4'12 аграрноі· науки · 53 Іскра Р.Я. Метаболічна та імунологічна дія хрому в організмі свиноматок 56 Надикто

аграрноі· науки РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ

М.Д. Безуглий (головний редактор)

8 .Ф. Петриченко (заступник головного редактора)

8 .А. Величко (заступник головного редактора)

8 .8. Адамчук 8 . Г. Андрій чук

С .А . Балюк 8 .0. Бусол В. 8. 8лізло 1.8. Гриник Я.С. Гуков 8.М. Жук

М .В . Зубець 0.0. Іващенко

С .М . Кваша П . 8. Кондратенко

8.1. Ладика М . К. Л інник

М.П . Лісовий Д.О. Мельничук М.М. Мусієнко

Ю.О. Приходько Б.С. Прістер

М .8 . Роїк М.І. Ромащенко М . 8. Рубленко

П.Т . Саблук 8.Ф . Сайко

Ю .М . Сиволап 8 .П . Ситник

М.П. Сичевський 8.8. Снітинський

0 .0 . Созінов Б.Т . Стегній

О.Г. Тарарі ко М .А. Хвесик

НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНИЙ ЖУРНАЛ НАЦІОНАЛЬНО! АКАДЕМ ІІ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

4'12 Видається з вересня 1922 р. (матеріали друкуються мовами оригіналівукраїнською та російською) Щомісячник

EDITORIAL BOARD

М . Bezugly (editor-iп- chief)

V. Petrychenko (depиty editor-iп-chief)

V. Velychko (depиty editor-iп-chief)

V. Adamchuk V. Andriychuk S. 8alyuk V . Buso l V. Vl izlo І. Grynyk Уа . Gukov V.Zhuk М. Zubets О . lvashchenko S. Kvasha Р . Kondratenko V. Ladyka М. Linnyk М . Lisovy D. Me lnychuk М . Musiyenko Yu. Prykhod 'ko В . Prister М. Royik М. Romashchenko М. Rublenko Р. Sabluk V. Sayko Yu . Syvolap V. Sytnyk М . Sychevsky V . Snitynsky О. Sozinov В. Stegniy О. Tarariko М. Hvesik

Київ Державне видавництво

ссДrрарна наука))

2012

СТОРІНКА МО

ЛОДОГО

ВЧЕНО

ГО

ЗМIСТ

квітень 2012 р.

5 Загальні збори Національної академії аграрних наукУкраїни

26 Заришняк А.С., Іваніна В.В., Колібабчук Т.В. Стабілізаціябіогенного балансу та продуктивність зерно-бурякової сіво-зміни

31 Малюк Т.В. Діагностика мінерального живлення груші за по-казниками азотного режиму ґрунту

34 Мойса І.І., Мельник П.О. , Бундук Ю.М., Даскалюк О.П. Оцін-ка жаростійкості сортів картоплі української селекції за рівнемвитоку електролітів і вмістом у них К+ та Са2+

37 Кіщак О.А. Товарна якість та біохімічний склад плодів че-решні залежно від типу насаджень

42 Кулик М.Ф., Обертюх Ю.В., Чорнолата Л.П., Тучик А.В.,Власенко В.В. Вплив вітамінно-мінерального преміксу намолочну продуктивність корів і вміст міді, цинку, жиру та білкав молоці

47 Шутченко П.О. Імуногістохімічна оцінка клітинного імунітетуза сальмонельозу курей

50 Дзіцюк В.В., Туринський В.М. Дослідження каріотипу овець(Оvis aries)

53 Іскра Р.Я. Метаболічна та імунологічна дія хрому в організмісвиноматок

56 Надикто В.Т. Механіко-технологічні аспекти оранки

61 Сипко А.О. Післядія дефекату на кислих ґрунтах у зерно-буряковій сівозміні

65 Войцехівська Л.І., Костюк О.А., Глумова Н.В. Кунжутнажирна олія — природний антиоксидант

67 Гринченко Т.О., Кошкалда І.В., Роман Б.В. Щодо визначен-ня економічної оцінки земель сільськогосподарського призна-чення

72 Сатир Л.М. Особливості розвитку сільськогосподарської ко-операції Франції

76 Шишова Т.В. Морозостійкість інтродукованих сортів нектари-на

78 Буділович І.В. Швидкість зсідання молочної суміші під дієюмолокозсідальних препаратів у виробництві сиру

81 Зубченко В.В. Інтенсифікація як напрям підвищення ефек-тивності молочного скотарства

84 Д.Т. Вінничуку — 75

МЕХАНІЗАЦ

ІЯ,

ЕЛЕКТРИФІКАЦ

ІЯ

ТВАРИННИЦ

ТВО,

ВЕТЕРИНАРНА МЕ

ДИЦИНА

ЗЕМЛЕРОБС

ТВО,

ҐРУНТО

ЗНАВСТ

ВО,

АГРОХІМІЯ

РОСЛИ

ННИЦТВО,

КОРМОВИР

ОБНИЦТ

ВО

ГЕНЕТИКА, СЕ

ЛЕКЦІЯ

,

БІОТЕХНОЛ

ОГІЯ

ЕКОНОМ

ІКА

ЗБЕРІГА

ННЯ ТА

ПЕРЕРОБК

А ПРОДУ

КЦІЇ

Вісник аграрної науки

АГРОЕК

ОЛОГІЯ,

РАДІОЛОГІЯ, МЕ

ЛІОРАЦ

ІЯ

НАЙАКТУАЛЬНІШЕ

ЮВІЛЕЇ

2

JUVILEE

YOUNG SCIENTIST'S

PAGE

CONTENTS

3квітень 2012 р.

ECONOMICS

GENETICS, SELECTION,

BIOTECHNOLOGY

MECHANIZATION,

ELECTRIFICATION

PLANT-GROWING,

FODDER PRODUCTION

LAND CULTIVATION,

SOIL SCIENCE,

AGROCHEMISTRY

STORAGE AND

PRODUCTS' PROCESSING

Вісник аграрної науки

LIVESTOCK BREEDING,

VETERINARY SCIENCE

AGROECOLOGY,

RADIOLOGY, MELIORATION

TOPICAL ISSUES5 General meeting of the National Academy of Agrarian Scien-

ce of Ukrain

26 Zarishniak A., Ivanina V., Kolibabchuk T. Stabilization ofbiogenic balance and productivity of grain-beet crop rotation

31 Maliuk T. Diagnostics of mineral nutrition of pear tree on indexesof nitrogenous regimen of soil

34 Moysa I., Melnik P. , Bunduk Yu., Daskaliuk A. Assessment ofheat resistance of grades of potato of the Ukrainian selection onthe level of leakage of electrolytes and the content in them of K+

and Са2 +

37 Kischak Ye. Commercial properties and biochemical content offruits of mazzard cherry depending on type of plantings

42 Kulik M., Obertiuh Yu., Chornolata L., Tuchik A., Vlasen-ko V. Influence of vitamin-mineral premix on milk productivity ofcows and the content of copper, zinc, fat and protein in milk

47 Shutchenko P. Immunohistochemical assessment of cellularimmunodefence at salmonellosis of hens

50 Dzitsiuk V., Turinsky V. Research of karyotype of sheep (Оvisaries)

53 Iskra R. Metabolic and immunologic action of chrome in anorganism of sows

56 Nadikto V. Mechanical and technological aspects of ploughing

61 Sypko A. After-action of defecate on acid soils in grain-beet croprotation

65 Voytsehovskaya L., Kostiuk E., Glumova N. Sesame fat oil —natural antioxidant

67 Grinchenko T., Koshkalda I., Roman B. To economic evaluationof lands of agricultural assignment

72 Satyr L. Features of development of agricultural cooperation inFrance

76 Shishova T. Frost resistance of strange grades of nectarine78 Budilovich I. Rate of curdling of milk mix under the influence of

milk curdling preparations in manufacture of cheese81 Zubchenko V. Intensification as direction of rising efficiency of

milk cattle husbandry

84 To D. Vinnychuk — 75

4

НАУКОВОТЕОРЕТИЧНИЙ

ЖУРНАЛ 2012, N!4 (710)

arpapнol' науки

Засновник І видавець -Національна академія аграрних наук Украіни

Свідоцтво

nродер.авну реєстрацію

КВ Nll540 від 28.03.94.

Т rY«a зору редколеnі не 38urдм збігається

з позицією авторів

РедакцІя: А.П . Акімова,

Л.М. Байбородіна,

Н.Ф. Лайко,

Л.В. Машковська,

Л.Г. МІрошниченко

Комп'ютерна вврстка: 1.0. АлейнІкова,

С.В. Пчелянська

Комп'ютерний набір:

Н.М. Чеnіга, І.М . Баланчук

Адреса редакцГі:

03022, Київ-22,

вул. Васильківська, 37, тел./факс 257-40-81 .

E-maif: agrovisnyk@иkr.net

Адреса видавця:

03022, Київ-22,

вул. Васильківська, 37

ПІдnисано до друку 11 .04.12. Формат 70х 1 00/16.

Паnір офсетний.

Друк офсетний.

Умови. друк. арк. 7,15. Умови. фарбовідб. 14,8.

Обл.-еид. арк. 10,0.

Друкарня фірми сЕсе».

03142. Київ-142, пр. Вернадськоrо, 34/1 . телJфакс 424-02-10.

Державне видавництво

•Аграрна наука• С 2012

квітень 2012 р.

5Вісник аграрної наукиквітень 2012 р.

29 березня 2012 р. відбулося сесійне засідання Загальних зборів Національ-ної академії аграрних наук України.У роботі Загальних зборів взяли участь: В.І. Хорошковський — Перший

віце-прем’єр-міністр України, В.А. Сташук — голова Державного агентстваводних ресурсів України, С.М. Рижук — голова Житомирської облдержадмі-ністрації, В.Д. Походенко — віце-президент Національної академії наук Украї-ни, іноземні члени НААН з Росії та Польщі, представники НАН України та га-лузевих академій України, керівники структурних підрозділів і відповідальніпрацівники Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, АдміністраціїПрезидента України, профільних відомств, ректори вищих навчальних за-кладів аграрного профілю.На Загальних зборах:1. Заслухано та обговорено: доповідь президента Академії академіка НААН

М.Д. Безуглого «Підсумки діяльності Національної академії аграрних наук Ук-раїни за 2011 р. та основні завдання на перспективу»; доповідь першого віце-президента Академії академіка НААН В.Ф. Петриченка «Про фінансове забез-печення та використання коштів у 2011 р. у системі Національної академіїаграрних наук України».В обговоренні звітних доповідей взяли участь академіки НААН: С.А. Балюк,

П.І. Гайдуцький, В.М. Єжов, В.І. Ладика, члени-кореспонденти НААН: В.П. Пет-ренкова, Г.М. Седіло, почесні члени НААН: М.С. Васильченко, М.К. Михайлен-ко, В.В. Савранчук — директор Кіровоградської державної сільськогосподарсь-кої дослідної станції Інституту сільського господарства степової зони НААН.

2. Заслухано та обговорено доповідь академіка-секретаря Відділення аг-рарної економіки та продовольства, члена-кореспондента НААН В.М. Жука«Наукове обґрунтування формування стратегічних запасів зерна: перспек-тиви України в умовах глобалізації».Перед Загальними зборами виступив В.І. Хорошковський.В обговоренні доповіді взяли участь: С.М. Кваша — директор Департамен-

ту економічного розвитку і аграрного ринку Мінагрополітики України, член-кореспондент НААН; І.Г. Ушачов — віце-президент Російської академії сіль-ськогосподарських наук, академік РАСГН; В.О. Шевчук — перший проректорНаціональної академії статистики, обліку та аудиту, голова Всеукраїнсько-го товариства ім. С.Подолинського (теорія фізичної економії), доктор еко-номічних наук; О.О. Іващенко — академік-секретар Відділення рослинництва,академік НААН.

ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИНАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

Найактуальніше

6 Вісник аграрної науки квітень 2012 р.


За рішенням Загальних зборів реформовано структуру Національної ака-демії аграрних наук України: припинено функціонування Відділення науковогозабезпечення трансферу інновацій.Загальними зборами Національної академії аграрних наук України обрано:

почесними членами НААН: О.І. Порошенка — генерального директора ЗАТ«Укрпромінвест», Героя України, депутата Вінницької обласної ради;П.П. Євича — генерального директора ТОВ «АгроРось», депутата Черкась-кої обласної ради, члена Координаційної ради з питань аграрної політики приКабінеті Міністрів України, першого заступника голови Асоціації захистусільгоспвиробників і сільських територій Черкащини, заслуженого працівникасільського господарства України; іноземним членом Академії: О.І. Литвинен-ка — доктора біологічних наук, генерального директора Держрибцентру Ро-сійської Федерації, заслуженого працівника рибного господарства РосійськоїФедерації.

Упродовж звітного періоду Національна ака-демія аграрних наук України відповідно до функ-цій, покладених на неї державою, здійснюваланаукове забезпечення розвитку галузей агропро-мислового комплексу.Нині Академія об’єднує 101 дійсного члена

(академіка), 116 членів-кореспондентів, 28 почес-них і 64 іноземних членів та провідних учених аг-рарного профілю. До її складу входять 11 націо-нальних наукових центрів та 52 науково-дослідніустанови. Експериментальною базою Академії є170 державних сільськогосподарських підпри-ємств.Згідно з основними стратегічними завданнями,

які стоять перед агропромисловим виробницт-вом, Президія Академії скеровувала діяльністьустанов за 43-ма програмами наукових дослід-жень (ПНД), узгодженими з основними положен-нями Державної цільової програми розвитку ук-раїнського села на період до 2015 р., та за основ-ними напрямами фундаментальних і прикладнихдосліджень.Унаслідок виконання 2016 завдань за програ-

мами наукових досліджень у 2011 р. було завер-шено 785 фундаментальних і 980 прикладнихрозробок. На зазначені наукові роботи з бюдже-ту було виділено 497,5 млн грн, з них на фунда-ментальні дослідження — 293,9, прикладні —203,6 млн грн. Комерціалізація наукоємної про-дукції дала нам можливість отримати 176,6 млнгрн позабюджетних коштів, у тому числі 27,9 —за ліцензійними і 54,8 — за господарськими уго-дами, а 93,9 млн грн — за реалізацію наукоємноїпродукції.

ПІДСУМКИ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇАГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ ЗА 2011 р. ТА ОСНОВНІ

ЗАВДАННЯ НА ПЕРСПЕКТИВУДоповідь Президента Національної академії аграрних наук України

академіка НААН М.Д. Безуглого на Загальних зборах НААН 29 березня 2012 р.

У 2011 р. Загальні збори скликалися двічі: уберезні, коли розглядали звіт про результати ро-боти Академії за 2006–2010 рр., було окресленозавдання аграрної науки на перспективу, обраноновий склад Президії та внесено зміни у струк-туру апарату Президії, і в грудні, коли на Загаль-них зборах було заслухано й обговорено доповідіщодо організаційно-наукових засад реформуван-ня Національної академії аграрних наук Українизгідно з вимогами інноваційно-інвестиційної кон-цепції розвитку АПК, обговорено й схвалено новуредакцію Статуту НААН та внесено зміни доскладу Президії.На виконання програмних рішень Уряду краї-

ни постановою Президії «Про оптимізацію мережінаукових установ Національної академії аграрнихнаук України» затверджено зміни в мережі Ака-демії. Вивільнені в результаті оптимізації бюд-жетні кошти призначено для розвитку матеріаль-но-технічної та аналітичної бази НААН.Бюро Президії окреслило етапи оптимізації

мережі Академії. За диференційованого підходудо оптимізації чисельності наукових установ,їхньої структури та кількості працівників залежновід категорії установ і рівня кваліфікації спів-робітників та їхніх конкретних здобутків загальнучисельність установ передбачається зменшити зі119 до 86, кількість національних науковихцентрів залишається незмінною — 11, а чи-сельність галузевих і зональних інститутів будескорочено з 52 до 32, дослідних станцій — з 40до 35, інших організацій — з 20 до 7. Пройшов-ши два етапи впорядкування мережі, ПрезидіяАкадемії реалізує третій, заключний етап її реор-

Загальні збори Національноїакадемії аграрних наук України


НАЙАКТУАЛЬНІШЕЗагальні збори Національноїакадемії аграрних наук України

ганізації — створення зональних науково-іннова-ційних центрів.У пошуках нових напрямів розвитку та джерел

фінансування аграрної науки бюро Президії Ака-демії розглянуло питання «Про впровадженнямоделі інноваційного провайдингу в системіНААН». За результатами експертизи та оцінкиінноваційного потенціалу завершених розробокбуде створено депозитарій об’єктів інноваційно-го трансферу НААН.Президія НААН розглянула питання, що сто-

суються необхідного науково-методичного су-проводу ефективного господарювання та забез-печення збільшення обсягів виробництва конку-рентоспроможної вітчизняної продукції.На виконання постанов Президії НААН роз-

роблено ряд концепцій та програм.У звітному році оголошено конкурс на здобут-

тя премії Національної академії аграрних наукУкраїни «За видатні досягнення в аграрній науці»і визначено 5 її номінантів. Для заохочення та-лановитої молоді до участі в наукових досліджен-нях, стимулювання її до активної наукової діяль-ності вперше у 2011 р. започатковано конкурс «Закращу наукову доповідь молодого вченого НААНз фундаментальних та прикладних досліджень»(6 премій).Президія окремо розглянула питання «Про

зміцнення керівного складу наукових установ ідослідних господарств Національної академії аг-рарних наук України» та за поданням учених радустанов сформувала кадровий резерв їхніх кері-вників.Найвагоміші результати фундаментальних та

прикладних досліджень, отримані науковими ус-тановами Академії.Наукові установи Відділення землеробства,

меліорації та механізації працювали над 11-мапрограмами наукових досліджень НААН, резуль-татом яких став ряд важливих розробок фунда-ментального і прикладного значення.Колективом ННЦ «Інститут ґрунтознавства та

агрохімії імені О.Н. Соколовського» у рамках ПНД«Родючість, охорона і раціональне використанняґрунтів» (керівник — академік НААН С.А. Балюк)розроблено проекти правових актів і програмнихдокументів у галузі охорони родючості ґрунтів тавизначено стратегічні напрями відтворення тауправління ґрунтовими ресурсами, «Стратегіюзбалансованого використання, відтворення тауправління ґрунтовими ресурсами України», га-лузеву цільову програму «Виробництво та засто-сування рідких азотних добрив в Україні», удос-коналено системи оцінювання та районуванняземель за властивостями ґрунтів та їхньою при-датністю для вирощування сільськогосподарсь-ких культур.Істотний внесок у розв’язання проблеми збе-

реження родючості ґрунтів зробили виконавціПНД «Сільськогосподарська мікробіологія» (керів-ник — член-кореспондент НААН В.В. Волкогон).З’ясовано особливості мікробіологічної трансфор-

мації сполук азоту і фосфору в агроценозах задії біогенних та абіогенних чинників, селекціоно-вано активні штами мікроорганізмів — проду-центів каротину, азотфіксувальних бактерій, фос-фатмобілізаторів, антагоністів фітопатогенів,деструкторів рослинних решток. Розроблені біоп-репарати здатні значно підвищувати врожайністьсільськогосподарських культур, зокрема для яч-меню ярого частка мікробних препаратів у фор-муванні врожайності становить 7%, сої — 33% .ННЦ «Інститут землеробства НААН» разом зі

співвиконавцями здійснював дослідження за ПНД«Землеробство» (керівник — член-кореспондентНААН В.Ф. Камінський) та «Органічне виробниц-тво сільськогосподарської продукції» (керівник —академік НААН В.Ф. Петриченко). Розробленоконцептуальні напрями та рекомендації зі стабі-лізації аграрного сектору економіки України черезоптимізацію використання земельних ресурсів тасоціально-економічного й екологічного станусільських територій, опрацьовано комплекси аг-ротехнічних заходів, реалізація яких дасть мож-ливість підвищити економічний ефект викорис-тання еродованих земель на 15–45%, встанов-лено доцільність поступового освоєння елементівсистем «нульового» обробітку ґрунту, розробле-но наукові основи просторової диференціаціїґрунтового покриву України за придатністю дляорганічного землеробства, а також здійснено ком-плексну науково-дослідну роботу з розробленняелементів нормативної бази і технологічних рег-ламентів для їхньої адаптації в модельних гос-подарствах виділених зон.ННЦ «Інститут механізації і електрифікації

сільського господарства» разом зі співвиконавця-ми ПНД «Механізація і електрифікація сільськогогосподарства» (керівник — академік НААНВ.В. Адамчук) і «Технічний сервіс» (керівник —член-кореспондент М.В. Молодик ) визначено ос-новні напрями розвитку технології виробництвапродукції рослинництва і технічних засобів для їхреалізації. Розроблено комплекс знарядь дляенергоощадних технологій обробітку ґрунту. Ус-тановлено, що для формування матеріально-тех-нічної бази аграрного сектору необхідно інвесту-вати до 2017 р. понад 230 млрд грн.Істотний внесок у розроблення наукових засад

раціонального водокористування та розвитку ме-ліорації земель в умовах соціально-економічноїтрансформації території і змін клімату зробиливиконавці ПНД «Стан водокористування та меліо-рація земель» (керівник — академік НААН М.І. Ро-мащенко). Інститутом водних проблем і меліораціїНААН здійснено оцінювання та районування агро-ресурсного потенціалу країни для обґрунтуванняобсягів і видів сільськогосподарських меліорацій(рис. 1). Установлено закономірність формуван-ня врожайності ранніх зернових культур, що даєзмогу виявляти можливі втрати зерна залежно відумов зволоження в березні–червні. Доведено, щодля реалізації Програми виробництва 80 млн тзернових, 15 — олійних культур та 4 млн т м’яса



Рис.1. Оцін а та район вання а рорес рсно о потенціал У раїни

Втрати

врожаю

, %

до

середнього

господарського

максимуму

Залежність втратурожайності ярих

ранніх зернових культурвід умов зволоження

— менше10%

— 10–20%

— 21–30%

— 31–50%— понад 50%

20 — сухі та посушливі10 — перезволожені

Сума опадів за березень –червень, мм

Умовні позначення

Імовірність сухих і посушливихроків

необхідно здійснити меліорацію 3 млн га зрошу-ваних земель.Інститутом агроекології і природокористуван-

ня НААН та співвиконавцями обгрунтовано тео-ретичні засади індексації агроландшафтів і сис-теми наземних тестових полігонів, що дасть змо-гу забезпечити діяльність постійно діючогодержавного інформаційно-аналітичного центру«Агрокосмос» з моніторингу агроресурсів, зокре-ма з питань прогнозування врожайності сільсь-когосподарських культур для визначення стра-тегії і тактики експорту рослинницької продукції.Оцінюючи в цілому позитивно діяльність нау-

кових установ Відділення, усе ж таки потрібнонаголосити на необхідності активізації роботи зістворення теоретичних та практичних основ ра-ціонального використання ґрунтових ресурсівкраїни, розроблення методології високопродук-тивних інноваційних та інвестиційно привабливихсистем землеробства й алгоритму формуванняекологічно збалансованих агроландшафтів. Пер-шочерговими були і залишаються завдання за-безпечення наукового супроводу національнихпроектів «Зерно України – 2015», «Відродженескотарство», «Оліє-жировий комплекс».Наукові установи Відділення рослинництва

працювали над виконанням 15-ти ПНД НААН. Зарезультатами досліджень з фундаментальнихоснов селекції та насінництва вченими Селекцій-но-генетичного інституту спільно зі співвиконав-цями ПНД «Зернові культури» (керівник — член-кореспондент В.М. Соколов) створено і переда-но на державне сортовипробування 45 новихсортів та гібридів зернових культур, у тому числі15 сортів пшениці озимої, 13 гібридів кукурудзи,4 сорти ячменю ярого з потенційною врожайніс-

тю зерна пшениці — 9–10 т/га, ярого ячменю —5–6, кукурудзи — 12–13 т/га.Ученими Інституту сільського господарства

степової зони створено 13 нових гібридів кукуруд-зи, зокрема 3 ранньостиглих, 4 середньоранніх,4 середньостиглих та 2 середньопізніх з потенці-алом урожайності зерна 8–14 т/га, виведено 4нових гібриди харчової кукурудзи. В Інституті рос-линництва ім. В.Я. Юр’єва створюють сорти го-роху різних напрямів використання з урожайністю3–4 т/га.Останніми роками в селекції зернових і зерно-

бобових культур досить широко використовуютьсучасні методи селекції — такі, як гаплоїдія, ПЛР-аналіз, молекулярні маркери та ін.Разом з тим слід звернути увагу на відставан-

ня у створенні гібридів ріпаку, овочевих культур,газонних трав і деяких інших культур.Заслуговують на позитивну оцінку здобутки

виконавців ПНД «Олійні культури» (керівник —академік НААН В.В. Кириченко), які створили 16нових високопродуктивних сортів і гібридів олій-них культур, у тому числі 9 гібридів соняшнику та7 сортів сої з підвищеною стійкістю до вовчка,несправжньої борошнистої роси, фомопсису ігербіцидів імідазолової групи. Проводиться робо-та зі створення гібридів соняшнику з видозміне-ним жирнокислотним складом.Виконання завдань ПНД «Цукрові буряки» і

«Біосировина» (керівник — академік НААНМ.В. Роїк) дало можливість передати на Держав-не сортовипробування 13 нових гібридів цукро-вих буряків, на реєстрацію — 4 нові гібриди цук-рових буряків з потенціалом урожайності понад70 т/га і виходом цукру 9–10 т/га.Виконуючи завдання ПНД «Кормовиробницт-



Факториінтенсифікації

50%

Інші фактори15%

Ґрунтово-кліматичні умови

35%

Рис. 2. Част а фа торів інтенсифі ації фор-м ванні врожайності та я ості зерна пшениціозимої

во» (керівник — академік НААН В.Ф. Петриченко),селекціонери передали на сортовипробування 9нових сортів кормових культур, 4 сорти занесе-но до Державного реєстру сортів рослин Украї-ни, які характеризуються високою врожайністю таякістю продукції. Слід відзначити результативнуроботу вчених цього інституту щодо впроваджен-ня у виробництво наукових розробок з вирощу-вання сої, завдяки чому в минулому році вало-вий збір насіння сої в країні зріс до 2,3 млн т засередньої врожайності понад 2 т/га.У рамках ПНД «Садівництво і ягідництво» (ке-

рівник — академік П.В. Кондратенко) визначеноприродно-екологічний потенціал регіонів для ви-робництва конкретних видів садівницької про-дукції. Впровадження заходів, спрямованих напідвищення ефективності товарного виробницт-ва плодово-ягідної продукції, дасть змогу підви-щити рівень прибутковості галузі на 10% порівня-но з наявним.Виконавцями ПНД «Картоплярство» (керівник

— кандидат сільськогосподарських наук Я.Б. Бар-дин) завершено створення 4-х нових сортів кар-топлі різних строків стиглості, які перевищуютьсорти-стандарти за врожайністю на 16–39%. ВІнституті луб’яних культур і фітофармацевтичноїсировини створено сорт конопель Вікторія, у рос-линах якого зовсім немає тетрагідроканнабіолу.Напередодні відзначення 200-річчя з дня зас-

нування Нікітського ботанічного саду вчені цієїустанови зробили істотний внесок у розв’язанняпроблеми збереження, примноження і вивченняприродного фіторізноманіття країни. Для агроцено-зів Криму та Півдня України ними розрахованофітоіндикаційні показники угруповань та інгреді-єнти факторів, які можна застосувати для еколо-гічного оцінювання земель сільськогосподарсько-го призначення.Ученими під час виконання ПНД «Захист рос-

лин і фітосанітарна безпека» (керівник — кан-дидат сільськогосподарських наук О.І. Борзих)розроблено прогноз фітосанітарного стануагроценозів України і визначено найефективнішіпестициди, які застосовують у вирощуванні

сільськогосподарських культур за інтенсивнимитехнологіями.У звітному році до Державного реєстру сортів

рослин України занесено 142 сорти і гібриди се-лекції установ НААН, 144 передано на держав-не випробування. Нині в Державному реєстрісортів рослин України налічується 3691 сорт ігібрид української селекції, що становить 60%усіх зареєстрованих, з яких 2630 сортів, або 43%створено в установах Академії. Серед цих сортіву Реєстрі переважають сорти озимих зерновихкультур — 58%, круп’яних — 59, луб’яних — 100та плодово-ягідних культур — 64, винограду —50,1, хмелю — 80, ефіроолійних і лікарських куль-тур — 64%, а за результатами реєстрації сортівза 2011 р. ці показники є ще вищими.Результати досліджень з розроблення новітніх

технологій вирощування зернових культур свід-чать про те, що у виробничих умовах потенціалнових сортів пшениці озимої становить 7–9 т/га,ячменю озимого — 6 т/га, кукурудзи на зерно —10–14 т/га. За даними ННЦ «Інститут землероб-ства НААН», частка факторів інтенсифікації уформуванні врожайності зерна пшениці озимоїстановить 50%, ґрунтово-кліматичних умов — 35,інших факторів — 15% (рис. 2). Рівень урожай-ності зернових культур підтверджує можливістьодержання валового збору зерна в Україні до 80млн т (на площі 15 млн га потрібно збирати по5,3–5,4 т/га, що цілком реально). Для цього слідзбільшити інвестиції на 1 га посіву в середньомуз 1,5–1,8 тис. грн до 4,0–4,5 тис. грн на 1 га,здійснити технічне переоснащення галузі, забез-печити її сучасною грунтообробною, посівною,збиральною та іншою сільськогосподарськоютехнікою. Реалізація цих заходів передбачена на-ціональним проектом «Зерно України – 2015».Відділенню рослинництва надалі слід зосере-

дити зусилля селекційних установ на створеннінових генетичних систем, які б задовольняли ви-моги виробництва у зв’язку з нестабільними по-годними умовами, зміною потреб споживачів іпереробників. Залишаються відкритими питаннявдосконалення системи насінництва сільськогос-подарських культур, забезпечення виробництваконкурентоспроможного насіння. Назріла необ-хідність перевести розсадництво в садівництві,ягідництві, хмелярстві і виноградарстві на без-вірусну основу. Потрібно активізувати досліджен-ня з біологічного методу захисту рослин.Під час розроблення та освоєння новітніх тех-

нологій вирощування сільськогосподарськихкультур більше уваги слід приділяти підвищеннюякості продукції, екологічним проблемам та еко-номічній ефективності виробництва продукції.Наукові установи Відділення ветеринарної ме-

дицини та зоотехнії працювали над виконанням11-ти ПНД, спрямованих на розв’язання актуаль-них проблем тваринництва.З огляду на кризові явища в галузі молочного

скотарства науковими установами Академії спіль-но з департаментом тваринництва Міністерства



аграрної політики та продовольства України роз-роблено Національний проект «Відроджене ско-тарство» і розпочато реалізацію його науковогозабезпечення. Наукові дослідження з цього на-пряму переважно сконцентровано в ПНД «Ско-тарство» (керівник — член-кореспондент НААНЄ.В. Руденко). Фундаментальні дослідження зацією програмою, виконані із застосуванням ло-кусів генів кількісних ознак у селекції тварин, булиспрямовані на розроблення та впровадження су-часної системи оцінки і добору бугаїв-плідників,що забезпечить не лише умови для інтенсифі-кації селекції, а й захистить внутрішній ринок ге-нетичних ресурсів від засилля імпорту. Прикладнідослідження мали на меті підвищення ефектив-ності селекції через розроблення та впроваджен-ня сучасної системи централізованого племінногообліку в молочному та м’ясному скотарстві і ре-продуктивної функції молочної худоби.За результатами виконання Інститутом розве-

дення і генетики тварин та Інститутом свинарстваі агропромислового виробництва програм «Ско-тарство» та «Свинарство» виявлено основні геникількісних ознак, які беруть участь у формуванніпоказників молочної та м’ясної продуктивностівеликої рогатої худоби. Інститутом свинарства іагропромислового виробництва розробленоадаптовану методику ДНК-типування за геномрецептора естрогена (ЕSR-gene), яка дає змогувикористовувати його як генетичний маркер ба-гатоплідності свиноматок і здійснювати відповід-ну їх селекцію.Виконавцями ПНД «Фізіологія і біохімія тва-

рин» (керівник — академік НААН В.В. Влізло)установлено, що новосинтезовані комплексиполікатіонних олігоелектролітів та антисенс-оліго-дезоксинуклеотидів мають низьку токсичність іздатні знижувати рівень фізіологічного пріона впріон-реплікувальних органах лабораторних тва-рин упродовж 48 год, що може бути використа-но для профілактики та лікування трансмісивнихспонгіоформних енцефалопатій.За ПНД «Сільськогосподарська біотехнологія»

(керівник — академік М.Д. Безуглий) модифікова-но схему індукції суперовуляції в корів донорів-ембріонів. Створено схему гормонального викли-кання суперовуляції овець в анестральний пері-од, опрацьовано техніку хірургічного вилученняембріонів. Виявлено вплив нанобіокомпозиту наефективність формування партеногенетичних ізиготних ембріонів свиней in vitro. Наноматеріал,доданий до середовища культивування, забезпе-чує збільшення загальної кількості сформованихпартеногенетичних та зиготних ембріонів відпо-відно на 8 і 8,3%.Згідно з ПНД «Біологічна безпека і здоров’я

тварин» (керівник — академік НААН А.М. Голов-ко) виконано фундаментальні дослідження з ви-вчення біологічних, екогеографічних і філогене-тичних особливостей збудників зоонозних і непе-редбачуваних інфекцій, найпоширеніших таекономічно небезпечних вірусних, бактеріальних

і паразитарних хвороб сільськогосподарських тва-рин, птиці, бджіл, риб та інших гідробіонтів, яківивчають із застосуванням сучасних молекуляр-но-біологічних методів.Найважливішими розробками є створення вак-

цин проти хвороб тварин і розроблення та вдос-коналення методів діагностики лейкозу великоїрогатої худоби в реакції імунодифузії та за допо-могою імуноферментного аналізу, які зменшуютьзахворюваність тварин на 40–50%, а їхню заги-бель — на 20–30%.Науковим установам Відділення найближчим

часом слід розробити галузеві програми розвит-ку птахівництва, свинарства, вівчарства та кор-мовиробництва; відпрацювати адаптовані до між-народних вимог моделі управління селекційнимпроцесом; здійснити науково-практичне забезпе-чення формування національної інформаційноїселекційної бази тваринницької галузі; інтенсифі-кувати дослідження, спрямовані на вдосконален-ня методів корекції відтворної функції корів тавикористання сексованої сперми бугаїв-плідників;обґрунтувати нанотехнологічні принципи розроб-лення новітніх засобів діагностики і профілактикидля потреб ветеринарної медицини. Необхіднопідвищити якість вітчизняних ветеринарних біо-препаратів.Відділення аграрної економіки і продовольства

забезпечувало координацію економічних дослі-джень за 3-ма ПНД і досліджень з переробної га-лузі за 4-ма ПНД.Наслідком фундаментальних досліджень з

наукового забезпечення 2-го етапу земельноїреформи було обґрунтування основних засадформування ринку сільськогосподарських земельв Україні та концептуальних положень проектуЗакону «Про ринок земель», якими, зокрема, пе-редбачено запровадження обмежень мінімальноїціни на купівлю-продаж земель і граничної площіземельних ділянок у власності та користуванні.Учені Відділення взяли участь у розробленні

ряду державних цільових програм розвитку. Їхреалізація передбачає забезпечення виробниц-тва зерна на рівні 71 млн т, олійних культур —15, овочів — 10, збільшення виробництва моло-ка з 11,2 млн т до 15,4 млн т, реалізацію ялови-чини в живій масі до 1,02 млн т (у забійній масі— до 0,6 млн т).Успішне впровадження основних положень

зазначених програм залежить від державної під-тримки аграрного сектору. Тому наукові дослід-ження з аграрної економіки були спрямовані нарозроблення нової концепції кредитування сіль-ськогосподарських товаровиробників (рис. 3), го-ловними чинниками якої є повне покриття по-треб сільськогосподарських товаровиробників удовгострокових кредитних ресурсах за пільговоїставки кредитування, не вищої за 9% річних.Для оптимізації структури фінансового забезпе-

чення галузі вченими — економістами-аграрни-ками обґрунтовано концепцію створення держав-ної фінансової установи — Державного земель-



Рис. 3. Нова система редит вання сільcь о осподарсь их товаровиробни ів

Державний земельний банк205 млрд грн під 9% річних

Державний земельний фонд(ДЗФ) як інструментуправління рухом землі

Земельна іпотека і (або) заставадовготермінового права орендиземлі – основи кредитування

ного банку. Це дасть змогу агроформуваннямзбільшити обсяги одержуваних кредитів у 6–9разів, у 7–11 разів (до 35 років) подовжити термі-ни кредитування під відчутно нижчі відсотки закредитами та істотно (до 100%) збільшити дос-тупність кредитування. Державний земельнийбанк зможе прокредитувати сільськогосподарсь-ких виробників, починаючи з 2018 р., в обсязі 205млрд грн щороку.Особливо актуальними нині для Відділення є

завершення нової концепції кредитування сіль-ськогосподарських виробників і розробка відпо-відних законодавчих, нормативно-правових таметодологічних документів, які мають визначатиефективність запровадження ринку земель в Ук-раїні. Окремим завданням аграрної науки є роз-робка механізмів включення земельного капіта-лу в економічний оборот перспективної моделісталого розвитку сільських територій.Важливою фундаментальною розробкою вче-

них Відділення аграрної економіки і продоволь-ства є проект Закону України «Про сільське гос-подарство», який передбачає введення виробни-чих стандартів сільськогосподарської діяльностіта запроваджує механізм розробки й доведеннязавдань як на рівні держави, так і окремої областічи району. При цьому інструментами реалізаціїаграрної політики, спрямованої на збереженняродючості ґрунтів, дотримання сівозмін, забезпе-чення оптимальної структури виробництва, роз-виток тваринництва та визначення головних пріо-ритетів розвитку сільських населених пунктів умежах окремих адміністративних одиниць Украї-ни, є аграрні паспорти району та соціально-еко-номічного розвитку сільського населеного пункту.У контексті реалізації основних положень Енер-

гетичної стратегії України на період до 2030 р.вчені взяли участь у розробці концепції Держав-ної цільової програми «Біоетанол» та обґрунту-вали напрями диверсифікації його виробництва.Зокрема, для виробництва біоетанолу передба-чається перепрофілювання спиртових заводів,що з урахуванням потенціалу різних сировиннихресурсів дасть змогу вже у 2015 р. вироблятийого близько 2 млн т.За участю вчених Українського науково-до-

слідного інституту олій та жирів НААН здійснено

технічне переоснащення виробничих процесів зустановкою нового технологічного обладнаннядля виробництва олійно-жирової продукції, якевідповідає міжнародним стандартам, і розробле-но бізнес-плани з реконструкції та будівництванових потужностей з переробки насіння олійнихкультур до 2015 р.З проблем розвитку харчової промисловості

науковцями Відділення розроблено проект Зако-ну України «Про внесення змін до Закону Украї-ни «Про виноград та виноградне вино», ухвале-ний Верховною Радою України. Згідно з цим за-коном НААН має право затверджувати нові маркидослідних партій виноробної продукції, створенів результаті науково-дослідної роботи.Потребують поглиблення дослідження з комп-

лексної оцінки та сучасних методів зберігання іпереробки сільськогосподарської сировини.У межах виконання завдань ПНД «Наукові ос-

нови ефективного використання інновацій в агро-промисловому виробництві з урахуванням зо-нальних особливостей регіонів» (керівник — ака-демік НААН І.В. Гриник) науково-інноваційнадіяльність установ Відділення наукового забезпе-чення трансферу інновацій спрямовувалась наприскорене комплексне впровадження в агропро-мислове виробництво регіонів результатів науко-вих досліджень. За 2011 р. випробувано 719,впроваджено 957 завершених наукових розробоку 1203 господарствах різних форм власності. Уп-роваджені Полтавським ІАПВ високоефективнітехнології вирощування кукурудзи на зерно за-безпечили одержання в середньому за всіма ка-тегоріями господарств Полтавщини по 7,8 т/га.Апробовані селекційні методи генотипної консо-лідації тварин української чорно-рябої молочноїпороди великої рогатої худоби (оригінатори —Інститут розведення і генетики тварин НААН таПолтавський ІАПВ) у ДПДГ «Степне» Полтавсь-кого ІАПВ забезпечили збільшення генетичногопотенціалу корів. Сформовано 7 високопродук-тивних родин на племзаводі «Степне» з надоєммолока за найвищою лактацією 7860 кг з умістомжиру 3,7 та білка 3,2%.Проте рівень науково-інноваційної діяльності

в АПК України на регіональному рівні залишаєть-ся недостатнім. Ланцюги інноваційного процесу

Страхові компанії Державні гарантіїСільгоспвиробники



(бізнес — влада — виробництво), закладені воснову створення технологічних платформ, в аг-ропромисловому комплексі держави ще не пра-цюють. Академія з її мережею науково-досліднихустанов поки що достатньою мірою не стала ка-талізатором інноваційних процесів в АПК.За рішенням Президії НААН, ухваленим 18

травня 2011 р., організацію науково-інноваційноїдіяльності на регіональному рівні покладено на7 новостворених зональних науково-інноваційнихцентрів — Кримський, Південно-Степовий, Північно-Степовий, Лівобережно-Лісостеповий, Правобе-режно-Лісостеповий, Поліський та Карпатський.До складу центрів входять усі наукові установиНААН, розміщені в зоні діяльності центрів.Першочерговими завданнями, які повинні роз-

в’язувати центри, мають бути проведення неза-лежної оцінки стану та перспектив розвитку еко-номіки в зоні своєї діяльності, розроблення про-позицій з удосконалення структури АПК ізагальної стратегії розвитку, організація підготов-ки прогнозів інвестиційно-інноваційного розвиткуАПК регіонів.Водночас обмежуватися лише організацією

зональних науково-інноваційних центрів недо-статньо. Науково-інноваційна діяльність усієї ме-режі наукових установ НААН потребує вдоскона-лення. Необхідно посилити інноваційну діяль-ність Академії, що передбачає розробку регіо-нальних програм (технологічних платформ), умежах яких наука, влада, бізнес та споживачіформуватимуть загальне бачення перспективтехнологічного розвитку АПК відповідного регіо-ну та складатимуть перспективні програми при-кладних наукових досліджень, завдяки чому будезапочатковано ринок інноваційної продукції. Дляцього потрібно без зволікань розробити Програ-му розвитку науково-інноваційної діяльності Ака-демії на 2012–2015 рр. І в цьому ключова рольмає належати головним науковим установамцентрів. Науково-інноваційна діяльність має бутипріоритетною в роботі кожної установи Академії.На Загальних зборах Відділення наукового

забезпечення трансферу інновацій було запро-поновано Загальним зборам Академії розгляну-ти питання про припинення діяльності Відді-лення. Водночас Президія вважає, що після при-пинення діяльності цього Відділення в апаратіПрезидії треба сформувати структурнийпідрозділ, який відповідатиме за розвиток науко-во-інноваційної діяльності в Академії.У межах капіталізації інноваційної продукції

аграрної науки потрібно прискорити роботу з по-становки на облік об’єктів інтелектуальної влас-ності, поліпшити патентно-ліцензійну діяльність.Для успішного розвитку науково-інноваційної ді-яльності потрібні молоді висококваліфіковані спе-ціалісти з цього специфічного напряму. І їх тре-ба готувати. Вони мають стати провайдерами таадаптерами інноваційних напрямів, зокрема інно-ваційного провайдингу.Водночас інноваційна діяльність Академії знач-

ною мірою гальмується низьким попитом на інно-вації у вітчизняній економіці в цілому і потребуєряду загальнодержавних рішень.Розуміння стану речей зумовило реформуван-

ня Академії, розпочате у 2011 р., яке спрямова-не на підвищення ефективності функціонуванняв межах визначеного фінансування наявних струк-тур, реструктуризацію організацій-аутсайдерів таоновлення управлінських кадрів. Оцінюючи пози-тивно здійснені подекуди болісні, але такі необ-хідні реформаторські кроки, слід, однак зазначи-ти, що у звітному році вони привели лише доструктурної перебудови мережі, без усвідомлен-ня потреби відповідного перегляду також і на-прямів наукових досліджень. Підтвердженнямцього є підсумки ревізії програм наукових дослі-джень Академії на 2012–2015 рр. з уточненнямзавдань на 2012 р., які свідчать, що подані голов-ними установами пропозиції стосувалися пере-важно заміни керівників програм чи підпрограм іприпинення окремих завдань 2-го рівня черезскорочення чисельності працівників.На жаль, дотепер під час планування темати-

ки наукових досліджень боротьба за доступ дофінансових ресурсів переважає конкурентну бо-ротьбу за кінцевого споживача наукової продукції,а тому низькою (порівняно із ситуацією у розви-нених країнах) залишається результативністьнаукових досліджень, яка вимірюється патентноюта публікаційною активністю у визнаних світовихжурналах, а також індексом цитування (наприк-лад в системі Scopus).Частково така ситуація зумовлена недоскона-

лістю наявної системи планування та фінансу-вання наукових досліджень. Наприклад, у струк-турі витрат, запланованих установами Відділенняветеринарної медицини та зоотехнії на виконан-ня завдань за 11 ПНД НААН на 2012–2015 рр.на дослідження з проблем селекції та генетикиприпадає понад 57%, на технологічні питання —10, годівлю — 19, економіку та організацію вироб-ництва — 27, ветеринарне забезпечення — 11%.Така сама ситуація складається і за ПНД НААН,які виконуються відділеннями рослинництва іземлеробства, меліорації та механізації. Врахо-вуючи те, що реалізація потенціалу продуктив-ності сільськогосподарських культур і тварин на50–60% зумовлена впливом технологічних фак-торів, наведена вище структура досліджень не єоптимальною.Загальноекономічна оцінка діяльності НААН

за 2011 р. свідчить про значний внесок аграрноїнауки у розвиток аграрного сектору держави. Ре-алізація потенціалу інноваційних розробок вітчиз-няних вчених у галузях рослинництва і тварин-ництва забезпечила приріст виробництва вало-вої продукції сільського господарства більше ніжна 36 млрд грн, що у структурі її вартості стано-вить понад 30%.Стосовно питань інтелектуальної власності і

маркетингової діяльності потрібно зазначити, щонауковими установами Академії за звітний пері-



од оформлено і направлено в Укрпатент 289 за-явок на винаходи, в тому числі на продукт — 71і на спосіб — 218, на типи бджіл — 2, на торговумарку — 3 і на промисловий зразок — 1. За за-явками минулих років ними отримано 295 па-тентів на винаходи, у 104 з яких об’єктом є про-дукт і в 191 — спосіб.Високою винахідницькою активністю вирізня-

ються ННЦ «Інститут механізації та електрифі-кації сільського господарства», який направив наекспертизу 33 заявки на винаходи й отримав 46охоронних документів. Українська науково-до-слідна станція карантину рослин направила вУкрпатент 23 заявки на винаходи й отримала 15патентів за попередніми заявками, Інститут вод-них проблем і меліорації — 16 заявок та 15 охо-ронних документів на винаходи.Усього науковими установами Академії пере-

дано на сортовипробування до Державної служ-би з охорони прав на сорти рослин Міністерствааграрної політики та продовольства України 274нових сортів та отримано 441 охоронний доку-мент. Серед наукових установ НААН селекційно-го профілю за кількістю поданих заявок лідеромє Селекційно-генетичний інститут — НЦНС — 68заявок на сорти рослин, із них на патент — 34 іна свідоцтво — 34. Також високі показники вина-хідницької активності в Інституті рослинництва ім.В.Я. Юр’єва, Нікітському ботанічному саду —ННЦ та в Інституті овочівництва і баштанництва.Водночас у звітному році не подали заявок на

одержання охоронних документів на об’єкти інте-лектуальної власності установи: Біосферний за-повідник «Асканія-Нова», Інститут агроекології таприродокористування, Інститут помології ім. Л.П.Симиренка, Український науково-дослідний інсти-тут олій та жирів.У 2011 р. значно активізувалася маркетинго-

