Міністерство освіти і науки України

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С.Сковороди

Микитюк О.М., Прокопенко А.І., Олійник Т.О., Хоменко В.В.

ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ

ТА

ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В НАУКОВО– ДОСЛІДНІЙ РОБОТІ

Посібник

Харків 2013

ЗМІСТ

ВСТУП Розвиток комунікації та електронних освітніх ресурсів ……...……4

РЕСУРСИ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ В УКРАЇНІ .…………………..101. Репозитарії України ………………………………………………....112. Мандати відкритого доступу ……………………………………….12

РЕСУРСИ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ В СВІТІ ……………………….121. Пошукові системи наукової інформації ………………....……..…122. Універсальні ресурси ………………......................................………133. Дисертації.……………………………………………..……....………134. Журнали відкритого доступу ……………………...…….....………135. Репозитарії …………..….………………………...…..……....………146. Видавництва ……………………..……....………………………...…157. Галузеві ресурси ……….……………..……....………………………168. Корисні ресурси для всіх прихильників Відкритого Доступу ….17

ЖУРНАЛИ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНІЙ БАЗІ ДАНИХ SCOPUS...21

СТВОРЕННЯ КОРПОРАТИВНИХ ЕЛЕКТРОННИХ РЕСУРСІВ:...221. EBSCO Publishing ……………...……..………………………….…..232. Springer ………………...…..……………………………………….....263. Blackwell Publishing ....…………………….…………….…………...27

ІНДЕКС НАУКОВОГО ЦИТУВАННЯ……………………….………...301. Імпакт-фактор ………………...…..…………………………………312. Індекс цитування наукових статей (SCI) ………………...…..…..323. Індекс Хірша………………...…..……………………………………344. РІНЦ………………...…..………………………………………..........34

КЛЮЧОВІ КОМАНДИ ПОШУКУ У БД SCOPUS ….………………..35

ВИКОРИСТАНІ РЕСУРСИ ………………………………………….......36

ДОДАТКИ 1. Включення віддаленого доступу ……….…....………..………........382. Технологія публікування статті в міжнародному журналі .....….41

ПРАВИЛА КОРИСТУВАННЯ:

Користувачі можуть скачувати або роздруковувати обмежену кількість копій

цитат, рефератів, повних текстів або їх частин, виключно з метою освіти,

навчання і приватного дослідження, без комерційної мети. Завантаження

всієї або частини бази даних чи ресурсу, систематично або на регулярній

основі, з метою створення колекції матеріалів в друкованому або

електронному вигляді, суворо заборонено.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ (які дії порушують Ліцензійну Угоду):

1. Тиражування цифрових копій ресурсів, почерпнутих Вами в базі даних

серед інших користувачів, опублікування їх онлайн на сторонніх сайтах.

2. Потокове скачування з допомогою спеціальних програм. Можливо тільки

одиночне копіювання статей при натисканні вами особисто на кнопку

«зберегти».

3. Збереження в протягом ОДНІЄЇ сесії всіх статей з одного випуску

журналу. Проте Ви можете зберегти всі статті з одного журналу, але

епізодично, в різні сесії.

ВСТУП.

Розвиток комунікації та електронних освітніх ресурсів

Сучасний світ акцентує важливість підготовки людини третього

тисячоліття до своєчасного реагування на виклики, які за певних обставин

можуть настільки ускладнитися, що змінити деякі речі буде вже неможливо.

Загальні тенденції світового розвитку на сучасному етапі пов’язані зі зростання

значення та якості людського капіталу, який в розвинених країнах складає 70-

80% національного багатства, що має здатності реального керування змінами.

У відповідності до нового розуміння соціалізації людини освіті відводиться

важлива роль у відтворенні людського капіталу: очевидним став поворот

пріоритетів освіти на користь істотних змін: (і) при переході до

інформаційного суспільства, що потребує розширення масштабів

міжкультурної взаємодії, особливої ролі набувають комунікабельність і

толерантність; (іі) глибокі структурні зміни в сфері зайнятості визначають

постійну потребу у підвищенні професійної кваліфікації фахівців, зростанні їх

професійної мобільності; (ііі) прискорення швидкості трансформаційних

процесів обумовлює необхідність підготовки до життя в цих умовах.

У зв’язку з цим, критично важливим є питання визначення освіти

однією з найважливіших складових функціонування і розвитку суспільства,

що задекларовано у глобальних Цілях тисячоліття Декларації тисячоліття

ООН. У відповідності до зазначеного напряму міжнародні спільноти

приділяють особливу увагу реалізації концепції відкритого доступу «Open-

Access», що значним чином обумовлює зближення освітньої і наукової

діяльності, а також визначає провідну роль такого доступу в регулюванні

інформаційної діяльності в Інтернеті. Зокрема, науковці, виступаючи за

визнання парадигми вільного доступу, аргументують, що авторське право

стоїть на заваді розвитку ділових та організаційних моделей інформаційної

економіки.

Особливого сенсу в новому контексті діалогу і співпраці на

міжнародному рівні набуває програма розвитку комунікації, оскільки її

реалізація спрямована на посилення інформаційних обмінів в галузі

мистецтва, бізнесу, культури, освіти, політики. Зазначимо, що участь у

проекті «Вільний доступ до онлайн-ресурсів» – взяли відомі університети

США, Німеччини, Великобританії та Ірландії, що представляють відеозаписи

лекцій у вільний доступ. Завдяки мережевому ресурсу Google Арт-Проект

з’явилася можливість відвідати музеї по всьому світу, подивитися сотні

творів мистецтва з неймовірним рівнем деталізації, а мультимедійні сервіси

Google Планета Земля та National Geographic (науково-популярний

географічний журнал) є винятковими засобами реалізації міждисциплінарних

проектів та досліджень.

Слід зазначити, що в міжнародні освітньо-наукові бібліотечні системи

інтегруються десятки університетів та академічних бібліотек України, що

пропонують користувачам доступ до електронних ресурсів, електронних

колекцій однаково з традиційними друкованими джерелами (зокрема,

системи видавництва Elsevier, серед яких для науковців потужним є ресурс

Scopus). Створено міжінституційний репозитарій ELibUkrOA, 27

репозитаріїв українських інституцій, український гарвестер, підписано

спільну декларацію щодо підтримки відкритого доступу до знань

університетськими бібліотеками, 17 журналів відкритого доступу

зареєстровані в Міжнародному довіднику DOAJ.

Як свідчить досвід, в сучасному суспільстві, перетворення знання в

інновацію не вимагає багаторічних зусиль численних колективів, навпаки зі

стін університету вже сучасний фахівець може виходити зі своєю справою,

що пройшов через нові підрозділи університету, наприклад, такі як

технопарки, бізнес-інкубатори, тобто сьогоднішній випускник університету

може створювати свою справу і виходити в життя зі своїм бізнесом. У такий

спосіб, це можливо реалізувати в рамках такої діяльності вишів, що,

використовуючи Інтернет, вони спрямовують зусилля на навчання студента

щодо капіталізації власних знань, механізмів електронної комерції,

ефективної праці та спілкування в мережах.

Проте досвід останніх років переконує в тому, що майбутній розвиток

вишів безпосередньо пов’язано з подальшим професійним вдосконаленням

викладачів та кампусної системи в умовах, коли існує тенденція щодо

збільшення часу на самостійну роботу з відкритими е-ресурсами,

дослідження та дистанційне навчання студентів. Тобто, викладачі, які

опанували інноваційні технології та зацікавлені в впровадженні

міждисциплінарних проектів, що спрямовані на вирішення реальних задач

суспільства, реалізують інноваційне навчання. У такий спосіб, університети

поступово перетворюються на осередки передових ідей та громадського

розвитку, виконуючи важливу роль у суспільстві.

Безперервні визначні трансформації, що обумовлюються низкою

технологічних інновацій (до яких можна віднести найбільш перспективні:

епігенетика, когнітивне радіо, наномедицина, тензорна дифузійна

церебрографія – за визначенням журналу Technical Review, МТІ) постійно

викликають загальну невизначеність, коли людина вимушена постійно

реагувати на різноманітні зміни. У зв’язку з чим, інновації починають

втрачати попередню привабливість, обережним стає ставлення до них

людства, за таких умов суспільство не тільки намагається передивитися

пріоритетні напрями нововведень, але й системно впроваджувати розумну

інноваційну політику на основі стратегії сталого розвитку.

Сьогодні вже не має сумнівів, що Інтернет значною мірою сприяє

створенню інтелектуального потенціалу та як засіб розбудови системи

соціальної взаємодії об’єднує людей в певні мережеві спільноті. Аналіз

можливостей Інтернету переконує у нерівності процесів інформатизації: з

одного боку, спрямованість на опанування великими обсягами інформації,

підвищення якості освіти та демократизації суспільства, а з другого,

відсутність рівного доступу до інформаційних ресурсів вже призводить до

негативних наслідків таких, як комп’ютерна злочинність, економічні збитки,

маніпулювання суспільною свідомістю, «втеча» до віртуальної реальності

тощо.

