Суверенна, незалежна і стабільна Україна, неухильно віддана демократії і верховенству права, має першорядне значення для євроатлантичної безпеки. Відносини між Україною і НАТО почали розвиватися ще на початку 90-х років

XX ст. і відтоді стали одним з найбільш значущих партнерств НАТО. Починаючи із 2014 року, внаслідок російсько-українського конфлікту, співробітництво між Україною і НАТО у низці ключових галузей було активізовано.

(Зліва направо) Президент України Петро Порошенко, Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг і Голова Військового комітету НАТО Петр Павел перед початком засідання Комісії Україна – НАТО у Варшаві 9 липня 2016 року.

Центральні події • Діалог і співпраця розпочалися відразу після закінчення холодної війни, коли Україна, яка щойно

набула державної незалежності, вступила до Ради північноатлантичного співробітництва (1991 рік) і програми «Партнерство заради миру» (1994 рік).

• Відносини набули подальшого розвитку внаслідок підписання у 1997 році Хартії про особливе партнерство, на основі якої було започатковано Комісію Україна – НАТО (КУН), що мала опікуватися розвитком співпраці.

• Декларація від 2009 року про доповнення до Хартії Україна – НАТО надала повноваження КУН підкріпити зусилля країни щодо просування реформ, спрямованих на досягнення євроатлантичних стандартів, шляхом запровадження у життя Річної національної програми України.

• Надалі співпраця продовжувала поглиблюватися на взаємовигідних засадах, причому Україна бере активну участь в операціях і місіях під проводом НАТО.

• НАТО надає першорядного значення підтримці всеосяжних перетворень у галузі безпеки і оборони в Україні. Ці реформи мають вирішальне значення для демократичного розвитку України й зміцнення її здатності забезпечувати власну оборону.

• Внаслідок російсько-українського конфлікту НАТО розширила підтримку, що надається Україні, у галузі розвитку потенціалу і розбудови можливостей.

ВідносиниУкраїна – НАТО

ІнформацІя

стор. 2 Реакція на російсько-український конфліктстор. 3 Основні напрями співпраці

стор. 8 Рамки співробітництвастор. 9 Основні події у розвитку відносин

Зміст

2

Реакція на російсько-український конфлікт

Відколи вибухнула російсько-українська криза, НАТО послідовно дотримувалася чіткої позиції цілком на підтримку суверенітету і територіальної цілісності України у межах міжнародно визнаних кордонів. Держави – члени Альянсу негайно засудили і відтоді неодноразово неухильно заявляли, що ніколи не визнають незаконну і нелегітимну анексію Криму Росією у березні 2014 року. Вони також засудили цілеспрямовані дії Росії з метою дестабілізації ситуації на сході України із проведенням військового втручання і підтримкою бойовиків. Держави – члени Альянсу ухвалили рішення про призупинення усілякого практичного цивільного і військового співробітництва з Росією, хоча політичні і військові канали спілкування залишалися відкритими. Відтоді, під час засідань Ради НАТО – Росія, які і надалі проходять з певною періодичністю, посли держав – членів Альянсу неодноразово висловлювали неухильну позицію НАТО щодо територіальної цілісності і суверенітету України.З огляду на безпосередні загрози, яких зазнавали територіальна цілісність, політична незалежність і безпека України, упродовж кризи регулярно проводилися консультації у форматі Комісії Україна – НАТО (КУН). Як чітко випливає із спільних заяв, виданих міністрами закордонних справ за підсумками засідань КУН у квітні 2014, грудні 2014 і травні 2015 року, а також главами держав і урядів за підсумками самітів НАТО в Уельсі (вересень 2014 року) й Варшаві (липень 2016 року), підтримка України з боку НАТО і солідарність з нею є непохитними. НАТО активно підтримувала врегулювання конфлікту на сході України дипломатичним шляхом і шляхом діалогу. Альянс позитивно поставився до підписання Мінських угод у вересні 2014 року і привітав ухвалення Програми заходів на виконання цих угод у лютому 2015 року. Країни – члени Альянсу підкреслили, що усі сторони, які підписали Мінські угоди, несуть відповідальність за їх дотримання, а також наголосили на тому, що обов’язки, які перебрала на себе Росія, є істотними, і вона повинна припинити дестабілізувати обстановку на сході України, надаючи політичну, військову і фінансову підтримку бойовикам, вивести війська і військову техніку з території України, а також усіляко сприяти політичному врегулюванню конфлікту. Країни – члени Альянсу також дали обіцянку сприяти зусиллям Уряду України, спрямованим на реалізацію далекосяжних реформ, які відбивають прагнення українського народу щодо входження країни, раз і назавжди, до спільноти європейських демократій. Окрім політичної підтримки України, НАТО також істотно збільшила практичну допомогу країні. Негайно після незаконної і нелегітимної анексії Криму Росією міністри закордонних справ

держав – членів НАТО узгодили низку заходів, спрямованих на вдосконалення здатності України гарантувати власну безпеку. Вони також ухвалили рішення про подальше розширення практичної допомоги Україні з боку НАТО завдяки істотному зміцненню поточних програм співробітництва, а також запровадження нових вагомих ініціатив.Кілька місяців потому лідери держав Альянсу проаналізували перебіг запровадження в життя цих рішень під час зустрічі з новообраним Президентом України Петром Порошенком у рамках саміту НАТО в Уельсі (вересень 2014 року). Вони вирішили активізувати поточні програми у галузі військової освіти, професійного розвитку, справедливого управління структурами безпеки, а також наукового співробітництва з тематики безпеки і розширити присутність радників НАТО при представництвах НАТО у Києві. До того ж було ухвалено нові вагомі програми співробітництва із використанням Цільових фондів – механізму, який дає змогу окремим державам – членам і партнерам Альянсу робити фінансові внески на добровільній основі з метою реалізації конкретних проектів. Отже, було започатковано п’ять таких фондів для українських структур безпеки і оборони, які охоплюють ключові галузі реформування і розбудови потенціалу, зокрема, командування, управління, зв’язок і комп’ютеризація (C4); матеріально-технічне забезпечення і стандартизація; кіберзахист; соціальна адаптація колишніх військовослужбовців; і реабілітація поранених (докладніше читайте у Розділі «Основні напрями співпраці»). Згодом, у 2016 році розпочалася реалізація шостого проекту Цільового фонду з утилізації вибухівки і боротьби із саморобними вибуховими пристроями. Під час Варшавського саміту НАТО (липень 2016 року) глави держав і урядів Альянсу спільно з Президентом України ухвалили Комплексну програму допомоги (КПД) Україні, яку попередньо затвердили міністри оборони під час червневого засідання КУН. КПД спрямовано на те, щоб допомогти Україні стати здатною гарантувати власну безпеку і запроваджувати у життя широкомасштабні реформи, зокрема, як викладено у Стратегічному оборонному бюлетені України.

Представник Державної служби з надзвичайних ситуацій України здійснює утилізацію вибухових боєприпасів із застосуванням сучасного спеціалізованого обладнання, наданого у рамках проекту Цільового фонду за сприяння НАТО.

3

Основні напрями співпраціКонсультації і співробітництво між Україною і НАТО охоплюють широке коло галузей, починаючи від операцій з підтримання миру, реформування структур безпеки і оборони, безпосереднього військового співробітництва й озброєнь до планування на випадок надзвичайних станів цивільного характеру, науки і довкілля й громадської дипломатії. Співробітництво у багатьох галузях нині активізується, маючи на меті підвищити здатність України гарантувати власну безпеку з огляду на конфлікт з Росією і сприяти її зусиллям із запровадження у життя широкомасштабних реформ.

Операції з підтримання миру Україна здавна робить активний внесок у гарантування євроатлантичної безпеки, надаючи війська до складу спільних миротворчих місій з країнами НАТО й іншими державами-партнерами. Попри конфлікт з Росією Україна продовжила брати участь в операціях і місіях під проводом НАТО. Україна долучилася до операцій з підтримання миру під проводом НАТО на Балканах: як у Боснії і Герцеговині, так і в Косові. Нині вона продовжує брати участь у діяльності Сил для Косова (КФОР), виділяючи інженерно-саперний взвод із важким обладнанням, здатний вести боротьбу із саморобними вибуховими пристроями.На підтримку діяльності Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ) під проводом НАТО в Афганістані країна дала дозвіл на проліт над її територією і транзит предметів постачання для військ, дислокованих на території Афганістану. Україна також надсилала медичний персонал для роботи у складі Груп з відбудови провінцій (ГВП) в Афганістані й інструкторів до складу Навчальної місії НАТО в Афганістані. Після завершення діяльності МССБ наприкінці 2014 року Україна долучилася і нині

бере участь у місії НАТО, що дістала назву «Рішуча підтримка» і має на меті забезпечити навчання й надання консультативної і практичної допомоги Афганським силам безпеки.Починаючи з березня 2005 року Україна виділяла офіцерський склад для роботи у складі Навчальної місії НАТО в Іраку, яка завершилася у грудні 2011 року. Починаючи із 2007 року Україна шість разів відряджала кораблі ВМС для участі в операції Альянсу «Активні зусилля» – військово-морській місії НАТО у Середземному морі, покликаній стримувати, запобігати і забезпечувати захист від тероризму. Останнє розгортання кораблів ВМС України відбулося у листопаді 2010 року. Наприкінці 2013 року Україна також відрядила фрегат ВМС для участі в операції «Океанський щит», яку було спрямовано на боротьбу з піратством поблизу узбережжя Сомалі. Відколи у 2016 році розпочалася військово-морська операція «Морський охоронець», Україна постійно надає інформацію з метою сприяння поліпшенню обізнаності НАТО із ситуацією на морі у чорноморському регіоні і навколо.До того ж Україна першою серед країн-партнерів долучилася до Сил реагування НАТО (СРН), виділивши у 2011 році взвод захисту від ядерної, біологічної і хімічної зброї, а також, того ж року, засоби стратегічних авіаперевезень. Протягом 2015 і 2016 рр. Україна сприяла стратегічним авіаперевезенням, надавала військово-морські і медичні ресурси. Нині Україна продовжує забезпечувати стратегічні авіаперевезення.

Українські фахівці з утилізації вибухівки разом пересувають купу вибухових боєприпасів у рамках спільної операції із очищення території від мін у Косові у квітні 2016 року.

Phot

o co

urte

sy U

.S. A

rmy

4

Реформування структур безпеки і оборони Співпраця між Україною і НАТО у галузі реформування структур безпеки і оборони є вирішальною для продовження трансформації безпекової позиції України і залишається важливою складовою поточних демократичних перетворень в країні.НАТО сприяє реформуванню структур безпеки і оборони України під егідою Спільної робочої групи з оборонної реформи, у рамках механізму Процесу планування і огляду сил, Програм НАТО із сприяння доброчесності і розвитку військової освіти, діяльності Спільної робочої групи з оборонно-технічного співробітництва, а також дорадчої місії при Представництві НАТО у Києві. У рамках Комплексної програми допомоги Україні, яку було затверджено на засіданні Комісії Україна – НАТО у рамках Варшавського саміту НАТО у 2016 році, НАТО пообіцяла підтримати Україну щодо запровадження її мети реформувати структури безпеки і оборони відповідно до стандартів НАТО шляхом надання консультацій на стратегічному рівні, а також втілення у життя 40 спеціально розроблених заходів підтримки. Основним завданням у цій галузі є зміцнення цивільного демократичного контролю над збройними силами і установами безпеки України. Держави – члени НАТО також сприяють трансформації оборонних і безпекових установ України у сучасну й ефективну організацію під належним цивільним і демократичним контролем, яка була б в змозі забезпечити надійне стримування агресії і захист від воєнних загроз. Завдяки підтримці з боку НАТО Україна має змогу здійснювати модернізацію структури національних збройних сил і механізмів командування й управління, реформування системи матеріально-технічного забезпечення, а також вдосконалювати оборонний потенціал, планування і процедури. До того ж НАТО надає цілеспрямовану підтримку з метою сприяння справедливому управлінню структурами безпеки і боротьбі з корупцією.

Процес планування і огляду сил На думку України, Процес планування і огляду сил (ППОС) є важливим механізмом для визначення досяжних цілей реформування і вдосконалення функціональних спроможностей національних структур безпеки і оборони взаємодіяти із силами Альянсу під час проведення операцій із врегулювання криз й інших національних і міжнародних заходів із гарантування безпеки і стабільності. ППОС допомагає спрямовувати процеси трансформації і реформування в оборонній і безпековій галузях. Перелік Цілей партнерства на 2016 рік, у якому викладено цілі, узгоджені з Міністерствами оборони і внутрішніх справ України, має чітку мету сприяти стратегічним організаційним реформам в Україні, а також процесу розбудови установ в оборонних і безпекових структурах держави. Це сприятиме запровадженню Україною реформ, окреслених у Стратегії національної безпеки і Воєнній доктрині від 2015 року, а також Стратегічному оборонному бюлетені від 2016 року. Щодо Цілей партнерства, 17 з них стосуються Міністерства оборони і Збройних сил; 11 – Міністерства внутрішніх справ і підпорядкованих йому підрозділів безпеки; а одна ціль – Служби безпеки України.

Розвиток можливостей і цивільний контрольПрограми й ініціативи НАТО сприяють конкретним аспектам зміцнення цивільного контролю над установами безпеки і оборони, зокрема розвідувальними службами. Підвищення ефективності роботи цих установ відіграє фундаментальну роль у становленні України як демократичної держави. Саме такими є першочергові завдання у рамках Комплексної програми допомоги НАТО Україні і Цілей партнерства, узгоджених за програмою ППОС. У рамках розширеної співпраці у цій галузі було ухвалено низку практичних ініціатив. У жовтні 2005 року було запроваджено Програму професійного розвитку. У ній беруть участь цивільні співробітники безпекових

і оборонних установ України, причому у 2014 році бюджет цієї програми було збільшено вдвічі. Основний наголос під час реалізації програми робиться на підтримці процесу трансформації і реформування шляхом впровадження стандартів НАТО і передової світової практики, забезпеченні здатності України власними силами здійснювати професійний розвиток персоналу, а також на поліпшенні міжвідомчої взаємодії і обміну інформацією. Україна бере участь у Програмі НАТО із розвитку доброчесності (ПД) в структурах безпеки з 2007 року. У 2013 році було завершено новий процес самооцінки і експертного аналізу ПД. На його основі було вироблено низку рекомендацій, які мають на меті вдосконалити доброчесність, прозорість, підзвітність і сприяти справедливому управлінню і боротьбі з корупцією у структурах безпеки і оборони України. Відповідно було розроблено Річну програму конкретних заходів, спрямованих на надання допомоги за двома напрямами, а саме: обмін досвідом з інституціями України з питань забезпечення справедливого управління і використання оборонних ресурсів (фінансових, кадрових і матеріально-технічних) і заходи у галузі освіти і підготовки з метою розбудови потенціалу власне України у цій галузі. Перегляд програми здійснюється на щорічній основі. У 2015 році було запроваджено конкретні освітні заходи за Програмою із розвитку доброчесності, покликані підвищити усвідомлення того, наскільки шкідливою є корупція, і забезпечити включення принципів ПД до поточних освітніх програм. Участь у них беруть військові і відповідні безпекові установи Львова, Харкова, Хмельницького, Києва, Одеси і Житомира, а також Національний університет оборони України у Києві. Роботі у цій галузі сприяє реалізація спільного проекту із залученням Програми розвитку військової освіти (читайте нижче). Також надається додаткова підтримка у галузі розбудови установ як структурам безпеки і оборони, так і цивільним організаціям.Було також започатковано експертні зустрічі з представниками безпекових установ з питань кіберзахисту. Такі заходи сприяють розвитку міжвідомчої взаємодії й координації, а також надають допомогу у розробленні національної стратегії кібербезпеки України.

Програма розвитку військової освіти (ПРВО)У 2012 році, відгукнувшись на прохання міністра оборони України, НАТО розробила ПРВО, що стала найбільш масштабною серед подібних ініціатив для країн-партнерів Альянсу. Її мета полягає у вдосконаленні і реструктуризації системи військової освіти і професійної підготовки. Програму насамперед зосереджено на восьми закладах військової освіти у Києві, Львові, Харкові, Одесі і Житомирі і п’яти навчальних центрах для сержантського складу у Десні, Яворові, Старичах, Миколаєві і Василькові (йдеться також про відновлення спроможності частково здійснювати підготовку курсантів ВМС при «Одеській морській академії»).

Президент України і Генеральний секретар НАТО виступають перед пресою на Варшавському саміті Альянсу, за підсумками якого лідери НАТО пообіцяли активізувати поточну практичну підтримку України.

5

До того ж у рамках ПРВО НАТО надає поради з питань управління закладами військової освіти, зокрема, допомогу викладацькому складу стосовно методики викладання і розробки курсів із розвитку навичок лідерства і процесів ухвалення рішень. Допомогу з боку НАТО було також зосереджено на розбудові дистанційного навчання і вдосконаленні володіння англійською мовою серед викладацького складу закладів військової освіти. Було також докладено зусиль з таких аспектів, як проведення навчань із комп’ютерним моделюванням і курсів для інструкторів-саперів. Починаючи з 2017 року увагу у рамках ПРВО було переміщено на розробку навчальних курсів з таких питань, як цивільний і демократичний контроль, управління кадрами, стратегічні комунікації, лідерство, управління якістю і оперативне планування НАТО. На прохання Міністерства оборони термін дії програми було подовжено до 2020 року.Підготовка і професіоналізація рядового і сержантського складу має вирішальне значення для загального успіху реформування Збройних сил України. У рамках ПРВО було визначено недоліки з цих питань, насамперед у чотирьох галузях, з яких НАТО нині намагається залучити двосторонню допомогу. Йдеться про такі галузі: a) основні програми бойової підготовки; б) курси підготовки майбутніх інструкторів зі складу тих, хто проходить навчання; в) розроблення програми професійного кар’єрного росту для сержантського складу; і г) розроблення програми професійної підготовки для сержантського складу.

Перепідготовка і соціальна адаптація колишніх військовослужбовців Нині запроваджується низка ініціатив, спрямованих на надання Україні допомоги щодо перекваліфікації і соціальної адаптації колишніх військовослужбовців. Її було дещо переглянуто у світлі нових викликів, що постали у зв’язку з російсько-українським конфліктом. НАТО надає конкретну допомогу у вигляді проектів професійної перепідготовки, а також сприяє психологічній реабілітації демобілізованих військовослужбовців, що потерпають від синдрому посттравматичного стресу. До того ж НАТО надає дорадчу допомогу щодо створення інтегрованої комплексної системи переходу до цивільного життя у рамках одного із проектів Цільового фонду, запровадженого на Уельському саміті НАТО у 2014 році, на підтримку реформування структур безпеки і оборони України (див. стор. 6).

Утилізація надлишкових арсеналів зброї і боєприпасів Окремі держави – члени НАТО надають Україні підтримку щодо знищення наявних на її території арсеналів протипіхотних мін, боєприпасів, стрілецької зброї і легкого озброєння у рамках проектів Цільового фонду ПЗМ. У рамках першого етапу проекту Цільового фонду під проводом США протягом 2006-2011 рр. було здійснено безпечну утилізацію 400 000 одиниць стрілецької зброї і легкого озброєння (СЗЛО), 15 000 тонн боєприпасів і 1000 переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК). Другий етап проекту було розпочато у 2012 році. Станом на травень 2017 року було успішно завершено утилізацію понад 130 000 одиниць СЗЛО, 25 600 тонн звичайних озброєнь і 1,3 млн. протипіхотних мін. У рамках іншого проекту Цільового фонду під проводом Німеччини Україна здобула допомогу щодо усунення радіоактивних відходів на колишніх радянських військових об’єктах на її території. Даний проект, який надав Україні змогу вилучити і убезпечити радіоактивні матеріали із дотриманням міжнародних стандартів, а також відновити початковий стан об’єктів, запроваджувався протягом 2016-17 рр.

Обмін даними про повітряну обстановку (ОДПО)Україна приєдналася до програми ОДПО у липні 2006 року. Обмін відсортованою інформацією про повітряну обстановку дає змогу скоротити ризик потенційних транскордонних інцидентів і оптимізувати реагування на потенційні терористичні напади із застосуванням цивільних літаків. Починаючи з кінця 2008 року

Україна і НАТО підтримували зв’язок через Угорщину, а з середини 2011 року – через Туреччину. З огляду на російсько-українську кризу, НАТО нині надає дані про повітряну обстановку, які охоплюють ширшу географічну територію.

Економічні аспекти безпекиСпільна робоча група Україна – НАТО з питань економічної безпеки (СРГЕК) здавна є вагомою складовою співпраці між Україною і НАТО. Серед питань, які охоплює цей напрям співпраці, – безпековий аспект економічного розвитку й економічні справи, а також тематика, безпосередньо пов’язана з оборонною економікою, а саме: формування оборонних бюджетів, управління оборонними ресурсами й реструктуризація в оборонному секторі.

Проекти Цільових фондів на підтримку реформування структур безпеки і оборони і розбудови потенціалу На Уельському саміті НАТО у 2014 році держави – члени Альянсу ухвалили рішення про запровадження нових істотних ініціатив з метою розширення допомоги з боку НАТО щодо розвитку здатності і розбудови потенціалу структур безпеки і оборони України. Було запроваджено шість проектів Цільових фондів – механізму, який дає змогу окремим державам Альянсу і партнерам робити фінансові внески на реалізацію конкретних проектів на добровільній основі. Поступово до цих проектів так чи інакше долучилися усі держави – члени НАТО. Йдеться про такі проекти:

Проект Цільового фонду у галузі командування, управління, комунікацій і комп’ютеризації (C4)Проект Цільового фонду має на меті допомогти Україні реорганізувати і модернізувати її структури і потенціал у галузі командування, управління, комунікацій і комп’ютеризації, сприяючи підвищенню оперативної сумісності з силами НАТО з метою участі у навчаннях і операціях під проводом Альянсу, а також вдосконаленню здатності України гарантувати власну безпеку і оборону.Провідними країнами у рамках проекту є Канада, Німеччина і Велика Британія, а Агенція НАТО з питань зв’язку і інформації виступає у ролі виконавчої структури. НАТО провела аналіз технічних можливостей з метою оцінки потенціалу і потреб України у галузі С4 за підсумками оціночних місій в Україну, які мали на меті визначити нагальні вимоги країни у галузі командування, управління, комунікацій і комп’ютеризації шляхом проведення консультацій з відповідними українськими органами. Остаточний Звіт із рекомендаціями щодо реформування, реорганізації і модернізації Збройних сил України і їхнього потенціалу у галузі командування, управління, комунікацій і комп’ютеризації було видано у вересні 2016 року.

В Україні відбувається безпечна утилізація артилерійських снарядів у рамках найбільшого в світі проекту з демілітаризації за сприяння НАТО.

6

На основі попередніх рекомендацій було запроваджено два початкових проекти, а саме:• Регіональна програма безпеки повітряного простору, яка має

на меті сприяти просуванню регіональної співпраці з питань повітряного простору і оперативної сумісності з НАТО, вдосконаленню внутрішньої цивільно-військової координації з питань повітряного простору в Україні, а також розвитку потенціалу транскордонної координації з державами – членами Альянсу з метою найефективнішого реагування на порушення безпеки повітряного простору;

• Проект надійних тактичних комунікацій, у рамках якого держави Альянсу забезпечать Україну обладнанням безпечного зв’язку, маючи на меті сприяти розбудові потенціалу України у галузі надійного командування і управління, а також системи обізнаності із ситуацією у національних збройних силах.

Відтоді було розпочато третій проект, а саме: • Обмін інформацією з метою надання Україні доступу до

предметних знань держав НАТО, підготовки, стандартів, передових методів і наставництва, а також дорадчої допомоги з боку відповідних фахівців НАТО їхнім українським колегам.

Нині розробляється четвертий проект, а саме:• Підвищення обізнаності із ситуацією з метою сприяння

Збройним силам щодо розроблення і запровадження сучасного й надійного Центру обізнаності із ситуацією і створення потенціалу мережі місій із використанням програмного забезпечення, процедур і підготовки за стандартами НАТО.

Цільовий фонд у галузі матеріально-технічного забезпечення і стандартизаціїЦей проект Цільового фонду має на меті підтримати поточну реформу системи матеріально-технічного забезпечення і стандартизації у Збройних силах, а також інших військових формуваннях, таких як Національна гвардія і Державна прикордонна служба за доцільністю. Цей проект, що запроваджується під проводом Чеської Республіки, Нідерландів та Польщі, ґрунтується на висновках Аналізу стратегічних недоліків, який було проведено протягом 2015 року, доповнює і узгоджується з іншими заходами НАТО у цій галузі, зокрема у рамках Процесу планування та огляду сил, діяльності Спільної робочої групи з питань оборонно-технічного співробітництва і Спільної робочої групи з питань оборонної реформи. Протягом трьох років цілі проекту досягатимуться завдяки реалізації трьох ініціатив, що походять із потреб потенціалу на підтримку довготривалих цілей, зокрема, щодо вдосконалення національного потенціалу у галузі кодифікації, управління ланками постачання і стандартизації.

Цільовий фонд у галузі кіберзахисту Цей проект під проводом Румунії сприяє розвитку виключно оборонного технічного потенціалу з метою протидії кіберзагрозам. Він допоможе створити в Україні Центр реагування на комп’ютерні інциденти для відстеження порушень кібербезпеки, а також створення лабораторій для розслідування таких інцидентів. Водночас цей проект має навчальний і дорадчий вимір, що відповідає потребам установ безпеки і оборони України. Донині було забезпечено підготовку українських фахівців, а також надано поради щодо вироблення керівних документів, а інші положення проекту Цільового фонду нині втілюються у життя. Перший етап проекту було завершено навесні 2017 року, після чого розпочнеться його другий етап.

Цільовий фонд у галузі медичної реабілітації поранених Цей проект Цільового фонду покликаний гарантувати швидкий доступ до належного медичного обслуговування пацієнтам з категорії діючих і звільнених військовослужбовців і цивільних співробітників структур безпеки і оборони. До того ж проект спрямований на те, аби в Україні запрацювала стабільна система медичної реабілітації, яка була б в змозі забезпечувати тривале лікування.Даний проект під проводом Болгарії і Агенції НАТО з питань забезпечення як виконавчої структури було розпочато у 2015 році і розраховано на 24 місяці. Станом на червень 2017 року медичну реабілітацію за проектом пройшли 48 військовослужбовців і було забезпечено протезування 11 військовослужбовців. У 2017 році ще 50 військовослужбовців отримають допомогу. До того ж 13 військовослужбовців з лав Міністерства оборони мали змогу скористатися послугами професійної реабілітації. Ще 80 колишніх військовослужбовців і 80 цивільних / внутрішньо переміщених осіб з Донбасу мали можливість пройти спортивну реабілітацію. У співпраці з проектом за сприяння НАТО із соціальної адаптації колишніх військовослужбовців понад 6 000 колишніх військовослужбовців змогли отримати психологічну допомогу.До п’яти відділень медичної реабілітації в українських лікарнях надійшло належне обладнання, що істотно поліпшить якість лікування. Перша в Україні спеціально обладнана кухня для осіб з обмеженими можливостями, перший сучасний реабілітаційний басейн і перший семінар для учасників на візках в урядовій установі – усе це здобутки 2016 року. У заходах підвищення професійної кваліфікації взяли участь понад 2 200 українських лікарів і психологів, які працюють як у державних, так і недержавних структурах медичної реабілітації.У рамках проекту Цільового фонду також надається сприяння щодо розробки навчальних програм, які були б визнані на міжнародному рівні, для підготовки таких фахівців, як протезист / ортопед і технік-ортопед, офіційно визнаних в Україні як професійні кваліфікації у 2016 році.

Цільовий фонд у галузі соціальної адаптації військовослужбовців Цей проект Цільового фонду під проводом Норвегії сприяє Україні у виробленні і запровадженні у життя надійного й ефективного підходу до соціальної адаптації колишніх військовослужбовців, який був би невіддільною частиною кадрової політики у Збройних силах України.Проект має на меті сприяти підвищенню усвідомлення з боку офіцерського корпусу України основних організаційних і управлінських концепцій систем соціальної адаптації, а також розвитку їхніх професійних навичок. Він також допоможе визначити параметри щодо надання допомоги у працевлаштуванні на рівні національних Збройних сил шляхом проведення низки семінарів, робочих зустрічей, ознайомчих візитів і укладання аналітичних звітів.

Безпосереднє військове співробітництво Надання Україні допомоги щодо реалізації цілей оборонної реформи також є ключовим напрямом безпосереднього військового

У 2015 році підрозділ Вадима Свириденка потрапив у засідку, внаслідок чого він втратив кінцівки рук і ніг, а сьогодні, після тривалої реабілітації у Сполучених Штатах Америки і в Україні, він успішно фінішує у забігах.

7

співробітництва і доповнює роботу, яка запроваджується під егідою Спільної робочої групи з питань оборонної реформи і Процесу планування та огляду сил, забезпечуючи військову складову.Ще одним важливим напрямом є розбудова оперативного потенціалу й оперативної сумісності зі збройними силами НАТО у рамках широкого спектра заходів і військових навчань. Завдяки цим навчанням військовослужбовці мають змогу набувати практичного досвіду взаємодії зі збройними силами країн НАТО й інших партнерів. Україна бере участь в Ініціативі оперативної сумісності Партнерства, запровадженій на Уельському саміті Альянсу у 2014 році, яка має на меті зберегти той рівень оперативної сумісності, якого досягли підрозділи з різних країн, що разом служили у складі Міжнародних сил сприяння безпеці під проводом НАТО в Афганістані (2003 – 2014 рр.).Робочий план Військового комітету з Україною становить інший вагомий аспект практичного військового співробітництва. Він ґрунтується на поєднанні освітніх і навчальних заходів, а також навчань, допомоги і дорадчої підтримки, які НАТО пропонує державам-партнерам. Усі ці заходи покликані сприяти підвищенню рівня оперативної сумісності і вдосконаленню оперативного потенціалу Збройних сил України, водночас істотно сприяючи поточному процесу оборонної реформи.Активна участь України у Програмі оцінювання і зворотного зв’язку у рамках Концепції оперативних можливостей сприяє подальшій розбудові Збройних сил України, водночас даючи змогу Альянсу краще формувати контингенти для участі у майбутніх операціях і місіях під проводом НАТО.Військове співробітництво відіграло чільну роль також під час розроблення правової бази, яка дає змогу Україні і НАТО поглиблювати співробітництво на оперативному рівні, а саме:• Угода «Партнерства заради миру» (ПЗМ) про статус збройних

сил на території іноземної країни, що набула чинності у травні 2000 року, полегшує участь у військових навчаннях у рамках програми ПЗМ шляхом звільнення учасників навчань від паспортних і візових формальностей, а також від імміграційних перевірок під час в’їзду і виїзду з території країни, де проводяться навчання;

• Угода про надання підтримки з боку країни дислокації військ, ратифікована у березні 2004 року, спрямована на розв’язання питань, пов’язаних з наданням допомоги з боку цивільних органів і військового відомства військам країн – членів НАТО, що перебувають на території України або пересуваються транзитом через її територію у мирний час, під час кризової ситуації або у разі воєнних дій;

• Угода про стратегічні авіаперевезення, ратифікована у жовтні 2006 року, дає Україні змогу робити значний внесок у можливості НАТО щодо транспортування великогабаритних вантажів шляхом передачі в лізинг державам – членам Альянсу літаків виробництва заводу імені Антонова. Така домовленість є економічно вигідною для України.

Старші українські офіцери також регулярно проходять навчання на курсах в Оборонному коледжі НАТО в Римі (Італія) і в Школі НАТО в Обераммергау (Німеччина). Контакти з цими освітніми закладами Альянсу стали у нагоді під час запровадження нового багатонаціонального факультету при Національній академії оборони України.

Оборонно-технічне співробітництво Оборонно-технічне співробітництво спрямоване на підвищення оперативної сумісності українських підрозділів, визначених для участі у міжнародних операціях, із збройними силами країн НАТО.Початок співпраці у цій галузі було дано, коли Україна приєдналася до програми ПЗМ і, особливо, у рамках її участі у діяльності низки груп під егідою Наради національних керівників у галузі озброєнь

(ННКО) – найвищого органу НАТО, який керує розвитком співробітництва між державами-членами і партнерами у галузі озброєнь. ННКО визначає можливості для співпраці між державами у галузі розбудови потенціалу, у процесі закупівель військової техніки і обладнання й узгодження технічних стандартів.Спільна робоча група з оборонно-технічного співробітництва, перше засідання якої відбулося у березні 2004 року, має на меті забезпечувати розширення співробітництва між Україною і НАТО у цій галузі. Серед поточних пріоритетів у її роботі такі:• Стандартизація і кодифікація як засіб підвищення оперативної

сумісності Збройних сил України і НАТО. • Реалізація проектів Цільового фонду у галузі командування,

управління, зв’язку і комп’ютеризації (С4) й утилізації застарілих боєприпасів, надлишкової стрілецької зброї і легких озброєнь (див. стор. 5).

• Співпраця під егідою ННКО й Організації НАТО з питань науки і технологій.

• Участь України у проектах ініціативи Розумної оборони НАТО. У 2014 році Україна приєдналася до двох проектів – проекту із захисту гаваней і проекту з підвищення ролі жінок у галузі безпеки й оборони.

• Поточне застосування і подальше вдосконалення програми обміну даними про повітряну обстановку (ОДПО).

Планування на випадок надзвичайних станів цивільного характеруПланування на випадок надзвичайних станів цивільного характеру і надалі є вагомою рушійною силою співробітництва між НАТО і Україною. Україна і НАТО розвивають практичну співпрацю у галузі планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру і готовності до катастроф з часу підписання Меморандуму про взаєморозуміння у 1997 році. У 2017 році Спільна робоча група Україна – НАТО з питань планування на випадок надзвичайних станів цивільного характеру відзначає двадцятиріччя. До складу Групи входять представники НАТО і Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Засідання Групи, яка наглядає за розвитком співпраці у цій галузі, відбуваються щорічно.Починаючи із 2014 року, коли сталася криза в Криму і на сході України, планування на випадок надзвичайних станів цивільного характеру було центральною складовою солідарності і підтримки України з боку Альянсу. У квітні 2014 року група цивільних фахівців НАТО відвідала Київ з метою надання порад керівництву України щодо планування на випадок непередбачуваних ситуацій і

Рятувальники здійснюють операції із пошуку потерпілих під час великомасштабних багатонаціональних навчань із ліквідації наслідків катастроф на території України у вересні 2015 року.

8

вироблення заходів кризового реагування у галузі захисту життєво важливої енергетичної інфраструктури і цивільного населення.Нині співпрацю Україна – НАТО у галузі планування на випадок надзвичайних станів цивільного характеру зосереджено на вдосконаленні національної цивільної готовності і стійкості у подоланні гібридних загроз шляхом обміну набутим досвідом, передовими методиками і надання експертних порад.До того ж Україна регулярно бере участь у навчаннях з питань готовності до катастроф і ліквідації їх наслідків, які проводить Євроатлантичний центр координації реагування на катастрофи (ЄАЦКРК). Україна тричі прийняла на своїй території такі навчання, а саме: у 2000, 2005 і 2015 рр. Навчання ЄАЦКРК у 2015 році, які урочисто відкрили Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг і Президент Петро Порошенко, були одними з найбільш великомасштабних, що колись проводилися ЄАЦКРК. У них взяли участь понад 1100 учасників із 26 країн Альянсу і держав-партнерів.

Програма «Наука заради миру і безпеки» Україна почала брати активну участь у проектах програми НАТО «Наука заради миру і безпеки» (НМБ) у 1991 році. Управління співпрацею у цій галузі здійснює Спільна робоча група з питань науки і довкілля. У квітні 2014 року у відповідь на російсько-українську кризу практичне співробітництво з Україною з питань пов’язаної з безпекою цивільної науки і технологій набуло нового поштовху.Проекти у рамках НМБ передбачають широке коло новітніх викликів у галузі безпеки, таких як боротьба з тероризмом, передові технології, кіберзахист, енергетична безпека, захист від хімічних, біологічних, радіоактивних та ядерних (ХБРЯ) речовин, а також виявлення і знешкодження мін і вибухових пристроїв. Велика частка поточних проектів НМБ сприяють подоланню негативних наслідків кризи, залучаючи науковців з України і держав – членів НАТО до значущої практичної співпраці, створюючи мережі партнерства і допомагаючи Україні розвивати власний науковий потенціал.У рамках програми НМБ здійснюються спеціальні заходи із розвитку спроможностей і розбудови потенціалу. Це сприяє реалізації Комплексної програми допомоги Україні, затвердженої на Варшавському саміті НАТО у 2016 році. Флагманський проект НМБ спрямовано на надання допомоги Україні у галузі гуманітарного розмінування завдяки вдосконаленню здатності Державної служби з надзвичайних ситуацій України проводити операції із розмінування на сході країни. Багаторічний проект, у рамках якого було розроблено прилад для виявлення мін у трьох вимірах, сприятиме тому, щоб заходи у цьому напрямі мали тривалий ефект. НМБ також сприяє розвиткові потенціалу у галузі телемедицини і долікарської медичної допомоги. У рамках проекту в Україні було обладнано два центри долікарської допомоги, а 15 українських фельдшерів пройшли навчання на тримісячних курсах підготовки інструкторів з числа тих, хто проходить навчання, які проводилися в Румунії. Під час польових навчань Євроатлантичного центру координації реагування на катастрофи (ЄАЦКРК) “Црна гора – 2016” у Чорногорії було успішно випробувано в дії в режимі реального часу потенціал у галузі телемедицини, завдяки чому лікарі з усього світу мали змогу надати допомогу потерпілим у разі катастроф або нещасних випадків, де б вони не сталися. З 2014 року в Україні було загалом запроваджено 57 заходів НМБ. Серед них – 45 багаторічних дослідницьких проектів, вісім семінарів поглиблених вивчень і чотири проекти поглиблених навчальних курсів. У 2016 році країни – члени Альянсу ухвалили 11 нових проектів НМБ за участі України. Таким чином Україна стала найбільшим отримувачем грантів НАТО за програмою НМБ. У рамках програми НМБ також надається сприяння

Під час польових навчань у Львові у вересні 2015 року успішно випробувано в дії систему телемедицини в режимі реального часу.

молодим науковцям, причому з 2014 року понад 280 молодих українських науковців взяли участь у різних заходах НМБ.

Громадська дипломатія / стратегічні комунікаціїУкраїнський уряд і НАТО надають особливого значення інформуванню громадськості про відносини Україна – НАТО і переваги, які забезпечує співпраця з Альянсом у контексті процесу реформування в Україні. Країни – члени Альянсу співпрацюють з керівництвом України, прагнучи підвищити обізнаність населення із сучасною НАТО і роз’яснити, у чому полягають відносини Україна – НАТО.Розташований у Києві Центр інформації та документації НАТО є провідною установою, яка здійснює інформування громадськості щодо НАТО. Центр організовує семінари і зустрічі, а також здійснює координацію візитів посадовців НАТО в Україну і представників української громадськості до штаб-квартири НАТО. НАТО також надає консультативну і фінансову допомогу з метою сприяння розбудові потенціалу українського уряду у галузі громадської дипломатії, відносин зі ЗМІ і стратегічних комунікацій. НАТО, зокрема, підтримує Український кризовий медіацентр і газету «Київ Пост» у їхніх зусиллях із надання достовірної і правдивої інформації щодо подій на окупованому Кримському півострові і на сході України.22 вересня 2015 року було підписано Дорожню карту партнерства у галузі стратегічних комунікацій. Її підписали секретар РНБО України Олександр Турчинов і Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Документ передбачає надання українській владі допомоги у галузі стратегічних комунікацій шляхом забезпечення краще структурованої консультативної підтримки на тривалу перспективу, а також підготовки і обміну досвідом у цій галузі.

Діалог з юридичних питань Протягом 2015 і 2016 рр. у рамках Річної національної програми (РНП)Україна і НАТО запроваджували діалог з юридичних питань на рівні експертів, маючи на меті забезпечити належну юридичну базу взаємно узгоджених заходів співробітництва. Порушувалися, зокрема, такі питання, як статус Представництва НАТО в Україні; поточне запровадження Угоди про статус сил, які беруть участь у заходах ПЗМ; реалізація проектів програми «Наука заради миру і безпеки» і Цільових фондів в Україні; а також інші аспекти, які становлять спільну зацікавленість.

9

Рамки співробітництваХартія про особливе партнерство від 1997 року залишається основоположним документом, який регламентує відносини Україна – НАТО. Комісія Україна – НАТО (КУН) скеровує спільну діяльність і є форумом для проведення консультацій між державами – членами Альянсу і Україною з питань безпеки, що становлять взаємний інтерес. Засідання КУН можуть проходити на різних рівнях, зокрема, на рівні глав держав і урядів, міністрів закордонних справ або оборони, послів, а також у різних робочих форматах. Декларація про доповнення до Хартії, укладена у 2009 році, визначила провідну роль КУН щодо поглиблення політичного діалогу і просування співпраці з метою підтримки реформ в Україні. Основним інструментом на підтримку цього процесу є Річна національна програма (РНП), яка відображає цілі національної реформи в Україні і забезпечує Річні плани її реалізації. РНП складається з п’яти розділів, присвячених політичним та економічним питанням, військово-оборонним аспектам, ресурсному забезпеченню, безпековим проблемам і правовим питанням.Держави – члени НАТО щорічно аналізують перебіг реалізації РНП. Власне відповідальність за реалізацію РНП покладено на Україну, причому координацію цього процесу здійснює секретаріат Віце-прем’єр-міністра України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції, що також очолює Державну комісію з питань співробітництва з НАТО. У рамках РНП держави Альянсу закликають Україну активно просувати процес реформування з

метою зміцнення демократії, верховенства права, поваги до прав людини і ринкової економіки. Ще одним пріоритетним завданням є надання допомоги Україні у втіленні далекосяжних перетворень у галузі безпеки і оборони.Під егідою КУН було створено Спільні робочі групи для просування роботи в конкретних галузях. Серед них – Спільна робоча група з оборонної реформи, Спільна робоча група з оборонно-технічного співробітництва, Спільна робоча група з питань співробітництва у галузі науки і довкілля, Спільна робоча група з питань планування випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру і Спільна робоча група з питань економічної безпеки. Представництво НАТО в Україні забезпечує розвиток партнерства безпосередньо в країні. До його складу входить Центр інформації та документації НАТО, створений у 1997 році, який сприяє інформуванню громадськості про діяльність НАТО та переваги, які дає співробітництво між Україною і НАТО, і Офіс зв’язку НАТО, створений у 1999 році, який сприяє участі України у програмі НАТО «Партнерство заради миру» (ПЗМ) й процесу реформування структур безпеки і оборони України, підтримуючи постійні контакти з Міністерством закордонних справ, Міністерством оборони, Радою національної безпеки і оборони й іншими державними відомствами України. Надання дорадчої допомоги стратегічного рівня у рамках Комплексної програми допомоги Україні здійснюється під егідою Представництва НАТО в Україні.

Основні події у розвитку відносин1991: Відразу після набуття державної незалежності після розпаду Радянського Союзу Україна вступає до Ради північноатлантичного співробітництва (у 1997 році перейменованої на Раду євроатлантичного партнерства – РЄАП).1994: Україна першою серед держав СНД приєднується до програми «Партнерство заради миру» (ПЗМ). 1996: Українські військовослужбовці беруть участь у розгортанні миротворчої місії під проводом НАТО у Боснії і Герцеговині.Травень 1997: У Києві відкривається Центр інформації та документації НАТО. Липень 1997: Під час саміту НАТО в Мадриді (Іспанія) країнами – членами Альянсу та Україною офіційно підписано Хартію про особливе партнерство, у якій визначено принципи і механізми подальшого розвитку відносин, окреслено галузі консультацій і співробітництва, а також започатковано Комісію Україна – НАТО (КУН).

1997: Україна відкриває дипломатичну місію при НАТО.1998: Засновано Спільну робочу групу Україна – НАТО з питань оборонної реформи.1999: У Києві розпочинає роботу Офіс зв’язку НАТО. 1999: У складі миротворчих сил під проводом НАТО у Косові розгорнуто українсько-польський батальйон. Травень 2000: Верховна Рада України ратифікує Угоду про статус збройних сил ПЗМ. Вересень 2000: Україна приймає багатонаціональні навчання з ліквідації наслідків катастроф «Закарпаття – 2000».Травень 2002: Президент України Леонід Кучма проголошує мету щодо набуття Україною членства в НАТО. Під час засідання КУН у Рейк’явіку (Ісландія) міністри закордонних справ висловлюють прагнення піднести двосторонні відносини на якісно новий рівень. Липень 2002: У Донецьку відбувається офіційне відкриття проекту Цільового фонду ПЗМ зі знищення 400 тисяч протипіхотних мін. Листопад 2002: Під час засідання КУН на рівні міністрів закордонних справ у Празі (Чеська Республіка) ухвалено План дій Україна – НАТО. План дій має на меті поглибити і розширити взаємовідносини Україна – НАТО, а також підтримати зусилля України у галузі реформування на шляху країни до її мети інтегруватися до євроатлантичних структур. Березень 2004: Верховна Рада України ратифікує Угоду з НАТО щодо надання підтримки іноземним військам з боку країни дислокації. Червень 2004: Україна підписує Угоду з НАТО щодо стратегічних авіаперевезень.Осінь 2004: Країни – члени Альянсу уважно спостерігають за розвитком політичних подій під час президентських виборів і Помаранчевої революції в Україні, наголошуючи на вагомості забезпечення вільних і чесних виборів.

10

Лютий 2005: Країни – члени Альянсу запрошують новообраного Президента України Віктора Ющенка взяти участь у роботі саміту в штаб-квартирі НАТО. Вони висловлюють підтримку його амбітним планам у галузі реформування і погоджуються зорієнтувати співробітництво Україна – НАТО відповідно до пріоритетів нової влади. Квітень 2005: Під час засідання КУН на рівні міністрів закордонних справ у Вільнюсі (Литва) започатковано Інтенсифікований діалог щодо прагнень України до набуття членства в НАТО і ухвалено програму короткострокових заходів з метою зміцнення підтримки основних реформ.Жовтень 2005: Україна приймає багатонаціональні навчання з питань реагування на катастрофи «Спільна допомога – 2005».Жовтень 2005: Північноатлантична рада відвідує Київ з метою обговорення Інтенсифікованого діалогу з міністрами закордонних справ і оборони України.Лютий 2006: У Хмельницькому урочисто відкрито Центр адаптації й перепідготовки колишніх військовослужбовців.Червень 2006: Підписано контракт, який відкриває шлях для реалізації в Україні проекту Цільового фонду ПЗМ з утилізації 133 тисячі тонн звичайних боєприпасів, 1,5 млн одиниць легкої зброї і 1000 переносних зенітно-ракетних комплексів, розрахований на 12 років.Вересень 2006: Під час візиту до штаб-квартири НАТО прем’єр-міністр України Віктор Янукович запевняє представників країн – членів Альянсу у відданості України продовженню співпраці з Альянсом, однак при цьому заявляє, що український народ ще не готовий до вступу до НАТО.Жовтень 2006: Верховна Рада України ратифікує Угоду про стратегічні авіаперевезення.

Червень 2007: Україна вперше відряджає корабель ВМС для участі в антитерористичній військово-морській операції НАТО «Активні зусилля» на Середземномор’ї, після чого восени надсилає другий корабель.2007: Україна відряджає військових медиків на підтримку Групи з відбудови провінції в Афганістані.Квітень 2008: На Бухарестському саміті глави держав – членів НАТО погоджуються, що у майбутньому Україна може стати членом НАТО.2008: Україна відряджає корабель ВМС на підтримку операції «Активні зусилля». Восени відбувається друге розгортання.Грудень 2008: Міністри закордонних справ країн – членів НАТО домовляються про необхідність створення кращих умов для надання допомоги Україні у досягненні відповідності критеріям членства в НАТО і вирішують розробити Річну національну програму (РНП).

Грудень 2008: Встановлено перший зв’язок у рамках системи обміну даними про повітряну обстановку (ОДПО) між командним пунктом Західного командування ВПС у Львові і Командуванням і центром звітування НАТО у Веспремі, Угорщина.Квітень 2009: Україна підписує Угоду про наземний транзит з метою постачання МССБ в Афганістані.21 серпня 2009: Підписано «Декларацію про доповнення до Хартії про особливе партнерство між НАТО і Україною», у якій відображено рішення, ухвалені на Бухарестському саміті й на зустрічі міністрів закордонних справ у грудні 2008 року.Лютий 2010: Новий уряд України під керівництвом Президента Віктора Януковича ухвалює рішення про продовження співробітництва з НАТО, однак питання про потенційне членство України в Альянсі вилучено з порядку денного.Травень 2010: Підписано Меморандум про взаєморозуміння у галузі обміну даними про повітряну обстановку (ОДПО), спрямований на запобігання критичним ситуаціям у повітрі шляхом мінімізації потенційних транскордонних інцидентів і оптимізації реагування на небезпечні ситуації із залученням цивільних літаків.Листопад 2010: Україна відряджає корабель ВМС для участі в операції «Активні зусилля».Квітень 2011: Під час зустрічі у Берліні міністри закордонних справ КУН знову підкреслюють важливість Особливого партнерства і домовляються продовжувати заходи практичного співробітництва.Травень 2012: У рамках Чиказького саміту Президент Янукович бере участь у засіданні країн, що виділяють війська до складу МССБ під проводом НАТО в Афганістані. Листопад 2012: На прохання Міністра оборони України НАТО запроваджує в Україні Програму розвитку військової освіти (ПРВО). Листопад 2012: Встановлено другий зв’язок у рамках системи обміну даними про повітряну обстановку (ОДПО) між командним пунктом Південного командування ВПС в Одесі і Командуванням і центром звітування НАТО в Ерзурумі, Туреччина. Лютий 2013: Під час засідання КУН на рівні міністрів оборони вирішено зміцнювати співробітництво між Україною і НАТО: досягнуто домовленість щодо пріоритетів співпраці на наступні п’ять років, зокрема щодо навчань і тренувань; подовжено дію проекту з перепідготовки колишніх військовослужбовців в Україні; досягнуто поступу на шляху до нового проекту із знезараження колишніх радянських військових об’єктів, де зберігалися радіоактивні відходи. Україна стає першою державою-партнером, яка долучилася до операції під проводом НАТО із протидії піратству поблизу берегів Сомалі «Океанський щит».

11

Грудень 2013: Міністри закордонних справ НАТО обговорюють розвиток подій в Україні. У спільній заяві вони засуджують надмірне застосування сили проти мирних демонстрантів в Україні і закликають усі сторони утриматися від провокацій і насильства. Березень 2014: З огляду на те, що її незалежність і територіальна цілісність опинилися під загрозою, Україна посилається на положення Декларації про доповнення до Хартії про особливе партнерство від 2009 року і просить скликати засідання КУН. У своїй заяві Північноатлантична рада стверджує, що вважає так званий референдум, який відбувся в Автономній Республіці Крим 16 березня, незаконним і нелегітимним, закликаючи Росію сприяти зменшенню напруженості, зокрема, припинити будь-які військові заходи проти України. Квітень 2014: У Брюсселі проходить засідання міністрів закордонних справ КУН. У спільній заяві вони одностайно засуджують незаконне військове втручання Росії в Україну, стверджуючи, що не визнають і ніколи не визнають незаконну і нелегітимну анексію Криму Росією і закликаючи Росію відмовитися від неї. Квітень і червень 2014: Під час засідань на рівні міністрів весною і влітку НАТО ухвалює низку конкретних заходів на підтримку спроможності України гарантувати власну безпеку. Серед них – невідкладні й короткострокові заходи, покликані розв’язати поточну кризу в Україні, а також довгострокові заходи, спрямовані на розвиток спроможностей і потенціалу країни, глибинне реформування збройних сил і структур безпеки загалом. 4 – 5 вересня 2014: У рамках саміту НАТО в Уельсі глави держав і урядів НАТО проводять зустріч з Президентом України Петром Порошенком, під час якої знову підтверджують свою підтримку суверенітету і територіальної цілісності України і виступають із засудженням дій Росії, обіцяючи при цьому активізувати стратегічні консультації під егідою КУН і ще більше посилити підтримку України, зокрема запровадити нові вагомі ініціативи на основі проектів Цільових фондів.

2 грудня 2014: У рамках засідання КУН на рівні міністрів закордонних справ відбувається обговорення останніх подій в Україні. Здійснено аналіз спільної роботи з часу Уельського саміту. 15 грудня 2014: Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк відвідує штаб-квартиру НАТО, де обговорює з Генеральним секретарем НАТО ініціативи Альянсу на підтримку уряду України. Єнс Столтенберг підкреслює, що НАТО стоятиме на боці України, яка просувається на шляху до побудови суверенної, стабільної і неухильно відданої демократії й верховенству права країни.

29 грудня 2014: Президент України Петро Порошенко затверджує законопроект, яким скасовується позаблоковий статус України, і проголошує намір України розпочати процес досягнення відповідності критеріям членства в НАТО й прагнення інтегруватися до євроатлантичних структур безпеки, зазначаючи при цьому, що рішення про подання заявки на вступ до НАТО ухвалюватиметься на всеукраїнському референдумі. Січень 2015: Після завершення діяльності МССБ в Афганістані у грудні 2014 року Україна приєднується до подальшої місії «Рішуча підтримка» під проводом Альянсу, яка має на меті навчати і надавати консультативну і практичну допомогу Афганським силам і установам у галузі безпеки. 29 січня 2015: Під час переговорів з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг висловлює занепокоєння з приводу ескалації насильства в країні останнім часом і запевняє, що НАТО і надалі надаватиме потужну політичну і практичну підтримку Україні. 13 травня 2015: В Анталії (Туреччина) міністри закордонних справ КУН знову висловлюють непохитну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України, закликають Росію скасувати незаконну і нелегітимну анексію Криму, вітають ухвалення програми заходів на виконання Мінських угод, яку було затверджено 12 лютого 2015 року, і закликають Україну продовжити процес реформування.21 - 25 вересня 2015: У Львові відбуваються широкомасштабні польові навчання із ліквідації наслідків катастроф, які було спільно організовано Євроатлантичним центром координації реагування на катастрофи НАТО і Службою з питань надзвичайних ситуацій України. У церемонії відкриття навчань беруть участь Генеральний секретар НАТО і Президент України.

22 вересня 2015: Під час візиту до Києва Генеральний секретар НАТО виступає перед Радою національної безпеки і оборони (РНБО) України і проводить зустрічі з ключовими посадовцями уряду і спікером Верховної Ради. Підписано угоду, яка закріпила дипломатичний статус Представництва НАТО в Україні.2 грудня 2015: Відбувається зустріч міністрів закордонних справ НАТО з їхнім українським колегою Павлом Клімкіним з метою аналізу допомоги Україні з боку НАТО, а також поточної ситуації у галузі безпеки в Україні. 17 грудня 2015: Президент України Петро Порошенко здійснює візит до штаб-квартири НАТО, де проводить двосторонню зустріч з Генеральним секретарем НАТО з метою обговорення перспектив співпраці між Україною і НАТО на 2016 рік.8 березня 2016: Міністр оборони України Степан Полторак інформує членів Комісії Україна – НАТО щодо перебігу оборонної реформи в Україні.

12

За докладнішою інформацією та відеоматеріалами про відносини Україна – НАТО звертайтеся до

Переліку тематичних сторінок НАТОNATO Public Diplomacy Division

1110 Brussels, Belgium www.nato.int

1266

-17

NA

TO

Gra

phic

s &

Pri

ntin

g –

INFO

-UK

R-0

717U

KR

Липень 2017

11 березня 2016: Набуває чинності Угода між НАТО і Урядом України про Статус представництва НАТО в Україні, ратифікована Верховною Радою України.15 червня 2016: Міністри оборони ухвалюють рішення про розширення підтримки України, запровадивши Комплексну програму допомоги, покликану сприяти Україні у розбудові її оборонного потенціалу завдяки більш потужним структурам безпеки. Вони також обмінюються думками з українським колегою щодо поточної ситуації у галузі безпеки на сході України і поступу у запровадженні урядових реформ.9 липня 2016: У рамках Варшавського саміту НАТО відбувається зустріч лідерів держав – членів Альянсу з Президентом України Петром Порошенком. Ухвалено рішення про збільшення підтримки України у рамках Комплексної програми допомоги. Така програма допомагає Україні підвищити ефективність, дієвість й підзвітність її установ безпеки і оборони. До того ж здійснено аналіз ситуації у галузі безпеки і схвалено плани реформування українського уряду.20 жовтня 2016: Відбувається зустріч Генерального секретаря НАТО з Президентом України Петром Порошенком у штаб-квартирі НАТО. Лідери обговорюють ситуацію у галузі безпеки в Україні, а також те, яким чином Альянс може продовжити надавати підтримку Києву. Генеральний секретар Столтенберг вітає нещодавні зусилля лідерів Нормандського формату у Берліні щодо вироблення Дорожньої карти на підтримку запровадження Мінських угод.15 листопада 2016: На засіданні КУН у штаб-квартирі НАТО міністр України з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Вадим Черниш інформує представників Альянсу щодо ситуації у галузі безпеки на сході України, а також проблем біженців і внутрішньо переміщених осіб в Україні.7 грудня 2016: У штаб-квартирі НАТО відбувається засідання КУН на рівні міністрів закордонних справ. Під час засідання сторони обговорюють агресивні дії Росії, що не припиняються, нагальність запровадження у життя Мінських угод, а також неухильну підтримку України з боку НАТО. 9 лютого 2017: Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман проводить зустріч із заступником Генерального секретаря НАТО Роуз Геттемюллер у штаб-квартирі НАТО. Під час спільної прес-конференції вона наголошує на серйозній стурбованості НАТО з приводу нещодавнього спалаху насильства на сході України й висловлює незмінну міцну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України, яку напередодні підтвердили усі члени Альянсу під час спеціального засідання КУН. Пані заступник Генерального секретаря також схвалює зусилля України на шляху реформування і боротьби з корупцією попри те, наскільки складною є ситуація.

31 березня 2017: Під час засідання КУН у штаб-квартирі НАТО міністри закордонних справ держав – членів Альянсу знову висловлюють неухильну відданість територіальній цілісності і суверенітету України. Вони також аналізують поточну політичну і практичну підтримку країни з боку НАТО. Міністри вітають відкриття у Харкові реабілітаційного центру для українських військовослужбовців, які були поранені під час виконання службових обов’язків, за сприяння Цільового фонду НАТО із медичної реабілітації. Окремі держави – члени Альянсу оголошують про намір запропонувати допомогу Україні з огляду на вибухи на складах боєприпасів у Балаклії.

9-10 липня 2017: Відбувається візит в Україну Північноатлантичної ради на ознаменування двадцятиріччя Особливого партнерства між Україною і НАТО. Посли держав – членів Альянсу беруть участь у засіданні КУН в присутності Президента Порошенка. У рамках дводенного візиту Генеральний секретар проводить двосторонні зустрічі з Президентом, Прем’єр-міністром та іншими чільними посадовцями і виступає у Верховній Раді України. У своїй промові він підкреслює, що Україна є незалежною державою і має право вільно обирати механізми гарантування власної безпеки. Вітаючи поступ, досягнутий Україною щодо наближення до стандартів НАТО, він зауважує, що рішення про можливий вступ України до НАТО у будь-якому разі ухвалюватиметься усіма 29 державами – членами Альянсу. Генеральний секретар знову висловлює неухильну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України і закликає Росію вивести тисячі російських військовослужбовців, які присутні на сході України, і припинити надавати підтримку бойовикам шляхом забезпечення командування і управління й поставок військової техніки.