 р.” щорічно видається обласною універсальною науковою бібліотекою ім. І. Франка. Його мета – надати бібліотечним працівникам, краєзнавцям, освітянам та всім зацікавленим довідковий матеріал про важливі події в історії області, ювілеї уродженців краю та видатних діячів, життя і діяльність яких пов’язані з Івано-Франківщиною.

Видання складається із двох частин. Перша носить інформативний характер і відкривається переліком основних знаменних і пам’ятних дат 2014 року. Друга – містить біографічні довідки про ювілярів та список літератури, в якому спочатку розміщено твори автора, а далі – публікації про його життя ідіяльність.

Довідковий апарат складає іменний покажчик ювілярів 2014 р., та список скорочень, використаних у виданні.

Календар не містить вичерпних матеріалів.

Відбір літератури завершено у липні 2014 року.

Пропозиції та зауваження просимо надсилати за адресою: відділ краєзнавчої літератури ОУНБ ім. І. Франка, вул. Чорновола, 22, м. Івано-Франківськ, 76018 ; або на електронну пошту: krailibifua@ ukr.net, або libifua@gmail.com.

Укладач: І. А. Бурда – завідувачка відділу краєзнавчої літератури ОУНБ ім. І. Франка

Відповідальна за випуск Л. В. Бабій – директор ОУНБ ім. І. Франка

© видання є інтелектуальною власністю ОУНБ ім. І. Франка. При використанні – посилання на бібліотеку обов’язкове

2

Січень

1 січня - 105 років від дня народження Степана Бандери (1909-1959), головного провідника ОУН, теоретика і практика національно-визвольного руху, уродженця с. Старий Угринів Калуського району

- 95 річниця (1919) проголошення м. Станиславова (нині Івано-Франківськ) столицею Західно-Української Народної Республіки

- 80 років виповнюється Степанові Каспруку (1934), художнику, члену НСХУ, лауреату премії ім. Я. Лукавецького, родом із с. НовіСкоморохи Галицького району

-

65 років виповнюється Олександрові Биструшкіну (1949), народному артисту України, члену Національної комісії ЮНЕСКО, уродженцю м. Галича

2 січня - 120 років від дня народження Василя Боднарчука (1894-1955), (літ. псевдонім Я. Чорнобривий), письменника-гумориста, громадського діяча, уродженця с. Чернятин Городенківського району

-

120 років від дня народження Василя Яшана (1894-1978), громадсько-політичного діяча, автора книги спогадів „Під брунатним чоботом” про Станіславщину в роки Другої Світової війни, уродженця с. Серафинці Городенківського району

-

85 років виповнюється Степанові Возняку (1929), доктору філософських наук, професору кафедри філософії ПНУ ім. ВасиляСтефаника

5 січня - 120 років тому у м. Львові побачила світ перша книжка літературно-наукового і громадсько-політичного журналу „Життяі слово” під редакцією І. Франка (1894)

7 січня - Різдво Христове9 січня - 125 років від дня народження Тараса Франка (1889-1971),

педагога, вченого, письменника, сина Івана Франка, автора збірок „На крилах гумору”, „З чужої левади”, „Збиточний амор” та інших. У 1939-1945 роках проживав у м. Івано-Франківську

- 90 років від дня народження Сергія Параджанова (1924-1990), українсько-вірменського кінорежисера, народного артиста України, який зняв у Карпатах свій кіношедевр „Тіні забутих предків”

11 січня - 60 років виповнюється Євгенові Гірнику (1954), політичному

3

діячеві, синові О. Гірника, народному депутату України, уродженцю м. Калуша

12 січня - 65 років виповнюється Василю Бабію (1949), письменнику і краєзнавцю з Богородчанського району, члену НСПУ та НСКУ, автору багатьох художніх творів та історичних досліджень, уродженцю с. Серафинці Городенківського району

14 січня - 70 років виповнюється Михайлові Волошенюку (1944), педагогу,краєзнавцю, уродженцю с. Семаківці Коломийського району

15 січня - 70 років виповнюється Михайлові Дирбавці (1944), майстрові різьблення на дереві, живописцю і графіку, члену НСХУ, родом із м. Городенки

16 січня - 65 років виповнюється Марії Бабій (1949), івано-франківській поетесі, педагогу, авторці збірок „Світанкові джерела”, „Польова криниця”, члену НСПУ, родом з с. Нижній Струтин Рожнятівського району

17 січня - 160 років від дня народження Івана Мандичевського (1854-1925), громадсько-культурного діяча, бібліографа, уродженця м. Надвірної, який працював адвокатом у м. Станіславі(тепер м. Івано-Франківськ)

- 145 років від дня народження Івана Труша (1869-1941), галицького художника, живописця, громадського діяча, автора пейзажів, жанрових картин, портретів І. Франка, Л. України, І. Нечуя-Левицького, М. Лисенка, В. Стефаника

18 січня - 65 років виповнюється Тетяні Завгородній (1949), доктору педагогічних наук, професору, завідувачу кафедри педагогіки ім. Б. Ступарика ПНУ ім. Василя Стефаника, автору багатьох видань з історії педагогіки Західної України, родом з м. Івано-Франківська

19 січня - Богоявлення Господнє (Водохреще, Йордан) - 95 років від дня народження Ірини Маланюк (1919-2009),

оперної співачки, уродженки м. Станіслава (тепер м. Івано-Франківськ)

22 січня - День Соборності та Свободи України95 років від дня Злуки усіх українських земель в Єдину Українську державу (1919)

24 січня - 135 років від дня народження Станіслава Людкевича (1879-1979), композитора, музикознавця, фольклориста, автора опери „Довбуш”, музики до слів Б. Лепкого „Черемоше, брате мій”

- 80 років виповнюється Петрові Арсеничу (1934), відомому краєзнавцю, історику-музеєзнавцю, заслуженому працівнику культури України, етнографу, лауреату премій ім. П. Чубинського, Д. Яворницького, І. Вагилевича, Марійки Підгірянки, В. Полєка, автору та співавтору багатьох книжок, монографій і понад тисячі статей, уродженцю с. Нижній Березів Косівського району

- 25 років з часу заснування СП „Тикаферлюкс” (м. Тисмениця)

4

(1989)25 січня - 65 років від дня народження Василя Ганущака (1949-2013),

поета, журналіста, перекладача з м. Калуша, автора збірок „Відрух” та „На бурунах часу”, лауреата обласної премії ім. В.Стефаника, уродженця с. Микитинці Косівського району

26 січня - 70 років виповнюється Степанові Пушику (1944), поету, прозаїку, фольклористу, літературознавцю, політику, лауреату Національної премії України ім. Т. Шевченка та інших численних премій, уродженцю с. Вікторова Галицького району

- 70 років виповнюється Оресту Князькому (1944), педагогу, поету,автору поетичних збірок „Оминути не смію”, „Непроминуща таїна”, „Таємниця спалаху”, „Коли з доріг вертаюся далеких”, збірника авторських пісень „Розмова з матір’ю”, „Де три ріки гуцульські: пісні і марші”, книги лірики „Поема Незалежності”

27 січня -

175 років від дня народження Павла Чубинського (1839-1884), вченого, історика, етнографа, поета, автора слів гімну „Ще не вмерла Україна”

28 січня - 65 років виповнюється Володимиру Кланічці (1949), професору, директору Інституту природничих наук, завідувачу кафедри теоретичної і експериментальної фізики ПНУ ім. В. Стефаника, уродженцю с. Довге Тисменицького району55 років виповнюється Богданові Бойчуку (1959), живописцю, графіку, мистецтвознавцю, уродженцю с. Крилос Галицького району

29 січня - День пам’яті учасників битви під Крутами30 січня - 115 років від дня народження Володимира Горбового

(1899-1984), політичного діяча, провідного діяча ОУН, міністра закордонних справ в уряді Я. Стецька, родом із с. Оболоня Долинського району

- 180 років від дня народження Володимира Антоновича (1834-1908), історика, археолога, етнографа, дослідника історії козацтва

Лютий

2 лютого - 65 років виповнюється Галині Турелик (1949), поетесі, авторці багатьох збірок, зокрема, „Посіяний промінь”, „Новосілля”, „Міжальфою й омегою”, „Монолог”, „Бурштинова ватра”, „Здвиження” та ін., першому заступнику головного редактора журналу „Перевал”, лауреату обласної премії ім. В. Стефаника

- 65 років виповнюється Романні Затварській (1949), педагогу, музикознавцю, авторці книг „Василина Чуперчук – перлина гуцульського танцю”, „Знайомство на віддалі”, „Івано-Франківський обласний музично-драматичний театр ім. Івана Франка”, „Корифеї галицьких театрів”, „Маестро

5

гуцульського танцю”, „Одержима”, „Три пори року”, „Я приходитиму, коли мене уже не буде”

3 лютого - 150 років від дня народження Володимира Самійленка (1864-1925), поета, перекладача, який деякий час жив на Прикарпатті

- 85 років від дня закінчення І Конгресу українських націоналістів, на якому створено ОУН

4 лютого - 160 років від дня народження Сидора Мидловського (1854-1916),актора, театрального діяча і письменника, уродженця с. Саджавка Надвірнянського району

4 лютого - 50 років виповнюється Ірині Гордійчук (1964), артистці балету, педагогу, заслуженій артистці України, родом з м. Івано-Франківська

6 лютого - 100 років від дня народження Омеляна Антоновича (1914-2008), культурно-громадського діяча діаспори, голови доброчинного фонду Омеляна і Тетяни Антоновичів, уродженця м. Долина

8 лютого - 80 років виповнюється Станіславу Шумезі (1934), професору, завідувачу кафедри дизайну ПНУ ім. В. Стефаника, заслуженому вчителю України

9 лютого - 100 років виповнюється Василеві Ніньовському (1914) письменнику, мистецтвознавцю, графіку, автору нарису „Коломия – столичне місто Покуття”, уродженцю с. Жукотин Коломийськогорайону

12 лютого - 110 років від дня народження Юрія Мушака (1904-1973), педагога, перекладача, літературознавця, уродженця с. Козаківка Болехівської міськради

- 90 років від дня народження Івана Бойцуняка (1924), майстра ложкарства, родом із с. Прокурава Косівського району

13 лютого - 130 років від дня народження Наталії Полонської-Василенко (1884-1973), історика, археолога, суспільно-громадської діячки

13 - 100 років від дня народження Івана Самокішина (1914-1968), співака, громадсько-культурного діяча в екзилі, уродженця с. Печеніжин Коломийського району

15 лютого - Стрітення ГосподнєДень вшанування учасників бойових дій на території інших держав

16 лютого - 185 років від дня народження Ісидора Шараневича (1829-1901), історика, дослідника стародавнього Галича, громадського діяча і педагога у Галичині, уродженця с. Козарі Рогатинського району

19 лютого - 80 років від дня народження Василя Довірака (1934-1994), письменника, автора книг „Кров і квіти”, „На вістрі долі”, уродженця с. Печеніжин Коломийського району

20 лютого - 120 років від дня народження Ярослава Івашкевича (1894-1980),польського письменника, перекладача і громадського діяча, творчість якого пов’язана з Прикарпаттям

6

21 лютого - Міжнародний день рідної мови22 лютого - 200 років від дня народження Оскара Кольберга (1814-1890),

польського фольклориста і композитора, автора чотиритомної фольклорно-етнографічної праці „Покуття” (1882-1889)

23 лютого - 110 років від дня народження Романа Савицького (1904-1974), композитора, поета, вчителя приватної гімназії в м. Станіславі (тепер м. Івано-Франківськ)

24 лютого - 90 років виповнюється Стефанії Дейчаківській-Гурко (1924), поетесі, авторці збірок „Три джерела”, „Співуча тиша”, „Метастази міста”, „На відчутності межі” та „Буремні роки”, виданих у Канаді, книг „Подруга Галина” та „Заповідь віків”, надрукованих в Україні, уродженці с. Ямниця Тисменицького району

- 70 років виповнюється Адріяну-Юрію Угорчаку (1944), краєзнавцю, завідувачу Музею освіти Прикарпаття, лауреату премій ім. І. Вагилевича (1996) та В. Полєка (2012), автору книг, путівників, багатьох статей у часописах і збірниках

26 лютого - 105 років від дня народження Миколи Тимківа (1909-1985), майстра народного різьблення, уродженця с. Москалівка (тепер у складі м. Косова)

Березень

3 березня -4 березня -

Всесвітній день письменника65 років від дня народження Володимира Івасюка (1949-1979), українського композитора і поета, автора широковідомих пісень „Червона рута”, Водограй” та ін.

5 березня - 55 років виповнюється Світлані Гричко (1949), композитору з м. Івано-Франківська, члену НСКУ

5 березня - 65 років виповнюється Мирославові Греську (1949), художнику іконопису та монументального малярства, члену НСХУ, уродженцю с. Тязів Тисменицького району

7 березня - 140 років від дня народження Івана Рубчака (1874-1952), драматичного актора і співака, уродженця м. Калуша

- 65 років виповнюється Стефанові Загайкевичу (1949), скульптору, члену НСХУ, уродженцю с. Назавизів Надвірнянського району

9 березня - 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка (1814-1861), великого українського поета, художника, мислителя, творчість якого мала надзвичайний вплив на громадсько-культурне життя Галичини

10 березня - 110-річчя від дня народження Докії Гуменної (1904-1997), письменниці української діаспори, зокрема авторки нарису про Жаб’є (тепер смт. Верховина) „Гуцульський Париж”

13 березня - 130 років від дня народження Степана Витвицького (1884-1965),7

президента УНР в екзилі, уродженця с. Угорники Коломийського району

15 березня - 165 років від дня народження Володимира Шухевича (1849-1915), культурно-освітнього діяча, етнографа, автора п’ятитомної монографії „Гуцульщина”, уродженця с. Тишківці Городенківського району

- 75 років від дня народження Ігоря Деркача (1939-2005), художника, творця образотворчої Франкіани, ілюстратора багатьохкраєзнавчих видань, лауреата премії ім. І. Вагилевича, уродженця с. Пасічна (тепер у складі м. Івано-Франківська)

17 березня - 195 років від дня народження Олексія Заклинського (1819-1891),галицького священика, громадсько-політичного діяча, поета і композитора, родом із с. Озеряни Тлумацького району

- 140 років від дня народження Августина Волошина (1874-1946), одного з організаторів національно-визвольного руху на Закарпатті

- 75-річчя (1939) проголошення повної державної самостійності Карпатської України на чолі з Президентом Августином Волошиним

19 березня - 95 років від дня народження Григорія Никифорука (1919-1945), поета і журналіста, уродженця с. Орелець Снятинського району

21 березня - Всесвітній день поезії23 березня - 90 років від дня народження Володимира Флиса (1924-1987),

композитора, педагога, викладача Івано-Франківського музичного училища ім. Д. Січинського (1961-1962), автора опери „Микола Шугай”, ораторії „Камінь Довбуша”, кантати „Дзвеніть, Карпати”,пісні про Івано-Франківськ та ін.

