Вісник Дніпропетровської міської ради

рiк 20152015

Д Н І П Р О П Е Т Р О В С Ь К О Ї М І С Ь К О Ї Р А Д ИГР

УД

ЕН

Ь2

01

4 0

4(

64

)

2015. .эффективно работать, обеспечивая горожанам достойные условия жизни..

З НОВИМ2015 РОКОМ!

МАКСИМ РОМАНЕНКОВиконуючий обов’язки

Дніпропетровського міського голови

УВАЖАЕМЫЕ КОЛЛЕГИ!Уходит в историю 2014 год , который был

непростым для всего нашего народа. Но, несмотря на сложную ситуацию, мы

продолжали эффективно работать, обеспечивая горожанам достойные условия жизни.

За прошедший год мы провели 14 сессий , приняли более 2 000 решений , без которых нормальная жизнь Днепропетровска была бы невозможна.

На 2015 год у нас также много планов и я надеюсь, что воплощать их в жизнь мы будем вместе.

Накануне Нового года, я хочу поблагодарить всех депутатов и сотрудников исполкома городского совета за поддержку и работу.

Желаю Вам здоровья, успеха и благополучия! С НОВЫМ ГОДОМ!

2015

ВIСНИКДніпропетровської міської ради

ГРУДЕНЬ 04 (64)

Видавець: Комунальне Підприємство«ІНФО-РАДА-ДНІПРО»Дніпропетровської міської ради

Адреса видавця та редакції:49000, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 75 тел.: (056) 745-37-45

Головний редактор:Вадим ЛЬОВОЧКІН[email protected]

Редакційна колегія:Вадим ЛЬОВОЧКІНЮлія КАПШУКІгор ІСАЄВ

Свідоцтво реєстрації друкованого засобу масової інформації

Серія ДП № 1541-276 Рвід 13.11.2008р.

Номер підписаний до друку: 12.12.2014р.Формат: 60х84/8Папір: офсетнийДрук: офсетнийТираж: 300 екз.

Віддруковано:ТОВ ВКФ «Візіон»Адреса:49000, м. Дніпропетровськпл. Академіка Стародубова, 1/222тел.: (0562) 36-26-78

Замовлення № 614

Свідоцтво про внесення до державного реєстру серія: ДП № 60-Рвід 20.03.2000р.

Офіційна сторінка видання:http://www.visnyk.dmr.org.uafacebook.com.ua/VisnykDMR

ЗМІСТ

Автор фото на обкладинці Аксьонов Денис

Майже 20 тисяч гривень зібрав благодійний аукціон на підтримку бійців АТО

5

КОМЕНТАРІ4 Земельні ділянки для учасників АТО (депутат Дніпропетровської міської ради, голова

постійної комісії з питань архітектури, містобудування та земельних відносин Наталія Стародуб)

5 Все для війська! Все для перемоги! (депутат міської ради,

керівник групи «Наше Місто» Ганна Вишнякова; депутат міської ради Володимир Бутенко)6 Депутатам презентували програму підтримки

волонтерської діяльності міста8 Чорнобиль не має минулого часу

ІНФОРМАЦІЯ10 У Дніпропетровську проведуть реконструкцію житла

для переселенців

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ11 Звіт про виконання міського бюджету за 9 місяців

2014 року

ЦІКАВА СТОРІНКА24 Ялинки, що вiдкрились26 Меценати свiту

ІСТОРІЯ27 Меценати Катеринослава 28 Георгий Петрович Алексеев: служение городу

Екатеринославу и Приднепровью30 Как праздновали Новый год в Екатеринославе

100 лет назад34 Календар римський, грецький чи турецький?36 Історичні події міста.

ПОДІЇ МІСТА44 Виставка ялинкових прикрас в Історичному музеї

імені Д.І. Яворницького

46 СПОРТНАВІГАТОР

ФОТОРЕПОРТАЖ47 Рік 2015 – рік культури, соціального партнерства,

громадських ініціатив та інноваційних проектів48 Майже 20 тисяч гривень зібрав благодійний аукціон

на підтримку бійців АТО50 У міській раді нагородили громадських активістів51 День міліції52 У День святого Миколая в Дніпропет ровську відкрили

новорічну ялинку54 В дніпропетровському цирку відбулася святкова

новорічна програма. 55 Більше тисячі дітей, батьки яких беруть участь у АТО

привітали з новорічними святами

48

8

Учасники АТО отримують земельні ділянки

Все для війська! Все для перемоги!

4

Чорнобиль не має минулого часу

Рік 2015 – рік культури, соціального партнерства, громадських ініціатив та інноваційних проектів

47

У міській раді нагородили громадських активістів

50

У День святого Миколая, 19 грудня, в Дніпропетровську відкрили новорічну ялинку

52

VISNYK.DMR.ORG.UA // ГРУДЕНЬ 2014 3

НОВИНИ

2014 рік змінив як українців, так і європейців, заявив Глава держави під час традиційного передно-

ворічного дипломатичного прийому для керівників диплома-тичних місій та представників іноземних держав. За словами Президента, рік, що минає, став роком викликів для усього світу з відстоювання гідності і свободи.

Петро Порошенко наголосив, що Український народ бореться зараз за свою свободу, гідність і можливість іти об-раним шляхом. Українці вже заплатили за свою свободу дуже високу ціну. Говорячи про анексію Криму, Глава держави заявив: «Ми ніколи не змиримось з таким розвитком подій. Боротьба за повернення Криму триватиме доти, доки не буде відновлено справедливість та історичну правду».

Президент подякував країнам за підтримку України, зо-крема Сполученим Штатам Америки за прийняття Акту на підтримку свободи України, а також Канаді, Японії, Австралії та європейським країнам. «Боротьба України за свою неза-

лежність, територіальну цілісність, суверенітет стала моментом істини в наших відносинах з державами світу», – наголосив Президент.

Петро Порошенко зазначив, що європейська та євроат-лантична інтеграція – безальтернативний шлях для України. Саме тому він запропонував на розгляд Верховної Ради законопроект про відмову від позаблокового статусу України. «Приналежність до Європи є єдиною можливою формою іс-нування держави Україна», – заявив Президент, відзначивши, що підписання у 2014 році Угоди про асоціацію з ЄС стало стратегічним кроком, і влада буде робити все можливе, щоб провести реформи та імплементувати Угоду.

Президент звернувся до присутніх послів з проханням підтримати Україну. «Я звертаюсь до всього світу: прошу при-єднатись до нас у нашій боротьбі. Приєднайтеся до України у її справі – справі миру, реформ та утвердження людської гідності та свободи», – закликав Глава держави.

Президент своїм Указом затвердив склад Національної ради реформ.Указом «Питання Національної ради реформ» від 22 грудня

визначено, що склад Нацради реформ формується з числа членів, які беруть участь в її роботі з усіх питань, та членів, які запрошуються для розгляду окремих питань.

18 членів у Нацраді реформ братимуть участь у обгово-ренні всіх питань. Серед них – Президент, Голова Верховної Ради (за згодою) та Прем’єр-міністр, Глава Нацбанку, міністри економічного розвитку та торгівлі, фінансів, юстиції, керівники низки комітетів Верховної Ради, Глава Адміністрації Президента Борис Ложкін та його заступники Олексій Філатов та секретар Національної Ради реформ Дмитро Шимків.

У складі Нацради реформ також – представники громад-ського сектору виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Ганна Дерев’янко, головний експерт групи «Рефор-ма антикорупційного законодавства» громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ» Дмитро Котляр, засновник громадської ініціативи «Об’єднання українських випускників зарубіжних університетів «Професійний Уряд» Даніїл Пасько, співзасновник ГО «Всеукраїнська громадянська платформа «Нова Країна» Валерій Пекар.

Крім того, серед 36 членів Нацради реформ, які залучати-муться для розгляду окремих питань, – керівники міністерств та парламентських комітетів.

Коментуючи Указ, заступник Глави Адміністрації Прези-дента, секретар Національної Ради реформ Дмитро Шимків повідомив, що перше робоче засідання Ради заплановане на 24 грудня. На ньому планується затвердити стратегічне ба-чення розвитку України “Стратегія реформ – 2020”, затвердити персональний склад Виконавчого комітету Нацради реформ, обговорити статус реалізації низки пріоритетних реформ та ви-конання Угоди про Асоціацію з ЄС.

“Національна рада реформ ще не проводила робочі за-сідання, оскільки Україна мала обрати нову Верховну Раду та сформувати новий Уряд. За підсумками виборів 26 жовтня кра-їна отримала новий проєвропейський Парламент, який, у свою чергу, затвердив новий реформаторський Уряд. На сьогодніш-ній день Національна рада реформ є єдиною платформою, яка об’єднує Президента, Кабінет міністрів, Верховну Раду та представників інститутів громадянського суспільства. Завдання Нацради – моніторинг виконання пріоритетних реформ та прийняття колегіальних рішень з найважливіших для країни соціально-економічних питань”, – зазначив Дмитро Шимків.

Петро Порошенко закликав держави світу приєднатися до боротьби України за мир та свободу

Глава держави затвердив склад Національної ради реформ22.12.2014p.

4 ВІСНИК ДМР / / ГРУДЕНЬ 2014

ІНТЕРВ’Ю

137 УЧАСНИКІВ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ ОТРИМАЮТЬ ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ ПЛОЩЕЮ 10 СОТОК. ТАКЕ РІШЕННЯ ПРИЙНЯЛИ ДЕПУТАТИ НА 58 СЕСІЇ МІСЬКОЇ РАДИ 26 ЛИСТОПАДА.

ПРО ЦЕ РОЗПОВІЛА ДЕПУТАТ МІСЬКОЇ РАДИ, ГОЛОВА ПОСТІЙНОЇ КОМІСІЇ З ПИТАНЬ АРХІТЕКТУРИ, МІСТОБУДУВАННЯ ТА ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН НАТАЛІЯ СТАРОДУБ.

ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ ДЛЯ УЧАСНИКІВ АТО

Місця під земельні ділянки вже визначені. Вони розта-шовані в межах міста. Найбільше земельних ділянок

в Ленінському та Красногвардійському районах. В Бабуш-кінському, Жовтневому та Індустріальному районах – по одній. Поки що учасники АТО отримали дозволи на роз-робку проекту землеустрою, після цього треба розроби-ти та внести на розгляд міської ради ще одне питання, яке безпосередньо стосується відведення землі. Такий дво-рівневий порядок відведення землі передбачений чин-ним законодавством України. Крім цього, на найближчу сесію міської ради, яка відбудеться 29 грудня, готуєть-ся ще одне рішення, згідно якого дозволи на розробку проекту землеустрою отримають ще 30 чоловік.

«ПОШУК ВІЛЬНИХ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ЗДІЙ-СНЮЮТЬ СЛУЖБИ МІСЬКОЇ РАДИ ТА ПРОПОНУ-ЮТЬ НА ВИБІР УЧАСНИКАМ АТО. НА ЛЮТИЙ У НИХ ПЛАН ЗНАЙТИ ЩЕ БЛИЗЬКО 500 ВІЛЬНИХ ДІЛЯ-НОК.», - ЗАЗНАЧИЛА НАТАЛІЯ СТАРОДУБ.

За словами директора департаменту землеустрою, ви-користання та охорони земель Державного агентства зе-мельних ресурсів Олександра Краснолуцького, ініціатива щодо виділення земельних ділянок учасникам АТО нале-жить Державному агентству земельних ресурсів України, яку підтримав Кабінет Міністрів України.

Надання земельних ділянок учасникам АТО здійс-нюється відповідно до чинного законодавства. Насам-перед, відповідно до Земельного кодексу України. Але

цим документом передбачена можливість безкоштовної приватизації земельної ділянки тільки один раз. Отже, якщо учасник АТО вже використав це право, за законом він не може вдруге отримати землю безкоштовно. Для врегулювання цього питання Дніпропетровська обл-держадміністрація готує пропозиції щодо підготовки за-конопроекту, який би регламентував отримання землі військовими. Про це на прес-конференції повідомив за-ступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Геннадій Корбан.

За словами директора департаменту землеустрою, ви-користання та охорони земель Державного агентства зе-мельних ресурсів Олександра Краснолуцького, процеду-ра отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок проходить швидше, якщо це землі сільськогосподарського призначення дер-жавної власності, розпорядником яких є Держзем. Якщо ж землі відносяться до комунальної власності, рішення про отримання дозволу приймається у місячний термін.

Згідно з чинним законодавством, для будівництва та обслуговування житлового будинку в сільській місцевості виділяється до 25 соток, у місті – до 10 соток, для ведення садівництва – 12 соток.

За інформацією Олександра Краснолуцького, в Україні сьогодні більше 3 млн. земель запасу.

Юлія КАПШУК


КОМЕНТАРІ

18 грудня у Дніпропетровській міській раді відкрився волонтерський пункт.

Там збиратимуть медикаменти та речі першої необ-хідності для учасників АТО та поранених бійців. Ініціати-ва відкриття волонтерського пункту належить депутатам групи «Наше місто».

ВСЕ ДЛЯ ВІЙСЬКА! ВСЕ ДЛЯ ПЕРЕМОГИ!

«МИ ІНІЦІЮВАЛИ ВІДКРИТ-ТЯ ВОЛОНТЕРСЬКОГО ПУНКТУ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ЛЮДИ МОГЛИ ЗАНЕ-СТИ ПРОДУКТИ, ТЕПЛИЙ

ОДЯГ ТА МЕДИКАМЕНТИ ДЛЯ НАШИХ СОЛДАТ. МИ

НЕ ВТРУЧАЄМОСЬ У ДІЯЛЬ-НІСТЬ ВОЛОНТЕРІВ, ТОМУ ЩО

ВОНИ КРАЩЕ ЗНАЮТЬ, ЩО ТРЕБА БІЙЦЯМ. МИ ЛИШЕ ДОПОМАГАЄМО.», - ГОВОРИТЬ ДЕПУТАТ МІСЬКОЇ РАДИ, КЕРІВНИК ГРУПИ «НАШЕ МІСТО» ГАННА ВИШНЯКОВА.«У ПУНКТІ ПРАЦЮВАТИМУТЬ ВОЛОНТЕРИ, ЯКІ БУДУТЬ ГОТУВАТИ СПИСКИ НАЙБІЛЬШ НЕОБХІДНОГО У ЦЕЙ МОМЕНТ. ЗГОДОМ, ВОНИ САМІ ТАКОЖ БУДУТЬ ЗВІТУВАТИ ПЕРЕД ГОРОДЯНАМИ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ СВОЄЇ ДІЯЛЬНОСТІ», - ДОДАЛА ГАННА ВИ-ШНЯКОВА.

Волонтер Роман Ковтун, який керує роботою пункту, впевнений, що такий засіб збирання допомоги ефективний.

«Я півроку збираю речі для солдат і стикаюсь з тим, що люди просто не знають, куди їх приносити. Добре, що виникла ідея створити такий пункт у центрі міста», - ска-зав Роман Ковтун.

«Я КЕРУЮ ПІДПРИЄМ-СТВОМ АТП – 11259. МИ ВЖЕ ДАВНО ДО-ПОМАГАЄМО НА-ШИМ ХЛОПЦЯМ З 25 БРИГАДИ. ВЖЕ ДЕКІЛЬКА РАЗІВ ВИ-СИЛАЛИ РЕЧІ НА ПЕРЕ-ДОВУ. МИ ЗНАЄМО, ЩО ЇМ ТРЕБА. ЗАРАЗ ЦЕ, ЗВИЧАЙНО, БЕРЦІ ТА ТЕ-ПЛА БІЛИЗНА. КРІМ ЦЬОГО, ШКАРПЕТКИ ТА МАЙКИ, ЯКІ В ТИХ УМОВАХ НЕ ПОПРА-СУЄШ, А ТРЕБА МІНЯТИ. НА ПЕРЕДОВУ МИ ТАКОЖ ВЖЕ ВІДПРАВИ-ЛИ МОБІЛЬНУ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЮ, ПРИ-ЛАДИ НІЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ, БІНО-КЛІ, НАКОЛІННИКИ ТА БРОНЕЖИЛЕТИ.», - РОЗПОВІВ ВОЛОДИМИР БУТЕНКО.

У день відкриття пункту депутати міськради переда-ли волонтерам на придбання необхідних речей понад 2 тисячі гривень. Волонтери зазначають, що зібрані речі у першу чергу доставлятимуть солдатам, які знаходяться на передовій. Найбільше там потребують приладів спо-стереження, теплих речей та медикаментів.

Волонтерський пункт працює у приміщенні міської ради (просп. К. Маркса, 75, 1 поверх) у будні з 11.00 до 18.00.


Депутати міської ради Геннадій Гуфман та Володимир Бутенко також взяли участь у відкритті волонтерського пункту та розповіли про свою допомогу бійцям.

6 ВІСНИК ДМР // ГРУДЕНЬ 2014

КОМЕНТАРІ

Д епутатам міської ради презентували Про-граму підтримки волонтерської діяльності

міста Дніпропетровська на 2015-2018 роки.

Автор Програми – управління внутрішньої політики міської ради.

Про мету та основні заходи Програми на ін-формаційно-методичній нараді, яка відбулась 17 грудня, депутатам розповів начальник зазна-ченого управління Михайло Глікман.

За його словами, основною проблемою діяльності волонтерів у нашій державі є недо-сконале законодавче поле для волонтерської діяльності. Отже, для більш ефективного ви-конання цієї програми управління внутрішньої політики буде ініціювати звернення Дніпро-петровської міської ради до профільних ко-мітетів Верховної Ради України та до Кабінету Міністрів України з проханням визнати органи місцевого самоврядування суб’єктом волонтер-ської діяльності.

«Ні законодавство України, ні Бюджетний кодекс, на відміну від законодавства європей-ських країн, не дають можливості місцевій владі більш ширше підтримувати волонтерську діяль-ність, - говорить Михайло Глікман - Якщо по-рівняти країни світу, то, за результатами опиту-вань, у Франції до волонтерського руху задіяно 19% населення, Німеччині – 34%, Ірландії – 33%, США – 56%..

МИХАЙЛО ГЛІКМАННачальник управління внутрішньої політики Дніпропетровської міської ради

Волонтерська діяльність у Європі дуже поши-рена. Її особливості залежать від різноманітних культурних та соціальних факторів суспільства. Так, у 27 європейських країнах кількість добро-вольців сягає 94 мільйонів і становить 23% усіх жителів Євросоюзу віком від 15 років».

Метою даної програми є підвищення рей-тингу та популяризація волонтерської діяль-ності серед мешканців нашого міста.

Важливим напрямком програми буде нала-годження взаємодії між міською владою, во-лонтерами та волонтерськими організаціями та створення механізмів для співпраці волонтерів та волонтерських організацій з органами місце-вого самоврядування та іншими юридичними особами міста.

Реалізовувати Програму планують шляхом проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед мешканців міста щодо залучення до волонтерської діяльності; надання медичної та практичної допомоги у волонтерській діяль-ності; проведення культурно-просвітницьких заходів, які популяризують волонтерський рух та просвітницької роботи серед мешканців міс-та щодо користі від волонтерської діяльності. Крім цього, буде створено окремий інтернет – ресурс, на якому буде висвітлюватися діяльність волонтерських організацій.

На реалізацію програми у 2015 році у міському бюджеті планують передбачити 1 млн. 50 тис. грн.

