Embed Size (px)
Citation preview
Вступ
Програма навчальної дисципліни “теорія літератури” складена для студентів
спеціальністі 8.02030302 (Мова і література (польська))
Предметом вивчення навчальної дисципліни є теоретичне осмислення літературного
процесу, традиційні для літературознавства усталені теоретико-методологічні одиниці
(герменевтика, семіотика, риторика, формалізм, компаративістика, психоаналіз, деконструктізм), а
також “пограничні” явища (когнітивізм, теорія хаосу тощо).
Міждисциплінарні зв’язки: з курсами “Вступ до літературознавства”, “Порівняльне
літературознавство”, “Історія польського літературознавства”, “Історія польської літератури”,
“Історія української літератури”, “Історія зарубіжної літератури”, “Філософія”.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
Модуль 1.Teoria dzieła literackiego.
Модуль 2. Teoria procesu historycznoliteracriego
Модуль 3.Teorie badaǹ literackich
1. Мета та завдання навчальної дисципліни
1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “теорія літератури”, з врахуванням теоретичних досліджень польських літературознавців і філософів (Р. Інгардена, Г. Маркевича, К. Вики, А. Окопень-Славінської, Я. Слaвінського, К. Нича, Д. Уліцкої, І. Бальбуса, З. Мітосек, М. Мругальського, Е. Касперського, К. Вольного та ін.) є опанування базових понять науки про літературу, знайомство з її структурою, оволодіння термінологією, основними науковими підходами як до окремих художніх творів, так і до літературного процесу загалом. Усвідомлення в практичних цілях роли поетики для осягнення змісту творів, потреби цілісного і наукового уявлення про поетичну творчість в єдності всіх її сторін – з врахуванням різних вимірів, певних ознак, специфіки історико-літературного контексту, діалогічних відносин між творами, інтегральних процесів в гуманістиці, – доцільності гетерогенних підходів в аналізі літературних явищ тощо для викладацької та перекладацької роботи, а також наукової діяльності
1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни “теорія літератури” є оволодіння всім її науковім арсеналом методів і прийомів з метою застосування їх на практиці, а також для використання досягнень сучасності теоретичної думки як базису для подальших кроків в науці про красне письменство
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні: знати: базові поняття науки про літературу, її структуру, оволодіти термінологію,
сучасний стан теорії літератури в Польщі і за її кордонами, методологічні підходи, філософію літератури, теорію літературного процесу, фікційну природу літературного твору, історію літературознавчих учень ХХ ст. та їхню практичну цінність.
вміти: добре орієнтуватися як у базових поняттях науки про літературу, так і, враховуючи інтегральні процеси в гуманістиці, у сучасній теорії досліджень літературних явищ. інтегральних процесів в гуманістиці;
– добре орієнтуватися в працях визначних, в тому числі польських, теоретиків літератури; – використовувати теоретичні знання при аналізі літературних явищ (окремого твору,
творчості письменника, літературних течій та напрямів, наративних структур, діалогічних відносин між письменниками, що належать до різних національних літератур тощо);
– використовувати теоретичні знання написанні творчих робіт (критичних статей, наукових з історії літератури, статей компаративістського характеру, доповідей на наукові конференції, теоретичних розділів у магістерській праці тощо);
– використовувати теоретичні знання при виконанні перекладів текстів з польської літератури українською, та російською мовами, і навпаки – українських і російських художніх текстів польською мовою; при оцінці існуючих перекладів;
– використовувати теоретичні знання в педагогічній діяльності – під час викладання мови та літератури;
– вміло використовувати теоретичні знання під час теоретичних дискусій. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 210 годин, 7 кредитів ECTS.
2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1. Teoria dzieła literackiego Тема 1. Wstęp. Miejsce teorii literatury w nauce o literaturze. Zastanowienie nad tym, co w ogóle oznacza w danej
epoce kategoria literackości czy poetyckości; pokaz wiele możliwości analizy utworu. Dzieło jako konstrukca
wielowarstwowa (R. Ingarden); realizacja systemu konwencji w utworze (strukturalizm – R. Jakobson,
J. Makařovsky, F. Vodička, J. Lotman, R. Barthes, A. Okopień-Sławińska, K. Bartoszyński, J. Ziomek); tekst literacki ze względu na poziomy znaczeniowo-komunikacyjne (semiotyka) i tak dalej. Utwór i teskt. Koncepcja R. Hromjaka (Гром’як Р. «Текст літературно-художнього твору: епістологічно-коґнітивні роздуми»)
Uporządkowania wrzenia metodologicznego, z jakim ma do czynienia współczesny literaturoznawca.
Podejście heterogeniczne do badań literackich. Тема 2. Funkcja dzieła łiterackiego Funkcja estetyczna wypowiedzi w dziełe łiterackim. Funkcja poznawcza. Funkcja wychowawcza.
Funkcja ekspresywna. Funkcja dzieła łiterackiego i sytuacja społeczna. Тема 3. Ontologia dzieła łiterackiego. R. Ingarden, H. Markiewicz i R. Hromjak. Raccourcir . Szczegółowe badania na temat sposobu istnienia dzieła literackiego. H. Markiewicz “Główne problemy
wiedzy o literaturze”. Dzieło jako konstrukca wielowarstwowa (R.Ingarden, H. Markiewicz i R. Hromiajk). Raccourcir.
Тема 4. Budowa dzieła łiterackiego
Kilka teorii ze szególnym uwzględnieniem badań H. Markiewicza, M. Głowińskiego, A. Okopień-
Sławińskiej, J. -Sławińskiego, M. Mayewej, A. Hutnikiewicza, J. Lotman, R. Hromjaka. Funkcje w komunikacji językowej.
Тема 5. Narrator w dziele literackim. Sposób narracji. Rozróżnienie narratora autorskiego asertującego, narratora autorskiego fingującego i
narratora fingowanego. Kompetencje narratora (relacja, prezentacja, refleksja). Narrator jest jedną z najważnejszych postaci w dziełe literackim. Dwa zasadnicze sposoby budowannia postaci literackich: metoda bespośrednia i metoda pośrednia (H. Markiewicz). Sfera treści i sfera formy w strukturze dzieła literackiego.
Styl i kompozycja utworu literacriego. Podstawowe skladniki treści utworu. Тема 6. Zagadnienie prawdy w utworze literackim. Różne możliwości jej rozumienia. Prawda w utworze literackim. R. Handke o czytaniu. Prawda w dziele literackim i fantazja (Według
R. Ingardena). Prawda w dziele literackim i fikcja: wprowadzenie twerdzeń na temat znanych wydarzeń historycnych czy politycznych; pzejaw prawdy w konstrukcji fikcyjnej (fabuła, utwory fabularne). Historyczny character prawdy w dziele literackim.
Prawda w dziele literackim według M. Głowińskiego. Тема 7. Fikcja w dziełe literackim
Pojęcie o fikcji (H. Markiewicz, M. Głowiński i inni). Hans Vaihnger (1911), Juliusz Kleiner o fikcji.
Fircja jako możliwość (A. Lipkowska). Fikcja i rodzaje zdań (Według H. Markiewicza). Тема 8. H. Markiewicz – badacz fikcji w dziele literackim. Problemy fikcyjne w zarysie rozwoju H. Markiewicza “Polska nauka o literaturze”. Wyznaczenie
przyrody fikcji w pracy H. Markiewicza “Główne problemy wiedzy o literaturze”. Тема 9. Zagadnienie oceny dzieł literackich
Sfera wartości konstrukcyjnych (struktura, spoistość, prawdopodobieństwo elementów). Sfera wartości obrazowych. Sfera wartości emotywnych. Sfera wartości poznawczo-oceniających i postulatywnych.