24 березня - 145 років від дня народження Олени Кисілевської (1869-1958), письменниці, громадсько-політичної і культурної діячки, яка жилаі працювала у м. Станіславі (тепер м. Івано-Франківськ) та м. Коломиї

25 березня - 95 років від дня народження Миколи Кищука (1919), майстра різьби на дереві, уродженця с. Річка Косівського району

27 березня - Міжнародний день театру - 85 років виповнюється Федорові Заставному (1929), доктору

географічних наук, родом із с. Добринів Рогатинського району28 березня - 125 років від дня народження Ганни Герасимович (1889-1974),

вишивальниці, ткалі, килимарниці, заслуженого майстра народної творчості України, мешкала і похована в м. Косові

29 березня - 70 років виповнюється Григорію Михнюку (1944), художнику, родом із с. Павлівки Тисменицького району

Квітень

1 квітня - 125 років від дня виступу Івана Франка з доповіддю на 8

Шевченківському вечорі у м. Станиславові (1889)2 квітня - -

Міжнародний день дитячої книги110 років від дня народження Володимира Гуза (1904-1991), майстра різьблення по дереву та педагога, члена Спілки художників України, помер у м. Косові

3 квітня - 70 років виповнюється Петрові Чоловському (1944), співакові, педагогу, заслуженому працівнику культури України, доценту кафедри музикознавства ПНУ ім. В. Стефаника, керівнику багатьох чоловічих ансамблевих колективів, зокрема, „Легінь”, „Коло”, уродженцю м. Калуш

- 65 років виповнюється Степанові Грицею (1949), художнику декоративного-прикладного мистецтва, члену НСХУ, уродженцю м. Долина

4 квітня - 230 років від дня народження Зоріана Доленги-Ходаковського (1784-1875), польського етнографа, фольклориста, який вивчав Галичину

7 квітня - БлаговіщенняВсесвітній день здоров’я

- 140 років від дня народження Івана Бодруга (1874-1952), вчителя,журналіста, публіциста, уродженця с. Верхній Березів Косівськогорайону. У 1907 р. еміґрував до Канади

9 квітня - 160 років від дня народження Іларія Гарасимовича (1854-1901), культурно-громадського діяча радикального напрямку, однодумця І. Франка, М. Драгоманова, уродженця с. Биткова Надвірнянськогорайону

11 квітня - 55 років виповнюється Василеві Мойсишину (1959), доктору технічних наук, професору, завідувачу кафедри вищої математики ІФНТУНГу

12 квітня -

180 років від дня народження Мечислава Романовського (1834-1863), польського поета-романтика, автора поеми „Дівчина зСонча”, збірки „Поезія”, уродженця с. Жуків Тлумацького району

13 квітня - Вербна неділя14 квітня - 55 років виповнюється Богдану Тимківу (1959), професору,

доктору філософії, завідувачу кафедри декоративно-прикладного мистецтва ПНУ ім. В. Стефаника, заслуженому діячу мистецтв України, уродженцю с. Придністров’я Галицького району

18 квітня - Міжнародний день пам’ятників та історичних місць. День пам’яток історії та культури

19 квітня - День Довкілля (третя субота квітня)20 квітня - Воскресіння Христове, Великдень20 квітня - 125 років від дня народження Петра Шекерика-Дониківа

(1889-1941), громадсько-культурного діяча, фольклориста, автора книг „Дідо Иванчік” та „Рік у віруваннях гуцулів”, артиста Гуцульського театру Г. Хоткевича, уродженця с. Голови

9

Верховинського району22 квітня - Всесвітній День Землі23 квітня - Всесвітній день книги і авторського права25 квітня - 260 років від дня страти біля ратуші в м. Станиславові Василя

Баюрака (1722-1754), ватажка опришків, наступника Олекси Довбуша

- 105 років від дня народження Вадима Лесича (1909-1982) (справжнє ім’я Володимир Кіршак), літературознавця, поета, перекладача з США, уродженця с. Устя Снятинського району

29 квітня - Міжнародний день танцю - 200 років від дня народження Садока Баронча (1814-1892),

польського та українського історика і фольклориста вірменського походження, автора праць з історії м. Тисмениці і м. Станіслава, видавця збірки українських казок. Народився у м. Станіславі (тепер м. Івано-Франківськ)

- 185 років від дня народження Миколи Кобринського (1829-1893), фольклориста й культурно-освітнього діяча. У 1856-1893 рр. був парохом с. Ціневи Рожнятівського району, де й похований

Травень

3 травня - 110 років від дня народження Ірини Гургули (1904-1967), мистецтвознавця, співавтора та упорядника кількох видань з історії народного мистецтва, родом із м. Болехова

5 травня - 110 років від дня народження Богдана Кравціва (1904-1975), українського поета США, літературознавця, журналіста, уродженця с. Лоп’янка Рожнятівського району

6 травня - 150 років від дня народження Кирила Трильовського (1864-1941), відомого громадсько-політичного діяча, організатора товариства „Січ” в Заваллі. Похований у м. Коломиї

7 травня - День міста Івано-Франківська (1662)8 травня - 80 років виповнюється Парасці Борук (1934), гуцульській ткалі,

заслуженому майстру народної творчості України, члену НСХУ, уродженці с. Рожнів Косівського району

- 74 роки з часу відкриття обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка (1940)

- 55 років виповнюється Володимиру Довбенюку (1954), скульптору, члену НСХУ, уродженцю смт. Делятин Надвірнянського району

9 травня - День перемоги11 травня - День Матері (друга неділя травня)13 травня - 155 років від дня народження Теодора Аксентовича (1859-1938),

польського художника вірменського походження, який малював жанрові та пейзажні картини з життя Гуцульщини

10

15 травня - Міжнародний день сім’ї17 травня - День науки. День Європи (третя субота травня)18 травня - Міжнародний день музеїв

Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва (третя неділя травня)

- 65 років Снятинському літературно-меморіальному музею Марка Черемшини (1949)

19 травня - -

День пам’яті жертв політичних репресій в Україні125 років від дня народження Миколи Євшана (Федюшки, 1889-1919), критика, літературознавця, уродженця смт. Войнилів Калуського району

20 травня - 70 років виповнюється Миколі Танасійчуку (1944), художнику, уродженцю с. Борщів Снятинського району

22 травня - 155 років від дня народження Антонія Єзерського (1859-1939), польського живописця, який у 1905 році переїхав до Коломиї

23 травня -

135 років від дня народження Симона Петлюри (1879-1926), громадсько-політичного і державного діяча, Головного Отамана військ УНР, Голови Директорії УНР

24 травня - День слов’янської писемності і культури25 травня - День героїв (остання неділя травня)26 травня - День працівників видавництв, поліграфії і

книгорозповсюд-ження27 травня - 85 років виповнюється Роману Іваничуку (1929), письменнику,

лауреату Національної премії ім. Т. Шевченка, автору багатьох історичних творів, уродженцю с. Трач Косівського району

29 травня - 55 років виповнюється Михайлові Зарицькому (1959), художнику, автору багатьох композицій, учаснику фестивалю ковалів „Гефест” (Чехія)

- 50 років від дня народження Олега Валенюка (1964-2012), художника-графіка, члена НСХУ та Української Спілки Образотворчих Мистців Канади, уродженця м. Долини (з 2000 р. мешкає у Канаді)

Червень

1 червня - Міжнародний день захисту дітей - 60 років виповнюється Ганні Дорошенко (1954), педагогу і

поетесі, авторці збірок „Квіт щастя”, „Їм шутка шлях у вічність освятила”, „Білі квіти самотності”, родом з м. Івано-Франківська

2 червня - 55 років виповнюється Богданові Білейчуку (1959), журналісту, автору документальних книг „Футбол без кордонів”, „Будуймо пісенний храм”, уродженцю с. Корнич Коломийського району

- 65 років виповнюється Василеві Ґрещуку (1949), доктору філологічних наук, професору, директору Інституту українознавства ПНУ ім. В. Стефаника, уродженцю с. Старі

11

Кривотули Тисменицького району5 червня - Всесвітній день навколишнього середовища - 85 років виповнюється Володимиру Луціву (1929), українському

співакові-бандуристу, який з 1958 р. живе у Лондоні, уродженцю м. Надвірної

6 червня - День журналіста8 червня - Трійця (Зелені свята)9 червня - 105 років від дня народження Юліяна Дороша (1909-1982),

піонера української кінематографії в Галичині, майстра етнографічної фотографії

10 червня - 135 років від дня народження Теофіля Меленя (1879-1915), громадсько-політичного діяча і публіциста, співробітника періодичних видань „Молода Україна”, „Воля”, „Земля і воля”. Похований у с. Медуха Галицького району

13 червня - 140 років від дня народження Марка Черемшини (Івана Семанюка, 1874-1927), новеліста, громадсько-культурного діяча, уродженця с. Кобаки Косівського району

- 50 років виповнюється Надії Дичці (1964), поетесі з м. Долини, лауреату обласної премії ім. В. Стефаника (2001), авторці збірок „Дорога”, „Зимові лелеки”, „Ввійду в храм”, „ Пора півоній”, „Між злом і світлом”, книг для дітей „Золота хмаринка”, „Абетка та казки”, родом із с. Підмихайля Калуського району

14 червня - 195 років від дня народження Софрона Витвицького (1819-1879), письменника та етнографа, священика с. Жаб’є (тепер смт. Верховина), автора книги „Історичний нарис про гуцулів”

15 червня - День медичного працівника (третя неділя червня) - 125 років від дня народження Гната Колцуняка (1889-1937),

художника і музиканта, уродженця с. Яворів Косівського району - 115 років від дня народження Онуфрія Манчука (1899-1941),

письменника і вояка УСС, автора пісні „Як гуцули воювали за Україну”, книг „Гуцульщина у співанках” і „Жаб’ївські новели”, уродженця с. Жаб’є (тепер смт. Верховина)

- 70 років виповнюється Олегові Заставному (1944), художнику, члену НСХУ, родом із с. Княгиничі Рогатинського району

18 червня - 75 років від дня відкриття пам’ятника Тарасові Шевченку на його могилі в Каневі (1939)

19 червня - 65 років виповнюється Степанові Хоробу (1949), доктору філологічних наук, професору, директору інституту філології ПНУім. В. Стефаника, літературознавцю, театрознавцю, лауреату обласної премії ім. В. Стефаника, уродженцю с. Драгомирчани Тисменицького району

23-27 червня - 80 років тому відбувся Світовий конгрес українських жінок в м. Станіславі (тепер м. Івано-Франківськ) (1934), в якому взяли участь відомі українські діячки О. Кисілевська, С.

12

Русова, І. Вільде23 червня - 85 років від дня народження Федора Погребенника (1929-2000),

літературознавця, лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка (1988), уродженця с. Рожнів Косівського району

24 червня - 100 років від дня народження Мирослава Івана Любачівського (1914-2000), голови Української Греко-Католицької Церкви, кардинала, уродженця м. Долини

25 червня - 80 років від дня народження Мирослава Стельмаховича (1934-1998), академіка, визначного педагога, дослідника української народної педагогіки

27 червня - 90 років від дня народження Івана Тинкалюка (1924-1991), майстра художньої обробки металу, уродженця с. Річка Косівського району

28 червня - День Конституції незалежної України (1996)29 червня - День молоді (остання неділя червня)

Липень

1 липня - День архітектури України. Всесвітній день архітектури - 115 років від дня народження Івана Белея (1899-1970),

громадсько-політичного діяча, лікаря, уродженця смт. Войнилів Калуського району

2 липня - День працівника державної податкової служби України - 80 років виповнюється Володимирові Баці (1934), танцюристу і

хореографу, заслуженому артисту України, уродженцю м. Калуша6 липня - 110-річчя від дня народження Степана Ленкавського

(1904-1977), відомого діяча ОУН, автора знаменитого „Декалога українського націоналіста”, уродженця с. Угорники біля Івано-Франківська

7 липня - свято Івана Купала - 110 років від дня народження Михайла Мороза (1904-1991),

художника, який деякий час працював у с. Космачі Косівського району. Створив чимало картин на гуцульську тематику

11 липня - 45 років виповнюється Олегові Гуцуляку (1969), поету, прозаїку, есеїсту, автору поетичних збірок „Поет і Тіамат,” „Адепт”, „Повстання скіфів”, „Птахи та лілії”, дослідження „Пошук заповітного царства”. Живе і працює в м. Івано-Франківську

12 липня - 65 років виповнюється Василю Лесіву (1949), журналісту, письменнику, члену НСПУ, лауреату обласної премії ім. В. Стефаника, уродженцю с. Колінці Тлумацького району

14 липня - 55 років виповнюється Миколі Савчуку (1959), заслуженому артисту України, журналісту, поету, гумористу, збирачу фольклору, лауреату міжнародної премії ім. Петра Сагайдачного, родом із с. Великий Ключів Коломийського району

16 липня - Річниця прийняття Верховною Радою Декларації про 13

державний суверенітет України (1990)20 липня - 95 років від дня народження Володимира Данькевича

(1919-1998), поета, педагога. Працював і похований в м. Коломиї - 60 років виповнюється Михайлові Кривеню (1954), співаку,

народному артисту України, професору ПНУ ім. В. Стефаника, уродженцю с. Липівка Рогатинського району

24 липня - 105 років від дня народження Юрія Стефаника (1909-1985), критика, літературознавця, письменника-нарисовця, сина Василя Стефаника

27 липня - 70 років від дня визволення м. Івано-Франківська від німецько-фашистських загарбників (1944)

- 60 років виповнюється Василеві Брусу (1954), заступнику голови Івано-Франківської облдержадміністрації, кандидату економічних наук, доценту, Заслуженому будівельнику України

- 65 років виповнюється Володимирові Кафарському (1949), громадському діячеві, педагогу, доктору юридичних наук, професору, родом із с. Ворона Коломийського району

29 липня - 165 років від дня народження Олени Пчілки (1849-1930), письменниці, перекладачки, етнографа, журналіста, педагога. Бувала в Галичині та друкувалася у галицьких часописах

- 90 років від дня народження Дмитра Тонюка (1924-1977), майстра художньої різьби по дереву, заслуженого майстра народної творчості УРСР (1974), уродженця с. Річка Косівського району

31 липня - 105 років від дня народження Йосипа Мошури (1909-1942), поетаі перекладача, уродженця Перегінська Рожнятівського району. У 1942 році розстріляний фашистами

Серпень

1 серпня -

-

90 років виповнюється Михайлові Біласу (1924), народному художнику України, майстру гобелену, уродженцю с. Креховичі Рожнятівського району100 років від початку Першої світової війни (1914-1918)

- 125 років від дня народження Корнила Заклинського (1889-1966), поета і літературознавця, родом із м. Станіслава (тепер м. Івано-Франківськ)

2 серпня - 50 років виповнюється Вірі Жлудько (1964), художниці декоративно-ужиткового мистецтва, члену НСХУ, родом із с. Жураки Богородчанського району

3 серпня - 65 років виповнюється Василеві Корпанюку (1949), заслуженомухудожнику України, голові обласної організації НСНМУ, уродженцю с. Яворів Косівського району

4 серпня - 160 років від дня народження Марії Заньковецької (1854-1934), актриси і театральної діячки, народної артистки України.

