РЕФЕРАТ - Smart Energy · го родовища: підземні води, поверхневі води, ґрунти, флора, фауна, атмосфера, технологі-чні

3

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР, 87 стор., 55 рис., 18 табл., 3 додатки.

Роботи з комплексного екологічного моніторингу на території діяльності

ТОВ «Пром-енерго продукт» в межах Васищівського газоконденсатного родовища вклю-

чали проведення гідрохімічних досліджень підземних і поверхневих вод, досліджень біо-

різноманіття окремих ділянок родовища, досліджень стану ґрунтів, досліджень стану ат-

мосферного повітря, оцінку радіаційних показників.

Об’єктами досліджень виступають компоненті довкілля на території Васищівсько-

го родовища: підземні води, поверхневі води, ґрунти, флора, фауна, атмосфера, технологі-

чні об’єкти.

На основі польових і лабораторних досліджень визначено склад підземних і повер-

хневих вод на ліцензійній ділянці та прилеглій території, охарактеризовано якість вод, що

використовуються у населених пунктах для питного водопостачання.

Досліджено стан рослинних угруповань і популяцій рідкісних видів рослин, а та-

кож фауністичних комплексів. На основі польових спостережень виділені території, що

потребують обов’язкового вивчення при освоєнні Васищівського родовища із метою збе-

реження біорізноманіття.

На основі польових, хімічних та фізико-хімічних аналітичних досліджень виконано

оцінку стану ґрунтового покриву після етапу механічної рекультивації майданчика сверд-

ловини № 5 та стану нерекультивованих (фонових) ґрунтів прилеглої території. Визначено

хімічні, фізико-хімічні та агрохімічні параметри досліджуваних ґрунтів.

Базуючись на результатах проведених досліджень, зроблені висновки про стан

компонентів довкілля і запропоновані зміни у складі комплексного екологічного моніто-

рингу на території Васищівського газоконденсатного родовища.

Ключові слова: ДОВКІЛЛЯ, ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ, ПІДЗЕМНІ ВОДИ,

ПОВЕРХНЕВІ ВОДИ, ФЛОРА, ФАУНА, РОСЛИННІСТЬ, БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ГРУНТ,

ТЕХНІЧНА РЕКУЛЬТИВАЦІЯ, ПОКАЗНИКИ РОДЮЧОСТІ, ВИДОБУВАННЯ

ВУГЛЕВОДНІВ

4

ЗМІСТ

1. ГІДРОХІМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ВАСИЩІВСЬКІЙ ПЛОЩІ ......................... 6

1.1. МЕТОДИКА ТА ОБ’ЄМИ ДОСЛІДЖЕНЬ ............................................................................... 6 1.2. ДИНАМІКА РІВНІВ ҐРУНТОВИХ ВОД ................................................................................. 9 1.3. ОЦІНКА СТАНУ ПІДЗЕМНИХ ВОД .................................................................................... 11 1.4. ОЦІНКА СТАНУ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД ............................................................................... 13 1.5. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ КОНТРОЛЬНИХ ГІДРОХІМІЧНИХ ПРОБ .................................. 14

2. РОСЛИННИЙ І ТВАРИННИЙ СВІТ ДЕЯКИХ ТЕРИТОРІЙ ГІРНИЧОГОВІДВОДУ ВАСИЩІВСЬКОГО РОДОВИЩА ............................................................. 16

2.1. ОБСЯГИ ДОСЛІДЖЕНЬ..................................................................................................... 16 2.2. УРОЧИЩЕ КОЧКИ ........................................................................................................... 16

2.2.1. Рослинність .......................................................................................................... 16 2.2.2. Тваринний світ ..................................................................................................... 26

2.3. УРОЧИЩЕ САПОЖОК ..................................................................................................... 30 2.3.1. Рослинність .......................................................................................................... 30 2.3.2. Тваринний світ ..................................................................................................... 36

2.4. УРОЧИЩЕ ОЛЕХ ............................................................................................................. 37 2.4.1. Рослинність .......................................................................................................... 37 2.4.2. Тваринний світ ..................................................................................................... 41

3. ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ҐРУНТІВ НА ТЕРИТОРІЇ ВАСИЩІВСЬКОГОРОДОВИЩА ....................................................................................................................... 44

3.1. ОЦІНКА ВПЛИВУ РОЗРОБКИ НАФТОГАЗОВИХ РОДОВИЩ НА ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ ......... 44 3.2. ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ ДОСЛІДЖУВАНОЇ ТЕРИТОРІЇ .......................................................... 48 3.3. ОБ’ЄКТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ................................................................................................... 50 3.4. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ ............................................................................................... 51 3.5. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ............................................................................................. 59

4. ОЦІНКА СТАНУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ....................................................... 71

5. ОЦІНКА РАДІАЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ .................................................................... 74

ВИСНОВКИ ................................................................................................................................ 76

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................................... 80

ДОДАТКИ ................................................................................................................................... 88

5

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ СКОРОЧЕНЬ

ААБ амонійно-ацетатний буфер

ВМ важкі метали

ГДК гранично допустима концент-

рація

ГІС геоінформаційна система

ГСТУ галузевий стандарт України

ДДЗ Дніпровсько-Донецька запади-

на

МСОП Міжнародний союз охорони

природи

НКТ насосно-компресорні труби

ПЕД потужність еквівалентної дози

ПЗФ природно-заповідний фонд

РГВ рівень ґрунтових вод

РЕМ регіональна екологічна мережа

СЗЗ санітарно-захисна зона

ТДПУПГ тимчасова дослідно-

промислова установка підгото-

вки газу

УКПГ установка комплексної підго-

товки газу

УПГ установка підготовки газу

ЧКУ Червона книга України

ЧСХ Червоний список Харківщини

ЩП щільність потоку

6

1. ГІДРОХІМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ВАСИЩІВСЬКІЙ ПЛОЩІ

1.1. Методика та об’єми досліджень

Гідрохімічні дослідження природних вод на Васищівській площі включали обсте-

ження і відбір проб із поверхневих водойм і водотоків, а також підземних джерел водопо-

стачання території. Загальна кількість проб, відібраних у 2016 р., склала 29, з них – 5 кон-

трольні.

Підземні води, які використовуються для водопостачання у населених пунктах, до-

сліджувалися шляхом відбору проб у водозабірних свердловинах і колодязях. Проби від-

биралися з пунктів режимної мережі, створеної у 2011 році – двох спостережних свердло-

вин, двох артезіанських свердловин та 1 колодязя (рис. 1.1). У поточному році була відно-

влена спостережна свердловина № 3.

Поверхневі води, що вивчалися на даній території, представлені р. Уди та її лівою

притокою – р. Роганка. Точки відбору проб річкової води розташовувалися по можливості

рівномірно, вздовж всієї течії річок у межах гірничого відводу. Таким чином, р. Уди ви-

пробувалася у 3 створах, р. Роганка у 2-х (рис. 1.2).

Польові дослідження якості природних вод включали вимірювання фізичних пара-

метрів води безпосередньо на місці випробування та відбір проб на повний хімічний ана-

ліз. Для польових вимірювань використовуються портативні прилади Hanna Instruments

HI-98130 Combo, НІ-98121, ULAB SX751. У кожній точці опробування вимірювались те-

мпература води, електропровідність, водневий показник (рН), окислювально-відновний

потенціал (Eh або ORP). Також проводились візуальні спостереження за наявністю вугле-

водневої плівки або слідів вуглеводнів на поверхні води. У спостережних свердловинах та

колодязях гідрогеологічною рулеткою з хлопавкою вимірювалися статичні рівні води та

глибина до дна. Результати польових вимірювань наведені у таблиці Д1.1 додатку 1.

Відбір проб підземних і поверхневих вод здійснювався за настановами і методика-

ми, встановленими відповідними ДСТУ [14, 15, 16]. Спостережні свердловини до відбору

проб попередньо прокачувалися електронасосом до стабілізації параметрів, що вимірю-

ються (зазвичай відбувається вибирання ~2–5 об’ємів стовпу води у свердловині).

Проби води відбиралися у чисті скляні пляшки з кришкою, які попередньо тричі

ополіскувалися водою, що відбирається.

Роганка

Рудка

Уди

ПодівськеВведенка

Ста раПокровка

Тернова

Поди

ТерноваЛизогубівка

Кра сна Поляна

За уддя

Кирса нове

ЗеленийКолодязь

НоваПокровка

Ча п а єва

Хма рівка

1

35

211

231

331

1

2

3

0 1 000 2 000 3 000500м

Гірничий відвод!. На ф тога зові свердловини

Промислові п ідп риємстваДа чні ма сивиТва ринницькі ф ерми

Точки відбору проб природних вод!( Сп остережні свердловини!R Свердловини водоп оста ча ння") Колодязі

Хімічний склад вод (% екв.)

400

HCO3ClSO4NO3CaMgNaK

Діа метр відп овіда є мінера ліза ції 400 мг/л

1.Гідрохімічні дослідження на Васищ

івській площі

7

Рисунок 1.1 – Усереднений хімічний склад підземних вод

Роганка

Рудка

Уди

ПодівськеВведенка

Ста р аПокр овка

Тер нова

Поди

Тер новаЛизогубівка

Кр а снаПоляна

За уддя

Кир са нове


НоваПокр овка

Ча па єва

Хма р івка

1

35

411

412

405404

402

0 1 000 2 000 3 000500м

Гір ничий відвод!. На ф тога зові свер дловини

Пр омислові підпр иємстваДа чні ма сивиТва р инницькі ф ер ми

#* Точки відбор у пр об повер хневих вод

Хімічний склад вод (% екв.)

300

HCO3ClSO4NO3CaMgNaK

Діа метр відповіда є мінер а ліза ції 300 мг/л

1.Гідрохімічні дослідження на Васищ

івській площі

8

Рисунок 1.2 – Усереднений хімічний склад поверхневих вод

1. Гідрохімічні дослідження на Васищівській площі

9

Лабораторний аналіз проб води виконувався хімічною лабораторією НТК «Інститут

монокристалів» (свідоцтво про атестацію № 100-018/2015 від 13.02.2015 р.). Результати

лабораторного аналізу вод представлені у таблиці Д1.2 додатку 1. Усереднений за рік хі-

мічний склад підземних і поверхневих вод по точках випробування зображений у вигляді

кругових діаграм на картах (рис. 1.1 – 1.2).

Оцінка якості підземних вод у всіх точках гідрохімічних досліджень в даній роботі

виконувалася з використанням вимог для питних вод згідно Державних санітарних правил

і норм (ДержСанПіН України) 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної

для споживання людиною» [12]. Якість поверхневих вод оцінювалася згідно вимог Сані-

тарних норм і правил охорони поверхневих вод від забруднення СанПіН 4630-88 [59].

1.2. Динаміка рівнів ґрунтових вод

На території Васищівського родовища моніторинг рівнів ґрунтових вод проводить-

ся у трьох точках: спостережні свердловини №№ 1, 3 і колодязь у с. Стара Покровка. За-

міри проводяться з 2011 року. На основі зібраних даних побудовані графіки динаміки рів-

нів ґрунтових вод.

Спостережна свердловина № 1 пробурена на майданчику видобувної свердловини

№ 1 і контролює стан ґрунтових вод в межах вододілу. Графік на рис 1.3 ілюструє динамі-

ку рівнів вод даного водоносного горизонту на протязі всього періоду спостереження. Рі-

вень води у свердловині коливався в межах від 13,8 до 12,46 м від поверхні. Найнижчі по-

казники фіксуються у осінньо-зимовий період 2013-2014 рр. Найвищі – серпень-вересень

2014 року. Лінія тренду показує невелике збільшення середніх показників рівня за останні

5 років.

Рисунок 1.3 – Рівень ґрунтових вод у спостережній свердловині № 1

86,5

87

87,5

88

88,5


10

Спостережна свердловина № 3 розміщена на правому березі р. Роганка і контролює

стан води в алювіальних відкладах заплави. Спостереження за рівнями ґрунтових вод та-

кож почалося у 2011 році. Через технічні причини у 2014 та 2015 роках спостереження на

проводилося. У 2016 році моніторинг у даній свердловині відновлено. На графіку

(рис. 1.4) видно, що амплітуда коливання рівня води у свердловині № 3 значно менша,

ніж у свердловині № 1. Середні значення рівня води також зазнають невеликого підви-

щення.

Рисунок 1.4 – Рівень ґрунтових вод у спостережній свердловині № 3

Інша динаміка рівнів ґрунтових вод спостерігається у колодязі с. Стара Покровка.

Найвищі показники зафіксовані у квітні 2011 року – 1,8 м від поверхні. Найнижчі – у бе-

резні 2016 року 2,99 м. На графіку спостерігається загальне зменшення середніх показни-

ків рівня ґрунтових вод на даній території на ~70 см. Хоча останній замір проведений у

липні 2016 року демонструє позитивну тенденцію зміни рівня.

96,5

97

97,5

98

98,5


11

Рисунок 1.5 – Рівень ґрунтових вод у колодязі с. Стара Покровка

Різна динаміка рівнів ґрунтових вод, на території Васищівського родовища, пояс-

нюється різними геоморфологічними і гідрогеологічними умовами в точках спостережен-

ня. У всіх точках моніторингу фіксується збільшення рівня ґрунтових вод у липні цього

року.

1.3. Оцінка стану підземних вод

Усереднений хімічний склад підземних зображено на рис. 1.1. Для контролю стану

першого від поверхні водоносного горизонту на ділянках промислових об’єктів у 2011 ро-

ці були споруджені спеціальні спостережні свердловини №№ 1, 2 і 3 біля експлуатаційної

св. № 1 та на майданчику УКПГ та в заплаві правого борту р. Роганка. Проби підземних

вод зі свердловин показали схожий аніонний склад – сульфатно-гідрокарбонатний з біль-

шою роллю сульфатів у св. № 3. Катіонний склад води у свердловинах дещо відрізняється.

Так у свердловині № 1 вона натрієво-магнієво-кальцієва, а у св. № 2 і 3 – кальцієво-

натрієва. Мінералізація в усіх свердловинах майже не відрізняється і становить 0,6–

0,7 г/дм3. У свердловині № 1 вміст нітратів на протязі всього періоду спостереження коли-

вається в межах 25–75 мг/дм3, що пов’язано із близьким розташуванням об’єкта до сільсь-

когосподарських угідь. Вміст калію, стронцію і літію в усіх свердловинах не перевищує

ГДК для питних вод. Загальна жорсткість води у свердловинах коливається від 4,45 до

8,6 мг-екв/дм3, тобто у межах нормативних значень. За водневим показником підземні во-

ди нейтральні – рН в межах 7,41–7,82.

97,5

98

98,5

99

99,5


12

Рисунок 1.6 – Хімічний склад ґрунтових вод у колодязі с. Стара Покровка

Перевищень ГДК для підземних вод у спостережних свердловинах не виявлено.

Будь яких слідів вуглеводневого забруднення також немає.

Водозабірна свердловина на фермі, що розташована нижче свердловини № 1 на пі-

внічній околиці с. Тернова, експлуатує харківський водоносний горизонт на глибині 35–

45 м від поверхні землі. За хімічним складом вода зі свердловини прісна гідрокарбонатна

магнієво-натрієво-кальцієва з середньою мінералізацією близько 680 мг/дм3 і загальною

жорсткістю 5,8–7,7 мг-екв/дм3. Вміст нітратів у воді не перевищує ГДК і досягав макси-

мальних значень в березні 2016 року (50 мг/дм3). У липні вміст нітратів зменшився до

9 мг/дм3. За показниками, що вимірювалися, перевищень ГДК для питних вод не зафіксо-

вано.

Водозабірна свердловина, що розташована в с. Стара Покровка, має гідрокарбонат-

но-сульфатний натрієво-кальцієвий склад води, крім того в цій свердловині постійно спо-

стерігаються перевищення у межах 1–3 ГДК за деякими показниками: Sr – до 8,5 мг/дм3,

Li – 0,09 мг/дм3, сульфати – до 530 мг/дм3, загальна жорсткість – до 13,7 мг/дм3. В порів-

нянні з аналізом води, проведеним у минулих роках, концентрації стронцію і літію стабі-

льні. Дані спостереження підтверджують природний вміст цих елементів у підземних во-

дах даного водоносного горизонту. Відсутність промислового впливу на воду з даної све-

рдловини підтверджує низький вміст у ній хлоридів і натрію.

Аналіз води з колодязя в с. Стара Покровка показав гідрокарбонатний кальцієво-

натрієвий склад. Вміст нітратів із колодязя під час весняного відбору був на рівні 1,7 ГДК

2

2,5

3

3,5

4

4,5

5

5,5

6

6,5

7

7,5

8

8,5

0

100

200

300

400

500

600

700

800

900

1000

05.2011 01.2012 09.2012 05.2013 01.2014 09.2014 05.2015 01.2016

рНмг/дм3

K

Na

Mg

Ca

NO3

SO4

Cl

HCO3

pH


13

(до 85 мг/дм3), але під час другого етапу кількість NO3 зменшився до 8 мг/дм3. Вода має

помірну мінералізацію до 0,91 г/дм3 і низьку загальну жорсткість 5,1 мг-екв/дм3. Протягом

року перевищень ГДК, окрім нітратів, для питних вод не зафіксовано.

У 2016 році під час обох етапів моніторингу на повний хімічний аналіз відбиралися

проби супутньої пластової води для підтвердження потенційно небезпечних елементів-

забрудників, які можуть потрапити у питні водоносні горизонти внаслідок порушень у те-

хнологічному процесі їх повернення у надра. СПВ мають хлоридний кальцій-натрієвий

склад і мінералізацію 13,7 г/дм3, високий вміст калію, мікроелементів – стронцію і літію,

які у десятки разів перевищують ГДК. Хімічний склад проілюстровано на діаграмі

рис. 1.7.

Рисунок 1.7 – Хімічний склад СПВ, мг/дм3

1.4. Оцінка стану поверхневих вод

Поверхневі води території, що досліджувалася, представлені р. Уди та лівою при-

токою – р. Роганка (рис. 1.2).

Річка Роганка, яка бере свій початок на східній промисловій околиці Харкова, була

опробувана у 2 створах – на вході до ліцензійної площі та у с. Тернова. В обох створах

склад води протягом року майже однаковий, чому сприяє високий ступінь перемішування

води за рахунок достатньо високої швидкості течії води. За складом вода сульфатно-

гідрокарбонатна кальцієво-натрієва. В пробах на вході до гірничого відводу та у с. Терно-

ва вміст нітратів коливався підчас весняного відбору від 11 до 30 мг/дм3. Під час літнього

етапу кількість NO3 у воді коливалась від 9 до 14 мг/дм3.

З р. Уди проби відбиралися у трьох створах вздовж напрямку розташування Васи-

щівської площі. Хімічний склад вод з річки у всіх точках майже однаковий (рис. 1.8).