Zagadnienie oceny dzieł literackich według R. Ingardena, H. Markiewicza, M. Głowińskiego, J. Sławińskiego i
A. Okopień-Sławińskiej: pro et kontra.
Змістовий модуль 2.Teoria procesu historycznoliterackiego
Тема 10. Ewolucja łiteracka Płaszczyzny przebiegu procesu historycznoliterackiego. Proces historycznoliteracki jako wielostronny
porządek dynamiczny. Prawidłowości wewnętrzne i zewnętrzne. Rozwój literatury łączy się bezspośrednio z
rozwojem danego języka (według M. Głowińskiego, J. Sławińskiego i A. Okopień-Sławińskiej). Czynniki –
ogólnonarodowe i zróżnicowań społecznych – i proces historycznoliteracki. Świat fikcyjny i realny. Тема 11. Pojęcie okresu łiterackiego Używany terminy – okres literacki lub epoka literacka. Prąd łiteracki i okres łiteracki
(według M. Głowińskiego). Składniki prądu literackiego. Pogłądy H. Markiewicza. Periodyzacja historycznoliteracka (według R. Handke).
Тема 12. Poetyka prądu łiterackiego
Tematyka prądu powstałych w obrębie prądu literackiego (według M. Głowińskiego). Poetyka
własnych założeń artystycznych (manifesty i artykuły programowe – E. Orzeszkowej, B. Prusa, E. Zola, Z. Przesmyckiego, M. Wankowicza). Poetyka sformułowana i normatywna. Normatywne zasady:
normy formułowane pod adresem twórców; normy odnoszące się do tworzywa i do narzędzi tworzenia. Tradycjonalizm.
Тема 13. Poetyka modernizmu polskiego: chechy typologiczne i specyficzne
Europejski i polski modernizm: wczesny i dojrzały. Polskie symbolisty i symbolism rosyjski. Тема 14. Konwencja łiteracka Konwencja literacka – utrwalony w świadomości społecznej i zaaprobowany przez ogół model
kształtowania różnych elementów literackiego tworzywa. Konwencja stylistyczna. Konwencja wersyfikacyjna.
Тема 15.Tradycja literacka
Tradycja literacka jako całoksztalt doświadczeń literackich przeszłości stanowiących w danym czasie w środowisku społecznym układ odniesienia dla inicjatyw pisarskich. Dwojakie podporządkowania elementów tradycji.
Змістовий модуль 3. Teorie badań literackich
Тема 16. Platon (427 - 347 p. n. e. ) i Arystoteles. (384 - 322 p. n. e. ) Nieobecność poetyki. Filozofia literatury. Poezja. Mimesis. Dialog. Narodziny poetyki. Budowa
tragedii. Prawdopodobieństwo. Retoryka. Terażniejszy pogłąd. Тема 17. Estetyka klasycyzmu francuskiego i klasycyzmu polskiego Poetyka normatywna. Klasycyzm. Forma. Imitacio. Problem natury, rozumu i świata empirycznego.
System konwencyjny. Kod języka poetyckiego. Тема 18. Sztuka jako praktyka samocelowa(Kant, 1724-1804) E. Kant: metodologiczny zamiar, estetyka, symbolizm w poezji. E. Kant i strukturalizm. Тема 19. Historia i poznanie. Estetyka F. Hegla (1770-1831) Filozofia a teoria sztuki. Poezja i poetyckość. Kwestie języka i wypowiadania. Specyfika poezji.
Literatura a rzeczywistość. Poznanie i realizm. Historyzm jako postawa interpretacyjna. Kontynuacja myśli Hagla.
Тема 20. Estetyka pozytywizmu. H. Taine (1829-1893) i P. Chmielowski (1848-1904) Proekt unaukowienia humanistyki. Nomotetyzm i naturalizm. Genetyzm i psychologizm.Psychologia
jako podstawa integracji humanistyki. Kryteria wartościowania w historii sztuki. Historia literatury. Krytyka pozytywizmu (marksizm, “filozofia życia”, strukturalizm). Pozytywizm w wieku XX i dylematy nauki o literaturze
Тема 21. P. Chmielowski i estetyka pozytywizmu. P. Chmielowski – krytyk i historyk literatury. P. Chmielowski o rozwoju literatury polskiej. Koncepcja
pozytywizmu P. Chmielowskiego. Poglądy pozytywistyczne w pracach P. Chmielowskiego: “Geneza fantazji”
(1972), “Artyści i artyzm” (1973), “O twórczości poetyckiej ze stanowiska psychologii” (1977). Тема 22. Metoda filologiczno-historyczna Filologia. Scherer, Lanson i problemy literatury. Antypozytywizm Kleinera. Zasady naukowości.
Syntezy historyczne a systemy wartości. Znaczenie dzieła.
Тема 23. Przełom antypozytywistyczny w nauce o literaturze Krytyka scjentyzmu. Humanistyka. Neokantyzm. Nomotetyzm i idiografizm. Teoria ekspresji Crocego.
Husserlowska krytyka psychologizmu. Dilthey i teoria świata ducha. Literatura i ekspresja. Symbolizm w poezji i
światopogląd poetycki. Czytelnik. Rozumienie. Relatywizm a socjologia poznania. Problemy podmiotu wiedzy. Тема 24. Fenomenologia literatury. Ingarden (1893-1971). Koncepcja D. Ulickiej.
Fenomenologia. Budowa dzieła literackiego. Fikcja a jakości strukturalne utworu. Podstawa estetyczna a
funkcja estetyczna. Poglądy Ingardena na język poetycki a poetyka lingwistyczna. Analiza książki D. Ulickiej „Ingardenowska filozofia literatury”.
Тема 25. Fenomenologia w badaniach literackich. Ingardena (1893-1970). Badania nad dziełem literackim.
Czym jest fenomenologia w badaniach literackich. Akty świadomości jako podstawa fenomenologii. R. Ingardena: polemika z Husserlem. Fundamenty. Wyobrażnia i cogito. Gaston Bachelard. Estetyka i recepcia.Podsumowanie.
Тема 26. Nieświadomość i język. Psychoanaliza
Sytuacja psychoanalizy. Szkoły podejrzeń. Teoria nieświadomości. Poglądy Freuda na literaturę. Język pragnienia. Praca snu. Symbolika i psychopatologia życia codziennego. Psychoanaliza literacka: Jung, Frye, Mauron, Lacan I de Saussure. Informacja i ewokacja. Retoryka nieświadomości. Teoria języka poetyckiego Kristevej.
Тема 27. Dylematy realizmu. Lukacs (1885 - 1971)
Teoria świadomości klasowej a historia literatury. Proces historycznoliteracki. Realizm.
Wartościowanie. Awangarda. Lukacs a Brecht. Metoda strukturalno-genetyczna. Lukasc a estetyka marksistowska.
Тема 28. Formalizm rosyjski
Teoria literatury. Przedmiot poznania. Język poetycki. Forma a treść. Chwyt. Badania nad prozą. Fabuła
i sjużet. Morfologia bajki Proppa.Problemy skazu. Teoria rewolucji literackiej Tynianowa. Тема 29. Strukturalizm Metoda strukturalna. Lingwistyka de Saussure’a. Struktura i system teorii literatury (strukturalizm
czeski). Problemy historii literatury. Jakobson – problemy komunikacji literackiej. Тема 30. Strukturalizm
Funkcja poetycka. Język a semantyka. Poezja gramatyki. Badania nad narracją: Levi-Strauss, Barthes,
Todorov. Semantyka strukturalna Greimasa. Wyobraźnia semiologiczna. Koncepcja J. Lotmana.
Тема 31. Analiza strukturalna powieści E. Ożeszkowej “Marta”.
Treść, struktura i kompozycja utworu. System postaci. Tropy w strukturze powieści. Тема 32. Semiotyka
Teoria znaku de Saussure’a I Peirce’a. Dzieło literackie jako znak: Morris, Mukarovsky i Levi-Strauss.
Modelowanie w sztuce. Poezja a ikoniczność. Wtórne systemy modelujące – Łotman. Poziomy znaczeniowe i ich transformacje – Barthes. Koncepcja literatury i lektury Barthes’a. Semiologia znaczenia a teoria komunikacji
literackiej. Koncepcja produktywności znaczeniowej – Kristeva. Osiągnięcia semiotyki. Koncepcja O. Łosiewa. Тема 33.Literatura jako dialodg. M. Bachtin (1897 - 1975) Pozycja naukowa Bachtina. Walka z formalizmem. Marksistowska krytyka strukturalizmu –
Wołoszynow. Dialog jako interakcja i dialog w literaturze. Filozofia słowa. Teoria powieści. Proces historycznoliteracki. Literatura a kultura. Konsekwencje metodologiczne.