14

Виступала у м. Станіславі (тепер Івано-Франківськ), м. Коломиї 5 серпня - 115 років від дня народження Бориса Антоненка-Давидовича

(1899-1984), письменника, літературознавця, який неодноразово бував на Прикарпатті

6 серпня -

70 років виповнюється Стефанії Сандюк (1944), художниці, уродженки с. Кінашів Галицького району

8 серпня - 180 років від дня народження Юрія Федьковича (1834-1946), письменника, поета, драматурга, перекладача, фольклориста, громадського діяча, автора художніх творів про Гуцульщину і Буковину

- 75 років виповнюється Ярославу Заборовському (1939), вченому,історику, педагогу, кандидату історичних наук, професору

9 серпня - 115 років від дня народження Іллі Витановича (1899-1973), науковця, педагога та громадського діяча з діаспори, уродженця м.Бурштин Галицького району

12 серпня - 110 років від дня народження Петра Козланюка (1904-1965), письменника, публіциста, уродженця с. Перерив Коломийського району

13 серпня - 50 років виповнюється Степанові Процюку (1964), поету, прозаїку, кандидату філологічних наук, викладачу кафедри української літератури ПНУ ім. В. Стефаника, лауреату міської премії ім. І. Франка та обласної премії ім. В. Стефаника

16 серпня - 70 років виповнюється Володимиру Тріщуку (1944), письменнику-гумористу, який живе і працює в Криму, уродженцю с. Тюдова Косівського району

- 45 років виповнюється Юрію Остафійчуку (1969), художнику, родом із м. Надвірна

18 серпня - 85 років виповнюється Василю Фащуку (1929), педагогу, просвітянину, драматургу-сценаристу, автору збірок п’єс-інсценізацій „Княжа слава”, „Борці за волю”, „Терен на шляху”, „Під тихий вечір” та ін., лауреату премій ім. І. Крип’якевича та М. Підгірянки, уродженцю с. Ямниця Тисменицького району

- 70 років виповнюється Софії Стадник-Соколовській (1944), архітектору, члену НСХУ

19 серпня - Преображення Господнє (Спас)20 серпня - 130 років від дня народження Омеляна Ковча (1884-1944),

священика Станиславівської єпархії, капелана УГА, уродженця с. Космач Косівського району, загинув у концтаборі Майданек

21 серпня - 160 років від дня народження Івана Біберовича (1854-1920), актора, режисера, який працював у м. Коломиї

- 70 років від дня народження Миколи Сарапіна (1944), художника, члена НСХУ, мешкає в Івано-Франківську

23 серпня - -

День Державного Прапора України45 років виповнюється Іванові Ципердюку (1969), поету,

15

кандидату філологічних наук, одному з представників „Станіславського феномену”

24 серпня - День Незалежності України25 серпня - 90 років виповнюється Павлу Загребельному (1924), відомому

письменнику, автору історичного роману „Роксолана” - 85 років від дня народження Василя Твардовського (1929-2008),

педагога, фольклориста, краєзнавця, лауреата обласної премії ім. І.Вагилевича

- 65 років від дня народження Богдана Сенюка (1949-2009), письменника, краєзнавця, автора книг „Непогасне світло” (1993), „Далибогова криниця” (2005), уродженця с. Підгайчики Коломийського району

27 серпня - день народження Великого Каменяра – Івана Яковича Франка (1856-1916), видатного українського письменника, поета, літературознавця, філософа, громадсько-політичного діяча

- 60 років від дня народження Ігоря Токарука (1954), художника, уродженця м. Івано-Франківська

28 серпня - Успіння Пресвятої Богородиці29 серпня - 145 років від дня народження Мирона Тарнавського (1869-1938),

генерала-четара УГА, командира вишколу УСС

Вересень

1 вересня - День знань - 125 років від дня народження Ольги Басараб (1889-1924),

громадської і політичної діячки, родом із с. Підгороддя Рогатинського району

- 80 років виповнюється Михайлові Дідишину (1934), майстрові декоративно-ужиткового мистецтва, скульптору, краєзнавцю, публіцисту, засновнику музею Олекси Довбуша у рідному селі Космач Косівського району

3 вересня - 100 років з часу утворення в м. Стрий Легіону Українських Січових Стрільців (1914)

4 вересня - 125 років від дня народження Остапа Бобикевича (1889-1970), піаніста, композитора, громадського діяча, родом із с. Слобода Долинського району

7 вересня - 30 років із дня смерті Йосифа Сліпого (1892-1984), церковного діяча, Патріарха УГКЦ

9 вересня - 245 років від дня народження Івана Котляревського (1769-1838),письменника, класика нової української літератури

10 вересня - 145 років від дня народження Михайла Петрушевича (1869-1895), письменника, уродженця с. Космач Богородчанськогорайону, похованого у м. Болехові

- 120 років від дня народження Олександра Довженка (1894-1956),видатного українського кінорежисера, письменника. У 1939 р.

16

знімав на Прикарпатті документальний фільм „Визволення”, який був зразу ж заборонений

- 110 років від дня народження Івана Грималюка (1904-1989), майстра художнього випалювання по дереву, уродженця с. Річки Косівського району

13 вересня - День українського кіно (друга субота вересня)14 вересня -

-

День працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості (друга неділя вересня)120 років від дня народження Семена Корпанюка (1894-1970), майстра різьблення по дереву, уродженця с. Яворова Косівського району

- 90 років від дня народження Марка Теплінського (1924-2012), літературознавця, доктора філологічних наук, почесного професора ПНУ ім. В. Стефаника

15 вересня - 210 років від дня народження Михайла Максимовича (1804-1873), вченого, історика, фольклориста і мовознавця

16 вересня - 105 років від дня народження Івана Кейвана (1909-1992), графіка, художника і мистецтвознавця, який з 1944 р. працював у Німеччині, з 1949 р. – у Канаді. Народився в с. Карлів (тепер Прутівка) Снятинського району

17 вересня - 150 років від дня народження Михайла Коцюбинського (1864-1913), письменника, автора повісті „Тіні забутих предків”, написаної на Гуцульщині

20 вересня - День винахідника і раціоналізатора (третя субота вересня)22 вересня - -

День партизанської слави175 років від дня народження Корнила Устияновича (1839-1903),художника, письменника, етнографа. Гуцульській темі присвятив картини „Гуцулка біля джерела”, „Гуцул” (1891)

23 вересня - 80 років виповнюється Миколі Ільницькому (1934), літературознавцю, критику, досліднику творчості багатьох західноукраїнських письменників

24 вересня - 120 років від дня народження Романа Купчинського (1894-1976),січового поета і композитора

26 вересня - 155 років від дня народження Олександра (Леся) Кульчицького (1859-1938), громадського діяча, одного із засновників коломийського тижневика „Діло”, уродженця м. Коломия

- 100 років від дня народження Юрія Бундзяка (1914-1989), поета, педагога, члена СПУ (1989), автора збірок „Дзвінка далина” (1966), „Я не забув” (1973), „Під мирними небосхилами” (1987), лауреата премії імені Григорія Никифорука, родом із с. Глушків Городенківського району

27 вересня - -

Всесвітній день туризму90 років від дня народження Володимира Полєка (1924-1999), ученого-філолога, бібліографа, історика літератури, краєзнавця, професора, уродженця м. Станіслава (тепер Івано-Франківська)

17

28 вересня - 85 років виповнюється Дмитру Павличку (1929), поету, перекладачу і літературознавцю, лауреату Національної премії України ім. Т. Шевченка (1977), громадсько-політичному діячеві, уродженцю с. Стопчатів Косівського району

30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек

Жовтень

1 жовтня - -

Міжнародний день музикиМіжнародний день людей похилого віку

- 70 років виповнюється Михайлові Сливоцькому (1944), заслуженому діячу мистецтв України, співаку, професору ПНУ ім. В. Стефаника, уродженцю м. Калуша

2 жовтня - 175 років від дня народження Остапа Левицького (1839-1903), поета, перекладача, педагога, уродженця с. Раковець Городенківського району. Похований в м. Івано-Франківську

- 85 років виповнюється Лук’яну Вардзаруку (1929), краєзнавцю, педагогу, самодіяльному композитору і поету, лауреату обласної премії ім. В. Стефаника за працю „Реабілітовані історією”, автору книг „Їхня зброя – терор, жорстокість, підступність”, „Дорога до безсмертя” та ін., уродженцю с. Космача Косівського району. З 2001 р. в Івано-Франківській обласній бібліотеці ім. І. Франка створено „Колекцію книг з приватного фонду Лук’яна Вардзарука”

- 50 років виповнюється Володимирові Повшику (1964), художнику, члену НСХУ

3 жовтня - 65 років виповнюється Олегові Лишезі (1949), письменнику, перекладачу, уродженцю м. Тисмениці. Пише вірші, перекладає з англійської, китайської

- 65 років виповнюється Дмитрові Ватаманюку (1949), журналісту, організатору товариства „Гуцульщина” (1990), уродженцю с. Шикмани (Пробійнівка) Верховинського району

4 жовтня - 100 років від дня народження Михайла Марунчака (1914-2004), редактора альманаху „Городенщина”, відомого громадсько-політичного і літературного діяча Канади, уродженця с. Далешове Городенківського району

5 жовтня - -

День працівників освіти (перша неділя жовтня)105 років від дня народження Богдана-Ігора Антонича (1909-1937), поета і мистецтвознавця. На гуцульську тему написавлібрето опери „Довбуш”

8 жовтня - 65 років виповнюється Володимирові Пірусу (1949), співаку, народному артисту України, викладачу ПНУ ім. В. Стефаника, уродженцю с. Сапогів Галицького району

18

9 жовтня - 110 років від дня народження Миколи Бажана (1904-1983), поета, автора історичної поеми „Данило Галицький”

- 80 років від дня народження Христини Сорохтей (1934-1988), члена Спілки журналістів, дочки художника Осипа Сорохтея, авторки видань „Івано-Франківськ”, „Папороть цвіте восени”, „Село розквітає”, уродженки м. Івано-Франківська

10 жовтня - 105 років від дня народження Дарії Цвєк (1909-2004), відомої авторки книг з кулінарії. Проживала в м. Івано-Франківську

11 жовтня - 100 років від дня народження Петра Григорійчука (1914-1990), живописця, монументаліста, члена СХУ, родом із с. Видинів Снятинського району

12 жовтня - -

День художника (друга неділя жовтня)65 років виповнюється Лесі Диркавець (1949), поетесі, головному редактору Всеукраїнського дитячого журналу „Дзвіночок”, члену НСПУ, авторці збірок для дітей „Заспівайте мені, ненько”, „Журавлик, „Голуба Волинь”, родом із с. Липівка Рогатинського району

14 жовтня - Покрова - Річниця створення УПА - День українського козацтва

- 870 років Галицькому Євангелію (1144), переписаному з південно-слов’янського оригіналу в Галичі, найстарішому збереженому тексту на західноукраїнських землях

17 жовтня 200 років від дня народження Якова Головацького (1814-1888), поета, ученого-славіста, одного із членів „Руської трійці” та авторів і видавців „Русалки Дністрової”

18 жовтня - 45 років виповнюється Оксані Салабай (1969), художниці, родом із с. Підпечари Тисменицького району

20 жовтня - 120 років від дня народження Сергія Верхратського (1894-1988), відомого вченого, медика, автора наукових праць з хірургії та історії медицини. Помер і похований в м. Івано-Франківську

22 жовтня -

25 жовтня -

95 років від дня народження Тараса Герцюка (1919-1989), майстра художньої обробки дерева і металу, заслуженого майстра народної творчості УРСР, члена СХУ, уродженця с. Старі Кути Косівського району75 років від дня народження Василя Скуратівського (1939-2005),народознавця, етнографа, письменника і публіциста, автора першої народознавчої книги у новітній Україні „Берегиня”

28 жовтня - 130 років від дня народження Дмитра Николишина (1884-1950), видавця і освітянина, прозаїка, драматурга і дослідника української літератури, автора книг „Розладдя”, „Самсон”, „На вечорницях” та багатьох інших, вчителя Коломийської гімназії (1911-1930)

- 85 років виповнюється Надії Вербівської (1929), майстру художньої кераміки, онуці П. Цвілик, уродженці с. Старий Косів

19

- 60 років виповнюється Василеві Добрянському (1954), журналісту і політичному діячеві, першому заступнику голови Богородчанської райдержадміністрації, члену НСПУ та НСЖУ, автору книг „Пізній мед”, „Глибока криниця”, „На зриві тисячоліть”, „Велика Сикавицька війна”

Листопад

1 листопада - День державності на західноукраїнських землях - 70 років з дня смерті митрополита Андрея Шептицького

(1865-1944), видатного церковного, громадського і культурного діяча

2 листопада - 90 років від дня народження Ганни Василащук (1924-2004), гуцульської ткалі, вишивальниці, лауреата Національної премії ім.Т. Г. Шевченка, уродженки с. Шешори Косівського району

3 листопада - 100 років від дня народження Катерини Зарицької (1914-1986), учасниці національно-визвольного руху, авторки низки праць суспільно-політичного характеру, родом із м. Коломиї

4 листопада - 80 років від дня народження Романа Юзви (1934-2003), журналіста, поета, автора збірок „Береза під вікном”, „З глибин землі”, „Вишийте веселку”, „Світло любові” та інших

8 листопада -

-

80 років виповнюється Богдану Радишу (1934), поету, автору багатьох поетичних збірок, родом із с. Рожнів Косівського району55 років виповнюється Олесю Дяку (1959), львівському поету, виконавцю власних творів у жанрі співаної поезії. Народився у с. Радча Тисменицького району, навчався у Старомізунській школі Долинського району

9 листопада - День української писемності та мови - 55 років виповнюється Володимирові Війтишину (1959),

правлячому єпископу Івано-Франківської єпархії УГКЦ - 55 років від дня народження Миколи Шкрібляка (1959-2002),

суспільно-громадського діяча, мецената, родом із с. Зелене Верховинського району

11 листопада - 50 років виповнюється Людмилі Губаль (1964), майстрині художньої вишивки, члену НСМНМУ, родом із с. Оболоня Долинського району

12 листопада - 125 років від дня народження Остапа Вишні (1889-1956), письменника, автора знаменитих „Усмішок”. У 1945 і 1953 рр. побував у м. Станіславі, Коломиї та Яремче

- 90 років від дня народження Зеновія Красівського (1929-1991), поета, багатолітнього політв’язня, дисидента, уродженця с. Витвиця Долинського району

20

15 листопада -45 років виповнюється Галині Петросаняк (1969), івано-франківській письменниці, автору збірок поезій „Парк на схилі”, „Світло окраїн”, „Спокуса говорити”, члену НСПУ, лауреату премії Губерта Бурди, міської премії ім. І. Франка, перекладачу з чеської та німецької мов, зокрема, книги А. Гранаха „Ось іде людина”, яка презентувалася в ОУНБ ім. І. Франка, родомз с. Черемошна Верховинського району

16 листопада - -

День працівників радіо, телебачення та зв’язкуДень працівників сільського господарства (третя неділя листопада)

17 листопада - Міжнародний день студентів. День студента в Україні18 листопада - 155 років від дня народження Костя Левицького (1859-1941),

громадсько-політичного діяча, голови уряду ЗУНР, історика, публіциста, уродженця м. Тисмениці

19 листопада - 150 років від дня народження Михайла Зобківа (1864-1928), вченого і публіциста, автора статей з етнографії, уродженця с. Верхня Липиця Рогатинського району

22 листопада - День пам’яті жертв голодоморів - 90 років від дня народження Святомира Фостуна (1924-2004),

письменника і громадсько-культурного діяча, уродженця с. Милування Тисменицького району. Від 1944 р. – проживав в еміграції, у Лондоні, де був редактором газети „Українська думка”. Похований у рідному селі

- 90 років від дня народження Ярослава Гавучака (1924-1996), педагога, поета і прозаїка, знавця Гуцульщини, уродженця с. Шибене Верховинського району

23 листопада - 65 років виповнюється Петру Сіреджуку (1949), науковцю, досліднику історії Гуцульщини, автору близько 90 наукових праць,лауреату премії імені І. Крип’якевича, уродженцю с. Космач Косівського району

24 листопада - 55 років виповнюється Марії Гринюк (1959), мистецтвознавцю, майстру художньої кераміки, члену НСХУ, родом із с. Старий Косів Косівського району

25 листопада - 80-і роковини смерті Михайла Грушевського (1866-1934), видатного українського історика, громадсько-політичного діяча, одного з лідерів національного відродження України

26 листопада - 95 років від дня народження Григорія Гришка (1919-2005), поета, педагога, лауреата Снятинської районної літературно-мистецької премії ім. Марка Черемшини

- 80 років виповнюється Михайлові Косіву (1934), музейному працівнику і політику, заслуженому діячу мистецтв України, уродженцю с. Вільхівка Рожнятівського району

21

Грудень

1 грудня - -

Всесвітній день боротьби зі СНІДом125 років від дня народження Федора Федорціва (1889-1930), журналіста, перекладача, видавця, уродженця с. Долина Тлумацького району

- 120 років від дня народження Юліана Головінського (1894-1930),сотника і команданта бригад УГА

- 105 років від дня народження Анатолія Кос-Анатольського (1909-1983), композитора, творця опер, балетів і популярних пісень, уродженця м. Коломиї

2 грудня -

110 років від дня народження Андрія Красовського (1904-1942, псевдонім Андрій Грім), поета-селянина, автора поеми „Сон галицького села”, уродженця с. Рожнів Косівського району

4 грудня - 75 років від дня утворення Станіславської (Івано-Франківської)області (1939)

6 грудня - День Збройних Сил України - 160 років від дня народження Іларія Огоновського (1854-1929),

філолога і педагога, автора досліджень про Вергілія та Гомера, уродженця с. Чагрів Рогатинського району

- 130 років від дня народження Марії Колцуняк (Кузьми), (1884-1922), письменниці, авторки оповідання „Сама винна” і повісті „Проти хвиль”, уродженки с. Яворів Косівського району

7 грудня - -

День місцевого самоврядування60 років виповнюється Василеві Рябому (1954), коломийському поету, члену НСПУ, автору збірок „Грань”, „Постріл горіха”, „Гримаса авгура” та інших, родом із с. Корнич Коломийського району

8-9 грудня - 130 років тому відбулися організаційні збори Товариства руських жінок у Станіславі з ініціативи письменниці Наталі Кобринської (1884)

10 грудня - Міжнародний день прав людини14 грудня - 130 років від дня народження Блаженного священомученика

Миколи Чарнецького (1884-1959), єпископа УГКЦ, педагога, уродженця с. Семаківці Городенківського району

- 115 років від дня народження Василя Софронів-Левицького (1899-1975), журналіста, письменника, перекладача, родом із с. Стриганці Тисменицького району

15 грудня - 80 років від дня розстрілу 28 українців-поетів, критиків, громадських і політичних діячів. Серед них Іван і Тарас Крушельницькі (1934)

17 грудня - 105 років від дня народження Миколи Пітиляка (1909-1968), майстра художнього різьблення та інкрустації по дереву, уродженця с. Річка Косівського району

22

19 грудня - Свято Миколая Чудотворця20 грудня - День міліції24 грудня - -

День працівників архівних установ170 років від дня народження Євгена Желехівського (1844-1885),лексикографа і фольклориста. З 1872 р. жив у м. Станіславі (тепер Івано-Франківську), де й похований

31 грудня - 115 років від дня народження Василя Мельника-Лімниченка (1899-1949), письменника, священика, уродженця с. Небилів Рожнятівського району

У 2014 році минає: 870 років з часу перепису в Галичі з південно-слов’янського оригіналу

галицького Євангелія (1144)815 років з часу об’єднання волинським князем Романом Мстиславовичем

Волинської та Галицької земель і утворення Галицько-Волинського князівства (1199)

185 років з часу укладення І. Могильницьким першої хрестоматії української літератури (1829)

165 років з часу появи у Галичині першого літературного часопису (1849)150 років від дня народження Петра Кошака (1864-1940), майстра

кераміки, уродженця Косова145 років тому у Станіславові вперше відбувся вечір, присвячений Т.

