До Міністерства надійшов лист президента Національної академії педагогічних наук України В. Г. Кременя з проханням розмістити на сайті МОНмолодьспорту розроблені проекти базових навчальних програм: з української мови для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин України та з української літератури для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською, румунською та угорською мовами та обговорити їх.

Просимо до 7 травня надсилати пропозиції та зауваження на електронні адреси: y_kononenko@mon.gov.ua, j_koshkina@mon.gov.ua.

Проект

Базова навчальна програма з української літератури

для 5-9 класів ЗНЗ з національними

(угорською, румунською / молдовською)

мовами навчання

Автори проекту: Хорошковська О.Н., д. п. н., завідуюча лабораторіїнавчання української словесності у школах національних меншин України та діаспори Ін-ту педагогіки НАПН України;

Шевченко З.О., канд. пед. наук, ст. науковий співробітник лабораторії навчання української літератури Ін-ту педагогіки НАПН України

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма з української літератури для 5-9 класів побудована згідно із

Концепцією літературної освіти, затвердженою МОНМолодьспорту України

26.01.2011 р. та вимогами Державного стандарту базової і повної середньої

освіти.

Предмет українська література презентує сучасному учневі здобутки

української літератури поряд із іншими літературами народів України, що сприяє

всебічному розвитку школярів, визначенню свого місця в широкому культурному

і полімовному просторі, вихованню любові до книги, до духовних надбань своєї

країни та людства, взаємоповаги до людей різних цивілізацій та національностей.

Якщо література інших народів, що мешкають в Україні, сприяє

усвідомленню учнями культурного багатства нашої країни в цілому, то українська

література доносить до читача інформацію про життя і культуру українського

народу в художньо-образній формі.

Основна мета літературної освіти – формування комунікативної й

літературної компетентності, яка включає знання українських літературних творів

і вміння співвідносити їх з авторами й епохою, усвідомлено читати, сприймати й

аналізувати твір, розглядати його в контексті літературного процесу, зіставляти з

літературою свого народу, висловлювати усно й письмово власну думку про

прочитане, вміти толерантно вести дискусію.

Предмет "українська література" покликаний сформувати особистість, яка,

усвідомлюючи власну національну ідентичність і водночас приналежність до

цивілізованого світу, відчуває себе громадянином України, має активну

громадянську позицію, відчуває потребу жити й працювати задля України.

Серед завдань вивчення української літератури в школах з навчанням мовами

національних меншин визначаємо такі:

– прилучення школярів до української народної культури – світу народної

творчості;

2

– ознайомлення учнів з найкращими здобутками українського красного

письменства;

– формування стійкого інтересу до читання художніх творів, естетичного

смаку учнів, здатності розрізняти і оцінювати художні явища;

– розкриття учням пізнавальної, естетичної, гедоністичної функцій

української літератури;

– формування читацьких умінь (читати вголос і мовчки, швидко,

орієнтуватися в тексті, аналізувати мову твору, визначати художні засоби

увиразнення змісту, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, знаходити в

тексті описи, характеристики героїв тощо);

– засвоєння учнями ключових літературних фактів, основних тенденцій

розвитку української літератури;

– розуміння школярами літератури як виду мистецтва і як складової

світової художньої культури;

– формування в учнів творчих здібностей, художньої уяви, критичного

мислення у процесі навчання літератури;

– збагачення словникового запасу, розвиток комунікативного мовлення –

вміння аргументовано і образно висловлювати власні думки, судження, оцінки,

дискутувати з приводу прочитаного тощо.

Визначення структури і змісту програми ґрунтується на нових принципах

літературної освіти, які охоплюють, крім традиційних:

– забезпечення мотивації читання (доступність текстів, цікавість,

усвідомлення важливості читання українських літературних творів для

загальнокультурного розвитку);

– формування умінь вільно висловлювати думку, толерантно ставитись і

поважати культурні здобутки інших народів;

– ціннісний підхід до відбору літературних текстів (естетична, моральна

цінність);

– канонічності "золотого" фонду класичної української літератури,

перевіреного багатьма поколіннями, та їх творців;3

– урахування художніх закономірностей розвитку літератури як мистецтва

слова, засвоєння лише основ теорії літератури, загальноприйнятих термінів-

понять;

– наближення викладання літератури в школі до реалій і проблем

сьогодення, збільшення для текстуального вивчення творів ХХ-ХХІ ст.,

літератури рідного краю;

– культурологічний принцип, що забезпечує розширення світогляду учнів,

визначення місця літератури серед інших видів мистецтва;

– принцип полі культурності, що спрямовує на формування загальної

культури учнів;

– усвідомлення своєрідності української літератури у зіставленні з іншими

літературами світу;

– принцип діалогізму, який забезпечує комунікативне мовлення учнів,

зокрема зв’язки читач – твір – автор, компетентнісний підхід до вивчення

літературного твору.

У визначенні кола читання, зокрема в 5 класі, ураховується той факт, що учні

шкіл з національними мовами навчання недостатньо знають український

фольклор, що становить цінний пласт української культури, є джерелом

української літератури, надбанням поколінь українського народу. Крім того,

необхідно враховувати й те, що у п’ятикласників ще недостатньо сформований

словниковий запас, уміння спілкуватися українською мовою, а фольклорні твори

мають величезний потенціал для його збагачення, оскільки є доступними для

розуміння, цікавими, легко запам’ятовуються, виконуються, розігруються тощо.

Саме з цих причин для читання у 5 класі пропонуються малі й великі форми

фольклорних творів. Їх опрацювання дає можливість учням поринути у світ

української народної культури, викликає мотивацію до читання, збагачує

словниковий запас, сприяє розвитку комунікативного мовлення, виховує

гуманістичні почуття. А паралелі з фольклорними творами рідного народу, які

обов’язково має робити вчитель, формує уявлення в учнів про близькість

світовідчуття кожного народу. 4

Тому для забезпечення розуміння прослуханого / прочитаного тексту має

бути постійна й систематична робота над семантизацією окремих слів і виразів з

наступною активізацією їх у мовленні у зв’язку з прочитаним художнім твором.

Увага до слова, його значення, вимови, доречного вживання у мовленні має стати

постійною турботою вчителя. Лише такий підхід, з одного боку, сприятиме

збагаченню словникового запасу, з іншого – забезпечуватиме розуміння

прочитаного. А такі види робіт, як виразне читання за зразком учителя й

розміткою, читання в ролях, інсценізація, переказування, висловлення власної

думки про прочитаний твір, дискусія – забезпечуватимуть розвиток

комунікативного мовлення.

Літературна освіта в основній школі відповідно до визначеної структури

розподілена на 2 етапи:

І – 5-7 класи – літературне читання й формування потреби до читання текстів

української художньої літератури;

ІІ – 8-9 класи – системне читання.

Предмети, що забезпечують літературну освіту в основній школі, порівняно з

початковою, розмежовуються і закріплюються в окремих програмах,

підручниках, навчальних посібниках. Це висуває специфічні завдання вивчення

літератури в 5-7 класах:

– сформувати в учнів мотивацію й стійкий інтерес до читання української

літератури;

– сприяти засобами літератури формуванню моральних якостей,

розумінню значення української літератури для розвитку і збагачення культури

учнів;

– дати уявлення про зміст і форму художнього твору;

– сформувати уміння читати вголос і мовчки, розуміти і переказувати

зміст, визначати основну думку, висловлену автором у творі, встановлювати

причиново-наслідкові зв’язки;

– сформувати уміння бачити красу художнього слова, давати оцінку

літературним героям, твору в цілому;5

– розвивати навички комунікативного мовлення (усного і писемного) у

процесі виконання різних видів робіт (висловлення власної думки про прочитане,

характеристики образу, складання плану твору, написання твору-розуму на

літературну тему тощо).