Тема 34 Dzieło W. Reymonta Chłopi (1902-1909): Сhronotop i fabuła Chłopów .
Fabuła w strukturze epopei W. Reymonta. Chronotop epopei W. Reymonta “Chłopi”. Тема 35. Literatura i alienacja (marksizm) Estetyka marksistowska a problemy literatury. Literackie formy ideologiczne. Realizm. Ideologia i
sprzeczności produkcji literackiej. Literatura jako instytucja. Alienacja sztuki. Szkoła frankfurcka. Literatura I
aparaty ideologiczne. Język literacki a instytucje szkolnictwa. Sztuka rewolucyjna. Lektura rewolucyjna a lektura
estetyczna. Literatura a dezalienacja. Świadomość krytyczna i rewolucyjne przesłanie teorii. Тема 36. Intertekstualność. Koncepcja S. Balbusa.
Funkcja intertekstualna. Intertekst – ujęcie globalne i ograniczone. Intertekstualność a literatura
realistyczna. Tekst ogólny. Awangarda. Świadomość intertekstualna. Intertekst a znaczenie utworu. Lektura, czytelnik i badacz. Intertekstualizacja i metateksty. Typologia strategii, intertekstualizacji i jej kryteria.
Тема 37. Intertekstualność w poezji Czesława Miłosza.
Intertekstualność w systemie artystycznym wiersza “O książce”. Intertekstualność w strukturze książki “Piesek przydro:ny”. Intertekstualność istruktura w “Antologii osobistej”.
Тема 38. Literatura i dekonsrukca. Derrida (1930 - ) Derrida a strukturalizm. Semiologia a grammatologia. Dekonstrukcja u Heideggera. Literatura –
mimesis, szczepienie, dysseminacja. Mallarme, Joyce, Celan, Sollers. Pisarz a język – próby negocjacji.
Dekonstrukcjonizm amerykański. Intertekstualność według dekonstruktywistów. Тема 39. Hermeneutyka Relatywizm w nauce XX wieku. Problem interpretacji. Historia hermeneutyki – egzegeza a interpretacja.
Ricoeur – rozumienie tekstu drogą do rozumienia siebie. Heidegger – Dasein i prawda dzieła. Przeciw mimesis.
Gadamer – horyzonty tekstu i czytelnika. Mimesis. Hermeneutyka i dekonstrukcja: słynne spory. Ricoeur
przeciw Derridzie. Derrida – krytyk Heideggera. Gadamer i Derrida w Paryżu. Dysseminacja a kumulacja sensu. Тема 40. Krytyka genetyczna
Przykład Sartre’a. ITEM. Rozwój metody. Siatka pojęciowa. Genetyka a historia literatury.
Rękopisy a komunikacja literacka i produktywność znaczeniowa. Proces pisania. Praca pióra.
3. Форма підсумкового контролю успішності: екзамен
1. Методи та засоби діагностики успішності навчання: співбесіда (під час
індивідуальної роботи і консультацій), відповідь на практичних заняттях, письмова творча
робота (наукова доповідь на наукову конференцію Східноєвропейського національного ун-ту
«Дні науки»), ККР, тестові завдання, виконання модульних завдань, відповідь на іспиті.
2. Список джерел
1. Арістотель. Поетика./Арістотель – К., 1967.
2. Бахтин М. Эстетика словесного творчества/ М. Бахтин. – М., 1979.
3. Вирмо Ален и Одетт. Метри мирового сюрреализма/ Одетт и Ален Вирмо. - С.-Петербург,
1966.
4. Ґадамер Г.-Ґ. Істина і метод/ Г.-Г Гадамер. – К. , 2000.
5. Галич О. А. Історія літературознавства: підручник/ О. А. Галич. – К.: Либідь, 2013.
6. Гром׳як Р. Орієртації. Розмисли. Дискурси/ Р. Гром׳як. – Тернопіль, 2007.
7. Энциклопедический словарь експрессионизма. – М.: ИМЛИ, РАН, 2008.
8. Лосев А. Знак. Символ. Миф/ А. Лосев. – М., 1962.
9. Лотман Ю. Семиосфера/ Ю. Лотман. – С.-Петербург, 2001
10. Мукаржовский Я. Исследования по эстетике и теории искусства/ Я. Мукаржовський. – М.,
1994.
11. Наливайко Д. С. Теорія літератури й компаративістика (переклад з польськ. С. Яковенко)/ Д. С.
Наливайко., - К., 2006.
12. Нич Р. Світ тексту: постструктуралізм і літературознавство (переклад з польськ. О. Галети)/
Р. Нич. – Львів, 2007.
13. Література. Теорія. Методологія (переклад з польськ. С. Яковенко). – К., 2006.
14. Теорія літератури в Польщі. Антологія текстів. Друга половина ХХ- початок ХХІ ст. – К.,
2005.
15. Тынянов Ю. Поэтика. История литературы. Кино/ Ю. Тынянов. – М., 1977.
16. Халізев В. Теорія літератури/ В. Халізев. – М., 1999.
17. Якобсон Р. Работы по поэтике/ Р. Якобсон. – М., 1987.
18. Balbus S. Między stylami/ S. Balbus . – Kraków,1996. – 443 s.,
19. Burzyńska A., Markowski M. P. Teorie literatury XX wieu. Podręznik/ A. Burzyńska, M. P. Markowski. – Krakںw, 2006. – 595 s. 20. Głowiǹski M., Kostkiewiczowa T., Okopieǹ-Sławiǹska A., Sławiǹski J. Słownik terminów
literackich/ M.Głowiǹski, T.Kostkiewiczowa, A. Okopieǹ-Sławiǹska, J. Sławiǹski. – Wrocław –
Warszawa – Kraków, 2005. – 506 s.
21. Markiewicz H. Głuwne pro blemy wiedzy o literatuze/ H. Markiewicz. – Kraków , 1966.
22. Markiewicz H. Wymiary dzieła literackiego/ H. Markiewicz. – Kraków , 1984.
23. Mayenowa M. R. Poetyka teoretyczna. Zagadnienia języka/ M. R. Mayenowa. – Wrocław, 1974.
24. Mitosek Zofia. Teorie badaǹ literackich/ Zofia Mitosek. – Warszawa : WNP, 2005. – 481 s
25. Ulicka D. Ingardenowska filozofia literatuuy/ D. Ulicka. – Warszawa : PWN, 1992. – 275 s.
26. Wolny K. Teoria literatury. Zarys problematyki/ K. Wolny. – Rzeszów, 1997. – 107 s.
27. Zieniewicz A. Pakty i fikcje/ A. Zieniewicz. – Warszawa, 2001.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Кафедра слов’янської філології
Проректор з науково-педагогічної і навчальної роботи та рекрутації проф. Гаврилюк С.В. ________ «____» ______________ 2015 р.
Теорія літератури
(Teoria literatury)
РОБОЧА ПРОГРАМА
нормативної навчальної дисципліни
підготовки магістра
спеціальності 8.02030302 «Мова і література (польська)»
Луцьк – 2015
Робоча програма навчальної дисципліни “Теорія літератури” розроблена для студентів
спеціальністі 8.02030302 «Мова і література (польська)»
”26” серпня 2015 р. 9c.
Розробник: Оляндер Луїза Костянтинівна, завкафедри слов’янської філології, доктор
філологічних наук, професор
Рецензент: Моклиця Марія завкафедри теорії літератури та зарубіжної літератури, доктор
філологічних наук, професор
Програма навчальної дисципліни затверджена на засіданні кафедри
слов’янської філології
протокол № 2 від вересня 2015р.
Завідувач кафедри:_____________________________(Оляндер Л. К)
Програма навчальної дисципліни
схвалена науково-методичною комісією Інституту філології та журналістики
протокол № ___ від « » 2015 р.
Голова науково-методичної
комісії Інституту філології та журналістики Зінчук Р. С.
Програма навчальної дисципліни
схвалена науково-методичною радою університету
протокол № ___ від 2015 р.
©Оляндер Л. К., 2015
І. СТРУКТУРА РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Вступ
Програма навчальної дисципліни “теорія літератури” складена для студентів
спеціальності 8.02030302 (Мова і література (польська)).
