ХЕРСОНСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ”окументы/NMK_VSZYA_2020_P_5.24.pdf · Це Положення визначає основні

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ХЕРСОНСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ

ВСЗЯ – П – 5.24 – 2020 Внутрішня система забезпечення якості. Положення.

0

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Робочою групою з розроблення і впровадження ВСЗЯ у

Херсонському політехнічному коледжі Одеського національного політехнічного

університету

ВНЕСЕНО: Робочою групою з розроблення і впровадження ВСЗЯ у Херсонському

політехнічному коледжу Одеського національного політехнічного університету.

ВИКОНАВЦІ: Н. В. Ротань, канд. екон. наук, В. В. Коленко, О.Є.Яковенко, канд.

техн. наук, доцент (керівник розробки).

2 НАДАНО ЧИННОСТІ Затверджено рішенням Вченої ради Одеського

національного політехнічного університету протокол №6 від 20 травня 2020

року

3 ВПРОВАДЖЕНО ВПЕРШЕ

Це задокументована інформація не може тиражуватися і поширюватися без дозволу представника керівництва з якості

Видано українською мовою




1

ЗМІСТ

1 Загальні положення…………………………………………………………………………….. 3

2 Нормативні документи………………………………………………………………………… 5

3 Терміни та визначення .....…………………………………………………………………. 5

4 Мета і завдання дистанційного навчання .………..…………….……………….. 7

5 Особливості організації освітнього процесу за дистанційним

навчанням …..……………………………………….…………………………………………………

8

6 Особливості організації освітнього процесу з використанням

технологій дистанційного навчання……………………………………………………..

10

7 Забезпечення процесу дистанційного навчання …………………………….. 11

8 Поточна звітність для дистанційного навчання …………..………….. 13

9 Рекомендації щодо роботи в асинхронному та синхронному

режимах ………………………………………………………………………………………………….

14

9.1 Особливості використання електронної пошти (асинхронний

режим)……………………………………………………………………………………………………..

14

9.2 Особливості використання VoIP‐сервісів (синхронний режим)…… 15

9.3 Особливості використання програмних систем контролю знань

(асинхронний режим)………………………………………………………………………………

16

9.4 Особливості використання вебінарів (синхронний режим)…………. 18

9.5 Загальні вимоги щодо оформлення електронних матеріалів……… 20

Лист реєстрації ревізій ........................................... …………………………………. 22

Лист реєстрації змін ……………………………………………………………………………….. 23

Лист розсилання………………………………………………………………………………………. 24

Лист погодження …………………………………………………………………………………….. 25




2

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Це Положення визначає основні засади організації та запровадження

дистанційного навчання у коледжі.

Дистанційне навчання в коледжі може реалізовуватися шляхом:

‐ застосування дистанційної форми як окремої форми навчання;

‐ використання технологій дистанційного навчання для забезпечення

навчання в різних формах.

Робочий час педагогічних та науково‐педагогічних працівників, що

забезпечують дистанційне навчання, для виконання навчальних, методичних,

наукових, організаційних та інших робіт у поточному навчальному році, не

повинен перевищувати річний робочий час, що визначений Кодексом законів

України про працю.

Враховуючи підвищену складність підготовки методичного та

дидактичного забезпечення дистанційних курсів у порівнянні з підготовкою

методичних матеріалів для інших форм навчання, директору дозволяється

перерозподіляти робочий час між методичними та навчальними роботами у бік

зменшення останніх.

Навчатися у коледжі за дистанційною формою навчання або за

дистанційним навчанням, що поєднана з іншими формами, мають право

громадяни України.

Термін навчання за дистанційною формою визначається освітньо‐

професійними програмами, навчальними планами та індивідуальними

навчальними планами здобувачів освіти, які розробляються коледжем.