220

8250

172

2650

120 2050HCO3

Cl

K

Na

Mg

Ca


14

Рисунок 1.8 – Гідрохімічний профіль по р. Уди (зліва направо вниз за течією, поверхневі проби)

Вода на протязі року характеризується стабільним сульфатно-гідрокарбонатним

натрієво-кальцієвим складом і мінералізацією 870–960 мг/дм3. Загальна жорсткість води

становить 5,6–7,9 мг-екв/дм3. Характерно, що концентрація нітратів виявилася на протязі

року стабільно підвищеною по всім пробам (14–65 мг/дм3 весняний етап та 10–30 мг/дм3 –

літній), що є притаманним для району з інтенсивним присадибним господарством та від-

сутністю централізованої системи водовідведення.

За весь період спостереження у 2016 році у хімічному складі поверхневих вод пе-

ревищень ГДК по жодному з компонентів не виявлено.

1.5. Результати досліджень контрольних гідрохімічних проб

З метою підтвердження достовірності результатів лабораторних вимірювань та під-

вищення об’єктивності оцінки стану природних вод під час кожного етапу проводився

відбір контрольних проб у вибіркових точках режимної мережі. Виконання внутрішнього

лабораторного контролю гідрохімічних проб дозволяє виявити похибки вимірювань і ско-

ректувати за необхідністю отримані дані.

Для контролю відбиралися додаткові проби зі спостережних свердловини № 1 і 2, з

водозабірної свердловини на фермі, неподалік видобувної св. № 1, з колодязя у с. Стара

Покровка, та з річки Уди в с. Стара Покровка.

Аналіз контрольних проб (табл. 1.1) показав, що розбіжність результатів знахо-

диться в межах допустимої похибки.

1,0

2,0

3,0

4,0

5,0

6,0

7,0

8,0

9,0

0

200

400

600

800

1000

1200

вище гирла р.Роганка пішох. міст, с. Введенка міст, с. Стара Покровка

рНмг/дм3

К

Na

Mg

Ca

NO3

SO4

Cl

HCO3

pH


15

Таблиця 1.1 – Результати внутрішньолабораторного контролю для компонентів, вміст яких нормується у складі питних вод

Місце відбору проби

Аніони та катіони, мг/дм3 Нафто-продукти,

мг/дм3

Сухий залишок,

мг/дм3

Жорст-кість

загальна, мг-екв/дм3 Cl SO4 NO3 Na К

Спостережна свер-дловина № 1

20 190 35 40 4,4 <0,1 770 8,60

20 140 60 40 5 <0,1 710 7,70

Спостережна свер-дловина № 2

15 160 2 85 7 <0,1 680 4,98

15 140 4 85 6,6 <0,1 680 5,03

водозабірна сверд-ловина на фермі, неподалік видобув-ної св. № 1

10 80 4 35 2,5 <0,1 580 6,00

10 75 9 35 2,3 <0,1 570 5,83

колодязь у с. Стара Покровка

35 40 75 140 5,3 <0,1 880 4,85

30 60 85 140 4,4 <0,1 900 5,10

річка Уди в с. Стара Покровка

60 200 30 105 13 <0,1 870 6,91

60 190 9 100 13 <0,1 850 6,91

У цілому в макрокомпонентному складі проаналізованих проб кардинальних від-

мінностей не виявлено. Результати внутрішньо лабораторного контролю можна вважати

задовільними.

16

2. РОСЛИННИЙ І ТВАРИННИЙ СВІТ ДЕЯКИХ ТЕРИТОРІЙГІРНИЧОГО ВІДВОДУ ВАСИЩІВСЬКОГО РОДОВИЩА

2.1. Обсяги досліджень

Наприкінці травня 2016 року здійснено моніторингове дослідження стану рослин-

ного покриву та тваринного світу деяких територій Васищівського родовища в межах Чу-

гуївського району Харківської області у відповідності до проекту комплексного екологіч-

ного моніторингу Васищівського нафтогазоконденсатного родовища [59].

Досліджена територія, що межує із ділянками сучасного будівництва промислової

структури Васищівського родовища (рис. 2.1):

1. урочище Олех (чорновільховий ліс);

2. урочище Олех (заплавні луки)

3. урочище Кочки;

4. урочище Сапожок.

2.2. Урочище Кочки

2.2.1. Рослинність

Урочище розташоване на правому березі р. Роганка, дослідження проводилися на

території заплави річки: прируслової, центральної та притерасної її частин (рис. 2.2).

Територія визначається значною обводненістю. Навіть на території центральної,

дещо підвищеної частини заплави на поверхні ґрунту стояла вода.

Негативний фактор впливу на екосистему і стан біогеоценозів – початок випасання

телят, овець і кіз, які уже згризли верхівки рослин, що особливо помітно в прирусловій

частині заплави. Свідком надмірного випасання травостою у попередні роки є помітна уч-

асть у травостої синантропних видів: нетреба звичайна, бромус м’який, морква дика, па-

рило звичайне, хвощ польовий.

Рослинність прируслової частини заплави (рис. 2.3)

На лівому березі р. Роганка зростають верби, до них прилягає угруповання очерету

звичайного. Правий берег пологий. У воді досить поширені угруповання: жовтецю отруй-

ного та жовтецево-очеретове з жовтецем отруйним (Ranunculus sceleratus L.).

2.Рослинний і тваринний світ деяких територій гірничого відводу Васищівського родовищ

а17 Рисунок 2.1 – Схема дослідження біорізноманіття в районі гірничого відводу Васищівського родовища

!.

!.

!.

Рудка

Роганка

Введенка

Тер нова

Тер новаЛизогубівка


ТДПУПГ

1

3

5

ур. Кочки

ур. Сапожок

ур. Олех (чорновільховий ліс)

ур. Олех (заплавні луки)

0 500 1 000 1 500250м

!.

Гріничий відводНафтогазові свер дловини

Твар инницькі фер миДачні масиви Точки геоботанічних та зоологічних досліджень

/

2. Рослинний і тваринний світ деяких територій гірничого відводу Васищівського родовища

18

Рисунок 2.2 – Загальний вигляд рослинного покриву урочища Кочки

Рисунок 2.3 – Прируслова частина заплави та русло р. Роганка

У рослинному покриві прируслової частини заплави на правому березі переважа-

ють угруповання: жовтецево-злакові з жовтцем повзучим, очеретово-тонконогові з тонко-

ногом болотним, дудниково-тонконогові, костриці лучної, лепехово-осокові з лепехою

звичайною та осокою гострою, вехово-злакові, лепехово-вехово-осокові, лепехово-


19

очеретово-тонконогові, розхідниково-осокові, подорожника великого, щавлю кучерявого

тощо.

Рослинність центральної частини заплави

У рослинному покриві дослідженої частини переважають угруповання засолених

лук. Найбільшу площу займають угруповання жовтецево-злакові з жовтецем їдким

(Ranunculus acris L.) (рис. 2.4), що зростають на дещо підвищених елементах рельєфу. На

незначних пониззях коричнюватими смугами тягнуться угруповання з домінуванням сит-

ника Жерарда (Juncus gerardii Loisel.), геранієво-ситникові, конюшиново-ситникові з ко-

нюшиною повзучою, різнотравно-ситникові, китниково-ситникові тощо.

Рисунок 2.4 – Жовтецево-злакове угруповання з жовтецем їдким (Ranunculus acris L.)

Інші рослинні угруповання: геранієво-осокові з геранню пагорбковою, геранієво-

злакові, зірочника злаковидного (рис. 2.5), зірочниково-геранієво-злакові, конюшиново-

осокові з конюшиною лучною, конюшиново-осокові з конюшиною повзучою, костриці

східної, різнотравно-кострицеві, жовтецево-алтеєво-кострицеві, осоки шершавої, вехово-

осокові, жовтецево-китникові з жовтцем повзучим (Ranunculus repens L.) і китником трос-

тиновим (Alopecurus arundinaceus Poir.), осоки гострої, горошково-злакові, вехово-злакові,

деревієво-злакові, конюшиново-деревієво-злакові, осотово-злакові з осотом їстівним, осо-

тово-геранієво-ситникові, вовчугово-осокові з вовчугом польовим та осокою ранньою, во-


20

вконогово-ситникові, осоки побережної, ситниково-плетухово-осокові, оманово-ситникові

тощо.

Рисунок 2.5 – Угруповання зірочника злаковидного

Рослинність притерасної частини заплави

Це понижена частина заплави, поверхня ґрунту нерівна, вкрита численними купи-

нами, проміжки між якими заповнені водою. Тут зростає ряд рідко розкиданих чагарнико-

вих верб з обгорілими минулого року стовбурами. Вздовж цих верб смугою тягнеться

угруповання формації оману високого (Inula helenium L.) (рис. 2.6). Поширені рослинні

угруповання: веха широколистого, дудниково-вехові, осоки побережної, дудниково-

осокові з осокою побережною, дудниково-осокові з осокою високою (Carex elata All.)

(рис. 2.7), дудниково-осокові з осокою гострою, осотово-осокові, лепехи звичайної, зозу-

льково-лепехові, зозульково-злаково-осокові із зозульками м’ясочервоними (Dactylorhiza

incarnatа Soo s.l.) і зозульково-злаково-хвощеві з хвощем польовим, комиша лісового, ду-

дниково-геранієво-комишеві, геранієво-вербозіллєві, хвоща польового, вовчуга польового,

різнотравно-ситникові, жовтецево-геранієво-ситникові, щавлю кінського, лепешняка

складчастого, плодоріжково-злаково-осокові, плодоріжково-ситникові.


21

Рисунок 2.6 – Угруповання оману високого (Inula helenium L.)

Рисунок 2.7 – Дудниково-осокові угруповання з осокою високою (Carex elata All.)


22

Рідкісну фітобіоту урочища представляють:

a) рідкісні рослинні угруповання:

• формація оману високого (Inuleta helenii ) – рослинне угруповання, занесене до

Зеленого списку Харківської області [27];

• формація лепехи звичайної (Acoreta calami) (рис. 2.8) – зникаюче угруповання

рослинного покриву Харківської області, занесене до Зеленого списку Харків-

ської області [27], площа популяції розширилась, усі рослини в стані вегетації.

b) популяції рідкісних видів рослин:

• плодоріжка болотна (зозулинець болотний) – Anacamptis palustris (Jacg.) R.M.

Bateman (рис. 2.9) – рідкісний європейсько-середземноморсько-

передньоазіатський вид на південній межі ареалу, занесений до Червоної книги

України [64] та переліку СІТЕС Конвенцією про міжнародну торгівлю видами

дикої фауни і флори, що знаходяться під загрозою зникнення [30]. Популяція

розширила площу свого зростання, виявлено понад 120 екземплярів у фенофазі

бутонізації та початку цвітіння;

• зозульки м’ясочервоні (пальчатокорінник м’ясочервоний) – Dactylorhiza

incarnatа Soo s.l. (рис. 2.10), вразливий євразійський поліморфний вид на пів-

денній межі ареалу, занесений до Червоної книги України [64] та переліку

СІТЕС Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що

знаходяться під загрозою зникнення [30]. Популяція значно розширила площу

свого зростання, чисельність її особин складає понад 180, фенофаза – масове

цвітіння, кінець цвітіння;

• зозульки травневі (пальчатокорінник травневий) – Dactylorhiza majalis (Rchb.)

P.F.Hunt et Summerhayes s.l.) (рис. 2.11) – середземноморсько-європейський

аллотетраплоїдний вид, занесений до Червоної книги України [64] та до міжна-

родного переліку СІТЕС Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої

фауни і флори, що знаходяться під загрозою зникнення [30]. Виявлено 3 екзем-

пляри із рожевими квітками у фенофазі повного цвітіння;

• зозульки плямисті (пальчатокорінник плямистий) – Dactylorhiza maculata (L.)

Soo s.l.) – вразливий, поліморфний вид, який гібридизує з іншими спорідненими

видами, занесений до Червоної книги України [64] та до міжнародного переліку

СІТЕС [30]. Виявлено 1 екземпляр у фенофазі повного цвітіння;

• оман високий – (Inula helenium L.) – цінна лікарська рослина, рідкісний західно-

палеарктичний вид, занесений до Червоного списку Харківської області [27, 28,

39, 46, 58]. Цей вид є співдомінантом в оманово-дудниково-злаковій асоціації.


23

Популяція чисельна, розширила площу свого зростання, представлена генера-

тивними та віргінільними особинами, у яких уже сформовані розетки великих

листків, фенологічна фаза - вегетація;

• осот їстівний – Сіrsium esculentum (Siev.) C. A. Mey., (рис. 2.12) підлягає особ-

ливій охороні, занесений до Червоного списку зникаючих видів рослин Харків-

ської області [27, 28, 39, 46, 58], фенологічна фаза – вегетація.

Рисунок 2.8 – Угруповання лепехи звичайної (Acoreta calami)


24

Рисунок 2.9 – Плодоріжка болотна (зозулинець болотний) – Anacamptis palustris (Jacg.) R.M. Bateman

Рисунок 2.10 – Зозульки м’ясочервоні (пальчатокорінник м’ясочервоний) – Dactylorhiza incarnatа Soo s.l.


25

Рисунок 2.11 – Зозульки травневі (пальчатокорінник травневий) – Dactylorhiza majalis (Rchb.) P.F.Hunt et Summerhayes s.l.)

Рисунок 2.12 – Осот їстівний – Сіrsium esculentum (Siev.) C. A. Mey.


26

2.2.2. Тваринний світ

У складі орнітофауни на території урочища були зареєстровані: лелека білий

(Ciconia ciconia) (рис. Рисунок 2.13), чапля сіра (Ardea cinerea), деркач (Crex crex) (Євро-

пейський червоний список, Червона книга МСОП), зозуля (Cuculus canorus), жовна сива

(Picus canus), жайворонок польовий (Alauda arvensis), плиска біла (Motacilla alba), плиска

жовта (Motacilla flava), (рис. 2.14), плиска жовтоголова (Motacilla citreola) (рис. 2.15), со-

рокопуд терновий (Lanius collurio), очеретянка лучна (Acrocephalus schoenobaenus), очере-

тянка чагарникова (Acrocephalus palustris), очеретянка велика (Acrocephalus arundinaceus)

(рис. 2.16), кропив’янка рябогруда (Sylvia nisoria), кропив’янка сіра (Sylvia communis),

кропив’янка прудка (Sylvia curruca), вівчарик-ковалик (Phylloscopus collybia), соловейко

східний (Luscinia luscinia), трав’янка лучна (Saxicola rubetra), трав’янка чорноголова

(Saxicola torquata) (рис. 2.17), синьошийка (Luscinia svecica) (рис. 2.18), вівсянка звичайна

(Emberiza citrinella), вівсянка очеретяна (Emberiza schoeniclus) (рис. 2.19), просянка

(Emberiza calandra) (Червона книга Харківської області).

Рисунок 2.13 – Лелека білий (Ciconia ciconia)


27

Рисунок 2.14 – Плиска жовта (Motacilla flava)

Рисунок 2.15 – Плиска жовтоголова (Motacilla citreola)


28

Рисунок 2.16 – Очеретянка велика (Acrocephalus arundinaceus)

Рисунок 2.17 – Трав’янка чорноголова (Saxicola torquata)


29

Рисунок 2.18 – Синьошийка (Luscinia svecica)

Рисунок 2.19 – Вівсянка очеретяна (Emberiza schoeniclus)


30

Із земноводних на території урочища зареєстровані: жаба озерна (Rana ridibunla),

жаба гостроморда (Rana terrestris), кумка червоночерева (Bombina bombina), квакша схід-

на (рахкавка) (Hyla orientalis) (Червона книга Харківської області), із плазунів – ящірка

прудка (Lacerta agilis).

2.3. Урочище Сапожок


Фітодетрит було випалено, згоріли не лише сухі рештки трав’янистих рослин, пов-

ністю згоріли стебла чагарникових видів верби, а стовбури високих дерев згоріли до вер-

хівки (рис. 2.20). Щорічне випалювання мортмаси призвели до того, що чагарникові види

верби фактично випали зі складу флори урочища.

Рисунок 2.20 – Обгорілі верби в урочище Сапожок

Лише подекуди на знижених місцях височіють рідко розкидані пожовтілі минуло-

річні стебла очерету звичайного. Територія вирізняється значною обводненістю, майже

скрізь на поверхні ґрунту стоїть вода. Трав’янисті рослини в умовах підвищеного зволо-


31

ження відросли. Травостій густий, досягає до 80–120 см заввишки, більшість видів веге-

тують, а деякі навіть цвітуть.

Рослинний покрив урочища утворюють угруповання болотистих і засолених лук

(рис. 2.21).

Рисунок 2.21 – Загальний вигляд рослинного покриву урочища Сапожок

За площею переважають угруповання болотистих лук. Значна участь у формуванні

рослинного покриву належить угрупованням синантропних видів, зокрема: пижма зви-

чайного, хвоща польового, пирію повзучого, осоту польового, полину звичайного, моркви

дикої тощо.

Домінуючі угруповання болотистих лук: очерету звичайного, куничниково-

очеретові, куничниково-пижмові, осотово-очеретові з осотом болотним (Cirsium palustre

(L.) Scop.), осотово-дудниково-очеретові, осотово-очеретові з осотом польовим, плакуно-

во-очеретові, сідачево-очеретові, пирію повзучого, геранієво-пирієві, сідачево-пирієво-

очеретові, дудниково-плетухово-очеретові, осотово-полиново-плетухово-очеретові, осо-

тово-пирієво-очеретові з осотом крилатим, вехово-осотово-пирієво-очеретові, борщівни-

ково-осотово-очеретові з осотом болотним і осотом польовим, осоково-очеретові з осокою

ранньою, борщівниково-осотово-очеретові, дягелево-геранієво-очеретові, вербозіллєво-

пирієво-очеретові з вербозіллям звичайним, валеріаново-пирієво-очеретові з валеріаною

високою, знітово-очеретові, вовчугово-жовтецево-хвощеві з хвощем болотним, живокіс-

тово-осокові з живокістом лікарським (Symphytum officinale L.) (рис. 2.22), рутвиці жовтої


32

тощо. Серед цих угруповань зростають популяції рідкісних видів із родини Зозулинцевих:

зозульки м’ясочервоні та плодоріжка болотна.

Рисунок 2.22 – Живокіст лікарський (Symphytum officinale L.)

Рослинний покрив засолених лук утворюють угруповання: різнотравно-злакові, пи-

жмово-злакові, конюшиново-злакові з конюшиною лучною, тонконогу вузьколистого, чи-

ни лучної, чиново-злакові, чиново-алтеєво-злакові, вовчугово-злакові, щавлю кінського,

оманово-китникові, буркуново-пирієві, хвоща польового, осотово-пирієві з осотом крила-

тим, валеріаново-злакові з валеріаною російською (рис. 2.23), вовчугово-в’язілево-злакові,

вовчугово-пирієві, конюшиново-деревієво-злакові, підмаренника справжнього, лядвенця

рогатого, оманово-китникові (рис. 2.24), оманово-злакові, нечуйвітру отруйного, коронарії

зозулячої, косариково-злакові тощо.


