103 екологічні основи проектування

Міністерство регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України

Національна спілка архітекторів України

Тема: Екологічні основи проектування

Доповідач: Романець Микола Павлович – директор з розвитку та інвестицій ПрАТ “Стек”, керівник групи розробників Генерального плану м. Києва, дійсний член архітектурно-будівельної ради Київської області

Романець Оксана Миколаївна

Капітанюк Оксана Володимирівна

План

1. Принципи забезпечення екологічних вимог у плануванні та проектуванні.

2. Екологічні вимоги до проекту в складі містобудівної документації.

3. Екологічні вимоги до проектів житлового, громадського, промислового будівництва.

4. Екологічна експертиза та погодження проектів.

1. Принципи забезпечення екологічних вимог у плануванні та проектуванні

Згідно Закону України “ Про регулювання містобудівної діяльності ” від 7.02.2011 № 3038-VI містобудування здійснюється на:

державному; регіональному; місцевому рівнях.

Планування територій: на державному рівні здійснюється шляхом розроблення: Генеральної

схеми планування території України, схем планування окремих частин території України;

на регіональному рівні: схем планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів;

на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, проектів житлових, громадських і виробничих комплексів, окремих об’єктів будівництва.

1. Принципи забезпечення екологічних вимог у плануванні та проектуванні

Навколишнє середовище (НС) – все, що оточує людину, включаючи природне середовище, штучно створені людиною матеріальні компоненти, явища і процеси, а також соціально-економічні компоненти в їх історичному розвитку.

До основних принципів охорони навколишнього природного середовища згідно Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” (№ 1264-ХІІ від 25.06.1991р.) відносять:

1) пріоритетність вимог екологічної безпеки;2) обов’язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів

використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності;

2) гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров’я людей;3) запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;4) збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об’єктів і комплексів;5) обов’язковість екологічної експертизи;6) гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища.

2. Екологічні вимоги до об’єкта проектування

Екологічні вимоги до об'єкту проектування визначаються рівнем

проектування та складністю об’єкта проектування:

•Генеральна схема планування території України.

•Схеми планування території регіонального рівня (області, району, АР

Крим).

•Генеральний план населеного пункту передбачає аналіз існуючого стану

навколишнього середовища та ефективності природоохоронних заходів,

формування планувальних обмежень, еколого-містобудівний прогноз на основі

прийнятих містобудівних рішень та з врахуванням запланованих

природоохоронних заходів.

•План зонування території (розробляється в складі генерального плану або

як окрема містобудівна документація) де необхідно врахувати: виділення зон

обмеженої містобудівної діяльності, узгодження меж зон з межами територій

природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та

інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями.

•Детальний план території в екологічному аспекті визначає містобудівні

умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або

уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування

території; порядок комплексного благоустрою та озеленення.

•Проекти житлових, громадських і виробничих комплексів, окремих

об’єктів будівництва. Робота фахівців-екологів на даному етапі полягає у

розробці проектної документації (розділу «Оцінка впливів на навколишнє

середовище») та проведенні екологічної експертизи, а також у складі комісії

при прийнятті об’єкта в експлуатацію.

До проектної документації на будівництво об'єктів, що становлять

підвищену екологічну небезпеку (згідно з ДБН А.2.2-3-2004, додаток Е ), а

також об'єктів, які підлягають оцінці впливу на навколишнє природне

середовище у транскордонному контексті, додається оцінка існуючого чи

передбачуваного впливу на стан навколишнього природного середовища.

Перелік таких об'єктів визначається Кабінетом Міністрів України.

2. Екологічні вимоги до об’єкта проектування

•Генеральна схема планування території України

2.1 Склад матеріалів розділу ОВНС згідно ДСТУ-Н Б Б.1.1-10:2010

І. Оцінка існуючого стану навколишнього природного середовища

ІІ. Оцінка прогнозованого стану навколишнього природного середовища, що очікується в результаті здійснення запроектованого планування території

1. Площа земель за категоріями основного цільового, призначення.

1. Площі територій, на яких запроектовано відновлення природних ландшафтів.

2. Характеристика фізико-географічних областей та оцінка ступеня зміни їх природних ландшафтів під антропогенним впливом.

2. Площі проектованої національної екомережі та структурних одиниць.

3. Оцінка територій природно-заповідного фонду та інших територій природоохоронного призначення.

3. Розрахункові території, на яких очікується зміна площ поширення негативних геологічних процесів.

4. Оцінка рівня сформованості національної екомережі. 4. Площі з кратністю перевищення граничнодопустимого забруднення атмосферного повітря.

5. Оцінка стану геологічного середовища, включаючи підземні води з визначенням та оцінкою видів екологічно небезпечних геологічних процесів.

5. Рівень екологічного стану водних об'єктів.

6. Оцінка розподілу території країни за рівнем забруднення повітряного середовища.

6. Площа понаднормативного забруднення ґрунтів.

7. Оцінка водного середовища у басейнах стоку. 7. Площа зон впливу місць поводження з відходами.

8. Оцінка кількості площ високоцінних, деградованих та забруднених грунтів.

9. Оцінка розташування місць поводження з виробничими та побутовими відходами.

ІІІ. Планувальні заходи з охорони навколишнього природного середовища

•Схеми планування території адміністративної одиниціОцінка існуючого стану навколишнього природного

середовищаОцінка прогнозованого стану навколишнього

природного середовища, що очікується в результаті здійснення запроектованого

планування території

1. Площа проектованої території та її розподіл за категоріями основного цільового призначення.

1. Території, на яких запроектовано відновлення природних ландшафтів;

2. Характеристика природних ландшафтів із представленням даних про їх типологію, геологічну будову верхнього шару гірських порід, підземні води, типи рельєфу поверхні, гідрографію, ґрунти, рослинний і тваринний світ.

2. Проектована екомережа та її територіальні складові.

3. Оцінка ступеня зміни природних ландшафтів під антропогенним впливом.

3. Території, на яких очікуються негативні геологічні процеси.

