1

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту УкраїниСтоківська CЗШ І-ІІ ступенів

УРОК – МУЗИЧНА ВІТАЛЬНЯ

Учитель музичного мистецтва

Сурмач Л.П.

2

Тема: Наповнимо музикою серця (4 клас).

Мета: Спираючись на досвід пізнання й емоційного переживання творів

музичного мистецтва, образотворчого, театрального; творів художньої

літератури; на елементи змісту предметів історія, християнська етика

тощо, допомогти учням усвідомити соціокультурне значення

народного й академічного Мистецтва, його високий морально-виховний

потенціал, здатність робити людину кращою, чистішою, духовно

багатшою.

Розвивати комунікативні здібності й навички учнів.

Обладнання: Українська символіка; кетяг калини, квіти.

Музичні інструменти та зображення муз. інструментарію на поштівках,

марках, нотних збірниках і т. ін.;

Фотографії виконавців-солістів та виконавських колективів;

Аркуші з висловами про музику, про музичні інструменти; загадками,

ребусами, кросвордами, шарадами тощо.

Столики учнів застелено святковими обрусами і розташовано півколом.

Тип уроку: музична вітальня.

Хід уроку.І. Організаційна частина.

Учитель: Сьогодні дуже гарний день.

Тож Добрий день вам, Добрий день!

Учні: Ну а ми, четвертий клас,

Сердечно теж вітаєм Вас.

Учитель: Дорогі друзі: діти, гості! Запрошую вас в нашу музичну вітальню

«Елегія» – шкільний мистецький клуб, в якому ми зможемо поділитися своїми

враженнями про твори мистецтва, поговорити про те, чим «душа втішається,

серце заспокоюється», а при потребі зможемо й посперечатися. То ж облишмо

свої буденні турботи і заплющім на хвилинку очі…

(Звучить твір І.Поклада «Спомин»).

Учитель: Прислухайся і серцем відгукнись:

Мелодія душі у вічність лине.

3

Яскрава, радісна, єдина мить,

Вона підносить Дух,

І нас уже ніколи не покине…

Ісус Христос казав: Хто має вуха, хай слухає .

Не існує живої істоти в цьому Світі, яка б любила життя і не любила

музику. Життя людини – це ніби подорож; а яку роль у ньому відіграє музика?

Давайте згадаємо наших предків. Для них спів був впливовим, переконливим

засобом міжособистісного спілкування, бо в пісні, думі, билині

сконцентровувався досвід і мудрість попередніх поколінь.

Якщо ми намагаємося харчуватися здоровою їжею, то маємо й музику

слухати й виконувати лише енергетично якісну, таку, що надихатиме нас на

позитивне трансформування нашої душі й плоті.

Ми часто недооцінюємо значення звуку як фізично-психічного явища. В

арійських текстах легендарної "Срібної доби" (Третаюга) 1 згадується, що звук

– це також їжа, тільки для найтонших структур душі. Вважається, що

глибинний сенс і дія текстів закодовані в їхній мелодиці. Цікаво, що на

санскриті (давньоіндійській мові) від мелодики залежить значення слів і

речень. Трапляється до 15 варіантів значень одного й того ж речення, залежно

від мелодії, з якою його вимовляють. Отже мелодія первинніша, вона є тим

фундаментом, на який накладаються фонеми (звучання літер).

У давньоіндійських Ведах сказано, що напівбоги і люди "Золотої доби"

(Крітаюга) 2 спілкувалися тільки співом. Ця мелодійна мова була настільки

приємною, що всі інші істоти відчували неймовірне задоволення, слухаючи їх.

Послухаймо "золотий спів" тріо сестер Байко. Звернімо увагу на

культуру виконання: ідеальне динамічне, агогічне, темброве ансамблювання,

виняткову чистоту гармонічної вертикалі.

( Звучить українська народна пісня «Ой засвіти, місяченьку»).

Потяг до музичного мистецтва – істотна особливість українського

народу. Та будьмо обережні й обачні, бо хоч звук очищає, та може й

забруднити простір. Звук лікує і зміцнює, керує тонким світом і живить

найтонші структури душі.

