Громадсько-політична газета Соціалістичної партії Олександра Мороза

№20 (76)23 травня 2018 року

e-mail: np@uch.net телефон (0472) 720-001Офіційний сайт політичної партії “Соціалістична партія Олександра Мороза” http://zapravduis.com.ua РЕДАКЦІЯ

ГАЗЕТА ЗАХИСТУ ІНТЕРЕСІВ ГРОМАДЯНПЕРЕДПЛАТНИЙ

ІНДЕКС

60003читай детальніше

на 8 стор

В КАРМАНЕ – ВОШЬ НА АРКАНЕПОЧЕМУ ПРОСТЫЕ УКРАИНЦЫ НЕ ЗАМЕЧАЮТ "СТРЕМИТЕЛЬНОГО РОСТА" СВОИХ ДОХОДОВ?

Александр ПОЛУЯНОВ

Уже давно замечено: отечественный Госстат и рядовые граждане живут как будто в параллельных реальностях, которые почти никогда не пересекаются между собой. И когда статистическое ведомство в очередной раз рапортует, как выросла средняя зарплата по стране, люди лишь недоуменно пожимают плечами, и заглядывают в свои кошельки. Вот и на днях мы с удивлением узнали, что наши зарплаты выросли на целую четверть. Почему же мы не стали богаче? Попробуем разобраться.

ТРИ ПРИЧИНЫИтак, если верить статисти-

ке, то средняя номинальная зарплата украинского штатно-го работника по итогам марта 2018 года составила 8382 грн. Такие данные обнародовал Го-сударственный комитет ста-тистики Украины. При этом в ведомстве особо подчеркнули: это в два с лишним раза выше

минималки, которая с 1 янва-ря нынешнего года составляет 3723 грн. Причем, по сравне-нию с предыдущим месяцем (февралем) номинальная зар-плата среднестатистического украинца увеличилась на 7,1%, а по сравнению с данными го-дичной давности (мартом 2017-го) – аж на 24,1%.

По данным Госстата, больше

всего традиционно зарабаты-вают жители столицы – здесь средняя зарплата в марте со-ставила 13 тыс. 388 гривен. Жители Киевской области за-рабатывали в среднем 8399 грн, Донецкой и Днепропетровской областей – 8927 грн и 8387 грн соответственно.

Самые низкие зарплаты (6394 грн в месяц) оказались в Терно-польской области. Жители этого региона будто вернулись на два года назад: подобные средние зарплаты по стране были зафик-сированы в середине 2016 года.

Но вот парадокс: несмотря на внушительный общий рост, социологические опросы не фиксируют повышение благо-состояние граждан. Аналогич-ные данные приводят и эко-номические эксперты. И тому есть три основные причины.

*ПРИЧИНА №1. ФОКУСЫ АРИФМЕТИКИ

В Украине уже давно горько шутят, что средняя зарплата – все равно, что средняя темпе-ратура по больнице. И действи-тельно: у кого-то она выросла на 200%, у кого-то – на 10%, у кого-то и вовсе не выросла, но в среднем имеем рост почти на четверть.

Суть в том, что при подсчете средних зарплат Госстат ис-пользует абсолютно порочный метод: просто берет весь фонд заработной платы (туда входят и гонорары, и премии) - и делит на количество штатных сотруд-ников. Полученное среднее арифметическое число и будет показателем средней зарпла-ты. Например, если бы Госстат считал среднюю зарплату для пяти украинцев с зарплатами:

1000, 2000, 3000, 4000 и 100 000 гривен, то "средней" бы оказа-лась зарплата в 22 тыс. грн. И это несмотря на то, что на са-мом деле четыре человека по-лучают до 4 тыс. грн и только один — 100 тысяч.

Поэтому экономисты уже не первый год говорят, что данный метод неэффективен, поскольку не учитывает со-циальный дисбаланс в стране. Говоря другими словами, рост средней зарплаты вовсе не оз-начает роста доходов каждого сотрудника. Ведь если зар-платы будут расти только у начальства, а доходы рядовых сотрудников останутся преж-ними, средняя зарплата все равно вырастет.

В попередні часи, коли радником Голови Верховної Ради України з питань енергетики двічі був В.Скляров, на основі ним підготованих аналізів ми зверталися до тодішніх президентів і прем’єрів з тривогою щодо недопустимо байдужого ставлення влади до енергетики. На наші звернення (підписані керівником парламенту!) ніякої реакції, навіть відповіді не було. Чи й читали листи президенти та інш., сумніваюсь. Така в нас організація управління. Розуміючи катастрофічний стан енергетичної системи, просив унікального інженера, менеджера,

академіка, екс-міністра енергетики піти на колегію відомства, яким він керував 11 років, щоб пояснити працівникам суть проблем, котрі набувають незворотного характеру. Бажання особливого Віталій Федорович не мав, але зважив на прохання. Повернувшись, підтвердив те, про що здогадувався:- Більше не піду. Там ніхто не знає закон Ома…- Але ж ми наближаємось до точки біфуркації (неповернення -ред.)?- Ми її уже пройшли…

Продолжение на СТР.4

Читайте на СТОР.2

УВАГА! ПРИЇХАЛИ… ПЕРЕДПЛАТАíà 2018 ðiê

ТРИВАЄНаш щотижневик

“За правду і справедливість” виходить на 8 сторінках

ВИДАВНИЧА ВАРТІСТЬ ГАЗЕТИНЕ ЗМІНИЛАСЬ – 2,00 ГРН. ЗА 1 НОМЕР!

60003вартість передплати:

3 місяці

35,31 грн.+послуги пошти

6 місяців

70,62 грн.+послуги пошти

1 місяць

11,77 грн.+послуги пошти

ГАЗЕТА ЗАХИСТУ ІНТЕРЕСІВ ГРОМАДЯН

2№20 (76) • 23 травня 2018 року

“За правду і справедливість”

ДЕРЖАВАОсновні фонди в електроенергетиці України зношені на 90-95%,

темпи ж оновлення нікчемні.

УВАГА! ПРИЇХАЛИ…В попередні часи, коли радником Голови Верховної Ради України з питань енергетики двічі був В.Скляров, на основі ним підготованих аналізів ми зверталися до тодішніх президентів і прем’єрів з тривогою щодо недопустимо байдужого ставлення влади до енергетики. На наші звернення (підписані керівником парламенту!) ніякої реакції, навіть відповіді не було. Чи й читали листи президенти та інш., сумніваюсь. Така в нас організація управління. Розуміючи катастрофічний стан енергетичної системи, просив унікального інженера, менеджера, академіка, екс-міністра енергетики піти на колегію відомства, яким він керував 11 років, щоб пояснити працівникам суть проблем, котрі набувають незворотного характеру. Бажання особливого Віталій Федорович не мав, але зважив на прохання. Повернувшись, підтвердив те, про що здогадувався:- Більше не піду. Там ніхто не знає закон Ома… - Але ж ми наближаємось до точки біфуркації (неповернення -ред.)? - Ми ї ї уже пройшли…

Не відкрию новини, коли ска-жу, що подібна ситуація у ба-гатьох відомствах, і це видно в наслідках функціонування сек-торів реальної економіки. Та й не лише економіки. Непрофесі-оналізм управлінців, брак необ-хідного досвіду, нездатність по-бачити наслідки управління на практичному рівні, де працюють люди, або користуються резуль-татами діяльності енергетиків, транспортників, аграріїв, меди-ків, фінансистів, освітян… вра-жають. І це не «брюзжание» (рос.) мене – пенсіонера, стурбованість більш-менш підготованого ін-женера. Це очевидні речі для мільйонів співгромадян. Країна пливе «без руля і вітрил» під по-рожніми гаслами про євровибір чи блюзнірськими – про «потуж-ну аграрну державу».

Однак, повернусь до деяких висновків, зроблених в розмові з колишнім радником.

Вже майже три десятиліття українці чують байки про по-шук «ефективних господарів» внаслідок приватизації. «Ефек-тивність» очевидна, – мертвими стали більше 50 тис. підприємств з вирізаними конструкціями та вивезеним на металобрухт об-ладнанням (подібне чекає і нові об’єкти, передбачені теперішнім урядом для продажу, або відбу-деться передача окремих із них в руки зарубіжних конкурентів). «Ефективність» же в енергетиці особлива. Вона різна для влас-ників (11 обленерго належать одному бізнесмену з Росії) і для споживачів, – тарифи те під-тверджують. Після реалізованих наполягань колишньої віце-прем’єрки з питань енергетики щодо приватизації перших двох обленерго тарифи на електро-

енергію скрізь в Україні подво-їлись через тиждень. Як далі розвивався процес, кожен пере-конується в квитанціях – пла-тіжках за електроенергію.

Йдеться про астрономічні пла-тежі населення та жевріючих іще виробництв. Можна було б споді-ватись, що з вирученого (видер-того у людей) щось перепаде і для підтримки винятково важливої галузі. Та де там!

Згадалось, що більше 10 років тому ми турбували виконавчу вла-ду аналізом про загрозливе недо-фінансування енергетики, зокре-ма за 1993-2007 роки. Взявши за вихідну цифру витрати за 1993 рік, припустивши, що затрати були правильними і виправданими, проаналізували обсяги фінансу-вання по роках до 2007 року з усіх видів потреб: капітальні, середні і поточні ремонти, необхідні екс-плуатаційні витрати і т.д. Пере-множивши суму витрат за 1993 рік на 14 (кількість років) і відмінусу-вавши від одержаного результату суму фінансування, означену в бюджеті за ці ж роки, одержали суму недофінансування. Вона склала 55 млрд. $ (з урахуванням курсових валют по роках). Зро-зуміло, що «відкати» і фактичні витрати залишились таємницею, себто за межами аналізу.

Певна річ, це доволі приблиз-ний розрахунок, але він дає зро-зуміти порядок цифр. З тих пір ні-чого у цій справі не змінювалось. Можна з певністю заявити про обсяги недофінансування на рів-ні 90-100 млрд. $ (!). Зверніть ува-гу, це не, скажімо, позичені гро-ші. Це гроші, які потрібно було обов’язково освоїти, вони, між ін-шим, на основі світової практики законодавчо передбачені при опо-даткуванні і «зароблені» систе-мою енергетики. Отже, їх просто відібрано, створивши критичну ситуацію. З цим не можна легко-важити, бо йдеться, найперше, про техногенну безпеку!

