Результати Дослідження зарахування абітурієнтів на місця державного замовлення

ПРО ДОСЛІДЖЕННЯ

Дослідження результатів зарахування абітурієнтів на місця державного замовлення на

кожному з етапів конкурсного відбору проводиться вдруге. Потреба у подібному аналізі

виникла після того, як результати моніторингу вступної кампанії показали недосконалість

процедури відбору абітурієнтів та, як наслідок – проблеми та зловживання, що виникали

на їхній основі. В першу чергу мова йде про «четверту хвилю» зарахування, коли на місця

державного замовлення потрапляли вступники з низьким конкурсним балом тільки тому,

що вчасно подали оригінали документів до приймальної комісії. Натомість, абітурієнти з

вищими балами, які не володіли інформацією про можливість бути зарахованими на

бюджетні місця, втрачали такі шанси.

У Міністерстві освіти і науки України досі не знають, наскільки серйозною є проблема

зарахування абітурієнтів у «четвертій хвилі», тобто скільки вступників, рекомендованих до

зарахування на першому-третьому етапах, стали студентами певного ВНЗ, а скільки –

завдяки «конкурсу оригіналів». Щоб глибше дослідити масштаби проблеми, експерти

Громадянської мережі ОПОРА ще минулого року провели відповідне дослідження у 29

вищих навчальних закладах країни по 18 напрямах підготовки. Його результати показали,

що відсоток місць державного замовлення, які заповнюються за «конкурсом оригіналів»,

тобто поза визначеною процедурою, у залежності від напряму підготовки, сягає 50% і

більше.

Попри те, що дослідження та його результати доводилися до відома Міністерства освіти і

науки України, в тому числі і до представників Департаменту вищої освіти, вони жодним

чином не були враховані при підготовці Умов прийому на 2014 р. Наприкінці травня

2014 р. з ініціативи вже нового керівництва МОН були внесені зміни до Умов прийому до

вищих навчальних закладів. Найсуттєвіші з них стосувалися зменшення ваги атестата про

повну загальну середню освіту та творчих конкурсів, а також повернення положення щодо

інформування абітурієнтів про хід подачі заяв та документів за допомогою Інформаційної

системи «Конкурс». Натомість основна проблема конкурсного відбору минулих років –

зарахування абітурієнтів у «четвертій хвилі» – залишилася невирішеною. Очевидно, що за

два місяці до початку вступної кампанії не було можливості відпрацювати механізм, який

би дозволяв автоматичне зарахування абітурієнтів, відповідно до вказаних пріоритетів.

Тому проблеми «четвертої хвилі» не оминули вступної кампанії і 2014 р.

Коротко зупинимося на причинах такого явища, як «конкурс оригіналів». Більшість

абітурієнтів, не будучи заздалегідь професійно орієнтованими, однак прагнучи отримати

вищу освіту за бюджетний кошт, подають для участі у конкурсному відборі максимальну

кількість заяв (по три у п’ять ВНЗ). Сприяє цьому також можливість оформити заяву

дистанційно, без черг чи виїзду в інше місто. Так, за даними Міністерства освіти і науки

України, в Єдиній державній електронній базі з питань освіти на освітньо-кваліфікаційний

рівень «бакалавр» у 2014 році всього було зареєстровано 1 344 555 заяв, з них в

електронному вигляді – 797 315. Кількість осіб, які зареєструвались в особистому

електронному кабінеті вступника, склала 133 576. Тобто, тільки через систему

електронного вступу один абітурієнт в середньому подав 6 заяв. Вочевидь, що особисто у

приймальні комісії навчальних закладів було подано менше заяв, однак не менше 2-3.

Таким чином, нескладні розрахунки показують, що на одного середньостатистичного

вступника припадає близько 8 заяв.

Однак жодна з цих заяв не рейтингувалася за пріоритетністю напрямків підготовки чи

місця навчання. І якщо під час формування першого списку рекомендованих до

зарахування, конкурсний бал абітурієнта дозволяв рекомендувати його у п’яти вишах на

всі напрями підготовки, то приймальні комісії вищих навчальних закладів були зобов’язані

це зробити. В іншому випадку, це могло трактуватися як порушення Умов прийому.

Фактично, один вступник міг бути одночасно рекомендований до зарахування на 5-6

державних місць, натомість інший – на жодне. В підсумку, після закінчення періоду, що

відводиться на виконання умов для зарахування, у навчальних закладах залишаються від

25 до 80% вільних бюджетних місць. Зрозумілої та прозорої процедури їхнього

заповнення не встановлено. Тому, на навчання зараховувалися ті абітурієнти, які подали

до приймальної комісії оригінали документів, навіть якщо їх конкурсний бал був не

достатньо високим. А вступники, що мали вищі бали, однак не володіли інформацією про

вакантні місця, натомість змушені навчатися за контрактом. Важливо зазначити, що

доступ до інформації про наявність вільних державних місць після останнього, третього

етапу зарахування, не врегульовано. ЄДЕБПО є закритою для громадськості, дані не

оприлюднюються на веб-сайтах навчальних закладів, також не ретранслюються в ІС

«Конкурс». Частина навчальних закладів повідомляють раніше нерекомендованих

абітурієнтів про вільні місця державного замовлення, інші – ні. За таких умов

збільшуються ризики зловживань та інституційної корупції з боку представників

приймальних комісій та працівників вищих навчальних закладів загалом.

Очевидно, що процедура подання заяв для участі у конкурсному відборі, а також

зарахування вступників потребують серйозного реформування. Щоб навести достатньо

аргументів для прийняття Міністерством освіти і науки рішень, які б забезпечили

дотримання прав абітурієнтів на вступ відповідно до конкурсного бала, необхідно було ще

раз продемонструвати реальні масштаби проблеми «четвертої хвилі», які мали місце під

час кампанії 2014 р. Для цього, експерти Громадянської мережі ОПОРА вже вдруге

провели дослідження, метою якого було з’ясувати, скільки саме вступників стають

студентами вищих навчальних закладів під час 1-3 етапів зарахування, а скільки – поза

процедурою, тобто у «четвертій хвилі».

Для більшої репрезентативності результатів, цьогоріч для дослідження було відібрано 135

вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. 100 з них, це вузи, які ввійшли до

цьогорічного рейтингу «Топ 200 Україна1», а також 35 закладів, які не потрапили в першу

сотню цього списку, проте за рейтингами МОН України входять в п’ятірку кращих серед

вишів своєї класифікації.

До ВНЗ, що підпадали під моніторинг, були надіслані запити на інформацію щодо списків

осіб, рекомендованих до зарахування на кожному з трьох етапів. Однак, не всі виші

відповіли по суті2. Не надали списки осіб рекомендованих до зарахування, а також

зарахованих на місця державного замовлення університети, підпорядковані Міністерству

1 http://www.euroosvita.net/index.php/?category=49&id=3282

2 Відповіді надали не по суті, (або не надали взагалі) приймальні комісії Національного педагогічного університету імені

М. П. Драгоманова, Львівського національного університету ім. І. Франка, Національного університету «Львівська політехніка», НТУ «Харківський політехнічний інститут», НТУ «Київський політехнічний інститут», Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, Запорізького національного університету, Київського національного університету культури та мистецтв, Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, Національного університету фізичного виховання і спорту України, Одеського національного політехнічного університету, Білоцерківського національного аграрного університету, Полтавської державної аграрної академії, Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка, Харкiвської державної академії дизайну і мистецтв, Херсонського державного університету.

внутрішніх справ. Причому одні ВНЗ обґрунтували свою відмову тим, що дані про

вступників не вносять до ЄДЕБО, а тому не можуть бути нам надані, інші – що відповідно

до наказу МВС зарахування вступників на навчання за кошти державного бюджету не

проводиться в три етапи, тому запитувана інформації виходить за межі дослідження

організації.Не вдалося зібрати необхідних даних і на офіційних веб-сайтах навчальних

закладів, оскільки не всі виконали норму Умов прийому про оприлюднення відповідних

списків в мережі Інтернет. Детальніше про те, як ВНЗ виконують ЗУ «Про доступ до

публічної інформації» можна ознайомитися в однойменній статті на сайті Громадянської

мережі ОПОРА.