ва діяльність наукових установ НААН щодо ко-мерціалізації результатів наукових досліджень.До спеціальних фондів установ Академії надій-шло коштів на суму 115,3 млн грн (крім оренди іреалізації майна). Установами НААН укладено2319 ліцензійних та 3091 господарська угода. Заліцензійними угодами на використання праваінтелектуальної власності ними отримано 27,9млн грн, за господарськими — 43,2 млн грн, або33,7 і 66,3% надходжень від інноваційної діяль-ності відповідно.Однак за ліцензійними угодами на використан-

ня права інтелектуальної власності науковимиустановами Академії отримано лише 13,7% кош-тів від тих, що надійшли до спецфондів. Це в се-редньому по Академії, тоді як у Селекційно-гене-тичному інституті — НЦНС, Артемівській дослід-ній станції розсадництва Інституту садівництва таЛуганській ДСГДС Інституту рослинництваім. В.Я. Юр’єва обсяг таких надходжень стано-вить 90–70%, в ННЦ «Інститут землеробстваНААН», сільського господарства Криму, Інститутіпомології ім. Л.П. Симиренка — 50–30%, ННЦ«Інститут експериментальної і клінічної ветери-

нарної медицини», Інституті сільського господар-ства степової зони, Інституті рослинництваім. В.Я. Юр’єва — в межах 30–20%. У ряді нау-кових установ за такими угодами надійшло мен-ше 5% від загального обсягу надходжень доспецфонду. Можна тільки уявити, який у них рі-вень конкурентоспроможності наукових розробок.Науковим установам потрібно істотно поліп-

шувати діяльність у сфері інтелектуальної влас-ності та маркетингу інновацій і ставати повноцін-ними гравцями на ринку наукової продукції.Популяризація наукових досягнень є важли-

вою складовою науково-організаційної діяльностіАкадемії. Упродовж 2011 р. науковими установа-ми Академії самостійно було проведено вистав-ки та здійснено інші відповідні заходи, крім того,вони взяли участь у 548 міжнародних, всеукраїн-ських, регіональних виставках і виставках-ярмар-ках, у 939 з’їздах, форумах, конференціях, семі-нарах, конкурсах, зокрема у 260 міжнародних івсеукраїнських, на яких були присутні представ-ники міністерств, відомств, вищих навчальнихзакладів, всесвітньо відомі зарубіжні вчені. Впро-вадженню наукових досягнень у виробничу прак-тику сприяло також розповсюдження своєчасноїі якісної інформації.Складовою частиною пропаганди наукового

забезпечення розвитку галузей агропромислово-го комплексу України є видання наукової літе-ратури.Державне видавництво «Аграрна наука» та

редакція журналу «Вісник аграрної науки» вида-вали наукову літературу згідно з планом публі-кації і відповідно до сучасних вимог. Своєчасновиходив науково-інформаційний бюлетень «Аг-рарна наука — виробництву».Загальна чисельність наукових працівників

установ Академії становить 4988 осіб, зокремадокторів наук — 331 і кандидатів наук — 1698осіб. Однак частка науковців вищої кваліфікаціїстановить лише 41%. Порівняно з 2010 р. у нау-кових установах чисельність працюючих зменши-лася на 2720 осіб. При цьому чисельність нау-ковців також скоротилася на 506 осіб, зокремадокторів і кандидатів наук — відповідно на 39 і266 осіб.З метою планомірного оновлення кадрового

потенціалу в 39 наукових установах згідно з дер-жавним замовленням здійснювалася підготовканаукових кадрів через аспірантуру та докторан-туру, де навчаються 963 аспіранти і докторантиза 57 спеціальностями 6 галузей науки. У спеці-алізованих учених радах установ НААН всього заминулий рік аспірантами, докторантами та інши-ми здобувачами наукових ступенів захищено 160кандидатських і 22 докторські дисертації, з нихпрацівниками наукових установ НААН — відповід-но 127 і 14 дисертацій. Однак проблема кадро-вого забезпечення наукових установ молодимивченими вищої кваліфікації залишається й ниніактуальною, потребує постійної уваги і невідклад-них рішень. Особливо важливо, щоб на рівні дер-



жави вживалися відповідні заходи щодо заохочен-ня молоді до наукової роботи в аграрній сфері.У звітний період здійснювалася співпраця з 15

іноземними академіями, з профільними устано-вами, організаціями і фірмами 46 країн світу. Ака-демічні установи виконували 231 спільний проект,загальний обсяг фінансування яких становив7 млн грн, з них роялті — 942 тис. грн; отримано24 гранти ЄС, сума фінансування яких становитьмайже 9 млн грн.У 2011 р. було узгоджено технічні проекти

співпраці щодо реалізації положень Меморанду-му НААН з компанією Монсанто, і вже розпоча-то роботу з їх виконання. Селекційно-генетичнийінститут — НЦНС завершує підготовку до підпи-сання угоди з компанією Limoqrain (Франція),предметом якої є співпраця з питань селекції інасінництва пшениці м’якої та ячменю ярого. Заугодою сорти інституту пройдуть випробування вкраїнах ЄС та США з подальшою їх реєстрацієюі вирощуванням у цих країнах. Сорти пшениці м’я-кої селекції інституту за межами України вирощу-ються щороку на площі близько 2 млн га.Установи Академії недостатньо використову-

ють наявні можливості європейських науковихструктур щодо одержання фінансової підтримкиз боку ЄС на наукові проекти. Дедалі більше не-гативний вплив має незнання іноземних мов і,схоже, наполегливості в подоланні цього бар’є-ра науковці більшості установ не виявляють.Співпраця з Міністерством аграрної політики

та продовольства України, науковими установа-ми Національної академії наук України і вищиминавчальними закладами впродовж звітного пері-оду була досить продуктивною. Наукові устано-ви Академії спільно з підрозділами Міністерствааграрної політики та продовольства України бра-ли активну участь у розробленні 31 проекту за-конів України, 8 постанов Кабінету Міністрів та 2проектів указів Президента України. Крім того,було розроблено 3 стратегічні напрями та 22 про-грами розвитку галузей, 3 національні проекти, 4концепції та ін.Завдяки співпраці наукових установ нашої Ака-

демії з інститутами Національної академії наукУкраїни вченим вдалося досягти успіхів у відпо-відних напрямах науки. На спільному засіданніпрезидій двох академій з питання «Біотехноло-гія: шляхи розвитку і роль у розв’язанні пробле-ми продовольчої безпеки держави» було високооцінено результати співпраці та ухвалено рішен-ня про розширення досліджень, затвердженоПерелік основних напрямів співробітництва нау-кових установ НАН України і НААН з розвиткуновітніх біотехнологій, створено Міжакадемічнуробочу групу з питань сучасної біотехнології длякоординації зусиль щодо посилення науковогопотенціалу і концентрації ресурсів, обміну техно-логіями та генетичним матеріалом.Значний обсяг досліджень, які проведено

спільно з ученими вищих навчальних закладів.Спільні наукові дослідження у 2011 р. проводи-

ли 36 установ Академії зі 108 вищими навчаль-ними закладами, переважно Міністерства освітиі науки та Міністерства аграрної політики та про-довольства України.Експериментальна база НААН станом на

1 січня 2011 р. налічувала 170 дослідних госпо-дарств та інших державних підприємств, що єекспериментально-виробничою базою науковихустанов, з них 101 дослідне господарство, якіздійснюють виробництво та реалізацію насіння,59 господарств вирощують і реалізують племін-ний молодняк худоби і птиці.У 2011 р. установами та підприємствами Ака-

демії було вироблено 594,7 тис.т зерна за уро-жайності 37 ц/га, що на 132,9 тис.т більше протиминулого року (у 2010 р. валовий збір зерна ста-новив 461,8 тис.т за урожайності 29,7 ц/га). Вищоїврожайності зернових культур порівняно із серед-ньою урожайністю по Академії досягли господар-ства: «Артеміда» НААН — 74,6 ц/га, Досліднегосподарство Інституту рису — 70, «Христинівсь-ке» Інституту розведення і генетики тварин —68,2, «Олександрівське» Інституту кормів та сіль-ського господарства Поділля — 61,7 ц/га. У 2011 р.валовий збір основної продовольчої культури —пшениці озимої становив 277,6 тис.т за урожай-ності 37,4 ц/га (по Україні — 33,5 ц/га). Урожай-ність зерна пшениці озимої понад 50 ц/га отри-мали чимало державних підприємств. У ряді гос-подарств врожайність зерна кукурудзи становила100 ц/га.Науковими установами та дослідними госпо-

дарствами НААН для реалізації товаровиробни-кам усіх форм власності у 2011 р. було підготов-лено елітного насіння ярих зернових і зернобо-бових культур 18,9 тис. т за мінімальної науковообґрунтованої потреби регіонів 27 тис. т, що ста-новить 70% від потреби, а реалізовано —13,5 тис.т (50% від потреби). Насіння еліти ози-мих культур вироблено для реалізації під урожай2012 р. 34,2 тис.т, реалізовано 26,2 тис.т (77% відпотреби).У системі Академії 105 дослідних господарств

(60% від наявних) займаються тваринництвом. Зазвітний період у державних дослідних господар-ствах вироблено 65 тис.т молока, 10 тис.т м’яса,6,4 млн шт. яєць, настрижено 42,6 т вовни.Зросла продуктивність тварин, зокрема се-

редній удій на корову по господарствах Академіїстановив 4218 кг (+42 кг), середньодобові приро-сти на вирощуванні і відгодівлі великої рогатоїхудоби — 506 г (+18 г), свиней — 335 г (+8 г) про-ти минулого року.Залишається гострою проблема зменшення

поголів’я худоби. Загалом по господарствах Ака-демії поголів’я великої рогатої худоби дещо збіль-шилося проти минулого року. Спостерігаєтьсятенденція до збільшення поголів’я основного ста-да в господарствах, які розвиваються, і до йогозменшення в господарствах з низьким рівнемвиробництва. У звітному році діяльність госпо-дарюючих суб’єктів Академії була прибутковою:



одержано 24,4 млн грн чистого прибутку, рівеньрентабельності — 2,3%, тоді як за минулий рікбуло отримано лише 0,8 млн грн прибутку, рівеньприбутковості становив 0,1%.Керівникам установ необхідно більше уваги

приділяти розвитку експериментальної бази, станякої певною мірою віддзеркалює істинну цінністьнаукових здобутків їхніх колективів.Нині аграрна наука переживає етап, коли не-

обхідно створити механізм наукової діяльності,який відповідав би ринковим умовам. Треба зро-

бити все для того, щоб наші прагнення удоско-налити організацію та підвищити ефективністьнаукових досліджень і створення наукової про-дукції для АПК України дали добрі інноваційнінаслідки. На керівників наукових установ покла-дено персональну відповідальність за налаго-дження організації науково-інноваційної діяль-ності в кожній установі з тим, щоб досягти зри-мих результатів за обсягами поширення іннова-цій і залучених коштів до спецфондів науковихустанов.

Перший віце-прем’єр-міністр УкраїниВ.І. Хорошковський зазначив, що Парламент іУряд проводять спільну роботу щодо виділеннякоштів для розвитку агропромислового комплек-су, створення фондів, цільових програм тощо.Проте коштів недостатньо, програми не працю-ють або працюють неналежним чином.Маємо визначитися, яку модель сільськогос-

подарського товаровиробництва ми хочемо побу-дувати в Україні. Якщо потрібна дотаційна мо-дель, то давайте побудуємо таку систему до-тацій, яка справді допомагатиме досягти мети.Якщо будуватимемо самоокупну модель, то да-вайте і рухатися у цьому напрямі. Важливим пи-танням є використання коштів. Потрібно, щобвиділені кошти працювали ефективно. Головне,як їх розподілити. Від Академії має бути пропо-зиція, від Уряду — відповідь, яка буде позитив-ною.У нас недобудована інфраструктура, і тут та-

кож важливою є позиція Академії. У нас немаєринку землі. Якому йому бути — до кінця незро-зуміло. Є проект закону, але щодо нього доситьбагато конфронтаційних позицій. Проте чим дов-ше затримуємо розв’язання цього питання, тимбільше корупції маємо в розподілі землі. Чимшвидше перейдемо на реальну систему відкри-тих і прозорих відносин, тим плідніше спільнопрацюватимемо.Якщо досягнемо виробництва зерна 80–

100 млн т, це призведе до революційних змін векономічній сфері, починаючи від застосуванняхімії (нині це потребує експортних ринків, а за та-кого обсягу виробництва матимемо навіть дефі-цит хімічних речовин) і закінчуючи логістикою,транспортною інфраструктурою — портами, скла-дами, елеваторами тощо. Це потребуватиме ду-же серйозних комплексних змін, і Уряд готовийдопомагати аграріям у цьому питанні.Нині ми можемо спільно з вами працювати у

напрямі банківських кредитів, вартості процент-них ставок, готові застосовувати механізми, стра-хувати.Прийму будь-які ініціативи Академії або Мі-

* * *

ністерства аграрної політики та продовольстваУкраїни. Ваші ініціативи щодо створення Гло-бального фонду, РІО-25 передам Президенту Ук-раїни.Читав критику щодо пересіву озимих: 300 млн

грн — це достатньо чи недостатньо? Вимагаюзвіту від Міністерства аграрної політики та про-довольства України. По-перше, 300 млн грн — цефактично запит Мінагрополітики. Ми ці коштивіддали 100%-во. Нині трапляються спекуляціїстосовно цих коштів, як їх витрачатимуть, чи по-траплять вони до товаровиробників. Тому вима-гаю не лише прозорого їх використання, а й що-денного режиму звітування — на сайті Мінагро-політики потрібно подавати перелік конкретнихотримувачів цих ресурсів.Говоримо, що слід розвивати селекцію, проте

є пропозиції передати 27 дослідних господарствАкадемії комусь в оренду. Потрібно визначитися:чи в одному напрямі рухатися, чи в другому. Як-що нам не потрібні дослідні господарства, давай-те будемо їх передавати. Якщо ж потрібні, то на-віщо це робити.Хотілося б побажати, щоб у нас не перерива-

лася спадкоємність і молоде покоління й надаліпримножувало наше надбання. Для відновленнякадрів і підтримання цієї динаміки та стабільності,яка загалом була в сільському господарстві, по-трібна спільна думка. Тому пропоную бути відкри-тими партнерами, це дасть відчутний результат,і ми з вами цей результат побачимо.Заступник директора Інституту рослинниц-

тва ім. В.Я. Юр’єва НААН член-кореспондентНААН В.П. Петренкова зазначила, що ефек-тивність діяльності наукових установ залежить нетільки від наявності та якості рівня технічного ос-нащення, а й від наявності підготовлених висо-кокваліфікованих кадрів. Для проведення дослі-джень на сучасному рівні науковці мають володі-ти новітнім технічним інструментарієм за умовиосвоєння і застосування методів, якими корис-тується світова наукова спільнота.Виступ було присвячено особливостям зрос-

тання кваліфікації керівників і наукових праців-



ників в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єваНААН. Насамперед усі наукові підрозділи інсти-туту акредитовані на право проведення дослі-джень. Вимірювальні прилади щороку проходятьперевірку на достовірність результатів вимірю-вань. Наукові керівники аспірантів або науковіконсультанти докторантів мають ступінь докторанаук і звання професора, ступінь кандидата наукі звання старшого наукового співробітника. Обо-в’язково враховується наявність у підрозділі ва-гомих наукових розробок, патентів на винаходита корисні моделі, авторських свідоцтв на розроб-ки, рівень розробок. В інституті щороку динаміч-но оновлюється керівний склад наукових під-розділів, розроблено Положення про віковий рі-вень завідувачів, згідно з яким середній вікзавідувачів наукових підрозділів становить 45років.Дирекція інституту дбає про розвиток твор-

чості та реалізацію творчих задумів молоді. Вінституті запроваджено конкурс ініціативних про-ектів молодих учених, які розглядаються конкурс-ною комісією і затверджуються рішенням ученоїради. Так ми розв’язуємо кілька проблемних пи-тань: виявляємо талановитих дослідників, підтри-муємо матеріально та заохочуємо до наукової ро-боти.Важливою для зростання наукового рейтингу

є участь співробітників у міжнародних грантах, щодає змогу встановити наукові контакти, оволоді-ти сучасними методами досліджень, технологія-ми та ін. Останніми роками активізувалося ста-жування співробітників у провідних науковихцентрах світу. Тільки минулого року 4-місячнестажування в Університеті м. Копенгаген Королів-ства Данія пройшов один науковий співробітник,2 аспіранти нашого інституту підвищили рівенькваліфікації в Інституті генетики і цитології Біло-русі, завершив стажування у Всеросійському ін-ституті ім. М.І. Вавилова ще один молодий учений.Завдяки авторитету нашого Центру генетич-

них ресурсів рослин вчені Академії мають змогупрацювати на міжнародному рівні в центрах сіль-ськогосподарських досліджень системи ФАО, атакож брати участь у роботі єдиної в Європі коо-перативної програми за напрямом генетичнихресурсів рослин, до якої Україна приєдналась у2008 р.Висловлено пропозиції щодо підвищення рів-

ня підготовки кадрів і закріплення їх на місцях:1) підготовку наукових кадрів вищої кваліфікаціїпотрібно зосередити у наукових установах, щомають високий рейтинговий показник наукової ді-яльності, зокрема де є відповідна база для до-сліджень і наукові школи, ефективно діє спеціа-лізована вчена рада, а головне — зберігаєтьсяспадкоємність поколінь; 2) запровадити відшко-дування установам коштів у межах 10–20% запридбану сучасну селекційну техніку чи облад-

нання; 3) сприяти розв’язанню загальної пробле-ми для установ мережі Академії, зокрема — цежитло для молодих учених.Ці заходи сприятимуть підвищенню рівня ор-

ганізації підготовки та атестації наукових кадрівчерез аспірантуру і докторантуру, зростанню інте-ресу молоді до аграрної науки, їхньої зацікавле-ності в роботі в наукових установах Академії.Директор Нікітського ботанічного саду —

Національного наукового центру академікНААН В.М. Єжов продемонстрував розвиток ре-формування на прикладі Нікітського ботанічногосаду — Національного наукового центру. В ос-новному виконано його головні завдання — оп-тимізовано структуру установи та чисельністьпрацівників, внесено зміни у тематику науковихдосліджень. Розвивається нова тематика — «Де-коративне рослинництво», підкріплена відповід-ним ТК зі стандартизації, випробувальною лабо-раторією, науково-виробничою програмою уста-нов НААН і проектом галузевої програми.Постійна увага приділяється фінансам, зважа-

ючи на специфіку питання. Основне навантажен-ня з комунальних витрат, капітальних видатків,придбання матеріалів взяв на себе спеціальнийфонд. У поточному році витрати істотно дивер-сифіковані, і це головна перевага для Ботанічно-го саду, доходи якого мають сезонний характер.У загальному фонді частка оплати праці знизи-лася до 67,8%, у спецфонді — підвищилася на12 %, що потрібно враховувати за визначенняподаткової бази: під час закупівлі товарів, послугза рахунок загального фонду бажано працюватиз особами — платниками єдиного податку, а вразі закупівлі за рахунок спецфонду — з платни-ками ПДВ. Потрібно також мати на увазі, що 20 бе-резня 2012 р. ухвалено зміни до Закону про ПДВстосовно вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ.Останніми роками пріоритетною для Академії

є інноваційна діяльність. Стосовно Ботанічногосаду її специфіка полягає в тому, що практичновсі рішення інноваційного характеру є передумо-вою використання потужних колекцій плодових ідекоративних культур із загальною кількістю сор-тів, форм і видів рослин близько 20 тис. Нині ціколекції розподілено між Центром у Ялті, дослід-ними станціями у Севастополі та Прилуках, дос-лідними господарствами у Криму та на Херсон-щині; вони частково перезакладені та утримують-ся за рахунок спецфонду. Пряма комерціалізаціявикористання сортів колекцій Ботанічного садувідбувається через укладання ліцензійних угод,яких на 2012 р. у Держреєстрі — 132. Також реа-лізуються саджанці своїх сортів, вирощених влас-ними силами, та використовується рослинний по-тенціал у роботах за господарськими угодами.Усього за цими напрямами одержано коштів у2011 р. майже 1,9 млн грн, половина з них — це



реалізація посадкового матеріалу. Загалом інно-ваційна діяльність Ботанічного саду забезпечує12,5 % від усіх доходів спецфонду.Стратегія розвитку Ботанічного саду була ви-

значена ще першим директором саду Х.Х. Сте-веном (крім збору і розповсюдження рослин).Розв’язання цих актуальних дотепер завдань є і200-річним підсумком діяльності установи, і го-ловною метою на майбутнє.Голова правління ВАТ «Брацлав», почес-

ний член НААН М.К. Михайленко виступ при-святив місцю ВАТ «Брацлав» у відродженні га-лузі молочного скотарства. Нині це єдине вітчиз-няне підприємство, яке здійснює конструювання,виробництво, реалізацію, сервісне і технічне об-слуговування обладнання для тваринницькихферм. Система управління, за якою працює ком-панія, відповідає міжнародним стандартам сис-теми якості ISO 9001:2009, а наукомістке та ви-сокотехнологічне обладнання, що випускається,сертифіковане в державній системі УкрСЕПРО.Крім України, продукція ВАТ «Брацлав» має по-пит у понад 10 країнах світу, зокрема в Росії,Білорусі, Казахстані, Узбекистані, Молдові, Німеч-чині, Швейцарії, Домініканській Республіці, в краї-нах Африки.Як результат наполегливої 15-річної співпраці

колективу компанії з ученими Академії, зокремаНаціонального наукового центру «Інститут меха-нізації та електрифікації сільського господар-ства», широко впроваджуються нові розробки, якіуспішно використовуються в дослідних господар-ствах мережі Академії, зокрема в «Асканійсько-му», «Кутузівці» та ін. Найбільший попит маєдоїльне обладнання, зокрема роботизовані до-їльні зали з автоматичними системами управ-ління фермою і стадом, а також системи та об-ладнання для забезпечення комфортного утри-мання корів. Завершується конструюванняроботизованої доїльної установки для залів типу«Карусель». Двічі було організовано Міжнарод-ний симпозіум з питань машинного доїння.Розпочато серійне виробництво фермських

комбайнів для змішування та роздачі кормів. Назамовлення будуються окремі корівники, фермипід ключ, а також здійснюються реконструкціянаявних приміщень і технологічне проектування.На жаль, стан молочного скотарства викликає

серйозну стурбованість, адже його збереження тарозвиток — це питання продовольчої безпекидержави. На усунення наявних проблем спрямо-ваний Національний проект «Відроджене скотар-ство», основні завдання якого вже вирішуються.Окремі з цих питань всебічно розглянуто на виїз-ному засіданні Президії Академії, яке відбулосяна початку березня в Інституті тваринництваНААН та на засіданні Круглого столу в Національ-ному науковому центрі «Інститут механізації таелектрифікації сільського господарства».

Доповідач звернув увагу на проблеми, які по-требують невідкладного розв’язання, зокрема натрадиційне виробництво молока в домашньомусекторі, яке є стихійним і не відповідає вимогам.Проте в найближчі 5–7 років цей сегмент вироб-ництва матиме вплив на галузь.Упродовж року вже діє постанова Кабінету

Міністрів України щодо часткової компенсації гро-мадянам, які утримують 3-х і більше корів, вар-тості придбаних доїльних установок. ІніціативаУряду знайшла підтримку серед виробників мо-лока, проте саму процедуру компенсації слід бу-ло б дещо спростити, що зробить її привабливі-шою для селян. Наприклад, кошти, передбаченіна часткове відшкодування, доцільно перерахо-вувати безпосередньо виробнику такого облад-нання. Подальша реалізація установок підприєм-ством-виробником споживачам відбуватиметьсяза переліками, наданими, зокрема, відповіднимиуправліннями обласних державних адміністраційза попереднім погодженням з профільнимМіністерством.Виправленню ситуації сприятиме модернізація

наявної моделі співпраці між виробниками моло-ка та переробними підприємствами. Адже вироб-ники молока не мають можливості отримуватичастку прибутку від продажу кінцевого продукту,одержаного після переробки молока. Одним зваріантів розв’язання цієї проблеми є об’єднан-ня виробників молока у виробничо-переробні ко-оперативи, які здійснюватимуть виробництво мо-лока, його переробку та реалізацію кінцевого про-дукту споживачам. Такий проект запропонованореалізувати за участю дослідних господарствАкадемії, які територіально розміщені компактно,та ВАТ «Брацлав».Подоланню кризи в молочному тваринництві

країни сприятиме ухвалення закону про встанов-лення обов’язкової до виконання норми утриман-ня голів великої рогатої худоби на кожні 100 газемлі, що обробляються сільськогосподарськимипідприємствами. Цей норматив доцільно було бвстановити незалежно від форми власності, атакож вважати його дотримання однією з умоводержання дотацій та компенсаційних виплат,передбачених чинним законодавством. Крім на-рощування поголів’я та збільшення виробництватваринницької продукції, введення такого норма-тиву сприятиме підвищенню родючості землі, якає нашим національним багатством.Ректор Сумського національного аграрно-

го університету академік НААН В.І. Ладика,посилаючись на Концепцію реформування тарозвитку аграрної освіти і науки, схваленої Уря-дом у квітні 2011 р., якою передбачено поступо-ве поглиблення інтеграції академічної та універ-ситетської науки, зазначив, що над розв’язаннямпроблем тваринництва працюють науковці 16наукових установ і дослідних станцій, 15 експе-



риментально-виробничих підприємств системиАкадемії та 26 факультетів і 114 кафедр вищихнавчальних закладів ІІІ–ІV рівня акредитації Мін-агрополітики та продовольства України. Кадривищої кваліфікації, задіяні в аграрно-промислово-му комплексі, — це 360 докторів наук і 1885 кан-дидатів наук (Академія та ВНЗ). В аспірантуріздійснюється підготовка за 18 спеціальностями,в докторантурі — за 12, працюють 27 спеціалі-зованих вчених рад.Водночас лише в 6 наукових установах Від-

ділення ветеринарної медицини та зоотехніїНААН створено 29 філій кафедр з 14 вузів, у 7науково-дослідних інститутах функціонують 10спільних наукових підрозділів. Спільні науковідослідження здійснюються лише за 51 темою.Особливо турбує дефіцит наукових кадрів з

таких пріоритетних наукових напрямів, як генети-ка, біотехнологія тварин і ветеринарних препа-ратів, наслідком цього є недостатня конкуренто-спроможність вітчизняних вчених на європейсь-кому та світовому рівнях. Забезпеченістьнаукових установ і ВНЗ кадрами вищої кваліфі-кації з цих напрямів — 45–50%.У виступі наведено способи можливого збіль-

шення впливу науки на успішне виконання галу-зевих програм, зокрема Національного проекту«Відроджене скотарство». Це активізація спів-праці ВНЗ, де готують технологів з виробництвапродукції тваринництва і лікарів ветеринарної ме-дицини, та профільних наукових установ НААН.Добре знання фахівцями фізіології, біохімічнихпроцесів в організмі тварин, кормовиробництва тагодівлі тварин стануть запорукою ефективного за-стосування інтенсивних технологій, розрахованихна високу продуктивність тварин. Крім цього,впровадження системи добору й оцінки плідниківна основі геномної селекції та широке застосу-вання методу BLUP для контролю за якістю по-томків, створення центральних серверів оброб-ки первинних даних і встановлення незалежноїплемінної цінності, зосередження наукових дос-ліджень на забезпеченні раціонів енергією,білком за балансу вітамінного та мінеральногоскладу має стати передумовою високої відтворю-вальної здатності.Головна формула сучасного аграрного бізне-

су полягає не в досягненні високого рівня вро-жайності чи продуктивності, а високого фінансо-вого результату від господарювання на 1 га ріллі,від утримання однієї корови, свиноматки чи вівце-матки. Тому подальший розвиток галузі тварин-ництва можливий лише за умов достатньої еко-номічної ефективності та запровадження новітніхтехнологій. Отже, потрібна активна участь нау-ковців у бізнес-плануванні нових і реконструйованихферм, в чітких розрахунках рівня беззбитковості,терміну окупності інвестицій, мінімального при-бутку на одну голову та ін.

Директор Інституту стратегічних оцінок приПрезидентському фонді Леоніда Кучми «Ук-раїна» академік НААН П.І. Гайдуцький наголо-сив на актуальних проблемах, які потребуютьсерйозних наукових досліджень і розроблень.Перша — це проблема економічних диспро-порцій, які останнім часом виявляються в нашо-му агропромисловому комплексі. За останні 3роки спад у харчовій промисловості становив–1,4%. Водночас у сільському господарстві спо-стерігався приріст виробництва на рівні 4,7%. До2009 р. характерним було зворотне співвідношен-ня: темпи зростання виробництва у харчовій про-мисловості в середньому у 2,5–3 рази перевищу-вали темпи приросту в сільському господарстві.Така пропорція є характерною для країн, які ус-пішно розвиваються.Диспропорції в Україні виявляються і в само-

му сільському господарстві між рослинництвом ітваринництвом: тисячі господарств не займають-ся тваринництвом; у структурі посівних площ ад-міністративних районів критична частка належитьмонокультурі. Це серйозна проблема, яку намналежить розв’язувати.Кризові тенденції в харчовій промисловості,

пов’язані з лібералізацією імпортної політики у2005–2008 рр. та вступом України до СОТ, при-звели до переважання імпорту над експортом.Виходом із цієї ситуації є розроблення механізміврегулювання зазначених диспропорцій, які, намою думку, мають бути затверджені Законом Ук-раїни «Про сільське господарство», котрий слідпосилити регуляторними заходами з боку дер-жави і влади. Йдеться про забезпечення опти-мальних ефективних пропорцій, характерних щедля планової економіки, що активно використо-вуються в країнах Європи, Америки та підтриму-ються законами про регулювання виробництва.Друга проблема — це проблема агрохолдин-

гів. Нині діє 10 агрохолдингів, які мають в орендіблизько 3 млн га земель, це приблизно 15% усіхоброблюваних орних земель. Нині їхня ринковакапіталізація — 16,5 млрд дол. Це більше, ніжвесь валовий продукт сільського господарства Ук-раїни, що становить усього 15 млрд дол. Такоїконцентрації виробництва в одній структурі немаєв жодній країні Європи, США, Канади. Попри всіпозитивні моменти, які агрохолдинги привнеслив нашу економіку (інвестиції, кредити, інновації,нова техніка і нові технології), вони мають і дужесерйозні ризики, насамперед екологічні. Томупотрібні відповідні рішення на рівні Уряду, якийби контролював цей процес.Третьою є соціальна проблема, що безпосе-

редньо пов’язана зі створенням та діяльністю аг-рохолдингів, які практично не беруть участі у роз-в’язанні соціально-економічних проблем на селі.Так, за останні 10–15 років у Західному Сибірувідбулася дуже істотна концентрація виробницт-



ва в сільському господарстві, де кілька агрохол-дингів обробляють понад 2–3 млн га землі. Прицьому кількість російських сіл скоротилася натисячі.Нині на селі розвинені різні форми господарю-

вання, діяльність яких регулюють законодавчо.Щодо агрохолдингів, то в них проблеми регуля-торного характеру набагато більші і масштабніші,ніж у кооперативі чи фермерському господарстві.Це потребує розроблення окремого Закону Украї-ни «Про агрохолдинги», концепція якого і механіз-ми регулювання можуть бути розроблені вчени-ми НААН.Розв’язання проблеми соціального розвитку

села потребує відповідного фінансування. З цієюметою Мінагрополітики спільно з НААН запропо-новано відраховувати 1% від орендованих зе-мель на соціальний розвиток села, що забезпе-чить стабільний, хоч і відносно невеликий дохіддля розвитку сільських територій.Пошук іншого джерела потребує повернен-

ня до формування ренти, її утворення і викорис-тання. Варто зазначити, що ще з радянськихчасів усі надходження від оподаткування земліспрямовувалися на поліпшення земель. Ниніземля перебуває у приватній власності та/або увикористанні приватних структур, які мають за-безпечити якісне її використання. А кошти віднадходження земельного податку доцільно спря-мовувати саме на розвиток соціальної інфра-структури.Скажімо, збір з автотранспорту залежно від

потужності двигуна спрямовується на ремонтдоріг. При цьому виникає запитання: чому нам небрати збір за землю на розвиток сільської інфра-структури, яка цю землю обслуговує? На моюдумку, порушена проблема має фундаменталь-ний характер. Тому Відділення аграрної еконо-міки та продовольства спільно з іншими відділен-нями Академії мають розробити необхідні пропо-зиції.Директор Кіровоградської державної сіль-

ськогосподарської дослідної станції Інститу-ту сільського господарства степової зониНААН В.В. Савранчук зазначив, що Кіровоград-ській державній сільськогосподарській досліднійстанції виповнюється 100 років. Наукову діяль-ність вона розпочала в 1912 р. зі створення Ад-жамської сільськогосподарської дослідної станції.За цей час кілька разів змінювалися її статус, на-прями наукових досліджень, підпорядкованість,але постійно розширювалися діапазон та акту-альність наукових досліджень, вона стала цент-ром наукового забезпечення області.На основі досліджень, проведених у попередні

роки, станцією створено банк даних 50 заверше-них наукових розробок для широкого освоєння їху виробництві. Найбільший попит мають сорти соїселекції станції, в області у 2008–2011 рр. вони

займали 23–36% посівних площ (26–38 тис.га), вУкраїні — 13,4% (88,5 тис.га). Сорти ячменю яро-го СН-28 і Созонівський набули поширення в 10областях України, а на Кіровоградщині часткаячменю ярого у структурі посівних площ зрослаз 8,2 до 20,4%. Масив худоби знам’янського типуполіської м’ясної породи налічує 1620 гол., зок-рема 620 гол. корів.Центр наукового забезпечення АПВ регіону

активно здійснює науково-консультаційну діяль-ність. У 2011 р. було розроблено та реалізуєть-ся ряд обласних програм. В осінньо-зимовий пе-ріод 2011/2012 р. проведено навчання з підви-щення кваліфікації 2082 керівників і фахівцівагропромислових формувань, фермерських гос-подарств. Навчання проводились на базі устано-ви та з виїздом у райони. Постійно закладаютьсянауково-технологічні і демонстраційні полігонирізних систем землеробства, де демонструєтьсяпонад 900 сортів та гібридів різних селекційнихцентрів і технології їх вирощування. Аграріям на-дано понад 6 тис. консультацій, у мережі Інтер-нет на сайті www.agronauka.com.ua за останні 2роки зафіксовано близько 16 тис. відвідувачів.Завдяки нарощуванню спецфонду (на 1 бюд-

жетну гривню залучено 1,21 грн, або майже 35тис. грн на 1-го науковця) зміцнено матеріально-технічну базу наукової установи та дослідногогосподарства.Завдяки комплексному науковому забезпечен-

ню діяльності Державного підприємства «Дослід-не господарство «Елітне» Кіровоградської дер-жавної сільськогосподарської дослідної стан-ції Інституту сільського господарства степовоїзони НААН» середньорічне виробництво зерно-вих перевищило 6 тис. т, сої — 530 т, соняшнику— 900 т. Здійснюється насінництво понад 40 сор-тів і гібридів 15-ти сільськогосподарських культур.Молока виробляється майже 1800 т, продуктив-ність корів досягла 6530 кг на корову (на плем-заводі — 7000 кг), середньодобові прирости ве-ликої рогатої худоби — 750 г, свиней — понад500 г (поголів’я більше 2000 гол.). У науковій ус-танові та дослідному господарстві працює 6 зас-лужених працівників сільського господарства Ук-раїни.Особливу увагу дирекція приділяє роботі з

кадрами, їхньому соціальному захисту. Водночасмолоді науковці потребують істотної підтримки збоку держави щодо забезпечення житлом та на-лежного рівня оплати праці, інакше ми власно-руч і далі готуватимемо кадри для зарубіжних тавітчизняних фірм.Зміна статусу інституту на статус дослідної

станції, входження в систему Інституту сільсько-го господарства степової зони та створення Пів-нічно-степового науково-інноваційного центруНААН, його взаємодія з регіональними центра-ми сприятиме обміну досвідом, поглибленню



співпраці в науковій сфері, підготовці науковихкадрів, а також просуванню наукової продукції,поширенню сортів і гібридів сільськогосподарсь-ких культур та інших розробок у зоні діяльностіцентру.Керівник Карпатського зонального науко-

во-інноваційного центру, директор Інститутусільського господарства Карпатського регіо-ну НААН член-кореспондент НААН Г.М. Седі-ло переконаний, що Національна академія аграр-них наук України акумулює і генерує ідеї та вво-дить у практику проведення системних реформу сфері агропромислового комплексу нашої дер-жави. Щодо галузевих підкомплексів, то рефор-ми вже здійснюються на новій основі світових ієвропейських практик, що дало змогу підвищитиїх конкурентоспроможність на внутрішньому рин-ку та наростити експортні можливості.На позитив налаштовують структурні та якісні

зміни в діяльності Академії та їх спрямованістьна глибокі фундаментальні дослідження і завер-шені інноваційні продукти. Це одна з умов збе-реження потенціалу і подальшого розвитку при-кладної науки, яка має дати відповіді на викликиі запропонувати ефективні інструменти держав-ної політики для базової галузі АПК — власнесільського господарства. Можливості науковогозабезпечення обмежуються вже не лише низькимрівнем фінансування наукових досліджень, а йвідсутністю дієвих механізмів уровадження гото-вих розробок.Розвитку загального ланцюга проходження

наукових розробок до їх впровадження з ураху-ванням природних, зонально-кліматичних та ін-ших умов сприятиме становлення регіональнихінститутів. Зроблено важливий крок у цьому про-цесі — започатковано один з інструментів ефек-тивної системи передачі та впровадження завер-шених наукових розробок — зональні науково-інноваційні центри. Цей напрям відповідаєключовим положенням Програми економічних ре-форм України на 2010–2014 рр.Функції зонального науково-інноваційного

центру покладено, зокрема, на Інститут сільсько-го господарства Карпатського регіону, (серед 7центрів в Україні), який об’єднує 4 області Захід-ного регіону країни — Закарпатську, Івано-Фран-ківську, Чернівецьку та Львівську — 2,8 млн гасільськогосподарських угідь, зокрема 1,7 млн гаорної землі.З метою розв’язання проблем комплексного

розвитку регіону розроблено Концепцію розвит-ку сільських територій і аграрного сектору Кар-патського регіону на період до 2015 р., схваленуна сесії облради. На основі цієї концепції розроб-ляються цільові програми. На галузевому рівні цесприятиме поглибленню спеціалізації веденнягалузей сільськогосподарського виробництва,стимулюванню розвитку процесів кооперації дріб-

нотоварних господарств і становленню соціаль-но виправданого рівня зростання масштабів сіль-ськогосподарського виробництва. У свою чергуце мотивуватиме товаровиробників до застосу-вання наукомістких технологій виробництва тазбільшення обсягів агропродовольчої продукції звисокою доданою вартістю. На основі ефектив-ного поєднання ресурсних можливостей госпо-дарських структур із залученням бюджетних про-грамних коштів та ресурсів державно-приватногопартнерства забезпечуються можливість зрос-тання інвестиційної привабливості сільських те-риторій та реалізація притаманних Карпатськомурегіону складових потенціалів — інноваційного,агропродовольчого, рекреаційного, транскордон-ного співробітництв.Директор СТОВ «Маяк», Герой України, по-

чесний член НААН М.С. Васильченко зупинив-ся на особливостях господарювання агрофірми«Маяк» Золотоніського району Черкаської об-ласті, якою керує вже 34-й рік. Він підкреслив, щов країні немає чіткого визначення, яку форму гос-подарювання будуємо, а всі показники і далі по-рівнюємо з 1990 р.У 1979 р. колгосп «Маяк» мав 3200 гол. худо-

би, надій молока — 2,5 тис. кг на корову. Нині затакої самої кількості корів удій молока становить8 тис. кг, а в перспективі плануємо досягти 9–10 тис. кг на поголів’ї 1 тис. гол. Використовуємовітчизняні породи — червоно-рябу та чорно-ря-бу. Практика показує, що імпортне поголів’я че-рез 3, максимум 4 роки вибуває. Таке станови-ще і в Росії, на відміну від Білорусі. Потенціал на-шої науки величезний, і його треба використо-вувати.Черкащина в 90-ті роки минулого століття була

провідною областю в Радянському Союзі і вироб-ляла 840 тис. т молока, нині — 220 тис. т (26,6%від колишнього рівня). А СТОВ «Маяк», маючи3,2 тис. гол. великої рогатої худоби, зокрема 1 тис.дійних корів, застосовуючи сучасні технології,збільшило виробництво молока до 147%. Від реа-лізації 8 тис.т молока (вміст білка — 3,4% жиру— 3,75%) минулого року завдяки підвищеннюякості продукції додатково отримано майже 2,5млн грн. Щодня на «Вімм-Білль-Данн — Україна»(колишній Київський міський молочний завод№ 3) продається 22 т молока, отриманого з до-їльних залів. Рівень рентабельності виробницт-ва молока становить 60–70%, яловичини (бичкина відгодівлі) — 18, свинини — 40%.Господарство розвивається не за методикою

трейдерів — «накручування» ціни між виробни-ком і безпосереднім покупцем, воно реконструюємолочний комплекс, вносить по 8–9 т/га органі-ки, покладає надію на молодь і на якісну продук-цію. Вклавши за 11 років 250–260 млн грн у роз-виток землі, не взявши жодної гривні дивідендів,господарство планує купувати землю.



Варто врахувати досвід Ізраїлю, де рівень про-дуктивності корів — 12 тис. кг, де позитивнийдосвід якогось одного кібуца одразу ж стає над-банням усіх, де працює система, за якої коженвідповідає за свою ділянку, є взаємозамінністьпрацівників. Розроблення відповідних рекомен-дацій — завдання і для науковців.Значною проблемою є недостатня кваліфіка-

ція фахівців. Доповідач привернув до неї увагуректорів і викладачів сільськогосподарських ви-щих навчальних закладів.Ще одна проблема — розвиток сільських те-

риторій, яку ігнорують «латифундисти», відірванівід проблем села. Крім того, необдумане інтен-сивне використання землі призводить до значнихекологічних проблем і безпосередніх збитків угалузях бджільництва та рибництва.Потрібно звернути увагу на використання у

господарстві альтернативних видів енергії. УСТОВ «Маяк» для опалювання тваринного дво-ру та свинокомплексу використовують котли надровах, отриманих від розчистки лісосмуг. Що-правда, таке використання лісосмуг потребує за-конодавчого врегулювання.Директор ННЦ «Інститут ґрунтознавства та

агрохімії імені О.Н. Соколовського» академікНААН С.А. Балюк зауважив, що впродовж ос-танніх років фінансування науки становить 0,3–0,4 % ВВП (за необхідних 1,7 %). Наслідком цьогоє відсутність мотивації в роботі, особливо середмолоді, поступова втрата наукою конкуренто-спроможності. 93–97 % отриманих коштів булоспрямовано на соціальні витрати (зарплата), реш-та витрат, пов’язаних з утриманням інститутів, по-кривалася за рахунок спецфонду. Новий складПрезидії взяв курс на реформування через опти-мізацію чисельності наукових установ і співробі-тників, коригування наукової тематики, підвищен-ня ефективності дослідної мережі, формуванняспецфонду.На 2012 р. Академією сформовано бюджет

розвитку зі збереженням наукових кадрів і науко-вих шкіл. Підготовлено ряд законодавчих актів,національних проектів і програм; зокрема 56 млн тзерна — це внесок також і аграрної науки. Ство-рюється основа для нормативно-правового таінноваційно орієнтованого розвитку АПК.У ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії

імені О.Н. Соколовського» відбулися зміни струк-тури інституту за рахунок об’єднання лабораторійу відділи; об’єднання дослідних полів; створен-ня на базі дослідної станції відділу інституту;зміцнення економічної спрямованості та іннова-ційної діяльності; зміцнення юридичної служби;скорочення кількісного складу інституту; коригу-вання наукової тематики з урахуванням пріори-тетних напрямів досліджень.Уперше за останні 10–15 років усі статті бюд-

жету є наповненими — зарплата, комунальні по-

слуги, матеріали, відрядження, ремонтні роботи,можливість спрямовувати спецфонд на матері-ально-технічне і приладове забезпечення. Скла-дено план приладового оснащення на суму по-над 3 млн грн, у тому числі на 1-й етап 2012 р.— 640 тис. грн.Основний напрям діяльності інституту — охо-

рона ґрунтів, раціональне їх використання й під-вищення родючості, що відповідає пріоритетнимнапрямам розвитку науки — створенню техно-логій раціонального використання ґрунтів та охо-роні родючості. Інститутом підготовлено проектЗакону України «Про ґрунти та їх родючість»,який дасть змогу зберегти ґрунти, особливо вумовах ринку земель, не допустити зниженняїхньої родючості за зміни форм власності та зем-лекористувачів. Головна мета розробленої«Стратегії збалансованого використання, відтво-рення і управління ґрунтовими ресурсами» —створення умов для збалансованого розвиткуґрунтового покриву й призупинення негативнихпроцесів, які відбуваються на землях країни. Цейдокумент гармонізований з аналогічними доку-ментами країн ЄС. Вважаємо, що його після екс-пертизи необхідно надіслати на розгляд Мінаг-рополітики і Кабінету Міністрів України. Розрахо-вано потребу в мінеральних добривах для реалізаціїнаціонального проекту «Зерно України – 2015» і га-лузевих програм. Мінеральні добрива забезпечу-ють у середньому приріст урожаїв на рівні 30–60%. Дози їх застосування впродовж останніх роківперебувають на рівні 50–70 кг/га д.р., дефіцитNPK — 70–100 кг/га д.р. Головне — необхідно по-ступово вийти на рівень 150–160 кг/га д.р., замі-нити технології їх застосування, зокрема під пе-редпосівну культивацію, під час посіву в рядки,підживлення. При цьому окупність унесення доб-рив приростом урожаїв підвищується у 2–3 рази.Потреба в мінеральних добривах — на рівні 2,6–4,0 млн т на рік, витрати — на рівні 23–34 млрд грн.Потрібно шукати спосіб компенсації витрат назастосування добрив, принаймні 10–20 % — за рахунок місцевих бюджетів.В інституті підготовлено ряд нових районувань

— за вмістом мікроелементів як основи застосу-вання мікродобрив (А.І. Фатеєв) та агрономічноорієнтоване районування (В.В. Медведєв). Ос-кільки матеріали великомасштабного ґрунтовогообстеження 1957–1961 рр. застаріли, Україна немає сучасних карт і, як правило, усі матеріали, щобазуються на їхній основі, — зонування, району-вання, бонітети, агротехнології — потребуютьоновлення. Нове ґрунтове обстеження має бутивиконане на новій методологічній основі з вико-ристанням дистанційного зондування і ГІС-техно-логій.Потрібно перейти на новий етап контролю за

станом ґрунтового покриву — моніторинг, якийздійснюють у всіх країнах ЄС.



