confscientific.webnode.com.ua · 2018-02-05 · УДК 001+37(100) ББК 72.4+74(0) Т 33 Матеріали ХХХІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет

імені Григорія Сковороди»

Рада молодих учених університету

Матеріали

ХХХІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції

«ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

НАУКИ І ОСВІТИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ»

19 грудня 2017 року

Збірник наукових праць

Переяслав-Хмельницький ‒ 2017

ГОСУДАРСТВЕННОЕ ВЫСШЕЕ УЧЕБНОЕ ЗАВЕДЕНИЕ

«Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет

имени Григория Сковороды»

Совет молодых ученых университета

Материалы

ХХХІ Международной научно-практической интернет-конференции

«ТЕНДЕНЦИИ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ

НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛИЗАЦИИ»

19 декабря 2017 года

Сборник научных трудов

Переяслав-Хмельницкий ‒ 2017

УДК 001+37(100)

ББК 72.4+74(0)

Т 33

Матеріали ХХХІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції

«Тенденції та перспективи розвитку науки і освіти в умовах глобалізації»:

Зб. наук. праць. ‒ Переяслав-Хмельницький, 2017. ‒ Вип. 31. ‒ 663 с.

ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР:

Коцур В.П. ‒ доктор історичних наук, професор, академік НАПН України

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

Базалук О.О. ‒ доктор філософських наук, професор

Воловик Л.М. ‒ кандидат географічних наук, доцент

Дашкевич Є.В. ‒ кандидат біологічних наук, доцент (Білорусь)

Доброскок І.І. ‒ доктор педагогічних наук, професор

Євтушенко Н.М. ‒ кандидат економічних наук, доцент

Кикоть С.М. ‒ кандидат історичних наук (відповідальний секретар)

Руденко О.В. ‒ кандидат психологічних наук, доцент

Садиков А.А. ‒ кандидат фізико-математичних наук, доцент (Казахстан)

Скляренко О.Б. ‒ кандидат філологічних наук, доцент

Халматова Ш.С. ‒ кандидат медичних наук, доцент (Узбекистан)

Збірник матеріалів конференції вміщує результати наукових досліджень

наукових співробітників, викладачів вищих навчальних закладів, докторантів,

аспірантів, студентів з актуальних проблем гуманітарних, природничих і

технічних наук.

Відповідальність за грамотність, автентичність цитат, достовірність

фактів і посилань несуть автори публікацій.

©Автори статей

©Рада молодих учених університету

©ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький

державний педагогічний університет

імені Григорія Сковороди

УДК 001+37(100)

ББК 72.4+74(0)

Т 33

Материалы ХХХІ Международной научно-практической интернет-

конференции «Тенденции и перспективы развития науки и образования в

условиях глобализации»: Сб. науч. трудов. ‒ Переяслав-Хмельницкий, 2017. ‒

Вып. 31. ‒ 663 с.

ГЛАВНЫЙ РЕДАКТОР:

Коцур В.П. ‒ доктор исторических наук, профессор, академик НАПН Украины

РЕДАКЦИОННАЯ КОЛЛЕГИЯ:

Базалук О.А. ‒ доктор философских наук, профессор

Воловик Л.М. ‒ кандидат географических наук, доцент

Дашкевич Е.В. ‒ кандидат биологических наук, доцент (Беларусь)

Доброскок И.И. ‒ доктор педагогических наук, профессор

Кикоть С.Н. ‒ кандидат исторических наук (ответственный секретарь)

Евтушенко Н.М. ‒ кандидат экономических наук, доцент

Руденко О.В. ‒ кандидат психологических наук, доцент

Садыков А.А. ‒ кандидат физико-математических наук, доцент (Казахстан)

Скляренко О.Б. ‒ кандидат филологических наук, доцент

Халматова Ш.С. ‒ кандидат медицинских наук, доцент (Узбекистан)

Сборник материалов конференции вмещает результаты научных

исследований научных сотрудников, преподавателей высших учебных

заведений, докторантов, аспирантов, студентов по актуальным проблемам

гуманитарных, естественных и технических наук.

Ответственность за грамотность, аутентичность цитат,

достоверность фактов и ссылок несут авторы публикаций.

©Авторы статей

©Совет молодых ученых университета

©ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий

государственный педагогический

университет имени Григория Сковороды

Тенденції та перспективи розвитку науки і освіти в умовах глобалізації

5

БІОЛОГІЧНІ НАУКИ / БИОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ

A.Esimbetov, M.To’raqulova

(Nukus, Uzbekistan)

HOZIRGI ZAMON EKOLOGIK MUAMMOLARI

Mazkur maqolada hozirgi zamon butun dunyo miqyosida aholining ko‘payishi, ularning tabiiy

resurslarga bo‘lgan talablari natijasida global muammolarga aylangan tabiiy resurslarning qisqarishi va ulardan foydalanishning buzilishi natijasida kelib chiqayotgan ekologik muammolar haqida fikr bildirilgan.

Kalit so`zlar: tabiiy resurslar, iqlimning global va mintaqaviy o‘zgarishi, Orol dengizi, sanoat, transport, foydali qazilmalar, yog‘och kimyo sanoati, o‘rmonlar.

В данной статье рассматриваются вопросы сокращения природных ресурсов и

использования природных ресурсов, которые стали глобальной проблемой в результате роста населения во всем мире из-за их природных ресурсов.

Ключевые слова: природные ресурсы, глобальное и региональное изменение климата, Аральское море, промышленность, транспорт, минеральные ресурсы, лесная и химическая промышленность, леса.

There was glven some opinions about some important problems and dislas in this article. For

instance, nowadays, the rislng of population in the world, the reducing of natural resource dueto the rising of people`s demand for more natural resource and finally, ecological problems in con-sequence wrong using from natural resource and others.

Key words: natural, resource, the global changlng of climate, the Aral Sea, industry, transport usefull minerals, chemical industry, wood industry, forests.

Yer shari juda ko’p va xilma-xil tabiiy resurslarga ega. Ular yer yuzasi bo’ylab ancha notekis

joylashgan. Shu sababli, alohida hududlar, mamlakatlar, materiklar tabiiy resurslar bilan turlicha ta’minlanganlar, ularning turlari va miqdoriy ko’rsatkichlari har xil. Bu holat, o’z navbatida, resurslar bilan ta’minlanganlik tushunchasini keltirib chiqaradi.

Tabiiy resurslar bilan ta’minlanganlik deganda tabiiy resurslarning umumiy ko’lami ko’rsatkichlari bilan ulardan foydalanish miqdori o’rtasidagi nisbat tushuniladi. U tabiiy resursning necha yillargacha yetishi yoki resurs zaxirasining aholi jon boshiga qanchadan to’g’ri kelishi ko’rsatkichlari bilan ifodalanadi. Ko’pchilik tabiiy resurslar, eng avvalo, turli moddiy ishlab chiqarish tarmoqlari uchun qimmatli xomashyo hisoblanadi. Shu sababli sanoat xomashyolari bilan ta’minlanish muammosi ko’pchilik mamlakatlar oldida dolzarb bo’lib turadi.

