№11 (132) листопад 2015 р.

Наша газета – у Вашу скринькуБоголюб’язний читачу! Наш часопис – надійна підмога та корисний засіб у духовному житті

православного християнина. Аби ця популярна волинська релігійна газета надходила Вам до-дому – випишіть її у будь-якому поштовому відділенні області, починаючи з будь-якого місяця.

Вартість одного примірника з доставкою – 1 грн 55 к. (без вартості приймання передплати). Ін-декс у поштовому каталозі обласної періодики – 91241. Архів основних публікацій «Волинських єпархіальних відо’ мостей», радіопередач та інших аудіо,- відео- і текстових документів, церков-ні новини тощо – в інтернеті за адресою: pravoslaviavolyni.org.ua

23 жовтня 2015 р., торжество Собор волинських святих. Посвята першокурсників Волинської православної богословської академії у студенти. Світлина священика Романа Кобрія. Докладніше про відзначення празника й актового дня ВПБА – на с. 8.

19 листопада – пам’ять преподобного Луки, економа печерського

Цей святець трудився в Києво-Печерському монастирі у XIII ст., виконував послух економа. Більше про нього нічого не відомо. Збереглося зображення ченця в монументальних розписах лаврських храмів. Де він народився і якого був роду – не знаємо.

У 7-й пісні канону преподобним Ближніх пе-чер оспівується Лука-«іконом» як добрий вико-нувач заповідей Божих.

Економи Києво-Печерської лаври, шануючи його як покровителя, мають у своїх приміщен-нях ікону преподобного Луки «ікономії».

Нетлінні мощі його спочивають в Ближніх (Ан-тонієвих) печерах.

Віталій КЛІМЧУК

Двадцять п’ята неділя після П’ятдесятниці

Самарянин їхав шляхом, що вів з Єрихона до Єрусалима. При дорозі лежав невідомий чоло-вік, пограбований розбійниками і побитий мало не до смерті. Самарянин, скорившись порухові серця, ні хвилини не вагався, як йому чинити. Пі-дійшовши до нещасного, він перев’язав його ра-ни, потім обережно посадив на свого осла і при-віз до найближчого заїжджого двору. Самарянин попросив доглянути бідолаху, а наступного дня, збираючись у подальшу дорогу, дав господаре-ві гроші, щоб той потурбувався про хворого не-знайомця. «Якщо ж цих грошей виявиться зама-ло і ти витратиш більше, – додав самарянин, – то я на зворотному шляху доплачу тобі».

Притчею про милосердного самарянина Ісус

насамперед показує, що для Бога всі люди одна-ково дорогі, та закликає всіх, які хочуть жити Бо-жим життям (життям вічним), любити ближнього без жодних обмежень та кордонів.

Притча про милосердного самарянина бу-ла сказана Господом на пояснення одному за-конникові, який не розумів, що йому слід роби-ти, щоб успадкувати вічне життя. На закінчення притчі Син Божий дав йому настанову: «Йди і ти роби так само». Ця настанова звернена до всьо-го християнського світу і до кожного христия-нина зокрема.

Питання про сенс життя, про спасіння, про ві-чне життя і зараз непокоїть багатьох. Гранично ясну відповідь на це питання, яке хвилює лю-дину, дав Ісус Христос. Він однаково ставився

Закінчення на с. 2

0

Митрополит Михаїл благословив учасників Всеукраїнського

конкурсу медсестерУрочисте відкриття ІХ Всеукраїнського кон-

курсу професійної майстерності медичних сестер «Ескулап-професіонал – 2015» відбу-лося 24 вересня в Палаці культури обласного центру за участю митрополита Луцького і Во-линського Михаїла, капелана обласної клініч-ної лікарні протоієрея Назара Бабія та духо-венства кафедрального собору Святої Трійці. Волинь вітала представників із різних куточ-ків України, зокрема, з Волновахи, які лікува-ли наших поранених бійців.

У промові владика сказав медсестрам: «Ми нерідко звертаємося до вас, аби поставили капельницю, нагадали про пігулки. Звичайно, лікар встановлює діагноз, але саме ви спаса-єте хворих, від вас залежить наше майбутнє. Сьогодні ми висловлюємо вам вдячність, бо медсестра – то не робота і не професія, це по-кликання. Бо ви поспішаєте на перший крик допомоги. Нехай Господь дарує вам терпіння до капризних хворих і велику любов до сво-єї роботи. Сьогоднішня зустріч – це добрий приклад відчуття зближеності нашої вели-кої української родини. Хай ваш професіона-лізм, якому немає меж, постійно розвиваєть-ся, а ваші руки завжди будуть руками профе-сіонала, який знає свою справу. Бажаю вам, аби вдячні пацієнти завжди віталися з вами на дорозі та звільняли місце в автобусі».

На заході були присутні заступник голо-ви Волинської облдержадміністрації Світла-на Мишковець, директор Центрального ме-тодичного кабінету з підготовки молодших спеціалістів МОЗ України Тетяна Чернишен-ко, голова Асоціації медичних сестер Украї-ни Галина Івашко, начальник управління охо-рони здоров’я Волинської ОДА Ігор Ващенюк.

Ковельський районний деканат провів в АТО

капелана-добровольця25 вересня духовенство відправило моле-

бень за мир в Україні, за наших воїнів, за свя-щеника Олександра Добровольського, на-стоятеля парафії Різдва Пресвятої Богороди-ці в с. Кричевичі, який направлявся на Донбас військовим капеланом. Богослужіння очо-лив декан протоієрей Іван Бонис у с. Дубова, в храмі Великомученика Юрія Переможця, повідомляє сайт Cerkva-kovel.com.ua.

Це перший доброволець із числа священи-ків благочиння. Помолитися і побажати йо-му щасливої служби прийшли діти дубівської недільної школи (керівник Наталія Тхоржев-ська). Декан від імені душпастирів подарував капеланові образ Божої Матері, віддав йому пожертви від усіх парафій району, щоб мате-ріально підтримати військового священика.

Благочинний також звернувся з напутнім словом: «Військовим потрібна не тільки ма-теріальна допомога, але й духовно-психоло-гічна, тому вони потребують армійських свя-щеників – капеланів. Їхнє завдання – найпер-ше молитися за воїнів, допомагати своєю ві-рою слабким духом, воцерковити тих, які ма-ло знають про Бога чи взагалі далекі від віри в Нього, а також підтримати тих, які отримали психологічну травму на війні… Нехай бере-же вас Господь, нехай із вами буде Божа Ма-ти, а мученик Олександр, ваш покровитель, нехай скріплює вашу віру і буде прикладом християнського служіння».

Священик Олександр Добровольський по-дякував за молитву й підтримку.

Чому і як належить вивчати християнську етику в школі?

Чим відрізняється вивчення основ хрис-тиянської етики в загальноосвітніх навчаль-них закладах від Закону Божого в недільних школах? Цю тему для глядачів розкрили ди-ректор Центру християнського виховання ді-тей та молоді в Луцьку священик Андрій Рот-ченков, методист управління освіти міськра-ди Ірина Савчук, викладач християнської ети-ки навчально-реабілітаційного центру с. Кру-па Луцького району Віталій Ткачук 25 верес-ня під час чергової єпархіальної телепереда-чі «Що каже священик».

За словами о. Андрія, чимало парафій ма-ють недільні школи, де ширше вивчається За-кон Божий, пояснення до Євангелія, правила поведінки у храмі тощо. А в загальноосвітніх

листопад 2015 року

школах учителі не торкаються питань конфе-сійних. Шкільну програму погоджено у Все-укра їнській раді Церков.

З точки зору Церкви – то найважливіший предмет у школі, який виховує духовно, охо-плює 10 заповідей Божих зі Старого Завіту та основні засади Нового Завіту. Віталій Ткачук навів приклад із власного досвіду: після бу-ремних подій в Україні учні почали більше ці-кавитися цим предметом та глибше розуміти моральні чесноти.

Гості студії зійшлися на думці, що у школах мають навчати дітей світські педагоги з на-лежною підготовкою, оскільки вони омина-ють тему приналежності до конкретної Церк-ви. Звичайно, й священнослужитель може бу-ти за освітою педагогом і коли пройде відпо-відні курси – викладати міжконфесійно.

За статистикою, на Волині минулого на-вчального року основи християнської етики відві ду вали 60 % учнів.

Душпастир пояснив: першопочатково «освіта» – це те, що просвічує знаннями ро-зум, серце і душу. Згадаймо часи князя Воло-димира: освіта розпочиналася з церковнопа-рафіяльних шкіл, де діти вивчали Закон Бо-жий. Ще тоді Православна Церква закладала підвалини християнських істин у душах лю-дей. По своїй суті освіта повинна виховува-ти, дати моральну основу в житті, і тільки піс-ля того дитина має здобувати всі інші знання.

Основа виховання – то сім’я. Ніяка школа не дасть відповідного спрямування, якщо сім’я стоятиме осторонь. Але найперше, звичай-но, батьки мають виховати себе та показува-ти приклад власним дітям.

Отець Андрій запитав пані Ірину Савчук, коли й до кого краще звертатися батькам, які бажають, щоб їхній дитині викладали основи християнської етики. За словами освітянки, це питання слід порушувати на зборах бать-ків учнів першого класу в червні й писати директору відповідні заяви. Батьки учнів на-ступних класів пишуть такі ж заяви на почат-ку навчального року. Але й у другому півріччі ще є можливість запровадити християнську етику, якщо батьки дають згоду.

«Що каже священик» – спільний проект єпархіальної телестудії «Собор» (головний редактор Андрій Гнатюк) і Волинської облас-ної державної телерадіокомпанії. Ведуча Світ-лана Павлова.

У Рожищі вперше відбувся міжконфесійний молебень

за мир в Україні27 вересня у центрі міста, на пл. Незалеж-

ності, його очолив декан протоієрей Василь Шняк, настоятель парафії Різдва Пресвятої Богородиці. У богослужінні взяли участь та-кож представники УПЦ (МП), Римсько-Като-лицької Церкви та адвентистів сьомого дня.

У слові о. Василь подякував голові рай-держадміністрації Інні Гайворонській за іні-ціативу проведення в останню неділю кож-ного місяця міжконфесійної молитви за мир.

Душпастир висловив надію, що наступно-го разу кількість вірних на молитві буде біль-ша, бо наші солдати там, на Сході, потребу-ють як матеріальної підтримки, так і духовної. І швидше настане мир у країні, якщо всі люди нашого міста і району, за словами благочин-ного, об’єднаються, незалежно від релігійної, національної чи іншої приналежності, та під-несуть свої молитви до Творця.

Ієромонах Макарій отримав премію

«Людина року – 2015. Волинь»У номінації «Герой року» відзначено капе-

лана батальйону ім. Сергія Кульчицького Нац-гвардії ієромонаха Макарія (Дядюся), насель-ника монастиря Святителя Миколая Чудо-творця в с. Жидичин на Ківереччині, за пів-торарічне перебування на передовій у зоні АТО. Усі нагороди переможцям вручав, зо-крема, митрополит Луцький і Волинський Михаїл.

Захід відбувся 28 вересня у обласному муз-драмтеатрі ім. Т. Шевченка. «Бережи життя. Цінуй мир» – такий девіз цьогорічної події, на якій ушановано не тільки професіоналів, але й тих, хто по-справжньому цінує життя та мир, а саме героїв, неймовірні історії яких вразили гостей заходу.

Звертаючись до присутніх, владика

Продовження на с. 3

З ЦЕРКОВНОГО КАЛЕНДАРЯ

до всіх, хто дорожить своїм спасінням, для кого питан-ня про вічне життя не є лише звичайною цікавістю.

