Зміст

Розділ I Туризм, сільський туризм..........................................................................................................6I.1. Туризм – Специфічна діяльність у наданні послуг...................................................................6I.2. Сільський туризм............................................................................................................................ 9I.3. Форми сільського туризму............................................................................................................9I.4. Необхідні умови для сільського туризму.................................................................................12I.5. Туристичні мотивації для відвідування сільського простору..............................................16I.6 Туристичне упорядкування території.........................................................................................17I.6.1. Основні принципи туристичного упорядкування.................................................................17I.6.2. Нормативи туристичного упорядкування території.............................................................18Розділ II Туристичний продукт..........................................................................................................19II.1. Туристичні ресурси......................................................................................................................21II.2. Діяльності...................................................................................................................................... 22II.3. Поселення...................................................................................................................................... 26II.4. Інші послуги................................................................................................................................... 28Розділ III Складові елементи сільського туризму.........................................................................30III.1. Попит та пропозиція................................................................................................................... 30III.2. Якість у сільському туризмі......................................................................................................32Розділ IV Тенденції у сільському туризмі. Вигоди та незручності.............................................34Розділ V Ціновий фактор у сільському туризмі.............................................................................37V.1. Концепція ціни та її важливість, як комерційний інструмент у підприємствах сільського туризму.................................................................................................................................................. 37V.2. Методи встановлення цін у секторі сільського туризму......................................................40V.3. Цінові стратегії для підприємств сільського туризму...........................................................42V.3.1. Стратегії дифериційованих цін...............................................................................................42V.3.2. Конкуренті стратегії.................................................................................................................. 43V.3.3. Стратегії психологічних цін.....................................................................................................44V.3.4. Цінові стратегії для ряду продуктів.......................................................................................44V.3.5. Стратегії для нових продуктів................................................................................................44Розділ VI Стратегії поширення. Як можна дійти до потенційних клієнтів?...............................46VI.1. Функція поширення у туристичному секторі.........................................................................46VI.2. Основні канали поширення у сільському туризмі................................................................49VI.3. Виразні аспекти каналів поширення у сільському туризмі.................................................52Розділ VII Туристичне просування...................................................................................................53VII.1. Комунікації у сільському туризмі............................................................................................53VII.2. Завдання просування у туризмі..............................................................................................56VII.3. Форми туристичного просування...........................................................................................58VII.3.1. Реклама у туризмі................................................................................................................... 58VII.3.2. Зв’язки з громадськістю........................................................................................................62VII.3.3. Просування продажів.............................................................................................................64Розділ. VIII Туристичний образ (імідж).............................................................................................67Розділ IX. Перетворення на цінності культурних приваблень через туризм...........................69Розділ X Поведінки туристів............................................................................................................. 72X. 1. Динаміка групи............................................................................................................................ 72X.3. Психологія туриста......................................................................................................................74X.3.1. Загальні характеристики......................................................................................................... 74X.3.2. Матеріальні характеристики...................................................................................................74X.3.3. Соціальні характеристикиCaracteristici sociale...................................................................75X.3.4. Релігійні та моральніхарактери..............................................................................................75X.3.5. Політичні та історичні характеристики.................................................................................75X.4. Індивідувальна психологія........................................................................................................ 75X.4.1. Типи туристів............................................................................................................................. 76X.4.2. Поведінка по відношенню до проблемних туристів...........................................................78Розділ XI Розвиток туризму...............................................................................................................79

2

XI.1. Аргументи та принципи..............................................................................................................79XI.2. Сільський туризм та підтриманий розвиток..........................................................................81Список використаної літератури...........................................................................................................83

3

Розділ I Туризм, сільський туризм

I.1. Туризм – Специфічна діяльність у наданні послугТуризм інтегрується у сфері третинного сектору завдяки широкої гами та різноманітності

послуг, які входять у вмісті туристичної діяльності, має спільні риси з іншими складовими частинами третього сектору, з еволюційнми тенденціями, з змінами, які викликані впливом однакових груп факторів.

Туризм індивідуалізується через:- специфічність та комплекність;- відносини з іншими економічними галузями;- своєю ролю, місцем та атрибутикою.

Будучи соціально-економічним комплексом, туризм знаходиться на межі переплетення компонентів національної економіки, завдяки діяльності установ громадського харчування, готельних та транспортних підприємств, туристичних агенцій та тур-операторів є задіяні безпосередньо у обслуговуванні туристів, а завдяки будівельних, сільськогосподарських економічних факторів, факторів харчової промисловості, надання послуг, задіяні лише посередньо. Ці аспекти є показними та визначальними у аргументації внесення туризму у сфері третього сектору.

Належність туризму до третього сектору походить від вмісту діяльності, який набирає форму цілого ряду послуг, як наприклад: організація подорожі, транспорту, відпочинку та розваг.Туризм набирає різні форми, у залежності від місць розгортання. Такм чином, маємо наступні категорії туризму:

- «світловий» туризм – у містах

- «блакитний» туризм – морський (літоральний)

- «оздоровчий» туризм – у балнеологічних курортах

4

- «білий» туризм – у гірських курортах

5

- «сільський» («зелений») туризм – у селах та районних центрах

I.2. Сільський туризм

Сільським туризмом називається туристична діяльність, яка реалізується у сільській місцевості, яка складається з інтегрованої пропозиції відпочинку,направлена до попиту мотивація якої є контакт з корінним навколишнім середовищем та взаємопереплетення з місцевою громадою.Елементи, як утворюють попереднє визначення сільського туризму можуть бути наступними:

1. Має реалізуватися у сільській місцевості, розуміючи через це навколишнє середовище, яке складається з природних пейзажів, з переважаючим

6

сільськогосподарським характером. Національний Інститут Статистики визначає як сільську місцевість ті населені пункти, які мають населення менше 15.000 жителів;

2. Пропозиція відпочинку складається з різних елементів: проживання, ресторани, доповнюючи діяльності, місцеві продукти та вироби народних ремесел;

3. Мотивація на основі контакту з навколишнім середовищем, де турист шукає природу, традиційну археологію, власну гастрономію, народних звичаїв і т. д.;

4. Взаємопереплетення з місцевою громадою, що вимагає спілкування та участь місцевої громади.

Основним принципом сільського туризму є те, що має бути виконаним населенням з сільської місцевості незалежно від того чи вони є сільськосоподарями чи ні. Економічні та соціальні прибутки діяльності повинні відбиватися над населенням але у жодному випадку не очікується заміна діяльностей населення на туризм, а їхнє доповнення.

Через сільський туризм розуміється «будь-який тип туристичного перетворення у цінності у сільській місцевості, який повинен виконати цілий ряд обмежень:

- Туризм має бути розсіяним, на відмінності від інтенсивного сонячного та пляжного туризму, або міського;

- Має зберегти природню та культурну спадщину;- Підключити до активної участі місцевого населення;- Підтримати традиційні діяльності зони”.

I.3. Форми сільського туризму

Зелений туризм це форма туризму, у якій пейзаж є основною складовою частиною, а її об’єктивом становить інтегруваня відвідувача у людському та природному середовищі. Зелений туризм визначається, як туризм, який в особливо занятий навколишнім середовищем і який розвивається у контакті з природою.

Агротуризм е сегментом сільського туризму, з особливістю, що практикується, бажано активно, на фермах (хуторах, фермах, господарствах, садиб і т.д.), запропонуючи туристу можливість брати участь у різні сільськогосподарсько-тваринницькі діяльності.

7

Культурний туризм базується на використання територіальних ресурсів культури (художні та історичні ресурси, звичаї), орієнтуючись на їхнього збереження та консервації.

Екстремальний туризм використовує навколишні місця або природнє середовище як джерело для створення відчуттів для практикуючих цього виду. Основним його об’єктивом є можливість передати ці відчуття і потребує простори, які використовуються мало з туристичної точки зору.

Спортивний туризм це форма туризму, яка використовує будь-яку спортивну діяльність де видовище та відчуття ризику є фундаментальними, для туристичної реклами. Також, як і ті види туризму, що були згадані попередньо, він розміщений у сільських або природних просторах (яхтинг, відсурфінг, катамарани, стрільба з луків, політ з парашутом над водою або катання на лижах). Одним з елементів, які диференціює цю форму туризму є тип поселення, якого пропонує. Спортивні діяльності здійснюються на відкритому повітрі, у місцях, які як правило віддалені від комунікаційних шляхів, які не пов’язані з готельною інфраструктурою. Тому туристи надають перевагу нетрадиційним місць для поселення (намети, гірські притулки, покинуті сільськогосподарсько-тваринницькі будівлі).

8

Екотуризм це туристичний сегмент, у якому пріоритетним є збереження природного простору де він розміщений, оскільки його профілем передусім діяльностям є «збереження». Це форма туризму зайнята в основному навколишнім середовищем та розвиває контакт з природою.Термін екотуризму є тісно пов’язаний з зеленим туризмом, ототожнення цих двох форм будучи неправильними. Різниці між ними є більш ніж концептуальними, вони є історичними, в тому розумінні, що термінологія зелений туризм виникла раніше термінології екотуризму і набагато менше використвується сьогодні відповідаючи, без сумнівів, до подібної концепції.

Вправа № 1.Які форми сільського туризму функціонують або на вашу думку могли б функціонувати у Вашому регіоні? Чому?

9

I.4. Необхідні умови для сільського туризму

З поміж мінімальних вимог, яких повинні виконати населений пункт для того, щоб стати туристичним селом нагадуємо:

розміщення у привабливій проиродній місцевості з точки зору пейзажів, без джерел забруднення;

легка доступність дорожніми, залізничними, річковими або повітряними шляхами;

загальну інфраструктуру (забезпечення водою, еклектричним струмом, утепленням, каналізацією, комунікаційними шляхами);

присутність характерних традицій та етнофольклорних цінностей (народна архітектура, народні ремесла та художні вироби, фольклор та народний стрій, етнографічний музей, фольклорні свята, народні традиції та звичаї іт.д.);

10

існування багатих туристичних ресурсів та можливість перетворити їх на матеріальі цінності через розгортання відпочинкових діяльностей якнайбільш урізноманітними: відпочинок, прогулянки свіжим повітрям, ванни свіжого повітря, сонця, та мінеральних вод, плавання та водні види спорту, легкі екскурсії, підйоми у горах, альпінізм, культурні діяльності або участь у культурних діяльностях, які відбуваються у селі, інтеграція у традиційних економічних діяльностях і т.д.;

існування господарств з відповідним рівнем кмфорту, який забезпечений місцевими засобами, прості або комплексні (санітарні вузли та ванні кімнати, вода, електричний струм) і які мають відповідати існуючим нормативам класифікації.

Поруч з цими, на підвищення туристичної цінності можуть внести свій внесок і наступні чинники:

існування традицій стосовно туристичної діяльності;

11

вклад можливих лікувально-відновлюючі ресурси (мінеральні тап термальні води, лікувальні намули та гази, солоні озера, морський пляж іт.д.);

існування певних археологічних споруд, історичних, художних та архітектурних пам’ятників;

існування певних санітарних споруд, соціально-культурних, спортивних, комерційних іт.д.;

адекватних технічно-муніціпальних споруд (дороги, алеї, каналізації).

12

Вправа № 2. Опишіть умови Вашого регіону, згідно з критеріями вищеописані:

розміщеннядоступність

загальна інфраструктураприсутність

етнофольклорних традицій та цінностей

існування багатих туристичних ресурсів

існування господарств, які забезпечують послуги

поселенняіснування традицій

стосовно туристичної діяльності;

внесок можливих лікувально-відновних

ресурсівіснування певних

археологічних споруд, історичних, художних та

архітектурних пам’ятників;

існування певних санітарних споруд,

соціально-культурних, спортивних, комерційних

іт.д.;адекватних технічно-муніціпальних споруд

Вправа № 3.Які на вашу думку є причини через яких люди, які живуть у міській місцевості надали б перевагу провести відпустку у сільській місцевості? (brainstorming).

13

I.5. Туристичні мотивації для відвідування сільського простору

Розвиток сучасного туризму, виявив постінозростаючий попит на туризм у сільських регіонах, реорієтацію прагнень, смаків, потреби на фольклор, традиції та сільський спосіб життя, чистота природи іт.д. У таких умовах можна говорити і про специфічну туристичну поведінку, яка у свою чергу включає цілий ряд адекватних мотивацій.

Починаючи від характеристики міського середовища разом з соціальними специфічними обов’язками, можна винайти цілий ряд потреб, яких міський житель, громадянин задіяний у міському середовищі, їх видає все частіше і намагається перетворити їх у дію.Між цими потребами та туристичними мотиваціями пов’язані з сільським середовищем можемо згадати наступних:

1. Повернення до незміненої природи, дійсна мотивація для всіх вікових, статевих, соціопрофесійних категорій, категорій соціального статусу, є результатом необхідності консервації, здоров’я, фізичного та духовного комфорту. Вона демонструє, що сучасна людина не може відірватися від рідних рамок життя, а її контакт з сільським середовищем має широкі ехо у механізмі функціональної рівноваги.

2. Пізнання та тимчасове приєднання до специфічних груп, які належать сільським місцевостям, поміж яких виділяються: родина патріархального типу, місцева громада, робоча група, фольклорна група. Турист вступає в контакт з цими первинними групами задовілняє свої фундаментальні соціальні потреби, реалізація яких часто обмежується у міському середовищі. Анонімність та однорідність, які є характерними для великих груп, як і напружені стани, які часто проявляються у міському середовищі значно зменшуються у рамках туристичного клімату, у якому турист повертає собі умову члена громади, репутацію, престиж, повагу інших, а також і можливість бо\рати участь у спільних творчих діяльностях.

3. Пізнання, розуміння, творення та розробка у, також мотиваціями, які можуть бути успішно реалізованими у туристичному селі. Безпосередній контакт з частинами багатства національної історії, фольклору, традиційними заняттями та народними звичаями перетворюють сільські відпустки у справжній процес асиміляції нових та багато чисельних знань та набуття навиків, які приносять туристам особисті сатисфакції та відчуття єдності. В той же час, через набуття початкових знань у традиційних місцевих народних ремеслах та заняттях туристи можуть вповністю проявляти свої творчі особисті здібності, виходячи з монотонності та рутини щоденних діяльностей.

4. Естетичні мотивації, які випливають з необхідності прекрасного, порядку, чистоти, гармонії, природності спонукає більшості туристів, які вступають у контакт з даними селами та їхніми околицями вважати себе привілейованими завдяки можливості відвідувати привабливих місць через їхню красоту та їхня зачарованість.

5. Одночасно, зацікавленість, яка випливає з інформації стосовно народної гостинності, кулінарних звичаїв, сільських народних ремесел та ритуалів заставляють широкі кола туристів пізнати на місцевому рівні і зберігати тривалі спогади з незвичайних відпусток.

6. Відпочинок, лікування свіжим повітрям та фруктами, вживання свіжих екологічно чистих продуктів, терапія занятості, якої хочуть отримати ті, хто піклується про своє здоров’я під час канікул, гармонійно переплітаються у межах сільських місцевостей, досить часто конкуруючи через їхньої особливості з лікувальним режимом, якого пропонують лікувальні курорти.

7. Не можуть бути відсутніми з сфери мотивацій ані спорт, полювання, спортивна риболовля, скалелазання та походи, які набувають автентичної ноти, залишаючи недостатнього місця для ініціативності, уявлення та особистих здібностей.

Рекомендується звертатися до діяльностей які сприяють та фаворизують розвиток цілого комплексного ланцюга мотивацій, які якщо раз були пізнані, можуть стимулювати розвиток туризму як оригінальними, так і конкурентноздатними та вигідними формами.

14

Основна характеристика, якою імпонує сільський туризм споживачу є умови фізичної та духовної компенсації дефіцитів, які супроводжують, у більшості випадків життя у міських колективах.

Турист, який прагне «ідельної відпустки», позитивні ефекти, якої мали б тривати якомога довше у часі, знаходить в всеселенній туристичного села тимчасові пом’якшення, які зменшують стик з міським середовищем, з стресовими елементами міського життя і одночасно значно збільшують шанси адаптуватися до умов сучасного існування.

Стосовно вищезгаданих, ми вважамо, що села представляють відмінні якості, які співпадають і творять нові перспективи для перетворення у цінностей багатих ресурсів, яких змальовують на сьогоднішній день сільський пейзаж.

I.6 Туристичне упорядкування території

I.6.1. Основні принципи туристичного упорядкування.

1. Принципи гармонійної інтеграції туристичних оснащень та споруджень з природними умовами та архітектурними, історичними та етнофольклорними традиціями відповідної зони, що приводить до адаптації матеріальної бази туризму до природного горизонту,до місцевого, регіонального та національного історичного та духовного горизонту. Втілений в Румунії даний принцип передбачає підключення туристичних упорядкувань до природних умов (гори, холми, рівнина, дельта та літораль) та до етнографічної та архітектурної специфіки Етно-історичних провінцій, не заважаючи природньому та забудованому середовищам.

2. Принцип гнучкості або еволютивних структур передбачає реалізацію певних туристичних оснащень та споруджень для оптимального перетворення у цінності місцевих/регіональних туристичних ресурсів, які мають представитися під формою поліфункціональної гнучкої, здатною перетворюватися системи, яка здатна адаптуватися туристичному попиту, але не зашкоджуючи ресурсам та навколишньому середовищу. Даний принцип береться до уваги ще на стадії проєктування туристичного упорядкування, щоб мати на фінальній стадії, передбачену економічну ефективність, в тому числі і необхідні витрати для збереження середовища.

3. Принцип узгодження основної діяльності (базові послуги) з додатковими послугами, а конкретніше з послугами та оснащеннями для відпочинку, спорту, культурних розваг та анімації. Таким чином, йдеться на зустріч сучасним вимогнам організації туристичного курорту або туристичного центру, у якому активний турист, з відпочивальним характером, є домінуючим і забезпечує їхню сучасність та еластичність. Спосіб перетворення у цінності туристичних ресурсів та час для упорядкування для відпочинку та спорту вписуються у технічних стандартах, які передбачаються нормативними актами стосовно навантаження та охорони навколишнього середовища.

4. Принцип взаємозалежності мереж організації проживаючого населення в одному курорті або туристичному регіоні (освіта, рівень культури, інфраструктура та послуги для потреб громади) та туристичного населення, яке прибуло (з власними ментальностями, культурою, рівнем життя, потребами та туристичними структурами). Гармонізація даних інтересів через знаходження рішень для розвитку відносин взаємного обумовлювання між цими двома системами доповнення та взаємної підтримки, уникає явище відштовхування, незадоволення з обох сторін (мова йде про оптимальні соціал-сприйнятні та психологічні можливості прийому).

5. Принцип оптимальної функціональності цілої системи мереж. Макється на увазі функціональність регіону або туристичного курорту, як інтегровану систему, яка складається з багатьох підсистем, яка функціонує незалежно: мережа поселення та харчування, лікувально-відновна система, розважальна, технічних послуг (забезпечення електричною енергією, теплопостачання, вода, каналізація, склади), комунікаційні шляхи, алеї, технічні дороги і т.д. Ці інтегровані підсистеми-мережі приводять до оптимального розгортання діяльності у відповідному регіоні/курорті та будь-які секторні неполадки

15

негативно впливають на загальну систему. Розглядаючи через призму сталого туризму, всі ці системні мережі потрібно організувати дотримуючись охорони навколишнього середовища та оптимального перетворення у цінностей туристичних ресурсів, але і функціонального, економічно обґрунтованого, раціонального зонування, дотримуючись чинних технічних норматив. З поміж інших згадуємо технічні нормативи гідрогеологічної та санітарної охорони, упорядкування зелених насаджень, розміщення місць для паркування, спортивних майданчиків і т.д., регламенти, які ведуть до розвитку екологічного туризму.

6. Принцип прямої та непрямої рентабельності. Через свою природу, туристичне упорядкування повинно вписатися у нормативах охорони навколишнього середовища та туристичних ресурсів, які були визначені згідно з Законом№ 137/1995 та наступних нормативних актів.

I.6.2. Нормативи туристичного упорядкування території- планування місцевостей (місцезнаходження)- нормативи розвитку- архітектурна концепція- пейзажне та естетичне упорядкування- інфраструктурна інжинерія- інженерія туристичних забудов- нормативи якості туристичного оснащення

16

Розділ II Туристичний продукт

Бізнес план у туризмі створюється на основі 4 основних каналів: продукт, ціна, поширення та комунікації.

Ці 4 частини повинні бути відповідними, не можна здійснити схематизацію сільського туристичного продукту не беручи до уваги ціну, по якій можна буде продати його, каналу поширення через який проектується реалізуватися та формою, через яку буде робитися відомсим на ринку (реклама, просування прес-релізи і т.д.).

У спеціалізованій літературі існує величезна кількість розроблених румунськими та іноземними спеціалістами визначень.

Йост Кріппендорф визначає туристичний продукт як «пучок матеріальних та нематеріальних елементів, які пропонуються для споживання і які мали б задовільнити покупця».

Дж. Токвер та М. Зінс визначають туристичний продукт, як сукупність відчутних та невідчутних елементів, які приносять задоволення одному або багатьом клієнтам.

