5 травня, 2016

#17 {5446}

#17 {5446} 5 ТРАВНЯ, 2016

РЕЙСИ «ПОТЯГУ ЄДНАННЯ УКРАЇНИ»СТАНУТЬРЕГУЛЯРНИМИ

Під час поїздки об’єднана командаз волонтерів, освітян, журналістів,документалістів, митців,громадських діячів та військових(а це понад 200 осіб) провеламистецькі акції, лекції, тренінги та майстер-класистор. 14

НОВИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ШОЛОМВИТРИМАВ П’ЯТЬ ПОСТРІЛІВПАТРОНАМИ ПАРАБЕЛУМ

На початку АТО каска нарівні з бронежилетами сталанайпотрібнішим елементом особистої екіпіровки нашоговоїнастор. 13

ДОДАВ СОБІ ДВА РОКИ, АБИ НАБЛИЗИТИ КІНЕЦЬ ВІЙНИ

12 років тому під час святкування річниці ВеликоїПеремоги у столичному сквері мою увагу привернувветеран зі старшинськими погонами на вицвілійгімнастерці. В одній руці він тримав тюльпани з гілкоюбузку, іншу міцно стискав онукстор. 7

УСІ ТРИ БРАТИМАЛЯРЕНКИ ДІЙШЛИДО БЕРЛІНА

Їхній загальнийвійськовий стажстановив понад80 роківстор. 8

«СТУГНА» І «КОРСАР» ВИСОКОТОЧНОВРАЖАЮТЬ ЦІЛІ

Практичні стрільби вкотредовели ефективністьзастосування цих переноснихпротитанкових ракетнихкомплексів стор. 5

ІНФОРМАЦІЙНІ «ОБСТРІЛИ»,

або На що здатні бойовики заради дискредитації

українських військових

стор. 3

З метою оперативного вирішеннянагальних проблем медичного за-безпечення військовослужбовцівЗбройних Сил України та учасниківантитерористичної операції 12 травня 2016 року вЦентральному друкованому органі Міністерстваоборони України «Народна армія» відбудеться«гаряча» телефонна лінія за участю керівництваВійськово-медичного департаменту Міністерстваоборони України.

Чекаємо ваших дзвінків 12 травня з 16:00 до 17:30за телефонами: (044) 489-50-06, (098) 639-88-58.

Читачі, які з певних причин не матимуть можли-вості зателефонувати до редакції, можуть за-вчасно надіслати свої запитання електронноюпоштою: n_army@army.kiev.ua

ДО УВАГИ ЧИТАЧІВ!ДЯКУЄМО ВАМ

ЗА ПЕРЕМОГУ!У кожного з ветеранів Другої світової є своя історія з війни

ЩОМІСЯЦЯ ЛАВИ ЗБРОЙНИХ СИЛПОПОВНЮВАТИМЕ ДО

6 ТИСЯЧ КОНТРАКТНИКІВПрофесіоналізаціявійська передбачаєкомплекс кадрових,соціальних,правових,фінансових та інших заходів

стор. 4

Майже 71 рік минув з того часу, як від-гриміли останні постріли Другої світо-вої війни. Дуже мало залишилося лю-дей, які, не шкодуючи себе, наближали

великий день такої жаданої Перемоги.Безсонні ночі, нелюдські навантаження, смерть

близьких і товаришів по зброї — через все це їмдовелося пройти заради вільного життя майбут-

ніх поколінь. Пам’ять про важкі бої, про полеглихтоваришів, про смерть, яка щохвилини ходилапоруч, це все вони називають одним простимі водночас таким страшним словом — війна. Вій-на, яка поділила життя ветеранів на «до»і «після», не залишивши права вибору. Не вагаю-чись ані хвилини, вони кинули на жертовнийвівтар найдорожче — своє життя… стор. 6�9

ІІггоорр ВВаассииллььєєвв,, ММииххааййллоо УУггррііммоовв ттаа ІІвваанн ЩЩееллккооннооггоовв ((ззлліівваа ннааппррааввоо)) ззггааддууююттьь ббууррееммнніі ррооккии ввііййннии

«Я ЛЮБЛЮ СВОЮ ЗЕМЛЮ, БО ВОНАДАЄ МЕНІ МОЖЛИВІСТЬ ХОДИТИ ПО НІЙ І ТВОРИТИ»

Про нові ролі в кіно, службу у військових ЗМІ розповів

виконавець головної ролі у фільмі «Той, хто пройшов

крізь вогонь», актор Дмитро Лінартович

стор. 11

2

НОВИНИ

На території Міжнародного цент-ру миротворчості та безпекина Львівщині відбудуться багато-національне тактичне навчанняз підготовки підрозділів зброй-них сил, українсько-американсь-ке навчання «Репід Трайдент —2016», багатонаціональнекомандно-штабне навчанняіз залученням військ «КленоваАрка — 2016». Про це на бри-фінгу в Українському кризовомумедіа-центрі повідомив речникМО України підполковник Олек-сій Чорнобай.

Окрім того, в акваторії Чорногоморя, в Одесі та на полігоні Ши-рокий Лан пройде традиційнещорічне українсько-амери-канське командно-штабне на-вчання із залученням військ «Сі Бриз — 2016».

Планується, що у багатонаціо-нальних навчаннях на територіїУкраїни візьмуть участь понад12,5 тисяч українських військово-службовців.

Поза межами України відбу-дуться багатонаціональнекомандно-штабне навчанняіз залученням військ «СейберГардіан — 2016» (Румунія); бага-тонаціональне тактичне навчан-ня «Флеймінг Тандер — 2016»(Литва); багатонаціональне на-вчання «Світла Лавина — 2016»

(Румунія); багатонаціональнетактичне навчання «ФлеймінгСворд — 2016» (Литва); багато-національне командно-штабненавчання із залученням військ«РЕГЕКС — 2016» (Боснія і Гер-цеговина); а також багатонаціо-нальне міжвидове командно-штабне навчання із залученнямвійськ «Анаконда — 2016», яке

проходитиме з 7 по 17 червняу місті Дравсько Поморське(Польща). Зазначене навчання єнайбільшим серед навчань, якіпроводилися на території Євро-пи у 2016 році.

У ході цього навчання буде від-працьовано питання підготовкита практичної інтеграції об’єдна-них коаліційних сил під час пла-нування та проведення операціїу складному оперативному се-редовищі.

До участі у навчанні залучати-муться підрозділи та військово-

службовці від 23 держав-членівта партнерів НАТО загальноюкількістю до 27 тисяч осіб.

З української сторони участьу навчанні візьме аеромобіль-ний взвод Високомобільних де-сантних військ Збройних СилУкраїни загальною кількістюдо 35 осіб зі штатною військо-вою технікою, а також штабніофіцери зі складу Українськогонаціонального персоналу ко-мандування ЛитПолУкрбриг.

Передбачається, що в ході ма-неврів український аеромобіль-ний підрозділ набуде оператив-них спроможностей за стандар-тами США.

Сценарій навчання враховуєзміни, які сталися в безпековомусередовищі Європи за останніроки, та передбачає поєднаннятрадиційних військових загрозіз гібридними.

Основними елементами сцена-рію будуть спільна протидія дер-жав-членів та партнерів НАТОзовнішнім гібридним загрозаміз подальшим розгортаннямвійськ для стримування против-ника, переміщення союзницькихвійськ до театру ведення бойо-вих дій та проведення оборонноїта контрнаступальної операціїбагатонаціональним міжвидовимугрупованням військ.

НА МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯВІЙСЬКА ПЕРЕДБАЧЕНО 257 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ

Кошторисом Міноборони на 2016 рік на медич-не забезпечення передбачено 257 мільйонівгривень, зокрема близько 200 мільйонів гри-вень — на оплату медикаментів.

З початку року Міністерство оборони вже придба-ло медикаменти на суму 47 мільйонів гривень, пові-домляє Управління комунікацій та преси МО України.

Окрім того, до військово-медичних закладівта військових частин Збройних Сил України над-ходить благодійна допомога у натуральному ви-гляді. Наразі військові отримали медичне майнона загальну суму близько 216 мільйонів гривень.

З ПОЧАТКУ ПРОВЕДЕННЯ АТОВІЙСЬКОВІ САПЕРИЗНЕШКОДИЛИ ПОНАД 111 ТИСЯЧМІННО-ВИБУХОВИХ ПРИСТРОЇВ

Українські військовослужбовці продовжуютьочищення території в районі проведення анти-терористичної операції від мінно-вибуховихпристроїв, залишених окупантами.

За минулий тиждень інженерно-саперніпідрозділи Збройних Сил України знайшлита знешкодили 789 вибухонебезпечних предме-тів, повідомляє Управління комунікацій та преси МО України. Загалом від початку АТО військовісапери знешкодили в зоні її проведення 111 тисяч 480 мінно-вибухових пристроїв.

ПРЕЗИДЕНТ ПІДПИСАВ УКАЗ ПРО ЮВІЛЕЙНУ МЕДАЛЬ «25 РОКІВ НЕЗАЛЕЖНОСТІУКРАЇНИ»

Відповідно до статті 4 Закону України «Про дер-жавні нагороди України», глава держави поста-новив затвердити положення про відзнаку Пре-зидента України — ювілейну медаль «25 роківнезалежності України».

Згідно з положенням, ювілейна медаль «25 ро-ків незалежності України» встановлена для від-значення громадян за значні особисті заслугиу становленні незалежної України, утвердженні її суверенітету та зміцненні міжнародного авто-ритету, вагомий внесок у державне будівництво,соціально-економічний, культурно-освітній роз-виток, активну громадсько-політичну діяльність,сумлінне та бездоганне служіння українськомународу.

Ювілейною медаллю нагороджуються громадя-ни України, іноземці та особи без громадянства.Нагородження провадиться відповідним указомПрезидента України, повідомляє прес-службаглави держави.

ЛІКАРНІ НА ДОНБАСІ ПІДСИЛЯТЬПРОФЕСІЙНИМИ КАДРАМИ

У зв’язку з критичною нестачею лікарів певнихмедичних спеціальностей у лікарнях на СходіУкраїни та на виконання Меморандуму провзаємодію, підписаного у лютому 2016 року міжМОЗ України, Міністерством оборони України,Генеральним штабом Збройних Сил Українита БО «Благодійний фонд «Перший доброволь-чий мобільний шпиталь ім. Миколи Пирогова»(ПДМШ), МОЗ залучить лікарів-добровольцівдля надання медичної допомоги у цивільних лі-карнях прифронтової зони Донбасу, повідомляєУрядовий портал.

Хірургів, зокрема, судинних, травматологів, анес-тезіологів, реаніматологів, терапевтів, медсестерсьогодні першочергово потребують цивільні лікар-ні таких населених пунктів, як Попасна, СтаницяЛуганська, Щастя, Волноваха, Курахове, Селідо-ве, Артемівськ, Костянтинівка, та інші.

Для вирішення питання МОЗ України вже на-правило відповідні звернення до обласнихструктурних підрозділів із питань охорони здо-ров’я та Національної академії медичних наук.Далі заплановано сформувати перелік рекомен-дованих ними спеціалістів, а також графік їхніхвідряджень за потребою.

Про результати підготовки за стандарта-ми НАТО та сертифікацію механізованих(мотопіхотних), танкових, повітряно-десантних, десантно-штурмових, гірсь-

ко-піхотних частин і підрозділів Збройних СилУкраїни йшлося на робочій зустрічі начальникаГенерального штабу — ГоловнокомандувачаЗбройних Сил України генерала армії УкраїниВіктора Муженка з командним складом та іно-земними інструкторами. Захід відбувся на базіНавчального центру миротворчості і безпеки На-ціональної академії сухопутних військ імені геть-мана Петра Сагайдачного, що на Львівщині.

Найбільше часу було приділено детальномуаналізу результатів рівня підготовки підрозділівбригад після проведення бойових стрільб та кон-трольно-комплексних занять. Врахувавши про-позиції командирів, які виступили з доповідями,генерал армії України Віктор Муженко дав відпо-відні вказівки і прийняв рішення щодо уточненнянавчальних програм та вдосконалення підготов-ки з використанням новітніх систем і належного

забезпечення на кожному з етапів навчання.Було розглянуто і питання розвитку Навчаль-

ного центру відповідно до затвердженої концеп-ції. Зокрема, йшлося про збільшення кількостіінструкторів, удосконалення організаційно-штат-ної структури та заплановане будівництво на-вчального корпусу відділення імітаційного моде-лювання, приміщення для зберігання системMILES і відновлення містечка «Інженерне».Акцентовано увагу й на вдосконаленні польовоїнавчально-матеріальної бази: будівництві додат-кових тактичних полів, місця для відпрацюваннядій у населеному пункті та промисловій зоні,а також на збільшенні можливостей військовогострільбища.

Окрім цього, погоджено питання, яке тримаєна особистому контролі начальник Генеральногоштабу ЗС України: щодо пришвидшення будів-ництва гуртожитків для особового складу і бу-динків для проживання сімей військовослужбов-ців. Про це повідомляє Управління комунікаційта преси МО України.

МІНОБОРОНИ ЦЬОГОРІЧ ЗАПЛАНУВАЛО 10 БАГАТОНАЦІОНАЛЬНИХ НАВЧАНЬ

ПІДГОТОВКА ПІДРОЗДІЛІВ

ЗА СТАНДАРТАМИ НАТО

ПІДТВЕРДЖУЄ СВОЮ ЕФЕКТИВНІСТЬ

Із них 4 — на території України, 6 — поза її межами

У НАВЧАННЯХ НА ТЕРИТОРІЇ

УКРАЇНИ ВІЗЬМУТЬУЧАСТЬ ПОНАД

12,5 ТИСЯЧ НАШИХВІЙСЬКОВИХ

ННааввччааллььнніі ппррооггррааммии ппііддггооттооввккии ввііййссьькк ззааззннааююттьь ввддооссккооннааллеенннняя

#17 {5446} 5 ТРАВНЯ, 2016 3

НОВИНИ

У Департаменті внутрішнього аудиту та фінансовогоконтролю Міністерства оборони України, а такожв Управлінні з питань запобігання та виявлення коруп-ції Міністерства оборони України підбили підсумки«Виконання Антикорупційної програми на 2015–2017роки в Міністерстві оборони та Збройних Силах Укра-їни» за минулий рік.

Надважливим напрямом її виконання стало прове-дення заходів щодо унеможливлення або мінімізаціїкорупційних ризиків у діяльності органів військовогоуправління, військових частин, державних підпри-ємств, особливо при забезпеченні АТО.

— У 2015 році до Єдиного реєстру досудових розслі-дувань внесено 82 кримінальних правопорушення,пов’язаних з корупцією у війську, — повідомив тимча-совий виконувач обов’язків начальника Управлінняз питань запобігання та виявлення корупції Міністерст-ва оборони України Юрій Онисковець. — З метою під-вищення ефективності роботи посадових осіб нака-зом Міністерства оборони України створено системуроботи з питань визначення корупційних ризиків і за-побігання корупції. Також розпочато реалізацію пілот-ного проекту «Відкритий військкомат», створенняна базі військових комісаріатів центрів обслуговуван-ня військовослужбовців, здатних надавати дієву юри-дичну допомогу в розв’язанні соціальних проблемучасників АТО і членів їхніх сімей. УпроваджуєтьсяЄдиний реєстр військовозобов’язаних, який унемож-ливить ухилення громадян України від призовуна військову службу.

Упродовж року під час проведення низки навчальнихзаходів внутрішніми аудиторами надано методологіч-ну допомогу в запровадженні систем внутрішньогоконтролю та управління ризиками понад півтора тися-чам військових і цивільних осіб, які готують або прий-мають управлінські рішення. У результаті підвищеноефективність управління державними фінансовими,матеріальними та іншими ресурсами на суму1,3 млрд грн.

За підсумками моніторингу впровадження ауди-торських рекомендацій, наданих під час виїзних конт-рольних заходів, у 2015 році досягнуто економічнийефект у сумі понад 51 млн грн. Упродовж року фахів-ці здійснили попередній розгляд проектів управлінсь-ких рішень щодо ризикових операцій, пов’язанихз управлінням фінансовими, матеріальними та іншимиресурсами, та надали рекомендації загалом на суму12,9 млрд грн. А економічний ефект від їх впроваджен-ня вже у 2015 році сягнув майже 896 млн грн.

Так, за результатами внутрішніх аудитів минулого ро-ку відшкодовано 82,8 млн грн та попереджено втратта збитків на 84,2 млн грн. Окрім того, усунуто інші по-рушення, які не призвели до втрат та збитків, зменше-но негативний вплив неефективних управлінських рі-шень головним чином попередніх років на суму3,5 млрд грн. Загальний економічний ефект від діяль-ності Служби внутрішнього аудиту 2015 року в 37 ра-зів перевищив витрати на її утримання.

За результатами аудитів 1397 осіб притягнутодо дисциплінарної та матеріальної відповідальності,з них чотири особи звільнено. За рішенням Міністраоборони України, матеріали аудитів, якими виявленопорушення законодавства майже на 438 млн грн, пе-редано до правоохоронних органів.

— Ні в апараті Міністерства оборони України, ні в ор-ганах військового управління чи військових частинах,ані у державних підприємствах немає «недоторкан-них осіб», — наголосила директор Марина Барині-на. — Внутрішній аудит покликаний всебічно допома-гати керівникам будувати багаторівневу систему пере-шкод для реалізації корупційних схем, яка сама вияв-ляє «вузькі місця» і проблемні питання, а також допо-магати обирати та застосовувати адекватні заходиз усунення можливостей для корупційних дійта їхнього недопущення.

За рішенням Міністра оборони України, 2015 рокув Департаменті внутрішнього аудиту запроваджено«гарячу» лінію. За результатами розгляду понад 600звернень, що надійшли на неї, військовослужбовцямта членам їхніх сімей надано фахову допомогуу вирішенні таких питань, як виплати грошового за-безпечення, винагород, компенсацій, допомога призвільненні, інші види забезпечення.

Тетяна МОРОЗ

За результатами внутрішніх аудитівминулого року було попередженовтрат та збитків на суму 84,2 млн грн

27квітня пропагандистські ресурси незакон-них збройних формувань та російські ме-діарупори активно «розігнали» інформа-

цію про трагічний інцидент в Оленівці, де загинулицивільні. У цьому окупанти українського Донбасузвинуватили сили АТО. Ватажки бандформуваньперед камерами кричали, що нібито «…внаслідокобстрілу з українського боку забороненим Мінськи-ми домовленостями озброєнням, загинули мирнімешканці, серед яких була вагітна жінка…»

Не варто вдаватися до подробиць та намагатисяаналізувати все, що верзли у прямому ефірі Захар-ченко, Басурін та інші піар-герої — як після цієї по-дії, так і напередодні. Адже суперечностей та від-вертої брехні у цих заявах та сенсаційних «подро-бицях» стільки, що одразу видно — це цинічна ін-формаційна фальшивка бойовиків. Щоби відповіс-ти на запитання, чому тривають провокації із заги-беллю мирних мешканців і яким чином бойовики їхвлаштовують, нагадаємо про деякі події минулого.

Улітку 2015 року в мережі Інтернет з’явилися фо-то та відеосвідчення існування на озброєнні бойови-ків так званої мобільної мінометної установки. Цешвидкострільний 82-міліметровий автоматичнийгранатомет типу 2Б9 «Васильок», встановленийу кузові броньованої вантажівки. Зовні установ-ка — звичайний вантажний автомобіль. Нагадаємо:до цього впродовж півроку мирних мешканців оку-пованих Донецька та Макіївки тероризували неві-домі «сміттєвози з мінометами». Свідки бачили, яквони розгорталися і вели вогонь по мирних кварта-лах міст та селищ Донбасу.

Навіть більше — восени 2014-го та навесні 2015років у самому Донецьку під обстріли неодноразо-во потрапляли густонаселені житлові кварталита райони, внаслідок чого загинуло чимало мирнихмешканців. Зокрема, були обстріляні автостанція,спортивний майданчик однієї з донецьких шкіл,тролейбусна зупинка та чимало інших люднихмісць. У повідомленнях про обстріли фігурувалорізноманітне озброєння: 82-міліметрові міномети,танкові 125-міліметрові гармати і ракети від уста-новки «Град».

Щоразу ватажки та «спікери» бойовиків звинува-чували у загибелі мирних мешканців Збройні СилиУкраїни, попри те, що кожного разу наведені ними«докази» не витримували жодного, навіть не дужеретельного, розгляду.

Це стосується, наприклад, обстрілу тролейбусноїзупинки, де бойовики заявляли про застосування120-міліметрового міномета, хоча передові позиціїукраїнських військ на західній околиці Донецька пе-ребувають поза радіусом дії такого озброєння. Про-те ці сухі цифри до уваги не бралися.

Завдання було простим та зрозумілим — у будь-який спосіб, за будь-яку ціну звинуватити українсь-ку сторону в «злочинах проти мирних мешканців».Навіть тоді, коли підставу для цього треба булостворювати власноруч.

Нагадаємо ще кілька призабутих епізодів цієї вій-ни. Під час боїв на північних околицях Луганська,а також на Маріупольському напрямку в серпні та ве-ресні 2014 року українські війська зіткнулися з такзваними «мобільними вогневими групами». Зазви-чай до складу такої типової групи входило не більшяк 2–3 одиниці транспортних засобів, на яких пере-возилися засоби ураження: зенітні установки, стан-кові гранатомети або частіше — міномети (ті самі,що добре поміщаються у кузові «сміттєвоза»), а та-кож особовий склад, який їх обслуговував. Такі гру-пи використовувалися бойовиками для завдаванняраптових вогневих ударів по окремих позиціяхта опорних пунктах українських військ (зокрема ти-лових). Вони діяли за принципом «вдарив — біжи»:відбувалося приховане висування на вогневу пози-цію, потім раптовий прицільний обстріл і відхід із зай-маної позиції на максимальній швидкості.

Однак дуже скоро з’ясувалося, що бойові якостіта можливості такого роду груп бойовики стали ви-користовувати зовсім іншим чином. Спочатку в Лу-ганську одна з банд із подивом з’ясувала, що «кон-куруючий» загін бойовиків обстріляв їх із так зва-ного «мобільного гранатомета» (АГС-17 на мікро-автобусі «Газель»). Згодом зазвичай починаласяперестрілка, що не раз призводила до жертв середцивільних. Ясна річ, ці бандитські «розбірки» спи-сували на «українських диверсантів». Містом мит-тєво ширилися чутки про зловісну білу «Газель».Цих «диверсантів» спіймали, але з’ясувалося, щовони дійсно з сусіднього «батальйону» адептів«русского мира».

Згодом подібна історія трапилася в Донецьку.Тоді замість білої «Газелі» фігурував сміттєвоз…із мінометом у кузові. Аналогічна історія: прихованіобстріли, зокрема житлових кварталів та місць гро-мадського користування. У кадр знову випадковопотрапив замаскований у кузові апарат калібромне менше ніж 82 мм.

Перелік цинічних «винаходів» бойовиків можнапродовжувати дуже довго. Але, як свідчить трагедіяв Оленівці, бойовики переходять від аматорствадо більш продуманих збройних провокацій, добрескоординованих із інформаційною складовою.

Костянтин МАШОВЕЦЬ

ІНФОРМАЦІЙНІ «ОБСТРІЛИ»,або На що здатні бойовики заради дискредитації українських військових

У МІНОБОРОНИ«НЕДОТОРКАННИХОСІБ» НЕМАЄ

ВІЙСЬКОВІ ЛЬОТЧИКИ НАЛІТАЛИ МАЙЖЕ СТО ГОДИН У ПОЛЯРНОМУ НЕБІ

До України повернулися військовільотчики транспортної авіаціїПовітряних Сил ЗС України, які вжевосьмий рік поспіль беруть участьу спільній українсько-данській опе-рації з перевезення пальногона острові Гренландія «Північнийсокіл — 2016». Упродовж чотирьохтижнів вони виконували завдання

на військово-транспортному літакуІл-76МД у екстремальних умовахта налітали майже 100 годин у По-лярному небі, повідомляє Уп-равління комунікацій та преси МОУкраїни.

Керівник операції від ЗС Україниполковник Олександр Кулібабаповідомив, що загалом було

здійснено майже 15 місій. Цеблизько 30 рейсів з авіабази ВПССША «Туле» на данську полярнустанцію «Норд» на острові Грен-ландія. При цьому перевезено по-над 405 тисяч літрів пальногоу внутрішніх баках літака із запла-нованих 350 тисяч літрів, 11 паса-жирів та 95 тонн вантажу.

ППіісслляя ччооттииррььоохх ттиижжнніівв ррооббооттии ннаа ооссттррооввіі ГГррееннллааннддііяя ааввііааттооррии ппооввееррннууллииссяя ннаа ррііддннуу ззееммллюю

РОСІЙСЬКІ МЕДІАРУПОРИАКТИВНО «РОЗІГНАЛИ»

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ТРАГІЧНИЙІНЦИДЕНТ В ОЛЕНІВЦІ.

І ЯК ЗАВЖДИ БЕЗПІДСТАВНОЗВИНУВАТИЛИ УКРАЇНСЬКУ

СТОРОНУ В «ЗЛОЧИНАХПРОТИ МИРНИХ МЕШКАНЦІВ»

4

РЕФОРМУВАННЯ

ЩОМІСЯЦЯ ЛАВИ ЗБРОЙНИХ СИЛ ПОПОВНЮВАТИМЕ ДО

Професіоналізація війська передбачає комплекс кадрових, соціальних,

правових, фінансових та інших заходів

ННиинніі ннаа ккооннттррааккттннуу ссллуужжббуу ддооббииррааююттььссяя ппееррееддууссіімм ттіі ккааннддииддааттии,, яяккіі ммааююттьь ббооййооввииййддооссввіідд ааббоо рраанніішшее ссллуужжииллии уу ввііййссььккуу

З5 травня по 30 червня цього рокув Україні триватиме призовна кампанія.Всього планується призвати 16 615 осіб,зокрема 8015 — до лав Збройних Сил.

При цьому за будь-яких умов та обставин стро-ковики не направлятимуться для виконання за-вдань у зону проведення АТО. Про це під часбрифінгу повідомив тимчасовий виконувачобов’язків начальника Головного управлінняперсоналу Генерального штабу ЗС України пол-ковник Марк Андрусяк.

Офіцер також зазна-чив, що наразі триваєзвільнення в запас війсь-ковослужбовців строко-вої військової служби,які відслужили встанов-лений термін.

— Звільненню підля-гають 984 строковики,які мають вищу освіту. На сьогодні уже звільне-но 60 відсотків від запланованого, — повідомивполковник Марк Андрусяк.

Також, за його словами, відповідно до указуПрезидента України, на початок травня запла-новано звільнити близько 42 тисяч мобілізова-них військовиків. Нині вже демобілізованоблизько 80 відсотків від цієї кількості.

Водночас полковник Марк Андрусяк наголо-сив на незворотності курсу щодо професіоналі-зації війська. Посадовець повідомив, що врахо-вуючи стійку позитивну динаміку залучення гро-мадян на військову службу за контрактом, обо-ронне відомство планує щомісяця прийматина контракт до 6 тисяч осіб.

За його словами, нині на контрактну службудобираються передусім ті кандидати, які мають

бойовий досвід або раніше служили у війську.Створено дворівневу систему відбору кандида-тів — у військових комісаріатах та у навчальнихцентрах. При цьому пріоритет у комплектуваннінадається бойовим частинам, які залучаютьсядо виконання завдань у районі проведення ан-титерористичної операції.

Полковник Марк Андрусяк зазначив, що кон-тракт зі Збройними Силами активно укладають,зокрема, військовослужбовці, призвані в ходічетвертого етапу мобілізації.

— З початку року вжеблизько чотирьох тисячіз числа мобілізованихчетвертої хвилі підписа-ли контракт на проход-ження військової служ-би, — поінформувавофіцер.

Загалом же, за йогословами, з початку року до Збройних Сил Укра-їни прийнято понад 23 тисячі військовослужбов-ців за контрактом.

Полковник Марк Андрусяк також зазначив,що більш привабливою контрактна службастала після введення короткостроковогоконтракту на шість місяців. Він діє для війсь-ковослужбовців строкової служби та мобілі-зованих, які відслужили не менше ніж 11 мі-сяців, або осіб, звільнених із військової служ-би під час особливого періоду.

— Після закінчення терміну контракту сол-дат може звільнитися без додаткових вимогабо, за його бажанням, продовжити службу, —наголосив офіцер і зазначив, що такий видконтракту уклали вже понад 2,5 тисячі військо-вослужбовців.

Стимулювання до укладання конт-рактів із військовим відомствомвідбувається за різними напряма-ми. Про суттєві зміни в системігрошового забезпечення військо-вослужбовців розповів під часбрифінгу заступник директора Де-партаменту фінансів Міністерстваоборони України полковник СергійГалімський.

За його словами, частка основ-них видів грошового забезпечен-ня українського військовослуж-

бовця нині становить лише 15 від-сотків від суми грошового утри-мання. Решта — це додаткові ви-ди грошового забезпечення. Тимчасом в арміях провідних країнсвіту частка основних видів гро-шового забезпечення становитьне менше ніж 70 відсотків. Томув Міністерстві оборони напрацьо-вано проект постанови уряду,який передбачає збільшення по-садових окладів і окладів за війсь-кове звання, а також скасування

близько 15 додаткових видів гро-шового забезпечення.

— Зробити це планується цьогороку, а вже наступним етапом упо-рядкування грошового забезпе-чення до 2020 року передбачаєть-ся встановлення прямої залежнос-ті розмірів грошового забезпечен-ня військових від затвердженоїв державі мінімальної заробітноїплати, — повідомив посадовець.

Також заступник директора Депар-таменту фінансів Міністерства обо-

рони України сповістив, що з 1 січня2017 року протягом 4-х років планує-ться провести поетапний перераху-нок пенсій військовослужбовців.

— У такий спосіб система грошо-вого забезпечення буде адаптова-на до стандартів НАТО та відповіда-тиме вимогам сьогодення. Це будезначним стимулом для військово-службовців продовжувати службуза контрактом, — підсумував пол-ковник Сергій Галімський.

Іван СТУПАК

ПРО ЗАПЛАНОВАНІ ЗМІНИ В СИСТЕМІ ГРОШОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Про роботу з удосконалення законодавства про соціаль-ний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніхсімей, яка триває в Міністерстві оборони України, повідо-мив директор Департаменту соціальної та гуманітарної по-літики Міністерства оборони України полковник ВалентинФедічев.

Офіцер розповів, що нині у військовому відомстві опра-цьовуються законопроекти «Про внесення змін до статті12 Закону України «Про соціальний і правовий захиствійськовослужбовців та членів їх сімей», яким запровад-жуються норми щодо виплати компенсації за піднайомжитла для контрактників, а також «Про внесення зміндо статті 10–1 Закону України «Про соціальний і правовийзахист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо на-дання військовослужбовцям грошової компенсації за неви-користану щорічну основну відпустку та надання відпусткитрьома частинами замість двох.

Також, за словами директора департаменту, триває ро-бота над проектом постанови Кабінету Міністрів України«Про внесення змін до Порядку надання статусу учасникабойових дій особам, які захищали незалежність, суверені-тет та територіальну цілісність України і брали безпосеред-ню участь в антитерористичній операції, забезпеченні їїпроведення», якою буде суттєво удосконалений порядокнадання статусу учасника бойових дій. Таким чином будевідновлена соціальна справедливість і відповідний статусотримуватимуть саме ті військовослужбовці, які безпосе-редньо брали участь у бойових діях.

СОЦІАЛЬНИЙ І ПРАВОВИЙ ЗАХИСТВІЙСЬКОВИХ УДОСКОНАЛЯТЬ

Про реформу системи кадрового менеджменту, якасприятиме якісному комплектуванню українськоговійська, розповів під час спілкування з журналістамитимчасовий виконувач обов’язків начальника відділуформування військової кадрової політики Департамен-ту кадрової політики Міністерства оборони УкраїниВіталій Бабіч.

Він, зокрема, зазначив, що в межах реформи кадро-вої політики планується привести співвідношення міжвищим, старшим та молодшим офіцерським складомЗбройних Сил України у відповідність до стандартівНАТО, а саме: генерали та адмірали — 0,2–1,9 відсот-ка, старші офіцери — 39 відсотків, молодші офіцери —60,8 відсотка. Так, у США та Польщі чисельність гене-ралів і адміралів становить 0,07 відсотка від загальноїчисельності особового складу, у Німеччині — 0,09 від-сотка, Франції — 0,15 відсотка, Італії та Великій Брита-нії — 0,26 відсотка.

— Нещодавно указом Президента України кількістьгенералів у Збройних Силах України зменшена на 6 по-сад і нині становить 0,06 відсотка від чисельності війсь-ка. У подальшому кількість вищого офіцерського скла-ду буде оптимізовано при переході органів військовогоуправління на «J-структуру», прийняту в штабахзбройних сил країн НАТО, — розповів Віталій Бабіч.

Щоб досягти запланованих показників, у оборонномувідомстві планується удосконалити нормативно-право-ві, програмні та керівні документи щодо прогнозуваннята планування потреб Збройних Сил України у кадро-вих ресурсах.

— Чисельність посад зі штатною посадовою катего-рією «полковник» планується зменшити з 6,9 до 4,4відсотка. Окрім того, близько 2-х тисяч молодшихофіцерських посад буде замінено на посади сер-жантського та старшинського складу, — повідомивВіталій Бабіч.

Водночас, передбачається збільшення чисельностіпрацівників Збройних Сил України шляхом заміни де-яких посад військовослужбовців на цивільний персо-нал. Це посади адміністративного, медичного, юридич-ного, фінансового профілю, а також матеріально-тех-нічного забезпечення.

СИСТЕМУ КАДРОВОГОМЕНЕДЖМЕНТУ РЕФОРМУЮТЬ

6 ТИСЯЧ КОНТРАКТНИКІВ

З ПОЧАТКУ РОКУ ВЖЕБЛИЗЬКО ЧОТИРЬОХ ТИСЯЧІЗ ЧИСЛА МОБІЛІЗОВАНИХ

ЧЕТВЕРТОЇ ХВИЛІПІДПИСАЛИ КОНТРАКТ

#17 {5446} 5 ТРАВНЯ, 2016 5

ВІЙСЬКО

«СТУГНА» І «КОРСАР»ВИСОКОТОЧНО ВРАЖАЮТЬ ЦІЛІ

На одному із загальновійськових поліго-нів вітчизняного війська, що у смт Ді-вички на Київщині, Президенту Украї-ни — Верховному Головнокомандувачу

Збройних Сил України Петру Порошенку булипрезентовані як нові, так і модернізовані зразкиозброєння, військової техніки, сучасних засобівзв’язку, автоматизованих систем управліннявогнем ракетних і артилерійських підрозділів.Зокрема, главу держави ознайомили із команд-ним пунктом автоматизованого центру управлін-ня вогнем за стандартами НАТО, системою роз-відки та управління вогнем на основі безпілот-них літальних апаратів, модернізованою систе-мою залпового вогню БМ-21М «Верба», розвіду-вальним комплексом БпАК Fly Eye та іншимизразками ОВТ.

Під час практичних стрільб Петру Порошенкупродемонстрували ефективне застосування пере-носних протитанкових ракетних комплексів (ПТРК)«Стугна» та «Корсар», розроблених вітчизнянимДержавним підприємством «Державне київське

конструкторське бюро «Луч». Перший зі згаданихПТРК призначений для ураження нерухомих і ру-хомих сучасних броньованих цілей, які мають ком-біновану, рознесену чи монолітну броню, зокремай із динамічним захистом, а також малорозмірнихцілей типу дот, танк в окопі,легкоброньованих об’єктівта гелікоптерів. Його особли-вістю є можливість наведен-ня ракети на ціль із закритихпозицій та сховищ, що зни-жує ризик знищення навідни-ка зворотним вогневим уда-ром противника.

У комплексі використовується тринога, даль-ність максимальної стрільби становить 5 кіломет-рів. Він має на озброєнні «важку ракету», яка ва-жить лише 22 кілограми. Щоправда, є й інша ра-кета калібру 152 мм з бойовою частиною вагою 9кілограмів для варіанта комплексу, який встанов-люється на БТР. До речі, цей ПТРК уже прийня-тий на озброєння вітчизняного війська.

Своєю чергою ПТРК «Корсар» призначений дляураження нерухомих і рухомих броньованих цілейз будь-якими видами і типами броні — танків, бро-нетранспортерів, швидкісних десантних катерів,а також малорозмірних цілей — дотів, вертольотів,

безпілотників. Дальністьстрільби цього ПТРК —до 2,5 км. Ракета, що летитьпо лазерному променю, керо-вана. При цьому маса укра-їнської ракети в контейнері —13,5 кг. Ракета «Корсара» ви-стрілюється з плеча, її потуж-ності достатньо для знищен-

ня практично всіх існуючих видів бронетехніки,а керованість забезпечує до 100% ураження цілі.

За словами Секретаря РНБО України Олексан-дра Турчинова, практичні стрільби вкотре довели«високу ефективність застосування вітчизнянихпротитанкових ракетних комплексів та точністьураження цілей».

Сергій ВОРОНКОВ

Начальник Генерального штабу — Го-ловнокомандувач Збройних Сил Українигенерал армії України Віктор Муженкоу Міжнародному центрі миротворчостіта безпеки на Львівщині здійснив рап-тову перевірку бойової підготовкита злагодження одного з окремих під-розділів армійської розвідки.

Основною метою заходу було визна-чити ефективність нововведень у про-цесі бойової підготовки військ, які за-

проваджуються з урахуванням досвідуАТО та переходу українського військадо стандартів підготовки військово-службовців армій провідних євро-пейських країн.

Армійські розвідники під час такти-ко-спеціального двостороннього на-вчання з бойовою стрільбою на різ-них ділянках місцевості продемонст-рували дії розвідувального підрозділув ході оборонного бою з переходом

до рейдових дій. Під час заняття від-працьовувалися не лише навички ко-мандирів управління боєм і тактичнідії особового складу, але й психоло-гічна стійкість та фізична витрива-лість особового складу при веденнібойових дій.

Начальник Генерального штабу ЗСУкраїни генерал армії України ВікторМуженко наголосив, що запровадженіу навчальний процес інновації загалом

позитивно впливають на рівень на-вчання воїнів.

— Солдати та офіцери демонструютьдобрий рівень підготовки та схвальновідгукуються про нові запровадження.На найближчому етапі ця системане потребуватиме перегляду, — зазна-чив він.

Начальник Генерального штабу — Го-ловнокомандувач Збройних Сил Украї-ни також зауважив, що армійські роз-відники тренуються з використаннямелементів навчальної програми, якамає назву «Бойова Армійська Систе-ма». Скорочено — «БАРС».

Розроблена фахівцями ЗС Україниз урахуванням провідного світового до-свіду для підрозділів Сил СпеціальнихОперацій, вона є своєрідною базовоюплатформою для підготовки армійськоїрозвідки, спецпризначенців та частинВДВ. Система передбачає заняттязі спеціальної тактики, застосуваннязброї, вогневої підготовки тощо. Генералармії України Віктор Муженко підкреслив,що з часом система доповнюватиметьсяновими елементами, а також інтегрувати-меться у навчальний процес усіх видівта родів військ Збройних Сил України.Зараз базовий курс триває близько двохмісяців. Згодом для досягнення макси-мальної ефективності термін підготовкизбільшать до трьох місяців.

Володимир СКОРОСТЕЦЬКИЙ

Практичні стрільби вкотре довели ефективність застосування цих переносних протитанкових ракетних комплексів

«БАРС» Є БАЗОВОЮ ПЛАТФОРМОЮ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ АРМІЙСЬКОЇ РОЗВІДКИНа Львівщині начальник Генерального штабу ЗС України здійснив раптову перевірку бойової готовності одного з підрозділів

ОСОБЛИВІСТЬ ПТРК «СТУГНА» —

МОЖЛИВІСТЬ НАВЕДЕННЯРАКЕТИ НА ЦІЛЬ

ІЗ ЗАКРИТИХ ПОЗИЦІЙ

ППеерреенноосснниийй ппррооттииттааннккооввиийй ррааккееттнниийй ккооммппллеекксс ««ССттууггннаа»» ззддааттнниийй вврраажжааттии цціілліі ннаа ввііддссттаанніі ддоо 55 ккііллооммееттрріівв

ААррммііййссььккіі ррооззввііддннииккии ппіідд ччаасс ттааккттииккоо��ссппееццііааллььннооггоо ддввооссттооррооннннььооггоо ннааввччаанннняя зз ббооййооввооюю ссттррііллььббооюю

З ДНЕМ ПЕРЕМОГИ!

6

Життя ветеранів надзвичайно складне.Кожен з них пройшов війну та знаєсправжню ціну життя. Вони — герої, якізахищали нашу Батьківщину та набли-жали славетний День Перемоги. Одниміз них є учасник бойових дій, ветеранДругої світової війни генерал-майор увідставці Олександр Журавель.Олександр Федорович народився 7 квіт-ня 1926 року в селі Короп Чернігівськоїобласті у звичайній сільській родині.По закінченні 7-го класу 21 червня 1941року разом з братом Миколою повернув-ся до рідного села на літні канікули. Про-те вже наступного дня його односельцівприголомшила страшна звістка про по-чаток війни.

У серпні 1941 року село Короп було за-хоплене гітлерівцями, й одразу ж на стов-пах та парканах з’явилися страшні нака-зи гітлерівців, які закінчувалися однако-во: «За невиконання — розстріл!»

Комендант наказав усім селянам пра-цювати на рейх. Найстрашнішим дляхлопця було бачити, як вбивають невин-них людей. Так, 1942 року в селі розстрі-ляли 140 людей лише тому, що вони бу-ли євреями.

Через рік після звільнення цієї територіївід гітлерівських загарбників у серпні1943 року військкомати поставили на об-лік молодих людей 1924–1926 років на-родження та зарахували до районноговинищувального батальйону. Після ко-

роткої військової підготовки всіх призва-ли до Червоної армії. Частину новоспече-них військових відправили на ДалекийСхід, решту — до запасного полку в Чер-нігів.

Олександр Федорович потрапив до ку-леметної роти запасного полку. Згадує,що кулеметникам було важче, ніж міно-метникам або автоматникам, оскількививчення матеріальної частини кулемета«Максим» чергувалося з марш-кидкамита підготовкою бойових позицій.

У червні 1944 року 6-та стрілецька бри-гада, в якій служив Олександр Федоро-вич у складі військ 1-го Білоруськогофронту, готувалась до боїв з фашистсь-кими загарбниками.

Зі сльозами на очах Олександр Федо-рович згадує: «Наша бригада в червне-вих боях 1944 року зазнала значнихвтрат, загинуло багато моїх земляків. Са-ме там отримав важке поранення в живіті мій фронтовий друг Митя Дорошенко.А згодом мене та інших хлопців переки-нули до кордону з Польщею».

Далі були важкі місяці війни. Спочаткубригада форсувала Західний Буг, а потіму складі 69-ї армії 1-го Білоруськогофронту визволяла від гітлерівців польсь-ке місто Люблін. Після Вісло-Одерськоїоперації 1945 року війська 1-го Білорусь-кого фронту вийшли до кордону з Німеч-чиною, де почали переукомплектовуватидеякі підрозділи.

У той час серед командирів почали ши-ритися чутки про можливе відправленнявійськ на Далекий Схід за підсумкамиЯлтинської конференції. Наприкінці квіт-ня військову частину, в якій служив Олек-сандр Федорович, направили в селищеШкотово у Примор’ї. Саме в дорозі, у за-лізничних вагонах військові дізналися ра-дісну звістку про перемогу. Проте коженз них розумів, що для них війна ще не за-кінчилася.

Олександр Федорович брав участьу війні проти Японії, де отримав важке по-ранення та контузію. У госпіталі його по-ставили на ноги. Здавалося, що після за-

кінчення Другої світової війни мрії юнакапро офіцерську кар’єру будуть втілені,адже до вступу у військове училище —декілька кроків. Однак Олександру Жу-равлю довелося пройти нові випробу-вання. Хлопцю, який прослужив 7 роківстрокової служби, відмовляли у вступідо військового училища, адже він упро-довж двох років перебував на окупованійтериторії в рідному селі Короп.

Проте Олександр Журавель не здався.Зібравши необхідні документи, 1951 ро-ку вступив на курси лейтенантів фінан-сової служби, які закінчив з відзнакоюта званням лейтенанта. Саме так і розпо-чалася його офіцерська служба, яка три-вала 35 років. За цей час Олександр Фе-дорович служив у найвіддаленіших ку-точках країни — на Чукотці, на Камчатці,а згодом у Ленінграді. І лише 1957 рокуздійснилася найзаповітніша мрія Олек-сандра Журавля — він вступив на війсь-ковий факультет при Московському фі-нансовому інституті. Круті щаблі офі-церської кар’єри від лейтенанта до гене-рал-майора Олександр Журавель подо-лав з честю та гідністю.

Нещодавно Олександр Журавель від-святкував 90-річний ювілей. Хочеться по-бажати ветерану міцного здоров’я, дов-гих років життя, натхнення та успіхів.Низький уклін та безмірна вдячність вам,Олександре Федоровичу, за Перемогу!

Олена КРУГЛЄНЯ

СТРАШНІ НАКАЗИ ЗАГАРБНИКІВ ЗАКІНЧУВАЛИСЯ ОДНІЄЮ ФРАЗОЮ:«ЗА НЕВИКОНАННЯ — РОЗСТРІЛ!»

Коли розпочалася Друга світова війна, Ігор Васи-льєв, Михайло Угрімов та Іван Щелконогов бу-ли ще зовсім юні. Їхні долі унікальні й водночасдуже схожі між собою. Їм довелося винести

на своїх плечах весь тягар воєнного лихоліття. Сьогод-ні цим ветеранам уже за дев’яносто. Попри поважнийвік, вони тримаються бадьоро, на життя не жаліються,навіть жартують. У кожного своя історія про ту війну.

Капітан у відставці Ігор Васильєв перший день вій-ни зустрів у Києві. Родина Васильєвих тоді мешкалав центрі міста. Влітку Ігор Васильович любив спатина балконі. І однієї ночі раптово пролунали вибухи. Вінпочув їх першим і спочатку подумав, що це військовінавчання. Але коли побачив, що з заводу «Більшо-вик» піднявся густий дим, зрозумів — війна…

Потім була евакуація до Свердловська. У 1943 роцівін вступив до місцевого індустріального інституту.Саме тоді й отримав звістку про загибель на фронтірідного брата.

— Смерть Василя змінила мене. Я не міг залиши-тися в тилу й покинув інститут. Але відразу на фронтне потрапив — мене направили вчитися до першогоавіатехнічного училища, — згадує ветеран.

Але не дочекавшись випуску, ще курсантом він по-трапив до 10-ї повітряної армії, став авіаційним меха-ніком.

Ігор Васильович пригадав, що в його ескадрильїбули літаки Пе-2 і катастрофічно не вистачало борто-вих кулеметників. Тоді курсант-механік став ще й по-вітряним стрілком-радистом. Загалом на його рахунку15 бойових вильотів. Своїми влучними пострілами вінзаписав на рахунок свого екіпажу декілька збитих во-рожих «месерів». У грудні 1944-го його відізвалидо училища, і він закінчив навчання.

А товариш Ігоря Васильовича полковник у відстав-ці Михайло Угрімов почав боротьбу з фашистськимиокупантами ще у 14-річному віці.

Він згадує, що на початку війни фашисти закидали

у наш тил багато диверсантів, яких він разом з одно-сельчанами виловлював. Разом із однодумцями вінпоширював інформаційні листки, в яких спростовувавінформацію гітлерівців про те, що Червона армія вжеповністю розбита і Москва капітулювала. Місцевомунаселенню було дуже важливо знати, що боротьбатриває. Також він був ще і зв’язковим у підпільному ру-сі спротиву.

Потрапивши до регулярної армії, Михайло Угрімоввоював з японцями, пройшов піхотинцем усю Маньч-журію. У його пам’яті закарбувався запеклий бійз японцями у гірській ущелині. «Самураї» стрілялиз усіх сторін. Напад відбили, але наші втрати булистрашні.

— На руках у мене загинув бойовий товариш Олек-сій Боровик. Ми тоді втратили 217 побратимів. А менепоранило. Цей епізод я нещодавно пригадував разомзі своїм товаришем з Луганська Микитою Полковни-ковим, який розшукав мене в Києві. Нас, свідків цихподій, напевно, залишилося тільки двоє, — розповівветеран.

Ще один наш співрозмовник — Іван Щелконогов.Він розпочав свою службу в 25-й артдивізії Першогоукраїнського фронту. Після звільнення Львова йогочастина пішла на Польщу. Далі були Краків, форсу-вання Одра і, нарешті, Берлін.

2 травня 1945 року при штурмі Берліна майжена сходинках рейхстагу Іван Васильович зазнав пора-нення. Після лікування в медсанбаті повернувсядо строю і зі своєю частиною виходив на Батьківщинучерез Австрію, Чехословаччину та Угорщину. Він зі-знався, що це були найкращі часи, адже тоді він оста-точно усвідомив, що це перемога!

Зустріч з учасниками тих буремних подій відбуласяу символічному місці — Національному музеї історіїУкраїни у Другій світовій війні. Під час нашої розмовидо ветеранів підходили учні школи селища Гора, щов Бориспільському районі на Київщині.

Вони роздивлялися ордени та медалі, які прикра-шали груди цих поважних літніх людей. Про те, що во-ни ветерани Другої світової війни, діти знали. Можли-во, підказала вчителька, яка стояла поруч, або ж бать-ки розповіли. Та головне не це. Найважливіше, що всівони, прощаючись, говорили одну фразу: «Дякуємовам за Перемогу!»

Ігор ПАРУБСЬКИЙ

ДЯКУЄМО ВАМ

ЗА ПЕРЕМОГУ!У кожного з ветеранів Другої світової є своя історія з війни

ППрроо ззууссттрріічч зз ввееттееррааннааммии ІІггоорреемм ВВаассииллььєєввиимм,, ММииххааййллоомм УУггррііммооввиимм ттаа ІІвваанноомм ЩЩееллккооннооггооввиимм ((ззлліівваа ннааппррааввоо))ууччнніі шшккооллии ссееллиищщаа ГГоорраа ББооррииссппііллььссььккооггоо ррааййооннуу ппаамм’’яяттааттииммууттьь ддооввггоо

ВВееттеерраанн ДДррууггооїї ссввііттооввооїї ввііййннииггееннеерраалл''ммааййоорр уу ввііддссттааввццііООллееккссааннддрр ЖЖууррааввеелльь

ВЛУЧНИМИ ПОСТРІЛАМИІГОР ВАСИЛЬЄВ ЗАПИСАВ

НА РАХУНОК СВОГОЕКІПАЖУ ДЕКІЛЬКА ЗБИТИХ

ВОРОЖИХ «МЕСЕРІВ»

З ДНЕМ ПЕРЕМОГИ!

#17 {5446} 5 ТРАВНЯ, 2016 7

12років тому під час святкування річниці Ве-ликої Перемоги у столичному сквері моюувагу привернув ветеран зі старшинськи-

ми погонами на вицвілій гімнастерці. В одній руцівін тримав тюльпани з гілкою бузку, іншу міцно сти-скав онук.

— Артилерист Василенко, — з усмішкою відповівветеран на моє вітання. Розговорилися. Доля фрон-товика Йосипа Василенка виявилася цікавою, але не-простою. Він чимсь нагадував мого батька, тежфронтовика, тому, мабуть, наша зустріч перерослау дружбу, яка триває й донині.

…Дитячі та юнацькі роки Йосип Василенко провіву Старосамбірському районі Львівщини. Йому булодванадцять, коли 22 червня 1941 року почалася вій-на. Розруха та злидні змусили хлопця податися на за-робітки до Рівненської області.

— Чомусь старі люди казали, що на Рівненщиніможна більше на хліб заробити, — ділиться спогада-ми Йосип Сергійович. — Ми жили скрутно, то батькимене благословили на пошуки кращої долі.

На Рівненщині з розмов місцевих жителів Йосип ді-знався, що неподалік у лісах діють партизанські заго-ни. За допомоги нових друзів хлопець потрапивдо одного з них.

Худорлявого прудкого хлопця часто задіювалив розвідувальних рейдах, диверсійних операціях, ви-користовували як зв’язківця. І хоча був чималий ри-зик потрапити до гестапівської катівні, Йосип ніколине відмовлявся навіть від найризикованіших завдань.

У лютому 1944 року під час визволення Рівненщи-ни від фашистів Василенко захворів. Його на прохан-ня партизанів поклали на лікування у військовий шпи-таль, який дислокувався в Дубному. А коли юнак оду-жав, вже не зміг знайти свій загін — партизани вли-лися до регулярних частин.

— Довго не розмірковував, — розповідає ЙосипСергійович. — Пішов до військкомату і попросивсяна фронт. Спитали про документи, я відповів, що зго-ріли під час боїв.

Василенкові лише в травні того року мало випов-нитися п’ятнадцять років. Та він не змигнувши окомдодав собі два роки й умовив офіцера надати йомуприпис до будь-якої військової частини.

Прискорений курс молодого бійця Йосип Васи-ленко проходив у Марійській автономній республіці.Жили взводами у звичайнісіньких землянках, а за-няття у вогневому містечку тривали з ранку до піз-нього вечора.

Після складання присяги прискорено навчених бій-ців завантажили у вагони і відправили на Захід. Йо-сип у складі мінометного батальйону потрапив на 3-йБілоруський фронт.

— Як навідник 82-мм міномета бойове хрещенняпройшов майже відразу після прибуття на фронт, —пригадує ветеран. — Тільки ми облаштували позиції,як налетіли «месери». Наліт авіації тривав впродовжгодини, я вже думав, що не виживу в тому пеклі. Літа-ки відбомбилися, тоді в наступ пішла ворожа піхота.І тут просто із землі почали «оживати» наші бійці. Детільки ті сили взялись для контрнаступу, але фашис-тів не лише зупинили, а й відігнали на добрий десятоккілометрів.

У складі свого мінометного батальйону Йосип з бо-ями дійшов до Східної Пруссії. А звідти військову час-тину, в якій воював Василенко, відправили на Дале-кий Схід, де розпочиналася війна з імперіалістичноюЯпонією. Ешелони через усю країну прямувалидо Комсомольська-на-Амурі.

— Звідти нас переправили до порту Ваніно на уз-бережжі Татарського проливу, а потім на острів Саха-лін, — поринає у спогади Василенко.

— Не пошкодували тоді, що приписали собі двароки? — запитую Йосипа Сергійовича.

— Я про те й не думав, — зізнається фронто-вик. — А чи побував би я на Далекому Сході, колиб не війна?

На Сахаліні Василенкові довелося перекваліфіку-ватися з навідника міномета на навідника 152-мм га-убиці. Саме артилерія відіграла визначальну рольу перемозі над Квантунською армією.

Але з капітуляцією Японії у вересні 1945 рокуне закінчилася військова кар’єра артилеристаз України. Служба для Йосипа не була тягарем, на-впаки, йому подобалися армійський порядок, дис-ципліна. Не випадково вимогливого і хазяйновитогоВасиленка командування призначило старшиноюбатареї. А довгоочікувана демобілізація настала ли-ше 1952 року.

— Приїхав до рідного села, а хати немає, — розпо-відає Йосип Сергійович. — Односельці повідомили,що під час боїв за село в неї влучила бомба, тож, на-певно, вся сім’я загинула.

Та Йосип не втрачав надії розшукати когось з рід-них. Якось 1992 року після відпочинку в прикар-патському санаторії він заїхав до рідного села відві-дати знайомих. Земляки йому й розповіли, що кіль-ка років тому до села приїжджав його молодшийбрат Петро. Того ж року вони зустрілися після50-річної розлуки.

