1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована дисертація присвячена виявленню лінгвальних особливостей актуалізації концепту ТЕРОРИЗМ у сучасному британському газетному дискурсі.

Антропоцентрична спрямованість сучасної лінгвістики сприяє зростанню дослідницького інтересу до дискурсу як ситуативно обумовленої мисленнєво-мовленнєвої діяльності людини (Н.Д. Арутюнова, А.Д. Бєлова, О.М. Ільченко, В.І. Карасик, А.О. Кібрик, І.М. Колегаєва, О.С. Кубрякова, О.І. Морозова, Л.С. Піхтовнікова, В.О. Самохіна, Л.В. Солощук, І.Є. Фролова, І.С. Шевченко, T.A. van Dijk, D. Schiffrin) й до концепту як операційної одиниці свідомості, що забезпечує цю діяльність (О.Л. Бєссонова, Л.І. Бєлєхова, М.М. Болдирєв, В.Г. Ніконова, М.М. Полюжин, А.М. Приходько, Ю.С. Степанов, Й.А. Стернін).

Концепти, які відіграють ключову роль у житті як окремого індивіда, так і суспільства у цілому, заслуговують на особливу увагу. Одним із них є концепт ТЕРОРИЗМ, який значно впливає на формування образу світу представників сучасного британського лінгвокультурного соціуму.

Лінгвістичний аналіз концепту ТЕРОРИЗМ здійснювався у межах семантико-когнітивного підходу: встановлено зміст та структуру концепту на підставі аналізу текстів франкомовних ЗМІ (С.Ю. Сусик); виявлено інтегральні й диференціальні семи, що становлять семантичну основу російськомовних та англомовних засобів вербалізації концепту, за даними порівняльного аналізу тлумачних словників і текстів ЗМІ (Е.І. Глінчевський); побудовано фреймову модель концепту на основі розгляду його англомовних інноваційних номінацій (А.Б. Семенчук); виокремлено засоби вербалізації концепту в англомовному політичному дискурсі (І.В. Фатьянова); з’ясовано особливості метафоричної репрезентації концепту на матеріалі російськомовного політичного дискурсу (О.Є. Рожкова).

Спільним для усіх цих досліджень є репрезентаційне розуміння концепту як статичного знання, що віддзеркалює навколишню дійсність, а також застосування методик аналізу, що дозволяють виявити лише усуспільнений поняттєвий зміст, який зафіксований у дефініціях тлумачних словників і корелює з концептом-метаконструктом (за О.О. Залевською).

Концепт ТЕРОРИЗМ ще не був предметом комплексного лінгвістичного дослідження з позицій діяльнісного когнітивно-дискурсивного підходу. Діяльнісна методологічна платформа, збагачена дискурсивними методиками аналізу, відкриває нові можливості для дослідження концептів, дозволяючи встановити не лише усуспільнене знання про відповідний феномен, репрезентоване концептом-метаконструктом, а й індивідуальне знання, що формується продуцентом та інтерпретатором дискурсу в ситуації дискурсивної взаємодії.

2 Актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлена її

відповідністю пріоритетній антропоцентричній парадигмі сучасного мовознавства в її діяльнісному вимірі, який акцентує активність суб’єкта мисленнєво-мовленнєвої діяльності у конструюванні смислів. При вивченні актуалізації концепту ТЕРОРИЗМ у сучасному британському газетному дискурсі діяльнісна версія антропоцентризму виявляється в урахуванні ролі продуцентів й інтерпретаторів дискурсу у формуванні поняттєво-ціннісного та образно-ціннісного змісту концепту ТЕРОРИЗМ.

Зв'язок з науковими темами. Проблематика дисертації відповідає профілю досліджень, що проводилися на кафедрі теорії та практики перекладу гуманітарного факультету Сумського державного університету у межах наукових тем "Категорії типових та нетипових текстів" (номер державної реєстрації 0107U001286) та "Маркери конструювання вторинних утворень" (номер державної реєстрації 0109U007605).

Мета роботи полягає у встановленні специфіки актуалізації концепту ТЕРОРИЗМ у сучасному британському газетному дискурсі, що передбачає вирішення таких завдань: обґрунтувати теоретико-методологічні засади дослідження; надати визначення концепту ТЕРОРИЗМ; встановити модуси концепту ТЕРОРИЗМ; розкрити зміст логічного поняття ТЕРОРИЗМ шляхом дефінітивного

аналізу його імені; визначити зміст повсякденного поняття ТЕРОРИЗМ шляхом аналізу

дискурсивних реалізацій засобів його вербалізації; з’ясувати зміст і структуру поняттєвої категорії ТЕРОРИЗМ на основі

систематизації синонімів імені концепту; виокремити кореляти конвенційних метафор, що прояснюють образний

зміст концепту ТЕРОРИЗМ; описати особливості реалізації ціннісного змісту концепту ТЕРОРИЗМ у

дискурсивних контекстах; виявити етнокультурну специфіку концепту ТЕРОРИЗМ, що відображає

світобачення представників британського лінгвокультурного соціуму. Об’єктом дослідження є концепт ТЕРОРИЗМ, актуалізований у

сучасному британському газетному дискурсі. Предметом аналізу є особливості актуалізації поняттєво-ціннісного і

образно-ціннісного змісту концепту ТЕРОРИЗМ, що визначають його лінгвокультурну специфіку.

Гіпотеза дослідження спирається на припущення, що концепт ТЕРОРИЗМ існує як складна гештальтна структура взаємозв’язаних модусів, що виконують різноманітні функції у процесі мисленнєво-мовленнєвої діяльності членів британського лінгвокультурного соціуму, які забезпечують

3 їм орієнтацію у життєвому просторі: від розпізнавання й категоризації відповідної сутності до її метафоризації та оцінювання.

Матеріалом дослідження є 5000 дискурсивних контекстів актуалізації концепту ТЕРОРИЗМ, виокремлених із сучасних британських газетних друкованих та інтернет-видань. Дискурсивний контекст актуалізації концепту ТЕРОРИЗМ формально дорівнює висловленню, яке містить лексичні або синтаксичні (словосполучення і речення) засоби вербалізації концепту й відображає ТЕРОРИЗМ цілісно або через його окремі складники (суб'єктів та об'єктів терору, суб’єктів антитерору, їх дії, способи, інструменти дії, мету та результати дії), а також віддзеркалює ставлення до нього суб’єктів британського газетного дискурсу.

Методологічним підґрунтям дисертаційного дослідження є діяльнісна версія антропоцентризму, яка, надаючи суб’єкту пізнання статусу первинності стосовно царини його існування (Ж. Делез, У. Еко, М. Фуко, У. Матурана і Ф. Варела), впроваджує розуміння мовного знака як наповнення мовної форми змістом у процесі інтерсуб’єктної дискурсивної взаємодії (І.К. Архипов, О.О. Залевська, О.В. Кравченко, Н. Лав, А.П. Мартинюк, О.І. Морозова).