4. Оцінка рівня екологічної достатності територій природно-заповідного фонду та інших територій природоохоронного призначення.

4. Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря проектованої території.

5. Оцінка рівня достатності площі екомережі та рівня її просторової цілісності.

5. Площа перевищення граничнодопустимого забруднення атмосферного повітря.

6. Оцінка стану геологічного середовища, включаючи підземні води з визначенням та оцінкою видів екологічно небезпечних геологічних процесів.

6. Площа наднормативного рівня шуму.

7. Оцінка повітряного середовища з визначенням територій за кратністю перевищення граничнодопустимого забруднення атмосферного повітря.

7. Площа зон впливу місць поводження з відходами.


8. Площа наднормативного рівня електромагнітного впливу.


•Схеми планування території адміністративної одиниці

Оцінка існуючого стану навколишнього природного середовища

Оцінка прогнозованого стану навколишнього природного середовища, що очікується в результаті здійснення запроектованого

планування території

9. Оцінка територій акустичного впливу з визначенням площ понаднормативного рівня шуму.

9. Екологічний стан водних об'єктів.

10. Оцінка територій електромагнітного впливу з визначенням площ понаднормативного рівня.

10. Площа наднормативного забруднення ґрунтів.

11. Оцінка водного середовища з визначенням екологічної якості водних об'єктів як джерел водо постачання та об'єктів використання для культурно-побутових чи водогосподарських потреб.

11. Площа зон впливу місць для відходів.

12. Оцінка площі ґрунтів за генетичними типами, територій високоцінних грунтів, деградованих та забруднених ґрунтів.

13. Оцінка розташування місць для виробничих та побутових відходів.



•Генеральна план населеного пунктуІ. Оцінка існуючого стану навколишнього природного середовища


1. Площа земель за категоріями основного цільового призначення.

1. Площі територій, на яких запроектовано відновлення природних ландшафтів.

2. Площа природних ландшафтів за їх типами, характеристика верхнього шару гірських порід, підземних вод, типів рельєфу поверхні, гідрографії, ґрунтів, рослинного і тваринного світу.

2. Площі проектованої екомережі та її структурних складових.

3. Характеристика територій природно-заповідного фонду, інших територій природоохоронного призначення та екомережі.


4. Оцінка стану геологічного середовища, включаючи підземні води, з визначенням та оцінкою екологічно небезпечних геологічних процесів.

4. Площі з кратністю перевищення граничнодопустимого забруднення атмосферного повітря.

5. Оцінка, повітряного середовища з визначенням території за кратністю перевищення граничнодопустимого забруднення атмосферного повітря.



6. Екологічний стан водних об'єктів.

7. Оцінка територій акустичного впливу з визначенням площ наднормативного рівня шуму.



•Генеральна план населеного пункту

І. Оцінка існуючого стану навколишнього природного середовища


8. Оцінка територій електромагнітного впливу з визначенням площ наднормативного рівня.


9. Оцінка водного середовища з визначенням екологічної якості водних об'єктів як джерел водо постачання, використання для культурно-побутових чи рибогосподарських потреб.


10. Оцінка, ґрунтів різних генетичних типів, територій високоцінних ґрунтів, деградованих та забруднених ґрунтів.

10. Площа зон впливу місць для відходів.

11. Характеристика територій розташування виробничих та побутових відходів та зон їх впливу.

11. Оцінка стану навколишнього природного середовища в результаті здійснення запроектованих планувальних заходів з охорони навколишнього природного середовища.



•Детальний план території І. Оцінка існуючого стану навколишнього природного середовища ІІ. Оцінка прогнозованого стану навколишнього

природного середовища, що очікується в результаті здійснення запроектованого планування території

1. Площа проектованої території та її розподіл за категоріями основного цільового призначення.

1. Площі територій, на яких запроектовано відновлення природних ландшафтів, озеленення та благоустрій.

2. Характеристика фацій і урочищ природних ландшафтів, геологічної будови верхнього шару гірських порід, підземних вод, типів рельєфу поверхні, гідрографи, фунтів, рослинного і тваринного світу.

2. Площі з кратністю перевищення граничнодопустимого забруднення атмосферного повітря.

3. Оцінка рівня зміни природних ландшафтів під антропогенним впливом.


4. Оцінка геологічного середовища, включаючи підземні води з визначенням видів екологічно небезпечних геологічних процесів.

4. Оцінка, ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря проектованої території.

5. Розподіл території за наднормативним вмістом забруднюючих речовин у атмосферному повітрі.




7. Оцінка акустичного середовища з визначенням площ наднормативного рівня шуму.

7. Екологічний стану водних об'єктів.

8. Оцінка територій електромагнітного впливу з визначенням площ наднормативного рівня елект ромагнітного поля.


9. Оцінка водного середовища з визначенням якості водних об'єктів як джерел водопостачання, придатності використання для культурно-побутових потреб.

10. Визначення площі територій високоцінних ґрунтів, деградованих та забруднених ґрунтів.



2.1 Основні екологічні аспекти Генерального плануВідображені в документах: ДБН 360-92** Містобудування. Планування і

забудова міських і сільських населених пунктів (Розділ 10. Охорона навколишнього середовища та Розділ 5. Ландшафтно-рекреаційна зона. Озеленені території міста), ДСП №173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів та інші, переважно галузеві норми.

Основним завданням екологів на першому етапі є збір вихідних даних, аналіз існуючого стану і встановлення планувальних обмежень. Схема планувальних обмежень, виконана на топографічній основі є підставою для подальшої роботи архітекторів, проектування і розміщення житлових, виробничих та ін. будівель.