Милосердний самарянин являє нам зразок, який ми, за велінням Божим, повинні на-слідувати. Йдучи за природ-ним покликом серця, він ви-конав найвеличнішу заповідь, основний закон усього хрис-тиянства, який виражається одним словом: любов. Сама-рянин зовсім не знав того не-щасного чоловіка, якого знай-шов на дорозі, і, зрозуміло, ні-що не заважало йому залишити того без будь-якої уваги і байдуже проминути людину, як це зробили перед ним юдейський священик і ле-віт, як робить багато хто в сучасному світі. У та-кому разі він зберіг би час і гроші та уникнув би багатьох клопотів і турбот. Але він не вчинив так, а поспішив допомогти страднику. Саме в цьому й полягає істинний дух християнської любові.

Любов відома була і  до Христа. Вона була

потрібна і в Старому Завіті. Як закон серця любов завжди вважалася найвищою окра-сою людини. Але така без-межна, самовіддана, все-осяжна любов, яку заповідав Христос Спаситель, – любов, яка всіх прощає і всім співчу-ває, яка благо ближнього ці-нує вище за власне і готова віддати за нього життя, – та-ка любов є нове слово, нове одкровення, принесене Си-ном Божим.

«Заповідь нову даю вам, – говорить Господь: – щоб ви любили один одного» (Ін. 13:34). До Христа на землі па-

нував закон: око за око і зуб за зуб (Вих. 21:24). А Господь прийшов і приніс новий принцип жит-тя: любов. Там, де немає любові, немає і хрис-тиянства. Самим Спасителем вказано відмітну ознаку Його послідовників: «З того знатимуть усі, що ви Мої ученики, якщо будете мати лю-бов між собою», – сказав Він у прощальній бе-сіді (Ів.13:35).

Віталій КЛІМЧУК

ПІСТ: «НЕ ХЛІБОМ ЄДИНИМ»

Довелося якось у храмі стати свідком нерядо-вої події: літня жінка, посповідавшись та очікую-чи на Причастя, почала раптом втрачати свідо-мість, хапаючись за серце. Прихожани відразу кинулися шукати ліки та воду. Проте сповідни-ця останніми силами волі відмовилась від поря-тунку, аби не порушити посту перед Причастям. З Божої волі їй полегшало й вона успішно спо-жила Тіло і Кров Спасителя.

Яскравий приклад вірності посту залишився перед очима донині. А скільки людей скромно, непомітно та віддано дотримуються постів про-тягом року? Їх, безумовно, багато, і вони, як пра-вило, не заявляють про це привселюдно.

Піст – це не спосіб виглядати більш духовним, ніж інші. Піст необхідно звершувати у дусі сми-рення і радості. В Євангелії говориться: «А як по-стите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони-бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Направду кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий, щоб ти посту сво-го не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі яв-но» (Мф. 6:16–18).

Той, хто ігнорує дотримання постів, знахо-дить для себе виправдання. Мовляв, ми в ни-нішніх економічних умовах постимо чи не кож-ного дня – щось дозволити собі зі скоромного не вистачає зарплати. І справді, нинішній т. зв. спо-живчий кошик дозволяє дорослій людині з’їсти на день аж дві картоплини, скибку хліба, яблу-ко, дві цукерки, менше 100 грамів м’яса та мале-сенький шматочок твердого сиру. Ще іронічніша ситуація з одягом. Наприклад, для чоловіків пе-редбачено одні штани на чотири роки, светр – на три роки, а плавки треба носити ціле десяти-ліття. Жінкам же, згідно з переліком, на рік до-статньо трьох пар панчіх та одного бюстгальте-ра. Проте взуття можна міняти раз на два роки, а не п’ять, як чоловікам. Діти, згідно з норма-ми споживчого кошика, взагалі обділені підгуз-никами та іграшками. І рости їм краще якомога повільніше, бо норми одягу для них практично такі ж, як і для дорослих. А от користуватися ін-тернетом та мобільним зв’язком українцям, схо-же, взагалі не треба, бо ці позиції не включено до споживчого кошика.

І, мабуть, таки в цьому є раціональне зерно, бо із засобів масової інформації ми черпаємо чи не найбільше відомостей про жителів владного олімпу, які обіцяють нам, виборцям, розширити споживчий кошик.

Замислімось та трішки пофантазуймо з приво-ду дотримання посту вже обраними владцями. Якби вони повноцінно змогли відчути тілесні об-меження під час посту, то збагатилися б, очевид-но, духовно. Адже постуючи, людина живе, як правило, за десятьма Божими запові дями і здат-на краще розуміти, що таке праведне життя.

З іншого боку, проста людина, чи то пак «елек-торат», хоч і свідомо відмовляється від скором-ної їжі та зайвих розваг, та вона, в першу чергу, повинна їх мати, аби відчути силу свого духу та переконання, відмовившись від них.

Святе Письмо не вказує християнам, як саме поститися. Водночас Біблія говорить про піст як про щось хороше, корисне й очікуване. У книзі Діянь апостолів записано про віруючих, які по-стилися перед прийняттям важливих рішень (Діян. 13:4; 14:23). Ми не раз бачили в реклам-них роликах та друкованих статтях, як кандида-ти беруть благословення у відомих душпасти-рів і в той же час привселюдно споживають на бенкетах скоромну вишукану їжу. Чи не духо-вний нігілізм демонструють громадам претен-денти на її лідерів?

Піст – це демонстрація Богу (і нам самим), що ми серйозно ставимося до стосунків із Ним. Піст допомагає нам вийти на новий рівень відносин зі Всевишнім і оновити впевненість у Ньому.

«Не хлібом єдиним житиме людина, а всяким словом, що виходить з уст Божих» (Втор. 8:3; Мф. 4:4). Як тоді, так і тепер Господь нам каже: «В Ме-не є їжа, якої ви не знаєте… Моя їжа є творити волю Того, Хто послав Мене…» (Ін. 4:34). Таку їжу пізнає кожний, хто заради Бога починає по-стувати. І те, що ще вчора було неможливо, стає сьогодні цілком реальним.

Піст також не варто розглядати як «дієтичний засіб». Не треба поститися, щоб скинути вагу, а для того, щоб здобути більш глибокі стосунки з Богом. Так, кожен може дотримуватись посту. Деякі люди, можливо, не зможуть поститись без їжі (наприклад, діабетики), але кожен може тим-часово відмовитися від чогось, аби якнайбільше зосередити свою увагу на Господі.

Дуже важливо пам’ятати, що пости укладено не людським розумом, а премудрістю Божою, Провидінням Божим на всі часи до кінця віку. Пости розташовано протягом року дуже мудро і, безумовно, розраховані й на наші часи, і на ті, що будуть, може, й набагато складніші. Потрібно пам’ятати, що у кожної людини – своя міра стри-мання, яку може визначити тільки вона, але це стримання необхідне для її здоров’я, не тільки духовного, а й фізичного. Тим, хто постує заради Бога, Сам Бог помагає, укріплює. (Недаремно ка-жуть, що в останні часи люди будуть їсти і не на-сичуватися, але Господь прогодує Своїх вірних).

Під час усіх постів із їжі вилучають м’ясо, мо-лочні продукти (масло, сир та ін.), яйця: їжа ця називається скоромною – не пісною; алкоголь-ні напої (крім вина, якщо не суворий піст). За-гальним правилом є: утримуватися від подруж-ніх стосунків (за взаємною згодою), розваг та веселощів, не справляти весілля, стримувати свій язик (не тільки від поганих, злих слів, а й від

ХРОНІКАЗакінчення. Початок на с. 1

Закінчення на с. 3

2

0

наголосив: ми можемо бути визначними і шанованими серед людей, а перед Богом – ніким, тож найважливіше – бути великими в очах Божих.

«Сьогодні ми згадуємо тих людей, які про-тягом року зробили щось особливе для Укра-їни та її майбутнього. Цей рік приніс багато смертей, тому завжди говорімо один одному хороші слова, любімо і шануймо один одно-го за життя», – зазначив митрополит, закли-кавши прославити всіх, хто віддав життя на Майдані та на Сході України.

Завершилося слово архієрея «Многоліт-тям», яке разом із ним заспівало духовенство кафедрального собору Святої Трійці.

У зв’язку з ситуацією в країні організато-ри провели благодійну акцію «Бог у серцях» під гаслом «Розуміємо, співчуваємо, допома-гаємо». Зібрані кошти перераховано на ліку-вання військовому Миколі Денисюку, який зазнав поранення 29 серпня минулого року під Іловайськом.

У Горохові поховали військовослужбовця

Сергія ФеоктисоваЧин похорону у храмі Вознесіння Господ-

нього 30  вересня очолив декан протоіє-рей Андрій Сидор, із ним служили місцеві священики.

Труну з тілом загиблого земляки зустрі-ли навколішках напередодні, 29 вересня, і перенесли в центр міста. Перед хрестом і пам’ятним знаком «Борцям за волю Украї-ни» священнослужителі провели заупокійну літію. На ній, зокрема, були присутні голова райдержадміністрації Любов Матвєєва, го-лова райради Леонід Андрійчук, міський го-лова Віктор Годик.

Сергій Феоктисов був мобілізований у 24-ту бригаду. 26 вересня підірвався на мі-ні поблизу міста Дзержинськ Донецької об-ласті, пробувши в зоні АТО лише три тижні. На Волинь його тіло привезли брат Руслан та во-лонтери. Поховали на новому кладовищі Го-рохова поруч із могилою воїна Ігоря Сливки.

Владика Михаїл: стіймо міцно у вірі, подібно до сім’ї мучениць

Примножувати найвищі чесноти – віру, на-дію та любов – за прикладом однойменних страстотерпиць закликав митрополит Луць-кий і Волинський 30 вересня під час храмо-вого свята парафії на честь святих угодниць у церкві, що біля Луцького біотехнічного ін-ституту (вул. Гетьмана Сагайдачного, 6).

На завершення Божественної Літургії архі-єрей у проповіді закликав шанувати пам’ять мучениць, які носять імена християнських чеснот: «Сьогодні ми святкуємо не просто іменини, сьогодні ми виражаємо свою віру, надію та любов до Бога. А початок прему-дрості – страх Божий, який базується на любо-ві, житті людини в Бозі. Ми віримо в Бога, на-діємося на Нього, виражаємо любов до Бога і до ближнього. А коли говоримо про Софію, то уявляємо мудру людину, яка має не просто знання, а творить християнські діла».

Митрополит виразив захоплення непохит-ною вірою цієї благочестивої сім’ї. «Тож не-хай і ми так будемо трудитися заради Хрис-та, заради віри та України, робити все можли-ве задля слави Божої», – закінчив проповідь високопреосвященний.

З архієреєм співслужили настоятель пара-фії священик Андрій Ротченков та інші душ-пастирі міського деканату.

Привітали священнослужителів і парафіян зі святом учні недільної школи, ректор Луць-кого біотехнічного інституту Наталія Гнатюк та інші гості, які привезли подарунки для хра-му. На завершення владика вручив благосло-венні грамоти кращим працівникам церков-ної ниви.

Обласна рада підтримала резолюцію наукової конференції,

проведеної ВПБАПропозиції богословів і світських учених,

спрямовані на руйнування імперських амбі-цій Росії та Московського Патріархату, 30 ве-ресня схвалив найвищий представницький орган Волинського краю.

Резолюцію прийняли учасники міжна-родної науково-практичної конференції

листопад 2015 року

Вона зображає Діву Марію, Яка уособлює всю Церкву, в молитві до Господа. Після числен-них руйнувань і перебудов лише вівтарна стіна з цим мозаїчним ликом залишилась не-порушною, тому він отримав таку назву. З ча-сів Визвольної війни під проводом Хмель-ницького відомо народне повір’я, що доки стоятиме у Софії «Нерушима Стіна», стояти-ме столиця і вся Україна, велич Київської Ру-сі відновиться.