ДЕПУТАТАМ ПРЕЗЕНТУВАЛИ ПРОГРАМУ ПІДТРИМКИ ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МІСТА


КОМЕНТАРІ

ОЛЕНА СМЄЛЬЧАНСЬКА

Депутат Дніпропетровської міської ради

ДЕПУТАТЫ – ЭТО БОЛЕЕ, ЧЕМ ПРОСТО ГРАЖДАНЕ ДНЕПРОПЕТРОВСКА И МЫ ОБЯЗАНЫ ПОДКЛЮЧИТЬСЯ К ЭТОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

То, что мы проводим такой информчас, внушает мне большой оптимизм и

уверенность в том, что жители нашего горо-да, которые занимаются очень благородным делом, а именно волонтёрством, депутаты, городской голова, исполнительные органы го-родского совета, если все мы объединимся, то мы можем сделать очень много для поддержки наших защитников, которые держат рубежи на-шей страны на востоке.

Мне кажется, что именно в этой деятельнос-ти наша территориальная громада может сей-час реально объединиться, стать громадой, на основе которой в дальнейшем можно будет го-ворить о децентрализации, о реформировании местного самоуправления. И наш город, дей-ствительно, станет тем местом, о котором все наши жители мечтают.

На территории Днепропетровска сегодня действует множество волонтёрских организа-ций и волонтёрских групп, каждая из которых имеет свою специфику. Кто-то собирает вещи, медикаменты, кто-то занимается средствами защиты, кто-то собирает индивидуальные ап-течки, кто-то сушит борщевые наборы, кто-то

ремонтирует автотранспорт. Депутаты – это более, чем просто граждане

Днепропетровска и мы обязаны подключиться к этой деятельности.

Например, в общественных приёмных мы можем консультировать участников АТО и чле-нов их семей, мы можем организовать у себя же в общественных приёмных пункты сбора помощи, продуктов, воды, если будет у нас го-родская программа. Честно говоря, я её сегод-ня взяла в руки и очень приятно удивилась.

Безусловно, мы будем ее еще дорабатывать, будем предлагать дополнения и изменения, но это очень большой шаг.

Наш городской совет точно не стоит в сто-роне проблем нашей страны. Нашими депута-тами и разными фракциями, и ВО “Демократы” и “Батьківщина” и разными депутатскими группами, в том числе той, к которой я имею счастье принадлежать, “Наше Місто”, достаточ-но много инициатив уже предпринято в под-держку участников АТО и членов их семей. Я надеюсь, что мы эти все программы будем реализовывать и они будут, действительно, ра-ботать.


КОМЕНТАРІ

ЧОРНОБИЛЬ НЕ МАЄ МИНУЛОГО ЧАСУ

14 грудня – День вшанування учасників ліквідації на-слідків аварії на Чорнобильській АЕС. Він відзна-

чається у день завершення будівництва саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком. З того часу ми-нуло вже 28 років, але досі лунають відгуки тієї страшної трагедії.

За офіційними даними, в ліквідації аварії взяло участь 90 000 чоловік. Більшість з них, внаслідок опроміню-вання, втратило здоров’я. Тому одним з пріоритетних напрямків діяльності міської влади є підтримка тих, хто врятував світ від катастрофи.

Сьогодні у нашому місті мешкає 7 191 чорноби-лець. Для їх підтримки розроблена міська Комплексна програма соціального захисту. В рамках її виконання, чорнобильцям надається матеріальна допомога, прово-диться оздоровлення, відшкодовуються витрати на по-ховання. Вони також безкоштовно забезпечуються мо-більним зв’язком та отримують пільги по користуванню кабельним телебаченням. У квітні 2012 року, за рахунок коштів міського бюджету, п’ять сімей чорнобильців отри-мали квартири.

Напередодні Дня вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЕС, 12 грудня у Дніпропетровській міській раді відбу-лась зустріч в.о. міського голови Максима Романенка та дніпропетровців – учасників ліквідації аварії.

Він також зазначив, що на початку грудня відбулось засідання міської комісії по перейменуванню вулиць, площ та проспектів Дніпропетровська. На ньому було прийнято рішення - присвоїти безіменному скверу, який знаходиться у районі вулиць Тельмана, Барвинківської та Карла Лібкнехта, ім’я – Героїв- ліквідаторів ЧАЕС.

Крім цього, алея в сквері ім. Леніна (Кіровський район), від пам’ятника «Чорнобильський дзвін» до вулиці Комсо-мольської, також стане алеєю Героїв-чорнобильців.

«МИ ПАМ’ЯТАЄМО ПРО ВАШ ПОДВИГ ТА РОБИ-МО ВСЕ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ДОПОМОГТИ.

МИ ПІДТРИМУЄМО ВСІ МІСЬКІ ТА ОБЛАСНІ ПРОГРАМИ, ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ ЗАХИСТУ ЧОРНО-БИЛЬЦІВ ТА ЧЛЕНІВ ЇХ РОДИН. РОЗУМІЄМО, ЩО ТРЕБА СПРЯМОВУВАТИ БІЛЬШЕ РЕСУРСІВ, АЛЕ МИ РОБИМО ВСЕ, ЩО В НАШИХ СИЛАХ.

МИ БУДЕМО ЗВЕРТАТИСЯ ДО ПРЕДСТАВНИ-КІВ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА, ЯКІ БУЛИ ОБРАНІ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ, ЗА ДОПОМОГОЮ, ЩОБ ЦІ ПРОГРАМИ, ОТРИМАЛИ НОВЕ ЖИТТЯ І НОВЕ ФІ-НАНСУВАННЯ.», - СКАЗАВ МАКСИМ РОМАНЕНКО.


КОМЕНТАРІ

Ліквідаторів аварії також привітали заступник міського голови Олена Лозенко, депутат міської ради, голова Дніпропетровської міської спілки «Союз Чорнобиль» Ігор Турчин та голова депутат-ської комісії з питань соціального захисту, материнства та дитинства Галина Булавка.

Голова спілки «Союз Чорнобиль України» Ігор Турчин подяку-вав міській владі за допомогу та розповів про результати виконання програми підтримки чорнобильців.

Крім цього, за його словами, за кошти міського бюджету у цьому році вдалося оздоровити 154 чорнобильця.

Також, до дня вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЕС, 1 тисяча 166 інвалідів – чорнобильців отримали матеріальну допомогу у розмірі 600 гривень. А у квітні 968 вдів (вдівців) померлих чорнобильців отримали з міського бюджету до-помогу у розмірі 650 гривень.

«СЛУЖБАМИ МІСЬКОЇ РАДИ ВЖЕ ГОТУЄТЬСЯ ВІДПОВІДНИЙ ПРОЕКТ РІШЕННЯ, ЯКИЙ БУДЕ ВНЕ-СЕНИЙ НА ЧЕРГОВУ СЕСІЮ МІСЬКОЇ РАДИ ДЛЯ ОСТАТОЧНОГО ЗАТВЕРДЖЕННЯ», - ДОДАВ МАКСИМ РОМАНЕНКО.

«МИ ЦІНУЄМО ВАШ ПОДВИГ. ДЯКУЄМО ВАМ ЗА ГЕРОЇЗМ ТА МУЖНІСТЬ. І ХОЧУ СКАЗАТИ, ЩО У ВАС Є ДЕПУТАТИ, ЯКІ З РОЗУМІННЯМ СТАВЛЯТЬСЯ ДО ВАС І ЗАВЖДИ ПІДТРИМАЮТЬ», - ЗВЕРНУЛАСЯ ДО ПРИСУТНІХ ГАЛИНА БУЛАВКА.

«НАША ПРОГРАМА ДОПОМОГИ РЕАЛЬНА. ВОНА НЕ ТІЛЬКИ НА ПАПЕРІ, ВОНА СПРАВДІ ПРАЦЮЄ. ЛЮДИ ОТРИМУЮТЬ МАТЕРІАЛЬНУ ПІДТРИМКУ, У ТОМУ ЧИСЛІ І НА МЕДИКАМЕНТИ, ЯКІ СЬОГОДНІ ДУЖЕ ДОРОГО КОШТУЮТЬ. 42 ЧОРНОБИЛЬЦЯ ВЖЕ ОТРИМАЛИ ДОПОМОГУ НА ЗАГАЛЬНУ СУМУ 64 ТИ-СЯЧІ ГРН.», - СКАЗАВ ІГОР ТУРЧИН.

Щодо підтримки постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС у майбутньому, то Ігор Турчин сказав: «В цілому, ми вже обговорили цифри допомоги, які будемо прописувати у Комплексній програмі соціального захисту на наступний рік, але попереду ще багато узгоджень. Я не думаю, що все буде просто, але впевнений, що ми вирішимо всі пи-тання».


10 ВІСНИК ДМР / / ГРУДЕНЬ 2014

ІНФОРМАЦІЯ

Перший заступник міського голови Анатолій

Крупський зустрівся з представником управ-

ління верховного комісара у справах біженців ООН

Надиром Мінбашиєвим. Під час зустрічі мова йшла

про реконструкцію коштом ООН шести міських

будинків для переселенців із зони АТО. «У першу

чергу планується відремонтувати будівлю Центру

для переселенців «Допомога Дніпра», оскільки

туди відразу потрапляє найбільше переселенців

і там вони можуть залишитися деякий час», - за-

значив Анатолій Крупський. Він додав, що питання

реконструкції 6 будівель буде винесено на най-

ближчу сесію міськради, аби можна було швид-

ше приступити до роботи. «Після того, як споруди

реконструюють, там зможе мешкати більше тисячі

людей. На будівельні роботи ООН готова витрати-

ти більше мільйона доларів. Згідно з нашими під-

рахунками реконструкція може тривати два-три

місяці», - додав Надир Мінбашиєв.

На сьогодні у Дніпропетровському центрі «До-

помога Дніпра» зареєстровано 26 тисяч пересе-

ленців із Криму, Донеччини та Луганщини.

У Дніпропетровську проведуть реконструкцію житла для переселенців.


НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

- ЗВІТ ПРО ВИКОНАННЯ МІСЬКОГОБЮДЖЕТУ ЗА 9 МІСЯЦІВ2014 РОКУ

Повний текст рішення: http://www.dniprorada.gov.ua



ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МІСЬКА РАДА VI СКЛИКАННЯ

СЕСІЯР І Ш Е Н Н Я

26.11.2014р. № 2/58

Про звіт про виконання міськогобюджету за 9 місяців 2014 року

Відповідно до листа фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради від 05.11.2014 вх. № 8/3500, керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Бюджетним кодексом України, міська рада

В И Р І Ш И Л А:

1. Затвердити звіт про виконання міського бюджету за 9 місяців 2014 року:

1.1. По доходах у сумі 2 568 435,375 тис. грн., з них по загальному фонду - 1 744 423,694 тис. грн. та по спеціальному фонду -824 011,681 тис. грн., у розрізі дохідних джерел згідно з додатком 1.

1.2. По видатках у сумі 1 999 673,453 тис. грн., з них по загальному фонду – 1 598 298,919 тис. грн. та по спеціальному фонду 401 374,534 тис. грн., за функціональною структурою бюджету згідно з додатком 2.

2. Затвердити перевищення доходів над видатками у сумі 568 761,922 тис. грн., з них по загальному фонду - 146 124,775 тис. грн., по спеціальному фонду – 422 637,147 тис. грн.

3. Оприлюднити звіт про виконання міського бюджету за 9 місяців 2014 року згідно з вимогами чин-ного законодавства.

4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань соціально-економічного розвитку, бюджету і фінансів (Жадан Є. В.) та першого заступника міського голови Медведчука В. М.

В.о. міського голови М.В.Романенко



Пояснювальна записка до звіту про виконанняміського бюджету за 9 місяців 2014 року

Виконавчими органами міської ради, спільно з усіма контролюючими органами міста протягом 2014 року постійно проводиться робота щодо забезпечення виконання затверджених показників міського бюджету на 2014 рік та зменшення податкового боргу зі сплати податків і зборів до міського і державного бюджетів.

За підсумками 9 місяців 2014 року до загального фонду міського бюджету надійшло власних доходів у сумі 832865,8 тис.грн., а з урахуванням міжбюджетних трансфертів 1629301,0 тис.грн., що становить 98,7% та 97,4% відповідно до плану. Недоотримано власних доходів у сумі 10585,5 тис.грн., а з урахуванням трансфертів – 43893,5 тис.грн.

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження до міського бюджету зменшилися на 42055,7 тис.грн. або на 4,8%. Скорочення доходів відбулося, в основному, за рахунок зменшення платежів по податку на доходи фізичних осіб – на 15443,2 тис.грн., або на 2,5%, податку на прибуток підприємств комунальної власності – на 13868,3 тис.грн. або на 30,9% та платі за землю – на 5311,7 тис.грн., або на 2,7%.

Основні суми невиконання планових призначень допущені по:- податку на доходи фізичних осіб – на 8753,8 тис.грн. або 1,5%, оскільки не вдалося досягти

запланованого росту надходжень, а також через наявність податкового боргу до міського бюджету станом на 01.10.2014 у сумі 1789,5 тис.грн., наявність заборгованості по заробітній платі працюючим на госпрозрахункових підприємствах і організаціях міста (за станом 01.10.2014 у сумі 45386,2 тис.грн.) тощо.

Крім того, у порівнянні з 9 місяцями 2013 року спостерігається зменшення сплати податку на доходи фізичних осіб великими підприємствами: ДП „Укрдіпромез” – на 15,7% (436,9 тис.грн.), ВАТ „Інтерпайп НТЗ” – на 11,0% (1885,1 тис.грн.), ПАТ „Дніпрометиз” – на 12,5% (344,6 тис.грн.), ПАТ „Комінмет” – на 10,5% (476,0 тис.грн.) тощо;

- по платежах плати за землю – на 3673,2 тис.грн або 1,9% через наявність податкового боргу станом на 01.10.2014 – 3698,1 тис.грн. тощо;

- по адміністративних штрафах та інших санкціях – на 158,0 тис.грн. або 56,4% через збільшення обсягу штрафів з мінімальним розміром, які накладаються адміністративною комісією при виконкомі міської ради;

- по платежах частини чистого прибутку комунальних підприємств, що вилучається до бюджету – на 150,8 тис.грн. або 6,6% та ін.

При запланованих обсягах власних надходжень спеціального фонду міського бюджету на 2014 рік у сумі 364733,3 тис.грн. надійшло доходів у сумі 280298,3 тис.грн., виконання річного плану становило 76,9%, а з урахуванням трансфертів з вищестоящих бюджетів надійшло 573019,5 тис.грн. (42,1% до плану).

Бюджет розвитку при запланованих на 2014 рік обсягах надходжень доходів у сумі 298602,3 тис.грн. виконано на 78,6% (надійшло 234844,8 тис.грн.), у тому числі: по єдиному податку – на 82,2% (надійшло 221836,4 тис.грн.), по надходженнях від продажу землі – на 15,7% (2027,1 тис.грн.), по відчуженню майна, що перебуває у комунальній власності, – на 60,0% (2469,6 тис.грн.), по надходженнях коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту – на 76,2% (8381,2 тис.грн.), по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – на 16,2% (130,5 тис.грн.).

Збору за першу реєстрацію транспортного засобу надійшло у сумі 2280,6 тис.грн., або 34,0% до річного плану.

До цільового фонду міської ради при плані на рік 3124,8 тис.грн. надійшло коштів у сумі 2828,3 тис.грн., або 90,5% до річного плану, з них коштів, отриманих від надходжень 60,0% частини прибутку, яка залишається в розпорядженні підприємств комунальної власності територіальної громади міста після оподаткування відповідно до чинного законодавства, – 3514,9 тис.грн., плати за виготовлення бланків і видачу свідоцтв про право власності на житлове (житлові) приміщення у гуртожитках – 13,5 тис.грн. та у поточному році було здійснено повернення залучених пайових коштів замовників



(забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста згідно з рішенням суду у сумі 700,0 тис.грн.

Екологічного податку надійшло у сумі 18965,3 тис.грн. при річному плані 27800,0 тис.грн. або 68,2%.

Власні надходження бюджетних установ (кошти від надання платних послуг та інші джерела) виконані у сумі 19230,3 тис.грн. при річному плані 26966,5 тис.грн., або на 71,3%.

Загальний обсяг видатків міського бюджету, з урахуванням трансфертів із вищестоящих бюджетів, за 9 місяців 2014 року становив 1999673,4 тис.грн., або 50,6% до річного плану, з них по загальному фонду – 1598298,9 тис.грн. (88,8% до плану звітного періоду) та по спеціальному фонду – 401374,5 тис.грн. (25,0% до річного плану).

У порівнянні з аналогічним періодом 2013 року видатки міського бюджету збільшилися по загальному фонду на 16174,1 тис.грн. (1,0%), а по спеціальному фонду на 202062,8 тис.грн. (в 2 рази) завдяки збільшенню субвенції з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з централізованого водопостачання у сумі 253593,2 тис.грн.

Протягом звітного періоду, у першочерговому порядку забезпечувалося фінансування, в межах асигнувань помісячного розпису бюджету, захищених видатків, а саме: на виплату заробітної плати працівникам, придбання медикаментів та продуктів харчування, оплату спожитих енергоносіїв та комунальних послуг бюджетними установами і закладами. За 9 місяців 2014 року із загального фонду міського бюджету на оплату цих видатків спрямовано 364781,1 тис.грн., що становить 89,1% до плану звітного періоду, з них:

– 167399,1 тис.грн. було направлено на виплату заробітної плати працівникам бюджетної сфери з міського бюджету (виплата заробітної плати працівникам здійснювалась своєчасно без утворення заборгованості);

– 286841,7 тис.грн. – на оплату енергоносіїв, у тому числі на оплату теплопостачання – 11470,5 тис.грн., водопостачання – 856,6 тис.грн., електричної енергії – 6188,0 тис.грн., природного газу – 1868,8 тис.грн.;

– 4577,7 тис.грн. – на придбання продуктів харчування бюджетними установами і закладами; – 11279,3 тис.грн. – на придбання медикаментів бюджетними установами і закладами.

Найбільшу питому вагу у загальному обсязі видатків міського бюджету становили видатки на утримання установ та закладів соціально-культурної сфери та на соціальний захист населення – 54,0% (1072680,8 тис.грн.), з них видатки по галузях: соціального захисту та соціального забезпечення, в тому числі і через надання субвенцій бюджетам районів у місті на виконання соціальних програм – 35,7% (710372,6 тис.грн.), охорони здоров’я – 8,2% (163255,5 тис.грн.), освіти – 3,7% (72782,9 тис.грн.), культури та мистецтва – 4,4% (86840,4 тис.грн.), фізичної культури та спорту – 2,0% (39429,4 тис.грн.). На житлово-комунальне господарство спрямовано 21,6% (428244,1 тис.грн.), на транспорт, дорожнє господарство – 8,0% (158585,1 тис.грн.), надання субвенції обласному бюджету на виконання інвестиційних проектів – 1,1% 21925,9 тис.грн.) та перерахування коштів до державного бюджету (вилучення) – 1,0% (21084,7 тис.грн.).