Завдання дисертації передбачають використання методів як структурно-семантичної, так і когнітивно-дискурсивної парадигм. Структурно-семантичні методи охоплюють дефінітивний та компонентний аналізи, що застосовуються для встановлення ознак логічного поняття ТЕРОРИЗМ та виявлення членів поняттєвої категорії ТЕРОРИЗМ; моделювання за польовим принципом – для структурації поняттєвої категорії ТЕРОРИЗМ; кількісний та ймовірнісний аналізи – для обґрунтування вибору імені концепту й розмежування концептуальних ознак за принципом типовості / нетиповості. Когнітивно-дискурсивні методи включають методику когнітивно-дискурсивної інтерпретації – для виокремлення дискурсивних контекстів актуалізації концепту ТЕРОРИЗМ, встановлення ознак повсякденного поняття ТЕРОРИЗМ і виявлення особливостей дискурсивної реалізації однойменного концепту, зокрема, оцінок суб’єктів дискурсу; фреймового моделювання – для систематизації ознак логічного поняття ТЕРОРИЗМ; прототипного моделювання – для з’ясування структури повсякденного поняття ТЕРОРИЗМ; інструментарію концептуальної метафори – для виявлення та опису конвенціональних метафор, що репрезентують образно-ціннісний зміст концепту ТЕРОРИЗМ.

Наукова новизна дослідження зумовлюється тим, що у ньому вперше встановлено специфіку актуалізації концепту ТЕРОРИЗМ у сучасному британському газетному дискурсі; описано модусні іпостасі концепту ТЕРОРИЗМ; з’ясовано зміст і структуру логічного й повсякденного понять ТЕРОРИЗМ; виявлено структуру поняттєвої категорії ТЕРОРИЗМ; виокремлено метафоричні образи, що прояснюють зміст концепту

4 ТЕРОРИЗМ; розкрито лінгвокультурну специфіку поняттєво-ціннісного і образно-ціннісного змісту концепту ТЕРОРИЗМ; удосконалено методику модусного моделювання концептів.

Наукова новизна роботи узагальнена в положеннях, що виносяться на захист:

1. Концепт ТЕРОРИЗМ є операційною одиницею індивідуальної свідомості, що формується у процесі інтерсуб’єктної дискурсивної взаємодії. Структурно концепт ТЕРОРИЗМ є гештальтом операційних модусів поняттєво-ціннісного й образно-ціннісного змісту, які обумовлюють існування таких його іпостасей, як логічне поняття, повсякденне поняття і метафоричний образ.

2. Логічне та повсякденне поняття ТЕРОРИЗМ виконують класифікаційну функцію, проте перше тяжіє до наукової дефініції, віддзеркалюючи усуспільнений соціокультурний досвід, втілений у контекстах тлумачних словників, а друге є індивідуальною інтерпретацією цього досвіду крізь призму переживань і оцінок суб’єктів сучасного британського газетного дискурсу, актуалізованих у дискурсивних контекстах концепту ТЕРОРИЗМ.

3. На відміну від логічного поняття, що включає абстрактні ознаки, які характеризують ТЕРОРИЗМ як цілісну сутність, повсякденне поняття залучає як окремі абстрактні ознаки, що є фрагментами дефініції, так і різнорідні предметні та подієві образи, що репрезентують окремі складники ТЕРОРИЗМУ – СУБ’ЄКТИ, ОБ’ЄКТИ, СПОСОБИ, ІНСТРУМЕНТИ, МІСЦЯ здійснення терористичних актів, а також СУБ’ЄКТИ антитерору.

4. Поняттєва категорія ТЕРОРИЗМ задається логічним поняттям ТЕРОРИЗМ, має діяльнісний та інтенціонально-результативний виміри і будується за польовим принципом ядро-периферія, вміщуючи субординатні категорії, мотивовані концептами, до яких відсилають синоніми імені концепту ТЕРОРИЗМ, пов’язані з ним гіпер-гіпонімічними відношеннями.

5. Метафоричні образи, які прояснюють сутність ТЕРОРИЗМУ, являють собою ієрархію онтологічних та структурних специфікацій. Залежно від концептуального корелята онтологічні метафори поділяють на біоморфні (ТЕРОРИЗМ є ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ → РОСЛИНА → БУР’ЯН / ГОРІХ; ЛЮДИНА → ВОРОГ) включно з метафтоніміями ТЕРОРИЗМ є ТІЛО (ЧАСТИНА (ЛИЦЕ / РУКИ / ГОЛОВА) → ЦІЛЕ) / ЧУТТЄВА СФЕРА / ТАКЕСИЧНА СФЕРА / КОГНІТИВНО-ЕМОЦІЙНА СФЕРА / МОВЛЕННЄВА СФЕРА / МОТОРНА СИСТЕМА / СФЕРА СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ЛЮДИНИ (ФУНКЦІЯ → СУБ’ЄКТ) та предметні (ТЕРОРИЗМ є МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ → матеріальний об'єкт, що МАЄ ЧАСТИНИ / ОТВІР; ОБ’ЄКТ МАНІПУЛЮВАННЯ; АЛМАЗ / МАГНІТ / ЗБРОЯ / СМІТТЯ / МАШИНА / ВОРОЖИЙ КОРАБЕЛЬ). Окремим типом онтологічного метафоричного образу є образ-схема КОНТЕЙНЕР / ВМІСТ КОНТЕЙНЕРА. Структурні метафори включають ТЕРОРИЗМ є ПРИРОДА

5 (ВОДНА СТИХІЯ (РІКА), ВОГОНЬ і (ЗАГРОЗЛИВИЙ) ПРОЦЕС (ЕПІДЕМІЯ), ОСВІТА та АРМІЯ.

6. Поняттєвий та образний зміст концепту ТЕРОРИЗМ є об’єктом негативної (етичної, утилітарної) та позитивної (емоційної) оцінок. Позитивна оцінка ТЕРОРИЗМУ відбиває аксіологічні орієнтири суб’єктів терору й нейтралізується у контексті дискурсу негативною оцінкою суб’єктів дискурсу, що відображає аксіологічні орієнтири британського лінгвокультурного соціуму.

7. Характер актуалізації концепту ТЕРОРИЗМ в аналізованому дискурсі (зокрема, розподіл типових і нетипових суб’єктів, об’єктів терору та суб’єктів антитерору) свідчить про егоцентричний характер образу світу представників британського лінгвокультурного соціуму, де, попри тенденції глобалізації й уніфікації, статусу прототипових набувають національно специфічні сутності.

Теоретична значущість дисертації полягає у виявленні змісту та структури концепту ТЕРОРИЗМ, актуалізованого у сучасному британському газетному дискурсі. Результати дослідження є внеском у когнітивно-дискурсивну семантику (виокремлення та опис модусних іпостасей концепту ТЕРОРИЗМ, з’ясування специфіки когнітивної структури логічного й повсякденного понять ТЕРОРИЗМ), теорію категоризації (визначення змісту та структури поняттєвої категорії ТЕРОРИЗМ), теорію концептуальної метафори (встановлення корелятів конвенціональних метафор, що прояснюють зміст концепту ТЕРОРИЗМ). Удосконалення методики модусного моделювання концептів сприяє розбудові когнітивно-дискурсивного напряму лінгвістичних студій.

Практична значущість дослідження полягає у можливості використання його результатів у лекційних курсах із лексикології англійської мови (розділи "Слово, його структура і мотивація", "Фразеологія"), загального мовознавства (розділи "Мова і мовлення", "Мова і мислення"), спецкурсах з когнітивної семантики та дискурсології, а також у лексикографічній практиці.