Предметом вивчення навчальної дисципліни є теоретичне осмислення літературного
процесу, традиційні для літературознавства усталені теоретико-методологічні одиниці
(герменевтика, семіотика, риторика, формалізм, компаративістика, психоаналіз,
деконструктізм), а також “пограничні” явища (когнітивізм, теорія хаосу тощо).
Міждисциплінарні зв’язки: з курсами “Вступ до літературознавства”, “Порівняльне
літературознавство”, “Історія польського літературознавства”, “Історія польської літератури”,
“Історія української літератури”, “Історія зарубіжної літератури”, “Філософія”.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
Модуль 1.Teoria dzitła literackiego.
Модуль 2. Teoria procesu historynoliteracriego
Модуль 3.Teoria badaǹ literackich
1. Опис навчальної дисципліни
Таблиця 1
Найменування показників
Галузь знань, спеціальність,
освітній ступінь
Характеристика
дисципліни
0203 Гуманітарні науки
Денна форма навчання Кількість кредитів 7
8.02030302 «Мова і література
(польська)»
Нормативна навчальна дисципліна
Модулів - 2 Рік підготовки - 5, 6
Змістових модулів - 3 Семестр - 9
Лекції - 42 год.
Практичні - 30 год.
Загальна кількість годин - 210 год.
Консультації - 14 год.
Самостійна робота - 124 год. Тижневих годин: Аудиторних - 4,2 Самостійної роботи - 7,2
магістр
Форма контролю - екзамен
2. Мета та завдання навчальної дисципліни 2.1. Метою викладання навчальної дисципліни “теорія літератури”, з врахуванням
теоретичних досліджень польських літературознавців і філософів (Р. Інгардена, Г. Маркевича, К. Вики, А. Окопень-Славінської, Я. Словінського, К. Нича, Д. Уліцкої, І. Бальбуса, З. Мітосек, М. Мругальського, Е. Касперського, К. Вольного та ін.) є опанування базових понять науки про літературу, знайомство з її структурою, оволодіння термінологією, основними науковими підходами як до окремих художніх творів, так і до літературного процесу загалом.
Усвідомлення в практичних цілях роли поетики для осягнення змісту творів, потреби цілісного і наукового уявлення про поетичну творчість в єдності всіх її сторін – з врахуванням різних вимірів, певних ознак, специфіки історико-літературного контексту, діалогічних відносин між творами, інтегральних процесів в гуманістиці, – доцільності гетерогенних підходів в аналізі літературних явищ тощо для викладацької та перекладацької роботи, а також наукової діяльності
1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни “теорія літератури” є
оволодіння всім її науковім арсеналом методів і прийомів з метою застосування їх на практиці, а також для використання досягнень сучасноі теоретичної думки як базису для подальших кроків в науці про красне письменство
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні: знати: базові поняття науки про літературу, її структуру, оволодіти термінологію,
сучасний стан теорії літератури в Польщі і за її кордонами, методологічні підходи, філософію літератури, теорію літературного процесу, фікційну природу літературного твору, історію літературознавчих учень ХХ ст. та їхню практичну цінність;
вміти: добре орієнтуватися як у базових поняттях науки про літературу, так і, враховуючи інтегральні процеси в гуманістиці, у сучасній теорії досліджень літературних явищ. інтегральних процесів в гуманістиці;
– добре орієнтуватися в працях визначних, в тому числі польських, теоретиків літератури;
– використовувати теоретичні знання при аналізі літературних явищ (окремого твору, творчості письменника, літературних течій та напрямів, наративних структур, діалогічних відносин між письменниками, що належать до різних національних літератур тощо);
– використовувати теоретичні знання написанні творчих робіт (критичних статей, наукових з історії літератури, статей компаративістського характеру, доповідей на наукові конференції, теоретичних розділів у магістерській праці тощо);
– використовувати теоретичні знання при виконанні перекладів текстів з польської літератури українською, та російською мовами, і навпаки – українських і російських художніх текстів польською мовою; при оцінці існуючих перекладів;
– використовувати теоретичні знання в педагогічній діяльності – під час викладання мови та літератури;
– вміло використовувати теоретичні знання під час теоретичних дискусій. 3. Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів
Змістовий модуль 1. Teoria dzieła literackiego Тема 1. Wstęp. Miejsce teorii literatury w nauce o literaturze. Zastanowienie nad tym, co w ogóle oznacza w danej
epoce kategoria literackości czy poetyckości; pokaz wiele możliwości analizy utworu. Dzieło jako konstrukca
wielowarstwowa (R. Ingarden); realizacja systemu konwencji w utworze (strukturalizm – R. Jakobson,
J. Makařovsky, F. Vodička, J. Lotman, R. Barthes, A. Okopień-Sławińska, K. Bartoszyński, J. Ziomek); tekst literacki ze względu na poziomy znaczeniowo-komunikacyjne (semiotyka) i tak dalej. Utwór i teskt. Koncepcja R. Hromjaka (Гром’як Р. «Текст літературно-художнього твору: епістологічно-коґнітивні роздуми»)
Uporządkowania wrzenia metodologicznego, z jakim ma do czynienia współczesny literaturoznawca.
Podejście heterogeniczne do badań literackich. Тема 2. Funkcja dzieła łiterackiego Funkcja estetyczna wypowiedzi w dziełe łiterackim. Funkcja poznawcza. Funkcja wychowawcza.
Funkcja ekspresywna. Funkcja dzieła łiterackiego i sytuacja społeczna. Тема 3. Ontologia dzieła łiterackiego. R. Ingarden, H. Markiewicz i R. Hromjak. Raccourcir . Szczegółowe badania na temat sposobu istnienia dzieła literackiego. H. Markiewicz “Główne problemy
wiedzy o literaturze”. Dzieło jako konstrukca wielowarstwowa (R.Ingarden, H. Markiewicz i R. Hromiajk). Raccourcir.
Тема 4. Budowa dzieła łiterackiego
Kilka teorii ze szególnym uwzględnieniem badań H. Markiewicza, M. Głowińskiego, A. Okopień-
Sławińskiej, J. -Sławińskiego, M. Mayewej, A. Hutnikiewicza, J. Lotman, R. Hromjaka. Funkcje w komunikacji językowej.
Тема 5. Narrator w dziele literackim. Sposób narracji. Rozróżnienie narratora autorskiego asertującego, narratora autorskiego fingującego i
narratora fingowanego. Kompetencje narratora (relacja, prezentacja, refleksja). Narrator jest jedną z najważnejszych postaci w dziełe literackim. Dwa zasadnicze sposoby budowannia postaci literackich: metoda bespośrednia i metoda pośrednia (H. Markiewicz). Sfera treści i sfera formy w strukturze dzieła literackiego.
Styl i kompozycja utworu literacriego. Podstawowe skladniki treści utworu. Тема 6. Zagadnienie prawdy w utworze literackim. Różne możliwości jej rozumienia. Prawda w utworze literackim. R. Handke o czytaniu. Prawda w dziele literackim i fantazja (Według
R. Ingardena). Prawda w dziele literackim i fikcja: wprowadzenie twerdzeń na temat znanych wydarzeń historycnych czy politycznych; pzejaw prawdy w konstrukcji fikcyjnej (fabuła, utwory fabularne). Historyczny character prawdy w dziele literackim.
Prawda w dziele literackim według M. Głowińskiego. Тема 7. Fikcja w dziełe literackim
Pojęcie o fikcji (H. Markiewicz, M. Głowiński i inni). Hans Vaihnger (1911), Juliusz Kleiner o fikcji.
Fircja jako możliwość (A. Lipkowska). Fikcja i rodzaje zdań (Według H. Markiewicza). Тема 8. H. Markiewicz – badacz fikcji w dziele literackim. Problemy fikcyjne w zarysie rozwoju H. Markiewicza “Polska nauka o literaturze”. Wyznaczenie
przyrody fikcji w pracy H. Markiewicza “Główne problemy wiedzy o literaturze”. Тема 9. Zagadnienie oceny dzieł literackich
Sfera wartości konstrukcyjnych (struktura, spoistość, prawdopodobieństwo elementów). Sfera wartości obrazowych. Sfera wartości emotywnych. Sfera wartości poznawczo-oceniających i postulatywnych.