Ніколеску Єудженіу визначає туристичний продукт, як поєднання особистих благ та послуг (надані особисто) запропоновані персоналом з туристичної та додаткової діяльності, які перетворюють у цінності елементи туристичної спадщини та туристичної інфраструктури та використовуючи переваги, які створюються загальною інфраструктурою країни або відповідної зони та міжнародними рамками, переслідують задовільнення певних специфічних та загальних мотивацій туристичних споживачів.

О. Снек вважає що туристичний продукт може бути визначений, як сукупність послуг та сприянь, які матеріалізуються у специфічному середовищі природних та штучних факторів притягування та створених туристичних упорядкувань, які представляють складові елементи туристичної пропозиції і можуть направити позитивну силу протягування над туристами.Потрібно зробити наступне розрізнення тоді, коли говориться про туристичний продукт.

a) Індивідуальний туристичний продукт або специфічний (наприклад, місце розміщення сільського туризму або підприємство розважальних діяльностей);

b) Загальний туристичний продукт, який є комбінуванням різних специфічних туристичних продуктів (наприклад, сільський туризм з туристичними ресурсами у зоні, з різними пропозиціями поселення та розважальними діяльностями);

Туристичний продукт є результатом об’єднання між ресурсами (родовий маєток) та послуг; ресурси будуть набувати форми різних туристичних продуктів тільки через надання специфічних продуктів. Світовий досвід продемонстрував, що існування цінного туристичного родового маєтку ще не означає автоматично і існування розвинутого туризму, тому що виняткові ресурси залишаються поза економічним обігом, за відсутності послуг, які можуть перетворювати їх у цінності, зробити їх доступними для туристів. Одночасною, країни з відносно низьким туристичним потенціалом, дійшли до високого рівня туристичного розвитку завдяки інвестицій у галузі послуг.

Туристичний продукт представляє сукупність благ та послуг з змішаним характером запропоновані у особливому природньому та антропічному середовищі, виконуючи розважальну роль, відновлюючи або задовольняючи культурні, релігійні або спортивні та інші потреби.

Туристичний продукт може включити в собі чотири типи послуг, а саме: транспортні, поселення, громадське харчування та розважальні. Розваги являють собою невідємним елементом без якого інші типи послуг виходять за рамками охоплення туризму.

17

Відвідування будь-якого туристичного напрямку вимагає комбінування різних компонентів, як наприклад: транспорт, поселення, приваблювання та використання різних послуг. Таким чином, сторони які утворюють «сільський туризм» можуть бути структуровані у туристичних ресурсах, діяльностях, поселення та послуги.

Продукт у сільському туризміПродукт Тип ресурсуПрирода (пасивний ресурс)Культура (пасивний ресурс)Основні міста (пасивний ресурс)Дороги та активний туризм (пасивний ресурс)

Туристичні джерела

ХарчуванняДороги

Діяльності

ПоселенняХарчування

Основні послуги

ІнформаціїКомунікаціїБуклети та каталогиМультимедійні засобиЗображенняМаршрути

Інші послуги

Туристичні ресурси, це сировина до якої мають додаватися послуги. Дані послуги можуть бути базовими, яке наприклад ресторан та поселення, або додатковими, як наприклад ті, які оточують базових послуг і надають їм характеру та якості. Окрім послуг, потрібно згадувати і додаткові діяльності, щоб можна було визначити після цього стратегію торгівлі.

18

II.1. Туристичні ресурсиУ дослідженні ресурсів потрібно брати до уваги, чи ці ресурси є пасивними, де турист є

просто спостерігачем, або активними, де турист може брати участь, виконуючи діяльності, оскільки інфраструктури або навколишнє середовище дозволяють цього.

Поміж пасивних ресурсів можна перерахувати природні ресурси, історико-художній родовий маєток та культурні акції. Активні ресурси включають у собі спортивні діяльності, соціаль-культурні, участь у звичних для сільського середовища діяльностей і т.д.

19

Пасивні ресурсиПриродні ресурси Історико-художній родовий

маєтокКультурні акції

ПейзажіКліматПриродні паркиПростори для відпочинкуДороги, стежки, автомобільні трасиФаунаФлора

Пам’ятникиНародна архітектураЗамкиСкульптуриХудожні вироби: кераміка, ковальні вироби і т.д.Залежні (корисних копалень)

ФольклорКулінаріяРелігійні святаХудожні фестиваліКарнавалиНародні звичаї та традиції

Вправа № 4. Визначте пасивні ресурси, які існують у Вашому регіоні, розприділяйте їх у таблиці у природних ресурсів, історико-художній родовий маєток та культурні акції.

Природні ресурси Історико-художній родовий маєток

Культурні акції

У понятті туризму входить широкий спектр послуг (проживання, розваги, транспорт, валютний обмін) з добре визначених галузей, які сильно відрізняються між собою, у більшості випадків з відмінною організацією, як в економіці нашої країни, так і інших країн з туристичним нахилом.

Сфера тих, хто надає послуги у туризмі характеризується динамізмом, мобільністю, здатністю адаптуватися до вимог кожного туристичного споживача, послуги вносять особливий внесок у цьому процесі. Таким чином, охоплення нових діяльностей типу надання послуг конкретизується у новій сфері, їхнє різноманітне об’єднання дорівнює з збільшенням градусом їх урізноманітнення або представляє одну з видів уособлення на рівні групи або навіть індивідуалізації діяльностей.

Звідци випливає, що послуги доказується є, у певному сенсі, домінантною або визначальною складовою туристичної пропозиції, змінною частиною комплексу діяльностей, динамічним елементом, а їхні характеристики відображаються у специфічних формах, у цілій туристичній діяльності.

II.2. Діяльності

Туристичні діяльності є фактором першого класу для протягування туристів.У сільському середовищі, вони характеризується охороною природного та соціального

навколишнього середовища, і через те що базується на конкретних існуючих природніх та культурних ресурсах у відповідній місцевості.

В загальному, потрібно виділяти окремо ті діяльності, які розгортаються всередині локації та ті діяльності, які розгортаються ззовні.

Всередині будинку життя має бути активним. Локація сільського туризму не повинно бути лише місце, де можна відпочити в ліжку, а повинна бути оснащена або підготовлена, щоб турист міг здійснити різні діяльності, займатися настільними іграми, читанням, переглядати концерти, брати участь у дегустації характерних продуктів, відвідувати виставки, художні майстерні, реставрацію меблів і т.д.

З другої сторони, сільський туризм є формою співіснування з нашою екосистемою. Тому, існує багато діяльностей, яких турист може здійснити за межами локації, які дозволять йому контактувати з природним та культурним пейзажами його місце призначення.

20

Існують відомі діяльності та інші, яких можуть створити самі локації, але завжди вони мають бути задіючими (прогулянки, екстремальні види спорту, кінний спорт, сільськогосподарські та тваринницькі діяльності, прогулянки горами і. т.д.). Беручи до уваги ресурси, на яких базується кожна діяльність або середовище у якому розгортається, виділяють водні діяльності (плавання, гребний спорт, риболовля, плавання парусниками, віндсерфінг, підводні нирання), наземні діяльності (прогулянки стежками, скалелазання, поїздки на возах, катання санками, катання на лижах, верхова їзда, катання на велосипедах, полювання і т.д.), повітряні діяльності (дельтаплан, політ з парашутом над водою і т.д.) та інші діяльності базовані на природних цінностях (екологічні маршрути, центри виконання, навчальні курси на природі і т.д.) або на культурі та звичаях (кулінарні маршрути, маршрут народної архітектури, історико-художні маршрути і т.д.).

21

Спортивно-віпочинкові діяльності

Соціально-культурні діяльності

Участь у діяльностях сільського середовища Інші

Альпінізм Народні ремесла Сільськогосподарські діяльності

Малювання

Плавання річками

Іноземні мови Вирощування тварин Фотографія

Проходження доріжок

Вивчення флори Ковальні майстерні, плетені кошики з різок, і т.д.

Термальні води

Спеологія Вивчення фауни Fabricarea produselor autohtone

Activităţi ecologice

Верхова їзда Вивчення навколишнього середовища

Велотуризм

Вправа 5.

22

Група слухачів ділиться на три команди. Дві з них готують пропозицію діяльностей які розгортаються у внутрішніх умовах і пропозицію діяльностей, які розгортаються у зовнішніх умовах. Ви є власниками однієї локації (чи вона є пансіоном, селянська хата або рекреативний центр для туристів – у вашому регіоні) і представляєтеся туристам. Третя команда буде масою туристів яка буде слухати пропозиції і буде висловлювати свою точку зору стовно них, що їм сподобалося і що їм бракувало у пропозиціях.

23

II.3. Поселення

Поселення є однією з основних послуг, які забезпечують існування та ефективність туризму.

Щоб забезпечити послуги поселення у сільській місцевості можна побудувати готелі, гостьові будинки або сільські хати. Для будівництва необхідні кошти та регулярний потік туристів, щоб забезпечити повернення інвестиції. Дана альтернатива не завжди зручна будь-якому жителю або особі, яка бажає вкладати у потенційний напрямок, у якому у співвідношенні 100%, є підприємці з малими підприємствами.

Іншою альтернативою, більш зручною та практичною є відновлення, упорядкування або повторне упорядкування будинку, який знаходиться у селі, зберігаючи місцеву традиційну архітектуру громади де вона розміщена. Це може бути будинок, якого власники побудували з метою забезпечення сімейних потреб проживання, поселення з різноманітним використанням, щоб розприділити сільськогосподарські діяльності та вирощування худоби і т.д., це є довготривалою альтернативою, але вимагає задовільнення багатьох факторів:

- Стратегічне розміщення;- Інтерактивність з природно-культурними ресурсами;- Забезпечити туристам можливість тішитися красотою, природою та місцевою

культурою.Основні рішення для локації у сільській місцевості є її інтеграція у навколишньому

середовищі та функціональність. Важливо є врахувати місе розміщення локації, типу будівлі, наближаючись, якомога більше до регіональної архітектури, внутрішнього дизайну, доступу до комунікаційних шляхів, типу поселення (поселення, поселення та сніданок, напів пансіон або повний пансіон) та ресторанний тип.

Планування туристичної діяльності вимагає і оригінального дизайну будинків (дерев’яні балки, черепиця з паленої глини і т. д.) і, також, внутрішній дизайн будинку.Вікна та двері повинні бути таким чином орієнтовані, щоб пейзаж на навколишні ресурси були видними на передньому плані. Потрібно не забувати, що пейзаж є одним з приваблень для туристів.

Сільська локація має різні характеристики, які їх відрізняють від міських локацій. Збереження деталей, внутрішнього дизайну, який відповідає місцевості, використання вже існуючих структур і т.д. є обов’язковими умовами щоб турист був задоволеним.

Якщо існує більше приміщень, дуже важливо є, щоб вони були різноманітно прикрашені, з продуктами та матеріалами, які пов’язані з сільським життям (сільські дерев’яні столи, камінами, і т.д.). Все це повинно бути доповненим особистою увагою з боку власників.

Сільська локація повина бути приємним місцем для відпочинку та здійснення деяких заходів. Це має бути місце для відновлення енергії або зміни виду діяльності, після здійснення прогулянки або культурного або екотрустичного маршруту.

Характеристики, яких повинна мати сільська локація є багато чисельними, оскільки представляють місця, які відрізняються від традиційних готельних номерів, Реальність власника сільської локації відрізняється від тих, які є у традиційного підприємця, а якщо має нагоду розповідати події та визначні факти відносно відповідного місця, повинен зробити цього. Відносини турист/підприємець мають бути динамічними.

Щоб визначити основний або відчутний продукт сільської локації (проживання або ліжко де можна переночувати) та можливості збільшити цінність даного продкуту, потрібно брати до уваги ринкову ланку, якій призначається локація, з метою визначення основного продукту та покращеного, в залежності від основних зручностей, яких шукає клієнт, щоб збільшити привабливість поселення.

У випадку сільських будинків, шоколадка у кімнаті, букет безсмертників або свіжо зібраних квітів, книжки про місцевість, які подані у розпорядження клієнта, ванні аксесуари у «сільських» упаковках і т. д., становлять деталі стосовно «покращеного продукту». Цінність продукту зросте, якщо обслуговуючий персонал слідкує, щоб не шуміти, щоб не порушити спокій клієнтів і чи існують рухливі та розважальні діяльності.

З другої сторони, доступність, позначення локації, басейну, садів є зованішними елементами локації, які так само збільшать її цінність.

Окрім всіх цих відчутних елементів, ввічливість персоналу, якість наданих послуг, індивідуальна увага та правильне адміністрування часів очікування у ресторані, атмосфера,

24

оточення, імідж продукту та підприємства становлять також важливі аспекти покращеного продукту.

І, звичайно, додаткову цінність додається за рахунок знання власниками сільських туристичних локацій місцевості у яких вони знаходяться, щоб мати можливість запропонувати екскурсії, візити, ресторани і т.д.

Рентабельність сільської туристичної локації (ближче до гір, на узбережжі або до природних парків). Експерти у даному секторі вказують, що інвестиція може бути повернута приблизно за 10 років.

Взагалі сільські туристичні локації розміщені у селах і є будинками з характерною типовою архітектурою для регіону у якому вони розміщені.

Основні форми поселення:- сільські корчми;- літні сільські будинки;- гостьові кімнати;- сільський кемпінг (на території власностей) - селянські будинки- монастирі;- відновлені села,- туристичні притулки,- ферми-школи,- притулки і т. д.

25

Вправа № 6 (формуються групи по 3-4 осіб)Беручи до уваги ресурси та можливості, які існують у вашому регіоні, створіть профіль локації поселення, яка мала б і специфіку культури даного регіону.

II.4. Інші послуги

Окрім основних послуг, як наприклад транспортні, поселення та харчування, існування додаткових послуг, як інформування, медичні послуги, банківські послуги, спортивні та соціал-культурні заходи і т.д. збільшують рентабельність функціонування туризму у певному регіоні.

Приклади туристичних послуг

Основні ДодатковіТранспорт Поселення Ресторан Інформації

Дороги Якісні сільські готелі (туристична сільська корчма, перевал)

Харчування у сільській хаті

Розважальні місця

Паркування Оренда сільських будинків

Ресторан Медичні послуги

Індикатори (вивіски) Оренда кімнат Бар Релігійні послугиАвтобусна зупинка Проживання на

фермах та садибахТрактир Локації для

харочуванняЗалізничний вокзал (станція)

Канікульні містечка Соціально-культурні заходи

Сільський кемпінг БанкиСільські корчми та притулки

Туристичні бюро

Ресторан це процес, який включає в собі приготування, презентацію та подання страв і який може бути поданий інтегрально у у сільській локації або незалежно від неї. У сільському ресторані, використання місцевих продуктів нададуть додаткову вартість туристичній пропозиції і буде вносити свй внесок у просуванні традицій, які пов’язані з специфічною для місцевості кулінарною майстерністю.

Народні художні вироби, лікарські рослини, мед та власні продукти місцевості можуть вносити свій внесок до збільшення прибутків, які походять від продажу інших продуктів та пропозиції проживання.

26

Окрім цього, дуже важливими є хороші комунікації туристичних регіонів, з дорогами добре оснащеними дорожніми вказівниками та у цьому сенсі, власники локацій та підприємства повинні співпрацювати з громадськими інституціями з метою сприяння туристам дійти до місця призначення, використовуючи адекватні вказівки, чітко виділені та адаптовані до навколишнього середовища.

І на кінець, після аналізу всіх складових частин сільської туристичної пропозиції, можна зробити висновок, що модель, яка її визначає може бути та, яка вказується у наступній таблиці:

Пропозиція сільського туризму

Вправа № 7. Визначте, якими є кулінарні спеціальності, власні продукти утворені місцевими населеннями, традиційні заняття, які є специфічними для регіону. Якими думаєте, що можуть бути способи їхнього перетворення у цінності через туристичні послуги.

27

Туристичні продукти

Туристичні ресурсиПриродні та культурні ресурси

+

Послуги та основні та додаткові інфраструктури

Поселення та ресторани,додаткові заходи і т.д.

Стратегії продажу

Рекламні та промоцій нізаходи продажу

продуктів,які визначають ціну і т.д.

Розділ III Складові елементи сільського туризмуIII.1. Попит та пропозиція

Ситуація попиту, сприяє появі новій туристичній моделі, яка базується на пропозиції нових локацій та діяльностей, через використання та відновлення сільського родового маєтку, його природних ресурсів, пам’яток та народної архітектури.

Викликання даної моделі пропозиції є щоб відповідати певним мотиваціям різних життєвих ланок, які вимагають даний сільський туризм.

Туристичні продукти складаються з певних базових послуг (проживання та харчування) та певних додаткових послуг, які надають особливого характеру та якості, тобто доданої вартості, і звіци і урізноманітнення.

Окрім цього, продукти сільського туризму потребують стан доброго збереження природних ресурсів, локації інтегровані у навколишньому середовищі, комерційні точки де знаходяться художні вироби та специфічні для зони продукти, ресторани у яких кухня специфічна місцевості, послуги додаткових діяльностей та відповідне позначення.

Природнє середовище надає територіальну підтримку для розгортання діяльностей. Під час пропонування нових діяльностей, потрібно брати до уваги здатність прийому середовища з метою, щоб не перевантажити його. Окрім цього середовище володіє неоціненними цінністю як наприклад вода, фауна, рослинність або пейзаж в цілому. Не викликаючи потребу сильно міняти навколишнє середовище у будь-якій пропозиції сільського туризму, появляються наступні сектори:

- Готелі та ресторани;- Традиційна торгівля;- Послуги загальної підтримки (санітарні, станції технічного обслуговування

автомобілів і т.д.);- Комунікації;- Загальне будівництво. Одним з рішень хорошої туристичної проопозиції

базується на підтримання та відновлення архітектурного родового майна регіону, особливо хат з народною архітектурою у кожному регіоні;

- Традиційна культура- Культурні об’єктиви (історичні, релігійні)

Починаючи від цієї моделі, тоді коли визначається пропозиція сільського туризму, потрібно було б брати до уваги ті ресурси, яких забезпечує навколишнє середовище (природні, культурні акції, історико-художні родові маєтки, фольклор, кулінарія і т. д.) і вказувати, які з даних ресурсів можуть являти собою більшим зацікавленням для туристів. Окрім цього, потрібно визначити послуги, спорядження та інфраструктури зони і визначити їхні сильні та слабкі сторони.

Пропозиція сільського туризму, діяльності, локації та послуги повинні мати чітких характеристик:

- Інтеграція, в розумінні адаптуванні та без негативного впливу над навколишнім середовищем;

- Підтримка, насправді оптимальну рівновагу між використанням ресурсів та їхньою підтримкою та збереженням;

- Якість, як відрізняючи характеристику прийому туристів рестораном та діяльностей сільського туризму;

- Цілісна пропозиція, це виразна пропозиція, яка містить діяльності, проживання та інші послуги.

І на кінець, не шукаються лише економічні об’єктиви, існує і соціальна складова частина та частина середовища, яка є пріоритетною. В основному, шукається створення економічного потоку у місці заснування, який викликав б неуникнене економічне та соціальне оживлення регіону і окрім цього додатково, збереження та покращення навколишнього середовища.

Економічні продукти є недоторканими, і тому, дуже важливо є позначити інформативний зміст, щоб отримати їхні доторканості. Але даний зміст не повинен бути лише література з буклету, а повинен містити різноманітні заходи:

- Позначені маршрути;

28

- Мапи, путівники та видання;- Гіди та супроводжуючі особи;- Центри рецепції для прийому, інформування, заходи, за діяння та інші

необхідні полслуги;- Локації з визначеним архітектурним дизайном і які базуються на гостинності;- Посередники, як наприклад туристичні агенції, товариства. Тур-оператори,

комунікаційні засоби.

Якщо висловитися коротко, то умови яких повинене задовільнити будь-який сільський туристичний проект мають бути наступними:

- Пейзаж, навколишнє середовище та якість життя у сільському середовищі потрібно охороняти та підтримувати і до цього діла долучаються, у великій мірі, сімейне сільське господарство. З другого боку, промислове сільське господарство, або дике введення промисловості можуть привезти до знищення фундаментальних цінностей сільського туризму;

- Здатність сільського населення до прийому туристів з метою позитивного підходу до проблеми туризму. Це передбачає попередню згоду між місцевими агентами та спеціалізовану підготовку у даній галузі;

- Достатня пропозиція послуг на місці, які адаптовані до місцевих нормативів, з метою негайного забезпечення погтреб туристів;

- Організування інфраструктури та транспортної мережі, які б дозволили середнього розвитку наданих послуг;

- Мати структури підтримки з метою стимулювання ініціатив та інсталяцій на місцевому рівні.

29

III.2. Якість у сільському туризмі

Конкурентноздатність у цінах, як традиційна стратегія туристичної індустрії, не тільки реалізували об’єктиви максимального зростання доходів, але й продемонструвала, що є неможливою альтернативою в сучасних соцільно-економічних умовах. Взаміну, культура якості виділилася, як стратегією майбутнього.

Позитивне відношення між доступним доходом та туристичний попит зробило так, що люди, які подорожують є якраз тим, хто значно підвищував рівні доходів протягом останніх років, викликаючи значні покращення у стандартах зручностей та комфорту у своїх рідних домівках. Тому, стандарти якості сільських готелів повинні сильно покращитися, щоб зберегти відношення з туристами.