Tabiiy resurslar asosan beshta quyidagi turga bo`linadi: - Mineral; - Yer; - Suv; - Biologik va iqlimiy resurslar. Ularning ba’zi-birlari o’z navbatida yana ham mayda va kichik turlarga taqsimlanadi. Tabiiy

resurslar tabiatda kelib chiqishi, ishlatilishi xususiyatlariga ko’ra tugaydigan va tugamaydigan guruhlarga bo’linadi. Tuproq, mineral, o’simlik, hayvonot, rekreatsiya kabi resurslar tugaydigan tabiiy resurslarga kiradi. Ular o’z navbatida tiklanadigan va tiklanmaydigan guruhlarga bo’linadi. Tiklanishi mumkin bo’lgan tabiiy resurslarga tuproq, o’simlik, hayvonot, rekreatsiya, chuchuk (iste’mol) suvi kabi boyliklar kiradi. Mineral (yer osti) resurslari tiklanmaydigan tabiiy boylik hisoblanadi. Snunday qilib, inson hayoti va faoliyati davomida bevosita foydalaniladigan barcha turdagi tabiiy ne’matlarga tabiiy resurs deb aytiladi. Yuqorida tilga olib o`tilgan tabiiy resurslarga inson tomonidan beshavqatlarcha munosabatda bo`linishi natijasida dunyo miqyosida bir qator


6

ekologik muammolarni keltirib chiqarmoqda. Quyida hozirgi zamon ekologik muammolarning bir qator salbiy tomonlarining olimlarning nazariy xulosalariga ko`ra bergan ma`lumotlari asosida yoritaylik.

Dunyo aholisini ko‘payishi, o‘tgan asr boshida 1,8 mil. kishi bo‘lgan bo‘lsa, hozirgi kunga kelib 6,5 mil. kishiga ortib, ularning tabiiy resurslarga bo‘lgan talablari ham ortib bormoqda, buning natijasida:

- tuproq eroziyasi; - o‘rmonlarning yo‘q bo‘lib ketishi; - baliqlarning ortiqcha ovlanishi; - kislotali yomg‘irlarning yog‘ishi; - atmosferaning ifloslanishi; - ozon qatlamining buzilishi kabi ekologik muammolarning yuzaga kelishiga olib kelmoqda. Respublikamiz aholisining ortishi ham ularning ehtiyojlarining ko‘payishiga olib kelmoqda.

O‘zbekiston hududida iqlimning global va mintaqaviy o‘zgarishining oqibatlarini baholash 2030 yillarga kelib, shimoliy hududlarda o‘rtacha yillik haroratning 2-3 darajaga va respublika janubiy qismida 1 gradusga o‘sishi kutilmoqda. Haroratni ortishi hisobiga O‘zbekiston hududida yog‘ingarchilik miqdorini ko‘payishi 15-20% gacha o‘simliklarni suv parlatishi esa 20% ga ortishiga olib keladi. Natijada yillik samarali harorat yig‘indisi 10% gacha ortib, sovuq bo‘lmaydigan kunlar 10-15 kunga ko‘payishi sababli qishloq xo`jalik ekinlariga ishlov berish, agroiqlim sharoitlari o‘zgaradi.

So‘nggi 40-45 yil davomida Orol dengizining sathi 22 metrgacha pasaydi, dengizdagi suvning hajmi 1064 km3 dan 115 km3 gacha tushib, suvning tarkibida tuz miqdori 72 g/l gacha oshganligi ma’lum bo‘ldi. Dengizning qurib qolgan qismining maydoni 4.2 mln. gektarni tashkil etdi va yaqin atrofga qumli tuzlar tarqatish manbai bo‘lib qoldi.

Chang tarqatayotgan maydon uzunligi 400 km va kengligi 40 kmga ortdi. Changli bo‘ronlar ta’sir doirasi 300 kmni qamrab olmoqda.

Har yili bu yerda atmosferaga 15-75 million tonnagacha chang ko‘tariladi. O‘tgan asrning 80 yillardan boshlab, bundan bo‘ronlar yiliga 90 kunlab kuzatildi. Ayni paytda Amudaryo va Sirdaryo deltalarida yerlarning tabiiy holati buzilib, cho‘lga aylanish suratlari o‘sib bormoqda.

Orol dengizining qurib borishi sababli kelib chiqishi va oqibatlari darajasi xalqaro xususiyatdagi murakkab ijtimoiy-iqtisodiy muammolar majmuasi yuzaga keldi.

O‘zbekiston Respublikasiga keladigan suvlar boshqa davlatlar orqali bo‘lgani uchun, suvdan foydalanishda turli muammolar kelib chiqib keskinlashmoqda. O‘zbekistonda cho‘lga aylanish jarayonlari, o‘simlikni biologik mahsuldorligini pasaytirib, ekologik noqulayliklar tufayli o‘simliklar va hayvonot dunyosining qisqarishiga sabab bo‘lmoqda.

Sanoatni va transportni ko‘payishi tezlashganligi O‘zbekistonda ham ko‘p muammolarni keltirib chiqarmoqda: ya’ni foydali qazilmalarni qazib olish va tog‘-kon metallurgiya sanoati, kimyo sanoati korxonalari va boshqa sanoat korxonalari.

Barcha sanoat korxonalarini chiqindilari muhitni ifloslantiruvchi manbalari hisoblanadi. Foydali qazilmalarni ochiq yoki karyer usulda qazib olinishi natijasida biotsenoz va tuproqqa salbiy ta`sir etib yerlarni unumdorligini ham kamaytirib yuboradi. Bundan tashqari, to‘planib qolgan chiqindilar shamol ta’sirida uchib, suvlarda yuvilib, suvni, havoni hamda tuproqni ifloslaydi.

Foydali qazilmalarni ko‘proq qazib olish tufayli yer osti bo‘shliqlari vujudga kelib ularning cho‘kishi aholi punktlaridagi va qishloq xo‘jaligi aylanma xarakatidagi yerlarni zarar ko‘rishi kuzatiladi. Hozirgi kunda metallurgiya shlaklari, issiqlik elektr stansiyalaridan chiqqan ko‘p chiqindi uyumlar holida ko‘p to‘planib qolmoqda.

Hozirda juda ko‘p korxonalarda xom ashyoning ko‘p qismi chiqindiga chiqarib tashlanadi: masalan, 1 tonna ko‘rg‘oshin olish uchun 60-90 tonna ruda, 5 gr oltin olish uchun 1 tonna ruda, 1 tonna mis olish uchun 120 tonna tog‘ jinsi yoki ruda qayta ishlanib chiqindiga chiqarib yuborilar ekan. Bu chiqan chiqindilar muhitda ekologik muammolarni kuchaytirmoqda.

Fan-texnikaning taraqqiy etgan hozirgi davriga kelib yog‘och kimyo sanoatining xom ashyo resurslariga aylanib qoldi. Sababi kimyoviy yo‘l bilan yog‘ochdan qog‘oz, sun’iy shoyi, porox,


7

fotoplyonka, charm, plastmassa, etil-metil spirtlari, uksus (sirka kislota), glyukoza kabi moddalar olinmoqda. Masalan 1 m3 yog‘ochdan kimyoviy yo‘l bilan qayta ishlab 200 kg sellyuloza yoki 200 kg qog‘oz, 6000 m2 plyonka, 20 kg sirka kislota yoki 70 litr vino olinadi.

O‘zbekistonda o‘rmon bilan qoplangan joy maydoni 2.37 mln gektar bo‘lib uning 300000 gektarga yaqini tog‘larda joylashgan. O‘rmonlarni pala-patrish kesilishi oqibatida tuproq eroziyasi kuchaymoqda. O‘rmon hayvonlariga ozuqa zanjiri buzilib ular ham yo‘qolib ketmoqda, daryo va ko‘llarning suv rejimi o‘zgarib, suvi kamayib bormoqda. Natijada cho‘llar paydo bo‘lib ko‘chma qumlar maydoni kengaydi. Tog‘li hududlarda selga qarshi kurashda o‘rmonlarni ahamiyati katta edi. Chunki o‘rmon tog‘ yon bag‘riga yoqqan yog‘inning 90% ni ushlab qolar edi. O‘rmon yo‘q bo‘lganda yoqqan yomg‘irning 90% oqimga aylanib selni vujudga keltiradi.