Шевченкові (1869)140 років

-

від дня народження Савина Абрисовського (1874-1900), українського художника, який навчався у Станіславській гімназії.Помер у м. Косовівід дня народження Ілька Гаврилюка (1874-1947), письменника, учасника визвольних змагань 1918-1919 рр., уродженця с. Спас Коломийського району

135 років з часу виходу у Станіславові першої української газети „Господарь и Промышленник” (1879)

135 років з часу відкриття першої господарсько-промислової виставки, на якій були представлені твори різьбяра Ю. Шкрібляка та інших народних майстрів з Гуцульщини й Покуття (1879)

130 років з часу відкриття філії товариства „Руська бесіда” в Станиславові (1884)

120 років з часу заснування у Станиславові хорового товариства „Боян” (1894).

100 років від початку Першої світової війни (1914)95 років від дня створення Української Галицької Армії (УГА)

від дня народження Богдана Бандери (1919-1943), брата С. Бандери, учасника національно-визвольних змагань

75 років з часу заснування центральної бібліотеки Косівського району 23

(1939, з 1978 р. – Косівська ЦБС)75 років центральної бібліотеки Коломийського району (1939, з 1992 р. –

Коломийська ЦБС)75 років з часу створення обласного українського музично-драматичного

театру ім. І. Франка на базі мандрівних театрів Галичини (1939)70 років з часу заснування центральної Калуської бібліотеки (1944, з 1978

р. – Калуська ЦБС)60 років з часу заснування центральної бібліотеки м. Івано-Франківська

(1954, з 1977 р. – Івано-Франківська МЦБС)

У 2014 році ювілеї першої письмової згадкисвяткуватимуть такі міста і села:

- 640 років селам Жабокруки Тлумацького, Нараївка Галицького районів (1374);

- 635 років селу Нижнів Тлумацького району (1379);- 625 років селам Темирівці, Тумир Галицького, Корнич, Сопів, Шепарівці

Коломийського районів (1389);- 620 років селам Пасічна (в 1958 р. включено в межі м. Івано-Франківська),

Княжолука Долинського, Черемхів Коломийського, Журів, Колоколин, Чагрів Рогатинського, Топільське Рожнятівського, Джурів Снятинського, Загвіздя Тисменицького районів (1394);

- 615 років селам Кропивник, Надіїв Долинського, Пнів Надвірнянського, Черніїв Тисменицького районів (1399);

- 610 років селам Завій Калуського, Загайпіль і Торговиця Коломийського районів (1404);

- 605 років смт. Більшівці Галицького району (1409);- 600 років селам Пуків Рогатинського, Креховичі Рожнятівського, Кутище

Тлумацького районів (1419);- 590 років селам Опришівці (в межах Івано-Франківська), Жаб’є (з 1962 р.

смт. Верховина), Дитятин Галицького, Боднарів, Підгірки, Тужилів Калуського, Рожнів, Старий Косів, Шешори Косівського, Братишів, Грушка, Живачів Тлумацького районів (1424);

- 580 років селам Бабче Богородчанського, Коршів Коломийського районів (1434);

- 575 років селам Лани, Старий Мартинів Галицького, Михальче, Репужинці Городенківського, Лука Калуського, Ворона Коломийського, Камінна Надвірнянського, Воскресинці, Нижня Липиця Рогатинського, Ганьківці Снятинського, Остриня Тлумацького районів (1439);

- 570 років селам Колодіїв, Курипів, Перлівці Галицького, Дубка, Колінки Городенківського, Сівка Калуська Калуського, Воскресінці, Кийданці, Перерив, Угорники, Ценява Коломийського, Олешів Тлумацького районів (1444);

24

- 565 років селам Лука, Семаківці Городенківського, Перевозець Калуського, Залуччя, Любківці Снятинського районів (1449);

- 560 років селам Уніж Городенківського, Бережниця, Вістова, Пійло Калуського, Годи (Годи-Добровідка) Коломийського, Пациків (з 1964 р. Підлісся) Тисменицького, Надорожна, Олеша Тлумацького районів (1454);

- 550 років селам Липа Долинського, Гончарівка Рогатинського, Рудники Снятинського районів (1464);

- 545 років селам Шевченкове Долинського, Приозерне Рогатинського, Спас Рожнятівського, Задубрівці, Княже, Олешків, Потічок Снятинського районів (1469);

- 540 років селам Молодків Надвірнянського, Далешове Городенківського районів (1474);

- 535 років селу Новошин Долинського району (1479);- 530 років селу Верхня Калуського району (1484);- 520 років селу Копачинці Городенківського району (1494);- 500 років селу Замулинці Коломийського, Попельники Снятинського районів

(1514);- 490 років селам Підшумлянці Галицького, Виноград Городенківського,

Колінці Тлумацького районів (1524);- 480 років селу Манява Богородчанського району (1534);- 470 років селу Ягодівка Рогатинського району (1544);- 465 років селу Дуба Рожнятівського району (1549);- 455 років селу Цвітова Калуського району (1559);- 450 років місту Косову, селам Грушів Коломийського, Бучачки, Драгасимів

Снятинського районів (1564);- 435 років селу Рунгури Коломийського району (1579)- 420 років селам Стебник Тисменицького, Красна Надвірнянського районів

(1594);- 405 років місту Болехову, селам Брустурів Косівського, Грабич

Коломийського районів (1609);- 400 років селу Височанка Галицького району (1614);- 390 років селам Радча, Слобідка і Стриганці Тисменицького, Росільна

Богородчанського районів (1624);- 385 років селу Хмелівка Богородчанського району (1629);- 380 років селам Погоня Тисменицького, Солотвин Богородчанського районів

(1634);- 375 років селам Середній Угринів Калуського, Виноград Коломийського

районів (1639);- 370 років селу Велика Кам’янка, Молодятин Коломийського, Черганівка

Косівського, Глинки Надвірнянського районів (1644);- 365 років селу Красноїлля Верховинського району (1649);- 360 років селу Криворівня Верховинського району (1654);- 355 років селам Дзвиняч та Іваниківка Богородчанського району (1659);

25

- 350 років селам Глибівка, Глибока Богородчанського, Ясенів Верховинського, Мала Кам’янка, Молодилів Коломийського, Парище Надвірнянського районів (1664);

- 345 років селу Білоберізка Верховинського (1669);- 330 років селу Марківка Коломийського району (1684);- 320 років селу Яворів Косівського району (1694);- 270 років селу Лісна Слобідка Коломийського району (1744);- 225 років селу Одаїв Тлумацького району (1789).- 75 років від дня утворення Станіславської області (1939).

*Дати перших письмових згадок населених пунктів Івано-Франківщини подані за дослідженнями історика П. Сіреджука

12 січня – 65 років виповнюється Василю Бабію,письменнику і краєзнавцю

Бабій Василь (12.01.1949, с. Серафинці Городенківського р-ну) – письменник, краєзнавець. Навчався у серафинецькій середній школі. Пройшов військову службу у м. Бердичеві Житомирської області. Закінчив історичний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту ім. В. Стефаника (1978). Працював актором Івано-Франківського обласного лялькового театру, учителем історії у Меньківській школі І-II ст. на Житомирщині, Космацькій і Глибоківській неповних середніх школах на Івано-Франківщині. У 1979

р. викладав історію у Росільнянській середній школі. 3 1981р. – учитель (у 1992-1994 рр. – директор) хмелівської школи. Був депутатом обласної і районної рад І демократичного скликання. 1995-2005 рр. – начальник відділу внутрішньої політики з гуманітарних питань Богородчанської райдержадміністрації. З його ініціативи спорудили десять пам’ятників і пам’ятних знаків у м. Богородчанах, організували кімнату-музей ім. М. Яцківа і встановили пам’ятну дошку письменникові у с. Лесівці. Друкувався із 1976 р. в часописах України, Росії, Англії, США, Канади, Польщі.

Нині – директор Хмелівської ЗОШ І-II ст., автор багатьох статей на краєзнавчу тематику, публікацій з історії сіл Богородчанщини та більш ніж 140 книжок у жанрі гумору і сатири, новелістики, драматургії, публіцистики, есеїстки. Лауреат літературної та патріотично-виховної премії ім. О. Гірника Ліги українських меценатів, обласної премії ім. В. Стефаника, обласної премії ім. І. Вагилевича Івано-Франківської обласної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, обласної премії ім. Марійки

26

Підгірянки осередку ВУТ „Просвіта” ім. Т. Шевченка, районної премії ім. М. Яцківа, районної літературної премії ім. Леся Мартовича та інших.

Член Національної спілки письменників України та Національної спілки краєзнавців України.

Нагороджений медалями: урядовою до ювілею Незалежності України та медаллю „Будівничий України”. З найпомітніших книжок такі: „Помста опришків” (1991), „Тривожні ночі” (1992), „Галицькі фрески” (1993), „Дві корони” (2000), „Замки Богородчанського краю” (2000), „Серафинці: п’ять віків” (2000), „Вогонь безсмертя” (2006), „Герої і зрадники” (2007), „Королеви європейських престолів” (2009), „Покутський трисвіт” (2010) та інші. Твори вивчаються в курсі „Література рідного краю”.

// Бабій В. Хмелівка: події і люди / В. Бабій, Є. Паранюк. – Л., 2012. – С. 526.

Аномалії життя : оповідання. – Івано-Франківськ, 2010. – 84 с.Апостол Григорій : повість. – Івано-Франківськ, 2006. – 48 с.Аромат зів’ялого листя : п’єси. – Івано-Франківськ, 2006. – 32 с.Левко Бачинський : життєпис. – Івано-Франківськ, 2002. – 87 с.Без праці : п’єса-казка за мотивами казки І. Франка „Без праці”. –

Івано-Франківськ, 2006. – 28 с.Богородчани – містечко давнє. – Івано-Франківськ, 2008. – 20 с. : іл. –

(Богородчанська бібліотека).Богородчани : 375 р. від надання Богородчанам Магдебурзького права.

– Івано-Франківськ, 2006. – 96 с.Богородчанський футбол : нариси історії про футбол нашого краю. –

Івано-Франківськ, 1997. – 15 с.Богословом благословенна. – Івано-Франківськ, 2010. – 144 с. : іл.Вавилон на двох Бистрицях. – Івано-Франківськ, 2001. – 43 с.Валентиніада 2007. – Івано-Франківськ, 2007. – 12 с.Від „Сокола” до „Бистриці”. – Івано-Франківськ, 2003. – 28 с. Владичий жезл в Богородчанах. – Івано-Франківськ, 2007. – 23 с.Вогонь безсмертя : докум.-худож. повість про Олексу Гірника. –

Брошнів, 2006. – 52 с.Все залишаю людям. – Івано-Франківськ, 2000. – 41 с.Герої і зрадники. – Івано-Франківськ, 2007. – 158 с.Гуморески : маленькі комедії театру абсурду. – Богородчани, 1994. – 64

с.Д’Артаньян у Станиславові : роман. – Івано-Франківськ, 2006. – 112 с.Дві корони : маленький іст. роман. – Богородчани, 2000. – 115 с.Диво Маестро Пінзеля. – Івано-Франківськ, 2008. – 67 с.Олекса Довбуш : оповід. – Івано-Франківськ, 2005. – 43 с.Дамоклів меч Прокляття : роман. – Івано-Франківськ, 2006. – 191 с.Дорогий Левку. – Івано-Франківськ, 2005. – 12 с. – (Серафинецька

бібліотека).

27

Євангеліє від королеви Ани : іст. оповід. – Івано-Франківськ, 2002. – 37 с.

Житіє Іова Княгиницького. – Івано-Франківськ, 2005. – 23 с.Житіє скитське : до 400-річчя заснування Скита Манявського : повісті,

оповід. – Івано-Франківськ, 2006. – 5 с.Жінки його серця. – Івано-Франківськ, 2002. – 56 с.Заборонене кохання : маленькі повісті. – Богородчани, 1994. – 83 с.Замки Богородчанського краю : іст. нарис. – Івано-Франківськ, 2000. –

15 с.Знаки на повітряній стіні : повість-есей. – Івано-Франківськ, 2008. – 65

с. – (Богородчанська бібліотека+Земляки-класики).... І назвав Богородчанами : іст. оповід. – Івано-Франківськ, 2006. – 39 с.

– (Богородчанська бібліотека). Ідіоти з вулиці Вар’ятів. – Івано-Франківськ, 2004. – 54 с.Інтимне життя давньоруських князів. – Надвірна, 2003. – 80 с.Іржання коня в чорному лісі : роман. – Івано-Франківськ, 2005. – 127 с.Історія Богородчанської церкви. – Івано-Франківськ, 1999. – 24 с.Історія рідного краю : корот. спецкурс. – Івано-Франківськ, 2006. – 20 с.Історія села Похівка. – Івано-Франківськ, 2002. – 72 с.Історія Хмелівки : факультат. курс. – Івано-Франківськ, 2006. – 60 с.Кленові листки болю і любові. – Івано-Франківськ, 2006. – 88 с.Кленові листки болю і любові. – Івано-Франківськ, 2009. – 112 с.Княгиня Анна : оповідання. – Івано-Франківськ, 2001. – 96 с.Колекція жінок Івана Вагилевича. – Івано-Франківськ, 2011. – 40 с.Королеви європейських престолів. – (2-е допов. вид.). –

Івано-Франківськ, 2009. – 202 с.Король Юрій : іст. роман. – Івано-Франківськ, 2004. – 144 с.Легенда про княжну Галку. – Івано-Франківськ, 1997. – 13 с.Лики на церковному тлі : [есеї]. – Івано-Франківськ, 2007. – 12 с.

–(Серафинецька бібліотека).Людина, про яку забули : іст. повість до 200-річчя від дня народж. І.

Капущака. – Івано-Франківськ, 2007. – 91 с. – (Скринька Історії).Маркова: з сивої давнини до сьогодення : історико-краєзн. нарис. –

Богородчани, 2000. – 92 с.Ярослав Мартинець - на псевдо „Берест”. – Івано-Франківськ, 2006. –

12 с. – (Богородчанська б-ка+Уславлені богородчанці).Мій маленький Париж – Івано-Франківськ : ірон. проза. –

Івано-Франківськ, 2011. – 131 с.Місто Богородиці. – Івано-Франківськ, 2008. – 192 с. : фото, іл.Моя жінка вийшла заміж за телевізор : вибране в одному томі. –

Івано-Франківськ, 2009. – 303 с.Мученики за віру. – Івано-Франківськ, 2001. – 36 с.Неначе писанка село Луквиця. – Івано-Франківськ, 2004. – 35 с.Останній князь : до 1000-річчя Галича. – Івано-Франківськ, 1996. – 16 с.