На ІІ етапі вивчення літератури в основній школі (8-9 класи) учні

знайомляться з розвитком літературного процесу у взаємозв’язку з літературою

свого народу, зі специфічними особливостями різних родів і жанрів української

літератури в хронологічній послідовності, оцінюють художню цінність твору. Усе

це сприяє становленню особистості учня-читача. Виходячи із зазначеного,

визначено такі завдання вивчення літератури в 8-9 класах:

– сформувати уявлення про літературну епоху, напрями, течії;

– розкрити жанрово-родовий поділ літератури, навчити розрізняти твори

різних родів і жанрів;

– сформувати уміння виокремлювати компоненти змісту і форми

літературного твору, встановлювати зв’язок між ними;

– сприяти самоствердженню учнів через висловлювання оцінних суджень,

формуванню моральних принципів;

– розвивати вміння і навички комунікативного мовлення (із застосуванням

аргументації, елементів дискусії, оцінки прочитаного тощо);

– виховувати засобами літератури естетичні почуття та емоції, формувати

здатність одержувати насолоду від читання художньої літератури тощо.

У програмі подано орієнтовну кількість годин на вивчення певного розділу

(того чи іншого автора, творів).

Учитель, ураховуючи підготовку свого класу до сприйняття й розуміння

літературних текстів, може змінювати кількість годин збільшуючи чи зменшуючи

їх у межах визначеного в навчальному плані часу, або додаючи години з

варіативного змісту.

Орієнтацією для вчителя у визначенні цілей під час вивчення того чи іншого

твору (розділу) мають служити державні вимоги щодо досягнень учнів (права

колонка таблиці).6

ПРОГРАМА З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

5 клас(68 год. – 2 год. на тиждень. Резервний час – 2 год.)

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальнонавчальної підготовки учнів

2 Вступ. Роль книжки в житті людини, її пізнавальне, виховне й естетичне значення. Художня словесність (усна й писемна) та інші види мистецтва. Образне слово в літературному творі.Теорія літератури: образне слово,

фольклор, літературний твір.

Учень / учениця:– розуміє роль і значення

книжки в житті людини;– розуміє поняття «образне

слово», «фольклор», «художній твір»;

– називає різні види мистецтва, відрізняє літературний твір від інших видів народної творчості;

18 І. Народна мудрість. Світ фантазії. Виховне й естетичне значення фольклорних творів.

(6) Малі фольклорні форми: колискові пісні, потішки, забавлянки, звуконаслідування, скоромовки, народні дитячі пісні, ігри, пов’язані з процесами праці. Небилиці, безкінечники

(надокучливі казки). Загадки. Прислів’я і приказки. Теорія літератури: уявлення про

малі фольклорні форми, їх розрізнення.

– читає, розуміє, знає напам’ять і розповідає (виконує, співає) колискові пісні, потішки, звуконаслідування, скоромовки;

– розуміє значення малих фольклорних форм для виховання дітей;

– читає і розуміє небилиці, метафоричність їх мови;

– знає, розуміє й виконує дитячі народні ігри, безкінечники;

– розуміє образність загадок, за описаними в них ознаками, відгадує їх, співвідносячи ознаки з реальними предметами;

– читає і знає напам’ять деякі прислів’я і приказки, розуміє повчальний характер прислів’їв і вміє пояснити їх;

(6) Казки́. Відображення в казках уявлень про добро і зло, прекрасне і потворне, смішне й страшне.

– читає, розуміє, розігрує в ролях казки;

Особливості побудови казок.Народні казки: про тварин – «Як

звірі хату будували», «Як лев утонув

– розрізняє казки про тварин, соціально-побутові та героїчні казки;

– зіставляє прочитані казки 7

у колодязі»;соціально-побутові – «Орися»,

«Мудра дівчина», «Названий батько»; фантастичні – «Іван – мужичий

син».Теорія літератури: уявлення про

казку, її структуру, види казок.

з казками свого народу;

(6) Легенди. Перекази. Міфи. Уявлення древніх українців про

створення світу, богів Велеса, Ладу, Мокошу. Паралелі з грецькими міфами, легендами, а також міфами, легендами та казками свого народу. Народні перекази: «Кирило

Кожум’яка», «Апостол Андрій на Київських горах».Теорія літератури: легенда,

переказ, міф, поглиблення уявлення про усну народну творчість.

– читає й розуміє українські легенди, міфи;

– вміє осмислено переказувати окремі з них;

– порівнює українські міфи, легенди з міфами і легендами свого народу;

– розуміє реальне й фантастичне в них;

23 Усна народна творчість – джерело літературної. Учень / учениця:Літературна казка. ЇЇ відміна від

народної. – виразно читає і розуміє

прочитане;– розрізняє народну і літературну

казку;– проводить аналогію вияву

добра і зла в казці і в сучасному житті;

– дає оцінку вчинкам героїв – носіям добра або зла;

(3) Іван Франко Коротка розповідь про дитинство

письменника. Казки Івана Франка «Фарбований

лис», «Лис Микита».

– коротко розповідає про Івана Франка-казкаря;

– знає назви казок Івана Франка, розуміє їх зміст, читає і розігрує в ролях;

– розповідає про головних героїв прочитаних казок;

(2) Леся Українка Коротка розповідь про дитячі роки

письменниці.Казка Лесі Українки «Біда навчить».

– розповідає про Лесю Українку, її дитячі роки;

– читає і розуміє зміст казки, дає характеристику героям;

– переказує уривок з казки;8

(4) Дніпрова Чайка «Коза-дереза» (драматичний твір на

основі однойменної народної казки).Теорія літератури: уявлення про

драматичний твір.

– читає, розігрує п’єсу;– співвідносить зміст народної

казки й літературного твору;– характеризує персонажів;

(4) Всеволод НестайкоСлово про письменника. Казка «Суд у цирку». «У палаці чарівних казок» (уривок з

книжки казок «В країні сонячних зайчиків»).

– бере участь в обговоренні теми толерантності, висловленої у казці «Суд у цирку», висловлює своє ставлення до «не таких, як усі»;

– читає й розуміє зміст казки, визначає героїв, проводить паралелі з героями казок інших народів;

Теорія літератури: літературна казка, антитеза, метафора.

(3) Літературні легенди, перекази. – виразно читає й розуміє зміст легенд, любов до рідної землі, волелюбність героїв;

Роман Завадович «Маруся Богуславка».Іван Франко «Наші предки». – читає і розуміє літературні

перекази про минуле України, боротьбу за щастя народу, героїзм українського народу;

(3) Іван Нечуй-Левицький «Запорожці» (уривок з легенди). Творення образів-персонажів

засобами художньої виразності.Теорія літератури: гіпербола,

портрет.