Через непроведення територіальними органами Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області платежів у повному обсязі до наданих розпорядниками бюджетних коштів платіжних доручень, при наявності коштів на рахунках розпорядників, на 01.10.2014 утворилась заборгованість, що зареєстрована в органах Державної казначейської служби по зобов’язаннях бюджету, у загальній сумі 179296,2 тис.грн., у тому числі по загальному фонду – 22601,1 тис.грн., що у порівнянні з початком року менше на 36443,8 тис.грн. (на 01.01.2014 – 59044,9 тис.грн.) та по спеціальному фонду – 156695,1 тис.грн., що у порівнянні з початком року менше на 7881,4 тис.грн. (на 01.01.2014 – 164576,5 тис.грн.), із яких 127282,1 тис.грн. – це заборгованість минулих років по видатках, що здійснювались за рахунок коштів субвенції з державного бюджету на будівництво автомобільної дороги на ділянці від вул. Кайдацький шлях до автомобільної дороги Київ-Луганськ-Ізварине, (кошти субвенції з державного бюджету на погашення цієї заборгованості не надходили).



На утримання міської ради та її виконавчих органів протягом 9 місяців поточного року було направлено 32608,1 тис.грн., у тому числі по загальному фонду – 31342,1 тис.грн. (82,9% до плану звітного періоду), по спеціальному фонду – 1266,0 тис.грн. (36,5% до плану на рік).

Найбільшу питому вагу у загальній сумі видатків становили видатки на оплату праці працівників органів місцевого самоврядування (25683,9 тис.грн.). За рахунок коштів бюджету утримувалась 641 штатна одиниця із середньою заробітною платою 2934,0 грн.

На оплату спожитих енергоносіїв спрямовано 2077,5 тис.грн. (80,7%). Оплата цих видатків проводилась у стовідсотковому відношенні до наданих пропозицій на фінансування головними розпорядниками коштів та наданих рахунків.

Крім цього, проведені витрати на оплату транспортних послуг, оренду приміщень, поточний ремонт обладнання, послуги зв’язку, придбання канцелярських товарів, оплату відряджень та інші поточні видатки у сумі 3153,3 тис.грн. (54,0% до плану).

Кредиторська заборгованість по цих видатках у порівнянні з 01.01.2014 зменшилась на 666,1 тис.грн. і станом на 01.10.2014 становила 558,9 тис.грн. Заборгованість утворилась через непроведення платежів територіальними органами Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області у повному обсязі до наданих розпорядниками бюджетних коштів рахунків.

Видатки на правоохоронну діяльність становили 6247,1 тис.грн. (40,9% до плану), у тому числі по загальному фонду – 6172,6 тис.грн. (70,9%), по спеціальному фонду – 74,5 тис.грн. (1,6% до плану). За рахунок цих коштів здійснювалися видатки з обслуговування та ремонту світлофорного господарства, переходів, здійснення розмітки доріг, встановлення знаків та проводилась інша робота по забезпеченню безпеки дорожнього руху КП„Дніпродорсервіс” згідно з укладеними договорами.

По галузі „Освіта” видатки виконано в обсязі 72782,9 тис.грн., у тому числі по загальному фонду – 63429,5 тис.грн. (90,2% до плану звітного періоду), по спеціальному фонду – 9353,4 тис.грн. (49,1% до річного плану).

На забезпечення харчуванням дітей у закладах освіти витрачено 2746,3 тис.грн. при плані на звітний період 4116,7 тис.грн., що становить 66,7%. Низький рівень виконання склався через залишок продуктів харчування на кінець року на складах закладів.

На оплату спожитих енергоносіїв закладами освіти витрачено 5677,9 тис.грн. при плані 7593,5 тис.грн., або 74,8%.

Інші поточні видатки по галузі виконані на 48,6% (при плані 4190,1 тис.грн. виконання становило 2037,0 тис.грн.).

Згідно з Програмою розвитку загальної середньої освіти у м. Дніпропетровську на 2013-2017 роки на проведення міського конкурсу «Вчитель року» спрямовано 120,7 тис.грн., що становить 51,1%.

Згідно з Програмою розвитку позашкільної освіти у м.Дніпропетровську на 2013 – 2014 роки на проведення заходів до 200-річчя Т.Г.Шевченка, фестивалю дитячої творчості, дитячого конкурсу «Місто майстрів» спрямовано 163,8 тис.грн., що становить 64,1%.

По галузі „Охорона здоров’я” видатки виконано в обсязі 163255,5 тис.грн., у тому числі по загальному фонду – 159529,6 тис. грн. (94,4% до плану звітного періоду), по спеціальному фонду – 3725,9 тис.грн. (35,3% до річного плану).

За рахунок бюджетних коштів утримувалось 12 центрів первинної медико-санітарної допомоги та міський Центр здоров’я.

Видатки на оплату праці працівникам галузі становили 119848,3 тис. грн., або 96,9% до плану. Не у повному обсязі використані планові призначення по надбавкам медичним працівникам за обсяг і якість виконаної роботи. Це обумовлено тим, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2013 № 977 „Деякі питання оплати праці медичних працівників, що надають первинну медичну допомогу”, принципового оновлення зазнав Порядок нарахування надбавки за якість виконаної роботи. Відтепер, окрім зміни самих показників якості (стало 10 коефіцієнтів проти 7-ми у попередньому варіанті), змінено методику нарахування. Розмір надбавки за якість виконаної роботи по п’яти коефіцієнтам визначається на підставі показників якості попереднього кварталу по регіону в цілому та нараховується щомісячно протягом поточного кварталу. У жовтні поточного року обласний



Центр медичної статистики довів центрам первинної медико-санітарної допомоги середньорегіональні значення показників якості за ІІ квартал 2014 року, на підставі яких проводилися нарахування зазначених надбавок вже у третьому кварталі. Значна питома вага надбавок за обсяг виконаної роботи має припадати на дільничних медсестер, враховуючи існуючий рівень укомплектованості територіальних дільниць середнім медичним персоналом (введена 1 штатна посада замість 2-х або 3-х посад за нормативами). Однак, зважаючи на те, що одній особі практично неможливо повністю виконувати функціональні обов’язки 3-х медичних сестер, фактичні суми надбавок середньому медичному персоналу, нараховані за обсяг виконаної роботи, менші за їх розрахункову (планову) величину.

На придбання медикаментів лікувальними закладами спрямовано 11193,5 тис.грн., що становить 88,3% до плану. Використання асигнувань не в повному обсязі пояснюється тривалістю перереєстрації ряду медичних препаратів; відсутністю туберкуліну та деяких інших медичних препаратів на базах постачальника; тривалістю проведення відкритих торгів на закупівлю медичних препаратів Комунальним закладом „Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 11”.

Як і у попередні роки, направлялися кошти на пільговий відпуск лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих категорій населення та за певними групами захворювань. Обсяг цих видатків за 9 місяців поточного року склав 7865,1 тис.грн., у тому числі 230,0 тис. грн. – за рахунок субвенції з обласного бюджету на забезпечення безоплатними медикаментами інвалідів та учасників бойових дій періоду Великої Вітчизняної війни. Зазначені пільги отримали 10823 особи.

На придбання туберкуліну та вакцини витрачено 775,2 тис.грн. та 23,3 тис. грн. відповідно.277 осіб пільгових категорій хворих з вадами слуху отримали слухові апарати на загальну суму

230,5 тис.грн.На придбання таблетованих цуркознижувальних препаратів для 6729 хворих на цукровий та

нецукровий діабет було направлено 1578,8 тис.грн. На придбання продуктів харчування витрачено 1186,8 тис.грн., що становить 97,9% до плану.

Використання асигнувань не в повному обсязі пояснюється ненаданням громадянами із малозабезпечених сімей необхідних документів для призначення молочних сумішей дітям до двох років, згідно чинного законодавства, по центрам первинної медико-санітарної допомоги №№ 3, 5, 7, 9.

На придбання лікувального харчування для 14 хворих на фенілкетонурію було направлено 886,1 тис.грн., на спецхарчування медичних працівників, що працюють у шкідливих умовах, – 26,7 тис.грн.

Видатки на придбання молочних сумішей для дітей віком до двох років із малозабезпечених сімей та молочних сумішей для вигодовування дітей, народжених від ВІЛ/інфікованих матерів, становили 294,3 тис.грн.

Видатки на соціальне забезпечення, а саме, страхування медичних працівників, відшкодування лікувально-профілактичними закладами пільгових пенсій при достроковому виході на пенсію та витрат, пов’язаних з відпуском лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах громадянам, які мають на це право відповідно до законодавства, за звітний період складають 3085,7 тис.грн., або 93,5% до плану. Використання асигнувань не в повному обсязі пояснюється наданням Пенсійним фондом розрахунків на відшкодування пільгових пенсій після завершення звітного періоду (центр первинної медико-санітарної допомоги № 11) та наданням аптеками реєстрів на відшкодування вартості безкоштовних ліків, відпущених пільговим категоріям населення, в останні робочі дні вересня та після завершення звітного періоду.

На компенсацію аптекам за відпуск безкоштовних ліків особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, та хворим із психічними розладами спрямовано 220,5 тис.грн.; за відпуск безкоштовних ліків ветеранам війни, дітям–інвалідам, дітям із багатодітних сімей, інвалідам І та ІІ груп по загальному захворюванню та іншим пільговим категоріям – 630,4 тис.грн.

На покриття витрат по виплаті пільгових пенсій працівникам установ охорони здоров’я Пенсійному фонду спрямовано 203,3 тис.грн.

Фінансування видатків на енергоносії та інші комунальні послуги проводилось у межах фактично нарахованих сум.

Основною причиною невиконання плану у повному обсязі по інших поточних видатках є сплата центрами первинної медико-санітарної допомоги збору за забруднення навколишнього природного середовища, плати за землю, збору за спеціальне використання води, що нараховуються до 20 числа



місяця наступного за звітним, згідно з діючим законодавством; тривалість проведення поточних ремонтів в центрах первинної медико-санітарної допомоги №№ 4, 5, 10, 11; надання рахунків на оплату товарів, робіт і послуг та проведення фінансування в останні дні вересня та після закінчення звітного періоду; затримка проведення платежів територіальними органами Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області.

Капітальні видатки (бюджет розвитку) становили 1814,3 тис.грн., які направлено на погашення кредиторської заборгованості за 2013 рік по центрам первинної медико-санітарної допомоги (1220,3 тис.грн.); придбання 12 холодильників (52,8 тис.грн.) та 6 електрокардіографів (86,4 тис.грн.); проведення капітальних ремонтів приміщень центрів первинної медико-санітарної допомоги (454,8 тис.грн.).

Видатки по спеціальному фонду бюджету проведені за рахунок коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами, у сумі 1838,3 тис.грн., або 50,5% до плану, що пов’язано із затримкою проведення платежів територіальними органами Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області.

На соціальний захист населення по міському бюджету за звітний період 2014 року спрямовано 11463,9 тис.грн., у тому числі по загальному фонду – 11179,4 тис.грн., або 78,7% до плану, по спеціальному фонду – 284,5 тис.грн.

На утримання міського центру соціальної допомоги та комунального закладу „База відпочинку пільгових категорій населення та дітей, які потребують соціального захисту, міста Дніпропетровська” витрачено 1766,2 тис.грн., або 78,3% до плану на звітний період;

На надання послуг ветеранам Великої Вітчизняної війни за користування безпровідним зв’язком системи Велтон-телеком та мобільним зв’язком – 37,2 тис.грн. (92,0% до плану).

На соціальний захист населення згідно з рішеннями міської ради та її виконавчого комітету із загального фонду міського бюджету направлено 8907,7 тис.грн. (77,6% до плану). За рахунок цих коштів надано матеріальну допомогу малозабезпеченим громадянам міста у сумі 1739,2 тис.грн., що дозволило поліпшити матеріальний стан 1537 громадянам міста; матеріальну допомогу сім’ям військовослужбовців, які загинули під час АТО, – у сумі 1100,0 тис.грн. (11 сімей); матеріальну допомогу інвалідам та учасникам бойових дій, воїнам – інтернаціоналістам – у сумі 171,6 тис.грн. (312 чол.); матеріальну допомогу сім’ям загиблих та померлих учасників бойових дій, які воювали в республіці Афганістан, – у сумі 1023,1 тис.грн. (84 сім’ї), матеріальну підтримку вдовам (вдівцям) померлих, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, – у сумі 629,2 тис.грн. (968 чол.), надано натуральної допомоги (харчові набори) хворим на туберкульоз – на суму 29,5 тис.грн. (200 осіб) та проведена підтримка газети для інвалідів „Естафета” – на суму 79,3 тис.грн. (2068 екз.).

На протязі звітного періоду були проведені заходи до Дня зняття блокади Ленінграду, Декади воїнів-інтернаціоналістів, Міжнародного Дня 8 березня, 28-ї річниці Чорнобильської катастрофи, декади колишніх в’язнів концтаборів, святкування Дня перемоги, Дня скорботи, Дня Незалежності України, Дня міста, на що було надано 400,9 тис.грн.

На надання фінансової підтримки 8-ми міським громадським організаціям інвалідів і ветеранів направлено 387,2 тис.грн. (89,7% до плану).

По інших програмах соціального захисту дітей виконання становило 81,1 тис.грн., або 78,4% планових призначень на звітний період. За рахунок цих коштів було проведено рейди, свято „Здравствуй, лето”, свято до Дня захисту дітей та погашення кредиторської заборгованості, яка виникла на початок року.

По галузі „Соціальні програми у галузі сім’ї, жінок, молоді та дітей” видатки виконано в обсязі 14691,6 тис.грн., у тому числі по загальному фонду – 14471,5 тис.грн. (74,0% до плану звітного періоду), по спеціальному фонду – 220,1 тис.грн. (9,4% до річного плану).

Кошти направлені на утримання міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із штатною чисельністю 9 одиниць, міського центру денного перебування для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді із штатною чисельністю 8,75 одиниць, міського дитячо-молодіжного центру із штатною чисельністю 174 одиниці, соціального центру матері та дитини із штатною чисельністю 7 одиниць, надання фінансової підтримки комунальному підприємству „Молодіжне творче об’єднання”, а також проведення молодіжних заходів.



На проведення заходів на виконання затверджених програм направлено 459,9 тис.грн., з них: на проведення заходів управлінням у справах молоді та спорту Дніпропетровської міської ради – 355,7 тис.грн; заходів міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді – 12,3 тис.грн; заходів з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків – 91,9 тис.грн.

На оздоровлення та відпочинок дітей станом на 01.10.2014 використано 1580,6 тис.грн.Використання коштів субвенції обласного бюджету на утримання закладів, що надають

соціальні послуги дітям, які опинились в складних життєвих обставинах, становило 3688,7 тис.грн., або 83,7%. За рахунок цих коштів утримувалось два центри соціально-психологічної реабілітації дітей та соціальний гуртожиток.

Видатки на оплату праці становили 2441,5 тис.грн. (86,9%), на оплату за спожиті енергоносії – 259,2 тис.грн. (83,5%), на забезпечення харчуванням дітей – 465,7 тис.грн. (80,8%).

На оплату пільг та субсидій, наданих населенню за житлово-комунальні послуги, отримано субвенції з державного бюджету у сумі 107637,1 тис.грн., що становить 82,3% від запланованого (за аналогічний період 2013 року отримано 100299,3 тис.грн.). Ці кошти направлено постачальникам за надані пільги з оплати житлово-комунальних послуг 107067 ветеранам Великої Вітчизняної війни та дітям війни, 13549 ветеранам військової служби, 5986 громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та членам їх сімей, 2367 багатодітним сім’ям, компенсації та субсидії 15 і 19727 сім’ям відповідно. У порівнянні з відповідним періодом минулого року кількість сімей, яким призначено субсидії у поточному році, зменшилась на 2036 або на 9,4%.

Кредиторська заборгованість по цих видатках у порівнянні з 01.01.2014 зменшилась на 14495,3 тис.грн. і станом на 01.10.2014 становила 3950,2 тис.грн. через перевищення фактичних нарахувань вересня над проведеними у цьому місяці кліринговими розрахунками та надходження грошових коштів субвенції лише на погашення заборгованості, що склалась станом на 01.09.2014; неможливість проведення клірингових розрахунків по деяких підприємствах-надавачах послуг у зв’язку з відсутністю власної заборгованості цих підприємств перед підприємствами-постачальниками у сумі, рівній сумі заборгованості бюджету перед ними; непроведенням деякими ЖБК та відомчими постачальниками послуг клірингових розрахунків із-за відсутності власних коштів для нотаріального завірення документів для відкриття рахунків в Головному управлінні Державної казначейської служби в Дніпропетровській області.

На виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям отримано субвенції з державного бюджету 96,8 % від запланованого у сумі 567091,7 тис.грн., що на 66702,2 тис.грн. більше, ніж у відповідному періоді 2013 року. За рахунок цих коштів забезпечено надання допомоги 78142 сім’ям з дітьми, 2276 малозабезпеченим сім’ям, 6913 інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам. Кредиторська заборгованість з цих виплат станом на 01.10.2014 відсутня.

На погашення заборгованості за надані населенню пільги та субсидії на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу отримано субвенції з державного бюджету у сумі 202,2 тис.грн., що становить 72,8% від запланованого (за аналогічний період 2013 року отримано 215,5 тис.грн.). Забезпечено пільгове придбання твердого палива 103 ветеранам Великої Вітчизняної війни, 6 постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та 17 багатодітним сім’ям. Призначено субсидій по зазначених видатках 47 сім’ям. Також за рахунок цих коштів нарахована компенсація 105 особам, які, згідно із статтями 43 та 48 Гірничого закону України, мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення. Заборгованість по цих видатках збільшилась у порівнянні з початком року на 8,6 тис.грн. і станом на 01.10.2014 становила 16,8 тис.грн. – це нарахування вересня (термін оплати ще не настав).

На погашення заборгованості за надані пільги з послуг зв’язку, інші передбачені законодавством пільги та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян надійшло субвенції з державного бюджету у сумі 67748,2 тис.грн. (99,4%), що на 17178,9 тис.грн. більше, ніж за 9 місяців 2013 року. За рахунок цих коштів надано пільг за користування телефонним зв’язком 25983



громадянам пільгових категорій, встановлено 93 телефони, проведено санаторно-курортне лікування 179 ветеранів війни, надано пільгу на щорічний разовий проїзд 223 громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, надано пільгу на придбання автомобільного палива 12 громадянам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, і на позавідомчу охорону 8 особам пільгових категорій та оплачено проведення капітальних ремонтів власних житлових будинків і квартир 5 інвалідам війни. Кредиторська заборгованість з цих видатків зменшилась у порівнянні з 01.01.2014 на 7323,9 тис.грн. і станом на 01.10.2014 становила 12342,3 тис.грн., у тому числі з послуг зв’язку – 2181,4 тис.грн., інших, передбачених законодавством пільг – 184,5 тис.грн. та компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян – 9976,4 тис.грн. відповідно через ненадходження грошових коштів субвенції з державного бюджету у повному обсязі від потреби по цих видатках.