28

Парк мамонтового періоду. – Івано-Франківськ, 2008. – 179 с. – (Богородчанська бібліотека).

Підгірський край – Богородчанщина. – Івано-Франківськ, 2008. – 64 с. : іл.

Підпільний Кіндрат : гуморески. – Івано-Франківськ, 1992. – 31 с.Планета на ім’я Бандера : повість. – Івано-Франківськ, 2008. – 143 с.Покутський трисвіт. – Івано-Франківськ, 2010. – 207 с.Помаранчевий хлопчик : оповід. – Івано-Франківськ, 2005. – 6 с.Помста опришків : оповід. та легенди. – Івано-Франківськ, 2004. – 22 с.Провінційна повія : детектив. – Івано-Франківськ, 2002. – 72 с.Рідна школа завжди з нами : (1925-2000) / В. Бабій, М. Возняк. – [Б. м. :

б. в.], 2000. – 14 с. : іл.Ростиславичі : давньогалицькі фрески. – Галич, 1993. – 24 с.Село на Бистриці / В. Бабій, І. Костюк. – Івано-Франківськ, 2001. – 64 с.Серафинці (Янгорів) : етногр. ст., спогади, всячина / В. Бабій, М.

Мулярчик, В. Мулярчик. – Івано-Франківськ, 2001. – 143 с.Серафинці: п’ять віків : матеріали до історії села / В. Бабій, В.

Мулярчик, І. Шлемкевич. – Івано-Франківськ, 2000. – 134 с.Синьо-жовтий прапор над Богородчанами. – Івано-Франківськ, 2003. –

28 с.Сім дружин князя Володимира : іст. повість. – Богородчани, 1993. – 64

с.Слова веселі про Богородчани й села : веселий каледар. –

Івано-Франківськ, 2001. – 32 с.Сміх крізь кризу : [гумор]. – Івано-Франківськ, 2008. – 67 с.SMS-чтиво. – Івано-Франківськ, 2007. – 16 с.Станіславів : присвячено 350-річчю м. Івано-Франківська. –

Івано-Франківськ, 2012. – 236 с. Станіславівська фортеця. – Івано-Франківськ, 2008. – 183 с. – (ХІСА).Станіславська княгиня : п’єса на одну дію [про І. Франка та Ю.

Дзвонковську]. – Івано-Франківськ, 2002. – 20 с.Старунські дивовижі / В. Бабій, І. Мосюк. – Івано-Франківськ, 2007. –

32 с.Сто років боротьби : короткі есеї. – Івано-Франківськ, 2003. – 20 с.Три Ольги. – Івано-Франківськ, 2006. – 28 с.Тривожні ночі : новели та оповід. – Богородчани, 1992. – 26 с.Франковими шляхами : 155-річчю Івана Франка присвяч. / В. Бабій ;

ред. Є. Баран. – Івано-Франківськ, 2011. – 83 с.Футбольне весілля : футбол. гумор. – Богородчани, 1994. – 36 с.Футбольні приколи ( Коряпо – 2002 ). – Івано-Франківськ, 2002. – 41 с.Хмелівка: події і люди / В. Бабій , Є. Паранюк. – Л., 2012. – 527 с. : іл.Церква в Серафинцях. – Богородчани, 2002. – 35 с.Чемпіонат світу в Бухайлівці : футболеска. – Івано-Франківськ, 2006. –

44 с.Чудовисько Карпатського озера. – Івано-Франківськ, 2002. – 156 с.

29

Андрій Шевченко – перші вершини. – Івано-Франківськ, 2002. – 88 с.Шлюб із сестрою. – Івано-Франківськ, 2007. – 35 с. Як у Хмелівці кіно знімали : гуморески. – Івано-Франківськ, 2006. – 20

с.* * *

Бабій Василь Іванович : [біогр. довідка] // Бабій В. Хмелівка: події і люди / В. Бабій, Є. Паранюк. – Л., 2012. – С. 526.

Бабій Василь Іванович : [біогр. довідка] // Романюк І. Стежок багато, а дорога одна / І. Романюк. – Івано-Франківськ, 2012. – С. 114.

Василь Бабій : [біогр. довідка] // Літературний StanislawіФ. – Х., 2012. –С. 232.

Василь Бабій : штрихи біогр. творчості // Краєзнавець Прикарпаття. – 2009. – № 13. – С. 71 : фото.

Бабій В. Письменників має бути, як грибів у лісі... і таких, як я, – опеньків : [розмова із письм. / записала М. Войцехівська-Павлишин] // Галичина. – 2009. – 1 серп. – С. 5.

Василь Бабій : бібліографія. – [Богородчани], 2006. – 16 с.Бажаю вам в новому році поїхати в Париж : [враження письм. від

поїздки в столицю Франції] // Слово народу. – 2010. – 15 січ.Баран Є. Парк Бабієвого періоду / Є. Баран // Літературна Україна. –

2009. – 5 лют. – С. 5.Бібліографічний покажчик : до 55-річчя від дня народж. В. Бабія. –

Івано-Франківськ : Тіповіт, 2003. – 8 с.Войцехівська-Павлишин М. Сумний і смішний „Дон Кіхот” із

Серафинець / М. Войцехівська-Павлишин // Край. – 2009. – 27 берез. – С. 7.Зеленюк І. Серед новобранців спілки Василь Бабій [прийнятий до

НСПУ] / І. Зеленюк // Галичина. – 2011. – 3 берез. – С. 16.Карп’юк В. Василь Бабій – хлопець з Бандерштату / В. Карп’юк //

Західний кур’єр. – 2008. – 29 трав. – С. 17.Лауреати премії імені Олекси Гірника [В. Бабій] // Слово Просвіти. –

2009. – 22-28 січ. – С. 3.Премія ім. Олекси Гірника [лауреат В. Бабій] // Літературна Україна. –

2009. – 19 лют.Рожко В. Декілька рецептів творчого самопочуття від Василя Бабія / В.

Рожко // Слово народу. – 2009. – 17 січ. – С. 6-7.Романюк Р. Премію вручено : [лауреатом богородчан. район. премії ім.

М. Яцківа став Василь Бабій ] // Галичина. – 2008. – 5 лют. – С. 8.Стали членами НСПУ [Василь Іванович Бабій] // Літературна Україна. –

2011. – 24 лют. – С. 5.

22 лютого – 200 років від дня народження Оскара Кольберга, фольклориста, етнографа

30

Польський фольклорист і етнограф. З 1839 року почав записувати усну народну творчість. Наукова спадщина вченого зі світовим іменем складає 80 томів, значну частину яких становлять дослідження, присвячені Україні, зокрема, Галичині.

Особливо успішними були мандрівки О. Кольберга на Покутті (Станіславський і Коломийський округи), де він провів значну збирацьку роботу в 1867-1868, 1870, 1876-1877 та 1880 рр. В результаті цих досліджень була видана чотиритомна фольклорно-етнографічна праця „Покуття” (1882-1889). Збірник „Покуття” опублікований українською мовою, але латинською графікою. Завдяки О. Кольбергу в Галичині було видано вперше солідне видання казок, зафіксованих на невеликій території Покуття у 60-70-хроках XIX ст. Діяльність дослідника і популяризатора матеріальної культури українського народу високо оцінив І. Франко, який у 1888 р. присвятив О. Кольбергу збірку „Прислів’я люду руського в Галіції і на Буковині, зібрав, упорядкував і пояснив Іван Франко”.

// Гаврилів Б. Довідник краєзнавців Прикарпаття. – Івано-Франківськ, 1994. – С. 14.

фото з сайту http://uk.wikipedia.org/wiki

Казки Покуття / упорядкув. І. В. Хланти. – Ужгород : Карпати, 1991. – 327 с. : іл.

* * *Болтарович З. Оскар Кольберг і Україна / З. Болтарович // Записки

Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Т. ССХХІІІ. – Л., 1992. – С. 219-230.Кольберг Оскар : [біогр. довідка] // Пелипейко І. Гуцульщина в

літературі / І. Пелипейко. – Косів, 1997. – С. 48.Кольберг Оскар : [біогр. довідка] // Гаврилів Б. Довідник краєзнавців

Прикарпаття / Б. Гаврилів. – Івано-Франківськ, 1994. – С. 14.Кольберг Оскар : [біогр. довідка] // Болтарович З. Україна в

дослідженнях польських етнографів ХІХ ст. / З. Болтарович. – К., 1976. – С. 80-97.

Кольберг Оскар : [біогр. довідка] // Комсомольський прапор. – 1970. – 25 квіт.

Кольберг Оскар : [біогр. довідка] // Українська Загальна Енциклопедія. Т. 2. – Л., 1933. – С. 313.

Хланта І. Оскар Кольберг і фольклор Карпат / І. Хланта // Етнос і культура. – 2008. – № 4-5. – С. 73-82.– Бібліогр. в кінці ст.

9 березня - 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка (1814-1861), великого українського поета, художника і мислителя

31

Хоча великий поет і художник Тарас Шевченко ніколи не перебував на Прикарпатті, лише на Івано-Франківщині йому встановлено понад 170 пам’ятників – найбільше в Україні. Упродовж майже півтораста років галичани увічнюють пам’ять про людину, яка ще за життя стала українським символом, важливішим за прапор, герб чи гімн.

Тарас Шевченко помер знаменитим. Наскільки була возвеличена та ідеалізована його постать тогочасною українського громадою, можна судити зтого, що коїлося у Санкт-Петербурзі під час похорону „останнього кобзаря України”.

Як відомо з опублікованого листування, петербурзькі студенти мало не розібрали домовину поета на сувеніри. Один з таких шанувальників Шевченка хвалився трьома лавровими листками, надірваними з вінка на чолі покійного, та нитками з китиць, якими була прикрашена труна. Українська громада Санкт-Петербурга на могилі Шевченка дала обіцянку вшанувати його пам’ять – відкрити школу його імені, видати твори, перевезти тіло на Україну та ще декілька пунктів.

Про пам’ятники Кобзареві тоді ще годі було говорити. У царській Росії навіть багато поезій Шевченка у той час були під забороною, а на його могиліпостійно чергували жандарми, в обов’язки яких входило „пресекать сборища и вольнодумства”. Пропольські урядовці в Австро-Угорщині також всілякимиметодами перешкоджали увічненню пам’яті „хлопського здрайці, схизмата і гайдамаки”, заборонивши зокрема у 80-х роках 19-го століття встановлення погруддя Шевченка у Львові.

Проте саме на Галичині з’явився перший монумент Кобзареві. За переказами, зібраними краєзнавцями, первістком скульптурної шевченкіани був встановлений у річницю його смерті в 60-х роках 19-го століття пам’ятний знак біля Сокільської скелі, що височіє над Черемошем між селами Тюдів і Великий Рожин Косівського району. Монумент мав вигляд білої колони, на якій гуцули вирізьбили цитату з його поезії: „Схаменіться! Будьте люди, бо лихо вам буде. Розкуються незабаром заковані люди – Настане суд...”.

Кажуть, у роки Першої світової війни австро-угорським військам необхідно було розширити дорогу в горах і цей обеліск Кобзареві потрапляв під знесення. Дізнавшись про це, десятки селян під керівництвом каменяра В. Марчука за допомогою колод і примітивного риштування пересунули шестиметровий пам’ятник убік від дороги. Пам’ятник пережив війну, але був знищений у 30-х роках поляками, які проводили тоді політику пацифікації і були стурбовані зібраннями гуцулів біля українського монумента. Через шістдесят років, незадовго до проголошення української незалежності на місці знесеного монумента з’явився новий пам’ятник Кобзареві роботи скульпторів Володимира і Василя Одрехівських, споруджений за громадські кошти колгоспу „17 Вересня”.

Через відсутність урядового дозволу на встановлення пам’ятників Шевченкові однією з перших форм вшанування пам’яті Кобзаря стали так звані Шевченкові могили, які насипали у галицьких селах за зразком могили

32

поета в Каневі – листівки із зображенням канівського кургану широко розповсюджувалися в Галичині. Як свідчить тогочасна преса, у селі Балинці на Станіславівщині з ініціативи вчителя місцевої школи В. Барнича жителі висипали високу могилу, назвавши її іменем поета. На відкритті меморіалу виступав письменник Василь Стефаник. Ще однією традицією на Галичині стало висаджування у шевченківські дні лип та дубів, які називали Шевченковими.

На початку 20-го століття, у 1911-1914 роках, коли наближалися дві ювілейні дати – 50-річчя з дня смерті та 100-річчя від дня народження Шевченка – вимоги українців дозволити встановлення пам'ятників Кобзареві стають дедалі наполегливішими. Чималого розголосу у той час набув міжнародний конкурс на спорудження пам’ятника Шевченкові в Києві, на який було надіслано понад 60 проектів. Проте представники царського уряду, які входили до журі конкурсу, не дозволили затвердити жодну пропозицію, тож пам’ятник тоді так і не з’явився. Зате у значно ліберальнішій за Російськуімперію Австро-Угорщині українцям часто таки вдавалося домагатися бажаного.

У 1911 році за ініціативою членів „Просвіти” та культурно-громадськихдіячів села Вовчинці поблизу Станіславова було відкрито пам’ятник Шевченку, складений з великих шматків каменю, привезеного з Бистриці, у формі піраміди. У верхній частині був вмурований барельєф поета, під ним напис: „В 50 річницю смерти Тараса Шевченка. 1861-1911”. До 1914 року пам’ятники, барельєфи та меморіальні дошки на честь Шевченка з’явилися в багатьох селах та містах. На жаль, більшість із цих монументів так само, як і найдавніший пам’ятник у Вовчинцях, були зруйновані або пошкоджені під час Першої світової війни та в час українсько-польського протистояння. Окремі з них були відновлені у 80-90-х роках минулого століття.

З нагоди ювілейних дат на Галичині організовувалися спеціальні комітети, які поширювали листівки, медалі із зображенням Шевченка та невеликі погруддя Кобзаря. Відомою була медаль роботи галицького митця М. Паращука – нагрудний значок із портретом. Український скульптор М. Гаврилко, який після 1910 року мешкав у Болехові, створив барельєф Шевченка, який місцева торговельна кооперація „Надія” відливала і поширювала в краї. Цей же автор створив медальйон із зображенням Шевченка, виготовленням якого займалася майстерня львівського професора І. Левинського. У Львові також виникла спеціальна скульптурна майстерня „Достава”, в якій виготовлялися невеликі статуї поета з бронзи, призначені для встановлення на підвищених місцях. А цілком унікальний випадок – виявлена декілька років тому краєзнавцями печатка війта села Заріччя (тепер – Надвірнянського району) із портретним зображенням Шевченка.

...У радянський час спорудження пам’ятників Шевченку, якого тогочасні ідеологи комунізму подавали виключно як борця з кріпацтвом, проводилося, як тоді говорили, „за ленінським планом монументальної пропаганди”. У 1930-ті роки, коли лютував голодомор і розстрілювали літераторів „українського Відродження”, ніби в насмішку над уцілілим

33

народом було оголошено конкурс на проект пам’ятника Шевченкові у Харкові, Києві та Каневі. Точну характеристику цій події дав один із найбільших авторитетів, що стояв біля джерел комуністичного тоталітарного режиму, – Лейба Бронштейн (Троцький): „Сталинская бюрократия возводит памятники Шевченко, но с тем, чтобы покрепче придавить этим памятником украинский народ и заставить его на языке Кобзаря слагать славу кремлевской клике насильников”.

Згодом монументи Шевченкові з’явилися в більших містах у Центральній та Східній Україні – Донецьку, Дніпропетровську, Полтаві. Для Галичини продовжувала діяти негласна заборона на величні пам’ятники Кобзарю. Відомо, що в серпні 1965 року без погодження з органами влади в селі Шешорах громада встановила погруддя Тараса Шевченка роботи київського майстра І. Гончара, після чого учасники цієї акції зазнали переслідувань з боку органів держбезпеки.

