Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра агрохімії, ґрунтознавства та землеробства 082-178 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання практичних робіт з навчальної дисципліни «Картографія ґрунтів» студентами напряму підготовки 6.090101 «Агрономія» Рекомендовано методичною комісією за напрямом підго-товки 6.090101 "Агрономія". Протокол № 1 від 22.09.11 р. Рівне 2013

Методичні вказівки до виконання практичних робіт з навчальної дис-ципліни «Картографія ґрунтів» студентам за напрямом підготовки 6.090101 «Агрономія» / В.М. Фурман - Рівне: НУВГП, 2013. -31с. Упорядник : В. М. Фурман, к.с.-г.н., доцент кафедри агрохімії, ґрунтоз-навства та землеробства. Відповідальний за випуск: С.І.Веремеєнко, д.с.-г.н.,професор, завідувач кафедри агрохімії, ґрунтознавства та землеробства ©Фурман В.М. 2013 ©НУВГП, 2013

3

ПЕРЕДМОВА Складання крупномасштабних ґрунтових карт, різноманітних аг-рономічних картограм і розробка рекомендацій по їх використанню в сільськогосподарському виробництві - найважливіший розділ практичної роботи ґрунтознавця. Тому в навчальному плані підго-товки фахівців агрохіміків - ґрунтознавців значна увага приділяєть-ся освоєнню методики складання та використання ґрунтових карт. Завданням під час виконання практичних робіт є поглиблення і закріплення теоретичних знань та набуття практичних навичок у складанні грунтових карт з використання сучасних досягнень кар-тографічної науки і виробництва. Практичні роботи покликані розвинути у студентів творчий під-хід та вміння самостійно вирішувати складні питання ґрунтового картографування територій. Практична робота №1. ВИВЧЕННЯ КОНТУРНОГО ПЛАНУ ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОГО ЗЕМЛЕУСТРОЮ Мета роботи: Ознайомити студентів із контурним планом внутрішньогосподарського землеустрою та його складом. Навчити отримувати з них необхідну інформацію складання ґрунтових карт. Використовуючи контурний план внутрішньогосподарського зе-млеустрою масштабу 1: 10 000 або 1: 25 000, студенту необхідно: - вивчити умовні позначення та зарамкове оформлення кон-турного плану; - описати ситуацію (кількість населених пунктів, характер зв'язуючих доріг, мости, водойми, гідрографічну та ярово - балкову мережу, виходи гірських порід); - визначити площу зображеного на аркуші плану ділянки і пе-рерахувати види сільськогосподарських угідь (рілля, залеж, вигін, сінокіс); - описати загальний характер природної рослинності і відзна-чити ступінь залісненості, заболоченості, кам’янистості території; - відзначити ділянки залежей, сіножатей, випасів, придатних до трансформації в ріллю, наявність земель меліоративного фонду і тих, що вимагають культуртехнічних заходів;

4

- вивчити межі землекористування, наявність поза смугових ділянок та існуючу систему сівозмін. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ 1. Мета виконання роботи. 2. Контурні плани якого масштабу вивчаються при крупномасшта-бному картографуванні? 3. Основні складові, що вивчаються в контурному плані внутріш-ньогосподарського землеустрою Практична робота №2. ПОБУДОВА КАРТОГРАФІЧНИХ ПРОФІЛІВ Мета роботи. Навчити студентів аналізувати топографічну основу та будувати топографічний профіль по вказаній лінії, або за заданим маршрутом. Топографічним профілем прийнято називати креслення, що зо-бражає вертикальний розріз місцевості. Напрям на топографічній карті, уздовж якого потрібно побудувати профіль, називається про-фільною лінією. Побудова топографічних профілів з подальшим перенесенням на них даних про ґрунти, грунтоутворюючі породи і рослинність до-зволяє повніше вивчити і наочніше показати співвідношення між рельєфом, характером місцевих ґрунтів і рослинністю. Топографіч-ний профіль в даному випадку служить топоосновою для побудови ґрунтових або ґрунтово-геологічних профілів. Щоб побудувати топографічний профіль, необхідно: 1. На топографічній карті позначити дві точки А і Б, між якими потрібно побудувати профіль, і з'єднати їх прямою лінією.

5

1:25000 Горизонталі проведені через 5 м а

Рис. 8. Побудова профілю місцевості (послідовність робіт): а — прокреслювання профільної лінії від А до В на карті, б — перенесення горизонталей на графлений або міліметровий па-пір, в— побудова повного профілю по лінії від А до Б. 2.Прикласти до прямої (профільної) лінії графлений або мілімет-ровий папір і перенести на її край (крапками або короткими верти-кальними рисками) всі горизонталі, які перетнули профільну лінію. Одночасно підписати біля кожної крапки або риски висотні відміт-ки горизонталей.

6

3.Зняти графлений або міліметровий папір з топографічної карти і побудувати з лівого боку вертикальний масштаб, відповідно до відміток горизонталей. Звичайно, вертикальний масштаб береться у 5—10 разів більше горизонтального. 4. Далі від всіх рисок з висотними відмітками горизонталей, вра-ховуючи вертикальний масштаб, опустити перпендикуляри до пере-тину їх із відповідними паралельними лініями; точки перетину з'єд-нати плавною лінією, як це показано на рис. 8. Слід мати на увазі, що топографічний профіль дає не точні дані про крутизну схилів, а лише наочне уявлення про рельєф місцевості і про відносну крутизну схилів. На картах гірських районах з великим числом горизонталей по-будова повного профілю утруднена, тому найчастіше в цих районах складається скорочений профіль, тобто враховуються висотні відмі-тки не всіх горизонталей, а тільки тих, які позначають найбільш характерні риси рельєфу. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ: 1. Що таке топографічний профіль? 2. Порядок побудови топографічного профілю. 3. Що є основою для побудови топографічного профілю? 4. Особливості побудови топографічних профілів у різних ґрунто-во-кліматичних зонах. Практична робота №3. ВИВЧЕННЯ ТОПОГРАФІЧНОЇ КАР-ТИ, ФОРМ РЕЛЬЄФУ І РОЗЧЛЕНОВАНОСТІ ТЕРИТОРІЇ Мета роботи: Вивчити топографічну основу, відзначити форми рельєфу та визначити коефіцієнт розчленованості рельєфу. Роботу виконують на аркуші топографічної карти масштабу 1: 10 000 або 1: 25 000. При виконанні завдання студенту необхідно: - вивчити умовні знаки, зарамкове оформлення, ситуацію ар-куша топографічної карти;