У зв’язку з тим, що польові досліди є мало-інформативними, рекомендації, що ґрунтуютьсяна їхніх результатах, погано узгоджуються з ни-нішніми реаліями і не дають відповідей на рядпроблем і викликів системи точного землероб-ства та біоземлеробства. Подаємо пропозицію назасідання Президії НААН щодо розгляду питан-ня про польові досліди, їх інвентаризацію, рекон-струкцію та модернізацію.Інститутом під патронатом Мінагрополітики

України було розроблено проект Національноїпрограми охорони родючості ґрунтів, але дониніїї так і не ухвалено. Пропонуємо внести до пла-ну НДР по лінії Мінагрополітики України розроб-ку відповідної програми, відокремивши її від Про-грами раціонального використання і охорони зе-мель. На основі державної програми готуютьрегіональні, обласні, районні програми та проектиземлевпорядкування.Нагальним нині є створення єдиної ґрунтово-

земельної служби, яка має взяти на себе всювідповідальність за раціональне використання таохорону ґрунтів, проведення моніторингу. Такіслужби створені й успішно функціонують у США,Німеччині, Канаді та інших країнах.Подаємо пропозицію щодо розроблення По-

рядку здійснення контролю за охороною ґрунтівта їх родючістю і Порядку економічного стимулю-вання заходів з охорони родючості ґрунтів.Директор Департаменту економічного роз-

витку і аграрного ринку Мінагрополітики член-кореспондент НААН С.М. Кваша акцентувавувагу на світовій продовольчій проблемі й зазна-чив, що зростає кількість тих, хто голодує, недо-їдає. Найважча ситуація склалася в 10-ти країнахсвіту, де нині налічується понад 200 млн насе-лення. Зусилля ФАО щодо впливу на продо-вольчі проблеми цих країн поки що є марними.Проте ФАО розробила концептуальну програ-

му тисячоліття боротьби з проблемами недостат-нього харчування, побудовану на 2-х основнихпозиціях.По-перше, стан харчування визначається хар-

човим раціоном, від якого залежить здоров’я на-ції. Продовольчий резерв — це саме той ресурс,який має бути гарантованим для ФАО і країн, щомають певні проблеми регіонального забезпечен-ня продовольством.По-друге, — це фонд продовольчої безпеки,

який є монетарним, тобто кошти формуються зарахунок донорських внесків країн, окремих органі-зацій та приватних інвестицій.Крім того, ООН створено світову продоволь-

чу програму для закупівлі зерна в країнах, щорозвиваються, і постачання його країнам, які по-требують активної допомоги. Україна у 2009 р.посідала 4-те місце в цій програмі. Зокрема, ФАОбуло виділено 63,6 млн дол. США (5 % від об-сягів) для закупівлі в Україні 264 тис. т пшениці

вартістю 52 млн дол. США, 23 тис. т гороху та5 тис. т кукурудзи.Нині 11 країн вирощують майже 85 % пшениці

від світового виробництва: приблизно 597 млн тіз 694 млн т світового виробництва. Україна се-ред них посідає10-те місце з часткою 3,2 % й реа-лізує приблизно 6 млн т пшениці (4,2% від світо-вого експорту).Країни Африки, Азії, Близького Сходу є для

нас найбільшими партнерами з експорту всьогоблоку зернових культур. В Азію впродовж ниніш-нього маркетингового року Україна експортувала1,12 млн т, зокрема в ті країни, які голодують, —209 тис. т, Африку — близько 900 тис. т (у Ке-нію, яка перебуває за межею недоїдання, —35 тис. т.), Європу — 1,26 млн т. Усього експортпшениці становив 3,26 млн т.Загалом за 2011/2012 маркетинговий рік Укра-

їна експортувала 6,7 млн т пшениці, залишаю-чи на внутрішньому ринку приблизно 5 млн тпродовольчого зерна. У поточному році обсяги екс-порту можна довести приблизно до 8 млн т пше-ниці.Доповідач відзначив основні проблеми, які

нині постали перед НААН, Мінагрополітики та ви-робниками.Так, для вирішення завдань, визначених галу-

зевою програмою «Зерно України – 2015», зок-рема збільшення обсягів виробництва зерна до2017 р. (80 млн т), необхідно впорядкувати кіль-кість сортів пшениці і вдосконалити технології ви-робництва її твердих сортів. При цьому збільшен-ня виробництва зерна має ґрунтуватися на впро-вадженні інтенсивних технологій та поліпшенніякості продукції продовольчого зерна.Основним завданням Міністерства аграрної

політики і продовольства України є недопущен-ня порушень у регулюванні ринку, що мали місцев попередні роки і були пов’язані з обмеженнямекспорту через механізми квотування. В Українімає здійснюватися політика стимулювання екс-порту. Найважливішим є розвиток інфраструкту-ри зернового ринку, будівництво нових портовихелеваторів, які дадуть можливість повною міроюреалізувати потенціал України як одного з основ-них експортерів зерна у світі.Віце-президент Російської академії аграр-

них наук, академік РАСГН І.Г. Ушачов порушивпроблеми розвитку зернового господарства Ук-раїни і Росії в сучасних економічних умовах. Вінвідзначив відсутність єдиної стратегії розвиткузерновиробництва та ринку зерна, особливо усфері експорту; низьку платоспроможність йоговиробників; необхідність розвитку ринку фураж-ного зерна з метою збільшення імпортозаміщен-ня продукції тваринництва; важливість підвищен-ня якості зерна та збільшення його виробництвадля забезпечення формування необхідних екс-портних ресурсів; наголосив на компенсації впли-




ву ризиків, що ускладнюють ведення зерновогогосподарства.Доповідач проаналізував ринки пшениці та

ячменю, де Росію, Україну і Казахстан можна по-рівняти з найважливішими світовими експортера-ми (США, Австралія і Канада) у сферах вироб-ництва та зовнішньої торгівлі. За 2010 і 2011 мар-кетингові роки співвідношення частки виробленоїпшениці між зазначеними трійками держав прак-тично вирівнялося (15–16% від світового вироб-ництва).Цього сезону Росія та Україна разом експор-

тують понад 35 млн т пшениці (близько 19% відобсягу світового експорту), це стільки ж, як і най-більший світовий експортер пшениці США. Якщододати до обсягу експорту Росії та України екс-порт пшениці з Казахстану через Чорне море (3–4 млн т), то цього сезону Чорноморський регіонвиявився світовим лідером з експорту пшениці.Експорт зерна для наших країн є одним з ос-

новних важелів розвитку економіки, зокрема аг-рарного сектору. Це потребує розроблення рядузавдань щодо підвищення конкурентоспромож-ності України та Росії на світовому ринку зерна,для вирішення яких слід плідно співпрацювати.Проектом Державної програми з розвитку сіль-ського господарства на 2013–2020 рр. у Росії пе-редбачено збільшення експорту зерна до 40 млн т.Наші країни застосовують заходи з регулюван-

ня експорту з урахуванням власної продовольчоїбезпеки. До них належать пряма тимчасова за-борона, уведення експортних квот і митних зборівабо їх заборона взагалі.Ми експортуємо великі обсяги зерна за низь-

ких світових цін. Унаслідок цього виробники на-ших держав втрачають виручку в сумі близько5 млрд дол. США. Для виправлення такої ситу-ації потрібно створювати запаси зерна учасни-ками ринку, де головна роль має належати дер-жаві.У Росії наявний дефіцит портових потужнос-

тей, а в Україні їх певний надлишок, тому Росіязацікавлена у використанні українських термі-налів. При цьому слід вирішувати ряд питань ад-міністративного й організаційного характеру, особ-ливо щодо застосування єдиного підходу до ви-значення тарифів за послуги перевезення та ін.Потужний потенціал для співпраці є у сфері

спільного використання вагонного парку та у фор-муванні узгодженої експортної політики. Хоча задеякими напрямами ми як країни-експортери зер-на є конкурентами, проте спільних інтересів у насзначно більше. Так, на світовому ринку пшеницінаші країни спеціалізуються в різних напрямах:Росія переважно експортує продовольчу пшени-цю 3–4-го класів, а Україна — фуражну пшени-цю. Водночас частка фуражної пшениці в екс-порті Росії не перевищує 10%.У цьому маркетинговому році Росія домінує на


єгипетському ринку, на який вже поставлено5,8 млн т російської пшениці. Україна поставилана єгипетський ринок лише 0,28 млн т пшениці.Водночас на єгипетському ринку кукурудзи ук-раїнські експортери конкурують не з Росією, а зіСША та Аргентиною. Вони поставили Єгипту впоточному маркетинговому році 1,5 млн т куку-рудзи, тоді як Росія — усього 23 тис. т.На ринку фуражного ячменю є реальна кон-

куренція, зокрема за ринок ячменю СаудівськоїАравії. Тому потрібно проводити єдину політику,щоб не допустити через конкуренцію надмірногозниження цін.Прогнозоване зростання світового споживан-

ня зерна створює передумови для збільшенняйого виробництва та експорту з наших країн і по-требує формування узгодженої експортної полі-тики. Для цього слід визначити пріоритетні напря-ми експорту зерна і політики формування екс-портних цін; сформувати узгоджені програмирозвитку інфраструктури експорту зерна; погоди-ти тарифну політику на транспорті; уніфікуватитехнічні регламенти і національні стандарти, са-нітарні та фітосанітарні норми і гармонізувати їхз міжнародними стандартами; створити єдину си-стему біржової торгівлі зерном під час проведен-ня експортних операцій для встановлення коти-рувальних цін, хеджування ризиків та ін.Розв’язання цих завдань потребує узгоджен-

ня заходів органів державної влади і бізнес-під-приємств та розроблення комплексної програмидій, створення відповідних нормативних і право-вих документів, типових угод та ін. Важливим єкомплексне наукове забезпечення формуванняузгодженої стратегії розвитку ринків, зокрема зер-нового.Академік-секретар Відділення рослинниц-

тва НААН академік НААН О.О. Іващенко вис-туп присвятив питанням реалізації генетичногопотенціалу сортів і гібридів агрокультур в умовахвиробництва. Сорти і гібриди сільськогосподарсь-ких культур, створені науковими центрами Ака-демії, здатні мати високі рівні урожайності: куку-рудзи — понад 140 ц/га, пшениці — 100–110, со-няшника — 50–55, ячменю — 90–100 ц/га. Протецей потенціал реалізується лише на 35–40%. Заповної реалізації потенціалу урожайності можназасівати пшеницею не 7, а 4–5 млн га, а отриму-вати значно більший валовий збір. Тому ми зо-бов’язані рухатися в напрямі інтенсифікації, алестримують кілька факторів.Для того, щоб програмних 100 млн т зерна

стали реальністю і стабілізувалося виробництво,потрібно щоб господарства не ігнорували законівагрономії. Один з них — закон повернення (по-верни полю те, що взяв з урожаєм). Баланс мікро-елементів і гумусу в ґрунті негативний. Нині мипрацюємо за рахунок добробуту наших онуків,обкрадаємо землю.



Чому цього балансу дотримується Європа,розвинені країни? Для стабільного виробництвамає бути у здоровому стані його головний засіб— орні землі. Сьогодні маємо проблему органіч-ної речовини та ерозії майже на 80% площ ор-них земель. У країні фактично немає власного ви-робництва високоякісних та ефективних фосфор-них і калійних добрив, тому повинна втілюватисьініціатива від науки і Мінагрополітики щодо нала-годження їх виробництва з вітчизняної сировини.Потрібно якісно підвищувати рівень агрономічноїслужби на всіх етапах і для господарств усіхформ власності, технічно переозброювати га-лузь, оскільки ми втрачаємо 6–8 млн т зерналише під час його збирання.Ці фактори формують також якість зерна. Чо-

му немає якісних вітчизняних макаронних виробівіз твердої пшениці? Це також залежить від рівнявиробництва, економічних служб і продовольчоїполітики.Перед науковим супроводом виробництва сто-

їть великий блок проблем щодо приведення йогорівня у відповідність до вимог інтенсивного зем-леробства. Насамперед це збереження й поліп-шення продуктивності головного засобу вироб-ництва — орних земель. Коли коефіцієнт корис-ної дії наших гібридів і сортів становитиме хоча б70–80 %, ми зможемо перевиконати завданняпрограми «Зерно України — 2015» з високимиекологічними показниками.Перший проректор Національної академії

статистики, обліку та аудиту, голова Всеукраїн-ського товариства ім. С. Подолинського (те-орія фізичної економії) доктор економічнихнаук В.О. Шевчук наголосив на тому, що розв’я-зання проблеми формування стратегічних за-пасів зерна потребує звернення до науковоїспадщини Героя України М.Руденка. Можливістьщорічного виробництва зерна в обсязі 100 млн тучений розглядав як сучасну економічну страте-гію України. Її втілення буде ефективнішим заумови сприйняття зерна як незамінної ресурсноїбази економічного зростання.Проблему формування Україною стратегічних

запасів зерна слід розв’язувати на відповіднійнауковій основі. Фундаментальну основу даєстворена С. Подолинським і творчо розвиненаакадеміком В.Вернадським та М.Руденком україн-ська наукова школа фізичної економії. Потенці-ал інновативності, який має ця школа, здатнийвивести нашу науку на провідні світові позиції. Болише фізична економія дає змогу побачити, якщорічний додаток сонячної енергії, що має місцевинятково в хліборобстві, стає додатковою вар-тістю. Її фізичний аналог — це енергія прогресу,біоенергетичним забезпеченням якого є зерно.Фізична економія дає можливість зрозуміти,

що зерно належить до сукупності невід’ємних аб-солютних благ. Складовими цієї сукупності, яка


являє собою абсолютний капітал, є також земля,солома, худоба і гній — безальтернативні і нічимнезамінювані. Це вартість, здатна продукуватиабсолютну додаткову вартість.З позиції фізичної економії еталоном вартості

найдоцільніше зробити тонну або центнер пше-ниці. Якби це справді сталося, сотні мільйонівлюдей були б урятовані від голодної смерті. Біо-енергетична основа грошей дає змогу тлумачи-ти їх як міру життя.Відтак ідеться про планетарну ресурсну без-

пеку, суб’єктом творення якої покликана статиУкраїна. Вона має брати активну участь у розв’я-занні проблеми формування стратегічних запасівзерна, що зробить її провідником принциповонових ініціатив.З огляду на це пріоритетної уваги потребують

теоретико-економічні, історико-економічні та при-кладні економічні дослідження, результати якихможуть стати викликом інтелектуальному світовіі принести міжнародне визнання українській науці.На цій основі слід невідкладно розробити адек-

ватну викликам ХХІ ст. Національну стратегіюрозвитку України. Її ініціатором має стати Націо-нальна академія аграрних наук України.Директор ННЦ «Інститут землеробства

НААН» член-кореспондент НААН В.Ф. Камін-ський наголосив, що продовольча безпека в усіхкраїнах світу визначається перехідними запаса-ми зерна, тому пріоритетом для України нині і вмайбутньому залишається зернове господар-ство.За даними ФАО, у 1996–2000 рр. валове ви-

робництво зерна у світі формувалося за серед-ньої врожайності 28,1 ц/га. З урахуванням енер-гетичного еквівалента лише зерновими культура-ми за врожайності 27 ц/га можна забезпечитипродуктами харчування близько 9 млрд населен-ня.В Україні внаслідок проведених реформ в об-

робітку залишилося 13,3 млн га землі, на якійможна ефективно вирощувати товарну продукціюзернових культур. Це на 2,9 млн га менше, ніжпередбачено програмою «Зерно України – 2015».У громадян без урахування фермерських гос-

подарств перебуває в користуванні 15,3 млн газемлі, у середньому 0,6 га на господарство. Затакого землекористування товарну продукціюзерна виростити неможливо. Проведений аналізсвідчить, що майже на половині площ у цих гро-мадян взагалі не вирощують сільськогосподарсь-ких культур, а на решті площ, за показниками2010 р., збирають урожай ячменю по 6,6 ц/га,пшениці — 8,4, кукурудзи – 11 ц/га. Слід зазна-чити, що в Україні за останні 5 років (2006–2010)кількість таких землевласників зросла на 247835осіб. У фермерських господарствах в користу-ванні 3,8 млн га землі, тобто в середньому по76,2 га на господарство. Отже, в малоземельних



власників перебуває 59% землі від загальноїплощі ріллі в Україні.Програмою виробництва для вирощування

80 млн т зерна передбачено мати посівний клинзернових культур 16,2 млн га. Щоб забезпечитипередбачений валовий збір зерна, слід засіватизерновими культурами близько 18 млн га.За розрахунками обсягів виробництва зерна

на основі вологозабезпеченості в межах природ-но-кліматичних зон та адміністративних облас-тей, середньорічний валовий збір можливий нарівні 67–70 млн т. Мінімальний валовий збір неможе бути нижчим 50 млн т, максимально мож-ливий — 83 млн т.Нам потрібно кардинально підвищити рівень

матеріально-технічного забезпечення, оскількинині він є недостатнім. Українська сільгосптехні-ка лише наполовину відповідає міжнароднимстандартам, за надійністю і довговічністю — на31%, енергетичною ефективністю — менше ніжна третину (29%), за сервісними показниками –на 28%. Знос техніки становить близько 70%,майже 15% машин щороку не задіяні у виробни-чому процесі, на неналежному рівні й сервіснеобслуговування. Втрати лише зерна від нестачітехніки в Україні становлять близько 8 млн т що-року.Під час реалізації програми «Зерно Украї-

ни – 2015» сільськогосподарським органам, то-варовиробникам, науковим установам потрібнона основі системного підходу відпрацювати вза-ємозв’язки з усіма ухваленими національнимипрограмами — «Оліє-жировий комплекс», «Ово-чівництво», «Картоплярство», «Кормовиробниц-тво», «Відроджене скотарство» та ін.Із завершенням земельної реформи слід мак-

симально зберегти цілісність земельних масивівта сприяти формуванню великих господарств.Значну роботу належить виконати із земле-


впорядкування. Наш інститут близько 100 роківбув головною науковою установою в Україні зрозроблення систем землеробства та освоєннясівозмін. Нині ми пропонуємо МінагрополітикиУкраїни свої послуги з еколого-економічного об-ґрунтування сівозмін і впорядкування угідь у про-ектах землеустрою та їх наукову експертизу.Слід скорегувати структуру посівного клину

зернових культур, оскільки збільшилися площіпосівів соняшнику, кукурудзи на зерно, а озимізернові культури залишилися без кращих попе-редників. Максимальна площа озимих зерновихразом із ріпаком озимим має становити 7 млн га,зокрема пшениці озимої — 5 млн га. У 60–70-тіроки минулого століття середня площа пересівуі підсіву озимих зернових в Україні становила 1,7–1,9 млн га.За значного розширення площ кукурудзи на

зерно, соняшнику, культур не надто ранніх стро-ків сівби можна своєчасно провести сівбу ранніхярих зернових – ячменю, вівса, пшениці, зерно-бобових. Площі посіву ячменю ярого та кукуруд-зи на зерно слід довести до 4 млн га для кожноїкультури. Раніше вважалося, якщо в господарствіврожай кукурудзи на зерно перевищує врожайпшениці на 10 і більше центнерів, лише тоді до-цільно висівати її в Україні.За останні 20–30 років середньорічна сума

опадів зросла на 110–150 мм, що зумовило під-вищення врожайності зернових на 10–15 ц/га по-рівняно з досягнутим рівнем.В інституті відпрацьовано системи адаптивно-

го землеробства, сучасні технології вирощуван-ня зернових культур, створено високопродуктивнісорти, налагоджено наукове забезпечення їх ос-воєння у виробництві, що є запорукою виконан-ня національної програми «Зерно України –2015», безперечно, за фінансової підтримки то-варовиробників державою.


Землеробство,ґрунтознавство,агрохімія

УДК 631.82.86:631.95© 2012

А.С. Заришняк,академік НААН

В.В. Іваніна,кандидат сільсько-господарських наукІнститутбіоенергетичних культурі цукрових буряків НААН

Т.В. Колібабчук,кандидат сільсько-господарських наукВерхняцька дослідно-селекційна станція ІБКЦБ

СТАБІЛІЗАЦІЯ БІОГЕННОГОБАЛАНСУ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬЗЕРНО-БУРЯКОВОЇ СІВОЗМІНИ

В мовах нестій о о зволоження зони Лісостепна чорноземі опідзоленом вивчено балансбіо енних елементів зерно-б ря овій сівозміні.Проаналізовано вплив льт р на виноселементів живлення та розподіл їх зас ладовими стр т ри врожаю. Визначенооптимальні системи добрення, я і забезпеч ютьвисо прод тивність сільсь о осподарсь ихльт р та біо енн стабільність ґр нтової

системи.

Стратегічною метою сучасного землероб-ства є оптимізація системи удобрення, яказдатна забезпечити раціональне використанняелементів живлення, сприяти стабілізації тавідновленню природної родючості ґрунту. Длявирішення цих завдань потрібно мінімалізуватибіогенне навантаження на ґрунтову систему,запобігти непродуктивним втратам та раціо-нально використовувати внутрішні резервисівозмін.Одним зі способів оптимізації мінерального

живлення рослин та стабілізації біогенного ба-лансу ґрунтів є біологізація систем сучасногоземлеробства [2]. Згідно з численними дослі-дженнями використання альтернативних дже-рел органічних добрив, одним з яких є побічнапродукція рослин, дає змогу стабілізувати вуг-лецевий баланс ґрунту, задіяти додатковий ре-сурс біогенних елементів до процесу мінераль-ного живлення рослин [2, 3] та сприяти стабілі-зації запасів гумусу.Нині, коли на 1 га ріллі вносять 80–90 кг NРК

(чверть фізіологічних потреб рослин), веденняекологічно ощадливого землеробства з міні-мальним вилученням біогенних елементів замежі агроекосистем має стати основою сучас-ного виробництва [4].У стаціонарних польових дослідженнях, про-

ведених в умовах нестійкого зволоження зониЛісостепу, вивчали вплив традиційних та аль-

тернативних систем органо-мінерального удоб-рення на баланс біогенних елементів у ґрунтіта продуктивність зерно-бурякової сівозміни.Дослід було закладено в 1985 р.Матеріали і методика досліджень. У статті

наведено дані 2-ї ротації (1995–2010 рр.) зер-но-бурякової сівозміни Верхняцької дослідно-селекційної станції (ВДСС), які характеризуютьбаланс біогенних елементів у сівозміні, детер-мінують їхній розподіл культурами сівозміни таскладовими структури врожаю, визначають сту-пінь рециркуляції біогенних елементів під часзаорювання побічної продукції в ґрунт та дифе-ренціації системи удобрення.Ґрунт дослідного поля — чорнозем опідзо-

лений важкосуглинковий, характеризується та-кими фізико-хімічними та агрохімічними показ-никами: уміст гумусу за Тюріним — 3–3,6%;гідролітична кислотність за Каппеном — 22–38 мг⋅екв/кг ґрунту; сума увібраних основ заКаппеном-Гільковіцем — 280–300 мг⋅екв/кгґрунту; лужногідролізованого азоту за Корн-фільдом — 100–120 мг/кг ґрунту; уміст рухомо-го фосфору та обмінного калію за Чиріковим —відповідно 90–140 та 70–100 мг/кг ґрунту.Чергування культур у плодозмінній сівозміні

(30% просапних, 60% зернових, 20% кормових):ячмінь+конюшина — конюшина — пшеницяозима — буряки цукрові — горох — пшеницяозима — кукурудза на зерно — вико-овес —


ЗЕМЛЕРОБСТВО,ҐРУНТОЗНАВСТВО, АГРОХІМІЯ

пшениця озима — буряки цукрові. У ґрунт за-робляли побічну продукцію всіх культур, окрімярого ячменю, конюшини та вико-вівса.Площа облікової ділянки — 100 м2; повтор-

ність — 3-разова. Агротехніка вирощуваннякультур — загальноприйнята для цієї зони.Хімічний склад зразків рослинного матеріа-

лу визначали згідно із загальноприйнятими ме-тодиками, винос основних елементів живлен-ня — розрахунковим методом.Накопичення біологічного азоту в ґрунті обчис-

лювали згідно з прийнятими нормативами [1].Результати досліджень. Використання

альтернативної органо-мінеральної системиудобрення впродовж ротації зерно-буряковоїсівозміни було ефективним заходом підвищен-ня її продуктивності. В умовах нестійкого зво-ложення на чорноземі опідзоленому з харак-терним для нього підвищеним умістом фосфо-ру та калію заорювання побічної продукції ра-зом з унесенням на 1 га сівозмінної площіN50P43K50 забезпечило продуктивність сівозмінина рівні 8,49 т/га к.од., що було на 1,77 т/га к.од.більше, ніж у варіанті без унесення добрив(табл. 1).Альтернативна система органо-мінераль-

ного удобрення була ефективнішою порівняноз мінеральною (зростання продуктивності на0,27 т/га к.од.), проте дещо поступалася зарівнем продуктивності традиційній органо-міне-ральній системі (різниця — 0,14 т/га к.од.).Заорювання побічної продукції рослин без

застосування мінеральних добрив з одночас-ним унесенням 12 т/га гною виявилося недо-статньо ефективним заходом в умовах нестій-кого зволоження зони Лісостепу. Причиною цьо-го могло стати недостатнє вологозабезпечен-ня, зниження інтенсивності мінералізаційнихпроцесів у ґрунті та погіршення умов мінераль-ного живлення рослин. Продуктивність сівозмі-ни в цьому варіанті була на рівні мінеральноїсистеми удобрення (8,18 т/га к.од.), але знач-но поступалася продуктивності у варіантах зоргано-мінеральною системою: традиційній —на 0,45 т/га к.од., альтернативній — 0,31 т/га к.од.До культур, які найкраще реагували на по-

єднане внесення органічних та мінеральнихдобрив, належать ячмінь ярий, горох і кормовікультури — конюшина та вико-вівсяна суміш-ка. Урожайність зерна ячменю у варіантах з ор-гано-мінеральною системою удобрення в се-редньому за ротацію зерно-бурякової сівозмі-ни становила 4,57—4,66, гороху — 3,09–3,14,конюшини — 23,25–23,82, вико-вівса — 29,54–30,02 т/га, що було відповідно на 1,82–1,91 т/га,0,33–0,38, 2,17–2,74 та 4,91–5,41 т/га більше,ніж у варіанті без добрив.Зростання продуктивності сівозміни за орга-

но-мінеральних систем удобрення характери-

Стабілізація біогенного балансута продуктивність зерно-бурякової сівозміни

1Без

добрив

(контроль)

Основна

2,7

52

1,0

84

,75

33

,82

2,7

65

,74

24

,61

5,4

7Побічна

4,7

9–

4,9

41

1,7

11

,93

6,2

3–

1,2

5 2

N5

0P

43K

50

Основна

3,9

02

2,0

55

,85

42

,60

2,9

56

,54

28

,63

6,5

8Побічна

4,9

0–

6,6

61

9,1

42

,16

6,8

7–

1,6

4 3

Побічна

продукція

+ N

50P

43K

50Основна

4,6

62

3,2

55

,78

43

,81

3,0

96

,57

29

,54

6,7

7Побічна

4,8

2–

7,1

52

0,1

12

,32

7,1

4–

1,7

2 5

12 т

/га гною

+N

50P

43K

50Основна

4,5

72

3,8

25

,79

44

,42

3,1

46

,59

30

,02

6,8

2Побічна

5,0

3–

7,5

52

1,3

02

,40

7,4

9–

1,8

11

212

т/га гною

+побічна

продукціяОсновна

4,3

72

3,6

75

,62

41

,93

3,2

26

,40

32

,03

6,6

5Побічна

4,8

3–

6,6

61

4,8

02

,35

7,1

2–

1,5

3

НІР

050

,18

1,8

60

,22

2,0

50

,36

0,2

32

,01

* Середня

врожайність у ланках сівозміни

, т/га

.

1.Впливсистеми

добреннянаврожайність

льтріпрод

тивність

сівозміни(ВДСС,1996–2010рр.)

Продуктивністьсівозміни, т к.од. на 1 гасівозмінноїплощі

Варіант

Урожайність,

т/га

Ячмінь ярий

1996

–2

00

1 рр

.

*Конюшина

1997

–2

00

2 рр

.

*Пшениця

озима

1998

–2

00

9 рр

.

Буряки

цукрові

199

9–2

01

0 рр

.

Горох

20

00

–20

05 рр

.

Кукурудза

на

зерно

200

2–20

07 рр

.

Вико

-овес

20

03

–20

08 рр

.

Унесено

на

1 га

сівозмінної площі

Продукція




1Без

добрив

N5

0,6

31

,61

24

,49

8,3

25

,27

0,0

40

,79

2,2

19

,38

7,8

43

,01

10

,89

0,1

25

,1(контроль)

P2

0,9

11

,02

8,4

35

,27

,92

5,7

10

,12

3,2

4,4

33

,91

3,1

33

,22

9,7

7,2

K1

4,8

66

,61

07

,72

3,3

48

,97

5,0

51

,73

7,3

26

,32

4,1

88

,51

14

,75

1,9

43

,2

2N

50P

43K

50

N7

1,8

32

,31

31

,31

21

,13

4,0

88

,26

6,5

98

,52

1,6

10

0,1

47

,41

28

,01

06

,93

3,6

P2

9,6

11

,33

0,0

43

,31

0,7

32

,41

6,4

24

,85

,03

8,6

14

,43

8,4

35

,69

,6

K2

0,7

68

,11

13

,82

8,7

65

,99

4,6

84

,43

9,8

29

,42

7,5

97

,61

32

,56

1,0

56

,2

3Побічна

N8

5,7

31

,81

36

,71

19

,73

6,5

90

,77

0,0

10

3,2

23

,21

00

,54

9,3

13

3,8

11

0,0

35

,4продукція

P3

5,4

11

,13

1,2

42

,81

1,4

33

,31

7,3

26

,05

,33

8,8

15

,04

0,1

36

,71

0,0

+ N

50P

43K

50K

24

,76

7,0

11

8,4

28

,37

0,8

97

,28

8,8

41

,73

1,6

27

,61

01

,41

38

,56

3,0

59

,0

512

т/га гною

N8

4,1

33

,21

39

,41

19

,93

8,5

91

,97

4,1

10

4,9

24

,01

00

,85

1,7

14

0,0

11

1,3

37

,3+

N50

P43

K50

P3

4,7

11

,63

1,9

42

,91

2,1

33

,71

8,3

26

,45

,53

8,9

15

,74

2,0

37

,01

0,6

K2

4,2

69

,91

20

,82

8,4

74

,89

8,6

94

,24

2,4

32

,62

7,7

10

6,4

14

4,9

64

,26

2,2

12

12 т

/га гною

N8

0,4

31

,91

31

,81

16

,33

4,0

86

,75

1,5

10

7,6

23

,59

7,9

49

,11

41

,41

08

,13

1,0

+побічна

P3

3,2

11

,13

0,1

41

,61

0,7

31

,81

2,7

27

,15

,43

7,8

15

,04

2,4

35

,98

,9продукція

K2

3,2

67

,11

14

,22

7,5

65

,99

3,0

65

,44

3,5

32

,02

6,9

10

1,1

14

6,3

62

,35

2,9

Примітка

. 1

— винесено

товарною

продукцією

, кг

/га;

2 —

побічною


, кг

/га;

* середній

винос у ланках сівозміни

.

2.Виноселементівживлення

льтрамизерно-б

ряовоїсівозмінизалежновід

системи

добрення(ВДСС,1996–2010рр.),

/а

ВаріантУнесено

на

1 га


Елементживлення

Культури

сівозміни

Винос

сівозміною

, кг

/га


Ячмінь ярий

Конюшина

*Пшениця озима

*Буряки

цукрові

Кукурудза

на зерно

Горох

Вико

-овес

3.Баланселементівживленнявґр

нтізарізнихсистем

добрення(ВДСС,1996–2010рр.)

Варіант

2

1–

32

,1–

–1

15

,23

6,9

95

,1–

83

,1–

36

,9–

95

,12

7,9

––

25

0,0

34

,74

3,0

50

,01

40

,54

5,2

11

7,2

–5

5,8

–2

,2–

67

,26

0,3

95

,14

2,7

350

,0 (

82,2

)3

6,3

43

,0(5

1,9

)50

,0 (

102,

3)11

0,0

36

,76

3,0

–2

3,7

+6

,3–

13

,07

8,5

11

7,2

79

,4

51

10

,03

7,2

73

,01

22

,01

48

,64

7,6

12

6,4

–1

,4+

25

,4–

4,4

99

,11

53

,49

6,5

12

60

(87

,8)

36

,33

0(3

7,8

)7

2(1

18

,2)

10

8,1

35

,96

2,3

–1

1,8

–5

,9+

9,7

89

,18

3,6

11

5,6

Примітка

. Під

час

проведення

розрахунків

балансу

у варіантах

3 та

12 до статей

надходжень і витрат

не залучали

біогенні елементи

побічної про-

дукції;

1 —

азот добрив;

2 —

біологічний

азот;

у дужках наведено сумарне

надходження

біогенних елементів з добривами

та побічною


(за

винятком

ячменю

ярого

).

NK

NP

KN

PK

NP

KP

1

Унесено

, кг

на

1 га


Винесено

, кг

на 1

га


Баланс,

± кг

на 1

га


Інтенсивність

балансу

, %

21

12

12

12

11

21

21




зувалося підвищеним виносом елементів жив-лення [4].За результатами досліджень, винос елемен-

тів живлення у варіантах з унесенням добривстановив: азоту — 139,1–148,6 кг/га, фосфору —44,8–47,6, калію — 115,2–126,4 кг/га сівозмін-ної площі, що було більше, ніж у варіанті бездобрив відповідно на 23,9–33,4, 7,9–10,7 та20,1–31,3 кг/га сівозмінної площі (табл. 2).Слід зауважити, що значна частина елемен-

тів живлення виносилася в складі побічної про-дукції культур. У середньому у варіантах до-сліду винос азоту на 1 га сівозмінної площі вскладі побічної продукції щодо загального вино-су становив 21,8–25,1%, фосфору — 19,6–22,3,калію — 45,5–49,2%. При цьому у варіантах зунесенням добрив частка біогенних елементів,винесена побічною продукцією, порівняно зконтролем зростала по азоту на 0,5–3,3%, фос-фору — 0,3–2,7, калію — на 0,5–3,7%.Отже, застосування традиційної системи ве-

дення землеробства призводило до винесеннябіогенних елементів за межі агроекосистеми ускладі основної та побічної продукції рослин.Обсяги і співвідношення винесених побічною

продукцією елементів живлення різнилися завидами вирощуваних культур, що великою мі-рою визначало характер та обсяги їх загально-го вилучення.Буряки цукрові, на відміну від решти культур,

у складі листкової маси виносили майже поло-вину біогенних елементів від їхнього загальноговиносу: азоту — 44%, фосфору — 34, калію —48% (рис. 1), тоді як культури зернової групи зпобічною продукцією виносили переважнокалій, який становив 70–78% від загальноговиносу.Заорювання побічної продукції змінювало

рівень біогенного навантаження культур сіво-зміни на ґрунт. Сумарний винос біогенних еле-ментів буряками цукровими за умови заорю-вання побічної продукції зменшувався в 1,78раза, кукурудзою на зерно — 1,95, пшеницею

озимою — 1,58, ячменем ярим — 1,90, горохом— 1,41 раза.Біологізація систем землеробства змінюва-

ла і конфігурацію біогенного навантаження куль-тур сівозміни на ґрунт. На фоні зменшення за-гальних обсягів виносу елементів живлення підчас вирощування буряків цукрових ґрунт втра-чав переважно 91 кг/га азоту і 97 кг/га калію.Культури зернової групи виносили з ґрунту 86–120 кг/га азоту, перевищуючи за цим показникомбуряки цукрові. При цьому винос з ґрунту каліюзерновими культурами становив 25–28 кг/га (у3,5–3,6 раза менше, ніж азоту), фосфору —35–43 кг/га (у 2,5–2,8 раза менше, ніж азоту).За традиційної системи землеробства зерновікультури виносили калію порівняно з азотом у1,2–1,3 раза менше, фосфору — 2,5–2,9 раза(рис. 2).Вирощування вико-вівсяної сумішки в умо-

вах біологізації сівозміни за рівнем біогенногонавантаження можна прирівняти до вирощу-вання буряків цукрових. Загальні обсяги вино-су елементів живлення цією культурою стано-вили 212 кг/га NPK, при цьому ґрунт втрачавпереважно калій (винос 139 кг/га). Так, завирощування буряків цукрових винос елементівживлення становив 221 кг/га NPK, пшениці ози-мої — 191, кукурудзи на зерно — 168, ячменюярого — 146, конюшини — 149, гороху — 108кг/га NPK.Отже, із заорюванням побічної продукції в

умовах біологізації землеробства зменшувавсясумарний винос елементів живлення з ґрунтув 1,4 раза порівняно з традиційною мінераль-ною системою удобрення і значно змінювали-

Рис. 1. Част а винос біо енних елементівпобічною прод цією льт р зерно-б ря о-вої сівозміни (ВДСС, 1996–2010 рр.), % відза ально о: — N; — P; — K

% від

загального виносу Побічна продукція + N50P43K50

Рис. 2. Біо енне навантаження на ґр нт затрадиційно о (1) та біоло ічно спрямовано-о землеробства (2) (ВДСС, 1996–2010 рр.),/ а. Приміт а. Під льт рами онюшина,орох та ви о-овес винос азот розрахов -вали за мін сом симбіотичної азотфі сації;— N; — P; — K

Пшениця

озимаБуряки

цукрові

Ячмінь

ярий

кг/га Побічна продукція + N50P43K50

Конюшина

Горох

Кукурудза

на зерно

Вико

-овес



ся обсяги виносу біогенних елементів за вида-ми вирощуваних культур.Розрахунки балансу елементів живлення по-

казали, що жодна із систем удобрення не за-безпечила позитивного балансу азоту в сіво-зміні. Натомість позитивний баланс фосфорускладався у варіантах з традиційною та аль-тернативною системами органо-мінеральногоудобрення, баланс калію — у варіанті із заорю-ванням побічної продукції разом з унесенням12 т гною на 1 га сівозмінної площі (табл. 3).Найбільше від’ємне сальдо балансу скла-

далося у варіанті без унесення добрив: азоту— –83,1 кг/га, фосфору — –36,9, калію —–95,1 кг/га сівозмінної площі. Застосуваннямінеральної системи удобрення з унесеннямна 1 га сівозмінної площі N50P43K50 створю-вало майже бездефіцитний баланс фосфору вґрунті (–2,2 кг/га сівозмінної площі), алезумовлювало значний дефіцит азоту і каліювідповідно –55,8 та –67,2 кг/га сівозмінноїплощі. Інтенсивність балансу в цьому варіантістановила: азоту — 60,3%, фосфору — 95,1,калію — 42,7%.Заорювання побічної продукції рослин в

умовах біологізації сівозміни з унесеннямN50P43K50 значно поліпшувало показники ба-лансу біогенних елементів у ґрунті. Від’ємнесальдо балансу азоту зменшувалось до –23,7,калію — до –13, при цьому створювався по-зитивний баланс фосфору — +6,3 кг/га сіво-змінної площі. Інтенсивність балансу в цьому


варіанті становила: азоту –78,5%, фосфору —117,2, калію –79,4%.Залучення біогенних елементів до рецирку-

ляційних механізмів колообігу, яке при заорю-ванні побічної продукції в середньому у сіво-зміні становило 104,4 кг/га сівозмінної площіNPK, або 43,4% від загального виносу, знижу-вало дефіцит балансу й поліпшувало умовимінерального живлення культур по азоту на35,4 кг/га, фосфору — 10, калію — 59 кг/гасівозмінної площі.Найоптимальніші показники балансу біоген-

них елементів склалися у варіанті з традицій-ною органо-мінеральною системою удобрення(12 т/га гною + N50P43K50). Баланс азоту і ка-лію в цьому варіанті залишався від’ємним, од-нак показники від’ємного сальдо зменшувалисяпо азоту до –1,4, калію — до –4,4 кг/га сівозмін-ної площі. Баланс фосфору зберігав позитив-ну динаміку і досягнув показника +25,4 кг/гасівозмінної площі. Інтенсивність балансу в цьо-му варіанті становила: азоту — 99,1%, фосфо-ру — 153,4, калію — 96,5%. Органічна систе-ма удобрення, яка поєднувала заорювання по-бічної продукції та внесення 12 т/га гною, запоказниками балансу біогенних елементів зай-мала проміжну позицію між альтернативною ітрадиційною системами органо-мінеральногоудобрення. Баланс азоту при цьому становив–11,8, фосфору — –5,9, калію — +9,7 кг/га сі-возмінної площі, а показники інтенсивності ба-лансу відповідно — 89,1%, 83,6 та 115,6%.

Продуктивність сівозміни у варіантах зтрадиційною та альтернативною система-ми органо-мінерального удобрення була най-вищою — відповідно 8,63 та 8,49 т/га к.од.,що на 1,91 та 1,77 т/га к.од. більше, ніж у ва-ріанті без добрив і на 0,41 та 0,27 т/га к.од.більше, ніж за мінеральної системи удобрен-ня. Застосування альтернативної системиоргано-мінерального удобрення (побічна про-дукція + N50P43K50) сприяло стабілізації балан-су біогенних елементів у ґрунті. Винос еле-

Висновки

ментів живлення з грунту зменшився в 1,8раза порівняно з мінеральною системою удоб-рення. Інтенсивність балансу азоту станови-ла 78,5%, фосфору — 117,2, калію — 79,4%.Традиційна система органо-мінеральногоудобрення (12 т/га гною + N50P43K50) залиша-лась біогенно найощадливішою, однак її вико-ристання характеризувалося значними енер-говитратами на отримання і внесення гною.Інтенсивність балансу азоту — 99,1%, фос-фору — 153,4, калію — 96,5%.

1. Захарченко И.Г. О фиксации азота бобовы-ми/И.Г. Захарченко, Г.С. Пироженко//Агрохимия. —1970. — № 5. — С. 28–34.

2. Сайко В.Ф. Використання на удобрення по-бічної продукції рослинництва в Україні/В.Ф. Сай-ко//Землеробство: міжвід. темат. наук. зб. — К.: ВД«ЕКМО», 2009. — Вип. 81. — С. 3–9.

Бібліографія

3. Цвей Я.П. Гумусовий стан чорнозему в про-цесі довготривалого застосування добрив/Я.П. Цвей, Н.К. Шиманська//Агроекол. журн. —2002. — № 3. — С. 73–75.

4. Цвей Я.П. Баланс елементів живлення в сі-возмінах Лісостепу/[Я.П. Цвей, О.Т. Петрова,С.М. Климчик та ін.]//Наук. вісн. НАУ. — К., 2008.— Вип. 129. — С. 239–244.


ЗЕМЛЕРОБСТВО, ҐРУНТОЗНАВСТВО, АГРОХІМІЯ

УДК 631.811.1:631.4:631.811:631.82:634.13

© 2012

Т.В. Малюк,кандидат сільсько-господарських наукІнститутзрошуваного садівництваім. М.Ф. Сидоренка НААН

ДІАГНОСТИКАМІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯГРУШІ ЗА ПОКАЗНИКАМИАЗОТНОГО РЕЖИМУ ҐРУНТУ

Наведено рез льтати досліджень взаємозв’язміж параметрами по азни ів азотно о режимґр нт , фа торами, я і йо о форм ють, тапрод тивністю інтенсивних насаджень р ші.

Розроблення раціональної системи удоб-рення сільськогосподарських культур як обо-в’язковий елемент передбачає діагностуваннястану ґрунту й рослин. Це дає змогу встанови-ти оптимальні дози, строки та способи внесен-ня добрив відповідно до запасів рухомих формелементів у ґрунті та особливостей розвиткурослин.Найбільшу складність має визначення опти-

мального рівня забезпеченості ґрунту доступ-ними для рослин формами азоту. Особливостікругообігу азоту, зокрема швидка мінералізаціяйого сполук, зв’язування ґрунтовими мікроорга-нізмами, переміщення за профілем ґрунту, га-зоподібні втрати не дають можливості викорис-товувати методи, розроблені для фосфору такалію [1, 8].Хоча більшість рекомендацій наголошують

на необхідності комплексного підходу до ви-значення потреби багаторічних культур в азотіна основі поєднання рослинної і ґрунтової діаг-ностик, у них відсутня градація забезпеченостіґрунту цим елементом. Водночас практичнийдосвід свідчить про те, що в ряді випадків до-сить надійним показником забезпеченості рос-лин азотом може бути вміст його мінеральнихформ на початку вегетації [1, 8, 10]. Проте вста-новлення потреби плодових дерев в азоті наоснові визначення лише весняних його запасівнеобґрунтоване, оскільки особливістю цих куль-тур є те, що період формування врожаю поточ-ного року збігається з диференціюванням квіт-кових бруньок для плодоношення в наступно-му [4].Дані щодо прогнозування рівня врожайності

культур за вмістом рухомого азоту досить супе-речливі. Одні автори виявили наявність обер-неної залежності між його вмістом та урожаєм[6], інші — прямий зв’язок з урожаєм наступно-го року [11]. Крім того, у дослідженнях на ви-лугуваних чорноземах відзначено, що прирістурожаю зумовлений не лише поглинанням азо-ту добрив, а й екстра-азоту та азоту з ґрунту [5].Отже, під час вивчення трансформації ґрун-

тового азоту та визначення доз азотних добривзначний інтерес становлять виявлення функ-ціональних компонентів азотовмісних сполукґрунту, які найтісніше корелюють з продуктив-ністю культур, та вдосконалення й спрощення

діагностичних критеріїв забезпеченості ґрунтудоступними формами азоту.Мета досліджень — вивчення можливості

використання показників азотного режиму ґрун-ту для діагностики мінерального живлення тапрогнозування рівня врожайності інтенсивнихнасаджень груші в умовах Південного степу.Методи досліджень. Ґрунтові зразки для

аналізу вмісту рухомих форм азоту відбиралив динаміці до глибини 60 см, де розміщено до90% кореневої системи груші на вегетативнійпідщепі. Уміст рухомих форм азоту визначализа загальноприйнятими методиками. Облік уро-жаю плодів у дослідах здійснювали відповіднодо методичних рекомендацій Інституту садів-ництва НААН [3]. Математичну обробку отри-маних результатів проводили за загальноприй-нятими методами математичної статистики звикористанням комп’ютерних програм Costat таMicrosoft Excel [2].Результати досліджень. Дослідженнями,

проведеними у 2005–2010 рр., встановлено,що до складу мінерального азоту в зрошувано-му чорноземі південному за його утримання підчорним паром переважно входили нітратні спо-луки. Ця закономірність відповідала контроль-ним варіантам (без унесення азоту) і варіантаміз застосуванням N15–N90. Залежно від періо-ду вегетації та дози добрив частка вмістуN–NO3 у складі мінерального азоту досягала60–90%.Між умістом в ґрунті мінерального та нітрат-

ного азоту виявлено тісну лінійну залежність.Для встановлення рівня забезпеченості зрошу-ваного чорнозему південного доступними рос-линам формами цього елемента за паровогоутримання ґрунту запропоновано показник уміс-ту нітратів без визначення амонійної форми,що спрощує аналітичні роботи, та відповіднерівняння регресії (рисунок).Урожай є сумарним показником багатьох

процесів, які відбувалися в різні періоди веге-тації, і, крім рівня мінерального живлення, нанього впливає ряд інших факторів. А завдан-ням роботи було визначення зв’язку між рівнемазотного живлення та продуктивністю груші якінтегрованого показника реагування рослин назміни азотного режиму ґрунту внаслідок уне-сення добрив.



У результаті кореляційного аналізу встанов-лено існування істотної на 5%-му рівні значу-щості залежності між урожайністю дерев грушіі деякими показниками азотного режиму ґрун-ту (таблиця).Установлено, що між рівнем накопичення

N–NO3- й урожайністю груші існує істотний зво-ротний зв’язок середньої сили в межах r= –0,44–0,81. З іншими показниками азотного ре-жиму зв’язок менш тісний. Проте за формоюзалежність може бути не лінійною, а мати від-хилення, тоді як коефіцієнт кореляції може свід-чити про відсутність лінійного зв’язку за наяв-ності тісного криволінійного та не пояснюватипричинно-наслідкові зв’язки [2]. Під час прове-дення регресійного аналізу встановлено, щозалежність рівня врожайності груші має тіснийзв’язок (R2 = 0,91–0,93) параболічного типу зумістом N–NO3- у ґрунті.Для визначення функціональної залежності

величини врожаю від факторів, що характери-

Діагностика мінерального живленнягруші за показниками азотного режиму ґрунту

зують азотний режим ґрунту, здійснено регре-сійний аналіз та знайдено математичні моделі,які точніше описують величину врожаю. За ви-значальні фактори взято: уміст мінерального,нітратного азоту, додатково мобілізований піддією добрив азот ґрунту, дози добрив та сумунакопичення температур ґрунту >10°С. Остан-ній показник внесено в розрахунки, зважаючина те, що температура ґрунту визначає актив-ність мінералізаційних процесів [1] і разом звологістю є вирішальним фактором для про-будження зачатків коренів та активної роботикореневої системи плодових культур [9].Розрахунки проведено для 2-х періодів, які

вважаються критичними для мінерального жив-лення й обмінних процесів плодових дерев:активного росту та диференціації плодовихбруньок. Забезпечення оптимальним азотнимживленням у 1-й період сприяє вегетативномуросту, формуванню асиміляційної поверхні, 2-й— є визначальним для формування плодовихбруньок, зокрема кількості в них квіток та збіль-шення маси плоду.Створені математичні моделі мають такий

вигляд для сорту Конференція:для фази активного вегетативного росту при

R2 = 0,953 (похибка відхилення від регресії±15,5 ц/га):

У= –2,56х1+0,49х2+0,04х3+0,20х4+1,01х5; (1)

для фази диференціації плодових бруньокпри R2=0,857 (похибка — ±24,7 ц/га):

У= –2,07х1–2,19х2+2,51х3+0,09х4+1,08х5. (2)

Залежність між містом Nмін. та вмістомN–NO3 ґр нті

N–NO3, мг/кг

Nмін

., мг/кг

Конференція

N–NO3- Урожайність –0,44 –0,48 0,13 0,10 * **

Nмін. –0,36 –0,42 0,19 0,18 ns *

Екстра-азот –0,30 –0,23 0,19 0,19 ns ns

N–NO3– Nмін. 0,92 0,98 0,08 0,04 *** ***

N–NO3– Екстра-азот 0,99 0,94 0,05 0,07 *** ***

Nмін. Екстра-азот 0,97 0,93 0,05 0,07 *** ***

Ізюминка Криму

N–NO3– Урожайність –0,58 –0,81 0,11 0,11 ** ***

Nмін. –0,31 –0,43 0,18 0,18 ns *

Екстра-азот –0,44 –0,27 0,10 0,19 * ns

N–NO3– Nмін. 0,92 0,98 0,08 0,04 *** ***

N–NO3- Екстра-азот 0,99 0,94 0,05 0,07 *** ***

Nмін. Екстра-азот 0,97 0,93 0,05 0,07 *** ***

Прим і т к а . А – параметри N-NO3-, Nмін. та екстра-азот визначено в період активного вегетативного рос-ту, Б — у фазі диференціації плодових бруньок; ns — кореляційний зв’язок неістотний, * — істотний з95%-м рівнем імовірності, ** — з 99%, *** — з 99,9%-м рівнем імовірності.

