ТЕХНОЛОГІЇ Профільний рівеньrmnvk.rosvita.rv.ua/wp-content/uploads/2018/12/...2. Усвідомлення значення швейних робіт у повсякденному

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕХНОЛОГІЇ

Профільний рівень

10–11 класи

Спеціалізація

ШВЕЙНА СПРАВА

Навчальна програма закладів загальної середньої освіти

2017 р.

Автори:

Чернушич Алла Володимирівна – директор Шепетівського міжшкільного

навчально-виробничого комбінату Хмельницької області;

Горобець Олена Валеріївна – вчитель трудового навчання навчально-

виховного об’єднання «Загальноосвітній навчальний заклад І–ІІІ ступенів №20

– дитячий юнацький центр «Сузір’я» м. Кропивницький;

Мачача Тетяна Святославівна – старший науковий співробітник Інституту

педагогіки НАПН України, кандидат педагогічних наук, старший науковий

співробітник;

за редакцією:

Юрженка Володимира Васильовича – голови робочої групи із розроблення

навчальних програм «Технології 10–11 клас Профільний рівень» для учнів 10–

11 класів закладів загальної середньої освіти, професора кафедри теорії і

методики технологічної освіти та комп’ютерної графіки Державного вищого

навчального закладу «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний

університет імені Григорія Сковороди», доктора педагогічних наук, професора.

Пояснювальна записка

Програма технологічного профілю навчання за спеціалізацією «Швейна

справа» призначена для формування ключових та проектно-технологічних

компетентностей старшокласників; подальшого свідомого вибору професії

швачки або споріднених професій; відродження та творення національних

культурно-історичних традицій українського народу; реалізації проектно-

технологічної діяльності в соціально-комунікативній взаємодії з іншими.

Головною метою спеціалізації «Швейна справа» є формування

проектно-технологічної компетентності старшокласників, що спрямована на

реалізацію їхнього творчого потенціалу, готовність і здатність ефективного

пошуку і застосування потрібних знань, умінь, способів діяльності під час

створення швейних виробів, свідомого професійного самовизначення,

самоідентифікації і самовираження.

Завдання спеціалізації «Швейна справа» 1. Формування цілісного уявлення про проектно-технологічний тип

виробничої культури як універсальної, що необхідна сучасному

спеціалісту в будь-якій сфері діяльності.

2. Усвідомлення значення швейних робіт у повсякденному житті.

3. Побудова індивідуальних освітніх траєкторій учнів через розв’язання

реальних життєвих проблем соціокультурного середовища школи

створеними особистісно і соціально значущими швейними виробами у

партнерській взаємодії з іншими.

4. Послідовне оволодіння алгоритмом й операціями проектно-технологічної

діяльності з метою формування індивідуального рівня предметної

компетентності.

5. Задоволення професійно-пізнавальних інтересів і потреб для свідомого

вибору власного професійного шляху.

Основні підходи до побудови і реалізації змісту навчальної програми

за спеціалізацією «Швейна справа»:

Національна спрямованість – вияв і розвиток національної свідомості та

ідентичності через відтворення і виготовлення швейних виробів.

Компетентнісна спрямованість – надання процесу профільного

навчання технологій предметно-діяльнісного, практико-орієнтованого

характеру, забезпечення формування ключових, галузевих і предметної

компетентностей, досягнення прогнозованих освітніх результатів.

Професійна спрямованість – засвоєння професійних знань про шиття в

ринкових умовах; створення умов для об’єктивованої оцінки професійних

потреб і можливостей старшокласника.

Культурологічна спрямованість – формування сучасної проектно-

технологічної культури учнів на основі мотивації самоактуалізації (реалізації

творчого потенціалу в процесі створення швейних виробів), розвиток творчого

мислення, цілісного уявлення про світ у єдності його природничого,

національного, соціального, виробничого та інших складників.

Методологічна спрямованість – оволодіння методологією проектно-

технологічної діяльності, що дає змогу набуття досвіду ефективної організації

власної діяльності в умовах повсякденного життя та сучасного виробництва, а

також соціально й професійно важливих якостей.

Коротка характеристика структури і змісту навчальної програми.

Сучасне виробництво організовується процесами, а не окремими операціями, як

це було в технократичному індустріальному суспільстві. Ці процеси

тлумачаться як цілісні виробничі цикли (проекти), які організовуються для

отримання певних якісних результатів зі встановленими рамками часу, витрат

засобів і ресурсів.

Такі реалії зумовлюють зміну акцентів технологічної освіти

старшокласників з операційної технологічної діяльності з результатом: техніко-

технологічні знання, уміння та навички на процесуальну проектно-

технологічну діяльність з прогнозованими результатами: зовнішніми освітніми

продуктами – створеними особистісно і соціально значущими швейними

виробами, матеріалами особистого портфоліо та внутрішніми освітніми

продуктами – індивідуальним рівнем сформованості предметної проектно-

технологічної компетентності, яка характеризує готовність і здатність до

засвоєння, осмислення і творення виробничої культури рідного народу,

відповідальності за продуктивність і наслідки власної діяльності.

Програма «Швейна справа» розроблена відповідно до культурологічної

концепції змісту технологічної освіти, що відображає соціальний досвід

людства в контексті культури організації виробництва на основі проектів як

завершених циклів проектно-технологічної діяльності, в якій формується

предметна проектно-технологічна компетентність.

Зміст програми забезпечує засвоєння старшокласниками базових знань,

умінь, компетенцій сфери виробництва швейних виробів, послідовне й

поетапне оволодіння особливостями організації сучасного виробництва на

основі структури проектно-технологічної діяльності. Передбачено обов’язкове

виконання проектів, реалізацію індивідуальних освітніх траєкторій.

Програма має таку структуру:

Вступ.

Розділ 1. Основи швейного виробництва.

Розділ 2. Проектування швейних виробів.