Загальне керування системою дистанційного навчання здійснює

директор, забезпечуючи: проведення заходів для здійснення дистанційного




3

навчання за обраними напрямами (спеціальностями) за всіма видами освітньої

діяльності; фінансову підтримку дистанційного навчання; контроль якості та

мотивацію учасників впровадження дистанційного навчання коледжі.

Оперативне керування дистанційним навчанням здійснює заступник

директора з навчальної роботи, до функціональних обов'язків якого входить

впровадження та розвиток дистанційного навчання; забезпечення методичної,

системотехнічної та матеріально‐технічної підтримки дистанційного навчання в

коледжі.

Безпосереднє керування дистанційним навчанням здійснює заступник

директора з навчально‐виробничої роботи, до функціональних обов'язків якого

входить впровадження та розвиток інформаційно‐комунікаційних технологій

дистанційного навчання.

Адміністрація коледжу має організувати, координувати та здійснювати

контроль за виконанням викладачами освітніх програм.

Кількість студентів коледжу, що навчаються за дистанційною формою,

визначається відповідно до рішення адміністрації та вченої (педагогічної) ради

коледжу.

У випадку припинення або відсутності причин, які є об’єктивними для

запровадження дистанційної форми навчання, згідно з рішенням вченої

(педагогічної) ради коледж припиняє навчання за дистанційною формою.

Переведення на індивідуальну дистанційну форму навчання здійснюється

за письмовою заявою повнолітньої особи або батьків.

Переведення на дистанційне навчання у випадку впровадження

надзвичайних ситуацій здійснюється за наказом директора коледжу.




4

2 НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

Закон України «Про освіту»

Закону України «Про повну загальну середню освіту»

Закон України «Про вищу освіту»

Закон України «Про фахову передвищу освіту»

Наказ МОНУ № 466 від 25.04.2013 року «Про затвердження Положення

про дистанційне навчання» зі змінами та доповненнями

ДП‐4.5 Оцінка задоволеності споживачів.

ДП‐4.6 Коригувальні та запобіжні дії.

ДП‐4.7 Управління невідповідностями.

П‐5.3 Положення про організацію освітньої діяльності в коледжі.

П‐5.4 Положення про Херсонський політехнічний коледж Одеського

національного політехнічного університету.

Накази та розпорядження директора.

Рішення вченої (педагогічної) ради коледжу.

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

У цьому документі використовують терміни та визначення понять

відповідно до ДСТУ ІSО 9000:2015 Системи управління якістю. Основні

положення та словник термінів, СТВ‐2015, а також такі терміни та визначення:

Дистанційне навчання ‐ індивідуалізований процес набуття знань, умінь,

навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається через

взаємодію віддалених один від одного учасників освітнього процесу у

спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого‐




5

педагогічних та інформаційно‐комунікаційних технологій.

Синхронний режим ‐ взаємодія між суб’єктами дистанційного навчання,

під час якої учасники взаємодіють між собою із затримкою у часі, застосовуючи

при цьому електронну пошту, форум, соціальні мережі тощо;

Веб‐ресурси навчальних дисциплін (програм), у тому числі дистанційні

курси, ‐ систематизоване зібрання інформації та засобів навчально‐

методичного характеру, необхідних для засвоєння навчальних дисциплін

(програм), яке доступне через Інтернет (локальну мережу) за допомогою веб‐

браузера та/або інших доступних користувачеві програмних засобів;

Веб‐середовище дистанційного навчання ‐ системно організована

сукупність веб‐ресурсів навчальних дисциплін (програм), програмного

забезпечення управління веб‐ресурсами, засобів взаємодії суб’єктів

дистанційного навчання та управління дистанційним навчанням;

Дистанційна форма навчання ‐ форма організації освітнього процесу у

закладах освіти, яка забезпечує реалізацію дистанційного навчання та

передбачає можливість отримання випускниками документів державного

зразка про відповідний освітній або освітньо‐кваліфікаційний рівень;