Слід зазначити природну тенденцію, яка поглиблюється з

розповсюдженням технологій фільтрування під назвою «Егокастинг», що є

виявом елементарного прагнення захиститися від неприємних фактів та

суджень, з якими людина не хоче або не може сперечатись [1]. Зрозуміло, це

є різновидом занурення користувачів Інтернету в зону комфорту, яка

відображає тільки ту інформацію, що не суперечить їх (користувачів)

світосприйняттю. В соціальних мережах, які є зоною засобом психологічного

захисту, надається можливість людині бачити тільки те, що вона бажає знати,

та отримувати здебільшого позитивні відгуки, не піддавати власні судження

та переконання будь-яким сумнівам. Безперечно, така тенденція у

використанні Інтернету, як потужного інструменту егокастингу, на думку

експертів, буде зберігатися – все більше людей буде залишати неприємну

частину реальності.

Ретельний аналіз освітніх проблем, потребує врахування низки

прогнозів до так званого "Покоління Y", для якого соціальні мережі є

природним середовищем існування, принципи яких визначають комплекс

методів мотивації. Тобто особливістю цих молодих людей є те, що вони

слабо мотивуються у традиційний спосіб (грошима і кар’єрою), а з усього

намагаються витягти в першу чергу інтерес. Наше дослідження підтверджує,

що результати освітньої діяльності покращуються у таких студентських

спільнотах, коли враховуються певні мотиви (схвалення, позитивна

взаємодія, громадське визнання і слава, статус в групі, змагання і азарт), а до

організації навчально-виховного процесу залучаються відповідні сервіси.

Отже, системи професійної освіти по всьому світі здійснюють пошук

способів, за якими її можна вдосконалити з урахуванням передових

тенденцій забезпечення високої якості кваліфікації педагогічних кадрів

(зокрема, використання пошукових систем, різноманітних електронних та

бібліотечних ресурсів для дослідження достовірності інформації, що може

бути використана для написання наукових робіт, освітніх проектів).

РЕСУРСИ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ В УКРАЇНІ

"Вільний доступ до інформації є важливою складовою наукових

досліджень у сучасному глобальному світі, запорука для подальшого

розвитку науки, освіти та суспільства, інтеграції України до світової

академічної спільноти» (Ольвійська Хартія)

Ольвійська Хартія (2009), підписана 26 Ректорами України: п.2.6

"Академічна свобода включає відкритий доступ до інформації, за

виключеннями, передбаченими законодавством, у тому числі до наукової

інформації через розвиток відкритих електронних архівів (університетських

інституційних репозитаріїїв), відкритих електронних журналів українських

університетів та можливість вільно підтримувати стосунки зі своїми

колегами в будь-якій частині світу».

1. Репозитарії України Національний гарвестер наукової інформації (http://www.oai.org.ua/) –

можливість одночасного пошуку в усіх 19 зареєстрованих репозитаріях

України (понад 25 тис. одиниць статей, розділів книг, дисертацій тощо)

Наукова електронна бібліотека періодичних видань (НБУВ) НАН

України ( http://dspace.nbuv.gov.ua/ ) станом на 21.11.2011 р. – 1697 назв

наукових журналів та інших серіальних видань з ретроспективою в 3

останні роки.

Міжуніверситетський мультидисциплінарний відкритий е-архів –

ELibUkr-OA (http://oa.elibukr.org/)

Університетські репозитарії (е-архіви): ARRChNU – Чернівецький національний університет ім.Ю.ФедьковичаDSpace at UOSA – Національний університет «Острозька Академія»DSpace at DNURT – Дніпропетровський Університет Залізничного ТранспортуeDonNTUR – Донецький національний технічний університетelONUar – Одеський національний університет ім. МечніковаeKMAIR – Національний Університет "Києво– Могилянська академія"eKhNUIR – Харківський національний університет ім.В.Каразіна ELARTU – Тернопільський національний технічний університет ім.Пулюя ELAR KhNURE – Харківський національний університет радіоелектронікиENPUIR – Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова еSevNTUIR – Севастопольський національний технічний університет eSSUIR – Сумський державний університет eUABIR – Українська Академія банківської справи (м.Суми) IRKNEU – Київський національний економічний університет ім. В. ГетьманаKDMTU – Керченський державний морський технологічний університет KhNMU – Харківський національний медичний університет NUBIP – Національний університет Біоресурсів (м.Київ)Old Printed Books – Київський Національний Університет ім.Т.Шевченка Антропос – Львівський національний університет ім.І.ФранкаДонецький НУ – Донецький національний університетЕ– бібліотека ЖДУ – Житомирський державний університетЕВРИКА – Львівський національний університет ім.І.ФранкаЕлектронні бібліотеки НТТУ КПІ – НТТУ "Київський Політехнічний Інститут"Львівська політехніка – Національний університет "Львівська політехніка" Репозитарій ВНУ – Вінницький національний аграрний університет ХНАМГ – Харківська національна академія міського господарства ХГУ НАУ – Ха́рківський гуманіта́рний університе́т «Наро́дна украї́нська акаде́мія»ХНУ – Хмельницький національний університет

Репозитарії інститутів НАН УкраїниІнститут програмних систем (http://eprints.isofts.kiev.ua/)Інститут біології південних морів (http://repository.ibss.org.ua/) Інші Луганський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти – http://school-lib.lg.ua/Мультимедійний архів м.Славутич – http://media.slavutich.org/ Бібліотечний портал освітніх і наукових ресурсів з суспільних й гуманітарних наук – Auditorium.ru

2. Мандати відкритого доступу (за матеріалами Open Access News –

http://www.earlham.edu/~peters/fos/2009/06/ukraine-is-implementing-its-2007-

oa.html):

Верховна Рада України (Закон України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки" (N 537-V від 9 січня 2007 р.) про забезпечення вільного доступу до результатів наукових досліджень, створених за рахунок коштів Державного бюджету України (http://www.eprints.org/openaccess/policysignup/fullinfo.php?inst=Central%20Scientific%20Library%20of%20V.N.%20Karazin%20Kharkiv%20National%20University )

Декларація університетських бібліотек щодо підтримки Відкритого Доступу до знань (Севастополь, 21 травня 2009, http://ula.org.ua/fileadmin/uba_documents/others_documents/Universitetski_biblioteki_Ukrajini_pidtrimujut_Vidkritii_Dostup_do_Znan.pdf) 

Політика обов’язкового архівування статей та матеріалів конференції для учених університету (http://www.eprints.org/openaccess/policysignup/fullinfo.php?inst=Ternopil%20State%20Ivan%20Puluj%20Technical%20University%20%28ELARTU%29) 

Джерела наукової інформації – http :// www . uran . net . ua /~ rus / frames . htm

Харкiвська державна наукова бiблiотека імені В.Г Короленка – korolenko . kharkov.com

РЕСУРСИ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ В СВІТІ

1. Пошукові системи наукової інформації

BASE (Bielefeld Academic Search Engine) – пошук наукової інформації (гарвестер), сервіс від Університету Білефельд (Німеччина) – 25,506,183 документів. CiteSeer   (Scientific Literature Digital Library and Search Engine) – пошук та сервіс індексу цитування та лінків у цитуванні – 750,000 документів. Google Scholar (Google Академія ) – пошук наукової інформації від Google. Найбільш популярний сервіс пошуку наукової літератури (рецензовані статті, дисертації, книги, анотації тощо)OAIster.org Open Directory ProjectSCIRUS – науково-орієнтована пошукова система, індексує понад 410 млн. спеціалізованих наукових веб-сторінок (журнали, веб-сторінки університетів, учених, навчальні матеріали, препринти, патенти, документи з тематичних та інституційних репозитаріїв та видавництв відкритого доступу тощо)World Cat – найбільший в світі зведений "бібліотечний каталог" від OCLC Online Computer Library Center, Inc.

2. Універсальні ресурси  

2.1. Універсальні е-бібліотеки Google books – повнотекстовий пошук по книгах, які оцифровані Google та партнерами програми. Бібліотека містить як повнотекстові видання, так і окремі фрагменти. книги, які представлені для перегляду лише декількома сторінками для ознайомлення. Понад 15 млн. книг Europeana – Європейська цифрова бібліотека. Понад 14 млн. текстів, аудіо, відео, зображень від 150 європейських бібліотек, музеїв тощоWorld Digital Library – Світова Цифрова Бібліотека (міжнародний проект, ініційований Бібліотекою Конгресу США). Доступ до різних типів цифрових матеріалів від 85 бібліотек, архівів, музеїв з 55 країн світу.