За період реформ і привати-зації втрати в енергетичних ме-режах за самими скромними

(і офіційними!) цифрами зросли на 5-7%. Це озна-чає втрату більше 200 млрд. кВт. год. е л е к т р о е н е р г і ї , тобто, більше року енергосистема пра-цювала лише на втрати, на їх по-криття. Перемнож-те цю величину на тариф, котрий у нас на європей-

ському рівні (при далеко не єв-ропейських зарплатах і пенсіях) і одержимо запаморочливі цифри збитків, які страшно називати.

Помітний внесок в розвиток тривожної теми вносять тепло-ві електростанції. Якщо раніше питома витрата палива на кіло-ват-годину енергії знаходилась на рівні 340 грам, то тепер – 500 (де в цьому зростанні вплив зно-шеності системи, де підстава для вивчення антикорупційними та іншими органами – відповід-ні структури влади зобов’язані розібратись). Різницю в 160 гра-мів помножимо на виробіток теплових станцій та на середню ціну вугілля (скажімо, 70 дол./т) і одержимо реальну, а не надуману цифру в кілька мільярдів доларів. Себто, мільйони тон вугілля до-буто, доставлено, розвантажено, спалено, проплачено і… нічого, окрім шкідливих газів та сажі. Коли на вулиці працює зноше-ний автомобільний двигун, то в синіх ядучих вихлопах оточуючі бачать і економічна неміч госпо-даря, і розуміють біду для себе та довкілля. А коли таким ”двигу-ном” є суперпотужні ТЕС?..

Чи не здається дивною така економіка та управління нею?

За роки приватизації та реформ в Україні не збудовано жодної

електростанції, будівництво їх і не передбачалось. Якщо і в попередні до реформ часи електростанцію будували не менше 10 років, то за скільки часу можна будувати те-пер? Хто забезпечуватиме довго-строкове фінансування – «довгі» гроші? А йдеться про 1-1,5 млрд. доларів на зведення пристой-ної електростанції. Хто їх осво-їть? Ніякому приватному, навіть «ефективному» господарю це не під силу. Що думають ініціатори подальшої приватизації в уряді? Що думають вони про завтрашній день, адже основні фонди в елек-троенергетиці зношені на 90-95%, темпи ж оновлення нікчемні.

Енергетика і транспорт – локо-мотиви економічного розвитку. Нинішнє ”затухання” енерге-тичної галузі – свідчення дегра-дації економіки. Воно поки-що не дуже пече владі, бо в оселях українців ще світить ”лампочка Ілліча”. Але насичення примі-щень побутовою технікою (кон-диціонерами, зокрема), спро-ба врятуватись від здирництва шахраїв під маскою ”Роттердам” шляхом переводу квартир на електрообігрів (електромережі на те не розраховані) та інш. на-ближають енергетичний коллапс навіть у комунальній сфері. Тоді на ”совків” кивати буде пізно, а для покупки електроенергії на-віть за будь-якими цінами не існує ніяких технічних можли-востей, створювати ж їх вкрай

складно. То здуру можна було за-крити три діючих блоки ЧАЕС, не наближуючись ні на йоту до гарантування безпеки населення і маючи за спиною запас стабіль-ності енергосистеми, створеної раніше. То в угоді про асоціацію з ЄС можна поставити підпис, не думаючи (чи не знаючи) як забез-печена буде ”адаптація енерго-систем”, а в реальному житті – це надзвичайно складна в інженер-ному, фінансовому, організацій-ному… сенсі проблема.Відверто кажучи, проблема без розв'язку.

Сказане - лише одна складова загальної ситуації. Врешті, йдеть-

ся про загрозу національній безпе-ці, про ключову тему для розгляду її на Раді безпеки. З часу створен-ня цієї структури в 1996 році не пригадується жодне її засідання, що стосується нейтралізації загроз державності, котрі формуються в економіці, енергетиці, транспорті, в сферах, що забезпечують сталий розвиток країни чи консолідують суспільство хоч би для захисту до-вкілля та збереження природних багатств країни.

Підказка Радбезу щодо цієї теми можливо спонукатиме її праців-ників або Кабінет Міністрів до попереднього (але невідкладного) обговорювання проблем енерге-тики профільними фахівцями, науковцями тощо. Власне, йдеться про залучення людей, що розумі-ють суть небезпеки і не ”прогина-ються” перед владою та олігарха-ми, перед тими, що в енергетиці бачать лише джерело своїх захмар-них статків.

Відступати ж нікуди. Ось у чому справа!

Приведені аргументи не про-паганда, не політична тріскотня. Це життєва потреба існування держави та основа життєдіяль-ності людей. Балачками тут не обійтися. Хоч не лише тут. Поді-бне спостерігається, наприклад, і щодо газотранспортної мережі. Зусилля влади (президента най-перше) зосереджені на протидії реалізації проекту «Північного потоку». Наскільки така позиція ефективна, – окрема тема. Але ж втратити транзит газу через тери-торію України можна не тільки через введення «Північного по-току». Набагато небезпечнішим виглядає стан трубопроводів на нашій території. Вони не вічні, спеціалісти вже давно б’ють з цього приводу тривогу. Хтось же мусить зробити аналіз стану сис-теми, розрахунок фінансових та матеріальних потреб, спланува-ти необхідну роботу і виконати її!

Якщо цих реальних проблем не розв’язувати, можна пого-дитись з висновками про те, що високопосадовці в Україні тим-часові і з таким своїм статусом змирилися, готувалися до нього, добиваючись влади.

Але на що розраховувати укра-їнцям, котрі ще не виїхали і не хочуть емігрувати?

Це зовсім не риторичне запи-тання. Може уряд, Радбез та інш. спробують відповісти на нього?

Олександр МОРОЗГолова Верховної Ради України

II та V скликань

За роки приватизації та реформ в Україні не збудовано жодної електростанції, будівництво їх і не передбачалось.

Президенту УкраїниП.Порошенку

Голові Верховної РадиА.Парубію

Прем’єр-Міністру УкраїниВ.Гройсману

Шановні Петре Олексійовичу, Андрію Володимировичу, Володимире Борисовичу! Прошу Вас ознайомитись з цим матеріалом. В ньому лише фрагменти задавненої, серйозної і вкрай небезпеч-

ної проблеми. Не зважайте на деякі оцінки позиції влади. Реальність – тому причина. Владі все-одно доведеться протидіяти

означеній в матеріалі загрозі. Було б доцільним хоч би в загальних рисах спланувати свої дії та з їх змістом озна-йомити населення.

З повагою О.Мороз17.05.2018

ЗА ПЕРІОД РЕФОРМ І ПРИВАТИЗАЦІЇ ВТРАТИ В ЕНЕРГЕТИЧНИХ МЕРЕЖАХ ЗА САМИМИ СКРОМНИМИ (І ОФІЦІЙНИМИ!) ЦИФРАМИ ЗРОСЛИ НА 5-7%. ЦЕ ОЗНАЧАЄ ВТРАТУ БІЛЬШЕ 200 МЛРД. КВТ. ГОД. ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ, ТОБТО, БІЛЬШЕ РОКУ ЕНЕРГОСИСТЕМА ПРАЦЮВАЛА ЛИШЕ НА ВТРАТИ, НА ЇХ ПОКРИТТЯ.

3№20 (76) • 23 травня 2018 року

“За правду і справедливість”

РЕЗОНАНСМедицинская реформа в первую очередь сократит бюджетные расходы на отрасль, а заодно – и уполовинит население Украины

СИЛЬНЫХ – В РАБЫ, СЛАБЫХ – В ГРОБЫИЛИ КАК УНИЧТОЖАЮТ МЕДИЦИНУ В УКРАИНЕ

Александр ПОЛУЯНОВ

О медицинской реформе, которая призвана в первую очередь сократить бюджетные расходы на отрасль, а заодно – и уполовинить население Украины, мы писали не раз. В данном случае приходится констатировать, что эта людоедская "реформа" вступает в свою завершающую стадию: уже на 1 июля запланирована окончательная отмена государственных субвенций для поликлиник и больниц.

"ПОЛОЖИТЕЛЬНЫЙ ОПЫТ" МОЗАМБИКА

Как известно, прошлой осенью Вер-ховная рада одобрила законопроект № 6327 о радикальной медицинской ре-форме. И хотя это вызвало массовые протесты медиков и общественности, 28 декабря документ подписал президент Порошенко.

Реформа проводится поэтапно: с каждым месяцем от старой системы здравоохранения остается все мень-ше, при этом обещанного улучшения качества медицинских услуг до сих пор не видно. Процесс завершится 1 июля, когда окончательно отменят государственные субвенции для поли-клиник и больниц.

Цель украинских властей — перейти от бюджетного финансирования меди-цинских учреждений к принципу "день-ги следуют за пациентом". При этом больные якобы смогут сами выбирать, к какому врачу им обратиться. Поддерж-ка конкретных больниц прекратится, а доктора вступят в соревнование на основе свободной конкуренции.

Главная фигура в новой системе — семейный врач. Именно к нему, а не к профильному специалисту (хирургу, гинекологу и пр.) предстоит обращать-ся пациентам - и только по его на-правлению (если семейный врач еще изволит его выписать) можно будет записываться на специализированные медицинские услуги.

Реформой прописано, что получать такие услуги можно будет и в частных поликлиниках, но только в том случае, если позволят средства. Правда, это из области фантастики - ведь на одного украинца власти собираются выделять по 100 долларов в год. Нетрудно по-нять, что эта ничтожная сумма сможет покрывать лишь самые элементарные, базовые потребности человека.

В украинском врачебном сообществе убеждены, что речь идет о катастрофи-чески низких выплатах. "Реформа об-ходит вниманием вопрос, откуда возь-мутся деньги на обеспечение населения необходимой медицинской помощью. Существует очень большой риск того,

что за разговорами о повышении каче-ства будет потеряна доступность услуг", — заявил заместитель председателя правления Украинского врачебного об-щества Константин Надутый.

"Да как, исходя из бюджета в сто до-лларов, можно что-то предоставить? Хотя есть "положительный опыт", на-пример в Мозамбике. Там на одного гражданина выделяется 80 долларов. В этой африканской стране 600 вра-чей и шесть больниц на 30 миллионов населения. Врачи и правда получа-ют хорошую зарплату — в три-пять тысяч долларов. Задача Мозамбика на сегодняшний день — увеличить чис-ло врачей на тысячу. Ведутся бурные дискуссии, как и откуда привлечь специалистов. Может, из Украины — ведь это одна из тех немногих стран, где врачи зарабатывают меньше, чем в Мозамбике или в Афганистане", — возмущается другой представитель медицинского сообщества, прези-дент Всеукраинского союза защиты прав и безопасности пациентов Ви-ктор Сердюк.

