СТАН РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО РОМІВ

СТАН РЕАЛІЗАЦІЇДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ

ЩОДО РОМІВ

Звіт за результатами моніторингу виконання Планузаходів Стратегії захисту та інтеграції

ромської національної меншинив українське суспільство до 2020 р.

2015 рік

Громадський моніторинг виконання Плану заходів Стратегії захисту та інтеграції ромської національної меншини в українське суспільство було проведено у 6-ти областях України: Полтавській, Черкаській, Волинській, Закарпатській, Дніпропетровській та Одеській. До складу коаліції громадських організацій, які здійснили моніторинг, увійшли такі громадські організації:

- громадська організація «Правозахисний ромський центр»(м. Одеса, керівник – Володимир Кондур) у співпраці з партнерськими організаціями;

- Павлоградський міський благодійний фонд «ГОРЕНІЄ» (м. Павлоград, Дніпропетровська обл., керівник проекту – Денис Гречко);

- обласна громадська організація «Романі Збора» (м. Одеса, керівник – Жужуна Дудучава); - Черкаська обласна громадська організація «Романі рота»

(м. Золотоноша, Черкаська обл., керівник – Володимир Бамбула); - ГО «Миргородські Рома» (м. Миргород, Полтавська обл., керівник – Микола Чернявський); - БФ «Розвиток» (м. Мукачеве, Закарпатська обл., керівник – Наталія Козир);- Культурне просвітницьке товариство ромів Свалявського району «Романі Яг» (м. Свалява,

Закарпатська обл., керівник – Матвій Балінт);- Культурне просвітницьке товариство ромів Перечинського району «Романі Яг» (м. Перечин,

Закарпатська обл., керівник – Ігнат Тирпак);- Культурне просвітницьке товариство ромів «Романі Зор» (м. Мукачеве, Закарпатська обл.,

керівник – Олександр Балог);- Громадська організація «Терне Рома» (м. Луцьк, Волинська обл., керівник – Тетяна Логвинюк);- Громадська організація «Романі Черхень» (м. Ужгород, Закарпатська обл., керівник –

Мирослав Горват).

АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ ЗВІТУ: Айдер Сеїтосманов – аналіз даних моніторингу, загальна редакція; Андрій Черноусов, Харківський інститут соціальних досліджень;Світлана Щербань, Харківський інститут соціальних досліджень;Сергій Пономарьов, заступник начальника Управління з питань дотримання прав дитини,

недискримінації та гендерної рівності Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

УПОРЯДНИКИ: Ольга Жмурко, Олександр Шваюн (Міжнародний фонд «Відродження»), Кіран Ореллі (Європейський центр з прав ромів)

Цю публікацію здійснено за фінансової підтримки Ромської програмної ініціативи Міжнародного Фонду «Відродження».Погляди, висловлені в цій публікації, належать колективу авторів та можуть не збігатися з позицією Міжнародного фонду «Відродження».Європейський центр з прав ромів був залучений у цей проект з початку його реалізації і організував серію навчальних семінарів в Україні для підтримки місцевих громадських організацій в їх роботі з моніторингу та адвокації щодо Плану заходів Ромської національної стратегії.Проте, думки, виражені в даному звіті, не обов’язково відображають точку зору Європейського центру з прав ромів.

ЗМІСТ

ВСТУПНЕ СЛОВО ВІД ПАРТНЕРІВ МОНІТОРИНГУ ……………………………………....... 5

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗВІТУ ……………………………………………...........……….……….... 9

II. СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ТА СУСПІЛЬНО- ПРАВОВИЙ АСПЕКТИ РОМСЬКИХ ГРОМАД УКРАЇНИ …………....................................15

1. Опис методології моніторингу ………………………..…………………….……………..15 2. Результати соціологічного дослідження …………………………………………….…...16 3. Основні проблеми на шляху реалізації Стратегії ...................…………....……….. 33

III. ОЦІНКА ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ЗАХОДІВ СТРАТЕГІЇ .......................................... 351. Інституціональна спроможність органів державної влади України .................... 352. Залучення неурядових організацій до виконання Стратегії ................................... 393. Методика оцінки реалізації Плану заходів Стратегії ............................................... 404. Оцінка регіональних Планів заходів і рекомендації громадських організацій .. 43

IV. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ……...........………………..……………………….……………….... 63 V. РЕКОМЕНДАЦІЇ …………………….………...………....…….…………..………............….… 65

1. Посилення спроможності органів державної влади ……………………….……..... 65 2. Забезпечення правового захисту ………………….………………………………..…… 66 3. Доступ до освіти …………………………………………………….……..………….…...... 67 4. Доступ до соціальних послуг і зайнятість ……..……………………………………...... 68

ДОДАТКИ: ................................................................................................................................. 71

5

ВСТУПНЕ СЛОВО ВІД ПАРТНЕРІВ І ОРГАНІЗАТОРІВ

УПОВНОВАЖЕНИЙ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ

На сьогоднішній день в Україні роми є однією з найвразливіших груп населення як за етнічною оз-накою, так і за ознаками соціального і майнового стану. Тому в рамках здійснення парламентського контролю за дотриманням прав і свобод людини і громадянина мною особисто та працівниками Се-кретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини незмінно приділяється особлива увага проблемам, від яких потерпає переважна більшість ромського населення в Україні, та діяльно-сті органів влади і місцевого самоврядування, орієнтованій на їх розв’язання.Поряд з регулярно здійснюваними з 2012 року моніторинговими візитами до місць компактного про-живання ромів у різних областях України, здійсненням проваджень за конкретними інцидентами порушення прав і свобод представників цієї етнічної громади, не останнє місце в роботі Секретаріату Уповноваженого з прав людини в цьому напрямі займає й аналіз імплементації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року та відпо-відного Плану заходів, прийнятого на її реалізацію.Зокрема й у 2014 році завдяки тісній співпраці Програмної ініціативи «Рома України» Міжнародного фонду «Відродження», Європейського центру захисту прав ромів, Секретаріату Уповноваженого з прав людини та одинадцяти неурядових правозахисних ромських організацій стало можливим про-ведення комплексного громадського моніторингу виконання Плану заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року в шести областях України з найбільшою щільністю ромського населення – Полтавській, Чер-каській, Волинській, Закарпатській, Дніпропетровській та Одеській.Робота, проведена в рамках зазначеного проекту та звіт про його результати, є цінним вкладом у розбудову загальної системи моніторингу становища ромів в Україні та стану дотримання їх прав.По-перше, було проведено безпрецедентне соціологічне опитування, результати якого частково пе-рекривають ту прогалину, яка була допущена урядом ще на ранніх етапах підготовки Стратегії та відповідного Плану заходів. Йдеться в першу чергу про проведення оціночного зрізу, який мав на меті кількісно описати реальну соціально-економічну ситуацію, в якій перебуває ромське населення України, стан дотримання громадянських, політичних, соціальних, культурних та інших прав пред-ставників цієї етнічної громади, а також визначити потреби, які вимагають першочергового задово-лення.Окрім того, отримані дані соціологічного опитування є вкрай важливими для оцінки ефективності імплементації Стратегії по захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної мен-шини, оскільки дозволяють визначити певну відправну точку для подальшого аналізу змін і зрушень у становищі ромів.

6 СТАН РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО РОМІВ

По-друге, тоді як в урядових звітах про стан імплементації Стратегії та виконання Плану заходів пе-реважно лише перелічуються та описуються заходи, які вживалися органами державної влади протя-гом звітного періоду, характер підготовленого в ході громадського моніторингу звіту є в першу чергу узагальнюючо-аналітичним. Представлені у звіті результати аналізу дозволяють побачити інтенсив-ність роботи окремих центральних і місцевих органів державної влади по виконанню своїх зобов’я-зань щодо реалізації Стратегії та Плану заходів, характер заходів, на яких ці органи зосереджувалися в першу чергу, визначити сфери, які були залишені поза увагою, тощо.По-третє, цінністю моніторингу є те, що в його результаті було не просто визначено актуальні про-блеми, з якими стикаються роми в Україні, та надано оцінку діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування по їхньому вирішенню, а й підготовлено детальні та адресні рекомендації. На мою думку, виконання цих рекомендацій здатне помітно покращити стан реалізації державної політики у сфері захисту та інтеграції ромів в українське суспільство.Загалом, я сподіваюся, що результатам проведеного моніторингу та рекомендаціям, викладеним у звіті, буде приділена належна увага з боку кожного органу державної влади який тією чи іншою мі-рою причетний до реалізації Плану заходів на виконання Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року.

МІЖНАРОДНИЙ ФОНД «ВІДРОДЖЕННЯ»

Ромська національна спільнота залишається однією з найбільш дискримінованих і соціально вразли-вих в Україні. Це підтверджують результати досліджень рівня ксенофобії: індекс соціальної дистан-ції до ромської етнічної групи в українському суспільстві є найвищим з-поміж інших національних меншин – 5,7 за шкалою Боградуса1. Незалежно від способу проживання (компактно або дисперсно), роми є найбільш уразливою до стигматизації національною меншиною. Проблемами, з якими стика-ється ромське населення, традиційно є дискримінаційне поводження та упереджене ставлення з боку суспільства, відсутність ідентифікаційних документів, що тягне за собою ускладнений доступ до освіти, медицини, соціальних послуг і працевлаштування. В сукупності зазначені проблеми призво-дять до соціальної ізольованості ромської національної спільноти та обмеженості у реалізації прав. У 2013 році держава офіційно задекларувала свої зобов’язання по відношенню до ромської національної спільноти, прийнявши Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року2 і затвердивши відповідний план заходів щодо її реалізації3. Водночас, ефективність реалізації зазначеного плану заходів два роки після його прийняття залишається під питанням. Причиною цьому є як недоліки самого плану, так і відсутність реалістичної офіційної статистики щодо ромів, що значною мірою ускладнює як належний рівень ідентифікації 1 Інтерв’ю з генеральним директором Київського міжнародного інституту соціології В. І. Паніотто, «Дзеркало тижня» від 29 березня 2013 р. http://gazeta.dt.ua/socium/ksenofobiya-yak-pokaznik-neviglastva-roste-razom-iz-lyudinoyu-_.html

2 Указ Президента України №201.2-133 Розпорядження Кабінету Міністрів України №701-р про затвердження «Плану заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року»

http://gazeta.dt.ua/socium/ksenofobiya-yak-pokaznik-neviglastva-roste-razom-iz-lyudinoyu-_.html

7

проблем, так і їхнє належне вирішення з боку органів державної влади.Ромська програмна ініціатива Міжнародного фонду «Відродження», яка надає підтримку ромській національній спільноті України з 1998 року, за час своєї діяльності сприяла значному розвитку громадських організацій і прогресивного лідерства у ромських громадах. Силами активістів, які представляють та відстоюють інтереси ромів України, надаються правові консультації з оформлення ідентифікаційних документів, допомога в соціально-медичній сфері (проекти з підтримки ромських медичних посередників), сприяння в належному доступі до освіти (дошкільна підготовка ромських дітей і надання стипендій для навчання у вищих навчальних закладах). Водночас ми впевнені, що всі найкращі практики, започатковані громадянським суспільством у царині суспільного розвитку, можуть мати довготривалі наслідки лише за умови їх втілення на системній основі та підтримки з боку держави. Цей моніторинг покликаний привернути увагу органів державної влади до найменш захищених і найбільш дискримінованих верств населення, до яких відносяться й представники ромської національної меншини. Ми сподіваємось, що результатом цього проекту стануть системні зміни в державній політиці щодо національних меншин і, зокрема, покращення стану реалізації державних зобов’язань щодо ромського народу в Україні.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЦЕНТР З ПРАВ РОМІВ

Європейський центр з прав ромів (ЄЦПР) працює в Україні від дати заснування цієї організації в 1996 році. Протягом цього часу Центр звертав увагу на такі проблеми, як мова ненависті, насильство з боку правоохоронців, відсутність доступу до житла та освіти, брак особистих документів тощо. Ми працювали зі справами на національному та міжнародному рівнях, у тому числі представляли жертв насильства з боку правоохоронних органів у Європейському суді з прав людини. Як і в багатьох інших країнах Європи, включення питання про права ромів до порядку денного національної політики в Україні було складним завданням.Хоча за даними перепису населення частка ромів в Україні становить лише 0,1 % від загальної кількості населення, розрахунки експертів Ради Європи свідчать, що ця частка набагато вища, і роми є однією з найбільших меншин в Україні4. Як і в інших країнах Європи, ромська спільнота зазнає маргіналізації та виключена із суспільного життя – внаслідок цього серед ромів спостерігається вищий, ніж середній по Україні, рівень бідності, низький рівень працевлаштування, гірший стан здоров’я та нижчий рівень освіти.У 2013 р. в Україні було затверджено план заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року. Це позитивний крок на шляху захисту прав ромів, але потрібно докласти чимало зусиль, щоб план заходів став ефективним документом, реалізація якого поліпшує життя ромів в Україні.

4 У середньому за цими оцінками чисельність ромів в Україні становить 260 тис. осіб, за окремими розрахунками – до 400 тис. Див.: Рада Європи. Оцінки щодо чисельності ромського населення в європейських країнах. //http://www.coe.int/en/web/portal/roma/

http://www.coe.int/en/web/portal/roma/


Протягом останнього року ЄЦПР співпрацював із Міжнародним фондом «Відродження» в Україні та організаціями громадянського суспільства з усієї України, які здійснювали моніторинг виконання плану заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року. План моніторингу було розроблено спільно з МФВ та ЄЦПР; організації громадянського суспільства проводили його у шести областях України, в яких вони працюють. У цьому звіті узагальнено результати їхньої роботи. У звіті наводиться інформація про передбачені планом і вже виконані заходи, а також про становище ромів у різних частинах України; звернуто увагу на спільні проблеми, що постають перед ромськими громадами. В цьому документі дається оцінка сильним і слабким сторонам плану заходів, пропонуються обґрунтовані практичні рекомендації щодо поліпшення плану. Результати моніторингу викликають занепокоєння і свідчать, що становище ромів порівняно з іншими жителями Україні часто є вразливим. 31 % ромських дітей не ходять до школи. Основними причинами цього є відсутність документів, необхідних для запису до школи, а також «непідйомна» вартість шкільних підручників і приладдя та неофіційні платежі. Понад 60 % ромів не працюють. Ризики безробіття зростають для тих, хто має нижчий рівень освіти. Таке виключення з ринку зайнятості та освіти створює замкнене коло, прирікаючи наступні покоління ромів в Україні на виключення та маргіналізацію. Ситуація не зміниться, допоки не будуть вживатися позитивні заходи та цільові кроки, спрямовані на розв’язання названих проблем.ЄЦПР закликає органи влади, що працюють у цій галузі, до співпраці з національними та міжнародними ромськими громадськими організаціями. Така співпраця має забезпечити розробку політики щодо ромів відповідно до найкращих світових практик. У Страсбурзькій декларації Ради Європи щодо ромів стверджується, що запорукою ефективної відповіді на становище ромів «є активна та щира участь наших європейських співгромадян ромського походження». Десять спільних базових принципів Європейського Союзу щодо включення ромів закликають до налагодження співпраці з громадянським суспільством, зокрема, десятий принцип передбачає «активну участь ромів». Наразі актуальним завданням для органів влади України є активна робота із поліпшення плану заходів у консультаціях із ромською громадськістю. Це дасть змогу забезпечити ефективність державної політики у цій галузі, спрямованої на розв’язання проблем виключення та маргіналізації ромської спільноти, й подолати дискримінацію щодо ромів.

9

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗВІТУ

РЕЗУЛЬТАТИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ• Опитування ромського населення, проведене в рамках проекту, показало, що за останні 2 роки

роми найчастіше стикалися із проблемами пошуку роботи (49 % відповідей), труднощами при оформленні паспорта, реєстрації місця проживання та отриманні інших документів (34 %), труднощами в отриманні соціальної допомоги (33 %). При цьому кожен четвертий опитаний вказав, що взагалі не мав проблем упродовж цього часу (25 %).

• На думку представників громадськості та державних органів, багато проблем ромів зафіксовано також у сфері захисту прав жінок, вони практично не вивчаються, не обговорюється і досить поверхово враховуються при плануванні державних заходів із ромською національною спільнотою.

• Освітній рівень ромського населення на сьогодні є вкрай низьким, значна частка населення зовсім не має освіти (24 %), в той час як частка тих, хто здобуває або здобув вищу освіту, незрівнянно мала – 1 %.

• Складна ситуація склалась і з володінням ромами державною мовою. Майже кожен четвертий представник ромської національності не вміє читати та писати українською (23 % і 23 % відповідно). Кожен третій робить це швидше погано (33 % –читає; 36 % – пише). 14 % опитаних не вміють або швидше погано розмовляють українською, ще 12 % зовсім або швидше не розуміють її.