Апробація. Основні положення й висновки дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри теорії та практики перекладу Сумського державного університету (2007-2010), VII Міжнародній науковій конференції "Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація" (Харків, 2008), Міжнародній науково-методологічній конференції "Методологічні проблеми перекладу" (Суми, 2009), науково-теоретичній конференції викладачів, аспірантів, співробітників та студентів гуманітарного факультету Сумського державного університету (Суми, 2009), ІХ Всеукраїнській науковій конференції "Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація" (Харків, 2010), ІІІ Міжнародній науковій конференції "Іноземна філологія у ХХІ столітті" (Запоріжжя, 2010), науковій конференції "Англійська мова в проекції різних наукових парадигм" (Херсон, 2010).

6 Публікації. За темою дисертації опубліковано сім одноосібних робіт, з

них п’ять статей у фахових наукових виданнях України та двоє тез виступів на всеукраїнських наукових конференціях; загальний обсяг – 2,3 друкарських аркуша.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, додатків, списків використаної літератури (312 позицій), лексикографічних джерел (30 позицій) та джерел ілюстративного матеріалу (36 позицій). Загальний обсяг роботи становить 218 сторінок. Обсяг основного тексту – 174 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовуються актуальність теми дослідження, її зв'язок з науковими темами кафедри, описуються методологія та методика, визначаються об’єкт і предмет, наукова новизна, формулюються положення, що виносяться на захист, з’ясовується теоретична і практична цінність роботи, наводяться дані про апробацію та публікації.

У першому розділі "Теоретико-методологічні засади дослідження актуалізації концепту ТЕРОРИЗМ у сучасному британському газетному дискурсі" визначаються основні поняття дослідження, описується методика аналізу мовних та дискурсивних реалізацій концепту ТЕРОРИЗМ.

З позицій діяльнісного підходу британський газетний дискурс являє собою мисленнєво-мовленнєву взаємодію продуцентів й інтерпретаторів, спрямовану на взаєморегуляцію соціальної поведінки на основі вироблення спільних смислів (А.П. Мартинюк). Інтерсуб’єктна взаємодія обумовлена інституціональними рамками, що задають тематичні й прагматичні засади продукту дискурсу – газетного тексту і визначають його базові концепти.

Одним із базових концептів сучасного британського газетного дискурсу є концепт ТЕРОРИЗМ, що тлумачиться як динамічна ментальна одиниця індивідуальної свідомості, яка виникає у процесі інтерсуб’єктної дискурсивної взаємодії й відображає соціокультурні уявлення британців про явище тероризму, сформовані у процесі соціалізації.

Відповідно до модусної моделі концепту М.В. Нікітіна з моменту означення концепт ТЕРОРИЗМ існує як складна гештальтна структура взаємозв'язаних операційних підструктур або модусів – форм структурації цілісного знання для операційних цілей. Кожен модус вміщує як когнітивний (предметний), так і прагматичний (емоційно-оцінний) зміст. Найбільш загальним призначенням модусів концепту є орієнтація у світі з метою оптимізації поведінки. Ця мета реалізується низкою функцій, які формують такі модуси концепту ТЕРОРИЗМ, як логічне поняття, повсякденне поняття і метафоричний образ. Зв’язки концепту ТЕРОРИЗМ з іншими концептами зумовлюють організацію поняттєвої категорії ТЕРОРИЗМ.

7 Ознаки логічного поняття ТЕРОРИЗМ, яке виконує функцію

систематизації усуспільненого досвіду, найбільш відстороненого від індивідуальних оцінок та їх емоційного переживання суб’єктом, встановлюються на основі аналізу пресупозицій словникових дефініцій імені концепту.

Ознаки повсякденного поняття ТЕРОРИЗМ, яке служить систематизації індивідуальних уявлень про відповідну сутність, навантажених емоційно-оцінними асоціаціями, з’ясовуються у дискурсивних контекстах за допомогою методики когнітивно-дискурсивної інтерпретації. Ця методика дозволяє виявити пресупозиції продуцентів дискурсу, що лежать у підґрунті експлікатур та імплікатур дискурсу й спрямовують виведення інференцій інтерпретаторів стосовно тих чи інших ознак концепту ТЕРОРИЗМ.

Наприклад: It was found that “terrorism” is pervasive around the world although maybe more concentrated in the Middle East at present. It is seen as annually increasing in number and severity of events. There were minor terrorist events in the USA in the 1990s, but the terrorist attacks of September 11, 2001 in New York forever changed the view of terrorism by US citizens (Disaster Prevention and Management). У фрагменті експліцитно виражена інформація про те, що тероризм поширюється у всьому світі (pervasive around the world), але місцем концентрації суб’єктів терору є Близький Схід (more concentrated in the Middle East), об’єктом терору є громадяни США (US citizens), одним із місць терористичного акту – Нью-Йорк (New York). Імпліцитно поданий спосіб здійснення терористичного акту – підрив веж близнюків: у пресупозиційному фонді продуцента й інтерпретаторів аналізованого дискурсу словосполучення terrorist attacks of September 11, 2001 in New York (терористичні атаки 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку) актуалізує саме цю подію. Цей терористичний акт символізує вияв планетарної терористичної загрози і викликає цілий ряд негативних емоційно-оцінних реакцій – страх, жаль, скорботу, ненависть, бажання помститися тощо. Лексема severity експліцитно характеризує терористичні акти як жорстокі й відповідно імплікує їх негативну етичну оцінку.

На основі цих експліцитно й імпліцитно виражених пресупозицій інтерпретатор дискурсу робить відповідні інференції про поняттєвий та ціннісний зміст концепту ТЕРОРИЗМ, відображений в аналізованому дискурсі, які стисло можна описати як уявлення про те, що тероризм є малефактивним застосуванням сили (наведений контекст специфікує можливих суб’єктів, об’єктів, спосіб і місце малефактивної дії), яке чинить негативний фізичний і психологічний вплив на членів сучасного західного соціуму.

В основі формування поняттєвої категорії ТЕРОРИЗМ лежить логічний принцип ієрархії, відповідно до якого центром категорії стає концепт, ім’я якого одночасно є назвою категорії та її основним ідентифікатором

8 (М.М. Болдирєв). Члени категорії встановлюються на основі компонентного аналізу значення синонімів імені концепту з визначенням спільних та диференціальних сем, які мотивують ієрархію суперординатних та субординатних категорій.

Метафоричний образ виконує когнітивну, комунікативну і прагматичну функції (М.В. Нікітін), прояснюючи сутність, відображену концептом ТЕРОРИЗМ, через уподібнення іншій сутності, відображуваній іншим концептом, а також акцентуючи окремі ознаки концепту та їх оцінку.

Для виявлення конвенціональних метафор дані аналізу синтагматичних зв’язків імені концепту і його синонімів інтерпретуються із застосуванням інструментарію теорії когнітивної метафори. Наприклад:“There is this Dad’s Army side of terrorism and that’s what this film is exploring,” Morris told the Sunday Times in January last year (Sunday Times). У наведеному контексті словосполучення side of terrorism репрезентує метафору ТЕРОРИЗМ є МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ. Концептуальний референт метафори відображений ім’ям концепту ТЕРОРИЗМ, номінацією terrorism. Концептуальний корелят виводиться на основі інтерпретації значення стрижневого компонента словосполучення, номінації side (сторона) і прийменника of, який пов’язує денотати terrorism і side посесивними відношеннями.