Розділ 3. Технологія виготовлення швейних виробів.

Розділ 4. Оцінювання, презентація швейних виробів.

Під час вступу старшокласники ознайомлюються з сучасним

виробництвом швейних виробів, а також з метою, завданнями і змістом його

вивчення, що забезпечує позитивну мотивацію навчання і цілеспрямованості

щодо одержання очікуваних освітніх результатів.

Перший розділ програми містить відомості про роль швейного

виробництва в житті людини, про структурні елементи виробництва, про

індивідуальні методи виготовлення одягу в 10 класі та про автоматизовані

системи виробництва у 11 класі.

Зміст і структура другого, третього і четвертого розділів програми

створюють умови для виконання проектів, реалізації потенціалу культурних

форм інноваційних виробничих процесів: проектування, тобто виявлення

проблем, створення образу майбутнього швейного виробу та визначення

засобів і способів його виготовлення; технології реалізації, тобто виготовлення

спроектованого особистісно й соціально значущого швейного виробу;

рефлексії, тобто духовно-ціннісне усвідомлення основ і наслідків діяльності,

самооцінювання, презентація і рекламування освітніх результатів.

Зміст програми, що вибудовується за структурою проектно-технологічної

діяльності, має дві форми прояву: реальну і понятійну. З одного боку

організація власної проектно-технологічної діяльності забезпечує здатність

розв’язувати реальні проблеми, з іншого – для успішного її здійснення потрібно

набути відповідні знання про означену діяльність – в поняттях, правилах,

нормах, культурних традиціях.

У кожному класі учні виготовляють вироби з використанням різних

рівнів складності. У 10 класі програмою передбачаються пошиття поясного

швейного виробу; в 11 класі – плечового. Отже, зміст програми забезпечує

оволодіння і застосування основних навиків пошиття швейних виробів.

Програма є відкритою системою, яка адаптується до умов профільного

навчання конкретного навчального закладу, потреб, інтересів і можливостей

старшокласників.

Спеціалізація «Швейна справа» обирається старшокласниками

самостійно, що забезпечує формування позитивної мотивації навчання,

можливість побудови власної освітньої траєкторії, досягнення й об’єктивоване

самооцінювання очікуваних результатів.

Очікується, що старшокласники, які здобудуть сучасну технологічну

освіту під час вивчення спеціалізації, належно цінуватимуть ручну працю,

будуть здатні ініціювати розвиток сфер виробничої діяльності, в яких вони

братимуть участь на основі сформованої проектно-технологічної

компетентності, що забезпечить їхню підприємливість, адаптивність,

мобільність і конкурентоздатність на ринку праці.

Програма розрахована на два роки навчання. Відповідно до типового

навчального плану в структурі 11-річної школи для вивчення технологічного

профілю навчання у 10-11 класах відводиться 6 академічних годин на тиждень,

відповідно – 210 годин на рік в кожному з класів. Вивчення кожної теми

передбачає виконання практичних робіт.

Резерв часу вчитель використовує на свій розсуд, для більш поглибленого

вивчення окремих тем і розділів.

Під час роботи потрібно звертати увагу на дотримання учнями правил

безпечної праці і санітарно-гігієнічних вимог.

ЗАГАЛЬНИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН. 10-11 класи № з/п Назва розділів К-сть год

орієнтовна

ШВЕЙНА СПРАВА. 10 клас

1 Вступ 6

2 Розділ 1. Основи швейного виробництва 60

3 Розділ 2. Проектування поясних швейних виробів 32

4 Розділ 3. Технологія виготовлення поясних швейних виробів 60

5 Розділ 4. Оцінювання, презентація швейних виробів 12

Резерв 40

Всього 210

ШВЕЙНА СПРАВА. 11 клас

1 Вступ 6

2 Розділ 1. Основи виробничої діяльності 60

3 Розділ 2. Проектування плечових швейних виробів 32

4 Розділ 3. Технологія виготовлення плечових швейних виробів 60

5 Розділ 4. Оцінювання, презентація швейних виробів 12

Резерв 40

Всього 210

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН. 10 КЛАС

№

з/п Розділи і теми

К-сть

год

1 Вступ. Мета та завдання швейної діяльності. Ознайомлення учнів з

засадами сучасного виробництва швейних виробів.

Всього:

2 Розділ 1. Основи швейного виробництва

Тема 1.1. Основні відомості про швейне виробництво

Тема 1.2. Стандартизація та контроль якості продукції

Тема 1.3. Обладнання швейного виробництва

Тема 1.4. Класифікація швейних машин

Тема 1.5. Технологія ручних операцій

Тема 1.6. Технологія машинних операцій

Тема 1.7. Технологія волого-теплових робіт

Тема 1.8. Загальні відомості про рисунок. Розрізи, перерізи, складальне

креслення в швейній технології

Тема 1.9. Геометричне зображення силуета

Тема 1.10. Правила малювання моделей одягу, складок, драпіровок.

Основи художнього оформлення одягу

Всього:

3 Розділ 2. Проектування поясних швейних виробів

Тема 2.1. Вибір об’єктів праці та художнє конструювання виробів

Тема 2.2. Конструкційні матеріали та їх вибір

Тема 2.3. Технічне конструювання

Тема 2.4. Розкроювання деталей виробу

Всього:

4 Розділ 3. Технологія виготовлення поясних швейних виробів

Тема 3.1. Різновиди виточок, складок, кокеток тощо та технологія їх

обробки

Тема 3.2. Класифікація та технологія обробки кишень

3.2.1. Технологія обробки накладних кишень

3.2.2. Технологія обробки прорізних кишень

3.2.3. Технологія обробки не прорізних кишень

Тема 3.3. Види застібок та технологія їх обробки

Тема 3.4. Обробка верхнього зрізу виробів

Тема 3.5. Обробка низу виробів

Тема 3.6. Оздоблення виробів

Тема 3.7. Загальна схема обробки виробу

Тема 3.8. Підготовка виробу до першої примірки

Тема 3.9. Дефекти виробу та їх усунення

Тема 3.10. Обробка виробу після примірки

Тема 3.11. Остаточна обробка виробу та ВТО

Всього:

5 Розділ 4. Оцінювання, презентація швейних виробів

Тема 4.1. Оцінка якості готового виробу

Тема 4.2. Презентація швейного виробу

Всього:

Разом:

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН. 11 КЛАС

№

з/п Розділи і теми

К-сть

год

1 Вступ. Мета та завдання курсу. Узагальнення знань, характеристика

об’єктів праці, матеріалів, інструментів, обладнання. Об’єкти праці –

блуза з коміром, рукавами.