33

Рисунок 2.23 – Валеріаново-злакове угруповання з валеріаною російською

Рисунок 2.24 – Оманово-китникове угруповання


a) рідкісні рослинні угруповання:

• формація оману високого (Inuleta helenii ) – рослинне угруповання, занесене до

Зеленого списку Харківської області [27];


34

• асоціація косариково-злакова (Gladioletum (tenuis) graminosum) – рослинне

угруповання, занесене до Зеленого списку Харківської області [27];






дикої фауни і флори, що знаходяться під загрозою зникнення [30]. Популяція

малочисельна, виявлено понад 20 екземплярів у фазі початку цвітіння;


incarnatа Soo s. l., (рис. 2.10) вразливий євразійський поліморфний вид на пів-



знаходяться під загрозою зникнення [30]. Популяція малочисельна, виявлено 4

екземпляри в у фенофазі доцвітання;

• косарики тонкі (Gladiolus tenuis M. Bieb.) – рідкісний понтично-туранський вид

із декоративними властивостями, занесений до Червоної книги України [64].

Виявлено новий, невеликої площі локалітет популяції під деревами поблизу за-

лізничного відкосу. Інший уже відомий локалітет популяції займає значну пло-

щу, нараховує близько кількох сотень генеративних особин у фазі бутонізації,

виявлено декілька екземплярів у фенофазі початку розкривання квіток

(рис. 2.25);

• валеріана висока (Valeriana exaltata Mikan) (рис. 2.26) – рідкісний європейський

вид, цінна лікарська рослина, занесена до Червоного списку рідкісних видів ро-

слин Харківської області [27, 28, 39, 46, 58]; популяція чисельна, зростає в

угрупованнях болотистих лук, представлена генеративними особинами, фено-

фаза – бутонізація;

• валеріана російська (Valeriana rossica P. Smirn.) – регіонально рідкісний вид,

занесений до Червоного списку Харківської області [27, 28, 39, 46, 58]. Популя-

ція займає значну площу в угрупованнях засолених лук, представлена генерати-

вними особинами, що знаходяться у фенофазі повного цвітіння;

• оман високий (Inula helenium L.) – рідкісний західно-палеарктичний вид, зане-

сений до Червоного списку Харківської області [27, 28, 39, 46, 58], цінна лікар-

ська рослина. Популяція чисельна, кількість особин понад 450, фенофаза – веге-

тація листків, зібраних у прикореневу розетку.


35

Рисунок 2.25 – Косарики тонкі (Gladiolus tenuis M. Bieb.)

Рисунок 2.26 – Валеріана висока (Valeriana exaltata Mikan)


36


На території урочища у складі орнітофауни були зареєстровані: лунь очеретяний

(Circus aeruginosus) (рис. 2.27), деркач (Crex crex) (Європейський червоний список, Чер-

вона книга МСОП), горлиця звичайна (Streptopelia turtur), зозуля (Cuculus canorus), плис-

ка жовта (Motacilla flava) (рис. 2.14), плиска жовтоголова (Motacilla citreola) (рис. 2.15),

сорокопуд терновий (Lanius collurio), вивільга (Oriolus oriolus), крук (Corvus corax), коби-

лочка солов’їна (Locustella luscinioides), очеретянка лучна (Acrocephalus schoenobaenus),

очеретянка чагарникова (Acrocephalus palustris), очеретянка ставкова (Acrocephalus

scirpaceus), очеретянка велика (Acrocephalus arundinaceus) (рис. 2.16), кропив’янка чорно-

голова (Sylvia atricapilla), кропив’янка садова (Sylvia borin), кропив’янка рябогруда (Sylvia

nisoria), кропив’янка сіра (Sylvia communis), кропив’янка прудка (Sylvia curruca), вівчарик-

ковалик (Phylloscopus collybia), соловейко східний (Luscinia luscinia), трав’янка лучна

(Saxicola rubetra), синьошийка (Luscinia svecica) (рис. 2.18), дрізд чорний (Turdus merula),

дрізд співочий (Turdus philomelos), синиця вусата (Panurus bіаrmicus), зяблик (Fringilla

coelebs), вівсянка звичайна (Emberiza citrinella), вівсянка очеретяна (Emberiza schoeniclus)

(рис. 2.19).

Із земноводних на території урочища зареєстровані: жаба озерна (Rana ridibunla),

жаба гостроморда (Rana terrestris), квакша східна (рахкавка) (Hyla orientalis) (Червона

книга Харківської області), із плазунів – ящірка прудка (Lacerta agilis).

Рисунок 2.27 – Лунь очеретяний (Circus aeruginosus)


37

2.4. Урочище Олех


Досліджено рослинний покрив чорновільхового лісу та заплавних лук.

Рослинність чорновільхового лісу

Територія власне чорновільхового лісу або вільшини чорноільхової цього року по-

вністю затоплена водою. Дослідити детально її рослинність не було можливим. Домінант і

едифікатор цього біоценозу вільха клейка або в. чорна (Alnus glutinosa (L.) Gaertn.) відцві-

ла, знаходиться у фенофазі вегетування. Окремі трав’янисті рослини, що зростають на пе-

ньках або біля основ стовбурів дерев, можна було спостерігати лише здаля.

До чорновільхового лісу (рис. 2.28) прилягають і оточують його рослинні угрупо-

вання: чагарникових верб, підмаренника чіпкого, розрив-трави звичайної (Impatiens noli-

tangere L.) (рис. 2.29), осоки гострої, дудника лісового, кропиви жабрієлистої, жовтецю

повзучого, осоки побережної, строфіостоми рідкоцвітої, сідача коноплевого, гадючника

оголеного, живокісту лікарського тощо.

Рисунок 2.28 – Узлісся чорновільхового лісу


38

Рисунок 2.29 – Розрив-трава звичайна (Impatiens noli-tangere L.)

Рослинність заплавних лук

Територія не випасається, фітодетрит випалено.

У рослинному покриві заплави правого берега р. Роганка біля с. Тернова трапля-

ються фрагменти угруповань справжніх, засолених і болотистих луків.

Кормова цінність угідь засолених лук дуже низька. Значну площу займають моно-

ценози рослини-напівпаразита дзвінця малого (Rhinanthus minor L.) (рис. 2.30), що не

з’їдається тваринами ні в травостої, ні в сіні. Також трапляються китятково-дзвінцеві

угруповання з китятками чубатими (Polygala comosa Schkuhr) і незабудково-дзвінцеві

угруповання з незабудкою дрібноквітковою.

Інші рослинні угруповання засолених лук: буркуново-злакові, живокістово-

геранієво-буркунові, осоки гострої, підмаренника м’якого, м’яти польової, оману шорст-

кого, вовчугово-буркуново-злакові, волошки лучної, коронарії зозулячої (Coronaria flos-

cuculi (L.) A. Br.) (рис. 2.31), в’язеля барвистого.

Рослинність болотистих лук або евтрофних боліт утворюють угруповання: очерету

звичайного, осоки побережної, схеноплекта озерного, калюжницево-півникові (рис. 2.32),

осоки гострої, дягелево-геранієво-осокові, валеріани високої, жовтецево-оманово-злакові,

комиша лісового.


39

Рисунок 2.30 – Моноценози рослини-напівпаразита дзвінця малого (Rhinanthus minor L.)

Рисунок 2.31 – Угруповання коронарії зозулячої (Coronaria flos-cuculi (L.) A. Br.)


40

Рисунок 2.32 – Калюжницево-півникове угруповання


a) зникаюче природне середовище існування [31] – мезоевтрофний заплавний

чорновільховий ліс із Alnus glutinosa та багатим різнотрав’ям ;






дикої фауни і флори, що знаходяться під загрозою зникнення [30]. Виявлено

понад 10 екземплярiв плодоніжки болотної у фазі початку цвітіння;


incarnatа Soo s. l. (рис. 2.10), вразливий євразійський поліморфний вид на пів-



знаходяться під загрозою зникнення [30]. Виявлено близько 5 екземплярів у фе-

нофазі цвітіння;

• зозульки плямисті (пальчатокорінник плямистий) – Dactylorhiza maculatа

(L.)Soo s.l. (рис. 2.33) – середземноморсько-європейський аллотетраплоїдний

вид, занесений до Червоної книги України [64] та до міжнародного переліку


41


знаходяться під загрозою зникнення [30]. Виявлено 8 екземплярiв у фенофазі

повного цвітіння та доцвітання;

• валеріана висока (Valeriana exaltata Mikan) – рідкісний європейський вид, цінна

лікарська рослина, занесена до Червоного списку рідкісних видів рослин Хар-

ківської області [27, 28, 39, 46, 58], популяція чисельна, зростає в угрупованнях

болотистих лук, представлена генеративними особинами, фенофаза – бутоніза-

ція, початок цвітіння;

• оман високий (Inula helenium L.) – регіонально рідкісний вид, занесений до Чер-

воного списку Харківської області [27, 28, 39, 46, 58], трапляється зрідка, фено-

фаза – вегетування.

Рисунок 2.33 – Зозульки плямисті (пальчатокорінник плямистий) – Dactylorhiza maculatа (L.)Soo s.l.


Над територією урочища Олех кружляли рідкісні птахи: підорлик великий (Aquila

glanga) (занесений до Червоної книги України, Червоної книги МСОП, Європейського че-


42

рвоного списку, списків Бернської і Боннської конвенцій та Конвенції СІТЕС)

(рис. Рисунок 2.34) і 3 журавля сірих (Grus grus) (Червона книга України) (рис. 2.35).

Рисунок 2.34 – Підорлик великий (Aquila glanga)

Рисунок 2.35 – Журавель сірий (Grus grus)

У складі орнітокомплексу чорновільхового лісу зареєстровані: сорокопуд терновий

(Lanius collurio), сорокопуд чорнолобий (Lanius minor), кропив’янка рябогруда (Sylvia


43

nisoria), кропив’янка садова (Sylvia borin), кропив’янка чорноголова (Sylvia atricapilla),

вівчарик-ковалик (Phylloscopus collybia), вільшанка (Erithacus rubecula), соловейко схід-

ний (Luscinia luscinia), дрізд чорний (Turdus merula), дрізд співочий (Turdus philomelos),

вівсянка звичайна (Emberiza citrinella), синиця велика (Parus major).

На заплавних луках, болотах, озерах урочища спостерігались: лелека білий (Ciconia

ciconia) (рис. 2.13), чепура велика (Egretta alba), крижень (Anas platyrhynchos), деркач

(Crex crex) (Європейський червоний список, Червона книга МСОП), лунь очеретяний

(Circus aeruginosus), одуд (Upupa epops), коловодник звичайний (Tringa totanus) (Червона

книга Харківської області), мартин звичайний (Larus ridibundus), зозуля (Cuculus canorus),

одуд (Upupa epops), плиска біла (Motacilla alba), плиска жовта (Motacilla flava) (рис. 2.14),

плиска жовтоголова (Motacilla citreola) (рис. 2.15), сорокопуд терновий (Lanius collurio),

шпак (Sturnus vulgaris), кобилочка солов’їна (Locustella luscinioides), кобилочка річкова

(Locustella fluviatilis), очеретянка лучна (Acrocephalus schoenobaenus), очеретянка чагарни-

кова (Acrocephalus palustris), очеретянка ставкова (Acrocephalus scirpaceus), очеретянка

велика (Acrocephalus arundinaceus) (рис. 2.16), кропив’янка рябогруда (Sylvia nisoria), кро-

пив’янка сіра (Sylvia communis), кропив’янка прудка (Sylvia curruca), трав’янка лучна

(Saxicola rubetra), трав’янка чорноголова (Saxicola torquata), синьошийка (Luscinia svecica)

(рис. 2.18), синиця вусата (Panurus bіаrmicus), ремез (Remis pendulinus), вівсянка очеретя-

на (Emberiza schoeniclus) (рис. 2.19), чечевиця (Carpodacus erythrinus), просянка (Emberiza

calandra) (Червона книга Харківської області).

На території урочища спостерігались ссавці: лисиця (Vulpes vulpes), козуля євро-

пейська (Capreolus capreolus).

Із плазунів на території урочища зустрічаються: черепаха болотяна (Emys orbicu-

laris) (Червона книга Харківської області), мідянка (Coronela austriaca) (Червона книга

України), вуж звичайний (Natrix natrix), ящірка прудка (Lacerta agilis), із земноводних –

жаба озерна (Rana ridibunla), жаба гостроморда (Rana terrestris), кумка червоночерева

(Bombina bombina), квакша східна (рахкавка) (Hyla orientalis) (Червона книга Харківської

області),

44

3. ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ҐРУНТІВ НА ТЕРИТОРІЇВАСИЩІВСЬКОГО РОДОВИЩА

3.1. Оцінка впливу розробки нафтогазових родовищ на ґрунтовий покрив

Ґрунт – верхній тонкий шар континентальної земної кори, утворений під впливом

рослин, тварин, мікроорганізмів з материнських гірських порід та знаходиться в умовах

сталого (на певному проміжку часу) клімату. Цей компонент біосфери взаємозв’язаний

(взаємообумовлений) з іншими її частинами. В цілинних умовах екологія функціонування

ґрунтового покриву стабільна. Але в сучасних умовах сільськогосподарського викорис-

тання проходить перебудова від складної системи вище перерахованих взаємопов’язаних

компонентів до спрощеної системи – агроландшафт. Розробка нафто-газових родовищ

традиційно розглядається як один з найбільш небезпечних для навколишнього середови-

ща вид виробничої діяльності. Тимчасове вилучення земель із сільськогосподарського

обігу для будівництва або капітального ремонту свердловин призводить до накопичення

на обмеженому майданчику декількох тисяч тон мінеральних органічних та органічних

компонентів бурових розчинів, що разом з прокладкою трубопроводів може мати такі не-

гативні наслідки, як погіршення агрофізичних, агрохімічних властивостей та забруднення

важкими металами рекультивованих земель штучно функціонуючої системи агроландша-

фту.

Рекультивація земель є обов’язковою складовою технологічних процесів,

пов’язаних з відновленням порушених земель. Рекультивація повинна здійснюватися в два

послідовних етапи: технічний і біологічний. Згідно ГСТУ 41-00032626-00-023-2000 [57],

технічний етап рекультивації включає підготовку ділянки для наступного цільового вико-

ристання, а біологічний етап, що фінансується промисловим підприємством згідно рішен-

ня Полтавської обласної ради від 20.05.2005 року, складається із комплексу агротехнічних

і фітомеліоративних заходів з відновлення родючості порушених земель. Земельні ділянки

в період здійснення біологічної рекультивації у сільськогосподарських цілях повинні про-

ходити стадію меліоративної підготовки з вирощуванням однорічних, багаторічних злако-

вих і бобових культур для відновлення і формування кореневмісного шару та його збага-

чення органічними речовинами (ГОСТ 17.5.3.04-83, п.1.13, п.6.1) . За умови виконання ре-

культиваційних робіт згідно вимог діючих нормативних документів погіршення родючос-

ті на прикладі пасовищ є тимчасовим і зникає протягом періоду біологічної рекультивації.

3. Дослідження стану ґрунтів на території Васищівського родовища

45

Згідно з вимогами ст.52 Закону України «Про охорону земель», ГОСТ 17.4.3.02-85,

ГСТУ 41-00032626-00-023-2000 [44, 57], технологія виконання будівельних робіт передба-

чає на початку будівництва свердловин наступні технологічні процеси:

• зняття верхнього, найбільш родючого (гумусового, Н) шару ґрунту, його пере-

міщення до місць складування;

• формування та планування відвалів верхнього, найбільш родючого (гумусово-

го, Н) шару ґрунту;

• укріплення поверхні відвалів верхнього, найбільш родючого (гумусового, Н)

шару ґрунту багаторічними травами;

• зняття верхнього перехідного горизонту (Нр), його переміщення до місць скла-

дування;

• формування та планування відвалів верхнього перехідного горизонту (Нр);

• укріплення поверхні відвалів верхнього перехідного горизонту (Нр) багаторіч-

ними травами;

• зняття нижнього перехідного горизонту (Рhk), його переміщення до місць скла-

дування;

• планування поверхні заскладованого нижнього перехідного горизонту (Рhk).

По закінченню будівельних робіт технічна рекультивація передбачає:

• очищення земельної ділянки, що підлягає рекультивації, від виробничих конс-

трукцій, будівельного сміття, металобрухту, хімічних реагентів та інших сто-

ронніх предметів, очищення і засипка амбарів, нагірних та водовідвідних кана-

лів, виконання меліоративних робіт, очищення, знешкодження та захоронення

промислових відходів, знешкодження нафтових забруднень ґрунтів, ліквідація

засоленості ґрунтів.

• зворотне пошарове повернення ґрунтового покриву з місць зберігання на ділян-

ку планування ділянки механізованим способом з ущільненням ґрунту.

Згідно вимог КНД 41-000 32 626-00-326-99 та ГСТУ 41-023-2000 [4, 57] контролю-

вати показники властивостей ґрунтів необхідно до початку бурових робіт, під час прове-

дення робіт з технічної рекультивації та після завершення робіт з технічної рекультивації.

Метою моніторингу порушених, деградованих, забруднених, рекультивованих зе-

мель є організація і проведення комплексних спостережень і контролю за станом довкілля

і його просторово-часовими змінами під впливом природних і техногенних чинників.

Основними задачами моніторингу порушених і рекультивованих земель є наступні:

• проведення спостережень і контроль за станом ґрунтів, сформованих у процесі

видобутку нафти та газу і рекультивації порушених земель;


46

• оцінювання і прогноз екологічного стану ґрунтів на порушених і рекультивова-

них ділянках і управління чинниками, що його визначають;

• інформаційне забезпечення земельного кадастру, раціонального землекористу-

вання і землеустрою, контролю за використанням і охороною земель;

• розробка комплексу природоохоронних заходів з усунення і мінімізації негати-

вного впливу видобутку нафти та газу на стан компонентів довкілля.

Необхідними етапами при проведенні моніторингу порушених або рекультивова-

них ґрунтів є наступні:

• вивчення, оцінка і контроль процесів ґрунтоутворення, що протікають у техно-

генних ґрунтах за різних технологій рекультивації;

• вивчення, оцінка і контроль змін спрямованості ґрунтотворних процесів у зоні

негативного впливу видобутку нафти та газу;

• оцінка, контроль і прогноз забруднення чи деградації ґрунтів;

• оцінка змін властивостей природних (фонових) ґрунтів на прилеглих територі-

ях;

• обґрунтування концепції формування техногенних ґрунтів і управління їх ро-

дючістю;

• створення бази даних та електронних карт стану ґрунтового покриву.

• Об’єктами моніторингу при цьому є:

• ґрунтові процеси та режими у різних за віком та способом утворення техноген-

них ґрунтах;

• ґрунтові процеси та режими у ґрунтах агроландшафтів, що знаходяться у зоні

техногенного впливу виробництва.

Предмет досліджень – морфологічні, агрофізичні, сольові, фізико-хімічні, хімічні

характеристики техногенних ґрунтів та ґрунтів прилеглих агроландшафтів.

Генезис у першому випадку техногенний, у другому – природно-історичний, однак

природні процеси, що протікають у них підпорядковані одним і тим законам і закономір-

ностям, що дозволяє використовувати при вивченні єдині методи і методики;

Важливою складовою методологічної основи ґрунтового моніторингу є система

показників контролю, вибір яких обумовлений необхідністю адекватної характеристики

основних функцій ґрунту, ґрунтотворних чи грунторуйнівних процесів, а також основних

режимів і параметрів.

