ЦЕНТРАЛЬНА СПІЛКА СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ УКРАЇНИ

(УКРКОПСПІЛКА)

Білгород-Дністровський економіко-правовий коледж ПУЕТ

на першій науково-практичній конференції

педагогічних працівників

вищих навчальних закладів Одеської області

«ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ

ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ»

м. Білгород-Дністровський,

2018 року

ЗБІРНИК ВИСТУПІВ

«Використання інноваційних технологій в освітньому

просторі»

Науково-практична конференція

2018 рік

Збірник виступів учасників Першої науково-практичної конференції

педагогічних працівників навчальних закладів Одеської області теми:

«Використання інноваційних технологій в освітньому просторі»- К.: Філія

«Білгород-Дністровський економіко-правовий коледж» Вищого навчального

закладу Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», 2018.-69с.

Розглядаються загальні питання впровадження інноваційних та

альтернативних методів навчання в освітньому просторі.

Матеріали конференції подано без скорочень в авторській редакції

Редакційна колегія:

Кімуржий М.І.,

Апостол Н.В.

Ворона К.В.

Зміст Проектні технології на заняттях із спецдисциплін»

Бурдюжа Л.М.,........................................................................................................... 5

«Використання мобільних телефонів як спосіб активізації пізнавальної

діяльності»

Залєвська А.А. ............................................................................................................ 8

«Фасилітація у викладанні філософського знання»

Василенко С. М. ....................................................................................................... 12

«Інновації у викладанні математики на заняттях у коледжі»16

Комкова О.А. ............................................................................................................ 16

«Сучасні інформаційні технології під час вивчення дисципліни «Українська мова

за професійним спрямуванням»

Батарейна О. С. ...................................................................................................... 21

«Інтерактивні технології навчання на уроках математики, при реалізації

концепції Нової української школи»

Качан Т.В., ................................................................................................................ 23

«Інформаційна методика «Кросфіт» у підвищенні фізичної підготовки

студентської молоді»

Яковлєв В.Г., Шамота Л.Ф., ................................................................................ 27

«Міжнародне співробітництво студентів як стратегічний напрям інноваційної

діяльності»

Назаренко Л.Л., ........................................................................................................ 31

«Соціальна акція - одна з форм подолання девіантної поведінки серед

студентської молоді»

Ольшевська С.С. ...................................................................................................... 36

«Розвиток критичного мислення молодших школярів»

Павленко І.О. ........................................................................................................... 38

«Упровадження елементів дуальної форми навчання у професійну підготовку

кваліфікованих робітників у закладах професійної (професійно-технічної)

освіти»

Шавріна Л. Ф. .......................................................................................................... 42

«Проетно-дослідницька діяльність студента як іноваційна технологія

формування професійної компетенції»

Девятьярова Л.І. ..................................................................................................... 47

«Використання інноваційних технологій як засіб підвищення ефективності

навчального процесу з основ медсестринства»

Шпаченко К.В. ......................................................................................................... 52

"Проекти ощадного виробництва в сучасному технічному коледжі"

Мирошниченко В.О., Рощіна-Боговік Ю.О. ........................................................ 57

«Експертні системи - як елемент активізації навчання та удосконалення оцінки

знань студентів»

Бачін Ю.Г. ................................................................................................................ 60

«Логічне моделювання в процесі викладання фізики»

Чернєва В.Е. ................................................................................................................ 62

«Використання інноваційних технологій в виховній роботі»

Тихоненко І.В. ............................................................................................................. 63

«Використання інноваційних технологій для підготовки фахівців з сервісу

електропобутової техніки»

Перетяка Н.О. ............................................................................................................ 66

Проектні технології на заняттях із спецдисциплін»

Бурдюжа Л.М.,

викладач спецдисциплін

Державного вищого навчального закладу

«Білгород-Дністровський морський

рибопромисловий технікум»

Як показує досвід, поряд із знаннями, вміннями і навичками, які студенти отримують

під час навчання, набувають значущості компетентності, оскільки саме вони визначають

готовність фахівців до самостійного життя, особистого розвитку, активної участі у

суспільному житті. Тому в сучасних умовах орієнтація освітнього процесу повинна бути

спрямована на отримання студентами ключових і спеціальних компетентностей, які на думку

І.Г.Єрмакова [1] «необхідні для розв’язання життєвих завдань і продуктивного здійснення

життя як індивідуального проекту».

Формування професійної та комунікативної компетенції, вміння будувати

індивідуальну та колективну діяльність, розвивати навчально-пізнавальну діяльність, сприяти

формуванню мотивації студентів до вміння працювати у команді може бути досягнута шляхом

впровадження проектної технології на навчальних заняттях з фахових дисциплін.

Проектна технологія – це інноваційна форма роботи організації освітнього процесу, в

основі якої лежить комплексний характер діяльності тимчасового колективу «спеціалісти –

студенти» в умовах активної взаємодії з навколишнім середовищем.

Повертаючись до історії технології проекту слід зазначити, що значний внесок у

педагогічну теорію та практику вніс Дж.Дʼюї (на початку ХХ століття), який вбачав

необхідність подолання протиріччя між особистісю та суспільством, протиріччя «між тим, що

той хто вчить, хоче робити, і тим, що його примушують робити». Дж.Дʼюї пропонував

будувати навчання на активній основі, через практичну діяльність студента, що відповідає

його особистій зацікавленості у певній галузі знань[2].

Проектна технологія посилює розвивальний характер навчання, передбачає спільну,

обгрунтовану, сплановану й усвідомлену діяльність партнерів, що вчаться. В свою чергу

проектна технологія спрямована на формування у студентів певної системи інтелекутальних і

практичних вмінь, орієнтована на виконання соціальних ролей та удосконалення особистості.

Проектне навчання має особистісно - орієнтований характер, оскільки воно

орієнтується на самостійну діяльність студентів – індивідувльну, парну, групову. Передбачає

розвʼязання певної проблеми, яка вимагає з одного боку, використання різних засобів і

методів навчання, з іншого – інтегрування знань та умінь різних галузей як інтелектуальної,

так і практичної діяльності.

О.Пехота вважає, що проект – практика особистісно-орієнтованого навчання у процесі

конкретної праці студента, на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. Вона

зазначає, що у свідомості студента це має такий вигляд: «Все, що я пізнаю, я знаю для чого це

мені треба і де я можу ці знання застосувати».

Отже, суть проектної технології полягає в гармонійному поєднанні академічних знань

із прагматичними.

Розглянемо класифікацію проектів за певними ознаками.

За характером контактів – внутрішні та міжнародні.

За кількістю учасників – індивідуальні (особистісні),парні, групові.

За тривалістю їхнього здійснення – короткодіючі, середньої тривалості та довготривалі.

За змістом та характером виконання робіт Н.Наволокова виділяє такі типи проектів [3, c.

78-80].:

- дослідницькі;

- інформаційні;

- творчі;

- ігрові;

- практико-орієнтовані.

Дослідницькі проекти. Повністю підпорядковані логіці дослідницької роботи і мають

відповідну їй структуру: визначення теми дослідження, обґрунтування її актуальності,

визначення предмета й об'єкта дослідження, мети, завдань, гіпотези, методів, методології,

відповідних засобів опрацювання результатів дослідницької роботи.

Інформаційні проекти. Зорієнтовані на збір інформації про певний об'єкт чи явище

пізнання, на ознайомлення учасників проекту із зібраними матеріалами, результатами їхнього

аналізу та узагальнення. Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких.

Творчі проекти. Структура спільної діяльності учасників підпорядковується кінцевому

результату, інтересам учасників проекту, які завчасно домовляються про форму

представлення власної творчої діяльності: рукописний збірник літературно-художніх творів,

альманах, журнал, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято тощо. Для цього стають

необхідними відповідні сценарії, програми, макети.

Ігрові проекти. Мають творчий характер, але домінуючим видом діяльності с гра.

Згідно з характером та змістом проекту учасники визначають для себе ролі (літературні

персонажі, кіногерої, представники світу великих людей, реальні особистості), Імітують у

вигаданих ситуаціях соціальні та ділові стосунки своїх прототипів.

Практико-орієнтовані проекти. Чітко визначений результат діяльності учасників

проекту орієнтується на соціальні інтереси учасників. Це передбачає складання відповідних

програм, рекомендацій, проектів законів тощо. Для цього створюється детальний сценарій,

згідно з яким передбачається відповідна діяльність усіх учасників та визначення функцій

кожного з них. Важливе значення надається поетапним обговоренням проекту, презентації

його результатів, визначенню шляхів упровадження їх у практику.

Результати виконання проектів повинні бути «відчутними», тобто, повинно бути

запропоноване конкретне розв’язування теоретичної проблеми. Це досягається спланованою

організацією проектної технології, а саме:

- підготовки значущої в дослідницькому плані завдання, що вимагає для свого

розв’язування інтегрованих знань;

- практичної, теоретичної та пізнавальної значущості результатів вирішення цієї

проблеми (наприклад, збір та опрацювання даних для складання послідовності технологічних

операцій та процесів виробництва харчових продуктів з риби та морепродуктів);

- уміння студентів працювати самостійно індивідуально, у парі чи в групі;

- структурування змістової частини проекту (із зазначенням поетапних

результатів);

- визначення суперечності, яка породжує проблему дослідження, завдань, що

випливають із неї, виявлення гіпотетичних шляхів пошуку, оформлення кінцевих результатів,

їх аналізу, висновків.

Вибір типу проекту залежить від специфіки навчальної дисципліни та часу, за який

прогнозується отримати результат.

Під час вивчення дисципліни «Технологія переробки риби і морепродуктів»

(семінарські заняття, курсове проектування) особлива увага надана інформаційним

проектам, які зорієнтовані на збір інформації про певний обʼєкт пізнання (технологію

виробництва продуктів з риби та морепродуктів), на ознайомлення учасників проекту із

зібраними матеріалами, результатами їхнього аналізу та узагальнення, що, в свою чергу,

сприяє формуванню у студентів спеціальних компетенцій та умінь відповідно освітньо-

професійній програмі підготовки молодшого спеціаліста.

Структура інформаційних проектів має такий вигляд:

- мета;

- актуальність поставлених завдань;

- методи отримання інформації (нормативна документація, довідникова

література, літературні джерела, інтернет-мережа, засоби масової інформації тощо);

- обробка інформації (аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами,

аргументація висновків);

- оформлення результатів (реферат, доповідь, відеофільми тощо);

- презентація (виступ на семінарі,під час захисту курсового проекту, розміщення в

електронній мережі).

Навчальний проект, з точки зору студента, – це можливість виконувати щось цікаве

самостійно в групі чи самому, максимально використовуючи свої можливості; це діяльність,

що дозволяє виявити себе, випробувати свої сили, докласти свої знання, принести користь і

показати публічно результат (досягнення) [4, с. 717].

Викладачем заздалегідь підготовлюється тематика проектів, зорієнтованих на вивчення

інноваційних технологій в рибоперербній галузі.

Студентам на вибір пропонується обʼєкт промислу, після чого вони починають групову

роботу над створенням проекту в наступній послідовності:

1. Обгрунтування актуальності, необхідності, значущості обраного виду сировини для

забезпечення людини в продуктах харчування.

2. Мета і завдання проекту зорієнтовані на збір інформації про певний обʼєкт промислу

та технологію виробництва продуктів з нього, на ознайомлення учасників проекту із

зібраними матеріалами, результатами їхнього аналізу та узагальнення.

3. Визначення етапів реалізації проекту:

- зазначаються терміни початку і закінчення проекту. Як правило, вибір теми проекту

відбувається під час першого лекційного заняття з даної теми і передбачає тривалість роботи

над проектом до 2 тижнів, що оговорюється викладачем;

- закінчення проекту визначається етапністю його реалізації;

- зазначаються часові інтервали кожного етапу, а саме: методи отримання інформації

(нормативна документація, довідникова література, літературні джерела, інтернет-мережа,

засоби масової інформації тощо – 2-3 доби); обробка інформації (аналіз, узагальнення,

зіставлення з відомими фактами, аргументація висновків 2-3 доби); оформлення результатів

(реферат, доповідь, відеофільми тощо2-3 доби); презентація (виступ на семінарі – до 10хвл.).

4. Механізм реалізації проекту. Пояснення – Як?, Яким чином? За допомогою яких

засобів буде реалізовано проект? Апробація конкретних результатів.

5. Обовʼязки та відповідальність учасників реалізації проекту: хто відповідає за проект?

Хто і за що відповідає в середені проекту? Хто допомагає в реалізації проекту?

6. Очікувані результати: які конкретні результати ви очікуєте одержати на кожному

етапі і після завершення проекту?

7. Оцінка і самооцінка проекту: Хто візьме участь в оцінюванні проекту (самі учасники,

експерти, викладач)? Форми контролю (самоконтролю) й оцінки (самооцінки). В якій формі

буде подано інформацію (презентація, доповідь, реферат, відеофільм).

Метод проектів завжди припускає рішення якоїсь проблеми, що передбачає з одного

боку, використання різноманітних методів, з іншого інтегрування знань, умінь з різних

галузей науки, техніки, технології, творчих областей і забезпечує перехід від традиційних

освтніх технологій до нового типу навчання. Метод проектів показує розвивальний характер

навчання через спільну, обгрунтовану, сплановану й усвідомлену діяльність партнерів-

студентів, що вчаться. В свою чергу проектна технологія спрямована на формування у

студентів певної системи інтелекутальних і практичних вмінь, орієнтована на виконання

соціальних ролей та удосконалення особистості.

Контроль вихідного рівня знань проводиться враховуючи, що проекти за кількістю в

них учасників відносяться до групових, оцінка за проект виставляється доповідачу, а

доповідач безпосередньо виставляє всім учасникам в залежності від об’єму виконаної роботи

в групі. Викладачем може бути підвищена або знижена оцінка за результатами активності

студентів та правильності їх відповідей під час фронтального опитування.

Виходячи із вищевикладеного слід зазначити, що для сучасного освітнього процесу

проектувальна діяльність є способом досягнення дидактичної мети через детальну розробку

проблеми (технологію), котра повинна завершитися цілком реальним практичним

результатом, оформленим тим чи іншими чином. Розвиваючий ефект проектної технології

відчувається в активній допитливості, пізнавальному інтересі студентів, в оволодінні

дослідницькими методами мислення, формуванні свідомого і творчого вибору оптимальних

засобів пізнавальної діяльності; вміння мислити системно і комплексно, самостійно виявляти

потреби в інформаційному забезпеченні діяльності, безупинно опановувати нові знання й

застосовувати їх як засіб пізнавальної діяльності.

Література:

1. Життєва компетентність особистості: Науково-методичний посібник /За ред.. Сохань

Л.В., Єрмакова І.Г., Несен Г.М./. К.:Богдана, 2013. – 520с

2. Артишук Г.М. Організація проектних технологій у навчально-виховному процесу.

Методичний посібник, 2017.

3. Наволокова Н. П. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Н. П.

Наволокова. – Х.: Вид. група «Основа», 2011. – 176 с.

4. Єрмаков І. Г. Проектна діяльність / І. Г. Єрмаков // Енциклопедія освіти / Акад. пед.

наук України; головний ред. В. Г. Кремень. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – С. 717-718.

«Використання мобільних телефонів як спосіб активізації

пізнавальної діяльності»

Залєвська А.А. викладач природничих дисциплін,

Одеський автомобільно-дорожній коледж ОНПУ

Яке майбутнє у сучасної системи освіти? Ми можемо робити безліч припущень, але

ніхто не знає відповіді напевно. Можливо, збережеться форма, але зміниться суть. А

можливо, через 30 років навчальні заклади будуть кардинально відрізнятися від тих, що є

сьогодні. Давайте поговоримо про технології майбутнього, які вже стають важливими

елементами сучасної освіти. Про них говорять - це технології завтрашнього дня, і вже

сьогодні потрібно з ними працювати.

У програмному документі «Мобільне навчання для якісної освіти і соціального

включення» 2010 р, який був опублікований Інститутом інформаційних технологій в навчанні

при ЮНЕСКО, відзначається, що сучасний педагог повинен звертати особливу увагу на те, що

мобільні засоби зв'язку мають значну популярність серед молоді та шукати шляхи їх

використання в навчанні з метою оптимізації процесу викладання.

Питання теорії і практики застосування мобільних пристроїв і мобільних освітніх

ресурсів в освіті в останнє десятиліття активно обговорюються на різних наукових заходах: з

2005 року в Європі проводиться Міжнародна конференція «Мобільне навчання» (International

Conference Mobile Learning), а з 2002 року Міжнародна конференція «MLearnCon », в Англії з

2007 року проводиться конференція«The Mobile Learning Network Project» (MoLeNET -

Система мобільного навчання), мета якої полягає в поширенні технологій мобільного

навчання через реалізацію однойменного проекту, результатом якого стало створення єдиної

віртуальної системи мобільного навчання, яка об'єднала близько ста коледжів і шкіл країни. В

рамках даного проекту учасники проводять дослідження дидактичних можливостей різних

мобільних засобів зв'язку: смартфони, mp3 плеєри, планшети, голосові пристрої і т.д.

Безперечно те, що у сучасних учнів ключовими засобами взаємодії з навколишнім

світом стають гаджети і девайси (спілкування в соціальних мережах, перегляд фільмів,

прослуховування музики і т.д.). Безглуздо це ігнорувати. Значно ефективніше активно

залучати новітні інтернет-технології в навчальний процес. Це дозволить ефективно

взаємодіяти зі своїми учнями в зручному для них форматі, допоможе викликати інтерес учнів

до вивчення вашого предмета.

Розглянемо кілька технологій, які можуть змінити звичний формат навчання і

забезпечити зацікавленість студентів у навчанні.

Скільки розмов зараз йде про технології віртуальної реальності, хмарні технології,

штучний інтелект, нейромережі, доповнену реальність тощо.

За кілька десятиліть простежується перехід від стандартної дошки, на якій пишуть

крейдою, до магнітних і смарт-дошок. А тепер популярність набирають і інтерактивні панелі.

Багато хто порівнює їх з величезними смартфонами, і в цьому є частка правди. Такі дошки

мають сенсорну поверхню і масу можливостей, забезпечує ще більше інтерактивності в

навчальному процесі.

Мобільні пристрої якнайкраще дозволяють забезпечити побудову індивідуальної

траєкторії розвитку, тому що можна підготувати і спланувати завдання для різних категорій

студентів, враховуючи їх індивідуальні особливості.

Ось деякі з основних переваг використання мобільних телефонів:

- Немає необхідності в спеціально обладнаному комп'ютерному класі;

- Мобільний телефон і його функціональні можливості дозволяють організувати

навчання з використанням адаптованих електронних підручників, навчальних курсів і файлів

спеціалізованих типів з навчальною інформацією - навчальні посібники розробляються

безпосередньо для платформ мобільних телефонів. Ще одним способом застосування

мобільних телефонів для навчання є використання спеціалізованих електронних підручників і

курсів, адаптованих для перегляду і виконання на мобільних телефонах учнів.

- Мобільний телефон - засіб відтворення звукових, текстових, відео- і графічних

файлів, що містять навчальну інформацію. Особливо цінною є можливість для бажаючих

вивчити іноземні мови - доступна величезна безліч аудіокурсів і аудіокниг, що включають

файли різного формату та довжини. Також джерелом інформації можуть служити відео і

аудіофайли, програми-плеєри, які є в кожному телефоні останніх років випуску.

- Третім способом можливого застосування мобільних телефонів для навчання є

використання спеціальних програм для платформ стільникових телефонів, які здатні

відкривати і переглядати файли офісних програм, таких як Office Word, Power point, Excel.

Таким чином, маючи в пам'яті мобільного телефону такі файли, що містять

навчальну інформацію, можна переглядати їх версії, адаптовані спеціально для екрану

телефону, зі зручними смугами прокрутки, відповідним шрифтом і зручним інтерфейсом.

- Студенти можуть взаємодіяти один з одним і з викладачем, а не ховатися за великими

моніторами.

- Існує можливість обміну завданнями та спільної роботи; учні та викладачі можуть

надсилати текст по електронній пошті, вирізати, копіювати і вставляти, передавати пристрої

всередині групи, працювати один з одним, використовуючи інфрачервоні функції КПК або

бездротової мережі, наприклад, Bluetooth.

- Мобільні пристрої можуть бути використані в будь-якому місці, в будь-який час - це

неоціненне значення для навчання за місцем роботи.

Є дуже багато різних додатків, програмне забезпечення для мобільних телефонів.

1. Додатки Microsoft (Word, Excel, Power Point, OneNote, OneDrive).

Зручні мобільні версії, що дозволяють обробляти інформацію, навіть коли під рукою немає

комп'ютера.

2. Додатки Google (диск, пошта, play market, Google Maps, Google Earth).

Швидкий доступ до своїх файлів, зручний інтерфейс для скачування необхідних додатків.

Супутникові інтерактивні карти онлайн. Віртуальний глобус

3. Онлайн-бібліотеки (Альдебаран, ЛітРес, Літмир і ін.)

На деяких ресурсах є можливість завантажувати або читати книгу онлайн, великий

вибір творів з різних жанрів.

Напевно, вам не раз на очі траплялися графічні піксельні QR- коди, які розміщують на

рекламних буклетах, в транспорті, на вітринах або в супермаркетах. Ви просто скануєте

зображення за допомогою планшета або телефону - і вже через мить переходите на

зашифровану сторінку або сайт.

Принцип такого кодування був створений японською компанією Denso-Wave в 1994

році. Коди спочатку призначалися для потреб машинобудування, зараз вони

використовуються практично повсюдно.

А знаєте, що такі зображення надають безліч можливостей, у тому числі і у

навчальному процесі?

За допомогою QR-кодів можна урізноманітнити навчальний процес таким чином:

• кодування посилань на домашні завдання або практичні роботи (наприклад, якщо

їх виконання передбачає використання гугл-форми, гугл-диску тощо);

• проведення квесту, підказки до кожного схованки якого будуть зашифровані у

вигляді відповідного QR-коду

• організація виставки в класі або коридорами навчального закладу, інформацію про

експонати якої можна отримати після сканування відповідного QR-коду.

• розміщення коридорами навчальних закладів відповідних кодів, кожен з яких буде

містити посилання на непересічні факти, цікаві статті тощо;

• розміщення кодів на підручниках або книгах в бібліотеці з посиланнями доступу до

електронної версії відповідного видання.

Якщо ви цікавитеся сучасними технологіями і намагаєтеся максимально залучати їх в

освітній процес, то QR-коди можуть бути змістовним доповненням ваших уроків!

QR-коди можна з легкістю створювати, використовуючи безкоштовні генератори

коду. Існують спеціальні програми як для створення відповідних кодів, так і для їх миттєвого

сканування. З легкістю створити код можна з використанням програми QR-codes.

Наприклад, QR-квести з фізики, хімії, які проводяться в формі розгадування

кросвордів шляхом пошуку і сканування кодів, в яких закодовані питання і завдання. У

комплект входять макети кросвордів, питання для трьох команд і власне QR-коди.

Або ж при вивченні літератури можна використовувати готові QR-коди всіх ліричних

віршів, що входять в програму ЗНО-2018.

Pages - чудовий текстовий редактор. У ньому ви зможете створювати красиві звіти,

резюме та інші документи всього за пару хвилин.

З програмою Numbers можна створити складні таблиці.

За допомогою Квик Поінт можна створювати слайди і проводити презентації прямо з

мобільного телефону.

Можливість вільно користуватися ПК і гаджетами відкриває для людей з особливими

потребами недоступний раніше світ, зменшуючи рівень соціальної інклюзії. Дорослі люди

можуть бути в курсі новин, працювати через інтернет, спілкуватися в соціальних мережах,

телефонувати друзям і близьким, знаходити нові знайомства, читати і дізнаватися щось нове.

Для дітей з особливими освітніми потребами - це шанс отримати гідну освіту.

TalkBack - додаток для людей з вадами зору.

Сурдофон - мобільний додаток для сурдоперекладу, який автоматично робить переклад

почутого на мову жестів, тим самим дозволяючи зрозуміти один одного, того, хто говорить і

слабочуючих людей.

Зарубіжний досвід використання мобільних пристроїв в освіті так само суперечливий,

як і в наших навчальних закладах.

Є дані, що в школі Cedars School of Excellence (Грінок, Шотландія) застосування iPad у

навчанні дітей від 5 до 17 років значно підвищило їх успішність.

У Великобританії у 98% навчальних закладів забороняють учням користуватися

смартфонами на уроках. За даними досліджень Лондонської школи економіки і політичних

наук, така практика дозволяє підвищити успішність навчання учнів приблизно на 7%.

Дослідження проводили тільки для підлітків від 16 років і студентів.

В Україні заборону на телефони впровадили ще в 2007 і через сім років скасували "З

метою поширення використання інформаційно-комунікаційних технологій". Але проблеми

так і залишилися.

Можливі проблеми при використанні телефонів:

1. Можлива шкода для зору при тривалій роботі за пристроєм;

2. При ослабленому зорі (короткозорості, далекозорості) робота мобільними пристроями може

викликати подальше падіння зору.