Кореляційна залежність між по азни ами азотно о режим ґр нт та врожайністю дерев р ші

Коефіцієнт кореляції, r Похибка, Sr Істотність, r

БА БА БАХ У



Діагностика мінерального живленнягруші за показниками азотного режиму ґрунту

Для сорту Ізюминка Криму: для фази актив-ного вегетативного росту при R2=0,955 (похиб-ка — ±19,4 ц/га):

У= –3,33х1+0,36х2+0,06х3+0,28х4+1,47х5; (3)для фази диференціації плодових бруньок

при R2=0,859 (похибка — ±27,7 ц/га):

У= –1,52х1–5,77х2+5,89х3+0,14х4+1,43х5, (4)де У — урожайність, ц/га; х1 — уміст N-NO3;х2 — уміст Nмін.; х3 — екстра-азот; х4 — нако-пичення температур ґрунту >10оС; х5 — дозадобрив, кг/га.Отже, величина врожаю молодих дерев гру-

ші обох сортів на 95% визначалася дією за-значених вище факторів. Результати диспер-сійного аналізу основних факторів регресії вро-жайності свідчать про те, що найбільший вплив(39,4–44,4%) на врожай дерев має вміст у ґрун-ті нітратної форми азоту.Зважаючи на найбільш тісний взаємозв’язок

урожайності (у) та вмісту в ґрунті N–NO3– (х),здійснено аналіз зв’язку цих параметрів дляпрогнозування рівня врожайності молодих де-рев груші сортів Конференція та Ізюминка Кри-му. Оскільки у фазі активного вегетативногоросту ще можна вплинути на врожай поточно-го року, то значення параметрів N–NO3- відпо-відали цьому терміну. Отримані рівняння ма-ють вигляд для сортів Конференція (R2=0,93,Sух=12,6 ц/га):

У=3,76х–0,04х2, (5)Ізюминка Криму (R2=0,91, Sух=18,6 ц/га):

У=5,27х–0,06х2, (6)де У — урожайність, ц/га; х — уміст N–NO3.Отже, за допомогою аналітичного методу

виявлено існування тісного взаємозв’язку міжпараметрами азотного режиму ґрунту, факто-рами, які його формують, та продуктивністюінтенсивних насаджень груші.

Для встановлення рівня забезпеченостічорнозему південного важкосуглинковогомінеральним азотом за парового його утри-мання в інтенсивних садах можливе визначен-ня лише нітратної форми з подальшим вико-ристанням рівняння регресії.Виявлено існування тісного взаємозв’язку

Висновки

між параметрами показників азотного режи-му ґрунту та продуктивністю інтенсивнихнасаджень груші під час зрошення. Створеноматематичні моделі для прогнозування вро-жайності за вмістом нітратів, мінеральногоазоту, екстра-азоту, дози азотного удобрен-ня та суми температур ґрунту вище 10°С.

1. Гамзиков Г.П. Азот в земледелии ЗападнойСибири/Г.П. Гамзиков. — М.: Наука, 1981. —267 с.

2. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта(с основами статистической обработки результа-тов исследований): [учеб. и учеб. пособия длявысш. с.-х. заведений]/Б.А. Доспехов. – [3-е изд.перераб., доп]. — М.: Колос, 1973. — 336 с.

3. Кондратенко П.В. Методика проведення по-льових досліджень з плодовими культурами/П.В. Кондратенко, М.О. Бублик. — К.: Аграр. на-ука, 1996. — 96 с.

4. Копытко П.Г. Об оптимизации минерально-го питания плодовых растений/П.Г. Копытко//Бюл.ВАСХНИЛ. — 1987. — Вып. XLIII. — С. 36–40.

5. Надежкина Е.В. Дополнительное использо-вание азота почвы при внесении азотных удобре-ний/Е.В. Надежкина//Агрохимия. — 2006. — № 3.— С. 3–15.

6. Носко Б.С. Особенности азотного режимачерноземов южных в яблоневых садах интенсив-ного типа/Б.С. Носко, А.В. Дмитриенко//Там само.— 2001. — № 12. — С. 13–18.

7. Носко Б.С. Вплив азотних добрив на азот-мінералізаційні процеси чорнозему південного та


врожайність насаджень груші/Б.С. Носко, Т.В. Ма-люк//Вісн. аграр. науки. — 2009. — № 4. —С. 13–17.

8. Постникова А.В. Современное состояние иперспективы практической диагностики азотногорежима почв и питания растений/А.В. Постникова,Э.Е. Хавкин, Ю.И. Корчагина//Агрохимия. — 1983.— № 2. — С. 114–125.

9. Трунов И.А. Формирование активной частикорневой системы у плодовых и ягодных культур/И.А. Трунов//Научные основы устойчивого садо-водства в России: докл. науч.-практ. конф., Мичу-ринск, 11–12 марта 1999 г. — Мичуринск: ВНИИсадоводства им. И.В. Мичурина, 1999. — С. 96–100.

10. Dierend W. Influence of N-fertilization on thedroughts of apple rootstocks and one year appletrees/W. Dierend, W. Spethmann//Erwerbsobstbau.— 1996. — 38 (3). — Р. 90–93.

11. Zodlik Z. Effect of nitrogen fertigation onmineral elements content in «Sampion» and «Gol-den Delisious» leaves and fruits/Z. Zodlik,E. Pacholak//Ecological aspects of nutrition andalternatives for herbicides in horticulture. — Warsaw,1997. — S. 83–84.


Рослинництво,кормовиробництво

УДК 581.198:577.42.575:113© 2012

І.І. Мойса,кандидатбіологічних наук

П.О. Мельник ,докторбіологічних наук

Ю.М. БундукУкраїнська науково-дослідна станціякарантину рослин НААН

О.П. Даскалюк,докторбіологічних наукІнститут фізіології рослинАкадемії наук Молдови

ОЦІНКА ЖАРОСТІЙКОСТІ СОРТІВКАРТОПЛІ УКРАЇНСЬКОЇ СЕЛЕКЦІЇЗА РІВНЕМ ВИТОКУ ЕЛЕКТРОЛІТІВІ ВМІСТОМ У НИХ К+ ТА Са2+

Установлено здатність лист ів артоплітрим вати еле троліти після дії теплово о шоряд сортів раїнсь ої селе ції, причом рівеньвідносно о вито еле тролітів позитивноорелює з містом лист ах іонів аліюта альцію.

Тепловий стрес — одна з основних причиннестабільності й отримання врожаю набагатонижче потенційного рівня. Крім того, через гло-бальне потепління клімату очікується, що час-тота підвищення температури в майбутньомуможе зрости. Збільшення жаростійкості рослинможе сприяти підвищенню ефективності куль-тури і вирощуванню картоплі в раніше не при-датних для цього регіонах. Нині відносно неве-лику кількість робіт присвячено селекції жаро-стійких рослин. Оскільки втрати врожаю черезспеку важко оцінити, селекції жаростійких рос-лин приділяли менше уваги, ніж їх стійкості дохвороб і шкідників. До того ж відсутня інфор-мація про діапазон генетичного різноманіттястійкості рослин до спеки, а також методи скри-нінгу стійких генотипів [17]. Скринінг на врожайза теплового стресу є одним з можливих ме-тодів, але важко здійсненним через широке ва-ріювання погодних умов протягом вегетаційно-го періоду. Крім того, недоліком методу добо-ру на врожайність є його низька спадковість успекотних і посушливих умовах. Отже, розви-ток методів скринінгу на основі специфіки ре-акції на стрес чутливих і стійких до спеки гено-типів є першочерговим завданням.Реакції рослин на тепловий стрес різні: зу-

пинка руху протоплазми [3], денатурація білків[5], зміна складу ліпідів [16], зниження стабіль-ності мембран [14] та ефективності фотосинте-зу [4]. Застосування і відносна ефективністькожного методу може змінюватися залежно відвиду рослин і фази розвитку. За тепловогостресу найбільше пошкоджуються функціїмембран [9,11]. Це призводить до підвищенняїхньої проникності й витоку електролітів. Пору-шення функції мембран також призводить дозниження фотосинтезу й активності мітохонд-рій, властивості плазмалеми зберігати розчи-нені речовини і воду [10]. Тест на витік електро-літів використано для вивчення варіації жаро-стійкості бобових [12, 13]; виявлення зняттяперіоду спокою насіння за стратифікації [6],визначення жаростійкості різних сортів картоплі[1] і морозостійкості генотипів пшениці [2].Мета роботи — оптимізація процедур за-

стосування методу витоку електролітів дляоцінки порівняльної жаростійкості різних сортівкартоплі, а також можливих кореляцій між жа-ростійкістю і вмістом у листках іонів калію такальцію.Об’єкти і методи досліджень. Рослини кар-

топлі вирощували на дослідному полі Україн-ської науково-дослідної станції карантину рос-

РОСЛИННИЦТВО,КОРМОВИРОБНИЦТВО


лин НААН. У дослідженнях використано лист-ки 10-тижневих рослин. Дослід проведено в ос-танній декаді липня, коли денна температурав тіні становила 25–35°С. Від апікального лист-ка відбирали листки першої і другої пар, про-мивали двічі дистильованою водою та висушу-вали поверхню фільтрувальним папером. Цепотрібно для видалення екзогенних електро-літів, адсорбованих на поверхні листка. З підго-товлених листків коркорізом вирізали кружаль-ця діаметром 10 мм, поміщали в пробірки (по3 в кожну) місткістю 0,2 мл з бідистильованоюводою. Перед вимірюванням витоку електро-літів до кожної пробірки додавали 3,8 мл цієїводи і поміщали в ультратермостат для інку-бації за певного часового діапазону та темпе-ратури. Після зазначеного часу пробірки пере-носили у водяний термостат, інкубували 2 годза температури 25°С та постійного коливанняі заміряли електропровідність за допомогоюкондуктометра № 5721М (Польща). Наприкінціексперименту визначали максимальну елект-ропровідність (Е100) після змертвіння листковихкружалець кип’ятінням упродовж 30 хв і зрівно-важення витоку електролітів інкубацією протя-гом 1 год за температури 25°С та постійногоколивання. Електропровідність вимірювали вµS/см2. Відносний витік електролітів (ВВЕ) ви-ражали співвідношенням електропровідності запевної температури (Е55) і (Е100).Уміст К+ та Са2+ визначали на атомно-ад-

сорбційному спектрофотометрі.Результати та їх обговорення. У наших

дослідженнях з різними сортами, проведе-

Оцінка жаростійкості сортівкартоплі української селекції за рівнемвитоку електролітів і вмістом у них К+ та Са2+

них раніше, встановлено, що оптимальнимидля виявлення відмінностей між сортами щодовитоку електролітів є дози теплового шоку затемператури 50–55°С, які призводять до вито-ку приблизно 50% електролітів. Для визначен-ня оптимальної дози теплового шоку за цієїтемператури досліджували залежність част-ки електролітів, які витекли, від тривалості теп-лового шоку (рис. 1). Слід зазначити, що кри-ва залежності ВВЕ від тривалості тепловогошоку за температури 55°С є 3-компонентною.У першій частині до 15 хв експозиції відбува-ється швидке підвищення частки електролітів,які витекли зі збільшенням тривалості теплово-го шоку, потім за збільшення експозиції до30 хв рівень витоку електролітів зростає дужеповільно і тільки за збільшення тривалості теп-лового шоку до 40 хв частка їх витоку істотнозбільшується.Визначено ВВЕ з кружалець листків після

теплового шоку за 55°С упродовж 15 хв (рис. 2).На основі цих результатів розташовано сортикартоплі за стійкістю до теплового шоку: Водо-грай = Немішаєвська < Поліська рожева = Гор-лиця < Явір = Загадка < Слов’янка = Серпанок.Ці дані не суперечать іншим результатам, якіпідтверджують, що сорти Слов’янка та Серпа-нок є найбільш жаростійкими.Визначено вміст калію і кальцію в листках

різних сортів картоплі(рис. 3, 4). У листках кар-топлі калію міститься в 1,5–2 рази більше, ніжкальцію. Порівнявши міжсортову різницю у ВВЕ(див. рис. 2) з різницею між ними за вмістомкалію та кальцію в листках, можна визначитизагальні закономірності, які характеризують різ-ницю між ВВЕ і вмістом калію. Сорти, які з ви-сокою спроможністю утримують електролітипісля теплового шоку, містять відносно меншекалію. Такі самі зв’язки виявлено між ВВЕ та

Рис. 1. Відносний виті еле тролітів з лист-ових р жалець артоплі сорт Слов’ян азалежно від тривалості теплово о шо

ВВЕ

, m

S/m

хв

Рис. 4. Уміст альцію в лист ах різних сортівартоплі

Концентрація

кальцыію

, мг/

10

0 г

наважки

Явір

Серпанок

Поліська

рожеваВодограй

Горлиця

Загадка

Немішаєвська

Слов’янка

Сорт картоплі

Рис. 3. Уміст алію в лист ах різних сортівартоплі

Концентрація

калію

, мг/

10

0 г

наважки


Явір

Серпанок

Поліська


Горлиця

Загадка


Слов’янка

Рис. 2. Відносний виті еле тролітів з лист-ових р жалець різних сортів артоплі післятеплово о шо

ВВЕ

, m

S/m


Явір

Серпанок

Поліська


Горлиця

Загадка


Слов’янка



Оцінка жаростійкості сортівкартоплі української селекції за рівнемвитоку електролітів і вмістом у них К+ та Са2+

Листки сортів картоплі виявляють різнустійкість до теплового шоку, що позначаєть-ся на їхній здатності утримувати електролі-ти. Здатність листків картоплі утримувати

Висновки

електроліти після дії теплового шоку пози-тивно пов’язана з їх умовним поширенням зажаростійкістю і позитивно корелює з уміс-том в них калію і кальцію.

1. Мельник П.О., Мойса І.І., Даскалюк О.П. Ви-значення стійкості рослин до високих температурметодом витоку електролітів//Вісн. аграр. науки. —2006. — № 10. — С. 44–46.

2. Пат. № 42742, Україна. Спосіб визначенняморозостійкості злаків/Мойса І.І., Даскалюк О.П.,Мельник П.О.; опубл. 27.07.2009.

3. Alexandrov V.Y. Cytophysiological and cyto-ecological investigations of heat resistance of plantcells toward the action of high and low temperature//Quart. Rev. Biol. — 1964. — № 30. — P. 35–77.

4. Bar-Tsur A., Rudish J., Barvdo B. High tem-perature effects on CO2 gas exchange in heat tole-rant and sensitive tomatoes//J. Am. Soc. Hort. Sci.— 1985. — № 110. — P. 582–586.

5. Bernstam V. Heat effects on protein biosyn-thesis//Ann. Rev. Plant Physiol. — 1978. — № 29.— P. 25–46.

6. Daskalyuk A. Elimination of dormancy, germi-nation and electrolyte leakage from apple embryosduring stratification//Russian J. Plant Physiol. —2002. — 49, № 5. — P. 804–810.

7. Glatz A., Varvasovszki V. Membrane physicalstate controls the signaling mechanism of the heatshock response in Synechocystis PCC 6803//Proc.Natl. Acad. Sci. U.S.A.95, 1998. — 17. — P. 3513–3518.

8. Ketring D. Temperature effects on vegetativeand reproductive development of peanut//Crop. Sci.


— 1984. — № 24. — P. 877–882.9. Levitt J. Responses of plants to environmental

stresses//Academic Press. — New York, 1980. —V. 1. — 568 p.

10. Lin C., Chen Y., Key J. Solute leakage in soyabean seedling under various heat shock regimes//Plant Cell Physiol. — 1985. — № 26. — P. 1493–1498.

11. Quinn P. Membrane stability under thermalstress//Plenum Publ. — USA: New York, 1989. —P. 511–515.

12. Sapra V., Onaele A. Screening soybean geno-types for drought and heat tolerance//J. Agron. Crop.Sci. — 1991. — № 167. — P. 96–102.

13. Schaff D., Clayberg C., Williken G. Compa-rision of TTC and electrical conductivity heat tole-rance screening techniques in Phaseolus//Hort. Sci.— 1987. — № 22. — P. 642–645.

14. Shen Z., Li P. Heat adaptability of the tomato//Hort. Sci. — 1982. — № 17. — P. 924–925.

15. Snedecor G., Cochran W. Statistical methods:Ames, Iowa State University Press, 1967. — 593 p.

16. Suss K., Yordanov I. Byosynthetic causes ofin vivo acquired thermotolerance of phytosyntheticlight reaction//Plant Physiol. — 1986. — № 81. —P. 192–199.

17. Wery J., Silim E. Screening techniques andsources of tolerance to extremes of moisture//Euphy-tica, 1994. — P. 73–83.

ності і температури довкілля. Температура змі-нює проникність мембран через наявність урослинах сайтів сприйняття температури [7].Значний інтерес становлять результати до-

сліджень щодо наявності позитивної кореляціїміж рівнем ВВЕ після теплового шоку з листківрізних сортів картоплі і вмісту в них калію чикальцію. З літературних джерел відомо, щокальцій відіграє важливу сигнальну роль у рос-линах, яка залежить від активності кальмоду-ліну і функцій кальцієвих каналів. Саме цейфактор, в основному, забезпечує позитивнийвплив іонів Са на жаростійкість рослин [8].

вмістом кальцію, проте в меншому ступені. Дляякісної оцінки цієї різниці визначено коефіцієнткореляції (R) між ВВЕ у сортів, з одного боку, івмістом калію та кальцію в листках, з другого.Як і передбачалося, R між ВВЕ і вмістом каліювиявився вищим, ніж з умістом кальцію і ста-новив відповідно 0,963 та 0,914.Хоч отримані дані становлять досить вели-

кий інтерес у світі розробки ефективного мето-ду скринінгу жаростійких генотипів картоплі, єдодаткові питання, які ще потрібно досліджува-ти. Проникність мембран рослин значною мі-рою залежить від складу, ступеня їх насиче-


РОСЛИННИЦТВО, КОРМОВИРОБНИЦТВО

УДК 634.23:631.52:631.96© 2012

О.А. Кіщак,кандидат сільсько-господарських наукІнститутсадівництва НААН

ТОВАРНА ЯКІСТЬ ТА БІОХІМІЧНИЙСКЛАД ПЛОДІВ ЧЕРЕШНІ ЗАЛЕЖНОВІД ТИПУ НАСАДЖЕНЬ

Висвітлено рез льтати вивчення я ості плодівчерешні в різних типах насаджень в мовахЛісостеп . Установлено вплив сортів та по однихмов на товарність і біохімічний с лад плодів цієїльт ри.

Однією з основних вимог під час розроблен-ня інтенсивних технологій вирощування плодо-вих культур є отримання стабільних урожаївплодів з високими товарними і смаковими якос-тями та оптимальними біохімічними показниками.Для кожного сорту характерний певний, ге-

нетично зумовлений біохімічний склад [7, 10].Рівень накопичення речовин може змінювати-ся під впливом ґрунтових і метеорологічнихумов, величини врожаю та ступеня стиглостіплодів [13, 15]. Так, на півдні України [5, 6] пло-ди найкращих сортів черешні містять сухих роз-чинних речовин — 12,1–19,9%, загальних цук-рів — 12,4–13, кислот — 0,48–0,73% та аскорбі-нової кислоти — 6,1–10,5 мг/100 г. У Криму ціпоказники дещо вищі — відповідно 12,6–23,5%,12,2–17,7, 0,6–0,9% та 4,8–12,3 мг/100 г аскор-бінової кислоти [10, 11]. В умовах Київщиниплоди ранніх сортів та гібридів накопичуютьсухих розчинних речовин 11,3–12,8%, загаль-ного цукру — 7,53–8,95, кислот — 0,35–0,52%,середньостиглих сортів та гібридів — відповід-но 12,37–16,07%; 8,84–11,4 та 0,56–0,70% [3, 4].В Україні основні сорти черешні вирощують

переважно на дикій черешні та антипці, хочаостанніми роками дедалі більшого поширеннянабувають вегетативно розмножувані підщепиКолт, ВСЛ-2 та Гізела 5. Якщо вплив підщепина ріст та розвиток рослин є загальновідомимфактором, то щодо залежності якості врожаювід типу підщепи або конструкції насадженьпоки що одностайної думки немає.В умовах Мелітопольщини [1] встановлено,

що підщепа значною мірою впливає на серед-ню масу плодів черешні, цукристість, вміст уних сухих розчинних та пектинових речовин.Мета досліджень — дослідити товарну

якість і біохімічний склад плодів черешні залеж-но від типу насаджень.Методика досліджень. Дослідження прово-

дили впродовж 2008–2010 рр. в насадженняхчерешні (садіння 2003 р.) державного підпри-ємства дослідного господарства «Новосілки»Інституту садівництва НААН, де висаджено сор-ти Китаївська чорна, Ніжність, Дончанка, щеп-лені на насіннєвих підщепах антипки, дикої че-решні (контроль) та вегетативно розмножува-них підщепах ВСЛ-2 та Л-2. У саду з різною

щільністю дерев вивчали малогабаритну таверетеноподібну форми крони в порівнянні зокруглою зі зниженою зоною плодоношення.Ґрунт дослідної ділянки — сірий опідзолений налесовидному суглинку утримували за дерново-перегнійною системою без зрошення.Оцінку показників товарної якості плодів

здійснювали згідно з ГСТУ 01.1–37-165–2004.Відбір зразків та аналітичні дослідження про-водили згідно з «Методикою оцінки якості пло-дово-ягідної продукції» [8].Статистичну обробку отриманих даних здійс-

нювали методом дисперсійного аналізу заБ.О. Доспєховим (1979) з використанням ком-п’ютерної програми «Агростат», розробленоїМ.О. Бубликом [2].Результати досліджень. У роки досліджень

склалися сприятливі умови для формуваннявисокої товарної та споживчої якості плодівчерешні. Під час достигання плодів відзнача-ли підвищену температуру повітря (максималь-на в травні — 26,4–27,3°C, червні — 29,8–33,7°C) та середню відносну вологість повітря— 62–76%. Кількість опадів у травні 2008 та2009 рр. була в 1,8–2,3 раза нижчою від серед-ньої багаторічної (53 мм), а в 2010 р. — у ме-жах норми — 57,5 мм. У червні 2008 р. цей по-казник також перебував у межах норми —79 мм. Отже, в 2009 та 2010 рр. кількість опадівбула нижчою відповідно на 37,9 і 50,7% від ба-гаторічної. Такі умови сприяли більш ранньо-му та одночасному достиганню і формуваннюплодів високої товарної якості, без розтріску-вання. Найбільша кількість опадів випала на-прикінці І декади липня 2010 р. — 96,4% від се-редньої багаторічної норми (84 мм), коли фак-тично весь урожай було вже зібрано.В усіх типах насаджень черешні за 3 останні

роки за умов середнього рівня врожайності нанасіннєвих підщепах — 75 ц/га та вегетативнорозмножуваних — 122,1 ц/га був досить висо-кий вихід товарної продукції. Найвищу якістьмали середньопізні (строк достигання 24.06–01.07) сорти Ніжність та Дончанка (плоди світ-лого забарвлення), де вихід товарної продукціїзалежно від типу насаджень у середньому ста-новив 98–98,8% (рис. 1). Цьому сприяли вели-ка середня маса плодів (6,3–7,5 г) та від-



сутність розтріскування. Найбільший попереч-ний діаметр плоду дорівнював 22–23 мм, що на5 мм перевищує стандарти.Крім того, світле забарвлення не приваблю-

вало птахів, тому ушкодження було мінімаль-ним і становило лише 0,1–0,2%. У насаджен-нях черешні сорту Китаївська чорна, який маєтемні блискучі плоди середніх розмірів (4,5–5 г) з найбільшим поперечним діаметром 17,9–20 мм і належить до групи середньостиглих(16.06–20.06), незалежно від типу саду внаслі-док ушкодження птахами та ураження плодо-вою гниллю товарність плодів становила 95,2–96,7%. Слід відзначити, що вихід товарної про-дукції більше залежав від сорту, ніж типупідщепи або форми крони. Незначне підвищен-ня товарності плодів спостерігалося в насад-женнях на підщепі ВСЛ-2, оскільки дерева ха-рактеризувалися дружнім достиганням плодів.Це вплинуло на зменшення відсотка недостиг-лих плодів та поліпшення товарної продукціїзагалом.Крім того, встановлено вплив підщепи на се-

редню масу плодів черешні (НІР05 — 0,13–0,58).Найбільшу масу плодів мав сорт Китаївська

чорна в насадженнях на насіннєвих підщепахта ВСЛ-2 — 4,7–5 г, а на підщепі Л-2 внаслі-док пригніченого загального стану дерев черезфізіологічну несумісність підщепи із зазначе-ним сортом цей показник зменшився на 8,2–12,2% і становив лише 4,3–4,5 г. Сорти Ніж-ність та Дончанка характеризувалися кращою

Товарна якість та біохімічнийсклад плодів черешні залежно від типу насаджень

Рис. 1. Товарна я ість плодів черешні залеж-но від тип насаджень (середнє за 2008–2010 рр.: — сорт Китаївсь а чорна; —Ніжність; — Дончан а; ---— сорт Китаївсь-а чорна 2; — — Ніжність 2; –.– — Дончан-а 2. Інтенсивні типи насаджень черешні: 1 —на ди ій черешні з о р лою роною, 6×××××3 м( онтроль); 2 — на ди ій черешні з мало а-баритною роною, 6×××××3 м; 3 — на антипці зо р лою роною, 6×××××3 м; 4 — на антипці змало абаритною роною, 6×××××3 м; 5 — на Л-2з о р лою роною, 4,5×××××2,5 м; 6 — на Л-2 змало абаритною роною, 4,5×××××2,5 м; 7 — наЛ-2 з веретеноподібною роною, 4,5×××××2,0 м;8 — на ВСЛ-2 з о р лою роною, 4,5×××××2,5 м;9 — на ВСЛ-2 з мало абаритною роною,4,5×××××2,5 м; 10 — на ВСЛ-2 з о р лою ро-ною, 4,5×××××2,5 м

Товарні

плоди

, %

Середня

маса

плоду,

г

Китаївська

чорна

На дикій

черешні

з округлою

кроною

зі зниженою

зоною

плодоношення

,6×

3 м

(контроль)

18

,7±

0,2

00

,81

±0

,12

10

,1±

1,2

41

0,2

±0

,65

0,5

7±

0,1

61

2,5

На дикій

черешні

з малогабаритною

кроною

, 6×

3 м

18

,6±

0,7

00

,81

±0

,02

9,0

3±

0,1

81

0,7

±0

,10

0,6

0±

0,2

61

1,1

На антипці з округлою

кроною


зоною


, 6×3

м1

9,9

±0

,80

0,8

2±

0,0

11

1,1

±2

,13

11

,5±

1,4

80

,46

±0

,09

13

,5На антипці з малогабаритною

кроною

, 6×3

м1

9,9

±0

,42

0,7

5±

0,0

61

2,0

±1

,37

11

,2±

0,6

40

,66

±0

,14

16

,0На ВСЛ

-2 з

округлою

кроною


зоною


, 4,

5×2,

5 м

19

,7±

0,1

80

,89

±0

,10

10

,5±

0,0

41

2,8

±0

,13

0,6

2±

0,0

41

1,8

На ВСЛ

-2 з

малогабаритною

кроною

, 4,

5×2,

5 м

19

,9±

0,4

70

,89

±0

,10

11

,1±

0,9

51

2,8

±1

,20

0,5

9±

0,0

11

2,5

На ВСЛ

-2 з

веретеноподібною

кроною

, 4,

5×2,

0 м

18

,52

±0

,38

0,8

2±

0,0

41

3,2

±0

,48

12

,3±

1,7

20

,58

±0

,12

16

,1Ніжність

На дикій

черешні

з округлою

кроною


зоною


,6×

3 м

(контроль)

18

,7±

1,2

00

,68

±0

,02

8,8

±0

,73

4,8

±0

,68

0,7

3±

0,1

21

2,9

На дикій

черешні

з малогабаритною

кроною

, 6×

3 м

18

,1±

0,7

00

,69

±0

,01

9,4

±0

,39

5,6

±0

,78

0,7

1±

0,1

61

3,6

На антипці з округлою

кроною


зоною


, 6×3

м2

0,3

±1

,22

0,6

6±

0,0

31

1,3

±0

,48

6,2

±1

,02

0,7

3±

0,2

21

7,1

На антипці з малогабаритною

кроною

, 6×3

м2

0,4

±2

,00

,63

±0

,02

10

,9±

1,4

27

,3±

1,1

30

,71

±0

,21

17

,3На ВСЛ

-2 з

округлою

кроною


зоною


, 4,

5×2,

5 м

21

,0±

1,5

20

,76

±0

10

,1±

1,0

35

,7±

0,5

00

,84

±0

,16

13

,3На ВСЛ

-2 з

малогабаритною

кроною

, 4,

5×2,

5 м

20

,6±

1,1

20

,76

±0

9,9

±0

,64

5,3

±0

,16

0,8

6±

0,2

61

3,0

На ВСЛ

-2 з

веретеноподібною

кроною

, 4,

5×2,

0 м

21

,0±

1,1

20

,73

±0

,03

11

,0±

1,2

6,5

±0

,70

0,9

1±

0,2

71

5,1

1.Хімічнийсладплодівсортівчерешніврізнихтипахнасаджень(2009–2010рр.)

%

Варіант

Сухі

розчинні

речовини

Загальна

кількість

цукрів

Титровані

органічні

кислоти

Цукрово

-кислотний

індекс

Загальна

кількість

пектину

, %

Вітамін

С,

мг/

100 г




сумісністю з підщепою Л-2, тому її негативноговпливу на зменшення маси плодів не спостері-галося. Слід зазначити, що за роки дослідженьпоказник середньої маси плодів на вегетатив-но розмножуваній підщепі ВСЛ-2 в усіх варіан-тах досліду був на рівні контролю, що свідчи-ло про позитивний вплив підщепи на величи-ну плоду і товарну якість урожаю.Харчова цінність плодів зумовлена їхнім біо-

хімічним складом і передусім залежить від уміс-ту різних цукрів, кислот та їхнього співвідно-шення. За результатами досліджень біохімічно-го складу плодів у різних типах насаджень,плоди, відібрані з усіх сорто-підщепних комбі-нувань, вирізнялися високим умістом сухих ре-човин (понад 18%). Залежно від типу наса-джень цей показник становив 18,5–19,9% усорті Китаївська чорна та 18,1–20,6% — Ніж-ність за середніх значень відповідно 19,4 і20,09 % (табл. 1). Коефіцієнти варіації (V%) цьо-го показника були низькими — 4,4 та 8,4%.Уміст органічних кислот у плодах свідчить

про їхню придатність для виробництва соків.Найкращими вважаються сорти черешні, в якихуміст органічних кислот перевищує 0,5%. Пло-ди з дуже низьким умістом кислоти (0,1–0,3%)належать до солодких [14]. У дослідах кількістьорганічних кислот була оптимальною в усіх ва-ріантах і більше залежала від сорту, ніж підще-пи та форми крони. У сорту черешні Китаївсь-ка чорна вона змінювалася з 0,75 до 0,89% засереднього значення 0,83 і була дещо нижчоюу плодів сорту Ніжність — 0,6–0,76%.

Плоди обох сортів в усіх варіантах дослідухарактеризувалися досить високим умістомцукрів (9–13%), тоді як уміст вітаміну С в нихбув різним. Найбільша його кількість була вплодах середньостиглого сорту Китаївська чор-на (10,2–12,8 мг/100 г), у плодах сорту Ніжністьвона становила 4,8–7,3 мг/100 г.Смак плодів переважно зумовлений спів-

відношенням цукрів та кислот, тому плоди сор-то-підщепних комбінувань, які мають високийцукрово-кислотний індекс, характеризуютьсябільш гармонійним смаком. За отриманими да-ними, цукрово-кислотний індекс черешні в Лісо-степу відповідає кисло-солодкому смаку з най-вищим значенням у насадженнях на антипці змалогабаритною формою крони дерев — 16–17,3 та ВСЛ-2 з формуванням у дерев верете-ноподібної крони — 15,1–16,1. Значення цихпоказників перебувають на рівні кращих сортівчерешні, вирощених в умовах Криму та Молдо-ви [11, 13].Плоди цієї культури накопичують незначну

кількість пектину (0,25-0,86%), що обмежуєасортимент продукції для її переробки, зокре-ма желе. Максимальну кількість пектиновихречовин відзначено лише в сорту Ніжність навегетативно розмножуваній підщепі ВСЛ-2 —0,84–0,91%.Аналізуючи хімічний склад плодів черешні

залежно від підщепи, слід зазначити, що зароки досліджень не спостерігалося істотноговпливу підщепи на накопичення основних ор-ганічних речовин (частка фактора підщепи ко-

Китаївська чорна

Дика черешня 18,1 18,9 18,5 18,5±0,2 0,80 0,69 0,92 0,80±0,07

Антипка 19,7 19,5 20,7 20,0±0,4 0,84 0,69 0,83 0,79±0,05

Л-2 18,5 19,3 20,5 19,4±0,6 0,73 0,69 0,76 0,73±0,02

ВСЛ-2 17,9 19,9 20,3 19,4±0,7 0,84 0,79 0,99 0,87±0,06

Ніжність

Дика черешня 18,2 19,9 17,5 18,5±0,7 0,65 0,66 0,70 0,67±0,02

Антипка 19,6 21,5 19,1 20,1±0,7 0,57 0,69 0,63 0,63±0,03

Л-2 19,8 21,9 20,3 20,7±0,6 0,65 0,72 0,73 0,70±0,03

ВСЛ-2 18,6 22,5 19,5 20,2±1,2 0,61 0,76 0,76 0,71±0,05

Дончанка

Дика черешня 17,8 19,5 16,5 17,9±0,9 0,76 0,69 0,76 0,74±0,02

Антипка 17,4 20,3 16,5 18,1±1,1 0,57 0,66 0,76 0,66±0,05

Л-2 17,6 20,9 17,9 18,8±1,0 0,73 0,86 0,73 0,77±0,04

ВСЛ-2 15,6 21,3 17,5 18,1±1,7 0,73 0,86 0,92 0,84±0,06

2. Уміст с хих розчинних речовин та титрованих ислот плодах черешні різних сорто-підщеп-них омбін вань

Підщепа2008 Середнє2009 20102008 Середнє2009 2010

Сухі розчинні речовини, % Органічні кислоти,%




Китаївська чорна

Дика черешня 10,00 8,81 11,29 10,03±0,72 12,5 12,8 12,3 12,5±0,1

Антипка 10,61 10,66 13,27 11,51±0,88 12,6 15,5 16,0 14,7±1,1

Л-2 9,31 7,53 11,50 9,45±1,15 12,8 10,9 15,1 12,9±1,2

ВСЛ-2 11,25 10,44 10,53 10,74±0,26 13,4 13,2 10,6 12,4±0,9

Ніжність

Дика черешня 10,79 9,52 8,07 9,46±0,79 16,6 14,4 11,5 14,2±1,5

Антипка 10,8,3 10,87 11,83 11,18±0,33 19,0 15,7 18,8 17,8±1,1

Л-2 11,79 10,48 10,18 10,82±0,49 18,2 14,6 13,9 15,6±1,3

ВСЛ-2 10,45 9,08 11,13 10,22±0,60 17,2 12,0 14,6 14,6±1,5

Дончанка

Дика черешня 10,23 9,66 8,91 9,6±0,38 13,5 14,0 11,7 13,1±0,7

Антипка 9,28 9,90 13,99 11,06±1,48 16,3 15,0 18,4 16,6±1,0

Л-2 11,41 10,83 10,75 11,0±0,21 15,6 12,6 14,7 14,3±0,9

ВСЛ-2 9,15 10,06 10,18 9,8±0,33 12,5 11,7 11,1 11,8±0,4

3. За альний міст ц рів та ц рово- ислотний інде с плодах черешні різних сорто-підщеп-них омбін вань

Варіант2008 Середнє2009 20102008 Середнє2009 2010

Сума цукрів, % Цукрово-кислотний індекс

дерев, щеплених на дикій черешні, Л-2 таВСЛ-2 (табл. 2,3).За 2008–2010 рр. найменш сприятливим для

накопичення сухих розчинних речовин у всіхваріантах досліду був 2008 р., середня темпе-ратура повітря під час достигання плодів учервні становила 18,6°С, кількість опадів у цейперіод була достатньою (на рівні середньоїбагаторічної норми) — 79 мм. Погодні умови підчас достигання плодів черешні в 2009–2010 рр.сприяли накопиченню сухих розчинних речовинта цукрів у всіх досліджуваних варіантах.Установлено, що вміст сухих розчинних ре-

човин у сортах черешні Китаївська чорна таНіжність був практично незмінним, коефіцієнтваріації перебував у межах 2,1–6,7%. У сортуДончанка варіабельність за роками дослідженьбула вищою (8,4–16%), а частка фактора по-годних умов досягала 23,1%, тоді як вплив під-щепи становив лише 0,1–3,7%. Значне варію-вання в межах цього сорту від погодних умоввідзначено і за вмістом вітаміну С та кількістюпектинових речовин, де частка фактора стано-вила 16,8–21,1% (рис. 2).

Рис. 2. Вплив підщеп та по одних мов набіохімічний с лад плодів черешні сорт Дон-чан а: — підщепи; — по одні мови підчас форм вання врожаю

ливається в межах 0,1–6,7%). Унаслідок підви-щеного вмісту цукрів у плодах, зібраних з де-рев на антипці, цукрово-кислотний індекс буву 1,2–1,4 раза вищим, ніж у плодів, зібраних з

Дослідженнями встановлено, що сорти че-решні Ніжність та Дончанка в умовах Лісо-

Висновки

степу в усіх типах насаджень забезпечуютьнайвищу товарну якість плодів (98–98,8%) і за

Частка фактора

, %

Сухі розчинні

речовини

Сума

титрованих

кислот

Цукри загальні

Вітамін С

Розчинні пектини

Протопектини

Загальні пектини

Фенольні сполуки




1. Барабаш Н.А. Изменение качества урожаякосточковых плодовых пород под влиянием под-воев//Роль удобрений и других факторов в повы-шении урожайности сельскохозяйственных куль-тур: Сб. науч. тр. — К.: Урожай, 1965. —С. 143–148.

2. Бублик М.О., Кондратенко П.В. Методи-ка проведення польових досліджень з плодови-ми культурами. — К.: Аграр. наука, 1996. —95 с.

3. Боднар В.М. Якість плодів черешні в умовахЛісостепу України//Садівництво. — 1994. — Вип.43. — С. 66–67.

4. Боднар В.М. Рост, развитие и плодоношениеновых сортов и селекционных форм черешни вусловиях Лесостепи Украины: Автореф. дис. насоиск. науч. степ. канд. с.-х. наук. — Кишинев,1991. — 20 с.

5. Иванова Т.Г. Биохимические особенностиплодов новых сортов и перспективных гибридовчерешни селекции ИОС УААН//Новые сорта и тех-нологии возделывания плодовых и ягодных куль-тур для садов интенсивного типа: Тез. докл. и вы-ступ. на межд. науч.-метод. конф. — Орел: Изд-во ВНИИСПК, 2000. — С. 77–78.

6. Иванова Т.Г., Долгова С.В., Иванова И.Е.Выбор перспективного сорта черешни с оптималь-ным комплексом параметров физико-биологичес-ких показателей плодов//Совершенствование сор-тимента плодовых, ягодных, орехоплодных куль-тур и винограда в современных условияххозяйствования: Матер. межд. науч.-практ. конф.— Самохваловичи, 2007. — С. 176–180.

7. Еремина О.В. Подбор сорто-подвойных ком-бинаций черешни для предгорной зоны садовод-ства Краснодарского края: Автореф. дис. на соиск.


науч. степ. канд. с.-х. наук. — Краснодар, 2008. —24 с.

8. Кондратенко П.В., Шевчук Л.М., Левчук Л.М.Методика оцінки якості плодово-ягідної продукції.— К., 2008. — 80 с.

9. Косых С.А. Сорта черешни на разных под-воях в степном Крыму//Современные проблемыплодоводства: Тез. докл. науч. конф. — Самохва-ловичи, 1995. — С. 168.

10. Мищенко В.Ф., Парфенова Н.А. Биохими-ческие и биологические особенности новых сор-тов черешни в условиях Крыма//Садівництво. —2005. — Вип. 56 — С. 154–158.

11. Парфенова Н.А. Результаты оценки биоло-гически активных веществ в плодах черешни//Со-вершенствование сортимента и технологии возде-лывания косточковых культур: Тез. докл. и выступ.на науч.-метод. конф. — Орел, ВНИИСПК, 2008.— С. 179–182.

12. Перепелица А.П. Подбор клоновых подво-ев для черешни в Краснодарском крае: Автореф.дис. на соиск. науч. степ. канд. с.-х. наук. — Крас-нодар, 1987. — 23 с.

13. Фрайман И.А. Химико-технологическаяоценка плодов черешни Молдавии//Вишня и че-решня. — К.: Урожай, 1975. — С. 268–272.

14. Чабан Е. Биологические особенности че-решни и улучшение сортимента в условиях рес-публики Молдова: Автореф. дис. на соиск. науч.степ. д-ра с.-х. наук. — Кишинев, 2005. — 22 с.

15. Шарова Н.И., Илларионова Н.П. Биохими-ческая оценка плодов черешни новых интродуци-рованных и селекционных сортов коллекцииКрымской помологической станции ВИР//Тр. поприкладной ботанике, генетике и селекции. —Л., 1980. — Т. 66. — Вып. 3. — С. 114–119.

біохімічним складом перебувають на рівні най-кращих сортів, вирощених в умовах Криму,Приазов’я та Молдови. Це свідчить про ре-альні можливості отримання стабільних і ви-соких урожаїв високоякісних плодів черешні вумовах зазначеної зони. Плоди цієї культу-ри характеризуються високим умістом сухихрозчинних речовин (18,1–20,7%), цукрів (9,5–

14%) та кислот (0,63–0,84%), помірним глю-коацидиметричним показником. У різних ти-пах насаджень не виявлено істотного впли-ву підщеп на якісні показники плодів череш-ні. Відмінності в їхньому біохімічному складі зу-мовлені переважно біологічними особливос-тями сортів та умовами вегетаційного пе-ріоду.


Тваринництво,ветеринарнамедицина

УДК 636.087:636.22/28:637.1© 2012

М.Ф. Кулик,член-кореспондент НААН

Ю.В. Обертюх,Л.П. Чорнолата,кандидати сільсько-господарських наукІнститут кормів та сільськогогосподарства Поділля НААН

А.В. ТучикДГ «Олександрівське»Інституту кормів та сільськогогосподарства Поділля НААН

В.В. Власенко,доктор біологічних наукВінницький національнийаграрний університет

ВПЛИВ ВІТАМІННО-МІНЕРАЛЬНОГО ПРЕМІКСУ НАМОЛОЧНУ ПРОДУКТИВНІСТЬ КОРІВІ ВМІСТ МІДІ, ЦИНКУ, ЖИРУТА БІЛКА В МОЛОЦІ

Е спериментально обґр нтовано розроб иоптимальних доз введення цин , міді таобальт до с лад вітамінно-мінеральнихпремі сів для орів в мовах молочнихпромислових омпле сів.

Мікроелементи Zn і Cu класифікують якесенційні та важкі метали [1, 6]. Водночас за-лежно від концентрації цих елементів у різнихбіологічних об’єктах (ґрунті, рослинах, продукціїтваринництва) їх позиціонують як біотичні, біо-фільні або токсичні за впливом на організм тва-рин і людини [11].Уміст мікроелементів у молоці може бути

важливим індикатором насичення ними організ-му тварин і показником біологічної якості моло-ка як продукту харчування для людей [15]. Ме-тою досліджень інших авторів було визначен-ня вмісту макро- і мікроелементів у молоці вбагатьох супермаркетах. Концентрація Сu усвіжому і пастеризованому молоці становила

0,1–0,17, Zn — відповідно 0,48–1,54 ppm [12].Не встановлено взаємозв’язку між віком коріві вмістом Zn, Mg і Cu в їх молоці [14]. Ви-значення вмісту мікроелементів у сирому коро-в’ячому молоці проводили у Верхній та НижнійСілезії, де домінують вугільні шахти і ме-талургійні заводи, які є джерелом великої кіль-кості промислових відходів, уміст Zn в молоцістановив 3,08–3,16 мг/кг [13]. Аналіз ситуа-ціїдефіциту Zn у годівлі жуйних тварин і його кон-центрації в молоці корів проведено у Чехії [16].Визначено максимально допустимі концен-

трації (МДК) важких металів, зокрема Zn і Cu,в натуральному коров’ячому молоці й молоч-них продуктах в Україні (табл. 1).

