Ст. наук. співроб., к.б.н. - Smart Energyського родовища: підземні води, поверхневі води, ґрунти, флора, фауна,

СПИСОК ВИКОНАВЦІВ

Наук. керівник, к.г.-м.н., чл.-кор. УНГА М.Ю. Журавель

Ст. наук. співроб., к.б.н. А.Г. Вовк

Ст. наук. співроб., к.с.-г.н. О.М. Дрозд

Ст. наук. співроб. А.С. Надточій

Наук. співроб. Д.В. Дядін

Наук. співроб. Т.О. Клочко

Геолог М.С. Борщ

Інженер В.М. Бєлов

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР, 127 с., 49 рис., 20 табл., 4 дод., 73 джерела.

ДОВКІЛЛЯ, ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ, ПІДЗЕМНІ ВОДИ, ПОВЕРХНЕВІ

ВОДИ, ФЛОРА, ФАУНА, РОСЛИННІСТЬ, БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ҐРУНТ, ТЕХНІЧНА

РЕКУЛЬТИВАЦІЯ, ПОКАЗНИКИ РОДЮЧОСТІ, ВИДОБУВАННЯ ВУГЛЕВОДНІВ

Роботи з комплексного екологічного моніторингу на території діяльності ПрАТ

«Укргазвидобуток» включали проведення гідрохімічних досліджень підземних і поверх-

невих вод, вивчення біорізноманіття окремих ділянок родовища, досліджень стану ґрунтів

на ділянках рекультивації бурових майданчиків та технологічних об’єктів на Островерхів-

ському газоконденсатному родовищі у межах його структурних блоків – Бистрівського,

Дятлівського та Островерхівського.

Об’єктами досліджень виступають компоненті довкілля на території Островерхів-

ського родовища: підземні води, поверхневі води, ґрунти, флора, фауна, атмосфера, тех-

нологічні об’єкти.

На основі польових і лабораторних досліджень визначено склад підземних і повер-

хневих вод на ліцензійній ділянці та прилеглій території, охарактеризовано якість вод, що

використовуються у населених пунктах для питного водопостачання.

Досліджено стан рослинних угруповань і популяцій рідкісних видів рослин, а та-

кож фауністичних комплексів.

Проведено дослідження стану ґрунтів на ділянці УПГ та на рекультивованих ділян-

ках свердловин №20, 21, 22 і 62. На основі польових, хімічних та фізико-хімічних аналіти-

чних досліджень виконано оцінку стану ґрунтового покриву на обстежених ділянках. Ви-

значені їх морфологічні, хімічні, фізико-хімічні, агрохімічні показники.

Базуючись на результатах проведених досліджень, зроблені висновки про стан

компонентів довкілля Островерхівського газоконденсатного родовища.

4

ЗМІСТ

1. ГІДРОХІМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДЗЕМНИХ І ПОВЕРХНЕВИХ ВОД ............ 6

1.1. СКЛАД І МЕТОДИКА ГІДРОХІМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ .......................................................... 6 1.2. ДИНАМІКА РІВНІВ ҐРУНТОВИХ ВОД ................................................................................. 7 1.3. РЕЗУЛЬТАТИ ГІДРОХІМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПРИРОДНИХ ВОД .......................................... 9

1.3.1. Бистрівський блок ................................................................................................. 9 1.3.2. Дятлівський блок ................................................................................................. 14 1.3.3. Островерхівський блок ....................................................................................... 17 1.3.4. Результати досліджень контрольних гідрохімічних проб ............................... 18

2. РОСЛИННИЙ І ТВАРИННИЙ СВІТ ДЕЯКИХ ТЕРИТОРІЙ ГІРНИЧОГО ВІДВОДУ ОСТРОВЕРХІВСЬКОГО РОДОВИЩА .................................................... 19

2.1. ОБСЯГИ ДОСЛІДЖЕНЬ..................................................................................................... 19 2.2. РОСЛИННИЙ СВІТ ШИРОКОЛИСТЯНИХ ЛІСІВ.................................................................. 19

2.2.1. Особливості фенологічного розвитку рослин лісових фітоценозів ............... 19 2.2.2. Широколистяний ліс біля УПГ Бистрівське (т.с. № 2) .................................... 24 2.2.3. Широколистяний ліс біля свердловини №24 (т. с. 6) ...................................... 30 2.2.4. Урочище Капонівка (т. с. 9) ................................................................................ 37 2.2.5. Широколистяний ліс біля свердловини № 61 (т. с. 10) ................................... 42

2.3. ТВАРИННИЙ СВІТ ЛІСОВИХ ДІЛЯНОК ............................................................................. 44

3. ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ҐРУНТІВ.............................................................................. 48

3.1. ОЦІНКА ВПЛИВУ РОЗРОБКИ НАФТОГАЗОВИХ РОДОВИЩ НА ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ.......... 48 3.2. ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ ДОСЛІДЖУВАНОЇ ТЕРИТОРІЇ .......................................................... 52 3.3. ОБ’ЄКТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ................................................................................................... 54 3.4. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ ............................................................................................... 55 3.5. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ............................................................................................. 61

3.5.1. Оцінка стану фонового ґрунту ........................................................................... 61 3.5.2. Оцінка стану ґрунтів на території УПГ ............................................................. 63 3.5.3. Оцінка стану рекультивованих ґрунтів свердловини № 20 ............................ 64 3.5.4. Оцінка стану рекультивованих ґрунтів свердловини №21 .............................. 66 3.5.5. Оцінка стану ґрунтів ділянки свердловини № 22 ............................................. 67 3.5.6. Оцінка стану ґрунту на рекультивованій ділянці свердловини № 62 ............ 69

4. ОЦІНКА СТАНУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ....................................................... 71

5. ОЦІНКА РАДІАЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ .................................................................... 74

ВИСНОВКИ ................................................................................................................................ 79

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ ...................................................................................... 83

ДОДАТКИ ................................................................................................................................... 88

5

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ СКОРОЧЕНЬ

ААБ амонійно-ацетатний буфер

ВМ важкі метали

ГДК гранично допустима концент-

рація

ГІС геоінформаційна система

ГСТУ галузевий стандарт України

ДДЗ Дніпровсько-Донецька запади-

на

МСОП Міжнародний союз охорони

природи

НКТ насосно-компресорні труби

ПЕД потужність еквівалентної дози

ПЗФ природно-заповідний фонд

РЕМ регіональна екологічна мережа

СЗЗ санітарно-захисна зона

УПГ установка підготовки газу

ЧКУ Червона книга України

ЧСХ Червоний список Харківщини

ЩП щільність потоку

6

1. ГІДРОХІМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДЗЕМНИХ І ПОВЕРХНЕВИХ ВОД

1.1. Склад і методика гідрохімічних досліджень

Метою даних робіт було проведення спостережень за станом підземних і поверхне-

вих вод на території Островерхівського родовища шляхом відбору проб з існуючих підзе-

мних джерел водопостачання і поверхневих водних об’єктів.

Згідно будові родовища і, відповідно, локалізації діючих та запланованих промис-

лових технологічних споруд, зосередження пунктів відбору проб було територіально

прив’язано до трьох структурних блоків – Бистрівського у західній частині родовища, Дя-

тлівського у центральній та Островерхівського на сході. Адміністративно-територіальний

розподіл земель та перелік населених пунктів, що входять до складу ліцензійної площі, а

також кількість проб, відібраних на кожній ділянці, показані у табл. 1.1.

Таблиця 1.1 – Територіальний розподіл пунктів гідрохімічного моніторингу на Островерхівському родовищі

Структурний блок Район Сільрада Населені пункти

Кількість пунктів ві-дбору проб

Бистринський Нововодола-зький Рокитнянська

Ділянка УПГ і приле-гла територія 5

с. Рокитне 3 с. Мокра Рокитна 2

Харківський Утківська с. В. Озеряни 1

Дятлівський Харківський м. Мерефа 3

Яковлівська с. Яковлівка 1

с. Олександрівка 4 Островерхів-ський Зміївський Тимченківська с. Островерхівка 2

Загальна кількість точок гідрохімічних досліджень, проведених у межах гірничого

відводу родовища та прилеглій до нього територій склала 21. До цього переліку увійшли

артезіанські свердловини централізованого питного водопостачання, спостережні сверд-

ловини, колодязі та приватні свердловини громадян у селах, річки та ставки, місця приро-

дного виходу підземних вод на поверхню землі – джерела. У кожній точці проводилися

польові дослідження якості води та відбиралася проба на повний хімічний аналіз.

Польові дослідження якості природних вод включали вимірювання фізико-

хімічних параметрів води безпосередньо на місці опробування, для чого використовува-

лись портативні потенціометричні прилади Hanna Instruments HI-98130 Combo, НІ-98121,

1. Гідрохімічні дослідження підземних і поверхневих вод

7

ULAB SX 751. У кожній точці опробування вимірювались стандартні польові показники –

температура води, електропровідність, водневий показник (рН), окислювально-відновний

потенціал (Eh або ORP), які дозволяють отримати попереднє уявлення про стан води. Та-

кож проводились спостереження за візуальними ознаками забруднення води – наявність

слідів вуглеводнів на поверхні води, ступінь цвітіння поверхневих водойм і т. ін. У коло-

дязях гідрогеологічною рулеткою з хлопавкою вимірювалися статичні рівні води та гли-

бина до дна. Результати польових вимірювань наведені у таблиці А.1 додатку А.

Відбір проб підземних і поверхневих вод здійснювався за настановами і методика-

ми, встановленими відповідними ДСТУ [9–13]. Проби відбиралися у чисті скляні пляшки

з загвинчуваною кришкою, які попередньо тричі ополіскувалися водою, що відбирається.

Лабораторний аналіз проб води виконувався хімічною лабораторією НТК «Інститут

монокристалів» (свідоцтво про атестацію №UA.3.00104-18 від 12.02.2018 р. дійсне до

11.02.2021 р.). Результати лабораторного аналізу вод представлені у табл. А.2 додатку А.

Усереднений хімічний склад вод за 2017 рік зображений у вигляді кругових діаграм на

картах (рис. 1.3 та 1.8).

Оцінка екологічного стану підземних вод проводилася згідно вимог нормативних

документів [9–10]. Значення гранично-допустимих концентрацій (ГДК) компонентів у

підземних водах з водозабірних свердловин централізованого водопостачання, колодязів і

каптажів джерел, що використовувалися в оцінці, відповідають вимогам, наведеним у са-

нітарних правилах і нормах [8]. ГДК компонентів у поверхневих водах узяті відповідно до

вимог санітарних правил охорони поверхневих водойм, що діють в Україні [48].

1.2. Динаміка рівнів ґрунтових вод

Польові дослідження включали в себе вимірювання рівнів води та її фізико-

хімічних параметрів. Рівні ґрунтових вод вимірювалися у семи об’єктах: у двох колодязях

на Бистрівському блоці (с. Рокитне та с. Верхня Озеряна); двох колодязях (м. Мерефа та

с. Олександрівка) і спостережній свердловині № 24 на Дятлівському блоці; у колодязі

(с. Островерхівка) і спостережній свердловині № 61. Спостереження за рівнями ґрунтових

вод проводяться з 2011 р. На основі зібраних даних побудовані графіки динаміки рівнів

ґрунтових вод.

Коливання рівнів на території Бистрівського блока відображає графік на рис. 1.1.

Зміна рівнів у точках моніторингу на протязі всього періоду спостереження майже схожа,

відрізняється лише амплітуда коливання. У колодязі в с. Верхня Озеряна за останні 2 роки

дуже відчутні сезонні коливання амплітуда біля 2 метрів. У колодязі в с. Рокитне повто-

рюється закономірність, але з меншим сезонним розмахом до 1 метра.


8

Рисунок 1.1 – Рівень ґрунтових вод на території Бистрівського блока

Найнижчі показники рівнів зафіксовані в період із вересня 2013 р. по квітень

2014 р. З серпня 2014 р спостерігається поступове збільшення рівня до останнього заміру

цього року. Лінія тренду відображає поступове зростання рівня ґрунтових вод, що свід-

чить про повернення показників рівня до значень 2011 року.

На території Островерхівського і Дятлівського блоків рівень ґрунтових вод у коло-

дязях № 331 та № 345 має іншу динаміку (рис. 1.2). Амплітуда сезонних коливань сягає до

50 см. Чітко спостерігається сезонність зміни рівня. Найнижча відмітка рівня води на обох

блоках зафіксована у квітні 2014 року. Максимальний рівень спостерігався у 2017 році. До

весни 2014 року рівні ґрунтових вод падали, а в подальшому – зростали.

Різна динаміка рівнів ґрунтових вод, на території Островерхівського родовища, по-

яснюється різними геоморфологічними і гідрогеологічними умовами в точках спостере-

ження. В усіх точках моніторингу фіксується збільшення рівня ґрунтових вод.

116,5

117

117,5

118

118,5

119

119,5

120

120,5

105,5

106

106,5

107

107,5

108

108,5

109

109,5

рівень, мрівень, м

Колодязь №305 Колодязь №323

Лінійний тренд (к.305) Лінійний тренд (к.323)


9

Рисунок 1.2 – Рівень ґрунтових вод на території Островерхівського блоку

1.3. Результати гідрохімічних досліджень природних вод

1.3.1. Бистрівський блок

На території Бистрівського блоку Островерхівського родовища за два етапи 2018

року було відібрано 23 проби (з урахуванням контрольних проб та проб СПВ) з різних ти-

пів водопунктів (рис. 1.3).

Територія УПГ та існуючих експлуатаційних свердловин розташована на вододіль-

ному просторі, поверхневий та підземний стік із якого направлений переважно на південь

і південний захід у напрямку урочища Капонівка, частково на схід у напрямку Озерянсь-

кої балки та північ. Основним акумулятивним елементом рельєфу, що збирає поверхневий

стік та дренує перший від поверхні підземний водоносний горизонт, виступає Рокитнян-

ська балка, яка протягується від с. Мокра Рокитна до с. Рокитне, вміщуючи каскад з 10

ставків різного розміру. Більшість ставків має рибогосподарське значення.

На території Бистрівського блоку для водозабезпечення УКПГ використовується

артезіанська св. № 1-2013, яка характеризується гідрокарбонатним натрієво-кальцієвим

складом із дуже низькою часткою хлоридів. За показником pH (7,6–8,05) вода нейтральна

або слабо лужна. Мінералізація становить 650–730 мг/дм3. Загальна жорсткість максима-

льно сягає позначки до 6,9 мг-екв/дм3 – не перевищує допустимих меж.

146,5

147

147,5

148

148,5

149

149,5

106

106,5

107

107,5

108

108,5

109

рівень, мрівень, м

Колодязь №331 колодязь №345

ВерхняОзеряна

МокраРокитна

Рокитне

410

502

204

212

305

323404

412

503

1

0 1 000 2 000 3 000500м

Умовні позначення!( Спостережні св ердл ов ини!R Водозабірні св ердл ов ини") Кол одязі

#*Пов ерхнев і в одиED

Джерел а (криниці)Межа л іцензійної пл ощ і

Хімічний склад вод (% екв.)

300

HCO3ClSO4

NO3CaMgNaK

.

Діам етер в ідпов ідаєм інерал ізації 300 м л /дм 3

Рисунок 1.3 – Усереднений хімічний склад підземних і поверхневих вод за 2018 рік на території Бистрівського блоку Островерхівського родо-

вища


10


11

Вміст сульфатів у воді на протязі року коливається від 40 до 75 мг/дм3 (рис. 1.4),

що значно нижче ГДК. Вода не має ознак промислового забруднення.

Рисунок 1.4 – Вміст сульфатів у воді зі свердловин водопостачання в межах Бистрівського блоку

Водопровідна вода з колонки по вул. 30 років Перемоги у с. Рокитне має сульфат-

но-гідрокарбонатний кальцієво-натрієвий склад і мінералізацію 769–819 мг/дм3. Всі про-

ведені у попередні роки відбори виявили у воді підвищений вміст літію (на рівні 1 ГДК), і

це, скоріше за все, пов’язано з природними концентраціями літію у водовмісних породах.

У цьому році вміст літію спостерігався на рівні 1,1 ГДК. Нітратного забруднення в пробах

води з колонки не виявлено. За останні 7 років спостерігається тенденція підвищення мі-

нералізації води харківського водоносного горизонту в межах с. Рокитне (рис. 1.5).

Водопровідна вода зі свердловини централізованого водопостачання у с. Мокра

Рокитна подібна за аніонною складовою до води у с. Рокитне. Катіонний склад води на-

трієво-кальцієвий, мінералізація становить до 677 мг/дм3. Вміст літію за рік спостережень

максимально сягав позначки 0,031 мг/дм3, що фактично дорівнює ГДК (0,03 мг/дм3). За

іншими показниками, що вимірюються, перевищень ГДК не виявлено.

01.2012 01.2013 01.2014 01.2015 01.2016 01.2017 01.2018

0

100

200

300 мг/дм3

ГДК для питних водцентралізованоговодопостачання [9]

Св. 1-2013

Арт. св., с. Рокитне

Арт. св., с. Мокра Рокитна


12

Рисунок 1.5 – Хімічний склад підземних вод харківського водоносного горизонту (свердловини водопостачання у с. Рокитне)

Вода з колодязя у селі Рокитне по вул. Набережна за хімічним складом сульфатно-

гідрокарбонатна натрієво-кальцієва з мінералізацією 890–1080 мг/дм3. За водневим показ-

ником pH вода є нейтральною (7,7). Протягом всього періоду спостережень значних коли-

вань у хімічному складі води не виявлено. Загальна жорсткість у колодязній води незнач-

но перевищує граничну величину (7,0 мг-екв/дм3). Вміст інших показників, що вимірю-

ються, не перевищує норми для питних вод, у тому числі і нітрати.

У колодязі в с. Верхня Озеряна вода має гідрокарбонатний кальцієвий склад, неви-

соку мінералізацію (до 429 мг/дм3) і загальну жорсткість, що не перевищує 5,2 мг-екв/дм3.

Нітратів у колодязній воді під час весняного етапу було 30 мг/дм3, а результати літнього

відбору показали вміст нітрат-іону <0,5 мг/дм3. Вода в колодязі відзначається нейтраль-

ним показником pH – 7,8. У цілому, перевищень ГДК питної води у колодязі не виявлено.

Склад води із джерел, що розташовані на березі ставка нижче УПГ за рельєфом і

між ставками № 3 і № 4 неподалік с. Рокитне, гідрокарбонатний кальцієвий з мінераліза-

цією 601–738 мг/дм3 та загальною жорсткістю в межах норм. Водневий показник відпові-

дає нейтральним водам. Слід відзначити, що вміст хлоридів у джерелах дуже низький. Да-

ний факт свідчить про відсутність промислового впливу на води даного водоносного го-

ризонту.

Поверхневі води даної території мають подібний до ґрунтових хімічний склад –

домінування гідрокарбонатів і кальцію. Води прісні, їх мінералізація коливається від 425

до 674 мг/дм3. За результатами хімічних аналізів поверхневих вод нітратного забруднення

2

2,5

3

3,5

4

4,5

5

5,5

6

6,5

7

7,5

8

8,5

0

100

200

300

400

500

600

700

800

900

1000

08.2011 07.2012 06.2013 05.2014 04.2015 03.2016 02.2017 01.2018

рНмг/дм3

K

Na

Mg

Ca

NO3

SO4

Cl

HCO3

pH


13

в них не виявлено. За результатами дослідження проб по ставкам на території Бистрівсь-

кого блоку побудовані гістограми, які показані на рис. 1.6. На гістограмах видно, що міне-

ралізація у ставках незначно відрізняється, що пояснюється різною інтенсивністю жив-

лення підземними і атмосферними водами. Співвідношення аніонів і катіонів у складі во-

ди в цілому зберігається.

Рисунок 1.6 – Хімічний склад поверхневих вод на території Бистрівського блоку Островерхівського родовища

Водневий показник рН в усіх точках дослідження поверхневих водойм виявився в

межах 7,2–8,5 при нормі 6,5–8,5, що відповідає нейтральним гідрохімічним умовам.

