2

Дисципліна:

Клінічна патогістологія Обсяг годин: 189 (5,25 кредитів)

Модуль 1. Обсяг: 189 год. (5,25 кредитів) Гістологічна діагностика гострого та хронічного запалення. Мікроскопічна

картина туберкульозу. Гістологія компенсаційно-пристосувальних процесів

та пухлин. Характеристика епітеліальних та мезенхімальних пухлин.

Гістологічна характеристика хвороб серцево-судинної системи:

атеросклерозу, інфаркту міокарда, дефектів серцевих клапанів, гіпертрофії

міокарда, хвороб ендокарда та перикарда. Мікроскопічні особливості

ревматичних хвороб: ревматизму, СЧВ, ревматоїдного артриту та

склеродермії. Гістологічні зміни при захворюваннях шлунково-кишкового

тракту: езофагіт, виразкова хвороба шлунка, неспецифічний виразковий

коліт, хвороба Крона, пухлини шлунка та кишечника. Мікроскопічні зміни

при гепатиту, цирозу печінки, захворюваннях жовчного міхура, пухлинах

печінки. Гістологічні ознаки хвороб органів дихання: пневмонія, емфізема,

рак легень. Гістологічна характеристика пієлонефриту, гломерулонефриту,

амілоїдозу, раку сечового міхура. Гістологічні ознаки захворювань органів

чоловічої статевої системи: гіперплазія, аденома та аденокарцинома

передміхурової залози, захворювання яєчок. Мікроскопічні особливості

захворювань молочних залоз та органів жіночої статевої системи: мастопатія,

рак молочної залози, дисплазія та рак шийки матки, пухлини матки та

яєчників. Гістологічні ознаки хвороб гіпофізу, щитоподібної залози,

підшлункової залози, наднирників. Гістологічні зміни при захворюваннях

шкіри: папілома, пігментний невус, меланома. Патогістологія пухлин

опорно-рухового апарату та мяких тканин. Остеопороз, остеохондроз.

Мязові грижі та пухлини. Гістологічні ознаки хвороб центральної та

периферичної нервової системи: астроцитома, менінгіома, нейрофіброма.

Дисципліна:

Хвороби цивілізації Обсяг годин: 81 год. (2,25 кредити)

Модуль 1 Обсяг 81 год. (2,25 кредити)

Зріст темпу життя як фактор розвитку хвороб. Основи профілактичної

медицини. Спадковий фактор. Нервовий стрес. Малорухливий спосіб життя.

Екологічний дисбаланс здоров’я людини. Нераціональне харчування.

Вторгнення в біосферу. Ожиріння. Основні принципи реабілітації.

Дієтотерапія..

Дисципліна:

Клінічна оцінка лабораторних досліджень

Обсяг годин: 81 год. (2,25 кредити)

Модуль 1 Обсяг 81 год. (2,25 кредити)

Обґрунтування лабораторного діагнозу при захворюваннях органів дихання,

серцево-судинної системи, органів травлення, хворобах нирок. Клінічна оцінка

лабораторних досліджень при хворобах органів дихання. Обґрунтування

лабораторного діагнозу при захворюваннях органів дихання: абсцесі легені,

3

бронхіальній астмі, гострому бронхіті, бронхоектатичній хворобі, плевритах,

пневмоніях, легковому серці, туберкульозі легенів. Клінічна оцінка

лабораторних досліджень при хворобах органів серцево-судинної системи.

Обґрунтування лабораторного діагнозу при захворюваннях органів серцево-

судинної системи: ішемічній хворобі серця, стенокардії, інфаркті міокарду,

міокардиті, атеросклерозі, гіпертонічній хворобі. Обґрунтування

лабораторного діагнозу при ревматичних захворюваннях і захворюваннях

сполучної тканини: ревматизмі, склеродермії, системному червоному вовчаку,

ревматоїдному артриті, вузликовому периартериїті, подагрі, дерматоміозит.

Обґрунтування лабораторного діагнозу при захворюваннях органів травлення:

хронічному гастриті, хронічному коліті, виразковій хворобі шлунку та 12-палій

кишці, гострому та хронічному панкреатиті, синдром мальасорбції.

Обґрунтування лабораторного діагнозу при хворобах печінки та жовчного

міхура, гострих вірусних гепатитах, жовчнокам’яній хворобі, холециститі,

цирозі печінки, постхоліцистектомічному синдромі, холангіті. Клінічна оцінка

лабораторних досліджень при хворобах нирок. Обґрунтування лабораторного

діагнозу при хворобах нирок: гломерулонефриті, хронічному

гломерулонефриті, хронічному пієлонефриті, хронічній нирковій

недостатності, гострій нирковій недостатності, нефротичному синдромі.

Обґрунтування лабораторного діагнозу при захворюваннях ендокринної

системи, онкологічних хворобах, урологічних хворобах, алергічних

захворюваннях та хворобах шкіри Клінічна оцінка лабораторних досліджень

при хворобах ендокринної системи. Обґрунтування лабораторного діагнозу

при хворобах ендокринної системи: хворобі Іценко-Кушенга, дифузному

токсичному зобі, аутоімунному тіреоїдит, нецукровому діабеті, цукровому

діабеті Обґрунтування лабораторного діагнозу при онкологічних хворобах:

раці шлунку, раці печінки, раці підшлункової залози, раці легені, раці нирки,

раці передміхурової залози, раці матки, раці яєчника, раці молочної залози,

раці щитовидної залоз. Обґрунтування лабораторного діагнозу при

урологічних захворюваннях і урогенітальних інфекціях: кісті нирки,

сечокам’яній хворобі, простатиті, циститі, геніальному герпесі, гонореї,

сифілісі, урогенитальному трихомоназі, урогенитальному хламідіозі

Обґрунтування лабораторного діагнозу при хворобах шкіри та алергічних

захворюваннях: піодерміях, грибкових захворюваннях, лікарській алергії,

сивороточній хворобі.

Дисципліна:

Судова медицина Обсяг годин: 81 год (2,25 кредити)

Модуль 1 Обсяг 81 год (2,25 кредити)

Медичне законодавство. Загальне положення предмету та зміст судової

медицини. Процесуальні та організаційні положення судово-медичної

експертизи. Права, обов’язки та відповідальність медичних працівників.

Кримінальна відповідальність медичних працівників. Судово-медичні

експертизи. Танатологія. Пошкодження та смерть від зовнішніх впливів на

організм людини; від дії високих температур, технічної та атмосферної

4

електрики Пошкодження та смерть від кисневої нестачі. Отруєння та їх судово-

медичне встановлення. Дослідження при суперечливих статевих станах,

статевих злочинах. Судово-медичні дослідження при ідентифікації особистості

Дисципліна:

Доказова медицина. Алгоритми і стандарти лабораторних досліджень

Обсяг годин: 108год (3 кредити)

Модуль 1 Обсяг 108 год. (3 кредити)

Загальні принципи доказової медицини. Історія розвитку, предмет і задачі

доказової медицини. Категорії рекомендацій, рівні достовірності та

стандарти доказової медицини. Основні принципи доказової медицини.

