ПЛАСТ

Національна Скаутська Організація України

ТРЕТЯ ПРОБА на ступінь вірлиці

Соломія Бонецька

Станиця: Самбір

Курінь: ч.32 ім. Олени Кульчицької

Гурток: ч.1 «Чорна перлина»

Початок здачі: 18.05.2010

Завершення здачі: 23.01.2011

Портретне фото

Мій життєпис

Я, Бонецька Соломія Любомирівна, вдихнула пеший ковток повітря 2 червня

1992 року у місті Стрий. Не знаю, що то за місто, бо батьки спакували

чемодани і направилися в далекі сині гори. Гори — невеличке місто Старий

Самбір. Тоді ще не таке круте, але розташоване в обіймах найкрасивішої

природи. Тут плаксива бешкетниця ходила в садочок, робила перші життєві

кроки. Там три рази розбивала голову, це не вплинуло на її майбутнє. Читати

і розв'язувати приклади на дві дії мене навчив дідусь в чотири рочки.

Стукнуло мені сім і батьки вирішили відправити мене на науку (муку). І тут я

познайомилася з букварем, першою вчителькою та тією малечою, що

тусується зі мною й досі. Риси лідера в моєму характері проявилися уже тоді.

Більшу половину свого шкільного життя я була старостою. Тоді ж бабуся

подарувала мені своє фортепіано, що означало навчання в музичній школі.

Нарешті закінчила я її з відзнакою. І так школа. Брали мене на різні свята,

концерти, олімпіади шкільного рівня. Уже в середніх класах наша трійця (я,

Ю. Катинська, Ю. Сидір) світилася всюди. Почався перехідний вік, складання

віршів, і ми вирішили створити бенд ―Райсленд‖. На районному конкурсі

―Пісенні джерела‖ отримали приз глядацьких симпатій. Поспівали,

посвітилися і вже через два роки наше зіркове життя закінчилося. В музичній

школі співала в хорі ―Сентіменто‖, якому ми допомогли отримати друге місце

в області. В нас завжди була непосидюча компанія шкільних друзів. Завжди

без дозволу батьків кудись їздили, ходили в різні мандрівки. В мене було

активне дитинство. Чотири роки я займалася легкою атлетикою. Оскільки

мені це легко вдавалося я була фаворитом тренера. Неодноразово

отримувала перші місця на олімпіадах різного рівня на 100, 1000 та 1500

метрів. Найкраще вдавалась мені стометрівка. З дев'ятого класу почалося

дуже насичене шкільне життя. Я була в шкільному самоврядуванні та

відповідала за культурно-масову секцію. Тобто на мої плечі впала організація

усіх шкільних вечорів. В усьому, що організовувалося в школі та поза її

межами я активно брала участь. Це і турніри, і олімпіади, і круглі столи, і

дебати, і різного роду замагання. Отримали багато перемог. Особисто під

моїм керівництвом було організовано 5 тематичних вечорів. В одинадцятому

класі я отримала звання ―Королева осені‖. Закінчила школу із золотою

медаллю. Здала нормально ЗНО. Поступила в університет Франка.

Також під час навчання у школі ми зв'язались з одним активним

старосамбірчанином, з яким ми створили громадську організацію САМ

(старосамбірська активна молодь). Запалившись його ініціативністю ми

організували перший літературний вечір у Старому Самборі для усіх

бажаючих, мандрівку на найвищу вершину Старосамбірщини та у с.Лаврів.

Заразившись неформалізмом організували два рок-концерти: ―Рок-Бум‖ та

―Ейфорію‖, на яких виступили гурти Львова, Тернопіля, Самбора, Старого

Самбора. Прийняли дуже багато гостей. Потім улітку провели 4-денну

мандрівку на Пікуй.

А тепер я розкажу про свої пластові роки. Паралельно зі шкільною діяльністю

я поповнила ряди пластунів. 23 січня 2007 року утворився гурточок дівчат

―Чорна Перлина‖ під патронатом подруги Марти Капериз. Початки були

просто неймовірними. Мені було замало одного разу на тиждень збиратися з

гуртком. Появилося непоборне бажання щось робити та організовувати.

