Фотосинтетичний апарат у всіх рослин містить дві фотосистеми. Фотосистема І є «самостійною», адже здатна функціонувати без фотосистеми ІІ. Навіщо в процесі еволюції в рослин з’явилася фотосистема ІІ, якщо фотосинтезуючі бактерії-грацилікути чудово обходяться без неї?

Фотосинтез – Фотоси́�нтез— процес си́нтезу органічни́х сполук з вуглеки́слого газу та води́ з ви́кори́станням енергії світла й за участю фотоси́нтети́чни́х пігментів: (хлорофіл у росли́н, хлорофіл, бактеріохлорофіл і бактеріородопси́н у бактерій), часто з ви́діленням ки́сню як побічного продукту.

Фотосистеми

Хл а 690

Р 680

Р 700

2АТФ

НАДФ Н

Світлова фаза Світлова фаза

2е-

2е-

2АДФ

Н2О 2е -+ 2Н+ + 0,5О2

Фотосинтез у пурпурових фотосинтезуючих бактерій відбувається шляхом передачі елетрона зі збудженого бактеріохлорофілу Р870 на бактеріофеофітин, а далі на

електрон-транспортний ланцюг. При цьому утворюється АТФ.

У зелених сульфурних фотосинтезуючих бактерій донором водню виступає не вода, а сірководень, або

інші прості неорганічні сполуки. ціанобактерії едині прокаріоти

здатні до кисневого фотосинтезу

Потреба у виникненні 2 фотосистеми полягала у тому що організми з оксигенним типом фотосинтезу

зіткнулись із проблемою окислювально-відновних потенціалів

•окислювально-відновний потенціал води (E0=+0,82В) і НАДФ+ (E0=-0,32В)

•хлорофіл повинен мати в основному стані потенціал, більший за +0,82В щоб розщепити воду,

•але у збудженому стані потенціал менший, ніж −0,32В щоб відновлювати НАДФ+.

•Отже одна молекула хлорофілу не здатна одночасно перебувати і в стані спокою і в збудженому стані щоб розчепити воду і відновити НАДФ+ до НАДФ