3. Чи може викликати ряд захворювань нервової системи, імунної, придушувати емоційний

стан.

Вчені стверджують: мобільний телефон для дітей і підлітків небезпечний не менше

сигарет. Стільниковий трубка - джерело електромагнітного випромінювання (схожого з тим,

яке розігріває котлети в мікрохвильовці, тільки слабше). І хоча всі стільникові випускаються з

відповідними сертифікатами, які враховують параметри і норми, прийняті Всесвітньою

організацією охорони здоров'я, сумніви в їх нешкідливості залишаються. Чому? Справа в

тому, що західні фахівці розглядають тільки тепловий вплив стільникових апаратів. Інших

критеріїв у них просто немає. Українські ж дослідники роблять упор на електромагнітний

вплив і вивчають його вплив на центральну нервову систему (ЦНС) людини.

Вплив ЕМП на здоров'я вивчаються давно і всім відомі: це втома, погіршення пам'яті,

підвищення артеріального тиску, безсоння, порушення серцевої діяльності, передчасне

старіння організму і т.п. Може бути, з вами теж відбувалося наступне: перед сном довго

говорили по мобільнику, а потім ніяк не могли заснути, хоча спати дуже хотілося.

Вчені Іспанії стверджують, що навіть 2-х хвилинне використання мобільника може

змінити ритміку біоелектричної активності мозку дитини протягом наступних 2-х годин після

закінчення розмови.

Угорські вчені надали дані про можливості розвитку пухлини головного мозку у людей

від 20 до 29 років, які використовували стільникові з дитячого віку.

І це далеко не повний перелік проблем.

Мобільник обмежує можливості дитини до адаптації і спілкуванню. Світ дитини зараз

часто звужений навколо комп'ютера, інтернету, мобільного, відпадає потреба виходити на

вулицю, часто у нього не з'являється досвіду дружби, спілкування. Виходить, ми ростимо

свого роду віртуальних аутистів - відрізаних від зовнішнього світу людей.

Може виникнути залежність від мобільника. Дитині здається, що без телефону він вже

не такий цікавий своїм друзям, що його цінність в їх очах падає.

Висновок: Використання мобільних додатків в навчальному процесі - один із способів

актівізації пізнавального процесса. Мобільні додатки допомагають реалізувати головні

людські потреби - спілкування, освіту, самореалізацію. Впровадження мобільних додатків в

освітній процес покликане підвищити ефективність проведення уроків, але використання

телефонів має бути дозованим і виправданим, не завдавати шкоди здоров’ю учнів.

Література

1. Валієва Л.Р. Мобільні пристрої в освітньому процесі // Молодіжний науковий форум:

Гуманітарні науки: електро. зб. ст. по мат. XXX міжнар. студ. наук.-практ. конф. № 1 (29).

URL:https://nauchforum.ru/archive/MNF_humanities/1(29). pdf

2. Файн М.Б. Мобильное обучение в образовательном процессе: зарубежный опыт //

Современные научные исследования и инновации. 2015. № 1. Ч. 3

3. https://naurok.com.ua/post/trendi-osviti-yak-vikoristovuvati-qr-kodi-u-navchanni

«Фасилітація у викладанні філософського знання»

Василенко С. М. викладач філософії і соціально-гуманітарних дисциплін

Білгород-Дністровський коледж природокористування, будівництва та комп’ютерних технологій

Фасилітація (від англ. facilitate — допомагати, полегшувати, сприяти) — це

організація процесу колективного розв'язання проблем у групі, який

керується фасилітатором (ведучим, керівником, викладачем). Це одночасно процес та

сукупність навичок, які дозволяють ефективно організовувати обговорення складної проблеми

без втрат часу та за короткий термін виконати усі заплановані дії із максимальним залученням

учасників процесу[2, c.5].

Інновації, породжені змінами в освітній системі України знаменували утвердження

нової парадигми, осердям якої є міжнародна стандартизація середньої та вищої освіти. Згідно

з такими стандартами школи, вищі навчальні заклади повинні створювати умови для

саморозвитку особистості, навчати дітей та молодь самостійно віднаходити відповіді на

освітні та наукові проблеми, виховувати їх на дотриманні принципів патріотизму та

демократії.

«Нова філософія освіти полягає в реальному, а не декларованому індивідуальному

підході до кожної особистості, у партнерстві учителів і учнів, у принципово інших методах та

іншій етиці навчання, – це і є інновація як сукупність принципово нових «винаходів» чи

«відкриттів», що торує шлях до наступних вдосконалень, відкриттів і звершень. Саме вона

відповідає тій парадигмі особистісної орієнтації освіти і всебічного розвитку людини, що

проголошена в Національній доктрині розвитку освіти в Україні» [4, c.5-6].

У педагогіці сьогодення триває пошук нових ефективних шляхів удосконалення

навчального процесу і підвищення якості освіти за допомогою розробки і впровадження

нових педагогічних технологій і методик, а також удосконалення вже існуючих. Головне в

освіті - це навчити людину самостійно орієнтуватися в інформації, успішно її

використовувати. Для цього необхідно формувати здатність особистості творчо, нешаблонно

мислити, самостійно поповнювати свої знання, бо прогрес залежить у великій мірі від

інтелектуального потенціалу суспільства, розвитку освіти і науки.

Виходячи з того, що відбувається заміна старої, інформаційної моделі освіти на нову –

рефлексивну, ту, що робить акцент на розвиток мислення, - тема впровадження діалогу в

систему освіти набуває актуальності. І, хоча світова педагогічна спільнота займається цією

проблемою починаючи з середини 70-х років ХХ століття і вже досягнуто значних успіхів, в

Україні ця проблема лише на стадії обговорення.

Активними зусиллями філософів – теоретичними та експериментальними – доведено

перевагу рефлексаційного інструментарію для розвитку у студентів навиків критичного і

творчого мислення та грамотності розсудів. Аналіз цієї тенденції дає змогу зрозуміти вектори

в розвитку філософської освіти в світі в межах становлення «Освіти ХХІ століття». В межах

сучасної парадигми освіти наголошується на те, що філософія має бути не лише вузівською

дисципліною, а й те, що є необхідність впровадження філософії як основи шкільної освіти. Це

питання докладно розроблене М. Ліпманом в програмі «Філософія для дітей», яка успішно

впроваджена в багатьох західних країнах.

В основу якісної освіти покладено принцип залучення молоді до філософії та її

проблематики: усі дисципліни розглядаються крізь призму філософських проблем, які задають

параметри світоглядного характеру. Дисципліни повинні будуватись за моделлю філософської

дискусії та філософського дослідження. І саме тому, велика увага повинна приділятися

формуванню філософського (критичного) мислення, етичного роздуму, демократичних

процедур диспуту як важливих складових демократичної культури і світоглядного

плюралізму.

Новий підхід до освіти ставить за мету навчити молодь філософствувати, а не

накопичувати інформацію про філософію, перетворити аудиторію з пасивних слухачів на

спільноту дослідників, які, по принципу Сократового діалогу, відкривають для себе істину в

процесі наполегливого пошуку, дискусії, сумнівів та протистоянні позицій.

Про існування зв’язку між тим, як слід навчати філософії і розуміння самої філософії

мислителі знали дуже давно. Так Сократ наполягав на тому, що лише через рішення проблеми

можливо досягти істинного знання і мудрості. Найкращим методом рішення проблеми він

вважав діалог, сумісну аргументативну діяльність позбавлену забобонів і догматизмів.

Видатний французький мислитель епохи Відродження М.Монтень писав: «Хай

наставник примушує учня мовби просіювати через сито все, що він йому подає, і хай нічого не

утовкмачує йому в мову, спираючись на свій авторитет і вплив...» [7, c.12].

Евристична бесіда як метод розвитку пізнавальної активності нараховує вже кілька

тисячоліть, вперше він увійшов в ужиток як «сократична бесіда», він імені славетного

філософа Сократа, що вів філософські бесіди, які мали на меті з'ясування істини не прямим

повідомленням, а власним розумом учня.

Бесіда - це складний спосіб організації пізнавальної діяльності студентів. Особливість

цього методу навчання полягає у тому, що інформація відтворюється або сприймається

слухачами частинами, у формі запитання -- відповідь.

Серед теоретиків дидактики та вчених, котрі займаються методами навчання та їх

класифікацією, й досі немає однозначного погляду на місце евристичної бесіди серед них. По

суті, жодна з існуючих класифікацій за певним критерієм не визначає окремого місця цьому

методу.

Отже, евристична бесіда - це «метод навчання, який полягає в тому, що вчитель вміло

поставленими запитаннями (інколи навідними), спонукає учнів самостійно на основі їхніх

знань, уявлень, життєвого досвіду, спостережень приходити до певних висновків,

формулювати поняття і правила». При цьому, дидактична суть евристичної бесіди як методу

полягає в тому, що цей метод навчання передбачає розмову викладача з студентами,

організується за допомогою продуманої системи запитань і передбачає не пряме повідомлення

знань слухачам, а їх власне знаходження зв'язків із уже відомих і виведенням

закономірностей[4, с. 94] .

У процесі застосування евристичної бесіди викладач уміло поставленими

запитаннями спрямовує думку студентів на розуміння ними суті виучуваного матеріалу.

Розумову роботу, яку при цьому виконують слухачі, можна розглядати в такій послідовності:

- перед студентами ставиться проблема, питання, предмет для спостереження,

порівняння, що примушує їх мислити, дає поштовх думці;

- аналізуються різні відповіді, висловлені при розгляді питання;

- відкидаються неправильні, доповнюються або уточнюються неповні й неточні,

виводиться правильна відповідь;

- установлюються логічні зв'язки між окремими положеннями, виводяться висновки і

узагальнення, установлюється система нових знань.

У зв’язку з цим М.Ліпман зазначає, що фасилітація – форма педагогічного впливу, де

учень, так само, як і вчитель, виступає само регулятором, ось чому результат як педагогічної,

так і навчальної діяльності залежить від обох суб’єктів [3, c. 102].

Фасилітативна діяльність має такі характеристики:

а) взаємне управління;

б) отримання індивідуальних результатів: учень – навчальних, учитель – педагогічних;

в) отримання спільних чи розподілених результатів, наприклад, заміна стосунків один до

одного на більш толерантні.

На думку М.Ліпмана, фасилітація – це також спосіб управління розвитком чи

навчанням дітей, який має вагомі відмінності від традиційного способу управління. По-перше,

учень виступає як незалежна особистість, тому його думка може не збігатися з думкою

вчителя, по-друге, вчитель керує парадоксально: він виступає учасником навчально-виховного

процесу. Наприклад, фасилітатор може відмовитися від керування і передати його учням. Така

ситуація містить у собі певну невизначеність, оскільки невідомо, як далі буде розвиватися

колективний процес. Ось чому однією з якостей, яка визначає особистість фасилітатора,

виступає толерантність до невизначеності – здатність застосовувати не прогнозовану,

непередбачену ситуацію як можливість розвитку.

Щоб фасилітувати, недостатньо прочитати необхідний предметний і методичний

матеріал, а потім грамотно викласти його в аудиторії: фасилітатор повинен бути готовий

працювати в умовах невизначеності, коли, здавалося б, процесом керувати неможливо. Але це

зовсім не означає, що фасилітатор повинен відмовитися від навчальних планів та завдань. Він

розглядає навчальний матеріал не лише як мету засвоєння, але і як засіб викликати в слухачів

їхні індивідуальні реакції[2, c.7].

У зв’язку з цим, викладач-фасилітатор має нахил до подвійної позиції. З одного боку,

залишаючись викладачем, він продовжує керувати слухачами, з іншого – він прагне сприяти

тому, щоб вони самі визначалися у власних пріоритетах та способах діяти.

Така ситуація вимагає від викладача-фасилітатора розв’язання певних завдань:

1. Допомогти студентам стати самостійними та активними співучасниками навчального

процесу:

- показати молоді, що навчальний процес може визначатися ними самими;

- створити такі навчальні завдання, які можуть з часом переформулюватися самими ж учнями;

- сприяти створенню спільного плану навчальних занять.

2. Допомогти учням краще зрозуміти власні позиції та позиції інших:

- фіксувати індивідуальні спонтанні реакції дітей, щоб зрозуміти, що їх дійсно цікавить;

- намагатися дати пояснення тим, хто не зрозумів позицію членів групи;

- знаходити в них спільне та відмінне.

3. Слідкувати за процесом засвоєння, помічати в ньому моменти напруги.

4. Проаналізувати, проконтролювати якість отриманих результатів.

Створення фасилітатором атмосфери абсолютного позитивного сприйняття

відбувається за рахунок його уважного слухання учнів, прагнення зрозуміти, що стоїть за

кожною їхньою реплікою. Така поведінка фасилітатора сприяє подоланню учнями бар’єру

спілкування з ним як з учителем. Водночас фасилітатор моделює проблемне інтелектуальне

середовище. Напруга, створена цим середовищем, підштовхує учнів до вирішення проблеми, а

комфортна атмосфера позитивного сприйняття полегшує навчання.

Важливу роль для фасилітації відіграє активне вислуховування. Щоб в учнів

з’явилося бажання висловлювати свої думки та переживання, кожен член групи повинен вміти

вислуховувати іншого і намагатися зрозуміти його. Незважаючи на зовнішню простоту, ці дві

навички викликають певні труднощі у процесі їх формування. Суттєва роль тут, особливо на

початковому етапі навчального процесу, відводиться фасилітатору. Коли тема для

обговорення в групі знайдена, фасилітатору необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб не

пропустити цікаву думку із аудиторії. Для цього йому необхідно вислуховувати кожного учня.

У момент, коли учень завершив своє повідомлення, для фасилітатора важливо запитати, чи

його повідомлення зрозуміле для інших. Якщо викладач відчуває, що зміст повідомлення не

зовсім чіткий, то він намагається уточнити його за допомогою таких запитань: «Ти маєш на

увазі, що ...?», «Повторіть ще раз», «Я не зрозумів». Щоб перевірити, наскільки точно

фасилітатор зрозумів автора повідомлення, він може перефразувати його думки по-іншому:

„Ви можете виправити мене, якщо я помиляюся, але ...‖. У випадку, якщо автор повідомлення

не здатний пояснити, що він мав на увазі, фасилітатор просить допомоги у групи.

М.Ліпман вважає, що необхідно звертати увагу не лише на зміст повідомлення, але й

на почуття того, хто говорить. Щоб допомогти учневі краще зрозуміти самого себе,

фасилітатор відображає його емоційний стан: «Мені здається, ти почуваєш ...», «На мою

думку, ти трохи засмучений». Відображаючи почуття співбесідника, фасилітатор також дає

зрозуміти йому, що він розуміє його стан.

Оволодіваючи навичками фасилітації та використовуючи їх у групі, викладач-

фасилітатор досить швидко може помітити, що його підлеглі звикають до розподіленого ним

контролю і також починають застосовувати фасилітативну техніку. Опановуючи навички

критичного, творчого і толерантного мислення, студенти, знову-таки засвоюють модель

поведінки, яку показує викладач-фасилітатор своєю ж поведінкою, – студенти навчаються

фасилітувати, допомагати іншим та собі, переймаючи навички фасилітації від фасилітатора.

Студенти стають активними, самостійними, проявляють інтерес, ініціативу, творчість.

Література

1. Данникова Е.Г. Вхождение в "Философию для детей" (опыт мастеркласса в Мэндэме, США)

// Психология: Сборник научных работ Национального педагогического университета имени

М.П. Драгоманова. − Выпуск 15. − Киев, 2002. − С. 293.

2. Лушин П.В. Психология педагогического изменения (фасилитация): Научно-методическое

пособие для студентов высших учебных заведений. − Кировоград, 2002. − 76 с.

3. Лушин П.В. Психология личностного изменения. − Кировоград, 2002. – 352 с.

4. Мойсеюк М.Є. Педагогіка. – К.: Либідь, 2001. – 446 с.

5. Наріжний Ю.О. Чи будуть діти в Україні навчатись філософії в школі? / Ю.О. Наріжний. //

Постметодика. – 2013. – №6. – С.9-14.

6. Сухомлинська О.В. Філософія для дітей як педагогічна проблема // Психолого-педагогічні

проблеми сільської школи. − 2002. − №2. − С.8-19.

7. Шеремета П. Дещо про методи навчання // Рідна школа. – 2004.-№6.– С.25-26.

«Інновації у викладанні математики на заняттях у

коледжі»

Комкова О.А. викладач математики та вищої математики,

Одеський механіко – технологічний коледж ОНАХТ

Кожного року з’являються нові технології, що розширюють можливості користувачів.

Усі ці засоби та технології можуть з успіхом використовувати викладачі і студенти.

Викладачам вони допомагають заохочувати студентів до навчання, підвищувати рівень

викладання, студентам – дізнатися багато нового.

Сьогодні будь-який викладач має змогу публікувати навчальні матеріали та

спілкуватися зі студентами, він може використовувати блоги, а приєднавшись до освітньої

соціальної мережі, одержувати можливості обміну думками та досвідом з колегами [1, с. 79].

Для викладачів математики вже традиційними стали презентації, тести до занять,

поряд із традиційними методами обов'язково треба використовувати інноваційні, що можуть

активізувати активну енергію студентів, направивши її в потрібне русло. Важливу роль

відіграє «дозування» традиційних та інноваційних. Воно залежить від безлічі факторів,

зокрема рівня навченості студентів, рівня педагогічного досвіду, інтелекту викладача.

Комбінуючи на заняттях інноваційні і традиційні методи роботи, я намагаюсь створювати

умови для розвитку і саморозвитку особистості студента. Це допомагає: сформувати міцні

базові знання студента; навчити, де студент може знайти необхідну йому інформацію з теми;

сформувати вміння, щоб студент міг якомога швидше знайти необхідну інформацію із

застосуванням новітніх інформаційних технологій; розвинути в студентів уміння

відфільтрувати в інформації тільки актуальну та корисну; формувати вміння опрацьовувати,

обробляти, редагувати інформацію застосовуючи сучасні інформаційні технології; формувати

вміння аналізувати інформацію, помічати закономірності та використовуючи їх, прогнозувати

й робити висновки; формувати вміння на основі аналізу попередньої інформації; формувати

власну точку зору; формувати вміння генерувати власні оригінальні думки та ідеї.

Виконуючи практичні завдання на заняттях математики, студенти як правило,

вирішують їх за поданими алгоритмами, а результат залежить не лише від особливостей

мислення, а й від використання проектно-пошукової технології, яка дозволяє зробити кожне

заняття цікавим, сформувати інформаційну компетентність в студентів, розвинути творчі

здібності та досягти творчої співпраці між викладачем і студентом, формує вміння самостійно

здобувати нові знання, збирати необхідну інформацію, висувати гіпотези, робити висновки.

По – перше, на заняттях використовують тестові технології. Технологія тестового

контролю включає такі етапи: створення системи базових тестових завдань; конструювання

тесту з базових тестових завдань; проведення тестування; аналіз результатів тестування.

Для перевірки уміння правильно відтворювати отримані знання, доцільно

використовувати неоднорідні тестові завдання закритої форми з множинним вибором, які

передбачають мінімум три можливі відповіді (але не більше п’яти), серед яких правильною є

лише одна. Така форма контролю має цілу низку переваг: охоплює контролем великий обсяг

матеріалу; зменшує порівняно з традиційним опитуванням затрати часу; підвищує

об'єктивність оцінювання знань; є стимулюючим чинником, оскільки студенти вивчатимуть

саме те, що оцінюється; контролює не тільки велику кількість теоретичних питань, але й

практичні навички. Тестування на своїх заняттях використовую, як для підсумкової перевірки

знань студентів, так і на різних етапах уроку: під час актуалізації опорних знань; під час

узагальнення вивченого матеріалу.

З іншого боку, тестування, як і будь-яка форма контролю знань, крім переваг, має свої

недоліки. До недоліків можна віднести той факт, що частіше всього тестові завдання дають

уже готові варіанти відповідей. А для того, щоб студенту розвиватися і зростати гармонійно,

дуже важливо вміти сформулювати власну думку.

В процесі навчання математики сьогодні впроваджуються такі основні інноваційні

педагогічні технології: інтерактивні, проектна, організації групової навчальної діяльності,

диференційованого навчання.

Сутність інтерактивних технологій у тому, що навчання відбувається шляхом

взаємодії всіх, хто навчається. Це співнавчання (колективне, кооперативне навчання, навчання

у співпраці), в якому і викладач і студенти є суб'єктами. Викладач виступає лише в ролі

організатора процесу навчання, координатора роботи груп. Інтерактивні технології навчання

найбільш відповідають особистісно - орієнтованому підходу у навчально-виховному процесі.

При застосуванні інтерактивних технологій, як правило, моделюються реальні життєві

ситуації, пропонуються проблеми для спільного вирішення, застосовуються рольові ігри.

Тому інтерактивні технології найбільше сприяють формуванню в студентів практичних умінь

і навичок, виробленню їх власних цінностей, створюють атмосферу співробітництва, творчої

взаємодії в навчанні, сприяють розвитку соціальної та громадянської компетентності.

Перевагами інтерактивних технологій навчання перед іншими є те, що вони

дозволяють забезпечити глибину засвоєння матеріалу, студенти освоюють усі рівні пізнання

(знання, розуміння, застосування, аналіз).

Основними недоліками інтерактивних технологій є те, що засвоєння незначного

обсягу інформації потребує значного час. Викладач має менший контроль над обсягом і

глибиною вивчення, часом і ходом навчання. Результати роботи студентів менше

передбачувані.

Використання Інтернет-ресурсів перекладає на якісно новий рівень підготовку і

проведення занять, відкриває широкі можливості. Комп'ютерні технології і, перш за все,

Інтернет, не просто ще один технічний засіб навчання, а якісно нова технологія. Специфіка

технологій Інтернет полягає в тому, що вони надають величезні можливості вибору джерел

інформації та головною перевагою є можливість швидко знайти потрібну інформацію.

Використовувати Інтернет-ресурси можна при проведенні занять-практикумів.

Зокрема, використання методу проектів на заняттях дозволяє створити на занятті

дослідницьку, творчу атмосферу. При цьому кожен студент залучений до активного

пізнавального процесу, в основі якого — співпраця. Студент у процесі роботи над навчальним

проектом осягає реальні процеси, об'єкти, проживає конкретні ситуації, залучається до

проникнення вглиб явищ, процесів і конструювання нових об'єктів. У методі проектів дуже

важливо показати студентам їх особисту зацікавленість в отриманні знань, які можуть і

повинні стати їм у пригоді їм у житті. Щоб реалізувати цей принцип, необхідно розглядати

проблему, взяту з реального життя, знайому і значущу для студента проблему, для вирішення

якої необхідно застосувати не тільки отримані знання, а й нові, які належить набути. Робота

над проектом цікава і водночас складна. Для її спрощення пропоную схему реалізації проекту

зі змістом діяльності як викладача, так і студента із зазначення кінцевого терміну підготовки

кожного етапу. Оскільки метод проектів дозволяє оцінити, на мою думку, здебільшого

практичні навики роботи, необхідно поєднувати його з тестуванням, метою якого є перевірка

теоретичного матеріалу. Я на заняттях з геометрії використовую проектну технологію для

дослідницької роботи розрахунку основних вимірів правильних чотирикутних пірамід на

прикладі Єгипетських пірамід.

Щоб уникнути перевантаження й активізувати пізнавальну діяльність студентів,

викладачеві на заняттях більше уваги слід приділяти організації групової роботи. Для того,

щоб робота груп студентів була успішною, необхідне оволодіння кожним студентом

елементарними вміннями самостійної пізнавальної діяльності: вміння працювати з

підручником, бажання брати участь в обговоренні проблем, уміння користуватися картками,

інструкціями, розв'язувати посильні завдання тощо. Тому викладачу перед початком

організації групової форми роботи мати досить чітке уявлення про рівень пізнавальної

самостійності як окремих студентів, так і групи загалом. На початковому етапі роботи зі

студентами особливу увагу слід приділяти формуванню прийомів самостійної діяльності.

Можна групам запропонувати виконати наступні задачі, які мають практичне

значення:

1) Перпендикулярний переріз силосної ями глибиною 6м має форму трапеції з основами 8м і

20м і довжиною 100м. Скільки т силосу вміщується в цю яму, якщо об’ємна маса силосу

1.2т?

2) Конічна куча зерна має висоту 1.2м, а довжина кола основи - 20м. Скільки т зерна в купі,

якщо об’ємна маса 0.8т?

3) Визначити місткість зернового елеватора, який має 55 резервуарів циліндричної форми з

розмірами: висота - 40 м; діаметр основи - 8м. Об’ємна маса зерна - 0.8 т.