2.2. Тематичні е-бібліотеки

Oregon Digital Library Biodiversity Heritage Library   Institute of Archaeology and Anthropology Books and Manuscripts, Університет Південної Каліфорнії French Studies EBook Collection, Університет Західного Онтаріо

3. Дисертації  

ADT (Australiasian Digital Theses Program) – дисертацій АвстраліїBiblioteca Digital de Teses e Dissertacoes – дисертації Бразилії Cybertesis – дисертації з Бразилії, Канади, Чілі, Франції, Гонконгу, Мексики, Перу, Іспанії та СШАDART-Europe – міжнародний спільний проект різних університетів Європи Deusche National Bibliothek – проект Німецької національної бібліотеки: всі дисертації з 1998 року DissOnline – електронний архів академічних праць, створений та підтримується Національною Бібліотекою Німеччини. Понад 60 000 дисертацій і докторських робіт, захищених в НімеччиніPakistan Research Repository – проект Комісії з Вищої Освіти країни, понад 5000 назв тез та повних текстів PhD дисертацій англійською мовою.DiVA – дисертації та інші дослідницькі матеріали від 26 інституцій скандинавських країн E ThOS  – Electronic Theses Online Service – Сполучене Королівство.NARCIS – Нідерланди Networked Digital Library of Theses and Dissertations – NDLTD National ETD Portal (South Africa) – дисертації Південної Африки Theses Canada – зведений каталог канадських дисертацій 

4. Журнали відкритого доступу    4.1. Загальні порталиНаукова періодика України – Портал Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського НАН України надає відкритий доступ до 1535 наукових журналів та збірників наукових праць, виданих в Україні, в основному за 2 останні роки, але окремі числа з глибоким архівом. 

Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України – ще один проект НБУВ спільно з ІПС НАНУ Directory of Open Access Journals    (doaj.org ) – Директорія журналів вільного доступу. Портал надає доступ до повнотекстових рецензованих наукових журналів з усіх галузей знань та різними мовами. 6022 назв журналів, з них 2564 з постатейним пошуком. 17 журналів з України.Electronic Journals Library (Elektronische Zeitschriftenbibliothek EZB) – портал доступу до 52340 назв журналів, серед яких 7104 оригінальні (існують лише в е-вигляді), доступ до 27 216 безкоштовних назв NewJour (http://gort.ucsd.edu/newjour/) Open J-Gate – портал доступу до 8221 журналів відкритого доступу (з них 5258 – рецензовані)Список журналів відкритого доступу з права ( http://legalinformatics.wordpress.com/2011/02/07/open-access-law-journals-request-for-input/ )

4.2. Окремі назви журналів 

New Journal of Physics – перший журнал відкритого доступу з фізики, видається з 1998 спільно Institute of Physics та Deutsche Physikalische Gesellschaft. Імпакт –фактор – 3.31, щомісячне завантаження статей – понад 80,000+ з 180 країн світу AoB Plants (http://www.oxfordjournals.org/our_journals/aobpla/) Bioscience Horizons (http://biohorizons.oxfordjournals.org/)Database (http://www.oxfordjournals.org/our_journals/databa/)DNA Research (http://dnaresearch.oxfordjournals.org/)Genome Biology and Evolution (http://www.oxfordjournals.org/our_journals/gbe/)

Open Medicine (http://www.openmedicine.ca/)Nucleic Acids Research (http://nar.oxfordjournals.org/) 4.3. Програмне забезпечення з відкритим кодом для створення журналів відкритого доступу Open Journal System – від канадсько-американського проекту Public Knowledge Project

4.4. Видавництва журналів відкритого доступу 

Open Access Press (http://www.openaccesspress.com/what-we-do/) Free Trade Magazine Subscriptions & Technical Document Downloads http://localusjobs.tradepub.com/ 5. Репозитарії

5.1. Гарвестери (одночасний пошук в усіх чи багатьох репозитаріях)

OAIster – гарвестер наукової інформації (понад 23 млн.записів) BASE (Bielefeld Academic Search Engine) – гарвестер, пошук наукової інформації, сервіс від Університету Білефельд (Німеччина). OpenDOAR (The Directory of Open Access Repositories) – понад 1800 репозитаріїв світу ROAR (Registry of OA Repositories) ScientificCommons.org – гарвестер, що забезпечує вільний доступ до наукових робіт різноманітної тематики, опублікованих та розташованих в відкритих

репозитаріях усього світу (за протоколом OAI-PMH) понад 38 млн. публікацій із 1269 архівів 53 країн світу.

5.2. Найбільші Архіви (репозитарії) 

Arxiv – найбільший (653,408 одиниць) тематичний репозитарій препринтів та статей з фізики та дотичних дисциплін (математика, нелінійні науки, комп’ютерні науки). CiteSeer – пошукова система та архів публікацій в галузі комп’ютерних та інформаційних наук 750 000 документів. CERN document server – понад 900,000 бібіліографічних записів, включаючи 360,000 повнотекстових документів в галузі фізики та суміжних дисциплін . Chemsynthesis – Chemical Syntesys Database (There are currently more than 40,000 compounds 45,000 synthesis references in the database)Cogprints – архів публікацій в галузі когнітивних наук (психологія, лінгвістика, біологія, комп’ютерні науки, філософія) Directory of Mathematics Preprint and e-Print Servers – каталог посилань на архіви препринтів та електронних публікацій з математики та суміжних наукE-LIS – архів публікацій в галузі бібліотечно-інформаційних наук Haiti Trust – спільний репозитарій провідних університетських бібліотек США OLAC – Open Language Archives Community, PubChem – provides information on the biological activities of small molecules. PubMedCentral (PMC ) – найбільший архів публікацій в галузі біомедичних дисциплін, підтримується U.S. National Institutes of Health (NIH). RePEc – відкритий архів з економіки.SAO/NASA Astrophysics Data System – цифрова бібліотека з фізики та астрономії Socionet (Соционет) – портал доступу до російських наукових матеріалів (понад 30 інститутів Російської Академії наук) в різних галузях знань, передусім суспільних науках 

5.3. Інші ресурси, що стосуються репозитаріїв

Мапа репозитаріїв світу   (http://maps.repository66.org/) Перелік тематичних репозитаріїв (http://oad.simmons.edu/oadwiki/Data_repositories)  

6. Видавництва

6.1. Видавництва відкритого доступу- Open Access Scholarly Publishing Association (http://www.oaspa.org/index.php) –

сайт Асоціації Видавництв відкритого доступу (OASPA) - BioMedCentral (http://www.biomedcentral.com/) – 209 рецензованих академічних

журналів в галузі біології, медицини та суміжних дисциплін - Co-Action Publishing – норвезьке видавництво, книги та журнали (Vulnerable

Groups & Inclusion, Infection Ecology & Epidemiology, Polar Research, Annals of Innovation & Entrepreneurship та ін.)

- Hindawi Publishing – понад 200 назв журналів колекції наука, техніка, медицина. - PLoS (Public Library of Science, http://www.plos.org/journals/index.php) – 7

академічних журналів (PLoS Biology, PLoS Medicine, PLoS Genetics, PLoS Computational Biology, PLoS Pathogens, PLoS Neglected Tropical Diseases та

найбільший в світі академічний журнал PLoS One (http://kmalibrary.blogspot.com/2011/01/plos-one.html )

- PhysMathCentral – журнал в галузі фізики, математики - Oapen (http://www.oapen.org/xtf/home?brand=oapen ) – монографії з соціальних

та гуманітарних наук у відкритому доступі- Versita Open (http://www.versitaopen.com/ )– 200+ академічних журналів з різних

дисциплін

6.2. Проекти відкритих ресурсів комерційних видавництв 

Blackwell Publishing – (Online Open) Cambridge Journals – (Cambridge Open Option)Oxford Journals (Oxford Open — optional open access model)Nature Publishing Group Royal Society of Chemistry (RSC) – (RSC Open Science)Springer – (Open Choice) Taylor and Francis – (iOpenAccess)World Scientific – (WorldSciNet OPEN ACCESS)Wiley-Blackwell

7. Галузеві ресурси

academic.research.microsoft.comГосударственная публичная научно-техническая библиотека России (ГПНТБ России) – http://www.gpntb.ru/o-biblioteke.htmlРоссийская книжная палата – http://www.bookchamber.ru/default.htmlВИНИТИ РАН – http://www2.viniti.ru/index.php?option=com_frontpage&Itemid=83Институт научной информации по общественным наукам РАН (ИНИОН РАН) – http://www.inion.ru/Российская национальная библиотека – http://www.nlr.ru/Российская государственная библиотека – http://www.rsl.ru/

Московский институт повышения квалификации работников образования (МИПКРO) – http://www.mioo.ru/ogl.php

Сетевой электронный журнал "Вопросы Интернет образования" – vio.uchim.info/

7.1.Природничі науки 

Arxiv (http://arxiv.org/ ) – найбільший (653,408 одиниць) тематичний репозитарій препринтів та статей з фізики та дотичних дисциплін (математика, нелінійні науки, комп’ютерні науки). CERN document server (http://cdsweb.cern.ch/ ) – понад 900,000 бібіліографічних записів, включаючи 360,000 повнотекстових документів в галузі фізики та суміжних дисциплін . SAO/NASA Astrophysics Data System – цифрова бібліотека з фізики та астрономії

7.2.Суспільні науки 

Economists online (http://www.economistsonline.org/home )– економічні публікації RePEc (http://repec.org/ ) – Відкритий Архів з економіки.SSRN (http://www.ssrn.com/ )– Social Science Research Network (SSRN) – реферати до 320,200 наукових публікацій, повні тексти 258,500 документів в галузі соціальних наук

UNdata – a data access system to UN databases (http://data.un.org/ ) – портал забезпечує доступ на одній платформі до 32 баз даних Організації Об’єднаних Націй, що містять статистичну та фактографічну інформацію (профайли країн,таблиці, глосарії тощо, понад 60 мільйонів записів, широке коло тем, включаючи дані про промисловість, сільське господарство, освіту, енергетику, навколишнє середовище, охорону здоров’я, інформаційні та комунікаційні технології тощо).