Основними негативними наслідками проведення робіт з будівництва трубопроводів

та нафтогазових свердловин, які, як правило, з’являються після рекультивації та повер-

нення земельних ділянок власникам, є:


47

• зміна природної морфологічної будови ґрунту;

• зміна агрофізичних властивостей;

• зміни вмісту гумусу і поживних речовин у верхній частині родючого шару ґру-

нту;

• зміна реакції середовища ґрунту;

• засолення ґрунту компонентами бурових розчинів і пластовими водами;

• забруднення важкими металами;

• забруднення нафтопродуктами.

Рекультивовані ґрунти, як правило, не мають сукупності морфолого-генетичних

горизонтів як природні ґрунти. Але вини при цьому є об’єктом взаємодії біокліматичних

процесів у змінених екологічних умовах за підвищеної антропогенної дії. Це зумовлює

певні особливості швидкості та спрямованості протікання ґрунтових процесів і режимів і

обумовлює існування певних властивостей, що не притаманні природним фоновим ґрун-

там. У профілі рекультивованих ґрунтів може спостерігатися значна кількість різних за

походженням включень, структура може бути шаруватою, що обумовлює необхідність

додаткового дослідження рекультивованих ґрунтів [18, 47].

Зміна агрофізичних властивостей проявляється головним чином в ущільненні ґрун-

тів. Ущільнення відбувається внаслідок надмірного тиску на ґрунт ходовими системами

транспортних засобів та іншої техніки і значно посилюється при виконанні земляних робіт

за підвищеної вологості ґрунту. Ущільнюється не тільки верхній, кореневмісний шар ґру-

нту, але й нижні глибокі горизонти. Щільний ґрунт у сухому стані чинить великий опір

розвитку кореневої системи рослин, погано фільтрує воду, для обробки потребує додатко-

вих витрат. Вологоємкість ущільненого ґрунту зазвичай є гіршою, ніж у природному роз-

пушеному стані. У зв’язку з цим рослини постійно відчувають дефіцит необхідної їм во-

логи. Заданими наукових досліджень, тривале зберігання гумусованого шару ґрунту у від-

валах може обумовлювати брилистість структури за рахунок ущільнення. Агрофізичний

стан ґрунту діагностується за щільністю складення (методом ріжучого кільця за М.А. Ка-

чинським) та за ступенем ущільнення ґрунту.

Зміна реакції середовища ґрунту, а також засолення ґрунту може бути наслідком

розсіювання компонентів бурових розчинів в процесі їх приготування та використання в

технологічних процесах буріння або розливів пластових вод . Це призводить до порушен-

ня фізичного, хімічного та мікробіологічного режиму ґрунтів, може викликати руйнацію

органічної речовини і мінеральної частини колоїдів, обумовлювати підвищення виносу

поживних елементів і мікроелементів.


48

Однією з основних причин зниження врожайності сільськогосподарських культур

на рекультивованих ґрунтах ряд дослідників вважають погіршення якості гумусованого

шару ґрунту. Зберігання знятого гумусованого шару ґрунту протягом кількох років може

зумовлювати певні зміни якості гумусу, як то розкладання (окислення ) гумусу орного

шару, зниження його вмісту за рахунок перемішування генетичних горизонтів (у природ-

ному стані ці показники поступово знижуються з глибиною). Зменшення вмісту гумусу і

поживних речовин у верхній частині родючого ґрунту, і обумовлює дискомфорт росту ро-

слин при недостатній забезпеченості основними поживними елементами.

Забруднення ґрунту важкими металами, радіоактивними ізотопами та нафтопроду-

ктами може створювати токсичне середовище для розвитку рослин. Причинами цього

явища можуть бути потрапляння до ґрунту продуктів корозії бурильних труб та обладнан-

ня. Зміна радіоекологічних показників території може бути викликана забрудненням ґрун-

тів продуктами бурових шламів з підвищеним вмістом радіонуклідів та при аварійних си-

туаціях з геофізичним обладнанням, в якому використовуються штучні радіоізотопи.

За техногенного забруднення ґрунту важкими металами використовують здебіль-

шого дві групи показників. Перша характеризує ступінь накопичення у ґрунтах металів як

відносно їх загального вмісту, так і окремих елементів. У якості показника накопичення

виступає валовий вміст хімічних елементів. Друга характеризує вміст рухомих форм, що є

найбільш доступними рослинам.

Таким чином, технологічні процеси розвідки, облаштування та розробки газових

родовищ можуть суттєво впливати на ґрунтовий покрив. Основним напрямком попере-

дження негативного впливу на ґрунти є постійно діюча система контролю технологічного

процесу освоєння та повернення земель власникам, як елемент системи екологічного уп-

равління підприємства газового комплексу.

3.2. Ґрунтовий покрив досліджуваної території

Переважаючим типом ґрунтів на території діяльності ТОВ «Пром-енерго продукт»

в межах Васищівського газоконденсатного родовища є чорнозем типовий. Чорнозем типо-

вий розповсюджений в регіонах з ГТКV-IX =0,9–1,4 і приурочений у більш зволоженій час-

тині до відносно рівних слабостічних плато, а в меншій за зволоженням залягають на рів-

них міжрічкових плато та їх схилах, а також на високих лесових терасах при глибокому

заляганні підґрунтових вод [26]. Сформувався під трав’янистою рослинністю і має найха-

рактерніші ознаки чорноземоутворюючого процесу: нагромадження гумусу, поживних

речовин, відсутність перерозподілу мінеральної частини у профілі. Потужність гумусова-


49

ного профілю фонових видів коливається в межах 110–200 см. Його будова: Н/k40-60+ Н

рк60-80+ РHk80-140+ Рhk110-200+ Рk. Характерною ознакою гумусового профілю є чітке виді-

лення верхньої частини (Н/k+Нрk) за кольором від темно-сірого до чорного залежно від

стану його зволоження, рівномірністю і однорідністю забарвлювання гумусом, відносною

пухкістю, зернистою структурою, яка може бути організована у багатопорядкові агрегати

— грудочки. Карбонати трапляються переважно на глибині 40–50 см, іноді залягають на

поверхні або в породі. Вони представлені в профілі пліснеподібним налітом на поверхні

структурних агрегатів, а також внутрішніх стінках різних порожнин (ходи і спальні каме-

ри мезофауни, ходи коренів та ін.).

Акумулятивно-карбонатний горизонт, який містить максимальну у профілі кіль-

кість педогенних карбонатів, розташовується безпосередньо під гумусованим горизонтом

або трохи опущений відносно його нижньої межі. За кольором він близький до ґрунто-

утворювальної породи, слабо оструктурений, як правило, грудкуватий, а часто горіхува-

тий за рахунок реліктових копролітів. Карбонати представлені у вигляді прожилок, трубо-

чок і псевдоміцелію (плісняви).

Для типових чорноземів характерна наявність кротовинного шару потужністю 30—

80 см, який починається з нижньої частини нижнього перехідного горизонту і охоплює

верхню частину материнської породи. Він строкатий за кольором унаслідок наявності

кротовин з гумусованим матеріалом.

Продуктивна здатність чорноземів типових зростає від добрегумусоакумулятивно-

го підтипу до помірно високогумусоакумулятивного при однаковому гранулометричному

складі за рахунок поліпшення вологозабезпечення в теплий період від перших до остан-

ніх. У кожного підтипу чорнозему типового його родючість диференціюється за рахунок

гранулометричного складу — вона зростає з його поважчанням, що зумовлюється покра-

щенням водного і поживного режимів. Тому від важкосупіщаних до легкоглинистих родів

збільшуються параметри агропотенціалів сільськогосподарських культур, а особливо за

природного рівня родючості. Внесення добрив в оптимальних об’ємах частково нівелює

вплив гранулометрії, але не в змозі повністю вирівняти продуктивну здатність ґрунтів різ-

них родів. Родючість на ксероморфних ґрунтах становить: слабого ступеня – 0,85±0,05,

середнього – 0,72±0,07 і сильного – 0,55±0,08 (відповідно повнопрофільних видів). Бал

бонітету чорнозему типового за озимою пшеницею визначається ступенем зволоження і

гранулометрією і в цілому має високі його параметри до 80–90 за природної і до 95–113 за

ефективної родючості [47].


50

3.3. Об’єкти досліджень

Стан ґрунтів на території Васищівського родовища досліджувався на ділянці реку-

льтивації свердловини №5.

На ділянці розташування свердловини №5 відібрано проби у чотирьох точках на

рекультивованому майданчику (точки 5-1, 5-2, 5-3, 5-4) та на фоні (5 фон -1). На обох ді-

лянках проби відбиралися з верхнього ґрунтового (0–30 см) та нижнього підорного (30–

60 см) шарів (табл. 3.1). На час відбору ґрунтових зразків поле було розоране, без рослин-

ності.

Таблиця 3.1 – Ділянки дослідження ґрунтів

№ точки Місце відбору Гори-

зонт

5-1

Рекультивований майданчик свердл. № 5

0–30 см

30-60 см

5-20–30 см

30-60 см

5-30–30 см

30-60 см

5-40–30 см

30-60 см

5 фон-1 Фонова ділянка на території розташування свердл. № 5

0–30 см

30-60 см

На польовому етапі досліджень визначено щільність складення та вологість ґрунту

в усіх досліджуваних точках. Відібрано ґрунтові проби для визначення їх хімічного складу

за комплексом показників у 4 точках на рекультивованій ділянці та в 1 – на фоновій. Зага-

льна кількість ґрунтових зразків для хімічних аналізів – 10 шт.

Просторове розташування точок випробування представлено на рис. 3.1.


51

Рисунок 3.1 – Схема дослідження стану ґрунтів на території Васищівського родовища (св. 5)

3.4. Методика досліджень

Відбір і підготовка проб ґрунтів проводилися згідно до вимог ГОСТ 17.4.4.02-84

«Охрана природы. Почвы. Методы отбора и подготовки проб для химического, бактерио-

логического, гельминтологического анализа», ГОСТ 17.4.3.01-83 «Охрана природы. Поч-

вы. Общие требования к отбору проб», ДСТУ 4287:2004 Якість ґрунту. Відбирання проб,

ДСТУ ISO 10381-1:2004 Якість ґрунту. Відбирання проб. Частини 1–5.

Вибір місць відбирання проб ґрунту на рекультивованих ділянках ґрунтувався на

вимогах ГСТУ 41–00032626-00-023-2000 «Охорона довкілля. Рекультивація земель під час

спорудження нафтових i газових свердловин». Особливості вивчення фонового стану та

можливого забруднення (погіршення стану) ґрунтового покриву базувалися на ГСТУ 41–

00032626-00-023-2000 «Охорона довкілля. Рекультивація земель під час спорудження на-

фтових i газових свердловин», КНД 41-00032626-00-326-99 «Визначення забруднення

ґрунтів навколо бурових площадок» та СОУ 73.1-41-10.01:2004 «Охорона довкілля. Оцін-

ка забруднення ґрунтів та визначення втрат сільськогосподарського виробництва внаслі-

!.

XW

XW

XW

XW

5

5-1

5-25-3

5-4

5-FON

0 50 10025м

XW

Космічний знімок Google - Digital Globe від 27.07.2014 р.

XW Точки дослідження грунтів у 2016 р. !. Нафтогазові свердловини


52

док погіршення якості земельних ділянок під час спорудження нафтових і газових сверд-

ловин» [56].

Проводилися такі польові визначення ґрунтових показників:

• вологість ґрунтових зразків – ДСТУ ISO 11465:2001;

• щільність складення ґрунту – ДСТУ ISO 11272:2001.

Для визначення вологості та щільності ґрунту відбиралися проби з двох горизонтів

– орного (0–25 см) і підорного (25–50 см) методом ріжучого кільця. Методика передбачає

розчищення ділянки ґрунту від рослинності, забивання в ґрунт трьохметалевих ріжучих

кілець-пробовідбірників однакового об’єму, виймання ґрунтового матеріалу з кілець, його

зважування у природному вологому стані. Зважування ґрунту у вологому стані відбувало-

ся на місці відбору на аналітичних вагах OHAUS CL501 з точністю до 0,1 г.

Також, для вивчення щільності ґрунтів був застосований пенетрометр-щільномір

виробництва Фінляндії – While Soil (стандарт ASAE S313.3). За допомогою цього при-

строю визначається опір проникненню щупа на різних глибинах – від 3 до 24 дюймів (7–

60 см), що дозволяє оперативно оцінювати ущільнення ґрунту на різних ділянках рекуль-

тивованого майданчика і на різних глибинах родючого шару.

Аналізи проб ґрунтів виконували в атестованій лабораторії інструментальних ме-

тодів досліджень ґрунтів ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені

О.Н.Соколовського» (атестована ДП "Харківстандартметрологія", свідоцтво про атестацію

№100-153/14, чинне до 31.07.2017 р.)

У ґрунті визначали такі показники згідно з існуючими нормативними документами

щодо методик визначення складу та властивостей ґрунтів:

• гранулометричний склад за методом Качинського за ДСТУ 4730:2007;

• вуглець органічної речовини за методом І.В. Тюріна за ДСТУ 4289:2004.

• вміст гумусу за ДСТУ ISO 10694:2001;

• вміст мінерального азоту за ДСТУ 4726:2007;

• вміст рухомих сполук фосфору і калію за модифікованим методом Мачигіна за

ДСТУ 4114-2002;

• сольовий склад водної витяжки – за ГОСТ 26424-85 – ГОСТ 26428-85;

• рН водний ґрунтового розчину за ДСТУ ISO 10390:1994;

• вміст обмінних катіонів за методом Шоленбергера в модифікації ННЦ ІҐА

(ММВ 31-497058-007-2005);

• вміст СаСО3 за Соколовичем (МВВ 31-497058-021-2005).


53

Додатково, для визначання ступеня забруднення ґрунтів, проведено визначення ру-

хомих форм важких металів та мікроелементів в буферній амонійно-ацетатній витяжці з

рН 4,8 методом атомно-адсорбційної спектрофотометрії на приладі С-115 [76 - 84]:

• марганцю (ДСТУ 4770.1:2007);

• цинку (ДСТУ 4770.2:2007)

• кадмію (ДСТУ 4770.3:2007);

• заліза (ДСТУ 4770.4:2007);

• кобальту (ДСТУ 4770.5:2007);

• міді (ДСТУ 4770.6:2007);

• нікелю (ДСТУ 4770.7:2007);

• свинцю (ДСТУ 4770.9:2007);

• хрому (ДСТУ 4770.8:2007).

Також визначено вміст міцнофіксованих форм марганцю, цинку, кадмію, заліза,

кобальту, міді, нікелю, свинцю та хрому у хлористоводневій (HCl) витяжці за МВВ 31-

497058-016.

Досліджувані ділянки розташовані на орних землях, тому, для оцінки санітарно-

гігієнічного стану ґрунтового покриву у даній роботі використовували вимоги до ґрунтів

сільськогосподарських угідь, встановлені у відповідних нормативних документах або ста-

ндартах, а також у рекомендаціях дослідників у даній сфері.

Визначення гранулометричного складу ґрунтів проводили відповідно до класифі-

кації М.О. Качинського [32]. Розраховували суму гранулометричних фракцій менше 0,01

мм (фізична глина) та фракцій більше 0,01 мм (фізичний пісок). За співвідношенням фра-

кцій фізичної глини і фізичного піску визначали гранулометричний склад. Градації «важ-

кий суглинок» відповідає вміст фізичної глини 45–60 %, а фізичного піску 40–55 % , а

градації «легкі глини» – 60-75 % і 25-40 % відповідно. Крім того визначали переважаючі

фракції гранулометричного складу та додавали до основної назви ґрунту, що встановлю-

ється за співвідношенням фракцій фізичної глини і фізичного піску.

Вміст токсичних солей у водній витяжці розраховували за методикою, наведеною у

ГОСТ 17.5.4.02-84 «Охрана природы. Рекультивация земель. Метод измерения и расчета

суммы токсичных солей во вскрышных и вмещающих породах». Оцінювання сольових

характеристик ґрунтів проводили згідно ВНД 33-5.5-11-02 «Інструкція з проведення ґрун-

тово-сольової зйомки».

Для характеристико сольового складу досліджуваних ґрунтів визначали катіонно-

аніонний склад видної витяжки, вміст карбонатів кальцію у ґрунтовому розчині та вміст

увібраних катіонів (для характеристики ґрунтового поглинального комплексу). За резуль-


54

татами визначення катіонно-аніонного складу водної витяжки визначали якісний склад

солей, суму загальних та токсичних солей. Вміст токсичних солей у водній витяжці розра-

ховували за методикою, наведеною у ГОСТ 17.5.4.02-84 «Охрана природы. Рекультивация

земель. Метод измерения и расчета суммы токсичных солей во вскрышных и вмещающих

породах». Згідно даної методики до токсичних іонів відносять хлориди, натрій, магній, а

також сульфати і бікарбонати, які утворюють солі натрію та магнію. Для визначення вміс-

ту токсичних іонів: 1) розраховують еквівалентний вміст HCO3-, SO42-, Cl-, Ca2+, Na+, Mg2+

; 2) визначають кількість бікарбонат- і сульфат-іонів, яка відповідає кількості Ca2+ в екві-

валентному відношенні, і є нетоксичною; 3) переводять залишкову кількість бікарбонат-,

сульфат-іонів і кальцію (за їх наявності), а також еквівалентний вміст натрію, хлору і маг-

нію (які вважаються токсичними) у відсотки та підсумовують. По сумі токсичних солей

встановлюють ступінь засоленості ґрунтів за експертними рекомендаціями [23]. Крім то-

го, визначали ступінь деградації ґрунтів за сольовими показниками. Для цього застосову-

вали показник відношення катіонів кальцію до катіонів натрію у водній витяжці. За цим

показником встановлено наступні рівні деградації: слабкий (Ca/Na – 2,5-1,0), середній

(Ca/Na – 1,0-0,5), сильний (Ca/Na менше 0,5) [23].

Оцінювання сольових характеристик ґрунтів проводили згідно ВНД 33-5.5-11-02

«Інструкція з проведення ґрунтово-сольової зйомки». Згідно цього нормативного докуме-

нту для сульфатно- та хлоридно-гідрокарбонатного магнієво-кальцієвого сольового скла-

ду та содового типу засолення, що властивий досліджуваним ґрунтам, встановлено насту-

пні параметри показників ступеню засолення за загальним вмістом солей та вмістом ток-

сичних солей (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 – Класифікація ґрунтів за ступенем засолення [23]

Ступінь засолення

Загальна сума солей, %

Сума токсичних солей, %

для сульфатно- або хлоридно-гідрокарбонатного типу засолення

незасолені менше 0,2 менше 0,15

слабозасолені 0,2-04 0,15-0,30

середньозасолені 0,4-0,5 0,3-0,6

сильнозасолені більше 0,5 0,6-1,4

Для визначенні ступеня солонцюватості ґрунтів розраховували вміст увібраних ка-

тіонів у відсотках від їх суми. За вмістом увібраного натрію, відповідно до класифікації

[23] визначали ступінь солонцюватості. Згідно класифікації високогумусні ґрунти є несо-

лонцюватими, якщо вміст увібраного натрію менше 5 % від суми.