Kimyoviy o‘g‘itlar ishlab chiqarish va transportni o‘sishi ekologik muammolarni keltiradigan omil hisoblanadi. Kimyoviy o‘g‘itlar ishlab chiqarish jarayonida turli gazlar, chiqindilarning biosferaga chiqishi natijasida turli kasalliklar kelib chiqmoqda, natijada atmosfera, suv, tuproq va o‘simliklar olami zararlanmoqda. Maslan, kimyoviy o‘g‘itlar ishlab chiqaradigan zavodlardan ammiak, is gazi, SO2, ftor va boshqa zaharli moddalar atmosferaga chiqishi natijasida atmosfera ifloslanadi. Ayniqsa, ftor o‘ta zaharli bo‘lib inson va hayvonlar tishlarini to‘kilib ketishiga sabab bo‘ladi hamda tug‘ma kasalliklar kelib chiqadi.

Xulosa qilib aytganda, hozirgi zamon ekologik muammolari kishilik jamiyatining barqaror rivojlanishiga xavf solmoqda. Tabiiy tizimlarning tobora tanazzulga yuz tutishi biosferaning buzilishi, uning yaxlitligi va jamiyatning hayotiy faoliyati uchun zarur bo‘lgan atrof-muhit sifatini ta’minlab turish qobiliyatini yo‘qotishga olib kelmoqda. Biz O`zbekiston aholisi ayniqsa yoshlar ekologik muammolarni hal etish borasida turli chhora tadbirlarni belgilab amalga oshirishda ko`maklashib, hech qachon konstitutsion huquq va burchlarimizni unitmasligi kerak. Zero, O`zbekiston Respublikasining 50– moddasida shunday deyilgan: Fuqarolar atrof tabiiy muhitga ehtiyotkorona munosabatda bo‘lishga majburdirlar.

ADABIYOTLAR RO’YXATI 1. O`zbekiston Respublikasi Konstitutsiyasi. ‒ Toshkent, 2014. 2. Meyliyeva X. Tabiiy resurslardan oqilona foydalanish. O`quv-uslubiy qo`llanma. ‒ Qarshi,

2016.

УДК 633.5:575.1(575.1)

Азимхон Неъматов, Абдукаюм Бекмухаммедов, Хулкар Халбекова

(Ташкент, Узбекистан)

ИЗМЕНЧИВОСТЬ ГЕНОВ КОНТРОЛИРУЮЩИХ МОРФОЛОГИЧИСКИЕ

ПРИЗНАКИ ПОД ДЕЙСТВИЕМ РАДИАЦИИ ИЛИ ПОЛУЧЕНИЯ НАПРАВЛЕННОЙ

МУТАЦИИ ПУТЁМ ПОДБОРА ИСХОДНЫХ ГЕНОТИПОВ

В целях получения направленной мутации с помощью линии генетической коллекции хлопчатника применено гамма-облучение семян с последующим методом рецепрокного скрещивания. Проанализирован ход изменений морфологических признаков у исходной линии Л-70 в следующих поколенииях, которые являються чисто анализаторной линией по типу подпушка и по некоторым морфологическим признакам хлопчатника среди генетической коллекции вида G.hirsutum L.

Ключевые слова: линия, генотип, радиация, морфология, семейства, частота и спекрт.

In order to gain mutations with the help of the line of genetic collection of cotton were used gamma rays of the seeds with the method of reciprocal cross-breeding. The way of changing of the morphological characteristics of the line L-70 in the next generation was analyzed according to some morphological characteristics among genetic collection of the type G hirsutum L.

Key words: line, genotype, radiation, morphology, family, frequency and spectrum.


8

Селекционное улучшение растений ‒ это сложный процесс реконструкции

интересующих исследователя полезных признаков, выведения их в технологиях

возделывания на максимальный уровень по продуктивности, качеству, устойчивости к

заболеваниям и другим параметрам. Как любое конструирование, селекционный процесс

нуждается в исходном разнообразии, наборе элементов, из которых создается конечный

продукт - сорт, гибрид. Поэтому основная роль генетики в селекции сводится прежде всего к

разработке методов индуцирования генетического разнообразия. При этом применяя методов

экспериментального мутагенеза можно достичь таких результатов и в итоге можно получить

таких форм, которые не встречаются в естественных популяциях. Анализ возможностей

используемых генетиками методов для индуцирования генетического разнообразия и

комбинирования разных генов способствовал создать богатейший генофонд для создания

новых форм.

Определенные успехи в этой области достигнуты на такой важной культуре как

хлопчатник. С использованием методов физического и химического мутагенеза создан ряд

сортов и мутантов с улучшенными хозяйственно-ценными признаками. Изучению ряда

теоретических и практических проблем индуцированного мутагенеза на инбредных линиях

генетической коллекции хлопчатника посвящены исследования сотрудников лаборатории

«Генетики и генетической коллекции хлопчатника» при кафедры Генетика [1,2,3,4,5].

Исходным материалом в наших исследованиях служила изогенная анализаторная линия

генетической коллекции хлопчатника вида S.hursutmn L. Л-70 созданный сотрудниками

лаборатории частной генетики хлопчатника под руководством академика Д.А.Мусаева и М4

Л-70 полученный путем гамма-облучения семян исходной линии Л-70. Приводим краткую

характеристику исходных линий по некоторым морфологическим и хозяйственно-ценным

признакам. Характеризуется голыми семенами без подпушка, без волокна. Семена

слипшиеся. Куст – широко конусообразной формы, со средней облиственностью.

Симподиальные ветви непредельного 2-3 типа, hs=5-6. Стебель ‒ неполегающий, светло-

зеленый, со слабым опушением. Высота главного стебля 90-100 см. Листья ‒

пальчатодольчатые, Окраска листьев зеленая, со слабым опушением. Цветок – серней

величины, лепестки светло кремовые без антоцианового пятна у основания. Окраска пыльцы

кремовая. Коробочка ‒ яйцевидной формы с заостренным носиком, порехность гладкая

количество створок 4-5.

Генотип по сигнальным признакам: inlin

lololSSrprprstrstbr

Libr

Li

Генотип по подпушку семян: IIft1ft1ft2ft2fcfc

Выход волокна – 0,0 %

Индекс волокна – 0,0 %

Вес 1000 семян – 95,5-100,0 г.

Растения М1 Л-70 были получены в 2012 году путем экспериментального мутагенеза

действуя гамма-лучей Со60

на сухие семена анализаторной линии Л-70 в дозах 300 и 400 Гр.

Облучение проводилось на Ядерном Институте Физики при АН УзР, мощность источника

17 р/сек, температура воздуха 250

С, атмосферное давление 712 мм. рт. ст.

От анализа первичного сравнительного изучения всхожести семян и выживаемости

растений установлено, что растения М4 Л-70 в двух семействах по всхожести семян (вариант

300 Гр 1 и 2 семейства) не значительно отличаются от контрольного варианта, тогда как 3-

семейства М4 Л-70 по сравнению с контролем Л-70 по количеству растений и по проценту

всходов четко различается на 13 щт. и 12,04 %. Насчет вариантов М4 Л-70 полученных

действием 400 Гр по всхожести семян по сравнению с контрольными растениями Л-70 были

получены следующие различия: контроль-4 семья (83 -73 всходов, 76,85-67,89%); контроль-5

семья (83-82 всходов, 76,85-75,92%); контроль-6 семья (83-80 всходов, 76,85-74,07%);

контроль-7 семья (83- 84 всходов, 76,85-77,78%); контроль-8 семья (83-88 всходов, 76,85-

81,48%)%; контроль-9 семья (83-84 всходов, 76,85-77,78 %) и контроль-10 семья (83-86

всходов, 76,85-79,69% соответственно).


9

Конфигурация выживаемости растений мутантных семейств контрольного варианта

больше различимы по сравнению всхожести семян. Большая разница между контролем Л-70

и М4 Л-70 десяти семейств наблюдается в девяти семьях большим или малым диапазоном.

Так на пример: тогда как в контрольном варианте Л-70 процентное соотношение

выживаемости растений было 65,74%, сравнительно 1 ‒ семейства 75,92%; 2 ‒ семейства

75,74%; 3 ‒ семейства 46,29%; 4 ‒ семейства 50,00%; 5 ‒ семейства 56,48%; 6 ‒ семейства

66,67%; 7 ‒ семейства 70,37%; 8 ‒ семейства 71,30% и 9 ‒ семейства 67,59% соответственно.

Таким образом большая разница между контрольным вариантом Л-70 и М4 Л-70 семействами

наблюдается в семьях 1,2,6,7,8,9 в сторону превосходства и 3,4,5 семьях в сторону

понижения показателя выживаемости растений по сравнению мутантных растений с

контролем.

В летный вегетационный период растения М 4 Л-70 были этикетированы в целях

фиксирования измененных растений. При этом учитовали изменчивость морфологических

признаков таких, как структура куста, форма и размер листа, форма коробочки,

фертильность и др. Результаты фенологических наблюдений представлены в таблице 1.

Таблица 1

Сравнение изменчивости морфологических признаков у семейств М 4 Л-70

с контрольными растениями Л-70

№

Материал

Вариа.

опыта

n C.К. ФиР.Л Ф.К. Ст. Пст. Пз.с К.из. %

Из.

Л-70 Контр. 71 - - - - - - 0 0

1.М4Л-70 300 Гр 82 - - 2 - - 3 5 6,1

2.М4Л-70 300 Гр 81 - - 1 - - 1 2 2,5

3.М4Л-70 300 Гр 50 9 - 2 - - - 11 22,0

4.М4Л-70 400 Гр 54 10 - 3 1 2 - 16 29,6

5.М4Л-70 400 Гр 61 6 - 2 - - 2 10 16,4

6.М4Л-70 400 Гр 72 3 - 1 - 2 - 6 8,3

7.М4Л-70 400 Гр 76 - 1 - - 1 2 4 5,3

8.М4Л-70 400 Гр 77 - - 2 - - 2 4 5,2

9.М4Л-70 400 Гр 73 8 1 1 - 2 - 12 16,4

10.М4Л-70 400 Гр 71 10 1 - 1 2 1 15 21,2

Примечание: n – количество растений; С.К. ‒ структура куста; ФиР.Л – форма и размер

листа; Ф.К. ‒ форма коробочки; Ст. ‒ стерильный растение; Пст. ‒ полустерильный растение;

Пз.с – поздно спелый растение; К.из. ‒количество измененных растений; % Из. ‒ процентное

соотношение измененных растений.

Как видно из таблицы 2 из числа изученных морфологических признаков наиболее

изменчива структура куста и форма коробочки. Частота встречаемости измененных растений

по остальным признакам редкие по сравнению структуры куста и формы коробочки.

Переходим к обсуждению сравнительного анализа семейств М 4 Л-70 по изменчивости

морфологических признаков.

Нами не было зафиксировано измененных растений среди растений Л-70, которые

являлись контрольным. А у остальных десяти семейств М 4 Л-70 частота встречаемости

измененных растений различаются. Меньшая количество измененных растений наблюдалось

в втором семействе М 4 Л-70 (2-штук, процентное соотношение ‒ 2,5% соответственно) и

большое количество измененных растений наблюдалось в четвертом семействе М 4 Л-70 (16-

штук, процентное соотношение ‒ 29,6% соответственно). А у остальных изученных семейств

по количеству измененных растений получены следующие результаты: 1 ‒ семейство 5 штук

измененных растений -6,1 % соответственно; 3 ‒ семейство 11 штук измененных растений ‒

22,0 %; 5 ‒ семейство 10 штук измененных растений – 16,4 %; 6 ‒ семейство 6 штук

измененных растений – 8,3%; 7 ‒ семейство 4 штук измененных растений – 5,3 %; 8 ‒


10

семейство 4 штук измененных растений – 5,2 %; 9 ‒ семейство 6 штук измененных растений

– 16,4 % и в 10-семействе 6 штук измененных растений – 21,2 % соответственно. Таким

образом, количество измененных растений было больше в 3,4,5,9 и 10 ‒ семействах М 4 Л-70,

соответственно большим процентным соотношением измененных растений к общему числу

растений изученных семейств.

По спектру изменчивости также наблюдается различие между изученными семействами.

Спектр изменчивости у семейств 1,2 и 8 охватывает два признака (форма коробочки и поздно

спелость) и в 3-семействе (структуру куста и форму коробки), 5,6 и 7-семействах по три

признака (5-с: структура куста, форма коробочки, поздно спелость; 6-с: структура куста,

форма коробочки, поздно спелость; 7-с: форма и размер листа, полу стерильность, поздно

спелость). В остальном 4 и 9-семействах по 4 признака (4-с: структура куста, форма

коробочки, стерильность и полу стерильность; 9-с: структура куста, форма и размер листа,

форма коробочки и полу стерильность) и 10-семействе спектр изменчивости охватывает

5 признаков из шести (структура куста, форма и размер листа, стерильность, полу

стерильность, поздно спелость) соответственно.

Таким образом, сравнительные анализы изменчивости морфологических признаков

десяти семейств М 4 Л-70 между собой и с контрольным вариантом Л-70 показали, что

частота встречаемости измененных растений высока 4-семействе по сравнению к общему

числу растений, а спектр изменчивости велик в 10-семействе, где охватывается пять

признаков.

В целъях установления фертильности и плодовитости мутантной популяции нами

произведён анализ самоопылённых растений в десяти семействах М 4 Л-70 по сравнению с

контрольной линией Л-70. Анализы этих данных утверждает, что количество завязавшихся

семян у самоопелённых растений резко отличается как на сравнительном уровне с

растениями контрольного варианта и между семействами М 4 Л-70. В таблице 2 приведены

данные о сравнительном анализе завязавщихся семян растений Л-70 и М 4 Л-70.

Сравнительные анализы завязываемости семян у самоопелённых растений Л-70 и М 4 Л-

70 показали, что наибольшая завязимость самоопелённых семян наблюдается в контрольном

варианте Л-70 и 1-семейтве М 4 Л-70 с превосходством контрольного и 2-семействе чут ниже

контрольного варианта. А остальные семейства уступают по завязываемости семян как

контрольному варианту Л-70 и к двум семьям М 4 Л-70 (1 и 2-семья).

Таблица 2

Сравнительная характеристика самоопелённых растений Л-70 и М 4 Л-70

по количеству завязавщихся семян

№ Материал Вариа.

опыта

n Кол. СО

кор

Кол.

Со.с

Кол.

зав.с

Кол.не

зав.с

% соот. зав.

сем.