Зважаючи на складну суспільно-політичну ситуацію, а також зміну термінів проведення

вступної кампанії на Донбасі, моніторинг не охоплював вищі навчальні заклади Донецької

та Луганської областей. Таким чином, аналіз результатів зарахування проводився у 106

ВНЗ таких типів: «класичні» – 19, «технічні» – 15, «технології, будівництво, транспорт» –

20, «педагогічні, гуманітарні, фізичне виховання та спорт» – 11, «культура, мистецтво,

дизайн» – 7, «охорона здоров’я» – 12, «аграрні» – 9, «економіка, фінанси, управління,

підприємництво» – 7, «право, правоохоронна діяльність, цивільний захист, безпека

життєдіяльності» – 6.

У 2014 р. дослідження результатів зарахування абітурієнтів на місця державного

замовлення проводилося по 47 напрямах підготовки. Вони були обрані таким чином, щоб

максимально збалансувати увесь спектр пропозицій, які надаються навчальними

закладами. Крім того, бралися до уваги і спеціальності, як популярні серед абітурієнтів і ті,

де часто план державного замовлення не виконується. Серед них: «архітектура»,

«образотворче мистецтво», «фізичне виховання», «музичне мистецтво», «журналістика»,

«ветеринарна медицина», «приладобудування», «хімія», «лісове і садово-паркове

господарство», «початкова освіта», «міжнародні відносини», «філологія» (французька,

англійська, українська), «країнознавство», «екологія», «охорона навколишнього

середовища та збалансоване природокористування», «інженерне матеріалознавство»,

«документознавство та інформаційна діяльність», «прикладна фізика»,

«машинобудування», «правознавство», «програмна інженерія», «електротехніка та

електротехнології», «будівництво», «геодезія, картографія та землеустрій», «фінанси і

кредит», «дошкільна освіта», «менеджмент», «туризм», «історія», «облік і аудит»,

«прикладна математика», «інформатика», «радіоелектронні апарати», «телекомунікації»,

«хімічна технологія», «фізика», «соціальна робота», «комп’ютерні науки», «системна

інженерія», «мікро- та наноелектроніка», «автомобільний транспорт», «комп’ютерна

інженерія», «метрологія та інформаційно-вимірювальні технології», «політологія»,

«лікувальна справа», «педiатрiя», «медико-профiлактична справа».

Зміст дослідження полягав у порівнянні списків вступників, рекомендованих до

зарахування на бюджетні місця 2, 5 та 8 серпня із переліком студентів, зарахованих на

навчання 11 серпня. Для цього організацією було подано 354 запити на інформацію.

Оскільки не всі ВНЗ виконують норму Умов прийому щодо оприлюднення списків

вступників рекомендованих до зарахування на офіційному сайті, такий крок став

вимушеним та мав забезпечити об’єктивність дослідження. Попри те, допускаємо

наявність незначної похибки при визначенні даних, адже у дослідженні не бралися до

уваги зміни держзамовлення, які затверджувалися після 12 серпня 2014 р. Як не дивно,

але засідання конкурсної комісії щодо змін державного замовлення проходило вже після

http://oporaua.org/education/article/5921-jak-vnz-vykonujut-zu-lpro-dostup-do-publichnoji-informacijir

зарахування студентів. Крім того, у дослідженні також не враховані абітурієнти, які на

певному етапі виконали умови до зарахування, однак пізніше забрали оригінали

документів та обрали інше місце для навчання.

Гіпотеза дослідження зводилася до того, що значна частина абітурієнтів вступає на

держбюджет на підставі наявності оригіналів документів у приймальній комісії ВНЗ, а не

завдяки високому конкурсному балу. Підсумки минулорічного аналізу підтвердили її, однак

збільшення кількості ВНЗ та напрямів підготовки у більш ніж три рази могло знівелювати

попередні результати, спростувавши їх.

Більшість графіків, де відображені результати дослідження, є однотипними. В розрізі

напрямів підготовки вони демонструють відсоток вступників, зарахованих на місця

державного замовлення внаслідок надання рекомендацій на першому-третьому етапах, а

також за «конкурсом оригіналів». Частина графіків містить детальний опис та роз’яснення

даних, які відображають виконання плану державного замовлення у вищих навчальних

закладах. Решта, через однотипність та повторюваність, подані без описів, оскільки

відображають аналогічні тенденції, обґрунтовані вище. Загалом, масштаби дослідження

дозволяють порівнювати відсоток вступників, зарахованих у «четвертій хвилі» на

аналогічних напрямах підготовки між 10-50 ВНЗ.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Найкращі показники зарахування абітурієнтів на місця державного замовлення, власне за

передбаченою процедурою трьох етапів, спостерігаємо на тих напрямах підготовки, які

потребують перевірки творчих та фізичних випробувань безпосередньо у вищих

навчальних закладах. В першу чергу сюди відносимо ВНЗ, які готують фахівців у галузі

знань «мистецтво», «будівництво та архітектура», «фізичне виховання, спорт і

здоров’я людини».

На прикладі зарахування абітурієнтів до Одеської національної музичної академії

ім. А.В. Нежданової зрозуміло, що виконання державного замовлення тут відбувається на

першому етапі. Аналогічні дані отримано і за результатами дослідження в Національній

музичній академії України ім. П. Чайковського, де зарахування на всіх 29 спеціалізаціях

відбулося після першого етапу надання рекомендацій, а також у Харківській державній

академії культури. Таку тенденцію можемо пояснити обмеженою кількістю вишів, а

відповідно і високим рівнем конкуренції на місце державного замовлення.

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

Альт

Балалайка

Баян/Акордеон

Валторна

Віолончель

Гітара

Гобой

Домра

Кларнет

Саксофон

Скрипка

Сольний спів

Тромбон/Туба

Труба

Флейта

Хорове диригування

0%

0%

0%

0%

0%

0%

0%

0%

0%

0%

0%

0%

0%

0%

0%

0%

Одеська національна музична академія ім. А.В. Нежданової

Перший етап Другий етап Третій етап Четверта хвиля

Дещо відмінною є ситуація при вступі на напрям «музичне мистецтво», однак для

отримання кваліфікації вчителя. Оскільки підготовка за такою спеціалізацією відбувається

і в класичних, і в педагогічних вищих навчальних закладах, відсоток зарахувань

абітурієнтів на різних етапах збільшується. Такі вступники мають змогу брати участь у

конкурсному відборі у більшій кількості ВНЗ, а отже і обирати місце навчання, якщо

одночасно рекомендовані до зарахування у кількох навчальних закладах.

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

Київський національний університет культури та …

Харківська гуманітарно-педагогічна академія

Київський інститут музики ім. Р.М. Глієра …

Херсонський державний університет

Прикарпатський національний університет ім. В. …

Кам'янець-Подільський національний університет …

Чернiвецький нацiональний унiверситет ім. …

Львiвський нацiональний унiверситет ім. І.Франка

Київський університет ім. Б. Грінченка

Харківський національний педагогічний …

Уманський державний педагогiчний унiверситет …

Миколаївський національний університет ім. В.О. …

Тернопільський національний педагогічний …

Східноєвропейський національний університет …

Південноукраїнський національний педагогічний …

Національний педагогічний університет ім. М.П. …

0%

0%

0%

0%

0%

0%

0%

8%

10%

10%

20%

20%

20%

40%

40%

Музичне мистецтво


Подібні результати до напряму підготовки «музичне мистецтво» вдалося зафіксувати

лише за напрямом «архітектура». Тут відсоток зарахування абітурієнтів у «четвертій

хвилі» є мінімальний, натомість план державного замовлення фактично виконується після

першого етапу. Незначні відхилення, які зафіксовано у Національному авіаційному

університеті, Національному лісотехнічному університеті, а також Національному

університеті водного господарства свідчать швидше про те, що ці напрями підготовки не є

профільними для ВНЗ, а тому для абітурієнтів вони не є пріоритетними. Що стосується

Київського національного університету будівництва і архітектури, то частка зарахувань

поза процедурою пояснюється тим, що частина абітурієнтів одночасно рекомендується до

зарахування на суміжні напрями підготовки в межах цього вишу, тому і залишаються

вільними місця після третього етапу.

