2010: ХРОНОЛОГIЯ ВIДНОСИН / 13

ОЛЕКСАНДР ПОНОМАРЬОВ РОЗМIРКОВУЄ ПРО МУЗИКУ I МОЛОДЬ / 25

ЕСТОНIЯ ЗАПРОВАДЖУЄ ЄВРО / 17

У Брюсселі відбувся саміт ЄС–УкраїнаЄвросоюз презентував План дій з візової лібералізації (стор. 4–7)

На фото (зліва направо): Президент Європейської Ради Герман Ван Ромпей, Президент України Віктор Янукович і Президент Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу.

У рамках проекту ЄС Twinning «Підтримка української ветеринарної служби щодо підсилення правових та технічних аспектів системи контролю за безпекоюхарчових продуктів» група українських ветеринарних інспекторів відвідала Данію (стор.13)

У Канкуні (Мексика) пройшла конференція ООН з протидії змінам клімату (стор. 18). На фото: павільйон Євросоюзу.

© Представництво Європейського Союзу 2009/10 © Delegation of the European Union 2009/10

Зміст цього бюлетеня є відповідальністю ТОВ «Видавництво «Консультант» і не є відображенням позиції Європейського Союзу (передрук з дозволу Представництва Європейського Союзу).

Тема номераБезвізові перспективи України: шлях непростий, але вже відомий . . . . 4Хто їздить до ЄС без віз . . . . . . . . . . . . 6Відносини ЄС–УкраїнаВідносини з Євросоюзом визначатимутьреформи і демократія. . . . . . . . . . . . . . 7Європарламент наголосив на проблемах зі свободою медіа . . . . . 8Сайт Служби підтримки експорту став доступнішим. . . . . . . . . . . . . . . . . . 8Підписано звіт з енергетичної співпраці . . . . . . . . . . . . 92010: хронологія відносин . . . . . . . . . . 9Програми ЄС в УкраїніВалентин Деревянкін: «Державні закупівлі є елементомринкових механізмів» . . . . . . . . . . . . . 10Оголошено конкурс проектів у рамках Програми навчання впродовж життя . . . . . . . . . . . . . . . . . 11Названо переможців фотоконкурсу«Світ дитячої мрії» . . . . . . . . . . . . . . . . 12Проект провів заключну конференцію . . . . . . . . . . . . 12У Луцьку й Тернополі обговорюваликліматичну політику ЄС . . . . . . . . . . . . 13 Українські ветеринари відвідали Данію. . . . . . . . . . . . . . . . . . 13Анна ГолубовськаBОнісімова: «Важливо зустрічатися не лише на форумах, а й між ними». . . . . . . . . 14Представництво ЄС організувало пресBтур до Брюсселю . . . . . . . . . . . . 15Новини ЄвросоюзуЕкономікаЄвросоюз допомагає Ірландії. . . . . . . 16Брюссель прогнозує подальшевідновлення економіки ЄС. . . . . . . . . . 16ФінансиБюджет–2011: ситуація екстраординарна . . . . . . . . . . 17

Естонія запроваджує євро . . . . . . . . . 17ДовкілляКанкун був успішний, але попереду тривалий шлях . . . . . . . 18Європейський автопром зменшує викиди СО2 . . . . . . . . . . . . . . 18ЕнергетикаПрезентовано нову Енергетичну стратегію . . . . . . . . . . . . 19CпоживачіСпоживачі не використовуютьможливості ринку електроенергії . . . 20Пасажири автобусів матимуть більше прав . . . . . . . . . . . . . 20Людей цікавить походження продуктів . . . . . . . . . . . . 20РозширенняПроцес розширення: підбито підсумки року . . . . . . . . . . . . . 21КордониФронтекс наводить лад на грецькоBтурецькому кордоні . . . . . 22Брюссель хоче ретельніше моніторити Шенгенський простір . . . . 22Внутрішній ринокПристрасті за європейським патентом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23Єврокомісія покарала учасників картелю . . . . . . . . . . . . . . . . 23СуспільствоНайчастіше європейці почуваютьсящасливими й енергійними . . . . . . . . . 24Нова стратегія для людей з обмеженими можливостями. . . . . . 24Молодіжний майданчикОлександр Пономарьов: «Молодь щиро підтримує європейський розвиток України» . . . . . . . . . . . . . . . . 25Визначено «руйнівників кордонів» . . 26«Я багато здобула, і не лише нову мову». . . . . . . . . . . . . . 26

Крапки над «і» ще не розставленоЗавершується 2010 рік — неординарB

ний і для України, і для її відносин ізЄС. Не секрет, що після українських преBзидентських виборів виникла певна інтBрига: чи не відмовиться нове керівницBтво від ідеї інтеграції до Євросоюзу?

Однак здійснивши свій перший візитсаме до Брюсселя, Президент Віктор ЯнуBкович подав сигнал — курс на ЄвросоBюз продовжується. Новообраний главаУкраїни запевнив, що її стратегічноюметою залишається приєднання до ЄС.

Цілком логічно, адже цього прагнебільшість українців. Проте бажання інBтеграції до Євросоюзу — це така річ,яку слід постійно підтверджувати спраBвами. І щодо цього нинішній рік не буваж надто однозначним. Поки що відноBсини України та ЄС не настільки пеBредбачувані, як того хотілося б.

Взяти, наприклад, закон про держзаBкупівлі. Спочатку парламент ухвалив ваBріант, який багато в чому не відповідавєвропейським стандартам. Президент ВікBтор Янукович дослухався думки ЄС і заBветував його. Згодом закон було випBравлено та ухвалено в новій, значнокращій редакції. Але за кілька місяцівуряд знову подав до закону поправки, яків значній мірі нівелюють досягнутий раBніше успіх. Такий собі ефект маятника.

Крім цього, Євросоюз кілька разівзвертав увагу на проблеми зі свобоBдою слова, досить негативну оцінку отBримали місцеві вибори. З іншого боку,було розблоковано переговори з угодипро вільну торгівлю. Тобто, мали місцедесь позитиви, десь негативи. Але якBщо мета інтеграції з ЄС є таки щироюй осмисленою, то подібних перепадівбути не повинно.

У цьому надзвичайно важливим стаBне 2011Bй: саме він і розставить усі крапBки над «і». Є три пріоритети відносинна наступний рік — вони ж, очевидно,будуть своєрідними індикаторами. Це заBвершення до середини 2011Bго перегоBворів з укладення Угоди про вільнуторгівлю, зміцнення в Україні демокраBтії та економічні реформи.

Без жодного з цих трьох компоненBтів Україна не зможе інтегруватися до ЄвBросоюзу так, як декларують це її лідеBри. Всі вони однаково важливі. Лише стаBлий поступ в усіх трьох напрямках, а немаятниковий рух, дозволить Україні реBально зблизитися із ЄС. Він, зі свогобоку, готовий в цьому допомагати.

У НОМЕРІколонка редактора

ЄВРОБЮЛЕТЕНЬ №12,10

Інформаційне видання Представництва Європейського Союзу в Україні

Засновник: Представництво Європейського Союзу в Україні

Свідоцтво про реєстрацію КВ №13773B2747ПР від 17.03.2008 р.

Київ 01024, вул. Круглоуніверситетська, 10www.delukr.ec.europa.eu

Керівник проекту: Ірина СтаднійчукE�mail: Irina.Stadniychuk@ec.europa.eu

Головний редактор: Анатолій Марциновський

У реалізації проекту беруть участь:Олег Фурдило, Тетяна Яцюк, Cергій Матвєєв

Комп'ютерна верстка: Андрій Ходзицький

ІнтернетBверсія www.delukr.ec.europa.eu

Індекс видання 98603

Видавець: ТОВ «Видавництво «Консультант»

Адреса: 03039, м.Київ, вул. Голосіївська, 7, корп. 2

Тел/факс (044) 251B49B51

ISSN 1725B0811

Підписано до друку .12.10.Друк: ТОВ «Інфопрінт» м. Київ, вул. Фрунзе, 82

Наклад 11 000 прим.

Безкоштовно

-- #1122/2010

4 | Т е м а н о м е р а |

ПЛАН ДIЙ ВИМАГАЄ ПОЛIТИЧНОЇ ВОЛI Й ВЕЛИКИХ АМБIЦIЙ

Нагадаємо, що на паризькому саміті2008 року було вирішено «започаткуваBти візовий діалог, який би виробив відBповідні умови з довгостроковими перBспективами запровадження безвізовогорежиму між ЄС і Україною». Процес буBло розпочато 29 жовтня того ж року. Учервні 2010Bго Київ і Брюссель погодиBлися перевести діалог зі стадії підготовBчої в операційну, яка й відбуватиметьсятепер на основі Плану дій. ПередбачалоBся, що він міститиме всі технічні умови,які Україна має виконати для можливоBго запровадження безвізового режиму.

Тепер цей документ, так би мовити,на столі. Він дворівневий. Спочатку УкBраїна повинна ухвалити потрібні закоBнодавчі та регуляторні зміни, й після цьоBго розпочати здійснення потрібних длябезвізового режиму конкретних захоBдів. План дій не містить з боку ЄС жодBних часових вимог до України — натоBмість у деяких сферах пропонує їй саBмій визначитися з часом виконання тих

чи інших пунктів. Єврокомісія та РадаЄС ретельно відстежуватимуть процес виBконання документу. Першу доповідь КоBмісія планує підготувати вже в середині2011 року.

Ну й ще один важливий момент —навіть виконання Україною всіх полоBжень Плану дій не означає автоматичноBго надання їй безвізового режиму: дляцього потрібна буде згода кваліфіковаBної більшості Ради ЄС. Втім, навряд чикраїнамBчленам треба буде ухвалювативідповідне рішення в осяжному майбутBньому: роботи в України дуже багато.

План дій складається з чотирьох блоків.Перший — «Безпека документів, вклю#

чаючи біометричні паспорти». Зокрема,

на першій стадії Україна має схвалитивідповідне законодавство, а також пландій щодо цілковитого запровадження вобіг біометричних документів із зазнаBченням часових рамок цього. Також проBвести тренінгові програми та започаткуBвати етичні кодекси для відповідних поBсадових осіб, спрямовані на зменшеннякорупції у сфері обігу не лише закорBдонних, а й внутрішніх паспортів.

Другий блок — «Нелегальна імміг#рація, включаючи реадмісію». Він, своBєю чергою, складається з трьох частин— «Прикордонний контроль», «УправлінBня міграцією» та «Політика з наданняпритулку». Уже перша стадія виконанняцього блоку вимагає величезної закоBнодавчої роботи та стратегічного плануBвання. Зокрема, має бути покращенозаконодавство щодо прикордонного конBтролю та управління кордонами, міграBційної політики, розроблено відповідністратегії та механізми моніторингу —наприклад, Національної інтегрованоїстратегії з управління кордонами, НаціBональної стратегії з управління міграціBєю. Має бути створено відповідні інстиBтуційні структури, розроблено правилав’їзду та перебування іноземців, монітоBрингу міграційних потоків, заходи з боBротьби з нелегальною імміграцією. Крімцього, Україна повинна продовжувати виBконувати належним чином Угоду прореадмісію між нею та ЄС.

Блок третій — «Громадський поря#док та безпека». Він складається з чоBтирьох підрозділів «Попередження орBганізованої злочинності, тероризму та коB

Протягом 2009 року консульські установи країнBучасниць Шенгенської угодивидали громадянам третіх країн, що потребують візи для в’їзду в ЄС, понад 12млн віз усіх категорій. Більш як 80% з них — категорії С (для короткотерміноBвого перебування). При цьому 9,2% (1,13 млн) усіх виданих шенгенських віз отBримали громадяни України. За цим показником вона посідає друге місце в свіBті, поступаючись лише Російській Федерації (3,58 млн віз, або 29,4%). На треBтьому місці Китай — 545 тис. віз або 4,5%.

БЕЗВIЗОВI ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНИ: ШЛЯХ НЕПРОСТИЙ, АЛЕ ВЖЕ ВIДОМИЙ

НАДАННЯ ЄВРОСОЮЗОМ УКРАЇНI ПЛАНУ ДIЙ З ВIЗОВОЇ ЛIБЕРАЛIЗАЦIЇ СТАЛО НАДЗВИЧАЙНО РЕЗОНАНСНОЮ ПОДIЄЮ I МИНУЛОГО САМIТУ, I ДВОСТОРОННIХ ВIДНОСИН ЗАГАЛОМ. ЦЯ ПОДIЯ ЗАВЕРШИЛА ПIДГОТОВЧУ СТАДIЮ ВIЗОВОГО ДIАЛОГУ, ЯКА ТРИВАЛА ПОНАД ДВА РОКИ.

З 1 січня 2008 року Шенгенський простір поширився ще на дев’ять країн ЄС. На фото: урочисте відкриття шлагбауму у точці сходження кордонів Німеччини, Польщі та Чехії.

-- #1122/2010

5| Т е м а н о м е р а |

рупції та боротьба з ними», «Юридичнеспівробітництво у кримінальних справах»,«Співробітництво виконавчих служб» та«Захист даних». У рамках цього блоку,зокрема, передбачено ухвалення страBтегії з боротьби з організованою злоBчинністю, відмиванням грошей, обігомнаркотиків, законодавства щодо проBтистояння торгівлі людьми, корупції, заBпочаткування відповідних структур та баBгато іншого. Як і в попередніх блоках,ЄС вимагає надати часові рамки викоBнання деяких пунктів.

Зрештою, четвертий блок — «Зов#нішні відносини та фундаментальні пра#ва». Він складається з таких підроздіBлів: «Свобода пересування всередині УкBраїни», «Умови та процедури для видаBчі ідентифікаційних документів», «ГромаBдянські права, включаючи захист правнаціональних меншин». Зокрема, УкраїBна має модернізувати правила реєстраBції за місцем проживання українськихгромадян та легального перебування наїї території іноземців і осіб без громаBдянства. Так само має бути оновленорегуляторні рамки для забезпечення досBтупу українських громадян до внутрішBніх та закордонних документів, ухвалеBно антидискримінаційне законодавствона основі рекомендацій ООН та РадиЄвропи тощо.

Усього План дій з візової лібералізаBції містить 60 пунктів, передбачає ухваBлення нових законів або модернізації чинBних у 15 сферах, розробку семи націоBнальних стратегій. І це лише частинароботи на першій стадії його виконання.

Отже, попереду в України величезнізавдання, виконання яких вимагатиме веBликих амбіцій, потужної політичної воліта високої кваліфікації всіх причетнихдо належного виконання Плану дій. ТоBму поки що навряд чи доречно вестирозмову про можливі терміни наданняЄвросоюзом безвізового режиму. НабаBгато важливіше зосередитися на завBданнях, які стоять перед Україною.

ЗАХIДНI БАЛКАНИ: В ЧОМУ РIЗНИЦЯ З УКРАЇНОЮ

Україну у вiзовому питанні часто поBрівнюють з країнами Західних Балкан: АлBбанією, Боснією і Герцеговиною, МакеBдонією, Сербією та Чорногорією. Нинівсі вони мають безвізовий режим для в’їзBду до Шенгенського простору.

На перший погляд, західнобалканськікраїни отримали безвізовий режим доBсить швидко і просто: відповідні дорожB

ні карти Євросоюз надав їм навесні 2008року. Це документи, досить подібні за своBїм характером до Плану дій з Україною.Проте між нею та державами ЗахіднихБалкан є відмінності.

Перша — дорожні карти передбачалиавтоматизм у наданні безвізового режиBму у разі виконання всіх передбачених заBходів, а також часові рамки їхнього виBконання.

Друга — оскільки ці п’ять держав єпотенційними членами Євросоюзу, вонивже тривалий час працюють над рефорBмуванням свого законодавства, в томучислі й у сферах, які так чи інакше стоBсуються візового питання. Та й сам візоB

вий діалог з ними було розпочато доBсить давно — ще 2003 року. Тому 2008Bго, на час початку імплементації дорожBніх карт, ці держави були досить проBсунутими порівняно з Україною у тому,що стосується відповідного законодавсBтва, інституцій та регуляторних рамок.Тобто їм залишалося виконати переважBно конкретні технічні умови. У МакедоBнії, Сербії і Чорногорії це зайняло півтоBра роки, у Албанії і Боснії і ГерцеговиBни — два з половиною.

Причому щодо останніх двох країндеякі державиBчлени ЄС до останньогомали певні сумніви. Тому Рада ЄС попBросила Єврокомісію ретельно відстеBжувати наслідки надання їм безвізовоBго режиму. Зокрема, якщо протягомпершого півріччя наступного року зросBтатиме кількість нелегальних мігрантівз цих країн (а безвізовий режим стоBсується лише короткострокового переBбування, тобто на термін до 90 днів),Албанія та Боснія і Герцеговина моBжуть бути переведені назад до так зваBного «негативного списку» — тобто віBзовий режим буде поновлено. ПодібBний випадок стався 2004 року відносBно Болівії та Еквадору. Україна, до реBчі, входить на сьогодні до десятки краBїн, громадян яких найчастіше затримуBють в ЄС із порушенням правил переBбування, хоча й кількість їх поступовозменшується — з 22 тисяч 2006 рокудо 12 250 2009Bго.

Зі списком країн, які мають у тій чиіншій мірі безвізовий в’їзд до державЄС, можна ознайомитися на наступнійсторінці.

У листопаді Єврокомісія оголосила про надання Україні 66 млн євро на підBготовку та реалізацію Стратегії інтегрованого управління кордонами. Метою ємодернізувати наземну та морську прикордонні інфраструктури, покращити проBцедури перевірки та спостереження на ділянках перетину кордону, поліпшитиумови тимчасового утримання нелегальних мігрантів. Фінансування виділено врамках Європейського інструменту сусідства та партнерства. Темп надання допоBмоги залежатиме від поступу України в низці сфер — зокрема, в реалізаціїстратегії розвитку митної служби, боротьбі проти корупції та в ефективній коорBдинації управління кордонами.

Черга машин на українсько#польському кордоні.

-- #1122/2010

6 | Т е м а н о м е р а |

Улистопаді Рада ЄС ухвалила ріBшення про надання безвізовогорежиму Албанії та Боснії і ГерцегоBвині. Віднині громадяни цих країн,

які мають біометричні паспорти, можутьвільно здійснювати короткотермінові поBїздки до країн Шенгенського простору.

Всього нині без віз можуть відвідуBвати країни Шенгенського простору гроBмадяни 41 держави. Менше мають праBво на безвізовий в’їзд до всього ЄС —34: адже окрему візову політику здійBснюють Велика Британія та Ірландія. Зіншого боку — 23 країни мають безвіB

зовий в’їзд до Ірландії, але не маютьтакого щодо Шенгенського простору.Детальніше — у наведеній нижче табBлиці (зелений колір — безвізовий в’їзд,червоний — потрібні візи).

ХТО ЇЗДИТЬ ДО ЄС БЕЗ ВІЗ

-- #1122/2010

7| В і д н о с и н и Є С – У к р а ї н а |

ВIДНОСИНИ З ЄВРОСОЮЗОМ ВИЗНАЧАТИМУТЬРЕФОРМИ I ДЕМОКРАТIЯ

Зустріч на найвищому рівні триваламайже три години. За цей час відBбулася зустріч у вузькому колі міжПрезидентом Європейської Ради

Германом Ван Ромпеєм, ПрезидентомЄврокомісії Жозе Мануелем Баррозу таПрезидентом України Віктором ЯнуковиBчем, пройшли переговори делегацій урозширеному складі.

Крім цього, Комісар ЄС з питань розBширення та Європейської політики сусідсBтва Штефан Фюле і міністр закордоннихсправ України Костянтин Грищенко підBписали протокол про доступ України допрограм ЄС, що охоплюють сфери бізBнесу та підприємництва, енергетики таінформації, комунікації й технології. ПеBредбачається, що це сприятиме секторальBній інтеграцій України до Євросоюзу чеBрез наближення українського законодавсBтва до його норм та стандартів.

Про результати саміту його учасникирозповіли на спільній пресBконференції.

Герман Ван Ромпей зачитав ухваленуза результатами перемовин спільну заяBву. «Лідери нагадали, що відносини УкBраїни та ЄС ґрунтуються на спільних цінBностях та спільній історії, і що ЄС визBнав європейські прагнення України та приBвітав її європейський вибір, — йдеться,

зокрема, в ній. — Сторони зазначили,що глибина відносин між Україною таЄС визначатиметься процесом впровадBження реформ та подальшим укріпленBням спільних цінностей. Сторони обгоBворили питання поваги до прав людини,фундаментальних свобод, демократичнихцінностей та верховенства права, що спиBрається на незалежну та неупередженусудову систему. Вони також наголосили

на важливості вільних медіа. У контекстінещодавнього проведення місцевих виBборів лідери нагадали про необхідністьподальшого зміцнення демократичногорозвитку України, особливо у рамках виBборчого процесу».

Президент Віктор Янукович у своїй проBмові наголосив на незмінності євроінBтеграційного курсу України.

— Я в черговий раз підкреслюю, щонабуття Україною членства в ЄС залиBшається її стратегічною метою, — скаBзав він. — Але дуже важливо, щоб незBмінність цього курсу ми завжди підтверBджували реальними справами.

Зі свого боку, Президент ЄврокомісіїЖозе Мануел Баррозу зробив наголосна майбутньому.

— Наступний рік буде дуже важлиBвим для відносин ЄС та України у трьохсферах, — наголосив він. — Ми хочеBмо завершити роботу над Угодою про асоBціацію до середини 2011Bго. Також прагBнемо бачити прогрес у тих реформах вУкраїні, що стосуються розвитку демокBратії — це справді важливо для відкриBтого та сучасного суспільства. І ми готоBві допомагати українському керівництвув проведенні економічних реформ.

ЧОТИРНАДЦЯТИЙ САМIТ ЄС–УКРАЇНА ВIДБУВСЯ 22 ЛИСТОПАДА У БРЮССЕЛI В СТАРОВИННОМУ ЗАМКУ ВАЛЬBДЮШЕС.МIСЦЕ IСТОРИЧНЕ: САМЕ ТУТ У СЕРЕДИНI 1950 РОКIВ ПРОХОДИЛИ ПЕРЕМОВИНИ З ПIДГОТОВКИ РИМСЬКОЇ УГОДИ,ЯКОЮ ЗГОДОМ БУЛО ЗАПОЧАТКОВАНО ЄВРОСОЮЗ.

Верховний представник ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики Кетрін Ештон та міністр закордоннихсправ України Костянтин Грищенко.

Замок Валь#Дюшес, де пройшов саміт ЄС–Україна.

-- #1122/2010

8 | В і д н о с и н и Є С – У к р а ї н а |

Депутати Європарламенту АдріанСеверин (ліворуч) з Румунії таМарек Сівець з Польщі виступа#ли проти надто жорсткого тонурезолюції щодо України

ЄВРОПАРЛАМЕНТ НАГОЛОСИВ НА ПРОБЛЕМАХЗІ СВОБОДОЮ МЕДІА

Водночас європарламентарії висBловили стурбованість «з приводуостанніх подій, які можуть підірBвати свободу ЗМІ і плюралізм».

Європарламент «закликає українськувладу вжити всіх необхідних заходів длязахисту цих важливих аспектів демокраBтичного суспільства і утримуватися відбудьBяких спроб контролювати (прямочи опосередковано) зміст повідомлень вукраїнських ЗМІ; наголошує на нагальнійнеобхідності реформувати законодавсBтво, що регулює ЗМІ...». Депутати вислоBвили занепокоєння з приводу того, щодва незалежні телевізійні канали, TVi та«5 канал», були позбавлені певної частиB

ни частот на мовлення. Резолюція місBтить заклик також заклик «повністю розBслідувати всі повідомлення про поруBшення прав і свобод для виправленнябудьBяких виявлених порушень, а такождослідити роль СБУ у зв’язку з втручанBням у демократичні процеси».

Депутати Європарламенту відзначаBють також прогрес у переговорах щодоУгоди про асоціацію між ЄС та УкраїBною, зокрема, щодо глибокої та всеоBсяжної Зони вільної торгівлі (ГВЗВТ). Урезолюції підкреслено, що «завершенняпереговорів щодо угоди залежить відздатності і готовності української стороBни узгоджувати свої закони і правила до

чинних в Європейському Союзі норм». ЄвBропарламент «закликає Комісію вести пеBреговори з Україною щодо ГВЗВТ такимчином, щоб її положення не тільки відBкривали ринки ЄС та України для взаєBмовигідної торгівлі, а й підтримувалимодернізацію української економіки; підBкреслює, що ГВЗВТ повинні створитивнутрішній ринок для поступової інтегBрації України в ЄС, включаючи розшиBрення у країні чотирьох свобод; настійBно закликає Комісію та Україну домогтиBся швидкого прогресу у цій галузі наоснові досягнень України як члена СОТ;закликає обидві сторони зробити все неBобхідне для досягнення остаточної угоBди в першій половині наступного року».

Європарламентарії привітали ухвалеBний на саміті ЄС–Україна План дій з віBзової лібералізації. У резолюції йдеться,що Європарламент «розглядає план дій,як практичний інструмент для просуванBня необхідних реформ у відповідних гаBлузях; вказує, зокрема, що зміцнення верBховенства права та поваги основних своBбод матиме вирішальне значення длядосягнення контрольних показників у проBцесі лібералізації візового режиму». ДеBпутати закликали державиBчлени ЄС «скаBсувати платню за видачу національних ішенгенських віз для українських громаBдян, що може буде проміжною ціллюлібералізації візового режиму».

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ УХВАЛИВ 25 ЛИСТОПАДА РЕЗОЛЮЦІЮ ЩОДО УКРАЇНИ. У НІЙ, ЗОКРЕМА, НАГОЛОШЕНО,ЩО «ВІДПОВІДНО ДО СТАТТІ 49 ДОГОВОРУ ПРО ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ, УКРАЇНА МОЖЕ ПОДАТИ СВОЮ ЗАЯВКУ НА ЧЛЕНСТВО В ЄС, ЯК І БУДЬBЯКА ІНША ЄВРОПЕЙСЬКА ДЕРЖАВА, ЩО ДОТРИМУЄТЬСЯ ПРИНЦИПІВ СВОБОДИ,ДЕМОКРАТІЇ, ШАНУВАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ, ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ СВОБОД ТА ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА».

САЙТ СЛУЖБИ ПІДТРИМКИ ЕКСПОРТУ СТАВ ДОСТУПНІШИМЄврокомісія запустила в листопаді російськомовну версію

сайту Служби підтримки експорту. Це зроблено для покраBщення торгівельних відносин між ЄС і шістьма країнамиСхідного партнерства — Азербайджаном, Бєларуссю, ВірмеBнією, Грузією, Молдовою і Україною, а також з Росією.

Завданням цього сайту є допомагати торговим партнеBрам зBпоза меж Євросоюзу краще орієнтуватися в умовах

доступу на його ринок. Тут можна знайти безкоштовну інBформацію щодо багатьох питань — від імпортних тарифівдо правил маркування продукції.

Торік на сайт Служби підтримки експорту було 85 тисячзаходів із шести країн Східного партнерства, а також 22 тиBсячі з Росії. Адреса його російськомовної версії http://ex�porthelp.europa.eu/index_ru.html.

-- #1122/2010

9| В і д н о с и н и Є С – У к р а ї н а |

2010@й: ХРОНОЛОГІЯ ВІДНОСИНЗавершується 2010 рік, досить багатий на різноманітні події у відносинах між Євросоюзом і Україною.Нижче подаємо хронологію найголовніших з них.

8 лютогоЄвропейський Союз привітав Україну з провеBденням демократичних президентських виборів.«Загалом спокійна атмосфера, в якій відбулисявибори, відкрита кампанія у медіа та той факт,що електорат отримав можливість реального виBбору, є важливими досягненнями у демокраBтичному розвитку України», — заявила ВисоBкий представник ЄС з питань спільної зовнішBньої та безпекової політики Кетрін Ештон.

1 березняСвій перший закордонний візит новообранийПрезидент Віктор Янукович здійснив до БрюсBселю. Він запевнив, що євроінтеграція залиBшається для України ключовим пріоритетом.

21 квітняКиїв відвідав Комісар ЄС з питань розширенBня та зовнішніх відносин Стефан Фюле.

29 квітняГоловуюча в ЄС Іспанія від імені Союзу розBповсюдила заяву щодо свободи слова в УкBраїні. В ній висловлено, зокрема, стурбоваBність з приводу випадків насильства протижурналістів, певними тенденціями до обмеBження плюралізму думок.

12 травня — 23 червняВ Україні відбулися масштабні Дні Європи. «Мипотребуємо один одного та готові до потужB

ної співпраці. ЄС готовий допомогти Українізапровадити потрібні реформи — а їхнє здійBснення відповідає нашим взаємним інтереBсам», — заявила з цієї нагоди Кетрін Ештон.

10 червняКиїв відвідав Комісар ЄС з питань бюджеBту та фінансового планування Януш ЛеванBдовськи.

15 червняУ Люксембурзі відбулося чергове засіданняРади з питань співробітництва ЄС–Україна.

9 липняУкраїну вперше відвідав Президент ЄвропейBської Ради Герман Ван Ромпей.

13 вересняПрезидент Віктор Янукович побував із робоBчим візитом у Брюсселі. Одна з головнихтем візиту — незадовільна ситуація на переBговорах з підготовки Угоди про вільну торBгівлю між ЄС і Україною.

16 вересняЄвропейський Союз оприлюднив чергову заBяву щодо свободи медіа в Україні.

24 вересняУкраїна підписала протокол про приєднанBня до Європейського енергетичного співтоBвариства.

4–8 жовтняЧерговий раунд переговорів з Угоди про вільBну торгівлю приніс позитивні результати, буBло досягнуто значного прогресу.

27 жовтняКиїв відвідав Комісар ЄС з питань торгівліКарел де Г’юхт.

4 листопадаВисокий представник ЄС з питань спільної зовBнішньої та безпекової політики Кетрін Ештонвисловила стурбованість щодо повідомленьпро порушення під час проведення в Українімісцевих виборів. «Вони переважно пов’язаBні з виборчим законодавством та організаціBєю виборчого процесу й підривають суспільBну довіру до виборчого процесу та до поBдальшого зміцнення демократії в Україні»,— йшлося у повідомленні її пресBслужби.

22 листопадаУ Брюсселі пройшов 14Bй саміт ЄС–Україна.Євросоюз представив на ньому План дій звізової лібералізації.

25 листопадаЄвропарламент ухвалив резолюцію щодо УкBраїни. Підкресливши її право приєднатися доЄС, європарламентарії наголосили на низцівикликів, які стоять нині перед українськоювладою.

ПІДПИСАНО ЗВІТ З ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СПІВПРАЦІ

Документ містить аналіз виконанняпротягом року, що минув, МемоBрандуму про порозуміння між ЄСта Україною щодо співробітництвау енергетичній сфері. Цей докуB

мент визначає спільну стратегію поступоBвої інтеграції енергетичного ринку Україниу ринок Євросоюзу. Він складається із доBрожніх карт, що охоплюють співробітницBтво України та ЄС у напрямках ядерноїбезпеки, інтеграції ринків електроенергіїта газу, безпеки енергетичних поставок татранзиту вуглеводнів, вугільного сектора,енергоефективності та відновлюванихджерел енергії. У звіті проведено детальBний аналіз кожного напрямку співробітBництва, відзначено позитивні зрушення танедоліки, що існують.

У ЛИСТОПАДІ В БРЮССЕЛІ КОМІСАР ЄС З ПИТАНЬ ЕНЕРГЕТИКИ ГУНТЕР ЕТТИНГЕР (НА ФОТО ПРАВОРУЧ) ТА МІНІСТРПАЛИВА ТА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ ЮРІЙ БОЙКО ПІДПИСАЛИ СПІЛЬНИЙ ЗВІТ ПРО СПІВПРАЦЮ ЄС ТА УКРАЇНИ УЕНЕРГЕТИЧНІЙ ГАЛУЗІ.

-- #1122/2010

10 | П р о г р а м и Є С в У к р а ї н і |

— Європейський Союз приділяє ве#лику увагу питанню держзакупівель, свід#ченням чого є і ваш проект. У чому по#лягає важливість цієї сфери?

— У контексті нашого проекту дерBжавні закупівлі розглядаються як часBтина єдиної конкурентної політики. ДерBжзакупівлі мають бути спрямовані насамBперед на забезпечення у найкращийспосіб суспільних потреб, які асоціюBються з потребами держави. Суттю їх реBгулювання є досягнення формули «найBкращий продукт за найнижчу ціну», аце можуть забезпечити саме ринковіметоди, конкуренція.

Інтерес Євросоюзу до цієї сфери зроBзумілий. Особливо в світлі переговорівпро створення глибокої і всеосяжної ЗоBни вільної торгівлі, щодо якої ЄС і УкBраїна ведуть нині переговори, а також уконтексті такого нового механізму міжBнародної допомоги ЄС як бюджетна підBтримка. Це кошти, які ЄС безпосередBньо направляє до бюджетів країнBпартнеBрів для розподілу в обумовлених сфеBрах реформування економіки. ПідсумоBвуючи, можна сказати, що державні заBкупівлі мають велике значення з оглядуна торговельну та бюджетну політики,внутрішню реструктуризацію ринків та їхBній розвиток.

— На конференції багато йшлося прозакон «Про здійснення державних заку#півель», який цього року було ухвалено,ветовано, змінено, ухвалено, зараз зно#ву має бути змінено... На вашу думку, всеце зумовлено браком відповідного єв#ропейському законотворчого досвіду чиелементарним лобізмом?

— Якщо розглядати закон просто яктекст, то в Україні достатньо кваліфікоBваних юристів та міжнародної експертиBзи, щоб виписати його якісно. Проте уширшому розумінні закон — це такожі його кваліфіковане застосування, конB

троль за виконанням та інші «позатекBстові» речі. Тому він потребує не лишевисокого рівня законотворчої практики,але й розуміння того, які його механізBми на що спрямовані, як вони будутьзастосовуватися на кожному з етапів дерBжзакупівель: плануванні, застосуванні проBцедур, на етапах контролю та оскарженBня, моніторингу контрактів тощо.

Тому проблеми цього закону зумовлеBні низкою факторів. Перший — загальнерозуміння запропонованих світовою пракBтикою механізмів закупівель ще не є адекBватним. Другий — існують, звісно, поліBтичні мотиви, відображені через компроBміс в законодавчому тексті. Третій —прив’язка до минулого, може й невдалоBго, але національного досвіду. ПриклаBдом може бути традиція дати всьому чітBкі правові визначення. Причому часто таBким явищам, які не можна визначити одBним реченням — адже явища можутьбути комплексними, їх можна описатилише або через окремий процес або окBрему главу в законі. Як приклад — визBначення «державні» чи «публічні» закуBпівлі? В ЄС вони мають назву публічні,бо метою все ж таки є задоволення сусBпільних (публічних) потреб. У нас у наBшій правовій лексиці та суспільній свідоBмості вони є державними. Постає, напBриклад, й інше питання: чи має законпро державні закупівлі розповсюджуваBтися на державні підприємства — вониж можуть закуповувати щось не тільки дляпотреб суспільства, але й для своїх власBних виробничих чи комерційних потреб.

— Ваш проект пройшов уже понад двітретини шляху. Що б могли відзначити якнайголовніше за пройдений період?

— Що стосується державних закупівель,то ми є, мабуть, єдиним спеціалізованимна цьому питанні проектом ЄС в Україні.Тому практично від самого початку бралиучасть в усіх заходах, надавали консульB

тації міжнародних експертів, експертні висBновки, намагалися донести їх до МінісBтерства економіки України та громадськосBті. Ми були залучені до консультацій щоBдо кількох статей чинного закону продержавні закупівлі — зокрема щодо діBяльності та повноважень органу оскарженBня. Також проводили семінари та конфеBренції, в тому числі для журналістів, орBганізували п’ять регіональних семінарів дляекспертівBзакупівельників і один семінардля центральних контролюючих органів.Подібні заходи організовували і в іншихкомпонентах нашого проекту — застосуBвання правил конкуренції та формуваннясистеми контролю за державною допоBмогою.

До речі, остання сфера є найскладBнішим компонентом проекту. Українаще не визначилася зі своїми підходамидо державної допомоги. Ми брали участьу розробці концепції її реформування, щобула затверджена Кабміном наприкінціминулого року. Але, на жаль, потім воBна не знайшла підтримки для її подальBшої реалізації, й сьогодні обрано іншийшлях — спочатку прийняти закон. Миж пропонували насамперед провести інBвентаризацію державної допомоги, щодало б повну картину і розуміння ситуBації урядом та міністерствами. ЗрешBтою, остаточне рішення у компетенціїукраїнської влади. Зауважу лише, що,на нашу думку, державна допомога маєрозглядатися суто в контексті європейBської інтеграції, а не в контексті контроBлюючих повноважень фінансових чи фісBкальних органів.

— У питаннях держзакупівель та кон#куренції Україна більше просунулася внапрямку європейських стандартів?

— Якщо повернутися до держзакупіBвель — безумовно, після того, як коBлишній закон дозволяв приватному оргаBну (тобто Тендерній палаті) мати дуже серB

«ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ Є ЕЛЕМЕНТОМ РИНКОВИХМЕХАНІЗМІВ»ФІНАНСОВАНИЙ ЄВРОСОЮЗОМ ПРОЕКТ «ГАРМОНІЗАЦІЯ СИСТЕМ КОНКУРЕНЦІЇ ТА ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ УКРАЇНИ ЗІ СТАНДАРТАМИ ЄС»ПРОВІВ У ЛИСТОПАДІ КОНФЕРЕНЦІЮ, ПРИСВЯЧЕНУ ПИТАННЮДЕРЖЗАКУПІВЕЛЬ. КОРИСТУЮЧИСЬ НАГОДОЮ, «ЄВРБЮЛЕТЕНЬ» ПОСТАВИВКІЛЬКА ЗАПИТАНЬ КЕРІВНИКУ ПРОЕКТУ ВАЛЕНТИНУ ДЕРЕВЯНКІНУ.

-- #1122/2010

11| П р о г р а м и Є С в У к р а ї н і |

ОГОЛОШЕНО КОНКУРС ПРОЕКТIВ У РАМКАХ ПРОГРАМИ НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ ЖИТТЯЄврокомісія оголосила черговий конкурс проектів у сфері освіти в рамках Програми навчання впродовж життя. Участь у ньому може брати і Україна.

Усю інформацію про конкурс та умоBви участі в ньому можна знайти зацією адресою на сайті Єврокомісії— http://ec.europa.eu/education/

llp/doc848_en.htm. Зауважимо, що гоB

ловною метою Програми навчання впроBдовж життя є розвиток освіти в ЄС, сприBяння освіченості суспільства, забезпеBчення економічного зростання, створенBня більшої кількості робочих місць та наB

лежний захист довкілля. Загальний бюдBжет програми — 1 065 млн євро.

Українські організації можуть братиучасть у конкурсі лише у партнерстві зустановами ЄС.

йозні повноваження в цій сфері, чиннийзакон є кроком уперед. Від нього можBна рухатися. Але залишаються і всі тіпідводні рифи, про які я згадував. Нажаль, новий закон не адаптовано до заBконодавства ЄС концептуально, оскількинад законом працювали, виходячи з поBпереднього, скасованого закону. Томуважко сказати, що він дуже наближений

до відповідних Директив ЄС. Закон несуперечить їм до тієї міри, що це заваBжає, скажімо, стабілізації практики —для закону важливо, щоб він був доситьстабільним, щоб люди почали навчатися,розробляти підзаконні акти, настанови,які допоможуть налагодити сталу пракBтику його реалізації. Але, знову ж, текстзакону — це лише перший крок. Є багаB

то чого, що потребує подальшого вдосBконалення саме з концептуальної точки зоBру. Є перевірені європейською практиBкою механізми запровадження конкуренBтних державних закупівель. Нам потрібной надалі працювати, аби сприйняти цю найBкращу практику державBчленів ЄвросоюBзу та створити цивілізовану сучасну сисBтему держзакупівель в Україні.

Участь у конференції «Актуальні проблеми системи державнихзакупівель в Україні» взяла в.о. Голови Представництва ЄС вУкраїні Марія Юркова. У своїй промові вона наголосила:

Євросоюз постійно проводить оцінку всіх законодавчих змінщодо державних закупівель в Україні в контексті уже існуюBчих зобов’язань, які вона взяла на себе перед ЄС. Зокрема,щодо гармонізації свого законодавства з відповідними дирекBтивами ЄС, як це визначено в нашій Угоді про партнерство іспівробітництво та Порядку денному асоціації. Це фундаменBтальне питання, оскільки Євросоюз та його партнери повинB

ні докладати постійних зусиль для розробки здорової систеBми держзакупівель на основі комплексної стратегії.

За словами Марії Юркової, ЄС погоджується з необхідністюподальшого вдосконалення українського законодавства щододержавних закупівель. Проте це вимагає комплексних зусильі аналізу законів та підзаконних актів, а не тимчасових змін,що може призвести до зменшення конкурентності системидержавних закупівель. Дипломат наголосила, що дуже важлиBве значення в цьому контексті має наближення законодавстваУкраїни до європейських та міжнародних стандартів.

На фото (зправа наліво): в.о. Голови Представництва ЄС в Україні Марія Юрікова, керівник проекту ЄС Хайнрих Хьольцлер, заступник міністра економіки України Олександр Сухомлин.

-- #1122/2010

12 | П р о г р а м и Є С в У к р а ї н і |

НАЗВАНО ПЕРЕМОЖЦІВ ФОТОКОНКУРСУ «СВІТ ДИТЯЧОЇ МРІЇ»

У ЛИСТОПАДІ БУЛО ПІДБИТО ПІДСУМКИ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ФОТОКОНКУРСУ «СВІТ ДИТЯЧОЇ МРІЇ». ЙОГО СПІЛЬНО ПРОВЕЛИ ДЕРЖАВНА СОЦІАЛЬНА СЛУЖБА ДЛЯ СІМ’Ї, ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ ТА ПРОЕКТ ЄС «ПРАВА ЖІНОК ТА ДІТЕЙ В УКРАЇНІ — КОМУНІКАЦІЙНИЙ КОМПОНЕНТ».

ПРОЕКТ ПРОВIВ ЗАКЛЮЧНУ КОНФЕРЕНЦIЮФінансований Європейським Союзом проект «Технічна допомога українській інфраструктурі якості»провів у листопаді конференцію під назвою «Нова система технічного регулювання: шлях до безпечнихтоварів та вільної торгівлі».

Метою її було розповісти про поBточні зміни, пов’язані з рефорBмуванням системи технічногорегулювання України. Водночас

конференція стала заключною для проекBту, отож було проведено огляд результатівйого роботи щодо реалізації цих реформ.Участь у заході взяли понад 120 осіб.

Проект «Технічна допомога українськійінфраструктурі якості» розпочато в січні2009 року, його бюджет становив 3 млнєвро. Метою було допомогти Україні взміцненні та модернізації інституцій заBбезпечення якості (усі аспекти метролоBгії, стандартизації, випробувань, управлінBня якістю, оцінки відповідності та акреBдитації). Це, своєю чергою, має призBвести до підвищення конкурентоспроможBності українських компаній, усунення техBнічних бар’єрів у торгівлі, покращення екоBлогічної безпеки, охорони здоров’я тазахисту прав споживачів.

На сайт змагання було надісланоблизько 2400 фотографій на темусімейних цінностей та відповідальBного батьківства. Також в рамках

конкурсу відомий фотограф Віктор МаBрущенко проводив безкоштовні майстерBкласи «Школа сімейної фотографії».

За результатами конкурсу було назBвано дев’ять переможців. Зокрема, перBше місце в категорії «До 18» посів підBприємець Григорій Поворознюк з ЛуBганщини зі знімком «Світ МатеринсBтва», у категорії «Аматори» першістьздобула молода мама Лілія Берник зТернопільської області за фото «ПосBмішка», а в категорії «Професіонали» —підприємець Анатолій Кравченко з ДніпBропетровщини зі знімком «По жіночій

лінії». Переможці отримали призи: фоBтокамери, фотопринтери та аксесуари.

Загальний призовий фонд конкурсу стаBновив 5000 євро.

На фото «По жіночій лінії», яке перемогло у категорії «Професіонали», зображено жінок чотирьох поколінь однієї родини.

-- #1122/2010

13| П р о г р а м и Є С в У к р а ї н і |

УКРАЇНСЬКI ВЕТЕРИНАРИ ВIДВIДАЛИ ДАНIЮУ рамках проекту ЄС Twinning «Пiдтримка української ветеринарної служби щодо пiдсилення правових та технiчних аспектiв системи контролю за безпекою харчових продуктiв» п’ять українськихветеринарних iнспекторiв вiдвiдали Данiю.

Вони представляли Держкомітетветеринарної медицини, обласнідержавні лабораторії у Черкасах іПолтаві, а також головні департаB

менти ветеринарної медицини у КиївBській та Львівській областях. Українськіспеціалісти взяли участь у інтенсивномусемінарі з інспекції залишків та процедурвідбору проб.

Заняття проводили провідні фахівці ДатBського ветеринарноBхарчового управління,регіональної ветеринарної та продовольчоїадміністрації, Датського медичного агентBства, рослинного заводу і оперативногозагону із проблеми залишків. Українські інсBпектори ознайомилися з досвідом викорисBтання процедур перевірки відповідно дозаконодавства ЄС, принципами й практичB

ними аспектами огляду залишків та відбоBру проб для контролю над залишкамикормів, організацією і плануванням офіBційної перевірки відповідно до правил ЄСі національних вимог. Їм розповіли про рольі обов’язки Датського медичного агентBства у процесі контролю залишкових кільBкостей ветеринарних препаратів у продукBтах тваринного походження.

Вони пройшли у ТернопільськоBму національному економічноBму університеті та Волинськомунаціональному університеті ім.

Лесі Українки. Завданням було приBвернути увагу до проблеми кліматичBних змін, а також поінформувати процілі й досягнення проекту ЄС «ПідBтримка імплементації Кіотського проBтоколу». Зокрема, під час лекцій клюBчовий експерт проекту Олексій КокоBрін ознайомив студентів та освітян,представників неурядових організаційта державних природоохоронних устаBнов із викликами, що їх несе глобальBне потепління.

Підвищення на планеті температурина 2°С порівняно з доіндустріальним пеBріодом може призвести до катастрофічBних незворотних наслідків: повеней,засух та дефіциту прісної води. ГоловBним чинником потепління є викиди двоBокису вуглецю СО2. Глобальні викидинеобхідно стабілізувати найпізніше до2020 року, а до 2050Bго скоротити їхдо показників 1990 року. Досягнення ціBєї мети технічно можливе та економічBно посильне, оскільки вимагає витрату розмірі лише 1% від світового валоBвого внутрішнього продукту. Водночасу разі перетину критичної температурBної межі витрати на подолання наслідBків становитимуть 5%.

За словами Олексія Кокоріна, країBни ЄС уже виконують окреслені цілі,зменшують енергоспоживання у різнихсекторах промисловості. Союз зоBбов’язався знизити споживання енергіїна 20% порівняно з базовим 1990 роBком, принаймні на стільки ж зменшиBти викиди парникових газів та збільB

У ЛУЦЬКУ Й ТЕРНОПОЛІ ОБГОВОРЮВАЛИ КЛІМАТИЧНУПОЛІТИКУ ЄС

У ТЕРНОПОЛІ ТА ЛУЦЬКУ ВІДБУЛИСЬ ІНФОРМАЦІЙНІ ЗАХОДИПРЕДСТАВНИЦТВА ЄВРОСОЮЗУ В УКРАЇНІ НА ТЕМУ «ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКАЄС: ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ». ЛЕКЦІЇ БУЛИ ОРГАНІЗОВАНІ ЗА ПІДТРИМКИІНФОЦЕНТРУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ІНСТРУМЕНТУ СУСІДСТВА ТА ПАРТНЕРСТВА.

шити використання енергії з відновлюBвальних джерел. Також ЄС надає допоBмогу країнамBсусідам — зокрема, прикBладом цього слугує і проект «ПідтримBка імплементації Кіотського протокоBлу». Він реалізується нині у 12 країнахколишнього Радянського Союзу.

За словами виконавчого директораекологічної громадської організації «ЗеBлений Світ» Олександра Степаненка, УкB

раїна в контексті боротьби з глобальBним потеплінням має намір також взяBти зобов’язання скоротити викиди парBникових газів на 20% порівняно з баBзовим роком. Проте оскільки внаслідокекономічного спаду нинішні викидискладають близько 45% від рівня 1990Bго, насправді таке «зобов’язання» озBначатиме збільшення їх майже на 70%від сьогоднішнього обсягу.

Презентація екологічної політики ЄС у Тернопільському національному економічному університеті.

-- #1122/2010

14 | П р о г р а м и Є С в У к р а ї н і |

— У чому полягала для вас як ке#рівника недержавної організації цінністьучасті у минулому берлінському Фору#мі громадянського суспільства?

— Насамперед, важливо усвідомBлювати, що процес зближення ЄвросоBюзу та його сусідів, зокрема інтеграціїУкраїни до ЄС, є найбільшим стимуBлом для реформування системи дерBжавного управління згідно з європейBськими стандартами. У тому числі йудосконалення системи екологічного упBравління та підвищення ефективностіприродоохоронних заходів. Отже, участьу Форумі громадянського суспільствабула для нашої організації важливою зточки зору пошуку шляхів реалізації цьоBго стимулу для країни. Ми вважаємо,що Східне партнерство є унікальною ініBціативою, насамперед для організаційгромадянського суспільства, щодо обBміну досвідом та думками між учасниBками з різних країнBпартнерів та країнBчленів ЄС. Ми разом готували рекоBмендації до міністерської зустрічі в рамBках Східного партнерства та порядкуденного на 2011 рік.

На жаль, сьогодні відсутні механізмипідтримки з боку Єврокомісії проектів зобміну досвідом між організаціями гроBмадянського суспільства, які діють в краBїнахBчленах ЄС, та тими, що працюютьу державах Східного партнерства. А цедуже потрібно з огляду на необхідністьвдосконалення механізмів моніторингуреалізації Європейської політики сусідсBтва та Східного партнерства. Тим неменше слід зауважити, що берлінськийфорум був добре підготовлений. Й поBказник цього — роботи стало ще більBше, і вона розпочалася одразу ж післяфоруму!

— Очевидно, ви спілкувалися на фо#румі з колегами з інших екологічних

організацій. Якими є спільні проблеми зе#леного громадського руху в різних кра#їнах, чи є вони одними в ЄС і дещо ін#шими в державах#партнерах, в тому чис#лі в Україні?

— Спільна проблема — необхідністьпереходу до зеленої економіки через заBконодавчо закріплену інтеграцію еколоBгічної політики, як це записано в Угодіпро ЄС. Зеленої — тобто такої, що ґрунBтується на тотальному облікові та екоBномії природних ресурсів. Цього досягаBється завдяки впровадженню екологічнодружніх технологій у виробленні енергії,іншої продукції, що використовує природBні ресурси, а також зростанню свідомосBті споживача. Він, базуючись на інфорBмації про характеристики продукції, спеBціальному маркуванні екологічних оргаBнізацій, може обирати тільки найбільшекологічно доцільні продукти чи вироби.Такий поступ уже закладений в проектіСтратегії національної екологічної поліBтики України, друге читання якої має відBбутися у Верховній Раді в грудні. І цевисоко цінується Євросоюзом.

Інша спільна проблема для всіх СхідBних сусідів — недостатня увага до неBобхідності адаптації до змін клімату.Останній науково обґрунтований сценаBрій розвитку наслідків глобального поBтепління було підготовлено в Україні десь

наприкінці 1990Bх. Відтоді ми пережиBли численні повені, посухи, різні екстреBмальні погодні явища, але так і не відBповіли на головне запитання: як УкраBїна повинна реагувати, враховувати доBмінуючі тенденції у зміні водних цикBлів, що призводять до цих природнихкатаклізмів? Які повинні бути стратегії,зокрема, у галузі сільського господарсBтва? Для впорядкування цієї проблеминасамперед необхідно адаптуватися доВодної рамкової директиви ЄС щодоінтегрованого управління водними баBсейнами, але її впровадження може кошBтувати Україні кілька мільярдів євро. ПаBралельно необхідно використовуватипартнерство з Євросоюзом для запоBзичення найкращого досвіду управлінBня надзвичайними погодними явищаBми. Європейська політика сусідства і,зокрема, Східне партнерства, надаютьтакі можливості.

Але тут варто мати на увазі, що невсі країниBсусіди однаково прагнуть інBтеграції з ЄС. Тому Україна, якщо вонасправді має на меті глибшу інтеграцію,повинна справами доводити свій прогBрес у реформах. Ясно, що мене і моїхукраїнських колег найбільше цікавитьреформа екологічної політики та упBравління у напрямку опанування станBдартів ЄС. Наскільки я зрозуміла зі спілB

Форум громадянського суспільства проводиться в рамках Східного партнерства.Його загальна мета полягає в розвитку контактів між організаціями громадянBського суспільства та сприянні їхньому діалогу з органами державної влади уВірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові та Україні. Форум прагне репBрезентувати широкий спектр організацій громадянського суспільства: профспілBки, організації працедавців, професійні асоціації, неурядові організації, аналітичBні центри, неприбуткові фундації, національні та міжнародні організації громаBдянського суспільства і їхні мережі тощо. Участь у минулому берлінському заBході взяли 230 організацій.

ДУЖЕ ВАЖЛИВО ЗУСТРIЧАТИСЯНЕ ЛИШЕ НА ФОРУМАХ, А Й МIЖ НИМИ»

У ЛИСТОПАДI В БЕРЛIНI ВIДБУВСЯ ДРУГИЙ ФОРУМ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПIЛЬСТВА СХIДНОГО ПАРТНЕРСТВА. «ЄВРОБЮЛЕТЕНЬ» ПОПРОСИВ ПОДIЛИТИСЯ СВОЇМИ ВРАЖЕННЯМИ ВIД УЧАСТI У НЬОМУ ПРЕЗИДЕНТА ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ЕКОЛОГIЧНОЇГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНIЗАЦIЇ ГАННУ ГОЛУБОВСЬКУBОНІСІМОВУ, ЯКУ БУЛО ОБРАНО ЧЛЕНОМ КЕРIВНОГО КОМIТЕТУ ФОРУМУ.

тики ЄС, спрощення візового режиму зУкраїною, бізнесу, енергетики тощо. СпілBкування із ними у формі дискусії далосвіжі ідеї для нових сюжетів і проектів.

ІРИНА СОЛОМКО, журнал «Кореспондент»:

— Я часто пишу на тему євроінтеграBції України і з практики знаю, наскільки

важко знайти у нас компетентних ексBпертів, які б могли пояснити позиціюєвропейців. Тому цей пресBтур став длямене справжнім клондайком. Я познайоBмилася з великою кількістю аналітиків,співробітників Єврокомісії, журналістів. ТеBпер зможу долучати їхні оцінки до своBїх матеріалів, робити їх більш професійBними та об’єктивними.

-- #1122/2010

15| П р о г р а м и Є С в У к р а ї н і |

ПРЕДСТАВНИЦТВО ЄС ОРГАНІЗУВАЛО ПРЕС@ТУР ДО БРЮССЕЛЮПредставництво Євросоюзу в Україні організувало в листопаді прес#тур українських журналістів до Брюсселю. Вони отримали змогу побувати на саміті ЄС–України, зустрітися з представникамиінституцій Євросоюзу, які опікуються відносинами з Україною. Також журналісти відвідалиПредставництво України при ЄС, мали зустрічі з аналітиками з брюссельських неурядових організацій.

Ось що думають про минулий візит доБрюсселю деякі з учасників пресBтуру.

ЮРІЙ ОНОШКІВ, газета «Kyiv Post»:

— Для мене цікавою й важливою буBла присутність на саміті ЄС–Україна. ОкBрім цього численні інтенсивні зустрічі зпредставниками різних інституцій ЄС табрюссельських експертних кіл дали можBливість прояснити для себе деякі питанBня з відносин України та Євросоюзу. АдBже з Києва часто важко отримати чіткийкоментар когось з них. Дуже кориснимбув неформальний режим низки зустріBчей — тобто «не під запис». Вони таBкож стали гарною можливістю встаноBвити особисті контакти для спілкуванняу майбутньому.

НОННА СТЕФАНОВА, 5 канал:

— Найцікавіше і найкорисніше у пресBтурі — змога особисто побувати на місBці важливої події, відчути атмосферу,задати власне запитання. У цій робочійподорожі до Брюсселя найголовнішим бувсаміт УкраїнаB–ЄС. Але дуже кориснимибуло й зустрічі з експертами з різнихгалузей: внутрішньої та зовнішньої поліB

кування на форумі, більшість еколоBгічних громадських організацій у країBнахBсхідних сусідах ЄС опікуються тиBми ж проблемами.

— Чи потребує робота Форуму гро#мадянського суспільства подальшоговдосконалення?

— ПоBперше, необхідно частіше зусBтрічатися між форумами. Щоб зрозуBміти межі подібного та відмінного, а таBкож наскільки досвід може бути викоBристаний для вирішення схожих пробBлем — скажімо, у країнах, загальна плоBща яких або кількість населення різBняться між собою у десять чи більшеразів. Ми наразі у робочій групі № 3

з довкілля та енергетики плануємо пріBоритетні теми для пошуку коштів наспільні заходи.

ПоBдруге, необхідні спільні дослідженBня неурядових організацій країнBпарBтнерів щодо реформ екологічної поліBтики та законодавства у межах впроBвадження Європейської політики суBсідства. Це дозволить краще порівнятипрактики, що існують у країнах — східBних сусідах, а також зрозуміти спільніриси та відмінності, притаманні цим шесBти країнам в їхніх амбіціях щодо євроBпейської інтеграції. Зокрема й щодо охоBрони довкілля. Найбільш ефективно таBка робота може проводитися за участі

профільних організацій громадянськоBго суспільства з країн Євросоюзу, алерозвиток безпосереднього двосторонBнього партнерства буде потребуватибільше часу. Хороша новина — Форумгромадянського суспільства як інституBція прогресує. За рік він надзвичайнорозвинувся, дякуючи Керуючому комітеBту, який працював на добровільних заBсадах. Як новообраний член цього коBмітету від робочої групи № 3 я сподіBваюся, що ми опрацюємо до наступноBго форуму нові можливості для спілкуBвання та співпраці між організаціями гроBмадянського суспільства країн — східBних сусідів та Євросоюзу.

-- #1122/2010

16 | Е к о н о м і к а |

ЄВРОСОЮЗ ДОПОМАГАЄ ІРЛАНДІЇ

Вобмін на це Ірландія зобов’язуєтьBся вжити певних кроків, спрямоваBних на нормалізацію ситуації в екоBноміці та фінансовій сфері. ІрландB

ський уряд представив найжорсткіший завсю історію країни план зі скорочення деB

фіциту бюджету. За чотири роки плануBється зекономити близько 15 млрд євро:на 10 мільярдів зменшаться видатки і на 5мільярдів зростуть доходи від податків. Уразі успішної реалізації цього сценаріюдефіцит бюджету Ірландії може знизитиB

ся в 2014 році до встановленої в ЄС планBки 3% — тоді як нині перевищує 12%.

Сама Ірландія також має внести до «каBзана» 17,5 млрд євро. Решта коштів наBдійде від країн Європейського Союзу (45млрд) та Міжнародного валютного фонBду (22,5 млрд). Левова частина допомоBги (50 млрд) піде на підтримку державBного бюджету, 10 млрд — на рекапітаBлізацію банків і ще 25 мільярдів будутьв резерві для можливої термінової доBпомоги банківському сектору.

— Ми підтримуємо представлену ІрBландією економічну програму. Це поBтужна відповідь на вразливість банківBської сфери, яка покладає великий тяBгар на бюджет. Заплановані заходипрокладуть шлях до зростання, якогоІрландія потребує для довготривалогорозв’язання кризи, — йдеться у спільBній заяві Комісара ЄС з економічнихта монетарних питань Оллі Рена та кеBруючого директора Міжнародного ваBлютного фонду Домініка СтрауссBКана.— У програмі наголошено на чіткій страBтегії для вирішення сьогоднішніх пробBлем та вивільнення потенціалу еконоBмічного зростання цієї відкритої та диBнамічної економіки.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ НАДАСТЬ ФIНАНСОВУ ДОПОМОГУ ІРЛАНДIЇ, ПОТРIБНУ КРАЇНI ДЛЯ ВИРIШЕННЯ БОРГОВИХПРОБЛЕМ ТА ЗМIЦНЕННЯ БАНКIВСЬКОЇ СИСТЕМИ. ОБСЯГ ПОТРIБНИХ ДЛЯ ЦЬОГО КОШТIВ ОЦIНЮЄТЬСЯ В 85 МЛРД ЄВРО.

БРЮССЕЛЬ ПРОГНОЗУЄ ПОДАЛЬШЕ ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ ЄСЄвропейська Комісія оприлюднила прогноз економічного зростання в ЄС на 2011 та 2012 роки.Згідно з прогнозом, ВВП зростатиме на 1,75% в 2010 і 2011 роках, і на 2% — в 2012 році.

Передбачається незначне покраBщення на ринку праці з поступоBвим зниженням рівня безробітBтя до 9% до 2012 року і скороB

ченням середнього дефіциту дерBжбюджетів країнBчленів ЄвропейськоBго Союзу до 4,25% від сукупного валоBвого внутрішнього продукту. Також,згідно з прогнозом, річна інфляція вкраїнахBчленах ЄС становитиме близьB

ко 2% в 2010–2011 роках і знизитьсядо 1,75% в 2012Bму. При цьому длядержав зони євро інфляція в 1,75%очікується вже наступного року.

— Економічне відновлення триває,нарешті має покращитися ситуація ззайнятістю, — прокоментував прогнозКомісар ЄС з економічних та монетарBних питань Оллі Рен. — Завдяки захоBдам з поновлення та зміцнення зросB

тання розпочалося зменшення дефіBциту держбюджету. Однак це відновBлення ще непевне, багато країнBчленівпроходять нині через складний періодвирівнювання. Рішуче продовження конBсолідації бюджетів та запровадження заBходів з поглиблення зростання є надBзвичайно важливими для закладеннясолідного базису для сталого зростанBня та зайнятості.

Прем’єр#міністр Ірландії Браян Коуен та канцлер Німеччини Ангела Меркель.

-- #1122/2010

17| Ф і н а н с и |

ЕСТОНІЯ ЗАПРОВАДЖУЄ ЄВРОЗ 1 січня Естонія переходить на євро. Вона стане 17#ю країною єврозони. Разом із естонцями,користуватися спільною європейською валютою будуть відтепер 330 млн людей.

Остаточне рішення про прийняття Естонії до єврозони буBло ухвалене Радою ЄС у липні. Усього в готівковий обігв країні надійде 45 млн євробанкнот та 194 млн монет,останні викарбувані на Монетному дворі Фінляндії. МоB

нети Національний банк Естонії розпочав розповсюджувати сеBред комерційних банків ще у вересні, банкноти — у серединілистопада. З 1 грудня комерційні банки забезпечують новоюєвропейською валютою ті торговельні та комерційні компанії,які раніше підписали з ними спеціальні контракти.

Протягом перших двох тижнів січня естонські крони будутьциркулювати разом із європейською валютою. Однак магазиBни, як очікується, даватимуть здачу в євро — з метою пришBвидшення переходу на європейську валюту.

Як і раніше в інших країнахBвступниках до єврозони, в ЕсBтонії було проведено інформаційну кампанію. Досить ефекBтивну: якщо в травні добре обізнаними з європейською валюBтою вважали себе 50% естонців, то вже у вересні — 65%.

— Ми з нетерпінням чекаємо Естонію у зоні євро, — заяBвив у кінці листопада Комісар ЄС з економічних та монетарBних питань Оллі Рен. — Вона належним чином готує до цьоBго свій фінансовий сектор, інформує громадськість. Я впевнеBний, що все пройде добре і переконаний, що Естонія продовBжуватиме проводити стабільну та міцну бюджетну та макроеBкономічну політику. Це дасть можливість отримати всі вигодивід переходу на європейську валюту.

Досі в історії ЄС таке траплялосялише раз 1988 року. Нагадаємо,що правилами Євросоюзу пеBредбачено жорсткі терміни длякожної зі стадій бюджетного

процесу. Європарламент і Рада ЄС малиузгодити свої позиції й виробити спільBний проект бюджету до 16 листопада.Однак не змогли.

— Я надзвичайно розчарований тим,що переговори між Радою та ЄвропарBламентом щодо бюджету–2011 не далирезультату, — заявив Президент ЄвроBкомісії Жозе Мануел Баррозу. — БагаBто людей у цих інституціях наполеглиBво працювали для досягнення компроBмісу... Я шкодую, що невелика кільBкість країнBчленів не були готові до пеBреговорів у європейському дусі. Теперусі залучені до цього процесу повинніпродемонструвати відповідальність і якBнайшвидше працювати, щоб виробитиприйнятне рішення.

Після провалу переговорів між Радоюта Європарламентом Комісар ЄвросоюBзу з питань бюджету та фінансового плаBнування Януш Левандовські розпочав роBботу над новим проектом бюджету–2011і звершив її за рекордно короткий час:Єврокомісія схвалила новий варіант уже26 листопада.

— Надзвичайно важливо, щоб мидосягли згоди щодо бюджету–2011 до 31грудня, — сказав Януш Левандовські.— Всі навколо мають бачити, що ЄвроBпа сконцентрована на подоланні нинішBньої кризи, а не залишається паралізоBваною своїми внутрішніми дебатами.Бюджет ЄС не є «бюджетом для БрюсB

БЮДЖЕТ–2011: СИТУАЦІЯЕКСТРАОРДИНАРНА

У МИНУЛОМУ ЧИСЛІ «ЄВРОБЮЛЕТЕНЮ» МИ ДЕТАЛЬНО РОЗПОВІЛИ ПРО ПОРЯДОК УХВАЛЕННЯ БЮДЖЕТУ ЄВРОСОЮЗУ. СТАТТЯ МАЛА НАЗВУ«БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС В ЄС: БЕЗ КОМПРОМІСІВ НЕ ОБІЙТИСЯ». ПРОТЕ СТАЛАСЯ РІДКІСНА ПОДІЯ — ЄВРОПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄС ТАК І НЕ ЗМОГЛИ ПОРОЗУМІТИСЯ, І БЮДЖЕТ–2011 НЕ БУЛО УХВАЛЕНО.

селя», як дехто каже. На функціонуванBня інституцій ЄС іде менше 6%. Це озBначає, що майже 95% коштів спрямовуBються на розвиток економічного зросBтання Європи, в міста і села, до фермеBрів і студентів, для захисту довкілля та боBротьбу зі змінами клімату, на безпечніBший транспорт і сприяння тому, щоб ЄСговорив в один голос на світовій арені.

Коли цей номер «Євробюлетеню» буву друці, бюджетний процес ще тривав.Так що про результати його ми розповіBмо наступного разу. Зауважимо лише, щоу разі неухвалення бюджету, на наступBний рік має «перекочуватися» бюджет поBточного року з помісячним плануванням.Тобто вся сума витрат розбивається на12 частин — таких собі мініBбюджетів.

Комісар ЄС з питань бюджету та фінансового планування Януш Левандовські представляє новий проект бюджету–2011.

-- #1122/2010

18 | Д о в к і л л я |

КАНКУН БУВ УСПIШНИЙ, АЛЕ ПОПЕРЕДУ ТРИВАЛИЙ ШЛЯХ

Зокрема, у канкунському документівперше на рівні ООН визнано необBхідність утримання глобальної поBтепління на позначці 2°C порівняно

з доіндустріальним періодом. ПідтверBджено, що до 2020 року розвинуті держаBви щорічно надаватимуть 100 млрд долаBрів США країнам, що розвиваються, наборотьбу з глобальним потеплінням. Ці

кошти передаватимуть через новоствореBний Зелений кліматичний фонду. ДомовBлено також про створення механізму розBробки та передачі країнам, що розвиваBються, дружніх для довкілля технологій.

Євросоюз привітав ухвалення угоди,проте водночас нагадав про потребу акBтивніших зусиль щодо протидії глобальBному потеплінню.

— У Канкуні Євросоюз намагався доBсягти суттєвих рішень, орієнтованих наконкретні дії, та підтримати міжнародBний кліматичний переговорний процес, —заявила Комісар ЄС з питань клімату КонBні Гедегаард. — Ми допомогли виробиBти успішний результат, якого світ очікуєй потребує. Проте ці два тижні перегоBворів ще раз засвідчили, наскільки поBвільним та важким є процес. Кожен поBвинен бути свідомим того, що попередув нас тривала та важка подорож. Метоює досягти юридично обов’язкових та глоBбальних кліматичних домовленостей.

Президент Єврокомісії Жозе Мануел БаBроззу нагадав, що ЄС поставив перед соBбою амбітні кліматичні та енергетичні ціBлі на період до 2020 року, проте водноBчас планує дії на тривалішу перспективу.

— Наступної весни Єврокомісія преBзентує стратегію для завершення переBходу до низьковуглецевої економіки до2050 року, — сказав він. — Це стимуBлюватиме свіже економічне зростання,створення нових робочих місць та інBновації, а також зміцнить енергетичнубезпеку ЄС.

З КIНЦЯ ЛИСТОПАДА I ДО 10 ГРУДНЯ У МЕКСИКАНСЬКОМУ МIСТI КАНКУН ТРИВАЛА ЧЕРГОВА МIЖНАРОДНАКОНФЕРЕНЦIЯ З ПИТАНЬ КЛIМАТУ. ВОНА ЗАВЕРШИЛАСЯ УХВАЛЕННЯМ УГОДИ, ВАЖЛИВОЇ ДЛЯ РОЗРОБКИГЛОБАЛЬНОГО ТА ЮРИДИЧНО ОБОВ’ЯЗКОВОГО КЛIМАТИЧНОГО ДОГОВОРУ НА ПЕРIОД ПIСЛЯ 2012 РОКУ.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ АВТОПРОМ ЗМЕНШУЄ ВИКИДИ СО2Торік середні викиди СО2 від нових пасажирських авто, проданих в Євросоюзі, впали на 5,1%. Це рекордне зменшення від 2000 року, тобто з початку відповідного моніторингу.

Його здійснює Європейська КоміBсія. Законодавчо закріпленоюметою Євросоюзу є досягти поBказника викидів С02 130 гр/км

до 2012 року для 65% автомобілів знайменшими викидами, а до 2015 року— для всіх пасажирських авто.

— Зменшення викидів СО2 від доBрожнього транспорту залишаєтьсяважливим викликом на наступні роBки. Однак останні данні доводять, щоавтомобільна промисловість справляB

ється із завданням щодо досягненнямети 2015 року, і, найімовірніше, кільBка провідних виробників будуть так саBмо рухатися й далі, — заявила КоміBсар ЄС з питань клімату Конні ГедеBгард. — Коли ці наші цілі було визBначено, промисловість висловлювалапобоювання: мовляв, буде неможлиBво досягти їх вчасно. Я задоволена,що в реальності законодавство ЄвроBсоюзу щодо викидів СО2 стало ефекBтивним рушієм інновацій, а автомоB

більна промисловість ЄС зберігає прицьому свою високу конкурентоспроBможність.

Дорожній транспорт генерує в ЄСблизько 20% всіх викидів СО2, прицьому понад половина цього обсягуприпадає на пасажирські авто. Між 1990та 2007 роками викиди двоокису вугBлецю з дорожнього транспорту зрослина 29%, головним чином через збільBшення кількості авто на дорогах та їхщоденного пробігу.

Комісар ЄС з питань клімату Конні Гедегаард провела у Канкуні всі два переговорні тижні.

-- #1122/2010

19| Е н е р г е т и к а |

ПРЕЗЕНТОВАНО НОВУ ЕНЕРГЕТИЧНУ СТРАТЕГІЮЄвросоюз має п’ять енергетичних пріоритетів

ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ ПРЕДСТАВИЛА НОВУ ЕНЕРГЕТИЧНУ СТРАТЕГІЮ ЄС. У НІЙ ВИЗНАЧЕНО ЕНЕРГЕТИЧНІПРІОРИТЕТИ СОЮЗУ НА НАСТУПНЕ ДЕСЯТИРІЧЧЯ.

— Енергетичний виклик є одним ізнайбільших іспитів для всіх нас, —прокоментував подію Комісар ЄС з пиBтань енергетики Гунтер Еттингер. —Трансформація наших енергетичних сисBтем у нові, більш сталі та безпечні потBребує часу, проте амбітні дискусії потBрібні вже тепер. Щоб мати ефективнуй низьковуглецеву енергетику ми повинBні європеїзувати нашу енергетичну поBлітику та сфокусуватися на нагальнихпріоритетах.

У відповідному повідомленні ЄврокоBмісії таких названо п’ять.

Енергозбереження. Щодо цього ЄвBрокомісія вважає за доцільне сфокусуBватися на двох секторах з найбільшим поBтенціалом: транспорті та будівництві. Досередини 2011 року Брюссель запропоBнує відповідні інвестиційні стимули таінноваційні фінансові інструменти. На думBку Єврокомісії, державний сектор має браBти до уваги енергоефективність під часзакупівлі робіт, послуг та товарів. Для проBмисловості заплановано запровадженнясертифікатів енергоефективності, які бстимулювали компанії інвестувати у відBповідні технології.

Усеєвропейський енергетичний ри�нок. Брюссель вважає, що до 2015 роBку він повинен охоплювати всі країниЄС. Єврокомісія підрахувала, що на насBтупне десятиліття обсяг необхідних заBгальних інвестицій в енергетичну інфB

раструктуру становить трильйон євро.Комісія пропонує спростити й скоротиBти дозволи на будівництво інфраструкBтурних об’єктів.

«Один голос» на міжнародній арені.Єврокомісія виступає за більшу коордиBнацію енергетичної політики ЄС у відноBсинах з третіми країнами, особливо ізключовими партнерами. Також Брюссельвважає за потрібне розширити Угоду про

Енергетичне співтовариство задля подальBшої інтеграції країн, які бажають братиучасть в енергетичному ринку ЄС.

Лідерство в енергетичних технологі�ях та інноваціях. ЄС має зосередитисяна розробці нових технологій для «розумBних мереж», зберігання електроенергії,виробництва другого покоління біопалиBва, енергозбереження у містах.

Споживачі. Брюссель вважає за потBрібне проведення реформ у тому, що стоBсується ціноутворення, підключення споBживачів до мереж та прозорого нарахуBвання вартості послуг.

Презентована Єврокомісією ЕнергетичBна стратегія буде предметом дискусії напершому Енергетичному саміті ЄС, якийвідбудеться в лютому 2011 року. ЗагальBні енергетичні цілі Євросоюзу зафіксоBвано в стратегії Європа–2020, схваленоюЄвропейською Радою в червні. ПротяBгом наступного десятиліття Союз плануєзменшити викиди парникових газів на20%, збільшити частку поновлювальноїенергії на 20% та на такий само відсоBток підвищити енергоефективність.

Європейський Парламент ухвалив рішення спрямувати невикористані кошти зсоюзного бюджету–2009 на фінансування проектів з енергозбереження, енергоBефективності та поновлювальної енергії. Йдеться про 146 млн євро.

Передбачається, що гроші через спеціальний фонд підуть на підвищення енерBгозбереження в приватних та громадських будівлях або їх переходу на спожиBвання енергії з поновлюваних джерел, будівництво енергогенеруючих установок,які працюють на поновлюваних енергоресурсах, на розвиток місцевої інфрасBтруктури, зокрема енергоефективніше вуличне освітлення. При цьому кошти поBвинні бути надані насамперед регіональним і місцевим органам влади.

Рішення Європарламенту має затвердити Рада ЄС. Передбачається, що це стаBнеться до кінця року.

-- #1122/2010

20 | C п о ж и в а ч і |

СПОЖИВАЧІ НЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬМОЖЛИВОСТІ РИНКУЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ

Дослідження проводилося в усіхкраїнах ЄС. Експерти Єврокомісіїпроаналізували такі питання як виBбір постачальника та тарифів, ціBни, прозорість та співставність таB

рифів, підключення, практика виставленBня рахунків, проблеми та скарги споживаBчів. Також у ході дослідження його викоBнавці відтворювали дії конкретних спожиBвачів: намагалися знайти найкращу пропоBзицію або контактувати із споживацькимисервісами для перевірки роботи роздрібBних ринків електроенергії на практиці.

Причому знайти дешевші тарифи досBлідникам вдалося у понад 60% усіх виBпадків. Вони порахували, що якби споBживачі ЄС намагалися так само скорисBтатися перевагами лібералізованого ринBку електроенергії, то всі разом зеконоB

мили б 13 млн євро. Але на заваді стоBїть низька обізнаність про ці можливосBті: лише 32% споживачів узагалі порівBнювали тарифи різних постачальників. ТоBму Єврокомісія вже запланувала низку заBходів, які матимуть на меті полегшити дляспоживачів вибір постачальника, зробиBти їх обізнанішими.

— Лібералізація ринку електроенергіїмає величезний потенціал для споживаBчів в сенсі цін, вибору, інновацій та якосBті послуг, — прокоментував дослідженBня Комісар ЄС з питань здоров’я та заBхисту споживачів Джон Даллі. — Алецей потенціал буде цілком реалізованийлише тоді, коли споживачі знатимуть,що вони можуть отримувати кращі умоBви електропостачання й відчуватимуть, щознайти кращу пропозицію не важко.

ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ ПРОВЕЛА ДОСЛІДЖЕННЯ ЩОДО ФУНКЦІОНУВАННЯВ ЄС РОЗДРІБНИХ РИНКІВ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ. ГОЛОВНИЙ ВИСНОВОК ТАКИЙ:ЗАВДЯКИ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ РИНКІВ (ТОБТО МОЖЛИВОСТІ ВИБОРУПОСТАЧАЛЬНИКА) ЛЮДИ МОЖУТЬ СУТТЄВО ЗАОЩАДЖУВАТИ, ПРОТЕ ПОКИ ЩО НЕ КОРИСТУЮТЬСЯ ЦИМ СПОВНА.

ЛЮДЕЙ ЦIКАВИТЬ ПОХОДЖЕННЯ ПРОДУКТIВФахівці завжди радять знайомитися під час купівлі того чи іншого товару з інформацією на йогоупаковці. Власне, доцільність цього загальновідома й не потребує якихось додаткових аргументів.

Євробарометр дослідив недавно ставлення європейців доміжнародної торгівлі. Серед іншого, соціологи поцікавилисяй рівнем уваги громадян ЄС щодо того, де саме було виB

роблено товар. Результати подані нижче у графіку. НайBприскіпливіше європейці ставляться до походження харчоBвих продуктів.

ПАСАЖИРИ АВТОБУСІВ МАТИМУТЬ БІЛЬШЕ ПРАВ

Рада ЄС та Європарламент досяглизгоди з нового законодавства із захисBту прав пасажирів автобусів. Наголос уньому зроблено на недискримінації таналежному інформуванні, особливо люBдей з обмеженими можливостями.

Пасажирам, які прямують на довгі відBстані (понад 250 км), нове законодавсBтво надасть низку додаткових прав. ЗокBрема, компенсації в разі смерті, пораненBня або втрати чи пошкодження багажу.Гарантується відшкодування коштів абодоставка пасажира в пункт призначенняза іншим маршрутом, якщо відправленBня його автобусу затримується більшяк на 120 хвилин. Якщо рейс скасовуBється або затримується на понад 90хвилин, пасажирам будуть надавати безBплатну їжу та напої (якщо запланованапоїздка мала тривати понад три годиBни). Передбачено також, що у випадкунадзвичайної ситуації, наприклад ДТП,перевізники за потреби забезпечуватиBмуть пасажирів проживанням до двохночей вартістю до 80 євро за кожну. Крімцього, у новому законодавстві прописаBно спеціальну безплатну допомогу длялюдей з обмеженими можливостямина вокзалах і в автобусах, а за необхідBності — і безплатний проїзд супроводBжуючих їх осіб.

Продукти харчування

Текстиль/одяг

Електронні пристрої

Автомобілі/мотоцикли

HiBtech послуги, такі як мобільний зв’язок

Так, перевіряю місце виробництва

і воно впливає на моє рішення

Ні, не перевіряюпоходження товарів

і послуг

Так, перевіряю місце виробництва,

але воно не впливаєна моє рішення

Не знаю

Чи перевіряєте ви походження (місце виробництва) нижче перерахованих товарів і послуг перед їхнім придбанням, і чи впливає це на здійснення вами покупки?

-- #1122/2010

21| Р о з ш и р е н н я |

Представляючи звіт, Комісар ЄС зпитань розширення та ЄвропейBської політики сусідства СтефанФюле заявив:

— Політика розширення дозволяє ЄвBросоюзу давати відповіді на виклики мінBливого, багатополярного світу, в якомуми маємо поширювати за межі ЄС своюбазовану на цінностях систему. Союз,який здатний відновлювати співробітBництво між колишніми опонентами й,водночас, підтримувати найвищі станBдарти прав людини, матиме магнетичBну «м’яку владу». Вона потрібна длятого, аби формувати світ навколо сеBбе, а не бути формованим ним. ПоліBтика розширення також дає чудовийприклад того, як ми можемо перетвоBрювати серйозні виклики на нашомупорозі в можливості для побудови більшблагополучної та безпечної Європи.

Одним із ключових моментів звіту ЄвBрокомісії є рекомендація розпочати пеBреговори про вступ з Чорногорією таАлбанією — щоправда, обумовлена здійBсненням цими країнами досить серйозBних внутрішніх кроків.

Загалом, процес розширення вигляBдає на сьогодні таким чином.

Хорватія. Кандидат на вступ до ЄС,заявку подала 2003 року. Серед усіх канBдидатів вона є найближчою до приєдBнання до Союзу. Нині досить успішнотривають вступні переговори: попередBньо закриті 25 з 35 розділів. ЄврокоміBсія, однак, зауважує, що Хорватія повинBна приділити особливу увагу питаннямсудочинства та фундаментальних прав.

Туреччина. Кандидат на вступ доЄС, заявку подала 1987 року. На сьоBгодні відкриті 13 переговорних роздіBлів, один попередньо закритий. Для поBдальшого суттєвого просування у пеBремовинах від Туреччини вимагаєтьсяцілковитого виконання зобов’язань урамках Митного союзу з ЄС та прогреBсу в нормалізації відносин із Кіпром.

Ісландія. Кандидат на вступ до ЄС,заявку подала 2009 року. Переговорипро вступ розпочато в липні 2010Bго.Ісландія є членом Європейської еконоBмічного простору та Шенгенської зони,отже, значна частина її законодавствавже гармонізована з законодавством ЄС.

Колишня Югославська РеспублікаМакедонія. Кандидат на вступ до ЄС,заявку подала 2004 року. Країна проBдовжує у достатній мірі відповідати поBлітичним критеріям, отже, Комісія повBторює свою минулорічну рекомендацію

ПРОЦЕС РОЗШИРЕННЯ:ПІДБИТО ПІДСУМКИ РОКУНайближче до ЄС перебуває Хорватія

У ЛИСТОПАДІ ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ ОПРИЛЮДНИЛА ТРАДИЦІЙНИЙ ЩОРІЧНИЙ ЗВІТ ЩОДО ПРОЦЕСУ РОЗШИРЕННЯ ЄВРОСОЮЗУ. НИНІ ВІНОХОПЛЮЄ КРАЇНИ ЗАХІДНИХ БАЛКАН, ТУРЕЧЧИНУ ТА ІСЛАНДІЮ.

щодо початку переговорів про вступ. Алеоскільки для цього потрібне одностайнерішення всіх країнBчленів ЄС, справа ниBні за пошуком, разом із Грецією, взаємопBрийнятного рішення щодо назви країни.

Чорногорія. Потенційний кандидатна вступ до ЄС, заявку подала 2008 роBку. Єврокомісія рекомендує країнамBчлеBнам надати Чорногорії кандидатський стаBтус та розпочати з нею переговори провступ у разі, якщо буде досягнуто прогBресу у низці сфер. Зокрема, вона маєприділити особливу увагу імплементаціївже ухваленого законодавства у сферідержавної адміністрації, поліції, судовоїсистеми, ефективніше боротися з дисBкримінацією, посилити боротьбу з корупBцією і організованою злочинністю. Такожмають бути покращені законодавство вбанківській сфері, енергетична й транBспортна інфраструктура.

Албанія. Потенційний кандидат навступ до ЄС, заявку на вступ подала 2009року. Комісія рекомендує розпочативступні переговори, але, як і у випадкуз Чорногорією, обумовлює це певнимикроками Албанії. Зокрема, має бути проB

ведено реформу виборчого законодавсBтва, розроблено глобальну стратегію суBдової реформи, покращено боротьбу зкорупцією й організованою злочиннісBтю, ухвалене відповідне європейськомузаконодавство у сфері захисту прав люBдини і прав меншин.

Сербія. Потенційний кандидат на вступдо ЄС, заявку на вступ подала 2009 роBку. 25 жовтня 2010Bго Рада ЄС передаBла її до Комісії, яка нині готує своюдумку щодо можливості початку вступBних переговорів

Боснія і Герцеговина. Потенційнийкандидат на вступ до ЄС, заявку ще неподавала. Її просуванню до Євросоюзузаважає брак спільного бачення поліBтичними лідерами напрямку подальшоBго розвитку країни і, відповідно, відсутBність ключових реформ.

Косово (в рамках резолюції ООН1244/99). Потенційний кандидат на вступдо ЄС, заявку на вступ не подавало. ЄСпідтримує зусилля Косово у реалізаціїйого європейських перспектив. У січнібуло започатковано діалог щодо ПроBцесу стабілізації та асоціації.

Президент Хорватії Стіпе Месич та прем’єр#міністр країни Ядранка Косор.

-- #1122/2010

22 | К о р д о н и |

ФРОНТЕКС НАВОДИТЬ ЛАД НА ГРЕЦЬКО@ТУРЕЦЬКОМУ КОРДОНІ

Нині Фронтекс проводить там операцію. Причиною зверBнення до нього Греції стала надзвичайно велика кільBкість нелегальних перетинів грецькоBтурецького кордоBну на 12,5Bкілометровій ділянці поблизу міста Орестіада.

На цей невеликий відтинок припадає 90% усіх затриманих занезаконний перетин меж Євросоюзу: 45 тисяч осіб у першій поBловині 2010 року. Припускають, що там щодня кордон намагаBються нелегально перейти до 350 мігрантів.

— Ситуація у Греції дуже серйозна. Тому, ґрунтуючись назаконодавстві ЄС, ми вирішили надати допомогу грецькій приBкордонній службі через задіяння свого підрозділу швидкоговтручання, — заявив виконавчий директор Фронтекс ІлькаЛайтінен.

Операція на грецькоBтурецькому кордоні розпочалася в лисBтопаді. До підрозділу швидкого втручання було оперативнорекрутовано 175 осіб з 26 країнBчленів Євросоюзу. Командаскладається зі спеціалістів з виявлення підробних документів,протидії таємному перетину кордону, прикордонних перевірок,фахівців з роботи зі службовими собаками та з інтерв’юванBня затриманих, пресBсекретарів та перекладачів. Також булозадіяно велику кількість новітньої техніки: гелікоптери, патBрульні машини та тепловізійні автомобілі. Запланована триваBлість операції — два місяці.

ПРИКОРДОННА АГЕНЦІЯ ЄВРОСОЮЗУ ФРОНТЕКС УПЕРШЕ ЗА П’ЯТЬ РОКІВ ІСНУВАННЯ ЗАДІЯЛА СВІЙ ПІДРОЗДІЛШВИДКОГО ВТРУЧАННЯ. ЦЕ БУЛО ЗРОБЛЕНО НА ПРОХАННЯ ГРЕЦІЇ ДОПОМОГТИ ЇЙ СТАБІЛІЗУВАТИ СИТУАЦІЮ НА КОРДОНІ З ТУРЕЧЧИНОЮ.

БРЮССЕЛЬ ХОЧЕ РЕТЕЛЬНIШЕ МОНIТОРИТИШЕНГЕНСЬКИЙ ПРОСТIРЄвропейська Комісія направила до Європарламенту та Ради ЄС пропозиції щодо вдосконалення механізму моніторингу дотримання країнами#членами правил Шенгенськогопростору. Нинішня система оцінки діє з 1999 року і вже не відповідає теперішнім законодавчимреаліям та недостатня з точки зору методології.

Запропонований Єврокомісією механізм ущільнює моBніторинг дотримання країнамиBчленами правил ШенBгенського простору. Він стосується всіх його аспектів:зовнішніх кордонів, візової політики, поліцейського

співробітництва та Шенгенської інформаційної системи.Нові правила зроблять жорсткішою нинішню систему

періодичних інспекцій представників Єврокомісії на місця тазапровадять їхні неанонсовані візити до країнBчленів задлязабезпечення коректного та постійного дотримання правилШенгену. Також пропозиції Брюсселя передбачають багатоBрічні програми для інспекцій та виписують чіткі правилазастосування отриманої за їх результатами інформації.

— Шенгенський простір дає людям можливість подороBжувати без контролю на кордонах, — зауважила КомісарЄС з внутрішніх справ Сесілія Мальмстрьом. — Але для

роботи цієї системи потрібні належне застосування всіхшенгенських положень та високий рівень взаємодовіри міжгравцями. Лише тоді, коли шенгенські норми та закони буBдуть виконуватися країнамиBчленами ефективно, послідовBно та прозоро, громадяни зможуть отримувати цілковитукористь від вільного пересування.

До Шенгенського візового простору входять Бельгія,Франція, Німеччина, Люксембург, Нідерланди, Італія, ПорBтугалія, Іспанія, Греція, Австрія, Данія, Фінляндія, ІсланBдія, Норвегія, Швеція, Чехія, Естонія, Угорщина, Латвія,Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія та ШвейBцарія. Велика Британія та Ірландія є членами ШенгенBської інформаційної системи.

-- #1122/2010

23| В н у т р і ш н і й р и н о к |

ЄВРОКОМІСІЯ ПОКАРАЛА УЧАСНИКІВ КАРТЕЛЮЄвропейська Комісія оштрафувала 11 компаній з вантажних авіаперевезень за картельну змову, що впливала на відповідний європейський ринок. Серед них — всесвітньовідомі перевізники.

Розслідування Єврокомісії триваBло останні чотири роки. Буловстановлено, що авіакомпанії коBординували розміри паливних

зборів та зборів на безпеку, які сплачуBють клієнти. Це впливало на загальнеформування тарифів на вантажні авіаBперевезення й зменшувало конкуренBцію на ринку.

— Дуже шкода, що багато крупнихавіакомпаній координували свої ціни назбиток європейським підприємствам і євBропейським споживачам, — заявив ВіBцеBпрезидент ЄК Хоакін Алмунія, якийвідповідає за питання конкурентної поBлітики. — Рішення Єврокомісії означає,що вона й надалі не терпітиме дії зістворення картелів.

Найбільший штраф накладено нафранцузькоBнідерландський альянс AirFrance–KLM: понад 310 млн євро. ВодBночас німецька Lufthansa та швейцарBська Swiss International Air Lines звільнеBні від сплати штрафу, оскільки першиB

ми надали слідству інформацію про діBяльність картелю.

Нижче подано список учасників карBтелю та фінансові стягнення, накладені

на них Єврокомісією. Зауважимо, щожоден зі штрафів не перевищує 10%річного обороту компанії.

ПРИСТРАСТІ ЗА ЄВРОПЕЙСЬКИМ ПАТЕНТОМ

Історія з запровадженням в ЄС єдиноBго європейського патенту розпочалаBся 10 років тому — тому Єврокомісіявперше презентувала свої пропозиB

ції. Потреба в ньому справді величезна.Нині отримати патент в ЄС вдесятеро доBрожче, ніж у конкуруючих із СоюзомСША та Японії. Часто європейські компаBнії змушені звертатися до судів на відпоBвідні національні органи, при цьому неBрідко суди виносять різні рішення з поBдібних справ. Тому єдина європейськапатентна система передбачає, зокрема, істворення Європейського патентного суBду: це зекономило б європейським комBпаніям близько 300 млн євро на рік.

Отже, потреба в Європейському паBтенті цілком зрозуміла й нагальна. ПроBте на заваді такому суто ринковому пиB

танню стала...мова. Європейська Комісіязапропонувала, щоб офіційними мовамиЄвропейської патентної системи були ангBлійська, французька та німецька, але водBночас можливий платний переклад патенBтів на інші мови ЄС. Однак ця пропозиBція викликала заперечення у кількох кранBчленів, найбільше в Італії. Та наполягає,щоб італійська також була офіційноюмовою Європейського патенту. Отже, пеBреговори на рівні всіх 27 країнBчленів вкотBре були заблоковані.

— Відсутність Європейського патентупідриває нашу конкурентоспроможність,іноваційність, дослідження та розвиток,— емоційно заявив після засідання РаBди ЄС Комісар Євросоюзу з питань внутBрішнього ринку та сфери послуг МіBшель Барньє. — Нинішня патентна сисB

тема надто дорога, вона стримує еконоBмічне зростання. А найбільше страждаєвід цього малий та середній бізнес, якийі є реальним джерелом економічногодинамізму.

Тому Швеція, Німеччина, Велика БриBтанія, Ірландія, Словенія та Естонія огоBлосили про свої плани запровадити єдиBний патент поміж собою. Таке «поглибBлене співробітництво» передбачене ЛісаBбонською угодою. БудьBяка інша країнаЄС може приєднатися до цієї шістки, коBли забажає.

Зауважимо, що це лише другий виBпадок «поглибленого співробітництва» вісторії ЄС. Перший стався в липні цьогороку: 14 країн Євросоюзу домовилися проспільне спрощення процедур розлученнядля міжнародних шлюбів.

У ЛИСТОПАДI ШIСТЬ КРАЇНBЧЛЕНIВ ЄС ЗАЯВИЛИ ПРО НАМIРИ СКОРИСТАТИСЯ ПРАВОМ НА ТАК ЗВАНЕ «ПОГЛИБЛЕНЕСПIВРОБIТНИЦТВО» Й ЗАПРОВАДИТИ У СЕБЕ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАТЕНТ. ТАКЕ РIШЕННЯ ВОНИ УХВАЛИЛИ ПIСЛЯ ТОГО, ЯКРАДА ЄС ВКОТРЕ НЕ ЗМОГЛА ДIЙТИ ЗГОДИ ЩОДО СТВОРЕННЯ ЄДИНОЇ ПАТЕНТНОЇ СИСТЕМИ НА РIВНI ВСЬОГО СОЮЗУ.

Авіакомпанія Розмір накладеного Єврокомісієюштрафу (євро)

1. Air Canada 21 037 500

2. Air France 182 920 000

3. KLM 127 160 000

4. Martinair 29 500 000

5. British Airways 104 040 000

6. Cargolux 79 900 000

7. Cathay Pacific Airways 57 120 000

8. Japan Airlines 35 700 000

9. LAN Chile 8 220 000

10. Qantas 8 880 000

11. SAS 70 167 500

12. Singapore Airlines 74 800 000

13 Lufthansa 0

14 Swiss International Air Lines 0

-- #1122/2010

24 | С у с п і л ь с т в о |

НАЙЧАСТIШЕ ЄВРОПЕЙЦI ПОЧУВАЮТЬСЯЩАСЛИВИМИ Й ЕНЕРГIЙНИМИ

Ви відчували себе сповненими життя

Ви відчували себе щасливими

Відчували в собі багато енергії

Відчували умиротвореність та спокій

весь час більшістьчасу

інколи рідко ніколи не знаю

Відповідні результати подаємо нижче на графіку. Вонисвідчать, що з позитивним настроєм у громадян ЄС нібивсе гаразд. Хоча порівняно з подібним попереднімопитуванням, яке проводили на початку 2006 року,

спостерігається певне зменшення відсотку людей, що

відчували себе повними життя чи енергії та щасливими.Мабуть, даються взнаки останні кризові роки.

В Україні подібні опитування не проводять. Втім, коженможе порівняти себе з громадянами ЄС на основі даних цьогографіку.

ЄВРОБАРОМЕТР ОПРИЛЮДНИВ РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ, ЯКЕ СТОСУВАЛОСЯ ПСИХОЛОГIЧНОГО СТАНУ ЄВРОПЕЙЦIВ.ЗОКРЕМА, РЕСПОНДЕНТIВ ЗАПИТАЛИ ПРО ТЕ, ЯК ЧАСТО ВОНИ ВIДЧУВАЮТЬ ПОЗИТИВНI ЧИ НЕГАТИВНI ЕМОЦIЇ.

НОВА СТРАТЕГIЯ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИУ Європейському Союзі проживає 80 мільйонів людей з обмеженими можливостями — тобто,практично шоста частина його населення. У листопаді Єврокомісія презентувала нову стратегію з допомоги таким людям. Документ розрахований на період до 2020 року.

Стратегія передбачає спільні кроBки Євросоюзу та національнихурядів, які б посприяли усуненBню бар’єрів, що перешкоджають

нині повноцінному життю людей з обBмеженими можливостями. Зокрема,серед передбачених документом захоBдів — взаємне визнання країнамиBчлеBнами відповідних національних посвідBчень: щоб такі люди могли користуваBтися привілеями та пільгами під час пеBребування в іншій країні Союзу. Інша— розробка спільних стандартів дляпристроїв, якими вони користуються.

Також Єврокомісія звертає увагу наекономічну сторону справи: для спроB

щення доступу людей з обмеженимиможливостями до публічних будівель

необхідно активніше застосовуватимеханізми державних закупівель тадержавної допомоги (ЄС має намір заBпозичити відповідний досвід СполучеBних Штатів). Це, своєю чергою, матимепозитивний ефект на ринок з виробBлення допоміжних механізмів для люBдей з обмеженими можливостями (візBків, підйомників тощо), який вже сьоBгодні оцінюється в 30 млрд євро щоBрічно. Тобто, запропонована ЄврокоміBсією стратегія містить не лише соціальBні завдання, але й передбачає створенBня нових ринкових можливостей.

«Союз визнає та поважає права осібз обмеженими можливостями на заBходи, спрямованих на забезпеченняїхньої самостійності, соціальної татрудової інтеграції та участі в життігромади»

З Хартії ЄС з фундаментальних прав

Як часто протягом останніх 4 тижнів...

-- #1122/2010

25| М о л о д і ж н и й м а й д а н ч и к |

— Чи існує нині ізоляція України від європейського музич#ного світу? Наскільки можуть українці, насамперед молодь якнайбільший споживач музики, вільно знайомитися з поточнимєвропейським музичним життям та його тенденціями?

— Завдяки Інтернету глобальної ізоляції не існує. Але якBщо говорити про інтеграцію української музики в європейBську, то в цьому аспекті ми ізольовані на всі сто відсотків.

— Чому ж така співоча нація як українська досі не дала ус#пішного в рамках Європи виконавця чи гурту, незважаючи на,скажімо, нашу постійну помітність на тому ж «Євробаченні»?

— «Євробачення» — це конкурс миттєвий: переможцівпам’ятають максимум рік, а наступного року — нові імена.Слід визнати, що європейські продюсери, на жаль, не схильBні розглядати сьогодні українських виконавців як потенційнихзірок європейського та міжнародного музичного бізнесу.Жодних інвестицій у цьому контексті.

Для покращення ситуації насамперед потрібні стабільнівідносини з європейськими країнами, безпроблемний візоBвий режим і, звісно, зацікавленість європейських продюсеріву наших талантах. Так, «Євробачення» — це один із засобівпродемонструвати творчий потенціал країни. Але, як свідчитьдосвід — дуже недієвий. Повинен існувати певний механізм,який буде забезпечувати можливість демонструвати наш таBлант на міжнародній арені й заохочувати європейських проBдюсерів до співпраці.

— Що вам особисто подобається з сучасної європейськоїмузики, що б ви рекомендували українській молоді?

— Європейська музика, як і американська, — це моднамузика. Модна за своїм баченням, аранжуванням, технічнимзабезпеченням. Українська ж музика спирається на народнутворчість. Ми прив’язані до нашого коріння більше, ніж наBші європейські колеги. Наша музика своєрідна, цікава, воBкальна, і від цього не потрібно відмовлятися. Але щоб завBжди бути на гребені популярності, варто також постійно стеBжити за світовими тенденціями у музиці: в аранжуванні, звуBчанні, технічних новинках.

— Нещодавно ви увійшли до наглядової ради молодіжноїгромадської організації «Європейська молодь України». Чому?

— Тому що я підтримую ідею євроінтеграції нашої країни.Україна — європейська держава, і я буду прибічником цієїідеї доти, доки вона не стане частиною Європи не деBюре,тобто географічно, а насправді.

— Якою має бути українська молодь, щоб називатися справ#ді європейською?

— Мені здається, що українська молодь щиро підтримуєєвропейський напрямок розвитку нашої держави, але наразіїй бракує підтримки з боку Європи. Звісно, певна увага існує,але більшою мірою вона стосується політичних питань. Намій погляд, європейські керманичі повинні чесно відповістисобі на запитання, яку роль вони відводять Україні. Якщорозглядають її як своєрідного посередника між Європою таРосією для вирішення свої питань — це одне. Але якщопрагнуть інтеграції України до європейської спільноти, то неBобхідно надавати й відповідну підтримку. Організовувати та втіBлювати у життя проекти у культурних, економічних, спортивBних та інших сферах, які б об’єднували молодь України таєвропейську молодь. Упевнений, такі заходи дозволять украBїнській молоді відчути себе бажаною в Європі і створять відBповідний плацдарм для інтеграції України.

Олександр Пономарьов народився 1973 року в ХмельBницькому. 1993Bго дебютував на Всеукраїнському конкурBсі молодих виконавців «Червона рута» у Донецьку, де бувудостоєний Першої премії. 1996Bго видав дебютний альBбом «З ранку до ночі» та зняв перший відеокліп на пісBню «Зіронька». 1998Bго йому було присвоєно звання «ЗасBлужений артист України». 2003Bго він виступив на конкурBсі «Євробачення». 2006Bго йому присвоєно звання «НаBродний артист України». Олександр є переможцем і лауBреатом багатьох конкурсів, фестивалів та хітBпарадів.

«НАША МОЛОДЬ ЩИРО ПIДТРИМУЄЄВРОПЕЙСЬКИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ»ПОПУЛЯРНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ СПIВАК ОЛЕКСАНДР ПОНОМАРЬОВ СТАВ 2003 РОКУ ПЕРШИМ УКРАЇНСЬКИМ ВИКОНАВЦЕМ, ЩО ВИСТУПИВ НА МУЗИЧНОМУ КОНКУРСI «ЄВРОБАЧЕННЯ». НИНI ВIН СПРАВЖНIЙ МЕТР СЦЕНИ. А НЕДАВНО ОЛЕКСАНДР СТАВ ЧЛЕНОМ НАГЛЯДОВОЇ РАДИ ВМГО «ЄВРОПЕЙСЬКА МОЛОДЬ УКРАЇНИ» — ТОЖ РОЗМОВА «ЄВРОБЮЛЕТЕНЯ» З НИМ СТОСУВАЛАСЯ НЕ ЛИШЕ МУЗИКИ, А Й МОЛОДI.

-- #1122/2010

26 | М о л о д і ж н и й м а й д а н ч и к |

Єврокомісія оголосила володарів цьогорічного Призуруйнівників європейських кордонів. Ним щороку наBгороджують молодих талановитих виконавців, деBбютні альбоми яких найуспішніше розпродаються в

інших країнах Союзу.Переможці 2010 року такі: Saint Lu (Австрія), Stromae (Бельгія),

Aura Dione (Данія), ZAZ (Франція), The Baseballs (Німеччина),Caro Emerald (Нідерланди), Donkeyboy (Норвегія), Inna (Румунія),Miike Snow (Швеція), Mumford & Sons (Велика Британія).

Свої нагороди «руйнівники кордонів» отримають на музичномуфестивалі EurosonicBNoorderslag, що відбудеться в січні унідерландському Ґронінґені.

ті, познайомилася з іншими студентаBми. Ми почали виходити разом на проBгулянки, обідати. Бувало, спілкувалисяцілу ніч ні про що — спочатку франBцузькою, а потім, коли втомлювалися(повірте, трохи складно говорити нановій для тебе мові у чотири годиниранку, з кількома пляшками пива навBколо вас, звісно ж — порожніми!) нарідних мовах. І я не знаю як, але мипри цьому розуміли одні одних дужедобре!! Це — магічні чари Еразмусу!

Я багато вивчила, і не лише новумову. Пройшла різні іспити в універBситеті. Але крім цього, навчилася жиBти одна, познайомилася з різнимикультурами, стилями життя та спосоBбами погляду на нього. Відкрила длясебе чудові місця — але водночасусвідомила, яким гарним є моє рідBне місто.

Чи було щось погане під час навBчання в рамках Еразмусу? Повірте, у підBсумку залишилося тільки добре».

Але подібні виклики стоять і пеBред молоддю з країн ЄС, яка виBрушає навчатися за кордон, хоBча й у межах Союзу. На ЄвроB

пейському молодіжному порталі(http://europa.eu/youth) є розділ, демолоді люди можуть розповісти інBшим власну історію навчання чи стаBжування в одній з країн ЄС. ПередруBковуємо одну з них.

«Мене звати Сільвіа ді Юсто. Я бхотіла розповісти про своє перебуванBня за кордоном, яке стало можливимзавдяки програмі Еразмус. Власне, несталося нічого особливо дивного абонадзвичайного. Але, сподіваюся, змоBжу заохотити вас до здобуття цьогочудового досвіду.

Я вирішила пройти мій останній рікуніверситетського навчання в іншій краBїні. Обрала Францію. Вже коли літак злеBтів, мене охопив невимовний жах: якзможу вижити там одна, далеко відродини, не знаючи французької мови?У місті, якого також не знаю?!

Ну... я досі жива, як бачите...і зовBсім не шкодую про проведені у ФранBції чотири місяці. Перші два тижні буBли дуже важкими, але щодня ставалодедалі легше. Більше розуміла франBцузьку, не губилася надто часто у місB

Шведська група Miike Snow.

ВИЗНАЧЕНО «РУЙНІВНИКІВ КОРДОНІВ»

«Я БАГАТО ЗДОБУЛА, І НЕ ЛИШЕ НОВУ МОВУ»«Євробюлетень» неодноразово писав про досвід української молоді у навчанні або волонтерськійдіяльності в країнах ЄС. Традиційними при цьому були запитання щодо проблем з адаптацією:Євросоюз, все ж, досить помітно відрізняється від України. Інше середовище, інша мова...

Читайте в наступному номері: Підбито результати конкурсу «Рівні можливості: найкращий роботодавець–2010», який провели спільно проект ЄС «Праважінок та дітей в Україні — комунікаційний компонент» та Міністерство у справах сім'ї, молоді та спорту». На фото: під час присвяченої події пресBконференції(на передньому плані — керівник другого відділу програм допомоги Представництва ЄС в Україні Хосе Роман Леон Лора).

Євросоюз презентував Стратегію для регіону Дунаю. На фото: Комісар ЄС з питань регіональної політики Йоганне Ган під час її презентації.

«Євробюлетень». Інформаційне видання Представництва Європейського Союзу в Україні.Київ 01024, вул. Круглоуніверситетська, 10, тел. (+380 44) 3908010. www.delukr.ec.europa.eu, E�mail: Irina.Stadniychuk@ec.europa.eu

Сфери діяльності Євросоюзу

Освіта

Питання освіти в ЄС перебувають переважно у компетенції країн@членів. Однак Євросоюз як такий відіграє дедалі помітнішуроль через започаткування й підтримку нових освітніх ініціатив,допомогу країнам@членам у координації освітньої політики, обміні кращим досвідом.

Головним всеєвропейським освітнім документом є на сьогодніСтратегія європейського співробітництва в освіті та тренінгах до 2020 року. Вона визначає спільні для Союзу цілі, якихпланується досягти протягом наступного десятиліття. Зокрема, не менше 95% дітей віком від 4 років і до початку шкільногонавчання повинні бути охоплені програмами дошкільної освіти; до принаймні 15% має бути зменшено частку молоді віком 15 років, яка має незадовільний рівень грамотності читання,математики та природознавства; частка молодих людей, які дочасно завершують освіту та професійне навчання, не повинна перевищувати 10%; частка осіб з вищою освітою у віковій групі 30–34 роки має складати не менше 40%.

Освітні ініціативи Євросоюзу виходять за його межі. По@суті, освіта стала інтегральною частиною зовнішньої політикиЄС і так чи інакше присутня в таких сферах його діяльності як розширення, Європейська політика сусідства та розвиток. У світі, зокрема і в Україні, добре відомими є такі освітні програмияк Темпус, Еразмус Мундус та Жан Моне, спрямовані на студентські та академічні обміни, співробітництво між вищими начальними закладами.

Комісар ЄС з питань освіти, культури, багатомовності та молоді Андрулла Вассиліу

Всеукраїнський інформаційний день програми Темпус (січень 2010 року,Національний педуніверситет ім. Драгоманова)

Студентське життя

Знаменитий паризький університет Сорбонна