• Загалом незнання української мови, а також загальна неосвіченість ромського населення (невміння писати та читати) розглядається представниками державних органів як один із головних бар’єрів залучення ромів в українське суспільство. Ці проблеми значно ускладнюють оформлення документів, отримання необхідної інформації, негативно впливають на загальний рівень життя ромів в Україні.

• Щодо конкретних заходів із реалізації освітньої стратегії представники державних органів зазначають, що проводять семінари та зустрічі з директорами шкіл, училищ, вищих освітніх закладів, спрямовані на формування однакових можливостей отримання освіти ромськими дітьми. Хоча головною проблемою низького освітнього рівня вони вважають передусім небажання ромів віддавати дітей на навчання.

• Дослідження показало, що на сьогодні більшість ромів зазнає значних матеріальних труднощів. Кожен третій представник ромської національної меншини ледве зводить кінці з кінцями, іноді йому не вистачає коштів навіть на харчування. Ще 44 % опитаних на харчування вистачає, але придбання одягу чи взуття викликає труднощі. Не мають матеріальних труднощів тільки 5 % опитаних ромів.

• Більшість ромів під час опитування вказали, що наразі не працюють (63 % опитаних). Працюють неповний робочий день 22 % ромів, повний робочий день –тільки 15 % опитаних. Серед працюючих ромів 57 % зайняті торгівельною діяльністю або наданням послуг без


статусу приватного підприємця. Кожен четвертий представник ромської меншини займається тим самим, але вже маючи такий статус (24 %). Тільки 8 % опитаних працюють у державній установі, організації чи підприємстві; 6 % зайняті у недержавному секторі.

• За словами працівників центрів зайнятості, вони не вирізняють, особи якої саме національності звертаються до них подопомогу. Окремої статистики вони не ведуть, допомагають усім і в оформленні державних виплат із безробіття, і в пошуку роботи. Разом з тим, зазначають, що вплинути на рішення роботодавців не можуть, а ті найчастіше віддають перевагу українцям.

• Одним із головних напрямів правового захисту ромів є їх паспортизація та отримання інших необхідних документів. Слід зазначити, що серед опитаних ромів мають паспорти або інші документи, що посвідчують особу, тільки 83 % осіб (17 % не мають). Реєстрація місця проживання оформлена у 67 % опитаних (у 33 % не оформлена).

• Проблема оформлення документів, на думку представників як громадськості, так і державної влади, насправді випливає з більш широкого питання – вкрай низького рівня правової обізнаності ромів. Роми не знають, ані які права вони мають, ані як ці права захищати та відстоювати легальними засобами, що їх пропонує держава.

• Результати опитування показали, що існують 2 основних шляхи вирішення ромами власних проблем: самостійна домовленість (66 % відповідей) або ж звернення до громадської організації (66 %). Найменше вони обирають правові шляхи: судовий процес названо у 5 % відповідей ромів, вирішення за допомогою державних органів – у 4 %. У 14 % ситуацій представники ромської національної меншини взагалі вважають за краще не робити нічого.

• Серед представлених державних органів найкраще ставлення роми проявили до школи – саме тут зафіксовано найбільший відсоток позитивних відповідей (61 % назвали добре або швидше добре ставлення). Окрім цього, роми добре ставляться до управління Державної міграційної служби (39 %), міськради/сільради (38 %) та департаменту соціального захисту населення (35 %). Найбільш негативно роми сприймають міліцію – 65 % ставляться до неї погано або швидше погано, ніж добре.

• Дослідження, в тому числі, мало на меті з’ясувати, чи зверталися самі представники державних органів до ромського населення з тих чи інших питань. 79 % опитаних вказали, що таких звернень упродовж останніх 2 років не було. Якщо ж вони були, то частіше за все стосувалися питань оформлення паспорта, реєстрації місця проживання (43 % відповідей); умов проживання і виховання дитини/дітей (25 %); отримання соціальної (19 %) та правової (19 %) допомоги.

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ МОНІТОРИНГУ• Затвердження Стратегії є фактом визнання урядом України існування проблеми та необхідності

довгострокового впливу державних і громадських інститутів на вирішення всього комплексу питань, пов’язаних із ромською національною меншиною.

• Зміст Стратегії має загальний і декларативний характер. Бюджетом України не передбачено цільового фінансового забезпечення для виконання Плану заходів, фінансування на регіональному рівні покладено на місцеві дефіцитні бюджети.

11

• Розробка Стратегії та Плану заходів проводилися без врахування рекомендацій, підготовлених та поданих коаліцією ромських НУО України. Більшість положень орієнтовні на процес, а не на результат, відсутні чіткі та вимірні індикатори оцінки ефективності виконання програми. Переважна більшість регіональних планів дій і стратегій є копією заходів без врахування місцевих особливостей та проблем.

• Відсутня координація дій на рівні центральних органів державної влади, чіткий розподіл повноважень та вертикальних і горизонтальних зв’язків органів влади на регіональному й місцевому рівнях, відсутні інструменти ефективного моніторингу виконання, що є ознаками системних проблем для ефективної реалізації Стратегії.

• Відсутній дієвий механізм для діалогу із представниками громадськості. Низький рівень залучення представників ромських громадських організацій і місцевих громад до процесу прийняття рішень в органах місцевого самоврядування та органах державної влади.

• Недоліки, які не дають змоги забезпечити методичну послідовність вимірювання кількісних і якісних результатів реалізації Плану заходів Стратегії:

- на етапі розробки Плану заходів Стратегії не було проведено дослідження початкової ситуації – відсутні вихідні дані;

- у Плані заходів Стратегії відсутні індикатори вимірювання результатів виконання заходів і опис черговості етапів реалізації завдань Плану заходів;

- недостатньо конкретизовано державні інституції, відповідальні за виконання заходів Стратегії.

• Серед основних проблем, які існують на шляху реалізації Стратегії, більшість представників державних органів і громадськості назвали такі:

- низька поінформованість як державних, так і громадських представників щодо головних положень прийнятої Стратегії та плану її реалізації;

- відсутність достатньої комунікації між всіма учасниками виконання Стратегії; неналежне фінансування зазначених у стратегії програм, через що більшість виконуються тільки на папері;

- притаманність частини проблем ромського населення всьому українському суспільству, що означає необхідність впровадження широких реформ, а отже, і великої кількості часових і матеріальних ресурсів;

- відсутність у державних органів достатньої кількості інформації про культурні особливості ромського населення, через що часто їх сприймають невідповідним чином, і це призводить до ще більшої маргіналізації та стигматизації цієї соціальної групи.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ:

КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ:• Розробити ефективну державну концепцію етнонаціональної політики, яка має стати

пріоритетним завдання держави у сфері міжнаціональних відносин;


• Розглянути можливість приєднання України до діючих міжнародних ініціатив для ромської національної меншини та забезпечити виконання Україною міжнародних зобов’язань в межах рекомендацій моніторингових звітів і виконання планів дій України;

• Забезпечити інституційну спроможність органів державної влади для захисту прав та інтересів ромської громади України;

• Зизначити Міністерство соціальної політики України відповідальним за моніторинг реалізації Плану заходів Стратегії та надати відповідні повноваження;

• Невідкладно провести загальний перепис населення України для розрахунку фінансового забезпечення соціально-економічних потреб ромської спільноти.

УПОВНОВАЖЕНОМУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ:• Розробити спільно із громадськими організаціями річний план моніторингу дотримання прав

ромів і попередження дискримінації за етнічною ознакою у регіонах України; • Запровадити періодичний моніторинг дотримання прав ромів.

МІНІСТЕРСТВУ ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ:• Сприяти в отриманні ромами безоплатної правової допомоги;• Розробити правові основи для реалізації права ромів на самоорганізацію та формування

органів самоврядування як експериментальної форми співпраці органів державної влади й місцевого самоврядування для вирішення завдань Стратегії та досягнення її мети;

• Удосконалити механізми відповідальності за порушення положень законодавства, що гарантують заборону расової та етнічної дискримінації у сфері освіти.

МІНІСТЕРСТВУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ:• Вживати ефективних заходів з метою протидії злочинам на грунті нетерпимості та

насильницьким проявам дискримінації ромів в українському суспільстві;• Посилити взаємодію працівників правоохоронних органів з ромськими громадськими

організаціями; розробити механізми професійної підготовки, орієнтованої на більш глибоке розуміння і повагу до прав людини;

• Здійснювати співробітництво з правоохоронними органами іноземних держав з метою використання міжнародної практики для протидії злочинам на грунті нетерпимості щодо ромів;

• В місцях компактного проживання ромів при обласних, районних державних адміністраціях ввести посаду інспектора з роботи із ромськими громадами.

ДЕРЖАВНІЙ МІГРАЦІЙНІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ:• Сприяти в отриманні ромами ідентифікаційних документів;• Розробити та запровадити спрощену систему отримання громадянами України ідентифікаційних

13

документів.

МІНІСТЕРСТВУ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ:• Вивчити міжнародний досвід розробки та реалізації національних програм для ромів у країнах

Європи в межах «Декади ромського залучення» 2005–2015 рр. та рамкової програми ЄС щодо Національних стратегій для ромської національної меншини з метою удосконалення Стратегії та Плану заходів.

МІНІСТЕРСТВУ ОСВІТИ УКРАЇНИ:• Розробити і запровадити програму підготовки/перепідготовки фахівців-юристів з надання

консультацій, адвокатських послуг особам, які є неписьменними або мають дуже обмежені знання;

• Забезпечити взаємодію викладачів навчальних закладів, ромських громадських організацій та освітніх медіаторів з метою залучення ромів до навчального процесу; вжити заходів для скорочення кількості учнів ромської національності, які не завершують навчання у середній школі;

• Заохочувати отримання ромською молоддю професійно-технічної та вищої освіти через систему державних стипендій;

• Забезпечити доступ до дошкільної освіти, загальної середньої освіти, позашкільної освіти усім ромським дітям у відповідних закладах незалежно від форм власності за рахунок державного бюджету, місцевих бюджетів і залучених від міжнародних і благодійних організацій коштів.

МІНІСТЕРСТВУ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ:• Забезпечити недискримінаційне ставлення до ромів, які мають право на соціальні виплати,

попереджувати випадки безпідставної (незаконної) відмови в нарахуванні (перерахуванні) чи незаконного припинення соціальних виплат;

• Проводити інформаційно-роз’яснювальні кампанії з ознайомлення із нормами та правилами звернення до органів соціального захисту;

• Запровадити в місцях компактного проживання ромів посад соціального працівника з роботи з ромами (соціально-медичного посередника) та залучати ромів до заміщення цих посад із забезпеченням відповідної фахової підготовки;

• Сприяти розвитку сільськогосподарського підприємництва ромів через пільгове надання земельних ділянок, засобів виробництва, безповоротної фінансової та матеріальної допомоги, пільгових кредитів, достатніх для створення стабільного доходу й досягнення рівня самофінансування.


ОРГАНАМ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА РЕГІОНАЛЬНИМ ОРГАНАМ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ:

• Проводити інформаційно-освітні заходи для підвищення обізнаності виборців-ромів зі своїми виборчими правами, забезпечити стажування ромів в органах державної влади та місцевого самоврядування;

• Сприяти представникам ромських громадських організацій України в місцях компактного проживання ромів в ефективному використанні механізмів прямої демократії, підвищенню їхніх знань про правові форми захисту своїх інтересів в соціальній, освітній і житлово-комунальній сферах;

• Розробити зміни до регіональних планів заходів за Стратегією з урахуванням рекомендацій НУО, які представляють інтереси ромської національної спільноти, що відображають потреби та специфіку громад і мають практичне значення для подолання обмежень ромів у доступі до соціальних послуг;

• Створити умови для подолання перешкод участі ромів у процесі прийняття рішень; проводити інформаційно-консультативні кампанії з висунення кандидатів у депутати місцевих рад, особливо в місцях компактного проживання ромів; підвищувати знання ромів про їхні виборчі права за участю експертів науково-дослідних установ, ромських громадських організацій і провідних аналітичних центрів;

• Забезпечити включення до складу громадськоі ради представника ромської НУО. Розробити зміни до Стратегії та Планів заходів через механізм участі в роботі громадської ради, громадських слухань, громадської експертизи;

• В областях України, де проживає найбільша кількість ромського населення (Закарпатська, Одеська), запровадити при головах місцевих державних адміністрацій громадську посаду радника голови відповідної адміністрації з ромських питань – представника місцевих територіальних громад, а в місцях компактного проживання – ромську громадську раду, очолювану таким радником за поданням ромських громадських організацій.

15

II. СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ТА СУСПІЛЬНО- ПРАВОВИЙ АСПЕКТИ РОМСЬКИХ ГРОМАД

УКРАЇНИ

1. ОПИС МЕТОДОЛОГІЇ ДОСЛІДЖЕННЯІнструментарій дослідження оцінки виконання Плану дій Стратегії містить кілька методів дослідження:

СОЦІОЛОГІЧНЕ ОПИТУВАННЯ Джерела інформації: ромське населення від 16 років у Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Одеській, Полтавській і Черкаській областях. Вибірка квотна (за віком і статтю), опитано 672 представників ромської національності методом інтерв’ю face-to-face.

ПРОВЕДЕННЯ ФОКУСОВАНИХ ГРУПОВИХ ІНТЕРВ’Ю Джерела інформації: лідери ромських громад, державні службовці, громадські діячі, які працюють у сфері захисту прав ромів в Україні. Вибірка доступних експертів, проведено 10 фокусованих групових інтерв’ю.

ІНДИКАТОРИ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ:• основні проблеми ромського населення, їх масштаб і особливості;• типові способи вирішення ромами власних проблем, ставлення і довіра до державних органів;• державні заходи та програми, спрямовані на правовий і соціальний захист ромів, підвищення

їхнього освітнього рівня і рівня зайнятості; • обізнаність представників державних органів про план реалізації стратегії захисту й інтеграції

ромів в українське суспільство; проведення конкретних заходів та їх результати; • обізнаність громадських організацій, які працюють із ромами, про план реалізації стратегії

захисту й інтеграції ромського населення в українське суспільство; конкретні заходи та їх результати;

• участь ромського населення у заходах з реалізації стратегії захисту й інтеграції ромів в українське суспільство;

• основні проблеми та потреби, що існують на шляху реалізації вказаної стратегії.


2. РЕЗУЛЬТАТИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Основні проблеми, які хвилюють ромів найбільше Результати дослідження показали, що за останніх 2 роки найчастіше роми стикалися із проблемами пошуку роботи (49 % від загальної кількості відповідей), труднощами при оформленні паспорта, реєстрації місця проживання, отриманні інших документів (34 %) та труднощами при отриманні соціальної допомоги (33 %). При цьому в кожній четвертій відповіді опитані вказували, що взагалі не мали проблем упродовж цього часу (25 %) (рис. 1).

Рис. 1. Основні проблеми, з якими стикалися роми за останніх 2 роки (у % від тих, хто відповів)

2

6

11

13

17

24

25

33

34

49

Òðóäíîù³ ïðè îòðèìàíí³ñïåö³àëüíî¿/âèùî¿ îñâ³òè...

Ñ³ìåéíå íàñèëüñòâî

Òðóäíîù³ ïðè çä³éñíåíí³ï³äïðèºìíèöüêî¿ ä³ÿëüíîñò³

Òðóäíîù³ ïðè îòðèìàíí³ øê³ëüíî¿îñâ³òè âàìè àáî âàøîþ äèòèíîþ

Òðóäíîù³ ïðè îòðèìàíí³ïðàâîâî¿ äîïîìîãè

Ïåðåñë³äóâàííÿ, óòèñêèç áîêó ì³ë³ö³¿

Í³, íå ñòèêàâñÿ (-ëàñü)

Òðóäíîù³ ïðè îòðèìàíí³ñîö³àëüíî¿ äîïîìîãè

Òðóäíîù³ ïðè îôîðìëåíí³ ïàñïîðòà,ðåºñòðàö³¿ ì³ñöÿ ïðîæèâàííÿ òîùî

Ïîøóê ðîáîòè

Слід зазначити, що існують певні відмінності у поширеності проблем серед ромів у різних областях. Так, опитані Волинської області частіше, ніж жителі інших областей, стикалися із проблемами при отриманні шкільної освіти ними або їхньою дитиною/дітьми (17 % опитаних) і труднощами при отриманні правової допомоги (16 %). Переслідування та утиски ромів з боку міліції характерні більшою мірою для Черкаської (30 %) та Дніпропетровської (18 %) областей. Ромів Дніпропетровської області більше хвилюють труднощі при оформленні та здійсненні підприємницької діяльності – на це вказав кожен 10-й опитаний.

Що стосується проблем, які вказані вище як найбільш поширені серед ромів в цілому, то найменше

17

пошук роботи й отримання соціальної допомоги непокоять ромів Черкаської області (10 % і 3 % відповідно), а труднощі при оформленні документів відчувають тільки 3 % ромів Полтавської області.

Найменше взагалі стикалися із проблемами за останніх 2 роки роми Полтавської (35 %) та Закарпатської (27 %) областей (табл. 1).