Застосування вищевказаних методик аналізу дозволяє виявити зміст і структуру концепту ТЕРОРИЗМ, актуалізованого у сучасному британському газетному дискурсі.

У другому розділі "Поняттєво-ціннісний зміст концепту ТЕРОРИЗМ" описуються такі іпостасі концепту, як логічне поняття, повсякденне поняття, а також зорганізована концептом поняттєва категорія.

Логічне поняття ТЕРОРИЗМ охоплює такі ознаки: онтологічну – політична діяльність [government; a policy; such use as a political weapon or policy; in the attempt to achieve political aims; for gaining political or religious ends; into acceding political demands – тут і далі Oxford English Dictionary]; таксономічні онтологічні – насильство [violence; the use of violence] та залякування [the employment of methods of intimidation; the use of threats]; інтенціональну – спрямованість на досягнення певної політичної мети [to obtain political demands; for political purposes]; таксономічні інтенціональні (інтенціональні ознаки також можуть реалізуватися як результативні, віддзеркалюючи факт реалізації інтенції): деморалізація [to demoralize], спричинення стану страху [intended to strike with terror; to fill or inspire with terror; deliberately creating a climate of fear; to cause extreme fear], підкорення [to subjugate], присилування [to coerce]; прагматичну: негативна етична оцінка (з точки зору загальнолюдських морально-етичних норм, діяльність, що базується на насильстві та залякуванні і має на меті деморалізацію, спричинення страху, підкорення та присилування, є об’єктом

9 етичної оцінки неприпустимо). Похідними від них є екзистенціальні ознаки – наявність агенса і малефактива терористичної дії.

Зміст логічного поняття адекватно відбивається фреймовою структурою. Ознаки логічного поняття ТЕРОРИЗМ структуруються на основі акціонального фрейма (за С.А. Жаботинською): ХТОСЬ агенс (СУБ’ЄКТ ТЕРОРИЗМУ) діє на КОГОСЬ пацієнс-малефактив (ОБ’ЄКТА ТЕРОРИЗМУ); діє ТАМ1 (політична СФЕРА); діє ТАМ2 (МІСЦЕ проведення теракту); діє ТАК (СПОСІБ ДІЇ) (насильство / залякування); діє задля МЕТИ / РЕЗУЛЬТАТУ (деморалізація / спричинення страху / присилування / підкорення). Акціональний фрейм доповнюється предметним, який негативно характеризує агенс за допомогою слота ТАКИЙ – ОЦІНКА (такий, що не відповідає морально-етичним нормам).

Повсякденне поняття ТЕРОРИЗМ являє собою сукупність абстрактних ознак, що є фрагментами дефініції (Terrorism is a deadly tactic; Terrorism is people’s great fear; Terrorism is a constant threat; Terrorism is a crime) і різнорідних предметних та подієвих образів, які відбивають окремі аспекти явища тероризму (leader of Аl-Qaeda in Iraq; bombings on London's transport system; the terrorist attacks of September 11, 2001 in New York).

Структура повсякденного поняття ТЕРОРИЗМ моделюється за принципом прототипу. Ядерні інтенсіональні ознаки та ознаки сильного імплікаціонала (за М.В. Нікітіним) збігаються з ознаками логічного поняття ТЕРОРИЗМ, оскільки за їх відсутності відповідне явище перестає існувати як дискретна сутність.

Високоймовірнісний та слабкий імплікаціонали конституюються предметними та подієвими образами, що специфікують конкретні прояви ТЕРОРИЗМУ – СУБ’ЄКТІВ, ОБ’ЄКТІВ, СПОСОБИ, ІНСТРУМЕНТИ, МІСЦЯ здійснення терористичних актів, а також СУБ’ЄКТІВ антитерору й розміщуються на різній відстані від ядра залежно від їх типовості / нетиповості, що визначається за формулою для обчислення ймовірності певної ситуації P = 1/N (О.С. Вентцель), де Р – ймовірність; а N – кількість встановлених ознак. Співвідносячи відсотки актуалізації тієї чи іншої ознаки у дискурсі та значення Р: Рх (х=1,2,…,N), визначаємо її характер як такої, що належить до високоймовірнісних або слабкоймовірнісних. Наприклад, при кількості ознак 9 значення P дорівнюватиме 11%. Відповідно ознаки, що перевищують частотність 11%, слід віднести до високоймовірнісних, а ознаки, що не перевищують цього відсотка, – до слабкоймовірнісних.

За отриманими результатами, прототиповим СУБ’ЄКТОМ ТЕРОРУ є TALIBAN, СУБ’ЄКТОМ АНТИТЕРОРУ – GREAT BRITAIN, ОБ’ЄКТАМИ – GREAT BRITAIN та LONDON, СПОСОБОМ – BOMBING / ПІДРИВ й МІСЦЯМИ – RAILROAD / UNDERGROUND / ЗАЛІЗНИЦЯ / МЕТРО, AIRPORT / АЕРОПОРТ, BUILDINGS / БУДІВЛІ.

10 Щодо оцінки ТЕРОРИЗМУ, у контексті дискурсу спостерігається не лише

негативна оцінка, а й нейтралізація позитивного оцінного знака й заміна на протилежний. Позитивна оцінка ТЕРОРИЗМУ переважно імплікується лексемою з коренем glor- (прославляти, звеличувати), що утворює словосполучення з номінацією terrorism типу glorification of terrorism, glory in terrorism, glorified terrorism, glorifying terrorism. Наприклад: Those who glory in terrorism have nothing to celebrate (Daily Telegraph). У контексті аналізованого дискурсу спостерігається не лише зміна оцінного знака з позитивного на негативний, але й також типу оцінки з емоційної та етичну, оскільки дії суб’єктів, що звеличують тероризм, кваліфікуються суспільством як кримінальний злочин. І ця кваліфікація залучена до пресупозиційного фонду британського газетного дискурсу.

Логічне поняття ТЕРОРИЗМ задає виміри поняттєвої категорії TERRORISM/ ТЕРОРИЗМ: діяльнісний, де ТЕРОРИЗМ репрезентується як ДІЯ і специфікуються СПОСОБИ ДІЇ, та інтенціонально-результативний, де віддзеркалюються МЕТА й РЕЗУЛЬТАТ терористичної дії. Виміри суперординатної категорії є вмістилищем субординатних категорій, організованих на основі розширень, що мотивуються концептами, до яких відносять синоніми імені концепту TERRORISM / ТЕРОРИЗМ, пов’язані з ним гіпер-гіпонімічними відношеннями.

Діяльнісний вимір суперординатної категорії TERRORISM / ТЕРОРИЗМ конституюється двома субординатними категоріями першого порядку, сформованими концептами VIOLENCE / НАСИЛЬСТВО та INTIMIDATION / ЗАЛЯКУВАННЯ. Члени цих двох субординатних категорій об’єднуються у суперординатну категорію категоріальною ознакою малефактивне застосування сили й розмежовуються диференціальними ознаками фізичне та психологічне застосування сили.