Обґрунтування клінічних рекомендацій. Вартість і ефективність діагностики

та лікування. Алгоритми і стандарти лабораторних досліджень Стандарти

лабораторних досліджень при хворобах органів дихання, алергічних

захворюваннях. Хвороби органів дихання. Симптоми захворювання органів

дихання. Дослідження органів дихання. Гострий бронхіт, хронічний бронхіт,

бронхіальна астма, бронхоектатична хвороба (бронхоектази), емфізема

легень; пневмонії, крупозна пневмонія, вогнищева пневмонія, грипозна

пневмонія; небактеріальні пневмонії; абсцес легені, гангрена легені, набряк

легені, інфаркт легені, пневмоконіози, пневмосклероз; плеврити,

фібронозний (сухий) плеврит, серозний (серозно-фібрінозний) плеврит,

гнійний плеврит (емпієма плеври), спонтанной пневмоторакс; туберкульоз,

туберкульоз інших органів і систем. Стандарти лабораторних досліджень при

хворобах серцево-судинної системи, сполучної тканини. Хвороби серцево-

судинної системи. Ішемічна хвороба серця, стенокардія, інфаркт міокарда,

атеросклероз, ревматизм, вроджені пороки серця. Ізольований дефект

міжшлуночкової перегородки, незарощення міжпередсердної перегородки,

незарощення артеріального (баталова) протоку, коарктація аорти, комплекс

Ензенменгера, стеноз легеневої артерії, тетрада Фало, набуті пороки серця,

недостатність мітрального клапана, стеноз лівого атріовентрикулярного

отвору (мітральний стеноз), комбінований мітральний порок серця,

недостатність клапанів аорти, Стеноз устя аорти, комбінований аортальний

порок, недостатність тристулкового клапана, стеноз правого передсердно-

шлуночкового отвору, комбінований трикуспідальний порок серця,

недостатність клапанів легеневої артерії, ендокардити, гострий септичний

ендокардит, затяжний септичний ендокардит, захворювання міокарда,

ідіопатичний міокардит Абрамова – Фідлера, неспецифічний інфекційно-

алергійний міокардит, дистрофії міокарда, клімактерична

міокардіодистрофія, алкогольна міокардіодистрофія, міокардіодистрофія при

тиреотоксикозі, міокардіодистрофія при гіпотиреозі, кардіоміопатії,

перикардити, гострий перикардит, хронічний перикардит. Ревматичні

хвороби (колагенові хвороби, колагенози). Системний червоний вовчак,

системна склеродермія, дерматоміозит, вузликовий периартеріїт,

ревматоїдний артрит. Синдром Шегрена (сухий синдром), Лаймовська

хвороба (Лайм-бореліоз), спонділоартропатії (серонегативного артриту,

5

спондилоартрити) ідіопатичний анкілозуючий спондиліт (хвороба

Бехтерева), синдром Рейтера. Внутрішні хвороби. Псоріатичний артрит,

остеоартроз, синдром Бахчета, синдром плече-кисть. Стандарти

лабораторних досліджень при хворобах органів травлення. Симптоми

захворювання хвороб органів травлення. хвороби стравоходу. Вади розвитку

стравоходу, дивертикул стравоходу, запальні захворювання стравоходу,

доброякісні пухлини стравоходу, ідіопатичне розширення стравоходу, грижа

стравохідного отвору діафрагми. Хвороби шлунка. Симптоми захворювань

шлунка. Гострий гастрит, хронічний гастрит, виразкова хвороба шлунка і

дванадцятипалої кишки, хвороби кишечника, основні симптоми захворювань

кишечника, ентерити і коліти, гострий ентерит, хронічний ентерит, гострий

коліт, хронічний спастичний коліт, хронічний коліт, виразковий

неспецифічний коліт, спру, слизова колька, апендицит, туберкульоз

кишечника. Симптоми захворювання хвороб печінки і жовчних шляхів,

гепатоліенальний синдром. Хвороби печінки. Гепатити гострі, гепатит

вірусний (Хвороба Боткіна), гепатит хронічний, цироз печінки, ехінококоз

печінки, гепатоз жировий, гіпербілірубінемія доброякісна, амілоїдоз печінки,

Захворювання жовчного міхура і жовчовивідних шляхів. Холецистит

гострий, холецистит хронічний, холангіт, жовчнокам'яна хвороба

(холелітіаз). Аномалії жовчовивідних шляхів. Дискінезії жовчних шляхів,

постхолецистектомічний синдром, обструктивний синдром після

холецистектомії, стеноз позапечінкових жовчних шляхів, синдром культі

міхурового протоку, холестероз жовчного міхура. Симптоми захворювання

хвороб підшлункової залози. Панкреатит, гострий панкреатит, хронічний

панкреатит, хронічний паренхіматозний панкреатит, хронічний

склерозуючий панкреатит, калькульозний панкреатит, синдром Вернера,

синдром Вернера – Моррісона. Аномалії розвитку підшлункової залози.

Ектопічна (аберантна, додаткова) підшлункова залоза, кістозний фіброз

(муковісцидоз) підшлункової залози, гіпоплазія вроджена підшлункової

залози, ізольований дефіцит ліпази підшлункової залози, ізольований дефіцит

амілази підшлункової залози, дефіцит трипсиногена підшлункової залози.

Кісти підшлункової залози. Помилкові кісти, справжні кісти. Стандарти

лабораторних досліджень при хворобах нирок, урологічних захворювань,

урогенітальних інфекцій. Хвороби нирок і сечовивідних шляхів. Симптоми

захворювання нирок і сечовивідних шляхів. Класифікація захворювань

нирок. Дифузний гломерулонефрит, гострий дифузний гломерулонефрит,

хронічний дифузний гломерулонефрит, азотемічна уремія, осередковий

нефрит, нефроз, ліпоїдний нефроз, амілоїдний нефроз, некротичний нефроз,

сулемовий некронефроз, посттрансфузійний некронефроз, нефропатія

вагітних, опущення нирок. нирковокам’яна хвороба, пієліт, пієлонефрит,

гострий пієлонефрит, пієлонефрит у вагітних, хронічний пієлонефрит,

запалення сечового міхура (цистит). Стандарти лабораторних досліджень при

хворобах системи крові. Основні симптоми і синдроми захворювань крові.

Анемії. Гострі постгеморагічні анемії, залізодефіцитні анемії, анемії,

пов'язані з порушенням синтезу або утилізації порфіринів

6

(сидероахрестичні), спадкові форми сідероахрестичної анемії, набуті форми

сідероахрестичної анемії, вітамінодефіцитні анемії (мегалобластична), В12-

дефіцитна анемія, анемії, пов'язані з дефіцитом фолієвої кислоти,

гемолітична анемія, спадкові гемолітичні анемії, пов'язані з дефектом

структури мембран еритроцитів, спадковий сфероцитоз, спадковий

еліптоцітоз (овалоцитоз), спадкові гемолітичні анемії, пов'язані з

порушенням активності ферментів еритроцитів, анемії, пов'язані з

порушенням синтезу глобіну, таласемія, сер подібноклітинна анемія, імунні

гемолітичні анемії, гемолітична хвороба новонароджених, аутоімунні

гемолітичні анемії, апластичні анемії, гемобластози (пухлини системи крові).

Лейкоз. Гострі лейкози, хронічні лейкози, хронічні лейкози мієлоцитарного

походження, хронічний мієлоїдний лейкоз (хронічний мієлоз), хронічні

лейкози лімфоцитарного походження, хронічний лімфолейкоз,

парапротеїнемічні лейкози, мієломна хвороба, лімфогранулематоз,

агранулоцитоз, інфекційний мононуклеоз (хвороба Філатова), геморагічні

діатези, геморагічний васкуліт (хвороба Шенлейпа-Геноха), ідіопатична

тромбоцитопенічна пурпура (хвороба Верльгофа), гемофілія. Стандарти

лабораторних досліджень при хворобах ендокринної системи. Симптоми і

синдроми хвороб органів секреції і обміну речовин. Хвороби ендокринної

системи. Дифузний токсичний зоб (тиреотоксикоз, Базедова хвороба.