Науково-освітня соц і альна мережа – http://socionet.ru/

7.3. Гуманітарні науки 

- Cogprints ( http :// cogprints . org /) – архів публікацій в галузі когнітивних наук (психологія, лінгвістика, біологія, комп’ютерні науки, філософія) - Списки журналів з педагогіки та психології з ISI WoK (2011 JCR Social Science

Edition) EDUCATION & EDUCATIONAL RESEARCH –http://amieedu.org/cimie/wp-content/uploads/2012/07/jcr_cimie_educa... PSYCHOLOGY, EDUCATIONAL – http://amieedu.org/cimie/wp-content/uploads/2012/07/jcr_cimie_psico...

- Journal of Chemical Education http://pubs.acs.org/journal/jceda8

8. Корисні посилання для всіх прихильників Відкритого Доступу  

Open Access Week https://germes.ukma.kiev.ua/owa/redir.aspx?C=1429d9d86a5d46dbb8e12fb2b5b3f29b&URL=http%3a%2f%2fwww.openaccessweek.org%2f;Repository Support Project: https://germes.ukma.kiev.ua/owa/redir.aspx?C=1429d9d86a5d46dbb8e12fb2b5b3f29b&URL=http%3a%2f%2fwww.rsp.ac.uk%2fgrow%2fadvocacy%2f;NECOBELAC project: https://germes.ukma.kiev.ua/owa/redir.aspx?C=1429d9d86a5d46dbb8e12fb2b5b3f29b&URL=http%3a%2f%2fwww.necobelac.eu;SPARC: https://germes.ukma.kiev.ua/owa/redir.aspx?C=1429d9d86a5d46dbb8e12fb2b5b3f29b&URL=http%3a%2f%2fwww.arl.org%2fsparc%2fadvocacy%2findex.shtml;Open Access Scholarly Information Sourcebook (OASIS): https://germes.ukma.kiev.ua/owa/redir.aspx?C=1429d9d86a5d46dbb8e12fb2b5b3f29b&URL=http%3a%2f%2fwww.openoasis.org. Технологія публікування в журналах в НМБД https :// docs . google . com / viewer ? a=v&pid= explorer & chrome = true & srcid = 0B5kU1 _ wtaRBYOTA5ODg3YmYtOTg0My00NjVkLThhOGQt M2QxZGNlODdkYTA5 &hl=uk

ЖУРНАЛИ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНІЙ БАЗІ ДАНИХ SCOPUS

Scopus (www.scopus.com) компанії «Elsevier» є найбільшою в світі

єдиною реферативною базою даних, що забезпечує неперевершену

підтримку в пошуку наукових публікацій і пропонує посилання на всі цитати

з великого обсягу доступних статей. Це унікальна система оцінки частоти

цитування з розбивкою по окремих авторським статтям, рокам їх публікації,

що дозволяє вченому оцінити показники цитованності своїх робіт і

обґрунтувати запит на отримання фінансування, підтвердження актуальності

його підсумків і т.д.

Найбільша в світі база даних рефератів і цитування SciVerse Scopus

(http://www.scopus.com) представила рейтинг ВНЗ України за індексом

цитування. SciVerse Scopus індексує більше 18 тис. назв наукових робіт,

359 млн наукових веб-сторінок. База SciVerse Scopus є найбільшою у світі

єдиною реферативною базою даних науково-технічних і медичних журналів

приблизно 5 тис. міжнародних видавництв. Щодня поновлювана база даних

Scopus включає записи аж до першого тому, першого випуску журналів

провідних наукових видавництв.

Розробники бази оцінювали публікації у відкритому доступі (Open

Access), праці наукових конференцій, а також матеріали, доступні лише в

електронній формі. Пошукова система Scopus також пропонує Research

Performance Measurement (RPM) – засоби контролю ефективності досліджень,

які допомагають оцінювати авторів, напрями в дослідженнях і журнали.

В розробці Scopus приймали участь професіонали в галузі

інформаційних технологій і дослідники зі всього світу. Інтерфейс

створювався силами команди, що складається не лише з десятка розробників,

зайнятих над даним проектом на повний робочий день, але і когнітивного

психолога. Вони узагальнювали дані спостережень і відгуки користувачів,

отримані в ході тестів (були залучені сотні дослідників і бібліотекарів).

Станом на квітень 2012 року до бази даних Scopus потрапили 97 вищих

навчальних закладів України, що мають цитовані публікації у наукових

виданнях світу. У підсумковій таблиці вищі навчальні заклади розташовані за

індексом Хірша – кількісним показником, що базується на кількості наукових

публікацій і кількості цитувань цих публікацій.

Для порівняння наведено дані про публікації, що реферуються в Scopus

(станом на 30 березня 2011 р.), таблиця щодо кількості публікацій за

інституціями України. В Scopus реферуються нині вже 18,000 назв журналів

від 5,000+ видавництв світу. А дані про кількість публікацій, що тут

реферуються, впливають на більшість відомих світових рейтингів (крім

придуманого нашими сусідами). В табличці перші 50 за рейтингом

інституцій, далі вибрані лише університети з не менш, ніж 240 публікаціями.

Для авторів, охочих опублікувати свої матеріали у видавництві

«Ельзевір», створений спеціальний інтерактивний портал Elsevier Editorial

System - «Видавнича Система Ельзевіра» (EES), який полегшує процедуру

передачі матеріалів, відстеження процесу розгляду статті та взаємодія з

рецензентами. (http://www.elsevier.ru/for-authors). Короткий алгоритм

опублікування статей у EES можна знайти на сайті http://www.elsevier.ru/for-

authors/article-publishing/.

Кількість публікацій в Scopus від найбільш рейтингових університетів

світу за матеріалами аналітичного порталу SCImago Journal & Country Rank,

на якому представлені наукові показники по журналах та країнах на

02.03.2011 15:50. Аналіз базується на інформації, що міститься в базі даних

Scopus® (Elsevier B.V.):

Massachusetts Institute of Technology – 111907,

University of Cambridge – 116347

University of California, Los Angeles – 117117,

Harvard Medical School – 80227,

Harvard School of Public Health – 22585,

Columbia University in the City of New York – 76938.