Всього:

2 Розділ 1. Основи виробничої діяльності

Тема 1.1. Безпека праці в шкільних майстернях

Тема 1.2. Основи професійної орієнтації

Тема 1.3. Основи економічних знань

Всього:

3 Розділ 2. Проектування плечових швейних виробів

Тема 2.1. Художнє конструювання

Тема 2.2. Конструкційні матеріали та їх вибір


Тема 2.4. Розкроювання деталей виробу

Всього:

4 Розділ 3. Технологія виготовлення плечових швейних виробів

Тема 3.1. Повузлова обробка плечових виробів

Тема 3.2. Різновиди застібок та способи їх обробки

Тема 3.3. Види та обробка комірів

Тема 3.4. Види та обробка рукавів

Тема 3.5. Способи обробки низу виробів

Тема 3.6. Загальна схема обробки виробу

Тема 3.7. Підготовка виробу до першої примірки

Тема 3.8. Дефекти виробу та їх усунення

Тема 3.9. Обробка виробу після примірки

Тема 3.10. Підготовка та проведення ІІ примірки

Тема 3.11. Обробка виробу після ІІ примірки

Тема 3.12. Остаточна обробка виробу та ВТО

Всього:

5 Розділ 4. Оцінювання, презентація швейних виробів

Тема 4.1. Оцінка якості готового виробу

Тема 4.2. Презентація швейного виробу

Всього:

Разом:

Програма. Швейна справа. 10 клас

Дат

а

про

в

К-

сть

год

Очікувані результати

(компетенції) Зміст навчального матеріалу

Вступ до спеціалізації

Діяльнісний компонент

Досліджує різні види швейних виробів

Узагальнює і систематизує особистий освітній

досвід з шиття

Презентує вироби з застосуванням швів

Знаннєвий компонент

Розрізняє види швейних робіт

Пояснює мету вивчення спеціалізації «Швейна

справа»

Ціннісний компонент

Характеризує швейні роботи та їх значення в

повсякденному житті

Виявляє й оцінює власний рівень проектно-

технологічної компетентності

Мета та завдання курсу.

Його наступність із трудовим

навчанням у 5-9 класах.

Узагальнення знань, отриманих

учнями на уроках трудового

навчання в основній школі про

різні професії, об’єкти праці,

матеріали, інструменти,

обладнання.

Ознайомлення учнів з засадами

сучасного виробництва швейних

виробів .

Об’єкт праці – поясний виріб

(спідниця).

Відвідування швейного

підприємства, швейних майстерень

Розділ 1. Основи швейного виробництва


Формулює власну думку щодо сутності

швейного виробництва

Досліджує, опрацьовує роль виробництва в

житті людини

Розробляє маркетингові рішення щодо

популяризації швейних виробів


Пояснює значення швейного виробництва в

рамках національної економіки

Називає переваги та недоліки індивідуального

виготовлення виробів


Характеризує основні ознаки поточного


Прогнозує соціальну значущість розвитку

індивідуального пошиву швейних виробів

Тема 1.1. Основні відомості

про швейне виробництво

Сутність процесу виробництва.

Роль виробництва в житті людини.

Основна мета виробництва.

Структурні елементи виробництва:

техніка технологія, економіка.

Маркетинг, менеджмент.

Організаційна структура швейної

фабрики.

Індивідуальний метод

виготовлення одягу і його

характерні ознаки. Переваги і

недоліки індивідуального методу

виготовлення швейних виробів.

Поточне виробництво, ознаки,

переваги, недоліки.


Досліджує різні рівні стандартизації швейної

продукції

Виявляє завдання і об’єкти стандартизації,

Тема 1.2. Стандартизація та

контроль якості продукції

Загальні відомості про

стандартизацію. Завдання і об’єкти

призначення стандартів;

Опрацьовує й обговорює потрібну інформацію

з різних джерел

Здійснює аналіз якісних і кількісних

показників швейних виробів


Розрізняє стандарти в швейній промисловості

Пояснює завдання стандартизації


Характеризує якісні та кількісні показники

швейних виробів

Обговорює функції управління якістю швейних

виробів

стандартизації. Рівні

стандартизації: міжнародна,

національна, галузева.

Стандарти в швейній

промисловості.

Поняття про якість продукції.

Якісні та кількісні показники

якості продукції, одиничні та

комплексні показники якості.

Поняття про управління якістю.


Аналізує професії підготовчо-розкрійного

виробництва

Оцінює можливості застосування обладнання

для певних видів робіт

Дотримується рекомендацій щодо

використання обладнання у виробництві одягу


Визначає основні операції розкрійного цеху

Розрізняє автоматизовані системи управління

технологічним процесом


Висловлює ставлення до використання

автоматизованих процесів виробництва

Аргументує перспективи автоматизованого

виробництва

Тема 1.3. Обладнання


Обладнання для конструювання,

моделювання моделей одягу,

виготовлення лекал, зразків.