ВРАЧИ УЕДУТ В ПОЛЬШУ Для украинских врачей медре-

форма под руководством гражданки США Ульяны Супрун - это вопрос выживания, считает Константин Надутый.

"Абсолютно верно то, что реформа может привести к сокращению мед-персонала. Супрун с того и начала, что собралась увеличить в пять раз зарп-лату врачам. Она обещает семейному врачу 17 тысяч, что в пять раз больше, чем сейчас. Однако 85 процентов денег, выделяемых на здравоохранение, идут на зарплату. Поэтому, чтобы одному ра-ботнику увеличили зарплату в пять раз, нужно сократить четырех человек", — говорит доктор.

В экспертном сообществе преобладает мнение, что "под нож" в первую очередь пойдут узкопрофильные специалисты, а также представители нижнего звена системы: медсестры и фельдшеры.

По вступающим в силу правилам, на-нимать их или нет, - решает семейный

врач, получивший в свое распоря-жение локальный бюджет. Можно с уверенностью утверждать, что мно-гие семейные врачи захотят на этом сэкономить, чтобы побольше положить в собственный карман.

Другой проблемный участок — ме-дицинская инфраструктура в сельской местности, а также в горных и степных районах. Никаких гарантий по этому поводу закон не дает.

"В сельской местности все будет до-статочно драматично. На одного па-циента в городе и на селе выделяется одинаковая сумма, что неправильно. Такой подход не учитывает сети ФАПов — фельдшерско-акушерских пунктов. ФАПы придется сократить, потому что про них в реформе ничего не сказано", — сокрушается Надутый.

Таким образом, уже сейчас понят-но: в ближайшее время в Украине об-наружится большой "избыток" врачей, фельдшеров и медсестер. Этим может воспользоваться Польша, где уже давно ощущается острая нехватка медперсо-нала — польские медики уезжают в Гер-манию и Францию. При этом несколько месяцев назад Минздрав Польши сооб-щил, что разрешит украинским врачам устраиваться на работу в упрощенном порядке, минуя стадию подтверждения диплома.

Таким образом, складывается па-радоксальная ситуация: украинские врачи будут выезжать из страны в по-исках заработка, в то время, как в самой Украине сложилась катастрофическая ситуация в здравоохранении. Вот лишь короткий отрывок из доклада специ-алистов программы USAID по оценке положения в Украине: "В стране сви-репствует одна из самых быстро наби-рающих темп эпидемий ВИЧ в мире, уровень материнской смертности в три раза выше среднего по Европе, а детской смертности — в два раза". К этому до-бавим печальное "лидерство" в мире и Европе по онкологическим и сердечно-сосудистым заболеваниям, уровню вак-цинации, сверхсмертности мужчин, и т.д. Как говорится, комментарии из-лишни.

В ТЕМУ

В Украине бушует эпидемия туберкулезаУкраина занимает 2-е место в мире по распространению туберкулеза. По данным эксперта Европейского бюро ВОЗ Огтая Гозалова, "каждый пятый больной в мире приходится на Украину". При этом более 20% случаев туберкулеза в Украине остаются без должного и своевременного обследования.

Проблема усугубляется тем, что в зоне риска находится практически каждый. Шанс заболеть в данном случае не зави-сит ни от социального положения чело-века, ни от условий его проживания, ни от работы - так как подхватить туберкулез-ную палочку можно в любом обществен-ном месте. Например, в апреле этого года стало известно, что в Одесской области в городе Белгород-Днестровский педиатр с открытой формой туберкулеза спокой-но принимала пациентов в детской поли-клинике.

Заместитель министра здравоохране-ния Украины Ольга Стефанишина косвен-но подтвердила тезис о том, что в Украине бушует эпидемия туберкулеза. Говоря о том, что темпы заболеваемости в про-шлом году снизились на 5,5%, она под-черкнула, что "это хороший показатель, но недостаточный для того, чтобы преод-олеть эпидемию".

При этом исполняющая обязаннос-ти министра здравоохранения Улья-на Супрун поставила под сомнение эффективность проведения массовых флюорографических обследований с це-лью предотвращения вспышек туберку-леза. Тогда же она сообщила, что "в Укра-ине за год от туберкулеза умирает 4000 пациентов. Это 11 человек каждый день".

Рост заболеваемости туберкулезом провоцирует и переполненность украин-ских тюрем. Об этом заявил эксперт по вопросам безопасности Сергей Шабов-та: "Государство не вкладывает средства в пенитенциарную систему, а правоза-щитники не могут достучаться до власти об ужасных условиях в местах лишения свободы. В итоге переполненность мест лишения свободы вызывает рост заболе-ваемости туберкулезом, и спровоцирует массовые побеги заключенных".

ДЛЯ СПРАВКИ:Главными симптомами болезни являются:▶ кашель более 10 дней;▶ беспричинное похудание;▶ быстрая утомляемость;▶ потеря аппетита;▶ постоянная ночная потливость;▶ незначительное повышение

температуры.

ПРО ЩО МОВЧИТЬ ТЕЛЕВІЗОР

ПЕРШІ ЛАСТІВКИЯк ми вже повідомляли, на засіданні Кабміну (14 березня) було вирішено почати монетизацію пільг на проїзд в усіх видах громадського транспорту - в автобусах, метро, тролейбусах, трамваях та ін.

Замість безкоштовного проїз-ду пільги видаватимуть грошима, причому усі витрати по монетиза-ції пільг (заздалегідь - близько 20 млрд грн на першому етапі) ля-жуть на місцеві бюджети у рамках децентралізації.

І ось вже стали надходити перші повідомлення про реакцію місце-

вої влади на це "мудре" рішення: місцеві ради відмовляються ви-плачувати компенсації за проїзд замість уряду.

Наприклад, Львівська облрада звернулася до уряду з вимогою повернути компенсацію пільг за проїзд в громадському транспорті за рахунок держбюджету.

Голова обласної Львівської ради Олександр Ганущин заявив в ефірі каналу "112 Україна", що монетиза-цію пільг на проїзд в громадсько-му транспорті, роздачу яких уряд раптом вирішив покласти на міс-цеві бюджети органів самовряду-вання, стане для тих непідйомною ношею. Особливо на селі.

По-перше, як вважає чинов-ник, це питання не обговорю-єтьтся з керівниками місцевих адміністрацій, і про нього ніхто не домовлявся.

"По-друге, це буде дуже до-рого в порівнянні із старою системою компенсацій. Коли влада безпосередньо компен-сувала перевізникам проїзд пільговиків, вона витрачала на це не більше 100 млн гривень. Нова система, яка припускає видавати на руки пільговикові від 130 до 200 гривень, кошту-ватиме, наприклад, бюджету Львівщини 600 млн грн, тобто в

6 разів дорожче", - заявив голо-ва облради.

Він підкреслив, що сьогодні місцеві бюджети не потягнуть таку дорогу реформу, особливо це відіб'ється на бюджетах сіль-ських адміністрацій.

Також він попередив, що мож-ливі соціальні хвилювання се-ред населення, - коли 1 червня пільговики прийдуть в маршрут-ки, а з них зажадають повну пла-ту за проїзд, і скажуть, що потім їм це компенсують. А влада, за винятком великих міст, не змо-же цього зробити, зважаючи на відсутність грошей.

4№20 (76) • 23 травня 2018 року

“За правду і справедливість”

РЕАЛІЇ

ПРО ЩО МОВЧИТЬ ТЕЛЕВІЗОР

Мова моя - ворог мійДнями Печерський народний суд Києва прийняв рішення про призначення спікерові ВР Андрію Парубію психічно-лінгвістичної експертизи за позовом лідера партії "Український вибір - право народу" Віктора Медведчука про захист своєї честі, гідності та ділової репутації.

Цей позов Медведчук подав ще в січні 2016 року - у зв'язку з висловлюваннями Парубія : тоді з трибуни парламенту спі-

кер заявив, що Медведчук - сепаратист. Тепер фахівцям державного лінгвістичного бюро необ-

хідно за рішенням суду дати відповідь на питання - чи може Парубій з урахуванням вікових особливостей та індивідуаль-ного психологічного стану реально контролювати і усвідом-лювати зміст своїх висловлювань. Раніше суд вже зобов'язав Парубія спростувати його звинувачення на адресу Медвед-чука про фінансування екстремістських груп на сході Украї-ни.

Таким чином, Голова Верховної Ради потрапив у вкрай делікатну, і дуже неприємну ситуацію. Судіть самі: з одно-

го боку, погодитися на таку експертизу (яка, кажучи по суті, повинна встановити - дурень ти, чи ні) - це вже саме по собі принизливо. З іншого боку, проігнорувати рішення суду в ци-вілізованій країні теж неприпустимо.

Політолог Олександра Решмеділова вважає, що це дуже цікавий піар-хід з боку Віктора Медведчука, який притягне до себе велику увагу громадськості та ЗМІ.

"Я не вірю, що Андрій Парубій добровільно піде на поді-бного роду експертизу, навіть за рішенням суду. Але це гово-ритиме про неповагу перших осіб держави до судової систе-ми", - сказала політолог.

Парадокс: несмотря на внушительный общий рост зарплат, нет повышения благосостояния граждан

В КАРМАНЕ – ВОШЬ НА АРКАНЕПОЧЕМУ ПРОСТЫЕ УКРАИНЦЫ НЕ ЗАМЕЧАЮТ "СТРЕМИТЕЛЬНОГО РОСТА" СВОИХ ДОХОДОВ?

Александр ПОЛУЯНОВ

Уже давно замечено: отечественный Госстат и рядовые граждане живут как будто в параллельных реальностях, которые почти никогда не пересекаются между собой. И когда статистическое ведомство в очередной раз рапортует, как выросла средняя зарплата по стране, люди лишь недоуменно пожимают плечами, и заглядывают в свои кошельки. Вот и на днях мы с удивлением узнали, что наши зарплаты выросли на целую четверть. Почему же мы не стали богаче? Попробуем разобраться.

(Начало на стр.1)Чтобы избежать таких ляпов, в Европе

при подсчете средних зарплат применяют так называемый "медианный" способ. Не вдаваясь в математические подробности, скажем: такая методика дает более объ-ективное представление о доходах боль-шинства трудящихся. Например, если бы среднюю зарплату для вышеприведенных пяти украинцев считали в Евросоюзе, то получилось бы 3 тысячи гривен, а не 22 тысячи (как у украинского Госстата).