Moskovskij Gosudarstvennyj Universitet – 68461

Кількість публікацій в SCOPUS від вишів та установ НАНУ:№ Назва Кількість

публікацій 1. National Academy of Sciences in Ukraine

24380

2 National Taras Shevchenko University of Kiev 8665

3 Institute for Problems of Materials Science National Academy of Sciences in Ukraine

5853

4 Kharkiv National University 5212

5 B Verkin Institute for Low Temperature Physics and Engineering NASU

3639

6 Ivan Franko National University of L’viv 3585

7 National Technical University of Ukraine, Kiev Polytechnic Institute

3369

8 Institute of Semiconductors Physics, National Academy of Sciences in Ukraine

3125

9 Institute of Physics, National Academy of Sciences in Ukraine 2702

10 Institute of Radiophysics and Electronics of National Academy of Sciences of Ukraine

2515

11 L.V.Pisarzhevskii Institute of Physical Chemistry of National Academy of Sciences of the Ukraine

2466

12 Institute of Metal Physics National Academy of Sciences of Ukraine

2335

13 National Science Center Kharkov Institute of Physics and Technology

2284

14 S. P. Timoshenko Institute of Mechanics of the Academy of Sciences of the Ukraine

2169

15 Dniepropetrovsk National University 2151

16 National Academy of Sciences in Ukraine, Institute of Mathematics

2121

17 Bogomoletz Institute of Physiology 2111

18 Karpenko Physico-Mechanical Institute Nasu 2075

19 Bogolyubov Institute for Theoretical Physics Nasu 2064

20 Lviv Polytechnic National University 1993

21 Odessa National University 1990

22 Institute of Organic Chemistry of NASU 1813

23 Palladin Institute of Biochemistry of the National Academy of Sciences of Ukraine

1547

24 Donetsk Institute for Physics and Engineering National Academy of Sciences in Ukraine

1380

25 Institute of Nuclear Research, National Academy of Sciences in Ukraine

1347

26 V.M.Glushkov Institute of Cybernetics 1301

27 Institute for Single Crystals 1289

28 Chernivtsi National University 1283

29 Nacionalnij Tehnicnij Universytet Kharkivskij Polytehnicnij Institut

1276

30 Uzhgorod National University 1217

31 V. Bakul Institute for Superhard Materials of the National Academy of Sciences of Ukraine

1174

32 G.S.Pisarenko Institute for Problems of Strength National Academy of Sciences of Ukraine

1130

33 Donetsk National University 1128

34 Institute of Surface Chemistry National Academy of Sciences in Ukraine

1085

35 Institute of Molecular Biology and Genetics National Academy of Sciences of Ukraine

1082

36 Ukrainian Scientific-Research Institute of Refractories

1039

37 Institute of Microbiology and Virology, National Academy of Sciences of Ukraine

948

38 Vernadsky Institute General and Inorganic Chemistry

945

39 Institute for Condensed Matter Physics Nasu 895

40 Harkivskij Nacionalnij Universitet Radioelectroniki 881

41 Institute of Bioorganic Chemistry and Petrochemistry of National Academy of Sciences of Ukraine

845

42 Donetsk State Medical University 819

43 Doneckij Nacionalnij Tehnicnij Universitet 784

44 Institute of Colloid Chemistry and Water Chemistry, National Academy of Sciences of Ukraine

773

45 Institute of Radio Astronomy National Academy of Sciences of Ukraine

691

46 Ministry of Health of Ukraine 685

47 Crimean Astrophysical Observatory 684

48 Institute of Gerontology Academy of Medical Sciences of Ukraine

659

49 Institute of Magnetism 659

50 Main Astronomical Observatory NASU 658

55 Odessa State Polytechnic University 504

56 Taurida National V.I. Vernadsky University Цей же ун-т під іншою назвою Vernadskiy Tavricheskiy National University ще на 65 місці з 414 публікаціями

503

57 National Metallurgical Academy of Ukraine 500

62 Odessa State Medical University 453

64 National Aviation University of Ukraine 438

67 Sevastopol National Technical University 406

68 National aerospace university Kharkov Aviation Institute

382

70 Sumskij Derzavnij Universitet 379

75 Danylo Halytsky Lviv State Medical University 304

76 Nacionalna Farmacevticna Universytet 303

80 Volyn State University 250

СТВОРЕННЯ КОРПОРАТИВНИХ ЕЛЕКТРОННИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ

Електронні журнали, та електронні публікації загалом, є невіддільною

частиною сучасного інформаційного суспільства, важливою складовою

наукової, освітньої та культурної сфери. Електронний журнал – це будь-який

журнал, що доступний он-лайн, включаючи обидва види: електронні

журнали (що існують виключно в електронному виді) і ті журнали, що

існують паралельно в двох видах (електронному та друкованому). Видання

електронних журналів стало можливим з появою Інтернет як універсального

загальнодоступного засобу інформації. В 1991 році нараховувалось всього 27

назв електронних журналів, але їх кількість різко зростала (1994 – 18 назв,

1996 – 2000 назв, 1998 – 6777 назв) і зараз досягає біля 15 тисяч назв.

У 2000 року бібліотеки України було надано можливість доступу до баз

даних EBSCO за проектом "Електронна інформація для бібліотек" –

(Electronic Information For Libraries – EIFL), який є спільною ініціативою

Інституту Відкритого Суспільства (Будапешт) і найбільшого у світі

видавництва періодики та компанією EBSCO Publishing. EIFL Direct

пропонує понад 5500 повнотекстових електронних журналів, газет,

бюлетенів новин. До Консорціуму входять понад 30 бібліотек та

інформаційно-ресурсних центрів різних організацій: бібліотеки державних та

приватних вищих навчальних закладів, обласні наукові універсальні

бібліотеки, спеціалізовані галузеві бібліотеки, інформаційно-ресурсні центри.

Координатором цього проекту в Україні є Консорціум „Інформатіо”.

У 2002-05 роках в Україні було реалізовано проект INTAS “Доступ до

наукової літератури через електронну доставку для дослідників країн NIS”.

Проект забезпечував науковців України (через бібліотеки) оперативною

науковою інформацією з електронних журналів відомих європейських

видавництв Springer (500 журналів, здебільшого це природничі науки та біля

30 – гуманітарні науки) та Blackwell Science (понад 750 журналів), та деяких

баз даних (Zentralblatt Mathematik, Medline).

До зазначеного Консорціуму може приєднатися будь-яка бібліотека, що

має доступ до Інтернет та погоджується з умовами ліцензійної угоди від

кожного з видавництв (на сьогодні в Консорціумі – 173 бібліотеки з усіх

регіонів України). Координатором цього проекту є Технічна Інформаційна

Бібліотека в Ганновері (Німеччина) та Міжнародний інформаційний Центр

для бібліотек, видавництв та книжкової торгівлі Helferich L.P.B. (Берлін–

Москва), в Україні – наукова бібліотека НаУКМА.

На сьогодні організовано доступ до повнотекстових електронних

журналів наступних видавництв:

1. EBSCO Publishing.

При роботі з системою EBSCO Publishing користувач має доступ до

колекції, що нараховує більше 5500 періодичних видань, розподілених серед

різних баз даних системи, та близько 1300 брошур і довідників, а також

тестовий доступ до інших електронних ресурсів, що конспективно

охарактеризовані нижче.

Academic Search Premier — база даних забезпечує доступ до більш, ніж

3800 повнотекстових академічних публікацій, включаючи близько 2800

рецензованих журналів. На додаток до повних текстів статей, пропонує

реферати та анотації з 4500 журналів. Тематично покриває майже всі галузі

науки (соціальні, гуманітарні, природничі, комп’ютерні науки та ін.), з

ретроспективою чисел починаючи з 1975 року, на деякі назви починаючи з

дати заснування журналу. Серед доступних журналів відомі Acta Sociologica,

American Historical Review, American Journal of Political Science, American

Sociologist, British Journal of Psychology, British Journal of Sociology, Central

European History, Contemporary Literature, Early American Literature, English

Language Notes, International Journal of Psychology, Journal for the Scientific

Study of Religion, Political Science Quarterly, Journal of General Psychology,

Journal of International Affairs, Journal of Politics, Theological Studies, Women’s

Studies та ін. Одна з найбільш популярних баз в університетському

середовищі.

Business Source Premier — одна з найбільших повнотекстових баз

даних надає доступ до більш, ніж 2950 наукових бізнес журналів, включаючи

приблизно 900 рецензованих видань. Тематично база даних покриває широке

коло питань, які відносяться до сфери бізнесу, включаючи питання

економіки, фінансів, менеджменту, бухгалтерського обліку тощо. База даних

вміщує повнотекстові матеріали в форматі PDF з більш, ніж 300

найвідоміших наукових журналів, серед яких Harvard Business Review,

Administrative Science Quarterly, Academy of Management Journal, Industrial &

Labor Relations Review, Journal of Management Studies, Journal of Marketing

Management, Journal of Marketing Research, Journal of Marketing, Journal of

International Marketing та ін..

Regional Business News — ця база даних містить повнотекстові

матеріали з видань США по бізнесу. Включає в себе 75 журналів з питань

бізнесу, газети і стрічки новин центральних та регіональних агенцій новин,

серед яких Arizona Business, Business North Carolina, Crain’s New York

Business, Des Moines Business Record, Enterprise Salt Lake City, Fort Worth

Business Press, Orange County Business Journal, Westchester County Business

Journal тощо.

ERIC — база даних ERIC (Educational Resource Information Center) –

інформаційна система, що підтримується Департаментом освіти та

Національною Освітянською Бібліотекою США – важливе джерело

інформації для всіх дослідників проблем освіти. Містить понад 2200 збірок

матеріалів і включає в себе посилання на додаткові джерела інформації,

алфавітні покажчики та реферати з більш, ніж 1000 журналів з проблем

освіти та дотичних темах.

MasterFILE Premier — ця база даних створена спеціально для

публічних бібліотек і забезпечує доступ до повнотекстових матеріалів з

близько 2000 видань з ретроспективою чисел починаючи з 1975 року, і

висвітлює широкий спектр питань науково-популярного характеру.

MasterFILE Premier також містить 314 повнотекстових довідників (зокрема,

Magill Book Reviews, American Heritage Dictionary та ін.), близько 100000

біографій, 76000 першоджерел, а також збірник 116000 фотографій, мап і

прапорів. Серед популярних журналів American Libraries, Foreign Affairs,

History Today, Judaism, Library Journal, National Review, Natural History та ін.

Newspaper Source — база даних надає доступ до вибраних

повнотекстових матеріалів з більш, ніж 240 газет та інших джерел поточної

інформації. Ця збірка також включає в себе повні тексти цілих чисел таких

відомих видань як USA Today, The Christian Science Monitor, The Times

(London), а також вибрані повні тексти з більш, ніж 180 регіональних газет

таких, як: Boston Globe, Detroit Free Press, Houston Chronicle, Miami Herald,

San Jose Mercury News, та інші.

MEDLINE — база даних надає авторитетну інформацію з медицини,

догляду за хворими, стоматології, ветеринарії, системи охорони здоров’я, та

багато інших. База даних створена Національною медичною бібліотекою

(National Library of Medicine) і дозволяє здійснювати пошук рефератів по

більш, ніж 4600 сучасним біомедичним журналам.