Таблиця 1. Розподіл відповідей щодо основних проблем, з якими стикалися роми за останніх 2 роки за областями (у % від тих, хто відповів)

Проблеми Закарпатська Одеська Дніпропетровська Полтавська Черкаська Волинська

Труднощі при отри-манні спеціальної або вищої освіти вами або вашою дитиною/ дітьми

0 1 3 1 0 1

Труднощі при оформ-ленні та здійсненні підприємницької діяльності

1 3 10 4 5 3

Труднощі при отри-манні шкільної освіти вами або вашою дити-ною/дітьми

1 4 5 3 6 17

Переслідування, ути-ски з боку міліції 2 5 18 1 30 7

Сімейне насильство 3 0 7 0 1 1

Труднощі при отри-манні правової допо-моги

6 3 12 1 2 16

Труднощі при отри-манні соціальної до-помоги

13 25 14 18 4 19

Труднощі при оформ-ленні паспорту, реє-страції місця прожи-вання тощо

20 28 9 3 23 10

Пошук роботи 27 28 19 34 10 24

Ні, не стикався (-лась) 27 3 3 35 19 2

2.2. Реалізація стратегії: масштаб проблем і конкретні заходи2.2.1. Підвищення освітнього рівня ромської національної меншиниПопуляризація отримання освіти серед ромського населення та забезпечення однакового з іншими


громадянами доступу до усіх її рівнів є одним із основних напрямів Стратегії. Серед його завдань найважливішими є:

• проведення громадськими об’єднаннями, педагогічними колективами навчальних закладів, посадовими особами місцевих органів виконавчої влади роз’яснювальної роботи серед ромів щодо важливості отримання дітьми дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти;

• забезпечення взаємодії педагогічних колективів навчальних закладів і громадських об’єднань ромів; здійснення заходів щодо зменшення кількості ромів, які не завершують навчання у загальноосвітніх навчальних закладах;

• проведення профорієнтаційної роботи зі стимулювання ромів до отримання професійно-технічної та вищої освіти.

З іншого боку, сьогодні отримання освіти є однією з найбільш актуальних проблем ромського населення, а її рівень вкрай низький. Згідно з результатами дослідження, найбільш поширеним освітнім рівнем серед ромів є неповна середня освіта (37,2 %). Водночас кожен п’ятий представник ромської національності взагалі не має освіти (24 %). Частка ж тих, хто отримує чи вже отримав вищу освіту, взагалі мізерна – 1 % (табл. 2)

Таблиця 2. Розподіл ромів за рівнем освіти та планами щодо продовження навчання (у % від тих, хто відповів)

ВАША ОСВІТА ЧИ ПЛАНУЄТЕ ВИ У МАЙБУТНЬОМУ ОТРИМАТИ ЩЕ ЯКУСЬ ОСВІТУ?

Не маю освіти 24 89 Не замислювався (-лась) над цим

Початкова освіта (1–3 класи) 16 3 Планую отримати початкову освіту

Неповна середня 372 Планую отримати повну середню освіту

Середня 16

Середня спеціальна 60 4 Планую отримати середню спеціальну освіту

Незакінчена вища / вища / науковий ступінь 1 2 Планую отримати вищу освіту

Складною є ситуація і з володінням ромами державною мовою. Майже кожен четвертий опитаний представник ромської громади не вміє читати та писати українською мовою (23 % і 23 % відповідно). Кожен третій робить це швидше погано (33 % – читає; 36 % – пише). 14 % опитаних не вміють або швидше погано розмовляють українською, ще 12 % зовсім або швидше не розуміють української мови (рис. 2).

19

Рис. 2. Ступінь володіння ромами українською мовою (у % від тих, хто відповів)

Íå âì³þ

Øâèäøå äîáðå

Øâèäøå ïîãàíî

Äîáðå

×èòàºòå Ïèøèòå Ðîçìîâëÿºòå Ðîçóì³ºòå

23 23 3 3

23 22 54 63

33 36 11 9

21 19 32 25

Загалом незнання української мови, а також загальна неосвіченість ромського населення (невміння писати та читати) розглядається представниками державних органів як один із головних бар’єрів для інтеграції ромів в українське суспільство, що значно ускладнює оформлення документів, отримання необхідної інформації, впливає на загальний рівень життя ромів в Україні. Щодо освіти, навіть початкової, в більшості випадків тих, що ми зустрічаємо на вулицях, вони не знають навіть грамоти. Ну як він буде працевлаштовуватися, як отримувати довідки, якщо навіть не може прочитати, що потрібно принести?

Цитата з фокус-групи із представниками державних органів

На запитання «Чи плануєте ви у майбутньому отримати ще якусь освіту?» абсолютна більшість опитаних (89 %) відповіла, що не замислювалася над цим. Тільки 6 % ромів планують отримати той рівень освіти, який дасть змогу в майбутньому мати спеціальність: 4 % – середню спеціальну освіту; 2 % – вищу освіту. На думку лідерів ромських організацій, ця проблема дійсно дуже поширена. Через низький рівень освіти роми можуть дозволити собі працевлаштування тільки на некваліфіковані посади. Водночас вони зазначають, що останнім часом дітей, які хочуть отримати середню спеціальну або вищу освіту, стало трохи більше, пов’язуючи це передусім із наявністю освітніх програм міжнародних фондів і грантів міжнародних організацій.Ми їздимо, проводимо роз’яснювальні бесіди із батьками, заохочуємо до вступу у навчальні заклади. Хтось погоджується. Хтось спочатку погоджується, а потім відмовляється. Розумієте, якщо всі у сім’ї неграмотні – і батьки, і бабуся, й інші родичі, – тобі важко вирватися із цього кола. (Цитата з фокус-групи із представниками громадськості)


Отже, попри загальний низький рівень освіти, роми мають низьку мотивацію для його підвищення в майбутньому. Причина такого явища полягає в укоріненні серед ромів уявлень про освіту як необов’язкову. Таке ставлення надалі проявляється й на здобутті освіти їхніми дітьми, яких практично не заохочують до цього. Так, кожна третя дитина опитаних ромів (31 %) не відвідує школу; 59 % ходять до школи. І хоча на запитання про причини невідвідування лише 15 % опитаних відповіли, що навчання дітям не потрібне, решта відповідей опосередковано свідчать, що освіта дійсно не розглядається у ромському середовищі як необхідна в подальшому житті. Так, найчастіше діти не ходять до школи через відсутність відповідних документів (49 % відповідей). Серед інших причин – матеріальні: забезпечення навчання є дуже дорогим (36 %).Офіційно в Україні отримання початкової та середньої освіти безкоштовне, проте багато ромів не можуть дозволити собі постійні шкільні збори коштів на ремонт, оплату занять з іноземних мов, організації свят, придбання підручників, зошитів для лабораторних робіт, шкільного приладдя тощо. Деякі школи, окрім цього, вимагають ще носіння шкільної форми, ціни на яку зовсім не бюджетні для ромського населення. У 12 % відповідей також вказується на дискримінацію (утиски з боку як працівників шкіл, так і учнів, їхніх батьків) (рис. 3). Рис. 3. Причини невідвідування ромськими дітьми шкіл (у % від тих, хто відповів)

49

8

36

15

4

Ó íàñ íåìàº äîêóìåíò³â äëÿ òîãî,ùîá â³ääàòè äèòèíó/ä³òåé ó øêîëó

Çàáåçïå÷åííÿ íàâ÷àííÿäóæå äîðîãå

Äèòèí³/ä³òÿì íàâ÷àííÿ íå ïîòð³áíå

Ïðàâà äèòèíè/ä³òåé óòèñêóþòüñÿ ÷åðåç òå,ùî âîíè ðîìè, ç áîêó â÷èòåë³â, äèðåêòîðà

Ïðàâà äèòèíè/ä³òåé óòèñêóþòüñÿ ÷åðåç òå,ùî âîíè ðîìè, ç áîêó ³íøèõ ó÷í³â, ¿õí³õ áàòüê³â

За словами представників громадськості, ця проблема більш поширена, ніж про неї говорять самі роми. Саме дискримінаційне ставлення є однією з причин, чому діти перестають ходити до школи, не закінчуючи навіть початкових класів.

Віддають дитину в школу, наприклад, ходить вона деякий час, допоки їй не кажуть «циганка, циганка». І діти починають вже комплексувати. І через це кидають навчання, починають жити більш дорослим життям, на базарі торгують, в селах горіхи збирають тощо.

Цитата з фокус-групи із представниками громадськості

Ще одним підтвердженням укорінених уявлень про необов’язковість освіти є вплив рівня освіти батьків на відвідування школи їхніми дітьми. Так, серед тих ромів, які мають середню спеціальну / незакінчену вищу або вищу освіту, 94 % їхніх дітей ходять до школи. Разом з тим у батьків, які не

21

мають освіти або мають тільки початкову, тільки 50 % дітей відвідують шкільні заняття (рис. 4).

Рис. 4. Відвідування дітьми школи в залежності від рівня освіти батьків (у % від тих, хто відповів)

5083 93

5017 7

Íå ìàþòü îñâ³òè/ìàþòü ïî÷àòêîâó îñâ³òó

Ìàþòü íåïîâíóñåðåäíþ/ñåðåäíþ

îñâ³òó

Ìàþòü ñåðåäíþñïåö³àëüíó/íåçàê³í÷åíó âèùó/

âèùó îñâ³òó

Ä³òè õîäÿòü äî øêîëè Ä³òè íå õîäÿòü äî øêîëè

Слід також звернути увагу на ґендерний аспект освітньої проблеми ромського населення. Через культурні традиції та патріархальний уклад сім’ї особливо складним є здобуття освіти жінками. Так, жінки частіше (45 %), ніж чоловіки (33 %) є малоосвіченими (не мають освіти взагалі або мають початкову). Натомість чоловіки частіше мають неповну середню або середню освіту (59 %), ніж жінки (49 %) (рис. 5).


Рис. 5. Розподіл відповідей щодо рівня освіти ромів за статтю (у % від тих, хто відповів)

×îëîâ³êè Æ³íêè

Íå ìàþòü îñâ³òè/ìàþòü ïî÷àòêîâó îñâ³òóÌàþòü íåïîâíó ñåðåäíþ/ñåðåäíþ îñâ³òóÌàþòü ñåðåäíþ ñïåö³àëüíó/íåçàê³í÷åíó âèùó/âèùó îñâ³òó

33

59

8

45

49

6

Щодо конкретних заходів із реалізації стратегії у сфері освіти, то представники державних органів зазначають, що проводять семінари та зустрічі з директорами шкіл, училищ, вищих освітніх закладів, спрямовані на формування однакових можливостей отримання освіти ромськими дітьми. І хоча головною проблемою низького освітнього рівня вважають передусім небажання ромів віддавати дітей на навчання, неодноразово було сказано також про невідвідування ромськими дітьми дошкільних закладів освіти, через що рівень розвитку дитини, коли вона приходить до школи, значно нижчий порівняно з однокласниками, що викликає її відставання в навчальному процесі у школі. Скільки слів знає ромська дитина, що ходила в садочок, і скільки знає слів дитина, що не ходила в садочок. Дитина, яка не ходила в садочок, знає 300 слів, самих таких звичайних. А дитина, яка закінчила садочок, знає 4,5 тисячі слів. Ви уявляєте собі, що це значить? Це означає, що ви зразу дитину робите аутсайдером, вона не може засвоїти ту програму, яка є.


Значну частину робочого часу, за словами представників державних органів, вони витрачають на роз’яснювальні бесіди із батьками, розповідаючи про переваги отримання дитиною як дошкільної, так і шкільної освіти.2.2.2. Соціальний захист і зайнятість ромського населенняЧерез цілу низку матеріально-побутових проблем, слабку інтегрованість у державні програми та дискримінацію роми залишаються одними з найбільш соціально незахищених верств населення в Україні. План реалізації стратегії передбачає такі дії, спрямовані на соціальний захист і зайнятість ромської національної меншини:• реалізація соціальної політики, спрямованої на забезпечення соціального захисту ромів, у

23

тому числі сімей з дітьми, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, пенсіонерів і одиноких непрацездатних та бездомних осіб, а також сприяння ромам у пошуку роботи;

• проведення серед ромів системної інформаційно-просвітницької роботи із запобігання насильству та жорстокому поводженню в сім’ї, недопущення використання найгірших форм дитячої праці;

• здійснення заходів щодо унеможливлення проявів дискримінації під час працевлаштування ромів; забезпечення взаємодії працівників соціальної сфери та сфери зайнятості із громадськими об’єднаннями ромів.

Дослідження показало, що сьогодні більшість ромів зазнає значних матеріальних труднощів, частина ромів взагалі живе за межею бідності і кожного дня змушена шукати кошти для задоволення базових потреб. За даними опитування, кожен третій представник ромської національної меншини ледь зводить кінці з кінцями, іноді йому не вистачає навіть на харчування. Ще 44 % опитаних на харчування вистачає, але придбання одягу або взуття викликає труднощі. Не мають матеріальних труднощів тільки 5 % опитаних ромів (рис. 6).

Рис. 6. Оцінка ромами матеріального становища своєї сім’ї (у % від тих, хто відповів)

Ëåä

âå ç

âîäèì

îê³

íö³ ç

ê³íö

ÿìè,

³íîä³ íå

âèñ

òà÷à

ºíà

õàð

÷óâà

ííÿ

Íà

õàð÷ó

âàíí

ÿâè

ñòà÷

àº,

àëå

ïðèä

áàí

íÿ î

äÿã

óàá

î â

çóòò

ÿ âè

êëèê

àºòð

óäíî

ù³

Ìàò

åð³à

ëüíè

õòð

óäíî

ù³â í

å ìàº

ìî,

çà â

èíÿò

êîì î

ñîáë

èâî

âåëè

êèõ

ïîêó

ïîê

32

44

19

41

05101520253035404550

Â ö

³ëîìó

íà æ

èòòÿ

âèñ

òà÷à

º,àë

å íå

íà

ö³íí

³ ðå÷

³(ì

åáë³

,õî

ëîäèë

üíèê

òîù

î)

Æëä

íèõ

ìàò

åð³à

ëüíè

õòð

óäíí

îù

³â í

å ìàº

ìî,

ìîæ

åìî ä

îçâ

îëè

òè ñ

îá³

ïðàê

òè÷í

î ó

ñå

Ще одним характерним показником незадовільного соціального становища ромів є те, що кожен четвертий ром отримує грошову допомогу від держави. Частіше за все, це виплати, пов’язані з наявністю дітей (допомога з вагітності та пологів, при народженні дитини, з догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного року, допомога багатодітним сім’ям, одиноким матерям), а також із малозабезпеченістю, рідше – субсидії та виплати у зв’язку з інвалідністю або досягненням пенсійного віку.


Слід зазначити, що інколи серед ромів спостерігається пріоритетність економічних факторів репродуктивної поведінки, коли народження дітей розглядається як можливість отримання додаткових соціальних виплат і пільг, які можуть забезпечити проживання інших членів сім’ї. Саме тому роми найчастіше не одружуються офіційно і намагаються оформлювати державну допомогу не тільки у зв’язку із народженням дитини та багатодітністю, а ще й як одинокі матері. Більшість ромів під час опитування вказали, що вони не працюють (63 % опитаних). Працюють неповний робочий день 22 % ромів, повний робочий день – 15 % опитаних (рис. 7). Рис. 7. Зайнятість ромів (у % від тих, хто відповів)

Ïðàöþºòå ïîâíèé ðîáî÷èé äåíü (8 ãîäèí íà äîáó)

Ïðàöþºòå íåïîâíèé ðîáî÷èé äåíü (ìåíøå 8 ãîäèí íà äîáó)

Íå ïðàöþºòå

15%

23%63%

І хоча у суспільстві досить поширений стереотип щодо того, що роми, які працюють, переважно неосвічені, а тому зайняті зазвичай на некваліфікованих роботах (розбирання сміття, пошук металобрухту тощо) або взагалі заробляють у кримінальний спосіб (поширення наркотиків, крадіжки та ін.), опитування спростовує це, показуючи прямий зв’язок зайнятості і освітнього рівня ромів. Так, серед тих, хто не має освіти або має тільки початкову, працюють повний робочий день 10 % опитаних. Разом з тим, ромів, які працюють 8-годинний робочий день, серед тих, хто має середню спеціальну або вищу освіту, у 5 разів більше – 54 % (рис. 8).

25

Рис. 8. Розподіл відповідей щодо зайнятості ромів в залежності від рівня освіти (у % від тих, хто відповів)

íå ìàº îñâ³òè/ìàº ïî÷àòêîâó

îñâ³òó

72 60 33

18 2713

Ïðàöþº ïîâíèé ðîáî÷èé äåíü

Ïðàöþº íåïîâíèé ðîáî÷èé äåíü

Íå ïðàöþº

10 13 54

ìàº íåïîâíóñåðåäíþ/ñåðåäíþîñâ³òó

ìàº ñåðåäíþñïåö³àëüíó/

íåçàê³í÷åíó âèùóàáî âèùó îñâ³òó

Серед працюючих ромів 57 % зайняті торгівельною діяльністю або наданням послуг без статусу приватного підприємця. Кожен четвертий займається тим самим, але вже маючи статус приватного підприємця (24 %). Тільки 8 % опитаних працюють у державній установі, організації чи підприємстві, 6 % займаються громадською діяльністю (рис. 9).