Схема планувальних обмежень виконується згідно ДБН Б.1-3-97 Склад, зміст, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів, де вiдображаються :

а) сейсмiчнi зони та зони руйнування земної поверхнi, зсувiв, затоплення та пiдтоплення, тектонiчних розломiв та iнших небезпечних природних i антропогенних процесів (МНС, СУППР, Дніпровське басейнове управління, Інститут геологічних наук НАН України, Геоінформ України та ін..);

б) зони загазованостi, запиленостi, понаднормативного шуму, електромагнiтних випромiнювань, радiацiйного забруднення (СЕС, Центральна геофізична обсерваторія, управління екології, МНС);

в) площi залягання корисних копалин (дані Геоінформу України); г) санiтарно-захиснi зони промислових пiдприємств, цвинтарiв та iнших

комунальних об'єктiв (органи СЕС, існуючі проекти СЗЗ, анкети підприємств); д) зони обмеження забудови в районах аеропортiв з умов безпеки польотiв

(за даними авіаційної служби Мінтранспорту, аеродромної служби аеропорту тощо);

е) округи i зони санiтарної охорони курорту (на основі розроблених проектів);

ж) зони санiтарної охорони джерел водопостачання, водоочисних споруд (згідно нормативів або розроблених проектів);

з) захиснi зони кар'єрiв, вiдвалiв, трубопроводiв та iнших об'єктiв (за нормативами, за даними СЕС, згідно проектів);

й) водоохороннi зони та прибережнi захиснi смуги водойм i водотокiв (нормативні або на основі розроблених проектів);

к) охороннi зони природних заповiдникiв, пам'яток природи, архiтектури, iсторiї i культури та зони регулювання забудови, ландшафтiв, якi охороняються (Державна служба заповідної справи, управління екології, управління охорони культурної спадщини);

л) особливо цiннi продуктивнi землi (згiдно зi статею 33 Земельного кодексу України).

2.1 Основні екологічні аспекти Генерального плану

Фрагмент схеми планувальних обмежень м. Києва (район Печерська, ст. метро Арсенальна)

При цьому керуються основними положеннями зазначених документів, а саме, розміщення будівель, споруд і комунікацій не допускається:а) на землях заповідників, заказників, природних національних парків,

ботанічних садів, дендрологічних парків і водоохоронних зон;б) на землях зелених зон міст, включаючи землі міських лісів, якщо

проектовані об’єкти не призначені для відпочинку, спорту або обслуговування приміського лісового господарства;

в) в зонах охорони гідрометеорологічних станцій (100 м);г) в першій зоні санітарної охорони джерел водопостачання і площадок

водопровідних споруд, якщо проектовані об’єкти не пов’язані з експлуатацією джерел (100-200 м для річок і водойм, 30-50 – для підземних);

д) в першій зоні округу санітарної охорони курортів, якщо проектовані об’єкти не пов’язані з експлуатацією природних лікувальних засобів курортів;

е) в другій зоні округу санітарної охорони курортів допускається розміщувати об’єкти пов’язані з експлуатацією, розвитком і благоустроєм курортів, а також об’єкти обслуговування населення курортів, якщо вони не спричинюють забруднення атмосфери, ґрунтів, вод, перевищення нормативних рівнів шуму і напруженості електромагнітного поля;

ж) в третій зоні округу санітарної охорони курортів допускається розміщення об’єктів, які не здійснюють негативного впливу на природні лікувальні засоби і санітарний стан курорту. Ці зони встановлюються згідно розроблених проектів.

Вертикальне планування території слід виконувати з врахуванням наступних основних вимог:

1) максимального збереження існуючого рельєфу;

2) максимального збереження ґрунтів і деревних насаджень;

3) відводу поверхневих вод з швидкостями, що виключають ерозію ґрунту;

4) мінімального об’єму земляних робіт;

5) мінімального дебаланса земляних мас.

Для вибору оптимальних варіантів взаємного розміщення

селітебних територій і господарських об’єктів необхідно враховувати фонове

забруднення по зонам і потенціал самоочищення природного середовища на конкретній

території. Наприклад, зони високого потенціалу забруднення атмосфери

характеризуються приземними інверсіями до 60%, швидкістю вітру

0-1 м/с, частою повторюваністю туманів і слабких вітрів (більше 20%). В цих зонах не

рекомендують будівництво підприємств І і ІІ класу.

Для об’єктів, що є джерелами забруднення атмосферного повітря, повинні бути

організовані санітарно-захисні зони (СЗЗ), ширина яких визначається класом

розташованого виробництва і встановлюється у відповідності з санітарними нормами

проектування промислових підприємств (ДСП № 173-96). При цьому розмір нормативної

СЗЗ корегуються на основі даних про повторюваність вітрів, збільшуючи її пропорційно

у напрямках протилежних тим, де повторюваність вітрів перевищую середньорічний

показник (12,5% при 8-румбовій розі вітрів).

Санітарно-захисна зона встановлюється від джерела викиду (наприклад, труби

заводу, ТЕЦ, котельні), проте промислові та складські території крім цього мають

санітарні розриви, що встановлюються від забору – 50м, які можуть або доповнювати

СЗЗ, або повністю входити до неї.

Клас Підприємства, виробництваРозміри

СЗЗ

І

Станції підземної газифікації вугілля

1000 мВиробництво концентрованих мінеральних добрив

Виробництво глинозему (оксиду алюмінію)

ІІ

Виробництво свинцевих акумуляторів

500 мВиробництво пластичних мас із ефірів целюлозиВиробництво аміачної, калієвої, натрієвої та кальцієвої селітри

Сміттєспалювальні та сміттєпереробні заводи

ІІІ

Виробництво штучних мінеральних фарб

300 мВиробництво кабелю освинцьованого або з гумовою ізоляцією

Підприємства по первинній обробці рослинного волокна (льону, коноплі, бавовни)

Підприємства по обробці сирих шкір великих тварин: шкіро-сиром'ятні та дубильні

IV

Підприємства кавообжарочні

100 м

Підприємства по переробці овочів (сушіння, соління та квашення)

Автогазонаповнювальні компресорні станціїЗаводи лісопильні, фанерні та деталей дерев'яних стандартних будівель

Виробництво полімерних будівельних матеріалів

V

Виробництво гіпсових, глиняних виробів

50 м

Швейні фабрикиКондитерські фабрикиОвочесховищаХлібзаводиДрукарніВиробництво готових лікарських форм

Приклад санітарно-захисної зони окремого підприємства з різними джерелами викидів

(РК “Виноградар”, м. Київ)

Основою для встановлення СЗЗ є санітарні паспорти підприємств,

інформація щодо яких міститься в місцевих органах санітарно-епідеміологічної

служби.