Нафтопродукти у хімічному складі поверхневих вод не виявлено в жодному із ста-

вків. Мікрокомпоненти та інші показники якості води перебувають у межах норми і не пе-

ревищують ГДК.

У цьому році під час кожного етапу на повний хімічний аналіз відбиралися супутні

пластові води (СПВ) для контролю можливих змін концентрацій потенційно небезпечних

елементів-забруднювачів, які можуть потрапити у питні водоносні горизонти внаслідок

порушень у технологічному процесі їх повернення у надра. СПВ мають хлоридний кальці-

єво-натрієвий склад і мінералізацію в середньому 100,2 г/дм3, високий вміст калію до

720 мг/дм3, мікроелементів – стронцію (до 990 мг/дм3), літію (до 6,9 мг/дм3). Хімічний

склад проілюстровано на діаграмі рис. 1.7.

0

100

200

300

400

500

600

700

Ставок у с. М. Рокитна Ставок нижче УКПГ Ставок №4 у с. Рокитна

мг/дм3

К

Na

Mg

Ca

NO3

SO4

Cl

HCO3


14

Рисунок 1.7 – Усереднений хімічний склад СПВ в %-еквівалентному складі, підписи в мг/дм3

1.3.2. Дятлівський блок

Ділянка Дятлівського блоку охоплює населені пункти м. Мерефа, с. Олександрівка,

с. Яковлівка та прилеглі до них території. Всього на протязі року в межах блоку було віді-

брано 17 проб (у тому числі і контрольних) підземних і поверхневих вод.

Підземні води досліджувалися у колодязях місцевих мешканців, водозабірних све-

рдловинах та природних джерелах (рис. 1.8).

Спостережна свердловина № 24 має воду за хімічним складом гідрокарбонатну ка-

льцієво-натрієву з мінералізацією в межах 670 мг/дм3 та загальною жорсткістю до

5 мг-екв/дм3.

Результати аналізу проб води з колодязя у м. Мерефа. показали, що її склад гідро-

карбонатний кальцієвий. За показником pH вода нейтральна. Рівень вмісту нітрат-іону у

воді у цьому році сягає 49–70 мг/дм3. Порівняно з минулим роком кількість нітратів у воді

залишається на тому ж рівні, що і в минулому. Крім нітратного забруднення у колодязі

виявлено перевищення нормативного показника загальної жорсткості у 1,5 рази.

У колодязі в с. Олександрівка вода відповідає нормативам для питних вод. За хімі-

чним складом вона гідрокарбонатна кальцієва, з мінералізацією до 0,5 г/дм3.

150

6150

570

27000

8559300

HCO3ClKNaMgCa

Дачі

Дачі

Дачі

Дачі

Ол ександрівка

Яковл івка

Ме ре ф а

Острове рхівка

Т росне

Ржавчик

Мерефа

541

331433

345441

454

363

232

24

61531

0 1 000 2 000 3 000500м

Умовні позначенняМе ж а л іце нзійної пл ощі

!( Спосте ре ж ні све рдл овини!R Водозабірні све рдл овини") Кол одязі

#* Пове рхне ві водиED

Дж е ре л а (криниці)Хім ічний скл ад вод (% екв.)

300

HCO3ClSO4NO3CaMgNaK

.

Діам е тр відповідає м іне рал ізації 300 м г/л

Рисунок 1.8 – Усереднений хімічний склад підземних і поверхневих вод за 2018 рік на території Дятлівського і Островерхівського блоківв Островерхівського родовища

1.Гідрохімічні дослідження підзем

них і поверхневих вод15


16

Підземні води межигірсько-обухівського (харківського) водоносного горизонту

(~40 м від поверхні землі) випробувалися у свердловині централізованого питного водо-

постачання у м. Мерефа. За хімічним складом вода з цієї свердловини гідрокарбонатна

кальцієво-натрієва, або натрієво- кальцієва, має невисоку мінералізацію – до 671 мг/дм3 та

нейтральний pH. У воді відсутні нітрати. Концентрація літію під час весняного етапу була

на рівні 1,47 ГДК, але під час наступного етапу вміст літію знизився до 1,26 ГДК. Літій є

супутнім елементом індикатором при забрудненні території супутніми пластовими вода-

ми, але тільки спільно з іншими: хлоридом, натрієм, стронцієм та високими показниками

мінералізації, з чого можна зробити висновок щодо природнього походження літію у воді.

З природних місць виходу підземних вод на поверхню землі у межах Дятлівського

блоку відбиралися проби з джерел в с. Олександрівка рис. 1.9 та в м. Мерефа біля річки

Мерефа. Вода з джерел схожа між собою за складом – гідрокарбонатна натрієво-кальцієва,

вміст нітратів сягає значень 60 мг/дм3 навесні та 21 мг/дм3 – влітку. Мінералізація та зага-

льна жорсткість у джерелі № 531 (Мерефа) незначно перевищують встановлені нормати-

ви. За іншими показниками перевищень для питних вод не виявлено.

Рисунок 1.9 – Хімічний склад підземних вод першого водоносного гори-зонту (джерело в с. Олександрівка)

Серед поверхневих водних об’єктів досліджувалися р. Мерефа нижче своєї лівої

притоки р. Ржавчик у м. Мерефа та ставки у селах Олександрівка та Яковлівка. Склад во-

ди в річковій воді відрізняється від ставкової. У річці вона гідрокарбонатна натрієво-

кальцієва з мінералізацією 871–882 мг/дм3. Водневий показник відповідає нейтральним

водам. 7,3–7,9 Перевищень ГДК для поверхневих вод за всіма компонентами, що визна-

2

2,5

3

3,5

4

4,5

5

5,5

6

6,5

7

7,5

8

8,5

0

100

200

300

400

500

600

700

800

900

1000

08.2011 08.2012 08.2013 08.2014 08.2015 08.2016 08.2017 08.2018

рНмг/дм3

K

Na

Mg

Ca

NO3

SO4

Cl

HCO3

pH


17

чаються, не виявлено. Ставкова вода має гідрокарбонатний кальцієвий склад, але меншу

мінералізацію, ніж річкова і становить 470–770 мг/дм3. Відзначається тільки збільшений

вміст калію до 40 мг/дм3 у ставку с. Олександрівка, що може бути пов’язано з викорис-

танням калійних добрив на сільськогосподарських угіддях. У цілому, поверхневі води, не

дивлячись на існування промислових об’єктів на даній території, за визначеним хімічним

складом характеризуються задовільним станом.

1.3.3. Островерхівський блок

Островерхівський блок розашований у східній частини ліцензійної ділянки й охоп-

лює переважно територію розташування с. Островерхівка.

У с. Островерхівка відсутнє централізоване водопостачання з артезіанських сверд-

ловин, мешканці села використовують колодязі для забору ґрунтових вод. У рамках дослі-

джень було відібрано дві проби з колодязя № 363 загального користування, розташовано-

го на вулиці. Склад води в даному колодязі є гідрокарбонатним кальцієво-натрієвим з мі-

нералізацією 1065–1153 мг/дм3 та загальною жорсткістю 6,42–7,58 мг-екв/дм3 (рис. 1.10).

Перевищень ГДК за виміряними показниками не виявлено.

Рисунок 1.10 – Хімічний склад підземних вод першого водоносного

горизонту (колодязь в с. Островерхівка)

2

2,5

3

3,5

4

4,5

5

5,5

6

6,5

7

7,5

8

8,5

0

200

400

600

800

1000

1200

1400

08.2011 08.2012 08.2013 08.2014 08.2015 08.2016 08.2017

рНмг/дм3

K

Na

Mg

Ca

NO3

SO4

Cl

HCO3

pH


18

Спостережна свердловина № 61 має воду подібну за хімічним складом до води зі

свердловини № 24 – гідрокарбонатна кальцієво-натрієва з мінералізацією до 650 мг/дм3.

Вода нейтральна за pH та м’яка за показником загальної жорсткості.

На Островерхівському блоці у водах з об’єктів спостережної мережі всі показники

перебувають у межах норми.

1.3.4. Результати досліджень контрольних гідрохімічних проб

З метою підтвердження достовірності результатів лабораторних вимірювань та під-

вищення об’єктивності оцінки стану природних вод під час кожного етапу проводився

відбір контрольних проб у вибіркових точках режимної мережі. Виконання внутрішнього

лабораторного контролю гідрохімічних проб дозволяє виявити похибки вимірювань і ско-

ректувати за необхідністю отримані дані.

Для контролю відбиралися додаткові проби з водозабірної свердловини на УКПГ

«Бистрівка» та з джерела у с. Олександрівка.

Аналіз контрольних проб (табл. 1.2) показав, що збіжність результатів перебуває в

межах допустимої похибки.

Таблиця 1.2 – Результати внутрішньолабораторного контролю для компонентів, вміст яких нормується у складі питних вод

Місце відбору проби

Дата відбору

Аніони та катіони, мг/дм3 Нафто-проду-

кти, мг/дм3

Сухий зали-шок,

мг/дм3

Жорст-кість

загаль-на, мг-екв/дм3

Cl SO4 NO3 Na К

Арт. св., №1-2013 (біля УПГ) 03.2018 20 75 4 65 5,2 <0,1 730 6,90

20 80 1 60 5 <0,1 690 6,25

Джерело в с. Олександрівка 03.2018 30 60 60 45 1,2 <0,1 740 7,71

30 70 30 46 1,1 <0,1 750 7,89

У цілому в макрокомпонентному складі проаналізованих проб кардинальних від-

мінностей не виявлено. Результати внутрішньолабораторного контролю можна вважати

задовільними.

19

2. РОСЛИННИЙ І ТВАРИННИЙ СВІТ ДЕЯКИХ ТЕРИТОРІЙ ГІРНИЧОГО ВІДВОДУ ОСТРОВЕРХІВСЬКОГО РОДОВИЩА

2.1. Обсяги досліджень

У середині квітня 2018 року здійснено моніторингове дослідження стану рослинно-

го покриву та тваринного світу на території Островерхівського родовища в межах Харків-

ського та Нововодолажського районів Харківської області у відповідності до розробленої

схеми екологічного моніторингу [2].

Досліджено біоту 4 ділянок широколистяних лісів Бистрівського, Дятлівського та

Островерхівського блоків родовища (рис. 2.1):

• Урочище Капонівка (точка спостереження (т.с.) № 9);

• Широколистяний ліс біля УПГ Бистрівське (т.с. № 2);

• Широколистяний ліс біля свердловини №24 (т.с. № 6);

• Широколистяний ліс біля свердловини № 61 (т.с. № 10);

2.2. Рослинний світ широколистяних лісів

2.2.1. Особливості фенологічного розвитку рослин лісових фітоценозів

Сніговий покрив, який цього року з’явився наприкінці зими та початку весни, шви-

дко розтанув.

Деякі особливості фенологічного розвитку рослин лісових фітоценозів, відмічені

під час спостереження:

• на всіх досліджених ділянках багато сушняку та бурелому (рис. 2.2);

• ґрунт вирізняється помітною сухістю, дещо вологіше лише на окремих ділянках

тальвегів балок;

• фітодетрит – сухі рештки рослин минулорічного вегетаційного періоду, ще й

досі не перегнили;

• на всіх територіях багато мурашників;

• зрідка пролітають джмелі та бджоли;

• у дерев першого ярусу ясена високого (Fraxinus excelsior L.) та липи серцелис-

тої (Tilia cordata Mill.) відсутні зовнішні ознаки відновлення вегетаці;

• у клена польового (Acer campestre L.) – дерево другого ярусу, що зростає на уз-

ліссі, розпустилися бруньки, з’явилися перші дрібні листочки та бутони;

2. Рослинний і тваринний світ деяких територій гірничого відводу Островерхівського родовища

20

• у чагарниковому ярусі помітні зміни: ліщина звичайна (Coryllus avellana L.) вже

відцвіла, подекуди гойдаються на гілочках засохлі чоловічі сережки, помітно

збільшилися розміри вегетативних бруньок; у бруслини бородавчастої

(Euonymus verrucosa Scop.) (рис. 2.3) набубнявіли бруньки і позеленіла кора; у

бруслини європейської (Euonymus europaea L.) із розкритих бруньок вигляда-

ють верхівки молодих листочків; на узліссі серед згарища квітувала верба козя-

ча (Salix caprea L); розкрилися бруньки у жимолості татарської (Lonicera

tatarica L.);

• починають квітувати зимньозелені багаторічні трави, зокрема копитняк євро-

пейський (Asarum europaeum L.);

• радує око різноманіття кольорів синузій квітуючих ранньовесняних ефемероїдів

– першоцвітів: проліска сибірська (Scilla sibirica Haw.), що перебуває у феноло-

гічній фазі відцвітання та початку плодоношення (т. с. 6, 9, 10), поруч із синьо-

цвітими трапляються альбіноси-білоцвіті екземпляри, ряст ущільнений

(Corydalis solida (L.) Clairv.) – фенологічна фаза - масове цвітіння, р. Маршалла

(С. marschalliana Pers.) – фенологічна фаза – масове цвітіння (т. с. 9) або бутоні-

зація та початок цвітіння (т. с. 2);

• інші ефемероїди: зірочки жовті (Gagea lutea (L.) Ker-Gawl.), зірочки малі

(Gagea minima Ker-Gawl.), анемона жовтецева (Anemonа ranunculoides L.), пші-

нка весняна (Ficaria verna Huds.) перебувають у фенологічній фазі вегетації та

бутонізації або початку цвітіння (рис. 2.4).

• із довговегетуючих багаторічних трав’янистих лісових видів виявлені квітуюча

медунка темна (Pulmonaria obscura Dumort.) та переліска багаторічна

(Mercurialis perennis L.) (рис. 2.5) у фенологічній фазі бутонізації та цвітіння.

( ( ( ( (

( ( ( ( (

( ( ( ( (

( ( ( ( (

( ( ( ( (

( ( (

( ( (

( ( (

( ( ( (

( ( ( (

( ( ( (

( ( ( (

( ( ( ( (

( ( ( ( (

( ( ( ( (

( ( ( ( (

( ( ( ( (

( ( ( ( (

#)#)#)#)

#)#) #)#)

#)

#)

#)#)#)

#)

#)

#)

#)

kjkj

kj

kjДачі

Дачі

Дачі

ДачіДачі

Дачі

Дачі

Дачі


Олександрівка

Яко влівка

Бистре Бідряги

МерефаРо китне

НижняОзеряна

Утківка

Першо травневе

Остро верхівкаМжа

Ржавчик

Мерефа

УПГБистрівсь ка

УКПГ

Широколистяний лісбіля території УПГБистрівсь ка - т.с. №2

УрочищеКапонівка- т.с. №9

Широколистянийліс біля св.№24 - т.с. №6 Широколистяний

ліс біля св.№61 - т.с. №10

0 500 1 000 1 500 2 000250м

-

kj Ділянки до слідження біо різно маніття #) Нафто газо ві свердло вини Гірничий відвідРисунок 2.1 – Схема дослідження біорізноманіття в районі гірничого відводу Островерхівського родовища

2.Рослинний і тваринний світ деяких територій гірничого відводу Островерхівського родовищ

а21


22

Рисунок 2.2 – Бурелом та сушняк на лісовій ділянці т.с. 9

Рисунок 2.3 – Бруслина борода-вчаста (Euonymus verrucosa Scop.)


23

Рисунок 2.4 – Пшінка весняна (Ficaria verna Huds.) – ранньовесняний ефемероїд

Рисунок 2.5 – Переліска багаторічна (Mercurialis perennis L.)


24

2.2.2. Широколистяний ліс біля УПГ Бистрівське (т.с. № 2)

Досліджена лісова ділянка розташована на плакорі (квартал 90) (рис. 2.6). Зовні до

лісу прилягає смуга терену колючого (Prunus spinosa L.). Деревостан низької господарсь-

кої якості. В деревостані переважає дуб звичайний (Quercus robur L.), переважно паросте-

вого походження. Зрідка трапляються ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.), липа сер-

целиста (Tilia cordata Mill.), клен гостролистий (Acer platanoides L.), к. татарський (Acer

tataricum L.). Підлісок розріджений, його утворює бруслина бородавчаста (Euonymus

verrucosa Scop.). Часто трапляються мурашники.

Рисунок 2.6 – Загальний вигляд рослинного покриву на т. с. 2

В ярусі трав’янистих рослин домінують різнокольорові синузії ранньовесняних

ефемероїдів. Значною чисельністю особин, високим рівнем проективного покриття та ма-

совим цвітінням вирізняються: проліска сибірська (Scilla sibirica Haw.) та ряст ущільнений

(Corydalis solida (L.) Clavir.) (рис. 2.7). Частіше співдомінантами є інші ефемероїди: ряст

ущільнений, анемона жовтецева (Anemone ranunculoides L.) (рис. 2.8), зірочки жовті, з. ма-

лі, пшінка весняна.


25

Рисунок 2.7 – Проліска сибірсь-ка (Scilla sibirica Haw.) (в центрі) та ряст ущільнений (Corydalis solida (L.) Clavir.) (зліва)

Рисунок 2.8 – Анемона жовтецева (Anemone ranunculoides L.)


26

Зазначені види першоцвітів у різних кількісних співвідношеннях частіше зроста-

ють разом, утворюючи яскраві різнокольорові синузії: рястово-проліскові (рис. 2.9), зіроч-

ково-рястові із зірочками жовтими та рястом ущільненим, рястово-зірочково-зірочникові

із зірочником ланцетовидним (Stellaria holostea L.) (рис. 2.10), пролісково-зірочково-

рястові з рястом ущільненим, рястово-проліскові з рястом ущільненим і р. Маршалла, ряс-

тово-проліскові з домішкою зірочок жовтих, рястово-проліскові з домішкою зірочника ла-

нцетовидного, пролісково-рястові з домінуванням рясту Маршалла (С. marschalliana Pers.)

пролісково-рястові з домінуванням рясту ущільненого та пшінки весняної або анемони

жовтецевої, рястово-яглицеві з рястом ущільненим, р. Маршалла та яглицею звичайною

(Aegopodium podagraria L.). Дещо подалі від дороги в травостої представлені синузії, де

серед зазначених першоцвітів помітна роль належить зубниці п’ятилистій (Dentaria

quinquefolia Bieb.).

Рисунок 2.9 – Рястово-проліскова синузія


27

Рисунок 2.10 – Зірочник ланце-товидний (Stellaria holostea L.)

У трав’янистому ярусі представлені також угруповання багаторічних довговегету-

ючих видів: осоки волосистої (Carex pilosa Scop.) із зеленіючими минулорічними листка-

ми та переліски багаторічної (Mercurialis perennis L.). Рідше у травостої зустрічається ко-

питняк європейський (Asarum europaeum L.).

Окрасою рослинного покриву цієї ділянки є квітуючі, дуже привабливі та надзви-

чайно декоративні види рослин: проліска сибірська та ряст ущільнений (Corydalis solida

(L.) Clairv.). Популяція проліски сибірської (Scilla sibirica Haw.) досить чисельна, перева-

жають у її складі генеративні особини із синіми або блакитними квітками, зрідка трапля-

ються рослини, що мають білу оцвітину (рис. 2.11). Рослини перебувають у фенологічній

фазі масового цвітіння та відцвітання.


28

Рисунок 2.11 – Проліска сибір-ська (Scilla sibirica Haw.) білого кольору

Популяція рясту ущільненого (Corydalis solida (L.) Clairv.) також вирізняється зна-

чною чисельністю особин. Домінують генеративні особини у фенологічній фазі масового

цвітіння, переважно із фіолетовими, значно рідше білими квітками (рис. 2.12).

Созологічне значення території визначають чисельні популяції ранньовесняних

квітучих ефемероїдів , зокрема проліски сибірської, рясту ущільненого, р. Маршалла, та

популяції регіонально рідкісних видів рослин. Ці види маркують слабо порушені широко-

листяні ліси – оселища або зникаючі природні середовища існування, в яких антропоген-

ний вплив був мінімальним.