Інформаційно‐комунікаційні технології дистанційного навчання ‐

технології створення, накопичення, зберігання та доступу до веб‐ресурсів

(електронних ресурсів) навчальних дисциплін (програм), а також забезпечення

організації і супроводу навчального процесу за допомогою спеціалізованого

програмного забезпечення та засобів інформаційно‐комунікаційного зв’язку, у

тому числі Інтернету;

Психолого‐педагогічні технології дистанційного навчання ‐ система

засобів, прийомів, кроків, послідовне здійснення яких забезпечує виконання

завдань навчання, виховання і розвитку особистості;




6

Синхронний режим ‐ взаємодія між суб’єктами дистанційного навчання,

під час якої всі учасники одночасно перебувають у веб‐середовищі

дистанційного навчання (чат, аудіо‐, відеоконференції, соціальні мережі тощо);

Система управління веб‐ресурсами навчальних дисциплін (програм) ‐

програмне забезпечення для створення, збереження, накопичення та передачі

веб‐ресурсів, а також для забезпечення авторизованого доступу суб’єктів

дистанційного навчання до цих веб‐ресурсів;

Система управління дистанційним навчанням ‐ програмне

забезпечення, призначене для організації навчального процесу та контролю за

навчанням через Інтернет та/або локальну мережу;

Суб’єкти дистанційного навчання ‐ особи, які навчаються (студент,

слухач), та особи, які забезпечують освітній процес за дистанційною формою

навчання (педагогічні та науково‐педагогічні працівники, методисти тощо);

Технології дистанційного навчання ‐ комплекс освітніх технологій,

включаючи психолого‐педагогічні та інформаційно‐комунікаційні, що надають

можливість реалізувати процес дистанційного навчання у коледжі.

4 МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Метою дистанційного навчання є надання освітніх послуг студентам

коледжу шляхом застосування у навчанні сучасних інформаційно‐

комунікаційних технологій за певними освітньо‐кваліфікаційними рівнями

відповідно до державних стандартів освіти у разі їх неспроможності відвідувати

заклад освіти з об’єктивних причин.

Завданням дистанційного навчання є забезпечення студентів коледжу

можливістю реалізації конституційного права на здобуття освіти та професійної




7

кваліфікації, підвищення кваліфікації незалежно від статі, раси, національності,

соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних

переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану

здоров’я, місця проживання відповідно до їх здібностей.

5 ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ЗА ДИСТАНЦІЙНОЮ

ФОРМОЮ НАВЧАННЯ

1. Освітній процес за дистанційною формою навчання здійснюється у

таких формах: самостійна робота; навчальні заняття (лекція, лабораторне,

практичне, семінарське, індивідуальне заняття, консультація); практична

підготовка; контрольні заходи.

2. Лекція, консультація, семінар, проводяться зі студентами дистанційно

у синхронному або асинхронному режимі відповідно до навчального плану.

Коледж з метою апробації дистанційної форми навчання або

розроблюваних дистанційних курсів може організовувати дистанційне

навчання з будь‐яких навчальних дисциплін.

4. Отримання навчальних матеріалів, спілкування між суб’єктами

дистанційного навчання під час навчальних занять, що проводяться

дистанційно, забезпечується передачею відео‐, аудіо‐, графічної та текстової

інформації у синхронному або асинхронному режимі.

5. Практичне заняття, яке передбачає виконання практичних робіт,

відбувається дистанційно в асинхронному режимі. Окремі практичні завдання

можуть виконуватись у синхронному режимі, що визначається робочою

програмою навчальної дисципліни.

6. Лабораторне заняття проводиться очно у спеціально обладнаних




8

навчальних лабораторіях або дистанційно з використанням відповідних

віртуальних тренажерів і лабораторій. Перелік дисциплін, за якими не

допускається дистанційне виконання лабораторних робіт, визначає коледж.

Оцінювання результатів тестування, практичних та лабораторних робіт

відбувається дистанційно у двох режимах: автоматизовано та безпосередньо

викладачем.

