Методика системного перегляду регуляторних актів

Методика системного перегляду регуляторних актів

2

високий низький10 1

дорого прийнятно

6 Ефективність регулювання

не ефективно

не зручний 10 1

1.1. Чи зареєстрований акт Мінюстом?

1.2. Чи прийнятий акт на виконання закону?

2.1. Чи є акт результативним?

2.2. Чи є акт корисним на думку бізнесу?

-10 10

ТАК

DCFTA

НІ

Зберегти

Вдосконалити

Видалити

Анкета для оцінки регуляторних актів

зручний

ефективно

Аналізрезультатів

регулювання

Аналіздокумента

Опитуваннябізнесу

Аналізвартості

регулювання

2 Потрібність

1 Законність

5 Вартість регулювання

4 Зручність для бізнесу

3 Корупційні ризики

3

Зміст

1. Введення в Методику

2. Загальна логіка проведення оцінки

3. Оцінка законності та актуальності

3.1. Перевірка факту реєстрації в Мін’юсті

3.2. Перевірка підстави для прийняття регуляторного акту

3.3. Результати застосування фільтрів законності

3.4. Оцінка наявності регуляторних норм, прийнятих на

виконання актуальних міжнародних зобов’язань України (на

першому етапі – тільки DCFTA).

3.5. Перевірка актуальності

4. Оцінка потрібності

4.1. Перевірка результативності регуляторного акту

4.2. Перевірка корисності регуляторного акту

5. Оцінка ризиків коррупціогенності

6. Оцінка впливу на бізнес процеси

7. Оцінка вартості (витратності) регулювання

7.1.. Втрати (витрати)

8. Ефективність регуляторного акту*

9. Підведення підсумків оцінки регуляторного акту

4

1. Введення в методику

За нашими оцінками, в Україні діють десятки тисяч регуляторних актів, які

містять сотні тисяч регуляторних норм, в тому числі, прийнятих ще в період

існування СРСР. Регуляторні норми – це правила, які встановлює держава

для бізнесу.

Затвердження нового правила, як і будь-яке інше рішення державної політи-

ки, вимагає аналізу проблеми та вибору способу її вирішення. Ефективним

регулюванням можна назвати такий стан справ, при якому рішення пробле-

ми досягнуто з мінімальними витратами для бізнесу й держави.

Однією з функцій органів державної влади є затвердження нових норм.

Враховуючи, що для громадян і підприємств застосовується, як правило,

загальнодозвільна формула «дозволено все те, що прямо не заборонено»,

для громадян і підприємств затвердження нових регуляторних норм означає

створення нових обмежень.

Оскільки для органів державної влади, як правило, діє дозвільна формула

«заборонено все те, що прямо не дозволено», для органів державної влади

затвердження нових регуляторних норм означає створення нових повнова-

жень.

Причини природного приросту обмежень:

– Психологія людини завжди віддає перевагу свободі замість заборон, але

для чиновника спосіб досягнення цієї свободи лежить у створенні нових ре-

гуляторних норм.

– За відсутності швидкого та достовірного механізму зворотного зв’язку від

5

суспільства, робота чиновника оцінюється за кількістю вирішених гострих

проблем та прийнятих нових норм, що заохочує прийняття нових норм на

шкоду скасуванню старих.

– Затвердження нової заборони є найпростішим і популярним інструментом

регулювання, оскільки при розгляді будь-якої окремої заборони, витрати на

її виконання, як правило, виглядають незначними.

– При розробці ланцюжка актів, які уточнюють положення закону, інтерес

чиновника до спрощення процедури для себе завжди вище, ніж інтерес чи-

новника не допустити ускладнення процедури для громадянина або під-

приємства.

– Представники бізнесу, які можуть лобіювати вирішення власних проблем,

для досягнення максимального ефекту з мінімальними інвестиціями часу і

ресурсів найбільш зацікавлені в затвердженні адресних винятків з існуючих

обмежень і не зацікавлені в системних змінах.