Мікседема, ендемічний зоб, гіпопаратиреоз (тетанія), бронзова хвороба

(Хвороба Аддісона). Захворювання гіпофіза. Нецукровий діабет, акромегалія,

цукровий діабет, діабетична кома, гіпоглікемічна кома, ожиріння, подагра.

Хвороби органів руху. Інфекційний неспецифічний, або ревматоїдний,

поліартрит; септичний поліартрит, гонорейні артрити, туберкульозний

артрит, артрити при сифілісі, артрити при дизентерії, деформуючий

остеопороз Стандарти лабораторних досліджень при онкологічних хворобах.

Рак бронхів і легенів. Пухлини нирок і сечовивідних шляхів. Пухлини

ниркової паренхіми, пухлини ниркової лоханки, пухлини сечового міхура,

пухлини сечовипускального каналу, доброякісні пухлини сечовипускального

каналу, рак сечовипускального каналу, пухлини сечоводу. Рак стравоходу,

рак шлунку, новоутворення кишок, доброякісні новоутворення, злоякісні

новоутворення, рак товстої кишки. Рак печінки. Пухлини жовчного міхура та

жовчних протоків. Доброякісні пухлини, злоякісні пухлини жовчного міхура,

злоякісні пухлини зовнішньопечінкових жовчних шляхів, рак великого

дуоденального сосочка. Пухлини підшлункової залози. Доброякісні пухлини,

злоякісні пухлини, пухлини острівців Лангерганса.

Дисципліна:

Основи біоетики та біобезпеки Обсяг годин: 54 (1,5 кредити)

Модуль 1. Обсяг: 54 год. (1,5 кредити) Гуманістична специфіка медичної науки і практики. Професіоналізм і

професійна відповідальність. Форми соціальної регуляції медичної діяльності.

Релігійні, історичні та філософські джерела біомедичної етики. Етична культура

як основа професіоналізму медичного працівника. Принцип поваги автономії

7

особистості. Принцип справедливості. Правило добровільної інформованої

згоди в клінічній і дослідницькій практиці. Право пацієнта на відмову від

медичного втручання. Лікарська таємниця (правило конфіденційності).

Правило правдивості. Основні моделі взаємовідношення лікарів і пацієнтів.

Проблема лікарської помилки. Професійна етика і етикет. Етика учених.

«Нюрнберзький кодекс» і Гельсінська декларація ВМА як основоположні

джерела сучасних моральних норм проведення експериментів і клінічних

випробуванні на людині. Мінімізація страждань лабораторних тварин.

Специфіка моральних проблем медичної генетики. Генетична інформація як

власність. Медичні втручання в репродукцію людини: історичний,

соціальний, моральний, правовий і релігійний контекст. Морально-етичні

проблеми відношення до смертельно хворих і вмираючих пацієнтів. Медичні

і біоетичні передумови сучасної паліативної медицини. Історія проблеми

евтаназії. Етико-правові аспекти аутопсії. Моральні проблеми трансплантації

органів і тканин. Донорство. Моральні проблеми пересаджування органів і

тканин від трупів. Моральні обмеження на торгівлю органами і тканинами

для пересадок. Епідеміологія і етика. Морально-етичні проблеми СНІДу.

Соціокультурний контекст історії імунопрофілактики. Етика в психіатрії і

психотерапії. Специфіка лікарської таємниці в психіатрії. Визначення

поняття «Зловживання психіатрією». Поняття професійної незалежності.

Дисципліна:

Клінічна фармакологія Обсяг годин: 108 (3 кредити)

Модуль 1 . Обсяг годин: 108 (3 кредити)

Предмет і задачі клінічної фармакології. Клінічні аспекти фармакодинамiки

та фармакокінетики ліків. Хронофармакологія. Клініко-фармакологічні

аспекти лікарської терапії в різні періоди життя. Взаємодія ліків. Побічна дія

ліків. Клінічна фармакологія антимікробних і противірусних лікарських

препаратів. Клінічна фармакологія лікарських препаратів, що впливають на

органи дихання. Клінічна фармакологія протизапальних лікарських

препаратів. Клінічна фармакологія лікарських препаратів, що впливають на

центральну нервову систему. Клінічна фармакологія лікарських препаратів,

застосовуваних при серцево-судинній патології. Клінічна фармакологія

лікарських препаратів, що впливають на видільну функцію нирок. Клінічна

фармакологія лікарських препаратів, застосуваваних при порушенні функції

органів травного тракту. Клінічна фармакологія лікарських препаратів, що

впливають на систему крові. Клінічна фармакологія лікарських препаратів,

що регулюють метаболічні процеси. Клінічна фармакологія антигіпоксантів і

антиоксидантів. взаємодія ліків та їжі.

Дисципліна:

Методологія науково-дослідної роботи Обсяг годин: 81 год (2,25

кредити)

Модуль 1 Обсяг 81 год (2,25 кредити)

8

Історія ставлення та розвитку науки. Наука, як система знань. Організація

науково-дослідної роботи в Україні. Теорія і практика конкретних соціально-

економічних досліджень. Організація роботи наукового колективу. Поняття

методології та методики наукових досліджень.Основні методи наукових

досліджень та їх характеристика. Вибір, етапи та економічна ефективність

наукового дослідження. Методика підготовки і оформлення курсових,

дипломних та магістерських робіт. Інформаційне забезпечення наукової

роботи. Оформлення наукової роботи і передачі інформації.

Дисципліна:

Клінічна генетика Обсяг годин: 135 год. (3,75 кредити)

Модуль 1 Обсяг 135 год (3,75 кредити)

Історія медичної генетики. Введення в клінічну генетику; основні поняття;

коротка історія медичної генетики; аксіоми медичної генетики; геноміка та

клінічна медицина; характеристика генома людини; ДНК-рівень; повтори;

позахромосомних і кільцеві молекули ДНК; поліморфізм; мітохондріальний

геном; генний рівень; функції генів; генетичні карти хромосом; значення

генетики для медицини. Спадковість і патологія; мінливість спадкових ознак

як основа патології; роль спадковості і середовища в розвитку патології;

мутації як етіологічний фактор спадкових хвороб; спадковість і патогенез

спадкових хвороб; спадковість і клінічна картина хвороб; спадковість та

наслідки захворювань; класифікація спадкової патології; генетична

класифікація спадкових хвороб; клінічна класифікація спадкових хвороб;

генетичні основи гомеостазу. Семіотика і клінічна діагностика спадкових

захворювань; особливості клінічних проявів спадкової патології; сімейний

характер захворювання; хронічний прогредиєнтний рецидивуючий перебіг;

специфічні симптоми спадкових хвороб; множинні патологічні зміни органів

і систем; уроджений характер захворювання; резистентність до найбільш

поширених методів терапії; загальні принципи клінічної діагностики

спадкових хвороб; огляд і обстеження пацієнтів та їхніх родичів; вроджені

вади розвитку; генетичні механізми ембріонального розвитку; класифікація і

етіологія вроджених вад; антропометрія; ознаки дісморфоґенеза в діагностиці

спадкової та вродженої патології; ознаки дісморфоґенеза; перебіг вагітності;