Ознайомлення з професіями

підготовчо-розкрійного

виробництва. Комп’ютерні

програми. Основні операції

підготовчого цеху. Обладнання

для прийому, транспортування,

розбракування, зберігання

матеріалів, розрахунку матеріалів в

настили. Основні операції

розкрійного цеху. Обладнання

для настилання, обрізування країв

полотен, окрейдування верхнього

полотна розсікання настилів на

частини, вирізування деталей,

нумерації крою, транспортування

крою в швейний цех. Автоматизація

процесів підготовчо-розкрійних

цеху. Автоматизована система

управління технологічним

процесом. Види сучасних

автоматизованих систем в

швейному виробництві.


Здійснює аналіз технічних характеристик

швейних машин

Розробляє орнамент для оздоблення виробу

вишивкою лічильними вишивальними швами

Класифікує обладнання за його

функціональними можливостями

Використовує комп’ютерні програми для

конструювання і моделювання одягу

Виконує роботу на швейній машинці та усуває

недоліки строчок


Розрізняє машини спеціального призначення

Характеризує основні види швейних машин

Пояснює принцип дії швейного обладнання


Тема 1.4. Класифікація

швейних машин

Характеристика основних швейних

машин універсального

призначення для виконання

зшивних, обшивних,

оздоблювальних строчок;

спеціальних машин (для

використання обметувальних

строчок); - спеціальних машин

(для виконання обметувальних,

підшивних операцій, вишивки

тощо); - спеціальних

напівавтоматів (для пришивання

фурнітури, виготовлення закріпок;

виготовлення кишень, комірів,

Аргументує основні причини недоліків в

роботі швейних машин

Оцінює практичність використання

спеціальних машин напівавтоматів

петель тощо) Будова швейної

машини. Взаємодія робочих частин

швейної машини. Заправка і

змазка швейної машини. Основні

недоліки в роботі швейної машини.

Способи їх усунення.

Ознайомлення зі швейним

підприємством (екскурсія).

Структура підприємства.

Обладнання основних цехів.

Ознайомлення з комп’ютерними

програмами при конструюванні,

моделюванні виробів,

розкроювання тканини.


Здійснює підбір інструментів для ручних

операцій

Замальовує різні види ручних стібків та

строчок

Виконує ручні стібки та строчки


Розрізняє прямі, косі, хрестоподібні,

петлеподібні, спеціальні стібки.


Характеризує розмаїтість ручних швів, їх

значення в естетиці виробів

Відбирає способи обробки виробів ручними

стібками та строчками

Тема 1.5. Технологія ручних

операцій

Поняття про стібок, строчку

класифікація ручних стібків,

строчок. Прямі, косі,

хрестоподібні, петлеподібні,

спеціальні стібки.

Строчки які виконуються за

допомогою ручних стібків.

Інструменти для виконання ручних

стібків та строчок.

Термінологія ручних операцій.


Розрізняє човникові та ланцюжкові стібки

Добирає види строчок до певних матеріалів

Виконує вправи по виготовленню машинних

швів


Пояснює технічні умови виконання швів

Називає термінологію машинних операцій


Характеризує значення машинних швів

Пропонує доцільне застосування виконаних

зразків машинних швів

Тема 1.6. Технологія машинних

операцій

Класифікація машинних стібків та

строчок. Човникові стібки.

Ланцюжкові стібки (одно- та

двохниткові). Види човникових та

ланцюжкових строчок.

Ниткові шви: зшивні, крайові,

оздоблювальні. Термінологія

виконання машинних операцій

згідно ДСТУ 2162-93.

Технічні умови виконання швів.


Виконує операції ВТО

Підготовляє матеріали до виконання ВТО

Добирає клейові матеріали для виготовлення

виробів

Виконує дублювання деталей

Дотримується правил безпечної праці і

санітарно-гігієнічних вимог


Розрізняє операції ВТО згідно

ДСТУ 2162-93

Характеризує особливості виконання операцій

ВТО та вимоги до їх виконання


Обґрунтовує значення процесу ВТО при

виготовленні швейних виробів

Тема 1.7. Технологія волого-

теплових робіт

Термінологія виконання операцій

ВТО згідно

ДСТУ 2162-93.

Основні операції ВТО. Технічні

умови виконання волого-теплових

робіт. Використання клейових

матеріалів при виготовленні

швейних виробів.

Термінологія виконання клейової

технології згідно ДСТУ 2162-93.

Оцінює свою роботу і роботу своїх друзів


Виконує графічне зображення геометричних

фігур

Виконує креслення перерізів машинних та

ручних швів




Розрізняє види форм та пропорцій

Визначає види розрізів та перерізів

Характеризує фігуру людини за пропорціями


Презентує результати своєї практичної

діяльності

Тема 1.8. Загальні відомості про

рисунок. Розрізи, перерізи,

складальне креслення в швейній

технології

Поняття про форму, об’єм та

конструкцію. Пропорції, їх

значення в малюванні. Композиція.

Характеристика фігури людини за

пропорціями.

Поняття про розрізи та перерізи як

складові проектної документації. Їх

види.

Складальні креслення на швейні

вироби.


Виконує графічне зображення пропорційної та

стилізованої фігури

Характеризує значення силуету в композиції

костюма


Розпізнає проекції об’ємної форми

Називає види силуетів в одязі


Презентує зображені силуети

Тема 1.9. Геометричне

зображення силуета

Поняття про силует як проекції

об’ємної форми. Види силуетів в

одязі, його значення в композиції

костюма.


Визначає конструктивні та декоративні лінії в

одязі

Аналізує кольорове рішення виробів

Виконує зображення моделей одягу та їх

деталей


Пояснює особливості малювання одягу та

деталей одягу

Характеризує професійну діяльність

"Художника модельєра"




Тема 1.10. Правила

малювання моделей одягу, складок,

драпіровок. Основи художнього

оформлення одягу

Умовності в малюванні моделей

одягу. Конструктивні,

конструктивно-декоративні та

декоративні лінії в одязі.