Видатки міського бюджету на житлово-комунальне господарство становили 428244,1 тис.грн., в тому числі по загальному фонду – 167883,5 тис.грн. (74,7% до плану звітного періоду), по спеціальному фонду – 260360,6 тис.грн. (71,8% до річного плану). У загальній сумі асигнувань на житлово-комунальне господарство видатки на:

– фінансову підтримку житлових підприємств становили 24950,2 тис.грн.; - на капітальний ремонт житлового фонду місцевих органів влади – 5921,8 тис.грн., за рахунок

яких здійснено капітальний ремонт в 28 житлових будинках, а саме: відремонтовано 17 покрівель, 5 сантехсистем, відновлено 6 ліфтів та розроблено 26 пакетів проектно-кошторисної документації;

– на благоустрій міста – 93792,5 тис.грн., які направлено на: поточний ремонт та утримання мереж зовнішнього освітлення міста, а саме: монтаж кабелю зовнішніх електромереж 60,5 км, заміну 886 ламп та 1827 світильників, встановлення 10 опор для зовнішнього освітлення; утримання 11 насосних станцій та поточний ремонт гідроспоруд, розташованих на 85 вулицях міста, обслуговування 9 фонтанів: очищення 2806 шт. дощоприймальних та 303 оглядових колодязів, прочищення та промиття 872 м. зливових колекторів та підключень, очищення 2980 кубометрів зливових канав та 7000 кв.м прибережної зони р. Дніпро; утримання та поточний ремонт 13 мостів та шляхопроводів: виконання на площі 77,8 тис.кв.м., та 4 підземних переходів загальною площею 152,9 тис.кв.м; поточний ремонт (обрізку) 1200 дерев по вул. Героїв Сталінграду, просп. Гагаріна, знесення та видалення 606 аварійних дерев, очищення від опалого листя площі в 4,9 га та розкряжоване 1 дерево; утримання та благоустрій 7 кладовищ; утримання та поточний ремонт об’єктів благоустрою: 5 міських парків відпочинку та мікрорайону Таромське; літнє утримання та санітарне очищення вулиць і доріг: охоплено 249 об’єктів загальною площею 6594,3 тис.кв.м; зимове – 249 об’єктів (5367,9 тис.кв.м);

– погашення кредиту та відсотків по ньому, залученому ДМКП „Управління по ремонту та експлуатації автодоріг” на ремонт вулично – шляхової мережі міста – 49234,3 тис.грн.;

– поховання безрідних одиноких громадян – 752,0 тис.грн.; – погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого

водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування – 253593,2 тис.грн. (за рахунок коштів субвенції з державного бюджету).

Станом на 01.10.2014 залишились невикористаними кошти на рахунках головних розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, виділені на фінансову підтримку житлових організацій у сумі 4765,8 тис.грн., на капітальний ремонт житлового фонду – 12346,5 тис.грн., на благоустрій міста – 13068,6 тис.грн.

На фінансування робіт, пов’язаних з ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування, направлено 3974,7 тис.грн. На звітну дату рахуються залишки коштів у сумі 39642,1 тис.грн. на рахунках департаменту комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради та ДМКП „Управління по ремонту та експлуатації автодоріг”.

На погашення кредиту, залученого у 2011 році на капітальний ремонт доріг, за рахунок коштів бюджету розвитку направлено 12611,6 тис.грн., та сплату відсотків по ньому, за рахунок коштів загального фонду міського бюджету – 732,9 тис.грн.



По галузі „Культура та мистецтво” видатки виконано в обсязі 86840,3 тис.грн., у тому числі по загальному фонду – у сумі 80507,4 тис.грн. (85,9% до плану звітного періоду), по спеціальному фонду – 6332,9 тис.грн. (39,5% до річного плану).

За рахунок коштів міського бюджету утримувалось 30 установ, з них: 2 бібліотечні системи, 5 клубних закладів, 22 школи естетичного виховання, група технагляду при управлінні культури та мистецтв міської ради; надавалася фінансова підтримка 15 установам культури, а саме: 5 театрам, 6 паркам культури та відпочинку, КЗК „Вокально-хореографічний ансамбль „Юність Дніпра”, КЗК „Дніпропетровський Будинок мистецтв”, КЗК „Культурно-дозвільний центр „Іскра”, КЗК „Дніпропетровський планетарій”, а також проводились святкові та культурно-масові заходи.

Видатки по оплаті праці працівників галузі склали 58355,7 тис.грн.; на оплату спожитих енергоносіїв – 3944,0 тис.грн.

По галузі „Засоби масової інформації” видатки виконано у сумі 2544,0 тис.грн., або 67,1% до плану.

Ці кошти направлено на надання фінансової підтримки КП „Міська студія телебачення” на покриття збитків від трансляційної діяльності (1236,2 тис.грн.) та КП „Редакція газети „Наше місто” на оплату послуг з видання газети (1307,8 тис.грн.).

По галузі „Фізична культура і спорт” видатки виконано у сумі 39429,4 тис.грн., у тому числі по загальному фонду – 38188,8 тис.грн. (71,7% до плану на звітний період) та по спеціальному фонду – 1240,6 тис.грн. (19,8% до річного плану).

Кошти направлені на проведення спортивно-тренувальних зборів та змагань управлінням молоді та спорту Дніпропетровської міської ради – 433,8 тис.грн., на утримання та навчально-тренувальну роботу 20 дитячо-юнацьких спортивних шкіл – 26079,9 тис.грн., а також на надання фінансової підтримки 17 установам фізкультурної спрямованості, а саме: 2 спортивним спорудам (КП „Водно-спортивний комбінат” та КП „Оздоровчо-спортивний комплекс „Метал”) – 3391,4 тис.грн; 5 комунальним підприємствам „Шашково-шаховий клуб ім.Уріха”, „Спорт-Дніпро”, „Волейбольний клуб „Дніпро”, „Молодь-спорт”, „Спорт-Інвест” – 2505,8 тис.грн; 10 дитячо-юнацьким спортивним школам, які підпорядковані громадським організаціям, – 5778,0 тис.грн.

По галузі „Будівництво” за звітний період з міського бюджету спрямовано 8498,6 тис.грн., у тому числі по загальному фонду – 1720,3 тис.грн. (77,9% до плану звітного періоду), по спеціальному фонду – 6778,3 тис.грн. (0,8% до річного плану).

Із загального фонду міського бюджету кошти у сумі 1720,3 тис.грн. спрямовано на розробку схем та проектних рішень масового застосування головним архітектурно-планувальним управлінням на погашення кредиторської заборгованості за виконані у 2012 році роботи, по спеціальному фонду – у сумі 1295,8 тис.грн.

Із спеціального фонду міського бюджету на капітальні вкладення використано коштів у сумі 5482,4 тис.грн., що складає 4,0% до річного плану. Кошти направлені на будівництво та реконструкцію об’єктів, передбачених Програмою економічного і соціального розвитку міста на 2014 рік. Не забезпечено освоєння виділених коштів у сумі 15570,0 тис.грн. Залишки коштів утворились на рахунку департаменту комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради – 14860,8 тис.грн., управління у справах молоді та спорту Дніпропетровської міської ради – 709,2 тис.грн.

За рахунок коштів міського бюджету по спеціальному фонду була виділена субвенція обласному бюджету на виконання інвестиційних проектів у загальній сумі 21925,9 тис.грн., у тому числі: на будівництво першої черги метрополітену в м. Дніпропетровську (у тому числі на оплату за виконані роботи минулих років) – 13000,0 тис.грн., на оплату за виконані у 2012 році роботи з будівництва Дніпропетровського метрополітену та коригування проекту „Будівництво першої черги метрополітену в м. Дніпропетровську” – 8925,9 тис.грн.

Також на виконання інвестиційних проектів було надано субвенцію бюджетам районів у місті у сумі 324,9 тис.грн., в тому числі: Амур-Нижньодніпровському району у місті – 58,3 тис.грн., Жовтневому району у місті – 13,0 тис.грн., Кіровському району у місті – 3,9 тис.грн., Ленінському району у місті – 174,3 тис.грн., Самарському району у місті – 75,4 тис.грн.



Видатки на виконання заходів з землеустрою згідно з Програмою розвитку земельних відносин у м. Дніпропетровську на 2011-2015 роки становили 860,3 тис.грн., у тому числі по загальному фонду – 844,8 тис.грн. (16,8% до плану звітного періоду), по спеціальному фонду – 15,5 тис.грн. (6,9% до річного плану).

Видатки на транспорт виконані у сумі 153910,1 тис.грн., у тому числі по загальному фонду – 153179,5 тис.грн. (99,7% до плану звітного періоду), по спеціальному фонду – 730,7 тис.грн. (6,9% до річного плану).

Кошти у сумі 91671,0 тис.грн. спрямовано на: – регулювання цін на послуги метрополітену – 21684,3 тис.грн.; – інші заходи у сфері електротранспорту – 67854,3 тис.грн., у тому числі на фінансову

підтримку МКП „Дніпропетровський електротранспорт” за рахунок коштів загального фонду міського бюджету – 66654,1 тис.грн., для МДКЕП „Дніпроміськелектротранс” – 43,2 тис.грн., на утримання групи управління проектом „Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську” – 426,2 тис.грн. та за рахунок коштів спеціального фонду – бюджету розвитку на придбання матеріалів для капітального ремонту ескалаторів для КП „Дніпропетровський метрополітен” – 730,7 тис.грн.;

– компенсаційні виплати за пільговий проїзд електротранспортом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, студентів денної форми навчання вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації та учнів професійно-технічних навчальних закладів – 1518,2 тис.грн., компенсаційні виплати за пільговий проїзд дітей-сиріт та дітей, які позбавлені батьківського піклування, метрополітеном – 39,7 тис.грн. (в межах наданих розрахунків), на відшкодування збитків автотранспортним підприємствам від перевезень за регульованими тарифами жителів віддалених мікрорайонів міста, де відсутні послуги міського електричного транспорту, – 574,5 тис.грн.

Обсяги компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок субвенції із державного бюджету становили 62239,1 тис.грн. (97,4% до плану), у тому числі за проїзд автотранспортом – 450,7 тис.грн., водним транспортом – 152,1 тис.грн., метрополітеном – 3482,3 тис. грн., залізничним транспортом – 7005,8 тис.грн., електротранспортом – 51148,2 тис.грн.

На інші заходи, пов’язані з економічною діяльністю, направлено 46056,4 тис.грн., у тому числі по загальному фонду – 2866,3 тис.грн. (47,3% до плану звітного періоду), по спеціальному фонду – 43190,1 тис.грн. (35,7% до річного плану), з них на:

– поповнення обігових коштів МКП „Дніпропетровські міські теплові мережі” – 1980,0 тис.грн., ДМКП „Інженерного захисту міста” – 223,9 тис.грн.;

– внески до статутних фондів комунальних підприємств – 43190,1 тис.грн., що становить 40,5% до плану (у тому числі: КП „Дніпроводоканал” Дніпропетровської міської ради – 10179,6 тис.грн., КПТПТЕ „Теплотранс” Дніпропетровської міської ради – 22921,9 тис.грн., КП „Управління по ремонту та експлуатації автошляхів” Дніпропетровської міської ради – 10088,6 тис.грн.)

По окремих програмах, затверджених міською радою, обсяг виконання становив від 2,0% до 75,0%, а саме по:

– Цільовій програмі з енергозбереження м. Дніпропетровська на 2013-2017 роки – 144,0 тис.грн. (2,0% до плану);

– Програмі розвитку малого та середнього підприємництва у м. Дніпропетровську на 2013-2015 роки – 52,2 тис.грн. (19,9% до плану);

– Програмі розвитку транспортного комплексу міста Дніпропетровська на 2012-2016 роки – 185,6 тис.грн. (20,0% до плану);

– Муніципальній програмі розвитку міжнародних зв’язків та підвищення інвестиційної привабливості міста Дніпропетровська на 2012-2016 роки – 184,8 тис.грн. (32,5% до плану);

– Програмі запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і оперативного реагування на них, оповіщення та захисту населення, забезпечення пожежної безпеки і умов безпечного відпочинку людей на водних об’єктах м. Дніпропетровська на 2011-2015 роки – 137,5 тис.грн. (33,5% до плану);

– Програмі розвитку відносин володіння, користування, розпорядження та обліку комунального нерухомого майна у місті Дніпропетровську на 2011-2015 роки – 238,2 тис.грн. (42,0% до плану);



– Програмі захисту прав споживачів м. Дніпропетровська на 2011-2015 роки – 106,7 тис.грн. (44,1% до плану);

– Програмі інформатизації Дніпропетровської міської ради на 2013-2016 роки – 700,3 тис.грн. (60,8 % до плану);

– Програмі забезпечення населення нижньої частини колишнього селища Таромське питним водопостачанням на 2013-2017 роки – 188,8 тис.грн. (63,6% до плану);

– Програмі розвитку сфери відпочинку, охорони та захисту інтелектуальної власності в м. Дніпропетровську на 2010-2020 роки – 59,4 тис. грн. (74,5% до плану);

– Комплексній програмі соціального захисту ветеранів війни та праці м. Дніпропетровська „Ветеран” на 2013-2017 роки на надання фінансової підтримки КП „Контакт” – 174,7 тис.грн. (78,8% до плану);

– Комплексній програмі соціального захисту інвалідів м. Дніпропетровська „Турбота” на 2013-2017 роки – 36,4 тис.грн. (100,0% до плану);

– Програмі з локалізації і ліквідації амброзії полинолистої та інших карантинних організмів на території м. Дніпропетровська на 2012-2016 роки – 12,2 тис.грн. (100,0% до плану).

Кошти спеціального фонду міського бюджету – фонду охорони навколишнього природного середовища використані у сумі 13998,3 тис.грн., що складає 29,7% до річного плану.

Ці кошти направлено на виконання природоохоронних заходів згідно з Програмою економічного і соціального розвитку міста на 2014 рік та Комплексною програмою охорони навколишнього природного середовища м. Дніпропетровська на 2011 – 2015 роки.

Протягом звітного періоду з цільового фонду міської ради згідно розпоряджень міського голови за листами-зверненнями головних розпорядників коштів міського бюджету та за пропозиціями постійної комісії міської ради з питань соціально-економічного розвитку, бюджету і фінансів направлено 2555,6 тис. грн., у тому числі на:

– погашення заборгованості, яка утворилась на 01.01.2014 по видатках, що здійснювались за рахунок коштів цільового фонду протягом 2013 року, – 120,1 тис. грн.;

– оплату спожитої електроенергії та покупної води, придбання коагулянту КП „Дніпро водо-канал” – 1300,0 тис. грн.;

– оплату спожитої електроенергії КП „Міськсвітло” – 79,6 тис. грн.; – виконання робіт з благоустрою міста – 496,7 тис. грн., а саме: придбання дощоприймачів (99,6

тис. грн.), пально-мастильних матеріалів (98,9 тис. грн.), туалет-кабінок „Мобільна” (58,7 тис. грн.), оплата робіт з видалення аварійних, сухостійних та фаутних дерев, обрізки та омолодження зелених насаджень на території о. Комсомольський Парку ім. Т. Г. Шевченка (158,8 тис. грн.), забезпечення підключення та роботи малої архітектурної форми з елементами водоспаду „Поріг ревучий” на території о. Комсомольський Парку ім. Т. Г. Шевченка (80,7 тис. грн.);

– проведення ремонтних робіт у житлових будинках, а саме: виконання поточного ремонту пасажирського ліфта за адресою: вул. Паршина, 6, бл. 1, 3 (55,8 тис. грн.);

– проведення ремонтних робіт в закладах освіти, а саме: проведення поточного ремонту м’якої покрівлі Комунального закладу освіти „Середня загальноосвітня школа № 97 імені П. І. Шкідченка” Дніпропетровської міської ради за адресою: вул. Братів Трофімових, 42 (99,9 тис. грн.);

– організацію святкового феєрверка під час проведення „Параду випускників – 2014” 30.05.2014 – 15,0 тис. грн.;

– проведення святкового салюту з нагоди відзначення 69-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, видання книги мемуарів учасника штурму Рейхстага Катериніна О.О. „Дорогами мого життя” – 112,9 тис. грн.;

– надання матеріальної допомоги мешканцям міста – 105,6 тис. грн.; – придбання поліграфічної та сувенірної продукції до Дня міста у 2014 році (125,6 тис. грн.); – поточний ремонт холу 1-го та 2-го поверху адміністративної будівлі Дніпропетровської міської

ради за адресою пр. Карла Маркса, 75 та приміщення (кім. 12) за адресою: вул. Мечникова, 6 (44,3 тис. грн.)



Через непроведення платежів територіальними органами Державної казначейської служби України станом на 01.10.2014 р. утворилась кредиторська заборгованість по видатках, які здійснювались за рахунок коштів цільового фонду у сумі 80,6 тис.грн.

На надання пільгового довготермінового кредиту для молоді на будівництво (реконструкцію) житла за рахунок коштів спеціального фонду міського бюджету направлено 199,9 тис.грн., з яких використано 78,7 тис.грн. На обслуговування зазначених кредитів направлено та використано 19,9 тис.грн.

За рахунок коштів міського бюджету на виконання доручень виборців депутатами міської ради спрямовано 13250,3 тис.грн., які використано:

– через надання субвенцій бюджетам районів у місті на проведення ремонтних робіт та придбання обладнання для установ та закладів освіти, придбання харчових наборів до свят, проведення поточного ремонту електромереж, міжпанельних швів, покрівель житлових будинків, благоустрою території районів – 8706,7 тис.грн.;

– через надання субвенції обласному бюджету на придбання медичного обладнання та інвентарю, проведення ремонтних робіт у закладах охорони здоров’я, лікування хворих та поранених, які постраждали у Донецькій та Луганській областях, придбання обладнання для Дніпропетровського обласного медичного ліцею-інтернату „Дніпро” – 2503,3 тис.грн.;

– проведення ремонтних робіт у житлових будинках – 1192,8 тис.грн.; – виконання робіт з благоустрою міста – 180,6 тис.грн.; – придбання обладнання та інвентарю, будівельних матеріалів для установ освіти – 244,1

тис.грн., охорони здоров’я – 202,6 тис.грн., культури та мистецтва – 60,9 тис.грн., центрів соціальної допомоги – 9,7 тис.грн.

– придбання обладнання для дитячих майданчиків – 149,6 тис.грн.Крім того, станом на 01.10.2014 погашено кредиторську заборгованість минулого року по

видатках, що здійснювались за дорученнями виборців, на загальну суму 3993,1 тис.грн.

За рахунок коштів міського бюджету обласному бюджету було надано субвенції на: – виконання доручень виборців депутатами міської ради – у сумі 2643,7 тис.грн. За рахунок

цих коштів погашено кредиторську заборгованість, яка була зареєстрована станом на 01.01.2014 у сумі 140,4 тис.грн.;

– створення матеріальних резервів для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків – 2051,0 тис.грн.;

– оснащення Єдиної регіональної оперативно-диспетчерської служби у Дніпропетровській області – 2000,0 тис.грн.

Крім того, протягом 9 місяців 2014 року перераховано коштів до державного бюджету (вилучення) у сумі 21084,7 тис.грн., що становить 82,6% до планових призначень, а також бюджетам районів у місті надано дотацію вирівнювання у сумі 104526,0 тис.грн. (99,1% до плану), іншу додаткову дотацію – у сумі 12738,1 тис.грн. (100,0% до плану).

Директор фінансово-економічногодепартаменту міської ради І.П. Дробітько


ЦІКАВА СТОРІНКА

ЯЛИНКИ, ЩО ВIДКРИЛИСЬНоворічно-різдвяні ялинки 2015 вже встановлені в Вашингтоні, Берліні,

Сеулі, Парижі, Вільнюсі, Ріо-де-Жанейро.