клініко-генеалогічний метод; складання родоводу; генеалогічний аналіз;

хвороби з аутосомно-домінантним типом успадкування; хвороби з

аутосомно-рецесивним типом успадкування; хвороби з Х-зчепленим

домінантним типом успадкування; хвороби з Х-зчепленим рецесивним типом

успадкування; Y-зчеплений тип успадкування; мітохондріальна спадковість;

сіндромологічний підхід до діагностики спадкових хвороб; параклінічні

дослідження в клінічній генетиці; комп'ютерні програми діагностики

спадкових хвороб. Генні хвороби. Генні хвороби; етіологія; класифікація;

загальні закономірності патогенезу; патогенез хвороби на молекулярному

рівні; клітинний рівень патогенезу генних хвороб; органний рівень

патогенезу; організмовий рівень; головні риси клінічної картини; особливості

клінічної картини; клінічний поліморфізм і його причини; генетична

9

гетерогенність; клініка і генетика деяких генних хвороб; нейрофіброматоз

(хвороба Реклінгхаузена); міотонічна дистрофія; сімейна

гіперхолестеринемія; синдром Марфана; синдром Елерса-Данло;

фенілкетонурія; муковісцидоз; адреногенітальний синдром; міодистрофія

Дюшенна-Беккера; синдром розумової відсталості з ламкої Х-хромосомою;

епідеміологія. Хромосомні хвороби. Хромосомні хвороби; загальні питання.

Етіологія і класифікація; ефекти хромосомних аномалій в онтогенезі;

летальність; вроджені вади розвитку; ефекти хромосомних аномалій в

соматичних клітинах; патогенез; клініко-цитогенетичні характеристики

найбільш поширених хромосомних хвороб; синдром Дауна; синдром Патау

(трисомія 13); синдром Едвардса (трисомія 18); трисомія 8; полісомії за

статевими хромосомами; синдром трипло-Х (47, XXX); синдром

Клайнфелтера; синдром дісомії по Y-хромосомі (47, ХYY); синдром

Шерешевського-Тернера (45, Х); синдроми часткових анеуплоїдій; синдром

«котячого крику»; синдром Вольфа-Хіршхорн (часткова моносомія 4р-);

синдром часткової трисомії за коротким плечем хромосоми 9 (9р +);

синдроми, обумовлені мікроструктурними абераціями хромосом; фактори

підвищеного ризику народження дітей із хромосомними хворобами.

Хвороби, з спадковою схильністю. Хвороби із спадковою схильністю;

загальна характеристика; підходи до вивчення спадкової схильності до

хвороб людини; клініко-генеалогічні докази спадкової схильності;

близнюкові дослідження; популяційні дослідження; генетичні асоціації; гени

схильності деяким багатофакторним захворюванням; серцево-судинні

захворювання; іммунозалежні хвороби; інфекційні хвороби; злоякісні

новоутворення; значення спадкової схильності у загальній патології людини

та клінічній практиці. Лабораторні методи діагностики. Профілактика

спадкової патології. Лабораторні методи діагностики. Лабораторні методи

діагностики; загальні питання; цитогенетичні методи; отримання препаратів

мітотичних хромосом; забарвлення препаратів; молекулярно-цитогенетичні

методи; показання для проведення цитогенетичних досліджень; біохімічні

методи; молекулярно-генетичні методи; загальні процедури; методи ДНК-

діагностики спадкових хвороб; прямі методи діагностики мутацій; непряме

виявлення мутацій. Принципи лікування спадкових хвороб; загальні питання;

симптоматичне лікування; патогенетичне лікування; корекція обміну на рівні

субстрату; корекція обміну на рівні продукту гена; корекція обміну на рівні

ферментів; модифікація ферментативної активності; відшкодування

ферменту; хірургічне лікування; етіотропне лікування: клітинна та генна

терапія; клітинна терапія; генна терапія; лікування трансгенними клітинами;

зміна експресії генів як метод лікування; ризики клітинної та генної терапії.

Екологічна генетика. Екологічна генетика; загальні питання; індукований

мутаційний процес; патологічні прояви експресії генів; генетичні основи

біотрансформації чужорідних речовин (ксенобіотиків); спадково обумовлені

патологічні реакції на дію зовнішніх чинників; професійні шкідливості;

харчові речовини та харчові добавки; фізичні фактори; чутливість до

біологічних агентів; зміна генофонду популяцій як результат порушення

10

генетичної рівноваги. Фармакогенетика; загальні питання; фармакогенетичні

закономірності I фази біотрансформації; фармакогенетичні закономірності II

фази біотрансформації; фармакогенетичні закономірності транспорту

лікарських засобів (III фаза біотрансформації); фармакодинаміка і

генетичний поліморфізм. Профілактика спадкової патології; вантаж

спадкової патології в медичному та соціальному аспектах; генетичні основи

профілактики спадкової патології; загальні положення; первинна

профілактика; вторинна профілактика; третинна профілактика; управління

експресією генів; елімінація ембріонів і плодів із спадковою патологією;

генна інженерія на рівні зародкових клітин; планування сім'ї; медико-

генетичне консультування; загальні положення; функції лікаря-генетика;

діагностика; прогноз для потомства; висновок медико-генетичного

консультування і поради батькам; організаційні питання; аналіз звернень в

медико-генетичну консультацію; пренатальна діагностика; скринінг вагітних

на основі визначення біохімічних маркерів (просівні методи); інвазивні

методи; передімплантаційна діагностика; доклінічна діагностика, просівні

програми і профілактичне лікування; фенілкетонурія; природжений

гіпотиреоз; вроджена гіперплазія наднирників; галактоземія; муковісцидоз.

Етичні питання медичної генетики у зв’язку з генною інженерією

(генодіагностика та генотерапія); розробка методів ранньої діагностики

спадкових хвороб; можливості медико-генетичного консультування оцінка

гетерозиготних станів запліднення in vitro; перенатальна та

передінплантаційна діагностика спадкових хвороб; охорона спадковості

людини від ушкоджуючих дій нових факторів навколишнього середовища;

впровадження принципово нових медичних та генетичних технологій

(штучне запліднення, сурогатне материнство, генетичне тестування донора);

нові форми взаємовідношень лікаря та пацієнта; формування кола пацієнтів

та їх батьків (з хворобою Дауна, муковісцидозом, фінілкетонурією та ін.);

етичне та правове регулювання наукових досліджень, їх напрямків та

результатів.

Дисципліна:

Цитологічна діагностика Обсяг годин: 189 (5,25 кредитів)

Модуль 1 Обсяг годин: 189 (5,25 кредитів)

Основні принципи та критерії цитологічної діагностики запального процесу

та новоутворень. Основні принципи цитологічної діагностики. Структура та

функції організму людини, клітин і тканин організму, основні патологічні

процеси. Показання до виконання цитологічного дослідження. Методи

отримання матеріалу для цитологічної діагностики, алгоритм їх

використання. Методи приготування та фарбування препаратів для

цитологічної діагностики, рідинна цитологія. Запалення. Загальні дані про

запалення. Морфологічна характеристика клітинних елементів запалення та

їх значення. Форми запалення: альтеративне, ексудативне, продуктивне,

специфічне. Імунопатологічні реакції. Запальна гранульома. Цитологічна

діагностика запалення: гострого, хронічного, гранулематозного,

11

продуктивного. Компенсаторно-пристосувальні процеси. Регенерація.