Субординатна категорія першого порядку VIOLENCE / НАСИЛЬСТВО є вмістищем двох субординатних категорій другого порядку, організованих відповідно концептами ILL-TREATMENT / ПРОТИПРАВНЕ ПОВОДЖЕННЯ та RESISTANCE / ПРОТИДІЯ. Члени цих категорій мають спільну категоріальну ознаку малефактивне застосування сили і диференціальні ознаки – асиметричні та симетричні відносини між агенсом і пацієнсом відповідно.

Субординатна категорія другого порядку, організована концептом ILL-TREATMENT / ПРОТИПРАВНЕ ПОВОДЖЕННЯ, має субординатні розширення третього порядку: кваліфікативне (CRUELTY / ЖОРСТОКЕ ПОВОДЖЕННЯ та BRUTALITY / БРУТАЛЬНЕ ПОВОДЖЕННЯ) і таксономічне (OPPRESSION / ПРИГНІЧЕННЯ, PERSECUTION / ПЕРЕСЛІДУВАННЯ, ABUSE / ДОМАГАННЯ, TYRANNY / ТИРАНСТВО, SUBJUGATION / ПІДКОРЕННЯ, COERCION / ПРИСИЛУВАННЯ, SUBDUING / ПРИДУШЕННЯ).

11 Субординатна категорія другого порядку, сформована концептом

RESISTANCE / ПРОТИДІЯ, включає концепти, пов’язані з RESISTANCE/ ПРОТИДІЯ таксономічними відношеннями: REBELLION, INSURRECTION, UPRISING, REVOLT, MUTINY / ПОВСТАННЯ, БУНТ, ЗАКОЛОТ.

Субординатна категорія першого порядку, структурована концептом INTIMIDATION / ЗАЛЯКУВАННЯ, охоплює концепти BULLING / СТРАХАННЯ, DETERRENCE / ВІДСТРАШУВАННЯ, SCARING / ПОЛОХАННЯ, SUBDUING / ПРИДУШЕННЯ, FRIGHTENING / ЛЯКАННЯ, OVERAWING / СПАНТЕЛИЧЕННЯ, TERRIFYING / ЖАХАННЯ, HORRIFYING / ШОКУВАННЯ, які специфікують прояви психологічного застосування сили.

Інтенціональний вимір суперординатної категорії TERRORISM / ТЕРОРИЗМ репрезентується субординатною категорією першого порядку, сформованою концептом DANGER / НЕБЕЗПЕКА, яка включає концепти THREAT, MENACE, JEOPARDY, PERIL, HAZARD / ЗАГРОЗА, РИЗИК, об’єднані категоріальною ознакою ймовірність малефактивного застосування сили, що актуалізується їх іменами.

Результативний вимір категорії TERRORISM / ТЕРОРИЗМ репрезентований двома субординатними категоріями першого порядку, організованими концептами FEAR / СТРАХ та INSECURITY / НЕЗАХИЩЕНІСТЬ, об’єднаними ознакою стан, спричинений імовірністю малефактивного застосування сили і диференціальними ознаками – емоційний стан та стан справ відповідно.

Субординатна категорія першого порядку FEAR / СТРАХ містить концепти FRIGHT / ПЕРЕЛЯК, HORROR / ЖАХ, ALARM / ТРИВОГА, PANIC / ПАНІКА, DREAD / ОСТРАХ, TREPIDATION / ЗАНЕПОКОЄННЯ, APPREHENSION / ПОБОЮВАННЯ, DISQUIET / СТУРБОВАНІСТЬ, об’єднані ознакою емоційний стан, спричинений імовірністю малефактивного застосування сили. Субординатна категорія першого порядку INSECURITY / НЕЗАХИЩЕНІСТЬ включає концепти PRECARIOUSNESS / ХИТКІСТЬ та INSTABILITY / НЕСТАБІЛЬНІСТЬ, об’єднані ознакою стан справ, спричинений імовірністю малефактивного застосування сили.

Ядро суперординатної категорії формується концептами, які організують субординатні категорії першого порядку VIOLENCE / НАСИЛЬСТВО та INTIMIDATION / ЗАЛЯКУВАННЯ, DANGER / НЕБЕЗПЕКА, FEAR / СТРАХ та INSECURITY / НЕЗАХИЩЕНІСТЬ і перебувають на перехрещенні діяльнісного інтенціонального та результативного вимірів суперординатної категорії TERRORISM / ТЕРОРИЗМ. Інші концепти розміщуються на різних відстанях від ядра до периферії відповідно до зростання порядку субординатних категорій, до яких вони входять.

12 У третьому розділі "Актуалізація образно-ціннісного змісту концепту

ТЕРОРИЗМ у сучасному британському газетному дискурсі" встановлюються метафоричні образи ТЕРОРИЗМУ, які реалізуються у сучасному британському газетному дискурсі за допомогою вільних словосполучень переважно субстантивної та дієслівної частиномовної належності, опорним найменуванням яких є ім’я концепту ТЕРОРИЗМ або його синоніми. Ці словосполучення втілюють онтологічні, структурні та орієнтаційні конвенціональні метафоричні кореляції (за G. Lakoff, M. Johnson). Онтологічні метафори-персоніфікації реалізуються реченнями, у яких поверхнева ономасіологічна модель дії [АГЕНС діє на ПАЦІЄНС, перетворюючи його в АФЕКТИВ] корелює із глибинною моделлю процесу [ПАЦІЄНС є АФЕКТИВОМ безконтрольного процесу]. Підметом таких речень є ім’я концепту ТЕРОРИЗМ. Наприклад: The attempt to kill thousands, on the airport's busiest day of the year, ended forever the notion that terrorism would not touch Scotland (Daily Record).

За природою царини джерела базові онтологічні метафори поділяють на біоморфні, що репрезентують тероризм як ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ (to breed terrorism), та предметні, які концептуалізують ТЕРОРИЗМ як МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ'ЄКТ (the acme of tyranny).

Базова біоморфна метафора ТЕРОРИЗМ є ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ має ботаноморфні специфікації ТЕРОРИЗМ є РОСЛИНА → БУР’ЯН (until terrorism is eradicated in Iraq) / ГОРІХ (cracking down on terrorism) та антропоморфні специфікації ТЕРОРИЗМ є ЛЮДИНА → ВОРОГ (in helping to protect us and them from terrorism; to stand united as a nation against terrorism; the battle against terrorism; victory" over terrorism).

Антропоморфна метафора ТЕРОРИЗМ є ЛЮДИНА також реалізується на базі метонімічних відношень ЧАСТИНА → ЦІЛЕ або ФУНКЦІЯ → СУБ’ЄКТ і класифікується як метафтонімія (за А. Barcelona, L. Goossens).

Метонімічне відношення ЧАСТИНА → ЦІЛЕ є підґрунтям метафтонімії ТЕРОРИЗМ є ТІЛО ЛЮДИНИ, яка актуалізується через такі метонімічні складники, як ОБЛИЧЧЯ / РУКИ / ГОЛОВА (the face of terrorism; suffered at the hands of terrorism; head of terrorism). Ланцюжок метафтонімічних асоціацій має такий вигляд: прийменник of каузує асоціацію [TERRORISM / ТЕРОРИЗМ має FACE / ОБЛИЧЧЯ, HANDS / РУКИ, HEAD / ГОЛОВУ] → синекдоха як вид метонімії ЧАСТИНА → ЦІЛЕ каузує асоціацію [ЧАСТИНА ТІЛА → ЛЮДИНА] → ця метонімія каузує інференцію [якщо ТЕРОРИЗМ має ОБЛИЧЧЯ / РУКИ / ГОЛОВУ, то ТЕРОРИЗМ є начебто ЛЮДИНА], у результаті чого ТЕРОРИЗМ персоніфікується й уподібнюється ЛЮДИНІ.

