Форма № Н – 3.04НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИФакультет захисту рослин, біотехнологій та екології

Кафедра екобіотехнології та біорізноманіття

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Декан факультету захисту рослин,

біотехнологій та екології

________д.с-г.н., проф. Доля М.М

“____” ________________ 2019 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ОСНОВИ БІОРІЗНОМАНІТТЯ»

для підготовки фахівців освітнього ступеня «Бакалавр»напряму 162 «Біотехнології та біоінженерія»

КИЇВ-2019

Форма № Н – 3.04

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Факультет захисту рослин, біотехнологій та екології

Кафедра екобіотехнології та біорізноманіття

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Декан факультету захисту рослин,

біотехнологій та екології

________д.с-г.н., проф. Доля М.М

“____” ________________ 2019 р.

РОЗРОБЛЕНО І СХВАЛЕНОна засіданні кафедри екобіотехнології

та біорізноманіттяПротокол №8 від «07» 05. 2019

Зав. кафедрою екобіотехнології та біорізноманіття, д.с.-г.н.

______________ Патика М.В.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ОСНОВИ БІОРІЗНОМАНІТТЯ»

для підготовки фахівців освітнього ступеня «Бакалавр»напряму 162 «Біотехнології та біоінженерія»

КИЇВ-2019

Робоча програма «Основи біорізноманіття» для студентів ОС «Бакалавр» занапрямом підготовки 162 «Біотехнології та біоінженерія».«7»травня 2019 р. − 35 с.

Розробники: Пилипенко Л. А., д.б.н., старший науковий співробітник

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри екобіотехнології та біорізноманіття

Протокол від. «7» травня 2019 р., № 8

Зав. кафедрою екобіотехнології д.с.-г.н. _______________________ (Патика М.В.)

“_____”___________________ 2019 р.

Схвалено вченою радою факультету захисту рослин, біотехнологій та екології

Протокол від. “15” травня 2019 р. № 11

Голова вченої ради факультету_________________ ______________

“_____”________________20__ р.

Янсе Л. А. 2019 р.

1. Опис навчальної дисципліни“Основи біорізноманіття”

Галузь знань, напрям підготовки, спеціальність, освітньо-кваліфікаційнийрівень

Галузь знань «Біотехнологія»Напрям підготовки 162 «Біотехнології та біоінженерія»

Спеціальність -Освітній ступень ОС«Бакалавр»

Характеристика навчальної дисципліни

Вид Нормативна (вибіркова)Загальна кількість годин 56Кількість кредитів ECTS 1,6Кількість змістових модулів 3Курсовий проект (робота)(якщо є в робочому навчальному плані)Форма контролю Залік

Показники навчальної дисципліни для денної та заочної форм навчання

денна форма навчання заочна форманавчання

Рік підготовки 2 3Семестр 3 6Лекційні заняття 15 год. 2Практичні, семінарські заняттяЛабораторні заняття 15 год. -Самостійна робота 26 год. -Індивідуальні завданняКількість тижневих годин для денної форми навчання:аудиторних: самостійної роботи студента:

2 год. 3 год.

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою вивчення навчальної дисципліни "Основи біорізноманіття" єознайомлення студентів із принципами використання біологічних знань тазасвоєння методології кількісної і якісної оцінки біорізноманіття, оволодінняприйомами сучасного аналізу екосистем, який є базовими у вивчанніпопуляційних і міжпопуляційних взаємозв’язків.

Завдання курсу полягає у вивченні головних положень сучасної екології й біології, еволюції живих організмів у біосфері, екологічних проблем сучасності й шляхів їх вирішення. Невід'ємною частиною курсу є вивчення деяких важливих систематичних груп організмів у зв'язку з роллю, які відіграють останні в природні й штучно створених екосистемах.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:

- основні вимоги сталого розвитку; - принципи сучасних інструментальних методів досліджень біологічних

об’єктів та навколишнього середовища;- принципи еволюції та видоутворення;- принципи та методи оцінки різноманіття; - базові подання про теоретичні основи екології й охорони навколишнього

середовища;- природні функції біорізноманіття;- цінність біорізноманіття для людини (внутрішня цінність біорізноманіття) ;- засади раціонального використання біоресурсів;- засади екологічної стабільності, економічної і соціальної складової

останньої;- основи безпеки при проведенні польових і лабораторних досліджень;

вміти:- застосовувати екологічні методи досліджень при рішенні типових

професійних завдань;- застосовувати методи пошуку й обміну інформацій у глобальній і локальній

комп'ютерній мережах;- давати характеристику рослинності на рівні фітоценозів;- заповнювати бланки геоботанічного опису;- надавати характеристики рослинного співтовариства;- надавати характеристики рослин за ярусами;- враховувати характер антропогенних впливів;- збирати популяційно-демографічні дані;- робити первинну обробку зібраного матеріалу;- користуватися інструментами і приборами в процесах наукових досліджень

та при виконанні практичних робіт;- здійснювати поетапний аналіз геоботанічних даних.