При розробці проектів СЗЗ враховується, що на зовнішній межі санітарно-

захисної зони, зверненої до житлової забудови, концентрації та рівні шкідливих

факторів не повинні перевищувати їх гігієнічні нормативи (ГДК, ГДР), на межі

курортно-рекреаційної зони - 0,8 від значення нормативу.

Територія СЗЗ повинна бути впорядкованою і озелененою:

•при розмірі санітарно-захисної зони до 300 м мінімальна площа

озеленення повинна становити 60%;

•при розмірі санітарно-захисної зони 300-1000 м - 50%;

•при розмірі санітарно-захисної зони 1000 м і більше – 40%.

На межах СЗЗ розміром більше 100 м з боку селітебної зони необхідно

створювати смуги деревно-чагарникової рослинності шириною не менше

30 м, при розмірах 50-100м – шириною не менше 10 м.

2.2 Режим використання санітарно-захисних зон підприємств

У санітарно-захисних зонах не можна допускати розміщення: •житлових будинків з прибудинковими територіями, гуртожитків, готелів і т.

ін.; •дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, лікувально-

профілактичних та оздоровчих установ зі стаціонарами, диспансерів; •спортивних споруд, садів, парків, садівницьких товариств; •охоронних зон джерел водопостачання, водозабірних споруд та споруд

водопровідної розподільної мережі.;Обмежено допускається використання для вирощування

сільськогосподарських культур, пасовищ для худоби земель СЗЗ підприємств (за погодженням з Мінагрополітики та Мінохоронздоров’я ).

У санітарно-захисній зоні допускається розташовувати: •пожежні депо, лазні, пральні, гаражі, склади (крім громадських та

продовольчих), будівлі управлінь, конструкторське бюро, учбових закладів, виробничо-технічні училища без гуртожитків, магазини, заклади харчування, поліклініки, науково-дослідні лабораторії, пов'язані з обслуговуванням даного та прилеглих підприємств; •приміщення для чергового персоналу та добової охорони підприємств,

стоянки транспорту, місцеві та транзитні комунікації, ЛЕП, електростанції, нафто - і газопроводи, свердловини для технічного водопостачання, споруди: водоохолоджуючі, оборотного водопостачання, для підготовки технічної води, КНС, розсадники рослин для озеленення підприємств та СЗЗ.

2.3 Санітарно-захисні зони ліній електропередачВ санітарно-захисних зонах ЛЕП (територія вздовж траси повітряної лінії (ПЛ)

напругою більше 330 кВ і вище, на якій напруженість електричного поля перевищує 1 кВ/м, або яка має межі земельної ділянки по обидві сторони ПЛ на відстані від проекції крайніх проводів на землю за умови їх відхиленого стану) забороняється:

а) будувати житло, громадські будівлі і дачні будинки;б) розміщувати автозаправні станції або сховища паливно-мастильних матеріалів;в) влаштовувати спортивні майданчики для гри, стадіони, базари, зупинки

міського транспорту;г) здійснювати зупинки всіх видів транспорту (крім залізничного) в охоронних

зонах повітряних ліній електропередачі напругою 330 кВ і вище;д) розміщувати різні споруди і будівлі в охоронних і СЗЗ зонах ПЛ напругою 500-

750 кВ, а також кабельних ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів і пристроїв всіх класів напруги.

Охоронні зони для ЛЕП 20-750 кВ складають 10-40 м, СЗЗ для ЛЕП 330-750 складають 20-40 м і встановлюються по обидва боки від крайніх проводів. Під розміщення повітряних ЛЕП 330 кВ і вище змінного струму промислової частоти повинні відводитись території віддалені від житлової забудови.

В охоронних і санітарно-захисних зонах ПЛ до 330 кВ включно дозволяється розміщення виробничих будівель і споруд, колективних гаражів і відкритих автостоянок легкових транспортних засобів, за умов дотримання мінімальних відстаней по горизонталі від проекції крайніх проводів при найбільшому їх відхиленні до найближчих виступаючих частин будівель і споруд (2-8 м).

2.4 Охорона водного середовищаМістобудівні рішення направлені на забезпечення нормативного стану

водойм та недопущення перевищення ГДК забруднюючих речовин у воді водойми. Серед основних – це встановлення споруд дощової каналізації для максимального очищення поверхневого стоку, та встановлення прибережних захисних смуг (ПЗС) з відповідним режимом їх використання. ПЗС встановлюють по обидва береги річок вздовж урізу води (в меженний період) шириною, м:

а) для річок довжиною більше 100 км до 100б) для річок довжиною 50-100 км до 50в) для річок довжиною до 50 км і водойм не менше 20Для великих міст з численними річками і водоймами розробляються

проекти ПЗС для врахування існуючих містобудівних умов та встановлення обмежень.

В водоохоронних зонах, прибережних смугах забороняється розміщення:- полігонів для твердих побутових відходів і неутилізованих промислових

відходів,- складів нафтопродуктів, складів для зберігання ядохімікатів і мінеральних

добрив,- накопичувачів стічних вод, - тваринницьких комплексів і ферм.

р. Либідь, м. Київ

В межах території міських і сільських населених пунктів допускається за погодженням з управліннями екології розміщення окремих об’єктів виробничої та соціальної сфери, обладнаних централізовано каналізацією.

Згідно Земельного кодексу (ст. 61) «Об'єкти, що перебувають в межах прибережно-захисної смуги, можуть експлуатуватися, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації будівлі, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережно-захисних смуг» .

Скидання вод поверхневого стоку не допускається в:-непроточні водойми в місцях, відведених для пляжів,-замкнені лощини, що піддаються заболоченню,-яри, якщо не передбачені заходи з укріплення схилів,-водойми рибогосподарського призначення. Санітарно-захисна зона споруд дощової каналізації встановлюється 100 м,

проте за умов незначної потужності (локальні очисні споруди) та використання сучасних технологій можливо зменшення СЗЗ за погодженням з відповідними органами (наприклад, СЕС на основі висновків Інституту комунальної гігієни).

2.5 Схема санітарної очисткиДля міст чисельністю населення більше 250 тис. чол. і курортів

загальнодержавного значення необхідно передбачити підприємства з промислової переробки побутових відходів (ТПВ). Норматив розрахунку кількості відходів приймається 280-300 кг на 1 людину в середньому по місту згідно ДБН 360-92** .

Згідно Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №75 від 22.03.2010р. Про затвердження Рекомендованих норм надання послуг з вивезення побутових відходів, враховуючи загальносвітові тенденції збільшення кількості ТПВ на душу населення, кожен населений пункт за результатами обстеження встановлює свої норми накопичення ТПВ, які уточнюються раз на 5 років.

Крім твердих побутових відходів до спеціального розділу схеми санітарної очистки території відносяться рідкі побутові відходи, будівельні великогабаритні, промислові , медичні, відходи зеленого господарства та інші.

3. Екологічні вимоги до проектів житлового, громадського, промислового будівництва

При розробці окремих проектів забудови житлових, громадських, виробничих комплексів згідно ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» відповідно до категорій складності та стадійності проектування об’єктів розробляється спеціальний розділ «Оцінка впливу на навколишнє середовище» (ОВНС). Основні вимоги до розділу викладені в ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище при проектуванні і будівництві підприємств, будівель і споруд».

На стадії ТЕО повинна здійснюватись всебічна оцінка впливів планованої діяльності на стан навколишнього середовища (ОВНС); рекомендовані рішення ТЕО (ТЕР) мають обґрунтовуватися результатами ОВНС; матеріали ОВНС, оформлені у вигляді спеціального розділу документації, є обов'язковою частиною ТЕО (ТЕР).

Робочий проект є інтегруючою стадією проектування і складається з двох частин - затверджувальної та робочих креслень. Затверджувальна частина підлягає погодженню, експертизі та затвердженню, а робочі креслення розробляються для будівництва об'єкта. Затверджувальна частина складається з пояснювальної записки, виконаної у скороченому відносно проекту обсязі, в структурі якої розробляється розділ ОВНС згідно з ДБН А.2.2-1-2003.

Етап Зміст етапу проектування і будівництва Зміст етапу ОВНС

Прийняття інвестором рішення про будівництво

Передінвестиційні дослідження

1

Підготовка вихідних даних щодо об'єкта, наміченого до будівниц тва; визначення виробничої програми, інвестиційних намірів, потреб у сировині, енергоресурсах і кадрах тощо; передпроектні розроблення.

Складання Заяви про наміри (додаток Г ДБН А.2.2-1-2003). Попередня оцінка впливу об'єкта проекту вання на навколишнє середовище.

2Розроблення варіантів розміщення об'єкта з урахуванням стану навколишнього середовища й інженерної підготовки території.

Складання короткої ОВНС до матеріалів вибору і відведення земельної ділянки майданчика (траси) будівництва.

3Складання і узгодження завдання на розроблення ТЕО інвестицій, ЕП.

Складання завдання на розроблення мате ріалів ОВНС (додаток Д ДБН А.2.2-1-2003) у складі завдання на розроблення ТЕО інвестицій, ЕП.

4Розроблення ТЕО інвестицій, ЕП в обсязі, встановленому нормативними документами.

Розроблення матеріалів ОВНС у складі ТЕО інвестицій, ЕП і проведення громадських слухань для об'єктів, наведених у додатку Е. Складання Заяви про екологічні наслідки діяльності.

5 Узгодження і затвердження ТЕО інвестицій, ЕП.

Комплексна державна експертиза й узгодження матеріалів ОВНС у складі ТЕО інвестицій або ЕП. Передача Заяви про екологічні наслідки діяльності в місцеві органи влади.

Етап Зміст етапу проектування і будівництва Зміст етапу ОВНС

Проектування

6Складання і узгодження завдання на розроблення проекту (робочого проекту).

Підготовка завдання на розроблення матеріалів ОВНС у складі завдання на розроблення проекту (робочого проекту) з урахуванням змін проектних рішень проти прийнятих у ТЕО інвестицій, ЕП або змін у містобудівній ситуації.

7 Розроблення проекту (робочого проекту).

Виконання ОВНС у повному обсязі, якщо вона не проводилася на попередніх етапах, або уточнення ОВНС відповідно до складу проекту (робочого проекту).

8Узгодження і затвердження проекту (робочого проекту).

Комплексна державна експертиза та узгодження матеріалів ОВНС відповідно до вимог чинного законодавства.

9 Розроблення робочої документації.

Уточнення матеріалів ОВНС при змінах технології виробництва і проекту виконання будівельно-монтажних робіт тощо, представлення їх на узгодження та державну експертизу.

Будівництво

10 Будівництво об'єкта.Отримання дозволу на будівництво. Реалізація

заходів згідно з матеріалами ОВНС.Експлуатація

11Освоєння проектної потужності (післяпроектний аналіз).

Оцінка ефективності природоохоронних і захисних заходів згідно з матеріалами ОВНС, уточнення матеріалів ОВНС та проведення після проектного аналізу за необхідності.

3.1 Необхідна документація для розробки розділу ОВНС1. Заява про наміри (складається і

затверджується замовником і розробником розділу) згідно затвердженої форми, з зазначенням переліку очікуваних впливів планованої діяльності.

2. Завдання на проектування.3. Завдання на розробку ОВНС.4. Матеріали інженерно-геологічних

вишукувань, картографічних, фондових та інших матеріалів.

5.Технічні умови.6. Акт обстеження зелених насаджень.7. Генеральний план.8. Документи про право власності (користування) на землею.

При виконанні ОВНС для видів діяльності й об’єктів підвищеної екологічної небезпеки, Замовник або за його дорученням, виконавець ОВНС через органи місцевої влади інформує населення про плановану діяльність, визначає місце і порядок проведення громадських слухань, відкритих засідань, збирає звернення громадян, здійснює розгляд і врахування зауважень і пропозицій.