Критерії цитологічної діагностики непухлинних запальних (бактеріальних,

вірусних, грибкових) захворювань. Сучасні уявлення про компенсаторно-

пристосувальних процесах і регенерації. Гістологічна та цитологічна

характеристика проліферації, репаративної регенерації, дегенерації,

гіперплазії, гіпертрофії, метаплазії, дисплазії. Пухлини. Вчення про пухлини.

Сучасне уявлення про канцерогенез (онкогенез). Загальні дані про гістогенез.

Поняття про анаплазії та передпухлинні процеси. Ріст і розвиток пухлин.

Доброякісні пухлини. Злоякісні пухлини. Цитологічні критерії злоякісності.

Міжнародні гістологічні і цитологічні класифікації. Основні методи

діагностики та лікування новоутворень. Скринінг онкологічних захворювань

(принципи, методи). Імуногістохімічні та іммуноцитохімічні дослідження.

Проточна цитометрія в діагностиці онкологічних захворювань. Цитологічна

діагностика захворювань внутрішніх органів. Цитологічна діагностика

захворювань органів дихання. Цитологічна класифікація захворювань органів

дихання. Отримання матеріалу для цитологічного дослідження. Особливості

обробки мокротиння для цитологічного дослідження. Матеріал бронхоскопії,

бронхоальвеолярного змиву, пунктати. Цитологічна діагностика реактивних

змін епітелію, передпухлинних змін епітелію, доброякісних пухлин,

злоякісних пухлин. Цитологічна діагностика захворювань шлунка.

Цитологічні класифікації пухлин і непухлинних захворювань шлунка.

Цитологічна діагностика непухлинних уражень та пухлин (доброякісних і

злоякісних) шлунка. Цитологічна діагностика захворювань органів

сечовидільної системи. Гістологічні та цитологічні класифікації захворювань

сечовидільної системи. Отримання матеріалу для досліджень. Цитологічна

діагностика (нирки, сечоводи, сечовий міхур, уретра): непухлинних змін

епітелію, передпухлинних уражень органів сечовидільної системи,

доброякісних пухлин, злоякісних пухлин. Цитологічна діагностика

захворювань молочної залози. Гістологічна та цитологічна класифікація

захворювань молочної залози. Цитологічна діагностика непухлинних і

передпухлинних уражень, доброякісних пухлин, злоякісних пухлин.

Цитологічна діагностика захворювань жіночих статевих органів. Гістологічна

та цитологічна класифікація непухлинних уражень та пухлин піхви і вульви

Цитологічна діагностика захворювань шийки матки, клінічні аспекти

проблеми. Гормональні кольпоцитологічне дослідження. Отримання та

обробка матеріалу. Цитологічна діагностика непухлинних уражень та пухлин

піхви Захворювання шийки матки. Гістологічна та цитологічна класифікація

захворювань шийки матки, термінологія Бетесда. Отримання та обробка

матеріалу. Цитологічний скринінг раку шийки матки. Цитологічна

діагностика запальних захворювань, ІПСШ, фонових уражень, дисплазій,

злоякісних пухлин шийки матки. Цитологічна діагностика по рідинах

серозних порожнин: запальних процесів, доброякісних пухлин, злоякісних

пухлин, метастатичних уражень. Диференційно-діагностичні ознаки

реактивних і пухлинних уражень серозних оболонок. Цитологічна

діагностика доброякісних і злоякісних пухлин, трофобластичної хвороби тіла

12

матки. Новоутворення та інші патологічні процеси в лімфатичних вузлах.

Морфологічна характеристика клітинних елементів лімфатичного вузла.

Клітинний склад лімфатичного вузла в нормі. Клітинний склад лімфатичного

вузла при гіперплазії. Гістологічні та цитологічні міжнародні класифікації

лімфопроліферативних захворювань. Цитологічне дослідження матеріалу з

лімфатичного вузла при вірусних, бактеріальних і паразитарних інфекційних

захворюваннях. Цитологічна діагностика лімфопроліферативних

захворювань: лоякісних неходжкінських лімфом, лімфогранулематозу,

метастатичних уражень. Імуноцітохімічні, молекулярно-генетичні

дослідження, проточна цитометрія в діагностиці уражень лімфатичних

вузлів. Метастази пухлин у кістковому мозку. Цитологічна діагностика

метастазів пухлин: епітеліальних, неепітеліальних. Молекулярно-біологічні

та молекулярно-генетичні дослідження в цитологічній діаностиці.

Забезпечення та контроль якості в цитологічній діагностиці. Комп'ютерні

програми у цитологічній діагностиці. Використання можливостей

телемедицини (телепатології) в цитологічній діагностиці. Цитологічна

діагностика захворювань щитовидної залози: непухлинних захворювань,

доброякісних пухлин, злоякісних пухлин, метастатичних уражень.

Дисципліна:

Санітарно-гігієнічна експертиза Обсяг годин: 108 (3 кредити)

Модуль 1 Обсяг годин: 108 (3 кредити)

Засоби вимірювань, допоміжні пристрої, реактиви, посуд та матеріали.

Підготовка до виконання вимірів: відбір проб, техніка виконання

пробопідготовки, приготування розчинів, підготовка скляного посуду та

приладів. Засоби вимірювальної техніки для проведення вимірювань

газохроматографічним методом. Характеристика та принципи методу

газорідинної хроматографії з полум’яно-іонізаційним детектором. Принцип

методу інверсійної вольтамперометрії. Методи атомної спектрометрії.

Принцип методу мінералізації. Принцип методу газорідинної хроматографії.

Вимоги безпеки при роботі з приладами. Обробка, оформлення та оцінка

результатів досліджень. Санітарно-гігієнічне дослідження атмосферного

повітря та повітря робочої зони. Санітарно-гігієнічне дослідження питної

води та ґрунту. Загальна характеристика поліциклічних ароматичних

вуглеводнів. Визначення бензапірену в повітряному середовищі методом

високоефективної рідинної хроматографії. Гігієнічний контроль за

забрудненням повітря робочої зони насиченими вуглеводнями. Визначення

насичених вуглеводнів в повітрі робочої зони газохроматографічним

методом. Принципи гігієнічного нормування етилацетату на виробництві.

Визначення етилацетату в повітрі над меблями і матеріалами для меблів

газохроматографічним методом. Визначення метилового спирту в

атмосферному повітрі. Вимірювання параметрів електромагнітного поля.

Гігієнічне нормування електромагнітного випромінювання. Визначення

вмісту миш’яку у питній воді методом інверсійної вольтамперометрії.

Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного

13

водопостачання за ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая. Гигиенические требования

и контроль за качеством». Визначення масової частки рухомих форм нікелю

у ґрунті атомно-абсорбційним методом. Вимоги до якості харчових продуктів

та гігієнічна експертиза продуктів харчової промисловості. Визначення

свинцю та кадмію в харчових продуктах полярографічним методом.

Визначення хлорорганічних пестицидів (ХОП) у сировині та харчових

продуктах на прикладі олії рослинної та зернових продуктів. Визначення

кадмію у керамічному посуді атомно-абсорбційним методом. Санітарне

спостереження за вмістом токсичних речовин в сировині та продуктах

харчування.