3.Програма та структура навчальної дисципліни3.1 Програма навчальної дисципліни

Змістовний модуль 1."Основні положення вчення про біорізноманіття"

Тема лекційного заняття 1. Введення. Історія розвитку наукових положень – 2год/ 0,47кред. Причину збіднення видів життя на планеті екологи пов’язують з антропогенним руйнуванням довкілля, інтенсивним споживанням природних ресурсів та зміною клімату. У Конвенції про біологічне різноманіття термін «Біологічне різноманіття» визначається як різноманітність організмів з усих джерел, включаючи серед іншого, наземні, морські та інші водні екосистеми і екологічні комплекси, частиною яких вони є. Це поняття включає в себе різноманітність у рамках виду, між видами і різноманітність екосистем. Всі рівні біорізноманіття тісно пов’язані між собою, кожен вид робить свій внесок у біорізноманіття. Біорізноманіття – це продукт еволюції життя впродовж мільярдів років. Саме внаслідок тривалої природної еволюції сформувалося різноманіття рослинного і тваринного світу, численні форми мікроорганізмів, багатство ценозів, екосистем, біномів. Біорізноманіття можна віднести до найбільш об’єктивних факторів оцінювання стану довкілля та стійкості екосистем. Всі вимоги сталого розвитку сходяться на цьому предметі. За фенотипічними системами, органічний світ поділяється на два надцарства Прокаріота та Еукаріота. До прокаріот відносятьвсі бактерії та один з відділів нижчих рослин – синьо-зелені водорості. Всі інші організми – тварини, гриби та рослини – належать до еукаріот. БР можна віднести до найбільш об’єктивних факторів оцінювання стану довкілля та стійкості екосистем.Тема лекційного заняття 2. Предмет і завдання вчення про біорізноманіття-4год/ 0,94 кред. Поняття виду, розвиток наукових поглядів на категорію виду, йогопоходження й еволюцію. Методи вивчення біорізноманіття. Видоутворення й філетична еволюція. Алопатричне, перипатричне, парапатричнеі симпатричне видоутворення. Центри походження й доместикації видів. ЗаконМайра. Явища клина, адаптивній радіації й конвергентній еволюції. Поняттягомеостазу. Вивченні морфології й структури організмів: морфометрія,електронна й світлова мікроскопія. Структура й функції рослинної й бактеріальноїклітини. Вивчення видового достатку. Генетичне вивчення популяцій.Тема лекційного заняття 3. Методи вивчення біорізноманіття. Теоретичніаспекти - 2год/ 0,47кред. Властивості організмів - гомеостаз і прогресивнадивергенція. Біохімічний рівень біорізноманіття. Використання речовинвторинного метаболізму й імуногістохімічних досліджень як критеріюспорідненності видів. Правила Чаргафа. Видова структура угруповань. Видовий і екосистемний рівні біорізноманіття. Види природного добору:спрямований, стабілізуючий і дизруптивний.Тема лекційного заняття 4. Математичні моделі опису видової структурибіоценозу - 2год/ 0,47кред.

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%83%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8Fhttp://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%83%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit&redlink=1http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%83%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8Fhttp://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%83%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F

Класичні моделі. Модель Мотомурі. Логарифмічні ряди Фішера. Гіпотези Мак-Артура. Сучасні моделі розподілу. Функція: загальна чисельність – кількістьвидів. Типи опису розподілу. Імперативні і параметричні індекси біорізноманіття. Тема лекційного заняття 5. Біорізноманіття, що створене людиною –2год/ 0,47кред. Методи селекції: гібридизація, мутагенез і генна інженерія.Генетичний рівень біорізноманіття. Закон і рівняння Харді - Вайнберга, умовийого виконання. Поняття генетичного вантажу Четверикова. Штучний добір -основа селекційного процесу, його види. Хімічний і радіаційний мутагенез - якшлях підвищення генетичної гетерогенності. Екологічна характеристика генноїінженерії. Методи селекції рослин: гібридизація, мутагенез і генна інженерія.

Змістовний модуль 2."Біорізноманіття організмів"