7

- встановити площу планшета в гектарах і квадратних кіломе-трах та визначити величину перерізів горизонталей; - описати загальний характер місцевості (рельєф, рослинність, ступінь залісненості, заболоченості і сільськогосподарської освоє-ності); - визначити по карті максимальну і мінімальну висотні відмі-тки місцевості декількох точок, встановити експозицію і крутизну декількох схилів за формулою КС = 12/ВЗ (3.1) де КС - крутизна схилу, в градусах; ВЗ - величина закладення, у міліметрах за шкалою закладень ; - встановити переважаючу експозицію і крутизну схилів; - побудувати профіль рельєфу місцевості по лінії А-В; - провести поділ території на геоморфологічні райони, всере-дині кожного району вивчити форми і елементи рельєфу; характер вододілів (довжина, форма будови поверхні, ухили), особливості схилів (довжина, крутизна, експозиція, будова), міжсхилові долини, яро-балкову мережу; - вивчити особливості гідрографічної мережі і будову самої великої річкової долини - її форму, тераси і ступінь їх вираженості, виділити пойму та її морфологічні частини - прируслові централь-ну, притерасні, стариці, рукави, озера, острови, піщані коси; - на підставі вивчення форм і елементів рельєфу скласти гео-морфологічну карту-схему і позначити на ній вододільні лінії, таль-веги, бровки; визначити ступінь горизонтального і вертикального розчленування рельєфу; - встановити глибину ерозійного розчленовування (різниця між абсолютними відмітками вододілів і дном яружно-балкової мережі) і густоту ерозійного розчленовування за формулою: К = L / Р (3.2) де К - густота ерозійного розчленування; L- довжина всіх ярів і балок, км; Р - досліджувана площа, км2; - дати аналіз дренованості території у зв'язку з особливостями рельєфу і рослинності, встановити можливість і характер розміщен-ня сільськогосподарських угідь.

8

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ: 1. Які роботи необхідно виконувати при вивченні топографічної карти? 2. Як визначається крутість схилу по топографічній карті? 3. Порядок складання геоморфологічної карти. 4. Розрахуйте глибину ерозійного розчленування. Практична робота №4. ВИВЧЕННЯ АЕРОФОТОМАТЕРІА-ЛІВ ДЛЯ ТОПОГРАФІЧНОГО І ҐРУНТОВОГО ДЕШИФРУ-ВАННЯ Мета роботи. Ознайомитись з матеріалами аерофотознімання, а також з основами дешифрування цих матеріалів, виконаних у різних ґрунтово-кліматичних зонах. Перед роботою необхідно переглянути діапозитиви аерофотоз-німків для знайомства з дешифрувальними показниками (форма, розмір контура, тон, структура малюнка) і дешифрувальними озна-ками. Розглядаються основні господарські об'єкти, ситуація, форми рельєфу, типи рослинності, будова гідрографічної та яружно-балочної мережі, характер відображення різних видів сільськогос-подарських угідь і властивості поверхні ґрунтів (прояв ерозії, перез-воложення, засолення, зміни механічного складу та ін.) При загаль-ному знайомстві з дешифруванням переглядають аерофотознімки різних природних зон. Студенту необхідно: - отримати орієнтовані пари аерофотознімків під стереоско-пом стереозображення місцевості; - визначити масштаб аерофотознімків за формулою: 1/m=f/H (4.1) де 1 /m - масштаб знімка; f - фокусна відстань, мм; Н - висота фотографування, мм. Якщо фокусна відстань або висота фотографування не відомі, масштаб аерофотозйомки визначають порівнянням відрізків, вимі-ряних між двома місцевими предметами на знімку і фотоплані. Для визначення масштабу вибирають відрізки в різних частинах знімка.

9

Масштаб обчислюють як середньоарифметичне, при цьому необ-хідно: - провести топографічне дешифрування аерофотознімків (на-селені пункти, дороги, господарські і інженерні споруди, гідрогра-фічна та яружно-балкова мережа, штучні водойми, рослинність, сільськогосподарські угіддя). Дешифрування ведеться по контурах, контури нумерують і опи-сують за такою формою: Таблиця 4.1 Дешифрування контурів - вивчити під стереоскопом мезорельєф і його елементи та скласти на кальці, накладені на знімок, геоморфологічної схему місцевості з виділенням позитивних і негативних форм мезорельєфу (вододілів, схилів, долин річок і терас); - позначити на схемі вододільні та підошвові лінії, тальвеги, бровки; - провести ландшафтне і сільськогосподарське дешифрування місцевості і, на його підставі, скласти на кальці схему рослинності і розміщення сільськогосподарських угідь. Результати дешифрування записати за такою формою: Таблиця 4.2 Результати дешифрування. № аерофо-тознімка і контура Ознака дешифрування Елемент рельєфу Рослин-ність і угіддя форма розмір тон малюнок 1 2 3 4 5 6 7 Відповідність до приналежності аерофотознімка до певної ґрун-тово - географічної зони, використовуючи відомості попереднього вивчення природної обстановки і умов ґрунтоутворення, відобра-жених на знімку, провести на кальці ґрунтове дешифрування із на-несенням меж, передбачуваних грунтових контурів, і їх змісту (ти-пи, підтипи грунтів).

№ аерофотозйомка контуру або об'єкта Зміст контуру або об'єкта 1 2

10

Таблиця 4.3 Результати читання грунтової карти Угіддя та індекс на карті Тип Підтип Рід Вид Різновид ність Розряд Умови заляган-ня по рельєфу 1 2 3 4 5 6 7 8 КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ. 1. Мета дешифрування аерофотоматеріалів. 2. Визначення масштабу аерофотознімання. 3. Як описуються контури дешифрування? 4. Порядок сільськогосподарського дешифрування угідь. Практичне заняття №5. ҐРУНТОВО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙО-НУВАННЯ УКРАЇНИ Мета роботи. Познайомити студентів зі складною зональної структурою ґрунтового покриву України, з принципами ґрунтово-географічного районування, існуючою системою таксономічних одиниць районування, їх утриманням та використанням в аналізі просторової мінливості ґрунтового покриву, значенням ґрунтово-географічного районування у вирішенні питань картографування ґрунтів та ефективності використання земель у сільському госпо-дарстві. Для виконання завдання використовують карту ґрунтово-географічного районування України, фізико-географічний атлас світу і атлас областей, довідковим матеріалом може служити підру-чник «Географія ґрунтів» . При виконанні завдання студенту необхідно: - вивчити карту ґрунтово-географічного районування ; - нанести на контурний бланк карти України ґрунтово-кліматичні пояси, ґрунтово-біокліматичних області, зони і підзони. В центрі виділених контурів проставити загальноприйняті індекси і привести легенду;