Зростання стосовно рівня задовільнення є іншою тенденцією, яку потрібно згадати у туристичній пропозиції у Європейській сукупності: турист більш перебірливий у потребах, більш вимогливий стосовно рівня якості послуг та «автентичності пропозиції».

До цього приводять, через інші фактори, безперервне представлення засобами масової інформації, зростаючими рівнями освідченості та формування та зростання спектру альтернатив відпочинку.

З початку 90-х років туристичний сектор почав розвивати певні ініціативи, щоб прививати йому технологію якості. Необхідність розрізнення через якість виділилося, як спільною метою.

Визначення технічних систем якості є однією ініціативою туристичного сектору на міжнародному рівні, оскільки немає в наявності моделей, які можна було б брати за керівними; до них додаються інші труднощі, як сам факт, що мова йде про набуття характеру об’єктивності суб’єктивних сприймань та адміністрування загальної якості, де не достатньо інспектувати лише фінальний продукт, а потрібно перевірити весь процес.

Впровадження технічних систем якості викликає у загальних рисах наступне:- У першу чергу визначення початкової ситуації локацій, тобто розробка

діягностики. Дана, разом з деталізацією очікувань клієнтів, дозволяють установлювати нормативи якості та визначення проміжних стандартів;

- У продовженні, етап формування та підвищення чутливості стосовно якості та визначення системи показників для стратегії постійного покращення.

Якість у сільському туризмі продовжує бути одним з аспектів найбільш обговореним під час проведення круглих столів, робочих засідань, представлень, а спеціалісти постійно зачіпають дану тему, у пошуках «ключа» для визначення поняття якості у випадку локації або у випадку підприємства сільського туризму.

Проживання(поселення) є однією з найбільш важливих туристичних послуг, які потрібно запропонувати туристам. Власники туристичних локацій повинні бути акредитованими для надання послуг, які є захищеними біркою якості яку споживачі сподіваються отримувати.

Якість включає всю комерційну діяльність і повинна бути взаємозалежною з навколишнім середовищем. Наприклад, простий жест привітання до туристів вранці заставить їх сприймати інакше (краще) господарів або працівників.

Сільський туризм є формою прямого маркетингу. У даному типу туризму, увага є індивідуалізованою і це нормально, що туристи захочуть піти туди, де вони немає туристів.

Найбільш важливі характеристики сільського туризму орієнтовані на атрибути надання послуг та ставлення власників і ці складові частини надають їм якість комерційної діяльності сільського туризму.

30

Вправа № 8Мозкова атака: як на вашу думку є ставлення однієї особи, яка розгортає свою діяльність у галузі туризму:

Власник гостьової кімнати

Координатор туристичних програм

Туристичний гід Офіціант Рецепціонер пансіонату

- -

Якість локацій сільського туризму

Означення виконаних робіт- Ліжка знаходяться у хорошому стані- Пряма доступність- Камін знаходиться у хорошому стані- Ванні кімнати функціонують добре- Постійна подача води та питної води- Постільна білизна, кухонні та ванні набори є чистими- Запаси дров та інших екологічно чистих пальних- Інформації стосовно системи безпеки будинку- Вогнегасник- Укомплектована домашня аптечка

Означення ставлення- Спосіб спілкування з власниками, якщо турист забажає цього- Інформації стосовно туристичних напрямків- Безперервна (цілодобова) присутність власника або відповідального

дому- Надання хати або кімнат у хорошому стані та перевірені- Позначення орієнтирів для гармонійного співіснування між власниками

та туристами- Надати у розпорядження туристів послуги розваг.

У обговореннях стосовно оцінювання якості, ціна являється, показником останньої. Аргумент є дуже простим, буде виражений у наступних способах: при підвищеній якості, підвищена ціна, при підвищеній ціні, підвищена якість.

31

Розділ IV Тенденції у сільському туризмі. Вигоди та незручності

Визначення адекватного продукту, є безперечно, найбільш важливою діяльністю маркетингу. Якщо ми маємо продукт, якого ринок не бажає, то навіть найкращі рекламні компанії, якими б вони не були оригінальними та блискучими, ані правильне корегування цін, ні правильний розподіл не зможуть переконати споживачів придбати його. Навпаки, якщо продукт задовільняє споживача, єдине, що нам потрібно, щоб всі інші маркетингові заходи були правильними та зв’язними, щоб гарантувати нам ринковий успіх.

Зміни у поведінці та цінностях споживачів стають критичним фактором у новому туризмі. Для давніх туристів, подорожувати стало новиною, а канікули являли собою відривання від буденного життя. Вони купляли пакети, які включали транспорт, проживання та розваги за прийнятну ціну, пакети були достатньо однорідними та передбачуваними, не приділяли велику увагу якості а пошук сонця та пляжу, були постійними величинами у їхніх канікулах.

На заміну, нові туристи, вважають канікули, як продовження свого життя, щось спільне та нормальне. Не бажають стандартного та негнучкого туристичного пакету, у якому сонце було б основним привабленням, їм подобається почуватися по іншому, надають перевагу туризму більш індивідуалізованому і проявляють зростаючий інтерес для спокою, контакту з природою, культурою та відсутністю людських скупчень. На відміну від своїх попередників, вони раптові, непередбачені, а якість для них є щось першочерговим.

Актуальні тенденції туристичного попиту можуть бути наступними:- Постійно зростаюче усвідомлення проблем навколишнього середовища;- Постійно зростаюча важливість, у сукупності попиту, ланки дорослих віком 55

років;- Попит більш вимогливий стосовно якості;- Ринок є більш розчленогваним;- Перехід від пасивних до активних канікул;- Зростання незалежних подорожей;- Більше зростання подорожей з широко масштабним маршрутом;- Біном, який визначає велику частину попиту: короткий періоду часу – велика

кількість грошей.З даних тенденцій, усвідомлення стосовно навколишнього середовища, вимагання кращої

якості, детальніше розчленування ринку, пошуки активних канікул, збільшення незалежних подорожувань та збільшена економічна здатність є тими факторами, які сприяли зростанню високого рівня пропозиції у сільському туризмі.

Емпіричні дослідження стосовно попиту встановлюють, що попит сільського туризму представляє характеристики, які можуть бути однорідне ні, як наприклад закупівельна спроможність та середній рівень культури – високий, існування незалежних професіоналів, які належать до з вікових груп між 25 та 45 років, які (бажано) походять з міських місцевостей і які настроєні привикнути до сільських просторів і тішитися ними.

Особи, які обирають місцем для проведення своїх канікул у селі шукають зміну середовища, інший стиль життя, де можна відновити свої сили, спокійне місце, без шуму та скупчення людей. Також, шукається наближення до природи, до традиційних форм життя та контакт з місцевим світом, у спробі компенсувати міської деперсоналізації. Завдяки даних характеристик споживачів та типу запропонованого продукту, дані споживачі встановлюють все більше й більше, стандартів якості набагато більшими, коли вимагають туристичних продуктів.

Туристи, які вирішили здійснити сільський туризм мають на думці відірватися від формальностей їхньої поведінки у місті. Шукають поле та своєчасність освіжити свої енергетики та рівновагу. Турист, який цінить якість свого життя шукає мале, тихе, з живою природою та привабливою місцевою культурою село.

Окрім цього, туристи які вимагають сільський туризм намагаються знайти бажане місце у сільському середовищі і поселитися, бажано, у локації сільського туризму. Безперечно, сільський туризм має наразі, ще несприятливе зображення, оскільки сільський простір виглядає малопривабливим через відсутність перетворення його у цінність. Тому даний туристичний продукт повинен знаходити нове позиціювання, яке буде брати до уваги сучасні форми попиту.

32

У будь-якому випадку, потрібно підвищити професійну підготовку, щоб задовільнити вимоги клієнтів стосовно якості, яке б привело до кращого продажу продуктів сільського туризму. Туристичний продукт існує лише за умов хорошої реклами та вдалого розповсюдження. Якщо хочеться задовільнити всі ці об’єктиви пропозиції та її продажу потрібно надати всім сільськогосподарямнеобхідну підготовку та формування, для того, щоб могли запропонувати якісні послуги і представити або «продати» туристичний продукт.

Знаючи сподівання, чому надають перевагу та мотивації споживачів, туристична пропозиція повинна адаптуватися до попиту, таким чином, щоб туристичний продукт включав благя як для туриста так і для місцевого населення яка пропонує його.

Туризм у сільському просторі повинен об’єднати, як мінімум дві умови:- винесення на ринку якісних продуктів,- правильний продаж.

Туристична пропозиція повинна бути включена у сільському середовищі знаходитися під керівництвом місцевого населення, якій має слугувати я засіб соціального та економічного просування і щоб уникнути еміграцію.

Вправа № 9. Мозкова атака: - якими на вашу думку є прибутки сільського простору від туризму?

- якими на вашу думку є недоліки?

Основні прибутки сільського простору є, між іншими, сам факт що туризм уникає або зменшує покидання населенням села, створює робочі місця, урізноманітнює місцеву економіку, збільшує споживання місцевих продуктів, використовує існуючі інсталяції, не вимагає покидання традиційних діяльностей, покращує якість життя та навколишнього середовища та підтримує традиції культури.

З другого боку, пропозиція сільського туризму задовольняє споживачам певні потреби, які виникають внаслідок існуючих недостатків при міському житті. Сільський туризм пропонує своїм споживачам контакт з природою, спокій, помірні ціни, гостинності, сімейного ставлення, якісна кулінарія, соціально-культурні обміни і т. д.

Сільський туризм, окрім того, що оживлює та стимулює економіку регіону, ще вносить свій внесок у новому перетворенні у цінності історії, культури, способу життя та звичаїв сіл.

Як переваги, так і недоліки впровадження сільського туризму у туристичній зоні, потрібно розглядати через призму соціальної економіки, навколишнього середовища та антропології.

33

Нижченаведена таблиця вказує переваги та недоліки впровадження сільського туризму у регіоні:

Рівень Переваги НедолікиЕкономіка - Попит на робочі місця;

- Зростання місцевих доходів;- Підтримання та покращення місцевих послуг та діяльностей;- Урізноманітнення діяльностей.

- Надмірне навантаження; - Створення додаткових інфраструктур або послуг, які приводять до втрати автентичності;- Небезпека монодіяльності;

Навколишнє середовище - Підтримання, охорона та покращення природних зон;- Покращення інфраструктур.

- Зростання ризику забруднення води, повітря і т. д.- Ризик пертурбації рослинності та фауни через надмірний приплив відвідувачів;- Ерозія.

Антропологія - Культурні обміни;- Підтримання місцевих звичаїв та традицій;- Зростання інтересу громади для діяльності рекреаційних та культурних діяльностей;- Підтримка для місцевих малих підприємств.

- Ризик виникнення конфліктів між місцевими громадами та відвідувачами;- Зіпсування та зміна місцевих традицій та культури;- Надмірний тиск припливу відвідувачів, який викликає антисоціальну поведінку.

34

Розділ V Ціновий фактор у сільському туризмі

V.1. Концепція ціни та її важливість, як комерційний інструмент у підприємствах сільського туризму

Цінап є основною заклопотаністю відповідальних за маркетинг у всіх секторах. Але, найчастіше, може вважатися, як автентичною нав’зливою ідеєю з боку даних відповідальних за маркетинг у туристичних підприємствах, особливо коли діє у ланці канікулярного (відпусткового) туризму, так як відбувається у випадку сільського туризму.

Таким чином, ціна є маркетинговою змінною, яка має фундаментальною важливістю у туристичному секторі. Причини, які пояснюють дану важливість є:

- Ціна є короткочасним інструментом з яким можна діяти з набагато більшою гнучкістю ніж якої мають інші маркетингові інструменти;

- Ціна є інструментом оцінювання якості для багатьох споживачів. Існує тенденція асоціації високих цін з покращеною якістю;

- Ціна діє як механізм регулювання обсягу попиту. Зміна ціни дозволяє втручатися, частково, над потужності припливу попитів, дуже важливий аспект у туристичному секторі, завдяки пікових періодів та спадання діяльності, які зустрічаються у канікулярному туризмі;

- Ціна діє, як відбірний фільтр типу клієнтури, що є дуже очевидним елементом у туристичному секторі, оскільки існують особи, які направляються до певних локацій або напрямків не із-за більшої якості послуг, а за ради типу людей які їздять у даних напрямках;

- Ціня є єдиною змінною яка впливає прямо на прибутках та вигодах;- Ціна є сильним конкурентноздатним інструментом на ринках де існує мало

врегулювань.Елемент ціни відіграє важливу роль у продажі та здійснення рентабельною пропозицію

сільського туризму на довготривалий період часу. Ціна повинна бути врегульована в залежності від ринкових потреб на яку направляються пропозиція та дана ціна повинні встановлюватися в залежності від сезонів, weekend-ів, вихідних днів всередині тижня або особливих подій, груп або спеціальних замовлень.

Дуже багато факторів, які впливають на формування ціни для туристичного продукту. Потрібно брати до уваги відношення між своїми складовими частинами та факторами диференціювання та конкурентноздатності.

У моменті вивчення цінового інструменту та його використання у сільському туризмі, потрібно брати до уваги факт, що даний тип туризму представляє туристичні послуги, які пропонуються споживачу. Специфічні характеристики послуг повинні бути переглянутими, оскільки будуть впливати над визначенням цін. Даними характеристиками є:

- Встановлення цін для послуг завжди є більш складним ніж у випадку відчутних продуктів, оскільки точне підрахування вартостей, яка асоціюється з наданням послуг, у більшості випадків, є набагато складнішим.

- Невідчутність. Відсутність відчутної основи для чистих послуг включає в собі неможливість їхнього накопичення. Невідчутність послуг створює труднощі при встановлені їхньої ціни, але коли продукти мають матеріальної основи, їхня класифікація є на багато простішою, так як на приклад відбувається у випадку обіду у ресторані або сніданку у локації сільського туризму. У даних випадках великий розхід сировини, як наприклад продукти харчування, можуть бути оцінені на основі ринкової ціни, до яких потрібно буде додати амортизації основних засобів (холодильні камери у ресторані) та кадрові витрати.

Коли йде мова про встановлення ціни для послуги, якої надає бюро туристичного інформування, що є чистою послугою, є набагато складніше використовувати бухгалтерію вартостей, оскільки рівень індивідуалізації є набагато вищим, а його тривалість може бути дуже змінною.

- Нероздільність туристичних послуг, тобто сакм факт, що виготовлення та споживання є одночасними і виготовляються у резиденції особи яка пропонує

35

роблять так, що у випадку коли клієнт купує вперше, рівень невпевненості стосовно послуги, яку отримає, буде набагато більшим. Це сприяє асоціаціюванню ціни-якості.

Послуги надаються у певному моменті і у певному місці. Для проведення канікул у гірськом Європейському селі, потрібно поїхати туди, що не відбувається з іншими продуктами, які можуть бути виготовлені у країнах або дуже різних місцях від тих де вони споживаються.

Товари можуть бути накопичені та перевезені. Послуги не можуть бути перевезеними, споживач повинен пересуватися до місця де вони йому запропоновані. Локації сільського туризму не встановлюють однакові ціни для однакової категорії або із-за того, що знаходяться у одному чи іншому географічному регіоні.

- Дряхлість послуг унеможливлює їхнє накопичення тоді коли попит є нижчим за пропозицію. У даному випадку, кімната сільського будинку або обід у сільському ресторані, які не продалися протягом одного дня, можуть бути потенційними втраченими прибутками назавжди, яких неможливо буде відновити.

- Більшість підприємств з туристичного сектору повинні витримати перед коливаннями попиту, як в залежності від річного сезону, так і від дня тижня або годинного проміжку в рамках однакового дня.

Пропозиції та реклами слугують стимулюванню попиту коли укладається контракт в залежності від сезону, так, як відбувається у сільському туризмі. Сільські будинки, наприклад, пропонують нижчі тарифи для клієнтів, які ночують з понеділка до четверга, в той час, коли для кінця тижня немає потреби стимулювати пропозицію.

Адміністрування стабільності попиту через цін може створити великі проблеми. Особи, які можуть привикнути до нижчих цін для проживання від понеділка до четверга і можуть просити однакову ціну, якщо споживається продукт до кінця тижня. Окрім цього, може статися, що певні споживачі можуть відкласти витрати, очікуючи зниження цін у екстра-сезоні.

- Фіксована здатність. На короткий період часу, підприємство з відпочивальними діяльностями, ресторан або сільський будинок, мають певний рівень здатності прийому, яка не може бути збільшеною, за винятку малих домовленостей. Правильне адміністрування біному попит-здатність міняються, тобто, у фундаментальній змінній, а ціна може використовуватися щоб адмініструвати дану здатність в залежності від попиту.

- Однорідність або неоднорідність. Іншою характеристикою послуг є відсутність їхньої однорідності. Один споживач надасть перевагу один ресторан або проживання у сільському будинку набагато дешевшому ніж інша, з умовою, щоб продукти були однаковими. В мірі того, як послуги набувають спеціальний або єдиний характер, буде існувати більша вільність фіксувати ціну. Тільки ті підприємства яким вдається відрізнитися, виділятися завдяки важливого для споживачів атрибуту (тип кухні, належність до товариства, яке має свій відмінний імідж якості, розміщення будівлі, пейзажі, яких можна спостерігати з кімнат, відпочивальні діяльності, яких не пропонують інші підприємства і т. д.) могли б встановити більші ціни, які будуть додатковими вказівниками якості наданої послуги.

- Попит є дуже чутливим і може представляти важливі коливання, як наслідок непередбачених подій, як наприклад політична криза, стан погоди або природні катаклізми.

Беручи до уваги характеристики туристичних послуг, підприємства повинні встановити об’єктиви, щоб мати можливість фіксувати свої ціни. Об’єктиви будь-якого підприємства або місце призначення сільського туризму поміж інших можуть бути:

- Досягнення певного рикового рівня;- Успішно вижити на ринку;

36

- Отримати визначальний імідж;- Знаходити різні сегменти в рамках ринку і встановити адекватну ціну кожному

сегменту.Під час фіксації об’єктивів, підприємства або місця призначення для сільського туризму

повинні бюрати до уваги що туристичний ринок є вльним ринком і без врегулюванням цін. Незважаючи на це, хоча на противагу того, що ціна встановлюється в залежності від попиту та пропозиції, дана пропозиція повинна бути результатом якості послуг, які пропонуються туристам.

Інвестицію, яку робить турист у місця призначення є тісно пов’язаними з відповідними цінами. Це є результатом споживання ріжних послуг, як наприклад: транспортні, проживання, харчування, дозвільні діяльності та інші.

Ціна має відношення до термінів (грошових або ні) об’ємної транзакції обміну між споживачем і той хто робить пропозицію. Але з точки зору споживача, цна не складається лише з сплаченої грошової вартості за певний продукт або послугу, а включає, також цілу сукупність зусиль, турбот, пережитих знервувань, а також і вкладений час для купівлі продукту. Тобто, коли споживач ставить собі за мету купити туристичний продукт, він бере до уваги наступне:

- вартості витрачені перед придбання продукту: пошук інформацій стосовно продукту сільського туризму у путівниках та спеціалізованих виданнях, спеціалізованих у сільському туризмі ярмарках та веб-сторінках;

- вартості витрачені під час послуги: Часові. Не одне й те саме чекати годину у ресторані, для того щоб бути

обслуговуваним або бути обслуговуваним відразу. В принципі, туристичне місце презначення, яке знаходиться відносно близько до випусковим ринком завжди буде користуватися переважаючою конкуртноздатністю. Це є причиною масивного зростання пропозиції локацій сільського туризму у регіонах, які наближені до великих міст.

Фізичні. Асоціюються з незручностями. Таким чином, не одне й те саме, покинути локацію о 16.00 годині або покинути її о 12.00 годині, у першому випадку можеш дозволити собі скористатися додатковим ранком у послугах готелю або туристичного місце призначення; або не одне й те саме добратися успішно до сільської локації, тому що вона добре позначена, замість того, щоб блукати декілька разів доки доберешся, із-за поганого позначення даної.

Чуттєвий. Асоціюються з небажаними чуттями як наприклад, деградоване навколишнє середовище, акустичне або візуальне забруднення, застарілі інсталяції та в тому числі відчуття невпевненості стосовно наданих зручностей у туристичному місця призначення. Тому, у регіонах, яких експлуатує сільський туризм повинні піклуватися про навколишнє середовище, про шумове забруднення, про підтримання інсталяцій(особливо місця для проживання, які знаходяться у відновлених палацах або садибах).

Так, як згадувалося попередньо, клієнт, буде брати до уваги цілий ряд витрат під час купівлі будь-якого туристичного продукту. Тому, коли споживачі сільського туризму ставлять собі за мету резервувати собі місця у підприємстві екстремального туризму або у локації сільського туризму, порівнює очікувані вигоди з цінами, яких вони включають у собі, у грошових одиницях, використаний час та зусилля або турботи. Досить часто, споживачі готові платити трохи більше, щоб зекономити свій час, зменшувати турботи і насолоджуватися більшою кількістю вигод. Іншими словами, вони надають перевагу збільшенню фінансової вартості, з метою зменшення не фінансових витрат послуг.