Дисципліна:

Правознавство і медичне законодавство

Обсяг годин: 81 (2,25 кредитів)

Модуль 1. Обсяг: 81 год. (2,25 кредитів)

Правознавство як наука. Загальна теорія держави та права. Конституційне

право України. Цивільне та сімейне право. Кримінальне та адміністративне

право. Юридична та кримінальна відповідальність працівників сфери

охорони здоров`я. Поняття і система медичного права та медичного

законодавства. Загальна характеристика законодавства України у сфері

охорони здоров’я. Нормативно-правове регулювання фармацевтичного

сектору охорони здоров’я. Дозвільна система у сфері господарської

діяльності. Стандартизація та сертифікація у фармацевтичній та лабораторній

діяльності. Механізм державної реєстрації та допуску нових ЛЗ до використання

в Україні. Інтелектуальна власність у галузі охорони здоров'я. Нормативно-

правове регулювання щодо забезпечення якості в закладах охорони здоров’я.

Обіг номенклатурно-правових і класифікаційно-правових груп ЛЗ в Україні.

Нормативно-правове забезпечення пільгового відпуску ЛЗ. Законодавчі

основи забезпечення населення медичними імунобіологічними препаратами та

виробами медичного призначення (ВМП). Законодавче забезпечення

профілактики та лікування інфекційних хвороб. Законодавчі основи

державного нагляду (контролю) у сфері обігу ЛЗ та ВМП. Податкове

законодавство. Дотримання законодавства про ціни та ціноутворення на ЛЗ.

Державний контроль за дотриманням законодавства з питань санітарно-

епідеміологічного благополуччя, захисту прав споживачів. Протипожежний

нагляд. Трудове право. Правовідносини у системі юридичної опіки та

соціально-правова захищеність працівників сфери охорони здоров`я. Правове

регулювання експертної діяльності у сфері охорони здоров`я. Дефекти

надання медичної допомоги: юридична оцінка. Ятрогенна патологія та її

медико-правове значення. Правові аспекти зовнішньоекономічної діяльності.

Державний контроль якості лабораторного устаткування та виробів

медичного призначення, ввезених на митну територію України. Гармонізація

фармацевтичного законодавства з європейськими нормами.

Дисципліна:

14

Цивільний захист Обсяг годин: 36 (1 кредит)

Модуль 1 Обсяг: 36 год. (1 кредит)

Надзвичайні ситуації, причини виникнення та складові системи їх

моніторингу. Найменування та визначення основних показників джерел НС

та номенклатура, позначення, розмірність і порядок визначення параметрів

уражальних чинників джерел техногенних НС, які контролюються і

підлягають прогнозування. Основні етапи аналізу НС та прогнозування їх

наслідків. Методика розроблення планів з попередження НС. Комплекс

організаційних та інженерно-технічних заходів щодо запобігання та

мінімізації наслідків НС природного характеру. Класифікація вибухо-,

пожежонебезпечних зон. Характеристика ступенів руйнування, методи

розрахунку характеристик зон ураження при вибухах конденсованих

речовин, газоповітряних, паливно-повітряних сумішей. Характеристики зон

радіоактивного, хімічного та біологічного зараження. Порядок розрахунку та

нанесення зон радіоактивного та хімічного забруднення на план (карту).

Медико-санітарне забезпечення населення на випадок НС. Організація

медичного забезпечення населення на збірних і приймальних евакуаційних

пунктах. Організація і участь у проведенні санітарно-гігієнічних та

протиепідемічних заходів щодо ліквідації наслідків НС. Формування резерву

санітарно-гігієнічних та протиепідемічних засобів.

Дисципліна:

Економіка охорони здоров’я Обсяг годин: 36 (1 кредит)

Модуль 1. Обсяг: 36 (1 кредит)

Теоретичні основи економіки охорони здоров’я. Ринок охорони здоров’я.

Маркетинг в охороні здоров’я. Державне регулювання у галузі охорони

здоров’я. Фінансування охорони здоров'я. Методи економічної оцінки в

галузі охорони здоров’я. Управління й економіка охорони здоров'я в умовах

медичного страхування. Економіка та організація діяльності підприємств

сфери охорони здоров’я. Ціноутворення в охороні здоров’я. Аналіз

ефективності діяльності закладів охорони здоров’я.

Дисципліна:

Маркетинг медичних послуг. Менеджменту в лабораторній медицині

Обсяг годин: 72 (2 кредити)

Модуль 1. Обсяг годин: 72 (2 кредити)

Менеджмент у галузі охорони здоров’я. Організація як об’єкт управління.

Менеджмент та успішне управління. Функції управління. Управління

процесом прийняття рішень. Комунікативні процеси в управлінні.

Управління трудовими ресурсами та персоналом організації. Групова

динаміка і керівництво. Управління конфліктами. Трудові відносини за

ринкових умов. Оцінка ефективності діяльності організації та управління.

Основні положення маркетингу медичних послуг. Процес управління

маркетингом. Особливості формування асортименту медичних послуг. Ціна

медичної послуги як інструмент маркетингу. Збутова діяльність в сфері

15

медичних послуг. Маркетингова політика комунікацій. Стимулювання збуту

та інші засоби маркетингових комунікацій. Маркетингові дослідження та

інформація. Маркетинговий контроль.

Курс за вибором:

Дисципліна:

Системи управління якістю лабораторних досліджень

Обсяг 81 год (2,25 кредити)

Модуль 1 Обсяг 81 год (2,25 кредити)

Призначення та галузь застосування. Політика в галузі якості. Введення в

статистичний контроль якості клінічних лабораторних аналізів. Діяльність

клініко-діагностичної лабораторії, обов’язки, що покладені на лабораторію

по проведенню гематологічних, загально-клінічних, біохімічних,

серологічних, цитологічних, токсикологічних та мікробіологічних

досліджень у відповідності з профілем лабораторії та обсязі, що відповідає

масштабу та проблемам лікувального закладу. Групи об’єктів вимірювань,

які закріплені за лабораторією. Системи забезпечення якості досліджень.

Оцінка аналітичної надійності клінічних лабораторних методів дослідження

Відтворюваність. Правильність. Статистична оцінка правильності

результатів. Специфічність. Чутливість. Принципи визначення допустимих

похибок результатів лабораторних досліджень. Нормативні документи.

Проведення контролю за правильністю отримання збереження і

транспортування біологічного матеріалу. Загальні відомості про лабораторію.

Організаційно-методичне керівництво, приміщення та умови праці, паспорт

лабораторії. Основні правила проведення лаб. аналізів. Джерела лаб.

помилок. Загальні дані. Видалення та обеззаражування відходів і залишків

біопроб. Контроль за умовами праці. Персонал лабораторії. Структура

лабораторії згідно положення про клініко-діагностичну лабораторію.

Перевірка правильності роботи співробітників. Посадові інструкції, права,

обов’язки та відповідальність. Засоби вимірювальної техніки та допоміжне

обладнання. Забезпечення лабораторії засобами вимірювальної техніки,

реактивами, стандартними зразками, допоміжним обладнанням у

відповідності до вимог нормативної документації і методик виконання

вимірювань. Контроль якості клінічних лабораторних досліджень.

Внутрішньолабораторний контроль якості. Міжлабораторний контроль

якості. Контроль якості клінічних лабораторних досліджень. Особливості

контролю якості окремих видів лабораторних досліджень. Контроль якості

роботи лаборантів. Джерела лабораторних помилок. Помилки при

біохімічних дослідженнях та трактуванні результатів. Вплив різних факторів

на біохімічні показники.). Помилки при проведенні гематологічних

досліджень та оцінки їх результатів. Помилки при проведені дослідження

сечі і оцінці результатів. Помилки гістологічної і цитологічної діагностики.