Zagadnienie oceny dzieł literackich według R. Ingardena, H. Markiewicza, M. Głowińskiego, J. Sławińskiego i
A. Okopień-Sławińskiej: pro et kontra.
Змістовий модуль 2.Teoria procesu historycznoliterackiego Тема 10. Ewolucja łiteracka Płaszczyzny przebiegu procesu historycznoliterackiego. Proces historycznoliteracki jako wielostronny
porządek dynamiczny. Prawidłowości wewnętrzne i zewnętrzne. Rozwój literatury łączy się bezspośrednio z
rozwojem danego języka (według M. Głowińskiego, J. Sławińskiego i A. Okopień-Sławińskiej). Czynniki –
ogólnonarodowe i zróżnicowań społecznych – i proces historycznoliteracki. Świat fikcyjny i realny. Тема 11. Pojęcie okresu łiterackiego Używany terminy – okres literacki lub epoka literacka. Prąd łiteracki i okres łiteracki
(według M. Głowińskiego). Składniki prądu literackiego. Pogłądy H. Markiewicza. Periodyzacja historycznoliteracka (według R. Handke).
Тема 12. Poetyka prądu łiterackiego
Tematyka prądu powstałych w obrębie prądu literackiego (według M. Głowińskiego). Poetyka
własnych założeń artystycznych (manifesty i artykuły programowe – E. Orzeszkowej, B. Prusa, E. Zola, Z. Przesmyckiego, M. Wankowicza). Poetyka sformułowana i normatywna. Normatywne zasady:
normy formułowane pod adresem twórców; normy odnoszące się do tworzywa i do narzędzi tworzenia. Tradycjonalizm.
Тема 13. Poetyka modernizmu polskiego: chechy typologiczne i specyficzne
Europejski i polski modernizm: wczesny i dojrzały. Polskie symbolisty i symbolism rosyjski. Тема 14. Konwencja łiteracka Konwencja literacka – utrwalony w świadomości społecznej i zaaprobowany przez ogół model
kształtowania różnych elementów literackiego tworzywa. Konwencja stylistyczna. Konwencja wersyfikacyjna.
Тема 15.Tradycja literacka
Tradycja literacka jako całoksztalt doświadczeń literackich przeszłości stanowiących w danym czasie w środowisku społecznym układ odniesienia dla inicjatyw pisarskich. Dwojakie podporządkowania elementów tradycji.
Змістовий модуль 3. Teorie badań literackich Тема 16. Platon (427 - 347 p. n. e. ) i Arystoteles. (384 - 322 p. n. e. ) Nieobecność poetyki. Filozofia literatury. Poezja. Mimesis. Dialog. Narodziny poetyki. Budowa
tragedii. Prawdopodobieństwo. Retoryka. Terażniejszy pogłąd. Тема 17. Estetyka klasycyzmu francuskiego i klasycyzmu polskiego Poetyka normatywna. Klasycyzm. Forma. Imitacio. Problem natury, rozumu i świata empirycznego.
System konwencyjny. Kod języka poetyckiego. Тема 18. Sztuka jako praktyka samocelowa(Kant, 1724-1804) E. Kant: metodologiczny zamiar, estetyka, symbolizm w poezji. E. Kant i strukturalizm. Тема 19. Historia i poznanie. Estetyka F. Hegla (1770-1831) Filozofia a teoria sztuki. Poezja i poetyckość. Kwestie języka i wypowiadania. Specyfika poezji.
Literatura a rzeczywistość. Poznanie i realizm. Historyzm jako postawa interpretacyjna. Kontynuacja myśli Hagla.
Тема 20. Estetyka pozytywizmu. H. Taine (1829-1893) i P. Chmielowski (1848-1904) Proekt unaukowienia humanistyki. Nomotetyzm i naturalizm. Genetyzm i psychologizm.Psychologia
jako podstawa integracji humanistyki. Kryteria wartościowania w historii sztuki. Historia literatury. Krytyka pozytywizmu (marksizm, “filozofia życia”, strukturalizm). Pozytywizm w wieku XX i dylematy nauki o literaturze
Тема 21. P. Chmielowski i estetyka pozytywizmu. P. Chmielowski – krytyk i historyk literatury. P. Chmielowski o rozwoju literatury polskiej. Koncepcja
pozytywizmu P. Chmielowskiego. Poglądy pozytywistyczne w pracach P. Chmielowskiego: “Geneza fantazji”
(1972), “Artyści i artyzm” (1973), “O twórczości poetyckiej ze stanowiska psychologii” (1977). Тема 22. Metoda filologiczno-historyczna Filologia. Scherer, Lanson i problemy literatury. Antypozytywizm Kleinera. Zasady naukowości.
Syntezy historyczne a systemy wartości. Znaczenie dzieła. Тема 23. Przełom antypozytywistyczny w nauce o literaturze Krytyka scjentyzmu. Humanistyka. Neokantyzm. Nomotetyzm i idiografizm. Teoria ekspresji Crocego.
Husserlowska krytyka psychologizmu. Dilthey i teoria świata ducha. Literatura i ekspresja. Symbolizm w poezji i
światopogląd poetycki. Czytelnik. Rozumienie. Relatywizm a socjologia poznania. Problemy podmiotu wiedzy. Тема 24. Fenomenologia literatury. Ingarden (1893-1971). Koncepcja D. Ulickiej.
Fenomenologia. Budowa dzieła literackiego. Fikcja a jakości strukturalne utworu. Podstawa estetyczna a
funkcja estetyczna. Poglądy Ingardena na język poetycki a poetyka lingwistyczna. Analiza książki D. Ulickiej „Ingardenowska filozofia literatury”.
Тема 25. Fenomenologia w badaniach literackich. Ingardena (1893-1970). Badania nad dziełem literackim.
Czym jest fenomenologia w badaniach literackich. Akty świadomości jako podstawa fenomenologii. R. Ingardena: polemika z Husserlem. Fundamenty. Wyobrażnia i cogito. Gaston Bachelard. Estetyka i recepcia.Podsumowanie.
Тема 26. Nieświadomość i język. Psychoanaliza
Sytuacja psychoanalizy. Szkoły podejrzeń. Teoria nieświadomości. Poglądy Freuda na literaturę. Język pragnienia. Praca snu. Symbolika i psychopatologia życia codziennego. Psychoanaliza literacka: Jung, Frye, Mauron, Lacan I de Saussure. Informacja i ewokacja. Retoryka nieświadomości. Teoria języka poetyckiego Kristevej.
Тема 27. Dylematy realizmu. Lukacs (1885 - 1971)
Teoria świadomości klasowej a historia literatury. Proces historycznoliteracki. Realizm.
Wartościowanie. Awangarda. Lukacs a Brecht. Metoda strukturalno-genetyczna. Lukasc a estetyka marksistowska.
Тема 28. Formalizm rosyjski
Teoria literatury. Przedmiot poznania. Język poetycki. Forma a treść. Chwyt. Badania nad prozą. Fabuła
i sjużet. Morfologia bajki Proppa.Problemy skazu. Teoria rewolucji literackiej Tynianowa. Тема 29. Strukturalizm Metoda strukturalna. Lingwistyka de Saussure’a. Struktura i system teorii literatury (strukturalizm
czeski). Problemy historii literatury. Jakobson – problemy komunikacji literackiej. Тема 30. Strukturalizm
Funkcja poetycka. Język a semantyka. Poezja gramatyki. Badania nad narracją: Levi-Strauss, Barthes,
Todorov. Semantyka strukturalna Greimasa. Wyobraźnia semiologiczna. Koncepcja J. Lotmana.
Тема 31. Analiza strukturalna powieści E. Ożeszkowej “Marta”.
Treść, struktura i kompozycja utworu. System postaci. Tropy w strukturze powieści.
Тема 32. Semiotyka
Teoria znaku de Saussure’a I Peirce’a. Dzieło literackie jako znak: Morris, Mukarovsky i Levi-Strauss.