V.2. Методи встановлення цін у секторі сільського туризмуПідприємства, які виробляють товари обчислюють витрат з відносною легкістю. Товари

містять в собі сировини, прямі робочі сили, амортизація виробничих елементів та інші прямі завдання. Аналітична бухгалтерія служить складанню бюджету та оцінюванню відхилень від якості, ціни або обох одночасно.

Стандартизація товарів сприяють обраховуванню вартостей і, відповідно присвоєння цін даним товарам. У випадку, у якому можливий покупець телефонує до сільського помешкання, щоб проінформуватися стосовно цін, типу кімнат, наданих послуг і т. д., час, який втрачається на з’єднання, надання інформацій та для формальностей бронювання, у своєму випадку, важко

37

стандартизувати, оскільки даний час буде залежати від типу клієнта. Власник сільської туристичної локації стикається з серією труднощів у визначені стандартного часу бронювання, оскільки над ним впливають декілька обставин.

Вартість послуги зберігає тісний зв’язок з вартістю якості наданої послуги. Не є важливим, що платиш велику суму грошей, якщо локація задовольняє або перевищує сподівання клієнта, обслуговування власника було ввічливим, а інформації стосовно того, що можна зробити або побачити були цінними. У випадку послуг, ціна має складову відчуття більш важливою ніж у увипадку товарів. З ними легше бути об’єктивним під час оцінювання, завдяки їхньої відчутної основи. Взамін, увага, яку приділяють господарі або прикрашення локації можуть бути добре оцінені одними споживачами і погано іншими, оскільки є наслідками дуже суб’єктивних оцінювань.

Під час встановлення цін на послуги, потрібно брати до уваги просторову або тимчасову складову, складова якої не мають відчутні товари. Сільські локації однакової категорії та з однаковими послугами не встановлюють однакових цін у двох різних Автономних Громадах, оскільки встановлення ціни здійснюється в залежності від купівельної спроможності ринку на якого направлені. Наприклад, сільські локації, які знаходяться на радіусі у 2000 км від великих міст є дорожчими ніж інші однакові, які знаходяться дальше, через їхнє розміщення, набагато легший їхній продаж клієнтам з більшою середньо-вищою купівельною спроможністю, які представляють профіль клієнтів, які вимагають сільський туризм в кінці тижня.

Тимчасовий характер цін послуг викликаний ти, що вони не можуть накопичуватися. Дана характеристика, як вже було наведено вище, дозволяє цінам бути контрольним інструментом для попиту. Наприклад, локація сільського туризму може встановлювати різні ціни у тогму випадку, якщо мова йде про вихідні дні серед тижня або в кінці тижня, в залежності від вимогливості попиту.

Якщо підсумовувати, визначення цін для послуг є більш комплексним ніж визначення цін у випадку відчутних товарів, із-за складності встановлення цін послуг та їхньої суб’єктивної складової частини.

Існують три основні елементи, яких потрібно брати до уваги під час встановлення цін на будь-який продукт або послугу. З однієї сторони, витрати яких підприємство повинно покрити для економічної діядбності в цілому вимагають мінімальну або базову ціну для специфічної послуги. З другої сторони, вартість яку потребує споживач визначає максимальну або обмежену ціну, яку послуга не може перевищувати. І на кінець ціни які отримуються за подібні послуги які можуть важаться замінними, визначають місце у веєрі який починається у базовій або мінімальній ціні і доходить до до максимальної ціни або верхньої межі.

Під час встановлення ціни, підприємство сільського туризму буде брати до уваги певних з згаданих критерій (вартість, конкурентність або зібрану цінність) переважно одного або всіх одночасно:

- Методи, які базуються на вартості. Ціна обраховується додаючи виробничу вартість та вартість загальних витрат для адміністрування та якості, які відповідають прибутку, який бажається отримувати; але існують певні обмеження оскільки для послуг, складно визначити реальну ціну у порівнянні з попередньою ціною і була б твердою ціною, яка більше базується на продукту ніж на ринку.

Важливо знати якою є вартість виробництва, яка перевищує мертву точку щоб могти продати надлишкову виробничу здатність більш привабливими цінами, з наміром охоплення нових ланок. З цієї точки зору, у сільському туризмі можуть бути використані тарифи типу оплати однієї єдиної ночі для відпочинку з двома ночами в кінці тижня і т.д. Є переваги для клієнта являють собою дуже мало або інчого для підприємства, яка отриає прибутки менш високих у порівнянні з звичайними тарифами, але з більшим межами внеску у прибутках.

- Методи базовані на конкуренції. Згідно даного методу, основною точкою для визначення ціни є еволюція конкурентності, завжди беручи до уваги що ті, які визначають мінімальну ціну при якій може продаватися продукт є самі ціни.

В загальному, підприємства будуть встановлювати подібну ціну до тієї, яка встановлена у секторі, окрім того випадку коли отримує прибуток від певної кокурентної переваги або невигоди, що надасть їм можливість встановлювати вищі ціни або їх примусить силою встановлювати нижчі

38

ціни. Критерій конкурентності дуже часто береться до уваги у секторі сільського туризму, особливо у локаціях або підприємствах які працюють у одній і тій же географічній зоні, можливо тому, що набагато важче відрізнити сільські продукти які локалізовані у однаковій географічній зоні, якщо братьи до уваги, що основою сільського туризму становить пейзаж, звичаї, кулінарія та типові будови певної зони і, тому, будуть існувати малі різниці у даних аспектах, що не дозволять дуже різноманітних цін від одного підприємства до іншого за виключенням випадку, коли існує якись відрізняючий елемент.

- Методи базовані на ринках або попитах. Так, як вже згадувалося попередньо, вартості визначають найнижчий рівень на якому можуть встановлюватися ціни, в той час, коли сприйняття споживачем, цінності продукту визначає найвищий рівень на якому можемо встановлювати ціну. Тому, психологія споживача та чутливість на ціну різних ринкових сегментів є також критеріями для визначення ціни проживання або харчування сільського типу.

39

V.3. Цінові стратегії для підприємств сільського туризму

Цінова стратегія внесла свій внесок у реалізації завдань підприємства (прибутки, завоювання ринку, імідж і т. д.) і брала до уваги тип туристичного продукту, який продається, існуючу конкуренцію та в загальному фактори, які визначають встановлення ціни.

Вироблення цінової стратегії підприємства є дуже важливим завданням, яке повинні реалізувати ті, хто відповідає за продаж сільського туризму, відповідаючи завданням підприємств або локацій, звичайно, ринковим вимогам та показуючи гнучкість, щоб адаптуватися середовищу.

Визначення цін обумовлене багатьма факторами, як наприклад ринок та конкурентність, завдання підприємства, співвідносини з іншими торгівельними інструментами, витратами, життєва довготривалість продукту(сільський туризм знаходиться на стадії розвитку у певних місцях, як у інших лише почався його продаж) та взаємозалежності попиту продуктів (у сільському туризмі, певна зона, яка має лише сільські локації, але не має підприємства, які пропонують відновлюючи діяльності які можуть запропонувати продуктів, може не отримати позитивну відповідь з сторони споживачів, якщ0о їм не пропонується нічого, чим вони могли б занятися у вільний час а лише сільську локацію).

Цінові стратегії можуть бути різними, хоча деякі з них переважно бажані у сільському туризмі. Використані стратегії є:

- Диференційовані стратегії;- Конкурентноздатні стратегії;- Стратегії психологічних цін;- Цінові стратегії для рядів продуктів;- Стратегії для нових продуктів.

V.3.1. Стратегії дифериційованих цінДана стратегія намагається експлуатувати неоднорідність споживачів, з метою продати

один і той самий продукт, при різних цінах, в залежності від характеристик споживачів.Диференційовані стратегії передбачають дискримінацію цін. Встановлюється різна ціна в

залежності від економічної здатності(деякі локації сільського туристизму мають вищу ціну для сегменту підприємств, яким продають проживання від понеділка до четверга), соціально-демографічні характеристики (локації сільського туризму Бальнеарських островів мають вищу ціну ніж середньо національний рівень, оскільки основними їхніми покупцями є німецькі туристи, які мають більшу купівельну спроможність) та цінова чутливість різних ринкових сегментів (підприємства які пропонують екстремальний туризм коригують сильно свої ціни, оскільки велика частина ринку є молодим сегментом, який є дуже чутливий до ціни). З другої сторони, у секторі послуг може появитися тимчасова дискримінація або через типу послуги:

- Тимчасова дискримінація. Полягає у встановлення різних цін, в залежності від моменту коли надається послуга;

- Дискримінація через тип послуги. Полягає у надання послуг при різних цінах, без того, щоб існував зв’язок між інкасованою ціною та характеристиками наданої послуги. Наприклад, у багатьох локація сільського туризму додаткові послуги які надаються у локації напів люкс не оправдовують різницю ціни у порівнянні з стандартним тарифом.

Коли підприємство або місце призначення використовує диференційовані ціни, може зробити це використовуючи фіксовані або коливаючі ціни, скидки на куплену кількість, акції, знижки для другого ринку.

a) Фіксовані та коливаючи ціниНормально, підприємства сільського туризму пропонують фіксованих цін, які є

однаковими для всіх клієнтів. Безумовно, у певних випадках існує велика гнучкість під час встановлення кількості послуг. Це відбувається у тому випадку коли встановлюється ціна для груп або коли одна локація орендується вповністю а не окремими кімнатами, коли клієнт може дійти до згоди з власником, орендуючи цлий будинок.

40

б) Скидки в залежності від обсягу покупкиСкидка на обсяг це знижка від одиниці ціни, яка пропонується покупцю якогось продукту

який купляє більшу кількість ніж нормальна. Знижка може стимулювати споживання послуг з сезонними коливаннями попиту, так як наприклад буває у туризмі.. Запропонувати нижчі ціни для реалізації купівельного обсягу або, щоб компенсувати відданість постійних клієнтів є типовими прикладами знижок.

У сільському туризмі використовуються знижки особливо для продажу проживання в кінці тижня, ціни кімнат будучи нижчими, якщо бронюються п’ятничні та суботні ночі а не лише суботні ночі. Також, існують пропозиції з боку підприємств, які пропонують відновлюючі заходи де, якщо забронювати два заходи, робиться знижка.

в) Спорадичні знижки або акціїСпорадичні знижки надаються у визначених періодах або місцях, без того, щоб покупець

мав попередні відомості стосовно часу, коли відбудеться знижка. Тому, не вважаються акціями різні тарифи які практикуються у розгарі сезону або у несезоні які пропонуються у сільському туризмі, і з якими можливі споживачі фаміліаризовані.

Метою спорадичних знижок є притягування нових клієнтів, які не пробували б продукт, якби не існувала акція.

Акції можуть полягати прямих знижках над ціною, у наданні великої кількості продукту при однаковій ціні або у наданні додаткової послуги або інших доповнюючи продуктів.

г) Періодичні знижкиНа відміності від акцій, здійснення періодичних знижок є добре відомими попередньо для

споживача. У туристичному секторі практикується пропонувати періодичних цінових знижок, як наприклад несезонні знижки тарифів.

У сільському туризмі, несе зон не співпадає з сонячним та пляжним несозоном, оскільки для багатьох сільських локацій піковий сезон є весною та восени а не літом.

Метою даних знижок є приваблювання клієнтів завдяки особливої гнучкості попиту. Ті, які купляють у нормальному періоді, як наприклад у уікендах, путівки у локаціях, які розміщені на радіусі 200 км від великих міст готові платити вищу ціну, а скидки здійснюються для тих осіб, які із-за їхньої чутливості до ціни, будуть вимагати продукт у інших періодах.

д) Знижки для другого ринкуЗнижки для другого ринку являють собою цінові знижки, які не впливають на сумарність

споживачів, так як акції або знижки, а лише тих, які виконують певних умов. Дані споживачі складають те, що називається другим ринком.

Скидки для другого ринку передбачають цінову дискримінацію в залежності від демографічних, соціально-економічних або іншого типу характеристик споживачів.

У сільському туризмі практикується використовувати скидки для другого ринку готелів, кемпінгів та підприємств екстремального туризму, які пропонують різні ціни для груп або колег (соціально-економічних характеристик). Також, етнографічні музеї з різних сільських населених пунктів пропонують різні тарифи, в залежності від вікової категорії клієнтів, надаючись один тариф для молоді або скидку для дітей (вікові демографічні характеристики).

V.3.2. Конкуренті стратегіїЦіни встановлюються намагаючись скористатися можливими випадками конкурентності,

встановлюючи рівні, вищі або нижчі ціни, в залежності від прибутків, які отримуються.У випадку великої конкурентності та подібних продуктів, звичайною стратегією є

встановлення подібної ціни до цін інших конкурентів.V.3.3. Стратегії психологічних цін

Психологічні ціни базуються на способі у якому ринок встановлює узагальнення цін та на їхню асоціацію з характеристиками та атрибутами продукту, асоціація яку робить споживач.

Підвищена ціна взагалі, асоціюється з продуктом або послугою високої якості. У сільському туризмі, підприємство, яке бажає збільшити престиж своїх продуктів, буде повинна встановлювати підвищені ціни. Дана стратегія цін престижу є ефективною тоді коли споживач сприймає якимось чином вищість тих продуктів.

41

Дана вищість відзнаходиться у випадку локацій сільського туризму або ресторанів у локалізації (один замок, одна відновлена садиба, один палац або приміщення з гарними краєвидами), у типи клієнтів які потребують продукт (клієнти певного економічного та соціального рівня надають імідж локації) або у школі з якої походять ті, які працюють у ресторані.

Приділяючи увагу психології споживача, ціна продукту може бути встановлена в залежності від вартості, яка сприймається споживачами або бенефіціантами. Ціна, згідно з вартістю, яка стягується, не бере до уваги складові частини продукту, а вартості, які надають споживачі задоволенню бути поселеними у певній локації, харчуватися у певному ресторані або здійснити якусь діяльність на відкритому повітрі.

V.3.4. Цінові стратегії для ряду продуктівТоді, коли будується цінова стратегія для ряду продуктів потрібно брати до уваги її

глобальний прибуток та не лише прибутки одного з продуктів які утворюють його. Окрім цього, потрібно брати до уваги відношення між попитами для певних продуктів.

Коли йде мова про встановлення ціни для продуктів ряду, які є додатковим, яке наприклад проживання, підтримання або інша додаткова діяльність, можна встановити ціну пакету, яка є нижчою ніж сума цін часткових складових. Дана стратегія використовується переважною більшістю кількості локацій сільського туризму, які включають сніданок або інші продукти у ціні двомісного номеру і, також використовуєься підприємствами з відпочинковими діяльностями, які включають пакет харчування для реалізації заходів, які тривають цілий день або необхідне спорядження для реалізації діяльності у ціні, яку клієнт сплачує за послуги.

Стосовно деяких корчм, коли надаються послуги групам або колегам, представляється ціна на повний пансіон, включаючи проживання плюс сніданок, обід та вечеря.

У певних випадках, додаткові продукти є абсолютно необхідними для використання основного продукту, як випивка на обідній стіл, купальна білизна при спуску у каньонах, підходяще спорядження для походів або ПДВ, яке повинно бути включеним у рахунку кожної локації сільського туризму. У таких випадках мова йде про встановлення цін для «прив’язаних продуктів».

У всій цій стратегії для рядів продуктів припускалося, що ціни різних компонентів послуг є різними. Однак, можливо встановлювати низькі ціни для всіх наданих послуг. У сільському туризмі будуть присутніми продукти, які міняються в залежності від сезону або типу заброньованої кімнати, і. т. д., підтримуючи єдиної ціни протягом всіх сезонів або для всіх кімнат будинку або сільського готелю.

V.3.5. Стратегії для нових продуктівКоли один продукт знаходиться на перших стадіях життєвого циклу, можливе

встановлювати дві альтернативні цінові стратегії: стратегія «збирання вершків» та проникаюча стратегія. Перша стратегія передбачає встановлення завищеної ціни на початку, разом з великою інвестицією, яка просувається, щоб притягувати вершки ринку, опускаючи поступово ціни пізніше, щоб таким чином заполонити нові сегменти ринку, які є більш чутливими до цін. Друга стратегія передбачає встановлення низьких цін, з самого початку запускання продукту, щоб отримати, якомога швидше, найбільше проникнення на ринку.

Стратегія проникання є тією, яку використовують багато підприємств як акції при запуску або відкриття, особливо у сільських локаціях.

Вправа № 10.В рамках туристичного села запропонуйте наступні туристичні послуги:

- проживання 60 RON (румунських нових леїв)- сніданок 5 RON- обід 12 RON- вечеря 7 RON

42

- відвідування пейзажистського будинку села 3 RON - прогулянка возом 10 RON- триденний курс збору та використання лікарських рослин 50 RON- дегустація вин 7 RON- представлення традиційних майстерностей (гончарство, плетення кошиків) 10 RON- екскурсія велосипедом до замку, який знаходиться на околиці села 5 RON- спектакль місцевих пісень та народних танців 6 RON

Складіть 3 пропозиції туристичних пакетів з даних послуг використовуючи по одній з вище обговорених цінових стратегій, для кожної пропозиції.

43

Розділ VI Стратегії поширення. Як можна дійти до потенційних клієнтів?

VI.1. Функція поширення у туристичному секторіТуристична пропозиція повинна адаптуватися вимогам попиту, але повинна брати до уваги факт, що дана не складається лише з природніх ресурсів, а і з цілої сукупності локацій, рекреаційних структур, з природних, культурних та архітектурних ресурсів, які існують у зонах з переважно сільськогосподарською економікою.

Перші аспекти, яких потрібно враховувати є потреби споживачів, які вимагають інший спосіб життя та інші умови, новий туризм, канікули більш персоналізовані, пізнання традиційної культури та збільшена можливість насолоджуватися природою. Дані попити повинні бути задоволені і для цього потрібно реалізувати планування, яке мають виділити сильні та слабкі сторони ринку, потім ряд об’єктивів, які намагаються гармонізувати навколишнє середовище, місцева громада та відвідувач (пропозиція/попит). Пізніше буде утворюватися маркетингова стратегія.

Попередньо згадувалося, щор продукт складається з послуг. Одним з основних послуг є поселення, але туристу не все одно чи буде ночувати у одній сільській хаті або у іншій; одночасно на нього будуть впливати додатковими послугами, як наприклад кімнатний сервіс, ресторан, пропозиція заходів і т. д. дані останні послуги і є тими, хто визначають вибір та є тими на яких базується пропозиція сільського туризму для того, щоб його продукти були привабливими.

Ті хто пропонує сільський туризм мають бути свідомими що природа, пейзаж, спокій є тими елементами, які приваблюють міське населення, але ці елементи не є достатніми для того, щоб утримувати його.

Сільський продукт складається з основних благ (коли турист йде у сільську зону шукає благо спілкування з природою або втекти від щоденності, відпочити або шукає зміну рутинності і т. д.), з відчутних речей (спосіб у якому основні блага перетворюються фізично: відкриті простори, послуги і т. д.) та покращений продукт, який є повною пропозицією продукту (бенефіцій якого отримує турист може бути змінений через індикатори, брошурки, інформаційні бюро і т. д., збільшуючи задоволення туриста).

Цінний елемент відіграє важливу роль у продажі та здійснені прибутковою пропозицію сільського туризму на довготривалий період часу. Ціна порвинна адаптуватися до потреб ринку до якої направляється пропозиція і повинна брати до уваги в загальному, встановлення туристичних тарифів, в залежності від пори року, уікенду, вихідні дні або особливих випадків, груп або спеціальних замовлень.

Раз, продукт був визначений, а ціна встановлена, туристичний продукт повинен дійти до ринку і оголошувати про своє існування. На рівні туристичного маркетингу, ці два елементи (поширення та комунікація) є дуже тісно пов’язаними.

Однією з найбільш вживаних способів поширення є прямий продаж, через Центрів Бронювання, які полегшують роботу підприємця та клієнта. Створення Центру Бронювання на територіальному, регіональному або автономному рівні, який об’єднав б підприємців з околиць, передбачає отримання більш ефективного продажу, що зменшує вартість та сприяє купівлі для клієнта який, простим телефонним дзвінком, може отримати інформації та бронювати проживання, яке його цікавить.

Як правило, Центр Бронювання має за завдання розробку брошурок та продаж продуктів сільського туризму з своєї площі діяльності, як безпосередньо, так і через посередників.

Центри Бронювання являють собою зв’язок між виробниками та споживачем, тому повинні надати клієнту всі інформації, яких він вимагає, стосовно кожного продукту (характеристики локації, тарифи, конкретна інформація стосовно діяльностей, корисні поради і т. д.). Як висновок, можна сказати, що увага до клієнта повинна бути бездоганною, прийняття на роботу адекватного персоналу, який має займатися клієнтами має максимальну важливість.

44

Вправа № 11. Внесіть у наступній таблиці постачальників туристичних послуг у вашому мікрорегіоні.

Постачальник Запропоновані послуги

Вправа № 12.Аналіз SWOT успішного функціонування Центру Бронювання (Сильні сторони/Слабкі сторони/Своєчасності/Ризики)Якими є сильні сторони, які б могли сприяти успішному функціонуванню Центру Бронювання у вашому регіоні?