Контроль якості клінічних досліджень. Метод паралельних проб. Контроль

якості біохімічних досліджень зі стандартними сироватками. Помилки при

16

біохімічних дослідженнях. Контроль за якістю проведення метрологічних

робіт та корегування дії. Умови проведення метрологічних робіт.

Метрологічне забезпечення-умова досягнення належної якості лабораторних

досліджень. Інструкції з техніки безпеки та пожежної безпеки. Площа,

температура, вологість, освітлення, вібрація – санітарні норми та правила.

Процедури та методики проведення метрологічних робіт. Збір біологічного

матеріалу, підготовка до дослідження, маркування. Знезараження

біологічного матеріалу (проб). Контроль якості досліджень. Контроль

правильності застосування та проведення методики виконання досліджень,

контроль правильності приготування розчинів, реактивів, побудови

калібрувальних графіків. Застосування стандартних зразків і методу

паралельних досліджень. Проведення постійного контролю похибки

вимірювань при проведені аналізу. Відповідальність за якість досліджень.

Оформлення матеріалів за результатами метрологічних робіт. Зберігання цих

матеріалів. Документація КЛД, архів лабораторії, термін зберігання

документів. Зберігання цитологічних препаратів. Внутрішній аудит та

оновлення. Процедури та методики проведення метрологічних робіт.

Контроль якості проведення метрологічних робіт. внутрішній аудит.

Відповідальність та забезпеченість нормативною документацією, зберігання

та своєчасне внесення змін у роботу лабораторії. Одержання рекламацій,

перевірка у випадку одержання рекламацій. Обов’язки персоналу

лабораторії. Відповідальність за конфидеційність та захист прав замовника,

внутрішній аудит на відповідність діяльності лабораторії, як структурного

підрозділу лікарні. Зовнішній контроль роботи лабораторії з боку

координатора.

Переддипломна практика:

Дисципліна:

Переддипломна практика з цитологічної діагностики

Обсяг 108 год (3 кредити)

Змістовий модуль І. Обсяг 108год (3 кредити)

Клініко-діагностичне значення визначення загального білка, альбуміна в

плазмі (сироватці) крові і сечі. Інтерпретація здвигів загального білка в

плазмі (сироватці) крові. Причини, що зумовлюють змінення змісту

альбуміна у крові. Фактори, що зумовлюють зміни екскреції білкових

фракцій з сечею. Дослідження білкового спектру плазми крові. Основні

вимоги до технологічних систем та процедур здійснення зонального

електрофорезу (на хроматографічній бумазі, ацетат целюлозній плівці, гелях)

білков плазми(сироватці) крові. Основні вимоги до приборів, реагентного

паперу та процесу здійснення електрофорезу. Особливості

електрофоретичного фракціювання білків плазми(сироватки) крові на ацетат

целюлозі та агарозі. Методика електрофорезу білків сироватки крові на

плівках з ацетат целюлози(з використанням індикатора амідо чорний 10В).

Визначення білкових фракцій сироватки крові методом електрофорезу на

17

плівках з ацетат целюлози(з використанням у якості барвника

бромфенологвого синього). Визначення змісту С-реактивного білка.

Визначення змісту у крові тропініну Т. Міоглобін як маркер деструктивних

змін у м’язовій системі. Клініко-діагностичне значення дослідженя

протеінограмм, інтерпретації змін вмісту окремих білкових фракцій

сироватки(плазми) крові. Клініко-діагностичне значення реакції Вельтмана.

Клініко-діагностичне значення вмісту залишкового азоту у сироватці крові.

Клініко-діагностичне значення дослідження концентрації моче вини у

сироватці крові та сечі. Клініко-діагностичне значення дослідження вмісту

сечової кислоти. Клініко-діагностичне значення виявлення активності

амінотрансфераз у сироватці крові. Клініко-діагностичне значення виявлення

загальної активності ЛДГ та її ізоферментів. Клініко-діагностичне значення

дослідження активності холінестерази сироватки крові. Клініко-діагностичне

значення виявлення активності церулоплазміна в сироватці крові. Клініко-

діагностичне значення виявлення вмісту сіалових кислот в сироватці крові.

Інтерпретація здвигів вмісту окремих вуглеводно-білкових комплексів,

сіалових кислот та білкових фракцій сироватки крові при запальних процесах

в організмі. Клініко-діагностичне значення дослідження піровиноградної

кислоти у крові. Визначення рівня молочної кислоти. Клініко-діагностичне

значення дослідження концентрації загальних фосфоліпідів сироватки крові.

Клініко-діагностичне значення дослідження ліпопротеїнового розподілення

загального холестерола та ліпідно-білкового спектру плазми. Клініко-

діагностичне значення дослідження та основні прийоми корекції

функціональної активності системи «перекісне окислення ліпідів –

антиоксидантний захист організму». Клініко-діагностичне значення

дослідження пігментного обміну. Клініко-діагностичне значення

дослідження електролітів плазми. Клініко-діагностичне значення виявлення

рівня кальцію у сироватці крові. Клініко-діагностичне значення виявлення

вмісту магнію в сироватці крові. виявлення вмісту магнію в сироватці крові.

Клініко-діагностичне значення виявлення хлорид-іонів в біологічних

рідинах. Клініко-діагностичне значення виявлення рівня неорганічного

фосфору у сироватці крові та сечі. Клініко-діагностичне значення виявлення

17-кетостероїдів у сечі, 17-альфа-гидроксипрогестерона,

дегідроепіандростерона у крові. Клініко-діагностичне значення виявлення

кортикостероїдів у плазмі крові. Клініко-діагностичне значення дослідження

обміну 5- гидрокситриптаміна. Клініко-діагностичне значення дослідження

системи «гістамін-гістаміназа».

Дисципліна:

Переддипломна практика з лабораторної генетики

Обсяг 60 год(2 кредити)

Модуль І. Обсяг 60год(2 кредити)

Основні обов'язки та професійні дії лікаря-лаборанта генетичної лабораторії:

принципи організації робочого місця лікаря- лаборанта при проведені

генетичних досліджень з дотриманням правил техніки безпеки; оволодіння

18

проведенням напівмікрометода культивування лімфоцитів періферійної крові

при цитогенетичних дослідженнях; оволодіння методом фіксації культури

клітин: отримати культуру та провести її фіксацію. Отримати навики роботи

з фіксуючою сумішшю; отримання препаратів метафазних пластин та

навчитись приготуванню постійних препаратів ознайомлення з видами

диференційного забарвлення препаратів хромосом та оволодінням G-

методом забарвлення; принципи проведення каріологічного дослідження

метафазних пластин (кількість, морфологія, номенклатура хромосом);

дослідження статевого хроматину: техніка дотримання, забарвлення та

мікроскопія препаратів; ознайомлення з правилами забору крові

новонародженних при проведенні масового неонатального скрінінгу;

ознайомлення з правилами роботи на обладненні для проведення масового

неонатального скрінінгу; оволодіння методами імуноферментного та

імунофлюоресцентного аналізів при проведенні масового неонатального

скрінінгу;

Дисципліна:

Переддипломна практика з санітарно-гігієнічної експертизи

Обсяг 108 год (3 кредити)

Модуль І. Обсяг 108 год (3 кредити)

Санітарно-гігієнічне дослідження атмосферного повітря та повітря робочої

зони. Санітарно-гігієнічне дослідження питної води та ґрунту. Визначення

бензапірену в повітряному середовищі методом високоефективної рідинної

хроматографії. Визначення насичених вуглеводнів в повітрі робочої зони

газохроматографічним методом. Визначення етилацетату в повітрі над

меблями і матеріалами для меблів газохроматографічним методом.