Також, необхідна така організація навчального процесу, яка б дозволила врахувати

відмінності між студентами і створити оптимальні умови для ефективної навчальної

діяльності всіх студентів, тобто виникає необхідність перебудови змісту, методів і форм

навчання, які б максимально враховували індивідуальні особливості студентів. І підходом,

котрий враховує ці особливості є диференціація. Рівнева диференціація спирається на новий

підхід, нове розуміння індивідуалізації навчання, який полягає у плануванні рівня

обов'язкових результатів навчання і на цій основі - вищих рівнів оволодіння навчальним

матеріалом. Враховуючи свої здібності, нахили, інтереси та потреби, студент має право і

можливість обрати обсяг та глибину засвоєння даного навчального матеріалу, оптимізувати

своє навантаження. За цих умов навчання кожного студента стає посильним, умотивованим і

цілеспрямованим.

Наприклад, при складанні екзаменаційних білетів з математики використовуємо

диференціацію, тобто розбиваємо білет на 3 рівні складності.

Розглянемо впровадження інноваційних технологій на прикладі «Математичного

квесту».

Приймають участь 3 команди групи по 5 чоловік, які сидять за різними столами.

Також є групи підтримки, які будуть вболівати за своїх друзів. Є лічильна комісія, яка

складається з 3 студентів. Оцінювати змагання команд будуть вчителі, які присутні і мають

для цього відповідні таблиці конкурсів з назвами команд.

Перший конкурс, який має назву «Одеські математики».

Кожна команда підготувала презентацію про одеського математика. В презентації

повинні були бути обов’язково відомості про цього вченого, його фотографії, а також була

задача для команд знайти місця в нашому місті Одеса, де цей математик жив, працював. До

презентації команди повинні були включити свої фотографії, де вони стоять біля цього дома

або меморіальної дошки. Це був такий квест по нашому місту в пошуку пам’ятних місць.

Презентацію оцінувало журі, результати оголошувала викладач. Були наступні номінації:

«Захоплююча презентація», «Пізнавальна презентація», «Унікальна презентація». Кожна

команда отримала грамоту.

Другий конкурс, якій має назву «Міс та містер математика». Прошу команди обрати

одну дівчину та одного хлопця. Кожна пара витягує завдання та оформлює його на дошці.

Потім вони повинні обґрунтувати своє рішення.

Пари отримають завдання з математики, які пов’язані із застосуванням математики в

різних науках та галузях, що є своєрідним між науковим квестом. Журі оцінювало пари за

такими критеріями: геніальність, логічність, раціональність. Підведення підсумків проводила

викладач та присудила титули «Міс математики » та «Містер математики».

Були запропоновані наступні задачі:

1) Вікно прямокутної форми має периметр 6 м. Якими мають бути розміри вікна, якщо площа

його найбільша?

2) Тіло масою 2 кг рухається за певним законом. Знайти силу, що діє на тіло в момент часу 3

с?

3) Швидкість руху тіла задано певним рівнянням. Знайти шлях, який пройде тіло за 10 с від

початку руху?

Третій конкурс - « Геометричний квест».

Правила змагання такі. Кожна команда витягує собі пакет завдання. В кожному пакеті по 4

завдання з 5 варіантами відповідей, де тільки одна є правильною. Потрібно розв’язати задачі,

знайти правильну відповідь. На стінах кабінету розташовано багато конвертів з написаними на

них відповідями - числами. Потрібно знайти свій конверт. І якщо він правильний, то всередині

нього будуть частини від геометричної фігури, яку потрібно скласти. Якщо конверт вибрано

помилково, то всередині нього нічого немає. У кожної команди відповіді не повторюються, та

вибирати правильну відповідь потрібно лише зі своїх варіантів відповідей. Виграє та команда,

яка першою склала геометричну фігуру.

Були запропоновані наступні задачі ( 1 пакет завдань):

1) Знайти значення похідної функції в точці;

2) Обчислити інтеграл;

3) В основі прямої призми лежить прямокутник із стороною 6 см і діагоналлю 10 см. Бічне

ребро призми – 10 см. Обчисліть повну поверхню призми.

4) В основі піраміди лежить трикутник із сторонами 4 см, 5 см, 7 см. Висота піраміди 12 см.

Обчисліть об’єм піраміди.

Таку форму проведення закріплення матеріалу можна також проводити і на занятті, можна

використовувати не всі конкурси, а одну групу можна поділити між собою на декілька команд.

Також можна використовувати дистанційне навчання при підготовці студентів до

олімпіади з математики. Це може бути сукупність змісту, форм і методів навчання, засобів

моніторингу і діагностики, забезпечують проведення навчального процесу на відстані на

основі використання сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій. У зв'язку з

цим можна говорити про такі технології як: кейс-технологія; мережева технологія [2, с. 3].

Форми організації дистанційних занять при підготовці студентів до олімпіад з математики

можуть бути такі: чат-заняття - синхронний доступ до чату забезпечує миттєвий обмін

повідомленнями і використовується в режимі «мозкового штурму» при обговорення чи

вирішення нетривіальних завдань; веб-заняття - заняття проводяться з використанням режимі

відеоконференції. Телеконференції – списки, розсилки з використанням електронної пошти,

спільна робота над спільними документами, розміщення матеріалів в групах або спільнотах

соціальних мереж. Дистанційна підготовка до олімпіади з математики дозволяє створити

єдине середовище, яке з одного боку, дає можливість працювати індивідуально з кожним

студентом, а з іншого – доповнює ту саму творчу атмосферу, завдяки якій процес навчання

стає і більш продуктивним, і більш успішним.

Можна констатувати, що для підвищення ефективності навчання на заняттях

математики варто розумно комбінувати як традиційні інтерактивні форми і методи, так і

новітні інноваційні методи. Саме таке поєднання у навчальному процесі надає змогу

створення на занятті природного середовища, допомагає активізувати творчу уяву студентів,

розвиває їхнє мислення й формує в них навички, необхідні для сучасного суспільства.

Вважаю, що саме застосування Інтернету, методу проектів та тестових технологій на

заняттях математики дозволяє реалізувати більшість завдань, які ставить викладач, готуючись

заняття.

На мою думку, метод проектів – це метод недалекого майбутнього. А також Інтернет-

технологія дієва і має хороші результати. Застосування групової форми організації

пізнавальної діяльності на заняттях у поєднанні з іншими формами і методами дає можливість

викладачеві значно підвищити ефективність навчально-виховного процесу.

Вищеописаний досвід пропонується для використання у роботі викладачів

математики коледжів. Елементи досвіду можуть бути використані і викладачами споріднених

дисциплін природничого та фізико-математичного циклів.

Література

1. Бахрушин В.Е. Эмпирические функции распределения результатов тестирования /

Валерій Євгенович Бахрушин, Марина Андріївна Игнахин // Збірник праць III Міжнародної

конференції ―Нові інформаційні технології в освіті для всіх: система електронної освіти‖ / За

ред. В. Гриценко. – К.: МННЦ ІТС, 2008. – С. 79 – 84.

2. Березовський В.С. Практичний посібник з курсу Microsoft «Учителі в онлайні»/ В.С.

Березовський, І.В.Стеценко. – К.: Вид. група BHV, 2012. -64 c.

«Сучасні інформаційні технології під час вивчення дисципліни

«Українська мова за професійним спрямуванням»

Батарейна О. С. викладач соціально-гуманітарних дисциплін,

Одеський фінансово-економічний коледж КНТЕУ

Необхідність комп’ютеризації навчання, заснованої на застосуванні інформаційно-

телекомунікаційних технологій, які відкривають нові можливості для всебічної активізації

творчих, пошукових, особистісно зорієнтованих, комунікативних форм навчання, зумовлена

значним зростанням обсягу інформації за умови незмінного терміну, відведеного на її

засвоєння. Серед ІКТ значне місце належить мультимедійним технологіям. Під час їх

використання студенти стають співавторами навчального процесу, прокладаючи власний

шлях для одержання знань.

Для успішного розв’язання проблеми підготовки студентів до професійного

спілкування українською мовою засобами мультимедіа потрібно створити методологію

впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальних закладах, що повинна

враховувати психолого-педагогічні особливості їх застосування. У рамках цієї методології

навчання української мови (за професійним спрямуванням) повинно розглядатися:

1) разом з іншими методами й засобами навчання;

2) у системі міжпредметних зв’язків, інформаційної культури, основ інформатики;

3) на основі дослідження дидактичних можливостей і психолого-педагогічних впливів

інформаційно-комунікаційних технологій на студентів.

Успішність студентів нерідко залежить від сформованості навчальної мотивації, від її

рівня. Мотивація, у свою чергу, залежить від способів подання матеріалу, їхньої доступності,

зацікавленості студентів у вивченні дисципліни. Процес підготовки майбутніх фахівців

українською мовою з використанням мультимедійних дидактичних програм є пізнавальним,

таким, що розширює мовні та мовленнєві навички студентів, захоплюючим, гнучким,

різноманітним, активним, естетично привабливим, гуманізованим, керованим, наочним і

творчим. Ігрові програми сприяють мимовільному запам’ятовуванню певного обсягу

інформації за відсутності значного навантаження на пам’ять.

Комунікативно-кібернетична модель навчання, основу якої складає використання

мультимедійних навчальних програм, суттєво важлива для організації самостійної роботи

студентів, сприяє розвитку їхньої пізнавальної активності, індивідуалізації навчально-

виховного процесу, набуттю майбутніми фахівцями важливих для них професійних навичок.

Алгоритмічний характер програмованого навчання дозволяє створити в студентів

чітке уявлення про близькі й віддалені цілі навчання, про організацію навчальної роботи,

допомагає студентам оволодіти навичками самостійної роботи, сформувати в них уміння

самостійно мислити, виділяти головне, аналізувати, викликати прагнення до поглиблення й

розширення знань і засобів засвоєння їх; навчити на практиці застосовувати свої знання.

Комунікативний характер цієї моделі сприяє розвитку професійних навичок у процесі

вивчення української мови, надаючи цій дисципліні більшої професійної вартості.

Комунікативно-кібернетична модель навчання дає можливість викладачеві здійснювати

міждисциплінарні зв’язки, реалізувати особистісно-діяльнісний підхід, а студентам — стати

суб’єктами навчального процесу, які вже на допрофесійному етапі навчання можуть

сформувати у себе навички професійного спілкування.

На основі зазначеного вище розроблено низку педагогічних умов, змістовно-

організаційних, практично-методичних заходів використання інформаційно-комунікаційних

(зокрема мультимедійних) технологій під час навчання української мови (за професійним

спрямуванням). Такими умовами слугують наступні: використання засобів мультимедіа в

систему підготовки студентів до професійного спілкування з урахуванням цілей, напрямів,

підходів до навчання української мови у ВНЗ; системність у використанні мультимедійних

навчальних програм під час проведення самостійної роботи, стимулюючи таким чином їхню

активність .

Аналіз наявних мультимедійних програм дозволяє розробити критерії оцінки їхньої

якості, що дає викладачеві та студентові можливість ретельно спланувати й структурувати

навчальний матеріал, сформулювали дидактичні вимоги до мультимедійних навчальних

комплексів. Здійснення добору МНК на основі запропонованих критеріїв є важливою

практично-методичною умовою їх ефективного використання.

Інформаційні комп’ютерні технології полегшують викладання та сприйняття досить

об’ємного матеріалу, допомагають підтримувати зв’язок зі студентами на спільному рівні

спілкування.

Основне завдання використання ІКТ у процесі вивчення української мови (за

професійним спрямуванням) — підвищити пізнавальний інтерес студентів до вивчення

дисципліни, ефективність ії опанування. Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена,

хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того,

що вивчає.

Отже, використання комп’ютерних технологій вносить істотні зміни в діяльність

педагога та розвиток студента, ставить нові вимоги до професійної майстерності викладання

дисципліни, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним студентом під час

навчально-виховного процесу.

Література:

1. Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на

2007–2015 роки» від 09 січня 2007 року № 537-V.– http://zakon.rada.gov.ua/cgi-

bin/laws/main.cgi.

2. Воробцова В.В. Використання інформаційних технологій навчання на уроках української

мови і літератури //http://www.nbаv.gov.ua.

3. Жук Ю.О. Системні особливості освітнього середовища як об’єкту інформатизації //

Післядипломна освіта в Україні. – 2002р.

4. Кремень В.Г. Суспільство знань і якісна освіта // Всеукраїнський громадсько-політичний

тижневик «Освіта», № 13 — 14, 21–27 березня 2007р.

5. Чайка В.М. Основи дидактики // Навч. посібник - Академвидав - 2011р.

«Інтерактивні технології навчання на уроках математики, при

реалізації концепції Нової української школи»

Качан Т.В., викладач математики

Одеський технічний коледж ОНАХТ

Сучасне освітнє середовище, має забезпечити необхідні умови, засоби і технології для

навчання студентів, освітян, батьків не лише в приміщенні навчального закладу. [1]. Згідно із

концепцією Нової Української школи в педагогічному процесі Нової української школи зросте

частка проектної, командної, групової діяльності. Планування і дизайн освітнього простору

школи будуть спрямовані на розвиток дитини та її мотивування до навчання. Відповідно

необхідно буде урізноманітнено варіанти організації навчального простору. Широко

застосовуватимуться мобільні робочі місця, мультимедійні засоби, лабораторне обладнання.

Пошуки нових форм навчально-виховного процесу, використання інтерактивних

технологій в навчальному процесі відкриває перспективи його якісного вдосконалення.

Нові методи навчання, нестандартні форми заняття допомагають розбудити інтерес

студента до досліджуваної проблеми, сприяють більш глибокому вивченню теми. Детального

вивчення потребують питання застосування методів навчання, які забезпечують формування у

студентів творчих умінь, розвитку їх пізнавальної діяльності, самостійності, індивідуальних

творчих здібностей. Важливим принципом Нової української школи є орієнтація на потреби

дитини. Великого значення в Концепції набуває аспект педагогіки партнерства між всіма

учасниками освітнього процесу.

Великого значення в Концепції набуває аспект педагогіки партнерства між всіма

учасниками освітнього процесу. Студент і викладач є рівноправними суб'єктами навчання.

Організація інтерактивного навчання припускає моделювання життєвих ситуацій,

використання рольових ігор, загальне рішення питань на підставі аналізу обставин і ситуації.

Інтерактивні технології навчання - це така організація процесу навчання, у якому

студенту неможливо не приймати участь – в колективному, взаємодоповнюючому,

заснованому на взаємодії всіх його учасників процесу навчального пізнання.

Аналіз сучасної педагогічної літератури свідчить про позитивні та негативні аспекти

інтерактивної моделі.

Позитивні аспекти інтерактивної моделі:

1) розширюються пізнавальні можливості студента.

2) як правило, високий рівень засвоєння знань.

3) викладач без зусиль може проконтролювати рівень засвоєння знань студентами

4) викладач має змогу розкритися як організатор, консультант.

5) партнерство між викладачем і студентом та в студентському колективі.

Негативні аспекти інтерактивної моделі:

1) на вивчення певної інформації потрібен значний час.

2) необхідний інший підхід в оцінюванні.

3) у викладача відсутній досвід такого способу організації навчання.

4) нестача методичних розробок уроків з використанням інтерактивних методів.

Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови

постійної, активної взаємодії всіх студентів. Це спів навчання, взаємонавчання (колективне,

групове, навчання у співпраці), де студент і викладач є рівноправними, рівнозначними

суб'єктами навчання.

Під час інтерактивного навчання студенти вчаться бути демократичними, спілкуватися

з товаришами, критично мислити, поважати думку колег, приймати продумані рішення.

Окремої уваги вимагає організація роботи в малих групах. Коли потрібно вирішити

складні проблеми колективним розумом.

Ось приклади деяких конкретних методик роботи в малих групах:

"Мозковий штурм" - це такий метод вирішення проблеми, коли всі учасники розмірковують

над однією і тією самою проблемою і "йдуть на неї в атаку". Цю технологію застосовують,

коли потрібні кілька варіантів розв'язання проблеми.

Організація роботи:

1. Визначте проблему, яку необхідно вирішити.

2. Приготуйте папір для занотовування ідей, запишіть проблему у вигляді

питання.

3. Оберіть ведучого та секретаря, який записуватиме всі ідеї.

4. Нагадайте правила першого етапу:

- мета - зібрати якомога більше ідей;

- кожен має право висловитись;

- пропозиції мають висловлюватися почергово, конкретно, стисло;

- приймаються будь-які пропозиції, навіть неймовірні;

- висловлювання інших не критикують і не обговорюють;

- розширення запропонованої ідеї заохочуються;

- ведучий може сформулювати нову ідею для запису за згодою того, хто її

запропонував.

5. Висловлюйте свої ідеї.

6. Занотуйте їх у порядку надходження. Не вносьте в ідею жодних виправлень.

7. Продовжуйте, доки будуть виникати нові ідеї (але не більше 10-15 хв). 8. На закінчення

обговоріть і оцініть запропоновані ідеї.

«Навчаючи – вчуся» - технологія, яку використовують під час повторення вивченого

та під час вивчення блоку інформації. Її застосування дає змогу студентам взяти участь у

передачі своїх знань однокурсникам, підвищує цікавість до знань.

Організація роботи:

1. Підготуйте картки з фактами, що стосуються теми уроку, по одній для кожного

студента.

2. Роздайте їх кожному.

3.Запропонуйте студентам:

- упродовж декількох хвилин ознайомитися з інформацією, що міститься на

картці;

- після ознайомлення з матеріалом, що міститься на картці, нехай студенти ознайомлять зі

своєю інформацією однокурсників і одержать інформацію від них. Студент повинен

одночасно говорити тільки з однією особою;

- уважно слухати інформацію інших, запам'ятати якомога більше. Якщо потрібно, робити

записи;

- коли всі поділилися тим, що їм відомо, й отримали інформацію, нехай вони розкажуть у

групі, про що дізналися від інших.

«Діалог» - його суть полягає в тім, що групи шукають погоджене рішення, а результат

роботи повинен бути відображений у вигляді схеми, перерахування ознак, кінцевому тексті,

що потім записується в зошитах. Ця методика включає протистояння й критику позицій тієї

або іншої групи, а вся увага зосереджена на сильних моментах позиції інших. Експерти

фіксують загальні погляди і під завершення роботи дають узагальнену відповідь на завдання,

що записується всіма.

«Спільний проект» - у цьому випадку групи одержують завдання різного змісту, які

висвітлюють проблему з різних боків. При завершенні роботи кожна група робить звіт і

робить свої записи на дошці, готовить презентації. Із цих записів ніби складається спільний

проект, що рецензується й доповнюється групою експертів. [2].

«Пошук інформації» - метод застосовується, якщо потрібно якось пожвавити сухий,

найчастіше нецікавий матеріал. Суть його в тім, що відбувається командний пошук

інформації, що доповнює вже наявну (прочитану викладачем лекцію або домашнє завдання) з

наступними відповідями на питання. Для груп розробляються питання, відповіді на які можна

знайти в підручниках, роздавальному матеріалі, документах, Інтернеті і т.д. Завжди

визначається час, протягом якого потрібно проаналізувати інформацію й знайти відповіді на

питання.

Всі перераховані методи інтерактивних методів навчання ставляться до технологій

кооперативного навчання, коли студентам потрібно скооперуватися для виконання завдань

викладача, активної роботи на занятті, засвоєння матеріалу і вироблення навичок спілкування

при дискусії й аргументації своїх позицій. Величезним плюсом даного виду навчальної

діяльності є залучення абсолютно всіх студентів групи у спільну роботу. Труднощі полягають

в умінні викладача організувати роботу студентів і привчити їх до такої роботи як постійної.

Звичайно, це не все, що можна використовувати. На основі цих методів можна будувати інші,

або придумувати щось принципово нове, у цьому і полягає перевага інтерактивного навчання.

Технологій інтерактивного навчання існує величезна кількість. Кожний викладач

може самостійно вигадувати нові форми роботи із групою. Вид роботи: Робота в парах,

робота в малих групах, незакінчена пропозиція, мозковий штурм, мікрофон, суд від свого

імені, громадські слухання, рольова (ділова) гра, займи позицію, дискусія. Наприклад:

Займи позицію. Зачитується яке-небудь ствердження і студенти повинні підійти до

дошки зі словом «ТАК» або «НІ». Бажано, щоб вони пояснили свою позицію.

Мікрофон. По колу передається предмет, що виконує роль мікрофона і студенти

висловлюються про різні аспекти навчання.

Організація роботи:

1. Повідомте проблему групі.

2. Запропонуйте уявний "мікрофон" (будь-який предмет).

3. Надавайте студентам слово почергово, передаючи "мікрофон".

Говорити має право лише той, у кого знаходиться "мікрофон".

4. Повідомлені відповіді не коментують і не оцінюють.

5. Коли хтось висловлюється, інші не мають права щось говорити.

Інтерактивні технології навчання стимулюють пізнавальну діяльність і самостійність

студентів. Ця модель бачить спілкування в системі студент-викладач, наявність творчих (часто

домашніх) завдань як обов'язкових. Інтерактивна модель своєю метою ставить організацію

комфортних умов навчання, при яких всі студенти активно взаємодіють між собою.

Інтерактивна творчість викладача й студентів безмежна.

Застосування комп'ютерної техніки на парах дозволяє зробити урок нетрадиційним,

яскравим, насиченим, наповнюючи його зміст знаннями з інших наочних областей, що

перетворюють математику з об'єкту вивчення в засіб отримання нових знань.

Ефективність застосування нових інформаційних технологій на парах математики

обумовлена наступними факторами:

1) різноманітність форм представлення інформації;

2) висока степінь наочності;

3) можливість моделювання за допомогою комп’ютера різноманітних об’єктів і процесів;

4) можливість організації колективної та індивідуальної дослідницької роботи;

5) можливість диференціювати роботу студентів у залежності від рівня підготовки,

пізнавальних інтересів та ін.; використовуючи сучасні інформаційні технології;

6) можливість організувати комп’ютерний оперативний контроль і допомогу з боку викладача;

7) можливості комп’ютера дозволяють студенту активно приймати участь у процесі пізнання.

Література:

1. Софій Н. З., Онопрієнко О. В., Найда Ю. М., Пристінська М. С., Большакова І. О.

Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: порадник для вчителя» К.: ТОВ

«Видавничий дім «Плеяди», 2017. — 206 с.

2. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : науково-методичний посібник / О.І.

Пометун, А.В. Пироженко ; ред. О.І. Пометун. – К. : А.С.К., 2004. – С. 8 – 24

3. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології.- К.: Академвидав, 2004.

«Інформаційна методика «Кросфіт» у підвищенні фізичної підготовки студентської молоді»

Яковлєв В.Г.,

викладач фізичного виховання, Шамота Л.Ф.,

методист ДВНЗ «Білгород-Дністровський морський рибопромисловий технікум»

Рівень стану здоров’я населення, особливо молоді, є показником рівня цивілізованої

країни. Відомо, що фізична культура та спорт є одним з компонентів здорового способу життя

та здоров’я в цілому. Однак, останні наукові дослідження свідчать, що під впливом різних

чинників спостерігається погіршення стану здоров’я, фізичного розвитку і фізичної

підготовленості студентської молоді і що рівень здоров’я випускників вищих навчальних

закладів країни викликає тривогу [1].

На думку багатьох науковців, це відбувається через недостатню рухову активність,

яка, нажаль, прогресує з кожним роком, а також негативно впливає на більшість функцій

організму студентів [1, 3].

За даними медичних обстежень та опитувань, із 10 студентів дев’ять мають

відхилення в стані здоров’я; на 100 студентів припадає близько 95 і більше захворювань різної

етіології, а 30 % перебуває на диспансерному обліку. Майже половина складу студентів (46,5

%) не відповідає середньому рівню нормативу фізичної підготовленості, що гарантує

стабільне здоров’я.

Ряд авторів зазначають, що низький рівень фізичної підготовленості студентів

пояснюється відсутністю у них мотивації та інтересу до занять. Основними причинами

зниження мотивації та інтересу до занять з фізичного виховання ВНЗ є одноманітність та

несучасність пропонованих видів навчального матеріалу [1, 3,5].

Змістовною основою у перетворенні національної системи фізичного виховання

студентської молоді України є використання інноваційних прийомів, які враховують свободу

вибору, форми, інтенсивності фізичної активності при обов'язковому виконанні заданих

освітніх стандартів. Однією з таких інноваційних технологій у вихованні та навчанні у

фізичній культурі є один з методів кругового тренування - Кросфіт. Кросфіт як вид спорту має

свої характерні особливості – різнобічний характер впливу на організм і на розвиток

спеціальних професійно-важливих якостей. Пошук раціональних підходів фізичного

виховання та оздоровлення студентів із застосуванням Кросфіту у фізкультурно-оздоровчій

роботі є одним із шляхів оптимізації навчально-виховного процесу з фізичного виховання

студентів.

Даний вид фітнесу прийшов до нас із США. Засновником Кросфіту є персональний

тренер Грег Глассман, який в юності займався спортивною гімнастикою. Спочатку ідея

комплексного виду фітнесу не отримала належної підтримки. Глассман знайшов місце для

Кросфіта в студії бразильського джиу-джитсу, а в 1995 році відкрив власний зал «CrossFit

Santa Cruz». Кросфіт розглядався як один з варіантів персональної програми тренувань,

спрямований, перш за все на спалювання жиру і поліпшення функціонального стану.

