1

Конспект інтегрованого заняття в різновіковій групі

Нижньосірогозького дошкільного навчального

закладу(дитячого садка )№2

на тему:

«УКРАЇНА — НАША ДЕРЖАВА, А МИ — УКРАЇНЦІ».

Підготувала та провела: вихователь

Ніколаєва В.М.

2

Програмовий зміст: закріпити поняття про державні та національні символи;

продовжувати знайомити з історією України. Розвивати патріотичні та естетичні

почуття, розвивати мову, мислення дітей, пам’ять, увагу, естетичні почуття.

Формувати бажання якомога більше дізнатися про історичне минуле своєї

Батьківщини. Виховувати почуття любові і гордості за неї, бажання берегти народні

звичаї, традиції. Розширити і поглибити знання дітей про звичаї та обряди

українського народу, виховати любов до народних традицій. Познайомити дітей зі

стравами української національної кухні, з традиціями, пов'язаними із

готуванням страв.

Виховувати повагу до людської праці, бажання самим допомагати

дорослим. Відроджувати звичаї та обряди нашого народу.

Матеріал: легенди, вірші, приказки, прислів’я про державні та національні

символи України; вишитий рушник, вишиванка, прапор, герб, запис Гімну України;

стіл із різними стравами української національної кухні, рушники, паляниця, калач,

колоски пшениці, музичний супровід.

Обладнання:_ виставка книг за темою; прислів’я; символи України. :Стіл із

різними стравами української національної кухні, рушники, паляниця, калач,

колоски пшениці, музичний супровід.

Хід заняття

В и х о в а т е л ь:

На землі великій є одна країна:

гарна, неповторна, красна, як калина.

І живуть тут люди добрі, працьовиті

і скажу, до речі, ще й талановиті.

Землю засівають і пісні співають,

на бандурі грають і вірші складають

про ліси і гори, і про синє море,

про людей і квіти, то скажіть же діти,

що це за країна? ( Наша Україна!).

Україна – наша земля, наш рідний край. Україна...вона в усьому, що нас

оточує: в містах, в зорях, у кожному камінчику, деревці. Це і червона калина, що

росте на подвір’ї біля вашої хати, і рушничок, вишитий старенькими бабусиними

руками. Україна – це й зелена трава у дворі вашого дому, по якій можна бігати,

сидіти, лежати й дивитись на небо, як там пливуть білесенькі хмаринки. Ми

називаємо Україну нашою Батьківщиною.

В и х о в а т е л ь.

Сьогодні ми з вами спробуємо вирушити в цікаву і незвичайну мандрівку, в

якій ми ознайомимося з народними і державними символами України та скарбами

нашого народу. Але ці скарби незвичайні: їх відчувають люди серцем і душею, а ми

з вами побачимо сьогодні їх. І в ході подорожі будемо збирати скарби, якими багата

наша Україна, ось в цю скриню.

3

Перша зупинка, яку ми зробимо, буде називатися «Без верби й калини – нема

України». Чому вона так називається, ви розумієте зараз. Про вербу, скромну нашу вербу

написано в народі немало. Чим заслужило шану це дерево? Український звичай –

висаджувати вербу на городі та біля ставків. Вона оберігає джерельця та річки від

замулювання. У народі кажуть. «Там, де живе верба, – жили й річки».

З верби робили ясла для худоби, плели кошики. Гілкою верби вітають зі

святом вербної неділі. Ось скільки цікавого пов’язано з вербою – символом України.

А зараз відгадайте загадку:

У віночку зеленолистім,

У червоному намисті,

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду. (калина)

- Так, це калина.

І друга наша зупинка називається «Не ламай калину». Другою улюбленою рослиною українців є калина.

Здавна говорили:

«Посади калину – будеш мати долю щасливу».

- Діти, помилуйтеся червоною калиною. Ягідки яскраво-червоні, пломеніють, як

жар. На що схожа?

- А знаєте, діти, чому кущ назвали калиною?

Калинка – це ім’я української дівчинки. Ішла вона якось повз городи, луги, і

натрапила на криницю. Задивилася Калинонька на свою красу, замилувалася. А з

криниці – голос: «Не дивись довго у воду, калиною станеш». Не послухалася

дівчина та й зачерпнула води…І перетворилася на калину – прекрасний кущ.