Тема лекційного заняття 1. Систематика організмів - 2год/ 0,47кред .Відмінності прокаріот і еукаріот. Підходи в таксономії. Поняття доменів, класів,порядків, відділів, сімейств і ін. Відміни між прокаріотами і еукаріотами нагеномному рівні полягають у тому, що прокаріотична клітина є системою, якамістить лише один геном, зосереджений у нуклеоїді, тобто є моногеномною.Еукаріотична клітина є системою з кількома (двома, трьома, чотирма)неспорідненими геномами, тобто є полігеномною. Клітини прокаріот та еукаріотна фенотипічному рівні схожі за наявністю ДНК та білок-синтезуючого апарату(рибосоми), за наявністю клітинних мембран, зокрема, зовнішньої яка називаєтьсяплазмолема, ферментних комплексів, що забезпечують процеси реплікації,транскрипції, трансляції та синтезу АТФ. До складу і тих і інших входять білки,жири, вуглеводи, нуклеїнові кислоти, мінеральні речовини та вода.Відміни у будові клітин прокаріот та еукаріот пов’язані в першу чергу з тим, щоДНК прокаріот не має хромосомної організації і не пов’язана з білками пістонами,гени організовані у групи, які називаються оперонами, ДНК нуклеоїдуприкріпляється до плазмолеми, і процес поділу нуклеоїду зумовлений не роботоюверетена, роботою плазма леми. Рибосоми у прокаріот менші та легші, прокаріотине здатні до фаго- та піноцитозу, не мають морфологічно оформленого ядра,мітохондрій, пластид, ендоплазматичної сітки, комплексу Гольджі, лізосом,пероксидом, клітинного центру з центріолями і т.д. У прокаріот відсутні мітоз,мейоз, статевий процес, а обмін генетичною інформацією – шляхом трансформаціїта кон’югації. Прокаріотичні клітини за розміром значно менші, ніж еукаріотичні.Прокаріоти на планеті виникли близько 3,2 млрд. років тому, а еукаріоти – 1,6млрд років. На сьогодні в межах над царства прокаріот відомо приблизно 40 тис.видів, а у над царства еукаріот – понад 1,7 млн. видів.Тема лекційного заняття 2. Віруси, віроїди і пріони, особливості будови йекологія - 2год/ 0,47кред. Особливості будови вірусу. Схематично віруси – цеспадковий матеріал, що "захований"у"скафандр" – захисну білкову оболонку, якаіноді містить також ліпідні та вуглеводні компоненти. У спадковій речовині –молекулі або декількох молекулах РНК або ДНК обов'язково закодовано"мінімальний споживчий кошик", а саме: ферменти для копіювання (реплікації)

цих вірусних НК, а також білки, що входять в склад віріона. Принципикласифікації вірусів. Шляхи поширення вірусів. Є віруси, які розмножуються вклітинах тварин (хребетних і безхребетних), інші – в рослинах, треті –бактеріофаги (фаги) паразитують на мікробах. Особливості будови клітини, якувірус уражує. Збереження та передача генетичної інформації. Основні хворобилюдини, тварин і рослин, що викликаються вірусами і основні методи боротьби.Віроїди і пріони, структура, відмінність від вірусів, хвороби, які вони викликають.Тема лекційного заняття 3. Справжні бактерії та Архебактерії, їхкласифікація й особливост і- 2год/ 0,47кред. Бактерії – мікроскопічні,переважно, одноклітинні, організми, для яких характерна наявність клітинноїстінки, цитоплазми, різних включень, відсутність ядра, мітохондрій, пластид таінших органел. Метанутворюючі архебактерії. Екстремальні галофіли.Екстремальні термофіли. Архебактерії без клітинної стінки й бактерії, щовідновлюють сірку. Особливості будови бактеріальної клітини. Gracilicutes:спірохети, азотфіксуючі грамнегативні бактерії, хламідобактерії, бактерії щофотосинтезують. Firmicutes: грам позитивні палички й коки, актиноміцети йкоринебактерії. Tenericutes: мікоплазми, їхнє значення в контамінації клітин. Всягенетична інформація, необхідна для життєдіяльності бактерій, міститься в одніймолекулі ДНК, що має форму ковалентно замкнутого кільця (бактеріальнахромосома). Енергетичний метаболізм бактерій засновується на фототрофії,використанні світла через фотосинтез, або на хемотрофії, використанні хімічнихречовин для отримання енергії.

Історично бактерії, поділяли за формою на кулясті бактерії (коки, диплококи, сарцини, стрептококи), нитчасті, звивисті (спірили – форми зі спиральними завитками; вібріони, спірохети) та паличкоподібні . Останні об'єднувалибактерії, що не утворюють ендоспори (власне бактерії), та спороутворюючібактерії (бацили). Класифікація за Грамом.Тема лекційного заняття 4. Гриби, їх класифікація, екологічне й господарськезначення - 2год/ 0,47кред. У широкому розумінні гриби – це філогенетичногетерогенна група еукаріотичних, безхлорофільних гетеротрофних організмів, якіживляться переважно осмотрофно, здатні розмножуватися за допомогою спор тамають, як правило, гіфальну будову вегетативного тіла. Слизовики й гриби. Міксоміцети, їхнє систематичне положення. Eumycota:Chytridiomycetes, Zygomycetes, Ascomycetes, Basidiomycetes, Deuteromycetes. NthvsyТермін Гриби включає відділи слизовиків, псевдо грибів та справжніх грибів.Гриби поширені в усих типах біотопів – грунтах, морях, континентальнихводоймах, у повітрі тощо. Вони розвиваються на різноманітних природнихсубстратах рослинного та тваринного походження, на штучних матеріалахстворених людиною. Серед грибів відомі сапрофіти, симбіонти рослин і тварин, атакож паразити рослин і тварин, грибів, комах та людини. Багато грибів єїстівними, хоча й багато відомо отруйних. На сьогодні описано 100 тисю видівгрибів, які об'єднані у 10 відділів різних царств. Значення деяких представників:«домовий» гриб, ріжки, іржа й інші паразитичні види грибів. Дріжджі різнихкласів.