Кроссфіт можна описати як програму тренувань, що складається з функціональних

вправ високої інтенсивності, які постійно варіюються. Мета методики формулюється як

фізичний розвиток людини за такими напрямками як витривалість, сила, гнучкість, швидкість,

координація, точність, а також поліпшення працездатності серцево-судинної і дихальної

систем, швидкість адаптації до зміни навантажень і ін. Програма тренування за Кроссфіт

методикою підходить для студентів різного рівня підготовки.

Кросфіт має принципові відмінності від звичайних колових тренувань [2; 4].

По-перше, в комплексі використовуються навантаження, спрямовані на розвиток

одразу декількох фізичних якостей, таких як сила, витривалість і спритність. У зв’язку з цим

підготовку за системою Кросфіт зазвичай ділять на три складові частини: важка атлетика,

гімнастика і кардіо. Дана система являє собою систему розвитку сили і загальної фізичної

підготовки. У Кросфіті поєднуються різні вправи, мета яких – досягнення всіх рівнів фізичної

підготовки в поєднанні з гармонійним розвитком всього тіла.

По-друге, в цих тренуваннях не використовують ізольованих вправ як на тренажерах,

так і з вільною вагою. Кросфіт-тренування складаються із загальної розминки, розвиваючого

блоку необхідних навичок і 10-20 хвилин високо інтенсивного тренінгу.

У Кросфіті використовується велика кількість вправ, це: їзда на велосипеді, біг,

плавання і веслування, важкоатлетичний поштовх, ривок, присідання, станова тяга, жим

штанги стоячи, жим лежачи та силові взяття на груди, стрибки, кидки і ловля м'яча,

віджимання, віджимання на кільцях і паралельних брусах, віджимання в стійці на руках,

виходи силою, підйоми корпусу, статичні утримання. Також в програмі регулярно

використовуються велосипеди, бігові доріжки, гребні тренажери і ергометри, кільця,

паралельні бруси, мати для вільних вправ, поперечину, пліометричні коробки, м'ячі, скакалки

та ін.

Використання Кросфіту на заняттях з фізичного виховання включає в себе розминку

та 15 - 25 хвилин інтенсивного тренування з короткими перервами на відпочинок, або без них.

Одне тренування - це повтор 3 - 4 вправ по колу. Завершується тренування вправами на

відновлення дихання і тонусу м'язів. Тренування проходять як на вулиці, так і в спортивній

залі [2, 6].

На початку занять Кросфітом враховується рівень фізичної підготовки студента,

його стать, індивідуальні фізіологічні та психічні особливості.

Дуже важливо правильно розподілити фізичні навантаження на самому початку занять

Кросфітом. А саме, необхідно розділити студентів на групи по рівням підготовленості. Під час

виконання вправ студентами у викладача при врахуванні фізичного рівня студента має бути

можливість в будь-який час замінити завдання на більш легке, або включити в індивідуальну

програму іншу вправу, яка відноситься до інших м’язових груп [4]. Таким чином, для

студентів будуть створені комфортні умови для занять, тобто студенти будуть знаходитись в

групі, де рівень їх підготовки приблизно однаковий і всі вправи будуть їм під силу.

Для занять Кросфітом велике значення має якість виконання вправи, тому викладачеві

необхідно відводити кілька занять для докладного розбору тих вправ які будуть входити в

комплекс. Для цього викладач повинен чітко знати як виконується та чи інша вправа і

коригувати виконання вправ. Кожен рух має бути зрозумілим студентами і закріпленим на

практиці, тільки в цьому випадку заняття принесе користь [4].

Існує орієнтовна методика використання Кросфіту на початковому етапі.

Показники 1 курс 2 курс

1.Спрямованість,

теоретичні та

практичні засади,

Оздоровчо-розвиваюча

спрямованість занять, навчання

базовим вправам, адаптація

Спортивно-розвиваюча

спрямованість, складно

координаційні вправи, залучення

особливості організму до аеробних і

силових навантажень, контроль

ЧСС та АТ.

до змагань, знання програм

Кросфіта

2. Змагання Змагання в студентській групі

і серед курсу, доступні вправи

Кросфіта, контроль ЧСС та

АТ.

Змагання серед студентів курсу

і вузу, складні Кросфіт вправи,

нестандартні види обтяжень

3. Підготовка до

нормативів

Кросфіт комплекси з

«підтягуваннями», згинання та

розгинання рук в упорі

лежачи, підготовка плавання у

вигляді окремого заняття з

плавання та часом подолання

відрізка 50м, біг 3-6 хв до

кросу 2-3 км

Кросфіт комплекси вузької

спрямованості з вправами і

функціональним тренінгом,

інтервальне тренування,

застосування методу

сполученого впливу, біг 6-10 хв

для кросу 2-3 км.

4.Методи навчання Метод повторних зусиль,

ізометричний метод, метод

кругового тренування, метод

строго регламентованої

вправи

Метод інтервального

тренування, метод сполученого

впливу, метод кругового

тренування, «потоковий»

метод виконання вправ

5.Засоби фізичного

виховання

Плавання, загальна фізична

підготовка, атлетична

гімнастика, легка атлетика,

аеробіка (дівчата), елементи

функціонального тренінгу 5-

20 хвилин, кардіо тренажери

Плавання, легка атлетика «тай-

бо» тренування (елементи

єдиноборств), елементи

силових видів спорту,

функціональний тренінг 15-25

хвилин, змагальна форма

роботи на гребному тренажері,

тренажерах бігу та

човникового бігу та ін.

6. Контрольні

вправи

Контрольні нормативні

вправи, виконання комплексу

кросфіта №1, контрольні

вправи по ОФП.

Контрольні нормативні вправи,

додаткові вправи на вибір

студента (плавання 50м,

гирьовий спорт); виконання

комплексу Кросфіт №1-2, ОФП

7. «Берпом» базова

вправа Кросфіта

Юнаки

10-30 разів - 1 семестр, 30-50

разів на кінець року.

Дівчата

10-20 разів - 1 семестр, 20-35

разів на кінець року.

Юнаки

30-55 разів - 1 семестр,

40-60 разів на кінець року.

Дівчата

20-30 разів - 1 семестр,

35-55 разів на кінець року.

Експериментальне дослідження проводилось на базі НПУ ім. М.П Драгоманова, м.

Київ зі студентами 2 курсу.

Оцінка ефективності експериментальної програми проводилась шляхом

порівняльного аналізу рівня фізичного стану до і після експерименту; вивчення змін

відношення студентів до змісту програми в ході педагогічного експерименту; зміни мотивації

студентів до регулярних занять фізичними вправами.

В основу формування експериментальної методики були покладені три різні серії

тренувань:

І серія – робота без урахування часу.

Підбирали кілька вправ, які дозволяли використовувати наявний інвентар та знання

техніки – це три вправи (підтягування, віджимання, стрибки): підтягування 10 р.; віджимання

від підлоги 20 р.; стрибки 20 р.

ІІ серія – вмістити більший обсяг роботи в один і той же час.

Цей спосіб складніший, тому що жорсткіше прив’язаний до часу. Тут потрібно було

виконати якомога більше раундів за час. Наприклад, за 20 хвилин виконати як можна більше

повних кіл: 5 підтягувань; 10 віджимань; 15 вистрибувань.

Критерієм прогресу за цим варіантом було збільшення кількості повних кіл за один і

той же час. Якщо перший раз студенти виконували 10 повних кіл, то через два місяці

регулярних тренувань 20 повних кіл за один і той же час (20 хвилин), що свідчить про

збільшення силової витривалості в два рази.

ІІІ серія – скоротити час виконання заданого обсягу роботи.

Задавали загальну кількість повторень кожної вправи, яку потрібно було виконати.

Наприклад так: 50 підтягувань; 100 підйомів ніг (прес); 100 віджимань лежачи; 200 стрибків зі

зміною ніг.

Особливість цього способу навантаження полягала в тому, що кожен сам вирішував

скільки кіл (раундів) зробити. Задавалась лише загальна кількість повторень вправи, яку

потрібно зробити в сумі (у всіх колах) за підсумком. А скільки кіл у кожного студента вийде

залежало від його фізичної підготовленості. Можна було робити навіть по одному повторенню

у вправі на коло, якщо було важко.

Після виконання експериментальної програми всі студенти відмітили основні

переваги Кросфіту:

• універсальність – тренування сприяли як розвитку сили, так і силової витривалості,

а також виховували вольові якості;

• доступність – робота не потребувала спеціалізованих спортивних залів;

• різноманітність тренувань, варіативність – Кросфіт включає максимальне

розмаїття тренувань, причому не лише за наявності снарядів і тренажерів, але й зі своїм

власним тілом. Можна включати додатково будь-які спеціалізовані навантаження, такі як

плавання, боротьба, бокс, біг, скакалка;

• оздоровлення – за допомогою Кросфіту можна скласти помірну програму тренувань

в стилі ЗФП і така програма ніколи не зашкодить здоров’ю. За одне тренування спалюється до

1000 ккал, що сприяє схудненню;

• колективізм – Кросфіт вимагав роботи у злагодженому колективі, створювався

змагальний дух в групі, що мотивував до регулярних занять фізичними вправами і сприяв

покращенню спортивного результату.

Таким чином, по-перше, стає очевидним, що використання засобів Кросфіту при

мотивованому ставленні студентів до занять, які проводилися на високому емоційному фоні,

були значно ефективнішими, ніж ті, які проводилися за традиційними методиками.

По-друге, різний зміст занять в кожній серії, які створювали адекватні режими

рухової активності, позитивно впливали на темпи розвитку основних фізичних здібностей.

По-третє, методика Кросфіт не вичерпує всіх проблем, однак допускає рекомендувати

ряд наступних заходів щодо покращення організації занять студентів з фізичного виховання з

метою залучення та зацікавлення їх до фізкультурно-спортивної діяльності: популяризація та

відкриття секцій з нових видів спорту; забезпечення студентів методичною літературою;

досконале планування навчального процесу з урахуванням побажань студентів.

Література:

1. Алексейчук І. Мотиви занять фізичною культурою і спортом у вищій школі / І. Алексейчук,

Н. Добровольська, О. Начата // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному

суспільстві: Зб. наукових праць. – Луцьк, 2002. – Т. 1. – С. 173-175.

2. Базилевич Н.О. Особливості використання нового виду спорту «Сrossfit» у самостійній

фізкультурно-оздоровчій роботі студентів / Н.О. Базилевич, О.С. Тонконог // Гуманітарний

Вісник ДВНЗ «Переяслав-Хм. ДПУ імені Григорія Сковороди» Спецвипуск. – Переяслав-

Хмельницький, ФОП Лукашевич О.М., 2016. – С. 136-142.

3. Гунько П.М. Фізична підготовленість студентів,які займаються різними видами рухової

діяльності / П.М. Гунько // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту: Зб. наук. праць,

2005. — № 8-9 — С. 98 — 101

4. Богачев Е.В. Кроссфит. Руководство по тренировкам/ Е.В. Богачев, И.А. Карягин. М.: 2013.

- С.142

5. Булатова М.Здоров'я і фізична підготовленість населення України / М. Булатова, О.Литвин

// Теорія і методика фізичного виховання і спорту 2004. - №1. С.3-9

«Міжнародне співробітництво студентів як стратегічний напрям інноваційної діяльності»

Назаренко Л.Л., викладач іноземних мов

Одеський коледж транспортних технологій

Входження України в цивілізоване світове співтовариство неможливе без структурної

реформи національної системи вищої освіти, спрямованої на збереження мобільності,

сприяння працевлаштуванню випускників на внутрішньому та зовнішньому ринках праці в

умовах високої конкуренції.

Метою модернізації вищої освіти в Україні є створення такої моделі освітнього

процесу, в якій би оптимально поєдналися кращі вітчизняні й зарубіжні традиції.

Поєднання гуманістичних традицій української педагогіки та зарубіжного досвіду

виховання особистості, здатної до активних самостійних дій, дозволить створити динамічну,

мобільну, конкурентоспроможну модель освітньої системи. Ніколи ще проблема якості освіти

в Україні не мала такого важливого ідеологічного, соціального, економічного і технічного

значення, як у теперішній час.

Зазначене визначає систему пріоритетів, що мають бути реалізовані, а саме:

- можливість здобуття якісної освіти для кожної людини незалежно від її економічного

становища, віку, статі та місця проживання;

- відповідність вітчизняної освіти світовим стандартам і вимогам;

- забезпечення підтримки навчання кращої молоді в найбільш авторитетних навчальних

закладах не лише України, а й світу для отримання сучасного рівня освіти та

використання своїх знань для розвитку держави;

- надання знань, навичок і компетенцій, необхідних для відповідальних громадян, які

знають свої права й обов’язки, здатні до успішної економічної діяльності.

Слід відзначити, що невід'ємною складовою основних засад економічного поступу

держав, які ми традиційно відносимо до ―розвинених‖, є тріада ―освіта-наука-виробництво‖.

Саме вона є фундаментом розвитку промисловості, а відтак – і торгівлі, фінансів, ринкових

мереж тощо. Таким чином вища освіта створює передумови для побудови добробуту. І навіть

в умовах спричиненої світовою фінансово-економічною кризою стагнації промисловості, що,

до певної міри, заважає розвитку вищої освіти взагалі й технічної зокрема, національна вища

школа в таких країнах залишається на своїх позиціях. Це за нинішніх умов стає, фактично,

гарантією незалежності держави.

Реформуючи національну систему освіти, ми насамперед маємо відповісти на

запитання – чого і як навчати фахівців, щоби вони були спроможними забезпечувати

адекватні відповіді на суспільно-політичні, економічні, технологічні виклики, що

супроводжують розвиток людства, і при цьому могли сприяти гармонійному розвитку

природного та людського потенціалів своїх країн та всього континенту на основі принципів

сталого розвитку, що фактично вже стали підґрунтям нової парадигми існування

цивілізованого світу.

Спираючись на практику роботи нашого коледжу , доходимо висновку, що процес

інтеграції вітчизняної освіти у європейський та світовий освітній простір потребує якісних

змін, адже сучасне суспільство, яке пристосовується до проблем глобалізації, потребує чіткої

відповіді на багато запитань і повною мірою розраховує на інноваційні наукові розробки, які

формуються в процесі запровадження у навчально-виховний процес вищої школи науково-

технічних досягнень, новітніх технологій навчання, що ґрунтуються на нових методологічних

засадах інтеграційного характеру.

Інтеграція в європейський освітній простір потребує вироблення і впровадження

нових підходів, серед яких:

- творче використання досвіду сусідніх з Україною держав-членів ЄС;

- адаптування законодавства України до вимог Болонського процесу;

- спільна підготовка фахівців у європейських вузах та обмін випускниками;

- вирішення проблем юридичного визнання дипломів українських вузів у країнах ЄС;

- створення умов для закріплення фахівців, що закінчують навчання;

- недопущення «відтоку мізків» з нашої держави;

- підготовка фахівців, спроможних захистити інтереси України у жорстких умовах

світової конкуренції, враховуючи членство в СОТ та інші виклики.

Саме ці мотиви спонукали Одеський коледж транспортних технологій до

поглибленого осмислення шляхів реалізації основних цілей Лісабонської стратегії, яка

сьогодні виступає визначальним чинником європейської інтеграції в освітній та науковій

сферах.

Співпраця з Польщею у рамках проектної роботи за останні місяці значно наблизила

нас до реалізації ідеї входження до європейського простору вищої освіти.

(ЄПВО), яка базується на інституційній автономії, академічній свободі, рівних

можливостях та демократичних принципах, які сприятимуть мобільності, підвищуватимуть

можливості працевлаштування, а також привабливість та конкурентоспроможність Європи.

Освітня діяльність вищих навчальних закладів України сьогодні спрямована на

створення умов для особистого розвитку і творчої самореалізації людини, формування

національних та загальнолюдських цінностей, створення рівних можливостей для молоді у

здобутті якісної освіти, підготовку до життя і праці в сучасних умовах, розроблення та

запровадження освітніх інноваційних технологій, демократизацію освіти та навчально-

виховного процесу, розвиток неперервної освіти впродовж життя, інтеграцію української

освіти в європейський і світовий простір, забезпечення соціального захисту студентів та

науково-педагогічних працівників, відповідальне ставлення до власного здоров’я, охорони

навколишнього середовища, створення найбільш сприятливих умов життєдіяльності

суспільства.

В рамках цих завдань одеських коледж транспортних технологій прийняв участь у

міжнародному проекті. Проект мав назву «Future of our Railway» в цьому проекти приймали

участь директор коледжу Дидишко Й.Й. та викладач Назаренко Л.Л. Одеського коледжу

транспортних технологій та Ричард Пусе з викладачами Шмершальською Івоною та Евою

Тарабаз Познаньської школи комунікацій ім. І. Цигільського а також 12 студентів з України та

12 студентів з Польщі.

Головною метою проєкту є інтеграція української освіти в європейський і світовий

простір. А також розвивати інтерес та залучати молодь до розвитку залізничного транспорту

та приділити значну увагу до майбутніх перспектив розвитку цієї галузі..

Серед конкретних продуктів нашої співпраці слід виділити розробку, методичної

роботи викладачів. Презентації студентів та мультимедійний фільм який висвітлює розвиток

залізничного транспорту двох країн.

Протягом вересня цього року в рамках проекту за програмою мобільності студентів

і викладачів у Європейському просторі вищої освіти, викладачі Одеського коледжу були

учасниками конференції у Польщі. В рамках проекту учасники мали можливість побувати на

підприємствах відомих польських фірм «Koleja Wielkopolskie» та «H. Cegielski

Energocentrum», а також познайомитися з працівниками залізничного транспорту на робочому

місці. Всі екскурсії на підприємства супроводжувалися кваліфікованими робітниками, які

мали значний стаж роботи на залізниці.

Під час відвідування Познаньської школи комунікацій І. Цигільського студенти мали

чудову змогу відвідувати заняття та стати безпосередньо учасниками навчального процесу.

Вони змогли порівняти процес навчання та зробити певні висновки. Бесіди та Круглі столи

проводилися представниками Європейської школи у вигляді лекцій та практичних занять.

Вони мали на меті висвітлити основні аспекти роботи освітнього закладу та передати

представникам проекту досвід викладання дисциплін при підготовки фахівців.

Проект «Future of our Railway» та різні форми роботи, які були проведені в його

рамках, спрямовані передусім на те, щоб допомогти нам на етапі становлення, сформувати

освітню складову максимально наближеною до потреб ринку праці, промисловості (оскільки

проект стосується передусім промислової підготовки, пов’язаної з різними видами

транспортних технологій).

Окрім участі у спеціалізованих студентських конференціях за темами «Моя

майбутня спеціальність», «Недоліки та переваги залізничного транспорту», «Перспективи в

розвитку залізничного транспорту в Європі», «Ставлення молоді до інтеграції в європейський

освітній простір» учасники проекту прослухали лекції на залізничних підприємствах, депо та

станціях. Теми лекцій були різноманітні та інформативні. Найбільш привернули увагу

учасників проекту «Історичні факти розвитку паровозів» в Вольштіні, «Історія становлення та

кроки до зростання польської залізничної колії» в Познані, «Модернізація та

працевлаштування», «Робочі місця диспетчера та чергового по станції», «Історичні хронології

Одеської залізниці», «Моя майбутня спеціальність – машиніст».

Крім того, в рамках проекту були організовані спеціалізовані екскурсії, це були

екскурсії на станцію та заводи, де учасники ознайомились з новітніми підходами щодо

будування локомотивів та ремонту вагонів, використання приладів, обладнання, лабораторій

та на сучасний полігон, де учасники ознайомились з передовими технологіями облаштування

та сучасними методами роботи полігону, а також способами зменшення стиків при

зварювальному процесі.

Великий внесок в виховний процес набули ознайомчі екскурсії на фабрику провідної

компанії, світового лідера в області машинобудування, що базуються на передових

технологіях.

Впродовж спільного часу перебування в обох країнах багато уваги приділяли роботі

з персональної мотивації студентів, розширяли кругозір та пізнавали культури обох країн -

України і Польщі. Організовували екскурсії містами: Одеса, Білгород-Дністровський в

Україні, та містами Гданьськ, Турунь, Вольштін та Познань у Польщі.

Дуже важливим фактом є те що робоча мова нашого проекту була англійська.

Студенти мали змогу спілкуватися іноземною мовою, висловлювати свою думку та

паралельно зробити крок до професії кореспондент та екскурсовод. Завдяки цим

різноманітним формам роботи, студенти проявляли зацікавленість та розкривали свої таланти.

Таким чином, в рамках нашого проекту, студенти мали змогу проводити екскурсії та

друкувати щоденник тижневих подій. У національному та культурному середовищі наша

молодь проявила себе як дуже талановита та працездатна. Під час проекту були підготовлені

два концерти, де лунали рідні пісні обох держав, неможна залишити без уваги народні танці

які вивчили наші учасники проекту (український гопак та польський полонез).

Такий вид роботи розвиває у студентів інтелектуальні, творчі та комунікативні

вміння, що дають практичну користь від вивчення іноземної мови. Проектна робота допомагає

подолати прогалину між вивченням мови та користування нею, заохочуючи студентів до того,

щоб вони вийшли за межі вишу та перенеслися у професійне середовище, а також покладає

відповідальність за своє власне навчання на самих студентів.

Під час спільної праці учасники проекту зробили висновки, на що саме треба звертати

значну увагу під час виховного та навчального процесу:

1) потрібно не лише передати студентам певні знання, а й навчити здобувати їх

самостійно;

2) надавати максимальні умови та можливості для самореалізації студента;

3) орієнтувати студентів на створення певного кінцевого продукту, а не на просте

засвоєння певної суми знань;

4) актуалізувати комунікативні навички, вміння користуватися дослідницькими методами;

5) посилювати індивідуалізації процесу навчання;

6) надавати можливості кожному учасникові відчути власну значущість і необхідність у

виконанні загальної справи.

Вважаємо, що у процесі спільної діяльності під час роботи над проектом в студентів

формуються такі якості, як:

- уміння працювати в колективі,

- брати відповідальність за вибір, рішення,

- розділяти відповідальність,

- аналізувати результати діяльності,

- підкоряти свій темперамент, характер, час інтересам спільної справи.

Досвід роботи з методу проектів показує, що студенти можуть:

1) виступати активними учасниками процесу створення проекту

2) виробляти свій власний погляд на інформацію,

3) намічати мету й задачі й шукати шляхи їхнього рішення.

4) учитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретних справах

5) приносить задоволення студентам, що бачать продукт власної праці.

Після реалізації такого міжнародного проекту можна зробити певні висновки саме:

- ми маємо можливість здобуття якісної освіти для кожної людини незалежно від її

економічного становища, віку, статі та місця проживання;

- ми маємо відповідність вітчизняної освіти світовим стандартам і вимогам;

- забезпечення підтримки навчання кращої молоді в найбільш авторитетних навчальних

закладах не лише України, а й світу для отримання сучасного рівня освіти та

використання своїх знань для розвитку держави;

- надання знань, навичок і компетенцій, необхідних для відповідальних громадян, які

знають свої права й обов’язки, здатні до успішної економічної діяльності.

Продукт нашого проекту – мультимедійний фільм, тематична фотовиставка,

презентації студентів та методичні розробки викладачів. Під час проведення міжнародного

проекту з нами тісно спілкувалась преса, висвітлювала цікаві події нашого спільного життя.

Так, були надруковані дві статті в газетах «Магістраль» та «Чорноморський гудок»

Нами зазначений лише один із шляхів впровадження інноваційних технологій

навчання у коледжі в результаті міжнародного співробітництва в умовах обмеженого

фінансування кризового періоду. Зважаючи на те, що останнім часом ситуація в світі

змінюється на краще, в Україні слід також сподіватися на стабілізацію економічної ситуації і

подальший розвиток міжнародної співпраці, в тому числі і в пошуках новітніх можливостей

навчання, бо інтеграційні процеси в сучасному інформаційному світі – це рушій прогресу.

Література:

1. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу.Ч.3.

(Досвід ТНПУ ім. В. Гнатюка )/За ред. В.В. Грубінка. – Тернопіль: Вид. ТНПУ ім. В.

Гнатюка, 2005.- С.207.

2. Дмитриченко М.Ф., Хорошун Б.І. Болонському процесу – альтернативи немає //64

науково-практична конференція науково-педагогічних працівників, аспірантів, студентів та

структурних підрозділів університету. – К.: НТУ, 2008.- С. 347-352.

3. Пальчевський С.С. Педагогіка: підручник. – К.: 5.Каравелла. – [Електронний ресурс]. –

Режим доступу: http://pidruchniki.com/1169032835499/pedagogika/tehnologiya_pro ektnogo_

navchannya

4. Полат Є.С. Метод проектов // Е.С. Полат. – [Електронний ресурс]. –

Режим доступу:

https://docs.google.com/document/d/13xOCJ50yaEkIzYq2kuRf3nbzVDewu

d6fcIkMzFqyrq4/edit?pli=1

5. Язвінська О.М. Застосування інноваційних освітянських технологій в контексті

запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу // 63 науково-

практична конференція науково-педагогічних працівників, аспірантів, студентів та

структурних підрозділів університету. – К.: НТУ, 2007.- С.347-349.