– має уявлення про життя запорозьких козаків; уміє переказувати епізоди, які найбільше запам’яталися;

– знаходить описи природи, Запорізької Січі, портрети козаків;

– уміє характеризувати образ Карпа Летючого;

– розрізняє реальне і фантастичне у творі; дає власну оцінку вчинкам героїв, знаходить аргументи в тексті;

(4) Літературні колискові, небилиці, скоромовки, загадки.Леся Українка «Колискова». Поетичне відтворення

безмежної материнської любові. Увиразнення поетичної мови твору. Володимир Самійленко «Вечірня

пісня» – поезія, яка стала колисковою.

– виразно читає колискові, розповідає напам’ять;

– розрізняє народні й літературні колискові, роль і призначення колискових пісень;

– знаходить і пояснює значення пестливих слів;

Олена Пчілка «Цікава казочка» (безкінечник).

– читає й розуміє зміст творів, розуміє алегоричність мови небилиць

9

Іван Світличний «Безкінечник».Ігор Січовик «Сміхота» (небилиця).Дмитро Чередниченко «Гарна моя

казочка».

і загадок;

Леонід Глібов. Загадки.Теорія літератури: колискові пісні,

пестливі слова, уявлення про літературні легенди, перекази, небилиці, безкінечники; художні засоби – метафора, алегорія.

25 ІІІ. Українська поезія і проза(3) Тарас Шевченко

Коротка розповідь про дитинство поета. Уривки з повісті «У бур’янах» С. Васильченка.«Садок вишневий коло хати»,

«Світає».Картини рідної природи і життя

селянської родини. Виховання любові до української природи, розвиток почуття прекрасного від сприйняття твору мистецтва.Створення художніх образів в уяві

поета художніми засобами.Теорія літератури: вірш, рима,

епітет, метафора.

Учень / учениця:– уміє розповісти про дитинство

поета, використовуючи уривки з повісті;

– виразно читає поезію, виявляючи свої почуття, викликані мистецтвом слова;

– розказує про образ селянської родини і роль у ній матері;

– називає художні засоби виразності у вірші;

– розповідає поезію напам’ять;

(3) Михайло Коцюбинський Цікавинка з життя письменника. «Ялинка», «Ранок у лісі».

Майстерне відтворення природи художнім способом. Зорові і слухові образи.

Складання письмового твору.

Теорія літератури: оповідання, опис-пейзаж, слухові і зорові художні образи, порівняння.

– уміє розказати про цікаві факти з життя письменника;

– читає, розкриває основну думку оповідання;

– розуміє почуття, дії, вчинки головного героя;

– усвідомлює, що діти – помічники дорослих, а роль батьків – піклуватися про своїх дітей, їхню безпеку;

– знає і шанує національні традиції;– складає письмовий твір на тему

«Моя родина»;– розуміє й пояснює

літературознавчі поняття;

(1)

(2) Павло Тичина «Хор лісових дзвіночків», «Гаї – уміє виразно читати напам’ять

10

шумлять». Поетичні картини рідної природи. Авторське сприйняття її краси. Мелодика вірша, засоби звукопису в

ньому. Розуміння назви твору.Теорія літератури: засоби

звукопису в поезії.

вірші, відтворювати їх пісенність, ліризм;

– уявляє поетичну картину природи;

– розуміє мелодику віршів, співвідносить поетику вірша з назвою;

(3) Василь Симоненко Яскраві факти з життя поета. «Грудочка землі», «Я не бував за

дальніми морями», «Гей, нові Колумби й Магеллани». Відтворення поетичним словом

мудрості, любові до рідної землі. Замилування автора природою рідного краю.Теорія літератури: епітети,

порівняння.

– уміє виразно читати вірш; визначає їх головну думку;

– знаходить у вірші засоби увиразнення (епітети, порівняння) художніх образів рідної землі, природи, її пісенного народу;

– розуміє роль пісні в житті народу;

(3) Євген Гуцало «Лось». Природа і людина в творі.

Відображення внутрішнього світу персонажів.Картини природи і їх значення у

творі.

– виразно читає і переказує основні події, зображені в творі;

– пояснює, як події впливають на розкриття характерів персонажів, їхні вчинки;

– визначає роль і функції описів (зовнішності, природи) в оповіданні;

– уміє шляхом спостереження виявляти мовні особливості художнього твору;

– висловлює власні оцінні судження щодо зображення добра і зла автором у творі; пояснює роль і функції описів природи в оповіданні;

(3) Дмитро Павличко «Де найкраще місце на землі»,

«Звернення», «Птиця», «Смерека». Любов поета до рідного краю.

Поетичні картини української природи.

– виразно читає напам’ять;– визначає основну думку –

любов до рідної природи, батьківщини, де народився; описує картини природи, створені автором.

(2) Анатолій Костецький «Життя на зірках», «Стара казка на

новий лад».– виразно читає вірші, усвідомлює

потяг людини до нового, невідомого;– уміє співвідносити зміст і основну

думку віршів А. Костецького і В. Симоненка («Гей, нові Колумби й

11

Магеллани»);– читає й усвідомлює, що людина

повинна берегти природу, а не змінювати її, бездумно втручатися в те, що створено нею;

(1) Написання твору на тему «Природа рідного краю».

– складає письмовий твір на тему «Природа рідного краю».

(2) Українська література рідного краю.(2) Повторення

12

6 клас(68 год. 2 год. на тиждень Резервний час – 2 години).

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

34

18

Народна творчість – джерело літературної.

Народна пісня як жанр фольклору. Види календарно-обрядових пісень,

історія створення і виконання пісень.

Учень / учениця: – виразно читає і знає напам’ять

(кілька пісень на вибір);– розповідає про види народних

пісень, з чим вони пов’язані;– розмірковує, для чого народ

створив ці пісні, чому вони здебільшого пов’язані з працею;

– розповідає про основні народні обряди;

– уміє створювати й розігрувати сценки, пов’язані з календарно-обрядовими піснями;

– проводить паралелі зі звичаями і обрядами свого народу;

(5) Календарно-обрядові пісні (жнивні, обрядові, веснянки).

«Там у полі криниченька»«Наша господиня не жала»«Ой хто, хто Миколая любить»І. Савицька «У ніч Святого

Миколая»Л. Храплива «Святомиколаївська

сценка»(5) Колядки, щедрівки (народні та

літературні твори)«Нова радість стала»«Прийшли щедрувати»«Добрий вечір тобі…»О. Степовий «Щедрий вечір»«Маланка і Василь»«Коза»І. Франко «З новим роком»Б.-І. Антонич «Різдво», «Коляда»

(5) Веснянки, гаївки, великодні пісні (народні та літературні твори)

«Весняночко-панночко».«А вже весна, а вже красна».«Ой, весна, весна, днем красна».«А ми просо сіяли, сіяли»

(українська народна гра).(3) Літературні обрядові пісні.

Я. Щоголів "Лоскотарки (русалки)"Л. Глібов "Христос воскрес"І. Калинець "Писанки"Теорія літератури: народна пісня,

види пісень: жнивні пісні, веснянки, колядки, щедрівки; літературна пісня: побудова, повтори, пестливі слова.

(2) Народні байки – виразно читає байки, визначає 13

Байка – висловлення народної мудрості, кмітливості; жанр фольклору.

«Як ворона дістала зі збанка води»,«Хвалькувата муха».