Метонімічне відношення ФУНКЦІЯ → СУБ’ЄКТ є основою метафтонімічних асоціацій ТЕРОРИЗМ є ЧУТТЄВА СФЕРА (the terror threat facing the nation) / ТАКЕСИЧНА СФЕРА (people gripped by panic) / КОГНІТИВНО-ЕМОЦІЙНА СФЕРА (found guilty of inciting terrorism; the

13 encouragement of terrorism fomenting of terrorism) / МОВЛЕННЄВА СФЕРА (democracies must respond to terrorism) / МОТОРНА СИСТЕМА (the biggest threat to Indonesia's democracy comes from America) / СФЕРА СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ЛЮДИНИ (in order to meet the threat of terrorism). Метафтонімічні асоціації задаються дієсловом, яке приписує ТЕРОРИЗМУ здатність сприймати світ за допомогою зору (face), маніпулювати предметами (grip; touch), емоційно реагувати на зовнішнє оточення (incite; encourage), говорити (respond) тощо; іншими словами – здатність функціонувати як людина. Звідси інференція [якщо ТЕРОРИЗМ є може функціонувати як ЛЮДИНА, то ТЕРОРИЗМ є начебто ЛЮДИНА].

Базова предметна метафора ТЕРОРИЗМ є МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ має специфікації МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ, що МАЄ ЧАСТИНИ (that crucial component of modern terrorism) / МАЄ ОТВІР (the IRA would not achieve its goals through terrorism) / ОБ’ЄКТ МАНІПУЛЮВАННЯ (the handling of terrorism), а також більш конкретні реалізації – ТЕРОРИЗМ є АЛМАЗ (facet of terrorism) / МАГНІТ (those drawn to terrorism in Britain) / ЗБРОЯ (hitting their opponents with menace) / СМІТТЯ (cleared of terrorism) / МАШИНА (a volatile fuel for terrorism) / ВОРОЖИЙ КОРАБЕЛЬ (While Europe grapples with terrorism).

Окремим видом онтологічної метафоричної асоціації є образ-схема ТЕРОРИЗМ є КОНТЕЙНЕР / ВМІСТ КОНТЕЙНЕРА (involved in terrorism; full of terrorism).

Базовими корелятами структурних метафор ТЕРОРИЗМУ є ПРИРОДА (in the wake of terrorism; Terrorism season), ОСВІТА (the university of terrorism) і АРМІЯ (recruiting agent for terrorism).

Метафоричний корелят ПРИРОДА має специфікації ВОДНА СТИХІЯ (a new wave of terrorism), ВОГОНЬ (sparked a major scare) і ЗАГРОЗЛИВИЙ ПРОЦЕС (to end global tyranny).

Корелят ВОДНА СТИХІЯ специфікується як РІКА (terrorism at source), а ЗАГРОЗЛИВИЙ ПРОЦЕС – як ЕПІДЕМІЯ (The country is so plagued by terrorism).

Орієнтаційні метафори, як правило, реалізуються синкретично з онтологічними, відображаючи просторові координати об’єктів (to live under a tyranny).

Базові метафори демонструють найменшу ефективність у виконанні функції висвітлення окремих ознак концептуального референта та їх оцінювання, оскільки, як правило, надають мінімум інформації про його властивості й не містять оцінки. Метафори й метафтонімії більш високого порядку специфікації є більш ефективними: корелят АЛМАЗ акцентує багатовекторність проявів тероризму, МАГНІТ – привабливість терористичної діяльності для певних індивідів, МАШИНА – системність. Кореляти БУР’ЯН та СМІТТЯ підкреслюють непотрібність, шкідливість

14 тероризму, ГОРІХ – міцність, трудність подолання, ЕПІДЕМІЯ – небезпечність, що робить його об’єктом негативної утилітарної оцінки; кореляти ВОРОГ, ЗБРОЯ та ВОРОЖИЙ КОРАБЕЛЬ відбивають антисоціальність ТЕРОРИЗМУ, що надає йому негативної етичної оцінки.

ВИСНОВКИ

Застосування методики модусного моделювання концептів, що спирається на діяльнісне методологічне підґрунтя, уможливило встановлення специфіки актуалізації концепту ТЕРОРИЗМ у сучасному британському газетному дискурсі.

Структурно концепт ТЕРОРИЗМ є гештальтом взаємозв’язаних операційних модусів логічного і повсякденного понять, а також метафоричного образу, які виконують функції забезпечення життєдіяльності людини.

Логічне поняття виконує класифікаційну функцію. Ознаки логічного поняття ТЕРОРИЗМ віддзеркалюють усуспільнений досвід представників англомовної лінгвокультурної спільноти, що втілюється у словникових дефініціях імені концепту та його дериватів. Вони встановлюються на підставі дефінітивного аналізу.

Повсякденне поняття виконує структураційну функцію. Ознаки повсякденного поняття ТЕРОРИЗМ відображають усуспільнений досвід крізь призму індивідуальних переживань і оцінок суб’єктів дискурсу. Вони актуалізуються лексичними й синтаксичними одиницями в дискурсивних контекстах концепту ТЕРОРИЗМ і виокремлюються за допомогою методики когнітивно-дискурсивної інтерпретації.

На відміну від логічного поняття, що містить абстрактні ознаки, які характеризують ТЕРОРИЗМ як цілісну сутність, повсякденне поняття залучає як абстрактні ознаки, що є фрагментами дефініції, так і різнорідні предметні та подієві образи, що репрезентують окремі складники ТЕРОРИЗМУ – СУБ’ЄКТІВ, ОБ’ЄКТІВ, МІСЦЯ, СПОСОБИ та ІНСТРУМЕНТИ здійснення терористичних актів, а також СУБ’ЄКТІВ антитерору.

Структура концепту ТЕРОРИЗМ моделюється за принципом ядра-периферії. Ядро концепту репрезентоване конститутивною ознакою малефактивне застосування сили, яка є спільною для логічного та повсякденного понять. Ця ознака є родовою стосовно ознак логічного поняття – онтологічних (малефактивна дія: насильство, залякування), інтенціональних (деморалізація, спричинення стану страху, підкорення, присилування) і прагматичних (негативна етична оцінка). Сильний імплікаціонал включає ознаки, які визначають базові умови, за яких може виникнути явище тероризму, і структуруються на основі акціонального фрейма, залучаючи АГЕНСА (екзистенціальна ознака наявність;

15 онтологічна уособленість), ПАЦІЄНСА-МАЛЕФАКТИВА (екзистенціальна ознака наявність; онтологічна уособленість); СПОСІБ ДІЇ агенса (застосування методів насилля та залякування); МЕТУ / РЕЗУЛЬТАТ дій агенса (досягнення політичних цілей: деморалізація / спричинення страху / присилування / підкорення); МІСЦЕ (політична сфера). Предметний фрейм є основою для ОЦІНКИ дій агенса та їх НАСЛІДКІВ для пацієнса (негативна етична оцінка).