29

Рисунок 2.12 – Ряст ущільнений (Corydalis solida (L.) Clairv.) з бі-лими квітками

Раритетну фітобіоту представляють популяції рідкісних видів:

• аконіт дібровний (Aconitum nemorosum L.) – рідкісний понтичний вид, східно-

причорноморський ендемік, занесений до Червоного списку Харківської області

[4, 18, 31, 45, 24]. Цього року не виявлений;

• ряст Маршалла (Corydalis marschalliana Pers.) – рідкісний східно-

середземноморсько-передньоазіатський вид на південно-західній межі ареалу

(рис. 2.13), занесений до Червоного списку Харківської області [4, 18, 31, 45,

24]. Популяція чисельна, фенологічна фаза рослин –бутонізація та початок ма-

сового цвітіння;

• зубниця п’ятилиста (Dentaria quinquefolia Bieb.) - рідкісний європейський немо-

ральний вид, занесений до Червоного списку Харківської області [4, 18, 31, 45,

24]. Чисельність вегетативних особин помітна. На верхівках окремих пагонів

наявні дуже дрібні генеративні бруньки.

Негативні впливи: невелике сміттєзвалище.


30

Рисунок 2.13 – Ряст Маршалла (Corydalis marschalliana Pers.)

2.2.3. Широколистяний ліс біля свердловини №24 (т. с. 6)

Зовні ліс облямований смугою терену колючого. Тут же квітує верба козяча (Salix

caprea L.).

У рослинному покриві досліджуваної території представлені рослинність плакорної

ділянки та балки.

На плакорній ділянці лісгосп здійснив потужне, надіємось, санітарне вирубування

дерев. Чисельні пеньки видніються по всій території. Серед них є пеньки з діаметром сто-

вбура понад 50 см, багато пеньків меншого діаметру (рис. 2.14). На всій території розки-

дана мережа численних доріг, які утворили тягачі- важковози, що вивозили деревину.


31

Рисунок 2.14 – Сліди вирубування дерев

Помітна сухість ґрунтового покриву.

У рослинному покриві плакору переважають угруповання кленово-липово-

бруслинової діброви волосистоосокової з бруслиною бородавчастою та кленово-липової

діброви зірочникової з ліщиною звичайною.

Меншою рясністю визначаються синузії ранньовесняних першоцвітів: рясту ущі-

льненого, рястово-тонконогові з тонконогом дібровним (Poa nemoralis L.), рястово-

осокові з осокою волосистою, рястово-проліскові, рястово-зірочникові, рястово-

переліскові, зірочок низеньких, рястово-анемонові, пшінково-анемоново-рястові з рястом

ущільненим і р. Маршалла, анемоново-рястові з рястом Маршалла, медунково-рястово-

анемонові з анемоною жовтецевою, рястово-яглицеві, рястово-глухокропивові, переліско-

во-осокові, копитняка європейського..

Вирубка дерев і вивезення деревини призвели до зменшення чисельності особин

популяції тюльпана дібровного на плакорній ділянці. Відмічена незначна кількість низе-

ньких вегетативних рослин зі згорнутими листками в рястово-тюльпаново-осоковому

угрупованні (рис. 2.15). Виявлено лише 2 генеративні рослини з бутонами на коротких

квітконосах.


32

Рисунок 2.15 – Фрагмент рястово-тюльпаново-осокового угруповання

Рослинність балки. Дуже багато повалених дерев, сушняку, бурелому (рис. 2.16).

На схилі південної експозиції серед минулорічного фітодетриту виділяються окре-

мі локуси популяції тюльпана дібровного. Розсіяно трапляються рідко розкидані синузії

проліски сибірської, у фенофазі плодоношення, рясту ущільненого, анемони жовтецевої,

пшінки весняної, зірочок жовтих. У нижній третині цього схилу зростає чисельність і

щільність особин зазначених видів. Тут же квітують фіалки: фіалка шершава (Viola hirta

L.) та фіалка приємна (Viola suavis Bieb.) (рис. 2.17).

Рослинний покрив тальвегу балки утворюють підлісок, де домінує ліщина звичайна

(Corylus avellana L.), значно рідше трапляється бузина чорна (Sambucus nigra L.). У траво-

стої поширені угруповання з домінуванням яглиці звичайної та участю проліски сибірсь-

кої, рясту ущільненого, анемони жовтецевої, зірочок жовтих, пшінки весняної, медунки

темної (Pulmonaria obscura Dumort.) (рис. 2.18). Виявлено нечисленну популяцію адокси

мускусної (Adoxa moschatellina L.). Тут же деколи зростає копитняк європейський (Asarum

europaeum L.) – зимньозелений багаторчник, у якого під покривом відмираючих минуло-

річних листків розвиваються опушені молоді листки та поодинокі квітки (рис. 2.19).


33

Рисунок 2.16 – Загальний вигляд рослинного покриву балки

Рисунок 2.17 – Фіалка приємна (Viola suavis Bieb.)


34

Рисунок 2.18 – Медунка темна (Pulmonaria obscura Dumort.) – цінна лі-карська рослина у фенофазі повного цвітіння

Рисунок 2.19 – Копитняк європейський (Asarum europaeum L.) квітує

Рослинність схилу північної експозиції розвинена лише в нижній його третині та

вирізняється тим, що тут вегетація рослин дещо запізнюється. Проліска сибірська (Scilla


35

sibirica Haw.) та ряст ущільнений тут ще масово квітують на відміну від синузій схилу

південної експозиції, де ці види уже плодоносять.

Тут вперше виявлено популяцію регіонально рідкісного виду папороті - щитника

чоловічого (Dryopteris filix-mas (L.) Schott.).

Созологічне значення території визначає наявність у рослинному покриві оселищ –

зникаючих природних місць зростання різнобарвних синузій ранньовесняних першоцвітів,

зокрема, проліски сибірської, рясту ущільненого. Р. Маршалла та рідкісного червонокни-

жного виду – тюльпана дібровного.

Раритетну фітобіоту території представляє популяції рідкісних видів:

• тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum Klok. et Zoz) (рис. 2.20) – рідкісний пон-

тичний причорноморсько-передкавказький вид, занесений до Червоної книги

України [51]; популяція займає значну площу, як на плакорі, так і на схилі пів-

денної експозиції; тюльпан дібровний є домінантом або співдомінантом синузій

ранньовесняних першоцвітів; у складі популяції переважають вегетативні осо-

бини, значно менше генеративних особин у фенофазі бутонізації.

• ряст Маршалла (Corydalis marschalliana Pers.) (рис. 2.13) – рідкісний східно-

середземноморсько-передньоазіатський вид на південно-західній межі ареалу,

занесений до Червоного списку Харківської області [18, 4, 31, 45, 24], популяція

не чисельна, рослини зростають на плакорній ділянці;

• щитник чоловічий (Dryopteris filix-mas (L.) Schott.) – рідкісний вид папороті, за-

несений до Червоного списку Харківської області [18, 4, 31, 45, 24], виявлено

популяцію із близько 25 особин, які зростають невеликою смугою від верхівки

схилу північної експозиції аж до тальвегу балки, рослини представлені розет-

ками лежачих зелених минулорічних листків із сорусами на їх нижньому боці

(рис. 2.21).

Негативні впливи: випалювання фітодетриту на узліссі (рис. 2.22) та засмічення ба-

лки, її верхів’я перетворене у суцільне сміттєзвалище. Багато сушняку та вітровалу.


36

Рисунок 2.20 – Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum Klok. et Zoz) у фенофазі бутонізації

Рисунок 2.21 – Щитник чоловічий (Dryopteris filix-mas (L.) Schott.) – ро-зетки лежачих зелених минулорічних листків із сорусами на їх нижньо-

му боці (справа)


37

Рисунок 2.22 – Випалена ділянка фітодетриту на узліссі біля св. № 24

2.2.4. Урочище Капонівка (т. с. 9)

Досліджена ділянка розташована в широколистяному лісі на схилах дещо розгалу-

женої у верхів’ї балки та її тальвегу. На узліссі зростають куртини терену колючого. У де-

ревостані переважає дуб звичайний, трапляються окремі вікові дерева. Зовнішні ознаки

весняного пробудження – набубнявіння бруньок відмічено у клена польового (Acer

campestre L.) та бруслини бородавчастої (Euonymus verrucosa Scop.).

Схил балки східної експозиції вкритий різнобарвним килимом квітучих синузій

ранньовесняних домінуючих першоцвітів: рясту ущільненого (Corydalis solida (L.) Clairv.)

і р. Маршалла (Corydalis marschalliana Pers.) (рис. 2.23).


38

Рисунок 2.23 – Фрагмент синузії ранньовесняних першоцвітів з доміну-ванням рясту ущільненого (Corydalis solida (L.) Clairv.) та р. Маршалла

(Corydalis marschalliana Pers.)

Проліска сибірська (Scilla sibirica Haw.) на час дослідження відцвіла майже повніс-

тю, ще зеленіють її листки, квітконіжки із залишками оцвітини уже лежать на поверхні

ґрунту, де й будуть дозрівати плоди-коробочки проліски. Тому на час дослідження пролі-

ска сибірська на території т. с. 09 уже не відігравала помітної ролі у створенні квітучого

аспекту трав’яного ярусу території. До зазначених видів приєднуються менш чисельні ін-

ші види ефемероїдів, які або поки-що лише починають квітувати, або знаходяться у фено-

логічній фазі бутонізації, чи ще лише вегетують. Це: анемона жовтецева (Anemone

ranunculoides L.), зірочки жовті (Gagea lutea (L.) Ker-Gawl.), з. маленькі (Gagea minima

(L.) Ker-Gawl.), пшінка весняна (Ficaria verna Huds.). Відмічені угруповання: рястово-

яглицеве з рястом ущільненим, рястово-яглицеве з рястом ущільненим і р. Маршалловим,

зірочково-рястове із зірочками жовтими, зубницево-рястове із зубницею п’ятилистою

(Dentaria quinquefolia Bieb.) та рястом ущільненим і р. Маршалла, рястово-зірочникове із

зірочником ланцетним, анемоново-пролісково-зубницево-рястове, пшінково-зубницево-

рястове, медунково-зубницево-рястове з рястом ущільненим, медунково-зубницево-

рястове із рястом Маршалла, медунково-рястове з рястом ущільненим і р. Маршалла, зуб-

ницево-зірочково-зірочникове із зірочками маленькими та зірочником ланцетним

(Stellaria holostea L.) тощо.

Ґрунтовий покрив тальвегу майже повністю розритий кабанами.


39

Рослинний покрив тальвегу балки та нижніх частин її схилів утворюють угрупо-

вання: рястово-зубницеві, рястово-анемоново-зубницеві, рястово-медунково-зубницеві,

зубницево-пшінкові, рястово-зубницево-яглицеві з яглицею звичайною (Aegopodium

podagraria L.), рястово-медункові, переліски багаторічної (Mercurialis perennis L.), зіроч-

ково-пшінкові, пшінково-медункові, пшінково-глухокропивові з глухою кропивою крап-

частою (Lamium maculatum (L.), перелісково-рястові з переліскою багаторічною

(Mercurialis perennіs L.), цибулі ведмежої (черемші) (Allium ursinum L.), ведмежецибулево-

яглицеві, ведмежецибулево-рястово-яглицеві (рис. 2.24), ведмежецибулево-рястові з ряс-

том ущільненим і р. Маршалла, рястово-зубницево-ведмежецибулеві, рястово-пролісково-

ведмежецибулеві тощо.

Рисунок 2.24 – Фрагмент ведмежецибулево-рястово-яглицевого угрупо-вання

Рослинність схилу південної експозиції вирізняється значною чисельністю особин

зубниці п’ятилистої (Dentaria quinquefolia Bieb.) у фенофазі повного цвітіння та синузія-

ми: пшінки весняної, пшінково-рястові з рястом ущільненим, рястово-медункові з рястом

ущільненим і р. Маршалла; анемоново-зубницеві, рястово-зубницеві, зубницево-рястово-

медункові, рястово-пшінково-анемонові тощо.

На верхів’ї цього схилу та плакорі домінують угруповання осоки волосистої (Carex

pilosa Scop.). Також помітна участь синузії ряста ущільненого (Corydalis solida (L.) Clairv.)

та рястово-яглицевого угруповання.


40

Созологічне значення території визначає наявність оселищ – зникаючих природ-

них місць зростання різнобарвних синузій ранньовесняних першоцвітів: проліски сибірсь-

кої, рясту ущільненого, рясту Маршалла, популяцій червонокнижного виду – цибулі вед-

межої та регіонально рідкісних видів – зубниці п’ятилистої та рясту Маршалла.

Раритетну фітобіоту цієї території презентують популяції рідкісних видів:

• цибуля ведмежа, черемша (Allium ursinum L.) – (рис. 2.25) cередньоєвропейський

гірський вид, представлений в Україні окремим підвидом; пізньовесняний ефе-

мероїд, занесений до Червоної книги України [51], фенологічна фаза –вегетація,

площа зростання популяції складає декілька сот квадратних метрів. Не дивля-

чись на розритий кабанами ґрунтовий покрив, збільшились чисельність, густота

і рясність її особин, на площі 12 м2 зростає близько 100 особин (рис. 2.26), у

складі кожної особини уже наявні від 2 до 16 повністю розвинених прикорене-

вих листків;

• зубниця п’ятилиста (Dentaria quinqufolia Bieb.) (рис. 2.27) – рідкісний європей-

ський неморальний вид, занесений до Червоного списку Харківської області

(рис. ) [1, 4, 31, 45, 24], популяція повночленна, представлена особинами різно-

го вікового стану, вегетативними та генеративними, чисельність особин значна,

часто є домінантом або співдомінантом рослинних угруповань, на час спосте-

реження на схилі східної експозиції лише окремі рослини мали бутони, одинич-

ні з них – розкриту верхівкову квітку; на схилі південної експозиції більшість

були у фенофазі повного цвітіння;

• ряст Маршалла (Corydalis marschalliana Pers.) (рис. 2.13) – рідкісний східно-

середземноморсько-передньоазіатський вид на південно-західній межі ареалу,

занесений до Червоного списку Харківської області [1, 4, 31, 45, 24], популяція

чисельна, часто є співдомінантом рястових синузій, фенофаза – масове цвітін-

ня.;


41

Рисунок 2.25 – Цибуля ведмежа, черемша (Allium ursinum L.)

Рисунок 2.26 – Фрагмент угрупування цибулі ведмежої (Allium ursinum L.)


42

Рисунок 2.27 – Зубниця п’ятилиста (Dentaria quinqufolia Bieb.) у фено-фазі повного цвітіння

2.2.5. Широколистяний ліс біля свердловини № 61 (т. с. 10)

Широколистяний ліс на плакорі, зовні обмежений рядом висадженого ясена зви-

чайного (Fraxinus excelsior L.). В деревостані дослідженої території дуб звичайний трап-

ляється зрідка, домінує клен гостролистий, зрідка трапляється осика.

У травостої домінує синузія тюльпану дібровного (Tulipa quercetorum Klok. et Zoz),

що поширена на всій ділянці. Часто трапляються синузії та угруповання: рястово-

анемонова, з рястом ущільненим, рястово-тюльпанова з рястом ущільненим, рястово-

пролісково-тюльпанова, тюльпаново-рястова (рис. 2.28), пролісково-рястово-тюльпанова,

анемони жовтецевої (Anemone ranunculoides L.), пролісково-рястово-анемонова, анемоно-

во-тюльпанова з анемоною жовтецевою, рястово-анемоново-тюльпанова, зірочково-

анемоново-тюльпанова із зірочками жовтими, анемоново-медунково-тюльпанова, анемо-

ново-медунково-переліскова, пшінки весняної, рястово-тюльпаново-пшінкова, пшінково-


43

рястова, яглиці звичайної, медунково-тюльпанова, медунково-яглицева, яглицево-рястова,

переліски багаторічної, осоки волосистої.

У складі рослинного покриву трапляються синантропні види: кропива дводомна

(Urtica dioica L.), гравілат міський (Geum urbanum L.) та чистотіл великий (Сhelidonium

majus L.), що свідчить про антропогенний вплив на стан біорізноманіття дослідженої те-

риторії.

Рисунок 2.28 – Фрагмент тюльпаново-рястового угруповання

Созологічне значення території визначає наявність у рослинному покриві оселищ

– зникаючих природних місць зростання різнобарвних ранньовесняних першоцвітів, зок-

рема, проліски сибірської, рясту ущільненого та рідкісного червонокнижного виду – тю-

льпана дібровного.

Раритетна фітобіота представлена популяцією тюльпана дібровного:

• тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum Klok. et Zoz) – рідкісний понтично при-

чорноморсько-передкавказький вид, занесений до Червоної книги України [51];

популяція відзначається значною рясністю, густотою та чисельністю особин

фото займає площу понад 200 м2, у її складі переважають вегетативні особини,

значно менша чисельність генеративних особин у фенофазі бутонізації

(рис. 2.20).


44

2.3. Тваринний світ лісових ділянок

Орнітофауна. У лісових масивах (т.с. № 9 Урочище Капонівка, т.с. №2 біля УПГ

Бистрівське, т.с. №6 біля свердловини №24, т.с. №10 біля свердловини 61) зареєстровані

такі види птахів: канюк звичайний (Buteo buteo) (пара птахів зі шлюбними криками літала

над лісом т.с. №9, можливе гніздування в цьому урочищі), крутиголовка (Jynx torquilla),

дятел звичайний (Dendrocopos major), щеврик лісовий (Anthus trivialis), сойка (Garrulus

glandarius), крук (Corvus corax) (пара, гніздо в урочищі Капонівка (рис. 2.29), вівчарик-

ковалик (Phylloscopus collybita), вівчарик жовтобровий (Phylloscopus sibilatrix), мухоловка

білошия (Ficedula albicollis), вільшанка (Erithacus rubecula), дрізд чорний (Turdus merula),

дрізд співочий (Turdus philomelos), синиця блакитна (Parus caeruleus), синиця велика

(Parus major), повзик (Sitta еuroрaеа), зяблик (Fringilla coelebs), зеленяк (Chloris chloris),

щиглик (Carduelis carduelis), костогриз (Coccothraustes coccothraustes), вівсянка звичайна

(Emberiza citrinella).

Рисунок 2.29 – Гніздо крука (Corvus corax)

Ссавці. У лісових масивах (т.с. №9 Урочище Капонівка, т.с. №10 біля свердловини

61) знаходяться чисельні сліди живлення свиней диких (Sus scrofa) (рис. 2.30).


45

Рисунок 2.30 – Сліди живлення свиней диких (Sus scrofa)

Ентомофауна. На лісових ділянка (т.с. №2 біля УПГ Бистрівське, т.с. №6 біля

свердловини №24) розташовані чисельні мурашники (рис. 2.31) мурашки рудої лісової

(Formica rufa) (рис. 2.32), занесеної до Європейського Червоного списку.

Чисельні джмелі (Bombus sp.) живляться нектаром квітучого рясту. Зареєстровані

також лимонниця звичайна або палист крушиновий (Gonepteryx rhamni), червоноклоп че-

рвоний (Pyrrhocoris apterus).