7. Контрольні заходи з навчальної дисципліни при здійсненні підготовки

фахівців за дистанційною формою навчання включають форми контролю, що

визначені у коледжі для існуючих форм навчання. Усі контрольні заходи можуть

здійснюватись відповідно до рішення науково‐методичної ради коледжу

дистанційно з використанням можливостей інформаційно‐комунікаційних

технологій, зокрема відеоконференц‐зв’язку за умови забезпечення

автентифікації здобувачів освіти. Виконання проектних завдань у

дистанційному навчанні передбачає розроблення курсових та дипломного

проектів (робіт), які виконуються студентами самостійно з наданням

можливості консультування з керівниками проектів та консультантами через

електронну пошту або очно. Проекти (роботи) оформлюються студентами на

паперовому носії та в електронному вигляді, надсилаються до коледжу поштою

і електронною поштою або подаються особисто, де розглядаються у

встановленому порядку. Захист проектів (робіт) відбувається очно (в період

надзвичайної ситуації ‐ дистанційно) перед відповідними комісіями за участю

керівника проекту.

8. Державна підсумкова атестація здобувачів освіти здійснюється

відповідно до Закону України «Про фахову передвищу освіту» та наказу

Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року №1369 «Про

затвердження порядку проведення державної підсумкової атестації»




9

зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за №

8/32979.

6 ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВТНЬОГО ПРОЦЕСУ З ВИКОРИСТАННЯМ

ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

1. Технології дистанційного навчання можуть використовуватись при

проведенні занять через мережу Інтернет під час карантину, у зв’язку з

епідеміологічною ситуацією, яка склалася в країні, вивченні додаткових

(факультативних) предметів; навчанні студентів під час хвороби; участі у

дистанційних олімпіадах, конкурсах; отриманні консультацій, у разі

надзвичайних ситуацій тощо.

2 Перелік предметів чи тем навчальних програм, видів навчальних занять,

які здійснюються за технологіями дистанційного навчання, визначаються

коледжем.

3. У коледжі технології дистанційного навчання можуть використовуватись

при організації освітнього процесу за освітньо‐професійними програмами

підготовки фахівців освітньо‐кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст»,

освітньо‐професійного ступеня «фаховий молодший бакалавр», освітнього

ступеня «молодший бакалавр» та «бакалавр».

4. Професійно‐практична підготовка може здійснюватись за дистанційною

формою у випадках оголошення надзвичайних ситуацій із використанням

технологій дистанційного навчання за наявності відповідних веб‐ресурсів і

можливостей доступу до них.

5. Навчання осіб із особливими потребами (у тому числі з порушеннями

зору, слуху, опорно‐рухового апарату, психічними розладами) передбачає




10

залучення додаткових технологій дистанційного навчання при здійсненні всіх

видів підготовки.

6. У коледжі при організації освітнього процесу за будь‐якою формою

навчання технології дистанційного навчання можуть використовуватись для

методичного та дидактичного забезпечення самостійної роботи, контрольних

заходів, а також при здійсненні навчальних занять.

7 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

1. Науково‐методичне та навчально‐методичне забезпечення

дистанційного навчання включає:

‐ методичні (теоретичні та практичні) рекомендації щодо розроблення та

використання педагогічно‐психологічних та інформаційно‐комунікаційних

технологій дистанційного навчання;

‐ критерії, засоби і системи контролю якості дистанційного навчання;

‐ змістовне, дидактичне та методичне наповнення веб‐ресурсів

(дистанційних курсів) навчального плану/навчальної програми підготовки.