Тема лекційного заняття 5. Класифікація рослин, їх екологічні форми йзначення - 2год/ 0,47кред. Царство рослин налічує понад 1000 тисяч видів. Усірослини поділяються на 2 відділи: Справжні зелені водорості (Chlorophyta), дояких відносять більшість зелених водоростей, і силіконові (Streptophyta), до якоговідносять деякі складніші зелені водорості та всі наземні рослини. Життєва формарослин — морфологічна будова рослин, що склалася у процесі еволюції івідображає у зовнішньому вигляді пристосування їх до умов життя. Є рядкласифікацій життєвих форм рослин, в основі яких лежить різний підхід до їхвивчення. Життєва форма рослини не залишається постійною, а може мінятися уміру дорослішання і старіння, найважливішу роль в становленні життєвої формивиконує зовнішнє середовище. Система життєвих форм Раункієра (1905) —система, що класифікує рослини за критерієм стану та способу захисту бруньокпоновлення протягом несприятливого періоду (холодного або сухого). Нижчі йвищі рослини. Покритонасінні й голонасінні. Паразитичні види. Системажиттєвих форм за Серебряковим. Комахоїдні рослини й епіфіти. Біологічнарозмаїтість субтропічних і тропічних плодових рослин. Класифікація й екологіядекоративних рослин. Рідкі й зникаючі рослини, проблема їх розмноження.Тема лекційного заняття 6. Агроекологічна характеристика бурянів – 2год/ 0,47кред. Бур'янисті рослини - велика і різноманітна група, яка об'єдналабур'яни самого різного походження, будови та місць зростання. Термін "бур'яни "– збірне поняття, яке включає в себе всі небажані рослини, які ростуть у посівахсільськогосподарських культур. Розрізнюють бур'яни польові, городні, лугові,садові. Серед бур'янів є як світлолюбові, так і тіньовитривалі. Незважаючи на те,що бур'янисті рослини становлять велику групу, вони мають деякі загальніособливості: всім бур'янам характерний низький рівень вимог до факторів росту,вони більш пристосовані до умов зростання і успішно конкурують з культурнимирослинами, значно знижуючи врожайність останніх, крім цього, всі бур'янистворюють серйозну перешкоду при збиранні врожаю. Бур'яни України та їххарактеристика. Фактори, які дозволяють бур'янистим рослинам пригнічувати рісті розвиток сільськогосподарських культур. Екологічна проблема боротьби збур'янами. Багаторічні й однорічні бур'яни, їх біологічні групи. Способи боротьбиз бур'янами.Тема лекційного заняття 7. Класифікація тварин (традиційна та сучасна) – 2год/ 0,47кред. Тваринний світ умовно розділений на 10 основних типів:Найпростіші, Губки, Кишковопорожнинні, Плоскі черви, Круглі черви, Кільчастічерви, Членистоногі, Молюски, Голкошкірі, Хордові.Безхребетні тварини (кишковопорожнинні, губки, молюски, членистоногі), їхкласифікація, характеристика і загально біологічне значення.Хребетні види тварин (риби, рептилії, амфібії, птахи й ссавці), їх класифікація,характеристика, загально біологічне та практичне значення.

Тема лекційного заняття 8. Практичне та господарське значення деякихсистематичних груп - 2год/ 0,47кред.

http://uk.wikipedia.org/wiki/1905http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%96%D1%94%D1%80_%D0%A5%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BDhttp://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8Fhttp://uk.wikipedia.org/wiki/Streptophytahttp://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96http://uk.wikipedia.org/wiki/Chlorophyta

Паразитичні форми найпростіших, що спричиняють тяжкі хвороби людини,домашніх і промислових тварин, рослин. Малярійний плазмодій, поширення усвіті, клінічна картина, профілактика, вакцинація, методи боротьби.Значна кількість бактерій є патогенними для людини і, загалом, критичні дляіснування всіх наземних екосистем. Якщо бактерії формують паразитичнуасоціацію з іншими організмами, вони класифікуються як патогени абохвороботворні бактерії, які викликають такі інфекції як правець, черевний тиф,дифтерит, сифіліс, холера, харчові отруєння, проказу, чуму і туберкульоз.Наприклад, тільки на початку 1990-х років було відкрито, що причиною виразкишлунку є бактерія Helicobacter pylory, бактеріальні хвороб також завдають значноїшкоди і сільському господарству, зокрема, бактерії викликають багато хвороброслин і тварин (хвороба Джонса, мастит, сальмонельоз, сибірська виразка).

Змістовний модуль 3."Основні положення вчення про біорізноманіття"