Зашуміла листям, потягнулася своїми гілочками до людей , до сонця, до хмар, до

вітру: «Поверніть мені дівочу красу», але ніхто її слухати не хотів. Минав час.

Пролітав мимо журавель, задивився на калину – сумну та самотню – накинув на неї

чарівне намисто і стала вона ще кращою. Так і стоїть вона до цього часу гарним

кущиком – калиною.

Про калину складено багато легенд, віршів, прислів’їв. А які ви знаєте прислів’я?

Діти називають прислів’я.

Без верби і калини – нема України.

Любиш Україну – посади калину.

Дівчинка у вінку – мов калина у цвіту. - У народі цінують калину за її цілющі властивості. З ягід варять кисіль, джем,

варення. Тому й садили калину біля осель, а особливо біля криниць, щоб вода в

криниці була прохолодною і смачною.

Існувало повір’я, що калину нівечить не можна, бо ганьба вкриє голову кривдника.

Дітям, щоб не рвали цвіту калини, казали. «Не ламай калину, бо накличеш

морози»! Ось, діти, ми й ознайомилися з народними символами України – вербою і калиною,

але подорож наша ще не закінчилась.

Діти виконують пісню «Червона калина».

Наступна наша зупинка «І на тім рушникові».

- Багато символів має наша Україна: це й різноманітні вишиванки, й українські

барвисті костюми, й вишиті сорочки, й українські віночки.

4

Важливе місце в житті українського народу займає рушник. Не було жодної хати без

вишитого рушника. Ним прикрашали стіни, вкривали хліб, витирали руки. Хліб –

сіль на вишиваному рушнику – ознака гостинності українського народу. Без

рушника не святкували ні народження дитини, ні весілля. Коли син вирушав у

дорогу, мати дарувала йому рушник, як оберіг від лиха. А дочок навчали вишивати

рушники ще з малечку.

Рушник цінується в народі.

Із червоної нитки і білого льону,

Як до рідної пісні, усяк із нас звик.

В будень день і у свято,

В Карпатах, за Доном,

Наш народ давно

Вигадав диво – рушник.

Народна гра «Голочка і ниточка». Сюди-туди голка,

Сюди-туди нитка.

Як рушник повішу,

Хата буде – квітка.

Вихователь:

Гарно вмієте ви грати!

А співати й танцювати?

Тож ставайте всі в рядок,

Починайте свій танок!

Наступна наша зупинка «Чий віночок найкращий».

Ой віночку, мій віночку,

В нього я вплету, що схочу:

Ружі, маки і барвінок,

І стебельця материнок.

Ще вплету казки чудові,

Пишні грона калинові

І пісні про Україну.

Я віночок свій надіну

На голівоньку русяву –

Хай красується на славу.

Всього в українському віночку 12 квіточок, і кожна – лікар, оберіг.

Плести віночки – то ціла наука і дійство. Наші прабабусі знали різні секрети, як

плести і коли, як зберігати квіти у віночках.

Тепер віночки рідко плетуть із живих квітів, добирають їх зі штучних. Але й до цих

віночків треба ставитися з повагою. Дівчинку завжди по віночку впізнають: хто

вміє віночок вити – той вміє життя любити. Який вінок – такий голосок.

Народний таночок «Віночок». В’язати стрічки теж треба вміти, символи їх знати. Наприклад, найпершу у

віночку – посередині – в’яжуть світло-коричневу стрічку – символ землі-

годувальниці. Пообіч неї – жовті стрічки – символ сонця; за ними світло-зелені –

символ краси й молодості. Потім голубі, сині — символи неба й води, що дають

силу і здоров’я; далі в’яжуть жовтогарячу – символ хліба, фіолетову - символ

5

мудрості людини, малинову – символ душевності, щирості, рожеву – символ

достатку.

У віночок вплітали чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки, маки,

волошки, безсмертник, цвіт яблуні, любисток. Кожна квіточка лікувала дитину:

чорнобривці допомагали позбутися болю голови, незабудки та барвінок зір

розвивали, а ромашка серце заспокоювала.

