http://www.etnolog.org.ua

ІМФФФЕЕЕ

NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES UKRAINE

RYLSKYINSTITUTE OF ART STUDIES, FOLKLORE AND ETHNOLOGY

R E S E A R C H E So f t h e F i n e A r t s

N u m b e r 3 ( 5 9 )T h e a t r e . M u si c. C i n e m a

P u b l i s h i n g R y l s k y I n s t i t u t e

K Y I V 2 0 1 7

http://www.etnolog.org.ua

ІМN u m b e r

МN u m b e r T h e a t r e . M u si c.

МT h e a t r e . M u si c. Ф

R

ФR

o f t h e F i n e Фo f t h e F i n e AФA r t sФr t sN u m b e r ФN u m b e r 3 ( 5 9 )Ф3 ( 5 9 )T h e a t r e . M u si c. ФT h e a t r e . M u si c. CФC ЕR ЕR C H E SЕC H E SA ЕA r t sЕr t s

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ ТА ЕТНОЛОГІЇ ім. М. Т. РИЛЬСЬКОГО

мистецтвознавчіЧисло 3 (59)Театр. Музика. Кіно

Видавництво ІМ

КИ В 2017

http://www.etnolog.org.ua

ІМЧисло 3 (59)

МЧисло 3 (59)Театр. Музика. Кіно

МТеатр. Музика. КіноФ

мистецтвознавчіФмистецтвознавчіЧисло 3 (59)ФЧисло 3 (59)Театр. Музика. КіноФТеатр. Музика. КіноФЕмистецтвознавчіЕмистецтвознавчіЕ

Редакційна колегія:

.  .      головний редактор

. В.     відповідальний секретарВ. В. К     відповідальний секретар

. В. В    .  . В.  .    .  . .  .    .  . .  . К   В.  . . В. К В   .  . .  . К   .  . .  . К   . В. .  .    В.  . .    .  . 

Студії мистецтвознавчі : Театр. Музика. Кіно. Чис. 3 (59) [голов. ред. Г. Скрипник] НАН України, ІМ ім. М. Т. Рильського. – Київ, 2017. – 120 с.

ISSN 1728–6875

У журналі висвітлюються актуальні питання теорії, методології, історії, сучасного стану вітчизняного та зарубіжного музичного, театрального й кіномистецтва публікують-ся результати досліджень творчості окремих мистців, архівні матеріали, дискусії, спогади про колег, бібліографічні огляди та рецензії.

Видання призначене для дослідників-мистецтвознавців, викладачів і студентів мис-тецьких навчальних закладів, музейних працівників.

                                         .                   

                             .

                                                           .

урнальні публікації відображають погляди їхніх авторів, які не завжди збігаються з поглядами редакції. Відповідальність за достовірність інформації повністю несуть автори.

                    .                           .

урнал зареєстровано Держкомінформом України Свідоцтво про реєстрацію: серія КВ № 67 4 від 16.12.2002 р.

Виходить 4 рази на рік

Рекомендовано до друку вченою радою Інституту мистецтвознавства, фолькло ристики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (протокол № 11 від 24.11.2016 р.)

Включено до переліку фахових видань України з мистецтвознавчих дисциплін (Наказ МОН України № 996 від 11.07.2017 р.)

Офіційний сайт видання «Студії мистецтвознавчі» : . . .

ISSN 1728–6875 © ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2017

http://www.etnolog.org.ua

І                 

І                 

      . І      . І                                       І                                                           .І                    .урнальні публікації відображають погляди їхніх авторів, які не завжди збігаються з поглядами Іурнальні публікації відображають погляди їхніх авторів, які не завжди збігаються з поглядами редакції. Відповідальність за достовірність інформації повністю несуть автори.Іредакції. Відповідальність за достовірність інформації повністю несуть автори.                    .           І                    .           Мстану вітчизняного та зарубіжного музичного, театрального й кіномистецтва публікують

Мстану вітчизняного та зарубіжного музичного, театрального й кіномистецтва публікують

Мся результати досліджень творчості окремих мистців, архівні матеріали, дискусії, спогади

Мся результати досліджень творчості окремих мистців, архівні матеріали, дискусії, спогади про колег, бібліографічні огляди та рецензії.

Мпро колег, бібліографічні огляди та рецензії.

Видання призначене для дослідників-мистецтвознавців, викладачів і студентів мис

МВидання призначене для дослідників-мистецтвознавців, викладачів і студентів мис

тецьких навчальних закладів, музейних працівників.

Мтецьких навчальних закладів, музейних працівників.

                         М                                   .                   М          .                                    М                 М                                       М                                                           .М                    .Ф

еатр. Музика. Кіно.

Феатр. Музика. Кіно.

М.

ФМ.Т.

ФТ.Рильськог

ФРильськог

урналі висвітлюються актуальні питання теорії, методології, історії, сучасного Фурналі висвітлюються актуальні питання теорії, методології, історії, сучасного стану вітчизняного та зарубіжного музичного, театрального й кіномистецтва публікуютьФстану вітчизняного та зарубіжного музичного, театрального й кіномистецтва публікуютьФся результати досліджень творчості окремих мистців, архівні матеріали, дискусії, спогади Фся результати досліджень творчості окремих мистців, архівні матеріали, дискусії, спогади про колег, бібліографічні огляди та рецензії. Фпро колег, бібліографічні огляди та рецензії.Видання призначене для дослідників-мистецтвознавців, викладачів і студентів мисФВидання призначене для дослідників-мистецтвознавців, викладачів і студентів мистецьких навчальних закладів, музейних працівників.Фтецьких навчальних закладів, музейних працівників. ЕЕВ.  . 

ЕВ.  . 

.  Е. еатр. Музика. Кіно. Ееатр. Музика. Кіно. Чис. 3ЕЧис. 3 (59)Е(59) [гЕ [голов. ред. Еолов. ред. Рильськог ЕРильського.Ео. – Київ, Е– Київ, 2017.Е2017.урналі висвітлюються актуальні питання теорії, методології, історії, сучасного Еурналі висвітлюються актуальні питання теорії, методології, історії, сучасного

ЗмістContentsТеорія

  . Основні текстові різновиди жанру многоліття  .  M a i n T e x t V a r i e t i e s o f P o l ych r o n i o n G e n r e . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

  . Пастівницька традиція як середовище функціонування сопілкової музики українців

  .  S h e p h e r d i n g T r a d i t i o n a s a S p h e r e o f t h e U kr a i n i a n s P i p e M u si c F u n ct i o n i n g . . . . . . . . 1 5

ісТорія

К   . Руські придворні музиканти польського короля Владислава ІІ Яґайла та Великих князів Литовських

  .  c a n d t h e G r a n d P r i n ce s o f L i t h u a n i a . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2 5

  . Українськість як константа виконавського стилю «Візантійського хору» Мирослава Антоновича

  .  U kr a i n i a n I d e n t i t y a s a n A b so l u t e S ym b o l o f       P e r f o r m i n g S t yl e b y M yr o sl a v A n t o n o vyc h . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 1

  . Дніпропетровський академічний український музично‑драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка: до 100‑ліття творчого шляху

  .  . c c c c : O n t h e O cca si o n o f t h e C e n t e n a r y o f C r e a t i ve D e ve l o p m e n t . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40

ПосТаТі

К  В . Борис Лятошинський та Левко Ревуцький: історія взаємин

  .  : . . . . . . . . . . . . . . 47

  . Honoured Artist of Ukraine Mykola Mikheyev: Creative Individuality and Transmission of Experience in the Ballet Art

К   . Заслужений артист України Микола Михеєв: творча індивідуальність та передавання досвіду в балетному мистецтві . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56

  . Диригентський простір хормейстера (до 70‑річного ювілею Євгена Савчука)

  .  C o n d u ct o r ’ s S p a ce o f C h o i r m a st e r ( O n t h e O cca si o n o f t h e 7 0 t h A n n i ve r sa r y o f B i r t h d a y o f Y e vh e n S a vch u k) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62

http://www.etnolog.org.ua

Ідо

Ідо

  .  І  .  . І. c Іc O n ІO n t h e O cca si o n o f t h e Іt h e O cca si o n o f t h e Мяк константа виконавського стилю

Мяк константа виконавського стилю

«Візантійського

М«Візантійського хор

Мхору» Мирослава Антоновича

Му» Мирослава Антоновича

U kr a i n i a n I d e n t i t y a s a n

МU kr a i n i a n I d e n t i t y a s a n A

МA b so l u t e

Мb so l u t e S

МS ym b o l o f

Мym b o l o f

M yr o sl a v

МM yr o sl a v A

МA n t o n o vyc h

Мn t o n o vyc h . . .

М . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

М. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Дніпропетровський академічний український МДніпропетровський академічний український музично‑драматичний театр ім.Ммузично‑драматичний театр ім.100 М100‑ М‑ліття Мліття ‑ліття ‑ М‑ліття ‑ творчого шляхуМтворчого шляхуc Мc c c c : М c c c : t h e O cca si o n o f t h e Мt h e O cca si o n o f t h e CМC e n t e n a r y o f Мe n t e n a r y o f ФФ

Руські придворні музиканти польського короля

ФРуські придворні музиканти польського короля

Яґайла та

ФЯґайла та Великих князів Литовських

ФВеликих князів Литовських

c Ф c a n d t h e G r a n d P r i n ce s o f L i t h u a n i aФa n d t h e G r a n d P r i n ce s o f L i t h u a n i a . . .Ф. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .Ф. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .як константа виконавського стилю Фяк константа виконавського стилю у» Мирослава АнтоновичаФу» Мирослава Антоновичаym b o l o f Фym b o l o f      Ф     . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .Ф. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .Дніпропетровський академічний український ФДніпропетровський академічний український Еp h e r e o f t h e U kr a i n i a n s

Еp h e r e o f t h e U kr a i n i a n s P i p e M u si c F u n ct i o n i n g

ЕP i p e M u si c F u n ct i o n i n g

Руські придворні музиканти польського короля ЕРуські придворні музиканти польського короля Великих князів ЛитовськихЕВеликих князів Литовських c Е c

6

  . Багатогранний мистецький внесок хорового диригента Степана Стельмащука

  .  M u l t i f o r m A r t i st i c C o n t r i b u t i o n o f S t e p a n S t e l m a sh ch u k a s a C h o r u s C o n d u ct o r . . . . . . . . . 7 2

сучаснісТь

  . Культуротворчі аспекти камерно‑інструментального ансамблю в Україні останньої третини ХХ – початку ХХІ століття (основні тенденції виконавства)

  .  C u l t u r a l C r e a t i n g A sp e ct s o f t h e C h a m b e r -I n st r u m e n t a l E n se m b l e –

( M a i n E xe cu t i n g T e n d e n ci e s) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

  . Хоровий цикл «Пори року» Валентини Мартинюк у репертуарі ансамблю бандуристів «Чарівниці»

  . С c       а o f t h e B a n d u r a E n se m b l e . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

  . Театральний фестиваль «Золотий лев» (шлях до європейської інтеграції)

D e m ya n e n ko S e r h i y . T h e a t r i ca l F e st i va l       ( A P a t h t o E u r o p e a n I n t e g r a t i o n ) . . . . . . . . . . . . . . 96

  . Самобутнє художнє явище народної творчості – яворівські іграшки в мистецькому доробку Богдани Фільц (до 85‑річчя композиторки)

  .  T h e Y a vo r i v T o ys a s a n O r i g i n a l A r t i st i c P h e n o m e n o n i n t h e B o h d a n a F i l t s M u si ca l W o r ks . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 0 2

рецензії

  . Рец.: Жеплинський Б., Ковальчук Д., Ковальчук М., Дідушко Д. Дударі. – Львів : РАСТР‑7, 2017. – 110 с., іл.

  . c . :   .     .    .     .  . – , -7, 2017. – 110 ., . . . . . . 1 1 0

  . Рец.: Кавунник о. Музичне середовище Ніжина в контексті національних культуротворчих процесів ХІХ – початку ХХІ століть : монографія / Олена Кавунник. – Київ : НАН України, 2016. – 328 с.

  . :   . M u si ca l M i l i e u o f N i zh yn i n C o n t e xt o f N a t i o n a l - c :

. – : , 2016. – 32 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 114

Про авторівI n f o r m a t i o n A b o u t A u t h o r s . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116

http://www.etnolog.org.ua

І  . І  . Рец.: ІРец.: Дідушко Д.ІДідушко Д. ДуІДу  І  . c . : І. c . : І.  І.  Рец.: ІРец.: МСамобутнє художнє явище народної творчості

МСамобутнє художнє явище народної творчості

орівські іграшки в мистецькому доробку Богдани Фільц

Морівські іграшки в мистецькому доробку Богдани Фільц

чя композиторки)

Мчя композиторки)

a vo r i v T

Мa vo r i v T o ys a s a n O r i g i n a l

Мo ys a s a n O r i g i n a l a vo r i v T o ys a s a n O r i g i n a l a vo r i v T

Мa vo r i v T o ys a s a n O r i g i n a l a vo r i v T

i n t h e B o h d a n a F i l t s M u si ca l W o r ks

Мi n t h e B o h d a n a F i l t s M u si ca l W o r ks

рМрецензіїМецензіїМРец.: МРец.: Жеплинський Б.,МЖеплинський Б.,ДуМДударі.Мдарі.Дударі.ДуМДударі.ДуФ

а

Ф а

Ф . . .

Ф . . . . . .

Ф . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Ф. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Театральний фестиваль «Золотий лев»

ФТеатральний фестиваль «Золотий лев»

(шлях до європейської інтеграції)

Ф(шлях до європейської інтеграції)

     Ф      (Ф( AФA P a t h t o ФP a t h t o EФE u r o p e a n I n t e g r a t i o n )Фu r o p e a n I n t e g r a t i o n )Самобутнє художнє явище народної творчостіФСамобутнє художнє явище народної творчостіорівські іграшки в мистецькому доробку Богдани ФільцФорівські іграшки в мистецькому доробку Богдани Фільцчя композиторки)Фчя композиторки)o ys a s a n O r i g i n a l Фo ys a s a n O r i g i n a l AФA r t i st i c P h e n o m e n o n Фr t i st i c P h e n o m e n o n . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .Ф. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .Е

Е

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Е. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Хоровий цикл «Пори року» Валентини Мартинюк ЕХоровий цикл «Пори року» Валентини Мартинюк уарі ансамблю бандуристів «Чарівниці»Еуарі ансамблю бандуристів «Чарівниці» а Е а . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .Е. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .Театральний фестиваль «Золотий лев»ЕТеатральний фестиваль «Золотий лев»u r o p e a n I n t e g r a t i o n )Еu r o p e a n I n t e g r a t i o n )

7

ТеоріяTheory

ОСНОВНІ ТЕКСТОВІ РІЗНОВИДИ жАНРУ МНОГОЛІТТЯ

 

УДК 7 4.1 7 3.6

У статті розглянуто ключові критерії визначення жанру многоліття та його основні текстові різновиди – «Поліхроніон», «Тон деспотін», «Іс полла еті, деспота», «Многолітствування» та «Многії літа», що побутують у церковній, народній і світській сферах українського культурного життя.

Ключові слова: жанр, многоліття, «Поліхроніон», «Тон деспотін», «Іс полла еті, деспота», «Многолітству-вання», «Многії літа», богослужбовий спів.

В статье рассмотрены ключевые критерии определения жанра многолетие и его главные текстовые раз-новидности – «Полихронион», «Тон деспотин», «Ис полла ти, деспота», «Многолетствование» и «Многие лета», которые бытуют в церковной, народной и светской сферах украинской культурной жизни.

Ключевые слова: жанр, многолетие, «Полихронион», «Тон деспотин», «Ис полла ти, деспота», «Много-летствование», «Многие лета», богослужебное пение.

c c – ,   ,      , a n d   c c , c

cu l t u r a l l i f e a r e co n si d e r e d i n t h e a r t i cl e .Keywords: , ,   ,       , ,   , -

ca l si n g i n g .

Многоліття як унікальний та багатогран-ний феномен української музичної тради-ції досі фактично залишався поза увагою віт чизняної науки. У численному доробку з вивчення історії та специфіки українського богослужбового співу зустрічаються лише лаконічні згадки про многоліття як завер-шальний елемент літургії або ж форму при-вітання церковних ієрархів, що бере поча-ток від візантійського обряду вшанування імператора та його родини. Окремі аспек-ти проблеми були розглянуті російськими музикознавцями С. Скребковим, М. ін-дейзеном, М. Успенським, Г. Пожидаєвою, М. Парфентьєвим, основна увага яких зо-середжена на аналізі царського многоліття «Благовірному царю».

Перша рунтовна праця з вивчення мно-голіття як самодостатнього музичного жан-ру була підготовлена румунською дослід-ницею . Герасім        

                    («Многоліття в

румунській музиці візантійської традиції від ст. і до сьогодні») [20]. На основі ана-

лізу історичних наукових розвідок, а також зібраного численного музичного матеріалу (близько 200 рукописних зразків) дослід-ниця розглядає основні аспекти питання в румунській музичній традиції, а саме: іс-торичні витоки, специфіку побутування у світській і церковній сферах, визначальні характеристики та різновиди многоліття.

В українському музикознавстві много-ліття вже розглядалося як один з бого-службових жанрів у дисертаційній роботі О. евчук «Київський наспів у контексті церковно-монодичного співу України та Бі-лорусії – ст.» [1 ]. Посилаючись на «уставні характеристики піснеспівів» російської дослідниці І. Безуглової (текст, місце у відправі, глас, ступінь канонічності, службова субординація), доробок сучас-ної медієвістики та власний досвід аналізу, О. евчук представляє основні жанрово-канонічні ознаки піснеспівів, у яких тісно переплітаються їх уставні (службові) та музичні характеристики. Вони передбача-ють: 1) сакрально-символічний зміст тексту піснеспіву 2) функція у відправі (змінний

http://www.etnolog.org.ua

Іуки. У

Іуки. У

вивчення історії та специфіки українського Івивчення історії та специфіки українського богослужбового співу зустрічаються лише Ібогослужбового співу зустрічаються лише лаконічні згадки про многоліття як заверІлаконічні згадки про многоліття як завершальний елемент літургії або ж форму приІшальний елемент літургії або ж форму привітання церковних ієрархів, що бере почаІвітання церковних ієрархів, що бере початок від візантійського обряду вшанування Іток від візантійського обряду вшанування імператора та його родини. Окремі аспекІімператора та його родини. Окремі аспекти проблеми були розглянуті російськими Іти проблеми були розглянуті російськими М 

М 

Многоліття як унікальний та багатогран

ММноголіття як унікальний та багатогран-

М-

ний феномен української музичної традиМний феномен української музичної тради-М-ції досі фактично залишався поза увагою Мції досі фактично залишався поза увагою уки. У Муки. У численному Мчисленному доробку з Мдоробку з вивчення історії та специфіки українського Мвивчення історії та специфіки українського богослужбового співу зустрічаються лише Мбогослужбового співу зустрічаються лише лаконічні згадки про многоліття як заверМлаконічні згадки про многоліття як завершальний елемент літургії або ж форму приМшальний елемент літургії або ж форму привітання церковних ієрархів, що бере почаМвітання церковних ієрархів, що бере почалізу історичних наукових розвідок, а

Млізу історичних наукових розвідок, азібраного численного музичного матеріалу Мзібраного численного музичного матеріалу (близько 200М(близько 200ниця розглядає основні аспекти питання Мниця розглядає основні аспекти питання Ф

лихронион», «Тон деспотин», «Ис полла ти, деспота», «Многолетствование» и «Многие

Флихронион», «Тон деспотин», «Ис полла ти, деспота», «Многолетствование» и «Многие

лета», которые бытуют в церковной, народной и светской сферах украинской культурной жизни.

Флета», которые бытуют в церковной, народной и светской сферах украинской культурной жизни.

: жанр, многолетие, «Полихронион», «Тон деспотин», «Ис полла ти, деспота», «Много

Ф: жанр, многолетие, «Полихронион», «Тон деспотин», «Ис полла ти, деспота», «Много

летствование», «Многие лета», богослужебное пение.

Флетствование», «Многие лета», богослужебное пение.

c c Ф c c   Ф  c c , c Ф c c , c   c c , c   Ф  c c , c        Ф      , Ф, ФФлізу історичних наукових розвідок, аФлізу історичних наукових розвідок, азібраного численного музичного матеріалу Фзібраного численного музичного матеріалу Е«Тон деспотін», «Іс полла еті, деспота», «Многолітствування» та «Многії літа», що побутують

Е«Тон деспотін», «Іс полла еті, деспота», «Многолітствування» та «Многії літа», що побутують

оліття, «Поліхроніон», «Тон деспотін», «Іс полла еті, деспота», «Многолітству

Еоліття, «Поліхроніон», «Тон деспотін», «Іс полла еті, деспота», «Многолітству

тье рассмотрены ключевые критерии определения жанра многолетие и его главные текстовые разЕтье рассмотрены ключевые критерии определения жанра многолетие и его главные текстовые разлихронион», «Тон деспотин», «Ис полла ти, деспота», «Многолетствование» и «Многие Елихронион», «Тон деспотин», «Ис полла ти, деспота», «Многолетствование» и «Многие лета», которые бытуют в церковной, народной и светской сферах украинской культурной жизни. Елета», которые бытуют в церковной, народной и светской сферах украинской культурной жизни. : жанр, многолетие, «Полихронион», «Тон деспотин», «Ис полла ти, деспота», «МногоЕ: жанр, многолетие, «Полихронион», «Тон деспотин», «Ис полла ти, деспота», «МногоЕ c c , c Е c c , c

8

теорі

незмінний однофункціональний багато-функціональний) 3) частотність виконан-ня 4) способи виконання (діалогічний, пісенно-гімнічний) 5) відношення «текст-наспів» (один наспів – багато текстів один текст – багато наспівів) 6) види інтонуван-ня текстів 7) композиція (риси структури).

Спираючись на вищезазначені характе-ристики, О. евчук зауважує, що кожна наз-ва піснеспіву зорієнтована лише на одну з жанрових ознак, яку давні піснетворці вва-жали найбільш відмінною від інших, «вихо-дячи з першої ознаки (зміст тексту) назви отримали догмати (стихири, що виклада-ють догматичні – визначальні – особливос-ті віросповідання), богородичні (співи про Богородицю або звернені до Неї), хресто-богородичні (про страждання ї біля Христа на місці розп’яття), блаженни (Євангельські вірші про заслуги праведних), світильни (співи про те, “як надсилається світло до створеного світу”) та многоліття» [1 ].

Беручи до уваги попередні напрацюван-ня в напрямку означення жанрів давньо-руської гімнографії, О. евчук вводить у дисертаційну роботу та доповнює таблицю російської дослідниці О. Коляди «Основні жанрові групи та жанрові різновиди», де ви-окремлено 5 основних груп богослужбово-го співу: 1) псалми та похідні від них 2) сти-хиро-тропарні жанри 3) акафісти 4) канон 5) молитовні жанри. Українська музикозна-вець зараховує многоліття до молитовних жанрів і у висновках своєї роботи доречно зазначає, що «кожний обиходний 1 постій-ний піснеспів має власний комплекс індиві-дуальних рис і може бути названий “пісне-співом-жанром”» [1 , с. 176].

Загалом варто підкреслити, що чимало провідних зарубіжних і вітчизняних дослід-ників церковного співу стикалися з проб-лемою означення та характеристики його жанрової системи, серед них – Г. Вагнер, І. Лозова, Н. Гуляницька, Т. Владишевська,

. Діброва, Н. Костюк та ін. Для прикла-ду, аналізуючи жанрову палітру російської духовної музики ст., Н. Гуляницька роз-глядає її у вигляді ієрархічної системи, де на нижньому рівні знаходяться піснеспіви малої форми, що входять до складу тієї чи іншої служби (всенічна, літургія), а на верх-

ньому – ті ж служби, що представляють «жанровий ансамбль» [5].

Враховуючи вищезазначене і беручи до уваги результати нашої кропіткої пошукової роботи та систематизації значної кількості зібраного нотного матеріалу, стає очевид-ним, що многоліття давно вийшли за межі богослужбового співу. Нині спостерігаємо наявність численних народних аранжувань і авторських музичних композицій, які су-проводжують не лише традиційні обрядові дійства (весілля, коляди) та ювілейні свят-кування, але й світські, побутові й урочисті заходи державного значення.

Многоліття, що утвердились у різних сферах українського духовного життя, включають в себе справжнє різнобарв’я музичних зразків, які різняться за вербаль-ним текстом, музичною мовою, манерою виконання та сферою побутування. Однак неспростовним є те, що незважаючи на ши-року текстову варіативність, усі вони несуть єдине змістове та символічне напов нення, виконують спільне призначення – побажан-ня довгих і щасливих років життя. Саме зміст і функція постають як ключові озна-ки, що дають підстави об’єднати многоліт-тя в єдиний музичний жанр. Адже за ви-значенням відомого дослідника Є. Назай-кінського: « анри – це складені історично відносно стійкі типи, класи, роди і види музичних творів, що розрізняються низкою критеріїв, основними з яких є: 1) конкретне життєве призначення (суспільна, побутова, художня функції) 2) умови і засоби вико-нання 3) характер змісту і 4) форми його втілення» [13, с. 94].

Зміст і призначення, як одні з ключових критеріїв означення жанру, також фігурують у визначеннях низки зарубіжних і вітчизня-них науковців. Наприклад, російська до-слідниця К. Царьова подає таке: « анр – багатозначне поняття, яке характеризує роди та види, що склалися історично, му-зичних творів у зв’язку з їх походженням та життєвим призначенням, способом та умовами (місцем) виконання й сприйняття, а також з особливостями змісту і форми» [17, с. 3 3], а Л. Мазель та В. Цукерман пропонують тлумачення, за яким «музичні жанри – це роди та види музичних творів,

http://www.etnolog.org.ua

Іпсалми

Іпсалми

жанри 3)Іжанри 3)овні жанри. Українська музикознаІовні жанри. Українська музикознавець зараховує многоліття до молитовних Івець зараховує многоліття до молитовних жанрів і у висновках своєї роботи доречно Іжанрів і у висновках своєї роботи доречно зазначає, що «кожний обиходнийІзазначає, що «кожний обиходнийний піснеспів має власний комплекс індивіІний піснеспів має власний комплекс індивідуальних рис і може бути названий “піснеІдуальних рис і може бути названий “пісне176]. І176]. Мучи до уваги попередні напрацюван