«Соціальна акція - одна з форм подолання девіантної

поведінки серед студентської молоді»

Ольшевська С.С. викладач соціальної педагогіки,

ВНКЗ «Білгород-Дністровське педагогічне училище»

Сучасне суспільство надає молоді велику кількість можливостей для всебічного

розвитку особистості. Але, на жаль, щось нове, до чого прагне сьогодні молодь, не завжди

володіє позитивними і прогресивними якостями. Свідомо чи несвідомо молоде покоління стає

носієм небезпечних і негативних результатів сучасної цивілізації - участі в злочинній

діяльності, зараженості СНІДом, вживання алкоголю та наркотиків, залежності від

комп'ютерних технологій. Не менш тривожним є і факт того, що молодь стає не тільки

об'єктом, але і суб'єктом девіантної поведінки[4.c.124-126] .

Девіантна поведінка в молодіжному середовищі має свої особливості, які впливають

на сутність молоді як соціальної групи і визначаються перехідним характером становлення її

суб'єктності. Це пов'язано з подоланням молоддю внутрішніх і зовнішніх протиріч.

Соціальна акція це суспільно - корисна, соціальна діяльність. Вона є ефективним

засобом профілактики девіантної поведінки. За допомогою даного механізму здійснюється

поширення інформації про проблему девіантної поведінки серед населення, вивчення

ставлення суспільства до проблеми і сприяння формуванню толерантної громадської

свідомості.

Соціальна акція - один з видів діяльності звичайних людей волонтерів, цілями якого є

ефективне вирішення проблем, що хвилюють і які зачіпають найважливіші в даний період

часу інтереси певних груп населення.

За допомогою акції можна швидко, ємко ненав'язливо донести до великої кількості

людей потрібну ідею, привернути увагу до проблеми. Акція дозволяє транслювати позитивний

ціннісний ряд і ненав'язливо задавати орієнтири. Соціальна акція - один з видів

соціальної діяльності, цілями якої можуть бути привернення уваги суспільства до існуючої

соціальної проблеми.

В даний час виділяється декілька видів соціальних акцій:

- дослідні: проведення опитування різних груп населення; - рекламні: PR запланованого

заходу, послуги, нової установи, служби, соціальної цінності і т. п.;

- благодійні: збір грошових коштів, речей, книг і т. п. для передачі їх цільовій групі;

- соціально-педагогічні, що впливають на зміну свідомості, поведінки, ставлення певної

категорії населення до чого-небудь;

-соціально-профілактичні, змістом яких є попередження розвитку ситуації соціальної

занедбаності молоді;

- патріотичні, що виховують любов і повагу до Батьківщини, її історії: минулого і

сучасного;

- соціокультурні, що впливають на рівень культури, виховують інтерес до своєї

національної культури і культури інших народів, актуалізуючи значимість народних свят,

традицій і звичаїв;

-соціально-правові, що сприяють підвищенню рівня правової культури різних груп

населення;

При проведенні соціальної акції слід керуватися наступними принципами: принцип

особистої та соціальної відповідальності; принцип максимізації соціальних ресурсів:

інтеграція ресурсів, зусиль державних, громадських, комерційних та інших організацій,

установі, партнерів, спонсорів за рішенням цілей і завдань соціальної акції; принцип

урахування вікових, індивідуальних, соціокультурних особливостей цільової групи, інших

умов проведення соціальної акції; принцип командної діяльності; принцип самореалізації,

соціальна акція - школа громадянського досвіду і становлення; принцип зворотного зв'язку,

при проведенні соціальних акцій важливо відчути настрій цільової групи; принцип наочності і

видовищності. Реалізація даного принципу може забезпечуватися[3.c.134-136]:

- спеціальним одягом учасників команди акції (футболка, кепка, краватки, жилети,

сценарні костюми);

- плакатним, музичним і іншим оформленням;

-іншими сценарними ефектами (запуск паперових зміїв, повітряних куль, феєрверк).

Реалізація зазначених принципів є важливою умовою

результативності та успішності проведення соціальної акції. Проведення соціальних

акцій може розглядатися в якості ефективної технології профілактики соціальних проблем,

зокрема – девіантної поведінки в студентському середовищі [4.c.236-238]. У числі переваг

використання акцій є їх ненав'язливість і непрямий характер впливу. Акції відносяться до

технологій непрямого впливу, коли молоді люди беруть участь у заході добровільно, а цілі

досягаються за рахунок того, що вони самі відкривають для себе нові знання про

толерантність, терпимість, роблять висновки про наслідки девіантної поведінки,

привласнюють цінності, включившись в спеціально організовану діяльність в спеціальному

середовищі. При цьому молодь сама визначає міру своєї участі в акції. Також, одним з переваг

соціальних акцій є те, що ефект від заходу відчувають не тільки її безпосередні учасники, а й

опосередковані - ті, хто читають про захід в ЗМІ і знайомляться з підсумковим продуктом.

При проведенні акції часто вступає в дію принцип «сарафанного радіо», коли молоді

самостійно залучають інших до участі інших, побачивши користь і результативність.

Існують різні форми проведення акцій за формою організації та кінцевого продукту:

гра, квест, мітинг, флешмоб, конкурс, концерт, зустрічі в навчальних закладах зі

знаменитостями, поширення листівок і т.д., які можуть реалізовуватися в реальному або

Інтернет-просторі.

Для профілактики девіантної поведінки доцільно організувати соціально - педагогічні

та соціально - профілактичні акції у формі флешмобу, розповсюдження листівок, мітингу,

вуличної дії.

Таким чином, соціальна акція може служити ефективним засобом профілактики

соціальних проблем, зокрема – девіантної поведінки в студентському середовищі[1.c.25-39].

Соціальна акція вимагає ретельного опрацювання кожного її етапу -

підготовчого, основного, аналітичного. Важливу увагу варто приділити організаційної,

інформаційної, методичної, психологічної, фінансової підготовці. Умовою результативності та

успішності проведення соціальної акції є дотримання основних принципів: особистої та

соціальної відповідальності, максимізації соціальних ресурсів, врахування особливостей

цільової аудиторії, командності, наочності і видовищності, зворотного зв'язку. Після

завершення соціальної акції слід виділити успішні та невдалі фактори, що вплинули на її

результативність, щоб визначити подальші перспективи розвитку сценарного плану соціальної

акції.

Соціальні акції сьогодні це інноваційний метод роботи і розглядаються як ефективне

вирішення багатьох проблем, тому що мають масштабний обсяг, сприяють розвитку

комунікативних здібностей та включають в себе багато інших видів діяльності[2.c.34-38].

Соціальні акції досить ефективні як метод профілактики девіантної поведінки. При

цьому використання соціальних акцій для студентів у формі дозвілля сприяє вільному

спілкуванню у середовищі ровесників, з якими дитина вважає себе найтісніше пов'язаною і

авторитет яких для неї безперечний. У той же час, переживання успіху викликає позитивне

ставлення до творчої діяльності, сприяє набуттю певного життєвого досвіду, навичок

самостійної діяльності і поведінки, тобто поступово здійснюється становлення тих

властивостей і якостей, які є складовими творчої особистості.

Література:

1. Безпалько О.В.Соціальна педагогіка в схемах і таблицях. Навчальний посібник. – К.:

Центр навчальної літератури, 2003. – 134 с.

2. Безпалько О.В., Савич Ж. Модуль Рівний –рівному «Спілкуємось та діємо»: Навч.-метод.

посіб. – К. : Навч. книга, 2002. – 112

3. Соціальна робота. Короткий енциклопедичний словник.-К.: ДЦСЕМ, 2002. – 536 с.

//Соціальна робота. Книга 4.

4. Соціальна педагогіка. Підручник/За ред. Проф. Капської А.Й. – Центр навчальної

літератури, 2006. – 468с.

«Розвиток критичного мислення молодших школярів»

Павленко І.О. викладач педагогіки,

ВНК «Білгород-Дністровське педагогічне училище»

За словами міністра освіти Лілії Гриневич перед освітянами полягає завдання

«змінити українську школу, насамперед зміст освіти – чого ми навчаємо дітей. Це має бути

освіта для життя. Ми перейдемо від трансляції величезної кількості знань і вимог

відтворювати ці знання, до формування у школярів умінь критично мислити,

співпрацювати в команді, вирішувати проблеми, самостійно шукати і аналізувати

інформацію…бути готовими навчатися впродовж життя».

Отже, щоб бути успішною людиною в сучасному суспільстві, недостатньо володіти

певною сумою знань у тій чи іншій галузі. Важливо, щоб дитина, яка закінчує школу і йде у

доросле життя, не була пасивним об’єктом, а ставала активною мислячою особистістю. [1, 65]

Розвиток критичного мислення – це дуже важливий аспект не лише у навчанні, а й

у повсякденному житті. Навчити дітей мислити критично – означає правильно поставити

запитання, направити увагу в правильне русло, вчити робити висновки та знаходити рішення.

Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідне розумне

керівництво з боку вчителя.

Навчити дітей мислити критично з першого уроку просто не можливо. Критичне

мислення формується поступово. Воно є результатом щоденної копіткої роботи вчителя і

учня, з уроку в урок, із року в рік. Щоб набути навичок критичного мислення, слід

тренуватися, застосовуючи одержані знання спочатку в засвоєнні навчального матеріалу,

потім у самостійній діяльності.

Особливими ознаками критичного мислення молодших школярів є: незалежність

мислення; відносна самостійність думок; протистояння до навіювання думок, зразків

поведінки, вимог інших; критичне ставлення до себе, виявлення власних помилок та адекватне

ставлення до них; пошукова спрямованість мислення прагнення до знаходження кращих

варіантів вирішення начальних завдань;вміння брати участь в діалоговій взаємодії.

До основних характеристик та принципів критичного мислення відносять;

самостійність та індивідуальність; інформація є відправним, а не кінцевим пунктом

критичного мислення; критичне мислення завжди починається з постановки та усвідомлення

проблеми; критичне мислення прагне до переконливої аргументації; критичне мислення є

перш за все мисленням соціальним [3, 126]

В основі критичного мислення лежить постановка питання та з’ясування проблем,

тому що вміння розв’язувати проблеми та шукати відповіді на питання – це шлях до

досягнення успіху в подальшому житті.

Мислення може бути критичним тільки, коли воно має індивідуальний характер.

Ознакою сформованості критичного мислення є вміння аргументовано висловлювати

власну думку, а також доводити певні переконання.

Для формування критичного мислення вчитель з учнями повинен пройти через три

стадії: виклику (пробудження інтересу); стадії реалізації змісту ( осмислення матеріалу під час

роботи над ним); рефлексії (узагальнення, підведення підсумків).

У центрі навчально-виховного процесу має бути учень. Від його творчої

активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння

спілкуватися з учителем, учнями класу, залежить успіх у свідомому опануванні шкільної

програми.

Технологія розвитку критичного мислення передбачає значно більшу самостійність

учнів у навчанні. Завдання вчителя вбачається не в тому, щоб пояснювати матеріал, а в тому,

щоб підготувати учнів до сприйняття нового. Технологія пропонує детально розроблену

систему методів і прийомів, які дозволяють активізувати попередній досвід, наявні знання

учнів. Далі учні мають працювати самостійно, обговорювати матеріал у парах, невеликих

групах, розказуючи класу про результати своєї роботи. Роль вчителя у цьому процесі

залишається дуже важливою. Він мусить допомогти учням повноцінно засвоїти матеріал,

дбати про формування пізнавальної самостійності, не перебирати на себе розв’язання

проблем, які неминуче з’являються в школярів у разі самостійного опрацювання матеріалу.

„ Роби, як ми, роби краще нас‖ – ось девіз уроків з використанням технології

критичного мислення. Створення ситуації успіху, віра в дитину та врахування її

індивідуального стилю діяльності найбільш продуктивно впливає на мотивацію навчальної

діяльності учнів, які згодом діють за сценарієм „ переможця‖. А саме: „Я сьогодні кращий,

ніж учора!‖ Тільки таким чином можна забезпечити умови для повноцінного розвитку

особистості, формування в неї творчого критичного мислення.

У Державному стандарті початкової загальної освіти зазначено, що протягом

навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які

передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток. Технологія розвитку

критичного мислення дозволяє одночасно і більш ефективно формувати в учнів низку

ключових компетентностей. Перш за все – «уміння вчитись», тобто вміння самостійно

здобувати знання. Діти вчаться організовувати свою роботу з розв’язання актуальних проблем

і досягнення потрібного результату, набувають навичок самоконтролю, самооцінки,

самовдосконалення. Співпраця учнів між собою та з учителем сприяє формуванню соціальної

компетентності. Учні навчаються спільно визначати проблеми і мету діяльності, ефективно

співпрацювати, бути ініціативними і відповідальними за прийняття рішень, обґрунтовано

долати суперечки. Співпраця учнів з учителем і своїми товаришами дозволяє послідовно,

долаючи труднощі, йти до поставленої мети. [4,165].

Застосування технології розвитку критичного мислення – один із шляхів виховання

активної особистості, що може взяти на себе ініціативу і діяти у межах правового поля. Це

засіб формування критичного мислення і водночас розвитку творчих здібностей дитини.

Результативність моєї роботи за цією технологією підтверджується тим, що,

закінчивши початкову школу, учні:

не втрачають бажання добре вчитися, вміють вчитися, вірять у свої сили;

володіють навичками роботи в парах і групах;

вміють самостійно працювати на уроці;

віддають перевагу виконанню творчих робіт ;

володіють критичним мисленням;

не бояться висловлювати свою думку.

Оскільки вчитель виступає в ролі організатора всіх видів діяльності учня як

компетентний консультант, коуч, помічник, його професійні вміння повинні бути спрямовані

не тільки на суто дидактичні аспекти (викладання матеріалу, контроль його засвоєння тощо), а

й на системну діагностику діяльності учнів, їх інтелектуального і творчого розвитку, їх

фізичного і морального здоров’я.

Особливо хочеться підкреслити, що для впровадження методичної системи не

потрібно жодних додаткових умов, що створюються у школах спеціально для опанування

новітніх технологій. Єдина необхідна умова для роботи над цією технологією – це бажання

вчителя працювати творчо, по-сучасному, що сприяє досягненню найбільш позитивних

результатів складного процесу навчання. Технологія розвитку критичного мислення є однією з

інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам реформування освіти України,

увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду,

які трансформуються в життєві компетентності учнів.

Найбільш поширені стратегії критичного мислення:

1.Стратегія „ Кубування ‖.

Кубування є методом навчання, який полегшує розгляд теми з різних сторін, один із

методів навчання, що полегшує всебічний розгляд теми. Слід провести через кубик слово. Це

може бути літературний термін, визначення або якась інша назва. Дуже важливо кубування

застосовувати до того, що вже добре відомо учням. Його можна використовувати на стадії

актуалізації чи рефлексії. Цей підхід передбачає використання кубика із написаними на

кожній грані вказівками щодо напрямку мислення або письма.

2. Стратегія «Сенкан» .

Сенкан – це форма вільного вірша з п’яти рядків, що синтезує інформацію, яку

отримали під час вивчення нового матеріалу. Цей вид роботи використовується як інструмент,

щоб спонукати учня до розмірковування над темою. Сенкан - це п’ятирядковий неримований

вірш із 11-12 слів, який складається за такими правилами:

3. Стратегія «Читаємо та запитуємо».

Запитання – це форма мислення, в якій виражена потреба в інформації. Мислення

високого рівня – вміння ставити питання по суті. Саме з метою розвитку критичного мислення

треба навчити дітей ставити питання, які своєрідною «потаємною лабораторією процесу

пізнання». В.О.Сухомлинський неодноразово підкреслював, що досвідчений учитель робить

усе, щоб у дітей виникли запитання, щоб вони вміли запитувати про те, що їх цікавить.

4. Стратегія « Діаграма (кола) Вена».

Діаграма Вена будується на двох або більше великих колах, які частково

накладаються одне на одне так, що посередині утворюється спільний простір. Інформація, що

стосується кожної проблеми заноситься в окреме коло, а в спільну частину записується

інформація, що стосується всіх виділених складових.

5. Стратегія « Кероване читання або читання з передбаченням».

Після ознайомлення з назвою тексту, його автором перед читанням ставимо учням

питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст. Після читання це

передбачення аналізується.

6.Технологія «6 капелюхів». Може застосовуватися і на етапі виклику, але вже

містить певні елементи осмислення та навіть рефлексії. Учні діляться на команди (або це

можуть бути окремі ролі для 1 людини), кожна з яких отримує свого «капелюха». Колір

капелюха вказує на тип завдання.

7. Ромашка Блума. Інструмент розроблений за педагогічним принципом таксономії

американського психолога Бенджаміна Блума та його шести рівнів учбових цілей в

когнітивній сфері: знання – розуміння – застосування – аналіз – синтез – оцінка.

Застосування технології розвитку критичного мислення під час вивчення

навчальних дисциплін, як на уроках, так і в позакласній роботі, створює додаткову мотивацію

до навчання. Учні добре засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво. Технологія розвитку

критичного мислення допомагає готувати дітей нового покоління, які вміють розмірковувати,

спілкуватися, чути та слухати інших.

Практичне використання вправ з розвитку критичного мислення в початковій школі

забезпечує такі позитивні зміни в учнів:

підвищується інтерес до навчання, учні проявляють активність на уроках;

виникає прагнення краще осмислити отриману інформацію, замість звичайного

задоволення поверхневими поясненнями;

відбуваються позитивні зміни у критичному ставленні до своєї діяльності;

виробляється прагнення критично оцінити інформацію, дії інших;

розвивається пошукова спрямованість мислення;

зникає боязнь зробити помилку;

посилюється бажання уважно прислухатися до однокласників, спільно шукати

шляхи вирішення навчальних проблем.

Отже, перед НУШ постає завдання виховати людину незалежну, вільну, здатну

самостійно осмислювати явища навколишньої дійсності, відстоювати свою власну думку

перед будь-ким і будь-де. Цілком зрозуміло, що підвалини цих якостей повинні закладатися в

початковій школі з перших років навчання дітей, а потім продовжувати розвиватися у

середній школі та у вищому навчальному закладі.

Література:

1.Дубогай О.Навчання в русі. Здоров’язберігаючі педагогічні технології в початковій школі. -

Київ: Видавничий дім « Шкільний світ», 2005.-112 с. 2.Браїлко Т.Б. Особливості мислення

молодших школярів. – Харків: Вид-во « Ранок», 2010.-65 с.

3.Вукіна Н.В., Дементієвська Н.П. Критичне мислення: як цього навчати. – Х.: Основа, 2007. –

110 с.

4.Гейко І. Використання інтерактивних форм і методів навчання. З досвіду роботи //Тема. –

2004. – № 3/4. – С. 229-232. 5.Єльникова О.В. Інтерактивні методи навчання, їх місце у

класифікації педагогічних інновацій // Імідж сучасного педагога. – 2001. – № 3-4 (14-15). – С.

71-7

«Упровадження елементів дуальної форми навчання у професійну

підготовку кваліфікованих робітників у закладах професійної

(професійно-технічної) освіти»

Шавріна Л. Ф. методист Державного навчального закладу

«Білгород-Дністровський професійний будівельний ліцей»

Головним завданням сучасного професійно-технічного навчання в умовах стрімких

змін, що відбуваються у світі, є підготовка кваліфікованих робітників, здатних до

самореалізації, швидкого реагування до потреб ринку праці, активна участь у соціально-

економічних і культурних процесах країни та світу. Тому, в останній час, помітним стає

цікавість до тих освітніх технологій, моделей та інновацій, які здатні забезпечити високу

якість підготовки кваліфікованих робітників та реалізацію освітніх державних стандартів і

програм. Конкурентноспроможність будь-якої держави на світовому ринку та якість життя її

населення безпосередньо залежить від рівня професійної підготовки кадрів. Ми вже давно

говоримо про те, що освіта в Україні не встигає за технічним прогресом. Світ так швидко

змінюється, що молоді люди, вступаючи до навчального закладу, випускаються з нього і

потрапляють у зовсім інший технологічний світ, який за роки їх навчання змінився до

невпізнання. Звісно, викладачі не встигають відстежувати ці тенденції, і наші учні

випускаються не з найсучаснішими знаннями. Однак, бізнес є значно спритнішим, він працює

з новітніми технологіями і не може відставати, інакше програє. Німці ще в 60-х це зрозуміли,

коли почалася сучасна технічна революція.

Однією з перспективних та водночас стратегічно важливою технологією організації

навчального процесу є дуальна система навчання.

Термін «дуальна система» (від лат. dualis – подвійний) був введений у педагогічну

термінологію в середині 60-х років минулого століття у ФРН – як нова, більш гнучка форма

організації професійного навчання. Така система навчання сприяє:

- створенню необхідних умов для досягнення нової, сучасної якості професійної

освіти;

- наданню рівних можливостей і доступу до повноцінної освіти різних категорій тих,

хто навчається, відповідно до їх здібностей, потреб та індивідуальних якостей;

- розширенню соціалізації учнів через забезпечення послідовності між загальним і

професійним навчанням та більш ефективною підготовкою випускників професійно-технічних

навчальних закладів до виробничої діяльності та самостійного життя.

Доречно буде згадати, що родоначальниками системи дуальної освіти вважають

німців. І це не дивує – народ практичний і працьовитий, намагається максимально

використовувати ресурси, зокрема час. Поняття «Дуальна система» виникло у зв’язку з

обговоренням введеного в 1969 році закону про професійне навчання. Відтоді німецька

система, що поєднує державну професійну школу з виробничим навчанням, вважається

всесвітньо зразковою, і була експортована в численні країни. Потім цей досвід повторила

Канада і багато країн Європи – Австрія, Швейцарія та інші. У радянську систему теж

потрапили деякі елементи: тоді існували заводи-ВТУЗи, навчання в яких передбачало

паралельну роботу на підприємстві.

Дуальна система навчання, за своїм змістом, означає паралельне навчання у

освітньому закладі та на виробництві. За основу цієї системи покладено принцип взаємного

зв’язку теорії з практикою, що дозволяє учням не лише знайомитися з виробництвом, але й

засвоювати прийоми та навички роботи на робочих місцях підприємств промисловості та

сфери побуту. Висока життєздатність цієї системи пояснюється тим, що вона відповідає

інтересам всіх учасників цього процесу: держави, навчального закладу, підприємств чи

організацій та учнів.

Для підприємств – це можливість підготовки робочих кадрів, безпосередньо, під своє

виробництво, виробничі технології та обладнання, максимальна відповідність корпоративним

інтересам, економія часу та коштів на пошук, підбір робітників, їх перенавчання та адаптація

до умов конкретного підприємства. До того ж, у підприємства з’являється можливість

перспективного планування заміни робочих ресурсів та відбору кращих учнів, так, як за час

навчання можна виявити їх сильні та слабкі сторони. Добре навчені робітники швидко

пристосовуються до робочого ритму виробництва, витрачаючи мінімум часу для адаптації, що

позитивно відображається на іміджі підприємства та навчального закладу.

Для держави – це можливість реалізувати зміст професійно-технічного навчання

відповідно до діючого законодавства і державних стандартів професій та, водночас, зменшити

витрати на укомплектування навчальних закладів сучасним технологічним обладнанням й

утримання навчального закладу.

Навчальний заклад забезпечує учнів теоретичними знаннями, достатньою професійною

орієнтацією та наступним працевлаштуванням.

Учні за дуальною системою рано набувають міцні знання й стійкі професійні

прийоми та навички роботи, самостійність і безболісну адаптацію до дорослого життя, у них

з’являється впевненість у завтрашньому дні.

Перед закладом професійної (професійно-технічної) освіти та підприємством ставиться

одне спільне завдання – рівень професійної компетенції і підготовки кваліфікованих

робітників не повинен поступатися рівню працівників даного підприємства, окрім того,

професійна орієнтація повинна бути направлена на особливості даного виробництва.

Основне завдання упровадження елементів дуальної форми навчання – усунути

основні недоліки традиційних форм і методів навчання майбутніх кваліфікованих робітників,

подолати розрив між теорією і практикою, освітою й виробництвом, та підвищити якість

підготовки кваліфікованих кадрів із урахуванням вимог роботодавців у рамках нових

організаційно-відмінних форм навчання.

Упродовж 2015-2017 років здійснювався експеримент з організації навчально-

виробничого процесу з елементами дуальної форми навчання на базі Вищого професійного

училища №33 м. Києва (професія «Кухар»), Вищого професійного художнього училища м.