Відсутність належної компенсації цих поведінкових факторів призвела до:

• погіршення якості регуляторного поля в результаті:

• постійного значного приросту регуляторних актів та норм;

• створення паралельних актів і норм, що регулюють одні й ті жсамі від-

носини по-різному;

• процесу асистематизації, при якому норми-обмеження для бізнесу

розподіляються між якомога більшою кількістю регуляторних актів, а нор-

ми-дозволи для органів державної влади та фіскальні норми кодифікуються

для полегшення адміністрування державних функцій;

• створення середовища, ворожого до малого і середнього бізнесу та до

їх виходу на ринок, і в результаті:

o постійного підвищення трансакційних витрат (вартості ведення

бізнесу) через необхідність залучати юридичних і податкових консультантів;

o підвищення коррупціогенності внаслідок наявності великого про-

стору для зловживання чиновниками неякісним регуляторним полем;

6

o неможливості виконання всіх існуючих регуляторних норм, що

заохочує невиконання всіх регуляторних вимог;

o неефективності державної регуляторної політики.

Система прийняття рішень державної регуляторної політики має компенсу-

вати зазначені поведінкові чинники. Для того, щоб обмежити державне ре-

гулювання, його можна застосовувати тільки при виконанні всіх наступних

умов:

• завдання, для виконання якого засновується регулювання, не може бути

належним чином досягнуто без такого регулювання;

• аналіз регуляторного впливу свідчить про те, що застосування держав-

ного регулювання принесе кращі результати, ніж його відсутність;

• система регулювання та контролю за виконанням вимог такого регулю-

вання може бути установлена таким чином, щоб такий контроль здійснював-

ся пропорційно, підзвітно, прозоро і адресно.

2. Загальна логіка проведення оцінки2.1. Для створення якісного регуляторного поля в Україні Офіс аналізує діючі регуляторні акти і норми

Послідовність аналізу регуляторних актів та норм визначається в результаті

прозорого та інклюзивного процесу, основою для якого буде думка зацікав-

лених осіб.

За результатами перевірки кожного регуляторного акту приймається одне з

трьох рішень: зберегти, виправити (змінити) або видалити (умовно – зелений,

жовтий і червоний кошик – відповідно).

7

2.2. Алгоритм перевірки містить:

• Фільтри, за результатом застосування яких регуляторний акт може бути

рекомендований до видалення;

• Критерії оцінки, за сукупністю результатів застосування яких регуля-

торний акт може бути рекомендований до виправлення або видалення;

• Критерії пріоритезаціі, за результатами застосування яких змінюється

рівень пріоритетності окремих регуляторних актів.

2.3. Принцип (карта) проведення системної оцінки регуляторних актів (Rolling review)

1. Законність: Законний / незаконний (якщо не DCFTA)

2. Потрібність:

2.1. Результативний / нерезультативний / не можна встановити

8

3. Оцінка законності та актуальностіДля цілей проведення системної оцінки регуляторних актів визначення за-

конності складається з 2-х етапів:

• Встановлення факту реєстрації регуляторного акту Міністерством

юстиції України *;

• Встановлення підстави для його прийняття **.

3.1. Перевірка факту реєстрації в Мін’юсті

Факт реєстрації встановлюється за допомогою перевірки інформації про

реєстрацію регуляторного акту у відкритих джерелах. Якщо з відкритих

джерел інформацію встановити не видається можливим, то факт встанов-

люється за допомогою отримання інформації від Міністерства юстиції.

У чек-листі фільтр реалізовано як питання «Чи зареєстрований регуляторний

2.2. Корисний (більше ніж +3) / умовно корисний (від +3 до -3) / некори-

сний (більше ніж -3)

3. Коррупціогенність (1/10):

Прийнятні ризики (до 3) / помірні ризики (4 +) / високі ризики (7 +).