Health Source – Consumer Edition — за допомогою бази даних Health

Source – Consumer Edition ви можете здійснювати пошук інформації на теми

здоров’я, включаючи наукову інформацію з медицини, дієтології і

раціонального харчування, догляду за дітьми, спортивної медицину та

загальномедичних питань. Health Source - Consumer Edition містить повні

тексти з біля 300 журналів (серед яких American Fitness, Better Nutrition, Fit

Pregnancy, Harvard Health Letter, HealthFacts, Men’s Health, Muscle & Fitness,

Prevention, Vegetarian Times, Women’s Health Weekly та ін.), а також

довідники, реферати та покажчики по більш, ніж 205 публікаціям на теми

здорового способу життя, дієтології, професійної охорони здоров’я тощо

Health Source: Nursing/Academic Edition — база даних пропонує

повнотекстові матеріали з близько 600 наукових журналів, присвячених

різноманітним галузям медицини. Health Source: Nursing/Academic Edition

також містить реферативні записи та алфавітно-предметні покажчики по

близько 850 журналам.

Clinical Pharmacology — база даних надає доступ до сучасних

монографій по всім лікам, які відпускаються по рецептам в США, а також по

рідкісним лікам трав’яного та рослинного походження, харчовим дієтичним

добавкам, лікам, які продаються без рецепта та які знаходяться на стадії

апробації

Крім перерахованих баз даних матеріалів англійською мовою, компанія

EBSCO Publishing в 2002 році запропонувала доступ до російськомовних баз

даних компанії Intergrum Techno. До цієї бази даних водять періодичні

видання російською мовою, які друкуються в Росії, Україні та країнах СНД.

2. Springer

Через систему Springer Link забезпечує доступ до повних текстів 500

журналів, здебільшого це природничі науки (медицина, фізика, хімія,

біологія, біохімія тощо) та біля 30 – гуманітарні науки. Серед цих журналів

такі відомі українським науковцям назви як Anatomy and Embryology, Applied

Microbiology and Biotechnology, Applied Physics, Archives of Microbiology,

Bioprocess and Biosystems Engineering, Colloid and Polymer Science,

Comparative Clinical Pathology, Computational Statistics, Computing, Computing

and Visualization in Science, Current Microbiology, Ecosystems, European

Journal of Applied Physiology, European Physical Journal, European Radiology,

Information Systems and e-Business Management, International Journal of

Biometeorology, Journal of Biological Inorganic Chemistry, Journal of

Economics, Knowledge and Information Systems, Public International Law,

Theory of Computing Systems, World Journal of Urology та багато інших.

Ретроспектива журналів – починаючи з 1996 року.

3. Blackwell Publishing

Через систему Blackwell Synergy забезпечує доступ до 278 журналів з

колекції STM (наука, техніка, медицина). Серед цих журналів – Acta

Radiologica, Acta Zoologica, Birth: Issues in Perinatal Care, Animal Genetics

тощо, а при роботі з системою Blackwell Science користувач має доступ до

колекції, що нараховує більше 750 журналів.

Всі статті журналів обох видавництв доступні в повному тексті в

HTML із зв’язками зі змістом, посиланнями, довідками тощо, а також в PDF-

форматі для зручності в роздрукуванні. Працюють також зв’язки за

посиланнями, ключовими словами та інформацією про авторів з іншими

базами даних, наприклад PubMed (MEDLINE), ISI, чи ADS (в Blackwell

Science), що також значно допомагає в пошуку необхідної інформації. Є

можливість попереднього перегляду статей (OnlineEarly), в окремих

журналах – статті з’являються в режимі online до їхньої публікації в журналі.

Є унікальна можливість для кожного користувача для адміністрування

власної персональної сторінки: пошук лише в необхідних журналах, чи

публікацій вибраних авторів, чи можливість отримання електронною

поштою змісту певних журналів тощо.

Бібліотеки України лише роблять перші кроки по організації доступу

користувачів до важливих електронних ресурсів, зокрема, електронних

журналів. Проект „Бібліотека Електронних журналів”: повний доступ до

більше 4000 назв відомих журналів різних видавництв. Серед них 383 назв

журналів – з економіки, 230 – з біології, 127 – хімії та фармакології, 177–

комп’ютерних наук, 276 – проблем освіти, 209 – права, 206 – політології, 180

– соціології, 147 – сільського господарства, 137 – математики, 133 – історії,

124 – лінгвістики та літературознавства, 123 – психології, 87 – теології та

релігієзнавства, 30 – археології, 59 – історії мистецтва, 58 – географії, 55 –

геології та інших галузей знань.

Організовано доступ також до баз даних:

Zentralblatt Mathemetik – наукова бібліографічна база даних з математики – біля 1.8 млн. анотацій з 2300 журналів та серійних видань

Medline (на CD-ROM) – база даних з медицини (з необхідною ретроспективою)

У разі відсутності необхідної статті в запропонованих базах, бібліотеки

– учасники проекту можуть також використати сервіс „Електронна доставка

документів”, замовивши необхідну науковцю публікацію (статтю, патент,

матеріали конференції тощо), якщо така є в Технічній Бібліотеці Ганноверу.

Пошук в каталозі TIBORDER – http://tiborder.gbv.de. Кількість замовлень від

кожної бібліотеки лімітована, залежить від загальної кількості замовлень від

України в конкретний період.

Координатором проекту по Україні є наукова бібліотека Національного

університету „Києво-Могилянська Академія”. Інформація про проект – на

сайті бібліотеки – http://www.library.ukma.kiev.ua/fonds/magazines.html

Питання корпоративної діяльності для бібліотек в даний момент

розглядаються в рамках деяких проектів, коли організатори доступу до

інформації роз’яснюють учасникам того чи іншого консорціуму, що чим

більше їх буде, тим дешевше обійдеться їм (учасникам) доступ або

придбання будь-якої інформації. У такий спосіб, корпоративність у роботі

бібліотек допомагає вирішити не тільки проблему комплектування

ресурсами, але й проблему спільного створення та використання довідково-

пошукового апарату.

Закупівля ресурсів (літератури в електронному вигляді) – це свого роду

вирішення проблеми книгозабезпеченності, проблеми, яка завжди стоїть

перед вузівськими бібліотеками. Адже всього один електронний варіант

будь-якого підручника може бути прочитаний з будь-якої кількості

комп’ютерів, зав’язаних в локальну мережу бібліотеки або вузу, може бути

роздрукований нескінченну кількість разів, може бути виставлений на

сервері бібліотеки. Скооперувавшись і розподіливши між собою літературу,

що закуповується в електронному вигляді, бібліотеки можуть обмінюватися

нею між собою та закаталогізувати електронні журнали до своїх ресурсів чи

каталогів.

Крім того, ще одним варіантом корпоративної діяльності може бути

корпоративне створення картотек статей, журналів тощо. На сьогоднішній

день багато видавництв уже мають свої сайти, де абсолютно вільно можна

отримати доступ до повних текстів статей цих журналів чи газет. Питання

про надання інформації читачеві в даному випадку може вирішуватися

створенням зведених або корпоративних каталогів.

Отже, в реальності бібліотеки України переживають зараз перехідний

етап, змушені справлятися з усією нашою колекцією друкованих журналів, і

одночасно вчитися працювати з новим чудовим видом інформації, якими є

електронні журнали. Попереду ще багато проблем, досліджень, впроваджень,

але ми, бібліотекарі, повинні зайняти важливу та активну роль в створенні

нової інформаційної інфраструктури світу, де кожна людина зможе отримати

доступ до інформації, в тому числі до електронних журналів, з будь-якого

куточка земної кулі.

ІНДЕКС НАУКОВОГО ЦИТУВАННЯ

За останні 30 років сформувався набір наукометричних показників, за

якими проводяться кількісні оцінки і порівняльний аналіз наукової

активності та продуктивності на рівнях: 1) індивідуальних дослідників; 2)

колективів та організацій; 3) країн і регіонів. До них відносяться: 1) кількість

публікацій; 2) аналіз частоти цитованості публікацій; 3) імпакт-фактор

наукового журналу, в якому вони публікуються; 4) кількість отриманих

вітчизняних і міжнародних грантів; 5) участь у міжнародному науковому

співробітництві, складі редколегій наукових журналів. З вище перелічених

показників останнім часом найбільший інтерес представляють індекс

цитування наукових статей, індекс Хірша та імпакт-фактор.

1. Імпакт-фактор

Кількісною ознакою зацікавленості публікацією або журналом та їх

наукового значення є імпакт-фактор. Методи підрахунку імпакт-фактора та

оцінки наукових видань удосконалювались протягом тривалого часу. Імпакт-

фактор є мірою частоти, з якою стаття з журналу і сам журнал цитують інші

видання протягом певного часу, тобто співвідношенням між кількістю

цитувань статей, опублікованих у даному журналі, і загальною кількістю

опублікованих у ньому статей. Імпакт-фактор журналів визначають шляхом

ділення кількості цитувань зі статей журналу у поточному році на кількість

статей, опублікованих в даному журналі протягом минулих двох років.

