Він визволяв Васильківщину…

….Всю жизнь у

Драгунского было много

дел. Наверное, другому

человеку их хватило бы

на несколько жизней.

В. З. Кривулин

Ю. И. Пивовар

Курсант Саратовської бронетанкової школи

1936р.

“Через рік я вже командував танковою ротою і навіть одним з перших на Далекому

Сході у складі екіпажу успішно провів свій танк під водою через річку. Це було 13 червня

1938 . На очах у всієї нашої 32- ї стрілецької дивізії мій танк , обладнаний двома трубами ,

замазаний суриком і солідолом , увійшов в бурхливу річку Суйфун ( Раздольная) і через 15

хвилин перебування під водою вийшов на протилежний берег. Тоді я й отримав першу

нагороду. Командир дивізії майор Микола Ерастовіч Берзарін нагородив членів екіпажу

іменнимгодинником.”

(Драгунский Д. А.“Годы в броне”, 1983р.)

Брав участь у боях біля озера

Хасан, 1938р.Нагороджений Орденом

Червоного Прапору

Драгунський

Давид Абрамович, 1938р.

Батальйон Драгунського відважно бився з німецько - фашистськими

загарбниками під Смоленськом, Москвою, Сталінградом, Києвом, також брав

участь у битві на Курській дузі.

21 жовтня 1943р. підполковник Драгунський Давид Абрамович

призначений командиром 55- ї гвардійської танкової бригади 7-го

гвардійського танкового корпусу 3-ї гвардійської танкової армії 1-го

Українського фронту, що відзначилася в звільненні столиці України,

міста Києва (6 листопада 1943 року), міста Василькова, та Правобережної

України. Наказом Наркома оборони СРСР Сталіна Й. В. 55-й

гвардійській танковій бригаді присвоєно почесне найменування "

Васильківська".

У грудні 1943р. Драгунський Давид Абрамович

отримав важке поранення. Більше півроку перебував на

лікуванні, дізнавшись у цей період страшну звістку, що на

рідній Брянщині фашистськими нелюдами були

розстріляні його батько, мати і дві сестри з їх дітьми, а на

фронті загинули два його брати

.

27 липня 1944р. танкісти

Драгунського Д. А. брали участь у

визволенні міст Городка та Львова.

В ході Львівсько – Сандомирської

операції військ 1-го Українського

фронту в останніх числах липня

1944р. 55- а гвардійська танкова

бригада виходить до річки Вісла.

Винахідливість, кмітливість і

відвага гвардії полковника

Драгунського Д. А. і його бійців

сприяли захопленню плацдарму на

протилежному березі Вісли.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23

вересня 1944 року за героїзм і військову

майстерність, проявлені під час форсування річки Вісла,

і за утримання Сандомирського

плацдарму, гвардії полковнику Драгунському

Давиду Абрамовичу присвоєно звання Героя

Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі "Золота Зірка" ( №

4658).

Танкісти підкомандуванням ДрагунськогоДавида Абрамовичапрославилися при форсуванніТельтов-каналу, в боях заБерлін і за звільнення Праги.27 квітня 1945 на західнійоколиці Берліна 55-агвардійська танкова бригадаполковника Драгунськогоз'єдналася з частинами 2-їгвардійської танкової армії.Це призвело до розсіченняворожого гарнізону на двіізольовані частини і падінняБерліна.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1945 рокуза вміле керівництво діями бригади в період штурму Берліна іпроявлені при цьому мужність і відвагу, а також за стрімкий кидокбригади на Прагу, гвардії полковник Драгунський Давид Абрамовичнагороджений другою медаллю "Золота Зірка" ( № 50)

24 червня 1945р. Драгунський

Давид Абрамович був учасником

історичного Параду Перемоги в

Москві на Червоній Площі у

складі зведеного батальйону 1-го

Українського фронту.

Драгунському Давиду Абрамовичуприсвоєно звання Двічі ГеройРадянського Союзу (1944, зафорсування р. Вісла; 1945, за вмілекерівництво в Берлінській операції);

Нагороджений: 2 орденами Леніна,орденом Жовтневої революції, 4орденами Червоного Прапора, орденомСуворова 2-го ступеня, двома орденамиЧервоної Зірки, орденом Вітчизняноївійни 1-го ступеня, орденом Дружбинародів, орденом «За службуБатьківщині у Збройних Силах СРСР»3-го ступеня, медалями, іноземнимиорденами.

Бронзовий бюст Героя РадянськогоСоюзу встановлено на йогобатьківщині.

Про свою військову

службу Драгунський Давид

Абрамович написав в книзі

“Годы в броне”, 1973.

Про легендарного командира дивізії написано

в багатьох книжках та газетах:

• Жилин В. А. “Танкисты – герои 1943- 1945гг.” – М., 2008г.

• “Дорогами подвигів” – М., 1968р.

• “Славою овіяна” – М., 1967р.

• “Двічі герої Радянського Союзу” – М., 1973р.

• “Люди безсмертного подвигу” – М., 1975р.

• “Герои и Подвиги” – М., 1976

• В. З. Кривулин, Ю. И. Пивовар “И это все в одной судьбе”

– М., 1986 г.

• Зварцев А. М. “3-я гвардейская танковая ” – М., 1982г.

• Статті в газетах, журналах та інше.

Роботу виконали учениці 10 класу

Васильківської ЗОШ І – ІІІ ступенів № 7

Порохня Анна Анатоліївна та

Мартиненко Яна Віталіївна