Тема лекційного заняття 1. Регіональне біорізноманіття - 2год/ 0,47кред.Історія формування біорізноманіття на території України. Дика природа Українивключає: ліси з природною структурою та видовим складом, що утворилисяшляхом природного заліснення; болота з мінімальним впливом меліорації; луки,що здатні існувати без впливу людини; степові та лучно-степові ділянки, а такожсолончаки і солонці; природні водойми зі збереженим гідрологічним режимом.Природні регіони України (Полісся, Лісостеп, Степ, Українські Карпати, Кримськігори, Природні умови Чорного та Азовського морів). Видова розмаїтість України.Рідкі й зникаючі тварини. Аналіз чисельності й факторів, що лімітують, відноснорідких видів фауни України. Головні загрози біорізноманіттю. Типи загрозбіорізноманіттю України. Особливо велику загрозу для біорізноманіття в Україністановлять: - незбалансоване ведення сільського господарства; - енергетика іпромисловість (важка, хімічна, гірничодобувна); - туризм та рекреація; - економікаі політика.Тема лекційного заняття 2. Техногенний вплив на стабільність біосистем – 2год/ 0,47кред. В останні роки глобальна проблема «кризи біорізноманіття»привертає пильну увагу екологів. Внаслідок господарювання, особливо в останнєстоліття, відбулися значні зміни в ландшафтах та середовищах існування. Різкозменшилася площа, зайнята природними рослинними угрупованнями - до 29 %, вт.ч. лісами - до 14,3 % території країни, було практично знищено степ якприродний біом, значних змін зазнали гідрологічні умови території у зв'язку збудівництвом рівнинних гідроелектростанцій та створенням водосховищ,осушенням боліт Полісся та обводненням степу. Поняття стійкості й стабільності.Умови, що визначають стабільність біосистем. Стадії руйнування лісовихекосистем при екзогенному впливі. Вплив розливів нафти на морськебіорізноманіття.Тема лекційного заняття 3. Екосистемне моделювання - 2год/ 0,47кред.Предметом дисципліни є розкриття потенціалу сучасної методології аналізусталого розвитку та функціонування екосистем, з'ясування причини необхідності

збереження біорізноманіття, поскільки останнє виконує провідну роль узабезпеченні стабільності екосистем та біосфери в цілому, зокрема поглинаннязабруднень, стабілізація клімату, забезпечення придатних для життя умов,нормативні документи, методи й можливі заходи по збереженню та відновленнюоточуючого середовища. Антропогенна зміна біомів. Види антропогенного впливуна екосистеми. Класифікація екосистем за ступенем цього впливу. Рекреаційненавантаження, як умова стабільності деяких змінених екосистем. Принципистворення стабільних штучних екосистем (на прикладі акваріума). Задача моделювання заклечається в математичній формалізації закономірностей,інформаційно відображуючих поведінку реальної системи. Ефект моделювання –у виборі оптимального (найкращого) варіанту розвитку системи. Тема лекційного заняття 4. Моніторинг біорізноманіття - 2год/ 0,47кред .Біорізноманіття можна віднести до найбільш об’єктивних факторів оцінюваннястану довкілля та стійкості екосистем. Біорізноманіття екосистем може служитикритерієм їхньої стабільності, мірою виміру екосистемної надійності в певнійситуації. Тому біорізноманіття прямо пов'язане з охороною природи й розробкоюсистем моніторингу біосфери. Однієї із складових цього служить моніторингбіорізноманіття.Індекси й моделі біорізноманіття. Глобальний і регіональний рівні моніторингубіорізноманіття. Екологічні закони - як основа планування природоохороннихзаходів. Закони: необхідної розмаїтості екосистем, необоротності еволюції,нерівномірності розвитку складових частин екосистеми; закон збідніння живоїречовини в острівних популяціях. Класифікації ООТ і їхнє значення в підтримцібіорізноманіття. Значення зоопарків і розплідників у підтримці біорізноманіття.Насіннєве й вегетативне розмноження рослин, як основа збереження рідкіснихвидів. Природні й штучні способи вегетативного розмноження рослин.

3.2. Структура навчальної дисципліни «Основи біорізноманіття»

Назви змістових модулів і тем

Кількість годинденна форма Заочна форма

усього у тому числі усього

у тому числіл п лаб інд с.р. л п лаб інд с.р.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13Змістовний модуль 1. Основні положення вчення про біорізноманіття

Тема 1. Введення. Історія розвитку наукових положень 3 1 1 2 2 0,3 0,5 6Тема 2. Предмет і завдання вчення пробіорізноманіття.

3 1 1 2 2 0,3 0,5 5

Тема 3. Методи вивчення біорізноманіття. Теоретичніаспекти

2 1 1 2 2 0,3 0,5 5

Тема 4. Математичні моделі опису видової структурибіоценозу.

4 1 1 2 2 0,3 0,5 5

Тема 5. Біорізноманіття , що створене людиною 3 1 1 2 2 0,3 0,5 5Разом за змістовим модулем 1 15 5 5 10 10 1,5 2,6 26

Змістовний модуль 2. Біорізноманіття організмівТема 1. Систематика організмів 4 1 1 2 2 0,4 0,35 6Тема 2. Віруси, віроїди, пріони, особливості будови й екологія.

4 1 0,5 2 2 0,4 0,35 5

Тема 3. Справжні бактерії та Архебактерії, їх класифікація й особливості.

4 1 0,5 2 1 0,4 0,35 5

Тема 4. Гриби, їх класифікація, екологічне й господарське значення

3 1 1 2 2 0,4 0,35 5

Тема 5. Класифікація рослин, їх екологічні форми й значення

4 1 1 1 1 0,4 0,35 6

Тема 6. Агроекологічна характеристика бурянів 3 0,5 1 1 1 0,4 0,35 5Тема 7. Класифікація тварин, значення деяких систематичних груп

4 1 1 1 1 0,4 0,35 6

Тема 8. Практичне та господарське значення деяких систематичних груп

4 0,5 1 1 1 0,4 0,35 6

Разом за змістовим модулем 2 30 7 7 12 11 3,2 2,8 44Змістовний модуль 3 Основні положення вчення про біорізноманіття.