Рис. 9. Розподіл відповідей щодо основного місця роботи ромів (у % від тих, хто відповів)

57

6

24

8

5

Çä³éñíåííÿ òîðã³âë³ àáî íàäàííÿïîñëóã áåç ñòàòóñó ÏÏ

Ïðèâàòíèé ï³äïðèºìåöü

Äåðæàâíà óñòàíîâà, îðãàí³çàö³ÿ,ï³äïðèºìñòâî

Íåäåðæàâíà óñòàíîâà, îðãàí³çàö³ÿ,ï³äïðèºìñòâî

²íøå

Більшість ромів знайшли роботу самостійно (52 %), ще 41 % – через родичів та друзів. Інші засоби пошуку роботи практично не користуються попитом у ромського населення: через громадську організацію працевлаштувалися 5 % ромів, 1 % скористався допомогою центру зайнятості, ще 1 % допомогли в інших державних органах.


За словами працівників центрів зайнятості, вони не вирізняють, особи якої саме національності звертаються до них за допомогою. Окремої статистики не ведуть, допомагають усім і в оформленні державних виплат із безробіття, і в пошуку роботи. Разом з тим, зазначають, що вплинути на рішення роботодавців не можуть, а ті найчастіше віддають перевагу українцям. Роботодавці – вони господарі, вони приймають рішення. От він дає вакансію, ми підбираємо, і він вибирає. Оскільки зараз навантаження через переселенців велике на одну вакансію, то є з кого вибрати. І рішення приймає керівник. Що ми можемо зробити?Що говорити про працевлаштування? Щороку проводяться в центрі зайнятості круглі столи з ромськими лідерами. Прийшли – поговорили, а результату практично ніякого. На що можуть розраховувати роми, які мають середню або середню спеціальну освіту, якщо до нас звертається якась приватна організація? То зразу йде дискримінація і не приймають на роботу, в першу чергу тому що він ром. На що вони можуть розраховувати – це прибирати місто, ЖЕК або інші приватні організації, які займаються обробкою чи збиарнням сміття. Чорні роботи. (Цитати з фокус-групи із представниками державних органів)Важливо, що багато хто із представників державних органів дозволяв собі відкрито дискримінаційні висловлювання стосовно ромів та інших національностей, розмірковуючи над проблемами їх працевлаштування. Що стосується представників громадських організацій і лідерів ромських спільнот, то часто в цьому питанні вони перебирають на себе функції державних органів, самостійно домовляючись про працевлаштування ромів як у державних, так і у приватних установах. До мене звернулося багато ромів. Хочуть влаштуватися на роботу. Добре, дівчата, я допоможу вам влаштуватися на роботу, ви бажаєте працювати? Так, бажаємо. Я звернувся до однієї фірми і, уявляєте, ми працевлаштували 20 жінок на роботу! І це дуже приємно було, що дівчата до сьогоднішнього дня там працюють.


2.2.3. Правовий захист ромів і взаємодія із державними органамиCтратегія передбачає низку основних завдань, які визначає держава, плануючи посилити правовий захист ромського населення, зокрема:

• залучення в установленому порядку представників громадських об’єднань ромів до участі у вирішенні питань суспільного життя, зокрема, до розроблення та обговорення відповідних проектів актів і рішень, що впливають на становище ромської національної меншини;

• підвищення рівня правової обізнаності ромів; здійснення заходів щодо запобігання дискримінації ромів;

• сприяння в отриманні ромами, які на законних підставах перебувають на території України, документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану;

• розвиток співробітництва з міжнародними організаціями з питань захисту ромів; сприяння

27

формуванню в суспільстві толерантного ставлення до ромів.

Отже, одним із головних напрямів правового захисту ромів є допомога в отримані ідентифікаційних документів, що підтверджують громадянство і державну реєстрацію актів цивільного стану. Слід зазначити, що серед опитаних ромів мають паспорти або інші документи, що посвідчують особу, тільки 83 % осіб (17 % не мають). Реєстрація місця проживання оформлена у 67 % опитаних (у 33 % не оформлена). Разом з тим, за словами правозахисників, ситуація із отриманням ромами паспортів останнім часом дещо покращилася. Передусім це пов’язано із ефективною роботою громадських організацій і правових приймалень, а також із налагодженням ними взаємодії з управліннями Державної міграційної служби в областях. Наразі більш актуальною проблемою, на думку громадських діячів, є отримання інших документів – реєстрації дитини при народженні, довідок, необхідних для оформлення соціальних виплат державою, володіння нерухомістю, приватизації землі тощо. Наразі насправді є одиниці, які не мають взагалі нічого, навіть свідоцтва про народження. А от зробити будинкові документи! Взагалі з будинковими документами – найбільша проблема. Роми не знають, які документи їм треба оформити, а через це не можуть підключитися до електромережі, провести електрику не можна. З паспортизацією, може, тільки в деяких містах ще залишилися дуже серйозні проблеми, але переважно багато хто вже має паспорти. (Цитата з фокус-групи із представниками громадськості)Проблема оформлення документів, на думку представників як громадськості, так і державної влади, насправді випливає з більш широкого питання – вкрай низького рівня правової обізнаності ромів. Роми не обізнані зі своїми правами, не знають, як ці права захищати та якими правовими інструментами їх відстоювати. Результати опитування показали, що найчастіше роми використовують 2 шляхи вирішення власних проблем, причому обидва однаково популярні серед ромського населення: самостійна домовленість (66 % відповідей) або ж звернення до громадської організації (66 %). Отже, ромська меншина зазвичай прагне вирішувати власні проблеми, розраховуючи на себе та/або на представників своєї громади, які працюють у ромських правозахисних громадських огранізаціях. Менш популярний, але також розповсюджений метод вирішення проблем, – кримінальний (хабарі та погрози), його назвали у 23 % відповідей. Домовляються за допомогою адвоката у 18 % випадків. Рідше обирають правові способи захисту: судовий процес названо у 5 % відповідей ромів, вирішення за допомогою державних органів – у 4 %. 14 % опитаних взагалі воліють не робити нічого (рис. 10).


Рис. 10. Найбільш поширені шляхи вирішення проблем серед родичів, знайомих ромів (у % від тих, хто відповів)

66

18

66

23

14

Äîìîâëÿòèñÿ ñàìîñò³éíî

Çâåðòàòèñÿ äîãðîìàäñüêî¿ îðãàí³çàö³¿

Âèð³øóâàòè ó êðèì³íàëüíèéñïîñ³á (õàáàð³, ïîãðîçè)

Äîìîâëÿòèñÿ çàäîïîìîãîþ àäâîêàòà

Í³÷îãî íå ðîáèòè

5

4

Â³äñòîþâàòè ñâî¿ ïðàâà ó ñóä³

Âèð³øóâàòè çà äîïîìîãîþäåðæàâíèõ óñòàíîâ

Головною причиною уникнення засобів вирішення власних проблем, які надаються державою, є здебільшого негативне ставлення ромського населення до державних органів і установ, хоч воно й відрізняється залежно від конкретного управління чи служби. Так, під час опитування респондентам було поставлено запитання: «Скажіть, будь ласка, як ви в цілому ставитеся до таких державних органів/установ?» з варіантами відповідей у вигляді шкали, де 1 – погано, а 4 – добре. Серед представлених державних органів найкращим виявилося ставлення ромів до школи – саме тут було зафіксовано найвищий відсоток позитивних відповідей (31 % – добре, 30 % – швидше добре) і найменший відсоток ухилянь від відповідей (12 %) (рис. 11). Окрім цього, роми добре ставляться до управління Державної міграційної служби (10 % – добре та 29 % – швидше добре), міськради/сільради (8 % – добре та 30 % – швидше добре), департаменту соціального захисту населення (10 % – добре, 25 % – швидше добре), хоча у випадках із цими державними органами відсоток ухилянь від відповідей значно більший. Найбільш негативним виявилося ставлення ромів до міліції – 65 % ставляться до неї погано або швидше погано, ніж добре. Також слід зазначити, що ставлення до цього державного органу, як і до школи, є найменш невизначеним. Тільки 13 % опитаних завагалися із відповіддю на це питання.

29

Рис. 11. Ставлення ромів до різних державних органів/установ (у % від тих, хто відповів)

Äîáðå Øâèäøå äîáðå, í³æ ïîãàíî

Øâèäøå ïîãàíî, í³æ ïîãàíî Ïîãàíî

Âàæêî â³äïîâ³ñòè

Óïðàâë³ííÿ Äåðæàâíî¿ì³ãðàö³¿éíî¿ ñëóæáè

31 30 1017 12

10 29 1714 30

10 25 1618 31

9 20 2016 35

9 14 1617 44

8 30 1615 31

7 24 1414 41

6 24 1412 44

5 17 3431 13

Øêîëà

Äåïàðòàìåíò ñîö³àëüíîãîçàõèñòó íàñåëåííÿ

Öåíòð çàéíÿòîñò³

Óïðàâë³ííÿ ìîëîä³,ñ³ì’¿ òà ñïîðòó

Ì³ñüêðàäà/ñ³ëüðàäà

Ñëóæáà ó ñïðàâàõ ä³òåé

Óïðàâë³ííÿ îñâ³òè

Ì³ë³ö³ÿ

Водночас практично кожен третій опитаний при оцінці свого ставлення до названих установ вказав «важко відповісти»; максимальні відсотки цієї відповіді у питаннях про управління освіти (44 %) та службу у справах дітей (41 %), що впливає на загальну оцінку ставлення до державної структури. Це обумовлено передусім низьким рівнем знань про діяльність цих державних органів та можливості взаємодії з ними. Для вирішення своїх проблем до державних органів зверталися 40 % опитаних ромів, натомість 60 % не вдавались до таких звернень. Називаючи причин цього, 50 % опитаних сказали, що, на їхню думку, це б не допомогло, а 42 % не знають, куди і як звертатися по допомогу. Також зазначалося, що це забрало б дуже багато часу (15 %); 13 % опитуваних побоюються звернень до державних органів; у 9 % випадків не було потреби звертатися, все було вирішено іншим способом; 6 % вважають, що таке звернення забрало б багато нервів (таб. 3).


Таблиця 3. Розподіл відповідей ромів на запитання «Чому ви не зверталися до державних органів для вирішення своїх проблем?»

Причини % від відповідей

Це б не допомогло 48

Не знав (-ла), куди і як звертатися 43

Це б зайняло дуже багато часу 14

Боявся (-лась) звертатися до державних органів 13

Не було потреби, вирішив (-ла) іншим способом 9

Це б забрало багато моїх нервів 6

Всього 133

Ставлення до державних органів тісно пов’язане із загальним рівнем довіри до них. Так, 59 % опитаних повністю або швидше не довіряють державним органам. Повністю довіряють тільки 2 % ромів, швидше довіряють ще 27 % (рис. 12).

Рис. 12. Загальний рівень довіри ромів до державних органів (у % від тих, хто відповів)

Âàæêî â³äïîâ³ñòè

Ïîâí³ñòþ äîâ³ðÿþ

Øâèäøå äîâ³ðÿþ, í³æ íå äîâ³ðÿþ

Øâèäøå íå äîâ³ðÿþ, í³æ äîâ³ðÿþ

Ïîâí³ñòþ íå äîâ³ðÿþ

21%

12%

2%

38%

27%

На думку правозахисників, у самих ромів склалися певні стереотипні уявлення про працівників державних органів. Їм не довіряють, бояться або вважають неспроможними, не маючи реального досвіду взаємодії з ними. Дослідження, в тому числі, мало на меті виявити, чи зверталися самі представники державних органів до ромського населення з тих чи інших питань. 79 % опитаних вказали, що таких звернень упродовж останніх 2 років не було. Якщо ж вони були,

31

то частіше за все стосувалися питань оформлення паспорта, реєстрації місця проживання (43 % відповідей); умов проживання і виховання дитини/дітей (25 %); отримання соціальної (19 %) та правової (19 %) допомоги (табл. 4). Таблиця 4. Розподіл відповідей ромів на запитання «Чи зверталися до вас за останніх 2 роки представники державних органів, якщо так, то з яких питань?»

Причини звернень % від відповідей

Так, пояснювали, допомагали з оформленням паспорта, реєстрації місця проживання 43

Так, знайомилися з умовами проживання і виховання дитини/дітей 25

Так, пояснювали, допомагали з отриманням соціальної допомоги 19

Так, пояснювали наші права, допомагали з отриманням правової допомоги 19

Так, пояснювали, допомагали з працевлаштуванням 17

Так, пояснювали, допомагали зі здобуттям шкільної освіти вами або вашою дитиною/дітьми 13

Інше 7

Так, пояснювали, допомагали з питань підприємницької діяльності 5

Так, пояснювали, допомагали з питань насильства у сім’ї 1

Так, пояснювали, допомагали зі здобуттям спеціальної або вищої освіти вами або вашою дитиною/дітьми 1

Всього 150

Відповідно, частіше за все зверталися представники департаментів соціального захисту населення (38 % відповідей), управлінь Державної міграційної служби (36 %), служб у справах дітей (21 %) та співробітники міських, сільських рад (21 %) (рис. 13).


Рис. 13. Розподіл звернень представників різних державних органів до ромів (у % від відповідей)

112

1316

19192121

3638

ІншеУправління молоді, сім'ї та спорту

Управління освітиНе пам’ятаю

Центру зайнятості Адміністрація, персонал школи

Міліції Служби у справах дітей

Міськради / сільрадиУправління ДМС

Департаменту соц. захисту

Представники громадськості також констатували слабку роботу державних органів, спрямовану на реалізацію стратегії на захист ромів. Особливо було звернуто увагу на відсутність достатньої кількості заходів, які передбачають безпосередню взаємодію із ромським населенням

Із працівниками соціальної служби проблеми. Їх там назначили по одній людині на кожне село. Начебто. Але ж вони не роблять нічого. Вони не працюють, каву п’ють. Ось і все. Я їх ні разу в таборі у себе не бачив. Щоб ці соціальні працівники прийшли. Ніколи. Працівник, який повинен дивитися за сім’ями, умовами, працювати з ними, я його ні разу не бачив.


33

3. ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ, ЩО ІСНУЮТЬ НА ШЛЯХУ РЕАЛІЗАЦІЇ CТРАТЕГІЇ

Результати фокус-груп показали, що при оцінці реалізації Стратегії схожі проблеми називали представники як державних органів, так і громадськості. Основні з них – низька поінформованість як державних, так і громадських представників про головні положення прийнятої Стратегії та План її реалізації. І хоча частина респондентів завдяки своїй роботі досить добре обізнана з названими документами, багато з них говорили про те, що мають доволі розмиті уявлення про їх зміст.Ми насправді, як я вже казав, бачили цю Стратегію, але лише на папері. Насправді, ми не бачили жодних змін, жодних заходів, направлених у цю сторону. Нам не довелося це побачити. Якби ми побачили, напевно, знали б значно більше.


З цього випливає висновок про відсутність достатньої комунікації між державними органами та громадськими організаціями, які працюють у сфері захисту прав ромського населення. Перш за все, немає контактів на місцях як з іншими ромськими організаціями, так і з боку чиновників. Десь втрачений зв’язок. Ми цим наразі і займаємося, ми хочемо налагодити цей діалог. Розумієте, сидячи у кабінеті, не можна вирішити проблему, не знаючи її на практиці. Саме тому коли чиновників вивозять куди-небудь у місця, де живуть роми, вони починають дивуватися: як так можна жити?


Якщо не буде підтримки представників ромської громади, представників громадських організацій, не буде активної їх участі, то наші зусилля будуть одноманітними й не дадуть того результату, який дали б наші спільні зусилля.


Проблемою є також неналежне фінансування визначених у Стратегії заходів, через що більшість виконуються тільки на папері. Спочатку був Указ Президента про концепцію цієї Стратегії, потім розпорядження Кабміну про затвердження плану заходів щодо реалізації цієї стратегії. Я хочу сказати як людина, яка, мабуть, найбільше тим займається, тими концепціями, планами, стратегіями. Смішки смішками, але воно не так реалізовується, як би ми хотіли, через відомі причини, дуже прозаїчні на сьогодні. Але це – брак коштів, як завжди.