Львова (професія «Маляр»), Вищого професійного училища машинобудування м. Запоріжжя

(професія «Токар»). Відбувся перший випуск трьох експериментальних груп, який засвідчив

позитивні результати упровадження елементів дуальної форми навчання: високий рівень

працевлаштування – до 97%, підвищення якості професійної підготовки на 12-17%, додаткові

фінансові надходження у кожному закладі професійної (професійно-технічної) освіти,

зменшення витрат на комунальні послуги та витратні матеріали, більш стійка та взаємовигідна

співпраця з роботодавцями. У 2017-2018 навчальному році розпочали впровадження елементів

дуальної форми навчання 52 заклади професійної (професійно-технічної) освіти в 25 регіонах

за 54 професіями; внесено зміни до змісту освіти та графіка навчально-виробничого процесу

відповідно до запитів роботодавців з урахуванням вимог державних стандартів з конкретних

робітничих професій; розроблено 19 проектів освітніх стандартів на основі компетентнісного

підходу та блочно-модульної побудови навчального процесу; розпочато тісну співпрацю із

роботодавцями з метою розширення кількості закладів професійної (професійно-технічної)

освіти, переліку професій для упровадження елементів дуальної форми навчання у 2018-2019

навчальному році у понад 100 закладів освіти та збільшення переліку робітничих професій, за

якими здійснюється підготовка з елементами дуальної форми навчання.

У жовтні 2018 року на базі Навчально-методичного центру професійно-технічної

освіти в Одеській області відбувся семінар на тему: «Підвищення ефективності професійної

підготовки кваліфікованих робітників на основі впровадження елементів дуальної форми

навчання». У роботі семінару взяли участь представники 7 закладів професійної (професійно-

технічної) освіти міста Одеси та області, які впроваджуватимуть у навчально-виробничий

процес елементи дуальної форми навчання, в тому числі і представники Державного

навчального закладу «Білгород-Дністровський професійний будівельний ліцей». В ході

засідання учасники семінару активно аналізували концепцію підготовки фахівців за дуальною

формою здобуття освіти. Обмінялися досвідом роботи з формування партнерських

взаємовідносин із замовниками робітничих кадрів щодо впровадження елементів дуальної

форми навчання. Особливо детально обговорювали питання, спрямовані на практичну

підготовку здобувачів освіти до самостійної професійної діяльності за професіями та їх

соціальну адаптацію у виробничих колективах.

Наш Державний навчальний заклад «Білгород-Дністровський професійний

будівельний ліцей» на виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 15.05.2018

року № 473 «Про розширення переліку закладів професійної (професійно-технічної) освіти

для впровадження елементів дуальної форми навчання» сумісно з приватними

підприємствами Райспоживспілка, кафе «Казка», кафе «Зевс», кафе «Фієста» з 01 вересня 2018

року розпочав підготовку учнів з використанням елементів дуальної форми навчання за

професією «Кухар». Перші наші кроки в цьому напрямку:

- розроблений та затверджений директором Департаменту професійної освіти при

Міністерстві освіти і науки України робочий навчальний план з елементами дуальної форми

навчання для підготовки кваліфікованих робітників на основі повної загальної середньої

освіти, відповідно якому у співвідношенні навчального часу теоретичне навчання – 30%,

виробниче навчання та виробнича практика – 70%. Навчально-виробничий процес

організований так, що у навчальному закладі учні отримують базові теоретичні знання, а далі

під час виробничого навчання та виробничої практики на робочих місцях виконують посадові

обов’язки, пов’язані з обраною професією «кухар» відповідно до трудового договору.

- укладені тристоронні договори між нашим навчальним закладом, підприємством та

учнем, відповідно яким заклад освіти і підприємство зобов’язуються спільно організувати і

впроваджувати елементи дуальної форми навчання у практичну підготовку учнів, а учні

сумлінно ставитися до опанування програми практичної підготовки за обраною професією

«кухар». При цьому учні отримують заробітну плату за фактично відпрацьований час

відповідно до законодавства України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 660-р була

схвалена Концепція підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти.

Метою Концепції є вироблення засад державної політики щодо підвищення якості

професійної підготовки фахівців на основі дуальної форми здобуття освіти. У цій Концепції

передбачається встановлення рівноправного партнерства закладів вищої, професійної

(професійно-технічної) освіти, роботодавців та здобувачів освіти з метою набуття останніми

досвіду практичного застосування компетентностей та їх адаптація в умовах реальної

професійної діяльності.

Концепція ґрунтується на німецькому досвіді дуальної форми здобуття освіти, який

було презентовано, зокрема, завдяки Представництву Фонду імені Фрідріха Еберта, Німецько-

Українському агрополітичному діалогу, Проекту Східного партнерства «Дуальна освіта в

діалозі» за участю закладів освіти різного рівня, Федерації роботодавців України.

Реалізація Концепції здійснюється за такими етапами:

I етап — розроблення нормативно-правової бази для запровадження дуальної форми

здобуття освіти у повному обсязі (2018 і 2019 роки);

II етап — розроблення типових моделей дуальної форми здобуття освіти у закладах

освіти, реалізація пілотних проектів моделей дуальної форми здобуття освіти, проведення

оцінки ефективності (2019 і 2020 роки);

III етап — створення кластерів дуальної освіти на базі конкурентоспроможних

закладів освіти та заінтересованих роботодавців — підприємств, установ, організацій, у тому

числі, тих, що належать до сфери управління органів державної влади (2020—2023 роки).

Критеріями досягнення очікуваних результатів від реалізації Концепції є:

для закладу освіти:

- підвищення конкурентоспроможності закладу освіти на ринку освітніх послуг;

- доступність до актуальної інформації про поточний стан розвитку професій та видів

економічної діяльності, за якими заклад освіти готує фахівців;

- підвищення якості освіти за рахунок адаптації освітніх програм до вимог роботодавців;

- розширення можливостей для прикладних наукових досліджень;

- розширення можливостей для підвищення кваліфікації викладацького складу;

для здобувача освіти:

- поєднання отриманих теоретичних знань з практичним досвідом роботи на одному чи

кількох підприємствах, в установах чи організаціях;

- збільшення шансів на отримання постійної роботи відразу після закінчення закладу

освіти;

- наявність до закінчення навчання стажу роботи, необхідного для подальшого

професійного зростання, а також реалістичного бачення власного кар’єрного шляху;

- отримання практичного досвіду під час навчання та можливості отримання грошової

винагороди в процесі навчання;

для роботодавця:

- вплив на процес підготовки фахівця з необхідними знаннями, вміннями і

компетентностями;

- отримання кваліфікованих фахівців, готових працювати на належному рівні без

додаткових витрат на первинне ознайомлення з робочими процесами на підприємстві, в

установі чи організації або на перепідготовку;

- відбір (під час навчання) найталановитіших здобувачів освіти для запрошення на роботу

після закінчення навчання.

Отже, дуальна форма навчання у професійній підготовці кваліфікованих робітників у

закладах професійної (професійно-технічної) освіти:

- усуває розрив між теорією і практикою в процесі підготовки майбутніх кваліфікованих

робітників;

- відкриває додаткові можливості підвищення ефективності підготовки робітничих кадрів;

- дозволяє враховувати вимоги роботодавців щодо формування професійних компетенцій

та показників оцінювання майбутніх кваліфікованих робітників;

- стимулює роботодавців інвестувати в освіту, оскільки в результаті вони отримують

якісно підготовленого робітника;

- сприяє більш різнобічному професійному розвитку учнів, формує нову психологію

молодого фахівця;

- підвищує мотивацію для отримання знань і набуття професійних навичок учнів,

забезпечує високу ступінь соціалізації, адаптації у виробничих умовах наближених до

реальності;

- сприяє розробленню стандартів нових сучасних професій та організації нових робочих

місць, соціалізації молоді.

Зазначена система спрямована на створення додаткових можливостей для сучасної

молоді у виборі професії, освітньої установи, на створення підґрунтя для побудови і

планування своєї кар'єри в майбутньому і, в кінцевому підсумку, на підвищення

конкурентоспроможності української молоді на ринку праці.

Література:

1. Концепція підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти / Законодавство

України [електронний ресурс] – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/laws/show/660-2018-

p?lang=ru – Дата звернення: 18.10.2018.

2. Дуальна освіта / Міністерство освіти і науки України [електронний ресурс] – Режим

доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/profesijno.../dualna-osvita - Дата звернення: 19.10.2018.

3. Дуальна освіта: навчання і робота – два в одному / Освітній портал. Педагогічна преса

[електронний ресурс] – Режим доступу: https://pedpresa.ua/3740-dualna-osvita-navchannya-i-

robota... – Дата звернення: 23.10.2018.

«Проетно-дослідницька діяльність студента як іноваційна

технологія формування професійної компетенції»

Девятьярова Л.І. викладач хімічних дисциплін

Одеський технічний коледж ОНАХТ

Систематичне і безперервне вдосконалення навчально-методичного рівня роботи

викладачів є в наш час об'єктивною необхідністю, закономірністю розвитку вищої освіти.

Активне входження України у світовий освітній простір, вимагає змін методології освітнього

процесу, перегляду критеріїв якості освіти та забезпечення умов формування професійної

мобільності майбутнього спеціаліста.

Модернізація освіти на принципах компетентністного підходу в освітньому процесі «

має будуватись на основі освоєння компетенцій, а разом з тим проектного мислення,

аналітичних здібностей, мотиваційного прагнення студентів до безперервної самоосвіти,

самовдосконалення, що забезпечить у подальшому успішність особистісного і професійного

росту». [1,с.2]

Отже, «… пріоритетним напрямком діяльності вищої школи на сьогодні є організація

такого процесу освітньої діяльності, в якому кожний студент міг би стати суб’єктом власного

розвитку, вмів би здобувати та переробляти інформацію шляхом самостійної науково-

пізнавальної та дослідницької діяльності в межах компетентністного підходу.». [3,с.22]

Сьогодні на зміну освіти цілеспрямованого впливу викладача на студента з метою навчання та

виховання, прийшла нова особистістно-орієнтована концепція освіти. Задача сучасної освіти –

використати у процесі навчання всі особливості особи студента, а зокрема, біологічні і

психічні, та направити їх у сторону придбання професійного досвіду і соціальної адаптації;

тим самим, збільшуючи його (студента) компетентну здатність, його конкурентоспроможність

на ринку праці.

Отже, компетенція – головне поняття у програмі модернізації національної освіти.

Компетенція є нормативною метою освітнього процесу, що моделює якості випускника, а

компетентність – його результатом, рівнем прояву. [2,с.19] Відповідно до положень

Болонської конвенції, результатом професійного розвитку особи є сформованість ключових

професійних компетенцій: комунікативних, гностичних, креативних та інших, серед яких

особливу роль відіграють проектна та дослідницька компетенції. Саме через ці компетенції

проявляються і усі інші здібності фахівця.

Так, у кінці ХХ ст. склався новий тип організаційної культури діяльності – проектно-

технологічний, у зв’язку з чим, такі інноваційні форми діяльності, як проектна, стали

своєрідним атрибутом часу.[6,с.2] Сьогодні сучасний світ спілкується «мовою проектів» навіть

на побутовому рівні.

Запровадження сучасних технологій навчання входить до кола завдань навчально-

методичної роботи вищої школи.

Система методів, яку використовує вища школа для цілеспрямованого формування

ділових якостей майбутнього спеціаліста, спрямовується на подолання суперечності між

завданням нагромадження знань і завданням формування особистості майбутнього фахівця.

Актуальним завданням навчально-методичної роботи є вдосконалення навчально-

методичного забезпечення на інноваційній основі, метою якого являється узагальнення та

поширення перспективного педагогічного досвіду.

Сучасна економічна ситуація потребує наявності у спеціаліста не тільки глибоких

професійних знань і навичок швидкого оволодіння сучасними технологіями, а й вміння

прогнозувати та орієнтуватися у складних виробничих і суспільних ситуаціях, приймати

відповідальні рішення тощо. Всі ці зміни в суспільно-економічному житті країни висувають

нові вимоги до підготовки майбутніх спеціалістів, що потребує переосмислення та

вдосконалення самого змісту освіти; його практичної спрямованості. [7,с.4] До того ж,

існують на освітньому просторі проблеми, які з’явились як побічний продукт науково-

технічного розвитку: не бажання студента самостійно мислити, бо зарані відомі відповіді в

Інтернеті, не вміння зв’язати окремі знання, не вміння сформулювати аргументи, проблеми

предметного спілкування, тощо. Отже, з цієї точки зору, активне застосування проектно-

дослідницьких технологій є найбільш актуальними, бо вони дозволяють навчитись

самостійному критичному мисленню; мислити спираючись на знання фактів, закономірностей

науки; робити обґрунтовані висновки; студент вчиться приймати обґрунтовані самостійні

рішення; вчиться працювати в команді і т.д.

Актуальність формування проектно-дослідницьких компетенцій у фахівця з

технологічного напрямку полягає у тому, що він, на сьогоднішній день, «має бути

дослідником, оскільки саме він повинен здійснювати аналіз соціально-економічного

становища України, визначати науково-обґрунтовані напрями розвитку та прогнозування

економіки країни на макро-мікрорівнях; передбачати напрями економічного зростання;

проектувати життєдіяльність окремого підприємства певного регіону».[3,с.22] Провідні учені

України В. Луговий, М. Євтух, В. Зайчук, А. Нісімчук, І. Прокопенко, О. Шпак наголошують

на тому , що у швидко мінливих умовах ринкового середовища «система вищої освіти

повинна бути націлена на формування не просто професіонала-виконавця, а й професіонала -

дослідника», [4,с.84] здатного знаходити вирішення соціально-економічних проблем через

володіння проектно-дослідницькими вміннями.

Ефективність застосування проектно-дослідницьких технологій на сучасному етапі

полягає у втіленні в реальність «ідеї індивідуалізації навчального процесу та розвивального

навчання» [6,с.9] , а також у позитивному впливі на різні сфери педагогічної діяльності:

«знання перестають бути метою, а стають засобом освіти; пошук розв’язання практичних

задач актуалізує необхідність набуття знань; у поєднанні пізнавальної, дослідницької і

перетворювальної діяльності студентів підвищується рівень засвоєння навчальних умінь;

навчальний матеріал сприймається цілісно та з орієнтацією на створення певного

продукту…». [6,с.5]

До то ж, студенти отримують нові, нетрадиційні для коледжу знання, вміння та

навички, які пов’язані з рішенням конкретної проблемної ситуації; студенти виходять із

звичного дидактичного середовища, зустрічаючись із завданнями, в яких відсутнє єдине

правильне рішення і їм знадобиться робити вибір на базі отриманих знань; навчальні

дисципліни природним чином втрачають свій ізольований характер, користування знаннями

та вміннями відбувається на рівні міжпредметних зв’язків; пошук необхідної істини спонукає

студента до систематичної роботи з довідниковою та іншою літературою.

Проектно-дослідницька компетенція – це сукупність фізичних знань в певній галузі,

знань про структуру проектної та дослідницької діяльності, наявність проектних та

дослідницьких вмінь (вирішувати проблеми на основі висування та обґрунтування гіпотез,

ставити мету діяльності, планувати діяльність, здійснювати збір і аналіз необхідної

інформації, виконувати експеримент, представляти результати дослідження у вигляді

закінченого продукту – плану, проекту, моделі, тощо, пропонувати шляхи рішення проблеми

та пошук найбільш раціональних варіантів рішення питань), наявність здібності застосовувати

ці знання та вміння в конкретній діяльності.

На базі Одеського технічного коледжу ОНАХТ запроваджуються різноманітні

організаційні форми проектно-дослідницьких технологій навчання.

Ефективними засобами формування проектно-дослідницької компетентності є: ігрові,

практично-орієнтовані, інформаційні, навчально-телекомунікаційні, дослідницькі проекти та

змішані. [8,с.11]

Прикладом ігрового проекту може стати проведення бінарних занять з відповідних

дисциплін. У формі імітаційної організації роботи заводських, технологічних лабораторій,

відділу праці по розробці проекту плану з праці і заробітної плати з використанням

статистичної звітності.

Мета ігрового проекту - сформувати вміння та професійні навички по застосуванню

синтезу знань, практичній діяльності з обладнанням, хімічними реактивами. Склад завдань :у

сфері планування – сформувати і розрахувати необхідні значення технохімічного контролю за

якістю сировини, полуфабрикатів готової продукції; у сфері статистики – по розрахованим

даним сформувати статистичні таблиці та побудувати аналітичні графіки, зробити висновки.

Ігровий проект припускає поділ студентів на команди метою підсилення конкурентного

змагання між студентами. Кожна команда презентує своїх учасників, як працівників різних

відділів, вказує на їх професійні якості та досягнення. Елементом конкурсу є девіз. Перед

основною частиною гри проводиться конкурс «Розминка» - фронтальне опитування базових

понять теми.

Не менш ефективними є позааудиторні форми організації проектно-дослідницької

роботи студентів технологічних спеціальностей: участь у наукових гуртках, студентському

науковому товаристві, дослідницьких проектах, олімпіадах, конференціях. Така діяльність

носить фаховий характер, об’єднує студентів подібних спеціальностей, проходить під

керівництвом викладача- куратора та вимагає від студентів чималих зусиль, послідовності,

цілеспрямованості. [4,с.3].

Проектна діяльність є особистістно- і практико-орієнтованою, що відповідає сучасній

Концепції освіти. Практично-орієнтовані проекти - ефективна технологія навчання, яка

активно використовується при підготовці фахівців технологічного напрямку в Одеському

технічному коледжі ОНАХТ. Вже стало традицією проводити серед студентів конкурс на

кращий проект під назвою: «Найкращий технолог». За два місяця до конкурсу студентам

пропонується участь у конкурсі на добровільній основі, мотивуючи їх самостійним вибором

теми, яка їх цікавить.

Створення бізнес–проекту здійснюється в 7 етапів:

Перший етап проектної діяльності студента – формування ідеї або проблеми, яка є

очевидною, хвилює та спонукає студента до її рішення (наприклад, запровадження сонячних

батарей для вирішення енергетичних проблем на рівні домогосподарства) .

Другий етап – планування роботи, включає обговорення ідеї, формування гіпотез

вирішення проблеми впровадження, планування обсягу роботи та бібліографії, пошук джерел

інформації, знайомство з досвідом вирішення аналогічних проблем у світі.

Третій етап – аналітичний, включає збір інформації (словники, довідники, історичні

документи, технічна та критична література, інтернет-ресурси), формування уявлення про

результати проектної роботи (презентація, буклет, сценарій, газета, інший вид творчої

діяльності), аналітична робота з отриманими матеріалами, підбір можливого зорового ряду

(ілюстрації, портрети героїв) до презентації або буклету. На цьому етапі обговорюється, хто

буде фінансувати майбутній проект, оцінюються можливі ризики.

Четвертий етап – розрахунковий, включає обрахування продукту проектно-

дослідницької роботи, визначення суми витрат на впровадження даної ідеї в життя, її

функціонування, обслуговування та ін., розмір прибутку, визначення терміну окупності

вкладених коштів.

П’ятий етап – маркетинговий, який включає оцінку ринкового середовища,

конкурентів, оцінку споживацької активності, проведення соціологічних опитувань,

моніторинг інформаційного простору, розробку реклами та інше.

Шостий етап – презентація отриманих результатів у формі проекту, математичної

моделі, бізнес-плану, зразка та інше.

Сьомий етап – рефлексія (підведення підсумку, моніторинг суспільної студентської

думку приводу найкращого проекту, присвоєння номінацій «За креативність», «За соціальну

значимість проекту», тощо, вибір кращого проекту з подальшим представленням на

академічні та обласні науково-практичні конференції, конкурси, публікації у спеціальних

журналах та збірниках матеріалів конференцій ). На заключних етапах (6 та 7) створюється

експертне журі з представників викладацького складу ОНАХТ за професійним спрямуванням

та практичних працівників - випускників ОТК ОНАХТ. Конкурс проходить у теплій, дружній

обстановці, націленої на співпрацю та діалог. Завершується конкурс відзнакою розробників

кращих проектів та створенням ситуації успіху.

Не менш цікавими та популярними серед студентів спеціальності «Маркетинг»

виступають інформаційні проекти, метою яких є маркетинговий аналіз ринку певного товару

та розробка реклами, програми та анкети соціологічного опитування, його проведення та інші

проектні «продукти».

Не менш важливими та цікавими виявились навчально-телекомунікаційні проекти,

які проводились на заняттях з дисципліни «Економетрика». Метою таких занять (серія занять,

пов’язаних між собою) було створення та інтерпретація економетричної моделі розвитку

соціально-економічного явища за наведеними фактичними даними у динаміці. Студенти

працюють у парі. Важливо відрізнити етапи роботи студента:

1.Проектна діяльність починається з оцінки та обґрунтування конкретної, соціально-

значущої проблеми (наприклад, вплив витрат виробництва на ціну продукту).

2. Виконання роботи починається з планування самого проекту.

3. Обов’язкова умова проекту – пошук інформації, яка потім обробляється і

представляється учасниками проектної групи.

4. Кінцевим результатом роботи над проектом є продукт, створений учасниками

проектної групи в ході вирішення поставленої проблеми – економетрична модель.

5. Завершальним етапом проекту стає презентація продукту – інтерпретація моделі,

аналіз недоліків, дослідницькі висновки, цінність моделі.

За словами Татарінцевої О.В., «..проект – це „п’ять П‖: проблема – планування –

пошук інформації – продукт – презентація. Шоста „П‖ проекту – це його портфоліо, тобто

папка, у якій зібрані всі робочі матеріали.» [6,с.10]

Особливістю навчально-телекомунікаційних проектів є активне використання

комп’ютерного програмного забезпечення для моделювання у динамічних рядах.

Ефективність навчально-телекомунікаційних проектів проявляється у спільній навчально-

пізнавальній, творчій діяльності студентів-партнерів. Підґрунтям є комп’ютерна

телекомунікація, яка має спільну мету дослідження певної проблеми, узгоджені методи,

способи діяльності, спрямована на досягнення спільного результату діяльності. Проекти

такого виду завжди мають міжпредметні зв’язки та більш глибоку інтеграцію знань, сприяють

розвитку практичного використання кінцевого результату; дослідницької компетенції

студента, його аналітичного та альтернативного мислення; вмінню комбінувати, синтезувати

засвоєні засоби діяльності; розвитку технічних вмінь студента.

Звісно, не треба забувати про педагогічну здатність застосовувати проектно-

дослідницькі технології у навчальному процесі. Ці технології змінюють професійну позицію

викладача: із носія готових знань викладач перетворюється в організатора дослідницької

роботи студента; переорієнтовує свою навчально-виховну роботу і роботу студентів на

різноманітні види самостійної діяльності; стає демократичним, рівноправним партнером

проектно-дослідницького процесу.

Можна зазначити, що системне запровадження проектної технології в коледжі

призводить до того, що студенти поступово опановують її не тільки як навчальну технологію,

але також як метод організації та планування своєї подальшої життєдіяльності. В кінцевому

результаті ми отримуємо студента іншої якості: він поважає себе, вірить у свої можливості,

бажає самореалізуватись, спроможний до відповідальності і, надалі, бажає вчитися. Ринок

чекає таких спеціалістів. Врешті, це сприяє підготовці молоді, яка ґрунтує свою діяльність на

основі демократичних цінностей, схильна до навчання впродовж життя, здатна бути

конкурентоспроможною на європейському і світовому освітніх просторах та на ринку праці.

Цей шлях забезпечує студентам, які активно займались у рамках проектно-

дослідницької роботи, роботою аналітичного та управлінського рівня.

Моніторинг студентської думки та випускників ОТК ОНАХТ підтверджує, що

проектно-дослідницька діяльність студента є найбільш результативною інноваційною

педагогічною технологією, яка відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти

щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, коли увага переноситься на

процес набуття знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які трансформуються в професійні

компетенції. Отже, перспективний педагогічний досвід по застосуванню проектно-

дослідницьких технологій заслуговують на узагальнення та поширення у навчальному

процесі вищої школи.

Література:

1. Бакшеева Э. П., Лежнина Г. В. Профессиональная компетентность: сущность, структура,

условия формирования /Материалы НПК «VI Знаменские чтения»,4 марта 2007 года СурГПУ

2. Глузман О. В. Базові компетентності: їхня сутність та значення у життєвому успіху

особистості /А. В. Глузман // Гуманітарні науки. – №1(17). – 2009

3. Євтух М.Б., Л.Л., Борисенко. Науково-практичні підходи до проблеми формування науково-

дослідницької компетентності майбутніх економістів// Духовність особистості: методологія,

теорія і практика :збірник наукових праць / гол. редактор Г.П.Шевченко. – Вип. 1 (64). –

Сєвєродонецьк: вид-во СНУ ім. В. Даля, 2015. – 340 с.

4. Євтух М. Б. Гуманізація моделі навчальної діяльності у вищій школі / М. Б. Євтух, О. П.

Сердюк // Гуманізація навчально-виховного процесу: Наук. метод. зб. – Слов’янськ. 2000. –

Вип. 8. – С. 319.