З тієї причини було вибрано такий марш-рут і саме з цією іконою: молільники в три-вожний для Вітчизни час наче вибудовували духовний мур навколо країни.

Акафіст Нерушимій Стіні – один із перших в українській церковній літературі поетичний римований твір цього жанру (досі, всупереч грецькій традиції, вони в нас були прозови-ми). Брошуру випустив єпархіальний видавни-чий відділ «Ключі», яку можна придбати у йо-го книгарні-бібліотеці (Луцьк, просп. Волі, 2) або звернувшись за ел. поштою Kljuchi@ukr.net.

«Українське коровай-сузір’я» у Володимирі-Волинському

розпочалося молитвоюПанахиду по загиблих на Сході України від-

правили на відкритті VIII фестивалю традицій-ної національної культури 3 жовтня. Про це повідомляє сайт Володимирського районно-го деканату Vv-dekanat. com. ua.

Біля Стели пам’яті богослужіння очолив де-кан протоієрей Євген Шевчук, з яким служи-ло духовенство районного, міського благо-чинь. Також молився священик Римсько-Ка-толицької Церкви.

Цьогорічний фестиваль було присвячено звичаям та обрядам народу, нелегкій щоден-ній праці хліборобів і подвигу наших земля-ків – тих, хто вчора працював на полях, а сьо-годні захищає рідну країну.

Перший випуск єпархіальної телепередачі «Людина духовна»

У новій просвітницькій програмі, яка ви-йшла з благословіння митрополита Луцько-го і Волинського Михаїла, глядачі розпоча-ли вивчення Священного Писання, історію Православ’я на Україні та ознайомилися із новим соціальним проектом. Автор – про-тоієрей Микола Шутяк, настоятель парафії Святителя Миколая Чудотворця в обласно-му дитячому територіальному медичному об’єднанні.

Рубрики ведуть протоієрей Петро Гера-симук, викладач біблійної історії Волин-ської православної богословської академії, та завідувач кафедри гуманітарних дисци-плін ВПБА, кандидат філософських наук Ігор Сацик.

Отець Петро провів загальне ознайом-лення з Біблією, розповів про її основні кни-ги й авторів, а  Ігор Сацик – про основопо-ложника Церкви в Україні апостола Андрія Первозваного.

Завідувач відділу організації благодійності та соціального служіння єпархії Валерія Ле-сюк і голова громадської організації інвалі-дів з вадами зору «Генерація успішної дії» Ві-талій Ткачук представили соціальний про-ект «Перший молитовник українською мо-вою шрифтом Брайля». Вони пояснили йо-го велику значимість та необхідність для неповносправних.

Перший випуск «Людини духовної» вийшов на обласному державному телебаченні в су-боту, 3 жовтня, та неділю, 4 жовтня.

Владика Михаїл: ближні нас вчать і ведуть дорогою до спасіння

Пам’ятати про те, що близькі, рідні та про-сто навколишні люди є нашими вчителями, закликав митрополит Луцький і Волинський 4 жовтня, у неділю після Воздвиження, з на-годи Дня працівників освіти під час проповіді на завершення Літургії у кафедральному со-борі Святої Трійці.

За словами архієрея, ми сьогодні саме та-кі, бо маємо хороших наставників на життє-вій дорозі: батьків, учителів, священнослу-жителів. «Щаслива та мама, котра бачить, що її дитина далі пішла, досягнула якоїсь мети. Щасливі ті вчителі, які бачать, що їхні учні досягнули певних висот. Вони їхні портре-ти на дошці пошани вивішують. Щасливий і той священнослужитель, проповідь якого

Продовження на с. 4

порожніх), творити діла милосердя, побільше «відривати» від себе: вчитися жертвувати. Усі страви під час постів мають бути прості, неви-гадливі. Пости бувають звичайні та суворі (коли не їдять рибу, олію й гарячу їжу – це так зване су-хоїження: хліб, вода, компоти, варені й сирі ово-чі та фрукти), іноді особливо суворі (не їдять аж до вечора, а хто може – і кілька днів), одноденні й тривалі. Середу і п’ятницю вшановують постом протягом усього року, крім «загальних седмиць» (тижнів) якими є: Святки (7–17 січня), тиждень після неділі митаря і фарисея (М’ясниці), тиж-день перед Великим постом (Масляна; не їдять тільки м’ясне), тиждень після Пасхи, тиждень після Трійці. Постують особливо суворо день пе-ред Різдвом Христовим (6 січня), день перед Бо-гоявленням (18 січня), на свято Усікновення го-лови Йоана Хрестителя (11 вересня) й на Хрес-товоздвиження (27 вересня).

Тривалих постів чотири: Великий (7 тижнів до Великодня) – суворий, особливо перший та останній тижні; Петрів піст, Апостольський (по-чинається через тиждень після Трійці, закінчу-ється на свято – 12 липня) – звичайний; Успен-ський піст (14–28 серпня) – суворий; Різдвяний піст (28 листопада – 6 січня) – звичайний.

Людина з благословіння священика може взя-ти на себе додатковий піст (у випадку хворо-би, небезпеки, для більшого вдосконалення то-що). «Тільки до ситості нічого не їж, залишай міс-це Святому Духу» (преп. Серафим Саровський). Тобто слід згадати про «хліб щоденний», який ми просимо Творця у молитві, зовсім не загадуючи про «золоті гори» та мільйони легких прибутків на довгі роки, якими переймаються ті, хто так прагне дорватися до владного олімпу.

Віталій КЛІМЧУК

Закінчення. Початок на с. 2

ХРОНІКАПродовження. Початок на с. 2

3

«Християнська традиція Київської Русі». Захід, присвячений 1000-літтю упокоєння рівноапос-тольного великого князя Володимира, відбувся у Волинській православній богословській ака-демії 19 травня цього року.

Беручи до уваги новітні наукові досліджен-ня історії держави і Церкви в Україні, у доку-менті, зокрема, відкидаються претензії РПЦ іме-нувати себе Матір’ю-Церквою для православ-ної України. «Українська Православна Церква Київського Патріархату є законною правона-ступницею Київської митрополії Давньоруської Церкви, що була Матір’ю-Церквою для всієї Ки-ївської Русі і для північноруських земель, включ-но з московськими».

Автори резолюції, звертаючи увагу на «чис-ленні псевдонаукові спроби проросійських іде-ологів привласнити собі славне минуле нашо-го народу», вважають святим обов’язком ствер-дити його приналежність саме Україні: «Стави-мо необхідним завданням для сучасників і при-йдешніх поколінь зберегти історичну назву та духовну спадщину Русі за нашою Батьківщиною і пропонуємо відобразити його в назві нашої держави – Русь-Україна».

Повернути історичну назву запропонова-но й місту Володимир, яке було назване іме-нем князя Володимира Хрестителя. Російські імперські ідеологи додали до його назви сло-во «Волинський», щоб відрізнити від міста Володимир-на-Клязьмі.

Також резолюція містить звернення до Мініс-терства юстиції: «Зареєстрована на території України релігійна організація “Українська Пра-вославна Церква” – вона ж УПЦ – є насправді Ро-сійською Православною Церквою в Україні. При-власнення цією структурою назви “Українська” є фальсифікацією, що носить загрозу національ-ній безпеці».

Проект рішення облради про підтримку ре-золюції подав її депутат протоієрей Віталій Соб-ко, голова інформаційно-видавничого центру єпархії. Раніше документ схвалила постійна ко-місія облради з питань освіти, науки, інформа-ційного простору, культури та мови, національ-ного і духовного розвитку, сім’ї, молоді, спор-ту та туризму.

Крім цього, головний орган місцево-го самоврядування в  області рекомен-дує Володимир-Волинським міській та ра-йонній радам розглянути питання щодо пе-рейменування м.  Володимир-Волинський

у  Володимир, а  Володимир-Волинський район – у Володимирський.

Голові облради доручено забезпечити на-правлення цього рішення Президенту України Петрові Порошенку, Прем’єр-міністру України Арсенієві Яценюку, Голові Верховної Ради Укра-їни Володимирові Гройсману, Патріархові Київ-ському і всієї Руси-України Філарету, митрополи-тові Київському і всієї України Онуфрію, митро-политові Луцькому і Волинському Михаїлу, ми-трополитові Волинському і Луцькому Нифонту, єпископові Володимир-Волинському і Ковель-ському Володимиру.

Студенти ВПБА вкотре формували посилки для військовослужбовців

Вихованці богословського і регентського фа-культетів Волинської православної богослов-ської академії 30 вересня наповнювали сухпай-ки для бійців української армії. Про це повідо-мляє сайт Vpba.org.

Студенти академії вже рік співпрацюють із во-лонтерами жіночої сотні «Самооборони Волині» у пакуванні посилок для військовослужбовців. Із благословення ректора ВПБА протоієрея Воло-димира Вакіна при кожній потребі хлопці й ді-вчата залучаються до відповідальної роботи, аби нашим військовикам було всього вдосталь.

Молитва волинянина звучала в різних кутках України

Акафіст Нерушимій Стіні, який написав Віктор Гребенюк, літературний редактор інформацій-но-видавничого центру єпархії, правили під час всеукраїнського хресного ходу з цим образом. 25 вересня шлях учасників унікальної акції про-ліг і через нашу єпархію.

З благословіння єпископа Коломийського і Ко-сівського Юліана він розпочався 21 вересня у храмі Святої Софії – Премудрості Божої с. Верх-ній Ясенів Коломийської єпархії, пройшов при-кордонними землями всієї країни і завершився 1 жовтня там же, в Карпатах. Священик і миря-ни з різних країв нашої Батьківщини зупиняли-ся біля придорожніх хрестів і капличок, подеку-ди в церквах, а в столиці – на Софійській площі та проводили молебні за Україну, служили ака-фіст Пресвятій Богородиці перед Її образом «Не-рушима Стіна».

«Нерушима Стіна», або ж «Оранта», – велетен-ська центральна ікона київського собору Свя-тої Софії, головного храму Русі-України (ХІ ст.).

0

листопад 2015 року

принесла радість і щастя людині».Наше життя проходить у постійному на-

вчанні, зазначив високопреосвященний. Пер-шими вчителями є і продовжують бути бать-ки. Пізніше з’являються інші вчителі – світ-ських наук. Є й духовні вчителі, які навчають і направляють дорогою до храму, до Бога і до Царства Небесного. Є й наставники, подібні до дорожнього знака: показують, куди іти, а самі стоять на місці. Але і вони виконують певну місію в нашому житті.

Митрополит Михаїл поділився своїм спо-стереженням, що люди нерідко нарікають: «немає від кого вчитися», ста’ рця нема. А де знайти собі таку церковну людину, до якої би ти дослухався? – запитав митрополит па-рафіян. І відразу відповів: слухатися того, хто зараз поряд з тобою. Якщо він добрий – одержиш нагороду, а поганий – для смирен-ня. «Не просто виростеш, – наголошує вла-дика, – а спасешся! Тому що послух – вище за піст і молитву».

На Старовижівщині освячено пам’ятник учасникові

національно-визвольного рухуЗаупокійну літію та освячення монумен-

та борцеві за волю України Іванові Омеля-нюку, закатованому енкаведистами, відслу-жили 4 жовтня в його рідному селі Підси-нівка. Про це повідомила у «Фейсбуці» На-талія Тхоржевська, керівник недільної шко-ли парафії в с. Дубова Ковельського район-ного деканату.

Богослужіння очолив ковельський місь-кий декан протоієрей Анатолій Александрук. Із ним правили старовижівський благочин-ний протоієрей Іван Зеленко, ковельський районний – протоієрей Іван Бонис, духовен-ство місцевого, Ковельських міського та ра-йонного деканатів.