Молоко: сире, питне 0,1 0,03 0,05 0,005 1,0 5,0 – сухе 0,1 0,03 0,05 0,005 1,0 5,0 – згущене, консервоване 0,3 0,1 0,15 0,015 3,0 15,0 –Сир твердий, м’який 0,3 0,2 0,2 0,02 4,0 50,0 –Масло вершкове 0,1 0,03 0,1 0,03 0,5 5,0 5,0Казеїн 0,3 0,2 – – 4,0 50,0 –

1. Ветеринарно-санітарні вимо и до вміст важ их металів молоці та молочних прод тах [3]

Pb Cd As Hg Cu Zn FeПродукт

МДК біотоксичних елементів у молоці й молочних продуктах, мг/кг


ТВАРИННИЦТВО,ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА

Вплив вітамінно-мінеральногопреміксу на молочну продуктивністькорів і вміст міді, цинку, жиру та білка в молоці

Мета роботи — вивчення впливу вітамін-но-мінерального преміксу на молочну продук-тивність корів і вміст Zn та Cu, жиру та білка вмолоці.Матеріал і методика досліджень. Для ви-

конання досліджень у 2010 р. було проведенонауково-господарський дослід в умовах дослід-ного господарства «Олександрівське» Інститу-ту кормів та сільського господарства ПоділляНААН. Дослід проведено на 2-х групах корівголштинізованої української чорно-рябої молоч-ної породи по 8 гол. у кожній. Зрівняльний пе-ріод тривав 30, дослідний — 50 днів. Тварин угрупи добирали за принципом аналогів, вра-ховуючи походження (помісі 1-го покоління), вік(3–4-та лактація), живу масу (550–600 кг), мо-лочну продуктивність за минулу лактацію(3 міс.), середньодобовий надій (19–21 кг).Утримання корів — прив’язне. Годівля — згід-

но з загальноприйнятими нормами [7] (табл. 2).У зрівняльний період коровам контрольної

та дослідної груп згодовували корми основно-го раціону та комбікорм, рекомендований длядійних корів із продуктивністю 5–6 тис. кг мо-лока за лактацію. В основний період до скла-ду раціону корів дослідної групи додавали ком-бікорм і 150 г вітамінно-мінерального преміксуна голову добової норми.В 1 кг преміксу міститься: вітаміну А — 500

тис. МО; вітаміну D — 80 тис. МО; вітаміну Е —600 мг; Са — 120 г; Р — 26 г; Na — 22 г; Mg —8 г; Zn — 3,6 г; Fe — 1,2 г; Mn — 1,2 г; Cu —0,28 г; Co — 0,024 г; J — 0,1 г; Se — 0,008 г; реш-та — наповнювач (пшеничні висівки). Тваринамконтрольної групи згодовували ті самі корми,що й у зрівняльний період.Комбікорми згодовували коровам 4 рази на

добу. Доїння — 3-разове в молокопровід.Молочну продуктивність кожної корови конт-

рольної і дослідної груп визначено під час про-ведення 4 контрольних надоїв. Уміст жиру йбілка в молоці від кожної корови виявлено наприладі «Екомілк».Уміст мікроелементів установлено атомно-

абсорбційним методом, який базується на яви-щі поглинання світла вільними атомами хіміч-ного елемента. Проби молока для вимірюван-ня вмісту Zn і Cu підготовлено способоммокрого озолення в 6 н HCl за температури105°С упродовж 12 год [5].Результати досліджень. Установлено мо-

лочну продуктивність, вміст жиру й білка вмолоці корів контрольної та дослідної груп(табл. 3). Дані таблиці свідчать про те, що до-давання до раціону корів дослідної групи віта-мінно-мінерального преміксу сприяло помітнимзмінам показників молочної продуктивності закількісними та якісними показниками. Так, до-бовий надій молока за основний період дослі-

Силос кукурудзяний, кг 20 20Сінаж люцерновий, кг 11 11Сіно люцерново-конюшинове, кг 2 2Дерть, кг: ячмінна 1 1 кукурудзяна 0,4 0,4 пшенична 0,25 0,25Макуха соняшникова, кг 2 2Меляса, кг 2 2Премікс, кг – 0,15Сіль кухонна, г 100 100В раціоні міститьсяКорм. од. 14,49 14,49Обмінна енергія, МДж 162,7 162,7Суха речовина, кг 16,50 16,65Протеїн, г: сирий 3010 3010 перетравний 2072 2072Сирий жир, г 627 627Сира клітковина, г 3697 3697БЕР, г 7530 7530Крохмаль, г 1202 1202Цукор, г 1621 1621Са, г 179,7 197,7Р, г 54,7 58,6Mg, г 34,31 46,31K, г 308,2 308,2Na, г 74,6 77,9Cl, г 123,3 123,3S, г 40,8 40,8Fe, мг 4115,2 4295,2Cu, мг 144,1 186,1Zn, мг 433,9 973,9Mn, мг 744,8 924,8Co, мг 3,23 6,83I, мг 5,7 20,7Se, мг 0 1,2Каротин, мг 895,3 895,3A, MO 0,88 75,88D, MO 3425 3437E, мг 1749 1839

2. Раціони одівлі орів

ПоказникГрупа корів

досліднаконтрольна

Нині у молочному скотарстві для балансу-вання мінерального живлення корів використо-вують різні за складом вітамінно-мінеральні тамінеральні премікси вітчизняних і зарубіжнихвиробників. Основна мета — це підвищеннямолочної продуктивності корів без урахуваннябалансу мікроелементів, а саме: переходу важ-ких металів із раціону в молоко [8, 2] та виді-лення з калом і сечею тварин [11]. З огляду наце актуальним є визначення кількості виносуесенціальних мікроелементів Zn і Cu з гноєм іпослідом у ґрунт для запобігання його надмір-ного накопичення [11].




ду в корів дослідної групи становив 16,6 л і пе-ревищував показник контрольної групи на 1,3 л,або на 8,4%.Уміст жиру в молоці корів дослідної групи

був вищим на 0,19% порівняно з аналогічнимпоказником контрольної групи. Вміст білка вмолоці корів обох груп практично був на одна-ковому рівні (див. табл. 3).Аналіз раціонів корів контрольної і дослідної

груп (див. табл. 2) свідчить про істотну різницюв забезпеченні вітамінами та мікроелементамитварин дослідної групи проти контрольної. Як-що підвищення молочної продуктивності корівдослідної групи зумовлюється цими фактора-ми, то вміст Zn і Cu в молоці в такому самомупорівнянні потребує іншого пояснення (табл. 4).Обговорення результатів. Основна мета

використання вітамінно-мінеральних добавок угодівлі лактуючих корів — це підвищення мо-лочної продуктивності, вмісту жиру і білка вмолоці. Результати досліджень за цими крите-ріями є позитивними, що ж до вмісту Zn і Cu вмолоці, то ступінь засвоєння їх в організмі корівпотребує детального вивчення. По-перше, зарахунок яких факторів у складі преміксу дося-гається підвищення молочної продуктивності,вмісту жиру в молоці? Це позитивний впливвітамінів, макро- чи мікроелементів? Якщо мак-роелементи не потребують вивчення балансу,

то надходження в ґрунт із калом і сечею тва-рин мікроелементів, зокрема важких металівZn, Cu і Сo, слід контролювати.Результати досліджень вмісту Zn і Cu в мо-

лоці корів свідчать про мінімальний рівень їхпереходу з раціону в молоко (табл. 5). Водно-час потрібно зазначити, що збільшення вмістуZn і Cu завдяки вітамінно-мінеральному пре-міксу не підвищує їх адекватне збільшення вмолоці та засвоєння в цілому, а виділення зкалом і сечею збільшуються. Так, за данимиряду дослідників [4], достовірне засвоєння Fe,Cu та Zn коровами у період лактації становитьвідповідно 15, 30 і 25%.У проведених О.В. Хімічем [10] балансових

дослідах на баранах-валухах за згодовуваннясапоніту і комплексної мінеральної добавки втілі утримувалось від спожитих мінералів відпо-відно: Fe — 7%, Zn — 10 і Cu — 10–12%.Отже, у годівлі сільськогосподарських тва-

рин і птиці з більшою ефективністю потрібновикористовувати органічну форму мінералів,оскільки з таких комплексів відбувається інтен-сивніше засвоєння Zn, Cu, Fe і Mn та точнішеможна нормувати дози мікроелементів длясільськогосподарських тварин. Окрім цього,органічні комплекси мінералів можуть істотнозменшувати забрудненість довкілля за рахунокзменшення їх кількості у гної і посліді. Високаефективність засвоєння мікроелементів із ор-ганічних комплексів дає змогу скоротити в 3–4 рази дози їх введення до комбікормів різнихвидів сільськогосподарських тварин [9].С.О. Шаповалов та ін. наголошують, що в кра-

їнах ЄС діють жорсткі обмеження на викиди цихмікроелементів у довкілля і це питання найб-лижчого часу може стати актуальним і для Ук-раїни [11]. Крім того, за різними літературними

16.09 15,0 4,00 3,17 17,1 4,25 3,1223.09 15,3 3,92 3,08 16,6 4,09 3,0530.09 15,4 3,83 3,16 16,2 4,00 3,1128.10 15,5 3,85 3,07 16,5 4,02 3,12Середнє 15,3 3,90 3,12 16,6 4,09 3,10

3. Середньодобові надої, вміст жир і біл а в молоці орів

Датапроведенняконтрольногонадою

Контрольна група Дослідна група

білок, %жир, %надій, кгбілок, %жир, %надій, кг

Контрольна 433,9 144,1 58,553 3,790 13,49 2,63Дослідна 973,9 186,1 72,011 4,548 7,39 2,44

5. Коефіцієнти переход Zn і Cu з раціон в моло о онтрольної і дослідної р п орів, %

Група

Уміст, мг Коефіцієнтпереходу в молоко

Zn Cu Zn Cu Zn Cu

у раціоні у молоці

Zn 3,827±0,098 4,338±0,105 +0,511Cu 0,248±0,092 0,274±0,079 +0,026

4. Уміст Zn і Cu в молоці піддослідних орів(M±m, n=6), м /

± доконтролю

ГрупаЕлемент

досліднаконтрольна




джерелами, Zn і Cu за надмірного надходженняв ґрунт у поєднанні з Cd і Pb можуть виявлятисинергетичні ефекти та призводити до змін мік-робіоценозу. Адже вміст гумусу в ґрунті прямопов’язаний з їхньою здатністю адсорбувативажкі метали, оскільки вони добре поглинають-ся органічною речовиною ґрунту. З огляду нанаявність в Україні унікальних чорноземів і не-сприятливу екологічну ситуацію проблема збе-реження гумусу набирає статусу державної.МДК у молоці корів визначено для Cu (1 мг/кг)

І Zn (5 мг/кг) відповідно до ветеринарно-сані-тарних вимог (див. табл. 1).Деякі дослідники вважають, що дози введен-

Підвищення вмісту в раціонах корів у пері-од лактації Zn і Cu за рахунок вітамінно-міне-рального преміксу неістотно збільшує їхнюконцентрацію в молоці корів, а тому як на-слідок збільшується виділення з калом і сечею.Враховуючи потребу жорсткого контролю за

Висновки

потраплянням у ґрунт важких металів ізгноєм великої рогатої худоби, слід експери-ментально обґрунтувати оптимальні дозивведення Zn, Cu та Со до складу вітамінно-мінеральних преміксів для корів в умовах мо-лочних промислових комплексів.

1. Алексеенко В.А. Экологическая геохимия. —М.: Логос, 2000. — 630 с.

2. Величко В.О. Фізіологічний стан організмутварин, біологічна цінність молока і яловичини таїх корекція за різних екологічних умов середови-ща: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. д-ра вет.наук: спец. 03.00.13/Львів. нац. ун-т вет. медицинита біотехнол. ім. С.З. Гжицького. — Львів, 2010. —40 с.

3. Ветеринарно-санітарна експертиза харчо-вих продуктів в Україні: Нормативні документи.Довідник в 3 т/За ред. Б.М. Куртяка, Р.П. Сімоно-ва. — Львів: НІЦ «Леонорм», 2000. — Т. 1. —284 с.; Т. 2. — 294 с.; Т. 3. — 290 с.

4. Кокорев В.А., Гурьянов А.М., Прытков Ю.Н.и др. Оптимизация минерального питания сель-скохозяйственных животных//Зоотехния. — 2004.— № 7. — С. 12–16.

5. Корми: оцінка, використання, продукція тва-ринництва, екологія: посібн./Кулик М.Ф., КравцівР.Й., Обертюх Ю.В. та ін./За ред. М.Ф. Кулика,Р.Й. Кравціва, Ю.В. Обертюха, В.В. Борщенка. —Вінниця: ПП «Видавництво «Тезис», 2003. —334 с.

6. Мінеральне живлення тварин/Кліценко Г.Т.,Кулик М.Ф., Косенко М.В. та ін./За ред. Г.Т. Кліцен-ка, М.Ф. Кулика, М.В. Косенка, В.Т. Лисовенка. —К.: Світ, 2001. — 566 с.

7. Нормы и рационы кормления сельскохозяй-ственных животных: справочное пособие/А.П. Ка-лашников, В.И. Фисинин, В.В. Щеглов и др.; подред. А.П. Калашникова, В.И. Фисинина, В.В. Щег-


лова, Н.И. Клейменова. — [3-е изд., перераб. идоп.]. — М.: АПП «Джангар», 2003. — 456 с.

8. Савчук І. М. Експериментальне обґрунтуван-ня годівлі тварин з метою зниження переходу137Cs та важких металів у молоко і м’ясо в зонірадіоактивного забруднення: автореф. дис. на здо-буття наук. ступ. д-ра с.-г. наук: спец. 06.02.02/Львів. нац. ун-т вет. медицини та біотехнол. ім.С.З. Гжицького. — Львів, 2008. — 44 с.

9. Фисинин В., Сурай П. Природные минералы//Ефективні корми та годівля. — 2010. — № 5 (45).— С. 33–36.

10. Хіміч О.В. Ефективність використання сапо-ніту, селену та комплексних мінеральних добавокна їх основі в раціонах молочних корів і бичків навідгодівлі: автореф. дис. на здобуття наук. ступ.канд. с.-г. наук: спец. 06.02.02/Ін-т тваринництваУААН. — Харків, 2005. — 20 с.

11. Шаповалов С.О., Варчук С.С., Долгая М.М.та ін. Оцінка виносу Cu та Zn у зовнішнє середо-вище з гноєм сільськогосподарських тварин//Вісн.аграр. науки. — 2011. — № 8. — С. 30–33.

12. Birghila S., Dobrinas S., Stanciu G., Soceanu A.Determination of major and minor elements in milkthrough ICP-AES//Environmental engineering andmanagement journal. — Romania, 2008. — 7, № 6.— P. 805–808.

13. Dobrzan′ski Z., KoІacz R., Gо′recka H. et al.The content of microelements and trace elements inraw milk from cows in the Silesian Region//PolishJournal of Environmental Studies. — 2005. — 14,№ 5. — P. 685–689.

ня мікроелементів у раціони тварин потрібнообмежити, щоб зменшити забрудненість ґрун-ту через зменшення їх внесення із гноєм і по-слідом. У країнах ЄС у 2003 р. ухвалено зако-нодавчі акти щодо МДК Cu, Fe, Zn, Co та Mn упосліді [9]. За даними О. П. Калашникова та ін.[7], добова потреба Zn для корів із добовим на-доєм 20 л становить 905 мг, а Cu — 140 мг, тодіяк коефіцієнти переходу їх у молоко становлятьу контрольній групі — відповідно 13,49 і 2,63%,а в дослідній — 7,39 і 2,44% (див. табл. 5).Отже, збільшення вмісту цих мікроелементів ураціоні корів дослідної групи зменшує їх пе-рехід у молоко.




14. Gо′rska A., Oprzаdek K. Concentration of traceelements in raw milk depending on the lactationperiod and age of cows//Acta vet. Brno, 2011. —V. 80. — P. 203–206.

15. Hosnedlovа′ B., Trа′vnіс∨∨∨∨∨

ek J., Chrastnу′ V. Zincand copper concentration in milk of dairy cows in the

south bohemia region//ISAH. — Warsaw, 2005. —V. 1. — P. 256–259.

16. Hosnedlovа′ B., Trа′vnіс∨∨∨∨∨

ek J., S∨∨∨∨∨

och M. Cur-rent view of the significance of zinc for ruminants: areview//Agricultura tropica et subtropica. — 2007. —40, № 2. — P. 57–64.

ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ АГРОЕКОСИСТЕМИ

Наприкінці 2011 р. вийшла друком монографія члена-кореспондента НААН Ю.О. Тараріка«Енергозберігаючі агроекосистеми (Оцінка та раціональне використання агроресурс-ного потенціалу України)» (К.: ДІА, 2011. — 576 с.), яка стала результатом наукових до-сліджень відділу «Агроресурси» Інституту водних проблем і меліорації НААН. Праця при-свячена актуальним проблемам формування екологічно сталих агроекосистем, використан-ню їхнього біоенергетичного потенціалу, науковому обґрунтуванню міжгалузевої оптимізаціїз урахуванням ґрунтово-кліматичних регіональних особливостей та відтворення агроресурс-ного потенціалу на основі замкнених циклів біогенних елементів, органічної речовини таенергії. У ній дано рекомендації виробництву щодо запровадження низьковуглецевих ре-сурсо- та енергозберігаючих агротехнологій, формування конкурентоспроможних агроеко-систем за оптимального співвідношення галузей рослинництва і тваринництва, виробниц-тва продовольства та біоенергії.У монографії обґрунтовано стратегію підвищення конкурентоспроможності аграрного ви-

робництва не лише високоякісної продукції, а й біоенергії з біомаси та відновлення агроре-сурсного потенціалу.Показано значення багаторічних агротехнічних дослідів як інформаційного підґрунтя мо-

делювання агроекосистем, викладено методику оцінки ефективності агротехнологій, зокремавпливу багатьох чинників на врожайність різних культур, та методичні положення щодо ком-п’ютерного моделювання біоенергетичних агроекосистем.Регіональні особливості формування біоенергетичних агроекосистем показано на при-

кладах конкретних господарських комплексів, розглянуто їхній природно-ресурсний потен-ціал та запропоновано технології екологобезпечного його використання у процесі виробни-чої діяльності.Проаналізовано експериментальні матеріали з ефективнішого використання в агроеко-

системах біологічного азоту, нових природних полімінеральних добрив і регуляторів ростурослин як факторів, що сприяють зменшенню промислових витрат енергетичних ресурсів.Теоретично обґрунтовано створення замкнених циклів біогенних елементів за ефективно-го використання відходів рослинництва і тваринництва.У монографії висвітлено енергозберігаючі технології обробітку ґрунту, детально проана-

лізовано експериментальні дані щодо впливу різних систем обробітку ґрунту на його вод-ний режим, родючість, фітосанітарний стан посівів, урожайність різних культур, економічнута енергетичну ефективність.Викладено матеріали щодо підвищення ефективності практичної реалізації агроресурс-

ного потенціалу АПК України. Приділено увагу таким новим напрямам, як створення більшдосконалої інфраструктури аграрного виробництва, запровадження інформаційних техно-логій, а також аналізу різних перспективних моделей розвитку агропромислового комплек-су України.Автор монографії зробив певний теоретичний і практичний внесок у стратегічний розви-

ток сільського господарства щодо екологічно безпечного використання унікального агроре-сурсного потенціалу України.Книжка рекомендована для виробничих систем різних форм організації, наукових співро-

бітників, управлінських структур, аспірантів і студентів.А.М. Малієнко,

доктор сільськогосподарських наук

РЕЦЕНЗІЇ


Нині значних успіхів досягнуто в галузі дос-ліджень клітинного імунітету, де були отриманізнання про тимус- і бурсазалежні системи лім-фоцитів [3]. Вони доповнилися вагомими по-відомленнями про систему кластерів імуннихклітин, що відрізняються за структурою поверх-невих маркерів (кластери диференціації, CD) івиконують чітко визначені функції у складнійсистемі формування та підтримання імунітету[4]. Завдяки одержаним фундаментальним да-ним імунологія здобула нові унікальні можли-вості для свого розвитку. Дуже важливим булоте, що на підставі даних про кластери дифе-ренціації клітин імунітету створено й активнорозвивається нова галузь імунології клітин і тка-нин — імуногістохімія. Вона стає важливим, ачасто і невід’ємним елементом сучасних імуно-логічних досліджень, оскільки створює унікальніможливості для вивчення різноманітних субпо-пуляцій клітин (кількість відомих кластерів пе-ревищує 160) безпосередньо in situ, тобто вгістологічних зрізах тканин [2]. Отже, застосу-вання імуногістохімічних методів диференціаціїта обліку кількості спеціалізованих клітин від-криває принципово нову сторінку в галузі ви-вчення активності досліджених ланок клітинно-го імунітету тварин, бо при цьому вважається,що збільшення кількості клітин з певним мар-кером зумовлює посилення функціональногостану їхньої цілої субпопуляції.Сучасні методи імуногістохімії дедалі шир-

ше використовують у ветеринарії та медициніпід час вивчення інфекційних хвороб і в онко-логії [1, 5]. Опубліковано дані застосуванняметодів імуногістохімії у ветеринарній меди-цині, зокрема під час вивчення дії вакцин про-ти сальмонельозу на імунний стан організмуптиці [3]. Зміст публікацій свідчить про доціль-ність і перспективність подальших дослідженьу цьому напрямі, оскільки вони дали змогу от-римати дані про певні зміни кількості субпопу-ляцій імунних клітин на різних стадіях розвиткуімунного процесу. Проте залишаються неви-вченими питання визначення етапів супресив-ної дії патогенних збудників і впливу протисаль-монельозної вакцини на кластери клітинного

ТВАРИННИЦТВО, ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА

УДК 619:616-097.3:636.5© 2012

П.О. Шутченко,кандидатветеринарних наукНаціональнийнауковий центр «Інститутекспериментальної і клінічноїветеринарної медицини»

ІМУНОГІСТОХІМІЧНА ОЦІНКАКЛІТИННОГО ІМУНІТЕТУЗА САЛЬМОНЕЛЬОЗУ КУРЕЙ

У дослідженнях з ви ористанням дос оналенихс часних методів ім но істохімії отримані новідані про стан ор анів ім нітет на рях норміта після зараження сальмонельозом. Визначенодинамі змін найпо азовіших ластерів ім нітет

рчат після щеплення проти сальмонельоз .

імунітету в динаміці формування імунітету. Та-кож немає даних про динаміку змін кількостіімунокомпетентних клітин певних субпопуляційв органах імунітету здорових курчат різноговіку, зокрема селезінки і фабрицієвої бурси.Мета досліджень — вивчити зміни вмісту

найпоказовіших кластерів клітин імунітету CD3,CD4, CD8, IgG, IgM, IgA та CVI у бурсі Фабри-ціуса й селезінці курчат у нормі в період між 1-й 51-ю добами життя; провести порівняльні іму-ногістохімічні дослідження вмісту клітин пока-зових кластерів під час формування імунітетув курчат різного віку після зараження епізоотич-ним штамом Salmonella enteritidis; визначитидинаміку вмісту показових кластерів імуніте-ту в курчат різного віку після імунізації атену-йованою вакциною проти сальмонельозу Sal-movac SE.Матеріали і методи. Для проведення імуно-

гістохімічних досліджень було використано 99гол. курчат добового віку породи Білий Леггорн,з яких було сформовано 3 групи: інфікованідиким штамом S. enteritidis SE 147 (33 гол.),імунізовані вакциною Salmovac SE (33 гол.) таконтрольні, необроблені курчата (33 гол.). Забійкурчат здійснювали на 1-шу, 2-, 3-, 6-, 8-, 10-,13-, 15-, 17-, 21- та 51-шу доби після вакцинаціїабо інфікування. Від забитих курчат брали зраз-ки фабрицієвої бурси та селезінки, які фіксува-ли в рідкому азоті.У дослідженнях використовували такі моно-

клональні антитіла: до CD3 — загальних Т-клі-тин; CD4 — Т-хелперних лімфоцитів; CD8 —Т-цитотоксичних клітин і нормальних Т-кілерів;IgM, IgG, IgА, CVI — тканинних макрофагів.Імуногістохімічний облік клітинних субпо-

пуляцій Т-лімфоцитів, В-лімфоцитів і мак-рофагів в органах (селезінка і бурса Фабриціу-са) здійснювали за допомогою комп’ютерноїпрограми «AnalySIS». У цих органах підрахо-вували відсоткове співвідношення зон позитив-но забарвлених клітин до всіх клітин зрізу (не-забарвлених). Отримані дані оброблено статис-тично.Результати досліджень. Дані, отримані під

час вивчення кластерів селезінки й бурси Фаб-



риціуса здорових курчат, які не зазнавали впли-ву сальмонел, свідчили про те, що кількісні по-казники всіх кластерів імунітету були більшимив селезінці. Це підтверджувало її вищу імуннуактивність порівняно з бурсою Фабриціуса уВСП птиці. Особливо високим був уміст тканин-них лімфоцитів CD3 (28%) і макрофагів CVІ(70,8%). Нагромадження великої кількості лім-фоцитів і макрофагів у селезінці за невеликоїкількості кластерів клітин, що продукують іму-ноглобуліни, свідчило про перевагу клітинногоімунітету в інтактної птиці й відрізняло його відгуморального імунітету, що розвивається підвпливом антигенів і здійснюється за участі гло-булінпродукувальних клітин [3].Під час вивчення селезінки курчат, щепле-

них вакциною Salmovac SE, був короткочаснийперіод супресії клітин кластерів СD3, СD4, СD8,IgG, IgМ і CVI, що змінювався підвищеннямїхньої активності на 2-гу, 3-, 6-ту доби, причо-му в кластері СD4 виявлено повторне знижен-ня активності на 21-шу добу.Максимальних показників кількість кластерів

у цьому органі досягала на 8-му добу післящеплень і лише кількість клітин з маркерамиIgG й IgА була найвищою на 51-шу добу спос-тережень. Дуже високим був рівень максималь-ного вмісту кластерів СD3 — 41,95%, СD8 —36,92 й CVI — 67,34% за невеликої кількостіклітин кластерів IgG — 0,49 й IgА — 0,606%.Кількість кластерів імунітету в бурсі Фабри-

ціуса мала інший характер. Так, вивчення суб-популяцій клітин бурси Фабриціуса з маркеромСD3 і СD4 дало змогу встановити супресивнудію вакцини на ці клітини в перші 3 доби післяімунізації, але з 6-ї доби їхня кількість збільши-лася й досягала максимуму на 8-му добу(0,968%).Своєрідною була реакція макрофагів з мар-

кером CVI бурси Фабриціуса. Кількість цих клі-тин у піддослідній і контрольній групах булапротягом усього досліду практично на одному

Імуногістохімічна оцінкаклітинного імунітету за сальмонельозу курей

рівні, що можна пояснити високим резервомїхньої стійкості. Кількість клітин з маркером IgGу бурсі Фабриціуса досягала максимуму на 13-тудобу й стабільно утримувалася на одному рівнідо кінця спостережень, що свідчило про фор-мування стабільного імунітету в щепленої птиціна 13–15-ту доби після вакцинації.Уміст клітин з маркером IgА, починаючи з 1-ї

доби проведення досліджень, постійно зроставу бурсі Фабриціуса імунізованих курчат. Цейпроцес тривав з 8-ї до 21-ї доби, після чого рі-вень кластера досягав максимальних значень —7,263%, на контролі — 0,176%. Лише на 51-шудобу почалося зниження вмісту клітин цьогокластера (рисунок). Заслуговувало на увагу те,що на 51-шу добу після імунізації на фоні зни-ження вмісту лімфоцитів з маркером IgА у бурсіФабриціуса відбувалося збільшення кількостітаких лімфоцитів у селезінці.Уміст субпопуляцій клітин, досліджених у

курчат, заражених патогенним штамом сальмо-нел, істотно відрізнявся.Кількість клітин кластера СD4 починала збіль-

шуватися з перших діб і утримувалася на ви-соких рівнях у період між 10- й 21-ю добами (до3,76%) і різко знижувалася на 51-у добу.Кількість лімфоцитів з маркером IgG у се-

лезінці на 1-шу добу мала тенденцію до зни-ження. На 3-тю добу відбувалася стабілізаціяїхньої кількості з подальшою активацією клас-тера, що тривала до кінця спостережень, од-нак вона становила лише 0,49%. Збільшеннякількості клітин кластера IgG починалося з 13-їдоби і тривало до кінця спостережень, тобто до51-ї доби.У бурсі Фабриціуса після зараження курчат

сальмонельозом виявлено певні зрушення увмісті клітин різних кластерів. Уміст клітин змаркером СD4 постійно був вищим, ніж у групіконтролю, а з 10-ї доби досягав високих зна-чень на 13-ту, 15-, 17- й 21-шу доби в межах3,01–3,76% зі зниженням на 51-шу добу.Під час вивчення клітин з маркером IgМ збіль-

шення їхнього вмісту виявлено на 6-ту добупісля інфікування. Потім відбувалося подаль-ше збільшення кількості цих клітин на 10-тудобу (32,05 %) і різке зниження на 13-ту добу(до 6,75%).Це положення підтверджується даними об-

ліку лімфоцитів з поверхневим маркером IgGу бурсі Фабриціуса, кількість яких зростала на13-ту добу майже втричі порівняно із 6-ю добою.Під час вивчення лімфоцитів з поверхневим

маркером IgА у бурсі Фабриціуса встановленовисокий їх уміст на 8-му добу, подальше збіль-шення кількості цих клітин до 7,1 % — на 10-тудобу, до 8,9% — на 13-ту й до 8,5% — на 15–21-шу доби. Отже, рівень кластера IgА у цейперіод досягав максимального значення.

Динамі а змін с бпоп ляції лімфоцитів з по-верхневим мар ером IgА б рсі Фабриці сапісля ім нізації: — ім нізовані рчата;— онтроль

%

Доба n=3



Імуногістохімічна оцінкаклітинного імунітету за сальмонельозу курей

Отримані дані свідчать про активну участьспеціалізованих кластерів бурси Фабриціуса вутворенні імуноглобулінів. За даними визна-чення вмісту різних імунокомпетентних клі-тин у селезінці та бурсі Фабриціуса після іму-нізації курчат проти сальмонельозу, на від-міну від зараженої птиці, швидше розвивавсяпроцес формування глобулінпродукувальнихклітин, до того ж переважне значення малабурса Фабриціуса. Важливими у створенні за-хисту проти сальмонельозу є також секре-торні імуноглобуліни, найбільший відсотокяких продукувався в бурсі (7,263±0,045% на21-шу добу) і менша частина — у селезінці(0,606±0,013% на 51-шу добу). Отже, імуногіс-

Висновки

тохімічне визначення кількості клітин клас-теру IgG у бурсі Фабриціуса в щепленої птиців інтервалі між 8-ю й 51-ю добами після вак-цинації може бути одним з критеріїв оцінки ак-тивності протисальмонельозних вакцин. Убурсі Фабриціуса птиці, зараженої диким шта-мом S. enteritidis SE 147, превалювали кліти-ни з маркером IgА, що можна враховувати підчас диференціації поствакцинального йпостінфекційного імунітету за сальмонельо-зу курей. Імунітет у щепленої птиці відрізняв-ся від такого в зараженої більшою кількістюклітин з маркерами CD8 та ІgG у бурсі Фаб-риціуса, а в селезінці — клітин з маркерамиCD8, CVI, CD3.

1. Карселадзе А.И. Иммуногистохимическоеисследование специфического антигена в ракепредстательной железы/А.И. Карселадзе, И.Э. Ры-тин, И.Э. Будунова//Архив патологии. — 2004. —66, № 2. — С. 3–7.

2. Шутченко П., Красніков Г. Імуногістохімічневивчення клітинного імунітету при сальмонельозікурчат//Вет. медицина України. — 2006. — № 7.— С. 26–27.

3. Berndt A. Gamma/delta T-cell response of chi-ckens after oral administration of attenuated and non-attenuated Salmonella typhimurium strains/A. Berndt,


U. Methner//Vet. Immunol. Immunopathol. — 2001.— V. 78. — P. 143–161.

4. Lillehoj H.S. Postnatal development of T-lym-phocyte subpopulations in the intestinal intraepi-thelium and lamina propria in chickens/H.S. Lillehoj,K.S. Chung//Vet. Immunol. Immunopathol. — 1992.— V. 31. — P. 347–360.

5. Sung-Hyen Lee, Hyun S. Lillehoj, RobertA. Heckert et al.Immune enhancing properties ofSafflower leaf (Carthamus tonctorius) on chickenlymphocytes and macrophages//J. Poult. Sci. —2008. — 45. — Р. 147–151.


Генетика, селекція,біотехнологія

УДК 636.277:576.312.32© 2012

В.В. Дзіцюк,В.М. Туринський,доктори сільсько-господарських наукНаціональнийуніверситет біоресурсіві природокористуванняУкраїни

ДОСЛІДЖЕННЯ КАРІОТИПУ ОВЕЦЬ(ОVIS ARIES)

Наведено за альнені літерат рні дані проіль існі і стр т рні хромосомні аберації овець.По азаний їхній зв’язо з життєздатністю,репрод тивною ф н цією та хворобами тварин.

Перші цитогенетичні роботи на вівцях у Ра-дянському Союзі було проведено в 30-х рокахХХ ст. вивченням зрізів сім’яників. Із середини60-х років ХХ ст. застосовано методику з вико-ристанням клітин кісткового мозку.Численними дослідженнями, проведеними

цитогенетиками, встановлено, що диплоїднийнабір хромосом у каріотипі вівці складається з54 хромосом (2n=54), поданий 26-ма парамиаутосом і парою статевих хромосом (26+ХХ —самка і 26+XY — самець). Установлено, що ка-ріотипи диких видів роду Ovis мають внутріш-ньовидовий поліморфізм за кількістю хромосом(2n=52, 54, 56, 58, 53). У великорогих овецькаріотип має формулу 2n=54, у європейськогой азіатського муфлона теж 2n=54. Кількістьхромосом у сайгака — 60, вівцебика — 48, ко-зи — 60, архара й аргалі — 56. В іншого дико-го спорідненого виду — уріала, що мешкає вгорах Тібету, каріотип складається з 58 хромо-сом. Вважають, що всі вівці з каріотипом 2n=54походять від одного спільного предка в резуль-таті транслокацій хромосом за робертсонівсь-ким типом від злиття акроцентричних хромосому каріотипах 2n=58 і 2n=56.Мета роботи — дослідити каріотипи 10 овець

асканійської тонкорунної породи.Матеріали і методи досліджень. Приготу-

вання препаратів для хромосомного аналізулімфоцитів проводили за методом P.S. Moor-head et al. [7]. За результатами аналізу препа-ратів хромосом досліджуваних тварин відхи-лень від норми не виявлено.Серед 52 аутосом у каріотипі вівці є 3 пари

великих метацентриків і 23 пари акроцентриківрізного розміру. Довжина хромосом вівці неодна-кова: 1–3-ї пари великих метацентриків — від-

повідно 7,09; 6,24; 5,52 мкм, довжина акроцент-риків варіює від 2,68 мкм у 4-ї до 0,95 мкм у 26-їпари. Х-хромосома — найбільший акроцентрикзавдовжки 3,04 мкм, Y-хромосома — наймен-ший метацентрик з найменшою у наборі дов-жиною — 0,64 мкм і має вигляд круглої плями.Результати досліджень. В овець акроцен-

тричні хромосоми не мають істотної різниці задовжиною, що утруднює їх ідентифікацію бездиференційного забарвлення. Наявність і ха-рактер розміщення поперечних гімза-позитив-них смуг у різних хромосом суто індивідуальні.У метацентричних хромосом чітко видно по 4–5 смуг і невеликі прицентромерні блоки. Акро-центричні хромосоми з 18-ї по 26-ту пари че-рез невелику довжину у полі світлового мік-роскопа чіткої диференційованої структури невиявляють. У більших акроцентриків ідентифі-кують по 2–4 смуги і виявляють досить великіблоки гетерохроматину в центромерних райо-нах. На статевій Х-хромосомі інтенсивно забар-влюється її прицентромерна ділянка, а Y-хро-мосома цілком гетерохроматинова й ідентифі-кується як темна цятка.Для овець, як і для інших тварин, характерні

кількісні варіювання хромосом у каріотипі (ане-уплоїдія і поліплоїдія), морфологічні аберації таасоціації окремих хромосом.Для соматичних клітин овець характерна

спонтанна анеуплоїдія, частота якої пов’язаназ віком, з нею також пов’язують безплідність.Часто онтогенез анеуплоїдного організму ха-рактеризується зниженою життєздатністю. Най-менший рівень анеуплоїдних клітин (14%) спо-стерігається у 2–3-річному віці. Більше ано-малій — у новонароджених і у 9–10-місячнихягнят. Кількість анеуплоїдних клітин з віком


ГЕНЕТИКА,СЕЛЕКЦІЯ, БІОТЕХНОЛОГІЯ

зростає і у 6–7-річних овець становить 16–19%.Основна маса анеуплоїдів — гіпоплоїди, част-ка гіперплоїдів, як правило, незначна.Стабільність показників анеуплоїдії в овець

підтверджено дослідженнями багатьох цитоге-нетиків і може вважатися видовою особливістю.В овець анеуплоїдія трапляється частіше, ніж,наприклад, у великої рогатої худоби і форму-ється вона в основному за рахунок маленькихакроцентриків. Іноді гіпоплоїдія пов’язана звтратою Y-хромосоми, ймовірність чого коре-лює з віком баранів-плідників. В овець трап-ляється гоносомна анеуплоїдія — ХХY-синд-ром, пов’язаний з гінекомастією [5].Хромосомні аномалії виявляють приблизно

у 25% овець під час спонтанних абортів [8].Інші автори наводять дещо менші значення(22%), іноді — значно більші (58%). Якщо вра-хувати, що в овець гине 29–47% зигот, то зачастоти хромосомних аномалій 25% виявиться,що в 10–15% усіх вагітностей зигота ушкодже-на хромосомною аномалією, 90% таких вагіт-ностей перериваються на ранніх строках, упершу третину. У решти випадків плід доно-шується, тому вважають, що носій хромосом-ної аномалії трапляється в овець один раз на100 народжень [8].В овець виявлено підвищену поліплоїдність

клітин, вищу, ніж у великої рогатої худоби, аленижчу, ніж у свиней. Рівень поліплоїдних клітину овець становив 0,53–1,36%, зареєстровано 4-,6-, 8-, 16-плоїдність і більше. Основна масаполіплоїдів — тетраплоїди (64%) й октаплоїди(21%). Кількість триплоїдів та інших поліплоїд-ностей незначна і становить приблизно 15%.Механізму виникнення поліплоїдів остаточ-

но не визначено. Поліплоїдія — механізм, ство-рений в процесі еволюції і забезпечує стійкістьклітин проти незбалансованого геному в дип-лоїдних клітинах, у яких відбулася хромосом-на аберація і поділ хромосом нерівномірний.Поліплоїд іноді виникає в результаті поділуядра без поділу клітини, іноді — у результатіподілу хромосом всередині ядра [3].Біологічна роль і фізіологічне значення полі-

плоїдії не зовсім зрозумілі й досліджені. Існуєдумка, що об’єднання кількох геномів в одно-му ядрі вносить нові риси в організацію функ-цій клітини і навіть визначає її диференціюван-ня [1].На відміну від аберантних, поліплоїдні кліти-

ни не підлягають елімінації, а навпаки, з часомїх чисельність зростає.За поліплоїдизації відбувається посилене

утворення ДНК і зростання метаболітичної ак-тивності поліплоїдної клітини. Деякі повідом-лення дають підставу вважати, що поява полі-плоїдії відображає відновлювальний процес,регенерацію, функціональну активність органів

Дослідженнякаріотипу овець (Оvis aries)

і тканин [2]. Літературні дані доводять, що полі-плоїдам властива підвищена функціональназдатність, вона має велике значення для вижи-вання.Для овець, як і для інших видів тварин, ха-

рактерна наявність структурної перебудовихромосом — аберацій. Хромосомні аберації —це великий і гетерогенний клас спадкових змін,який включає перебудови в структурі хромо-сом, зокрема: випадіння (втрати), додавання(подвоєння) ділянок хромосом, фрагментаціїхромосом, переміщення ділянок хромосом умежах однієї хромосоми чи між хромосомами,а також з’єднання окремих хромосом.У хромосомах овець за штучного і природ-

ного мутаційного процесу виникають розривичи обміни різних типів. Якщо генні (точкові) му-тації виникають як зміни невеликих ділянокДНК, що не виходять за межі одного гена, тоструктурні мутації зачіпають великі ділянки хро-мосом і змінюють морфологію останніх так, щофенотипово змінюється ознака [4]. Розрив хро-мосоми, що стався поблизу якогось гена, при-зводить до змін характеру його домінування.Локальні розриви хромосом спричиняють такожтакі аберації, як дуплікації і делеції, що такожпризводить до зміни функціонування генів. Звіком овець кількість хромосом з абераціямихроматичного типу збільшується.В овець, як і в інших тварин, знайдено транс-

локації хромосом. Структурні зміни хромосомтипу транслокацій призводять до зміни поряд-ку розташування тих чи інших ділянок хромо-сом, а загальна маса хромосом не змінюється,всі ділянки мають нормальну кількість, вонипросто розташовані по-новому. Є дані, які свід-чать, що зміна порядку генів в інверсіях і транс-локаціях часто буває причиною виникнення но-вих ознак.За транслокацій відбуваються порушення і

зміни груп зчеплення й таким чином частинагенів однієї хромосоми успадковуватиметьсязчеплено з іншою, непарною їй хромосомою.В овець найчастіше трапляються трансло-

кації робертсонівського типу, які утворюютьсявнаслідок центричних з’єднань акроцентриківрізних пар: 6 і 11, 7 і 12, 4 і 25, 7 і 25, 8 і 25.Така інтерхромосомна транслокація призво-дить до псевдоанеуплоїдії, яка має істотнуроль у філогенезі. Вважають, що саме в ре-зультаті такого механізму 60 акроцентричниххромосом, які були колись у вівці (у кози вониє і тепер), перетворились у 48 акроцентричнихі 6 метацентричних.Транслокації хромосом за нормального фе-

нотипу — 1,26%. В овець породи ромні-маршце явище спостерігається у 14–26% випадків зізбереженням нормального фенотипу. Вважа-ють, що транслокації хромосом за робертсонів-



ським типом призводять до аномалій відтвор-ної функції: порушення процесу сперматогене-зу, гіпоплазії гонад і деформації сім’яників.Інші автори вважають, що на відміну від ве-

ликої рогатої худоби, в овець робертсонівськатранслокація хромосом як у гетеро-, так і в го-мозиготному стані не призводить до порушеньфертильності [6].В овець-фримартинів нечітко виражені зов-

нішні статеві ознаки, а в клітинах крові та кістко-вого мозку спостерігається мозаїцизм ХХ/ХY занаявності майже в усіх тканинах каріотипу2n=52,ХХ. Плацентарний анастомоз трапляєть-

Дослідженнякаріотипу овець (Оvis aries)

ся приблизно в 5% кітних тварин з двома пло-дами, а кількість фримартинів у багатоплідно-му окоті становить 1,35%.Аберації каріотипу за статевими хромосома-

ми порушують процес ембріогенезу овець, вод-ночас утворюються інтерсекси з мозаїцизмомза статевими хромосомами, тобто одночаснонаявні клітини з ХХ- і ХY-хромосомами. Трап-ляються інтерсекси типу ХХY, мозаїки ХХ/ХХY,ХХ/ХYY та ін. В овець додаткова хромосомапризводить до значних порушень. Так, у ба-ранів за 2n=52, ХХY сперміїв у сім’яній рідинінемає (азооспермія).

Дослідженнями встановлено, що виявлені вовець хромосомні аберації (анеуплоїдія, полі-плоїдія, транслокації хромосом) свідчать проте, що існує потреба здійснювати цитогене-

Висновки

тичний контроль за племінними тваринами,особливо баранами-плідниками, і вилучати зселекційного процесу тварин-носіїв хромосом-них аномалій.

1. Бродский В.Я. Клеточная полиплоидия. Про-лиферация и дифференцировка/В.Я. Бродский,И.В.Урываева. — М.: Наука, 1981. — 257 с.

2. Дубинин Н.П. Общая генетика/Дубинин Н.П.— [3-е изд.] — М.: Наука, 1986. — 559 с.

3. Завертяев В.П. Генетические методы оцен-ки племенных качеств молочного скота/За-вертяев В.П. — Ленинград: Агропромиздат,1986. — 340 c.

4. Тоцький В.М. Генетика/Тоцький В.М. — Оде-са: Астропринт, 2002. — 710 с.

5. Bruere A.N. Cytogenetics. — 1969. —


№ 8. — 209 р.6. Bruere A.N. Further evidence of normal fertility

and formation of balanced gametes in sheep with oneor more Robertsonian translocations//J. Reprod. Fert.— 1975. — V. 45. — P. 323–331.

7. Moorhead P.S., Nowell P.S., Mellman W.J.,Battips D.M., Hungerford D.A. Chromosome pre-parations of leucocytes cultured from human peri-pheral blood. Exp. Cell. Res. — 1960. — 20. —Р. 613– 616.

8. Pawlowitzki I.H. Dtsch. med. Wschr. — 1966.— № 91. — 1094 р.


Свиноматкам у період поросності для попов-нення потреб організму в біологічно-активнихречовинах потрібна значна кількість мікроеле-ментів і вітамінів. Серед усіх мікроелементівнайбільшої уваги щодо нормування потребуютьжиттєво необхідні (есенціальні) мікроелементи,регулярне надходження яких до організму під-тримує його нормальну життєдіяльність. Нинівважають, що до есенціальних мікроелементівслід віднести і хром [5]. Хром (Cr3+) функціонуєяк частина олігопептиду — хромодуліну, основ-на функціональна ознака якого — здатністьпідсилювати ефекти інсуліну щодо метаболіз-му глюкози. Дослідження на тваринах підтвер-дили можливість впливу добавок хрому на то-лерантність організму до глюкози і резистент-ність до інсуліну [8, 9]. Деякі дослідженнясвідчать, що Cr3+, крім вуглеводного, істотновпливає на ліпідний та білковий обміни [5].Мета досліджень — визначити показники

метаболізму та резистентності організму сви-номаток за умови згодовування їм протягом по-росності хлориду хрому.Методика досліджень. Дослідження прово-

дили на свиноматках великої білої породи, зяких сформовано 2 групи — контрольну і до-слідну, по 3 свиноматки у кожній. Через 3 тижніпісля відлучення поросят (підготовчий період)дослідній групі свиноматок почали згодовува-ти комбікорм із щоденним додаванням хлори-ду хрому в кількості 300 мкг Cr3+/кг протягомпоросності та до 20-го дня після родів. Кровсвиноматок як матеріал для досліджень отри-мували в підготовчий період, а також на 2- і3-й місяці поросності та на 5- і 20-й дні післяопоросу. У крові визначено вміст глюкози, за-гального білка, холестеролу, а також фагоци-тарну активність нейтрофілів, комплементарнуактивність сироватки та вміст циркулюючихімунних комплексів (ЦІК) [1]. Одержані експери-ментальні дані опрацьовано статистично з ви-користанням методів варіаційної статистики.

Результати досліджень. У результаті про-ведених досліджень в крові свиноматок конт-рольної групи виявлено зростання вмісту глю-кози впродовж періоду поросності (табл. 1). Цепояснюється тим, що в крові свиноматок у цейперіод порушується контроль за рівнем глюко-зи і їхній організм перебуває у стані, подібно-му до гестаційного діабету у жінок [3].Додавання до комбікорму хлориду хрому

свиноматкам дослідної групи зумовлювало зни-ження рівня глюкози в їхній крові на 2-й (на30,6%, Р<0,05) і 3-й (на 36,5%, Р<0,01) місяці по-росності (див. табл. 1). Отримані результатипідтверджують літературні дані про те, що під-вищений рівень глюкози знижувався в кровісвиней, яким згодовували 200 мкг Cr3+ /кг кор-му у вигляді піколінату хрому. Водночас підвищу-валася чутливість тканин до інсуліну, а у сви-номаток зростала репродуктивна здатність [4].Характерно, що у свиноматок контрольної

групи під час поросності вміст загального біл-ка в сироватці крові дещо знижувався (див.табл. 1). У крові тварин дослідної групи за діїхрому кількість загального білка мала тенден-цію до підвищення протягом періоду поросностіта 20-ти днів лактації. Ця тенденція може зу-мовлюватися активацією білкового обміну ворганізмі поросних самок за дії хрому. З літе-ратури відомо, що за додавання хрому до ра-ціону щурів збільшується вміст амінокислот утканинах, а також посилюється їх включення добілків тканин серця [7].Уміст холестеролу в крові свиноматок конт-

рольної групи протягом поросності також дещознижувався (див. табл. 1). Однак вірогідногозменшення він зазнавав за дії хрому у твариндослідної групи на 5-й (на 33,2%, Р<0,01) та20-й (на 42,2%, Р<0,05) дні після опоросу. Удослідженнях деяких авторів показано, що заумов додавання до дієти людям, хворим наатеросклероз, або пацієнтам з високим рівнемхолестеролу в плазмі крові хрому в дозі 150–

УДК 636.4:546.76© 2012

Р.Я. Іскра,кандидат сільсько-господарських наукІнститутбіології тварин НААН

МЕТАБОЛІЧНАТА ІМУНОЛОГІЧНА ДІЯ ХРОМУВ ОРГАНІЗМІ СВИНОМАТОК

Досліджено метаболічний стан поросних іпідсисних свиномато , по азни и їхрезистентності за мов з одов вання хлоридхром в іль ості 300 м Cr3+/ омбі ормпротя ом період поросності та 20 днів ла тації.Виявлено зниження вміст лю ози, холестерол ,цир люючих ім нних омпле сів і зростаннярівня біл а в рові, а та ож фа оцитарноїа тивності нейтрофілів і омплементарноїа тивності сироват и за дії хром .

ГЕНЕТИКА, СЕЛЕКЦІЯ, БІОТЕХНОЛОГІЯ



1000 мкг/день зменшувався рівень ліпопротеї-нів низької щільності та триацилгліцеролів, алезбільшувався рівень ліпопротеїнів високої щіль-ності [6].Дослідженнями показників резистентності

організму свиноматок установлено, що до іпісля опоросу в крові тварин контрольної гру-пи знижувалася фагоцитарна активність нейт-рофілів, яка за дії хлориду хрому у свино-маток дослідної групи зростала (табл. 2). Цесвідчить про підвищення загальної резистент-ності організму і стійкості тварин до захворю-вань. Підтвердженням цього є вірогідне зрос-тання на 21% (Р<0,01) фагоцитарної активнос-ті крові, яке спостерігалося на 5-й день післяопоросу.