8 березня 1959 року на весіллі друга в Радомишлі,що на Житомирщині, очі досвідченого артилеристабез зайвих оптичних пристроїв розгледіли вродливута веселу дівчину Женю.

— То був мій найвлучніший постріл, — усміхаєтьсяветеран. — Як кажуть: бац-бац і в точку.

— Я й досі не можу зрозуміти, чим я так сподо-балася стрункому та серйозному фронтовомустаршині, — відгукується на жарт чоловіка Євге-нія Захарівна.

Молоде подружжя поселилося в Києві, де працю-вав і мешкав у одному з гуртожитків бойовий старши-на. А згодом сім’я Василенків стала вдвічі більшою —на світ з’явилися сини-близнюки Сашко та Віктор.

Йосип Сергійович вважає себе людиною щасливоїдолі — разом з дружиною виховали прекрасних си-нів, допомогли стати на крило онукам, багато роківвіддав роботі в Інституті сорбції та проблем ендоеко-логії Національної ачкадемії наук України. Якось з на-годи чергової річниці Перемоги керівник оборонноговідомства присвоїв Василенкові звання «лейтенант».

— Я подякував керівництву Міноборони за увагудо мене, — говорить Василенко. — Але для себе ви-рішив, що старшинські погони не зніматиму, вони ме-ні дорожчі…

Через все життя зберіг вірність і погонам, і гімнас-терці, і українській землі Йосип Василенко. 9 травнядо численних привітань на адресу фронтовика, якзавжди, приєднаюсь і я. Того дня Йосипу Сергійови-чу за паспортом має виповнитися 91 рік. Але ми жзнаємо, що він додав собі два роки, аби наблизитичас Перемоги…

Олександр ТЕРЕВЕРКО

ДОДАВ СОБІ ДВА РОКИ,АБИ НАБЛИЗИТИ КІНЕЦЬ ВІЙНИЯк навідник 82-мм міномета Йосип Василенко пройшов бойове хрещення майже відразу після прибуття на фронт

Найкраща 76-мм гармата Другої світової

ЙЙооссиипп ВВаассииллееннккоо

«Думка, що ЗІС-3 — найкраща76-мм гармата Другої світовоївійни, абсолютно виправда-на, — говорив німецький про-фесор Вольф — колишнійкерівник відділу артилерійськихконструкцій. — Можна без пе-ребільшення стверджувати, щоце одна з найгеніальніших кон-струкцій в історії ствольної ар-тилерії».

Радянська 76-мм дивізійнагармата зразка 1942 року ЗІС-3

була випущена в кількості, щоперевищує 103 000 екзем-плярів і стала наймасовішимартилерійським озброєннямДругої світової, значно випере-дивши за цим параметром сво-го умовного конкурента — про-титанкову гармату PAK-40.

Серед польових гармат їйне було рівних за манев-реністю, потужністю, темпомстрільби, точністю й дале-кобійністю.

ЙОСИП ВАСИЛЕНКО ЧЕРЕЗ 50 РОКІВ ЗУСТРІВ

МОЛОДШОГО БРАТА ПЕТРА

ЗБРОЯ ПЕРЕМОГИ, АБО ЧИМ ВОЮВАЛИ У ДРУГУ СВІТОВУ

8

З ДНЕМ ПЕРЕМОГИ!

Єтаке українське прислів’я: «Яка хата —такий тин, який батько — такий син».На мою думку, воно влучне щодо ко-зацького роду Маляренків. І хоча їхнє

прізвище має мирне забарвлення, переважнабільшість чоловіків з цього роду виконуваливійськовий обов’язок. Так, понад 110 років томувідбулася козацька рада, на якій вирішили напра-вити на військову службу козака Устина Маля-ренка. Той понад 13 років був солдатом. Під часвійни з Японією воював у піхоті, був поранений.За мужність і відвагу, виявлені в боях під час Пер-шої світової, його нагородили двома Георгіївськи-ми хрестами. Вірність військовому обов’язку відУстина Олексійовича успадкували троє його си-нів — Максим, Василь та Іван. Їхній спільний стажслужіння Вітчизні становить понад 80 років. Усівони були учасниками Другої світової війни і пе-реможно дійшли у травні 1945 року до Берліна.

Старший брат Максим пройшов випробуваннядвома війнами — радянсько-фінською і Другоюсвітовою. Він воював під Сталінградом, штурму-вав Берлін, очолюючи саперний підрозділ, бувнагороджений трьома бойовими орденами.На жаль, через фронтові рани Максим Малярен-ко рано пішов із життя.

Справу Максима продовжили брати-близнюкиВасиль та Іван Маляренки. Кажуть, що доля та-ких братів буває схожою. У цьому переконує їхнійжиттєвий шлях. Обидва — полковники у відстав-ці, обидва служили у танкових військах. А на їх-ній парадній формі багато однакових орденівта медалей. Адже вони пліч-о-пліч пройшли кри-вавими дорогами війни з нацистською Німеччи-ною до Берліна.

Ще в дитинстві брати Василь та Іван були при-вчені самостійно йти стежиною життя. У рідномуселі була лише початкова школа. Тому в 5–7класах вони навчалися далеко від рідної домів-ки. Хлопці наймали хату без світла, спали на пе-чі, харчувалися лише раз на добу. Але навчали-ся добре. А Іван як від-мінник першим у селі бувпремійований путівкоюдо піонерського табору.Закінчивши сім класів,брати вступили на курсимеханізаторів. У 16 роківвони сіли за важелі трак-торів і почали тяжко пра-цювати.

Коли братам-близню-кам виповнилося по 17років, їх призвали на військову службу. 1944року вони закінчили навчання у снайперськійшколі й у складі маршової роти відбулина фронт. Звідти їх направили на курси навід-ників самохідно-артилерійських установокСАУ-76. Ці бойові машини вони отрималина початку 1945 року. Брати служили в однійбатареї: Василь був навідником САУ команди-ра батареї капітана Синякова, а Іван — коман-дира взводу лейтенанта Надеждіна. Пригадую-чи бої на підступах до Берліна, Василь Устино-вич розповідав: «Фашисти створили тут потуж-

ну оборону. Щоб виявити її вогневі точки, ко-мандування на базі кожної дивізії, яка йшлав наступ, створило батальйони для проведеннярозвідки боєм. Один із таких підрозділів поси-лили батареєю САУ, в якій воювали ми з бра-том. Під час штурму Берліна я підбив п’ять бро-ньованих машин ворога. За це мене представи-ли до орденів Червоної Зірки і Червоного Пра-

пора. Останній отримавчерез 17 років після вій-ни. Поряд зі мноювоював брат Іван. Вінтеж підбив кілька машинпротивника, був поране-ний у голову, але не за-лишив поле бою. Колиснаряд влучив у його са-мохідку і вона загоріла-ся, він витяг з неї механі-ка-водія, врятувавши йо-

му життя. За цей подвиг Іван Устинович наго-роджений орденом Слави. На той час ми булистаршими сержантами».

Після перемоги брати ще майже чотири рокислужили строкову в одній частині на територіїНімеччини. А потім вирішили стати офіцерами.1949 року вони вступили до Київського війсь-кового училища. Командування врахувалобойовий досвід і відмінне навчання Василята Івана Маляренків і залишило лейтенантів-випускників при училищі. Василя призначиликомандиром навчального танкового взводу,

а Іван очолив комсомольську організацію ба-тальйону курсантів. Потім шляхи братів ро-зійшлися. Вони зустрілися в Києві, коли звіль-нилися в запас. Тут вони активно долучилисядо військово-патріотичного виховання молоді.Іван Устинович став членом президії організа-ції інвалідів війни міста Вишневе, а ВасильУстинович — членом ради ветеранів того сто-личного військового училища, яке свого часузакінчив разом із братом. На всеукраїнськомуконкурсі «золотих подружжів» Василь Устино-вич і його дружина Галина Семенівна були на-городжені почесною грамотою. Обох братівз нагоди 70-річчя визволення Києва від фа-шистських загарбників нагородили орденамиБогдана Хмельницького.

Роки, як відомо, не жаліють нікого. Нині ІванУстинович хворіє — на стані здоров’я позначили-ся фронтові рани. Окрім того, він тяжко переживсмерть дружини. Тепер ним опікуються і догляда-ють Галина Семенівна та Василь Устинович. Во-ни постійно відвідують фронтовика, допомага-ють словом і ділом. Зокрема, Василь Маляренкоприсвятив братові вірш про спільну участь у бояхза взяття Берліна.

Ось такі вони брати Маляренки — творці Пере-моги. Ніби про них складено пісню про дружбу.Дещо перефразувавши її рядки, можна сказатитак: якщо радість на двох одна, то на двох і бідаодна. Хоча більша частина їхнього життя осяянаоднією щасливою зіркою…

Володимир ТКАЧЕНКО

УСІ ТРИ БРАТИ МАЛЯРЕНКИДІЙШЛИ ДО БЕРЛІНАЇхній загальний військовий стаж становив понад 80 років

ББррааттии ММаалляяррееннккии ((ллііввоорруучч ВВаассиилльь УУссттииннооввиичч))

ПІД ЧАС ШТУРМУ БЕРЛІНАВАСИЛЬ МАЛЯРЕНКО ПІДБИВП’ЯТЬ БРОНЬОВАНИХ МАШИН

ВОРОГА. ЗА ЦЕ ЙОГОПРЕДСТАВИЛИ ДО ОРДЕНІВ

ЧЕРВОНОЇ ЗІРКИІ ЧЕРВОНОГО ПРАПОРА

Т-34 був прийнятий на озброєн-ня Червоної армії у грудні1939 р. Він за бойовими показни-ками значно перевершував усізарубіжні середні й навіть важкітанки того часу. Новий танк від-різнявся від попередніх не тількикращими маневреністю і швид-кістю, а й новим корпусом оригі-нальної форми. Похиле розмі-щення броньових листів було пе-редовим технічним винаходом,який значно підвищив захище-ність танка від снарядів против-

ника. Висока потужність двигуна,значне озброєння, великий за-пас ходу, мінімальний тискна ґрунт — ось основні позитивніякості цієї машини. Треба додатидо цього ще і простоту конструк-ції, яка полегшувала масове ви-робництво танка у складних во-єнних умовах.

Відомості про незвичайний танквикликали справжню панікув фашистів, які готувались до вій-ни. Гітлер навіть віддав розвідцінаказ знайти та викрасти конст-

руктора, щоб дізнатися секретвиробництва танка.

У січні1945 р. танк Т-34/85 став го-ловною ударною силою радянськихтанкових частин. Після Другої світо-вої війни «тридцятьчетвірки» майжедо кінця 50-х років були основоюбронетанкових військ Червоної ар-мії. Загалом було виготовлено по-над 35 тисяч Т-34/85, а якщо додатисюди танки Т-34/76 — 70 тисяч, томожна вважати, що «тридцятьчет-вірка» була найчисленнішою бойо-вою машиною у світі.

ЗБРОЯ ПЕРЕМОГИ, АБО ЧИМ ВОЮВАЛИ У ДРУГУ СВІТОВУ Т-34 — наймасовіший танк у світі

#17 {5446} 5 ТРАВНЯ, 2016 9

З ДНЕМ ПЕРЕМОГИ!

У путінській Росії усіляко вип’ячу-ють роль росіян у перемозі над на-цизмом. Мовляв, це саме вони роз-громили найсильнішу армію сві-ту — вермахт. А останнім часом щей принижують роль українців у Дру-гій світовій війні. Але історичніфакти переконливо доводять про-тилежне.

Нагадаю, що 7 командувачівфронтами й арміями були етнічни-ми українцями, як і 200 генералів,котрі командували корпусами, диві-зіями, обіймали високі посадиу наркоматі оборони та Генераль-ному штабі. До лав армії було мобі-лізовано понад 6 мільйонів меш-канців Української РСР.

Українці воювали й у збройних си-лах інших країн світу. Наприклад,у Війську Польському їх налічува-лося 120 тисяч, в армії США — 80тисяч, Великобританії — 45 тисяч,Франції — 6 тисяч. Багато з нихудостоєні високих нагород цихкраїн.

Кореспондент газети «SaturdayEvening Post», відвідавши 1945pоку Україну, з жахом писав: «Те,що дехто намагається зобразитияк «російську славу», було насам-перед українською війною. Жоднаєвропейська країна не постражда-

ла більше за Україну від глибокихран, завданих її містам, промисло-вості, сільському господарству,людській силі».

Ми зазнали страшенних втрат.Адже було зруйновано понад 700міст і містечок, десятки тисяч сіл.Київ був зруйнований на 85 відсот-ків, Харків — на 70 відсотків, вели-чезних руйнувань зазнали Дніпро-петровськ, Запоріжжя, Полтава.Гітлерівці знищили 2 мільйони бу-динків, через що понад 10 мільйо-нів людей залишилися без дахунад головою.

У 1941-му з України було вивезе-но 550 промислових підприємств30-ти галузей промисловості, якістали основою для створеннявійськово-промислового комплек-су в східній частині СРСР, майноі худобу тисяч колгоспів, радгос-пів, десятки наукових і навчальнихзакладів, осередків культури, істо-ричні цінності. Виїхали майже3,5 млн жителів республіки. Це бу-ли, як правило, кваліфіковані ро-бітники, науковці, творча інтеліген-ція. Після перемоги чимало з нихвідбудовували промислові об’єктив Росії.

Путін якось заявив, що Росія пе-ремогла б гітлерівців і без україн-

ців, бо, на його думку, росіяни є на-цією переможців. Із початком не-оголошеної війни проти Українипрокремлівські історики та журна-лісти підхопили цю тезу і всіляко їїрозвивають, прислужуючи госпо-дарю Кремля за давньою російсь-кою традицією.

Ну а щодо того, чи могла б Росіясамотужки перемогти фашистів, тона це запитання ще 1952 року в од-ній зі своїх статей чітко відповів ко-

лишній Прем’єр-міністр Велико-британії сер Уїнстон Черчіль: «На-віть уявити важко, що було б, абиукраїнці, згадавши злочини ста-лінського режиму, повернули в ро-ки війни зброю проти нього. Алевони не зробили цього, забувшипро пережиті страхіття. Особистов мене немає жодних сумнівів у то-му, що без України і українців Ста-лін нізащо не виграв би цієї війни».

Сергій ЗЯТЬЄВ

КОЛИШНІЙ ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР ВЕЛИКОБРИТАНІЇ СЕР УЇНСТОН ЧЕРЧІЛЬ:

«БЕЗ УКРАЇНЦІВ СТАЛІН НІЗАЩО НЕ ВИГРАВ БИ ЦІЄЇ ВІЙНИ»

22червня. Світанок. Мільйони українцівдодивляються ранкові сни, ще не зна-ючи, що починається найкривавіша

в історії людства війна: у двобої зійдуться дватоталітарні режими — фашистський і комуніс-тичний. На позиції червоноармійців падають ар-тилерійські снаряди: після артпідготовки гітле-рівці на човнах форсують Західний Буг, намага-ючись вклинитися в розташування наших час-тин і підрозділів.

— Під ранок я прокинувся від вибухів, — роз-повідає Олександр Матвійчук — колишній боєць75-го артилерійського полку, що дислокувавсянеподалік радянсько-польського кордону. —Прокинулися, звісно, й інші солдати. Ми нічогоне розуміли. Запитавши офіцера, почули: «Вій-на, хлопці, війна…»

Боєць Матвійчук хотів поцікавитися в політру-ка, яка може бути війна, коли він сам кілька днівтому на політзаняттях говорив: «Ніякої війни

не буде, бо вона не потрібна ні німецькому, ні ра-дянському народам». Але в цю хвилину непода-лік вибухнув черговий снаряд, усе заволокло ди-мом і стало не до запитань…

З перших днів війни бійці й командири окре-мих частин чинили ворогу спротив. Проте біль-шість із них панічно відступали, і ворог просу-вався у глибину України.

Чому ж так сталося, що Червона армія, яка,за словами Сталіна, збиралася воювати на чу-жих територіях і малою кров’ю, змушена булапроливати її на власній, та ще й тікаючи? Чима-ло істориків та експертів дотримуються спільноїдумки, що в цьому був винний тодішній компар-тійний режим, який не лише не підготував краї-ну до війни, а й знищив тисячі командирів Чер-воної армії, також і високого рангу. Ті, кому по-щастило вижити, як згадував після війни ГеоргійЖуков, «не вміли воювати».

Інший радянський воєначальник — маршал

Конєв незадовго до смерті зізнавався, що влітку1941-го «фашисти пройшлися українською зем-лею, як на параді».

Зважаючи на одкровення радянських марша-лів, залишається погодитися з пілотом-винищу-вачем «Люфтвафе» Хайнцем Кноке, який такзгадував свою участь у вторгненні на радянськутериторію:

«Наші армії всюди просуваються вперед, росі-яни заскочені зненацька. Тисячі «іванів» швидковідступають, що перетворюється на панічну вте-чу… Успіхи нашої армії виявилися несподівани-ми. Росіяни не можуть зупинити наш наступ. Минамагаємося розбивати вщент їхні частини, яківідступають. Їхні знання з тактики бою примітив-ні…»

А ось як описав у своїх щоденниках ті трагічнідні відомий режисер Олександр Довженко:

«Боже мій, скільки нещастя народу принеслинаші тупоголові воєначальники і скільки ще при-несуть! Вони будуть карати ні в чому не повин-ний народ за те, що не вміли командувати і тіка-ли з орденами під хвостами у кобил… Най-страшнішим під час відступу був плач жінок.Плакала Україна… Дівчата — краса землі на-шої. З невимовним сумом дивились вони намуслід. Білі обличчя їхні і білі губи сухі, як у анге-лів-архістратигів».

Історики кажуть, що під час відступу теренамиУкраїни Червона армія втратила понад 50 від-сотків особового складу. При цьому в полон по-трапили мільйони червоноармійців. ОкупувавшиУкраїну, фашисти створили близько 200 концен-траційних таборів, де знищили майже 2 мільйо-ни військовополонених.

Бабин Яр став місцем масових розстрілів мир-ного населення, військовополонених, учасниківміського підпілля. Лише протягом 2-х днів — 29і 30 вересня 1941 року — нацисти знищили тутмайже 34 тисячі євреїв. Розстріли у БабиномуЯру тривали до останніх днів окупації Києва.На думку дослідників Голокосту, тут було роз-стріляно близько 200 тисяч людей. А скільки та-ких Бабиних Ярів було по всій Україні? Тисячі…

Сергій ЗЯТЬЄВ

«НАЙСТРАШНІШИМ ПІД ЧАСВІДСТУПУ БУВ ПЛАЧ ЖІНОК.

ПЛАКАЛА УКРАЇНА…»На початку війни, відступаючи теренами України, Червона армія втратила понад 50 відсотків

особового складу. При цьому в полон потрапили мільйони червоноармійців

ОКУПУВАВШИ УКРАЇНУ,ФАШИСТИ СТВОРИЛИ

БЛИЗЬКО 200 КОНЦТАБОРІВ,ДЕ ЗНИЩИЛИ МАЙЖЕ

2 МІЛЬЙОНИВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ

ДДоо ВВіідднняя,, ППррааггии ттаа ББееррллііннуу ппрроолліігг ббооййооввиийй шшлляяхх 44��хх ууррааїїннссььккиихх ффррооннттіівв

10

З ДНЕМ ПЕРЕМОГИ!

Єпрофесія, яка існуватиме доти, поки іс-нує людство. Ця професія — захисникБатьківщини. Нині кількість охочихпов’язати своє життя з цією важкою

та водночас почесною справою постійно зрос-тає. Бойові дії на Сході України не лише не зни-зили рейтинг військових спеціальностей середмолоді, а й збільшили попит на військову освіту.

Рік тому курсант першого курсу факультетупідготовки спеціалістів ракетно-артилерійськогоозброєння Військової академії в Одесі АнастасіяБугайчук зробила свій вибір.

— Ще у школі я вирішила продовжити родин-ну традицію і стати офіцером у третьому поко-лінні, — зізнається дівчина. — Адже мій батькоВ’ячеслав Віталійович і дідусь Віталій Петровичприсвятили все своє життя військовій службі,а прадід Петро рядовим солдатом пройшов не-легкими шляхами війни.

«Коли далекого 1941 року ми йшли в атаку,страху не було. Підіймались і не відчували, щойшли на смерть», — згадував Петро Бугайчук.Фронтовик брав участь в обороні Москви: відби-вав атаки танків і піхоти противника, забезпечу-вав успіх бойових дій полку. А ще він розповідавпро визволення від загарбників Українита Польщі, про боротьбу в оточенні ворога, коливін разом із польськими партизанами проводиврейди по ворожих тилах та під час одного з бо-їв потрапив у полон. Зазнавши поневірянь

у концтаборах, Петро Бугайчук був звільненийлише 1945 року.

Дітям, до яких повернулися з війни батьки,і навіть онукам, яким пощастило бути виховани-ми на розповідях про минуле дідів-ветеранів,важко зрозуміти, з якою гіркою образою на не-справедливість долі, на ворога-загарбника рос-ли діти фронтовиків. Знання подробиць фронто-вого життя батьків не вистачало мільйонам дітейвійни, які отримували похоронки зі словами:«Загинув смертю хоробрих». Набагато легшебуло лише тим, хто після війни зустрів свогобатька. Але чи багато зберігає дитяча пам’ять?Віталій Бугайчук був маленьким хлопчиком, ко-ли його батько пішов на фронт. Але для усіх рід-них він назавжди залишився прикладом муж-ності та стійкості.

— Традицію сімейної династії захищати Бать-ківщину продовжуємо тепер уже ми, онуки йправнуки. Я змалку намагалася підготувати се-бе до майбутніх армійських випробувань, вихо-вувала в собі силу волі. Під час навчання в ака-демії, на заняттях в аудиторіях, на спортивномумайданчику та на полігоні ми відчуваємо постій-ну підтримку своїх командирів. Та й поваги з бо-ку хлопців-курсантів стало більше, — зізнаєтьсяпершокурсниця. — А головне, я впевнена, щомій життєвий вибір — вірний! — наголосилаАнастасія Бугайчук.

Сергій ДАНИЛЕНКО

Донька офіцера, учасника бойових дій у зоні АТО продовжила родинну традицію

ККууррссааннтт ппеерршшооггоо ккууррссуу ААннаассттаассііяя ББууггааййччуукк

Людство пережило безліч воєн. Точноїкількості ніхто не знає. Відомо лишеодне: Друга світова буланайжахливішою за числом жертв,знищених матеріальних цінностейі наймасштабнішою за кількістюкраїн-учасників

Мільйони українців воювали на всіх ра-дянських фронтах, а також в арміях країн ан-тигітлерівської коаліції. Тому 9 травня є свя-тим для кожного з нас. Напередодні цієї віко-помної дати поставив декільком громадя-нам єдине запитання: «Що для вас означаєДень Перемоги?»

ВВііккттоорр ТТііммччееннккоо,, ггооллоовваа ТТССОО УУккррааїїннии::— Я завжди пам’ятав і пи-

шався тим, що мій батьковоював з фашистами. Гор-дість за нього, за мільйонирадянських воїнів, які пере-могли найсильнішого, най-заклятішого ворога людст-ва, супроводжувала мене

все свідоме життя і залишиться у моєму сер-ці до останнього подиху. Мені судилосяне лише народитись у сім’ї фронтовика: язростав і виховувався в оточенні солдатіві офіцерів Другої світової війни, завжди з ці-кавістю слухав їхні спогади про події, учасни-ками яких вони були.

Я впевнений у тому, що День Перемоги наднацизмом у Другій світовій війні 1939–1945років завжди буде одним із головних свят ук-раїнського народу, у цей день до підніжжяпам’ятників радянським воїнам завжди пок-ладатимуть квіти. А їхній подвиг ніколи не зі-треться з пам’яті нащадків.

ААннааттоолліійй ССввиирриидд,, ггооллооввнниийй ссеерржжааннтт,,««ккііббоорргг»»,, ккааввааллеерр ооррддееннаа ББооггддааннаа ХХммеелльь--ннииццььккооггоо 33--ггоо ссттууппеенняя::

— Майже 80 років томуна захист рідної землі сталинаші діди і прадіди спільноз росіянами, білорусамита представниками інших на-родів, які населяли СРСР.

Наші діди ділили між собоюостанній шматок хліба, ковток води, не кажу-чи вже про набої. Та чи могли вони уявити,що мине понад 70 років, і велику Перемогу,оплачену мільйонами людських життів, нама-гатиметься приватизувати путінська Росія?

Настала наша черга захищати свій дім. Те-пер уже від тих, кого донедавна вважалибратами. А прикладом мужності, готовностідо самопожертви нам мають слугувати воїниДругої світової. Їм було ще важче. Але вонивистояли і дійшли до Берліна.

ВВііккттоорр ППооллііннккееввиичч,, ппііддппооллккооввнниикк,, ккооммааннддииррддииввііззііооннуу,, ууччаасснниикк ААТТОО::

— Як на мене, 9 травня єсвятом для усіх українців,котрі воювали на фронтахДругої світової, у підпіллі.А також для вояків Українсь-кої повстанської армії. Моямати, тоді молода дівчина,була зв’язковою між підроз-

ділами УПА, часто ризикувала життям, вико-нуючи завдання провідників. Чекісти все жнатрапили на її слід і заарештували. Її, 16-річ-ну дівчину, засудили до 10-ти років концент-раційних таборів.

І воїни Червоної армії, і вояки УПА повинніоб’єднатися навколо майбутнього України —держави, за яку вони проливали кров. Хайі по різні боки барикад.

ГГррииггоорріійй ККррииммччуукк,, ччллеенн ННааццііооннааллььннооїїссппііллккии ппииссььммееннннииккіівв УУккррааїїннии::

— За часів існування СРСРкомуністичні ідеологинав’язували політичну кон-цепцію, що саме завдякивійськовим перемогам Ра-дянського Союзу стало мож-ливим підписання актів прокапітуляцію Німеччини і Японії.

Сьогодні історія повторюється: путінськаРосія теж намагається переконати весь світ,що саме вона є єдиним переможцем у тійстрашній війні, «забувши», що поряд із росі-янами воювали мільйони українців, білорусів,узбеків, вірменів, молдаван. Перемогти най-заклятішого ворога людства допомагалиамериканці, британці, французи. Понад сім-десят років тому людство зламало хребет Гіт-леру та його сателітам, тому що об’єдналосяперед загрозою знищення. І сьогодні світ де-далі більше розуміє суть політики Кремля,який відправляє військові підрозділи до іншихкраїн начебто для захисту російськомовних.Колись таке робив і Гітлер у Судетах.

Бліц-опитування провів

Сергій ЗЯТЬЄВ

РАНИ, ЗАВДАНІ ТІЄЮ ВІЙНОЮ,ЩЕ ДОВГО БУДУТЬ КРОВОТОЧИТИ…

МАЙБУТНЮ ПРОФЕСІЮУСПАДКУВАЛА ВІД ДІДА ТА БАТЬКА

Здоров був, діду!Знову весна. Знову тюльпа-

ни на клумбах, запах дереву квіту й передчуття свята.Того, твого свята.

Устрибнути б зараз у своювишневу «Таврію» й прилетітидо тебе на дачу...

Діду, ти пробач. Пробач, щоцього року не прийду на твоюмогилу. Зайнятий я, діду.

Воюю, уявляєш? Еге ж, самне думав…

Пам’ятаєш, як чіплявсядо тебе із запитаннями, як лю-бив твої історії про ту війну?

Так ти майже нічого і не роз-повідав... І тепер, лише теперя розумію чому.

Про ту війну, яку ти розпочав у тридцять дев’ятому й закінчив у сорокп’ятому, взимку, після третього поранення, на Віслі... У нас війна теперне така, як тоді твоя, але теж вистачає...

Знаєш, зізнаюся, я часто хитрував. Коли батьки мене кудись не від-пускали або не довіряли чогось — завжди аргументував: «Чекайте, діду свої 22 роки танковим взводом командував, а ви мене боїтеся на дис-котеку відпустити?» Завжди спрацьовувало…

Ти для мене був і є прикладом. Недаремно всі казали, що ми з тобоюсхожі навіть зовні. Тобі довелося у двадцять років командувати взводом,а тепер я у свої тридцять ротою командую. Ну, то ти ж у нас танкіст,а я — піхота. Цариця полів... у моєму випадку, щоправда, териконів.

Ех, діду. Зараз би бодай одну твою «тридцятьчетвірку» мені на цейтерикон. Ох, мали б ці чортяки... А якби цілий взвод... Але нічого.Вистачає всього, ти не хвилюйся. Із бойовим комплектом та їжею у наспроблем немає. А все решта — вторинне, ти ж знаєш, товаришу стар-ший лейтенант.

Тільки тепер, коли тебе вже з нами немає, розумію. Справді розуміютвій зовсім не святковий настрій напередодні 9-го травня і вологі очі.Тебе немає, а війна є.

Не вийшло так, як ти бажав нам усім: «Щоби ви не бачили війни».Війна прийшла. Причому не з заходу прийшла, як твоя,

а зі сходу — моя.І ті, хто прийшов звідти, зі сходу, мене називають фашистом. Уявля-

єш? Ох, якби ти дожив — реготали б разом, еге ж?Вони риють капоніри і позиції в місті, поруч із житловими будинками,

а нас називають карателями! Вони стріляють по нас із дачного масиву!Вони боязливо просять перемир’я, тільки-но ми даємо відсіч... І прицьому для них ми всі — фашисти, карателі і хунта. Цирк! Еге ж?

Але все це дрібниці. Ми, діду, вистоїмо. Ти там відпочивайі не турбуйся, ми не підведемо.

Командир роти 41-ї омпб, позивний «Танцор»

ДДііддуу,, ттии ддлляя ммееннее ббуувв іі єє ппррииккллааддоомм

«ДІДУ, ТИ ПРОБАЧ, ЩО ЦЬОГОРОКУ НЕ ПРИЙДУ НА ТВОЮМОГИЛУ. ВОЮЮ, УЯВЛЯЄШ?»

#17 {5446} 5 ТРАВНЯ, 2016 11

ГІСТЬ «НА»

Про нові ролі в кіно, службу у військовихЗМІ, випуск альбому з військовими пісня-ми розповів виконавець головної роліу фільмі «Той, хто пройшов крізь вогонь»,

відомий український актор Дмитро Лінартович.— Дмитре, ви з родини акторів. Чи був вибір

вашої професії визначений заздалегідь?— Спочатку хотів стати пожежником, потім, як

і багато хлопців, прагнув бути футболістом. Згодомнавчався у швейному училищі, але потім вирішивзалишити його. Через деякий час почав працюва-ти актором другої категорії в Центральному театріЗбройних Сил України, створеному 1990 рокуна основі драматичного театру «Дзвін», під керів-ництвом мого батька Костянтина Лінартовича. За-галом у театрі почав працювати з 13-ти років, алеостаточно вирішив стати актором під час проход-ження строкової служби.

— А як ви потрапили на строкову службу, ад-же на той час служба в армії була непопуляр-ною і чимало юнаків намагалися уникнути при-зову?

— У 18 років пішов до військкомату, звідки мененаправили служити в Прикордонні війська. Я дійс-но міг «відкосити» від служби. Міг звернутисяпо допомогу до батька й потрапити на службу, на-приклад, до Академічного ансамблю пісні і танцюЗбройних Сил України. Але я захотів відчути духсправжньої армії. Для мене це був обов’язок.Ні про що не шкодую, адже за півтора року строко-вої служби відчув, що таке вишкіл, самодисциплі-на, організація. Це все пішло лише на користь. Пі-сля армії працював монтувальником сцени у Моло-дому театрі і паралельно готувався вступати до те-атрального вишу.

— Вдруге вас призвали до війська минулогороку під час мобілізації.

— Так, я отримав повістку з військкомату. Пі-сля цього проходив бойовий вишкіл на Рівненсь-кому полігоні. Але потім продюсер Віктор Віль-гем, який знімав картину «Осінні спогади», наді-слав мені сценарій і запропонував роль. Міністер-ство оборони погодилося відрядити менена зйомки цього фільму. На цей момент картинавже відзнята. Згодом запланована презентаціяцієї стрічки на кінофестивалях за кордоном,а в Україні її прем’єра відбудеться у вересні. Цекартина про солдата, який повернувся зі шпита-лю після АТО і вчиться жити заново. Також у кар-тині розповідається про любов, яка може зцілю-вати душу. Цю стрічку обов’язково треба пере-глянути військовим. Загалом для бійців, які во-юють на Сході держави, важливо створювати піс-ні, знімати фільми, аби вони розуміли, що ніколине можна опускати руки.

— Зараз ви служите на Центральній теле-радіостудії Міністерства оборони України. Надчим працюєте?

— Я веду програми на військовому радіо«Армія FM». Це радіо насправді є унікальним про-ектом. Пісні, які лунають в нашому ефірі, зміцню-ють бойових дух, дають можливість хлопцямв АТО збагачуватися духовно. У поемі Ліни Кос-тенко «Маруся Чурай» була фраза: «З піснямийдемо в бій». Тому що є зброя, а є мотивуючі ре-чі — книги, вистави, кіно. Мені дуже подобаєтьсяпрацювати з військовими.

— Дмитре, як ви отримали головну рольу фільмі «Той, хто пройшов крізь вогонь»?

— Спочатку мені зателефонувала асистенткаі запросила на зустріч із режисером картини Ми-хайлом Іллєнком. Ми з ним поспілкувалися, вінзробив знімки, потім відбулися дві кінопроби.На цю картину дійсно був дуже великий кастинг,але за два тижні мені повідомили, що у стрічці зні-матимусь я.

— Чи змінила ця кінострічка ваше життя?— Історія цього фільму дуже близька мені — це

наше кіно і про нас. Це історія українського хлопцяз Полтавщини, який став льотчиком. Під час Другоїсвітової війни він успішно виконував завдання,став Героєм Радянського Союзу, але потім потра-пив у полон і перебрався до індіанців, у яких ставвождем. В основі цієї історії — реальні події.До впливу стрічки на моє життя я ставлюся якдо професійно-робочого моменту. Головним здо-бутком вважаю знайомство з Михайлом Іллєнком,з яким ми стали друзями.

— Чи правда, що у фільмі «Той, хто пройшовкрізь вогонь» вам треба було розмовляти де-кількома мовами?

— Так, це правда. Адже за сюжетом, коли буларадянська влада, мій герой розмовляв російською.Натомість у розмовах із товаришами він викорис-товував українську мову, з американцями спілку-вався англійською, а з індіанцями — індіанською.Мій персонаж Іван був талановитим українцем —спритним, допитливим, любив читати й вчитися.Мов нас вчили перекладачі-консультанти. МихайлоІллєнко запросив перекладача з індіанської мови,з яким ми працювали над транскрипціями й учили-ся правильно вимовляти слова. З англійської мовитакож був фахівець, а українська є моєю рідною.Тож над картиною працювати було легко та цікаво.

— Чому вас називають українським ДжоніДеппом?

— Я спокійно до цього ставлюся. Адже зовнішнясхожість серед акторів завжди привертала увагуглядачів. На моє переконання, актору не варто за-хоплюватися такими порівняннями, адже тоді вінвтрачає самобутність. Треба робити своє. У нас єпрекрасні митці, актори, художники, музиканти, по-ети, і їх я ні з ким не порівнюю.

— Які з останніх українських фільмів вамсподобалися?

— Вважаю, що український фільм — це той, де єукраїнська мова і де знімаються лише українські ак-тори. Мені подобається картина «Гетьман» — у ційстрічці знявся мій батько, який зіграв БогданаХмельницького. Також мені подобається фільм«Осінні спогади» та стрічка Леся Саніна «Поводир».

— Чи пропонували вам зніматися в російсь-ких фільмах?

— Ні, не пропонували. Усі знають, як я себе по-зиціоную. Нам зараз треба активно формуватисвою країну. Зараз на підході військова тематика,на яку можна знімати чудові картини. Коли закін-читься війна, люди захочуть подивитися, як це бу-ло. Особисто робитиму українську творчу продук-цію. Я люблю свою землю, бо вона мені дає мож-ливість ходити по ній і творити.

— Відомо, що ви брали участь у дублюваннідеяких відомих світових стрічок. В яких інозем-них фільмах можна почути ваш голос?

— Нещодавно я озвучував персонажа з фільму«Капітан Америка», бойовик «Тринадцятий день».Дублював фільм «Легенда», «Час», «Пірати Ка-рибського моря». Також озвучую мультфільми. На-приклад, у «Мадагаскарі» я дублював пінгвінаШкіпера.

— Поділитеся своїми планами на майбутнє?— Найближчим часом планую видати власну

збірку військових пісень. Загалом буде тринадцятькомпозицій, кожна з яких стане певною історієюпро людей, зокрема про сапера, танкіста, морсько-го піхотинця. Слухачі зможуть зрозуміти з текстівпісень, що військові відчувають на війні, чим вониживуть, чим дихають, які в них відбуваються внут-рішні конфлікти, як вони вірять у перемогу. Презен-тація пісень запланована на кінець травня.

— Ваші побажання військовим?— Цим мужнім людям бажаю, попри складнощі

та всілякі негаразди, залишатися людьми і ніколине втрачати віри, надії та любові.

Бесіду вела Олена КРУГЛЄНЯ

«Я ЛЮБЛЮ СВОЮ ЗЕМЛЮ,БО ВОНА ДАЄ МЕНІМОЖЛИВІСТЬ ХОДИТИ ПО НІЙ І ТВОРИТИ»

ААккттоорр ДДммииттрроо ЛЛііннааррттооввиичч

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ФІЛЬМ «ТОЙ, ХТО ПРОЙШОВ КРІЗЬ ВОГОНЬ»• Зйомки відбувалися головним чи-

ном в Україні впродовж 2008 –2010років. Знімали в Києві, Київській об-ласті, зокрема у студентському міс-течку під Ржищевим, а такожу Кам’янці-Подільському та на йогооколицях. Використовували руїнистарих будівель, макет літака. Одинепізод було знято в горах на кордо-ні Аргентини та Чилі.

• Під час зйомок використовувалилегкий двомісний літакBestOffSkyRanger виробництва ки-ївської авіабудівної фірми «Аерос».Головною особливістю літака є те,що він побудований із дюралюмініє-вих труб, які формують каркас,та обтягнутий спеціальною ткани-ною «дакрон». Маса літака стано-вить 250 кг, а вартість — 18 тисячдоларів США.

• Прототип головного героя —льотчик-ас часів Другої світової вій-

ни Герой Радянського Союзу, гвар-дії старший лейтенант Іван Даценко,командир ланки 10-го гвардійськогоавіаційного полку 3-ї гвардійськоїавіаційної дивізії 3-го гвардійськогоавіаційного корпусу авіації дальньоїдії, уродженець села Чернечий Ярпід Диканькою, який після нацистсь-кого і радянського полонів потрапивдо Канади, де став вождем індіансь-кого племені, що входило до конфе-дерації ірокезів.

• Нагороди:1. Гран-прі ІІІ Київського міжнарод-

ного кінофестивалю (2011 р.).2. Головна нагорода у номінації

«Повнометражний ігровий фільм»на Омському кінофестивалі (2012 р.).

3. Спецдиплом журі та Приз Гільдіїкінознавців і кінокритиків «Слон»відкритого фестивалю кіно країнСНД, Латвії, Литви та Естонії «Кіно-шок-2012».

12

МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Цю історію я почув від офіцера-розвідника ВалеріяП. Влітку 2014 року його рота майже два тижні ве-ла важкі бої під Хрящуватим. Уже на другий деньу результаті прямих мінометних влучань ворога

в техніку підрозділу в наших бійців не залишилось ані їжі,ані води. Тоді мотопіхотинці вперше вступили у кілька-годинний зустрічний бій з переважаючими силами про-тивника.

— Уявляєш, — згадував Валерій, — навкруги суцільнепекло, ми йдемо вперед під танковим вогнем прямою на-водкою, бачимо стріляючих по нас бойовиків у себе під но-сом. Хлопці просто на ходу закидають усередину «броні»поранених, а один з моїх прикрився бронею БТР, уперсякаскою у задні двері і… базікає по мобільному телефону!Я до нього: «Кому дзвониш, голубе?» Відповідає: «З дру-жиною прощаюся». «А ну викинь телефон, знайшов час!Вперед до хлопців, негайно!»

Хлопець знайшов у собі сили і бився не гірше за інших.У тому бою «базікало», як його згодом назвав жартомакомандир, залишився живим. Згодом, коли бійці за нака-зом відійшли на запасні позиції, хлопець ліг у бліндажіна нари, втупив очі у стелю і наче закам’янів.

Минула доба. В роті всі більш-менш відпочили, за тра-дицією почалися заняття, на яких мотопіхотинці розгляда-ли допущені в бою помилки. Аж раптом трапилося неочі-куване: від звуку працюючого двигуна бойової машинив «базікала» почалася буйна істерика. Це повторювалосянеодноразово. Звичайно, хлопця довелося доправитиз важким клінічним діагнозом у лікувальний заклад. Пізні-ше звідти передали через бригадних лікарів, що якбихлопцю вчасно надали психологічну допомогу, такого бне сталося.

…З досвідченим психологом-практиком Ганною Статів-кою, яка часто працює в зоні АТО, я зустрічаюся не впер-ше. Черговим приводом стала звістка про рішення Ганнита багатьох її колег призватися на військову службуза контрактом в одну з фронтових бригад. За звичаєм миобмінялися новинами та цікавими з позицій її професії іс-торіями, зокрема й викладеною вище.

— Ганно, ви і так робите для фронту чимало, напря-му співпрацюєте з оборонним відомством. Навіщовам, успішним та затребуваним у цивільному життіфахівцям, погони?

— По-перше, це запланований спільно з Головнимуправлінням морально-психологічного забезпеченняЗС України етап програми побудови єдиної системи мо-рально-психологічного забезпечення військ. Я і мої коле-ги — тільки перша хвиля волонтерів. Зараз найдосвідче-ніших з нас призивають на військову службу, щоб ми до-помогли перетворити теоретичні напрацювання Міністер-ства оборони у практичну систему саме всередині армії.По-друге, ми як патріоти не хочемо відсиджуватись у тилу,тим паче, коли не вистачає профільних високопрофесій-них практиків у бойових частинах.

— Вважаєте, що без вас військові не впораються?— Справа у часі. Давайте повернемося до вашої істо-

рії про психічно травмованого хлопця. Йому дійсно мож-на було б допомогти «по гарячих слідах» у перші дві-тридоби. Однак таке під силу тільки професіоналу, якогов той час у зоні бойових дій, на жаль, не було, і яких там,на жаль, майже нема й досі. Для практичного станов-лення «теоретика» у практичній психології та психіатрії

потрібно багато років. Оборонне відомство останнім ча-сом поставило підготовку та перепідготовку військовихпсихологів на сучасні рейки. У батальйонах та бригадах,військкоматах встановлені відповідні штати, у військоприйшли сотні готових до нової роботи офіцерів. Однак,для порівняння, мало винайти навіть ідеальний механізмта виготовити для нього деталі. Треба ще й уміти склас-ти деталі в ціле, налагодити всю конструкцію й примуси-ти її функціонувати ефективно та надійно. Багато з насє носіями унікальних знань та технологій, які дозволятьстворити систему морально-психологічного забезпечен-ня військ якнайшвидше.

— Я дещо чув про ваші унікальні технології, на-приклад, від розвідників 24-ї окремої механізованоїбригади.

— Ми з ними давно дружимо. Нещодавно я з колегамипроводила там спеціальні заняття з протидиверсійниками.Військова розвідка — надзвичайно специфічна і дужескладна спеціальність. Хлопці мають уміти допитувати за-хоплених шпигунів або диверсантів, спілкуватись з аген-турою або місцевим населенням з обох сторін лінії зіткнен-ня. У процесі отримання інформації від цих людей вони щедо етапу її перевірки повинні визначити, кажуть їм правдучи нахабно брешуть, чесно дивлячись в очі. Ми навчаємо,яким чином за мімікою, рухами рук або всього тіла, дихан-ням, поставою під час розмови та іншими численнимиознаками це можна зробити зі стовідсотковою гарантією.Нам було дуже приємно, що вся протидиверсійна групавважала набуті знання корисними.

— Якою ви бачите свою службу?— На першому етапі ми маємо намір у «ручному ре-

жимі» налагодити всі ланцюжки роботи військових пси-хологів знизу-догори та звести їх в ефективну системуна прикладі однієї з новостворених бригад. Розумієте,в оборонному відомстві є багато розроблених власнимисилами професійних і надсучасних технологій, наста-нов, інструкцій. Проте, за визнанням провідних фахівцівв нашій галузі, вони ефективні, але все ще не мають тіс-ного зв’язку з практикою. Із-за цього більшість молодихофіцерів не навчені і не вміють надавати першу психо-логічну допомогу бійцям, або створювати правильнупсихологічну атмосферу в підрозділі. А також багато хтозі старших офіцерів й досі вважає стиль командуванняпідрозділами за принципами «я сказав!» або «на горло»єдино вірним і дієвим. Ще, наприклад, інколи психологіч-ний відбір або підготовка снайпера, сапера, розвідникатощо ведеться без урахування специфіки військовоїспеціальності. А так не повинно бути. Мипрацюватимемо і з рядовими, і з генералами надвиправленням ситуації.

Віктор ШЕВЧЕНКО

ПСИХОЛОГИ ПРАЦЮВАТИМУТЬ

І З РЯДОВИМИ, І З ГЕНЕРАЛАМИВолонтери допомагають налагодити систему морально-психологічного забезпечення

бойових дій у зоні АТО

РОЗВІДНИКИ МАЮТЬ УМІТИДОПИТУВАТИ ЗАХОПЛЕНИХ

ШПИГУНІВ АБО ДИВЕРСАНТІВ,СПІЛКУВАТИСЬ З АГЕНТУРОЮАБО МІСЦЕВИМ НАСЕЛЕННЯМ

З ОБОХ СТОРІН ЛІНІЇ ЗІТКНЕННЯ

У жодному разі не нехтуйте допомогоювійськового психолога на фронті. Сол-дат, недостатньо підготовлений до про-довження бойових дій, ризикує втратитиконтроль над собою. Отже, він може на-разити на зайву небезпеку або себе, аботоваришів. Психолог допоможе навчити-ся долати стрес, діяти впевнено і грамот-но у бойових умовах. Обов’язково звер-ніться до психолога, якщо відчуєте якісьіз наведених нижче симптомів.

ППооччууттттяя ппррооввииннии ((ввии ввиижжииллии,, аа ттооввааррии--шшіі нніі)).. Ви не бажаєте нічого згадуватипро загиблих, навіть хороше. Ви праг-нете заглушити прихований душевнийбіль алкоголем. Ви цураєтесь спілку-вання з товаришами.

ТТррииввоожжннііссттьь.. Фізичні симптоми: ломо-та у спині, слабкість, спазми у шлунку.Психологічні симптоми: постійне хвилю-вання з кожного приводу, нічим необґрунтований страх переслідування,почуття власного безсилля, невпевне-ності при здійсненні будь-яких дій.

ББееззссоонннняя,, ннііччнніі ссттррааххііттттяя,, ««ррввааннииййссоонн»».. Ви починаєте боятися ночі, сну.Тому постійно недосипаєте і не можетерозслабитись ані на хвилину.

Сни схожі на документальні фільми. Виначе переглядаєте відео з місця подій.

ССннии ззаа ммооттииввааммии ппеерреежжииттиихх ппооддіійй..Вам сняться деталі пережитих подій, випрокидаєтесь у поту, в «розбитому»стані.

Неконтрольовані спогади. Минув знач-ний час після події, але її жахливі сценираптово постають перед очима безбудь-якого приводу.

ССппооггааддии--ггааллююццииннааццііїї.. Це варіант не-контрольованих спогадів. Але вонимають характер яскравого кольоровогофільму з жахливими і перебільшеними,порівняно з реальністю, сценами.

Надмірна обережність. Наприклад, видавно перебуваєте у приміщенні й не чу-єте підозрілих звуків, але постійно пере-віряєте, чи не стоїть хтось за дверима.

ААггрреессииввннііссттьь.. Ви «зриваєтесь»на крик із найменшого приводу. Вамкортить застосувати фізичну силудо людей чи предметів. Ви не можетесебе в цьому стримати навіть при спіл-куванні з близькими людьми.

ВВииббууххоовваа ррееааккццііяя.. При будь-якому гуч-ному несподіваному звуці у небойовійобстановці ви автоматично приймаєтезахисну позу, присідаєте або падаєтена землю.

ННааппааддии ззллооссттіі ттаа ггннііввуу.. Такі напади мо-жуть бути спричинені навіть незлим то-вариським жартом, дружнім доторкомдо плеча.

ВВііддссууттннііссттьь ееммооцціійй. Вас не зачіпають на-віть надзвичайні або просто важливі події,які відбуваються у вашій присутності. Винічому не радієте і нікому не співчуваєте,навіть близьким людям, яким недобре.

ВВаажжккоо ззооссееррееддииттииссьь.. Ви повільно, на-силу згадуєте суть важливих речей абоподій, «вимикаєтеся» під час розмови.

КОЛИ ПОТРІБНОЗВЕРНУТИСЯПО ДОПОМОГУ ФАХІВЦЯ

ДДииххааллььнніі ттееххннііккии ссппрриияяююттьь ввііддннооввллееннннюю ббііййцціівв ААТТОО

ГГааннннаа ССттааттііввккаа

Психолог Ганна Статівка радить:

#17 {5446} 5 ТРАВНЯ, 2016 13

ОВТ

Військові медики, які рятують наших бій-ців у зоні АТО, постійно наголошуютьна важливості захисного індивідуально-го спорядження. Адже за статистикою,

левову частину поранень солдати зазнають відосколків, гребуючи бронежилетами та шолома-ми. Цю просту істину давно засвоїли у країнахНАТО. Якщо їхній боєць під час бойових дій зні-ме засіб індивідуального захисту й зазнає пора-нення, то відповідно до контракту до нього за-стосовуватимуться доволі жорсткі санкції.

Українська армія вступила у війну, маючи длязахисту своїх військовослужбовців лише ра-дянський СШ-68. Щоб екіпірувати основні підроз-діли Збройних Сил України сучасними засобамибронезахисту, колективу «НВП «Темп-3000» зна-добилося кілька місяців. Слід наголосити, щоСША та європейські країни розробляли засобизахисту голови з початку минулого століття. І як-що в першій його половині про властивості шо-лома, який захищав би від куль, можна було тіль-ки мріяти, то сьогодні це вже звичайна річ.

Українська «Каска-1М» нарівні з бронежиле-тами на початку АТО стала, мабуть, найпотрібні-шим елементом особистої екіпіровки українсь-кого воїна. Добре, що технологія виробництвасучасного шолома з надвисокомолекулярногополіетилену була відпрацьована ще під час пе-ребування частин Збройних Сил України у скла-ді коаліційних сил в Іраку. За два роки АТО вда-лося закрити всі першочергові потреби у надій-

ному засобі захисту голови у війську, Національ-ній гвардії, Державній прикордонній службі та ін-ших силових структурах України.

На підприємстві «Темп-3000» розповіли провеличезну роботу зі створення нового шоломадля силовиків. Використовуючи сучасні вітчиз-няні та зарубіжні технології, фахівці створилипринципово новий шолом світового рівня із за-стосуванням параарамідних матеріалів. Слід за-уважити, що роботи з розробки шолому за цієютехнологією здійснювалися на підприємстві щез середини 90-х років, але на той час так і зали-шилися неактуальними. Для композитних бро-нешоломів на потужностях «Темп-3000» освоє-но виробництво балістичної параарамідної тка-нини з подальшим нанесенням полімерної тер-мореактивної сполуки. Ця технологія дозволяєотримувати монолітні вироби складної форми.

У процесі створення шолома виготовлено і ви-пробувано моделі з різними варіантами геомет-рії купола. Враховувалися як нинішні вимогидо цих товарів за стандартами STANAG, такі можливе посилення параметрів кулестійкостіі захисту від осколків. Активно використовуючи3D-моделювання та інтегровану у виробничийпроцес систему автоматизованого проектуван-ня і розрахунку, інженери і технологи компаніївиготовили десятки прототипів, щоб досягти ре-зультату світового рівня.

Черговий робочий зразок перспективного шо-лому від «Темп-3000» гідно витримав випробу-

вання на стрілецькому рубежі. Ковпак шоломаз арамідної тканини Twaron був обстрілянийпатронами 9х19 Парабелум, які вважаютьсяодними з найпробивніших, з дистанції 5 метрів.По об’єкту випробування було зроблено 5 по-стрілів в усі проекції (кут зустрічі — 90°). Прицьому швидкості вражаючого елементу колива-лися несуттєво — від 423 до 433 м/с. Для де-тального вивчення результатів ковпак було роз-різано на місцях кількох кульових входів.

Новий шолом для армії відповідатиме 1-А кла-су за ДСТУ і 3-А класу NIJ стандарту США. І най-головніше — вага. Маса готового українськогошолома становить 1,35 кг, що на сто грамів мен-ше, ніж у сучасних аналогів. І якщо з точки зорувеликих калібрів і багатотонних вантажів такавідмінність у вазі комусь здасться несуттєвою, тодосвідчені користувачі військового спорядженняточно оцінять подібне зменшення маси шолома.

При розробці нового виробу величезна увагаприділялася підшоломнику. Адже важливоне тільки захистити голову бійця, але і зробитимаксимально комфортним використання шоло-му протягом багатьох годин — на позиції, під часвиконання бойових і навчальних завдань. Окрімтого, особливу увагу було сконцентрованоі на зовнішньому захисному шарі. І не лише дляполіпшення захисту шолому від пошкоджень,але і для удосконалення його «роботи» в інфра-червоному спектрі. В результаті він став майженепомітним для тепловізорів.

Фахівці «НВП «Темп-3000» так само передба-чили можливість кріплення на шолом додатково-го обладнання. Його геометрія передбачає мож-ливість монтування приладу нічного баченняна уніфікованій платформі, а додаткових аксесу-арів (ліхтар, комбат-камера тощо) — на планкиПікатінні, які можуть розташовуватися на бічнихповерхнях шолома.

У новому виробі максимально враховано до-свід і побажання безпосередніх учасників бойо-вих дій. І судячи з відгуків з АТО, у співробітни-ків «Темп-3000» ще багато роботи з розширенняноменклатури шоломів. Адже в сучасній війніу кожного фахівця має бути своє, адаптоване підйого завдання, екіпірування. Це стосується і де-сантників, і моряків, і членів екіпажів бойовихмашин, і, звісно, льотчиків.

Микола ФЕДОРКІВ

НОВИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ШОЛОМВИТРИМАВ П’ЯТЬ ПОСТРІЛІВПАТРОНАМИ ПАРАБЕЛУМНа початку АТО каска нарівні з бронежилетами стала найпотрібнішим елементом особистої екіпіровки нашого воїна

МАСА ГОТОВОГОУКРАЇНСЬКОГО ШОЛОМА

СТАНОВИТЬ 1,35 КГ,ЩО НА СТО ГРАМІВ МЕНШЕ,НІЖ У СУЧАСНИХ АНАЛОГІВ

ВВииккооррииссттооввууююччии ссууччаасснніі ввііттччииззнняянніі ттаа ззааррууббііжжнніі ттееххннооллооггііїї,, ффааххііввцціі ««ТТееммпп��33000000»» ссттввооррииллии ппррииннццииппооввоо ннооввииййшшооллоомм ссввііттооввооггоо ррііввнняя іізз ззаассттооссуувваанннняямм ппаарраааарраамміідднниихх ммааттееррііаалліівв

В Україні створюють протикорабельний ра-кетний комплекс «Нептун». За його роз-робку відповідає одне з провідних конст-рукторських бюро зі створення високоточ-ної зброї. Протикорабельна ракета маєконтейнерний старт. Контейнер схожийна стандартний — від ракет ЗРК С-300.До розробки «Нептуна» на даному етапі за-лучені лише вітчизняні фірми.

Отже, протикорабельний ракетний комп-лекс «Нептун» є засекреченою розробкою.Але вже відомо, що він випускатиметьсяу двох варіантах: корабельному і береговому.

Створення нового ПРК цілком зможерозв’язати проблему захисту морських ру-бежів України. До того ж його випуск не по-требує настільки тривалого часу, як будів-ництво фрегата або крейсера.

Інф. «НА»

«НЕПТУН» ПОВИНЕН ПОСИЛИТИ УКРАЇНСЬКІ ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКІ СИЛИПротикорабельний ракетний комплекс випускатиметься у двох варіантах: корабельному і береговому

ППееррееддббааччааєєттььссяя,, щщоо ттаакк ббууддее ввиигглляяддааттии ммааййббууттнніійй ккооммппллеекксс ««ННееппттуунн»»

14

СХІД І ЗАХІД РАЗОМ

Всеукраїнська акція «Потяг єднанняУкраїни «Труханівська Січ» добігла фі-налу у Києві. Втім організатори заходустверджують, що незабаром потяг регу-

лярно курсуватиме українськими містами: із За-ходу на Схід, із Півночі на Південь і навпаки. Та-ким чином люди познайомляться з побутом,культурою та самобутністю різних куточків на-шої держави.

За час акції учасники відвідали Харків,Слов’янськ, Краматорськ, Торецьк, Красноар-мійськ, Авдіївку, Костянтинівку, Дружківку, Бах-мут, Лиман та інші міста і села. І звісно — бага-то військових частин, які виконують завданняв зоні проведення АТО.

Всеукраїнську акцію «Потяг єднання України«Труханівська Січ» започаткували з ініціативипонад 80-ти громадських та волонтерськихорганізацій. До її реалізації активно долучилисяі військовослужбовці Збройних Сил України.Підтримку у цій благодійній справі надав Прези-дент України — Верховний ГоловнокомандувачЗбройних Сил України Петро Порошенко.

Під час поїздки об’єднана команда з волонте-рів, освітян, журналістів, документалістів, мит-ців, громадських діячів та військових (а це по-над 200 осіб) проводила мистецькі акції, лекції,тренінги, майстер-класи та концерти. Війсь-ковослужбовці провели з працівниками «Укрза-лізниці», місцевими учнями та студентами за-няття з мінної безпеки. Діти Києва, Полтави,Харкова та інших міст отримали подарункидо Великодніх свят. Потягом також переданобуклети, брошури та періодичні видання. В усіхнаселених пунктах Донецької та Луганської об-ластей гостей зустрічали представники місце-вої влади, волонтери та активісти.

Художній керівник проекту — відомий артист,письменник та казкар Сашко Лірник (Олек-сандр Власюк). Він розповів, що більшість во-лонтерів до початку акції вже були знайомі одинз одним. Проте їздили на Донбас до українцівта воїнів АТО окремо. «Потяг єднання України»об’єднав музикантів, артистів, волонтерівта військових, систематизувавши спільну куль-турну роботу.

За словами Сашка Лірника, протягом акціївдалося зробити навіть більше, ніж планувало-ся. Чи не у кожному місті, куди прибував потяг,активістам вдавалося охопити більшу кількістьшкіл і військових частин для проведення, на-приклад, концертів та майстер-класів, ніж булозаплановано. Нині організатори заходів підби-вають підсумки виконаної роботи.

— Відповідно до розробленої мною концепції,відбиралися музичні гурти та різноманітні майст-ри з нахилом на українську складову, — розпо-вів Сашко Лірник. — Вдалося підібрати колек-тив, який пропагує саме сучасну українськукультуру. І проведення акції довело ефектив-ність такої концепції. Часто після виступів артис-тів та музикантів на Сході України до мене підхо-дили місцеві мешканці та дякували, виявляючинеабиякий інтерес до нашої сучасної культури.

Слід підкреслити, що в майбутньому до акціїпланується долучити і талановитих виконавцівіз Донбасу. Таким чином вони показуватимутьрізним регіонам нашої держави, що Україна, по-при всі негаразди та агресію Росії, залишаєтьсяєдиною.

Заступник начальника відділу Головногоуправління морально-психологічного забезпе-чення ЗС України полковник Андрій Овсянніков

поінформував, що у національно-патріотичнійакції «Потяг єднання України «ТруханівськаСіч» взяли участь 18 військовослужбовцівта працівників війська. Загалом у рамках проек-ту відвідано 14 підрозділів Збройних Сил у зоніАТО. До різноманітних заходів залучено понад550 військовиків.

Представник Центру розмінування Головногоуправління оперативного забезпечення Зброй-них Сил України майор Володимир Требунськийпровів 56 занять з мінної безпеки. Ці заняттястали вкрай популярними серед мешканців, тожофіцеру доводилося працювати від самого ран-ку до пізнього вечора. Він переконаний, щоотримані людьми знання дозволять їм уникнутинебезпеки та вберегти близьких від підступноїзагрози.

Фахівці Збройних Сил надали бійцям 21 кон-сультацію з правових та соціальних питань. Во-ни також повідомили телефони «гарячих» лінійструктурних підрозділів Міноборони та Гене-рального штабу, куди в разі потреби можутьзвертатися бійці, які перебувають у зоні прове-дення АТО.

За словами полковника Андрія Овсяннікова,за час акції проведено 12 занять із питань про-ходження військової служби за контрактом,правильного оформлення документів, інформу-вання про переваги військової служби на ринкупраці в порівнянні з цивільними професіями.Окрім того, цивільні волонтери надали бійцям5 психологічних консультацій, а військовий ка-пелан отець Іван УПЦ Київського Патріархатупровів близько 20 молебнів та служб.

Офіцер також повідомив, що протягом акціївійськовим передано 62 подарунки від школяріврізних міст нашої держави. За дев’ять днів про-ведено 15 концертних та 10 святкових заходівза участю творчої групи Заслуженого академіч-ного зразково-показового оркестру ЗС України,зокрема — фольклорного гурту «Святовид» підкерівництвом заслуженого артиста України Ва-лентина Лігуса.

Про подальшу співпрацю із Збройними Сила-ми України в рамках подібних заходів ужезаявили такі гурти, як «Bagirof Band», «Вертеп»,Олег Універсал, бард Ігор Білий та інші.

Микола ФЕДОРКІВ

РЕЙСИ «ПОТЯГУ ЄДНАННЯУКРАЇНИ» СТАНУТЬ РЕГУЛЯРНИМИПід час поїздки об’єднана команда з волонтерів, освітян, журналістів, документалістів, митців, громадських діячів та військових(а це понад 200 осіб) провела мистецькі акції, лекції, тренінги та майстер-класи, обміни культурними надбаннями

ММііссццееввіі ммеешшккааннцціі ДДрруужжккііввккии ппррииввііттнноо ззууссттррііччааююттьь ууччаассннииккіівв ввссееууккррааїїннссььккооїї ааккццііїї

ДДііттии ККрраассннооааррммііййссььккаа ппіідд ччаасс ккооннццееррттуу ммааллююввааллии ппооббаажжаанннняя ззааххииссннииккаамм УУккррааїїннии

У МЕЖАХ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇАКЦІЇ ВІДВІДАНО

14 ПІДРОЗДІЛІВ ЗБРОЙНИХСИЛ У ЗОНІ АТО, ДО ЗАХОДІВ

ЗАЛУЧЕНО ПОНАД550 ВІЙСЬКОВИКІВ

#17 {5446} 5 ТРАВНЯ, 2016 15

ОГОЛОШЕННЯ

КЕВ м. Полтава оголошує конкурс з відбору суб’єктів оцінної діяльності,які будуть залучені до проведення незалежного оцінювання майна:

1. Назва об’єкта оцінювання: нежитлові приміщення холодного сховищана 40 м/м інв. № 35, в/м № 33, загальною площею 1570,8 кв.м.

Місцезнаходження об’єкта оцінювання: м. Охтирка Сумської області.Мета проведення незалежного оцінювання: визначення ринкової вартості

об’єкта для розрахунку розміру орендної плати при продовженні договоруоренди.

Розмір земельної ділянки: розмір земельної ділянки під об’єктом орендипропорційний площі будівлі (приміщення 1570,8 кв.м)

Місце розташування земельної ділянки: м. Охтирка Сумської області.Балансоутримувач: Військова частина А4104.Орієнтовна дата оцінювання: 20.05.2016 року.2. Назва об’єкта оцінювання: нежитлові приміщення будівлі АвіаТЕЧ інв. № 60,

в/м № 33, загальною площею 729,5 кв.м.Місцезнаходження об’єкта оцінювання: м. Охтирка Сумської області.Мета проведення незалежного оцінювання: визначення ринкової вартості

об’єкта для розрахунку розміру орендної плати при продовженні договоруоренди.

Розмір земельної ділянки: розмір земельної ділянки під об’єктом оренди про-порційний площі будівлі (приміщення 729,5 кв.м)

Місце розташування земельної ділянки: м. Охтирка Сумської області.Балансоутримувач: Військова частина А4104.Орієнтовна дата оцінювання: 20.05.2016 року.3. Назва об’єкта оцінювання: нежитлові приміщення будівлі складу служби АОз

інв. № 74, в/м № 33, загальною площею 382,7 кв.м.Місцезнаходження об’єкта оцінювання: м. Охтирка Сумської області.Мета проведення незалежного оцінювання: визначення ринкової вартості

об’єкта для розрахунку розміру орендної плати при продовженні договоруоренди.

Розмір земельної ділянки: розмір земельної ділянки під об’єктом оренди про-порційний площі будівлі (приміщення 382,7 кв.м)

Місце розташування земельної ділянки: м. Охтирка Сумської області.Балансоутримувач: Військова частина А4104.Орієнтовна дата оцінювання: 20.05.2016 року.4. Назва об’єкта оцінювання: нежитлові приміщення будівлі, тренажер

інв. № 49, в/м № 33, загальною площею 606,30 кв.м.Місцезнаходження об’єкта оцінювання: м. Охтирка Сумської області.Мета проведення незалежного оцінювання: визначення ринкової вартості

об’єкта для розрахунку розміру орендної плати при продовженні договоруоренди.

Розмір земельної ділянки: розмір земельної ділянки під об’єктом оренди про-порційний площі будівлі (приміщення 606,30 кв.м)

Місце розташування земельної ділянки: м. Охтирка Сумської області.Балансоутримувач: Військова частина А4104.Орієнтовна дата оцінювання: 20.05.2016 року.Звіт про оцінювання майна має бути прошитий (прошнурований), пронумеро-

ваний, скріплений підписом та печаткою суб’єкта оцінної діяльності — суб’єктагосподарювання, що проводив оцінювання.

Конкурсний відбір суб’єктів оцінної діяльності здійснюватиметься відповіднодо Положення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяльності, затверджено-го наказом Міністерства оборони України від 06.04.2015 року № 156 та зареєст-рованого в Міністерстві юстиції України 11.06.15 року за № 699/27144.

До участі в конкурсі можуть бути допущені суб’єкти оцінної діяльності, які діютьна підставі сертифікатів суб’єктів оціночної діяльності, виданих відповідно до За-кону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяль-ність в Україні», якими передбачено здійснення практичної діяльності з оцінюван-ня майна за напрямами оцінювання майна та спеціалізаціями у межах цих напря-мів, що відповідають об’єкту оцінювання; мають чинне кваліфікаційне свідоцтвооцінювача за відповідними напрямками оцінювання майна та спеціалізаціямиу межах таких напрямків, видане відповідно до Закону України «Про оцінку май-на, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»; мають свідоцтвопро включення інформації про оцінювача до Державного реєстру оцінювачівта суб’єктів оціночної діяльності, видане відповідно до Порядку ведення Держав-ного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності, затвердженого наказомФонду державного майна України від 10.06.2013 р. № 769, зареєстрованогов Міністерстві юстиції України від 13.06.2013 р. № 937/23469.

Учасники конкурсу подають до КЕВ м. Полтава конкурсну документацію, якаскладається з конкурсної пропозиції та підтвердних документів. До підтверднихдокументів належать: заява про участь у конкурсному відборі суб’єктів оцінної ді-яльності (додаток №1 Положення), копія установчих документів суб’єкта оцінноїдіяльності (для юридичних осіб); копія кваліфікаційних свідоцтв оцінювача; копіясертифіката суб’єкта оцінної діяльності; копія свідоцтва про включення інформа-ції про оцінювача до Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяль-ності; інформація про претендента (документ, якій містить відомості про претен-дента щодо його досвіду роботи, кваліфікації та особистого досвіду роботи оці-нювачів, які працюють у його штатному складі та залучаються ним додатково,з незалежного оцінювання майна, у тому числі подібного майна, тощо); конкурс-на пропозиція.

Конкурсна пропозиція подається в окремо запечатаному конверті з відміткою«Конкурсна пропозиція» і має містити пропозицію щодо вартості виконання ро-біт, калькуляції витрат, пов’язаних із виконанням робіт, а також інформаціющодо терміну виконання робіт у календарних днях, який не перевищує 5 кален-дарних днів.

Конкурсну документацію слід подавати в КЕВ м. Полтава, на адресу:м. Полтава, вул. Сінна, 36, каб. 14, до 16.05.2016 року (до 17:00).

Конкурсна документація подається в запечатаному конверті з описом підтвер-дних документів, що містяться в конверті. На конверті необхідно зробити відміт-ку «На конкурс з відбору суб’єктів оцінної діяльності», а також зазначити назвуоб’єкта, на який подано заяву про участь у конкурсі, та назву суб’єкта господа-рювання, який подає заяву.

Конкурс відбудеться 20.05.2016 року об 10:00 у каб. № 14 КЕВ м. Полтава,за поштовою адресою: 36039, м. Полтава, вул. Сінна, 36.

Телефон для довідок з питань проведення конкурсу в м. Полтава: (805322)7-24-87, 56-40-92.

***Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква оголошує конкурс з від-

бору суб’єктів оцінної діяльності, які будуть залучені до проведення незалежногооцінювання нерухомого військового майна

Об’єкт оцінювання: нерухоме військове майно — нежитлове приміщення у бу-дівлі інв. №20 військового містечка № 65, площею 17,0 кв. м та асфальтний май-данчик площею 1000,0 кв. м.

Місцезнаходження об’єкта оцінювання: м. Черкаси, вул. Смілянська, 125.Балансоутримувач: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква (далі КЕВм. Біла Церква).

Мета проведення незалежного оцінювання: визначення ринкової вартості длярозрахунку орендної плати, з метою продовження договору оренди.

Орієнтована дата оцінювання: 30.04.2016 р.До участі в конкурсі залучаються суб’єкти оцінної діяльності — суб’єкти госпо-

дарювання, які відповідають та виконали вимоги пункту 9 розділу І Положенняпро конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяльності у випадках оренди нерухомо-го військового майна, затвердженого наказом Міністерства оборони України від06.04.2015 № 156 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 11.06.2015за № 699/27144.

Учасники конкурсу надсилають (або подають особисто) до комісії конкурснудокументацію в запечатаному конверті з описом документів, що в ньому містять-ся. Копії документів, які подаються у складі конкурсної документації, завіряють-ся позначкою «Згідно з оригіналом» із зазначенням назви посади, ініціалівта прізвища особи, яка завіряє копію, її особистого підпису, дати завірення копії,засвідченої печаткою (за наявності).

Конкурсна документація включає: заяву про участь у конкурсному відборісуб’єктів оцінної діяльності (додаток 1 до Положення про конкурсний відбірсуб’єктів оціночної діяльності у випадках оренди нерухомого військового майна);копії установчих документів суб’єкта оцінної діяльності (для юридичних осіб); ко-пії кваліфікаційних свідоцтв оцінювача; копію сертифіката суб’єкта оцінної діяль-ності; копію свідоцтва про включення інформації про оцінювача до Державногореєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності; конкурсну пропозицію.

Конкурсна пропозиція подається в окремо запечатаному конверті з позначкою«Конкурсна пропозиція» і має містити пропозиції щодо вартості виконання робіт,калькуляцію витрат, пов’язаних із виконанням робіт, інформацію щодо строку ви-конання робіт, який не повинен перевищувати 7 календарних днів, а також умо-ви розрахунків (відстрочки платежів).

Конкурсна документація повинна надійти до Квартирно-експлуатаційного від-ділу м. Біла Церква не пізніше ніж за чотири робочі дні до оголошеної дати про-ведення конкурсу (включно).

Конкурс відбудеться об 11:00 через 14 календарних днів після опублікуванняцієї інформації в офіційних друкованих засобах масової інформації, за адресою:Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярмаркова, 1, каб. 18.

Документи слід надсилати поштою на адресу: 09107, Київська обл., м. БілаЦерква, вул. Ярмаркова, 1; або надавати особисто на адресу: 09107,Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярмаркова, 1, каб. 18.

Телефони для довідок: (068) 739-99-94 або (04563) 5-30-00.

На виконання статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових правта професійну оціночну діяльність в Україні», постанови Кабінету Міністрів Укра-їни від 28 грудня 2000 року № 1919 «Про порядок відчуження та реалізації військо-вого майна Збройних Сил» (із змінами) та наказу Міністерства оборони України від20 січня 2015 року № 29, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 лютого2015 року за № 202/26647 «Про затвердження Положення про конкурсний відбірсуб’єктів оціночної діяльності у випадках відчуження військового майна» (далі —Наказ), Міністерство оборони України інформує про проведення конкурсного відбо-ру суб’єктів оцінної діяльності у випадках відчуження списаного військового майна.

Конкурс відбудеться 20 травня 2016 року об 10:00 за адресою: 03113,м. Київ-113, проспект Перемоги, 55/2, Департамент відчуження та утилізації військо-вого майна Міністерства оборони України, каб. 223.

Об’єкти оцінювання, лоти (додаток 1).Кінцевий термін подання документів: 19 травня 2016 року до 10:00.Для участі у конкурсному відборі суб’єкти оцінної діяльності подають: заяву про

участь у конкурсному відборі суб’єктів оцінної діяльності (додаток 2); копії установ-чих документів учасника конкурсу (для юридичних осіб); копії кваліфікаційних сві-доцтв оцінювача; копію сертифіката суб’єкта оцінної діяльності; копію свідоцтва провключення інформації про оцінювача до Державного реєстру оцінювачів та суб’єктівоціночної діяльності; конкурсну пропозицію.

Конкурсна пропозиція суб’єкта оцінної діяльності подається в запечатаномуконверті на кожний лот окремо та формується відповідно до критеріїв, визначениху додатку 2 до Наказу.

Документи слід подати на реєстрацію до комісії, на ім’я голови конкурсної комісіїу запечатаному конверті з описом документів, що в ньому містяться, та обов’язковозазначити дату проведення конкурсу. Копії документів, які подаються, завіряютьсяпозначкою «Згідно з оригіналом» із зазначенням назви посади, ініціалів та прізвищаособи, яка завіряє копію, її особистого підпису, дати завірення копії, засвідченоїпечаткою (за наявності).

Умови конкурсу визначені Положенням про конкурсний відбір суб’єктів оціночноїдіяльності у випадках відчуження військового майна, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 20 січня 2015 року № 29.

Визначення переможця проводиться комісією за критеріями з визначення кращої конкурсної пропозиції з оцінювання військового майна (додаток 2 до Наказу).Результат конкурсного відбору оголошується в тому ж порядку, в якому його було оголошено.З переможцем конкурсного відбору укладається договір на проведення незалежного оцінювання списаного військового майна.Конкурсна комісія розташована за адресою: 03113, м. Київ-113, проспект Перемоги, 55/2, Департамент відчуження та утилізації військового майна Міністерства

оборони України.Телефон для довідок: (044) 454-73-26, 454-73-86.

Äîäàòîê 2 Ãîëîâ³ êîì³ñ³¿ ç â³äáîðó ñóá’ºêò³â îö³íî÷íî¿

ä³ÿëüíîñò³ ____________________________ Ðåºñòðàö³éíèé ¹ _______ “___” _________ 20___ ð. (äàòà ðåºñòðàö³¿ çàÿâè)

ÇÀßÂÀ ïðî ó÷àñòü ó êîíêóðñíîìó â³äáîð³ ñóá’ºêò³â îö³íî÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³

Çàÿâíèê______________________________________________________________________ (íàéìåíóâàííÿ çàÿâíèêà àáî ïð³çâèùå, ³ì’ÿ, ïî áàòüêîâ³ (äëÿ ô³çè÷íî¿ îñîáè))

Êåð³âíèê_____________________________________________________________________ (ïð³çâèùå, ³ì’ÿ, ïî áàòüêîâ³, ïîñàäà)

²äåíòèô³êàö³éíèé êîä çàÿâíèêà çà ªÄÐÏÎÓ, ðåºñòðàö³éíèé íîìåð îáë³êîâî¿ êàðòêè ïëàòíèêà ïîäàòê³â àáî ñåð³ÿ òà íîìåð ïàñïîðòà (äëÿ ô³çè÷íèõ îñ³á, ÿê³ ÷åðåç ñâî¿ ðåë³ã³éí³

ïåðåêîíàííÿ â³äìîâëÿþòüñÿ â³ä ïðèéíÿòòÿ ðåºñòðàö³éíîãî íîìåðà îáë³êîâî¿ êàðòêè ïëàòíèêà ïîäàòê³â, ïîâ³äîìèëè ïðî öå ó â³äïîâ³äíèé îðãàí äåðæàâíî¿ ïîäàòêîâî¿ ñëóæáè ³ ìàþòü â³äì³òêó â ïàñïîðò³) ___________________________________________________

̳ñöåçíàõîäæåííÿ (ì³ñöå ïðîæèâàííÿ) _________________________________________

--------------- ---------------- ---------------- ------------------------- (òåëåôîí) (òåëåôàêñ) (òåëåêñ) (àäðåñà åëåêòðîííî¿ ïîøòè â ìåðåæ³ ²íòåðíåò)

Ïðîñèìî äîçâîëèòè âçÿòè ó÷àñòü ó êîíêóðñíîìó â³äáîð³ ñóá’ºêò³â îö³íî÷íî¿

ä³ÿëüíîñò³ íà ïðàâî ïðîâåäåííÿ íåçàëåæíî¿ îö³íêè îêðåìî âèçíà÷åíîãî â³éñüêîâîãî ìàéíà. “___”__________ 20___ ð. _________________________ (äàòà çàïîâíåííÿ çàÿâè) (ï³äïèñ êåð³âíèêà)

Ì.Ï.

ЛОТ 1 Перелік списаного військового майна, яке планується для реалізації (на внутрішньому ринку) та підлягає незалежному оцінюванню

№

з/п

№ з/п переліку

списаного

військового

майна

Найменування

військового майна

Одиниця

виміру

Кількість Рік

виготовлення

Термін

використання

(зберігання)

Залишкова (балансова) вартість,

тис. грн

одиниці разом

Місцезнаходження

1 843 шасі 49-06 (БТР-60) одиниць 5 1979-1986 37-29 11,76 58,79 в/ч А4558 (ДП «Київский бронетанковий

завод» м. Київ)

ЛОТ 2 Перелік списаного військового майна, яке планується для реалізації (на внутрішньому ринку) та підлягає незалежному оцінюванню

№

з/п

№ з/п переліку

списаного

військового

майна

Найменування

військового майна

Одиниця

виміру

Кількість Рік

виготовлення

Термін

використання

(зберігання)

Залишкова (балансова) вартість,

тис. грн

одиниці разом

Місцезнаходження

1 911 Протигази ПМК штук 1148 1978-1991 25-38 0,06785 77,8918 в/ч А0312, смт Машівка

2 954 Мішок прогумований штук 858 1972-1989 27-44 0,00973 8,34834 в/ч А0312-ІІ, м. Волочиськ

ЛОТ 3 Перелік списаного військового майна, яке планується для реалізації (на внутрішньому ринку)та підлягає незалежному оцінюванню

ЛОТ 4 Перелік списаного військового майна, яке планується для реалізації (на внутрішньому ринку)та підлягає незалежному оцінюванню

№

з/п

№ з/п переліку

списаного

військового

майна

Найменування

військового майна

Одиниця

виміру

Кількість Рік

виготовлення

Термін

використання

(зберігання)

Залишкова (балансова) вартість,

тис. грн

одиниці разом

Місцезнаходження

1 468 Р-50 одиниць 1 до 1992 понад 22 5,800 5,800

в/ч А1080,

м. Миколаїв

2 469 Р-25 одиниць 5 до 1992 понад 22 2,250 11,250

3 474 Р-20 одиниць 4 до 1992 понад 22 2,000 8,000

4 479 Р-10 одиниць 5 до 1992 понад 22 1,800 9,000

5 488 Р-4 одиниць 7 до 1992 понад 22 0,9 6,300

ЛОТ 5 Перелік списаного військового майна, яке планується для реалізації (на внутрішньому ринку) та підлягає незалежному оцінюванню

№

з/п

№ з/п переліку

списаного

військового

майна

Найменування

військового майна

Одиниця

виміру

Кількість Рік

виготовлення

Термін

використання

(зберігання)

Залишкова (балансова)

вартість, тис. грн

одиниці разом

Місцезнаходження

1 787 Іл-76 комплект 1 1977 39 5 840 833,83 5 840 833,83 в/ч А2488, м. Миколаїв

2 796 Р-27Ф2М-300 одиниць 7 1971-1974 42-45 118,52700 829,68900 в/ч А4104, м. Чугуїв

3 797 Р-29Б-300 одиниць 1 1977 39 118,52700 118,52700 в/ч А4104, м. Чугуїв

4 810 Турбогенератор ТГ-16 одиниць 1 1968 48 2,03200 2,03200 в/ч А2215, м. Бориспіль

5 818 ПАРМ-2П комплект 2 1980, 1982 34-36 47,20000 94,40000 в/ч А1840, м. Кіровоград

6 819 КРАС-А комплект 1 1979 37 12,50000 12,50000 в/ч А1840, м. Кіровоград

7 820 КРАС-Б комплект 1 1977 39 12,50000 12,50000 в/ч А1840, м. Кіровоград

8 821 КРАС-Н-403 комплект 1 1982 34 12,50000 12,50000 в/ч А1840, м. Кіровоград

9 823 ПРВ-17 (1РЛ141) комплект 1 1981 35 372,12323 372,12323 в/ч А1912, с. Івниця

10 832 Дорожнє покриття із плит

залізобетонних дорожніх ПДГ 1,5х5

штук 40 1963-1973 52-62 0,27900 11,16000 в/ч А3571, м. Одеса

11 798 АШ-62ІР одиниць 1 1968 48 3,59200 3,59200 в/ч А4465, м. Миколаїв

12 802 ТВ2-117А одиниць 3 1972-1980 36-44 22,92390 68,77170 в/ч А2595, м. Броди

13 803 ГТД-350 сер.3 одиниць 3 1971-1973 43-45 12,73060 38,19180 в/ч А2287, м. Вінниця (ДП «Конотопський

авіаремонтний завод «Авіакон»). Майно

переміщено до в/ч А2365 смт Вакуленчук

14 806 АІ-8 одиниць 4 не визначено не визначено 4,67570 18,70280 в/ч А2287, м. Вінниця (ДП «Конотопський

авіаремонтний завод «Авіакон» )

15 807 АІ-8Н одиниць 1 не визначено не визначено 4,67570 4,67570 в/ч А2287, м. Вінниця (ДП «Конотопський

авіаремонтний завод «Авіакон» )

16 811 ГТДЕ-117-1 одиниць 1 1985 31 17,44300 17,44300 в/ч А3186, м. Луцьк (ДП «Луцький ремонтний

завод «Мотор» )

17 822 ПМС-70М (ЗІЛ-131) комплект 1 1987 29 14,01300 14,01300 в/ч А2287, м. Вінниця. Майно знаходиться у

відділі зберігання в/ч А2287, м. Хмельницький

18 830 Виріб 1Е9 (зі складу ІРЛ-19) комплект 6 не визначено не визначено 4,29068 25,74408 в/ч А0177, м. Полтава

19 833 Конструкція спортзалу «Кисловодськ» комплект 2 1988 28 1,43000 2,86000 в/ч А4245, м. Прилуки

20 836 Сірка молота класу «А» тонн 27,82 1974 понад 30 років 0,48900 13,60398 в/ч А1356, м. Миргород

№

з/п

№ з/п переліку

списаного

військового

майна

Найменування

військового майна

Одиниця

виміру

Кількість Рік

виготовлення

Термін

використання

(зберігання)

Залишкова (балансова) вартість,

тис. грн

одиниці разом

Місцезнаходження

1 955 Агрегат ФВА 50/25 комплект 120 1968-1988 28-48 0,20104 24,12480

в/ч А0312, смт Машівка2 956 Агрегат ФВА 100/50 комплект 110 1968-1988 28-48 0,34269 37,69590

3 957 Установка ФВУА-100-Н-12 штук 8 1968-1988 28-48 0,30057 2,40456

4 958 Установка ФВУА-100-Н-12 штук 11 1968-1988 28-48 0,30057 3,30627 в/ч А0312-ІІ, м. Волочиськ

5 936 Плащі захисні ОП-1 штук 934 1960-1962 54-56 0,04798 44,81332 в/ч А1352, м. Балаклія

6 937 Плащі захисні ОП-1 штук 22 1982-1986 30-34 0,04798 1,05556 Військова академія м. Одеса

7 938 Плащі захисні ОП-1М штук 181 1983 33 0,04798 8,68438

п/п В4216 (А0415, п/п В4126),

м. Бровари-58 939 Панчохи захисні штук 152 1986 30 0,01789 2,71928

9 940 Панчохи захисні штук 23 1983-1988 28-33 0,01789 0,41147 Військова академія м. Одеса

10 941 Панчохи захисні штук 843 1968 48 0,01789 15,08127

в/ч А1352, м. Балаклія11 942 Рукавиці БЛ-1М пар 1037 1972-1975 41-44 0,00164 1,70068

12 943 Рукавиці БЛ-1М пар 20 1972-1989 27-44 0,00164 0,03280 Військова академія м. Одеса

13 944 Рукавиці прогумовані пар 1388 1972-1989 27-44 0,00186 2,58168 в/ч А0312-ІІ, м. Волочиськ

14 945 Рукавиці БЗ-1М пар 1967 1972-1989 27-44 0,00959 18,86353 в/ч А0312, смт Машівка

15 946 Рукавиці БЗ-1М пар 5087 1972-1989 27-44 0,00959 48,78433 в/ч А0312-ІІ, м. Волочиськ

16 947 Рукавиці БЗ-1М пар 250 1972-1975 41-44 0,00959 2,39750 в/ч А1352, м. Балаклія

17 948 Чохли для панчіх та рукавиць штук 9734 1972-1989 27-44 0,00075 7,30050 в/ч А0312-ІІ, м. Волочиськ

18 949 Чохли для панчіх та рукавиць штук 216 1980 36 0,00075 0,16200 п/п В4216 (А0415, п/п В4126),

м. Бровари-5

19 950 Костюм захисний Л-1 комплект 45 1972-1976 40-44 0,06251 2,81295 в/ч А1352, м. Балаклія

20 951 Костюм захисний Л-1 комплект 1385 1972-1989 27-44 0,06251 86,57635 в/ч А0312-ІІ, м. Волочиськ

21 952 Комплект КЗО-Т (зимовий) комплект 1883 1972-1989 27-44 0,29869 562,43327

22 953 Комплект КЗО-Т (літній) комплект 803 1972-1989 27-44 0,28731 230,70993

23 981 Лабораторія хімічна ПХЛ-54 штук 4 1968-1988 28-48 0,37467 1,49868

в/ч А0312, смт Машівка

24 982 Спеціальна машина АРС-14 штук 18 1972-1991 25-44 12,74944 229,48992

25 983 Спеціальна машина ДКВ-1М комплект 3 1988 28 20,83555 62,50665

26 984 Спеціальна машина АДДК комплект 1 1980 36 19,60181 19,60181

27 985 Спеціальні машини БУ-4М штук 2 1978-1985 31-38 14,66713 29,33426

28 986 Мотопомпа МП-800 штук 8 1971-1996 20-45 0,44138 3,53104 в/ч А0312-ІІ, м. Волочиськ

29 987 Мотопомпа МП-800 штук 9 1986-1991 25-30 0,44138 3,97242 в/ч А0312, смт Машівка

РЕДАКЦІЙНА КОЛОНКА ЗАСНОВНИК – МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

Рeєстраційне свідоцтво КВ № 2026 від 25.06.1996 р.

Газета надрукована у друкарні ТОВ «Мега-Поліграф»(вул. Марка Вовчка, 12/14, м. Київ, 04073).

Наклад 51118 Замовлення 47264

Ціна вроздріб – договірна

ТВО головного редактора Анатолій МАРКЕВИЧ

Чергові по номеру — Володимир КОРНІЯКА,Сергій ВОРОНКОВ

Провідний літературний співробітник — Наталія ШАРОЙКО

Адреса редакції: вул. Мельникова, 24, м. Київ, МСП, 04655

e-mail: n_army@army.kiev.ua

http://www.na.mil.gov.ua

Відділ передплати: тел.: (044) 489-50-12

— Реклама редакції (подається безкоштовно)

— Реклама платна

Листування з читачами

тільки на сторінках газети.

Відповідальність за достовірність

інформації та реклами несуть автори

та рекламодавці. Редакція може

не поділяти погляди автора.

При передруку матеріалів посилання

на «Народну армію» обов’язкове.

Рр

Р

ЗАЛИШАЙТЕСЯ З НАМИ

8-9 травня в Україні відзначатимуть Деньпам’яті та примирення і День перемоги над на-цизмом. Символ цих днів — «Мак пам’яті».

В українській міфології мак має дуже багатозначень. Це символ сонця, безкінечності бут-тя, пишної краси, волі, гордості, кровіта смерті. Ця квітка часто згадується в укра-їнських народних піснях та думах, особливокозацької доби.

Червоний мак як символ пам’яті жертв війнивперше використано в Україні у 2014 роціна заходах, приурочених до річниці завершен-ня Другої світової війни. Дизайн цього символурозроблено з ініціативи Українського інститутунаціональної пам’яті та Національної телеком-панії України. Його автором є харківський ди-зайнер Сергій Мішакін. Графічне зображенняє своєрідною алюзією: з одного боку воноуособлює квітку маку, з іншого — кривавийслід від кулі.

— Уже рік я нерозмовляю зі своєюдружиною.

— Чому?— Не хочу її перебивати!

***— Що таке брелок?— Брелок, синку, то така

штука, яка дозволяє загубитивсі ключі одночасно!

ТВОЄ ІМ’ЯВелика відстань поміж нами.В час бою, після бою я,Так, як молитву вечорами,Твоє повторюю ім’я.

Таке красиве, загадкове,Як пісня в рідній стороні.Моя солдатська ти любове,Не стань печальною мені!

Одягнена в усе святкове,Струнка у чорних чобітках,Моє ти щастя чорноброве,З’являєшся такою в снах.

З’являєшся у снах хороша,Та вірна ти мені завжди.Чомусь, кохана, дуже схожаНа ластівку, на квітку ти…

На грудях ношу талісмана, —Так це іконку я твою.Вона, листи твої, кохана,Як оберіг мені в бою.

Хай не сьогодні — вірю завтраМир буде в місті і в селі, —Ми проженемо окупантаЗ Донбасу — нашої землі!

Велика відстань поміж нами.В час бою, після бою я,Так, як молитву вечорами,Твоє повторюю ім’я.

Володимир КАПУСТІН

СМІЄМОСЬ, ОТЖЕ,НЕ ЗДАЄМОСЬ!

Дванадцятирічна харків’янкаОля Толстая, яка навчаєтьсяу п’ятому класі однієїз місцевих шкіл, нещодавно

стала переможцем обласного кон-курсу «Історія моєї родини». На отри-ману грошову винагороду дівчинкапридбала необхідний одяг та переда-ла одному з важкопоранених бійців,який знаходиться на лікуванні уВійськово-медичному клінічному цен-трі Північного регіону.

— Ще перед початком конкурсу я ви-рішила, що як переможу, то на всю от-риману суму придбаю якусь необхіднуріч та подарую військовому герою, якийлікується в Харкові, — розповілаОля. — Когось конкретно не шукала.Просто хотіла зробити приємно будь-якому захиснику нашої країни.

Разом із мамою Оленою дівчинка від-відала поранених бійців у військовомушпиталі та передала подарунок Олек-сандру Батурі, який отримав важкі пора-нення під час бою поблизу населеногопункту Луганське, що на Донеччині.

— Я був вражений, коли отримав цейподарунок від такої юної дівчинки, —зазначив старший навідник гранато-метного взводу 54-ї омбр рядовийОлександр Батура. — Приємно знати,що нас тут, на мирній території, люб-лять і про нас піклуються, а особливо,коли ця турбота надходить від дітей.

Відтепер Оля з мамою відвідують по-раненого бійця і сподіваються, що віннезабаром одужає.

Дмитро ЧАЛИЙООлляя,, їїїї ммааммаа ООллееннаа ттаа ООллееккссааннддрр ББааттуурраа

МАЛЕНЬКА ХАРКІВ’ЯНКА

ДОПОМАГАЄ ПОРАНЕНОМУ БІЙЦЮ

Сканворд підготував Василь СОЛТИС, Тернопіль

«МАК ПАМ’ЯТІ»