55

Основним стандартом, що встановлює критерії родючості ґрунту, є

ДСТУ 4362:2004 «Якість ґрунту. Показники родючості ґрунтів». Згідно даного стандарту

показники родючості ґрунту включають: загальні (потужність гумусованого шару, груби-

зна профілю для схилових ґрунтів, гранулометричний склад), агрофізичні (щільність, аг-

регатний склад, найменша вологоємність, запаси продуктивної вологи), агрохімічні (вміст

гумусу, вміст поживних речовин, вміст мікроелементів), фізико-хімічні властивості (реак-

ція ґрунтового розчину, склад увібраних катіонів), показники забрудненості важкими ме-

талами і залишковими пестицидами, ступінь засоленості та солонцюватості. Для забезпе-

чення достатнього рівня родючості ґрунту перелічені показники мають перебувати у пев-

них діапазонах, встановлених для кожного генетичного типу ґрунтів. Для чорноземів ти-

пових ДСТУ встановлює такі діапазони оптимальних значень показників родючості (табл.

3.3):

Таблиця 3.3 – Оптимальні показники параметрів родючості для чорноземів типових [88]

Показники Параметри

Гумус, % 5,5-6,0

Рухомий фосфор за Мачигіним, мг/кг 52-94

Рухомий калій за Мачигіним, мг/кг 31-45

Доступні форми азоту (N-NO3+N-NH4), мг/кг

рН водної витяжки 6,5-7,5

Сума обмінних катіонів, мг-екв/100 г 40-44

Щільність, г/см3 1,05-1,3

Вміст агрегатів, % (0,25–10,0) мм повітряно-сухих більше, ніж 0,25 мм водотривких

70-80

Найменша вологоємність, % 45-60

Запаси продуктивної вологи в шарі ґрунту від 0 до 100 см, мм 130-160

Окрім вищенаведених діапазонів оптимальних параметрів показників родючості

ґрунту, у складі ДСТУ 4363:2004 передбачено визначення ступеню забезпеченості ґрунту

поживними речовинами, який встановлюється за вмістом рухомих фосфору (P2O5) і калію

(K2O), мінерального азоту (N) та гумусу (табл. 3.4).


56

Таблиця 3.4 – Ступінь забезпеченості поживними речовинами ґрунтів сільськогосподарських угідь [88]

Ступінь забезпеченості

Вміст рухомого фосфору

P2O5, мг/кг (за методом Мачигіна)

Вміст рухомого калію

K2O, мг/кг (за методом Мачигіна)

Мінеральний азот N

(NH4 + NO3), мг/кг

Вміст гумусу, %

Дуже низький <11 <51 <10 <1,1 Низький 11–15 51–100 11–15 1,1–2,0 Середній 16–30 101–200 16–24 2,1–3,0 Підвищений 31–45 201–300 25–30 3,1–4,0 Високий 46–60 301–400 31–35 4,1–5,0 Дуже високий >60 >400 >35 >5,0

З метою оцінки ступеня доступності рослинам мікроелементів і міграційної здатно-

сті мікроелементів і важких металів у профілі ґрунту визначали вміст рухомих форм важ-

ких металів. Їхня кількість у ґрунтах пов'язана з реакцією середовища, вмістом органічних

речовин, гранулометричним складом, біологічним кругообігом елементів, рослинним пок-

ривом, хімічними властивостями і процесами міграції важких металів у ґрунтовому про-

філі [1, 5, 7, 21, 22, 24, 35, 68]. Для витягу рухомих форм важких металів використовують-

ся різні хімічні сполуки, що мають різну екстрагуючу здатність. Діапазон реактивів вели-

кий - від сильних кислот до дистильованої води. Однак підібрати розчин, взаємодія якого

з ґрунтом цілком імітувала б процеси в системі корені рослин - ґрунт, практично немож-

ливо. На даний час для витягу рухомих форм важких металів найбільш часто застосову-

ються амонійно-ацетатний буферний розчин (CH3COONH4 з pН=4,8) і солянокислу витя-

жку (1н. НСl). При застосуванні цих витяжок передбачається, що вони витягають доступ-

ну для рослин частину ВМ, але за своєю екстрагуючою здатністю вони значно відрізня-

ються. Амонійно-ацетатний буферний розчин (ААБ) витягає важких металів у кілька разів

менше, ніж солянокисла витяжка [67]. Використання ААБ з рН=4,8 є одним з найбільш

прийнятних шляхів оцінки концентрацій доступних рослинам важких металів у ґрунтово-

му розчині. Він прийнятий агрохімічною службою Інституту охорони ґрунтів України для

оцінки забезпеченості ґрунтів мікроелементами, тому що рівень кореляції вмісту елемен-

тів у цій витяжці з вмістом їх у рослинах дуже високий [63]. При вивченні вмісту важких

металів у ґрунтах використання екстрагента 1н. НСl розглядається багатьма дослідниками

як обов'язковий прийом серед ряду інших і при цьому передбачається, що він витягає з

ґрунту ближній резерв мікроелементів, який у певних умовах може підтримувати мігра-

цію цих елементів по ланцюгах живлення і в суміжні природні середовища.


57

Для ґрунтів, на яких вирощується сільськогосподарська продукція, особливої важ-

ності набуває контроль рухомих форм металів як найбільш легкодоступних для спожи-

вання рослинами. Оцінку фонової концентрації важких металів в ґрунтах, для виявлення

особливостей їх геохімії та техногенного, біологічного кругообігу елементів проводять на

основі оцінки хімічного складу ґрунтів як індикатору процесів забруднення або нестачі

хімічних елементів, яка передбачає [13]:

• визначення рівня природного рівня забезпеченості ґрунтів мікро- і макроелеме-

нтами;

• визначення ступеню перевищення вмісту хімічних елементів у ґрунтах над при-

родним геохімічним фоном;

• встановлення основних джерел емісії забруднюючих речовин і визначення зони

їх впливу; виявлення пріоритетних шляхів забруднення ґрунтів і рослин;

• оцінку міграції та транслокації хімічних елементів;

• оцінку відповідності якості угідь встановленим вимогам і нормативам;

• оцінку екологічного стану ґрунтового покриву території сільськогосподар-

ського призначення.

Для нормування вмісту металів у ґрунтах сільськогосподарського призначення в Ук-

раїні діє низка нормативних документів [37, 38, 55, 55, 61, 63]. При опрацюванні результа-

тів використовували наступні нормативні величини (табл. 3.5).

Таблиця 3.5 – ГДК важких металів у ґрунтах, мг/кг [63]

Хімічний елемент

ГДК з урахуванням фону рухомі форми

міцнофіксовані форми

Марганець 500 - Хром 6,0 - Кобальт 5,0 - Нікель 4,0 - Мідь 3,0 - Цинк 23,0 60 Кадмій - 0,5 Свинець 6,0 60

Рівень природного збагачення мікроелементного складу ґрунтів досліджуваної те-

риторії відносно середнього регіонального вмісту оцінюють за співставленням визначено-

го природного геохімічного фону з встановленими рівнями вмісту рухомих форм важких

металів у ґрунтах різних природно-кліматичних зон України (табл. 3.6) [13].


58

Таблиця 3.6 – Рівні вмісту рухомих форм важких металів у ґрунтах лісостепової зони України (екстрагент – ацетатно-амонійний буферний

розчин з рН 4,8) , мг/кг [13]

Для встановлення ступеня перевищення вмісту хімічних елементів у точці опробу-

вання рекультивованих ґрунтів над фоном (не рекультивований ґрунт на цьому ж полі)

розраховували коефіцієнт концентрації Кс.

Kc = Срек. грунт.

е

Сфоне

де Срек. грунт.е

. – вміст хімічних елементів у рекультивованих ґрунтах, мг/кг ґрунту,

Сфоне – вміст хімічних елементів у фонових ґрунтах, мг/кг ґрунту.

Для встановлення забезпеченості сільськогосподарських рослин рухомими форма-

ми мікроелементів існує кілька групувань ґрунтів, які в основному засновані на оцінці ру-

хомості мікроелементів при їхній екстракції індивідуальними розчинниками. Для визна-

чення забезпеченості рослин мікроелементами, при витягу їх із ґрунтів ААБ з рН=4,8,

найчастіше застосовується групування І.Г. Важеніна [3]. У ньому встановлено рівні забез-

печеності ґрунтів рухомими формами мікроелементів для окремих сільськогосподарських

культур (табл. 3.7), які розподілені на 3 групи:

1. Рослини невисокого виносу мікроелементів (зернові колосові, кукурудза, зер-

нобобові, картопля);

2. Рослини підвищеного виносу мікроелементів (соняшник, коренеплоди, овочі);

3. Рослини високого виносу мікроелементів (культури 1 і 2 групи при вирощуван-

ні на високому агрофоні, їх високоврожайні сорти та гібриди).

Для кожної групи культур існує три рівні забезпеченості мікроелементами: низь-

кий, середній і високий. Наведені у таблиці дані щодо вмісту рухомих форм мікроелемен-

тів у ґрунтах надають можливість оцінити забезпеченість ґрунтів мікроелементами для

вирощування сільськогосподарських культур із різним рівнем їхнього поглинання й вино-

су [3].

вміст Cd Co Cu Ni Cr Fe Mn Pb Zn

min 0,02 0,01 0,01 0,01 0,04 0,02 0,89 0,02 0,01

max 1,12 1,08 2,91 2,2 2,82 32,16 59,47 5,3 4,28

середній 0,15 0,2 0,36 0,94 0,50 3,22 14,9 0,62 0,38


59

Таблиця 3.7 – Рівні забезпеченості ґрунтів фізіологічно необхідними мікроелементами

Забезпече-ність

Вміст мікроелементів, мг/кг грунту

Mn Cu Zn Co

Для рослин невисокого виносу мікроелементів

Низька менше за 5 менше за 0,10 менше за 1 менше за 0,07

Середня 5-10 0,10-0,20 1-2 0,07-0,15

Висока більше за 10 більше за 0,20 більше за 2 більше за 0,15

Для рослин підвищеного виносу мікроелементів


Середня 10-20 0,20-0,50 2-5 0,15-0,30


Для рослин високого виносу мікроелементів


Середня 20-40 0,50-1,00 5-10 0,30-0,70


3.5. Результати досліджень

Рекультивація ґрунтів є потужним чинником трансформації морфологічної будови

профілю ґрунтів. Дослідженнями встановлено, що після рекультивації ґрунти, не мають су-

купності морфолого-генетичних горизонтів як природні ґрунти. Профіль рекультивованих

ґрунтів із насипним гумусованим шаром складається, з двох горизонтів: верхнього гуму-

сованого, сформованого із ґрунтового шару, знятого та перевідкладеного в процесі пору-

шення природного ґрунтового покриву та нижнього – безгумусного, складеного трансфо-

рмованими породами в чистому вигляді або в суміші. Для гумусованого шару характерна

неоднорідність за вмістом гумусу і структурним складом, його плямистість, у зв’язку з

тим, що він створений із суміші вихідних генетичних горизонтів. Властивості гумусовано-

го шару, як правило, успадковуються від зональних ґрунтів. Гранулометричний склад во-

ни також успадковують від зональних ґрунтів і порід, з яких сформована основа або про-

філь у цілому.

Дослідженнями встановлено, що гранулометричний склад досліджуваних ґрунтів є

легкоглинистим крупнопилувато-мулуватим (табл. 3.8, рис. 3.2). Загалом, такий грануло-

метричний склад створює сприятливі умови для вирощування більшості сільськогоспо-

дарських культур. Разом з тим у разі впливу забруднюючих речовин, ґрунти даного грану-


60

лометричного складу можуть перешкоджати забрудненню інших компонентів довкілля,

піддаючись при цьому певним змінам.

Таблиця 3.8 – Гранулометричний склад досліджуваних ґрунтів

Точка Глибина, см

Розмір часток у мм, кількість у % Вміст фіз.

глини (<0,01

мм)

Вміст фіз.

піску (>0,01

мм)

Назва ґрунту за гранулометричним

складом 1-

0,25 0,25-0,05

0,05-0,01

0,01-0,005

0,005-0,001

менше 0,001

менше 0,01

5-1 0-30 7,43 27,51 25,38 6,29 7,23 26,16 7,43 60,32 39,68 легкоглинистий

30-60 7,71 26,57 27,92 7,07 6,97 23,76 7,71 62,2 37,8 легкоглинистий

5-2 0-30 9,16 23,49 28,4 5,14 7,19 26,62 9,16 61,05 38,95 легкоглинистий

30-60 8,78 21,95 31,1 6,03 7,23 24,91 8,78 61,83 38,17 легкоглинистий

5-3 0-30 9,27 10,8 42,33 7,11 5,56 24,93 9,27 62,4 37,6 легкоглинистий

30-60 7,14 31,42 22,92 6,85 8,86 22,81 7,03 61,48 38,52 легкоглинистий

5-4 0-30 10,03 25,59 29,56 4,33 5,51 24,98 10,03 65,18 34,82 легкоглинистий

30-60 8,60 29,39 24,67 5,20 9,89 22,25 8,60 62,66 37,34 легкоглинистий

5 фон-1 0-30 10,36 28,11 27,55 4,84 7,00 22,14 10,36 66,02 33,98 легкоглинистий

30-60 9,91 18,15 37,54 4,89 6,13 23,38 9,91 65,6 34,4 легкоглинистий

Рисунок 3.2 – Інтегральні криві гранулометричного складу орного шару ґрунтів на майданчику св. №5

Щільність ґрунту є об’єктивною оцінкою складення ґрунту або співвідношення в

них твердої фази і порового простору, а отже, однією з найважливіших агрофізичних ха-

рактеристик, від якої залежить повітряний, тепловий, біологічний та інші режими ґрунту.

0

10

20

30

40

50

60

70

80

90

100

0,0001 0,001 0,01 0,1 1 10

Вміс

т фра

кцій

, %

Діаметр частинок, мм

5-1А

5-1Б

5-2А

5-2Б

5-3А

5-3Б

5-4А

5-4Б

5-фонА

5-фонБ

глинисті піщані


61

Водний режим як комплекс процесів надходження, перерозподілу, акумуляції і випарову-

вання вологи у ґрунті також залежить від щільності складення. Вважається, що рихлий

ґрунт краще сприймає вологу (але так само швидко вивільняється від неї), ніж щільний.

Вбирання вологи у рихлі ґрунти супроводжується їхнім ущільненням, швидким настанням

рівноважного стану. Одночасно з цим різко зменшується надходження вологи у ґрунт. За-

тухання вбирання тим швидше, чим рихліший і гірше оструктурений ґрунт. Пересування

вологи всередині профілю також залежить від щільності. У рихлих ґрунтах зазвичай біль-

ша глибина промочування, у щільних – менша. Будь-які зміни щільності у ґрунтах упові-

льнюють токи вологи. У разі зміни поверхневого рихлого шару ущільненим, зростає сту-

пінь застоювання вологи, тимчасове внутрішньогрунтове або внутрішньо агрегатне перез-

воложення. Так само щільність обумовлює висхідні потоки вологи – фізичне випарову-

вання, транспірацію або сумарне випаровування [33].

Визначення щільності складення і вологості у досліджуваних ґрунтах дозволило

встановити наступні закономірності. Щільність складення фонових ґрунтів є дещо підви-

щеною відносно оптимальних параметрів для даного типу ґрунту і становить в орному

шарі 1,4 г/см3 і у1,6 г/см3 (рис. 3.3) у підорному шарі, що може бути наслідком утворення

плужної підошви в результаті основного обробітку ґрунту. Щільність складення орного і

підорного шарів рекультивованого ґрунту є істотно вищою, порівняно з фоновими ґрун-

тами і становить близько 1,8 г/см3. За досліджуваними горизонтами, в окремих точках

щільність складення підорного шару може бути нижчою, порівняно з орним, проте не іс-

тотно (1,7 г/см3).

Рисунок 3.3 – Щільність складення ґрунтів на майданчику св. № 5 (min, max – оптимальні межі для родючих ґрунтів згідно вимог ДСТУ 4362)

0

0,2

0,4

0,6

0,8

1

1,2

1,4

1,6

1,8

2

5-1 5-2 5-3 5-4 5-фон 1

Щіл

ьніс

ть ск

ладе

ння,

г/см

3

0-30 см

30-60 см

min

max


62

Вміст вологи у досліджуваних фонових ґрунтах на час відбору ґрунтових зразків

був на рівні 18 %, в орному і підорному шарах істотної різниці не спостерігалося

(табл. 3.9). У рекультивованих ґрунтах вміст вологи в орному шарі був в межах 14–15%, у

підорному – 15–18%.

Таблиця 3.9 – Результати визначення вологості ґрунту

Номер точки Глибина, см Вологість ґрунту, %

5-1 0-30 15,8 30-60 15,9

5-2 0-30 15,6

30-60 17,9

5-3 0-30 15,3

30-60 15,1

5-4 0-30 14,2 30-60 17,6

5 фон-1 0-30 17,9 30-60 18,1

За складом солей усі досліджувані ґрунти є незасоленими. Загальний вміст солей

0,02–0,07%, вміст токсичних солей – 0,01%. Якісний склад солей переважно хлоридно- та

сульфатно-гідрокарбонатний кальцієвий (табл. 3.10). За співвідношенням катіонів кальцію

до катіонів натрію у водній витяжці ґрунт є не деградованим (Ca/Na – 2,3-4,0).

Таблиця 3.10 – Сольовий склад водних екстрактів з ґрунтів

Номер проби

Глибина відбору, см pH

Вміст аніонів і катіонів, ммоль/100 г СЕ,% W, %

НCO3 Cl SO4 Ca Mg Na K

5-1 0-30 7,38 0,28 0,11 0,1 0,28 0,11 0,06 0,04 0,04 0,01

30-60 7,23 0,23 0,04 0,13 0,23 0,07 0,05 0,05 0,03 0,01

5-2 0-30 7,31 0,09 0,04 0,17 0,15 0,06 0,05 0,04 0,02 0,01

30-60 7,63 0,2 0,08 0,04 0,16 0,07 0,05 0,04 0,02 0,01

5-3 0-30 7,34 0,15 0,13 0,09 0,16 0,07 0,08 0,06 0,03 0,01

30-60 8,87 0,55 0,22 0,16 0,55 0,16 0,17 0,05 0,07 0,02

5-4 0-30 8,83 0,38 0,11 0 0,28 0,07 0,07 0,07 0,04 0,01

30-60 8,32 0,55 0,18 0 0,43 0,15 0,06 0,07 0,06 0,01

5 фон-1 0-30 6,57 0,06 0,08 0,12 0,09 0,09 0,04 0,04 0,03 0,01

30-60 6,51 0,08 0,09 0,1 0,09 0,09 0,05 0,04 0,03 0,01 * СЕ – загальна сума солей, % , W – сума токсичних солей, %


63

Відмічено дещо підвищені значення рН у рекультивованих ґрунтах (рис. 3.4), порі-

вняно з фоновими ґрунтами, що відповідає збільшенню вмісту гідрокарбонат-іонів у скла-

ді водного розчину ґрунтів, що є закономірним внаслідок порушення природної будови

ґрунтового профілю.

Рисунок 3.4 – рН водного розчину ґрунтів на майданчику св. № 5 (min, max – оптимальні межі для родючих ґрунтів згідно вимог ДСТУ 4362)

Зростання гідрокарбонатів кальцію у складі водної витяжки рекультивованих ґрун-

тів обумовлене поступовим розчиненням карбонатів кальцію. Вміст карбонатів кальцію є

дещо вищим у профілі рекультивованих ґрунтів і становить 1,9–2% в орному шарі та 1,8–

2,2% у підорному при 1,3% та 1,5% у відповідних шарах фонового ґрунту (рис. 3.5).

Рисунок 3.5 – Вміст карбонатів кальцію у досліджуваних ґрунтах

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

5-1 5-2 5-3 5-4 5-фон 1

рН в

одно

го р

озчи

ну

0-30 см

30-60 см

min

max

0 0,5 1 1,5 2 2,5

5-фон 1

5-4

5-3

5-2

5-1

Вміст СаСО3, %

0-30 см

30-60 см


64

Дослідження складу ґрунтового поглинального комплексу показало переважання

катіонів кальцію (60–80%) та магнію (22–39%) у досліджуваних фонових і рекультивова-

них ґрунтах. Вміст катіонів натрію (0,1–0,5 %) і калію (0,7–1,6%) є незначним, що свід-

чить про відсутність солонцюватості досліджуваного ґрунту (рис. 3.6).

Рисунок 3.6 – Склад увібраних катіонів рекультивованих ґрунтів майданчика свердловини № 5

У таблиці 3.11 наведено зведені результати визначення агрохімічних показників

ґрунту на досліджуваних ділянках. Вміст гумусу, визначався розрахунковим методом, ви-

ходячи з вмісту органічного вуглецю (C орг.), шляхом використання перехідного коефіці-

єнту 1,724 [87].

У фонових ґрунтах вміст гумусу в орному шарі становить 2,7% і 2,8% в підорному

шарі (рис. 3.7). Згідно групування ґрунтів за цим показником такий вміст є середнім [88].

В орному шарі рекультивованих ґрунтів вміст гумусу коливається в межах 2,6–2,9% (згід-

но групування [88] – середній вміст), а у підорному 1,8–2,9 %. Середній вміст гумусу у

ґрунтах чорноземного типу може бути зумовлений як природними, так і антропогенними

чинниками. Досліджувана ділянка розташована на схилі, що зумовлює змитість ґрунтово-

го профілю, і, як наслідок, нижчий вміст гумусу. Разом з тим, загальнодержавна тенденція

екстенсивного ведення сільськогосподарського виробництва протягом останніх 25 років

спричиняє масове порушення агрохімічного закону повернення поживних речовин, згідно

з яким елементи живлення, відчужені з урожаями сільськогосподарських культур, мають

бути повернені до ґрунту. За розрахунками, баланс гумусу в ґрунтах України протягом

останніх років був гостродефіцитним і коливався в межах – 0,4–0,8 т/га. Основною причи-

ною є надзвичайно низькі обсяги внесення органічних добрив.

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

30-60 см

0-30 смСа

Мg

Na

K


65

Рисунок 3.7 – Вміст гумусу у досліджуваних ґрунтах (min, max – оптимальні межі для родючих ґрунтів згідно вимог ДСТУ 4362)

Вміст мінерального азоту (сума аміачної і нітратної форм) в орному шарі рекульти-

вованих ґрунтів змінюється в межах від 6,3 до 8,0 мг/кг ґрунту (в середньому по дослі-

джуваній ділянці – 7,2 мг/кг ґрунту), при 9,6 мг/кг в орному шарі фонових ґрунтів, що є

низькими показниками для даного типу ґрунту. Оптимальний вміст мінерального (аміач-

ного і нітратного азоту) в ґрунтах відповідного типу становить 35–45 мг/кг ґрунту. Вміст

рухомого фосфору в орному шарі рекультивованих ґрунтів змінюється від 35,0 до

99,8 мг/кг (в середньому по досліджуваній ділянці – 51,9 мг/кг ґрунту, що є високим вміс-

том) ґрунту при 57,9 мг/кг (високий вміст) в орному шарі фонового ґрунту. Вміст рухомо-

го калію в орному шарі ґрунтів за досліджуваними варіантами істотно не відрізняється,

так у рекультивованих ґрунтах вміст коливається в межах 137–190 мг/кг (в середньому по

досліджуваній ділянці – 160 мг/кг ґрунту, що є середнім вмістом) при 132 мг/кг ґрунту

(середній вміст) у фонових [88].

Таблиця 3.11 – Вміст поживних речовин у досліджуваних ґрунтах

Номер точки

Глибина відбору,

см

Вміст гумусу,

%

Азот нітратний,

(мг/кг)

Азот амонійний,

(мг/кг)

P2O5, (мг/кг)

K2O, (мг/кг)

Азот мінераль-

ний

5-1 0-30 2,6 1,4 5,8 35,0 137,4 7,2

30-60 2,9 4,7 6,9 41,2 149,4 11,6

5-2 0-30 2,5 1,9 6,1 24,3 142,2 8,0

30-60 2,5 1,4 3,2 22,7 108,5 4,6

5-3 0-30 2,7 1,7 4,6 48,3 168,7 6,3

30-60 1,8 0,3 5,6 22,2 137,4 5,9

0

1

2

3

4

5

6

7

5-1 5-2 5-3 5-4 5 Фон

Вміс

т гум

усу,

%

0-30 см

30-60 см

min

max


66

Номер точки

Глибина відбору,

см

Вміст гумусу,

%

Азот нітратний,

(мг/кг)

Азот амонійний,

(мг/кг)

P2O5, (мг/кг)

K2O, (мг/кг)

Азот мінераль-

ний

5-4 0-30 2,9 0,5 6,8 99,8 190,4 7,3

30-60 2,2 7,6 6,0 102,4 175,9 13,6

5 фон-1 0-30 2,7 3,3 6,3 57,9 132,6 9,6

30-60 2,8 0,4 6,6 49,0 113,3 7,0

Рухомі форми важких металів розподілені у досліджуваному рекультивованому

грунті достатньо нерівномірно в обох досліджуваних горизонтах – коефіцієнти варіації

металів в орному шарі становили від 16,1 % для Mn до 73,8 % для Pb та 26,5 % для Zn і

82,2 % для Fe в підорному шарі (табл. 3.12). Вміст усіх досліджених металів перебувають

у межах фонових для ґрунтів Лісостепу України.

Таблиця 3.12 – Вміст рухомих форм важких металів у ґрунті (мг/кг)

Номер проби Cd Cr Pb Cu Co Fe Mn Ni Zn

Орний шар (0–30 см)

5 - 1А 0,28 1,58 0,14 0,54 1,24 3,37 17,08 3,81 0,77

5 - 2А 0,10 0,78 1,73 0,69 1,44 2,35 11,59 3,05 0,90

5 - 3А 0,13 1,24 2,33 0,49 1,27 0,80 14,02 2,37 0,79

5 - 4 А 0,37 1,52 0,96 1,19 0,07 0,66 15,60 0,52 1,65

середнє значення 0,22 1,28 1,29 0,73 1,00 1,80 14,57 2,44 1,03

станд. відхилення 0,13 0,36 0,95 0,32 0,63 1,30 2,35 1,41 0,42

коеф. варіації, % 58,17 28,48 73,86 44,17 62,66 72,40 16,11 57,73 40,58

5-фонА 0,3 1,34 1,64 0,72 1,79 4,16 19,44 0,42 0,99

Підорний шар (30–60 см)

5 - 1 Б 0,43 1,13 2,65 0,66 1,46 1,40 25,41 1,23 1,67

5 - 2 Б 0,38 0,38 1,19 0,99 0,77 1,53 6,41 2,10 0,94

5 - 3 Б 0,16 1,93 2,30 0,09 1,55 5,01 31,03 0,61 1,23

5 - 4 Б 0,40 1,53 1,32 0,76 0,41 1,06 28,10 2,10 1,03



коеф. варіації, % 35,94 53,52 38,75 61,20 52,71 82,27 48,92 48,29 26,56

5-фонБ 0,14 0,23 1,71 0,35 0,86 1,47 19,96 0,32 0,90

Вміст у ґрун-тах Лісостепу

[13]

min 0,02 0,04 0,02 0,01 0,01 0,02 0,89 0,01 0,01

max 1,12 2,82 5,3 2,91 1,08 32,16 59,47 2,2 4,28

ГДК [38] - 6,0 6,0 3,0 5,0 - - 4,0 23,0


67

Коефіцієнти концентрації (усереднені значення з 4 досліджуваних точок по майдан-

чику) більшості хімічних елементів в орному шарі рекультивованих ґрунтів є нижчими

порівняно з фоновими ґрунтами, виключення становить лише Кс Ni – 5,9 (рис. 3.8).

Рисунок 3.8 – Коефіцієнти концентрації (Кс) рухомих форм важких металів в орному шарі ґрунтів на майданчику св. №5

Натомість у підорному шарі (рис. 3.9) відмічено перевищення вмісту усіх хімічних

елементів порівняно з аналогічним шаром нерекультивованих. Найвищі показники Кс

спостерігаються за Cr (5,5), Ni (4,8), Cd (2,4) та Cu (1,8). Цілком можливо, що це пов’язано

із певними техногенними змінами структури і складу ґрунту даного шару під час будіве-

льних робіт на свердловині. Проте, такий вміст хімічних елементів у підорному шарі дос-

ліджуваного ґрунту не чинить істотної небезпеки для більшості вирощуваних сільського-

сподарських культур, оскільки перекритий 30 см орним шаром, що вважається кореневмі-

сним для більшості сільськогосподарських культур. До того ж, ГДК тих металів, для яких

вони встановлені, в жодній точці не перевищуються, тому дані концентрації можна вважа-

ти безпечними.

0,00

1,00

2,00

3,00

4,00

5,00

6,00

7,00

Cd Cr Pb Cu Co Fe Mn Ni Zn

Кс р

ухом

их ф

орм

важ

ких

мет

алів

Рек А

Фон А


68

Рисунок 3.9 – Коефіцієнти концентрації (Кс) рухомих форм важких металів в підорному шарі ґрунтів на майданчику св. №5

Вміст міцнофіксованих форм важких металів на майданчику характеризується та-

кож істотними варіаціями (табл. 3.13). Коефіцієнти варіації металів в орному шарі стано-

вили від 14,2 % для Co до 60,1 % для Fe та 23,2 % для Сu і 104,4 % для Fe в підорному.

Вміст Cd лише у двох точках сягає 1,1 ГДК.

Таблиця 3.13 – Вміст міцнофіксованих форм важких металів у ґрунті (мг/кг)


Орний шар (0–30 см)

5 - 1А 0,08 2,15 2,37 2,69 1,51 149,92 71,30 8,62 2,37

5 - 2А 0,54 1,52 1,77 2,01 1,15 19,04 63,08 7,59 3,63

5 - 3А 0,36 4,95 1,05 1,87 1,44 210,55 89,85 3,87 3,52

5 - 4 А 0,58 5,13 0,32 4,82 1,63 165,54 113,70 4,74 7,44



коеф. варіації, % 58,40 54,39 64,45 47,86 14,24 60,37 26,59 36,45 52,08

5-фонА 0,23 0,72 2,46 2,41 1,79 73,32 66,24 8,60 4,41

0,00

1,00

2,00

3,00

4,00

5,00

6,00


Кс р

ухом

их ф

орм

важ

ких

мет

алів

Рек Б

ФонБ


69


Підорний шар (30–60 см)

5 - 1 Б 0,60 2,77 4,41 3,37 1,58 217,47 81,47 6,88 4,00

5 - 2 Б 0,52 3,34 7,06 2,02 0,34 64,31 63,22 11,13 3,50

5 - 3 Б 0,26 4,80 4,29 2,25 1,47 19,55 125,97 4,94 2,59

5 - 4 Б 0,15 2,50 4,36 2,51 1,12 42,10 111,22 6,90 3,84



коеф. варіації, % 55,52 30,62 26,92 23,25 49,71 104,39 29,71 35,00 18,10

5-фонБ 0,55 2,17 4,27 1,44 1,31 120,2 76,82 0,72 4,78

ГДК [38] 0,5 - 60 - - - - - 60

Коефіцієнти концентрації (усереднені значення з 4 досліджуваних точок по майдан-

чику) більшості міцнофіксованих форм важких металів в орному шарі рекультивованих

ґрунтів є нижчими, або не істотно перевищують коефіцієнти концентрації у фонових ґру-

нтах, виключення становить лише Кс Cr – 4,8 Fe – 1,9 та Cd – 1,7 (рис. 3.10).

Рисунок 3.10 – Коефіцієнти концентрації (Кс) міцнофіксованих форм важких металів в орному шарі ґрунтів на майданчику св. №5

У підорному шарі коефіцієнти концентрації міцнофіксованих форм важких металів

переважно є нижчими порівняно з фоновими ґрунтами, виключення становить лише Кс Ni

– 10,4 (рис. 3.11).

0,00

1,00

2,00

3,00

4,00

5,00

6,00


Кс м

іцно

фік

сова

них

фор

м в

ажки

х м

етал

ів

Рек А

Фон А


70

Рисунок 3.11 – Коефіцієнти концентрації (Кс) міцнофіксованих форм важких металів в підорному шарі ґрунтів на майданчику св. № 5

Оцінювання ступеня забезпеченості рослин мікроелементами показало, що вміст

рухомих форм Mn, Cu та Co відповідає високому рівню забезпеченості для усіх груп рос-

лин, а Zn – середньому рівню забезпеченості для рослин підвищеного виносу і низькому

рівню забезпеченості для рослин високого виносу мікроелементів.

0,00

1,00

2,00

3,00

4,00

5,00

6,00

7,00

8,00

9,00

10,00

11,00


Кс м

іцно

фік

сова

них

фор

м в

ажки

х м

етал

ів

Рек Б

Фон Б

71

4. ОЦІНКА СТАНУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

Визначення стану атмосферного повітря на території діяльності ТОВ «Пром-енерго

продукт» виконувалося Державною установою «Харківський обласний лабораторний

центр Держсанепідслужби України». Пункти дослідження у відповідності до нормативних

документів були обрані на межі санітарно-захисних зон у напрямку ймовірного переносу

шкідливих речовин від промислових об’єктів Васищівського ГКР – св. № 1 (800 м від

с. Тернова), св. № 5 (520 м від с. Тернова) та ТДПУПГ (точки №№1, 10, 11, 12) (табл. 4.1,

рис. 4.1).

Таблиця 4.1 – Структура досліджень атмосферного повітря на Васищівському родовищі

Об’єкти дос-ліджень Точки дослідження Показники,

що визначалися

№ і дата про-токолів дослі-

джень

ТДПУПГ Ва-сищівського ГКР Св. № 1 Ва-сищівського ГКР Св. № 5 Ва-сищівського ГКР

Т.11 – на пд. від ТДПУПГ Васищівського ГКР на дорозі по напрямку до житлової за-будови с. Тернова з підвітря-ної сторони від об’єкту. Т.1 – на пд. від св. № 1 по на-прямку до житлової забудови по пров. Короленка в с. Тер-нова з підвітряної сторони від об’єкту. Т.10 – на пд. зх. від св. № 5 з підвітряної сторони від об’єкту.

Азоту діоксид Ангідрид сірчистий Бензол Ксилол Толуол Бензин Вуглецю оксид Пил неорганічний Спирт метиловий Заліза оксид Марганець і його спо-луки

№115/1 від

06.06.2016 р.

№115/2 від

06.06.2016 р.

Св. № 1 Ва-сищівського ГКР

Т.12 – На сході від св. № 1 з підвітряної сторони від об’єкту.

Азоту діоксид Ангідрид сірчистий Бензол Ксилол Толуол Бензин Вуглецю оксид Пил неорганічний Спирт метиловий Заліза оксид Марганець і його спо-луки

№164/1 від

09.08.2016 р.

№164/2 від

09.08.2016 р.

Протоколи досліджень, що містять результати вимірювань, наведені у додатку 2.

4. Оцінка стану атмосферного повітря

72

Оцінка стану атмосферного повітря показала, що в усіх досліджених пробах вміст

досліджених речовин не перевищує «ГДК хімічних і біологічних чинників в атмосферно-

му повітрі населених місць», затверджені т.в.о. головного державного санітарного лікаря

України 03.03.2015 р.

Таблиця 4.2 – Максимальні концентрації компонентів (мг/м3) в точках дослідження атмосферного повітря на Васищівському родовищі

Показник ГДК №№ точок спостереження

Т.1 Т.10 Т.11 Т.12

Азоту діоксид 0,2 0,02 0,0275 0,029 0,05

Ангідрид сірчистий 0,5 0,025 0,022 0,0325 0,05

Бензол 1,5 <0,005 <0,005 <0,005 <0,005

Ксилол 0,2 <0,005 <0,005 <0,005 <0,005

Толуол 0,6 <0,005 <0,005 <0,005 <0,005

Бензин 5 <0,4 <0,4 <0,4 <0,4

Вуглецю оксид 5 0,8 0,9 1,925 0,675

Пил неорганічний 0,5 0,33 0,36 0,36 0,34

Спирт метиловий 1 0,0 0,0 0,0 0,0

Заліза оксид відсутня <0,0001 <0,0001 <0,0001 <0,0001

Марганець і його сполуки 0,01 0,000 0,000 0,000 0,000

4. Оцінка стану атмосферного повітря

73

Рисунок 4.1 – Схема розташування точок дослідження атмосферного повітря

!.

!.

!.

#0#0

#0

#0

Роганка

Роганка

Тернова

ТерноваЛизогубівка


ТДПУПГ

1

3

5

111

10

12

0125250 500 750м

Межіс анітарно-захис них зон обє'ктів Вас ищівс ького ГКР0# Точ ки дос лідження с тану атмос ферного повітря

Гірничий відвод!. Нафтогазовіс вердловини

Дачні мас ивиТваринницькі ферми

74

5. ОЦІНКА РАДІАЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ

Радіологічні дослідження на Васищівському родовищі ТОВ «Пром-енерго про-

дукт» виконувалися спеціалістами ДУ «Харківський обласний лабораторний центр Держ-

санепідслужби України» і включали наступні роботи:

• дослідження питомої активності сировини та будівельних матеріалів (видобута

вуглеводнева сировина і супутньо-пластова вода);

• вимірювання потужності еквівалентної дози (ПЕД) зовнішнього гамма-

випромінювання (земельні ділянки свердловин і ТДПУПГ Васищівського родо-

вища, відпрацьовані HKT та долота);

• вимірювання щільності потоку (ЩП) бета-частинок (відпрацьовані HKT та до-

лота).

Узагальнюючі параметри питомої активності природних радіонуклідів 226Ra, 232Th, 40K та 137Cs, що вимірювалася у видобутій вуглеводневій сировині та у супутньо-пластовій

воді наведені у табл. 5.1 згідно до протоколів вимірювань (додаток 3).