Кроме того, средние показатели очень сильно "подтягивает" Киев - за счет центральных органов государственной власти, правоохранительных органов, судебной системы, центральных офисов различных банков, фирм и т.д. В резуль-тате, в самой столице средняя зарплата ушла в сильный отрыв от всей Украины и составляет 13 тысяч 388 гривен.

Если же считать заработную плату по стране, не считая Киев, то средний по-казатель сразу падает примерно на ты-сячу гривен.

Впрочем, и такие показатели экспер-ты считают абсолютно некорректными – ведь при нашем чудовищном рассло-ении общества говорить о средних дохо-дах просто бессмысленно.

А если считать согласно европейской методике, средняя зарплата в Украи-не составляет около 5,1-5,5 тыс. гривен. Причем – "грязными". Впрочем, в глу-бинке и такая зарплата для многих яв-ляется пределом мечтаний.

ПРИЧИНА № 2. ЦЕНЫ РАСТУТ БЫСТРЕЕ

Если проанализировать статистику, то можно заметить: внушительный рост показывают только номинальные зар-платы. Так, даже Госстат признает: если

за год номинальная зарплата выросла почти на четверть (+24,1%), то реальная зарплата (то есть с поправкой на инфля-цию) – всего на 9,5%.

Впрочем, эксперты уточняют: это рост реальных зарплат с точки зрения стати-стики. А в целом покупательная способ-ность украинцев не выросла, а упала.

Напомним, что ранее эксперты Ассо-циации подсчитали: сколько продуктов можно было купить на минималку год назад и сейчас. Вывод оказался шоки-рующим: покупательская способность действующей минимальной зарплаты в 3723 гривны оказалась на 17% меньше, чем покупательская способность про-шлой "минималки" (3200 грн). Об этом написал глава Ассоциации поставщи-ков торговых сетей Алексей Дорошенко:

“По подсчетам наших экспертов, при покупке набора социальных продуктов мы по общему весу смогли приобрести в этом году меньше, чем в прошлом. Рас-четы показали, что за год покупательная способность людей, которые получают до-ходы в пределах минимальной зарплаты – упала на 17%. И это при том, что мини-мальная зарплата выросла на 16%, то есть с 3200 до 3723 грн”, – заявил эксперт. И прояснил: люди с разными доходами по-разному ощущают инфляцию, но больнее всего рост цен бьет по самым бедным.

ПРИЧИНА №3. ВМЕСТО ПОВЫШЕНИЯ –

"ОТБЕЛИВАНИЕ"Не секрет, что в коммерческом секторе

значительная часть трудящихся получа-ет зарплату по принципу «два в одном»: часть – по-белому, а часть – черным на-лом (в "конверте"). И весь опыт прошлых "повышений" показал: работодатели просто увеличивают до необходимо-

го минимума "белую" часть зарплаты и при этом уменьшают "чер-ную". Соответствен-но, работник от такого «повышения» ничего не выигрывает, а зачастую – даже проигрывает. Об этом свидетель-ствуют и исследования экономистов: после прошлого повышения

минималки три четверти украинцев ни-каких изменений зарплат на себе не по-чувствовали, а примерно у 6% зарплаты уменьшились. То есть вместо реального повышения зарплат медленно, но уве-ренно идет процесс их легализации

ПЛЯСКИ ВОКРУГ МИНИМАЛКИНапомним, что в апреле - первых чис-

лах мая "отцы нации" в очередной раз за-говорили о повышении минималки – на этот раз до 5 тыс. грн в месяц. Впрочем, в этой сумме нет ничего нового, ведь она озвучивалась еще в феврале 2017-го Пав-лом Розенко.

"Где-то как раз апрель-май станет той датой, когда правительство сможет сказать, когда и какими темпами бу-дет в дальнейшем увеличиваться раз-мер минимальной заработной платы", — обещал вице-премьер полтора года назад. И при этом заверял: согласно проведенным расчетам, правительству ничего не стоило поднять минималь-ную зарплату до 5 тыс. грн и с 1 января 2017 года!

Неизвестно, какие расчеты Розенко имел в виду, но, по мнению Владимира Гройсмана, минимальная зарплата в 5 тыс. грн сегодня является совершенно неподъемной суммой для бюджета. И у Гройсмана тоже есть свои "расчеты". Уже

на следующий день после начала тира-жирования новостей о "5 тысячах гри-вен", премьер выступил с заявлением: у правительства пока нет возможности повысить минималку даже до 4200 грн.

"Повышение минимальной зарплаты тянет за собой и бюджетные расходы, — пояснил глава правительства. — Это все должно быть сбалансированным. 3200 — это был наш четкий расчет. Поэтому будем идти дальше. И как экономика бу-дет реагировать, так мы и будем двигать-ся дальше".

Здесь сразу бросается в глаза то, что Владимир Гройсман серьезно отстал от реалий: ведь 3200 грн – это мини-мальная зарплата, установленная с 1 января 2017 года, а с 1 января 2018-го минималка совсем другая — 3723 грн в месяц. Страна уже пятый месяц жи-вет по новым социальным стандартам, но украинский премьер об этом то ли забыл, то ли не знал.

Хотя, возможно премьер-министр имел в виду совсем другое: мол, 3200 – это был "четкий расчет", а 3723 – "не четкий". А, может - и вообще не расчет, а просто сумма, взятая с потолка.

Остается еще один вопрос: к чему во-обще все эти разговоры и почему в пра-вительстве снова и снова "забрасывают удочку" про 5 тыс. грн.

По мнению экономиста Андрея Мартынюка, ничего необычного в этом нет. Дело в том, что уже сейчас в Украине идет активная подготовка к избиратель-ной кампании, вот и звучат популист-ские заявления все громче и громче.

Между тем экономисты не первый год пытаются достучаться до правительства: приступать к повышению социальных стандартов следует только после воз-рождения экономики, и размер таких повышений должен быть пропорциона-лен экономическому росту страны.

В правительстве от этой логики отма-хиваются, поэтому сегодня мы имеем следующее. В то время как отечествен-ная экономика гордо растет на мизерные 2-3% в год, минималка просто галопи-рует: с 1 января 2017 года она выросла на 100% (с 1600 до 3200 грн), с 1 января 2018 года – еще на 16% (до 3723 грн).

Пока что суета на тему повышения минимальной зарплаты окончилась ни-чем: одни чиновники утверждают, что деньги на такое повышение есть, другие чиновники — что средства на это отсут-ствуют из-за недовыполнения доходной части бюджета. Кроме того, против явно предвыборного повышения минималь-ной зарплаты резко выступает МВФ.

При этом сам Гройсман постоянно дает понять, что от своих планов отно-сительно роста средних зарплат до 10 тыс. грн он не отказывается.

Эксперты же в этом вопросе практи-чески единодушны: даже если к кон-цу года минималка вырастет до 5000 грн (как минимум до 4200 грн), а сред-няя зарплата – до 10 тысяч, то богаче украинцы все равно не станут. Как не стали богаче сейчас, когда средняя зарп-лата выросла на четверть.

ЭКОНОМИСТЫ НЕ ПЕРВЫЙ ГОД ПЫТАЮТСЯ ДОСТУЧАТЬСЯ ДО ПРАВИТЕЛЬСТВА: ПРИСТУПАТЬ К ПОВЫШЕНИЮ СОЦИАЛЬНЫХ СТАНДАРТОВ СЛЕДУЕТ ТОЛЬКО ПОСЛЕ ВОЗРОЖДЕНИЯ ЭКОНОМИКИ, И РАЗМЕР ТАКИХ ПОВЫШЕНИЙ ДОЛЖЕН БЫТЬ ПРОПОРЦИОНАЛЕН ЭКОНОМИЧЕСКОМУ РОСТУ СТРАНЫ.

5№20 (76) • 23 травня 2018 року

“За правду і справедливість”

СУСПІЛЬСТВОВИБОРЧА ПЕРЕСТОРОГА

Кожні вибори - як економічна диверсіяУ Європейському банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) побоюються, що виборча кампанія 2019 року уповільнить економічне зростання України. І проблема полягає зовсім не у витратах на друк бюлетенів.

У оприлюдненому в травні 2018 року доповіді Regional Economic Prospects, експерти ЄБРР ви-словлюють побоювання, що велике погашення держборгу 2018-2020 років, а також майбутні ви-бори в 2019-му - це істотні ризики для економічно-го зростання України. У цьому контексті заявлене зростання ВВП на 3% виглядає надмірно оптиміс-тичним прогнозом.

По-перше, зарубіжні донори вже не вірять, що українська влада напередодні виборів дасть старт важливим економічним реформам, які доки так і не зрушилися з мертвої точки. Хоча їх проведення по-ліпшило б інвестиційний клімат і стимулювало еко-номічне зростання.

Ще одна загроза для стабільного економічного зростання - популізм, який розквітає в Україні на-передодні виборів. Як відзначає заст. директора Центру економічної стратегії (ЦЕС) Марія Репко, в передвиборні роки може рости спокуса нарощу-вання бюджетних витрат за рахунок нових боргів. Адже кандидатам від провладних партій потрібні такі "пряники для народу", як дитячі майданчики, відремонтовані лікарні, школи і ФАПи, підвищення соціальних виплат і святкові подарунки виборцям. Також останнім часом все голосніше звучать про-позиції підвищити мінімальну заробітну плату та інші виплати, що не відповідає економічному зрос-танню країни. А в такій ситуації неминуче зростати-ме дефіцит бюджету і накопичуватися дисбаланси в економіці - вважає Репко.

"Передвиборний популізм може законсерву-вати економічні дисбаланси або посилити їх. На-приклад, неопродумане підвищення соціальних стандартів знекровить бізнес та уповільнить зрос-тання економіки", - говорить експерт інвесткомпа-нії Concorde Capital Олександр Паращій.

При цьому громадянам спокушатися перед-виборною щедрістю політиків вже точно не вар-то - навряд чи штучне підвищення рівня життя, не підкріплене економічним зростанням, буде стійким - за короткочасну ейфорію потім доведеться роз-плачуватися дуже важким "похміллям".

"Прийняття урядом популістських рішень може полегшити життя українцям в короткостроково-му періоді, але лягти важким вантажем на плечі наступного керівництва країни", - попереджає експерт Міжнародного центру перспективних до-сліджень (МЦПД) Єгор Киян. Тобто наслідком пе-редвиборної "роздачі слонів" може стати висока інфляція та нестача ресурсів в майбутньому. І з цим новообраній владі доведеться боротися шляхом ще більшого закручування гайок.