Якими є слабкі сторони регіону, які б могли визначати складне функціонування Центру Бронювання?

Чи могло б щось статися, що може становити своєчасністю для успішного функціонування Центру Бронювання?

Що могло б ставити під загрозу успішне функціонування Центру Бронювання?

Існують дуже різноманітні способи комунікації для продукту сільського туризму, як наприклад брошурки (інструменти продажу, з однієї сторони) та ярмарки, окрім путівників сільських локацій та спеціалізованих журналів у сільському, екологічному та екстремального туризму і т. д.

Вищезгадані інструменти комунікації повинні викликати зацікавленість, захоплювати публіку, прикладати зусилля щоб передати зв’язне повідомлення. Але не ставляться проблеми щоб переконати сприймачів повідомлень купувати продукт, а спробувалося викликати зміну ставлення до природних або культурних ресурсів.

Наступна таблиця намагається встановлювати основні інструменти комунікації та поширення сільського туризму на сьогоднішній день.

Інструменти комунікації/поширенняПросування на ринку

8. Pull: реклама (в загальному фінансуються громадськими органами)9. Push:

- Реклама на місці продажу (туристичні бюро, туристичні агентства та агентства сільських локацій):

Видання; Загальні каталоги місця призначення - підприємство; Каталоги продуктів; Розгорнуті брошури; Карти, плани та маршрути; Туристичні путівники; Видання для професіоналів; Колекція преси; Туристичні брошурки.

- Зв’язки з громадськістю.- Туристичні ярмарки

Як і у будь-якому іншому типу підприємництва, поширення у туристичному секторі може бути визначеною дуже просто, як зв’язок між виробником та споживачем.

Згідно з оптикою маркетингу як промоційна функція, об’єктивом поширення буде наданий у розпорядженні споживача, у тій кількості, яку він вимагає, своєчасно та у тому місці де він хоче

45

придбати його, включачи в у той же час реалізацію сукупності діяльностей, як наприклад інформування, просування та представлення продукту на місці продажу, з метою стимулювання його придбання.

Основною функцією поширення, як інструмент туристичного маркетингу є посприяти доступу потенційного споживача до інформацій стосовно послуг або запропоноване місцепризначення (доступ до інформації а не до самого продукту) та посприяти певним чином у здійснення попереднього бронвання.

У випадку поширення туристичних продуктів та послуг, не пропонується фізична мобільність продукту, а споживач є тим, хто пересуається до локації, яка надана у розпорядженні пропонувачем. Доступність продукту або місцепризначення, підрозумічи під цим більша або менша легкість з якою відвідувач може доступитися до запропонованих послуг, збільшує або зменшує кількість альтернатив стосовно каналів поширення, які можуть бути використані. Наприклад, на островах Майорка відбулося протягом останніх років значне зростання пропозиції сільського туризму під виглядом малих готелів сімейного характеру або помешкань для проведення канікул. Більшість туристів, які поселяються у даних локаціях подорожують як правило самостійно, не купляючи туристичних пакетів, які продаються тур-операторами. Попит для даних продуктів існувала, але не могла бути ралізована до 90-х років, із-за зростання доступності місцепризначення, яке пояснюється через можливості інформування над пропозицією сільського туризму, через посередництво туристичних путівників, спеціалізованих дурналів, центрів бронювання та можливості, яких надав Інтернет власникам малих локацій проникати на ширшому ринку навіть на міжнародному і даного ринку, інформуватися та здійснити бронювання через мережу. Тому тур-оператор перестав бути єдиною альтернативою ралізабельного поширення, включаючи пряме поширення, які розширили доступ до послуг та місцепризначень, які раніше продавалися з важкістюю.

Поширення, з точки зору маркетингу, залучає використання часу, місця, ситуації та власності. Різні аспекти, які впливають поширення коливаються як важливість, у залежності від туристичного продукту який аналізується.

Корисність концепції час стосується можливості споживача надати блага та послуги, в той момент, коли він вирішить придбати їх – дана концепція створює у туристичному секторі дві проблеми. З однієї сторони, мова йде про наслідок, який залучення перед великих коливань попиту та обмежені здатності пропозиції та з другої сторони, неможливість відкладання туристичних продуктів.

Корисність концепції місце буде вносити свій внесок у локалізації продуктів у найбільш адекватному розміщенні цільового ринку на який направлений. У туристичному секторі, оскільки географічне відділення між місцем використання продуктів та споживачів, даний фактор набирає особливу важливість, сприяючи можливості пізнання та замовлення туристичних продуктів у рідному місці туриста.

Корисність концепції ситуація стосується сукупності матеріальних перетворень які направлені на представленя благ та послуг для купівлі та/або споживання, як наприклад підготовкаб створення асортиментів і т. д. Туристична індустрія має важливі специфікації, які пов’язані з даною корисністю. У більшості випадків, споживач буде вимагати сукупність додаткових продуктів, транспорт, проживання, харчування, культурні та дозвільні заходи, які в принципі, є вироблені підприємствами і/або різні інституції, особливо тоді, коли ссилається на пропозицію сільського туризму.

І накінець, через поширення продукту і/або права на його використання вносить свій внесок концепція власності. У випадку туризму не існує фізична власність продукту, але у певних випадках, вимагається власність документів, які сприяють право на її використання. У випадку сільського туризму, як і у багатьох випадках, бронювання здійснюється безпосередньо, документи про банківський перерахунок коштів або повідомлення електронною поштою, яке підтверджує бронювання з боку локації являють собою документами, які зазначають право на використання продукту у майбутньому.

Створення вищеописаних корисностей буде залежати як від типу проданого туристичного продукту, так і від типу клієнта, які вимагають його. Таким чином, туристи які приїжджають для відпочинку мають різноманітних альтернатив і більшу гнучкість у порівнянні з туристами, які займаються бізнесом, тому вимагається різна стратегія поширення. Окрім цього, турист який

46

приїжджає для відпочинку, є дуже чутливим до ціни (висока гнучкість попиту по відношенню до ціни).

Також, існують різниці між місцевими туристами та іноземними у моменті обирання каналів поширення для купівлі туристичних продуктів. В нормальних умовах, місцеві туристи роблять свої бронювання безпосередньо і використовують власний транспорт, в той час, коли на міжнародних туристів сильно впливають посередники.

На даний момент утворюєть зміна профілю споживача туристичних послуг, яка включає зміну наданих переваг, ставлень та цінностей, яка буде обумовлювати його рішення про придбання. Також, дані зміни впливають на каналах поширення, тому необхідно знати цінності, які є визначними для споживачів та їхній вплив на ланцюгу поширення, особливо цінностей, які пов’язані з розширенням концепції якості у загальному досвіді купівлі (швидкість, рівень інформування, зручність, безпечність у користуванні, безпека, консультування). Аспекти, як безпека та консультуваня можуть бути надані адекватно туристичними агентствами, товариствами або центрами бронювання. Якщо мова йде про аспеуктів швидкості, інформаційний рівень та рівень зручності, дані будуть покриті з великою ефективністю Інтернетом для певного типу споживача.

VI.2. Основні канали поширення у сільському туризміКоли вивчається інструмент поширення у секторі послуг, потрібно врахувати, що продукти

повинні продаватися щодня і що нездійснений продаж не відновиться ніколи.З другої сторони, у випадку таких бізнесів, як ресторани, сільські будинки, пропозиція

відпочинку або туристичні бюро, розміщення локації є найбільш важливою, оскільки пункт продажу є пунктом надання послуги. Більшість локацій сільського туризму знаходяться дуже близько до цікавих природних місцевостей або до якогось села, яке виділяється своєю культурною пропозицією або через народну архітектуру.

Так, як згадувалося у попередньому пункті, канали поширення туристичного сектору не тільки виконують посередницьку роботу між постачальником та клієнтом, але і є , також порадниками подорожуючим. Окрім того, впливають на цін, у наш час канали пош8ирення підтримують і дозволяють відрізнення туристичних призначень, надаючи їм цінності та вносять свій внесок у покращенні глобального образу та проекції такого образу, який мав би сильний вплив.

І на кінець, у туристичному секторі відношення між поширенням та та комунікації сильно виділяються. Конкретніше, потрібно було б виділити аспекти, на яких впливає це відношення у продажі сільського туризму:

- Маючи на увазі сам факт, що туристичні послуги являють собою продуктами та споживаються у різних місцях від місця покупки, інформативні буклети туристичних постачальників перетворюються у певній мірі у замінників власне самих продуктів, перед потенційного туриста. У випадку сільського туризму, дану роль туристичного постачальника беруть на себе, в основному, туристичні бюро з основних населених пунктів, які пропонують сільський туризм, де виставлені брошурки з сільськими готелями та хатами, підприємствами, які пропонують відпочинкові, культурні заходи, маршрути, ресторани і т. д.;

- Недоторканість туристичних продуктів та відсутність знань із-за географічної відстані створюють умови для того, щоб і комунікації через посередників мала сильний вплив над поведінкою туриста. У випадку сільського туризму, є важливою інформація, яка передається через туристичні агентства, центрів бронювання та в тому числі телефонні розмови, які виконуються безпосередньо до локацій, інформації та пропозиції, яких надають їхні власники про те, що можуть робити або бачити у регіоні, характеристики локації або способи доступності.

Сільський туризм, це концепція яка була взята до уваги відносно недавно у стратегії продажів туристичних операторів. Основною незручністю, яка виникає у моменті пропонування даного типу надання послуг є мобілізація локації. Оператори не привикли обробляти проблему

47

поселення у сільських регіонах, а лише всередині класичної системи готелів, оскільки стикаються з двома основними проблемами:

- Потрібно мобілізувати мінімальний об’єм проживання, який б оправдовував внесення пропозиції у каталог;

- Повинен гарантувати певні нормативи поселення які відповідають з специфікацією каталогу. Це є причиною через яку класичні туристичні оператори надають перевагу працювати з готельною системою, з-амість того, щоб працювати з розкиданими сільськими локаціями, які не систематизовані за зірко вістю або іншими варіантами, що утруднюює їхнє поширення.

У випадку агентств подорожей помічається, так само, мало ініціатив поширення сільського туризму. Агенства подорожей становлять, без сумніву, визначний елемент у поширення туристичних систем, діючи, як посередники, виробники та радники, незважаючи на те, що не включаються дуже сильно у поширенні сільського туризму.

У порівнянні з різноманітністю існуючих туристичних продуктів, є мало туристичних агентів, які мали силу досліджувати різноманітні пропозиції тур-операторів, які шукають можливість наблизити споживача до екологічних та культурних ресурсів. На сьогоднішній день існують спеціалізовані агентства подорожей, які спеціалізовані у екстремальному туризмі, сільському туризмі або екологічному туризмі, хоча й їхнє розширення, як канал поширення є все меншим.

На моменті визначення стратегій поширення, підприємства сільського туризму могли вибирати між прямим поширенням та непрямим. У пропозиції сільського туризму вибиралося, в основному, пряме поширення, без використання агентсв подорожей або тур-операторів.

Пряме поширення використовується, у більшості випадків, для продажу сільського туризму, у якому той хо надає туристичні послуги, через свої ресурси, бере на себе різні функції поширення. За Міддетон (1994), існують три ситуації прямого поширення у туристичному секторі:

- Пряме поширення, яке базується на контактування продуктів прямо на місці наданя послуги. Це типова ситуація у ресторанах та у відпочинковій пропозиції сільського туризму, хоча й у малій мірі у сільських хатах або сільських готелях;

- Пряме поширення, яке базується на контактування продуктів у рідних місцях клієнта. Дана ситуація охоплює, придбання туристичної послуги через Інтернет, використання телефону, факсу, електронної пошти або центрів бронювання. Даний випадок є найбільш звичним у поширення поселення у сільському туризмі, у яких бронювання не відбуваються через посередників;

- Пряме поширення, яке базується на купівлю продуктів у бюро, які належать тим, хто надає послуги. Даний варіант появляється у сільському туризмі у випадку центрів бронювання або підприємствах екстремального туризму, які мають бюро відкриті для громадськості.

Готелі, сільські будинки або підприємства, які надають відпочинкові заходи можуть діяти як поширювачі власних продуктів та послуг або як поширювачі асоціацій, до яких вони належать. Локації та пропозиція харчування та відпочинок використовують центри бронювання, як основні інструменти прямого поширення, які є власністю товариств сільського туризму або громадських органів, товариства та нові технології інформування.

Туристичні бюро, коли отримують заяву на надання інформацій стосовно сільського туризму, не виконують функцію центру бронювання, а виконують функцію простого посередника між виробниками та споживачами, посилаючи інформацію поштою або факсом, про локації, місце де вони розміщені, їхні ціни і т.д. Після цього, споживачу надається можливість контактувати безпосередньо з власниками сільських будинків, з ресторанами, відпочин6ковими підприємствами і т.д.

Як правило, центр бронювання має за обов’язок виготовлення буклетів та продаж продуктів сільського туризму у площі своєї діяльності, як прямо, так і за допомогою посередників. Центри бронювання є елементами каналів поширення, які є найближчими до виробника готельних продуктів та підприємств які забезпечують відпочинкові заходи. Їхніми основними послугами полягають у наданні невідкладної інформації стосовно доступних ринків, детальне знання характеристик даних продуктів та сприянню здійсненню відповідних бронювань.

48

Однією з основних стратегій наближення споживача, і, відповідно поширення є явище об’єднання, яке сприяє поширенню сільської пропозиції, маючи на увазі що вимагає постійно діючого контакту між тими хто пропонує послуг, і коли один з будинків вже не має вільних місць, даний пропонує споживачу інформації стосовно інших і, таким чином, сприяє контакту між попит та пропозицію.

Іншою системою прямого поширення є використання новітніх технологій інформування. Різні підприємства сільського туризму використовують даний тип каналів поширення для того, щоб увійти у контакт з ринком, завдяки своїми веб-сторінкам, надаючи можливість здійснення бронювань прямо через інформатичну мережу.

49

VI.3. Виразні аспекти каналів поширення у сільському туризміПісля аналізу різних каналів прямого поширення, які використовуються у сільському

туризмі для поширення своїх продуктів та беручи до уваги низьку важливість непрямого поширення, можна зробити наступні висновки стосовно даної теми:

- Щоб розвинути якісний сільський туризм, який має бути спрямованим публіки, яка знаходиться далеко від місць призначення, як альтернативою масового туризму, об’єднання туристичних постачальників є життєво необхідною і має за мету збагачення пакету послуг які надаються.

- Град включення та участі традиційних каналів у продажі сільського туризму повинні мінятися, якщо бажаємо обганяти сезонну поведінку внутрішнього попиту.

- Новітні технології, а конкретніше, Інтернету, покращують необхідну координацію між туристичними постачальниками, так і їхні стосунки з членами традиційного каналу, збільшуючи їхню ефективність та продуктивність, у мірі у якій роблять можливим спільними адмініструванням інформації та покращення їхньої якості.

- Нові канали прямого продажу роблять можливим зустріч між попитом та пропозицією послуг.

У продажі сільського туризму, Інтернет використовується споживачем не тільки, як канал інформування, а і як спосіб покупки послуги.

Вправа № 13. Ви створили Центр Бронювання у вашому селі/районі/мікро регіоні. Знаючи постачальників туристичних послуг, їхні пропозиції, пасивні та активні ресурси у зоні, представте головні інформації, які пов’язані з сільським туризмом у зоні.

50

Розділ VII Туристичне просування

VII.1. Комунікації у сільському туризмі

Туристичне просування являє собою процес комунікації туристичної пропозиції та попитом зв’язку між туристичними продуктами та їхніми потенційними споживачами використовуючи специфічні засоби, як наприклад: реклама, оголошення, громадські зв’язки, спонсорність і т.д.

Промоційні акції орієнтовані на підтриманняклієнтів та здійснення їх постійними клієнтами фірми, притягнення потенційних клієнтів, які ще не стали споживачами туристичних продуктів, притягнення клєнтів конкурентних фірм та інформувати та виховати тих осіб, які ставилися насторожі стосовно певних видів відпочинку, щоб перетворити їх у потенційних клієнтів..

Промоційна політика є складовою частиною маркетингової стратегії туристичної фірми.Просування у туризмі становить цілий комплекс, діючи на багаточисельних рівнях над

потенційними споживачами, а саме:1. Інформативна комунікація відіграє роль привернути увагу потенційним клієнтам стосовно

існування певних туристичних продуктів, стосовно туристичних фірм, постачальників(розповсюджувачів) і т.д.

Комплексна роль комункації походить з специфічності туристичного продукту, який є інтегрованим та нематеріальним. Через промоційні акції реалізується дотичність туристичних продуктів, створюється образ продукту та фірми, яка сприяє сприйняття та розуміння туристичної пропозиції клієнтами та викликає довіру у туристичну фірму.

Промоційні зусилля вповністю оправдовуються і завдяки факту, що туритстична продукція розгортається на місцевому плані, у певних зонах, продукт все-таки адресований зональним, найціональним та міжнародним туристам, які знаходяться на великих відстанях. Якщо туристичний продукт невідомий споживачам не буде мати ринкового успіху і не буде продаватися, незалежно від його якісних характеристик.

Еволюція способу інформування, завдяки розширення використання Інтернету, створив нові можливості інформування та комунікації з потенційними клієнтами фірмам, які задіяні у туристичних діяльностях.

Веб-сторінки, які були відкриті в Інтернеті надають комплексні інформації стосовно вже існуючих туристичних продуктів на світовому рівні, стосовно фірм-виробників, розповсюджувачів, цін та практикованих тарифів, спосіб прдажу, систему оплати і т. д.

Сучасне використання Інтернету привело до створення світових мереж роповсюдження послуг. Дані мережі світового масштабу, використовуючи інформаційну технологію накопичення, оброблення та трансфер інформацій, були ініційовані авіакомпаніями та розширилися на рівні цілої планети, пропонуючи потенційним клієнтам пропозицій, які відповідають складовим частинам туристичного продукту: транспорт, проживання, оренда автомобілів, розважальні можливості, круїзи і т. д.

Також готельні ряди та транспортні фірми створили собі власні промоційних сайтів та інформаційних систем бронювання, дозволяючи прямий автоматизований доступ до інформацій стосовно туристичних пропозицій, наявних місць, практикованих цін, способів бронювання та елктронний переказ вартості послуг.

Перегляд способу інформування споживачів завдяки поточного використання Інтернету не виключили інших способів комунікації, і можна говорити про міксований сосіб комункації, який

51

об’єднює всі способи просування, які використовуються туристичними фірмами, так як представлено у нижченаведеній таблиці:

Комунікаційний мікс використаний у туристичному просуваннюСпособи комунікації Цільове населення1. Інтернет Фактичні та потенційні клієнти;

Не-клієнти;Професійні організації;Розповсюджувачі;Туристичні фірми;Продажні потужності;

2. Реклама Велика аудиторія споживачів або неспоживачів туристичних продуктів;Професійні організації;Посередницькі фірми, розповсюджувачі, агенти продажів т.і.

3. Просування продажів Споживачі;Розповсюджувачі;Продажні потужності.

4. Зв’язки з громадськістю Внутрішня аудиторія, а саме: персонал туристичних фірм, продажні сили, розповсюджувачі, співпрацюючі;Зовнішня аудиторія а саме: велика аудиторія, клієнти, фірми зовнішнього середовища, розповсюджувачі, траспортні фірми, банки, страхові компанії, охоронні фірми, товариства захисту прав споживачів і т. д.

5. Продажні потужності Потенційні клієнти6. Прямий маркетинг Широка аудиторія за допомогою електронної пошти, пошти,

телефону, факсу, телемаркетинг. 7. Просування через торгову марку фірми, логотипи або рекламні слогани

Велика аудиторія; Розповсюджувачі;

8. Спонсорство Спортсменів;Художніх ансамблів;Дітей та молоді;Осіб з дефаворизованих соціальних верств;Інвалідів;Осіб третього віку

9. Туристичні салони, ярмарки, виставки

Широка аудиторія фактичних та потенційних споживачів;Професіоналів у туризмі;Розповсюджувачам.

52

Вправа 14. Мозкова атака: як доходимо до інфоримацій, які пов’язані з туристичними продуктами?

Інформації, яких поширює туристична фірма через різні способи комунікації повинні бути правильним та дотриматися „принципу трьох правил: безперервність – конвергентність – координація”

Інформації, яких фірма передає споживачам повинні бути реалістичними, не переоцінювати туристичні послуги та створити споживачам ілюзію придбання продукту кращого ніж той, за якого фактично було оплачено через ціну, щоб могло зашкодити престижу фірми.

Споживачі сприймають інформації з багатьох джерел: комерційних та некомерційних, особисто та не особисто, яких співставляють, щоб сформувати собі кінцеве враження над місцем призначення для відпустки і прийняти рішення про придбання.

У таблиці представлені основні джерела інформування , які використовуються споживачем.

Джерела інформації Особисто Не безпосередньо(mass-media)

Комерційні- туристичних агенств;- тур-операторів;- персоналу центрів туристичного інформування.

- реклами;- буклети;- відео;- телетекст.

Некомерційні- друзів;- родичів;- викладачів;- груп споживачів

- туристичних передач;- газет (туристичних журналів)- туристичних путівників;- фільмів.