5. Козліковська Н.Я., Позааудиторна робота як складова вищої освіти// Збірник наукових

робіт. 2010р

6.Татарінцева О.В., Проектна пошукова діяльність як інноваційна технологія формування

життєвої компетенції//Інтернет-ресурс

7. Герасимик Т. П., Особливості методичного забезпечення професійної підготовки

спеціалістів.//Форум педагогічних ідей «УРОК»

8. Кураш В.І., Проектні технології, Черкаси, 2012.

«Використання інноваційних технологій як засіб підвищення

ефективності навчального процесу з основ медсестринства»

Шпаченко К.В. викладач спецдисциплін

Медичне училище ім. В.О. Жуковського м. Подільськ

В останні десятиліття в педагогічній практиці почали широко застосовуватися різні

педагогічні технології, хоча думку про технологізацію процесу навчання висловлював ще

Я.А. Коменський майже 400 років тому. Він закликав зробити навчання «технічним», тобто

таким, щоб все, чому навчають, мало успіх. Оскільки людина є частиною природи, то, на

думку Коменського, вона повинен підкорятися загальним її законам і усі педагогічні засоби

мають бути природовідповідними. Разом з цим принцип природовідповідності виховання, за

Коменським, припускає вивчення законів духовного життя людини і узгодження з ними усіх

педагогічних дій.

Якщо звертатися до витоків поняття «технологія», то відомо, що воно походить від

двох грецьких слів: téchne - мистецтво, майстерність, уміння та λόγος - навчання. Таким

чином, технологію можна визначити як усвідомлене практичне мистецтво, усвідомлена

майстерність.

Технологія у будь-якій сфері - це діяльність, що в максимальній мірі відбиває

об'єктивні закони цієї предметної сфери і тому забезпечує найбільшу для цих умов

відповідність результатів діяльності заздалегідь поставленим цілям. Очевидно, що оптимізація

педагогічного процесу шляхом вдосконалення методів і засобів є необхідною, але не

достатньою умовою. Відбір методів, засобів і форм повинен поєднуватися з реалізацією

конкретної мети і відпрацюванням системи контролю показників навчання і виховання.

Цьому і покликана допомогти технологізація педагогічного процесу, тобто сукупність дій для

досягнення будь-якого результату.

Інноваційні технології швидко увійшли в усі галузі нашого життя. В зв'язку з цим

виникає нагальна потреба використання комп'ютерної техніки під час вивчення багатьох

дисциплін. Адже щоденно змінюється екологічна ситуація в світі, законодавство,

відбувається реформування медичної галузі тощо. Тому, іноді інформація, подана в

підручнику, перетворюється в застарілу. Вивчення окремих дисциплін чи окремих тем з

використанням інноваційних технологій, комп'ютерної техніки та найновішої інформації,

взятої з мережі Internet, - один із способів оптимізації та урізноманітнення навчально-

виховного процесу.

Під інноваціями в широкому змісті розуміється використання нововведень у вигляді

нових технологій, видів продукції і послуг, організаційно-технічних і соціально-економічних

рішень виробничого, фінансового, комерційного, адміністративного або іншого характеру.

Внаслідок посилення демократичних тенденцій у житті суспільства освітні системи,

як його значущі складові, почали переносити акцент із масових педагогічних явищ на

особистість студента, вивчення можливостей і обставин його індивідуального розвитку, умов

саморозкриття і самореалізації людини на різних етапах її життєдіяльності. Тенденція

особистісної орієнтованості освітніх систем виявляється й у педагогічній діяльності. Вищому

навчальному закладу сьогодні необхідні не просто гарні викладачі, а викладачі - технологи,

викладачі - майстри, викладачі - новатори.

Ідея втілення інноваційних технологій в навчання передбачає досягнення мети

високоякісної освіти, тобто освіти конкурентноздатної, спроможної забезпечити кожній

людині умови для самостійного досягнення тієї чи іншої мети, творчого самоутвердження у

різних соціальних сферах. За останні кілька років персональні комп'ютери перестали бути

екзотикою і ввійшли в наше повсякденне життя. У нашій країні, як і в усьому світі, йде

витиснення «ручної» розумової праці комп'ютерною. Нові інноваційні та інформаційні

технології наприкінці XX століття стали не тільки головною рушійною силою прогресу та

засобом спілкування, але й потужним засобом навчання.

Сучасна освіта, випереджаючи суспільний розвиток, стрімко опановує інформаційні

технології. Головним засобом цих технологій є комп’ютер і його програмне забезпечення, які

стали невід’ємною частиною навчання cтудентів.

Що ж нового вносить у навчальний процес комп’ютер?

Досвід переконує, що комп’ютер сприяє не тільки розвитку самостійності, творчих

здібностей студентів, його застосування дозволяє змінити саму технологію надання освітніх

послуг, зробити заняття більш наочним і цікавим. Комп’ютер забезпечує активізацію

діяльності викладача та студентів на занятті, сприяє здійсненню диференціації та

індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальної обдарованості, формуванню

знань, посилює міжпредметні зв’язки. Все це дає можливість покращити якість навчання.

Використання інформаційних технологій на заняттях з основ медсестринства може

відбуватися різними способами, це залежить від низки факторів, найважливішими з яких я

вважаю такі: потреби конкретного заняття, рівень володіння різними програмами та наявність

комп’ютерної техніки у кабінеті. Серед зазначених технологій можна виділити такі їх види:

електронні підручники;

окремі типи файлів (зображення, відео -, аудіо -, анімації);

розроблені авторські заняття (інтеграція різних об’єктів в один формат -

презентації, web-сторінки).

У своїй роботі я надаю перевагу використанню мультимедійних супроводів занять,

адже мультимедіа – це сучасна комп’ютерна інформаційна технологія, що дозволяє

об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення,

графічне зображення та анімацію (мультиплікацію). З власного педагогічного досвіду я можу

зробити висновок, виходячи з результатів чисельних експериментів, про залежність між

способом засвоєння матеріалу і здатністю відтворювати здобуті знання через певний час.

Найефективніший результат (78% якості знань) отримано при узагальненні знань, матеріал

якого був представлений із застосуванням мультимедії в порівнянні із традиційним заняттям

(60% якості знань).

Отже, очевидною є та роль, яка відводиться мультимедійним засобам навчання, що

виникли з появою потужних багатофункціональних комп’ютерів, розвинених комп’ютерних

систем навчання. Ще Я.А.Коменський у праці «Велика дидактика» писав: «...Все, що тільки

можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме – для сприймання зором, чутне –

слухом, запахи – нюхом, доступне дотикові – через дотик. Якщо будь-які предмети можна

сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями...».

Дидактичні можливості мультимедійних засобів навчання, що використовуються на

заняттях з основ медсестринства, можна стисло визначити так:

- посилення мотивації навчання;

- активізація навчальної діяльності студентів, посилення їх ролі як суб’єкта навчання

діяльності (можливість обирати послідовність вивчення матеріалу, визначення міри і

характеру допомоги та ін.);

- індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних

впливів, розширення меж самостійної діяльності студентів;

- урізноманітнення форм подання інформації;

- урізноманітнення типів навчальних завдань;

- створення навчального середовища, яке забезпечує "занурення" студентів у певні

ситуації;

- постійне застосування ігрових прийомів;

- забезпечення негайного зворотного зв’язку, можливість рефлексії;

- можливість відтворення фрагмента навчальної діяльності.

Використання ІКТ сприяє тому, що за короткий час особистість спроможна засвоїти

та переробити великий обсяг інформації. Фактичне сприйняття демонстраційних матеріалів є

в 60 тисяч разів швидшим, аніж тексту, який читаємо. Саме тому наочне подання інформації

має велике значення під час проведення лекцій, публічних виступів, узагальнення досвіду

тощо. Створення та використання презентацій у процесі вивчення основ медсестринства

дозволяє визначити низку факторів, які впливають на ефективність навчально-виховного

процесу:

- зростання впливу виступу на аудиторію, оскільки значний обсяг інформації

сприймається зоровими та слуховими рецепторами одночасно;

- полегшення розуміння і сприйняття поданого матеріалу;

- запам’ятовування навчального матеріалу на значний період;

- збільшення психологічної вірогідності прийняття правильних висновків, суджень,

узагальнень;

- скорочення часу на розкриття проблеми.

У практичній діяльності мною найчастіше використовуються презентації, створені за

допомогою програми Power Point (мал.1, мал.2, мал.3, мал.4), зокрема такі їх види:

- презентації для лекційного викладу матеріалу;

- презентації для повторювально-узагальнюючих занять;

- презентації для практичних занять;

- презентації для занять тематичного оцінювання знань

- . Мал.1 Мал.2 Мал.3

Компонування матеріалу програми в цьому випадку слугує своєрідною формою

опорного конспекту. Варто зазначити також, що студенти під час підготовки домашнього

завдання часто використовують презентацію, вважаючи, що вона більш зрозуміла й логічна.

Мультимедійні заняття, зазвичай, будуються за такою структурою:

1. Мотивація заняття – короткий вступний матеріал. Часто під час мотивації

створюється проблемна ситуація за допомогою проблемного запитання.

2. Оголошення теми та очікуваних результатів заняття.

3. Основна частина заняття - опанування навчальним матеріалом заняття: робота з

поняттями, невеликими текстовими фрагментами, що містять навчальну інформацію,

відеосюжетами, аудіозаписами, фотодокументами, таблицями, схемами (виклад необхідної

інформації з теми у вигляді слайдів).

Мультимедійні технології дозволяють подати студентам набагато більше інформації,

ніж на занятті без використання комп’ютера.

Основна частина заняття може включати і проведення невеликої навчальної дискусії,

роботу в групах, творчий звіт з виконання індивідуального завдання. Звісно,

використовуються і традиційні форми роботи та методи і прийоми навчання.

4. Підбиття підсумків заняття включає рефлексію почуттів (наприклад, що

сподобалося на занятті найбільше), способів діяльності студентів (для прикладу, чи

раціональними були види діяльності, завдання, що використовувалися під час заняття) та

відтворення студентами основних понять заняття з демонстрацією слайдів з текстовими

фрагментами.

Актуалізація знань, як правило, проходить у вигляді бесіди зі студентами та

виконанні тестових завдань за комп’ютерами в навчально-контролюючій програмі Асистент.

Питання до бесіди доцільно оформити в слайди, але не у вигляді простого тексту. Питання

можуть бути представлені як невеликий відеоряд, малюнки, що вимагають коментарів.

Згадуючи вивчений матеріал, можна привести 1-2 слайди з попередньої презентації (якщо така

була). Їх оформлення не варто різко міняти під новий фон, так краще спрацьовує асоціативна

пам'ять. На деяких слайдах можуть бути поміщені підказки до відповідей, але не самі

відповіді, оскільки втрачається ефект значущості, їх непередбачуваність. Програма Асистент

дає можливість за короткий час перевірити рівень підготовки студентів до теоретичного

матеріалу. Досить часто на своїх практичних заняттях з основ медсестринства під час

актуалізації опорних знань я використовую асоціативні слайди, як приклад, визначення

методів досліджень (мал.5, мал.6).

Мал.5 Мал.6

При поясненні нового матеріалу можливості самої презентації і її оформлення

набувають найбільшого значення. Послідовність показу і логіка будови залежать від змісту

матеріалу, що вивчається, особливостей сприйняття студентської аудиторії, індивідуальності

викладача. Стиль може визначатися навіть взаємовідношенням студентів і викладача, але

деякі загальні правила все-таки можна виділити. По-перше, слайди бажано не

перенавантажувати текстом. Краще розмістити короткі тези, терміни, що є найбільш

важливими і водночас складними для сприйняття студентами при записі матеріалу. По-друге,

відібрані ілюстрації мають бути реалістичними, масштаби - обумовленими заздалегідь.

Найбільш важливий матеріал, що вимагає обов'язкового засвоєння, краще виділити яскравіше,

оригінальніше для включення асоціативної зорової пам'яті.

При тривалому поясненні, особливо для студентів з ослабленою увагою, можна для

релаксації включити відеофрагмент (не більше 1 хвилини), що супроводжується музикою. Він

може і не нести дуже важливої інформації, але обов'язково має бути пов'язаний з темою

заняття. Наприклад, гігієнічна обробка рук, яку я демонструю студентам сама, а потім для

закріплення демонструю відеоролик даної навички. Нерідко на практичних заняттях я

використовую відеоролики із заздалегідь неправильними діями медичного працівника, після

перегляду яких студенти знаходять допущенні помилки і роблять відповідні висновки.

У презентацію узагальнюючого заняття можна включити схеми, таблиці, діаграми.

Фрагменти слайдів презентації, що використовувалися раніше, можна перегрупувати з метою

проведення порівняння або аналізу і представити студентам. До узагальнюючого заняття я

пропоную студентам захист мініпроекту з теми, також з використанням слайдів презентації,

наприклад, «Історія розвитку медсестринства в Одеській області» (мал.7).

Мал.7

Останні два роки на своїх заняттях я практикую використання відеороликів, які

знімають і монтують самі студенти. Після перегляду такого відеоматеріалу ми разом зі

студентами проводимо детальний аналіз правильності виконання навички. В цьому

навчальному році студенти під моїм керівництвом створюють лайфхаки на різну тематику,

наприклад,«Як правильно вимірювати АТ». Така методика по-перше, мотивує студентів до

досконалого вивчення алгоритму дій, по-друге, розвиває пізнавальний інтерес та творчу

активність авторів відеороликів, що сприяє формуванню освіченої та гармонійно розвинутої

особистості.

Завдяки мультимедійним технологіям сухий теоретичний матеріал оживає.

Відбуваються суттєві зміни й у навчальному процесі, в центрі якого тепер перебуває

особистість студента, а головною метою стає розвиток його духовних, інтелектуальних і

творчих здібностей, пізнавальної активності, усвідомлення моральних цінностей, що згодом

дозволить стати здатним до самостійного мислення, самореалізації, прийняття важливих

рішень, вміння працювати над розв’язуванням важливих життєвих проблем. Змінюється в

цьому процесі і роль викладача: він тепер науковий керівник, співавтор, координатор,

партнер, консультант.

Література:

1. Вільна енциклопедія Вікіпедія [Електронний ресурс] Режим

доступу: http://uk.wikipedia.org.

2. Гуревич Р.С. Впровадження комп'ютерних технологій у навчально-виховний процес

закладів освіти. - Вінниця, ВДПУ.-1999.-30с.

3. Гуревич Р. С. Інформаційні технології навчання : інтегрований підхід / Р. С. Гуревич,

М. Ю. Кадемія, М. М. Козяр ; за ред. Гуревича Р. С. – Львів : Вид-во «СПОЛОМ», – 260с.

4. Носенко Э. Л. "Використання ІТ в освіті", 2001 р.

"Проекти ощадного виробництва в сучасному

технічному коледжі"

Мирошниченко В.О. викладач соціальних дисциплін ОТК ОНАХТ

Рощіна-Боговік Ю.О. викладач історії України ОТК ОНАХТ

Постановка проблеми зумовлена консолідацією зусиль України в модернізації та

гармонізації технічної освіти, головним вектором якої виступає – компетентнісна освітня

парадигма, що визначає принципово нові підходи до підготовки майбутніх фахівців, зумовлює

необхідність докорінної перебудови вітчизняної освітньої системи задля досягнення нових

вимірів її якості. Інноваційність як панівний принцип педагогічної системи технічного

коледжу відображає результати застосування кращих світових освітніх проектів.

Передумовою продуктивності його реалізації у сучасних складних соціально-економічних

умовах є відповідність особистісно-професійного рівня викладачів вищих навчальних закладів

вимогам часу.

Результати дослідження. Впровадження у процес професійної підготовки майбутніх

фахівців у технічному коледжі ідеї розрахунковості та ощадності використання можливостей

освітнього процесу, реалізація принципів якої спрямована на виявлення втрат (моніторинг)

для збільшення працездатності, покращення професіоналізму, творчості, підвищення рівня

готовності до будь-якого виду діяльності, спрямована на всі види професійних умінь

майбутнього фахівця перетворити в набір компетентностей у процесі його професійної

підготовки, тобто ключової ідеї лін-освіти. Втілення лін-технологій у процесі професійної

підготовки фахівців у технічному коледжі – це своєрідні інвестиції, як у розвиток

інноваційних педагогічних технологій, так і у процес формування конкурентоспроможних

фахівців. При цьому моніторинг результативності освітнього процесу передбачає не лише

констатацію наявного рівня знань, умінь і навичок, а й їх діагностику та облік, тобто

встановлення реальної педагогічної ситуації забезпечення умов навчання, оцінка якості

отриманих знань за результатами поточного контролю, аналіз їх динаміки та відповідна

корекція навчального процесу з упередження негативних наслідків. У такий спосіб

актуалізується визнання якості професійної підготовки майбутніх фахівців технічного

профілю, де важливим є дві функції: супровід (інноваційна технологія професійної підготовки

і моніторинг професійної підготовки) та постійне самовдосконалення.

Дослідження витоків зародження професійної підготовки викладачів для технічного

навчального закладу дало змогу визначити найбільш суттєві історичні особливості процесу

професійної підготовки викладачів для навчальних закладів освіти та окреслити їх

прогностичні особливості впливу на розвиток сучасної технічної освіти. А саме: актуалізація

та систематизація технічних і педагогічних знань, цілеспрямоване накопичення наукового

досвіду; науково-педагогічне стажування (практико-зорієнтована професійна підготовка в

межах тріади «освіта – наука – виробництво»); перекваліфікація (удосконалення фундамен-

тальної професійної підготовки). Суттєвим є те, що сьогодні актуалізується конкретизація

«покрокової» професійної підготовки майбутніх фахівців [1].

На сучасному етапі розвитку інженерної проектної діяльності все більшої

актуальності набувають ідеї лін-освіти, основний зміст якої полягає у неперервності освіти,

отриманні професійних знань, умінь і навичок у природно створеному в межах освітнього

закладу "неперервного ціннісного потоку, де навчальний процес набуває прогностичного

виробництва знань" спрямованого на подвійне випередження й ощадливе використання

можливостей освітнього процесу відповідного освітнього навчального закладу.

Технологія ощадливого виробництва в інженерній проектній діяльності може бути

зведена до реалізації п'яти послідовних кроків:

- визначення цінності, інженерно-технічного знання;

- створення процесу виробництва сучасних знань та отримання цієї цінності;

- організація безперервного інноваційного маршруту цього процесу;

- упровадження принципу "витягування" (замість виштовхування);

- безперервне удосконалення всіх елементів системи.

Проте, усі ці кроки ускладнюються [2] першочерговими завданнями інженерної

проектної діяльності що є визначенням результату цінностей. Так, у відповідності з моделлю

Н. Кано, варто виділяти три рівня цінностей [2].

Перший рівень - це ті властивості, вимоги або можливості, які для студента

представляються само собою зрозумілими. Такі цінності повинні виконуватися "по

замовчуванню". Але ж у викладача можуть бути інші уявлення. У цьому полягає перша

складність. На другому рівні знаходяться вимірні цінності. Це можуть бути, наприклад,

характеристики деякого продукту, такі як проектування зовнішнього вигляду автомобіля.

Вимірні цінності спочатку необхідно якимось чином виміряти. Тому в цьому випадку

необхідний вибір конкретних показників (заходів), вибір засобів і методів вимірювання,

встановлення еталонів (якщо можливо), оцінювання метрологічних характеристик. На

третьому рівні знаходяться цінності, про які сам студент ще не знає. Мова йдеться за те, що

студент, як майбутній кваліфікований спеціаліст, швидше за все, має смутні уявлення про які-

небудь якості його продукції. Найчастіше буває, що студент ще не сформував свої вимоги,

тому він сам, а також викладач, не можуть чітко висловити те, що може зробити продукцію

цінною на ринку. Тим не менш, для працівника інженерної проектної діяльності питання про

вимоги (цінності) третього рівня - ключові.

Другим кроком, головним завданням інженерної проектної діяльності є створення

процесу отримання цінності. При його розробці важливо уникати, по можливості, операцій,

які не створюють доданої цінності для будь-кого.

Третім моментом є упровадження процесу створення продукції шляхом інженерної

проектної діяльності і створення продукту, який забезпечує необхідними цінностями всі

зацікавлені сторони.

Четвертий етап означає практичне застосування принципу витягування в інженерній

проектній діяльності. Це означає, що ніякі дії не робляться, поки наступна стадія процесу не

повідомить, що вона готова прийняти нове знання, інформацію, вміння та ін. Заходи щодо

впровадження ощадливого виробництва здійснюються вже на основі тотальних ініціатив щодо

підвищення якості та зменшення витрат при вивченні будь-якої технології. Майстерне

спрямування цих ініціатив у бік підтримки безперервного руху потоку за допомогою

інфраструктури (устаткування і оптимально планованих приміщень) призводить нас до

технології TPM (загальне керування устаткуванням).

П'ятий крок є стабільним - це неперервне вдосконалення інженерної проектної

діяльності. Така особливість пов’язана з тим, що ніколи не вдається відразу створити процес, у

тому числі і в інженерній проектній діяльності, оптимальний раз і назавжди. Його доводиться

постійно вдосконалювати. Це пояснюється змінним зовнішнім середовищем. Якщо головна

мета інженерної проектної діяльності - задоволення вимог споживача, то вона незмінно має

вдосконалювати та розвивати себе [2, 3].

Технологія професійної підготовки майбутніх інженерів у технічному коледжі у

контексті ідеї безперервної освіти на засадах «ощадного виробництва знань» є системою

безперервного моніторингу результативності освітнього процесу та ощадного використання

його можливостей у технічному коледжі, як домінанти професійної підготовки майбутніх

інженерів, що спрямована на постійне виявлення та знешкодження освітніх втрат для розвитку

професіоналізму й творчості за рахунок «витягуючого» виробництва знань та їх повсякчасного

самовдосконалення.

Структурними складовими експериментальної моніторингової технології професійної

підготовки майбутніх фахівців у технічних навчальних закладів встановлено такі:

концептуальна, процесуальна, технологічна. Згідно з концептуальною складовою, професійна

підготовка стає більш продуктивною за умови використання дидактичних засобів лін-освіти,

які перетворюють процес професійної підготовки у свого роду «виробничо-технологічний»

процес із гарантованим результатом. Процесуальна частина експериментальної

моніторингової технології професійної підготовки актуалізувала цілі навчання та зміст

навчального матеріалу й безпосередньо організацію навчального процесу. Технологічна

частина (методи і форми навчальної діяльності всіх учасників освітнього процесу, діяльність

викладача з управління процесом засвоєння матеріалу, моніторинговий супровід навчального

процесу) передбачала врахування етапів природного циклу навчання майбутніх фахівців у

технічному навчальному закладі.

Вектором дієвості експериментальної моніторингової технології професійної підготовки

майбутніх фахівців у технічному коледжі було обрано «професійний проект» певної

педагогічної системи, що реалізувався на практиці за допомогою інтегративного змісту

професійної підготовки майбутніх фахівців, форм, методів, засобів, процедур і умов навчання

у взаємодії викладача і студента. Відтак, визначено, що експериментальна моніторингова

технологія професійної підготовки є суто моніторинговою стратегією професійної підготовки

майбутніх фахівців, яка має постійно змінний характер і різні результати в залежності від

різних чинників його впровадження.

Висновки. Упровадження у процес професійної підготовки майбутніх фахівців в

технічних навчальних закладів лін-технологій забезпечує «ощадне навчання», «витягуюче»

навчання, візуальний моніторинг, кайдзен, що, у свою чергу, складає раціональний вектор

розв’язання порушеної проблеми.

Література:

1. Дитрих Я. Проектирование и конструирование: Системный подход / Я. Дитрих; [пер. с

польск. Л. В. Левицкий, Ю. А. Чванова]. – М. : Мир, 1981. – 456 с.

2. 50. Кузьмин А.М. Метод "Модель Кано" //А.М. Кузьмин - [электронный ресурс] - Режим

доступа : http://www.inventech.ru/pub/methods/metod-0022/

3. Шелудешова А. К. Использование современных технологий управления на примере

системы Lean Production для предприятий Украины / Шелудешова А. К. - [электронный

ресурс]-Режим доступа :

http://www.masters.donntu.edu.ua/2009/mech/sheludeshova/diss/index.htm

«Експертні системи - як елемент активізації навчання та

удосконалення оцінки знань студентів»

Бачін Ю.Г. викладач спецдисциплін

Білгород-Дністровського економіко-правового коледжу ПУЕТ

Оскільки одним із стратегічних напрямів реформування системи вищої освіти в Україні є

активне запровадження інформаційно-комп'ютерних технологій навчання, важливо визначити

кореляцію комп'ютеризації освіти і розвитку креативних здібностей студента. Про розвиток

креативних здібностей студента в процесі оволодіння ним комп'ютерними технологіями нав-

чання свідчать такі положення.

По-перше, перехід до «програмованого навчання» підсилює значимість наслідування як

способу навчання: студент діє не «за правилом», а «за зразком».