4

Звуком піднімали на війну і проголошували мир. Звуковими вібраціями

зруйнували в давнину неприступну фортецю, визивали збурення стихій.

Бринить струна – і я уже п’янію,

Мов на розквітлім вітерці бджола.

І раптом – це від пісні, розумію –

Моя душа вже інша, ніж була…

(На фоні музики учень декламує вірш)

Учень 1: Для когось музика – нектар

Краплина насолоди,

Для когось музика – товар,

Що не виходить з моди.

Для когось музика – то ніж,

Який лікує рани,

Для когось музика – гашиш

І порція дурману.

Для когось музика – це зміст,

Покликання і мука,

Для когось – просто шум і свист,

І дратівливі звуки.

Для когось музика – зима,

Для когось – сад розквітлий,

Для когось музика – пітьма,

Але для когось – світло!

Вона – матерія тонка,

Та так і має бути –

У кожнім музика така,

Яку він здатний чути.

Учень 2: А тепер "Крилаті фрази". Музика – це звучання почуттів.

Учень 3: Музика – це універсальна мова людства. Генрі Лонгфелло.

Учень 4: Музика – це наш власний досвід, наші думки, наша мудрість.

5

Учень 2: Музика – це Божий дар. Це єдине мистецтво, яке рай подарував нам

на землі і єдине мистецтво, яке ми зможемо забрати зі собою до раю.

Учень 3: Задоволення, яке ми отримуємо, слухаючи музику, випливає із

звичайного, але підсвідомого підрахунку. Тому музика є ніщо інше як

підсвідома арифметика. Готфрід Вільгельм Лейбніц.

Учень 4: Музика – це ліки для розуму.

(Коментар учителя, висловлювання гостей вітальні)

Учень 5: Яка краса! Усе життя

В акорди перелить,

З високих дум і почуттів

Нове життя творить!

Нести любов, будити гнів,

Творити чудеса...

О, віщий спів, натхненний спів!

Яка в ньому краса!

Хай серце, болю повне вщерть,

Розірветься... нехай!

Висока честь: прийняти смерть

За любий, рідний край!

Висока честь: усі скарби

Зложити на вівтар, –

І жити в пам'яті юрби

Як лицар і кобзар!

Учитель: Пісню-романс Семена Климовського «Їхав козак за Дунай» часто

називають народною. Вона у свій час здобула просто таки фантастичну

популярність і в Україні, і в світі. Послухаймо цю пісню у виконанні Валерія

Буймістра. А фортепіанний супровід до неї написав 200 років тому автор

відомої нам пісні «Бабак», фортепіанної п’єси «Весело–сумно» …

Учні: Бетховен! Людвіг ван Бетховен.

(Звучить пісня «Їхав козак за Дунай»)

6

Учень 6: Понад землею лийся, пісне, знову,

Сій між людьми краси й добра насіння,

Гнів заколисуй і неси любов

Із покоління в нові покоління.

Учень 7: Що заспокоїть нас у горі

Печать журби змахне з чола

І викреше вогонь із серця?

Це може тільки … – Музика!

Учень 8: Поглянь: у неї сильні крила,

Підхопить будь–кого вона.

І вже немає місця злобі

Там, де з’явилась …– Музика!

(Звучить лемківська пісня «Як я си заспівам» у виконанні Софії Федини)

Учитель: А тепер, друзі, побавмося в Загадки й Розгадки.

Учень 1: Прилягла панянка на моє плече,

Від її співанки аж сльоза тече.

Як смичок струни торкнеться, вона піснею озветься.

Дуже ніжну душу має, що сміється і ридає … (Скрипка)

(На фоні музики учень розповідає про скрипку)

На Україні скрипка відома з кінця XVI століття. Без скрипки не

обходилося жодне свято, весілля чи вечорниці. Вона і сольний, і

акомпануючий інструмент. Скрипка – обов’язковий інструмент у складі

оркестрів українських народних інструментів, сільських капел («троїстих

музик») ...

(На екрані висвітлюється кадр з мультфільму «Бременські музики»)

Учень 2: У музик – майстерні руки.

Тож сплітають вправно звуки

В диво–музику вони.