Тема 1. Регіональне біорізноманіття. 4 0,5 1 1 1 0,4 0,65 5Тема 2. Техногенний вплив на стабільність біосистем. 3 0,5 1 1 1 0,3 0,65 55Тема 3. Екосистемне моделювання 4 1 0,5 1 1 0,3 0,65 5Тема 4. Моніторинг біорізноманіття 4 1 0,5 1 1 0,3 0,65 5

Разом за змістовим модулем 3 15 3 3 4 4 1,3 2,6 20Усього годин 70 15 15 26 25 6 8 90

4. Теми семінарських занять

№ п/п Назва теми Кількістьгодин

1 Не передбачено робочим планом

5. Теми практичних занять

№ п/п Назва теми Кількістьгодин

1 Не передбачено робочим планом

6. Теми лабораторних занять

№ п/п Назва теми Кількістьгодин

1 Вивчення електронних фотографій рослинної клітини 2

2 Класифікація й ідентифікація грибів і найпростіших 2

3 Вивчення бур'янистих рослин. Агробіологічна класифікація бур'янів

2

4 Вивчення бур'янистих рослин. Агробіологічна класифікація бур'янів

2

5 Розрахунок індексів біорізноманіття. Побудова графіків достатку видів

2

6 Вивчення законів спадкування домінуючих і рецесивних ознак, вивчення видів мутацій 2

7 Вивчення поглядів Реймерса на стабільність екосистем 2

8 Методи дослідження ціанобактерій 29 Дослідження мікробіологічного різноманіття едафотопів

природних екосистем2

10 Методи дослідження грибів 2

11 Методи вивчення найпростіших організмів 2

12 Визначення класифікації рослин за екологічними показниками 2

13 Визначення індексів домінування 2

14

15

Визначення рівня техногенного навантаження на природні екосистеми

Моделювання простих процесів в природних екосистемах

2

2

16 Обробка первинної інформації за використання спеціалізованих комп’ютерних програм

2

17 Вивчення структури ООТ для збереження біорізноманіття 2

7. Контрольні питання, комплекти тестів для визначення рівня

засвоєння знань студентамиНУБіП України Ф-7.5-2.1.6-23

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ ТАПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Факультет захисту рослин, біотехнологій та екології Напрям підготовки (спеціальність) 162 «Біотехнологія»Форма навчання деннаСеместр ІІІ Курс І ІОС «Бакалавр»Кафедра екобіотехнології та біорізноманіттяДисципліна «Основи біорізноманіття»Викладачі ____________________ Янсе Л.А. «Затверджую»Завідувач кафедри д.с.-г.н. Патика М.В.« » 20___ р.

БІЛЕТ № 1

№1 Які групи організмів, завдяки апоптозу швидше пристосовуються до мінливих умов середовища?

1 з коротким життєвим циклом2 з довгим життєвим циклом3 консументи4 редуценти

№2 За ступенем трансформації внаслідок людської діяльності екосистеми поділяються на

1 природні екосистеми2 Напівприродні3 Антропогенні4 Напівантропогенні

№3 Для яких груп організмів наявність генетичного вантажу приводить, як правило, до вимирання виду?

1 Рідкі нечисленні види, у яких несприятливі мутації, заховані раніше в гетерозиготах(генетичний вантаж) проявляються й приводять до загибелі окремих особин.

2 Чисельні види, що займають значний ареал3 Паскуальні види4 Рудеральні види

№4 Переміщення особин уздовж градієнта висоти1 геотаксис2 реотаксис3 скототаксис4 термотаксис

№5 Вкажіть правильні відповідності варіантів висновків:1 калій необхідний для розкриття

продихів рослинА екологія рослин

2інтенсивний газообмін у листахзабезпечується при максимальномурозкритті продихових щілин;

Б

3чим могутнішими виростають бур'яни, тим вони сильніше затінюють культурні рослини

В біорізноманіття

4тому у всіх екосистемах внесеннякалійних добрив завдає непоправноїшкоди корисним рослинам

Г ландшафтознавство

№6 Основні біоми суходолу1 Тундра2 Листяні ліси помірної зони3 Степи4 Саванна

№7 Які групи організмів, завдяки апоптозу швидше пристосовуються до мінливихумов середовища?

1 бактерії2 комахи3 ссавці4 багаторічні рослини

№8 Бета- різноманіття - .. №9 Загальні особливості бур’янистих рослин1 низький рівень вимог до факторів росту2 більша пристосовуваність до умов зростання3 висока конкурентна спроможність порівняно з культурними рослинами 4 створення перешкод при збиранні врожаю

№10 Термін ……......є практично синонімом синекології №11 На утворення видів впливають:1 генетичний дрейф2 природний відбір3 дивергенція

№12 За яким типом в біоценозі розподіляються особини одного виду за умовнейтральних взаємодій?