4. Вплив на бізнес: Дружній (3-) / недружній (4+)

5. Вартість регулювання: Доходи / витрати = Вартість регулювання

6. Ефективність

Позитивний ефект / вартість регулювання = ефект регулювання.

9

акт Міністерством Юстиції (далі Мін’юст)?» з трьома можливими варіанта-

ми відповіді:

• «Так» / вважається таким, що пройшов перший фільтр «гільйотини»;

• «Ні» / рекомендується до видалення;

• «Немає можливості достовірно встановити» / щодо регуляторного

акту в Мін’юст надсилається інформаційний запит. До моменту отримання

відповіді на інформаційний запит робота над документом зупиняється.

* Основною характеристикою нормативно-правового акту є те, що він прий-

нятий компетентним державним органом і спрямований на регулювання су-

спільних відносин, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодно-

разове застосування. Основною характеристикою регуляторного акту є те,

що він спрямований на правове регулювання господарських відносин, а так само

адміністративних відносин між органами державної влади та суб’єктами го-

сподарювання. Таким чином, будь-який регуляторний акт є нормативно-пра-

вовим. Згідно законодавства, нормативно-правові акти міністерств та інших

центральних органів виконавчої влади реєструються в Міністерстві юстиції

України. Таким чином, будь-який регуляторний акт, виданий міністерством чи

іншим центральним органом виконавчої влади, який не був зареєстрований в

реєстрі нормативно-правових актів Міністерства юстиції України, є незакон-

ним. Якщо регуляторний акт не зареєстрований Міністерством юстиції як

нормативний – він не повинен створювати обмежуючих наслідків для бізнесу.

3.2. Перевірка підстави для прийняття регуляторного акту

Перевірка підстави для прийняття регуляторного акту як критерій для

визначення законності базується на висновку про те, що всі найбільш важ-

ливі правовідносини повинні регулюватися законом. При цьому, деталізація

регулювання (якщо вона потрібна) повинна відбуватися шляхом прийняття

підзаконних регуляторних актів на виконання базового закону (в такому ви-

падку закон повинен містити відповідну відсилочну або бланкетну норму).

10

У чек-листі фільтр реалізований як питання «Чи є в законі відсилання на не-

обхідність додаткового врегулювання правовідносин шляхом прийняття

відповідного підзаконного регуляторного акту?»

Допустимими є два варіанти відповіді:

• «Так» / вважається таким, що пройшов другий фільтр «гільйотини»;

• «Ні» / рекомендується до видалення.

** Згідно з Конституцією України, органи державної влади зобов’язані діяти

виключно на підставах, передбачених Конституцією та законами України. По-

станови Кабміну в преамбулі повинні містити пряме посилання на предметну

статтю закону України, в якій передбачено конкретні підстави для прийнят-

тя постанови Кабміну (наприклад, «… порядок … затверджується Кабінетом

Міністрів України»). У випадку, якщо постанова не містить такого посилання

або містить тільки посилання на статтю, де вказані загальні повноваження

Кабміну в цій сфері, дана постанова умовно маркується як «незаконна». Підза-

конні акти, прийняті міністерствами та іншими органами виконавчої влади,

повинні містити пряме посилання на постанову КМУ, яке задовольняє вимогу

законності чи на предметну статтю закону України, в якій передбачено кон-

кретні підстави для прийняття відповідного підзаконного акту відповідним

органом. У випадку, якщо постанова не містить такого посилання або мі-

стить тільки посилання на статтю, де вказані загальні повноваження Каб-

міну в цій сфері, ця постанова вважається незаконною.

3.3. Результати застосування фільтрів законності

У випадку, якщо регуляторний акт умовно визнається «законним» по обом

частинам фільтра, то його оцінка переходить на наступний етап – «оцінка

потрібності».