Загальні відомості про основні

кольори, додаткові та споріднені.

Орнамент як елемент оздоблення

одягу. Види орнаменту.

Оздоблення одягу оздоб-

лювальною тканиною, трикотажем,

хутром, шкірою, сутажем, шнуром,

мереживом, бахромою, стрічками.

Оздоблювальні деталі в одязі:

буфи, жабо, рюші, волани, оборки,

бейки, склади, защипи, плисе,

банти, краватки, погони, пати

тощо.

Оздоблювальна фурнітура.

Ознайомлення учнів з професією

"Художника модельєра"

Тематичне оцінювання

Розділ 2. Проектування поясних швейних виробів


Здійснює технічний опис моделей одягу

Замальовує моделі поясних виробів

Дотримується сучасних тенденцій

оформлення одягу

Тема 2.1. Вибір об’єктів праці та

художнє конструювання виробів

Види поясних виробів. Фактори,

що впливають на вибір поясного

виробу для проектування та


Розрізняє види поясних виробів


Характеризує фактори вибору поясного

виробу для проектування

Відбирає вироби, що відповідають молодіжній

моді

виготовлення. Короткі відомості

про розвиток поясних виробів в

історичному та українському

національному костюмі. Сучасні

тенденції оформлення поясних

виробів в молодіжній моді.

Робота дизайнеру одягу. Розробка

ескізів поясних виробів (спідниці,

шорти, штани, спідниця-штани).

Складання технічного опису

моделей.


Визначає види текстильних волокон та види

ткацьких переплетень

Аналізує властивості тканин

Дотримується рекомендацій догляду за

виробами


Пояснює особливості догляду за шерстяними

та шовковими тканинами

Характеризує способи отримання волокон

тваринного походження


Відбирає тканини для виготовлення виробу

Тема 2.2. Конструкційні матеріали

та їх вибір

Короткі відомості про волокна

тваринного походження (шовк,

шерсть). Способи їх отримання.

Властивості шерстяних і шовкових

тканин. Зображення ткацького

переплетення на схемах. Саржеве,

сатинове, атласне переплетення.

Рапорт переплетення. Особливості

догляду за виробами,

виготовленими з шерстяних та

шовкових тканин.


Виконує побудову креслення спідниці

Виконує моделювання спідниці

Порівнює способи побудови креслення

спідниць

Оформляє робочі лекала


Розрізняє види мірок та прибавок

Визначає способи моделювання поясних

виробів

Характеризує комп’ютерні програми для

побудови креслення спідниці





Мірки для побудови поясного

виробу. Правила їх знімання та

запис. Прибавки. Побудова

креслення прямої спідниці.

Побудова креслення конічної

спідниці. Моделювання поясних

виробів. Виготовлення робочих

лекал. Ознайомлення з комп’ю-

терними програмами.


Визначає схему розкладки лекал

Аналізує особливості розкрою тканин

Виконує розкроювання виробу




Пояснює правила виготовлення деталей

поясних виробів

Знаходить правильні способи розкрою

шовкових та шерстяних тканин




Тема 2.4. Розкроювання деталей

виробу

Правила виготовлення

раціональної розкладки деталей

поясних виробів на тканині. Схеми

розкладки. Особливості

розкроювання шовкових і

шерстяних тканин. Організація

робочого місця для розкроювання.

Правила безпечної праці.

Відомості про електрифіковані

знаряддя праці для різання

матеріалів.

Тематичне оцінювання.

Розділ 3. Технологія виготовлення поясних швейних виробів

Діяльнісний компонент Тема 3.1. Різновиди виточок,

Виконує обробку виточок, складок, кокеток

Вибирає технологію обробки деталей




Розрізняє види виточок та складок

Визначає технологію зєднання кокетки з

виробом




складок, кокеток тощо та

технологія їх обробки

Різновиди виточок.

Розмічання виточок. Технологія їх

обробки.

Види складок, розмічання,

технологія обробки.

Кокетки. Обробка зрізів. З’єднання

кокетки з виробом.


Виконує обробку кишені з суцільновикроєним

припуском



Вибирає вид обробки верхнього зрізу кишені


Розрізняє види накладних кишень

Визначає технологію обробки кишені




Тема 3.2. Класифікація та

технологія обробки кишень

3.2.1. Технологія обробки

накладних кишень.

Класифікація накладних кишень (в

залежності від способів обробки

верхнього краю кишені)

Обробка верхнього зрізу

накладних кишень

(суцільновикроєним припускам,

обшивкою, обкантувальною

тасьмою).

Технологія з’єднання накладних

кишень з основною деталлю ВТО

вузла.


Виконує обробку прорізної кишені з клапаном і

однією обшивкою



Дотримується послідовності обробки кишені


Розрізняє види прорізних кишень

Визначає технологію обробки кишені




3.2.2. Технологія обробки

прорізних кишень

Види прорізних кишень.

Етапи обробки прорізних кишень.

Послідовність обробки прорізних

кишень.

Послідовність обробки кишені з

клапаном.


Виконує обробку кишені в швах



Дотримується послідовності обробки кишені


Розмічає елементи кишень

Визначає технологію обробки кишені в швах




3.2.3. Технологія обробки не

прорізних кишень

Обробка кишень в швах. Деталі

кишені. Розмітка кишені.

Послідовність обробки кишені в

швах.


Виконує обробку застібки в бічному шві

спідниці на тасьму–блискавку

Вибирає вид застібки для поясного виробу




Тема 3.3. Види застібок та

технологія їх обробки

Види застібок в поясних виробах.

Послідовність обробки застібки в

спідницях на тасьму–блискавку.

Розрізняє види застібок

Визначає поетапність обробки застібки

Характеризує перевагу тасьми–блискавки





Виконує обробку верхнього зрізу спідниці

пришивним поясом.