Л-70 Контр. 71 54 1296 1205 91 92,97

1.М4 Л-70 300 Гр 82 81 1701 1595 106 93,76

2.М4 Л-70 300 Гр 81 79 1659 1514 145 91,25

3.М4 Л-70 300 Гр 50 51 867 708 159 81,67

4.М4 Л-70 400 Гр 54 59 1003 791 212 78,86

5.М4 Л-70 400 Гр 61 72 1296 1094 202 84,41

6.М4 Л-70 400 Гр 72 81 1458 1216 242 83,40

7.М4 Л-70 400 Гр 76 80 1520 1304 216 85,78

8.М4 Л-70 400 Гр 77 79 1580 1351 229 85,50

9.М4 Л-70 400 Гр 73 67 1273 1014 259 79,65

10.М4 Л-70 400 Гр 71 74 1258 1017 241 80,84

Примечание: n – количество растений; Кол.СО кор ‒ количество самоопылённых

коробочек, Кол.Со.с ‒ количество самоопылённых семян, Кол.зав.с – количество

завязавшихся семян, Кол.. е зав.с ‒ количество не завязавшихся семян, % соот. зав. сем. ‒


11

процентное соотношение завязавщихся семян к общему числу СО семян.

Например: семейство-3 М 4 Л-70 по сравнению с контролем Л-70 по процентному

соотношению завязавшихся семян уступает на ‒ 11,30%; 4-семейство на – 14,01%; 5 ‒

семейство на – 8,56%; 6 ‒ семейство на – 9,57%; 7 ‒ семейство на – 7,19%; 8- семейство на –

7,07%; 9 ‒ семейство на – 13,12 и 10- семейство 12,13% соответственно.

Таким образом, в результате сравнительного анализа завязываемости семян

самоопелённых растений было установлено низкая завязываемость семян в популяции

растений М 4 Л-70, там, где частота и спектр изменчивости морфологических признаков

было выше при сравнении десяти семейств между собой. Это свидетельствует о том, что

среди растений семейств М 4 Л-70 до сих пор неприобразовалось форма образовательный

процесс после действия радиации. О чем свидетельствует выход измененных форм растений

среди популяции М 4 Л-70.

Таким образом можно сделать, следующие заключения: анализаторная линия Л-70 из

числа линии Генетической коллекции хлопчатника G.hirsutum.L характеризуется по

генотипу сигнальных признаков inlin

lololSSrprprstrstbr

Libr

Li и по генотипу подпушка семян

IIft1ft1ft2ft2fcfc; Превосходство 3-семейства М4 Л-70 по сравнению с контролем Л-70

наблюдалось по всхожести семян (по количеству растений на 13 щт., а по проценту всходов

на 12,04 %); Большая разница между контрольным вариантом Л-70 и М4 Л-70 семействами

наблюдается в семьях 1,2,6,7,8,9 в сторону превосходства и 3,4,5 семьях в сторону

понижения показателя выживаемости растений по сравнению мутантных растений с

контролем; Количество измененных растений по морфологическим признакам было больше

в 3,4,5,9 и 10- семействах М 4 Л-70, соответственно большим процентным соотношением

измененных растений к общему числу растений изученных, а по спектру изменчивости велик

в 10-семействе, где охватывается пять признаков Результаты сравнительного анализа

завязываемости семян самоопелённых растений показали низкую завязываемость семян в

популяции растений М 4 Л-70 в тех семьях, где частота и спектр изменчивости

морфологических признаков было выше; Дальнейшее исследование реципрокных гибридов

мутант + сорт покажет выхода конкретных мутантных форм семян с волокном и подпушкой

с набором хромосом нехваткой.

ИСТОЧНИКИ И ЛИТЕРАТУРА

1. Мусаев Д.А. и другие. Генетический анализ признаков хлопчатника. ‒ Ташкент, НУУз, 2005. ‒ 121 с.

2. Мусаев Д.А., Абзалов М.Ф., Турабеков Ш., Фатхуллаева Г., Мусаева С., Рахимов А.К. “Генетика морфологических – маркёрных и структурных признаков хлопчатника» Научно-

методическое пособие. 3.75 п.л. ‒ Тошкент, 2010.

3. Алматов А.С. Экспериментальный мутагенез у хлопчатника // VII съезд ВОГиС. тез. докладов. ‒ Москва,1997, Вып.1. ‒ С.116.

4. Бекмухамедов А.А. изучение комбинированного действия гамма-лучей и физиологически активных веществ на частоту и спектр мутаций на линиях генетической

коллекции хлопчатника G. Hirsutum L.

5. Бекмухамедов А.А., Бобохужаев Ш.У., Абдукаримов Ш., Авазметова И.О. Роль генотипа в экспериментальном мутагенезе на биоразнообразе и генетическая коллекция

хлопчатника // Биотехнологические приемы в сохранении биоразнообразия и селекция

растений. Сборник статьей Меж. науч. конференции, Минск, 18-20 августа 2014 г. ‒ С. 53-55.


12

ГЕОГРАФІЯ І ГЕОЛОГІЯ / ГЕОГРАФИЯ И ГЕОЛОГИЯ

УДК 556.5

Лариса Прохорова, Ганна Денисенко

(Мелітополь, Україна)

ОСОБЛИВОСТІ МОРФОМЕТРІЇ ТА ГІДРОРЕЖИМУ

НАЙБІЛЬШИХ ПРИТОК РІЧКИ МОЛОЧНОЇ

У статті розглянуті особливості морфологічної будови та гідрологічного режиму найбільш приток річки Молочної.

Ключові слова: річка Молочна, приток, водозбір, мала річка, площа басейну.

In the article features of the morphological structure and hydrological regime of the most influx of the Molochnaya River are considered.

Keywords: river Molochnaya, tributaries, catchment, small river, basin area.

Басейн р. Молочної повністю знаходиться в межах Запорізької області. Річка Молочна має протяжність 197 км, за площею водозбору – 3450 км

2, відноситься до середніх річок, а її

притоки з довжиною більше 10 км, згідно з класифікацією є малими річками. Площа їх водозбору не перевищує 2 тис. км

2 (табл. 1). В цілому Молочна приймає 173 притоки, з яких –

9 малі річки, що мають довжину більше 10 км, 164 – мають довжину менше 10 км. Впадає ріка у Молочний лиман Азовського моря. На півночі та заході басейн межує з безстічним басейном межиріччя Дніпро-Молочна, на сході з басейнами невеликих річок, що впадають в Азовське море (Корсак, Лозоватка, Обитічна) [5, с. 24].

Свій виток річка бере у балці на Приазовській височині на північ від с. Верхнього Токмака. Долина переважно трапецієподібна, ширина до 3-5 км. Заплава завширшки від 10-12 м до 2,8 км, вкрита лучною рослинністю. Річище звивисте, береги не високі (до 1 м). Ширина річки від 2-4 м у верхів’ї до 20-30 м у середній та нижній течії. Глибина річки переважно 0,3-0,4 м, найбільша – 3,5 м. Похил річки 1,2 м/км. Основні притоки: Чингул (права), Крульман, Юшанли, Арабка (ліві). Живлення переважно снігове (на весняний період припадає до 80% річного стоку). Вода Молочної відзначається високою мінералізацією. Льодостав нестійкий. На всьому протязі річка зарегульована (3 водосховища і численні ставки). Воду використовують для господарських потреб і зрошування [3, с. 383].