Спочатку в нас не бачили пластового майбутнього. Два роки пройшли не

надто активно. Але бажання бути частинкою цього великого пластового

організму були дуже-дуже великими. Почали самостійно реєструватися і

брати участь в різних змагах, тернових іграх, СВ. Почали організовувати різні

мандрівки, тернові ігри для старосамбірської малечі, різні благодійні акції:

―Святий Миколай про тебе не забуде‖ для дітей із сиротинців та дітей-

інвалідів, святкування річниці УПА, тематичні вечори ( ―Люди золотого віку‖)

для людей похилого віку. Робота просто кипіла. Підняли курінь. Відновили

його традиції. За ініціативи ―Чорної Перлини‖ пошився і посвятився курінний

прапор. Особисто я виконувала у проводі куреня обов'язки і скарбника, і

господаря. Старалась поповнити майно куреня. Внаслідок хвороби я не

змогла поїхати на наш перший табір. Але тепер я навчилась мандрувати і

хворіти одночасно (хворію на ревматоїдний артрит, тобто проблеми зі

суглобами). Першим моїм пластовим табором виявився наш курінний табір, в

якому я виконувала функції інтенданта. Після цього зрозуміла, що це важка,

клопітка та невдячна робота. Вважаю виконала свої повноваження на 89,9

відсотків. Іменували мене учасницею 5 серпня 2009 року. Там здобула

достатній досвід, здала багато вмілостей. Після цього я поїхала на ―Ревор‖. Я

дуже щаслива, що була його учасницею і гідно пройшла його. Найкращий мій

табір. Здобула там першу категорію з веломандрівництва. Ми проїхали 503

кілометри. Це було вражаюче. Потім поїхала на Джемборі, де дійсно відчула

цей братерський дух Пласту, відчула його велич і ще більше захопилася ним.

Іменували ―Чорну Перлину‖ розвідувачками 10 квітня 2010 року. Так було

приємно відчути, що ти комусь потрібний, що ти є невід'ємною частинкою

великої пластової сім'ї. Після цього я вирішила допомогти дітям нашого

міста. Набрала гурток бажаючих і почала виконувати обов'язки впорядниці

гуртка хлопців. На той момент не було інших виховників, а прихильників

набралося чимало. Виконую це і досі. Потім почався період здачі третьої

проби. Адже людина завжди повинна прагнути до вдосконалення, до чогось

кращого, принести користь суспільству, створити здорову націю. Це і стало

моєю метою, моїм вогником у чорному тунелі. Адже ―Будь іскрою‖. Я прагну

та мрію створити станицю у Старому Самборі. Так хочеться мати власний

пластовий осередок, своє власне пластове гніздечко. Думаю ―ЧП‖ здолає це

непросте завдання. Я все зроблю для цього, звісно в розумних межах. Ось.

Це і є зараз моєю головною метою в УСП. Маю надію, що найзаповітніша

мрія мого УПЮ - стати вірлицею, здійсниться.

Я безмежно вдячна Пласту. В ньому я знайшла себе, своїх справжніх друзів.

В ньому продовжую вдосконалювати себе як людину, як активіста, як

громадянина України. З ним я зрозуміла сенс життя. В ньому я сформувала

свій характер, навчилась практичних і теоретичних навичок правильного

життя. Дуже хочу вкласти і свою лепту в розвиток Пласту, за допомогою

якого мені вдасться виховати справжніх пластунів.

Відбуті табори:

1. Курінний табір «Бумбокс» 2009р. урочище Левурда. Там здобула

вмілості «ПМД 1», «Куховарення», «Домашня самозарадність 1».

2. Апробаційний веломандрівний табір «Ревор» 2009 Тернопільська

область;

3. КВТ 2010 урочище Тодір Івано-Франківська область;

Відбуті вишколи:

Вишкіл на третю пробу «Скобиний лет» 2010 р. Львів;

Вишкіл курінних діловодів 2009, Львів, Христина Тузяк;

―Дівульки пішли на гульки‖ 2008, Славське, Ірина Миськів;

Проект А (1) Три головні обов’язки пластуна (1.4)

«Відкриття пластового року»

Дата проведення: 18-19.09.2010

Рівень організації: міжстаничний

Обов’язки: відповідальна за програму

Комендант акції: пл. сен. Юрій Леськів, СМ

«Відкриття пластового року»

Чотири роки плідної праці ―Чорної перлини‖ дали свої результати. Уже можна святкувати і

новосілля(в новенькій пластовій домівці), і відкриття пластового року в Старому Самборі,

адже є уже з ким розділити цю радість. Наші ряди все збільшуються та збільшуються.

Охочих ―грати в гру‖ і співпрацювати з ―перлинкою‖ дуже багато. У ―Чорної Перлини‖

з'явилося багато пластових друзів.

Промайнуло швидко тепле літечко, яке залишило море гарних вражень. І так сумно з ним

прощатися. Щоб трішки розбавити цю сіру палітру ностальгії за теплом, ми вирішили

наповнити осінні будні святом, святом початку нових вражень. Тобто відкрити новий

пластовий рік.