У свиноматок дослідної групи за дії хромувстановлено тенденцію до зростання компле-ментарної активності сироватки крові на 3-ймісяць поросності — на 6,7%, на 5-й день післяопоросу — на 19,7 і на 20-й день після опоро-су — на 15,4% порівняно з тваринами конт-рольної групи (див. табл. 2).Водночас уміст ЦІК у крові дещо підвищу-

вався перед опоросом свиноматок (3-й міс. по-росності) порівняно з вихідним періодом (див.табл. 2). Високий уміст ЦІК у крові пороснихсвиноматок може зумовлюватися підвищеноюреактивністю організму самок у цей період. Утварин дослідної групи за дії хрому вміст ЦІКзнижувався на 3-й міс. поросності — на 27,7%(Р<0,05), на 5-й день після опоросу — на 16,1%

Метаболічна та імунологічнадія хрому в організмі свиноматок

Підготовчийперіод 5,13±0,62 4,53±0,05 76,45±1,05 78,27±2,07 3,23±0,14 3,14±0,20

Місяцьпоросності:

2-й 5,27±0,88 3,66±0,85* 70,96±2,77 79,22±2,49 2,35±0,08 2,39±0,22

3-й 5,79±0,20 3,68±0,35** 73,27±1,07 74,35±2,46 2,47±0,10 2,30±0,17

Після опоросу,днів:

5 4,61±0,73 4,27±0,02 77,60±0,20 79,83±4,85 2,50±0,12 1,67±0,07**

20 3,42±0,52 3,56±0,15 72,33±0,55 74,17±2,35 3,25±0,68 1,88±0,20*

Прим і т к и: 1. К — контрольна група; Д — дослідна група (з додаванням до раціону свиноматок хлоридухрому, в кількості 300 мкг Cr3+/кг); 2. У таблицях і рисунках знаком * відображено статистичну достовірністьрізниць між показниками в тварин дослідної групи порівняно з контрольною: * Р<0,05; ** Р<0,01; *** Р<0,001.

Підготовчийперіод 10,50±0,50 9,0±0,58 0,065±0,005 0,065±0,004 66,50±6,50 71,0±9,04

Місяцьпоросності:

2-й 10,60±0,60 11,0±0,52 0,075±0,003 0,065±0,008 85,33±10,04 93,75±5,54

3-й 8,83±0,40 10,20±0,49 0,070±0,003 0,075±0,002* 97,20±5,11 70,33±6,72*

Після опоросу,днів:

5 8,50±0,22 10,75±0,25** 0,057±0,004 0,071±0,003* 80,0±3,77 67,13±2,27*

20 8,88±0,23 10,0±0,71 0,055±0,001 0,065±0,003* 89,25±4,64 74,78±2,18*

1. По азни и метаболічно о вплив хлорид хром в ор анізмі свиномато різні фізіоло ічніперіоди (М±m, n=3)

Періоддосліджень

Уміст метаболітів у крові свиноматок

Холестерол, ммоль/лГлюкоза, ммоль/л Білок, г/л

К Д К Д К Д

Періоддосліджень

К Д К Д К Д

Циркулюючі імуннікомплекси, ум.од.

Фагоцитарна активністьнейтрофілів, %

Комплементарна активністьсироватки крові, ум.од.

2. По азни и ім ноло ічної дії хлорид хром в ор анізмі свиномато різні фізіоло ічні пе-ріоди (М±m, n=3)



Метаболічна та імунологічнадія хрому в організмі свиноматок

Установлено, що свиноматки в стані по-росності характеризуються підвищеним уміс-том у крові глюкози та ЦІК на тлі нижчоговмісту загального білка, холестеролу та фа-гоцитарної активності нейтрофілів, що зу-мовлює підвищену реактивність їхнього ор-ганізму в цей період.За умов згодовування хлориду хрому свино-

Висновки

маткам виявлено зниження вмісту глюкози,холестеролу, ЦІК і зростання рівня білка вкрові, а також фагоцитарної активності ней-трофілів і комплементарної активності сиро-ватки. Це сприяє підвищенню резистентнос-ті організму свиноматок у період опоросу, атакож збільшенню кількості та збереженостінароджених від них поросят.

1.Фізіолого-біохімічні методи досліджень у біо-логії, тваринництві та ветеринарній медицині/[Влізло В.В., Федорук Р.С., Ратич І.Б. та ін. ]; підред. В.В. Влізла. — Львів, 2004. — 399 с.

2. Bortolozzo F.P. Effect of chromium picolinateon swine reproduction. I. Influence on number ofovulations, number of viable embryos and embryosurvival/F.P. Bortolozzo, I. Pinheiro Machado, I. Wentz[et al.]//Іn Proceedings of the 15th International PigVeterinary Society Congress, Birmingham, England,1998. — P. 79.

3. Bouillon-Hausman D. Studies of gestationaldiabetes using the pig as a model/D. BouІlon-Haus-man, T.R. Kasser, R.W. Seerley, R.J. Martin//Іn Swi-ne in Biomedical Research (Tumbleson M. E., Ed.).Press, New York, 1986. — V. 1. — Р. 561–572.

4. Lindemann M.D. Dietary chromium picolinateadditions improve gain: Feed and carcass charac-teristics in growing-finishing pigs and increase lit-ter size in reproducing sows/M.D. Lindemann,C.M. Wood, A.F. Harper [et al.]//J. Anim. Sci. —1995. — V. 73. — P. 457–465.


5. Pechova A. Chromium as an essential nutrient:a review/A. Pechova, L. Palvata//Veterinarni Medi-cina. — 2007. — V. 52 (1). — P. 1–18.

6. Rajpathak S. Lower toenail chromium in menwith diabetes and cardiovascular disease comparedwith healthy men/S. Rajpathak, E.B. Rimm, T. Li[et al.]//Diabetes Care. — 2004. — V. 27. —P. 2211–2216.

7. Roginski E.F. Effects of chromium (III) sup-plementation on glucose and amino acid metabo-lism in rats fed a low protein diet/Е.F. Roginski,W. Mertz//J. of Nutrition. — 1969. — V. 97. —P. 525–530.

8. Subiyatno A. Metabolite and hormonal respon-ses to glucose or propionate infusions in peripar-turient dairy cows supplemented with chromium/A. Subiyatno, D.N. Mowat., W.Z. Yang//J. of DairyScience. — 1996. — V. 79. — P. 1436–1445.

9. Wenk C. Chromium supplements in the feed forgrowing pigs: influence on growth and meat quality/C. Wenk, S. Gebert, H. Pfirter//Archives of AnimalNutrition. — 1995. — V. 48. — P. 71–81.

Зростання фагоцитарної та комплементар-ної активності крові на тлі зниження вмісту ЦІКу вагітних свиноматок за дії хрому, очевидно,сприяє підвищенню резистентності їхнього ор-ганізму в період опоросу, а також життєздат-ності народжених від них поросят, що підтвер-джується отриманими показниками їх збереже-ності, які зростали на 11,9% (рис. 1).Проведеними експериментальними дослі-

дженнями встановлено, що за умов згодову-вання хлориду хрому свиноматкам кількістьновонароджених поросят зростала на 10,4%(рис. 2). Додавання Cr3+ до раціону свиней впли-ває на метаболічні ефекти інсуліну/глюкози тастимулює їхню дію на відтворення. Доведено,що у свиноматок за дії хрому підвищуєтьсяплодючість і молочність [2].

Рис. 1. Збереже-ність поросят замов з одов ванняхлорид хром сви-номат ам, %

Рис. 2. Кіль ість поро-сят під час народжен-ня за мов з одов -вання хлорид хромсвиномат ам, ол.

гол.%

Контроль Дослід Контроль Дослід

(Р<0,05) і на 20-й день після опоросу — на16,3% (Р<0,05) порівняно з рівнем у крові сви-номаток контрольної групи (див. табл. 2).


Механізація,електрифікація

УДК 631.31© 2012

В.Т. Надикто,член-кореспондент НААНТаврійський державнийагротехнологічнийуніверситет

МЕХАНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНІАСПЕКТИ ОРАНКИ

Роз лян то механі о-техноло ічні аспе тивплив оран и на родючість ґр нт , а та ожперіодичність йо о розп шення та відновленняміцності стр т ри в орном шарі. Ви ладеноре омендації щодо а ре ат вання орних МТА

Останнім часом важко знайти науково-прак-тичне видання, в якому б тією чи іншою міроюне висловлювалось негативне ставлення дооранки. Починаючи з часів діяльності І.Є. Ов-сінського [5] і закінчуючи сьогоденням [2–4],вчені та виробничники систематично наголошу-ють на техніко-економічній недоцільності та аг-ротехнічній шкідливості полицевого обробіткуґрунту, особливо з погляду невпинного падін-ня його родючості.Мета і методика досліджень. Для того, аби

чіткіше зрозуміти цю проблему, передусім слідзвернутися до суті, внутрішньої природи цьогоключового поняття. Найбільш просте і точневизначення родючості ґрунту дав, на наше пе-реконання, відомий ґрунтознавець В.Р. Вільямс[2]. Він підкреслював, що врожай будь-якої аг-рокультури залежить від наявності багатьохжиттєвих факторів, серед яких чільне місцепосідають волога і поживні речовини. Причомуїхній вплив на розвиток рослин здійснюєтьсячерез посередника — ґрунт. У результаті жо-ден грам води чи органічних сполук не можепроникнути в організм будь-якої рослини інак-ше, як через її кореневу систему.Звідси вчений формулює цілком логічний

висновок, що родючість ґрунту — це його здат-ність забезпечити життєву потребу рослин водночасній і спільній наявності двох чинників їхіснування — вологи та поживних речовин [2].Далі він констатує, що ґрунт за структурою

може перебувати принаймні у двох протилеж-них станах: грудкуватому (структурному) і роз-дільночастковому (безструктурному). Перший зних являє собою більш-менш пухкий шар гру-дочок діаметром від 1 до 10 мм. Формуютьсявони з допомогою такого особливого «цемен-ту», яким є гумус.У другому ж стані окремі частинки ґрунту,

між якими відсутній будь-який взаємозв’язок,

залягають суцільною масою на всю глибинуорного горизонту, і гумусу тут практично немає.Далі В.Р. Вільямс висуває дуже важливу те-

зу, суть якої полягає в тому, що в безструктур-ному ґрунті вода і поживні речовини є антаго-ністами, а в структурному — ні. За роздільно-часткового стану ґрунту простір між йогочастинками заповнений або повітрям, або во-логою. У першому випадку в ньому інтенсивновідбувається аеробний процес, але за відсут-ності води культурні рослини не в змозі вико-ристати поживні мінеральні речовини. При цьо-му більш-менш добрий урожай є результатомчастих, але не сильних дощів.За наявності у безструктурному ґрунті лише

вологи, навпаки, розкладу органічних рештокне відбувається взагалі.Отже, оскільки лише грудкувата структура

ґрунту здатна одночасно забезпечити рослинивологою та елементами живлення, то її слідпостійно підтримувати у належному стані. Самеце, за твердженням вченого, є першим завдан-ням рільництва.До чого може призвести неусвідомлення важ-

ливості цього завдання? Припустимо, що ґрунтє структурним. Якщо тепер зруйнувати йогоструктуру способом відповідного ущільнення(рушіями енергетичних засобів, наприклад), тонавіть за достатньої наявності гумусу він втра-тить свою родючість. Просто в цьому разі знач-на частина діяльного перегною перейде у станнедіяльного, а методикою здійснення зворотно-го процесу науковці ще не володіють. Саметому проблема переущільнення ґрунтового се-редовища є їхньою постійною турботою.Проте, хоч як би підтримувалася грудкува-

та структура ґрунту, з плином часу під впливомопадів та атмосферного повітря верхній йогошар (приблизно 8–10 см) має тенденцію допоступового переходу у роздільночастковий


МЕХАНІЗАЦІЯ,ЕЛЕКТРИФІКАЦІЯ

стан [2]. Це відбувається тому, що гумус як про-дукт синтезу анаеробних бактерій легко розпа-дається в аеробних умовах і між частинкамиґрунту втрачається будь-який взаємозв’язок.Цьому явищу певною мірою сприяє і механіч-ний обробіток ґрунтового середовища, колиразом з відновленням його грудкуватої струк-тури відбувається часткове розпушення і роз-порошення грудочок.У кінцевому результаті верхній шар ґрунту

поступово втрачає свої культурні властивості,тобто родючість. І цей процес можна лише упо-вільнити, але не зупинити. Звідси, підкреслюєВ.Р. Вільямс, випливає друге завдання ріль-ництва, яке полягає у періодичному віднов-ленні міцності його структури. Саме періодич-ному, оскільки міцність (тобто здатність грудо-чок ґрунту протистояти розмиванню їх водою)і втрачається, і відновлюється поступово впро-довж кількох вегетаційних періодів.Результати досліджень. Узагальнюючи по-

стулати вченого, констатуємо, що розпушува-ти ґрунт можна (а часто буває і потрібно) що-року, а от відновлювати міцність його структу-ри — лише раз у кілька років.Відновлювати грудкувату структуру ґрунту

можна способом здійснення безполицевого йо-го обробітку. Прихильники оранки не будутьпри цьому сперечатися щодо ефективності та-кого рішення в напрямі зменшення вітровоїерозії агрофону — з одного боку, та економіч-ної доцільності з погляду витрат механічноїенергії — з другого. Щоправда, лише до тих пір,поки верхній шар буде ще структурним. Інакшезнеструктурені частинки ґрунту просто проси-патимуться, і небажано розбавляти нижнійгоризонт, поступово переводячи і його у роз-дільночастковий стан. У цьому разі навіть без-полицевий обробіток ґрунту стає не тільки не-бажаним, а й шкідливим.Прибічники no-till технології та органічного

землеробства стверджують, що глибоко розпу-шувати ґрунт механічним способом взагалі не-потрібно.Більш важливим і складним, на наш погляд,

є питання відновлення міцності структури верх-нього шару ґрунту. Для цього, як підкреслюєВ.Р. Вільямс, його верхній шар слід видалити ізамінити новим горизонтом з необхідними ви-робничими властивостями. Інакше кажучи, за-значеному шару ґрунту слід створити такі умо-ви, в яких він міг би відновити міцність струк-тури та здатність кришитися. Для цього йоготреба ізолювати від впливу краплиннорідкоїатмосферної води, в якій обов’язково є аміачнісолі. Річ у тім, що через надзвичайно слабкуконцентрацію розчинів цих солей, як зазначаєВ.Р. Вільямс, вони перебувають у стані повноїіонізації. Тому катіон амонію проникає у поверх-

Механіко-технологічні аспекти оранки

невий шар ґрунту і витісняє там катіон кальцію,який є складовою частиною активного пере-гною (гумусу). У результаті ґрунт втрачає своюміцність і структуру.Означене завдання поміняти місцями два

шари ґрунту можна вирішити поки що лише задопомогою плуга, але обов’язково обладнано-го передплужниками. Як відомо, це знаряддяобертає пласт ґрунту у два прийоми. Спочаткупередплужник скидає на дно борозни розла-мані по поверхнях найменшого опору глибидеструктурного ґрунту, а потім основний корпусплуга засипає їх зверху грудкуватою (структур-ною) масою. Далі в нижньому шарі в анаероб-них умовах починається процес відновленняміцності структури ґрунту. Тут практично неможна погодитися з вітчизняними дослідника-ми, які стверджують, що «…саме уявлення проаеробні умови у верхній частині орного шару таанаеробні у нижній послужили обґрунтуваннямтеорії відвальної обробки ґрунту…» [8]. Цейпостулат ґрунтується на достатньому фактич-ному науковому матеріалі таких ґрунтознавців,як В.Р. Вільямс та ін.Далі постає принципове запитання: через

який же проміжок часу слід повторювати оран-ку як спосіб відновлення міцності структуриґрунту? Одні вчені стверджують, що її требапроводити через 2–4 роки [7], інші — через 4–5 [9]. Причому, саме «треба», а не «можна».Інша річ, що в основі їхнього обґрунтуваннянеобхідності проведення цієї важливої техно-логічної операції лежать не завдання віднов-лення структури ґрунту, а інші чинники. Зокре-ма, якщо періодично не перевертати пластґрунту, то у верхньому його шарі буде накопи-чуватися органіка зі зростаючим при цьому ін-фекційним потенціалом [7] або за тривалогоповерхневого обробітку ґрунту і високої інтен-сивності балансу фосфору та калію їх накопи-чення може перевищити оптимальне наван-таження на кореневу систему рослин. Дехторекомендує оранку здійснювати лише під про-сапні культури і т. ін.У кінцевому підсумку через відсутність чітких

методологічних основ практичної реалізаціїоранки більшість виробничників здійснюють їїз неприпустимою періодичністю, тобто щоріч-но. Більше того (і це найголовніше), цю техно-логічну операцію проводять, як правило, безпередплужників. Через це відбувається простеперемішування верхнього (знеструктуреного)та нижнього (ще недостатньо оструктуреного)шарів ґрунту з поступовою втратою його струк-тури в усьому орному горизонті. Тобто останнійперетворюється у гомогенне середовище, тодіяк за оранки з передплужником він (орний го-ризонт) є гетерогенним.Звідси постає наступне запитання: що ж




змушувало і нині змушує землероба зніма-ти передплужники? На наш погляд, тут дві при-чини.Перша з них полягає у непідготовленості

поля до оранки. Після збирання попередникавоно, перебуваючи в необробленому стані, за-ростає бур’янами. Через це в процесі роботиплуг з передплужниками забивається рослинни-ми рештками, тяговий опір його зростає, а рів-номірність глибини обробітку ґрунту істотно по-гіршується. Щоб зменшити невиробничі витра-ти часу на очищення робочих органів орногознаряддя, механізатор здійснює недозволене —знімає передплужники, а це, як підкреслювавВ.Р. Вільямс [2], можна (і слід) робити тільки підчас заорювання гною на полях під пар. В іншихвипадках — категорично не можна.На глибоке переконання класика, осіння

оранка взагалі має проводитися одразу ж післязбирання агрокультури. Таку вимогу він пояс-нює тим, що процес синтезу гумусу в анаероб-них умовах потребує наявності необхідної кіль-кості органічних решток. У разі приналежностіостанніх до культурних однолітніх рослин їхрозкладання в аеробних умовах відбуваєтьсянастільки інтенсивно, що на період пізньої осін-ньої оранки в нижньому шарі ґрунту не виста-чає органічного матеріалу для утворення свіжо-го діяльного перегною.Другою причиною видалення передплужни-

ків є впевненість землеробів у тому, що ці ро-бочі органи навіть на незабур’яненому агро-фоні збільшують тяговий опір плуга. Зновузвернемося до класика. Передплужники, як ужепідкреслювалося вище, здійснюють не зрізан-ня, а відрив або сколювання пласта ґрунту поплощинах найменшого опору. Оскільки на цейпроцес витрачається менше енергії, то тяговезусилля, необхідне для переміщування плуга зпередплужниками, на 10–15% менше, ніж безних [2]. До того ж, на відміну від різання, завідколювання або відриву ґрунту утворюєтьсязначно менша кількість ерозійно небезпечнихчастинок.Додамо, що дані В.Р. Вільямса неодноразо-

во підтверджувалися під час випробувань ав-тором цієї статті орних агрегатів на основі мо-дульних енергетичних засобів (МЕЗ) перемін-ного тягового класу [1].Більше того, енергетичні витрати на оранці

можна істотно зменшити, якщо здійснюва-ти правильне агрегатування плуга з енергетич-ним засобом. Донедавна вважалося, що най-менший тяговий опір плуга можна отриматичерез його симетричне приєднання до тракто-ра. Для цього, як відомо, мають виконуватисятакі умови:

Т k (n 1) 2 A b;bB = ⋅ + − ⋅ − (1)

ТК k (n 1) b,bB = ⋅ + + (2)

де Вт, Втк — колія енергетичного засобу запереміщення рушіями його правого борту позаборозною і в борозні відповідно (рух гусенич-них тракторів з плугом здійснюється тільки позаборозною); bk — конструктивна ширина захва-ту корпуса плуга; n — кількість корпусів знаряд-дя; А — відстань від борозни до зовнішньоїкрайки рушія; b — ширина рушія трактора.У разі, якщо дійсне значення колії енергетич-

ного засобу Вд більше за потрібне Вт, то плугприєднують не симетрично, а з правобічнимпоперечним зсувом (еп):

Тп Д ) / 2.(Ве В= − (3)

За триточкової схеми налагодження задньо-го навісного механізму (ЗНМ) трактора зазна-чений зсув можна здійснити лише способомпереміщення орного знаряддя відносно йоговласного зчіпного пристрою (тобто бугелів). Цеприведе до того, що між поздовжньою віссюсиметрії трактора і лінією тяги утвориться кут(назвемо його γ). Наявність останнього, у своючергу, забезпечить не тільки зростання розво-ротного моменту, а й призведе до появи бічної(поперечної) складової тягового зусилля, щозумовить додаткову силу тертя польових до-щок плуга об стінку борозни. Внаслідок цьоговідбудеться збільшення тягового опору орно-го знаряддя. Так, за даними [1], під час право-бічного поперечного зсуву плуга щодо власно-го зчіпного пристрою тільки на 100 мм зростан-ня його тягового опору становило 9% заодночасного збільшення витрат палива енер-гетичним засобом на 5%.За двоточкової схеми правобічний попереч-

ний зсув орного знаряддя можна здійснити якописаним вище способом, так і через відповід-не переміщення на задану величину нижніх тягЗНМ трактора. Оскільки в цьому разі значеннякута γ (якщо він є) не змінюється, то тяговийопір плуга залишається практично постійним,а створюваний ним розворотний момент маєтенденцію до зниження.З огляду на викладене вище можна зроби-

ти висновок: якщо за умовами (1) або (2) па-раметри ходової системи трактора не даютьзмоги приєднати до нього плуг симетрично,краще використовувати двоточкову схему на-лагодження ЗНМ енергетичного засобу. Прицьому правобічний поперечний зсув орногознаряддя передусім слід здійснювати за раху-нок переміщення нижніх тяг навісного механіз-му трактора. Лише коли цього зсуву виявитьсянедостатньо, необхідно переміщати раму орно-го знаряддя відносно його власних приєдну-вальних бугелів.



Якщо ж параметри ходової системи тракто-ра допускають симетричне агрегатування плу-га, енергетичний засіб може мати тільки однусхему налагодження заднього навісного меха-нізму — триточкову. Тим більше, що її, на від-міну від двоточкової, не потрібно переналаго-джувати під час роботи трактора з іншими на-вісними машинами або знаряддями.Високі тягово-зчіпні властивості і відносно

вузька колія енергетичного засобу можуть за-безпечити приєднання до нього плуга не тількисиметрично, а й з лівобічним поперечним зсу-вом щодо власних приєднувальних бугелів, щовизначається виразом (3). Такий варіант агре-гатування орного знаряддя реалізується, зок-рема, за використання модульних енергетич-них засобів (МЕЗ). У цьому разі бічна складоватягового зусилля МЕЗ сприяє зниженню на-вантаження на польові дошки плуга. Так, на-приклад, за агрегатування МЕС-200 з плугомПЛП-6-35 лівобічний поперечний зсув остан-нього тільки на 100 мм забезпечив зниженнятягового опору знаряддя на 14%, а годинноївитрати палива — на 9,8% [1].Цілком природно, що за певного значення

такого переміщення плуга може відбутися пов-не розвантаження його польових дощок з неми-нучим порушенням стійкості руху в горизон-тальній площині. Щоб уникнути цього явища,максимальне значення лівобічного поперечногозсуву орного знаряддя відносно власного зчіп-ного пристрою має задовольняти такі умови:

пmax oD ctg( ),е < ⋅ ϕ + γ (4)

де D — відстань від центру опору плуга до мит-тєвого центру повороту ЗНМ трактора; ϕ — куттертя ґрунту об стінку польової дошки; γо — кут,утворений лезом лемеша зі стінкою борозни.Значення, отримані з виразів (3) і (4), по-

рівнюють і для практичного використання прий-мають меншими. У цьому разі буде врахова-но як співвідношення між параметрами ходовоїсистеми енергетичного засобу та шириною за-хвату плуга, так й умову стійкої роботи остан-нього.З урахуванням (1) вираз (3) можна подати у

більш розгорнутому вигляді:

Дп К2А b (n 1) /2.е bВ= + + − ⋅ +⎡ ⎤⎣ ⎦ (5)

З його аналізу випливає, що величина попе-речного зсуву центру опору плуга залежить від

стійкості ходу енергетичного засобу. У формулі(5) це опосередковано подано відстанню відзовнішньої крайки рушіїв трактора до стінкиборозни (А). Що менш чутливий енергозасіб дозбурень, то менша величина А і навпаки.У літературних джерелах наголошується, що

залежно від фізико-механічних властивостейґрунту і стійкості руху того чи іншого енергетич-ного засобу у складі орного МТА відстань Аможе змінюватися в межах 10–29 см [3]. Забільшого значення, як показує практика, уск-ладнюється процес відстежування механізато-ром крайки борозни попереднього проходу аг-регату, що зумовлює зростання нерівномірностійого ширини захвату. За меншого значення Авиникає небезпека сповзання енергетичногозасобу правими рушіями в борозну.Саме через це для трактора Т-150К (ХТЗ-

170), наприклад, за його роботи з плугами ПЛН-5-35 або ПЛП-6-35, зазначену відстань А напрактиці приймають близькою до значення гли-бини оранки. У середньому це становить 27 см,що близько до рекомендованої відстані [10].Оскільки ширина захвату корпусу в цих плу-

гів bk=35 см, а ширина шини трактора b=54 см,то необхідне значення колії енергетичного за-собу, як випливає з виразу (1), має дорівнюва-ти: в агрегаті з ПЛН-5-35 (n=5) — 102 см; в аг-регаті з ПЛП-6-35 (n=6) — 137 см. Позаяк у Т-150К Вд=168 см, то і в тому і в іншому разіпотрібен правобічний поперечний зсув центруопору орного знаряддя. Це означає, що за аг-регатування з плугами ЗНМ трактора Т-150Кмає бути налагоджений за двоточковою схе-мою.На відміну від згаданого колісного, гусенич-

ний трактор Т-150 стійкіший до дії на нього та-кого самого розворотного моменту. В агрегатізі згаданими плугами, як показує практика, вінможе рухатися без сповзання в борозну за від-стані від її стінки до крайки гусениці 10–12 см.Якщо врахувати, що для цього енергетично-

го засобу b = 43 см, то за А=10 см отримає-мо: Вт=147 см — за роботи з ПЛН-5-35 і Вт=182 см — за роботи з ПЛП-6-35. Оскільки уТ-150 Вд = 147 см, то в першому випадку має-мо симетричне приєднання орного знаряддя, ав другому — агрегатування з лівобічним попе-речним зсувом його центру опору на відстань17,5 см. Звідси випливає, що гусеничний трак-тор Т-150 може мати тільки триточковий заднійнавісний механізм.


Задля систематичного відновлення міц-ності структури ґрунту слід періодично про-водити його основний обробіток плугами,

Висновки

обов’язково обладнаними передплужниками.Наявні рекомендації щодо відмови від оранкиє абсолютно не обґрунтованими.




1. Булгаков В.М. Агрегатування плугів/В.М. Бул-гаков, В.І. Кравчук, В.Т. Надикто. — К.: Аграр. на-ука, 2008. — 152 с.

2. Вильямс В.Р. Почвоведение. Земледелие сосновами почвоведения/В.Р. Вильямс. — М.: Гос.изд-во с.-х. лит-ры, 1951. — 576 с.

3. Корсун Н.А. Агрегатирование тракторов Т-150 и Т-150К с сельскохозяйственными машина-ми/А.Н. Корсун. — М.: Машиностроение, 1975. —276 с.

4. Моргун Ф.Т. Селянин — Світова душа/Ф.Т. Моргун. — Полтава: Полтавський літератор,2001. — 312 с.

5. Овсінський І.Є. Нова система землеробства/І.Є. Овсінський. — Львів: ЛА «Піраміда», 2007. —108 с.

6. Органічне землеробство: з досвіду ПП «Аг-роекологія» Шишацького району Полтавської об-ласті. Практичні рекомендації/Антонець С.С., Ан-


тонець А.С., Писаренко В.М. та ін. — Полтава:РВВ ПДАА, 2010. — 200 с.

7. Пупонин А.И. Научные и практические ос-новы совершенствования обработки почвы в ин-тенсивном земледелии центрального района не-черноземной зоны/А.И. Пупонин: Автреф. дис.на соиск. уч. степ. д-ра с.-х. наук. — Кишинев,1986. — 50 с.

8. Стрельчук О.Я. Мінімалізація обробітку ґрун-ту — шлях до економії енергозатрат та збережен-ня родючості ґрунтів/О.Я. Стрельчук, О.В. Арсе-нюк//Наук. вісн. НУБіПУ. — К., 2010. — Вип. 144.Ч. 2. — С. 271–279.

9. Танчик С. Плуг не відміняється/С. Танчик,Є. Бабенко//Пропозиція. — 2010. — № 12. —С. 76–78.

10. Шикула М.К. Ґрунтозахисна система земле-робства/М.К. Шикула. — Харків: Прапор, 1987. —200 с.

Визначення періодичності проведенняоранки з урахуванням ґрунтово-кліматичнихумов та порядку чергування агрокультур по-требує проведення спеціальних досліджень.

Зменшення енергетичних витрат на оран-ці можна забезпечити через впровадженняправильної системи агрегатування орних зна-рядь з енергетичними засобами.


УДК 631.821.1: 631.415.2© 2012

А.О. Сипко,кандидат сільсько-господарських наукІнститут біоенергетичнихкультур і цукрових буряківНААН

ПІСЛЯДІЯ ДЕФЕКАТУНА КИСЛИХ ҐРУНТАХУ ЗЕРНО-БУРЯКОВІЙ СІВОЗМІНІ

Установлено, що в мовах нестій о о зволоженняПівнічно-Східно о Лісостеп У раїни позитивнапіслядія дефе ат в зерно-б ря овій сівозмінісприяє поліпшенню фізи о-хімічних іа рохімічних властивостей чорнозем типово омало м сно о і прод тивність ячменю яро о.

В Україні налічується 12 млн га кислих ґрун-тів, з яких майже 3 млн га — сильно- та се-редньокислі. Особливо турбує те, що площікислих ґрунтів неухильно зростають, особливов Лісостепу. Наукові дослідження свідчать проте, що в умовах сучасної системи сільськогос-подарського використання ґрунти набуваютьнегативних властивостей, виправити які можли-во і потрібно засобами хімічної меліорації.За результатами досліджень, вапнування

ґрунту зі слабокислою реакцією ґрунтового се-редовища (5,2—5,6) було високоефективним:на 2-й рік його післядії при рН 5,4—6,4, гідро-літичній кислотності 1,1—2 мг⋅екв/100 г ґрунту,ступені насичення основами 85—95% залежновід дози було отримано врожайність ячменю48—54 ц/га, її прирости становили відповідно6—10 ц/га. Оптимальною була 1 норма СаСО3за Нг [1, 3, 4].Установлено, що у вапнованому ґрунті істот-

но зростає біологічна активність, поліпшуєтьсяазотний режим, що зумовлено не лише харак-терним розкладом органічних речовин, а й змі-ною фізико-хімічних властивостей ґрунту внас-лідок нейтралізації надмірної кислотності.Результати польових дослідів свідчать про

те, що застосування дефекату поліпшує фізи-ко-хімічні властивості чорнозему, істотно змен-шує гідролітичну кислотність і підвищує сумуувібраних основ та ступінь насичення основа-ми. Позитивна дія меліоранту позначилась і навмісті поживних речовин у ґрунті.

Дослідження з установлення меліоративноїефективності дефекату на сірих лісових ґрун-тах показують, що застосування меліоранту вскорегованій нормі позитивно діє на фізико-хімічний та агрохімічний стан ґрунту, поліпшуємікробіологічний його стан зі зменшенням ура-

женості рослин цукрових буряків коренеїдом іпідвищенням продуктивності сільськогосподар-ських культур [8, 9].Мета досліджень — вивчити післядію різ-

них норм дефекату на зміни стану поглиналь-ного комплексу, форм кислотності і поживногорежиму ґрунту та продуктивність ячменю яро-го за різних строків і способів унесення меліо-ранту.Матеріали і методи досліджень. Дослі-

дження проводили впродовж 2007—2009 рр. уСумському інституті АПВ, розташованому в зоніПівнічно-Східного Лісостепу України. Польовідосліди проводили в зерно-буряковій сівозмініна чорноземі типовому вилугуваному глибоко-му, малогумусному, крупнопилувато-середньо-суглинковому. Площа посівної ділянки — 70 м2,облікової — 50 м2, повторність дослідів —4-разова. Агрохімічна характеристика ґрунтуперед закладкою досліду така: уміст гумусу —4,6%; рН ксl — 4,5—4,9; гідролітична кислот-ність — 5,16—5,40 мг⋅екв на 100 г ґрунту; сумаувібраних основ — 21,6—21,9 мг⋅екв на 100 гґрунту; ступінь насичення основами — 80—82%; лужногідролізованого азоту — 120,7—122 мг (за Корнфільдом); рухомого фосфору(Р2О5) — 129—130,2 мг; обмінного калію (К2О)— 70—71,3 мг/кг ґрунту (за Чиріковим). На дос-лідних ділянках вносили мінеральні добрива:аміачну селітру, суперфосфат, калійну сіль по90 кг/га NPK, що було фоном для інших варі-антів. Дефекат вносили під цукрові буряки втакі строки: восени під лемішне лущення стерні(у половинній і одинарній нормах СаСО3), во-сени під лемішне лущення стерні (в одинарнійскорегованій нормі СаСО3), восени по оранціповерхнево без культивації та з культивацією(у половинній нормі СаСО3), навесні поверхне-

Агроекологія,радіологія,меліорація


АГРОЕКОЛОГІЯ,РАДІОЛОГІЯ, МЕЛІОРАЦІЯ

во під передпосівний обробіток (у половинній іодинарній нормах СаСО3).Для фізико-хімічного та агрохімічного ана-

лізів проводили відбір зразків ґрунту і рослинта здійснювали фенологічні спостереження за

Післядія дефекату на кислихґрунтах у зерно-буряковій сівозміні

ростом і розвитком рослин ячменю ярого (сортЧарівний).Результати досліджень. Післядія дефека-

ту на чорноземі типовому малогумусному істот-но впливала на поліпшення фізико-хімічних

1 Контроль (без дефекату і NРК ) 5,30 4,11 25,2 85

2 N90Р90К90 — фон 5,35 4,11 25,3 86

3 Фон + 0,5 норми СаСО3 за Нг восени підлемішне лущення стерні 5,50 3,33 25,8 88

4 Фон + 1 норма СаСО3 за Нг восени підлемішне лущення стерні 5,85 3,24 26,8 89

5 Фон + 1 норма СаСО3 за Нг+додатковоСаСО3 для нейтралізації кислотностімінеральних добрив + компенсаціяінфільтрації кальцію з ґрунту + винос йоговрожаєм восени під лемішне лущеннястерні (скорегована норма) 6,75 1,05 29,2 96

6 Фон + 0,5 норми СаСО3 варіанта 5 восенипо оранці поверхнево без культивації 6,45 1,22 28,8 95

7 Фон + 0,5 норми СаСО3 варіанта 5 восенипо оранці поверхнево з культивацією 5,75 2,89 26,8 87

8 Фон + 0,5 норми СаСО3 варіанта 5 навесніповерхнево під передпосівний обробіток 6,00 2,19 28,2 93

9 Фон + 3 т/га дефекату (умістом 60—70%СаСО3) навесні під передпосівний обробіток 6,05 1,75 29,0 94

1. Вплив післядії дефе ат на фізи о-хімічні властивості чорнозем типово о вил вано омало м сно о (середнє за 2007—2009 рр.)

Варіант

мг⋅екв на 100 г ґрунту

Гідролітичнакислотність

Сумаувібранихоснов

Ступіньнасиченняосновами,

%

Зміст варіантарН

сольовогорозчину

1 121,8 162,5 96,0 16,1 2,3

2 131,6 172,2 99,0 16,4 2,3

3 123,8 169,0 72,3 17,3 2,2

4 123,2 166,6 60,5 17,4 1,9

5 128,8 175,5 74,5 18,0 2,0

6 121,8 166,2 60,3 17,6 2,0

7 121,8 166,7 60,7 17,4 1,9

8 124,6 143,4 54,3 17,7 1,9

9 117,6 139,7 54,7 17,9 1,9

2. Вплив післядії дефе ат на вміст основних елементів живлення в чорноземі типовом ви-л ваном мало м сном (середнє за 2007—2009 рр.)

Варіант

мг⋅екв на 100гмг/кг

Азотлужногідролізований

Фосфорpухомий P2O5

Калій K2O Кальцій Са 2+ Магній Mg2+




показників ґрунту. Позитивна післядія дефека-ту спостерігалась у всіх варіантах досліду. Так,рівень рН сольового у всіх варіантах був у ме-жах 5,3—6,75 і залежав від норм та строків уне-сення меліоранту. У контрольному варіанті (бездефекату і NPK) цей показник становив 5,3,фоновому (N90P90K90) — 5,35 (табл. 1). У чор-ноземі типовому малогумусному слабовилугу-ваному при післядії півнорми і одинарної нор-ми дефекату під лемішне лущення стерні рНсольової витяжки становила 5,5; 5,85. Макси-мальну нейтралізацію ґрунтового розчину до-сягнуто при післядії скорегованої норми дефе-кату, де показник рН сольового становив 6,75.Проведені дослідження показують, що хімічнамеліорація істотно зменшує гідролітичну кис-лотність і підвищує суму увібраних основ. Так,у контрольному варіанті гідролітична кис-лотність і сума увібраних основ становили 4,11і 25,2 мг⋅екв на 100 г ґрунту відповідно. Після-дія дефекату значно знизила показники гід-ролітичної кислотності і підвищила суму уві-браних основ. Особливо це спостерігаєтьсяпри післядії скорегованої норми меліоранту, депоказник гідролітичної кислотності становив1,05 мг⋅екв на 100 г ґрунту, а ступінь насичен-ня основами — 96%.Відповідно змінювались і агрохімічні власти-

вості ґрунту. Уміст лужногідролізованого азотуна контролі (без дефекату і NРК) становив121,8 мг/кг ґрунту, фоновому варіанті(N90Р90К90) — 131,6 мг/кг ґрунту (табл. 2). Припіслядії меліоранту в різних нормах і строкахспостерігається незначне підвищення вмісту

лужногідролізованого азоту до 123,8—128,8 мг/кг ґрунту.Слід відзначити позитивну післядію дефека-

ту на вміст рухомих сполук фосфору в ґрунті.Так, у контрольному варіанті його вміст стано-вив 162,5 мг/кг, фоновому (N90Р90К90) —172,2 мг/кг ґрунту. Післядія внесеного меліо-ранту в різних нормах і строках сприяла підви-щенню вмісту рухомого фосфору до 166,2—175,5 мг/кг ґрунту. Максимальний уміст рухомо-го фосфору, визначений при післядіїмеліоранту в скорегованій нормі (1 нормаСаСО3 за Нг), досягав 175,5 мг/кг ґрунту.Стосовно калійного режиму ґрунту встанов-

лено, що у варіантах без унесення добривуміст обмінного калію становив 96 мг/кг, а призастосуванні N90Р90К90 (фон) — 99 мг/кг ґрун-ту. При післядії дефекату, внесеного в різнихнормах і строках, уміст обмінного калію змен-шувався до 54,7—74,5 мг/кг ґрунту. Це пояс-нюється тим, що під дією і післядією дефекатузначна частина обмінного калію перетворюєть-ся у більш доступні форми і виноситься врожа-ями сільськогосподарських культур.Дослідженнями безпосередньо встановлено

післядію дефекату на величину обмінного каль-цію та магнію залежно від норм і строків уне-сення меліоранту. У контрольному варіанті змінеральними добривами вміст рухомого каль-цію досягав 16,1 та 16,4 мг⋅екв на 100 г ґрунту.Найбільша кількість рухомих сполук кальціюспостерігається при максимальній нейтралізаціїґрунту, яку забезпечує післядія скорегованоїодинарної норми дефекату при застосуваннівосени під лемішне лущення стерні, — 18 мг⋅еквна 100 г ґрунту.За роки досліджень вивчено післядію уточне-

них норм і строків унесення меліоранту на про-дуктивність ячменю ярого. Так, у контрольномуваріанті врожайність ячменю ярого становила49,8 ц/га, фоновому (N90Р90К90) — 51,8 ц/га(табл. 3).Від післядії меліоранту, унесеного восени

(0,5 норми СаСО3) по оранці поверхнево безкультивації та з культивацією, одержано 60,7 та61 ц/га з приростами 10,9 і 11,2 ц/га, а після-дія (0,5 норми СаСО3) дефекату, внесеногонавесні поверхнево під передпосівний обробі-ток ґрунту, забезпечила одержання врожаюячменю ярого 60,5 ц/га з приростом 10,7 ц/га.При післядії 3 т/га дефекату отримано 56,2 ц/газерна ячменю ярого з приростом 6,4 ц/га. Піс-лядія дефекату порівняно з фоновим варіантом(N90P90K90) забезпечила підвищення врожай-ності ячменю ярого на 3,5—10,2 ц/га при вро-жаї у фоновому варіанті 51,8 ц/га. Максималь-ний урожай зерна ячменю ярого — 62 ц/га зприростом урожайності 12,2 ц/га одержано припіслядії скорегованої норми дефекату.

3. Вплив післядії дефе ат на врожайністьячменю яро о (середнє за 2007—2009 рр.)

1 49,8 К –2,0

2 51,8 2,0 Ф

3 55,3 5,5 3,5

4 58,9 9,1 7,1

5 62,0 12,2 10,2

6 60,7 10,9 8,9

7 61,0 11,2 9,2

8 60,5 10,7 8,7

9 56,2 6,4 4,4

НІР05 0,52

Р, % 0,29

ВаріантУрожайність

± до фону± до контролюц/га




1. Аканова Н.И. Изменение агрохимическихсвойств дерново-подзолистой легкосуглинистойпочвы при длительном последействии известкова-ния//Агрохимия. — 2000. — № 9. — С. 19—27.

2. Заришняк А.С., Сыпко А.А. Химическая ме-лиорация почвы и продуктивность сахарной свек-лы//Сах. свекла. — 2010. — № 1. — С. 21—24.

3. Ивойлов А.В. Влияние известкования и ми-неральных удобрений на урожай культур и плодо-родие выщелоченного чернозема//Агрохимия. —1988. — № 11. — С. 90—95.

4. Мязин Н.Г. Влияние применения удобренийи мелиорантов на показатели почвенного плодо-родия//Агрохимия. — 1997. — № 2. — С. 26—30.

5. Мязин Н.Г., Парахневич Т.М. Влияние сис-тематического применения удобрений и ме-лиорантов на гумусное состояние чернозема вы-


щелоченного//Агрохимия. — 2000. — № 9. —С. 11—17.

6. Мазур Г.А., Григора Т.І., Ткаченко М.А., Кон-дратюк І.М. Гумусний стан сірого лісового ґрунтузалежно від хімічної меліорації та системи удоб-рення//Зб. наук. пр. ННЦ «Інститут землеробстваУААН», 2009. — Вип. 1—2. — С. 3—8.

7. Сипко А.О., Заришняк А.С., Герман Б.О.,Сінчук Г.А., Стрілець О.П. Дефекат як меліорантпід цукрові буряки//Цукр. буряки. — 2009. — № 5(71). — С. 12—15.

8. Сипко А.О. Меліоративна ефективність де-фекату на сірих лісових ґрунтах//Вісн. аграр. на-уки. — 2010. — № 8. — С. 60—63.

9. Сыпко А.А. Влияние дефеката на плодоро-дие почвы и продуктивность гибридов//Сах. свек-ла. — 2010. — № 8. — С. 20—22.

За результатами досліджень, проведениху 2007—2009 рр. в умовах Північно-СхідногоЛісостепу України, встановлено, що післядіядефекату в зерно-буряковій сівозміні значнополіпшує фізико-хімічні властивості чорнозе-му типового вилугуваного малогумусного,зменшує гідролітичну кислотність і підвищуєсуму увібраних основ та ступінь насиченняосновами.Позитивна післядія меліоранту спостері-

гається і на вмісті поживних речовин у ґрунті.Так, уміст лужногідролізованого азоту і рухо-мого фосфору підвищився на 2,8—7 та 3,7—13 мг/кг ґрунту порівняно з контрольним ва-ріантом, а обмінного калію — зменшився, що

Висновки

пояснюється виносом його з ґрунту сільсько-господарськими культурами. При післядії ско-регованої норми дефекату визначено макси-мальну кількість елементів живлення в ґрунті:лужногідролізованого азоту — 128,8 мг/кгґрунту ; рухомого фосфору — 175,5; обмінно-го калію — 74,5 мг/кг ґрунту.Післядія меліоранту забезпечила підвищен-

ня врожайності ячменю ярого на 5,5—12,2 ц/гапри врожаї в контрольному варіанті 49,8 ц/га.Найбільш ефективною в умовах досліду булапіслядія скорегованої норми дефекату (восе-ни під лемішне лущення стерні). При її післядіїодержано 62 ц/га зерна ячменю ярого з при-ростом урожайності 12,2 ц/га.


Зберіганнята переробкапродукції

УДК 637.524© 2012

Л.І. Войцехівська,кандидаттехнічних наук

О.А. Костюк,кандидатбіологічних наукІнститут продовольчихресурсів НААН

Н.В. Глумова,кандидатбіологічних наукІнститут ефіроолійнихі лікарських рослин НААН

КУНЖУТНА ЖИРНА ОЛІЯ —ПРИРОДНИЙ АНТИОКСИДАНТ

Досліджено можливість ви ористання нж тноїжирної олії під час виробництва варених овбасдля поліпшення їхньої я ості.

Збереження якості м’ясопродуктів зводиться дозахисту їхніх ліпідів, під час окиснення яких погір-шується харчова та біологічна цінність продукту.Інгібітори окиснення (антиоксиданти), взаємо-

діючи з киснем повітря, припиняють реакцію окис-нення або, гальмуючи утворення перекисів, упо-вільнюють окиснювальні процеси.Останнім часом використання синтетичних

антиоксидантів обмежує їхню токсичність, потре-бу в суворому контролі. Зростає зацікавленість уприродних антиоксидантах, які не виявляють не-гативного впливу на організм людини, а сприя-ють поліпшенню якості м’ясопродуктів. До такихантиокисників належать жирні олії пряноарома-тичних рослин, які можна використовувати як ан-тиоксидантні добавки у м’ясопереробній промис-ловості [3].До природних інгібіторів окиснення належить

кунжутна жирна олія, яка завдяки наявності ан-тиоксидантів, переважно сезамолу (метиловийефір оксигідрохінону) і його похідного сезаміну,характеризується високою стійкістю до зберіган-ня — близько 9 років [4]. Формулу сезамолу на-ведено на рис. 1.Кунжутне насіння — одна з відомих приправ.

Воно містить близько 60% жирної олії, до скла-ду якої входять збалансовані ненасичені жирнікислоти, сезамол — до 0,5%, сезамін — 1%, то-коферол — 100 мг%, мікроелементи [1]. Одначайна ложка кунжутної олії містить добову нор-му для дорослої людини фосфору, магнію, залі-за, цинку. Крім того, олія здатна знижувати рівеньхолестерину у крові, запобігати розвитку багатьохзахворювань, зокрема раку.

Мета роботи — дослідити вплив кунжутноїжирної олії на органолептичні показники ковбас-них виробів, їхній жирнокислотний склад, окисню-вальні процеси під час зберігання для визначенняможливості використання цієї олії як консерву-вального компонента поліфункціональної харчо-вої композиції для м’ясних продуктів.

