2

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Це Положення визначає основні принципи організації навчально-

виховного процесу у Харківському коледжі державного університету

телекомунікацій (далі – Коледж) та його підрозділі – Центрі професійної освіти

(далі – ЦПО).

Навчально-виховний процес — це система організаційних, дидактичних і

виховних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на відповідному

освітньо-кваліфікаційному рівні згідно з державними стандартами освіти.

Навчально-виховний процес базується на принципах єдності освітньої,

виховної та розвивальної функцій педагогічної діяльності, тісного зв’язку

навчання з виробництвом, гуманізму, демократизму, системності та

послідовності, технологічності, активно-діяльнісного навчання, поєднання

різних методів, засобів і форм навчання, наступності та безперервності,

незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських та

релігійних організацій.

Мова навчання в коледжі визначається законодавством України.

Навчально-виховний процес організовується відповідно до можливостей

сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування

освіченої, гармонійно розвиненої особистості, яку характеризує широкий

діапазон можливостей, розвинений інтелект, професійна мобільність та швидка

адаптація до змін у суспільстві, здатність до постійної самоосвіти та

самовдосконалення, спрямованість на саморозвиток і творчу самореалізацію.

1.2. Зміст освіти – це науково-обґрунтована система дидактично та

методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і

кваліфікаційних рівнів.

Зміст освіти кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст" визначається

освітньо-професійною (освітньою) програмою, структурно-логічною схемою

підготовки, навчальними програмами дисциплін, іншими нормативними

актами органів державного управління освітою та коледжем і відображається у

відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах,

дидактичних засобах, а також при проведенні навчальних занять та інших видів

навчальної діяльності.

Освітньо-професійна програма підготовки – це перелік нормативних та

вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для

їх вивчення, форм підсумкового контролю.

Структурно-логічна схема підготовки – це наукове і методичне

обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки.

Зміст освіти складається з нормативної та вибіркової частин.

3

Нормативна частина змісту освіти визначається відповідним державним

стандартом освіти.

Вибіркова частина змісту освіти визначається Коледжем.

Зміст освіти кваліфікаційного рівня "кваліфікований робітник"

визначається Стандартами підготовки кваліфікованих робітників, які

затверджуються Міністерством освіти і науки України і відображається у

відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах,

дидактичних засобах, Зміст освіти реалізується при проведенні занять та інших

видів навчальної діяльності.

Робочі навчальні плани за професіями для певного ступеня професійно-

технічної освіти - це документи, розроблені відповідно до типових навчальних

планів підготовки кваліфікованих робітників з кожної професії (далі - типові

навчальні плани), що містять код і професійну назву роботи (спеціальності)

згідно із затвердженим наказом Державного комітету України з питань

технічного регулювання та споживчої політики від 28 липня 2010 року № 327

«Про затвердження, внесення зміни та скасування нормативних документів»

Національним класифікатором України «Класифікатор професій» ДК 003:2010.

1.3. Організація навчального процесу базується на багатоступеневій

системі освіти.

2. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА

2.1. Навчально-виховний процес у коледжі організований у відповідності

до Статуту Державного університету телекомунікацій, Положення про

Харківський коледж ДУТ, Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту»,

Положення про Центр професійної освіти ХК ДУТ, державних стандартів

освіти, інших нормативних актів України з питань освіти.

Організація навчального процесу у Центрі професійної освіти

здійснюється відповідно до Положення про організацію навчально-

виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах,

затвердженого наказом МОН України від 30.05.2006 р. № 419 та інших діючих

законодавчих актів та документів.

Державний стандарт освіти – це сукупність норм, які визначають вимоги

до освітнього (кваліфікаційного) рівня.

Складові державного стандарту освіти:

– освітньо-кваліфікаційна характеристика;

– нормативна частина змісту освіти;

– тести.

Освітня характеристика – це основні вимоги до якостей і знань особи, яка

здобула певний освітній рівень.

4

Кваліфікаційна характеристика – це основні вимоги до професійних

якостей, знань і умінь фахівця, які необхідні для успішного виконання

професійних обов’язків.

Тест – це система формалізованих завдань, призначених для встановлення

відповідності освітнього (кваліфікаційного) рівня особи до вимог освітніх

(кваліфікаційних) характеристик.

Державний стандарт професійно-технічної освіти для підготовки

(підвищення кваліфікації) робітників з професій є обов’язковим для виконання

всіма учасниками відповідного навчального процесу.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника складена на основі

кваліфікаційної характеристики з професії. Довідник кваліфікаційних

характеристик професій працівників, затверджений наказом Міністерства праці

та соціальної політики України від 29 грудня 2004року № 336.

Професійно-технічна освіта може включати природничо-математичну,

гуманітарну, фізичну, загальнотехнічну, професійно-теоретичну і професійно-

практичну підготовку.

2.2. Організація навчального процесу здійснюється навчальними

підрозділами коледжу: відділеннями, центром професійної освіти, цикловими

комісіями. Основним нормативним документом, що визначає організацію

навчального процесу в конкретному напрямку освітньої або кваліфікаційної

підготовки, є навчальний план зі спеціальності (професії).