Окрім ознак інтенсіонала та сильного імплікаціонала, повсякденне поняття ТЕРОРИЗМ також містить високоймовірнісні та слабкоймовірнісні ознаки, подані предметними та подієвими образами, що специфікують конкретні прояви ТЕРОРИЗМУ – СУБ’ЄКТІВ, ОБ’ЄКТІВ, СПОСОБИ, ІНСТРУМЕНТИ, МІСЦЯ здійснення терористичних актів, а також СУБ’ЄКТІВ антитерору й розміщуються на різній відстані від ядра в залежно від їх типовості / нетиповості, що визначається за формулою для визначення ймовірності певної ситуації на підставі частотності актуалізації відповідних номінацій в аналізованому дискурсі.

Поняттєва категорія TERRORISM / ТЕРОРИЗМ має діяльнісний та інтенціонально-результативний виміри, які задаються відповідним слотами акціонального фрейма, що структурує логічне поняття ТЕРОРИЗМ: ДІЯ (СПОСІБ ДІЇ) та МЕТА / РЕЗУЛЬТАТ ДІЇ.

Виміри поняттєвої категорії ТЕРОРИЗМ мають ієрархічну структуру, служать вмістилищем субординатних категорій, організованих на основі розширень, мотивованих концептами, до яких відсилають синоніми імені концепту TERRORISM / ТЕРОРИЗМ, пов’язані з ним гіпер-гіпонімічними відношеннями.

Зона перехрещення діяльнісного та інтенціонального / результативного вимірів суперординатної категорії TERRORISM / ТЕРОРИЗМ утворює ядро, яке включає концепти, що організують субординатні категорії першого порядку: VIOLENCE / НАСИЛЬСТВО та INTIMIDATION / ЗАЛЯКУВАННЯ, DANGER / НЕБЕЗПЕКА, FEAR / СТРАХ та INSECURITY / НЕЗАХИЩЕНІСТЬ. Інші концепти розміщуються на різних відстанях від ядра до периферії відповідно до зростання порядку субординатних категорій, до яких вони входять.

Метафоричний образ служить для прояснення сутності ТЕРОРИЗМУ шляхом уподібнення її іншим сутностям, відображуваним іншими концептами у контексті сучасного британського газетного дискурсу, а також акцентуючи її окремі ознаки та їх оцінку. Метафоричні образи ТЕРОРИЗМУ (онтологічні, структурні й орієнтаційні) реалізуються у сучасному британському газетному дискурсі за допомогою вільних словосполучень переважно субстантивної та дієслівної частиномовної належності, компонентом яких є ім’я концепту ТЕРОРИЗМ або його синоніми. Крім того, онтологічні метафори-персоніфікації втілюються реченнями, у яких

16 поверхнева ономасіологічна модель [АГЕНС діє на ПАЦІЄНС-АФЕКТИВ] корелює з глибинною моделлю [ПАЦІЄНС є АФЕКТИВОМ процесу]. Підметом таких речень є ім’я концепту.

Метафори ТЕРОРИЗМУ організовані за ієрархічним принципом. Базові метафори є менш ефективними в акцентуації окремих ознак концептуального референта та їх оцінюванні, ніж їх видові специфікації.

Лінгвокультурна специфіка актуалізації концепту ТЕРОРИЗМ в англомовному дискурсі пов’язана із встановленням типових/нетипових СУБ’ЄКТІВ, ОБ’ЄКТІВ, СПОСОБІВ, ІНСТРУМЕНТІВ, МІСЦЬ здійснення терористичних актів, а також СУБ’ЄКТІВ антитерористичної ДІЇ. Для представників британського лінгвокультурного соціуму прототиповим СУБ’ЄКТОМ ТЕРОРУ є TALIBAN, СУБ’ЄКТОМ АНТИТЕРОРУ – GREAT BRITAIN, ОБ’ЄКТАМИ – GREAT BRITAIN і LONDON, СПОСОБОМ – BOMBING / ПІДРИВ і МІСЦЯМИ – RAILROAD / UNDERGROUND // ЗАЛІЗНИЦЯ / МЕТРО, AIRPORT / АЕРОПОРТ, BUILDINGS / БУДІВЛІ.

Характер прототипових СУБ’ЄКТІВ АНТИТЕРОРУ та ОБ’ЄКТІВ ТЕРОРУ свідчить про те, що суб’єкти британського газетного дискурсу мають егоцентричний образ світу, де найбільш значущі позиції посідають національно специфічні сутності.

Перспективи дослідження пов’язуємо із застосуванням розробленої методики для виявлення особливостей актуалізації концепту ТЕРОРИЗМ в американському дискурсі, а також аналізу інших концептів у різних типах дискурсу; проведення міжкультурних досліджень концепту ТЕРОРИЗМ та зіставлення їх даних з отриманими результатами.

Основний зміст дисертації відбитий у таких одноосібних публікаціях

автора: 1. Жулавська О. О. Систематизаційний та нормативний модуси концепту

ТЕРОРИЗМ / О. О. Жулавська // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – 2007. – № 782. – С. 100-103.

2. Жулавська О. О. Синонімічний ряд імені концепту ТЕРОРИЗМ / О. О. Жулавська // Вісник Сумського державного університету. – 2007. – № 2. – С. 117-123.

3. Жулавська О. О. Дефінітивний аналіз імені концепту ТЕРОРИЗМ / О. О. Жулавська // Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація : VII Всеукр. наук. конф., 5 лютого 2008 р. : тези доп. – Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2008. – С. 112-114.

4. Жулавська О. О. Метафора у структурі образного складника концепту ТЕРОРИЗМ / О. О. Жулавська // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – 2008. – № 881. – С. 55-58.

5. Жулавська О. О. Конвенціональні метафори ТЕРОРИЗМУ / О. О. Жулавська // Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація :

17 IX Всеукр. наук. конф., 5 лютого 2010 р. : тези доп. – Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2010. – С. 97-98.

6. Жулавська О. О. Метафорична персоніфікація концепту ТЕРОРИЗМ у сучасному англомовному газетному дискурсі / О. О. Жулавська // Нова філологія : зб. наук. пр. – Запоріжжя : ЗНУ, 2010. – № 37. – С. 30-35.

7. Жулавська О. О. Фреймове моделювання концепту ТЕРОРИЗМ / TERRORISM // Науковий вісник Херсонського державного університету. – Херсон : ХДУ. – 2010. – Вип. 11. – С. 197-201.

АНОТАЦІЯ

Жулавська О.О. Актуалізація концепту ТЕРОРИЗМ у сучасному британському газетному дискурсі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2011.

У дисертації на підставі когнітивно-дискурсивного підходу з'ясована специфіка актуалізації концепту ТЕРОРИЗМ у сучасному британському газетному дискурсі.

Концепт ТЕРОРИЗМ трактовано як динамічну одиницю ментальних і психічних ресурсів індивідуальної свідомості, що виникає у ситуації міжсуб'єктної взаємодії й відображає уявлення про явище тероризму представників британського лінгвокультурного соціуму.

Структурно концепт ТЕРОРИЗМ визначено як гештальт операційних модусів, які містять поняттєвий і ціннісний зміст та втілюються в таких іпостасях концепту, як логічне поняття, повсякденне поняття та метафоричний образ.