Як відмічає Єгор Киян, інвестори вважають за краще перечекати виборчий період, щоб точніше визначити подальший вектор розвитку країни. За подібне передвиборне охолодження інвестиційно-го клімату економіка України може дорого заплати-ти: відкладені інвестиції - це мільярди доларів не-доотриманого ВВП.

Те, що кожні вибори в Україні створюють ризи-ки для економіки, не можна вважати нормальною ситуацією. На думку директор департаменту рей-тингового агентства IBI - Rating Віктора Шулики, проблема полягає в тому, що перманентні вибори не дозволяють реалізувати довгострокову еконо-мічну політику. Від виборів до виборів починається боротьба за виборця, яка виражається в зміні прі-оритетів державної політики та зміщенні акцентів на соціальну сферу. При цьому умови ведення біз-несу міняються на догоду політичній доцільності, а інвестори так і не отримують залізних гарантій по-вернення своїх коштів.

"Україна так і не перейшла до довгострокового бюджетного планування", - підсумував Віктор Шу-лик. Але тільки мінімізував вплив ручного управ-ління економікою, можна було б нейтралізувати негативний вплив на неї виборчих кампаній, - не-залежно від того, яких "клоунів" ЗМІ називають в якості прохідних кандидатів.

Від зміни клоунів суть цирку не зміниться

ЧОТИРИ РОКИ ПРАВЛІННЯ ПОРОШЕНКА: ПРОВАЛ ЗА ПРОВАЛОМ

Олександр ГРАДОВ

25 травня 2014 року країна в єдиному однотуровому пориві обрала Петра Порошенка президентом. До травня 2018 року від минулого ентузіазму не залишилося й сліду. Більше того, останнім часом ми спостерігаємо цілий букет з криз: економічної, соціальної, політичної. Але ми сьогодні поговоримо про кризу ідеологічну. Тим паче, що у влади вже закінчилися "препарати", які могли б розігріти суспільну свідомість до потрібної точки кипіння мізків.

БЕЗВІЗ Лічені дні залишилися до свят-

кування першої річниці історичної події планетарного масштабу : "фан-тастичного прориву в європейську сім'ю" за допомогою безвізового ре-жиму (набув чинності з 11 червня 2017 року). Адже саме за це як би сто-яв Євромайдан.

Після його перемоги нас цілих три роки годували солодкими обіцянка-ми в стилі: "ще трохи - і заживемо"!. І що у результаті?

А в результаті з'ясувалося, що без грошей безвіз не має ніякого сенсу і цінності. Звичайно, після цікавих та насичених вражень від ходіння по бюрократичних інстанціях, можна отримати біометричний паспорт, по-нюхати його і покласти в тумбочку.

Навіть найзапекліші ентузіасти вже не збираються їхати на вело-сипеді в Париж, щоб з ранку поїсти хрустких круасанів на фоні Ейфеле-вої вежі. Або випити "фантастичну каву у Братиславі". Тут жити нема на що, не то що паризькими плюшками тішитися.

Правда, кількість тих, що виїж-джають з країни дійсно збільшилося багаторазово, ось тільки безвіз тут ні до чого. Два мільйони в рік - на заро-бітки в Польщу, ще три - в Росію, та ще пару мільйонів по інших країнах - від США до Алжиру і Китаю. Теж на заробітки.

Зате туристів як таких з року в рік стає усе менше і менше. І все більша кількість українців ставить собі кра-мольні питання: "Кому він потріб-ний, цей безвіз, якщо немає грошей? Заради цього потрібно було зруйну-вати країну, знищити промисловість, вплутатися в кровопролитну війну, і віддати владу покидькам суспіль-ства"?.

Навіть новини про "платний безві-зе" або про його можливу відміну вже нікого не збуджують. Ну, хочуть в ЄС ввести плату по сім євро на одно рило за "авторизацію безвіза". Та хоч де-сять. Взагалі не важливо. Вражаючий перелом у свідомості.

В результаті можна констатувати: тема безвіз луснула, немов мильна бульбашка, а спроби Порошенка ви-тягнути її для активізації своєї перед-виборної кампанії привели до прямо протилежного ефекту.

ГОЛОВНЕ - ВСТУПИТИ Це, напевно, найстрашніший провал

нинішнього режиму : навіть членство в євроатлантичних структурах вже ніко-го по-справжньому не хвилює і не збу-джує. Ні у ЄС, ні в НАТО. Ні асоційо-ване, ні перспективне. Втім, це цілком нормально: адже для адекватних лю-

дей дивно чути про подібне тлумачення "незалежності" - як неодмінного всту-пу в що-небудь. Хоча в 2013 році саме асоційоване членство в ЄС (точніше - відмова від нього попередній владі) і став детонатором євромайдану.

Ніякі хитрощі президента і пропла-чених грантоїдів (яких нам видають як "лідерів громадської думки"), спрямо-вані на розігрівання теми "цивілізацій-ного вибору нації", вже не допомагають. "Нам дали статус аспіранта НАТО", - урочисто оголосив нещодавно Поро-шенка. І що? Куди цей статус засунути і де його можна обміняти на гроші?

Міф про миттєве зростання еконо-міки України у зв'язку з відкриттям європейських ринків розвіявся, не-мов уранішній туман. Так, сьогодні наш головний зовнішньоторгівель-ний партнер - це Євросоюз, проте це сталося виключно завдяки нищівно-му обвалу економічних зв'язків з РФ і країнами СНД. Більше того, в аб-солютному вираженні торговий обіг з ЄС сьогодні набагато нижчий, ніж був в 2013 році. І якщо ще нещодавно приїзд будь-якого євродіяча викли-кав небувалий ажіотаж, а в ЗМІ це представляли так, ніби на нашу зем-лю спустився месія, то тепер - просто небувалий пофігізм.

Кількість оптимістів, котрі як і раніше плекають ілюзії з приводу "членства" в ЄС і НАТО (і що чекають від нього манни небесної), знизилася до нормального, середньосвітового рівня "диваків" - в межах п'яти-шести відсотків. А було ж понад шістдесят! Дивовижні події зараз відбуваються.

ЄДИНА ПОМІСНА ЦЕРКВА Судячи з усього, напередодні кінця

свого президентва Порошенко по-чав усвідомлювати крах традиційних прийомів маніпулювання нацією. Напевно, тому він запустив відвер-ту провокаційну тему із створенням "єдиної автокефальної помісної церк-ви" - щоб мобілізувати голоси вірян.

За задумом політтехнологів, ре-лігійна тема повинна була "зшити" електоральне поле і дозволити Поро-шенку претендувати на другий тер-мін. Проте і більшість релігійних ді-ячів, і незалежні експерти вважають: це може привести лише до широко-масштабного релігійного конфлікту в країні, стати ще однією (можливо, найстрашнішою і глибшою) лінією розколу в українському суспільстві.

На щастя, і ця відчайдушна спро-ба президента утриматися при владі провалилася, ледве почавшись.

Як відомо, Константинопільський патріархат повідомив, що разом з іншими православними церквами вивчить запит "церковних і полі-

тичних діячів" України про надання автокефалії Українській православ-ній церкві. Це означає, що колись, в осяжному майбутньому, можливо буде скликаний позачерговий синод усіх православних церков (їх всьо-го 14) з цього питання. Зрозуміло, що там буде і Російська православна церква, і інші, дружньо розташовані до Москви церкви - і вони однознач-но не проголосують за пропозицію Порошенка (рішення приймаються тільки одноголосно).

ПЕРСПЕКТИВИВ результаті можна констатувати:

режим явно втратив такий показ-ник, як "відгук електорату". Не йдуть "хвилі".

Соціологи фіксують жахливу за своїми масштабами "ломку нації": як найглибшу апатію, соціальну депре-сію, повне розчарування, презирство і відкриту ненависть до влади. Не-хай хто завгодно приходить до влади, тільки не цей "кондитер"! Сталося явне передозування "європейськи-ми цінностями" і нездійсненними перспективами, обтяжена брехнею, цинізмом і антинародною політикою "батьків нації".

У таких умовах владі залишається тільки одне: усі провали у всьому спи-сувати на "агентів Кремля". Вони як би проникли в усі сфери нашого жит-тя і дружно, "п'ятою колоною", підри-вають все, що під руку трапляється: починаючи від обороноздатності на-ції і закінчуючи курсом гривні. Най-більш показовим в цьому плані став зловісний план "Шатун" (придуманий на Банковій), коли будь-які провали бездарної влади в політиці та еконо-міці розглядалися виключно з точки зору "гібридної агресії". А усі, хто кри-тикував корумповану владу, негайно оголошувалися "агентами Кремля" (до їх числа потрапив навіть Саакаш-вілі), що нібито розхитують єдиний "український човен".

У Штатах президента, який дохо-джує свій термін, називають "куль-гавою качкою". У нас все крутіше. Тут, вочевидь, цілий "пікіруючий кабан". Чи можуть його переобрати на другий термін? Можуть. Чи є аль-тернатива? Так. Судячи з соціологіч-них опитувань, в "президентських рейтингах" лідирують такі особи, як Юлія Тимошенко, Анатолій Грицен-ко, Олег Ляшко, музикант Станіслав Вакарчук, і навіть комік Володимир Зеленський.

Трагедія полягає в тому, що жоден з цих потенційних “зміщиків” По-рошенка не виведе країну з цієї як-найглибшої кризи. Від зміни клоунів суть цирку не зміниться.

6№20 (76) • 23 травня 2018 року

“За правду і справедливість”

ТОЧКА ЗОРУ Українці витрачають в аптеках мільярди гривень,

купуючи ліки з недоведеною ефективністю

МІЛЬЯРДИ - НА СУМНІВНІ ЛІКИПОНАД 50% ЛІКІВ НА РИНКУ НЕ МАЮТЬ ДОВЕДЕНОЇ КЛІНІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

За матеріалами "Українська правда. Життя"

Українці витрачають в аптеках мільярди гривень, купуючи ліки з недоведеною ефективністю. При цьому кожен 2 пацієнт відмовляється від лікування або відкладає його через брак коштів. Про це під час прес-конференції розповів заступник міністра охорони здоров’я Роман Ілик.

За його словами, най-виразнішим показником впливу реклами ліків на українців є те, що понад 50% ліків на ринку – це ліки, які не мають дове-деної клінічної ефектив-ності.

З топ-10 препаратів, які найбільше купували укра-їнці, лише три препарати є в категорії основних лі-карських засобів.

Інші ліки або симптома-тичні, або не відносяться до групи основних лікар-ських засобів, які не ма-ють доказової бази ефек-тивності.