Значення імпакт-фактора залежить від продуктивності галузі і рівня

цитованості у даній спеціалізації. Крім цього високий імпакт-фактор

здебільшого мають оглядові журнали. Методичні статті також можуть

піднімати імпакт-фактор журналу.

Імпакт-фактор вычисляется Институтом научной информации (Institute

for Scientific Information — ISI) и ежегодно публикуется в базі даних JCR, в

основному, використовується видавництвами для вивчення ринку. Перш за

все база даних JCR забезпечує бібліотеки і науковців засобом керування

надходжень в колекції бібліотек. У процесі вивчення ринку імпакт-фактор

забезпечує чисельну основу для редакторів і видавців, із врахуванням якої

вони формують спрямованість журналів відповідно до конкуренції,

започатковують нові видання, які відрізняються від інших за тематикою в

даній галузі або міждисциплінарні тощо. Потрапити у бібліотеки світу будь-

яке видання майже не може без встановленого імпакт-фактора. Імпакт-

фактор визначає престижність журналу для науковців і відіграє важливу роль

під час академічної атестації та оцінки претендентів на науково-викладацькі

посади.

2. Індекс цитування наукових статей ( Science Citation Index, SCI) –

прийнята в науковому світі міра «значущості» праць якого-небудь ученого.

Величина індексу визначається кількістю посилань на цю працю (або

прізвище) в інших джерелах. Інформаційну основу індексу цитування

складають три масиви, що об’єднують бази даних різних груп дисциплін і

враховують специфіку організації знання в кожній з них: індекс цитування

природничих наук (власне Science Citation Index, – SCI), індекс цитування

соціальних наук (Social Science Citation Index, – SSCI) і індекс цитування в

гуманітарних науках, літературі та мистецтві (Arts and Humanities Citation

Index, – AHCI). Поряд з цими головними масивами в індекс цитування

входить ще значне число спеціалізованих покажчиків, які об’єднують

матеріали конференцій та симпозіумів,оглядових видань і т.п.

Індекс цитування SCI містить список всіх робіт, які згадувалися в якій-

небудь з публікацій поточного року і складається з двох частин, що

видаються у вигляді окремих томів, власне «Покажчика цитованій

літератури» і «Покажчика джерел». З 1975 р. Щорічно видаються «Звіти про

цитованості журналів» (Journal Citation Reports - JCR), де наводяться дані про

більш ніж 7,5 тис. науково-технічних журналів понад 3,3 тис. видавців з 6

десятків країн. Дані про індекс цитування SCI випускаються в обмеженому

варіанті на DVD, повністю представлені в онлайн-проекті Web of Science на

сайті провідного світового провайдера інформації для професіоналів

(www.thomson.com).

Індекс цитування SCI (або його інтернет-версія Web of Sciences - WOS)

містить бібліографічні описи всіх статей з оброблюваних наукових журналів

і відображає публікації з фундаментальних розділів науки в провідних

міжнародних і національних журналах. Бази даних SCI випускаються у

вигляді довідників статистичних даних, що відображають продуктивність і

ступінь використання наукових журналів – Journal Citation Reports (JCR).

Структура індексу цитування дозволяє йому виконувати досить

широкий спектр функцій, головними з яких є такі:

інформаційний пошук для обслуговування індивідуальних дослідників і

наукових організацій;

використання зв’язків між публікаціями для виявлення структури

областей знання, спостереження та прогнозування їх розвитку

(картування науки і виявлення дослідних фронтів);

оцінка якості публікацій та їх авторів науковим співтовариством.

Для розрахунків індексу цитування доводиться створювати потужну

пошукову систему, яка використовує свої алгоритми для підрахунку індексу

цитування. В індексі цитування зацікавлені вчені та студенти, чиновники,

керівники науковими програмами та видавці, що видають книги, наукові та

виробничі журнали. Без індексів цитування важко собі уявити наукометрію –

дисципліну, що займається статистикою науки в її живому розвитку.

На світовому ринку наукової інформації представлені два потужних

міжнародних індекси цитування. Це давно вже відомий англомовний продукт

Інституту наукової інформації у Філадельфії Web of Science (колишній ISI –

Institute for Scientific Information), який моніторить більше 8700 видань

англійською і частково німецькою мовами. І його конкурент, молодий і

агресивний індекс компанії Elsevier під назвою Scopus. Його обсяг обробки

більше 15 000 діючих журналів. І в першій, і в другій базі даних явно

домінують публікації англійською мовою, видання на інших європейських

мовах представлені в цих індексах швидше точково і не відображають весь

національний публікаційної потік.

У січні 2010 р. Scopus спільно з CWTS і Scimago розробили додаткові

показники SNIP (Source Normalized Impact per Paper) і SJR (SCImago Journal

Rank), что доступні на www . jornalmetricd . com . SJR – метрика престижу

(Prestige metrics) дає можливість оцінити науковий престиж робіт вчених,

виходячи з кількості вагомих цитат на кожен документ. Журнал наділяє

власним "престижем" або статусом інші журнали, цитуючи опубліковані в

них матеріали. Фактично це означає, що цитата з джерела з відносно високим

показником SJR має більшу цінність, ніж цитата з джерела з більш низьким

показником SJR. В областях, які добре відображені в публікаціях, має

тенденцію ще більш підвищувати рейтинг провідних журналів.

Наукометричний апарат бази даних Scopus забезпечує отримання

показників цитованості наукових робіт у виданнях, опублікованих після

1996 р. Тобто у Scopus підраховується кількість посилань на всі

проіндексовані ресурси, але лише у ресурсах, опублікованих після 1996 р. На

відміну від Web of Science, у Scopus не використовується поняття імпакт-

факторів, замість нього журнали Scopus отримують публічно доступний

індекс SJR.

Для оптимізації проведення аналітичних досліджень платформа має

засіб контролю ефективності досліджень Research Performance Measurement

(RPM). Інструментарій RPM ґрунтується на унікальній ідентифікації авторів,

установ та видань; він дає змогу отримувати різноманітні мультимедійні

аналітичні звіти по окремих учених, наукових установах, напрямах

досліджень та назвах видань.

Для проведення масштабних наукометричних спостережень,

планування та прогнозування ефективності досліджень у складі науково-

інформаційного середовища SciVerse існує окрема платформа SciVal.

3. Індекс Хірша

Індекс Хірша (h-індекс) є кількісною характеристикою продуктивності

вченого, заснованої не тільки кількості цитувань його публікацій, але і на

кількості цих публікацій. Наприклад, h-індекс дорівнює 10, якщо у автора є

10 публікацій, кожна з яких цитується іншими авторами не менше 10 разів.

Статті, цитовані менш ніж 10 разів, в індексі не враховуються. h-індекс

представляється відносно об’єктивною оцінкою важливості і затребуваності

праць вчених, у зв’язку з тим, що простий підрахунок загальної кількості

опублікованих дослідником робіт може бути наслідком його працездатності,

а не показником якості проведених досліджень, в той же час, часто

цитований вчений може підтримувати свою репутацію, наприклад,

написанням оглядових статей чи співавторством у безлічі робіт.

Індекс Хірша є кількісною характеристикою продуктивності вченого за

весь період наукової діяльності; він представлений у реферативних базах

даних Scopus і Web of Science. h-індекс може бути обчислений і з

використанням безкоштовних загальнодоступних баз даних в Інтернеті –

наприклад , за допомогою Google Scholar.

4. РІНЦ – російський індекс наукового цитування

РІНЦ – це багатофункціональна інформаційна система, в якій

обробляється бібліографічна інформація, анотації та пристатейні списки

цитування з російських наукових журналів. Пошукові та інформаційні

сервіси бази даних ефективно реалізують різні види пошуку інформації,

аналізують і розраховують індекси цитування окремих авторів, наукових

колективів та організацій, тематичних напрямків, імпакт-фактори журналів.

Авторам надана можливість самостійно вводити та змінювати

інформацію про те, що, де і коли вони опублікували, використовуючи для

цієї мети інтерфейс єдиного реєстру наукових публікацій. Використовуючи

систему управління посиланнями, можливо без праці виходити не тільки на

повні тексти статей, які обробляються в самому РІНЦ, а й на статті, які

цитувалися в цих публікаціях.

КЛЮЧОВІ КОМАНДИ ПОШУКУ У БД SCOPUS

1. Author Search – пошук за автором;2. Affiliation Search – пошук за організаціями;3. Advanced Search – розширений пошук;4. Subject Areas – предметна область.