Щільність за 20°С, г/см3 0,924Коефіцієнт рефракції за 20°С 1,474Температура застигання, оС –4,2Кінематична в’язкість, м2/с 163·106

Пальмітинова С16:0 7,752Пальмітолеїнова С16:1 0,135Лінолева С18:2 46,776Олеїнова С18:1 38,214Стеаринова С18:0 5,820Ліноленова С18:3 0,516Арахінова С20:0 0,693Ерукова С22:1 0,101

1. Фізи о-хімічні по азни и жирної нж тноїолії

Показник Значення

2. Жирно ислотний с лад жирної нж тноїолії

Жирна кислота Вміст, %Індекс

Рис. 1. Сезамол


ЗБЕРІГАННЯТА ПЕРЕРОБКА ПРОДУКЦІЇ

Кунжутна жирна олія —природний антиоксидант

фізико-хімічні показники (табл. 1) та жирнокислот-ний склад (табл. 2).У складі кунжутної олії виявлено та ідентифі-

ковано 8 жирних кислот. Основними є ненасичені— лінолева та олеїнова кислоти. Сумарний умістненасичених жирних кислот становить 85,742%.Серед насичених жирних кислот основні – паль-мітинова і стеаринова. Сумарна кількість насиче-них жирних кислот — 14,265%.Дослідження впливу кунжутної жирної олії на

органолептичні показники готового продукту, йогожирнокислотний склад, окиснювальні процеси підчас його зберігання упродовж 6 діб за темпера-тури 4°С проводили на модельних зразках варе-них ковбас (контроль – без кунжутної олії, дослід— з кунжутною олією).Експериментально визначено прийнятний

рівень внесення жирної кунжутної олії під часвиробництва ковбас — 0,2% від маси сировини.Дослідні зразки ковбас відрізнялися від контро-лю насиченішим приємним смаком і впродовжусього періоду зберігання за органолептичнимипоказниками відповідали нормативним докумен-там.Результати досліджень продуктів окиснення

ліпідів ковбас під час їх зберігання свідчили проінтенсивніший перебіг цього процесу у конт-рольному зразку (рис. 2).Визначено жирнокислотний склад варених

ковбас (табл. 3).Аналізуючи жирнокислотний склад ковбас,

виявлено деякі зміни у кількості ненасичених інасичених жирних кислот (табл. 4).Виявлено збільшення вмісту цінних полінена-

сичених жирних кислот — лінолевої та арахідо-нової, які на відміну від насичених, за інформа-ційними даними, сприяють видаленню холесте-рину з організму [2].Одержані результати свідчать про можливість

і доцільність використання природного антиокси-данту — кунжутної жирної олії під час виробниц-тва варених ковбас як окремо, так і в складі полі-функціональних харчових композицій з консерву-вальними властивостями.

Рис. 2. Зміна пере исних (а) і ислотних (б)чисел ліпідів овбас під час збері ання: – – —онтроль; –– — дослід

Ненасичені: 51,510 51,800 олеїнова 30,566 30,667 лінолева 11,167 11,600Насичені: 48,490 48,202 пальмітинова 26,775 25,544

4. Вміст насичених і ненасичених жирних ис-лот ліпідах варених овбас, % від за аль-но о вміст жирних ислот

Жирна кислота ДослідКонтроль

Для проведення експериментів кунжутну оліюодержували способом холодного пресування на-сіння кунжуту на гідравлічному лабораторномупресі в Інституті ефіроолійних і лікарських рослинНААН. Кунжутна олія — легкорухома рідина жов-того кольору з приємним запахом. Досліджено її

Дослідженнями впливу кунжутної жирноїолії на органолептичні показники варених ков-бас, їхній жирнокислотний склад та окисню-

Висновки

вальні процеси під час зберігання виявленоможливість і доцільність її використання дляполіпшення якості м’ясопродуктів.

1. Бєлінська А.П., Кричковська Л.В., Зекуно-ва Т.І., Радзієвська І.Г. Вибір олійної основи з ме-тою стабілізації біологічно активних речовин відокисного псування//Харч. пром-сть. — 2010. —№ 9. — С. 42–45.

2. Левачев М.М. Роль липидов пищи в обеспе-чении процессов жизнедеятельности организма//


Вопросы питания. — 1980. — № 2. — С. 3–11.3. Толкунова Н.Н. Антиокислительные свойства

композиций эфирных и жирних масел//Мясная ин-дустрия. — 2002. — № 6. — С. 34–35.

4. Confield L.M. Sesame seed is a rich source ofdietary lignans//Amer. Oil Chem. Soc. — 2006. —№ 8. — P. 718–725.

0,1

0,08

0,06

0,04

0,02

0Перекисне

число

,%

йоду

Кислотне

число

,мгКОН

Тривалість зберігання, діб

3,02,5

2,0

1,5

1,0

0,5

01 2 4 6 1 2 4 6

а б

Тетрадеканова 5,144 4,898Пальмітинова 26,773 25,544Пальмітолеїнова 3,945 3,765Гептадеканова 0,784 0,866Лінолева 11,167 11,600Олеїнова 30,566 30,66710-октадеценова 2,908 2,804Стеаринова 15,789 16,894Ліноленова 1,626 1,516Арахідонова 1,298 1,446

3. Жирно ислотний с лад варених овбас, %від за ально о вміст жирних ислот

Жирна кислота ДослідКонтроль


Економіка

УДК 332.64© 2012

Т.О. Гринченко,доктор сільсько-господарських наукХарківський національнийпедагогічний університетім. Г.С. Сковороди

І.В. Кошкалда,кандидатекономічних наукХарківський національнийаграрний університетім. В.В. Докучаєва

Б.В. РоманХарківський обласнийпроектно-технологічнийцентр родючості та якостіпродукції

ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ ЗЕМЕЛЬСІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГОПРИЗНАЧЕННЯ

Проаналізовано по азни и е ономічної оцін иви ористання земель сільсь о осподарсь о опризначення з рах ванням зведено о по азни ая ості ґр нтів (ЗПЯҐ) в а роґр нтових районахХар івсь ої обл. (2008–2010 рр.). Обґр нтованой запропоновано ви ористання омпле сноїоцін и ефе тивної родючості ґр нтів длявизначення відмінності в я ості земель зрах ванням е ономічних мов веденнясільсь о осподарсь о о виробництва.

Економічна оцінка земель, яку проводять зурахуванням природних та економічних умоввиробництва, затрат праці на одержання сіль-ськогосподарської продукції, має давати кількіс-ну характеристику об’єктивно наявної ґрунтовоїродючості за економічними показниками. Її особ-ливість полягає в тому, що вона відображаєвідмінності в якості земель щодо економічноїродючості ґрунту за певного рівня інтенсивностіземлеробства [6]. На жаль, фактичні дані ре-зультатів господарської діяльності сільськогос-подарських підприємств не відповідають крите-ріям, за якими можна уточнити показники еко-номічної оцінки. Нині якість землі визначаютьза врожайністю сільськогосподарських культур.Проаналізуємо показники економічної оцін-

ки використання землі за врожайністю пшениціозимої, соняшнику та цукрових буряків (2008–2010 рр.) на прикладі господарств Харківськоїобл. за агроґрунтовими районами, які на тери-торії області чітко вирізняються своїми кліма-тичними умовами та структурою ґрунтового по-криву.Характеристика основних показників еконо-

мічної оцінки використання землі за врожайніс-тю пшениці озимої свідчить про те, що степо-вий південний агроґрунтовий район досить спри-

ятливий для вирощування цієї культури, оскіль-ки впродовж досліджуваного періоду тут спос-терігається найвища врожайність (табл. 1). За-галом по області досить урожайним був 2008 р.,і в усіх агроґрунтових районах найчисленніши-ми були групи господарств з рівнем урожай-ності понад 50 ц/га. Протилежна ситуація скла-лася у 2010 р.: за несприятливих погодних умоврівень урожайності виявився досить низьким,найчисленнішими були групи господарств зурожайністю до 15 ц/га. За збільшення врожай-ності витрати й виручка мали чітко вираженутенденцію до зростання. Рівень окупності бувнизьким і тому спричинив диференціальнийзбиток, що свідчить про неможливість біль-шості господарств здійснювати розширене ви-робництво. В окремих господарствах рівень окуп-ності досить високий (2008 р. — 3,5; 2009 р. —2,3; 2010 р. — 3,7).Аналіз основних показників економічної оцін-

ки використання землі за врожайністю соняш-нику показав, що з кожним роком кількість гос-подарств з вирощування цієї культури збільшу-ється, і якщо у 2008 р. їх було 429, то 2010 р. —482. Виявлено, що найчисленнішою була гру-па підприємств з рівнем урожайності 15,1–20 ц/га, що підтверджується й середньою вро-


ЕКОНОМІКА

2008 р.

Лісостеповий агроґрунтовий район

До 15,0 – – – – – – –

15,1–20,0 3 19,5 538 908 1,7 182 370

20,1–25,0 4 23,0 934 899 1,0 –361 –35

25,1–30,0 14 28,2 1233 1102 0,9 –563 –131

30,1–35,0 23 32,0 1175 1541 1,3 –45 366

Понад 35,0 178 50,3 2130 2375 1,1 –500 245

Середнє* 47,8 2008 2249 1,1 –462 241

Східний степовий агроґрунтовий район

До 15,0 – – – – – – –

15,1–20,0 2 19,7 695 867 1,2 –71 172

20,1–25,0 – – – – – – –

25,1–30,0 6 28,9 1301 1317 1,0 –438 17

30,1–35,0 8 32,9 1453 1625 1,1 –337 172

Понад 35,0 79 50,2 2313 2724 1,2 –398 412

Середнє* 48,5 2227 2612 1,2 –394 385

Степовий південний агроґрунтовий район

До 15,0 – – – – – – –

15,1–20,0 1 19,9 1356 934 0,7 –896 –422

20,1–25,0 – – – – – – –

25,1–30,0 7 28,7 1347 1312 1,0 –506 –35

30,1–35,0 13 32,8 1135 1259 1,1 –274 124

Понад 35,0 105 50,6 2422 2671 1,1 –598 249

Середнє* 48,3 2282 2508 1,1 –572 227

2009 р.


До 15,0 13 12,9 1552 1119 0,7 –976 –433

15,1–20,0 26 18,1 1523 1367 0,9 –689 –156

20,1–25,0 34 22,9 1531 1590 1,0 –477 59

25,1–30,0 55 27,6 2131 2315 1,1 –562 184

30,1–35,0 41 32,6 2487 2349 0,9 –1008 –138

Понад 35,0 72 44,0 3980 3890 1,0 –1483 –90

Середнє* 33,5 2836 2791 1,0 –1037 –45


До 15,0 10 13,8 1472 1198 0,8 –788 –273

15,1–20,0 15 17,9 1777 1698 1,0 –700 –78

20,1–25,0 20 22,6 2708 2150 0,8 –1506 –558

25,1–30,0 9 27,7 1723 1640 1,0 –686 –83

30,1–35,0 30 33,2 2640 2618 1,0 –946 –22

Понад 35,0 13 44,7 3689 3326 0,9 –1655 –363

1. Основні по азни и е ономічної оцін и ви ористання землі за вирощ вання пшениці ози-мої (2008–2010 рр.)

У розрахунку на 1 га

прибуток(збиток), грн

витрати,грн

виручка,грн

окупністьвитрат

диференціальнийдохід (збиток),

грн

1 2 3 4 5 6 7 8

Щодо визначення економічної оцінкиземель сільськогосподарського призначення

Групапідприємствза рівнемурожайності,

ц/га

Загальнакількість

підприємств угрупі

Середнійрівень

урожайності вгрупі, ц/га


ЕКОНОМІКА

жайністю по області (18 ц/га у 2008–2009 рр.[7]). У східному степовому районі за досліджу-ваний період урожайність була нижчою, томудоцільно вирощувати цю культуру в лісосте-повому і степовому південному агроґрунтовихрайонах.Слід зазначити, що рівень урожайності со-

няшнику по області є досить високим. Соняш-ник порівняно з пшеницею озимою нині є більшприбутковою культурою, про що свідчать показ-ники виручки, прибутку, окупності витрат та ди-

ференціального доходу. Навіть у неврожайний2010 р. рівень окупності по всіх агроґрунтовихрайонах був високим (у середньому 1,6).Посівні площі буряків цукрових в області за

1990–2010 рр. скоротилися на 72,4% [7]. Задосліджуваний період показник урожайностібув на низькому рівні. Досить сприятливим длявирощування буряків цукрових є лісостеповийагроґрунтовий район, де впродовж 2008–2010 рр. найчисленнішою була група госпо-дарств з рівнем урожайності понад 250 ц/га.

Середнє* 30,8 2622 2426 0,9 –1114 –196


До 15,0 5 11,7 874 850 1,0 –329 –24

15,1–20,0 16 17,8 1807 1393 0,8 –1047 –415

20,1–25,0 16 22,7 1767 1530 0,9 –855 –237

25,1–30,0 25 27,6 3074 1947 0,6 –2203 –1127

30,1–35,0 26 31,8 3265 2880 0,9 –1527 –385

Понад 35,0 33 42,2 2789 3392 1,2 –373 603

Середнє* 32,3 2757 2603 0,9 –1120 –154

2010 р.


До 15,0 61 9,7 1777 1275 0,7 –1124 –502

15,1–20,0 32 17,4 2423 1952 0,8 –1319 –471

20,1–25,0 19 21,7 2955 3202 1,1 –787 247

25,1–30,0 10 27,2 2864 3123 1,1 –743 260

30,1–35,0 7 31,4 2545 2790 1,1 –646 245

Понад 35,0 7 45,9 2376 3587 1,5 379 1211

Середнє* 19,4 2403 2290 1,0 –954 –113


До 15,0 29 12,0 1306 1011 0,8 –753 –296

15,1–20,0 21 17,4 2183 1842 0,8 –1106 –342

20,1–25,0 16 23,6 3337 2454 0,7 –2051 –883

25,1–30,0 9 27,5 2610 2370 0,9 –1152 –239

30,1–35,0 8 30,7 2861 3412 1,2 –451 550

Понад 35,0 7 46,0 2706 2884 1,1 –769 178

Середнє* 23,7 2317 2122 0,9 –1005 –194


До 15,0 33 11,5 1673 1556 0,9 –703 –118

15,1–20,0 23 17,7 2516 1441 0,6 –1955 –1075

20,1–25,0 25 23,0 2555 2154 0,8 –1295 –401

25,1–30,0 14 28,0 3045 3728 1,2 –383 683

30,1–35,0 7 31,9 2977 3741 1,3 –277 765

Понад 35,0 14 40,2 3991 5608 1,4 221 1617

Середнє* 21,6 2520 2495 1,0 –907 –25

* Середньозважені показники.

1 2 3 4 5 6 7 8

Продовження табл.1

Щодо визначення економічної оцінкиземель сільськогосподарського призначення


ЕКОНОМІКАЩодо визначення економічної оцінкиземель сільськогосподарського призначення

Виробництво цієї культури є досить трудо-містким, про що свідчить показник рівня витрат.Виручка має тенденцію до збільшення, але по-рівняно з витратами вона значно менша. Унас-лідок цього у всіх агроґрунтових групах отрима-но збиток. Показник окупності також перебувавна низькому рівні (по області навіть менше 1),тому показник диференціального доходу в усіхгрупах мав від’ємне значення.Проведений аналіз основних показників еко-

номічної оцінки використання землі за врожай-ністю основних сільськогосподарських культурсвідчить про те, що більшість підприємств неможе отримувати диференціальний дохід завирощування пшениці озимої і буряків цукро-вих, і тому орієнтована на вирощування соняш-нику, який забезпечує їм прибуток.Урожайність як показник оцінки земель має

велике практичне значення для вирішення ба-гатьох питань сільськогосподарського вироб-ництва, але стосовно окремої сільськогоспо-дарської культури не може дати повної інфор-мації про якість землі. Саме в цьому полягаєскладність проведення економічної оцінки зе-мель за врожайністю сільськогосподарськихкультур.Показник урожайності не дає повного уяв-

лення про рівень родючості ґрунту, оскількибільшість окремо взятих агрономічних заходів,

здатних підвищити цей показник, можуть нега-тивно вплинути на спрямованість ґрунтовогопроцесу [2, 5]. Тобто родючість ґрунтів не можебути охарактеризована лише показником уро-жайності культур. Загальна характеристика ро-дючості ґрунту можлива лише за комплексноїоцінки, що визначає необхідність уведення уза-гальненого показника, який об’єктивно зможеоцінити досягнутий рівень ґрунтової родючостіз урахуванням ефективності, еволюції і відо-бражатиме ступінь окультурення ґрунтів [1].У Харківській області за результатами пос-

тійно діючого агрохімічного моніторингу (1966–2005 рр.) з урахуванням параметрів кислот-ності, умісту гумусу, фосфору та калію булоотримано результати комплексної оцінки ефек-тивної родючості ґрунтів [4] з використаннямметодики визначення ЗПЯҐ як інтегральногопоказника родючості з попереднім перетворен-ням рівня часткових показників на основі функ-ції бажаності їх впливу на загальний рівеньґрунтової родючості. За цією методикою, яка,на відміну від аналогічних методів досліджень,не має недоліків, можна не лише оцінити сту-пінь окультурення ґрунтів, а й передбачити на-прям розвитку культурного ґрунтотворного про-цесу під впливом сучасних антропогенних фак-торів [3].Для подальшого аналізу було проведено

До 69,9 13 47,9 2454 31,3 2804 17,1 2227

70,0–79,9 24 51,1 2357 31,5 2489 17,3 2032

80,0–89,9 31 48,4 1913 31,7 2238 22,2 2173

Понад 90,0 11 56,9 2515 36,2 2840 22,5 2581

Середнє*** 50,7 2247 32,4 2525 20,5 2231

*1 — урожайність, ц/га; **2 — витрати на 1 га, грн; ***середньозважені показники.

2. Гр п вання сільсь о осподарсь их підприємств Хар івсь ої обл. за рівнем родючості ЗПЯҐпід час виробництва пшениці озимої (2008–2010 рр.)

2008 р. 2009 р. 2010 р.Групапідприємствза рівнемЗПЯҐ, бал

Кількістьпідприємству групі

3. Основні фінансові по азни и осподарсь ої діяльності сільсь о осподарсь их підприємствобласті, 2008–2010 рр.

До 69,9 13 30,7 1,3 114,3 4,5 284,0 14,7

70,0–79,9 24 264,8 12,3 255,3 11,0 364,9 20,4

80,0–89,9 31 128,4 6,0 773,5 19,5 457,8 16,1

Понад 90,0 11 489,4 20,6 507,1 21,1 579,9 26,5

Середнє*** 234,4 10,6 454,5 15,5 429,7 19,1

*1 — прибуток, грн/ га; **2 — рівень рентабельності, %; ***середньозважені показники.

2008 р. 2009 р. 2010 р.Групапідприємствза рівнемЗПЯҐ, бал


1* 2** 1 2 1 2

1* 2** 1 2 1 2


ЕКОНОМІКАЩодо визначення економічної оцінкиземель сільськогосподарського призначення

Показники окупності витрат, диференці-ального доходу та врожайності культур неможуть бути головними під час визначенняекономічної оцінки землі, оскільки не даютьвичерпної інформації про якісний стан земель-них ділянок і залежать переважно від уміннягосподарювати. Для отримання найбільшточної інформації про якісний стан земельної

Висновки

ділянки доцільно застосовувати ЗПЯҐ, якийдає змогу передбачити спрямованість роз-витку культурного ґрунтотворного процесупід впливом сільськогосподарської діяльностілюдини і відповідно до цього розробити дифе-ренційовані заходи з окультурення ґрунтів таодержання високих і стійких урожаїв сільсько-господарських культур.

1. Атлас мониторинга комплексной оценки пло-дородия почв Лесостепи и Степи Украины, 1966–2005 гг./Т.А. Гринченко. — Харьков, 2008. — 122 с.

2. Гринченко А.М. Плодородие почв и пути егоповышения/Гринченко А.М. — Харьков: Харьков-ский СХИ, 1976. — 58 с.

3. Гринченко Т.А. Комплексная оценка эволю-ции плодородия почв и степени их окультуренно-сти при длительном воздействии мелиорации иудобрений/Т.А. Гринченко, А.А. Егоршин//Агрохи-мия. — 1984. — № 11. — С. 82–87.

4. Гринченко Т.О. Моніторинг комплексної оцін-


ки родючості ґрунтів Харківської області 1966–2005 рр./Гринченко Т.О., Роман Б.В., Лєпєніна І.І. —Харків: Вид. 13 друкарня, 2007. — 212 с.

5. Кулаковская Т.Н. Агрохимические свойствапочв и их значение в использовании удобрений/Кулаковская Т.Н. — Минск, 1965. — 206 с.

6. Оцінка земель: навч. посіб./[М.Г.Ступень,Р.Й.Гулько, І.Р. Залуцький, О.Я. Микула та ін.]. —Львів: Новий світ–2000, 2006. — 308 с.

7. Сільське господарство України за 2010 рік:стат. зб./[за ред. Ю.М. Остапчука]. — К., 2011. —384 с.

розрахунки ЗПЯҐ як комплексної оцінки якостіродючості ґрунтів 79-ти господарств по всіхрайонах Харківської обл. (до вибірки увійшлиті господарства, які здають в Обласне управ-ління статистики форму № 50-сг «Основні еко-номічні показники роботи сільськогосподарсь-ких підприємств»). Проведене групування зарівнем родючості ЗПЯҐ під час вирощуванняпшениці озимої засвідчило, що в області най-численнішою групою підприємств є група ізрівнем ЗПЯҐ 80–89,9 бала (табл. 2).Найвища врожайність була в групі під-

приємств з рівнем ЗПЯҐ понад 90 балів. Навітьу несприятливий для озимих культур 2010 р.урожайність була на рівні 22,5 ц/га і порівняноз першою групою збільшилася на 31,6%. Показ-ник витрат за досліджуваний період найбіль-ший у першій та останній групах. У структурівиробничих витрат значний відсоток станов-

лять статті «мінеральні добрива» (19,4%), «на-сіння і посадковий матеріал» (12,6%) та «реш-та матеріальних витрат» (10,5%), до яких вхо-дить вартість засобів захисту рослин. За 2008–2010 рр. у групі господарств, в яких ЗПЯҐстановить понад 90 балів, величина прибуткуна 1 га і рівень рентабельності є найвищими,а в групі з величиною ЗПЯҐ до 69,9 балів —найнижчими (табл. 3).Це підтверджує і групування господарств

області за агроґрунтовими районами (табл. 4).У степовому південному районі ЗПЯҐ має най-вище значення — 85,4 бала, що забезпечилоотримання високих фінансових результатів уп-родовж усього досліджуваного періоду. У лісо-степовому районі значення ЗПЯҐ низьке (73,6бала), тому прибуток на 1 га сільськогоспо-дарських угідь і рівень рентабельності є неви-сокими.

Східний степовий 18 81,6 239,9 10,3 190,3 8,0 497,5 23,5

Степовий південний 29 85,4 217,3 10,5 953,6 31,2 575,3 25,9

Лісостеповий 32 73,6 64,0 2,5 59,9 1,8 373,1 14,9

Середнє*** 79,8 234,4 10,6 454,5 15,5 429,7 19,1

*1 — прибуток, грн/ га; **2 — рівень рентабельності, %; ***середньозважені показники.

4. Гр п вання о ремих сільсь о осподарсь их підприємств за а роґр нтовими районами об-ласті (2008–2010 рр.)

2008 р. 2009 р. 2010 р.Агроґрунтовийрайон


ЗПЯҐ,бал

1* 2** 1 2 1 2


Нині немає цілісної концепції кооперації у віт-чизняному АПК. Актуальність узагальнення за-рубіжного досвіду та вітчизняної практики зумов-лена тим, що за кооперації забезпечується оп-тимальне поєднання дрібних та великих агро-товаровиробників, переробних підприємств,постачальницько-збутової системи.Виклад основного матеріалу. Сільськогоспо-

дарська кооперація є невід’ємною частиноюфранцузького аграрного сектору. Нею охоплено90% фермерських господарств. Кооперативиздійснюють 60% заготівлі та 40% переробки всієївиробленої агропродукції.У 2009 р. у Франції налічувалося близько 3500

торгових і промислових сільськогосподарськихкооперативів, союзів кооперативів і СІКА (SICA)(товариств колективних сільськогосподарськихінтересів), понад 1500 кооперативних дочірніхпідприємств різних юридичних форм, а також по-над 13 тис. кооперативів спільного використан-ня сільськогосподарської техніки КЮМА (CUMA).На постійній основі в них зайнято близько 150тис. осіб. Річний оборот сільськогосподарської ко-операції (разом з дочірніми підприємствами) у2009 р. становив 77 млрд євро [1].У Франції під сільськогосподарським коопера-

тивом розуміють підприємство, створене з ме-тою «спільного використання фермерами будь-яких ресурсів, що належать їм, для сприяння аборозвитку їхньої економічної діяльності і поліп-шення результатів цієї діяльності» [2].Товариства спільних сільськогосподарських

інтересів (SICA) діють з метою «створення та уп-равління підприємствами і спорудами, а такожнадання послуг на користь фермерів та іншихжителів певного сільського району» і мають ста-тус кооперативів [3]. Від останніх вони відріз-няються тим, що мають ширші можливості вопераціях із третіми особами; у SICA обов’язко-во повинні входити не лише фермери, а й пред-ставники інших груп сільського населення.Основна діяльність кооперативів КЮМА —

проведення сільськогосподарських робіт, голов-ним чином під час збору врожаю, вони такожпредставлені в меліорації та лісовому госпо-дарстві.Статус і норми функціонування сільськогоспо-

дарських кооперативів закріплені в Аграрномукодексі Французької республіки. Також на нихпоширюється основний закон про кооперацію,

УДК 334.732:631.115.8(44)© 2012

Л.М. Сатир,кандидатекономічних наукБілоцерківськийнаціональний аграрнийуніверситет

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУСІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇКООПЕРАЦІЇ ФРАНЦІЇ

Роз лян то особливості та за альнено тенденціїрозвит сільсь о осподарсь ої оопераціїФранції. Обґр нтовано напрями створенняраціональних моделей розвит ооперативів.

ЕКОНОМІКА

ухвалений 10 вересня 1947 р. Згідно з Аграрнимкодексом сільськогосподарський кооператив маєвідповідати таким критеріям: кожен кооператорзобов’язаний користуватися послугами коопера-тиву протягом визначеного терміну і відповіднодо обсягів передбачуваних операцій із коопера-тивом внести певне число паїв до пайового фон-ду кооперативу; кооператив зобов’язується здійс-нювати операції лише з членами кооперативу(«принцип винятковості»); обмеження відсотка,що нараховується на пайовий капітал, середнімдивідендом акціонерних товариств; розподіл при-бутку, що залишився після виплати відсотка, про-порційно обсягу операцій із кооперативом; одна-кові права голосу для всіх членів кооперативу назагальних зборах.Членом кооперативу може стати будь-яка фі-

зична або юридична особа, що є агровиробникомв адміністративному районі, де діє цей коопера-тив, а також ін. сільськогосподарські кооперати-ви та їхні союзи. Членом кооперативного союзуможуть бути кооперативи і союзи кооперативів,а також ін. юридичні особи, зацікавлені в діяль-ності союзу. Кількість останніх обмежена 1/5 го-лосів на загальних зборах. Членам кооперативумає належати не менше половини капіталу коо-перативу або кооперативного союзу. Кооперативмає право також приймати асоційованих членів,якими можуть бути колишні фермери на пенсії,робітники кооперативу, кредитні організації, сіль-ськогосподарські палати регіону або департамен-ту, приватні підприємства і т.ін. Асоційовані чле-ни не беруть участі у розподілі надлишків прибут-ку пропорційно операціям з кооперативом, протеотримують підвищений відсоток на пайовий капі-тал. Кількість асоційованих членів кооперативуобмежена 1/5 голосів на загальних зборах.Починаючи з 1972 р. закон дозволяє коопера-

тивам дещо відступати від принципу винятковості(статути кооперативів можуть передбачати про-ведення кооперативом операцій із третіми осо-бами — не членами кооперативу, — проте обсягцих операцій обмежений на рівні 20% оборотукооперативу). Операції з третіми особами, навідміну від операцій з членами кооперативу, об-кладаються податком на комерційні товариства.Прибутки від операцій з третіми особами не роз-поділяються між членами кооперативу, а надхо-дять до неподільного фонду кооперативу.Для створення кооперативу необхідна наяв-


ЕКОНОМІКА

ність як мінімум 7 членів кооперативу (мінімум 4для кооперативу КЮМА). Правовий статус коо-перативів та їхня діяльність визначаються поло-женнями і статутами, які приймаються членамикооперативів на основі типових статутів. Останнізатверджуються постановами уряду. Постановавід 16 січня 1990 р. офіційно затвердила 6 типо-вих статутів для таких видів сільськогосподарсь-ких кооперативів: «Збір-продаж» (кооперативи,що мають на меті виробництво, збут і продажсільськогосподарської та лісової продукції);«Спільне господарювання» (виробництво, пере-робка і збут щодо тваринницьких і багатопрофіль-них кооперативів); «Із секціями» (кооперативи зіскладною внутрішньогосподарською структурою;враховується специфіка організації голосуванняпід час виборів та ухвалення важливих рішень вкооперативах, в яких кількість членів або терито-ріальна розосередженість їхніх господарств пе-решкоджають можливості зібрати необхідний кво-рум); «Зернові» (кооперативи, що мають на метівиробництво, зберігання, переробку і збут зерно-вих); «Постачання» (кооперативи, які мають наметі придбання продукції та забезпечення своїхчленів устаткуванням, інструментами та худобою,необхідними для здійснення виробничого проце-су); «Послуги» (кооперативи, що мають на метінадання послуг; надання сільськогосподарськихмашин, техніки, тварин, а також послуг фахівців;утримання і ремонт техніки; здійснення штучно-го запліднення).Дозвіл комісара республіки або міністра сіль-

ського господарства за створення кооперативунадається після перевірки відповідності статуту,ухваленого ним, законодавчим розпорядженнямі типовому статуту. Окрім того, кооперативи ма-ють доводити до відома наглядових інстанційбудь-які зміни, що відбуваються у них, подаватищорічні звітні документи та ін. [4].Французька агрокооперація представлена коо-

перативами, союзами кооперативів, товариства-ми колективних сільськогосподарських інтересів(СІКА), а також кооперативними організаціямирізних рівнів (місцевими, регіональними, націо-нальними). Для захисту своїх інтересів коопера-тиви об’єднуються у первинні (місцеві) федераціїза територіально-галузевим принципом (наприк-лад, Союз виноробів департаменту Еро). Місцевіфедерації, у свою чергу, входять до регіональ-них галузевих федерацій. Регіональні галузевіфедерації є як членами регіональних федерацій,так і членами загальнонаціональних галузевихфедерацій.Сільськогосподарські кооперативи Франції

об’єднані на національному рівні в організацію«Кооп де Франс» (раніше СFСА — ФранцузькаКонфедерація сільськогосподарських коопера-тивів), яка представляє інтереси сільськогоспо-дарських кооперативів в органах влади, а такожє координаційним органом. До Кооп де Франсвходять 3 групи кооперативних організацій: регіо-нальні федерації сільськогосподарських коопера-

Особливості розвиткусільськогосподарської кооперації Франції

тивів; 19 галузевих національних федерацій; 25найбільших кооперативних підприємств.Основні сфери діяльності сільськогосподарсь-

ких кооперативів такі: постачання засобів вироб-ництва(забезпечення своїх членів добривами,засобами хімічного захисту рослин, насінням,кормами для худоби, паливом, сільськогоспо-дарською технікою); надання виробничих сіль-ськогосподарських послуг (кооперативи спільно-го використання сільськогосподарської техні-ки; кооперативні племінні станції; кооперативи зкалібрування і зберігання продукції плодівницт-ва та овочівництва; збір, зберігання і збут сіль-ськогосподарської продукції); переробка сільсько-господарської продукції (фермери здають до коо-перативу свою продукцію за попередньо визна-ченою ціною, а кооператив бере на себезобов’язання щодо її зберігання (іноді перероб-ки) і реалізації).Найбільше значення кооперативна промис-

лова переробка має у виноробстві (79% оборотупідприємств галузі — підприємства з кількіс-тю зайнятих понад 20 осіб), цукровій промис-ловості (30), виробництві консервованих овочів(22), виробництві сирів (17), комбікормовій галузі(15%) [6].Понад 90% обороту кооперативної харчової

промисловості припадає на сім секторів: забійхудоби, молочну промисловість, комбікормовупромисловість, консервну, цукрову і спиртну про-мисловість, виноробство. При цьому м’ясна, мо-лочна промисловість і виробництво напоїв маютьприблизно однакове значення (відповідно 21,5%,27,3 і 25,4% від сумарного обороту кооператив-ної промисловості); 10% обороту припадає навиробництво кормів.Сільськогосподарські кооперативи діють у всіх

галузях агропродовольчого сектору Франції. Най-більший внесок в оборот сільськогосподарськоїкооперації роблять кооперативи з основною спе-ціалізацією «зернові — постачання — корми»,частка яких становить 34% обороту всієї сільсько-господарської кооперації (табл. 1).Водночас найчисленнішими є кооперативи,

що спеціалізуються на виробництві алкогольнихнапоїв (понад 1000, на них припадає лише 5%обороту кооперації). Велика кількість дрібних коо-перативів характерна для фруктово-овочевогосектору.Нині французькі сільськогосподарські коопера-

тиви, як і в інших країнах ЄС, переживають пері-од адаптації до змін ринкових умов, пов’язаних злібералізацією аграрної політики ЄС. Лібералі-зація сільськогосподарських ринків ЄС і практи-ка «заморожування земель» призвели до різко-го падіння обсягів сільськогосподарського вироб-ництва і, як наслідок, скорочення оборотівкооперативних підприємств. Крім того, що фер-мери стали постачати в кооперативи менше про-дукції, скоротилися також обсяги користуванняпослугами кооперативу і закупівлі засобів вироб-ництва (зниження цін на продукцію призвело до



ЕКОНОМІКА

зниження вкладень в оборотні засоби — такі, якдобрива і пестициди).У зв’язку зі зниженням цін на агропродукцію і

скороченням обсягів виробництва, кооперативи,щоб залишитися рентабельними, змушені роби-ти кроки щодо реорганізації. Основний зміст ре-організації кооперативного сектору полягає у вер-тикальній і горизонтальній інтеграції.Вертикальна інтеграція. Кооперативи, що спо-

чатку спеціалізувалися на забезпеченні фермеріві збуті їхньої продукції, дедалі більше стали при-діляти уваги підвищенню доданої вартості своєїпродукції через її промислову переробку. Коопе-ративи прагнуть контролювати верхні повер-хи виробничого ланцюжка з кількох причин: длязабезпечення збуту сільськогосподарської сиро-вини; захисту від коливань цін на сировиннихринках (коливання цін на ринках споживчих то-варів менше, ніж на ринках сировини); гнучкішоїреакції на запити споживача внаслідок контролюза всім виробничим ланцюжком; для забезпечен-ня фермерів — членів кооперативу додатковимприбутком.На сьогодні 40% французької сільськогоспо-

дарської кооперації становить харчова промис-ловість; частка промислового сектору в оборотісільськогосподарської кооперації також є ваго-мою — сягає 40%. Вертикальна інтеграція потре-бує значних інвестицій, що може бути здійсненодвома способами: 1) концентрація капіталів задопомогою горизонтальної інтеграції коопера-тивів (злиття, створення партнерств або коопе-ративних союзів); 2) залучення капіталів з бокучерез створення філіалів у формі акціонернихтовариств (кооперативу в цьому разі належитьконтрольний пакет акцій).Вертикальна концентрація може бути здійсне-

на або через будівництво власних переробнихпотужностей, або через придбання контрольно-го пакета акцій вже існуючих підприємств. Так, у


2002 р. «Союз цукрових і перегінних заводів Ени»(SDA) придбав контрольний пакет акцій найбіль-шого французького виробника цукру, компанії«Бежін Сей» (Beghin-Say).У процесі вертикальної інтеграції галузей ко-

оперативного сектору важливу роль виконуютьстворення кооперативами дочірніх компаній уформі акціонерних товариств та утворення ко-оперативних груп. З початку 80-х років минулогостоліття французькі кооперативи активно вико-ристовують практику створення дочірніх під-приємств у формі акціонерних товариств, що за-безпечує кооперативам ряд переваг: можливістьстворювати великі переробні підприємства, по-тужність яких перевищує потенціал кооперативув поставці сировини; можливість для багатопро-фільних кооперативів створювати великі спеціа-лізовані напрями, часто за партнерства з інши-ми кооперативами; можливість залучати капіта-ли від зовнішніх інвесторів. Наприклад, у м’яснійгалузі поріг рентабельності боєн і м’ясоперероб-них підприємств перевищує можливості поста-чання їх одним кооперативом, тому для створен-ня таких підприємств необхідне партнерствокількох кооперативів або утворення кооператив-ного союзу. Прикладом такого союзу є найбіль-ша у м’ясній галузі кооперативна група «Сокопа»(Sосора). Дочірнє підприємство може бути ство-рене кооперативом, а може бути придбане черезкупівлю акцій вже існуючого переробного підпри-ємства.Нині частка дочірніх підприємств становить

40% обороту сільськогосподарської кооперації.Кооператив зі всіма дочірніми підприємствамиутворює кооперативну групу. Підприємство уформі АТ може бути створене і кількома коопе-ративами, які для цього утворюють партнерство.Прикладами кооперативних груп можуть бути

найбільші французькі кооперативи. На 34 най-більші кооперативні групи припадає близько по-

Зернові — постачання — корми 25,4 34 810 16

Худоба і м’ясна продукція 15,5 20 440 9

Молоко і молочна продукція 15,4 20 650 13

Алкогольні напої 5 6 1060 21

Послуги і роздрібна торгівля 4,5 6 705 14

Овочі та фрукти 3,9 5 510 10

Цукор 2,6 3 – –

Племінна справа – – 85 2

Багатопрофільні – – 140 3

Інші галузі 4,6 6 600 12

Джерело: [Конфедерация сельскохозяйственных кооперативов Франции «Coop de France» — www.coopdefrance.coop]

Виробнича стр т ра ооперативно о се тор Франції

Галузь виробництваЧастка в загальній

кількостікооперативів, %

Кількістькооперативів

Частка взагальномуобороті, %

Річний оборот,млрд євро


ЕКОНОМІКАОсобливості розвиткусільськогосподарської кооперації Франції

ловини обороту всієї французької сільськогоспо-дарської кооперації.Основним мотивом здійснення кооперативами

горизонтальної інтеграції є вигода від концен-трації капіталу, а також від розробки єдиної стра-тегії розвитку кооперативних підприємств у ційгалузі. Горизонтальна інтеграція може бути про-ведена через злиття кооперативів, створеннясоюзів або партнерств. Так, за останні 10 роківкількість кооперативних підприємств у Франціїскоротилося більш ніж на 20% (з 4300 у 1996 р.до 3500 у 2009 р.).Поширена також практика створення коопера-

тивних союзів, головним чином з метою мобілі-зації капіталу. Найбільш активне зближення йукрупнення кооперативів спостерігалося у зерно-вому секторі. Так, у 2001 р. внаслідок злиття на-ціональних кооперативних союзів SIGMA таUNCAA було створено кооперативну групу «ІнВіво» (In Vivo), що стала однією з найбільшихкооперативних груп у Європі.Крім організаційних перетворень, кооперати-

ви гнучко пристосовуються до мінливих ринковихумов через реалізацію кооперативних стратегій.Серед основних стратегій слід виокремити такі:1) збільшення доданої вартості продукції, щодосягається через збільшення рівня переробкисільськогосподарської сировини, а також створен-ня і просування власних торгових марок; 2) орієн-тація на якість та автентичність продукції,оскільки кооперативи спроможні гарантувати спо-живачам дотримання стандартів якості на всіхстадіях виробництва. Національна кооперативнаорганізація «Кооп де Франс» у 1992 р. розпоча-ла програму сертифікації «Агрі Конфьянс» (Agri

Confiance), покликану гарантувати якість фер-мерської продукції. Сертифікат Agri Confianceпередбачає, зокрема, і зобов’язання з боку фер-мера дотримуватися екологічних норм. Коопера-тиви беруть участь і в освоєнні та розвитку «біо-логічного сільського господарства». На стадії пе-реробки продукція також піддається сертифіка-ції; 3) зарубіжна експансія. Глобалізація економікиі відкритість світових ринків спонукають коопера-тиви виходити за межі своїх територіальних ра-мок, розвиваючи діяльність за кордоном за при-кладом приватних компаній. Для більшості фран-цузьких кооперативів зарубіжні операції обме-жуються експортом продукції в інші країни. Протекілька найбільших французьких кооперативів ікооперативних союзів володіють власними заво-дами за кордоном. Прикладом може слугувати ко-оперативна група «Содіааль» (Sodiaal), що во-лодіє дочірніми підприємствами у Європі і поши-рила свої торгові марки («Yoplait», «Candіa») в 50країн за допомогою франчайзингу; 4) інвестиціїв наукові дослідження. Кооперативи спільно про-водять наукові дослідження, які в майбутньомусприятимуть підвищенню ефективності сільсько-го господарства. Так, у 1997 р. кооперативи «Лі-магрен» (Limagrain) та «Еураліс» (Euralis) ство-рили компанію «Біожемма» (Biogemma), що спе-ціалізується на біотехнологіях, яка в 1999 р.спільно з державними дослідними організаціямирозпочала реалізацію програми «Gйnoplante» —масштабного дослідження геномів рослин.Реорганізація та реалізація кооперативних

стратегій останнім десятиліттям привели до від-новлення позицій кооперативів і підвищення обо-ротів сільськогосподарської кооперації.

Аналіз розвитку кооперації в різних країнахсвіту дає змогу зробити висновки щодо спро-можності й перспективності кооперативнихформ ведення виробництва в аграрному сек-торі. Однією з умов успішної реалізації теоре-

Висновки

тичних розробок на практиці є вибір опти-мальної моделі кооперації, яка б відповідалаумовам зовнішнього та внутрішнього середо-вища діяльності підприємства і гнучко реагу-вала б на їхні зміни.

1. Конфедерация сельскохозяйственных коопе-ративов Франции «Coop de France» — www.coopdefrance.coop.

2. Le mouvement cooperative en France. Rapportdu Conseil Supе′rieur de la Coopе′ration 2009. —DIES, 2009. — 95 p. — http://www.loi 1901 .com/intranet/telechargement/fпchier/dies.pdf

3. Le mouvement cooperative en France. Rapportdu Conseil Supе′rieur de la Coopе′ration 2009. —DIES, 2009. — 95 p. — http://www.loi 1901 .com/intranet/telechargement/fпchier/dies.pdf.


4. A la dе′couverte de la coopе′ration agricole (CD-Rom). — Coop de France, 2004.

5. Peyуn J.-P. La coopе′ration agricole en France:Etude gе′ographique des grands organismes coopе′ra-tifs. Thиse d’Etat. — Universitе′ Paris I, 2003. — 920 p.

6. Coopе′ration agricole: Organismes coopе′ratifsagricoles employant 10 salariиs et plus//AgresteChiffres et Donnе′es : Agroalimentaire. — № 123. Mai2004. — 124 p.

7. Кооператив «Champagne Cе′rе′ales» — www.champagne-cereales.com


Сторінкамолодого вченого

УДК 634.26:631.526.3:58.036.5

© 2012

Т.В. ШишоваНікітський ботанічнийсад — Національнийнауковий центр

* Науковий керівник —доктор біологічних наукЄ.П. Шоферістов

МОРОЗОСТІЙКІСТЬІНТРОДУКОВАНИХ СОРТІВНЕКТАРИНА*

Установлено морозостій ість 18-тиінтрод ованих сортів не тарина. Унаслідошт чно о проморож вання живців вио ремленосорти з найменшим ш одженням енеративнихбр ньо низь ими температ рами.

Постійні кліматичні зміни впливають на ви-робництво плодових культур в усьому світі. Убагатьох селекційних програмах значної увагинадається питанням зимо- та морозостійкостірослин. У роботі зі створення нових сортів пло-дових культур велике значення має добір сор-тів — джерел підвищеної морозостійкості в міс-цевих кліматичних умовах [1, 4].У Криму продуктивність насаджень нектари-

на передусім залежить від умов перезимівлі.Спостерігаються втрати врожаю через різкі пе-репади температури зимової пори, коли частій тривалі відлиги змінюються раптовим знижен-ням температури [3].Мета роботи — виявлення морозостійких

генотипів нектарина з-поміж інтродукованихсортів колекції НБС — ННЦ.Об’єкти і методи досліджень. Об’єктами

досліджень були 18 інтродукованих сортів не-ктарина. За контроль взято нектарин селекціїНБС — ННЦ сорту Рубіновий 8. Вивчення мо-розостійкості генеративних бруньок сортівздійснювали методом їх штучного проморожу-вання в спеціальній морозильній камері з кон-трольованою температурою (КНТ-1М, робочийоб’єм — 22,8 м3) за методикою НБС — ННЦ [2].Результати досліджень. Дослідження

проводили в зимовий період 2008–2010 рр. У2008 р. живці проморожували наприкінці люто-го. Перед проведенням досліду на зрізанихгілках кожного сорту здійснювали анатомо-мор-фологічний аналіз ступеня розвитку генератив-них бруньок. У більшості сортів за розчавлю-вання пиляків було видно мікроспори, і вже по-чинався диференціювальний мітоз. Лише всорту Nectared C-3 генеративні бруньки пере-

бували на більш ранній стадії розвитку — «тет-ради мікроспор».Облік кількості загиблих генеративних бру-

ньок унаслідок дії низької негативної темпера-тури (–16°С) засвідчив широке варіювання засортами — з 13,37 до 89,85%. Найменше уш-кодження генеративних бруньок спостерігало-ся в сортах Юлдуз (13,37%) та Red Gold(20,79%), найбільше — NJN-76 та Silvery (80,31і 89,85% відповідно) (таблиця).Отже, у сортів з однаковими ритмами зимо-

вого розвитку спостерігалася різна ураженістьбруньок.У 2009 р. на момент проведення дослідів з

проморожування розвиток генеративних бру-ньок усіх сортів перебував на стадії диферен-ціювального мітозу. Відзначено дуже великийвідсоток загибелі генеративних бруньок. У біль-шості сортів вона становила понад 80%. По-вністю загинули генеративні бруньки у сортахNJN-76, Nectaross, Silvery. При цьому наймен-ший ступінь їх ушкодження негативною темпе-ратурою був у сортах Юлдуз (62,5%), Солод-коядерний (66,33%) та Red Gold (67,9%).У 2010 р. проморожування проводили у 2

терміни: 1 лютого та повторно 1 березня. Пе-ред першим проморожуванням за розчавлю-вання пиляків генеративних бруньок у біль-шості сортів простежувалася фаза «мейоз —тетради мікроспор». У сортів Сорок років Узбе-кистану та NJN-76 у пиляках спостерігали пе-ребіг пізнішої фази розвитку — «диференцію-вальний мітоз». Унаслідок проморожування затемператури –15°С загибель генеративних бру-ньок становила 49,45–88,37%.Унаслідок повторного проморожування за


СТОРІНКАМОЛОДОГО ВЧЕНОГО

місяць генеративні бруньки сортів перебувалиу фазі «диференціювальний мітоз». Загибельгенеративних бруньок становила 45,83–90,32%.Якщо порівняти за ступенем морозостійкостіцей період із проморожуванням на початку лю-того, то cпостерігається зниження морозостій-кості бруньок на пізніших етапах морфогенезу.Серед вивчених інтродуцентів виділено 3 сор-

Морозостійкістьінтродукованих сортів нектарина

Солодкоядерний 25,64 66,33 53,46 51,46 49,22*± 8,52Сорок років Узбекистану 39,58 83,33 72,82 69,07 66,2 ± 9,37Юлдуз 13,37 62,5 49,45 45,83 42,78*± 10,44Big Top – 89,74 84,53 79,06 84,44 ± 3,08Early Star – 94,04 76,19 87,78 86,0 ± 5,22Fayette 39,28 90,4 78,78 63,21 67,92 ± 11,05Le Grand – 89,7 62,5 74,35 75,52 ± 7,87Natalie – 100 86,23 83,16 89,8 ± 5,17Nectalate – 98,4 85,36 77,27 87,01 ± 6,16Nectared 306 36,1 72,46 68,42 66,39 60,84 ± 8,34Nectared C-3 37,9 91 70,21 72,66 67,94 ± 11,04Nectaross – 100 95,23 88,39 94,54 ± 3,37NJN-76 80,31 100 88,37 – 89,56 ± 5,71Red Gold 20,79 67,9 55,93 49,25 48,46*± 9,99Silvery 89,85 100 – 90,32 90,97 ± 5,03Sohreiber 2 61,36 90,9 70,65 71,15 73,52 ± 6,22Vate 1007 67,54 83,33 68,63 69,37 72,22 ± 3,72Venus – 97,75 86,59 80,0 88,11 ± 5,18Рубіновий 8 (к.) 60,0 88,49 72,3 76,54 74,33 ± 5,88НІР05

Fф=3,70; Fт=1,82 – – – – 24,62

* Достовірна різниця з контролем.