На хвилі національно-патріотичного піднесення напередодні проголошення української незалежності на Галичині почався справжній бум на пам’ятники Шевченкові. У 1989 році, коли святкували 175-ту річницю від дня народження Кобзаря, в Івано-Франківській області з’явилося близько двох десятків монументів та три пам’ятні дошки – в Богородчанах, Болехові та Івано-Франківську. Зрештою, пам’ятників стало так багато, що галичани вже навіть могли ними поділитися. У 1997 році, коли в Калуші було відкрито новий пам’ятник Шевченкові, старий монумент було вирішено передати в подарунок місту Сімферополю...

*стаття подана із скороченнямиСкаврон Б. Монументальний Шевченко / Б. Скаврон, С. Бойко

// Галицький кореспондент. – 2010. – 11 берез. – С. 20.

Пропонуємо вашій увазі публікації за 2013 рік. Більше інформації шукайте у рекомендаційному бібліографічному покажчику „Тарас Шевченко і Прикарпаття” на сайті (http://lib.if.ua), або у фондах ОУНБ ім. І. Франка

Тугай Л. Музей народної шани Кобзаря : [пропонує створити в м. Івано-Франківську краєзнавець Петро Арсенич] / Л. Тугай // Галичина. – 2013. – 7 берез. – С. 8.

„Бібліотечна Шевченкіана” : [до 200-ліття від дня народж. Кобзаря оголошено конкурс авт. проектів з популяризації життя і творчості поета] // Новини Підгір’я. – 2013. – 1 берез. – С. 3.

Бурдуланюк В. Тарас Шевченко і Західна Україна : [поширення тв. Т. Шевченка на західноукр. землях] / В. Бурдуланюк // Галичина. – 2013. – 7 берез. – С. 9.

Головатий М. Каменяр розповідає про Кобзаря: до 100-річчя виступу І. Франка на Шевченківському вечорі в Станіславі / М. Головатий // „Вулицюга”: краєзн. зб. на пошану Михайла Головатого : (з нагоди 70-річчя від дня народж. і 30-річчя краєзн. діяльн.). – Івано-Франківськ, 2013. – С. 73-78.

34

Драбчук І. Звичайний Шевченко / І. Драбчук // Вперед. – 2013. – 8 берез. – С. 4.

Ковтун В. Другий після Всевишнього : [філокартист з Коломиї розповідає про листівки, присвяч. життю і творчості Кобзаря, які вид. на Прикарпатті за Австро-Угорщини / записав І. Крайній] // Україна молода. – 2013. – 7-8 берез. – С. 19.

Мазур М. Бронзове погруддя Кобзареві встановили в Івано-Франківську[на терит. Укр. гімназії №1] / М. Мазур // Галицьке слово. – 2013. – 8 берез. – С. 4.

Матвєєва Т. Скульптурна Шевченкіана : [на Долинщині є п’ять пам’ятників Т. Шевченкові] / Т. Матвєєва // Свіча. – 2013. – 15 берез. – С. 5.

Павлюк І. У Білій тіні Шевченківської слави / І. Павлюк // Українська літературна газета. – 2013. – 8 берез. – С. 6, 7.

Парипа П. Історії з життя Тараса / П. Парипа // Галичина. – 2013. – 7 берез. – С. 8.

Пилип’юк О. Ментальність поета: індійські ріші та Шевченків Перебендя (типологічний аспект) / О. Пилип’юк // Українознавчі студії. – 2012/2013. – № 13/14. – С. 198-205.

Качкан В. Його кроки (рефлексії перед Шевченковими днями) : поезія / В. Качкан // Галичина. – 2013. – 7 берез. – С. 8 ; Вечірній Івано-Франківськ. – 2013. – 7 берез. – 5.

15 березня 75 років від дня народження Ігоря Деркача, художника, творця образотворчої Франкіани

35

Деркач Ігор Миколайович (15. 03. 1939, с. Пасічна, нині у складі Івано-Франківська – 01. 07. 2005, Івано-Франківськ) – графік, живописець і краєзнавець. Член НСЖУ (1973). Закінчив Московський заочний народний університет мистецтв (1979). Від 1959 працював в Івано-Франківському краєзнавчому музеї; від 1979 – головний художник. Учасник художніх виставок від 1978. Персональна – в Івано-Франківську (1984). Основні теми – історична, прикарпатська франкіана.

Автор плакатів, афіш, запрошень, буклетів, путівників. Його репродукції картин, малюнків, графічні плакати ілюструють історико-краєзнавчі видання. Оформив 1985 в Івано-Франківському краєзнавчому музеї виставку, присвячену 800-річчю „Слова о полку Ігоревім”. Спроектував пам’ятний знакО. Довбушу у с. Криворівня Верховинського р-ну Івано-Франківської обл. Підготував ілюстрований календар „Музеї Прикарпаття” (Івано-Франківськ, 1992). Роботи зберігаються в Івано-Франківському краєзнавчому музеї, Історико-архітектурному музеї „Скит Манявський”, Літературно-меморіальному музеї І. Франка у Криворівні, Снятинському літературно-меморіальному музеї Марка Черемшини.

Гутник Л. М. Деркач Ігор Миколайович / Л. Гутник // Енциклопедія Сучасної України. Т. 7. – К., 2007. – С. 473.

Виставка творів живопису і графіки Ігоря Деркача : каталог / [упоряд. та авт. вступ. ст. В. М. Бурдуланюк]. – Івано-Франківськ, 1984. – 32 с.

Виставка творів живопису і графіки Ігоря Деркача : каталог / [упоряд. та авт. вступ. ст. І. Р. Скрипник]. – Івано-Франківськ, 1984. – 32 с.

Образотворча Франкіана Прикарпаття Деркача Ігоря Миколайовича : каталог / упоряд. В. Полєк. – Івано-Франківськ, 1990. – 32 с.

Скит Манявський у графіці І. М. Деркача. – Івано-Франківськ, 1989. – 36 с.

* * *А твори продовжують жити // Прикарпатська правда. – 2009. – 20 берез.

– С. 8.Багата палітра художника // Галичина. – 1997. – 23 трав.Виноградник Т. Він так багато встиг / Т. Виноградник // Галичина. –

2006. – 27 черв. Гутник Л. М. Деркач Ігор Миколайович / Л. М. Гутник // Енциклопедія

Сучасної України. Т. 7. – К., 2007. – С. 473.Деркач Ігор Миколайович : [некролог] // Галичина. – 2005. – 7 лип.Кіращук Д. Образотворча франкіана Прикарпаття / Д. Кіращук //

Верховинські вісті. – 1991. – 10 серп.Луцюк Г. Художник-літописець / Г. Луцюк // Верховинські вісті. – 2004.

– 19 берез.

36

Любінець В. Творчість освячена духом історії / В. Любінець // Краєзнавчий збірник на пошану Б. Гавриліва. – Івано-Франківськ, 2003. – С. 192-194.

Освячено духом історії // Тижневик Галичини. – 1999. – 28 берез.Паньків М. Талант, відданий людям / М. Паньків // Наукові записки.

Вип. 11-12 / Івано-Франків. краєзн. музей. – Івано-Франківськ, 2010. – С. 292-293.

Угорчак Ю. Франкіана Ігоря Деркача / Ю. Угорчак // Краєзнавець Прикарпаття. – 2006. – № 8. – С. 24-25 : фото.

29 квітня – 200 років від дня народження о. Садока Баронча, фольклориста, історика

Польський і український фольклорист та історик, вірменин за національністю.

Народився в м. Станіславі (нині Івано-Франківськ), де закінчив гімназію. У 1831 р. почав навчатися у Львівському університеті, але невдовзі став ченцем-домініканцем. Пізніше він почав вести дослідницьку роботу з минулого міст Галичини, зокрема в 1858 р. у Львові була надрукована праця „Пам’ятки міста Станіславова” (польською мовою). Особливу увагу С. Баронч приділяв вивченню історії поселень вірменів в Галичині. На думку дослідників особливість і цінність цих праць в тому, що автор використав дляїх написання матеріали з малодоступних міських архівів. Зібрані С. Барончему Галичині українські фольклорні матеріали надруковані в збірнику „Казки, фрашки, перекази, прислів’я та пісні на Русі” (1866).

// Гаврилів Б. Довідник краєзнавців Прикарпаття. – Івано-Франківськ, 1994. – С. 4.

фото із сайту http://www.report.if.ua

Пам’ятки міста Станиславова / пер. з пол. і прим. Ю. Угорчака ; пер. з латин. І. Козовика. – Івано-Франківськ, 2008. – 168 с.

Пам’ятки міста Станиславова / пер. Р. Процака. – Івано-Франківськ, 2007. – 144 с.

* * *Баронч Садок : [біогр. довідка] // Літературний StanislawІФ. – Х., 2012.

– С. 47.Баронч Садок : [біогр. довідка] // Цівкач О. Літературне краєзнавство.

Ч. 1. / О. Цівкач. – Івано-Франківськ, 2011. – С. 39-42.Баронч Садок : [біогр. довідка] // Дашкевич Я. Постаті. – 2-е вид. / Я.

Дашкевич. – Л., 2007. – С. 255-264.Баронч Садок : [біогр. довідка] // Полєк В. Відомі педагоги Прикарпаття

/ В. Полєк, Д. Дзвінчук, Ю. Угорчак. – Івано-Франківськ, 1997. – С. 12-13.

37

Баронч Садок (Вінцент Федеріуш) // Гаврилів Б. Довідник краєзнавців Прикарпаття / Б. Гаврилів. – Івано-Франківськ, 1994. – С. 4.

Бондарев І. Садок Баронч та його „Пам’ятки міста Станиславова”/ Іван Бондарев // Краєзнавець Прикарпаття. – 2010. – № 15. – С. 20-21

Від перекладача про книгу та її автора // Пам’ятки міста Станиславова / пер. Р. Процака. – Івано-Франківськ, 2007. – С. 142.

6 травня – 150 років від дня народження Кирила Трильовського, відомого громадсько-політичного діяча

Видатний український громадсько-політичний діяч, організатор січового та січово-стрілецького руху в Галичині, адвокат, публіцист, видавець. НародивсяК. Трильовський в с. Богутині Золочівського району на Львівщині. Навчався вКоломийській гімназії. Вивчав право в Чернівецькому, Львівському та Віденському університетах. Організатор першого в Україні пожежно-гімнастичного товариства „Січ” (5 травня 1900 р. у с. Завалля Снятинського району), за його ініціативи 6 червня 1902 р. перше січове свято було проведено у Коломиї. Член головної управи Української радикальної партії у Львові, провідник ідей М. Драгоманова, М. Павлика, І. Франка. Один з організаторів селянських страйків 1902 р., першого кооперативу на Покутті – „Народна спілка” (1904) у с. Спас Коломийського району. Голова центральної управи „Січей” – Головного Січового комітету у Станиславові (1908), генеральний отаман об’єднання „Січей” – Українського січового союзу у Львові (1912). Був депутатом австрійського парламенту у Відні (1907,1911) і Галицького сейму у Львові (1913). Один з організаторів перших військових підрозділів Українських Січових Стрільців. Член Головної Української Ради, Голова Бойової управи Легіону УСС (1914), член Загальної Української Ради у Відні (1915). У 1918-1919 рр. – заступник голови відділу Окружної національної ради в Коломиї. Входив до Всеукраїнської Національної Ради уряду ЗУНР (1920). У Коломиї редагував і видавав часописи „Громада” (1896-1897), „Зоря” (1904), „Хлопська правда” (1903-1909), „Громадський голос” (1919), „Січовий голос” (1919), календарі „Запорожець” і „Отаман”.

Від 1927 р. займався адвокатською практикою і мешкав у Коломиї та Гвіздці аж до своєї смерті 1941 р. Похований на коломийському цвинтарі „Монастирок”.

фото з сайту: http://uk.wikipedia.org/wiki

Гей! Там на горі Січ іде! Уривок зі спогадів // За волю України. – Нью-Йорк, 1967. – С. 81-83.

З мого життя... Спогади // Літопис Коломийський. – 1992. – № 1. – С. 3-23.

38

Мої перші дні у ЗУНР // Літопис Червоної Калини. – 1936. – № 11.

* * *Арсенич П. Засновник „Січі” Кирило Трильовський / П. Арсенич. –

Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2000. – 76 с.Бойчук Л. Взаємини Кирила Трильовського та Василя Стефаника

(1890-ті – 1914 рр.) / Л. Бойчук // Галичина. – 2011. – № 18-19. – С. 372-376.Бойчук Л. Публіцистична діяльність Кирила Трильовського / Л.

Бойчук // Вісник Прикарпатського університету. Історія. Вип. 20. – Івано-Франківськ, 2011. – С. 191-197.

Волосенко П. Спогади про Кирила Трильовського і „Січ” / П. Волосенко // Гей, там на горі „Січ” іде! – Едмонтон ; Алберта, 1965. – С. 106-110.

Гунько О. Кирило Трильовський – творець „Завальської „Січі” / О. Гунько // „Завальська „Січ” – початок масового руху національно-патріотичних сил за відродження української державності. – Снятин, 1995. – С. 13-19.

З діяльності доктора Кирила Трильовського яко посла до Ради Державної / ред. та упоряд. І. Монолатій. – Коломия, 1993. – 13 с.

Лицарі рідного краю: січово-стрілецька традиція в історії, культурі та мистецтві України ХХ ст. : матеріали Всеукр. наук.-теорет. конф., присвяч. пам’яті К. Трильовського, Коломия, 17 трав. 2007 р. / упорядкув. та ред. І. Монолатія. – Коломия : Вік, 2007. – 310 с.

Маурітссон М. Кирило Трильовський (1864-1941) і Січові Стрільці / М. Маурітссон // Українське слово. – 2011. – 13-19 квіт. – С. 11.

Морозюк В. „Січовий батько” Кирило Трильовський і його діти / В. Морозюк // Краєзнавчий збірник на пошану Богдана Гавриліва. – Івано-Франківськ, 2003. – С. 135-145.

Трильовський Кирило : [біогр. довідка] // Кульчицький В. С. Українська юриспруденція в персоналіях / В. С. Кульчицький. – Івано-Франківськ, 1995. – С. 33.

24 червня – 100 років від дня народження Мирослава Івана Любачівського (1914-2000), голови Української Греко-Католицької Церкви

Мирослав-Іван Любачівський народився у м. Долина (тепер Івано-Франківська обл.). Закінчивши духовну семінарію та Львівську богословську академію, продовжив навчання в Інсбрукському університеті (Австрія). Згодом, висвячений у сан священика митрополитом А. Шептицьким отець Мирослав вирушив на навчання у Швейцарію, потім студіював у Папському Біблійному інституті, у Папському Григоріанському інституті в Римі і повернутися на Батьківщину зміг лише через 43 роки.

39

Доктор богословських і магістр біблійних наук, Любачівський був одним із найосвіченіших ієрархів в Україні. Проте вченість була далеко не єдиною визначальною рисою видатного українського ієрарха.

Блаженніший завжди підкреслював, що він полишив Україну не за власним бажанням, що його багаторічна еміграція була вимушеною. Своє діаспорне служіння М. Любачівський розпочав працею серед „переміщених осіб” у повоєнній Західній Європі, потім душпастирював у Філадельфії, викладав в Українській католицькій семінарії в Чикаго і Стемфордській семінарії. Всі, хто знав отця Мирослава в ті роки, стверджують, що він виконував свої обов'язки винятково сумлінно і не демонстрував ані найменшої амбітності й прагнення посісти помітний щабель у церковній ієрархії. Тому його призначення главою Філадельфійської митрополії (однієї знайчисленніших католицьких єпархій української діаспори) для багатьох булонесподіванкою.

У 1979 р. Папа Іоанн Павло II у Сикстинській капелі здійснив хіротоніюМ. Любачівського, а вже наступного року призначив його коад'ютором (помічником з правами наслідування) кардинала Й. Сліпого, після смерті якого у 1984 р. 70-річний М. Любачівський став главою УГКЦ. Через рік йогобуло призначено кардиналом. За всю історію греко-католицької церкви Любачівський став четвертим кардиналом з українців. Йому судилося дочекатися виходу Української греко-католицької церкви з катакомб, і у 1991 р. глава УГКЦ тріумфально повернувся на свій престол у Львові.