"Найбільша проблема реклами ліків – це свідоме маніпулювання інформа-цією про препарат та його властивості. Це спонукає українців до самоліку-вання та так званої "гугл-терапії".

15 травня ми 4 години мо-ніторили різні центральні канали. За цей час рекламу-вали 45 лікарських засобів, 2 з них незареєстровані як лікарські засоби, це не ліки, а БАДи, ще 6 – заборонені до реклами в Україні", – до-дав Ілик.

За даними Нацради, від 30 до 50% від усієї реклами на українському телеба-ченні – це реклама ліків та медичних виробів.

На окремих регіональ-них каналах такої реклами може бути 70%.

При цьому статистика показує, що 69% хворих в Україні займаються само-лікуванням.

Ілик розповів, що це при-зводить до багатьох усклад-нень, особливо у хронічно хворих пацієнтів, це впли-ває на високі показники інвалідності та скорочення тривалості життя.

У 2017 році українці спожили понад 1,2 млрд упаковок. Ринок ліків за-галом оцінюють у 70 мі-льярдів гривень.

Лише 9% цих ліків, які спожили українці, спо-житі в умовах стаціонару в лікарні. Це близько 9 мі-льярдів гривень (12,6% від 70 млрд).

Близько 90% усіх реаль-но спожитих ліків укра-їнці приймали вдома, купуючи медпрепарати в аптеках і часто не консуль-туючись з лікарем.

В європейських країнах та країнах, що розвива-ються, в стаціонарі хворі приймають від 40% до 70% від усіх ліків. У нас цей по-казник у 7 разів нижчий.

МОЗ прагне, щоб показ-ник споживання ліків на рівні стаціонару постійно зростав.

Нині в Україні ринок реклами регулюють май-же 10 законів та підзакон-них актів, але на практиці вони працюють неефек-тивно, заявив Ілик.

В країнах ЄС забороне-на реклама незареєстрова-них ліків, рецептурних та психотропних і наркотич-них, від хронічного безсо-ння, ліки для лікування туберкульозу, онкології, венеричних захворювань.

"В Україні усі ці заборо-ни діють. Більше того, у нас жорсткіші вимоги до реклами. У нас ще забо-ронені ліки для лікуван-ня ожиріння, імпотенції, інфекційних хвороб, ВІЛ/СНІД, для лікування ді-тей до 14 років, вагітних жінок, і ліків, які викли-кають звикання, – додав заступник міністра. – Чо-мусь європейське законо-давство виявляється ді-євішим.

Ілик вважає, що це на-самперед через неефек-тивний механізм контро-лю, бо функції виявлення порушень на штрафу-вання розпорошені між різними органами держ-влади, і додає, що МОЗ є фактично поза цим про-цесом моніторингом.

Тому Міністерство охо-рони розробило законо-проект, який має врегу-лювати рекламу ліків в Україні.

МОЗ пропонує штра-фувати радіо- та телеком-панії у розмірі 5% від лі-цензійного платежу, який вони платять при отри-манні своєї професійної ліцензії. Штрафувати має Нацрада з питань телеба-чення та радіомовлення.

Законопроект також пе-редбачає чітке визначення фахових медичних ви-дань, де дозволена рекла-ма ліків, непередбачених законом, а також розробка та затвердження Урядом окремого Порядку ре-клами лікарських засобів спрямована на медичних та фармацевтичних пра-цівників.

О ЧЕМ МОЛЧИТ ТВ

ДЕЛО ПРОТИВ ПОРОШЕНКО №1ПОЧЕМУ АВАКОВ РЕШИЛ ЛЕГАЛИЗОВАТЬ ЗАЯВЛЕНИЯ ОНИЩЕНКО

По материалам: Денис Рафальский, https://strana.ua/ (начало смотреть в №19 от 16.05.18)

"Народный фронт" (НФ) атакует команду президента, неожиданно вспомнив об истории ухода председателя партии Арсения Яценюка с поста премьер-министра в апреле 2016 года. Сегодня полиция, подконтрольная соратнику экс-председателя правительства министру внутренних дел Арсену Авакову, подозревает, что Яценюка "сбили" преступным способом, и уже открыла дело.

Уголовное производство было начато по части 1 статьи 344 Уголовного кодекса "Вмешательство в деятельность государственного деятеля". По версии следствия, Яценюк стал жертвой политического заговора. Для чего все это понадобилось НФ, версий несколько.

От партии тему комментируют только представители так называемой группы Авакова, например, близкий к министру народный депутат Антон Геращенко. Это вызвало подозрение, что дело об отставке Яценюка – самостоятельная игра главы МВД. А у него в сравнении с другими "тяжеловесами" НФ сейчас худшие отношения с президентом. Эксперт Подоляк сомневается, что стояла задача просто "попугать ключевого оппонента" материалами Онищенко. "И уже давно было очевидно, что Ар-сен Борисович совсем не партнер Петра Алексеевича", – размышляет он.

Добиться политических уступок от президента с помощью производства – цель для Авакова и других лидеров НФ более привлекательная. По версии народного де-путата Сергея Лещенко ("Блок Петра Порошенко"), Аваков пытается выторговать у Порошенко лучшую квоту верхушки партии Яценюка в будущем общем политичес-ком проекте с командой президента. "Это внутренний междусобойчик Порошен-ко–Яценюк–Аваков", – заявил в эфире телеканала NewsOne Лещенко, который на-ходится в оппозиции к руководству своей фракции. Он считает, что президент, видя низкий рейтинг партии Яценюка, предлагает им минимальные условия. "Народный фронт", видимо, решил поторговаться с Порошенко, открыв дело. Потому что, конеч-но же, Онищенко если даст показания, то только на самого Порошенко", – говорит депутат, прогнозируя, что настоящего расследования в итоге общество все равно не дождется, а только пиара НФ.

По мнению экспертов, одновременно расследование послужит цели отбелить репутацию Яценюка, который после премьерской работы совсем не пользуется популярностью у народа. По данным центра социальных исследований "София", опубликованным в мае, рейтинг Яценюка как кандидата в президенты (среди тех, кто обязательно будет голосовать, или тех, кто, скорее всего, будет голосовать) со-ставляет 0,7%. В той же категории респондентов уровень поддержки НФ – 0,8%.

Как считает народный депутат Игорь Попов (Радикальная партия), НФ еще пред-стоит решать, кто же поведет партию на выборы, ведь Яценюк после отставки не публичен, а ярких однопартийцев у него много. Это и спикер парламента Андрей Парубий, и секретарь Совета национальной безопасности и обороны Александр Турчинов, и, конечно, сам Аваков. "Они и будут решать, кто-то из них поведет весь "Народный фронт" на будущие выборы или будет несколько колонн (то есть партия разделится), или они пойдут вместе с БПП. Времени остается все меньше для при-нятия решения", – сказал Попов в эфире NewsOne.

Показательным будет потеря интереса к теме со стороны НФ – точнее, группы Авакова – или же совместное успешное голосование в Верховной Раде за важные для АП законы.

"Если НФ поддержит, например, законопроект об антикоррупционном суде в редакции АП или же интересы "фронтовиков" будут учтены при создании бюро финансовых расследований (оно должно заменить налоговую милицию, которую возглавляет скандальный "человек Турчинова" Билан), значит, найдет компромисс. Но в целом кризис в отношениях двух колонн власти нарастает. И нет у них своего уверенного кандидата в президенты. Шансы Порошенко на победу все меньше и меньше. Поэтому появление уголовного дела по кампании дискредитации Яценюка – это еще один сигнал от Авакова, что он и НФ готовы договариваться не только с Порошенко, но и против него", – резюмирует Бортник.

ВІД РЕДАКЦІЇПодібні сюжети не нові для історії сучасної України. Кучма і Ющенко, Ющенко і Юля,

Янукович (Льовочкін) і Азаров... В цих протистояннях багато відмінностей, а ще біль-ше спільного. Власне, спільне одне, - жадоба влади як засобу збагачення. Це дав-ним-давно відображено в українській приказці: "Пани б’ються, а на мужиках шкура тріщить".

Особливість хіба та, що наші пани з мужиків, котрі на злодійстві запаніли. Тому-то їхня бійка така затята. Вони намагаються хапнути побільше і... "змитися". Країна і люди їм ні до чого.

О ЧЕМ МОЛЧИТ ТЕЛЕВИЗОР

А надо было просто дать взятку Крупнейший немецкий инвестор - транснациональная корпорация "Peter Cremer GmbH" (штаб-квартира Гамбург) - заявила об уходе из Украины по причине невозможности ведения бизнеса в стране. Конкретнее - из-за коррупции, сложных и непрозрачных методов ведения бизнеса и затягивания процедур со стороны разрешительных органов.

В заявлении компании говорится, что там с пессимизмом смотрят на инвестиционный потенциал Украины. По словам ее предста-вителей, большую часть времени предприни-матель тратит на согласование, на получение подписей, на то, чтобы попасть в какой-то ка-бинет, что в итоге может продолжаться годами.

Таким образом, корпорация "Peter Cremer GmbH" официально заявила о желании выйти из состава учредителей терминала "Терминал-УПСС". По словам главы ком-пании "Терминал-УПСС" Дмитрия Фалько, запуск многомиллионного инвест-проекта с участием немецкой компании затянул-

ся на годы по причине бюрократических и юридических препятствий со стороны разрешительных органов.

"Только на отведение земельного участ-ка под подъездную железнодорожную ветку у нас ушло 7 лет! У меня есть под-писи всех премьер-министров и исполня-ющих обязанности за этот период, вклю-чая Гройсмана. Следующей инстанцией может быть только президент Порошенко. О каком строительстве может идти речь, когда в XXI веке нужно потратить 6–7 лет на оформление земли? Это делает нас неконкурентоспособными как страну", — признал Дмитрий Фалько.

Для справки: упомянутый проект предпо-лагал строительство трех перегрузочных комп-лексов, развитие железнодорожного хозяйства, создание подходного канала и операционной акватории. Инвестиции только на первом этапе могли составить более 60 млн долларов, что по-зволило бы увеличить грузооборот до 3,5 млн т в год, создать дополнительно 300 рабочих мест. При этом отчисления в бюджеты всех уровней возрастут на более чем 80 млн грн в год.

"Но пока бизнес, к сожалению, не видит шагов украинской власти к преодолению коррупции", – прокомментировала ситуа-цию эксперт Европейской бизнес-ассоциа-ции Юлия Краснова.