11

- скласти перелік ґрунтових провінцій, що виділяються, зон і підзон із зазначенням переважаючих в них типів і підтипів ґрунтів; - для однієї з грунтових підзон скласти систематичний список ґрунтів з метою крупнокомасштабного картографування; - користуючись набором відповідних карт вказати переважа-ючий характер рослинності, основні грунтоутворюючі породи і виписати агрокліматичні показники: середньорічну температуру повітря, абсолютний максимум і мінімум температури повітря, суму позитивних температур вище 5 ° і 10 ° С , тривалість вегетаційного періоду, середньорічну кількість опадів, випаровуваність, коефіці-єнт зволоження; - оцінити ґрунтові та агро показники зон для ведення сільсь-когосподарського виробництва; - розібрати таксономічні одиниці ґрунтово-географічного ра-йонування області; - привести обгрунтування виділення округів і районів; - розглянути на прикладі двох ґрунтових районів придатність ґрунтів під головні районовані сільськогосподарські культури і на-мітити основні заходи по підвищенню родючості орних і сінокосно-пасовищних угідь; - визначити положення конкретного господарства в системі грунтово-географічного районування; - простежити зв’язок ґрунтово-географічного районування зі спеціальними видами районування (природно-сільськогосподарського, ґрунтово-меліоративного, ґрунтово-агрохімічного і т. д.). КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ. 1. Що таке біокліматичні область, зона і підзона? 2. Переважаючі фактори, що спричиняють утворення ґрунту. 3. Ґрунтові та агропоказники природно-кліматичних зон України. 4. Показники ґрунтово-географічного районування. Практична робота №6. ЧИТАННЯ ҐРУНТОВИХ КАРТ ОБ-ЛАСТІ І РАЙОНУ, ВИВЧЕННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ ЯК ФА-КТОРА ҐРУНТОУТВОРЕННЯ

12

Мета роботи. Познайомити студентів з ґрунтовими картами різних масштабів, їх змістом і оформленням, ступенем деталізації у відображенні ґрунтового покриву і об'ємом інформації, укладеної в них; навчити читати і аналізувати ґрунтові карти, щоб студен-ти могли скласти уявлення про закономірності зміни ґрунтового покриву конкретної території та її господарської значущості. Для виконання завдання використовують атлас області, і ґрунто-ву карту одного з районів. В ході роботи студенту необхідно: - вивчити фактори ґрунтоутворення області: клімат, рельєф, рослинність, геологію, ґрунтоутворюючі породи, ґрунтовий покрив; - встановити причини однорідності та неоднорідності ґрунто-вого покриву області; - вивчити природні фактори і властивості ґрунтів, що обме-жують високопродуктивне використання їх в сільськогосподарсь-кому виробництві (кам'янистість, перезволоження, еродованість, засолення і т. д.); - відзначити території, що потребують проведення меліора-цій: вапнування, гіпсування, ґрунтопоглиблення і культуртехнічних заходів; - виявити особливості використання ґрунтового покриву об-ласті в залежності від агрогенних властивостей грунтів і ступеня освоєності території; - відзначити можливості освоєння грунтів і трансформації малопродуктивних угідь для більш інтенсивного їх використання; - порівняти легенди обласної та районної ґрунтової карт і встановити ступінь деталізації у відображенні ґрунтового покриву. За такою ж схемою вивчають один із районів області. Додатково необхідно: - оцінити якість земельних фондів району і ступінь їх освоє-ності; - дати коротку характеристику сучасного використання зе-мель та вказати потенційно найбільш родючі ґрунти і ті, які можна обмежено використовувати; - встановити господарства з однорідним і складним ґрунто-вим покривом;

13

- відзначити наявність земель меліоративного фонду, які пот-ребують хімічної меліорації, придатних до освоєння і трансформації в більш продуктивні сільськогосподарські угіддя; - визначити основний економічний напрямок сільського гос-подарства району; - виділити агрогрунтові райони, подібні за рельєфом, ґрунто-вим покривом і напрямком сільськогосподарського використання. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ 1. Які матеріали використовують для ознайомлення з ґрунтовим покривом області? 2. Основні фактори ґрунтоутворення області. 3. Показники, які враховують при аналізі області. 4. За якою схемою вивчають ґрунтовий покрив області. Практична робота №7. ЧИТАННЯ КРУПНОМАСШТАБНИХ ҐРУНТОВИХ КАРТ ГОСПОДАРСТВА Мета роботи. Ознайомити студентів з методикою читанням крупномасштабних ґрунтових карт та їх основним складом. Використовуючи крупномасштабну карту господарства, студен-ту необхідно: - вивчити оформлення ґрунтової карти і умовні позначення всіх таксономічних одиниць ґрунтів, прийоми їх позначення індек-сами та інші способи відображення властивостей ґрунтів (ілюміно-вка, літерні та цифрові індекси, додаткові позначення або знаки); - зняти на кальку копію ділянки ґрунтової карти за вказівкою викладача; - скласти на цю ділянку ґрунтової карти легенду за загально-прийнятою схемою; - зробити зарамкове оформлення (картушу, легенду, штамп, рамку); - перерахувати ґрунти, поширені на вододілах, схилах, у за-плавах річок, що зазнають ерозії, перезволожені, засолені, кам'янис-ті і щебенисті;

14

- вказати поля, однорідні по ґрунтовому покриву і ті що відрі-зняються великою строкатістю генезисом і властивостями; - підрахувати площу окремого ґрунтового різновиду (палет-кою або планіметром); - скласти список грунтів по угіддях (рілля, залеж, сінокіс, ви-пас, ліс і т. д.) із зазначенням всіх таксономічних одиниць ґрунтів, які зустрічаються в даних угіддях. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ. 1. Яку інформацію можна отримати з крупномасштабної ґрунтової карти? 2. Що включає легенда ґрунтової карти? 3. Поділ ґрунтів по елементах рельєфу. 4. Підрахунок площ окремих ґрунтових різновидів. Практична робота №8. ПРОЕКТУВАННЯ РОБОЧИХ МАР-ШРУТІВ НА ТОПООСНОВІ Мета роботи. Навчити студентів раціонально намічати робочі маршрути і правильно розміщувати на місцевості мережу ґрунто-вих шурфів (розрізів, напівям, прикопок), познайомити з прийомами і точністю прив'язки ґрунтових розрізів, принципами і способами знаходження меж ґрунтів і виділення ґрунтових контурів. Для виконання завдання студент отримує частину аркуша топо-графічної карти масштабу 1:10 000 або 1:25 000, наклеєну на тве-рду основу. При виконанні роботи студенту необхідно: - вивчити топографічну карту, умовно виділити форми рельє-фу (вододіли, схили, тераси, яружно-балочну мережу); - визначити площу ділянки, що підлягає крупномасштабному картографуванню; - скласти приблизний перелік ґрунтів, поширених на різних елементах рельєфу в залежності від характеру природної рослинно-сті, сільськогосподарських угідь та належності ділянки до певної ґрунтової зони; - визначити масштаб картографування, категорію складності