На відкритті й освяченні пам’ятника був присутній Іван Омелянюк, молодший брат загиблого, засновник благодійного фонду «Майбутня Волинь – Україна» та почесний громадянин Ковеля. Цей монумент присвяче-но всім, хто за радянських часів поклав голо-ву за рідну землю. То не тільки данина пам’яті брата, за його словами, а й велика мрія про-будити людей, надихнути їх до дії.

Двадцятилітнього Івана Омелянюка мос-ковські окупанти вбили у Ковельській тюрмі 23 червня 1941 р. Хлопець боровся спочатку проти польських шовіністів, а коли прийшли більшовики – проти них. Був членом ОУН.

Насамкінець вихованці недільної школи з Дубової подарували присутнім літератур-но-музичну композицію.

Історія храму в Дубовій – у новій книзі про село

4 жовтня відбулася презентація видан-ня «Дубова – село моє сонячне» у місцево-му будинку культури. Про це повідомляє сайт Ковельського районного деканату Cerkva- kovel . com.ua.

Авторка – уродженка цього села Лідія Си-ненко, заслужений журналіст України, член Національної спілки журналістів України, довголітній редактор газети «Ратнівщина».

Районний декан і настоятель парафії Вели-комученика Юрія Переможця в Дубовій про-тоієрей Іван Бонис привітав письменницю з виходом книги: «Ця праця має велике зна-чення не тільки для історії села, але й для іс-торії нашого храму. Ви – перші, хто видав та-ку книгу, я дякую за це, бажаю Божого благо-словення і нових творчих успіхів».

У виданні висвітлено історію села від най-давніших часів і до наших днів, описано стан духовної та матеріальної культури, світогляд, політичне, суспільно-громадське, культурно-освітнє, духовне життя села і краю.

Віце-канцлер благословив навчання з територіальної

оборониМолебнем на закликання помочі Свято-

го Духа перед початком усякого доброго ді-ла розпочалось урочисте відкриття занять на плацу Луцького об’єднаного міського вій-ськового комісаріату 5 жовтня. За 65 добро-вольців помолився віце-канцлер і старший капелан єпархії протоієрей Олександр Безко-ровайний, покропив усіх освяченою водою.

«У Святому Писанні згадуються воїни, які відзначалися найкращими чеснотами і якос-тями з-поміж інших, – звернувся душпастир до новобранців. – Ви теж маєте вирізнятися серед громади, оскільки у війську повинні служити найкращі. Бажаю вам здобути як-найбільше знань, бо на вас покладається ве-лика відповідальність охороняти межі міс-та й області».

Протягом десяти днів чоловіки проходили навчання, які можуть знадобитися при тери-торіальному захисті Волині. Вони удоскона-лили свої навички з основ партизанського ру-ху, вогневої, інженерної, військово-медичної та спеціальної тактичної підготовки.

Усі учасники є військовозобов’язаними, і 14 жовтня, на Покрову Пресвятої Богороди-ці, вони склали присягу в обласному військо-вому комісаріаті. Тренували їх бійці, котрі вже повернулися із зони бойових дій, а також ін-структори і тренери військкомату.

Вікарій єпархії привітав артистів обласної філармонії

5 жовтня єпископ Володимир-Волинський Матфей вручив благословенні грамоти ми-трополита Луцького і Волинського Михаїла академічному камерному оркестрові «Кан-табіле» в Палаці культури обласного центру.

З нагоди Міжнародного дня музики й осо-бистого внеску у створення духовних, патрі-отичних концертних програм для молоді та юнацтва відзначено художнього керівника оркестру, народного артиста України Товія Рівця, артистів Марію Чайку, Юрія Ковальчу-ка і Жанну Клименко.

Владика привітав працівників із відкрит-тям 76-го концертного сезону Волинської фі-лармонії. «Нехай мистецтво, яке ви даруєте людям, наповнює серця добротою, а свідо-мість – прекрасним», – висловив свої поба-жання архієрей.

На концерті побували студенти Волинської православної богословської академії.

Владика Михаїл духовно підтримав парафію в Охнівці

9 жовтня митрополит Луцький і Волин-ський помолився разом із православною гро-мадою Апостола Йоана Богослова с. Охнівка Володимирського районного деканату, яка має намір об’єднатися із парафією УПЦ (МП) в єдину громаду Київського Патріархату.

Разом із деканом протоієреєм Євгеном Шевчуком, настоятелем парафії священиком Борисом Наумчуком архієрей відслужив мо-лебень, заохотивши охнівчан наполегливо йти до цілі – гуртування односельчан в одній Христовій спільноті.

Раніше єпархіальні ЗМІ оповідали новітню історію села. Капсулу під будівництво храму закладав владика Михаїл. Коли був готовий зруб, будівництво призупинилося за браком грошей. Тоді допомогти погодився місцевий аграрій, але за умови переходу храму до Мос-ковського Патріархату. Люди погодилися, бо іншого виходу не бачили.

Так би й належала церква до МП, якби не одна подія, що виявила єство настоятеля. Священик під час Сповіді назвав двох снай-перів, які повернулися з АТО, великими гріш-никами, бо вони вбивали людей. Це збурило молодь. Вони із хати в хату ходили та опиту-вали щодо об’єднання в громаду УПЦ КП. Зі 181 охнівчанина лише 19 висловилися за те, щоб бути парафіянами МП.

Але поки бажаної єдності нема, парафія Ки-ївського Патріархату збирається на загальну молитву в капличці біля церкви.

У Ковелі відкрито пам’ятну дошку Володимирові Кияну

Меморіальний знак установили 11 жов-тня на стіні школи № 7, яку закінчив герой-артилерист (позивний Тайфун). Чин освячен-ня очолив митрополит Луцький і Волинський Михаїл. З архієреєм служили декан протоіє-рей Анатолій Александрук та інше місцеве духовенство.

Владика у зверненні до присутніх наголо-сив, що цей день є днем пам’яті героя, якого люди з часом можуть і призабути. «Але Бог не забуде, – сказав владика, – бо герої не по-мирають в очах Божих».

Володимир Киян – виконувач обов’язки за-ступника командира одного з батальйонів

Продовження на с. 6

ХРОНІКАПродовження. Початок на с. 2, 3

«Свята Параскева». 1749  р. Матерiали і технiка: дерево, левкас, темпера, гравію-вання, сріблення. Походить із церкви Свя-тої Параскеви с. Осівці Камінь-Каширського деканату. Зберігається у Музеї волинської ікони.

10  листопада Православна Церква моли-товно вшановує пам’ять святої великомучени-ці Параскеви-П’ятниці. Угодниця народилася у ІІІ ст. в Іконії (тепер м. Конья, Туреччина) у за-можній родині. Її батьки довго не мали дітей, вони щиро молилися і постилися по п’ятницях, щоб Бог послав їм дитину, і саме у п’ятницю в них народилася дівчинка. Її назвали П’ятниця, що грецькою звучить як Параскева.

З ранньої юності дівчина була відданою хрис-тиянкою, займалася доброчинністю. Коли бать-ки померли, їй залишився великий спадок. Пра-витель області, де жила Параскева, запропону-вав їй стати його дружиною за умови, що відре-четься від Христа. Параскева відмовилась, при-йняла обітницю безшлюбності, роздала усе своє багатство бідним і надалі проповідувала хрис-тиянство в Іконії. Параскеву кинули до в’язниці, піддавали страшним тортурам, аби вона відцу-ралася своєї віри, та сила її духу була незлам-ною. Праведниця навіть свою страту перетво-рила на палку проповідь християнства. Тому вона завжди мала у православного народу осо-бливу любов.

В українських землях шанування святої му-чениці поширено від княжих часів. Найстар-ший П’ятницький храм знаходиться у Черніго-ві, (кінець ХІІ ст.). Шанувалися нашими предка-ми й ікони угодниці (найдавніша датується дру-гою половиною XIV ст.).

«Свята Параскева» з церкви села Осівці Ка-мінь-Каширського благочиння повторює іко-нографічний тип однойменних волинських образів, однак різниться манерою виконання та колірною гамою. Народний маляр активно

користується тонкою коричневою графічною лі-нією, якою окреслює деталі лиця й одеж. Повно-видий блідо-вохристий лик святої з високим чо-лом та підкреслено округлим підборіддям при-ваблює ледь помітною посмішкою, що прича-їлася на вустах і у великих карих очах. Довге і кучеряве, несплетене, розділене на проділ во-лосся спадає на плечі. Права рука з вузьким до-вгим чотириконечним хрестом піднята до рівня грудей. Ліва рука Параскеви опущена. Граційно, кінчиками пальців, діва притримує край плаща і довгу зелену гілку пальми. Іконописець зобра-зив великомученицю у світло-вохристому хіто-ні з оздобленою горловиною, червоній з фігур-ним низом, подібній до кіраси воїна, керсетці з жовтим поясом. На плечі накинуто темно-си-ній плащ, скріплений маленькою круглою фібу-лою. Голову святої вінчає корона – п’ятизубий ві-нець із різнокольоровими «каменями». На різь-бленому пишним листям аканта і дрібною насіч-кою срібленому тлі вирізняється плоский німб. Блиском срібного глянцю він підсвічує порце-ляновий лик Параскеви. Обабіч нього – іменний напис: «СВ: М:» «ПАРАСКЕ». Колірна гама ікони стримана та водночас насичена. Світла, майже прозора вохра лику й хітона разом із мережа-ним сріблом фону в контрасті з глухими зеленою і темно-синьою барвами пальми й плаща, підси-леними чорною, що моделює складки одеж, тво-рять вражаючий декоративний ефект.

Колорит обрамлення базується на грі срібла і насиченої вохри на зовнішніх планках, боніях і літерах розміщеного на міжрамних смугах до-наторського (дарчого) напису, який сповіщає нам, що цей образ «зробив року 1749» й «офіру-вав до храму Святого Отця Миколая до города Каменя» «раб Божий Іоан Лон(?)чук».

Ангеліна ВИГОДНІК, Провідний науковий співробітник

Музею волинської ікони

4

0

листопад 2015 року

СВЯТИНІ ВОЛИНІ

Оновлено луцький Хрестовоздвиженський храм

Із нагоди престольного свята й завершення ремонтних робіт у Братській церкві Воздвижен-ня чесного і животворчого хреста Господнього 27 вересня відправили чин відновлення храму та Божественну Літургію. Службу очолив митро-полит Луцький і Волинський Михаїл.

У проповіді високопреосвященний, зокрема, розповів історію віднайдення та воздвиження чесного древа Господнього. Крім цього, наголо-сив на важливості трепету й любові при вшану-ванні будь-яких святощів у храмі. Як до Причас-тя «зі страхом і трепетом» приступаємо, так – по-вчає архіпастир – слід нам підходити й до ікон, хреста, який протягом тижня лежатиме для по-клоніння, і так само з уважністю накладати на се-бе хресне знамення.

Митрополит порівняв цей храм із Голгофою. Як і тут, у Єрусалимі понад 300 років усе було за-недбано, занехаяно, аж до віднайдення царицею Єленою хреста Господнього. А потім постав храм, і мільйони паломників з усього світу стали вша-новувати це місце. Так і в Луцьку Братська церк-ва довгий час була в занепаді, навіть зруйнована, а тепер відроджена, відреставрована й оновлена.

Після цього владика вручив благословенні гра-моти та інші нагороди найбільш активним жерт-водавцям громади.