46

Рисунок 2.31 – Мурашник мурашки рудої лісової (Formica rufa)

Рисунок 2.32 – Мурашка руда лісова (Formica rufa)


47

Раритетне фауністичне різноманіття території дослідження

У складі орнітофауни лісових екосистем зареєстровано 18 видів, що мають охорон-

ний статут [49]:

Канюк звичайний (Buteo buteo) (Берн. д. 2; Бонн. д. 1, 2; CITES д. 2)

Крутиголовка (Jynx torquilla) (Берн. д. 2)

Дятел звичайний (Dendrocopos major) (Берн. д. 2)

Щеврик лісовий (Anthus trivialis) (Берн. д. 3)

Вівчарик-ковалик (Phylloscopus collybita) (Берн. д. 2)

Вівчарик жовтобровий (Ph. sibilatrix) (Берн. д. 2)

Мухоловка білошия (Ficedula albicollis) (Берн. д. 2; Бонн. д. 2)

Вільшанка (Erithacus rubecula) (Берн. д. 2; Бонн. д. 2)

Дрізд чорний (Turdus merula) (Берн. д. 3; Бонн. д. 2)

Дрізд співочий (Turdus philomelos) (Берн. д. 3; Бонн. д. 2)

Синиця блакитна (Parus caeruleus) (Берн. д. 2)

Синиця велика (Parus major) (Берн. д. 2)

Повзик (Sitta еuroрaеа) (Берн. д. 2)

Зяблик (Fringilla coelebs) (Берн. д. 3)

Зеленяк (Chloris chloris) (Берн. д. 2)

Щиглик (Carduelis carduelis) (Берн. д. 2)

Костогриз (Coccothraustes coccothraustes) (Берн. д. 2)

Вівсянка звичайна (Emberiza citrinella) (Берн. д. 2)

Примітка. Скорочені позначення: Берн. – Бернська конвенція, Бонн. – Боннська конвен-

ція, CITES – Вашингтонська конвенція, д. – Додатки конвенцій

48

3. ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ҐРУНТІВ

3.1. Оцінка впливу розробки нафтогазових родовищ на ґрунтовий покрив

Ґрунт – верхній тонкий шар континентальної земної кори, утворений під впливом

рослин, тварин, мікроорганізмів з материнських гірських порід та знаходиться в умовах

сталого (на певному проміжку часу) клімату. Цей компонент біосфери взаємозв’язаний

(взаємообумовлений) з іншими її частинами. В цілинних умовах екологія функціонування

ґрунтового покриву стабільна. Але в сучасних умовах сільськогосподарського викорис-

тання проходить перебудова від складної системи вище перерахованих взаємопов’язаних

компонентів до спрощеної системи – агроландшафт. Розробка нафтогазових родовищ тра-

диційно розглядається як один з найбільш небезпечних для навколишнього середовища

вид виробничої діяльності. Тимчасове вилучення земель із сільськогосподарського обігу

для будівництва або капітального ремонту свердловин призводить до накопичення на об-

меженому майданчику декількох тисяч тон мінеральних органічних та органічних компо-

нентів бурових розчинів, що разом з прокладкою трубопроводів може мати такі негативні

наслідки, як погіршення агрофізичних, агрохімічних властивостей та забруднення важ-

кими металами рекультивованих земель штучно функціонуючої системи агроландшафту.

Рекультивація земель є обов’язковою складовою технологічних процесів,

пов’язаних з відновленням порушених земель. Рекультивація повинна здійснюватися в два

послідовних етапи: технічний і біологічний [26]. Згідно ГСТУ 41-00032626-00-023-2000

[44], технічний етап рекультивації включає підготовку ділянки для наступного цільового

використання, а біологічний етап, що фінансується промисловим підприємством, склада-

ється із комплексу агротехнічних і фітомеліоративних заходів з відновлення родючості

порушених земель. Земельні ділянки в період здійснення біологічної рекультивації у сіль-

ськогосподарських цілях повинні проходити стадію меліоративної підготовки з вирощу-

ванням однорічних, багаторічних злакових і бобових культур для відновлення і форму-

вання кореневмісного шару та його збагачення органічними речовинами (ГОСТ 17.5.3.04-

83, п.1.13, п.6.1) [26]. За умови виконання рекультиваційних робіт згідно вимог діючих

нормативних документів погіршення родючості на прикладі пасовищ є тимчасовим і зни-

кає протягом періоду біологічної рекультивації.

3. Дослідження стану ґрунтів

49

Згідно з вимогами ст.52 Закону України «Про охорону земель», ГОСТ 17.4.3.02-85,

ГСТУ 41-00032626-00-023-2000 [29, 30, 44], технологія виконання будівельних робіт пе-

редбачає на початку будівництва свердловин наступні технологічні процеси:

• зняття верхнього, найбільш родючого (гумусового, Н) шару ґрунту, його пере-

міщення до місць складування;

• формування та планування відвалів верхнього, найбільш родючого (гумусово-

го, Н) шару ґрунту;

• укріплення поверхні відвалів верхнього, найбільш родючого (гумусового, Н)

шару ґрунту багаторічними травами;

• зняття верхнього перехідного горизонту (Нр), його переміщення до місць скла-

дування;

• формування та планування відвалів верхнього перехідного горизонту (Нр);

• укріплення поверхні відвалів верхнього перехідного горизонту (Нр) багаторіч-

ними травами;

• зняття нижнього перехідного горизонту (Рhk), його переміщення до місць скла-

дування;

• планування поверхні заскладованого нижнього перехідного горизонту (Рhk).

По закінченню будівельних робіт технічна рекультивація передбачає:

• очищення земельної ділянки, що підлягає рекультивації, від виробничих конс-

трукцій, будівельного сміття, металобрухту, хімічних реагентів та інших сто-

ронніх предметів, очищення і засипка амбарів, нагірних та водовідвідних кана-

лів, виконання меліоративних робіт, очищення, знешкодження та захоронення

промислових відходів, знешкодження нафтових забруднень ґрунтів, ліквідація

засоленості ґрунтів.

• зворотне пошарове повернення ґрунтового покриву з місць зберігання на ділян-

ку планування ділянки механізованим способом з ущільненням ґрунту.

Згідно вимог КНД 41-000 32 626-00-326-99 та ГСТУ 41-023-2000 [30, 44] контро-

лювати показники властивостей ґрунтів необхідно до початку бурових робіт, під час про-

ведення робіт з технічної рекультивації та після завершення робіт з технічної рекультива-

ції.

Метою моніторингу порушених, деградованих, забруднених, рекультивованих зе-

мель є організація і проведення комплексних спостережень і контролю за станом довкілля

і його просторово-часовими змінами під впливом природних і техногенних чинників [17].


50

Основними задачами моніторингу порушених і рекультивованих земель є наступні:

• проведення спостережень і контроль за станом ґрунтів, сформованих у процесі

видобутку нафти та газу і рекультивації порушених земель;

• оцінювання і прогноз екологічного стану ґрунтів на порушених і рекультивова-

них ділянках і управління чинниками, що його визначають;

• інформаційне забезпечення земельного кадастру, раціонального землекористу-

вання і землеустрою, контролю за використанням і охороною земель;

• розробка комплексу природоохоронних заходів з усунення і мінімізації негати-

вного впливу видобутку нафти та газу на стан компонентів довкілля.

Необхідними етапами при проведенні моніторингу порушених або рекультивова-

них ґрунтів є наступні:

• вивчення, оцінка і контроль процесів ґрунтоутворення, що протікають у техно-

генних ґрунтах за різних технологій рекультивації;

• вивчення, оцінка і контроль змін спрямованості ґрунтотворних процесів у зоні

негативного впливу видобутку нафти та газу;

• оцінка, контроль і прогноз забруднення чи деградації ґрунтів;

• оцінка змін властивостей природних (фонових) ґрунтів на прилеглих територі-

ях;

• обґрунтування концепції формування техногенних ґрунтів і управління їх ро-

дючістю;

• створення бази даних та електронних карт стану ґрунтового покриву.

Об’єктами моніторингу при цьому є:

• ґрунтові процеси та режими у різних за віком та способом утворення техноген-

них ґрунтах;

• ґрунтові процеси та режими у ґрунтах агроландшафтів, що знаходяться у зоні

техногенного впливу виробництва.

Предмет досліджень – морфологічні, агрофізичні, сольові, фізико-хімічні, хімічні

характеристики техногенних ґрунтів та ґрунтів прилеглих агроландшафтів.

Генезис у першому випадку техногенний, у другому – природно-історичний, однак

природні процеси, що протікають у них підпорядковані одним і тим законам і закономір-

ностям, що дозволяє використовувати при вивченні єдині методи і методики;

Важливою складовою методологічної основи ґрунтового моніторингу є система

показників контролю, вибір яких обумовлений необхідністю адекватної характеристики


51

основних функцій ґрунту, ґрунтотворних чи грунторуйнівних процесів, а також основних

режимів і параметрів.

Основними негативними наслідками проведення робіт з будівництва трубопроводів

та нафтогазових свердловин, які, як правило, з’являються після рекультивації та повер-

нення земельних ділянок власникам, є:

• зміна природної морфологічної будови ґрунту;

• зміна агрофізичних властивостей;

• зміни вмісту гумусу і поживних речовин у верхній частині родючого шару ґру-

нту;

• зміна реакції середовища ґрунту;

• засолення ґрунту компонентами бурових розчинів і пластовими водами;

• забруднення важкими металами;

• забруднення нафтопродуктами.

Рекультивовані ґрунти, як правило, не мають сукупності морфолого-генетичних

горизонтів як природні ґрунти. Але вини при цьому є об’єктом взаємодії біокліматичних

процесів у змінених екологічних умовах за підвищеної антропогенної дії. Це зумовлює

певні особливості швидкості та спрямованості протікання ґрунтових процесів і режимів і

обумовлює існування певних властивостей, що не притаманні природним фоновим ґрун-

там. У профілі рекультивованих ґрунтів може спостерігатися значна кількість різних за

походженням включень, структура може бути шаруватою, що обумовлює необхідність

додаткового дослідження рекультивованих ґрунтів [14, 32].

Зміна агрофізичних властивостей проявляється головним чином в ущільненні ґрун-

тів. Ущільнення відбувається внаслідок надмірного тиску на ґрунт ходовими системами

транспортних засобів та іншої техніки і значно посилюється при виконанні земляних робіт

за підвищеної вологості ґрунту. Ущільнюється не тільки верхній, кореневмісний шар ґру-

нту, але й нижні глибокі горизонти. Щільний ґрунт у сухому стані чинить великий опір

розвитку кореневої системи рослин, погано фільтрує воду, для обробки потребує додатко-

вих витрат. Вологоємкість ущільненого ґрунту зазвичай є гіршою, ніж у природному роз-

пушеному стані. У зв’язку з цим рослини постійно відчувають дефіцит необхідної їм во-

логи. Заданими наукових досліджень, тривале зберігання гумусованого шару ґрунту у від-

валах може обумовлювати брилистість структури за рахунок ущільнення. Агрофізичний

стан ґрунту діагностується за щільністю складення (методом ріжучого кільця за М.А. Ка-

чинським) та за ступенем ущільнення ґрунту.

Зміна реакції середовища ґрунту, а також засолення ґрунту може бути наслідком

розсіювання компонентів бурових розчинів в процесі їх приготування та використання в


52

технологічних процесах буріння або розливів пластових вод . Це призводить до порушен-

ня фізичного, хімічного та мікробіологічного режиму ґрунтів, може викликати руйнацію

органічної речовини і мінеральної частини колоїдів, обумовлювати підвищення виносу

поживних елементів і мікроелементів.

Однією з основних причин зниження врожайності сільськогосподарських культур

на рекультивованих ґрунтах ряд дослідників вважають погіршення якості гумусованого

шару ґрунту. Зберігання знятого гумусованого шару ґрунту протягом кількох років може

зумовлювати певні зміни якості гумусу, як то розкладання (окислення ) гумусу орного

шару, зниження його вмісту за рахунок перемішування генетичних горизонтів (у природ-

ному стані ці показники поступово знижуються з глибиною). Зменшення вмісту гумусу і

поживних речовин у верхній частині родючого ґрунту, і обумовлює дискомфорт росту ро-

слин при недостатній забезпеченості основними поживними елементами.

Забруднення ґрунту важкими металами, радіоактивними ізотопами та нафтопроду-

ктами може створювати токсичне середовище для розвитку рослин. Причинами цього

явища можуть бути потрапляння до ґрунту продуктів корозії бурильних труб та обладнан-

ня. Зміна радіоекологічних показників території може бути викликана забрудненням ґрун-

тів продуктами бурових шламів з підвищеним вмістом радіонуклідів та при аварійних си-

туаціях з геофізичним обладнанням, в якому використовуються штучні радіоізотопи.

За техногенного забруднення ґрунту важкими металами використовують здебіль-

шого дві групи показників. Перша характеризує ступінь накопичення у ґрунтах металів як

відносно їх загального вмісту, так і окремих елементів. У якості показника накопичення

виступає валовий вміст хімічних елементів. Друга характеризує вміст рухомих форм, що є

найбільш доступними рослинам.

Таким чином, технологічні процеси розвідки, облаштування та розробки газових

родовищ можуть суттєво впливати на ґрунтовий покрив. Основним напрямком попере-

дження негативного впливу на ґрунти є постійно діюча система контролю технологічного

процесу освоєння та повернення земель власникам, як елемент системи екологічного уп-

равління підприємства газового комплексу [17, 19, 33].

3.2. Ґрунтовий покрив досліджуваної території

Переважаючим типом ґрунтів на території діяльності ПрАТ «Укргазвидобуток» в

межах Островерхівського родовища є сірий лісовий ґрунт [1]. Цей тип ґрунту формувався

в місцях з мінімальними параметрами ГТКV-IX=1,17–1,20, які зумовлені як кліматичними

факторами, так і рельєфними за рахунок додаткової акумуляції вологи стокових вод до


53

значень ГТКV-IX = 1,80, під широколистяними лісами з проективним покриттям

трав’янистою рослинністю 45–65 %, переважно на лесових породах. Поширені в основно-

му у правобережній частині лісостепової зони, на лівобережжі Дніпра – трапляються не-

великими ареалами на правих берегах річок на добре дренованих територіях. У профілі

сірих лісових ґрунтів виділяють горизонти: НЕ – гумусово-елювіальний (потужність 25–

35 см); ІН – ілювіальний помітно гумусований (15–20 см); І – ілювіальний та Р – материн-

ська порода з глибини 100–150 см. За ступенем зволоження ці ґрунти поділяють на авто-

морфні і поверхнево перезволожені. Останні розповсюджені в вологій частині Лісостепу з

ГТКV-IX = 1,70–1,80 на лесоподібних породах без карбонатів і помірно вологому регіоні

(ГТКV-IX= 1,50–1,60) на аналогічних породах з карбонатами. Ступінь оглеєння ґрунтів цих

регіонів практично однаковий, і проявляється воно у верхній гумусованій частині ілювію

у вигляді затікання R2O3; глибше по профілю ознаки його посилюються наявністю бурих

плям заліза і марганцю, чорних точок, сизуватих плям або, навіть, сизуватого відтінку

всього горизонту. Ці ознаки характерні і для перехідного до материнської породи горизо-

нту. Остання характеризується наявністю сизих, вохристих плям, чорних точок і сизувато-

го відтінку. Автоморфні види не мають ознак оглеєння, тільки в ілювіальному горизонті

трапляються незначні затікання R2O3[16, 32 34, 61].

Змиті види приурочені до велико- і середньопагорбних гряд і високих лесових те-

рас, де залягають на вододілах і їх схилах. Ґрунтам притаманна менш чітка, порівняно з

незмитими аналогами, диференціація профілю за елювіально-ілювіальним типом, без чис-

того елювіального горизонту (E(gl)). Слабозмиті різновиди поширені на пологих схилах

вододілів. У цих ґрунтах близько половини гумусо-елювіального горизонту змита (HE

(gl)). В орний шар часто залучається верхня частина ілювіального горизонту (Ieh(gl)), у

зв’язку з чим поверхня ріллі світліша, ніж у незмитих ґрунтах, інтенсивно запливає, з

більш щільною кіркою. Середньозмиті різновиди поширені у комплексі зі слабо- і сильно-

змитими видами, приурочені до похилих схилів. Гумусо-елювіальний (HE (gl)) і верхня

частина ілювіального (Ieh(gl)) горизонтів змиті. До орного шару залучений переважно

ілювіальний горизонт (I(gl)), у зв’язку з чим поверхня ріллі грязнувато-бура, дуже щільна,

запливаюча, добре піддається розмиванню, у сухому стані – тріщинувата. Сильнозмиті

різновиди залягають на крутих схилах. Гумусо-елювіальний і верхня частина ілювіально-

го горизонтів змиті. До орного шару залучається ілювіальний горизонт (I(gl)) або ілювійо-

вана порода (Pi(gl)), у зв’язку з чим він бурий, сильно запливає, з щільною кіркою. Ділян-

ки з такими ґрунтами зазвичай піддані інтенсивним розмивам [16, 32 34, 61].

За продуктивною здатністю сірі лісові ґрунти належать до найкращих у Лісостепу і

в цілому в Україні. Попри деякий гірший стан фізичних і фізико-хімічних властивостей,


54

але в умовах більш комфортного зволоження (як щодо чорноземів типових, так і чорнозе-

мів опідзолених і темно-сірих опідзолених ґрунтів) вони за родючістю практично однакові

з опідзоленими ґрунтами і дещо кращі чорноземів типових. Характерною ознакою сірих

лісових ґрунтів є невелика різниця у продуктивності в зональному аспекті між підтипами,

але чітко простежується закономірність зростання її при поважчанні гранулометричного

складу в межах підтипів. Спостерігається незначне зниження родючості в поверхнево

оглеєних видах. Бал бонітету за озимою пшеницею в межах легкосуглинкових – легко-

важкосуглинкових родів становить 75–88 за природної і 93–103 за ефективної родючості

[16, 32 34, 61].

3.3. Об’єкти досліджень

Стан ґрунтів на території Островерхівського родовища у 2018 році досліджувався у

5 точках: на ділянці УПГ та на рекультивованих ділянках свердловин № 20, 21, 22 і 62.

Для порівняння ґрунтових параметрів досліджували фоновий ґрунт у т. фон 1. (табл. 3.1).

За станом на час відбору ґрунтових зразків поля ділянок свердловин були вкриті люцер-

ною.

Таблиця 3.1 – Ділянки дослідження ґрунтів на території Островерхівського родовища

№ точки Місце відбору Горизонт № проби

УПГ Територія УПГ 0–30 см УПГ 1 УПГ2 територія УПГ 0–30 см УПГ 2

20/1 рекультивована ділянка св. 20 0–30 см 20/1 А 30-60 см 20/1 Б




Фон 1 ділянка фонових непорушених ґрунтів

0–30 см Фон 1А 30-60 см Фон 1Б

Місця розташування точок дослідження фіксували за допомогою супутникового

навігатора Garmin Dakota 20 шляхом позиціонування з усередненням місцеположення.

Просторове розташування точок випробування представлено на рис. 3.1.


55

Рисунок 3.1 – Схема дослідження стану ґрунтів на ділянці УПГ і сверд-ловин №№20, 21, 22 і 62 Островерхівського родовища

3.4. Методика досліджень

Відбір і підготовка проб ґрунтів проводилися згідно до вимог ГОСТ 17.4.4.02-84

«Охрана природы. Почвы. Методы отбора и подготовки проб для химического, бактерио-

логического, гельминтологического анализа» [27], ГОСТ 17.4.3.01-83 «Охрана природы.

Почвы. Общие требования к отбору проб» [28], ДСТУ 4287:2004 Якість ґрунту. Відбиран-

ня проб [56], ДСТУ ISO 10381-1:2004 Якість ґрунту. Відбирання проб. Частини 1–5 [55].

Вибір місць відбирання проб ґрунту на рекультивованих ділянках ґрунтувався на

вимогах ГСТУ 41–00032626-00-023-2000 «Охорона довкілля. Рекультивація земель під час

XWXW

XW

XW

XW

XW

УПГБистрівська

UPG-1

XWfon-1

UPG-2

20/1

21/162/1

22/1

0 50100 200 300м

/

Космічний знімок Google від 21.09.2017 р.

XW Точки досл ідження грунтів у 2018 р.


56

спорудження нафтових i газових свердловин» [44]. Особливості вивчення фонового стану

та можливого забруднення (погіршення стану) ґрунтового покриву базувалися на ГСТУ

41–00032626-00-023-2000 «Охорона довкілля. Рекультивація земель під час спорудження

нафтових i газових свердловин» [44], КНД 41-00032626-00-326-99 «Визначення забруд-

нення ґрунтів навколо бурових площадок» [3] та СОУ 73.1-41-10.01:2004 «Охорона до-

вкілля. Оцінка забруднення ґрунтів та визначення втрат сільськогосподарського виробни-

цтва внаслідок погіршення якості земельних ділянок під час спорудження нафтових і га-

зових свердловин» [25].

Проводилися такі польові визначення ґрунтових показників:

• вологість ґрунтових зразків – ДСТУ ISO 11465:2001 [53];

• щільність складення ґрунту – ДСТУ ISO 11272:2001 [54].