основну думку байки, усвідомлює її дотепність, мораль;

– уявляє і передає словесно картину, змальовану в байці;

Теорія літератури: поняття про байку, її побудову, алегорія.

Літературна байка. (4) Леонід Глібов – відомий український

байкар і поет. Байки «Коник-стрибунець», «Вовк і

ягня». Народна основа байки. «Журба» – лірична пісня.

Проведення паралелей між змінами в природі і плинністю людського життя.

– розуміє зміст байок, алегоричність образів, мораль;– одну з байок декламує;– виконує пісню напам’ять;

співвідносить назву твору з плинністю людського життя;

(1) Акровірші.Володимир Самійленко «Акростих».Микола Чернявський «Рідний край».

– розуміє глибокий зміст, закладений у виучуваних акровіршах;

Особливості побудови акровіршів. Теорія літератури: літературна

байка, акровірш, мораль.

– вправляється у складанні акровіршів на різні теми;

(3) Пісні літературного походження«Боже великий, єдиний!»

(О. Кониський, М. Лисенко)«Ще не вмерла Україна»

(П. Чубинський, М. Вербицький)«За Україну!» (М. Вороний,

Я. Ярославенко). Урочисті пісні на честь держави

(гімн). Особливість побудови, лексика.

– виразно читає, знає напам’ять;– розуміє урочистий смисл пісень,

які перетворилися на гімни;– може проспівати одну з пісень у

супроводі музичного запису;– висловлює власні думки щодо

змісту створених пісень;

Теорія літератури: гімн. – має уявлення про гімн як урочисту державну пісню;

(3) Олександр Олесь Короткі відомості про письменника,

його літературну творчість. – знає цікаві факти з творчості

письменника;«Печенізька облога». Історична

основа поеми. Героїзм дітей заради своєї рідної землі.

– виразно читає і розуміє зміст прочитаного, переказує зміст поеми;

– визначає історичну основу й головну думку поеми;

– характеризує образ хлопчика, оцінює його героїчні вчинки;

(3) Микола Вороний «Євшан-зілля». Історична основа – виразно читає й розуміє

14

твору. Вираження в образі ханського

хлопчика любові до рідної землі.

прочитане; співвідносить зміст з епохою;

– визначає історичну основу й головну думку твору;

Теорія літератури: історична поема.

34 Українська поезія і проза(3) Тарас Шевченко

Цікаві факти з життя і творчості Шевченка (Оксана Іваненко. Уривки з повісті «Тарасові шляхи»).

– знає і розповідає основні факти з життя і творчості Шевченка;

«Зоре моя вечірняя…», «Реве та стогне Дніпр широкий».

Любов до Батьківщини у творах, зображення історичного минулого в ліричних творах.

Теорія літератури: ліричний твір, рима, строфа.

– знає зміст творів, виразно читає їх та визначає основну думку;

– визначає художні засоби; словесно передає зображену у вірші картину природи;

(3) Спиридон Черкасенко «Маленький горбань» – твір про

доброту і щедрість людської душі, втілені в образі Павлика.

– виразно і осмислено читає і переказує зміст оповідання, використовуючи авторську лексику;

– дає характеристику головного героя: поведінка, вчинки, стосунки з оточуючими людьми;

– розмірковує про зовнішню і внутрішню красу Павлика, дає оцінку образ;

(1) Стислий переказ за планом. – складає план оповідання, письмово переказує за планом;

Теорія літератури: епічний твір, план, персонаж літературного твору.

(3) Євген Гуцало «Олень Август». Світ фантазії в

образі неординарного хлопчика Жені.– читає і переказує оповідання;

розуміє поєднання реального і фантастичного в уяві головного героя;

– переказує пригоду, яка трапилась у житті Жені;

– порівнює образ хлопчика і режисера, висловлює власну оцінку героїв, аргументує її;

(4) Всеволод Нестайко Цікаві факти з життя і творчості

видатного дитячого письменника.– знає творчий шлях письменника,

жанрову різноманітність творів;15

«Казка про добре серце». Глибока мораль казки. Краса людських почуттів, здатність до самопожертви.

«Тореадори з Васюківки» (фрагменти). Пригодницький сюжет твору, мрія, дійсність, смішне, романтичне в творі.

Теорія літератури: пригодницький твір.

– читає казку і розуміє її зміст;– характеризує героя через його

вчинок;– визначає основну думку казки;– виразно читає і переказує уривки

з твору, намагається використовувати авторську лексику; характеризує поведінку і вчинки героїв, висловлює думку про них;

– визначає елементи пригодницького і звичайного;

– визначає героя, який сподобався більше, пояснює свій вибір;

(2) Максим Рильський Короткі біографічні відомості про

видатного поета. «Пісні», «Солов’ям України».Висловлення автором ставлення до

«братніх на землі пісень». Солов’їний спів – символ України.

Теорія літератури: поняття про віршовий розмір, ямб.

– виразно декламує вірші; – розуміє їх зміст, визначає

художні засоби увиразнення мови; висловлює власну думку про значення пісні в житті кожного народу; розуміє солов’їний спів як символ України;

(2) Володимир Сосюра Короткі біографічні відомості. «Зима», «Люблю весну». Поетичне

зображення пір року у віршах.

– уміє виразно прочитати вірші, відтворити їх пісенність, ліризм;

– визначає художні засоби створення зимового пейзажу і улюбленої поетом картини весняної природи;

– відшукує зорові і слухові художні деталі, знає їх роль і функції в поезіях, може в уяві намалювати зимовий або весняний пейзаж з використанням епітетів, інших художніх засобів з тексту;

– міркує про принади описаних пір року: зими і весни;

– розуміє назву «Люблю весну».

(4) Ліна КостенкоКороткі біографічні відомості. Пейзажна лірика: «Цей ліс живий»,

«Мене ізмалку люблять всі дерева», «Красива осінь вишиває клени», «Самі на себе дивляться ліси»,

– розуміє зміст поезій і виразно читає їх; декламує один з віршів напам’ять;

– розуміє і словесно передає почуття, якими сповнені вірші;

16

«Осінній день», «Природа мудра, все створила мовчки», «Буває, часом сліпну від краси…».

Вираження в поезіях безмежної любові до рідної землі, її краси.

Використання в поезії алітерації як засобу увиразнення почуттів, підсилення музичності твору. Метафоричність поезій.

– висловлює власну думку з приводу прочитаних поезій;

8 Гумористичні твори

(3) Остап Вишня Короткі відомості про письменника-

гумориста.Гуморески «Зенітка», «Мисливські

усмішки» (за вибором). Своєрідність зображення автором

людей, природи, живого світу в гуморесці.

Теорія літератури: поняття про гумореску, комічне, гумор.

– виразно читає гуморески, дотримуючись тональності жанру; переказує зміст, характеризує героїв і обставини, зображені в гуморесках;

– має уявлення про гумор і гуморески;

– розуміє і пояснює жартівливі слова як засіб комічного;

(1) Степан Олійник «Чудо в черевику». – виразно читає твори, виділяє основне, відшукує художні засоби, які підсилюють гумористичний тон творів;

(2) Павло Глазовий «Тарас Бульба в Києві», «Заморські гості». Доброзичливий гумор.

(2) Шкільний гумор: «Пожалів», «Дивлячись куди іти», «Найулюбленіший предмет», «А де ж Юрко» та інші.