ЯЛИНКА У ВАШИНГТОНI

Церемонія відкриття ялинки, встанов-леної перед Білим домом, відбулася

у Вашингтоні. Запалив вогні на ній Пре-зидент США Барак Обама та його сім’я – перша леді Мішель Обама і їхні дочки Малія і Саша.Ця традиція була заведена в 1923 році президентом Калвіном Куліджем і жодно-го разу не порушувалася.

Найвищу у світі плавучу ялинку було відкрито у Бразилії. Під час відкрит-

тя, яке, за традицією, супроводжувалось феєрверком, на ялинці спалахнули 3 мільйони лампочок.85-метрове дерево стоїть на озері в Ріо-де-Жанейро, змонтоване з сталевих балок, воно важить більше 500 тонн.

ЯЛИНКА У ГЕРМАНII

ЯЛИНКА У БРАЗИЛII



ЯЛИНКА В IТАЛII

ЯЛИНКА У ВIЛЬНЮСI

ЯЛИНКА У СЕУЛI

В Італії різдвяну ялинку, що знахо-диться у містечку Губбіо, запалив

Папа. Вона представляє собою вели-чезну світлову інсталяцію, розміщену на горі і охоплює площу в 130 000 кв. м. Висота ялинки – понад 650 метрів.


ЯЛИНКА У ПАРИЖI



Улав Тун (Olav Thon) — 90-літній норвезький мільярдер. Увесь свій статок (близько 6 мільярдів доларів, по даним Forbes) він

вирішив витратити на фінансування медичних досліджень.Ні, сам Улав почуває себе чудово: він пройшов пішки або на ли-

жах ледве чи не всю Норвегію, і витрачає гроші зовсім не на те, щоб вирішити власні проблеми зі здоров’ям. Просто він вирішив, що гроші, які він заробляв протягом свого життя, краще витратити на корисну справу. «Однаково я не зможу забрати їх із собою», — пояснює він.

Увесь свій статок Улав Тун заробив сам, до останньої крони: він виріс у селі і почав бізнес із торгівлі лисячими шкурками. Потім пе-рейшов на готельну і ресторанну справу, і зараз у корпорацію Туна входить більш 450 об’єктів. Незважаючи на величезний статок, Улав Тун живе досить скромно, у пригороді Осло, і всім розвагам віддає перевагу прогулянкам на свіжому повітрі. Він одружений, але пря-мих спадкоємців у нього нема, так що всі свої мільярди він спокійно віддає на медичні дослідження, залишивши собі лише необхідний мінімум. «У мене є велосипед і лижі, а їм я небагато. Так що, думаю, усе буде добре», — сказав він в інтерв’ю газеті Dagbladet.

Ендрю КАРНЕГІ

Улав ТУН

Меценаты

ÌÅÖÅÍÀÒÈ ÑâIòóÌÅÖÅÍÀÒÈ ÑâIòóÌÅÖÅÍÀÒÈ ÑâIòó

Наприкінці 1930-х років неможливо було представити, щоб інваліди бра-ли участь в Олімпійських іграх. Після Другої світової війни, коли таких

людей у світі стало більше, цю можливість їм надав англійський нейрохірург Людвіг Гуттман. Його метою стало наступне: повернути ветеранам війни, що стали інвалідами, потяг до життя, та і саме життя. А, оскільки зробити це можна було тільки за допомогою самих ветеранів, то Гуттман зіграв на самій дзвінкій струні - бажанні людини бути кращим. Метод був простий, але діючий - прикуті до інвалідного крісла люди стали б займатися спортом і брати участь у змаганнях, але не у звичайних, а в аналогу олімпійських.

Незважаючи на те, що нейрохірург витрачав власні кошти на організацію спортивних змагань інвалідів, поїздки госпітальних команд, оренду спортив-них залів і споруд, рекламу, публікацію матеріалів і т.д., його завжди розгля-дали, у першу чергу, як людину милосердну.

Людвіг ГУТТМАН

А це сталеливарний магнат, що вибрався із самих низів і став все-таки до кінця 19 століття мільйонером (по сучасних мірках – мільярдером).

Його завжди розривали протиріччя – він був жадібний до скаредності, експлуатував робочих своїх заводів до кривавого поту, вичавлюючи кож-ний цент, і…набув репутації самого щедрого добродійника свого часу. Це його фрази - «Багатство це відповідальність» і «Хто вмре багатим - той вмре ганебно»...

На гроші мільярдера були відкриті і фінансувалися 3000 бібліотек, він заснував Університет Карнегі і знаменитий Технологічний інститут у Піттсбурзі, витративши 350 695 653 доларів США (близько 105 мільярдів доларів у наші дні) свого багатства. Перед смертю Карнегі пожертвував останні 30 000 000 “зелених” благодійним організаціям і пенсіонерам.


ІСТОРІЯ


Олександр Миколайович ПОЛЬ

Володимир Миколайович ХРІННИКОВ

Меценаты

З іменем Олександра Миколайовича Поля пов’язаний розвиток металургії України,

він купує ділянки землі в Катеринославі під будівництво заводів, вкладає гроші в будів-ництво мостів. Колекція старожитностей, зі-брана ним, поклала початок заснуванню іс-торичного музею.В Катеринославському реальному училищі, попечителем якого був Олександр Микола-йович, заснували стипендію його імені, також він входив до складу попечительської ради Маріїнської жіночої гімназії.

Хрінников Володимир Миколайович – міс-цевий меценат українства, засновник

газети-щотижневика “Запоріжжя”, перший номер якої редагував Д. Яворницький (уряд заборонив подальший вихід газети).В. Хрінников, будучи членом товариства “Просвіта”, надав йому допомогу в будівництві приміщення в селі Мануйлівка; фінансував ви-дання праць Д.І. Яворницького; брав участь у фінансуванні Катеринославського щотижне-вика “Дніпрові хвилі”.

МеценаМеценаМеценатититиМеценатиМеценаМеценаМеценатиМеценатиМеценатиМеценаМеценаМеценатиМеценаМеценаМеценаМеценатититиМеценатиМеценаМеценаМеценатиМеценатиМеценатиМеценаМеценаМеценатиМеценаКатеринославаКатеринославаКатеринославаКатеринославаКатеринославаКатеринославаКатеринославаКатеринославаКатеринославаКатеринославаКатеринославаКатеринослава

МеценаМеценаМеценаКатеринослава



МеценаМеценаМецена



Меценаты

ГЕОРГИЙ ПЕТРОВИЧ АЛЕКСЕЕВ: служение городу Екатеринославу и Приднепровью

В 2014 г. исполнилось 180 лет со дня рождения и 100 лет со дня смерти Г.П. Алексеева – одной из

знаковых личностей в истории Приднепровья конца XIX – начала XX веков.

Георгий Петрович Алексеев (1834–1914) – активный деятель структур дворянского, го-родского и губернского самоуправления, один из самых известных общественных деятелей Екатеринославщины. Происходил из известной дво-рянской династии Алексеевых, осевших на Екатери-нославщине еще в конце XVIII в.

Родился 14 (26) мая 1834 г. в селе Котовка (ныне Магдалиновского района), где располагалось ро-довое имение семьи. В 1855 г. окончил юридичес-кий факультет Харьковского университета со сте-пенью кандидата наук. С 1874 по 1887 гг. занимал должность Екатеринославского губернского пред-водителя дворянства. С 1869 г. являлся гласным Екатеринославского губернского земства от Ново-московского уезда. С 1875 г. был также гласным Екатеринославской городской Думы. По должности предводителя дворянства возглавлял заседания Ека-теринославского губернского земского собрания. Получил высокие звания на придворной службе: камер-юнкер, камергер, а с 1885 г. гофмейстер Рос-сийского Императорского двора.

Г.П. Алексеев являлся одним из наиболее авторитетных людей Екатеринославщины. Он при-ложил немало усилий для развития инфраструктуры и культурных заведений региона. Главной заслугой Г.П. Алексеева перед городом и регионом явилось то, что вместе с известным промышленником и меценатом А.Н. Полем, он пропагандировал и от-стаивал перед центральным правительством идею о необходимости проведения железной дороги через Екатеринослав. Пользуясь связями при им-ператорском дворе и в правительстве, Г.П. Алек-сеев вел переговоры по этому вопросу в Санкт-Петербурге, завершившиеся успехом. В 1884 г. через Екатеринослав была проведена Екатерининская (ныне Приднепровская) железная дорога, открыт железнодорожный вокзал. Это событие положило начало периоду «промышленного бума», ставшему поистине золотым веком в истории Екатериносла-ва и губернии. В 1887 г. за заслуги перед городом Г.П. Алексеев и А.Н. Поль первыми получили звание «Почетный гражданин города Екатеринослава».

Г.П. Алексеев также весьма активно проявил себя на ниве благотворительности. С 1866 г. он был почетным попечителем Екатеринославской муж-ской классической гимназии. Он щедро выделял денежные средства учительскому составу, учащимся

Родовое имение семьи в селе Котовка (ныне Магдалиновского района)


ІСТОРІЯ

МеценаМеценаМеценаМеценаМеценаМеценатититиМеценатиМеценаМеценаМеценатиМеценатиМеценатиМеценаМеценаМеценатиМеценаГЕОРГИЙ ПЕТРОВИЧ АЛЕКСЕЕВ:

МеценаМеценаМеценатититиМеценатиМеценаМеценаМеценатиМеценатиМеценатиМеценаМеценаМеценатиМеценаКатеринославаКатеринославаКатеринославаКатеринославаКатеринославаКатеринослава




МеценаМеценаМецена


гимназии, основал в ней ряд стипендий, в частности, стипендии имени императора Александра II и имени графа Д. Толстого. Долгое время с 1856 г. Г.П. Алексе-ев был попечителем, а фактически являлся спонсо-ром Екатеринославского уездного училища. С 1856 по 1867 г. он выделил училищу на различные цели 10233 руб. Сделал многочисленные пожертвования бедным горожанам Екатеринослава различных ве-роисповеданий, на развитие городской библиотеки, на развитие села Котовка (современный Магдали-новский район), где находилось родовое имение Алексеевых.

Г.П. Алексеев находился в дружеских отношени-ях с известным историком, археологом, этнографом Д.И. Яворницким, оказывал ему всестороннюю под-держку. Интересной стороной деятельности Г.П. Алексеева стало его увлечение коллекционировани-ем: книги, монеты, фарфор, стекло и даже половец-кие «каменные бабы». Как нумизмат-коллекционер и исследователь, он стал автором нескольких публика-ций, книги «Историко-нумизматическое исследова-ние о Херсонской монете святого равно апостольного великого князя Владимира и его супруги, царевны Анны, и о бронзовом медальоне древнего Херсо-неса-Таврического, а также описание семнадца-ти херсонских монет» (Санкт-Петербург, 1886). Г.П. Алексеев стал почетным членом Императорского русского археологического общества, почетным членом архивных комиссий и советов музеев во Владимире, Екатеринославе и Полтаве.

Предводитель дворянства собрал ценную кол-лекцию предметов старины, часть которой сегодня хранится в фондах ДНИМ имени Д.И. Яворницкого. В 4-м зале музея сегодня можно увидеть парадный портрет Г.П. Алексеева, жалованную грамоту на дворянство, каталог личной библиотеки. В фондах

музея сохранились уникальные документы, отража-ющие деятельность Г.П. Алексеева. Например, это письмо-приглашение на имя Г.П. Алексеева на обед в Зимнем дворце в г. Санкт-Петербург (1884 г.) в свя-зи с тем, что он был назначен дежурным камергером при наследнике императорского престола, в кон-верте с надписью «Камергер Императорскаго дво-ра». Интересны финансовые документы Г.П. Алексе-ева – автограф знаменитого ювелира К. Фаберже на финансовом счете за покупки и счет первого в мире супермаркета – магазина Аристида Бусико в Париже 1876 г., который посещал Г.П. Алексеев.

Г.П. Алексеев изображен вместе с Д.И. Явор-ницким и другими культурными деятелями в об-разе казаков на знаменитой картине И.Е. Репина «Запорожцы пишут письмо турецкому султану». Характерный затылок Г.П. Алексеева изображен в центре на переднем плане картины.

Скончался Г.П. Алексеев 15 (28) февраля 1914 г. в Екатеринославе. Прах был захоронен в Екатеринос-лаве, а позднее перенесен в родовое имение Котов-ка. Могила была разрушена в советский период.

В честь двойного юбилея Г.П. Алексеева раз-вернута выставка его памяти в экспозиции Музея истории местного самоуправления Днепропетров-ской области (здание областного совета, просп. Кирова, 2, комн. 221, тел. 744-13-46). На выставке экспонируются автограф, документы и фотогра-фии Г.П. Алексеева, а также предметы дворянской культуры конца XIX – начала XX вв. из фондов Дне-пропетровского национального исторического му-зея имени Д.И. Яворницкого.

Максим КАВУН,заведующий Музеем истории местного

самоуправления Днепропетровской области(отдел ДНИМ имени Д.И. Яворницкого)

Меценаты

Мужская классическая гимназия


ІСТОРІЯ


ІСТОРІЯ

Кавун 2

В начале XX века Новый Год, который сейчас при-нято считать чуть ли не самым главным праздни-

ком в году, не считался таковым. Сто лет назад, когда еще господствовало религиозное мышление, екате-ринославцы основное внимание уделяли празднику Рождества Христова. Оба праздника прекрасно ужи-вались друг с другом, предоставляя жителям города целую неделю новогодних торжеств. Анализ празд-нования Нового 1915 года в Екатеринославе откры-вает неожиданные параллели с современностью – это был праздник во время боевых действий.

ПРАЗДНИК, ОМРАЧЕННЫЙ ВОЙНОЙ Новый 1915 год Екатеринослав встречал в услови-

ях начавшейся Первой Мировой войны. Естественно, это наложило отпечаток на весь перечень и цере-мониал празднований. Богатейший город – символ «железной лихорадки», элита которого привыкла беззаботно проводить время в многочисленных теа-трах и клубах, привыкал жить в условиях постоянной войны.

Главным новшеством встречи Нового 1915 года стала отправка подарков в действующую армию. На первой полосе декабрьских номеров газеты «При-днепровский край» несколько раз было напечатано распоряжение «О приеме и отправке в действую-щую армию рождественских подарков» с подроб-ными рекомендациями. Екатеринославцы массово откликнулись на призыв морально поддержать зем-ляков-воинов. Как писала газета «Приднепровский край» 30 декабря 1914 г.: «В числе подарков, отправ-

ленных из Екатеринослава, находится 35 ящиков для солдатов 281-го Новомосковскаго полка. Эти подар-ки посланы учащими и учащимися екатеринослав-скаго 2-го имени Цесаревича Алексея Николаевича реального училища». Инициатива сбора принадле-жала директору училища Д.Н. Финакову. Что же со-держали подарки в армию? «Дети стали приносить подарки-мешочки, в каждый мешочек входили чай, сахар, почтовая бумага с конвертами, карандаш, ле-денцы, нитки, иголки, мыло, семечки, ложка, кисет с табаком, спичками и кресало, письмецо солдатику с разными пожеланиями, а некоторыя дети положили в свои мешочки еще и свистки. Таких мешочков было собрано 300. Кроме того, было отправлено: 80 науш-ников, 65 пар перчаток, 55 пар теплых перчаток, 10 теплых жилетов, 3 башлыка, 20 теплых рубах, 20 на-пульсников и 3 пуда сала». Кроме списков подарков, местные газеты активно печатали также письма-по-здравления воинов с фронта родным в Екатеринос-лаве.

Официальную церемонию пришлось отменитьВесь декабрь 1914 г. в газете «Приднепровский

край» на первой полосе печаталось объявление губернатора, сделанное по согласованию с еписко-пом Екатеринославским, губернским предводителем дворянства и другими начальствующими лицами: «В виду переживаемых в настоящее время особой важности событий <…> новогодния взаимныя по-здравления, устраиваемыя ежегодно в Потемкин-ском Дворце совершенно отменяются». При этом указывалось: «Вместе с сим мы все указанныя лица

Как праздновали

Новый Годв Екатеринославе

100 лет назад


ІСТОРІЯ

Кавун 2

и наши семьи покорнейше просим никого не без-покоиться приносить нам поздравления на домах». Желающим заменить взаимные визиты предлагалось внести пожертвования в Канцелярию губернатора до 2-х часов дня 30 декабря. Половина пожертвований предназначалась для детей-сирот воинов в приюте наследника цесаревича Алексея, а вторая половина должна была пойти на сооружение храма-памятника при больнице Красного Креста в память о погибших воинах Первой Мировой войны. Интересное добав-ление: «Лица, внесшия указанныя пожертвования вместо визитов, признаются исполнившими все но-вогодния поздравления».

ЕЛКИ В ГОСПИТАЛЯХ И ПРИЮТАХ По случаю рождественских и новогодних тор-

жеств устраивались традиционные елки. В 1914 г. в праздничные заботы добавились новые неожидан-ные элементы. В конце декабря были устроены елки в госпиталях и приютах для детей сирот воинов, пав-ших на фронте.

Понятия «городской елки», как сейчас, сто лет на-зад не существовало. Главной по значению в конце 1914 г. стала «елка для раненых в Дворянском лаза-рете», которую открыли 25 декабря в 4 часа дня. «В устройстве елки и составлении подарков для ране-ных большое участие принимали ученицы Мариин-ской женской гимназии, на расходы по елке собрав-шия деньги, полученныя путем экономии в завтраках. В программу праздника вошло и хоровое пение, и разнообразныя сольные выступления». Газета «При-днепровский край» особо отмечала, что даже те ра-

неные, которые лишены были возможности самосто-ятельно прийти в большой зал, «просили внести их на кроватях». Открыл елку губернский предводитель дворянства, по совместительству председатель мест-ного отделения Красного Креста, князь Н.П. Урусов с супругой. На следующий день, 26 декабря, под его же руководством была открыта елка для раненых в глав-ном госпитале Красного Креста. Губернское земство устроило елку для раненых в Губернской земской больнице (ныне областная больница имени Мечни-кова).

Губернатор почтил своим вниманием несколь-ко госпиталей, где были устроены елки. Например, «в сочельник в госпитале Наследника Цесаревича Алексея Николаевича, в присутствии начальника гу-бернии В.А. Колобова и его супруги, были зажжены для раненых 8 красиво убранных елок. Раненые про-вели вечер очень весело, им были розданы пакеты с лакомствами и папиросами». В госпитале обще-земского союза устроили еще более масштабное празднование, с концертом. Медсестры госпиталя добавили к уже выделенной сумме на подарки во-инам собранные между собой средства. «Много удовольствия доставил раненым и концерт, в кото-ром участвовали артисты Зимняго театра Ингелевич, Ниров, Весеньев, Павлов, г-жи Талисман и Берман, гг. Эйдлин и Губергриц и артисты цирка, во главе с клоунами Эйженом и Лепомом».

Пожертвовать на устройство елок для раненых воинов в канун 1915 года сочли своим долгом все уважаемые люди города, начиная с городского голо-


ІСТОРІЯ

вы, и главные финансовые учреждения. В частности, супруга городского головы О.Х. Способная внесла 25 руб., городская управа – 150 руб., Азовско-Донской банк – 25 руб., Петроградский международный банк – 100 руб.