2. Системотехнічне забезпечення дистанційного навчання включає:

‐ апаратні засоби (персональні комп’ютери, мережеве обладнання,

джерела безперебійного живлення, сервери, обладнання для відеоконференц‐

зв’язку тощо), що забезпечують розроблення і використання веб‐ресурсів

навчального призначення, управління навчальним процесом та необхідні види

навчальної взаємодії між суб’єктами дистанційного навчання у синхронному і

асинхронному режимах;

‐ інформаційно‐комунікаційне забезпечення із пропускною здатністю

каналів, що надає всім суб’єктам дистанційного навчання коледжу цілодобовий




11

доступ до веб‐ресурсів і веб‐сервісів для реалізації освітнього процесу у

синхронному та асинхронному режимах;

‐ програмне забезпечення загального та спеціального призначення, яке

має бути ліцензійним або побудованим на програмних продуктах з відкритими

кодами.

3. Веб‐ресурси навчальних дисциплін, що необхідні для забезпечення

дистанційного навчання, повинні містити:

‐ методичні рекомендації щодо їх використання, послідовності виконання

завдань, особливостей контролю тощо;

‐ документи планування освітнього процесу;

‐ відео‐ та аудіозаписи лекцій, семінарів тощо;

‐ мультимедійні лекційні матеріали;

‐ термінологічні словники;

‐ практичні завдання із методичними рекомендаціями щодо їх

виконання;

‐ віртуальні лабораторні роботи із методичними рекомендаціями щодо їх

виконання;

‐ віртуальні тренажери із методичними рекомендаціями щодо їх

використання;

‐ пакети тестових завдань для проведення контрольних заходів,

тестування із автоматизованою перевіркою результатів, тестування із

перевіркою викладачем;

‐ ділові ігри із методичними рекомендаціями щодо їх використання;

‐ електронні бібліотеки чи посилання на них;

‐ бібліографії;

‐ дистанційний курс, що об’єднує зазначені вище веб‐ресурси навчальної




12

дисципліни (програми) єдиним педагогічним сценарієм;

‐ інші ресурси навчального призначення.

4. Перелік веб‐ресурсів навчальних дисциплін, необхідних для

забезпечення дистанційного навчання, визначається науково‐методичною

радою коледжу залежно від профілю навчальної дисципліни.

5. Для забезпечення дистанційного навчання студентів викладач має

право використовувати інші веб‐ресурси, що підлягають попередній перевірці.

8 ПОТОЧНА ЗВІТНІСТЬ ДЛЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

1. Поточна звітність з боку викладача коледжу проводиться відповідно до

затверджених форм звітності для денної форми навчання зазначених у П‐5.3.

2. Викладач зобов’язаний фіксувати факт проведення заняття в журналі

академічної групи або в електроному журналі відповідно до П‐5.28.

3. Викладач зобов’язаний фіксувати присутність студентів у разі

використання синхронної форми дистанційного навчання.

4. У разі систематичної відсутності студента на дистанційних заняттях з

використанням синхронної форми дистанційного навчання викладач

зобов’язаний повідомити класного керівника (куратора) групи, голову ЦК

(завідувача кафедри), завідуючого відділенням (декана).

5. У разі відсутності на дистанційних заняттях із поважних причин

(технічна неможливість, хвороба, надзвичайні ситуації природного чи

техногенного характеру, тощо) студент зобов’язаний надати класному

керівнику (куратору) документи, що засвідчують дану причину, або, у разі

відсутності таких документів, надати пояснювальну записку щодо причини своєї

відсутності.




13

6. Успішність студента повинна періодично, після складання

семестрового, рубіжного, підсумкового контролю, зафіксована в журналі

академічної групи або електронному журналі. Результати семестрового

контролю зберігаються в електронному вигляді та дублюються на паперових

носіях.

9 РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОБОТИ В АСИНХРОННОМУ ТА СИНХРОННОМУ

РЕЖИМАХ

9.1 Особливості використання електронної пошти (асинхронний режим)

Використання електронної пошти для дистанційної форми навчання —

обмін інформацією між викладачем та здобувачем освіти (групою) за

допомогою електронних мереж чи інших засобів телекомунікації. Студент

розглядається як одержувач деякого інформаційного змісту і системи завдань

для його засвоєння. Результати самостійної роботи повертаються знову

викладачу, який оцінює якість і рівень засвоєння матеріалу.