Маркетинговий персонал туристичних фірм намагаються вияснити, які джерела інформування можуть впливати на споживачів, у прийнятті рішення про придбання туристичних послуг, яких можна було б використовувати якомога з більшою користю для фірми, яку представляють.

Стосовно цього у спеціалізованій літературі згадуються ті, хто формує погляд, лідери поглядів, та ті, хто їх рекомендує.

Формуючі поглядів це відомі особи, групи осіб або туристичні агенти з відомим ім’ям на туристичному ринку, які виражаючи своє задоволення від обирання певного туристичного місцепризначення мають можливість впливати на потенційних клієнтах.

Лідери поглядів це особи з тієї ж соціальної категорії що і ті, на яких впливають (колеги, друзі), і вважаються як особи, яким можна довіряти які мають досвід у споживанні відповідних туристичних послуг.

Туристичний попит, також попадає під сильний вплив суспільних концепцій, які пов’язані з проведенням вільного часу, виховання дітей та молоді через навчальних екскурсій, практикування спорту під відкритим небом, екологічного туризму, культурного туризму та охорона природнього середовища, соціалізація дітей через проведення канікул у шкільних таборах і т.д. За бажанням соціальної участі, приєднатися до життя форми організації до якої належать, деякі групи осіб (діти, молодь, старші особи) придбають пакети туристичних послуг при простій рекомендації викладачів або лікарів.

Дані особи, які рекомендують певний відпочинок, яких називають приписуючими відіграють визначальну роль у туристичній комунікації та у придбанні туристичних продуктів.

2. Афективна комунікація відіграє роль пробуджувати інтерес та емоції клієнта, спонукаючи прийняття рішення про придбання. Завдання просуваня інформувати клієнтів стосовно існування та якісні характеристики туристичних продуктів не є достатньою. Беручи до уваги постіну еволюцію туристичних продуктів, рівень конкуренції та мотивації споживачів, через промоційні акції намагається скерувати споживачів до тих продуктів, які б могли задовільнити у найбільшій мірі потреби та побажаня і яких він забажав би придбати.

53

Використовуючи такі інструменти, як громадські зв’язки та просування продажів, туристичне просування перевершує інформативну функцію відіграючи активну роль у формуванні туристичних продуктів, вихованні споживачів, рівні цін та встановлення каналів поширення.

3. У поведінковому плані туристичне просування може консолідувати, створити або змінити ставлення та поведінку споживача туристичних продуктів. Таким чином, в залежності від завдань туристичної фірми та прийнятої політики, будь-який неспоживач може бути вихованим, йому можна сформувати смаки та ставлення, йому можуть бути запропоновані альтернативні продукти, щоб стати потенційним клієнтом а потім і фактичним, постійним клієнтом фірми.

VII.2. Завдання просування у туризміЗавдання промоційної політики політики є складовою частиною маркетингових завдань

туристичної фірми.Для передачі певних промоційних повідомлень потрібно фіксувати, як завдання

промоційної політики, яка є складовою частиною маркетингової політики, так і цільове населення або сегмент ринку, якому призначається. Маючи на увазі сезонність туристичного попиту всі ці заходи повинні бути координовані та реалізовані у добре визначених термінах, щоб досягнути очікуваний результат.

Дослідження прикладу:Наприклад, у нашій країні туристична програма „Літораль для всіх”, яка просувалася

Міністерством Туризму має подвійну мету:1. Зменшення недовикористання виробничих можливостей за допомогою

продовження сезонного періоду після 01.09. 2002 року2. Надання певних посприянь особам з середніми доходами, які не можуть

дозволити собі відпочинок на морі у сезонному періоду, вони являють собою цільовим населенням, якій і присвячена програма (учні, пенсіонери, студенти, бюджетники і т.д.) та формувння певної звички, щоб вони відвідували літораль у вересні місяці.

Тобто, маркетингове завдання яке поотрібно досягти є притягнення якомога більшого числа туристів для повного використання можливостей проживання, харчування та появи постійної клієтури.

Завдання промоційної політики Міністерства Туризму були виконані у декількох етапах:

1. Етап інформативної комунікації, у якому через всі способи масового інформування (радіо, телебачення у годинах при максимального прослуховування, пресою і т.д.) були поширені оголошення, які б інформували населення стосовно існування подібних програм.

Цільове населення це аудиторія з скромними доходами.2. Етап афективної комунікації, у якому були передані поступового хвилюючі

картини з пляжом та морськими пейзажами, іграми та конкурсами, які були організовні на літоралі, стосовно корисностей курсу морської геліотерапії, розважальні можливості та кожного разу згадувалися про значні тарифні пільги, яких зможуть отримати туристи через програму „Літораль для всіх”.

3. Етап просування поведінкових реакцій, у яких потенційним туристам доводилося до відома:

Кількість місць (80%) були продані до даного моменту (30.08.2002); Кількість місць, які є доступними для кожного з тих чотирьох серій

програми; До якого числа і де можна придбати путівки на відпочинок програми

„Літораль для всіх”; Вартість квитка та тарифні пільги, які надаються НК „РЗД” для споживачів

даної програми.На стадії інформативної комунікації широкий загал брав до уваги стосовно

існування програми „Літораль для всіх”.

54

На етапі афективної комунікації були передані хвилюючі зображення, з метою пробудження бажання відвідувати літораль.

На етапі просування поведінкових реакцій очікується, що оголошені повідомлення пришвидшать прийняття рішення потенційних споживачів, які ще не наважуються купити туристичний продукт, який ще є доступним, але не на довгий період часу.

Сам факт, що до 30.08.2002 були продані 80% наявних путівок засвідчує, що Міністерство Туризму здійснив ефективну промоційну кампанію, а маркетингове завдання - повне використання здатності поселити – було досягнене.

Вправа 15.Яким чином ви б підготовили стратегію просування культурного туристичного продукту у власному регіоні, використвоуючи ці 3 етапи (інформативна комунікація, афективна комунікація, просування поведінкових реакцій)?

55

VII.3. Форми туристичного просування

Туристичне прсування здійснюється через багато способів комунікації:1. Інтернетом;2. Реклами;3. Зв’язки з громадкістю;4. Потужності продажів;5. Прямий маркетинг;6. Просування через торгову марку;7. Спосорство;8. Ярмарки, професійні виставки та салони.

VII.3.1. Реклама у туризміТуристична реклама являє собою способом масовох

комунікації, яка, через обраний інформативний засіб, звертається певним цільовим групам споживачів, для реалізації промоційних завдань фірми.

Реклама об’єднює всі промоційні діяльності, з комерційним або некомерційним характером, через яких передаються повідомлення стосовно туристичної фірми, прдуктів та послуг яких вона реалізує, марка фірми і здійснюється наступними способами:

Друковані реклами або передані через телебачення чи радіо; Каталогами; Брошурками та буклетами; Друкованими матеріалами, які роздаються поштою; Рекламні щити; Матеріали аудіо-відео; Афіши;Передані повідомлення мають наступні характеристики:

Передаються одночасно, різними шляхами радіо, телебачення, видання, реклами), звертаючись до широкого загалу;

Вони вражаючі (дійсні універсально); Вони непрямі (особи, які їх сприймають не знаходяться у прямому контакті з тими, хто

їх видає); Мають односторнній напрямок, комунікація повідомлення здійснюється від

передавача до осіб, які сприймають, не вимагаючи повідомлення у відповідь.Для реалізації рекламної форми потрібно брати наступні рішення:

1. Що повинен містити повідомлення, яка його тематика;2. Кому він адресований (цільове населення);3. На якій основі (аудіо, відео, друковані видання) буде здійсненне рекламне

повідомлення;4. Коли розпочнеться рекламна кампанія;5. Яким чином буде передаватися повідомлення доспоживача (мас-медія,

афіши, рекламні щити або інші способи);6. Який бюджет необхідний для реалізації даних повідомлень;7. Визначення способів контролю та оцінювання рекламних зусиль.

1. Тематика рекламного повідомлення (зміст) може бути оголошення або слоган, які виразили б чітко, зрозуміло та вповністю завдання рекламної кампанії.Повідомлення повинно бути коротким (лише одна ідея), однозначним, легко зрозуміти та запам’ятовувати та достатньо привабливе щоб привернути увагу аудиторії. Лише особи, які запам’ятовують повідомлення можуть вважатися потенційними клієнтами.Будуть використовуватися ключові слова, підказуючі для ідеї, яка бажається, щоб була запам’ятована.У випадку друкованих повідомлень або якщо бажається просування логотипу марки графічне зображення має велике значення; для повідомлень аудіо-відео важливим є обирання музичного фону, зображення, кольори і т. д.

56

2. Цільове населення, якій адресоване рекламне повідомлення може бути: широкий загал, сучасні клієнти, потенційні клієнти або розповсюджувачі туристичних продуктів. Також, опубліковане повідомлення може бути спрямоване для неспоживачів туристичних продуктів з метою виховання та формування смаків, чи викладачами, чи лікарями у якості приписуючих.Завдання рекламної кампанії визначаються для вирішення кому посилаємо рекламне повідомлення. Таким чином, наприклад, цільове населення буде обиратися різними способами, якщо бажається проведення інфрмативної рекламної кампанії (для просування нового туристичного продукту) або рекламна кампанія консолідації, перетворення фактичних клієнтів на постійних або заохочувальна кампанія для придбання певного продукту (знижки цін, запропонування подарунків).

3. Рекламна підтримка (друковані видання, афіши, радіо, телебачення) буде обиратися в залежності від виділеного бюджету для просування, цільового населення якому направляється повідомлення, існуюча конкуренція на ринку і т.д.Можна використовувати для однієї і тієї ж туристичної фірми або однакового продукту декілька типів реклами, кожний з них, маючи чіткі переваги, так як представлено у нижченаведеній таблиці:

Тип реклами ПриміткиТелебачення Краще сприйняття через візуальних зображень

Має широку аудиторіюВисокі витрати

Радіо Вплив відносно низькийНизькі витрати

Газети Візуальні зображенняМожуть бути збереженні у часіСередні витратиУзгодження з спеціальними подіями

Регулярна преса Візуальні зображенняОптимальні для інформування певних категорій споживачівНепостійна поява

Річні путівники та альманахи

Проконсультовані регулярно певними групами осібВисока вартістьПривабливість

Плакати та візуальні екрани

Статичні візуальні зображенняОсобливі граічні якостіВисокі вартості

4. Момент передачі повідомлення повинен бути обраний дуже добре, в залежності від періодів, коли здійснюються планування відпусток та потенційні споживачі готові здійснити вибір. Надто рання передача повідомлень не буде представляти інтерес а якщо зроблена надто пізно, коли потенційні туритсти вже обрали інші місця, є безкорисною.

5. Оптимальний спосіб передачі повідомлення споживачам вимагає обирання певної форми реклами через засоби масової інформації, афіши, поштою, телефоном, факсом, Інтернетом, електронною поштою і т.д. щоб отримати якнайкращі результати у рекламній кампанії використовуються декілька способів передачі повідомлень.

6. Бюджет який виділяється рекламним кампаніям бере до уваги умови туристичного ринку, розміри фірми, бізнесове число та промоційні завдання.

57

7. Контроль ефективності промоційної акції буде здійснений через його вплив над громадкістю, зростання обсягу продажів, зменшення сезонності або через порівняння представних статистичних показників.Досить частим методом оцінювання рекламних кампаній являється проведення опитувань після їхнього завершення.

Реклама у засобах масової інформаціїРекламу через засобах масової інформації можна здійснити звертаючись до друкованої

преси, радіо, телебачення або кінематограф.Обирання певної рекламної підтримки або одночасне використання декількох типів

здійснється у залежності від наступних критерій: Градус прослуховування, через якого розуміється кількість осіб, які прийняли

повідомлення, яке було представлене через засобах масової інформації; Подвоєння прослуховування, через якого розуміється спільна зона

прослуховування двох основ (преса – телебачення, преса – радіо); Сила проникання, яка представляє відношення між прослуховування здійснене

через обраний спосіб та загальна кількість цільового населення; Специфічність підтримки, яка представляє відношення між корисною

аудиторією та загальною аудиторією підтримки (міра відповідності для даної підтримки по відношенню до цільового ринку);

Вартість на тисячу рецепторів, яка характеризує специфічне економічне зусилля для кожної підтримки;

Якість, представляючи зміст та спосіб редагування повідомлення.

Основні засоби зовнішньої реклами є афіши, рекламними панелями, світловими панелями та реклами на автомобілях.

Тривалість зовнішніх рекламних кампаній в межах міст становить 2-3 місяці, якщо вона здійснена на рекламних щитах та один рік, якщо здійснюється на автомобілях.

Вартості даного типу реклами є помірними і надають перевагу бути сприйнятими великою кількістю осіб, завдяки довготривалого періоду протягом яого вони виставлені.

58

Основні характеристики різних форм рекламиМультимедія Переваги Недоліки

Преса - велике покриття;- оперативність;- можливість накопичувати інформації;- гнучкість- частота та регулярність видань;- низькі вартості.

- низька селективність;- лише пунктуальні реклами;- середня якість.

Радіо - дуже висока оперативність;- широка площа розповсюдження;- низька вартість;- гнучкість.

- не можна передати зображення;- низький вплив над рецепторами;- тимчасовий характер;- низька ймовірність рецепції;- неможливість накопичення.

Телебачення - висока комплексність;- широка аудиторія;- велика сила проникання;- покриття великої географічної площі;- високий якісний аспект.

- низька селективність;- значні вартості.

Кінематограф - висока якість;- найбільш ефективний спосіб афективного спілкування;- найбільший вплив запам’ятовування зображень.

- низька селективність;- низька сила проникнення;- високі вартості для національної кампанії.

Зовнішні афіши - високе покриття;- велика сила проникання;- візуальність;- часта візуалізація;- можливість стартегічного розміщення;- гнучкість розміщення на території;- низькі вартості.

- низька селективність;- високі вартості для національної кампанії.

Вправа16Розробіть форму реклами для культурного туристичного продукту з вашої зони, відповідаючи на кожний з наступних пунктів:

1. тематика;2. цільове населення;3. рекламна підтримка;4. момент передачі;5. способи передачі повідомлення до споживача;6. бюджет;7. способи контролю та оцінювання

VII.3.2. Зв’язки з громадськістюЗв’язки з громадськістю являють собою сукупність діяльностей, які розгортаються у

фірмі, свідомо та плановано з метою створення та підтримання приємних відносин з

59

менеджерами співпрацюючих фірм, конкуренціям, органами виконавчої влади, фінансовими органами, пресою, клієнтами і т.д.

Поняття зв’язки з громадкістю у туризмі ознаяають відносини фірми з своїм внутрішнім та завнішнім середовищем. Таким чином, можна відрізнити:

Внутрішня громадськість, яка утворена з працівників фірми, акціонерів та власників, профспілок, агентів продажу;

Зовнішня громадскість утворюється з фактичних туристів, потенційних клієнтів, постачальників, розповсюджувачів, конкурентних фірм, співпрацюючих, місцевої громади, місцевих органів виконавчої влади, фінансових органів, засобів масової інформації, товариства захисту прав споживачів, страхових компаній та іншіВажливість зв’язків з громадскістю у туризмі є дуже високою завдяки

специфічності туристичного продукту (невідчутність), на рішення про придбання може сильно впливати погляди соціального середовища, враження інших осіб, які вваажаються лідерами у поглядах, інформації, які передаються через міжособними відносинами.

Розгорнуті діяльності для створення іміджу фірми та підтримання сприятливих поглядів громадськості по відношенню до туристичноїх фірми є перманентними і реалізуються різними шляхами:

Конференції та прес-конференції; Інтерв’ю та місцеві медія; Запрошення направлені партнерам, органам виконавчої влади,

конкурентам, пресі брати участь у заходах, які розгортаються у туристичних курортах, до певних туристичних приймаючих структур, імідж яких бажають просувати;

Прямі переговори з партнерами, круглі столи, коктейлі з запрошеними і т. д.;

Спонсорство; Зв’язки з пресою; видання певних видань і т. д.

Заходи створення сприятливого іміджу являють собою активну частину зв’язків з громадкістю.

У ситуації, у якій фірма повинна дати відсіч та анулювати негативні реакції та ставлення клієнтів або співпрацюючих по відношенню до фірми можна говорити про реактивну частину зв’язків з громадськістю. Небажані реакції можуть появитися як наслідок певних аварій, терористичних актів, страйків які можуть порушити туристичні діяльності і можуть ставити під загрозу безпеку споживачів. У таких ситуаціях швидкі реакції департаментів спеціалізованих у зв’язках з громадкістю та посилення ефективності інших елементів промоційного міксу (реклама, просування прродажів) повинні повернути довіру та відновити імідж фірми в туризмі.

60

Способи інформування на яких базуються зв’язки з громадкістю представлені у нижченаведені й таблиці:

Внутрішні способи комунікації з громадкістю

Зовнішні способи комунікації з громадкістю

інформативні листи внутрішні повідомлення внутрішні журнали та газети внутрішні брошурки семінари професійні зустрічі конференції святкування в рамках фірми культурні та спортивні заходи інформативні поїздки адміністративні звіти

повідомлення у пресі пресконференції візити журналістів прийоми коктейлі організація святкових зустрічей дні відкритих дверей видання брошурок, журналів та

інформативних бюлетнів відеокасети, буклети, каталоги об’єднання та участь у місцевих

громадських заходів відділи зв’язку з громадкістю спонсорство

61

VII.3.3. Просування продажівПросування продажів є промоційним способом, який має за мету стимулювання попиту

туристичних продуктів та зростання продажів через надання певних пільг для їхнього придбання, з метою спонукання купівлі.

Техніки просування продажів вибрані у залежності від очікуваних завдань, а саме:1. Представлення туристичного продукту для того, щоб зробити його відомим громадою;2. Спонукання купувати;3. Зростання відданості щодо марки (фірми) або щодо певного туристичного

місцезнаходження.1. Представлення туристичного продукту для того, щоб зробити його більш відомим

можна реалізувати представляючи його безпосередньо покупцеві або через посередність розповсюджувачів (тур-операторів або туристичних агенств).Найбільш використані техніки просування продажів у галузі туризму та їхні отримувачі представлені у нижченаведеній таблиці:

Техніки просування продажів Отримувачі

Споживачі Розповсюджувачі ПродавціПремії Ні Так Так

Знижки цін Так Ні Ні

Ігри, лотереї, конкурси, томбола Так Ні Ні

Реклама на місці продажу Так Ні Ні

Формування Ні Так Так

Професійні салони Ні Так Так

Додаткова комісія Ні Так Так

Брошурки, буклети Так Так Так

Каталоги Так Так Так

Щоб привернути увагу потенційним клієнтам на туристичний продукт можна звернутися до прямого просування через листи, телефонними розмовами, системою особистого відвідування клієнтів (просування від дверей до дверей), просування на місці продажу через організацію виставок, афіш, роздавання буклетів та промоційних подарунків або рганізацією конкурсів для клієнтів і т. д.

2. Спонукання при купівліНайбільш використані техніки для спонукання при купівлі є знижки цін, спеціальні пропозиції, ігри та конкурси, томболи та лотереї.Знижки цін пропонуються, як правило у періодах екстрасезонів. Якщо різниці цін є значними, особи з скромними доходами будуть надавати перевагу цим періодам (особливо пенсіонери, особи, які не мають дітей шкільного віку).Спеціальні пропозиції можуть бути адресовані певним категоріям споживачів (пенсіонерів, учням та студентам) або адресовані широким колам громадськості для перііодів з низьким попитом.Ігри та конкурси на туристичні тематики мають за мету робити відомими певні місцезнаходження та туристичні продукти, послуги проживання та можливості відпочинку туристичних фірм. Одним способом просування все частіше популярним стає задіяння великої кількості учасників та пропонування премій потенційним споживачам туристичних продуктів

62

Лотереї та томболи є подібними до ігор, способом поширення премій здійснюється через вибиранням навманя.Участь у лотерейних розіграшах обумовлена присутністю зацікавлених осіб при презентації туристичних пропозицій, на виставках або організованих акціях у офісах туристичних агенств.

3. Зростання відданості щодо марки (фірми) або щодо певного туристичного місцезнаходженняЩоб нагородити туристів за відданість багато фірм, які задіяні у туристичних діяльностях надають знижки або безкоштовності відданим туристам.Таким чином, багато авіакомпаній надають безкоштовні поїздки при певній кількості перельотів з літаками компанії, щоб нагородити відданість клієнтів.Тур-оператори надають у свою чергу деякі бонуси, при другому, третьому або четвертому, щорічно, послідовному використанню послуг фірми таким чином:

При II-му використанню – святкова вечеря, концерт або святковий вечір на вибір за рахунок фірми;

При III-му використанню – безкоштовна екскурсія, організована з відправленням від обраного місцезнаходження для проведення відпустки, включення її у базі даних та безкоштовна та безумовна передача пропозицій фірми, участь у томболах.

Спонсорство

Спонсорство вважається сучасною формою просувння продажів, маючи широке розповсюдження у галузі спортивних, художніх, культурних або фольклорних, наукових заходів і т.д.