Із владикою служили: канцлер єпархії протоіє-рей Микола Цап, міський декан протоієрей Ми-хайло Онищук, настоятель парафії протоієрей Василь Клочак, інше місцеве духовенство. Се-ред вірних, зокрема, молився голова Луцького Хрестовоздвиженського братства Святого апос-тола Андрія Первозваного Андрій Бондарчук із братчиками.

Після традиційного хресного ходу навколо церкви владика спустився у крипту (підземну частину з похованнями), де відслужив заупокійну літію по луцьких братчиках минулих віків.

Історія цього Божого дому сягає XVII ст., йо-го освятили 1620 р. Храм був одним із центрів православного життя на Волині. При ньому дія-ло Хрестовоздвиженське братство, що ширило православне вчення, протидіяло спольщенню й окатоличенню. З часом храм і монастирський

комплекс коло нього занепав та був майже по-вністю зруйнований. До наших днів збереглася ві-втарна частина 350-літньої давнини та братський будинок, у якому розміщувалися школа, друкар-ня, сиротинець. Нині тут діє згадане Луцьке брат-ство, спадкоємець попередників XVII – ХХ ст., та відділ обласного краєзнавчого музею, що висвіт-лює їхню діяльність.

Орест ВЛАСЮК. Світлина 1 інформаційної служби єпархії

У Зорі владика Михаїл освятив дзвіницю та дзвони

З нагоди храмового празника парафії Апосто-ла і євангеліста Йоана Богослова в с. Зоря (Пузів) Володимирського районного деканату 9 жов-тня також освячено хрест із виноградної лози та три прапори: єпархії, України і Євросоюзу. Бо-гослужіння очолив митрополит Луцький і Волин-ський Михаїл.

Будівництво триповерхової 22-метрової дзві-ниці тривало два роки, п’ять дзвонів пожертву-вали місцеві фермери. Одному з них, волонте-рові Ігорю Антощику, з благословення Патріар-ха Київського і всієї Руси-України Філарета висо-копреосвященний вручив церковну нагороду – медаль «За жертовність і любов до України». Інші 18 спонсорів та будівничих, серед яких – вихідці з села, церковний староста, отримали благосло-венні митрополичі грамоти.

На завершення Божественної Літургії влади-ка виголосив проповідь про духовне розумін-ня Євангелія від Йоана. Його суть, за словами ар-хіпастиря, полягає в заохоченні людей рости до Бога, розуміти єднання людини з Христом. «По-трібне внутрішнє бажання з’єднатися з Христом, а не тільки визнати свої гріхи», – зазначив влади-ка, порівнявши стани душі, коли людина сповіда-ється щиро та хоче змінитися, а коли полегшен-ня не відбулося, як і єднання людини зі Спасите-лем. «Не прийнята ця жертва, бо зроблено нечис-тим духом. Мирний маєш дух – отримаєш благо-дать», – наголосив митрополит. Тому на закінчен-ня побажав усім великої віри й любові, рости до вищого стану, аби жити з Христом.

Із архієреєм служили: декан протоієрей Євген Шевчук, настоятель парафії протоієрей Віталій

Іванів, інші священики Володимирського район-ного, Ковельських деканатів. На Відправі був при-сутній представник Римсько-Католицької Церкви.

Світлина 2 інформаційної служби єпархії

140-річчя заснування храму відзначили у Сьомаках

У церкві Апостола і євангеліста Йоана Богосло-ва с. Сьомаки Луцького районного деканату з на-годи храмового свята і ювілею 9 жовтня відпра-вили Божественну Літургію. Її з благословіння ми-трополита Луцького і Волинського Михаїла очо-лив єпископ Володимир-Волинський Матфей.

Із вікарієм служили: декан протоієрей Володи-мир Присяжнюк, настоятель парафії священик Валерій Владика, інше духовенство місцевого та Горохівського благочинь.

Привітали всіх зі святом вихованці недільної школи. Вікарій єпархії вручив благословенні ми-трополичі грамоти меценатові Ігорю Павловичу, голові сільської ради Анатолію Ковальчуку, се-стриці Лесі Денисюк, церковному хорові, викла-дацькому складу недільної школи.

У проповіді єпископ Матфей говорив про лю-бов на прикладі св. Йоана Богослова. Він наголо-сив на тому, що наша Українська Церква – як лю-бляча мати. Маємо горнутися до неї, а не ходи-ти до московської, яку преосвященний назвав «мачухою». За його словами, хто не любить свою Церкву, народ, країну, той не достойний Божої любові.

Під час хресного ходу відправлено заупокійну літію над могилами священнослужителів, похова-них на церковному подвір’ї.

Нову каплицю Покрови Богородиці освячено в Ковелі

Чин освячення дерев’яної церковці по вул. Лі-совій, 44 (дачний район), яку збудували за один рік, та Божественну Літургію в ній очолив митро-полит Луцький і Волинський Михаїл 11 жовтня. З архієреєм служили декан протоієрей Анатолій Александрук, настоятель парафії священик Назар Благута, інше місцеве духовенство.

У проповіді владика підбадьорив церковну громаду в тому, що їх маленький храм може бути

великим в очах Божих. Бо, за словами архієрея, не високі мури ведуть до спасіння, а єднання кожної людської душі з Христом. І головне – то молитва віруючих, яка лунатиме в цій капличці кожного Богослужіння.

З рук митрополита п’ять найактивніших жерт-водавців отримали благословенні грамоти. Серед них – меценат Геннадій Кіндер.

Світлина 4 інформаційної служби єпархії

Вікарій єпархії освятив храм та нові дзвони в Люблинці

Освячення церкви Великомученика і цілите-ля Пантелеймона в цьому селищі Ковельсько-го районного деканату та Божественну Літургію в ній 18 жовтня очолив єпископ Володимир-Во-линський Матфей із благословіння митрополита Луцького і Волинського Михаїла.

З ним служили декани: місцевий – протоієрей Іван Бонис, ковельський міський – протоієрей Анатолій Александрук, старовижівський – про-тоієрей Іван Зеленко, настоятель парафії свяще-ник Матвій Олійник, духовенство Шацького, Го-рохівського, Луцького районного благочинь та зі Львівщини.

Під час Відправи о. Матвія нагороджено пра-вом носіння золотого наперсного хреста. Цер-ковні ордени Великомученика Юрія Перемож-ця та Святителя Миколая Чудотворця отримали староста Федір Долінко й благодійник, який по-бажав залишитися невідомим. Дзвони, придба-ні коштом цього жертводавця, освятили під час хресного ходу навколо церкви.

Свято-Пантелеймонівська громада в Люблинці утворилась у 2005 році. Перші служіння проходи-ли в капличці – кімнаті місцевої амбулаторії. Пото-му перейшли у вагончик, який стояв просто в по-лі. На початку 2009-го завдяки старанням церков-ного старости за короткий час змурували й освя-тили каплицю. Одночасно було звершено чин заснування нового храму і поставлення хреста.

Лариса КУЛІШ Світлини 3, 5 з архівів священика

Матвія Олійника та єпископа Матфея

5

1

4

2 3

5

0

листопад 2015 року

80-ї ОАМБр. Загинув 3 вересня, розслідуючи обставини розстрілу мобільної групи бороть-би з контрабандою під Щастям на Луганщині.

У Липлянах розпочинають будувати церкву

Чин заснування храму і поставлення хрес-та в цьому селі Ківерецького деканату з благо-словення митрополита Луцького і Волинсько-го Михаїла здійснив 11 жовтня ігумен Кон-стантин (Марченко), декан монастирів єпар-хії, намісник Жидичинської обителі Святителя Миколая Чудотворця. Про це повідомив сайт Chernectvo. org.

Під час проповіді отець ігумен зазначив, що новий храм Апостолів Петра і Павла в центрі се-ла не повинен бути порожнім, а «має стати ба-гатолюдним домом Божим». Щоби кожен зміг прийти, за словами ченця, поплакати за свої гріхи та попросити допомоги у всіх бідах.

Мальовничі Липляни, відомі вже 430 років та в яких мешкає не більше 500 жителів, ніколи не мали власної церкви. І ось нарешті, за підтрим-ки насельників монастиря, мають можливість розпочати будівництво.

Про капелана з Волині розповіло маріупольське телебачення

Священик Олександр Добровольський, на-стоятель парафії Різдва Пресвятої Богороди-ці в с. Кричевичі Ковельського районного де-канату, нині несе добровільний послух у зоні АТО. Він духовно окормлює Донецький при-кордонний загін. Тож кореспондент місце-вої ТРК «Сигма» поцікавився, що змінилося в житті підрозділу, чи стало бійцям легше не-сти службу.

За словами армійців, молитви та душпастир-ські бесіди вселяють у їхні серця впевненість у перемогу, відчуття більшої захищеності. По-кращилися взаємини між солдатами. А пан-отець, у свою чергу, радіє про піднесення ду-ховного рівня підопічних.

Повністю сюжет можна побачити на єпархі-альному сайті Pravoslaviavolyni.org.

Єпархія відзначила день ангела владики Михаїла

Божественну Літургію та подячний молебень 13 жовтня, у день святителя Михаїла, першого митрополита Київського і всієї Русі, відправле-но в кафедральному соборі Святої Трійці.

З тезоіменитим митрополитом Луцьким і Во-линським служили: єпископ Володимир-Волин-ський Матфей, канцлер єпархії протоієрей Ми-кола Цап, ректор Волинської православної бо-гословської академії (ВПБА) протоієрей Воло-димир Вакін, декани та інше духовенство. За керуючого єпархією також молилися намісни-ки й намісниці монастирів нашого краю, викла-дачі та студенти ВПБА, віряни.

На завершення молебню вікарій від імені священнослужителів і мирян Волині привітав архіпастиря зі святом, подякував за плідну пра-цю в розбудові нашої Церкви. Наголосив, що митрополит надихнув і благословив багатьох душпастирів на капеланське служіння серед українських воїнів. Зокрема відзначив, що за 12 років перебування владики Михаїла на цій кафедрі значно піднялась роль паломництва, зведено новий сучасний корпус ВПБА, освя-чено 85 храмів та зареєстровано 127 релігій-них громад.

У відповідь іменинник подякував за молитву та підбадьорення на подальше служіння. Вла-дика зазначив, що найбільша радість свята – коли багато віруючих людей приходять до хра-му. В день святого покровителя, за його слова-ми, торкаєшся тих чеснот, які ведуть правиль-ною дорогою до Царства Небесного.

Святитель Михаїл за одними даними – грек, за іншими – болгарин. Як зазначається в книзі На-талії Матвєєвої та Андрія Голобородька «Святі і свята України», існує переказ, що коли 988 ро-ку великий князь Володимир прибув до Києва з Царгорода, з ним був святитель Михаїл Си-рин, який став першим Київським митрополи-том і брав участь у хрещенні столиці. Благочес-тивий та освічений, провадив у Київській Русі місіонерську діяльність. Помер 994 року; йо-го мощі спочатку були поховані у Десятинній церкві, потім – у Ближніх (Антонієвих) печерах, а з 1730-го – в Успенській церкві Києво-Печер-ської лаври до зруйнування храму під час Дру-гої світової війни.

В обласному госпіталі освятили капличку

Чин освячення молільні на честь безсрібни-ків і чудотворців Косми та Даміана Асійських здійснили 13 жовтня луцький міський декан протоієрей Михайло Онищук та настоятель па-рафії Архістратига Михаїла в обласному центрі протоієрей Степан Гайгель, який духовно опіку-ється пацієнтами шпиталю.

До відкриття православної каплички в цій лі-карні йшли три місяці. Цьому посприяли голо-вний лікар медичного закладу Тетяна Масікова та жертводавець Ігор Чорнуха.