Блаженніший був свідомий масштабності тієї праці, яку йому належало виконати. Він об'їздив з місіями всю країну, благословляючи вірних українців-католиків. Очолювана М. Любачівським церква не стояла осторонь подій суспільного життя, національного відродження України. Глава УГКЦ доклав чимало зусиль і для відновлення своєї альма-матер – Львівської богословської академії.

Помер Мирослав-Іван Любачівський 2000 р. у Львові. Похований у крипті Собору св. Юра, де покояться останки князя Ярослава Осмомисла, митрополита А. Шептицького, патріарха Й. Сліпого, архієпископа В. Стернюка. Глава Української греко-католицької церкви віддав усе своє життя боротьбі за становлення української державності, відродження духовності української нації.

Любачівський Мирослав Іванович : [біогр. довідка] // Золота книга української еліти. Т. 2. – К., 2001. – С. 158-159.

Біографія покійного Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви Верховного Архиєпископа та Митрополита Мирослава Івана Кардинала Любачівського // Нова Зоря. – 2000. – 21 груд.

Гаюк В. Мирослав-Іван кардинал Любачівський / В. Гаюк // Історичний календар-99. – К., 1998. – С. 177-179.

Дмитрів У. Світла душа / У. Дмитрів // Перевал. – 2003. – № 3-4. – С. 44-47.

40

Любачівський Мирослав Іванович : [біогр. довідка] // Золота книга української еліти. Т. 2. – К., 2001. – С. 158-159.

Люблю вас усім серцем... // Нова Зоря. – 1991. – 5-6 квіт.Падох Я. Митрополит Мирослав Любачівський / Я. Падох //

Стрийщина. Т. 2. – Нью-Йорк ; Торонто ; Париж ; Сидней, 1990. – С. 95-96.Патріарх Любачівський // Літопис Голготи України. Т. 2. Репресована

церква. – Дрогобич, 1994. – С. 491-511.

8 серпня - 75 років виповнюється Ярославу Заборовському, вченому, історику, педагогу

Учений, історик, педагог. Кандидат історичних наук (1967), професор (1990). Після закінчення середньої школи (1956) та історичного факультету Львівського університету (1961) рік учителював у с. Бітлі Турківського району Львівської області, після чого продовжував навчання в цільовій аспірантурі при кафедрі історії стародавніх Греції та Риму Ленінградського університету.

Викладач Дрогобицького педагогічного інституту (1964-1967). Від вересня 1967 р. працює в Івано-Франківському педінституті: завідувач кафедри історії стародавнього світу та середніх віків (1992-1998), керує студентським науковим семінаром „Історія Церкви в античний час та середньовіччі”, читає лекції з релігієзнавства й історії. Автор 50 наукових пу-блікацій і монографій. Серед них „Очерки по истории аграрних отношений в Римской республике” (1985); „Митрополит Андрій Шептицький. Нарис про життя і служіння Церкві та Народу” (1995) і „Митрополит Андрій Шеп-тицький. Матеріали та документи” (1995).

Відновлював діяльність „Просвіти” на історичному факультеті (1989-1990). Лектор-міжнародник товариства „Знання” (1961-1992). На обласному телебаченні вів авторську програму „З історії Церкви в Україні” (1992-1994). Один із засновників греко-католицької духовної семінарії (1990-1991), перший її проректор з навчальної роботи, професор Церковної історії. Працює над багатотомним виданням „Мартирологія Української Католицької Церкви”. Домігся реабілітації єпископів Г. Хомишина, І. Лятишевського, І. Слезюка, С. Лукача, А. Бойчука. Член ради міського об’єднання ВУТ „Просвіта” ім. Т. Шевченка (від 1992). З вересня 1999 р. – на пенсії.

Заборовський Ярослав : [біогр. довідка ; фото] // Просвіта Івано-Франківська. Кн. 1. – Івано-Франківськ, 2000. – С. 109.

Вселенські собори ІV-VІІІ століть, їх місце в історії церкви та формуванні ідеології християнської цивілізації // Обрії. – 2012. – № 2. – С.12-18.

Люблінська 1569 року унія: подія, критичний вибір, місце в історичному просторі // Обрії. – 2007. – № 1. – С. 70-78.

41

Митрополит Андрей Шептицький : нарис про життя і служіння церкві та народові (1865-1944 рр.). – Івано-Франківськ, 1995. – 63 с.

На стежинах історії. – Івано-Франківськ, 2003. – 390 с.„Новації” з історії раннього християнства у світлі сучасної науки

(роздуми античника) // Обрії. – 2006. – № 2. – С. 80-87.Релігія та наука // Обрії. – 2009. – № 2. – С. 58-69.Туринська Плащаниця: історія, факти, гіпотези... // Обрії. – 2005. – № 2.

– С.79-82.Християнство та українська етнотрадиція // Обрії. – 2008. – № 2. – С.

79. * * *

Заборовський Ярослав Юрійович : [біогр. довідка] // Галичина. – 2000. – 10 черв. – С. 5.

Заборовський Ярослав : [біогр. довідка] // Вчені Прикарпаття : біогр. довід. (ХХ-ХХІ ст.). – Брошнів, 2003. – С. 405.

Заборовський Ярослав : [біогр. довідка] // Івано-Франківськ : енцикл. слов. – Івано-Франківськ, 2010. – С. 173.

Заборовський Ярослав : [біогр. довідка] // Полєк В. Біографічний словник Прикарпаття / В. Полєк. – Івано-Франківськ, 1993. – С. 163.

Заборовський Ярослав : [біогр. довідка ; фото] // Просвіта Івано-Франківська. Кн. 1. – Івано-Франківськ, 2000. – С. 109.13 серпня – 50 років виповнюється Степанові Процюку, поету, прозаїку

Український прозаїк, есеїст, педагог. Член Національної спілки письменників України (з 1995) та Асоціації українських письменників (з 1998). Доцент кафедри української літератури Прикарпатського національного університетуім. В. Стефаника. Закінчив філологічний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту ім. В. Стефаника (1985) та аспірантуру Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України (1992). Кандидат філологічних наук (1994). Учасник літгурту „Нова дегенерація” (з 1991), де разом із І. Андрусяком та І. Ципердюком шокуюче-жорстокою образністю своїх героїв засвідчили прихід нового покоління з іншими цінностями і художніми засобами. В поетичній збірці літгурту „Нова дегенерація” С. Процюк представлений циклом поезій „На вістрі двох правд” (1992). У його творчому доробку поетичні збірки „Апологетика на світанку” (1995), книга поем „Завжди і ніколи” (1999), книга есеїстики „Лицарі стилосу та кав’ярень” (1996). Учасник поетичних антологій „Іменник” (1997), „Дев’ятдесятники” (1998), „Цех поетів” (вірші, 1999). З 1996 Процюк заявив про себе як неординарний, контраверсійний прозаїк. Виходять збірки оповідань та повістей „Переступ у вакуумі" (1996), „Шибениця для ніжності” (2001), „Серафими і мізантропи” (2002), романи „Інфекція” (2002), „Тотем” (2005). Ужурналі „Кур’єр Кривбасу” (березень-квітень 2003) опублікований роман „Жертвопринесення”. Лауреат літературної премії „Благовіст” (2000), міської

42

літературної премії ім. І. Франка (2002, за повість „Шибениця для ніжності”) та обласної літературно-мистецької премії ім. В.Стефаника (2003, за роман „Інфекція”), премій журналу „Кур’єр Кривбасу” (1998-2003).

Костів М. Процюк Степан : [біогр. довідка] / М. Костів // Івано-Франківськ : енцикл. слов. / авт.-упоряд. Г. Карась,

Р. Діда, М. Головатий, Б. Гаврилів. – Івано-Франківськ, 2010. – С. 254. фото із сайту http://uk.wikipedia.org

Аналіз крові. – К., 2010. – 144 с.Апологетика на світанку : поезії. – Ужгород, 1995. – 111с.

Жертвопринесення : роман. – Івано-Франківськ, 2007. – 207 с.

Завжди і ніколи : поеми. – Л., 1999. – 52 с.Залюблені в сонце. Друга історія Марійки і Костика : [повість]. – К.,

[2008]. – 63 с. : іл.Інфекція : роман. – Л., 2002. – 196 с.Канатоходці. – Івано-Франківськ, 2007. – 302 с. – (Інша есеїстика).Лицарі стилосу та кав’ярень : есеї про дев’ятдесятників. – К., 1996.Марійка і Костик. – К. : Грані-Т, 2008. – 63 с. : іл.Маски опадають повільно : роман про Володимира Винниченка. – К.,

2011. – 301 с. – (Автографи часу).Переступ у вакуумі : прозові тв. – Коломия, 1996. – 104 с.Руйнування ляльки : роман. – К., 2010. – 278 с. – (Червоне та чорне).Серафими та мізантропи : повісті та оповід. – Івано-Франківськ, 2002. –

100 с.Тотем : роман. – Івано-Франківськ, 2005. – 191 с.Троянда ритуального болю : роман про В. Стефаника. – К., 2010. – 183

с. : іл. – (Автографи часу).Шибениця для ніжності : повісті. – Т., 2001. – 200 с.

* * *Баран Є. Замах на сфінкса : [про повість С. Процюка „Бийся головою

до стіни” (Кур’єр Кривбасу. – 2011. – № 264-265. – С. 3-93)] / Є. Баран // Перевал. – 2012. – № 2. – С. 134.

Баран Є. Повчання Степана Процюка дітям... : [про кн. „Тотем”] / Є. Баран // Читацький денник – 2005. – Т., 2006. – С. 69-71.

Боднар Д. Поетика малої прози Степана Процюка: „галюциногенна квітка” на бетоні соціуму / Д. Боднар // Еврика – ІХ : зб. студ. наук. праць. – Івано-Франківськ, 2008. – С. 71-72.

Випасняк Г. Елементи агіорафії в сучасному жанрі біографічного роману (на матеріалі роману С. Процюка про В. Стефаника „Троянда ритуального болю”) / Г. Випасняк // Вісник Прикарпатського університету: Філологія. Вип. 34-35. – Івано-Франківськ, 2012. – С. 219-223.

43

Горболіс Л. З Україною... Без маски... : за романом С. Процюка „Маски опадають повільно” / Л. Горболіс // Слово і Час. – Київ. – 2012. – № 8. – С. 104-110.

Карп’юк В. Про роман Степана Процюка „Руйнування ляльки” (К., 2010) / В. Карп’юк // Перевал. – 2012. – № 1. – С. 177-178.

Кравчук О. „Боксерські прийоми” у романах Степана Процюка / О. Кравчук // Галичина. – 2012. – 13 верес. (№ 135-136). – С. 15.

Костів М. Процюк Степан : [біогр. довідка] / М. Костів // Івано-Франківськ : енцикл. слов. / авт.-упоряд. Г. Карась, Р. Діда, М. Головатий, Б. Гаврилів. – Івано-Франківськ, 2010. – С. 254.

Куюмурджі В. Місія українського месії : [про кн. С. Процюка „Троянда ритуального болю” та „Маски опадають повільно”] / В. Куюмурджі // Українська літературна газета. – 2012. – 23 берез. (№ 6). – С. 5 ; 6 квіт. (№ 7).

Прокопів Ю. Повість С. Процюка „Репортаж із царства нелюбові” у світлі християнської традиції / Ю. Прокопів. – Івано-Франківськ : Плай, 2001.– 27 с.

Степан Процюк : матеріали до біогр. / уклад. Є. Баран, Ю. Прокопів. – Івано-Франківська : Плай, 2002. – 48 с.

Процюк С. Степан Процюк: „Вірю в людський розум і людську душу” : [розмова з письм. / записав В. Вишневський] // Літературна Україна. – 2012. –26 лип. (№ 28). – С. 15.

Процюк С. Степан Процюк: „Коли закінчував роман про Винничука, він мені приснився” : [розмова з письм. про написання кн. „Маски опадають повільно” / записала О. Квасниця] // Українська літературна газета. – 2012. – 27 лип. (№ 15). – С. 1, 8.

Соловей О. Перед самотнім дзеркалом : [про кн. С. Процюка „Тіні з’являються на світанку: есеїстика” (Луцьк, 2011)] / О. Соловей // Київ. – 2012. – № 6. – С. 174-180.

Л. Тарнашинська, С. Процюк, Є. Баран [діалоги про л-ру] / Тарнашинська Л. Закон піраміди / Л. Тарнашинська. – К., 2001. – С. 207-216.

Тебешевська Т. ...Прийде речник апостольний, дивен, наче вірші на струні... / Т. Тебешевська // Баран Є. Українська поезія ХХ ст. в іменах : метод. рек. до курсу лекцій / Є. Баран. – Івано-Франківськ, 2001. – С. 31-33.

Хороб М. Василь Стефаник у рецепції Степана Процюка / М. Хороб // Вісник Прикарпатського університету: Філологія. Вип. 34-35. – Івано-Франківськ, 2012. – С. 71-75.

26 вересня –100 років від дня народження Юрія Бундзяка, поета, педагога

Бундзяк Юрій Васильович (26. 09. 1914, с. Глушків, нині Городенківського району Івано-Франківської обл. – 22.11. 1989, там само) – поет. Член Спілки письменників України (1989). Учасник Другої світової

44

війни. Закінчив Городенківську гімназію і Чернівецький університет (1956). Працював на цукровому заводі у Городенці, вчителював (від 1939). Автор збірок „Дзвінка далина” (1966), „Я не забув” (1973), „Під мирними небосхилами” (1987; усі – Ужгород). У виданні „Пісні Карпат” (Ужгород, 1972) опубліковані записані поетом народні пісні.

Полєк В. Т. Бундзяк Юрій Васильович : [біогр. довідка] / В. Т. Полєк// Енциклопедія Сучасної України. – К., 2004. – С. 590.

Дзвінка далина : вірші. – Ужгород : Карпати, 1966. – 56 с.Під мирними небосхилами : поезії. – Ужгород : Карпати, 1987. – 72 с.Я не забув... : поезії. – Ужгород : Карпати, 1973. – 88 с.

* * *Юрій Бундзяк : некролог // Літературна Україна. – 1989. – 14 груд. ;

Прикарпатська правда. – 1989. – 25 листоп.Кошманюк Я. Пам’яті поета / Я. Кошманюк // Поліття. – 1994. –№ 30

(жовт.).Нові члени Спілки письменників // Літературна Україна. – 1989. – 23

лют.Полєк В. Т. Бундзяк Юрій Васильович : [біогр. довідка] / В. Т. Полєк //

Енциклопедія Сучасної України. – К., 2004. – С. 590.Приймак В. Щаслива осінь / В. Приймак // Прикарпатська правда. –

1984. – 3 жовт.Пухта Б. „Щоби не слались на фронти дороги...” : [тема війни у

творчості Ю. Бундзяка] / Б. Пухта // Дзвони Підгір’я. – 1991. – 29 черв.Світлої пам’яті земляка // Край. – 1994. – 24 верес.Юсип Д. Прийшов у життя не гостем / Д. Юсип // Прикарпатська

правда. – 1988. – 7 жовт.Ярош Я. Життя тече невпинною рікою / Я. Ярош // Прикарпатська

правда. – 1989. – 3 жовт.

4 жовтня – 100 років від дня народження МихайлаМарунчака, відомого громадсько-політичного і літературного діяча

45

Народився Михайло Марунчак 4 жовтня 1914 року в с. Далешів (нині Городенківського району). Після закінчення місцевої школи (1925) вступив до Городенківської української гімназії „Рідна школа” імені Т. Шевченка. Тут почав захоплюватися літературою. Разом з Іваном Ощипком із Серафинців, Володимиром Вережаком з Котиківки та Романом Бандураком з Городенки заснував літературно-науковий гурток „Вперед” і видавав однойменний часопис. Саме під час навчання в гімназії Михайло вступив у члени ОУН.