Порівнює способи обробки верхнього зрізу




Демонструє зразки поясів

Визначає вид обробки верхнього зрізу спідниці




Тема 3.4. Обробка верхнього зрізу

виробів

Способи обробки верхнього зрізу

спідниці (пришивним поясом,

обшивкою, корсажною тасьмою).

Технологія обробки пояса.

Послідовність з’єднання пояса з

верхнім зрізом. Послідовність

обробки верхнього зрізу

обшивкою. Послідовність обробки

верхнього зрізу корсажною

тасьмою.


Визначає способи обробки низу виробу

Аналізує ефективність клейового зєднання

Виконує обробку низу виробу спідниці швом в

підгін з відкритим зрізом


Пояснює способи закріплення припуску на

підгин низу виробу

Називає обладнання для обробки низу виробу




Тема 3.5. Обробка низу виробів

Способи обробки низу виробів

(швом в підгін з закритим зрізом,

швом в підгін з відкритим зрізом

тощо).

Способи закріплення припуску на

підгін низу (на універсальній

машині, на спеціальній клеєвій

павутинці ).


Визначає регіональні традиції оздоблення

одягу

Аналізує оздоблювальні шви

Добирає вишивку, строчки, тасьму та шнурки

для оздоблення поясного виробу


Пояснює способи оздоблення виробів

Називає оздоблюючи матеріали


Рекомендує види оздоблення для спідниці

Тема 3.6. Оздоблення виробів

Оздоблювальні шви, вишивка,

фігурні строчки, за допомогою

тасьми, шнурів. Регіональні

традиції в оздобленні одягу.


Визначає схему зборки поясних виробів

Аналізує фактори готовності виробу до

примірки

Структурує етапи зборки виробу


Називає послідовність зборки спідниці


Продумує шляхи ефективного виробництва


Тема 3.7. Загальна схема обробки

виробу

Типова схема зборки поясних

виробів. Ступені готовності

виробів до примірки. Фактори, які

обумовлюють ступінь готовності

виробу до примірки. Раціональна

ступінь – готовність виробу до

примірки.


Визначає степінь готовності виробу до

примірки

Аналізує схеми зборки


Тема 3.8. Підготовка виробу до

першої примірки

Схеми зборки виробів до примірки

при мінімально необхідній,

максимально можливій, високій

Пояснює способи з’єднання деталей до першої

примірки


Рекомендує схему зборки виробу при

мінімальній степені готовності

степенях готовності.


Визначає види дефектів в поясних виробах

Аналізує чинники, що впливають на появу

дефектів

Здійснює усунення дефектів

Виконує підготовку спідниці до першої

примірки


Демонструє дефекти, що виникли під час

роботи

Називає причини виникнення дефектів




Тема 3.9. Дефекти виробу та їх

усунення

Види дефектів в поясних виробах.

Чинники, які впливають на появу

дефектів. методи усунення

дефектів.


Виконує обробку спідниці після першої

примірки

Здійснює підготовку виробу до ІІ примірки

Визначає види дефектів після другої примірки

Аналізує причини появи дефектів після другої

примірки

Виконує обробку верхнього та нижнього зрізу

спідниці



роботи





Тема 3.10. Обробка виробу після

примірки

Розкроювання дрібних деталей

(обшивок, пояса клапанів).

Обробка виточок. Обробка кишень,

застібки. Послідовність

проведення другої примірки.

Виявлення дефектів. Уточнення

довжини виробу.


Здійснює чистку виробу

Визначає послідовність виконання остаточної

обробки

Розраховує кількість ґудзиків для виробу та

відстань між ними

Виконує ВТО виробу, обметування петель,

пришивання фурнітури.


Демонструє способи пришивання фурнітури

Називає операції для проведення остаточної

обробки виробу




Тема 3.11. Остаточна обробка

виробу та ВТО

Послідовність виконання операцій

остаточної обробки вибору та

проведення ВТО.


Розділ 4. Оцінювання, презентація швейних виробів


Називає об’єкти технічного контролю на

виробництві

Аналізує технічну документацію для контролю

Тема 4.1. Оцінка якості готового

виробу

Визначення технічного контролю.

Об’єкти технічного контролю на

якості готового виробу

Дотримується послідовності контролю якості

поясних виробів


Пояснює способи оцінки якості виробу

Виявляє недоліки у пошитті виробу


Рекомендує способи економічного

використання швейних матеріалів

виробництві. Права та обов’язки

контролерів технічного контролю.

Технічна документація для

контролю якості готового виробу.

Послідовність контролю якості

поясних виробів.


Здійснює презентацію виконаного швейного

виробу

Узагальнює виконані етапи робіт

Розраховує кількість затрачених матеріалів


Демонструє швейний виріб

Називає проблеми, які виникли під час роботи




Тема 4.2. Презентація швейного

виробу

Презентація виконаного швейного

виробу


Резерв часу

Всього

Програма. Швейна справа. 11 клас

Дат

а

про

в

К-

сть

год

Очікувані результати

(компетенції) Зміст навчального матеріалу

Вступ


Пояснює мету вивчення спеціалізації «Швейна

справа»

Узагальнює і систематизує особистий освітній

досвід з шиття

Пропонує плечові вироби для пошиття


Розрізняє види швейних виробів


Характеризує швейні роботи та їх значення в

повсякденному житті

Виявляє й оцінює власний рівень проектно-

технологічної компетентності

Мета та завдання курсу.

Узагальнення знань,

характеристика об’єктів праці,

матеріалів, інструментів,

обладнання. Об’єкти праці –

плечовий виріб (блуза з коміром,

рукавами).