Запросили усіх: старосамбірських, самбірських, хирівських, рудківських, львівських

пластунчиків. Весь букет. Програма виявилася дуже насиченою. Було все. І екскурсії, і

вечірка, і молебень, і пластикіада, і море ігор. Звісно, це все проводилося у пластових

рамках.

А тепер переходимо до опису моїх обов’язків.

Після відкриття заходу я роздала учасникам інформаційні пакети(60 штук), який складався

з: папки(різних кольорів) з пластовою лілейкою(наліпки), 2 пластових листівок, програми

заходу, історії Старосамбірщини, історії монастиря Св.Онуфрія в Лаврові (де була

ексурсія), короткого огляд основ Пласту, старі фото Старого Самбора(усі роздруківки -

кольорові картонні аркуші), пластовий значок(―будь іскрою‖). Щоб це втілити мені

довелось довго ―ритися‖ в інтернеті, а також побувати у відповідних магазинах, зокрема в

пластовій крамниці. Було цікаво).

Щоб наші гості ознайомились з багатством нашого краю, я долучилась до організації

екскурсії в с.Лаврів. Звісно, щоб це пройшло на відповідному рівні, за тиждень до акції я

зв'язалась з головою районного відділу освіти, щоб найняти шкільний автобус. Після чого

налагодила контакти з водієм цього автобуса і домовилась про час екскірсії.

Прослідкувала, щоб діти вчасно прибули і відбули, а також за станом автобуса після

поїздки.

Наступною точкою моїх обов’язків була організація пластикіади, яка відбувалася в два

етапи. Перший — усмішки на пластову тематику.

Другий — суто пластові запитання(історія, впоряд, однострій, відомі пластуни). Щоб це

реалізувати складала запитання, а також шукала відповідний матеріал в інтернеті.

Готувала матеріали (записники, ручки, музичний супровід, оформлення матеріалів

пластикіади у Power Pointy)

І під кінець. Після того як підрахувала результати, провела нагородження переможців

солодкими подарунками.

Між усім тим проводила різні ігри(перед цим готувала потрібні матеріали для їх

проведення), допомагала своїм подругам у готуванні їжі та у догляді за чистотою

приміщення.

Ось так виглядає мій скромний внесок у проведення цієї акції.

Стаття до місцевої газети «Голос Прикарпаття»

Рекомендація коменданта ВПР

Проект А(2) Три головні обов’язки пластуна (5.3)

Різдвяна свічечка

Дата проведення: 22.01.2011

Рівень організації: станичний

Обов’язки: відповідальна за програму, фотограф.

Комендант акції: пл. сен. прих. Олесь Терлецький, СМ

Різдвяна свічечка

Різдво — родинне свято, наповнене затишком рідного гніздечка та теплотою

сердець рідних тобі людей. Воно об'єднує усіх. Старосамбірські пластуни уже

підростають і коло їхніх пластових близьких все і збільшується та

збільшується. Традиційно пластова родина Самбора залучала до свята

вічного родинного тепла ―ЧП‖. Щоб об'єднати пластунів Старосамбірщини,

―Перлина‖ взяла відповідальність за святкування свічечки в Старому

Самборі. Підсумок Різдвяних свят старосамбірські пластунчики розділили з

хирівськими.

По плануванню заходу зі своїми подругами я одразу ринула ―по вуха‖ в

роботу. Адже потрібно було все провести на відповідному рівні. З одного

боку зарекомендувати добре пластову акцію як новоспеченим пластунам, так

і громаді міста. З другого — показати проводу станиці , що ми уже не

маленькі.

Суть моєї роботи полягала в складанні всієї програми святкування. Я

складала сценарій свята, тобто шукала тексти колядок, уривки різдвяних

історій, вертепів. Попередньо запросила хирівських на акцію. Кілька разів

провела репетиції з учасниками. Зокрема, розучувала тексти колядок,

готувала та редагувала імпрези старосамбірських гуртків, в тому числі і

―Чорної Перлини‖. Імпрези включали колядки, танці, театральні елементи,

музичний супровід. Була предсталена всім відома ―Різдвяна історія‖.

Сценарій включав перегляд коротких різдвяних мультфільмів.

Запросила на акцію маленьких школярів, які готувалися поповнити наші

ряди.

А щоб свято було незабутнім я попіклувалась за технічне забезпення.

Зокрема, наперед домовилась з головою районної ради про користування

проектором. Крім цього взяла з дому колонки та ноутбук.

Контролювала сценарій на святі, виконувала функції ведучої, підготувала

маленькі розповіді Бруно Ферере. Продумала красиве завершення дійства.