Навчальний план – це нормативний документ коледжу, який складається

на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми

підготовки (стандарту – для професійної освіти) і визначає перелік та обсяг

нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення,

конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального

процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю.

Навчальний план акредитованих спеціальностей за рівнем молодшого

спеціаліста затверджується директором коледжу, а з робітничих професій

затверджується у Департаменті науки і освіти, погоджується з науково-

методичним центром професійної освіти та замовниками кадрів .

Для конкретизації планування навчального процесу на кожний

навчальний рік складається робочий навчальний план.

Нормативні навчальні дисципліни визначаються державним стандартом

освіти.

Вибіркові навчальні дисципліни визначаються Методичною радою за

поданням циклових комісій коледжу.

5

Вибіркові навчальні дисципліни вводяться для задоволення освітніх і

кваліфікаційних потреб особи, ефективного використання можливостей і

традицій коледжу, регіональних потреб тощо.

Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до

знань і вмінь визначаються навчальною програмою дисципліни.

Навчальна програма нормативної дисципліни є складовою державного

стандарту освіти.

Навчальна програма вибіркової дисципліни розробляється на відповідній

цикловій комісії Коледжу, затверджується Методичною радою Коледжу.

2.3. Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-

професійної програми підготовки, на підставі навчальної програми дисципліни

та навчального плану складається робоча навчальна програма дисципліни

(поурочно-тематичні плани з навчальних предметів – для ПТО), яка є

нормативним документом Коледжу.

Структурні складові робочої навчальної програми дисципліни:

− опис навчальної дисципліни;

− мета та завдання навчальної дисципліни;

− структура навчальної дисципліни;

− тематичний план дисципліни;

− теми лекційних занять;

− теми семінарських занять;

− теми практичних занять;

− теми лабораторних занять;

− самостійна робота;

− методи навчання;

− методи контролю;

− системи оцінювання;

− методичне забезпечення;

− рекомендована література;

− інформаційні ресурси.

2.4. Коледж надає студентам (слухачам) можливість користування

навчальними приміщеннями, бібліотекою, навчальною, навчально-методичною

і науковою літературою, обладнанням, в т.ч. комп’ютерним, устаткуванням та

іншими засобами навчання на умовах, визначених правилами внутрішнього

розпорядку.

2.5. За відповідність рівня підготовки студента (слухача) до вимог

державних стандартів освіти відповідають заступник директора з навчальної

роботи, завідувачі відділеннями та голова циклових (методичних) комісії за

фахом.

6

2.6. За відповідність рівня підготовки студента (слухача) з навчальної

дисципліни відповідає викладач.

3. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

3.1. Навчання студентів у коледжі здійснюється за такими формами:

очна (денна);

вечірня (в центрі професійної освіти для студентів Коледжу та

інших бажаючих отримати робочу професію);

заочна (для студентів Коледжу та слухачів Центру професійної

освіти);

індивідуально (для студентів Коледжу).

Навчання за денною та заочною формами здійснюються відповідно до

розкладу занять, затвердженого директором коледжу. Студенти (слухачі)

зобов'язані бути присутніми на заняттях і не пропускати їх без поважної

причини, за погодженням з директором Коледжу в окремих випадках

дозволяється навчання за індивідуальним графіком (дистанційно).

3.2. Основними формами теоретичної підготовки для кваліфікованого

робітника є:

навчальні заняття (уроки): лекції, практичні та лабораторні заняття,

теоретичні та практичні семінари тощо;

індивідуальні заняття слухачів;

консультації;

виконання слухачами індивідуальних завдань (реферат, розрахункова

робота, курсовий проект, проміжна поетапна та випускна

кваліфікаційна робота, дипломний проект);

навчальні екскурсії;

Професійно-практична підготовка складається з виробничого навчання,

виробничої, переддипломної (передвипускної) практики і проводиться у

навчально-виробничих майстернях, а також на робочих місцях на виробництві

за такими формами:

− уроки виробничого навчання у коледжі;

− уроки виробничого навчання на виробництві;

− виробнича практика на робочих місцях на виробництві;

− переддипломна (передвипускна) практика на виробництві;

3.3. Організація освітнього процесу студентів (слухачів) заочної

(дистанційної) форми навчання.

3.3.1. Навчання за заочною формою поєднує риси самонавчання та очного

навчання (періодичне відвідування контактних занять), виконання завдань

відповідно до навчально-методичних посібників.

7

Освітній процес за заочною (дистанційною) формою навчання

організовується протягом календарного року – під час екзаменаційних сесій і в

міжсесійний період, з урахуванням вимог чинного законодавства щодо

здобуття вищої освіти особами, які поєднують роботу з навчанням.

3.3.2. Екзаменаційна сесія для студентів заочної (дистанційної) форми

навчання – це частина навчального року, протягом якої здійснюються всі

форми освітнього процесу, передбачені робочим навчальним планом.

3.3.3. Міжсесійний період для заочної (дистанційної) форми навчання –

це частина навчального року, протягом якої здійснюється робота студента щодо

засвоєнням навчального матеріалу як самостійно, так і під керівництвом

науково-педагогічних працівників згідно із розробленим графіком

консультацій, у тому числі через інформаційну систему Інтернет.

3.3.4. Кількість сесій і терміни їх проведення визначаються Коледжем з

урахуванням особливостей напряму підготовки, набутої раніше освіти та року

навчання студентів, відповідно до вимог чинного законодавства.