Очевидно, що абітурієнти, які вступають на творчі напрями підготовки, є більш професійно

орієнтованими, оскільки потребують вузькоспеціалізованих навичок та здібностей для

подальшого навчання у виші. Однак високий рівень зарахування усіх абітурієнтів на

першому ж етапі швидше свідчить про проблеми з можливістю вибору місця навчання, ніж

про ефективність вступної кампанії.

Так, конкурсний бал абітурієнтів, які вступають на творчі напрями підготовки, залежить не

лише від результатів зовнішнього незалежного оцінювання, але й від випробувань, які

вони проходять безпосередньо у ВНЗ. Доволі частими є скарги абітурієнтів на те, що

іспити у різних навчальних закладах проходять в один день, а тому їм доводиться ще на

етапі подачі документів обирати один, максимум два виші, для участі у конкурсному

відборі. Здати ж творчі випробування у п’яти ВНЗ, особливо якщо вони проходять у три

етапи, взагалі є неможливим. Тому, щоб гарантувати собі навчання на бюджеті, вступники

та їхні батьки часто вдаються до нечесної конкуренції. Загалом, скарги на необ’єктивне

оцінювання чи занижені результати творчих та фізичних випробувань є найбільш

поширені на етапі вступної кампанії.

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90%100%

Національний університет водного господарства …

Харківський національний університет …

Полтавський національний технічний …

Івано-Франківський національний технічний …

Національний лісотехнічний університет

Придніпровська державна академія будівництва …


Національний унiверситет "Львiвська полiтехнiка"

Одеська державна академiя будiвництва та …

Київський національний університет будівництва …

Національний авіаційний університет

0%

0%

0%

0%

0%

0%

0%

1%

2%

6%

8%

Архітектура


Напрям підготовки «будівництво», який належить до тої ж галузі знань, що й

«архітектура» має зовсім інші показники зарахування – від 28 до 100% абітурієнтів тут

стають студентами за «конкурсом оригіналів». Вступ на цей напрям не передбачає

проходження творчих випробувань у навчальному закладі, що одразу збільшує кількість

поданих заяв, а відповідно і конкурс на одне бюджетне місце, мінімум вдвічі. Крім того,

більшість абітурієнтів, не будучи професійно орієнтованими, приймають участь у

конкурсному відборі і в інших навчальних закладах. Після оприлюднення списків

рекомендованих до зарахування на місця державного замовлення, можуть обирати місце

навчання у кількох з них, або очікувати на можливість бути зарахованими у «четвертій

хвилі».

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%


Ужгородський національний університет

Національний університет водного госопдарства …

Кременчуцький національний університет ім. М. …



Полтавський національний технічний університет …


Київський національний університет будівництва і …

Вінницький національний технічний університет

Херсонський державний аграрний університет


Дніпропетровький національний університет …

Харківський національний університет …

Українська державна академія залізничного …

Національний транспортний університет

Луцький національний технічний університет

Харківський національний автомобільно-…

Тернопільський національний технічний …

Кіровоградський національний технічний …


Львівський національний аграрний університет




Національний гірничий університет


Національний університет біоресурсів і …


Одеський національний морський університет

0%

28%

32%

33%

35%

35%

42%

44%

45%

45%

50%

50%

50%

55%

58%

59%

60%

60%

60%

62%

62%

64%

67%

73%

79%

80%

83%

84%

92%

100%

Будівництво


Високі показники зарахування студентів на місця державного замовлення, відповідно до

наданих рекомендацій 2, 5 та 8 серпня спостерігаємо на напрямі «фізичне виховання».

Тут абітурієнти проходять випробування, результати яких стають визначальними для

вступу. Як і у випадку з грою на музичних інструментах, де довести необ’єктивність оцінки

екзаменаційної комісії фактично неможливо, у випадку з фізичними випробуваннями,

абітурієнти жаліються, що їхні результати свідомо занижують, а можливості перездати

вправу або подати апеляції немає. Крім того, відсутня чітка процедура фіксації

результатів випробувань фізичних здібностей у спеціальній відомості чи журналі, а також

підпис конкретного вступника про ознайомлення зі своїм результатом.

Вочевидь проведення фізичних випробувань потребує більш детальної та зрозумілої для

абітурієнтів процедури фіксації результатів. Разом з тим, вона повинна мінімізувати

можливість впливати ззовні на перебіг конкурсного відбору та підвищувати рейтинг

окремих осіб у рейтинговому списку через зміну результатів фізичних випробувань інших

вступників.

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%




Запорізький нацiональний унiверситет



Харківська державна академія фізичної культури



Львівський державний університет фізичної …




Східноєвропейський національний університет ім. …



0%

0%

0%

0%

0%

0%

4%

7%

8%

10%

13%

13%

13%

14%

20%

Фізичне виховання

Перший етап Другий етап Третій етап Чевтерта хвиля

Дані по напряму підготовки «журналістика» показують більш диференційований підхід у

зарахуванні абітурієнтів. Загалом, вступ на цей напрям, хоч і потребує творчих

випробувань, зазвичай проходить в один, рідше два, етапи. Тому абітурієнти мають

можливість пробувати свої сили у різних навчальних закладах і як наслідок – обирати

місце навчання.

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

Сумський державний унiверситет

Національний університет "Острозька академія"



Київський національний унiверситет ім. …

Днiпропетровський нацiональний унiверситет ім. …

Національний університет "Одеська юридична …



Харкiвський нацiональний унiверситет ім. …

Одеський національний університет ім. І.І. …







0%

0%

0%

0%

0%

0%

0%

3%

6%

11%

11%

13%

13%

20%

20%

40%

40%

Журналістика


На напрямі підготовки «образотворче мистецтво» відсоток зарахування абітурієнтів у

«четвертій хвилі» теж залишається мінімальним, за винятком Південноукраїнського

національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського та Української академії

друкарства, Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки, які не є

профільними для здобуття відповідної кваліфікації. Що стосується вступу на напрям

підготовки «образотворче мистецтво» у Київському національному університеті

будівництва і архітектури, то тут кількість місць державного замовлення збільшилася вже

на етапі безпосереднього зарахування на навчання. Тому кілька абітурієнтів стали

студентами, не будучи рекомендованими до зарахування.

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%



Харкiвська державна академія дизайну і мистецтв









Нацiональний технічний унiверситет України "КПІ"



Українська академiя друкарства

Південноукраїнський національний педагогчний …

0%

0%

0%

0%

0%

0%

0%

0%

0%

0%

7%

8%

14%

14%

17%

25%

Оборазотворче мистецтво


Решта галузей знань – від найбільш популярних («право», «економіка та

підприємництво», а в останні роки – «інформатика та обчислювальна техніка») до таких,

де план державного замовлення часто не виконується («фізико-математичні наук»,

«природничі науки») – мають низькі показники зарахування абітурієнтів за результатами

надання рекомендацій на першому-третьому етапах. Більше половини бюджетних місць

тут заповнюється за «конкурсом оригіналів».

Найкращі показники рівня зарахування абітурієнтів на напрямі «правознавство»

фіксуємо у класичних вищих навчальний закладах, а також профільних юридичних

вишах.. Вочевидь для вступника більш пріоритетним є навчання на напрямі

«правознавство» у класичному ВНЗ, ніж, наприклад, у педагогічному. Однак, на етапі

подання документів для участі у конкурсному відборі абітурієнт міг реєструвати свою

заяву в обох навчальних закладах.

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

Чорноморський державний університет ім. Петра …


Київський національний унiверситет ім. Т.Г.Шевченка


Академія митної служби



Національний університет державної податкової …



Національний університет "Києво-Могилянська …




Ужгородський національний університет …










Київський національний економічний університет …


Київський національний торговельно-економiчний …


Національний педагогічний університет ім. М. П. …

0%

14%

21%

33%

37%

40%

40%

44%

45%

48%

48%

57%

60%

63%

67%

69%

70%

71%

72%

73%

75%

76%

80%

80%

82%

85%

94%

100%

Правознавство


Цікава тенденція простежується у зарахуванні на напрям підготовки «правознавство» в

Національному університеті «Одеська юридична академія». Загалом, у 2014 р. ВНЗ

отримав від МОН 1150 бюджетних місць для набору студентів за цим напрямом.

Відповідно до п. 4 Розділу II Умов прийому, не пізніше трьох календарних днів після

доведення обсягу державного замовлення, приймальна комісія вищого навчального

закладу має прийняти рішення про розподіл обсягу державного замовлення за

факультетами. Таким чином, подаючи документи для вступу, абітурієнти мають знати

скільки бюджетних місць відведено на конкретну спеціалізацію. Насправді ці дані для

абітурієнтів Одеської юридичної академії стали відомими лише з початком надання

рекомендацій до зарахування, що дозволяло в ручному режимі регулювати прохідний бал

для вступу. По-друге, на ті факультети, де діють «рекомендації» центральних органів

виконавчої влади, державних служб, органів судової влади, – Генеральної прокуратури

України та прокуратур областей, управління Служби безпеки областей, головних

управлінь Міністерства внутрішніх справ України в областях, головних управлінь

Міністерства юстиції областей, Міністерства закордонних справ України, Державної

служби України з надзвичайних ситуацій (її територіальних підрозділів в областях),

головних управлінь Державної міграційної служби, територіальних підрозділів

Міністерства доходів і зборів України, головних управлінь Пенсійного фонду України в

областях, Вищої ради юстиції, Вищого адміністративного суду України, Апеляційного суду

м. Києва, Державної судової адміністрації України, Одеської обласна державної

адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Одеської

обласної державної адміністрації – зарахування відбувається переважно у першій хвилі.

Натомість особи, які вступають на факультет адвокатури, соціально-правовий факультет,

факультет міжнародно-правових відносин та подають документи на загальних підставах –

зараховуються пропорційно на всіх етапах, включаючи «четверту хвилю».

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

Прокурорська діяльність

Правове забезпечення міграційної політики

Слідча діяльність

Правове забезпечення діяльності Пенсійного …

Правове забезпечення управлінської діяльності

Митна діяльність

Податкова діяльність

Судова діяльність

Правове забезпечення діяльності органів юстиції

Кримінально-правова діяльність

Міжнародно-правова діяльність

Соціально-правова діяльність

Цивільно-правова діяльність

Адвокатська діяльність

0%

0%

0%

0%

0%

0%

0%

0%

1%

20%

22%

25%

28%

37%

Національний університет "Одеська юридична

академія"


Крім того, особи, які вступають на навчання за державним замовленням до Інституту

підготовки слідчих кадрів для МВС України, Інституту підготовки юридичних кадрів для

СБУ, на військово-юридичний факультет та факультет підготовки кадрів для Державної

пенітенціарної служби України подають висновок військово-лікарської комісії.

Дещо схожою, однак не аналогічною, є ситуація у Національному університеті «Юридична

академія України імені Ярослава Мудрого», що в Харкові. Як видно з графіку, на першому

етапі 100% абітурієнтів зараховано в Інституті підготовки юридичних кадрів для СБУ, 98%

- на Військово-юридичний факультет, 93% - в Інститут підготовки слідчих кадрів для МВС

та 85% - на Факультет підготовки кадрів для державної пенітенціарної служби України.

Частково це можна обґрунтувати нормою правил прийому, яка зберігається у виші. Так,

особи, які вступають до Інституту підготовки кадрів для органів прокуратури України,

Інституту підготовки слідчих кадрів для Міністерства внутрішніх справ України, Інституту

підготовки кадрів для органів юстиції України, Інституту підготовки юридичних кадрів для

Служби безпеки України, на військово-юридичний факультет, факультет підготовки кадрів

для Державної пенітенціарної служби України, факультет підготовки кадрів для

Пенсійного фонду України можуть проходити професійний відбір у центральному

апараті чи органах обласного рівня відповідно Прокуратури України, Міністерства

внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації

України, Служби безпеки України, Міністерства оборони України, Державної служби

України з надзвичайних ситуацій, Державної прикордонної служби України, Державної

пенітенціарної служби України, Пенсійного фонду України. Фактично особові справи

вступників починають формуватися вже у цих органах.

Додатково вступники Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України

та військово-юридичного факультету проходять психологічне обстеження та оцінку

рівня їх фізичної підготовки. А особи, які вступають на навчання за державним

замовленням до Інституту підготовки слідчих кадрів для МВС України, Інституту підготовки

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

Інститут підготовки слідчих кадрів для МВС

Факультет підготовки кадрів для державної …

Військово-юридичний факультет

Інститут підготовки юридичних кадрів для СБУ

Інститут підготовки кадрів для органів прокуратури …

Відділення для підготовки фахівців для Державної …

Факультет підготовки кадрів для Пенсійного фонду …

Відділення для підготовки фахівців для Державної …

Міжнародно-правовий факультет

Господарсько-правовий факультет

Інститут підготовки кадрів для органів юстиції України

0%

0%

0%

0%

20%

37%

53%

54%

68%

72%

75%

Національний університет "Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого"

Перший етап Другий етап Тетій етап Четверта хвиля

юридичних кадрів для СБУ, на військово-юридичний факультет та факультет підготовки

кадрів для Державної пенітенціарної служби України проходять медичний огляд

військово-лікарської комісії. Фактично, там де залишаються можливості для подвійних

(Інститут підготовки слідчих кадрів для МВС України, факультет підготовки кадрів для

Державної пенітенціарної служби України), а то й потрійних (Інститут підготовки

юридичних кадрів для Служби безпеки України, військово-юридичний факультет)

випробувань – зарахування відбувається на першому етапі. Тобто, ніхто із абітурієнтів не

обирає іншого місця навчання, що часто зустрічаємо в інших ВНЗ.

Напрям «політологія» потребує для вступу, в основному, ті самі сертифікати зовнішнього

незалежного оцінювання, що й «правознавство». Через те, обидва напрями мають

спільних абітурієнтів. Ті з них, які мають вищі рейтингові бали йдуть опановувати

юриспруденцію, решта – чекають можливості бути зарахованими у «четвертій хвилі».

Саме тому, понад 50% бюджетних місць на «політології» доукомплектовуються за рахунок

вступників, які подали оригінали документів, однак не були рекомендовані до зарахування

під час 1-3 етапів.

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%















Національний університет "Одеська юридична …


50%

50%

50%

50%

60%

64%

65%

72%

80%

80%

80%

87%

90%

90%

93%

100%

Політологія


Більшість гуманітарних дисциплін мають низький рівень зарахувань абітурієнтів за

визначеною процедурою. Напрям підготовки «історія» найкращі показники має в

Ужгородському національному університеті, на гуманітарно-природничому факультеті з

угорською мовою навчання. Натомість у цьому ж виші, на історичному факультеті,

відсоток зарахування абітурієнтів у т. з. «четвертій хвилі» складає 58%. Досить складною

є ситуація у столичних ВНЗ, де контингент абітурієнтів є спільним для Київського

національного університету ім. Т. Г. Шевченка, НУ «Києво-Могилянська академія»,

Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, а також Київського

університету ім. Б. Грінченка. Практично кожен абітурієнт подає заяви для участі у

конкурсному відборі до цих навчальних закладів. Відсутність обов’язку рейтингувати заяви

за пріоритетами призводить до того, що одна і та ж особа рекомендується одночасно на

навчання у всіх вишах. Попри те, зарахованою може бути тільки до одного. Оскільки

державне замовлення у КНУ є найбільшим, то абітурієнт, який виконав умови до

зарахування тут ще на першому етапі, у решті ВНЗ може бути рекомендований на

другому-третьому. Відіграє роль тут і рейтинговість та престижність навчання у Київському

національному університеті ім. Т. Г. Шевченка – саме тому, цей виш є одним із лідерів у

зарахуванні студентів.

0% 20% 40% 60% 80% 100%



Київський національний унiверситет …


Запорізький національний університет












Кам'янець-Подільський національний …


Миколаївський національний університет ім. …





0%

8%

34%

39%

39%

47%

52%

52%

54%

58%

61%

62%

63%

67%

68%

70%

71%

75%

80%

81%

87%

93%

Історія


На напрямі «філологія» тенденція до виконання плану державного замовлення у

«четвертій хвилі» також залишається. Наявність тих самих результатів ЗНО з трьох-

чотирьох предметів дозволяє абітурієнтам приймати участь у конкурсному відборі на

різних спеціалізаціях: англійська, польська, арабська, французька, японська, китайська,

шведська, перська, тощо. Крім того, за напрямом «філологія» може здобуватися

кваліфікація перекладача, тому кількість поданих заяв тут часто прирівнюється до

найбільш рейтингових напрямів, таких як «правознавство», «міжнародні відносини»,

«комп’ютерні науки». Причому два перших мають спільні конкурсні предмети з напрямом

«філологія». Через такий підхід до подання документів, на першому етапі рекомендацій до

зарахування на місця державного замовлення, у більшості провідних ВНЗ країни

опиняються ті самі вступники з високими балами. Частина з них виконують умови для

зарахування і подають оригінали документів на інші напрями, наприклад «міжнародні

відносини». Напрям «філологія» на першому етапі заповнюється в межах 25%, причому за

спеціалізацією «англійська мова та література» та «англійська мова та література:

переклад».

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%



















Національний аерокосмiчний унiверситет ім. М.Є. …


Нацiональний гiрничий університет

Хмельницький національний університет





27%

30%

33%

40%

40%

40%

42%

43%

44%

44%

48%

51%

53%

53%

55%

58%

58%

60%

60%

65%

67%

73%

75%

77%

93%

94%

Філологія: англійська


Аналізуючи заповнення місць державного замовлення за напрямом «філологія», не

можемо не врахувати факт наявності у столиці Київського національного лінгвістичного

університету, який є профільним для вступників, що обрали цей напрям підготовки. ВНЗ

має велику квоту державного замовлення від МОН на підготовку відповідних кадрів, тому

частина абітурієнтів подає оригінали документів саме сюди. На жаль, виш не увійшов до

вибірки в рамках дослідження через недостатньо високу позицію у рейтингах ВНЗ ІІІ-IV

рівня акредитації.

Як видно з графіку, поданому вище, найбільше програють у цій ситуації столичні виші.

Так, у Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка за три етапи рекомендій

до зарахування на спеціалізацію «англійська мова і література та переклад» був

зарахований лише один абітурієнт, решта 15 – у т. з. «четвертій хвилі». Аналогічною є

ситуація і в НТУ «Київський політехнічний інститут». Для здобуття кваліфікації

перекладача на першому етапі один абітурієнт виконав умови для зарахування, на

другому – 5, та 18 стали студентами завдяки «конкурсу оригіналів». Ситуація пояснюється

передусім тим, що КНУ відбирає на навчання студентів за 30 мовами. Вочевидь, багато

абітурієнтів пробують свої шанси на вступ на кілька мов одночасно, однак подають

документи тільки на одну, або взагалі на інший, більш пріоритетний напрям. Тому і

залишаються вільними місця державного замовлення. Навчання на «філології» у

Національному авіаційному університеті та Київському політехнічному інституті теж не

завжди є пріоритетним для вступників, тому вони не подають сюди оригіналів документів в

першу чергу. Якби при подачі документів абітурієнт вказував, що заява до одного з цих

навчальних закладів не є пріоритетом номер один, то його б не рекомендували до

зарахування в цьому виші, а в іншому ВНЗ (за умови, що конкурсний бал дозволяє).

Схожою є ситуація і з поданням оригіналів документів на інші мови. В середньому

зарахування 50% абітурієнтів на місця державного замовлення відбувається в «четвертій

хвилі». Вочевидь, для решти абітурієнтів навчання на цьому напрямі не було

пріоритетним, тому вони обрали інший.

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%
















Чернiвецький нацiональний унiверситет ім.Ю. …






17%

29%

35%

41%

46%

49%

51%

53%

54%

55%

58%

60%

63%

66%

71%

72%

72%

73%

80%

80%

95%

Філологія: українська


0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%








Одеський національний університет ім. …



0%

14%

25%

29%

50%

60%

63%

70%

100%

100%

Філологія: французька


0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%




Харкiвський нацiональний унiверситет …






Тернопільський національний пед. університет ім. …

11%

29%

33%

39%

43%

53%

58%

58%

80%

100%

Філологія: російська


Проблемним видається зарахування абітурієнтів і через суміжність напрямів підготовки.

Наприклад, напрями «початкова освіта» та «дошкільна освіта» теж мають спільних

абітурієнтів. Більшість з них в першу чергу хочуть здобути кваліфікацію вчителя

початкової школи, а подання документів на «дошкільну освіту» розглядається як

альтернативний варіант. Відповідно, вступники обирають навчання за напрямом

«початкова освіта», тому й відсоток зарахувань у «четвертій хвилі» тут порівняно нижчий.

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90%100%











Тернопільський національний пед. університет …



35%

36%

36%

39%

43%

44%

46%

47%

48%

50%

68%

80%

Початкова освіта


0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90%100%







Південноукраїнський національний …







32%

45%

48%

54%

54%

56%

60%

62%

64%

67%

76%

80%

Дошкільна освіта


Не надто відрізняється ситуація і на економічних спеціальностях. Так, на напрямах «облік

і аудит» та «фінанси і кредит» попри те, що вони є одними з найпопулярніших серед

абітурієнтів, план державного замовлення виконується лише у «четвертій хвилі». Через

велику кількість вищих навчальних закладів, які пропонують підготовку за цими

напрямами, а відповідно і розпорошення місць державного замовлення, вступники

намагаються подати якомога більше заяв для участі у конкурсному відборі. При цьому,

особи з найвищими конкурсними балами займають прохідні місця одночасно на кількох

факультетах різних ВНЗ. Тому стає «затребуваним» конкурс оригіналів.

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

Вінницький національний аграрний університет



Університет банківської справи Національного …


Миколаївський національний аграрний університет

Національний університет водного господарства та …


Придніпровська державна академія будівництва та …

Одеський національний економiчний університет


Харкiвський національний економiчний університет



Харківський державний університет харчування та …






Київський національний унiверситет ім.Т.Г.Шевченка

Національний університет харчових технологій



Одеський національний університет ім. Мечникова



13%

17%

20%

27%

35%

43%

50%

50%

57%

64%

69%

69%

69%

70%

70%

70%

70%

70%

70%

74%

75%

76%

78%

85%

88%

90%

100%

Облік і аудит


За напрямом підготовки «менеджмент» відбір абітурієнтів проводить чи не кожен вищий

навчальний заклад. Очевидно, що це пов’язане з тим, що попит серед вступників на цей

напрям є надзвичайно високий, а кількість поданих заяв до приймальних комісій є однією

з найвищих. Втім, результати зарахування абітурієнтів свідчать про ту саму тенденцію, що

й на інших напрямах – від 13 до 100% місць державного замовлення заповнюються у

«четвертій хвилі».

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%



Університет банківської справи Національного …



Одеський національний економiчний університет …

Запорізький національний технічний університет


Націоналіний університет харчових технологій








Одеський національний економiчний університет …












Харківський державний університет харчування та …






7%

10%

17%

25%

27%

34%

40%

40%

44%

52%

53%

53%

54%

54%

56%

57%

59%

60%

63%

65%

73%

76%

79%

80%

80%

80%

80%

82%

85%

86%

90%

91%

100%

100%

Фінанси і кредит


Новітня IT-галузь, яка активно розвивається в Україні, стає одним з лідерів серед кількості

отриманих документів від вступників. В середньому цей показник сягає 1500 заяв на такі

напрями як «комп’ютерні науки», «комп’ютерна інженерія», «програмна інженерія».

Враховуючи можливість подати заяву дистанційно і до якомога більшої кількості ВНЗ, одні

і ті ж абітурієнти формують рейтингові списки осіб, рекомендованих до зарахування

одночасно на трьох напрямах.

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%



Нацiональний технічний унiверситет України "КПІ" …

Кіровоградський національний технічний університет

Київський національний університет технологій та …




Харкiвський національний унiверситет …


Одеський національний політехнічний університет






Днiпропетровський нацiональний унiверситет ім. О. …





Тернопільський національний технічний університет …


Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова


Одеська національна академія харчових технологій




Дніпропетровський національний університет …

28%

30%

35%

43%

50%

50%

53%

55%

55%

56%

59%

60%

67%

68%

68%

70%

70%

71%

71%

72%

75%

80%

81%

84%

85%

86%

90%

90%

94%

100%

Комп'ютерна інженерія


0% 20% 40% 60% 80% 100%

Таврійський державний агротехнологічний …



Національний гірничий університет …

Полтавський національний технічний університет ім. …




Одеський державний екологічний університет










Нацiональна металургiйна академiя






Національний університет харчових технологій


Полтавський національний технічний університет ім. …



Львiвський нацiональний унiверситет ім.І.Франка



Харківський національний автомобільно-дорожній …



Тернопільський національний технічний університет …

Харківський національний університет будівництва …




Днiпропетровський нацiональний унiверситет ім. О. …


Національний гірничий університет (Факультет …





0%

6%

19%

30%

40%

41%

43%

46%

46%

47%

47%

50%

50%

53%

53%

55%

55%

60%

60%

61%

62%

63%

64%

65%

67%

68%

70%

71%

75%

78%

78%

80%

80%

80%

80%

80%

80%

81%

82%

83%

83%

89%

90%

90%

94%

94%

95%

Комп'ютерні науки


Враховуючи особливості окремих навчальних закладів, де відбір на один напрям

підготовки проводиться одразу на кількох факультетах (наприклад, у Національному

технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» напрям «комп’ютерні

науки» є на теплоенергетичному факультеті, факультеті інформатики та обчислювальної

техніки, інституті прикладного системного аналізу, факультеті біомедичної інженерії, у

Національному гірничому університеті – факультет інформаційних технологій та

геологорозвідувальний факультет) – вступники пробують свої шанси на вступ відразу на

всіх допустимих. Як результат, для навчання вони обирають найбільш престижні

факультети, наприклад факультет iнформатики та обчислювальної техніки у КПІ має одні

з найкращих показників зарахування, натомість теплоенергетичний факультет – найгірші.

На прикладі цих напрямів підготовки також простежується тенденція, що відчутно

«програють» у зарахуванні студентів на першому-третьому етапах столичні ВНЗ, для яких

галузь «інформатика та обчислювальна техніка» не є профільними. Так, Національний

авіаційний університет на всіх трьох напрямах є аутсайдером у виконанні плану

державного замовлення відповідно до визначеної процедури. Натомість у «четвертій

хвилі» тут зараховується більшість студентів: «комп’ютерні науки» – 94%, «комп’ютерна

інженерія» – 94%, «програмна інженерія» – 83%.

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%
























Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. …

11%

17%

24%

33%

34%

40%

44%

50%

50%

53%

54%

55%

55%

58%

60%

60%

70%

73%

76%

80%

83%

87%

90%

93%

Програмна інженерія


Не надто відрізняється ситуація із зарахуванням абітурієнтів і в менш рейтинговій галузі

«радіотехніка, радіоелектронні апарати та зв’язок». Тут конкурс на одне бюджетне місце

рідко перевищує 7-10 осіб, однак оскільки пріоритетом для вступників є інші галузі,

оригінали документів на такі напрями як «радіоелектронні апарати» та

«телекомунікації» подаються в останню чергу.

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

Нацiональний технічний унiверситет України …













19%

33%

37%

43%

54%

55%

63%

67%

67%

68%

88%

93%

93%

Радіоелектронні апарати


0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%



Одеська державна академія технічного …













Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. …


7%

40%

50%

50%

56%

56%

59%

59%

60%

60%

67%

67%

72%

73%

76%

76%

93%

Телекомунікації


У дослідженні виділена група медичних вищих навчальних закладів, де чітко

простежуються причини існування «четвертої хвилі» зарахування, а разом з тим,

найбільш очевидними є шляхи вирішення проблеми «конкурсу оригіналів». В медичних

ВНЗ основними напрямами підготовки є «лікувальна справа», «педіатрія» та «медико-

профілактична справа». Абітурієнт, подаючи документи для вступу, пробує свої сили на

всіх трьох напрямках одночасно. Однак, для більшості пріоритетом залишається

“лікувальна справа”. Саме тому, тут рівень подачі оригіналів документів на 1-3 етапах

один з найвищих.

Крім того, важливим фактором для таких високих показників є система цільового набору,

яка становить 25% місць від квоти державного замовлення. Абітурієнти, які мають цільові

направлення, виконують умови для зарахування на першому ж етапі. Вони зазвичай

мають низькі конкурсні бали і на умовах загального конкурсу навряд чи б мали змогу

навчатися за кошти держбюджету. Разом з тим, відсутність чіткої процедури видачі

цільових направлень дає підстави сумніватися у чесності та безкорисливості отримання

таких скерувань.

Зовсім іншу ситуацію відслідковуємо на суміжному напрямі «педіатрія». Оскільки для

більшості вступників медичних напрямів пріоритетом є «лікувальна справа», то вони

подають оригінали документів саме туди. «Педіатрія», натомість, залишається бажаною в

першу чергу для цільовиків та поза конкурсників.

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

Запорізький державний медичний університет


Вінницький національний медичний університет …

Харківський національний медичний університет

Національний медичний університет ім. О.О. …

Одеський національний медичний університет

Дніпропетровська медична академія

Львівський національний медичний університет …


Українська медична стоматологічна академія

Івано-Франківський національний медичний …

Буковинський державний медичний університет


Тернопiльський державний медичний …

0%

8%

16%

19%

23%

25%

29%

29%

36%

41%

47%

56%

75%

83%

Лікувальна справа


Ще гіршу ситуацію спостерігаємо на напрямі підготовки «медико-профілактична справа»,

тут близько 90% місць державного замовлення заповнюється абітурієнтами, не

рекомендованими до зарахування на жодному з трьох етапів.

Зміст проблеми полягає в тому, що одні і ті ж абітурієнти, продовжують рекомендуватися

до зарахування не лише на різні напрями, але й в межах різних етапів. Аналіз списків

Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, оприлюднених 2 та 5 серпня

2014 року, свідчить про те, що 91 абітурієнт (з 120) напряму «педіатрія» рекомендований

паралельно і на напрямі «лікувальна справа», а 43 абітурієнти з 50 на «медико-

профілактичній справі» рекомендовані і на напрямі «лікувальна справа», а ще 19 і на

«педіатрії», і на «лікувальній справі» одночасно. Більше того, під час другого етапу, на

напрями «педіатрія» та «медико-профілактична справа» рекомендуються 71 та 15

вступників відповідно, які вже рекомендувалися і були зараховані на «лікувальну справу»

на першому етапі.

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

Запорізький державний медичний університет

Вінницький національний медичний університет …

Українська медична стоматологічна академія


Івано-Франківський національний медичний …





Буковинський державний медичний університет

0%

47%

73%

73%

74%

76%

84%

89%

93%

100%

Педіатрія


0% 20% 40% 60% 80% 100%







86%

87%

87%

90%

96%

97%

Медико-профілактична справа


Етап/

Напрям

Лікувальна

справа (570)

Педіатрія (120) Медико-профілактична

справа (50)

Перший Рекомендовано

570 осіб

91 абітурієнт з 120

рекомендований

паралельно і на напрям

«лікувальна справа»

43 абітурієнти з 50

рекомендовані і на напрям

«лікувальна справа», серед

них 19 - також і на напрямі

«педіатрія»

Другий Рекомендовано

наступних 250

осіб

71 абітурієнт, що був

рекомендований на

напрям «лікувальна

справа» на першому

етапі, тепер

рекомендований на

«педіатрію» на другому

етапі

15 абітурієнтів, що були

рекомендовані на напрям

«лікувальна справа» на

першому етапі, тепер

рекомендовані на «медико-

профілактичну справу» на

другому етапі

Крім того, ці абітурієнти вже могли виконати умови для зарахування в інших навчальних

закладах, однак приймальна комісія Національного медичного університету не має права

не включити їх до власного списку рекомендованих, адже порушить процедуру Умов

прийому. Найбільше програють у цій ситуації ті вступники, що через постійні «міграції»

одних і тих абітурієнтів не можуть бути рекомендовані до зарахування взагалі. Більше

того, вони не володіють інформацією щодо того, залишаються вільними місця державного

замовлення після третього етапу зарахування, чи ні. В Умовах прийому не передбачено

вимоги про оприлюднення таких даних чи донесення їх до цільових аудиторій в зручний

для них спосіб. Саме тому, з’являються можливості для зловживань з боку вишів,

наприклад повідомлення про наявність вільних місць конкретним вступникам за додаткову

винагороду. Чи навпаки – часто у приймальних комісіях переконують абітурієнтів забрати

оригінали документів та перенести їх на інший напрям, де є більші шанси для вступу,

однак пізніше з’ясовується, що це був злий умисел, щоб звільнити місце для «своїх».