Спонсорська допомога для спортсмена, для обдарованої дитини, досліднику, художнику і т.д. туристичною фірмою часто зустрічається і приносить ще один плюс іміджу у середовищі, у якому розгортає свою діяльність.

Спонсорька допомога для однієї особи або заходу здійснюється через фінансову участь багатьох фірм.

В залежності від мотивації, яка стоїть у основі прийняття рішення про надання спонсорської допомоги відрізняються дві форми спонсорства:

Імпульсивне спонсорство, яке має за мету, на короткий період часу, зростання комерційного впливу (обсягу продажів) та впливу на громадському середовищі фірми, консолідуючи свою позицію на ринку та перетворення клієнтфів на відданих;

Підключаюче спонсорствояке ставить собі за мету створення у консенсі з громадськими, фінансовими, академічними органами та з потенційними клієнтами у середовищі фірми, які поділяють та схвалюють просування деяких заходів, осіб, хоббі і т.д. підключення у місцевому житті принесе додаткову позитивну оцінку для туристичної фірми.

63

У наступній таблиці здійснена порівняння між просуванням через спонсорство та тією, яка здійснюється класичними способами просування:

Спонсорство Класичні методи просування Повідомлення у медіа про

спонсорство призначені безосібній громадкості;

Непряма комунікація з громадкістю; Ефективність на короткий середній

терміни; Комунікація здійснюється

формально та неформально; Розраховує на отримання

політичної, соціальної підтримки та економічних прибутків;

Сильно медіатизований спонсо-ризований захід та марка фірми;

Медіатизація відіграє емоційну, афективну роль, переслідуючи викликати симпатію для фірми.

Фокалізація на цільове населення або пряме адресування до прямих потенційників,

Пряма та непряма комунікація; Ефективність на короткий період

часу; Формальна комунікація сильно

медіатизована; Має чисто комерційні (економічні)

мети; Представлені запропоновані

продукти, послуги та імідж марки; Інформації мають на увазі туристичні

мотивації, відіграючи комерційну роль.

Спонсорство здійснюється на основі контракту про спонсорство, який врегульовується юридично.

Проспонсоризовані особи зобов’язані брати участь у заходах медіатизації спонсоризованих заходів та просувати імідж спонсорів, щоб вони здобули відомість у місцевій громаді.

64

Розділ. VIII Туристичний образ (імідж)

У туристичній діяльності, образ якого створюють собі потенційні туристи стосовно місця, яких вони мають відвідувати та про рівень та різноманітність послуг, сприяють покращенню рівня туристичної діяльності певної зони та впливають у значній мірі на рішеннях туристів стосовно обрання певного місцезнаходження з метою проведення ночей.

На наступному малюнку представляється схема формування туристичного образу.

Вивчення схеми дозволяє робити висновок що у формуванню туристичного іміджу змагаються серія факторів: туристичні інформації, зміст послуг, раціональність туриста.

Туристичні інформації походять з декількох можливих джерел: Інформації зібрані з оточення туриста; дані інформації є суб’єктивними, тобто можуть

впливати на рішення туриста; Канали комунікації (афіши, оголошення); Спеціалізована туристична реклама (наприклад Інформації зібрані з буклетів); Загальна реклама (наприклад Інформації зібрані з фільмів); Непрямі інформації або асоційовані інформації.

Зміст туристичних послуг. Після того, як потенційний турист створив собі певну ідею стосовно певних можливих місць перебування які зацікавили та привернули його увагу, буде намагатися поглиблювати свої знання через ознайомлення з характером туристичних продуктів,

Туристичний образ

Сприйняття

Міркування туриста

65

Туристичні інформації

Поведінка туристичних

послуг

відповідно проо якість та різноманітність послуг завдяки яким характерезується туристичний заклад.

Раціональність туриста. Співставлення фаз ознайомлення дозволяють туристу робити висновки, які б полегшували йому прийняття рішення на користь певного туристичного закладу на основі образу, якого собі створив стосовно умов, яких даний йому.

Оцінювання туриста після здійснення подорожі є корективами для туристичного образу, вони відфільтровані та переглянуті внаслідок рівня задоволення, якого викликала споживання туристичного продукту.

66

Розділ IX. Перетворення на цінності культурних приваблень через туризм

67

Культурні ресурси, так як наприклад візуальне мистецтво, прикладне мистецтво, народні ремесла, традиційні строї, церемонії, стилі та архітектурні життя, потрібно включити, організувати та розвивати через сільсьский туризм.Дані ресурси становлять важливі елементи культурного капіталу певного регіону, які варті бути збереженими та просунутими, як на користь місцевиго населення, так і для цілої нації. Нажаль багато регіонів із-за сучасного розвитку дані культурні цінності зникли.

Туризм відіграє вирішальну роль у їхньому відновлені та збережені або хоча б якусь частинку з них, оскільки вони становлять приваблення для туристів.

Візуальне мистецтво та народні ремесла являють собою важливі приваблення для туристів, і одночасно можуть бути джерелом значних доходів для місцевого населення. Потрібно робити різницю між сувенірами та справжнім художнім ручним мистецтвом, кожна з них відіграючи свою роль у туризмі.

Представлення традиційного мистецтва та автентичних народних ремесел виглядає бути ефективним рішенням через створення центрів, де окрім виставкових центрів можна влаштувати і приміщення для їхнього продажу. У приміщеннях одного і того ж будинку можуть бути влаштовані актові зали для проведення музичних спектаклів та концертів народних танців, які є специфічними для регіону або спектаклів, які представляють випадкових або невипадкових звичаїв регіону (весільні звичаї, бали, Різдв’яні звичаї, і т.д.). У випадку даних спектаклів дуже важливим є збереження автентичності та якості представлень. Можливе зменшення тривалості представлення в залежності від часу та зацікавленості туристів. У деяких випадках проводяться курси для збереження якості даних спектаклів.Попит туристів стосовно даних традиційних спектаклів є великим, вони користуються великим успіхом, якщо представлені у оригінальних локаціях.

Туристи проявляють особливу зацікавленість і місцевим звичаям. Громада повинна вирішувати чи може робити можливим чи ні їхнє представлення.Якщо матимуть доступу до представлення певних звичаїв, туристи повинні отримати достатні інформації стосовно них, щоб розуміти що відбувається, і якою є історія звичаю.

Села приваблюють туристів завдяки їхньої специфічної структури розміщення, архітектурим стилем будинків та стилем життя місцевого населення.

Туристична цінність регіонів зростає завдяки існувння культурних об’єктів: фортеці, замка, садиби, музею, меморіального будинку, мальовничого будинку, історично цінної церкви, традиційного будинку, статую, пам’ятника, і т.д.Перетворення на цінність даних культурних об’єктивів черерез туризм є можливим через внесення у туристичних комплексних програмах заходи їхнього відвідування, які разом з основними послугами (проживання, харчування), вносять свій внесок у зростанню цінності туристичної пропозиції регіону. Незважаючи на те, що дані об’єктиви не приносять значні прибутки, якві робили б можливим утримання та їхій розвиток, але вони приваблюють більшу кількість туристів, що означає більші прибутки для закладів проживання, ресторанам, торгівельним закладам. Якщо у регіоні функціонує система ефективної співпраці між задіяними важливими дійовими особами у туристичній діяльності, із збільшених прибутків буде можливе фінансування підтримання у належному стані закладів, координація та розвиток культурних об’єктивів регіону.

Приклад туристичної програми з культурними об’єктивами:I.1. Пізнання зони Карей та ТашнадНаша дводенна програма пропонує:

- відвідування туристичних об’єктивів у місті Карей (Замок Карей, дендрологічний парк, Музей, історичне представлення синхронно з відвідуванням міста);

- відвідування родинного склепу Карольі у Каплень- відвідування церкви та монастиря Святого Антонія, які були проектовані архітектором Ібл

Ніколає- відвідування рідного села, відповідно меморіального будинку поєта Аді Ендре, у Каплень- екскурсія у зоні Ташнад – Ташнад, Сантеу, Сеука, Пір- історичне представлення та відвідування міста Ташнад

68

- прогулянка у зоні Сантеу- візит у рідному селі Кольчея Ференца- візит у Пір, регіон з відомими виноградниками

П’ятниця:18.00 година прибуття у Петрешть18.00-19.00 поселення19.00 вечеря у Ресторані Кріста

Субота:Виїзд з Петрешть до КарейВідвідування міста, історичне представлення (1 година)Відвідування Замку Карей, дендрологічного парку та Міського музею (півтора години)11.30 виїзд до КапленьВідвідування Склепу родини Карольі, монастиря та францисканської церквиПредставлення громади Каплень (1 година)13.00-14.00 обід у Карей14.00 виїзд до Ґеньч, Кеуаш та Аді ЕндреПредставлення Ґеньч (30 хвилин)Prezentare Căuaş (30 min.)Відвідування рідного села Аді Ендре та меморіального будинку (2 години)17.00 відправлення назад до Петрешть19.00 вечеря у Ресторані Кріста

НеділяВідправлення о 9.00 годині з Петрешть до Ташнад (30 хвилин)Історичне представлення та відвідування міста (1 година)Відвідування історичного музею міста (40 хвилин)Відвідування Секешень (1 година)13.00- 14.00 обід у ТашнадВідвідування у Сантеу (30 хвилин)Відвідування у Сеука (30 хвилин)16.00 година відправлення до ПірВідвідування населеного пункту Пір (1 година)16.30 відправлення до Петрешть18.00 вечеря у ресторані Кріста, у Петрешть

Поселення у сімейних гостьових будинках у Петрешть. Сніданок у гостьових будинках. Обід та вечеря у ресторанах Петрешть, Карей, ТашнадТранспорт здійснюється власними транспортними засобами або забезпечується мікробус, за бажаннямВ суботу вечером св’яткова вечеря з живою музикою у Ресторані Кріста у Петрешть

Рекомендуємо туристичний пакет всім зацікавленим історіє та історичними подіями зони Карей та Ташнад і ознайомитися з атмосферою автентичного сільського життя.

Вправа 17Знаючи ресурси, туристичні об’єктиви з власного регіону, на основі попередньо поданого прикладу, розробіть туристичну програму на 2 дня, який містив б використання культурних об’єктив зони.

Розділ X Поведінки туристів

X. 1. Динаміка групи

69

Реальним інтересом та великою важливістю для гіда є психологія та динаміка групи. Особи однієї групи, після певного періоду часу проведеного разом, формують власний характер групи і власний спосіб поведінки. Досить часто, вони поводяться, як приємна (мила) група або авпаки, а частина роботи гіда полягає у створення того відчуття єдності та гармонії, які є необхідними для доброго проходження заходів.

Також, важливим є помітити, як розуміються члени групи між собою. Тут гід повинен приділяти велику увагу, оскільки, якщо появляються непорозуміння у групі, то виправити справи є його обов’язком.

Хто є популярним у групі, хто не є популярним? У кого є відштовхуючі привички, хто є аутсайдером. Все це потрібно враховувати коли діляться номери у готелі або коли розприділяються місця у туристичному автобусі. Курці та некурці повинні бути відокремленими, ті що подорожують окремо повинні бути інтегрованими у групі

Досить часто, люди записуються на екскурсії, щоб знайти собі компанію і позбутися самотнього життя з дому. З другого боку, є люди, які не хочуть бути в оточені інших або поділити номер з іншими.

Інколи туристи намагаються діяти таким чином, щоб виглядали кращими, більш освідченими ніж інші. Деякі групи їх сприймуть як керуючими, інші будуть відштовхувати таких людей. Одночасно, існують люди, які весь час незадоволені і можуть провокувати такі ж самі реакції в рамках групи. У такому випадку, гід повинен бути навіть жорстким, але ввічливим та уважним, тоді коли незадоволення не оправдовані або не мають резону.

70

X.2. Психологія групи

Однією з якостей туристичного гіда є бути хорошим психологом, щоб випередити труднощі, які можуть появитися у відношенні з туристами. Тому, встановлення відношення з групою буде здійснюватися з самого початку. Туристичний гід буде намагатися:

1. не обирати собі фаворитів, щоб не скривдити інших, ставлення має бути однаковим до всіх;

2. бути ввічливим, але послужним, незалежно від ситуації;3. бути чутливим до станів кожного туриста;4. відкорегувати труднощі до того, як вони вийдуть з-під контролю (наприклад: терття між

туристами);5. бути уважним до непорозумінь, які виникають у групі, щоб не дати конфлікатм

розвинутися;6. допустити факт, що не знає абсолютно все, у таких випадках пообіцяти туристу, що

проінформується і надасть йому відповіді якнайшвидше;7. дозволити туристам зберегти свою особистість, навіть якщо вони знаходяться у групі;8. навчитися викоритовувати мікрофон та інше обладнання;9. бути уважним з старшими або хворими туристами;10. постійно знати де знаходяться туристи;11. не обговорювати проблеми групи перед туристами (наприклад: номери не зовсім

відповідають рівню, який вимагався)12. не обговорювати ососбисті проблеми з туристами;13. зберегти спокій, навіть у кризових ситуаціях;14. завжди бути готовим для сюрпризів;15. поводитися у кожному моменті, як господар, незалежно де проходить екскурсія, навіть,

якщо національний туристичний гід є на екскурсію з туристами, фактично він є „при виконанні обов’язків”.

71

X.3. Психологія туристаПсихологія описує та аналізує специфічні характеристики для певних груп осіб або

окремих осіб. Знаючи їх, гід буде у стані передбачити та розуміти спосіб поведінки та реакції людей, яких вони зустрічають.

Спілкування з людьми, це щоденний хліб гіда. Люди можуть прибути з різних географічних зон або з декількох країн; можуть працювати на різних посадах у галузі туризму; можуть бути офіційними особами і т. д.

Успішність роботи гіда залежить у великій мірі від його здібностей задовільно виконувати свої обов’язки, як для себе, так і для партнерів. З цією метою, він повинен мати і певні знання з психології. Гід завжди повинен мати проозорий розум та необхідні знання, щоб розуміти типи характеру, ставлення, поведінку та реакції прийняття або відштовхування людей, які оточують його.

X.3.1. Загальні характеристикиВелика частина ментальності та поведінки особи визначена середовищем у якому вона

проживає, психічною структурою, географією та кліматом його рідної країни.Мешканці холодних, гірських регіонів будуть надавати перевагу більш комфортним

помешканням. Вони, взагалі будуть більш замкнутими або менш емоційними ніж мешканці сонячних південних країв, яких життя проходить у більшій частині поза помешканнями. Одночасно надають перевагу живим кольорам, теплим та сонячним дням, я і тенденція жити більш тісними відносинами з сусідами. Взаміну, мешканціі Великобританії, Голандії, Німеччини та Австрії, наприклад, надають перевагу малим садочкам оточені загорожою, яка ізолювала їх в певній мірі від решти світу.

X.3.2. Матеріальні характеристикиБільша частина життя особи та її поведінка визначені роботою та середовищем у якому

живе. Туристи промислових країн проводять майже 11 місяців на рік у замкнутому світі, іноді навіть монотонному, у якій переважає тиск часу, який постіно протікає дуже швидко.

Перевантажені міста, інтенсивний дорожній рух та курорти переповнені людьми є типовими для даного регіону, тому їх буде приваблювати та зацікавити просторі відкориті місця та усамітнені пляжі.

Люди з віддалених регіонів та країн, які розвиваються будуть шукати тих розваг, які не існують у своїй країні, але про яких вони завжди чули. Великі та надмірно населені міста, кінотеатри, театри та типові діяльності міського населення буду серед того, чому вони нададуть перевагу.

Одночасно, кухня є фактором, який буде мати великий вплив над поведінкою туристів. Безумовно, що багато іноземців будуть намагатися адаптуватися місцевій кухні, як правило будуть дуже щасливими знаходити страви, до яких вони привикли вдома. Місця з Тенеріффе де готуються „Братвуршт” або баварськи пивоварні в серці Банкока приносять свідчення про цей факт. Французи, так само, як і італійці надають перевагу добре приготовленим стравам, з декількома видами і якщо це можливо, вино мусить бути на столі. Американці, особливо старше покоління, хочуть їсти мало та побачити приготовлену для них воду з льодом. Одночасно їм подобається, щоб була подана кава під час їжі, а інші надають перевагу вживати її після страв. Англійці не є дуже вибагливими, але полюбляють випити аперитиф перед обідом або вечері. Як і американці, вони надають перевагу ситному сніданку з соком, яйцями та іншими закусками, в той час коли швейцарці надають перевагу хлібу, джему, каві та чаю. Французи, італійці, іспанці п’ють сильну чорну каву потім чекають до обіду.

X.3.3. Соціальні характеристикиCaracteristici socialeСоціальна та виховна підтримка, рівень культури та художній рівень, а також інші нахили

формують у іншій мірі концепцію про життя, ментальності та інтереси людей. Окрім того факту,

72

що позбуваються щоденної рутини, що відпочивають та відновлюють свої сили для решти року, людям подобається продовжувати свої особливі інтереси навіть під час відпусток.

Гід повинен намагатися оцінювати чому надають перевагу клієнти і повинен адаптувати заходи до особливих побажань туристів. Він повинен виділити аспекти населених пунктів та привабливості які співпадають з особистими інтересами туристів та повинен знаходити додаткові інформації через „типовий” коментар, щоб надати туристам найкращу можливість оцінювати їх.

X.3.4. Релігійні та моральніхарактериБагато мінусів та плюсів у туризмі викликані релігійними та моральними переконаннями

туристів.Якщо деякі країни є переважно під враженням однієї релігії, туристи з тієї країни будуть

більш або менш під впливом релігійних та моральних принципів, які переважають. Це буде мати значний ефект над тим, що вони захочуть побачити або навіть над тим, що вони захочуть їсти. Деякі релігії забороняють свинне м’ясо у п’ятницю, інші вимагають своїм вірним бути вегетаріанцями. Всі ці речі повинні бути взяті до уваги гідом, який повинен прикладати всі зусилля, щоб послуги, які забезпечуються були адаптовними до цих побажань.

X.3.5. Політичні та історичні характеристикиБагато націй мали дуже довгу історію, унікальною та особливою; багато країн живуть під

різними політичними системами, які відграють важливу роль над населенням і формують їхню ментальність, ставлення та поведінку.

X.4. Індивідувальна психологія

Наступні речення можуть служити у якості путівника для розуміння характеру, ставлень, реакцій та поведінки клієнтів.

Люди з більш округлими формами тіла та округленим обличчям, які крокують з певною невпевненістю (відстають від інших) є, як правило, любителями комфорту, гурманами, полюбляють столи з великою кількістю страв, полюбляють спокій і у багатьох випадках потребують особливе ставлення по відношенню до себе.

Людям з добре розвинутим та пропорційним тілом, які є швидкими та сповнені енергії, подобається ризикувати, подобається бути популярними, виділятися з поміж інших.

Худі люди, з серйозним виразом обличчя, як правило більш замкнуті, менш комунікабельними і їм подобається більше самотність.

Потрібно приділяти увагу способу у якому психіка діє над тілом. Буде легко визначити можливі реакції кілєнта, помічаючи його почервоніння, блідність, тремтіння, рухи пальців і т. д.

Іншим розподілом дуже важливим є те, що стосується психологічний аспект.Інтровернтий тип має надто близьку енергію духа до енергії тіла, що робить його бути

нерішучим та недовірливим, незважаючи на його глибоке мислення.Ектровертний тип відкритий всім стимулям, які приходять ззовні і тому схильний легко

вступати у нові знайомства,нові відносини, але одночасно досить часто рищикує.Інакше кажучи, у інтровертного типу важко заслуговувати довіру, він буде говорити лише

про тих речей, які лише його цікавлять і буде завжди висловлюватися з труднощами. Він має чіткі захоплення і не полюбляє, щоб йому заперечували, а екстровертний тип є в основному під впливом середовища у якому він живе і цікавиться діяльностями оточуючих його людей, не любить самотність, швидко розганяється, але не не витримує довго на однаковому рівні ентузіазму. Будь-який новий інцидент може викликати зміни того, чому він надає перевагу.

73

X.4.1. Типи туристів

Методичний - хоче проникнути у суті речей, виясняючи для себе кожний аспект зокрема. Йому подобаються детальні пояснення і технічконо характеру. Надає перевагу аналізу, менше приділяє уваги синтезуванню речей. Це постійний клієнт одного готелю, але якщо вирішив поміняти його, то він сюди не повернеться ніколи.

Мовчазний (спокійний) – йому подобається балакати без змісту, оскільки він сам не дуже балакучий. Він висловлює свої побажання короткими та категоричними термінами. Якщо вимагається його думка, він висловить її, але не потерпить бути заперечиним.

До соромливого – потрібно ставитися з добродушністю та допомогти йому, коли у нього неприємності або наштовхується на якусь перешкоду. Він ніколи не свариться, навіть тоді, коли сумнівається. Його почуття поранені тоді коли незадаволений або коли речі не відповідають його бажанню. Будьте дуже уважними, його можете сплутати з типом ідеального клієнта.

Недовірливий – живе завжди під враженням, що хтось хоче його обманути або розчаровувати. Підозрює будь-кого або будь-що. Якщо речі йому представленні з всією серйозністю і комусь вдасться переконати його, він буде мати прекрасного клієнта, оскільки, насправді він шукає когось кому він зможе вповністю довіряти.