3.3.5. Навчальний план за заочною формою навчання містить перелік

дисциплін, аналогічний до навчального плану за денною формою навчання, має

меншу тривалість аудиторних занять, за рахунок збільшення кількості

самостійної роботи.

Відсоток скорочення обсягу аудиторних занять (порівняно з навчальним

планом денної форми) повинен бути пропорційним для всіх дисциплін.

3.3.6. Освітній процес за заочною формою навчання для слухачів Центру

професійної освіти організовується протягом календарного року відповідно до

складених договорів на підготовку (перепідготовку) за відповідними

професіями та створених і затверджених робочих навчальних планів.

3.4. Організація освітнього процесу за індивідуальним графіком з

використанням дистанційних технологій.

3.4.1. Організація навчального процесу з використанням дистанційних

технологій здійснюється в Харківському коледжу ДУТ згідно з цим

Положенням та Положенням про складові дистанційного навчального

курсу(наказ ХК ДУТ №142 від 17.09.2015 р.) у терміни, передбачені графіком

освітнього процесу для очної (денної) і заочної форм навчання у такі етапи:

– педагогічний працівник знайомить студентів (слухачів) з основними

завданнями дисципліни, забезпечує студентів електронним навчальним курсом,

пояснює систему оцінювання навчальних досягнень; студенти прослуховують

загальну інформацію з дисципліни, знайомляться з графіком її вивчення,

електронним навчальним курсом з дисципліни та отримують доступ до нього;

8

– студенти (слухачі) вивчають теоретичний матеріал дистанційно за

чітким графіком; виконують завдання, які надаються в електронному

навчальному курсі; відправляють виконані завдання на перевірку;

– педагогічний працівник оцінює надіслані виконані завдання та

надсилають студентові коментарі щодо правильності виконання; організовують

он-лайн та офлайн активності (вебінари, форуми, чати) відповідно до кількості

годин, запланованих на проведення аудиторних занять.

3.4.2. Електронні навчальні курси дисциплін розміщуються на

навчальному порталі коледжу. Робота навчального порталу організовується на

основі платформи дистанційного навчання Moodle (Modular Object Oriented

Distance Learning Environment).

Moodle – це система програмних засобів, дистрибутив яких

розповсюджується безкоштовно за принципами ліцензії OpenSource. За

допомогою цієї системи студент може дистанційно, через Інтернет,

ознайомитися з навчальним матеріалом дисципліни, який представлений у

вигляді різнотипних інформаційних ресурсів (текст, відео, анімація,

презентація, електронний посібник), виконати завдання та відправити його на

перевірку, пройти електронне тестування.

3.5. Основною формою організації навчання в коледжі є навчальне

заняття.

Заняття — це логічна одиниця теми, розділу, курсу, тому воно повинно

мати власну внутрішню логіку, що визначається дидактичними цілями, змістом,

засобами, методами і прийомами навчання.

Обліковими одиницями навчального часу студента (слухача) є академічна

година, навчальний день, тиждень, семестр, курс, навчальний рік.

Академічна година в коледжі триває 40 хвилин. Дві академічні години,

що проводяться без перерви, утворюють пару, яка продовжується 80 хвилин.

Для Центру професійної освіти – урок, який триває 45 хвилин.

Навчальний день є складовою частиною навчального часу студента

денної форми навчання. Навчальний день включає не більше 8 академічних

годин аудиторної роботи за розкладом занять.

3.6. Реалізація освітнього процесу в коледжі відбувається у таких формах:

навчальні заняття (лекції, практичні та лабораторні заняття,

теоретичні або практичні семінари тощо);

самостійна (позааудиторна) робота;

практична підготовка (навчальні майстерні, підприємство);

контрольні заходи (перевірка знань, умінь та навичок студентів

(слухачів);

дистанційне навчання за індивідуальним графіком.

9

Проведення кожного заняття (за кваліфікаційним рівнем молодшого

спеціаліста) має бути забезпечене відповідною нормативною, навчальною

документацією, методичними матеріалами:

1) нормативна документація:

− навчальна програма;

− робоча навчальна програма;

2) навчальна документація:

− журнал обліку роботи академічної групи та викладачів ВНЗ І-ІІ рівнів

акредитації,

− залікові книжки;

3) методичні матеріали:

− конспект лекцій, мультимедійні лекції (за необхідністю та наявністю

відповідних технічних програмних засобів навчання);

− підручники, навчальні посібники, збірки навчальних матеріалів тощо;

− методичні рекомендації та вказівки з підготовки до відповідних видів

занять або виконання відповідних типів навчальних завдань;

− дидактичний інструментарій із забезпечення навчання (наочність,

мультимедійні лекції, навчальні тексти, навчальні завдання, завдання для

перевірки рівня підготовки студентів та ін.).

3.7. Проведення кожного заняття (за кваліфікаційним рівнем

кваліфікований робітник) має бути забезпечене відповідною нормативною,

навчальною документацією, методичними матеріалами:

1) нормативна документація:

− робоча навчальна програма;

− поурочно-тематичний план з навчального предмету;

− перелік навчально-виробничих робіт з професії на семестр чи курс

навчання;

− плани занять (уроків)

2) навчальна документація:

− журнал теоретичних занять;

− журнал виробничого навчання;

3) методичні матеріали:

− конспект занять, мультимедійні лекції (за необхідністю та наявністю

відповідних технічних засобів);

− підручники, навчальні посібники, збірки навчальних матеріалів тощо;

− методичні рекомендації та вказівки з підготовки до відповідних видів

занять або виконання відповідних типів навчальних завдань;

10

− дидактичний інструментарій із забезпечення навчання (наочність,

мультимедійні лекції, навчальні тексти, навчальні завдання, завдання для

перевірки рівня підготовки студентів та ін.).

Зміст, оформлення та порядок затвердження нормативної документації та

методичних матеріалів регламентується Положенням про навчально-

методичний комплекс з навчальної дисципліни (предмета).

3.8. Основні види навчальних занять у коледжі:

− лекція;

− лабораторне, практичне, семінарське заняття;

− консультація;

− самостійна позааудиторна робота студента.

Для Центру професійної освіти – урок теоретичного навчання, урок

виробничого навчання в майстерні, урок виробничого навчання на

підприємстві.

Інші види навчальних занять визначаються у порядку, встановленому

коледжем за рішенням Педагогічної або Методичної рад.

3.9. Лекція — основний вид навчального заняття у коледжі, призначеного

для засвоєння теоретичного матеріалу. Лекція є елементом системи занять,

який охоплює основний теоретичний матеріал однієї або кількох тем

навчальної дисципліни. Тематика лекцій визначається робочою навчальною

програмою.

Можливе читання окремих лекцій з проблем, які стосуються даної

навчальної дисципліни, але не охоплені навчальною програмою. Такі лекції

проводяться викладачами коледжу або запрошеними провідними фахівцями

для студентів та працівників коледжу в окремо відведений час.

Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях — аудиторіях

для однієї академічної груп студентів.

Викладач перед початком відповідного семестру зобов’язаний подати на

циклову комісію складений ним конспект лекцій, приблизний перелік питань

для проведення семестрових форм контролю, передбачених навчальним планом

і програмою для даної навчальної дисципліни.

Викладач зобов’язаний дотримуватися робочої навчальної програми

щодо тематики лекційних занять, але він не обмежується в питаннях

трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до

студентів.

3.10. Семінарське заняття — вид навчального заняття, при якому

викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих

студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань.

11

Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах

з однією академічною групою.

Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною

програмою дисципліни.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені

студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і

відстоювати свою позицію тощо. Оцінки за семінарське заняття виставляються

в журнал обліку академічної групи та викладачів.

Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються

при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

3.11. Лабораторне заняття — вид навчального заняття, при якому студент

під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні

експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих

теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних

навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною

технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних

досліджень у конкретній предметній галузі.

Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних

лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов

навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо). В окремих

випадках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реального

професійного середовища. Лабораторне заняття проводиться з студентами,

кількість яких, як правило, не перевищує половини академічної групи.

Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною

програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими видами

навчальних занять не дозволяється. Лабораторне заняття включає проведення

поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної

лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформлення

індивідуального звіту з виконаної роботи та його захист перед викладачем.

Виконання лабораторної роботи як правило оцінюється викладачем з

виставленням відмітки "зараховано" до журналу обліку роботи академічної

групи. За бажанням викладач може здійснювати оцінювання за 5-ти або 12-ти

бальною шкалою при обов’язковій наявності відповідних критеріїв оцінювання.

Однією з необхідних умов отримання семестрової оцінки є позитивний

результат захисту усіх лабораторних робіт з даної навчальної дисципліни.

3.12. Практичне заняття — вид навчального заняття, при якому викладач

організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень

навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування

шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих

завдань.

12

Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних

лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами, обчислювальною

технікою.

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною

програмою дисципліни. Проведення практичного заняття ґрунтується на

попередньо підготовленому методичному матеріалі — навчальних завданнях

для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними

положеннями.

Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань,

умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її

обговорення за участю студентів, розв’язування завдань з їх обговоренням,

розв’язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.

3.13. Консультація — вид навчального заняття, при якому студент

отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних

теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи

студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань,

пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, самостійної позаадутиторної

роботи студентів чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.

3.14. Контрольні роботи, що виконуються під час самостійної роботи

студента – це індивідуальні завдання, які передбачають самостійне виконання

студентом певної практичної роботи на основі засвоєного матеріалу.

3.15. Курсові проекти виконуються з метою закріплення, поглиблення і

узагальнення знань, одержаних студентами під час навчання та їх застосування

до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Порядок виконання, оформлення та захисту курсових проектів

регламентується «Положенням про організацію курсового проектування»,

розробленого Коледжем.

3.16. Дипломні проекти виконуються на завершальному етапі навчання

студентів у коледжі:

- систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних

знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових,

технічних, економічних, виробничих й інших завдань;

- розвиток навичок самостійної роботи і оволодіння методикою

дослідження та експерименту, пов’язаних з темою проекту.

Порядок виконання та захисту дипломних проектів регламентується

«Положенням про організацію дипломного проектування у Харківському

коледжі ДУТ»(затвердженого наказом ХК ДУТ № від ).