А групамиБ рівномірноВ випадковоГ стохастично

№13 Життєві форми рослин за Раункієром

А фанерофітиБ хамефітиВ гемікриптофітиГ криптофітиД терофітиЕ галофіти

№14 Як впливає апоптоз і паранекроз на еволюцію?1 гальмують її хід, тому що приводять до швидкої зміни поколінь2 прискорюють її хід, тому що приводять до швидкої зміни поколінь3 не впливають4 не суттєво впливають

№15 Вкажіть невірне визначення еволюційного процесу з використанням понятьдисципліни «Біорізноманіття й охорона природи».

1 це поєднання адаптивної радіації й конвергентної еволюції;2 це послідовне проходження живими організмами крапок біфуркації;3 це поєднання філогенезу й видоутворення.4 це генетичний дрейф5 послідовні мутації

№16 Чи дотримується закон Харді-Вайнберга стосовно бур'янів?

№17 Що означає принцип емерджентності?

№18 Речовини, що виділяють рослини для відлякування тварин1 репеленти2 атрактанти3 еліситори4 алексини5 коліни

№19 Будь-який ланцюг живлення починаєтьсяА продуцентамиБ консументамиВ редуцентамиГ хижакомД найкрупнішим хижаком

№20 Структура біосфери складається з:1 нижньої частини атмосфери2 гідросфери3 верхніх шарів літосфери з грунтами включно4 стратосфери

№21 Поняття про альфа-, бета-, гама-різноманіття запропонував1 Уіттекер2 Шенон3 Тенслі4 Тейлор

№22 Конкуренція між особинами одного виду тим сильніша, чим більша …

№23 Для якої групи рослин у загальному випадку високий рівень біохімічної розмаїтості необхідний, а в індивідуальному відношенні – небажаний?

№24 Всі механізми пересування бактерій по поверхні називаються "…"

№25 Вирізняють наступні рівні біологічного різноманіття1 видове2 генетичне3 екосистем не4 різноманіття ландшафтів №26 Екологічна ніша - …

№27 Види-ендеміки – це …

№28 Вкажіть невірну відповідність

1висока швидкість росту З-4 рослин вимагає підвищеної кількості в ґрунті азоту й фосфору

А біорізноманіття й екологія рослин;

2нітратні й фосфорні добрива є фізіологічно лужними з'єднаннями

Б комплекс наук про землю

3 вилуговування ґрунту приводить до переходу іонів заліза в недоступну для рослин форму

В ґрунтознавство;

4 оскільки залізо викликає хлороз листів, сильне розкислення ґрунтуприводить до знебарвлення листків

Г екологія рослин і агрохімія

№29 … - переміщення тварин від місця народження до місця, де вони

розмножуються.

№30 Який показник біорізноманіття визначається за формулою Шенона?

8. Методи навчанняТеоретичні, лабораторні, самостійна робота

9. Форми контролюМодульні тестові роботи, залік

10. Розподіл балів, які отримують студенти

Поточний контроль Рейтинг знавчальної роботи

R НР

Рейтинг здодаткової роботи

R ДР

Рейтингштрафний R ШТР

Підсумкова атестація(екзаменчи залік)

Загальна

кількість балів

Змістовий модуль

1

Змістовий модуль

2

Змістовий модуль

3

Змістовий модуль

4

0-100 0-100 0-100 0-100 0-70 0-20 0-5 0-30 0-100

Примітки. 1. Відповідно до «Положення про кредитно-модульнусистему навчання в НУБіП України», затвердженого ректором університету03.04.2009 р., рейтинг студента з навчальної роботи R НРстосовно вивченняпевної дисципліни визначається за формулою

0,7· (R(1)ЗМ· К(1)ЗМ + ... + R(n)ЗМ · К(n)ЗМ )RНР = -------------------------------------------------------- + RДР - RШТР,

КДИС

де R(1)ЗМ, … R(n)ЗМ − рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальноюшкалою;

n − кількість змістових модулів; К(1)ЗМ, … К(n)ЗМ− кількість кредитів ЕСТS, передбачених робочим

навчальним планом для відповідного змістового модуля;КДИС = К(1)ЗМ + … + К(n)ЗМ− кількість кредитів ЕСТS, передбачених робочим

навчальним планом для дисципліни у поточному семестрі;R ДР − рейтинг з додаткової роботи;R ШТР− рейтинг штрафний.

Наведену формулу можна спростити, якщо прийняти К(1)ЗМ = …= К(n)ЗМ. Тоді вона буде мати вигляд

0,7· (R(1)ЗМ + ... + R(n)ЗМ )RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР.

nРейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може

перевищувати 20 балів. Він визначається лектором і надається студентамрішенням кафедриза виконання робіт, які не передбачені навчальним планом,але сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни.

Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НР.Він визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів, якіматеріал змістового модуля засвоїли невчасно, не дотримувалися графікароботи, пропускали заняття тощо.

2. Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захисткурсовогопроекту (роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і даліпереводиться в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS.

3.