Матеріали врахування громадських інтересів повинні включати: відомості про опублікування в засобах масової інформації Заяви про наміри і проведення громадських обговорень; письмові та ін. документи звернень громадян; перелік матеріалів, представлених зі сторони Замовника і Виконавця ОВНС на розгляд населення і громадських організацій, перелік питань і зауважень громадян, обґрунтовані відповіді; рішення про враховану частину громадських пропозицій і обґрунтування не врахованої; рішення громадської експертизи. Коригування матеріалів ОВНС за результатами громадських обговорень здійснюються за рішенням Замовника і Генпроектувальника.

Важливо пам’ятати, що за умови якщо неможливо досягнути гігієнічних і екологічних нормативів якості навколишнього середовища на територіях з підвищеним рівнем забруднення, то проектування об’єктів будівництва, яке є джерелом додаткового забруднення, не дозволяється.

Об'єкти підвищеної екологічної небезпеки

•Згідно додатку Е ДБН А.2.2-1-2003 C.20 (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995р. № 554 зі змінами від 14.02.2001 p. NQ 142):1. Атомна енергетика і промисловість (у тому числі видобуток і збагачення руди, виготовлення тепловиділяючих елементів для атомних електростанцій, регенерація

відпрацьованого ядерного палива чи збереження, утилізація радіоактивних відходів).2. Біохімічне, біотехнічне і фармацевтичне виробництво.3. Збір, обробка, зберігання, поховання, знешкодження і утилізація всіх видів промислових

і побутових відходів.4. Видобування нафти, нафтохімія і нафтопереробка (включаючи всі види

продуктопроводів), нафтобази, автозаправні станції.5. Видобування і переробка природного газу, будівництво газосховищ.6. Хімічна промисловість (включаючи виробництво засобів захисту рослин, стимуляторів

їх росту, мінеральних добрив), текстильне виробництво (з фарбуванням тканин і обробкою їх іншими хімічними засобами).

7. Металургія (чорна і кольорова).8. Вугільна, гірничовидобувна промисловість, видобування і переробка торфу, сапропелю.9. Виробництво, зберігання, утилізація і знищення боєприпасів усіх видів, вибухових

речовин і ракетного палива.10. Виробництво електроенергії і тепла на базі органічного палива.

11. Промисловість будівельних матеріалів (виробництво цементу, асфальтобетону, азбесту,

скла).

12. Целюлозно-паперова промисловість.

13. Деревообробна промисловість (хімічна переробка деревини, виробництво деревно-

стружкових і деревноволокнистих плит тощо з використанням синтетичних смол,

консервування деревини просочуванням).

14. Машинобудування і металообробка (з литтям із чавуну, сталі, кольорових металів і

хімічною обробкою).

15. Будівництво гідроенергетичних і гідротехнічних споруд і меліоративних систем,

включаючи хвостосховища і шламонакопичувачі.

16. Будівництво аеропортів, залізничних вузлів і вокзалів, автовокзалів, річкових і морських

портів, залізничних і автомобільних магістралей, метрополітенів.

17. Тваринництво (тваринницькі комплекси продуктивністю понад 5 000 голів і

птахофабрики).

18. Виробництво харчових продуктів (м'ясокомбінати, молокозаводи, цукрозаводи,

спиртозаводи

19. Обробка продуктів і переробка відходів тваринного походження (переробка шкіри,

виготовлення клею і технічного желатину, утильзаводи).

20. Будівництво каналізаційних систем і очисних споруд.

21. Будівництво водозаборів поверхневих і підземних вод для централізованих систем

водопостачання населених пунктів, водозабезпечення меліоративних систем, окремих

промислових підприємств; будівництво водозаборів мінеральних вод.

22. Проекти будівництва об'єктів, які належать до IV-V категорії складності (згідно

Постанови КМУ №630 від 06.06.11р.).

Об'єкти підвищеної екологічної небезпеки

1. Дотримання вимог нормативно-правових документів органів державної влади (Укази Президента, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України та місцевих органів виконавчої влади).

2. Дотримання положень чинних природоохоронного, санітарного і містобудівного законодавств.

3. Відповідність вимогам чинних нормативних документів (ДБН, ВБН, РБН, націо нальних стандартів) у частині регламентації ними питань, пов'язаних з природоохо ронними проблемами, використанням природних ресурсів, а також проблемами забез печення безпечних умов життєдіяльності людини та експлуатаційної надійності тех ногенних об'єктів.

4. Неперевищення впливів на навколишнє середовище щодо показників, нормо ваних і лімітованих на момент проектування об'єкта (ГДК, ліміти та ін.).

5. Не ввиникнення у навколишньому середовищі небезпечних ендогенних і екзогенних геологічних процесів та інших явищ (забруднення, заростання водоймищ тощо) в процесі експлуатації об'єкту.

6. Дотримання екологічних, санітарно-епідеміологічних, інженерно-технічних і місцевих функціонально-планувальних обмежень.

7. Ефективність запропонованих ресурсозберігаючих, захисних, відновлювальних, компенсаційних і охоронних заходів.

3.2 Вимоги до матеріалів ОВНС

3.3 Комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та його безпеки

Визначається ступінь екологічного ризику планованої діяльності та впливу на умови життєдіяльності людини.

Оцінка ризику впливу планованої діяльності на навколишнє середовище виконується для об'єктів, що входять до складу додатка Е. ДБН А.2.2-1-2003 та включає:

- оцінку ризику впливу планованої діяльності на здоров'я населення (додаток Ж);

- оцінку соціального ризику впливу планованої діяльності (додаток И);- ідентифікацію потенційно небезпечних об'єктів за Методикою

ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів (наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 23 лютого 2006 р. № 98. зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 березня 2006 р. за N 286/12160);

- опис технічних рішень із запобігання розвитку аварій та локалізації викидів небезпечних речовин, забезпечення пожежної та вибухобезпеки;

- опис систем контролю й автоматичного регулювання, блокування, сигналізації та інших засобів запобігання аваріям:

- наведення рекомендацій зі зниження ризиків.

