Гормони Гормони (грец. Ορμόνη) — це біологічно-активні

хімічні речовини, що виділяються ендокринними залозами безпосередньо у кров і впливають на організм в цілому, або на певні органи і тканини-мішені. Гормони слугують гуморальними (ті що переносяться з кров'ю) регуляторами певних процесів у певних органах і системах.

Існують й інші визначення, згідно з якими трактування поняття гормон ширше: «сигнальні хімічні речовини, що виробляються клітинами тіла і впливають на клітини інших частин тіла». Це визначення є кращим, оскільки воно охоплює багато речовин, які традиційно зараховують до гормонів: гормони тварин, які позбавлені кровоносної системи наприклад, екдизони круглих червів, гормони хребетних, які виробляються не в ендокринних залозах (простагландини, еритропоетини тощо), а також гормони рослин.

ГлюкагонГлюкаго�н — гормон альфи-клітин острівців

Лангерганса підшлункової залози.По хімічній будові глюкагон є пептидним гормоном. Також

він є одним із антагоністів інсуліну, сприяє утворенню глюкози в печінці.

Нормальна секреція гормону забезпечує надійний контроль за підтриманням сталості

рівня глюкози крові. Нестача інсуліну при цукровому діабеті супроводжується

надлишком глюкагону, який, власне, і є причиною гіперглікемії. Значне збільшення

концентрації глюкагону в крові є ознакою глюкагономи — пухлини α-клітин. Майже у

всіх випадках порушується толерантність до глюкози і розвивається цукровий діабет. Діагностика захворювання заснована на

виявленні в плазмі крові дуже високої концентрації глюкагону. У новонароджених,

якщо мати хвора на діабет, порушена секреція глюкагону, що може грати

важливу роль у розвитку неонатальної гіпоглікемії. Гіпоглікемічна стимуляція викиду

глюкагону відсутня у хворих на цукровий діабет I типу. Дефіцит глюкагону може

відображати загальне зниження маси тканини підшлункової залози, викликане

запаленням, пухлиною або панкреатектомією. При дефіциті глюкагону виявляють відсутність

підйому його рівня в тесті стимуляції аргініном.

Гонадотропін

Хоріонічний гонадотропі́�н, також Хоріальний гонадотропін (лат. Chorionic gonadotropin) — гонадотропний гормон, який виробляється ворсинками хоріона і плацентою приматів. За хімічною природою — глікопротеїн, молекулярна маса біля 30 000. За біологічними властивостями наближається до лютеїнізуючого гормона гіпофіза.

Хоріальний гонадотропін людини (ХГЛ) є димером і складається з двох субодиниць — α і β. β-ХГЛ виявляється в організмі жінки лише під час вагітності. Синтез гормону починається з моменту імплантації (визначається на 8-10 день післязапліднення яйцеклітини) і триває протягом усієї вагітності. За нормального перебігу вагітності в перші тижні вміст β-ХГЛ подвоюється кожні 2 дні. На визначенні концентрації β-ХГЛ у сечі жінки засновані сучасні аптечні тести та вагітність.

Соматропін Основна фармакотерапевтична

дія: рекомбінантний гормон росту людини; являє собою білок, що виділяється з клітин бактерій E.coli, у генетичний апарат яких вбудовано ген, який кодує гормон росту людини; являє собою пептид із 191 амінокислоти, ідентичний за амінокислотною послідовністю та складом, а також за пептидною картою, ізоелектричною точкою, молекулярною масою, ізомеричною структурою та біологічною активністю до гіпофізарного гормону росту людини; діє не тільки на ріст, а також на будову тіла та метаболізм; взаємодіє зі специфічними рецепторами на поверхні клітин багатьох типів, включаючи міоцити, гепатоцити, адіпоцити, лімфоцити та гемопоетичні клітини.

ІнсулінІнсулін (від лат. insula —

острів) — гормон пептидної природи, що утворюється в бета-клітинах острівців

Лангерганса підшлункової залози. Впливає на багато аспектів обміну речовин практично у

всіх тканинах. Основна дія інсуліну полягає в зниженні концентрації глюкози в крові.

Інсулін збільшує проникність плазматичних мембран для глюкози, активує

ключові ферменти гліколізу стимулює перетворення в печінці і м'язах глюкози

на глікоген , підсилює синтез жирів і білків. Крім того, інсулін пригнічує активність

ферментів, що розщеплюють глікоген і жири. Тобто, крім анаболічної дії, інсулін володіє

також і антикатаболічним ефектом.Порушення секреції інсуліну унаслідок

деструкції бета-клітин — абсолютна недостатність інсуліну — є ключовою ланкою

патогенезу цукрового діабету 1-го типу. Порушення дії інсуліну на тканини — відносна

інсулінова недостатність — має важливе місце в розвитку цукрового діабету 2-го типу.

Тестостерон Тестостеро�н (від лат. testis «чоловіче

яєчко, чоловіча сила» і грец. στερεόω «зміцнюю») — чоловічий статевий гормон; за хімічною природою — стероїд.

Тестостерон виробляється головним чином в яєчках, а також (менше) у плаценті та надниркових залозах. У чоловіків за добу утворюється бл. 10 мг, у жінок — 0,4 мг речовини.

У крові тестостерон циркулює в неактивній формі у комплексі з β-глобуліном.

Тестостерон стимулює розвиток чоловічих статевих органів та вторинних статевих ознак (зокрема, ріст волосся на обличчі); сприяє також росту кісток.

Тестостерон застосовується для лікування порушення статевої системи чоловіків; при чоловічому клімаксі (іноді при жіночому) і пов'язаних з ним судинних і нервових розладах; при акромегалії. Вживають тестостерон суворо за призначенням лікаря.

Прогестерон

Прогестерон (від лат. pro — перед, раніше, на користь і лат. gestatio — носіння, тут — вагітність) — статевий гормон хребетних тварин та людини. За хімічною природою — стероїд. Попередником прогестерону є прегненолон, молекула якого містить ядро холестерину. Прогестерон є проміжним продуктом при синтезі всіх гормонів стероїдного типу. Основне місце синтезу прогестерону — жовте тіло яєчників. Прогестерон разом з естрадіолом регулює естральний цикл у ссавців (менструальний у людини). Під дією прогестерону слизова оболонка матки набуває здатності до імплантації заплідненої яйцеклітини. При відсутності заплідненої яйцеклітини жовте тіло атрофується, а синтез прогестерону зменшується. Прогестерон пригнічує активність гладенької мускулатури матки, чим запобігає можливості викидня. У кінці вагітності концентрація прогестерону знижується, і активність гладенької мускулатури матки підвищується. Прогестерон застосовується в медицині при лікуванні порушень оваріального циклу та вагітності, а в поєднанні з естрогенами — як протизаплідний засоби. Прогестирон виявлено також у деяких комах та у квіткових рослин.

Тромбоксан Тромбоксан - представник

сімейства ейкозаноїдів. Найбільш значущими для організму є тромбоксан A2 і тромбоксан В2. Назва пов'язана з роллю тромбоксанов в процесі згортання крові. Тромбоксани взаємодіють з рецепторами, сполученими з G білком (а саме з Gq білком) [2]. Тромбоксан звужує судини, підвищує артеріальний тиск і активує агрегацію тромбоцитів. Концентрація тромбоксану знаходиться в рівновазі з рівнем його антагоніста простацикліну.