Песиміст – бачить всі речі у негативному образі. Йому подобається жалітися навіть через неіснуючих проблем, оскільки боїться, щоб вонине стали дійсністю у майбутньому. Достатньо навіювіати йому багато оптимізму і заставити його усвідомити, що навіть у найменших інцидентах, життя може набути приємний поворот.

Обачному – подобаються факти. Не полюбляє щоб йому сильно радили при прийняттю рішення. Діє з обережністю, після довгих виважень дій, яких він повинен буде виконувати.

Нерішучий – має щось спільне з соромливим типом. Він завжди сумнівається тоді коли повинен вирішувати якусь справу, підключається у багатьох труднощах, які є поза його власною ініціативою. Можете допомогти йому, надаючи дуже малі можливості вибору, тому що інакше буде дуже розгубленим.

Лунатик – міняє своє ставлення від одного моменту до іншого. Іноді діє без жодної логіки і найменший інцидент у його житті може змінити його почуття. Він вважає правильними всіх своїх дивних ідей та хоче, щоб вони були виконані, так як він цього хоче. Потрібно дуже багато терпіння та пристосованості, щоб ми могли привикнути до нього. Намагайтеся задовільнити його у резонних межах.

Поспішаючий – весь час біжить. Їсть бігом, розмовляє нервово. Інколи даний внутрішній стан викоиканий різними переживаннями, яких він тримає у своїй голові, але і через те, що не знає як раціонально використовувати свій час. Обслуговуйте його вчасно і якщо необхідно, погодьтеся з його нестриманістю.

Імпульсивний – спішить у прийнятті рішень, а тоді коли помиляється у прийнятому рішенні визнає провину, але звинувачує інших. Намагайтеся порадити йому з тактовністю та невідчутно.

Агресивний – весь час висуває претензії, весь час у захисті і досить часто йому бракує вихованості. Йому подобається починати сваритися зі всім світом навіть із-за незначних речей або дрібних непорозумінь. Послухайти його скарг з спокоєм та ввічливістю і дайте розуміти йому, що його поганий настрій може зробити його непопулярним серед клієнтів.

Всезнаючий – не терпить, що має ще багато чого навчитися. Вірить що знає все стосовно керування готелю і даремна трата часу і зусиль когось намагатися його змінити свою думку. Він дуже щасливий, коли питають його думку і він дасть дуже детальні пояснення. Впоратися з таким

74

клієнтом не становить проблеми, достатньо надати йому можливість висловити свою думку і дати йому розуміти, що він ніколи не помиляється.

Компетентний – це протилежність всезнаючого. Взагалі він є спостерігачем і інколи навіть експерт у туристичних проблемах. Якщо просить поясненя, надайте їх йому з найбільшою точністю. Не дуже полюбляє висловити свою думку, надає перевагу послугам, які надаються швидко та теплому прийому.

Балакучий – розмовляє безперервно. Переходить з радістю та з легкістю від одного аргументу до іншого, без жодної координації. Йому подобається слухати самого себе і досить часто сам себе вітає за те, що він сказав. Не є складним клієнтом. Послухайте його без того, щоб підняти багато проблем, тому що інакше ви його не позбудитеся.

Важливий – почувається дуже важливим, інколи навіть понад соціальним класом до якого належить. В загальному, він є консерватором і очікує те саме і від інших. Йому подобаються хороші манери а також компліменти.

Зарозумілий – хоче щоб його помічали і хоче, щоб навколо нього завжди було багато людей. Задовільніть його самолюбство в межах розумного.

Довіряючий – це ідеальний клієнт. Вірить у тому, що йому говорять, оскільки через свою довірливу натуру очікує ту ж саму довіру. Будьте завжди чесним і точним з ним, оскільки, якщо дізнається, що його обманули, він більше не повернеться.

Комерсант – з принципу та привички він весь час хоче платити менше ніж мало б бути. Йому подобається розказувати казки про те, як він отримав ті самі послуги у іншому місці при нижчій ціні і т.д.

Манірний – це тип, якому подобається виділятися, привертати увагу. Уникайте показувати йому своє роздражнення.

Нетерпеливий – весь час неспокійний, нетерпеливий але і з претензіями, йому подобається отримати ефективну і доречну послугу а спілкування має триматися на певному рівні. Не показуйте йому, що ви перелякані.

Незадоволений – з привички буде жалітися за будь-що. Оцініть скаргу і приймайте рішення. Якщо вона виявиться безпідставною, поясніь йому цей факт, підказуючи йому, щоб після повернення написав вкаргу. Будьте непохитними у прийнятих рішеннях, але з ввічливістю. Якщо настоює з скаргами, скажіть йому, що немає жодного смислу продовжувати оскільки ви не маєте жодної сили у даному випадку, окрім того у вас є туристи, з якими ви повинні займатися.

75

X.4.2. Поведінка по відношенню до проблемних туристів

Дуже добре правило „поводься з клієнтами, так як вони цього хочуть, щоб з ними поводилися”, але не потрібно дійти до того, щоб сказати їм що „турист завжди правий”, оскільки це приведе до того, що ті хто надають послуги втратять рівновагу та підірвуть їм мораль. Поводитися до когось, так, як він хоче щоб з ним поводилися, означає скоріше всього аналізувати його достоїнства та недоліки і скерувати їх у бажаному напрямку, навіюючи йому одночасно і враження, що все відбувається іменно так, як він хотів. Це вимагає великий досвід у поведінці з людьми, багато ввічливості і звичайно шарму і тактичності.

Вправа 18. Рольова гра:З кожної команди одна особа буде туристичним гідом, який буде представляти один населений пункт (на карточці отримає інформації стосовно туристичних об’єктивів з населеного пункту). Інші особи з команди будуть формувати туристичні групи для гіда з другої команди. Туристи будуть втручатися у презентації, обираючи собі один з вищезгаданих типів поведінки туристів. Гід повинен буде відповідно поводитися з ними (час на підготовку для учасників 10 хвилин). Після кожної гри, особи, які не брали участь у грі будуть оцінювати та обговорювати представлення.

76

Розділ XI Розвиток туризму

XI.1. Аргументи та принципиТуризм, як вид економічної діяльності, повинен відноситися до концепції сталого розвитку,

будучи індустрією, яка залежить від природних ресурсів та від культурної спадщини кожного суспільства, яка продає дані ресурси (оброблені або не оброблені) як інтегровану частину своїх „продуктів” і одночасно, ділить певні ресурси з іншими користувачами, в тому числі з місцевими громадами.

Туристична індустрія прийняла концепцію сталого розвитку, формулюючисть поняття „сталий туризм”, який після видання СТО „туризм у 2010 році” (1994), розвиває ідею „задовільнення потреб сучасних туристів та туристичної індустрії і одночасно, збереження навколишнього середовища та своєчасностей для майбутнього. Мається на увазі задовільнення всіх потреб туристів: економічних, соціальних, естетичних і т.д., зберігаючи екологічну сукупність та біологічне, культурне різномаїття та всі системи, що є життям”. Іншими словами, всі туристичні діяльності з однієї країни/регіону повинні бути сумісними з здатністю навантаження природного середовища туристами та туристичним обладнанням, забезпечуючи таким чинома, стале економічне та екологічне функціонування на всіх рівнях відповідно до ендогенних та екзогенних потреб використання. Світова Туристична Організація (WTO), Світова Рада Подорожей та Туризму (WTTC) та Рада Землі підготували до Самміту у Ріо у 1992 році звіт, який називався „Програма дій 21 для сектору подорожей та туризму: до сталого розвитку”, у якому виділяється специфічна роль, яку може мати туризм та подорожі у здійсненні завдань розвитку Дії XXI та виступається на користь внеску громадських органів та підприємців у досягнені кінцевої мети: розвиток сталого туризму. Вказується, що для „громадських органів, національних адміністрацій туризму та організаторам комерційних послуг пріоритетною метою є встановлення систем та процедур, які були б направлені на принципи сталого розвитку у найінтимніших механізмах вирішального процесу та встановлювати міри, які нанадуть консистенції сталому туризму” а підприємці „повинні вважати сталий розвиток як центральну функціональну складову частину менеджменту і прийняти необхідні міри для практикуванню сталого туризму”.

У концепції СТО, розвиток сталого туриму відповідає потребам туристів та їхнім місцепризначення, зберігаючи та покращуючи майбутні можливості, результати, яких можливо досягнути через адмінітсрування всіх ресурсів, задовільнення економічних, естетичних та соціальних потреб та охоронення культурної цілісності екоситсем, біорізномаїття та систем підтримання життя

Розвиток сталого туризму розглядається таким чином, з точки зору багатьох аспектів, які узагальнюються у даній концепції (СТО, 1995 року) а саме:

Туристичні природні ресурси, культурно-історичні та інші охороняються таким чином, щоб могли бути використаними і у майбутньому з тією ж рентабелністю, я і у сучасному суспільстві. Такий підхід є сприятливим для трьох сторін а саме: для туризму, привабливості та діяльності якого залежать від якості природного середовища та культурно-історичної спадщини і будь-яа деградація або знищення мають наслідки у незадаоволенні туристів та знеціненні туристичного місцепризначення (навіть до його викидання з ринку); перетворення у цінність через туризм фаворизує, часто, охорона та консервація культурно-історичної спадщини та усвідомлення місцевими громадами вартості своєї спадщини, закликаючи їх до їхньої консервації та консервації природного середовища.

Планування та адміністрування туристичного розвитку здійснюються таким чином, щоб не виникали важкі екологічні або соціал-культурних проблем у облаштованих регіонах. Для зменшення незворотних ефектів над природним середовищем, розвиток туризму здійснюється використовуючи дослідження про негативний вплив, використовуючи аналізи на основі показників економічної,екологічної та соціал-культурної сталості та адекватних технік для збереження рівноваги.

Загальна якість середовища в туристичному регіоні повинна бути захищена і при необхідності відновлена. Ця умова реалізовується переважно в умовах добре організованого та незабруднюючого туризму. Як правило, туризм повинен захищати та

77

відновлювати, або покращити середовище, як свою основу та „сировину” та підтримувати населення у їхніх діях його охорони та покращення якості. Рівень задоволення туристів повинен бути підтриманим, таким чином, щоб туристичні місцепризначення консервували привабливість та їхній комерційний потенціал. Якщо туристичний регіон не приносить задоволення відвідувачам, він втратить свою цінність на туристичному ринку, стаючи незначним. Так відбувається з старими туристичними курортами які стали забутими, яких потрібно оживити, щоб вони могли існуватиі досягнути свої комерційні завдання. Туризм повинен бути прибутковим всім членам суспільства. Планування та розвиток туризму повинні бути реалізовані таким чином, щоб соціал-економічн прибутки туризму належали у більшому процентному відношенні членам суспільства. Тому туристичні проекти реалізовані на місцевому рівні є найбільш прибутковими для мешканців регіону. Дані завдання матеріалізуються через дотримання загальних принципів, яких ми перераховуємо нижче.

У сталому ровитку туризму встановлюється, як необхідність дотримання органами влади, громадами, підприємцями та туристичними агентами загальних принципів, серед яких згадуємо:

навколишнє середовище має внутрішню цінність, дуже велику для туризму, ним має радіти і майбутні покоління;

туризм потрібно розглядати, як позитивну комплексну діяльність, від якого має виграти навколишнє середовище, місцеві громади, і, звичайно туристи;

відношення між навколишнім середовищем та туризм може бути розвинутим таким чином, щоб середовище підтримало туристичну діяльність на довгий період часу, а розвиток туризму, в свою чергу, не повинен призвести до деградації середовища, а навпаки, до охорони, консервації та його покращенню;

розвиток туристичної діяльності повинен враховувати екологічні, соціальні, економічні, культурні, архітектурні характеристики місця де він розгортається;

метою розвитку туризму повинно бути завжди врівноваження потреб туристів з потребами місцьпризначення та їхніми господарями;

туристична індустрія, уряди, органи влади відповідальні за охорону середовища та міжнародні організми повинні дотриматися цих принципів та співпрацювати, щоб втілити їх на практику.

78

XI.2. Сільський туризм та підтриманий розвитокТак, як згадується у повідомленнях Комісії Європейського Союзу, COM 88 (501) „Майбутнє

сільського світу” та COM (90) 438 „Союзні міри для розвитку сільського туризму”, сільський туризм розуміється, як підтриманий та інтегрований туризм з сільським, культурним та соціальним середовищем, який базується на повагу до сільської місцевості, місцевого населення та типових продуктів.

Згідно з Секретаріатом Туризму (1994), економічний розвиток сільського туризму повинен перетворити на цінність з туристичної точки зору:

a) природні, культурні та соціальні ресурси з туристичними цілями;b) продукти та послуги, які відповідали б розважальним потребам туриста.

Всі ці визначення в рамках підтриманого місцевого розвитку та соціально солідарно з змаганням місто/село, де туризм профілюється як основний напрямок розвитку.

Важливим принципом є те, що місцевий туризм повинен гармонійно об’єднати інтереси туризму, навколишнього середовища та місцевої громади.Сільський туризм, як інтегрована частина цілого туристичного механізму, включає туристичну діяльність. Навколишнє середовище та місцеві громади є його базовими елементами, і тому, вони прямо включені у отримання прибутків та витрат.

Сільський туриз може вважатися, як відповідь потребам малих сільськогосподарських експлуатацій, з проблемами постійності, які дозволяють сільськогосподарським сім’ям досягнути певний рівень життя, який дозволяє компенсувати труднощі сільського життя та приносить певну автономію по відношенню до сільськогосподарського сектору.

Розвиток туризму повинен здійснюватися поступово, не викликаючи негативного впливу. Повинен базуватися на підтримуюче використання ресурсів, на оживлення місцевих економік, на інтеграцію місцевого населення та на планований та контрольований розвиток, який не приведе до появи масового явища, який мав б низький негативний вплив і бути підтриманим.

Основна проблема, яка появляється тоді коли піднімається питання сільського туризму є підтримання, а точніше здатність задовільнити попит, забезпечуючи витримання у часі самої пропозиції.

Мова йде, про те, що потрібно інтегрувати у часі технічні аспекти (природу) з економічними аспектами (туризм).

І накінець, мова йде про утворення замкнутого та двомірного кола між природою тпа економічними ресурсами (через туризм), в той час, коли ця діяльність повинна бути здатною внести свій внесок, підтримати та покращувати кількість та якість існуючих природних ресурсів.

Згідно з CEFAT, концепція підтриманий вимагає постійності. Постійність приносить з собою інтегровану діяльність у навколишньому середовищі, оптимальне використання ресурсів, інтеграцію місцевого населення та зберігання та покращення середовища. Тобто, все це повинні дозволити довготривалий процес, на противагу з моделлю максимальної рентабельності у просторі і часі, яка б відповідала спекуляціям та, у більшості випадків, загальноприйнятій моделі сонця та пляжу.

Різні дослідження стверджують що дане підтримання полягає у покращення життєвих стандартів місцевої громади, у задовільнені попиту на інший туризм та збереження середовища де відбувається діяльність.

Підтриманий розвиток відповідає потребам сучасних туристів та регіонів, які їх приймають, охороняючи та посилюючи своєчасності майбутнього. Планується, щоб економічні, соціальні та естетичні потреби могли бути задовільнені, підтримуючи як культурну цілісність, основні екологічні процеси та біологічну різномаїтність, так і системи охорони природнього життя. Ключем для доброї адміністрації природньої спадщини, з точки зору туризму з законними інтересами, які йому асоціюються, є той, який базується на принципі підтримання.

Картер (1991) визначає, як головних умов для підтриманого розвитку туризму наступних:а) повинен знаходити потреби населення, яке приймає гостей з метою покращення життєвих

стандартів, як на короткий, так і на довгий період часу;б) повинен задовільнити попити постійно-зростаючої кількості туристів та продовжувати

приваблювати їх щоб задовільнити перший завдання;в) середовище повинно бути захищеним, щоб довести до логічного кінця попередні

завдання.

79

Таким чином, концепція підтримання туристичної діяльності опирається на трьох основних ствопах: природа, місцеві громади та туристи. Вони є, насправді, основні протагонисти сільського туризму. Безсумнівно існують і інші агенти, які втручаються прямо у процесі, такі як тур-оператори, екологічні товариства, різні органи адміністрації і т.д.

Оскільки сільський туризм піключає дуже різні агенти, потрібно враховувати перспективи на момент планування. Складність координації припадає логічно на Громадських Адміністраціях, оскільки вони є єдиними, які можуть контролювати виконання та прийняття засобів регулювання відхилень.

Необхідність сільського туризму відповідає потрійній перспективі: операторів, в мірі в якій урізноманітнення пропозиції може змінити зростання конкурентногздатності сектору; туристів, тому що пропонуються своєчасні відповіді стосовно задовільнення нових потреб відпочинку і накінець, органів місцевої влади, оскільки виконуються стратегії якісного покращення туризму як у часі, так і у просторі.

Будь-який процес планування сільського туризму вимагає два важливі напрямки діяльності. З однієї сторони, створення необхідних структур для того, щоб фізичні негативні впливи туризму були мінімальними, а з другої сторони, підготовка агентів, які підключені прямо або непрямо у сільському туризмі.

Інфраструктура представляє всі елементи, які у рамках алтернативного туризму, призначені зменшини негативний вплив відвідувачів у зоні (смітники, зони відпочинку, буклети, афіши, які вказують правильний спосіб поведінки і т.д.) та використовувати потенціал своєчасностей (з більш різноманітною пропозицією та намагаючись розприділити відвідувачів з просторової та часової точок зору).

Підготовка це другий опорний стовп планування сільського туризму і полягає у створення шанобливої свідомості стосовно навколишнього середовища, беручи до уваги ті дві рецепторні колективності, відвідувачі та місцеві громади. Підготовча функція може бути реалізована через особисту комунікацію (гіди повинні бути підготовлені охороняти природній простір за яке не є відповідальними і, також за місцевими громадами) та через неособисних формах спілкування, як наприклад: засоби масового спілкувння, засоби, які звертаються особливо відвідувачам(поширення проспектів, аудіо-відео передачі, афіші і т.д.). Потрібно врахувати, що у плануванні даних заходів, найбільшу увагу приділяється навколишньому середовищу.

Не потрібно забувати, з другої сторони, про загрози, яких може привезти погано продуманий певний тип сільського туризму. Вони можуть бути підсумовані у двох аспектах:

- Туризм та відпочинок у сільському середовищі вимагає і якісне середовище та пейзаж. Дуже швидка або безпорядкова еволюція може призвести до важливих пошкоджень даному середовищу або пейзажу, з ризиком зніщіти власні основи.

- Якщо дана еволюція пришвидшується, толерантність та здатність прийому перевищуються, а розвиток не може бути контрольованим або переваженим місцевим населенням. Тоді мова йде про іншу форму туризму, без зв’язку з сільським середовищем та з його мешканцями.

Як підсумок, нелегко відшукати визначення сільського туризму. Окрім поселення, певних додаткових заходів та послуг, повинно існувати і підтриманий зв’язок між природою, місцевою громадою та туристів і, щоб до нього дійти, розвиток сільського туризму повинен здійснюватися поступово.

80

Список використаної літератури

Antal Katalin, Dr. Csizmadia László, Dr. Horváth Ákos, Dr. Kenéz Győzőné - Fizetővendéglátás és falusi turizmus, vol. I, II – Ed. KIT Budapest, 1992Balaure, Virgil; Cătoiu, Iacob; Vegheş, Călin – Marketing turistic – Ed. Uranus Bucureşti, 2005Bălăşoiu, Victor; Dobândă, Eugen; Snak, Oscar – Managementul calităţii produselor şi serviciilor în turism – Ed. Orizonturi Universitare Timişoara, 2003Blanca Garcia Henche – Marketing în turismul rural – Ed. IRECSON Bucureşti, 2004Curta, Nora Codruţa – Promovarea managementului strategic în conducerea firmelor româneşti de turism - Ed. CASA CĂRŢII DE ŞTIINŢĂ Cluj Napoca, 2005Geomédia Szakkönyvek – A fenntartható turizmus fejlesztése – Piac és elemzés, Budapest, 2000Giep Hagoort – Managementul artelor în stil antreprenorial – Ed. Epigraf Chişinău, 2005Glăvan, Vasile – Turism rural - agroturism - turism durabil - ecoturism – Ed. Economică Bucureşti, 2003Lache, Cătălina – Marketing turistic – Tipografia Moldova Iaşi, 2002Luca, Constantin; Chiriac, Alexandra Crina – Manual practic al ghidului de turism – Ed. THR-CG Bucureşti, 2004Molnár, Gabriella – Utazásszervezés, rendezvényszervezés- KIT Képzőművészeti Kiadó Budapest, 1998Sgander, Ştefan; Brumar, Constanţa – A.B.C.-ul tehnologiei hoteliere şi al agroturismului - Ed. Diasfera Bucureşti, 2005Stănciulescu, Gabriela – Managementul operaţiunilor de turism – Ed. ALL BECK Bucureşti, 2003 Stănciulescu, Gabriela; Ţigu Gabriela – Tehnica operaţiunilor de turism – Ed. ALL BECK Bucureşti, 1999

81