Таблиця 1 Притоки р. Молочної протяжністю більше 10 км*

№ п/п

Назва річки Довжина, км Кількість річок в басейні довжиною менше 10 км

Площа басейну, км

2

Назва адміністративного району

1 Притоки річки Молочної

164

1.1. Сисикулак 18 - Чернігівський

1.2. Кайінкулак 21 1 Чернігівський

1.3. Куркулак 28 1 129 Токмакський

1.4. Чингул 43 - 399 Токмакський

1.5. Юшанли 94 - 545 Чернігівський-Токмакський

1.6. Бегім-Чокрак 37 - Чернігівський

1.7. Крульман 64 - Чернігівський-Токмакський

1.7.1 Курушан 37 198 Чернігівський, Токмацький,


13

Мелітопольський

1.8. Апанли 18 - Чернігівський

1.9. Арабка 29 - 252 Мелітопольський

*Складено за даними Запорізького обласного управління водних ресурсів [1] Арабка – річка у Токмацькому районі, ліва притока Молочної. Бере початок поблизу

с. Запоріжжя. Долина V-подібної форми, завширшки до 2,2 км. Ширина річища; глибина до 1,6 м. Похил річки 2,2 м/км. Живлення переважно снігове і дощове; у верхів’ї Арабки є джерела. У межень (червень-вересень) часто пересихає. Льодостав нестійкий з кінця грудня до січня [2, с.50].

Куркулак – річка у Токмацькому районі, права притока Чингулу. Довжина 28 км, площа басейну 129 км

2. Бере початок на південь від с. Жовтневого. Долина трапецієподібна,

ширина до 2,5 км, глибина до 50 см. Річище слабкозвивисте, пересічна ширина 2 м. Похил річки до 3 м/км. Живлення снігове і дощове. Влітку на значному протязі пересихає. Льодові утворення з грудня до кінця лютого, льодостав нестійкий. Для потреб зрошування споруджено ставки. [3, с. 252]

Курушан – річка у Чернігівському, Токмацькому і Мелітопольському районах, права притока Крульмана. Довжина 37 км, площа басейну 198 км

2. Бере початок на схід від

с. Владівки. Долина коритоподібна, ширина до 2 км, глибина до 30 м. Річище звивисте, ширина до 5 м (у нижній течії). Похил річки 3,2 м/км. Живлення мішане, у меженний період головним чином за рахунок підземних вод. Льодостав нестійкий; льодові утворення з грудня до кінця лютого. Для регулювання стоку (влітку Курушан дуже пересихає) створено ставки. Воду використовують для зрошування. Прибережні смуги річки залужені [3, с.253].

Юшанли – річка у Чернігівському, Токмацькому і Мелітопольському районах, ліва притока Молочної. Довжина 94 км, площа басейну 545 км

2 . Бере початок у балці на

Приазовській височині, на північний схід від с. Просторого. Долина трапецієвидна, ширина до 3 км, глибина до 40 м. Заплава (пересічна ширина 200 м) вкрита лучною рослинністю. Річище звивисте, на значному протязі розчищене; переважна ширина 5-8 м. Похил річки 1,8 м/км. Живлення снігове і дощове; бувають паводки. В межень (червень-вересень) вода Юшанли слабо-мінералізована. Льодостав нестійкий, з грудня до 2-ої половини лютого. Є ставки, воду яких використовують для зрошування [4, с. 456].

Чингул – річка у Токмацькому районі, права притока Молочної. Довжина 43 км., площа басейну 399 км

2. Бере початок поблизу с. Нового. Долина V-подібна, ширина 2,5 км.,

глибина до 40 м. Заплава одностороння, завширшки до 100 м. Річище слабко виявлене, ширина до 5 м. Похил річки до 1,2 м/км. Живлення дощове і снігове. Замерзає на початку грудня, скресає на початку березня. Є ставки. Воду використовують для сільськогосподарських потреб [4, с. 420].

Отже, р. Молочна та її притоки повністю знаходяться на території Запорізької області. Річка Молочна має протяжність 197 км, за площею водозбору – 3450 км

2, відноситься до

середніх річок. В цілому Молочна приймає 173 притоки, з яких – 9 малі річки, що мають довжину більше 10 км, 164 – мають довжину менше 10 км.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА 1. Водні ресурси Запорізької області / Запорізьке обласне управлінні водних ресурсів

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zovh.gov.ua/info/water.shtml. 2. Географічна енциклопедія України: В 3-х т. / Редкол.: О.М. Маринич (відп. ред) та ін.

– К.: Українська Радянська Енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1989. Т.1. – 416 с. 3. Географічна енциклопедія України: В 3-х т. / Редкол.: О.М. Маринич (відп. ред) та ін.

– К.: Українська Радянська Енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1990. Т.2. – 480 с. 4. Географічна енциклопедія України: В 3-х т. / Редкол.: О.М. Маринич (відп. ред) та ін.

– К.: Українська Радянська Енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1993. Т.3. – 480 с. 5. Молочна ріка – диво природи. –Мелітополь, 2002. –100 с.


14

УДК 622.243.24

Лариса Прохорова, Валентина Кальченко


СУЧАСНИЙ СТАН ВИДОБУТКУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗРОБКИ ВУГЛЕВОДНІВ

АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКОГО КОНТИНЕНТАЛЬНОГО ШЕЛЬФУ

На сучасному етапі розвитку суспільства постала проблема забезпечення населення

вкрай необхідними для існування мінерально-сировинними та енергетичними природними ресурсами. Значні темпи росту споживання природних ресурсів в кінці ХХ та на початку ХХІ століття спонукають до пошуку їх нових запасів. Для паливно-енергетичного комплексу України особливої важливості набула проблема залежності від експортного палива, яка може бути вирішена за рахунок використання природних ресурсів Азово-Чорноморського континентального шельфу.

Ключові слова: Азово-Чорноморський басейн, континентальний шельф, нафта, газ, паливо.

At the present stage of the development of society there was a problem of providing population

essential for the existence of mineral raw materials and energy natural resources.. Significant growth rates of natural resource consumption in the late twentieth and early twenty-first centuries have led to the search for their new stocks. For the fuel and energy complex of Ukraine, the problem of dependence on export fuel, which can be solved through the use of natural resources of the Azov-Black Sea continental shelf, became particularly important.

Key words: Azov-Black Sea basin, continental shelf, oil, gas, fuel. Ефективне використання природних ресурсів одна із найважливіших умов сталого

соціально-економічного розвитку держави. В останні роки світові держави активно використовують ресурси морів та океанів, особливо шельфові зони, як джерело видобутку вуглеводнів. Сьогодні у світі на континентальному шельфі видобувається понад 34 % нафти або 1,3 мільярда тонн. Разом з цим посилення економічної діяльності у водному просторі накладає підвищені вимоги щодо забезпечення необхідного рівня екологічної безпеки. Чорне та Азовське моря є перспективними з точки зору їх використання як транспортних сполучень, джерел вуглеводнів та вилову риби [1, с. 103].

Проблема ефективного використання ресурсів в Україні є однією із найбільш гострих, оскільки сьогодні із-за відсутності такого використання держава несе величезні збитки і втрачає перспективи економічного зростання на майбутнє. Такий стан особливо небезпечний у галузях, які є базовими для економіки.

Із загостренням проблеми енергоносіїв і зростанням цін на них Кабінет Міністрів України постановою № 1141 від 17 вересня 1996 року затвердив «Програму освоєння вуглеводних ресурсів українського сектору Чорного та Азовського морів», яка передбачала значне збільшення геологорозвідувальних робіт, надання податкових пільг на початковому етапі робіт, залучення іноземних інвестицій [6].

Початкові потенційні ресурси вуглеводнів України в перерахунку на умовне паливо оцінюються у 9 322,7 млн. т, у т. ч. нафти з газоконденсатом 1643,4 млн. т (17,6 %) і вільного газу – 7 254.3 млрд. м

3 (77,8 %). Початкові розвідані запаси вуглеводнів (категорії А+В+С1)

складають 3501,1 млн. т у. п. [7, 8] Значна частина ресурсів вуглеводнів (27%) зосереджена на глибинах 5-7 км. 7043,5 млн.

т початкових потенційних ресурсів вуглеводнів, або 75,5% від їх загальної кількості, знаходяться на суходолі, а 2279,2 млн. т (24,5%) – на шельфі Чорного й Азовського морів.