Визначення метилового спирту в атмосферному повітрі. Визначення вмісту

миш’яку у питній воді методом інверсійної вольтамперометрії. Визначення

масової частки рухомих форм нікелю у ґрунті атомно-абсорбційним методом.

Визначення свинцю та кадмію в харчових продуктах полярографічним

методом. Визначення вмісту ртуті в харчових продуктах методом

безполуменевої атомної абсорбції (метод холодної пари). Визначення

хлорорганічних пестицидів (ХОП) у сировині та харчових продуктах на

прикладі олії рослинної та зернових продуктів. Визначення кадмію у

керамічному посуді атомно-абсорбційним методом. Визначення нітратів у

воді шахтного колодязя. Вимірювання рівнів шума та вібрації. Визначення

вмісту аміаку у воді відкритого водоймища 1 категорії. Визначення вмісту

бензолу, ксилолу, толуолу та формальдегіду у повітрі робочої зони.

Визначення вмісту кремнію у бутильованій воді.

Дисципліна:

Переддипломна практика з клінічної імунології та алергології

Обсяг 150 год (4,17 кредити)

Модуль I Обсяг 150 год (4,17 кредити)

19

Завдання та проблеми клінічної імунології. Види імунопатології, методи

виявленння. Діагностично значимі показники системи імунітету. Оцінка

імунного статусу в клініці. Методи оцінки стану неспецифічної

резистентності, клітинної та гуморальної ланок імунної системи. Вроджені та

набуті імунодефіцити. Реакції імунної системи та їх оцінка при

імунодефіцитних станах. Алергія. Типи алергічних реакцій. Методи

специфічної діагностики IgЕ-опосередкованих захворювань. Автоімунні

стани та автоімунні хвороби. Лабораторні методи діагностики

аутоімунопатології. Можливості лабораторної діагностики імунотропних

інфекцій – ВІЛ-інфекції, СНІДу, цитомегаловірусної інфекції, при

інфікуванні вірусом Епштейн-Барра та вірусів герпесу 6,7,8 типів.

Лімфопроліферативні процеси. Методи імунодіагностики

лімфопроліферативних захворювань. Принципи імунодіагностики

інфекційних захворювань. Вакцинологія: імуногенність вакцин, механізми

імунної відповіді та методи визначення поствакцинального імунітету.

Національні програми вакцинації. Методи оцінки ефективності

імунокоригуючої терапії. Імунотропні препарати. Імунодепресивна та

імуностимулююча терапія. Взаємозв’язок нервової, імунної та ендокринної

системи організму. Імунологічні розлади при психоневрологічних та

ендокринних захворюваннях. Міжнародні стандарти проведення

імунологічних досліджень. Законодавча база щодо імунологічних та

алергологічних досліджень в Україні.

Дисципліна:

Переддипломна практика з клінічної патогістології

Модуль I Обсяг 108 год (3,0 кредити)

Відбір матеріалу на гістологічне дослідження. Методи гістологічного

дослідження. Патогістологічна діагностика ерозій і виразок шлунку.

Патогістологічна діагностика хвороб кишки. Патогістологічна діагностика

запальних і дисгормональних захворювань шийки і тіла матки.

Патогістологічна діагностика запальних і дисгормональних захворювань

молочних і передміхурової залоз. Патогістологічна діагностика захворювань

щитовидної залози. Патогістологічна діагностика захворювань нирок.

Патогістологічна діагностика захворювань печінки. Гістологічна діагностика

пухлин м’яких тканин, кісткової, хрящової тканин. Гістологічна діагностика

пухлин шкіри. Пухлини з меланінутворюючої тканини. Гістологічна

діагностика пухлин легенів. Гістологічна діагностика пухлин травного

каналу. Гістологічна діагностика пухлин сечової, статевої систем.

Гістологічна діагностика пухлин молочної і щитовидної залоз.

Дисципліна:

Переддипломна практика з біологічної хімії

Модуль I Обсяг 108 год (3,0 кредити)

Клініко-діагностичне значення визначення загального білка, альбуміна в

плазмі (сироватці) крові і сечі. Інтерпретація зсувів загального білка в плазмі

20

(сироватці) крові. Причини, що зумовлюють змінення змісту альбуміна у

крові. Фактори, що зумовлюють зміни екскреції білкових фракцій з сечею.

Дослідження білкового спектру плазми крові. Визначення білкових фракцій

сироватки крові методом електрофорезу на плівках з ацетат целюлози та

експрес-методом висолювання. Клініко-діагностичне значення дослідженя

протеїнограмм, інтерпретації змін вмісту окремих білкових фракцій

сироватки (плазми) крові. Визначення вмісту С-реактивного білка.

Визначення вмісту у крові тропініну I імунохроматографічним та

імуноферментним методами. Міоглобін як маркер деструктивних змін у

м’язовій системі. Клініко-діагностичне значення визначення залишкового

азоту у сироватці крові. Клініко-діагностичне значення дослідження

концентрації сечовини та креатиніну у сироватці крові та сечі. Клініко-

діагностичне значення дослідження вмісту сечової кислоти. Клініко-

діагностичне значення виявлення активності амінотрансфераз у сироватці

крові. Клініко-діагностичне значення виявлення загальної активності ЛДГ,

КФК та їхніх ізоферментів. Клініко-діагностичне значення дослідження

активності γ-глутамілтранспептидази, лужної фосфатази у сироватці крові.

Методи та клінічне значення дослідження вуглеводного обміну. Проведення

тестів толерантності до вуглеводів. Клініко-діагностичне значення виявлення

вмісту сіалових кислот та сіроглікоїдів в сироватці крові. Інтерпретація

зсувів вмісту окремих вуглеводно-білкових комплексів, сіалових кислот та

білкових фракцій сироватки крові при запальних процесах в організмі.

Методи визначення та клінічне значення ревматоїдного фактору та

антистрептолізину О. Клініко-діагностичне значення дослідження

піровиноградної кислоти у крові. Клініко-діагностичне значення дослідження

ліпопротеїнового розподілення загального холестеролу та ліпідно-білкового

спектру плазми. Клініко-діагностичне значення дослідження та основні

прийоми корекції функціональної активності системи «перекисне окиснення

ліпідів – антиоксидантний захист організму». Клінічне значення та методи

визначення основних антиоксидантних ферментів організму – каталази,

супероксиддисмутази, глутатіонпероксидази. Клініко-діагностичне значення

дослідження пігментного обміну. Диференційна діагностика та лабораторні

показники при різних видах жовтяниць. Методи визначення білірубіну,

уробіліногену та стеркобіліну. Клініко-діагностичне значення дослідження

електролітів плазми. Клініко-діагностичне значення виявлення рівня кальцію

у сироватці крові. Клініко-діагностичне значення виявлення вмісту магнію в

сироватці крові та еритроцитах. Клініко-діагностичне значення визначення

хлорид-іонів, натрію та калію у біологічних рідинах іонселективним

методом. Клініко-діагностичне значення виявлення рівня неорганічного

фосфору у сироватці крові та сечі. Клініко-діагностичне значення виявлення

кортизолу, дегідроепіандростерон-сульфату у крові. Клініко-діагностичне

значення дослідження тиреоїдних гомонів, інсуліну, С-пептиду,

глікозованого гемоглобіну при ендокринопатологіях. Особливості

лабораторної оцінки ендокринної функції гіпофізу.