У випадку, якщо регуляторний акт умовно визнається «незаконним» хоча б

по одній з частин фільтра, то він підлягає перевірці на предмет вмісту норм,

прийнятих на виконання актуальних міжнародних зобов’язань України.

11

3.4. Оцінка наявності регуляторних норм, прийнятих на виконання актуальних міжнародних зобов’язань України (на першому етапі – тільки DCFTA)

Цей етап виконує роль фільтра-запобіжника, покликаного захистити від вида-

лення акти, які приймалися на виконання актуальних міжнародних зобов’язань

України.

У чек-листі фільтр реалізований у вигляді питання «Чи містить регуляторний

документ норми, прийняті на виконання актуальних міжнародних зобов’язань

України?».

Варіанти відповідей:

• «Так» / документ рекомендується не до видалення, а до виправлення. Інфор-

мація про норми, що містяться в акті, заноситься в паспорт документа аналітич-

ної системи Офісу в розділ «Міжнародні зобов’язання».

• «Ні» / документ рекомендується до видалення.

За назвою і описом регуляторного акту необхідно визначити, яке питання ре-

гулює акт. За отриманими ключовими словами необхідно перевірити каталог

міжнародних зобов’язань України аналітичної бази даних Офісу.

3.5. Перевірка актуальності

АКТУАЛЬНИМИ визнаються такі акти, що відповідають (були приведені у від-

повідність) до нормативно-правових актів, що суттєво змінили регулювання у

сфері дії цих актів та що не були скасовані рішеннями адміністративних судів.

У чек-листі фільтр «перевірка актуальності» представлена у вигляді питань «Чи є

у публічному доступі нормативно-правові акти, що суттєво змінили регулювання

у сфері, яку регулює даний акт та після набрання чинності якого даний акт не був

приведений у відповідність акт, що аналізується?» та «Чи є у публічному доступі

судові рішення адміністративних судів про скасування акту, що аналізується?».

12

4. Оцінка потрібності

Для цілей проведення системної оцінки регуляторних актів, визначення по-

трібності регуляторного акту складається з 2-х етапів:

• перевірка результативності;

• перевірка корисності.

4.1. Перевірка результативності регуляторного акту

РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ регуляторного акту визначається як успішність до-

сягнення мети, для якої він був прийнятий. Цю мету слід встановлювати з

супровідних документів при його прийнятті – пояснювальної записки або

аналізу регуляторного впливу. Успішність її досягнення слід встановлювати з

проведених аналізів результативності регуляторного акту.

У чек-листі фільтр «оцінка результативності» представлено у вигляді набору

питань, що з’являються послідовно і варіативно та від відповідей на які зале-

жить кількість привласнених акту «балів результативності».

Сума балів становить «індекс результативності акту», від розміру якого зале-

жить рішення щодо регуляторного акту. Акт може бути визнаний:

• Результативним;

• Умовно результативним;

• Нерезультативним;

За результатами отриманих відповідей, фахівець Офісу обирає рівень акту-

альності:

• «Повністю актуальний» / документ вважається актуальним та перехо-

дить до наступного етапу перевірки.

• «Частково неактуальний» / документ рекомендується до видалення у

частині, яка є не актуальна.

• «Повністю неактуальний» / документ рекомендується до видалення.

13

• Таким, результативність якого встановити немає можливості.

Для початку оцінки результативності слід встановити сам факт можливості

проведення такої оцінки. Для цього фахівець Офісу повинен зробити висно-

вок про те:

• Чи зрозуміла мета прийняття регуляторного акту (проблема, на рішен-

ня якої він спрямований)?

• Чи вимірювана ця мета?

• Чи досягнутий очікуваний ефект від прийняття акту?

а) Для встановлення зрозумілості мети регуляторного акту фахівець

офісу послідовно дає відповіді на наступні питання:

а-1. Чи є можливість знайти аналіз регуляторного впливу або по-

яснювальну записку до акту? / Якщо так – то питання а-1, якщо ні – то вва-

жається, що зазначеним методом мету визначити неможливо.