Поклади метану виявлені на глибинах 300-1000 м. У центральній глибоководній частині моря запаси оцінюють у 20-30 трлн. м

3, а загалом у Чорному морі, за прогнозами геологів


15

України і Росії, міститься 60-80 трлн. м 3 цього газу. Очікувані запаси тільки в осадових породах в українській частині чорноморського дна – 7-10 трлн. м

3 [7].

Орієнтовні запаси сірководню складають 1012-1013 м3 . Лише його річний приріст

оцінюється у 107-108 тонн. Вміст сірководня в придонному шарі води змінюється від 0.3 до 10-12 мг/л. У осадах дна він варіює від 25 до 240 мг/л. За існуючими даними загальна кількість сірководню в басейні Чорного моря оцінюється у 40-50 млрд. тонн.[4, с. 43, 7] В енергетичному відношенні (за теплотою згорання) 1 м

3 сірководню еквівалентний 1,49 м

3

побутового газу. Собівартість видобутку метану з газогідратів у Чорному морі може становити не більше ніж 54 долари за 1 тисячу м

3 палива. [7, с. 8]

Ресурсна база нафтогазовидобувної промисловості України дозволяє при її ефективному використанні стабілізувати, а в перспективі – підвищити обсяги видобутку вуглеводневої сировини.

Сумарні ресурси вуглеводнів українського сектора акваторій Чорного і Азовського морів це:

– північно-західний шельф Чорного моря; – континентальний схил і глибоководна западина Чорного моря; – Прикерченський шельф Чорного моря; – акваторія Азовського моря. Єдиною українською компанією, яка здійснює увесь комплекс робіт щодо розвідки і

видобутку енергоносіїв на морському шельфі, є ДАТ «Чорноморнафтогаз». (Частково геологорозвідувальні роботи з пошуку нових родовищ вуглеводнів на Прикерченському шельфі Чорного і Азовського морів спільно з ДАТ «Чорноморнафтогаз» веде також ДК «Укргазвидобування та ВАТ «Укрнафта»). На даний час на балансі ДАТ «Чорноморнафтогаз» знаходиться 17 родовищ, з яких 11 газових, 4 газоконденсатних і 2 нафтових [7, с. 8; 8].

Нині ДАТ «Чорноморнафтогаз» розробляє 10 родовищ вуглеводнів на шельфі Чорного і Азовського морів – Штормове, Голицинське, Архангельське, Стрілецьке, Південно-Казантипське, Північно-Булганакське, Фонтанівське, Джанкойське, Задорненське, Семенівське. Крім того, 6 родовищ знаходяться у стадії розвідки, облаштування і консервації – Одеське, Безіменне, Суботіна, Південно-Голицинське, Шмідта, Північно-Керченське [7, 8].

На підприємстві «Чорноморнафтогаз» працює 3.4 тисячі осіб. Видобуток газу у 2011 р. склав 1.06 млрд. м

3. Видобуток нафти – 7343 т. Видобуток газового конденсату – 55 906 т. 8 .

До цього часу фінансування діяльності ДАТ «Чорноморнафтогаз» залишається вкрай незадовільним [3].

Наприклад, у 2008 році воно склало 4.8 млн. грн., у 2009 році – 7.9 млн. грн., у 2010 р. – 5.3 млн. грн., в той час як вартість лише однієї розвідувальної свердловини на Суботинському родовищі становить близько 140 млн. грн. [2]

Державна служба геології та надр оцінює балансові запаси природного газу, який може бути видобутий на шельфі Чорного і Азовського морів, на рівні 48 мільярдів кубометрів.

Державним балансом запасів корисних копалин станом на 1 січня 2017 року на шельфі Чорного і Азовського морів враховуються балансові видобуті запаси природного газу в кількості 37,51 млрд. м

3 і 10,53 млрд. м

3 відповідно.

Балансові запаси нафти на шельфі Чорного моря становлять 3,22 млн. тонн. На шельфі Азовського моря розробляється тільки родовище «Стрілецьке», видобуток газу на якому у 2016 році становив 11 млн. м

3.

Відповідно до Програми розвитку до 2020 року ДАТ «Чорноморнафтогаз» планує довести річний видобуток газу до 8.1 млрд. м

3, нафти і конденсату – до 1.9 млн. т. [5].

Планується поставляти його у південні області України [9]. Підприємство здійснює пошуково-розвідувальне та експлуатаційне буріння на шельфі

Чорного та Азовського морів, використовуючи самопідйомні плавучі бурові установки (СПБУ) «Сиваш» та «Таврида», виготовлені ще у 70-х рр. минулого століття. Вони здатні виконувати роботи на глибині моря до 80 м. та бурити свердловини до 5000 м. Ці бурові


16

платформи вже відпрацювали свій ресурс і потребують заміни. Близько 20 % бурових робіт компанія здійснює за допомогою похило-спрямованих свердловин на великих глибинах – понад 3000 м з використанням сучасного обладнання – електробурів українського виробництва. Цей метод дозволяє проводити розвідку і видобуток вуглеводнів у важкодоступних місцях, а також сприяє більш ефективному розкриттю горизонтів з великим кутом падіння [5, 7].

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА 1. Горбова Х.В. Перспективи видобутку нафти і газу на українському шельфі Чорного та

Азовського морів / Х.В. Горбова // Науковий вісник НЛТУ України. – 2012. – Вип. 22.7. – С.102-107.

2. Жук С. Вуглеводневі ресурси Чорного моря та їх розробка в країнах регіону [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nomos.com.ua/content/view/334/86/.

3. Новая эксплуатационная скважина в Черном море [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.blackseagas.com/.

4. О создании Международного консорциума для разведки и добычи глубоководных органо-минеральных осадков дна Черного моря / П.С. Димитров, Д.П. Димитров, Д.П. Солаков, Е.Ф. Шнюков, А.П. Зиборов, Т.С. Куковская // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. – 2007. – № 1. – С. 52-56.

5. Программа развития ГАО «Черноморнефтегаз» до 2020 года. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.blackseagas.com/index.php/bez-kategorii/36-strategija2015.

6. Постанова Кабінету Міністрів України «Про Програму освоєння вуглеводневих ресурсів українського сектора Чорного і Азовського морів» від 17 вересня 1996 року за №1141 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://законодавство.com/.../postanova-vid-veresnya-1996-1141-pro-programu-1996.

7. Стратегія освоєння енергетичного потенціалу Чорного і Азовського морів. Аналітична доповідь / О.О. Волович, О.Л. Михайлюк; за ред. А.О. Филипенка. – Одеса: Фенікс, 2012. – 70 с.

8. Шевченко В. Щодо розробки і стану реалізації національної програми досліджень і використання ресурсів Азово-Чорноморського басейну, інших районів Світового океану на 2009-2034 роки/ Регіональний філіал НІСД у м. Одесі [Електронний ресурс]. – Режим доступу: old.niss.gov.ua/monitor/juli2009/24.htm

9. Ukraine’s five year plan to develop Black Sea shelf [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrainian-energy.com/news/tek/32/

УДК 614.78:504.5(477.64-21Мелітополь)

Лариса Прохорова, Дмитро Калякін


ЧИННИКИ РИЗИКОВОГО ВПЛИВУ НА СТАН ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

В МЕЖАХ УРБАНІЗОВАНИХ ЛАНДШАФТІВ

Здоров’я людей значною мірою залежить від якості як природного, так і

антропогенного середовища. В умовах міста вплив на людину природного компонента ослаблений, а вплив антропогенних факторів різко посилений. Міста, у яких на порівняно невеликих територіях концентрується значна кількість людей, автотранспорту і різних підприємств, є центрами безпосереднього техногенного впливу на довкілля і здоров’я населення.