По-друге, у комп'ютерних мережах і на СО-дисках уже досить багато матеріалу, що може

використовуватися як навчальний, у тому числі ілюстративний. Це розширює межі інформа-

ційного поля, а, отже, і кругозір студента, надає йому більше творчої свободи.

По-третє, перевагою «програмованого навчання» варто ви-, знати привабливість машини як

істоти, з якою студент може змагатися і співробітничати.

По-п'яте, роль викладача стає зовсім іншою. Вона наближається до ролі режисера, на

якого покладаються насамперед функції координації пізнавального процесу, коректування на-

вчального курсу, консультування при складанні індивідуального навчального плану,

керівництва навчальними проектами тощо.

Однієї з сучасних форм інформаційно-комп'ютерних технологій навчання є

експертні системи.

Експертні системи - інструменти на базі комп'ютера, які використовуються як

інтелектуальні засоби для прийняття рішень. Експертні системи - інструменти на базі

комп'ютера, які використовуються як інтелектуальні засоби для прийняття рішень.

Більшість експертних систем складається із декількох компонентів, зокрема, бази даних,

машини логічних висновків та інтерфейсу користувача.

Частиною експертної системи, яка робить її інструментом пізнання, є база даних.

Створення бази даних вимагає від студента ясного формулювання випадкових знань.

Створюючи експертну систему, розробник має чітко змоделювати знання експерта. Це

потребує ідентифікації декларативних (факти й уявлення), структурних (знання

взаємозв'язків понять) і процедурних (як застосовувати попередні). Фактично, створення

експертних систем є однією із формальностей для опису процедурних знань. Коли студенти

визначають структуру «якщо то» даної галузі знань, вони змушені чітко формулювати

принципи прийняття рішення; таке глибоке розуміння робить такі практичні можливості

більш значимими. Не слід вважати, що сама розробка експертної системи обов'язково

приведе студентів до одержання повних процедурних знань у даній галузі. Для прикладу,

студентський проект, у якому правильно встановлюються правила «якщо то» управління

літаком не буде досконалим, адже необхідна велика практика в реальних умовах.

Створюючи експертну систему, розробник має чітко змоделювати знання експерта. Це

потребує ідентифікації декларативних (факти й уявлення), структурних (знання

взаємозв'язків понять) і процедурних (як застосовувати попередні). Фактично, створення

експертних систем є однією із формальностей для опису процедурних знань. Коли студенти

визначають структуру «якщо то» даної галузі знань, вони змушені чітко формулювати

принципи прийняття рішення; таке глибоке розуміння робить такі практичні можливості

більш значимими. Не слід вважати, що сама розробка експертної системи обов'язково

приведе студентів до одержання повних процедурних знань у даній галузі. Для прикладу,

студентський проект, у якому правильно встановлюються правила «якщо то» управління

літаком не буде досконалим, адже необхідна велика практика в реальних умовах.

Комп'ютерне тестування рівня знань студентів і діагностування параметрів його психічного

розвитку доповнюється використанням експертних систем - підсистем, що здійснюють

мережні процедури оцінювання і видають результати із певною точністю. Ці програмні засоби

застосовуються залежно від навчальних цілей і ситуацій: в одних випадках потрібно глибше

зрозуміти запити студента; в інших - важливим є аналіз знань із предмету; у третіх - основну

роль може відігравати врахування психологічних принципів навчання. Багатющі можливості

надання інформації на комп'ютері дозволяють змінювати і безмежно збагачувати зміст освіти,

залучаючи до нього інтегровані курси, знайомство з історією і методологією історико-

економічної науки, із творчими лабораторіями великих людей, із світовим рівнем економіки,

науки, техніки, культури і суспільної свідомості.

Мета застосування експертних мультимедійних систем допомогти вивченню

навчального матеріалу та діагностувати рівень знань студентів.

Основної проблемою цієї методики ,є групування методичного матеріалу за рівнями

складності. Це дасть можливість участі у процесі діагностування всіх студентів незалежно від

рівня їх базових знань та засвоєння лекційного матеріалу.

Організація презентацій з використанням засобів мультимедіа як елемент експертної

системи є складним процесом, який потребує від студентів певних навичок. Цей процес може

використовуватися практично для будь-якої галузі знань.

Наведемо приклад застосування методу експертної оцінки на прикладі дисципліни

«Політекономія» тема : «Товарне виробництво. Товар і гроші».

На презентації спочатку наводимо 10 зображень з попередньо визначеним питанням

«Що можна віднести та товару ?»

1 група при цьому у складі наведених слайдів є повністю не відповідаючи

поставленому питанню (зірка,дитина);

2 група відповідаючи з виконанням додаткових умов (пенсіонер,пташка,річкова

вода);

3 група повністю відповідають визначеним критеріям товару (вчитель, літак,

газета, дім,пісок).

Далі здійснюючі оцінку відповідей, «задовільно» отримують студенти ,які вказали

відповіді враховані у складі 3 групи; «добре» - 1 та 3 групи ; «відмінно» 1-3 груп з

поясненнями.

Таким чином :

Створення бази правил експертної системи обов'язково змушує студентів мислити

глибше. Творці експертної системи мають провести аналіз галузі знань, а потім створювати

правила та їх набір для використання у даній галузі знань. Уміння аналізувати передбачає

ідентифікацію результатів, факторів та важливості цих факторів. Зміна структури цієї

інформації у структуру правил «якщо то» вимагає від розробника синтезування цієї інформації

у нову форму. Той, хто хоч одного разу спробував створити навіть просту базу правил,

розуміє, настільки цікавим є цей процес.

Література:

1. Березовський В.С. Практичний посібник з курсу Microsoft «Учителі в онлайні»/ В.С.

Березовський, І.В.Стеценко. – К.: Вид. група BHV, 2012. -64 c.

2. Герасимик Т. П., Особливості методичного забезпечення професійної підготовки

спеціалістів.//Форум педагогічних ідей «УРОК»

«Логічне моделювання в процесі викладання фізики»

Чернєва В.Е. викладач фізики

Білгород-Дністровський професійний будівельний ліцей

Актуальність дослідження. Використання комп'ютерів значно змінює спосіб

мислення, а впровадження комп'ютерних технологій в навчальний процес сприяє розвитку

логічного і творчого мислення учнів. На сучасному етапі реформування української

загальноосвітньої школи проблема розвитку логічного моделювання посідає особливе місце у

теорії і практиці педагогіки, оскільки в світі, що постійно змінюється, логічне, критичне

мислення особистості стає основою його сприйняття, розуміння та осягнення. Потрібно не

тільки надавати учням глибокі, всебічні і міцні знання, які відповідають сучасним

досягненням науки і вимогам практики, але і дати навички роботи з ними, оптимізувати

способи розуміння навчального матеріалу.

Необхідно розробити систему завдань, спрямованих на розвиток логічного

моделювання та мислення учнів у процесі навчання фізики, яка істотно підвищить якість

знань. Одним з елементів цієї системи можна сміливо назвати LearningApps.org - онлайновий

сервіс, який дозволяє створювати інтерактивні вправи. Він є конструктором для розробки

різноманітних завдань з метою використання на уроках. За допомогою шаблонів, згрупованих

за функціональною ознакою, викладачі та учні можуть створювати завдання; використовувати

готові роботи інших авторів як шаблони, змінивши в них дані на свої; створювати акаунти для

учнів і перевіряти їх знання прямо на сайті.

Результат використання сервісу LearningApps.org. після двох місяців застосування:

Рівні знань Початковий Середній Достатній Високий

Використовували

LearningApps.org

17/13

-4

64/59

-5

19/27

+8

-/1

+1

Не використовували

LearningApps.org

14/12

-2

68/64

-4

18/24

+6

-

-

Також спостерігається помітне зростання інтересу до вивчення фізики під час самостійного

логічного моделювання завдань за допомогою LearningApps.org. Бажаю успіхів!

Література:

1. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2002. – 560 с.

2. Жоль К.К. Вступ до сучасної логіки. - Київ: Либідь, 2002.

3. Інтернет-ресурс сервісу LearningApps.org.

«Використання інноваційних технологій в виховній роботі»

Тихоненко І.В. викладач природничих дисциплін,

Одеський автомобільно–дорожній коледж ОАДК ОНПУ

Конфуцій писав:

«Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу а чую, я трохи пам'ятаю. Те, що я чую, й обговорюю

— я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю — я набуваю знань. Коли я

передаю знання іншим, я стаю майстром».

Найважливіші завдання сучасної освіти:– наладити діалог із молодим поколінням;-

навчити дітей жити в інформаційному світі, вміти самостійно находити та застосовувати

необхідні знання; підводити підлітків до засвоєння пошуково-дослідницької діяльності;

прищеплювати вміння працювати у малих групах; керувати потоком інформації;

інтегруватись у міжнародний інформаційний простір.

Процес створення, поширення та використання нових засобів в освіті сучасні вчені

розглядають як інновацію. Поняттям "інновація" позначають нововведення, новизну, зміну,

введення чогось нового. Новація – це сам засіб (новий метод, методика, технологія, програма

тощо), а інновація – це процес його освоєння.

"Інноваційні технології" – це цілеспрямований системний набір прийомів, засобів організації

навчальної та виховної діяльності, що охоплює весь процес навчання й виховання від

визначення мети до одержання результатів.

Типи інновацій:

- Педагогічні – забезпечують педагогічний процес.

- Керуючі – забезпечують взаємодію, планування, організацію, керування і і контроль

педагогічного процесу.

- Виховні – забезпечують громадське, патріотичне, гендерне, статеве, культурне,

інтелектуальне, правове, національне, екологічне, духовне виховання.

Головними напрямами впровадження інноваційних технологій являються:

- створення предметно-орієнтованих та навчально-інформаційних середовищ, які дають

можливість використовувати мультимедіа, системи гіпермедіа, електроні підручники тощо;

- освоєння засобів комунікації (комп'ютерної мережі, телефонного, телевізійного,

супутникового зв'язку для обміну інформацією);

- навчання правил і навичок «навігації» в інформаційному просторі;

- розвиток дистанційної освіти.

Види педагогічних новацій:

- Бібліотеки електронних наочностей Інтерактивне тестування

- Електронні підручники та посібники

- Контролюючі комп’ютерні програми

- Електронні словники та довідники

- Комп’ютерні технології (вміти працювати та користуватися головними браузерами,

системами пошуку, програмами)

- Інформаційні технології (вміння швидко орієнтуватися у сеті Інтернету,

користуватися матеріалами різних сайтів та складати власні блоги та сайти)

- Дистанційне навчання (інтернет школи, курси, магазини, бібліотеки)

- Інформаційно-комунікативні технології (телемости, відкриті конференції, круглі столи,

токшоу, інтелектуальні марафони/мости)

- Відео заняття та відео лабораторні роботи

- Сайти, портали та блоги, електронні сторинки

- Мультимедійні дошки

- Електронні газети

Поряд з поняттям інновації у вихованні вживається термін "інноваційні виховні

технології", спрямовані на розвиток духовних здібностей учнів як вирішальних для розвитку

ціннісної системи людини. Мета інноваційного виховання спрямована не на засвоєння учнями

прийнятих у суспільстві цінностей, норм, відношень та зразків поведінки, а перш за все на

розвиток особистості учня, проектування і становлення унікального образу його

життєдіяльності, зацікавленості кожної дитини у виявленні свого життєвого досвіду, прояву

своєї індивідуальності, створення для дітей і дорослих ситуацій вибору та успіху, побудові

діалогічних форм спілкування. Найпоширеніша класифікація інноваційних виховних

технологій така: технологія виховання успішної особистості; персоніфіковане (індивідуальне)

виховання; технологія інтегрованого виховання; проектна технологія; ігрова технологія;

розвивальне виховання; технологія саморозвитку особистості; колективні творчі справи;

виховання на основі системного підходу; технологія співробітництва.

Інновації в освіті в першу чергу повинні бути спрямовані на створення спрямованої на успіх

особистості в будь-якій області використання власних здібностей.

Студент "виростає" у власних очах, в очах однокурсників, якщо справляється зі складним

завданням, правильно відповідає на парі, виконує додаткові завдання, бере участь у

позаурочних заходах, захищає честь групи на олімпіадах і заходах.

Викладачі коледжу використовують такі напрями роботи студентів:

• Аналітично-пошуковий – студенти активно збирають фотоматеріали власної роботи,

фрагменти відеофільмів з науково-популярних передач, з новин Інтернету відповідно до тем

навчального матеріалу. Із них вони з захопленням монтують власні кліпи та розробляють

презентації.

• Прикладний – виготовлення плакатів, карт, моделей, лабораторних приладів, збирання

колекцій та виготовлення власними руками різноманітних художніх поділок. Причому

наголос робиться на повторному використанні непридатного вже використаного матеріалу –

«Відходам друге життя». Щоб показати роботу гуртківців всім студентам коледжу, під час

чергування комісії щорічно провадяться виставки технічної творчості студентів. • Технічний

напрям- участь у ремонті обладнання, приладів кабінетів, поновлення роздавального

матеріалу, виготовлення стендів

• Експериментально-аналітичний: наприклад- вирощуються кристали речовин,

виявляється вплив різних чинників на пророщуємось зернових та формування рослин.

Підбираються реакції для проведення цікавих хімічних дослідів, які демонструються під час

засідання гуртку. Наприклад, як у поході очистити брудну воду, виявити наявність у

водопровідній води фенолу.

• Творчий - складання авторських фільмів-презентацій, віршів, сценаріїв до проведення

вечорів відпочинку.

• Національно-патріотичний: студенти збирають літературні та відеоматеріали

присвячені українським традиціям та звичкам, обереги: матеріали про символіку нашої

Країни, вироби народної творчості. складають невеликі твори-думки. Наприклад «Що значить

бути справжнім українцем».

• Наставницький: тісна співпраця студентів- на засіданнях гуртку більш досвідчені

студенти навчають своїх товаришів вправлятися з сучасними технічними засобами,

комп’ютером та комп’ютерними програмами. На консультаціях вони допомагають провести

лабораторну роботи студентам, які пропустили заняття, пояснити рішення задач тощо.

Студенти з дослідом проведення конкурсів, концертів допомагають новачкам влитися у

колектив, шукають та підтримують нові таланти. Допомагають їм знайти та підібрати музику,

тексти для ролей та виступів, подолати невпевненість.

• Наочні: проведення екскурсій до музеїв, парків, ботанічного саду

• Навчальний – підготовка студентів до участі у обласних тематичних олімпіадах, участь

у проведенні Естафет знань, квестів.

Гарною традицією стало проведення в коледжі проведення конференцій, відкритих засідань

хіміко- біологічного кружка, на якому талановиті й ініціативні студенти показують свої

навички й знання. Те, чим вони захоплюються у вільний час.

Під час роботи здійснюються такі виховні завдання: виховувати культуру студентів, дбайливе

ставлення до природи рідного краю; виховувати бережливе ставлення до використовування

природних ресурсів. Показати студентам місцеву природу в усій її красі, складності й

діалектичній єдності; розвивати в них інтерес і любов до природи, прищеплювати їм навички

дослідної роботи.

Остання конференція відбулася 30 жовтня, напередодні міжнародного дня Чорного моря. До

підготовки цього заходу використовувались різні напрями. Серед них:

1) експериментально – дослідницький

(підготовка та проведення дослідів по вивченню елементного складу морської води; вивчення

мікрофлори морської води за допомогою мікроскопа)

2) пошуковий (збирання інформації )

а) робота з літературою, періодичними виданнями, пошук в інтернеті) б) пошук природного

матеріалу для вироблення поділок для виставки творчості студентів)

3) робота з сучасним електронним обладнанням

а) вміння робити фотографії, прищеплення естетичного погляду на природу та навколишній

світ, робота з комп’ютером – вміння використовувати різноманітні стандартні програми та

програми для роботи з фото та відеоматеріалами

б) виготовлення відеоматеріалів, наочних посібників (презентацій і слайд шоу) для

навчальних занять з хімії та біології

4) виїзні засідання кружка – 3 (похід на одеський морвокзал, приморський бульвар, екскурсія

до парку Шевченко та пляж Ланжерон (випробування телемосту, збирання матеріалів для

поділок), похід на Ланжерон з метою взяття інтерв’ю, театральні сценки з морської тематики)

Таким чином використовиваються багато видів новацій.

Застосування інноваційних технічних засобів навчання відкриває великі можливості для

створення нових методів і форм виховання підростаючого покоління.

Література:

1. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології / І. М. Дичківська. – К.

: Академвидав, 2012. – 349 с.

2. Химинець В.В. Інноваційна освітня діяльність/ В.В. Химинець. – Ужгород: Інформаційно-

видавничий центр ЗІППО, 2007. – 364 с.

3. Ягоднікова В. В. Особливості організації інноваційного процесу виховання. / Теорія і

практика організації інноваційного процесу виховання. Науково-методична збірка.

/Упорядник О. І. Чешенко. – Одеса, 2014. – 327 с. – С. 31-43.

4. http://eprints.zu.edu.ua/

5.https://infourok.ru/vprovadzhennya_nnovacynih_pedagogchnih_tehnology_u_navchalniy_proces-

162460.htm

«Використання інноваційних технологій для підготовки

фахівців з сервісу електропобутової техніки»

Перетяка Н.О., к.т.н., Літвиненко А.А., Леник О.А.

викладачі загальнотехнічних та спеціальних дисциплін, Коледж Одеської державної академії

технічного регулювання та якості

Сучасний ритм життя робить немислимим існування людей без побутової техніки. За

допомогою електропобутових приладів ми маємо можливість економити час, підвищувати

культуру побуту та умови життя. В процесі експлуатації побутова техніка втрачає

працездатність, яку можливо відновити тільки ремонтом [1].

В коледжі Одеської державної академії технічного регулювання та якості готують

молодших спеціалістів зі спеціальності «Електроенергетика, електротехніка та

електромеханіка», спеціалізація «Сервіс електропобутової техніки». Підготовка техніків-

електриків – фахівців з діагностики, обслуговування та ремонту електропобутової техніки

потребує наявності в коледжі лабораторної бази, що відповідає рівню сервісних центрів. З

цією метою в коледжі створена лабораторія «Побутової техніки». Для набуття студентами

професійних компетенцій, якими повинен володіти фахівець з сервісу електропобутової

техніки, в лабораторії створені діючи лабораторні стенди, представлені макети переважної

більшості типів електропобутової техніки, є у наявності спеціалізоване обладнання для

діагностики та ремонту електропобутової техніки. За допомогою цих наочних посібників

студенти набувають знання з будови та ремонту електроприладів, а також отримують

практичні навички роботи з діагностичним обладнанням та інструментом.

Проте, роботодавці вимагають від сучасних фахівців не тільки володіння професійними

знаннями, але й вміння сприймати потік інформації з різноманітних джерел, бути гнучким в

прийнятті рішень. Задача сучасного викладача навчити студентів знаходити нестандартні

рішення та дати професійні навички роботи с залученням сучасних інформаційних технологій

[2]. Виробники побутової техніки активно застосовують інноваційні рішення та передові

сучасні технології, які стрімко розвиваються. Тому, класичний підхід до викладання матеріалу

не дає змогу підготувати фахівця, який в повній мірі відповідає вимогам сьогодення. В наш

час спостерігається збільшення темпів накопичення різноманітної інформації. Паралельно

зростають можливості пошуку і доступу до інформації, завдяки розвитку електронних

комунікацій (інтернету, пошукових систем та ін.). Це розширює можливості викладача для

розробки та втілення нових підходів до проведення занять.

Дослідження вчених показали, що учнівська молодь зберігає в пам'яті: 10% того, що

читають, 20% того, що чують, 30% того, що бачать, 50% того, що чують і бачать [3, с.10].

Оснащення лабораторії персональним комп’ютером, який має доступ до мережі

Internet, надає можливість викладачеві доповнювати лекції відеоматеріалами. Наприклад, серії

фільму «Як це Зроблено», «З чого це зроблено» та «Як це працює» Discovery Channel,

описують процеси, що відбуваються в приладі, будову та принцип його дії. На сайтах

провідних виробників, таких як Bosh, Makita та інші, є можливість ознайомитись з сучасними

функціями та новими конструктивними рішеннями. Така візуалізація сприяє покращенню

сприйняття матеріалу, викликає зацікавленість студентів та надає можливість слідкувати за

сучасними тенденціями розвитку у сфері побутової техніки.

Наявність в лабораторії побутової техніки медіатеки створює викладачу не тільки

зручність у подачі нового матеріалу, а також можливість надавати пояснення за допомогою

ілюстрованого матеріалу.

В лабораторії створена електронна бібліотека, яка відповідає профілю спеціалізації.

Підручники для ознайомлення і скачування зберігаються в форматах pdf, jpeg та постійно

доповнюються новими виданнями.

Для закріплення теоретичного матеріалу студентам пропонується створювати

презентації в Power Point та відеоролики за заданою темою. Це спонукає до обробки великої

кількості інформації, яку треба систематизувати та оформити в зручній до сприйняття формі.

Прекрасно доповнює теоретичний матеріал проведення екскурсій до гіпермаркетів побутової

техніки, такі як «Фокстрот», «Ельдорадо», магазинів електроінструменту (рис.1), виставочних

центрів (рис.2), підприємств-виробників та сервісних центрів з ремонту побутової техніки та

електроінструменту.

Рис. 1. Екскурсія до магазину

електроінструменту «Альцест»

Рис. 2. Екскурсія до виставочного центру

на морвокзалі м. Одеси

При проведенні практичних та лабораторних занять, для студентів пропонується

інформація з сайтів провідних сервісних центрів, таких як «КиївЄвросервис», «Майстер» та

багато інших. На сайті представлені статті, присвячені діагностиці електроприладів, надані

покрокові інструкції по усуненню несправностей на конкретних прикладах, демонструються

відеоматеріали з ремонту електропобутової техніки, яка надійшла на ремонт в майстерню. При

цьому хід ремонту майстри коментують та надають професійні поради. Цей підхід до

проведення лабораторних робіт максимально приближує заняття до атмосфери сервісного

центру та розширює можливість надбання досвіду від майстрів по будові та ремонту

найсучасніших електроприладів. Також, широко використовується методика проведення

занять з залученням професіональних майстрів з сервісних центрів. Зазвичай майстер-класи

проводять колишні випускники, що справляє величезне враження на студентів та дозволяє

надати заняттю зовсім іншій формат. Крім того, така форма проведення заняття – є значним

чинником, який впливає на формування позитивної мотивації до підвищення ефективності

навчання і набуття професійних навичок.

При роботі над курсовою роботою студенти оволодівають практичними навичками

роботи з текстовим документами в редакторі Word. Демонстраційні аркуші створюються в

редакторі Corel. Для перевірки виконаних завдань активно використовується електронна

пошта, мобільний додаток Viber, гугл-аккаунти, соціальні мережі та інше. Під час навчання

широко використовуються інструменти Google. Вони дозволяють користуватись готовими

формами, які стануть в нагоді при виконанні професійних обов’язків випускника на

підприємстві. Наприклад, для зберігання інформації та мобільного доступу до неї,

використовується Gooogle-диск.

Також, при підготовці фахівців з сервісу електропобутової техніки активно

використовуються смартфони, перш за все, як інструмент для вирішення професійних задач.

Наприклад, мобільний додаток Viber використовується як джерело мобільної передачі

інформації та оперативного зв’язку. В цьому додатку створюється «група» зі студентів однієї

групи. Завдяки загальному доступу у викладача є можливість викладати інформацію та

завдання, у студентів – відправляти файли, отримати відповіді на питання та можливість

спілкування.

Таким чином, використання нового підходу до проведення занять, зокрема з

використанням інформаційних технологій, дозволяє викладачеві надати студентам не тільки

фахові знання, але і практичні навички роботи з Internet-протоколами, обробки та подачі

отриманих даних, вміння працювати з мобільними додатками, інструментами Microsoft Office

та Google як для настільних ПК так і веб-версіями програм, з якими можна ефективно

працювати вдома, в аудиторії чи навіть у дорозі з будь-якого пристрою. Це дає змогу

формувати досвід творчої діяльності студентів, який в кінцевому рахунку впливає на

компетентність майбутнього фахівця, дозволяє формувати його власну активну позицію. А це

шлях до розвитку і реалізації особистості.

Література:

1. Ремонт и обслуживание бытовых машин и приборов: Учеб. пособие для

нач.проф.образования. С.П.Петросов, В.А.Смоляниченко, В.В.Левкин и др.- М.: Издательский

центр «Академия», 2003, - 320 с.

2. Перетяка Н.О., Боряк К.Ф., Рєзнік К.В., Перетяка Є.С. Smart- технології у навчанні як

напрям до підвищення якості освіти // Технічне регулювання, метрологія та інформаційні

технології: європейський вектор: тези доп. VIII міжнар. науково-практичної конф., збірник

наукових праць, 11–12.10.2018 р. – Одеса : ОДАТРЯ, 2018. - С. 76-80.

3. Пугачев В.П. Тесты, деловые игры, тренинги в управлении персоналом: Учебник для

студентов вузов. - М.: Аспект Пресс, 2001. – 285 с.