а-2. Чи визначено адекватно в пояснювальній записці проблему,

на вирішення якої був направлений регуляторний акт? / Якщо так – то вва-

жається, що мету визначити можливо, якщо ні – то вважається, що зазначе-

ним методом мету визначити неможливо.

б) Якщо мету визначити можна, то слід визначити можливість її виміря-

ти. Для цього фахівець Офісу дає відповіді на наступні питання:

б-1. Чи містить регуляторний акт чіткі й адекватні критерії оцінки

ефективності? Якщо так – то питання б-2, якщоні – то вважається, що зазна-

ченим методом вимірну мету визначити неможливо.

б-2. Чи проводився базовий аналіз результативності регуляторно-

го акту (чи інше дослідження, яке дозволяє визначити показники критеріїв

оцінки на момент прийняття акту)? Чи є можливість ознайомитися з цими

даними?

Якщо так – то вважається, що мета вимірювана – питання в, якщо ні – то вва-

жається, що зазначеним методом вимірювану мету визначити неможливо.

14

в) Якщо встановлена вимірювана мета, то фахівець Офісу формує ін-

формаційний запит для отримання даних про показники критеріїв оцінки ре-

зультативності за період дії акту і відправляє його до компетентного органу.

Після отримання необхідної інформації – зіставляє планові показники ефек-

тивності акту і дійсні дані за цими (подібнихмиу показниками за період дії

акта.

За результатами Аналізу приходить до одного з 3-х висновків:

1. Цілі, поставлені при прийнятті акту, повністю досягнуто. Акт є резуль-

тативним. У такому випадку оцінка акту переходить на наступну стадію.

2. Цілі, поставлені при прийнятті акту, досягнуто значною мірою. Акт є

умовно результативним. У такому випадку оцінка акту переходить на наступ-

ну стадію.

3. Цілі, поставлені при прийнятті акту, не досягнуто. Акт не є результатив-

ним. Акт рекомендується до видалення.

4.2. Перевірка корисності регуляторного акту

КОРИСНІСТЬ регуляторного акту визначається шляхом опитування ключо-

вих стейкхолдерів (суб’єктів, чиї відносини значною мірою регулюються ак-

том, регуляторів, експертів у відповідному сегменті сектора).

Для проведення опитування* про корисність регуляторного акту, готується

спеціальна анкета, в якій, крім іншого, формулюються наступні питання:

1. На Вашу думку, на вирішення якої проблеми спрямований регулятор-

ний акт?

2. На Вашу думку, чи є акт успішним у вирішенні зазначеної проблеми?

3. На Вашу думку, чи є акт корисним для регулювання сегмента сектора?

Якщо так, то яка його головна користь? Оцініть його за 10-бальною шкалою.

4. На Вашу думку, чи є акт шкідливим акт для регулювання сегмента сек-

тора? Якщо так, то яка від нього головна шкода? Оцініть його за 10-бальною

шкалою.

15

5. Якщо акт видаляти, то чи є в ньому норми, які все одно варто було б зберег-

ти?

6. Якщо акт зберігати, то чи є в ньому норми, які все одно варто було б вида-

лити?

Перелік стейкхолдерів для проведення опитування визначається на підставі

аналітичної бази даних Офісу, як випадкові 2/3-х з усіх наявних у базі даних стей-

кхолдерів відповідного сегмента сектора. Результатом опитування слід вважати

середній арифметичний показник в діапазоні від «-10» до «10».

Якщо за результатами підрахунків показник корисності буде «-3» і нижче, то регу-

ляторний акт рекомендується до видалення. Якщо в процесі аналізу встановлено,

що окрему норму (норми) акту вказано як корисні, то ці норми аналізуються окре-

мо на предмет можливості їх збереження у разі видалення акту.