Таблиця 5.1 – Питома активність природних радіонуклідів

Матеріал Дата

вимірювань Питома активність, Бк/кг

137Cs 226Ra 232Th 40K

Видобута вуглеводнева сировина

Квітень 2016 2,1 5,3 6,9 38,5 Квітень 2016 2,0 4,9 7,2 40,1 Липень 2016 2,2 6,7 6,5 36,6

Супутньо-пластова вода Квітень 2016 2,5 6,7 7,9 48,7 Квітень 2016 2,3 7,2 8,3 46,4 Липень 2016 2,8 4,3 7,1 45,3

Для даного типу матеріалів гігієнічні нормативи питомої активності не встановлені.

Для пластової води можна орієнтовно оцінити рівень активності 137Cs і 226Ra, виходячи з

нормативів для питної води, що діють в Україні – 2,0 Бк/кг і 1,0 Бк/кг відповідно [12].

Узагальнюючі дані вимірювання потужності еквівалентної дози (ПЕД) зовнішнього

гамма-випромінювання та щільності потоку (ЩП) бета-частинок, що виконувалися на зе-

мельних ділянках свердловин №№ 1, 3 і 5 та ТДПУПГ Васищівського родовища наведені

у табл. 5.2. На кожному етапі проводили на всіх вказаних ділянках сумарно 100 вимірю-

вань ППД і 11 вимірювань щільності потоку β-частинок.

Отримані величини потужності поглиненої дози і щільності потоку β-частинок не

перевищували встановлених нормативів на всіх етапах досліджень.

5. Оцінка радіаційних показників

75

Таблиця 5.2 – Потужність еквівалентної дози зовнішнього гамма-випромінювання та щільність потоку бета-частинок

Місце вимірювання Кількість

точок вимірювання

Дата вимірю-вання

№№ протоколів

ПЕД, мкЗв/годину

ЩП β, част/см2·хв

Земельна ділянка ТДПУПГ Васищів-ського ГКР

52

29.04.16 95 0,11 – 0,16 – 26.05.16 98 0,11 – 0,16 – 22.06.16 101 0,11 – 0,15 – 12.07.16 106 0,11 – 0,15 – 12.08.16 115 0,11 – 0,15 – 23.09.16 128 0,11 – 0,15

Земельна ділянка свердловини №1 12

29.04.16 95 0,11 – 0,14 – 26.05.16 98 0,11 – 0,13 – 22.06.16 101 0,11 – 0,13 – 12.07.16 106 0,11 – 0,14 – 12.08.16 115 0,11 – 0,15 – 23.09.16 128 0,12 – 0,14 –


29.04.16 95 0,12 – 0,15 – 26.05.16 98 0,11 – 0,15 – 22.06.16 101 0,11 – 0,14 – 12.07.16 106 0,11 – 0,14 – 12.08.16 115 0,11 – 0,15 – 23.09.16 128 0,11 – 0,15 –


29.04.16 95 0,11 – 0,14 – 26.05.15 98 0,11 – 0,13 – 22.06.16 101 0,11 – 0,13 – 12.07.16 106 0,12 – 0,14 – 12.08.16 115 0,12 – 0,15 – 23.09.16 128 0,11 – 0,15 –

Відпрацьовані НКТ та долота 12

29.04.16 95 0,12 – 0,16 1 – 6 26.05.16 98 0,11 – 0,16 1 – 6 22.06.16 101 0,11 – 0,15 1 – 6 12.07.16 106 0,11 – 0,15 1 – 6 12.08.16 115 0,11 – 0,15 1 – 6 23.09.16 128 0,12 – 0,15 1 – 6

Нормативні рівні згідно НРБУ-97 [36] 0,26 20

76

ВИСНОВКИ

1. У складі комплексного екологічного моніторингу на території діяльності ТОВ «Пром-

енерго продукт» у межах Васищівського газоконденсатного родовища проведено дос-

лідження стану природних вод, ґрунтового покриву та біорізноманіття на ділянках

можливого впливу нафтогазовидобувної діяльності.

2. Гідрохімічні дослідження підземних і поверхневих вод включали вимірювання фізи-

ко-хімічних показників води, відбір проб та визначення хімічного складу. Проби під-

земних вод відбиралися з джерел водопостачання території – водозабірних свердло-

вин, шахтних колодязів. З поверхневих водних об’єктів випробуванню підлягали во-

дотоки (річки). Загальна кількість відібраних і проаналізованих проб склала 29 шт., в

тому числі 5 проб для внутрішньолабораторного контролю.

3. У спостережних свердловинах, на території Васищівського родовища, спостерігається

підвищення рівня ґрунтових вод, на відміну від с. Стара Покровка, де він зменшуєть-

ся. Різна динаміка рівнів ґрунтових вод пояснюється різними геоморфологічними і гі-

дрогеологічними умовами в точках спостереження. У всіх точках спостереження фік-

сується збільшення рівня ґрунтових вод у липні цього року.

4. Стан підземних і поверхневих вод в точках режимної мережі залишається стабільним

на протязі всього періоду спостереження. Перевищень ГДК для питних і поверхневих

вод не зафіксовано по жодному з основних показників. Вміст мікроелементів, які є ін-

дикаторами забруднень вод під час нафтогазовидобутку також знаходиться в межах

фонових значень.

5. Проведені дослідження стану ґрунтового покриву на рекультивованій та фоновій ді-

лянці свердловини № 5 Васищівського родовища. Дослідження включали відбирання

проб, визначення агрофізичних показників (вологість, щільність), проведення лабора-

торних аналізів на вміст гумусу, поживних речовин, дослідження сольового складу

ґрунту, вмісту важких металів і мікроелементів.

6. Встановлено, що на фоновій ділянці ґрунти є легкоглинистими крупнопилувато-

мулуватими за гранулометричним складом, незасоленими і несолонцюватими. Показ-

ники родючості у фонових ґрунтах відрізняються від оптимальних значень, встанов-

лених для даного типу ґрунтів: щільність складення є підвищеною, вміст гумусу є по-

мітно нижчим за оптимальні значення. Вміст мінерального азоту у фонових ґрунтах

низький, рухомих форм фосфору – високий, калію – середній. Виявлені недоліки у

показниках родючості можуть бути зумовлені ландшафтною позицією – ділянка дос-

лідження розташована на схилі, що зумовлює змитість ґрунтового профілю, і, як на-

Висновки

77

слідок, нижчий вміст гумусу та поживних речовин. Крім того, загальнодержавною те-

нденцією є надзвичайно низькі обсяги внесення органічних добрив, що зумовлюють

від’ємний баланс вмісту гумусу.

7. Гранулометричний склад рекультивованих ґрунтів не відрізняється від фонових, тобто

помітних трансформацій агрегатного складу ґрунт не зазнав. Щільність складення ор-

ного і підорного шарів рекультивованого ґрунту є дещо підвищеною у порівняно з

фоновими ґрунтами, і становить близько 1,6–1,8 г/см3. За вмістом вологи істотної різ-

ниці між рекультивованими і фоновими ґрунтами не спостерігалося.

8. Рекультивовані ґрунти є незасоленими і не солонцюватими, відмічено дещо підвище-

не значення рН. Вміст карбонатів кальцію також є дещо вищим у профілі рекультиво-

ваних ґрунтів. Рівень вмісту гумусу в рекультивованих ґрунтах, так саме, як у фоно-

вих, є середнім, його значення є нижчим за встановлені оптимальні параметри з ви-

щеописаних причин – змитість ґрунтового профілю, низькі обсяги внесення органіч-

них добрив. Вміст поживних речовин у рекультивованих ґрунтах не відрізняється від

фонового.

9. Рухомі і міцнофіксовані форми важких металів розподілені у досліджуваному рекуль-

тивованому ґрунті достатньо нерівномірно в обох досліджуваних горизонтах. Вміст

усіх досліджених металів перебувають у межах фонових для ґрунтів Лісостепу Украї-

ни.

10. Особливу созологічну цінність мають території, в рослинному покриві яких представ-

лені зникаючі природні середовища існування (Бернська конвенція 1998):

• урочище Олех – мезоевтрофний заплавний чорновільховий ліс із Alnus glutinosa та

багатим різнотрав’ям;

та угруповання, занесені до Зеленого списку Харківської області:

• урочище Кочки: формація лепехи звичайної, формація оману звичайного, асоціа-

ція зозулинцево-злаково-осокова;

• урочище Сапожок: формація оману високого; асоціація косариково-злакова.

11. Підлягають особливій охороні території, де зростають популяції рідкісних видів рос-

лин, занесених до Червоної книги України, міжнародного списку СІТЕС та Червоного

списку Харківської області:

• урочище Кочки: плодоріжка болотна (зозулинець болотний) (Червона книга Укра-

їни, міжнародний список СІТЕС), зозульки м’ясочервоні (пальчатокорінник

м’ясочервоний) (Червона книга України, міжнародний список СІТЕС), зозульки

травневі (пальчатокорінник травневий) (Червона книга України, міжнародний

Висновки

78

список СІТЕС), зозульки плямисті (пальчатокорінник плямистий) (Червона книга

України, міжнародний список СІТЕС), оман високий та осот їстівний (Червоний

список Харківщини);

• урочище Сапожок: плодоріжка болотна (зозулинець болотний) (Червона книга

України, міжнародний список СІТЕС), зозульки м’ясочервоні (пальчатокорінник

м’ясочервоний, Червона книга України, міжнародний список СІТЕС), валеріана

висока (Червоний список Харківщини), валеріана російська (Червоний список Ха-

рківщини), оман високий (Червоний список Харківщини);

• чорновільховий ліс в урочищі Олех: щитник шартрський (Червоний список Харкі-

вщини), безщитник жіночий (Червоний список Харківщини), теліптерис болотний

(Червоний список Харківщини), калина звичайна (Червоний список Харківщини);

• заплавні луки урочища Олех: плодоріжка болотна (зозулинець болотний) (Червона

книга України, міжнародний список СІТЕС), зозульки м’ясочервоні (пальчатоко-

рінник м’ясочервоний), (Червона книга України, міжнародний список СІТЕС), зо-

зульки плямисті (пальчатокорінник плямистий) (Червона книга України, міжнаро-

дний список СІТЕС), оман високий (Червоний список Харківщини), валеріана ви-

сока (Червоний список Харківщини).

12. Вперше виявлено на території урочищ Кочки, Сапожок та Олех локалітети популяції

рідкісного червонокнижного виду із родини Зозулинцевих – зозульок плямистих, а на

території урочища Сапожок ще один локалітет косариків тонких – рідкісного виду,

занесеного до Червоної книги України.

13. Підвищені обводненість та зволоження екотопів досліджених територій сприяли пок-

ращенню стану популяцій рідкісних видів рослин із родини Зозулинцевих (плодоріж-

ка болотна, зозульки м’ясочервоні, зозульки травневі, зозульки плямисті), збільшенню

чисельності та рясності їх особин.

14. Непоправної шкоди наносять біоті систематичні випалювання фітодетриту – сухих

рослинних решток та розорювання ґрунтового покриву (урочище Сапожок, урочище

Олех).

15. Території урочищ «Кочки», «Сапожок», «Олех» мають велике значення для збере-

ження фауністичного різноманіття. У складі фауністичних комплексів представлені

рідкісні види:

• Квакша східна (рахкавка) Hyla orientalis Bedriaga, 1890 – рідкісний вид на межі

ареалу, занесений до Червоної книги Харківської області. Занесений до списку Бе-

рнської конвенції (Додаток II).

Висновки

79

• Черепаха болотяна (Emys orbicularis (Linnaeus, 1758) – рідкісний вид поблизу пів-

нічної межі поширення, занесений до Червоної книги Харківської області. Занесе-

ний до списку Бернської конвенції (Додаток ІІ), Європейського червоного списку

(NT), Червоного списку МСОП (LR/NT).

• Мідянка звичайна Coronella austriaca Laurenti, 1768 – рідкісний вид. Занесений до

Червоної книги України (вразливий)

• Підорлик великий Aquila clanga Pallas, 1811 – зникаючий вид. Занесений до Чер-

воної книги України (рідкісний), Червоної книги МСОП (VU), Європейського чер-

воного списку (EN), списків Бернської конвенції (Додаток II), Боннської конвенції

(Додатки I і II) та Конвенції СІТЕС (Додаток II).

• Журавель сірий Grus grus (Linnaeus, 1758) – Рідкісний вид на межі ареалу. Занесе-

ний до Червоної книги України (рідкісний), списків Бернської конвенції (Додаток

II), Боннської конвенції (Додатків I і II), Конвенції СІТЕС (Додаток II) та Угоди

AEWA.

• Деркач Crex crex (Linnaeus, 1758) – занесений до Європейського червоного списку,

Червоного списку МСОП категорії видів з найменшим ризиком (LC).

• Коловодник звичайний Tringa totanus (Linnaeus, 1758) – вразливий вид, занесений

до Червоної книги Харківської області. Занесений до списків Бернської конвенції

(Додаток III), Боннської конвенції (Додаток II) та Угоди про збереження афро-

євразійських мігруючих водно-болотних птахів AEWA.

• Просянка Emberiza calandra Linnaeus, 1758 – рідкісний вид на межі ареалу, занесе-

ний до Червоної книги Харківської області. Занесений до списку Бернської конве-

нції (Додаток III).

16. Біологічні дослідження показали відсутність впливу процесів нафтогазовидобутку на

тваринний і рослинний світ району Васищівського нафтогазоконденсатного родовища.

17. Дослідження стану атмосферного повітря показали відсутність перевищень ГДК вміс-

том забруднюючих речовин в усіх точках вимірювання.

18. Радіаційні показники, що вимірювалися на території діяльності ТОВ «Пром-енерго

продукт», перебувають на рівні фонових і не перевищують встановлені граничнодо-

пустимі рівні.

19. Структура і склад екологічних досліджень на даний час є оптимальними й дозволяють

повноцінно вести моніторинг довкілля. В наступному році слід продовжити моніто-

рингові дослідження у відповідності до раніше розробленого проекту.

80

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев Ю.В. Тяжелые металлы в почвах и растениях / Ю.В Алексеев. - Л.: Агро-

промиздат, 1987.-265 с.

2. Атлас почв Украинской ССР / Под ред. Н.К. Крупского, Н.И. Полупана. – Киев:

Урожай, 1979. – 160 с.

3. Важенин И.Г. Методические указания по агрохимическому обследованию и карто-

графированию почв на содержание микроэлементов/ И.Г. Важенин - М., ВАСХНИЛ,

1976.-С.54-55.

4. Визначення забруднення ґрунтів навколо бурових площадок (методичні вказівки):

КНД 41-00032626-00-326-99 – [Чинний від 1999-04-24]. – К.: Держкомекології, 1999.

– 46 с. (Керівний нормативний документ)

5. Виноградов А.П. Геохимия редких и рассеянных химических элементов в почвах/

А.П. Виноградов. – М.: Издательство АН СССР, 1962.- 279с.

6. Горелова Л.Н., Алехин А.А. Растительный покров Харьковщины. – Харьков: Изд.

ХНУ им. В.Н. Каразина, 2002. – 231 с.

7. Гришко В.М. Важкі метали: надходження в ґрунти, транслокація у рослинах та еко-

логічна небезпека / В.М. Гришко, Д.В. Сищиков, О.М. Піскова, О.В. Данильчук,

Н.В. Машталер. – Донецьк: «Донбас» , 2012. – 304 с.

8. Грунты. Методы лабораторного определения физических характеристик: ГОСТ

5180-84 М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1984. – 19 с. (Государственный стан-

дарт союза ССР)

9. Ґрунти. Визначення рухомих сполук фосфору і калію за модифікованим методом

Мачигіна: ДСТУ 4114-2002. – [Чинний від 2002-06-27]. – К.: Держспоживстандарт

України, 2006. – 11с. – (Національний стандарт України).

10. Ґрунтознавство. Головні типи ґрунтів: Навчальний посібник. Ч.1. – Чернівці: Рута,

2000. – 77 с.

11. Ґрунтознавство: Підручник / Д.Г. Тихоненко, М.О. Горін, М.І. Лактіонов та ін.; за

ред. Д.Г. Тихоненка. – К.: Вища освіта, 2005. – 703 с.

12. Державні санітарні правила і норми (ДержСанПіН) 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги

до води питної, призначеної для споживання людиною», затверджені наказом Мініс-

терства охорони здоров’я України № 400 від 12.05.2010.

Список використаних джерел

81

13. Детоксикація важких металів у ґрунтовій системі. Методичні рекомендації / Укл.

д.с.-г.н. , проф.. Фатєєв А.І.; к.с.- г.н. Самохвалова В.Л. – Харків: КП «Міськдрук»,

2012. – 70 с.

14. ДСТУ ISO 5667-11:2005 Якість води. Відбирання проб. Частина 11. Настанови щодо

відбирання проб підземних вод, 2006.

15. ДСТУ ISO 5667-4-2003 Якість води. Відбирання проб. Частина 4. Настанови щодо

відбирання проб із природних та штучних озер, 2003.

16. ДСТУ ISO 5667-6-2001 Якість води. Відбирання проб. Частина 6. Настанови щодо

відбору проб води з річок та інших водотоків, 2001.

17. Еколого-агрохiмiчна паспортизацiя полів та земельних ділянок / КНД. — К.: Аграр-

на наука, 1996. — 36 с.

18. Етеревская Л.В. Техногенные почвы/ Л.В. Етеревская, Л.А. Березнева // Почвы

Украины. К., Урожай, 1988. – с.137-145.

19. Закон України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологі-

чної мережі України на 2000–2015 роки» № 1989-III, 21.09.2000 р. // Відомості ВРУ,

2000. – №47. – С. 954–977.

20. Земельний кодекс України // Закони України (станом на 15 листопада 2001 року). –

Х.: Одісей, 2001. – 105 с.

21. Ильин В.Б. Оценка существующих экологических нормативов содержания тяжелых

металлов в почве / В.Б. Ильин //Агрохимия. - 2000. - №9. - С.74-79.

22. Ильин В.Б. Тяжелые металлы в системе почва-растение/ В.Б. Ильин. - Новосибирск:

Наука, 1991.-151с.

23. Інструкція з проведення грунтово-сольової зйомки: ВНД 33-5.5-11-02 .- К., 2002.-

40 с. (Відомчий нормативний документ)

24. Кабата-Пендиас А. Микроэлементы в почвах и растениях / А. Кабата-Пендиас,

Х. Пендиас; пер. с англ. - М.: Мир, 1989.- 439 с.

25. Картограма агрохімічної характеристики ґрунтів. Полтавський обласний державний

проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Обл-

держродючість»), Полтава, 2008.

26. Класифікація ґрунтів України / за ред. Полупана М.І. – К.: Аграрна наука, 2005. –

300 с.

27. Клімов О.В., Вовк О.Г., Філатова О.В. та ін. Природно-заповідний фонд Харківської

області. – Х.: Райдер, 2005. – 304с.


82

28. Клімов О.В., Філатова О.В., Надточій Г.С. та ін. Екологічна мережа Харківської об-

ласті. – Харків, 2008. – 168 с.

29. Комплексний екологічний моніторинг території діяльності ТОВ «Пром-енерго про-

дукт» в межах Васищівського газоконденсатного родовища / Звіт за договором №02-

2015 – ТОВ «СВНЦ Інтелект-сервіс Лтд», Харків, 2015. – 67 с.

30. Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають

під загрозою зникнення. – Вашингтон, 1973. Бонн, 1979.

31. Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в

Європі. – Берн, 1979. – Київ: вид-во Мінекобезпеки України, 1998. – 76 с.

32. Медведев В.В. Гранулометрический состав почв (генетический, экологический и аг-

рономический аспекты) / В.В. Медведев, Т.Н. Лактионова. – Х.: Апостроф, 2011.–

292 с.

33. Медведев В.В. Мониторинг почв Украины /В.В. Медведев. – Харьков: «Міськдрук»,

2012. – 535 с.

34. Методики визначення складу та властивостей ґрунтів:[у 2 кн]. – Харків, 2004. / [за

ред. С.А. Балюка.]. – Кн. 2. – 212с.

35. Методические рекомендации по определению тяжелых металлов в почвах сельхо-

зугодий и продукции растениеводства. – М: Минсельхоз РФ, ЦИНАО, 1992. – 62 с.

36. Норми радіаційної безпеки України, 1997

37. Ориентировочно-допустимые концентрации (ОДК) химических веществ в почве.

Утвержд. 10.06.1981 г. №2402-81 [Електронний ресурс]. – Режим доступу

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v2402400-81

38. Охорона водних, ґрунтових та рослинних ресурсів від забруднення важкими метала-

ми / Посібник до ВНД 33-5,5-06-99/. – Харків, 2002. – 50 с.

39. Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій Украї-

ни (довідкове видання) / Укладачі: докт. біол. наук, проф. Т.Л. Андрієнко, канд. біол.

наук М.М. Перегрим. – Київ: Альтерпрес, 2012. – 148 с.

40. Охорона довкілля. Оцінка забруднення ґрунтів та визначення втрат сільськогоспо-

дарського виробництва внаслідок погіршення якості земельних ділянок під час спо-

рудження нафтових і газових свердловин: СОУ 73.1-41-10.01:2004.-Офіц.вид. – К.:

Урожай, 1988. – 295 с (Стандарт Держкомітету природних ресурсів України).



83

41. Охрана природы. Земли. Общие требования к рекультивации земель: ГОСТ

17.5.3.04-83. М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1983. – 18 с. (Государственный

стандарт союза ССР)

42. Охрана природы. Почвы. Метод отбора и подготовки проб для химического, бакте-

риологического, гельминтологического анализа: ГОСТ 17.4.4.02-84 - М.: Госкомитет

СССР по стандартам, 1984. – 12 с. (Государственный стандарт союза ССР)

43. Охрана природы. Почвы. Общие требования к отбору проб: ГОСТ 17.4.3.01-83. - М.:

Госкомитет СССР по стандартам, 1983. – 8 с. (Межгосударственный стандарт)

44. Охрана природы. Почвы. Требования к охране природного слоя: ГОСТ 17.4.3.02-85 -

М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1985. – 10 с. (Межгосударственный стандарт)

45. Охрана природы. Рекультивация земель. Метод измерения и расчета суммы токсич-

ных солей во вскрышных и вмещающих породах: ГОСТ 17.5.4.02-84. - М.: Госкоми-

тет СССР по стандартам, 1984. – 21 с. (Государственный стандарт союза ССР)

46. Перелік видів рослин, що потребують особливої охорони на території Харківської

області (Затверджено рішенням обласної ради від 25.09.2001 р.).

47. Полупан М.І. Визначник еколого-генетичного статусу та родючості ґрунтів України:

навчальний посібник / М.І. Полупан, В.Б. Соловей, В.І. Кисіль [та ін.]. – К.: Колоо-

біг, 2005. – 304 с.

48. Полупан М.І. Стан ґрунтового покриву в зоні будівництва нафтопроводів та якість

проведення ре культиваційної робіт / М.І.Полупан, А.І.Фатєєв// Вісник аграрної нау-

ки. – 2000. – № 7. – С. 54-60.

49. Почвы. Метод определения ионов карбонатов и бикарбонатов в водной вытяжке:

ГОСТ 26424-85 – М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1985. – 4 с. (Государствен-

ный стандарт союза ССР)

50. Почвы. Методы определения иона сульфата в водной вытяжке: ГОСТ 26426-85 – М.:

Госкомитет СССР по стандартам, 1985. – 7 с. (Государственный стандарт союза

ССР)

51. Почвы. Методы определения иона хлорида в водной вытяжке: ГОСТ 26425-85 – М.:

Госкомитет СССР по стандартам, 1985. – 9 с. (Государственный стандарт союза

ССР)

52. Почвы. Методы определения кальция и магния в водной вытяжке: ГОСТ 26428-85–

М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1985. – 8 с. (Государственный стандарт союза

ССР)


84

53. Почвы. Методы определения натрия и калия в водной вытяжке: ГОСТ 26427-85 –

М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1985. – 4 с. (Государственный стандарт союза

ССР)

54. Почвы Украины и повышение их плодородия. Т.1. Экология, режимы и процессы,

классификация и генетико-производственные аспекты / за ред. Полупана Н.И. – К.:

Урожай, 1988. – 295 с.

55. Предельно-допустимые концентрации (ПДК) химических веществ в почве. Утвержд.

01.02.1985 г. №3210-85 [Електронний ресурс]. – Режим доступу


56. Природоохоронні заходи під час споруджування свердловин на нафту та газ: СОУ

73.1-41-11.00.01:2005.

57. Рекультивація земель під час спорудження нафтових і газових свердловин: ГСТУ 41-

00032626-00-023-2000. – К.: Міністерство екології та природних ресурсів України,

2000. – 64 с. – (Галузевий стандарт України)

58. Рідкісні рослини Харківщини (Систематичний список рідкісних судинних рослин,

питання їх охорони) / Л.М. Горелова, О.О. Альохін. – Харків, 1999. – 52 с.

59. Розробка проекту комплексного екологічного моніторингу Васищівського нафтога-

зоконденсатного родовища / Звіт за договорами №05/01-2011 і №05/01-2011/2 – ТОВ

«СВНЦ Інтелект-сервіс Лтд», Харків, 2013. – 249 с.

60. Сает Ю.Е. Геохимия окружающей среды / Ю.Е. Сает, Б.А.Ревич, Е.П.Янин.- Москва

"Недра", 1990. - 335 с.

61. Санитарные нормы допустимых концентраций (ПДК) химических веществ в почве.

Утвержд. 30.10.1987 г. №4433-87. [Електронний ресурс]. – Режим доступу


62. Угода про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (Угоду

ратифіковано Законом N 62-IV ( 62-15 ) від 04.07.2002, ВВР, 2002, N 36, ст.268 )

63. Фоновий вміст мікроелементів у ґрунтах України / [наук редкол.: Фатєєв А.І., Паще-

нко Я.В., Балюк С.А.. та ін.]; за ред. А.І. Фатєєва, Я.В. Пащенко. – Х.: 13 друкарня,

2003. – 117с.

64. Червона книга України. Рослинний світ /за ред. Я.П. Дідуха. Київ: Глобалконсал-

тинг, 2009. 900 с.

65. Червона книга України. Тваринний світ / за ред. І.А. Акімова. – К.: Глобалконсал-

тинг, 2009. – 600 с.




85

66. Червона книга Харківської області. Тваринний світ / За ред. Г.О. Шандикова,

Т.А. Атемасової. Гол. ред. В.А. Токарський. – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2013. –

476 с.

67. Чуджиян Х. Тяжелые металлы в почвах и растениях / Х. Чуджиян, С. Карвета, З. Фа-

цек // Экологическая кооперация. - Братислава, 1988. - Вып.1. – С.5-24.

68. Шишов Л.Л. Теоретические основы и пути регулирования плодородия почв // Л.Л.

Шишов, Д.Н. Дурманов, И.И.Карманов, В.В. Ефремов. – М.: ВО «Агропромиздат»,

1991. – 304 с.

69. Ягодин Б.А. Краткий обзор результатов исследований по проблемам микроэлемен-

тов в биологии за 1989 год / Ягодин Б.А., Воротницкая И.Е., Соловьев В.А. // Мик-

роэлементы в СССР. - Рига: Зинатне, 1991.- Вып.32. – 104 с.

70. Якість ґрунту. Визначання вмісту органічного і загального вуглецю методом сухого

спалювання (елементарний аналіз) (ISO 10694:1995, IDT): ДСТУ ISO 10694–2001–

[Чинний від 2000–04–01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2003. – 12 с. – (Націо-

нальний стандарт України).

71. Якість ґрунту. Визначання гранулометричного складу методом піпетки в модифіка-

ції ННЦ ІГА ім. О.Н. Соколовського : ДСТУ4730:2007 [Чинний від 2008-01-01]. – К.:

Держспоживстандарт України, 2004. – 24с. – (Національний стандарт України).

72. Якість ґрунту. Визначання загального азоту в модифікації ННЦ ІГА

ім. О.Н. Соколовського: ДСТУ4726:2007. – [Чинний від 2008-01-01]. – К.: Держспо-

живстандарт України, 2007. – 19с. – (Національний стандарт України).

73. Якість ґрунту. Визначання рН: ДСТУ ISO 10390:1994. – [Чинний від 2003-07-01]. – К.:

Держспоживстандарт України, 2002. – 14 с. – (Національний стандарт України).

74. Якість ґрунту. Визначання сухої речовини та вологості за масою. Гравіметричний

метод. – К.: Держспоживстандарт України, 2001. ДСТУ ISO 11465-2001 [Чинний від

2003-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2003. – 22с.– (Національний стан-

дарт України).

75. Якість ґрунту. Визначання щільності складення на суху масу. –К.: Держспоживстан-

дарт України, 2001. ДСТУ ISO 11272-2001 [Чинний від 2003-01-01]. – К.: Держспо-

живстандарт України, 2003. – 24с.– (Національний стандарт України).

76. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук заліза в ґрунті в буферній амоній-

но-ацетатній витяжці з рН 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії:

ДСТУ4770.4:2007. – [Чинний від 2009-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України,

2007. – 24с.– (Національний стандарт України).


86

77. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук кадмію в ґрунті в буферній амо-

нійно-ацетатній витяжці з рН 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії:

ДСТУ 4770.3:2007. – [Чинний від 2009-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України,


78. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук кобальту в ґрунті в буферній амо-

нійно-ацетатній витяжці з рН 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотомет-

рії:ДСТУ 4770.5:2007. – [Чинний від 2009-01-01]. – К.: Держспоживстандарт Украї-

ни,

79. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук марганцю в ґрунті в буферній

амонійно-ацетатній витяжці з рН 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотомет-

рії:ДСТУ 4770.1:2007. – [Чинний від 2009-01-01]. – К.: Держспоживстандарт Украї-

ни, 2007. – 24с. – (Національний стандарт України).

80. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук міді в ґрунті в буферній амонійно-

ацетатній витяжці з рН 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії: ДСТУ

4770.6:2007. – [Чинний від 2009-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2007. –

24с.– (Національний стандарт України).

81. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук нікелю в ґрунті в буферній амо-




82. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук свинцю в ґрунті в буферній амо-




83. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук хрому в ґрунті в буферній амо-




84. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук цинку в ґрунті в буферній амоній-

но-ацетатній витяжці з рН 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії:




87

85. Якість ґрунту. Відбирання проб. – К.: Держспоживстандарт України, 2006. ДСТУ

ISO 10381-1:2004 Частини 1–5. [Чинний від 2004-07-01]. (Національний стандарт

України).

86. Якість ґрунту. Відбирання проб. – К.: Держспоживстандарт України, 2004. ДСТУ

4287:2004. – [Чинний від 2004-04-30]. – К.: Держспоживстандарт України, 2005. – 9

с.– (Національний стандарт України).

87. Якість ґрунту. Методи визначання органічної речовини: ДСТУ 4289:2004. – [Чинний

від 2004-04-30]. – К.: Держспоживстандарт України, 2004. – 18с. – (Національний

стандарт України).

88. Якість ґрунту. Показники родючості ґрунтів. – К.: Держспоживстандарт України,

2006. ДСТУ 4362:2004. – [Чинний від 2004-12-09]. – К.: Держспоживстандарт Украї-

ни, 2006. – 28с.– (Національний стандарт України).

88

ДОДАТКИ

Додаток 1

Таблиця Д1.1 – Результати польових вимірювань показників підземних і поверхневих вод у межах Васищівського родовища, 2016 р.

Номер об’єкту

Місце відбору проби Дата

Стат. рівень,

м

Глиби-на до дна, м

Темпе-ратура,

°С

Електро-провідн., мкС/см

pH

Окислюв.-відновний потенціал

Eh, мВ

1 Сп.св. №1 03.16 13,2 17,46 12,7 755 7,82 121

07.16 13,36 17,51 10,6 790 7,55 148

2 Сп.св. №2 03.16 20 735 7,55 -64

07.16 8,2 750 7,8 217

3 Сп.св. №3 03.16 2,72 6,76 13 750 7,41 141

07.16 2,92 6,66 7,8 710 7,78 -54

211 Водозаб. св. на фермі біля пром. св. №1

03.16 21,7 628 7,88 197

07.16 7,3 640 8,08 238

231 Водозаб. св. с. Стара Покровка

03.16 11,3 1470 7,59 285

07.16 21,4 1360 7,25 136

331 Колодязь, с. Ст. По-кровка

03.16 2,3 4,2 6,1 950 7,57 282

07.16 2,99 4,23 16 875 7,45 160

402 р. Уди, вище гирла р.Роганка

03.16 7,9 1090 8,16 242

07.16 24,3 1040 7,73 161

404 р. Уди, пішох. міст, с. Введенка

03.16 7,7 1060 8,19 249

07.16 24,4 1015 7,86 172

405 р. Уди, міст, с. Стара Покровка

03.16 7,4 1060 8,22 261

07.16 21,4 1054 7,6 164

411 р. Роганка, на вході до гірничого відводу

03.16 4,8 1180 8,34 203

07.16 18,1 1130 7,77 160

412 р. Роганка, с. Тернова 03.16 4,7 1118 8,4 237

07.16 19,1 1170 7,99 178

Додаток 1

Таблиця Д1.2 – Хімічний склад природних вод у межах Васищівського родовища, 2016 р.

Номер об’єкту Місце відбору проби Дата

Аніони, мг/дм3 Катіони, мг/дм3 Нафто-проду-

кти, мг/дм3

Сухий залиш., мг/дм3

Мінера-лізація, мг/дм3

Жорст-кість за-гальна,

мг-екв/дм3 HCO3 Cl SO4 NO3 Ca Mg Na K Sr Li

1 Сп.св. №1

03.15 360 20 100 75 90 40 40 3,6 1,80 0,013 <0,1 730 730 7,70

07.15 340 20 190 35 100 45 40 4,4 1,30 0,013 <0,1 770 776 8,60

к-роль 320 20 140 60 90 40 40 5 1,30 0,014 <0,1 710 716 7,70

2 Сп.св. №2

03.15 320 15 160 2 74 16 85 7 2,00 0,021 <0,1 680 681 4,98

к-роль 340 15 140 4 75 16 85 6,6 2,00 0,021 <0,1 680 684 5,03

07.15 310 <1 160 2 65 15 85 7 1,40 0,018 <0,1 640 645 4,45

3 Сп.св. №3 03.16 340 10 140 3 70 18 80 9,4 1,80 0,025 <0,1 670 672 4,94

07.16 280 <1 240 1 75 20 90 8 1,40 0,023 <0,1 710 715 5,35

211 Водозабірна свердловина на фермі біля пром. св. №1

03.15 360 90 160 50 110 28 100 12 0,76 0,01 <0,1 910 911 7,74

07.15 350 10 80 4 80 25 35 2,5 0,7 0,011 <0,1 580 587 6,00

к-роль 340 10 75 9 75 26 35 2,3 0,7 0,011 <0,1 570 573 5,83

231 Водозабірна свердловина, с. Стара Покровка

03.15 340 80 490 3 170 60 95 10 9,10 0,094 <0,1 1250 1257 13,30

07.15 340 80 530 4 170 65 100 13 7,40 0,08 <0,1 1300 1309 13,70

Продовження таблиці Д1.2, ст.2



кти, мг/дм3





331 Колодязь, с. Ст. Покровка

03.15 500 35 40 75 65 20 140 5,3 0,86 0,008 <0,1 880 881 4,85

к-роль 490 30 60 85 70 20 140 4,4 0,86 0,008 <0,1 900 900 5,10

07.15 510 30 120 8 70 20 150 6 0,75 0,008 <0,1 910 915 5,10

402 р. Уди, вище гирла р.Роганка

03.15 370 80 150 65 110 28 100 12 1,50 0,02 <0,1 910 917 7,74

07.15 340 70 240 10 100 30 110 13 1,10 0,019 <0,1 910 914 7,40

404 р. Уди, пішох. міст, с. Введенка

03.15 350 60 75 14 95 20 60 2,9 1,50 0,019 0,1 670 678 6,35

07.15 340 70 270 16 110 30 115 15 1,10 0,019 <0,1 960 967 7,90

405 р. Уди, міст, с. Стара По-кровка

03.15 340 60 90 42 80 20 90 6,8 1,50 0,02 0,1 730 730 5,60

07.15 340 60 200 30 95 27 105 13 1,20 0,019 <0,1 870 871 6,91

к-роль 360 60 190 9 95 27 100 13 1,20 0,018 <0,1 850 855 6,91

411 р. Роганка, на вході до гір-ничого відводу

03.15 400 40 290 30 120 29 130 4,3 1,50 0,015 <0,1 1040 1045 8,32

07.15 400 30 390 14 120 30 160 7,3 1,20 0,015 <0,1 1150 1153 8,40

412 р. Роганка, с. Тернова 03.15 420 30 300 11 120 27 130 5 1,50 0,015 <0,1 1040 1045 8,16

07.15 420 30 300 9 105 30 140 6,3 1,20 0,016 <0,1 1040 1042 7,65

Продовження таблиці Д1.2, ст.3



кти, мг/дм3





701 Супутня пластова вода 03.15 240 8200 60 <0,5 1800 110 3000 94 94 1,9 <0,1 13590 13600 98,80

07.15 200 8300 3 <0,5 2300 130 2300 250 200 3,1 1,5 13700 13686 125,40

ГДК для водопровідної води (з джерел питного централізованого водо-постачання)1

– 250 250 50 – – 200 – 7,0 0,033 0,1 1000 – 7,0

ГДК для питної води з колодязів і каптажів джерел1 – 350 500 50 – – – – – 0,033 н/в 1500 – 10,0

ГДК для поверхневих вод3 – 350 500 45 – – 200 – 7,0 0,03 0,3 1000 – –

1ДержСанПіН України 2.2.4-171-10 “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” 2Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения (СанПиН) № 4630-88 3 Застосовуються дані СанПиН 4630-88 у відповідності до п. 3.6 ДержСанПіН України 2.2.4-171-10

н/в – компонент не визначається згідно ДержСанПіН; прочерк – ГДК не встановлено Жирним шрифтом у таблиці виділені значення, які перевищують ГДК

Documents

РЕФЕРАТ - Smart Energy · го родовища: підземні води, поверхневі води, ґрунти, флора, фауна, атмосфера, технологі-чні