7№20 (76) • 23 травня 2018 року

“За правду і справедливість”

ДОМАШНІЙ КЛУБГОТОВИМ САМИ

Суп-солянкаЕго приготовление занимает минимум времени и сил. Кроме того, в качестве мясного компонента можно использовать то, что есть под рукой: сосиски, сардельки, колбасу различных сортов, говядину или свинину. В данном рецепте используем сосиски.

ИНГРЕДИЕНТЫ:• Сосиски — 2 шт.• Лук — 1 шт.• Морковь — 2 шт.• Картофель -2 шт.• Огурцы корнишоны — 5 шт.• Оливки — 1 банка• Лимон — 4 кружочка• Подсолнечное масло• Томатная паста — 2 ст. ложки

ПРИГОТОВЛЕНИЕ:В кастрюлю налить воды, довести до кипения.

Картофель очистить, нарезать кубиками, бро-сить в кипящую воду.

Сосиски нарезать кружочками. Обжарить на растительном масле. Затем обжаренные кружоч-ки сосисок переложить в кастрюлю с картофелем.

Морковь натереть на тёрке. Лук нарезать ку-биками среднего размера. Выложить в сково-роду с растительным маслом. Лук и морковь обжарить 10 минут. Затем к овощам добавить томатную пасту. Тушить вместе с томатной пас-той 5-10 минут.

Нарезать корнишоны, оливки на кружочки. Кружочки лимона на четвертинки.

Обжаренные лук и морковь, нарезанные огурцы, оливки, дольки лимона добавить в ка-стрюлю с сосисками и картофелем. Все вместе варить 10-15 минут.

Совет: попробуйте получившийся суп на соль. Как правило, солить не приходится.

Получившийся суп можно украсить зеленью или добавить сметану, майонез по вкусу.

Слойка с ветчиной и яйцом

ИНГРЕДИЕНТЫ (для 2 шт.):• Слоеное тесто — 1 лист• Твердый сыр — 50 г• Ветчина — 50 г• Несколько оливок• Яйца — 2 шт.• Пара веточек петрушки• Соль, перец

ПРИГОТОВЛЕНИЕ:Тесто раскатываем в одном направлении.

Вырезаем 2 квадрата со стороной около 15 см и выкладываем на коврик для выпечки или застеленный пергаментом противень. Слегка надавливая ножом, обводим бортик, отступая от края около 1 см ( не прорезая тесто до конца). Внутри накалываем поверхность теста вилкой.

Ветчину и оливки нарезаем небольшими ку-сочками.

Сыр натираем на крупной терке.Выкладываем ветчину, сыр и оливки на тесто,

не выходя за границы обозначенного ножом ква-драта. Запекаем при температуре 200 градусов около 12-15 минут.

Достаем из духовки. Разбиваем по яйцу на каждую слойку. Солим и перчим. Возвращаем в духовку и запекаем еще 5-7 минут, чтобы яйцо схватилось.

Посыпаем мелко нарезанной петрушкой и по-даем.

МОИ ШЕСТЬ СОТОК

ДАЧНЫЙ ДОМИК ИЗ СОЛОМЫ И ГЛИНЫ Современные дачные дома кажутся нам слишком дорогими. Постройка садового домика из смеси глины и соломы позволят создать малобюджетное летнее жилье. Проекты таких экономичных дачных домов можно сделать уникальными, придав им интересную форму.

Прежде всего нужно выбрать место для строительства дома. Важно, чтобы у выбранной строительной площадки для будущего дачного дома была возмож-ность проведения хорошего дренажа почвы. Лучше всего если эта площадка будет самой высокой на вашем участке, для того, чтобы вода стекала от дома, а не к нему.

Сделайте предварительный план ва-шего дачного дома: сколько в нем будет комнат, будет ли у него веранда, где бу-дут расположены санузел и кухня, какая должна быть оптимальная высота комна-ты. Продумайте где и сколько будет окон в доме, какой формы будет крыша дома.

После утверждения эскиза дома, рас-считайте плановый объем основных строительных материалов: щебня, песка, труб, стекла, древесины, проводов. Выяс-ните, какие добавки обычно добавляют в местную глину при строительстве глиня-ных домов, таких как мазанки и т.п.

Подготовьте площадку для строитель-ства дома: выровняйте ее, проложите дренажные трубы, заложите коммуни-кации в дом. Подготовьте фундамент дома на бетонной подушке. Высота

фундамента должна быть 50 см и более, ширина на 20-25 см больше толщины стен, поверхность готового фундамента должна оставаться шероховатой. Почву, которую вы выбрали для строительства фундамента используйте для строитель-ства дома.

Обычно для строительства дома из глины используют смесь из трех частей соломы и 1 части глины, но все зависит от качества вашей местной глины и до-полнительных добавок. Смесь разводят водой и замешивают вручную, а если точнее, то смесь вымешивают ногами. Существуют несколько технологий воз-ведения дачного дома из глины — с по-мощью деревянной обрешетки и с помо-щью саманных блоков.

Технология деревянной обрешетки такая: строится деревянный каркас, на который наносится смесь с большим ко-

личеством соломы и небольшим коли-чеством глины.

Блочная технология предусматривает формирование глиняных (саманных) блоков с большим количеством глины , высушивание их в течении 48 часов под навесом, и традиционной укладкой стен из блоков.

Кроме самого дома вы можете сделать из глины и часть предметов мебели, что также позволит вам сэкономить на стро-ительстве дома.

Особенностями дачного дома из гли-ны является достаточно большой слой штукатурки и крыша с большим на-весом — все это нужно для того, чтобы предохранить стены дома от влаги.

Строительство дачного дома из глины — занятие не быстрое, поэтому, если вы задумали большой дом, то лучше стро-ить его поэтапно.

ПСИХОЛОГ СОВЕТУЕТ

ЕДИТЕ, КОГДА СЫТЫ?Проблемы переедания и ожирения населения беспокоят специалистов во всем мире. Пищевая зависимость может выражаться в разных формах. Специалисты выделяют целый ряд признаков.

Во-первых, это поглоще-ние пищи, даже когда вы сыты. Во-вторых, постоян-ные навязчивые мысли о еде, перекусах, продуктах. В-третьих, быстрое поеда-ние большого количества пищи. В-четвертых, непре-рывное питание в течение дня без четких спланиро-ванных понятных времен-ных рамок – завтрак, обед и ужин. В-пятых, невозмож-ность придерживаться здо-ровых привычек всю жизнь. У человека есть представле-ние о правильном питании, но придерживаться его не получается. Ну и еще один признак пищевых наруше-ний – срывы и откаты, сброс и набор веса. То есть человек может месяц или год соблю-дать его, а потом снова начи-нает объедаться.

Почему мы зацикливаем-ся на еде? Есть три фактора, которые влияют на это, – биологический, психологи-

ческий и социальный. Наш организм устроен таким об-разом, что нам необходима еда. Причем не все процес-сы внутри нас способствуют правильному питанию. У некоторых людей есть гено-мы, нарушающие выработку гормона сытости. Они чаще страдают лишним весом. Однако это очень просто проверить сегодня, сдав ана-лизы. И это редкие случаи. Есть другие процессы, кото-рые толкают нас к еде. Мозг отчасти руководит нашим процессом питания и выбо-ром продуктов. Ему нужна энергия. Он берет ее из кис-лорода и из пищи, а именно из углеводов, которые преоб-разуются в сахара.

7 признаков того, что вы за-висите от еды:• Вы часто (постоянно) ду-

маете о еде: какие продук-ты есть в холодильнике, что можно съесть прямо сейчас, чем перекусить потом.

• Вы постоянно что-то жу-ете и перекусываете, даже если не хотите есть.

• Не можете устоять перед определенными продукта-ми – шоколад, кофе, гам-бургеры, пицца, рыба и т. д.

• Не можете контролиро-вать объем пищи, съедая гораздо больше, чем хо-

чется. Даже чувствуя на-сыщение.

• Заедаете стресс, плохое настроение, усталость, обиду, сорвавшиеся пла-ны и другие эмоции.

• Понимаете, что перееда-ние ведет за собой такие негативные последствия, как ожирение, диабет, сердечнососудистые забо-левания и т. д., однако это вас не останавливает.

• Предпочитаете есть в оди-ночестве, так как ощущае-те вину за количество съе-денного.“Странные” способы, ко-

торые иногда помогают спра-виться с чрезмерным аппети-том:

Цвет. Смените тарел-ки теплых и ярких цветов на холодные и спокойные. Оранжевый, желтый и крас-ный – возбуждают аппетит. А синий, фиолетовый – снижают. Возможно, синяя скатерть и занавески на ок-нах помогут вам притупить аппетит.

АРОМАТ. Цветочные и цитрусовые запахи в той или иной степени снижают чув-ство голода. Такой эффект чаще всего приписывают ароматам мяты, розы, ла-ванды, грейпфрута, зелено-го яблока и лайма. Секрет в том, чтобы вдыхать насы-

щенные масла – 3–6 мед-ленных вдохов.

ВОДА. Нередко человек не может отличить жажду от голода. И каждый раз, когда испытывает жажду, начи-нает есть или перекусывать. Но так как потребность в воде остается, то и ноющее чувство не проходит. Это способствует перееданию. Выпейте стакан воды и при-слушайтесь к своим ощуще-ниям.

ЗАРЯДКА. Каждый раз, когда вам хочется что-нибудь съесть, нужно сделать небольшую заряд-ку. Это могут быть любые упражнения. Не обязатель-но заниматься до изнеможе-ния. 10–15 минут обычной зарядки могут дать вам при-ятные ощущения и отвлечь от мыслей о еде.

ГОРЯЧАЯ ВАННА. По-сле теплой расслабляю-щей ванны, как правило, не очень хочется есть. Если перед сном принять ее, да еще и вместе с маслами, то можно обмануть вечерний/ночной аппетит.

Исследователи говорят, что все люди разные, по-этому нет универсальных советов для всех. Кто-то пе-рехочет конфету после аро-матерапии, а кто-то наобо-рот. Точно так же с зарядкой и ванной. Для некоторых людей – они могут высту-пать действиями, стимули-рующими аппетит.

Постройка садового домика из смеси глины и соломы позволят создать малобюджетное летнее жилье

8№20 (76) • 23 травня 2018 року

“За правду і справедливість”

Х-ФАЙЛИ

№ 20 (76)23 травня 2018 року

Матеріали друкуються мовою оригіналу

Засновник: Політична партія “Соціалістична партія Олександра Мороза”

Видається: з грудня 2016 року Видавець: Політична партія

“Соціалістична партія Олександра Мороза” Поштова адреса: 18005, м. Черкаси, вул. Волкова, 101 к. 62

E-mail: np@uch.net Телефон редакції: 0472-720-001

Свідоцтво про реєстрацію:КВ № 22389-12289Р від 22.11.2016 року, видане Державним комітетом теле-бачення і радіомовлення України

Редакція може публікувати матеріали, не поділяючи поглядів авторів, які не-суть відповідальність за достовірність наведених фактів, імен тощо. Рукописи і фотознімки не рецензуються і не повертаються. Анонімні листи не розгляда-ються.