Проконтролювала за безпечне прибуття та відбуття учасників.

Старалася зафіксувати кожний момент акції, як фотограф.

Думаю ми реалізували наші сподівання. Але це тільки початок нашого

пластового вдосконалення на шляху до мрії, власної великої станиці.

Проект А (3) Три головні обов’язки пластуна (7.1)

«Опіка над літніми одинокими людьми»

Дата проведення: 02.10.2010

Рівень організації: станичний

Обов’язки: господар, скарбник, фотогограф

Комендант акції: ст. пл. прих. Марта Капериз

Опіка над літніми одинокими людьми

Перші кроки у доросле життя ―Чорна Перлина‖ робила під патронатом

отця греко-католицької церкви у Старшому Самборі Михайла Николина. Він

дозволяв проводити сходини та різні заходи у карітасі, а ми ,в свою чергу,

долучались до організації різних заходів пов'язаних з церквою. Зокрема, це

різні акції присвячені річницям УПА, прощі, табори-серепти при монастирі у

с.Лаврів, християнські форуми (у Києві та Дрогобичі), ―Святий Миколай дітям-

сиротам‖ (в грудні), ―Святий Миколай дітям-інвалідам‖ (у червні), ―Люди

золотого віку‖. І ще багато інших. Перші відзначення дня людей похилого віку

ми провели ще у далекому 2008. Тоді ми скромно привітали таких людей

нашої громади пластовими пісеньками, віршиками, квітами, солодощами.

Цього року нам захотілося подарувати більше любові та тепла тим

стареньким, які не можуть самотужки нормально жити. Ось який мій внесок в

це благородне діло. За тиждень до акції (на вихідних) я із скринькою

пожертви пройшлася по магазинах та ін. закладах нашого міста, щоб зібрати

кошти для купівлі подарунків та квітів. Підприємці були на диво щедрими та

люб'язними. Потім склала список речей, продуктів, які й входили до

подарунків. (солодощі, відкритки, фркти, інші потрібні харчі, подарункові

пакети та інше). Після закупівлі усього потрібного, взялася за пакування та

оформлення презентів. Потім розподілила їх між волонтерами(між ―ЧП‖).

Вході подій контролювала за станом продуктів, квітів та інших елементів

сюрпризу.

Старалась зафіксувати кожен момент акції. І сльози щастя, і щирі

усмішки, і вдячні мудрі обличчя. Весь фотоматеріал передала подрузі

писарці.

Старались в кожній домівці розвеселити старенького чи стареньку.

Співали пісеньки, говорили про спогади, погоду, політику (тобто на актуальні

теми). Зустрічали різні реакції. І сльози радості, і сльози смутку, і теплу

усмішку, і щирий сміх.

Ще ми відвідали старенького та одикого екс-директора нашої школи,

дуже тепло нас зустрів.

Особисто я отримала важливий урок. Так було добре на душі. Маю

надію, що ми хоч таким чином розбавили їхні сірі, одинокі будні. Одним

словом, бажаю їм багато здоров'я та ще довгих років життя.

Неминучий і біологічно закономірний процес... Старість...

Ми багато говоримо про любов до старшого покоління, але

насправді мало що робимо. Вже так сталось, шо на жаль,

однією з найбільших проблем людей похилого віку є самотність

та потреба в сторонній допомозі. А насправді, людина прагне

провести час в теплі родинного затишку, прагне бути оточеною піклуванням

та любов’ю рідних і близьких. Це та ситуація, коли приємно давати,

допомогти, просто поспілкуватись. Приємно, як ніколи. Відвідини

старосамбірськими пластунами (гурток «Чорна Перлина») людей золотого

віку видалися процесом особливим. Дивним є явище, коли, від неможливості

виходити на вулицю, старенький дідусь чи бабця просять розповісти як там

воно за вікном, коли до того сам наслуховувався купу цікавих новин та

розповідей. І тут якось ніяково стає, збагнувши, що надто пасують слова:

«Немає поняття старості, є лише поняття смутку».

«Роки йдуть, і ніхто з нас не молодшає». Знаєте, посперечалась би.

Багато втіхи приносить, коли немічні, попри все складне й непросте,

жартують… "- Бабцю, як поживаєте? -Та так, дівчатка, бачите, п’єц грію." - Це

так вдало нам відповіла старенька, вмостившись біля ще холодної пічки.

Прикро, проте час нікого не чекає. Час за руку веде. Вперед. По звивистих

дорогах, по тунелях, переходах. Час нікого не чекає. І пам’ятаймо – хтось

розумний казав: "Зморшки повинні бути лише там, де була посмішка".