Для визначення вологості та щільності ґрунту відбиралися проби з двох горизонтів

– орного (0–25 см) і підорного (25–50 см) методом ріжучого кільця. Методика передбачає

розчищення ділянки ґрунту від рослинності, забивання в ґрунт трьох металевих ріжучих

кілець-пробовідбірників однакового об’єму, виймання ґрунтового матеріалу з кілець, його

зважування у природному вологому стані. Зважування ґрунту у вологому стані відбувало-

ся на місці відбору на аналітичних вагах OHAUS CL501 з точністю до 0,1 г. Після зважу-

вання вологого ґрунту проби висушувалися до повітряно-сухого стану і знову зважували-

ся. За величиною втрати маси після висушування розраховували природну вологість та

щільність складення ґрунту за встановленою методикою [54]:

𝑊𝑊 =𝑚𝑚в.г. бюкс − 𝑚𝑚с.г. бюкс

𝑚𝑚с.г. бюкс∙ 100

𝑚𝑚с.г. кіл. = 𝑚𝑚в.г. кіл. −𝑚𝑚в.г. кіл. ∙𝑊𝑊

100

𝜌𝜌 =𝑚𝑚с.г. кіл.

𝑉𝑉кіл.

де W – вологість ґрунту, %; mв.г. бюкс – маса вологого ґрунту в бюксі, г;

mс.г. бюкс – маса сухого ґрунту в бюксі, г; mс.г. кіл. – маса сухого ґрунту в кільці, г;

mв.г. кіл. – маса вологого ґрунту в кільці, г; Vкіл. – об’єм кільця, дорівнює 100 см3;

ρ – щільність ґрунту, г/см3.

Аналізи проб ґрунтів виконували в атестованій лабораторії інструментальних ме-

тодів досліджень ґрунтів ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені

О.Н. Соколовського» (атестована ДП «Харківстандартметрологія», свідоцтво про атеста-

цію №01-0105/2017, чинне до 31.07.2020 р.)

У ґрунті визначали такі показники згідно з існуючими нормативними документами

щодо методик визначення складу та властивостей ґрунтів:


57

• вуглець органічної речовини за методом І.В. Тюріна за ДСТУ 4289:2004 [57].

• сольовий склад водної витяжки – за ГОСТ 26424-85 – ГОСТ 26428-85 [35 – 39];

• рН водний ґрунтового розчину за ДСТУ ISO 10390:1994 [52];

• вміст обмінних катіонів за методом Шоленбергера в модифікації ННЦ ІҐА

(ММВ 31-497058-007-2005) [21];

• вміст СаСО3 за Соколовичем (МВВ 31-497058-021-2005) [21].

Валовий вміст важких металів у ґрунтах визначали в лабораторії ДНУ «НТК «Ін-

ститут монокристалів» НАН України».

Досліджувані ділянки розташовані на орних землях, тому, для оцінки санітарно-

гігієнічного стану ґрунтового покриву у даній роботі використовували вимоги до ґрунтів

сільськогосподарських угідь, встановлені у відповідних нормативних документах або ста-

ндартах, а також у рекомендаціях дослідників у даній сфері.

Вміст токсичних солей у водній витяжці розраховували за методикою, наведеною у

ГОСТ 17.5.4.02-84 «Охрана природы. Рекультивация земель. Метод измерения и расчета

суммы токсичных солей во вскрышных и вмещающих породах» [30]. Оцінювання сольо-

вих характеристик ґрунтів проводили згідно ВНД 33-5.5-11-02 «Інструкція з проведення

ґрунтово-сольової зйомки» [15].

Для характеристик сольового складу досліджуваних ґрунтів визначали катіонно-

аніонний склад видної витяжки, вміст карбонатів кальцію у ґрунтовому розчині та вміст

увібраних катіонів (для характеристики ґрунтового поглинального комплексу). За резуль-

татами визначення катіонно-аніонного складу водної витяжки визначали якісний склад

солей, суму загальних та токсичних солей. Вміст токсичних солей у водній витяжці розра-

ховували за методикою, наведеною у ГОСТ 17.5.4.02-84 «Охрана природы. Рекультивация

земель. Метод измерения и расчета суммы токсичных солей во вскрышных и вмещающих

породах» [30]. Згідно даної методики до токсичних іонів відносять хлориди, натрій, маг-

ній, а також сульфати і бікарбонати, які утворюють солі натрію та магнію. Для визначення

вмісту токсичних іонів: 1) розраховують еквівалентний вміст HCO3-, SO42-, Cl-, Ca2+, Na+,

Mg2+ ; 2) визначають кількість бікарбонат- і сульфат-іонів, яка відповідає кількості Ca2+ в

еквівалентному відношенні, і є нетоксичною; 3) переводять залишкову кількість бікарбо-

нат-, сульфат-іонів і кальцію (за їх наявності), а також еквівалентний вміст натрію, хлору і

магнію (які вважаються токсичними) у відсотки та підсумовують. По сумі токсичних со-

лей встановлюють ступінь засоленості ґрунтів за експертними рекомендаціями [15]. Крім

того, визначали ступінь деградації ґрунтів за сольовими показниками. Для цього застосо-

вували показник відношення катіонів кальцію до катіонів натрію у водній витяжці. За цим


58

показником встановлено наступні рівні деградації: слабкий (Ca/Na – 2,5-1,0), середній

(Ca/Na – 1,0-0,5), сильний (Ca/Na менше 0,5) [15].

Оцінювання сольових характеристик ґрунтів проводили згідно ВНД 33-5.5-11-02

«Інструкція з проведення ґрунтово-сольової зйомки» [15]. Згідно цього нормативного до-

кументу для сульфатно- та хлоридно-гідрокарбонатного магнієво-кальцієвого сольового

складу та содового типу засолення, що властивий досліджуваним ґрунтам, встановлено

наступні параметри показників ступеню засолення за загальним вмістом солей та вмістом

токсичних солей (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 – Класифікація ґрунтів за ступенем засолення [15]

Ступінь засолення

Загальна сума солей, %

Сума токсичних солей, %

для сульфатно- або хлоридно-гідрокарбонатного типу засолення

незасолені менше 0,2 менше 0,15

слабозасолені 0,2-04 0,15-0,30

середньозасолені 0,4-0,5 0,3-0,6

сильнозасолені більше 0,5 0,6-1,4

Для визначення ступеню солонцюватості ґрунтів розраховували вміст увібраних

катіонів у відсотках від їх суми. За вмістом увібраного натрію, відповідно до класифікації

[15] визначали ступінь солонцюватості. Згідно класифікації високогумусні ґрунти є несо-

лонцюватими, якщо вміст увібраного натрію менше 5 % від суми.

Основним стандартом, що встановлює критерії родючості ґрунту, є

ДСТУ 4362:2004 «Якість ґрунту. Показники родючості ґрунтів» [58]. Згідно даного стан-

дарту показники родючості ґрунту включають: загальні (потужність гумусованого шару,

грубизна профілю для схилових ґрунтів, гранулометричний склад), агрофізичні (щіль-

ність, агрегатний склад, найменша вологоємність, запаси продуктивної вологи), агрохімі-

чні (вміст гумусу, вміст поживних речовин, вміст мікроелементів), фізико-хімічні власти-

вості (реакція ґрунтового розчину, склад увібраних катіонів), показники забрудненості

важкими металами і залишковими пестицидами, ступінь засоленості та солонцюватості.

Для забезпечення достатнього рівня родючості ґрунту перелічені показники мають пере-

бувати у діапазонах градацій за рівнем забезпеченості.

Щільність ґрунту є об’єктивною оцінкою складення ґрунту або співвідношення в

них твердої фази і порового простору, а отже, однією з найважливіших агрофізичних ха-

рактеристик, від якої залежить повітряний, тепловий, біологічний та інші режими ґрунту.


59

Водний режим як комплекс процесів надходження, перерозподілу, акумуляції і випарову-

вання вологи у ґрунті також залежить від щільності складення. Вважається, що рихлий

грунт краще сприймає вологу (але так само швидко вивільняється від неї), ніж щільний.

Вбирання вологи у рихлі ґрунти супроводжується їхнім ущільненням, швидким настанням

рівноважного стану. Одночасно з цим різко зменшується надходження вологи у ґрунт. За-

тухання вбирання тим швидше, чим рихліший і гірше оструктурений ґрунт. Пересування

вологи всередині профілю також залежить від щільності. У рихлих ґрунтах зазвичай біль-

ша глибина промочування, у щільних – менша. Будь-які зміни щільності у ґрунтах упові-

льнюють токи вологи. У разі зміни поверхневого рихлого шару ущільненим, зростає сту-

пінь застоювання вологи, тимчасове внутрішньогрунтове або внутрішньо агрегатне перез-

воложення. Так само щільність обумовлює висхідні потоки вологи – фізичне випарову-

вання, транспірацію або сумарне випаровування [19]. Оптимальними вважаються показ-

ники щільності складення ґрунту 1,0 – 1,3 г/см3.

Оцінка екологічного стану ґрунтів територій нафтогазовидобування є важливими

етапом моніторингу їх якості. З 1 січня 2017 року відбулися зміни у нормуванні якості

ґрунтів. Згідно розпорядження Кабінету міністрів України від 20 січня 2016 р. № 94-р.

«Про визнання такими, що втратили чинність, та такими, що не застосовуються на тери-

торії України, актів санітарного законодавства» акти санітарного законодавства, видані

центральними органами виконавчої влади СРСР, в тому числі їх посадовими особами,

якими затверджено санітарні, санітарно-гігієнічні, санітарно-протиепідемічні, санітарно-

епідеміологічні, протиепідемічні, гігієнічні правила і норми, державні санітарно-

епідеміологічні нормативи та санітарні регламенти визнано такими, що не застосовуються

на території України [43]. З огляду на це, застосування нормативних величин, що наведе-

но у найбільш повному документі, який встановлював та обґрунтовував гранично допус-

тимі концентрації важких металів у ґрунтах сільськогосподарського призначення «Мето-

дические указания по оценке степени опасности загрязнения почвы химическими вещест-

вами» (затверджені наказом № 4266-87 Головного санітарного лікаря СРСР від

13.03.1987 р.) [22], втратило підстави. З тієї ж причини не є можливим і використання но-

рмативів, на які посилається КНД 41-000 32 626-00-326-99 [3], оскільки наведені у ньому

ГДК хімічних елементів в ґрунті встановлено у СанПиН 42-128-4433-87 [47]. Теж саме

стосується і документів «Гранично-допустимі концентрації хімічних елементів у ґрунті»,

затверджених у 1980–1985 рр. [40, 41].

На сьогоднішній день, підходи щодо оцінювання екологічного стану ґрунтів за вмі-

стом мікроелементів та важких металів, найбільш повно викладено у чинному в Україні

керівному нормативному документі «Методика агрохімічної паспортизації земель сільсь-


60

когосподарського призначення» [20]. Згідно цього документу, рівень забруднення ґрунтів

оцінюють, порівнюючи фактичну концентрацію з його ГДК (табл. 3.3).

Таблиця 3.3 – Гранично допустимі кількості (ГДК) важких металів та елементів забруднювачів у ґрунтах, мг/кг[20]

Елементи Рухомі форми Валовий вміст Кобальт 5,0 -

Мідь 3,0 Фон +35,0 Нікель 4,0 Фон +45,0

Свинець 6,0 Фон +20,0 Цинк 23,0 Фон +50,0 Фтор 2,8 - Хром 6,0 -

Миш’як - 2,0 Кадмій 0,7 3,0 Ртуть - 2,1

Марганець - 1500,0

За відсутності нормативу ГДК пропонується порівнювати фактичну концентрацію з

природним фоновим значенням. Основними розрахунковими показниками ступеню за-

бруднення є коефіцієнт концентрації Кс та сумарний показник забруднення Zc [20, 46].

Коефіцієнт концентрації Кс розраховують за формулою:

Kc = СіСф

Де Сі – фактичний вміст і-го елементу, Сф – фоновий вміст і-го елементу.

Сумарний показник забруднення Zc, розраховують за формулою:

Zc =�Kc – (m – 1)m

1

де Кс – коефіцієнти концентрації, що перевищують 1;

m – кількість коефіцієнтів, що перевищують 1.

Ступінь забруднення визначають за показником сумарного забруднення ґрунту Zc,

за градаціями, що наведені у таблиці 3.4.


61

Таблиця 3.4 – Гранично допустимі кількості (ГДК) важких металів та елементів забруднювачів у ґрунтах, мг/кг[20]

Ступінь техногенного забруднення Сумарний показник забруднення Zc Допустимий менше за 16 Помірно небезпечний від 16 до 32 Небезпечний від 32 до 64 Дуже небезпечний від 64 до 128 Надзвичайно небезпечний більше за 128

Для оцінювання вмісту хімічних елементів у фоновому ґрунті проводили розраху-

нок коефіцієнтів їх концентрації відносно значень регіонального фону, встановленого для

даного типу ґрунту. Для оцінювання вмісту хімічних елементів у верхньому шарі рекуль-

тивованого ґрунту проводили розрахунок коефіцієнтів їх концентрації відносно орного

шару фонового непорушеного ґрунту (локальний фон), порівняння з ГДК, а розрахунок

сумарного показника забруднення ґрунту (Zc) – для обох досліджуваних шарів ґрунту.

3.5. Результати досліджень

3.5.1. Оцінка стану фонового ґрунту

Для характеристики стану непорушеного ґрунтового покриву звітного року дослі-

джували агрофізичні показники (вологість та щільність складення ґрунту) катіонно-

аніонний склад водної витяжки (табл. 3.5), вміст увібраних катіонів, карбонатів кальцію,

гумусу, вміст металів.

Таблиця 3.5 – Сольовий склад водних екстрактів з ґрунтів на території УПГ

Ділянка Глибина

відбору, см pH

Вміст аніонів і катіонів, ммоль/100 г СЕ,% W, %

НCO3 Cl SO4 Ca Mg Na K

Фон 1 0-30 6,8 0,18 0,13 0,06 0,15 0,18 0,03 0,01 0,02 0,01

30-60 6,7 0,18 0,13 0,01 0,13 0,15 0,02 0,01 0,02 0,01

* СЕ – загальна сума солей, % , W – сума токсичних солей, %

За складом солей досліджувані ґрунти є незасоленими. Загальний вміст солей

0,02%, вміст токсичних солей – 0,01%. Якісний склад солей хлоридно-гідрокарбонатний

магнієвий. За співвідношенням катіонів кальцію до катіонів натрію у водній витяжці ґрунт

недеградований (Ca/Na – 5,8–6,4). Водневий показник ґрунтового розчину в орному шарі


62

6,8 - нейтральні. Вміст карбонатів кальцію в орному шарі 0,8 %, у підорному збільшується

до 0,96% (слабкокарбонатні), що свідчить про низьку буферність ґрунтів до процесів осо-

лонцювання. У складі увібраних катіонів переважає кальцій – 67–74%, вміст увібраного

магнію становить 24 – 31%, а увібраних натрію і калію 0,6 % та 1,6 % відповідно, ґрунти є

не солонцюватими (рис. 3.2). Вміст гумусу у верхньому шарі ґрунту 1,8% – низький вміст

згідно ДСТУ 4362.

Рисунок 3.2 – Склад увібраних катіонів фонового ґрунту

Результати визначення агрофізичних показників наведено у табл. 3.6.

Таблиця 3.6 – Результати визначення вологості та щільності складення ґрунту

Номер точки Глибина, см Вологість ґрунту, %

Щільність ґрунту, г/см3

Фон 1 0-30 9,4 1,5 30-60 9,6 1,5

Показник щільності складення є вищим за оптимальні параметри і становить

1,5 г/см3, грунт є ущільненим. Вміст вологи близько 9%, диференціації за ґрунтовими го-

ризонтами не відмічено.

Вміст валових форм важких металів у досліджуваних ґрунтах наведено у додатку Б.

Визначено, що в орному шарі досліджуваних проб ґрунту спостерігається перевищення

середніх значень регіонального фону за Ti, Cu, Pb, проте встановлені параметри є в межах

коливань регіонального фону. Перевищень нормативу ГДК не виявлено.

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

30-60 см

0-30 смСа

Мg

Na

K


63

3.5.2. Оцінка стану ґрунтів на території УПГ

Для характеристики стану ґрунтового покриву території УПГ звітного року дослі-

джували катіонно-аніонний склад водної витяжки ґрунту (табл. 3.7), вміст увібраних каті-

онів, карбонатів кальцію, гумусу, вміст металів.

Таблиця 3.7 – Сольовий склад водних екстрактів з ґрунтів на території УПГ

Ділянка Глибина відбору, см

pH Вміст аніонів і катіонів, ммоль/100 г

СЕ,% W, % НCO3 Cl SO4 Ca Mg Na K

УПГ 1 0-30 7, 6 0,43 0,25 0,13 0,13 0,25 0,39 0,04 0,06 0,04

УПГ2 0-30 7,6 0,23 0,13 0,07 0,08 0,20 0,13 0,02 0,03 0,02 * СЕ – загальна сума солей, % , W – сума токсичних солей, %

На ділянці УПГ 1 досліджувані ґрунти є незасоленими. Загальний вміст солей

0,06 %, вміст токсичних солей – 0,04 %. Якісний склад солей хлоридно-гідрокарбонатний

натрієвий. За співвідношенням катіонів кальцію до катіонів натрію у водній витяжці ґрунт

є середньодеградованим (Ca/Na – 0,3). Водневий показник ґрунтового розчину в орному

шарі 7,6 – середньолужні. Вміст карбонатів кальцію 1,44 % (слабкокарбонатні), що свід-

чить про низьку буферність ґрунтів до процесів осолонцювання. У складі увібраних катіо-

нів переважає кальцій – 66,2 %, проте вміст інших катіонів є досить високим, зокрема

вміст увібраного магнію становить 27,2 %, а увібраних натрію і калію 3,3 % та 3,4 % від-

повідно, що підтверджує слабкий ступінь солонцюватості ґрунту (рис. 3.3). Вміст гумусу у

верхньому шарі 2,7 % – середній вміст згідно ДСТУ 4362.

Рисунок 3.3 – Склад увібраних катіонів ґрунтів верхнього шару ґрунту ділянки УПГ

На ділянці УПГ2 досліджувані ґрунти також є незасоленими. Загальний вміст солей

0,03 %, вміст токсичних солей – 0,02 %. Якісний склад солей хлоридно-гідрокарбонатний

натрієвий. За співвідношенням катіонів кальцію до катіонів натрію у водній витяжці ґрунт

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

УПГ 1

УПГ 2Са

Мg

Na

K


64

є середньодеградованим (Ca/Na – 0,6). Водневий показник ґрунтового розчину в орному

шарі 7,6 – середньолужні. Вміст карбонатів кальцію 0,96 % (слабкокарбонатні), що свід-

чить про низьку буферність ґрунтів до процесу осолонцювання. У складі увібраних катіо-

нів переважає кальцій – 78,8 %, вміст увібраного магнію становить 17,7 %, а увібраних

натрію і калію не відрізняється і становить 1, 7%, ґрунти є не солонцюватими. Вміст гуму-

су у верхньому шарі ґрунту 2,4 % – середній вміст згідно ДСТУ 4362.

Вміст валових форм важких металів у досліджуваних ґрунтах наведено у додат-

ку Б. Як видно з наведених даних, в орному шарі досліджуваних проб ґрунту спостеріга-

ється вищій вміст хімічних елементів, порівняно з непорушеним ґрунтом. Також відміче-

но перевищення ГДК Cu в 1,1 рази та Zn в 3,0 рази в т. УПГ 1 та Zn в 1,5 разів в т. УПГ 2.

Серед ймовірних причин – потрапляння до ґрунту компонентів бурових розчинів та/або

привнесення хімічних елементів з поверхневим стоком з місць зберігання реагентів. Для

інших досліджуваних елементів (ГДК для яких встановлено) перевищень нормативу не

виявлено. Проте, розрахунок показника сумарного забруднення показав, що рівень забру-

днення є допустимим (Zc 5,2 – 8,3), отже відсутня небезпека ведення сільськогосподарсь-

кої діяльності.

3.5.3. Оцінка стану рекультивованих ґрунтів свердловини № 20

За вмістом солей досліджувані ґрунти є незасоленими (табл. 3.8). Загальний вміст

солей 0,02%, вміст токсичних солей – 0,01%. Якісний склад солей сульфатно-

гідрокарбонатний магнієво-кальцієвий. За співвідношенням катіонів кальцію до катіонів

натрію у водній витяжці ґрунт є не деградованим (Ca/Na – 2,9–3,2). Водневий показник

ґрунтового розчину в орному і підорному шарах близько 6,4 (нейтральні).

Таблиця 3.8 – Катіоно-аніонний склад водної витяжки рекультивованих ґрунтів свердловини № 20





20/1 0–30 6,43 0,18 0,13 0,06 0,13 0,18 0,04 0,02 0,02 0,01

30–60 6,40 0,208 0,13 0,03 0,13 0,18 0,04 0,02 0,02 0,01



65

У складі увібраних катіонів переважає кальцій – 65–73% %, вміст увібраного маг-

нію є високим і становить 23 – 30 %, увібраного натрію 0,6 – 07 %, увібраного калію –

2,7–3,1 % , ґрунти є не солонцюватими (рис. 3.4).

Рисунок 3.4 – Склад увібраних катіонів рекультивованих ґрунтів сверд-ловини № 20

Вміст карбонатів кальцію за ґрунтовими горизонтами не відрізняється і становить

1,28 % (слабокарбонатні), що свідчить про низьку буферність ґрунтів до процесу осолон-

цювання. Вміст гумусу у верхньому шарі ґрунту 2,6% - середній вміст згідно ДСТУ 4362,

з глибиною знижується до 1,9 %.

Результати визначення агрофізичних показників наведено у табл. 3.9. Показник

щільності складення є вищим за оптимальні параметри і становить 1,6 г/см3, ґрунт є ущі-

льненим. Вміст вологи з глибиною неістотно збільшується і складає 12,9 – 15,1 %.


Номер точ-ки

Глибина, см

Вологість ґрунту, %

Щільність ґрун-ту, г/см3

20/1 0-30 12,9 1,6

30-60 15,1 1,6


ку Б. В орному шарі досліджуваних проб ґрунту спостерігається вищій вміст хімічних

елементів, порівняно з непорушеним ґрунтом. Відмічено також перевищення ГДК Zn в 1,3

рази у шарі ґрунту 0 – 30 см. Серед ймовірних причин – потрапляння до ґрунту компонен-

тів бурових розчинів в процесі експлуатації майданчика та/або механічна трансформація

ґрунту в процесі будівництва майданчика та рекультивації ґрунту, що зумовило потрап-

ляння ґрунтотворної породи (збагаченої на дані хімічні елементи [6, 7]) до шарів ґрунту.

Для інших досліджуваних елементів (ГДК для яких встановлено) перевищень нормативу

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

30-60 см

0-30 смСа

Мg

Na

K


66

не виявлено. Проте, розрахунок показника сумарного забруднення показав, що рівень за-

бруднення є допустимим (Zc 6,0 – 11,3), отже відсутня небезпека ведення сільськогоспо-

дарської діяльності.

3.5.4. Оцінка стану рекультивованих ґрунтів свердловини №21

За складом солей досліджувані ґрунти є незасоленими (табл. 3.10). Загальний вміст

солей 0,03% – 0,05%, вміст токсичних солей – 0,02%. Якісний склад солей хлоридно-

гідрокарбонатний магнієвий. За співвідношенням катіонів кальцію до катіонів натрію у

водній витяжці ґрунт є не деградованим (Ca/Na – 4,1–5,8). Водневий показник ґрунтового

розчину в орному і підорному шарах близько 6,2 (нейтральні).

Таблиця 3.10 – Катіонно-аніонний склад водної витяжки рекультивованих ґрунтів свердловини №21





21/1 0–30 6,2 0,23 0,13 0,07 0,18 0,20 0,03 0,02 0,03 0,02

30–60 6,2 0,45 0,13 0,05 0,25 0,30 0,06 0,02 0,05 0,02


У складі увібраних катіонів переважає кальцій – 69–77%, вміст увібраного магнію

становить 23 – 28 %, увібраного натрію 0,4–0,5 %, увібраного калію – 1,3–2,3% , ґрунти є

не солонцюватими (рис. 3.5).

Рисунок 3.5 – Склад увібраних катіонів рекультивованих ґрунтів сверд-ловини №21

Вміст карбонатів кальцію в орному шарі ґрунту 1,28 %, а у підорному близько 2%

(слабокарбонатні), що свідчить про низьку буферність ґрунтів до процесу осолонцювання.

0% 20% 40% 60% 80% 100%

30-60 см

0-30 см Са

Мg

Na

K


67

Вміст гумусу у верхньому шарі ґрунту 2,1% - середній вміст згідно ДСТУ 4362, з глиби-

ною знижується до 1,8%


щільності складення у ґрунтових шарах не відрізняється, є вищим за оптимальні парамет-

ри і становить 1,5 г/см3, ґрунти є ущільненим. Вміст вологи на рівні у 0–60 см шарі стано-

вить близько 16 %.


Номер точки




21/1 0-30 16,0 1,5 30-60 16,8 1,5



ється вищій вміст хімічних елементів, порівняно з непорушеним ґрунтом. Відмічено пере-

вищення ГДК Zn в 1,7 рази у шарі ґрунту 0 – 30 см. Серед ймовірних причин – потраплян-

ня до ґрунту компонентів бурових розчинів в процесі експлуатації майданчика та/або ме-

ханічна трансформація ґрунту в процесі будівництва майданчика та рекультивації ґрунту,

що зумовило потрапляння ґрунтотворної породи (збагаченої на дані хімічні елементи) до

шарів ґрунту. Для інших досліджуваних елементів (ГДК для яких встановлено) переви-

щень нормативу не виявлено. Проте, розрахунок показника сумарного забруднення пока-

зав, що рівень забруднення є допустимим (Zc 8,5 – 9,9), отже відсутня небезпека ведення

сільськогосподарської діяльності.

3.5.5. Оцінка стану ґрунтів ділянки свердловини № 22


солей в верхньому (0–30 см) шарі ґрунту становить 0,05 %, вміст токсичних солей 0,02 % ,

якісний склад солей хлоридно-гідрокарбонатний магнієво-кальцієвий. За співвідношенням

катіонів кальцію до катіонів натрію у водній витяжці ґрунт є слабодеградованим (Ca/Na –

1,1–1,5).


68

Таблиця 3.12 – Катіоно-аніонний склад водної витяжки рекультивованих ґрунтів свердловини №22

Ділянка Глибина відбору, см pH



22/1 0–30 6,4 0,45 0,18 0,03 0,25 0,20 0,16 0,04 0,05 0,02

30–60 6,2 0,58 1,20 0,14 0,78 0,28 0,70 0,17 0,13 0,06 * СЕ – загальна сума солей, % , W – сума токсичних солей, %

Показник рН 6,5 (нейтральні). У шарі 30–60 см загальний вміст солей становить –

0,13 %, вміст токсичних солей – 0,06 %, що відповідає слабкому ступеню засолення. У

якісному складі, порівняно з верхнім шаром, істотно зростає вміст хлоридів, сульфатів,

катіонів кальцію та натрію. Якісний склад солей хлоридний – натрієво-кальцієвий. Водне-

вий показник ґрунтового розчину в підорному шарі близько 6,2 (нейтральні).


становить 14 – 25 %, увібраного натрію 1,2 – 2,6 %, увібраного калію – 3,9 – 6,3% . Згідно

існуючої класифікації ґрунти є не солонцюватими, проте наявність слабкого ступеня засо-

лення в підорному шарі ґрунту і підвищений вміст увібраних натрію та калію свідчать про

тенденцію осолонцювання (рис. 3.6).

Рисунок 3.6 – Склад увібраних катіонів рекультивованих ґрунтів сверд-ловини №22

Вміст карбонатів кальцію в орному шарі ґрунту 2,1 % (слабкокарбонатні), а у підо-

рному близько 20 % (сильнокарбонатні). Вміст гумусу у верхньому шарі ґрунту 2,0 %, з

глибиною підвищується до 2,4 %. Згідно ДСТУ 4362 такий вміст є середнім.


щільності складення у ґрунтових шарах істотно не відрізняється, є вищим за оптимальні

0% 20% 40% 60% 80% 100%

30-60 см

0-30 см Са

Мg

Na

K


69

параметри і становить близько 1,6 г/см3, ґрунт є ущільненим. Вміст вологи на рівні 15–

16 %.






22/1 0-30 15,2 1,59

30-60 16,1 1,57




вищення ГДК Zn в 1,5 рази у шарі ґрунту 0 – 30 см. Розрахунок показника сумарного за-

бруднення показав, що рівень забруднення в цьому шарі ґрунту є допустимим (Zc – 6,2). В

шарі ґрунту 30–60 см встановлено істотно вищий вміст Pb порівняно з іншими точками

дослідження. Також в цьому шарі спостерігається високий вміст Ca порівняно з Si, що

звужує відношення Ca/Si до 0,14. Проведені розрахунки вмісту вуглецю у цьому шарі ґру-

нту показують, що близько 11% його ймовірно мають антропогенне походження – потра-

пляння до ґрунту компонентів бурових розчинів у процесі експлуатації майданчика. Роз-

рахунок сумарного показника забруднення ґрунту в цьому шарі вказує на помірно небез-

печний ступінь забруднення (Zc – 32). Це може зумовлювати потрапляння важких металів

у розчинній формі до орного шару ґрунту з низхідними токами вологи, в результаті весня-

но-осіннього обробітку ґрунту або у процесі мінералізації рослинних решток. Отже, необ-

хідно проводити регулярні спостереження щодо вмісту важких металів в орному шарі ре-

культивованого ґрунту даної свердловини.

3.5.6. Оцінка стану ґрунту на рекультивованій ділянці свердловини № 62


солей становить 0,03–0,04%, вміст токсичних солей 0,01 – 0,03%, якісний склад солей

хлоридно-гідрокарбонатний магнієво-кальцієвий і кальцієва-магнієвий. За співвідношен-

ням катіонів кальцію до катіонів натрію у водній витяжці ґрунт є недеградованим (Ca/Na –

3,6). Показник рН 6,6 – 6,7 (нейтральні). Вміст карбонатів кальцію в орному шарі ґрунту

1,9 % , а у підорному 1,4 % (слабокарбонатні).


70

Таблиця 3.14 – Сольовий склад водної витяжки ґрунту

Номер проби

Глибина відбору,

см pH

Вміст аніонів і катіонів, ммоль/100 г СЕ,% W,

% НCO3 Cl SO4 Ca Mg Na K

62/1 0–30 6,6 0,33 0,13 0,01 0,25 0,13 0,07 0,02 0,03 0,01

30–60 6,7 0,43 0,13 0,04 0,18 0,25 0,15 0,02 0,04 0,03 * СЕ – загальна сума солей, % , W – сума токсичних солей, %


становить 21–23 %, увібраного натрію 0,6–1,0 %, увібраного калію – 2,2–2,3% . Згідно іс-

нуючої класифікації ґрунти є не солонцюватими.

Вміст гумусу у верхньому шарі ґрунту 2,4 %, з глибиною знижується до 2,1 %. Згі-

дно ДСТУ 4362 такий вміст є середнім.


щільності складення у ґрунтових шарах істотно не відрізняється, є вищим за оптимальні

параметри і становить 1,4–1,5 г/см3, ґрунт є ущільненим. Вміст вологи на рівні 14 % в ор-

ному шарі ґрунту і збільшується до 21 % в шарі 30–60 см.





Щільність ґрунту, г/см3

62/1 0-30 13,9 1,4

30-60 21,3 1,5

Вміст валових форм важких металів у досліджуваних ґрунтах наведено у Додат-



вищення ГДК Zn в 1,5 рази у шарі ґрунту 0 – 30 см. Серед ймовірних причин – механічна

трансформація ґрунту в процесі будівництва майданчика та рекультивації ґрунту, що зу-

мовило потрапляння ґрунтотворної породи (збагаченої на дані хімічні елементи) до шарів

ґрунту. Для інших досліджуваних елементів (ГДК для яких встановлено) перевищень но-

рмативу не виявлено. Розрахунок показника сумарного забруднення показав, що рівень

забруднення є допустимим (Zc 6,1 – 12,5), отже відсутня небезпека ведення сільськогос-

подарської діяльності.

71

4. ОЦІНКА СТАНУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

Визначення стану атмосферного повітря на території діяльності ПрАТ «Укргазви-

добуток» виконувалося Державною установою «Харківський обласний лабораторний

центр МОЗ України». Пункти дослідження у відповідності до нормативних документів

були обрані на межі санітарно-захисних зон у напрямку ймовірного переносу шкідливих

речовин від промислових об’єктів Островерхівського ГКР – св. № 24 (1600 м від

м. Мерефа, 780 м від с. Олександрівка), св. № 61 (1700 м від с. Олександрівка, 1,1 км від

с. Яковлівка) та УПГ «Бистрівка» (понад 2 км від найближчого населеного пункту

с. Мокра Рокитна) (табл. 4.1, рис. 4.1).

Таблиця 4.1 – Структура досліджень атмосферного повітря на Островерхівському родовищі

Об’єкти дослі-джень Точки дослідження Показники,

що визначалися

№ і дата про-токолів дос-

ліджень

УПГ «Бистрівка» Св. № 20, Св. № 21, Св. № 22, Св. № 23, Св. № 28, Св. № 62 Остро-верхівського ГКР

Св. № 24, Св. № 61 Остро-верхівського ГКР

Т.3 – на пд сх від УПГ «Би-стрівська» біля лісу по на-прямку до с. Верхня Озеряна з підвітряної сторони від об’єкту. Т.4 – на пд сх від свердлови-ни № 28 з підвітряної сторо-ни Т.5 – на пд сх від свердлови-ни № 1 (св. Не функціонує) Т.4 – на пд сх від свердлови-ни № 24 з підвітряної сторо-ни від об’єкту. Т.3 – на пд сх від свердлови-ни № 61 біля лісу з підвітря-ної сторони від об’єкту.

Азоту діоксид Ангідрид сірчистий

Вуглецю оксид Пил неорганічний

Бензол Ксилол Бензин

Марганець і його сполуки

Заліза оксид Спирт бутиловий Спирт метиловий

№ 116/2018 від

15.08.2018р.

№ 114/2018 від

15.08.2018р.

Протоколи досліджень, що містять результати вимірювань, наведені у додатку В.

Оцінка стану атмосферного повітря (табл. 4.2) показала, що в усіх пробах вміст до-

сліджених речовин не перевищує «ГДК хімічних і біологічних чинників в атмосферному

повітрі населених місць», затверджені т.в.о. головного державного санітарного лікаря Ук-

раїни 03.03.2015 р. [5].

( ( ( ( (

( ( ( ( (

( ( ( ( (

( ( ( ( (

( ( ( ( (

( ( (

( ( (

( ( (

( ( ( (

( ( ( (

( ( ( (

( ( ( ( (

( ( ( ( (

( ( ( ( (

( ( ( ( (

( ( ( ( (

!.

!.

#0

#0

#0

#0#0

Дачі

Дачі Дачі

Дачі

Дачі


Олександрівка

Яко влівка

Бистре Бідряги

Мереф аРо китне

Нижня Озеряна

Утківка

Перш о травневе

Мжа

Ржавчик

Мерефа

УПГБистрівська

24

61

4

3

3

54

0 1 000 2 000 3 000500м

#0 То чки до слідження стану атмо сф ерно го по вітряМежі санітарно -захисних з о н о б'єктів Остро верхівсько го ГКРГірничий відвід

!. Наф то газ о ві свердло вини

/

Рисунок 4.1 – Схема розташування точок дослідження атмосферного повітря

4.Оцінка стану атм

осферного повітря72

4. Оцінка стану атмосферного повітря

73

Таблиця 4.2 – Максимальні концентрації компонентів (мг/м3) в точках дослідження атмосферного повітря на Островерхівському родовищі

Показник ГДК №№ точок спостереження

Т.3 (УПГ)

Т.4 (УПГ)

Т.5 (УПГ)

Т.4 (св.24)

Т.3 (св.61)

Азоту діоксид 0,2 <0,02 <0,02 <0,02 <0,02 <0,02

Ангідрид сірчистий 0,5 <0,16 <0,16 <0,16 <0,16 <0,16

Вуглецю оксид 5 0,5 0,5 0,3 0,3 0,4

Пил неорганічний 0,5 0,44 0,39 0,44 0,28 0,40

Бензол 1,5 <0,005 <0,005 <0,005 <0,005 <0,005

Ксилол 0,2 <0,005 <0,005 <0,005 <0,005 <0,005

Бензин 5 <0,4 <0,4 <0,4 <0,4 <0,4

Марганець і його сполуки 0,01 <0,0001 <0,0001 <0,0001 <0,0001 <0,0001

Заліза оксид відсутня <0,0001 <0,0001 <0,0001 <0,0001 <0,0001

Спирт бутиловий 0,1 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05

Спирт метиловий 1,0 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05 <0,05

74

5. ОЦІНКА РАДІАЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ

Радіологічні дослідження на Островерхівському родовищі ПрАТ «Укргазвидобу-

ток» виконувалися спеціалістами державної установи «Харківський обласний лаборатор-

ний центр МОЗ України» і включали наступні роботи:

• дослідження питомої активності сировини та будівельних матеріалів (видобута

вуглеводнева сировина і супутньо-пластова вода);

• вимірювання потужності еквівалентної дози (ПЕД) зовнішнього гамма-

випромінювання (земельні ділянки свердловин і УПГ «Бистрівська», відпрацьо-

вані HKT та долота);

• вимірювання щільності потоку (ЩП) бета-частинок (відпрацьовані HKT та до-

лота).

Узагальнюючі параметри питомої активності природних радіонуклідів 226Ra, 232Th, 40K та 137Cs, що вимірювалася у видобутій вуглеводневій сировині та у супутньо-пластовій

воді наведені у табл. 5.1 згідно до протоколів вимірювань (додаток Г).

Таблиця 5.1 – Питома активність природних радіонуклідів

Матеріал № прото-колу

Дата вимірювань

№ зраз-

ка

Питома активність, Бк/кг

137Cs 226Ra 232Th 40K

Видобута вуглеводнева

сировина

10326/2018 березень 2018

1 2,1 16,3 11,8 50,3

2 2,0 17,8 12,9 49,1

3 2,0 18,3 11,2 48,9

10330/2018 квітень 2018

1 2,2 17,6 12,5 51,2

2 2,1 18,1 12,4 50,3

3 2,0 16,2 11,6 49,8

17389/2018 липень 2018

1 2,0 19,4 13,2 50,6

2 2,0 18,6 12,9 51,4

3 2,2 17,4 12,3 50,9

25411/2018 жовтень 2018

1 2,3 20,1 13,2 52,1

2 2,2 19,4 13,4 51,9

3 2,3 18,4 12,0 51,4

5. Оцінка радіаційних показників

75

Матеріал № прото-колу

Дата вимірювань

№ зраз-

ка

Питома активність, Бк/кг

137Cs 226Ra 232Th 40K

Супутньо-пластова во-

да

10327/2018 березень 2018

1 5,2 38,6 40,2 49,6

2 4,4 42,6 41,3 50,3

3 5,0 44,1 40,1 50,7

10331/2018 квітень 2018

1 4,8 37,6 40,6 48,9

2 4,9 41,2 39,8 50,2

3 5,1 40,3 38,6 49,8

17388/2018 липень 2018

1 4,4 36,4 37,2 50,3

2 4,1 39,7 38,1 51,2

3 4,3 38,4 37,6 49,0

25412/2018 жовтень 2018

1 5,2 37,2 36,3 52,1

2 4,8 36,7 37,1 51,8

3 4,4 39,4 37,9 50,0

Для даного типу матеріалів гігієнічні нормативи питомої активності не встановлені.

Для пластової води можна орієнтовно оцінити рівень активності 137Cs і 226Ra, виходячи з

нормативів для питної води, що діють в Україні – 2,0 Бк/кг і 1,0 Бк/кг відповідно [8].

Узагальнюючі дані вимірювання потужності еквівалентної дози зовнішнього га-

мма-випромінювання та щільності потоку бета-частинок, що виконувалися на земельних

ділянках свердловин №№ 20, 21, 22, 23, 24, 28, 61, 62 та УПГ «Бистрівська» наведені у

табл. 5.2. На кожному етапі проводили на всіх вказаних ділянках сумарно 138 вимірювань

ПЕД і 11 вимірювань щільності потоку β-частинок.

Таблиця 5.2 – Потужність еквівалентної дози зовнішнього гамма-випромінювання та щільність потоку бета-частинок

Місце вимірю-вання

Кількість точок

вимірювання

Дата вимірю-

вання

№№ протоко-

лів

ПЕД, мкЗв/годину

ЩП, β част/см2·хв

Земельна ділянка УПГ «Бистрівсь-

ка» 31

30.03.18 24/2018 0,11 – 0,16 – 27.04.18 37/2018 0,12 – 0,16 – 22.05.18 69/2018 0,11 – 0,16 – 21.06.18 91/2018 0,11 – 0,16 – 24.07.18 98/2018 0,11 – 0,17 – 14.08.18 110/2018 0,11 – 0,16 – 13.09.18 124/2018 0,10 – 0,15 –


76





вання


лів



24.10.18 154/2018 0,11 – 0,15 –

Земельна ділянка свердловини №20 11

30.03.18 24/2018 0,11 – 0,16 – 27.04.18 37/2018 0,11 – 0,16 – 22.05.18 69/2018 0,13 – 0,15 – 21.06.18 91/2018 0,12 – 0,16 – 24.07.18 98/2018 0,11 – 0,16 – 14.08.18 110/2018 0,11 – 0,16 – 13.09.18 124/2018 0,11 – 0,16 – 24.10.18 154/2018 0,11 – 0,13 –


30.03.18 24/2018 0,11 – 0,16 – 27.04.18 37/2018 0,13 – 0,15 – 22.05.18 69/2018 0,12 – 0,16 – 21.06.18 91/2018 0,12 – 0,16 – 24.07.18 98/2018 0,11 – 0,17 – 14.08.18 110/2018 0,11 – 0,16 – 13.09.18 124/2018 0,11 – 0,16 – 24.10.18 154/2018 0,12 – 0,18 –


30.03.18 24/2018 0,11 – 0,16 – 27.04.18 37/2018 0,14 – 0,16 – 22.05.18 69/2018 0,12 – 0,16 – 21.06.18 91/2018 0,11 – 0,15 – 24.07.18 98/2018 0,11 – 0,14 – 14.08.18 110/2018 0,11 – 0,15 – 13.09.18 124/2018 0,11 – 0,15 – 24.10.18 154/2018 0,11 – 0,16 –


30.03.18 24/2018 0,11 – 0,16 – 27.04.18 37/2018 0,11 – 0,13 – 22.05.18 69/2018 0,11 – 0,15 – 21.06.18 91/2018 0,11 – 0,15 – 24.07.18 98/2018 0,11– 0,14 – 14.08.18 110/2018 0,11 – 0,16 – 13.09.18 124/2018 0,11 – 0,16 – 24.10.18 154/2018 0,11 – 0,14 –


77





вання


лів




30.03.18 24/2018 0,12 – 0,15 – 27.04.18 37/2018 0,11 – 0,14 – 22.05.18 69/2018 0,13 – 0,16 – 21.06.18 91/2018 0,11 – 0,15 – 24.07.18 98/2018 0,11 – 0,14 – 14.08.18 110/2018 0,11 – 0,16 – 13.09.18 124/2018 0,11 – 0,16 – 24.10.18 154/2018 0,11 – 0,13 –


30.03.18 24/2018 0,11 – 0,16 – 27.04.18 37/2018 0,13 – 0,15 – 22.05.18 69/2018 0,11 – 0,15 – 21.06.18 91/2018 0,12 – 0,15 – 24.07.18 98/2018 0,11 – 0,14 – 14.08.18 110/2018 0,11 – 0,16 – 13.09.18 124/2018 0,11 – 0,16 – 24.10.18 154/2018 0,11 – 0,14 –


30.03.18 24/2018 0,11 – 0,15 – 27.04.18 37/2018 0,11 – 0,15 – 22.05.18 69/2018 0,11 – 0,15 – 21.06.18 91/2018 0,12 – 0,15 – 24.07.18 98/2018 0,12 – 0,17 – 14.08.18 110/2018 0,11 – 0,16 – 13.09.18 124/2018 0,11 – 0,16 – 24.10.18 154/2018 0,11 – 0,18 –


30.03.18 24/2018 0,11 – 0,16 – 27.04.18 37/2018 0,11 – 0,16 – 22.05.18 69/2018 0,13 – 0,16 – 21.06.18 91/2018 0,12 – 0,16 – 24.07.18 98/2018 0,11 – 0,14 – 14.08.18 110/2018 0,11 – 0,16 – 13.09.18 124/2018 0,11 – 0,15 – 24.10.18 154/2018 0,11 – 0,16 –


78





вання


лів



Відпрацьовані НКТ та долота 19

30.03.18 24/2018 0,11 – 0,16 1 – 6 27.04.18 37/2018 0,11 – 0,16 1 – 6 22.05.18 69/2018 0,12 – 0,15 1 – 6 21.06.18 91/2018 0,12 – 0,16 1 – 6 24.07.18 98/2018 0,11 – 0,16 1 – 6 14.08.18 110/2018 0,11 – 0,16 1 – 6 13.09.18 124/2018 0,12 – 0,15 1 – 6 24.10.18 154/2018 0,11 – 0,18 1 – 6

Нормативні рівні згідно НРБУ-97 [23] 0,26 20

Отримані величини потужності еквівалентної дози і щільності потоку β-частинок

не перевищували встановлених нормативів на всіх етапах досліджень.

79

ВИСНОВКИ

1. У складі комплексного екологічного моніторингу довкілля на території діяльності

ПрАТ «Укргазвидобуток» у межах Островерхівського родовища проведено дослі-

дження стану природних вод, ґрунтового покриву, біорізноманіття, атмосферного

повітря та оцінку радіаційних показників на ділянках можливого впливу нафтогазо-

видобувної діяльності.

2. Гідрохімічні дослідження підземних і поверхневих вод включали вимірювання фізи-

ко-хімічних показників води, відбір проб та визначення хімічного складу. Проби під-

земних вод відбиралися з джерел водопостачання території – водозабірних свердло-

вин, шахтних колодязів, природних джерел. З поверхневих водних об’єктів випробу-

ванню підлягали водотоки (річки, струмки) і водойми штучного походження (став-

ки). Загальна кількість відібраних і проаналізованих проб склала 44 шт.

3. Рівні ґрунтових вод на території Бистрівського і Дятлівського блоків відзначаються

схожою динамікою і характеризуються меншою амплітудою коливань ніж на тери-

торії Островерхівського блока. Спостерігається загальна тенденція до збільшення рі-

внів ґрунтових вод у 2018.

4. Підземні води першого від поверхні водоносного горизонту майже повсюдно харак-

теризуються гідрокарбонатним кальцієво-натрієвим складом і помірною мінераліза-

цією (500–1100 мг/дм3). У колодязях громадян на території населених пунктів спо-

стерігається забруднення вод господарсько-побутового типу, основним показниками

якого є вміст нітратів (до 1,4 ГДК). Забруднення спричинене нераціональним веден-

ням підсобного господарства, недотриманням вимог будівельних та санітарних норм

щодо розташування та обладнання господарчих приміщень та джерел водопостачан-

ня, а також відсутністю централізованої каналізації житлових будинків.

5. Підземні води більш глибоких водоносних горизонтів, які експлуатуються водозабі-

рними свердловинами для централізованого питного водопостачання населених пун-

ктів та спостережною свердловиною, характеризуються більш високою якістю за ра-

хунок своєї природної захищеності перекриваючими водотривами. За складом вода

прісна переважно гідрокарбонатна кальцієво-натрієва з мінералізацією 730–

810 мг/дм3 і невисокою жорсткістю – до 6,9 мг-екв/дм3. Нітратного забруднення цих

вод не спостерігається.

Висновки

80

6. Поверхневі води в районі Островерхівського родовища мають типовий для регіону

гідрокарбонатний натрієво-кальцієвий хімічний склад і низьку мінералізацію – від

425 до 870 мг/дм3 в залежності від пори року.

7. Впливу діяльності ПрАТ «Укргазвидобуток» на стан природних вод у межах Остро-

верхівського родовища не зафіксовано.

8. В рослинному покриві обстежених територій представлені угруповання зональних

широколистяних лісів. За результатами проведеного дослідження вперше виявлено

оселище – зникаюче природне місце зростання регіонально рідкісного виду папороті

– щитника чоловічого.

9. Созологічне значення досліджених територій визначають оселища – зникаючі при-

родні місця зростання численних синузій ранньовесняних дібровних ефемероїдів-

першоцвітів (проліски сибірської, рясту ущільненого, рясту Маршалла), чисельність

і рясність яких різко зменшується під дією негативних антропогенних факторів.

Особливу цінність цим територіям надає наявність у їх рослинному покриві популя-

цій рідкісних видів рослин, занесених до Червоної книги України: тюльпан дібров-

ний (т. с. 6, т. с. 10) та цибуля ведмежа (т. с. 9). Рідкісну фітобіоту флори Харківщи-

ни представляють популяції видів, занесених до Червоного списку Харківської обла-

сті: аконіт дібровний (т. с. 2), ряст Маршалла (т. с. 2, т. с. 6, т.с. 9), зубниця

п’ятилиста (т. с. 2, т. с. 9), щитник чоловічий (т. с. 6).

10. У складі фауністичних комплексів досліджених ділянок лісових екосистем зареєст-

ровано 19 видів, що мають охоронний статут. Серед яких 1 вид – мурашка руда лісо-

ва (Formica rufa) занесена до Червоного списку Міжнародної спілки охорони приро-

ди та Європейського Червоного списку. 18 видів птахів занесені до Додатків Бернсь-

кої конвенції, з них 4 види занесені до Додатків Боннської конвенції та 1 вид до До-

датку Вашингтонської конвенції (CITES).

11. Негативні впливи на рослинний світ, виявлені на території робіт: засмічення терито-

рії (т. с. 6 (ліс біля свердловини № 24), т. с. 10 (ліс біля свердловини № 61)), випалю-

вання фітодетриту (т.с. 6 (плато широколистяного лісу біля свердловини №24)).

12. Впливу процесів нафтогазовидобутку на тваринний і рослинний світ району Остро-

верхівського родовища біологічними дослідженнями не виявлено.

13. У 2018 році проведені дослідження стану ґрунтового покриву на ділянці УПГ «Би-

стрівська» та на рекультивованих ділянках свердловин № 20, 21, 22 і 62. Досліджен-

ня включали відбирання проб, визначення агрофізичних показників (вологість,

Висновки

81

щільність), проведення лабораторних аналізів на вміст гумусу, дослідження сольово-

го складу ґрунту, вмісту важких металів.

14. Досліджувана територія розташована в межах поширення сірих лісових ґрунтів. Ви-

значення властивостей фонових непорушених ґрунтів у межах досліджуваної тери-

торії показало, що вони є незасоленими, несолонцюватими, слабокарбонатними.

Вміст гумусу низький. Показник щільності складення становить 1,5 г/см3, що пере-

вищує оптимальні значення. Перевищень ГДК хімічних елементів не виявлено.

15. У рекультивованих ґрунтах відмічені несприятливі агрофізичні властивості – пара-

метри показника щільності складення коливаються в межах 1,4–1,6 г/см3, що пере-

вищує оптимальні значення. За сольовим складом ґрунти переважно незасолені, про-

те в підорному шарі ґрунтів на ділянці свердловини № 22 відмічено слабкий ступінь

засолення, на ділянці УПГ у верхньому шарі виявлено слабкий ступінь осолонцю-

вання. Усі досліджувані ґрунти є слабокарбонатними, вміст гумусу – середній. Пере-

розподіл мікроелементів і важких металів у профілі рекультивованих ґрунтів відріз-

няється від фонових ґрунтів. Їх вміст у переважній більшості перебуває в межах

ГДК. Незначні перевищення (1–1,5 ГДК) спостерігаються переважно для Zn, ймові-

рною причиною є механічна трансформація ґрунту в процесі будівництва майданчи-

ка та рекультивації ґрунту, що зумовлює потрапляння ґрунтотворної по-роди (збага-

ченої на дані хімічні елементи) до верхніх шарів ґрунту. Не виключено, що джере-

лом додаткового привнесення є компоненти бурових розчинів. Розрахунок показни-

ка сумарного забруднення ґрунту вказує на допустимий рівень. Отже, такий хіміч-

ний склад ґрунтів не становить небезпеки для ведення сільськогосподарського виро-

бництва. На ділянці свердловини № 62 в шарі ґрунту 30–60 см встановлено помітно

підвищений вміст Pb порівняно з іншими точками дослідження. Розрахунок сумар-

ного показника забруднення ґрунту у цьому шарі вказує на помірно небезпечний

ступінь його забруднення. На даному етапі досліджень такий вміст Pb в шарі ґрунту

30–60 см не зумовлює збільшення його вмісту в орному шарі 0–30 см. Проте, в пода-

льшому, не можна виключати потрапляння важких металів у розчинній формі до ор-

ного шару ґрунту з низхідними токами вологи, в результаті весняно-осіннього обро-

бітку ґрунту або у процесі мінералізації рослинних решток тощо. Отже, необхідно

проводити регулярні спостереження вмісту важких металів в орному шарі рекульти-

вованого ґрунту даної свердловини.

16. Дослідження стану атмосферного повітря показали відсутність перевищень ГДК

вмістом забруднюючих речовин в усіх точках вимірювання.

Висновки

82

17. Радіаційні показники, що вимірювалися на території діяльності ПрАТ «Укргазвидо-

буток», перебувають на рівні фонових і не перевищують встановлені граничнодопу-

стимі рівні.

18. Структура і склад екологічних досліджень на даний час є оптимальними й дозволя-

ють повноцінно вести моніторинг довкілля. В наступному році слід продовжити мо-

ніторингові дослідження у відповідності до раніше розробленого проекту.

83

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ

1. Атлас почв Украинской ССР / Под ред. Н.К. Крупского, Н.И. Полупана. – Киев: Уро-

жай, 1979. – 160 с.

2. Вивчення стану ґрунтового та рослинного покриву на території діяльності ПрАТ «Ук-

ргазвидобуток» в межах Островерхівського родовища в об’ємі вимог природоохорон-

ного законодавства. Том 1. Вивчення особливостей рослинного і тваринного світу в

межах Островерхівського родовища / звіт за договором №12/07-2011 – ТОВ «СВНЦ

Інтелект-сервіс Лтд», Харків, 2011. – 64 с.

3. Визначення забруднення ґрунтів навколо бурових площадок (методичні вказівки):

КНД 41-00032626-00-326-99 – [Чинний від 1999-04-24]. – К.: Держкомекології, 1999. –

46 с. (Керівний нормативний документ)

4. Горелова Л.Н., Алехин А.А. Растительный покров Харьковщины. – Харьков: Изд.

ХНУ им. В.Н. Каразина, 2002. – 231 с.

5. Гранично допустимі концентрації хімічних і біологічних речовин в атмосферному по-

вітрі населених місць. Затверджені т.в.о. головного державного санітарного лікаря

України 03.03.2015 р.

6. Ґрунтознавство. Головні типи ґрунтів: Навчальний посібник. Ч.1. – Чернівці: Рута,

2000. – 77 с.

7. Ґрунтознавство: Підручник / Д.Г. Тихоненко, М.О. Горін, М.І. Лактіонов та ін.; за ред.

Д.Г. Тихоненка. – К.: Вища освіта, 2005. – 703 с.

8. Державні санітарні правила і норми (ДержСанПіН) 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до

води питної, призначеної для споживання людиною», затверджені наказом Міністерс-

тва охорони здоров’я України № 400 від 12.05.2010.

9. ДСТУ ISO 5667-11:2005 Якість води. Відбирання проб. Частина 11. Настанови щодо

відбирання проб підземних вод, 2006.

10. ДСТУ ISO 5667-14-2005 Якість води. Відбирання проб. Частина 14. Настанови щодо

забезпечення якості відбирання та оброблення проб природних вод.


відбирання проб підземних вод із забруднених місць, 2011.


відбирання проб із природних та штучних озер, 2003.

13. ДСТУ ISO 5667-6-2001 Якість води. Відбирання проб. Частина 6. Настанови щодо ві-

дбору проб води з річок та інших водотоків, 2001.

Перелік джерел посилання

84

14. Етеревская Л.В. Техногенные почвы/ Л.В. Етеревская, Л.А. Березнева // Почвы Укра-

ины. К., Урожай, 1988. – с.137-145.

15. Інструкція з проведення ґрунтово-сольової зйомки: ВНД 33-5.5-11-02 . – К., 2002. –

40 с. (Відомчий нормативний документ)

16. Класифікація ґрунтів України / за ред. Полупана М.І. – К.: Аграрна наука, 2005. –

300 с.

17. Клименко М.О. Моніторинг ґрунтів: Підручник / М.О. Клименко, А.М. Прищепа,

Н.М. Вознюк – К.: Видавничий центр «Академія», 2006. – 360 с.

18. Клімов О.В., Вовк О.Г., Філатова О.В. та ін. Природно-заповідний фонд Харківської

області. – Х.: Райдер, 2005. – 304с.

19. Медведев В.В. Мониторинг почв Украины /В.В. Медведев. – Харьков: «Міськдрук»,

2012. – 535 с.

20. Методика агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарськогоо призначення

(керівний нормативний документ) / За ред. Яцука І.П., Балюка С.А. К. 2013.64 с.

21. Методики визначення складу та властивостей ґрунтів: [у 2 кн]. – Харків, 2004. / [за

ред. С.А. Балюка.]. – Кн. 2. – 212 с.

22. Методические указания по оценке степени опасности загрязнения почвы химически-

ми веществами. - М.: Минздрав СССР, 1987. - 25 с.

23. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97), [Електронний ресурс]. – Режим дос-

тупу // http://zakon0.rada.gov.ua/rada/show/v0062282-97

24. Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України

(довідкове видання) / Укладачі: докт. біол. наук, проф. Т.Л. Андрієнко, канд. біол.

наук М.М. Перегрим. – Київ: Альтерпрес, 2012. – 148 с.

25. Охорона довкілля. Оцінка забруднення ґрунтів та визначення втрат сільськогосподар-

ського виробництва внаслідок погіршення якості земельних ділянок під час спору-

дження нафтових і газових свердловин: СОУ 73.1-41-10.01:2004.-Офіц.вид. – К.: Уро-

жай, 1988. – 295 с (Стандарт Держкомітету природних ресурсів України).

26. Охрана природы. Земли. Общие требования к рекультивации земель: ГОСТ 17.5.3.04-

83. М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1983. – 18 с. (Государственный стандарт со-

юза ССР)

27. Охрана природы. Почвы. Метод отбора и подготовки проб для химического, бакте-

риологического, гельминтологического анализа: ГОСТ 17.4.4.02-84 - М.: Госкомитет

СССР по стандартам, 1984. – 12 с. (Государственный стандарт союза ССР)


85

28. Охрана природы. Почвы. Общие требования к отбору проб : ГОСТ 17.4.3.01-83. - М.:

Госкомитет СССР по стандартам, 1983. – 8 с. (Межгосударственный стандарт)

29. Охрана природы. Почвы. Требования к охране природного слоя : ГОСТ 17.4.3.02-85 -

М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1985. – 10 с. (Межгосударственный стандарт)

30. Охрана природы. Рекультивация земель. Метод измерения и расчета суммы токсич-

ных солей во вскрышных и вмещающих породах: ГОСТ 17.5.4.02-84. - М.: Госкомитет

СССР по стандартам, 1984. – 21 с. (Государственный стандарт союза ССР)

31. Перелік видів рослин, що потребують особливої охорони на території Харківської об-

ласті (Затверджено рішенням обласної ради від 25.09.2001 р.).

32. Полупан М.І. Визначник еколого-генетичного статусу та родючості ґрунтів України:

навчальний посібник / М.І. Полупан, В.Б. Соловей, В.І. Кисіль [та ін.]. – К.: Колоо-

біг,2005. – 304 с.

33. Полупан М.І. Стан ґрунтового покриву в зоні будівництва нафтопроводів та якість

проведення рекультиваційної робіт / М.І. Полупан, А.І. Фатєєв// Вісник аграрної науки.

– 2000. – № 7. – С. 54-60.

34. Почвы Украины и повышение их плодородия. Т.1. Экология, режимы и процессы,

классификация и генетико-производственные аспекты / за ред. Полупана Н.И. – К.:

Урожай, 1988. – 295 с.

35. Почвы. Метод определения ионов карбонатов и бикарбонатов в водной вытяжке:

ГОСТ 26424-85 – М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1985. – 4 с. (Государственный

стандарт союза ССР)

36. Почвы. Методы определения иона сульфата в водной вытяжке: ГОСТ 26426-85 –

М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1985. – 7 с. (Государственный стандарт Союза

ССР)

37. Почвы. Методы определения иона хлорида в водной вытяжке: ГОСТ 26425-85 –


ССР)

38. Почвы. Методы определения кальция и магния в водной вытяжке: ГОСТ 26428-85 –


ССР)

39. Почвы. Методы определения натрия и калия в водной вытяжке: ГОСТ 26427-85 –


ССР)


86

40. Предельно-допустимые концентрации (ПДК) химических веществ в почве. Утвержд.

30.10.1980 г. №2264-80 [Електронний ресурс]. – Режим доступу

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v2264400-80

41. Предельно-допустимые концентрации (ПДК) химических веществ в почве. Утвержд.

01.02.1985 г. №3210-85 [Електронний ресурс]. – Режим доступу


42. Природоохоронні заходи під час споруджування свердловин на нафту та газ: СОУ

73.1-41-11.00.01:2005.

43. Про визнання такими, що втратили чинність, та такими, що не застосовуються на те-

риторії України, актів санітарного законодавства: розпорядження Каб. Міністрів Ук-

раїни № 94-р від 20.01.2016 р. Чинне від 01.01.2017 р. URL:

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/94-2016-р (Дата звернення 22.11.2018)

44. Рекультивація земель під час спорудження нафтових і газових свердловин: ГСТУ 41-

00032626-00-023-2000. – К.:Міністерство екології та природних ресурсів України,

2000. – 64 с. – (Галузевий стандарт України)

45. Рідкісні рослини Харківщини (Систематичний список рідкісних судинних рослин, пи-

тання їх охорони) / Л.М. Горелова, О.О. Альохін. – Харків, 1999. – 52 с.

46. Сает Ю.Е. Геохимия окружающей среды / Ю.Е. Сает, Б.А. Ревич, Е.П. Янин.- Москва

"Недра", 1990. – 335 с.

47. Санитарные нормы допустимых концентраций (ПДК) химических веществ в почве.

Утвержд. 30.10.1987 г. №4433-87. [Електронний ресурс]. – Режим доступу


48. Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения (СанПиН)

№ 4630-88, утвержд. МОЗ СССР, 04.07.1988

49. Фауна України: охоронні категорії. Довідник / О. Годлевська, І. Парнікоза, В. Різун, Г.

Фесенко, Ю. Куцоконь, І. Загороднюк, М. Шевченко, Д. Іноземцева; ред. О. Годлевсь-

ка, Г. Фесенко. – Видання друге, перероблене та доповнене. – Київ, 2010. – 80 с.

50. Фоновий вміст мікроелементів у ґрунтах України / за ред. Фатєєва А.І., Пащенко Я.В.

Харків: Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського, 2003. — 117 с.

51. Червона книга України. Рослинний світ/ за ред. Я.П. Дідуха — К.: Глобалконсалтинг,

2009.– 900. – 600 с.

52. Якість ґрунту. Визначання рН: ДСТУ ISO 10390:1994. – [Чинний від 2003-07-01]. – К.:

Держспоживстандарт України, 2002. – 14 с. – (Національний стандарт України).



http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/94-2016-%D1%80



87

53. Якість ґрунту. Визначання сухої речовини та вологості за масою. Гравіметричний ме-

тод. – К.: Держспоживстандарт України, 2001. ДСТУ ISO 11465-2001 [Чинний від

2003-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2003. – 22с.– (Національний стан-

дарт України).

54. Якість ґрунту. Визначання щільності складення на суху масу. –К.: Держспоживстан-

дарт України, 2001. ДСТУ ISO 11272-2001 [Чинний від 2003-01-01]. – К.: Держспожи-

встандарт України, 2003. – 24с.– (Національний стандарт України).

55. Якість ґрунту. Відбирання проб. – К.: Держспоживстандарт України, 2006. ДСТУ ISO

10381-1:2004 Частини 1–5. [Чинний від 2004-07-01]. (Національний стандарт України).

56. Якість ґрунту. Відбирання проб. – К.: Держспоживстандарт України, 2004. ДСТУ

4287:2004. – [Чинний від 2004-04-30]. – К.: Держспоживстандарт України, 2005. – 9

с.– (Національний стандарт України).

57. Якість ґрунту. Методи визначання органічної речовини: ДСТУ 4289:2004. – [Чинний

від 2004-04-30]. – К.: Держспоживстандарт України, 2004. – 18с. – (Національний ста-

ндарт України).

58. Якість ґрунту. Показники родючості ґрунтів. – К.: Держспоживстандарт України,

2006. ДСТУ 4362:2004. – [Чинний від 2004-12-09]. – К.: Держспоживстандарт Украї-

ни, 2006. – 28с.– (Національний стандарт України).

88

ДОДАТКИ

89

ДОДАТОК А РЕЗУЛЬТАТИ ХІМІЧНИХ АНАЛІЗІВ ПРИРОДНИХ ВОД

Таблиця А.1 – Результати польових вимірювань показників підземних і поверхневих вод у районі діяльності ПрАТ «Укргазвидобуток» за 2018 рік

Номер об’єкту

Місце відбору проби Дата

Стат. рівень,

м

Глибина до дна,

м

Темпе-ратура,

°С

Електро-провідн., мкСм/см

pH

Окислюв.-відновний потенціал (Eh), мВ

Бистрівський блок

1 Арт. св., №1-2013 (біля УПГ)

03.18 6,0 780 8,05 8

07.18 15 710 7,6 -166

204 Арт. св. (колонка), с. Ро-китне, вул. 30 років Пе-ремоги

03.18 4,4 930 7,82 33

07.18 16,9 910 7,2 33

212 Арт. св., с. Мал. Рокитна 03.18 5,4 830 7,43 102

07.18 16,5 790 7 106

305 Колодязь, с. Рокитне, вул. Набережна

03.18 3,94 5,90 6,0 1050 7,7 155

07.18 4,23 5,86 9,3 1250 6,95 132

323 Колодязь, с. Верхня Озеряна

03.18 4,70 9,05 7,5 450 7,84 295

07.18 6,45 9,05 9,9 430 7,17 105

404 Ставок №4, с. Рокитне 03.18 0,4 700 8 121

07.18 22,8 540 7,62 112

410 Ставок нижче УПГ 03.18 1,0 770 8,49 208

07.18 23,2 710 7,4 50

412 Ставок №2, с. Мал. Ро-китна

03.18 0,9 600 7,57 189

07.18 23 450 7,2 122

502 Джерело між ставками №3 №4 с. Рокитне

03.18 3,7 680 8,33 -38

07.18 11,8 650 7,52 -138

503 Джерело на березі став-ку нижче УКПГ

03.18 132,0 800 8,2 127

07.18 14,2 790 7,4 -55

90



Стат. рівень,

м

Глибина до дна,

м

Темпе-ратура,

°С

Електро-провідн., мкСм/см

pH

Окислюв.-відновний потенціал (Eh), мВ

Дятлівський блок

24 Арт. св., №24 03.18 40,0 11 1000 7,4 130

07.18 40,12 11 1000 7,4 130

232 Арт. св., м. Мерефа, вул. Жуковського

03.18 10,4 790 7,88 -100

07.18 19,5 740 7,92 -211

331 Колодязь на сх. окол. м. Мерефа.

03.18 17,92 19,40 10,7 1400 7,54 194

07.18 17,73 19,3 11,4 1340 7,1 50

345 Колодязь, с. Олександ-рівка

03.18 2,72 5,46 5,5 550 8,03 175

07.18 2,91 5,44 11,6 570 7,65 90

433 р. Мерефа, нижче р. Ржавчик

03.18 2,0 980 7,91 128

07.18 19,2 1030 7,33 121

441 Ставок верхній, міст, с. Олександрівка

03.18 1,4 810 7,82 190

07.18 26 590 7,9 71

454 Ставок нижній, с. Яков-лівка 07.18 26,8 380 7,97 131

531 Джерело біля р. Мерефа 07.18 11,6 1470 7,26 -187

541 Джерело, с. Олександрі-вка

03.18 7,6 860 7,8 180 7,6 860

07.18 26,8 380 7,97 131

Островерхівський блок

61 Арт. св., №61 03.18 45,97 79,04 12,1 910 7,8 54

07.18 46,05 79,04 12,1 910 7,8 54

363 Колодязь, с. Островерхі-вка

03.18 1,16 9,64 7,5 1240 7,77 181

07.18 0,93 3,53 17 1240 7,65 120

Продовження таблиці А.2

91

Таблиця А.2 – Хімічний склад природних вод у районі діяльності ПрАТ «Укргазвидобуток» за 2018 рік



Аніони, мг/дм3 Катіони, мг/дм3 Нафто-продукти,

мг/дм3

Сухий залиш., мг/дм3

Мінера-лізація, мг/дм3

Жорсткість загальна,

мг-екв/дм3 HCO3 Cl SO4 NO3 Ca Mg Na K Sr Li

Бистрівський блок

1 Арт. св., №1-2013 (біля УПГ)

03.18 450 20 75 4 90 30 65 5,2 0,90 0,014 <0,1 730 740 6,90

к-ль 420 20 80 1 85 25 60 5 0,90 0,013 <0,1 690 697 6,25

07.18 440 10 40 <0,5 90 22 40 6,2 0,86 0,012 <0,1 640 649 6,26

204 Арт. св. (колонка), с. Рокитне, вул. 30 років Перемоги

03.18 390 30 140 2 70 23 100 13 1,10 0,036 <0,1 760 769 5,34

07.18 450 30 120 3 90 23 90 12 1,1 0,034 <0,1 810 819 6,34

212 Арт. св., с. Мокра Роки-тна

03.18 370 35 95 1 75 28 60 12 1,20 0,031 <0,1 670 677 5,99

07.18 370 30 100 2 90 25 47 11 1,1 0,028 <0,1 670 676 6,50

305 Колодязь, с. Рокитне, вул. Набережна

03.18 360 70 220 2 145 30 60 2 0,95 0,009 <0,1 880 890 9,65

07.18 510 70 220 <0,5 190 36 50 2,9 1,1 0,01 <0,1 1080 1080 12,38

323 Колодязь, с. В. Озеряна 03.18 220 8 40 30 60 15 23 2,4 0,42 0,012 <0,1 405 399 4,20

07.18 240 20 60 <0,5 80 15 10 3,8 0,38 0,008 <0,1 420 429 5,20

404 Ставок №4, с. Рокитне 03.18 400 30 30 2 70 40 25 3,7 0,80 0,005 <0,1 600 602 6,70

07.18 340 30 30 <0,5 70 30 20 3,9 0,63 0,005 <0,1 520 525 5,90


92




мг/дм3





410 Ставок нижче УПГ 03.18 410 25 80 2 80 44 30 2,3 0,85 0,004 <0,1 670 674 7,52

07.18 400 40 45 <0,5 85 36 26 5,7 0,86 0,004 <0,1 630 639 7,13

412 Ставок №2, с. Мокра Рокитна

03.18 300 30 25 18 75 25 13 5,6 0,55 0,005 <0,1 490 492 5,75

07.18 280 10 35 0,5 60 24 11 4 0,52 0,003 <0,1 420 425 4,92

502 Джерело на березі ста-вку №4

03.18 390 15 15 1 80 26 20 1,1 0,40 0,007 <0,1 540 549 6,08

07.18 380 20 55 <0,5 100 25 18 3 0,38 0,008 <0,1 600 601 7,00

503 Джерело на березі ста-вку нижче УПГ (лівий берег)

03.18 490 30 40 11 125 37 10 1,4 0,70 0,004 <0,1 740 745 9,21

07.18 490 10 60 7 120 36 12 2 0,7 0,004 <0,1 730 738 8,88

701 СПВ 03.18 150 60000 110 <0,5 10000 760 25000 720 990 6,9 0,6 97730 97737 560,80

07.18 150 63000 100 <0,5 8600 950 29000 420 430 2,8 0,6 102650 102653 506,00

Дятлівський блок

24 Арт. св., №24 03.18 470 <1 11 9 70 23 68 0,3 0,61 0,0014 <0,1 650 652 5,34

07.18 470 10 15 <0,5 75 20 60 0,5 0,92 0,002 <0,1 660 663 5,1

232 Арт. св., на сх. Окол. м. Мерефа.

03.18 350 40 80 1 55 20 85 13 3,50 0,044 <0,1 640 648 4,35

07.18 320 45 120 <0,5 80 17 73 12 3,8 0,038 <0,1 670 671 5,36

331 Колодязь, м. Мерефа, 03.18 550 70 270 70 200 75 30 3 1,20 0,011 <0,1 1260 1269 16,00


93




мг/дм3





вул. Жуковського 07.18 550 70 230 49 190 70 26 3,2 1,1 0,01 <0,1 1180 1189 15,10

345 Колодязь, с. Олександрівка

03.18 280 20 70 5 100 14 11 2,4 0,35 0,009 <0,1 500 503 6,12

07.18 280 35 80 6 110 14 13 3,5 0,38 0,008 <0,1 540 542 6,62

433 р. Мерефа, нижче р. Ржавчик

03.18 440 60 140 4 130 32 55 8,7 0,85 0,014 0,1 870 871 9,06

07.18 500 60 90 4 120 32 65 9,4 1,1 0,022 <0,1 880 882 8,56

441 Ставок верхній, міст, с. Олександрівка

03.18 460 20 90 2 105 30 25 40 0,55 0,013 <0,1 770 773 7,65

07.18 360 50 30 3 85 21 20 40 0,44 0,013 <0,1 600 609 5,93

454 Ставок нижній, с. Яков-лівка 07.18 340 10 7 <0,5 70 17 20 8,6 0,35 0,003 <0,1 470 473 4,86

531 Джерело біля р. Мере-фа 07.18 460 100 240 17 150 41 100 12 2,2 0,061 <0,1 1120 1122 10,78

541 Джерело, с. Олександрівка

03.18 410 30 60 60 103 32 45 1,2 0,75 0,005 <0,1 740 742 7,71

к-ль 440 30 70 30 105 33 46 1,1 0,75 0,006 <0,1 750 756 7,89

07.18 340 10 7 <0,5 70 17 20 8,6 0,35 0,003 <0,1 470 473 4,86

Островерхівський блок

61 Арт. св., №61 03.18 420 20 14 1 70 18 65 0,25 0,25 0,002 <0,1 612 610 4,52

07.18 430 10 10 2 68 20 60 0,35 0,15 0,0015 <0,1 610 607 5,0


94




мг/дм3





363 Колодязь, с. Островерхівка

03.18 700 20 130 4 110 26 160 1,9 0,70 0,003 <0,1 1150 1153 7,58

07.18 670 15 100 2 90 24 160 3,4 0,62 0,003 <0,1 1060 1065 6,42

ГДК для водопровідній води (з джерел питного централізованого водопостачання)1

– 250 250 50 – – 200 – 7,0 0,033 0,1 1000 – 7,0

ГДК для питної води з колодязів і каптажів джерел1 – 350 500 50 – – – – – 0,033 н/в 1500 – 10,0

ГДК для поверхневих вод2 – 350 500 45 – – 200 – 7,0 0,03 0,3 1000 – –

* загальна лужність, мг-екв/дм3

1ДержСанПіН України 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» 2Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения (СанПиН) № 4630-88 3 Застосовуються дані СанПиН 4630-88 у відповідності до п. 3.6 ДержСанПіН України 2.2.4-171-10

н/в – компонент не визначається згідно ДержСанПіН; прочерк – ГДК не встановлено Жирним шрифтом у таблиці виділені значення, які перевищують ГДК

95

ДОДАТОК Б

Результати хімічних аналізів ґрунту

Таблиця Б.1 – Вміст важких металів у ґрунтах, мг/кг ґрунту

Зразок Na Mg Al Si P S K Ca Ti Mn Fe Ni Cu Zn Sr Ba Pb V Cr

УПГ 1 2596,8 9000,0 23823,5 331800 139,7 1100 4979,6 3930,5 4974,2 774,4 11014,8 39,3 58,6 321,2 59,2 179,1 27,8 112,0 61,6

УПГ 2 2596,8 9600,0 25147,1 332267 133,2 1050 5394,6 3716,1 5993,0 32,0 12518,5 47,1 29,3 160,6 59,2 152,3 17,0 168,0 54,7

20/1 А 2596,8 9300,0 25147,1 334600 139,7 1150 5685,1 3287,4 5873,1 929,3 11469,4 39,3 42,6 140,5 59,2 179,1 18,6 168,0 61,6

20/1 Б 2040,3 8400,0 24485,3 324800 131,0 2100 6058,5 3430,3 5453,6 851,9 11714,2 39,3 133,1 144,6 59,2 179,1 23,2 112,0 61,6

21/1 А 2040,3 8340,0 24088,2 329000 109,2 2350 5934,0 3859,1 6232,7 1006,8 12588,4 70,7 29,3 176,7 59,2 223,9 18,6 168,0 61,6

21/1 Б 2225,8 8700,0 24088,2 330400 120,1 1300 5975,5 5860,1 5393,7 774,4 13427,6 39,3 32,0 160,6 67,6 537,4 20,1 56,0 61,6

22/1 А 2225,8 9000,0 25411,8 329000 120,1 1100 6141,5 5002,5 6712,1 929,3 13637,4 43,2 50,6 156,6 59,2 179,1 15,5 168,0 61,6

22/1 Б 1669,4 7680,0 22500,0 284200 93,9 2300 6930,0 42163,9 4794,4 464,7 14686,5 47,1 39,9 321,2 101,5 627,0 92,8 39,2 68,4

62/1 А 2596,8 9060,0 23029,4 329933 109,2 950 5685,1 5216,9 6592,3 929,3 12938,1 47,1 24,0 160,6 59,2 179,1 15,5 168,0 68,4

62/1 Б 2596,8 9180,0 26205,9 323867 131,0 1300 5934,0 4859,6 6292,6 851,9 12938,1 55,0 106,5 160,6 59,2 268,7 18,6 179,2 68,4

Фон 1 А 2967,7 9000,0 21176,5 355133 152,8 950 4606,1 2787,1 5034,1 619,5 8322,3 31,4 18,6 96,4 50,7 268,7 15,5 112,0 47,9

Фон 1 Б 2596,8 8100,0 17735,3 358400 152,8 950 4357,2 2715,6 4135,2 619,5 7762,8 31,4 26,6 80,3 50,7 152,3 13,9 84,0 41,1

Рег.фон [50] – – – – – – – – 2433 1148 17667 32 26 57 113 – 10 46 42

Межі коливань рег.фону [50] – – – – – – – – 2000-

2800 740-1850

16000-20000 20-60 18-40 29-80 86-200 – 0-10 20-70 22-

68

ГДК [20] – – – – – – – – – 1500 – Фон +45,0

Фон +35,0

Фон +50,0 1000 – Фон

+20,0 – –

Documents

Ст. наук. співроб., к.б.н. - Smart Energyського родовища: підземні води, поверхневі води, ґрунти, флора, фауна,