Редакція зберігає за собою право скорочення і літературного редагу-вання прийнятих для публікації текстів.

Передрук матеріалів – тільки за наявності посилання на газету “За прав-ду і справидливість”.

Листування з читачами – лише на сторінках газети.

ДРУК:ФОП Журило С. Д.Адреса: м. Черкаси,

вул. Вербовецького, 1-аЗамовлення № 424

Тираж 10 000 прим.

ГАЗЕТА ЗАХИСТУ ІНТЕРЕСІВ ГРОМАДЯН

60003ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС

Політична партія “Соціалістична партія Олександра Мороза”Ідентифікаційний код: 40314784 Юридична адреса: 03058, м.Київ, Вулиця Генерала Тупикова, будинок 11-А Голова партії: Мороз Олександр ОлександровичЗаступник Голови партії: Цушко Василь Петрович

ДО ТИХ, КОМУ НЕ БАЙДУЖА

СОЦІАЛІСТИЧНА ІДЕЯ! Контактні телефони регіональнихосередків політичної партії

«Соціалістична партія Олександра Мороза»

м. Київ 073-074-00-80

ВінницькаВолинськаДніпропетровська ДонецькаЖитомирськаЗакарпатська ЗапорізькаІвано-ФранківськаКиївська

098-898-85-83067-361-48-28095-338-24-24099-506-02-51098-233-59-53066-535-98-36093-991-32-40050-689-09-59063-736-26-61

КіровоградськаЛуганськаЛьвівськаМиколаївськаОдеськаПолтавськаРівненськаСумськаТернопільська

098-470-54-07050-619-85-02067-710-97-45098-025-22-47067-328-63-84067-749-54-99096-028-46-55097-741-41-99067-350-01-00

Херсонська

ХарківськаХмельницькаЧеркаськам. ЧеркасиЧернівецькаЧернігівськам.Чернігів

067-424-85-06050-396-07-29067-572-38-37066-227-22-870472-72-00-01097-343-05-26067-576-57-63068-235-95-89050-935-84-26

Вопрос о том, как были сделаны эти изваяния и каким образом они устанавливались по периметру острова до сих пор остаётся открытым

ЗАГАДКА ОСТРОВА ПАСХИОстров Пасхи был открыт практически случайно в начале 18 века. Вест-Индская компания наняла голландского капитана Якоба Роггевена поискать какие-нибудь острова между Южной Америкой и Австралией. Немолодой уже морской волк принялся за дело с должным рвением и после почти года исследований обнаружил, что на пути от Чили до Австралии крупные земли практически отсутствуют, однако, среди найденных им нескольких необитаемых островов был один, совершенно уникальный – остров Пасхи. По негласной морской традиции того времени новые земли называли в честь ближайших к дате их открытия религиозных праздников.

Уже первое исследование остро-ва, можно сказать, повергло евро-пейцев в состояние шока. На не-большом (всего лишь 10 на 15 км) клочке земли разыгрывалась не-шуточная трагедия – два племени сошлись в смертельной битве, пы-таясь выжить в условиях экологи-ческой катастрофы.

Как выяснится позже, на острове уже 150 лет практически полностью отсутствовала растительность, что, естественно, имело катастрофиче-ские последствия для его жителей. Деревья были не только поставщи-ками пищи, их корни удерживали почвы от размывания дождями, и из их стволов аборигены делали лодки для рыбалки. С исчезнове-нием деревьев сельское хозяйство и рыбная ловля пришли в упадок и единственным стабильным источ-ником пропитания жителей ста-ло птицеводство. Домашние куры имели на острове статус божествен-ных птиц, и, что называется, были пересчитаны буквально поголовно.

Впрочем, прибытие «носите-лей цивилизации», хоть и спасло аборигенов от голодной смерти, имело для них катастрофические последствия. Не пройдёт и 10 лет, как большинство населения будет банально превращено в рабов и вы-везено в Южную Америку.

Сам же остров достался сначала Вест-Индской компании, а позже перешёл под юрисдикцию Чили.

Необходимо сказать, что первые натуралисты и исследователи по-явились на острове буквально через несколько лет после его открытия и тот материал, который они собра-ли, до сих пор представляет загадку для учёных.

Во-первых, весь остров по пери-метру окружают антропоморфные статуи, вытесанные их цельных кусков базальта – так называемые моаи. Всего на острое их около 900. Вес статуй от 10 до 80 тонн, рост не-которых из них превышает 12 ме-тров. Их назначение не ясно до сих пор. Некоторые учёные склоняются к мысли, что статуи имели ритуаль-ное значение – их взгляд направ-лен вдаль от острова: складывается впечатление, что статуи как-бы сто-ят на страже, охраняя жителей от какой-то угрозы.

Вопрос о том, как были сдела-ны эти изваяния и каким образом они устанавливались по периме-тру острова до сих пор остаётся от-крытым. Дело в том, что на момент обнаружения у аборигенов не было даже никакого намёка на орудия труда, способные сделать нечто по-добное.

Во-вторых, культура обоих мест-ных племён отличалась фантасти-ческой простотой. Если даже не об-ращать внимания на процветавший в этом месте каннибализм, жизнь и быт аборигенов были страшно при-митивны. Между тем, их устный эпос описывавший их историю был полон сложных событий, от-ношений и явлений, которые были совсем не свойственны местным жителям. Например, в одной из ле-генд фигурирует такое понятие, как эквивалентная замена стоимости – деньги, однако, аборигены хоть и понимали, что это, но никак это не использовали, живя исключитель-но в бартерных отношениях.

Кроме того, на острове обна-ружены следы сложной письмен-ности – ронго-ронго. В том, что это действительно письменность,

современная наука не сомневает-ся. Наполовину иероглифическое письмо заполняет около трёх десят-ков глиняных и деревянных табли-чек, которые не расшифрованы до сих пор.

В легендах аборигенов существу-ет упоминание об этих дощечках, как о каком-то загадочном ключе, способном открывать дверь в дру-гие миры. Кроме того, согласно этим устным преданиям, местным жителям категорически запре-щалось читать и даже смотреть на них – это была привилегия ис-ключительно жрецов. Но и здесь всё было непросто. По рассказам аборигенов, последний жрец, по-нимающий язык табличек, умер за три поколения до их встречи с евро-пейцами.

Кроме того, на острове была об-наружена пещера, куда местным запрещалось заходить под страхом смерти. Побывавшие в ней миссио-неры обнаружили там целый склад всякого мусора и несколько скеле-тов. Детальные расспросы туземцев внесли ясность: в пещеру приноси-лось всё то, что «принесло море», но что могло представлять угрозу для них. Среди этого мусора были най-

дены следы других цивилизаций: обломки корабельных снастей, бу-тылки и несколько корзин. То есть, аборигены, если не знали о том, что помимо их острова где-то ещё су-ществуют люди, то, как минимум, об этом догадывались.

Что же касается самих жителей острова, то это были вообще уни-кальные люди. До сих пор неясно их этническое происхождение. Их генный код, проанализированный относительно недавно, не похож ни на одну из существующих рас. Да и весьма проблематично предста-вить, продуктом какого смешения генного материала получились эти люди. В их ДНК преобладают гены индейцев Южной Америки, но кто ещё были их возможные предки — остаётся загадкой.

Бесспорно, за несколько сотен (а скорее всего, тысяч) лет с момен-та их попадания на остров, за счёт близкородственного скрещивания, их генофонд мог значительно ухуд-шится, однако, этого не произошло. Никаких явных следов вырожде-ния у аборигенов не наблюдалось.

Кроме того, уже первые контак-ты европейцев и жителей острова сильно озадачили представителей «цивилизации». Дело в том, что або-ригены в буквальном смысле слова «не видели» некоторых вещей – в частности, кораблей, приплывших к ним незнакомцев и кое-какого их снаряжения. Этому существует объяснение, что, дескать, мозг або-ригена, никогда не видевшего таких сложных вещей, даже не может себе их представить, поэтому для этого человека наблюдаемого предмета просто не существует, он не «откла-дывается» у него в мозгу.

Первым человеком, сопоставив-шим все эти интересные факты во-едино был аббат Брассер де Бурбон. Причём, вышел он на них абсолют-но случайно. Изучая культуру майя и ацтеков, он обратил внимание на интересную деталь карты западно-го побережья Южной Америки, со-ставленную индейцами.

На ней в середине Тихого океана был изображён огромный конти-

нент. Этот континент описывал-ся в летописях майя и назывался Земля Му. Помимо прочего, в этих летописях говорилось, что жители Му обладают сверхъестественны-ми способностями и даже внешне не похожи ни на кого из жителей Земли. Изучая другие оставшиеся от майя свидетельства, де Бурбон нашёл в них упоминание о траги-ческой судьбе Земли Му – её пол-ного уничтожения от природного катаклизма, в результате которого целый континент исчез в пучине Тихого океана.

Пытаясь найти следы цивилиза-ции Му, де Бурбон внимательно из-учал быт и культуры многих наро-дов Полинезии, и добрался таким образом, до аборигенов острова Пасхи.

Именно они как нельзя лучше подходили под описания жителей Му. Позднее, идеи де Бурбона раз-вивались, и теория о целом матери-ке – Пацифиде, погрузившимся в пучины океана, в настоящее время рассматривается, как одна из аль-тернативных версий происхожде-ния Южно-Тихоокеанских плит в геологии.

Если это действительно так, страшно представить, через что прошли предки жителей острова Пасхи. Крушение цивилизации, гибель миллионов людей, и ска-тывание оставшихся не просто в каменный век, а в нечто более при-митивное и ужасное.

В настоящее время коренных жителей острова осталось не более 2.5 тысяч. Практически все они заняты сейчас на своём острове в туристическом бизнесе. Самым смешным является то, что они и сейчас делают моаи, однако, уже при помощи башенных кранов. Интерес к этим людям не ослабева-ет до сих пор. Они смогли выжить, несмотря на ужасающую ката-строфу, голод и лишения, а также последствия рабства, которым их «наградили» европейцы. Какие ещё загадки скрывает этот загадочный народ? Возможно, мы узнаем об этом в будущем…