Author Search – пошук за автором;

1. Refine Results – уточнення результатів пошуку;2. Display – відображати; у цьому вікні можна уточнити умови пошуку

натиснувши Limit to – обмежити до, Exclude – виключити для відібраних результатів, Output – вивести дані (назва документу, ім’я автора, рік, джерела

цитування) Search within results – пошук серед результатів (додавання більшої

кількості критеріїв для уточнення пошуку) Abstract + Ref – переглянути детальну інформацію про результати

пошуку Citation tracker – цитування (список авторів з додатковою інформацію

про них), Feedback – зворотній зв’язок Citation Overview – огляд цитат (дані про цитування статей і

підрахунок кількості цитування з 1996 року), Exclude from citation overview: Self-citations of selected author –

виключити самоцитування обраних авторів, Exclude from citation overview: Self-citations of all authors –

виключити самоцитування всіх авторів, Date Range – діапазон дат; h-index – h-індекс автора; h-graph – h-графік: Author Evaluation Tools – оцінка автора з

трьома вкладками: h-graph – h-графік; Articles Published – опубліковані статті; Citations – цитування,

Affiliation Search – пошук за організаціями;

Affiliation Search – назва організації (впорядкування за номером, містом, країною.

Details відображає документи вибраної організації і організацій, що співпрацюють з нею, автори-члени організації та предметні області.

Sources – джерела (пошук журналів у базі даних SCOPUS)

SJR – рейтинг журналів SCImago, SNIP – показник впливу джерела на статтю Scopus Coverage Years – роки, які наявні в Scopus

Journal Analyzer – аналіз журналів у базі даних SCOPUS

Analytics – аналітика або Sources, вибір журналу для аналізу Додати журнал в таблицю з результатів пошуку можна:

• клацнувши два рази по ньому; • вибравши його і натиснувши клавішу Enter; • перетягнувши його курсором вправо.

Zoom Year – часовий проміжок для відображення результатів.

ВИКОРИСТАНІ РЕСУРСИ

1. Електронні інформаційні ресурси Асоціації "Інформатіо-Консорціум" (http://www.informatio.org.ua/)

2. Інструкції для користувача SciVerse Scopus (http://elsevierscience.ru/files/pdf/SciVerse_Scopus_User_Guide_RUS.pdf)

3. Система оцінки українських фахових видань (http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/ujpo/Vlokh_1.html)

4. Наука України в дзеркалі наукометричної бази даних SciVerse Scopus (http://www.jsi.net.ua/scopus/scopus.html)

5. Scopus Author Preview – базовий пошук за автором без передплати Scopus (http://www.scopus.com/search/form/authorFreeLookup.url)

6. Научная электронная библиотека eLIBRARY.RU (http://elibrary.ru/project_risc.asp )

7. Російський індекс наукового цитування (РІНЦ) (http://elibrary.ru/projects/science_index/science_index_questions.asp)

8. Пошукова система Google Академія (http://scholar.google.com.ua/ ) 9. Інформаційний сайт SciVerse Scopus (http://www.info.sciverse.com/scopus ) 10.Демонстраційні відеоролики та навчальні матеріали щодо роботи зі

SciVerse Scopus (http://www.info.sciverse.com/scopus/scopus-training/resourcelibrary/trainingmaterial/ )

11.Інтерактивна довідкова служба SciVerse Scopus (http://help.scopus.com/flare/ )

12.Перелік журналів Росії, що включені у БД Scopus на 01.03.2012 р. (http://www.viniti.ru/download/russian/conf/DOP/5.xls)

13.Правила для авторів журналу "Фундаментальные исследования" з 1 січня 2012 р. ( http://www.rae.ru/fs/rules/ )

14.19 Міжнародна конференція «Крым 2012: Библиотеки и информационные ресурсы в современном мире науки, культуры, образования и бизнеса» (http://www.gpntb.ru/)

15.Семінар компанії Elsevier для установ Міністерства освіти і науки України "Використання продуктів компанії Elsevier у розповсюдженні і використанні наукових публікацій" (http://www.informatio.org.ua/HTML/UKR/seminar_ukr.html)

16.IX Міжнародна науково-практична конференція INFORMATIO – 2012: Електронні інформаційні ресурси: створення, використання, доступ (https://docs.google.com/file/d/0B9Cv8t4PjyjzaWZlUkxOREVGLWM/edit?pli=1)

17.Могилянська Бібліотекарка (http://kmalibrary.blogspot.com/p/blog-page.html)

18.Електронний каталог ГПНТБ (http://library.gpntb.ru/cgi/irbis64r_simplesite/cgiirbis_64.exe?C21COM=F&I21DBN=IBIS&P21DBN=IBIS&S21CNR=&Z21ID=)

19.Підготовка статей до друку у міжнародному журналі (http://www.mdau.mk.ua/ua/06_08.html#nn1 )

20.Короткий алгоритм опублікування статей в Elsevier Editorial System – http :// www . elsevier . ru / for - authors / article - publishing / .

21.Короткий посібник користувача (рос.мовою) – http://inis.jinr.ru/~genis/ScopusRus.pdf

22.Основний посібник користувача до БД SCOPUS (рос.мовою) – http://www.nioch.nsc.ru/library/doc/SCOPUS_User_Guide_General_RU_LR.pdf

23.Посібник користувача до БД SCOPUS (рос.мовою) – http://elsevierscience.ru/files/pdf/SciVerse_Scopus_User_Guide_RUS.pdf

24.Пошуковий ресурс наукових публікацій Microsoft Academic Search – ademic. research .microsoft.com /

25.Реєстр російських електронних наукових видань, зареєстрованих у державній системі «Інформрегістр» – db . inforeg . ru / eni / vakList . asp .

26.Пошук книг і статей на різних сайтах наукової та освітньої спрямованості Tusearch – tusearch . blogspot . com /.

27. Пошукова машина Scirus видавництва Elsevier за відкритими матеріалами на різних мовах (у тому числі російською). Повнотекстовий пошук по журналах великих іноземних видавництв і репозиторіїв – scirus.com/.

28. CyberLeninka – КіберЛенінка, молодий ресурс компанії «Ітеос» за підтримки РДБ (в пошуку журнали зі списку ВАК) – cyberleninka.ru/search.

29. Пан Бібліотекар http://panbibliotekar.blogspot.com/

ДОДАТКИ. 1. Включення віддаленого доступу Для включення віддаленого доступу краще спочатку зареєструватися

на сторінці ScienceDirect (http://www.sciencedirect.com/). У правому верхньому кутку натисніть Register та створіть акаунт введіть ім’я, прізвище, E-mail, пароль тощо), ця реєстрація облікового запису проходить швидко і безкоштовно.

Щоб отримати постійний доступ до ScienceDirect та Scopus з комп’ютера, що не знаходиться в університетській мережі, необхідно 1) надіслати листа системному адміністратору на адресу Scorch 89@ mail . ru

(в темі листа вказати «включення Scopus»), 2) завантажити сторінку http://www.sciencedirect.com/, натиснути Login,

з’явиться поле для установки (Login using your ScienceDirect credentials), 3) обрати активацію віддаленого доступу (Remote access activation), тобто

натиснути Click here to activate (див. наступний малюнок),

4) з’явиться поле віддаленого доступу (Remote access activation), куди вписати ту E-mail адресу, що надішле Вам адміністратор, наприклад: name@hnpu.edu.ua (див. наступний малюнок),

5) натиснути кнопку Continue, після чого на Вашу E-mail адресу, що було вказано раніше, прийде лист, в якому буде зареєстроване Username для подальшого користування у відповідності з підпискою ХНПУ.

Для включення доступу до Scopus використовуйте ті ж Username (ім’я користувача) і Password (пароль), що й до ScienceDirect. У списку за адресою http://www.scopus.com/ оберіть другу пропозицію (див. наступний малюнок)

If you have previously registered with Scopus or ScienceDirect and your account is validated for remote access, you can  login with your username and password .

2. Технологія публікування статті в міжнародному журналi

Як підготувати статтю до друку в іноземних видавництвах, якщо англійська не Ваша перша мова http://www.mdau.mk.ua/ua/06_08.html

Допоміжна інформація щодо підготовки роботи у відповідності з рекомендаціями АПА (англ. American Psychological Association – APA), що є широко розповсюдженою в суспільних науках Західної Європи та США формою оформлення академічних робіт.

Укладачі: Микитюк О.М., Прокопенко А.І., Олійник Т.О., Хоменко В.В.

Електронні ресурси та їх використання в науково-дослідній роботі. – Х.:

ХНПУ імені Г.С.Сковороди, 2013. – 41 с.

Затверджено редакційно-видавничою радою Харківського національного

педагогічного університету імені Г.С.Сковороди

Протокол № 10 від 17 грудня 2012 року

Видано за рахунок укладача

©Харківський національний педагогічний

університет імені Г.С.Сковороди. 2013

© Микитюк О.М., Прокопенко А.І.,

Олійник Т.О., Хоменко В.В. 2013.

Навчальне видання

Укладачі:

Микитюк О.М., Прокопенко А.І., Олійник Т.О., Хоменко В.В.

Електронні ресурси та їх використання в науково-дослідній роботі.

Посібник

Відповідальний за випуск:

Комп’ютерна верстка:

Коректор:

Підписано до друку 17.12.12 Формат А4

Гарнітура Times New Roman. Ум.друк.арк.1.8

Електронне видання