Фотовиставка в нижньому храмі володимирського собору

Різдва ХристовогоПонад сорок світлин представили в підземній

церкві Покрови Пресвятої Богородиці з благо-словення митрополита Луцького і Волинсько-го Михаїла та за почином Державного істори-ко-культурного заповідника «Стародавній Во-лодимир». Унікальна фотовиставка має назву «Від святої Покрови до Різдва Христового. Віхи відновлення храму». Про це повідомив інфор-маційній службі єпархії клірик собору протоіє-рей Микола Удуд.

Протягом двох тижнів нижній храм собору Різдва Христового у Володимирі-Волинсько-му був відкритим для тих, хто бажає дізнатись більше про історію цього Божого дому та міста.

На офіційне відкриття 13 жовтня завітали перші реставратори храму, старожили міста, музейні працівники та учні міської гімназії.

У головній недільній школі єпархії уперше провели захід до Покрови

За сприяння директора Центру християн-ського виховання дітей і молоді в Луцьку свя-щеника Андрія Ротченкова учні 13 жовтня вшанували великий богородичний празник та поєднали його з Днем захисника України. На захід «Покрова Божої Матері – релігійне і наці-ональне свято українців» було запрошено їхніх батьків, дідусів та бабусь.

Учитель Наталія Ротченкова показала пре-зентацію з фото- і відеоматеріалів про різні ти-пи образа Покрови, історію і побут українсько-го козацтва та вояків УПА.

Вихованці співали духовні та повстанські піс-ні, читали присвячені цій темі вірші, розповіда-ли про історію свята.

Волинське духовенство і миряни на Покрову відзначили

День захисника України14 жовтня відбулися Богослужіння на честь

цього богородичного свята, а також уперше – з нагоди Дня захисника України. Митрополит Луцький і Волинський Михаїл служив Боже-ственну Літургію в кафедральному соборі Свя-тої Трійці з молитвою за нашу Батьківщину.

Владика у проповіді наголосив, що ми цього дня вшановуємо Пресвяту Богородицю як За-ступницю роду християнського. «Але сьогодні також вшановуємо воїнів, які захищають нашу Україну, ми віддаємо їх життя під покров Божої Матері». Тому, за словами архієрея, маємо бути в храмі, шанувати живих і пам’ятати, хто віддав свої життя за нас.

Насамкінець він подякував за мир і захист на-шої Вітчизни всім солдатам та їхнім родинам, які були на Богослужінні. В соборі також молилися голова Волинської облдержадміністрації Воло-димир Гунчик, голова Волинської облради Ва-лентин Вітер.

На Театральному майдані Луцька цього дня правлячий архієрей взяв участь в урочистій по-святі учнів Волинського обласного ліцею з по-силеною військово-фізичною підготовкою. Він звернувся до вихованців із повчальним сло-вом – бути схожими на козаків, які захищали свою землю зі словами: «За неньку Україну, за віру православну!»

Також митрополит побував на кладови-щі Луцька, що біля с. Гаразджа. На Алеї почес-них поховань відбулось освячення пам’ятників лучанам, які загинули в зоні АТО, відслужено панахиду.

Напередодні, 13  жовтня, в  Ковелі біля пам’ятного знака «Борцям за волю України» духовенство міського деканату відслужило па-нахиду та взяло участь у мітингу-реквіємі, при-свяченому всім, хто в різні роки відстоював не-залежність української держави.

У Володимирі-Волинському 13 жовтня клі-рик собору Великомученика Юрія Перемож-ця протоієрей Андрій Шевчук в  НВК «ЗОШ

І – ІІІ ст. № 3 – ліцей» освятив меморіальні дошки військово службовцям Дмитрові Колєсніку та Ві-кторові Хмелецькому, які загинули в зоні АТО.

Тоді  ж луцький районний декан прото-ієрей Володимир Присяжнюк помолився за військовозобов’язаних та резервістів підрозді-лів територіальної оборони райoну, які склали військову присягу на вірність українському на-родові. В урочистостях також брало участь ко-мандування Волинського обласного військово-го комісаріату.

Владика Михаїл: чому працює базар на Покрову?

Митрополит Луцький і Волинський гостро за-судив учинки власників ринків та роботодавців, з вини яких базари працюють у великі церковні свята. Зокрема, йдеться про Покрову Пресвятої Богородиці, що є одночасно і державним Днем захисника України. Керуючий єпархією зробив це під час проповіді 14 жовтня у кафедраль-ному соборі Святої Трійці.

Користуючись присутністю на Богослужінні перших керівників міста й області, високопре-освященний звернувся до них із проханням по-сприяти, аби в церковні свята ринки були за-криті, щоб їхні працівники, які бажають взяти участь у Відправі, могли це зробити.

Архієрей зазначив, що ми, мабуть, ще не всі доросли до розуміння присвячувати ці дні Бо-гові. За словами владики, хто не вміє молитися, той, строго кажучи, не вміє і збагачуватися. «Бо має бути час для молитви і час для праці», – на-голосив високопреосвященний.

Вікарій відвідав собор Покрови Пресвятої Богородиці в Ківерцях

Єпископ Володимир-Волинський Матфей здійснив цю візитацію з благословіння митро-полита Луцького і Волинського Михаїла 14 жов-тня з нагоди храмового свята. Він очолив Лі-тургію та інші відправи. З преосвященним спів-служили понад двадцять панотців: декан, на-стоятель цієї парафії протоієрей Іван Семенюк із кліром, душпастирі Ківерецького та Луцько-го районного деканатів.

У проповіді на Службі Божій владика наго-лосив: випадок, який ліг в основу цього торже-ства, хоч і відбувся у Константинополі, проте Константинопольська Церква уваги йому май-же не приділила (це лише присвяток у Вселен-ському Патріархаті), однак Покрова стала од-ним із найшанованіших свят у нашому народі.

Наприкінці Відправи владика Матфей зачитав подяку військового керівництва о. Іванові, який недавно добровільно ніс послух на Донбасі як військовий капелан.

Після Літургії відбулися два хресні ходи: на-вколо храму, під час якого архієрей відслужив заупокійну літію біля пам’ятника борцям за во-лю України, та у сквері Героїв Євромайдану.

На всіх службах разом із народом молилися голова райдержадміністрації Валерій Ткачук, голова райради Андрій Киричук, міський голо-ва Володимир Жгутов. Співав соборний хор під керівництвом Володимира Мартинюка (співа-ки – працівники райвідділу культури).

Отець Іван Семенюк висловлює щиру вдяч-ність керівництву районної лікарні та іншим ме-ценатам, усім ківерчанам за благодійність, во-лонтерство у ці важкі для Вітчизни часи. Душ-пастир зазначає, що співпраця громадськос-ті, державної влади, підприємців із Церквою у справах доброчинства – прикметна ознака цього міста.

У Крупі на храмовий празник освятили накупольні хрести

Урочисте Богослужіння 14 жовтня прове-ли луцький районний декан протоієрей Воло-димир Присяжнюк, настоятель парафії прото-ієрей Роман Нестер, інше місцеве духовенство та з Київщини. Під час хресного ходу навколо церкви панотці освятили нові хрести від жерт-водавця, який побажав лишитися невідомим. Потому пройшли в центр села до пам’ятника односельчанам, загиблим у різних війнах, де відправили заупокійну літію.

Душпастир цього села о. Роман та священи-ки Іван Гуреєв із с. Підгайці, Андрій Мовчанюк із с. Гаразджа отримали в подарунок по вели-кій іконі з рук начальника УМВС України у Во-линській області Петра Шпиги за підтримку во-їнів АТО.

Цього дня також відзначили день села. Тож церковний празник продовжили світські за-ходи: патріотичний концерт і козацькі забави.

У Дубовій відкрили парафіяльну недільну школу

Ідея її створення виношувалась давно, і от 14 жовтня, на свято Покрови Пресвятої Бо-городиці, ковельський районний декан і на-стоятель парафії Великомученика Юрія Пе-реможця в цьому селі протоієрей Іван Бо-нис у храмі благословив 46 вихованців на-вчатися в новоствореному закладі. Про це – на сайті деканату Cerkva-kovel.com.ua.

Душпастир звернувся до учнів та їхніх батьків: «Основна мета виховання в неділь-ній школі – набувати Духа Святого та перебу-вати в Ньому. Батькам необхідно усвідомити, що омріяне перетворення неслухняних дітей на Божих дітей не може відбуватись тільки силами людськими, а з волі та милості Гос-пода. Тому відвідуйте храм зі своїми дітьми і не шкодуйте сил молитися за них, віддаю-чи їх під опіку Ісуса Христа й Матері Божої».

Отець Іван представив учителів школи, які викладатимуть дев’ять предметів. Директо-ром призначено НаталіюТхоржевську. Духо-вний опікун та інспектор – настоятель право-славної громади.

Після закінчення Божественної Літургії ді-ти віршованими рядками і церковною піс-нею прославили Спасителя та Діву Марію. Потім учні та вчителі відвідали на місцевому кладовищі могили борців за волю Вітчизни.

У Шклині освячено пам’ятник героям України

Чин освячення здійснили горохівський де-кан протоієрей Андрій Сидор та місцеве ду-ховенство 14 жовтня, на Покрову Пресвя-тої Богородиці. Співав хор храму Вознесін-ня Господнього, що в райцентрі.

Старожили пам’ятають: колись посеред се-ла був хрест на пам’ять про тих, хто загинув у боротьбі за волю і незалежність України. Відродили цей меморіальний знак завдяки старанням благодійника Миколи Линчука, який також неодноразово допомагав місце-вим військовослужбовцям та їх рідним.

В урочистому відкритті взяли участь: свя-щеник УПЦ (МП), голова райдержадміністра-ції Любов Матвєєва, сільський голова Іван Капрюк, представники багатьох патріотич-них і громадських об’єднань.

Митрополит Михаїл взяв участь в освяченні храму на

Хмельниччині15 жовтня владики освятили церкву Воз-

несіння Господнього в селі Іванківці Горо-доцького району. Божественну Літургію очо-лив Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Про це повідомляє сайт патріархії Сerkva. info.

Окрім митрополита Луцького і Волинсько-го Михаїла зі Святійшим служили митропо-лит Хмельницький і Кам’янець-Подільський Антоній, інші архієреї.

У Маневичах освятили пам’ятник загиблому бійцеві Андрію СніткуХресний хід від ЗОШ № 1, яку назвали на

честь героя, до кладовища й чин освячення 15 жовтня очолив декан протоієрей Андрій Закидальський.

Пам’ятник установлено за кошти полку «Азов», бійцем якого був 18-річний Андрій Снітко (позивний Хома). Він народився в се-лі Гораймівка Маневицького району, був кру-глим сиротою, а вже школярем виховувався у прийомній сім’ї в Маневичах.

20 серпня під час зачистки Іловайська від бойовиків їхню групу закидали гранатами. Перша впала поблизу Андрія, він без вагань накрив її своїм тілом, урятувавши бійців, які знаходились поруч, від смерті.

У Володимирі-Волинському попрощалися з бійцем

Святославом АбрамюкомЧин похорону військовослужбовця від-

правив 16 жовтня протоієрей Микола Удуд у соборі Різдва Христового.

42-річний Святослав Абрамюк був керів-ником колективу місцевого Культурно-мис-тецького центру імені Т. Шевченка. Мобілізо-ваний у березні цього року, потому – навчан-ня в м. Золочів Львівської області, де рапто-во в нього зупинилося серце.

Продовження. Початок на с. 2–4ХРОНІКА

6

Закінчення на с. 7

0

листопад 2015 року РІЗНЕ

22 листопада – до святинь Києва: Печерська лавра – Феодосіївський, Введенський, Видубицький, Іонівський, Михайлівський Золотоверхий монастирі – Андріїв-ська церква – Володимирський собор (Патріарша Служба) – Волинська іко-на Богоматері (Національний художній музей України). Виїзд 21 листопа-да о 23.30. Повернення 22 листопада о 23.30.