Мучи до уваги попередні напрацюван

ня в напрямку означення жанрів давньо

Мня в напрямку означення жанрів давньо

евчук

Мевчук вводить у

Мвводить у

дисертаційну роботу та доповнює таблицю

Мдисертаційну роботу та доповнює таблицю

Коляди

МКоляди «Основні

М«Основні

жанрові групи та жанрові різновиди», де виМжанрові групи та жанрові різновиди», де ви-М-основних гр Мосновних груп богослужбовоМуп богослужбово-М-та похідні від них 2)Мта похідні від них 2) стиМсти-М-жанри 3) Мжанри 3) акафісти Макафісти 4)М4) канон Мканон овні жанри. Українська музикознаМовні жанри. Українська музикознавець зараховує многоліття до молитовних Мвець зараховує многоліття до молитовних жанрів і у висновках своєї роботи доречно Мжанрів і у висновках своєї роботи доречно зазначає, що «кожний обиходнийМзазначає, що «кожний обиходнийки, що дають підстави об’єднати многоліт

Мки, що дають підстави об’єднати многоліття в єдиний музичний жанр. Адже за виМтя в єдиний музичний жанр. Адже за визначенням відомого дослідника Є.Мзначенням відомого дослідника Є.кінськогМкінськогФ

вірші про заслуги праведних), світильни

Фвірші про заслуги праведних), світильни (співи про те, “як надсилається світло до Ф(співи про те, “як надсилається світло до [1 ]. Ф[1 ]. учи до уваги попередні напрацюван Фучи до уваги попередні напрацюван- Ф-ня в напрямку означення жанрів давньо Фня в напрямку означення жанрів давньо- Ф-вводить у Фвводить у Ф

включають в себе справжнє різнобарв’я

Фвключають в себе справжнє різнобарв’я музичних зразків, які різняться за вербаль

Фмузичних зразків, які різняться за вербальним текстом, музичною мовою, манерою

Фним текстом, музичною мовою, манерою виконання та сферою побутування. Однак

Фвиконання та сферою побутування. Однак неспростовним є те, що незважаючи на шиФнеспростовним є те, що незважаючи на широку текстову варіативність, усі вони несуть Фроку текстову варіативність, усі вони несуть єдине змістове та символічне наповФєдине змістове та символічне наповвиконуюФвиконують спільне призначенняФть спільне призначенняня довгих і щасливих років життя. Саме Фня довгих і щасливих років життя. Саме зміст і функція постають як ключові ознаФзміст і функція постають як ключові ознаФки, що дають підстави об’єднати многолітФки, що дають підстави об’єднати многоліття в єдиний музичний жанр. Адже за виФтя в єдиний музичний жанр. Адже за виЕкування, але й світські, побутові й урочисті

Екування, але й світські, побутові й урочисті заходи державного значення.

Езаходи державного значення.

Многоліття, що утвердились у різних

ЕМноголіття, що утвердились у різних

сферах українського духовного життя, Есферах українського духовного життя, включають в себе справжнє різнобарв’я Евключають в себе справжнє різнобарв’я музичних зразків, які різняться за вербальЕмузичних зразків, які різняться за вербальним текстом, музичною мовою, манерою Еним текстом, музичною мовою, манерою виконання та сферою побутування. Однак Евиконання та сферою побутування. Однак неспростовним є те, що незважаючи на шиЕнеспростовним є те, що незважаючи на широку текстову варіативність, усі вони несуть Ероку текстову варіативність, усі вони несуть

9

рА сА сАхАрчуК. основні теКстові різновиди жАнру Мно олітт

які історично склалися у зв’язку з різними типами змісту музики, у зв’язку з певним її життєвим призначенням, з різними соці-альними (зокрема, соціально-побутовими, соціально-прикладними) функціями і різ-ними умовами її виконання та сприйнят-тя» [12, с. 22].

Посилаючись на жанрові характеристи-ки, напрацьовані Є. Назайкінським, та бе-ручи до уваги визначення інших провідних науковців, зазначимо, що умови виконання майже усіх многоліть означені церковним уставом або порядком обрядового дійства, залежно від сфери побутування. Також мо-жемо простежити спільні візантійські ви-токи і тривалий процес розвитку в системі літургійних жанрів з постійною зміною ме-лодичного стилю. Адже всі відомі нам цер-ковні жанри пройшли багатовіковий про-цес формування та усталення. Основною формою втілення многоліть найчастіше є необ’ємні за масштабом та формою хорові акапельні композиції. Звичайно, головним і визначальним структурним елементом є вітальна формула «многії літа». До деталь-нішого аналізу та характеристики музичної побудови многоліть ми звернемося в на-ступних наших напрацюваннях, розгляда-ючи стилістичні особливості жанру.

Зібраний нами нотний матеріал (більше 150 композицій) включає широкий діапазон текстових різновидів – «Поліхроніон», «Тон деспотін», «Іс полла еті, деспота», «Много-літствування» та «Многая літа» («Многії лі-та», «Многая лєта»), які хоч і об’єднані єди-ною жанровою належністю, але різняться за функціями та сферами побутування. Са-ме тому виникає необхідність систематиза-ції зібраного матеріалу та чіткого означен-ня термінології для уникнення плутанини в подальшій роботі.

Насамперед варто зазначити, що «По-ліхроніон» (грец. Πολυχρόνιον), «Тон дес-потін» (грец. Τόν Δεσπότην), «Іс полла еті, деспота» (грец. Εἰς πολλὰ ἔτη, δέσποτα) – грецькі многоліття архієрейського богослу-жіння, що прийшли разом з прийняттям ві-зантійського церковного обряду київським князем Володимиром і збереглися в хрис-тиянській церковній практиці донині. Це є наслідком того, що від самого хрещення

і протягом декількох століть християн-ську церкву на наших теренах очолювали грецькі ієрархи, які принесли з собою бага-то візантійських традицій, серед них і чин многолітствування. Про це згадує історик-богослов, дослідник історії християнської церкви в Україні архієпископ І. Ісіченко: «Літургійною мовою Київської митрополії історично спершу була грецька. Митропо-лити-греки й надалі охоче послугувалися нею при богослужіннях. З тих часів до ві-зантійсько-українського обряду входить як особливість архієрейських богослужінь ви-користання в них окремих грецьких фраз: “Іс полла еті, деспота” (“На многії літа, владико”), “Кіріє, елейсон” (“Господи, по-милуй”) Однак використання грецької мови лишилося епізодичним» [ , с. 53].

Схожі думки висловлюють й українські музикознавці, зокрема О. Цалай-Якимен-ко у своїй праці «Київська школа музики

століття» виокремлює цілий розділ «Новогрецький напів в Україні», де зазна-чає, що «співати Літургію грецькою мо-вою було давнім звичаєм на архієрейській Службі і не лише в Україні, але й у Вірменії, Грузії, на Балканах, у Росії» [16, с. 145]. Та-кож авторка наводить свідчення П. Алеп-ського 2 про спів многоліття антіохійському патріархові в Києво-Печерському монасти-рі, яке ще раз письмово підтверджує широ-ту побутування грецьких церковних текстів на українських землях: «Наш владика під спів увійшов у хорос, приклався до свя-тих ікон і став на своєму патріаршому міс-ці благословив присутніх і для нього заспівали по-грецьки Іс полла еті, деспота, тому що в тутешніх великих монастирях за-звичай знають його напам’ять по-грецьки і співають, коли приїздить до них патрі-арх» [16, с. 14 ].

Неабияке значення для подальшого впливу та збереження грецьких піснеспівів мали Никонівські церковні реформи 1650–1660-х років у Московському царстві (осо-бливо після 1654 року) та активна участь греків у діяльності братств, про що неодно-разово згадується в праці відомого україн-ського дослідника Я. Ісаєвича «Братства та їх роль в розвитку української культури

– ст.»: «Велике значення мали вза-

http://www.etnolog.org.ua

ІЗібраний нами нотний матеріал (більше

ІЗібраний нами нотний матеріал (більше

зицій) включає широкий діапазон Ізицій) включає широкий діапазон текстових різновидів Ітекстових різновидів – «ПоІ– «Подеспотін», «Іс полла еті, деспота», «МногоІдеспотін», «Іс полла еті, деспота», «Многолітствування» та «Многая літа» («Многії ліІлітствування» та «Многая літа» («Многії літа», «Многая лєта»), які хоч і об’єднані єдиІта», «Многая лєта»), які хоч і об’єднані єдиною жанровою належністю, але різняться Іною жанровою належністю, але різняться за функціями та сферами побутування. СаІза функціями та сферами побутування. Саме тому виникає необхідність систематизаІме тому виникає необхідність систематизаМакапельні композиції. Звичайно, головним

Макапельні композиції. Звичайно, головним і визначальним структурним елементом є

Мі визначальним структурним елементом є вітальна формула «многії літа». До деталь

Мвітальна формула «многії літа». До детальнішого аналізу та характеристики музичної

Мнішого аналізу та характеристики музичної побудови многоліть ми звернемося в на

Мпобудови многоліть ми звернемося в на-

М-

ступних наших напрацюваннях, розглядаМступних наших напрацюваннях, розгляда-М-ючи стилістичні особливості жанру.Мючи стилістичні особливості жанру.Зібраний нами нотний матеріал (більше МЗібраний нами нотний матеріал (більше зицій) включає широкий діапазон Мзицій) включає широкий діапазон – «По М– «Поліхроніон», «Тон Мліхроніон», «Тон деспотін», «Іс полла еті, деспота», «МногоМдеспотін», «Іс полла еті, деспота», «Многолітствування» та «Многая літа» («Многії ліМлітствування» та «Многая літа» («Многії літа», «Многая лєта»), які хоч і об’єднані єдиМта», «Многая лєта»), які хоч і об’єднані єдиГрузії, на Балканах, у

МГрузії, на Балканах, укож авторка наводить свідчення П.Мкож авторка наводить свідчення П.ськМськФ

цес формування та усталення. Основною

Фцес формування та усталення. Основною формою втілення многоліть найчастіше є Фформою втілення многоліть найчастіше є необ’ємні за масштабом та формою хорові Фнеоб’ємні за масштабом та формою хорові акапельні композиції. Звичайно, головним Факапельні композиції. Звичайно, головним і визначальним структурним елементом є Фі визначальним структурним елементом є

милуй”)

Фмилуй”)мови лишилося епізодичним»

Фмови лишилося епізодичним»

ФСх

ФСхожі думки висловлюють й українські

Фожі думки висловлюють й українські

музикознавці, зокрема О.

Фмузикознавці, зокрема О.ко у своїй праці «Київська школа музики Фко у своїй праці «Київська школа музики ФстоФстоліття» виокремлює цілий розділ Фліття» виокремлює цілий розділ «Новогрецький напів в Україні», де зазнаФ«Новогрецький напів в Україні», де зазначає, що «співати Літургію грецькою моФчає, що «співати Літургію грецькою мовою було давнім звичаєм на архієрейській Фвою було давнім звичаєм на архієрейській Службі і не лише в Україні, але й у Вірменії, ФСлужбі і не лише в Україні, але й у Вірменії, Грузії, на Балканах, уФГрузії, на Балканах, укож авторка наводить свідчення П.Фкож авторка наводить свідчення П.Еособливість архієрейських богослужінь ви

Еособливість архієрейських богослужінь використання в них окремих грецьких фраз:

Екористання в них окремих грецьких фраз: “Іс полла еті, деспота” (“На многії літа,

Е“Іс полла еті, деспота” (“На многії літа, владико”), “Кіріє, елейсон” (“Господи, поЕвладико”), “Кіріє, елейсон” (“Господи, помилуй”) Емилуй”) О Е Однак використання грецької Еднак використання грецької мови лишилося епізодичним»Емови лишилося епізодичним»Еожі думки висловлюють й українські Еожі думки висловлюють й українські музикознавці, зокрема О.Емузикознавці, зокрема О.ко у своїй праці «Київська школа музики Еко у своїй праці «Київська школа музики ліття» виокремлює цілий розділ Еліття» виокремлює цілий розділ

1 0

теорі

ємини братств і з грецькими культурними діячами, такими як Ієремія Транос, Мелетій Пігас, Кирило Лукаріс. Деякі з братчиків гре-ків походили з Кріту, що був у – ст. головним осередком грецького культурно-національного відродження» [7, с. 126].

Перший і ключовий для нашого дослі-дження термін, що залишився у спадок від давньої візантійської культури, – «По-ліхроніон» – походить від грецького слова πολυχρόνιος, або ж πολυχρóνιον ( πολυ- (по-лі-) – «багато» χρόνος (хронос) – «час»). Вітальний піснеспів, що бере початок від величальних акламацій 3 , які виголошува-лися під час святкових виходів візантій-ських імператорів. Тлумачні словники, як наприклад «Большой толковый словарь русского языка», дають або стисле озна-чення терміна «поліхроніон»: «Многоголо-сий пісне спів – величання під час святко-вого богослужіння» [3], або одразу зазна-чають, що це те ж саме, що і многоліття. Проте, враховуючи огляд зібраного нотного матеріалу, виникає необхідність розгляда-ти термін у двох значеннях:

1) безпосередньо як загальну синоніміч-ну назву жанру многоліття, подібно до за-хідноєвропейської наукової практики

2 )  як один з текстових різновидів жанру, що співається лише на завершення пра-вославної патріаршої служби подібно до Константинопольської православної церк-ви, де традиційно усталеним є виконання поліхроніонів для Вселенського патріар-ха (грец. Πολυχρόνιον με τον Οικουμενικό Πατριάρχη) .

У сучасній церковній практиці здебіль-шого виконується «Поліхроніон» грецького наспіву в численних аранжуваннях визна-них церковних композиторів або ж регентів хору. В опрацьованих нами зразках найчас-тіше подається подібний грецький текст:

Πολυχρόνιον ποιήσαι, Κύριος ο Θεός, τον Αγιώτατον Πατριάρχην της [автокефалія та ім’я].Κύριε, φύλαττε αυτόν.Εις πολλά έτη, εις πολλά έτη, εις πολλά έτη.

Для зручності співу в партитурі одра-зу зазначається українська або російська транскрипція тексту, адже сьогодні вживан-ня грецької мови є рідкістю:

Поліхроніон піісе, Кіріос о еос,Тон Агіотатон Патріархін тіс [автокефалія та ім’я].Кіріє, філате автон. Іс полла ети, іс полла еті, іс полла еті.

Дослівний церковний переклад тексту такий: «Довготривалим (многолітнім) со-твори, Господи Боже, Святійшого Патріар-ха (ім’я) [ця частина тексту може варіюва-тися залежно від дійсного патріарха та очо-люваної ним автокефалії. – .  .], Господи, збережи його на многії літа ».

До виключно церковних многоліть на-лежать також грецькі «Тон деспотін» та «Іс полла еті, деспота». Зокрема, «Тон деспотін» – многоліття, що є неодмінним атрибутом архієрейського богослужіння та виконуються згідно з церковним уставом. Повний текст «Тон деспотін» такий:

Τόν Δεσπότην καὶ Ἀρχιερέα ἡμῶν, Κύριε φύλαττε, εἰς πολλὰ ἔτη, Δέσποτα.

Як і у випадку з поліхроніонами, у нотах од-разу зазначається транскрипція:

Тон Деспотін ке Архиєреа імон, Киріє філате, іс полла еті, Деспота.

Та переклад: «Владику й архієрея нашого, Господи, збережи на многії літа».

Завершальне «Іс полла еті, деспота» («На многії літа, Владико») після «Тон дес-потін» повторюється тричі з поступовим ускладненням розспіву. У сучасній право-славній практиці цей текстовий різновид многоліття виконується двічі після обла-чення архієрея, а саме в момент, коли він стає на орлець та благословляє паству ди-кирієм 4 і трикирієм 5 [2]. У грецькому ж чині, як зазначає М. елтов, «після відпусту на Архієрейському богослужінні завжди спі-вається: “Τον δεσπότην και αρχιερέα ημών, Κύριε, φύλαττε. Εις πολλά έτη, δέσποτα”, ар-хієрей виголошує: “Δι ‘ευχών των αγίων πα-τέρων ημών” (Молитвами святих отців на-ших), ієрей відповідає: “Δι’ ευχών των αγίου Δεσπότου ημών” (Молитвами святого вла-дики нашого)» [6, c. 575].

Ми зіткнулися зі значною кількістю варі-антів розспіву «Тон деспотін» різної склад-ності, що включені до обіходів і церковно- півчих збірників, серед яких авторські ро-боти та аранжування Д. Бортнянського, А. Львова, І. Смірнова, А. Гнатишина. Важ-

http://www.etnolog.org.ua

Іщо співається лише на завершення пра

Іщо співається лише на завершення православної патріаршої служби подібно до Івославної патріаршої служби подібно до Константинопольської православної церкІКонстантинопольської православної церкви, де традиційно усталеним є виконання Іви, де традиційно усталеним є виконання поліхроніонів для Вселенського патріарІполіхроніонів для Вселенського патріарΠολυχρόνιον με τον Οικουμενικό ІΠολυχρόνιον με τον Οικουμενικό ерковній практиці здебільІерковній практиці здебільшого виконується «Поліхроніон» грецького Ішого виконується «Поліхроніон» грецького МПроте, враховуючи огляд зібраного нотного

МПроте, враховуючи огляд зібраного нотного матеріалу, виникає необхідність розгляда

Мматеріалу, виникає необхідність розгляда

зпосередньо як загальну синоніміч

Мзпосередньо як загальну синоніміч-

М-

ну назву жанру многоліття, подібно до за

Мну назву жанру многоліття, подібно до за-

М-

хідноєвропейської наукової практикиМхідноєвропейської наукової практикидин з текстових різновидів жанру, Мдин з текстових різновидів жанру, що співається лише на завершення праМщо співається лише на завершення пра-М-вославної патріаршої служби подібно до Мвославної патріаршої служби подібно до Константинопольської православної церкМКонстантинопольської православної церкви, де традиційно усталеним є виконання Мви, де традиційно усталеним є виконання поліхроніонів для Вселенського патріарМполіхроніонів для Вселенського патріарΠολυχρόνιον με τον Οικουμενικό МΠολυχρόνιον με τον Οικουμενικό Господи, збережи на многії літа».

МГосподи, збережи на многії літа».

Завершальне «Іс полла еті, деспота» МЗавершальне «Іс полла еті, деспота» («На многії літа, Владико») після «Тон десМ(«На многії літа, Владико») після «Тон десФ

еличання під час святко

Феличання під час святко-

Ф-

одразу зазна Фодразу зазна- Ф-чають, що це те ж саме, що і многоліття. Фчають, що це те ж саме, що і многоліття. Проте, враховуючи огляд зібраного нотного ФПроте, враховуючи огляд зібраного нотного матеріалу, виникає необхідність розгляда Фматеріалу, виникає необхідність розгляда- Ф-атрибутом архієрейського богослужіння та

Фатрибутом архієрейського богослужіння та виконуються згідно з церковним уставом.

Фвиконуються згідно з церковним уставом. Повний текст «Тон деспотін» такий:

ФПовний текст «Тон деспотін» такий:

ФΤόν Δεσπότην καὶ Ἀρχιερέα ἡμῶν,

ФΤόν Δεσπότην καὶ Ἀρχιερέα ἡμῶν, Κύριε φύλαττε, εἰς πολλὰ ἔτη, ΔέσποταФΚύριε φύλαττε, εἰς πολλὰ ἔτη, ΔέσποταЯк і у випадку з поліхроніонами, уФЯк і у випадку з поліхроніонами, уразу зазначається транскрипція: Фразу зазначається транскрипція: Тон Деспотін ке Архиєреа імон, ФТон Деспотін ке Архиєреа імон, Киріє філате, іс полла еті, Деспота.ФКиріє філате, іс полла еті, Деспота.Та переклад: «Владику й архієрея нашого, ФТа переклад: «Владику й архієрея нашого, Господи, збережи на многії літа».ФГосподи, збережи на многії літа».Завершальне «Іс полла еті, деспота» ФЗавершальне «Іс полла еті, деспота» Е

До виключно церковних многоліть на

ЕДо виключно церковних многоліть на

лежать також грецькі «Тон деспотін» та

Ележать також грецькі «Тон деспотін» та «Іс полла еті, деспота». Зокрема, «Тон

Е«Іс полла еті, деспота». Зокрема, «Тон деспотін» Едеспотін» – многЕ– многоліття, що є неодмінним Еоліття, що є неодмінним атрибутом архієрейського богослужіння та Еатрибутом архієрейського богослужіння та виконуються згідно з церковним уставом. Евиконуються згідно з церковним уставом. Повний текст «Тон деспотін» такий: ЕПовний текст «Тон деспотін» такий: ЕΤόν Δεσπότην καὶ Ἀρχιερέα ἡμῶν, ЕΤόν Δεσπότην καὶ Ἀρχιερέα ἡμῶν, Κύριε φύλαττε, εἰς πολλὰ ἔτη, ΔέσποταЕΚύριε φύλαττε, εἰς πολλὰ ἔτη, ΔέσποταЯк і у випадку з поліхроніонами, уЕЯк і у випадку з поліхроніонами, у

1 1

рА сА сАхАрчуК. основні теКстові різновиди жАнру Мно олітт

ливо зазначити, що саме ця форма много-літь представлена в найдавніших україн-ських Ірмолоях, перерахованих у каталозі

. Ясиновського: «1. Львівський Ірмологіон кінця – по-

чатку ст. (Львів, ЛНБ, МВ 50) Тон дес-поти ке архієрея, арк. 119.

2. Ірмолой 1657–1676, Манявський скит (Бухарест, , . . 10 46) Тон деспо-ти ке архієрея, арк. 199.

3. Ірмолой 16 4 року, послушник Вар-нава, Манявський скит (Бухарест, ,

. . 10 45) Тон деспоти ке архієрея, арк. 229» [19].

«Іс полла еті, деспота» (грец. Εἰς πολλὰ ἔτη, δέσποτα – «На многії літа, Владико») – піснеспів православного архієрейського бо-гослужіння, що може слугувати доповнен-ням до «Тон деспотін» або виконуватись як самостійний твір. Російська дослідниця богослужбового співу І. Старикова зазна-чає, що «Іс полла еті» відноситься до жан-ру візантійських акламацій, що становили святкове привітання імператора чи патрі-арха. Найбільш ранні акламації-многоліття з нотацією (присвячені візантійському імпе-ратору Андроніку ІІІ Палеологу) збереглися в Аколуфії 1336 року [15]. «Іс полла еті, дес-пота» виконується на всіх службах за учас-тю єпископа, насамперед в архієрейському чині Божественної літургії, а саме:

– під час благословення народу на три сторони після прочитання вхідних молитов

– після «Тон деспотін» на завершення облачення архієрея, коли він благословляє народ дикирієм і трикирієм

– під час малого входу архієрея– благословення народу дикирієм та

трикирієм після читання Євангелія– під час осініння 6 народу дикирієм та

трикирієм після великого входу– після відпусту– виходу ієрарха з храму [6].До гармонізації або створення автор-

ських композицій на текст «Іс полла еті, дес-пота» зверталася низка визнаних творців духовної музики: Д. Бортнянський, С. Дави-дов, А. Львов, Г. Верета, І. Смірнов та ін.

З вищерозглянутим текстовим різнови-дом многоліть пов’язують введення в пра-вославну практику архієрейського богослу-

жіння . Про це згаду-ється в працях багатьох дослідників цер-ковної музики (А. Голубцова, Г. Гарднера, Н. Розанова, Т. Владишевської та ін.). Зо-крема, дослідниця Т. Владишевська лако-нічно зазначає: «На довгий час зберігся на Русі звичай доручати найважливіші пісне-співи, особливо многолітствування, трьом юнакам, яких називали ісполатчиками (від грецького привітання “Іс полла еті, деспо-та” – Многая літа тобі, владико)» [4]. Або ж І. Старикова подає означення: «У – на поч. ст. ісполатчиками називали мало-літніх півчих Синодального хору, які ви-конували тріо піснеспівів архієрейського богослужіння» [15].

Загалом згадки про них фігурують у чис-ленній уставній богослужбовій літературі. Так, у «Руководствии для лиц, отправляю-щих церковные богослужения при участии митрополита, епископа, всего собора», упо-рядкованому М. Розановим ще в 1901 році, зазначається: «Півчі обов’язково повинні були мати у своєму складі трьох малолітніх юнаків одягнених в стихари: одного дискан-та 1-го, одного другого і одного альта» [14, с. 93]. У цій книзі подано детальний опис усіх дій і виходів ісполатчиків протягом архієрейського богослужіння. Наведемо короткий уривок: «При завершенні обла-чення архієрея, перед благословенням їм трикиріями ісполатчики сходять з клироса і стають праворуч, зазвичай і в цьому, і на-ступних випадках так: два дисканти поряд, а альт позаду них, біля облачального міс-ця. Коли архієрей почне осіняти, то вони, при помаху його трикирія, співають “Тон деспотін” і проспівавши, поклонившись ар-хієрею, йдуть на клирос» [14, с. 93].

Про солістів-ісполатчиків згадує й укра-їнський музикознавець, дослідник співу в Київській академії П. Козицький: «1591 ро-ку, коли приїхав до Львова митрополит Михайло Рогоза, то братство вітало його в церкві і своїй школі віршами (грецькою і слов’янськими мовами), що їх співали під-літки, поділені на три ліка. Напевно, то бу-ли солісти-ісполатчики, що виголошували “Многії літа”» [10, с. 31].

Наступний текстовий різновид многоліт-тя – «Многолітствування», що, як і поперед-

http://www.etnolog.org.ua

Ітю єпископа, насамперед в архієрейському

Ітю єпископа, насамперед в архієрейському чині Божественної літургії, аІчині Божественної літургії, ачас благословення народу на три Ічас благословення народу на три сторони після прочитання вхідних молитовІсторони після прочитання вхідних молитовон деспотін» на завершення Іон деспотін» на завершення облачення архієрея, коли він благословляє Іоблачення архієрея, коли він благословляє народ дикирієм і трикиріємІнарод дикирієм і трикиріємого входу архієреяІого входу архієреягословення народу дикирієм та Ігословення народу дикирієм та Мру візантійських акламацій, що становили

Мру візантійських акламацій, що становили святкове привітання імператора чи патрі

Мсвяткове привітання імператора чи патріарха. Найбільш ранні акламації-многоліття

Марха. Найбільш ранні акламації-многоліття з нотацією (присвячені візантійському імпе

Мз нотацією (присвячені візантійському імпе-

М-

ІІІ Палео

МІІІ Палеологу) збереглися

Млогу) збереглися

[15]. «Іс полла еті, десМ[15]. «Іс полла еті, дес-М-пота» виконується на всіх службах за учасМпота» виконується на всіх службах за учас-М-тю єпископа, насамперед в архієрейському Мтю єпископа, насамперед в архієрейському чині Божественної літургії, аМчині Божественної літургії, а самМсаме:Ме:час благословення на