15

місцевості у відповідності з характером рельєфу, контурна топо-графічною картою і зоною розташування ділянки; - розрахувати кількість розрізів за видами (основних розрізів, напівям, прикопок), що припадає на дану площу за технічними но-рмативами при намічених масштабі картографування і категорії складності рельєфу; - запропонувати ґрунтові маршрути, що об’єднують всі за-плавні розрізи найбільш раціональним чином. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ 1. Що таке робочий маршрут? 2. Як визначається категорія складності рельєфу? 3. Як розраховується кількість розрізів на обстежуваній ділянці? 4. Яка топооснова найбільш придатна для ґрунтового вивчення? Практична робота №9. СКЛАДАННЯ ҐРУНТОВИХ КАРТ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПОЛЬОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ҐРУНТІВ Мета роботи. Прищепити студентам навички узагальнення ре-зультатів польових ґрунтових досліджень по складанню крупнома-сштабних ґрунтових карт; познайомити з послідовністю складан-ня крупномасштабних грунтових карт, технічними нормативами та вимогами до оформлення. Для виконання завдання кожен студент отримує копію частини аркуша топографічної карти з мережею нанесених на них розрізів і лінією А-В. До завдання додається список назв ґрунтових різнови-дів, характерних для цієї території, і номерів ґрунтових розрізів, що відносяться до кожної з них. При виконанні завдання студенту необхідно: - виявити і нанести на топографічну основу ґрунтові контури, користуючись правилами оконтурювання ґрунтів по рельєфу, рос-линності та інших мінливих чинників ґрунтоутворення і приналеж-ністю нанесених розрізів до того чи іншого різновиду; - провести індексовку всіх виділених грунтових контурів; - скласти легенду до ґрунтової карті; - розфарбувати ґрунтові контури відповідно до прийнятої

16

ілюміновки і складеної легендою; - виконати зарамкове оформлення ґрунтової карти (картуша, легенда, штамп, рамка); - підрахувати площі виділених ґрунтових різновидів на ґрун-товій карті і знайти відсоток кожної з них від загальної площі діля-нки; - скласти пояснювальну записку (звіт), включає всі найважли-віші розділи по характеристиці природних умов, ґрунтового покри-ву та агровиробничі рекомендації; - по лінії А - В скласти ґрунтово-геоморфологічний профіль, що відображає зміну ґрунтового покриву в просторі залежно від зміни рельєфу. Повний обсяг обробки матеріалів польового картографування ґрунтів у виробничих умовах включає наступні види робіт: прове-дення аналізів, складання авторського оригіналу ґрунтової карти, складання картограм і нарису, розмноження всіх зазначених матері-алів, обчислення площ контурів ґрунтових різновидів і брошуру-вання архівної справи. Якість виконаної роботи перевіряють нача-льник ґрунтового загону та головний інженер експедиції. Авторський оригінал остаточної ґрунтової карти ґрунтознавець, який проводив польове картографування ґрунтів. Підставою для її складання служить відкоригована польова ґрунтова карта за даними польових матеріалів та лабораторних аналізів. Картограми і в першу чергу картограму агровиробничого угруповання ґрунтів складають до авторського оригіналу ґрунтової карти. До ґрунтової карті і кар-тограми пишеться нарис «Ґрунти господарства та рекомендації що-до їх використання», який є пояснювальним текстом до них і, крім того, містить деякі додаткові відомості про природні та економічні умови господарства. Розмножує (копіює) картографічні матеріали технік-картограф. Аналіз зразків грунтів проводять інженери-аналітики в лабораторії. Площі обчислює технік-землевпорядник. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ 1. Мета виконання роботи. 2. Порядок складання ґрунтової карти. 3. Складові повного обсягу обробки матеріалів польових дослі-джень по картографуванню ґрунтів. 4. Хто складає авторський оригінал ґрунтової карти?

17

Практична робота №10. СКЛАДАННЯ ПЛАНУ АНАЛІТИЧ-НИХ РОБІТ ПО ҐРУНТАХ ГОСПОДАРСТВА Мета роботи. Навчити студентів складати план аналітичних робіт по господарству, правильно підбирати види та методи ана-лізів (загальних і регіональних), виходячи із зональних особливостей ґрунтів, існуючих технічних вимог, норм виробітку і розцінок на виконання даного виду робіт. Студенту видають вихідні дані: експлікацію земельних угідь го-сподарства, ґрунтову карту з легендою і зазначенням по кожній ґрунтової різновиди номерів ґрунтових розрізів, з яких відібрано зразки за генетичними горизонтами для аналізу. Користуючись ді-ючими технічними нормами за поданням зразків для аналізу, при-йнятими стандартними методами аналізу ґрунтів для різних ґрунто-во-кліматичних зон, розцінками і нормами виробітку аналітиків, студенту необхідно: - простежити по ґрунтовій карті для кожного різновиду ґрун-тів правильність закладення розрізів, намічуваних для аналізу; - визначити число умовних розрізів (6 зразків за профілем), що призначаються для аналізу по господарству; - розграфить бланки аналітичного плану по встановленій фо-рмі; - вписати в аналітичний план відібрані ґрунтові розрізи, приз-начені до аналітичній обробці, із зазначенням їх номера, повного генетичного назви ґрунту, прийнятого індексу на карті, набору мо-жливих генетичних горизонтів, що складають профіль досліджува-ного типу ґрунтів, і глибину їх залягання в профілі; - встановити набір і методи аналізів, прийнятих для генети-ко-виробничої характеристики властивостей ґрунтів досліджуваної зони; - намітити значком «+» у відповідних графах аналітичного плану вибрані види і методи аналізів, підлягають виконанню за ге-нетичним обріїв кожного профілю; - підрахувати вартість аналітичних робіт по кожному наміче-ному увазі аналізу і в цілому по господарству; визначити потребу в аналітиках в техніко-місяцях для виконання наміченого обсягу аналізів. Результати роботи оформляють у ви-гляді аналітичного плану (табл. 10.1).