4. Екологічна експертизаЗамовник або, за його дорученням, Генпроектувальник подають

матеріали ОВНС в складі проектної документації на погодження і комплексну державну експертизу у відповідності з діючим законодавством.

Комплексна державна експертиза проводиться службами Укрінвестекспертизи як відповідальним виконавцем із залученням представників органів державного нагляду з питань санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, екології, пожежної безпеки, охорони праці та енергозбереження.

По об'єктах, які становлять ядерну та радіаційну небезпеку, крім зазначених видів експертизи, проводиться державна експертиза ядерної та радіаційної безпеки.

Згідно Постанови КМУ №560 від 11.04.2011 р. обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, які:

1) належать до IV і V категорій складності, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності та необхідної довговічності;

2) споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині міцності, надійності та довговічності;

3) споруджуються із залученням бюджетних коштів, щодо кошторисної частини проектної документації.

За рішенням замовника може проводитися також експертиза проектів будівництва інших об'єктів, ніж передбачені у цій частині.

Не підлягають обов'язковій експертизі проекти будівництва об'єктів I - III категорій складності.

Проектна документація на будівництво об'єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами згідно Постанови КМУ №560 від 11.04.2011 р.

Державній екологічній експертизі підлягають:

1) державні інвестиційні програми, проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей народного господарства;

2) проекти генеральних планів населених пунктів, схем районного планування; (Пункт 2 частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3038-VI ( 3038-17 ) від 17.02.2011);

3) документація по перепрофілюванню, консервації та ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв та інших промислових і господарських об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, в тому числі військового та оборонного призначення; (Пункт 3 частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3038-VI

( 3038-17 ) від 17.02.2011);

4) проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в галузі забезпечення екологічної (в тому числі радіаційної) безпеки, охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, діяльності, що може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища (Пункт 4 частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1642-III ( 1642-14 ) від 06.04.2000);

5) документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів і речовин (у тому числі тих, що закуповуються за кордоном), які можуть створити потенційну загрозу навколишньому природному середовищу (Пункт 5 частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1642-III ( 1642-14 ) від 06.04.2000);

6) документація щодо генетично модифікованих організмів, що призначаються для використання у відкритій системі (Частину першу статті 14 доповнено пунктом 6 згідно із Законом N 1158-VI ( 1158-17 ) від 19.03.2009).

Відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, місцевих Рад чи їх виконавчих комітетів державній екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об'єкти та комплекси, в тому числі військового та оборонного призначення, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища (Частина друга статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1642-III ( 1642-14 ) від 06.04.2000).

Строк проведення комплексної державної експертизи не повинен перевищувати:

залежно від технічної та технологічної складності об’єктів будівництва — 30 календарних днів;

для об’єктів, що становлять підвищену ядерну та радіаційну небезпеку, і тих, щодо яких проводиться оцінка їх впливу на навколишнє природне середовище, — 90 календарних днів;

для об’єктів I—III категорії складності, що споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, — 15 календарних днів;

кошторисної частини проекту будівництва об’єктів I—III категорії складності — 15 календарних днів.

Граничні строки проведення державної екологічної експертизи об'єктів: групами спеціалістів еколого-експертних підрозділів, установ чи організацій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів - до 45 календарних днів з продовженням у разі потреби до 60 днів, а у виняткових випадках, залежно від складності проблеми, - до 120 днів; спеціально створеними міжгалузевими еколого-експертними комісіями чи іншими спеціалізованими організаціями - до 90 календарних днів; за доопрацьованими матеріалами відповідно до висновків попередньої екологічної експертизи - до 30 календарних днів. Початком державної екологічної експертизи вважається день подання еколого-експертному органу комплекту необхідних матеріалів і документів, а у разі необхідності – і додаткової науково-дослідної інформації з тих питань, що виникли під час проведення експертизи.

Процедура проведення екологічної експертизи передбачає: 1) перевірку наявності та повноти необхідних матеріалів і реквізитів

на об'єкти екологічної експертизи та створення еколого-експертних комісій (груп) відповідно до вимог законодавства (підготовча стадія);

2) аналітичне опрацювання матеріалів екологічної експертизи, в разі необхідності натурні обстеження і проведення на їх основі порівняльного аналізу і часткових оцінок ступеня екологічної безпеки, достатності та ефективності екологічних обґрунтувань діяльності об'єктів екологічної експертизи (основна стадія);

3) узагальнення окремих експертних досліджень одержаної інформації та наслідків діяльності об'єктів експертизи, підготовку висновку екологічної експертизи та подання його заінтересованим органам і особам (заключна стадія).

До документації на об'єкти екологічної експертизи додаються обґрунтування щодо забезпечення екологічної безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності з комплексною еколого-економічною оцінкою існуючого чи передбачуваного впливу на стан навколишнього природного середовища, оцінкою екологічного ризику та з альтернативними прогнозними варіантами зменшення цього впливу.

Особи, які передають документацію на об'єкти екологічної експертизи, в разі необхідності організують і фінансують проведення додаткових досліджень, пошукових і експертних робіт, забезпечують гласність і враховують громадську думку щодо запланованої чи здійснюваної діяльності, гарантують достовірність попередньої оцінки впливу на навколишнє природне середовище, що відображається в Заяві про екологічні наслідки діяльності.

Гласність екологічної експертизи

Замовники екологічної експертизи об'єктів, що в процесі реалізації (будівництва, експлуатації тощо) можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, зобов'язані оголосити через засоби масової інформації про проведення екологічної експертизи у спеціальній Заяві про екологічні наслідки діяльності. (Частина перша статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1642-III ( 1642-14 ) від 06.04.2000)

Еколого-експертні органи чи формування після завершення екологічної експертизи повідомляють про її висновки через засоби масової інформації.

Права замовників екологічної експертизи Замовники екологічної експертизи мають право:1) порушувати відповідні клопотання та одержувати консультації;2) надавати суб'єктам екологічної експертизи письмові чи усні пояснення,

зауваження, пропозиції щодо об'єктів екологічної експертизи чи з окремих їх рішень та обґрунтувань;

3) знайомитися з висновками екологічної експертизи;4) клопотати про проведення додаткової екологічної експертизи;5) одержувати інформацію про хід проведення екологічної експертизи;6) здійснювати й інші функції в галузі екологічної експертизи в порядку,

встановленому законодавством.