Частина проблем ромського населення характерна для українського суспільства в цілому, а тому потребує комплексних реформ задля їх подолання й, відповідно, багато ресурсів і часу. Зокрема, на фокус-групах озвучувалися теми економічної кризи, підвищення трудового стажу для населення,


пенсійної реформи, дотримання прав дітей-сиріт у інтернатних закладах соціального захисту тощо. Оця пенсійна реформа дуже вдарила по наших ромах. Я хочу сказати, що це проблема для всієї України, і серед ромів також дуже багато старих, які залишилися біля розбитого корита. Йому 60 років прийшло, а він не може отримати пенсію, бо у нього раніше було 5 років стажу, а тепер потрібно 15 років.


Відсутність у державних органів достатньої інформації про культурні особливості ромського населення, через що часто їх сприймають невідповідним чином, призводить до ще більшої стигматизації та маргіналізації цієї соціальної групи. В школах, де вчиться багато ромів, для вчителів зовсім немає підготовки з вивчення культури, традицій ромів. Це питання не щодо культури, це більше, це питання щодо толерантності, розуміння того, чому в ромів прийнято ті чи інші моделі поведінки.


Якщо говорити про розбіжності у поглядах цих двох груп, то представники громадськості наголошували на дуже частих випадках дискримінаційного ставлення до ромів із боку державних органів. Останні ж про це практично не говорили, підкреслюючи, що державний службовець ставиться до всіх однаково і для нього немає значення, кому саме надавати ту чи іншу послугу. Водночас представники державних органів часто наголошували на тому, що саме культурні особливості та менталітет ромів є причиною багатьох проблем. Ромська культура, з їхніх слів, має негативне забарвлення і пояснює лінь багатьох ромів, їх небажання працювати, безросудливе ставлення до майбутнього тощо. Це і звички раннього виходу заміж, раннього народження дітей, тобто треба об’єктивно оцінити всі реальні «за» і «проти», які перед собою ставлять діячі політичні, чи вже соціальні працівники, кожен на своєму рівні. Це ментальна особливість ромського населення: жити кочовим способом, певний рівень санітарно-гігієнічних вимог, певний рівень ставлення до матеріальних цінностей. Вони живуть одним днем, і там на суму кілька тисяч гривень вони куплять собі гарний телевізор, дорогу мобілку, при тому, що завтра в них не буде коштів на елементарні потреби, купити те ж саме харчування.


Незважаючи на вказані розбіжності, важливо зазначити, що учасники більшості фокус-груп говорять про важливість співпраці між державними органами, органами місцевого самоврядування та громдськими організаціями у сфері реалізації Стратегії. Важливо не консервувати обговорені проблеми, щоб вони не набували спотворених форм, а вирішувати їх! У нас є багато напрацювань! Для цього потрібно, щоб ми вийшли все ж таки на створення робочої групи та налагодили зворотний зв’язок один з одним.


35

III. ОЦІНКА ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ЗАХОДІВ СТРАТЕГІЇ

1. ІНСТИТУЦІЙНА СПРОМОЖНІСТЬ ОРГАНІВ ВЛАДИ УКРАЇНИ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЇ

Ромське питання є складним і багатоаспектним викликом для етнонаціональної політики України. Тому комплексне вирішення питань ромського народу в правовій, соціальній, економічній та культурно-освітній сферах виходить за рамки проблем лише ромської громади України і стосується усього спектру міжкультурних відносин в країні. Ефективність результатів Плану заходів Стратегії щодо вирішення актуальних питань ромского населення потрібно розглядати у контексті аналізу інституційної спроможності органів державної влади України як суспільно-політичного інституту, що несе пряму відповідальність за виконання завдань Плану дій Стратегії (міністерства, центральні органи виконавчої влади, обласні та районні державні адміністрації, виконавчі комітети міських і сільських рад).Для того, щоб Стратегія була ефективною, важливим елементом стратегічного планування має бути проведення стратегічного аналізу. Особливого значення названий етап стратегічного планування набуває для сфери ромської меншини, оскільки це пов’язано з численними традиційними проявами соціокультурної специфіки ромів. Проведення стратегічного аналізу базової ситуації, що включає інформацію стартових умов і прогнозування їх змін, значною мірою полегшило б розробку річних планів (як етапів реалізації Стратегії) на національному та місцевому рівнях. Крім того, якісний аналіз стартової ситуації допомагає визначити індикатори для вимірювання короткострокових, середньострокових і довгострокових результатів реалізації Стратегії. У процесі розробки Стратегії таке дослідження стартової ситуації з перспективним прогнозуванням не було проведено, і тому як джерела інформації про початкове становще ромської національної меншини в Україні можуть бути використані релевантні документи, звіти різних національних і міжнародних організацій. Серйозною помилкою, яку допускають представники більшості щодо національної меншини, є підміна процесу інтеграції схожим за формою, але відмінним за змістом поняттям «асиміляція». Як правило, представники національних меншин (у тому числі ромської), дуже чутливі до проявів такого підходу й чинять йому опір із метою самозбереження.Друга помилка, яка часто зустрічається в етнонаціональній політиці різних держав, –це ставлення до національної меншини як до об’єкта, який потрібно якомога швидше і з якнайменшими затратами адаптувати (асимілювати) до існуючих соціальних і культурних норм більшості. Насправді реальний інтеграційний процес тривалий і складний, але ця обставина не виключає ставлення до меншості,

як до суб’єкта, в рівноправній співпраці з яким необхідно розробляти та реалізовувати стратегію з інтеграції.В основу світового досвіду успішних перетворень у соціальній, економічній, культурній та інших сферах було закладено підхід стратегічного планування, що означає високий рівень політичної спадкоємності, прозорості та підзвітності влади, довіри з боку суспільства, об’єднання зусиль усіх державних і громадських інститутів на основі чітких довгострокових орієнтирів.Впровадження змін у тих сферах суспільства, які мають глибокі соціальні та культурні корені, є найбільш складними й потребують довгострокових зусиль з боку всіх залучених сторін (національних, регіональних органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організацій, наукових інститутів та міжнародної громадськості). В цілому наявність Стратегії є певним зрушенням, оскільки нею створено національні правові рамки для подальших системних змін. Більш складним завданням, як показує українська дійсність, є практичне наповнення концептуального пріоритету регулярними, послідовними та системними діями. У цьому сенсі суперечливим видається інший важливий документ – План заходів. Загалом заплановано 56 завдань Плану, виконання яких розподілено за участю 18 суб’єктів центральних органів виконавчої влади (надалі – ЦОВВ), 25 обласних адміністрацій, наукових, громадських і міжнародних організацій.

Рис. 14. Участь державних і недержавних інституцій в реалізації Плану заходів Стратегії захисту та інтеграції ромської національної меншини в українське суспільство , у %

Öåíòðàëüí³ îðãàíè âèêîíàâ÷î¿ âëàäè

Îáëàñí³ äåðæàâí³ àäì³í³ñòðàö³¿

Ãðîìàäñüê³ îðãàí³çàö³¿Ì³æíàðîäí³ îðãàí³çàö³¿

20%

39%

37%4%

37

У Плані заходів до Стратегії 18 центральних органів виконавчої влади вказані як відповідальні за виконання 43 із 56 завдань (77 %). Серед них Міністерство освіти і науки України відповідає за найбільшу кількість завдань (19 з 56), що є логічним, виходячи з розуміння значення освіти ромів, однак недостатнім з огляду на комплексний характер проблеми та відсутність належної вертикальної й горизонтальної координації дій на рівні центральних органів державної влади, регіональних органів державної влади та місцевого самоврядування. Досить великий і соціально вагомий перелік завдань покладено на Міністерство соціальної політики України, наприклад: «Забезпечити виявлення та охоплення соціальними послугами ромських сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах» або «Провести моніторинг призначення та використання державної соціальної допомоги, зокрема при народженні дитини».

Рис. 15. Планована участь ЦОВВ в реалізації Плану заходів Стратегії

1

4 44

89

64

16

1 13

1 1 13 3

ÌÇÑ

Ì³íêå

îíîì

ðîçâ

èòêó

ÌÎÇ

Ì³íêóëü

òóðè

ÌÎÍ

ÌÂÑ

Ì³íñî

öïîë

³òèêè

Ì³í’þ

ñòÌ³íðå

ã³îí

ÄÌÑ

Äåðæ

ñòàò

Äåðæ

êîìò

åëåð

àä³î

Äåðæ

àâíà

ñëó

æáà

çàé

íÿòî

ñò³

Äåðæ

ñëóæ

áà ñîö

çàõâ

îðþâà

íü

Äåðæ

ñàíå

ï³äå

ìñëó

æáà

Äåðæ

çåìà

ãåíñ

òâî

Óêðä

åðæðå

ºñòð

Менший в кількісному вираженні, але істотний для ефективності реалізації Стратегії обсяг заходів покладено на Державну міграційну службу і Укрдержреєстр, а саме:

- Забезпечити проведення спільних зустрічей представників Укрдержреєстру та ДМС з представниками громадських об’єднань ромів для вивчення питання оформлення особам, які належать до ромської національної меншини, свідоцтв про народження та паспортів громадянина України;

- Сприяти в отриманні особами, які належать до ромської національної меншини і на законних підставах перебувають на території України, документів, що посвідчують особу і підтверджують громадянство, свідоцтв про народження та про державну реєстрацію актів цивільного стану;

- Започаткувати ведення обліку ромів, які отримали документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство.


Значний перелік завдань відведено Міністерству культури України (9 із 56 завдань Плану заходів). При цьому зміст запланованих завдань видається більш простим у реалізації, ніж, наприклад, заходи, за виконання яких відповідають Міністерство освіти і науки України, Міністерство соціальної політики України або Державна міграційна служба України. Наприклад:

- Сприяти утворенню та діяльності центрів ромської культури у місцях компактного проживання осіб, які належать до ромської національної меншини. Забезпечити залучення ромських художніх колективів до участі у всеукраїнських та регіональних культурно-мистецьких заходах за участю національних меншин.

Водночас забезпечення самого змісту вищезазначених завдань покладено на місцеві органи влади, наприклад:

- Сприяти у наданні на пільгових умовах приміщень у будівлях і спорудах, що перебувають у державній та комунальній власності, для проведення громадськими об’єднаннями ромів та ромськими творчими колективами культурно-мистецьких, інформаційно-просвітницьких заходів, спрямованих на забезпечення прав і задоволення етнонаціональних потреб осіб, які належать до ромської національної меншини. Орган влади, відповідальний орган за виконання: Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.

Виходячи з розподілу завдань, недоцільним є виконання функцій координації виконання Стратегії Міністерством культури України. З огляду на специфіку та пріоритети Стратегії, а також адміністративний і методичний потенціал, більш доречним є призначення на першому етапі Міністерства соціальної політики України відповідальним за проведення моніторингу виконання Плану заходів Стратегії, а надалі – створення спеціального органу центральної державної влади з питань національних меншин, прав людини та протидії дискримінації, що відповідало б найкращим практикам розвитку інституційної спроможності державних установ у більшості країн Європи.Виконання значного блоку завдань покладено на регіональні державні адміністрації (участь у виконанні 45 з 56 завдань, причому виконання 20 % завдань Плану заходів регіональні органи державної влади виконують самостійно, без участі ЦОВВ). Це означає, що, по суті, на регіональну владу покладено всю організаційно-адміністративну, інформаційно-просвітницьку та значну частину методичної роботи з реалізації завдань Плану заходів. Такий висновок підтверджується аналізом звітів про реалізацію Плану заходів Стратегії за 2013 рік і 2014 рік, підготовлених Міністерством культури України, в якому опис більшої частини результатів відображає діяльність регіональних органів державної влади. Таким чином, оцінюючи інституційну спроможність органів державної влади в реалізації Плану заходів щодо виконання Стратегії, слід розуміти роль регіональних і місцевих органів влади. Після подій 2014 року Президент і уряд України оголосили про початок масштабних реформ, які також спрямовані на зміну системи державного управління та місцевого самоврядування. Процес децентралізації, як ключова частина реформ уряду України, передбачає передачу значного обсягу повноважень органам місцевого самоврядування у правовій, соціальній, економічній, житлово-комунальній та інших сферах, що має сформувати нові умови у відносинах влади і громадян.В цьому контексті органи місцевого самоврядування розпочали поетапне розширення переліку

39

наданих послуг, що реалізуються через Центри надання адміністративних послуг, зокрема, послуг міграційної служби. Забезпечення публічних послуг (як, наприклад, у сфері середньої освіти та первинного медичного обслуговування), які згадуються у Плані заходів Стратегії, також входить до компетенції органів місцевого самоврядування. Наприклад, Центр надання адміністративних послуг м. Ужгород забезпечує 102 адміністративні послуги у правовій, соціальній, економічній сферах. Реалізація реформ щодо бюджетної децентралізації дасть змогу органам місцевого самоврядування більш ефективно планувати свої бюджетні ресурси для забезпечення відповідної якості надання публічних послуг населенню, а налагодження нового формату взаємодії ромської громади з органами регіональної та місцевої влади може стати дієвим поштовхом процесу реалізації Плану заходів Стратегії.

2. ЗАЛУЧЕННЯ НЕУРЯДОВИХ ОРГАНІЗАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ СТРАТЕГІЇ

Важливим фактором ефективної реалізації Стратегії є участь ромських громадських організацій у процесі її виконання, однак у Плані заходів передбачено участь ромських НУО в реалізації лише 19 із 56 завдань Стратегії.

Рис. 16. Планована участь ромських НУО в реалізації Плану заходів Стратегії

Çàãàëîì çàâäàíü â äàíîìó íàïðÿìó Çàâäàííÿ â ÿêèõ áåðóòü ó÷àñòü ðîìñüê³ ÍÓÎ

11

46

2

14

69

4 4

12

3

Çàãàëüí³ïèòàííÿ

Ñîö³àëüíèéçàõèñò ³

çàéíÿò³ñòü

Ï³äâèùåííÿîñâ³òíüîãî

ð³âíÿ

Îõîðîíàçäîðîâ’ÿ

Ïîë³ïøåííÿæèòëîâî-ïîáóòîâèõ

óìîâ

Çàäîâîëåííÿêóëüòóðíèõ òà³íôîðìàö³éíèõ

ïîòðåá

Разом з тим, ромські громадські організації, відповідно до Плану заходів, не беруть участі в реалізації таких завдань:

- Сприяти в отриманні особами, які належать до ромської національної меншини і на законних підставах перебувають на території України, документів, що посвідчують особу


і підтверджують громадянство, свідоцтв про народження та про державну реєстрацію актів цивільного стану;

- Започаткувати ведення обліку ромів, які отримали документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство.

Однак соціологічні дослідження фіксують вкрай низький рівень довіри ромського населення до правоохоронних органів, тому вкрай актуальним є залучення ромських громадських організацій до виконання п. 7 Плану заходів Стратегії:

- Забезпечити у місцях компактного проживання осіб, які належать до ромської національної меншини, проведення правоохоронними органами та соціальними службами профілактичної роботи, спрямованої на запобігання бездоглядності, безпритульності дітей, недопущення їх втягування у злочинну та іншу протиправну діяльність, запобігання насильству в сім’ї, наркоманії, тютюнопалінню та алкоголізму.

Не включена також участь ромських громадських організацій у реалізації таких завдань:- Залучити експертний і технічний потенціал міжнародних організацій до виконання завдань

щодо інтеграції в українське суспільство осіб, які належать до ромської національної меншини;- Забезпечити виявлення та охоплення соціальними послугами ромських сімей з дітьми, які

перебувають у складних життєвих обставинах;- Провести моніторинг призначення та використання державної соціальної допомоги, зокрема

при народженні дитини;- Провести у місцях компактного проживання ромської національної меншини заходи з

інформування про соціальні послуги, що надаються Державною службою зайнятості:- Забезпечити проведення постійно діючих семінарів-практикумів для педагогічних працівників

загальноосвітніх навчальних закладів, у яких навчаються особи, що належать до ромської національної меншини;

- Провести роботу щодо збільшення кількості дітей ромської національності віком від трьох до шести років, які відвідують дошкільні навчальні заклади.

Саме такі важливі завдання мають бути реалізовані за умов тісної співпраці з ромськими НУО, в тому числі задля забезпечення прозорості та громадського нагляду. У звіті Міністерства культури України за 2014 неодноразово названо громадські організації. Зміцнення їх спроможності у побудові професійного діалогу, відповідального партнерства з органами регіональної/місцевої влади, проведенні кампаній адвокації, ефективного моніторингу результатів виконання регіональних планів надалі впливатиме на хід реалізації Стратегії та досягнення її цілей.

3. МЕТОДИ ОЦІНКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПЛАНУ ЗАХОДІВ СТРАТЕГІЇ

Для обробки отриманих даних і підготовки об’єктивних результатів щодо реалізації Плану заходів

41

Стратегії було використані такі джерела: • змістовний аналіз і порівняння звітів Міністерства культури України за 2013 і 2014 роки;• аналіз результатів інформаційних запитів про результати реалізації Плану заходів Стратегії,

отриманих Уповноваженим ВР із прав людини (направлялися в центральні органи виконавчої влади);

• аналіз результатів інформаційних запитів ромських громадських організацій в регіональні органи влади (Волинської, Дніпропетровської, Одеської, Полтавської, Закарпатської та Черкаської областей) і місцеві (РДА та міські ради перерахованих 6-ти областей);

• аналіз результатів соціологічного дослідження за результатами опитування в ромських громадах та проведених фокус-груп у ромських громадах і за участі представників органів державної влади та місцевого самоврядування.

Звіти Міністерства культури України за 2013 і 2014 рр. дають змогу вивчити динаміку залучення регіональної влади у процес реалізації Стратегії. За одиницю виміру взято відповідальні органи влади, що зазначені у звітах Міністерства культури як виконавці тих чи інших завдань Плану заходів.Змістовний аналіз звітів щодо реалізованих заходів органів державного управління та органів місцевого самоврядування сідчить, що 80 % описаних результатів реалізації Плану заходів Стратегії стосуються діяльності на рівні регіонів/міст.

Рис. 17. Результати контент-аналізу згадувань участі органів регіональної влади в 56-ти запланованих заходах Стратегії по областях України в 2013 і 2014 рр.

01

2013 2014

38

Â³ííè

öüêà

îáë

àñòü

Âîë

èíñü

êà î

áëàñ

òü

11

1 2

18 20

122

50 9

13

121

14

1

20

0141

12

1

14

1

22

6

25

571

21

3

14

3

9

2

13

2

32

5

8

1

11

24

Äí³ïð

îïåò

ðîâñ

üêà

îáëà

ñòü

Äîí

åöüê

à îá

ëàñò

ü

Æèò

îìèð

ñüêà

îáë

àñòü

Çàêà

ðïàò

ñüêà

îáë

àñòü

Çàïî

ð³æñü

êà î

áëàñ

òü

²âàí

î-Ô

ðàíê

³âñü

êà î

áëàñ

òü

Êè¿âñ

üêà

îáëà

ñòü

Ê³ðî

âîãð

àäñü

êà î

áëàñ

òüj0(,

Ëóã

àíñü

êà î

áëàñ

òü

Ëüâ

³âñü

êà î

áëàñ

òü

Ìèê

îëà¿âñ

üêà

îáëà

ñòü

Îäå

ñüêà

îáë

àñòü

Ïîë

òàâñ

üêà

îáëà

ñòü

Ð³âí

åíñü

êà î

áëàñ

òü

Ñóìñü

êà î

áëàñ

òü

Òåðí

îï³ëüñ

üêà

îáëà

ñòü

Õàð

ê³âñ

üêà

îáëà

ñòü

Õåðñ

îíñü

êà î

áëàñ

òü

Õìåë

üíèö

üêà

îáëà

ñòü

×åðê

àñüê

à îá

ëàñò

ü

×åðí

³ã³âñü

êà î

áëàñ

òü

×åðí

³âåö

üêà

îáëà

ñòü

Як бачимо, у 2014 році у всіх областях України зросла кількість заходів органів регіональної влади порівняно з 2013 роком. Найбільш інтенсивно зросла участь у реалізації Плану заходів Стратегії органів влади у Закарпатській, Одеській, Черкаській, Кіровоградській, Волинській, Дніпропетровській і Сумській областях. Водночас майже не змінилися показники інтенсивності


участі в Івано-Франківській та Тернопільській областях.У звіті Міністерства культури за 2014 рік йдеться про збільшення кількості інформаційно-просвітницьких заходів; органи регіональної влади стали активніше співпрацювати з ромськими громадськими організаціями в соціальній сфері (П. 13 Звіту. Провести моніторинг призначення та використання державної соціальної допомоги, зокрема при народженні дитини).Згідно з даними звіту, територіальні підрозділи Міністерства юстиції, соціальної політики та інших ЦОВВ у 2014 році брали участь в реалізації відповідних заходів Стратегії в частині посилення інформаційно-просвітницької роботи, попередження упередженого ставлення до ромів, збільшення консультаційної роботи в соціальних питань, профілактичних візитів і т. п.Важливим показником є аналіз інтенсивності участі ЦОВВ та органів місцевого самоврядування на рівні регіонів/міст у заходах із Плану до Стратегії. Для розрахунку індексу інтенсивності за напрямами Плану заходів Стратегії в 2013 і 2014 роках використана формула (у %, де максимальна можлива інтенсивність участі становить 100 %):

Ir=((Nr*Qa)/(Nr*Qa-max))*100, де:Ir – інтенсивність участі регіональних і місцевих органів державної влади в реалізації Плану заходів Стратегії (у % від максимальної величини) в досліджуваному секторі;Nr – загальна кількість адміністративних регіонів України (областей + АР Крим), що дорівнює 25;Qa – фактична величина заходів, до яких були залучені представники регіональних органів державної влади за означений період у досліджуваному секторі. Значення «0» означає, що регіональна/місцева влада не брала участі в реалізації цього напряму Плану заходів Стратегії; значення «1» означає, що влада брала участь.Qa-max – максимально можливе значення активності яку можуть реалізувати регіони в досліджуваному секторі.Рис. 18. Інтенсивність участі ЦОВВ іа регіональних органів влади за напрямами Плану заходів Стратегії

2013 2014

Çàãàëüí³ïèòàííÿ

Ñîö³àëüíèéçàõèñò ³

çàéíÿò³ñòü

Ï³äâèùåííÿîñâ³òíüîãî

ð³âíÿ

Îõîðîíàçäîðîâ’ÿ

Ïîë³ïøåííÿæèòëîâî-ïîáóòîâèõ

óìîâ

Çàäîâîëåííÿêóëüòóðíèõ òà³íôîðìàö³éíèõ

ïîòðåá

1925 23

2724

32

15

31

12

48 11

16

24

Çàãàëîì

43

Як видно з діаграми, інтенсивність участі органів місцевого самоврядування в реалізації зросла в середньому на 10 %. Таким чином, порівняно з 2013 роком, реалізація Плану заходів Стратегії зросла як в географічному, так і в секторальному вираженні. Завдяки Стратегії та Плану заходів у центральних і регіональних органах влади почала формуватися практика щорічної окремої звітності на ромську тематику як обов’язкового елементу місцевого планування. Та хоча аналіз звітів ЦОВВ вказує на збільшення активності в реалізації завдань за напрямками Плану заходів Стратегії, їх реальна величина досягла лише 24 %.

Зміст звітів уряду більше схожий на опис процесу, ніж на аналіз досягнутих результатів Плану заходів. Зокрема, у звіті відображено проведення численних заходів на рівні міст, районів і областей у формі засідань, робочих зустрічей і т. п. Однак зі звіту незрозуміло, яким чином описана діяльність змінила ситуацію у сфері попередження дискримінації ромів, поліпшення доступу до послуг освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення та правової допомоги.

4. ОЦІНКА РЕГІОНАЛЬНИХ ПЛАНІВ ЗАХОДІВ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

На основі узагальнених результатів інформаційних запитів у центральні органи виконавчої влади про результати реалізації Плану заходів Стратегії, узагальнених результатів інформаційних запитів ромських громадських організацій, надісланих в регіональні органи державної влади (Волинська, Дніпропетровська, Одеська, Полтавська, Закарпатська та Черкаська області) та місцеві (РДА та міські ради перерахованих 6-ти областей), результатів соціологічного дослідження, можна певною мірою оцінити ефективність реалізації Плану заходів Стратегії. Порівнюючи опис результатів реалізації заходів у 6-ти зазначених областях (зі звіту Міністерства культури за 2014 р.) з результатами інформаційних запитів і оцінками експертів громадських організацій в тих же самих областях, можна оцінити, наскільки інформація зі звітів ЦОВВ та регіональної влади корелює з оцінками громадськості. У звіті Міністерства культури України за 2014 р. згадуються проведені в рамках регіональних програм заходи, що дає змогу їх зіставити.


Рис. 19. Кількість згадувань про реалізовані заходи у 6-ти областях за напрямами Плану заходів

Çàãàëüí³ ïèòàííÿ (11 çàâäàíü, âêë. ïðàâîâû ïèòàííÿ)

Ñîö³àëüíèé çàõèñò ³ çàéíÿò³ñòü (6 çàâäàíü)

Ï³äâèùåííÿ îñâ³òíüîãî ð³âíÿ (14 çàâäàíü)

Ïîë³ïøåííÿ æèòëîâî-ïîáóòîâèõ óìîâ (4 çàâäàííÿ)

Îõîðîíà çäîðîâ’ÿ(9 çàâäàíü)

Çàäîâîëåííÿ êóëüòóðíèõ òà ³íôîðìàö³éíèõ ïîòðåá(12 çàâäàíü)

7

1 02 2 2

0

71 2

2

21

4 4

14

8

5

0

7

446

1 0

7

4

4

6 1

1

6 6 7 64

Âîëèíñüêàîáëàñòü

Äí³ïðîïåòðîâñüêàîáëàñòü

Çàêàðïàòñüêàîáëàñòü

Îäåñüêàîáëàñòü

Ïîëòàâñüêàîáëàñòü

×åðêàñüêàîáëàñòü

Джерело: щорічний звіт Міністерства культури України за 2014 р.

Як видно із діаграми, інтенсивність реалізованих заходів має однаково фрагментарний вигляд за регіонами і за напрямами. Регіональні програми в 6-и областях ідентичні, підготовлені без врахування особливостей і специфіки проживання ромів. Діаграма відображає кількісні характеристики інформації про виконані завдання в 6-ти областях відповідно до звіту уряду.

ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ЗА ОБЛАСТЯМИ:У Волинській області зафіксовано високу активність (7 із 11) в інформаційно-просвітницькій роботі (в яку також входять правові питання). При цьому вкрай низькі показники в реалізації завдань щодо підвищення рівня освіти та інших напрямках. Інформація про реалізовані заходи у сфері охорони здоров’я у Волинській області взагалі відсутня.У Дніпропетровській області спостерігалась висока активність в напрямку «охорона здоров’я», але вкрай низька участь у заходах з інших напрямів. У Закарпатській області відзначено найвищу (14 з 14) активність у сфері освіти. Досить високий рівень участі роботи у сфері соціального захисту (4 із 6). Однак участь у вирішенні правових питань перебуває на низькому рівні, а участь у культурно-інформаційних заходах незадовільна. В Одеській області констатовано високий рівень інформаційно-просвітницької роботи, що включає завдання у правовій сфері. Але досить низький рівень активності у соціальній і освітній сферах. У Полтавській області була досить висока активність у сфері освіти, однак у решту напрямів область залучена значно менше. Більш рівномірною активністю за напрямами описана діяльність у Черкаській області. При цьому висока активність спостерігалась у реалізації завдань у соціальній сфері. У всіх областях спостергіається недостатня увага до поліпшення житлово-побутових умов ромів. Вирішення цього питання потребує значного цільового матеріального забезпечення та розробки довгострокових

45

інфраструктурних проектів. Порівняння діяльності у правовій, соціальній та освітній сферах подано на рис. 20.

Рис. 20. Рівень активності в 6-ти областях за основними напрямами, за даними звітів уряду

Ïðàâîâ³ ïèòàííÿ Ñîö³àëüíèé çàõèñò ³ çàéíÿò³ñòü

63,6

36,4

Îñâ³òà

Âîëèíñüêà îáëàñòü

Îäåñüêà îáëàñòü

Äí³ïðîïåòðîâñüêà îáëàñòü

Çàêàðïàòñüêà îáëàñòü

Ïîëòàâñüêà îáëàñòü

×åðêàñüêà îáëàñòü

36,4

63,6

45,554,5

16,7

33,3

66,7

33,3

100

14,3

33,3

14,3

100

64,350

28,6

Як видно із діаграми, за винятком окремих напрямів у визначених областях, реалізація Плану заходів Стратегії в цілому за правовим, соціальним і освітнім напрямами залишається на низькому рівні. Значення оцінок (виставлених експертами громадських організацій) з ефективності участі органів регіональної влади (ОДА) у реалізації кожного завдання Плану заходів Стратегії були підсумовані за секторальною ознакою. В цьому випадку оцінки були згруповані в 4 сектори: загальний (інформаційно-просвітницька активність, правові, соціальні та освітні питання). У підсумку була отримана діаграма ефективності участі органів регіональної влади (ОДА) у реалізації кожного із завдань Плану заходів Стратегії, з якої видно, що жодна область не змогла отримати оцінку експертів громадських організацій вищу, ніж «задовільно».


Рис. 21. Ефективність участі ОДА у реалізації завдань Плану заходів Стратегії

Çàãàëüí³ ïèòàííÿ (ìàêñèìóì 16) Ïðàâîâ³ ïèòàííÿ (ìàêñèìóì 8)

Ñîö³àëüí³ ïèòàííÿ (ìàêñèìóì 16) Îñíîâí³ ïèòàííÿ (ìàêñèìóì 48)

×åðêàñüêà ÎÄÀ

Ñåðåäí³é ïîêàçíèê

Ïîëòàâñüêà ÎÄÀ

Îäåñüêà ÎÄÀ

Çàêàðïàòñüêà ÎÄÀ

Äí³ïðîïåòðîâñüêà ÎÄÀ

Âîëèíñüêà ÎÄÀ

6 4 125

11 4 98

6 5 226

6 5 186

6 4 126

1 201

4 2 83

Таким чином, оцінка експертів римських громадських організацій в цілому збігається з результатми контент-аналізу звітів Міністерства культури України, а саме:

• кількість виконаних заходів Стратегії зросла майже на 30 % порівняно з 2013 роком, але, як і раніше, має низький показник ефективності порівняно з максимальним показником зазначених заходів (близько 24 %);

• регіональні програми повторюють недоліки Національного плану заходів Стратегії. Вони орієнтовані на процес, а не результат, який можна виміряти;

• ромська громада розглядається як об’єкт впливу заходів, а не рівноправний суб’єкт їх підготовки та участі.

У таблицях нижче наведено узагальнені оцінки та рекомендації громадських організацій, які дають змогу зрозуміти визначені для моніторингу проблеми реалізації регіональних програм у 6-ти областях у сфері забезпечення правозахисту, соціального захисту та доступу до освіти. Для розрахунку середнього балу оцінки була використана така градація значень (вибрано зі списку значень, які використовували експерти громадських організацій). Значення оцінок: погано/не виконано – 0; незадовільно – 1; задовільно – 2; добре – 3; відмінно – 4

Нижче зазначено стан виконання кожного із пунктів плану в кожній із обраних для аналізу областей за описаною вище системою оцінювання. Це оцінювання було проведено експертами громадських ромських організацій, які також сфомулювали рекомендації щодо змін до відповідного пункту Плану заходів.

47

4.1. Правовий захист «Проводити інформаційно-просвітницьку роботу, спрямовану на протидію упередженому ставленню до осіб, які належать до ромської національної меншини.»

(Витяг із Плану заходів Стратегії)

Назва ОДА Оцінка

Волинська ОДА 1

Дніпропетровська ОДА 1

Закарпатська ОДА 1

Одеська ОДА 3

Полтавська ОДА 2

Черкаська ОДА 2

РЕКОМЕНДАЦІЇ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ЩОДО ЗМІН ДО ПЛАНУ ЗАХОДІВ:• Усі заходи мають плануватись і орієнтуватись на результат, який можна визначитичити

конкретними індикаторами, а не на процес, позбавлений предметності.• Кожен захід повинен давати тактичний результат, на основі якого можна здійснювати

наступний захід, і так до досягнення поставленої стратегічної мети.• Роботу слід проводити в усіх без винятку школах, оскільки школярі спілкуються з

представниками інших етносів не лише у своєму населеному пункті.• Налагодити системну роботу відповідних відділів культури щодо проведення інформаційно-

просвітницької роботи.• Налагодити співпрацю та координацію заходів між управліннями культури, освіти, сім’ї та

молоді та ромськими громадами.• Проводити освітню роботу (тренінги, семінари) із журналістами, спрямовану на уникнення

дискримінаційних висловлювань в ЗМІ.• Визначити цільову групу – журналісти, студенти, вчителі та правоохоронні органи.• Порушити питання про інформування населення через засоби масової інформації про

законодавство для національних меншин та залучити працівників УМВС на рівні області (зокрема дільничих інспекторів) до проведення профілактичних робіт, спрямованих на інформаційно-просвітницьку, право роз’яснювальну роботу, спрямовану на протидію упередженому ставленню до осіб, які належать до ромської національної меншини.

• На місцевому рівні провести бесіди з депутатами, міськими головами, головами РДА, щоб передбачити у місцевих бюджетах кошти для залучення юридичного консульта з соціальних питань), який би працював при юрвідділі міськвиконкому (разом з іншими юристами), діяльність якого була б спрямована на консультації для осіб ромської національної меншини.


«Організовувати проведення для осіб, які належать до ромської національної меншини, інформаційно-просвітницьких заходів із метою підвищення рівня обізнаності про права людини.»