«БЕСПРЕРЫВНОЕ ВЕСЕЛЬЕ» В ТЕАТРАХ И РЕСТОРАНАХ Несмотря на войну, екатеринославцы с удоволь-

ствием заполняли в предпраздничные дни театраль-ные и концертные залы. К примеру, Зимний театр в анонсе указывал, что «праздничный репертуар со-ставлен весьма разнообразно». 29 декабря 1914 г. показан спектакль «Петроградския трущобы», «пе-ределка известнаго романа Крестовского». К слову, именно по этому роману был поставлен популярный в 1990-е годы сериал «Петербургские тайны». 27 декабря «артисты весело и оживленно разыграли» фарс «Ложе султана», изобиловавший всевозможны-ми трюками. 30 декабря публике представили весе-лый фарс «Приют Магдалины». Как отмечал газетный критик, «спектакли проходят при полных сборах». Ну а 31 декабря анонсировалось так: «спектакль-галла 1) веселая комедия-фарс «Рай Магомета» в трех дей-ствиях; 2) Встреча Новаго и проводы стараго года. Грандиозное «Кабарэ». Соединенными силами арти-стов г. Екатеринослава. Драмы, Оперетты, Еврейской труппы, Цирка и Кафе-шантана. С 12 ½ часов начало

Кабарэ. Безпрерывное веселье. Лица, взявшие биле-ты на спектакль, не меньше рубля остаются на Каба-рэ. Вход на Кабарэ один руб.».

Московский цирк Ж.А. Труцци на Озерной площа-ди 30 декабря показал «Большое экстраординарное представление»: участвовали «Горные орлы», «Лета-ющие люди» и др. 31 декабря анонсировалось боль-шое представление «Встреча Новаго Года». В том же духе был выдержан репертуар остальных местных театров. Театр «Солей» 31 декабря показал «сильную драму» в 3 частях «В урагане страстей», и драму в 3 частях «Катастрофа на железной дороге». Театр «Ко-лизей» 31 декабря показал «небывалую по захваты-вающему интересу драму из еврейской жизни в 3-х частях «Страдалица Лия (Казненный жизнью)». Не отставали от театров и клубов рестораны. «Перво-классный ресторан «Аполло». Проспект, дом Ботте. Сегодня Среда 31-го Декабря. Торжественная встре-ча Новаго Года при участии всей программы арти-стических сил».

Как видим, военная тема практически обошла сто-роной репертуар театрально-концертных заведений. И только театр «Модерн» 31 декабря, 1 и 2 января показал военную картину «Долой презренныя око-вы» о борьбе Бельгии против немецких оккупантов. Заявлена была «военная хроника длиной 2800 ме-тров».


ІСТОРІЯ

Некоторые театры сделали упор на набиравший силу кинематограф, но показывали с его помощью также классику. «Театр Палас. Во вновь выстроенном украинском доме В.Н. Хренникова [сейчас гранд-отель «Украина» – М.К.]. Вниманию публики! Спе-шите видеть чудо! Сегодня великий день праздника в области кинематографа. Наконец-то дождались, величайшее изобретение Эдисона «Кинетофон». 30, 31-го декабря и 1-го января. Будет демонстриро-ваться сенсация 20-го века «Кинетофон» Эдиссона поющий и говорящий кинематограф». В программе значились: опера «Аида» в исполнении Итальянско-го Королевского театра, популярный оперный дуэт «Будешь моею маленькой женой (дорогой мой дру-жок)» в исполнении Петроградского «Палас-театра».

Магазины агитировали клиентов: «Трезвая встре-ча Новаго Года».

В канун нового, 1915 года, война, казалось, не проникла только на страницы екатеринославской прессы, которые были предоставлены рекламе. Предновогодние газеты, как и всегда, были запол-нены целыми полосами рекламы магазинов, где наперебой предлагались праздничные скидки на продукцию. Вот самые оригинальные из новогодних объявлений конца 1914 года:

«На счастье к Новому году. Фабричный магазин новинок собственного производства И.Г. Альперо-вича из Ялты. Проспект, под Центральной Гостинни-цей… Оригинальныя и изящныя вещи из перламутра, раковин, янтаря, коралла, серебра, сардолика, агата, аванторина (собрание любви) и др.».

«Для праздничных подарков шерстянные и бума-зеевые остатки и другие товары трико для дамских платьев от 35 коп. аршин. В магазине Л.М. Гольдштей-на».

«Много шика мало денег. Практичные рожде-ственские подарки ювелирной имитации от 50 коп. до 50 рублей. Французский магазин помещается в магазине «К.А. Торопыгин». Проспект, под Централь-ной гостинницей».

«Фабрика Конфект и Шоколада «Юнона». Про-спект, дом Штейна. Доводит до сведения жителей гор. Екатеринослава и его окрестностей, что к празд-нику Рождества Христова приготовлены в большом

количестве: свежие конфекты, шоколад, мармелад, ирис, мон-пасье, пряники, цу-каты и всякия дру-гия кондитерския приготовления для елочных украшений. Цены фабричныя».

«Кондитерская «Ренессанс». Трез-вая встреча Новаго Года. Заблаговре-менная запись на столы. Ужины из 3-х блюд 1 р.».

«К встрече Новаго Года. Запаситесь приятным и полезным для здоровья напитком – радиоактивной столовой водой «Кувака». Александровская, 39. До-ставка на дом».

Новый Год встретили молебномИ, тем не менее, несмотря на обилие чисто развле-

кательных мероприятий, не забывали екатеринос-лавцы о духовном. Молебны по случаю наступления Нового Года прошли во всех храмах Екатеринослава. Об этом было специально объявлено в газете «При-днепровский край» «В ночь под Новый год во всех приходских городских храмах будут совершены в 12 ч. торжественныя новогодния молебствия. В Кафе-дральном соборе молебен совершит преосвящен-нейший епископ Агапит; начало звонов в 11 ½ ч. В самый день Новаго года владыка совершит в соборе литургию, и после оной молебен в сослужении духо-венства; облачение желтое».

Как видим, встреча Нового года в нашем городе сто лет назад, отличалась большим своеобрази-ем, переплетением торжественного и трагиче-ского, на что наложили свой отпечаток военные действия. Но даже в этих условиях жители города, каждый на свой вкус и культурный уровень, смогли искренне порадоваться новогоднему празднику.

Максим КАВУН, заведующий Музеем истории местного

самоуправления Днепропетровской области (отдел ДНИМ имени Д.И. Яворницкого)


ІСТОРІЯ

КАЛЕНДАР РИМСЬКИЙ, ГРЕЦЬКИЙ ЧИ ТУРЕЦЬКИЙ?

Щойно виокремивши себе з живої природи, людина не полишала спроб впорядкувати навколишній світ,

прагнула пізнати таємницю плинності часу та циклічності сонячного року. Археологам відомий ще стародавній ка-лендар черняхівської культури (II-V ст. н.е.), з села Кам’янка -Дніпровська. Він має форму трьохручної чашї, прикраше-ної малюнком-орнаментом, що відображає пори року та відповідні для них погодні умови. Процес створення до-сконалого календаря тривав не одне тисячоліття.

«Римляни завжди перемагають, але ніколи не зна-ють, коли це трапилося», - говорив Юлій Цезар. Видат-ному полководцю було би прикро, якби нащадки мали проблеми з визначенням дат його військових здобутків. Спираючись на поради грецького астронома Созігена, Цезар розпорядився узгодити тривалість календарного року із сонячним так, щоби дати весняного та осіннього сонцестояння щороку співпадали. Календар був запро-ваджений з 1 січня 45 року до н. е., й отримав назву «юлі-анський» від імені засновника. Але рік «юліанського» ка-лендаря вийшов на 11 хвилин та 14 секунд довшим за справжній сонячний рік. За 128 років різниця становила близько одного дня, а за півтора тисячоліття календар відстав аж на 10 днів!

Тому в 1582 році Папа Римський Григорій XIII запрова-див новий календар, який враховував цю різницю. Вдо-сконалений календар стали називати «григоріанський». Світова спільнота прийняла його як міжнародний стан-дарт, хоча костянтинопольський патріарх Ієремія II відки-нув ідею перейти на новий календар, пояснивши, що це не відповідає канонічним правилам святкування Велико-дня. Так що зараз у нас православні та греко-католики у світському житті користуються григоріанським календа-рем, а у визначенні релігійних свят – «юліанським». Та-ким чином настання Нового року всі відзначають 1 січня,

а Різдво Христове католики святкують 25 грудня, у той час як православні та греко-католики – 7 січня.

У XVI столітті більша частина України, а також Поль-ща, Білорусь та Литва входили до складу однієї держави, яка мала назву Річ Посполита. Стосунки між польською католицькою церквою та українською православною були дуже напружені й на цьому тлі спроби запрова-дження григоріанського календаря в мирському житті православними сприймалися як «бісівські витівки», які примушують людей їсти скоромне під час посту та пра-цювати у святкові дні. Негативно сприймали новий ка-лендар і «захисники православної віри» запорозькі коза-ки, у володінні яких на той час, як свідчать дослідження сучасних археологів, перебувало місто Самарь (поруч із с.Шевченко Самарського району Дніпропетровська).

На підконтрольних Речі Посполитій українських тери-торіях бюрократична машина поступово сприйняла но-вий календар, суди і канцелярії почали видавати декрети, постанови та позови згідно з григоріанським стилем. А на територіях, які підкорялися Російській імперії, збері-гався старий календар. «На праздникъ Рождества Хрсто-ва на срочное время от 15 декабра до 20-го генваря Кол-пакова з присутва в Черкаскъ отпустилъ», - говориться в листі запорожця Івана Водолазького до Кошового від 24 грудня 1747 року.

Щоправда, святкували козаки трохи не так, як зараз. В останній день року козацькі достойники та нечинов-ний люд традиційно відвідували родичів або знайомих, а також ходили до лазні, щоби зустріти новий рік чис-тими. Салюти та велелюдні урочистості відбувалися не в ніч із 31 грудня на 1 січня, а були приурочені до Різдва та Водохрещі. Свято Різдва розпочиналося молебном у Січовій церкві. Із самого ранку всі козаки збиралися на площі перед церквою та стояли тут рядами по куренях,

Кістяна пластина із насічками, розташованими в певному порядку, – таку загадкову знахідку виявили на Ігренському півострові дніпропетровські краєзнавці В.Бінкевич та В.Камеко. За допомогою радіовуглецевого аналізу вдалося встановити вік пластини – близько 5 тисяч років. Проаналізувавши кількість і характер розташування груп насічок, дослідники зробили висновок: це стародавній календар на 360 діб.


Тому в 1582 році Папа Римський Григорій XIII запрова-див новий календар, який враховував цю різницю. Вдо-сконалений календар стали називати «григоріанський». Світова спільнота прийняла його як міжнародний стан-дарт, хоча костянтинопольський патріарх Ієремія II відки-нув ідею перейти на новий календар, пояснивши, що це не відповідає канонічним правилам святкування Велико-дня. Так що зараз у нас православні та греко-католики у світському житті користуються григоріанським календа-рем, а у визначенні релігійних свят – «юліанським». Та-ким чином настання Нового року всі відзначають 1 січня,

листі запорожця Івана Водолазького до Кошового від 24 грудня 1747 року.

Щоправда, святкували козаки трохи не так, як зараз. В останній день року козацькі достойники та нечинов-ний люд традиційно відвідували родичів або знайомих, а також ходили до лазні, щоби зустріти новий рік чис-тими. Салюти та велелюдні урочистості відбувалися не в ніч із 31 грудня на 1 січня, а були приурочені до Різдва та Водохрещі. Свято Різдва розпочиналося молебном у Січовій церкві. Із самого ранку всі козаки збиралися на площі перед церквою та стояли тут рядами по куренях,


ІСТОРІЯ

скинувши шапки, до завершення богослужіння. Як пише Д.Яворницький, у цей день запорожці вдягали найкра-щий одяг, озброювалися найкращою зброєю. Над кож-ним куренем майоріли особливі розмальовані прапори, котрі тримали хорунжі, сидячи на баских, чудово при-браних конях.

За різдвяний стіл традиційно сідали після появи на небі першої вечірньої зірки. Вечеря розпочиналася з куштування «багатої куті», яку готували з обробленого в ступі пшеничного зерна, яке запікали в глиняному гор-щику. У страву додавали товчений мак, волоські горіхи, родзинки та мед. Разом із кутею на столі мало бути 12 пісних страв по числу апостолів. З давніх-давен роль но-ворічної ялинки в Україні відігравав оздоблений стрічка-ми, калиною, паперовими чи засушеними квітами сніп із відбірних колосків жита чи пшениці. Дідух сплітали таким чином, що він нагадував розгалужене дерево – символ роду. Сама назва «дідух» - розшифровується як «дух ді-дів, предків».

З наступного дня і протягом цілого тижня запорізькі ко-заки ходили вітати зі святом кошового, суддю, писаря й оса-вула, приносили їм подарунки, частувалися та пригощалися різними напоями, стріляли з гармат. Іноді на свята влашто-вували змагання, билися «лава на лаву». «Для цього вони увечері збиралися на січовій площі, розбивалися на дві лави або групи, одну з яких становили верхні, а другу нижні курені, й розпочинали бій», - розповідає Д.І.Яворницький. Пізніми вечорами розважалися грою в карти.

За версією літописця, одного разу святкове картяр-ство навіть врятувало Січ від татарського штурму. «Року від розподілу стихій 7183, а від сповиття пеленами у Ві-фліємі Маляти, що небо хмарами повиває, 1675. Турець-кий султан, сподіваючися побачити Січовий кіш розоре-ним, прислав на те діло кораблями від Константинополя в Крим минулої осені п’ятнадцять тисяч найвиборніших янчар та й велів кримському ханові подбати в наступну зиму з цими янчарами та кримською ордою, щоб до ре-шти вибити запорожців, а їхню Січ розорити дощенту», - писав козацький літописець Самійло Величко. Штурм турки підгадали під різдвяні свята, коли «військо має звичку гуляти й підпити», а частина запорожців розходи-лися по зимівниках.

На третю тоді чи четверту ніч після Різдва, опівночі, розповідає літописець, хан наблизився до Січі й тихо «зняв» січову сторожу. Сподівався, що козаки сплять п’яні, але виявилося, що тверезих було більше, ніж п’яних

і частина з них не спали, а грали в карти. Картярі поба-чили у вікно, що вороги вдерлися на територію Січі, й тихцем побудили січовиків, які спочивали. Найкращих стрільців поставили біля вікон, а решта заряджали їм мушкети, даючи можливість безперервно стріляти в на-товп яничарів. Останні, плануючи порізати запорожців сплячими, не зайняли зручних для бою позицій і були майже всі знищені. Ось така трапилася запорожцям різд-вяна «розвага». Як бачимо з цитати С.Величка, у XVII сто-літті козаки ще користувались подвійним літочисленням – відраховуючи час і від «сотворення світу», і від наро-дження Христа.

Загалом, запорожці орієнтувалися в дуже різних ка-лендарях. «Вашего рамазана 11 числа...», - писав у 1750 році кримському хану Аслан-Ґірею кошовий отаман Я. Ігнатович. «Рамазан», «раджаб», «сафар», «шаабан», «шаввал», «джумада-отх-тані»... Назви місяців мусуль-манського календаря часто зустрічаються у запорозь-ко-татарському діловому листуванні. Але, за великим рахунком, всі ці календарні питання козаки сприймали філософськи. «Числа не знаємо, бо календаря не маємо, місяць у небі, рік у книзі, а день такий у нас, як і в вас — поцілуй у голе гузно кожного з нас...» - говориться у слав-нозвісному «Листі запорожців до турецького султана».

В умовах, коли війна становить зміст життя, кожен день сприймається як подарунок долі. Немає далекосяж-них планів на майбутнє. Немає незавершених справ, які б тягнули в минуле. Є лише славний дух предків – твоя душа лицаря. Лише буття – тут і зараз. Лише мить між минулим і майбутнім. Із таких миттєвостей, як намисто, складалося життя запорожця. А рахувати роки для воїна – погана прикмета...

Підготовлено за сприяння Інституту суспільних досліджень.

Олег РЕПАН


янчар та й велів кримському ханові подбати в наступну зиму з цими янчарами та кримською ордою, щоб до ре-шти вибити запорожців, а їхню Січ розорити дощенту», - писав козацький літописець Самійло Величко. Штурм турки підгадали під різдвяні свята, коли «військо має звичку гуляти й підпити», а частина запорожців розходи-лися по зимівниках.

На третю тоді чи четверту ніч після Різдва, опівночі, розповідає літописець, хан наблизився до Січі й тихо «зняв» січову сторожу. Сподівався, що козаки сплять п’яні, але виявилося, що тверезих було більше, ніж п’яних

нозвісному «Листі запорожців до турецького султана». В умовах, коли війна становить зміст життя, кожен

день сприймається як подарунок долі. Немає далекосяж-них планів на майбутнє. Немає незавершених справ, які б тягнули в минуле. Є лише славний дух предків – твоя душа лицаря. Лише буття – тут і зараз. Лише мить між минулим і майбутнім. Із таких миттєвостей, як намисто, складалося життя запорожця. А рахувати роки для воїна – погана прикмета...

Підготовлено за сприяння Інституту суспільних досліджень.

Олег РЕПАН

Календар запорозький настінний, ХVІІІ ст. Знайдений у старого козака в Межигірському

монастирі. Зберігається в Дніпропетровському історичному музеї ім.Д. Яворницького

36 ВІСНИК ДМР // ГРУДЕНЬ 2014 36 ВІСНИК ДМР // ГРУДЕНЬ 2014

ІСТОРІЯ

Місто зі сторінок газет...

Вулиця Сєрова..1980 рік

Новий житловий будинок на розі Артемівської та Комсомольської1951 рік

VISNYK.DMR.ORG.UA // ГРУДЕНЬ 2014 37 VISNYK.DMR.ORG.UA // ГРУДЕНЬ 2014 37

ІСТОРІЯ

ЗГАДАЙМО,як це було!

Проспект ім. Газети «Правда». 1980 р.

Будівля державного універсітету у Дніпропетровську. 1946 рік.


ІСТОРІЯ

ЗА ГОРАМИ за Карпатами, за тремя речными перекатами не один месяц и не один год росла-поживала, всех кра-сотой удивляла зелёная и и пушистая, высокая и ветвистая чудо-ёлка.

Ой, что было дальше… поверить трудно. Заяц (а Заяц врать не станет) доверительно сказал, что сам видел, как ель взлетела ракетой и совершила мягкую посадку в самом центре вели-кого города – Днепропетровска.

Лиса говорит, что это сказки, пото-му что ветви первой космической ско-рости не выдержат. И она, сделав умное лицо, наговорила всякой всячины.

Волк был краток. «Ну, Заяц, пого-ди!». А всё это дело никак и объяснить нельзя, кроме как сказкой.

Итак, пора сказку начинать про дело дивное, совершённое по всем правилам сказочным для людей больших и детей их маленьких.

Ещё в то время, когда Новый год со-бирался к нам в гости, а Снегурочки бегали на примерку к портным, собра-

лись умелые работники – на все руки мастера. Кран с длинным хоботом при-катил. Дружно ухнули, гикнули ра-ботники, ёлку на круг поставили в се-ребряную тарелку, да ещё стеклянное кольцо самоцветное соорудили. Самый старший работник кинул шапку оземь – на том месте сказочный город вырос.