13

3.17. Державна атестація студентів проводиться державною

кваліфікаційною комісією після закінчення навчання за освітньо-

кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст. Основним завданням державної

атестації є встановлення відповідності рівня якості підготовки випускників

вимогами стандартів вищої освіти. В разі позитивної атестації видається

диплом державного зразка про здобуття освітнього рівня молодший спеціаліст

та отриману кваліфікацію. Нормативні форми державної атестації (державний

екзамен, захист дипломного проекту) визначаються навчальним планом згідно з

вимогами відповідної освітньо-кваліфікаційної програми.

3.18. Для Центру професійної освіти плани занять (уроків)

розподіляються на:

- план заняття (уроку) теоретичного навчання;

- план уроку виробничого навчання.

План заняття (уроку) теоретичного навчання є особистим робочим

документом викладача і складається ним за довільною формою відповідно до

робочої навчальної програми та поурочно-тематичного плану з дотриманням

педагогічних та методичних вимог. За умови проведення уроків у паралельних

навчальних групах викладач може складати один план уроку, але слід

враховувати особливості проведення уроку в тій чи іншій навчальній групі.

3.19. План проведення лабораторного або практичного заняття

відображає короткий зміст, порядок організації і виконання роботи та, при

необхідності, графік переміщення учнів, слухачів за навчальними (робочими)

місцями.

З метою забезпечення ефективної організації лабораторних та практичних

занять викладачем розробляються інструкційно-технологічні картки, де

вказуються мета, зміст і послідовність виконання учнями, слухачами завдань,

перелік інструментів, обладнання і матеріалів, правила безпеки праці під час

виконання роботи, контрольні питання для самоперевірки. При цьому

навчальна група поділяється, як правило, на дві підгрупи.

3.20. Самостійна робота студента

3.20.1. Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння

навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

3.20.2. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента,

регламентується робочим навчальним планом і повинен становити не менше

1/3 та не більше 1/2 загального обсягу навчального часу студента, відведеного

для вивчення конкретної дисципліни.

3.20.3. Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною

визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами,

14

завданнями та вказівками викладача. Форму самостійної роботи визначає

викладач.

3.20.4. Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-

методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної

дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій

викладача, практикум тощо.

Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні

передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для

самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна фахова

монографічна і періодична література.

3.20.5. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу

з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці коледжу, навчальних

кабінетах, комп’ютерних лабораторіях, а також в домашніх умовах.

У необхідних випадках ця робота проводиться відповідно до заздалегідь

складеного графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу студента

до потрібних дидактичних засобів. Графік доводиться до відома студентів на

початку поточного семестру.

3.20.6. При організації самостійної роботи студентів з використанням

складного обладнання чи устаткування, складних систем доступу до інформації

(наприклад, комп'ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування

тощо) передбачається можливість отримання необхідної консультації або

допомоги з боку фахівця.

3.20.7. Навчальний матеріал навчальної дисципліни, передбачений

робочим навчальним планом для засвоєння студентом в процесі самостійної

роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом,

який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.

3.21. Практична підготовка студентів

3.21.1. Практична підготовка студентів коледжу є обов'язковим

компонентом освітньо-професійної та освітньо-кваліфікаційної програм для

здобуття кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста та кваліфікованого

робітника, має на меті набуття студентом (слухачами) професійних навичок та

вмінь. Послідовність проходження практик та кількість годин визначається

навчальним, робочим навчальним планами з кожної спеціальності (професії).

Практична підготовка студентів здійснюється у майстернях коледжу та на

профільних сучасних підприємствах і організаціях різних галузей народного

господарства.

3.21.2. Практична підготовка проводиться в умовах професійної

діяльності під організаційно-методичним керівництвом майстра виробничого

15

навчання (для рівня кваліфікованого робітника) або викладача коледжу (для

рівня молодшого спеціаліста) - спеціаліста з даного фаху.

Порядок проходження практичної підготовки студентами коледжу за

рівнем молодшого спеціаліста регламентується «Положенням про проведення

практики студентів Харківського коледжу ДУТ».

Порядок проходження практичної підготовки слухачів коледжу за рівнем

кваліфікованого робітника регламентується цим Положенням та Положенням

про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних

навчальних закладах (наказ МОН від 30 травня 2006 року № 419).

4. КОНТРОЛЬ ТА ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ НАВЧАЛЬНИХ

ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ

4.1. Контроль рівня навчальних досягнень студентів – це перевірка,

оцінювання і облік результатів їх навчально-пізнавальної діяльності.

Оцінка навчальних досягнень студентів (слухачів) з предметів циклу

загальноосвітньої підготовки та за програмою професійної освіти відбувається

за 12 бальною шкалою.

Оцінка навчальних досягнень студентів з предметів нормативних та

вибіркових дисциплін за кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста

відбувається за 4 бальною шкалою, а саме: 5 "відмінно", 4 "добре", 3

"задовільно", 2 "незадовільно".

4.2. У Коледжі (Центрі професійної освіти) на різних етапах навчального

процесу передбачено застосування таких видів контролю:

а) попереднього — здійснюється перед вивченням нової теми або на

початку нового навчального року з метою визначення обсягу та рівня знань

студентів (слухачів) навчального матеріалу попередніх періодів навчання;

б) поточного — систематичного спостереження викладачем за перебігом

та результатами навчально-пізнавальної діяльності студентів (слухачів) на

навчальному занятті;

в) тематичного — визначення рівня опанування навчальним матеріалом

за окремий навчальний модуль;

г) рубіжна атестація – в групах молодших спеціалістів на базі базової

загальноосвітньої підготовки із загальноосвітніх предметів здійснюється

контроль у вигляді станом на 01.11 та 01.04;

д) підсумкового — виявлення рівня підготовленості студентів (слухачів)

за окремою навчальною дисципліною.

4.3. Оцінювання рівня навчальних досягнень студентів (слухачів)

ґрунтується на наступних принципах:

16

а) об’єктивність – оцінка має характеризувати реальний обсяг та якість

підготовленості студента (слухача) незалежно від методів і засобів контролю,

особистості викладача, його симпатій та антипатій, інших чинників;

б) обґрунтованість – оцінювання має супроводжуватися аналізом

результатів навчально – пізнавальної діяльності студентів (слухачів),

визначенням позитивних сторін та недоліків, помилок, що дозволяє студентам

(слухачам) краще зрозуміти вимоги викладача та критерії оцінювання;

в) систематичність – оперативність та регулярність контролю за

перебігом навчально – пізнавальної діяльності дозволяє вносити необхідні

корективи з метою її поліпшення;

г) всеосяжність – контроль має здійснюватися за кожним навчальним

періодом;

д) індивідуалізація – створення необхідних умов для особистої

успішності кожного студента;

е) різноманітність – використання різних форм і методів контролю;

є) рефлективність — розвиток у студентів (слухачів) навичок

самоконтролю та рефлексії.

4.4. При проведені відповідного рівня контролю з використанням

тестових завдань та варіантів завдань, викладач повинен обов'язково розробити

критерії оцінювання рівня знань студентів (слухачів) при виконанні даних

робіт.

4.5. Для виявлення залишкових знань, умінь та навичок студентів

(слухачів) коледжу проводиться вхідний контроль:

– на І курсі (на базі базової загальноосвітньої підготовки) -

тестування з предметів циклу загальноосвітньої підготовки;

– на ІІ-ІV курсах (за рівнем молодшого спеціаліста) - тестування з

предметів, які забезпечують продовження оволодіння фаховими дисциплінами.

4.6. В Коледжі проводиться Моніторинг рівня навчання студентів. Це

систематична та регулярна система збору і аналізу інформації щодо рівня

підготовки студентів (слухачів), яка забезпечує безперервне спостереження за

його станом та прогнозування його розвитку.

4.7. Семестровий контроль здійснюється у формах семестрового

екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної

дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною

програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння

студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної

дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід.

17

Семестровий диференційований залік — це форма підсумкового

контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з

певної дисципліни виключно на підставі результатів виконаних індивідуальних

завдань (розрахункових, графічних тощо). Семестровий диференційований

залік планується при відсутності екзамену і може не передбачати обов'язкову

присутність студента.

Семестровий залік — це форма підсумкового контролю, що полягає в

оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі

результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або

лабораторних заняттях. Семестровий залік планується може не передбачати

обов’язкову присутність студентів.

Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної

дисципліни (семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку),

якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з

цієї навчальної дисципліни.

4.8. Семестрові екзамени, заліки та диференційовані заліки складаються

студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом та

графіком навчального процесу.

Семестрові диференційовані заліки з предметів загальноосвітньої

підготовки для студентів І курсу складаються у заліковий тиждень, відведений

у межах бюджету часу згідно з розкладом.

Екзаменаційні питання мають охоплювати зміст усього навчального

матеріалу.

Пакет екзаменаційних матеріалів має складатися з переліку

екзаменаційних питань та екзаменаційних білетів, кількість яких повинна бути

на 3 більшою, ніж кількість студентів у групі.

Пакет екзаменаційних матеріалів (та його елементи) розглядаються та

затверджується на засіданні відповідної циклової комісії не пізніше, ніж за два

тижні до початку екзамену та зберігаються у заступника директора з навчальної

роботи.

Заліковий тиждень (для студентів І курсу) та екзамени проводяться згідно

з розкладом, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, ніж

за місяць до початку екзаменаційної сесії.

При проведенні екзамену в усній формі одночасно до аудиторії

запрошуються 5-6 студентів. На підготовку студентів до відповіді на питання

екзаменаційного білету відводиться час не менше ніж 0,5 години.

Результати складання екзаменів, диференційованих заліків та заліків

вносяться в відомість обліку успішності, залікову книжку.

18

4.9. Студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних

оцінок, відраховуються з коледжу.

Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних

оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку

наступного семестру. Повторне складання екзаменів допускається не більше

двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий — комісії, яка

створюється завідуючими відділень.

Студенти, які не з’явились на екзамени без поважних причин, вважаються

такими, що одержали незадовільну оцінку.

4.10. Для виявлення рівня навчальних досягнень студентів коледжу на

при кінці семестру можуть бути проведені директорські контрольні роботи

(ДКР).

4.10.1. Мета проведення ДКР:

- контроль рівня навчальних досягнень студентів з дисципліни

(предмета);

- аналіз методики проведення контрольної роботи;

- перевірка якості засвоєння студентами навчального матеріалу за певний

навчальний період;

- моніторинг якості підготовки студентів до підсумкових випробувань;

- моніторинг професійної підготовки викладача, який атестується.

4.10.2. Форми і методи проведення ДКР:

- ДКР проводиться у формі письмових контрольних робіт;

- пакет завдань для ДКР повинен складатися з певної кількості варіантів

завдань, які відрізняються один від одного, та критеріїв оцінювання. Він

розглядається на засіданні відповідної циклової комісії, затверджується та

зберігається заступником директора з навчальної роботи (НР);

4.10.3. Порядок виконання та перевірки ДКР;

- ДКР проводиться згідно з графіком, затвердженим директором коледжу;

- заступник директора з НР визначає спеціальність, для студентів якої

буде проводитися ДКР, групу визначає викладач;

- ДКР проводиться в присутності викладача та представника

адміністративної ради;

- першу перевірку ДКР здійснює викладач-рецензент, який призначається

заступником директора з НР за поданням голови відповідної ЦК. Він виставляє

оцінки в окрему відомість;

- другу перевірку здійснює основний викладач, який виставляє оцінки в

роботах студентів і в окремій відомості. Він здає пакет виконаних ДКР

заступнику директора з НВР;

- пакет виконаних ДКР складається із:

19

а) виконаних ДКР;

б) аналізів результатів їх виконання;

в) відомостей з оцінками.

Пакет виконаних ДКР зберігається в архіві коледжу 5 років.

- аналіз результатів виконання ДКР здійснюється і викладачем, і

рецензентом.

- результати виконання ДКР і шляхи подолання недоліків обговорюються

на засіданні циклових комісій.

5. ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ ЗА ЗМІСТОМ І ЯКІСТЮ

НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У КОЛЕДЖІ

5.1 Державна атестація

Метою державної атестації студента є визначення фактичної

відповідності його підготовки вимогам освітньо-кваліфікаційної

характеристики. Державна атестація здійснюється державною кваліфікаційною

комісією (ДКК) після завершення навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні

молодший спеціаліст. ДКК оцінює рівень науково-теоретичної і практичної

підготовки випускників, вирішує питання про здобуття освітнього рівня

молодший спеціаліст, присвоєння відповідної кваліфікації та видачу документа

про вищу освіту.

Державна кваліфікаційна комісія організовується щорічно для кожного

напряму (спеціальності) освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший

спеціаліст» для всіх форм навчання і діє протягом календарного року.

До складу ДКК входять не більше чотирьох осіб (в окремих випадках

кількість членів комісії може бути збільшена до шести осіб).

Списки голів ДКК затверджує директор коледжу за пропозицією

заступника директора з навчальної роботи коледжу з числа провідних фахівців

у відповідній галузі або провідних науковців відповідного напряму наукової

діяльності, не пізніше ніж за два місяці до початку роботи державної комісії.

До складу державної комісії, крім голови комісії, входять:

директор коледжу, заступник директора з навчальної (навчально-виробничої)

роботи, завідувачі відділенням, голови предметних комісій, викладачі. Секретар

ДКК не є членом комісії.

Пропозиції щодо голів ДКК завідувач відділення повинен надати до

заступника директора з навчальної роботи до 1 листопада поточного

навчального року, проект наказу щодо складу ДКК – до 10 грудня поточного

року.

20

Персональний склад членів державної кваліфікаційної комісії і

екзаменаторів затверджується директором не пізніше, ніж за місяць до початку

роботи державної комісії.

Терміни роботи державної кваліфікаційної комісії регламентується

навчальними планами Коледжу.

До державної атестації допускаються студенти, які успішно виконали всі

вимоги навчального плану зі спеціальності та не мають академічної та

фінансової заборгованості.

5.2 Підготовка до державної атестації

Виконання дипломних проектів, підготовка до державних екзаменів є

заключним етапом навчання студентів за відповідною програмою підготовки і

розширення теоретичних знань, вмінь та навичок, визначення спроможності їх

практичного застосування у вирішенні професійних завдань, що передбачені

для первинних посад відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної

характеристики.

Теми дипломних проектів обговорюються на засіданнях випускових

циклових комісій і затверджуються наказом директора Коледжу(у відповідності

до Положення про організацію дипломного проектування у ХК ДУТ).

Підготовка дипломних проектів проводиться студентами у навчальному закладі

або на підприємствах та в організаціях, що зацікавлені в цій роботі. За місцем

виконання роботи студенту надається робоче місце, а також обладнання,

необхідне для її виконання, проведення експерименту тощо.

До захисту дипломних проектів допускаються студенти, які виконали

роботу, одержали на неї відгук керівника, рецензію та візу завідувача

відділенням про допуск до захисту.

Списки студентів, допущених до державної атестації, затверджуються

наказом директора.

На підготовку студентів до державного екзамену планується 5 днів.

5.3 Організація та проведення державної атестації

Державні комісії працюють у строки, визначені графіком навчального

процесу на поточний навчальний рік, що розробляється на основі навчальних

планів спеціальностей, затверджених директором Коледжу.