РЕКОМЕНДАЦІЇ ГО ЗМІН ДО ПЛАНУ ЗАХОДІВ: • Потрібно налагодити інформаційну і патронажну служби з питань отримання

ідентифікаційних документів.• Налагодити системну роботу щодо впровадження правопросвітних заходів для представників

ромської національної меншини. Збільшити кількість зустрічей, спрямованих на роз’яснення законодавчих норм, для представників ромських громад. Підготувати, надрукувати та поширити тематичні інформаційні матеріали.

• Суб’єктом інформаційно–просвітницької кампанії мають бути представники ромської національності.

• Підготувати необхідні буклети та брошури для ромів про права та обов’язки людини за такими напрямами: сімейне право, працевлаштування, отримання паспорта, пенсій; збільшити кількість відповідних заходів.

«Забезпечити у місцях компактного проживання ромів проведення правоохоронними органами та соціальними службами профілактичної роботи, спрямованої на запобігання бездоглядності, безпритульності дітей, недопущенню їх втягування у злочинну та іншу протиправну діяльність, запобігання насильству в сім’ї, наркоманії, тютюнопалінню та алкоголізму.»









49

РЕКОМЕНДАЦІЇ ГО ЗМІН ДО ПЛАНУ ЗАХОДІВ: • Виключити правоохоронні органи з переліку структур, які мають займатися зазначеною

профілактичною роботою. Акцент зробити на соціальних працівників і психологів. • Відкрити центри психологічної та соціальної допомоги в місцях компактного проживання

ромів.

4.2. Соціальний захист і зайнятість«Сприяти залученню експертного і технічного потенціалу міжнародних організацій до виконання завдань щодо інтеграції в українське суспільство осіб, які належать до ромської національної меншини.»









РЕКОМЕНДАЦІЇ ГО ЗМІН ДО ПЛАНУ ЗАХОДІВ:• Розробити систему надання технічної допомоги, яка має бути системною та адресною.

Проводити семінари-тренінги і обмін досвідом для представників ромських громадських організацій і представників відділів, департаментів освіти..

• Отримані результати мають бути впроваджені для реалізації Стратегії, навчання ромських сімей і для подальшої роботи з ромською громадою й органами державної влади та місцевого самоврядування.

«Сприяти подальшому співробітництву між органами виконавчої влади і громадськими об’єднаннями ромів з питань життєдіяльності ромської національної меншини.»










РЕКОМЕНДАЦІЇ ГО ЗМІН ДО ПЛАНУ ЗАХОДІВ: • Розробити план спільних зустрічей ромських НУО та органів державної влади.• Окреслити проблемні та складні питання. Потрібно провести ретельне дослідження проблем,

визначити причини та шляхи їх вирішення.• Налагодити співпрацю на рівні департаментів, управлінь ОДА, яка існує лише на рівні

обговорення. Практичне виконання дуже слабке, особливо на місцях.• Постійно проводити зустрічі органів держвлади, представників відділів РДА із

представниками ромських громадських організації для стимулювання їхньої роботи з особами ромської національної меншини.

«Залучати громадські об’єднання ромів до громадської оцінки ефективності здійснення заходів щодо реалізації в області Стратегії.»









РЕКОМЕНДАЦІЇ ГО ЗМІН ДО ПЛАНУ ЗАХОДІВ: • Визначити до кожного заходу/розділу чіткі критерії та індикатори. • Прописати процедуру публічних звітів про виконання Стратегії та Плану заходів, які мають

бути періодичними.• Проводити фокус-групи (зустрічі) з представниками департаменту з суспільно-політичних

51

питань та регіональної політики, охорони здоров’я облдержадміністрації, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в області, райдержадміністрації, міськвиконкомі.

«Сприяти виявленню та охопленню соціальними послугами ромських сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах.»









РЕКОМЕНДАЦІЇ ГО ЗМІН ДО ПЛАНУ ЗАХОДІВ: • Проводити щорічний моніторинг матеріального становища з огляду на можливі негативні

суспільні наслідки: культивування споживацтва, формування осередків схильних до протиправної діяльності.

• Розробити окремий план заходів щодо виявлення та охоплення соціальними послугами ромських сімей з дітьми, розробити чіткі показники ефективності виконання такого плану.

• Забезпечити виконання зазначеного плану відповідними управліннями та відділами ОДВ, налагодити процедуру документування представників ромського населення.

• Забезпечити харчуванням, грошовою допомогою, тимчасовим житлом ромські сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах.

• Налагодити співпрацю з ГО, які опікуються правами ромів, з залученням фахівців для проведення зустрічей, консультацій.

• Проводити роз’яснювальну роботу, консультації з ромськими сім’ями про наявність соціальних послуг та правила їх отримання.


«Здійснювати моніторинг призначення та використання державної соціальної допомоги, зокрема при народженні дитини»









РЕКОМЕНДАЦІЇ ГО ЗМІН ДО ПЛАНУ ЗАХОДІВ: • Розробити окремий план заходів, присвячений моніторингу призначення та використання

державної соціальної допомоги. Моніторинг слід проводити одночасно з Центром зайнятості з метою залучення кожного працездатного до роботи.

• Проводити соціальний патронаж, організовувати навчання для сімей, надавати їм соціальний супровід.

• Проводити роз’яснювальну роботу, консультації з ромськими сім’ями про наявність соціальної допомоги при народженні дитини та можливість її отримання.

«Сприяти залученню благодійних, громадських і релігійних організацій до надання соціальної допомоги особам, які належать до ромської національної меншини.»









РЕКОМЕНДАЦІЇ ГО ЗМІН ДО ПЛАНУ ЗАХОДІВ: • Налагодити партнерську роботу з громадськими організаціями для вирішення соціальних

питань на основі моделі благополучної громади – спільноти, яка складається з самодостатніх

53

та захищених громадян, що гарантує її безпроблемний розвиток.• Розробити систему надання допомоги, чітко прив’язати її до завдань Стратегії. Але це має

бути вирішено на законодавчому рівні.• Налагодити співпрацю з керівниками благодійних, громадських і релігійних організацій, які

можуть надати допомогу особам, що належать до ромської національної меншини.

«Проводити у місцях компактного проживання ромської національної меншини заходи з інформування про соціальні послуги, що надаються обласним центром зайнятості.»









РЕКОМЕНДАЦІЇ ГО ЗМІН ДО ПЛАНУ ЗАХОДІВ: • Щороку проводити інформаційні заходи для ромської молоді із працевлаштування на базі

Державних центрів зайнятості з залученням громадськості. • Проводити роз’яснювальну роботу, консультації з ромськими сім’ями про наявність центрів

зацнятості та послуги, які вони надають. Центрам зайнятості інформувати громадські організації про наявність вакансій та проведення консультацій-семінарів із пошуку роботи, працевлаштування, відкриття власної справи тощо.

4.3. Освіта «Забезпечувати проведення педагогічними колективами загальноосвітніх навчальних закладів, представниками органів управління освітою державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування роз’яснювальної роботи щодо важливості здобуття ромами освіти, особливо дітьми та молоддю.»










РЕКОМЕНДАЦІЇ ГО ЗМІН ДО ПЛАНУ ЗАХОДІВ: • Розробити чіткий план проведення консультацій саме з ромської тематики.• Створювати принцип позитивної мотивації, оскільки каральні методи не дають результату. • Запровадити стипендії для навчання ромської молоді на місцевому рівні.• Налагодити співпрацю з ГО, які опікуються правами ромів, з залученням фахівців для

проведення зустрічей, консультацій для роз’яснювальної роботи щодо важливості здобуття освіти, особливо дітьми та молоддю.

• Організовувати на місцях, де компактно проживають особи, що належать до ромської національної меншини, та проводити фокус-групи для представників відділів освіти, відділів у справах неповнолітніх, відділів міграційної служби, молодими ромськими сім’ями, де будуть проводитися навчання та тренінги.

«Забезпечувати проведення постійно діючих семінарів-практикумів для педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів, у яких навчаються особи, які належать до ромської національної меншини.»









РЕКОМЕНДАЦІЇ ГО ЗМІН ДО ПЛАНУ ЗАХОДІВ: • Досягнення мети має спиратись на знання психології, етнічної культури, знання реального

55

становища кожної конкретної дитини (сім’я, родичі), тобто на виявлення внутрішніх факторів, а не пошукових зовнішніх важелів впливу. Всі зовнішні важелі слід застосувати лише в превентивних умовах.

• Методика викладання має враховувати особливості культури та традицій ромів. • Залучити ромських лідерів до роз’яснювальної роботи для працівників педагогічних закладів.• Організовувати на місцях, де компактно проживають роми, проведення фокус-груп із

навчанням та тренігнами для представників відділів освіти, відділів у справах неповнолітніх, відділів міграційної служби, молодих ромських сімей.

«Опрацювати питання щодо підготовки та видання навчальних посібників для загальноосвітніх навчальних закладів, у яких навчаються особи, що належать до ромської національної меншини.»









РЕКОМЕНДАЦІЇ ГО ЗМІН ДО ПЛАНУ ЗАХОДІВ: • Звернути увагу на недостатню кількість фахівців з навчання дітей ромів. Предмет

ромознавство в системі навчання відсутній.

«Вивчити питання щодо забезпечення учнів ромської національності безоплатним транспортом у місцях компактного проживання осіб, які належать до ромської національної меншини, розташованих на відстані більш як три кілометри від найближчого загальноосвітнього навчального закладу в сільській місцевості.»










РЕКОМЕНДАЦІЇ ГО ЗМІН ДО ПЛАНУ ЗАХОДІВ: • Забезпечити учнів ромської національності безоплатним транспортом у місцях компактного

проживання.• Проводити роботу щодо збільшення кількості дітей ромської національності віком від трьох

до шести років, які відвідують дошкільні навчальні заклади.

Здійснювати контроль за відвідуванням учнями ромської національності загальноосвітніх навчальних закладів та вживати заходів до батьків або осіб, що їх замінюють, з метою забезпечення систематичного відвідування дітьми занять.








РЕКОМЕНДАЦІЇ ГО ЗМІН ДО ПЛАНУ ЗАХОДІВ:• Для виконання патронажної роботи потрібно створювати спеціальні комісії, які

включатимуть громадських активістів певної територіальної громади, соціальних та педагогічних працівників, щоб унеможливлення існування на території громади осіб, які можуть становити суспільну проблему.

• Розробити чіткий план заходів, щодо збільшення кількості саме ромських дітей, які відвідують дошкільні заклади.

• Створити достатню кількість дитячих садків у місцях компактного проживання ромів. • Забезпечити ромських дітей, які відвідують дошкільні заклади, безоплатним харчуванням. • Інформацію потрібно доносити такими каналами комунікації, яким довіряють представники

цільової аудиторії.

57

• Провести документування ромських дітей. • Налагодити співпрацю з НУО, які опікуються правами ромів, з залученням фахівців для

проведення зустрічей, консультацій з батьками дітей ромської національності.

«Забезпечувати ведення обліку дітей шкільного віку ромської національності з метою максимального їх залучення до навчального процесу.»









РЕКОМЕНДАЦІЇ ГО ЗМІН ДО ПЛАНУ ЗАХОДІВ: • Для виконання патронажної роботи потрібно створювати спеціальні комісії за участю

громадських активістів певної територіальної громади, соціальних та педагогічних працівників, створити систему обліку дітей шкільного віку, які відносяться до ромської національної меншини, соціальним працівникам періодично проводити подвірні обходи, створювати умови для документування ромського населення, залучати соціальні служби до обліку ромських дітей шкільного віку.

• Запровадити державні стипендії для навчання в середніх та вищих навчальних закладах дітей ромів, залучати ромських дітей у навчальний процес на загальних підставах, тобто без відокремлення від дітей інших національностей.

«Здійснювати контроль за відвідуванням учнями ромської національності загальноосвітніх навчальних закладів та вживати заходів до батьків або осіб, що їх замінюють, з метою забезпечення систематичного відвідування дітьми занять.»










РЕКОМЕНДАЦІЇ ГО ЗМІН ДО ПЛАНУ ЗАХОДІВ: • Для виконання патронажної роботи потрібно створювати спеціальні комісії за участю

громадських активістів певної територіальної громади, соціальних та педагогічних працівників. Розробити окрему систему контролю за відвідуванням ромськими учнями навчальних закладів у співпраці з батьками ромських сімей та ромських НУО, затвердити план заходів у школах за участю ромських НУО та батьків, сприяти співпраці громадських організацій ромів з педагогами, відділами освіти, службами у справах дітей, батьками.

«Проводити роботу, спрямовану на збільшення кількості учнів ромської національності, які завершують навчання у загальноосвітніх навчальних закладах.»









РЕКОМЕНДАЦІЇ ГО ЗМІН ДО ПЛАНУ ЗАХОДІВ: • Осіб, які мають загальну освіту на рівні адекватних знань і, ймовірно, можуть продовжити

навчання, загальний та професійний розвиток, зараховувати до ромів, які мають вищу освіту; зменшити тенденцію відчуження ромів від свого народу через наявність вищої освіти..

• Розробити конкретний План дій щодо проведення заходів зі збільшення кількості учнів ромів, які завершують навчання у загальноосвітніх навчальних закладах

• Залучити ГО для пошуку як учнів так, і їхніх батьків, які навчаються та завершують навчання у загальноосвітніх навчальних закладів

59

«Сприяти залученню учнів ромської національності до позаурочної, позашкільної роботи, участі у тематичних конкурсах, спортивних змаганнях, гуртках тощо.»









РЕКОМЕНДАЦІЇ ГО ЗМІН ДО ПЛАНУ ЗАХОДІВ: • Виховна робота в школах має передбачати розвиток учнів через участь, а не просто залучення

до різного роду форм позанавчальної діяльності, відповідно до їхніх здібностей та фізичних можливостей.

• Підготувати відповідний чіткий перелік заходів, спрямованих на залучення ромських дітей до позашкільної діяльності.

• Для талановитих дітей потрібно розробити позитивні стимули для розвитку здібностей, наприклад, цільові стипендії.

• Активно залучати дітей ромів до музичних і творчих колективів шкіл.• Проводити бесіди з учнями ромської національності про важливість та необхідність

позашкільної діяльності, участі в тематичних конкурсах, спортивних змаганнях, гуртках тощо.

«Забезпечити удосконалення профілів шкільного трудового навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, де навчаються учні ромської національності, з урахуванням традиційних ромських ремесел.»










РЕКОМЕНДАЦІЇ ГО ЗМІН ДО ПЛАНУ ЗАХОДІВ: • Навчальні програми затверджуються на рівні МОН, тому необхідно розширити повноваження

регіональних управлінь освіти щодо прийняття гнучких програм, які враховують особливості та потреби ромських школярів..

• При проведенні трудового навчання враховувати традиції та звичаї ромів.• Директорам шкіл і департаменту освіти сприяти створенню недільних класів для проведення

культурно-творчих занять із традиційних ромських ремесел.

«Забезпечувати надання шкільними психологами психологічної допомоги учням ромської національності з метою їх успішної адаптації до навчального процесу.»









РЕКОМЕНДАЦІЇ ГО ЗМІН ДО ПЛАНУ ЗАХОДІВ: • Для підвищення кваліфікації вчителів надавати їм теоретичні знання та формувати практичні

вміння із психології; на загальноміському, районному рівнях створити психологічні служби з консультування вчителів, дослідження складних випадків.

• Розробити календарний план роботи психолога із ромськими учнями та їх батьками.• Звернути увагу на той факт, що ромські діти не відчувають до себе агресії з боку учнів в

шкільних закладах, але питання адаптації ромських дітей в школах вирішують самі діти.• Для забезпечення надання кваліфікованої психологічної допомоги учням ромської національності

з метою їх успішної адаптації до навчального процесу потрібно забезпечити методичну та фінансову підтримку.

«Вивчити потребу в підготовці вчителів ромської мови.»


61








РЕКОМЕНДАЦІЇ ГО ЗМІН ДО ПЛАНУ ЗАХОДІВ: • Завдання має оперативно вирішуватися в межах розширених повноважень міської/районої

рада, необхідна підтримка на рівні профільного міністерства для формування держзамовлення для педагогічних вишів.

• Звернути увагу на той факт, що питання взагалі не вивчається й не вирішується, на сьогодні серед молодих ромів майже відсутні студенти – майбутні педагоги.

«Забезпечувати підвищення кваліфікації та стажування педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів, у яких навчаються учні ромської національності.»









РЕКОМЕНДАЦІЇ ГО ЗМІН ДО ПЛАНУ ЗАХОДІВ: • Необхідно проводити тренінги з ромської тематики, передбачивши механізм підвищення

кваліфікації та стажування педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів, у яких навчаються учні ромської національності.

«Організовувати профорієнтаційну роботу із стимулювання осіб, які належать до ромської національної меншини, до отримання професійно-технічної та вищої освіти.»