Розмежовані логічне та повсякденне поняття ТЕРОРИЗМ, які виконують, відповідно класифікаційну та структураційну функції. Побудована прототипна модель концепту ТЕРОРИЗМ. Встановлена структура поняттєвої категорії ТЕРОРИЗМ, сформованої концептом.

Виявлені когнітивні метафори, що прояснюють поняттєво-ціннісний зміст концепту ТЕРОРИЗМ. Описані особливості реалізації оцінки явища тероризму у дискурсивних контекстах.

Ключові слова: концепт ТЕРОРИЗМ, модус концепту, логічне поняття, повсякденне поняття, поняттєва категорія, когнітивна метафора, оцінка.

АННОТАЦИЯ

Жулавская О.А. Актуализация концепта ТЕРРОРИЗМ в

современном британском газетном дискурсе. – Рукопись.

18 Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических

наук по специальности 10.02.04 – германские языки. – Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, Харьков, 2011.

В диссертационном исследовании на основе когнитивно-дискурсивного подхода установлена специфика актуализации концепта ТЕРРОРИЗМ в современном британском газетном дискурсе.

Концепт ТЕРРОРИЗМ определяется как динамическая ментальная сущность, возникающая в ситуации межсубъектного взаимодействия и отображающая представления о явлении терроризма, сформировавшиеся в процессе социализации субъекта в британском лингвокультурном социуме.

Британский газетный дискурс трактуется как интерактивное мыслительно-речевое взаимодействие, ограниченное институциональными рамками британских печатных и интернет-изданий, формирующих тематические и прагматические характеристики продукта этого дискурса – газетного текста – и определяющих его базовые концепты, среди которых концепт ТЕРРОРИЗМ занимает важное место.

Структурно концепт ТЕРРОРИЗМ является гештальтом операционных модусов, вмещающих как понятийный, так и ценностный смысл и воплощающихся в таких модусах концепта, как логическое понятие, повседневное понятие и метафорический образ.

Разграниченны логическое и обыденное понятия ТЕРРОРИЗМ, выполняющие соответственно классификационную и структурационную функции.

Установлено, что признаки логического понятия отражают обобщенный социальный опыт представителей британской лингвокультурной общности, воплощаемый в словарных дефинициях имени концепта и его дериватов.

Выделены основные признаки логического понятия: (1) онтологический – политическая деятельность; таксономические онтологические – (1а) насилие, (1б) запугивание; (2) интенциональные – направленность на достижение определенной политической цели: (2а) деморализация; (2б) – введение в состояние страха; (2в) подчинение; (2г) принуждение; (3) прагматический: негативная оценка. Построена акциональная фреймовая модель логического понятия ТЕРРОРИЗМ.

Обыденное понятие выполняет структурационную функцию. Признаки обыденного понятия отображают обобщенный опыт основываясь на индивидуальных переживаниях и оценках субъектов дискурса. Они актуализируются лексическими и синтаксическими единицами в дискурсивных контекстах концепта ТЕРРОРИЗМ и устанавливаются при помощи методики когнитивно-дискурсивной интерпретации. Обыденное понятие трактуется как совокупность абстрактных признаков, входящих в состав дефиниции и разнородных предметных и событийных образов, отражающих отдельные составляющие ТЕРРОРИЗМА – СУБЪЕКТЫ,

19 ОБЪЕКТЫ, ДЕЙСТВИЯ, МЕСТА, СПОСОБЫ и ИНСТРУМЕНТЫ осуществления террористических действий, а также СУБЪЕКТЫ антитеррора. Признаки обыденного понятия структурированы по прототипному принципу.

Смоделирована понятийная категория ТЕРРОРИЗМ. Она имеет деятельностное и интенционально-результативное измерения, задаваемые соответствующими слотами акционального фрейма, структурирующего логическое понятие ТЕРРОРИЗМ: ДЕЙСТВИЕ (СПОСОБ ДЕЙСТВИЯ) и ЦЕЛЬ / РЕЗУЛЬТАТ ДЕЙСТВИЯ. Измерения понятийной категории ТЕРРОРИЗМ имеют иерархическую структуру, являясь вместилищем субординатных категорий, организованных на основе расширений, мотивированных концептами, к которым отсылают синонимы имени концепта ТЕРРОРИЗМ, связанные с ним гипер-гипонимическими отношениями.

Зона пересечения деятельностного и интенционально-результативного измерений суперординатной категории ТЕРРОРИЗМ образует ядро, включающее концепты, организующие субординатные категории первого порядка: VIOLENCE / НАСИЛИЕ та INTIMIDATION / ЗАПУГИВАНИЕ, DANGER / ОПАСНОСТЬ, FEAR / СТРАХ та INSECURITY / НЕЗАЩИЩЕННОСТЬ. Другие концепты размещаются на разном расстоянии от ядра к периферии в соответствии с возрастанием порядка субординации категорий, в которые они входят.

Выявлены, классифицированы и описаны когнитивные метафоры (онтологические, структурные, ориентационные), представленные глагольными и именными словосочетаниями с именем концепта или его синонимами. Метафоры-персонификации воплощаются предложениями с подлежащим, выраженным именем концепта или его синонимами.

Базовые метафоры уточняются метафорическими и метафтонимическими спецификациями первого, второго и более высоких порядков.

Понятийное и метафорическое содержание концепта ТЕРРОРИЗМ, как правило, становится объектом негативной этической или утилитарной оценки. Позитивная оценка ТЕРРОРИЗМА, привносимая в ситуацию конвенционализированными языковыми средствами, нейтрализуется в контексте дискурса.

Ключевые слова: концепт ТЕРРОРИЗМ, модус концепта, логическое понятие, обыденное понятие, понятийная категория, когнитивная метафора, оценка.

ABSTRACT

Zhulavs'ka O.O. Instantiation of the concept TERRORISM in modern British newspaper discourse. – Manuscript.

20 Thesis for a Candidate Degree in Philology, Speciality 10.02.04 – Germanic

Languages. – Vasyl Karazin National University of Kharkiv, Kharkiv, 2011. This thesis presents a cognitive-discursive approach to exposing specificity of

the concept TERRORISM as actualised in modern British newspaper discourse. The concept is viewed as a dynamic mental structure, which is a product of

interaction and reflects the understanding the phenomenon of terrorism by representatives of the British linguoculture.

Structurally the concept terrorism is defined as the gestalt of the operandi modi, which include both the notional and evaluative content and are embodied in such manifestations of the concept as the logical notion, the commonsense notion, and the metaphoric image.

The thesis draws a distinction between the logical and commonsense notions of TERRORISM which perform classifying and stucturing functions respectively; it also suggests a prototype model for the concept under study and establishes the structure of the notional category TERRORISM organised by it.

The thesis brings to light cognitive metaphors which clarify the notional and evaluative content of the concept TERRORISM.

It also describes the ways in which the phenomenon of terrorism is evaluated in discourse contexts.

Key words: concept TERRORISM, modus of a concept, logical notion, commonsense notion, notional category, metaphor, evaluation.

21

Підписано до друку _______2011 Формат 60×90/16. Друк ризографічний

Зам. №_____Ум. друк. арк. 0,9 Обл.-вид.арк.. Тираж 100 пр.

Надруковано Сумський державний університет,

вул. Римського-Корсакова, м.Суми, 40007 Свідоцтво суб'єкта видавничої справи ДК №3062 від 17.12.2007