– розуміє жарти на шкільну тематику;

– може розповісти про комічні випадки з власного життя чи життя класу.

2 Українська література рідного краю.

2 Повторення

17

7 клас(68 год. – 2 год. на тиждень. Резервний час – 2 год.)

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальної навчальної підготовки

5 З криниці українського фольклоруНародні пісні.Соціально-побутова пісня «Ой на

горі та й женці жнуть». Героїчний пафос пісні.

«Гомін, гомін по діброві».«Ой, у степу криниченька».

Учень / учениця:– виразно і осмислено читає

текст пісні, визначає головну думку, образи, героїчний пафос пісні;

– називає художні засоби, специфічні ознаки пісні;

Коломийки – зразки пісенної творчості.

Життєвість жанру, ритм, побудова.

Життєствердний і гумористичний пафос.

Теорія літератури: поняття про історичну пісню, коломийки, специфіка жанру й побудова.

– виразно читає напам’ять 2-3 коломийки, визначає специфіку побудови, роль коломийки в житті народу, гумористичний зміст;

63 Українська поезія і проза(6) Тарас Шевченко

Основні факти життєвого шляху поета.

«Мені тринадцятий минало», «Тополя», «Заповіт».

Зміна настрою самотньої дитячої душі, контраст у почуттях і емоціях («Мені тринадцятий минало»).

– розповідає про основні події в житті поета; значення для народу видатних творів Шевченка;

– виразно читає вірш поета про своє дитинство, передає читанням контраст почуттів дитини-сироти, визначає інші художні засоби поезії;

Відтворення глибоких переживань дівчини, первісних вірувань людей (перетворення дівчини на тополю), щирості й вірності дівочого кохання («Тополя»).

– вдумливо читає баладу, розуміє казковість сюжету, визначає реальне і фантастичне, пробує провести паралелі між описом природи і почуттями дівчини (образ вітру, соловейка та ін.);

– визначає народнопісенні художні засоби, висловлює власні думки про баладу («Тополя»);

Символічне значення поезії – ідея єднання з рідною землею; віра в щасливе майбутнє народу («Заповіт»).

Теорія літератури: поняття про баладу, романтичний пейзаж,

– розуміє головну думку твору;– розповідає напам’ять уривок з

«Тополі» (початок), «Заповіт»;

18

контраст, метаморфозу.(8) Іван Франко

«Веснянки», «Гріє сонечко», «Земле моя всеплодющая мати»

– розуміє і виразно читає поезії, одну – напам’ять (на вибір);

– визначає основні мотиви поезій, художні засоби, використані для увиразнення змісту творів;

«Захар Беркут» (скорочено).Історична основа твору – боротьба

проти татаро-монгольських нападників.

Основні персонажі, їх групування.Мудрість, сміливість, мужність

персонажів. Сила народу в єдності – провідна

думка повісті.Теорія літератури: епічний твір,

групування персонажів, мова історичних творів (архаїзми).

– виразно читає і переказує епізоди повісті з елементами аналізу; розуміє історичну основу повісті;

– визначає головну думку повісті; – характеризує основні та інші

персонажі;

– розуміє значення архаїзмів для яскравості вираження історичних подій;

(5) Леся Українка«Красо України, Подолля» –

шедевр пейзажної лірики, оспівування батьківської землі.

«Стояла я і слухала весну»«Вже сонечко в море сідає»«Contra spem spero»

– розуміє і виразно читає поезії, одну – напам’ять (на вибір);

– визначає головну думку твору, визначає художні засоби увиразнення мови твору;

(4) Андрій Чайковський Коротка розповідь про

письменника.«За сестрою» (скорочено).

Динамічність розгортання подій в повісті; героїко-романтичний сюжет.

Складання плану прочитаного уривку.

Використання прийому гіперболізації. Зображення героїзму, благородства, вірності, життєлюбства запорозьких козаків.

Теорія літератури: романтичний герой; поняття про елементи композиції художнього твору, гіперболізація зображення.

– виразно читає вголос і мовчки;– розуміє і пояснює головну

думку повісті;– характеризує основного героя

Павлуся;– бере участь у колективному

складанні плану прочитаного уривку і розповідає за ним;

– висловлює власні судження про героїчний вчинок головного персонажа, знаходить підтвердження в тексті;

– визначає художні засоби твору, елементи композиції;

(4) Григір Тютюнник Коротка розповідь про життя

письменника.–знає про події Другої світової

війни;19

(1)

«Климко» (скорочено). Елементи автобіографізму в повісті. Образ Климка – головного героя повісті. Зображення дитячої доброти, чуйності, турботи про рідних.

Мова твору, художня деталь у повісті.

Складання твору про доброту, чуйність як важливі риси людського характеру.

Теорія літератури: початкове поняття про художню деталь в літературному творі.

–читає і переказує епізоди твору, які особливо вразили;

–виявляє елементарні вміння аналізувати художній твір, образ головного героя;

–пояснює художні засоби (художню деталь);

–висловлює власні думки з приводу прочитаного, розмірковує про чуйність, доброту як необхідні якості людини;

–складає текст-міркування (на основі прочитаного) про доброту й чуйність як важливі риси людського характеру;

(4) Богдан Лепкий Коротка розповідь про

письменника і його творчість. «Цвіт щастя». Справжні і

фальшиві цінності на життєвій дорозі «щастя». Трагічне і комічне у розкритті головної думки твору.

Теорія літератури: поглиблення поняття про гумор.

– вдумливо і виразно читає і переказує зміст твору, виділяє головну думку, характеризує образ хлопчика;

– пояснює власне розуміння моральних цінностей – добро, справедливість, щастя;

– знаходить у творі описи пейзажу;

(3) Микола Сингаївський Коротка біографічна довідка про

поета-пісняра.Вірші «Чорнобривці»,

«Батьківське поле».Вплив народної творчості на

поезію.

Теорія літератури: художні засоби мови поетичного твору, метафора.

– знає яскраві факти з життя поета;

– знає й декламує одну з поезій;– розповідає про свої почуття

від прочитаного, визначає художні засоби, які створюють красу художнього слова;

– висловлює власні думки про любов до рідної землі, батьків;

(4) Борис Харчук Коротке слово про автора.«Планетник» (уривки). Казкове і

реалістичне в повісті-притчі, теперішнє і минуле, людина і природа, добро і зло як загальнолюдське в повісті.

– виразно читає текст, визначає головне;

– характеризує образ Планетника; визначає казкове і реальне;

– пояснює, що символізує образ 20

Теорія літератури: повість-притча.

квітки, розмірковує над сенсом людського життя;

(4)

(1)

Євген Гуцало Відомості про письменника. Оповідання «Сім’я дикої качки».

Добро і зло, жорстокість і милосердя у творі про людину і світ.

Піклування про природу – благородна людська якість.

Написання твору на основі прочитаного.

Теорія літератури: поглиблення поняття про композицію.

– логічно й послідовно переказує зміст;

– порівнює образи Тосі та Юрка за їхніми вчинками;

– висловлює оцінні судження про них;

– виділяє основні елементи композиції твору; розмірковує над фіналом оповідання;

– складає письмову розповідь «Образи Тосі та Юрка в оповіданні Є. Гуцала «Сім’я дикої качки»»;

(2) Іван Процький «Легенда про матерів».