Розклад роботи кожної державної комісії, узгоджений з головою

державної комісії, готується завідувачем відділення не пізніше ніж за місяць до

початку проведення державних екзаменів або захисту проекту.

За день до початку державних екзаменів завідувачем відділення до

державної екзаменаційної комісії подаються:

- наказ директора Коледжу про затвердження персонального складу

державної екзаменаційної комісії зі спеціальності;

21

- розклад роботи державної екзаменаційної комісії;

- списки студентів (за навчальними групами), допущених до складання

державної атестації;

- подання голові державної екзаменаційної комісії щодо захисту проекту;

- зведена відомість, завірена завідувачем відділення та заступником

директора з навчальної роботи, про виконання студентами навчального плану

та отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, курсових проектів і робіт,

практик тощо протягом всього терміну навчання;

- залікові книжки студентів, допущених до складання державної атестації;

- екзаменаційні матеріали (екзаменаційні білети, комплексні

кваліфікаційні завдання тощо), розроблені відповідно до програми державного

(комплексного державного) екзамену;

При захисті дипломних проектів до державної кваліфікаційної комісії

подаються:

- наказ директора Коледжу про затвердження персонального складу

державної кваліфікаційної комісії зі спеціальності;

- розклад роботи державної кваліфікаційної комісії;

- списки студентів (за навчальними групами), допущених до складання

державної атестації;

- подання голові державної кваліфікаційної комісії щодо захисту проекту;

- зведена відомість, завірена завідувачем відділення та заступником

директора з навчальної роботи, про виконання студентами навчального плану

та отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, курсових проектів і робіт,

практик тощо протягом всього терміну навчання;

- залікові книжки студентів, допущених до складання державної атестації;

- дипломний проект студента із завданням до роботи, затвердженим

заступником директора з навчальної роботи ;

- письмовий відгук керівника про якість дипломного проекту;

- письмова рецензія на дипломний проект (зовнішня, з боку науково-

педагогічних працівників ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації або провідних фахівців

галузі).

Складання державних екзаменів чи захист дипломного проекту

проводиться на відкритому засіданні державної кваліфікаційної комісії за

участю не менше половини її складу за обов'язкової присутності голови

державної комісії.

Секретар відділення готує листи протоколів засідань державної

кваліфікаційної комісії для кожної державної комісії в кількості, що відповідає

нормам на один день екзамену (захисту).

22

Після проведення екзамену (захисту) секретар державної кваліфікаційної

комісії формує справу (зшиває окремі бланки протоколів, нумерує сторінки,

підписує у директора коледжу, скріплює печаткою відповідно до вимог

інструкції з діловодства та передає його заступнику директора з навчальної

роботи.

Усі розділи протоколів повинні бути заповнені.

Протокол підписують голова та члени державної комісії, що брали участь

у засіданні. Помилки та виправлення у протоколах не допускаються.

Рішення державної кваліфікаційної комісії про оцінку результатів

складання державних екзаменів та захисту проектів, а також про видачу

випускникам дипломів (дипломів з відзнакою) про закінчення коледжу,

отримання певного рівня освіти та здобуття відповідної кваліфікації

приймається на закритому засіданні державної кваліфікаційної комісії

відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів державної

комісії, які брали участь в її засіданні. При однаковій кількості голосів голова

державної комісії має вирішальний голос. Оцінки виставляє кожен член

державної комісії, а голова підсумовує їх результати по кожному студенту. За

теоретичну і практичну частини екзамену виставляється одна оцінка.

Проведення засідання державної кваліфікаційної комісії при захисті

дипломного проекту включає:

- оголошення секретарем державної кваліфікаційної комісії прізвища,

імені та по батькові студента, теми його проекту;

- доповідь студента у довільній формі про сутність проекту, основні

технічні (наукові) рішення, отримані результати та ступінь виконання завдання.

При цьому можуть використовуватися різні форми візуалізації доповіді:

обов'язковий графічний матеріал проекту, визначений завданням на дипломне

проектування, мультимедійний супровід, тощо;

- відповіді на запитання членів державної комісії;

- оголошення секретарем державної кваліфікаційної комісії відгуку

керівника або виступ керівника зі стислою характеристикою роботи випускника

в процесі підготовки проекту;

- оголошення секретарем державної кваліфікаційної комісії рецензії на

проект;

- відповіді студента на зауваження керівника проекту та рецензента.

Студентам, які успішно склали державні екзамени, або захистили

дипломний проект відповідно до освітньо-професійної програми підготовки,

рішенням державної кваліфікаційної комісії присвоюються відповідний

освітній рівень та кваліфікація.

23

На підставі цих рішень Коледж видає наказ про випуск студентів,

сгенерований Єдиною державною електронною базою освіти (ЄДЕБО) у якому

зазначається відповідний освітній рівень, кваліфікація, протокол державної

кваліфікаційної комісії, номер диплома (диплома з відзнакою) державного

зразка та додатка до нього.

5.4 Державна підсумкова атестація студентів для завершення здобуття

повної загальної середньої освіти проводиться відповідно до Положення про

державну підсумкову атестацію студентів, які здобувають освітньо-

кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста з одночасним завершенням

здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом

Міністерства освіти і науки від 22.08.2017 № 1224.