Ключові слова: техногенне навантаження, антропогенне навантаження, урбанізований ландшафт, здоров’я людини, екологічні ризики.

http://www.blackseagas.com/index.php/bez-kategorii/36-strategija2015http://ukrainian-energy.com/news/tek/32/


17

The health of people depends to a large extent on the quality of both the natural and

anthropogenic environment. In a city, the impact on a natural component of a person is weakened,

and the impact of anthropogenic factors is sharply enhanced. Cities, which in a relatively small

area concentrate a large number of people, vehicles and various enterprises, are the centers of

direct man-made environmental impact and public health.

Key words: man-made load, anthropogenic loading, urbanized landscape, human health,

ecological risks.

Урбанізовані ландшафти відносяться до найбільш ризикованих для життєдіяльності

людини і займають особливе місце. Рівень трансформації природних комплексів в межах

об’єкта дослідження (у даному випадку міста) сягає значних показників, що неминуче

пов’язано із погіршенням якості ландшафту як життєздатного середовища. На промислово-

урбанізованих, антропогенно- та техногенно-навантажених територіях практично повністю

знищені природні системи, відбувається цілеспрямована трансформація поверхневих шарів

літосфери, а будівництво житлових будинків та промислових споруд, прокладання

комунікативних об’єктів, густа мережа автомагістралей викликають порушення

гідрологічних та геодинамічних процесів. При цьому гострота виникнення ризику для

життєдіяльності людини в межах урбанізованого ландшафту обумовлена не лише надмірною

щільністю та потужністю антропогенно-техногенного навантаження, але й еколого-

небезпечною сумацією усіх зв’язаних з ними наслідків. Аналіз екологічного ризику, як і

питання взаємодії людини з природою та гарантії безпеки її існування загалом, потребує

детального вивчення стану природного середовища, різноманітних антропогенних чинників

впливу на людину, навколишнє середовище [1,2,3].

Основні труднощі при дослідженні і оцінювання рівнів ризику для життєдіяльності

людини в урбанізованих ландшафтах пов’язані з тим, що аналіз екологічної ситуації

необхідно здійснювати для об’єкту дослідження (міста) з великою кількістю фізичних,

хімічних, біологічних і інших показників стану середовища. В зв’язку з цим важливим стає

не лише визначення окремих факторів ризикового впливу для стану здоров’я населення в

межах урбанізованих ландшафтів, але й визначення комплексної взаємодії усіх компонентів

життєутворювального середовища в умовах перехресного впливу ‒ синергічного або

антагоністичного. Медико-соціальна ситуація відображає та бере на себе стан суспільно-

природних відносин під час багатопараметрового функціонування урбанізованого

ландшафту. Головними прямими чинниками виникнення ризику для здоров’я населення

урбанізованого ландшафту можна вважати хімічне забруднення атмосферного повітря,

джерел водопостачання, ґрунтів, продуктів харчування, радіаційне та шумове забруднення

житлових та побутових помешкань. Невід’ємною частиною формування стану здоров’я

міського населення постають і непрямі чинники, що пов’язані з соціальною складовою міста

– стресові умови життя та роботи, перевантаження адаптаційних механізмів, зниження

життєвого тонусу, синдром «хронічної втоми», що призводить у свою чергу до паталогічних

станів організму (нервово-психічним розладам, ішемічної хвороби серця, ураження сосудів

мозку тощо).

Зниження репродуктивної здібності, високий рівень загальної смертності, низька

(порівняно з середньоєвропейськими мірками) тривалість життя, високий рівень

захворювань життєво важливих систем та органів, високий відсоток дитячої смертності та

дитячих уроджених виродливостей, масові нервово-психічні патології (депресії, неврози,

шизофренічні патології, суїциди) – все це свідчить про те, що популяція людини в

урбанізованому ландшафті знаходиться у серйозному конфлікті з оточуючим середовищем.

Таким чином, нестабільний стан популяції людини, здоров’я населення можливо розглядати

як адекватну реакцію на деструктивні, різного ступеню ризику, процеси в межах

урболандшафту. Для аналізу територіальних відмін природно-географічних і соціально-

економічних умов життєдіяльності населення з метою визначення можливих ризикових


18

напрямків в межах урбанізованого ландшафту користуються поняттям якості життя

населення, що повинно включати численні характеристики і показники зручності-

незручності, комфортності-дискомфортності природного середовища, екологічний стан

довкілля, забезпеченість основними видами природних ресурсів [4,5,7,8].

Місто Мелітополь знаходиться в межах степового ландшафту з дуже високим ступенем

трансформації природного середовища і тому має достатньо підстав для виникнення

ризикових рівнів стану здоров’я населення, що формувалися багаторічним режимом

промислового-антропогенного навантаження. При визначенні найбільш показових

захворювань для цієї урбанізованої території, ми опиралися на метод медико-географічної

діагностики, в контексті якого динаміка здоров’я і захворюваності населення передбачає

існуючий на даний конкретний момент часу комплекс суспільно-природно-економічних

передумов. Місто має важливе значення в економіці України як значний транспортний вузол.

Територію міста перетинає магістральний напрямок Харків – Сімферополь з інтенсивним

транзитним навантаженням через центральну магістраль міста. Крім того місто має

автомобільну сітку шляхів з твердим покриття міжобластного значення (Мелітополь –

Якимівка, Мелітополь – Бердянськ, Мелітополь – Приазовське), що пов’язує Запорізьку

область в єдину автомагістральну систему. Через центральні магістралі міста також

проходять транзитні автошляхи, що з’єднують його з обома важливими водними басейнами

Запорізької області та України взагалі – Азовським морем (відстань від міста до

найближчого узбережжя ≈ 40 км ) та Молочним лиманом (відстань від міста до узбережжя ≈

45 км ), таким чином підвищується транзитний потік автотранспорту в відпочивальний сезон

у десятки разів. Враховуючи високий рівень транспортного навантаження на місто, галузеву

промислову специфікацію та природні кліматично-зональні умови, медико-соціальні

дослідження проводилися за трьома показниками:

1) загальна динаміка смертності та народження,

2) онкологічні захворювання,

3) серцево-судинні захворювання.

Матеріалом для медико-соціального дослідження є данні статистичних зборів з шляхом

огляду амбулаторних карт хворих та статистичних звітів за період з 1991 по 2016 рр.

Аналізуючи загальні тенденції смертності та народженності в межах цієї урбанізованої

території, слід відзначити що тут зберігаються ті ж самі тенденції скорочення населення що і

по Україні. Починаючи з 1991 року смертність перевищує народженість і дає стійкий

негативний приріст населення. Вже з 1990 року негативний природний приріст склав – 0,72 и

дійшов до мінімуму у 1995 (– 5,7), але декілька піднявся до 2004 року (– 1,7). Перше місце за

причинами смертності постійно тримається за серцево-судинними захворюваннями. Друге

місце також міцно тримає онкозахворювання. Ближче до середини 90-х років (1992, 1993,

1995, 1996) на друге місце виходила смертність за іншими випадками (суїциди, нещасні

випадки, смерть від насилля), що мало явно виражену соціальну передумову. Щодо рівня

захворюваності серед населення у м. Мелітополі, то найбільш поширеними хворобами на цій

урбанізованої території постають (по зменшенню випадків на рік): хвороби легень (16800

Documents

confscientific.webnode.com.ua · 2018-02-05 · УДК 001+37(100) ББК 72.4+74(0) Т 33 Матеріали ХХХІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції