ЗВІТ з оцінки впливу на довкілляeia.menr.gov.ua/uploads/documents/2701/reports/368cb42e... · 2019-08-12 · Глибина водойми коливається

ЗВІТ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА

ДОВКІЛЛЯ Очистка ставка від мулових наносів на струмку Безіменному, лівої

притоки р. Ровець в с. Почапинці Жмеринського району Вінницької

області

20191282701

(реєстраційний номер справа)

м. Вінниця

2019

2

ЗВІТ З ОЦІНКИ НА ДОВКІЛЛЯ №20191282701

ОЧИСТКА СТАВКА ВІД МУЛОВИХ НАНОСІВ НА СТРУМКУ

БЕЗІМЕННОМУ, ЛІВОЇ ПРИТОКИ Р. РОВЕЦЬ В С. ПОЧАПИНЦІ

ЖМЕРИНСЬКОГО РАЙОНУ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Зміст ВСТУП . .................................................................................................................................................................... 4

1. ОПИС ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ................................................................................................................. 5

1.1 Опис місця провадження планованої діяльності ........................................................................................ 5

1.2 Цілі планованої діяльності............................................................................................................................ 9

1.3. Опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і будівельних робіт та

провадження планованої діяльності ................................................................................................................ 10

1.4 Опис основних характеристик планованої діяльності ............................................................................. 10

1.5 Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів), забруднення води. ................. 11

2. Опис виправданих альтернатив планованої діяльності ............................................................................. 22

3. Опис поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис його ймовірної зміни без здійснення

планованої діяльності ............................................................................................................................................ 22

3.1 Кліматична характеристика ............................................................................................................................ 22

3.2 Геоморфологічна характеристика .................................................................................................................. 25

3.3 Гідрографічна характеристика ....................................................................................................................... 26

3.4 Геологічна характеристика ............................................................................................................................. 27

3.5 Рослинний та тваринний світ ....................................................................................................................... 27

4.Опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності та її альтернативних

варіантів, ................................................................................................................................................................. 29

4.1 Оцінка ризику планової діяльності для здоров'я людини............................................................................ 29

4.2 Оцінка соціального ризику планової діяльності ......................................................................................... 31

5.Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої діяльності ........................................................... 33

5.1 Виконання підготовчих і будівельних робіт та провадженням планованої діяльності ....................... 33

5.2 Використання у процесі провадження планованої діяльності природних ресурсів ............................. 35

5.3 Викиди та скиди забруднюючих речовин, шумові, вібраційні, світлові, теплові та радіаційні

забруднення, випромінення та інші факторами впливу, а також здійснення операцій у сфері поводження

з відходами. ........................................................................................................................................................ 35

5.4 Ризики для здоров’я людей, об’єктів культурної спадщини та довкілля, у тому числі через

можливість виникнення надзвичайних ситуацій. ........................................................................................... 36

5.5 Кумулятивний вплив інших наявних об’єктів, планованої діяльності та об’єктів ............................... 37

5.6 Вплив планованої діяльності на клімат, у тому числі характер і масштаби викидів парникових газів,

та чутливістю діяльності до зміни клімату; .................................................................................................... 37

5.6 Технологія і речовини, що використовуються; ........................................................................................ 37

6.Опис методів прогнозування, що використовувалися для оцінки впливів на довкілля, ............................. 37

3





7. Опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення,

усунення значного негативного впливу на довкілля, у тому числі (за можливості) компенсаційних заходів.

38

8. Опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на довкілля, зумовленого вразливістю

проекту до ризиків надзвичайних ситуацій, заходів запобігання чи пом’якшення впливу надзвичайних

ситуацій на довкілля та заходів реагування на надзвичайні ситуації............................................................... 44

9. Визначення усіх труднощів (технічних недоліків, відсутності достатніх технічних засобів або знань),

виявлених у процесі підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля ................................................................. 45

10.Усі зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня

деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля ................................. 45

11. Стислий зміст програм моніторингу та контролю щодо впливу на довкілля під час провадження

планованої діяльності, а також (за потреби) планів після проектного моніторингу; ..................................... 45

12. Резюме нетехнічного характеру інформації ........................................................................................... 46

13. Список посилань із зазначенням джерел, що використовуються для описів та оцінок, що містяться

у звіті з оцінки впливу на довкілля. ..................................................................................................................... 48

Додатки

1. Ситуаційний план

2. Платіжне доручення за проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки

впливу на довкілля планованої діяльності

3. План водного об’єкту

4. Повздовжній профіль, поперечні перерізи

5. Публікація в газеті « Жмеринська газета» №4 (378) від 25.01.2019 року «Повідомлення про

планову діяльність, яка підлягає оцінки впливу на довкілля»

6. Публікація в газеті « Вінничина» №7(23348) від 25.01.2019 року «Повідомлення про планову

діяльність, яка підлягає оцінки впливу на довкілля»

7. «Повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінки впливу на довкілля» на дошці

оголошень

8. Лист Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів № 08-02-

11/1663 від 26.02.2019

9. Інженерно-геологічні вишукування під очистку ставка в с. Почапинці Жмеринського

району Вінницької області .

10. Гідрологічні розрахунки

11. Лист Управління державного агентства рибного господарства у Вінницькій області № 1-16-

7/1145-19 від 10.05.2019

12. Лист Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів № 08-01-

12/3997 від 17.05.2019

13. Лист Управління культури і мистецтв № 2109/02-25 від 03.05.2019

14. Протокол випробувань №68 Випробувальний центр Вінницької філії ДУ «Держгрунтохорона »

4





ВСТУП . Оцінка впливу розроблена відповідно до Закону України "Про оцінку впливу

на довкілля" (від 23 травня 2017 року № 2059-VIII) з метою забезпечення екологічної

безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних

ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка

може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та

приватних інтересів.

Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства

про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля

в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і

прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та

видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з

урахуванням впливу наявних об’єктів, планованої діяльності та об’єктів, щодо яких

отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається

питання про прийняття таких рішень.

Здійснення оцінки впливу на довкілля є обов’язковим у процесі прийняття

рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і

третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до

прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Дана планована діяльності належить до другої категорії видів діяльності та

об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на

довкілля:

- Пункт. 10 частина 3 статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на

довкілля» друга категорія видів планової діяльності та об’єктів, які

можуть мати значний вплив на довкілля (проведення робіт з розчищенням

і днопоглибленням русла та дна річок, берегоукріплення, зміни та

стабілізації стану русел річок).

Забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної

частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та

отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Забороняється провадження планованої діяльності, якщо не забезпечено в

повному обсязі додержання екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки

5





впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах

будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об’єктів,

інших втручань у природне середовище і ландшафти.

1. ОПИС ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1 Опис місця провадження планованої діяльності

Місце впровадження планованої діяльності – водний об’єкт (став), що

розташований в центральній частині с. Почапинці Жмеринського району.

Вінницької області.

Водний об’єкт (став) розташований на струмку Безіменному ліва притоки р.

Ровець права притока р. Південний Буг.

Довжина річки Ровець - 37 км. Заплава завширшки 0,5—0,7

км. Річище помірно звивисте, завглибшки 0,5—1,5 м. Похил річки 2,3 м/км.

Ровець бере початок між селами Дубова і Петрані. Тече у межах Подільської

височини на схід і (в нижній течії) на південний схід. Впадає до Південного Бугу на

південно-східній околиці села Рівець, що на північ від міста Гнівані. Формується з

багатьох безіменних струмків та водойм. Загальна площа басейну 221 км².

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%B8%D1%89%D0%B5

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%B8%D0%BB_%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B8

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B0_(%D0%96%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C

6





7





Рис 1. Ставок, що розташований на струмку Безіменному.

8





Ситуаційний план ділянки

Рис 2. Масштаб 1:50 000

9





Режим рівня струмка Безіменного та р. Ровець не характеризується

інтенсивним підйомом рівня в період повені, а потім таким же інтенсивним спадом.

Початок весняної повені приходиться в середньому на середину лютого і

здебільшого співпадає з проходженням льодоставу. Найвищого піку води досягають

через 5-10 діб після початку повені. В середньому пік весняної повені припадає на

кінець березня. Живлення річки проходить за рахунок поверхневого стоку в період

весняного водопілля та дощових паводків.

Таблиця 1 Характеристика (ділянки очистки)

№ Показники Одиниці

вимірюванн

я

Значення

1 Довжина м 395

2 Максимальна ширина м 90

3 Середня ширина м 70

4 Найбільша глибина м 2

5 Середня глибина м 1,2

6 Відмітка НПР Балтійської системи

висот (БС)

м 285.50

1.2 Цілі планованої діяльності.

Ділянка ставу, де передбачені заходи по очистці ставу з метою відновленню

сприятливого гідрологічного режиму, знаходиться на землях Почапинської

сільської ради. На даній ділянці існує замулений став, пойма якого заросла очеретом.

Територія площею близько 3 га, на якій необхідно відновити невеликий став, який

використовується для рекреаційних цілей. Для відновлення ставу необхідно

очистити існуючу водойму від мулових наносів та заростів очерету. Існуюча споруда

представлена шлюзним водоскидом із бутобетону, знаходиться в задовільному

10





стані. Продукти очистки не вивозяться, а розрівнюються по обом берегам вздовж

берегової лінії.

Відновлення ставка позитивно вплине на гідрологічне та соціальне становище

території, та відновить мальовничий куточок для відпочинку.

1.3. Опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і будівельних

робіт та провадження планованої діяльності

Перед початком робіт проводиться підготовка території та перебазування

техніки, забезпечення будівництва водою та електроенергією.

При виконанні підготовчих робіт проектом передбачено зрізання чагарників,

корчування коренів чагарників та косіння зарослів очерету на площі 0,1га. При

виконанні даних робіт утворюється сміття в обсязі 50тон.

При виконанні будівельно робіт необхідно суворо дотримуватися вимог ДСТУ

Н Б В.2.1-28-2013, ДБН А.3.1-5-2016, ДБН А.3.2-2-2009 , ДБН Б.2.2-5-2011, ДБН

В.2.4-3:2010, а також правил пожежної безпеки при виробництві БМР ППБ 05-86.

Основною метою проекту є відновлення ставу

Планованою діяльністю передбачено:

- очистку водойми від мулових наносів площею 2,5 га;

- розгортання продуктів очистки та посів багаторічних трав по території

розгортання .

1.4 Опис основних характеристик планованої діяльності

Планованою діяльністю передбачено розчистку водного об’єкту (ставу) , яка

розташована в центральній частині с. Почапинці Жмеринського району.

Раніше на даній території, згідно землевпорядної карти сільської ради, існував

став площею 4,100 га, на даний час став замулився, пойма заросла очеретом, водне

дзеркало майже не проглядає за очеретом. В попередні роки господарським

способом були розпочаті роботи з очистки ставу. Були проведені культуртехнічні

роботи з видалення поодиноких дерев, земляні роботи по виїмці намулу на береги у

вигляді валів для підсихання продуктів очистки. Для завершення робіт по

відновленню ставу необхідно вийняти 14,1 тис м3 намулу, розгорнути з

влаштуванням захисного валу, спланувати за засіяти береги багаторічними травами.

Планованою діяльністю передбачено розчистку водойми з відновленням

водного плесу площею 2,500 га. Глибина водойми коливається від 2,0 до 1,5м. Укоси

водойми 1:3. Відновлення водойми до площі 4,100га на даний момент неможливе

через відсутність вільної території навколо ставу. Загальна площа благоустрою, яка

включає: водне дзеркало, укоси та підбивку берегів продуктами очистки, становить

4,0га. На берегах між приватними городами та береговою лінією виросли багаторічні

11





дерева, видалення яких не доцільне. Планованою діяльністю передбачено видалення

чагарнику площею 0,1га.

Під час виконання робіт по очистці ставка від мулових наносів , вилучене сміття

та відходи вивозяться на полігон твердих побутових відходів згідно договору з

місцевим комунальним підприємством.

Продукти очистки розгортаються по берегам у вигляді пологих укосів з

влаштуванням захисного валу висотою 0,2м та шириною 1.0м. Захисний вал

попередить прямого попадання пестицидів в став при можливому вимиванні їх з

навколишніх городів. Всього по берегам ставу може вміститись 9,2 тис м3 мулових

наносів. Залишок мулових наносів в кількості 4,91 тис. м3 вивозиться за межі

очистки і може бути використано для поліпшення родючості слабких ґрунтів, або

для пересипки місцевого полігону.

Після розгортання продуктів очистки та планування берегів планованою

діяльністю передбачено посів багаторічних трав.

Основні характеристики планованої діяльності по покращенню гідрологічного

режиму та санітарного стану ставу в с. Почапинці Жмеринського району

Вінницької області наведено в таблиці 2.

Таблиця 2 Обсяг планованих робіт

№ Показники Одиниці

вимірювання

Значення

1 Довжина розчистки м 395

2 Площа водного дзеркала

після розчистки

га 2,5

3 Середня глибина до

/після розчистки

м

м

2

1,2

4 Площа благоустрою га 1,5

5 Об’єм мулових наносів

м3 14100

1.5 Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів),

забруднення води.

Охорона навколишнього середовища повинна забезпечуватись комплексом

захисних заходів планувального, технологічного, санітарно-технічного і

організаційного характеру з метою створення сприятливих умов проживання, праці

та відпочинку населення.

Гігієнічна оцінка стану навколишнього середовища в населених пунктах

за результатами лабораторних досліджень шкідливих факторів в окремих

елементах середовища, а також за розрахунковими матеріалами проектно-

12





планувальної документації проводиться на підставі гігієнічних нормативів,

затверджених у встановленому порядку:

- для хімічних факторів - гранично допустимі концентрації (ГДК),

допустимі залишкові кількості шкідливих речовин в харчових продуктах (ДЗК),

орієнтовні безпечні рівні впливу забруднюючих речовин (ОБРВ), орієнтовні

допустимі рівні шкідливих речовин, що надходять у водоймища (ОДР), орієнтовані

допустимі кількості (ОДК) пестицидів у грунті;

- для фізичних факторів (електромагнітні випромінювання, шум, вібрація)

- гранично допустимі рівні (ГДР);

- для радіаційного фактора - основні дозові границі сумарного зовнішнього

і внутрішнього опромінювання за календарний рік (ГД), границя річного

надходження різних радіонуклідів через органи дихання і шлунково-кишковий

тракт (ГРН), допустима середньорічна концентрація радіонуклідів в повітрі (ДК

пов.), допустима питома концентрація у воді (ДК вод.), допустима

середньогодинна потужність дози гама-випромінювання в житловому приміщенні

(ДПД), допустимі рівні радіоактивного забруднення поверхні (ДЗ);

- для біологічних факторів - допустимі рівні забруднення за

мікробіологічними показниками.

Оцінка впливу на довкілля під час виконання підготовчих і будівельних робіт:

- на повітряне середовище Викиди забруднюючих речовин від

- вантажного автотранспорту

(перевезення грунту);

- технічних засобів при проведенні

гідротехнічних та будівельних робіт

- пересипка грунту, щебеню;

на мікроклімат вплив відсутній

на водне середовище – незначний та тимчасовий

на техногенне середовище – вплив відсутній

на соціальне середовище покращення

на рослинний та тваринний світ вплив відсутній

на ґрунт розробка грунта в обсязі 14100 м3

1.5.1 Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів

Основними принципами державної політики у сфері поводження з відходами

є пріоритетний захист навколишнього природного середовища та здоров'я людини

від негативного впливу відходів, забезпечення ощадливого використання

матеріально-сировинних та енергетичних ресурсів, науково обґрунтоване

13





узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства щодо

утворення та використання відходів з метою забезпечення його сталого розвитку.

До основних напрямів державної політики щодо реалізації зазначених

принципів належить:

• зведення до мінімуму утворення відходів та зменшення їх небезпечності;

• забезпечення комплексного використання матеріально-сировинних ресурсів;

• забезпечення безпечного видалення відходів, що не підлягають утилізації,

шляхом розроблення відповідних технологій, екологічно безпечних методів та

засобів поводження з відходами;

• забезпечення повного збирання і своєчасного знешкодження та видалення

відходів, а також дотримання правил екологічної безпеки при поводженні з

ними;

• організація контролю за місцями чи об'єктами розміщення відходів для

запобігання шкідливому впливу їх на навколишнє природне середовище та

здоров'я людини;

• забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих у сфері поводження

з відходами;

Тимчасові будівельні відходи, які утворюються при очистці ставу – відходи

від культуртехнічних робіт у вигляді гілок і кореневищ і мулових відкладів.

Побутові відходи збираються в спеціальних металевих контейнерах, що

установлюються на відкритому майданчику з водонепроникною основою. До складу

побутових відходів входять: забруднений папір та картон, харчові відходи,

деревина, пластмаса, змет з території.

Згідно «Норм утворення твердих побутових відходів у населених пунктах

Україні” (Постанова КМ України № 1070 від 10.12.2008 року “Про затвердження

Правил надання послуг з вивезення побутових відходів”, норма утворення ТПВ–

0,75м3/рік на 1 робоче місце.

Кількість ТПВ складає: ТПВ =0,75 × 10 чол. =7,5м3/рік.

Для збирання твердих побутових відходів передбачено майданчик, облаштований

контейнерами для сміття. Забороняється засмічення та захаращення території,

переповнення контейнерів, спалювання. Тверді побутові відходи передаватимуться

для захоронення на місцеве сміттєзвалище.

Ідентифікація джерел утворення відходів при проведенні будівельний робіт наведені

у таблиці 3.

14





Таблиця 3 Відходи № Найменування

відходу

Код відходу

за ДК 005-96

Клас

небезпеки

відходу

Показник

утворення

відходу

Спосіб та місце

тимчасового

розміщення відходу

1 Побутові

відходи

7720.3.1.01 4 7,9 м3 Відходи зберігаються у

металевому контейнері

до передачі

спеціалізованому

підприємству

2 Ґрунт

вийнятий

4510.2.9.01 4 14100 м3 Тимчасове

складування мулового

ґрунту передбачається

у відвал для просушки

з наступним

навантаженням в

автомашини та

перевезенням на

постійне місце

складування з

розрівнюванням та

посівом багаторічних

трав

1.5.2 Оцінка за видами та кількістю викидів

В період очистки ставу потенційними джерелами забруднення атмосферного

повітря на ділянці проведення робіт є:

- Вантажний автотранспорт (вивезення грунту);

- Технічні засоби при проведенні гідротехнічних та будівельних робіт

- Пересипка грунту, щебеню;

В період виконання робіт від будівельної техніки будуть мати місця

неорганізовані викиди деяких забруднюючих речовин в атмосферне повітря. По

закінчення розчистки дія даних джерел впливу на навколишнє середовище буде

відсутня.

Виділення забруднюючих речовин при земляних роботах

1. Джерело виділення - пересипка ґрунту при екскаваторних роботах.

Забруднююча речовина пил неорганічний SiO2 20-70%

Кількість ґрунту, який необхідно пересипати 14100 м3

Продуктивність ковша екскаватора -0,65 м3

Розрахунок викидів при пересипці грунту виконувався згідно “Методическое

пособие по расчёту выбросов от неорганизованных источников ” по формулі:

15





Псек = К1 *К2 *К3 *К4 *К5 *К7 *G*B*106/3600;

К1 - вагова доля пилової фракції- 0,05

К2 – доля пилу, яка переходить в аерозоль – 0,02

К3 – коефіцієнт, який залежить від місцевих метеорологічних умов зберігання

грунту – 1,7;

К4 – коефіцієнт, який враховує ступень захищеності складу від зовнішніх впливів

-1,0;

К5 –коефіцієнт, який враховує вологість матеріалу -0,01;

К7 - коефіцієнт, який враховує крупність матеріалу -0,8;

B - коефіцієнт, який враховує висоту пересипки матеріалу – 0,5;

G- кількість матеріалу (кількість грунта 14100м3/рік) щільність 1,67 г/см3

Пил неорганічний з вмістом SiO2 20-70%

П сек = 0,05*0,02*1,7*1*0,01*0,8*0,5*106/3600= 0,0019 г/сек

П рік = 0,05*0,02*1,7*1*0.01*0,8*0,5*23547=0,16 т /рік

2. Пересипка щебеню

Згідно” “Методическое пособие по расчёту выбросов от неорганизованных

источников ” по формулі:

Псек = К1 *К2 *К3 *К4 *К5 *К7 *G*B*106/3600;

К1 - вагова доля пилової фракції- 0,04

К2 – доля пилу, яка переходить в аерозоль – 0,02

К3 – коефіцієнт, який залежить від місцевих метеорологічних умов зберігання

грунту – 1,7;

К4 – коефіцієнт, який враховує ступень захищеності складу від зовнішніх впливів

-1,0;

К5 –коефіцієнт, який враховує вологість матеріалу -0,1;

К7 - коефіцієнт, який враховує крупність матеріалу -0,5;

B - коефіцієнт, який враховує висоту пересипки матеріалу – 0,5;

G- кількість матеріалу (кількість щебеню 20 м3/рік) щільність 2,8 г/см3

Пил неорганічний з вмістом SiO2 20-70%

П сек = 0,04*0,02*1,7*1,0*0,1*0,5*0,5*1*106/3600= 0,0094 г/сек

П рік = 0,04*0,02*1,7*1,0*0,1*0,5*0,5*56= 0,002т

Оцінка впливу викидів забруднюючих речовин на стан забруднення атмосферного

повітря здійснюється за даними результатів розрахунків розсіювання.

Гігієнічним критерієм для визначення граничнодопустимих викидів

забруднюючих речовин в атмосферу є відповідність їх розрахункових концентрацій

на межі нормативної або фактичної СЗЗ гігієнічним нормативам.

16





Комп’ютерний розрахунок концентрацій проводився в програмному

середовищі «EOL2000h» версія 4.0, рекомендованому Міністерством охорони

навколишнього природного середовища України.

Для прискорення та спрощення розрахунків концентрацій будемо розглядати ті

шкідливі речовини, які викидаються в атмосферне повітря, для яких

М/ГДК > Ф;

Ф = 0,01·Н при Н > 10м,

М – сумарне значення викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря (г/с);

ГДК – максимально разова гранично допустима концентрація (мг/м3);

Н – середня

Ф = 0,1 при Н ≤ 10м, де висота джерел викиду шкідливих речовин (м).

Аналіз розрахунку показав не доцільність розрахунку впливу викидів

забруднюючих речовин на стан забруднення атмосферного повітря.

Технічна характеристика джерел забруднення атмосферного повітря

На період проведення робіт потреба в технічних засобах складає:

• техніка (бульдозери, екскаватори трактори, кущорізи, автосамоскиди)

Усі зазначені джерела викидів відносяться до нестаціонарних. Викиди носять

тимчасовий, локальний характер.

У розрахунках розсіювання забруднюючих речовин розглянуті джерела

викидів, що працюють на ділянках об’єкту в певний період. Розрахунок викидів

забруднюючих речовин та парникових газів від роботи двигунів внутрішнього

згоряння будівельної та іншої техніки здійснюється згідно «Методики розрахунку

забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від транспортних засобів, Київ

2008 рік.

В таблиці 3 приведенні питомі викиди забруднюючих речовин та парникових

газів у повітря від техніки.

№

п/п

Забруднююча

речовина

Викид (М)

ГДК

(ОБРД)

Розрах

унок

Доцільність

проведення

розрахунків

на ЕОМ г/c

1

Пил неорганічний, який

містить двуокис

кремнію SiO220-70%

(2908)

0,0113 0,3 0,03 ні

17





Таблиця 3

Питомі викиди забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від техніки

Найменування забруднюючої

речовини

Види палива

Бензин Газойлі (паливо

дизельне)

Оксид вуглецю 197,8 36,2

Діоксид азоту 21,6 31,4

Діоксид сірки 1,0 4,3

Неметанові леткі органічні

сполуки

28,5 8,16

Метан 0,64 0,25

Оксид азоту 0,035 0,12

Аміак 0,004 -

Сажа - 3,85

Свинець 0,013 -

Вуглекислий газ 3183 3138

Бенз(а)пірен - 0,03

Витрата палива на період очистки річки для техніки :

Бензин – 0,01 т;

Дизельне паливо – 8,5 т.

Викиди забруднюючих речовин для карбюраторних двигунів:

Оксид вуглецю

В=0,01 ×197,8=1,97 кг

Діоксид азоту

В=0,01 ×21,6=0,22 кг

Діоксид сірки

В=0,01 ×1,0=0,01кг

Неметанові леткі органічні сполуки

В=0,01 ×28,5=0,28 кг

Метан

В=0,01 ×0,64=0,0064 кг

Оксид азоту

В=0,01 ×0,035=0,0003 кг

Аміак

В=0,01 ×0,004=0,00004 кг

Свинець

В=0,01 ×0,013×0,013×1=0,000002 кг

Вуглекислий газ

В=0,01 ×3183=31,83 кг

18





Сумарний обсяг викидів забруднюючих речовин для карбюраторних двигунів

складає – 0,002т

Викиди забруднюючих речовин для дизельних двигунів:

Оксид вуглецю

В=8,5 ×36,2=307,7 кг

Діоксид азоту

В=8,5×31,4=266,9 кг

Діоксид сірки

В=8,5×4,3= 36,5кг

Неметанові леткі органічні сполуки

В=8,5×8,16=69,36 кг

Метан

В=8,5×0,25=2,12 кг

Оксид азоту

В=8,5×0,12=1,02 кг

Сажа

В=8,5×3,85=32,72 кг

Буглекислий газ

В=8,5×3183=27055,5 кг

Бенз(а)пірен

В=8,5×0,03=0,26 кг

Сумарний обсяг викидів забруднюючих речовин для дизельних двигунів складає –

0,72 т

1.5.3 Оцінка за видами та кількістю скидів

Можливим джерелом забруднення водного середовища є попадання

забруднених вод, що змивають забруднення з прилягаючих ділянок в ставок.

В ході проведення робіт, пов’язаних з розчисткою русла можливий вплив:

- пов’язаний від скаламучення води річки (збільшення вмісту суспендованих

частинок, зниження прозорості, збільшення вмісту органічних сполук);

- можливе нанесення збитків рибному господарству. Тому розчистку русла

необхідно проводити після проходження нересту ( з 1 квітня по 9 червня). Також

доцільно відмітити те, що до робіт можна приступити тільки після сплати

компенсаційних збитків та надання копії документа про сплату до Управління

Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області. Згідно листа №1-

16-7/1145-19 від 10.05.19 Управління державного агентства рибного господарства у

Вінницькій області червонокнижні види риб відсутні.

19





Землевпорядна документація щодо встановлення прибережної захисної смуги

для даного водного об’єкта не розроблялась. Інформація про залуження та

заліснення відсутня. Згідно Водного Кодексу України (ВКУ), ст. 88, прибережна

захисна смуга для водойми (ставка) становить 25 м. Крутизна схилу водойми менше

3, тому немає потреби у подвоюванні ширини прибережної захисної смуги.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом

обмеженої господарської діяльності згідно статті 89 Водного кодексу.

У прибережній захисній смузі забороняється:

- розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження та залісення);

- зберігання та застосування пестицидів і добрив;

- влаштування літніх таборів для худоби;

- будівництво будь яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та

лінійних), в тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

- миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;

- влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих

відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації, то що.

Даним проектом межі ПЗС не встановлюються.

1.5.4. Оцінка за видами та кількістю забруднення ґрунту та надр

Під час будівництва забруднення ґрунту та надр відсутнє.

З метою зниження негативного впливу будівельного виробництва на ґрунт та

надра проектом передбачається виконання наступних заходів:

• при виконанні земляних робіт верхній шар зрізається і зберігається в резерві

для подальшого використання при благоустрої території;

Надлишковий ґрунт буде використано для благоустрою території після

завершення будівельно-монтажних робіт. При здійсненні будівельно-монтажних

робіт утворення неорганізованих забруднених стоків, які можуть потрапити у

ґрунт, не передбачається.

При проведенні всіх видів будівельно – монтажних робіт необхідно

забезпечити належне зберігання та використання паливно – мастильних матеріалів,

щоб не допускати забруднення ними ґрунту та води.

З метою запобігання негативного впливу на земельні ресурси проектом

передбачається оснащення робочих місць і площадок контейнерами для побутових

та будівельних відходів з подальшим вивезенням в місця звалищ. Миття машин і

механізмів провадиться в спеціально відведених і обладнаних місцях.

Після закінчення цих робіт передбачається проведення робіт по відновленню

та облаштуванню благоустрою території.

20





Відповідно до протоколу випробувань №68 Випробувального центру

Вінницької філії ДУ “Держгрунтохорона” Державної установи “Інститут охорони

ґрунтів України” намул не містить перевищень допустимих норм по рухомих

сполуках важких металів (свинцю, кадмію, цинку, міді, марганцю) та забруднення

радіонуклідами (Сs-137, Sr-90), гумусом забезпечений – дуже високо, азотом

лужногідролізним – високо, рухомим фосфором (Р2О5) – високо, обмінним калієм

(К2О) – високо. В зв’язку з цим існуючі ґрунти поліпшуються в місцях, де

складування мулу.

В ході планованої діяльності вплив на геологічне середовище, окрім видалення

донних відкладень, не виявляється

1.5.5. Оцінка за видами та кількістю очікуваного шумового, вібраційного,

світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінювання

Гідротехнічні роботи здійснюються з застосуванням технології, яка в значній

мірі не порушує екологічної рівноваги водного середовища.

В період проведення робіт шуми і вібрації працюючих вузлів механізмів, робота

та переміщення допоміжних механізмів порушують звичайні умови відпочинку.

Але, як вже визначалося, негативний вплив на навколишнє середовище матиме

тимчасовий характері буде спостерігатися лише в період проведення робіт.

Роботи механізмів повинна виконуватися у суворій відповідності з проектом, а

експлуатація механізмів – відповідно до вимог будівельних норм та правил щодо

організації будівельного виробництва та інструкцій заводів-виробників.

Шумовими характеристиками потоку автомобільного транспорту на території

очистки є еквівалентні рівні звуку LAекв, дБА,.

З метою найбільш повної оцінки шумового впливу автотранспорту на межі СЗЗ,

розраховуємо вплив від автотранспорту на межі СЗЗ в напрямку житлової забудови

на відстані 50м.

Очікуваний рівень звуку в розрахунковій точці розраховується за формулою:

Lоч= Lекв- Lвід- Lпов- Lтурб

де Lекв – шумова характеристика автотранспортного потоку

Lвід – зниження рівня шуму автотранспортного потоку, в залежності від відстані

між ним та розрахункової точки;

Lпов – зниження рівня шуму, внаслідок загасання в повітрі;

21





Lтурб - поправка, що враховує вплив турбулентності повітря і вітру на процес

поширення звуку.

Шумова характеристика автотранспортного потоку визначається за формулою:

15)1lg(4lg3.13lg10 21 ++++++= LLpVQLєкв

де Q - інтенсивність руху;

V - середня швидкість потоку;

p - частка вантажного і громадського транспорту в потоці,%;

1L - поправка у дБА, що враховує тип покриття проїжджої частини вулиці або

дороги, то приймаємо 1L =0.

2L - поправка у дБА, що враховує поздовжній ухил вулиці або дороги. Ухил

проїжджої частини 2%, то приймаємо 2L =1,5.

Визначаємо шумову характеристику автомобільного транспорту

9,39155,10)1001lg(43lg3.138lg10 =++++++=єквL , дБА

Визначаємо зниження рівня шуму джерела автотранспортного потоку, в

залежності від відстані між ним та розрахункової точки:

𝐿від = 10𝑙𝑔50

7.5= 8.19 дБА

20,185,7

500lg10 ==відL ,

Визначаємо зниження рівня шуму, внаслідок загасання в повітрі:

𝐿заг = 0,005 ∗ 50 = 0,25 дБА

Визначаємо поправку , що враховує вплив турбулентності повітря і вітру на

процес поширення звуку.

𝐿турб =3

[1,6+105(1

50)2]=0.07

Очікуваний рівень звуку в розрахунковій точці:

𝐿оч = 39,9 − 8,19 − 0,25 − 0,07 = 31,39

Отже, розрахунковий рівень звуку в розрахунковій точці на межі житлової

забудови (50м) не перевищує допустимого звукового рівня для житлової забудови -

45 дБА.

22





Основними джерелами випромінювання електромагнітних хвиль в

населених пунктах є радіопередавальні, радіотелевізійні, радіолокаційні станції,

відкриті розподільні установки. Джерелами іонізуючого випромінювання, які

можуть несприятливо впливати на навколишнє середовище та здоров'я

населення, є різні радіаційно-ядерні об'єкти: енергетичні, промислові, дослідні,

експериментальні реактори; електростанції, виробництва, установки, обладнання,

склади, сховища, транспортні засоби, що використовують або містять ядерні

матеріали.

Всі вище перераховані джерела випромінювання відсутні, тому впливи на

довкілля від перерахованих фізичних факторів відсутні.

2. Опис виправданих альтернатив планованої діяльності

Альтернатива щодо місця провадження планованої діяльності не розглядалась,

тому що очистка ставу передбачається на території с. Почапинці Жмеринського

району Вінницької області, також не розглядалась технологічна альтернатива у

зв’язку з тим, що запропоновані методи очистки включають всі можливі варіанти

виконання робіт за умов що склались.

3. Опис поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис його

ймовірної зміни без здійснення планованої діяльності

3.1 Кліматична характеристика

Особливості геолого-геоморфологічної будови і регіональні відмінності

кліматичних умов визначають водний баланс території села та умови формування режиму поверхневих і підземних вод, сприяють інтенсивному водообміну й

розвитку відносно густої гідрографічної мережі. Найбільша водонасиченість спостерігається навесні – в березні-квітні, під час танення снігу, та в першій

половині літа, під час випадання дощів. У другій половині літа починається нестійка літньо-осіння межень. Льодостав на річці починається в останній декаді грудня,

деколи на початку січня й триває 60-65 днів, товщина криги коливається від 5-10 до 20-40 см, але бувають зими без льодоставу. Середня тривалість льодоставу триває 2-

3 місяці. Льодохід починається в першій половині березня і триває від 2 до 10 днів. Максимальний рівень повені припадає на другу половину березня, а в холодні пізні весни – у квітні. Літні дощові паводки найбільш характерні для середини липня,

рівень води у річках підіймається в середньому на 0,5 м. У маловодні роки сумарні водні ресурси зменшуються у 1,8 раза. У весняний період річковий стік складає 50-

55%, в літньо-осінній період – 35-40%, в зимовий – 10-15%.

23





За гідрохімічним районуванням України досліджувана територія відноситься до

району поширення гідрокарбонатно-кальцієвих поверхневих вод, сума йонів у воді становить 500-1000 мг/л у період літньої межені та 200-500 мг/л під час повені.

Загальна твердість (жорсткість) води змінюється від 6-12 мг-екв/л у період літньої межені до 2,5-6 мг-екв/л під час повені.

Особливості формування гідрокліматичних умов с. Почапинці зумовлені його географічним положенням. Вони змінюються через його протяжність із заходу на схід, із півночі на південь. За термічним режимом і режимом зволоження клімат населеного пункту помірно-континентальний з м’якою зимою і досить теплим вологим літом. Циркуляційні процеси пов’язані із західним перенесенням повітряних мас, проходженням циклонів і антициклонів та відрізняються сезонними змінами. Загалом панує континентальне помірне повітря, яке приносить суху погоду. Взимку проникає повітря периферичної частини Сибірського антициклону, для якого типовими є сухі холодні континентальні повітряні маси. Із Арктики регулярно приходять антициклони, з яким пов’язане різке зниження температури, посилення вітру, заметілі. Морські тропічні маси із Середземномор’я зумовлюють хмарну погоду, опади, відлиги, ожеледь. Влітку і восени антициклони переміщуються із заходу, в чому виявляється вплив Азорського максимуму, встановлюється тепла і сонячна погода. Навесні і на початку осені на територію селища проникає арктичне повітря, яке приносить різке похолодання. Цілий рік територія селища перебуває під впливом насичених вологою повітряних мас, що йдуть з Атлантичного океану. Влітку атлантичні циклони зумовлюють значну хмарність, опади, зниження температури повітря, а взимку – потепління, відлиги, снігопади.

Середній тиск повітря в циклонах майже не змінюється і впродовж року становить 1004-1005 гПа, в антициклонах – найбільший взимку – 1033 гПа, найменший влітку – 1018 гПа. Циркуляційні процеси зумовлюють домінування вітрів західного, північно-західного і південно-західного напрямку. Їх швидкість за місяць змінюється від 2,2 до 2,6 м/с влітку та від 3,4 до 4,3 м/с взимку.

Повторюваність напряму вітру,%

Напрямок вітру Пн Пн-Сх Сх Пд-Сх Пд Пд-Зх Зх Пн-Зх Штиль

с. Почапинці 14 13 8 12 13 10 13 17 9

24





Роза вітрів

Клімат селища – помірно-континентальний. Середня температура січня – 6°С, середня температура липня: +19°С, річна кількість опадів: 520-560 мм, з них 70-80% випадають в теплий період. Найбільша кількість опадів при-падає на липень. Опади за холодний період випадають в нормі 120-150 мм.

Основні кліматичні характеристики

№ п/п

Характеристика I II

III

IV

V

VI

VII

VII

I

IX

X

XI

XII

Рік

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

1. Температура повітря

С -6,1

-4,7

-0,2

7,8

14

,2

17

,1

18

,3

17

,8

13

,3

7,6

1,3

-2,9

7,0

2. Опади, мм 44

39

32

48

59

85

10

0

68

44

37

46

48

65

0

3. Відносна

вологість повітря, % 85

84

80

70

66

71

74

73

75

80

86

88

78

4. Швидкість вітру, м/с 3,5

4,2

3,8

3,5

3,4

3,0

2,4

2,5

2,4

2,9

3,4

3,5

3,2

5. Абсолютний мак-

симум температур,

С

12

13

22

30

33

35

37

38

33

29

25

13

38

6. Абсолютний мінімум

температур, С -36

-38

-32

-15

-5

1

2

3

-6

-20

-25

-27

-38

25





3.2 Геоморфологічна характеристика

В геологічному відношенні земельна ділянка робіт, яка розташована на

території Почапинецької сільської ради, передбачена для очистки ставка від

мулових наносів знаходиться в межах Подільського блоку І порядку Українського

щита.

Нижче наведено перелік стратиграфічних підрозділів у віковій послідовності в

межах досліджуваного району робіт:

Четвертинна система

Плейстоценовий відділ

Неоплейстоценовий розділ

Верхня ланка

Vd Plll bg – Бузький кліматолін. Еолово-делювіальні відклади.

Неогенова система

Нижньопліоценовий – верхньоміоценовий відділи

N1-2 bl – Балтська світа.

Балтська світа поширена в західній частині району робіт, де приурочена до

схилів вододільного плато. Залягає з розмивом на середньо сарматській товщі глини,

пісків. Перекрита червоно-бурими глинами, на окремих ділянках безпосередньо на

ній залягають відклади неоплейстоцену. Поверхня балтської світи нерівна, часто

нерівності заповнюються четвертинними відкладами, створюючи хвилястий, але

досить чіткий контакт. Світа складена пісками, глинами, пісковиками. Для неї в

цілому характерна грубо зернистість піщаного матеріалу, значне озалізнення, погане

сортування і наявність у пісках значної кількості гальки яшмоподібних порід, кварцу

і кременю. Зустрічаються прошарки пісків темно-сірого до чорного кольору.

Глини жовтувато-сірі, блакитно-зеленувато-сірі, масні з домішкою піщаної

фракції, слабо гігроскопічні, в’язкі, слюдисті, озалізнені, з численними

включеннями у вигляді боровинок оксидів марганцю, нерідко містять значну

кількість щільних карбонатних конкрецій жовтувато-сірого кольору до 5см в

діаматрі. Проміжними між пісками і глинами є піщано-глинясті суміші, які

складають у верхах розрізу прошарки потужністю до 0,4м.

Найхарактернішою особливістю балтських утворень є накопичення у верхніх

частинах розрізу числених включень гальки кварцових і яшмових порід.

Бузький кліматоліт неоплейстоценовий розділ верхня ланка представлений

еолово-делювіальними відкладами (Vd Plll bg), які являються найбільш поширеними

26





серед четвертинних утворень району. Вони майже повсюдно відмічаються як на

вододілах, так і на їхніх схилах, мають численні виходи на денну поверхню в

обривах, глинищах і кар’єрах. Підошвою для бузьких відкладів служать елювіально-

делювіальні витачівські грунти, рідше породи дніпровського клімату та до

четвертинні утворення. Перекриваються сучасними грунтами, рідше, на високих

вододілах, малопотужним дофінійським грунтом. Максимальні потужності – 9,0м –

характерні для вододільних ділянок лесових рівнин. Представлені лесоподібними

суглинками холодного періоду, палевими, сірувато-палевими, жовтувато-палевими,

середньопилуватими, легкими, досить піскуватими, карбонатними конкреціями.

Суглинки низько дисперсні, помірно-середньопластичні(числом пластичності –

9,82-17,14); розподіл фракцій такий: <0,001-28-36%, 0,005-0,001-11-12%, 0,001-

0,005-9%, 0,063-0,01-37-47%, 0,1-0,063-2-3%; містять уламки гірських порід

розміром до 10мм. Відклади бузького кліматоліту накопилися при формуванні

лесової рівнини.

3.3 Гідрографічна характеристика

Гідрологічними розрахунками вирахувані максимальні витрати (Q1% , Q5% ,

Q10% , Q25% весняного водопілля та дощових витрат) річного стоку до струмка

Безіменного лівої притоки р. Ровець (басейн р. Південний Буг) на території с.

Почапинці Жмеринського району Вінницької області.

При виконанні розрахунків використана наступна література:

• СН – 435 – 72;

• «Пособие по определениюрасчетных гидрологических

характеристик (Гидрометиоиздат, 1984 г.)» ;

• Справочник по водным ресурсам подредакцией Б.И. Стрельца

К.1987;

• Визначення розрахункових гідрологічних характеристик ДБН

В.24-8:2014.

Гідрологічна характеристика розрахункового створу: А = 4,03 км2 - площа водозбору; По результатам виконаних розрахунків встановлено: Максимальні витрати весняних повеней склали: Q1% =3,16 м3/с;

27





Q5% = 2,29 м3/с; Q10% = 1,90 м3/с; Q25% = 1,32 м3/с Максимальні витрати дощових повеней склали: Q1% = 10,27 м3/с; Q5% = 4,31 м3/с; Q10% = 3,08 м3/с; Q25% = 1,44 м3/с

3.4 Геологічна характеристика

В геологічній будові приймають участь неогенові утворення бузького

кліматоліту , осадові відклади четвертинного віку, а саме: верхньоплейстоценові

еолово-делювіальні відклади та техногенні утворення .

Неогенові утворення бузького кліматоліту представлені глинами

напівтвердими до твердих, темно-жовто-сірими .

Верхньоплейстоценові еолово-делювіальні відклади представлені суглинками

твердими, жовто-коричневими , суглинками напівтвердими до тугопластичних, з

включенням карбонатних солей, жовтими, суглинками мякопластичними до

тугопластичних, жовтими, суглинками лесовими твердими, з включеннями

карбонатних солей, жовтими, темно-жовтими, суглинками лесовими напівтвердими

до тугопластичних, з включеннями карбонатних солей, жовтими. Техногенні

утворення представленні насипами .

3.5 Рослинний та тваринний світ

У флорі басейну є ряд ендемічних видів (рослини, які трапляються лише на цій

території): волошка савранська, козельці великі та інші. Можна знайти й реліктові

види: хвощ великий, бруслина мала, медунка м'якенька та інші. Рослин занесених у

Червону книгу в районі реалізації проектних рішень немає.

Аналіз літературних джерел та моніторингових спостережень за фауною показав,

що достатньо висока біопродуктивність гідробіонтів в цьому регіоні забезпечується

в значній мірі розвитком представників понто-каспійської фауни, в склад якої

входять представники ряду груп безхребетних тварин (кишковопорожнинні,

турбелярії, нематоди, поліхети, олігохети, пиявки, молюски, гіллястовусі рачки,

остракоди, копеподи, ізоподи, бокоплави мізиди, десятиногі раки тощо).

Крім того серед гідробіонтів часто зустрічаються водяні комахи: одноденки,

веснянки та їх личинки, клопи-гладуни, жуки-плавунці та водолюби.

28





У склад понто-каспійської фауни входять представники таких цінних груп риб, як

карась сріблястий, окунь плітка.

Загалом робота з розчистки ставу не призведе до зменшення популяції диких

тварин. Основний вплив буде здійснюватись при проведенні робіт з очистки від

мулових наносів, які призведуть до створення “хмари мутності”, що разом з водними

масами переміщується на деяку відстань від місця робіт. Це негативно впливає на

організми планктону.

Також можливе нанесення збитків рибному господарству. Тому розчистку

необхідно проводити після проходження нересту, який розпочинається 1 квітня і

закінчується 9 червня. До робіт з розчистки водного об’єкту від мулових наносів

необхідно приступити лише після сплати компенсаційних збитків, нанесених

водним біоресурсам річки внаслідок проведення запланованих робіт.

Після розгортання продуктів очистки та планування берегів проектом

передбачено посів багаторічних трав. Посів багаторічних трав проводиться типовою

пасовищною сумішшю 2304 з нормою висіву 35 кг/га. Суміш містить сорти, що

швидко відновлюються після витоптування при пасовищному використанні,

придатна для екстенсивного використання і характеризується довготривалим

періодом експлуатації без підсівів.

Склад суміші

Вміст, % Назва компоненту (українська назва, латина)

22 Пажитниця багаторічна (Dactylis glomerata)

22 Костриця лучна (Trifolium pratense)

24 Тимофіївка лучна (Phleum pratense)

15 Тонконіг лучний (Poa pratensis)

8 Костриця червона (Festuca rubra)

9 Конюшина лучна, біла (Trifolium repens)

29





4.Опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку

планованої діяльності та її альтернативних варіантів,

При реалізації планованої діяльності відносно очистки ставу, що

розташований в межах села с. Почапинці Жмеринського району Вінницької

області можливі наступні ймовірні впливи планованої діяльності на фактори

довкілля:

• здоров’я населення – допустимий вплив, що відповідає санітарним та

екологічним вимогам.

• соціальний ризик - оцінюється як «прийнятий».

• стан фауни, флори, біорізноманіття землі – має локальний тимчасовий вплив.

• потенційний вплив планованої діяльності на ґрунт та надра не

передбачається.

• вода - діяльність не припускає скидання забруднених стічних вод в поверхневі

водні об’єкти, а також в підземні водоносні горизонти. Скаламучена вода після

завершення робіт та розбавлення природним стоком призведе до початкового

стану річки.

• атмосферне повітря – незначний вплив. Концентрації забруднюючих речовин

не перевищуватимуть встановлені гранично-допустимі нормативи

• кліматичні фактори - негативних впливів не передбачається.

• об’єкти архітектурної, археологічної та культурної спадщини в районі

розташування підприємства відсутні.

• соціально-економічні умови – позитивний вплив.

шумового, вібраційного, світлового та теплового забруднення - відсутнє.

Шумове забруднення від робочої техніки має тимчасовий характер та не перевищує

допустимого звукового рівня для житлової забудови - 45 дБА.

4.1 Оцінка ризику планової діяльності для здоров'я людини

Оцінка ризику впливу планованої діяльності на навколишнє середовище має

включати:

− оцінку ризику впливу планованої діяльності на здоров'я населення;

− оцінку соціального ризику планованої діяльності.

Оцінка має бути виконана відповідно до Наказу Міністерства регіонального

розвитку та будівництва України 20.11.2009 N 524 «Про затвердження Зміни N 1 до

ДБН А.2.2-1-2003».

Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря

проводиться за розрахунками ризику розвитку неканцерогенних і канцерогенних

ефектів.

30





Ризик розвитку неканцерогенних ефектів визначається шляхом розрахунків

індексу небезпеки (НІ) згідно (1):

= iHOHI (1)

де iHO - коефіцієнти небезпеки для окремих речовин, які визначаються згідно

(2):

ii RfCC /HQi = (2)

де iC - розрахункова середньорічна концентрація і-ої речовини, мг/мЗ;

iRfC -референтна (безпечна) концентрація і-ої речовини, мг/мЗ.

1HQ i = - гранична величина прийнятого ризику.

Ризик розвитку індивідуальних канцерогенних ефектів 1ICR від речовин, яким

властива канцерогенна дія, розраховується згідно (3):

iii URCCR =I (3)

де iC - згідно (2);

iUR - одиничний канцерогенний ризик і-ої речовини, м3/мг.

Канцерогенний ризик за комбінованої дії декількох канцерогенних речовин,

забруднюючих атмосферу ( aCR ), визначається згідно (4):

ia ICRCR = (4)

де iICR ICRi -канцерогенний ризик і-ої речовини.

Оцінка канцерогенного ризику здійснюється згідно таблиці

Класифікація рівнів канцерогенного ризику.

Рівень ризику Ризик протягом життя

Неприйнятний для професійних контингентів і

населення

Більший за 10-3

Прийнятний для професійних контингентів і не

прийнятний для населення

10-3-10-4

Умовно прийнятний 10-4-10-6

Прийнятний Менший за 10-6

31





На основі отриманого значення ризику планованої діяльності для здоров'я

людини приймається рішення про прийнятність такої діяльності

Відповідно до проведених розрахунків ризику планованої діяльності для

здоров'я людини рівень ризику характеризується як прийнятний. НІ - Індекс

небезпеки становить 1,7*10-8

4.2 Оцінка соціального ризику планової діяльності

Соціальний ризик планованої діяльності визначається як ризик групи людей, на

яку може вплинути впровадження об'єкта господарської діяльності, та особливостей

природно-техногенної системи.

Оціночне значення соціального ризику визначається згідно (1):

( )pua N

T

NVCRRs −= 1 (1)

Де Rs - соціальний ризик, чол./рік;

aCR - канцерогенний ризик комбінованої дії декількох канцерогенних речовин,

забруднюючих атмосферу;

uV - уразливість території від прояву забруднення атмосферного повітря, що

визначається відношенням площі, віднесеної під об'єкт господарської діяльності, до

площі об'єкта з санітарно-захисною зоною, частки одиниці;

N - чисельність населення, що визначається:

а) за даними мікрорайону розміщення об'єкта, якщо такі є у населеному пункті;

б) за даними усього населеного пункту, якщо немає мікрорайонів, або об'єкт має

містоутворююче значення;

в) за даними населених пунктів, що знаходяться в зоні впливу об'єкта

проектування, якщо він розташований за їх межами, чол.;

Т - середня тривалість життя (визначається для даного регіону або приймається

70 років), чол./рік;

32





pN - коефіцієнт, що визначається за наступною формулою для будівництва

нового об'єкта;

N

NN

p

p

= .

де - pN кількість додаткових робочих місць;

Оцінка соціального ризику здійснюється згідно таблиці 7.

Таблиця 7

Класифікація рівнів соціального ризику планованої діяльності

Рівень ризику Значення ризику

Неприйнятний 10-7

Прийнятний 10-7.

На основі отриманого значення соціального ризику приймається рішення про

прийнятність планованої діяльності.

Результати соціальної оцінки ризику планової діяльності

За результатами проведених розрахунків рівень соціального ризику становить

7,4*10-8.

Відповідно до проведених розрахунків соціального ризику планованої

діяльності рівень ризику характеризується як прийнятний.

33





5.Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої діяльності

5.1 Виконання підготовчих і будівельних робіт та провадженням планованої

діяльності

При виконанні підготовчих робіт та будівельних робіт можливий вплив:

- атмосферне повітря- викиди при роботі техніки при очистці та від

автотранспорту, викиди від пересипки ґрунту, щебню.

- Шумовий вплив – від роботи роботи екскаватора та автотранспорту

- Ґрунти та надра – планова діяльність не передбачає вплив на грунти та надра

- Водне середовище- тимчасове скаламучення води.

- Клімат - планована діяльність не матиме значного впливу на клімат і

мікроклімат в даному районі.

Організаційно-технічна підготовка до будівництва повинна забезпечувати:

– планомірне розгортання і проведення будівельно-монтажних робіт

індустріальними методами;

– введення в експлуатацію об’єктів будівництва в установлені планом

строки, що не перевищують норм тривалості будівництва;

– виконання будівельно-монтажною організацією установлених завдань

по росту продуктивності праці і зниженню собівартості при високій

якості виконання робіт.

До заходів організаційно-технічної підготовки належать:

- створення замовником опорної геодезичної мережі;

– затвердження проекту і зведеного кошторису;

– забезпечення об’єкту проектом виробництва робіт;

– визначення складу будівельних, монтажних і спеціалізованих

організацій, які будуть вести будівництво (при підрядному способі ведення

робіт);

– оформлення договірних взаємовідносин з генпідрядником (при

підрядному способі ведення робіт);

– відкриття фінансування будівництва;

– вирішення питань забезпечення будівництва матеріалами,

конструкціями, деталями, механізмами і робочою силою.

В процесі будівництва необхідно повсякденно суворо дотримуватись вимог

техніки безпеки до будівельних, монтажних, спеціальних і інших робіт згідно із

ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека у будівництві". При

цьому ведення будівельно-монтажних робіт та інших видів будівництва повинні

проводитись з ув’язкою з "Правилами пожежної безпеки при виконанні

будівельно-монтажних робіт" та іншими діючими нормативними документами.

34





Для виконання земляних робіт потрібно одержати дозвіл на виконання

земляних робіт при перетинах з інженерними мережами та викликати

представників даних мереж згідно з матеріалами погоджень.

На майданчиках, де ведуться будівельно-монтажні роботи, не допускається

виконання інших робіт і знаходження сторонніх осіб.

Не допускається виконувати будівельні роботи на висоті у відкритих місцях

при швидкості вітру більше 15 м/с, при ожеледі, бурях чи туманах. Перевірка

знань робочими безпечних методів виконання робот оформлюється в журналі з

видачею посвідчень.

При змінах умов праці з працівниками проводиться додатковий інструктаж.

Охорона праці та техніка безпеки в будівництві і при експлуатації

запроектованих об'єктів забезпечується прийняттям всіх проектних рішень,

дотриманням вимог ПУЭ-85 /І/ і Правил безпечної експлуатації електроустановок

споживачів /ІІ/, вимоги яких враховують умови безпечної праці, запобігання

виробничого травматизму, професійних захворювань, пожеж і вибухів.

Для забезпечення охорони праці, техніки безпеки передбачено:

1. Використання технічно удосконаленого обладнання;

2. Розміщення обладнання, яке забезпечує вільний доступ для його

обслуговування.

Пожежна безпека забезпечується застосуванням вогнетривких конструкцій,

автоматичним відключенням струмів короткого замикання, заземленням,

зануленням.

На підприємстві повинні бути затверджені інструкції з експлуатації, ремонту

електрообладнання і техніки безпеки, що враховують технічні умови експлуатації

електрообладнання.

Пожежна безпека забезпечується застосуванням вогнетривких конструкцій,

автоматичним відключенням струмів короткого замикання, заземленням

електрообладнання, витримуванням безпечної відстані по відношенню дотику

між провідниками різних фаз, вибором відповідного виконання

електрообладнання, апаратів, пристроїв, електромереж.

Територія реконструкції повинна бути облаштована засобами

пожежогасіння. Протипожежне обладнання повинне утримуватись в справному,

робочому стані. Підходи до протипожежного обладнання повинні бути вільними

і позначеними відповідними знаками.

В місцях, де утримуються горючі чи легкозаймисті матеріали, куріння

повинне бути заборонено, а використання відкритого вогню допускається не

ближче чим за 50 м.

35





5.2 Використання у процесі провадження планованої діяльності природних

ресурсів

В періоді впровадження планової діяльності не передбачається використання

природних ресурсів, зокрема ґрунтів, води та біорізноманіття.

5.3 Викиди та скиди забруднюючих речовин, шумові, вібраційні, світлові, теплові

та радіаційні забруднення, випромінення та інші факторами впливу, а також

здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Будівельно-монтажні роботи при реалізації проектних рішень,

здійснюватимуться з дотриманням вимог природно-охоронного законодавства та

забезпечення ефективного захисту навколишнього природного середовища.

Майданчик будівництва облаштований необхідним інженерним устаткуванням, не

потребує будівництва додаткових тимчасових доріг, комунікацій і складських

приміщень. Протягом виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження

планової діяльності очікується незначний та допустимий вплив на атмосферне

повітря, незначний та допустимий вплив зумовлений операціями у сфері

поводження з відходами, відсутність впливу на водне середовище , надра, грунти,

стан фауни, флори, біорізноманіття, кліматичні фактори, ландшафти та позитивний

вплив на соціально економічні умови. Викид забруднюючих речовин в атмосферне

повітря незначний в межах встановлених ГДК. Підвищення концентрацій

забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери понад встановлених величин

не передбачається. В процесі будівництва за рахунок реалізації проектних рішень

утворюватимуться тверді відходи, а саме:

- господарсько-побутові відході від життєдіяльності будівельного персоналу,

накопичуватимуться в існуючому контейнері і виділятимуться по мірі накопичення

з метою подальшого захоронення на сміттєзвалищі;

- будівельне сміття, накопичуватиметься і зберігатиметься в спеціальну

відведеному місці, по мірі накопичення відвантажуватиметься на автомобільний

транспорт для подальшого захоронення на сміттєзвалищі.

Транспортні засоби, задіяних на постачанні і монтажі устаткування, є також

джерелом додаткового шуму. Будівництво об'єкта виконуватиметься виключно

денні години. Рівень звукового тиску від автотранспорту не значний коротко

впливовий та не перевищуватиме показників санітарних норм. Існуючі зелені

насадження і будівлі будуть сприятимуть додатковому зменшенню шумового

36





навантаження. Застосування морально застарілої будівельної техніки проектом не

передбачає. У цілому вібраційний вплив будівельних робіт на прилеглу промислову

забудову і ґрунти несуттєвий. Проектована діяльність не передбачає глобальних

будівельних робіт, не потребує змін ландшафту, виключає впливи на основні

елементи геологічної, структурно-тектонічної будови та не викликає змін існуючих

ендогенних і екзогенних явищ природного і техногенного походження. Влив на

навколишнє середовище при будівництві запроектованого об'єкту

короткостроковий та контрольований.

5.4 Ризики для здоров’я людей, об’єктів культурної спадщини та довкілля, у тому

числі через можливість виникнення надзвичайних ситуацій.

Одним з основних аспектів оцінки впливу на навколишнє середовище є оцінка

комплексних заходів щодо забезпечення нормативного стану навколишнього

середовища та екологічної безпеки.

Структура екологічного ризику при проектуванні об'єктів господарської

діяльності включає

- оцінку ризику щодо здоров'я людини;

- оцінку соціального ризику;

- оцінка ризику впливу на навколишнє природне середовище.

Оцінка ризику для здоров'я людини − це кількісна й/або якісна характеристика

шкідливих ефектів, здатних розвинутися в результаті впливу факторів

навколишнього середовища на конкретну групу людей при специфічних умовах

експозиції. Визначення ризику відносно здоров’я людини складається з:

ідентифікації небезпек, оцінки залежності «доза-відповідь», оцінки експозиції,

характеристики ризику здоров’я людини. Оцінка ризику заснована винятково на

критеріях, що відбивають безпосередній вплив хімічних речовин на здоров'я

найбільш чутливих груп населення. При порівняльній оцінці ризику, що здійснена з

метою встановлення пріоритетів серед широкого кола проблем, включаючи

характеристику якості, умов і способу життя, як додатковий критерій можуть

використовуватися показники, безпосередньо не пов'язані з ризиком для здоров'я

людини, наприклад ризик розвитку дискомфортних станів. Характеристика ризику

здійснюється на основі величин прийнятного ризику, що відбивають такі рівні

ризику, які не вимагають застосування додаткових заходів по його зниженню й

незначні стосовно ризиків, що існують у повсякденній діяльності або житті людей.

Оцінка ризику для здоров‘я населення від забруднення атмосферного повітря

проводиться за розрахунками ризику розвитку неканцерогенних і канцерогенних

ефектів. Ризик розвитку неканцерогенних ефектів визначається шляхом розрахунків

індексу небезпеки (HI). Ризик розвитку канцерогенних ефектів від речовин, яким

властива канцерогенна дія визначається індивідуально та для декількох

37





канцерогенних речовин. При розрахунках було встановлено, що оцінка ризику

щодо здоров'я людини- прийнятна.

Планована діяльність не буде мати ризиків на здоров’я людей, так як при

влаштуванні планованої діяльності відсутні негативні фактори впливу на здоров’я

людей. Також виключено можливість виникнення надзвичайних ситуацій. На даній

ділянці об’єктів культурної спадщини не виявлено.

5.5 Кумулятивний вплив інших наявних об’єктів, планованої діяльності та об’єктів

Кумулятивний вплив об’єкту планованої діяльності відсутній, так як поруч

відсутні виробничі підприємства, які є можливими забруднювача.

5.6 Вплив планованої діяльності на клімат, у тому числі характер і масштаби

викидів парникових газів, та чутливістю діяльності до зміни клімату;

Змін клімату в результаті планованої діяльності не очікується, оскільки в результаті

експлуатації об’єкту відсутні значні виділення теплоти, інертних газів, вологи.

Особливості кліматичних умов, які сприяють зростанню інтенсивності впливів

планованої діяльності на навколишнє середовище, відсутні.

5.6 Технологія і речовини, що використовуються;

Технологія гідромеханічної очистки річки від мулових наносів не передбачає

потрапляння шкідливих речовин у водні об’єкти.

6.Опис методів прогнозування, що використовувалися для оцінки

впливів на довкілля,

Екологічне прогнозування – це передбачення можливих змін і поведінки

природних систем в результаті природних процесів та антропогенного впливу.

Всі методи прогнозування об’єднують у дві групи: логічні і формальні. До

логічних методів відносять методи індукції, дедукції, експертних оцінок, аналогії.

Основною метою прогнозу є оцінка можливої реакції навколишнього

природного середовища на прямий чи опосередкований вплив людини, вирішення

задач раціонального природокористування у відповідності з очікуваним станом

природного середовища.

За метою та задачами передбачення у соціоекології вирізняють наступні

узагальнені види прогнозів:

1) прогноз дії на середовище — науково обґрунтоване передбачення видів,

шляхів і чинників антропогенного впливу на довкілля, що здійснюється внаслідок

38





будівництва та введення в експлуатацію нових будівель, виробничих потужностей і

технологій у регіоні;

2) прогноз реакції середовища — науково обґрунтоване передбачення стійких

змін у природному середовищі, викликаних прямою або побічною дією зазначених

вище чинників; зокрема, до таких змін слід включати і ті з них, які внаслідок

значного їх запізнення або віддаленого зв'язку з антропогенним впливом помилково

відносять на рахунок дії тих чи інших природних чинників;

3) прогноз зміни середовища — науково обґрунтоване передбачення

інтегрованих змін у природному середовищі під дією всієї сукупності природно-

антропогенних чинників.

В даному випадку прогнозування короткочасне або оперативне., за

масштабами передбачуваних явищ екологічний прогноз є локального характеру.

Методологічною основою досліджень прийняті теорія геосистем і басейновий

підхід.

Принцип моніторингу навколишнього середовища використаний в вигляді

збору фондових матеріалів (гідрологічні характеристики струмка Безіменного за

досить довгий період спостережень, дані гідрохімічних бюлетенів, метеорологічних

і т.д.).

На першому етапі при отриманні вихідної інформації застосовувались:

- одержання відомостей про конструктивні та технологічні параметри об‘єкта,

які впливають на екосистеми;

- збір літературних та фондових матеріалів про сучасний стан навколишнього

середовища в районі, що вивчається;

- експедиційний, картографічний, описний, балансовий, розрахунково-

аналітичний методи, метод математичної статистики.

При прогнозуванні використовувались методи експертних оцінок,

екстраполяції на засадах математичної статистики, математичного моделювання.

7. Опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання,

відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного

впливу на довкілля, у тому числі (за можливості) компенсаційних

заходів.

Чинне екологічне законодавство передбачає відшкодування заподіяної шкоди,

як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та

незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища та

погіршення якості природних ресурсів. Згідно із затвердженим переліком багато

видів діяльності та об'єктів становлять підвищену екологічну небезпеку для

39





навколишнього природного середовища. Законодавство відносить такі види

діяльності та об'єкти до джерел підвищеної екологічної небезпеки. Особи, які

володіють джерелами підвищеної екологічної небезпеки, зобов'язані компенсувати

заподіяну шкоду громадянам та юридичним особам, якщо не доведуть, що шкода

виникла внаслідок стихійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих.

Шкода може бути заподіяна як навколишньому природному середовищу, так і

здоров'ю та майну громадян або майну юридичних осіб. Відшкодування шкоди,

спричиненої навколишньому природному середовищу, передбачається двома

способами: в натурі або грошовому вираженні згідно із затвердженими у

встановленому порядку таксами, а також методиками обчислення розміру шкоди, а

за їх відсутності — за фактичними витратами на відновлення порушеного стану

навколишнього природного середовища. Шкода, заподіяна здоров'ю та майну

громадян, компенсується згідно із цивільним законодавством. Для відшкодування

шкоди, заподіяної здоров'ю громадян, у першу чергу необхідно довести причинний

зв'язок між діяльністю винної особи та забрудненням навколишнього природного

середовища, а також впливом цього середовища та спричиненою шкодою. Вказана

категорія спорів є найбільш складною, бо забруднення навколишнього середовища,

як правило, викликається сукупною дією декількох джерел забруднення і дуже

важко довести причинний зв'язок .

Здійснення заходів, передбачених у проекті, буде сприяти до покращення

екологічного стану річки та прибережної території.

Заходи по охороні атмосферного повітря не перебачені так як вплив є

короткостроковим та в період експлуатації водного об’єкта відсутній. Прийнята

проектом технологія гідротехнічних і будівельних робіт та розташування

будівельної техніки виключають перевищення припустимих концентрацій

інгредієнтів.

Тому вплив будь-якого значного вкладу на показники забруднення повітряного

басейну тут виключається.

Заходи від можливого впливу поводження з відходами:

• оснащення будівельного майданчика контейнерами для роздільного збору

побутових і будівельних відходів;

• тимчасове складування будівельних і побутових відходів у пересувних

контейнерах в спеціально відведених місцях;

• вивезення та подальша утилізація будівельного сміття;

• побутові відходи, які будуть утворюватися, повинні бути локалізовані з

наступним централізованим вивезенням спеціалізованим підприємством.

Під час робіт з очистки відбувається тимчасове скаламучення води, однак

основні хімічні показники води не змінюються .

40





Розчищувальні роботи не впливають на надра так як не пов’язані з їх

видобутком. Заплановані заходи не вплинуть на тваринний світ регіону, тому

спеціальний захист не передбачено.

Роботи на даній ділянці передбачено виконувати в міжнерестовий період,

Вимоги безпеки при експлуатації водогосподарських об’єктів

Обстеження кріплень укосів каналів, басейнів і земляних напірних споруд (при

закладенні укосів менше 1:3), що при зледенінні, обростанні або при мокрому укосі

становлять підвищену небезпеку, необхідно виконувати, йдучи уздовж укосу по

горизонтальній поверхні землі, насипу, берми на відстані 0,5 м від брівки укосу.

Спуск до урізу води не дозволяється без застосування жердини і страхувальної

мотузки, один кінець якої повинен бути прикріплений до надійної опори (дерева,

стовпчика, елемента конструкції споруди або спеціально встановленого металевого

штиря тощо).

Витягування з басейну, каналу або іншого водного об'єкта плаваючих предметів,

колод слід виконувати за допомогою багра; забороняється заносити кінці колод

нагору по укосу вручну.

У період льодоставу під час обстеження басейнів, земляних напірних споруд,

каналів та інших водних об'єктів при роботі на льоду необхідно дотримуватися

вимог, викладених вище.

Узимку під час буранів і заметілей не можна проводити обстеження каналів,

напірних споруд та інших водних об'єктів одному працівнику.

Спуск працівників на водозлив, у колодязі, галереї, труби і дюкери для

обстеження допускається тільки після припинення подачі або скиду води через

споруду, спорожнення її від води та обмеження фільтрації води через ремонтні

затвори до мінімуму.

Працівник, який спускається, повинен бути обов'язково прив'язаний за

запобіжний пояс страхувальною мотузкою, другий кінець якої закріплюється за

міцні елементи споруди і поступово попускається працівником, який страхує.

Під час пропуску через споруди льоду і сміття для проштовхування крижин і

корчів слід застосовувати багри та граблі.

Ці роботи необхідно виконувати зі службових містків, стоячи на поверхні біля

стояка споруди або з підвісних колисок, що мають міцні огородження, до яких

працівники повинні бути прикріплені страхувальною мотузкою.

Розчищення заторів з крижин, сміття, інших плаваючих предметів перед

спорудою повинно проводитися шляхом поступового скидання крижин та інших

плаваючих предметів за течією води або витягування їх на поверхню землі.

Забороняється пересування працівників по затору.

41





Під час обстеження каналів, відстійників, верхніх та нижніх б'єфів

гідротехнічних споруд, відстійних басейнів і проведення робіт у них не

дозволяється переходити через недостатньо щільні мулові відкладення глибиною

понад 0,3 м без улаштування настилів, а якщо відкладення є ще й вологими і

нестійкими, перехід через них здійснюється з використанням страхувальних

канатів.

Заходи по охороні поверхневих та підземних вод від забруднення

Водоохоронна зона, в межах якої розташований об'єкт планової діяльності, є

природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється. На

території водоохоронних зон забороняється:

• розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження та заліснення), а

також садівництво та городництво);

• зберігання та застосування пестицидів і добрив;

• влаштування літніх таборів для худоби;

• будівництво будь-яких споруд (гідротехнічних, гідрометричних, лінійних) у

тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

• миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;

• влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих

відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.

Вимоги безпеки під час виконання підготовчих робіт

Під час виконання робіт з планування, вирівнювання укосів, які виконуються

екскаватором-планувальником, працівникам забороняється перебувати в зоні дії

машини, нижче по укосу і біля підошви по фронту робіт в межах 15 м по обидва

боки.

Для безпечного виконання робіт з розчищення від деревної рослинності

каналів меліоративних систем, гребель, дамб, а також площадок біля споруд

необхідно дотримуватися вимог Правил охорони праці для працівників лісового

господарства та лісової промисловості, затверджених наказом Державного

комітету України з нагляду за охороною праці від 13 липня 2005 року № 119,

зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 вересня 2005 року за №

1084/11364.

Перед початком роботи з кущорізом, мотокосаркою (травокосаркою)

працівник повинен обстежити ділянку роботи і прибрати з поверхні землі сторонні

предмети (каміння, метал, дріт, бетонні залишки тощо).

Слід уникати роботи з кущорізом, мотокосаркою (травокосаркою) у таких

випадках:

• на схилах з ухилом понад 8 град. (у такому випадку на укосі

влаштовуються східці, уступи);

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1084-05

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1084-05

42





• за наявності у зоні роботи дерев діаметром понад 4 см;

• при видимості менше 50 м, під час або після зливи, під час грози.

За наявності у зоні роботи пнів, деревної рослинності, каміння, металу, бетону,

дроту та інших перешкод, які виступають над рівнем землі, необхідно відступати

від них на відстань дії робочого органу механізму.

Заборонено виконувати роботу кущорізом, мотокосаркою (травокосаркою),

якщо в робочій зоні перебувають люди.

Перед початком роботи кущоріза, мотокосарки (травокосарки) необхідно

впевнитися в справності та надійності кріплення ріжучих робочих органів і деталей

машини. Виконувати роботу несправним кущорізом, мотокосаркою

(травокосаркою) не дозволяється.

При монтажі (демонтажі) фрезерних ножів, їх загострюванні необхідно

заклинити вал дерев'яним клинком. При роботі з кущорізом, мотокосаркою

(травокосаркою) необхідно використовувати захисні окуляри, рукавиці та інші

необхідні засоби індивідуального захисту.

Очищати робочі органи кущоріза, мотокосарки (травокосарки) дозволяється

тільки при вимкненому і повністю зупиненому двигуні. Фрезу потрібно очищати

за допомогою спеціальних пристосувань, перебуваючи при цьому збоку агрегату.

Не дозволяється працювати мотокущорізом, кущорізом, мотокосаркою

(травокосаркою) після зливи до повного просихання ґрунту, а також на

заболочених ділянках. На слабких ґрунтах (осушених болотах, перезволожених

ґрунтах) робота зазначених механізмів дозволяється після літнього просихання або

зимового замерзання ґрунту.

Відстань між двома мотокущорізами, кущорізами, мотокосарками

(травокосарками), які працюють на одній ділянці, повинна бути не менше 15 м.

Працівники, які прибирають зрізані дерева і чагарник, повинні перебувати на

відстані не ближче ніж 30 м від працюючої машини.

Пересування мотокущоріза, кущоріза, мотокосарки (травокосарки) з

працюючим двигуном повинно здійснюватися за умови причеплення агрегату до

плечового паска працівника. Під час скошування рослинності на укосах відкритих

каналів каналоочищувальними машинами працівники, що беруть участь у роботі,

повинні дотримуватися вимог експлуатаційної документації, а також виконувати

усі вказівки машиніста агрегату.

Розчищення ділянки від чагарників, які похилені і викривлені, необхідно

розпочинати з боку, протилежного їх нахилу. При ухилі укосів 1:2 і крутіше

скошування і вирубку чагарнику повинні виконувати одночасно два працівники з

використанням страхувальних мотузок і влаштуванням на укосі східців або

уступів. Вирубування хмизу з куща здійснюють біля комлі косим зрізом, при цьому

рубщик повинен перебувати на відстані 40-50 см від куща.

43





Рубати хмиз слід півколом перед собою, складаючи зрубані лозини рівною

купою, комлями в одну сторону. Для рубання хмизу призначають не менше двох

працівників. При одночасній роботі декількох рубщиків вони повинні просуватися

уступами. При цьому кожний наступний рубщик повинен перебувати на відстані

не менше ніж 2 м від працюючого попереду.

Вимоги безпеки під час виконання земляних і ремонтних робіт

Виконання механізованих земляних робіт під час ремонту (реконструкції)

об'єктів водогосподарських систем здійснюється відповідно до затвердженого

ПВР.

Земляні роботи на об'єктах водогосподарських систем у місцях розміщення

підземних і наземних комунікацій повинні виконуватися відповідно до

розроблених заходів щодо безпечних умов праці, погоджених з організаціями, які

експлуатують ці комунікації.

Під час виконання ремонтно-будівельних робіт на водогосподарських

системах з улаштуванням котлованів і траншей в межах населеного пункту, а також

в місцях, де відбувається рух людей або транспорту, повинно бути встановлене

захисне огородження з урахуванням вимог ДСТУ Б В.2.8-43:2011, на якому мають

бути встановлені попереджувальні написи і знаки, а в нічний час - сигнальне

освітлення. Місця проходу людей через траншеї повинні бути обладнані

перехідними містками, що освітлюються в нічний час.

Ґрунт, витягнутий з котловану або траншеї, слід розміщувати на відстані не

менше ніж 0,5 м від країв виїмки. Розробляти ґрунт у котлованах і траншеях

„підкопом” не допускається. Під час виконання робіт у виїмках з укосами без

кріплення слід дотримуватися вимог підпункту 10.2.16 пункту 10.2 глави 10 ДБН

А.3.2-2-2009. Під час ремонту гідротехнічних споруд, трубопроводів з

улаштуванням котлованів або траншей перед допуском працівників у котловани

або траншеї глибиною понад 1,3 м повинна бути перевірена стійкість укосів або

кріплень стінок.

Навантаження ґрунту на автосамоскиди необхідно здійснювати з боку

заднього або бічного борту. При розробці, транспортуванні, розвантаженні,

плануванні й ущільненні ґрунту двома або більше самохідними або причіпними

машинами (скреперами, грейдерами, котками, бульдозерами тощо), що йдуть одна

за одною, відстань між ними повинна бути не менше ніж 10 м.

Однобічне засипання пазух за щойно встановленими підпірними стінками і

фундаментами допускається після здійснення заходів, що забезпечують стійкість

конструкції, при прийнятих умовах, способах і порядку засипання.

Під час механізованого ударного розпушування ґрунту не допускається

44





Після закінчення роботи і під час перерв екскаватор слід установлювати на

безпечну відстань від брівки каналу із наступним опусканням ковша на ґрунт у

протилежний від каналу (котловану) бік. Мінімальна відстань між двома

екскаваторами, один з яких руйнує мерзлий ґрунт, повинна становити 50 м.

При роботі землерийних машин у нічний час робочий майданчик повинен

освітлюватися відповідно до вимог ДСТУ Б А.3.2-15:2011 „Система стандартів

безпеки праці. Норми освітлення будівельних майданчиків” (далі - ДСТУ Б А.3.2-

15:2011).

Установлювати крани й екскаватори для роботи на свіжонасипаному

неутрамбованому ґрунті, а також на площадці з ухилом більшим, ніж зазначено в

паспорті машини, забороняється. Екскаватори під час роботи повинні рухатися

спланованим майданчиком, щоб уникнути некерованого переміщення і сповзання

у бік котловану або каналу. Під час роботи екскаватора не дозволяється виконувати

роботи і перебувати на відстані менше радіуса дії екскаватора, збільшеного на 5 м.

При засипанні траншеї, котловану бульдозерист під час скидання в них ґрунту не

повинен висувати відвал бульдозера за брівку траншеї, котловану. На початку робіт

із засипання бульдозеристу не дозволяється під’їжджати до траншеї, котловану на

відстань меншу ніж 1 м. При роботі бульдозера з косим відвалом і при його русі

уздовж траси траншеї забороняється наближатися до її брівки на відстань менше

ніж 0,5 м.

8. Опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на

довкілля, зумовленого вразливістю проекту до ризиків

надзвичайних ситуацій, заходів запобігання чи пом’якшення

впливу надзвичайних ситуацій на довкілля та заходів

реагування на надзвичайні ситуації.

Для зменшення можливого впливу діяльності на довкілля необхідно

дотримуватись природоохоронних заходів.

Виникнення аварійних ситуацій у період будівництва малоймовірно.

Основними заходами для попередження аварійних ситуацій на об’єкті при

будівництві є:

− належна організація й інженерно-технічне забезпечення будівельних

робіт;

− дотримання правил експлуатації задіяних засобів механізації.

− Основні заходи проектних рішень спрямовані на запобігання

виникненню надзвичайної ситуації, забезпечення захисту населення і територій та

зниження можливих матеріальних збитків від надзвичайних ситуацій

45





техногенного та природного характеру, а також створення містобудівних умов для

забезпечення стійкого функціонування об'єктів.

9. Визначення усіх труднощів (технічних недоліків, відсутності

достатніх технічних засобів або знань), виявлених у процесі

підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля

Труднощі у процесі підготовки звіту з оцінки впливу на плановану діяльність з

очистки водного обєкту (ставу), що розташований в с. Почапинці Жмеринського

району Вінницької області не виявлено.

10.Усі зауваження і пропозиції громадськості до планованої

діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що

підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля

Повідомлення про плановану діяльність № 20191282701, яка підлягає оцінці

впливу на довкілля опубліковано у газетах « Вінничина » №7(23348) від 25.01.2019

року та « Жмеринська газета» №4 (378) від 25.01.2019 року, а також на сайті

Міністерства екології та природних ресурсів України.

Згідно листа Департаменту екології та природних ресурсів Вінницької обласної

державної адміністрації № 08-02-11/1663 від 26.02.2019, щодо реконструкції

водного обєкту (ставку), що розташований на струмку Безіменному зауважень і

пропозицій громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня

деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля

не надходило.

11. Стислий зміст програм моніторингу та контролю щодо

впливу на довкілля під час провадження планованої

діяльності, а також (за потреби) планів після проектного

моніторингу;

Моніторинг поверхневих вод — це система послідовних спостережень, збору

та обробки даних про статус водних тіл, прогнозування їх змін та розробки науково

обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень, які мають під-

вищити їх статус. Моніторинг є одним з головних інструментів управління потенці-

алом водних-ресурсів.

46





Функціонування системи державного моніторингу стану природних вод в

Україні регламентується Законом України «Про охорону навколишнього

природного середовища», а також постановами Кабінету Міністрів України №391

від 30.03.1998 «Про затвердження Положення про державну систему моніторингу

довкілля» та №815 від 20.07.1996 «Про затвердження Порядку здійснення

державного моніторингу вод».

На основі цих урядових документів та з метою встановлення єдиних технічних

вимог до організації та здійснення спостережень за станом вод наказом Міністерства

екології та природних ресурсів України №485 від 24.12.2001 затверджено «Єдине

міжвідомче керівництво по організації та здійсненню державного моніторингу вод»,

згідно якого, залежно від функціонального призначення, розрізняють три основні

види моніторингу:

1) загальний (моніторинг на державній мережі пунктів спостережень), що здій-

снюється систематично на базовій мережі спостережень з метою встановлення ста-

тусу водних об'єктів. .

2) оперативний (кризовий) — в зонах підвищеного ризику і в зонах впливу ава-

рій і надзвичайних ситуацій з метою оповіщення та розроблення оперативних за-

ходів по ліквідації їх наслідків та захисту населення.

3) фоновий (науковий) — на водних об'єктах в місцях мінімального антропоген-

ного впливу, для виявлення природного стану водних тіл, одержання інформації для

оцінки і прогнозування його змін, що виникають як наслідок здійснення господар-

ської діяльності (Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України №485

від 24.12.2001).

12. Резюме нетехнічного характеру інформації

Суб'єкт господарювання

Почапинецька сільська рада Жмеринського району Вінницької області

Юридична адреса: 23112, Вінницька обл., Жмеринський район с. Почапинці

вул. Садова 1

Планована діяльність

Планованою діяльністю передбачено розчистку водного об’єкту (ставу) , яка

розташована в центральній частині с. Почапинці Жмеринського району.

Раніше на даній території, згідно землевпорядної карти сільської ради, існував

став площею 4,100 га, на даний час став замулився, пойма заросла очеретом, водне

дзеркало майже не проглядає за очеретом. В попередні роки господарським

способом були розпочаті роботи з очистки ставу. Були проведені культуртехнічні

47





роботи з видалення поодиноких дерев, земляні роботи по виїмці намулу на береги у

вигляді валів для підсихання продуктів очистки. Для завершення робіт по

відновленню ставу необхідно вийняти 14,1 тис м3 намулу, розгорнути з

влаштуванням захисного валу, спланувати за засіяти береги багаторічними травами.

Планованою діяльністю передбачено розчистку водойми з відновленням

водного плесу площею 2,500 га. Глибина водойми коливається від 2,0 до 1,5м. Укоси

водойми 1:3. Відновлення водойми до площі 4,100га на даний момент неможливе

через відсутність вільної території навколо ставу. Загальна площа благоустрою, яка

включає: водне дзеркало, укоси та підбивку берегів продуктами очистки, становить

4,0га. На берегах між приватними городами та береговою лінією виросли багаторічні

дерева, видалення яких не доцільне. Планованою діяльністю передбачено видалення

чагарнику площею 0,1га.

Під час виконання робіт по очистці ставка від мулових наносів , вилучене сміття

та відходи вивозяться на полігон твердих побутових відходів згідно договору з

місцевим комунальним підприємством.

Продукти очистки розгортаються по берегам у вигляді пологих укосів з

влаштуванням захисного валу висотою 0,2м та шириною 1.0м. Захисний вал

попередить прямого попадання пестицидів в став при можливому вимиванні їх з

навколишніх городів. Всього по берегам ставу може вміститись 9,2 тис м3 мулових

наносів. Залишок мулових наносів в кількості 4,91 тис. м3 вивозиться за межі

очистки і може бути використано для поліпшення родючості слабких ґрунтів, або

для пересипки місцевого полігону.

Після розгортання продуктів очистки та планування берегів планованою

діяльністю передбачено посів багаторічних трав.

Запроектовані заходи з розчищення водойми забезпечать нормативний стан

компонентів довкілля за умови дотримання всіх вимог природоохоронного та

водоохоронного законодавства.

Позитивними аспектами планованої діяльності являються:

- покращення гідрологічного режиму водного об’єкту;

- закріплення поверхонь ґрунту посівом трав і насадженням дерев;

- підвищення естетичної привабливості території.

48





13. Список посилань із зазначенням джерел, що

використовуються для описів та оцінок, що містяться у звіті з

оцінки впливу на довкілля.

1 Закон України "Про охорону навколишнього середовища", затверджений

Верховною Радою України 25 липня 1991 р.

2 Закон України "Про тваринний світ", затверджений Верховною Радою

України 13 грудня 2001р

3 Закон України "Про відходи”, затверджений Верховною Радою України 5

березня 1998р

4 Закон України «Про охорону земель»

5 ДБН А.2.2-1-2003 “Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє

середовище (ОВНС) при проектуванні та будівництві підприємств,

будинків і споруд”. Основні положення проектування;

6 Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного

благополуччя населення.

7 Закон України «Про оцінку впливу на довкілля».

8 Водний Кодекс України.

9 Земельний Кодекс України.

10 Порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на

довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля, затверджений

постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 1026.

11 Порядок проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на

довкілля, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13

грудня 2017 р. № 989.

12 Державні санітарі правила планування та забудови населених пунктів,

затверджені Наказом Міністерства охорони здоров'я України від

19.06.1996 р. № 173

13 ОНД- 86. «Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе

вредных веществ, содержащихся в выбросах промышленных

предприятий», затверджена наказом Держкомгідромету СРСР № 192 від

04.08.1986 р.

14 ДК 005-96. Державний класифікатор відходів. Київ: Держстандарт

України,1996.

15 Методичні рекомендації МР 2.2.12-142-2007. «Оцінка ризику для

здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря» затверджені

наказом МОЗ України № 184 від 13.04.2007 р.

49





16 Временное методическое пособие по расчету выбросов от

неогранизованных источников в промышленности строительных

материалов. Новороссийск, 1982 г.

17 Методика розрахунку викидів забруднюючих речовин пересувними

джерелами, УкрНТЕК, 1999 р.

18 Збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в

атмосферне повітря різними виробництвами. УкрНТЕК, 2004 р.

19 Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення.

СанПіН 4630-88

20 ДБН А.3.1-5-2009 ,,Організація будівельного виробництва”

21 ДБН А.3.2-2009 ,,Охорона праці і промислова безпека у будівництві”;

22 ДБН В.2.1-10-2009 ,,Основи и фундаменти споруд”;

23 ДБН В.1.1-25-2009 «Інженерний захист територій та споруд від

підтоплення та затоплення»;

24 ДБН В.2.4-3:2010 «Гідротехнічні споруди. Основні положення»

25 ВБН В.2.4-33-2.3-03-2000 Регулювання русел річок. Норми

проектування

26 ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 Будівельна кліматологія.

27 План управління річков басейном Південного Бугу: аналіз стану та

першочергові заходи. Афанасьєв С. Бедзь Н, .Вікторов М., Власова Т.,

Гавриков Ю., та ін.

50





ДОДАТКИ

51





Додаток 1

Масштаб 1:50 000

52





Додаток 2

53





Додаток 3

54





Додаток 4

55





56





Додаток 5

57





58





Додаток6

59





60





Додаток7

61





Додаток 8

62





Додаток 9

Зміст

63





Пояснювальна записка стор.

Вступ............................................................................................................. 2

1. Вивченість інженерно-геологічних умов ................................................ 4

2. Коротка фізико-географічна характеристика району інженерних

вишукувань:………………………………………….……………………….

4

2.1. Кліматичні умови……………………………………….……………… 4

2.2. Геоморфологічна характеристика………………………………. . . . . . 5

2.3. Гідрографічна характеристика………………………………………… 5

2.4 Геологічна характеристика …………………………………………….. 6

3. Інженерно-геологічні та гідрогеологічні умови ділянки робіт………… 7

4. Фізико-механічні властивості грунтів..…………………………………. 8

5. Висновки…….………………………………………………………….... 12

Список використаної літератури……………………………………………. 14

Додатки

1. Технічне завдання…………………………………………………………

Креслення

1. Схема розташування виробок (М 1 : 500)

2. Ситуаційна схема

2. Інженерно-геологічні колонки

64





Вступ

Підстави для проведення робіт :

Інженерно-геологічні вишукування під очистку ставка в с. Почапинці, Жмеринського

району, Вінницької обл., виконанi згідно договору №86/П-2019 між ТОВ «Водпроект» та

Почапинською сільською радою.

Цілі і завдання інженерно-геологічних вишукувань:

- вивчення характеристик інженерно-геологічних умов території та отримання вихідних

даних для проектів будівництва відповідно до ДБН А2.1-1-2014 “Інженерні вишукування для

будівництва”.

- прогнозування змін інженерно-геологічних умов під дією природних і техногенних

факторів, визначення допустимих впливів на елементи середовища та способів досягнення

потрібного стану цього середовища;

- оцінювання ризику життєдіяльності людини на конкретних територіях;

- для подальшого розроблення проектів захисту територій та окремих об’єктів від

несприятливих і небезпечних процесів.

Місце розташування району будівництва:

Майданчик де проводились інженерно-геологічні вишукування в адміністративному

відношенні знаходиться на території Почаписької сільської ради, Жмеринського, району

Вінницької області.

Відомості про проектуємий об'єкт:

Очистка ставка в межах Почапинської сільської ради.

Iнженерно-геологiчне рекогносцирування проводиться з метою оцінки iнженерно-

геологiчних умов об'єкта, уточнення можливості пiд'їзду бурових установок до мiсць дослідження

i безпечного проведення робiт, виявлення несприятливих геологічних та гідрогеологічних

процесів.

Перед початком інженерно-геологічних вишукуваннь на ділянці проводилася

рекогносцировка досліджуваної території шляхом маршрутного обстеження.

65





Буріння свердловин глибиною до 5м виконувалось методом ручного буріння. Глибина

свердловин та місце розташування визначалось виходячи з технічних характеристик проектуємих

об'єктів і виходячи з вимог ДБН А2.1-1-2014 “Інженерні вишукування для будівництва” та

наданого замовником технічного завдання.

Польові роботи проводилися у травні 2019р.

На майданчику робіт було пробурено 4 свердловини загальним метражем 20 п.м.

В процесі буріння із свердловин проводився відбір зразків ґрунтів для визначення

показників їх фізико-механічних властивостей.

Виробки i місця проведення польових дослідних робiт винесені в натуру методом

інтерполяції з наявних картографічних матеріалів і можуть коливатися після інструментальної

прив’язки на місцевості.

Місце розміщення виробок вказано на схемі масштабу 1 : 500 (див. креслення 1).

Ситуаційна схема ділянки, де проводилися інженерно-геологічні вишукування наведена на

кресленні 1.

1. Вивченість інженерно-геологічних умов.

Були використані архівні матеріали ТОВ «Водпроект»:

В результаті зробленого аналізу архівних матеріалів було встановлено:

- інженерно-геологічний розріз проектуємого майданчика будівництва, кількість, потужність

літологічних шарів грунту і послідовність їхнього залягання;

Територія проектуємого будівництва згідно ДБН А2.1-1-2014 “Інженерні вишукування для

будівництва” відноситься до ІІ категорії складності інженерно-геологічних умов і до ІІ категорії

складності геотехнічного будівництва (згідно додатка “Ж”).

2. Коротка фізико-географічна характеристика району інженерних вишукувань

2.1 Кліматичні умови

В адміністративному відношенні ділянка знаходиться в межах Куриловецької сільської ради.

По кліматичним умовам ділянка розташована в першій кліматичній зоні по карті кліматичного

районування території (ДСТУ-НБВ.1.1-27:2010).

Клімат району робіт помірно-континентальний з м’якою нетривалою зимою і теплим літом,

характерний для правобережної лісостепової зони.

66





Середньорічна температура повітря складає +6,70С. Середня температура повітря

найтеплішого місяця липня становить +18,7 0С, найхолоднішого січня – (-6 0С). Абсолютний

максимум температури повітря + 380С спостерігався в липні місяці, а мінімум (-370С) – в січні

місяці.

Кількість атмосферних опадів коливається від 300 до 800мм, складаючи в середньому 589мм.

Величина випаровування в багаторічному розрізі складає 558мм.

Стійке снігове покриття утворюється в третій декаді листопада і зникає в першій декаді березня

місяця. Висота снігового покриву коливається від 5 до 30см. Число днів з сніговим покриттям 90-

105. За довідкою Вінницького Гідрометбюро максимальна глибина промерзання ґрунту в м.

Вінниця досягає 0,9 м.

Переважний напрямок вітрів західний та північно-західний. Середня швидкість вітру 3,9 м/с.

2.2 Геоморфологічна характеристика

По геоморфологічному районуванню ділянка вишукувань належить до західної частини

Придніпровської височини, розміщена на східній окраїні Вінницько денудаційно-акумулятивній

маловодній рівнині, структурно відповідає Українському кристалічному масиву.

Вихідною поверхнею для сучасного рельєфу вважають докрейдову цокольну рівнину,

фіксованою каоліновою корою вивітрювання, на яку накладені палеогенові, неогенові та

четвертинні відклади.

В географічному відношенні на даній території виділяються плато, схили плато, долини

сучасних річок з надзаплавними терасами, балки та яри.

Абсолютні відмітки поверхні на ділянках території, що досліджується, змінюються від

328,07 до 331,20м.

2.3 Гідрографічна характеристика

Гідрографічна мережа району приурочена до р. Ровець , яка є правою притокою

р. Південний Буг). Довжина річки 37 км, площа басейну 221 км². Заплава завширшки 0,5—0,7

км. Річище помірно звивисте, завглибшки 0,5—1,5 м. Похил річки 2,3 м/км. Споруджено кілька

ставків.

Річка Південний Буг є найбільшою річкою, басейн якої повністю розташований в межах

України. Площа басейну річки — 63700 км², довжина 806 км, середній похил — 0,40%.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%91%D1%83%D0%B3

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%B8%D1%89%D0%B5

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%85%D0%B8%D0%BB_%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B8

67





Долина річки Південний Буг бере початок на Волино-Подільській височині поблизу с.

Холодець Хмельницької області і впадає в Дніпро-Бузький лиман Чорного моря.

Особливістю Південного Бугу є те, що ця річка фактично має лише одну велику притоку — р.

Синюху, яка утворюється внаслідок злиття річок Велика Вись та Тікич (басейн якої складається з

двох основних приток Гнилий і ГірськийТікич).

Площа басейну Синюхи становить 16725 км² (26% від усієї площі водозбору Південного

Бугу). В Південний Буг Синюха впадає в межах м. Первомайськ. Місцями утворює пороги та

перекати.

Всього на території басейну Південного Бугу протікає 6594 річки, серед них великих — 1,

середніх — 11, малих — 6582 (з них 367 — довжиною більше 10 км). Загальна довжина річок в

басейні становить 22,4 тис. км, густота річкової сітки — 0,35 км/км².

2.4. Геологічна характеристика.

В геологічному відношенні ділянка робіт розташована в межах південного схилу

Українського кристалічного щита, характеризується двома структурними поверхами. Нижній

представлений складнодислокованим комплексом метаморфічних порід архейського і

нижньопротерозойського часу. Верхній побудований малопотужними осадовими відкладами

кайнозойського часу.

Архей-протерозойські породи (АR:PR1) представлені гранітами, гнейсами, мігматитами.

Граніти оголюються на низьких відмітках рельєфу, приурочених до долини річки Південний Буг.

Неогенові утворення широко розвинуті в районі робіт. Відсутні лише в межах сучасних

річкових долин і глибоких ярів, де вони розмиті в четвертинний час.

Відклади товщі строкатих глин (N1sg) в межах території району, в порівнянні з іншими

дочетвертинними утвореннями, мають найбільше розповсюдження і відсутні тільки в межах

сучасних річкових долин і глибоких ярів, де вони розмиті в четвертинний час.

Літологічно товща строкатих глин представлена глинами зеленувато-сірого, зеленувато-

жовтого, бурувато-оливково-сірого кольору з вохристими та малиновими плямами. Глини

однорідні, щільні, пластичні, з характерним зломом і багаточисельними дзеркалами ковзання.

Характерним для них є наявність великої кількості залізо-марганцевих та залізистих оолітів. Глини

переважно монтморілонітові з незначною домішкою каолініту і гідрослюд, відносяться до

водоупорних гірських порід.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D1%8E%D1%85%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%92%D0%B8%D1%81%D1%8C

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%96%D0%BA%D0%B8%D1%87

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%A2%D1%96%D0%BA%D0%B8%D1%87

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A2%D1%96%D0%BA%D0%B8%D1%87

68





Четвертинна система представлена верхньоплейстоценовими алювіальними відкладами (vd, ed

PIII) та ґрунтово-рослинним шаром (еН). Четвертинні відклади розповсюджені практично скрізь.

Відсутні вони лише по крутих схилах р. Південний Буг. Потужність цих відкладів коливається від

1 до 30м

3. Інженерно-геологічні та гідрогеологічні умови ділянки робіт

В геологічній будові на розвідану 5-ти метрову глибину вверх по розрізу приймають),

четвертинні алювіальні відклади (vd, ed PIII) та грунтово-рослинний шар (eH).

Породи четвертинного віку представлені алювіальними відкладами (а ІІ-ІІІ), а саме

суглинком туго пластичним, жовто-коричневим (ІГЕ-4), суглинком напівтвердим, жовтим,

карбонатним (ІГЕ-3), суглинком сіро-жовтим напівтвердим гумусованим (ІГЕ-2), та мулом з

рослинним шаром (еН) (ІГЕ-1).

Гідрогеологічні умови ділянки характеризуються наявністю безнапірного водоносного

горизонту.

Напрямок руху грунтових вод – в бік р. Ровець.

Водоносний горизонт викритий усіма свердловинами та відноситься до безнапірного. На

інженерно-геологічних колонках нанесено рівень грунтових вод, що встановився після буріння.

Глибина залягання грунтових вод у свердловинах становить 0,1м.

Живлення водоносного горизонту відбувається за рахунок інфільтрації атмосферних опадів,

повеневих вод у весняну повінь, за рахунок надходження річкових вод. Дренування цих вод

відбувається в річковий басейн, до якого вони належать. Водовміщаючими породами є (ІГЕ- 1).

Зміна умов (пошукового чи нормативного факторів) на площадці новобудови може

проявитися під дією природно-техногенних факторів – (при порушені поверхневого стоку, зміні

рівня підземної води, при аварійному витоку води з інженерних мереж водопостачання і

каналізації), що приведе в результаті до зміни фізико-механічних властивостей ґрунтів.

4. Фізико-механічні властивості ґрунтів

Характеристики фізико-механічних властивостей ґрунтів визначені лабораторними

методами досліджень і узагальнених характеристик ґрунтів цього віку і походження, з

врахуванням матеріалів вишукувань минулих років та у. відповідності з вимогами та

рекомендаціями ДБН В.2.1-10-2009 «Основи та фундаменти споруд. Основні положення

проектування.»

69





Лабораторні дослідження властивостей ґрунтів проводилися лабораторією ЗАТ

«Житомирбудрозвідування». Фізико-механічні властивості ґрунтів вивчалися на пробах грунту.

Згідно ДСТУ Б В.2.1-2-96, виходячи із наведених значень показників фізико-механічних

властивостей, у межах досліджуваного майданчику виділено 4 інженерно-геологічних елементів

(ІГЕ).

(eH) ІГЕ-1 мул з рослинним шаром, товщина шару від 0,5 до 0,8м

(а ІІ-ІІІ) ІГЕ-2 суглинок сіро-жовтий, напівтвердий, гумусований, товщина шару від 0,4 до

0,6м.

(а ІІ-ІІІ) ІГЕ-3 суглинок напівтвердий, жовтий, карбонатний, товщина шару від 1,6 до 1,8м.

(а ІІ-ІІІ) ІГЕ-4 суглинок тугопластичний, жовто-коричневий.

Розрахункові характеристики фізико-механічних властивостей грунтів визначались у

відповідності з вказівками ДБН В.2.1-10-2009 «Основи та фундаменти споруд. Основні положення

проектування.»

Коефiцiєнти варiацiї природної вологостi, коефiцiєнти пористостi i опiр зрiзу

задовольняють умови ДСТУ Б В.2.1-2-96 (ГОСТ 25100-95).

Нормативні та розрахункові значення показників властивостей ґрунтів, якими потрібно

користуватися в розрахунках основ, наведені в таблиці 1.

Класифікація грунтів по важкості розробки – таблиця 2.

Нормативні і розрахункові значення фізико-механічних показників властивостей

ґрунтів у природному стані

Таблиця 1

Показники властивостей ґрунтів ІГЕ-2 ІГЕ-3 ІГЕ-4

Норм

ати

вн

і зн

ачен

ня

Вологість, (%) W 0,20 0,22 0,25

Питома вага, г/см3 Y 1,78 1,80 1,95

Питома вага сухого ґрунту, г/см3 Yd 1,48 1,48 1,56

Питома вага частинок ґрунту, г/см3 Ys 2,69 2,69 2,71

Пористість n 0,45 45 0,43

Коефіцієнт пористості, (дол.од.) e 0,82 0,81 0,74

Ступінь вологості, (дол.од.) Sr 0,66 0,71 0,92

Границя текучості, (дол.од.) WL 0,29 0,29 0,30

70





Границя розкачування, (дол.од.) WP 0,19 0,20 0,21

Число пластичності, (дол.од.) IP 0,10 0,09 0,09

Показник текучості, (дол.од.) ІL 0,14 0,17 0,49

Питоме зчеплення, кПа Сн 22 6 23

Кут внутр. тертя, градус φ 23 21 21

Розр

ахун

кові

знач

енн

я

Щільність грунту (г/см3) YII 1,76 1,78 1,92

YI 1,74 1,77 1,90

Кут внутрішнього тертя, градус φ2 23 20 21

φ1 21 18 18

Питоме зчеплення, кПа C2 20 5 23

C1 18 4 15

Модуль деформації в природному стані,

мПа Е 7 8 14

Класифікація ґрунтів і порід по важкості розробки

Таблиця №2

№

п/п

Назва та

характеристика

ґрунтів і порід

Ном

ер п

араг

раф

у п

о

ДБ

Н Д

.2.2

-1-9

9

Група ґрунтів і порід

ручн

і роб

оти

механізовані роботи

бурово-к

ран

ові

роб

оти

екскаватори

скреп

ери

бульд

озе

ри

грей

дер

-елев

атори

грей

дер

и

од

ноковш

ові

баг

атоковш

ові

рото

рн

і

1 Мул з рослинним

шаром 9а І І І І І І І І І

2

суглинок сіро-

жовтий,

напівтвердий,

гумусований

35б І ІІ ІІ І І - І І І

3

суглинок

напівтвердий,

жовтий,

карбонатний

35б І ІІ ІІ І І - І І І

71





4

Суглинок

тугопластичний,

жовто-коричневий.

35а І І І І І І І І І

5. Висновки.

1. По геоморфологічному районуванню ділянка вишукувань знаходиться на Жмеринській

слаборозчленованій лесовидній височині і належить до Подільського блоку І порядку.

2. В геологічному відношенні ділянка робіт розташована в межах південного схилу

Українського кристалічного щита.

3. В межах досліджуваної 5-ти метрової товщі по даним буріння, лабораторних

досліджень та розрахунків виділяють 4 інженерно-геологічних елементів (ІГЕ).

4. Ґрунти ІГЕ-1 представлені мулом з рослинним шаром.

5. Ґрунти ІГЕ-2 представлені суглинком сіро-жовтим, напівтвердим гумусованим.

6. Ґрунти ІГЕ-3 представлені суглинком напівтвердим, жовтим, карбонатним.

7. Ґрунти ІГЕ-4 представлені суглинком туго пластичним, жовто-коричневим.

8. Гідрогеологічні умови ділянки характеризуються наявністю безнапірного водоносного

горизонту в алювіальних відкладах.

Глибина залягання грунтових вод становить від 2,5 до 2,8м. Водовміщаючими породами є

ІГЕ - 3.

Розрахункові значення середніх показників фізико-механічних властивостей ґрунтів,

наведеними в таблиці 1.

9. Ґрунти ділянки робіт по сейсмічності, згідно з ДБН В.1.1-12-2006 СВ63, відносяться до

ІІ категорії. Сейсмічність майданчику складає 5 балів.

10. Класифікація ґрунтів по важкості розробки (ДБН Д.2.2-1-99) приведена в таблиці 2.

11. Категорія складності інженерно-геологічних умов ІІ.

12. Нормативна глибина сезонного промерзання ґрунтів 0,9м.

72





Список використаної літератури

1. ДСТУ Б А.2.4-13-97 Умовні графічні позначення в документації з інженерно-геологічних

вишукувань, К., 1997 р.

2. ДСТУ Б В.2.1-5 96 Ґрунти. Класифікація.

3. ДБН А.2.1-1-2014 Інженерно-геологічні вишукування під будівництво, К., 2014

4. ДБН В.2.1-10-2009 Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування.

5. ДБН Д.2.2-1-99 Земляні роботи, збірник 1

6. ДБН В.1.1-12-2006 Будівництво у сейсмічних районах України

73





74





Додаток 10

75





76





77





Додаток 11

78





Додаток 12

79





Додаток 13

80





Додаток 14

81





Documents

ЗВІТ з оцінки впливу на довкілляeia.menr.gov.ua/uploads/documents/2701/reports/368cb42e... · 2019-08-12 · Глибина водойми коливається