Галузь «Міжнародні відносини»

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%












20%

20%

20%

40%

50%

57%

58%

60%

60%

71%

100%

Міжнародні відносини


0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%










10%

33%

33%

33%

67%

67%

75%

75%

80%

Країнознавство


Галузь «Природничі науки»

Галузь «Електроніка»

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%










Чернiвецький нацiональний унiверситет …







20%

24%

33%

33%

39%

40%

40%

44%

47%

47%

48%

53%

57%

67%

80%

Хімія


0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%













10%

36%

37%

50%

60%

67%

75%

76%

78%

80%

93%

100%

Мікро- та наноелектроніка


Галузь «Фізико-математичні науки»

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

Київський національний унiверситет ім.Т.Г. …









Миколаївський національний університет ім. В. …












27%

27%

29%

44%

48%

56%

57%

60%

60%

60%

61%

67%

67%

70%

71%

73%

80%

87%

100%

100%

Фізика


Галузь «Металургія та матеріалознавство»

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

Харкiвський нацiональний унiверситет ім.В.Н. …
















26%

28%

33%

33%

40%

42%

43%

46%

60%

64%

68%

73%

79%

81%

85%

93%

Прикладна фізика


0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%








20%

33%

42%

57%

60%

73%

78%

Інженерне матеріалознавство


Галузь «Системні науки та кібернетика»

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%









Київський національний унiверситет ім. Т.Г. …



Київський національний унiверситет ім. Т.Г. …




Національний університет водного госопдарства та …




Миколаївський національний університет ім. В. …










8%

20%

23%

30%

40%

40%

40%

43%

51%

53%

57%

60%

60%

61%

64%

67%

67%

67%

70%

70%

72%

80%

80%

87%

90%

92%

93%

100%

Інформатика


Галузь «Автоматика та управління»

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%













Одеський Національний університет ім. І.І. …








15%

24%

27%

38%

44%

52%

60%

65%

67%

67%

69%

70%

71%

72%

73%

75%

76%

80%

80%

96%

Прикладна математика


0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%
















13%

16%

38%

40%

47%

54%

63%

73%

75%

80%

80%

84%

85%

87%

96%

Системна інженерія


Галузь «Машинобудування та матеріалообробка»

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%



Таврійський державний агротехнологічний …





Харківський національний технічний університет …



Українська інженерно-педагогічна академія






Луцький національний техніфчний університет

Вінницький національний аграрний університет












Одеська національна академія харчових технолгій




Харківський національний університет будівництва …

0%

0%

6%

12%

23%

33%

37%

43%

47%

53%

53%

53%

53%

55%

57%

58%

58%

59%

63%

66%

71%

73%

75%

75%

75%

79%

80%

83%

86%

87%

90%

93%

93%

100%

Машинобудування


Галузь «Електротехніка та електромеханіка»

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

Націоналіний університет харчових технологій

Національний фармацевтичний університет



Українська інженерно-педагогічна академія


Нацiональний технічний унiверситет України "КП" …





Харківський національний технічний університет …











Національний авіаційний університет (Механіко-…

Національний авіаційний університет (Інститут …



4%

10%

20%

34%

40%

44%

48%

50%

50%

50%

51%

52%

53%

57%

60%

62%

65%

65%

70%

73%

80%

80%

85%

89%

93%

100%

Електротехніка та електротехнології


Галузь «Метрологія, вимірювальна техніка та інформаційно-вимірювальні

технології»

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%






Одеський національний поліьтехнічний університет








23%

40%

40%

40%

47%

60%

77%

80%

80%

92%

93%

100%

100%

Метрологія та інформаційно-вимірювальні технології

Перший етап Другий етап Третій етап Четвертий етап

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%












0%

20%

23%

34%

48%

50%

53%

59%

60%

65%

65%

Приладобудування


Галузь «Хімічна технологія та інженерія»

Галузь «Соціальне забезпечення»

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%


Національний університет цивільного захисту


Київський національний університет технологій …









0%

0%

29%

50%

55%

59%

60%

85%

92%

96%

100%

100%

Хімічна технологія


0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%




















0%

0%

20%

40%

42%

50%

57%

67%

67%

67%

75%

80%

80%

83%

90%

100%

100%

100%

Соціальна робота


Галузь «Геодезія та землеустрій»

Галузь «Транспорт і транспортна інфраструктура»

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%


Херсонський державний аграрний університет



Національний університет водного господарства …















0%

33%

36%

40%

42%

43%

46%

59%

60%

60%

61%

62%

62%

65%

67%

77%

80%

80%

89%

Геодезія, картографія та землеустрій


0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%















47%

47%

60%

60%

61%

67%

67%

67%

70%

72%

74%

78%

80%

80%

Автомобільний транспорт


Галузь «Сфера обслуговування»

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%


Національний університет фізичного виховання і …








Львівський державний університет фізичної культури

Одеський національний економiчний університет


Харківська державна академія культури



Уманський державний педагогiчний унiверситет ім. …






Одеська національна академія харчових технолгій






23%

40%

40%

40%

40%

40%

40%

50%

50%

53%

54%

55%

60%

60%

60%

60%

63%

67%

69%

76%

80%

80%

89%

90%

90%

90%

Туризм


Галузь «Культура»

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%










Харківська державна академія культури



Нацiональна металургiйна академiя України



Українська академiя друкарства

Національний педагогічний університет ім. П.М. …

20%

20%

20%

30%

40%

40%

40%

50%

56%

60%

75%

80%

80%

83%

83%

100%

Документознавство та інформаційна діяльність


ВИСНОВКИ

Результати Дослідження зарахування абітурієнтів на місця державного замовлення,

проведені по 47 напрямах підготовки у 106 вищих навчальних закладах країни вже вдруге

підтверджують гіпотезу про неефективність існуючої процедури конкурсного відбору.

Відповідно до отриманих даних, в середньому 50% вступників стають студентами-

бюджетниками тому, що подали в Приймальну комісію оригінали необхідних документів, а

не тому, що були рекомендовані до зарахування відповідно до величини конкурсного

бала. Оскільки ці абітурієнти зараховуються на місця державного замовлення вже після

закінчення третього етапу надання рекомендацій, то для широкої громадськості цей

період відомий під назвою «четвертої хвилі».

Найкращі результати зарахування абітурієнтів, відповідно до результатів дослідження,

спостерігаємо на напрямах підготовки, які потребують проходження творчих конкурсів та

фізичних випробувань. Кількість вступників, які стають студентами у «четвертій хвилі», тут

рідко сягає більше 20%, натомість основна частина зарахувань відбувається на першому

етапі. Решта напрямів, від найбільш популярних «правознавства», «міжнародних

відносин», «менеджменту» та «комп’ютерних наук» до тих, де план державного

замовлення не виконується – «хімія», «фізика», «прикладна фізика», «машинобудування»

– мають низькі показники зарахування вступників. Наприклад, для напряму

«правознавство» середній показник становить 59%, для «фінанси та кредит» – 60%,

«менеджмент» – 61%, «фізика» – 62%, «комп’ютерні науки» – 63%, «машинобудування» –

58%, «будівництво» – 56%.