Вот леса,Да не из леса.А на тех лесахВертится Лиса.Тем, кто понял присказку,– бубли-

ков вязка. Для детей и взрослых про-должаем сказку.

Светофор зелёным глазом подмиг-нул – сразу ракетчики прикатили. Та-кие ракеты привезли, что только сме-лым ребятам в пору на них кататься.

Услышав шум, старый колодезный журавль приковылял. Раньше он воду доставал, а теперь на пенсии. Скучно стало: решил ребят прыжкам обучать.

Волшебница-Снегурочка принесла игрушки и украшения диковинные. Та-ких нигде нет. Нарядилась ель в самые лучшие наряды. Все, кто ни глянет, оторвать глаз не могут. Даже старый Ворон, уж на что все виды видывал, и тот, как ель увидел, сел на столб и за-мер.

Тут трактор затарахтел, он карусель притащил. От шума в норе Бобёр про-снулся. Ворчал поначалу. Потом с гор-ки на собственном хвосте съехал – по-веселел. Вынул Бобёр из-за маленького уха большой карандаш и про ёлочные чудеса ребятам стишки сочинял. Вот они:

Тот, кто не соня,Встаёт спозаранку,Сможет сыгратьНа огромной шарманке.И ещё:Ой, ля-ля! Ой, ля-ля!

Кто не видел Журавля?Все на площадь приходитеИ друзей с собой зовите!Баран к ёлке забегал. Ну что с него

взять? Баран есть баран: хвастал, что у ёлки шашлыки из баранины продают.

А ночью, когда всё стихло, к глав-ной ёлке приходил Медведь. Звонил в колокол. Долго на ёлку смотрел, даже хвост немножко примёрз. Все продав-цы к тому времени ушли, но медведь не очень огорчился, потому что есть ему не положено. Ему положено спать да лапу сосать.

И вот всё, что нужно, было сделано.С Большой горы ребята катаются,

подошв не жалея. В тире пальба идёт. Карусель вертится. Блины горячие на сковородках подпрыгивают. И вдруг… всё сразу остановилось. Тихо-тихо ста-ло. А всё потому, что… появилось чудо. Хотя это никакое не чудо, а настоящий лу-но-ход. В луноходе Главный Дед-Мороз едет с волшебным посохом в руке.

Кое-кто от удивления даже рот от-крыл – на сковородке блин пригорел.

В это время музыка заиграла. Народ расступился. Главный Дед-Мороз со свитой сошёл с лунохода, сел на кран-великан. Зайцы в барабан ударили, и от волшебного посоха вспыхнула-за-светилась главная ёлка. А Дед-Мороз с помощниками пошёл дальше – ёлки зажигать во дворцах и клубах, в квар-тирах и детских садах.

Большой Слон на ёлку спешил, да не успели ему пальто дошить. Теперь он в зверинце ждёт, когда мороз пройдет. Тут и сказке нашей конец пришёл.

На главную ёлку всех приглашает Дед-Мороз, невзирая на возраст и на рост.

С. МОРГУН.г. Днепропетровск.

НОВОГОДНИЕ ЧУДЕСА

(сказание о центральной городской ёлке и главном деде-морозе)1965


ІСТОРІЯ


ОТ ИМЕНИБОЛЬШОГО ГОРОДА

ЗАМЕТКИ С СЕССИИ ДНЕПРОПЕТРОВСКОГО ГОРСОВЕТА.

Впервые за многие годы исполком Днепропетровского горсовета вынес на обсуждение депутатов вопрос о де-ятельности народных судов. Заметьте: не вообще о соблюдении соцзаконно-сти, а конкретно: о работе народных судов Октябрьского и Ленинского рай-онов. Сессия показала, что постановка такого вопроса вполне жизненна, свое-временна, необходима. Ибо, как пра-вильно заметил депутат Ф. Р. Манейло, суды завершают всю большую и труд-ную работу административных орга-нов по ликвидации и предупреждению преступности и всяких иных наруше-ний законности. От того, насколько правильно проводится ими каратель-ная политика, насколько высоки куль-тура и воспитательная роль судебного процесса, во многом зависит состояние общественного порядка в городе.

Докладчики – председатели нарсу-дов М. И. Безгинова и А. Д. Рожков, многие депутаты – А. А. Шишацкий, Ф. А. Николишин, В. Д. Сокольчук, И. И. Чайка, Б. И. Кармазин, председа-тель облсуда А. Е. Яворский и другие поднимали многие вопросы, но одна мысль подчёркивалась с особой остро-той: пора покончить с хулиганством и пьянством. Депутат В. П. Ошко пере-дал сессии мнение избирателей, выска-занное ими в день выборов народных судей. Оно единодушно: никакой снис-ходительности хулиганам и пьяницам!

Как же в свете этого требования выглядят наши народные суды? Разу-меется, никто не оспаривал того факта, что они многое делают, чтобы охла-дить пыл некоторых не в меру зарвав-шихся «героев». Но это довольно об-щая характеристика. А более глубокий анализ судебной практики говорит о том, что нередко народные суды вы-

носят злостным преступникам необо-снованно мягкие приговоры, что ни в какой мере не отвечает ни интересам трудящихся, ни духу и букве нашей законности. Некий Омельченко, напри-мер, давно известен как грабитель. И вот он на скамье подсудимых. Однако это не помешало судье Н. А. Ершо-вой (Октябрьский район) применить к нему…условную меру наказания. Хо-рошо, что явная ошибка была исправ-лена. В противном случае гулял бы Омельченко на свободе и продолжал своё грязное дело. Полтора года тянул Ленинский нарсуд рассмотрение дела некоего Гороховского. Судья В. Т. Ку-желева необоснованно отправила дело на доследование, а судья Н. К. Дура-нов, проявив недопустимую доброту, оправдал злостного хулигана, раст-лителя несовершеннолетних. И снова протест прокурора, и снова исправле-ние «ошибки»: вместо оправдания – два года лишения свободы.

Такие примеры не единичны и по-этому настораживают. Вызывает так-же тревогу частое направление дел на доследование без достаточных на то оснований; недоверие к свидетельским показаниям работников милиции и дружинников в нарсуде Красногвар-дейского района; поверхностный в ряде случаев подход к условно-досрочному освобождению осужденных в нарсуде Ленинского района. Подвергалась кри-тике коллегия областного суда по уго-ловным делам, которая необоснованно смягчает иногда меру наказания особо опасным преступникам. Имеют место факты недооценки выездных судебных заседаний, нет должного контроля за действенностью частных определений.

Но не только административные ор-ганы в ответе за общественный поря-

док. Не менее важна здесь роль нашей общественности. И тут хотелось бы поставить в пример коллектив трубо-электросварочного цеха завода имени Ленина. Не нарушая закона, он едино-душно принял такое решение: лишать пьяниц и хулиганов льготных путёвок в дома отдыха и санатории; не предо-ставлять им отпусков в летнее время; не оказывать материальной помощи из фонда предприятия и профсоюза; временно лишать нарушителей права на получение жилья. Надо поднять от-ветственность общественности за взя-тие преступников на поруки. Сегодня положение таково: 40 процентов по-добных ходатайств, поступивших в те-кущем году, судами отклонены, как не-правильные, не отвечающие интересам укрепления правопорядка и соцзакон-ности. Производственные коллективы не всегда откликаются на сообщения судов, милиции, прокуратуры о недо-стойном поведении отдельных рабочих и служащих. Следует повысить роль комиссий по делам несовершеннолет-них, усилить помощь товарищеским судам.

По обсуждённому вопросу сессия приняла развёрнутое решение. Содер-жание его отвечает интересам каждо-го жителя города. Надо полагать, что с этим решением будут ознакомлены все трудящиеся, будут организованы выступления депутатов и работников административных органов на пред-приятиях, в учреждениях, учебных заведениях. Это ещё более активизи-рует усилия общественности в борьбе за то, чтобы сделать Днепропетровск городом образцового общественного порядка.

Л. ЛИВШИЦ.

1965


ІСТОРІЯ

З А К О НУкраинской Советской Социалистической Республики

О Государственном бюджете Украинской Советской Социалистической Республики на 1966 год

Верховный Совет Украинской Советской Социалисти-ческой республики постановляет:

Статья 1. Утвердить представленный Советом Мини-стров Украинской ССР Государственный бюджет Украин-ской ССР на 1966 год с принятыми по докладу Бюджетной комиссии Верховного Совета Украинской ССР изменени-ями, а именно: всего по доходам в сумме 9.912.061,9 тыс. рублей и всего по расходам в сумме 9.912.061,9 тыс. рублей и, кроме того, оборотную кассовую наличность в сумме 176.750,0 тыс. рублей.

Статья 2. Установить в Государственном бюджете Украинской ССР на 1966 год доходы от государственных и кооперативных предприятий и организаций – налог с обо-рота, отчисления от прибыли, подоходный налог и другие доходы от социалистического хозяйства – в общей сумме 8.976.461,9 тыс. рублей.

Статья 3. Установить в Государственном бюджете Украинской ССР на 1966 год расходы на финансирование народного хозяйства – дальнейшее развитие тяжёлой про-мышленности, строительной индустрии, лёгкой и пищевой промышленности, сельского хозяйства, транспорта, жи-лищно-коммунального хозяйства и других отраслей на-родного хозяйства – в общей сумме 4.583.361,4 тыс. рублей.

Статья 4. Установить в Государственном бюджете Украинской ССР на 1966 год ассигнования на социально-культурные мероприятия: на школы всеобщего обучения, техникумы, высшие учебные заведения, научно-исследо-вательские учреждения, профессионально-технические учебные заведения, библиотеки, клубы, театры, печать, радиовещание и другие мероприятия по просвещению и культуре; на больницы, детские ясли, санатории и другие учреждения по здравоохранению и физической культуре; на пенсии и пособия – в общей сумме 4.838.209,0 тыс. руб-лей.

Статья 5. Установить в Государственном бюджете Украинской ССР на 1966 год ассигнования на содержание органов государственной власти, органов государственно-го управления и судебных органов в сумме 165.004,0 тыс. рублей.

Статья 6. Утвердить республиканский бюджет на 1966 год по доходам в сумме 9.025.018,7 тыс. рублей и по рас-ходам в сумме 9.025.018,7 тыс. рублей и, кроме того, обо-ротную кассовую наличность в сумме 64.600,0 тыс. рублей.

Статья 7. Установить местные бюджеты областей и городов республиканского подчинения на 1966 год по до-ходам и расходам в сумме 3.745.332,6 тыс. рублей и оборот-ную кассовую наличность по этим бюджетам в общей сум-ме 112.150,0 тыс. рублей, в том числе по областям и городам республиканского подчинения: (В тыс. руб.)ОБЛАСТИ Доходы и

расходыОборотная кассовая наличность

Винницкая 131.834,2 3.950Волынская 75.434,1 2.260Днепропетровская 271.476,3 8.130Донецкая 428.419,3 12.830Житомирская 115.663,3 3.460Закарпатская 81.237,7 2.430Запорожская 145.969,3 4.370Ивано-Франковская

84.403,2 2.530

Киевская 118.071,8 3.540Кировоградская 101.374,0 3.030Крымская 127.595,7 3.820Луганская 240.374,8 7.200Львовская 178.326,8 5.340Николаевская 95.626,8 2.860Одесская 181.198,5 5.430Полтавская 121.289,9 3.630Ровенская 76.376,3 2.290Сумская 103.952,2 3.110Тернопольская 82.074,5 2.460Харьковская 243.221,5 7.280Херсонская 88.819,8 2.660Хмельницкая 110.740,7 3.320Черкасская 106.289,4 3.180Черновицкая 68.047,8 2.030Черниговская 108.063,4 3.230г. Киев 232.149,1 6.960г. Севастополь 27.302,2 820

1965


ІСТОРІЯ


Статья 8. Утвердить на 1966 год отчисления от налога с оборота, подоходного налога с населения, отчисления от прибыли предприятий и хозяйствен-ных организаций, прежде находившихся в ведении совнархозов, в местные бюджеты областей в следую-щих размерах: (Проценты отчислений)

ОБЛАСТИ

От

нало

га с

обо

рота

От

подо

ходн

ого

нало

-га

с н

асел

ения

От

приб

ыли

пре

дпри

-ят

ий и

хоз

яйст

венн

ых

орга

низа

ций,

пр

ежде

на

ходя

щих

ся в

вед

е-ни

и со

внар

хозо

в

Винницкая 20,0 47 20Волынская 46,8 33 45Днепропетровская 12,7 30 20Донецкая 12,6 30 30Житомирская 32,1 47 20Закарпатская 38,6 30 35Запорожская 16,3 30 10Ивано-Франков-ская

33,9 32 30

Киевская 28,9 48 30Кировоградская 36,3 53 25Крымская 9,8 42 25Луганская 16,9 31 30Львовская 17,0 28 20Николаевская 29,1 47 25Одесская 8,2 44 20Полтавская 23,8 33 20Ровенская 58,1 30 40Сумская 24,1 31 20Тернопольская 49,8 31 45Харьковская 14,1 30 15Херсонская 28,7 50 20Хмельницкая 46,4 51 25Черкасская 24,9 32 20Черновицкая 44,5 31 20Черниговская 28,5 32 20г. Киев 11,0 27 20г. Севастополь 99,5 30 35

Утвердить отчисления в бюджеты областей и городов республиканского подчинения на 1966 год:

а) от сельскохозяйственного налога – 100 процентов;б) от налога на холостяков, одиноких и малосемейных

граждан СССР – 100 процентов;в) от лесного дохода – 100 процентов;г) от платежей по отчислениям от прибыли автохозяйств

облавтотрестов Министерства автомобильного транспорта и шоссейных дорог Украинской ССР – 100 процентов;

д) от подоходного налога с колхозов – 75 процентов;е) от суммы размещаемого в 1966 году Государствен-

ного 3-процентного внутреннего выигрышного займа – 20 процентов;

ж) от поступлений платежей по государственному стра-хованию:

— по добровольному страхованию имущества колхозов, кооперативных и общественных организаций – 20 процен-тов;

— по обязательному окладному и добровольному стра-хованию имущества граждан, а также добровольному стра-хованию граждан от несчастных случаев – 50 процентов.

Статья 9. Поручить Совету Министров Украинской ССР:а) внести в Государственный бюджет Украинской ССР

на 1966 год уточнения, вытекающие из Закона Украинской Советской Социалистической Республики от 23 октября 1965 года «Об изменении системы органов управления про-мышленностью и преобразовании некоторых других орга-нов государственного управления Украинской ССР», с со-ответствующим изменением местных бюджетов областей;

б) рассмотреть предложения и замечания по Государ-ственному бюджету Украинской ССР на 1966 год, изло-женные в заключении Бюджетной комиссии Верховного Совета Украинской ССР, а также высказанные депутатами на заседаниях Верховного Совета Украинской ССР пред-ложения и замечания и принять по ним соответствующие решения.

Председатель Президиума Верховного Совета Украинской ССР

Д. КОРОТЧЕНКО.

Секретарь Президиума Верховного Совета Украинской ССР

А. ЗЛЕНКО.

г. Киев, 22 декабря 1965 года.


ІСТОРІЯ

хронологія грудня

ІСТОРИЧНІ ПОДІЇ МІСТАІСТОРИЧНІ ПОДІЇ МІСТАКАТЕРИНОСЛАВ

7 грудня 1901 року – губернські земські збори постановили увічни-ти ім’я Поля заснуванням музею.Питання про заснування у Катери-

нославі Ботанічного саду та природ-ничо-історичного та археологічного музею при ньому неодноразово під-німалось культурною та науковою громадськістю міста після смерті Олександра Миколайовича Поля. Ідею увічнення пам’яті почесного громадя-нина запропонував пов’язати з орга-нізацією обласного музею губернатор Ф.Е. Келлер.

Грудень 1905 року – на Катери-нинській залізниці робочі загони страйкарів захопили дві залізничні станції.Хоча до збройного повстання у міс-

ті справа не дійшла, але на Катеринин-ській залізниці його полум’я майже розгорілося. В Олександрівську (су-часне Запоріжжя) загони робітників захопили станції Олександрівськ-1 і Олександрівськ-2. Страйковим комі-тетом на цих станціях була призначе-на своя адміністрація.

16 грудня 1905 року – губернатор оголосив у місті воєнний стан.Катеринославському губернатору

О.Б. Нейгардту була направлена те-леграма від управляючого Міністер-ством внутрішніх справ П.М. Дур-ново, де предписувалося: “Оголосіть Катеринослав на військовому стано-вищі, забороніть зібрання, призупи-ніть революційні газети, за будь-яку ціну візьміть під варту Бойовий комі-тет та інші революційні організації, діючи без найменшої милостивості зброєю…” Цього ж дня губернатор ви-конав наказ.

Але робочі окраїни міста - Чечелів-ка, Амур-Нижньодніпровськ, Кайда-ки з 18 по 28 грудня ще знаходилися в руках страйкуючих.

10 грудня 1909 року – до Катеринос-лава на гастролі приїхала актриса Віра Комісаржевська.Цей приїзд актриси був часткою ці-

лої гастрольної програми по Україні, що відбувався з 1908 по 1910 рік. Кате-ринославську публіку Віра Федорівна вже радувала своїми виставами.

Цього разу зі старих спектаклів були зіграні “Ляльковий дім”, “Бій метеликів”, “Вогні Іванової ночі”. З нових – “Гос-подиня готелю” К. Гольдоні, прем’єра вистави “Бенкет життя” С. Пшибишев-ського. Прощальним спек та клем актри-си став “Бій метеликів”.

Цей приїзд Віри Комісаржевської до нашого міста був останнім. Через два місяця, перебуваючи в Ташкенті, актриса захворіла і померла.

27 грудня 1917 року - почалася збройна боротьба між загонами гайдамак, що підтримували Цен-

тральну Раду, і загонами Червоної Армії.

В цей день вранці загін гайдамаків зайняв будинок поштово-телеграфної контори (нині Головпоштамт). До при-міщення були доставлені кулемети та інша зброя, польова кухня. А позиції червоноармійців були на протилеж-

ному боці проспекту, в колишньому будинку губернатора. Усю ніч (з 27 на 28 грудня) гайдамаки передавали ультиматуми з вимогою здатися і роз-зброїтися. Як тільки противник від-мовлявся, знову починався бій. Си-туація змінилася 28 грудня в другій половині дня, гайдамаки погодилися на переговори, а потім капітулювали.

ДНІПРОПЕТРОВСЬК

26 грудня 1933 року – почала вихо-дити газета «Днепр вечерний».Одна з найстаріших і найбільш ти-

ражних газет регіону спочатку нази-валася “Звезда” і була органом Дніпро-петровського міського комітету КП(б)У та міської Ради депутатів трудящих.

Реалізовувалась газета уроздріб, тому що передплати на неї тоді ще не існувало. Хоча тираж газети становив 60-80 тисяч примірників, розкупову-вали її дуже швидко. Своє існування “Звезда” припинила в роки репресій, довгий час вечірньої газети місто не мало. Відновлення виходу газети від-булося у 1972 році під назвою “Дніпро вечірній”. З наступного року вона стала російськомовною “Днепр вечерний”.