6 грудня – до почаївських святинь: лавра – монастир Святого Ду-ха (колишній лаврський скит) – монаше кладовище – джерело Праведної Анни – жіночий монастир Богоявлення Гос-поднього у Кременці – храм Пророка Іллі в Дубенсько-му замку. Виїзд о 6.30. Повернення – о 20.00. Вартість по-їздки 150 грн.

29 листопада – до святинь Львова. Виїзд о 6.30. Повер-нення – о 23.00. Вартість поїздки 270 грн.

4–9 січня 2016 р. – до Святої Землі (проща «Дорогою Ісуса

Христа». Проводиться з благословіння Патріарха Філарета, очо-лює митрополит Луцький і Волинський Михаїл): Хайфа – долина

Армагеддон – Назарет – Кана Галілейська – гора Фавор – біблійна Галілея – Ярденіт – гора Сіон – Ейн-Карем – Віфлеєм – Єрусалим – Ві-

фанія – Юдейська пустеля – Єрихон – Мертве море – Лідда – Кумран. Зголошуватися не пізніше ніж за три тижні.

Реєстрація – не пізніше ніж за день до початку прощі (якщо не зазначено інше). Виїзд на всі богомілля – від Свято-Троїцького со-

бору в Луцьку. Докладніша інформація та реєстрація – у паломниць-кому центрі єпархії «Україна» (керівник Лариса Савчук) за тел. (0332)

71–83–77, (050) 812–09–79.

ДОВІДНИК ВОЛИНСЬКОЇ ДУХОВНОЇ КОНСИСТОРІЇ43025 Луцьк, Градний узвіз, 1. Volynkonsystoriia@ukr.net.Час роботи: понеділок–п’ятниця (крім святкових днів), 10.00–16.00. Обідня перерва: 13.00–14.00

Керуючий єпархієюМитрополит Луцький і Волинський МИХАЇЛ. Тел./факс (0332) 72-44-64

КанцеляріяКанцлер – протоієрей Микола ЦАП. Тел. (0332) 72-53-63Віце-канцлер – протоієрей Олександр БЕЗКОРОВАЙНИЙ. Моб. (050) 956-70-00

Інформаційно-видавничий центрТел. (0332) 72-21-82Голова центру – протоієрей Віталій СОБКО. Моб. (050) 661-56-68Інформаційна служба (збір та опрацювання даних про діяльність єпархії) – infosluzhba@ukr.netСайт pravoslaviavolyni.org.ua – info@pravoslaviavolyni.org.uaПрес-служба (співпраця зі ЗМІ) – прес-секретар Андрій ГНАТЮК – pres-sluzhba@ukr.netГазета «Волинські єпархіальні відомості» – hazeta.vyev@gmail.com

Телестудія «Собор» – гол. редактор Андрій ГНАТЮК. Telesobor@gmail.comРадіостудія «Благо» – головний редактор протоієрей Віктор ПУШКО. Тел. (095) 126-40-77. Blaho@ukr.netВидавничий відділ і книгарня-бібліотека «Ключі» – завідувач Дмитро ГОЛОВЕНКО. Тел. (0332) 29-94-01, моб. (050) 339-73-66, (067) 570-57-97. Kljuchi@ukr.net

Капеланська службаСтарший капелан – протоієрей Олександр БЕЗКОРОВАЙНИЙІнспектор з питань місійної діяльності – протоієрей Юрій БЛИЗНЮК. Тел. (0332) 20-00-25, моб. (095) 538-05-87

Паломницький центр «Україна»Керівник Лариса САВЧУК. Тел. (0332) 71-83-77, моб. (050) 812-09-79

Відділ організації благодійності та соціального служінняЗавідувач Валерія ЛЕСЮК. Моб. (095) 037-67-00

Склад-магазин ікон, риз, церковного начиння тощоДиректор Богдан ТИШКЕВИЧ. Луцьк, просп. Волі, 2. Моб. (066) 217-25-58 Розпорядок роботи: понеділок–п’ятниця – з 10 до 18 год, в суботу – з 10 до 15 год. Обідня перерва від 13 до 14-ї.

Свідоцтво про державну реєстрацію: ВЛ № 219 від 03.08.2004 р.Засновник і видавець – Управління Волинської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату

(Волинська духовна консисторія)Друк – ПрАТ «Волинська обласна друкарня» (Луцьк, просп. Волі, 27). Тел. (0332) 24-25-07. Зам. 3952. Наклад 3200 пр.

Передплатний індекс 91241

РедакціяВіталій КЛІМЧУК (головний редактор), Віктор ГРЕБЕНЮК (літературний редактор і коректор), протоієрей Віталій СОБКО,

Андрій ГНАТЮК, Олександр БІЛЬЧУК (верстка, «ІНІЦІАЛ»)

При використанні матеріалів часопису для публікації в інших ЗМІ посилання на нього обов’язкове. Редакція не завжди поділяє позиції авторів, які несуть відповідальність за достовірність поданої інформації,

та залишає за собою право редагувати матеріали або не друкувати їх зовсім. Рукописи не рецензуються і не повертаються, листування з читачами – тільки на сторінках газети.

СЛОВО КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ – НА ВОЛИНІЧИТАЙТЕ

Газета «Волинські єпархіальні відомості»: запитуйте у храмах, кіосках, передплачуйте на пошті (виходить раз на місяць). Звертатись: (0332) 72-21-82, hazeta.vyev@gmail.comРізноманітна духовна література: запитуйте у храмах, книгарні-бібліотеці «Ключі» за адресою: Луцьк, просп. Волі, 2 (навпроти ЦУМу, біля обласної юнацької бібліотеки).

Розпорядок роботи: будні – 9.30–19 год; свята, суботи й неділі – 10–17 год. Звертатись: (0332) 29-94-01, моб. (050) 339-73-66, (067) 570-57-97, kljuchi@ukr.net

ДИВІТЬСЯВідеоканали в інтернеті: Youtube.com/PravoslaviaVolyni; Youtube.com/social1970Передача «Що каже священик» на обласному державному телебаченні (виходить раз на місяць – слідкуйте за телепрограмою). Звертатись: (0332) 72-21-82, telesobor@gmail.com

СЛУХАЙТЕПередача «Благо»: неділя, 7.30, FM-радіостанція «Сім’я і дім» (102,4 МГц). Звертатись: (095) 126-40-77, blaho@ukr.net

ЧИТАЙТЕ, ДИВІТЬСЯ, СЛУХАЙТЕСайт pravoslaviavolyni.org.ua – історія, устрій єпархії, святині, персоналії, документи, новини, фото, відео, газета, книги, аудіо, передруки.

ОФІЦІЙНОЄПАРХІАЛЬНИЙ КАЛЕНДАР

ХРОНІКА

4 грудняДень освяти храму: 20 років тому, 1995-го, –

церква Різдва Пресвятої Богородиці у Рожищі.День висвяти: 25 років тому, 1990-го, – прото-

ієрей Михайло Мороз, настоятель парафій Апос-тола Йоана Богослова в с. Старосілля та Успін-ня Пресвятої Богородиці в с. Радовичі Іваничів-ського деканату.

Д е н ь н а р о д ж е н н я : 5 0   р о к і в то м у, 1965-го, – протоієрей Тарас Стефура, насто-ятель парафії Святителя Василія Великого у Володимирі-Волинському.

7 грудняДень народження: 55 років тому, 1960-го, –

протоієрей Василь Янчук, настоятель парафії Різдва Пресвятої Богородиці в с. Полонка Луць-кого районного деканату.

8 грудняДень народження: 35 років тому, 1980-го, –

Ігумен Константин (Марченко), декан монасти-рів єпархії, намісник монастиря Святителя Ми-колая Чудотворця в с. Жидичин на Ківереччині.

10 грудняДень висвяти: 15 років тому, 2000-го, – прото-

ієрей Мирон Цюпа, настоятель парафії Апосто-ла Йоана Богослова у с. Уляники Рожищенсько-го деканату.

11 грудняДень народження: 35 років тому, 1980-го, –

священик Андрій Мовчанюк, настоятель парафії Успіння Пресвятої Богородиці с. Гаразджа Луць-кого районного деканату.

День висвяти: 10 років тому, 2005-го, – свя-щеник Олег Куліш, настоятель парафій Архістра-тига Михаїла в с. Рудня та Великомученика Ди-митрія Солунського в с. Валер’янівка Рожищан-ського деканату.

17 грудняДень висвяти: 15 років тому, 2000-го, – прото-

ієрей Володимир Присяжнюк, луцький район-ний декан, настоятель парафії Архістратига Ми-хаїла в с. Гірка Полонка.

19 грудняД е н ь з а с н у в а н н я х р а м у : 2 0   р о -

ків тому, 1995-го (невідомо якого дня

і місяця), – церква Святителя Миколая Чудо-творця в Камені-Каширському;

10 років тому, 2005-го, – церква Святителя Ми-колая Чудотворця в с. Лахвичі Любешівського деканату.

20 грудняДень заснування храму: 15  років тому,

2000-го, – церква Казанської ікони Божої Матері в с. Баківці Луцького районного деканату.

21 грудняДень народження: 30 років тому, 1985-го, –

священик Володимир Новіцький, настоятель па-рафій Праведної Анни в Лукові та Преображен-ня Господнього в с. Сомин Турійського деканату.

24 грудняДень народження: 45 років тому, 1970-го, –

протоієрей Віталій Антонюк, настоятель пара-фії Собору Пресвятої Богородиці в с. Забороль Луцького районного деканату.

Щиросердечно вітаємо вас із ювілеями, боголюб’язні отці, браття і сестри! Хай Бог благословляє усіх вас на многії і благії літа!

7

У луцькому коледжі освятили меморіальну дошку

Тарасові ГерасимюкуЧин освяти на будівлі коледжу рекреаційних

технологій і права здійснив 16 жовтня про-тоієрей Володимир Труш, настоятель місцевої парафії Різдва Йоана Предтечі.

Військовослужбовця підрозділу Національ-ної гвардії імені Генерала Кульчицького, жи-теля села Городище-2 Луцького району Тара-са Герасимюка, який загинув у ДТП в зоні АТО, волиняни провели в останню дорогу на почат-ку року. До свого двадцятиліття хлопець не до-жив лише п’ять днів.

Часто згадують Тараса студенти та викладачі коледжу. Однокурсники запам’ятали його до-брим, веселим і життєрадісним. Він завжди бо-ровся за справедливість і хотів бачити Україну процвітаючою і незалежною.

Владика Михаїл: чи сьогодні можна стати святим?

Маємо ми шанс потрапити в Царство Не-бесне в ХХІ столітті чи бути праведником було

можливо лише колись? Цю тему розвинув ми-трополит Луцький і Волинський у кафедраль-ному соборі Святої Трійці за Божественною Літургією в неділю, 18 жовтня.

Він навів приклади, що в усі часи були ви-пробування для людей. Візьмімо Другу сві-тову війну, радянські трудодні, зараз АТО на Сході України. «Чому ви переконані, що в  ІІІ  столітті можна було потрапити в  Цар-ство Небесне, а тепер – ні?» – запитав влади-ка парафіян.

За словами архієрея, аби жити згідно з Євангелієм і стати угодником Божим, по-трібно брати приклад зі святих землі Волин-ської, пам’ять яких відзначаємо 23 жовтня. «Ми маємо знати своїх святих, аби черпати від них знання, як вони проходили випробуван-ня та досягали святості», – зазначив митропо-лит і закликав любити цих подвижників віри, свою благословенну землю.