Як справжні, добрі чаклуни!

Хто з персонажів мультфільму грає на електричному (а колись

народному акустичному) інструменті? І на якому? (Відповіді учнів)

7

Учень 3: Люблять мене, поважають,

Та б’ють мене, коли грають. (Барабан)

Сам у церкві не буває,

А людей туди скликає. (Дзвін)

Не дивуйтесь, добрі люди: цьому інструменту мідному

Є місце і на столі обідньому. (Тарілка)

Барабан йому за брата, в танці любить він кружляти:

Відбиває ритм, дзвенить, ще й злегенька брязкотить. (Бубон)

(Розповідь про ударні інструменти)

В українській народній музиці велику роль відіграють ударні та шумові

інструменти, виникнення яких сягає своїм корінням сивої давнини.

Різноманітні била, калатала – все це використовувалося для подачі сигналів, а

пізніше і для ритмічної організації музики …

( На екрані кадр з кінофільму «Лісова пісня»; звучить мелодія сопілки).

Учень 4: Ду–ду–ду, віть–віть–віть! Ви моє ім’я назвіть.

Не паличка, не гілочка … Звуть мене ? (Сопілочка)

(Розповідь про українську сопілку)

Сопілка – один із найпоширеніших у музичному побуті та шкільному

музичному вихованні інструментів. У львівському історичному музеї є п’яти-

отвірна сопілка з рогу оленя, вік якої 20 тисяч років! Знайшов її біля села

Молодове на Чернівеччині львівський археолог професор Олександр

Черниш.

(Учні виконують пісню «Ой заграйте дударики»).

Учень 5: Уміє він грати на «форте» й на «піано»,

Тому всі зовуть його … (Фортепіано)

На королівськім інструменті є струни, клавіші, педаль.

То хто ж се є? – Це кабінетний, салонний, концертний … (Рояль)

(Розповідь про різновиди фортепіано)

В піаніно струни розташовані вертикально. В роялі – горизонтально.

В залежності від довжини корпусу – рояль має уточнюючі назви: кабінетний –

1,6 – 1,8 м довжини, салонний – біля 2 м, концертний – до 3 м.

8

(Вчитель грає одну-дві п’єси з Дитячого альбому П.Чайковського)

Учитель: На завершення роботи нашої музичної вітальні, пропоную поринути

в казковий світ танцю.

(На екрані – Вальс квітів з балету «Лускунчик» П.Чайковського)

Учитель: Фізичні сили людини обмежені, а духовні – невичерпні. І саме

мистецтво є одним із найблагодатніших джерел піднесення сили духу людини.

В цьому ми переконалися сьогодні, дивлячись фрагмент з балету, слухаючи

музику й вірші, виконуючи пісні, розглядаючи репродукції картин …

Наша зустріч добігає кінця. Прощаючись, я бажаю, щоб у всіх нас була

дієва творча уява, розвинене почуття добра й милосердя, частіше з’являлося

бажання спинитися й «затишитися» перед безсмертними творами великих

майстрів. І хай спілкування з творами Високого Мистецтва (і народними, і

академічними) допоможе нашим душам ніколи не вихолодніти, не збайдужіти.

Вдома, залишаючись на самоті, частіше застановляймося: чи достатньо в

наших серцях тепла, щирості, терпіння, віри, надії, любові? Якщо відчуваємо

в собі брак доброти, доброзичливості, то вдосконалюймося, бо найбільша

перемога – це перемога над самим собою.

До нових зустрічей!

(Звучить мелодія І.Поклада «Спомин»)

Примітки 1 "Золота доба" (Крітаюга) – 9-6 тисячоліття до нової ери.2 "Срібна доба" (Третаюга) – 5-3 тисячоліття до нової ери.

Література

Вороний М., Матвійчук А., Сніжна Х. та ін. Вірші.

Лейбниц Г. Сочинения. – Москва, 1982.

Махабхарата. Араньяканарва. – Москва: Наука, 1987.

Штейнпресс Б., Ямпольский И. Энциклопедический музыкальный словарь.

– Москва: Советский композитор, 1966.

9

ДОДАТКИ

-

10

11

12