Розділ 1. Основи виробничої діяльності


Опрацьовує інструкцію з ТБ на робочому місці

Дотримується основ гігієни праці,

виробничої санітарії, особистої гігієни


Називає причини травматизму


Прогнозує можливі небезпечні ситуації на

робочому місці та способи їх запобігання

Тема 1.1. Безпека праці в

шкільних майстернях

Безпека праці, пожежна

безпека та електробезпека на

робочому місці. Інструктаж з ТБ на

робочому місці. Основи гігієни

праці, виробничої санітарії,

особистої гігієни учня. Причини

травматизму.


Досліджує умови праці швачок та кравців

Класифікує професії за п’ятьма типами

Опрацьовує й обговорює потрібну інформацію

з різних джерел

Здійснює аналіз власних професійних інтересів


Розрізняє типи професій залежно від предмета

праці

Пояснює професіограму швачки


Характеризує тип професії «Людина -Техніка»

Обговорює власні професійні вподобання

Тема 1.2. Основи професійної

орієнтації

Поняття про професію.

Класифікація професій за п’ятьма

типами залежно від предмета

праці. Професії швейної

промисловості (приклади).


Аналізує українську ринкову економіку

Оцінює можливості швейних підприємств в

умовах ринкової економіки

Модифікує модель швейного підприємства


Визначає основні фонди підприємства їх

структуру та зношування основних

виробничих фондів

Розрізняє джерела формування оборотних

засобів


Висловлює ставлення до становлення цін на

швейні вироби

Тема 1.3. Основи економічних

знань

Основні відомості про ринкову

економіку.

Класифікація швейних

підприємств в умовах ринкової

економіки.

Основні фонди підприємства їх

структура, зношування основних

виробничих фондів.

Оборотні фонди підприємств.

Джерела формування оборотних

засобів.

Собівартість продукції,

Аргументує шляхи зниження собівартості


визначення. Калькуляція витрат на

виробництво швейного виробу.

Шляхи зниження собівартості.


Розділ 2. Проектування плечових швейних виробів


Здійснює аналіз напрямків сучасної моди

Визначає фактори, що впливають на вибір

плечового виробу

Здійснює пошук потрібної інформації в

журналах мод


Розрізняє види комірів та види рукавів


Характеризує фактори вибору плечового

виробу для проектування

Відбирає вироби, що відповідають молодіжній

моді

Тема 2.1. Художнє конструювання

Швейні вироби як об’єкти

технологічної діяльності. Види

плечових виробів із коміром і

рукавом. Види комірів і рукавів.

Фактори, що впливають на вибір

плечового виробу. Види оздоблень

плечового виробу. Напрямки

сучасної моди. Журнали мод як

інформаційна база для

проектування швейних виробів.


Визначає види текстильних волокон хімічного

походження та їх властивості

Аналізує властивості тканин із хімічних

волокон

Дотримується рекомендацій догляду за

виробами


Пояснює особливості догляду за виробами,

виготовлених з тканин із штучних і

синтетичних волокон

Характеризує способи отримання волокон

хімічного походження


Відбирає тканини для виготовлення виробу

Тема 2.2. Конструкційні матеріали

та їх вибір

Поняття про матеріали хімічного

походження (штучні і синтетичні).

Їх переваги і недоліки в порівнянні

з натуральними матеріалами.

Класифікація хімічних волокон.

Властивості тканин із хімічних

волокон. Ознаки розпізнавання

волокнистого складу тканини із

хімічних волокон. Догляд за

виробами, виготовлених з тканин із

штучних і синтетичних волокон.

Правила вибору тканини для

моделі в залежності від її виду,

призначення, з урахуванням віку

особи, на яку проектується виріб.


Дотримується алгоритму побудови креслення

виробу

Виконує побудову креслення плечового

виробу, креслення коміра та вшивного рукава

Виконує моделювання плечового виробу

Оформляє комплект робочих лекал


Розрізняє види мірок та прибавок

Визначає способи моделювання плечових

виробів, комірів та рукавів

Характеризує основні антропометричні точки

по яких знімають мірки





Мірки, необхідні для побудови

креслення основи плечового

виробу з рукавами, коміром та без

них. Умовні позначення мірок.

Зняття мірок. Прибавки.

Побудова креслення основи

плечового виробу (за готовим

алгоритмом). Побудова креслення

комірів різних конструкцій.

Побудова креслення основи

вшивного рукава. Моделювання

плечового виробу, рукавів ті

комірів. Виготовлення робочих

лекал.


Визначає схему розкладки лекал

Аналізує особливості розкрою тканин

Виконує розкроювання виробу

Тема 2.4. Розкроювання деталей

виробу

Відомості про ефективні способи

механічного різання матеріалів на




Пояснює правила виготовлення деталей

плечових виробів

Знаходить правильні способи розкрою тканин

з малюнком та ворсом




сучасному виробництві. Типові

розкладки деталей плечових

виробів на тканині, правила

розкладки на тканинах з

малюнком, ворсом тощо. Розкрій

деталей виробу. Правила безпечної

праці, організація робочого місця

та санітарно-гігієнічні вимоги під

час розкроювання.


Розділ 3. Технологія виготовлення плечових швейних виробів


Визначає вузли для обробки плечового виробу

Виконує схему обробки виробу


Розрізняє способи з’єднання та обробки

деталей

Визначає технологію з’єднання дрібних

деталей з виробом


Продумує шляхи полегшення процесу

виготовлення виробу

Тема 3.1. Повузлова обробка


Визначення основних вузлів

обробки плечових виробів. Схема

обробки


Вибирає вид застібки

Виконує обробку застібки у вигляді борта




Розрізняє види застібок

Визначає способи обробки застібок




Тема 3.2. Різновиди застібок та

способи їх обробки

Види застібок: у вигляді борта;

застібка в розрізах, які оброблені

планками або обшивками; в швах.

Застібки на петлі та ґудзики;

тасьму-блискавку. Види петель,

розмітка і способи їх обробки.

Способи обробки застібок.