РЕКОМЕНДАЦІЇ ГО ЗМІН ДО ПЛАНУ ЗАХОДІВ: • Орієнтуватися на позитивний результат, приводити всі дії у відповідність із запланованим

результатом.• Розробити конкретні плани дій щодо проведення заходів, спрямованих на профорієнтацію

ромської молоді.• Передбачити комплес заходів: від створення робочих місць до підвищення кваліфікації

робітників.• Організувати профорієнтаційну роботу серед осіб, які належать до ромської національної

меншини, стимулювати їх до отримання професійно-технічної та вищої освіти.

63

IV. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

• За даними перепису населення 2001 року, в Україні проживають близько 47,5 тисяч ромів. Фактично ж, за даними громадських організацій і правозахисників, в Україні кількість ромів принаймні в 5 разів більша за дані офіційної статистики –від 250 до 400 тис. Відсутність адекватного статистичного обліку ромів, які проживають в Україні, та значно занижені цифри офіційної статистики про кількість ромського населення не дають змоги належним чином визначити обсяг проблем і планувати адекватні дії й фінансове забезпечення для їх вирішення.

• Дотримання прав ромів є багатоаспектним викликом для етнонаціональної політики України. Комплексне вирішення проблем сегрегації ромів в місцях компактного проживання, подолання проявів дискримінації, порушення прав ромів у правовій, соціальній, економічній та культурно-освітній сферах є обов’язком держави Україна перед своїми громадянами. Ці проблеми неможливо вирішити лише силами ромської спільноти України, оскільки вони є відображенням усього спектру міжкультурних, міжнаціональних відносин у країні, наслідком тривалої політики асиміляції ромів та ігнорування потреб представників національних меншин.

• Дискримінаційні практики державних органів і населення в цілому щодо ромів, низький освітній рівень ромів, високий рівень безробіття, погані житлово-побутові умови і відсутність у багатьох громадян ідентифікаційних документів призвели до вкрай слабкої інтегрованості ромського населення та його маргіналізації.

• Затвердження Стратегії є фактом визнання урядом України існування проблеми та необхідності довгострокового впливу державних і громадських інститутів на вирішення всього комплексу питань, пов’язаних із ромською національною меншиною, попри те, що зміст Стратегії має загальний і декларативний характер.

• План заходів має недоліки, які не дають змоги забезпечити методичну послідовність вимірювання кількісних і якісних результатів реалізації запланованих заходів, а саме: на етапі розробки Плану заходу Стратегії не було проведено дослідження початкової ситуації, в змістовній частині відсутні специфічні вимірювані індикатори, цілі мають бути актуальними, реалістичними та досяжними у визначених часових межах для вимірювання результатів виконання заходів; відсутній опис черговості етапів, пріоритетності та взаємозв’язку реалізації завдань Плану заходів; недостатня конкретизація відповідальних державних інститутів за виконання поставленних завдань.

• Бюджетом України не передбачено цільове фінансове забезпечення для виконання Плану заходів, фінансування на регіональному рівні покладено на місцеві дефіцитні бюджети.

• Розробка Стратегії та Плану заходів проводилися без врахування рекомендацій, підготовлених і поданих коаліцією ромських НУО України. Більшість положень орієнтовні на процес, а не на результат, відсутні чіткі та вимірні індикатори оцінки ефективності виконання програми. Переважна більшість регіональних планів дій і стратегій є копією заходів без врахування місцевих особливостей і проблем.


• Відсутня координація дій на рівні центральних органів державної влади, немає чіткого розподілу повноважень, вертикальних і горизонтальних зв’язків органів влади на регіональному та місцевому рівнях, відсутні інструменти ефективного моніторингу виконання, що є ознаками системних проблем для ефективної реалізації Стратегії.

• В державі відсутній дієвий механізм – платформа для діалогу із представниками громадськості. Низький рівень залучення представників ромських громадських організацій та місцевих громад до процесу прийняття рішень в органах місцевого самоврядування та органів державної влади. Низька обізнаність ромської громадськості із функціонуванням системи органів державної влади та порядком отримання соціальних послуг, недостатня представленість ромів у органах місцевого самоврядування та процесу прийняття рішень на всіх рівнях.

• Головне завдання у подальшій реалізації Стратегії полягає в активізації та залученні органів регіональної/місцевої влади та громад. Довгострокові позитивні результати виконання Стратегії залежать від можливості налагодження синергії послідовної і системної діяльності державних і громадських інститутів на регіональному/місцевому рівнях, їх професійному розумінні специфіки укладу життя ромів і здатності реалізувати практичні завдання для подолання соціальної ізоляції.

• Необхідно врахувати пропозиції ромських громадський організацій про залучення їх до реалізації Плану заходів Стратегії на партнерських засадах з можливістю проводити періодичний громадський контроль за виконанням заходів, виділенням та використанням бюджетних коштів.

• Довгострокові позитивні результати Стратегії визначатимуться на основи синергії послідовної та системної діяльності державних і громадських інститутів на регіональному/місцевому рівні, їх професійного розуміння специфіки соціокультурного укладу життя ромів; здатності реалізувати практичні завдання соціального залучення ромів і подолання проявів дискримінації й упередженого ставлення, ксенофобії, маргіналізації та сегрегації. Вирішення проблеми соціальної ізоляції ромів потребує особливих компетенцій і зусиль влади на різних рівнях у тісній співпраці з лідерами ромських громадських організацій.

65

V. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

1. ПОСИЛЕННЯ ІНСТИТУЦІЙНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ:• Визначити Міністерство соціальної політики України відповідальним за моніторинг реалізації

Плану заходів Стратегії та надати відповідні повноваження;• Провести загальний перепис населення України, що є необхідною умовою для розрахунку

фінансового забезпечення соціально-економічних потреб населення та є важливим завданням для уряду України, з огляду на істотну відмінність офіційних і фактичних статистичних даних кількості представників ромської національної меншини;

• Розробити спільну програму для врахування інтересів ромської національної меншини у процесі реформ із децентралізації системи державного управління та місцевого самоврядування для забезпечення належного виконання регіональних планів дій і надання якісних публічних послуг у правовій, соціальній та освітній сферах для ромів;

• Розробити і провести цикл навчальних заходів для залучення ромів до активної публічної політики шляхом висунення кандидатів у депутати місцевих партій, особливо в місцях компактного проживання, та їх підготовки до роботи на виборних посадах; поглиблення знань ромів про свої виборчі права за участі експертів науково-дослідних установ, ромських громадських організацій, провідних аналітичних центрів;

• Центральним і регіональним органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування у співпраці з ромськими громадськими організаціями України забезпечити включення до їх складу громадські ради представника ромської НУО. Розробити зміни до Стратегії та Планів заходів через механізм участі в роботі громадської ради, громадських слухань, громадської експертизи;

• Підготувати аналітичний звіт про вихідну ситуацію ромів в Україні в контексті подальшої реалізації Стратегії. Провести серію круглих столів за участю представників ЦОВВ та місцевих органів влади з метою прийняття даних звіту як базових параметрів для подальшого вимірювання прогресу реалізації заходів Плану дій Стратегії. На основі аналітичного звіту розробити систему ефективних критеріїв та індикаторів, які дадуть змогу визначити прогнозовані зміни та можливості ефективної оцінки результатів Плану заходів.


2. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ

МІНІСТЕРСТВУ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ:• Підготувати та поширити серед представників органів державної влади, регіональних

адміністрацій, органів місцевого самоврядування та ромських громадських організацій України аналітичний звіт про результати міжнародної програми «Декада ромського залучення» 2005-2015 рр., досвід інтеграційних програм для ромів Європейського Союзу та його вплив на зміни положення ромського національної меншини в країнах Європи;

• Сприяти в налагодженні обміну досвідом держслужбовців у сфері розробки та виконанні державних програм для ромської національної спільноти та залученні іноземних експертів до оцінки програм;

ДЕРЖАВНІЙ МІГРАЦІЙНІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ• Сприяти в отриманні ромами, які на законних підставах перебувають на території України,

ідентифікаційних документів;• Забезпечити виконання норм чинного законодавства щодо отримання ідентифікаційних

документів особами, які постійно або тимчасово перебувають на території України; • Розробити та запровадити спрощену систему отримання ідентифікаційних документів

громадян України; • В місцях компактного проживання ромів при обласних, районних державних адміністраціях

ввести посаду інспектора з роботи з ромськими громадами.

МІНІСТЕРСТВУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ:• Вживати ефективних заходів з метою протидії проявам злочинів на грунті нетерпимості та

дискримінації ромів в українському суспільстві;• Посилити взаємодію працівників правоохоронних органів з ромськими громадськими

організаціями; розробити механізми професійної підготовки, орієнтованої на більш глибоке розуміння і повагу прав людини;

• Здійснювати співробітництво з правоохоронними органами інших держав з метою використання міжнародної практики для протидії дискримінації щодо ромів.

• Передбачити посаду представника МВС зі зв’язків із ромами в місяцях компактного проживання, тривалого перебування ромів;

УПОВНОВАЖЕНОМУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ:• Розробити спільно із громадськими організаціями річний план моніторингу дотримання прав

ромів і попередження дискримінації за етнічною ознакою у регіонах України;

67

• Запровадити періодичний моніторинг дотримання прав ромів.

МІНІСТЕРСТВУ ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ: • Розробити нормативно-правову базу, що регулює етнічну політику, відповідно до зобов’язань

України перед Радою Європи, ОБСЄ та Європейським Союзом щодо дотримання прав ромів.• Розробити та запровадити програму підготовки/перепідготовки фахівців-юристів з надання

консультацій, адвокатських послуг особам, які є неписьменними або мають дуже обмежені знання;

• Сприяти в отриманні юридичного консультування та послуг із надання юридичної допомоги особам ромської національності;

• Створити правові основи для реалізації права ромів на самоорганізацію та передумови формування органів самоврядування як експериментальної форми співпраці органів державної влади та місцевого самоврядування для вирішення завдань Стратегії й досягнення її мети.

3. ДОСТУП ДО ОСВІТИ

МІНІСТЕРСТВУ ОСВІТИ УКРАЇНИ:• Запровадити механізми, спрямовані на усунення суттєвого розриву між освітнім рівнем ромів

та іншим населенням країни;• Забезпечити взаємодію викладачів навчальних закладів, ромських громадських організацій

та освітніх медіаторів з метою залучення ромів до навчального процесу; вжити заходів для запобігання зменшенню кількості учнів ромської національності, які не завершують навчання у середній школі;

• Заохочувати отримання ромською молоддю професійно-технічної та вищої освіти через систему державних стипендій;

• Забезпечити підготовку педагогічних кадрів у сфері багатокультурної освіти, толерантності та роботи з етнічно неоднорідними класами; проводити періодичну оцінку ефективності запроваджених заходів щодо освіти ромського населення;

• Забезпечити доступ до дошкільної освіти, загальної середньої освіти, позашкільної освіти усім ромським дітям у відповідних закладах незалежно від форм власності за рахунок Державного бюджету, місцевих бюджетів та залучених від міжнародних та благодійних організацій коштів;

• Створити при закладах загальної середньої освіти курси подолання неграмотності для дорослих за допомогою ромських громадських організацій через залучення ромів-педагогів;

• Забезпечити підготовку за державним замовленням та через надання цільових пільгових державних кредитів на здобуття вищої освіти ромами за всіма освітньо-кваліфікаційними


рівнями для забезпечення гуманітарної сфери;• Заснувати спеціальний стипендіальний фонд для ромів України з метою фінансування

соціально-побутових та житлово-комунальних потреб школярів і студентів вищих навчальних закладів, особливо з багатодітних сімей та у сільських районах;

• Розробити програми та навчальні плани, навчально-методичні посібники з ромської мови, літератури, історії, музики для впровадження відповідних курсів в закладах дошкільної та загальної середньої освіти (початкова та основна школа), впровадження дисциплін «Ромська мова та література, історія», «Ромознавство» у вищих навчальних закладах для підготовки фахівців;

• Розробити програми, навчальні плани, навчально-методичні посібники з української мови для ромів для викладання в закладах дошкільної освіти та початкової школи; проводити щорічні олімпіади з ромської мови, історії та культури;

• Надати методичну та фінансову допомоги ромським громадським організаціям для створення, ліцензування та діяльності позашкільних навчальних закладів;

• Включити до навчальних програм початкової, середної і вищої школи розділ «Ромська культура та історія», розглядати їх як складову історії та культури України; відновити діяльність культурних центрів в ромських поселеннях з подальшою їх підтримкою;

• Передбачити місцеві програми популяризації отримання освіти серед молоді ромського національної меншини.

4. ДОСТУП ДО СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

МІНІСТЕРСТВУ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ:• Визнати ромів, які пережили Другу світову війну на будь-яких окупованих фашистською

Німеччиною чи її союзниками територіях, жертвами нацистських переслідувань з поширенням на них дії відповідного законодавства та гарантувати виплату жертвам нацистських переслідувань та їх спадкоємцям матеріальної допомоги (компенсації), щомісячного утримання;

• Вжити заходів для забезпечення зайнятості та недопущення дискримінаційного підходу при працевлаштуванні представників ромської національності; сприяти забезпеченню зайнятості, професійно-технічного навчання та перекваліфікації ромів;

• Сприяти залученню посередників із працевлаштування; забезпечити недискримінаційне ставлення до ромів, які мають право на соціальні виплати, попереджувати випадки безпідставної (незаконної) відмови в нарахуванні (перерахуванні) чи незаконного припинення соціальних виплат; проводити інформаційно-роз’яснювальні кампанії з ознайомлення із нормами та правилами звернення до органів соціального захисту;

• Запровадити в місцевих органах державної влади в місцях компактного проживання посад соціального працівника з роботи з ромами (соціального посередника, медичного посередника)

69

та залучати ромів до заміщення цих посад із забезпеченням відповідної фахової підготовки;• Проводити соціальну політику, спрямовану на збільшення стимулів до пошуку роботи та

зменшення рівня безробіття серед ромів; • Розробити Положення про діяльність та функціональні обов’язки інспектора з роботи з

ромами, основною метою якого є контроль та реагування на факти порушення соціальних, культурних, житлових, освітніх, економічних, трудових, політичних прав ромів;

• Забезпечити співпрацю та обмін досвідом для вивчення та впровадженя найкращих практик функціонування органів влади інших держав, які опікуються питаннями ромів.

ОБЛАСНИМ ДЕРЖАВНИМ АДМІНІСТРАЦІЯМ СПІЛЬНО З ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ:

• Розробити та реалізувати програму залучення ромів до активного соціального, громадського, політичного життя, участі у прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування рішень, які впливають на становище територіальної громади, до якої вони належать;

• Сприяти залученню представників ромських громадських об’єднань в розробці, моніторингу рішень органів державної влади, які прямо чи опосередковано стосуються їхніх колективних та індивідуальних прав, обов’язків, інтересів і відповідальності;

• Сприяти залученню ромів до політичної участі шляхом висунення кандидатів в депутати рад усіх рівнів, особливо в місцях компактного проживання, та їх підготовки до роботи на виборних посадах;

• Запровадити при головах місцевих державних адміністрацій громадську посаду радника голови відповідної адміністрації з ромських питань – представників місцевих територіальних громад, а в місцях компактного проживання – ромську громадську раду, очолювану таким радником за поданнями ромських громадських організацій;

• Рекомендувати органам місцевого самоврядування міст і сіл запровадити інститут радника з ромських питань та ромської громадської ради за поданнями ромських громадських організацій;

• Сприяти залученню ромів до роботи в органах державної виконавчої влади, виконавчих органах місцевого самоврядування, особливо в місцях компактного проживання;

• Узагальнити і систематизувати всі успішні практики, досягнуті на основі співробітництва місцевих органів державної влади та місцевих ромських громадських організацій, в єдину бібліотеку успішних практик і розмістити таку інформацію на інтернет-порталах державних і недержавних інститутів;

• Сприяти ефективній участі ромів у соціальному, політичному та громадському житті, включаючи можливість брати участь у процесі прийняття державними органами та органами місцевого самоврядування рішень, що впливають на становище ромів.


71

ДОДАТКИ:

ПЕРЕЛІК МАТЕРІАЛІВ НА ЕЛЕКТРОННИХ НОСІЯХ (CD):

1. Стратегія захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року.

2. План заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року.

3. Проект Стратегії «Cтворення рівних можливостей для ромів України до 2020 р.», який був підготовлений робочою групою з експертної оцінки проекту.

4. Інформація про виконання у 2014 році плану заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року.

5. Звіт Європейського центру з прав ромів: Україна. 6. Аналітичний звіт за результатами дослідження «Регіональна толерантність,

ксенофобія та права людини в Україні в 2012 році».7. Звіт проекту «Моніторинг злочинів на ґрунті ненависті в Україні, захист жертв і

аналіз українського законодавства та практики, що стосуються запобігання злочинам на ґрунті ненависті».

8. Нормативно-правові акти України 9. Міжнародні документи та моніторингові звіти щодо дотримання прав ромів в Україні.

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/701-2013-%D1%80#n8

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/701-2013-%D1%80#n8

Documents

СТАН РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО РОМІВ