Відсутність чіткої процедури зарахування абітурієнтів на бюджетні місця після третього

етапу стає причиною внутрішніх маніпуляцій у рейтингових списках. Щоб виконати план

державного замовлення, у приймальних комісіях можуть діяти двома способами. Перший

– це повідомляти про вільні місця абітурієнтам, які опинилися одразу під рискою, однак

досі не подали оригінали документів, з тим, щоб вони їх донесли. Другий – заповнювати

державні місця за рахунок тих вступників, чиї оригінали зберігаються у виші, однак їхні

рейтингові позиції часто можуть займати останні місця в списку. Оскільки єдиної чітко

визначеної процедури не існує кожен вищий навчальний заклад діє на свій розсуд.

Частими є випадки, коли про наявність вільних місць повідомляються «свої» абітурієнти,

натомість решта дізнаються про втрачену можливість вчитися на бюджеті вже після

оприлюднення наказу про зарахування.

Вочевидь, система конкурсного відбору потребує змін. Щоб «четверта хвиля» не сягала

таких масштабів, потрібно вдосконалити процедуру подання заяв абітурієнтами в Умовах

прийому, а також доповнити програмне забезпечення Єдиної державної електронної бази

з питань освіти функцією, яка б дозволяла автоматично вибудовувати рейтинг поданим

заявам.

По-перше, варто передбачити, щоб вступник визначав пріоритетність напрямів

підготовки, на які подає заяви у кожному ВНЗ. І в тому випадку, коли він може бути

рекомендований до зарахування у одній хвилі на кілька напрямів підготовки –

рекомендацію варто надавати лише на пріоритетний для нього напрям (спеціальність). Це

дасть змогу зараховувати за рекомендаціями більшу кількість бажаючих навчатися у виші

абітурієнтів.

Друге, в ЄДЕБПО потрібно додати функцію автоматичного заміщення вже

зарахованого абітурієнта вступником, який знаходиться нижче від нього у

рейтинговому списку. Таким чином, якщо на першому етапі вступник буде

рекомендований до зарахування на пріоритетну для себе спеціальність, то на другому –

його неможливо буде рекомендувати на менш пріоритетну. Зважаючи на те, що

відповідно до норм нового ЗУ «Про вищу освіту» Міністерство освіти і науки України має

розробити програмне забезпечення для супроводу вступу на бакалаврські програми та

створити веб-портал з можливістю кожному абітурієнту здійснити вибір спеціальності та

ВНЗ в автоматичному режимі онлайн, впровадження частини з цих механізмів уже під час

вступної кампанії 2015 року позитивно вплине на хід конкурсного відбору у 2016 р.

Третє, пропонуємо додати норму про обов’язкове щоденне оновлення рейтингових

списків вступників впродовж усього етапу надання рекомендацій для зарахування,

відповідно до коригування списку абітурієнтів, які виконали умови до зарахування. Досвід

спостереження свідчить, що про зміни конкурсної ситуації на кожному етапі знають лише в

Приймальній комісії, натомість абітурієнти, які знаходяться «під рискою», не бажаючи

ризикувати, укладають контракт та подають документи у менш бажані для себе ВНЗ,

попри те, що мали шанс вступити на бюджетні місця. Саме тому, важливо, щоб кожен

вступник отримував оперативну інформацію про хід подачі/відкликання оригіналів

документів щодня. Крім того, це дозволить уникнути видатків на обдзвін вступників для

повідомлення про наявність вільних місць.

Перелік вищих навчальних закладів, де проводилося дослідження

Класичні

1. Київський національний унiверситет ім.Т.Г.Шевченка 2. Харкiвський нацiональний унiверситет ім.В.Н.Каразіна 3. Сумський державний унiверситет 4. Одеський нацiональний унiверситет ім. І. І. Мечникова 5. Національний університет «Острозька академія» 6. Львiвський нацiональний унiверситет ім. І.Франка 7. Днiпропетровський нацiональний унiверситет ім. О. Гончара 8. Ужгородський національний унiверситет 9. Національний університет «Києво-Могилянська академія» 10. Кременчуцький національний університет ім. М. Остроградського 11. Запорiзький національний університет 12. Чорноморський державний університет імені Петра Могили 13. Хмельницький національний університет 14. Кам'янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка 15. Чернiвецький нацiональний унiверситет ім. Ю. Федьковича 16. Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки 17. Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника 18. Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського 19. Херсонський державний університет

Технічні

1. Харкiвський національний унiверситет радiоелектроніки 2. Національний аерокосмiчний унiверситет ім. М.Є. Жуковського «ХАІ» 3. Нацiональний технічний унiверситет України «Київський політехнічний інститут» 4. Вiнницький національний технiчний університет 5. Нацiональна металургiйна академiя України 6. Полтавський національний технiчний унiверситет ім. Ю. Кондратюка 7. Нацiональний гiрничий університет 8. Національний унiверситет «Львiвська полiтехнiка» 9. Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя 10. Одеський національний політехнічний університет 11. Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу 12. Запорізький національний технічний університет 13. Кіровоградський національний технічний університет 14. Луцький національний технічний університет 15. Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. Попова

Технології, будівництво, транспорт

1. Національний авіаційний університет 2. Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. Лазаряна 3. Одеська державна академія технічного регулювання та якості 4. Одеський державний екологічний університет 5. Українська академiя друкарства 6. Харкiвський національний автомобільно-дорожній університет 7. Одеська національна морська академія 8. Одеська державна академiя будiвництва та архітектури

9. Київський національний унiверситет технологiй та дизайну 10. Національний університет харчових технологій 11. Одеська національна академія харчових технологій 12. Одеський національний морський університет 13. Національний лісотехнічний університет України 14. Київський національний університет будівництва і архітектури 15. Національний транспортний університет 16. Придніпровська державна академія будівництва та архітектури 17. Харківський національний університет будівництва та архітектури 18. Українська державна академія залізничного транспорту 19. Національний університет водного господарства та природокористування 20. Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Педагогічні, гуманітарні, фізичне виховання та спорт

1. Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова 2. Національний університет фізичного виховання і спорту України 3. Тернопiльський національний педагогiчний унiверситет ім. В Гнатюка 4. Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К.Д.Ушинського 5. Львівський державний університет фізичної культури 6. Київський університет ім. Б. Грінченка 7. Харківська державна академія фізичної культури 8. Уманський державний педагогiчний унiверситет ім. П. Тичини 9. Харківська гуманітарно-педагогічна академія 10. Українська інженерно-педагогічна академія 11. Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди Культура, мистецтво, дизайн 1. Київський інститут музики ім. Р.М. Глієра 2. Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського 3. Харкiвська державна академія дизайну і мистецтв 4. Одеська державна музична академія ім. А.В. Нежданової 5. Харківська державна академія культури 6. Харківський національний університет мистецтв ім. І. Котляревського 7. Київський національний університет культури та мистецтв

Охорона здоров’я

1. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця 2. Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького 3. Запорізький державний медичний університет 4. Харківський національний медичний університет 5. Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського 6. Вінницький національний медичний університет ім. М.І Пирогова 7. Національний фармацевтичний університет України 8. Івано-франківський національний медичний університет 9. Одеський національний медичний університет 10. Буковинський державний медичний університет 11. Дніпропетровська медична академія 12. Українська медична стоматологічна академія

Аграрні

1. Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. П.Василенка 2. Національний університет біоресурсів і природокористування України 3. Миколаївський національний аграрний університет 4. Білоцерківський національний аграрний університет 5. Львівський національний аграрний університет 6. Таврійський державний агротехнологічний університет 7. Вінницький національний аграрний університет 8. Полтавська державна аграрна академія 9. Херсонський державний аграрний університет

Економіка, фінанси, управління, підприємництво

1. Київський нацiональний економiчний університет ім. В. Гетьмана 2. Київський національний торговельно-економiчний університет 3. Університет банківської справи Національного банку України 4. Харкiвський національний економiчний університет 5. Одеський національний економiчний університет 6. Харківський державний університет харчування та торгівлі 7. Полтавський університет економіки і торгівлі

Право, правоохоронна діяльність, цивільний захист, безпека життєдіяльності

1. Національний університет «Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого» 2. Національний університет «Одеська юридична академія» 3. Львівський державний університет безпеки життєдіяльності 4. Національний університет цивільного захисту України 5. Національний університет державної податкової служби України 6. Академія митної служби України.

Documents

Результати Дослідження зарахування абітурієнтів на місця державного замовлення