18

Таблиця 10.1 Відомість зразків ґрунтів, що направляються в лабораторію для аналізу, по колгоспу, радгоспу (аналітичний план) Назва ґрунту та індекс № розрізу

Генетичн

ий го- ризонт Глибина відбору зразка, см

Вид та метод аналізу

Механічний аналіз по

Качинському

Гумус по Тю- ріну рН KH Р 2О 5 по К

ір- санову К 2О По Масловій

Слабопідзолисті легкосуглинкові на морені, П1 лс М 5 А0 0-3 - - - - - А2 3-7 + + + + + В 10-20 + + + + + С 70-80 + + + - - Торфяно-слабопідзолисті піс-чані ілювійовано-гумусні на флювіог-ляціальних пісках 17 А0 3-18 - - + + + А2 19-29 + + + + + В 30-40 + + + + + В/С 50-60 + + + - - С 90-100 + - + - - КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ 1. Мета виконання роботи. 2. Набір і методи аналізів, прийнятих для генетико-виробничої характеристики властивостей ґрунтів. 3. Форма аналітичного плану. Практична робота №11. СКЛАДАННЯ ПЛАНУ ПРОВЕДЕН-НЯ КАМЕРАЛЬНОЇ ОБРОБКИ ПОЛЬОВИХ ДАНИХ Мета роботи. Познайомити студентів із змістом і послідовніс-тю робіт у камеральний період і навчити складати план обробки польових матеріалів по крупномасштабному картографуванню ґру-нтів, виходячи з норм виробітку і розцінок Для виконання завдання студент отримує від викладача вихідні дані за обсягом камеральних робіт, масштабом, категорії складності.

19

При роботі студенту необхідно: - визначити площі, що підлягають камеральній обробці за ма-сштабами картографування; розрахувати кількість робочих днів за масштабами робіт і всьому господарству для повного завершення камеральної обробки матері-алів; - встановити календарні терміни виконання робіт; - обчислити вартість камеральних робіт по господарству; - скласти перелік послідовності робіт камеральної обробки матеріалу. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ 1. Мета виконання роботи. 2. Вихідні дані, необхідні для складання плану проведення каме-ральної обробки польових матеріалів. 3. Що входить в план проведення камеральної обробки? Практична робота №12. ВИВЧЕННЯ СТРУКТУРИ ҐРУНТО-ВОГО ПОКРИВУ ГОСПОДАРСТВА Мета роботи. Мета занять-навчити студентів аналізувати структуру ґрунтового покриву, встановлювати тип, генезис та оцінювати вплив структури на агрономічні властивості ґрунтів. Для виконання завдання студент використовує великомасштабну або детальну ґрунтову карту і карту ґрунтового районування обсте-жуваної території. На великомасштабній або детальній ґрунтовій карті господарст-ва студент повинен: - визначити елементарні ґрунтові ареали (ЕПА); - знайти середні площі двох ЕПА; - розрахувати коефіцієнти розчленування ЕПА; - визначити наявні ґрунтові комбінації: поєднання, варіації, поєднання-варіації, комплекси, плямистість, мозаїки, ташети; - виділити основні ґрунтові комбінації на вододілах, схилах, терасах і встановити чинники формування цих ґрунтових комбіна-цій;

20

- визначити бал контрастності ґрунтів, утворюючих ґрунтову комбінацію, за шкалою В. М. Фрідланда; - відзначити особливості сільськогосподарського використан-ня території в залежності від структури ґрунтового покриву. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ 1. Мета виконання роботи. 2. Основні складові структури ґрунтового покриву господарства. 3. Що являють стобою ґрунтові комбінації? 4. Особливості сільськогосподарського використання території в залежності від структури ґрунтового покриву. Практична робота №13. ВИВЧЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ҐРУНТОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬ-КОМУ ВИРОБНИЦТВІ Мета роботи. Познайомити студентів з повним набором ґрун-тово-картографічних матеріалів по господарству, навчити вико-ристовувати і узагальнювати їх. В результаті вивчення матеріалів картографування ґрунтів гос-подарства студент повинен: - ознайомитися з умовними позначеннями до великомасштаб-ної ґрунтової карти і описати закономірності розміщення ґрунтів по території господарства, пов'язавши їх з певними формами рельєфу, типами рослинності та сільськогосподарськими угіддями; - усвідомити умовні позначення, прийняті на картограмах для окремих показників, кількісні градації і агрономічне значення відо-бражених ознак; - по відображених на картограмах агровиробничих і агрохімі-чних ознаках дати загальну оцінку ґрунтового покриву господарст-ва по угіддях. Співставити картограми з ґрунтовою картою і визначити: - особливості зміни показників картограм для різних ґрунтів (типів, підтипів, видів); - серед орних угідь виявити ґрунти з високою і низькою ефек-тивною родючістю і вказати місце їх розташування;

21

- вказати ґрунти, що вимагають меліоративних, культуртехні-чних поліпшень і зазнають ерозії; - встановити контури орних ґрунтів, що вимагають проведен-ня вапнування, внесення органічних і мінеральних добрив, хімічної меліорації і протиерозійних заходів; - визначити черговість і потребу ґрунтів у вапнуванні або гіп-суванні і розрахувати дозу меліоранту для всіх груп ґрунтів по кис-лотності або солонцюватості, визначити загальну потребу госпо-дарства в меліорантах; - розділити ґрунти по умовах зволоження (автоморфні, напів-гідроморфні, гідроморфні і заплавні), визначити меліоративний фонд земель по господарству і дати рекомендації по методах осу-шення залежно від ступеня і характеру зволоження; - виявити ділянки, перспективні для трансформації в більш продуктивні угіддя з урахуванням їх агровиробничих властивостей і існуючого використання; - перерахувати ґрунти, за рахунок яких можливе розширення орних площ; - дати рекомендації по застосуванню органічних і мінераль-них добрив з урахуванням генетичних властивостей ґрунтів і даних агрохімічних картограм; - оформити у вигляді таблиці загальну агровиробничу і агро-хімічну характеристику ґрунтів по сільськогосподарських угіддях - рілля, сінокіс, випас за формою (табл. №13.1). Таблиця 13.1 Таблиця характеристики ґрунтів господарства

Грунтова

різновидність

Механічний склад Потужність орного г горизонту, см

Вміст гумусу, % Кислотність, рН

Рухомі форми, мг/100г грунту Ступінь та

характер

оглеєння

Кам’янистість, еродованість Р2О5 К2О 1 2 3 4 5 6 7 8 9 - вказати місця можливих заготовок місцевих добрив (торф, вапно); - виділити ділянки для довголітніх культурних пасовищ і ба-гаторічних насаджень.

22

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ 1. Мета виконання роботи. 2. Склад матеріалів картографування ґрунти господарства. 3. Питання, які необхідно вирішити в результаті співставлення кар-тограм з ґрунтовою картою. 4. Форма таблиці загальної агровиробничої і агрохімічної характе-ристики ґрунтів господарства. Практична робота №14. СКЛАДАННЯ КАРТОГРАМИ АГ-РОВИРОБНИЧОГО ГРУПУВАННЯ ҐРУНТІВ Мета роботи. Ознайомити студентів з агровиробничим групу-ванням ґрунтів та його принципами. Освоїти методику складання картограми агровиробничого групування ґрунтів. Агровиробниче угрупування ґрунтів - це об'єднання окремих кон-турів видів і різновидностей ґрунтів у більш крупні групи з близь-кими агрономічними властивостями і рівнем родючості, для яких можна запропонувати однакове сільськогосподарське використання і відносно однакові прийоми агротехніки, заходи підвищенні родю-чості. В одну агровиробничу групу об'єднуються ґрунти, які відпові-дають таким критеріям: - генетична близькість і їх агрономічні властивості; - спільне сільськогосподарське використання ; - однорідність рельєфу та гідрологічних умов залягання, схо-жість за - гранулометричним складом; - приблизно однакові фізико - хімічні властивості, водний, повітряний і тепловий режими; - близькість показників . що характеризують поживний ре-жим; - однорідність фізико - механічних властивостей. При об'єднанні ґрунтів у агрогрупи необхідно дотримуватися двох головних принципів; 1) чисельні ґрунтові відміни зводять до мінімальної кількості агровиробничих груп;

23

2) виділені агрогрупи повинні суттєво різнитися між собою в агрономічному відношенні. Для ґрунтів, об'єднаних до однієї агровиробничої групи , намі-чають однаковий напрямок їх сільськогосподарського використан-ня, а також необхідність проведення близьких систем агротехніч-них, агро-, лісо-та гідромеліоративних заходів і прийомів хімічної меліорації ґрунтів. Ґрунти, що віднесені до різних агровиробничих груп, на землях одного господарства можуть зустрічатися у різних співвідношен-нях. Тоді на картограмі межа повторює межу ґрунту, який до неї віднесений. На картограмі кожна виробнича група повинна маги свій циф-ровий шифр і колір . При виділенні агровиробничої групи назва кожної з них повин-на відображати конкретні випадки об'єднання ґрунтів . Для виконання завдання студент використовує ґрунтову карту з доданою до неї експлікацією. Копія ґрунтової карти є основою для складання картограми агровиробничого групування ґрунтів. В ході виконання завдання студент повинен: - засвоїти принципи агровиробничого угрупування ґрунтів; - згрупувати всі виділені на ґрунтовій карті різновиди орних ґрунтів в агрогрупи (кращі, добрі, середньої якості, гірші ґрунти); - провести генералізацію грунтових контурів в агровиробничі групи, проставити в них індекси агровиробничих груп римськими цифрами і розфарбувати виділені контури; - оформити картограму агровиробничого групування ґрунтів (картуш, легенда, штамп, рамка); - намітити заходи по підвищенню родючості ґрунтів, об'єдна-них в кожну агровиробничу групу; - скласти агровиробниче групування грунтів всього господар-ства у вигляді таблиці із зазначенням ґрунтів, об'єднаних в одну агрогрупу, існуючого використання земель по угіддях (площі) та заходів по підвищенню родючості (агрономічні, агролісомеліорати-вні, культуртехнічні, агрохімічні та протиерозійні); - нанести олівцем на картограму агровиробничого групування орних ґрунтів кордону сівозмін - польової, прифермської і овочевої.

24

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ 1. Мета виконання роботи. 2. Поняття про виробниче групування ґрунтів. 3. Які ґрунти об’єднують в одну агровиробничу групу? 4. Принципи об’єднання ґрунтів в агрогрупи. 5. Як позначаються агрогрупи ґрунтів на картограмі. Практична робота №15. ПОБУДОВА КАРТОГРАМИ КРУТИЗ-НИ СХИЛІВ Мета роботи. Освоїти методику побудови картограми крутиз-ни схилів і встановити мету її створення. Навчитись будувати масштаб закладень і використовувати його при побудові картог-рами крутизни схилів. Картограма крутизни схилів будується з метою визначення площ територій, які підлягають різному використанню. На даний час виділяють три технологічні групи по інтенсивності використан-ня ґрунтів, виділення яких пов’язано з ухилом поверхні землі: - перша категорія – схилові землі з ухилами від 0° до 3°, на яких переважають не змиті або слабо змиті ґрунти. Тому на таких землях можливе вирощування будь-яких сільськогосподарських культур, а значить на них можна проектувати польові, кормові та спеціальні сівозміни. - друга категорія – землі з ухилами 3-7° , які відносяться до те-риторій обмеженого використання. На них не допускається виро-щування просапних культур. Тому на таких ділянках можливе про-ектування польових, безпросапних культур, кормових сіно – пасо-вищних, спеціальних ґрунтозахисних сівозмін. - третя категорія – землі дуже обмеженого використання з ухилами >7°, такі землі як правило відводяться під постійне залу-ження, тому на них можна проектувати: кормові, луко – пасовищні , спеціальні ґрунтозахисні сівозміни. Картограма крутизни схилів будується двома способами: - безпосередньо в полі на польовому періоді досліджень з ви-користанням спеціальних приладів екліметрів та мірних стрічок.

25

- в камеральних умовах, маючи топооснова, масштаб закладень цієї топооснови та вимірник. Для побудови картограми крутизни схилів в цьому випадку ви-користовують масштаб закладень. Для його побудови необхідно визначити координати, які розраховуються за формулою: � = � ∗ ����, м. де, d – віддаль між горизонталями на топографічній карті або на топооснова, м; h –січення рельєфу; α – кут нахилу площини поверхні ґрунту до горизонтальної площини, в градусах Для розрахунку координат масштабу закладень задаємося кутом нахилу поверхні схилу до горизонтальної величини α і заповнюємо таблицю 15.1. Таблиця 15.1. Розрахунок координат масштабу закладень α° 0,5 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 d,м. - маючи координати будуємо масштаб закладень за розрахова-ними координатами в осях; - вертикальна вісь – віддаль між горизонталями в масштабі плану; - горизонтальна вісь кутів нахилу α – в довільному масштабі. - проти ухилу рельєфу 3° та 7° проводимо вертикальні лінії і розфарбовуємо ділянку масштабу закладень від 0°до3° - зеленим кольором, від 3°до 7° - жовтим кольором, >7° - червоним; - після того , як побудована картограма крутизни схилів необ-хідно визначити площі трьох категорій земель та дати рекомендації по їх використанню. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ 1. Мета виконання роботи. 2. Які три технологічні групи по інтенсивності використання ґрунтів, виділення яких пов’язано з ухилом поверхні землі, відомі на даний час? 3. Якими способами будується картограма крутизни схилів?