Автор новини: Юлія Сидір

Проект Б (1) Пластова ідея і організація (1.5)

«Вчимо історію разом»

Дата проведення: 15.10.2010

Рівень організації: міжстаничний

Обов’язки: писар, зв'язки з громадськістю

Комендант акції: пл. сен. Юрій Леськів, СМ

Вчимо історію разом

Всеукраїнська пластова акція «Вчимо історію разом» вже не

одноразово засвідчувала громадськості країни про те, що саме в ігрові формі

найкраще зацікавити дітей, підлітків до вивчення української історії, а

зокрема, славних українських військових традицій. Тому за проведення цієї

акції у Старому Самборі взялася ―Чорна Перлина‖. Головною метою

―перлинок‖ стало заохочення громадськість міста до спільного доброго діла.

Після планування заходу і розподілу обов’язків, я стала відповідальною

за гостей дійства. За тиждень до акції я навела контакти з головою районної

ради, мером міста, головою районного відділу освіти, відомою письменницею

нашого краю, істориком-аматором старосамбірщини. Зв'язувалася з

комендантом.

Паралельно створила групу та запрошення в соціальній мережі

―Вконтакті‖ цього заходу, за допомогою яких запросила пластунів з Хирова,

Самбора, Рудок. Зв'язувалася з людьми, які супроводжували цих діток.

Щоб дійсно відбулась акція у маштабних розмірах і нею насолодилися

не тільки пластуни, за тиждень (на вихідних) до проведення я роздрукувала

оголошення відповідно до зразка і розклеїла їх в кожному куточку Старого

Самбора.

А щоб ―напевне‖ все пройшло супер-пупер відвідала дві школи, де

обійшла майже всі класи і зробила оголошення. Запросила дирекцію та

вчителів шкіл.

Підтримувала постійний контакт з гостями, тобто елітою нашого району.

Допомагала дівчатам в проведенні тернівки, а також в контролі за

пластунчиками. В їх безпечному прибутті та відбутті.

І на завершення написала статтю і відправила по електронній пошті в

редакцію місцевої газети ―Голос Прикарпаття‖.

Ось так насичено ми зустріли цю маштабну акцію на наших теренах.

Надіємось цим вдалось об'єднати старше покоління з молодшим,

пластунів зі школярами для досягнення спільної благородної мети.

Стаття в місцевій газеті «Голос Прикарпаття»

Проект Б(2) Пластова ідея та організація (3.2)

Обов’язки впорядниці гуртка УПЮ «Хрестовики»

Час праці: грудень 2008 – триває досі

Обов’язки: впорядниця гуртка

Обов’язки впорядниці гуртка УПЮ «Хрестовики»

Знаючи, в яких умовах зараз наші діти ростуть та розвиваються, ―Чорна

Перлина‖ вирішила взяти під своє крило молодших старосамбірчанів.

Спочатку ми запросили знайомих школярів на перші сходини та розповіли їм

загальну інформацію про Пласт. Вони уже до того добре знали що це, адже

спостерігали за нашою діяльність і одразу запалилися ідеєю. Ми розділили і

почали виховуватися. Утворилися гуртки хлопчиків 12-14 років. В нас не

залишалося іншого виходу, адже тоді ми були єдиним нормально діючим

гуртком в Старому Самборі, а бажаючих пластувати було дуже багато. Ми

взяли на себе відповідальність виконувати обов'язки впорядниць.

У мене був гурточок ―Хрестовики‖. Я дуже боялася кожних сходин, бо знала,

що не маю права на помилку. Кожний раз я сумлінно готувалася до сходин.

Вчилася разом з ними. В результаті отримувала зворотню реакцію. Від них

аж ―перло‖ ініціативою, жагою навчитися чогось цікавого та нового. Мені було

надзвичайно цікаво з ними працювати. Кілька разів я з ними організовували

мандрівки за участі усіх старосамбірських пластунів. Ми облазили практично

усі околиці, ліси неподалік від Старого Самбора. Також ―Хрестовики‖

організували тернову гру на честь для народження ―Чорної Перлини‖.

Відвідали вишкіл ―АДВ‖, два окружних СВ, багато інших львівських акцій.

Пишаюся ними. Визнаю, мені дуже повезло з ними. Ми розумілися з-пів

слова. На жаль деякі відсіялися, але зараз вони об'єдналися з ―Вовчою

Зграєю‖, бо кількість пластунів у гуртках не відповідала зразку. Зараз вони

уже змужніли та стали самостійнішими. Уже намірилися їхати на ―Легіон‖.

Після того як я провела презентацію у школі учням 5-6 класів набрала нових

новобранців. Хлопчиків 11 років. Уже маючи відповідний досвід, я поступово

з ними працюю. Готуючи сходини, користуюся ―Пластовою Банкою‖, ―Життям

в Пласті‖, різними книжечками для впорядників. Стараюся робити сходини

насиченими та цікавими. Діти просто невгамовні. Я не встигаю знаходити

нові ігри)). Приємно здивована їхньому прагненню. Уже пройшла період 10-ти

сходин. Уже є втішні результати. Стараюся залучати батьків. Спілкуюся з

ними як на спільних сходинах, так і по телефону, бо розумію усю

відповідальність за їх виховання та життя. Зрозуміла, що легше працюється

мені з хлопцями, хоча знаю і розумію про погані наслідки. Надіюся цього не

буде. Сподіваюся мені вдасться виховати у них кращі риси людини та

громадянина України.

Проект Б (3) Пластова ідея та організація (5.2)

Передача ВВМ на кордоні з Польщею

Дата проведення: 5.01.2011

Рівень організації: міжкрайовий

Обов’язки: писар

Комендант акції: ст. пл. прих. Марта Капериз

Передача ВВМ на кордоні з Польщею

Вогонь — символ тепла та затишку. В християнстві — життя. Невід’ємним

атрибутом різдвяного столу українців є свічечка, різдвяна свічечка.

Останніми роками в Україні обов’язковим елементом Різдва став ВВМ. Щоб

теплом цього вогника насолодилися усі українці, його транспортування взяли

на свої ―плечі‖ пластуни. До цього також долучилися старосамбірські члени

Пласту, які уже останні три роки розповсюджують його у святковій формі на

Старосамбірщині, щоб цим щастям могла насолодитися кожна домівка.

Паралельно з цим нам вдалось налагодити дружні відносини з польськими

харцерами. Щоб розповсюдити інформацію про акцію я спочатку поїхала до

Львова, щоб отримати оголошення, наліпки, календарі. Потім через одного

хорошого пластового друга вдалось отримати пластові накидки(це робила

разом із подругою Ю. Катинською). За тиждень до акції я розклеїла

оголошення на вулицях Старого Самбора, Хирова. Зв'язалась з отцем

Николином, щоб він повідомив громаді міста на службі, а також усіх

священників нашого району для розповсюдження інформації про акцію у

кожному селі.

На україно-польську конференцію підготувала теми для обговорення,

проблеми та запитання. Брала активну у ній участь.

На акції роздавала усім охочим наліпки ВВМ. Разом із своїми подругами

розповсюджувала вогонь. Робила це привітно та зі щасливою усмішкою на

устах. Бажала усім людям веселих свят. Емоції зашкалювали.

Брала участь у сценарії дійства. Співала колядки.

Як фотограф, фотографувала усе. Старалась закарбувати найкращі моменти

акції. Потім передала журналісту районної газети ―Голос Прикарпаття‖ усі

потрібні фотоматеріали та нариси статті.

Надіюся наступний раз передачі ВВМ на наших теренах пройде ще на

вищому рівні. Обожнюю цей різдвяний період у пластовому році. Вважаю

―Чорна Перлина‖ впоралась на 90 відсотків. Думаю, нам вдалось разом із

вогником донести до людей та розділити разом з ними цю радість.

Стаття про ВВМ у місцеві газеті «Голос Прикарпаття»

Рекомендація коменданта Передачі ВВМ

Проект в (1) Громадська діяльність (3.2)

«Миколай про тебе не забуде»

Дата проведення: 18.12.2010

Рівень організації: станичний

Обов’язки: господар

Комендант акції: ст. пл. прих. Марта Капериз

Миколай про тебе не забуде

«Миколай про тебе не забуде» - це одна з масштабних акцій організації, яка

передбачає надання допомоги дітям-сиротам, волонтерську працю в громаді. Гурток

«Чорна перлина» вже декілька років є одним із організаторів даного дійства. Своєю

працею ми намагаємося зібрати якомога найкращі подарунки для нужденних хлопчиків і

дівчаток, влаштувати для них справді незабутнє свято радості і тепла, хоча б на один

день перенести їх в казку, де всі мрії збуваються. Для того, щоб процес відбувався на

високому рівні ми співпрацюємо з духовенством, школою, місцевою владою, а також з

підприємцями району. Усім разом нам вдається створити добру гарну справу, яка

приносить лише позитив. Власники магазинів забезпечують нас солодощами, фруктами, а

також дозволяють у своїх приміщеннях залишати символічні банки, де усі мешканці

можуть кидати свої пожертви. Учні начального закладу забирають листи малечі, діляться

на групки, розподіляють між собою, і намагаються виконати всі вказані бажання. Влада

допомагає нам з транспортом, коштами. В свою чергу, ми об’єднуємо зусилля цих

структурних ланок, займаємося пакуванням подарунків, збором пожертв, створюємо

розважальну програму, і відвозимо все це до сиротинцю. Робота виснажлива і потребує

наполегливої праці, але результат того вартий.