Усвідомлення ролі матері у житті кожної людини.

– знає і розуміє зміст твору;– визначає основну думку;

(3) Андрій Малишко Слово про поета.Поезії: «Пісня про рушник»,

«Стежина».Патріотичні почуття, любов і

повага до матері, рідної землі.Ліризм поезій Малишка, що стали

народними піснями.Художні засоби, що виражають

глибину почуттів.

– читає виразно напам’ять обидва вірші, визначає головну думку,

– визначає народну символіку як засіб вираження почуттів;

– визначає образ ліричного героя, інші художні образи (рушник, стежина);

– висловлює враження від поезій, міркує про образ автора – творця поезій;

(2) Борис Олійник«Сива ластівка». Ліризм поезії, що

стала піснею. – розуміє й виразно читає

поезію;– визначає головну думку та

художні засоби, які використовує поет для увиразнення змісту поезії;

(3) Дмитро ПавличкоКоротке слово про життя і

творчість.Поезії «Рубаї». Пісенна лірика

«Два кольори».

– розуміє й виразно читає поезії;

– визначає головну думку та художні засоби, які використовує

21

Громадянські мотиви в поезії Д. Павличка.

поет для увиразнення змісту поезії;

(3) Олександр Ковінька Оповідання «Бий у хвіртку!..» – розуміє й виразно читає твір,

дотримуючись тональності жанру;– розуміє використання у творі

побутової і сленгової лексики як засобу творення комічного.

3 Українська література рідного краю.

3 Повторення.

22

8 клас(68 год. – 2 год. на тиждень. Резервний час – 2 год.)

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальнонавчальної підготовки учнів

14 Народна творчість (7) Народна лірика.

Родинно-побутові пісні«Грицю, Грицю, до роботи», «Ой у

полі нивка», «Вівці мої, вівці».Історичні пісні «Максим козак

Залізняк», «За Сибіром сонце сходить».

Відображення у піснях усіх сторін життя українського народу.

Народні символи в піснях. Художні засоби: поетичний паралелізм, епітети, метафори в родинно-побутових піснях.

Максим Залізняк – ватажок народної боротьби.

Устим Кармелюк – народний месник.

Теорія літератури: народний епос, образотворчі засоби ліричних пісень (метафора, поетичний паралелізм, епітет постійний, символ).

Учень / учениця:– виразно читає народні пісні (деякі

на вибір – напам’ять);– розуміє ознаки родинно-

побутових ліричних пісень, визначає мудрість, дотепність народу, виражені через народно-поетичну мову;

– демонструє навички діалогічного читання;

– відшукує в піснях народні символи (родина, рід, чорнобрива дівчина, вишита сорочка тощо);

– визначає засоби творення гумористичної ситуації («Грицю, Грицю…»);

– визначає особливості історичних пісень; характеризує образи народних ватажків, пов’язує їх з історичними подіями;

(4) Пісні Марусі Чурай Відомості про народну поетесу, її

долю.«Засвіт встали козаченьки», «Віють

вітри, віють буйні», «Ой, не ходи, Грицю», «Зелененький барвіночку», «В кінці греблі шумлять верби».

Народність пісень.

– розповідає легенду про Марусю Чурай;

– виразно читає і коментує зміст пісень;

– знає й виконує деякі з пісень;– висловлює власні оцінні

судження про пісні Марусі Чурай, їх популярність, роль пісні у житті кожної людини;

(3) Народні думи. «Маруся Богуславка». Доля

українських втікачів з неволі, туга за батьківщиною, героїзм полонянки ціною неволі. Майстерність народної мови.

«Буря на Чорному морі»

– виразно читає з урахуванням специфіки виконання дум у супроводі кобзи;

– стисло переказує зміст, виділяє головну думку;

– характеризує образ головної героїні, висловлює власні думки з приводу героїчного вчинку

23

Теорія літератури: народна дума, специфіка жанру усної народної творчості, особливості побудови.

дівчини;– визначає специфіку побудови

думи;– проводить паралелі з народним

переказом про Марусю Богуславку (5 клас);

28 Українська поезія і проза(6) Іван Котляревський

Нарис про письменника.«Наталка Полтавка». Соціально-

побутова драма. Проблема соціальної нерівності. Народна мудрість у драмі.

Втілення рис українського характеру в образах-персонажах. Музичність драми.

Теорія літератури: соціально-побутова драма.

– знає основні факти життя і творчості письменника;

– вміє читати п’єсу в особах, характеризує головних і другорядних персонажів;

– визначає конфлікт – основну ознаку п’єси, яка передбачає сценічну постановку, коментує вчинки героїв, вміє дати оцінку подіям і героям;

– називає ознаки соціально-побутової драми; розрізняє родові ознаки п’єси на відміну від повісті (епіка), поезії (лірика); визначає побудову драматичного твору;

(6) Тарас Шевченко Основні факти з життя і творчості

поета після викупу з неволі: арешт, перебування в казематі (збірка «В казематі»), заслання.

«Думи мої, думи мої», «Минають дні, минають ночі», «Сестрі», «Мені однаково…», «Доля».

Роздуми поета про власну долю, долю України, про мету свого життя як поета.

«Доля» – визначення життєвого кредо поета.

Теорія літератури: філософська лірика, побудова вірша (рими, стопи).

– розповідає про нові факти життя поета, на основі вивченого визначає тематику його творів, пов’язує їх з біографічними матеріалом;

– виразно читає вірші; розуміє, від чийого імені ведеться розповідь; читає вірші напам’ять;

– виявляє уміння аналізувати філософську поезію; називає художні засоби, їх роль в поезії;

– висловлює власні думки з приводу прочитаного; розмірковує над поезією Шевченка;

– розуміє життєву позицію поета-громадянина, висловлює своє ставлення до неї;

(4) Леся Українка Розповідь про життя і творчість

видатної української поетеси, тяжкий фізичний недуг і силу волі, оптимістичні, волелюбні мотиви творів.

– знає життєві факти і творчість поетеси, вивчену раніше;

– виразно читає поему, демонструє навички читання віршованої поеми в особах;

24

«Давня казка». Основні мотиви: митець і суспільство, поетичне натхнення в ім’я людини,її щасливої долі.

Теорія літератури: ліро-епічна поема.

– коротко переказує і коментує зміст, визначає головну думку про роль митця в суспільстві, підтверджує її цитатами;

– порівнює й характеризує образи Поета і Бертольдо, висловлює й аргументує власні думки про них;

– читає напам’ять уривок з поеми;(2) Володимир Самійленко

Нарис про життя і творчість. «Українська мова». Символіка

образів у поезії.

Теорія літератури: римування, риторичні фігури в поезії.

– знає життєві факти, етапи становлення Самійленка як письменника, перешкоди на цьому шляху, різножанрову творчість;

– виразно читає вірш, розкриває алегоричний зміст образу діаманту; визначає основну думку поезії;

– називає художні особливості вірша, його побудову, визначає риторичні фігури, їх функції у вірші;

– висловлює свої враження про почуття автора, любов до своєї мови;

(5) Михайло Коцюбинський Нарис про життя і творчість. Нові

відомості. «Дорогою ціною» (скорочено).Утвердження ідеї волелюбності

українського народу, готовність до самопожертви заради волі. Образ сильної, мужньої жінки Соломії. Інші образи втікачів. Ознаки романтизму. Пригодницькі риси оповідання.