По закінченні гімназії, вступив до Львівського університету, де студіював право й економіку (1936-40). Продовжив навчання в Карловому університеті та Українському вільному університеті (в останньому захистив докторську дисертацію з права (1941)). 17 жовтня 1942 був заарештований гестапо. Перебував у концентраційних таборах у Чехії, Польщі, Австрії. Був звільнений 6 травня 1945 американськими військами.

Михайло Марунчак їде до Мюнхена, де згодом стає головою Ліги Українських Політв’язнів. Тут видає бюлетені „Політв’язень”, „Український політичний в’язень”, працює в журналі „Літопис українського політв’язня”. У1948 році переїжджає з Німеччини до Канади і поселяється у Вінніпезі. У 1955Михайло Марунчак закінчив Манітобський університет із ступенем бакалавра.

Доктор Михайло Марунчак був дійсним членом Української Вільної Академії Наук (УВАН), Наукового Товариства імені Т. Шевченка та Об’єднання письменників „Слово” в Канаді, упродовж 20-ти років – членом Президії та Ширшої Ради КУК, головою історичної секції УВАН, співзасновником Інституту Маркіяна Шашкевича у Вінніпезі, професором Українського Католицького Університету в Римі, очолював Лігу українських політв’язнів, Крайову раду Українських організацій „За Патріархальний устрій УК церкви в Канаді”. Його наукові праці, статті друкувалися у всій українській пресі США, Канади та інших країн, де живуть українці (за винятком Росії).

Наш краянин опублікував понад 400 праць і наукових розвідок та видав понад 20 книг, зокрема, він був головним редактором першого тому історико-мемуарного збірника „Городенщина”, виданого у 1978 році.

Михайло Григорович нагороджений „Шевченківською медаллю” Комітету українців Канади (1961), „Медаллю сторіччя Канади” (1967), орденом „За вірність” Української історико-просвітницької правозахисної організації „Меморіал” ім. В. Стуса (2003).

Помер у м. Вінніпег (Канада).

фото з сайту http://histans.com

46

Петро Гаврисишин. Піонер-будівничий Шашкевичівської дільниці (Пойнт Доглес) у Вінніпегу. – Вінніпег : Б-ка Піонера, 1962-1963. – 110 с.

Дві декади зусиль і жертви / дод. до 2-го вид. „The Ukrainian Canadians: AHistory”. – Вінніпег : Укр. Вільна АН, 1982. – 32 с.

Нація в боротьбі за своє існування 1932 і 1933 в Україні і діяспорі. – Вінніпег, 1985. – 144 с.

Сорок років праці Комітету Українців Канади, 1940-1980. – Вінніпег ; Канада, 1981. – 24 с.

Студії до історії українців Канади. – Вінніпег, 1964-1980.Т. 1 : Шотляндські поселенці та українська громада в Пойнт Доглес. –

1964-1965. – 254 с.Т. 4 : Нариси, статті, есеї до Піонерської доби. – 1970-1972. – 311 с.Т. 5 : Розвідки та документи до міжвоєнної доби. – 1973-1980. – 299 с.

Маркіян Шашкевич : біобібліогр. покажч. – Вінніпег (Канада), 1989. – 206 с.

* * *Базелюк М. В обороні правди про Україну / М. Базелюк // За вільну

Україну. – 1991. – 13 лип.Докторові Михайлові Марунчаку – 90! // Шлях перемоги. – 2004. – 27

жовт. – С. 8.Жила Т. Бібліографія Михайла Марунчака. – Вінніпег, 1991. – С. 11-14.Й на чужині світив... // Романюк І. Стежок, багато, а дорога одна. –

Івано-Франківськ, 2012. – С. 160-162.Марунчак Михайло : [біогр. довідка] // Енциклопедія Українознавства. Т.

4. – Л., 1994. – С. 1480.Полєк В. Галицькі Колумби: історик Михайло Марунчак / В. Полєк //

Прикарпатська правда. – 1992. – 26, 29 серп.Романюк І. Редактор „Городенщини” / І. Романюк // Край. – 1994. – 8

жовт.

17 жовтня – 200 років від дня народження Якова Головацького, поета, ученого-славіста

Поет, краєзнавець, просвітитель, фольклорист, етнограф, літературознавець, громадсько-культурний діяч, вчений і педагог.

Закінчив Львівський університет (1841). З 1842 р. був священиком, а з 1848 – професором української мови та літератури Львівського університету, згодом – його ректором.

Життя і творчість Я. Головацького тісно пов’язані з Прикарпаттям. Одружившись з дочкою священика з Криворівні Марією Бурачинською (1841), проживав у с. Микитинцях Косівського повіту.

У 1867р. емігрував до Росії, працював у місті Вільно. Літературну та наукову діяльність почав у середині 30-х років. Був членом гуртка

47

прогресивної молоді „Руська трійця”. Пішки обійшов Галичину і Закарпаття, вивчаючи життя й побут народу, фольклор. 1833р. записував народну творчість у Галичі, с. Григорові; у Коломиї познайомився з фольклористом Г. Ількевичем, збірку приповідок якого пізніше підготував до друку. 1837р. разом з А. Бєльовським побував у Бубнищі, 09.03.1841р. з Коломиї написав вірш „Моя доля”.

Разом із М. Шашкевичем та І. Вагилевичем видав альманах „Русалка Дністровая” (1837), в якому опублікував кілька оригінальних та перекладних поезій.

Вірші Я. Головацького „Весна”, „Туга за родиною”, „Два віночки” та ін. пройняті любов’ю до рідного краю.

1846р. у збірнику „Вінок русинам на обжинки” надрукував 20 сербських народних пісень у перекладі українською мовою. Головацькому належить багато філологічних праць: „Розправи о язиці южноруськім і єго нарічіях” (1848), „Граматика руської мови” (1849) та ін., статей та розвідок з питань історії, фольклору, етнографії, археології, бібліографії тощо...

У 60-х рр. Яків Головацький став прихильником москвофільства, у своїй науковій і викладацькій роботі переходить на „язичіє”.

Найважливішою працею Я. Головацького, що досі має наукову цінність, є збірник „Народні пісні Галицької і Угорської Русі” (4 кн., 1878).

У жовтні 1993р. в Микитинцях (Косівського р-ну) відслонено меморіальну дошку на честь Якова Головацького.

// Морозюк В. Пом’яник – 5 / В. Морозюк. – Івано-Франківськ, 2007. – С.23-24.

Подорож по Галицькій Русі, описана в листах до приятеля в Л. // Краєзнавець Прикарпаття. – 2009. – № 14. – С. 63-69.

* * *Гаврилів Б. Вшанування пам’яті „Руської трійці” (Маркіян Шашкевич,

Іван Вагилевич, Яків Головацький) / Б. Гаврилів, І. Миронюк, Ю. Угорчак. – Івано- Франківськ : Місто НВ, 2011. – 174 с : іл.

Гнатюк М. Злети і падіння професора Якова Головацького: [історика, етнографа, фольклориста] / Михайло Гнатюк // Дзвін. – 2011. – № 4. – С. 118-122.

Гнатюк М. Метаморфози Маркіянового сподвижника: Яків Головацький:від „Русалки Дністрової” до московофільства / М. Гнатюк // День. – 2011. – 9-10 верес. – С. 8.

Головацький Яків : [біогр. довідка] // Морозюк В. Пом’яник – 5 / В. Морозюк. – Івано-Франківськ, 2007. – С. 23-24.

Івашків В. Перший професор кафедри української словесності : поет, літературознавець, пер., педагог Яків Головацький / В. Івашків // Дзвін. – 2008. – № 7. – С. 125-130.

48

Тимів І. Археографічна та краєзнавча діяльність „Руської трійці” (початок 30-х – кінець 80-х рр. ХІХ ст.) / І. Тимів ; Івано-Франків. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України. – Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2013. – 63 с. – (Світочі нашої культури ; ч. 1).

Тимів І. Краєзнавчі подорожі Якова Головацького та Івана Вагилевича / І.Тимів // Західний Вісник. – 2013. – 7 черв. – С. 8 ; 14 черв. – С. 8.

Циганик М. Збірка Якова Головацького „Народні пісні Галицької та Угорської Русі”: історія укладання / М. Циганик // Мандрівець. – 2013. – (№ 1) січ.-лют. – С. 50-54.

Через перевал на Угорський Ярмарок: враження укр. етнографа і лінгвіста Я. Головацького від подорожі Галичиною 1839 р. // Вечірній Івано-Франківськ. – 2010. – № 37.

Іменний покажчик

Аксентович Т. – 10Антоненко-Давидович Б. – 14Антонич Б.-І. – 18Антонович В. – 5Антонович О. – 6Арсенич П. – 4Бабій В. – 3, 26Бабій М. – 4Бажан М. –18Бак В. – 13Бандера С. – 3Баронч С. – 10, 36Басараб О. – 16

Баюрак В. – 9Белей І. – 13Биструшкін О. – 3Біберович І. – 15Білас М. – 14Білейчук Б. – 11Бобикевич О. –16Боднарчук В. – 3Бодруг І. – 9Бойцуняк І. – 6Бойчук Б. – 5Бойчук І. – 19Борук П. – 10

49

Брус В. – 14Бундзяк Ю. – 17, 44Валенюк О. – 11Вардзарук Л. –18Василащук Г. – 20Ватаманюк Д. – 18Вербівська Н. – 20Верхратський С. – 19Витанович І. – 15Витвицький Софрон – 12Витвицький Степан – 7Вишня О. – 20Війтишин В. – 20Возняк С. – 3Волошенюк М. – 4Волошин А. – 8Гавучак Я. – 21Ганущак В. – 4Гарасимович І. – 9 Герасимович Г. – 8Герцюк Т. – 19Гірник Є. – 3Головацький Я. – 19, 47Головінський Ю. – 22Горбовий В. – 5Гордійчук І. – 6Гресько М. – 7Ґрещук В. – 11Григорійчук П. –19Грималюк І. – 16Гринюк М. –21Грицей С. – 8Гричко С. – 7Гришко Г. – 21Грушевський М. –21Губаль Л. – 20Гуз В. – 8Гуменна Д. – 7Гургула І. – 10Гуцуляк О. – 13Данькевич В. – 13Дейчаківська-Гурко С. – 6Деркач І. – 7, 35Дирбавка М. – 4Диркавець Л. – 19

Дичка Н. – 12Дідишин М. – 16Добрянський В. – 20Довбенюк В. – 10Довженко О. – 16Довірак В. – 6Доленга-Ходаковський З. – 9Дорош Ю. – 11Дорошенко Г. – 11Дяк О. – 20Євшан М. – 10Єзерський А. – 11Желехівський Є. – 23Жлудько В. – 14Заборовський Я. – 15, 40Завгородня Т. – 4Загайкевич С. – 7Загребельний П. – 16Заклинський К. – 14Заклинський О. – 7Заньковецька М. – 14Зарицька К. – 20Зарицький М. – 11Заставний О. – 12Заставний Ф. – 8Затварська Р. – 5Зобків М. – 21Іваничук Р. – 11Івасюк В. – 7Івашкевич Я. – 6Ільницький М. – 17Каспрук C. – 3Кафарський В. – 14Кейван І. – 17Кисілевська О. – 8Кищук М. – 8Кланічка В. – 5Князький О. – 5Кобринський М. – 10Ковч О. – 130Козланюк П. – 15Колцуняк Г. – 12Колцуняк М. – 22Кольберг О. – 6, 30Корпанюк В. – 14

50

Корпанюк С. – 17Кос-Анатольський А. – 22Косів М. – 21Коцюбинський М. – 17Котляревський М. – 17Кравців Б. – 10Красівський З. – 20Красовський А. – 22Кривень М. – 13Крушельницькі Т. та І. – 22Кульчицький О. – 17Купчинський Р. – 17Левицький К. –21Левицький О. – 18Ленкавський С. – 13Лесич В. – 9Лесів В. – 13Лишега О. – 18Луців В. – 11Любачівський М. І. – 12, 39Людкевич С. – 4Максимович М. – 17Маланюк І. – 4Мандичевський І. – 4Манчук О. – 12Марунчак М. –18, 45Мелень Т. – 12Мельник-Лімниченко В. – 23Мидловський С. – 5Михнюк Г. – 8Мойсишин В. – 9Мороз М. – 13Мошура Й. – 14Мурафа Т. – 13Мушак Ю. – 6Никифорук Г. – 8Николишин Д. – 19Ніньовський В. – 6Огоновський І. – 22Остафійчук Ю. – 15Павличко Д. –17Параджанов С. – 3Петлюра С. – 11Петросаняк Г. – 21Петрушевич М. – 16

Пірус В. – 18Пітиляк М. –22Повшик В. –18Погребенник Ф. – 12Полєк В. –17Полонська-Василенко Н. – 6Процюк С. – 15, 42Пушик С. – 4Пчілка О. – 14Радиш Б. – 20Романовський М. – 9Рубчак І. – 7Рябий В. – 22Савицький Р. – 6Савчук М. – 13Салабай О. – 19Самійленко В. – 5Самокішин І. – 6Сандюк С. – 15Сарапін М. – 15Сенюк Б. – 16Сіреджук П. – 21Скуратівський В. – 19Сливоцький М. –18Сліпий Й. – 16Сорохтей Х. – 19Софронів-Левицький В. – 22Стадник-Соколовська С. – 15Стельмахович М. – 13Стефаник Ю. – 14Танасійчук М. – 11Тарнавський М. – 16Твардовський В. – 15Теплінський М. – 17Тимків Б. – 9Тимків М. – 7Тинкалюк І. – 13Токарук І. – 16Тонюк Д. – 14Тріщук В. – 15Трильовський К. – 10, 37Труш І. – 4Турелик Г. – 5Угорчак А.-Ю. – 7Устиянович К. – 17

51

Фащук В. – 15Федорців Ф. – 22Федькович Ю. – 15Флис В. – 8Фостун С. – 21Франко І. – 8, 16Франко Т. – 3Хороб С. – 12Цвєк Д. – 19Ципердюк І. – 15Чарнецький М. –22Черемшина М. – 12Чоловський П. – 8

Чубинський П. – 5Шабунін А. – 15Шараневич І. – 6Шевченко Т. – 7, 12, 31Шекерик-Доників П. – 9Шептицький А. – 20Шкрібляк М. – 20Шумега С. – 6Шухевич В. – 7Юзва Р. – 20Яшан В. – 3

52

Список скороченьІФНТУНГ – Івано-Франківський Національний технічний університет нафти і газуНСЖУ – Національна спілка журналістів УкраїниНСКУ – Національна спілка композиторів УкраїниНСКУ – Національна спілка краєзнавців УкраїниНСМНМУ – Національна спілка майстрів народного мистецтва УкраїниНСПУ – Національна спілка письменників УкраїниНСХУ – Національної спілки художників УкраїниПНУ – Прикарпатський національний університет ім. В. СтефаникаСХУ – Спілка художників України (тепер НСХУ)УГА – Українська Галицька АрміяУГКЦ – Українська Греко-Католицька ЦеркваУСС – Українські Січові Стрільці

ЗМІСТ

Січень...................................................................................................................................................................................................... 3Лютий...................................................................................................................................................................................................... 5Березень................................................................................................................................................................................................... 7Квітень..................................................................................................................................................................................................... 8Травень.................................................................................................................................................................................................... 10Червень.................................................................................................................................................................................................... 11Липень..................................................................................................................................................................................................... 13Серпень................................................................................................................................................................................................... 14Вересень.................................................................................................................................................................................................. 16Жовтень................................................................................................................................................................................................... 18Листопад.................................................................................................................................................................................................. 20Грудень.................................................................................................................................................................................................... 21У 2014 році минає..................................................................................................................................................................................23Перші письмові згадки населених пунктів.................................24Іменний покажчик......................................................................... 49

Список скорочень..........................................................................51

Біографічні довідки

Бабій Василь..................................................................................26Баронч Садок ................................................................................36Бундзяк Юрій.................................................................................44Головацький Яків .........................................................................47Деркач Ігор ....................................................................................35Заборовський Ярослав .................................................................40Кольберг Оскар .............................................................................30Любачівський Мирослав Іван .....................................................39Марунчак Михайло.......................................................................45Процюк Степан .............................................................................42Трильовський Кирило...................................................................37Шевченко Тарас ............................................................................31