Класифікує види комірів

Дотримується послідовності обробки коміра

Виконує обробку комірів різних

конструктивних форм та їх з’єднання з

горловиною




Розрізняє коміри-стійки, плоско лежачі та

відкладні коміри

Визначає технологію обробки комірів різних

форм




Тема 3.3. Види та обробка комірів

Види комірів. Назви зрізів комірів.

Обробка комірів різних

конструктивних форм. Способи

з’єднання коміра з горловиною.


Класифікує види рукавів

Дотримується послідовності обробки рукава

Виконує обробку вишивного рукава з

манжетом та рукава реглан


Тема 3.4. Види та обробка рукавів

Види рукавів, вшивний реглан,

суцільно-викроєний. Назви зрізів.

Послідовність обробки і з’єднання

вшивних рукавів з проймами.

Особливості обробки рукавів



Називає конструктивні лінії рукава

Визначає технологію обробки рукава




реглан, суцільно-викроєних

рукавів.

Способи обробки низу рукавів.


Визначає способи обробки низу виробу

Аналізує ефективність клейового з’єднання

Виконує обробку низу виробу швом в підгін з

відкритим зрізом


Пояснює способи закріплення припуску на

підгин низу виробу

Називає обладнання для обробки низу виробу




Тема 3.5. Способи обробки низу

виробів

Способи обробки низу виробів

(швом в підгін з закритим зрізом,

швом в підгін з відкритим зрізом

тощо).

Способи закріплення припуску на

підгін низу (на універсальній

машині, на спеціальній клеєвій

павутинці ).


Визначає схему зборки жіночої блузи

Аналізує фактори готовності виробу до

примірки

Структурує етапи зборки виробу


Називає послідовність обробки виробу


Продумує шляхи ефективного виробництва


Тема 3.6. Загальна схема обробки

виробу

Послідовність обробки жіночої

блузи (початкова обробка деталей,

обробка кишень, застібок,

комірів, рукавів, монтаж виробу,

ВТО).


Визначає степінь готовності виробу до

примірки

Аналізує схеми зборки


Пояснює способи обробки деталей до першої

примірки


Дає рекомендації щодо послідовності

проведення примірки

Тема 3.7. Підготовка виробу до

першої примірки

Підготовка деталей крою до

обробки (перевірка наявності

деталей, перенесення ліній виточок,

складок, надсічок на симетричні

деталі, позначення ліній середині

деталей, ліній талії). Підготовка

виробу до І примірки (обробка

виточок, складок, кокеток,

плечових і бічних швів,

прифастриування тасьми до

пройми, горловини). Послідовність

проведення І примірки


Визначає види дефектів в плечових виробах

Аналізує чинники, що впливають на появу

дефектів

Здійснює пошук методів усунення дефектів

Виконує підготовку виробу до першої

примірки



примірки




Тема 3.8. Дефекти виробу та їх

усунення

Дефекти конструкції одягу в статиці

і методи їх усунення.

Дефекти конференції одягу в

динаміці і методи їх усунення.

Дефекти зовнішнього вигляду,

методи їх усунення.



Виконує обробку блузи після першої примірки

Здійснює остаточну обробку деталей та вузлів

блузи



Аналізує причини появи дефектів після

примірки

Виконує обробку коміра та рукавів



роботи





Тема 3.9. Обробка виробу після

примірки

Методи усунення дефектів, які

виявленні при І примірці. Остаточна

обробка виточок, складок, кишень,

плечових, бічних швів.

Обробка коміра. Уфастригування

коміра в горловину. Обробка

рукавів і уфастригування в пройму.

ВТО.


Виконує другу примірку

Здійснює аналіз степеню прилягання виробу

до фігури

Аналізує причини появи дефектів після другої

примірки



роботи





Тема 3.10. Підготовка та

проведення ІІ примірки

Послідовність проведення II

примірки.

Виявлення дефектів.

Методи їх усунення.


Виконує обробку виробу після другої примірки

Здійснює обробку застібки, з’єднання коміра з

горловиною та рукавів з проймами, обробку

низу виробу


Демонструє способи усунення дефектів, що

виникли під час роботи

Називає способи з’єднання деталей




Тема 3.11. Обробка виробу після ІІ

примірки

Послідовність обробки виробу

після ІІ примірки.


Визначає послідовність виконання остаточної

обробки

Здійснює чистку виробу

Розраховує кількість ґудзиків для виробу та

відстань між ними

Виконує ВТО виробу, обметування петель,

пришивання фурнітури.


Демонструє способи пришивання фурнітури

Називає операції для проведення остаточної

обробки виробу



Тема 3.12. Остаточна обробка

виробу та ВТО

Послідовність робіт при остаточній

обробці виробу при ВТО.

Чистка виробу, обметування

петель, пришивання фурнітури

ВТО.



Розділ 4. Оцінювання, презентація швейних виробів


Називає об’єкти технічного контролю на

виробництві

Аналізує технічну документацію для контролю

якості готового виробу

Дотримується послідовності контролю якості



Пояснює способи оцінки якості виробу

Виявляє недоліки у пошитті виробу


Рекомендує способи економічного

використання швейних матеріалів

Тема 4.1. Оцінка якості готового

виробу

Визначення технічного контролю.

Об’єкти технічного контролю на

виробництві. Права та обов’язки

контролерів технічного контролю.

Технічна документація для

контролю якості готового виробу.

Послідовність контролю якості

плечових виробів.


Здійснює презентацію виконаного швейного

виробу

Узагальнює виконані етапи робіт

Розраховує кількість затрачених матеріалів


Демонструє швейний виріб

Називає проблеми, які виникли під час роботи




Тема 4.2. Презентація швейного

виробу

Презентація виконаного швейного

виробу


Резерв часу

Всього

Documents

ТЕХНОЛОГІЇ Профільний рівеньrmnvk.rosvita.rv.ua/wp-content/uploads/2018/12/...2. Усвідомлення значення швейних робіт у повсякденному