Якщо за результатами оцінки регуляторний акт буде визнаний результативним,

умовно результативним або таким, результативність якого встановити не пред-

ставляється можливим, в той же час рівень його потрібності не буде менш як «-2»,

то слід вважати, що на цьому етапі рекомендувати його до видалення підстав

немає і акт підлягає подальшому тестуванню.

Після підтвердження розсилки, опитувальники будуть автоматично розіслані за

допомогою електронної пошти та відповіді зібрані протягом наступних семи днів.

*Слід зазначити, що до збору інформації щодо регуляторного акту потрібно під-

ходити комплексно: якщо фахівець відправляє запит для визначення «потрібності»

акту, його відразу слід доповнити питаннями, відповіді на які необхідні для визначен-

ня КОРРУПЦІОГЕННОСТІ й ЕФЕКТИВНОСТІ регуляторного акту.

16

5. Оцінка ризиків корупціогенності

Рівень ризиків корупціогенності визначається у вигляді показника, одержуваного

в результаті оцінки регуляторного акта шляхом відповіді на наступні питання:

1. Чи встановлює акт обов’язкову взаємодія бізнесу з органами влади?

Якщо так, то «1» бал, якщо ні – «0».

2. Чи передбачає акт процедуру, в якій чиновник одноосібно приймає рішення

щодо бізнесу?


3. Чи передбачає акт процедуру, в рамках якої чиновник має право відмовити

бізнесу через дефект суб’єкта звернення (на підставі невідповідності бізнесу

вимогам процедури)?


3.1. Чи чітко визначені вимоги до суб’єкта звернення? Чи не допускають

вони можливості подвійного трактування?

Якщо так, то «0» балів, якщо ні – «1».

3.2. Чи є вимоги до суб’єкта вичерпними? Чи може чиновник вимагати

від заявника будь-який інший документ / інформацію, крім тих, що прямо пе-

рераховані в регуляторному акті?


4. Чи для кожної з регламентованих регуляторним актом ситуацій перед-

бачено вичерпний список варіантів для прийняття рішення чиновником по

кожній із ситуацій *?


17

* Якщо регуляторний акт передбачає кілька різних ситуацій, то слід оцінювати

кожну з них окремо, а в якості фінальної оцінки використовувати середнє ариф-

метичне значення оцінки.

4.1. Чи для кожної з регламентованих регуляторним актом ситуацій пе-

редбачено вичерпний перелік підстав (умов), при яких приймається те чи інше

рішення?


5. Чи для кожного* значимого для бізнесу рішення чиновника визначені

чіткі терміни?


*Якщо регуляторний акт передбачає низку різних ситуацій / термінів, то слід

оцінювати кожен з них окремо, а в якості фінальної оцінки використовувати

середнє арифметичне значення оцінки.

6. Чи передбачений обов’язок чиновника оприлюднити / публікувати свої

рішення?


6.1. Чи існує публічна централізована база однотипних рішень чиновника?


7. Чи встановлено обов’язок чиновника обґрунтовувати прийняте рішення

письмово у разі відмови?


7.1. Чи встановлено обов’язок чиновника обгрунтовувати прийняте рі-

шення письмово у разі позитивного рішення?


18

8. Чи передбачена можливість оскаржити рішення чиновника в позасудо-

вому адміністративному порядку?


9. Чи встановлюється/передбачається обов’язок чи вимушеність бізнесу

взаємодіяти з будь-яким іншим органом влади або іншим суб’єктом, крім того,

до якого подаються документи?


10. Чи встановлюється/передбачається обов’язок бізнесу взаємодіяти з ор-

ганом влади більше, ніж два рази?


За результатами відповідей на питання по кожному акту підбивається кількість

балів ризику (“10” балів – найвищий ступінь ризику, “0” балів – найменший

ступінь ризику). Якщо кількість балів 5 і більше – акт вважається таким, що

вимагає антикорупційної оцінки (рекомендується до виправлення за ознакою

коррупціогенність).