26

Практична робота №16. РОЗРОБКА КАРТОГРАМИ ЕРОДО-РОВАНИХ І ДЕФЛЬОВАНИХ ЗЕМЕЛЬ ТА РЕКОМЕНДАЦІЙ ПО ЗАХИСТУ ҐРУНТІВ ВІД ЕРОЗІЇ ТА ДЕФЛЯЦІЇ Мета роботи: Освоїти методику та створити картограму еро-дованих і дефльованих земель території землекористування госпо-дарства. Розробити рекомендації по захисту ґрунтів від ерозії та дефляції. Картограма являє собою плановий матеріал, на якому відобра-жений ступінь розвитку водної ерозії та дефляції. Картограма скла-дається в тому випадку, коли при ґрунтовому обстеженні визначені не тільки слабозмиті ґрунти але і значні площі середньо – та силь-нозмитих або дефльованих ґрунтів. При групуванні ґрунтів, які в тій чи іншій мірі еродовані або дефльовані, необхідно враховувати їх виробниче значення , а також організаційні, агротехнічні, лісомелі-оративні та гідротехнічні заходи. Залежно від сільськогосподарського використання ґрунтів до-цільно виділяти не тільки групи ґрунтів, а і категорії земель. Це дає можливість більш обґрунтовано призначити рекомендації для захи-сту ґрунтів від ерозії та дефляції. Тому при складанні такої картог-рами слід користуватися наведеним нижче переліком категорій і груп ґрунтів. А. Землі, що інтенсивно використовуються в землеробстві і знаходяться в сівозмінах на розораних масивах. I. Ґрунти, які не піддаються водній ерозії та дефляції. Це пере-важно фунти , які знаходяться на заплавах річок і днищ балок і не потребують застосування протиерозійних заходів. II. Неередовані автоморфні ґрунти, які не піддаються ерозії, але можуть дефлюватися. Ґрунти розміщені на широких вододілах, пла-то і стародавніх терасах , а також слабопологих схилах (крутизною до 1°) вододілів. На територіях запроваджують зернопросапні сіво-зміни з максимальним насиченням просапних культур . У таких умовах рельєфу поверхневий стік не руйнує ґрунтовий покрив , однак можливий розвиток дефляції, тому необхідно передбачити заходи для її зниження. ІІІ. Слабозмиті ґрунти, які залягають на односкатних схилах простої форми, а також на похилих прибалкових схилах крутизною 1-3°, інколи до 7°. На цих територіях впроваджують зернопросапні

27

сівозміни з обмеженням просапних культур . Ґрунти потребують застосування простих агротехнічних протиерозійних заходів з ура-хуванням контурно-меліоративної організації території. IV. Середньозмиті ґрунти на односкатних схилах крутизною 3-7°, де подекуди є лощини та промоїни. Ґрунти характеризуються значним зниженням родючості внаслідок зменшення глибини про-філю, а також вмісту гумусу, елементів живлення та погіршення структури ґрунту і водно-повітряного режиму ґрунту. На цих ґрун-тах розміщують ґрунтозахисні сівозміни з виключенням просапних культур . Ґрунти потребують запровадження агротехнічних засобів боротьби з ерозією ґрунтів . Основою для впровадження ґрунтоза-хисних засобів є раціональна організація земельної території, засто-сування контурного та плоскорізного обробітку ґрунту, створення штучного нанорельєфу у вигляді валків борозен, лунок. V. Середньоеродовані в комплексі з сильноеродованими (до 30% ) ґрунтами, які залягають на схилах складної форми та спадис-тих схилах крутизною 7-12°. Ґрунти потребують протиерозійної організації території, яка передбачає смугове розміщення культур , застосування через -смугового залуження , створення терас . На цих ґрунтах можливе запровадження ґрунтозахисної сівозміни з виклю-ченням просапних культур , проведення залуження багаторічними травами. Б. Землі ,обмежено придатні до обробітку VI. Середньозмиті ґрунти та середньозмиті в комплексі з силь-нозмитими (до 30%) ґрунтами. які розповсюджені на схилах склад-ної форми з улоговинами, а також спадистих схилах крутизною >7°, з великою кількістю промоїн. Ці землі обмежено придатні до обро-бітку і потребують проведення ґрунтозахисних засобів боротьби з ерозією . Рекомендується залуження їх багаторічними травами,внесення добрив , створення терас для посадки плодово-ягідних культур . До цієї групи можна віднести пасовища та сіножаті. В. Землі непридатні для обробітку VII. Сильнозмиті ґрунти та виходи порід, які залягають на схи-лах складної форми більше 12° з великою кількістю промоїн. Ці землі залягають у межах яружно-балкової системи. Ґрунти доцільно залужити багаторічними травами з внесенням добрив і використо-вувати як сіножаті або пасовища з нормованим випасом худоби, а

28

сильно розчленовані території ярами та промоїнами підлягають суцільному залісенню. VIII. Сильнозмиті ґрунти і дернові еродовані ґрунти, які розпо-всюджені на схилах складної форми усіх експозицій крутизною більше 12°, потребують спеціальних заходів: обвалування ярів і закріплення їх вершин, суцільного залуження та залісення, а також будівництва гідротехнічних споруд. IX. Сильнозмиті ґрунти і значно дефльовані ґрунти і короткоп-рофільні дернові еродовані ґрунти легкого гранулометричного складу, які підлягають дефляції, рекомендується використовувати після корінного поліпшення або під пасовища з нормованим випа-сом худоби, або як сіножаті, або проводити залісення. X. "Непридатні землі": урвища, спадисті схили, схили ярів, кам’янисті обвали та інші ділянки з порушеним або ліквідованим ґрунтовим покривом. Для зупинки ерозійних процесів необхідно здійснювати закріплення вершин ярів, будівництво водостоків і перепадів, гідротехнічних споруд, залісення ярів, терасування схи-лів під сади і виноградники. При складати картограми еродованих земель використовують копію ґрунтового плану, на якому виділяють групи ґрунтів з різним ступенем еродованості. На контурі ґрунту поряд з шифром ґрунту, відповідним кольором ( чорний), позначають гранулометричний склад , а потім у чисельнику вказують шифр групи ( зелений), у знаменнику - шифр категорії земель ( червоними літерами). Легенда картограми включає не тільки пояснення розфарбування, а і реко-мендації для протиерозійного захисту ґрунтів кожної групи. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ 1. Мета виконання роботи. 2. Що собою являє картограма еродованих та дефльованих ґрунтів. 3. Групи та категорії еродованих та дефльованих ґрунтів. 4. Рекомендації по захисту ґрунтів від ерозії та дефляції різних категорій та груп ґрунтів. 5. Як виділяють групи ґрунтів на ґрунтовому плані?