29 грудня 1995 року – відкрито Дніпропетровський метрополітен.Рух метрополітену, який будувався

з 1982 по 1995 рік, було відкрито 29 грудня 1995 року.

Дніпропетровський метрополітен складається лише з однієї лінії - Цен-трально-Заводської, на якій збудовано шість станцій. Початковим проектом передбачалося спорудження лінії за-вдовжки 11,8 км із дев’ятьма станція-ми. Наразі довжина лінії метрополі-тену - 7,1 км, ширина колії - 1,524 мм, довжина посадкових платформ - 102 м.

На даний час метро добудовується.

Олександр Миколайович Поль


ІСТОРІЯ

Недалёк тот день, когда воды се-дого Днепра напоят земли Донбасса. Шестой год идёт строительство ка-нала, который берёт своё начало от Днепродзержинского водохранилища. Почти трёхсоткилометровая его трас-са пройдёт по территориям трёх обла-стей: Днепропетровской, Харьковской и Донецкой.

Индустриальному Донбассу ежесу-точно нужно около 6 миллионов кубо-метров воды. Канал Донец—Донбасс, построенный в 50-х годах, даёт ежегод-но до 600 миллионов кубометров жи-вительной влаги. Этого недостаточно.

В марте текущего года Совет Мини-стров СССР принял постановление о необходимых мерах по водоснабжению Донбасса, которым предусматривается ввести в третьем квартале 1976 года первую очередь канала Днепр—Дон-басс.

Перед участниками всесоюзной ударной комсомольской стройки стоит задача: сдать в эксплуатацию ряд насо-сных станций, дюкеры и другие соору-жения искусственной водной артерии, которые будут включены по временной схеме как действующие.

Сегодня на всех участках важней-шей пусковой стройки года разгорает-ся социалистическое соревнование под девизом «Воды Днепра — Донбассу». На первую насосную станцию уже пришли эксплуатационники, которые испробовали мощные агрегаты, про-пустив через них тысячи кубометров днепровской воды. Готовятся к сдаче и другие сооружения.

НА СНИМКАХ: всесоюзная удар-ная; воды Днепра у первой насосной станции; мощные агрегаты; машинист насосной станции Анатолий ДЗИРГУН и электрик Алексей ВАСИЛЕНКО; мо-лодые штукатуры комсомолки Ольга ЛЮБЕНКО и Людмила КОРОБЕЙНИ-КОВА.

Текст и фото Ю. Боловина.

ВОДЫ ДНЕПРА – ДОНБАССУ

ФОТОРЕПОРТАЖ

Родное Приднепровье


1976


ПОДІЇ МІСТА


ПОДІЇ МІСТА

На виставці представлено близько 500 ялинкових прикрас

другої половини ХХ ст. з найрізноманітніших матеріа-

лів (скла, картону, дерева, вати, пластмаси). Тут можна побачити

традиційних новорічних персонажів, героїв улюблених казок та

мультфільмів, скляні та ватні дари лісу та лану, що нагадують про

яскраве, сонячне літо, різноманітних тварин, а також «ідеологіч-

но витримані» прикраси із державною символікою.

ВИСТАВКА ЯЛИНКОВИХ ПРИКРАС

Ця виставка ніколи б не відбулася, якби не допомога наших

відвідувачів, які передавали до музею ялинкові іграшки

нашого дитинства. Ми дуже вдячні нашим дарувальникам! І на-

гадуємо, що акція обміняй ялинкову прикрасу на безкоштовний

квиток до музею триває. Сподіваємось, що й надалі новорічна

колекція музею буде поповнюватися завдяки щирому бажанню

наших гостей.

Цього року ми вирішили показати і суто європейську різдвя-

ну традицію, а саме – створення пряникових будиночків, що

випікаються з особливого тіста. Різноманітні, яскраві та витонче-

ні, вони можуть стати не тільки смачним доповненням до святко-

вого столу, а й виставковими витворами.

Складовою частиною виставки є 20 найкращих робот юних

вихованців художньої школи № 2, директор – Бойченко О.І. Юні

художники майстерно працюють в різних техніках. Живопис гу-

ашшю, аквареллю зачаровує своєю колористикою. Учні вико-

ристовують як традиційне письмо пензлем, так і роботу масти-

хіном – вузькою стальною пластиною. Графічні роботи надають

змогу відвідувачам познайомитись з технікою роботи тушшю,

монотипією, линоритом та печаттю по картону.


в Історичному музеї імені Д.І. Яворницького


СПОРТ НАВІГАТОР

СПОРТИВНА ГІМНАСТИКАБАДМІНТОН

Спортсмени Дніпропетровщини вибороли призові місця у Кубку України зі змішаних єдиноборств

Спортсмени Дніпропетровщини стали пер-шими на чемпіонаті України з акватлону

У м. Київ завершився чемпіонат України з акватлону. У змаган-

нях взяли участь понад 200 спортсменів з 13 областей України.

Дніпропетровську область представляли 11 спортсменів, з яких

переможцем та призером стали:

Маляр Дмитро – І місце;

Рижих Інна – ІІ місце.

Довідка:

Для забезпечення підготовки спортсменів з триатлону в області

працює 4 тренери, які тренують 37 спортсменів, з них: 25 – в

ДЮСШ, СДЮШОР; 12 – в спортивних клубах.

Дніпропетровці завоювали два золота і срібло на Всеукраїнському турнірі по бадмінтонуУ Дніпропетровську завершився традиційний

Всеукраїнський турнір по бадмінтону пам’яті

Анатолія Гайдука. Цього року змагання

об’єднали з іншим відомим турніром - пам’яті

майстра спорту міжнародного класу Костян-

тина Вавилова. Дніпропетровці завоювали

золоті нагороди в чоловічій, змішаній парі, а

також срібло в одиночці.

Цього року видатному тренерові з бадмінтону

Анатолію Гайдуку виповнилося б 88

років. Турнір у його честь збирає кращих

вітчизняних спортсменів. Цього року на про-

хання гостей і для економії коштів змаган-

ня об’єднали з іншою першістю, яка також

традиційно проходить у Дніпропетровську

- турніром пам’яті многократного чемпіона

Костянтина Вавилова.

Дніпропетровська команда посіла перше місце на чемпіонаті України по гімнастиціКоманда Дніпропетровської МДЮСШ по опорних

видах спорту посіла перше місце на чемпіонаті України

по гімнастиці, випередивши колективи із Черкас і

Києва. Це перший подібний успіх дніпропетровської

школи спортивної гімнастики за останні 25 років,

повідомляють «Деталі. Спорт».

Чемпіонат України по спортивній гімнастиці відбувся в

Києві на базі РВУФК. Змагання тривали протягом 3 днів

з 11 по 14 листопада.

ГІМНАСТИКА

У м. Миколаїв завершився Кубок України зі змішаних єдиноборств.

У змаганнях взяли участь 76 спортсменів з 15 областей України.

Дніпропетровську область представляли 7 спортсменів, з яких призові

місця вибороли:

Сергєєв Захар у ваговій категорії до 84 кг – ІІ місце;

Калашніков Максим у ваговій категорії до 65,8 кг – ІІІ місце.

Довідка:

Для забезпечення підготовки спортсменів зі змішаних єдиноборств в

області працює 6 тренерів, які тренують 259 спортсменів, з них: 46 у вищих

навчальних закладах; 213 – в спортивних клубах.


СПОРТ НАВІГАТОР

Рік 2015 – рік культури , соціального партнерства, громадських ініціатив та інноваційних проектів. Меморандум про співпрацю в сфері розвитку культури

між міською владою та громадськими організаціями підписали у Дніпропетровську. «Основна мета підписання меморандуму - об’єднання зусиль громадськості та міської влади для відродження культури. З такою ініціативою до нас звернулось близько 30 громадських організацій. Ми, звичайно, підтримали ідею такої співпраці, оскільки вважа-ємо, що культура дуже важлива для розвитку суспільства. Там, де є культура, там мир, а це те, що нам зараз необхідно найбільше», - сказала під час підписання меморандуму за-ступник міського голови Ірина Зайцева . Вона також дода-ла, що наступний 2015 рік має стати роком культури, тож дуже вчасно, що громадськість долучилась до цієї роботи. «Основна задача меморандуму - показати, що є ініціатив-на громадськість, яка готова займатись популяризацією культури. Ми вже розробили план заходів на наступний рік, будемо намагатися залучити до проведення культур-них заходів якомога більше молоді», - зазначила голова громадської організації «Разом за квітучу країну» Оксана Півняк.



Майже 20 тисяч гривень зібрав благодійний аукціон на підтримку бійців АТО

«МИ СПІЛЬНО З ГРОМАДСЬКИМИ ОРГАНІЗА-ЦІЯМИ ІНВАЛІДІВ ІНІЦІЮВАЛИ ТАКИЙ ЗАХІД. ЗВЕРНУВШИСЬ З ІНІЦІАТИВОЮ ДО МІСЬКОЇ ОР-ГАНІЗАЦІЇ ІНВАЛІДІВ «ДНІПРОТІН» ЩОДО ПРО-ВЕДЕННЯ БЛАГОДІЙНОГО АУКЦІОНУ, ОТРИ-МАЛИ ПІДТРИМКУ І ГОТОВНІСТЬ ІНВАЛІДІВ ДОПОМОГТИ ТИМ БІЙЦЯМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ ЦІЛІСНІСТЬ НАШОЇ ДЕРЖАВИ.», - ЗАЗНАЧИЛА ІНІЦІАТОР ЗАХОДУ – ДЕПУТАТ МІСЬКОЇ РАДИ, КЕРІВНИК ДЕПУТАТСЬКОЇ ГРУПИ «НАШЕ МІСТО» ГАННА ВИШНЯКОВА.


Близько 20 тисяч гривень зібрано під час благо-дійного аукціону на підтримку поранених, який

пройшов у Дніпропетровській міській раді.

Ініціаторами та учасниками благодійної акції були де-путати міської ради.

Вилучені від продажу художніх робіт кошти вони пе-редали Дніпропетровському обласному логістично-му волонтерському центру для поранених бійців АТО, що перебувають у міських лікарнях.




Також свої творчі роботи для аукціону надали підопіч-ні відділення реабілітації інвалідів міського центру со-ціальної допомоги та громадська організації інвалідів «Планета добра».

На аукціон були виставлені близько 50 різних робіт, ви-готовлені дніпропетровцями з обмеженими фізичними можливостями. Останні депутати купили і передали бійцям, які лікуються у клінічній лікарні №6.

Найдорожчий лот у 6 тисяч гривень придбав депутат міської ради Едуард Багдасарян - це картина із зобра-женням старого Дніпропетровська, вишита хрестиком.



У Дніпропетровській міській раді за плідну працю та активну громадянську позицію подяками місько-

го голови нагородили громадських активістів. Подяки особисто вручив виконуючий обов'язки міського го-лови Максим Романенко. «Вітаю вас із нагороджен-ням та дякую за співпрацю. Сьогодні я вже не уявляю діяльності міської ради без громадських організацій, людей, які дивляться на нашу роботу з іншого боку.

Такий погляд був потрібен вчора, у ньому є потреба сьогодні і обов'язково буде завтра», - сказав Максим Романенко. Нагороди отримали четверо активістів - засновниця газети «Лица» Олена Гарагуц, викладач транспортного університету Ігор Лючков, перший за-ступник антикорупційної правозахисної ради Ярос-лав Мельник та депутат Дніпропетровської міської ради Олена Смельчанська.

У міській раді нагородили громадських активістів



20 грудня в Україні відзначається День міліції

Напередодні свята, 19 грудня, в.о. міського го-лови Максим Романенко привітав працівників

міліції з їх професійним святом.

«Я БАЖАЮ ВАМ ТА ВАШИМ РІДНИМ МИРА, ДО-БРА ТА ЗДОРОВ’Я. НЕХАЙ ДЛЯ ВСІХ НАС, В НАШІЙ КРАЇНІ СКОРІШЕ НАСТУПИТЬ МИР, СПОКІЙ ТА ПОРЯДОК. НЕХАЙ ВСІ ВАШІ ТОВАРИШИ ВЕРТАЮТЬСЯ ДО ДОМУ ЖИВИМИ ТА ЗДОРОВИМИ», - СКАЗАВ МАКСИМ РОМАНЕНКО.

У цей святковий день міліціонери, які внесли вагомий вклад у боротьбу зі злочинами, отри-мали від керівництва МВС, ГУМВС, обласної та міської влади грамоти та подяки. Також згадали про тих, хто поклав своє життя, захищаючи спокій та мирне життя громадян. У цьому році під час виконання своїх обов’язків загинуло 9 чоловік, ще 3 міліціонера були вби-ті в зоні АТО. Їх пам’ять вшанували хвилиною мовчання.



У День святого Миколая в Дніпропетровську відкрили новорічну ялинку



Головну ялинку області, висота якої 29 метрів, було відкрито на площі Героїв Майдану.

Від імені губернатора дніпропетровців привітав його заступник Геннадій Корбан. Також городян привітали: перший заступник міського голови Анатолій Крупський та екс-голова міста Іван Ку-ліченко.

На площі, прикрашеній святковою ілюмі-нацією, обладнано ковзанку та розмі-

щено торговельно-розважальне містечко, а на вже встановленій сцені проходитимуть концер-ти за участю творчих колективів міста і області.



«З 19 грудня у всіх культурних установах міста прохо-дять спектаклі і веселі ігри для дітей. Ми намагаємося, щоб подібні заходи проходили на безоплатній основі. Сьогодні діти побачать виступи художніх колективів міста і артистів цирку. Це казка, яка сподобається і ді-тям, і дорослим»,— сказав перед початком заходу пер-ший заступник міського голови Дніпропетровська Ана-толій Крупський.

Також перший зам. мера відзначив, що запрошення в цирк одержали і діти переселенців.

Усього виставу побачили більше 2 тис. дітей.

24В дніпропетровському цирку відбулася святкова новорічна програма. Цирк відвідали діти соціально-незахищених груп і діти учасників військового конфлікту.



25Більше тисячі дітей, батьки яких беруть участь у АТО привітали з новорічними святами.

Більше тисячі дітей, батьки яких беруть участь у АТО, при-вітали з новорічними святами. Захід відбувся за підтримки

виконуючого обов’язки міського голови Максима Романенко. «Ініціювала проведення цього свята у міському цирку депу-татська група «Наше місто». Ми радіємо, що можемо хоч на деякий час відволікти від тривожних думок дітей наших за-хисників і подарувати їм свято та гарний настрій. Ми бажаємо кожній дитині щастя, миру та дочекатися батьків», - зазначи-ла керівник депутатської групи «Наше Місто» Ганна Вишняко-ва. Під час новорічної вистави «Місто казкових героїв» дітей розважали повітряні акробати, різні казкові герої, свої вмін-ня демонстрували собаки, мавпи та поні. Після завершення циркового дійства депутати вручили кожній дитині солод-кий подарунок.

28 листопада 2014 року після тяжкої тривалої хвороби пішов з життя депу-тат міської ради Ярошенко Ігор Олександрович.

Ігор Олександрович народився 6 серпня 1956 року.

Мав дві вищі освіти-закінчив Дніпропетровський металургійний інститут та Донецький інститут радянської торгівлі.

Все життя займав активну життєву позицію, брав активну участь у вирішен-ні міських проблем.

У 2010 році був обраний депутатом Дніпропетровської міської ради VI скликання, став головою постійної комісії з питань торгівлі та підприєм-ництва.

Дніпропетровська міська рада висловлює співчуття рідним та близьким з приводу непоправної втрати.

Світла пам'ять про нього назавжди залишиться в серцях рідних, друзів та колег.

ЯРОШЕНКО Ігор Олександрович

* * *Врата открылись ненадолго,Впустили душу прямо в рай.Весь путь прошла она безмолвно,А там блаженство, так и знай.

И с высоты небес, как диво,Мы смотрим вдаль на суету;Оценку дав всему учтиво,Уходим с бойни в пустоту.

Февраль 2013

* * *Любимый город в дымке вечной,На берегу ревущего ДнепраВ холмах построен безупречно…И в нём всегда горячая пора.

Реки разлив, камыш играет,Да лёгкий бриз с волной идёт,А наше тело словно тает,Природа как бы нам поёт.

И стая птиц, водой плеская,Распространяет шум и гам,Эмоций бурю нам давая,Вокруг создав душевный храм.

Так можно жить без перипетий,Любуясь тем, что создал Он,Отец Всевышний – прародитель,И наш народ – вам всем поклон!

Апрель 2012

* * *Есть три пути по жизни неизменных.Один из них судьба пройти,Стоя у камня с начертаньем,Решать – тебе куда идти?

Коль ты, налево путь избравши,С бесчестьем, ложью проживёшь,Нет оправдания такому,Один в мучениях умрёшь.

Направо тоже есть дорога,Она по жизни хороша,Нажить богатства можно много,Иль не увидеть ни шиша.

И есть прямой путь – очень тяжкий,Так много сил – пройти его.Добьёшься ты, всё без поблажки,Да не унизив никого.

Назад дороги не бывает,Так выбирай стезю себе.Ошибка – близкий твой страдает.Бог! разум дай ему, тебе.

2010

* * *Скажи-ка, друг, как мы недаром!Когда-то бизнес был пожаром.Так в девяностые лихиеВедь были схватки боевые.Недаром помнит вся страна –Сколь положила нас братва.

Да, были люди в наше время…Не то, что нынешнее племя,А у истоков были вы.Хорошая досталась доля,Не будь на то господня воля,Ведь всё ж не отдали бразды.

Июль 2013

* * *Закон и честь – в стране порядок,Нам силы хватит для борьбы.И путь тяжёл, совсем не сладок,Страну поднимем мы из тьмы.

Народ поверит и поддержит,Не за горами светлый день.Сегодня нас ничто не держит –Мы победим бардак и лень.

Закон и честь так долгожданны.Перевернём в стране всё вспятьИ создаём не для избранных,Не ошибёмся мы опять.

Нет росту цен и обещаньям!Словам не верим, а делам.Врунам, подонкам и канальямНе жить спокойно – верьте нам.

Май 2008

* * *С новым годом! С новым счастьем!Лишь бы горе не пришло.Старый год оставим в прошлом,Солнце б каждый день взошло.

Трудно было…как обидно…Двадцать первый век пришёл –Стали жить мы незавидно…Кризис быстро бы ушёл!

Мы желаем вместе с ВАМИПобедить бардак в странеТолько ВАШИМИ руками,Без участия ИЗВНЕ!

С новым годом! С новым счастьем!Без долгов и роста цен,Переждём мы все ненастья,Без разрыва жил и вен.

С новым годом! С новым счастьем!Есть ПРОРЫВ! Но только ВАШКрик души, а может страсти,Наш закончит ералаш!

Декабрь 2008

Вірші з поетичного збірника Ігоря Ярошенко.

Цей збірник – розповідь про життя всерйоз і з посмішкою.Досвід небайдужого відношення до великих і маленьких питань, які хвилюють кожного.

СІЧЕНЬ

ТРАВЕНЬ

ВЕРЕСЕНЬ ЖОВТЕНЬ ЛИСТОПАД ГРУДЕНЬ

ЧЕРВЕНЬ ЛИПЕНЬ СЕРПЕНЬ

БЕРЕЗЕНЬ КВІТЕНЬЛЮТИЙ

Documents

Вісник Дніпропетровської міської ради