Суть моєї роботи полягала в налагодженні контактів з місцевими підприємцями

щодо надання грошової допомоги для купівлі та виготовлення подарунків цим дітям.

В першу чергу я виготовила банки (скарбнички) для пожертв. Оформила їх у

різдвяному, яскравому стилі. Банки (їх було 7) рознесла по магазинах та інших закладах,

де були власники, які з великим бажанням хотіли нам допомогти. Час від часу

контролювала скарбнички. Через два тижні зібрала пожертви та щиро подякувала

власникам за сприяння. Сума = 700 гривням.

Після того як ми отримали подарунки від шкіл, які ті виготовляли, я перевірила

кожен презент. Наприклад: бували випадки, коли ляди просто запаковували свої старі,

непотрібні речі. Щоб не робити різниці між дітьми, я вирішила виконати майже усі бажання

малечі, які вказувалися у листах. І так брала відповідний лист дитини і звіряла його з

пакунком. Коли подарунок виявлявся надто скромний докупляла деякі речі із листа. Так 35

подарунків. На решту грошей закупила солодощі, які потім справедливо розділила по

пакунках. Потім гарно підписала іменами дітей подарунки. Уже роблячи це втретє, добре

вивчила дітей.

Щоб це все опинилося якимось чудом у сиротинці, за тиждень до акції я зв'язалась

із головою районного відділу освіти і домовилась про наймання шкільного автобуса.

Проконтролювала за орендною платою цього автобуса і за його належним виглядом після

поїздки.

Вела контроль щоб подарунки отримали усі діточки.

Разом із подругами вітала малечу, бавилась із ними в ігри.

Протягом акції слідкувала за її бюджетом.

Одним словом це моя найулюбленіша акція, з усіх тих, які організовує ―Перлинка‖.

Plast.org.ua

Найкращий подарунок – усмішка дитини, радість на її обличчі. З такою метою

18 грудня 2010 року гурток «Чорна Перлина» зі Старого Самбора знову

завітав до дітей-сиріт у Лаврові. «Неймовірно приємно було провести

передсвятковий час з цими маленькими дітками, привезти їм подаруночки від

Святого Миколая, поринути у світ чудес» - розповідають юначки.

Відразу як дівчата зробили свої перші кроки до будівлі, мешканці сиротинцю

дуже тепло і гостинно їх прийняли. «Зараз буде весело. Скоріше ходіть сюди!

Там пластуни приїхали» - чули перлинки, йшовши коридорами.

І справді веселощів було вдосталь. Малеча була на сьомому небі від щастя,

адже Миколай виконав кожну їхню просьбу, бажання, які вони зазначали у

своїх листах. Настрій миттєво піднімався від захоплюючих, вражаючих ігор, в

які поринали з головою. Здавалося, що ніяких рамок не існує в такій світлій

атмосфері, що стрілки годинника просто зупинилися.

Допомогли пластунам у зборі коштів старосамбірчани, які протягом двох

останніх тижнів кидали свої маленькі пожертви у банки, що розміщувалися

майже у кожному магазині старого міста.

Сподіваємося, що наступного року наші серця сповняться ще більшою

любов’ю до цих дітей, і ми приділятимемо їх більше нашої уваги,

даруватимемо щастя щодня.

Автор новини: пл. розв. Юля Катинська

Проект Г (1) Пластові заняття (3.2)

Зустріч пластових осередків

«Знайомство з «Новим каналом»»

Дата проведення: 25-26.12.2010

Рівень організації: крайовий

Обов’язки: бунчужна

Комендант акції: ст. пл. Борис Явір, ПР

Зустріч пластових осередків

«Знайомство з «Новим каналом»»

Для того, аби навести контакти з іншими станицями, обмінятися досвідом між

осередками, заявити про себе як про окрему структурну одиницю, «Чорна

перлина» придумала організувати дружню зустріч близьких і далеких друзів,

зібрати усіх на території, яка має героїчну історію, шикарні краєвиди,

доброзичливих мешканців. Основним моїм обов’язком у цій акції було

бунчужництво. Щоб наші старосамбірські пластунята виглядали на

належному рівні, я заздалегідь провела інструктаж по поведінці, а також

кілька гутірок з впоряду. Протягом всієї акції стежила за правильним

виконанням точок програми, за дисципліною та поведінкою учасників, за

належним виглядом домівки, за своєчасним виконанням запланованого

організаторами.