Викладач повинен завчасно створити персональну e‐mail адресу для

дистанційної роботи зі студентами. Рекомендується створити адресу, яка має в

собі прізвище та ініціали викладача, наприклад [email protected] або

[email protected]. Ім’я для реєстрації поштової скриньки має складатися з

маленьких латинських літер та цифр, можливість використання інших символів

(крапка, дефіс, тощо) необхідно уточнювати під час реєстрації скриньки.

Не рекомендується користуватись адресою, на яку надходить ваша

приватна кореспонденція. Для роботи з електронною поштою можливо

використовувати програми поштові клієнти, наприклад Mozilla Thunderbird або




14

The Bat.

Для електронного листування потрібно використовувати поштові сервіси

вітчизняного походження (ukr.net, meta.ua, i.ua) або сервіси транснаціональних

компаній (gmail.com, yahoo.com, тощо).

9.2 Особливості використання VoIP‐сервісів (синхронний режим)

9.2.1 VoIP‐сервісів – синхронний режим

Для досягнення гнучкості та інтерактивності віддаленого лекційного

заняття у коледжі застосовуються двосторонні відеотелеконференціі,

організовані на базі використання VoIP‐сервісу Skype, у випадках обмеженого

доступу до мережі Інтернет ‐ Viber, WhatsApp тощо.

9.2.2 Відео(аудіо)‐лекція.

Відео(аудіо)‐лекція – це навчальне заняття, побудоване переважно у

формі конференції, що включає діалог віддаленого співрозмовника з

аудиторією, демонстрацію фото та відеоматеріалів, яка відбувається в режимі

реального часу в мережі Інтернет.

Лекція зазначеного виду припускає можливість великої кількості глядачів

перетворюватися в реальних співрозмовників, при наявності встановленого

мікрофона та вебкамери.

9.2.3 Організація відео дзвінок.

Для проведення заняття через систему Skype викладач має виконати

наступні дії:

‐ зареєструвати власний обліковий запис у системі Skype у випадку його




15

відсутності;

‐ додати до свого списку контактів облікові записи студентів і об’єднати

їх у групи;

‐ у визначений час (за розкладом занять) викладач має здійснити відео

дзвінок для обраної групи.

9.3. Особливості використання програмних систем контролю знань

(асинхронний режим)

У глобальній мережі Інтернет існує багато онлайн‐сервісів для контролю

знань, але вони не забезпечують централізованого керування процесом

навчання. Тому для вирішення такої задачі у коледжі використовується система

з довготривалим циклом життя «Moodle».

9.3.1. Система керування дистанційним навчанням «Moodle».

Система Moodle ‐ потужна система, за допомогою якої можна створити

повноцінне навчальне середовище онлайн‐формату. Працювати з нею можуть

викладачі, адміністратори та здобувачі освіти.

Систему «Moodle» можна використовувати як інструмент для передачі

завдань для студентів, збору робіт, що можуть надаватись в електронній формі,

проведення поточних опитувань та модульних контролів.

9.3.2. Створення курсу та запис студентів.

Для віддаленої роботи зі студентами через систему «Moodle» необхідно:

‐ створити обліковий запис викладача у системі;

‐ якщо курс реєструється у системі вперше – створити віртуальний курс




16

дисципліни;

‐ вказати дати початку та кінця курсу, у випадках з існуючими курсами –

скорегувати дати;

‐ якщо студенти реєструються у системі вперше – завантажити списки

студентів до системи;

‐ записати потрібних студентів на даний курс.

9.3.3. Видача завдань на самостійне опрацювання.

Система «Moodle» дозволяє створювати об’єкти типу «лекція», «файл» та

«сторінка». Дані елементи можна використати для розповсюдження матеріалів,

до яких студент матиме змогу отримати швидкий доступ.

Об’єкт типу «лекція» дозволяє створювати інтерактивні матеріали та

проводити бліц‐опитування у формі тесту.

Об’єкт типу «сторінка» являється статичним, використовується для видачі

завдання для самостійного конспектування або може містити будь‐які

допоміжні матеріали.

Об’єкт типу «файл» використовується для завантаження у систему

матеріалів, які не можуть бути розміщені в об’єктах «лекція» та «сторінка».

Правила оформлення файлів див. в п. 8.5.

9.3.4. Контроль знань студентів у «Moodle».

Система «Moodle» дозволяє створювати об’єкти контролю знань типу

«завдання», «опитування», «семінар», «тест».

Об’єкт типу «завдання» використовується для проведення студентом

самостійної роботи та послідуючим завантаженням на сервер результатів своїх

робіт в електронній формі. Обмеження на кількість та розміри




17

завантажувальних файлів встановлюється викладачем.

Об’єкт типу «семінар» ‐ розширення об’єкту типу «завдання»: є

можливість перехресної оцінки робіт самими студентами та обговорення цих

робіт.

Об’єкт типу «опитування» дозволяє проводити бліц‐опитування. Об’єкт

обмежений одним питанням, можливо використовувати для проведення

лекцій у синхронному режимі.

Об’єкт типу «тест» універсальний елемент для проведення поточних

опитувань та модульних контролів. Підтримує різні форми тестування,

можливо використання в синхронному та асинхронному режимах навчання.

9.4 Особливості використання вебінарів (синхронний режим)

Вебінар (або онлайн семінар) є програмним онлайн‐інструментом, що

дозволяє суттєво розширити аудиторію студентів (слухачів), коло викладачів та

створює значні переваги щодо економії часу, оскільки дозволяє долучатися до

інтерактивного освітнього процесу в зручний час і в зручному місці.

Для успішного проведення вебінару викладач має перевірити наявність

відповідного технічного забезпечення у себе та слухачів: мікрофону,

навушників, веб‐камери, підключення до Інтернету на швидкості не менше 2

Мбіт/сек як у викладача, так і в слухачів. Маємо зазначити, що неякісна веб‐

камера може викривити обличчя викладача, його рухи, що відвертає увагу

слухачів, а часто й спотворює їх сприйняття. У такому разі краще взагалі

відключити камеру та привертати увагу до слайдів презентації чи «білої

дошки».

Добираючи матеріал, викладач має пам’ятати, що увага слухачів




18

утримується не більше, ніж 45 хвилин. Потім вони втомлюються. Отже, по‐

перше, не варто ставити забагато цілей та завдань, які мають бути досягнуті на

занятті. Краще сконцентрувати матеріал довкола однієї провідної ідеї, а також

дібрати різні засоби її донесення: теоретичні викладення, практичні приклади,

спогади про те, як цей матеріал сприймався іншою аудиторією, супровід

слайдами презентації тощо. При цьому через кожні 7‐10 хвилин треба

переривати монологічне викладення постановкою питання слухачам,

демонстрацією відеоряду, малюванням на «білій дошці» тощо.

Наступні 45 хвилин заняття варто присвятити відповідям на питання,

дискусії зі слухачами, а якщо вебінар входить у певний навчальний курс –

демонстрації слухачами їх підготовлених матеріалів. Зручним варіантом є

попередня розсилка роздаткового матеріалу, щоб слухачі мали змогу

підготувати питання заздалегідь, або пропозиція всім учасникам вебінару до

його початку відповісти на 1‐2 запитання. Тоді друга половина заняття може

бути присвячена аналізу відповідей.

Готуючи презентацію для вебінару, варто звернути увагу на такі вимоги,

як мінімізація анімації, складних малюнків та картинок, достатньо великий

шрифт, контрастний фон, невелика кількість слайдів (для 90 хв. вебінару – не

більше 10‐12 слайдів). На титульному слайді має бути представлена тема

вебінару, прізвище, ім’я та посада викладача, інша вихідна інформація. Саме

цей слайд варто включити як заставку до вебінару за 10‐15 хвилин до його

початку, так, щоб слухачі, які заздалегідь приєднуються, бачили не викладача,

який веде бесіди з колегами, і не порожній екран, а інформацію про те, що

вони не помилилися сайтом і на них чекає заняття з певної теми.