Шкала оцінювання: національна та ECTS

13. Методичне забезпечення

Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачає:державні стандарти освіти, навчальні плани, навчальні програми з усіхнормативних і вибіркових навчальних дисциплін; програми навчальної,виробничої та інших видів практик; підручники і навчальні посібники;інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних ілабораторних занять; індивідуальні навчально-дослідні завдання; контрольніроботи; текстові та електронні варіанти тестів для поточного і підсумковогоконтролю, методичні матеріали для організації самостійної роботи студентів.

14. Рекомендована літератураБазова

1. Конституція України: Прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. — К., 1996. — 119 с.

2. Про охорону навколишнього середовища: Закон України від 25 черв. 1991 р. № 1264-ХІІ.

3. Про охорону навколишнього середовища: Закон України від 25 черв. 1991 р.

4. Лебедева Н.В., Дроздов Н.Н., Криволуцкий Д.А. Биологическоеразнообразие. – М.: ВЛАДОС, 2004 – 432с.

5. Руденко Т.А. Большая энциклопедия животных. – М.: Олма – пресс,2000 – 379с.

6. Дж. Хоулт, Н. Криг, П. Снит, Дж. Стейли. Определитель бактерийБерджи: справочник, пер. с англ. – М.: Мир, 1997 – 430с.

Оцінканаціональна

Рейтингстудента,

балиВідмінно 90 – 100

Добре 74-89

Задовільно 60-73

Незадовільно 0-59

7. Горчаковский П.Л. Фиторазнообразие Ильменского заповедника всистеме охраны и мониторинга. Институт экологии растений иживотных. – Екатеринбург: Гощицкий, 2005 – 191с.

8. Брылов С.А. и др. Охрана окружающей среды. М., Высшая школа,1985.

9. Васильев П.Г. и др. Заповедники СССР. М., Просвещение, 1983.10.Воронов А.Г. Биогеография с основами экологии. М., МГУ, 1987.11.Гиряров А.М. Популяционная экология. М., Изд. МГУ, 1990.12.Горышева Т.К. Экология растений.- М.- 197913.Михеев А.В. и др. Охрана природы. М., Просвещение, 1981.14.Наумов Н.П. Экология животных. М., Высшая школа, 1963.15.Реймерс Н.Ф. Природопользование. М., 1990.16.Реймерс Н.Ф. и др. Словарь терминов и понятий, связанных с охраной

живой природы. М., Наука, 1982.17.Яхонтов В.В. Экология насекомых. М., Высшая школа, 1969.18.Кузьмин Л.Л., Пустоханов В.В. Проверочные задания по экологии и

охране природы.

Допоміжна

19.Абрамов А. Тайны природы: загадочные животные. – М.: Белый город, 2000 – 47 с.

20.Баккал С.Н. и др. Редкие животные нашей страны. Л., Наука, 1989.21.Биология. Большой энциклопедический словарь. М., Большая

Российская энциклопедия, 1998.22.Велирак Флоранс. Атлас природы: пер. с фр. – Смоленск: Русич, 1998 –

94с.23.Верзилин Н.Н., Белоусова Л.С. и др. Редкие растения СССр. М., Лесная

промышленность, 1979. 24.Горчаковский П.Л. Реликтовая степная растительность Ильменских гор

на Южном Урале. Институт экологии растений и животных. –Екатеринбург: Гощицкий, 2004 – 119с.

25.Кондрашова Л. Динозавры: полная энциклопедия: пер. с англ. – М.:ЭКСМО, 2004 – 256с.

26.Красная книга СССР / в 2-х т. М., Лесная промышленность, 1984.27.Кузьмин Л.Л., Пустоханов В.В. Животные, подлежащие охране на

территории Владимирской области. Ч.1. Насекомые. Владимир, ВООп,1994.

28.Кузьмин Л.Л., Пустоханов В.В. Животные, подлежащие охране натерритории Владимирской области. Ч.2. Позвоночные. Владимир,ВООП, 1998.

29.Кузьмин Л.Л., Пустоханов В.В., Авдонина А.М., Баранов С.Г. Словарь -справочник по эколого-природоохранным дисциплинам. Владимир,ВГПУ, 2000.

30.Лапин П.И. Древесные растения в природе и культуре. – М.: Наука,1983 – 223с.

31.Снакин В.В. Экология и природопользование в России/Энциклопедический словарь.- Москва: Академия, 2008- 816 с.

13. Інформаційні ресурси1. www. http://eknigi.org/2. http://www.twirpx.com/

http://www.twirpx.com/http://eknigi.org/

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИФакультет захисту рослин, біотехнологій та екологіїКафедра екобіотехнології та біорізноманіття“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Декан факультету захисту рослин,біотехнологій та екології«ОСНОВИ БІОРІЗНОМАНІТТЯ»НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ ІПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИФакультет захисту рослин, біотехнологій та екологіїКафедра екобіотехнології та біорізноманіття“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Декан факультету захисту рослин,біотехнологій та екології

«ОСНОВИ БІОРІЗНОМАНІТТЯ»“Основи біорізноманіття”Разом за змістовим модулем 3Усього годин

4. Теми семінарських занять5. Теми практичних занять6. Теми лабораторних занятьЖиттєві форми рослин за Раункієром(екзамен