Modelowanie w sztuce. Poezja a ikoniczność. Wtórne systemy modelujące – Łotman. Poziomy znaczeniowe i ich transformacje – Barthes. Koncepcja literatury i lektury Barthes’a. Semiologia znaczenia a teoria komunikacji
literackiej. Koncepcja produktywności znaczeniowej – Kristeva. Osiągnięcia semiotyki. Koncepcja O. Łosiewa. Тема 33.Literatura jako dialodg. M. Bachtin (1897 - 1975) Pozycja naukowa Bachtina. Walka z formalizmem. Marksistowska krytyka strukturalizmu –
Wołoszynow. Dialog jako interakcja i dialog w literaturze. Filozofia słowa. Teoria powieści. Proces historycznoliteracki. Literatura a kultura. Konsekwencje metodologiczne.
Тема 34 Dzieło W. Reymonta Chłopi (1902-1909): Сhronotop i fabuła Chłopów .
Fabuła w strukturze epopei W. Reymonta. Chronotop epopei W. Reymonta “Chłopi”. Тема 35. Literatura i alienacja (marksizm) Estetyka marksistowska a problemy literatury. Literackie formy ideologiczne. Realizm. Ideologia i
sprzeczności produkcji literackiej. Literatura jako instytucja. Alienacja sztuki. Szkoła frankfurcka. Literatura I
aparaty ideologiczne. Język literacki a instytucje szkolnictwa. Sztuka rewolucyjna. Lektura rewolucyjna a lektura
estetyczna. Literatura a dezalienacja. Świadomość krytyczna i rewolucyjne przesłanie teorii. Тема 36. Intertekstualność. Koncepcja S. Balbusa.
Funkcja intertekstualna. Intertekst – ujęcie globalne i ograniczone. Intertekstualność a literatura
realistyczna. Tekst ogólny. Awangarda. Świadomość intertekstualna. Intertekst a znaczenie utworu. Lektura, czytelnik i badacz. Intertekstualizacja i metateksty. Typologia strategii, intertekstualizacji i jej kryteria.
Тема 37. Intertekstualność w poezji Czesława Miłosza.
Intertekstualność w systemie artystycznym wiersza “O książce”. Intertekstualność w strukturze książki “Piesek przydro:ny”. Intertekstualność istruktura w “Antologii osobistej”.
Тема 38. Literatura i dekonsrukca. Derrida (1930 - ) Derrida a strukturalizm. Semiologia a grammatologia. Dekonstrukcja u Heideggera. Literatura –
mimesis, szczepienie, dysseminacja. Mallarme, Joyce, Celan, Sollers. Pisarz a język – próby negocjacji.
Dekonstrukcjonizm amerykański. Intertekstualność według dekonstruktywistów. Тема 39. Hermeneutyka Relatywizm w nauce XX wieku. Problem interpretacji. Historia hermeneutyki – egzegeza a interpretacja.
Ricoeur – rozumienie tekstu drogą do rozumienia siebie. Heidegger – Dasein i prawda dzieła. Przeciw mimesis.
Gadamer – horyzonty tekstu i czytelnika. Mimesis. Hermeneutyka i dekonstrukcja: słynne spory. Ricoeur
przeciw Derridzie. Derrida – krytyk Heideggera. Gadamer i Derrida w Paryżu. Dysseminacja a kumulacja sensu. Тема 40. Krytyka genetyczna
Przykład Sartre’a. ITEM. Rozwój metody. Siatka pojęciowa. Genetyka a historia literatury. Rękopisy a
komunikacja literacka i produktywność znaczeniowa. Proces pisania. Praca pióra.
2. Структура навчальної дисципліни
Таблиця 2.
Кількість годин
у тому числі Назви змістових модулів і тем
Усього Лек.
Практ.
(Семін.) Конс.
Сам.
роб.
1 2 3 4 6 7
Змістовий модуль 1. . Teoria dzieła literackiego
Тема 1. Wstęp. Miesce teorii literatury w nauce o literaturze
2 2
Тема 2. Funkcja dzieła łiterackiego 2 Тема 3. Ontologia dzieła łiterackiego. R. Ingarden i H. Markiewicz
2
Тем 4. Budowa dzieła łiterackiego 2 2 4 Тема 5 Narrator w dziele literackim. Sposób narracji.
2
Тема 6. Zagadnienie prawdy w utworze literackim. Różne możliwości jej rozumienia
4
Тема 7. Fikcja w dziełe literackim 2 Тема 8. Н. Markiewicz – badacz fikcję w dziele literackim
2
Тема 9. Zagadnienie oceny dzieł literackich 2 Разом за змістовим модулем 1 8 4 4 12
Змістовий модуль 2. Teoria procesu historycznoliterackiego
Тема 10. Ewolucja łiteracka 2 Тема 11. Pojęcie okresu łiterackiego i prądu łiterackiego
2 6
Тема 12. Poetyka prądu łiterackiego 2 Тема 13. Poetyka modernizmu polskiego: chechy typologiczne i specyficzne
4
Тема 14. Konwecja łiteracka 2 Тема 15.Tradycja łiteracka 2 6 Разом за змістовим модулем 2 6 4 4 12
Змістовий модуль 3. Teorie badań literackich
Тема 16. Platon i.Arystoteles. Narodziny poetyki 2 6 Тема 17.Estetyka klasycyzmu francuskiego i klasycyzmu polskiego
2
Тема 18. Sztuka jako praktyka samocelowa (Kant, 1724-1804)
2
Тема 19 Historia i poznanie. Estetyka F. Hegla (1770-1831)
2
Тема 20. Estetyka pozytywizmu. H. Taine (1829-1893) i P. Chmielowski (1848-1904)
2 2 16
Тема 21. P. Chmielowski i estetyka pozytywizmu.
8
Тема 22. Metoda filologiczno-historyczna. 10 Тема 23. Przełom antypozytywistyczny w nauce o literaturze.
2
Тема 24. Fenomenologia w badaniach literackich. Ingardena (1893-1970). Badania nad dziełem literackim.
2 16
Teoria 25. Teoria literatury R. Ingardena 2 Тема 26 Fenomenologia i strukturalizm 2 2 Тема 27. Nieświadomość i język. Psychoanaliza. 2 Тема 28 Dylematy realizmu. Lukacs (1885 - 1971)
10
Тема 29. Formalizm rosyjski 2 16 Тема 30 Strukturalizm 2 Тема 31. Strukturalizm 2 Тема 32. Analiza strukturalna powieści E. Ożeszkowej “Marta”
2
Тема 33 Semiotyka 2 2 Тема34.Literatura jako dialog. M. Bachtin (1897 - 1975)
2
Тема35. Analiza pracy M. Bacht ina “Poetyka F. Dostojewskiego”
2
Тема 36 Dzieło W. Reymonta Chłopi (1902-1909): Сhronotop i fabuła Chłopów .
2
Тема 37.Literatura i alienacja (marksizm) 10 Тема 38 Intertekstualność 2 Тема 39. Intertekstualność w poezji Czesława Miłosza.
8
Тема 40 Literatura i dekonsrukcja. Derrida 2 2 Тема 41. Hermeneutyka 2 2 Тема 42. Hermeneutyka i dekonstrukcja.
2
Тема 42 Krytyka genetyczna 2 Разом за змістовим модулем 3 28 22 6 100
Усього годин 210 42 30 14 124
3. Теми практичних занять
№
з/п Тема
Кількість
годин
1
Наратор в литературном призведении (Narrator w dzieie literackim. Sposób naracji).
1. В. Шмід о типах нораторів. 2. Наратор і його тип у структурі роману Б. Пруса «Lalka». 3. Тип наратора в книзі Ґустава Герлинга-Ґрудзинського «Inny świat» 3. Тип наратора в омані С. Лема «Solaris»
2
2
Г. Маркевич – исследователь фікції в літературном творі ( Н. Markiewicz – badacz fikcji w dziele literackim)
1. Аналіз праці Г. Маркевича «Główne problemy wiedzy o literaturze»:проблематика і структура.
2. Fikcja i rodzaje zdań (Według H. Markiewicza)
2
3
Poetyka modernizmu polskiego: chechy typologiczne i specyficzne 1 Законспектувати розділ «Poetyka prądu łiterackiego» з книги К. Вольного
«Teoria literatury. Zarys problematyki». Доповнити матеріалом про модернізм з книги «Młoda Polska». Склдасти тези зі статті Яна Стура «Czego chcеmy».
2 Роетика раннього модернізму: стильові особливості. СК і СД символізму. Розглянути на матеріалі творів С. Виспянського, Я. Каспровича, К. Тетмайра, Б. Лесьсяна (студенти поділяються на чотарі групи, кожна група готуює спільний або індивідуальний реферат про стильові особливості символічних творів одного з поєтів).
3 Роетика зрілого модернізму. Симвлізм і авангард. На матеріалі творів Ю. Чеховича.
2
4
Дотримання літературних норм письменниками (Konwecja łiteracka) 1. На матеріалі книги К. Вольного «Teoria literatury. Zarys problematyki»
підготувати виступ. З׳ясувати взаємодію літературних норм з традицією. 2. Простежити на прикладі обраного твору всі норми, яких дотримується
автор.
2
5 Платон і Арістотель. Народження поетики. (Platon i Arystoteles. Narodziny poetyki) 1. Проаналізувати розділи книги З. Мітосек.
2
2. Filozofia literatury. Poezja. Mimesis. 3. Dialog. 4. Narodziny poetyki. 5. Budowa tragedii. Prawdopodobieństwo. 6. Retoryka.
6
Estetyka klasycyzmu francuskiego i klasycyzmu polskiego 1. Poetyka normatywna. Klasycyzm. Forma. Imitacio. 2. Problem natury, rozumu i świata empirycznego. 3 System konwencyjny. Kod języka poetyckiego.
2
7
P. Chmielowski (1848-1904): еstetyka pozytywizmu]. 1. Позитивізм європейський і концепція літератури П. Хмельовськогою 2. Художньо-філософські і естетічні засади П. Хмельовського та його «Історія польської літератури». 3. Роль П. Хмельовського в літературном процесі Польщі.
2
8
Teoria literatury R. Ingardena 1. Apriorystyczne badania literatury. Doświadczenie versus idea. Praca R. Ingardena «O poznawaniu dzieła literackiego». 2. Przedmiot artystyczny i przedmiot estetyczny. 3. Schematyczna budowa dzieła literackiego. 4. Poszczególne słowo i jego brzmienie. 5. Różne typy brzmień i ich funkcje. 6. Znaczenie nazwy. 7. D.Ulicka jako badacz R. Ingardena.
2
9
Структуральний аналіз повісті Е. Ожешко «Марта» (Analiza strukturalna powieści E. Ożeszkowej “Marta”) 1. Структуралізм у літературознавчих дослідженнях. Теорія літературного творую Концепція поетичної мови (за З.Мітосек)ю 2. Підготувати конспекти розділу книги З. Мітосек «Структуралізм» і з праць Ю. Лотмана.
2
10
Analiza pracy M. Bachtina “Poetyka F. Dostojewskiego” 1. Діалогічне мислення Михаїла Бахтіна. Е. Чаплеєвич п»»ро діалог, слово і світ сенсу. 2. Зміст і система доказів в книзі М. Бахтіна «Поэтика Достоэвського»ю 3. Структура книги. 4. Місце «Поэтики Достоевского» в філософській системі М. Бахтіна .
2
11
Епопея С. Реймонта «Хлопи» (1902-1909): Просторові та часові співвідношення (хронотоп) і фабула. (Dzieło W. Reymonta Chłopy Сhronotop i fabuła Chłopów) 1. Три фабульні лінії (trzy ciągi) в епопеї С. Реймонта «Хлопи» 2. Час лінеарний і простір у структурі твору. 3. Час циклічний і простір структурі твору. 4. Зображення просторових та часових співвідношень як ворота (М. Бахтін) до художньо-філософського змісту епопеї.
12
Intertekstualność w poezji Czesława Miłosza. 1. Теоретичні основи інтертекстуальності. Парадигматичні відносини свій / чужий 2. Intertekstualność w systemie artystycznym wiersza “O książce”. 3. Intertekstualność w strukturze książki “Piesek przydro:ny”. 4. Intertekstualność istruktura w “Antologii osobistej”.
13
Hermeneutyka i dekonstrukcja. 1. Основи сучасної герменевтикию Герменевтика нового часу. 2. Деконструкція і деконструктивізм. Ж. Дерріда. Асиметричні поняттєві пари (+ / – ) як організатори текстую 3. Структуралізм, знак і гра. 4. Структуралізм – семіотика – реконструкція.
2
14 Fenomenologia i strukturalizm 2
15 Strukturalizm 2
Разом 30
4. Cамостійна робота.
Тема:. Funkcja dzieła łiterackiego (2 год) Funkcja estetycna wypowiedzi w dziełe łiterackim. Funkcja poznawcza. Funkcja
wychowawcza. Funkcja ekspresywna. Funkcja dzieła łiterackiego i sytuacja społeczna. Завдання: 1. Закоспектувати підрозділ «Funkcja dzieła łiterackiego» з книги K. Wolnego
«Teoria literatury. Zarys problematyki». – Rzeszów,1997 . – S. 20-24. 2. У свій словничок виписати значення термінів (Słownik terminów litereckich,
red. J. Sławiǹski). 3.Обрати оповідання польського письменника (за вибором студента) і
схарактеризувати через поетику одну з функцій в цьому творі. (Підготуватися до співбесіди під час консультації).
Тема. Komponenty stylistyczne (KS) i dominanty stylistyczne (DS) w utworach modernizma
Охарактеризувати стилістичні компоненти (СК) і стилістичні домінанти (СД) у творах модернізму. Порівняти стилістичні компоненти (СК) і стилістичні домінанти (СД) модернізму з СК і СД реалізму. Показати на одному з творів.
Тема. Zagadnienie prawdy w utworze literackim. Różne możliwości jеj rozumienia (4 Тема:. Funkcja dzieła łiterackiego (2 год)
Funkcja estetycna wypowiedzi w dziełe łiterackim. Funkcja poznawcza. Funkcja wychowawcza. Funkcja ekspresywna. Funkcja dzieła łiterackiego i sytuacja społeczna.
Завдання: 1. Закоспектувати підрозділ «Funkcja dzieła łiterackiego» з книги K. Wolnego
«Teoria literatury. Zarys problematyki». – Rzeszów,1997 . – S. 20-24. 2. У свій словничок виписати значення термінів (Słownik terminów litereckich,
red. J. Sławiǹski). 3. Обрати оповідання польського письменника (за вибором студента) і
охарактеризувати через поетику одну з функцій в цьому творі. (Підготуватися до співбесіди на консультацію).
Тема. Komponenty stylistyczne (KS) i dominanty stylistyczne (DS) w utworach modernizma
Охарактеризувати стилістичні компоненти (СК) і стилістичні домінанти (СД) у творах модернізму. Порівняти стилістичні компоненти (СК) і стилістичні домінанти (СД) модернізму з СК і СД реалізму. Показати на одному з творів.
Prawda w utworze literacrim. R. Hadke o czytaniu. Prawda w dzieie literackim i fantazja (Według R. Ingardena). Prawda w dzieie literackim i fikcja: wprowadzenie twerdzeǹ na temat znanych wydarzeǹ historycnych czy politycznych; pzejaw prawdy w konstrukcji fikcjnej fabuła, utwory fabularny). Historyczny charakter prawdy w dzieie literackim.
Завдання: 1. Закоспектувати підрозділ «Funkcja dzieła łiterackiego» з книги K. Wolnego
«Teoria literatury. Zarys problematyki». – Rzeszów, 1997. – S. 52-54. 2. Зіставити позиції З. Інгардена та М. Gławiǹskiego. Висловити власні думки в
письмовій формі. Тема: Zagadnienie oceny dzieł literackich (2 год) Завдання: Дати відповіді на запитання:
Sfera wartości konstrukcyjnych (struktura, spoistość, prawdopodobieństwo elementów). Sfera wartości obrazowych. Sfera wartości emotywnych. Sfera wartości poznawczo-oceniających i postulatywnych. Zagadnienie oceny dzieł literackich według R. Ingardena, H. Markiewicza, M. Głowińskiego, J. Sławińskiego i A. Okopień-Sławińskiej: pro et kontra.
Тема: Pojęcie okresu łiterackiego i prądu łiterackiego ( год) Завдання: Підготуватися до співбесіди по проблемам: Tematyka prądu powstałych w obrębie prądu literackiego (według M. Głowińskiego).
Poetyka własnych założeń artystycznych (manifesty i artykuły programowe – E. Orzeszkowej, B. Prusa, E. Zola, Z. Przesmyckiego, M. Wankowicza). Poetyka sformułowana i normatywna. Normatywne zasady: normy formułowane pod adresem twórców; normy odnoszące się do tworzywa i do narzędzi tworzenia. Tradycjonalizm.
Тема: Tradycja łiteracka (6 год) Завдання: Опрацювати розділ з книги З. Мітосек (перекласти з польської) Тема: Platon i.Arystoteles. Narodziny poetyki (6 год) Завдання: Підготовити тези виступу на тему: Платон і Арістотель в сучасному
дискурсі польської теоріі літератури. Тема: Estetyka pozytywizmu. H. Taine (1829-1893) i P. Chmielowski (1848-1904) (16
год) Завдання: Опрацювати тему: «Тен і Хмельовській в книзі Н. Маркшевіча
“Pozytywizm”». Тема: Fenominologia w badaniach literackich. R. Ingardena (1893-1970) badania
nad dzełem literackim. (16) Завдання: Опрацювати книгу Інгардена «O dziele literackim». Проаналізувати
позицію Д. Уліцької. Тема: Metoda filologiczno-historyczna. (10 год) Завдання: Підготуватися (за книгою З. Мштосек) до індивідуальної бесіди з питань:
Filologia. Scherer, Lanson i problemy literatury. Antypozytywizm Kleinera. Zasady naukowości. Syntezy historyczne a systemy wartości.
Тема: Formalizm rosijski (10 год) Завдання: Опарцювати одну-дві праці Р. Якобсона і Б. Ейхенбаумана.
Тема: Chmielowski i estetyka pozytywizmu (8 год) Тема: Dylematy realizmu. Lukacs (1885 - 1971) (10 год) Тема: Literatura i alienacja (marksizm) (10) Тема: Intertekstualność w poezji Czesława Miłosza. (8)
Методи навчання: використовуються репродуктивні методи, в т.ч. лекція.
розповідь-пояснення, бесіда, а також творчі, проблемно-пошукові методи стимулювання
інтересу до теоретичного мислення, але перевага надається інтерактивним методам навчання.
Це обґрунтовано потребою навчити студентів критично мислити, Аналізувати і враховувати
альтернативні концепції, порушувати и вирішувати актуальні і складні проблеми. вести
дискусію, вміти визначити методологічні підходи до творчої роботи – виступу з доповіддю на
науковій конференції, написанні теоретичного розділу в магістерській праці.
6 . Форма підсумкового контролю успішності навчання –
Формою підсумкового контролю успішності навчання є екзамен.
7. Методи та засоби діагностики успішності навчання
Основні методіи діагностики успішності – контрольне тестування, ККР, написання
реферату, наукової доповіді на «Дні науки» СНУ ім. Лесі Українки, а також успішний контроль
(на кожному практичному заннятті).
8.Розподіл балів, які отримують студенти
Таблиця 3
Модуль 1.
Поточний контроль
(мах = 40 б.)
Модуль 2.
Підсумковий
контроль
Загальна кількість
балів
Зм
істо
ви
й
мод
уль
1
Зм
істо
ви
й
мод
уль
2 Змістовий модуль 3
МК
Р 1
МК
Р 2
T1
Т2
Т3
T4
Т5
Т6
T7
T8
T9
T10
T11
T12
T13
T14
Т15
2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2
20 40
100
Шкала оцінювання (національна та ECTS)
Оцінка за національною шкалою Сума балів
за всі види навчальної
діяльності
Оцінка
ECTS
для екзамену,
курсової роботи
(проекту),
практики
для заліку
90 – 100 A Відмінно
82 – 89 B 75 - 81 C
Добре
67 -74 D
60 - 66 E Задовільно
Зараховано
1 – 59 Fx Незадовільно Незараховано
(з можливістю повторного
складання)
9. Методичне забезпечення
1. Белова Т. Теория литератури. Учебное пособие. – Саратов, 2010. 2. Гром׳як Р. Методика реалізації рецептивного підходу // Лштературна
компаративістикаю – Вип. 1. К. 6 ПЦ «Фоліант», 2005. С. 64-73. 3. Ingarden R. O dziele literackim/ - Warszawa, 1960.пособие– Волгоград : Изд-во ВолГУ,
1999. – 64 с. [Електроний ресурс]. Режим доступу: bookre.org/reader?file=810632.i 4. Głowiński M, Kjstkiewiczowa T., Okopień-Sławińska A. .Słownik terinów literackich –
Wrocław – Warszawa – Kraków, 2000. – 706 s. Wolny K. Teoria literatury. Zarys problematyki. – Rzeszów, 1997. – 107 s.
10. Список джерел
1. Арістотель. Поетика./Арістотель – К., 1967.
2. Бахтин М. Эстетика словесного творчества/ М. Бахтин. – М., 1979.
3. Вирмо Ален и Одетт. Метри мирового сюрреализма/ Одетт и Ален Вирмо. - С.-Петербург,
1966.
4. Ґадамер Г.-Ґ. Істина і метод/ Г.-Г Гадамер. – К. , 2000.
5. Галич О. А. Історія літературознавства: підручник/ О. А. Галич. – К.: Либідь, 2013.
6. Гром׳як Р. Орієртації. Розмисли. Дискурси/ Р. Гром׳як. – Тернопіль, 2007.
7. Энциклопедический словарь експрессионизма. – М.: ИМЛИ, РАН, 2008.
8. Лосев А. Знак. Символ. Миф/ А. Лосев. – М., 1962.
9. Лотман Ю. Семиосфера/ Ю. Лотман. – С.-Петербург, 2001
10. Мукаржовский Я. Исследования по эстетике и теории искусства/ Я. Мукаржовський. – М.,
1994.
11. Наливайко Д. С. Теорія літератури й компаративістика (переклад з польськ. С. Яковенко)/ Д. С.
Наливайко., - К., 2006.
12. Нич Р. Світ тексту: постструктуралізм і літературознавство (переклад з польськ. О. Галети)/
Р. Нич. – Львів, 2007.
13. Література. Теорія. Методологія (переклад з польськ. С. Яковенко). – К., 2006.
14. Теорія літератури в Польщі. Антологія текстів. Друга половина ХХ- початок ХХІ ст. – К.,
2005.
15. Тынянов Ю. Поэтика. История литературы. Кино/ Ю. Тынянов. – М., 1977.
16. Халізев В. Теорія літератури/ В. Халізев. – М., 1999.
17. Якобсон Р. Работы по поэтике/ Р. Якобсон. – М., 1987.
18. Balbus S. Między stylami/ S. Balbus . – Kraków,1996. – 443 s.,
19. Burzyńska A., Markowski M. P. Teorie literatury XX wieu. Podręznik/ A. Burzyńska, M. P. Markowski. – Krakںw, 2006. – 595 s. 20. Głowiǹski M., Kostkiewiczowa T., Okopieǹ-Sławiǹska A., Sławiǹski J. Słownik terminów
literackich/ M.Głowiǹski, T.Kostkiewiczowa, A. Okopieǹ-Sławiǹska, J. Sławiǹski. – Wrocław –
Warszawa – Kraków, 2005. – 506 s.
21. Markiewicz H. Głuwne pro blemy wiedzy o literatuze/ H. Markiewicz. – Kraków , 1966.
22. Markiewicz H. Wymiary dzieła literackiego/ H. Markiewicz. – Kraków , 1984.
23. Mayenowa M. R. Poetyka teoretyczna. Zagadnienia języka/ M. R. Mayenowa. – Wrocław, 1974.
24. Mitosek Zofia. Teorie badaǹ literackich/ Zofia Mitosek. – Warszawa : WNP, 2005. – 481 s
25. Ulicka D. Ingardenowska filozofia literatuuy/ D. Ulicka. – Warszawa : PWN, 1992. – 275 s.
26. Wolny K. Teoria literatury. Zarys problematyki/ K. Wolny. – Rzeszów, 1997. – 107 s.
27. Zieniewicz A. Pakty i fikcje/ A. Zieniewicz. – Warszawa, 2001.