29

Практична робота №17. РОЗРОБКА КАРТОГРАМИ РЕКОМЕ-НДАЦІЙ ПО РАЦІОНАЛЬНОМУ ВИКОРИСТАННЮ ЗЕМЕЛЬ Мета роботи. Уяснити суть картограми раціонального викори-стання земель. Виділити основні групи ґрунтів та розробити реко-мендації по їх раціональному використанню. Ця картограма містить рекомендації щодо правильного викори-стання ґрунтів земельних угідь . Землекористування відзначаються великою строкатістю умов вирощування культур, що вимагає най-більш доцільного виробничого використання окремих ділянок. При виділенні груп ґрунтів необхідно враховувати генетичні та агрохі-мічні особливості ґрунтів, а також характер ландшафту і біологічні особливості окремих сільськогосподарських культур. Виділення груп сприяє найбільш продуктивному використанню земель, і забезпечує обгрунтування правильного розміщення угідь, у чому допомагає картограма рекомендацій по раціональному вико-ристанню земель. При складанні такої картограми враховують зміст інших картограм, а також використовують перераховані нижче гру-пи земель. І. Землі, які придатні для вирощування всіх сільськогосподар-ських культур (польових, технічних, овочевих, плодово- ягідних). Землі , розташовані на плато, а також на слабопологих (до 3°) схи-лах. Тут розповсюджені нееродовані ґрунти, сформовані переважно на лесових породах. IІ. Землі, які придатні для вирощування різних культур при проведенні хімічної меліорації, але не придатні під сади. До цієї групи відносяться ґрунти з проявом середньої або сильної солонцю-ватості на засолених породах і розповсюджені на плато або слабо-пологих схилах(до 3°). III. Землі, па придатні для впрошування всіх сільськогосподар-ських культур, але не придатні під сади. Землі розташовані на плато і слабопологих (до 3°) схилах. Це площі, де ґрунти сформувалися на щільних глинах, IV. Землі, придатні для вирощування всіх культур з викорис-танням агротехнічних заходів боротьби з ерозією. До цієї групи відносяться слабозмиті ґрунти, які сформувалися переважно на ле-сових породах і розповсюджені на пологих схилах крутизною 1-3°.

30

V. Землі, які придатні для вирощування різних культур, обме-жено придатні під овочеві і не придатні під сади. До цієї групи слід віднести землі схилів, які подібні до схилів, що віднесені до IV гру-пи. але сформувалися на щільних глинах. VI. Землі, які придатні для вирощування зернових, частково придатні під сади, обмежено придатні для просапних з обов'язковим застосуванням протиерозійних заходів. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ 1. Мета виконання роботи. 2. Суть картограми раціонального використання земель. 3. Групи земель, що використовують при складенні картограми раціонального використання земель. 4. Рекомендації по раціональному використанню різних груп зе-мель. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1.Артамонов Б.Б., Штангрет В.П. Топографія з основами картогра-фії. – Львов: Книга, 2006. – 248с. 2. Южанінов В.С. Картографія з основами топографії. – Моск-ва:Книга, 2005. – 302с. 3.Андронников В.А. Аэрокосмические методы изучения почв. - М.: Колос, 1979. - 278с. 4.Гаврылюк Ф.Я. Полевые исследования и картирование почв. - Ростов-на-Дону, 1981. - 207с. 5.Картографія ґрунтів. За ред проф.. Д.Г.Тихоненка. - Харків, 2001. - 320с. 6.Методика составления и использования крупномасштабных поч-венных карт. – М.: Колос, 1976. – 226с. 7.Позняк С.П., Красєха Є.Н., Кіт М.Г. Картографування грунтового покриву: Навчальний посібник. – львів: Видавничий центр ЛНУ Імені Івана Франка, 2003. – 500 с. 8.Практикум по методике составления и использования крупнома-сштабных почвенных карт / Под ред. Л.Н. Александровой. – М.: Колос, 1983. 9.Составление и использования почвенных карт / Под ред. А.Д. Ка-шанского. – М.: Агропромиздат, 1987.

31

ЗМІСТ Передмова…………………………………………………………….3 Практична робота №1. Вивчення контурного плану внутрішнього-сподарського землеустрою………………………………………….3 Практична робота №2. Побудова картографічних профілів………4 Практична робота №3. Вивчення топографічної карти, форм рель-єфу і розчленованості території……………………………………….6 Практична робота №4. Вивчення аерофотоматеріалів для топогра-фічного і грунтового дешифрування…………………………….....8 Практичне заняття №5. Ґрунтово-географічне районування Украї-ни. …………………………………………………………………....10 Практична робота №6. Читання грунтових карт області і району, вивчення природних умов як фактора ґрунтоутворення…………...11 Практична робота №7. Читання крупномасштабних ґрунтових карт господарства………………………………………………….….13 Практична робота №8. Проектування робочих маршрутів на топо-основі…………………………………………………………………..14 Практична робота №9. Складання ґрунтових карт за результатами польових досліджень ґрунтів……………………………………….15 Практична робота №10. Складання плану аналітичних робіт по ґрунтах господарства. ……………………………………………….17 Практична робота №11. Складання плану проведення камеральної обробки польових даних. …………………………………………….18 Практична робота №12. Вивчення структури ґрунтового покриву господарства…………………………………………………………..19 Практична робота №13. Вивчення використання ґрунтових дослі-джень в сільськогосподарському виробництві. …………………….20 Практична робота №14. Складання картограми агровиробничого групування ґрунтів. …………………………………………….…….22 Практична робота №15. Побудова картограми крутизни схилів...24 Практична робота №16. Розробка картограми еродорованих і де-фльованих земель та рекомендацій по захисту ґрунтів від ерозії та дефляції. ……………………………………………………………....26 Практична робота №17. Розробка картограми рекомендацій по ра-ціональному використанню земель.…………………………………29 Список використаної літератури………………………………….....30