ти — Солодкоядерний, Юлдуз та Red Gold, щохарактеризуються найменшим ступенем заги-белі генеративних бруньок від дії низьких тем-ператур. У цих сортах відзначено достовірнурізницю за морозостійкістю порівняно з конт-рольним сортом Рубіновий 8.Сорти з найбільшою потенційною морозо-

стійкістю є цінними для селекції.

Уш одження енеративних бр ньо інтрод ованих сортів не тарина (за иблі бр нь и, %)

Сорт х– ±

25.02.2008(–16°С)

03.03.2009(–14°С)

01.02.2010(–15°С)

01.03.2010(–12°С)

Результати проморожування живців інтро-дукованих сортів нектарина засвідчили, щоморозостійкість генеративних бруньок сор-тів, що перебувають у тій самій фазі розвит-ку, є різною. Чим краще розвинені генеративнібруньки, тим нижчою температурою вони

Висновки

ушкоджуються. Cередньоазійські сорти Со-лодкоядерний і Юлдуз та північноамерикансь-кий сорт Red Gold характеризувалися най-меншим ступенем ушкодження генеративнихбруньок низькими температурами після вихо-ду рослин з періоду глибокого спокою.

1. Каталог мировой коллекции ВИР. Персик(физиологическая устойчивость сортов к морозам,заморозкам, засухе и жаре)/Сост. Г.А. Халин. —1989. — Вып. 498. — 20 с.

2. Методические указания по комплекснойоценке зимостойкости южных плодовых культур/Сост. Е.А. Яблонский, Т.С. Елманова, Т.П. Куче-рова, А. М. Шолохов. — Ялта, 1976. — 22 с.


3. Яблонский Е.А. Влияние различных клима-тических условий Крыма на зимостойкость сортовперсика/Е.А. Яблонский, Т.С. Елманова//ТрудыНикит. бот. сада. — 1979. — Т. 78. — С. 90–112.

4. Szabо′ Z. Connection between the develop-mental stage and the cold hardiness of peach culti-vars/Z. Szabо′, L. Szalay, J. Papp//Acta Horticulturae.— 2002. — V. 592. — P. 549–552.


СТОРІНКА МОЛОДОГО ВЧЕНОГО

УДК 637.334© 2012

І.В. БуділовичНаціональний університетхарчових технологій

* Науковий керівник —кандидат технічних наукО.А. Савченко

ШВИДКІСТЬ ЗСІДАННЯ МОЛОЧНОЇСУМІШІ ПІД ДІЄЮМОЛОКОЗСІДАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВУ ВИРОБНИЦТВІ СИРУ*

Досліджено фа тори, що впливають на швид істьзсідання молочної с міші. Е спериментальнимидослідженнями встановлено, що швид істьзсідання молочної с міші залежить відмоло озсідальних препаратів, я іви ористов ють виробництві твердо о сир , відтривалості збері ання моло а, йо о температ ризсідання, а тивної ислотності, масової част ихлористо о альцію.

Важливим етапом у виробництві твердих си-рів є зсідання молока під дією молокозсідаль-них ферментів, які належать до протеаз. Відомо,що показники якості сиру і його вихід визнача-ються швидкістю отримання, структурно-меха-нічними і синергетичними властивостями згуст-ку. Швидкість зсідання молочної суміші залежитьвід багатьох факторів: тривалості зберіганнямолока, температури зсідання молочної суміші,активної кислотності (рН), масової частки хло-ристого кальцію, а також від виду молокозсі-дального препарату, його кількості й активності.Для виробництва твердих сирів використо-

вують 3 основні групи молокозсідальних препа-ратів: 1) сичужні препарати, які отримують зішлункових залоз тварин (молокозсідальні пре-парати тваринного походження). Активнимикоагуляційними ферментами цієї групи є хімо-зин і пепсин у різних співвідношеннях; 2) мікро-біальні препарати, одержані із мікробіальнихгрибів, активним коагуляційним ферментомяких є протеаза Mucor miehei; 3) 100%-й хімо-зин, отриманий способом ферментації деяки-ми видами грибів (наприклад Aspergillus nigervar. Awamori), молочних дріжджів (наприкладKluveromyces lactis), котрим вбудовують гентеляти, що відповідає за виробництво цьогоферменту. Активним коагуляційним ферментомє хімозин.Мета досліджень — дослідити фактори, що

впливають на швидкість зсідання молочної су-міші залежно від молокозсідальних препара-тів, які використовують у виробництві твердо-го сиру.Матеріали та методи досліджень. Дослі-

джено швидкість зсідання молочної суміші піддією різних груп молокозсідальних препара-тів: сичужних — СГ-50 (молокозсідальна ак-тивність — 100 тис. од.) виробництва ВАТ«Московський завод сичужного ферменту» (Ро-сія), мікробіальних — FROMAZA® (150 тис. од.)

фірми «DSM-FS» (Нідерланди), ферментатив-но отриманий препарат MAXIREN® (молокозсі-дальна активність — 150 тис. од.) фірми «DSM-FS» (Нідерланди). У дослідженнях молока і мо-лочної суміші застосовували стандартні тазагальноприйняті методики.Експериментальні дослідження сучасних мо-

локозсідальних препаратів проводили в лабо-раторних умовах НУХТ та на сироробних під-приємствах України. У дослідженні використа-но нормалізовану за масовою часткою жирумолочну суміш, попередньо пастеризовану при72°С з витримкою 15 с, масова частка білка —3,2%, жиру — 3,5%, густина — 1028,2 кг/м3,титрована кислотність молочної суміші — 19°Т,рН — 6,44 од. Санітарно-гігієнічні, мікробіо-логічні показники молока, взятого для експери-менту, відповідали вищому ґатунку згідно зДСТУ 3662–97. За 100% відносної швидкостізсідання вважали зсідання 100 кг молочної су-міші під дією розчину сичужного ферменту тва-ринного походження (сичужний порошок згідноз ОСТ 49 114–79) з розрахунку 2,5 г препаратуна 100 кг молочної суміші при 32°С.Результати досліджень. Швидкість зсідан-

ня молочної суміші і пружність згустку насам-перед залежать від сиропридатності молока,вони характеризуються показниками хімічногоскладу, фізико-хімічними властивостями (титро-вана кислотність, густина, масова частка білка)та біологічними властивостями.Найпридатнішим для виробництва сиру є

молоко з високим умістом в казеїні αs-, χ- іβ-фракцій і низьким вмістом γ-фракції, оскіль-ки остання не зсідається сичужним ферментомі залишається в сироватці. Тривале зберіган-ня молока за низьких температур 4–5°С зумов-лює збільшення масової частки γ-казеїну, про-теозо-пептонної фракції [2], тобто призводитьдо уповільнення процесу його зсідання моло-козсідальними препаратами.



Установлено, що за зберігання охолоджено-го молока (24–48 год) швидкість зсідання піддією різних груп молокозсідальних препаратівзменшується, але під час зберігання молокапри 4°С понад 48 год швидкість зсідання збіль-шується, що призводить до зменшення пруж-ності отриманого згустку та уповільнення сине-резису. Швидкість зсідання молочної суміші завикористання різних груп молокозсідальнихпрепаратів у виробництві твердих сирів зале-жить від температури зсідання (рис. 1).Оптимальною температурою для зсідання

молока сичужним препаратом є 40–42°С, алетакі температурні режими пригнічують розвитокмезофільної мікрофлори закваски. На практиціу виробництві твердих сирів температура 32–34°С забезпечує отримання достатньо пружно-го згустку за 25–30 хв. Дані рис. 1 свідчать, щошвидкість зсідання молочної суміші за підви-щення температури від 30°С спочатку зростає,досягаючи найбільшого значення (при 41°Сдля молокозсідальних препаратів СГ-50,FROMAZA® і 42°С — для препарату MAXI-REN®), потім поступово зменшується.На тривалість коагуляції також впливає ак-

тивна кислотність молочної суміші (рН), вонавпливає як на швидкість зсідання суміші, так іна структурно-механічні характеристики згуст-ку. Чим менше значення рН молочної суміші,

Швидкість зсідання молочної суміші під дієюмолокозсідальних препаратів у виробництві сиру

тим швидше відбувається зсідання білків моло-ка і зростає швидкість синерезису.Оскільки ізоелектрична точка більшості гло-

булярних білків молока міститься в слабокис-лому середовищі (4,5–6,5 од. рН), то під часвизначення впливу активної кислотності нашвидкість зсідання молочної суміші під дієюмолокозсідальних препаратів (рис. 2) за 100%відносної швидкості зсідання вважали зсідан-ня 100 кг молочної суміші з рН 6,5 під дією мо-локозсідальних препаратів СГ-50, MAXIREN® іFROMAZA® при 32°С упродовж 30 хв.Під час проведення експериментів величи-

ну рН варіювали в межах (6,7–6,3 од. рН), щовідповідає реальним умовам виготовлення си-ру на виробництві (див. рис. 2).Оптимальне значення рН для впливу фер-

менту на χ-казеїн становить 5,5, а максималь-на стабільність його дії — 5–6 од. рН. За змінирН (від 6,7 до 6,3 од. рН) тривалість коагуляціїскорочується втричі.Дані рис. 2 свідчать, що чим менше значен-

ня рН, тим швидше відбувається зсідання мо-лочної суміші. Оптимальна величина рН молоч-ної суміші для внесення молокозсідальногопрепарату становить 6,45–6,55 од. рН.За підвищення швидкості коагуляції молоч-

ної суміші способом зменшення рН молочноїсуміші значно скорочується термін ущільненнягелю і зростає його пружність, за винятком,коли рН становить менше ніж 6 од. рН, тобтонижче значення, за якого починають відчува-тися наслідки демінералізації і дезагрегації ка-зеїнових міцел [1].У процесі пастеризації молока змінюється

насамперед склад солей кальцію, а саме: вплазмі молока порушується співвідношенняформ фосфатів кальцію; фосфорнокислі солікальцію, що перебувають у вигляді істинногорозчину, переходять у колоїдний фосфат каль-цію, який внаслідок агрегації осідає на міцелахказеїну. При цьому відбувається незворотнамінералізація казеїнат-кальційфосфатного ком-плексу (ККФК), що призводить до порушенняструктури міцел і зниження термостійкості мо-лока. Отже, в результаті пастеризації в молоцізнижується кількість іонно-молекулярного каль-цію на 11–50%, зменшується титрована кис-лотність через видалення вуглекислоти, щопогіршує здатність молока до сичужного зсідан-ня. Тому під час виробництва сиру в пастери-зоване молоко вносять розчинні солі у виглядіхлористого кальцію (СаСl2) для відновленнясольової рівноваги, інакше згусток не утворить-ся чи буде наскільки млявим, що з нього не-можливо буде отримати якісне сирне зерно.За 100% відносної швидкості зсідання вва-

жали зсідання 100 кг молочної суміші з до-даванням розчину СаСl2 (з розрахунку 20 г на

Рис. 1. Вплив температ ри на відносн швид-ість зсідання молочної с міші під дією мо-ло озсідальних препаратів: – – — СГ-50;– – — MAXIREN®; – – — FROMAZA® (длярис. 1 і 2)

Рис. 2. Вплив а тивної ислотності (рН) навідносн швид ість зсідання молочної с мішіпід дією моло озсідальних препаратів

Відносна швидкість

зсідання,

%

Температура молочної суміші, оС

Відносна швидкість

зсідання

, %

Температура молочної суміші, оС



Швидкість зсідання молочної суміші під дієюмолокозсідальних препаратів у виробництві сиру

100 кг суміші) під дією молокозсідальних пре-паратів: СГ-50, MAXIREN®, FROMAZA® при32°С упродовж 30 хв.За збільшення масової частки хлористого

кальцію зростає відносна швидкість зсіданнямолочної суміші. За досягнення масової част-ки СаСl2 у молочній суміші до 0,04% деякі зраз-ки твердого сиру були гіркуваті. Тому не реко-мендується вносити розчин СаСl2 у кількостіпонад 40 г на 100 кг молочної суміші.

Аналіз впливу масової частки хлористогокальцію на відносну швидкість зсідання молоч-ної суміші під дією молокозсідальних препа-ратів свідчить про те, що внесення понад 30 гхлористого кальцію на 100 кг молочної сумішізбільшує швидкість зсідання незначно і з прак-тичного погляду не має сенсу. Оптимальна ма-сова частка хлористого кальцію для внесенняв молочну суміш — 20–30 г на 100 кг молочноїсуміші.

Висновки

Встановлено залежність швидкості зсідан-ня молочної суміші від тривалості зберіганнямолока за температури 4° С. Чим більша три-валість зберігання молока (24–48 год), тимменша швидкість зсідання молочної суміші,але за зберігання молока при 4° С понад 48 годшвидкість зсідання молочної суміші збіль-шується. Відносна швидкість зсідання молоч-ної суміші для молокозсідальних препаратів(СГ-50, MAXIREN®, FROMAZA®) залежить відтемператури зсідання молока. Оптимальнатемпература зсідання молочної суміші залеж-но від виду молокозсідального препарату змі-нюється неістотно (40–42° С). Швидкість зсі-дання молочної суміші при температурі від30° С до оптимального значення (41° С — длямолокозсідальних препаратів СГ-50, FROMA-ZA® і 42° С — для молокозсідального препара-ту MAXIREN®) збільшується, а потім посту-

пово зменшується. Установлено залежністьвідносної швидкості зсідання молочної сумішівід рН. Чим нижче його значення, тим швид-ше відбувається зсідання молока під дією мо-локозсідальних препаратів. Оптимальнавеличина рН молочної суміші для внесення мо-локозсідального препарату становить 6,45–6,55 од. рН. Доведено, що відносна швидкістьзсідання молочної суміші зростає за збільшен-ня масової частки хлористого кальцію (10–40 г на 100 кг молочної суміші). Експеримен-тально встановлено, що масова частка вне-сення хлористого кальцію понад 30 г на100 кг молочної суміші зменшує швидкістьзсідання незначно і з практичного погляду немає сенсу. Встановлено оптимальну масовучастку хлористого кальцію для внесення вмолочну суміш — 20–30 г на 100 кг молочноїсуміші.

1. Гудков А.В. Сыроделие: технологические,биологические и физико-химические аспекты/Подред. С.А. Гудкова, 2-е изд., испр. и доп. — М.:ДеЛи принт, 2004. — 804 с.


2. Справочник технолога молочного производ-ства. Технология и рецептуры. — Т. 3. Сыры/ В.В.Кузнецов, Г.Г. Шиллер; Под общей ред. Г.Г. Шил-лера). — СПб.: ГИОРД, 2003. — 512 с.


СТОРІНКА МОЛОДОГО ВЧЕНОГО

УДК 339.13.024:637.1© 2012

В.В. ЗубченкоБілоцерківськийнаціональний аграрнийуніверситет

*Науковий керівник —доктор економічних наукО.М. Варченко

ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ЯК НАПРЯМПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІМОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА

Проаналізовано фа тори розвит підприємствмолочної ал зі. Роз лян то інтенсифі ацію янапрям розвит молочно о с отарства, що маєсприяти нарощенню обся ів виробництвапрод ції при найменших витратах матеріально-рошових і тр дових рес рсів.

Постановка проблеми. Молочне скотарствозаймає одне з провідних місць серед галузейАПК. Його значення зумовлене не лише високоючасткою у виробництві валової продукції, а й іс-тотним впливом на економіку сільського госпо-дарства та рівень забезпечення населення про-дуктами харчування. Серед стримуючих факторіврозвитку молочного скотарства нині виокремлю-ють: незадовільний фінансовий стан агропідпри-ємств, їхню низьку технологічну й технічну осна-щеність, недостатній рівень державної підтрим-ки, диспаритет цін на сільськогосподарськупродукцію та матеріально-технічні ресурси, які, усвою чергу, зумовили руйнування тваринницькихприміщень і зростання безробітних на селі.Аналіз основних досліджень та публікацій.

Проблему інтенсифікації виробництва дослі-джували В.Г. Андрійчук [1], В.П. Мертенс [6],А.М. Стельмащук [8], О.М. Шпичак та багато ін-ших. У галузі молочного скотарства цій проблеміприсвячено праці П.С. Березівського [2], В.Н. Зи-мовця [4], М.М. Ільчука, Т.М. Мостенської,М.К. Пархомця та ін.Мета дослідження — узагальнення сучасних

тенденцій розвитку молочного скотарства та об-ґрунтування пріоритетних напрямів його розвит-ку на основі інтенсивних факторів виробництва.Результати досліджень та їх обговорення.

Розвиток сільського господарства починається зйого орієнтації на інтенсифікацію виробництва,переорієнтації кожної галузі й кожного підприєм-ства на повне й першочергове використання якіс-них факторів економічного зростання.Економічна суть інтенсифікації сільського гос-

подарства визначається як концентрація капіта-лу на одній і тій самій земельній площі, тобторозвивається не за рахунок збільшення кількостіземлі, яка обробляється, а за допомогою підви-щення якості обробки та збільшення розмірів ка-піталу, вкладеного в наявну кількість землі [3].Розгляд інтенсифікації без урахування одер-

жаних від неї результатів характеризує її проце-си як досить затратні. Такий однобічний підхідотримав назву «витратної концепції» інтенсифі-кації.З огляду на це інтенсифікацію слід розгляда-

ти не як окремий процес, а в тісному взаємо-зв’язку з її результатами, тобто в поєднанні з

ефективністю виробництва, внаслідок чого отри-маємо надійний критерій для розмежування уяв-ної (процес, коли додаткові вкладення засобів неокуповуються приростом ефективності, тому вонане може вважатися власне інтенсифікацією) тареальної інтенсифікації.Інтенсифікація сільського господарства — це

процес розвитку виробництва, що ґрунтується навикористанні якісних факторів зростання, техніч-ному переозброєнні, модернізації виробництва йудосконаленні його структури [3]. Складові ін-тенсифікації (науково-технічний прогрес, фондо-забезпеченість, енергооснащеність, ресурсозбе-реження, структурні зрушення) є факторами під-вищення її ефективності.За своєю природою ефективність інтенсифі-

кації має властивість цільової функції, тому вис-тупає як критерій раціональності науково-техніч-них, економічних та організаційних рішень. Важ-ливо при цьому враховувати не лише економічні,а й соціальні результати діяльності підприємств.Відомо, що у сучасному агровиробництві ін-

тенсивні й екстенсивні процеси тісно перепліта-ються. Одночасно організовуються і створюютьсянові агропідприємства, технічно переоснащують-ся старі, у виробництво залучаються додатковіматеріально-технічні й людські ресурси, поряд ізцим поліпшується використання вже наявнихелементів виробничого потенціалу. На кожномуетапі виробництва можна встановити частку про-дукції, валового або чистого доходу чи прибутку,отриманих за рахунок інтенсивних та екстенсив-них факторів. Саме поняття інтенсифікації за та-кого підходу виступає як зміна співвідношенняцих факторів на користь інтенсивних. Відповідноі тип розширеного відтворення визначається якпереважно екстенсивний або переважно інтен-сивний, залежно від того, які процеси переважа-ють в агровиробництві.У молочному скотарстві, як і в будь-якій еко-

номічній системі, за середніми показниками не-можливо одержати конкретне уявлення прооб’єкт дослідження і врахувати структурні особ-ливості [2], тому нами було проведено групуван-ня, на основі якого агропідприємства Київськоїобласті згруповано залежно від кількості поголів’якорів.Встановлено, що величина середньорічного



Інтенсифікація як напрямпідвищення ефективності молочного скотарства

поголів’я корів має тісну залежність із продуктив-ністю корів та ціною реалізації, із повною собівар-тістю та рентабельністю простежується середнязалежність, а з рентабельністю, з урахуваннямдотацій та доплат, — слабка. Найвищих показ-ників ефективності виробництва досягли агро-підприємства з поголів’ям корів понад 400 голів,де річний удій молока на одну корову майже у 1,5раза вищий, ніж у першій групі.Нами розраховано коефіцієнти кореляції і де-

термінації, які за показниками собівартості та рен-табельності мають середній зв’язок. Із нарощу-ванням кількості дійних корів на 1% у сільсько-господарських підприємствах підвищуєтьсяпродуктивність тварин на 0,94%, собівартістьмолока — 0,65%, ціна реалізації — 0,99%, рівеньрентабельності — на 0,57%. Одним з головнихчинників, що впливають на ефективність вироб-ництва молока, є молочна продуктивність корів.У досліджуваній вибірці можна виокремити 4 гру-пи сільськогосподарських підприємств залежновід рівня продуктивності корів у розрахунку нагосподарство (табл. 1).Виявлено, що рентабельним є виробництво

молока в тих групах господарств, де середньоріч-ний удій молока на 1 корову перевищує 3800 кг.Найнижчою є собівартість 1 ц молока у третій гру-пі, де річна продуктивність корів у 3,4 раза вища,ніж у першій групі. У четвертій групі найбільшепоголів’я корів — 465 голів та найвища ціна реа-лізації — 309, 63 грн/ц. Найвищі значення коефі-цієнтів кореляції спостерігаються між показникамиу парах «продуктивність — поголів’я корів» — 0,99,«продуктивність — ціна реалізації» — 0,92, «про-дуктивність — рентабельність» — 0,78, «продук-тивність — рентабельність з урахуванням дота-цій» — 0,74. Також спостерігається співвідношен-ня між підвищенням продуктивності та зниженнямповної собівартості (коефіцієнт кореляції –0,12).Зазначимо, що на ефективність ведення мо-

лочного скотарства впливають як величина ви-трат, так і їх раціональне використання. Агро-

підприємство має реалізувати такий варіант до-даткових вкладень, щоб одержати в розрахункуна 1 корову максимальну величину прибутку.Нами було проведено групування величини ма-теріально-грошових витрат на одну корову і ви-окремлено 5 груп господарств (табл. 2).Виявлено, що найвищий рівень матеріально-

грошових витрат на 1 корову (15650 грн) спосте-рігається у 5-й групі, яка характеризується най-вищими показниками ефективності діяльностісільськогосподарських агропідприємств. У ційгрупі середньорічний удій молока на 1 коровуперевищує показник першої групи у 3,2 раза.Показник ціни реалізації 1 ц молока на 26,7% ви-щий, ніж аналогічний показник першої групи.Взаємозв’язок між підвищенням ефективності

виробництва молока і рівнем інтенсифікації мо-лочного скотарства підтверджується коефіцієнтомкореляції та детермінації. Зі збільшенням мате-ріально-грошових витрат на 1 дійну корову на 1%середньорічний удій молока зростає на 0,99%, цінареалізації — на 0,98%, рентабельність знижуєтьсяна 0,91%. Отже, аналізуючи показник рентабель-ності 156-ти сільськогосподарських підприємствКиївської області, які займаються виробництвоммолока, досліджено, що у 2010 р. загальна рен-табельність їхньої діяльності становила 10,1%, аз урахуванням дотацій та доплат –26,6%.У Київській області спостерігається скорочен-

ня поголів’я дійних корів, рентабельність вироб-ництва молока залишається досить низькою, щоне дає змоги агропідприємствам вести розшире-не відтворення. Таким чином, концентрація таінтенсифікація молочного скотарства у сучаснихумовах є основними напрямами підвищенняефективності діяльності сільськогосподарськихпідприємств.Основними напрямами державної підтримки

активізації процесів інтенсифікації молочного ско-тарства у сучасних умовах господарювання ма-ють стати: здійснення системи заходів щодо при-скорення темпів селекційно-генетичного прогре-

До 2500 24 98 1480 290,88 249,74 –14,1 –2,42501–4500 64 235 3834 242,67 262,69 8,3 24,04501–6500 50 274 5297 232,69 263,59 13,3 32,3Понад 6500 18 465 7964 282,27 309,63 9,7 24,8Всього 156 253 5076 253,32 278,85 10,1 26,6Коефіцієнткореляції 0,99 –0,12 0,92 0,78 0,74Коефіцієнтдетермінації 0,98 0,01 0,85 0,61 0,55

Джерело: розрахунки автора.

1. Вплив рівня прод тивності орів на ефе тивність виробництва моло а в а ропідприєм-ствах Київсь ої області 2010 р.

Рента-бельність

(збитковість)з урахуваннямдотаційі доплат, %

Групи занадоєм від1 корови, кг

Кількістьгосподарству групі

Поголів’якорів на

1 господарство,гол.

Середньо-річний удіймолока

на 1 коровупо групі

господарств,кг

Повнасобівартість

1 ц, грн

Цінареалізації 1 цмолока, грн


(збитковість),%



су, який передбачає створення галузевої центра-лізованої системи відтворення поголів’я худобивищих репродукцій і впорядкування діяльностіплемінних господарств країни; вдосконаленняпланування показників селекційно-племінногопроцесу та організація контролю за їх досягнен-ням на сільськогосподарських підприємствах;запровадження галузевих стандартів на техно-логічні процеси в молочному скотарстві; створен-ня умов для розвитку племінної справи та кор-мової індустрії; поширення комплексно-автома-тизованого виробництва та нової техніки, що

Інтенсифікація як напрямпідвищення ефективності молочного скотарства

забезпечують диференційовані режими утриман-ня і вирощування худоби; зосередження зусильна розробленні нових технічних і технологічнихрішень, що спрямовані на збільшення чисель-ності поголів’я з розрахунку на одиницю вироб-ничої площі та залучення у виробництво віднов-лювальних джерел енергії, вторинних паливно-енергетичних ресурсів; постійне вдосконаленняорганізаційних форм виробництва на основі по-глиблення постадійної спеціалізації та переходудо спеціалізованих технологій виробництва мо-лока.

До 6000 33 3703 101 2136 189,97 239,08 25,9 46,38000 26 7414 299 4103 222,18 258,91 16,5 38,810000 38 8945 253 4371 224,20 261,09 16,5 33,812000 20 10616 320 5485 222,33 266,37 19,8 42,2Понад 12000 39 15650 318 6812 296,44 302,92 2,2 14,8Всього 156 10576 253 5076 253,32 278,85 10,1 26,6Коефіцієнткореляції 0,78 0,99 0,95 0,98 –0,91 –0,88Коефіцієнтдетермінації 0,62 0,97 0,90 0,96 0,83 0,77

Джерело: розрахунки автора.

2. Вплив матеріально- рошових витрат на 1 оров на ефе тивність виробництва моло а ва ропідприємствах Київсь ої області, 2010 р.


(збитковість)з

урахуваннямдотацій ідоплат, %

Групигосподарств завиробничимивитратами

на 1 корову, грн

Кількістьгоспо-дарству групі

Виробничівитратина 1 голову,грн

Поголів’якорів

на 1 госпо-дарство, гол.

Середньо-річний удіймолокана 1 коровупо групі

господарств,кг

Повнасобівартість

1 ц, грн

Цінареалізації

1 ц молока,грн


(збитковість),%

Підвищення ефективності виробництвамолока значною мірою зумовлено розвиткомпроцесів його інтенсифікації, які необхіднорозглядати через єдність одержаних резуль-татів і виробничих затрат.Сутність ефективності інтенсифікації мо-

лочного скотарства необхідно визначати якспроможність до нарощення обсягів виробниц-

Висновки

тва молочної продукції високої якості та їїздешевлення за рахунок використання іннова-ційних видів техніки, технологій, досконалі-ших форм організації та управління виробниц-твом за встановлення оптимальних пропор-цій між кількістю, розміром і продуктивністюосновних та оборотних засобів, що викорис-товуються.

1. Андрійчук В. Г. Ефективність діяльності аграр-них підприємств: теорія, методика, аналіз: моногра-фія/ В. Г. Андрійчук. — К.: КНЕУ, 2006. — 292 с.

2. Березівський П. С. Напрями інтенсифікації роз-витку сільськогосподарських підприємств/П. С. Бере-зівський, Н. П. Особа, З. П. Березівський//ЕкономікаАПК, 2009. — № 6. — С. 18–25.

3. Вітков М. С. Інтенсифікація сільськогосподар-ського виробництва на інноваційній основі: Моногра-фія/М. С. Вітков. — К.: ННЦ ІАЕ, 2008. — 220 с.

4. Зимовець В. Н. Інтенсифікація молочного ско-тарства та його економічна ефективність/В. Н. Зимо-вець//Основні напрями високоефективного розвиткупореформеного агропромислового виробництва в


Україні на інноваційній основі. — К.: ІАЕ УААН, 2002.— С. 416–420.

5. Маркс К. Капитал. Критика политической эко-номии. — Т. 1. — Кн. 1. — Процесс производствакапитала/К. Маркс. — М.: Политиздат, 1983. — 905 с.

6. Економіка сільського господарства : підручник/В.П. Мертенс, В.І. Мацібора, Л.Ф. Жигало та ін. —К. : Урожай, 1995. — 288 с.

7. Рикардо Д. Начало политической экономии иналогового обложения. — Т. 2/Д. Рикардо//Антологияэкономической классики. — М.: Эконов, 1993. — С. 128.

8. Стельмащук А. М. Економічний механізм при-скорення інтенсифікації виробництва/А. М. Стельма-щук//Економіка України. — 2005. — № 4. — С. 38–43.


Виповнилося 75 років талано-витому вченому-генетику, селек-ціонеру, засновнику власної нау-кової школи, праці якого широ-ко відомі науковій спільноті, док-тору сільськогосподарських наук,професору, члену-кореспондентуНААН — Дмитру ТимофійовичуВінничуку.Народився Д.Т. Вінничук 30

квітня 1937 р. в м. Сквира Київсь-кої області в селянській родині. Звідзнакою закінчивши зоотехніч-ний факультет Білоцерківськогосільськогосподарського інституту(1959), працював головним зоо-техніком Шамраївського племза-воду симентальської худоби(1959–1962). Після навчання васпірантурі на кафедрі розведен-ня сільськогосподарських тваринУкраїнської сільськогосподарсь-кої академії (УСГА) під керівниц-твом проф. М.А. Кравченка в1965 р. захистив кандидатськудисертацію. З 1966 по 1971 р.працював старшим науковимспівробітником відділу тварин-ництва Черкаської державної до-слідної станції (Сміла), з 1971 по1973 р. — в Інституті тваринниц-тва Лісостепу і Полісся України(Харків), а згодом і в УСГА (1973–1975). З 1975 по 1981 р. Д.Т. Він-ничук — завідувач лабораторії тазаступник директора з науковоїроботи в НДІ розведення і штуч-ного осіменіння великої рогатоїхудоби (Бровари).У 1981 р. — завідувач кафед-

ри розведення і відтворення сіль-ськогосподарських тварин УСГА.У 1985 р. Дмитро Тимофійовичзахистив дисертацію на здобуттянаукового ступеня доктора сіль-ськогосподарських наук, а на-ступного року йому було при-своєно наукове звання профе-сора.З 1989 по 1992 р. він очолю-

вав колектив Інституту розве-дення та генетики тварин та бувобраний членом-кореспондентомУААН (1990). З 1992 по 2004 р.— завідувач відділу та головнийнауковий співробітник Інститутуагроекології та біотехнологіїНААН. Нині Д.Т. Вінничук працюєу відділі «Агроресурси та викори-стання меліорованих земель»

Д.Т. ВІННИЧУКУ – 75

Інституту водних проблем і ме-ліорації НААН.Учений розробив нові мето-

дичні підходи до оцінки специфікипоєднання певних ліній тварин,явища препотентності плідниківта окремих родоначальниць, ма-тематичних методів їх прогнозу-вання, особливостей розведенняза лініями. Велику цінність маютьтеоретико-методичні принципизбереження аборигенних порід.Д.Т. Вінничук розробив нову

методику оцінки екстер’єрного ти-пу молочної худоби на основімасометричного індексу, матема-тичну оцінку схожості тварин заекстер’єрним типом за методомГейнке, оцінку плідників за якістюпотомства з використанням функ-ції нормованого відхилення тафункцій Фішера, дослідив явищебагатоплідності у молочних корів,обґрунтував доцільність їх вико-ристання в селекції, започаткувавновий напрям вивчення генетико-популяційних процесів, що відбу-ваються на рівні оогенезу тасперматогенезу в межах популя-цій і порід з урахуванням кросин-говеру і комбінаторики хромосомза чистопородного розведення тасхрещування.Світове значення мають його

наукові розробки щодо оцінки ге-нотипу бугаїв-плідників, високо-продуктивних корів, тривалості їхгосподарського використання,математичних методів оцінкиплодючості. Він сформулював те-оретичні положення вчення пропороду тварин як динамічну біо-

логічну систему, що має симет-ричну структуру. Важливим на-прямом селекційних дослідженьД.Т. Вінничука є формування ба-жаних ознак у сільськогоспо-дарських тварин за допомогоюMAS-селекції. Ним уперше опуб-ліковано застережливі матеріалипро спадковість генетичних зах-ворювань голштинської худоби,використання імпортованої спер-ми плідників — носіїв рецесивнихгенів у вітчизняних стадах молоч-ної худоби та наполягав на ство-ренні державних лабораторій згенетичних досліджень.Його цікавлять також енерге-

тичні рівні життя, екосистеми таін. Так, тваринництво він вивчаєу двох аспектах: як джерело фор-мування харчової продукції і си-ровини та як потоки енергії уфункціонуванні аграрних систем.Він є співавтором новостворенихпорід — української червоно-ря-бої молочної, української чорно-рябої молочної, української м’яс-ної, поліської м’ясної.Д.Т. Вінничук підготував 12

докторів і 22 кандидати наук, вінє автором близько 600 науковихпраць, має 16 деклараційних па-тентів України на винаходи та ко-рисні моделі з методів селекції та23 авторських свідоцтва.Професор Д.Т. Вінничук —

лауреат премії «За видатні досяг-нення в аграрній науці», автор 7селекційних досягнень у тварин-ництві.Вчений тривалий час був чле-

ном Експертної ради ВАК Украї-ни та й нині входить до складуредакційної колегії провідних на-укових видань України, спеціалі-зованої вченої ради із захисту ди-сертацій.Дмитро Тимофійович — кла-

сик світової зоотехнічної науки.Щиросердно вітаємо ювіляра,

бажаємо міцного здоров’я, щас-тя та подальших творчих успіхіву науковій діяльності.

Відділення ветеринарноїмедицини та зоотехнії

НААННаціональний універси-

тет біоресурсів і природоко-ристування України

ЮВІЛЕЇ


АННОТАЦИИ

Заришняк А.С., Иванина В.В., Колибабчук Т.В.Стабилизация биогенного баланса и продуктив-ность зерно-свекловичного севооборота//Вісникаграрної науки. — 2012. — № 4. — С. 26–30.В условиях неустойчивого увлажнения зоны Лесо-степи на черноземах оподзоленных изучено ба-ланс биогенных элементов в зерно-свекловичномсевообороте. Проанализировано влияние культурна вынос элементов и распределение их по со-ставным структуры урожая. Определены опти-мальные системы удобрения, которые обеспечи-вают высокую продуктивность культур и биоген-ную стабильность почвенной системы.

Малюк Т.В. Диагностика минерального питаниягруши по показателям азотного режима почвы//Вісник аграрної науки. — 2012. — № 4. —С. 31–33.Приведены результаты исследований взаимосвя-зи между параметрами показателей азотного ре-жима почвы, факторами, его формирующими, ипродуктивностью интенсивных насаждений груш.

Мойса И.И., Мельник П.А. , Бундук Ю.М., Даска-люк А.П. Оценка жароустойчивости сортов карто-феля украинской селекции по уровню утечки элек-тролитов и содержанию в них К+ и Са2+//Вісникаграрної науки. — 2012. — № 4. — С. 34–36.Установлена способность листьев картофеляудерживать электролиты после воздействия теп-лового шока ряда сортов украинской селекции,при этом уровень относительной утечки электро-литов положительно коррелирует с содержаниемв листьях ионов калия и кальция.

Кищак Е.А. Товарное качество и биохимическийсостав плодов черешни в зависимости от типанасаждений//Вісник аграрної науки. — 2012. —№ 4. — С. 37–41.Освещены результаты изучения качества плодовчерешни в разных типах насаждений в условияхЛесостепи. Установлено влияние сортов и погод-ных условий на товарность и биохимический со-став плодов этой культуры.

Кулик М.Ф., Обертюх Ю.В., Чорнолата Л.П., Ту-чик А.В., Власенко В.В. Влияние витаминно-ми-нерального премикса на молочную продуктивностькоров и содержание меди, цинка, жира и белка вмолоке//Вісник аграрної науки. — 2012. — № 4. —С. 42–46.Экспериментально обосновано разработки опти-мальных доз введения цинка, меди и кобальта всостав витаминно-минеральных премиксов для ко-ров в условиях молочных промышленных комплек-сов.

Шутченко П.А. Иммуногистохимическая оценкаклеточного иммунитета при сальмонеллезе кур//Вісник аграрної науки. — 2012. — № 4. —С. 47–49.В исследованиях с использованием усовершен-ствованных современных методов иммуногистохи-мии получены новые данные о состоянии органов

иммунитета на курах в норме и после заражениясальмонеллезом. Определена динамика измене-ний наиболее показательных кластеров иммуни-тета у цыплят после вакцинации против сальмо-неллеза.

Дзицюк В.В., Туринский В.М. Исследования ка-риотипа овец (Оvis aries)//Вісник аграрної науки.— 2012. — № 4. — С. 50–52.Приведены обобщающие литературные данные околичественных и структурных хромосомныхаберрациях овец. Показана их связь с жизнеспо-собностью, репродуктивной функцией и болезня-ми животных.

Искра Р.Я. Метаболическое и иммунологическоедействие хрома в организме свиноматок//Вісникаграрної науки. — 2012. — № 4. — С. 53–55.Исследованы метаболическое состояние супорос-ных и подсосных свиноматок, показатели их рези-стентности в условиях скармливания хлорида хро-ма в количестве 300 мкг Cr3+/кг комбикорма в пе-риод супоросности и 20 дней лактации. Выявленоснижение содержания глюкозы, холестерола, цир-кулирующих иммунных комплексов и увеличениеуровня белка в крови, а также фагоцитарной ак-тивности нейтрофилов и комплементарной актив-ности сыворотки при действии хрома.

Надикто В.Т. Механико-технологические аспектыпахоты//Вісник аграрної науки. — 2012. — № 4. —С. 56–60.Рассмотрены механико-технологические аспектывлияния пахоты на плодородие почвы, а также пе-риодичность ее разрыхления и восстановленияпрочности структуры в пахотном горизонте. Изложе-ны рекомендации агрегатирования пахотных МТА.

Сыпко А.А. Последействие дефеката на кислыхпочвах в зерно-свекловичном севообороте//Вісникаграрної науки. — 2012. — № 4. — С. 61–64.Установлено, что в условиях неустойчивого увлаж-нения Северо-Восточной Лесостепи Украины по-ложительное последействие дефеката в зерно-свекловичном севообороте содействует улучше-нию физико-химических и агрохимических свойствчернозема типичного малогумусного и продуктив-ности ячменя ярового.

Войцеховская Л.И., Костюк Е.А., Глумова Н.В.Кунжутное жирное масло — природный антиокси-дант//Вісник аграрної науки. — 2012. — № 4. —С. 65–66.Исследована возможность применения кунжутно-го жирного масла при производстве вареных кол-бас для улучшения их качества.

Гринченко Т.А., Кошкалда И.В., Роман Б.В. Копределению экономической оценки земель сель-скохозяйственного назначения//Вісник аграрноїнауки. — 2012. — № 4. — С. 67–71.Проанализированы показатели экономическойоценки использования земель сельскохозяйствен-ного назначения с учетом совокупного показате-


АННОТАЦИИ

ля качества почв (СПКП) в разрезе агропочвенныхрайонов Харьковской области (2008–2010гг.). Обо-сновано и предложено использование комплекс-ной оценки эффективного плодородия почв дляопределения отличия в качестве земель с учетомэкономических условий ведения сельскохозяй-ственного производства.

Сатыр Л.М. Особенности развития сельскохозяй-ственной кооперации Франции//Вісник аграрноїнауки. — 2012. — № 4. — С. 72–75.Рассмотрены особенности и обобщены тенденцииразвития сельскохозяйственной кооперации Фран-ции. Обоснованы направления создания рацио-нальных моделей развития кооперативов.

Шишова Т.В. Морозостойкость интродуцирован-ных сортов нектарина//Вісник аграрної науки. —2012. — № 4. — С. 76–77.Установлена морозостойкость 18-ти интродуциро-ванных сортов нектарина. В результате искусст-венного промораживания черенков выделены сор-та с наименьшим повреждением генеративныхпочек низкими отрицательными температурами.

Будилович И.В. Скорость свертывания молочнойсмеси под действием молокосвертывающих пре-паратов в производстве сыра//Вісник аграрної на-уки. — 2012. — № 4. — С. 78–80.Исследованы факторы, влияющие на скоростьсвертывания молочной смеси. Экспериментальны-ми исследованиями определено, что скоростьсвертывания молочной смеси зависит от молоко-свертывающих препаратов, используемых в про-изводстве твердого сыра, от длительности хране-ния молока, его температуры свертывания, актив-ной кислотности, массовой доли хлористогокальция.

Зубченко В.В. Интенсификация как направлениеповышения эффективности молочного скотовод-ства//Вісник аграрної науки. — 2012. — № 4. —С. 81–83.Проанализированы факторы развития предприя-тий молочной отрасли. Рассмотрена интенсифи-кация как направление развития молочного ското-водства, способствующее наращиванию объемовпроизводства продукции при наименьших затратахматериально-денежных и трудовых ресурсов.


RESUME

Zarishniak A., Ivanina V., Kоlibabchuk T. Stabili-zation of biogenic balance and productivity of grain-beet crop rotation//News of agrarian sciences. —2012. — № 4. — P. 26–30.In conditions of unreliable moistening of lands ofForest-Steppe on podzolized black earth it is studiedbalance of biogenic elements of grain-beet crop ro-tation. Influence of crops on removal of elements andtheir allocation on components of yield structure isanalyzed. Optimum fertilizing systems which ensurehigh productivity of crops and biogenic stability ofedaphic system are determined.

Maliuk T. Diagnostics of mineral nutrition of pear treeon indexes of nitrogenous regimen of soil//News ofagrarian sciences. — 2012. — № 4. — P. 31–33.Results of researches in correlation between pa-rameters of indexes of nitrogenous regimen of soil,factors which form it, and productivity of intensiveplantings of pear trees are brought.

Moysa I., Melnik P. , Bunduk Yu., Daskaliuk A.Assessment of heat resistance of grades of potatoof the Ukrainian selection on the level of leakage ofelectrolytes and the content in them of K+ and Са2 +//News of agrarian sciences. — 2012. — № 4. —P. 34–36.Ability of leaves of potato of some grades of theUkrainian selection to keep electrolytes after impactof thermal shock is fixed. The level of relative leakageof electrolytes positively correlates with the contentin leaves of ions of potassium and calcium.

Kischak Ye. Commercial properties and biochemicalcontent of fruits of mazzard cherry depending on typeof plantings//News of agrarian sciences. — 2012. —№ 4. — P. 37–41.Results of study of quality of fruits of mazzard cherryin different types of plantings in conditions of Forest-Steppe are shown. Influence of grades and weatherenvironment on marketability and biochemical contentof fruits of this crop is determined.

Kulik M., Obertiuh Yu., Chornolata L., Tuchik A.,Vlasenko V. Influence of vitamin-mineral premix onmilk productivity of cows and the content of copper,zinc, fat and protein in milk//News of agrarian scien-ces. — 2012. — № 4. — P. 42–46.It is experimentally justified optimum doses of ente-ring zinc, copper and cobalt in the content of vitamin-mineral premixes for cows in conditions of milk in-dustrial complexes.

Shutchenko P. Immunohistochemical assessment ofcellular immunodefence at salmonellosis of hens//News of agrarian sciences. — 2012. — № 4. —P. 47–49.In researches on hens with use of the updated mo-dern immunohistochemical methods new status dataof organs of immunodefence in norm and after infes-tation by salmonellosis are gained. Dynamics of chan-ges of the most indicative clusters of immunodefenceat chickens after bacterination against salmonellosisis determined.

Dzitsiuk V., Turinsky V. Research of karyotype ofsheep (Оvis aries)//News of agrarian sciences. —2012. — № 4. — P. 50–52.Generalizing data of literary about quantitative andstructural chromosome aberrations of sheep are ci-ted. Their link with grow power, reproductive functionand diseases of animals is shown.

Iskra R. Metabolic and immunologic action of chromein an organism of sows//News of agrarian sciences.— 2012. — № 4. — P. 53–55.Metabolic state of pregnant and sucking sows as wellas indexes of their resistance in conditions of feedingwith addition of sodium chloridum of chrome inamount of 300 mkg Cr3 +/kg of feed compound duringpregnancy and 20 days of lactemia are investigated.Decrease of content of glucose, cholesterol, circu-lating cell-bound immune complexes and increase oflevel of protein in blood, and also phagocytic activityof neutrophils and complementary activity of serumat action of chrome is fixed.

Nadikto V. Mechanical and technological aspects ofploughing//News of agrarian sciences. — 2012. —№ 4. — P. 56–60.Mechanical and technological aspects of influence ofploughing on soil fertility, and also periodicity of itsbreaking up and restoring of strength of structure ina plough layer are surveyed. References of bulding-block design of tillable МТА are stated.

Sypko A. After-action of defecate on acid soils ingrain-beet crop rotation//News of agrarian sciences.— 2012. — № 4. — P. 61–64.It is determined that in conditions of unreliable moist-ening of Northeast Forest-Steppe of Ukraine positiveafter-action of defecate in grain-beet crop rotationsecures improvement of physical, chemical and agro-chemical properties of typical low-humus black earthand productivity of barley spring.

Voytsehovskaya L., Kostiuk E., Glumova N. Se-same fat oil — natural antioxidant//News of agrariansciences. — 2012. — № 4. — P. 65–66.The possibility of application of sesame fat oil isprobed at production of cooked sausages for im-provement of their quality.

Grinchenko T., Koshkalda I., Roman B. To eco-nomic evaluation of lands of agricultural assignment//News of agrarian sciences. — 2012. — № 4. —P. 67–71.Indexes of economic evaluation of use of lands ofagricultural assignment in view of cumulative qualityfactor of soils (CQFS) in a slit of agrosoil districts ofthe Kharkov area (2008-2010) are analyzed. Use ofcomplex assessment of effective fertility of soils fordetermination of differences in quality of lands in viewof economic conditions of farm-production is justifiedand is offered.

Satyr L. Features of development of agriculturalcooperation in France//News of agrarian sciences. —2012. — № 4. — P. 72–75.


RESUME

Features and trends of development of agriculturalcooperation in France are surveyed and generalized.Directions of building of rational models of deve-lopment of cooperative societies are justified.

Shishova T. Frost resistance of strange grades ofnectarine//News of agrarian sciences. — 2012. —№ 4. — P. 76–77.Frost resistance of 18 strange grades of nectarine isdetermined. Grades with the least damage of gene-rative gemmas at low negative temperatures aredetermined as a result of artificial freezing of cuttings.

Budilovich I. Rate of curdling of milk mix under theinfluence of milk curdling preparations in manufactureof cheese//News of agrarian sciences. — 2012. —№ 4. — P. 78–80.

The factors influencing rate of curdling of milk mix areprobed. By experimental researches it is determinedthat rate of curdling of milk mix depends on milkcurdling preparations used in manufacture of hardcheese, on storage period of milk, its coagulati-on point, active acidity, weight fraction of calciumchloride.

Zubchenko V. Intensification as direction of risingefficiency of milk cattle husbandry//News of agrariansciences. — 2012. — № 4. — P. 81–83.Factors of development of the factories of milk branchare analyzed. The intensification as direction ofdevelopment of milk cattle husbandry, promotingovergrowth of volumes of production is surveyed atthe least expenditures of material-money andmanpower.

Documents

4'12 аграрноі· науки · 53 Іскра Р.Я. Метаболічна та імунологічна дія хрому в організмі свиноматок 56 Надикто