Закони та Кодекси України, Міжнародні конвенції та угоди, які ратифіковані Україною, щодо охорони навколишнього середовища

Природне середовище Закони України:•Про охорону навколишнього середовища від 25.06.1991 р. № 1264 •Про охорону атмосферного повітря від 16.10.1992 р. № 2707 •Про охорону земель від 19.06.2003 р. № 0962 •Про природно-заповідний фонд України від 16.06.1992 р. № 2456 •Про рослинний світ від 09.04.1999 р. № 0591;•Про тваринний світ від 03.03.1993 р. № 3041; і від 13.12.2001 р. № 2894•Про екологічну експертизу від 09.02.1995 р. № 0045•Про захист рослин від 14.10.1998 р. № 0180•Про зону надзвичайної екологічної ситуації від 13.07.2000 р. № 1908•Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки від 21.09.2000 р. № 1989 Кодекси України:•Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-ІV•Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-14•Водний кодекс України від 06.06.1995 р. № 213/95•Повітряний кодекс України від 04.05.1993 р. № 3167-12•Кодекс України про надра від 27.07.1994 р. № 132/94•Лісовий кодекс України від 21.01.1994 р. № 3852-12

Міжнародні конвенції та угоди:•Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування

в Європі від 29.10.1996 р. № 436/96•Конвенція про біологічне різноманіття від 29.11.1994 р. № 257/94•Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним

чином як середовища існування водоплавних птахів від 29.10.1996 р. № 437/96•Конвенція про приєднання озер від 01.07.1999 р. № 801-14•Рамкова конвенція Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату від

29.10.1996 р. № 435/96•Картахенський протокол про біобезпеку до Конвенції про біологічне

різноманіття від 12.09.2002 р. № 152-ІVСоціальне середовищеЗакони України:•Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 р. № 2801•Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення від 24.02.1994 р. № 4004•Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 р. № 280/97•Про об'єднання громадян від 16.06.1992 р. № 2460-12•Про власність від 07.02.1991 р. № 0697•Про підприємництво від 07.02.1991 р. № 0698•Про звернення громадян від 02.10.1996 р. № 393/96•Про інформацію від 02.10.1992 р. № 2657 •Про державну таємницю від 21.01.1994 р. № 3855-12

Міжнародні конвенції та угоди:•Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття

рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля від 06.07.1999 р. № 832-12 Техногенне середовищеЗакони України:•Про основи містобудування від 16.11.1992 р. № 2780•Про землеустрій від 22.05.2003 р. № 0858•Про використання земель оборони від 27.11.2003 р. № 1345•Про меліорацію земель від 14.01.2000 р. № 1389•Про пестициди і агрохімікати від 02.03.1995 р. № 0086•Про відходи від 05.03.1998 р. № 0187•Про металобрухт від 05.05.1999 р. № 0619-ХІV•Про об'єкти підвищеної небезпеки від 18.01.2001 р. № 2245•Про пожежну безпеку від 17.12.1993 р. № 3745 •Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру від 08.06.2000 р. № 1809-ІІІ•Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку від 08.02.1995 р. № 0039•Про поводження з радіоактивними відходами від 30.06.1995 р. № 0255•Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами від

14.09.2000 р. № 1947

Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції від 14.01.2000 р. № 1393.

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відходів від 07.03.2002 р. № 3073.

Міжнародні конвенції та угоди:•Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення, застосування

хімічної зброї та про її знищення від 16.10.1996 р. № 187.•Угода про співробітництво в галузі вивчення, розвідки і використання

мінерально-сировинних ресурсів від 16.01.1998 р. № 38/98.•Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному

контексті від 19.03.1999 р. № 534-14.•Конвенція про ядерну безпеку від 17.12.1997 р. № 736/97.•Об'єднана конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про

безпеку поводження з радіоактивними відходами від 30.04.2000 р. № 1688-ІІІ Державні норми будівництва (ДБН)•ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських

поселень.•ДБН В.1.4-2.01-97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих

випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Радiацiйний контроль будiвельних матерiалiв та об'єктiв будівництва.•ДБН В.2.2-8-98. Підприємства, будівлі і споруди по зберіганню та переробці

зерна.

•ДБН В.2.3-4-2000. Автомобільні дороги•ДБН Д.2.2-4-99. Сборник 4. Скважины•ДБН Д.2.2-17-99. Сборник17. Водопровод и канализация - внутренние устройства•ДБН Д.2.2-31-99. Сборник 31. Аэродромы•ДБН Д.2.2-47-99. Сборник 47. Озеленение. Защитные лесонасаждения. Многолетние

плодовые насажденияСанітарні норми та правила (СНіП)•ДСанПіН 2.2.7.029-99 Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та

визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення•СНиП 21-02-99 Стоянки автомобілів.•СанПиН 2.1.6.575-96 Гигиенические требования к охране атмосферного воздуха населенных

мест•СанПиН 2.1.4.027-95 Зоны санитарной охраны источников водоснабжения и водопроводов

хозяйственно-питьевого назначения•СНиП II-12-77 Защита от шума•СНиП 32-03-96 Аэродромы•СНиП 3.06.03-85 Автомобильные дороги•СНиП 2.10.02-84 (с изм. 1 2000) Здания и помещения для переработки и хранения

сельскохозяйственной продукции•СНиП 2.10.03-84 (с изм. 1 2000) Животноводческие птицеводческие и звероводческие здания

и помещения•СНиП 2.10.05-85 (1988, с изм. 1 2000) Предприятия, здания и сооружения по хранению и

переработке сырья•ДСП № 457/19195 (від 5.04.2011р.) Державні санітарні норми та правила утримання

населених місць.•ДСТУ Б А.1.1-72-2000 Екологічні характеристики будівельних матеріалів.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ

Documents

103 екологічні основи проектування