*Група питань під одним номером сукупно оцінюється в діапазоні від “0” до “1”

бали. Фінальна оцінка групи питань оцінюється як середня арифметична оцінок

кожного з питань.

19

6. Оцінка впливу на бізнес-процеси

Оцінка впливу регуляторного акту на бізнес-процеси визначає ступінь і ха-

рактер його впливу на свободу здійснення підприємницької діяльності.

Оцінка здійснюється шляхом послідовної відповіді на наступні питання:

1. Чи встановлює регуляторний акт безумовні істотні обмеження для біз-

несу (заборони займатися певною діяльністю)?


Якщо відповідь «так», то необхідно додатково вказати, яка кількість безу-

мовних заборон встановлюється.

1.1. Чи існують винятки з встановлених безумовних істотних обме-

жень?


1.2. Чи встановлений регуляторним актом виключний перелік винятків

з істотних обмежень?


2 *. Чи встановлює регуляторний акт умовні істотні обмеження для ведення

бізнесу (можливості займатися діяльністю тільки за умови виконання низки

вимог)?


Якщо відповідь «так», то необхідно додатково вказати, яка кількість умовних

заборон встановлюється.

20

2.1. Чи зазначений виключний перелік умов, виконання яких необхідне

для отримання можливості для ведення бізнесу?


2.2. Чи достатньо чітко сформульовані умови (чи не допускають двоя-

кого формулювання), виконання яких необхідне для отримання можливості

для ведення бізнесу?


3. Чи передбачає регуляторний акт необхідність / обов’язок бізнесу на-

давати державі (регулятору / інспектору) додаткову інформацію (крім стан-

дартної податкової звітності)?


4. Чи встановлює регуляторний акт необхідність оплати на користь дер-

жави обов’язкових платежів (крім податків, прямо передбачених Податко-

вим кодексом)?


Якщо так – додатково зазначаються кількість платежів і суми.

5. Чи встановлює регуляторний акт необхідність оплати на користь дер-

жави необов’язкових платежів (крім податків, прямо передбачених Подат-

ковим кодексом), відсутність оплати яких може ускладнити ведення бізнесу

(окремого бізнес-процесу)?


6. Чи встановлює регуляторний акт можливість прийняття регулятором

рішень, які можуть істотно вплинути на умови ведення бізнесу?


21

7. Чи встановлює регуляторний акт необхідність / обов’язок для бізнесу

вдаватися до послуг третіх осіб для успішної взаємодії з державою?


*Група питань під одним номером сукупно оцінюється в діапазоні від “0” до

“1” бали. Фінальна оцінка групи питань оцінюється як середня арифметична

оцінок кожного з питань.

За результатами відповідей на питання по кожному акту підбивається Кіль-

кість балів Ризику (“7” – балів найвищий ступінь ризику, “0” балів – наймен-

ший ступінь ризику). Якщо кількість балів 4 і більше – акт вважається таким,

що є недружнім для бізнесу (рекомендується до виправлення за ознакою не-

дружньості для бізнесу).

7. Оцінка вартості (витратності) регулювання

Оцінка ВАРТОСТІ (витратності) регулювання (кількості ресурсів, які необхід-

но затратити бізнесу/державі для його виконання). Визначається як співвід-

ношення наступних показників розрахованих на підставі Методик розрахун-

ку аналізу регуляторного впливу (у тому числі М-тесту), а саме:

7.1. Втрати (витрати):

7.2.1. Витрати для бізнесу:

7.2.1.1. Кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюється дія

акту;

7.2.1.2. Розмір коштів, які безпосередньо (прямі витрати) витрачаються

середньостатистичним суб’єктом господарювання на виконання вимог регу-

ляторного акту;

22

7.2.1.3. Час, який витрачається середньостатистичним суб’єктом госпо-

дарювання на виконання вимог регуляторного акту;

7.2.1.4. Вартість 1 години роботи співробітника, який забезпечує вико-

нання вимог регуляторного акту.