Теорія літератури: пригодницький жанр, композиція епічного твору.

– виразно читає і переказує епізоди оповідання; удосконалює уміння аналізу пригодницького романтичного твору, визначає особливості композиції,

– характеризує образи Соломії і Остапа за їхніми вчинками у боротьбі за звільнення з неволі, визначає якості характеру; удосконалює вміння складати характеристику персонажа;

– висловлює власні судження з приводу оцінки мужньої поведінки героїв, міркує про художню виразність мови твору, за яким бачить автора, його майстерність;

(5) Іван Карпенко-Карий Короткий нарис про життя і

творчість видатного драматурга. Український театр корифеїв.

«Сто тисяч» (скорочено). Бездуховність і нажива, влада грошей – вічна проблема у світовому

– розповідає про творення українського театру;

– читає мовчки твір вдома, в особах – у класі;

– характеризує за складеним планом образ Калитки, інших

25

мистецтві.Засоби сатири у творенні образів-

персонажів.

Теорія літератури: драматичний твір, трагікомедія, комедія, театральна вистава.

персонажів;– визначає художні засоби, їх

використання у творенні образів;– розмірковує про духовність

людини, з чого вона складається і чому необхідна для життя; бездуховність, її прояви у творі і в сучасному житті людини (актуальність проблеми, піднятої в трагікомедії);

– висловлює враження від прочитаного твору.

22 Література ХХ століття(3) Максим Рильський

Коротка розповідь про поета.Поезії «На білу гречку впали роси»,

«Вийся, жайворонку», «Спинилось літо на порозі».

Замилування природою рідної землі.

– читає виразно вірші, розуміє їх поетичну красу, художні засоби;

– визначає основні мотиви поезій;

(5) Олександр Довженко «Зачарована Десна» (уривки). – виразно читає й переказує

уривки з твору, коментує їх;– виявляє уміння аналізувати

твір, персонажів; розмірковує про художню виразність мови твору;

– висловлює враження від прочитаного;

(5) Василь Симоненко Коротка розповідь про життя

визначного українського поета. «Ти знаєш, що ти людина», «Земле

рідна! Мозок мій світліє», «Лебеді материнства».

Громадянські й патріотичні мотиви в його поезії. Загальнолюдські цінності, втілені в образі ліричного героя.

Теорія літератури: ліричний герой.

– виразно читає напам’ять вірші;

– визначає основний мотив твору і художні засоби, які забезпечують виразність мови;

– визначає символічний зміст образу лебедів; висловлює власні почуття, які викликав вірш;

(5) Василь СтусРозповідь про поета і його

творчість.«Весь обшир мій – чотири на

чотири», «На колимськім морозі

– розуміє й виразно читає вірші, один – напам’ять (на вибір);

– розуміє й визначає тематику творів, пов’язує їх з біографічним

26

калина», «На Колимі запахло чебрецем», «Як добре те, що смерті не боюсь я». Автобіографізм творів.

Вияв великої любові і туги за рідним краєм.

матеріалом;– визначає художні засоби,

використані для увиразнення змісту поезій;

– висловлює власні міркування щодо прочитаного;

(4) Ліна Костенко – видатна українська поетеса.

Філософська лірика Ліни Костенко: «Доля», «Ну мідь, ну золото», «Мабуть, ще людство дуже молоде».

– розуміє й виразно читає поезії, одну – напам’ять (на вибір);

– виявляє уміння аналізувати філософську лірику; називає художні засоби, їх роль в поезії;

– розуміє життєву позицію поетеси, відображену в поезіях, виявляє своє ставлення до неї;

– висловлює власні міркування з приводу прочитаного.

2 Українська література рідного краю2 Повторення

27

9 клас(68 год. – 2 год. на тиждень. Резервний час 2 год.)

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівнів загальноосвітньої підготовки учнів

1 Вступ. Українська література як вид мистецтва. Художнє відображення дійсності в літературному творі.

Теорія літератури: поглиблення поняття про художній літературний твір.

Учень / учениця:– уміє пояснити відмінність твору

усної народної творчості від художнього літературного твору;

– усвідомлює літературний твір як вид мистецтва, художньої культури ;

6 Усна народна творчістьУкраїнські народні традиції«Просо», «Коза», «Весілля». Магічний характер пісні-гри.

Імітація трудових рухів. Драматичні елементи у пісні-грі («А ми просо сіяли»).

– має уявлення про українські народні традиції, порівнює з іншими національними традиціями;

– бере участь у різних обрядових іграх, сценках, які розігруються у класі;

Пісенний діалог хорів виконавців. – усвідомлює значення збереження традицій кожної національності у культурі народу;

Самостійні сценки з обрядового різдвяного циклу («Коза»). Перевдягання, гримування, значна кількість учасників.

Весілля – важливий складник української народної культури, зокрема родинно-обрядової творчості. Поділ народної драми на умовні акти: сватання, заручини, вінок, дівич-вечір, саме весілля, покриття хусткою молодої. Склад дійових осіб: молодий, молода, бояри, дружки і т.д.

Різні національні весільні обряди («Горіла сосна»).

– знає і називає етапи весілля, учасників, пісенний супровід;

– проводить паралелі з народними традиціями своєї національної культури;

– розуміє роль і функції народних традицій, які використовують письменники в художніх творах (наводить приклади);

Українська поезія і проза(2) Григорій Сковорода

Основні відомості про життя і творчість визначного філософа, просвітителя, поета.

Вчення Сковороди про «самопізнання» (сродна праця), повчальний характер творів.

«Всякому городу – нрав і права».

– знає основні факти мандрівного життя філософа, значення його вчення про самопізнання, роль у розвитку просвітительства у світі, його творчості для розвитку літератури;

– виразно читає, розкриває підтекст, 28

Теорія літератури: афоризм, філософський твір, морально-етичні ідеали.

морально-етичні мотиви вірша;– розуміє сатиричне зображення

панів, чиновників і схвалення позитивних якостей людини (працьовитість, совість, розум), знаходить підтвердження у тексті пісні;

– орієнтується в літературно-теоретичних поняттях;

38 Становлення нової української літератури

(3) Народність літератури – зображення не лише побуту і традицій, а всієї правди про життя народу (художнє зображення дійсності). Виникнення основних художніх напрямків (романтизм, елементи реалізму). Нові теми, проблеми, жанри в літературі.

– володіє знаннями про розвиток суспільних явищ і літературного процесу в їх контексті;

– розуміє народність літератури, основні літературні напрями цієї доби;

Теорія літератури: літературний напрямок.

(4) Іван Котляревський «Енеїда» (скорочено).

Біографічні відомості драматурга і театрального діяча, основоположника нової української літератури.

– знає основні факти життя і творчості;

– розуміє значення творчості письменника для становлення нової української літератури;

Історія створення поеми. Бурлеск, травестія у творі. Завуальоване зображення української дійсності.

– знає історію створення і основу твору;

– читає виразно уривки з поеми «Енеїда»;

Національний український колорит. Гумор і сатира в поемі, особливості мови. Утвердження здорової народної моралі.

– розуміє бурлескний гумор у створенні картини життя українського народу, наводить приклади засобів сатири;

– розуміє поняття народної моралі, визначає основний мотив поеми, аналізує уривки, визначені для читання;

Теорія літератури: поема, травестія, бурлеск, романтизм, мораль.