Заздалегідь зв'язалася з головою районного ради, щоб допоміг нам коштами

для проведення акції. Ця людина від імені влади люб'язно зголосилася. Він

закупив потрібні нам харчі та побутові речі.

Паралельно навела потрібні контакти з головою районного відділу освіти,

щоб отримати дозвіл на оренду шкільного автобуса. Потім здзвонилася із

водієм траспортну. Автобус потрібний був для поїздки в с.Розлуч та с.Лаврів.

Для того щоб наші гості ознайомилися з культурними пам'ятками

Старосамбірщини, в програмі передбачалася екскурсія в Лаврівський

монастир. Відповідно я перед цим подзвонила до отця Миколи, щоб він

прийняв і провів учасникам заходу екскурс.

Ще дізналася розклад руху електрички Самбір — Сянки, для щоб дорогою у

Розлуч учасники могли більше насолодитися природою. Уже зі села нас

забрав автобус і відвіз у Лаврів, а звідти у Старий Самбір.

Маленький похід та екскурс до джерела води ―нафтуся‖ у сРозлуч

організувала також я.

Після поїздки розрахувалася із водієм за надані нам послуги та

прослідкувала за належним станом автобуса після поїздки.

Програма була надзвичайно насиченою. Мені довелось пильно слідкувати за

усім, що відбувалося, адже це була велика відповідальність. Думаю, із

обов'язками бунчужної справилася на 95 відсотків. Я старалася, щоб гостям

було затишно та добре.

Стаття до місцевої газети «Голос Прикарпаття»

Проект Ґ (1) Життя в природі (1.3)

«Екологічний пластовий форум»

Дата проведення: 16.10.2010

Рівень організації: міжстаничний

Обов’язки: бунчужна

Комендант акції: пл. сен. Юрій Леськів, СМ

Екологічний пластовий форум

Усі пластуни знають 12 точку Пластового закону: ―Пластун любить красу

і дбає про неї‖. Це входить до основних обов'язків пластунів. І ось, ―Чорній

Перлині‖ спало на думку запросити Хирів і Рудки, щоб по самі ―вуха‖ ринути в

екологічну проблему нашого міста і країни загалом. Ми вирішили провести

―Екологічний пластовий форум‖. Метою заходу уло не тільки теоретичне

вивчення екології, а й практичне. Ми навели порядок в одному із парків

Старого Самбора.

На цій акції я виконувала обов'язки бунчужної. Моїм завданням був

контроль та редагування роботи організаторів, поведінки та активності

учасників. Відкриття та закриття пластової акції. Під моїм контролем та

участю дітвора наводила порядок у Райкомівському саді. Це була дуже

відповідальна та небезпечна робота, тобто прибирання. Кожен міг чимось

порізатися чи впасти. Я зробила все для того щоб таке не сталося.

Дисципліна та порядок були моїми найкращими друзями на цій акції.

Постійно слідкувала за належним виглядом домівки, за поведінкою та

самопочуттям пластунів. Думаю справилась на 90 відсотків. Дуже старалась,

адже це дуже відповідальна робота.

Перед проведенням акції навела контакт із головою районної ради,

щодо грошової допомоги (це я роблю постійно). Потім ці кошти передала

подругам господарці та відповідальній за харчування.

І на кінець, підготувала цікаву гутірку про шкідливий вплив на життя та

здоров'я наркотиків, алкоголю, тютюну, фастфуду та інших явищ. Щоб

належним чином підготувати гутірку багато часу витратила в інтернеті. Але

результат виправдав мої сподівання. Я використала відеофайли та фото,

плакати, лозунги. Сподіваюсь ця гутірка принесе користь у майбутньому

нашим маленьким учасникам. Між усім цим старалась, якось допомогти своїм

подругам. Як то кажуть: ―Один за всіх і всі за одного‖)).

Думаю, акція вдалась на 80 відсотків. Нам потрібно ще багато в чому

вдосконалюватися для хорошої організації акцій, а особливо такого маштабу.

Вважаю, що акції такого формату повинні організовуватися частіше. Ми

плекати більшу любов до природи та усього живого.

Додаткові проекти

Назва Акції: Відзначення річниці Голодомору

Дата проведення: 26.11.2010

Рівень організації: станичний

Обов’язки: відповідальна за програму, оформлення

Комендант акції: пл. сен. Юрій Леськів, СМ

Стаття місцевої газети «Голос Прикарпаття»

Крайовий вишкільний табір

Вмілості