7.2.1.5. Кількість разів виконання процедур (на виконання регуляторно-

го акту) за рік.

7.2.2. Витрати для держави:

7.2.2.1. Розмір адміністративних витрат, які несе регулятор для забезпечення

виконання регуляторного акту (процедур регулювання).

7.2.2.1.1. Кількість коштів передбачених у поточному році на фінансу-

вання органу, який здійснює реалізацію процедур, передбачених регулятор-

ним актом.

7.2.2.1.2. Загальна кількість функцій органу, який здійснює реалізацію

процедур, передбачених регуляторним актом.

7.2.2.1.3. Питома вартість змісту функції з реалізації процедур, перед-

бачених регуляторним актом.

7.2.2.1.4. Загальна кількість співробітників органу, який здійснює реалі-

зацію процедур, передбачених регуляторним актом.

7.2.2.1.5. Кількість працівників органу, які безпосередньо здійснюють

реалізацію процедур, передбачених регуляторним актом.

7.2.2.1.6. Середньозважена питома вага вартості функції з реалізації ре-

гулювання.

7.2.2.1.7. Вартість виконання функції з реалізації регулювання на рік.

7.2.2.2. Розмір адміністративних витрат, які несе контролер (інспектор) для

забезпечення виконання регуляторного акту (процедур регулювання).

7.2.2.2.1. Кількість коштів, передбачених у поточному році на фінансу-

вання органу, який здійснює контроль / нагляд за дотриманням процедур,

23

передбачених регуляторним актом.

7.2.2.2.2. Загальна кількість функцій органу, який здійснює контроль /

нагляд за дотриманням процедур, передбачених регуляторним актом.

7.2.2.2.3. Питома вартість змісту функції контролю / нагляду за дотри-

манням процедур, передбачених регуляторним актом.

7.2.2.2.4. Загальна кількість співробітників органу, який здійснює кон-

троль / нагляд за дотриманням процедур, передбачених регуляторним ак-

том.

7.2.2.2.5. Кількість працівників органу, які безпосередньо здійснюють

контроль / нагляд за дотриманням процедур, передбачених регуляторним

актом.

7.2.2.2.6. Середньозважена питома вага вартості функції з реалізації ре-

гулювання.

7.2.2.2.7. Вартість виконання функції контролю / нагляду за дотриман-

ням регулювання на рік.

24

8. Оцінка ефективності регуляторного акту

Оцінка ефективності регуляторного акту визначається як співвідношення по-

зитивного ефекту від дії акту і витрат на його виконання)*

*Оцінка здійснюється, тільки якщо можливо оцінити регуляторний акт за

критеріями «РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ» і «ВИТРАТНІСТЬ».

8.1. Приріст облікових одиниць за критеріями результативності (за обліко-

вий період).

8.2. Вартість виконання функції з реалізації регуляції (за обліковий період).

8.3. Вартість виконання функції з контролю / нагляду за дотриманням регу-

ляції (за обліковий період).

8.4. Питома вартість одиниці приросту за критеріями результативності.

25

9. Оцінка ефективності регуляторного акту

9.1. За результатами проведеного аналізу, Офіс готує і видає фінальний вис-

новок з рекомендацією:

– Видалити («незаконний», «непотрібний», «неефективний»);

– Змінити/виправити («умовно потрібний», «акт з високими коррупціогенни-

ми ризиками», «не дружній для бізнесу акт», «надміру витратний акт»);

– Зберегти.

Рішення «видалити» супроводжується коротким, але чітким обґрунтуванням.

Рішення «змінити / виправити» супроводжується технічним завданням.

9.2. Сукупність оцінок Офісу складають Карту якості регуляторного поля, яка

є основою для формування Офісом Пакетів якісної регуляції.

Documents

Методика системного перегляду регуляторних актів