– характеризує образ Енея, висловлює власні міркування про вчинки героїв;

29

(5) Григорій Квітка-Основ’яненко Нарис про життя і творчість

письменника.

– знає основні факти життя і творчості письменника;

«Маруся» – перша повість нової української літератури.

Ознаки літературного напряму сентименталізму в повісті. Особлива увага до духовного світу героїв твору. Розповідний стиль, пісенність мови повісті. Ліризм і драматизм.

– визначає основний конфлікт у повісті;

– характеризує головні образи – персонажі, розкриває внутрішній світ персонажів, художні особливості їх змалювання;

– висловлює враження від прочитаного, дає оцінку вчинкам героїв;

Теорія літератури: сентименталізм. – розуміє зміст поняття «сентименталізм», уміє визначити його ознаки в повісті;

– розуміє значення християнської моралі в житті українського народу.

(4) Український романтизмВідхід письменників від

сентименталізму і наближення до романтизму, ближчому до реальної дійсності. Поети-романтики.

– розуміє напрями в літературі, відрізняє їх, визначає ознаки сентименталізму і романтизму;

В. Забіла «Соловей»М. Петренко «Небо» (Дивлюсь я на

небо)

– виразно читає напам’ять за вибором пісню, розуміє зміст;

– визначає ознаки романтизму;– розповідає про свої відчуття,

враження від пісень, розмірковує над значенням і впливом пісень на внутрішній світ кожної людини;

М. Старицький «Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна».

С. Руданський «Повій, вітре на Вкраїну»

Романтичні пісні про нещасне кохання, козацьку долю.

Щирість, зворушливість, мелодійність пісень, які стали народними.

18 Тарас Шевченко(2) Визначний український народний

поет. Світове значення його творчості.

– пригадує набуті знання про життя і творчість; переказує нові відомості про поета; розуміє значення неординарної особистості художника і поета;

(6) Рання творчість. – виразно читає поезії, коментує прочитане, визначає ідейно-художній зміст ліричних і ліро-епічних творів, зображувально-виражальні засоби

«Думка» («Нащо мені чорні брови…»), «Думка» («Тече вода в синє море…») – баладно-елегійний

30

жанр. «Причинна», «Лілея» – умовність

зображення жіночої долі в баладах.

творення образів ліричних героїв;– висловлює власні враження,

емоційну напругу, яку викликає зміст творів;

Теорія літератури: балада, елегія, умовність зображення в ліро-епічному творі.

– читає напам’ять вступ до «Причинної» («Реве та стогне Дніпр широкий»);

(4) Національно-визвольна проблематика. – читає виразно і коментує діалог

автора із зрадниками – «земляками», висловлює позицію автора і власне ставлення до таких представників нації;

«Сон» («У всякого своя доля…»), «І мертвим, і живим, і ненародженим…».

Теорія літератури: алегорія, гротеск.

Використання композиційного прийому сну для досягнення широти поетичного зображення імперського режиму, протиставлення його вільній особистості; сатира в поемі «Сон». Використання форми «послання» до «земляків», які зраджують національні інтереси.

– висловлює розуміння імперської політики, побудованої на підкоренні інших народів;

– розмірковує над своїми враженнями від прочитаного і позицією автора;

– знає, що спонукало автора до написання поеми (згадує факти біографії поета);

– читає напам’ять вибраний уривок;– визначає ознаки сатиричної

комедії;– демонструє сформовані уміння

орієнтуватися у складній композиції творів Шевченка;

(4) Жіноча доля у творчості Шевченка. «Катерина», «Наймичка», «На панщині пшеницю жала».

Тема жіночого образу в різних творах, за різних обставин, у різній інтерпретації. Тема родинних стосунків. Шанобливе, співчутливе ставлення автора до створення типів жіночої долі.

Романтизм і реалізм жіночих образів.

– виразно читає поезії про жіночу долю;

– пояснює ознаки романтизму в образі Катерини, реалізму – в образі Наймички, побутовий мотив у поезії «На панщині пшеницю жала»;

– характеризує жіночі образи, знаходить спільне і відмінності в них, художні засоби творення образів жінок;

– висловлює власні оцінні судження про кожний із жіночих образів, ставлення поета до кожного з них;

– читає напам’ять вибрані уривки і коментує свій вибір;

31

(2) Короткий огляд художньої творчості Шевченка, різножанровість (поезія, проза, драматургія). Шевченко-художник.

– усвідомлює величезний внесок Шевченка в художню культуру України і світу;

– знає, як вшановують пам’ять поета в усьому світі;

(4) Марко Вовчок «Кармелюк»Нарис про життя і творчість Марка

Вовчка – письменниці, перекладачки. Фольклорна основа творів.

– знає факти життя і творчості Марка Вовчка, оцінку її особистості Т. Шевченком;

– самостійно читає повість, визначає тему та ідею, історичну основу;

Історична та фольклорна основа повісті. Кармелюк – легендарний ватажок народних месників Поділля в усній народній творчості і в художній повісті (порівняльна характеристика). Гіперболізація образу персонажа.

Мовностилістичні особливості повісті. Героїко-романтичний пафос.

Теорія літератури: героїко-романтична повість.

– зіставляє образ Кармелюка в історичній пісні і художній повісті, робить самостійні висновки;

– визначає в образі героїчне, романтичне, фантастичне;

– аналізує мовностилістичні особливості твору;

– висловлює враження від прочитаного, дає самостійну оцінку, аргументує її цитатами з тексту;

14(6)

З літератури ХХ ст. Іван Багряний Письменник-емігрант. Основні

факти його життєвого і творчого шляху.

– знає основні життєві факти, причини еміграції письменника, різножанровість його творчості;

«Тигролови» (скорочено) – авантюрно-пригодницький роман. Перемога добра над злом.

Риси романтизму в романі. Образ сильної людини, здатної долати труднощі.

Теорія літератури: пригодницький роман.

– читає самостійно і переказує сюжет роману;

– характеризує образ Григорія Многогрішного, інших персонажів;

– визначає патріотичний мотив твору, ознаки пригодницького роману;

– висловлює власні думки про роман і його персонажів, дає оцінку їхнім вчинкам;

(8) Ліна Костенко«Маруся Чурай». Фольклорна

основа роману у віршах.– читає самостійно й переказує

сюжет роману у віршах;– знає фольклорну основу твору;– характеризує образи Марусі,

Гриця; – висловлює власні думки про

32

роман і його персонажів, дає оцінку їхнім вчинкам;

Філософська лірика: «Доля», «Вечірнє сонце», «Цензор».

Інтимна лірика Ліни Костенко «Світлий сонет» «Осінній день березами почавсь»; «Двори стоять у хуртовині айстр», «Очима ти сказав мені: люблю».

– розуміє й виразно читає вірші; два – напам’ять (за вибором: 1 – з філософської лірики, 1 – з інтимної);

– виявляє уміння аналізувати ліричні твори;

– визначає художні засоби, використанні для увиразнення змісту;

– висловлює оцінні судження з приводу прочитаних поезій;

2 Творчі роботи на теми:«Мій улюблений письменник»,«Мій улюблений твір».

– складає письмові твори на зазначені теми.

3 Українська література рідного краю.

2 Повторення

33