«Наша молодь сьогодні жертвує найдорожчим – своїм життям», –

протоієрей Юрій БлизнюкПро співпрацю молодіжних інституцій та

представників Церкви, чим сьогоднішня мо-лодь відрізняється від попередніх поколінь – про це йдеться в  інтерв’ю з  інспектором із

питань місійної діяльності протоієреєм Юрі-єм Близнюком, яке 18 жовтня опублікова-но на сайті «Молодіжного центру Волині» Yc . volyn . net.

Душпастир розповідає про успішне функ-ціонування центру в приміщенні Волинської православної богословської академії, про співпрацю молоді та Церкви, про посіяні зер-на віри в тих, які повертаються із зони АТО. «Ці вчорашні солдати беруть більше на се-бе відповідальності, більше цінують те, що мають, хочуть жити і робити щось для Украї-ни», – зауважує о. Юрій.

Тому перше завдання, яке сьогодні ставить перед собою Церква, за його словами, – ви-ховувати глибоко віруючих людей, патріотів. Для молодої людини важливо знайти певні ідеали та рівнятися на них, але належить ро-зуміти, що в усьому треба покладатися на Бо-га. Тому у співпраці з молодіжними організа-ціями Церква несе саме цю місію – насліду-вання Христа.

Священик із Затурець отримав подяку облради

Настоятелю парафії Преподобної Параске-ви Сербської в с. Затурці Локачинського дека-нату протоієрею Василеві Кравцю 18 жовтня

вручено подяку голови Волинської облас-ної ради.

Душпастиря відзначено «за сумлінну цер-ковну діяльність, активну громадську пози-цію та значний внесок в утвердженні засад християнської моралі». Подяку передав де-путат облради Михайло Скопюк у затурців-ському храмі після недільної Божественної Літургії в присутності декана протоієрея Іго-ря Дружинця.

Вікарій та канцлер єпархії побували на урочистості прикордонників

З нагоди 23-річчя Луцького прикордонно-го загону 20 жовтня відбувся святковий за-хід, у якому взяли участь єпископ Володи-мир-Волинський Матфей та канцлер прото-ієрей Микола Цап.

Під час урочистості владика звернувся до її учасників зі словами вітання і благословіння.

Інформаційна служба єпархії

Докладніше про ці та інші події – на офіційному сайті pravoslaviavolyni.org.ua

Священика Зиновія Ткачуся зарахова-но до кліру парафії Рівноапостольної кня-гині Ольги в Ківерцях (указ № 45 від 6 жов-тня 2015 р.).

Священику Романові Ставінському оголошено догану за непослух деканові та порушення церковного уставу (№ 46 від 16 жовтня).

Закінчення. Початок на с. 2–4

0

ДУХОВНІСТЬлистопад 2015 року8

У ЛУЦЬКУ ВІДЗНАЧИЛИ СОБОР ВОЛИНСЬКИХ СВЯТИХ ТА АКТОВИЙ ДЕНЬ ВПБА

З нагоди празника шість архієреїв правили в кафедральному соборі Святої Трійці. Відбули-ся посвята першокурсників Волинської право-славної богословської академії у студенти, уро-чистість в актовому залі духовної школи.

22 жовтня ввечері у домовій церкві Всіх волин-ських святих ВПБА відслужено Всенічну, а зранку

23-го – Божественну Літургію і подячний моле-бень у  Троїцькому соборі. Очолив Богослу-жіння митрополит Хмельницький і Кам’янець-Подільський Антоній. Із ним молилися: митропо-лит Луцький і Волинський Михаїл, архієпископи Чернівецький і Кіцманський Онуфрій, Тернопіль-ський, Кременецький і Бучацький Нестор, єпис-

копи Одеський і Балтський Марк та Володимир-Волин-ський Матфей, канцлер на-шої єпархії протоієрей Ми-кола Цап, ректор ВПБА про-тоієрей Володимир Вакін, ректор Львівської право-славної богословської ака-демії протоієрей Ярослав Ощудляк, ректор Рівнен-ської духовної семінарії протоієрей Віталій Лотоць-кий, проректор Дніпропе-тровської духовної семіна-рії Василь Бабій, декан бо-гословського факультету Київської православної бо-гословської академії Олек-сандр Мирончук, викладач

богословського відділення філософсько-теоло-гічного факультету Чернівецького національно-го університету ім. Ю. Федьковича протоієрей Микола Симчич та інше духовенство. Співали хо-ри ВПБА під керівництвом Валентини Маласпіни й Василя Кравчука.

Після молебню владика Михаїл окропив пер-шокурсників свяченою водою, освятив їхні під-рясники, після чого вони прийняли присягу, одержали студентські квитки й залікові книжки.

Торжество продовжилося в  актовому залі вишу. Отець ректор розповів про досягнення, співпрацю з іншими навчальними закладами, паломництва, видані книги викладачів та студен-тів. Наголосив, що майбутні душпастирі, зважаю-чи на нинішню ситуацію в державі, освоюють під час навчання медичні та капеланські навички.

Далі учасники свята переглянули мультиме-дійну презентацію про оновлену волинську ду-ховну школу.

Із вітальною промовою від єпископату ви-ступив митрополит Антоній. Він зазначив, що духовні заклади слід піднімати на високий на-уковий рівень. І пастирі, за його словами, ма-ють виступати духовними науковцями, які по-винні доводити найвищий ступінь своїх знань.

До привітань також долучилися представники інших навчальних закладів, які подарували іко-ни та праці дослідників. Продовжило урочис-тість представлення третього номера науково-го журналу «Волинський благовісник».

Владика Михаїл вручив благословенні грамо-ти окремим викладачам та митрополичі гран-ти на оплату навчання найкращим студентам ВПБА. Від високопреосвященного та головно-го лікаря Центру хірургії ока ім. Професора За-гурського Тетяни Єремеєвої педагоги отрима-ли премії. Івану Корсакові, письменнику та жур-налістові, з благословіння Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета вручено медаль «За жертовність і любов до України».

Наостанок до учасників свята звернувся ке-руючий Волинською єпархією. Він зазначив, що сучасне суспільство потребує не тільки свяще-ників на парафіях, а й у навчальних, медичних, військових закладах. За словами владики, пан-отець має бути живим прикладом для оточую-чих та провідником нації. Митрополит Миха-їл звернувся до присутніх батьків, за підтрим-ки яких «усім разом вдасться “виліпити” достой-них пастирів Церкви Христової».

Завершився актовий день ВПБА концертом хорових колективів цього духовного вишу.

Лариса КУЛІШ Світлини інформаційної служби єпархії

Вийшов єпархіальний настінний календар на 2016 рік

Видавничий відділ єпархії «Ключі» випустив настінний двосторонній церковний кален-дар на 2016 рік. Як і раніше, він, зокрема, ві-дображає особливо шановані на Волині свя-та й пам’ятні церковні дні.

На одній стороні календаря розміщено світлину, де митрополит Луцький і Волин-ський Михаїл окроплює святою водою вірних парафії Мучеників Флора і Лавра в с. Яко-вичі Володимирського районного декана-ту. На другій – храм Різдва Пресвятої Бого-родиці в с. Новосілки Турійського деканату. У 2016-му відзначатимемо 340-річчя цього Божого дому.

У виданні календаря посприяв Центр хірур-гії ока ім. професора Загурського. Придба-ти його можна у книгарні-бібліотеці «Ключі» (Луцьк, просп. Волі, 2 – біля обласної юнаць-кої бібліотеки), у храмах і монастирях єпархії.

ІСТИННИЙ ЛІКАРЗапитання: Яке ставлення Православної

Церкви до медицини і лікарів?Відповідає священик Андрій Хромяк, ви-

кладач Волинської православної богослов-ської академії, кандидат богословських наук.

Хвороба є результатом руйнівної дії гріха. То-му в Священному Писанні говориться, що істин-ним Лікарем є Бог: «Я Господь, [Бог твій] Цілитель твій» (Вих. 15:26). Будь-який хворий повинен пе-редусім звернутися до Бога, щоб очиститися від гріхів і виправити життя. Без цього допомога ме-дицини може виявитися недієвою. Через це по-мер цар Аса, який у хворобі своїй не звертався до Господа, а до лікарів (2 Пар. 16:12). Святі от-ці керувалися біблійним ученням: «Хто створив душу, Той створив і тіло, і Хто зцілює безсмерт-ну душу, Той може вилікувати і тіло від тимчасо-вих страждань і хвороб» (преподобний Мака-рій Великий).

Проте звернення до лікаря не тільки не забо-ронено, але і необхідно, бо Господь найчастіше подає зцілення приховано, через лікарів. «Ша-нуй лікаря честю заради потреби у ньому, бо Господь створив його, і від Вишнього – зцілення» (Сир. 38:1). «Для того Він і дав людям знання, щоб прославляли Його у дивних ділах Його: ними Він зціляє людину і знищує хворобу її» (Сир. 38: 6–7).

Коли в  IV  столітті серед частини христи-ян з’явилися думки, що звернення до земних

лікарів є ознакою недосконалості й неповноти віри, то святитель Василій Великий та інші святі отці виступили проти таких поглядів. «Як не по-винно зовсім втікати від лікарського мистецтва, так не варто покладати на нього всю свою надію. Але як користуємося мистецтвом землеробства, а плодів просимо у Господа, або ввіряємо стер-но керманичу, а молимо Бога, щоб спас нас від потоплення, так, запрошуючи до себе лікаря, ко-ли дозволяє це розум, не відступаємося від по-кладання надії на Бога» (святитель Василій Ве-ликий). У числі аргументів за те, щоб звертати-ся до лікарів, робилося посилання на лікарські рослини: Творець наділив деякі з них цілющи-ми властивостями.

Говорячи про користь медицини, святі отці не втрачали можливості вказати на головну ме-ту – здоров’я душі. «Іноді для грішників краще

хворіти, ніж бути здоровими, коли хвороба спри-яє їм до спасіння. Бо хвороба притуплює і вро-джені спонукання у людини до зла, і тим, що лю-дина переносить страждання, пов’язані з хворо-бою, вона, ніби сплачуючи борг за вчинені гріхи, робить людину здатною до прийняття спочатку здоров’я душі, а потім і тілесного здоров’я. Осо-бливо це буває тоді, коли хворий, розуміючи, що здоров’я залежить від Бога, доблесно перено-сить біду і з вірою припадає до Бога та справами, наскільки це дозволяють його сили, благає про милість» (святитель Григорій Палама).

За вченням святих отців, необхідно добро-душно приймати і переносити болещі: «Буває, що Бог хворобою вкриває інших від біди, якої не минути б їм, якби вони були здорові» (святитель Феофан Затворник). Наша духовна досконалість визначається вмінням щиро дякувати Богові за все, в тому числі через недугу. «Ложе хвороби буває часто місцем Богопізнання і самопізнання. Страждання тіла бувають часто причиною духо-вних насолод, і ложе хвороби зрошується сльо-зами покаяння і сльозами радості про Бога. Під час хвороби спершу треба себе примусити до вдячності Богові, коли ж душа скуштує солод-кість і спокій, що подаються подякою, – сама по-спішає до нього, ніби в притулок. Поспішає вона туди від важких хвиль нарікань, малодушності, журби» (святитель Ігнатій Брянчанінов).

Б а ж а є т е о д е р ж а т и в і д п о в і д ь п р а в о с л а в н о г о б о г о с л о в а н а В а ш і з а п и т а н н я ? З в е р т а й т е с ь д о р е д а к ц і ї : 4 3 0 2 5   Л у ц ь к , Г р а д н и й у з в і з , 1 ; ( 0 3 3 2 ) 7 2 - 2 1 - 8 2 ; h a z e t a . v y e v @ g m a i l . c o m

ВІДПОВІДЬ БОГОСЛОВА

0