Проведення занять за дистанційною формою на І‐ІІ курсах проводяться

через сервіс Skype та/або через систему «Moodle».




19

Використання інших сервісів та програм для проведення занять за

дистанційною формою на ІІІ‐ІV курсах можливе за рішенням циклових комісій

та погодженням з методичною радою коледжу.

Проведення інших видів робіт (крім проведення занять за розкладом за

дистанційною формою) можливе в інших сервісах за погодженням між

викладачами та студентами.

Засідання адміністративних, методичних, педагогічних рад, засідань

екзаменаційних комісій проводяться за допомогою сервісу Skype.

9.5 Загальні вимоги щодо оформлення електронних матеріалів

9.5.1 Оформлення файлів для роздрукування лекцій, додаткової

літератури, лабораторних та самостійних робіт:

– розмір паперу – А4;

– орієнтація сторінки – книжна;

– розмір шрифту – не менше 12 пунктів;

– формат файлів – Adobe Reader (PDF), WinDjView (DJVU), Microsoft Office

(DOC, DOCX, XLS, XLSX).

9.5.2 Оформлення файлів презентацій для проведення онлайн‐занять:

– розмір паперу – А4;

– орієнтація сторінки – альбомна;

– розмір шрифту – не менше 14 пунктів;

– формат файлів – Adobe Reader (PDF), Microsoft Office (PPT, PPTX).

9.5.3 Оформлення графічних матеріалів:

– розміри зображення – довільні з можливістю роздруку на папері

формату А4;




20

10 розмір файлу – до 500Кбайт для растрових креслень, до 1Мбайту для

растрових фото, до 2Мбайт для креслень та схем у документах Adobe Reader

(PDF) та Microsoft Office, до 5Мбайт для спеціальних форматів;

11 формат файлів – растрові зображення (JPG, JPEG, PNG, GIF), векторні

зображення (CDR), малюнки у файлах Adobe Reader (PDF) та Microsoft Office

(DOC, DOCX).

9.5.4 Оформлення відеоматеріалів.

Відеоматеріали рекомендовано додавати у разі потреби. Розмір файлів

до 25Мбайт, рекомендована кількість відеороликів не більше двох для одного

заняття.

9.5.5 Оформлення інших спеціальних файлів для видачі студентам.

Дозволяється оформлювати спеціальні файли для проведення занять

(файли баз даних, креслення, моделі та інші) і передачі їх студентам при

проведенні дистанційного заняття. До цих файлів викладач повинен надати

пояснювальну записку у текстовому форматі (ТХТ) або Adobe Reader (PDF) чи

Microsoft Office (DOC, DOCX). Файли та записку до них бажано упакувати

архіватором у формат ZIP.




21

ЛИСТ РЕЄСТРАЦІЇ РЕВІЗІЙ

Ревізія №

Код

документу

Назва

документа Дата Результат Підпис

особи, що провела ревізію

П.І.Б

1 2 3 4 5 6 7

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20




22

ЛИСТ РЕЄСТРАЦІЇ ЗМІН

Номер аркушів Номер зміни зміне

ного нового

вилу ченого

Підстава для внесення зміни

Дата внесення зміни

ПІБ, підпис Відповідаль

ного за внесення змін




23

ЛИСТ РОЗСИЛАННЯ

№ з/п

Назва підрозділу Посада Кількість екземплярів




24

ЛИСТ ПОГОДЖЕННЯ

№ з/п Назва підрозділу

Посада Прізвище, ім’я, по‐батькові

Підпис Дата

Documents

ХЕРСОНСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ”окументы/NMK_VSZYA_2020_P_5.24.pdf · Це Положення визначає основні