Діти, ми наблизились до наступної зупинки –«Державні символи України».

Тут ми дізнаємося про три основні державні символи України. Послухаємо легенду.

Вихователь розповідає легенду. Колись давно жила жінка. І було у неї три сина. Росли сини чесними,

сміливими, дуже любили свою матусю, готові були віддати за неї своє життя.

Попідростали і вирішили піти в світ прославляти свою матір. Вирушив у дорогу

найстарший син. Мати на згадку подарувала йому золоту корону з трьома

промінцями. Пішов син між люди. І за трипроменеву корону, яка зігрівала людей,

вела вперед, показувала шлях до кращого життя дали першому синові ім’я Тризуб.

Із історії тризуба:у побуті українців найбільш уживаним було зображення

тризуба. Важко визначити точно, коли він з’явився на наших землях. Існує понад

сорок версій, що пояснюють походження цього знака. Наприклад, знаряддя праці,

якими давні люди обробляли землю, ловили рибу, захищалися, своїм виглядом

нагадували тризуб.

У Київській Русі тризуб був великокнязівським знаком. Його зображення

вперше відоме з печатки князя Святослава. Згодом тризуб карбується і на срібних

монетах великого князя київського Володимира Святославовича. Виконані у бронзі

чи сріблі, тризуби також прикрашали пояси дружинників княжого війська, зброю і

знамена.

Настала черга середнього сина. Йому мати в дорогу подарувала жовто-

блакитний одяг. Своїми звитяжними справами прославив матір. Одержав середній

син ім’я Прапор.

А там, де був наймолодший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже

мама своєму наймолодшому синові подарувала соловейків спів. І одержав син за

свій джерельний голос і великий спів імя Гімн.

І з того часу ідуть поруч три брати – Тризуб, Прапор і Гімн – прославляють

неньку. І там, де вони проходять – лунає урочиста пісня. Герб, Прапор, Гімн – це,

діти, три основні національні символи України. Золотий тризуб на блакитному тлі –

символ влади. Герб – це частина корони, яку носив київський Князь. А чому саме

тризуб вважають гербом? Мабуть, тому, що число три завжди вважалося числом

казковим, чарівним. А ще у тризубі відображено триєдність життя – це Батько,

Мати, Дитина, які символізують Силу, Мудрість, Любов.

Національний прапор України – це синьо-жовтий стяг. Хто знає, що означає

синій колір?

Це колір – неба, води, миру. А жовтий? Так, це колір хліба, життя.

Національний гімн України – це урочиста пісня, символ нашої державної єдності.

Коли грає Гімн, всі люди встають і слухають його уважно, стоячи. Ось ми і вивчили

державні символи України.

Слухання Гімну .

6

А ось і знову зупинка « Українські страви» давайте поговоримо про наші

українські страви, які готували ваші прапрабабусі, готують зараз ваші бабусі і мами.

- Подивіться, скільки різних страв на нашому столі: тут і калачі, і паляниці, і

багато різних страв.

Найперше місце займає смачний, рум'яний калач. В українській хаті завжди

радо вітали і пригощали гостей.

Але найбільше шанували, звичайно хліб. Ніяке свято не обходилося без хліба.

Поважних гостей зустрічали з хлібом та сіллю.

Але не тільки хлібом єдиним живе людина. Багато чого вирощували люди в саду та

на городі. З цих продуктів готували різні страви.

Що можна приготувати із цих овочів і фруктів?(відповіді дітей)

Наші прапрабабусі готували свої страви не так, як зараз на газовій плиті, а у печі ,і у

глиняному посуді, а їли дерев'яними ложками.

А зараз я вам загадаю загадку про ще одну українську страву:

Місили, місили

Ліпили, ліпили,

А тоді - хіп

Та в окріп!

А вже наостаночку

В масло та сметанку.

Хто зуміє відгадати,

Того будем частувати.

Так на Україні дуже любили ліпити і їсти вареники. Навіть пісні і мирилки

складали про вареники.

А зараз ми з вами теж зліпимо вареники. Але не з пластелину, як завжди, а з тіста.

Ось і приготували ми сьогодні вареники, які зараз ми з вами покуштуємо і

пригостимо наших гостей.

Як у нас на Україні.

Вареники варять нині.

Вареники пишнолиці

З сірогозьської пшениці.

Вас чекають у макітрі

Вареники дуже ситні.

Пригощайтеся, будь ласка!

На цьому наша подорож закінчилась. Чи сподобалася вам подорожувати?

Діти давайте пригадаємо чи запам’ятали ви щось для себе?

Діти декламують вірші про Україну та державні символи.

Саме цим ми і закінчуємо свою подорож.

Підсумок: - Ми повинні знати минуле нашої Батьківщини. Наша колиска – це наше

рідне село Нижні Сірогози, будинок, в якому ви живете, мати й батько.

7

8

Конспект заняття для дітей різновікової групи

з ознайомлення з навколишнім світом, розвитку мовлення, художньої

літератури на тему:

«ВЕЛИКДЕНЬ».

9

Підготувала та провела: вихователь

Ніколаєва В.М. квітень 2015 року

Мета: сприяти розвитку інтересів дітей про свято Великдень. Виховувати повагу

до традицій свого народу, любов до рідного краю. Розширити та поглибити знання

дітей про Великодні свята , обереги, символи . Показати красу і значущість одного з

найвеличніших християнських свят.

Обладнання: ікона, Великодній кошик, крашанки, писанки, паска, рушник, вербові

гілочки.

Хід заняття Вихователь організовує дітей, запрошує їх стати у коло.

10

Сонце сяє у ясній блакиті,

Теплим променем цілує світ увесь.

І серця для радості відкриті:

Знайте, люди, що Христос Воскрес!

Пташечки цвірінькають надворі –

То вони співають Богу честь!

Позабудьмо сумніви та горе,

Бо Христос Воістину Воскрес!

Вступна бесіда про весну. - Ось прийшов до нас другий весняний місяць. Назвіть його, будь ласка,( квітень ).

- Чи раді приходу квітня діти, дорослі?

- Яку радість приносить весна тваринам, пташкам, рослинам, деревам, квітам?

Розповідь вихователя про весну: - Весна. З її приходом все пробуджується у природі. На землю приходять радісні

веселі свята.

- Яке найбільше свято ми будемо відзначати скоро ?( Великдень )

- Так, цього дня воскрес Ісус Христос. До цього свята готуються заздалегідь. Тож,

про те, як святкують Великдень в Україні, ми дізнаємось на нашому занятті.

Неділю перед Великодньою неділею називають Вербною. Жінки, нарізавши

вербових гілочок, несли їх до церкви освятити. Тому, що верба – символ (діти

доповнюють) – пробудження природи. Свячену вербу дуже шанують, її закладають

за ікони (від недуги та грому), виганяють нею на Юрія перший раз худобу, щоб

гарно паслась, не хворіла. Було, зазвичай, матері, принісши посвячену вербу,

неодмінно «били» нею дітей, приказуючи:

Верба б’є, не я б’ю,

За тиждень – Великдень! Уже недалечко

Червоне яєчко.

Верба б’є, не я б’ю,

За тиждень – Великдень!

Будь здоровий, як вода,

І багатий, як земля.

- З цього приводу побутувало цікаве прислів'я: «Верба красна, б'є напрасно, верба

біла – б'є за діло»

- Давайте і ми пограємо в гру « Вербич » ( обрати Вербича за допомогою лічилки

«Котилася торба з високого горба!»)

Котилася торба

З високого горба.

А в тій торбі

Хліб-паляниця,

З ким захочеш,

З тим поділися.

Правила гри: Всі діти стають у коло, а Вербич посередині кола з вербовою гілочкою

в руках.

Діти: - Вербич, Вербич, весну поклич!

11

Вербич: - Зараз покличу.

Діти: - І ми з тобою, побий нас вербою.

Діти обертаються спинами до Вербича, а Вербич торкається до кожної дитини

гілкою і промовляє такі слова:

- Не я б'є, а верба б'є . За тиждень – Великдень.

Весна принесла золотого ключа, а ви пошукайте собі Вербича.

Після цих слів кладе гілочку в центрі кола і стає у коло. Хто швидше візьме гілочку,

після слів: « Раз, два, три, гілку верби бери! », той стає Вербичем ( ГРУ повторити 2

– 3 рази ).

Вихователь запрошує дітей сісти на стільчики півколом.

До групи заходять діти ( дівчинка і хлопчик ) в національному одязі, в руках

Великодній кошик.

Дівчинка:

Христос Воскрес! Радійте, діти, Біжіть у поле, у садок,

Збирайте зіллячко і квіти,

Кладіть на Божий хрест вінок.

Нехай бринять і пахнуть квіти,

Нехай почує Божий рай,

Як на землі радіють діти

І звеселяють рідний край.

На вас погляне Божа Мати,

Радіючи, з святих небес...

Збирайтесь, діти, нум співати:

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Хлопчик : Христос Воскрес! Усе радіє,

Сміється сонечко з небес,

Прозора річечка леліє –

Христос Воскрес!

Христос Воскрес!

В траві фіалочки зітхають

І пролісок тремтить увесь,

Розквітла яблунька аж сяє –

Христос Воскрес!

Христос Воскрес!

Дзвенять пташки у полі, в лісі;

І дзвін співає до небес,

Де білі хмарки розплилися –

Христос Воскрес!

Христос Воскрес!

Вихователь запрошує дітей присісти, а кошика ставить на стіл, перед іконою Ісуса

Христа.

Розповідь вихователя про Великдень.

Свято Пасхи недалечко, Люди звичай бережуть, –

12

Розмальовують яєчка,

Пишні пасочки печуть.

Святкування йде віками, –

Це такі чудові дні:

В гості йти, під рушниками

Страви нести запашні.

Доброзичливо, з любов’ю

Мати щирі почуття,

Людям зичити здоров’я

І щасливого життя.

Святість – це чарівне слово,

Тільки треба так зуміть,

Щоб життя своє святково

У труді й добрі прожить.

- Великдень завжди святкують і святкували у неділю. Тиждень перед

Великоднем називаюь чистим або білим. Кожен день цього тижня має своє

призначення. Люди перед Великоднем білять хати, прикрашають кімнати

рушниками, прибирають подвір'я. Найважливішим днем цього тижня є четвер,

який називається чистим, світлим, великим, жилавим. Чистий четвер – це день

весняного очищення. Ще до схід сонця селяни чистять в коморах, стайнях, на

подвір'ї, хатах – все повинно бути чистим і виглядати по-святковому. Існує повір'я,

що в Чистий четвер, до схід сонця ворон носить із гнізда купати своїх дітей в річці.

Хто купається раніше від воронячих дітей, той буде здоровим протягом року. Хворі

люди купаються вночі – «Поки ворон дітей не купає», щоб очиститись від хвороби.

В Чистий четвер стрижуть дітей, щоб волосся не лізло і голова не боліла. У цей день

господині готують сіль до Великоднього столу. Грудку солі загортають у ганчірку і

кладуть до печі. Коли ганчірка обгорить, сіль забирають і зберігають до Великодня.

За Чистим четвергом настає Страсна п'ятниця. В цей день гріх робити. Дозволяється

пекти паски і саджати капусту.

Вихователь запрошує дітей заглянути у Великодній кошик. Кошик накритий

рушничком, вихователь знімає рушничок, пропонує дітям розглянути вишивку і

простеляє його на столі, потім викладає паску, запитує:

- Що це ? ( Великодній хліб, паска ).

Вихователь читає вірш « Паска »

В Страсну п'ятницю рано встала,

Замісила тісто на опару,

Добавила молочка, яєць,

Родзинок та масла,

Цукру білого, дрібку солі,

Накрила рушничком,

Та поставила на осонні:

«Підходь тістечко, запашне, тугеньке,

Щоб вийшла пасочка,

Смаченька, легенька».

Тістечко по формам розкладу,

В піч гарячу посаджу.

«Випікайся, пасочко, час твій поспів,

13

щоб потрапити до нас на Великодній стіл».

Діти розглядають паску.

- За Страсною п'ятницею надходить Великодня субота ( або Красна субота ) – день

виготовлення Великодніх яєць.

- Які яйця готують люди ? ( крашанки, писанки, дряпанки, мальованки ).

Вихователь уточнює відповіді дітей, доповнює. Викладає з кошика

розписані розписані яйця, показує дітям.

Дряпанки ( шкрябанки ) – орнамент видряпується гострим предметом.

Крашанки (капанки ) – віск чи фарба падають краплинами.

Мальованки – візерунок малюється пензликом.

Писанки – візерунок розписують за допомогою спеціального писачка.

Писанка має до семи кольорів.

Вірш про писанку. Я писанка – красуня

Вся в рисках і в квітках.

Красу митців несу я,

Їх славлю у віках.

Мене кладуть у свято

На пишному столі,

Щоби моїм убранством

Пишалися малі.

Без мене наше свято

Не буде тим, чим є,

Бо писанка багато

Всім радості дає.

Давайте проспіваємо гарну пісню «Розмалюю писанку».

- Хто розписував писанки? ( жінки, дівчатка, бабусі, мами ).

- Які страви кладуть у Великодній кошик? ( паска, писанки, крашанки, сіль, сало,

масло, ковбасу, хрін, шинку).

- Для чого готували Великодній кошик? ( щоб освятити в церкві ).

- Так, цілу ніч у храмах іде Служба Божа. Світло горить у всіх хатах, бо у

Великодню ніч його гасити не годиться. З ночі, або удосвіта (сонце ще не зійшло)

йдуть святити паску. Під кінець служби всі виходять із церкви, відкривають кошики

і запалюють у них свічки. Священник тричі освячує їх кропилом, вітає людей:

«Христос Воскрес!», люди відповідають: «Воістину Воскрес!»

Освячений Великодній кошик несуть додому, вітають усіх членів родини та

накривають Великодній стіл. Люди пригощаються стравами з кошика. Вдень всі

виходять із оселі на народні гуляння, діти граються в ігри.

- Як люди вітаються на Великдень? (повправлятись з дітьми в обрядовому вітанні

одне одного).

- Давайте і ми пограємось у Великодні ігри.

Гра «Дістань паску» (дівчатка тримають у руці шматочок паски, хлопці

сідлають своїх коней, кожен скаче до своєї дівчини і підстрибує, намагається дістати

паску).

14

- Як можна погратися писанкою на Великдень? («Відгадай, під якою шапкою»,

«Надбивки», «У кидька», «Котючки»).

- Давайте і ми пограємось (2 – 3 гри).

Вихователь підсумовує:

- Освячену писанку клали до першої купелі немовляти, щоб зростало дужим;

приорювали у полі – щоб краще родило жито – пшениця; під поріг стайні – щоб

добре велася худоба; в кожен куток хати під час забудови – щоб оселю оберігала від

пожежі та іншої біди. А ще на Великдень співали пісні, частівки, жартували,

танцювали – Ісуса Христа прославляли.

А тепер діти давайте пригадаємо гарні вірші про свято Великдень.

І на останок діти я пропоную вас самостійно розписати писанку.

Запам'ятайте, писанку пишуть не руки, а душа. Тобто, найголовніше - налаштуватися на відповідний настрій. Наші предки завжди молились перед будь-якою роботою і

тому в усьому були майстрами.

Підсумок:

- Як готувалися до святкування Великодня ?

- Що нового ви дізналися про святкування Великодня?

- Які символи і обереги використовувалися під час святкування Великодня ?

Любіть один одного, прощайте образи, і все це стане прекрасним подарунком

до великого свята Великодня.

Мир хай буде всім сьогодні,

Бо це ж свята Великодні.

Живе, не вмре святих небес

Святий привіт: «Христос Воскрес!»

Гарна писанка у мене,

мабуть, кращої й нема.

Мама тільки помагала,

малювала ж я сама.

Змалювала дрібно квіти,

вісім хрестиків малих

і дрібнесенько ялинку,

й поясочок поміж них

Христос Воскрес! Співає вся природа,

Величний гімн полинув до небес.

Хоч Він помер — з любові до народу,

Із гробу встав, у величі Воскрес.

Христос Воскрес! Яка велична днина!

Яка любов, і ласка, і краса!

Віддав Господь улюбленого Сина,

Щоб людям всім відкрити небеса.

15

Хоч не зразу змалювала

(зіпсувала п’ять яєць),

та як шосте закінчила,

тато мовив: „Молодець!”

Я ту писанку для себе,

для зразочка залишу,

а для мами і для тата

дві ще кращих напишу.

Христос Воскрес! Радійте нині, діти!

Сповнилося найбільше із чудес.

Пропала тьма, і сонце правди світить!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Христос воскрес! Радійте нині діти!

Сповнилося найбільше із чудес.

Пропала тьма, і сонце правди світить.

Христос воскрес! Воістину воскрес!

Великий день! Великий день!

Ясний Великдень на землі!

Багато радості й пісень

приніс нам янгол на крилі...

Веснянку діти хороводять –

Христос воскрес! Христос воскрес!

Сьогодні й сонце не заходить,

а сяє й сяє із небес.

Українська писанка –

як дитяча пісенька,

як бабусина казка,

як матусина ласка.

Сяду собі скраєчку,

розмалюю яєчко:

Хрестик, зоря, віконце –

стане воно, мов сонце.

Сонце сяє у ясній блакиті,

Теплим променем цілує світ увесь.

І серця для радості відкриті:

Знайте, люди, що Христос Воскрес!

Пташечки цвірінькають надворі –

То вони співають Богу честь!

Позабудьмо сумніви та горе,

Бо Христос Воістину Воскрес!

Зима пропала, люта, зла –

весна воскресла над полями,

луги змережала квітками

і нам Великдень принесла.

У нас Великдень – милий гість,

його вітаєм гаївками,

його стрічаєм писанками –

он на тарілці їх аж шість!

Паска красна день вітає,

Радуйтеся щиро нині –

Бог дав радість всій родині,

Бог дав радість нам з небес,

Христос воскрес!

Христос воскрес!

Що за день чудовий воскресіння,

Сповнений любові і надій?

За чиїмось мудрим повелінням

Світ довкола враз помолодів.

Прямо в хату ллється сонця повінь,

Вже давно такої не було.

А душа стає моя раптово,

Наче біле лебедя крило.

Хоче в небо визволення ради

Із пітьми, що застує мені...

Воскресіння – то велика радість,

Сoнце cяє у яcній блaкиті,

Тeплим пpоменем цiлує cвіт увeсь.

I сeрця для рaдості вiдкриті:

Знaйте, люди, щo Хpистос Вoскрес!

Гoробці цвiрінькають нaдворі –

Тo вoни спiвають Бoгу чeсть!

Пoзабудьте cумніви і гoре,

Бo Xристос Вoістину Вoскрес!

16

Благодать Господня навесні.

Славлю я і славте ви

Сина Божого, Христа.

Він відкрив нам світ новий

І найкращим другом став.

З Ним живу в любові я,

Тішусь тим і дорожу,

А Його святе Ім’я

Ніжно в серці бережу.

Справді, легко у житті,

Коли поруч Він іде,

Той, Хто вмер був на хресті

І воскрес на третій день.

Тож сьогодні Він живий,

Не німують хай вуста –

Славлю я і славте ви

Сина Божого, Христа.

РОЗМАЛЮЮ ПИСАНКУ

Розмалюю писанку,

розмалюю,

Коника гривастого

намалюю.

Розмалюю писанку,

розмалюю,

Соловейка любчика

намалюю.

1.Свято великоднє незадовго,

Я малюю писанки свої.

Писальцем вивожу візерунки,

Щоб вони сподобались усім.

Приспів:

Писанки чудові, різнокольорові,

Великодні свята, писанок багато.

2.Я малюю квіти і листочки,

Орнаменти, рибки і пташки.

17

Писанка, писанка

веселковий цвіт.

Писанка, писанка

мій дитячий світ.

Писанка, писанка

веселковий цвіт.

Писанка, писанка

мій дитячий світ.

Розмалюю писанку,

розмалюю,

Різьблену сопілочку

намалюю.

А моя сопілочка

буде грати,

Буде коник весело

танцювати.

.

В кожному малюнку давній символ,

І краплинка моєї душі.

Приспів:

3.Писанки свої складу у кошик,

З пасочкою поруч покладу.

І накрию рушничком святковим,

Рано-вранці в церкві посвячу.

Приспів: