6 класТЕМА: Для чого вивчаємо етику. Коли й чому виникла мораль. Як мораль впливає на наші вчинки та поведінку. Що означає дотримуватися норм етикету в повсякденному житті.

МЕТА: відновити набуті результати, в минулому навчальному році знання про те, що таке етика, мораль і етикет та яку роль вони відіграють у житті людини й суспільства; обґрунтовувати необхідність вивчення етики; дізнатися, якими є основні точки зору про те, як виникла мораль; розвивати мислення, зв’язне мовлення, виховувати правила етикету.

ОБЛАДНАННЯ: підручник, дошка, крейда, папір, маркери, схема «Чотири підходи до розв'язання проблеми походження моралі», роздавальний і наочний дидактичний матеріал.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: етика, мораль, етикет, моральність людини, норми й терміни: моралі, норми етикету.

Структура уроку.І. Вступна частина1. Мотивація навчальної діяльності.2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів. II. Основна частина1. Знайомство з підручником.2. Коли й чому виникла мораль.3. Як мораль впливає на наші вчинки та поведінку.4. Що означає дотримуватися норм етикету в повсякденному житті.III. Заключна частина1. Підбиття підсумків.2. Оцінювання результатів уроку.IV. Домашнє завдання

ХІД УРОКУІ. ВСТУПНА ЧАСТИНА 1. Мотивація навчальної діяльності.З а п и т а н н я т а з а в д а н н я . 1) У минулому році ви вже вивчали предмет «Етика». Про які важливі життєві правила, необхідні людині для досягнення гармонії в стосунках з іншими людьми, ви дізналися?2) Наведіть приклади того, що ви змінили у своїй поведінці й ставленні до оточуючих під впливом вивчення «Етики».Дидактична гра «Два кола».

Учитель об'єднує учнів у два кола з 8—10 учнів. Вони мають поставити одне одному стисле запитання і дати на нього відповідь одним реченням. Завершивши одне коло гри, учасники міняються ролями: ті, хто відповідав,— ставлять запитання однокласникам, і навпаки.

Учасникам гри необхідно пригадати поняття й терміни, вивчені з «Етики» в 5 класі, і дати їх визначення.

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.Учитель повідомляє учням, що на уроці вони пригадають раніше вивчений матеріал і дізнаються нове про те, для чого вивчають етику, та знайомить їх з очікуваними результатами уроку (тему уроку, основні поняття й терміни пропонується записувати на дошці, а очікувані навчальні результати повідомляти учням усно).

II. ОСНОВНА ЧАСТИНА 1. Знайомство з підручником. Розповідь учителя.

Запорукою успішного навчання є вміння працювати з підручником на уроці та вдома. Якщо в минулому році учні вивчали «Етику» за підручником О. Данилевської та О. Пометун, доцільно доручи-ти їм пригадати, як вони працювали з ним, якщо ні — необхідно розглянути це питання детальніше

шляхом коментованого читання тексту підручника на с. 10 «Як працювати з підручником на уроках етики».

За змістом підручника вчитель знайомить учнів із його структурою, поділом на теми й параграфи. На прикладі одного-двох параграфів учні з'ясовують значення умовних позначок, які вони зустрічатимуть на сторінках підручника. Необхідно обов'язково звернути увагу учнів на роль ілюстрацій у підручнику й нагадати, що їх треба не лише розглядати, а й виконувати завдання до них.

Складовою роботи на уроках етики, як і в минулому році, будуть різні форми колективної діяльності.- Пригадайте, яких правил необхідно дотримуватися, працюючи в парах?- Як відбувається робота в малих групах?

Із новими формами колективної співпраці на уроках етики, які будуть використовуватися разом з уже відомими учням, учитель доручає їм познайомитися вдома самостійно за матеріалом підручника.

2. Коли й чому виникла мораль.Пропонується розглянути у формі коментованого читання тексту підручника із залученням

наведеного матеріалу та схеми або розповіді вчителя, побудованої на їх основі.Додаткова інформація.

Мораль як регулятор людських взаємин сягає своїм корінням сивої давнини. Не буде перебільшенням стверджувати, що вона виникла разом із людською спільнотою: тоді, коли одна людина стала якось ставитися до іншої людини, стосунки між ними набули певної форми моральності чи аморальності.

Із цією думкою погоджуються майже всі дослідники. Проте щодо питання, коли, як і чому виникла мораль, між ними виникають розбіжності. Найпоширенішими є чотири точки зору щодо походження моралі:1) Релігійна. Прихильники цієї точки зору стверджують, що людина отримує мораль від Бога. Згідно із цим мораль виникла тоді, коли Бог створив людину. Християни та юдеї вважають, що найважливіші моральні норми були сформульовані Богом у десяти біблійних заповідях.2) Природнича. Згідно з нею, мораль була закладена в людині самою природою. Людина належить до світу природи, підкоряється її законам (народження, життя, смерть), і тому витоки моралі необхідно шукати в боротьбі за існування, у наявності моральних почуттів у тварин. Проте необхідно пам'ятати, що «моральність» поведінки тварин ґрунтується виключно на їхніх інстинктах.3) Суспільна. Вона пов'язує виникнення моралі виключно з розвитком суспільства. Прихильники цих поглядів уважають, що таємниця походження моралі пов'язана не з людською істотою, а з умовами її життя в суспільстві. Мораль виникає як відповідь на потреби суспільства. Вона впорядковує поведінку людини, гармонізує її стосунки з іншими людьми.4) Інтегративна, її прихильники намагаються пояснити походження моралі, об'єднуючи аргументи наведених вище підходів. Вони не заперечують того, що людина є частиною природи, погоджуються з роллю релігії в її розвитку та одночасно не відкидають впливу суспільства на її формування. На думку багатьох дослідників, цей підхід дозволяє найбільш докладно простежити, які чому змінювалася мораль від найдавніших часів і до сьогодення. в1'

Робота зі схемою.Учитель, розкриваючи питання, привертає увагу учнів до схеми «Чотири підходи до розв'язання проблеми походження моралі».1 Основні версії виникнення моралі

Релігійна Природнича Суспільна Інтегративна

Запитання та завдання.1) Визначте спільне та відмінне в значенні слів «мораль» та «етика».2) Що існувало раніше: мораль чи звичаї та традиції? Поясніть свою думку.3) Наведіть один-два приклади з українських народних казок, які підтверджують, що в них втілено моральний досвід народу.

3. Як мораль впливає на наші вчинки та поведінку. Колективна робота учнів за підручником.

Самостійне читання учнями тексту підручника «Як мораль впливає на наші вчинки й поведінку». Учні мають скласти два-три запитання до кожного з трьох абзаців тексту та пояснити назву пункту параграфа.

Робота з художнім твором. Краще зрозуміти вплив моральних засад на поведінку та вчинки людини допоможе знайомство

учнів з ефіопською народною казкою «Як гукнеш, так і відгукнеться», після чого вони виконують завдання до неї.

Жили-були двоє братів. Вони все робили разом: спільно звели будинок на двох, купили в складку віслюка. Свої невеликі прибутки вони ділили порівну й жили, хоч і не в розкошах, зате в мирі та злагоді.

Та ось один із братів знайшов у землі скарб. Жадібність спалахнула в його серці, і він вирішив приховати знахідку. Збудував собі новий будинок і почав жити окремо. Запишався так, що куди там. Бідного брата він і знати більше не хоче. А скнара зробився такий, якого ще світ не бачив.

Прийшов він якось до бідного брата й каже:— Я хочу забрати свою половину будинку. І половину віслюка також — буде сякий-такий харч собакам.

Почув бідний брат ці слова й почав просити багатого брата:— Будь ласка, не роби цього! Коли ти зламаєш свою половину будинку, то й моя розсиплеться. Я тобі заплачу за твою половину будинку і за твою половину віслюка.

Але багатий брат не погодився:— Ні, не хочу. Те, що належить мені, моє. А те, що моє, я хочу забрати й заберу. І не треба мені натомість ані грошей, ані чогось іншого.Прийшли вони до судді.— О суддя! — сказав бідний брат. — Вислухай нас і розсуди. Ми — брати. Жили бідно і все ділили порівну. Разом звели будинок, купили віслюка в складку. Тепер мій брат розбагатів. Він спорудив собі новий будинок — пишний-препишний. У нього тепер величезні отари худоби. І от він хоче зруйнувати наш старий будинок і забрати свою половину. Я просив його залишити мені будинок і віслюка, але він не пристає на цю пропозицію. Я пропонував йому гроші за півбудинка й півіслюка. Але він і на це не згодний. Тому-то ми й прийшли до тебе, щоб ти розсудив нас.

Вислухав суддя бідного брата й звернувся до багатого:— А що ти скажеш? Багатий брат сказав таке:— Справедливий суддя! Хіба не може всяк робити зі своїм добром усе, що він хоче? Я ж не прошу, аби брат віддав мені те, що належить йому. А він зазіхає на те, що належить мені.

Суддя сказав бідному братові:— Навіщо ти заважаєш брату робити зі своїм добром усе, що він хоче? Хай зламає будинок, заріже віслюка й візьме свою частку тогой того.

Пішли брати від судді. Бідний — сумний та невеселий, а багатий — радісний та щасливий.Бідний брат сказав:

— Це вирок нерозумного судді. А багатий брат заперечив:— Хай буде так, як постановив суддя.

Багатий брат зарізав віслюка, а тоді покликав слуг і звелів ламати будинок.Тим часом бідний брат виніс зі своєї половини будинку таке-сяке майно й почав підпалювати

будинок. Побачив це багатий і закричав:— Не підпалюй будинку, бо загориться й моя половина! А бідний на те:— Ніхто не має права завадити мені робити зі своїм добром усе, що я хочу. А хочу спалити свою половину будинку й посадити на цій землі боби.

І знову вони пішли до судді. Вислухавши їх, суддя мовив: - Те саме, що сказав вам минулого разу, скажу й тепер. Кожен має право робити зі своїм добром усе, що хоче. Один може ламати будинок, аби забрати свою половину, а другий — палити свою половину.Пішли брати від судді. Багатий озвався:— Це вирок нерозумного судді. А бідний у відповідь:— Хай буде так, як постановив суддя.

І він спалив свою половину будинку, а разом із його половиною згоріла й друга — братова.

Після цього бідний брат перекопав землю й посадив боби. Коли боби виросли, син багатого брата нарвав із грядки стручків і поїв їх. Бідний брат привів хлопця до батька і сказав:- Твій син з'їв мої боби. Я розріжу йому живота й заберу свої боби.Багатий брат почав прохати його:— Ой, не вбивай мого сина! Я дам тобі інших бобів замість тих, які він з'їв.Але бідний брат на те відповів:— Ні, інших мені не треба. Я хочу мати свої боби. Багатий брат упав навколішки й почав благати:— За твої кілька бобів я віддам тобі цілий мішок — тільки не вбивай моєї дитини.Але бідний брат стояв на своєму:— Мені не потрібні твої боби — навіть цілий мішок. Мені потрібні ті, які з'їв твій син.Пішли вони до судді. Вислухав суддя багатого брата і сказав:— Мій вирок буде такий самий, як і доти. Кожен має право робити зі своїм майном те, що йому заманеться. І коли твій брат хоче повернути свої боби, навіщо ти пропонуєш йому замість них інші? Забирайся геть і більше не приходь до мене!Повернулися брати додому. Багатий покликав до себе найстарших і найпочесніших жителів села й почав їх просити:— Заступіться за мого сина! Я віддам братові половину свого багатства, аби ли він зглянувся над сином.Старі пішли до бідняка. І тоді бідняк сказав:— Не треба мені його багатства. Мій брат, либонь, убив би мого сина навіть за одне бобове зернятко. Але я не збирався вбивати його сина. Я лише хотів провчити свого жадібного брата.Отаке-то розповідають люди. А хто прочитає цю казку, нехай запам'ятає: Якщо кинеш камінь угору — він упаде тобі на голову. Якщо зазіхнеш на чуже — утратиш своє.Якщо замислиш зле діло — воно принесе спочатку нещастя іншому, а потім іще більше нещастя тобі самому. З а п и т а н н я т а з а в д а н н я .1) Спираючись на зміст казки, поясніть, як мораль впливала на вчинки й поведінку братів.2) Наприкінці казки було наведено кілька важливих моральних правил. Поясніть, як ви їх зрозуміли, і наведіть підтвердження своєї точки зору з тексту казки.3) Відомий французький мислитель XVII ст. П. Бейль писав: «Мораль пропонує загальні принципи поведінки, залишаючи без уваги конкретні обставини». Поясніть, як ви розумієте це твердження. Наведіть приклади.

4. Що означає дотримуватися норм етикету в повсякденному житті.

Робота в парах.Учитель об'єднує учнів у пари, кожна з яких виконує завдання 4, 5 у підручнику або наведені (за

вибором учителя).1) Прочитайте вірші Г. Бойко. Визначте, у якому виявлено порушення норм моралі, а в якому — етикету. Як, на вашу думку, мали вчинити персонажі, щоб виявити свою обізнаність у дотриманні правил моралі та етикету?

Сашко Некультурні хазяїУ трамваї переповненім Із гостини по сніжкуСашко з м'ячем сидить, Хлопчики вертались,а коло нього згорблений А товариш запитав:старий дідусь стоїть. — Як вам гостювалось?Хтось до Сашка звертається: — Та нічого, все як слід.— Чи вас у школі вчать, Тільки бачиш, друже, Як місце дати старшому В тому домі хазяїЯк старших поважать? Просто нехороші —— Та вчать,— Сашко відказує,— У прихожій не зняли але у дану мить 3 нас вони калоші! розпочались канікули, Навіть з наших кожухів і нас ніхто не вчить. Снігу не струсили... То ми так, як увійшли, І до столу сіли.

2) Прочитайте українську народну казку «Пан і пастушок» Поясніть, яке етикетне правило порушив пан і як його провчив пастушок. Як казка розкриває зміст української приказки «Яке запитання, така й відповідь» ?

Раз їде пан дорогою. Сонце світить, пташки співають, у пана настрій гарний, і хочеться йому з кимось порозмовляти. Доїхав він до річки, бачить на луці пастушок грає на сопілці й пасе отару овець. От пан і вирішив спитати його:— Скільки в тебе овець? Чи далеко до села? Як тебе звуть? Скільки тобі років? Чи глибока ця річка?А пастушок йому й каже:— Сімсот сім верст Іван п'ятнадцять по коліна.

III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА 1. Підбиття підсумків.

Підсумовуючи роботу учнів на уроці, учитель зазначає, що пошуки відповідей на прості запитання дозволяють зробити важливі висновки. Учитель пропонує учням по черзі одним реченням висловити гною думку про те, для чого необхідно вивчати етику.

2. Оцінювання результатів уроку.Оцінюючи роботу учнів на уроці, учитель пропонує їм виконати завдання.

Закінчіть речення.І) Етикою називають науку про...2) Найдавніший звід законів, за яким чинили суд у Київській Русі, мав назву...3) Звичаї, норми поведінки, що передаються з покоління в покоління, називають...4) Моральністю називають утілення засад моралі в...5) Зовнішнім виявом моральності є...6) Правила етикету, що регулюють поведінку людей у буденному житті, ґрунтуються на нормах...

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1) Опрацювати матеріал підручника «Як працювати з підручником на уроках етики» та § 1 «Навіщо вивчати етику», відповісти на запитання й виконати завдання, визначені вчителем. 2) Виконати завдання на с. 2, 3 (на вибір учителя).

6 класТЕМА: Людське життя як найвища цінність у сучасному світі. Чи важко бути людиною. Коли людину називають «щирою душею».

МЕТА: допомогти учням зрозуміти у чому полягає цінність людського життя; пояснити зміст понять «цінність», «людське життя», «сенс життя»;розвивати уміння висловлювати власну думку виховувати духовно багату людину, душевну щирість

ОБЛАДНАННЯ: підручник, дошка, крейда, папір, маркери, роздавальний і наочний дидактичний матеріал.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ Й ТЕРМІНИ: цінність, людське життя, сенс життя.

ПЛАН УРОКУI. Перевірка домашнього завданняII. Вступна частина1. Мотивація навчальної діяльності.2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.III. Основна частина1. Людське життя як найвища цінність у сучасному світі.2. Чи важко бути людиною.3. Навіщо ми живемо.IV. Заключна частина1. Підбиття підсумків.2. Оцінювання результатів уроку.V. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯДидактична гра «Так — ні».

Учитель наводить учням 12 тверджень, на які вони мають відповісти «так» або «ні». Гра проводиться в письмовій формі.1) Науку, що вивчає мораль, називають етикою. (Так.)2) Слово «мораль» має грецьке походження. (Ні.)3) Слово «етика» має латинське походження. (Ні.)4) Зведення норм поведінки, порядок дій і правила поведінки, прийняті в певних ситуаціях, називають етикетом. (Так.)5) Норми та правила поведінки в ставленні людей один до одного та до суспільства називаються мораллю. (Гак.)6) Моральні норми та правила з'явилися лише після того, як виникло й стало вживаним слово «мораль». (Ні.)7) Звичаї, норми поведінки, що передаються з покоління в покоління, називаються традиціями. (Так.)8) Мораль визначає не загальні правила, а докладні рекомендації з поведінки кожної людини в буденному житті. (Ні.)9) Зовнішнім виявом моральності є вихованість. (Так.)10) Утілення засад моралі в поведінці людей та стосунках між ними називають звичаями. (Ні.)11) Моральні правила часто називають неписаними законами. (Так.)12) Загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у житті народу, наприклад, порядок відзначення яких-небудь подій, називається моральністю. (Ні.)

II. ВСТУПНА ЧАСТИНА 1. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель звертає увагу учнів на назву першої теми курсу й повідомляє, що, вивчаючи її, вони дізнаються: чи важко бути людиною й у чому полягає цінність людського життя; яку роль у житті людини відіграють моральні цінності; що означає любити; як бути справедливими у своєму ставленні

до інших людей і як протидіяти несправедливому; чому людина прагне мати ідеал і чим він відрізняється від кумира.

Мотивуючи навчальну діяльність учнів, учитель нагадує їм, що в минулому році вони вже зустрічали на сторінках підручника слово «цінність».

— Пригадайте, що таке цінність. Наведіть приклади цінностей, важливих для більшості людей. (Цінність — важливість, значущість чого-небудь для життя людини.)

Учитель привертає увагу учнів до назви першої теми і пояснює, що, вивчаючи її, вони познайомляться з найважливішими спільними цінностями більшості людей у сучасному світі. Учитель також інформує учнів про тривалість вивчення теми, заплановані форми роботи й термін проведення тематичного оцінювання.

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.Учитель повідомляє, що сьогодні на уроці учні дізнаються про те, у чому полягає цінність і сенс

людського життя, і знайомить з очікуваними навчальними результатами уроку.

III. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Людське життя як найвища цінність у сучасному світі. Розповідь учителя.Найцінніше, що є в людини, стверджують мислителі,— це її життя. Воно дається їй лише раз і

кожній своє. Його ніколи не можна прожити двічі або змінити ту частину, що вже минула. (Учитель знайомить учнів із визначенням людського життя як періоду існування людини від її народження до смерті.)

Таємниця життя завжди хвилювала вчених, письменників, художників і пересічних людей. Адже, мабуть, не існує людини, яка ніколи не замислювалася над тим, для чого вона живе. Появі кожного з нас передувало існування мільйонів людей. Кожен із них залишив своєю діяльністю слід на нашій планеті. Він міг зробити багато або мало, краще або гірше. Проте, усе, що зроблене кожним, неповторне. Зі смертю чи загибеллю окремої людини вривається нитка її життя, і у візерунку тканини спільного існування людства щось змінюється. Ми вже ніколи не зможемо дізнатися, яким було б сучасне життя на нашій планеті, якби не було Другої світової війни, найжахливішої з війн в історії людства, у роки якої втратили життя понад 60 млн осіб.

Усвідомлення неповторності життя кожної людини й непоправності його втрати сприяло визнанню більшістю країн сучасного світу того, що людське життя — це найвища моральна цінність. Ніхто не має права безкарно позбавити людину життя. Визнаючи цінність життя людини, уряди різних держав намагаються подолати те, що заважає їй розвиватися й реалізувати себе.

Відомий російський письменник XX ст. Максим Горький писав, що кожна людина може написати одну цікаву книжку, де розповість про своє життя. Нехай ця думка допоможе нам зрозуміти, що життя кожної людини заслуговує на повагу. Згадайте «золоте правило моралі» , яке закликає кожного ставитися до інших так, як він хоче, щоб вони ставилися до нього. Пам'ятайте про це, якщо прагнете, щоб вас поважали інші.

Робота в парах.Учитель об'єднує учнів у пари, кожна з яких виконує одне з наведених завдань:

1) На які особливості людського життя звернули увагу автори наведених висловлювань? Яке висловлювання вам сподобалося найбільше? Чому? • «Життя нагадує драбину. Людина живе доти, доки продовжує дертися вгору». (X. Махмуд, арабський мислитель XX ст.)• «Коротке життя дає нам природа, але пам'ять про добре проведене життя залишається вічною». (Г. Торо, американський мислитель XIX ст.)• «Ми знаходимо в житті лише те, що самі в нього вкладаємо». (Р.Емерсон, американський поёт XIXст.)• «Ти кажеш, що життя — одна миттєвість, Його цінуй, у нім шукай натхнення. Як проживеш його, так і мине, Не забувай: воно — твоє творіння». (О. Хайям, персько-таджицький учений і поет XI—XII ст.)

2) Яке ставлення до життя людини містять наведені прислів'я та приказки?• «Не той багато прожив, кому багато років, а той, хто багато зробив». (Мордовське прислів'я.)• «Не той сліпий, хто не бачить, а той, хто не знає життя». (Осетинське прислів'я.)• «Людина живе, поки її пам'ятають». (Чеська приказка.)• «Славетне не вмирає». (Африканська приказка.)

2. Чи важко бути людиною. Розповідь учителя.Досить часто вам, імовірно, доводилося чути вислів «будь людиною» .

— Поясніть, що означає для вас бути людиною.Вислухавши відповіді учнів, учитель знову запитує їх

— Чи завжди легко бути людиною? Наведіть приклади ситуацій, коли бути людиною може бути важко.

Узагальнюючи відповіді учнів, учитель знайомить їх з оповіданням відомого українського педагога Василя Сухомлинського «Важко бути людиною», після чого вони виконують завдання до нього. Діти поверталися з лісу. Вони сьогодні ходили в далекий похід. Шлях додому пролягав через невеликий хутірець, що лежить у долині за кілька кілометрів од села. Утомлені, знесилені діти ледве дійшли до хутірця. Вони зайшли в крайню хату, попросили води. Із хати вийшла жінка, за нею вибіг хлопчик. Жінка витягла з колодязя води, поставила на стіл серед двору, а сама пішла до хати. Діти напилися, відпочили на траві. Де й узялися сили. Відійшли з кілометр від хутірця, Марійка тут і згадала:— А ми ж не подякували жінці за воду.— її очі стали тривожні. Діти зупинилися. Справді, забули подякувати.- Ну що ж... — каже Роман,— це не велика біда. Жінка вже й забула, мабуть. Хіба варто повертатися через таку дрібницю?- Варто,— наполягає Марійка.— Ну хіба тобі не соромно перед собою, Романе? Ви як хочете,— каже Марійка,— а я повернуся й подякую...- Чому? Ну, скажи, чому це треба обов'язково зробити? — питає Роман.— Адже ми так потомилися...- Бо ми люди. Якби ми були телята, можна було б і не вертатися.

Вона обернулася і рушила до хутірця. За нею пішли всі. Роман постояв хвилину й, зітхнувши, теж поплентався за гуртом.

З а п и т а н н я .1) Чому, на вашу думку, оповідання має назву «Важко бути людиною»?2) Чого навчає це оповідання?

3. Навіщо ми живемо. Розповідь учителя.Існує чимало надзвичайно простих, на перший погляд, питань, на які відповісти дуже важко.

- Уявіть, що представники іншої цивілізації, які вивчають життя нашої планети, спитали вас: для чого ви живете? Спробуйте відповісти на це запитання одним реченням.

Вислухавши відповіді учнів, учитель знайомить їх із визначенням поняття «сенс життя».Сенс життя — розуміння людиною змісту і спрямованості життя, а також свого місця у світі.

Колективна робота учнів за підручником.Самостійне читання учнями фрагмента пункту параграфа «Навіщо ми живемо» в підручнику,

після чого вони виконують завдання:1) Наведіть приклади на підтвердження думки про те, що не існує єдиного для всіх сенсу життя.2) У грузинського народу існує повір'я, що людина, щоб її життя не було марним, має збудувати дім, виховати сина, убити змію, викопати криницю й посадити дерево. Цей вислів не слід розуміти дослівно, але спробуйте пояснити, що він визначає як мету людського життя.3) «Коли ти з'явився у світі,— уважали стародавні індійці,— ти плакав, а всі навколо раділи. Зроби так, щоб, коли ти будеш залишати цей світ, усі навколо плакали, а лише ти посміхався». У чому стародавні індійці вбачали сенс життя людини?

Робота з художнім твором.Завершуючи розгляд питання, учитель знайомить учнів з оповіданням Василя Сухомлинського

«Коштовний колосок», після чого вони виконують завдання до нього.Це було в чорні дні фашистської навали. Вороги вбивали й мучили людей, гнали в рабство.

Відбирали хліб і житло.До війни в нашому селі виростили новий сорт пшениці. Кожен гектар давав сорок центнерів. А

прийшли чужинці —• забрали пшеницю. Заболіло серце в діда Андрія. Пішов він у поле, на ниву, де раніше росла чудова пшениця. Знайшов один-однісінький колосок. Підняв його із землі, обережно загорнув у хустинку, поніс додому. Поклав у скриню: нехай лежить, чекає на кращі часи.

Два роки мучилися наші люди в чужинському ярмі. А потім прийшло визволення. Дістав дід Андрій колосок чудової пшениці, вилущив зерно й посіяв.

Восени зібрав три жмені. Знову посіяв і зібрав півмішка. Знову посіяв — і колгоспові передав десять мішків.

Так урятував дід Андрій чудову пшеницю.З а в д а н н я .

Спробуйте уявити, що ви поставили запитання герою оповідання діду Андрію: навіщо живе людина? У чому ви вбачали сенс свого життя? Як би він відповів вам?

Додаткова інформація.Деякі думки з книги філософа Еріха Фромма «Людина в пошуках сенсу». Зокрема в ній він

писав, що сенс життя кожної окремої людини залежить від того, що вона хоче мати і ким вона прагне бути. Він також висловив кілька думок, які будуть корисні кожному, хто прагне зрозуміти сенс життя:• Людина, яка знає, для чого живе, може витримати майже будь-які, навіть найжахливіші умови життя.• Ніколи не треба впадати у відчай. Життя людини не може втратити сенс за будь-яких обставин.• Кожна людина повинна не чекати, коли хтось пояснить, у чому полягає сенс її життя, а знайти його сама.• Прагнення зрозуміти і знайти сенс життя — це нормальна властивість людської природи, яка відрізняє її від тварин (мурашки, наприклад, сенсу не шукають).

IV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА 1. Підбиття підсумків.

Підсумовуючи роботу учнів на уроці, учитель нагадує їм наведені на початку уроку очікувані результати і пропонує їм висловити власну думку про те, що вони вважають для себе найважливішим із розглянутого матеріалу.

2. Оцінювання результатів уроку.Для закріплення розглянутого матеріалу учням пропонується відповісти на запитання та

виконати завдання.1) Чому людське життя вважається найвищою цінністю в сучасному світі?2) Яке ставлення до життя людини передбачає його визнання найвищою цінністю?3) Що таке сенс життя?4) Наведіть приклади не марно прожитого й безсенсовно змарнованого життя.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1) Опрацювати пункти 1, 2 § 2—3 «У чому цінність життя» в підручнику, 2) Виконати завдання на с. 4, 5 .

6 клас ТЕМА: Людське життя як найвища цінність у сучасному світі. Чи важко бути людиною. Коли людину називають «щирою душею».

МЕТА: пояснити, що таке духовна краса; вчити розрізняти фізичні й духовні потреби людини; розвивати уміння висловлювати власне судження про те, яку людину називають «щирою душею» та як необхідно жити людині, щоб її душу називали прекрасною; виховувати активну життєву позицію.

ОБЛАДНАННЯ: підручник, дошка, крейда, папір, маркери, схеми «Потреби людини», «Духовний світ людини», роздавальний і наочний дидактичний матеріал.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: душа, духовність, фізичні й духовні потреби людини, духовна краса.

Структура урокуІ. Перевірка домашнього завданняII. Вступна частина1. Мотивація навчальної діяльності.2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.III. Основна частина1. Що таке духовна краса.2. Коли людину називають «щирою душею».3. У чому виявляється сила людського духу.IV. Заключна частина1. Підбиття підсумків.2. Оцінювання результатів уроку.V. Домашнє завдання

ХІД УРОКУІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Дидактична гра «Виправте помилки».Учитель наводить речення, котрі містять одну фактичну помилку, яку учні мають знайти і

виправити. У грі бере участь клас у цілому. Використовується письмова форма проведення.1) Друга світова війна відбулася в XIX ст. (XX ст.)2) Друга світова війна забрала життя понад 90 млн осіб. (60 млн осіб.)3) За останні десятиліття в різних країнах світу закони не стали моральнішими. (Стали моральнішими.)4) Учені-філософи дійшли висновку, що всі люди розуміють сенс життя однаково. (По-різному.)5) Найцінніше, що є в людини, стверджують мислителі,— це речі, якими вона володіє. (Це її життя.)6) Моральна настанова «у домі своєму не лінуйтеся, а все помічайте» наведена в Нагірній проповіді Ісуса Христа. (У «Повчанні дітям» Володимира Мономаха.)

II. ВСТУПНА ЧАСТИНА 1. Мотивація навчальної діяльності.

Мотивуючи навчальну діяльність учнів, учитель повідомляє, що сьогодні вони продовжать знайомство з тим, у чому вбачають цінність людського життя. Відомий український мислитель XVIII ст. Григорій Сковорода вважав, що кожна людина народжується двічі — спочатку фізично, а потім духовно. Саме духовне народження є найважливішим, оскільки тоді людина осягає «божественне в собі». Зв'язки духовності є в серці людини від народження, але їх необхідно ретельно плекати в собі, бо їм протистоять темні, лихі сили тілесності.

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.Учитель повідомляє, що сьогодні на уроці, продовжуючи вивчення матеріалу про цінність життя

людини, учні дізнаються про роль у ньому духовності, і знайомить їх із його очікуваними навчальними результатами.

II. ОСНОВНА ЧАСТИНА1. Що таке духовна краса. ,

Розповідь учителя.Учитель розкриває питання у формі розповіді на основі матеріалу підручника та наведених схеми

й таблиці. Потреби —залежність людини від певних предметів або умов, необхідних для її нормального існування

Матеріальні —потреби людини в одязі, житті, засобах пересування, знаряддях праці, предметах побуту тощо

Духовні — потреби у виконанні моральних обов'язків, милуванні природою, пізнанні світу, дружбі, коханні тощо

Поняття ВизначенняДуша Внутрішній світ людини з її настроями, переживаннями та

почуттями. Сукупність рис, якостей, властивих певній особі

ДухВнутрішній стан, моральна сила людини, що визначає її зда-тність діяти рішуче і сміливо або зневірятися в можливості чого-небудь, утрачати сміливість і надію

Духовність Здатність людини мати розвинені духовні потреби і ставити їх вище за інші потреби •

Духовна краса Сукупність ознак, які властиві людині з розвинений духовними потребами, багатим внутрішнім світом і моральністю

Робота в парах.Учні читають киргизьку народну казку «Мудра дівчина» та виконують завдання до неї.

Давним-давно жив хан на ім'я Сарибай. Був він справедливим, довго правив народом, але залишався одинаком'і не мав дружини. Одного разу прийшли до нього старійшини й сказали:

— Повелителю, ти маєш одружитися й залишити нам свого нащадка.Спочатку хан відмовлявся, але врешті-решт погодився зі старійшинами.— Добре,— сказав він,— зберіть усіх дівчат. Я влаштую випробування їх розуму. Ту, яка буде

найрозумнішою, я зроблю своєю дружиною.Наступного дня зібралися дівчата з усього ханства, і хан загадав їм три загадки:— Яка відстань між сходом і заходом? Яка відстань між землею й небом? Яка відстань між

правдою й неправдою?Загадав хан три загадки й дозволив дівчатам думати три доби. Минуло дві доби, а вони так і не

змогли розгадати загадки. На третій день по дорозі до ханського палацу вони зустріли бідну дівчину, яка збирала хмиз.

— Сестри мої,— звернулася вона до них,— третій день ви чимось збентежені. Що сталося? Розкажіть мені, можливо, я зможу допомогти вам.— Непотрібно тобі це знати,— пихато відповіли багаті дівчата.— Твоя справа збирати хмиз.— Для чого ображати її? — сказала одна з дівчат і розповіла, що з ними трапилося.— Сестри мої, візьміть мене із собою,— сказала бідна дівчина. Усі спочатку посміялися над нею,

а потім подумали і вирішиливзяти із собою. Увійшли вони до палацу, і хан спитав:— Хто з вас розгадав три мої загадки?Ніхто не зміг відповісти, і всі стояли схиливши голови. Тоді вийшла вперед бідна дівчина і

сказала:- Мій хане, ваші загадки я розгадала. Між сходом і заходом відстань одного дня шляху, тому що

сонце сходить на сході вранці, а заходить на заході ввечері; відстань між небом і землею неважко охопити оком: піднімеш очі — побачиш небо, схилиш їх — побачиш землю. Третю загадку розгадати також легко: відстань між неправдою і правдою лише в чотири пальці — від вуха до ока. Наше вухо часто чує неправду, але очі бачать правду.

Наближені хана здивувалися — ніхто не очікував, що бідна дівчина буде розумнішою за заможних. Хан вирішив продовжити випробування:

— Я загадаю всім ще три загадки. Розгадайте їх, і лише після цього я скажу, хто стане моєю дружиною. Що таке мука? Що таке смуток? Що таке ганьба?

І цього разу хан також дав три дні на роздуми. Але жодна з багатих дівчат не змогла розгадати загадки. На третій день бідна дівчина прийшла разом з усіма до палацу і сказала:

— Повелителю, я розгадала і ці твої три загадки: мука — це хвороба, смуток — це злидні, ганьба — це крадіжка.

Хан залишився задоволений такою відповіддю й одружився із нею. На руках у бідної дівчини були мозолі, одягнена вона була в лахміття. Хан наказав умити її і перевдягнути в гарне вбрання.

Так бідна дівчина стала ханшею. Вона давала чоловіку розумні поради, і він завжди виконував їх. Але попередив дружину:

— Крім мене, нікому іншому порад не давай.Вона обіцяла виконувати його вимогу. Проте одного разу, за своєю добротою, ханша допомогла

своєю порадою одному джигіту уникнути покарання. Хан одразу зрозумів, хто саме йому допоміг, розлютився й оголосив дружині:

— Ти присягалася нікому не давати ніяких порад, але порушила своє слово й допомогла джигіту. Ти не можеш бути моєю дружиною й маєш виїхати. Дозволяю тобі взяти із собою те, що ти любиш найбільше.

— Добре,— відповіла дружина.— Дякую за твою щедрість. Але перед тим, як ми розлучимося, виконай моє прохання: востаннє повечеряй зі мною.

Хан погодився. Дружина приготувала смачну вечерю, принесла кумис і непомітно додала туди снодійного. Хан багато їв, пив і заснув.

Тоді дружина наказала осідлати кращого коня, сіла на нього, поклала перед собою сплячого чоловіка і виїхала з палацу. До ранку вона приїхала з чоловіком в інше місто. Лише там хан нарешті прокинувся, побачив, що перебуває в іншому місті, злякався і спитав дружину:

— Що ти зробила зі мною?— Мій чоловіче, — відповіла розумна дружина,— ти вигнав мене, але дозволив узяти із собою те,

що я люблю найбільше. Так я і зробила. Залишила твій палац, але взяла із собою тебе, тому що кохаю тебе понад усе на світі!

Хана зачепила така любов і винахідливість дружини, і він повернувся з нею додому. Із того часу хан почав ставитися до своєї розумної дружини зі ще більшою повагою і нічого не робив без її .поради.

Запитання та завдання.1) Чи можна вважати дівчину, яка стала дружиною хана, духовно красивою людиною? Поясніть власну думку.2) На підставі змісту казки поясніть, чи пов'язані між собою заможність людини та її духовна краса. Наведіть один-два приклади, які підтверджують вашу точку зору.

2. Коли людину називають «щирою душею».Розкриваючи питання, учитель продовжує спиратися на зміст казки, розглянутої в попередньому

пункті плану уроку. Він пропонує їм врнути увагу на визначення поняття «душа» в таблиці «Духовний світ людини» і виконати завдання.1) Наведіть приклади речень, де використовується слово « душа ». Поясніть їхнє значення.2) Складіть речення, використовуючи словосполучення « відводити душу», «стоїть над душею», «в одну душу», «душа в душу», « від усієї душі», «не йде на душу», «не мати за душею».3) Доброзичливу, відверту, сердечну, наділену чуйністю, правдиву людину називають «щирою душею». Чи була такою бідна дівчина з казки «Мудра дівчина»? Чому?4) Наведіть приклади відомих вам персонажів літературних творів, яких можна назвати «щирою душею».

Робота в парах.Учитель доручає учням повернутися до роботи в парах, обговорити й записати в зошитах, як має

жити людина, щоб про неї казали, що вона має прекрасну душу.

Перевіряючи результати виконання завдання учнями, доцільно визначити й записати на дошці основні якості людини з прекрасною душею (доброзичливість, відвертість, правдивість, людяність, від-повідальність, сердечність тощо).

3. У чому виявляється сила людського духу.Пояснивши зміст поняття «дух», наведеного в таблиці «Духовний світ людини», учитель ставить

учням запитання. 1) Як ви розумієте вислови «занепасти духом», «набиратися Духу»?2) Якими якостями, на вашу думку, має бути наділена сильна духом людина?

Робота з твором.Уявлення учнів про людину, сильну духом, учитель формує на основі оповідання Михайла

Слабошпицького «Бранець ревельського каземату», після чого учні виконують завдання до нього.

Арсеній Мацієвич — одна з найсвітліших постатей з-поміж усіх народжених Україною духовних осіб XVIII століття. Він був вихідцем із Волині, закінчив Києво-Могилянську академію. 1742 року став митрополитом Ростовським і Ярославським та членом най-святішого Синоду. Як пише відомий наш історик Іван Огіенко: «Монастирські землі наші й усі їхні достатки завше муляли очі Катерині (російській імператриці — авт.), бо її незчисленним коханцям усе землі не хватало. І Катерина простягла руку на цю землю. Українці не дивилися мовчки на руйнування стародавніх їхніх прав. Наскільки було можливим, вони голосно протестували і не ховали свого незадоволення... У тім же році голосно протестував проти грабежу церковних земель і повсякчасний оборонець прав духовенства — наш українець Арсеній Мацієвич...» Огієнко так характеризує митрополита Ростовського і Ярославського: «Це була людина нервова та палка, і він ніколи не забував старожитніх прав українського духовенства, через що йому часто доводилося воювати з вищим урядом та із самим Синодом».

1762 року Мацієвич дізнався, що імператриця знову почала забирати на Україні церковне майно Під час однієї зі служб у Ростові він повідомив людей про те, як намагається Катерина II пограбувати церкву на Україні, а також оголосив анафему всім тим, хто тягне руки до чужих скарбниць. Тобто виступив Арсеній Мацієвич проти імператриці й святого Синоду російської церкви, затаврувавши їх ганьбою. Та тільки цим не обмежився у своєму протесті сміливий митрополит. Він пише на ім'я Синоду гнівні по'слання, у яких без будь-якої дипломатії називає речі своїми іменами.

Із Синоду пішов імператриці донос на Мацієвича, «оскорбителя ее величества». Митрополита заарештовують і приконвойовують до Москви. Участь у його допитах брала сама Катерина, але швидко змушена була відмовитися від присутності на них, оскільки Мацієвич не виправдовувався, не каявся, а гнівно звинувачував її в брудних діяннях. Збереглося свідчення сучасника, що митрополитові «заклинили рота», і він уже не мав змоги сказати жодного слова аж до самісінького суду.

На суді митрополит знов одержав змогу говорити. І він сказав не тільки про те, що імператриця грабує українські церкви й монастирі, а й висловив тверду переконаність, що вона неправдою захопила царський престол, бо немає на нього ніяких прав. Це був нечуваний скандал в імперії. Ніхто із Синоду й уряду не чекав такого від митрополита Ростовського і Ярославського. Судилище швидко згорнули й запроторили Арсенія Мацієвича простим ченцем до Архангельського Карельського монастиря. Ще й наказали суворо наглядати за назавжди позбавленим сану, доповідати, які розмови він вестиме.

А Мацієвич вів ті ж самі розмови. І ось його знову правлять до Москви. Знову суд. Він тепер уже постає перед ним як політичний злочинець. Суд визнає його «достойным истязания и лишения жизни» . Але Катерина удає із себе великодушну гуманістку. Вона відміняє смертну кару. За її повелінням Мацієвича ув'язнюють навічно в казематах Ревеля (нині Таллінн). У нього навіть забрано ім'я. Віднині він — не Арсеній Мацієвич, а Андрій Брехун. Так записують бунтівника в усіх казенних паперах. Прагнуть, щоб для історії навіть слід його безнадійно згубився після другого суду, щоб Україна ніколи не дізналася про долю свого сміливого сина, який став на оборону її прав.

Мацієвича замурували в крихітній камері. Лишили тільки малесеньке віконечко, у яке інколи подавали їжу. Звідси він уже не вийшов. Через чотири роки такого животіння, у лютому 1772-го, Мацієвич помер. Ніхто в Україні не знав, куди він подівся і де його могила. Але ім'я Мацієвича зберегла для історії церква. І коли ми сьогодні згадуємо видатних синів нашого народу з-поміж духовен-• ства, то Мацієвич стоїть поміж ними на чільному місці.

З а п и т а н н я . 1) Чому Арсенія Мацієвича вважають людиною, сильною духом? 2) Які якості були властиві Мацієвичу?

IV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА 1. Підбиття підсумків.

Підбиваючи підсумки уроку, учитель звертає увагу учнів на план уроку і пропонує їм по черзі висловитися, про що вони дізналися за кожним із розглянутих питань. При цьому бажано не повторю-ватися.

2. Оцінювання результатів уроку.Оцінюючи результати уроку, учитель пропонує учням визначити тих, хто найкраще працював на

уроці. Ураховуючи думки учнів, учитель виставляє їм оцінки за роботу на уроці.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ І1) Опрацювати пункти 3, 4 § 2—3 «У чому цінність життя» в підручнику, відповісти на запитання і виконати завдання, визначені вчителем. 2) Виконати завдання на с. 4, 5 .

6 класТЕМА: Чому моральні цінності називають життєвими орієнтирами людини. У чому полягає сила

людського духу. Що таке обов'язок. Що означає бути дорослим і самостійним. Як захистити та зберегти честь і гідність.

МЕТА: пояснити поняття «моральні цінності» та «обов'язки»; розвивати уміння висловлювати власне судження щодо значення моральних цінностей у людському житті; наводити приклади своїх обов'язків та проаналізувати ситуації, пов'язані з їх виконанням; виховувати власну самостійність.

ОБЛАДНАННЯ: підручник, дошка, крейда, папір, маркери, роздавальний і наочний дидактичний матеріал.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: моральні цінності, ціннісна орієнтація, обов'язок, моральний обов'язок.

Структура урокуI. Перевірка домашнього завданняII. Вступна частина1. Мотивація навчальної діяльності.2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.III. Основна частина1. Що таке моральні цінності.2. Що таке обов'язок і моральний обов'язок.3. Що означає бути дорослим і самостійним.IV. Заключна частина1. Підбиття підсумків.2. Оцінювання результатів уроку.V. Домашнє завдання

ХІД УРОКУI. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ1. Запитання та завдання.1) Що таке фізичні й духовні потреби? Наведіть приклади фізичних і духовних потреб людини.2) Чи є, на вашу думку, правильним твердження, що саме наявність розвинених духовних потреб робить людину справді людиною?3) Що таке духовна краса?4) Наявність яких ознак визначає духовну красу людини?5) Англійський поет XVIII ст. Самуель Джонсон писав: «Погано, коли в людини нестача розуму, але вдвічі гірше, коли в неї нестача^уші». Як ви розумієте цей вислів? Наведіть приклади вчинків людини з нестачею розуму і нестачею душі.6) Яку людину називають «щирою душею»?7) Як, на вашу думку, має жити людина, щоб про неї говорили, що вона має прекрасну душу?8) Поясніть, у чому полягає сила духу людини.9) Наведіть декілька прикладів людей, сильних духом.

II. ВСТУПНА ЧАСТИНА1. Мотивація навчальної діяльності.

Пригадайте, що таке цінність, зверніть увагу на висловлювання• «Життя триває лише мить; само по собі воно — ніщо; цінність його залежить від того, що вдалося зробити. Лише добро, здійснене людиною, залишається, і лише завдяки йому життя чого-небудь варте». (Ж.Ж.Руссо, французький мислитель XVIII ст.)• «Єдине у світі, що має цінність,— це діяльна душа». (Р.Емерсон, американський поет XIX ст.)• «Цінність людини пізнається після її смерті». (Індійське прислів'я.)• «Єдина цінність людини полягає в її здатності зробити цей світ дещо кращим». (Ю. Ленг, американський мислитель.)

В усіх наведених висловлюваннях використовується слово «цінність», проте мова не йде про важливість якихось речей для життя людини. Вони спонукають людину замислитися над ти)м, що таке

моральні цінності.

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь, чому моральні цінності визначають як життєві орієнтири людини, будете висловлювати власне судження щодо значення моральних цінностей у людському житті; наводити приклади своїх обов'язків ми проаналізуємо ситуації, пов'язані з їх виконанням

III. ОСНОВНА ЧАСТИНА1. Що таке моральні цінності. 1. Розповідь учителя.

Мораль як певна система правил поведінки в ставленні людей одне до одного й до суспільства ґрунтується на сприйнятті й дотриманні ними моральних настанов. Зокрема впродовж майже двох тисячоліть існування християнства його прихильники вважають за необхідне дотримуватися біблійних заповідей: не вбивай; не вкради; шануй батька й матір; люби ближнього як самого себе; не заздри; не свідчи неправдиво та ін.

Ці заповіді містять християнські моральні цінності.Моральні цінності — це значущі для життя людей уявлення про добро і зло, справедливе та

несправедливе, сенс життя і призначення людини, які відображають їхнє ставлення до дійсності з точки зору бажаного й небажаного. Наприклад, людина прагне чинити добро, усвідомлюючи шкоду зла, намагається зрозуміти, для чого вона живе, оскільки марне життя буде трагедією для неї самої.

Будь-яка цінність має сенс лише порівняно з іншою, протилежною їй. Люди прагнуть справедливості тому, що є несправедливість, захищають правду тому, що є неправда. На підставі моральних цінностей складається ціннісна орієнтація — сукупність інтересів, уявлень, переконань, поглядів, почуттів, принципів поведінки людини. Вона становить унікальний внутрішній світ кожної людини і є основою його неповторної особистості.

До вищих моральних цінностей належать добро і зло, свобода і відповідальність, обов'язок і совість, честь і гідність, сенс життя, щастя й любов. Важко переоцінити також значення для людини таких моральних цінностей, як ставлення до батьківщини і сім'я.

2. Що таке обов'язок і моральний обов'язок. 1.Колективна робота учнів за підручником.

Коментоване читання основного тексту підручника «Коли буденні прави стають обов'язком», після чого учні пояснюють, чим буденні обов'язки відрізняються від моральних.

2. Робота з художніми творами.Формуванню в учнів розуміння відмінностей між буденними та моральними обов'язками

сприятиме знайомство з оповіданнями Василя С'ухомлинського «Кожна людина повинна» і «Велике відро», після нию вони виконують завдання до них.

Кожна людина повиннаМати з Петриком сіли у вагон і їдуть у далеке південне місто, на берег теплого моря,—

відпочивати.Вечоріло. Мати послала на одній лавці собі, на другій — Петрикові. Хлопчик з'їв смачну булку з

курячою лапкою і яблуко. Ліг на м'яку подушку й питає матір:— Мамо, ви казали, що поїзда веде машиніст. А вночі хто?— І вночі — машиніст,— каже мати.— Як? — дивується Петрик.— Невже він уночі не спить?— Не спить, синку.— Ми спимо, а він ні? — ще більше дивується Петрик.— Ні...— Як же це так? — не може зрозуміти Петрик.— Йому ж хочеться спати.— Хочеться, але він повинен вести поїзд. Кожна людина повинна.— І я повинен? — питає Петрик.— І ти повинен. — Що ж я повинен?— Бути людиною,— каже мати.— Це найголовніше.

Велике відроДо школи прийшло чотирнадцятеро діток поливати сіянці яблунь — шкілку. Особливо щедро їх

треба поливати восени, коли земля стає сухою від літньої спеки.Учитель поставив біля шкілки чотирнадцять відер. Тринадцять маленьких, а чотирнадцяте

велике.Діти швиденько розібрали маленькі відерця. Залишилося одне велике. І один учень без відра

зостався — маленький синьоокий Мишко. Був він повільний, задумливий.— Ну, що ж, Михайлику,— мовить учитель,— бери велике, носитимеш по піввідра.Діти стали поливати яблуньки. Усі носять маленькими відерцями, а Михайлик — великим. І

набирає не по піввідра, а повне. Усім носити легко, а Мишкові важко. А одна дівчинка и каже:— Не треба ловити ґав, Михаиле. Скоріше було б маленьке відерце брати.А хтось і засміявся. Ось і закінчили поливати.Учитель і каже.

— Тепер ідіть у сад, нарвіть собі по повному відру яблук і несіть додому. Пригостіть матерів своїх, бабусь.

З а п и т а н н я т а з а в д а н н я .1) Яким було ставлення машиніста до виконання своїх буденних обов'язків?2) Як машиніст у своїй праці здійснював вибір між «хочу» і «треба»?3) Чи можна вважати, що Михайлик, поливаючи дерева, не просто працював, а визначив для себе і виконував моральний обов'язок? Поясніть власну думку.

3. Обговорення проблеми в загальному колі.Учитель пропонує учням обговорити в загальному колі кілька ситуацій і визначити, яким буде безвідповідальне, а яким — відповідальне ставлення до виконання обов'язків. Окремо необхідно звер-нути увагу на те, яких моральних настанов дотримуються персонажі

Ситуація 1. Староста класу оголосила, що на цьому тижні учні будуть чергувати в школі, та розподілила

обов'язки між черговими.

Ситуація 2. Учителька задала Андрію вправу, а він не знає, як її виконувати. Що йому робити, адже

отримувати «2» він не хоче?

3. Що означає бути дорослим і самостійним.1. Розповідь вчителя.

Твої тато і мама люблять тебе й хочуть, щоб усе у твоєму житті складалося добре й вдало. Вони бояться, що ти зробиш ті ж самі помилки, що й вони у твоєму віці, або накоїш власних. Тому батьки намагаються захистити тебе від різноманітних небезпек, які можуть загрожувати тобі звідусіль: у школі, на вулиці, удома. Вони постійно цікавляться тим, як твої справи в школі, із ким ти товаришуєш і проводиш вільний час у дворі, стежать за тим, чим ти займаєшся вдома. А тобі іноді хочеться стати більш самостійним, хоч ненадовго позбутися постійної опіки та уваги дорослих.

Спробуй зробити щось таке, що дозволить батькам ставитися до тебе з більшою повагою та довірою. Це може бути зовсім нескладна справа, наприклад, піти в магазин за продуктами або самостійно прибрати у своїй кімнаті. Найголовніше, дай батькам зрозуміти, що багато речей ти здатний виконувати сам, без їхнього постійного контролю й нагадування. Своїми вчинками й справами ти зможеш довести батькам, що маєш право і на власні помилки. Але не забувай, що ти все ж таки ще дитина, і дуже багато речей для тебе все ще заборонені, що в багатьох справах ти потребуєш допомоги дорослих і, насамперед, твоїх батьків. Якщо тобі дуже хочеться зайнятися справою, яка тобі ще не під силу, не відмовляйся від допомоги батьків.

Часто дітей, особливо якщо вони не мають братів і сестер, занадто опікують. Про них усіляко піклуються, не дозволяють і кроку ступити самостійно, не кажучи вже про те, що в них немає жодних домашніх обов'язків.

Деяких це цілком улаштовує. А що? Лежи собі й займайся тільки собою. Що за життя! Щоправда, діти та їхні батьки не замислюються над тим, чим це загрожує. Людина не стає самостійною раптово, цього потрібно довго і наполегливо вчитися. А чого навчиться дівчинка або хлопчик, які ростуть білоручками та лежебоками?

Якщо ти відчуваєш, що з тобою досі поводяться, як із маленькою, і тобі це не подобається,— бери ініціативу у свої руки. Починай жити, як доросла.

Наприклад, попроси маму навчити тебе мити посуд. А якщо вона скаже, що це не дитяча справа, поясни, що ти можеш упоратися з таким завданням. І взагалі, потрібно ж колись починати!

Між іншим, у давнину в родинах, де було багато дітей, дівчата твого віку ставали няньками для своїх молодших братиків і сестричок. А ти знаєш, як це складно? Порівняно з цим миття посуду — дрібниці!

Твоя мама або бабуся вміють шити або в'язати? Тоді в тебе є чудова можливість познайомитися з цією цікавою і захоплюючою справою. Звичайно, одразу мама, можливо, відмовиться тебе навчати, сказавши, що в неї немає часу або вона втомилася. Але якщо ти будеш наполегливою і мама побачить, що тобі дійсно дуже хочеться навчитися,— вона знайде для тебе час. Тільки не будь занадто надокуч- ливою. Будь терплячою: не тепер, так у четвер твоє бажання здійсниться.

Між іншим, якщо вже ти не хочеш, щоб до тебе ставилися, як до маленької, подумай, чи не даєш ти сама привід дорослим бачити в тобі маленьку дівчинку? Можливо, ти досі не проти повередувати, потупотіти ніжками, поскиглити чи навіть покричати? Або твоє «хобі» — учиняти скандали в магазині іграшок, якщо тобі що-не-будь не купили? Чи часто батьки говорять, що ти поводишся, наче маленька? Пригадай такі неприємні випадки й намагайся виправитися. Побачиш, батьки обов'язково помітять і поцінують це.

IV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА1. Підбиття підсумків.

Учитель привертає увагу учнів до назви теми уроку і пропонує пояснити, як вони її розуміють.Закінчіть речення.

1) Моральні цінності — це...2) До вищих моральних цінностей належать...3) Обов'язком називають...4) Моральний обов'язок — це...

2. Оцінювання результатів уроку.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ1) Опрацювати § 4 «Чому моральні цінності визначають як життєві орієнтири» в підручнику,

відповісти на запитання й виконати завдання на с. 6, 7

6 класТЕМА: Що таке справедливість. Що називають несправедливим. Чи легко бути справедливим.

Як протидіяти несправедливому.

МЕТА: навчити учнів розрізняти справедливість і несправедливість; наводити приклади справедливого й несправедливого; розвивати уміння висловлювати власне судження про те, як досягти справедливості; роз'яснювати, як необхідно протидіяти несправедливому, виховувати почуття справедливості

ОБЛАДНАННЯ: підручник, дошка, крейда, папір, маркери, роздавальний і наочний дидактичний матеріал.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: справедливість, несправедливість, насильство.

Структура урокуI. Перевірка домашнього завданняII. Вступна частина1. Мотивація навчальної діяльності.2. Представлення теми уроку,та очікуваних навчальних результатів.III. Основна частина 1. Що називають справедливим і несправедливим.2. Чи легко бути справедливим.3. Як протидіяти несправедливому.IV. Заключна частина1. Підбиття підсумків.2. Оцінювання результатів уроку.V. Домашнє завдання

ХІД УРОКУІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 1. Дидактична гра «Правда — неправда».

Учитель називає твердження, яке може бути правильним або помилковим. Якщо воно правильне, учні ставлять « + » а якщо ні,то « - » (проводиться у письмовій формі.)1) Слова «цінний» і «цінувати» вживаються лише щодо речей. («-»)2) Одна й та сама річ для різних людей може мати неоднакову цінність. (« + »)3) Моральні цінності втілюють у собі найрізноманітніші прояви добра. (« + »)4) Моральний обов'язок — це особиста відповідальність людини за розв'язання якогось питання. («-»)5) Буденні обов'язки кожен визначає для себе сам. («—») 6) Ті обов'язки, які ви виконуєте в школі та вдома (навчаєтесь, допомагаєте батькам тощо), є вашими моральними обов'язками. («-»)7) Моральний обов'язок — це усвідомлення людиною своєї відповідальності за втілення моральних засад. (« + »)8) Моральні обов'язки до людини висувають інші. («-»)9) Буденні обов'язки до людини висувають інші. (« + ») 10) Моральні обов'язки кожен визначає для себе сам. (« + »)11) Одна й та сама річ для різних людей має однакову вартість. («-»)12) Цінність — це важливість, значущість чого-небудь для життя людини. (« + »)

2. Запитання та завдання.1) Що таке цінність і моральна цінність? Що є спільного в цих двох поняттях, а чим вони відрізняються?2) Американський мислитель XIX ст. Р. Мей писав: «Якщо немає життєвих цінностей, то залишається лише один відчай». У цьому висловлюванні йдеться про цінності як речі або про моральні цінності? Поясніть свою думку.3) Чим відрізняються моральні обов'язки від буденних? Наведіть приклади буденних і моральних обов'язків.4) Складіть перелік порад для того, хто хоче стати дорослим і самостійним.

3. Робота з художнім твором.Учитель ознайомлює учнів з оповіданням Бруно Ферреро «Рахунок» , після чого вони виконують

завдання до нього.Якось під вечір, коли мама поралася на кухні, до неї підійшов одинадцятирічний син з аркушем

паперу в руках. Набравши вигляду офіційної особи, хлопчик подав аркуш мамі. Витерши руки об фартушка, мама почала читати:Рахунок за мою працюЗа замітання подвір'я — 5 лір.За прибирання в моїй кімнаті — 10 лір.За купівлю молока — 1 ліра.Догляд за сестричкою (три пополудні) — 15 лір.За дворазове отримання найвищої оцінки — 10 лір.За винесення сміття щовечора — 7 лір.Разом — 48 лір.

Закінчивши читати, мама лагідно глянула на сина, узяла ручку і на зворотному боці аркуша написала:За те, що носила тебе у своєму лоні 9 місяців — 0 лір.За всі ночі, які провела коло твого ліжечка, коли ти був хворий — О лір.За ті всі хвилини, коли заспокоювала і забавляла тебе, аби не сумував — 0 лір.За всі сльози, що витирала з твоїх очей — 0 лір.За все, чого тебе вчила кожного дня — 0 лір.За всі сніданки, обіди, полудні і вечері та канапки до школи — О лір.За життя, яке присвячую тобі кожного дня — 0 лір.Разом — 0 лір.

Закінчивши писати, мама, ніжно посміхаючись, подала аркуш синові. Хлопчик уважно прочитав написане, і дві великі сльози покотилися на його щоках. Він перегорнув аркуш і на своєму рахунку написав: «Сплачено», потім охопив маму за шию і притулився, ховаючи обличчя.

Коли в особистих і родинних взаєминах починають з'являтися розрахунки, усе закінчується, адже любов — безрахункова, в іншому випадку її не існує.1) Про яке ставлення до своїх буденних обов'язків ідеться в оповіданні?2) Чому не потрібно вимагати сплати за виконання своїх обов'язків у школі та вдома від батьків?

II. ВСТУПНА ЧАСТИНА1. Мотивація навчальної діяльності. 1. Робота з художнім твором.

Для мотивації навчальної діяльності учнів використовується афганська народна казка «Справедливий хакім», після чого учні виконують завдання до неї.

Сиділи якось два чоловіки й обідали. В одного з них було п'ять коржиків, у другого — три. А в цей час дорогою проходив юнак. Підійшов він до них і привітався. Вони також його привітали й запросили з ними пообідати. Він погодився і приєднався до них. Коли обід завершився, перехожий залишив їм вісім золотих і сказав:

— Візьміть їх, це плата за ваші коржики.Узяли вони ці гроші й почали ділити. Господар п'яти коржиків кричить:— П'ять рупій мої, а твої три, тому що в мене було п'ять коржиків, а в тебе лише три.А той, у кого було три коржики, вимагає собі половину грошей. Сварка між ними ставала все

більш запеклою, і вони ніяк не погоджувалися один з одним.Тоді вони пішли до одного справедливого хакіма й розповіли йому про свою справу. Хакім сказав

господарю трьох коржиків:— Той юнак дав тобі з доброї волі три золотих, чому ти їх не береш?— Пане, я з цим не згодний,— відповів той.— Я вимагаю свою частину за правом

справедливості.— Ти вимагаєш свою частину? — сказав хакім.— Але твоя частина лише один золотий, а сім

золотих належать іншому.— Чому ж, пане, мені припадає лише один золотий? — заголосив той.— Я навіть на три золотих не згодний, а ти мені лише один даєш!

— Вас було три людини,— відповів хакім,— а коржиків — вісім. І якщо кожен коржик поділити на трьох, то з них буде двадцять чотири частки. І якщо ви з'їли порівну, то на кожну людину припадає по вісім часток. Із твоїх трьох коржиків виходить дев'ять часток. Вісім з'їв ти сам, і залишається лише одна. Із п'яти коржиків твого товариша виходить п'ятнадцять часток. Вісім з'їв він сам, а сім залишилося. Якщо той подорожній з'їв вісім частин, то до них увійшла одна частка від твоїх коржиків і сім від твого товариша. Тому тобі належить один золотий, а йому сім. Подумай сам, який виходить розрахунок.

— Правильно,— відповів той,— тепер я зрозумів і згодний із тобою. Дякую тобі, справедливий хакім.

З а п и т а н н я т а з а в д а н н я .1) Як уважав за справедливе поділити гроші власник п'яти коржиків?2) Який розподіл грошей був справедливим, на думку власника трьох коржиків?3) Чи справедливо розв'язав суперечку хакім? Поясніть свою думку. 4) На підставі матеріалу казки поясніть, що означає бути справедливим.

Учитель повідомляє, що сьогодні учні дізнаються про те, що означає бути справедливим і несправедливим, і знайомить з очікуваними навчальними результатами уроку.III. ОСНОВНА ЧАСТИНА1. Що називають справедливим і несправедливим.

Перед початком розгляду питання вчитель привертає увагу учнів до визначень понять «справедливість» і «несправедливість» на дошці й пояснює їх на зрозумілих учням прикладах із буденного життя,.

Справедливість — правильне, неупереджене ставлення до кого-не-будь, яке відповідає морально-етичним нормам.

Несправедливість — неправильне, упереджене ставлення до кого-небудь, що не відповідає морально-етичним нормам.

1. Колективна робота учнів за підручником.Самостійне читання учнями тексту підручника «Що таке справедливість» зі складанням простого

плану параграфа.Учитель звертає увагу учнів на те, що справедливість є однією з найважливіших моральних

цінностей. Про те, якою мала бути справжня справедливість, здавна замислювалися мудреці.

2.Робота в парах.Учитель об'єднує учнів у пари, яким роздає по одній картці з висловлюванням про

справедливість і несправедливість. Учням необхідно визначити, які властивості понять «справедливість» і «несправедливість» розкриті в наведених висловлюваннях.

Картка 1Щоб навчити людей справедливості, треба показати їм результати несправедливості. (А. Сміт,

шотландський поет XIX ст.)Картка 2

Справедливість полягає в тому, щоб віддати кожному належне. (Цицерон, давньоримський мислитель.)

Картка ЗНесправедливість не завжди пов'язана з якого-небудь дією; часто вона полягає саме в

бездіяльності. (Марк Аврелій, римський імператор.)Картка 4

Несправедливість, здійснена стосовно однієї особи, є загрозою для всіх. (Ш. Монтеск'є, французький мислитель XVIII ст.)

Картка 5Бачити несправедливість і мовчати — означає самому брати участь у ній. (Ж. Ж. Руссо,

французький мислитель XVIII ст.)Картка 6

Справедливість ґрунтується на розумінні всіх обставин. (Т. Вайд-лер, американський письменник XX ст.)

Картка 7Справедливий до себе ставиться суворо, до інших поблажливо. (Японське прислів'я.)

Картка 8Справедливість вимагає, щоб ми не робили іншим того, чого не бажаємо собі. (В. Соловйов,

російський мислитель XIX ст.)

2. Чи легко бути справедливим.1. Робота з художнім твором.

Перед початком розгляду питання для самостійного пошуку відповіді на нього пропонується учням прослухати малійську народну казку «Тідіан».

Жила колись дівчина на ймення Тідіан, у якої померла мати. А мачуха змушувала її робити найважчу роботу: товкти просо, носити воду, збирати хмиз, прати білизну, варити обід — і отак щодня!

Напередодні свята дівчатам звичай велить робити зачіски. От надійшло якесь там свято, Тідіан і питає в мачухи:— Мамо, завтра мої подруги йдуть виплітати кіски, можна і я з ними піду до перукарки?

А мачуха собі міркує, що б його вигадати, аби падчерку не пустити, але так, щоб люди потім не казали, яка вона зла, от вона і придумала.— Підеш,— каже,— як поробиш удома всю роботу!

Другого ранку, як тільки розвиднілося, прийшли дівчата до Тідіан, а та вибачається:— Мені треба спершу всю роботу в хаті поробити, ви йдіть, а я вас наздожену. Тільки дорогу я знаю погано, тому, як дійдете до роздоріжжя, покладіть, будь-ласка, гілку з листям поперек стежки, якою не треба йти.

Хатню роботу Тідіан закінчила, коли сонце вже сіло. Бігом кинулася вона до роздоріжжя й побачила якраз поперек однієї з двох стежок нещодавно зламану гілку. Але дівчата вирішили покепкува-ти з Тідіан і поклали гілку на стежку, якою пішли самі. Та вони не знали, що стежка, яку вказали Тідіан, вела до лігва змія.

Отак Тідіан вийшла просто до печери змія. Коли вона його побачила й почула грізне сичання, було вже пізно.— Ану кажи,— спитав він,— хто дозволив тобі прийти до моєї домівки?— Я не знала, що це твоя домівка,— відповіла, переборовши страх, Тідіан.— Подруги мене обдурили. Змій трохи полагіднішав:— Чого ж ти хочеш? Кажи!

Тідіан трохи оговталася й насмілилася сказати, що вона лише хотіла зробити зачіску до свята, і попросила її відпустити. А треба сказати, що, крім багато чого іншого, той змій умів чудово виплітати зачіски, та ще й уплітав у кіски золоті й срібні нитки. Зрозумів змій, що Тідіан справді ошукали, і наказав їй підійти ближче:— Я зроблю тебе найкращою серед усіх дівчат. Але дивись, нікому не кажи про мене; як скажеш — одразу й помреш.

Зробив змій дівчині зачіску, переплетену золотими і срібними нитками. Дав стару шапку, щоб ніхто не бачив її розкішної зачіски:— А тепер іди! Шапку знімеш тоді, як почнеться свято.

Тідіан повернулася до села. Побачили її подруги — і ну глузувати з неї та з її старої шапки. Настав вечір. Дівчата й хлопці, чекаючи на початок танців, улаштували ігри на майдані.

Один хлопець став сміятися з Тідіан і, зрештою, здер із неї стару шапку. Тоді всі побачили, як засяяли кіски на голові дівчини, і здивувалися: «Хто тебе так гарно причесав?» Та хоч як допитувалися, Тідіан не відповідала. Заздрісна мачуха також спробувала дізнатися:— Скажи мені ім'я твого перукаря і де він живе, а я тобі дам за це на допомогу слугу.Тідіан дуже хотілося полегшити свою щоденну важку працю, але вона відмовилася розкрити свою таємницю. Тоді втрутився батько Тідіан. Він пообіцяв їй аж двох слуг, але й тут вона лишилася непо-хитною. Староста села їй запропонував:— Кожна родина дасть тобі подарунок, тобі слугуватимуть як цариці. Я сам подарую тобі половину моїх полів, коли скажеш, хто той майстер.

Але і йому Тідіан нічого не сказала! Порадилися тоді мешканці селища і вирішили:— Покличмо хлопця, якого вона любить, може, він зможе випитати її таємницю.

Хлопець спробував лагідно розговорити Тідіан, але й він домігся не більше за інших. Вона тільки із жалем відказувала: — Я мушу мовчати, бо від цього залежить моє життя.— Отже, ти мене не любиш! Ти щось від мене приховуєш. Як я зможу вірити тобі надалі? Доведи, що ти мене кохаєш!І дівчина змушена була признатися:— То змій мене причесав.

Не знала Тідіан, що змій послав пташку, аби стежити за нею. Тільки-но вона промовила ті слова, як пташка-шпигунка заспівала в неї над вухом:

Мати обіцяла їй слугу, А Тідіан лишилася вірна даному слову. Не піддалася вона й на прохання батька, На прохання сусідів, на прохання старости села. А от її коханий сам-на-сам Змусив її важити життям.

Підвелася Тідіан і покірно пішла за пташкою, яка пурхпла з дерева на дерево, до печери змія...

На цьому місці вчитель зупиняється і пропонує учням відповісти на запитання: як, на вашу думку, буде справедливо розв'язати цю справу? Вислухавши думки учнів, учитель завершує казку.

Повторила пташка свою пісню змієві, а той удав, що погано чує, і наказав їй підлетіти ближче. Тідіан тремтіла, як у лихоманці... Але змій проковтнув пташку і відпустив дівчину:

— Ти, Тідіан, відмовилася від найспокусливіших обіцянок. Я переконався у твоїй скромності й чесності. Твоя вірність у коханні робить тобі честь, і я відпускаю тебе на волю.

Імовірно, ця казка переконала вас, що бути справедливими досить важко. Із наведеними в підручнику пропозиціями щодо того, як справедливо ставитися до інших, учні знайомляться за текстом параграфа.

2. Колективна робота учнів за підручником.Коментоване читання учнями тексту підручника «Чи легко бути справедливим» і визначення

правил, яких необхідно дотримуватися, щоб бути справедливими.

3. Як протидіяти несправедливому.1. Розповідь учителя.

Усі ми прагнемо справедливості, проте в нашому житті досить багато несправедливого. Зустрівшись із несправедливістю, людина прагне усунути її.

За давніх часів формою відповіді людини на заподіяну стосовно неї несправедливість була відплата: око за око, зуб за зуб, життя за життя. Однак поступово люди зрозуміли, що протидіючи таким способом злу, вони не зменшують його кількість у світі, а, навпаки, збільшують. Неможливо примусити людину бути справедливою, установити справедливі порядки, використовуючи насильство, застосовуючи для досягнення своєї мети силу. У нашому житті справедливості стане більше лише тоді, коли люди усвідомлять шкоду несправедливості й за власним вибором не чинитимуть її. Саме тому найдієвішими засобами протидії несправедливості вважають небайдужість і добре слово.

2. Робота в малих групах.Учитель об'єднує учнів у малі групи, кожна з яких отримує завдання: підготувати й представити

класу ситуації, коли необхідно протидіяти несправедливості. Учні мають показати два можливі шляхи розв'язання цих ситуацій: той, який спричинить примноження зла, і той, що буде ненасильницьким і сприятиме затвердженню справжньої справедливості.

IV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА 1. Підбиття підсумків.

Підбиваючи підсумки уроку, учитель пропонує учням по черзі висловити власну думку про важливість дотримання принципу справедливості в житті суспільства та їх власному житті.

2. Оцінювання результатів уроку.Тестові завдання.

1) Правильне, неупереджене ставлення до кого-небудь, що відповідає морально-етичним нормам:а) великодушність; б) справедливість; в) доброчинність.

2) Поняття «справедливість» споріднене зі словом «правда»: а) так; б) ні.

3) На думку сучасних мислителів, справедливість не може існувати без великодушності:а) так; б) ні.

4) Протидіяти несправедливості можна:а) будь-яким способом;б) не примножуючи зла.

5) Застосування сили для досягнення якої-небудь мети:а) насильство; б) хитрість; в) несправедливість.

6) Доброю вважається людина:а) яка може спостерігати за насильством, але не бере в ньому участі особисто;б) не може спокійно спостерігати за насильством, а намагається йому протидіяти.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ1) Опрацювати § 6 «Що означає бути справедливим» у підручнику на с. 39 — 45, відповісти на запитання на с. 8, 9

6 класТЕМА: Що таке ідеал. Як ми обираємо ідеали. Як відрізнити ідеал від кумира. Як наблизитися до свого ідеалу.

МЕТА: пояснити учням поняття «ідеал», «кумир» («ідол»); розвивати уміння висловлювати власну думку про те, для чого людині потрібен моральний ідеал; наводити приклади зразків для наслідування; розрізняти поняття «моральний ідеал» і «кумир»; виховувати самовдосконалення як засібу досягнення людиною її морального ідеалу.

ОБЛАДНАННЯ: підручник, дошка, крейда, папір, маркери, роздавальний і наочний дидактичний матеріал.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: ідеал, моральний ідеал, кумир, ідол, фанат

Структура урокуI. Перевірка домашнього завданняII. Вступна частина1. Мотивація навчальної діяльності.2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.III. Основна частина1. Що таке ідеал і моральний ідеал.2. Моральні ідеали — взірці для самовдосконалення.3. «Не творіть собі кумирів».IV. Заключна частина1. Підбиття підсумків.2. Оцінювання результатів уроку.V. Домашнє завдання

ХІД УРОКУІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ1. Запитання та завдання.1) Що таке справедливість?2) У давнину богиню правосуддя, яка визначала справедливе та несправедливе, зображували у вигляді жінки із зав'язаними очима, що тримала в одній руці меч, а в іншій — терези. Поясніть, що це мало символізувати.3) Чи легко бути справедливим? Чому? Наведіть приклади, які підтверджують вашу думку.4) Поясніть, як ви розумієте арабське прислів'я: «Якби люди чинили справедливо, судді б відпочивали».5) Чому необхідно вести боротьбу з несправедливістю в навколишньому світі? Як це треба робити?6) Існує українське прислів'я: «Хтосіє вітер,пожне бурю».Як у ньому відображено розуміння шляхів протидії несправедливості?

II. ВСТУПНА ЧАСТИНА1. Мотивація навчальної діяльності.Мотивації навчальної діяльності учнів сприятиме бесіда за запитаннями:1) На яких людей ви б хотіли бути схожими?2) Які риси приваблюють вас у цих людях?3) Яким чином ви можете стати схожими на тих людей, які вам подобаються?4) Чи потрібно взагалі, щоб у житті людини був якийсь взірець для наслідування?

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.Учитель повідомляє учням, що сьогодні вони дізнаються про те, чим відрізняється моральний

ідеал від кумира, і знайомить їх з очікуваними навчальними результатами уроку. Для активізації діяль-ності учнів упродовж уроку використовується дидактична гра «По одному слову».

Учні по черзі називають по одному слову, із яких має вийти зв'язна розповідь за змістом розглянутої теми. Якщо учень довго думає, він вибуває з гри.. Доцільно попросити одного з учнів

записати цю колективну розповідь, щоб потім її проаналізувати. Гра сприяє розвитку вміння слухати інших, розвиває мислення, увагу та пам'ять.

III. ОСНОВНА ЧАСТИНА1. Що таке ідеал і моральний ідеал. 1. Розповідь учителя.

Учитель звертає увагу учнів до записаних на дошці понять: «ідеал», «моральний ідеал», «кумир», «ідол», «фанат» і позначених поряд визначень.

Ідеал — взірець досконалості; те, що є для когось утіленням найкращих якостей.Моральний ідеал — уявлення про морально досконалу людину, якій властиві високі моральні

якості (чесноти).Кумир — той, хто служить предметом захоплення, поклоніння.Ідол — уособлення кумира, яке обожнюють, перед яким схиляються і кому служать (статуя,

божок, бовван тощо).Фанат — особа, яка є палким шанувальником свого кумира (спортивної команди, естрадного

співака, комп'ютерної гри тощо).

2. Колективна робота учнів за підручником.Коментоване читання тексту підручника «Що таке ідеал», виконання завдань до нього та

відповіді на запитання.1) Що таке ідеал?2) Наведіть приклади різноманітних ідеалів.3) Що є спільного й відмінного між ідеалом та моральним ідеалом?4) Обґрунтуйте або спростуйте наведені твердження:• «У кожної людини власний моральний ідеал».• «У моральному ідеалі втілюються уявлення про високі моральні якості (чесноти людини)».

2. Моральні ідеали — взірці для самовдосконалення.1. Метод «мозкового штурму» Пропонується учням висловити свої думки про те, для чого людині потрібен моральний ідеал.

2. Розповідь учителя.У житті людини моральні ідеали відіграють важливу роль. У більшості з них вони різняться. Це

пов'язане з тим, що кожна людина має відмінні індивідуальні потреби, які обумовлюють те, що складає її моральний ідеал.

Уявлення людини про моральну досконалість, взірець для наслідування формується -під впливом середовища, у якому вона жила й виховувалася. Зокрема, у дитинстві вона прагнула бути схожою на хоробрих і сміливих героїв народних казок.3. Робота з художнім твором.

Учитель пропонує учням послухати українську народну казку «Іван Побивай» і визначити, які моральні якості в ній оспівуються.

Унадивсь колись давним-давно один страшний змій десь у якусь слободу людей їсти, та і виїв геть усіх, зостався один тільки дід.— Ну,— каже змій,— завтра тобою поснідаю.

А через ту слободу йшов один бідний хлопець та й проситься ночувати.— А хіба тобі жити надокучило? — питає його дід.— Як? — каже бідний хлопець.

Дід розказав йому, що тут змій усіх людей переїв, і це завтра його з'їсть.— Е,— каже хлопець,— подавиться.

От уранці прилітає змій, побачив хлопця та й каже:— О, це добре, був один, а тепер двоє. А хлопець:— Гляди не подавись! Змій і дивиться:— Як,— каже,— хіба ти сильніший за мене?— Авжеж.— Який же ти сильний? Я он, бач...— Та взяв камінь, як здавив, так із каменя мука й посипалася.

— Е, це дурниця,— каже хлопець.— Здави так, щоб із нього юшка потекла.

— Та тут же взяв із мисника ворочок сиру та як натисне, так із нього сироватка й потекла.— Отак,— каже,— дави.— Ну, ходім,— каже тоді змій,— за товариша будеш. А хлопець йому:— Хіба за старшого.

Ото й пішли. Питає його змій:— А як звуть тебе?— Іван Побивай,— каже хлопець.

Ну, змій уже й боїться його. «Щоб ще мене,— думає,— не вбив».Стало на обід, змій і каже:

— Піди ж ти, хлопче, та принеси вола, будемо обідать варити.Пішов хлопець, та куди тобі, хоч би одну ногу доніс. От він ходить по змійовій череді та зв'язує

волів хвостами докупи. А змій чекав-чекав і побіг сам.— Що ти, хлопче, робиш?— Е, буду я тобі по одному носитися всіх зразу хочу забрати.— Та ну тебе к бісу, ти мені всю худобу переведеш.

Стяг змій із вола шкуру й поволік. От дає хлопцеві він ту шкуру й каже:— Іди, води повну шкуру принеси.

Узяв хлопець шкуру, насилу-насилу дотяг до колодязя, та як упустив туди, то вже й не витягне. Тоді зробив собі невеличку дерев'яну лопату, та й ходить кругом криниці, підкопує її. Прибігає змій.— Що ти робиш?— Е, буду я тобі шкурою воду носити! Я зачеплю всю криницю та й приволочу.— А щоб тебе,— каже змій, а сам злякався хлопцевої сили. Поніс сам шкуру.— Піди ж,— каже,— хлопче, дров принеси: вирви там сухого дуба, та й буде з нас.— Е, буду я тобі трошки носить! Якби дубів двадцять заразом, то б так! — Та й удав, ніби розсердивсь, не пішов. От змій наварив, сів і їсть, а хлопець ніби сердиться й обідать не йде, бо ж як піде, то змій зразу здогадається, що він не такий сильний, як побачить, що хлопець менше за нього їсть. А як зосталося небагато, то тоді хлопець сів і собі посьорбав, та каже: «Мало».— Ну,— каже змій,— коли мало, то ходімо тепер до моєї матері, вона нам вареників наварить.— Аяк іти, то йти,— каже хлопець, а сам думає: «Пропав».

От як почали їсти — й вареників стоїть бочок двадцять,— то змій усе їсть та їсть, уже й наїдається, а хлопець усе за пазуху та в штани ховає, усе ховає. Уже казанів із двадцять подала, а він усе одно ховає. Як поїли, то змій і каже:— Ходім на камінь крутитись.— А як іти, то йти,— каже хлопець. Змій як крутнувсь — аж огонь пішов.— Дурниця,— каже хлопець,— ти так крутнись, щоб юшка потекла.— Та як притисне до каменя ті вареники, що в його одежі, а з них юшка і бризнула.— От так,— каже,— крутись! — Та ще, та ще: — От як, диви! Ну змій уже вкрай злякався Івана Побивана. Але ще каже:— Ану давай, хто сильніше засвище.

Ну змій як с.виснув, то аж дерева пригнулися.«Ну,— думає Іван Побивай,— що його робити?» А тут лежала одна залізяка. Глянув Іван на неї та до змія:— Зажмур очі, бо як я свистатиму, то тобі можуть очі повилазити.

Змій зажмурив, а Іван Побивай як огріє змія тією залізякою межи очі, що той аж здригнувся.— Правду кажеш,— каже змій.— Ледве справді очі не повилазили.

Та вже щоб хоч не бути з Іваном укупі, побудував йому ото хату на відшибі; хлопець і живе собі. А змій давай із матір'ю радитися, як би їм звести його зі світу.— Давай,— каже,— його спалимо.

А хлопець підслухав це та десь сховавсь на цю ніч. От як спалили ту хату, хлопець прийшов, став коло попелу та й струшується, ніби тільки-но виліз.Приходить змій.— Що ти, хлопче, хіба ще живий?— Живий, тільки цієї ночі мене щось ніби блоха вкусила.«Ну,— думає змій,— від такого треба подалі». Та як дременув із тих країв, то тільки його й бачили.

4. Розповідь учителя.

Пізніше людина дізнається про мужні вчинки тих, хто уславився захистом рідної землі від на-падників або іншими гідними наслідування діями. Імовірно, у кожній родині також зберігають пам'ять про тих із близьких, хто став взірцями високих чеснот і здібностей. Саме життя таких людей стає основою для формування моральних ідеалів.

Чому люди прагнуть ідеалів? На це запитання відповісти, одночасно, просто і важко. Насамперед тому, що їм вони необхідні як дороговказ, щоб не заблукати важкими й не завжди прямими шляхами життя. Проте моральні ідеали мають також одну важливу особливість: на них людина може у своєму житті лише орієнтуватися, але ніколи не здатна остаточно досягти. Шляхом самовдосконалення людина, намагаючись наблизитися до свого ідеалу, розвивається й поступово усвідомлює, що може вдосконалюватися й далі, ставлячи перед собою нову мету. Саме тому моральні ідеали порівнюють із зірками на небі: люди ніколи не зможуть досягти їх, але, як мореплавці в океані, орієнтуються на них у житті.

5. Робота в парах.Учитель об'єднує учнів у пари, кожна з яких отримує завданн я: ознайомившись із

висловлюваннями видатних осіб, визначити, які властивості моральних ідеалів у них утілені. (Кожній парі учнів пропонуються три-чотири висловлювання з наведених.)— «Досягнення ідеалу завжди пов'язане з ризиком». (В. Гюґо, французький письменник XIX ст.)— «Умирають лише за те, в ім'я чого варто жити». (А. Сент-Екзюпері, французький письменник XX ст.)— «Із ким поведешся, того й наберешся». (Українське прислів'я.) — «Життя прямує до досконалості, керуючись ідеалами». (М. Горький, російський письменник XX ст.)— «Кожен час народжує свої ідеали». (X. Понтоппідан, данський письменник XIX—XX ст.)— «Ідеали корисні не можливістю втілення, а тим, що вони організовують і спрямовують людину». (П. Вайлъ, П. Геніс, сучасні російські письменники.)— «Цінність ідеалу в тому, що він віддаляється, коли ми наближаємося до нього» . (М. Ґанді, індійський мислитель XX ст.)— «Як тільки повіриш у те, що досяг ідеалу, подальший розвиток призупиняється й починається рух назад» . (М. Ґанді, індійський мислитель XX ст.)— «Ідеал — це провідна зірка. Без неї немає твердого напрямку, а немає напрямку — немає життя». (Л. Толстой, російський письменник XIX — XX)

3. «Не творіть собі кумирів».1.Колективна робота учнів за підручником.

Самостійне читання учнями тексту підручника нас. 50 — 52 «Хто такі ідоли та кумири», після чого вони складають простий план пункту параграфа й дають відповідь на запитання: поясніть, чим служіння кумиру відрізняється від прагнення наблизитися до свого морального ідеалу.

2. Обговорення проблеми в загальному колі.Учитель об'єднує учнів у загальне коло і пропонує обговорити проблему ролі кумирів у житті

людини за такими питаннями:1) Хто ваш кумир і чим він вас приваблює?2) Мати кумирів — це добре чи погано?3) Підтвердьте або спростуйте наведене висловлювання: «Нові покоління змітають на своєму шляху старих ідолів і відливають собі нових кумирів, які через деякий час будуть також повалені» . (О. Бальзак, французький письменник XIX ст.)

IV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА 1. Підбиття підсумків.

2. Оцінювання результатів уроку.Учитель оцінює рівень участі учнів у різних формах роботи, які використовувалися на уроці, називає й обґрунтовує оцінки.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ1) Опрацювати § 7 «Як відрізнити моральний ідеал від кумира» в підручнику, відповісти на запитання й виконати завдання на с. 12, 13

6 класТЕМА: Узагальнення знань за темою «Цінності людини в сучасному світі».

МЕТА: систематизувати знання про те, якими є основні цінності людини в сучасному світі, набуті впродовж вивчення теми; перевірити, як вони засвоїли основні поняття й терміни розглянутої теми; скласти уявлення про рівень знань за вивченим матеріалом

ОБЛАДНАННЯ: підручник, дошка, крейда, папір, маркери, матеріали для виконання завдань і дидактичних ігор.

Структура урокуI. Вступна частина1. Мотивація навчальної діяльності.2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.II. Основна частина 1. Дидактична гра «Між двома літерами».2. Гра «Навчає народна мудрість».3. Виробляємо пропозиції та рекомендації.4. Наводимо приклади.III. Заключна частина1. Підбиття підсумків.2. Оцінювання результатів уроку.IV. Домашнє завдання

ХІД УРОКУІ. ВСТУПНА ЧАСТИНА1. Мотивація навчальної діяльності.Вступна бесіда за запитаннями:1) Яку назву мала тема, вивчення якої ми завершили? .2) Про що ви дізналися, вивчаючи тему?3) Які корисні для себе висновки ви зробили, вивчаючи цю тему?2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.

Учитель повідомляє учням, що сьогодні відбудеться урок узагальнення знань за вивченою темою, знайомить їх з очікуваними навчальними результатами й запланованими формами роботи.

II. ОСНОВНА ЧАСТИНА1. Обговорення проблем у загальному колі.

Учитель об'єднує учнів у загальне коло і пропонує їм обговорити кілька з наведених суперечливих питань.1) Бути людиною легко чи важко? ,2) Навіщо живуть люди?3) Як потрібно жити, щоб наші душі визначали як прекрасні?4) Чи потрібно людині завжди бути сильною духом?5) Обговоріть зі своїми товаришами, що означає для них бути дорослими й самостійними. Чи однакове у вас розуміння дорослості й самостійності? Чому?6) Порівняйте поняття «людяність» і «справедливість». Що, на вашу думку, важливіше в стосунках між людьми?7) Доведіть або спростуйте твердження: «Жити в любові, можливо, важко, але як на світі прожити без любові?».8) Яким має бути моральний ідеал сучасного шестикласника?

2. Дидактична гра «Між двома літерами».Учитель креслить на дошці табло з квадратиками (або роздає картки), яким відповідає кількість

літер у слові. Далі оголошує характеристику, за якою учні мають відгадати зашифроване слово, і

називає першу й останню літери в ньому. Брати участь у грі можуть окремі .учні, команди гравців або клас у цілому. Гра сприяє розвитку пам'яті учнів, допомагає їм засвоїти основні поняття й терміни.1) Загальновизнаним є те, що це найбільша цінність у сучасному людському суспільстві. (Життя.)2) Моральні цінності втілюють у собі найрізноманітніші прояви... (Добра.)3) Цим поняттям тзизначають особисту відповідальність людини за розв'язання будь-якого питання. (Обов'язок.)4) Людське почуття, яке ніколи не може виникнути внаслідок чиєїсь поради або виконання наказу. (Любов.)5) Поняття, яке за змістом протилежне правді. (Кривда.)6) її визначають як такий порядок людського життя, у якому існує відповідність між діянням і платою, гідністю і винагородою. (Справедливість.)7) Сучасні філософи вважають, що вона та справедливість — це два боки однієї медалі, і ці дві моральні цінності не можуть існувати одна без одної. (Великодушність.)8) Це слово має грецьке походження й означає «взірець» або «норму». (Ідеал.)9) Так називають світогляд, який ґрунтується на визнанні людини найвищою цінністю. (Гуманізм.)10) Цим поняттям визначають зусилля людини, спрямовані на розвиток власних духовних здібностей і вдосконалення свого способу життя. (Самовдосконалення.)11) Те саме, що й кумир. (Ідол.)12) Людина, яка наслідує свого кумира. (Фанат.)

3. Гра «Навчає народна мудрість».Учні отримують картки з прислів'ями і приказками, де відображено ставлення народу до

моральних цінностей, із якими учні познайомилися, вивчаючи тему. Завдання учнів — скласти до кожного прислів'я невелику казку або оповідання.1) « Життя прожити — не поле перейти ».2) «Головне не скільки прожити, а як прожити».3) «Справжня людина та, у якої дух керує тілом».4) «Недоспи, недоїж, але обов'язок виконай».5) «Любов — це бажання жити».6) «Хто кому кривду чинить, сам кривду має». . 7) «Що вподобаєш, тим і будеш».

4. Виробляємо пропозиції та рекомендації.Учитель пропонує учням колективно або в малих групах виконати завдання.

1) Складіть перелік потреб людини з розвиненими духовними потребами.2) Складіть перелік рис характеру сильної духом людини.3) Підготуйте рекомендації для того, хто хоче стати дорослим і самостійним.4) До вас звернувся одноліток і попросив порадити, як навчитися любити інших. Як йому допомогти?5) Складіть перелік доступних вам способів протидії несправедливому.6) Складіть перелік якостей, притаманних моральному ідеалу людини.

5. Наводимо приклади.Учні наводять приклади до розглянутих у темі понять і тверджень із буденного життя,

літературних творів тощо.1) Прояв краси людської душі.2) Учинки людини, яку називають «щирою душею».3) Учинки людей, сильних духом.4) Здійснення людиною вибору між «хочу» і «треба».5) Різні прояви любові.6) Справедливе й несправедливе.7) Протидія несправедливому без використання насильства.

III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА1. Підсумки уроку

Підсумовуючи роботу учнів, учитель нагадує, що сьогодні на уроці вони узагальнили й систематизували матеріал, розглянутий упродовж вивчення теми. Одночасно з цим вони навчилися

використовувати набуті знання, пояснювати прислів'я і приказки та наводити приклади.Імовірно, переважна більшість учнів дізналися також багато цікавого й корисного, що допоможе

їм у різних життєвих ситуаціях.

2. Оцінювання результатів уроку.Оцінюючи результати навчальної діяльності учнів на уроці, учитель виставляє оцінки,

коментуючи їхню участь у різних формах роботи.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ1) Виконати завдання на с. 14, 15 2) Підготуватися до уроку оцінювання навчальних досягнень учнів за темою «Цінності людини в сучасному світі».

6 класТЕМА: Оцінювання навчальних досягнень учнів за темою «Цінності людини в сучасному світі».

МЕТА: перевірити рівень знань, набутих упродовж вивчення теми

ОБЛАДНАННЯ: підручник, матеріали для проведення тематичного оцінювання.

Структура урокуІ..Вступна частина 1. Мотивація навчальної діяльності.2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.II. Основна частина1. Експрес-опитування.2. Виконання тестових завдань.3. Виконання завдань на індивідуальних картках.III. Заключна частина1. Підбиття підсумків.2. Оцінювання результатів уроку.IV. Домашнє завдання

ХІД УРОКУI. ВСТУПНА ЧАСТИНА1. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель нагадує учням, що вони завершили вивчення першої теми з курсу етики. На уроках учні дізналися багато нового, що допоможе їм досягти гармонії в стосунках з іншими людьми. Цей урок буде присвячено оцінюванню навчальних досягнень учнів.

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.Учитель повідомляє, що сьогодні відбудеться оцінювання навчальних досягнень учнів за темою

«Цінності людини в сучасному світі», знайомить учнів з очікуваними результатами уроку й за планова- ними формами роботи.

II. ОСНОВНА ЧАСТИНА 1. Експрес-опитування.1) Чи завжди люди замислювалися над сенсом життя? (Так.)2) Чи може вважатися духовно красивою людина, у якої фізичні потреби переважають духовні? (Ні.)3) Прояви чого втілюють у собі моральні цінності? (Добра.)4) Ваші особисті обов'язки, які ви виконуєте вдома та в школі, є буденними чи моральними? (Буденними.)5) Хто є автором висловлювання: «Любов виникає з любові: коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю»? (Григорій Сковорода.)6) Чи пов'язане почуття любові зі самовдосконаленням? (Так.)7) Чи є правильним твердження, що справедливість має сенс тільки в стосунках між людьми? (Так.)8) Чи потрібно протидіяти несправедливості будь-яким способом? (Ні.)9) Моральним ідеалом називають ті речі, які людина вважає досконалими (одяг, комп'ютер, книга тощо). (Ні.)10) Людину, яка прагне досягти свого ідеалу, називають фанатом. (Ні.)11) Моральний ідеал в етиці — це те саме, що й кумир. (Ні.)12) Моральний ідеал утілює уявлення про людину, якій притаманні найкращі моральні якості. (Так.)

2. Виконання тестових завдань.1) Період існування людини від її народження до смерті: а) сенс життя; б) життя; в) духовність.

2) Потреби людини виконувати моральні обов'язки, милуватися красою природи, отримувати насолоду від витворів мистецтва:

а) фізичні; б) духовні; в) внутрішні.

3) Розуміння людиною змісту й спрямованості життя, а також свого місця у світі:а) внутрішній світ; б) духовна краса; в) сенс життя.

4) Сукупність ознак, властивих людині з розвиненими духовними потребами, багатим внутрішнім світом і моральністю:а) духовна краса; б) моральні цінності; в) сила людського духу.

5) Значущі для життя людей уявлення про добро і зло, справедливе та несправедливе, сенс життя і призначення людини, які відображають їхнє ставлення до дійсності з точки зору бажаного й небажаного:а) духовна краса; б) моральні цінності; в) сенс життя.

6) Усвідомлення людиною своєї відповідальності за втілення моральних засад:а) моральні цінності; б) буденні обов'язки; в) моральні обов'язки.

7) Правильне, неупереджене ставлення до кого-небудь, що відповідає морально-етичним нормам:а) любов; б) справедливість; в) великодушність.

8) Якість людини, сповненої добрих, благородних почуттів: а) великодушність; б) святенництво; в) лукавство.

9) Почуття, про яке ка,жуть, що це насамперед уміння піддавати, а не отримувати:а) любов; б) радість; в) захоплення.

10) Цілеспрямований розвиток людиною власних духовних здібностей, удосконалення свого способу життя:а) великодушність; б) духовність; в) самовдосконалення.

11) Предмет захоплення й поклоніння:а) ідеал; б) кумир; в) моральний ідеал.

12) Уособлення кумира, яке обожнюють, перед яким схиляються і кому служать:а) ідол; б) ідеал; в) фанат.

3. Виконання завдань на індивідуальних карткахКартка 1

1) У чому цінність людського життя?2) Розкрийте зміст твердження: «Кумир, на відміну від ідеалу, примарний, не гідний наслідування».3) Наведіть два приклади різних проявів любові.

Картка 21) Що таке духовна краса?2) Розкрийте зміст твердження: «Моральні цінності є тими орієнтирами, що вказують загальний напрямок життя».3) Наведіть два приклади справедливого в житті суспільства і власному житті.

Картка З1) Коли людину називають «щирою душею»?2) Розкрийте зміст твердження: «Моральні цінності втілюють у собі найрізноманітніші прояви добра».3) Наведіть два приклади несправедливого в житті суспільства і власному житті.

Картка 41) Чи важко бути справедливим? Поясніть свою думку.2) Розкрийте зміст твердження: «Здатність відчувати, сприймати й дарувати іншим любов уважається ознакою духовного зростання людини».3) Наведіть два приклади вчинків людей, сильних духом.

Картка 5

1) Як людина може наблизитися до свого ідеалу?2) Розкрийте зміст твердження: «Розмірковуючи про сенс життя, слід співвідносити свої роздуми з моральними настановами».3) Наведіть приклади доступних вам способів протидії несправедливому.

Картка 61) Як відрізнити ідеал від кумира?2) Розкрийте зміст твердження: «Справедливість - цс якість, якою ми оцінюємо людські стосунки».3) Наведіть два приклади, як почуття любові спонукає людину до самопожертви.

Картка71) Що означає бути дорослим і самостійним?2) Розкрийте зміст твердження: «Людське життя — найвища цінність у світі».3) Наведіть два приклади значущих моральних цінностей у житті людини >>.

Картка 81) Що означає любити?2) Розкрийте зміст твердження: «Духовна жага може бути дошкульнішою за голод чи спрагу».3) Наведіть два приклади моральних ідеалів.

Картка 91) Чи важко бути людиною? Поясніть свою думку.-2) Розкрийте зміст твердження: «Несправедливість стосовно одного становить загрозу для всіх».3) Наведіть два приклади небезпеки для суспільства, коли людина присвячує своє життя служінню кумирові.

Картка 101) Як навчитися любити?2) Розкрийте зміст твердження: «Внутрішня сутність людини визначає наше ставлення до неї».3) Наведіть два приклади ставлення до людського життя як до найвищої цінності.

Картка 111) Що таке моральні цінності?2) Розкрийте зміст твердження: «Моральні ідеали инірці для самовдосконалення».3) Наведіть два приклади вчинків людини, «щирої дутою».

Картка 121) Як протидіяти несправедливому?2) Розкрийте зміст твердження: «Коли ми відчуваємо любов до себе, то наше життя набуває сенсу».3) Наведіть два приклади моральних обов'язків людини.

III. З АКЛ ЮЧ Н А ЧАСТИ НА 1. Підбиття підсумків.

Учитель звертає увагу учнів, що перша тема в підручнику мала назву «Прагнімо вершин добра». Завершивши її винчения, можна стверджувати, що кожен учень зробив декілька кроків до добра, яке є основою людського життя. У наступних темах на них чекає подальша мандрівка цим шляхом, проте подолати його допоможе наполеглива праця.

2. Оцінювання результатів уроку.Оцінюючи результати навчальної діяльності учнів на уроці, учитель виставляє оцінки,

коментуючи їхню участь у різних формах роботи.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯПригадати з вивченого в минулому році основні правила щоденного етикету, яких має

дотримуватися вихована людина, перебуваючи на природі.

6 класТЕМА: Чи є людина частиною природи. Як культурна людина повинна ставитися до природи. Що

означає «берегти природу». Моральні зобов'язання людини щодо природного світу.

МЕТА: пояснити, у чому полягає взаємозв'язок між людиною та природою; роз'ясняти, як має ставитися до природи культурна людина; розвивати уміння висловлювати власне судження про те, що означає «берегти природу»; наводити приклади ставлення людини до природи й оцінювати їх із позицій моралі, виховувати бережливого ставлення до природи.

ОБЛАДНАННЯ: підручник, дошка, крейда, папір, маркери, роздавальний і наочний дидактичний матеріал.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ:природа, довкілля (навколишнє середовище), екологія.

Структура урокуI. Вступна частина1. Мотивація навчальної діяльності.2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.II. Основна частина1. Чи є людина частиною природи.2. Як культурна людина має ставитися до природи.3. Що означає «берегти природу».III. Заключна частина1. Підбиття підсумків.2. Оцінювання результатів уроку.IV. Домашнє завдання

ХІД УРОКУІ. ВСТУПНА ЧАСТИНА1. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель повідомляє учням про початок вивчення нової теми курсу, знайомить із її назвою та інформує, що вони дізнаються: який взаємозв'язок існує між людиною та природою; якого способу життя необхідно дотримуватися, щоб бути здоровою людиною; чому необхідно вміти керувати своїми почуттями і вчинками; коли можна вважати, що людина опанувала культуру почуттів; чи здатна людина, завдяки власним зусиллям, стати розвиненою.

Мотивуючи навчальну діяльність учнів, доцільно пригадати вивчені ними в минулому році правила щоденного етикету, яких має дотримуватися людина у своєму ставленні до природи. Із цією метою учні дають відповіді на запитання.1) Чому потрібно дотримуватися правил щоденного етикету?2) Обґрунтуйте необхідність існування етикетних норм, яких необхідно дотримуватися, перебуваючи на природі.3) Які норми етикету необхідно пам'ятати, перебуваючи на природі?4) Якими, на вашу думку, будуть наслідки порушений цих норм?

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.Учитель повідомляє учням, що сьогодні на уроці йтиметься про те, на основі яких моральних

правил побудовані взаємини між людиною та природою, та знайомить їх з очікуваними навчальними результатами.

II. ОСНОВНА ЧАСТИНА1. Чи є людина частиною природи.1. Розповідь учителя.Учитель знайомить учнів зі змістом поняття «природа».

Природа — це весь навколишній світ у нескінченній різноманітності його проявів, у якому живе й діє людина.

Учитель привертає увагу учнів до назви пункту плану уроку і, використовуючи метод «мозкового штурму», пропонус дітям висловити власні думки про те, чи є людина частиною природи.

2. Колективна робота учнів за підручником.Коментоване читання основного тексту підручники «Чи є людина частиною природи», після

чого вони дають відповіді на запитання.1) У чому полягають взаємини між людиною та природою?2) Наведіть приклади того, коли шкодячи природі, людина одночасно завдає шкоди собі. 3) Що таке навколишнє середовище?4) Якими фактами ви можете підтвердити думку, що людина повністю залежить від того навколишнього середовища, у якому живе?5) Чому руйнування природи внаслідок діяльності людини можна вважати злочином щодо нащадків?

4. Робота з художнім твором.Розуміння того, що людина є частиною природи, можна знайти в усній народній творчості, тому

вчитель ознайомлює учнів із казкою індіанців Південної Америки «Сонячна квітка», після чого вони дають відповідь на запитання.

Багато років тому в одному селищі індіанців-ацтеків жила собі дівчинка на ім'я Квітка. Вона дуже любила сонце й могла милуватися ним цілий день. А коли сонце сідало за гори, дівчинка верталася додому і, засинаючи, думала, що завтра знову його побачить.

Того літа сонце дуже припікало. На небі не було ані хмаринки, на землю не впало жодної краплини дощу. Палаюче проміння висушувало квіти й трави, на полях не вродив маїс, люди пухли від голоду. Тоді маленька Квітка зрозуміла, що земля спрагла на дощ. І звернулася ао свого коханого з такими словами:— Сонечко моє, ти знаєш, як я тебе люблю, ти знаєш, що немає більшого щастя для мене, ніж бачити тебе! Але люди потребують дощу. Подивись на їхні страждання! Зглянься над ними!

І сонце виконало прохання дівчинки. Небо затягли хмари, уперіщив дощ. Він лив багато днів. Поля зазеленіли, квіти і трави випросталися, люди відчули себе щасливими.

Тільки маленька Квітка що не день, то блідла й усе дужче сумувала — адже вона стільки часу не могла милуватися сонцем! А промені були потрібні їй понад усе на світі, бо вливали в неї життя.

Сонце з'явилося тоді, коли дівчинка вже ледь дихала. Воно зігріло свою улюбленицю і сказало їй:- Ходімо, Квітко, зі мною в країну вічного сонця й духмяних садів. Відтепер ти називатимешся Сонячною Квіткою.

І дівчинка обернулася на чудову золотаву квітку, тільки серцевина в неї була темна, така, як очі та волосся.

На світанку ця квітка повертає голівку в бік сонця, яке з'являється на небосхилі, і милується ним, аж поки воно сяде за обрій.

Відтоді на полях Мексики розпускаються золотаві сонячні квіти, які в наших краях називаються соняшниками.

З а п и т а н н я .Як у змісті казки втілено розуміння індіанцями-ацтеками того, що людина є частиною природи?

5. Робота в парах. Учитель об'єднує учнів у пари, які отримують завдання: пояснити висловлювання видатних осіб.

(Кожній парі учнів пропонуються по два висловлювання.)• «Людина оволодіває природою, ще не навчившись володіти собою» . (А. ІЙвейцер, німецький мислитель XX ст.)• «Природа — це не те, що ми отримуємо від предків у спадок, а те, що ми позичили в нащадків». (Невідомий автор.)• «Ми не можемо чекати милості від природи після того, що ми з нею зробили». (Фольклор сучасності.)• «Природа — наша мати. Як птах народжений літати, а риба плавати у воді, так людина створена жити серед природи». (В. Соло-ухін, російський письменник XX сіп.)

2. Як культурна людина має ставитися до природи.

1. Розповідь учителя.Розвиток людства на нашій планеті спричинив суттєве збільшення його впливу на природу. На

сьогодні людина освоїла практично всю поверхню Землі і вийшла в Космос. Одночасно з цим відбувається вивчення й освоєння природи «вглиб»: відкрито й залучено до використання чимало нових корисних копалин, раніше невідомих властивостей і законів природи. Щорічно на нашій планеті видобувається близько 100 млрд тонн руди, газу, будівельних матеріалів. Проте . з цієї величезної кількості видобутого з надр Землі лише 1—1,5 % людина споживає, а близько 98,5 % іде на відходи, забруднюючи довкілля. Існує індійське прислів'я: «Коли людина вб'є останню тварину та отруїть останній струмок, то лише тоді зрозуміє, що грошима харчуватися не можна».

аме розуміння того, що Земля -- наш спільний дім, й іншої планети в людства на сьогодні немає, обумовило виникнення спеціальної науки -- екології, яка вивчає зв'язки між організмами (людьми, тваринами, рослинами тощо) і навколишнім середовищем. Сьогодні, як стверджують екологи, надзвичайно важливо, щоб людина зрозуміла, як необхідно ставитися до природи. Адже надзвичайно реальною є перспектива того, що людина своїми нерозумними діями може перетворити нашу Землю на пустелю з отруєною водою й повітрям. Зокрема, лише за останні 500 років людство знищило 2/3 усіх лісів на Землі й спричинило появу понад 9 млн км2 пустель. Відомий мислитель XX ст. Еріх Фромм застерігав: «Природа помститься людині за її хижацьке і грабіжницьке ставлення до неї». У сучасних умовах однією з важливих і невідкладних проблем стало вироблення норм, яких люди мають дотримуватися у своєму ставленні до природи.

2. Робота в малих групах.Учитель об'єднує учнів у малі групи, кожна з яких отримує завдання: обговорити і скласти

проект переліку правил, яких має дотримуватися культурна людина у своєму ставленні до природи,Після обговорення складених учнями проектів учитель допомагає їм сформулювати спільний перелік правил, який доцільно записати на дошці та в зошитах учнів.

3. Що означає «берегти природу».1. Робота з художнім твором.

Учитель ознайомлює учнів з африканською народною казкою «Невдячність» (або нагадує її зміст, якщо учні знайомі з нею з минулого року), після чого учні виконують завдання до неї.

Тро-антилопа і Козо-дерево були раніше нерозлучними друзями. А подружилися вони так. Тро часто доводилося рятуватися втечею від своїх переслідувачів-мисливців і хижаків. Дуже вже вона була помітна через свій високий зріст і довгі роги. Одного разу втомлена тривалим бігом антилопа зупинилася перепочити під деревом і стала розповідати йому про свої біди.

— Сестро,— сказав Козо,— я знаю, як тобі врятуватися. Тільки-но ти відчуєш наближення небезпеки, одразу ховайся під моїми гілками. Ось які вони широкі і великі. І спускаються майже до самої землі. Ось тебе ніхто й не побачить.

Гаряче подякувала Тро дереву. І тепер вона часто рятувалася від ворогів під надійним захистом свого друга. Під його гілками вона відчувала себе в повній безпеці, оскільки ані людина, ані звір не могли її тут помітити.

Одного разу вранці зголодніла антилопа і раптом стала об'їдати листя Козо.— Що ти робиш, нещасна! — вигукнув Козо.— Я дав тобі порятунок, і ось чим ти мені

віддячила!Тро нічого не сказала у відповідь, продовжуючи скубати зелені гілки. І так було кожного дня.

Дуже сподобалося антилопі листя дерева, і вона об'їла всі гілки, до яких лише змогла дістати.А через декілька днів проходив повз мисливець і одразу помітив антилопу. Вона глибоким сном

спала під деревом, і листя не ховало її. Мисливець прицілився і вбив антилопу. Так Тро заплатила жит-тям за свою чорну невдячність.

А казка каже: не треба об'їдати листя в дерева, яке тебе ж захищає.

З а п и т а н н я т а з а в д а н н я . 1) Чи можна вважати, що ця казка має навчити людей берегти природу? Чому?2) Наведіть приклади того, коли, шкодячи природі, людина також завдає шкоди собі.

2. Колективна робота учнів за підручником.

Самостійне читання учнями тексту підручника «Що означає берегти природу», після чого учні виконують завдання.1) Поясніть, від чого має охороняти і як повинна зберігати природу людина.2) Складіть кілька речень, які починаються словами: «Берегти природу означає...»

III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА 1. Підбиття підсумків.

Підбиваючи підсумки уроку, учитель нагадує учням його тему, пропонує самостійно сформулювати й назвати те, що вони вважають найважливішим із розглянутого на уроці.

2. Оцінювання результатів уроку.Оцінюючи результати уроку, учитель пропонує учням виконати завдання

Закінчіть речення.1) Природа дає людині можливість...2) Людина в сучасних умовах має кардинально змінити своє ставлення до природи для того, щоб...3) Прикладом екологічного лиха є...4) Прикладом забруднення людиною довкілля є...

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ1) Опрацювати § 10 « Якими є моральні правила взаємин між людиною та природою» в підручнику, відповісти на запитання й виконати завдання на с. 16, 17

2 години 6 класТЕМА: Як пов'язані довкілля та здоров'я людини. Що означає бути «здоровою людиною». Які

звички є шкідливими

МЕТА: розкрити зв'язок між способом життя людини та її здоров'ям; розвивати уміння висловлювати власну думку про те, що означає бути здоровою людиною; наводити приклади впливу довкілля на здоров'я людини; пояснювати негативний вплив шкідливих звичок на фізичне й морально здоров'я людини, виховувати бережливе ставлення до природи.

ОБЛАДНАННЯ: підручник, дошка, крейда, папір, маркери, роздавальний і наочний дидактичний матеріал.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: здоров'я, спосіб життя, здоровий спосіб життя, шкідливі звички.

Структура урокуI. Перевірка домашнього завданняII. Вступна частина1. Мотивація навчальної діяльності.2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.III. Основна частина1. Спосіб життя і здоров'я людини.2. Що означає бути здоровою людиною.3. Які звички є шкідливими.IV. Заключна частина1. Підбиття підсумків.2. Оцінювання результатів уроку.V. Домашнє завдання

ХІД УРОКУІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 1. Запитання та завдання.1) Наведіть докази того, що людина є частиною природи.2) Що таке навколишнє середовище?3) У сучасних умовах набув поширення напівжартівливий вислів, що «навколишнє середовище — це те, на що перетворюється природа, якщо її не охороняти». Поясніть, як ви його розумієте. Наведіть приклади, які підтверджують вашу думку. 4) Назвіть правила, яких обов'язково має дотримуватися культурна людина у своєму ставленні до природи. 5) Що означає вислів «охороняти природу»?6) Природу України вважають одним із головних багатств усього нашого народу. Поясніть, як необхідно ставитися до природи України, щоб наші нащадки мали можливість милуватися їі красою.7) Прослухайте оповідання Василя Сухомлинського «Відломлена гілка» та виконайте завдання до нього.

Уздовж алеї парку біг хлопчик. Був ясний весняний день, на деревах співали пташки, серед квітів літали барвисті метелики. Хлопчикові було весело. Він біг, розмахуючи руками.

Уздовж алеї росли маленькі липки, їх недавно посадили. На гілочках зеленіли ніжні пахучі листочки. Хлопчик зривав їх і кидав собі під ноги. Потішався. От зупинився біля однієї липи. Та не листочок відірвав, а цілу гілочку відчахнув. Гілочка впала додолу. Хлопчик на хвильку зупинився, глянув на тремтячі листочки. Глянув і на липку. Із північного боку зяяла ранка...

Хлопчикові стало шкода липки, та жалість у його серці жила недовго. Бо на дворі був такий радісний, сонячний день... Хлопчик переступив гілочку й побіг далі.

Минуло багато-багато років. Хлопчик виріс, став дорослий. І діти його повиростали.Ось теплого весняного дня приходить він до того парку, де бігав колись малим пустотливим

хлоп'ям: Уздовж алеї росли високі стрункі липи. Одна тільки була мовби з північного боку поранена. У неї ніби руки не було. Замість гілки — глибокий шрам.

Дідусь зупинився. Упізнав липу. Це він колись давно відчахнув її гілочку. І ось тепер на високому

стрункому дереві не було великої гілки. Менше листя зеленого, менше цвіту липового, менше співу бджолиного,— бо він зламав гілочку. Менше радості й у світі.

Дідусь зітхнув. Він стояв на алеї, дивився на рівну доріжку, по якій біг маленький хлопчик.

З а п и т а н н я т а з а в д а н н я .1) Якою, на вашу думку, є головна думка цього оповідання?2) Наведіть приклади того, як людина своїми нерозумними діями завдає невиправної шкоди природі.3) Яку моральну норму ставлення до природи культурної людини можна сформулювати за цим оповіданням?

II. ВСТУПНА ЧАСТИНА1. Мотивація навчальної діяльності.

Мотивуючи навчальну діяльність учнів, учитель ознайомлює їх із записаним на дошці визначенням поняття «здоров'я».

Здоров'я — стан організму і самопочуття людини, що визначаються тим, як функціонують її органи.

Пропонує по черзі висловити власну думку про те, чи пов'язане здоров'я людини з навколишнім середовищем. Підсумовуючи відповіді учнів, учитель звертає увагу, що наприкінці уроку вони зможуть порівняти, як змінилося їхнє уявлення про взаємозв'язок між здоров'ям людини й довкіллям.

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.Учитель повідомляє учням, що сьогодні вони дізнаються про зв'язок між станом довкілля,

способом життя людини та її здоров'ям, і знайомить їх з очікуваними навчальними результатами уроку.

III. ОСНОВНА ЧАСТИНА1. Спосіб життя і здоров'я людини.1. Розповідь учителя.

Учитель знайомить учнів із поняттям «спосіб життя».Спосіб життя — сукупність певних дій і прийомів, які дають можливість людині здійснити що-

небудь і досягти чогось. Роз'яснюючи зміст поняття, учитель наводить доступні й зрозумілі їм приклади різних видів способу життя людини.

Питання наявності зв'язку між способом життя людини та її здоров'ям розглядається учнями за підручником або у формі розповіді вчителя за його матеріалом із залученням наведеного матеріалу.

2. Додаткова інформація.Існує мудрий вислів: «Молодість — то скарб, що містить усе». І справді, із цього часу в руках

людини — її майбутнє. Які ідеали вона обере, якими знаннями, силою й здоров'ям запасеться,— таким і буде її подальше життя. Усім відомо: кволому недоступні спортивні рекорди, праця у важких умовах тощо. Тому кожному потрібне міцне здоров'я. А його, як кажуть, в аптеці не купиш, і подбати про нього слід саме замолоду.

Слід пам'ятати, що людський організм має величезні запаси сил та енергії. Із них, на думку дослідників, у своєму житті людина, як правило, реалізує лише невелику частину. Відомий математик фон Нейман уважав, що мозок людини здатций умістити 1020 одиниць інформації, тобто запам'ятати зміст мільйонів томів величезної наукової бібліотеки.

Досить часто людина сама зменшує тривалість свого життя та його якість. «Ми вкорочуємо життя,— зазначав видатний фізіолог І. Павлов,— власною нестриманістю, безладністю, негідним став-ленням до власного організму».

Відомі вчені І. Мечніков та О. Богомолець уважали, що нормальна тривалість життя людини становить 150 років. Існує чимало прикладів, які підтверджують це припущення. Зокрема житель Нагірного Карабаху на Кавказі Ршид Абдулап вийшов на пенсію лише на 117- му році життя. Жителька одного села в Азербайджані Афруз Гасанова навіть у 140-літньому віці не полишала ткати килими. Чокке Валіханов із Кабардино-Балкарії вперше зійшов на найвищу вершину Кавказу — Ельбрус -- 14-річним хлопчиною, а повторив сходження через 100 років. А хіба не вражає уяву титанічна праця в похилому віці видатних митців і вчених? До 89 років створював свої шедеври італійський скульптор Мікеланджело, до 94 — венеціанський художник Тиціан, до 82 — російський письменник Лев Толстой.

І в 90-річному віці плідно працював англійський мислитель Томас Гоббс, і у 84 роки здійснював геніальні винаходи американський учений Томас Едісон.

Наведених прикладів, імовірно, достатньо для того, щоб переконатися, яким дивовижним скарбом є дароване нам здоров'я. Проте збереження його впродовж життя залежить від цілеспрямованих зусиль самої людини.

3. Колективна робота учнів за підручником.Коментоване читання учнями тексту підручника «Як пов'язані спосіб життя та здоров'я людини»,

після чого учні дають відповіді на запитання.1) Чи поділяєте ви твердження, що «найціннішим для кожної людини є її здоров'я»? Чому?2) Поясніть, як ви розумієте українські прислів'я: «Здоров'я всьому голова»; «Не просимо в Бога хліба, а просимо здоров'я».3) Відомий французький учений Ф. Бекон ще в XVI ст. висловив думку: «Або люди зроблять так, щоб було менше диму, або дим зробить так, що стане менше людей». Від якої небезпеки автор намагався застерегти людей? Чи не втратило свого значення це застереження сьогодні? Чому?4) Як пов'язані між собою духовний і фізичний стан людини? Наведіть приклади.

2. Що означає бути здоровою людиною.1. Виконання завданнь1) Яку людину вважають здоровою?2) Складіть перелік ознак, які властиві здоровій людині.3) Від чого, на вашу думку, залежить здоров'я людини?4) Якою мірою здоров'я людини залежить від неї самої? Обґрунтуйте свою думку.

2. Розповідь учителя.Здоровий спосіб життя — постійне дотримання й здійснення людиною певної сукупності

заходів, спрямованих на зміцнення свого організму й підвищення якості життя. Серед найважливіших заходів, із якими пов'язується здоровий спосіб життя, є правильне харчування, дотримання норм особистої гігієни, фізичні навантаження, загартування, відсутність шкідливих звичок і турбота про свій духовний стан.

У Давній Індії у Ведах (збірниках священних текстів давніх аріїв) наведені рекомендації щодо того, як людина може зберегти міцне здоров'я. Найважливішою підставою для того, щоб прожити довге й повноцінне життя, індійські мудреці вважали моральність людини. Учитель пропонує учням пригада- ти, що таке моральність, і висловити власну думку про те, як вона забезпечує здоровий сіїосіб життя людини.

3. Додаткова інформація.• Під нігтями людини скупчуються близько 350—400 млн мікробів. У тих, хто має звичку

обкушувати нігті, мікроби потрапляють до шлунково-кишкового тракту й починають там бурхливо розмножуватися. Саме тому необхідно позбутися цієї шкідливої звички, ретельно мити руки з милом (від цього гине понад 80 відсотків мікробів) і коротко підстригати нігті, які за добу виростають на 0,1—0,4 мм.

• Організм людини підпорядкований певним біоритмам. Розумова й фізична діяльність людини буде найвищою між 5 і 6, 11 і 12, 16 і 17, 20 і 21 годинами, а найнижчою між 2 і 3, 9 і 10, 14 і 15, 18 і 19, 22 і 23 годинами. Крім цього, слід ураховувати те, що є люди, яким краще працювати зранку (їх називають «жайворонками»), і ті, які досягають найвищих результатів у пізні, нічні години (за ними узвичаїлася назва «сови»).

• Доведено, що перевантаження не діє на організм так згубно, як пасивність і лінощі. Ледарі ніколи не стають довгожителями, оскільки за пасивного «відпочинку» в організмі порушуються важливі фізіологічні функції, і людина недостатньо компенсує витрачену раніше енергію.

• Упродовж доби людина вдихає близько 12 тис. літрів повітря. При цьому 1 мᶾ повітря на вулиці містить 10—20 тис. мікробів. У шкільному класі на початку уроку 1 м повітря має близько 2500 мікробів, а наприкінці заняття — близько 13 500 мікробів. Якщо в шкільному класі перебуває один учень із гострою респіраторною вірусною інфекцією, він може заразити 10—15 учнів.

• Важливою фізіологічною потребою, засобом, який краще за ліки поновлює фізичні й духовні сили людини, є сон. Для більшості підлітків найкращий час для сну — із 22-ї години вечора до 7-ї

ранку. При цьому якщо людина, наприклад, спить у непровітреній кімнаті, її нервові клітини не забезпечуються необ хідною кількістю кисню, і користь від такого спання буде невеликою. Вечеряти треба не пізніше ніж за дві години до сну. Навіть незначне порушення сну викликає втому, порушення уваги, утрату коркової пам'яті та інші розлади психіки. Після 90 годин безсоння розпочинаються галюцинації, після 100 людина не може виконувати навіть найпростіші інтелектуальні завдання, після 117 — порушується свідомість, після 200 — виникають симптоми розладу психіки.

• Важливе значення для здорового способу життя має загартування організму. На Русі з прадав- ніх часів чергували купання в жарких лазнях із розтиранням снігом чи ополіскуванням у крижаних ополонках. Літописець Нестор у «Повісті минулих літ» писав: «Дивовижне я бачив у слов'янській землі... Бачив лазні дерев'яні, і розпалять їх дочервона, і роздягнуться, і будуть голі... і підіймуть на себе пруття гнучкі, і б'ють себе самі... ледь злізуть... обіллються водою студеною... і цим здійснюють омовен-ня собі, а не муку». Наші предки добре знали також і про благотворний вплив сонячних променів на організм. Слов'яни-язичники шанували Ярила— бога сонця, який, за їхніми уявленнями, випромінював могутню силу, що додавала здоров'я людині. При розкопках давніх міст у Криму знайдено солярії — спеціально відведені місця для засмагання.

4. Робота в парах.Учитель об'єднує учнів у пари, кожна з яких отримує картку із завданням.

Картка 1Один хлопчик від народження був дуже хворобливим. Він часто хворів на застуду, був слабким і

кволим. Одного разу, хворіючи вдома, він вирішив змінити своє життя, власними зусиллями подолати свою хворобливість, стати міцним і здоровим...Продовжте розповідь про те, якими діями він досяг поставленої мети.

Картка 2Інший хлопчик від народження був міцним і сильним. Проте через власну поведінку він із часом

утратив своє здоров'я.Розкажіть про те, якими діями цей хлопчик міг утратити своє здоров'я.

Після обговорення результатів виконання завдань учні за допомогою вчителя колективно складають рекомендації для тих, хто хоче дотримуватися здорового способу життя й бути здоровою людиною. Складені учнями рекомендації записуються в зошити

3. Які звички є шкідливими. 1. Розповідь учителя.

Життя в людини лише одне. Людина своїми зусиллями здатна прожити досить довго і залиша- тися при цьому здоровою. Проте дуже часто своїми нерозумними діями люди скорочують собі життя. Небезпечні для життя людини дії, які руйнують її здоров'я та мають систематичний характер, назива- ються шкідливими звичками. (Учитель пропонує назвати учням звички, які вони вважають шкідливими.)

Найнебезпечнішими серед шкідливих звичок є вживання спиртних напоїв, паління тютюну та наркоманія.

Пристрасть до алкоголю вкорочує вік людини на 15—20 років. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, від третини до половини хворих, що лікуються в психіатричних лікарнях і клініках, це алкоголіки або люди із загостренням інших нервово-психічних захворювань, спричинених уживан- ням спиртного. Алкоголізм став третьою за кількістю причиною смертності людей, поступаючись лише злоякісним пухлинам і захворюванням серцево-судинної системи. Люди, що вживають спиртне, хворіють на 20—ЗО відсотків частіше, ніж звичайно. У 18 разів частіше під дією алкоголю в людей розвиваються захворювання органів травлення.

Визначний давньоримський мислитель Сенека свого часу влучно зауважив, що пияцтво — це добровільне божевілля. Не дивно, що й переважна більшість правопорушень, злочинів, травм, катастроф і аварій відбувається в стані сп'яніння.

Дуже жахливим є те, що зловживання спиртним спричиняє народження неповноцінних дітей. Болгарський лікар навів такі дані своїх спостережень: у 23 хронічних алкоголіків народилося 15 мертвих дітей і 8 потвор.

Тютюнопаління також має жахливі наслідки. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, від хвороб, які воно викликає, щороку помирає близько мільйона людей, тож недарма його називають

«чумою XXI століття». Курці, приміром, у дев'ять разів частіше гинуть від раку, у 10 разів частіше хворіють на виразку шлунку, удвічі частіше вмирають від інфаркту, ніж люди, які не палять.

Хронічні розлади органів дихання, які важко піддаються лікуванню, виснаження нервової системи, погіршення пам'яті, порушення смаку, зору, слуху, розвиток багатьох інших недугів — ось результат перебування тютюнового диму в організмі людини. До того ж чимало цих захворювань розвиваються приховано, і тютюнова інтоксикація може позначитися на здоров'ї людини навіть через десятки років.

Учені стверджують, що одна випалена сигарета вкорочує вії людини на 12 хвилин, а система -тичне паління забирає не менші ніж п'ять років життя. Американські вчені дослідили, що в юнаків які заохотилися до тютюну, на 5 % знижується обсяг пам'яті, на 4,5 — здатність до навчання, на 5,5 — точність у виконанні математичних дій. Російські вчені обстежили 50 учнів 7—8 класів. Серед них курці складали понад третину, із яких не встигали в навчанні 26,4 %.

Надзвичайно шкідливо впливає тютюнопаління на жіночій організм. Німецькі вчені дійшли висновку, що жінки, які палять, старіють майже в 10 разів швидше.

2. Додаткова інформація.Знайомству учнів зі шкідливим впливом наркотиків на організм людини може передувати

індійська казка «Мак».Серед великого лісу несе свої тихі води священна річка індійців Ґанґ. Широке листя бананів

схиляється над її прозорою глибиною. Нпа березі Ґанґу жив старий самітник, котрий цілими днями молився й розмірковував. Щоб рятуватися від негоди, він збудував із бамбуку невелику хижу.

Люди рідко відвідували його, але до нього постійно прибігала маленька, сіра, зовсім ручна миша. Він давав їй залишки рису, плодів і горіхів, якими харчувався, і так звик до неї, що став розуміти ми-шиний писк.

Одного разу, коли він відпочивав, до нього підбігла миша й жалісно пропищала:— Ти не ображаєш мене, бідну звіринку, ти годуєш жалюгідну мишу, то виконай її прохання.— Кажи сміливіше, якщо я зможу виконати твоє прохання, то я зроблю це.— Коли тебе немає в хижі, святий пане,— мовила миша,— сюди приходить великий кіт і погрожує мені. Мені здається, що він збирається з'їсти мене. Мені здається, що ти можеш усе, то перетвори мене на кішку, щоб я не боялася ворогів мого роду.

Самітник погодився виконати це прохання. Він помолився своєму богу, набрав води з Ґанґу й окропив нею мишу зі словами:— Великий боже, перетвори її на кішку.

Через мить замість сірої миші сиділа велика пухнаста кішка із зеленими очима. Вона весело подивилася на старого й вискочила з хижі.

Минуло кілька днів. Самітник, як і раніше, молився, але тепер замість маленької миші в куточку його хижі копирсалася велика сіра кішка.Якоь він спитав її:— Чи подобається тобі бути кішкою?— Ах, ні,— відповіла вона.— Невже? Тебе ображають інші кішки? Або ти забуваєш про свою силу й боїшся їх, як і тоді, коли була безсилою мишою?— Ні! Але що таке кішка? Без тебе тут буває величезний собака, він гарчить, і гавкає так, що я тремчу від жаху. Чи можеш ти зробити мене собакою? Будь ласка, не відмовляй мені.— Добре,— сказав самітник,— будь собакою.

Він знову кинув на неї декілька крапель священної води з Ґанґу, помолився, і перед ним з'явився великий собака.

Минав час, собака інколи заходив до його хижі, а інколи бігав на декілька днів до лісу полювати на кроликів. Проте через деякий час йому це набридло, і він попросив зробити його мавпою.

Самітник виконав це бажання. Проте через деякий час мавпа вирішила, що приємніше бути кабаном. Однак кабаном колишня миша була лише декілька днів. Вона зустріла великого слона, якого боялися й поважали інші звірі, і попросила старого перетворити її на слона.

Самітнику це не дуже сподобалося, але він виконав це бажання. Великий слон не довго блукав джунглями. Через деякий час його спіймали мисливці й відвели до свого господаря, місцевого раджі. Слона навчили ходити під сідлом, і на ньому разом зі своєю дружиною катався раджа.

Під час цих прогулянок слон чув, як раджа розважав свою красуню-дружину, виконував усі її

примхи й бажання, купував усі коштовні прикраси, які вона бажала.Дивлячись на все це, слон забажав стати дружиною раджі. Одного разу він утік від своїх

наглядачів і через лісові хащі побіг до оселі старого самітника. Побачивши його, слон став на коліна і закричав:— Добрий, добрий самітнику, великодушний старцю! Немає нікого у світі щасливішого за дружину раджі. Зроби мене дружиною раджі!— Ні, це неможливо,— відповів старий,— я не можу перетворити тебе на гарну молоду дівчину.

Проте слон наполягав, і через деякий час самітник здався його вмовлянням і виконав це прохання..— Бідна миша,— сказав старий,— ти стала людиною і тепер маєш жити, як розумна, добра людина. Пам'ятай, що я зможу допомагати тобі, лише якщо ти залишишся правдивою й доброю. Великий бог, якому я служу, заборонив мені мати справу з істотами низькими і злими.— Дякую тобі, батьку мій,— сказала дівчина й низько вклонилася йому.

Через деякий час у лісі пролунав шум і почулися звуки мисливської труби, а ще через деякий час на галявині разом зі своїм почтом з'явився молодий і гарний раджа. Він заблукав у лісі й попросив самітника показати йому дорогу. Молода красуня запропонувала допомогти йому. По дорозі раджа сказав, що охоче зробив би її своєю дружиною, якби вона походила із царського роду.— Це не повинно засмучувати тебе,— відповіла красуня.— Я царського роду, і моє ім'я царівна Мак. Народ, яким правив мій батько, збунтувався, і моїх батьків було вбито. Благочестивий самітник прийняв мене до себе й виховав як доньку.

Раджа повірив у все, що казала йому неправдива царівна Мак, прогнав колишню дружину й одружився з колишньою мишею.

Мак була щасливою, але її турбувала думка, що старий самітник може розповісти раджі, ким вона була раніше. Раджа став помічати, що його красуня-дружина чимось засмучена, й одного вечора спитав, у чому причина цього. Він обіцяв виконати будь-яке її бажання.— Я не можу бути щасливою,— відповіла вона,— поки залишається людина, що може заподіяти мені зло.— Хто це? — спитав раджа.— Той самітник, у якого я жила,— сказала красуня.— Я не сказала тобі правди, вибач мені за це, але він ненавидів моїх батьків і бажає смерті мені. Накажи його стратити, і тоді я стану щасливою.

Раджа дуже здивувався і вже хотів сказати, що виконає навіть це бажання коханої дружини, але раптом сталося щось дивне: красуня зникла, і перед ним сиділа лише маленька сіра миша.

Він розчавив її ногою і скинув із даху в сад. У цю хвилину він почув, що хтось гукає до нього. Раджа повернувся й побачив освітлену сріблявим місячним світлом постать самітника.— Не сумуй за цією обманщицею,— сказав старий.— За її гарною зовнішністю ховалося зле серце і брехливий розум. Великий бог покарав її і повернув її до первісного вигляду. Закопай мишу там, де вона впала. Над нею виросте квітка з яскравою, вогняно-червоною квіткою. Коли її пелюстки опадуть, утвориться плід, сповнений насінням. Із цього плоду люди стануть виготовляти дивовижний напій — опій. Для багатьох він служитиме ліками, але той, хто палитиме його дуже часто або питиме, буде жорстоко покараний. Він убере в себе всі ті якості, якими відрізнялася твоя дружина, раджа, що була мишею, кішкою, собакою, мавпою, кабаном і, нарешті, слоном. Вона буде підступною й невірною, як кішка, гарчати, як собака, перекривлювати всіх, як мавпа, любити бруд, як кабан, уявляти себе сильною, як слон. Нарешті, коли вона отямиться, то буде безсилою, боягузливою і жалюгідною, як та миша, яку ти вбив.

3. Розповідь учителя.Наркотики цілком виправдовують ту другу назву, яка закріпилася за ними у світі — «біла

смерть». Адже від наркотичних засобів людина деградує в 15—20 разів швидше, ніж від алкоголю. Вони атрофують мозок, руйнують кров, у тих, хто вдихає їх разом із цигарковим димом, виникають злоякісні пухлини дихальних шляхів.

Людина, яка один раз спробувала наркотики, як правило, цим не обмежується, і повертається до цього заняття ще і ще, постійно втішаючи себе ілюзією, що при першому ж бажанні зможе покінчити з цією згубною пристрастю. Але з тенет «білої смерті» вирватися дуже й дуже нелегко.

Щонайменше 90 % хворих, які намагаються вилікуватися від наркоманії, стверджують, що ніколи б не ступили на цю стежку, якби знали, що на них чекає. Термін «наркоманія» походить від двох грецьких слів: «нарке» — заціпеніння, оніміння й «манія» — безумство, божевілля. Справді, уживання

наркотиків викликає штучне піднесення настрою, за якого спотворюється сприйняття кольору, форм предметів, звуків, часу, простору, життєвих ситуацій, стосунків між людьми тощо. Розладнується увага, послідовність мислення. Для того щоб досягти наркотичного піднесення, щоразу збільшують, й усі думки наркомана зводяться до того, як і де дістати чергову порцію дурману. Без неї він уже не може існувати, тому здатний на будь-який учинок, навіть злочин, аби задовольнити свою потребу в нарко-тиках.

Оскільки наркотики паралізують волю людини, допомогти їй можуть друзі, товариші. Лише вони зможуть переконати в необхідності лікуватися від згубної звички. Від їх принциповості залежить життя людини.

III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА1. Підбиття підсумків.

Підбиваючи підсумки уроку, учитель пропонує учням порівняти, як змінилися їхні уявлення про взаємозв'язок між здоров'ям і довкіллям, а також що нового вони дізналися про здоровий спосіб життя та шкідливі звички.

2. Оцінювання результатів уроку.Відповісти на запитання.1) Як фізичне здоров'я людини пов'язане з її духовним станом?2) Які звички притаманні людині, що веде здоровий спосіб життя?3) У чому полягає небезпека шкідливих звичок для людини?

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1) Опрацювати § 11 «Як пов'язані довкілля і здоров'я людини» в підручнику, відповісти на запитання й виконати завдання на с. 18, 19

6 клас ТЕМА: Що означає пізнати себе. Чому потрібно керувати своїми почуттями та вчинками. Що

таке «мистецтво керувати собою»

МЕТА: обґрунтовувати результати, необхідність для кожного добре знати самого себе; пояснювати, чому вихована людина має вміти керувати своїми почуттями та вчинками; розвивати уміння наводити приклади вчинків людей, які вміють керувати своїми почуттями та вчинками, а які —

ні; характеризувати, як вони розумі ють «мистецтво керувати собою», виховувати толерантність.

ОБЛАДНАННЯ:підручник, дошка, крейда, папір, маркери, роздавальний і наочний дидактичний матері- ал, матеріал для проведення тестування учнів, схема «Пізнання людиною себе».

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: пізнання, самопізнання, самооцінка, самовдосконалення, «мистецтво керувати собою».

Структура урокуІ. Перевірка домашнього завдання II. Вступна частина1. Мотивація навчальної діяльності.2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.III. Основна частина1. Що означає пізнати себе.2. Чому потрібно керувати своїми почуттями і вчинками.3. Як оволодіти «мистецтвом керувати собою».IV. Заключна частина1. Підбиття підсумків. 2. Оцінювання результатів уроку.V. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ І. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ1. Завдання за темою «Як пов'язані довкілля і здоров'я людини»1) Складіть перелік підстав, що підтверджують наявність зв'язку між способом життя і здоров'ям людини. 2) Складіть перелік звичок і занять людини, яка дотримується здорового способу життя.3) Складіть перелік ознак, що характеризують негативний вплив на здоров'я людини шкідливих звичок.

2. Запитання та завдання.1) Розкрийте зв'язок між здоров'ям і способом життя людини.2) У чому полягає зв'язок між довкіллям і здоров'ям людини?3) Доведіть або спростуйте наведені висловлювання:• «Перше багатство — це здоров'я». (Р. Емерсон, американський мислитель XIX ст.)• Здоров'я набагато більше залежить від наших звичок і харчування, ніж від мистецтва лікарів». (Д. Леббок, британський природознавець XIX—XX ст.)• «Хто розраховує забезпечити собі здоров'я, перебуваючи в лінощах, чинить так само безглуздо, як і людина, яка розраховує мовчанням удосконалити свій голос». (Плутарх, давньогрецький мислитель.)• «Без здоров'я неможливе й щастя». (Д. Аддісон, британ ський письменник XVII—XVIII ст.)4) Що таке здоровий спосіб життя? Складіть перелік звичок, притаманних людині, яка його дотримується.5) Складіть перелік рекомендацій для того, хто хоче вести здоровий спосіб життя й бути здоровою людиною.6) Що таке шкідливі звички? У чому полягає небезпека шкідливих звичок для здоров'я людини?

II. ВСТУПНА ЧАСТИНА

І. Мотивація навчальної діяльності.Мотивуючи навчальну діяльність, учитель пропонує учням спробувати оцінити свою

працездатність за п'ятибальною шкалою. Після цього учні виконують тренінг-тест Є. Ільїна на вивчення сили нервової системи і працездатності людини.

Для виконання тесту учні отримують аркуші паперу, на яких намальовані вісім однакових пронумерованих квадратів зі стороною 4 см. Учні отримують інструкцію для виконання завдання. У праву руку (правші) або ліву (лівші) береться олівець таким чином, щоб великий палець упирався в його торець. Лікоть руки має триматися в повітрі й не спиратися на стіл. Завдання полягає в тому, щоб за командою вчителя в максимальному темпі за п'ять секунд поставити в кожному квадратику якомога більше крапок. За командою вчителя «далі!» учні переходять до наступного квадратика. (На малюнках зображена послідовність для правшів (мал. 1) та для лівшів (мал. 2).)1 2 3 4

'І8 7 6 5 У

4 3 2 114У

6 7 8

Мал. 1Мал. 2

Учитель має підбадьорювати учнів словами: «Швидше, ще швидше!», «Старайтеся!», «Залишилося ще небагато, молодці, швидше!» тощо, оскільки ця праця пов'язана з фізичним напруженням, і до її завершення накопичується втома.

Завершивши виконання завдання, учням необхідно підрахувати кількість крапок у.кожному квадраті й записати в його кутку результат. Після цього результати відбиваються на графіку. На горизонтальній лінії позначені номери квадратів, а на вертикальній учні мають поставити позначку, що відповідає кількості крапок у квадраті. Потім позначки з'єднуються лінією. Орієнтовний завершений вигляд графіка зображено на мал. З (с. 87).

Розшифровка результатів тестуЄ. Ільїн визначає п'ять видів графіків, що відповідають п'яти типам нервової системи й пов'язаній

із нею працездатністю:I — сильний;II — середньо-сильний;III — середній (рівний, проміжний тип);IV — середньо-слабкий;V — слабкий.,

Сильний тип нервової системи відрізняється високою працездатністю й може витримувати високі навантаження. Вона може навіть дещо зрости після освоєння ним діяльності. Для середнього типу нервової системи притаманна нерівномірність темпу діяльності, тобто людина працює «ривками », може на певний час мобілізувати себе, але їй важко витримувати цей темп тривалий період, і в неї відбувається1 кв. 2 кв. З кв. 4 кв. 5 кв. бкв. 7кв. 8 кв.Мал. ЗМал. 4швидке зниження працездатності. Для слабкого типу нервової системи характерна швидка втомлюваність і зниження працездатності під час великих навантажень.На мал. 4 представлений загальний вигляд графіків кожного типу. При розшифровці їх вигляду необхідно звертати увагу на те, як вони розташовані стосовно горизонтальної лінії (зображена пунктиром), яка відбиває кількість крапок, поставлених у першому квадраті (тобто рівень працездатності на початку виконання завдання).

Пояснюючи результати тесту учням, необхідно пам'ятати особливості їхнього вікового рівня. Слід також звернути увагу, що як сильний, так і слабкий типи нервової системи мають свої переваги.

Перевагами сильного типу є висока працездатність, здатність не втрачати витримку в складних ситуаціях, стійкість. Перевага слабкого типу - - висока чуттєвість, притаманна представникам творчих професій — музикантам, акторам, художникам. Для того щоб досягти гармонії із собою, людині необхідно пам'ятати про особливості свого організму, не перевтомлюватися й не піддавати себе надмірним навантаженням.

Після завершення виконання тесту учні порівнюють попередню оцінку своєї працездатйості з його результатами. Тест може дати вчителю, класному керівнику та батькам багато корисної інформації.

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів. Учитель повідомляє учням, що сьогодні вони дізнаються про те, що таке «мистецтво керувати

собою» і як можна його опанувати, та представляє очікувані результати уроку.II. ОСНОВНА ЧАСТИНА 1. Що означає пізнати себе. 1.Розповідь учителя.

Усі люди на нашій планеті різні. Відрізняються між собою навіть близнюки. Відмінності людей виявляються не лише в їхній зовнішності, а і в уподобаннях, особливостях характеру, почуттях, здібнос-тях тощо. Для того щоб зрозуміти своє місце у світі, зуміти налагодити стосунки з іншими людьми, досягти успіху в житті, кожному необхідно зрозуміти, яким він є. Коли людина намагається осягнути розумом якісь явища, одержати істинне (відповідне дійсності) уявлення про кого- або що-небудь, це називають пізнанням. Намагання людини пізнати саму себе визначають як самопізнання. (Пояснення матеріалу супроводжується зверненням учителя до схеми «Пізнання людиною себе».)

Самопізнання Пізнання людиною самої себе — характеру, почуттів, здібностей тощо

Самооцінка Формування людиною, на підставі спостережень за собою, оцінки своїх чеснот і недоліків

Самовдоскона-лення

Цілеспрямований процес удосконалення людиною самої себе (фізичного, морального тощо)

2. Розповідь учителя.Інформація, яку людина накопичує про себе внаслідок самопізнання, стає передумовою для того,

щоб оцінити, які риси є позитивними, а які — негативними. Здійснити самооцінку необхідно чесно і правдиво. Після цього можна замислитися над тим, як розвивати позитивні риси, а як позбутися негативних, тобто самовдосконалюватися.

Важливе значення для самопізнання має визначення властивостей свого темпераменту — сукупності психічних особливостей людини, які виявляються в її поведінці. За темпераментом людей поділяють на чотири типи:• сангвініки (швидкі, активні, які легко пристосовуються до зміни життєвих обставин);• холерики (збуджені, неврівноважені, нестримані й запальні);• флегматики (спокійні, завжди врівноважені, відрізняються терплячістю, витримкою і вмінням володіти собою);• меланхоліки (пасивні, загальмовані, схильні до переживань і невпевнені в собі).

Слід пам'ятати, що не існує «доброго» або «поганого» темпераменту. Це лише отримані людиною психічні особливості, від природи, із якими необхідно рахуватися.

3. Робота в парах.Учитель об'єднує учнів у пари і пропонує за допомогою тесту визначити, яким вони бачать свій

темперамент, а яким — їхній товариш по парті. Виконавши тест, учні порівнюють власнуоцінку з тією, яку їм дав товариш. Це дозволить перевірити, до якого типу темпераменту вони себе зараховують і якими їх бачать оточуючі.

Тест «Мій темперамент».У наведених переліках позначте знаком « + » ті якості темпераменту, які ви вважаєте характер-

ними для вас, а знаком «-» ті, що притаманні вашому товаришу по парті. Потім відзначте групи, у яких

ви визначили для свого темпераменту та темпераменту свого товариша більше ніж 11 рис. Отже, цей тип темпераменту у вас або в нього буде переважати.

Сангвінік1) Веселий і життєрадісний; 2) енергійний і діловий; 3) часто не закінчує розпочату справу; 4)

схильний до переоцінки себе; 5) здатний швидко схоплювати нове; 6) нестійкий в інтересах та схильно- стях; 7) легко переживає невдачі та неприємності; 8) легко пристосовується до нових обставин; 9) із за- хопленням береться за будь-яку нову справу; 10) швидко втрачає інтерес до справи, якщо вона перестає його цікавити; 11) швидко включається в нову справу і так само швидко переключається з одного виду діяльності на інший; 12) не любить одноманітної, буденної, кропіткої праці; 13) товариський і чутливий, не відчуває себе незручно з незнайомими людьми; 14) витривалий і працездатний; 15) має гучну, швид- ку мову, яка супроводжується жвавою жестикуляцією; 16) володіє собою в неочікуваних, складних си-туаціях; 17) завжди має бадьорий настрій; 18) швидко засинає і прокидається; 19) часто незібраний і поспішає в прийнятті рішень; 20) схильний інколи відволікатися.

Холерик1) Непосидючий і метушливий; 2) нетерплячий; 3) невитриманий і запальний; 4) різний і прямо-

лінійний у стосунках із людьми; 5) рішучий та ініціативний; 6) упертий; 7) винахідливий у суперечці; 8) працює уривчасто; 9) схильний до ризику; 10) не тримає зла та образ; 11) має швидку, пристрасну, із нечіткою інтонацією мову; 12) неврівноважений і схильний до гарячковості; 13) досить агресивний; 14) нетерпимий до недоліків інших; 15) має виразну міміку; 16) здатний швидко вирішувати й діяти; 17) постійно прагне нового; 18) має різні, уривчасті рухи; 19) недостатньо наполегливий у досягненні поставленої мети; 20) схильний до різких змін настрою.

Флегматик1) Спокійний і холоднокровний; 2) послідовний у справах; 3) обережний і розважливий; 4) уміє

чекати; 5) мовчазний і не любить базікати без потреби; 6) має спокійну, виважену мову із зупинками, без різких емоцій та міміки; 7) стриманий і терплячий; 8) доводить розпочату справу до кінця; 9) не витрачає дарма сил; 10) суворо дотримується чіткого розпорядку в житті та системи в праці; 11) легко стримує себе; 12) мало сприймає як схвалення, так і осуд; 13) незлий, вибачає ущипливі слова на свою адресу; 14) постійний у своїх стосунках та інтересах; 15) повільно включається в працю і переходить від однієї справи до іншої; 16) має рівні стосунки з усіма; 17) полюбляє акуратність і порядок в усьому; 18) важко пристосовується до нового оточення; 19) інертний, кволий; 20) має витримку.

Меланхолік1) Сором'язливий; 2) губиться в новому оточенні; 3) важко встановлює конт'акти з новими

людьми; 4) не вірить у власні сили; 5) легко переносить самотність; 6) відчуває пригніченість і розгу- бленість, коли зазнає невдачі; 7) схильний «заглиблюватися в себе»; 8) швидко втомлюється; 9) має спокійну, тиху мову, яка інколи нагадує шепіт; 10) мимоволі пристосовується до характеру співрозмовника; 11) вразливий; 12) надзвичайно чутливий до схвалення та осуду; 13) висуває високі вимоги до себе та оточуючих; 14) схильний до підозрілості та недовірливості; 15) хворобливо чутливий та вразливий; 16) надзвичайно легко ображається; 17) потайливий і нетовариський, не ділиться з іншими своїми думками; 18) малоактивний і несміливий; 19) безмовно покірний; 20) прагне викликати співчуття й допомогу в оточуючих.

3. Чому потрібно керувати своїми почуттями і вчинками.Учитель пропонує учням пригадати вивчене в минулому році й дати відповіді на запитання:

1) Що таке почуття?2) Які людські почуття вам відомі?3) Що таке вчинок?4) Наведіть приклади людських учинків.

4.Обговорення проблеми в загальному колі.Учитель об'єднує учнів у загальне коло і пропонує їм обговорити зміст оповідання Василя

Сухомлинського «Святковий обід».

Святковий обідНіна живе у великій родині. У неї мати, батько, два брати, дві сестри і бабуся.Ніна в родині найменша: їй восьмий рік. Бабуся — найстарша: їй уже вісімдесят два. Коли сім'я

обідає, у бабусі тремтять руки. Несе вона ложку до рота, ложка дрижить, і з неї капає на стіл.Незабаром у Ніни день народження. Мама сказала, що на її іменини буде в них святковий обід.

На обід Ніна запросить усіх своїх подруг. Ось і гос'гі прийшли. Мама накриває стіл білою скатертиною. А Ніна думає: «Це ж і бабуся за стіл сяде. А в неї руки тремтять... Подруги сміятимуться. Розкажуть потім у школі: у Ніниної бабусі руки тремтять».

Ніна тихенько й каже:— Мамо, хай бабуся з нами за стіл не сідає.— Чому? — дивується мати.— У неї руки тремтять. На стіл капає...Мама зблідла. Не сказала ні слова, зняла зі столу білу скатертину й сховала її в шафу.

Вона довго сиділа мовчки. А потім сказала:— Бабуся нездужає. Тому святкового обіду не буде. Вітаю тебе, Ніно, із днем народження. Моє

тобі побажання: бути людиною.

Запитання для обговорення.1) Як ви оцінюєте вчинок Ніни?2) Чи можна вважати, що однією з причин учинку Ніни було її невміння керувати своїми почуттями та поведінкою?3) Чи є підстави стверджувати, що невміння керувати своїми вчинками і поведінкою може образиті^ інших людей? Обґрунтуйте свою думку.4) Наведіть приклади ситуацій, коли внаслідок невміння керувати своїми почуттями і вчинками хто-небудь образив інших, зруйнував дружні стосунки, залишив про себе враження як про невиховану особу.5) Наведіть декілька причин, чому кожному необхідно навчитися керувати собою і своїми вчинками.6) Сформулюйте риси поведінки,людини, яка вміє керувати собою.

4. Як оволодіти «мистецтвом керувати собою». Колективна робота учнів за підручником.

Учні самостійно читають текст підручника на с. 74—75 «Як навчитися керувати собою» та виконують завдання: підготувати для обговорення в класі проект законів і правил «мистецтва керувати собою».

Обговорюючи результати виконання завдання, учні за допомогою вчителя визначають найважливіші правила, які має засвоїти той, хто прагне оволодіти «мистецтвом керувати собою».

IV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА 1. Підбиття підсумків.

Підсумовуючи роботу учнів, учитель нагадує очікувані навчальні результати, наведені на початку уроку,,і пропонує разом переконатися, чи досягли вони їх.

2. Оцінювання результатів уроку.Учитель пропонує учням здійснити самооцінювання своєї роботи на уроці .

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ1) Опрацювати § 12 «Що таке мистецтво керувати собою», відповісти на запитання й виконати

завдання на с. 20, 21

6 класТЕМА: Яку роль відіграють емоції та почуття в житті людини. У чому сила моральних почуттів. Як навчитися культури почуттів.

МЕТА: навчити характеризувати зміст понять «почуття», «емоції», «моральні почуття»; наводити при-клади прояву почуттів, емоцій і моральних почуттів; розкривати особливості моральних почуттів; розвивати уміння висловлювати власну думку про те, що таке культура почуттів і як її опанувати, виховувати толерантність.

ОБЛАДНАННЯ: підручник, дошка, крейда, папір, маркери, роздавальний і наочний дидактичний мате- ріал, схема «Види емоцій».

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: почуття, емоції, моральні почуття, культура почуттів

Структура урокуI. Перевірка домашнього завданняII. Вступна частина1. Мотивація навчальної діяльності.2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.III. Основна частина1. Що таке почуття та емоції.2. У чому сила моральних почуттів.3. Як навчитися культурі почуттів.IV. Заключна частина1. Підбиття підсумків.2. Оцінювання результатів уроку.V. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ1. Дидактична гра «Перекладач».

Учасники гри мають «перекласти» пропоновані висловлювання з вивченого матеріалу, де використовується розглянута ними термінологія або визначення поняття, із «наукової» мови на «доступну». Гра допомагає навчити учнів розуміти зміст матеріалу, а не «зазубрювати» його.

Висловлювання для використання в грі.1) Пізнання полягає в намаганні людини своїм розумом осягнути якісь явища й одержати істинне уявлення про них.2) Самооцінка — це формування людиною, на підставі спостережень за собою, оцінки своїх чеснот і недоліків.3) Найсприятливішою для самовдосконалення є позиція, коли людина, усвідомлюючи свої позитивні риси, об'єктивно і критично ставиться до своїх недоліків, формує на цій основі реальні плани щодо культурного, морального, фізичного та інтелектуального вдосконалення.4) Щось запланувавши, необхідно точно визначити, якими шляхами і в який термін буде досягнута мета. Якщо справа складна, потрібно діяти поетапно, систематично контролюючи виконання кожного етапу.

2. Запитання та завдання.1) Поясніть, до яких дій закликає людину давньогрецький мислитель Сократ, говорячи: «Пізнай самого себе».2) Як людина внаслідок самопізнання може здійснити самооцінку й розпочати самовдосконалення?3) Наведіть приклади дій людини, яка вміє керувати своїми почуттями і вчинками. Висловте власну думку про те, що допомагає людині контролювати себе.4) Наведіть приклади дій людини, яка не здатна керувати своїми почуттями і вчинками. Висловте власну думку про те, що заважає людям контролювати себе.5) Що таке «мистецтво керувати собою» ?

6) Складіть перелік порад для того, хто хоче опанувати «мистецтво керувати собою».II. ВСТУПНА ЧАСТИНА 1. Мотивація навчальної діяльності.Методичні поради.

Мотивуючи навчальну діяльність, учитель пропонує учням уявити початок звичайного буденного дня в міському багатоквартирному будинку. Ранок. Жителі будинку поспішають у своїх справах, на роботу та до школи. Попереду в них насичений день, позаду ніч. Хтось добре відпочив і набрався сил. У когось плакала й не спала дитина або болів зуб. А для когось нічні години промайнули в розмові з другом, який прилетів із далекої країни. Одні зустрічають день із цікавістю, інші — із тривогою або досить похмуро, треті — з ентузіазмом і радістю. Відкриваючи двері під'їзду на вулицю, усі вони бачать світлий ранок і знайоме подвір'я. Але чи бачать усі вони в той самий час однакове? Молода людина, яка прокинулася бадьорою, відпочившою і веселою, перш за все помітить ласкаве сонечко, а її похмурий і невиспаний сусід — весняну багнюку, п'ятирічний малюк — смугасту кішку, із якою давно збирався познайомитися, а його мати — розвалені сходинки, на які необхідно звернути увагу сина. Кожний бачить те, що вважається йому найважливішим або, точніше, те, що відповідає його емоційному стану — радості, роздратуванню, цікавості, стурбованості.

У житті ми перебуваємо в певному емоційному стані. І це суттєво впливає на всі наші думки і дії, залежно від цього ми можемо побачити або не помітити що-небудь. Будь-яке наше сприйняття оточуючого світу насичене різноманітними емоціями й почуттями.

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.Учитель повідомляє учням, що сьогодні вони дізнаються про роль емоцій та почуттів у житті

людини, і знайомить їх з очікуваними навчальними результатами.

III. ОСНОВНА ЧАСТИНА1. Що таке почуття та емоції.1.Розповідь учителя.

Учитель будує свою розповідь за матеріалом підручника та додатковою інформацією та схемою.Додаткова інформація.

Жодна людина не може бути байдужою до оточуючого її світу. Предмети і люди, із якими вона зустрічається, події, свідком або учасником яких вона стає, викликають у неї різноманітну реакцію: радість, смуток, добрий або поганий настрій, переляк, обурення, захоплення тощо. Вони відображають ставлення людини до дійсності. Це почуття — переживання в різних формах внутрішнього ставлення людини до того, що відбувається в її житті.

Почуття відіграють у житті людини роль внутрішніх регуляторів поведінки, які сигналізують про те, чи все добре в її житті. Наприклад, у людини зіпсувався настрій. Вона і сама не завжди розуміє, унаслідок чого. Але причина завжди існує. І почуття сигналізують людині про те, що щось сталося, примушуючи шукати причину зіпсованого настрою, згадуючи здійснені собою та іншими вчинки. У результаті такого аналізу причина обов'язково знайдеться: несправедливі докори близької людини, поганий учинок товариша тощо. Однією з форм переживання людиною почуттів є емоції — безпо- середнє тимчасове переживання, що виникає у відповідь на який-небудь вплив або певні обставини.

Американський дослідник Керол Ізард визначив десять основних видів емоцій, властивих людині. Учитель привертає увагу учнів до схеми «Основні людські емоції».

Емоції

Радість Відраза Страх Провина Гнів Сором

Цікавість —хвилювання

Здивування Горе -страждання

Презирство

Кожна людська емоція характеризується своєрідною мімікою і формою переживання. Дослід- ники вважають, що здатність переживати емоції кожна людина має від народження. Ніхто не вчить малюка виявляти емоції, але це не заважає йому кричати від страху або сміятися від радості. Емоції

завжди відображають різне сприйняття подій або явищ. Наприклад, якщо захворіє вчитель і не буде уроку, то в одного учня це може викликати радість («Ура! Мене не викличуть!»), в іншого — розчарування («Дарма вчора цілий вечір готувався»).

Емоції визначають те, як людина сприймає оточуючий світ. Радість обумовлює те, що ми все бачимо через рожеві окуляри, усім захоплюємося. У горі світ здається нам похмурим і непривабливим. У гніві ми уявляємо, що навколо існують суцільні перешкоди, усі намагаються нам заважати. Відчуваючи страх, навіть звичайні речі ми бачимо такими, що нас лякають.

Емоції впливають на дії та вчинки людини. Якщо справа, якою ви збираєтеся займатися, вас цікавить, то вона буде виконана набагато краще за ту, яка вам не подобається і викликає відразу.

Учитель пропонує учням виконати кілька практичних вправ, спрямованих на засвоєння розглянутого матеріалу.

2. Вправа «Покажи емоцію».Учитель роздає десятьом учням картки із завданням : за допомогою невербальних засобів

спілкування (міміки, жестів тощо) показати емоцію, яка написана в картці (радість, цікавість, здивування, горе, гнів, відраза, презирство, страх, сором, провина). Решта учнів відгадують, яку саме емоцію їм демонструють.

3. Вправа «Передай емоцію».Вправу виконують 10—15 учнів, які стають ланцюжком один за одним. Учитель пропонує

останньому в цьому ланцюжку учневі задумати будь-яку емоцію й показати її тому, хто стоїть перед ним, без слів, використовуючи тільки невербальні засоби спілкування. Завдання полягає в тому, щоб кожний наступний учень показував ту емоцію, яку він «отримав» від свого сусіда. Коли перший у ланцюжку учасник виконання вправи отримає «емоцію-послання», його запитують, яку, на його думку, емоцію хотів повідомити його сусід. Потім про це повідомляє другий учень, і так далі.

Вправа може викликати значне пожвавлення в учнів, але одночасно сприятиме розумінню ними того, що в кожної людини можуть бути різні засоби переживання однакових емоцій, і зрозуміти відчут-тя іншої людини не завжди легко.

2. У чому сила моральних почуттів.1. Розповідь учителя.

Уже зазначалося, що існують різні форми переживання почуттів. Крім розглянутих емоцій, до них також належать настрої, стресові стани і, нарешті, почуття у вузькому значенні цього слова.Емоції людина отримує від природи. Навіть якщо людина не усвідомлює своїх емоцій, вона їх відчуває. Почуття (у вузькому значенні цього слова) можна назвати величезним надбанням, якого ще необхідно набути. Людина здатна розвивати свої почуття, відкриваючи для себе все нові й нові форми їх переживання. Прикладом цього може бути почуття любові. Ви вже знаєте про те, скільки існує різних видів і проявів цього величного почуття.

Дослідники визначають три види почуттів, залежно від сфер людської життєдіяльності, із якими вони пов'язані.

Інтелектуальні почуття — допитливість, здатність радіти від здійснення відкриттів тощо. Вони надають емоційного забарвлення процесу пізнання, набуття нових знань і зростання майстерності людини.

Естетичні почуття — насолода, відраза або абсолютне несприйнят-тя, яке відчуває людина у своєму ставленні до творів мистецтва, літератури, музики тощо.

Моральні почуття — характеризують певне стійке ставлення людини до оточуючих, регулюють її поведінку і визначають учинки. До них належать співчуття, совість, сором, щирість, милосердя тощо. Серед інших видів почуттів моральні вважаються вищими. Вони не отримуються людиною від народження, а виховуються і набуваються на основі засвоєння нею норм моралі. Ставлення оточуючих до людини визначається тим, якою мірою їй властиві моральні почуття, як вони визначають її поведінку, стосунки з іншими людьми і вчинки.

2. Колективна робота учнів за підручником.Учні самостійно читають текст підручника «У чому сила моральних почуттів», після чого

виконують завдання.1) Наведіть декілька прикладів моральних почуттів.

2) Поясніть, як ви розумієте назву пункту параграфа «У чому сила моральних почуттів».3) Чому, на вашу думку, моральні рочуття називають вищими?

3. Робота з художнім твором.Учитель ознайомлює учнів з оповіданням Василя Сухомлинського «Котлета мов камінь», після

чого вони виконують завдання до нього.

Котлета мов каміньЦе було важкого року — зараз же після війни. Сьогодні третій клас іде в ліс. Марія Миколаївна

звеліла зібратися в школі. Усі прийшли до сходу сонця.У кожного пакуночок із і'жею — хліб, цибуля, варена картопля, а в декого навіть сало. Усе це зі

своїх пакуночків діти виклали, загорнули у великий аркуш паперу, й уклали в речовий мішок. Діти подумали: ми один колектив, одна родина, чого ж кожному сідати, над своїм вузликом?

Льоня також поклав до речового мішка свій шматок хліба, кілька картоплин і дрібку солі. Але в кишені зостався згорток із котлетою. Мати загорнула її в папір і сказала:

— З'їси, щоб ніхто не бачив.У лісі діти гралися, читали книжки, біля вогнища розповідали казки. Згодом на великій

скатертині розіклали всі припаси й сіли обідати. Поруч із Льонею сиділа Майя, худенька білокоса дівчинка. Батько її загинув в останній день війни. Стали ділитися, хто що мав. Майї дістався маленький шматочок сала. Вона перерізала його навпіл і поділилася з Льонею.

Хлопчик мимоволі засунув руку в кишеню й осікся. Йому здалося, що в кишені в нього не котлета, а камінь.

Коли пообідали, Марія Миколаївна сказала:— Діти, зберіть папірці й спаліть.Коли папірці зібрали й склали на купку, Льоня непомітно викинув у сміття і свій згорток із

котлетою.Запитання.

1) Про яке моральне почуття розповідається в оповіданні?2) Якою, на вашу думку, є роль моральних почуттів у формуваннілюдини?3. Як навчитися культурі почуттів.1. Розповідь учителя.

Культура почуттів — уміння людини керувати своїми почуттями та емоціями. Цього-має навчитися кожна вихована людина. Невміння виявляти або стримувати свої почуття, долати в собі гнів, злість, страх, агресію можуть сильно перешкоджати встановленню гарних стосунків з оточуючими.Для обговорення питання про те, як можна опанувати культуру почуттів, пропонується використати метод обговорення проблеми в загальному колі або бесіди з учнями за запитаннями та завданнями.

2. Обговорення проблеми в загальному колі.Учитель об'єднує учнів у загальне коло. На дошці пропонується вивісити плакат із висловлю-

ванням В. Сухомлинського: «Добрі почуття, емоційна культура — це осередок людяності».

Запитання та завдання для обговорення. 1) Поділіть аркуш на дві рівні частини. Ліворуч запишіть характеристики людини, яка вміє керувати своїми почуттями та емоціями, а праворуч — тієї людини, що не вміє ними керувати.2) Використовуючи результати виконання попереднього завдання, висловте власну думку про те, які якості має розвивати в собі людина, а яких має позбутися для того, щоб навчитися культурі почуттів.3) Пригадайте, що таке людяність. Поясніть, як ви розумієте висловлювання В. Сухомлинського. Чи погоджуєтеся ви з ним? Чому?

IV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА1. Підбиття підсумків.

Підбиваючи підсумки уроку, учитель пропонує учням пригадати розглянутий матеріал і сформулювати по одному реченню за кожним із трьох пунктів плану розгляду нового матеріалу з власними висновками. Оприлюднення учнями своїх висновків дозволяє їм краще усвідомити матеріал уроку.

2. Оцінювання результатів уроку.Оцінюючи результати уроку, учитель використовує дидактичну гру «Шість запитань».

Учитель об'єднує учнів у пари і доручає учасникам гри скласти по шість запитань за матеріалом, розглянутим на уроці (бажано, щоб до кожного питання матеріалу уроку було складено по два запитання). .Потім гравці ставлять одне одному запитання і відповідають на них. Оцінюючи результати роботи учнів, учитель ураховує якість складених запитань і відповідей на них.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯОпрацювати § 13 «Яку роль відіграють емоції та почуття в житті людини» в підручнику,

відповісти на запитання й виконати завдання на с. 24, 25

6 клас

ТЕМА: Що означає бути розвиненою людиною. Які заняття розвивають людину. Що таке хобі. Як зробити дозвілля змістовним і цікавим.

МЕТА: навчити характеризувати зміст понять «розвинена людина», «дозвілля», «хобі»; пояснювати, завдяки чому людина може стати розвиненою; висловити власну думку про те, чому дозвілля має бути змістовним і цікавим; обґрунтовувати необхідність правильної організації вільного часу; розвивати уміння наводити приклади занять-хобі й визначати, як вони сприяють розвитку людини, виховувати всебічно розвинену людину.

ОБЛАДНАННЯ: підручник, дошка, крейда, папір, маркери, роздавальний і наочний дидактичний мате- ріал, схема «Розвиток людини».

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: розвинена людина, дозвілля, хобі.

Структура урокуI. Перевірка домашнього завданняII. Вступна частина1 . Мотивація навчальної діяльності.2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.III. Основна частина!1 . Що означає бути розвиненою людиною.2. Які заняття розвивають людину.3. Як зробити дозвілля змістовним і цікавим.IV. Заключна частина1. Підбиття підсумків.2. Оцінювання результатів уроку.V. Домашнє завдання

ХІД УРОКУІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ1. Дидактична гра «Снігова куля».

Для участі в грі вчитель запрошує кількох учнів або весь клас. Гравці виходять до дошки і стають в один ряд. Перший учасник називає якесь словосполучення, термін, поняття, характеристику тощо за одним із питань матеріалу минулого уроку. Другий має спочатку повторити те, що сказав попередній учень, а потім додати своє, пов'язане за змістом з уже названим. Наступний повторює слова першого та другого гравців, а потім додає своє. Той, хто помиляється або робить дуже довгі паузи, вибуває з гри. Кількість учасників гри, як правило, швидко зменшується, але напруження зростає. Для того щоб посилити дидактичну функцію гри, перше слово може називати вчитель.

Для того щоб уникнути помилок і повторів під час гри та проаналізувати її після завершення, бажано доручити одному з учнів записувати слова (але гравці не повинні під час гри бачити ці записи). Переможцем стає той учень, хто залишиться останнім і правильно назве весь ланцюжок слів.

2. Запитання та завдання.1) Поясніть, що таке почуття та емоції. Якою є їхня роль у житті людини? 2) Існує напівжартівливий вислів: «Емоції, зазвичай, через деякий час минають, але те, що вони зробили, залишається». Поясніть, як ви розумієте ці рядки. Свою думку підтвердьте прикладами.3) Що таке моральні почуття? Яку роль вони відіграють у житті людини?4) Наведіть декілька ситуацій із життя ваших однолітків, де вони виявили свої моральні почуття. Проаналізуйте рівень розвитку їхніх моральних почуттів.5) Складіть перелік властивостей людини, яка опанувала культуру почуттів.6) Чи допоможе наявність сформованої культури почуттів людини в її житті? Поясніть свою думку.

II. ВСТУПНА ЧАСТИНА 1. Мотивація навчальної діяльності.

Мотивуючи навчальну діяльність учнів, учитель привертає їхню увагу до записаного на дошці визначення.

Розвинена людина — та, яка в результаті розвитку своїх якостей стала кращою, досконалішою, розумово й духовно вищою, досягла високого рівня в чому-небудь.

Використовуючи метод «мозкового штурму», учитель пропонує учням скласти словесний портрет розвиненої людини.

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.Учитель повідомляє учням, що сьогодні на уроці вони дізнаються, як можна стати розвиненою

людиною, і знайомить з очікуваними навчальними результатами.Дидактична гау «Три речення».Учні мають уважно прослухати розповідь учителя й передати зміст кожного з трьох питань

нового матеріалу трьома простими реченнями. Переможцем стане той учень, речення якого найточніше передаватимуть зміст нового матеріалу.

III. ОСНОВНА ЧАСТИНА1. Що означає бути розвиненою людиною.1.Розповідь учителя.

Учитель будує свою розповідь, спираючись на текст підручника «Яку людину вважають розвиненою», наведену схему «Розвиток людини» й додаткову інформацію.

Розвиток людиниУмови для розвитку задатків і здібностей Задатки — душевні та фізичні якості, якими

людина наділена від народження• Упевненість у тому, що вони у вас є• Існування можливостей для їх розвитку• Власні зусилля людини• Знання того, як це зробити

Здібності — індивідуальні особливості людини, які дозволяють їй успішно займатися певним видом діяльності

Вищі прояви Обдарованість - сукупність задатків людини, вроджена схильність до опанування певного виду

діяльностіТалановитість — наявність у людини розвинених здібностей у будь-якій галузі (науковій,

художній, технічній тощо)Геніальність — наявність у людини вищого творчого обдарування, що виявляється в здатності

створювати якісно нове, відкривати раніше невідоме і важливе для всього людстваДодаткова інформація.

Із моменту свого народження кожна людина наділена певною сукупністю-фізичних і душевних якостей, які називаються задатками. До них, наприклад, належать міцне здоров'я, почуття ритму, музичний слух, уміння добре розрізняти кольори. Задатки існують у кожної людини. Сукупність задатків людини називають обдарованістю. На основі задатків можуть сформуватися здібності. Це за-лежить від різних чинників, а саме:• своєчасного виявлення задатків: чим раніше, тим краще;• умов, у яких живе людина: чи існують сприятливі можливості для її розвитку;• активного включення людини в той вид діяльності, де її здібності будуть формуватися й розвиватися відповідно до наявних задатків;• наявності добрих учителів, які можуть надати відповідну допомогу;• власних зусиль людини тощо (пригадайте українське прислів'я «Під лежачий камінь вода не тече»).

Учені вважають, що не існує людей, які не здібні до жодного виду діяльності Просто дехто, на жаль, опинився в такій-ситуації, що не мав можливості (або не бажав) розвинути свої здібності.

Для завчасного виявлення рівня обдарованості людини застосовуються різноманітні тести й випробування.Людина, яка успішно реалізувала свої задатки і здібності, може досягти вищого ступеня в певній сфері діяльності й досягти рівня розвитку, що визначають як талановитість або геніальність.

Доцільно пригадати висловлювання відомих людей про талановитість і геніальність:• «Головна ознака таланту — коли людина знає, чого вона бажає». (П. Капіца, російський учений-фізик XX ст.) • «Талант — це здібність робити те, чого вас ніхто не навчав». (А. Конар, сучасний польський публіцист.)• «Талант працює, геній творить». (Р. Шуман, німецький композитор XIX ст.)• «Геній — це один відсоток натхнення і дев'яносто дев'ять відсотків роту». (Т. Едісон, американський учений і винахідник XIX—XX ст.)

Завершуючи розгляд питання, учитель пропонує учням прочитати біблійну притчу про таланти, наведену в підручнику, і виконати завдання до неї.

2. Які заняття розвивають людину.Учитель за допомогою методу «мозкового штурму» пропонує учням визначити, які заняття і

яким чином сприяють розвитку людини. Обговорення названих занять дозволить з'ясувати найважливіші для розвитку людини.

1. Колективна робота учнів за підручником.Самостійне читання учнями тексту підручника «Які заняття розвивають людину», після чого

вони усно складають простий план тексту.Після перевірки виконаних учнями завдань учитель ставить запитання:

1) Наведіть декілька доказів, які підтверджують важливість праці для розвитку людини.2) Поясніть, як ви розумієте те, що для розвитку людини важливим є розуміння своєї праці для себе та інших людей. Наведіть декілька прикладів, які підтверджують вашу думку.3) Які моральні якості виховує й р^звиває в людині праця?4) Яким чином, на вашу думку, розвитку людини сприяє якість, із якою вона працює?5) Прочитайте наведений у підручнику уривок із книги Миколи Гоголя «Праця» і дайте відповіді на запитання до нього.

3. Як зробити дозвілля змістовним і цікавим.1. Розповідь учителя.

Вільний від праці час, коли людина відпочиває, називається дозвіллям. Від самої людини залежить те, яким буде її дозвілля. Якщо від добре організованого дозвілля людина не лише відпочине, а й дізнається багато нового, то від безглуздого й нудного вона втомиться більше, ніж від праці, і не отримає ніякого задоволення. Чимало людей для того, щоб зробити своє дозвілля змістовним і цікавим, присвячують його різноманітним хобі. Слово «хобі» має англійське походження. Так жителі Великої Британії називають свої захоплення, улюблені заняття, яким присвячують своє дозвілля.

2. Робота в малих групах.Учитель об'єднує учнів у малі групи, кожна з яких виконує одне із запропонованих завдань:

1) Поясніть, як ви розумієте наведені висловлювання. Які властивості, притаманні змістовному і цікавому дозвіллю, розкриті в них?• «Якщо хочеш мати дозвілля, не витрачай часу даремно». (Б. Франклін, американський державний діяч XVIII ст.)• «Я ніколи не буваю такий зайнятий, як у години свого дозвілля». (Цицерон, давньоримський мислитель.)• «Дозвілля завжди має цінність для тих, хто здатний урізноманітнювати свої заняття в той вільний час, який вони мають». (С. Смайлс, англійський письменникXIX ст.)• «Мудрість ученої людини примножується можливостями дозвілля». (Біблія.)• «Дозвілля без духовних занять — загибель для людини». (А. Шопенгауер, німецький мислитель XVIII—XIX ст.)2) Наведіть кілька прикладів змістовного й цікавого дозвілля та його протилежності. Складіть перелік найважливіших спільних рис, притаманних змістовному й цікавому дозвіллю, яке сприяє розвитку людини.

3) Які види занять-хобі вам відомі? Складіть перелік занять-хобі, які сприяють розвитку людини. Поясніть, чим саме вони допомагають людині стати розвиненою.4) Підготуйте рекомендації для тих, хто прагне добре організувати своє дозвілля, зробити його змістовним і цікавим.

Додаткова інформація.Для поглиблення уявлень учнів про заняття-хобі вчитель може використати наведене оповідання,

складене на основі «Книги для дівчаток на кожний день» та «Книги для хлопчиків на кожний день». Пропонується познайомити учнів із цим матеріалом у формі розповіді вчителя або роздрукованого тексту, за яким вони мають визначити основні правила, яких необхідно дотримуватися, обираючи собі хобі.

Є таке іноземне слово — хобі. Коли в дорослих питають: «Яке у Вас хобі?», то це означає: «Що Ви полюбляєте робити на дозвіллі?» Чимало людей мають пристрасть до колекціонування, а слід їх роз-питати докладніше, то виявиться, що свою колекцію вони почали збирати ще в дитинстві.Скажімо, хтось подарував якусь річ, а вам захотілося придбати ще щось таке. Із часом знайомі, знаючи, що людина збирає те й те, почали дарувати саме це на свята. Так потроху наскладалася ціла колекція.Чого лишень люди не збирають! Книжки, праски, годинники, самовари, ручки, марки, календарі, листівки, ножиці, коробки з-під сірників, етикетки, бланки, горнятка, ложки та ще багато-багато всього...

Проте не слід забувати, що матеріальні можливості батьків обмежені їхньою зарплатнею. Не треба просити робити дорогі придбання для твоєї колекції, якщо це може розорити маму й тата. Повірте, збирати недорогі речі не менш цікаво, адже тут мас значення не ціна, а твоє ставлення до цих речей і, безперечно, оригінальність, яку ви виявите під час вибору предмета колекціонування.Звісно, завжди хочеться збирати те, що подобається, до чого маєш схильність і що тебе цікавить. Можливо, вам подобаються м'які іграшки? Еге ж, у вас їх багато. А чи знаєте ви, що це і є колекція?Проте слід пам'ятати, що для неї, як і для будь-якої колекції, потрібне спеціальне місце. Знайдіть для неї куточок у своїй кімнаті й зробіть полички для іграшок.

Незабаром друзі та близькі, знаючи про ваше захоплення, почнуть дарувати таких звірят. Колекція розростатиметься. Ви, мабуть, бачили телепередачі, де показують дорослих, навіть літніх людей, у яких усі стіни та полиці заповнені «експонатами» з колекції, що збиралися ними впродовж багатьох років.

А може, ви страшенно полюбляєте читати і все дозвілля проводите в кріслі з книжкою? Тоді радимо вам збирати книжки. Колекціонування книжок — справді захоплююча та корисна справа, адже література розширює обсяг знань, підвищує культурний рівень людини. Та й узагалі, це ж так цікаво! Людина, якій удалося зібрати Але попереджаємо: якщо захопитеся колекціонуванням книжок і повністю присвятите себе новому*хобі, пам'ятайте про навчання, про школу, не забувайте вчити уроки.Якщо ж вас наразі не приваблює таке серйозне заняття, як колекціонування-книжок, можна спробувати щось простіше, наприклад, збирати ручки. Напевно, ви маєте кілька шкільних ручок, але вони, очевидно, прості й нецікаві. А ви спробуйте купувати якісь оригінальні ручки, наприклад, розмальовані фігурками з мультфільмів чи оздоблені головами звірят.

Ви часто просите батьків купити жувальну гумку? Напевно, так. Ви, безперечно, знаєте, що там бувають різноманітні фантики із зображеннями автомобілів, «зірок» спорту, кіно та естради, улюблених мультиків, звірят тощо. По-перше, цими фантиками цікаво обмінюватися з друзями. По-друге, із фантиків можна зробити міні-пла-кат або обклеїти стіну шафи. По-третє, ці картинки можна збирати в спеціальний альбомчик.

А ще можна спробувати колекціонувати різні брелоки для ключів. Це доволі рідкісне захоплення, і ми певні, ви не матимете багато конкурентів, а гостям буде цікаво переглядати «експонати» вашого зібрання.

Спробуйте колекціонувати значки: із гербами міст, емблемами виставок і фестивалів, смішними написами, зображеннями спортсменів тощо. До того ж, демонструючи свою колекцію, ви зможете детально розповісти про найцікавіші екземпляри зібрання. А друзі, знаючи про ваше захоплення, охоче даруватимуть значки.

Що ще можна колекціонувати? Звісно, монети. Але не ті, що з батьківського гаманця, а з магазину, де продають найрізноманітніші предмети старовини й картини, книжки, статуетки, монети тощо. Спершу можна придбати прості монети, не надто рідкісні й недорогі. У спеціальній літературі прочитайте про нумізматику — колекціонування монет. За допомогою цього захоплення ви набудете

нових знань, які обов'язково знадобляться в житті.Надзвичайно цікаво зібрати нецке, які прийшли до нас із Японії. Нецке — це фігурки,

вирізьблені з кісток. Кожній із них японці надають особливого значення. Про ці значення ви зможете дізнатися з книжок, які продають разом із нецке.

Можна збирати компакт-диски з улюбленою музикою. Якщо вас це цікавить, спробуйте скласти цілісне зібрання за якоюсь певною темою, конкретним жанром тощо, а потім обмінюйтеся з тими людь-ми, які колекціонують інші стилі та музичні напрямки.

Наостанок хочеться відзначити, у чому полягає різниця між колекціонуванням і збиранням. Наприклад, якщо ви колекціонуєте марки, то маєте бути членом клубу філателістів, знати історію кож-ної марки своєї колекції та філателії в цілому. Ви купуєте марки не в газетних кіосках і переходах, де можна придбати ксерокопії, а через клуб. Усі справжні колекціонери марок купують чи передплачують журнали та каталоги, у яких ідеться про новинки та події філателістики у світі.

А що робить людина, яка просто збирає марки? Вона купує те, що їй подобається, їй байдуже, рідкісна ця марка чи ні, аби вона була гарною та яскравою. У такої людини марки, звісно, яскраві, привабливі, але навряд чи вони являють собою якусь цінність.

IV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

1. Підбиття підсумків.Підбиваючи підсумки уроку, учитель нагадує учням завдання, яке вони виконували на початку

уроку, мотивуючи навчальну діяльність, і пропонує по черзі висловитися, якими новими знаннями збагатилося їхнє уявлення про розвинену людину.

2. Оцінювання результатів уроку.Оцінюючи роботу учнів на уроці, учитель використовує дидактичну гру «Три речення», з

умовами якої вони були ознайомлені на початку уроку.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ1) Опрацювати § 14 «Як стати розвиненою людиною» в підручнику, відповісти на запитання й виконати завдання на с. 22, 23 2) Підготуватися до уроку узагальнення за темою «Людина — частина Всесвіту» (повторити § 10—13).

6 клас

ТЕМА: Чому любов визначають як найвище почуття. Що означає любити. Чи є відмінність між акоханістю та коханням. Як навчитися любити.

МЕТА: навчити учнів висловлювати власне судження про те, що таке любов і що означає любити; пояснювати, чому кожна людина прагне любові; дізнатися, чому здатність людини відчувати любов уважається ознакою її духовного зростання; розвивати уміння наводити приклади різних проявів любові, виховувати доброзичливість, милосердя, почуття любові. .

ОБЛАДНАННЯ: підручник, дошка, крейда, папір, маркери, роздавальний і наочний дидактичний матеріал.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: любов, любити, самовдосконалення.

Структура урокуI. Перевірка домашнього завданняII. Вступна частина1. Мотивація навчальної діяльності.2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів. II. Основна частина1. Що таке любов.2. Чому ми прагнемо любові.3. Коли людина здатна відчувати любов.IV. Заключна частина1. Підбиття підсумків.2. Оцінювання результатів уроку.V. Домашнє завдання

ХІД УРОКУІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 1. Дидактична гра «Правда — неправда».

Учитель називає твердження, яке може бути правильним або помилковим. Якщо воно правильне, учні ставлять « + »,а якщо ні,то « - » проводиться у письмовій формі.1) Слова «цінний» і «цінувати» вживаються лише щодо речей. («-»)2) Одна й та сама річ для різних людей може мати неоднакову цінність. (« + »)3) Моральні цінності втілюють у собі найрізноманітніші прояви добра. (« + »)4) Моральний обов'язок — це особиста відповідальність людини за розв'язання якогось питання. («-»)5) Буденні обов'язки кожен визначає для себе сам. («—») 6) Ті обов'язки, які ви виконуєте в школі та вдома (навчаєтесь, допомагаєте батькам тощо), є вашими моральними обов'язками. («-»)7) Моральний обов'язок — це усвідомлення людиною своєї відповідальності за втілення моральних засад. (« + »)8) Моральні обов'язки до людини висувають інші. («-»)9) Буденні обов'язки до людини висувають інші. (« + ») . 10) Моральні обов'язки кожен визначає для себе сам. (« + »)11) Одна й та сама річ для різних людей має однакову вартість. («-»)12) Цінність — це важливість, значущість чого-небудь для життя людини. (« + »)

2. Запитання та завдання.1) Що таке цінність і моральна цінність? Що є спільного в цих двох поняттях, а чим вони відрізняються?2) Американський мислитель XIX ст. Р. Мей писав: «Якщо немає життєвих цінностей, то залишається лише один відчай». У цьому висловлюванні йдеться про цінності як речі або про моральні цінності? Поясніть свою думку.

3) Чим відрізняються моральні обов'язки від буденних? Наведіть приклади буденних і моральних обов'язків.4) Складіть перелік порад для того, хто хоче стати дорослим і самостійним.

3. Робота з художнім твором.Учитель ознайомлює учнів з оповіданням Бруно Ферреро «Рахунок» , після чого вони виконують

завдання до нього. Бруно Ферреро «Рахунок»Якось під вечір, коли мама поралася на кухні, до неї підійшов одинадцятирічний син з аркушем

паперу в руках. Набравши вигляду офіційної особи, хлопчик подав аркуш мамі. Витерши руки об фартушка, мама почала читати:Рахунок за мою працюЗа замітання подвір'я — 5 лір.За прибирання в моїй кімнаті — 10 лір.За купівлю молока — 1 ліра.Догляд за сестричкою (три пополудні) — 15 лір.За дворазове отримання найвищої оцінки — 10 лір.За винесення сміття щовечора — 7 лір.Разом — 48 лір.

Закінчивши читати, мама лагідно глянула на сина, узяла ручку і на зворотному боці аркуша написала:За те, що носила тебе у своєму лоні 9 місяців — 0 лір.За всі ночі, які провела коло твого ліжечка, коли ти був хворий — О лір.За ті всі хвилини, коли заспокоювала і забавляла тебе, аби не сумував — 0 лір.За всі сльози, що витирала з твоїх очей — 0 лір.За все, чого тебе вчила кожного дня — 0 лір.За всі сніданки, обіди, полудні і вечері та канапки до школи — О лір.За життя, яке присвячую тобі кожного дня — 0 лір.Разом — 0 лір.

Закінчивши писати, мама, ніжно посміхаючись, подала аркуш синові. Хлопчик уважно прочитав написане, і дві великі сльози покотилися на його щоках. Він перегорнув аркуш і на своєму рахунку написав: «Сплачено», потім охопив маму за шию і притулився, ховаючи обличчя.

Коли в особистих і родинних взаєминах починають з'являтися розрахунки, усе закінчується, адже любов — безрахункова, в іншому випадку її не існує.1) Про яке ставлення до своїх буденних обов'язків ідеться в оповіданні?2) Чому не потрібно вимагати сплати завиконання своїх обов'язків у школі та вдома від батьків?

II. ВСТУПНА ЧАСТИНА 1. Мотивація навчальної діяльності.Учитель привертає увагу учнів до крилатих висловів про любов.• «Любов — це вогонь, яким необхідно поділитися». (Ґ. Башляр, французький мислитель XX ст.)• «Любов робить неможливе можливим». (Й. Ґете, німецький поет XVIII—XIX ст.)• «Не може бути людини, яка не любить». (О. Блок, російський поет XIX—XX ст.)• «Любов — це небесна краплина, яку боги додають до чаші життя, щоб зменшити її гіркоту». (А. Рочестер, американський історик XIX—XX ст.)• «У цьому світі стільки любові, що вистачить на всіх, потрібно лише вміти шукати». (К. Воннегут, американський письменник XX ст.)• «Любов — ось єдине щастя на землі». (В. Гюґо, французький , письменник XIX ст.)— Що об'єднує ці, на перший погляд, відмінні вислови?

Узагальнюючи відповіді учнів, учитель звертає їхню увагу на те, що наведені вислови й тисячі інших звеличують почуття любові та її величезну роль у житті людини.

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.Учитель повідомляє, що сьогодні на уроці учні дізнаються, яку роль у житті людини відіграє

любов, і знайомить з очікуваними навчальними результатами уроку.

III. ОСНОВНА ЧАСТИНА 1. Що таке любов.1. Колективна робота учнів за підручником.Коментоване читання тексту підручника «Що означає любити», після чого учні виконують завдання.1) Наведіть приклади речень, де дієслово «любити» вживається в різному значенні.2) Любов визначають як почуття, що відбиває безкорисливе й самовіддане прагнення іншого об'єкта як невід'ємної умови свого існування. Поясніть, як ви розумієте це визначення поняття «любов».

2. Робота з художнім твором. Учитель ознайомлює учнів із казкою італійського письменника Джанні Родарі «Принц Дурень»,

після чого вони виконують завдання до неї.Принц Авреліо був гарним юнаком, сміливим воїном і мав також багато інших чеснот. Але ніхто

не називав його ані Мужнім, ані Відважним — народ прозвав його Дурнем. І справді, хоча він був сильним і спритним, на жаль, великим розумом не відрізнявся.

Дуже вже повільно все до нього доходило, і часто він сприймав гори за шпалери, а небо — за стелю.

Одного разу він вирушив на війну. Командуючий йому доручив разом із солдатами відібрати у ворога міст. Принц Авреліо здійснив операцію дуже добре: атакував супротивника, відігнав його від мосту, а потім... наказав солдатам розібрати міст на камени, узяти й віднести до командуючого.— Я взяв міст, як ви наказали,— доповів принц. – Ось він перед вами.— Молодець! І як тепер ми будемо переслідувати ворога?

А супротивник тим часом із криками «Ура! Ура!» перейшов у наступ. Усі стали тікати, але Авреліо ніколи не відступав. До того ж він за криками «Ура! Ура!» вирішив, що війна завершилася перемогою.

Авреліо захопили в полон, але коли дізналися, що це він наказав розібрати міст, стали вшановувати як героя.— Дивіться,— дивувався принц,— як вони люблять мене!

Він часто сприймав гарбуз за моркву. І не зрозумів, чому його раптово посадили до темної камери.— Що за дурні?.. Спочатку вшановують, потім тримають у в'язниці.— Через маленьке заґратоване віконце він побачив навпроти інше вікно, також із ґратами, а за ним сумне обличчя гарної дівчини. Гарної? Вона здавалася Авреліо такою прекрасною, якої він не бачив ніколи, і з його очей потекли сльози.— Чому ти плачеш, юначе? — спитала дівчина.— Не знаю,— відповів Авреліо.— Мабуть, мої співвітчизники були праві, коли називали мене принцем Дурнем. Дівчина посміхнулася.— Я чула про тебе. Кажуть, що тебе будуть тримати у в'язниці доти, доки твій батько не дасть стільки золота, скільки ти важиш.

«Ось чому вони так зраділи, коли захопили мене в полон...» -здогадався юнак.— Не плач,— сказала дівчина.— Рано чи пізно ти повернешся додому. Моя доля сумніша. Я сицилій- ська принцеса Роза. Мене захопили пірати й продали на Схід. І тепер мене ув'язнив жахливий чаклун. Він хоче, щоб я стала його дружиною. Це його володіння. Ти також тепер його власність. Він отримав тебе в подарунок від султана, у подяку за чари, які допомогли йому здобути перемогу.

Авреліо слухав сумну історію Рози, і сльози, великі, як горіхи, котилися його щоками. «Дивно,— думав він,— я плачу і сам не знаю, чому. Лише відчуваю, що мені стає легше. Що ж зі мною від-бувається?»— Розо,— вигукнув він, відірвавшись від своїх думок,— не впадай у відчай! Твоя доля стане моєю долею, і я одружуся з тобою!— Дякую тобі, добрий принце! У тебе благородне серце. Але як ти зможеш перемогти чаклуна Берсанте?— Подумаю.

Мабуть, уперше в житті принц використав слово «подумаю». Хтозна, можливо, так на нього подіяли любов і горе.

«Ні, звичайно,— вирішив принц Аврєліо,— тепер я зовсім не дурень. Я був ним, це я зрозумів завдяки Розі та в'язниці. Як, виявляється, важко думати, і я не звик це робити..Ну нічого. Звикну... І тоді

тримайся, Берсанте, жалюгідний чаклуне. Побачимо, хто переможе!»Роза також замислилася. Вона давно звикла розмірковувати — чаклун тримав її в ув'язненні

більше року. Але їй завжди не вистачало сміливості розпочати з ним боротьбу. Тепер, після зустрічі з принцем Авреліо, у її душі вперше з'явилася надія на звільнення.

Імовірно, принц Авреліо надав мені частку своєї мужності,— подумала вона.— Це якраз те, чого мені не вистачало.

Тієї ночі Роза обережно пробралася до кабінету Берсанте, де зберігалася «Велика Книга Заклинань». При світлі місяця вона відшукала «заклинання, щоб звільнитися з в'язниці» і прочитала його, намагаючись запам'ятати кожне слово, найкоротше з яких виглядало так: «Бороскватрискафулькавалькалазіно».

Переконавшись, що добре запам'ятала заклинання, дівчина повернулася до своєї камери й стала чекати світанку.

На світанку чаклун Берсанте поїхав у своїх справах, а Роза підбігла до віконця і повідомила Авреліо, що має заклинання, необхідне для звільнення з в'язниці.— Перш ніж ми промовимо його,— сказала Роза,— я хочу подякувати тобі, що ти дав мені мужність боротися за свободу.— Я також вдячний тобі,— відповів Авреліо,— що ти примусила мене думати. А тепер — промовимо.

Не встигли вони сказати останнє слово, як мури в'язни ці зникли, і молоді люди опинилися в кареті.— Розо!— Авреліо!

Авреліо схопив повіддя, і коні понесли карету.- Уперед! — кричав Авреліо.— Ми вільні! Повертаємося додому!

Проте через деякий час посеред дороги вдарила сліпуча блискавка, коні зупинилися й перетвори- лися на малесеньких равликів. Авреліо схопив Розу за руку, і вони побігли через поле до лісу.

За спиною в них пролунав сміх. Це чаклун наздоганяв їх у колясці, до якої було запряжено тигрицю. На колінах у Берсанте лежала «Велика Книга Заклинань», і вітер гортав її сторінки.— Я перетворив ваших коней на равликів! — кричав Берсанте.— Але це дрібниця. Це лише початок! Побачите, що буде далі. — Не бійся,— заспокоював, біжачи, Авреліо Розу.— Ми тепер сильніші за чаклуна...

Раптово нова перешкода, річка, з'явилася на їхньому шляху. Біля берега гойдався човник. Авреліо обережно опустив Розу в човен, схопив весла і почав гребти. Чаклун зупинився біля води і га-рячково став гортати сторінки книги.— Ось те, що мені потрібно! — вигукнув він і швидко прочитав заклинання. У ту ж хвилину човен зник. Авреліо та Роза впали у воду, але юнак став гребти до берега й незабаром опинився р;\зом із дівчиною на другому березі, де починався ліс.

Чаклун, одним оком стежачи за втікачами, знову став шукати заклинання.— Ось воно! — зрадів він.— Ще одне зусилля...

І в той час, коли Авреліо ніс на руках Розу, чаклун промовив нове заклинання. Дерева на березі ожили і стали оточувати втікачів щільним колом. Чаклун дуже зрадів, ускочив і став плескати в долоні. Книга, яка лежала на колінах, упала у воду, а течія підхопила її і понесла геть.— Допоможіть! — заволав Берсанте.— Мій скарб!

Тим часом тигриця з колісниці чаклуна вискочила з хомута і втекла. Вона більше не підкорялася своєму господарю.

Ніхто не прийшов на допомогу злому чаклуну. Роза та Авреліо були врятовані — дерева раптово відступили і знову завмерли на своїх місцях.— Яке щастя! — зрадів Авреліо,— ми і справді сильніші за чаклуна!

Що було далі, можна розповісти двома словами: вони понернулися додому й справили весілля. І всі забули прізвисько принца.

З а п и т а н н я т а з а в д а н н я .1) Як почуття любові змінило Авреліо та Розу?2) Пригадайте слова Авреліо «Ми тепер сильніші за чаклуна...» Поясніть, у чому була сила Авреліо та Рози і як вона допомогла їм здолати чаклуна.

3. Обговорення проблеми в загальному колі.

Відомий німецько-американський мислитель XX ст. Еріх Фромм написав книгу «Мистецтво любові». У ній він виклав свої думки про це величне людське почуття. Учитель пропонує учням познайомитися з деякими його міркуваннями про любов і висловити своє ставлення до них.

— Чи поділяєте ви думки автора? — На які особливості любові він звертав увагу?

• Любов допомагає людині подолати почуття самотності та ізольованості.• У любові має місто парадокс: дві істоти стають однією та залишаються при цьому двома.• Любов — це перш за все вміння віддавати, а не отримувати.• У будь-якій любові завжди присутні турбота, відповідальність, повага і знання.

4. Додаткова інформація.Цікавими для учнів можуть бути деякі факти про любов з історії стародавнього світу, яку вони

вивчатимуть цього року.Існує думка, що любов у стосунках між людьми існувала не завжди, а виникла близько п'яти

тисяч років тому. Родоначальницею всіх закоханих на нашій планеті вважають дружину єгипетського бога Осіріса богиню Ісіду, яка своєю любов'ю повернула до життя померлого чоловіка.

Давньогрецький мислитель Платон навів давній міф про те, що колись чоловік і жінка були однією істотою — андрогіном. Потім боги поділили його на дві половини. Від того часу кожна половина була приречена шукати другу, щоб знову утворити з нею єдине ціле.

Стародавні греки розрізняли чотири різновиди любові: • ерос — захоплена закоханість, бурхливе прагнення володіння коханою людиною;• філіа — любов-дружба, більш духовне і спокійне почуття. У греків філіа поєднувала не лише закоханих, а й друзів; • агапе — повна жертовності й самозречення, побудована на поблажливості та вмінні пробачати іншого, схожа на материнську любов;• строге — любов-ніжність, сімейна любов, повна лагідної уваги до коханого. Вона виникає з природної прихильності до рідних і підкреслює духовну спорідненість закоханих.

2. Чому ми прагнемо любові. 1. Робота з художнім твором.

Розпочинати розгляд питання , використавши різдвяну казку «Сандалі Жозе» бразильського письменника Пауло Коельо, після чого учні відповідають на поставлене запитання.

Сандалі ЖозеДавним-давно, так давно, що ніхто не пам'ятає, коли саме, в одному містечку на півдні Бразилії

жив хлопчик Жозе. Йому було сім років, батьків він утратив майже одразу після народження і жив у тітки — жінки дуже жадібної і скупої. Грошей у неї було багато, але на племінника вона їх майже не витрачала. А Жозе, який ніколи не знав любові, думав, що так воно й має бути, і з цього приводу не сумував.

Жили вони в багатому кварталі, і тітка фактично примусила директора школи прийняти свого племінника, погодившись сплачувати лише десяту частину встановленої суми, погрожуючи, що поскаржиться префекту. Директор вимушений був погодитися, але наказав учителям за будь-якої можливості принижувати хлопчика і всіляко знущатися. Він мав надію, що Жозе наговорить грубощів, і тоді з'явиться привід його виключити зі школи. А Жозе, який ніколи не знав любові, уважав, що так воно й має бути, і з цього приводу не сумував.

Настав католицький різдвяний свят-вечір. Місцевий священик був у відпустці, і тому всіх школярів відправили на месу до церкви, розташованої вдалині від цього містечка. По дорозі хлопчики й дівчатка обговорювали, що кожний із них хоче вранці знайти у своєму черевику: дорогі іграшки, модні сукні, шоколад, велосипед та інше. Усі, як і належить для такої нагоди, були добре вдягнені — усі, крім Жозе, що ходив у лахмітті і старих сандалях, які до того ж були йому малими (тітка придбала їх, коли йому виповнилося чотири роки, а нові обіцяла купити не раніше ніж у десять років). Однокласники питали його, чому він має такий жалюгідний вигляд: мовляв, їм соромно, стояти поряд із хлопчиком, одягненим так бідно. Але Жозе, як ви пам'ятаєте, любові не знав, а тому вважав, що все йде, як іде, і над такими питаннями не замислювався.

Однак коли під звуки органу він увійшов до яскраво освітленого храму і побачив святково одягнених людей, що стояли цілими родинами, і батьків, які обіймали своїх дітей, він раптово відчув себе найнещаснішою людиною. І після причастя він не пішов додому разом з усіма іншими, а сів на

порозі каплиці й заплакав: хоча він і не знав любові, але тепер зрозумів, що це значить, коли ти один, усіма залишений і нікому не потрібний.

У цю хвилину поряд із ним з'явився якийсь хлопчик — босий і на вигляд також нещасний. Жозе ніколи раніше його не бачив і вирішив, що тому також довелося подолати довгий шлях, щоб дістатися церкви.

«Ноги, мабуть, до крові зітер,— подумав Жозе.— Віддам я йому одну сандалю, хоч і ненабагато, але зменшу його страждання».

Хоча любові він не знав, та зі стражданнями був знайомий дуже добре і не хотів, щоб хто-небудь від них потерпав. Так він і зробив, а додому дістався, одягаючи одну сандалю, що залишилася, то на одну ногу, то на другу, щоб не розбити їх об каміння на дорозі. А коли дістався додому і тітка побачила, що племінник десь утратив одну сандалю, то стала погрожувати: якщо до ранку не повернеш її — по-караю тебе так, що запам'ятаєш надовго.

Переляканий Жозе пішов спати, тому що тітка дарма ніколи не казала. Усю ніч він тремтів, а коли, нарешті, заснув, то через сон раптово почув гучні голоси, які лунали з вітальні. Ще остаточно не прокинувшись, Жозе пішов до вітальні й побачив посеред кімнати сандалю, яку залишив босому хлопцю, а в ній цілу купу всілякого добра: були тут іграшки, велосипед, роликові ковзани й одяг. А кри-чали сусіди, стверджуючи, що їх дітей обікрали, тому що вони, прокинувшись, нічого не знайшли у своїх черевиках.

Тут прибіг, захекавшись, священик із тієї церкви, де Жозе слухав різдвяну месу. Виявилося, що біля самої каплиці невідомо звідки з'явилася статуя Дитини Ісуса: він був увесь у золоті, але одна нога була в сандалі, а друга — боса. Раптом установилася тиша, і всі р'азом проголосили молитву Господу за здійснене ним диво, а тітка заплакала й попросила в Жозе пробачення. І в серці його, яке осягнуло значення любові, з'явилася тоді вся її сила.

З а п и т а н н я . — Чому людина прагне любові? (Відповідають усі учні одним реченням.)

2. Розповідь учителя.Любов небезпідставно порівнюють із великим дивом, її сила здатна докорінно змінити людину.

Не існує жодної людини, якій не потрібна любов. Кожен хоче, щоб у нього були ті найдорожчі люди, яким він потрібен, із якими можна поділитися своєю радістю й отримати підтримку тоді, коли буде важко. Мабуть, із цим погодяться всі. Проте чи завжди ми, у свою чергу, чуйні до тих, хто нас любить? Якщо подумати і відповісти відверто, то, мабуть, ні. Інколи ми буваємо неуважними, роздратованими і, не бажаючи цього, завдаємо прикрощів своїм близьким. Ми навіть не замислюємося, що втратити любов іншої людини дуже легко. Адже не існує ніяких законів, які можуть примусити інших любити вас, якщо вони цього не хочуть. Повернути втрачену любов завжди дуже важко, а інколи взагалі неможливо. Що ж робити людині для того, щоб зберегти це величне і прекрасне почуття?

Перш за все слід пам'ятати, що в люблячої людини серце завжди відкрите до вас, і її дуже легко болісно поранити своєю нечуйністю. Зіпсувавши внаслідок цього стосунки з близькою людиною, ви будете дивуватися: чому мене не люблять? Коли виникає таке запитання, відповідь завжди необхідно шукати в самому собі. Чесно і відверто проаналізуйте свої дії та вчинки. Спробуйте подивитися на себе збоку та визначити, які негативні риси вашого характеру заважають вам сприймати любов і дарувати її іншим.

При цьому не слід впадати у відчай — ідеальних людей у світі взагалі не існує. Нехай ці роздуми стануть лише поштовхом до початку вашого самовдосконалення як цілеспрямованих зусиль і заходів, здійснених для того, щоб стати кращими. Тоді через деякий час ви зможете виправити негативні риси свого характеру й досягти гармонії в стосунках із близькими людьми.

Робота в парах. Учитель об'єднує учнів у пари та доручає виконатиє завдання 5 у підручнику. Доцільно, розкриваючи умови завдання, запропонувати учням навести один-два приклади ситуацій, пов'язаних із тим, коли ми своїми вчинками або словами засмучуємо тих, кого любимо, і запропонувати, що їх персонажам необхідно змінити у своїй поведінці.II 3. Коли людина здатна відчувати любов.Почуття любові, зазначає вчитель, супроводжує людину все життя. Проте люди різного віку відчувають його по-різному.

3. Робота в парах.Учні повертаються до роботи в парах і виконують завдання 6 у підручнику. Ознайомившись із

думками сучасних психологів про характерні риси почуття любові в шестикласників, учитель пропонує їм доповнити перелік рис, властивих хлопцям і дівчатам їхнього віку, а також сформулювати декілька власних порад, яких слід дотримуватися хлопцям і дівчатам, щоб дати лад своїм почуттям.

IV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА1. Підбиття підсумків.

Підбиваючи підсумки уроку, учитель привертає увагу учнів до назви його теми. Любов можна порівняти з квіткою. Для того щоб вона не загинула, її необхідно доглядати й оберігати. Тоді любов, завдяки силі, яку вона містить, здатна чинити дива.- У чому ви вбачаєте силу любові? (Відповідають усі учні одним реченням.)

1. Робота з художнім твором.Завершуючи обговорення питання, учитель знайомить учнів з оповіданням Василя

Сухомлинського «Любов і жорстокість», після чого учні відповідають на запитання до нього. Любов і жорстокість

Випав із гнізда маленький Горобчик. Крильця ще не зміцніли в нього. Борсається в травичці, а навколо літає й тривожно пищить Горобличка.

Побачив Горобчика Яструб і летить до нього. Думає: «Ось зараз схоплю Горобчика і з'їм». Прилетів, став підбиратися до нього. Усі пташки на деревах замліли від страху: що тепер буде? І здивувалися, що Горобличка не втекла, а кинулася на Яструба. Наїжилася, підлетіла до нього, стукнула дзьобом в око, учепилася кігтиками в голову.

Злякався Яструб і полетів. Оце так Горобличка! Як же так вийшло, що вона перемогла Яструба?— А так,— сказала Сова.— Горобличка любить свого Горобчика. А в Яструба-немає ніякої любові. Він тільки жорстокий. А жорстокість ніколи не перемагала Любові.З а п и т а н н я .— У чому вбачав силу любові автор оповідання?

2. Оцінювання результатів уроку.Використовується метод самооцінювання й пропонується учням оцінити свою роботу на уроці, виставивши від 0 до 3 балів за кожним із наведених критеріїв:1) Я не відволікався і був уважним — ...2) Я працював активно — ...3) Я висував цікаві думки і пропозиції, обговорюючи проблему в загальному колі — ...4) Я допомагав своєму товаришу, працюючи в парі — ...

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ1) Опрацювати § 5 «У чому сила любові» в підручнику, відповісти на запитання й виконати

завдання на с. 26, 27 .

6 класТЕМА: Узагальнення знань за темою «Людина —частина Всесвіту».

МЕТА: систематизувати знання учнів про людину як частину Всесвіту, набуті впродовж вивчення теми; перевірити, як вони засвоїли основні поняття й терміни розглянутої теми; скласти уявлення про

рівень їхніх знань за вивченим матеріалом, розвивати зв’язне могвлення, виховувати активну життєву позицію.

ОБЛАДНАННЯ:підручник, дошка, крейда, папір, маркери, матеріали для виконання завдань і дидактич- них ігор.

Структура урокуІ . Вступна частина1. Мотивація навчальної діяльності.2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.II. Основна частина 1. Дидактична гра «Відгадайте поняття».2. Дидактична гра «Прислів'я».3. Пишемо твір-роздум.4. Визначаємо, чого навчилися за темою.III. Заключна частина1. Підбиття підсумків.2. Оцінювання результатів уроку.IV. Домашнє завдання

ХІД УРОКУI. ВСТУПНА ЧАСТИНА1. Мотивація навчальної діяльності.1. Вступна бесіда за запитаннями:1) Яку назву мала тема, вивчення якої ви завершили?2) Поясніть, як ви розумієте назву теми.3) Запропонуйте варіант іншої назви для цієї теми. Обґрунтуйте свій вибір.4) Якою, на вашу думку, була головна думка кожного з параграфів цієї теми?

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.Учитель повідомляє учням, що сьогодні відбудеться урок узагальнення за вивченою темою,

знайомить їх з очікуваними навчальними результатами й запланованими формами роботи.

II. ОСНОВНА ЧАСТИНА 1. Обговорення проблем у загальному колі.

Учитель об'єднує учнів у загальне коло і пропонує обговорити кілька з наведених суперечливих питань.1) Якими є моральні зобов'язання людини щодо природи?2) Доведіть або спростуйте твердження: «Хто не любить природу, той не любить і людину». Який зміст ви вкладаєте у вислів «любити природу»?3) У сучасних умовах бути здоровою людиною легко чи важко? Як, на вашу думку, необхідно дбати про своє здоров'я?4) Здоров'я людини та спосіб життя, який вона веде,— це лише її особиста справа чи ні? Обґрунтуйте свою думку.5) Що треба знати і вміти людині, щоб опанувати «мистецтво керувати собою»?6) Чи пов'язане вміння людини керувати своїми почуттями і вчинками з її моральністю?7) Яку роль відіграють емоції та почуття в житті людини?8) Чи залишаються незмінними з минулих часів і до сьогодення уявлення про розвинену людину? Чому?9) Якою, на вашу думку, має бути сучасна розвинена людина?

2. Дидактична гра «Відгадайте поняття».Один учень виходить із класу, а решта «загадують» яке-небудь поняття з вивченої теми.

Завдання учня — відгадати це поняття за допомогою запитань, які він має право поставити всім іншим учасникам гри (але не більше ніж 10 запитань). Однак відповіді на них можуть бути лише «так», «ні» або «частково». Між відповіддю й новим запитанням не має бути пауз, більших за 30 секунд. При цьому запитання мають бути спрямовані на з'ясування характеристик поняття, а запитання, яким є це поняття, завжди ставиться останнім. (Наприклад, якщо в третьому запитанні гравець спитає клас: «Це емоція?» і не вгадає, гра припиняється, а він програє та поступається місцем іншому гравцеві.)

3. Дидактична гра «Прислів'я».Учитель об'єднує учнів у дві команди. Перед початком гри він нагадує дітям, що прислів'я — це

влучні образні вислови ритмічної і стислої форми з повчальним змістом. Вони відбивають ставлення народу, який є їхнім автором, до певних явищ життя.

Завдання учасників - пригадати якомога більше прислів'їв, пов'язаних із вивченою темою, а також пояснити прислів'я, які пригадали суперники.

початку гравці однієї команди мають пригадати народні або скласти власні прислів'я до матеріалу вивченої теми, а їхні суперники — пояснити як вони їх розуміють. Потім команди міняються місцями. Оцінюється якість запропонованих прислів'їв та розуміння їх змісту учнями.

4. Пишемо твір-роздум.Учитель доручає учням написати невеликий твір (10—15 речень) за однією із запропонованих

тем, використовучи поняття й терміни, наведені в переліку слів до неї. Можна організувати виконання цього завдання в парах або виконати його індивідуально. За першого варіанту, учні самі перевіряють завдання один в одного, користуючись записаною на дошці шкалою оцінювання, за другого варіанту, твори перевіряє вчитель.Шкала оцінювання1) Правильність висвітлення питання, яке є темою твору-роздуму 0—3 бали2) Послідовний виклад матеріалу 0—3 бали3) Доречне застосування понять і термінів 0—3 бали4) Наведення прикладів, які розкривають зміст понять і термінів 0—3 бали

Тема 1. Як культурна людина повинна ставитися до природи.Поняття й терміни, які необхідно використати: природа, людина — частина природи,

навколишнє середовище, культурна людина, екологічне лихо, охорона природи.Тема 2. Що означає бути здоровою людиною.

Поняття й терміни, які необхідно використати: здоров'я, нездоров'я, спосіб життя, здорова людина, здоровий спосіб життя, шкідливі звички.Тема 3. Чому потрібно керувати своїми почуттями та вчинками.

Поняття й терміни, які необхідно використати: почуття, учинки, самопізнання, самооцінка, «мистецтво керувати собою», самовдосконалення.Тема 4. Як навчитися культурі почуттів.

Поняття і терміни, які необхідно використати: емоції, почуття, моральні почуття, моральні принципи, внутрішній світ людини, культура почуттів.Тема 5. Як стати розвиненою людиною.

Поняття й терміни, які необхідно використати: розвинена людина, обдарованість, здібності, талановитість, геніальність, праця, дозвілля.

5. Визначаємо, чого навчилися за темою.Учитель пропонує учням в усній формі відповісти на запитання:

1) Що, на вашу думку, було найбільш корисним із вивченого в цій темі?2) Які висновки ви зробили для себе після вивчення цієї теми?

III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА1. Підбиття підсумків.

Підсумовуючи роботу учнів, учитель нагадує, що сьогодні на уроці вони узагальнили й систематизували матеріал, розглянутий упродовж вивчення теми. Учні мали можливість, беручи участь

у різних формах роботи, використати набуті знання й переконатися в тому, що вони дізналися багато цікавого й корисного для свого подальшого життя.

2. Оцінювання результатів уроку.Оцінюючи роботу учнів, учитель ураховує їхню участь у різних формах роботи, активність і

правильність відповідей. Виставлення оцінок супроводжується їхнім обґрунтуванням із виявленням, насамперед, позитивних моментів у роботі учнів.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ1) Виконати завдання на с. 28, 29.

6 класТЕМА: Оцінювання навчальних досягнень учнів за темою «Людина — частина Всесвіту».

МЕТА: перевірити рівень знань, набутих упродовж вивчення теми, розвивати вміння й навички викону- вати тестові завдання, виховувати бережливе ставлення до природи та до свого здоров’я .

ОБЛАДНАННЯ: підручник, матеріали для проведення тематичного оцінювання.

Структура урокуI. Вступна частина1. Мотивація навчальної діяльності.2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.II. Основна частина 1. Експрес-опитування.2. Виконання тестових завдань.3. Виконання завдань на індивідуальних картках.III. Заключна частина1. Підбиття підсумків.2. Оцінювання результатів уроку.IV. Домашнє завдання

ХІД УРОКУІ. ВСТУПНА ЧАСТИНА1. Мотивація навчальної діяльності.

Мотивуючи навчальну діяльність учнів, учитель нагадує їм назву вивченої теми й те, чого вони мали навчитися за її матеріалом. Сьогодні на уроці буде здійснено оцінювання вмінь, навичок і знань учнів, набутих під час вивчення теми.

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.Учитель повідомляє, що сьогодні відбудеться оцінювання навчальних досягнень учнів за темою

«Людина — частина Всесвіту», знайомить учнів з очікуваними результатами й запланованими формами роботи.

II. ОСНОВНА ЧАСТИНА1 1. Експрес-опитування.1) Чи є правильним твердження, що природа —це все, що оточує нас від народження? (Так.)2) Назвіть синонім поняття «навколишнє середовище». (Довкілля.)3) Як називають стан організму й самопочуття людини, що визначається тим, як функціонують її органи? (Здоров'я.)4) Наведіть щонайменше два приклади шкідливих звичок. (Тютюнопаління, наркоманія, алкоголізм тощо.)5) Який давньогрецький мислитель закликав: «Пізнай самого себе»? (Сократ.)6) Що необхідно здійснити людині, якщо вона прагне перейти від самопізнання до самовдоскона- лення? (Самооцінку.)7) Як називається намагання людини осягнути розумом якісь явища, отримати відповідне до дійсності уявлення про кого-або що-небудь? (Пізнання.)8) Назвіть поняття, яке походить від латинського слова «збуджувати» або «хвилювати». (Емоції.)9) До якого виду почуттів належить почуття обов'язку до своїх батьків, співчуття до хворих? (До моральних.)10) Чи формуються задатки людини на основі її здібностей? (Ні.)11) Як називають сукупність задатків людини? (Обдарованість.)12) Назвіть поняття, яким визначають вільний від праці час, який вона присвячує своєму відпочинку. (Дозвілля.}

2. Виконання тестових завдань.1) Увесь навколишній світ у нескінченній різноманітності його проявів, у якому живе і діє людина:

а) культура; б) природа;в) країна; г) держава.

2) Наука, що вивчає зв'язки між організмами (людьми, тваринами, рослинами тощо) і навколишнім середовищем:а) етика; б) історія;в) екологія; г) географія.

3) Сукупність певних дій та прийомів, які дозволяють людині здійснювати що-небудь і чогось досягти:а) спосіб життя;б) здоровий спосіб життя;в) розпорядок дня;г) праця.

4) Постійне дотримання і здійснення людиною певної сукупності заходів, спрямованих на зміцнення свого організму й підвищення якості життя:а) спосіб життя; б)здоровий спосіб життя; в) дозвілля; г) хобі.

5) Цілеспрямований процес удосконалення (фізичного, морального тощо) людиною самої себе:а) пізнання; б) самопізнання;в) самооцінка; г) самовдосконалення.

6) Поняття, що об'єднує такі види людських переживань, як радість, сум, страх, обурення, гнів:а) емоції; б) моральні почуття;в) почуття; . г) естетичні почуття.

7) До моральних почуттів не належить:а) насолода людини від творів мистецтва; б) допитливість;в) почуття обов'язку щодо своїх батьків;г) здатність радіти від здійснення відкриттів.

8) Зародки яких-небудь властивостей, якими людина наділена від народження:а) здібності; б) задатки;в) талант; г) геніальність.

9) Процес, унаслідок якого відбувається зміна якості чого-небудь, перехід від одного якісного стану до іншого, вищого:а) дозвілля; б) праця;в) розвиток; г) пізнання.

10) Наявність у людини розвинених здібностей у будь-якій галузі, що дозволяють їй досягати видатних результатів:а) обдарованість; б) геніальність; в) самооцінка; г) талановитість.

11) Поняття, що об'єднує такі види занять, як малювання, плетіння, вирощування рослин, збирання старовинних монет:а) хобі; б) колекціонування;в) дозвілля; ґ) моральні почуття.

12) Людину, яка внаслідок удосконалення своїх якостей стала кращою, розумово й духовно вищою, досягла високого рівня в чому-небудь, називають:а) розумною; б) розвиненою;в) моральною; г) вихованою.

3. Виконання завдань на індивідуальних картках. Картка 11) Який взаємозв'язок існує між людиною та природою?2) Що означає вислів «розвинена людина»?3) Наведіть два приклади зумовленості здоров'я людини станом довкілля.

Картка 21) Який взаємозв'язок існує між духовним і фізичним здоров'ям людини?2) Що означає вислів «культура почуттів»?3) Наведіть два приклади змістовного й цікавого дозвілля.

Картка З1) У чому полягає сила моральних почуттів?2) Що означає вислів «берегти природу»?3) Наведіть два приклади вміння людини керувати своїми почуттями і вчинками.

Картка 41) Які заняття розвивають людину?2) Що означає вислів «мистецтво керувати собою»?3) Наведіть два приклади ставлення до природи людини, яка усвідомлює свою моральну відповідальність за неї.

Картка 51) Чому необхідно вміти керувати своїми почуттями і вчинками?2) Що означає вислів «здорова людина»?3) Наведіть два приклади прояву моральних почуттів людини.

Картка 61) Як людина може зробити своє дозвілля змістовним і цікавим?2) Що означає вислів «людина — частина природи» ?3) Наведіть два приклади впливу емоцій та почуттів на життя людини.

Картка 71) Як має діяти людина, щоб опанувати культуру почуттів?2) Що означає вислів «змістовне й цікаве дозвілля»?3) Наведіть два приклади негативного впливу шкідливих звичок на моральне здоров'я людини.

Картка 81) Чому людині необхідно пізнати себе?2) Що означає вислів «моральне здоров'я людини»?3) Наведіть два приклади, які підтверджують те, що людина є частиною природи.

Картка 91) Як здоров'я людини залежить від способу її життя?2) Що означає вислів «сила моральних почуттів» ?3) Наведіть два приклади занять-хобі, які сприяють розвитку людини.

Картка 101) Якими є найважливіші моральні зобов'язання людини щодо природного світу?2) Що означає вислів «пізнання людиною себе» ?3) Наведіть два приклади протидії поганим та нерозумним учинкам.

Картка 111) Чому для формування здорового способу життя необхідно дотримуватися правил особистої гігієни й займатися фізичною культурою?2) Що означає вислів «уміння людини творити саму себе» ?

3) Наведіть два приклади дотримання моральних норм при організації вільного часу.

Картка 121) Яку роль відіграє праця в житті людини та її розвитку?2) Що означає вислів «екологічне лихо»?3) Наведіть два приклади прояву моральної зрілості у власних учинках або вчинках своїх однокласників.

III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА 1. Підбиття підсумків.

Підсумовуючи роботу учнів на уроці, учитель може звернути увагу на те, що друга тема, вивчена ними за курсом етики в 6 класі, стала наступною сходинкою до свого морального вдосконалення. Однак досягти її можна лише за умови великої, тривалої та наполегливої праці із самовдосконалення.

2. Оцінювання результатів уроку.Учитель оцінює результати роботи учяів на уроці, називає й обґрунтовує оцінки, отримані ними

за вивчену тему.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Повторити, коли й чому виникла мораль і як мораль впливає на наші вчинки та поведінку (за § 1)

та що таке моральні цінності (за § 4).

6 класТЕМА: Як виникають і зберігаються моральні цінності суспільства. Що таке загальнолюдські цінності. Як мораль регулює відносини й спілкування людей.

МЕТА: створити уявлення щодо існуючих думок про те, коли виникла мораль; пояснити, якою є роль моралі в існуванні та діяльності людини; охарактеризувати основні шляхи збереження моральних

цінностей суспільства; розвивати уміння учнів наводити приклади ситуацій, які демонструють, як «працює» мораль у людському суспільстві, виховувати загально людські цінності.

ОБЛАДНАННЯ: підручник, дошка, крейда, папір, маркери, роздавальний і наочний дидактичний мате- ріал, схема «Призначення та роль моралі».

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: мораль, моральні цінності, функції моралі.

Структура урокуI. Вступна частина1. Мотивація навчальної діяльності.2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.II. Основна частина1. Коли виникла мораль.2. Для чого потрібна мораль.3. Як зберігаються моральні цінності суспільства.III. Заключна частина1. Підбиття підсумків.2. Оцінювання результатів уроку.IV. Домашнє завдання

ХІД УРОКУІ. ВСТУПНА ЧАСТИНА1. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель звертає увагу учнів на назву нової теми курсу, яку вони розпочинають вивчати, і пові-домляє, що під час її вивчення вони дізнаються: які моральні цінності вважаються загальнолюдськими та яка їхня роль у житті суспільства; чому необхідно терпляче (толерантно) ставитися до інших людей; яку роль у людському спілкуванні відіграє милосердя й співчуття; яке місце в людському житті посідає релігійність.

Мотивуючи навчальну діяльність учнів, учитель пропонує їм пригадати матеріал, який вони мали повторити до цього уроку, і відповісти на запитання:1) Що таке мораль, етика та моральні норми?2) Коли й чому виникла мораль?3) Що таке звичаї і традиції?4) Наведіть приклади втілення моральних норм у звичаях і традиціях.5) У чому, крім звичаїв і традицій, утілено моральний досвід народу?6) Що таке моральні цінності? Наведіть приклади моральних цінностей.

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.Учитель повідомляє учням, що сьогодні на уроці вони дізнаються, яку роль у житті людини

відіграють мораль і моральні цінності.

II. ОСНОВНА ЧАСТИНА1. Коли виникла мораль. 1. Колективна робота учнів за підручником.

Коментоване читання учнями тексту підручника «Коли виникла мораль» із завданням скласти по два запитання до кожного з трьох абзаців тексту.

2. Виконати завдання.1) Використовуючи матеріал, вивчений з історії стародавнього світу, наведіть приклади на підтвер-

дження наведених фактів:а) перші прояви духовності були властиві людям із найдавніших часів;б) найдавніші моральні правила стосувалися праці, споживання їжі й взаємин між людьми.2) Поясніть, як ви розумієте вислів, що мораль зародилася тоді, коли люди почали обмежувати себе й поступатися власними інтересами.3) Наведіть один-два приклади з історії стародавнього світу, що підтверджують існування заборони на які-небудь дії під страхом смерті.

2. Для чого потрібна мораль. 1. Розповідь учителя.

Мораль має дуже важливе призначення. Для того щоб його зрозуміти, необхідно познайомитися з її основними функціями, які характеризують роль моралі в житті людей. (Пояснення вчителя супро-воджується демонстрацією схеми «Призначення та роль моралі».)

ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ МОРАЛІ

Гуманізуюча Регулятивна Виховна Пізнавальна Комунікативна

Головною серед них уважається гуманізуюча функція моралі. Вона полягає в тому, що саме прилучання до високих моральних принципів та ідеалів і дотримання їх у стосунках з іншими «олюднює» людину, робить її Людиною, гідною поваги й любові.

Важливе місце посідає регулятивна функція, що полягає в здатності моралі регулювати поведінку і стосунки між людьми. При цьому моральна регуляція здійснюється добровільно, на основі вільного вибору людини и самостійно прийнятого нею рішення. Спонукають до цього і виступають основними моральними «регуляторами» громадська думка (зовнішній регулятор) і совість (внутрішній регулятор).

Мораль не лише регулює стосунки між людьми, а й сприяє формуванню людини. Це становить основний зміст її виховної функції. Мораль навчає людину .чинити так, щоб при цьому не було погано іншим людям. Вона виховує в людині потребу ставитися до інших, як до самої себе, усвідомлювати наслідки своїх дій для інших.

Із виховною пов'язана пізнавальна функція моралі. Моральне виховання людини відбувається одночасно з отриманням нею знання про моральні норми й цінності, пізнання навколишнього світу й усвідомлення того, як необхідно будувати свої стосунки з ним та іншими людьми.

Сутність комунікативної функції моралі полягає в тому, що без дотримання її норм спілкування між людьми буде неможливим. Різним людям буде дуже легко знайти спільну мову, якщо вони мають спільні погляди на те, що таке зло і добро, обов'язок і совість, щастя і любов. Але якщо їхні уявлення про ці та інші моральні цінності відмінні, зрозуміти один одного і сприйняти точку зору іншого їм буде дуже важко.

3. Як зберігаються моральні цінності суспільства. 1. Колективна робота учнів за підручником.

Самостійне читання учнями тексту підручника «Як зберігаються моральні цінності суспільства», після чого вони виконують завдання: визначити основні засоби, за допомогою яких зберігаються моральні цінності суспільства.

2. Формування в учнів уявлення про те, як зберігається моральний досвід українського народу.Завдання1) Визначте, які моральні цінності втілені в українських приказках і прислів'ях:• «Згода будує, а незгода руйнує».• «Не шукай правди в других, коли в тебе її нема».• «Щирий козак ззаду не нападає».• «Буде й на нашій вулиці свято!»• « Лучче на своїй стороні кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти».• «Дітки плачуть, а в матері серце болить».

3. Прослуховування українських народних легенд та висловлювання власної думки про те, які моральні цінності в них утілені.

Материнські сльозиЛише сніг зійде, а на луках, на горбах, понад стежками з'являються маленькі білі квіточки. Люди

називають їх материнськими сльозами й розповідають таку легенду.Колись, дуже давно, на наш край нападали татари. В одному селі жила бідна вдова. Мала вона

трьох синів-козаків — один іншого кращий. Уже повиростали вони, і думала мати, що невісток приведуть; допомога буде. Але не так сталося, як гадалося. Чорною хмарою посунула на Україну татарська орда. Пішла та сила вгору по Дністру аж під Карпати грабувати народ і в ясир забирати: хлопців-молодців на галери, а дівчат для гаремів ханських та султанських.

Зібралися три сини тієї вдовиці на татарву йти. Попросили в матері благословіння, поклонилися громаді, узяли мечі, осідлали коней вороних і поїхали з побратимами на рать.

Люта січ була, бо й не рівними сили були. На одного козака по п'ять зайд сунуло. Та відступили татари, бо багато бусурманських голів залишилося над Дністром. Поверталися з перемогою хлопці по білому снігу, що випав після битви. Радісно зустрічали їх. Але для матері-вдови принесли вони сумну звістку: її два сини впали в лютій січі, а третього, порубаного, забрали татари із собою.

Боса і простоволоса, бігла мати по білому снігу за третім сином і тяжко голосила. Гіркі сльози рясним дощем падали з очей. Від них танув білий сніг. Де впала сльозина, там розквітала маленька квіточка.

Назвали люди ці квіточки материнськими сльозами. А ще їх маргаритками називають.

Батьків заповітУмираючи, батько сказав синові: « Оце, сину, я вмираю. Якщо хочеш зберегти це добро, що я

тобі залишаю, і до того ще й придбати,— то роби у полі так,, щоб нікому не казав першим «добридень», їж хліб із медом, а у свято одягай нові чоботи». Сказав це і помер.

Син так і робив. Ні з ким не вітався, їв хліб із медом, а у свято носив нові чоботи, а ті, що вже були на ногах, закидав на горище.

Минув деякий час, і син дожився до того, що вже не мав за що купувати ні мед, ні чоботи. «Ні, не гаразд! — міркує він.— Це батько навчив мене на лихо, треба робити інакше». Почав він раніше за всіх людей їздити в степ, та ото робить коло шляху, а люди їдуть та всі до нього вітаються. Цілий день працює. Стомиться, сяде їсти самий хліб із водою. Він йому здається солодким, як із медом. А в неділю дістане з горища чоботи, рочистить їх, одягне,— вони в нього як нові. Через таку працю почало господарство його прибувати. І тоді тільки зрозумів син батьківський заповіт: що треба раніше за всіх бути в полі, щоб люди до нього віталися, а не він до них; працювати до втоми, щоб, як сяде їсти, хліб був смачний, як із медом, і щоб гарно ходити на свято, то треба чоботи, хоч і старі, але чистити, щоб вони були як нові завжди.

4. Робота в парах.Учитель об'єднує учнів у пари, кожна з яких виконує завдання.

1) Підготувати по одному прикладу з власного життя або життя ваших однолітків, який розкриває основні функції моралі.2) Навести два-три приклади втілення моральних цінностей українців у мові, літературі, казках, звичаях і традиціях.

III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА 1. Підбиття підсумків.

Підбиваючи підсумки уроку, учитель привертає увагу учнів до назви теми уроку і пропонує по черзі висловитися про те, які нові знання й уявлення про те, що означає бути моральною людиною, вони здобули внаслідок розглянутого сьогодні матеріалу.2. Оцінювання результатів уроку.

Оцінюючи результати уроку, учитель пропонує учням повернутися до роботи в парах і здійснити оцінювання роботи свого товариша. Для цього спочатку один учень ставить своєму товаришу по парі шість запитань, а потім навпаки. Для того, щоб учитель мав можливість проконтролювати роботу учнів, пропонується учням свої запитання і відповіді на них товариша записати на аркуші.IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1) Опрацювати § 17—18 « Що означає бути моральною людиною...» в підручнику (1—2 пункти), виконати завдання с. 30, 31

6 класТЕМА: Що таке толерантність і нетерпимість. Як проявляти толерантність у спілкуванні з людьми.

МЕТА: пояснити, що таке загальнолюдські моральні цінності й навести приклади; розкрити особливості регулювання мораллю стосунків між людьми; розвивати уміння учнів визначати, як знання норм моралі допомагає успішно розв'язувати конфліктні ситуації повсякденного життя, виховувати загальнолюдські цінності.

ОБЛАДНАННЯ: підручник, дошка, крейда, папір, маркери, роздавальний і наочний дидактичний матеріал.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: загальнолюдські моральні цінності, добро, сенс життя, щастя, відповідальність, обов'язок, совість, честь, гідність.

Структура урокуІ. Перевірка домашнього завдання II. Вступна частина1. Мотивація навчальної діяльності.2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.III. Основна частина1. Що таке загальнолюдські моральні цінності.2. Як мораль регулює стосунки між людьми.3. Як знання моральних норм допомагає в повсякденному житті.IV. Заключна частина1. Підбиття підсумків.2. Оцінювання результатів уроку.V. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ1. Дидактична гра «Так — ні».

Учитель наводить учням 12 тверджень, на які вони мають відповісти «так» або «ні». Гра проводиться в письмовій формі.1) Паростки духовності не були властиві людині за найдавніших часів. (Ні.) 2) На підставі археологічних знахідок учені дійшли висновку, що найдавніші моральні правила стосувалися доброчинності й поведінки в громадських місцях. (Ні.)3) На підставі археологічних знахідок учені дійшли висновку, що найдавніші моральні правила стосувалися праці й споживання їжі. (Так.)4) В етиці становлення моралі пов'язують із життям Сина Божого Ісуса Христа. (Ні.)5) В етиці становлення моралі пов'язують із розвитком суспільства. (Так.)6) Моральні цінності людства здавна складали основу законів. (Так.)7) За часів Київської Русі на наших землях велику популярність мали книги «Бджола» та «Ізборник Святослава», де були зібрані українські народні казки та прислів'я. (Ні.)8) Моральні-цінності споконвіку втілювалися у вчинках усіх людей. (Ні.)9) Моральні цінності споконвіку втілювалися у звичаях та традиціях. (Так.)10) Комунікативна функція моралі полягає в її здатності регулювати поведінку людей. (Ні.)11) Гуманістична функція моралі полягає в її здатності виховувати людину. (Ні.)12) Комунікативна функція моралі полягає в тому, що без дотримання її норм спілкування між людьми буде неможливим. (Так.)

2. Запитання та завдання.1) Що на підставі археологічних знахідок учені дізналися про виникнення моралі?2) Як наука етика пояснює становлення моралі?3) Поясніть, як ви розумієте твердження: «Що глибше занурюватиметеся в минуле, то спостерігати-

мете помітнішу роль зовнішнього примусу щодо людини». Наведіть приклади з історії, які підтверджу- ють цю думку.4) Яким є призначення та роль моралі в житті людини?5) Охарактеризуйте роль мови в збереженні моральних цінностей суспільства.6) Розкрийте на прикладах роль прислів'їв, приказок і крилатих висловів у збереженні моральних цінностей суспільства.7) Наведіть приклади втілення морального досвіду людства в казках і творах художньої літератури.8) Яку роль у збереженні моральних цінностей суспільства відіграють звичаї та традиції?

II. ВСТУПНА ЧАСТИНА 1. Мотивація навчальної діяльності.

Мотивуючи навчальну діяльність учнів на уроці, учитель пропонує їм прослухати кенійську народну казку «Багаття на пагорбі» й виконати завдання до неї.

Багаття на пагорбіКолись дуже давно в Кенії було озеро з холодною водою. Багато звірів приходило до озера вночі,

щоб напитися води. А люди вночі туди ніколи не ходили: вони боялися, що звірі можуть роздерти або з'їсти їх.

Одного разу багатій, у якого була гарна-прегарна дочка, оголосив:— Я віддам дочку за того, хто піде на озеро ввечері й просидить у холодній воді до самого ранку.

А в тому селі був юнак, який палко кохав дочку багатія. І сказав він своїй матері:— Я піду на озеро й спробую просидіти у воді всю ніч!— Не роби цього,— мовила мати.— Ти в мене єдиний син. Вода в озері дуже холодна, і звірі можуть тебе з'їсти. Не ходи туди!

Вона не переставала плакати, але син стояв на своєму:— Не плачте, мамо. Я мушу спробувати, бо кохаю цю дівчину!

Подався він до батька дівчини і сказав, що хоче піти на озеро й просидіти там цілу ніч у холодній воді. Багатій наказав своїм слугам сховатися в такому місці, звідки вони могли б стежити за хлопцем.

Коли настала ніч, юнак пішов на озеро. А мати його подалася за ним, та так, щоб він її не бачив.Недалеко від того місця, де юнак зайшов у воду, був пагорб. Жінка піднялася на той пагорб і запалила там багаття. Дикі звірі побачили вогонь і не наважилися підійти до того місця. Хлопець теж побачив вогонь і зрозумів, що це мати запалила його. Він думав про материнську любов, і вона зігрівала його всю ніч у холодній воді.

Настав ранок. Юнак пішов до багатія. Побачивши його, багатій сказав:— Мої'слуги кажуть, що неподалік від озера на пагорбі вони бачили вогонь. Він зігрівав тебе, тому ти зміг просидіти в холодній воді цілу ніч. Тому я не віддам за тебе мою доньку. Прощавай.

Наступного ранку юнак із матір'ю і багатій зі слугами пішли до судді. У залі було багато людей, які хотіли послухати.

Суддя попросив, щоб йому принесли глечик із холодною водою. За сорок кроків від глечика він розклав багаття.— А зараз,— сказав він,— ми почекаємо, поки вода нагріється. Та люди загукали:— Але вогонь так далеко, що він не може нагріти воду! Тоді суддя промовив:— А як же міг юнак зігрітися від багаття, що було за сорок кроків від нього?

Отак закінчився цей суд, після якого юнак одружився з дочкою багатія, і прожили вони щасливо багато-багато років.З а в д а н н я . 1) Цю казку розповідають своїм дітям жителі Африки, їхня мова для нас буде незрозумілою, але зміст казки ми розуміємо. Імовірно, тому, що в ній ідеться про ті вчинки та моральні якості, які зрозумілі всім людям нашої планети. Які моральні цінності втілені в цій казці?2) Наведіть приклади, коли в казках різних народів світу йдеться про однакові моральні цінності.

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.Учитель повідомляє учням, що сьогодні на уроці вони познайомляться із загальнолюдськими

моральними цінностями й дізнаються про вплив моралі на стосунки між людьми.

ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Що таке загальнолюдські моральні цінності.Для розгляду цього питання в підручнику наведено завдання у формі дидактичної гри та

визначення поняття «загальнолюдські цінності». Наведений матеріал використовується для невеликого вступного слова перед тим, як учні будуть виконувати завдання, або для того, щоб поглибити свої знання з цієї проблеми.1. Додаткова інформація.

Загальнолюдськими називають такі цінності, зміст яких безпосередньо не пов'язаний із конкретним історичним періодом розвитку людства або звичаями і традиціями певного народу. При цьому набуваючи власного конкретного змісту в людей різних народів і культур, вони зберігають спільну визначальну основу.

Визначальною загальнолюдською цінністю впродовж усієї історії людства було саме життя людини.

Загальнолюдські цінності поділяють на кілька видів. Зокрема серед них визначають:• культурні — свобода, творчість, любов, спілкування, діяльність, увічливість тощо;• естетичні — краса, досконалість, прекрасне тощо;• суспільні — сім'я, виховання, Батьківщина тощо;• політичні — мир, справедливість, демократія тощо;• моральні — сенс життя, щастя, добро, обов'язок, відповідальність, совість, честь, гідність тощо.

Моральні цінності посідають особливе місце серед загальнолюдських цінностей. Вони уособлюють взаємозв'язок загальнолюдського з традиціями народів. Загальнолюдська мораль визначає і зберігає основні форми людського співіснування, визначає спадковість моральних вимог, пов'язаних із найпростішими формами людських взаємин.

2. Робота в малих групах.Учитель об'єднує учнів у малі групи, кожна з яких отримує завдання: опрацювати одне з

наведених оповідань Василя Сухомлинського і виконати завдання.Яке щастя?

Мама запитала мене:— Яке щастя? Я сказала:— Щастя, це коли ніхто з дітей не плаче.

І ще тоді щастя, коли маленьких співочих пташок ніхто в клітку не саджає. Бо в клітці не може бути щастя.

І щоб мама ніколи не плакала й не журилася,— то щастя. Бо коли мама журиться, то й у мене тоді сльози на очах.

Чому не спиться ПилипковіПилипко дорогою в школу знайшов ручку. Писала вона двома кольорами — синім і червоним.

Треба тільки по черзі натискати. Прийшов до школи та й став писати знайденою ручкою. На перерві до нього підходить Петрик. Подивився пильно на ручку та й каже:— У мене така була... Загубив...

Пилипко відчув, що все тіло його немов жаром обсипало. Він боявся підвести очі. Ледве дочекався, доки Петрик відійшов.

Після уроків Пилипко рушив додому не тією дорогою, що завжди ходив. Ішов берегами, через греблю. На мосту зупинився. Вийняв із кишені ручку. Довго дивився на бурхливий водопад, за яким чорнів вир. Кинув ручку в той вир і побіг додому.

Наступного дня на перерві до нього знову підходить Петрик.— А де твоя ручка? — питає.— Я теж її загубив,— каже Пилипко.— Як це дивно...— прошепотів Петрик.

Тієї ночі Пилипко майже не спав.

ЧорнобривціТихий осінній вечір. Заходить сонце. У блакитному небі — ключ журавлів. Наша бабуся сидить

на лавці біля тину, дивиться на захід сонця.Я питаю:— Бабусю, скажіть, для чого людина живе на світі?

Бабуся всміхнулася й каже:

— Щоб жити вічно.Я не міг цього збагнути. Як це — жити вічно? Бабуся каже:

— Ходімо до саду.Пішли ми до саду. Там доцвітали чорнобривці. Бабуся зібрала жменьку сухого насіння квітів,

зав'язала у вузлик.— Почекай до весни,— зрозумієш,— сказала вона й поклала вузлик із насінням чорнобривців у сухий куточок.

Настала весна. Ми з бабусею посіяли на грядці насіння. Зійшло, піднялося, зацвіло. Які вони красиві, ці чорнобривці. Кращі, ніж восени.— Ось і людина живе, щоб вічно жила її краса,— сказала бабуся.— Батьки живуть, щоб виховувати дітей. А діти потім народжують своїх дітей, щоб вічно жив людський рід.— А для чого живе людський рід? — знову питаю я.— Для щастя.

Бо я людинаВечоріло. Дорогою йшли два подорожні: батько та малий син. Посеред дороги лежав камінь.

Батько не помітив його, спотикнувся й забив ногу. Йому заболіло. Крекчучи, він обійшов камінь і, узяв-ши хлопчика за руку, пішов далі.

Другого дня батько із сином ішов тією самою дорогою назад. Батько знов не помітив каменя; знов спотикнувся й забив ногу.

Третього дня батько й син знову йшли тією самою дорогою. До каменя ще було далеко. Батько сказав синові:— Дивись уважно, сину. Треба оминути камінь.— Ось і те місце, де батько двічі спотикнувся й забив ногу. Вони зменшили ходу, але каменя вже не було. На узбіччі дороги сидів сивий дід.— Дідусю,— питає хлопчик,— ви тут не бачили каменя?— Я прибрав його з дороги.— Ви теж спотикнулися й забили ногу?— Ні, я не спіткнувся й не забив ногу.— Чого ж ви прибрали камінь?— Бо я людина.

Хлопчик став та й думає.— Тату,— питає він,— а хіба ви не людина?

Що Ніна має зробитиРано-раненько мама йшла в поле на роботу. Ніна ще спала. Мама хотіла сказати доні, що вона

має зробити за день. А будити малу жаль. І вона їй показала. Прокинулася Ніна і все зрозуміла.Побачила вона перед ліжком миску з водою й ганчірку і все зрозуміла. Це означало: помий

підлогу.Побачила насипане на табуретці пшоно й лозинку. Це означало: погодуй курчат і ввечері зажени

квочку в повітку.Побачила билинку помідора та бур'янину, вирвану з корінцем, це означало: пропали помідори.Так і дізналася Ніна, що їй робити. А до роботи вона дівчина справна. То й дуже зраділа мама

ввечері, як побачила: усе пороблено.

З а п и т а н н я т а з а в д а н н я.1) Яка моральна цінність висвітлена в оповіданні? Обґрунтуйте свою думку.2) Чи можна вважати, що ця моральна цінність є загальнолюдською? Чому?3) Наведіть власний приклад загальнолюдської моральної цінності.

2. Як мораль регулює стосунки між людьми.1.Колективна робота учнів за підручником.

Самостійне читання учнями тексту підручника «Як мораль регулює стосунки між людьми» та систематизація матеріалу за допомогою дидактичної гри «Зашифруй текст». За умовами гри, учням необхідно якомога більше скоротити прочитаний текст, але таким чином, щоб за скороченою версією можна було відтворити зміст початкового варіанта.

2. Запитання та завдання.1) Як мораль спонукає до того, щоб бути Людиною?2) Наведіть приклади з власного життя, як мораль спонукає оцінювати свої вчинки, вибирати між добром і злом.

3. Як знання моральних норм допомагає в повсякденному житті. 1. Робота в малих групах.

Учитель пропонує учням повернутися до роботи в малих групах, кожна з яких отримує завдання: придумати й розіграти перед класом невелику сценку. У ній вони мають представити конфліктну ситу-ацію із життя своїх однолітків і показати, як її допоможе розв'язати знання моральних норм.

Обговорюючи результати виконання завдання, учні мають за допомогою вчителя дійти висновку, що моральна людина повинна вміти розв'язувати різноманітні конфліктні ситуації повсякденного життя, і в цьому їй допоможе знання моральних норм.

IV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА 1. Підбиття підсумків.

Підбиваючи підсумки уроку, учитель пропонує учням повернутися до сформульованих на початку уроку очікуваних навчальних результатів і висловити власну думку про те, чи змогли вони досягти запланованого.

2. Оцінювання результатів уроку. Оцінюючи результати уроку, учитель пропонує учням скласти словесний портрет моральної

людини, використавши матеріал, розглянутий на двох уроках.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1) Опрацювати § 17—18 «Що означає бути моральною людиною» (З—4 пункти) в підручнику, виконати завдання завдання на с. 30, 31

6 класТЕМА: Що таке повага. Що означає поважати інших.

МЕТА: розкрити зміст понять «толерантність», «нетерпимість» і «повага»; обґрунтовувати необхід- ність толерантного ставлення до інших; розвивати уміння учнів наводити приклади толерантного ставлення і вияву поваги до інших; виявляти прояви нетерпимості в спілкуванні людей і пропонувати шляхи її подолання, виховання трлерантності.

ОБЛАДНАННЯ: підручник, дошка, крейда, папір, маркери, роздавальний і наочний дидактичний матеріал.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: толерантність (терпимість), нетерпимість, спілкування, повага.

Структура урокуI. Перевірка домашнього завданняII. Вступна частина1. Мотивація навчальної діяльності.2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.III. Основна частина1. Що таке толерантність і нетерпимість.2. Що таке повага.3. Як проявляти толерантність і повагу до інших людей.IV. Заключна частина1. Підбиття підсумків.2. Оцінювання результатів уроку.V. Домашнє завдання

ХІД УРОКУІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ1. Запитання та завдання.1) Які цінності називають загальнолюдськими? Які ознаки і властивості притаманні загальнолюд- ським цінностям?2) Яку роль у житті людей відіграють загальнолюдські моральні цінності?3) Наведіть приклади вчинків людей, які дотримуються загальнолюдських моральних цінностей.4) Чи є підстави стверджувати, що загальнолюдські моральні цінності спонукають людину чинити добро іншим? Обґрунтуйте свою думку.5) Поясніть, як саме мораль регулює стосунки між людьми.6) Пригадайте «золоте правило моралі». Чи допомагає його дотримання регулювати стосунки між людьми? Чому?7) Наведіть приклади з власного життя, коли ви діяли, керуючись моральними нормами й цінностями.

II. ВСТУПНА ЧАСТИНА1. Мотивація навчальної діяльності.

Мотивуючи навчальну діяльність учнів, учитель наводить учням вислів Василя Сухомлинського: «Жити серед людей — це однаково, що ходити в казковому саду, де навколо тебе ніжні пелюстки квітів, на яких тремтять краплини роси,— треба так доторкнутися до квіток, щоб не впала на землю жодна крапля». Сьогодні на уроці мова піде про дві важливі речі, які допомагають людині жити серед інших, не ображаючи їхні почуття своєю поведінкою. Це — толерантність і повага.

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.Учитель повідомляє учням, що сьогодні вони дізнаються про те, що означає терпляче і з повагою

ставитися до людей, та знайомить з очікуваними навчальними результатами.

III. ОСНОВНА ЧАСТИНА1. Що таке толерантність і нетерпимість.

Визначення основних понять уроку доцільно записати на дошці й звертатися до них відповідно до логіки розкриття матеріалу.

Толерантність (від латин, «терпіння») -- синонім слова «терпимість». Поблажливе, терпляче ставлення людини до чиїхось думок, поглядів, вірувань тощо.

Нетерпимість — людська якість, протилежна толерантності. Небажання й невміння людини терпляче ставитися до кого- або чого-небудь.

Повага — почуття шани, прихильне ставлення, що ґрунтується на визнанні чиїх-небудь заслуг і позитивних якостей.

Спілкування — взаємини людей, що виявляються в обміні інформацією, взаємодії та сприйнятті людини людиною.

2. Розповідь учителя.Імовірно, нікого не потрібно переконувати в тому, що всі люди різні. Недарма кажуть, що

скільки людей, стільки й думок, стільки й поглядів. Проте одночасно окрема людина майже завжди належить до якоїсь спільноти — сім'ї, класу, спортивної команди, колективу працівників тощо. Як можуть поєднатися і спільно діяти та спілкуватися ці різні люди? Людський досвід підказує один найкращий «рецепт» — навчитися бути терплячими до інших. В основі цього має бути усвідомлення простої і незаперечної істини, що всі люди різні. Не потрібно намагатися переробити когось під себе: світ стане лише сумнішим від того, якщо в ньому зникне якась індивідуальність. Адже його привабливість саме в людській різноманітності. Треба навчитися прислуховуватися до думок інших, навіть якщо вам це не дуже подобається, а не чути лише себе; не нав'язувати іншим своїх поглядів і не стверджувати, що їхні уподобання треба обов'язково змінити.

У Давній Японії виникла дуже цікава традиція, що відбивала розуміння її жителями необхідності терпляче ставитися до іншої людини. Для відпочинку й відновлення душевних сил людини японці споруджували сади каміння, де створювали композиції з кущів, води й каміння. У цих садах завжди була визначена кількість каменів. Проте з якого боку не дивилася на цей сад людина,— вона завжди бачила на один камінь менше. На думку стародавніх японців, це мало допомогти людині завдяки спогляданню на кам'яний сад відновити душевну рівновагу. «Зрозумій,— підказувало розташування каменів,— немає людини, яка має єдино правильну точку зору, усе залежить від того, під яким кутом дивитися.

Звичайно, навчитися бути терпимим або толерантним до інших досить важко, але наявність цієї якості вважаєтеся невід'ємною для справді розвиненої та вихованої людини. Недарма англійці користу-ються прислів'ям: «Терпимість — рідкісна рослина, що зростає далеко не в кожному саду».

Невміння терпляче ставитися до інших або нетерпимість може задати багато шкоди. У людській історії існує чимало сумних прикладів того, як людей переслідували за їхні погляди й переконання. Помилковість цього визнана всіма.

Навчімося ж разом сприймати людей такими, якими вони є, розуміти їх неповторність і відмінність, тобто розвивати свою толерантність.

3. Колективна робота учнів за підручником.Самостійне читання учнями тексту підручника «Що таке толерантність і нетерпимість», після

чого учні виконують завдання.1) У чому полягає здатність людини бути толерантною?2) Чому наявність у людини почуття толерантності вважається ознакою її розвиненості й вихованості?3) Закінчіть речення: бути толерантним означає визнавати за іншими права на...4) Доведіть, що нетерпимість негативно впливає на стосунки між людьми.

4. Робота в малих групах.Учитель об'єднує учнів у малі групи, кожна з яких отримує картку із завданням.

Картка 1Назвіть, які властивості терпимості характеризують наведені висловлювання:

• «Терпимість — донька сумніву». (Е. М. Ремарк, німецький письменник XX ст.)• «Терпимість — прекрасна якість, і якби вона була більш поширеною, жити в нашому світі було б набагато приємніше». (С. Моем, британський письменник XX ст.)• «В усіх є недоліки — у кого більше, у кого менше. Ось чому і дружба, і допомога, і спілкування були б неможливі, якби між нами не існувало взаємної терпимості». (Ф. Гвіччардіні, італійський державний

діяч XV—XVI ст.)• «Терпимість полягає в тому, щоб без роздратування витримувати недоліки інших, навіть відчуваючи при цьому незадоволення» . (/. Кант, німецький мислитель XVIII ст.)

Картка 2Назвіть, які властивості нетерпимості характеризують наведені висловлювання:

• «Нетерпимість є ознакою неуцтва». (Китайське прислів'я)• «Нетерпимим є той, хто без роздратування не може сприймати недоліки інших». (/. Кант, німецький мислитель XVIII ст.)• « Будьте друзями істини до мучеництва, але не будьте її захисниками до нетерпимості». (Піфагор, давньогрецький мислитель)• «Нетерпимість — це ознака слабкості розуму». (П. Буаст, французький мовознавець XVIII—XIX ст.)

Картка ЗПрочитайте ситуації, описані в умовах завдання 3 в підручнику (пропонується доручити групам

виконати по два з чотирьох завдань, наведених у підручнику). Визначте, які прояви нетерпимості вияви-ли описані персонажі? Запропонуйте власний варіант розв'язання цієї ситуації при дотриманні толерантності.

2. Що таке повага. 1. Розповідь учителя.

Відомий французький математик і письменник XVII ст. Блез Паскаль, якось зазначив: «Ми будемо щасливими лише тоді, коли відчуємо, що нас поважають». Дійсно, кожна людина прагне здобути визнання в очах інших. Поважаючи якусь людину, ми зважаємо на її знання, здібності, досвід тощо. Саме тому ми прислуховуємося до порад людей старшого віку, батьків, вихователів і вчителів.Без взаємної поваги неможливо також побудувати стосунки між друзями. Своїх друзів ми поважаємо не лише за їхні здібності, а й за ті людські якості, що нас приваблюють: надійність, відданість, можливість покластися в складній ситуації тощо.

Якщо ви поважаєте людей, то й вони будуть шанобливо ставитися до вас. Будь-яка людина прислухатиметься до ваших слів набагато уважніше, якщо відчує, що ви ставитеся до неї з повагою. При цьому не треба думати, що ніхто не буде з повагою слухати слова дитини.

2. Робота з художнім твором.Учитель ознайомлює учнів із монгольською народною казкою «Мудрий малюк», після чого учні

виконують завдання до неї.Мудрий малюк

Давним-давно жили старий зі старою й семирічним сином. Речей у них було небагато — кульгава біла кобила, три худі чорні кози і стара юрта. У великій бідноті жили старі, але їхній син зростав кмітливим і розумним.

Одного разу до їхньої юрти заїхав переночувати один чиновник. Це була людина без честі й совісті, така люта, що її боялися всі. Коли він увійшов до юрти, то семирічний хлопчик сидів на ковдрі й пив кумис із великої чашки. Подивився чиновник на дитину і голосно засміявся.— Оце так чашка! Не чашка, а справжня колода!

Хлопчик перестав пити та зі здивуванням подивився на гостя.— Шановний пане, невже в тебе так мало худоби, що її можна напоїти з такої «колоди»?

Знітився чиновник і не знайшов слів для відповіді. Уранці, кбли він збирався в дорогу, виявилося, що вночі кози з'їли попругу його коня. Розлютився чиновник і каже старому: — Плати за мою втрату, інакше тобі буде погано! Мудрий малюк заступився за батька:— Шановний гостю! Попругу твого коня з'їли кози. Ось і примусь їх сплатити за це.

Промовчав чиновник, скочив на коня і помчав геть. Але тут кінь провалився ногою в нору крота, і вершник злетів на землю. Розлючений чиновник став щосили шмагати коня батогом. Побачив це ма-люк і став голосно сміятися.

Чому ти регочеш, дурний хлопчисько? — закричав чиновник.— Як же мені не сміятися? У народі кажуть: якщо хтось звик багато брехати, його кінь коли-небудь провалиться в нору крота, а сам він упаде на землю. Отже, ти брехун і обманщик!

Нічого не відповів чиновник хлопцю, який згадав давнє прислів'я, узяв коня за вуздечку й пішов

своїм шляхом.З а п и т а н н я т а з а в д а н н я . 1) Чи можна сказати, що чиновник ставився до оточуючих із повагою? Чому?2) Чи ставився семирічний хлопчик до свого співрозмовника з повагою? Поясніть свою думку.3) Спробуйте уявити, як би змінилася ситуація, якщо б чиновник ставився до інших людей із повагою.4) Зробіть висновок про те, як взаємна повага допомагає спілкуватися різним людям.

3. Розповідь учителя.Взаємоповага є одним із найважливіших моральних правил спілкування. Вихована людина має

взяти собі за правило шанобливо ставитися до всіх. Поваги гідна будь-яка людина, незалежно від її віку й того, подобається вона вам чи ні.

На Давньому Сході мудреці закликали людину навчитися поважати навіть свого ворога. Недооцінка можливостей супротивника через неповагу до нього може спричинити вашу поразку.Отже, повага до людини може мати різні форми вияву, але завжди спирається на визнання гідності людини.

4. Колективна робота учнів за підручником.Самостійне читання учнями тексту підручника «Як пов'язані повага і гідність», після чого вони

дають відповіді на запитання та виконують завдання.1) Що таке гідність?2) У чому полягає зв'язок гідності й поваги?3) Поясніть, як ви розумієте висловлювання французького письменника XVIII ст. Л. Вовенарга: «Ми не домагалися б так загальної поваги, якби не були переконані, що гідні її».

3. Як проявляти толерантність і повагу до інших людей. 1. Робота в малих групах.

Учитель пропонує учням повернутися до роботи в малих групах, кожна з яких отримує картку із завданням.

Картка 1Придумати і представити в театралізованій формі ситуацію, яка матиме два варіанти розв'язання:

а) за умови толерантного ставлення її учасників одне до одного;б) нетерпимого ставлення персонажів до своїх співрозмовників.

Картка 2Придумати і представити в театралізованій формі ситуацію, учасники якої виявляють свою

повагу до інших.

IV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА1. Підбиття підсумків.

Підбиваючи підсумки уроку, учитель пропонує учням висловити власну думку про те, у чому полягає важливість шанобливого ставлення до інших та чому його вважають передумовою успішного спілкування.

2. Оцінювання результатів уроку.Оцінюючи результати уроку, учитель оголошує оцінки за роботу учнів з урахуванням

результативності участі учнів у виконанні завдань у малих групах.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ1) Опрацювати § 19 «Що означає поважати інших» у підручнику, виконати завдання на с. 32, 33

6 класТЕМА: Як розділити радість і печаль іншої людини. Що таке милосердя. Кого називають альтру-

їстом, а кого — егоїстом. Як співчувати й проявляти милосердя словом і ділом

ТЕМА: розкрити зміст понять «милосердя», «співчуття», «альтруїст», «егоїст»; пояснити, кого нази-вають альтруїстом, а кого — егоїстом; розвивати уміння учнів визначати прояви егоїзму у власній поведінці; наводити приклади справжнього милосердя й співчуття, виховувати альтруїзм.

ОБЛАДНАННЯ: підручник, дошка, крейда, папір, маркери, роздавальний і наочний дидактичний матеріал.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: милосердя, співчуття, альтруїст, егоїст.

Структура урокуI. Перевірка домашнього завданняII. Вступна частина1. Мотивація навчальної діяльності.2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.III. Основна частина1. Що таке співчуття та милосердя.2. Кого називають альтруїстом, а кого — егоїстом.3. Як співчувати й проявляти милосердя словом і ділом.IV. Заключна частина1. Підбиття підсумків.2. Оцінювання результатів уроку.V. Домашнє завдання

ХІД УРОКУІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ1. Дидактична гра «Чи знаєте ви...».1) Як називають людську якість, що виявляється у визнанні за кожним права бути іншим? (Толерантність.)2) Як називають почуття, ставлення до когось, яке ґрунтується на визнанні його гідності, заслуг, чеснот тощо? (Повага.)3) Від якого латинського прикметника походить слово «толерантність»? (Терплячий.)4) Яким словом визначають погорду, презирство, відсутність поваги? (Зневага.)5) Яким поняттям визначають небажання й невміння людини терпіти інших? (Нетерпимість.)6) Наявність якої якості забезпечує людям можливість жити разом навіть за відсутності приязні, поваги й любові? (Толерантність.)7) Яким було ім'я руського князя, котрий, поважаючи своїх ворогів, звертався до них із попередженням: «Іду на ви!» ? (Князь Святослав.)8) Який іменник уживають як синонім слова «повага» в українській мові? (Шанування, або шана.)9) Яке поняття визначає визнання цінності кожної людини самим фактом її належності до людства? (Гідність.)

2. Запитання та завдання. 1) Як ви розумієте, що таке толерантність?2) Чи вважаєте ви себе толерантною людиною? Чому?3) Наведіть декілька прикладів того, як дотримання толерантності допомагає покращити стосунки між людьми й полегшити .спілкування.4) Що таке нетерпимість? У чому полягає її негативний вплив на стосунки між.людьми?5) Чим повага відрізняється від толерантності?6) Наведіть декілька прикладів того, як можна виявляти повагу до різних людей.

II. ВСТУПНА ЧАСТИНА1. Мотивація навчальної діяльності.

Мотивуючи навчальну діяльність учнів на уроці, учитель використовує елемент гри. Він повідомляє, що основні поняття, які будуть розглянуті на уроці, зашифровані в ребусі «SMS – повідо- млення». Користуючись наведеним цифрово-буквеним кодом, необхідно розшифрувати назви цих понять. Наприкінці уроку, коли будуть підбиватися його підсумки, учням потрібно буде дати їх визначення й навести приклади використання цих понять.

5 4 5 6 7 2 7 2 0

1 5 0 7 7 8 4 7 7

2 1 6 4 7 7

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.Учитель повідомляє учням, що сьогодні на уроці вони познайомляться з такою моральною

якістю, як милосердя, і знайомить їх з очікуваними навчальними результатами.

III. ОСНОВНА ЧАСТИНА1. Що таке співчуття та милосердя. 1. Розповідь учителя.

Однією з важливих моральних якостей людини вважається її здатність до співчуття. Вивчаючи етику в минулому році, ви дізналися, як важливо вміти висловити своє співчуття близьким і родичам померлого в дні смутку та печалі. Учитель привертає увагу учнів до визначення поняття «співчуття» в підручнику й пояснює його зміст. Доцільно звернути увагу учнів на те, що сама побудова слова «спів- чуття» підказує його зміст — відчувати, переживати відчуття спільно, разом. Співчуваючи іншій, людина немовби поділяє її почуття, намагається відтворити сама те, як вона відчуває себе. Здатність до співчуття вважається невід'ємною ознакою розвиненої вихованої людини.

2. Колективна робота учнів за підручником.Коментоване читання учнями тексту підручника «Що таке милосердя» , після чого вони

виконують завдання.1) Прочитайте визначення поняття «милосердя». Наведіть один-два приклади діяльного прагнення людини допомогти тому, хто цього потребує.2) Як ви розумієте твердження, що милосердя є втіленням високої людяності до ближніх.

3. Робота з художнім твором.Учитель ознайомлює учнів з оповіданням Василя Сухомлинського «Суниці для Наталі», після

чого вони виконують завдання до нього.Суниці для Наталі

У третьому класі навчається маленька дівчинка Наталя. Вона довго хворіла. А це вже прийшла до школи. Бліда, швидко втомлюється. Андрійко розповів своїй мамі про Наталю. Мама й каже:— Цій дівчинці треба їсти мед і суниці. Тоді вона стане бадьора, рум'яна... Понеси їй суниць, Андрійку.

Андрійкові хочеться понести суниць Наталі, але він чомусь ніяковіє. Андрійко так і сказав мамі:— Соромно мені, не понесу...— Чому ж тобі соромно? — дивується мама. Андрійко й сам не знає, чому йому соромно.

Наступного дня він усе ж таки взяв із дому пакуночок суниць. Коли вже закінчилися уроки, він підійшов до Наталі, віддав їй пакуночок із суницями й тихо сказав:— Це суниці. Ти їж, і щоки будуть у тебе рум'яні.

Наталя взяла пакуночок із суницями. І сталося дивне. Щічки її стали червоні як мак. Вона ласкаво подивилася в очі Андрійкові й прошепотіла:— Дякую...

1АБВГ

2ҐДЕ

3ЄЖ3

4ИІЇЙ

5КЛМ

6НОП

7РСТ

8УФХ

9ЦЧШ

0 ЩЬЮЯ

«Чому ж.це щічки в неї стали рум'яні? — подумав Андрійко.— Вона ще ж не їла суниць...»

З а п и т а н н я т а з а в д а н н я . 1) Чи можна вважати вчинок Андрійка виявом милосердя? Чому?2) Поясніть, як у вчинку Андрійка і його мами втілено діяльне прагнення допомоги кожному, хто цього потребує.3) Чому, на вашу думку, Андрійкові було соромно? Як подолати це почуття?

4. Робота в парах.Учитель об'єднує учнів у пари, кожна з яких отримує завдання: проаналізувати два-три з наве-

дених висловлювань і визначити, які властивості мають бути притаманні справжньому милосердю. • «Милосердя дивиться на те, яка потреба, а нё'на те, у чому її причина». (Німецьке прислів'я.)• «Милосердя — це сила, яка здатна захистити те, що беззахисне». (Г. Честертон, англійський письменник XIX—XX ст.)• «Справжнє милосердя — це бажання приносити користь іншим людям, не думаючи про винагоро- ду». (Ґ. Келлер, німецький педагог XIX—XX ст.)• «Милосердя - це передавання всім людям того, що зробив кожний, це доброта в усій її красі, це гармонійний рух душі». (А. Франс, французький письменник XIX—XX ст.)• «Кістка, кинута собаці, не є милосердям, милосердя — це кістка, поділена із собакою, коли ти голодний не менш, ніж вона». (Дж. Лондон, американський письменник XIX—XX ст.)• «Милосердя полягає не стільки в речовій допомозі, скільки в духовній підтримці ближнього». (Л. Толстой, російський письменник ХІХ - ХХ ст.)• «Милосердя починається в себе вдома». (Англійське прислів'я.)• «Милосердя ніколи не втрачається; воно може бути зустрінуте невдячністю, воно може нічого не дати тому, для чого було призначено, і все ж таки воно здійснює свою працю, роблячи серце того, хто його здійснює, прекраснішим і досконалішим». (К. Мідлтон, англійський мислитель XVII—XVIII ст.)

2. Кого називають альтруїстом, а кого — егоїстом.Зі здатністю виявляти співчуття й милосердя, звертає увагу учнів учитель, пов'язано те, що одних

людей називають альтруїстами, а інших — егоїстами.

1. Колективна робота учнів за підручником.Самостійне читання учнями тексту підручника «Кого називають альтруїстом, а кого — егоїстом»

після чого учні усно складають таблицю «Альтруїзм та егоїзм»:

Кого так називають? Прояви та прикладиАльтруїстЕгоїст

2. Запитання та завдання.1) Як ви розумієте вислів «жити для інших»? 2) Чи поділяєте ви твердження, що в основі альтруїзму покладене усвідомлення людиною своєї відповідальності за інших? Обґрунтуйте свою думку.3) Поясніть, як ви розумієте висловлювання англійського письменника XIX ст. О. Уайльда: «Бути егоїстом не означає жити так, як тобі подобається. Це означає примушувати інших жити так, як ти бажаєш». Наведіть приклади, які підтверджують вашу думку.4) Визначте прояви егоїзму у власній поведінці та можливі шляхи їх подолання.Завершуючи розгляд питання, учитель організовує роботу учнів із текстом притчі «Гірчичне зерно», наведеної в підручнику, або доручає опрацювати її під час підготовки домашнього завдання.

3. Як співчувати й проявляти милосердя словом і ділом.1. Робота в малих групах.

Учитель об'єднує учнів у малі групи та доручає виконати одне з наведених завдань:1) Уявіть ситуацію вияву співчуття словами. Визначте декілька правил, якими має керуватися вихована людина, висловлюючи співчуття.

2) Уявіть ситуацію вияву вашими однолітками милосердя. Визначте декілька правил, якими має керуватися вихована людина, виявляючи милосердя.

IV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА 1. Підбиття підсумків.

Підбиваючи цідсумки уроку, учитель нагадує учням про назви понять, зашифрованих у ребусі «SMS-повідомлення, пропонує дати їхні визначення й підтвердити відповідними прикладами.

2. Оцінювання результатів уроку.Оцінюючи результати уроку, учитель пропонує учням відповісти на запитання.

1) Що таке милосердя?2) Що таке співчуття?3) Чим альтруїст відрізняється від егоїста?4) Чи може виявлення милосердя допомогти людині подолати прояви егоїзму у своїй поведінці?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ1) Опрацювати § 20 «У чому виявляється милосердя» в підручнику, виконати завдання на с. 34, 35 2) Повторити матеріал § 2—З «У чому цінність людського життя» в підручнику про духовність, духовну красу й духовні потреби людини.

6 класТЕМА: Місце духовності і релігійності в людському житті. У чому полягає феномен віри. Що таке

релігійні почуття і чому їх треба поважати.

МЕТА: пояснити зміст поняття «віра»; розвивати уміння учнів розрізняти зміст понять «духовність» і «релігійність»; характеризувати віру як унікальне явище внутрішнього світу людини; пояснюва- ти, що таке релігійні почуття і як ма'є ставитися до них морально розвинена людина, виховувати загальнолюдські цінності.

ОБЛАДНАННЯ: підручник, дошка, крейда, папір, маркери, роздавальний і наочний дидактичний мате- ріал.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: духовність, релігія, релігійність, віра, релігійні почуття.

Структура урокуI. Перевірка домашнього завданняII. Вступна частина1. Мотивація навчальної діяльності.2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.III. Основна частина1. Яким є місце духовності й релігійності в людському житті.2. У чому полягає унікальність віри.3. Що таке релігійні почуття і чому їх треба поважати.IV. Заключна частина1. Підбиття підсумків.2. Оцінювання результатів уроку.V. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ1. Запитання та завдання.1) У чому полягає важливість милосердя для людського співжиття?2) Якими можуть бути прояви милосердя?3) Чи можливо завдяки милосердю змінити життя людей? Поясніть свою думку.4) Що таке альтруїзм? Наведіть декілька прикладів альтруїстичних моральних учинків.5) Яку людину називають егоїстом? Чому необхідно навчитися долати егоїзм у своїй поведінці?6) Якими рисами характеризується поведінка егоїстичної людини?7) Наведіть приклади співчуття й вияву милосердя словом і ділом із народних казок, творів художньої літератури або кінофільмів. Поясніть, чому ви вважаєте, що персонажі, про яких ви розповіли, проявляли справжнє милосердя.

II. ВСТУПНА ЧАСТИНА1. Мотивація навчальної діяльності.

Мотивуючи навчальну діяльність, учитель пропонує учням пригадати, що вони вже дізналися про місце духовності в людському житті, і відповісти на запитання:1) Що таке духовність?2) Якими є прояви духовної краси людини?3) Що таке духовні потреби людини? Наведіть приклади духовних потреб людини.4) Складіть перелік властивостей людини, про яку кажуть, що вона має багатий внутрішній світ.2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.Учитель повідомляє учням, що сьогодні на уроці вони дізнаються про релігійність як прояв духовного світу людини, та інформує про очікувані навчальні результати.

III. ОСНОВНА ЧАСТИНА 1. Яким є місце духовності й релігійності в людському житті.

1. Колективна робота учнів за підручником.Коментоване читання учнями тексту підручника «Що таке духовність та релігійність», після чого

учні усно складають простий план пункту параграфа і дають відповіді на запитання.1) Наведіть декілька прикладів того, як людина творить свій духовний світ.2) Що таке релігія?3) Що означає, коли про людину кажуть, що вона релігійна або побожна? 4) Чим відрізняються духовність і релігійність?

2. Робота з твором.Учитель ознайомлює учнів з оповіданням Михайла Слабошпицького «Миколай Святоша», у

якому розповідається про луцького князя Святослава Давидовича з роду чернігівських князів, що 1106 році постригся в ченці Києво-Печерського монастиря, після чого учні виконують завдання до нього.

Одного дня в чернечих печерах з'явився гарнолиций юнак. Ніхто з рядових ченців не знав, звідки він прийшов сюди, та це, зрештою, і не цікавило нікого, бо всі вони легко відходили від мирського, пе-реконані, що справжнє життя, яке відзначається єднанням душі з Богом, починалося лише тут, у святій обителі.

Тільки ігумен міг би розповісти, що прибулий — людина зовсім не простого роду, що походить із князів чернігівських і сам є князем. А наймення йому — Святослав. Брати-князі були обурені Святославовим учинком, бо такого зовсім не сподівалися від нього: кинути княжі палати й податися у вологі печери до монахів!

Святослав, уперше ставши перед вицвілими ігуменовими очима, оповідав, що хоче назавжди присвятити своє життя Богові, що зневірився в мирській суєті й осоружна йому князівська влада, а тому й просить собі притулку в Божій обителі, присягається виконувати всі чернечі обов'язки, неухильно дотримуватися всіх вимог схимницького життя.

Ігумен відмовляв князя від такого наміру, казав, що йому, зніженому в батьківському теремі, непосильним буде важке тутешнє існування. Адже не знають ченці ніяких розкошів, ніяких розваг, бо минають їхні дні в молитвах, у праці. Не споживають вони нічого з їжі, окрім хліба й води, тож голод — їхній постіййий супутник. Але Святослав відповідав, що зробив свій остаточний вибір, що не повернеться до мирського життя і просить дозволу назавжди лишитися тут. Урешті, ігумен відступив перед його наполяганнями, бо відчув, що це — не легковажна юнача примха, а давно виплеканий намір хлопця зі спокійними й розумними очима.

Миколай Святоша (таке наймення одержав Святослав, оселившись у печерах) відзначався з-поміж усіх монахів великим послушництвом. Охоче виконував будь-яку роботу, доглядав хворих, читав святі книги й безперестанку молився, щоб Господь був милостивим до всіх людей Руської землі. Скромний і тихий, він нічим не нагадував колишнього Святослава Чернігівського. І ніхто з мешканцівпечер навіть не запідозрив у ньому людини такого знатного походження.

Усе своє майно, золото й коштовне каміння князь заповів монастирю для допомоги бідним і хворим. За його волею, сюди було перевезено з Чернігова величезну бібліотеку, і вона поповнила ту-тешню багату книгозбірню, якою користувалися монахи наступних поколінь.

Добру пам'ять полишив по собі в монастирі Миколай Святоша, якого літописець називає справжнім слугою Божим.З а п и т а н н я т а з а в д а н н я . 1) Чому Святослав вирішив присвятити своє життя служінню Богові?2) Чи можна стверджувати, що Миколай Святоша був глибоко релігійною людиною? Чому?3) На прикладі Миколая Святоші визначте, які якості притаманні побожній або релігійній людині.

3 Додаткова інформація,«Духовний світ людини,— уважає сучасний український учений Роман Арцишевський,— це

безмежний всесвіт найрізноманітніших відчуттів і почуттів, емоцій і настроїв, задумів та ідей, понять і образів, фантазій та ідеалів, цінностей і теорій. Тому його пізнання є не менш важливе, ніж пізнання навколишньої дійсності».

Двома складовими внутрішнього або духовного світу людини є духовність і релігійність. Протягом свого життя людина поступово вибудовує власний неповторний духовний світ. Вона наповнює його здобутими знаннями, власним життєвим досвідом, цінностями мистецтва, права, етики тощо. Для багатьох людей складовою духовності є релігія — спосіб сприйняття світу, що ґрунтується на вірі в існування Бога. Релігія завжди відігравала важливу роль у житті суспільства. Відомий російський

письменник XIX—XX ст. Л. Толстой писав: «Релігіїє вказівниками того вищого, доступного в певний час і в певному суспільстві кращим передовим людям, розуміння життя, до якого неминуче й незмінно наближаються всі інші люди цього суспільства».

Релігійність відображає рівень засвоєння людиною релігійних норм, цінностей та відповідну до цього поведінку. Загальновизнаним є великий позитивний вплив релігійності на моральність людини. Вона спонукає людину не чинити зла іншим, бути великодушною, будувати своє життя згідно з Божими заповідями.

2. У чому полягає унікальність віри. 1. Евристична бесіда.1) Припустімо, ви не підготували домашнього завдання та йдете до школи, але розраховуєте, що все минеться. Ви про це знаєте чи вірите в це?2) У чому полягає відмінність між знанням і вірою?3) У що може вірити людина?4) Наведіть приклади того, у що вірите ви.5) Яке значення, на вашу думку, має для людини здатність вірити?

Подальший розгляд питання відбувається у формі розповіді вчителя на основі матеріалу підручника та наведеної інформації.

2. Додаткова інформація.Віра — це необґрунтована розумом упевненість в існуванні або здійсненні чогось та дії, що

відповідають цим сприйняттям. Існують кілька різновидів віри. Зокрема буденна віра визначає впевненість людини в існуванні навколишнього світу, інших людей, свого тіла тощо. Релігійна віра ґрунтується на впевненості людини в тому, що все відбувається згідно з волевиявленням надприродних сил (Бога, богів, духів), які керують життям людини. Існує також наукова віра, за якої нові знання сприймаються безпосередньо без доведення чи підтвердження шляхом досвіду. Різновиди віри унаочнюють те, що віра потрібна людині. Вона допомагає людині долати життєві випробування, орієнтуватися та виживати у світі. Недарма в народі кажуть, що без віри людина жити не може. У цьому полягає феномен або унікальність і неповторність віри. «Віра,— уважає сучасний російський учений П. Гуревич,— це людська потреба сприймати події такими, якими вона їх хоче бачити». Можливо, тоді віра — це звичайний самообман? Однак уявімо собі людину, яка живе без віри. Вона похмуро дивиться в майбутнє. Рішуче відкидає будь-які підказки душі й намагається лише спиратися на свої знання та розум. Однак у деяких ситуаціях їхньої допомоги недостатньо. Саме тоді людині потрібна віра.

3. Робота в парах.Учитель об'єднує учнів у пари, кожна з яких виконує завдання: за двома-трьома з наведених

висловлювань пояснити, як у них характеризується унікальне й неповторне місце віри в людському житті.• «Віра переважає над знанням». (М. Бердяев, російський мислитель XX ст.)• «Віра — мати терпимості, подавальниця надії, сходинки до престолу любові». (Ігнатій Брянчанінов, російський єпископ XIX ст.)• «Люди легко вірять у те, чого вони хочуть». (Цицерон, давньоримський мислитель.)• «Ніщо так нас не переконує, як глибока віра іншої людини. Вона впливає навіть на невіруючих людей». (О. Дюма-батько, французький письменник XIX ст.)• «Віра дає людству невичерпну силу продовжувати життя». (Е. Золя, французький письменник XIX ст.)• «Якщо людина за свою віру готова віддати свободу та життя, значить, вона вірить щиро». (М. Горький, російський письменник XIX—XX ст.)• «Справжня віра не вимагає доказів». (Ю. Нагібін, російський письменник XX ст.)• «У що людина вірить, тим вона і є». (А. Чехов, російський письменник XIX — початку XX ст.)• «У будь-якому проекті найважливішим чинником є віра в успіх. Без віри успіх неможливий». (Джеймс, американський психолог XIX—XX ст.)

3. Що таке релігійні почуття і чому їх треба поважати.1. Розповідь учителя.

Релігійні почуття — це емоційні переживання віруючої людини, пов'язані з релігією, яку вона сповідує. Загальновизнано, що вихована людина має поважати почуття будь-якої людини. Легковажне

ставлення до почуттєвого світу людини завдає їй дуже болючого удару. Уміння поважати почуття є одним із проявів толерантного ставлення до інших людей.

Віруюча людина часто прагне поділитися своєю вірою з іншими, схилити їх до тих істин, які поділяє сама. Необхідно навчитися поважати релігійні почуття віруючого, навіть якщо ви їх не поділяє-те, і намагатися не ображати її словом або вчинком. Пам'ятайте при цьому золоте правило моралі: ніколи не робити іншому того, чого не бажаєте собі. Слід пам'ятати слова Будди, засновника буддизму: «Ніколи не потрібно ганити чужу віру... Необхідно поважати віру іншого, навіть якщо це суперечить вашим переконанням».

2. Робота в малих групах.Учитель об'єднує учнів у малі групи, кожна з яких отримує завдання: виробити проект норм і

рекомендацій, яких необхідно дотримуватися, щоб поважати релігійні почуттяс віруючих.Обговорення результатів виконання завдання учнями дозволить сформулювати спільні правила, які записуються в зошитах

IV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА1. Підбиття підсумків.

Підбиваючи підсумки уроку, учитель доручає учням в усній або письмовій формі відповісти на запитання.1) Що нового для себе ви дізналися на уроці?2) Які висновки ви зробили для себе?3) Чи знадобляться вам ці знання в подальшому житті?

2. Оцінювання результатів уроку.Оцінюючи результати уроку, учитель пропонує учням виконати завдання.

1. Закінчіть речення.1) Релігією називають...2) Релігійність — це...3) До релігійних почуттів належать...4) Віра — це...5) Віра допомагає людині...6) Духовність визначають як...

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1) Опрацювати § 21 «Чому ми прагнемо віри» в підручнику, виконати завдання на с. 36, 37

6 класТЕМА: Які релігійні конфесії є в Україні. Що означає бути толерантним до представників іншої

релігії. Як поводитися в храмі.

МЕТА: познайомити з основними моральними засадами світових релігій; пояснити поняття «світова релігія», «свобода совісті», «конфесія», «атеїзм»; характеризувати різні релігійні конфесії, які існують у сучасній Україні; розвивати уміння учнів обґрунтовувати необхідність толерантного ставлення до представників різних конфесій; пояснювати, які існують правила поведінки в храмі, виховувати толерантність до представників різних релшігій.

ОБЛАДНАННЯ: підручник, дошка, крейда, папір, маркери, роздавальний і наочний дидактичний мате- ріал.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: світова релігія, християнство, іслам, буддизм, національна релігія, атеїзм, сво- бода совісті, конфесія.

Структура урокуI. Перевірка домашнього завданняII. Вступна частина1. Мотивація навчальної діяльності.2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.III. Основна частина1. Якими є моральні засади світових релігій.2. Що таке релігійні конфесії. Як бути толерантним до представників іншої релігії.3. Як поводитися в храмі.IV. Заключна частина1. Підбиття підсумків.2. Оцінювання результатів уроку.V. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

I. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ1. Дидактична гра «Двобій».

У грі одночасно беруть участь два учні. Спочатку перший гравець ставить свої запитання супернику за проблемою, визначеною вчителем. Запитань чотири. Після того, як другий гравець від-повість на них, він має право поставити відповідну кількість запитань першому учню. Ураховується якість запитань і відповідей на них.

2. Запитання до учнів.1) Яке місце в житті людини посідає духовність?2) Що таке релігійність?3) Що таке віра?4) Як ви розумієте висловлювання, що людина не може прожити без віри?5) Що таке релігійні почуття?6) Як вихована людина має ставитися до релігійних почуттів віруючих?

II. ВСТУПНА ЧАСТИНА 1. Мотивація навчальної діяльності.1. Бесіда за запитаннями:1) Які релігії ви знаєте?2) Яка релігія є найбільш поширеною в Україні?3) Що вам відомо про початок поширення християнства в Київській Русі?4) Який руський князь і коли запровадив християнство як державну релігію Київської Русі?5) Які релігійні свята ви знаєте? Що вам відомо про них?6) Чи доводилося вам бувати в храмах різних релігій? Які правила поведінки в них вам відомі?

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.Учитель повідомляє учням, що сьогодні на уроці вони дізнаються про основні релігійні течії, які

існують у сучасній Україні, і повідомляє про очікувані навчальні результати.

III. ОСНОВНА ЧАСТИНА 1. Якими є моральні засади світових релігій.1. Розповідь учителя.

Переважну більшість населення Землі складають віруючі люди. Проте історично склалося так, що вони сповідують різні релігії. Серед них визначають три світові релігії — буддизм, християнство та іслам,— які поширені в різних країнах і мають мільярди прихильників серед представників різних національностей. Існують також національні релігії, прихильниками яких є, переважно, представники однієї національності. Зокрема найбільшими за кількістю послідовників уважаються такі національні релігії, як індуїзм, конфуціанство, даосизм, юдаїзм, синтоїзм.

Із моральними засадами світових і деяких національних релігій учні знайомляться за відповідним матеріалом підручника.

2. Додаткова інформація.Найдавнішою зі світових релігій уважається буддизм, який виник на кордоні Індії та Непалу в

560—480 рр. до н. е. Його засновником став принц Сіддгартга Ґаутама, який завдяки медитації досяг просвітлення і став Буддою. Основи віровчення й обрядовості викладені у священній книзі Трипітака (у перекладі: три корзини закону — учення). Центральне місце в буддизмі посідають чотири істини: життя — це страждання; головна причина страждань людини — її бажання; для звільнення від страждань необхідно позбутися бажань; позбутися бажань можна, досягнувши нірвани — абсолютного спокою та відсутності бажань. У сучасних країнах Азії понад 2 млрд людей підтримують учення Будди, хоча кількість віруючих не перевищує 300 млн осіб.

Другою за часом виникнення світовою релігією є християнство, що сформувалося у східних провінціях Римської імперії в другій половині І ст. Його засновником, відповідно до Євангелій, є Ісус Христос, Син Божий. Основи християнського віровчення викладені в Біблії (Святому Письмі). Сутність християнської догматики сформульована двома першими загальноцерковними соборами та викладена в символі віри. Вона зобов'язує християнина вірувати в єдиного Бога в трьох іпостасях: Бога-отця, Святого Духа і Христа (Сина Божого). У сучасному світі понад 1,9 млрд людей уважають себе християнами. Далеко не всі вони віруючі, але живуть у суспільстві, існують у межах культури, керуються нормами, коріння яких лежить у християнстві.

Іслам — найпізніша за часом виникнення світова релігія, яка була започаткована в VII ст. в Західній Аравії. Біля її витоків був Мухаммед, якого мусульмани (прихильники ісламу) вважають про-роком, надісланим Богом (Аллахом). Основи віровчення й культу викладені в Корані й Сунні. Головне в ісламі — шанувати Аллаха, який створив небо, землю та людину, та визнавати його пророком Мухаммеда. За підрахунками Всесвітньої ісламської ліги, у світі налічується близько 1,2 млрд мусульман, близько 50 держав світу мають більшість мусульманського населення, а понад 30 держав уважають іслам своєю офіційною ідеологією.

3. Запитання та завдання. 1) У чому відмінності між світовими й національними релігіями?2) Що таке атеїзм?3) На підставі матеріалу до завдання 2 у підручнику визначте спільне в моральних настановах різних релігій. Про що, на вашу думку, свідчить спорідненість моральних засад у різних релігіях?4) У конституції України в статті 35 проголошено, що «кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа -від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова». Визначте, у чому полягає зміст свободи совісті за Конституцією України.

2. Що таке релігійні конфесії. Як бути толерантним до представників іншої релігії.1. Розповідь учителя.

У багатьох державах сучасного світу співіснують різні віровчення або конфесії. Зокрема в столиці нашої держави, місті Києві, сьогодні діє 871 релігійних громад, які представляють 64 релігійні конфесії. Наявна в Україні багатоконфесійність дозволяє її громадянам реалізувати своє конституційне

право свободи совісті.На сьогодні в Україні найпоширенішою релігією є християнство. Існує декілька християнських

конфесій — Українська православна церква Московського патріархату, Українська православна церква Київського патріархату, Українська автокефальна православна церква, Українська греко-католицька церква, Римо-католицька церква, численні протестантські церкви тощо. В Україні проживають також прихильники юдаїзму, ісламу, буддизму. Набули поширення також новітні релігійні течії.

Наявне розмаїття релігійних течій і напрямків вимагає від усіх громадян України, як віруючих, так і невіруючих, уміння бути толерантними одне до одного.

2. Робота в парах. Учитель об'єднує учнів у пари, кожна з яких отримує завдання: виробити проект правил

толерантного ставлення до представників іншої релігійної конфесії.У результаті обговорення результатів виконання завдання учні за допомогою вчителя

виробляють спільні правила ставлення вихованої людини до представників інших релігій.

3. Як поводитися в храмі.З основними правилами поведінки в православному храмі учні знайомляться шляхом коменто-

ваного читання пункту параграфа «Як поводитися в храмі» та виконання завдання 4 в підручнику.

1. Додаткова інформація. Правила поведінки в католицькому храмі

На відміну від православного, у католицькому храмі проповідь священика і службу слухають сидячи.

Біля входу до храму стоїть посудина з освяченою водою, до якої опускають пальці правої руки, а потім хрестяться.

Католики хрестяться інакше, ніж православні: не трьома пучками пальців, а складеними разом указівним і середнім пальцями правої руки. Спочатку вони торкаються лоба, потім живота, після цього лівого плеча, а потім правого.

Чоловіки, заходячи до храму, обов'язково знімають головний убір. Жінки не мають укривати голову хусткою. Не існує ніяких особливих норм в одязі або користуванні косметикою. Проте поява в храмі в шортах або дуже відкритому одязі не дозволяється.

Перед початком богослужіння можна посміхнутися або злегка помахати рукою знайомому, а якщо він попереду або поряд із вами,— привітатися.

Якщо в храмі є церковні служителі, то вони підводять парафіян до вільних місць на лавках.Кожної неділі в католицькому храмі відбувається урочисте богослужіння — меса.У кінці служби в католицькому храмі здійснюють пожертвування, їх заведено класти на піднос,

із яким до вас підходить служитель. Це стосується також віруючих, які є парафіянами іншого храму і регулярно здійснюють благодійні внески там. У цьому разі це є виявом вдячності до храму, який вони відвідали.

Сповідь у католицькому храмі відбувається в спеціальних кабінах, окремих для священика і віруючого. Підходити до зайнятої сповідальні не заведено.

Наближатися до священика під час його розмови з кимось неприпустимо, оскільки вона може мати виключно особистий характер.

Правила поведінки в мечетіУ мечеті відбуваються молитви, різноманітні мусульманські свята, виступи ісламських діячів,

конкурси з читання Корану тощо.П'ять разів на день муедзин із мінарету (високої вежі з балконом) закликає всіх правовірних до

мечеті на молитву.Вхід до мечеті для чоловіків і жінок буває як спільним, так і окремим. Підлога в мечеті вкрита

килимами, взуття всі залишають біля входу.Зовнішній вигляд відвідувача не має ображати почуття віруючих: необхідно бути одягненим у

суворе, чисте й досить закрите вбрання. Одяг жінок повинен закривати все тіло, за винятком обличчя, кистей рук і ступнів ніг. Волосся жінки повністю ховають під хусткою.

Відвідувачі мечеті ведуть себе досить розкуто: вони можуть сидіти або лежати на підлозі, їсти, спати, спілкуватися між собою, при цьому хтось із присутніх може здійснювати намаз (молитися) або

читати Коран. У мечеті не заведено голосно розмовляти, сміятися або сваритися.Коли надходить час намазу, віруючі здійснюють обмивання і стають рядами за імамом —

предстоятелем на молитві. Ті, хто з будь-яких причин не беруть участі в спільній молитві, не мають залишати мечеть.

Жінки-мусульманки моляться в мечеті окремо від чоловіків на другому поверсі або у відокремленій частині першого поверху.

Правила поведінки в синагозіСинагога є центром релігійного і громадського життя юдейської громади. Богослужіння в

синагозі здійснюється тричі на день. У суботу та святкові дні читаються додаткові молитви. Для того щоб богослужіння відбулося, необхідна присутність як мінімум десяти чоловіків віком від 13 років.

Для жінок у синагозі призначені спеціально виділені місця на галереї або відокремлені перегородкою від чоловіків.

Чоловікам і жінкам у синагозі заборонено перебувати з непокритою головою.Увійшовши до синагоги і прочитавши певні молитви, віруючий має схилити голову. Молитви

проголошуються стоячи або сидячи, ставати на коліна, за винятком окремих моментів святкових бого-служінь, забороняється.

Керувати богослужінням може будь-який дорослий чоловік-єврей. Центральний момент богослужіння — винесення і читання Тори (П'ятикнижжя Мойсея).

У юдаїзмі немає священиків. Фактично керують усім життям євреїв учителі-раввіни. Вони є проповідниками, релігійними наставниками, організують урочисті релігійні церемонії, укладаютьшлюби, проводять похорон померлих тощо. Обов язки раввіна покладаються, за його бажанням, на одного із членів громади — світську особу, яка відрізняється досконалим знанням Священного Писання і Талмуда. При зверненні до раввіна додають слово «раббі».

IV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА 1. Підбиття підсумків.

Підбиваючи підсумки уроку, учитель пропонує учням висловитися про те, чого вони навчилися і про що дізналися на сьогоднішньому уроці.

2. Оцінювання результатів уроку.Оцінюючи результати уроку, учитель пропонує учням пояснити зміст понять: світова релігія,

національна релігія, атеїзм, свобода совісті, релігійна конфесія, богослужіння.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1) Опрацювати § 22 «Чому в кожної людини своя дорога до храму» в підручнику, виконати завдання на с. 38, 39

6 класТЕМА: Узагальнення знань за темою «Моральні виміри спілкування».

ТЕМА:систематизувати набуті впродовж вивчення теми знання про те, якими є моральні виміри спілку- вання; перевірити, як учні засвоїли основні поняття й терміни розглянутої теми; скласти уявлен- ня про рівень їхніх знань за вивченим матеріалом, розвивати зв’язне мовлення, виховувати загальнолюдські цінності.

ОБЛАДНАННЯ: підручник, дошка, крейда, папір, маркери, матеріали для виконання завдань і дидак- тичних ігор.

Структура уроку І. Вступна частина1. Мотивація навчальної діяльності.2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів. ІІ. Основна частина1. Робота в малих групах та обговорення проблеми в загальному колі.2. Мораль і спілкування.3. Спілкуймося із задоволенням.4. Дидактична гра'«Асоціації».5. Визначаємо, чого навчилися за темою.III. Заключна частина1. Підбиття підсумків.2. Оцінювання результатів уроку.IV. Домашнє завдання

ХІД УРОКУI. ВСТУПНА ЧАСТИНА 1. Мотивація навчальної діяльності.1. Бесіда за запитаннями:1) Яку назву мала тема, вивчення якої ви завершили?2) Поясніть, як ви розумієте назву теми.3) Які моральні виміри спілкування були розкриті в параграфах цієї теми?4) Які нові поняття ви засвоїли впродовж вивчення теми?

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.Учитель повідомляє учням, що сьогодні відбудеться урок узагальнення за вивченою темою,

знайомить їх з очікуваними навчальними результатами й запланованими формами роботи.II. ОСНОВНА ЧАСТИНА 1. Робота.в малих групах.

Учитель об'єднує учнів у п'ять груп (відповідно до кількості параграфів у темі), кожна з яких отримує завдання (І група — за темою «Що означає бути моральною людиною»; II група — «Що означає поважати інших»; III група — « У чому виявляється милосердя»; IV група — «Чому ми прагнемо віри»; V група — «Чому в кожної людини своя дорога до храму»): 1) Представте класу моральний вимір спілкування, охарактеризований у темі. У цікавій формі обґрунтуйте важливість і необхідність його дотримання. .2) Підготуйте рекламний плакат, що закликає дотримуватися в спілкуванні моральних вимірів, розкритих у темі. Реклама має викликати зацікавленість і бути яскравою, щоб привертати увагу. Вона не повинна містити багато слів, може включати вірш, ілюстрацію й стисле, але емоційне звернення до глядачів.2. Обговорення проблеми в загальному колі.Учитель об'єднує учнів у загальне коло і пропонує обговорити питання про те, чи може бути успішним спілкування без дотримання тих моральних норм, про які вони дізналися впродовж вивчення

3. Робота в малих групах.Учитель об'єднує учнів у п'ять груп і доручає кожній скласти перелік рис людини відповідно до

отриманої теми та придумати невелике оповідання про те, як вона спілкується з оточуючими.Група № 1 Толерантна людина.Група № 2 Людина, яка поважає інших.Група № З Милосердна людина.Група № 4 Альтруїст.Група № 5 Людина, у житті якої важливе місце посідає віра.

2. Спілкуймося із задоволенням.1. Обговорення проблеми в загальному колі.

Учитель об'єднує учнів у загальне коло і пропонує обговорити кілька з наведених запитань:1) Як мораль впливає на спілкування?2) Чи існує зв'язок між моральністю людини і тим, як вона спілкується з людьми?3) Як слід розуміти словосполучення «моральні виміри спілкування»?4) Які можливості надає людині знання основних моральних вимірів спілкування?

3. Дидактична гра «Асоціації».У грі бере участь весь клас. Учитель називає поняття та пропонує назвати вчинки, властивості,

характеристики тощо, із якими воно асоціюється. У разі, якщо називають не зовсім зрозумілу асоціацію, доцільно попросити пояснити її зміст.

У грі можна використовуються такі поняття: загальнолюдські цінності, толерантність, повага, милосердя, співчуття, альтруїзм, егоїзм, релігійність, віра.

4. Визначаємо, чого навчилися за темою.Учитель пропонує учням в письмовій формі відповісти на запитання.

1) Які думки та почуття викликала у вас вивчена тема?2) Спробуйте визначити кілька найважливіших «відкриттів», які ви зробили для себе на підставі вивчення матеріалу цієї теми.3) Які висновки ви зробили для себе після вивчення цієї теми?

III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА1. Підбиття підсумків.

Підсумовуючи роботу учнів, учитель звертає їхню увагу, що сьогодні на уроці вони узагальнили й систематизували матеріал, розглянутий упродовж вивчення теми. Різноманітні форми роботи, у яких вони брали участь на уроці, були спрямовані на те, щоб учні мали можливість пригадати вивчене і визначити головне. Залишається побажати не лише знати вивчений матеріал, а й зробити розглянуті моральні цінності нормами свого ставлення до інших. Це дозволить їм знаходити спільну мову з людьми в різних ситуаціях та опанувати «мистецтво спілкування».

2. Оцінювання результатів уроку.Оцінюючи результати навчальної діяльності учнів на уроці, учитель виставляє оцінки,

коментуючи їхню участь у різних формах роботи.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ1) Виконати завдання на с. 40, 41.

6 класТЕМА: Оцінювання навчальних досягненьучнів за темою «Моральні виміри спілкування».

МЕТА: перевірити рівень знань, набутих упродовж вивчення теми, розвивати уміння учнів виконувати тестові завдання, розв'язувати ребуси та кросворди.

ОБЛАДНАННЯ: підручник, матеріали для проведення тематичного оцінювання.

Структура урокуІ. Вступна частина1. Мотивація навчальної діяльності.2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.II. Основна частина1. Розв'язування ребуса та складання кросворда.2. Виконання тестових завдань.3. Виконання завдань на індивідуальних картках.III. Заключна частина1. Підбиття підсумків.2. Оцінювання результатів уроку.IV. Домашнє завдання

ХІД УРОКУІ. ВСТУПНА ЧАСТИНА1. Мотивація навчальної діяльності.

Мотивуючи навчальну діяльність учнів, учитель нагадує їм назву вивченої теми й те, чого вони мали навчитися за її матеріалом. Сьогодні на уроці буде здійснено оцінювання вмінь, навичок і знань учнів, набутих під час вивчення теми.

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.Учитель повідомляє, що сьогодні на уроці відбудеться оцінювання навчальних досягнень учнів

за темою «Моральні виміри спілкування», знайомить учнів з очікуваними результатами уроку й запланованими формами роботи.ОСНОВНА ЧАСТИНА1. Розв'язування ребуса та складання кросворда.1) Розв'яжіть ребус «П'ять слів — одне закінчення». З'ясуйте за визначеннями назви понять і запишіть їх у ребусі під відповідними номерами.

1) Те, що має певну вартість для людини. 2) Здатність людини ставити на перше місце свої духовні інтереси. 3) Ступінь перейнятості людини релігійними ідеями, цінностями й нормами. 4) Небажання, невміння терпляче ставитися до когось або чогось. 5) Здатність поблажливо ставитися до чужих звичок, думок, відчуттів, поглядів тощо.

2. Виконання тестових завдань.1) Два джерела морального досвідуа) людяність; б) література; в) мова; г) милосердя.

2) Моральні норми, спільні для різних народів та культур, які втілено в найкращих людських рисах і взаєминах:а) духовні потреби;б) релігійні почуття;

34

21

СТЬ

в) загальнолюдські цінності;г) культура почуттів.

3) До моральних загальнолюдських цінностей не належить: а) демократія; б) щастя;в) добро; г) милосердя.

4) Почуття шани, прихильне ставлення, що ґрунтується на визнанні чиїх-небудь заслуг і позитивних якостей:а) толерантність; б) повага; в) спілкування; г) нетерпимість.

5) Синонім слова «толерантність»:а) самоповага; б) нетерпимість;в) повага; г) терпимість.

6) Поблажливе, терпляче ставлення людини до думок, поглядів або вірувань інших:а) справедливість; б) совість;в) толерантність; г) повага.

7) Діяльне прагнення додомогти кожному, хто має в тому потребу: а) чуйність; б) милосердя;в) людяність; г) співчуття.

8) Турботлива, уважна, чуйна людина, завжди готова до милосердних учинків:а) альтруїст; б) меланхолік;в) егоїст; г) сангвінік.

9) Риса, яка визначає, якою мірою людина перейнята релігійними ідеями, нормами і цінностями:а) духовність; б) людяність;в) вихованість; в) релігійність.

10) Упевненість у чомусь, яка не потребує жодних доказів: а) віра; б) знання;в) мораль; г) наука.

11) Вияв внутрішнього світу, здатність мати розвинені духовні потреби і творити духовний світ:а) релігійність; б) людяність;в) вихованість; г) духовність.

12) До світових релігій не належить: а) християнство; б) юдаїзм; в) іслам; г) буддизм.

3. Виконання завдань на індивідуальних картках. Картка 1

1) Як зберігаються моральні цінності?2) Розкрийте зміст твердження: «У кожної людини своя дорога до храму»,3) Наведіть два приклади прояву милосердя словом і ділом.

Картка 21) Чому шанобливе ставлення до інших є передумовою успішного спілкування?2) Розкрийте зміст твердження: «Віра допомагає людині жити, сповнює її силою і дарує надію».3) Наведіть два приклади того, як мораль регулює спілкування людей.

Картка З1) Чому необхідно вміти виявляти милосердя?2) Розкрийте зміст твердження: «Загальнолюдські моральні цінності сприяють зближенню людей

різних національностей».3) Наведіть два приклади прояву толерантності в спілкуванні з людьми.

Картка 41) Якими є основні правила поведінки в храмі?2) Розкрийте зміст твердження: «Толерантність забезпечує людям можливість жити'разом навіть за відсутності приязні, поваги чи любові».3) Наведіть два приклади вияву поваги до релігійних почуттів людини.

Картка 51) Як мораль регулює стосунки між людьми?2) Розкрийте зміст твердження: «За Конституцією України, кожному громадянину гарантована свобода совісті».3) Наведіть два приклади того, як у різних джерелах зберігаються моральні цінності українського народу.

Картка 61) Як проявляти толерантність у спілкуванні з людьми?2) Розкрийте зміст твердження: «Духовність є тією властивістю, яка робить людину цікавою для інших».3) Наведіть два приклади вчинків людини, яку називають альтруїстом.

Картка 71) У чому полягає феномен віри?2) Розкрийте зміст твердження: «Милосердя — це діяльне добро».3) Наведіть два приклади свят різних релігійних конфесій в Україні.

Картка 81) Які риси поведінки притаманні альтруїсту?2) Розкрийте зміст твердження: «Мистецтво — щедре джерело морального досвіду».3) Наведіть два приклади поваги до релігійних почуттів іншої людини.

Картка 91) Які риси поведінки притаманні егоїсту?2) Розкрийте зміст твердження: «Толерантність полягає у визнанні права бути іншими».3) Наведіть два приклади духовних потреб людини.

Картка 101) Чому нетерпимість перешкоджає спілкуванню?2) Розкрийте зміст твердження: «Милосердя є втіленням високої любові до ближніх».3) Наведіть два приклади толерантного ставлення до представників інших релігійних конфесій.

Картка 11 1) Чому необхідно поважити релігійні почуття?2) Розкрийте зміст твердження: «Мораль формувалася як засади поведінки, котрі людина висувала перед собою, беручи на себе відповідальність за власні вчинки».3) Наведіть два приклади прояву нетерпимості в стосунках між людьми і запропонуйте шляхи її подолання.

Картка 121) Які релігійні конфесії існують в Україні?2) Розкрийте зміст твердження: «Моральні цінності народу втілено в його прислів'ях, приказках і казках».3) Наведіть два приклади того, як знання моральних норм допомагає в повсякденному житті.

III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА1. Підбиття підсумків.

Підбиваючи підсумки уроку, учитель звертає увагу, що розглянута тема збагатила їх знаннями про роль моральних норм у спілкуванні людей. Засвоєний матеріал сприятиме розвитку їх особистос- тей, досягненню гармонії в стосунках з іншими людьми. 2. Оцінювання результатів уроку.

Учитель оцінює результати роботи учнів на уроці, називає й обґрунтовує оцінки, отримані ними за вивчену тему.IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Повторити матеріал «Що означає бути громадянином своєї держави», вивчений у 5 класі.

6 класТЕМА: Чому людину визначають найвищою цінністю демократичного суспільства.

МЕТА: пояснити поняття «демократія», «демократичне суспільство», «громадянин», «громадянське суспільство», «гуманістична мораль»; розвивати уміння обгрунтовувати необхідність визнання людини найвищою цінністю демократичного суспільства; характеризувати особливості моралі громадянського суспільства, виховувати громадянську позицію.

ОБЛАДНАННЯ: підручник, дошка, крейда, папір, маркери, роздавальний і наочний дидактичний мате- ріал.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: демократія, демократичне суспільство, громадянин, громадянське суспільство, гуманістична мораль.

Структура урокуI. Вступна частина1. Мотивація навчальної діяльності.2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.II. Основна частина1. Що таке демократичне суспільство.2. Чому людину визначають найвищою цінністю демократичного суспільства.3. Чому мораль громадянського суспільства називають гуманістичною.III. Заключна частина1. Підбиття підсумків.2. Оцінювання результатів уроку.IV. Домашнє завдання

ХІД УРОКУІ. ВСТУПНА ЧАСТИНА1. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель звертає увагу учнів на назву нової теми, вивчення якої вони розпочинають, і повідомляє, що під час її вивчення вони дізнаються: які риси притаманні моралі сучасного громадянського суспільства; чому основою моральності людини в суспільстві вважається свобода; що таке права, свободи та обов'язки громадян; яким є розуміння справедливості в сучасному суспільстві; як пов'язані між собою мораль і закон; як громадяни можуть впливати на суспільне життя; чому необхідно навчитися толерантно ставитися до традицій і звичаїв різних народів.

1. Бесіда за матеріалом, який учні мали повторити до уроку:1) Кого називають громадянином?2) Що таке громадянські якості людини? Наведіть приклади їхнього прояву.3) Що таке громадянські почуття? Назвіть відомі вам громадянські почуття.4) Що таке суспільство?5) Чи може людина жити без суспільства? Обґрунтуйте свою думку.6) Чому для людини необхідно бути корисною суспільству?

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.Учитель повідомляє учням, що сьогодні вони матимуть можливість дізнатися, якою є мораль

демократичного громадянського суспільства, і знайомить з очікуваними навчальними результатами уроку.

II. ОСНОВНА ЧАСТИНА 1. Що таке демократичне суспільство.1. Розповідь учителя.

Людина, як ви вже знаєте, живе та формується в суспільстві. Вона має певні права та обов'язки. Людство впродовж своєї історії постійно намагалося створити найкращу організацію свого життя. Зо-крема стародавні греки запровадили такий порядок, коли більшість повноправних жителів міст-держав

мала можливість розв'язувати найважливіші питання суспільного життя. Цих вільних людей, які постійно проживали в містах-державах, мали права та обов'язки, називали громадянами, а форму управління ними державою — демократією.

Учитель ознайомлює учнів із характеристикою давньогрецької демократії тогочасного видатного афінського державного діяча Перікла

Наш державний устрій такий, що не наслідує чужих порядків. Навпаки, скоріше ми є прикладом для інших, ніж наслідуємо будь - кого. Оскільки нашим містом керує не купка людей, а більшість на-роду, то наш державний устрій зветься демократією...

У суспільному житті ми не порушуємо законів, підпорядковуємося владі й законам, особливо встановленим на захист тих, кого ображають, і законам неписаним, порушувати які соромно... Лише ми визнаємо людину, яка не займається суспільною діяльністю, не шанованим громадянином, а не корисним обивателем... Ми не вважаємо, що відкрите обговорення може завдати шкоди державним справам. Навпаки, ми вважаємо неправильним приймати потрібне рішення без попередньої підготовки за допомогою виступів із промовами «за» і «проти»... Отже, я вважаю, що наше місто — школа для всієї влади, і кожен із нас може легко проявити свою особистість у різних життєвих умовах.

З а п и т а н н я.1) У чому, на думку Перікла, переваги демократії?2) Чому він уважав, що Афіни — приклад для всієї Еллади?

Термін «демократія» походить від двох грецьких слів: «демос»— народ і «кратос» — сила, правління. Цьому терміну понад два з половиною тисячоліття. Його автором уважають «батька історії» Геродота. Демократичним суспільством уважається таке суспільство, у якому громадяни мають можливість керувати своїм власним розпорядком життя та впливати на суспільне життя.

2. Чому людину визначають найвищою цінністю демократичного суспільства.1. Колективна робота учнів за підручником.

Самостійне читання учнями тексту підручника «Чому людину визначають найвищою цінністю демократичного суспільства»

2. Відповіді на запитання.1) Як ви розумієте вислів Протагора: «Людина є мірою всіх речей » ?2) Як, відповідно до наведеного висловлювання Протагора, необхідно оцінювати події та явища суспільного життя?3) Чи можна вважати, що в демократичному суспільстві має бути втілений у життя цей вислів? Обґрунтуйте свою думку.4) Що таке громадянськість?

3. Робота в парах.Учитель об'єднує учнів у пари та доручає кожній із них виконати одне з наведених завдань:

1) Наведіть декілька варіантів закінчення речення: «Проявами того, що в демократичному суспільстві людина вважається найвищою цінністю, є...» 2) Наведіть приклади вчинків і дій людини, яка має розвинену громадянськість.3) Складіть перелік рис, притаманних людині з розвиненою громадянськістю.

4. Робота з художнім твором.Завершуючи обговорення результатів виконання завдань учнями, учитель звертає їхню увагу на

те, що від громадянської активності кожного залежить, якою буде країна, де він живе, і як нащадки будуть говорити про цю людину. Кращому розумінню цієї думки сприятиме знайомство учнів з оповіданням Василя Сухомлинського «Який слід повинна залишити людина на землі?», після чого вони зиконують завдання до нього.

Який слід повинна залишити людина на землі?Старий майстер збудував кам'яний будинок. Став поряд і милується ним. «Завтра в ньому

оселяться люди»,— із гордістю думав майстер.А в цей час біля будинку гуляв хлопчик. Він скочив на сходинку й залишив слід своєї маленької

ніжки на ще не затверділому цементі.— Навіщо ти псуєш мою роботу? — каже з докором майстер. Хлопчик глянув на відбиток ноги,

засміявся і втік.Минуло багато років. Хлопчик подорослішав. Життя його склалося так, що він часто переїжджав

із міста до міста, ніде довго не затримувався, ні до чого не прив'язувався — ні роками, ні душею.Назріла старість. Згадав старий чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Захотілося йому

побувати в рідному селі. Приїхав старий чоловік на свою батьківщину. Зустрічається з людьми, називає своє прізвище, та всі знизують плечима, ніхто не пам'ятає такої людини.— Що ж ти залишив після себе? — питає старого чоловіка один дідусь.— Чи є в тебе син або дочка?— Немає в мене ні сина, ні дочки,— відповідає старий чоловік.— Може, ти посадив дуба?— Ні, не посадив я дуба...— Може, ти виплекав поле?— Ні, не виплекав я поля...— Ну, то, виходить, ти пісню склав?— Ні, і пісні я не склав.— То хто ж ти такий? Що ж ти робив цілісіньке життя? — із подивом запитав дідусь.

Нічого не зміг відповісти старий чоловік. Згадалася йому та мить, коли він залишив слід на сходинці. Пішов до того дому. Стоїть будинок, наче вчора його поставили, а на нижній сходинці — закам'янілий відбиток його маленької ніжки.

«От і все, що залишиться після мене на землі,— із гіркотою подумав старий чоловік.— Але ж цього мало, дуже мало, дуже мало... Не так треба було жити!..»

З а п и т а н н я т а з а в д а н н я .1) Як, на вашу думку, має жити людина на землі, щоб залишити згадку про себе?2) Наведіть приклади з творів художньої літератури, що характеризують те, який слід може залишити людина на землі.3) Чому мораль громадянського суспільства називають гуманістичною?

5. Колективна робота учнів за підручником.Коментоване читання учнями тексту підручника «Чому мораль громадянського суспільства

називають гуманістичною» зі складанням простого плану пункту параграфа в усній або письмовій формі. Працюючи з текстом, учні дають відповіді на запитання:1) Як ви розумієте твердження, що втілення ідеалу людської поведінки забезпечує совість кожної людини й тиск громадської думки?2) Що таке громадянське суспільство?3) Чим громадянське суспільство відрізняється від демократичного?4) Якими є завдання громадянського суспільства?5) Які риси притаманні гуманістичній моралі?6) Чому наявність гуманістичної моралі є невід'ємною характеристикою громадянського суспільства?

6. Робота в парах.Учитель пропонує учням повернутися до роботи в парах і виконати завдання.

1) Складіть перелік чеснот, які мають бути притаманні гуманістичній моралі громадянського суспільства.2) Наведіть приклади вчинків, які відповідають гуманістичній моралі.

III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА 1. Підбиття підсумків. «Мікрофон»

Підбиваючи підсумки уроку, учитель пропонує учням по черзі висловитися стосовно того, у чому вони вбачають важливість розглянутого на уроці матеріалу.

2. Оцінювання результатів уроку.Учитель пропонує учням оцінити свою роботу в парах, використовуючи метод самооцінювання.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1) Опрацювати § 25 «Якою є мораль демократичного громадянського суспільства» в підручнику, виконати завдання на с. 42, 43

6 класТЕМА: Чи може бути свобода основою моральності. Що розуміють під свободою вибору, дії, волі.

Що означає бути самим собою. Чи може людина бути й залишатися собою в суспільстві.

МЕТА: пояснити поняття «свобода» як основу моральності людини; характеризувати зміст свободи во-лі, дії та творчості; розвивати уміння учнів висловлювати власну думку проте, чи може людина бути й залишатися собою в суспільстві, виховання громадянської позиції.

ОБЛАДНАННЯ: підручник, роздавальний і наочний дидактичний матеріал.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: свобода, свобода волі, свобода дії, свобода творчості.

ХІД УРОКУІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Сьогодні ми з вами продовжимо вивчення етики. А про що ми з вами будемо говорити, яке основне поняття,з яким ви познайомитесь на уроці, ви дізнаєтесь, розшифрувавши ребус. Вам потрібно серед наведених літер відшукати приголосні, що повторюються, і викреслити їх, а з тих літер, що залишаться, скласти слово.

Т Ж 3 Г К Р БВ П А 3 Ж О ТР О К Г С П Д

А як ви розумієте значення цього слова? Я пропоную вам на окремих аркушах записати, що таке «свобода» в вашому розумінні.

(Учитель збирає аркуші з визначеннями, зачитує деякі з них і прикріплює на дошці, а наприкінці уроку учні матимуть можливість з'ясувати, чи змінилися їхні уявлення про те, що таке свобода)

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.Учитель повідомляє учням, що сьогодні на уроці вони дізнаються про те, чому свобода вважа-

ється основою моральності, і знайомить їх з очікуваними навчальними результатами уроку.

II. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ1. Як пов'язані свобода та моральність людини.1. Розповідь учителя.

Розглянте картину Віктора Васнецова «Витязь на роздоріжжі»- Що зображено на картині? - Чому картина так називається?- Чи вважаєте ви складною ситуацію, в якій опинився витязь? Чому?- Чим, на вашу думку, повинен керуватися витязь, обираючи свій шлях?- Чи є витязь вільною людиною? Чому?

На гербі маленького північноамериканського штату Нью-Гемпшир написано: «Живи вільним і думай». Подумаймо і ми: що означає жити вільним? Яку людину вважати вільною? Може, ту, яка чинить що заманеться, або ту, може, яка нікому не підкоряється? Чи, може, ту, яка ні від кого не залежить?

Давайте зараз прочитаємо давньогрецький міф про царя Мідаса і поміркуємо, чому він попав у скрутне становище, як Мідас розумів свободу.

Свобода — це відсутність примусу, можливість діяти, як хочеш. Свобода, як ви вже знаєте, належите до загальнолюдських цінностей. Люди прагнуть свободи, оскільки завдяки їй можуть реалізувати себе. Проте проблема свободи, її обсягів і змісту є досить складною. Із нею, навіть не усвідомлюючи цього, ми щодня стикаємося в повсякденному житті. Зокрема, якщо ви свободна людина, то можете в будь-який час слухати музику. Проте інші, також вільні люди, у цей час бажають відпочивати в тиші. Як розв'язати це протиріччя? Де межа вашої свободи стосовно свобод інших людей? Як необхідно вчиняти, щоб, зберігаючи власну свободу, не перетворювати її на свавілля?

Для того щоб знайти відповіді на ці досить складні питання, необхідно розглянути зв'язок між свободою та мораллю.

2. Самостійна робота учнів за підручником.Читання учнями тексту підручника «Як пов'язані свобода та моральність людини», після чого

учні дають відповіді на запитання та виконують завдання.1) У чому, насамперед, виявляється свобода?2) Як в етиці витлумачують зміст свободи людини?3) Наведіть приклади проявів свободи у вашому житті:а) можливість самостійно робити вибір своїх дій або вчинків;б) можливість самостійно приймати рішення та втілювати їх у життя.

3. Робота в парах.Учитель об'єднує учнів у пари та пропонує кожній із них виконує завдання: пояснити

висловлювання:• «Немає людини, яка не любила б свободу, але справедливий вимагає її для всіх, а несправедливий — лише для себе». (К. Берне, німецький Мислитель XVIII—XIX ст.)• «Свобода полягає в праві робити все, що не шкодить іншим». (М. Клаудіус, німецький поет XVIII—XIX ст.)• «Свобода — це вибір, іншими словами, добровільне рішення творити добро або зло, здійснювати гідні схвалення або засудження вчинків, тобто бути доброчинною або злочинною людиною» . (Ж. Лабрюйєр, французький письменник XVII ст.)• «Свобода однієї людини закінчується там, де починається свобода іншої». (М. Бакунін, російський мислитель XIX ст.)• « Хочеш бути вільним — учись стримуватися у своїх бажаннях ». (Л. Толстой, російський письменник XIX—XX ст.)

4. Виконання тестових завданьА чи завжди ви здатні робити моральний вибір. Оберіть для кожної з ситуацій відповідь,

фіксуючи її в зошиті. Заповніть цю таблицю в зошиті, не переписуючи, а тільки нумеруючи ситуації. Полічіть бали.

Ситуація Я завжди Я здебільшого Я інколи Я ніколичиню так чиню так чиню так не чиню так

(1 бал) (2 бали) (3 бали) (4 бали)

1....1. Ви не даєте однокласникам списати домашнє завдання.2. Хтось із ваших друзів приніс сигарети до школи, ви повідомили про це класного керівника.3. Одного дня ви з друзями йдете зі школи й проходите повз занедбаний будинок, який має кілька розбитих вікон. Один із друзів пропонує кидати каміння в цілі шибки, проте ви не підтримуєте цю пропозицію й переконуєте інших цього не робити.4. Ви отримали погану оцінку й одразу розповіли про це батькам.5. Щовихідних ви знаходите час допомагати мамі прибирати квартиру.6. Після повернення зі школи й короткого відпочинку ви самостійно сідаєте за виконання домашнього завдання.7. Навіть якщо предмет вам не подобається, ви намагаєтеся виконувати всі домашні завдання.8. Ви прагнете бути здоровим і щодня робите зарядку чи відвідуєте спортивну секцію.9. Ви самостійно вимикаєте телевізор або комп'ютер, коли вам треба виконувати домашнє завдання.10. У транспорті ви поводитеся чемно й поступаєтеся місцем літнім пасажирам.

Якщо ви отримали результат у межах від 10 до 20 балів - вас можна привітати: ваші моральні переконання є дуже міцними. Ви цілком здатні робити «дорослий» моральний вибір.

Якщо ви нарахували від 20 до 30 балів - ви схильні до морального вибору й моральних учинків, але вам бракує на це волі.

Якщо ваш результат від 30 до 40 балів - вам треба тренуватися в моральному виборі, інакше ви ризикуєте вирости безвідповідальною не надто щасливою людиною, яка керується в житті тільки зовнішніми обставинами та своїми бажаннями.

Сучасні філософи вказують на 4 грані свободи:

Жити СВОБОДА Діяти

Мислити Вирішувати

5. Прочитайте текст. Про яку свободу в ньому йдеться? Прокоментуйте.Філософ (раб) Епіктет, звертаючись до тирана, говорив: «Візьми моє тіло, моє майно, мою честь, мою сім'ю, але думки мої і волю ніхто не в змозі у мене відібрати, ніщо не в силі їх придушити»

2. Що таке свобода волі, дії та творчості.1. Розповідь учителя.

Впродовж життя вільна людина, змушена робити вибір: як одягтися і в який магазин піти, де і як навчатися, де і ким працювати, чому присвятити своє життя. Обираючи шлях чи спосіб досягнення мети, ми часто не замислюємося над тим, чому діємо так або по-іншому, а просто наслідуємо дії та поведінку наших батьків, інших дорослих, героїв книжок тощо. Водночас люди не перестають замислюватися над запитаннями: що таке щастя, як його досягти, чому одні люди щасливі, а інші ні, які сили визначають долю кожного з нас?

Давні греки створили міф про трьох богинь людської долі, яких називали мойрами. Одна з них пряла нитку людського життя, друга витягала жереб, що має випасти на долю людини. Третя - записувала в сувій людини все, що мало статися. Вважалося, що змінити визначену мойрами долю не може ніхто: ані боги, ані сама людина. Християнство протиставило уявленням про долю віру в Боже провидіння. Все, що відбувається у світі та в житті людини, є виконанням волі Бога, яка не може бути осягнена, а тим більш змінена. Шукали відповідь на це питання й філософи. Дехто з них вважав, що людське життя обумовлене сталими законами існування світу, зовнішніми, не залежними від людини причинами. Інші обстоювали думку про свободу людини, стверджуючи, що все цілком залежить від неї самої - її бажань, прагнень, свідомості, зусиль.

Порівняймо ці точки зору. На перший погляд, життя людини справді цілком залежить від того, в який час, у якій країні, в яких умовах вона народилася, як її виховували батьки, до якої школи віддали навчатися тощо. Погодьмося, що не від людини залежить, яким є розвиток науки і техніки в країні та світі, мир тепер чи війна, кому належить влада тощо. Крім того, кожна людина від народження має власний набір здібностей, особливостей, які серйозно впливають на її життя. Певною мірою життя людини визначає і стан довкілля та розташування планет у Всесвіті.

Однак є сенс і в протилежній позиції: навіть вам доводилося спостерігати, що люди, життя яких починалося за однакових умов, досягли різних результатів.

Життя людини, безумовно, залежить від багатьох зовнішніх і внутрішніх чинників, але людина тому і є людиною, що за будь-яких умов вона може обирати для себе ту чи ту дію, вчинок, врешті-решт - життєвий шлях. Вона здатна аналізувати зовнішні обставини, враховувати їхній вплив, ставитися до цього позитивно чи негативно, а отже, робити вибір, проявляючи свободу власної волі. Свободу волі мають усі люди і в кожній життєвій ситуації. Проте аби нею скористатися, треба усвідомлювати власні цінності, результати, межі свободи, тобто обставини, з якими слід рахуватися. Тільки тоді ми справді будемо здатні зробити вільний, правильний вибір. Ось чому кажуть, що свобода волі - це свобода вибору. Людині притаманна також свобода дії й свобода творчості.Свобода волі - можливість самостійно обирати власні цілі, наміри, спосіб дії, керуючись моральними настановами й цінностями. Свобода дії - можливість діяти без заборон у якій-небудь галузі.Свобода творчості - право людини втілювати мрії і задуми, створюючи щось нове, оригінальне, таке, чого не існувало раніше.

Свобода волі відрізняється від свободи дії насамперед тим, що це свобода вибору даної дії з можливих інших. Визнання свободи волі людини є основою моральності в усіх її проявах. Саме від волі людини залежить те, здійснить вона якусь дію чи утримається від неї. Орієнтиром для правильного вибору між добром і злом виступає совість. Вона регулює свободу волі людини, спрямовує її на шлях добра.

Про рівень розвитку в людини свободи волі можна скласти уявлення залежно від того, із якою легкістю вона здійснює вибір між «хочу» і «треба». Розрізняють три рівні розвитку в людини свободи волі:1) Відсутність свободи волі (людина сприймає необхідність дотримуватися моральних вимог як зовнішній примус).2) Недостатньо розвинена свобода волі (людина сприймає моральні вимоги як внутрішній примус — обов'язок, який треба виконувати, хоча й не дуже цього хочеться).3) Розвинена свобода волі (людина, для якої дотримання моральних вимог є невід'ємною складовою її внутрішніх потреб).

Свобода волі супроводжує людину впродовж цілого життя. Усе життя, фактично, становить ланцюжок із виборів, унаслідок кожного з яких людина опиняється в новій ситуації, котра спричиняє необхідність нового вибору. Вибір розпочинається з дитинства і триває до останніх хвилин життя людини. Людина сама визначає, яким він є, і тому її дії розглядаються відповідно як добро або зло. Тому наше життя й доля — це результат нашого, більш або менш вільного вибору. І дякувати або звинувачувати за них ми маємо переважно самих себе.

2. Робота в малих групах.Учитель об'єднує учнів у малі групи та пропонує кожній із них виконати одне з наведених

завдань:1) Складіть словесний портрет-характеристику людини, у якої відсутня свобода волі. Представте невелику історію про її вчинок, який це підтверджує. 2) Складіть словесний портрет характеристику людини, у якої недостатньо розвинена свобода волі. Представте невелику історію про її вчинок, який це підтверджує.3) Складіть словесний портрет-характеристику людини з розвиненою свободою волі. Представте невелику історію про її вчинок, який це підтверджує.

3. Чи може людина бути й залишатися собою в суспільстві. 1. Робота з художнім твором. Розпочинається розгляд питання ознайомленням учнів із віршем англійського поета XIX—XX ст. Джозефа Редьярда Кіплінга «Коли...», після чого вони виконують завдання до нього.

Спокійним будь, коли всі шаленіють І за шаленство ще й тебе клянуть. Коли ніхто тебе не розуміє — Звіряйсь на себе і спокійним будь; Чекаючи, не виснажись від втоми, Ошуканий, не вдайся до брехні, Не видавайся янголом нікому І не зважай на вигуки дурні;Свої думки завжди обстоюй тихо, В безодню марних мрій не поринай, Готовий будь зустріти Щастя й Лихо — Вони ж близнята, це ти добре знай; Тримайсь, коли твої слова злочинно Перевертають підлі брехуни, Коли ж усе, що ти створив загине — Перепочинь і знову розпочни;Будь здатен все найкраще, що ти маєш,

На стіл покласти, взятися до гри, І не шкодуй, коли ти все програєш,— Докупи сили і думки збери; Умій примусить Серце, Нерви, М'язи, Позбавлені снаги, тобі служить, Коли душа згоряє вся одразу, і тільки Воля каже: «Треба жить!»;У натовпі собою залишайся, А з королями гідність зберігай, Ні ворогу, ні другу не піддайся, Надмірної поваги не шукай; Нехай секунда кожна у хвилині Тебе веде до вірної мети —Тоді весь світ до ніг твоїх полине,— Тоді Мужчина ти! Переклад М. Левіна

З а п и т а н н я т а з а в д а н н я .1) Визначте за змістом вірша, яких правил необхідно дотримуватися, щоб бути і залишатися самим собою в суспільстві.2) Що означає для вас бути самим собою?

Залишаючись собою в суспільстві, людина також має реалізувати себе. Як це зробити і не «втратити себе»?

Реалізувати себе - означає зробити реальністю, всебічно розвинути всі свої здібності й можливості, досягти успіху. Іншими словами - стати успішною людиною. Для того щоб реалізуватися, людині насамперед треба задовольняти свої природні потреби в їжі, одязі, житлі тощо. Крім того, для кожного має бути реалізоване право на вільний самовияв і самовираження: на вільне висловлювання думок, свободу вірувань, творчості тощо. Нарешті кожен з нас, пізнавши себе, передбачає застосувати свої можливості та здібності. Що раніше людина «знайде себе», то вищою є імовірність її якнайповнішої самореалізації. При цьому бажано не обмежитися тільки міркуваннями вигідно-невигідно, подобається іншим (батькам, учителям, друзям) чи ні, є це престижним, модним у суспільстві сьогодні чи ні тощо. Пам'ятаймо також, що життя людини відбувається «набіло», без «репетицій»! Якщо ти проґавив можливість виявити свої найкращі здібності сьогодні, завтра такої нагоди може не трапитись. Отже, лише від нас залежить, чи зробимо ми кожен день нашого життя змістовним, щасливим, корисним для нас, наших близьких, суспільства загалом. Реалізувати себе може лише людина активна, яка не схиляється перед обставинами, а вміє використовувати їх, обертаючи собі на користь.

1) Як людина може самореалізуватися і не «втратити себе» в суспільстві?2) Наведіть приклади того, як ви узгоджуєте свої власні інтереси із суспільними.

IV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА1. Про що йдеться в українському прислів’ї:«За двома зайцями поженешся – жодного не впіймаєш»? як ідея прислів’я пов’язана з основними поняттями уроку?2. Підбиття підсумків. «Мікрофон»Висловити власну думку про те, як розглянутий матеріал допоможе їм обрати свій життєвий шлях.

3. Оцінювання результатів уроку.Оцінюючи результати уроку, учитель залучає їх до участі в дидактичній грі «Три речення».

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1) Опрацювати ст. 144 – 150, виконати завдання 1, 2 на ст. 150

6 класТЕМА: Що таке права та свободи людини. Чому права людини й права дитини є цінністю громадянського суспільства. Як поважати та захищати права людини в демократичному суспільстві. Як співвідносяться право, свобода й обов'язок.

МЕТА: пояснити поняття «права людини», «свободи людини», «обов'язки людини»; характеризувати основні права людини і права дитини; розвивати уміння учнів висловлювати власну думку про те, як поважати та захищати права людини в демократичному суспільстві; розкривати зв'язок прав та свобод людини із її обов'язками; характеризувати права та обов'язки учнів, виховувати громадянина демократичної держави .

ОБЛАДНАННЯ: підручник, дошка, крейда, папір, маркери, таблиці «Права людини», «Права дитини», роздавальний і наочний матеріал.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: права людини, свободи людини, обов'язки людини, декларація.

Структура урокуІ. Перевірка домашнього завданняII. Вступна частина1. Мотивація навчальної діяльності.2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.III. Основна частина1. Якими є права людини і права дитини.2. Як поважають і як захищають права людини в демократичному суспільстві.3. Як співвідносяться права, свободи й обов'язки.IV. Заключна частина1. Підбиття підсумків.2. Оцінювання результатів уроку.V. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ1. Дидактична гра «Перекладач». Висловлювання для використання в грі:1) Людина прагне свободи, оскільки завдяки їй може реалізувати себе.2) Потреби та інтереси інших людей є природним обмеженням свободи кожного.3) Свобода волі виступає як свобода вибору даної дії з можливих інших.4) Совість спрямовує свободу волі людини на шлях добра.5) Рівень свободи волі людини визначається тим, як вона здійснює вибір між «хочу» і «треба».6) Свобода волі передбачає розуміння того, навіщо людина наділена свободою і чи потрібна їй свобода.

2. Запитання та завдання.1) Що таке свобода? У чому полягає розуміння свободи як основи моральності людини?2) Наведіть один-два приклади ситуацій, коли вам доводилося узгоджувати власну свободу з інтересами інших. Чи необхідно вміти поступатися своєю свободою? Чому?3) Як ви розумієте поняття «свобода волі» і «свобода дії»?4) Як свобода волі людини пов'язана з її моральністю?5) Який зміст ви вкладаєте у висловлювання «бути самим собою» ?6) Чи може людина залишатися собою в суспільстві? Обґрунтуйте свою думку.7) Наведіть декілька прикладів із власного життя, які характеризують можливі шляхи узгодження власних інтересів із суспільними.

II. ВСТУПНА ЧАСТИНА 1. Мотивація навчальної діяльності.

1. Бесіда за запитаннями:1) Чи доводилося вам чути вислів «права людини»? Що він означає?2) Які права маєте ви?3) У чому полягає важливість того, що у вас є певні права?4) Хто забезпечує реалізацію ваших прав?5) Які права мають дорослі?6) Чи можуть у людини бути лише права без будь-яких обов'язків? Чому?7) Які права та обов'язки учнів вам відомі?і 2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.

Учитель повідомляє учням, що сьогодні на уроці вони познайомляться з тим, якими є права, свободи й обов'язки людини в демократичному суспільстві, та знайомить з очікуваними навчальними результатами уроку.

III. ОСНОВНА ЧАСТИНА1. Якими є права людини і права дитини.1. Розповідь учителя.

Упродовж історії людства було чимало періодів, коли цінність і неповторність людини ігнорувалася. Проте поступово набула поширення й затвердилася ідея необхідності визнання за будь-якою людиною невід'ємних прав, які не можна ігнорувати. Відомий американський мислитель і державний діяч Томас Джефферсон (1743—1826), один з авторів Декларації незалежності США, писав, що всі люди створені рівними й обдаровані своїм творцем рівними правами, до яких належать життя, свобода і прагнення щастя.

Сьогодні загальновизнаним уважається, що життя людини, її самовдосконалення та розвиток, а також людське співіснування неможливі без визнання за нею певних прав і свобод. Вони визначають обсяг і межі благ, які держава зобов'язується забезпечити своїм громадянам. Між правами та свободами людини існують певні відмінності.

Права людини — це встановлені державою можливості дій людини у визначеній законом області. При цьому людина може скористатися наданим їй правом або ні, оскільки воно не є обов'язком. Наприклад, право на охорону здоров'я, освіту, працю тощо.

Свободи людини — це сфери її діяльності, у які держава не втручається, а лише визначає, що в них людина діє за власним вибором. Наприклад, свобода совісті, думки, слова тощо. Держава зобов'язується забезпечувати надані людині свободи від зазіхань інших осіб. Отже, права людині держава надає, а свободи — забезпечує.

Міжнародні стандарти прав і свобод людини закріплені в документах, визнаних більшістю країн світу. Найважливішими серед них вважаються:

• Загальна декларація прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй у 1948 р.;

• Декларація прав дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй у 1959 р.

2. Робота в парах.Учитель об'єднує учнів у пари та доручає виконати завдання: проаналізувати наведені в таблиці

«Права людини» основні права та свободи, закріплені Загальною декларацією прав людини та дати від-повіді на запитання.

Права людиниСтаття Зміст

3 Кожна людина має право на життя, свободу й особисту недоторканість4 Нікого не можна утримувати в рабстві або підневільному стані

Стаття Зміст5 Нікого не можна піддавати принижуючому його гідність ставленню або покаранню

7 Усі люди рівні перед законом9 Ніхто не може бути безпідставно заарештований або затриманий11 Людина, яку звинувачують у скоєнні злочину, уважається невинною, поки її вина не

встановлена в суді; при цьому вона повинна мати можливості для захисту

12 Не можна довільно втручатися в особисте й сімейне життя, посягати на недоторканість житла, таємницю листування, честь і репутацію людини

13 Кожна людина має право вільно пересуватися й обирати місце проживання в межах будь-якої держави. Кожна людина має право залишати свою країну й повертатися до неї

18 Кожна людина має право на громадянство17 Кожна людина має право володіти майном і не може бути довільно позбавлена свого майна

18 Кожна людина має право на свободу думки, совісті та релігії19 Кожна людина має право на свободу переконань і цілі, не висловлення їх

20 Кожна людина має право на свободу мирних зібрань21 Кожна людина має право брати участь в управлінні своєю країною особисто або через

вільно обраних представників23 Кожна людина має право на працю, захист від безробіття і справедливу винагороду за неї

24 Кожна людина має право на відпочинок і дозвілля25 Кожна людина має право на такий життєвий рівень, включно з їжею, одягом, житлом,

медичним обслуговуванням, який необхідний для підтримання її здоров'я та добробуту, а також її сім'ї

26 Кожна людина має право на освіту27 Кожна людина має право брати участь у культурному житті суспільства

З а п и т а н н я т а з а в д а н н я .1) Порівняйте права і свободи людини, названі в Загальній декларації прав людини, із тими, які ви назвали на початку уроку. Про які нові, не відомі вам раніше, права людини ви дізналися?2) Поясніть, як ви розумієте права людини, наведені в Загальній декларації. У чому їх важливість? (Кожна пара учнів пояснює два права людини.)

Учні повертаються до роботи в парах та аналізують зміст Декларації прав дитини.Права дитини

1. Права, указані у цій Декларації, мають визнаватися за всіма дітьми без будь-яких винятків2. Дитині законом та іншими засобами мають бути забезпечені й представлені можливості для сприятливого фізичного, розумового, морального й духовного розвитку, в умовах збереження її свободи й гідності 3. Дитина від народження має право на ім'я і громадянство4. Дитині має належати право на здорове зростання та розвиток, їй має належати право на відповідне харчування, житло, розваги й медичне обслуговування5. Дитині, яка є неповноцінною у фізичному, психічному або соціальному відношенні, мають забезпечуватися спеціальний режим, освіта й турбота6. Дитина для гармонійного розвитку потребує любові й розуміння Мала дитина не повинна, крім виключних випадків, розлучатися зі своєю матір'ю7. Дитина має право на здобуття освіти, яка має бути безкоштовною та обов'язковою як мінімум на початковому етапі. Дитині має бути забезпечена можливість для ігор і розваг, які мають бути спрямовані на цілі, передбачені освітою8. Дитина за будь-яких обставин має бути серед тих, хто першим отримує захист і допомогу9. Дитина має бути захищена від усіх форм поблажливого ставлення, жорстокості та експлуатації. Вона не може прийматися на роботу до досягнення належного віку10. Дитина має бути захищена від будь-яких расових, релігійних чи інших обмежень у правах, її необхідно виховувати в дусі взаєморозуміння, терпимості й дружби між народами

З а п и т а н н я т а з а в д а н н я .1) Які з названих у Декларації прав дитини, на вашу думку, найважливіші? Чому?2) Наведіть приклади з власного життя, які підтверджують дотримання в Україні прав дитини, проголошених у Декларації прав дитини.

2. Як поважають і як захищають права людини в демократичному суспільстві.1. Колективна робота учнів за підручником.

Самостійне читання учнями тексту підручника «Як поважають і захищають права людини в демократичному суспільстві», після чого учні дають в і д п о в і д і н а з а п и т а н н я .1) Як у демократичному суспільстві люди мають захищати свої права?2) Що ви можете зробити для дотримання прав людини?

3. Як співвідносяться права, свободи й обов'язки.1. Запитання:1) Що таке обов'язки?2) Назвіть відомі вам обов'язки людини.3) Чи можуть, на вашу думку, у людини бути лише права без обов'язків? Чому?

2. Робота в парах.Учитель пропонує учням повернутися до роботи в парах і виконати завдання 6 у підручнику:

підготувати проект рекламного плаката, який присвячений темі дотримання людиною її обов'язків.

IV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА 1. Підбиття підсумків.1. Обговорення учнями запитань:1) Чому в демократичному суспільстві права людини вважаються однією з найважливіших цінностей?2) Як змінилися ваші уявлення про права людини після сьогоднішнього уроку?

2. Оцінювання результатів уроку.Учитель пропонує учням оцінити свою роботу в парах, використовуючи метод самооцінювання .

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1) Опрацювати § 27 «Якими є права й обов'язки людини в демократичному суспільстві» в підручнику, виконати завдання на с. 46, 47

6 клас

ТЕМА: Що таке суспільна справедливість і соціальна різноманітність. У чому ми всі рівні, хоча й різні. Чого вимагає від нас різноманітність життя в громадянському суспільстві.

ТЕМА: пояснити зміст понять «суспільна справедливість» і «соціальна різноманітність»; навести при –клади прояву суспільної , справедливості та соціальної різноманітності; розвивати уміння учнів висловлювати власне судження про те, чого вимагає від людей різноманітність життя в грома- дянському суспільстві; аналізувати ситуації, пов'язані з порушеннями суспільної справедливості, виховувати громадянина своєї держави.

ОБЛАДНАННЯ: підручник, дошка, крейда, папір, маркери, роздавальний і наочний матеріал.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: суспільна справедливість, соціальна різноманітність.

Структура урокуI. Перевірка домашнього завданняII. Вступна частина1. Мотивація навчальної діяльності.2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.III. Основна частина1. Що таке суспільна справедливість.2. Що таке соціальна різноманітність.3. Чого вимагає від нас різноманітність життя в громадянському суспільстві.IV. Заключна частина1. Підбиття підсумків.2. Оцінювання результатів уроку.V. Домашнє завдання

ХІД УРОКУІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ1. Запитання та завдання.1) Що таке права й свободи людини?2) Чому в громадянському суспільстві кожній особі мають бути забезпечені права й свободи людини?3) Які права та свободи людини проголошені в Загальній декларації прав людини?4) Наведіть декілька прикладів, які підтверджують, що громадянам України забезпечені права та свободи людини.5) Які права дитини вам відомі? Поясніть на прикладах, яким є їхнє значення для дітей.6) Чому в демократичному суспільстві необхідно захищати права дитини?7) Для чого, на вашу думку, окрім прав людина повинна мати обов'язки?8) Дкі обов'язки громадян України вам відомі?

II.. ВСТУПНА ЧАСТИНА її 1. Мотивація навчальної діяльності.

Мотивуючи навчальну діяльність учнів, учитель, використовуючи метод «мозкового штурму», пропонує учням дати відповіді на запитання.1) Наведіть характеристики, які свідчать, що всі люди різні.2) У чому, на вашу думку, усі люди, хоча вони й різні, мають бути рівними? Чому ви так уважаєте?

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.Учитель повідомляє учням, що сьогодні на уроці вони дізнаються, яке значення для розвитку

демократичного суспільства мають суспільна справедливість і соціальна різноманітність, а також знайо-мить їх з очікуваними навчальними результатами уроку.

III.. ОСНОВНА ЧАСТИНА 1. Що таке суспільна справедливість.

1. Запитання до учнів:1) Коли ви називаєте щось або когось « справедливим », то яке значення ви вкладаєте в це слово?2) Наведіть приклади того, що ви вважаєте справедливим, а що — ні.

2. Розповідь учителя.Уявімо, що ми познайомилися зі звичайною родиною наших співгромадян. Батько працює

шофером і водить вантажівку. Мати — учителька в школі. Вони мають двох дітей і влітку їздять до бабусі в село. Отже, у цій сім'ї е і робітники, і селяни, і працівники розумової праці. Що це означає? Насамперед те, що наше суспільство різноманітне. Люди займаються різною працею і відрізняються за своїм становищем у суспільстві.

Чи завжди так було? Дослідники вважають, що склад суспільства ускладнювався поступово, упродовж людської історії. Зокрема, ви можете переконатися в цьому, якщо пригадаєте, яким був склад людського суспільства за первісних часів і в Давній Греції. Це закономірне явище. Із розвитком суспільства зростає кількість різноманітних занять і видів діяльності. Становище людей у суспільстві стає дедалі більш різним. З'являється нерівність. Одні люди стають заможними, інші — бідними. Деякі отримують привілеї та владу, а комусь у цьому відмовлено. Такий стан речей спричиняє періодичні спалахи незадоволення, повстання тощо. Чимало людей здавна намагалося подолати ці проблеми в розвитку суспільства, забезпечити кожній людині належну винагороду за її працю й рівні з іншими можливості для участі в суспільному житті. Так формувалися уявлення про суспільну справедливість.

3. Колективна робота учнів за підручником.Коментоване читання учнями тексту підручника «Що таке суспільна справедливість» зі

складанням усного простого плану тексту. У готовому вигляді план може мати такий вигляд:1) Що таке справедливість.2) Витоки справедливості.3) Два способи розподілу благ.4) Розподіл суспільного багатства в нашій країні.5) У чому полягає сучасне розуміння суспільної справедливості.

2. Що таке соціальна різноманітність.Перед початком розгляду питання вчитель пропонує учням виконати завдання 4 в підручнику,

щоб вони на практиці переконалися в наявності відмінностей між людьми. Учитель наголошує учням на визначенні поняття «соціальна різноманітність» у підручнику і роз'яснює на прикладах його зміст. Привернувши увагу учнів до назви пункту параграфа «У чому ми всі рівні, хоча й різні», він доручає їм самостійно знайти відповідь на це запитання у відповідному тексті підручника.

1. Обговорення проблеми в загальному колі.Учитель об'єднує учнів у загальне коло і пропонує обговорити запитання: чи може існувати

суспільство, у якому не існує соціальної різноманітності?

3. Чого вимагає від нас різноманітність життя в громадянському суспільстві.1. Робота з художнім твором.

Перед початком розгляду питання вчитель ознайомлює учнів із легендою «Добре, що всі ми різні», після чого вони дають відповіді на запитання та виконують завдання до неї.

Добре, що всі ми різніЗустрілися якось верблюд та кінь. Верблюд сказав:

— Фу, який ти потворний, коню! Спина в тебе гладка, як пустий бурдюк з-під води! Дивитися немає на що!

Кінь форкнув і сказав:— Який ти потворний, верблюде! Які огидливі два горби в тебе на спині!

Сперечалися вони, сперечалися і ніяк не могли дійти згоди. І вирішили піти до мудреця, який жив далеко в маленькій халупі. Вислухав їх мудрець і спитав коня:— Скажи, ти зміг би йти тиждень або два пустелею без води та їжі? — Ні,— відповів кінь.— А верблюд зможе, тому що в його горбах є запас для такої мандрівки... І подивись, який він гарний, як високо і гордо він тримає голову, а його горби, як дві гори, дивляться в небо!

Потім мудрець звернувся до верблюда:— А ти, друже, зміг би зі своїми горбами скакати так само швидко, як кінь?— Ні,— відповів верблюд. Мудрець сказав:— Подивись, який гарний цей стрункий кінь, коли він мчить, наче вітер!

Верблюд і кінь засоромилися своєї суперечки й помирилися.Іншого разу засперечалися біла й чорношкіра людини. Біла сказала:

— Який ти потворний, чорношкірий! Немовби всього тебе вимазали сажею!Чорна презирливо прищурилася й сказала:

— Який ти потворний, білошкірий! Немовби всього тебе обгорнули папером!Сперечалися вони, сперечалися, ніяк не могли дійти згоди. І вирішили піти до мудреця. Той

вислухав їх і сказав білому:— Подивись, який гарний твій чорний брат! Він чорний, як південна ніч, а в ній, неначе зірки, сяють очі його...

Потім мудрець звернувся до чорношкірого: — А ти, друже, подивись, який гарний твій білий брат! Він гарний, як виблискуючий сніг., що лежить на верхівках наших гір, а волосся його — кольору сонця.

Чорношкірий і білий засоромилися своєї суперечки й помирилися.А старий мудрець думав про майбутнє. І він уявив собі таку картину... Кружляють у веселому

танку, співаючи пісні, білі, чорні та жовті люди. Із любов'ю вони дивляться один на одного. І, перекри-ваючи звуки музики й пісень, лунають чиїсь слова:

— Як добре, що всі ми різні! Інакше жити було б так нудно!З а п и т а н н я т а з а в д а н н я .

1) Чи погоджуєтеся ви з думкою про те, що добре, якщо всі люди різні? Чому?2) Наведіть приклади, які переваги має те, що всі люди різні.

2. Обговорення проблеми в загальному колі.Учні повертаються до роботи в загальному колі та обговорюють запитання.

1) Чого вимагає від нас різноманітність життя в громадянському суспільстві?2) Як громадянин сучасного демократичного суспільства має ставитися до інакшості іншого?

Підсумовуючи обговорення, учитель доручає учням прочитати останній абзац тексту підручника «Чого вимагає від нас різноманітність життя в громадянському суспільстві» та сформулювати декілька правил, яких необхідно дотримуватися в демократичному суспільстві в ставленні до інших людей.

IV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА 1. Підбиття підсумків. «Мікрофон»

Підбиваючи підсумки уроку, учитель пропонує їм по черзі висловитися про те, у чому вони вбачають важливість розглянутого на уроці матеріалу.

2. Оцінювання результатів урокуОцінюючи результати уроку, учитель пропонує учням дати відповіді на запитання.

1) Що таке суспільна справедливість?2) У чому вбачають суспільну справедливість у сучасному демократичному суспільстві?3) Що таке соціальна різноманітність?4) Наведіть приклади соціальної різноманітності в сучасному українському суспільстві.5) Як необхідно ставитися до інших людей у демократичному суспільстві?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ1) Опрацювати § 28 «Як розуміють справедливість у сучасному демократичному суспільстві», виконати завдання на с. 48, 49 2)За матеріалом з «Етики», вивченим у минулому році, повторити, що таке норми права та закони; для чого необхідні закони; як люди мають ставитися до законів.

6 класТЕМА: Як співвідносяться мораль і закон як регулятори життя громадян в демократичному

суспільстві. Що означає рівність усіх перед законом.

МЕТА: пояснити зміст понять «правові норми», «закон», «рівність усіх перед законом»; визначити, як співвідносяться мораль і закон; навести приклади того, як мораль і закон регулюють життя громадян у демократичному суспільстві; розвивати уміння учнів висловлювати власне судження про те, у чому полягає рівність громадян перед законом, виховувати громадянина своєї держави.

ОБЛАДНАННЯ: підручник, дошка, крейда, папір, маркери, схеми й таблиці «Соціальні норми», «Відмінності моралі і права», роздавальний і наочний матеріал.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: соціальні норми, правові норми, закон, рівність усіх перед законом.

Структура урокуI. Перевірка домашнього завданняII. Вступна частина1. Мотивація навчальної діяльності.2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.III. Основна частина1. Як співвідносяться мораль і право.2. Як закони регулюють життя громадян у демократичному суспільстві.3. Що означає рівність усіх перед законом.IV. Заключна частина1. Підбиття підсумків.2. Оцінювання результатів уроку.V. Домашнє завдання

ХІД УРОКУІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ1. Дидактична гра «Дерево запитань».

Учитель малює на дошці дерево . Учні отримують від учителя невеликі аркуші паперу у формі листочків дерева, на яких мають написати запитання за матеріалом домашнього завдання. Після цього вчитель збирає аркуші та прикріплює до крони намальованого дерева таким чином, щоб не можна було побачити, що на них написано. Учні, які бажають узяти участь, мають зняти з дерева листочок із запитанням і дати на нього відповідь. Кожному учневі пропонується відповісти на три-чотири запитання, але взяти наступний листочок можна, лише давши відповідь на запитання на попередньому.

2. Запитання та завдання.1) Охарактеризуйте прояви суспільної справедливості в демократичному суспільстві.2) Наведіть декілька прикладів прояву суспільної справедливості.3) Про які акції суспільної справедливості, здійснювані у вашому місті, селищі тощо, ви знаєте?4) Якими є прояви соціальної різноманітності в демократичному суспільстві?5) Наведіть кілька прикладів, які свідчать, що соціальна різноманітність позитивно впливає на розвиток суспільства.6) Чого, на вашу думку, вимагає від людини різноманітність життя в громадянському суспільстві?7) Інколи трапляються ситуації, коли в суспільстві виникають певні упередження -- негативні, несправедливі думки, які складаються в людей щодо кого- або чого-небудь наперед, без ознайомлення, та пов'язане з ними відповідне ставлення. Наведіть кілька прикладів соціальних упереджень. Як, на вашу думку, їх можна подолати в демократичному суспільстві?

II. ВСТУПНА ЧАСТИНА1. Мотивація навчальної діяльності.

Мотивації навчальної діяльності учнів сприятиме бесіда за матеріалом, який вони мали повторити до сьогоднішнього уроку:1) Що таке норма права?

2) Наведіть приклади відомих вам правових норм.3) У яких документах записані правові норми?4) Що таке закон?5) Що означає вислів «поважати закон»?6) Чи пов'язані між собою мораль і закон? Поясніть свою думку.

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.Учитель повідомляє учням, що сьогодні на уроці вони дізнаються, якою є роль моралі та права в

демократичному суспільстві, знайомить їх з очікуваними навчальними результатами уроку.

III. ОСНОВНА ЧАСТИНА 1. Як співвідносяться мораль і право. 1. Робота з художнім твором. Перед початком розгляду питання вчитель використовує бірманську народну казку «Мудрий кролик», після чого вони дають відповіді на запитання та виконують завдання до неї.

Мудрий кроликУ давні часи жили брат із сестрою. Коли померли їхні батьки, вони стали ділити спадок. У

батьків були дужі: гарні бик і корова. Брат узяв собі красеня-бика, сестра — красуню корову, й обидва цим були задоволені. Але через деякий час корова отелилася. Брату дуже сподобалося це телятко. Уночі він увів його від корови і поставив біля свого бика: немовби це бик отелився. А вранці спалахнула сварка. Сестра кричить: «Це моє телятко!» А брат: «Ні, моє» Нарешті вирішили вони звернутися до судді. Брат узяв собі захисником птаха, а сестра звернулася до кролика. Суддя признач и и розгляд справи на ранок наступного дня.

У призначений час усі зібралися, лише захисник сестри, кролик, щось запізнювався, і всім довелося його чекати. Але ось, нарешті, з'явився і кролик.— Ти, кролику, не цінуєш час, а намагаєшся бути захисником! — став дорікати йому суддя.— Ну що ви, ваше милосте,— став виправдовуватися кролик.— Я ціную час. Але мені довелося займатися однією дуже важливою справою.— Невже вона важливіша за цю? — спитав суддя.— Так, пане,— відповів кролик.— Загорілася земля, а мені стало шкода її жителів, ось я і бігав до океану, тягав кошиками воду, щоб загасити пожежу. Тому я й запізнився.

Суддя засміявся.— Якби справді загорілася земля,— відповів він, то, імовірно, ми також про це знали б, чи не так? І нарешті — як це можливо тягати воду в кошику? Видається мені, що ти, кролик, зовсім із глузду з'їхав, ось і верзеш якусь нісенітницю!

Тоді кролик відповів: — Якщо вже це й нісенітниця, то не більша, ніж та справа, яку ми збираємося розглядати: де ж це бачено, щоб бик отелився?- А ти мудрий, кролику! — похвалив його суддя й одразу вирішив справу на користь сестри.

З а п и т а н н я т а з а в д а н н я .1) Що спричинило суперечку між братом і сестрою?2) Чи можна стверджувати, що конфлікт спалахнув через порушення моральних норм? Чому?3) Які саме моральні норми було порушено?4) На прикладі змісту казки поясніть, що запровадження правових норм спрямоване на захист прав та інтересів окремих людей.

2. Розповідь учителя.Кожного дня ми здійснюємо безліч різноманітних учинків. Усі вони підпорядковуються певним

правилам поведінки, які існують у суспільстві, хоча дуже часто ми навіть не замислюємося над цим. їх називають соціальними нормами. Соціальні норми — засади, вимоги, побажання й очікування стосовно відповідної (схвалюваної суспільством) поведінки. Існують різні види соціальних норм. Це

Естетичні норми.Економічні норми.Етикетні норми.Звичаї.Політичні норми.

Правові норми.Моральні норми.Релігійні норми.Традиції.

Звичайно, у своєму житті людина не завжди дотримується всіх норм. Кожен сам обирає мету свого життя та шляхи її досягнення.

Серед соціальних норм виділяють моральні та правові. Ці види норм тісно пов'язані між собою. Між ними є багато спільного, але також є суттєві відмінності. (Учитель пропонує учням пригадати, що таке мораль.)

Право — це система загальнообов'язкових правил поведінки, висловлених у певних нормах, які встановлюються державою. Спільним між мораллю і правом є те, що вони регулюють взаємини між людьми, відбивають наявні суспільні ідеали та загальнолюдські цінності.

Водночас між мораллю та правом існують суттєві відмінності. (Упродовж своєї подальшої розповіді вчитель використовує наведену таблицю «Відмінності моралі та права».)

Критерії порівняння

Норми моралі Норми права

Час виникнення З'являються одночасно а виникненням суспільства

З'являються з появою держави

Походження Виникають стихійно та поступово утверджуються в переконаннях людей

Установлюються державними законодавчими органами

Форма вираження

Існують у свідомості людей і, як правило, не закріплюються у формальних актах

Закріплюються в законах у письмовій формі

Сфера дії Діють практично в усіх взаєминах людей

Діють у найважливіших питаннях суспільних відносин

Спосіб формулювання

Мають невизначений характер

Сформульовані її чіткій формі

Спосіб забезпе-чення

Дотримання забезпечується силою громадської думки та заходами гро-мадського впливу

Дотримання забезпечується примусовою (у разі необхідності) силою дер жави

Наслідки пору-шення

Громадський осуд Відповідальність за законом

Моральні норми поступово формуються у свідомості людей, і лише після здобуття визнання й підтримки більшості набувають обов'язкового характеру. Вони відбивають наявні думки людей про добро і зло, порядність, чесність тощо. У разі порушення моральної норми на людину чекає громадський осуд і несприйняття іншими. Однак до неї не будуть використані заходи державного примусу. Наприклад, хлопчик, який не поступився місцем в автобусі літній людині, підлягає громадському осуду, заслуговує на зауваження, але не підлягає відповідальності за законом, оскільки такої правової норми не існує. Моральні норми, як правило, не закріплюються формально, а зберігаються в людській свідомості. Моральні норми поширюються на більше коло суспільних відносин, ніж норми права. Зокрема, вони стосуються товаришування, гідності, любові тощо.

Норми права створюються державними законодавчими органами. Для їх прийняття передбачена спеціальна процедура. Лише після того, як вони набувають форми законів, ці норми стають обов'язковими для всіх громадян цієї держави. (Учитель привертає увагу учнів до визначення поняття «закон» у підручнику) Саме держава гарантує їх дотримання й передбачає в законі відповідальність за

порушення цих норм. Норми права мають формально визначену форму, тобто викладені письмово на папері, у формі державних актів. Правові норми регулюють найважливіші для держави й суспільства відносини.

Незважаючи на наявні відмінності, моральні та правові норми тісно взаємодіють і доповнюють одне одного. Так, правові норми завжди приймаються з урахуванням моральних традицій суспільства. Шляхом дотримання правових норм забезпечуються пануючі в суспільстві уявлення про добро і зло, що є основою моральних норм.

3. Робота в парах.Учитель об'єднує учнів у пари, кожна з яких виконує завдання 4—5 у підручнику.

2. Як закони регулюють життя громадян у демократичному суспільстві.1. Колективна робота учнів за підручником.

Самостійне читання учнями основного тексту підручника на с. 166 «Що таке закон і як він регулює життя громадян у демократичному суспільстві», після чого вони дають відповіді на запитання.1) Яку назву має законодавчий орган у нашій державі?2) Яку роль відіграють закони в демократичному суспільстві?

2. Робота в парах.Учитель пропонує учням повернутися до роботи в парах, кожна з яких виконує завдання.

1) Підготуйте невелике оповідання, у якому представте ситуацію про те, як закон регулює життя громадян у демократичному суспільстві.2) Поясніть, як ви розумієте наведені висловлювання (кожна пара пояснює два-три висловлювання, визначені вчителем). Як у них характеризується роль законів у житті людей?• «Закон зобов'язаний своєю силою моралі». (К. Гельвецій, французький мислитель XVIII ст.)• «Щоб бути вільним, необхідно підкорятися законам». (Античне прислів'я.)• Знання законів полягає не в тому, щоб пам'ятати їх слова, а в тому, щоб осягати їх сенс». (Цицерон, давньоримський мислитель,)• «Закон є вищим проявом людської мудрості, який використовує досвід людей на благо суспільства». (С. Джонсон, англійський поет XVIII ст.)• «У порушенні законів завжди більше слабкості, ніж сили». (Ж. Фев'є, французький журналіст XVIII—XIX ст.)• «Чого не бажаєш собі, не роби іншим,— у цьому і є весь Закон; усе інше — коментарі». (А. Гіллель, американський журналіст XX ст.)

3. Що означає рівність усіх перед законом.Учитель розкриває питання у формі розповіді на основі матеріалу підручника або коментованого

читання учнями відповідного тексту підручника на с. 167 із залученням наведеної інформації.

1. Додаткова інформація.Принцип рівності всіх громадян перед законом є одним із визначальних для законодавств

сучасних демократичних держав. Уважається, що у европейській історії принцип рівності всіх перед законом уперше був сформульований в Англії 1215р. у «Великій хартії вольностей». У її статті 39 проголошувалося, що жодна вільна людина не може бути заарештована, ув'язненії, позбавлена май-на,.оголошена поза законом, відправлена у вигнання ибо знедолена в будь-який інший спосіб інакше, ніж за вироком суду на підставі існуючих законів. Із часом, після тривалої боротьби народів за свої права, цей принцип затвердився в Конституціях більшості демократичних країн світу.

Конституція України, прийнята в 1996р., також закріплює в нашій державі рівність усіх перед законом. «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками». Це означає, що кожний громадянин України має дотримуватися і виконувати закони, а відповідальність за порушення законів є рівною для всіх громадян.

2. Запитання.1) У чому полягає зміст принципу «рівності всіх перед законом»?

2) Що, на вашу думку, відбулося б, якби в країні не було рівності всіх перед законом?3) Чи можна вважати принцип «рівності всіх перед законом» одним із найважливіших здобутків усього-людства? Чому?

IV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА1. Підбиття підсумків.

Підсумовуючи роботу учнів, учитель привертає їхню увагу до сформульованих на початку уроку очікуваних навчальних результатів і пропонує учням висловити власну думку про те, чи змогли вони їх досягти.

2. Оцінювання результатів урокуОцінюючи результати уроку, учитель використовує дидактичну гру «Шість запитань», з умовами

якої учні були ознайомлені на його початку.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1) Опрацювати § 29 «Яка роль моралі та права в демократичному суспільстві» в підручнику, виконати завдання на с. 50, 51

6 класТЕМА: Що таке громадянська позиція людини. Чому громадянська позиція є цінністю демокра-

тичного суспільства. У чому полягає почуття гідності громадянина

МЕТА: пояснити зміст поняття «громадянська позиція», «громадянські почуття» і «громадянські яко- сті; визначити, які почуття та якості мають бути притаманні громадянину демократичної держави; розвивати уміння учнів висловлювти на прикладах зі шкільного життя власне розуміння громадянської активності; аналізувати ситуації, пов'язані з виявом громадянської позиції різними людьми, виховувати громадянина своєї держави

ОБЛАДНАННЯ: підручник, дошка, крейда, папір, маркери, роздавальний і наочний матеріал.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ:громадянські почуття, громадянські якості, громадянська позиція.

Структура урокуI. Перевірка домашнього завданняII. Вступна частина1. Мотивація навчальної діяльності.2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів. III. Основна частина1. Яким має бути громадянин.2. Які почуття та якості притаманні громадянину демократичного суспільства.3. Що таке громадянська позиція людини.IV. Заключна частина1. Підбиття підсумків.2. Оцінювання результатів уроку.V. Домашнє завдання

ХІД УРОКУI. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ1. Запитання та завдання.1) Як співвідносяться мораль і право як регулятори життя громадян у демократичному суспільстві?2) Що таке закон? Поясніть, навіщо потрібні закони.3) Як закони регулюють життя людей у демократичній країні?4) Що вам відомо про закони в Україні?5) У чому полягає принцип «рівності всіх перед за коном»?6) Чи може вважатися демократичною держава, якщо в ній не буде рівності всіх перед законом»? Чому?7) Наведіть декілька прикладів ситуацій, що відображають рівність усіх перед законом.

I1. ВСТУП НА ЧАСТИ НА1. Мотивація навчальної діяльності.

Мотивуючи навчальну діяльність учнів, учитель пропонує їм дати відповіді на запитання та виконати завдання.1) Кого називають громадянином?2) Що таке громадянськість?3) Наведіть декілька прикладів і вчинків людей із розвиненою громадянськістю.4) Які якості та чому мають бути притаманні людині з розвиненою громадянськістю?5) Поясніть, чому громадська активність громадян є запорукою успішного розвитку громадянського суспільства.

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.Учитель повідомляє учням, що сьогодні вони дізнаються, яким має бути громадянин

демократичної держави, і знайомить їх з очікуваними навчальними результатами уроку.

III. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Яким має бути громадянин. 1. Розповідь учителя.

Ми з вами живемо в Україні та є її громадянами. Те, якою є наша держава, залежить від нас самих. Стикаючись із тим, що нам не подобається, не слід розраховувати на покращення ситуації без нашої участі. Лише ми самі, громадяни України, можемо своєю активною діяльністю сприяти розвитку нашої держави.

Важливо зрозуміти, що називатися громадянином означає мати не лише права, а й обов'язки. Вони є тим, що людина робить для своєї держави, відбивають її любов до неї, турботу та захист її інтересів. Саме в цьому полягає різниця між тим, щоб називатися громадянином і дійсно бути ним.

2. Обговорення проблеми в загальному колі. Учитель об'єднує учнів у загальне коло та пропонує обговорити запитання.

1) Що означає бути громадянином своєї держави?2) Наведіть із творів художньої літератури або української історії приклади вчинків людей, про яких можна сказати, що вони справді були громадянами своєї держави.

2. Які почуття та якості притаманні громадянину демократичного суспільства.1. Робота з художнім твором.

Перед початком розгляду питання вчитель ознайомлює учнів з оповіданням Василя Сухомлинського «Вічна тополя», після чого вони дають відповіді на запитання до нього.

Вічна тополяСтоїть край дороги стара-престара тополя. Узимку тривожно шумлять її голі гілки, а навесні

вкривається вона зеленим листям. Скільки й пам'ятаю, стоїть вона як сторож.Якось питаю маму:

— Скільки років тополі? Хто її посадив?— Не знаю,— відповідає мама.— Скільки й пам'ятаю, стоїть тополя край дороги. Завжди однакова.

Питаю старого-престарого дідуся:— Скажіть, будь ласка, скільки років тополі? Хто її посадив?— Не пам'ятаю,— відповідає дідусь.— Завжди стоїть край дороги. Скільки й знаю — росте собі й росте. Люди приходять і йдуть, а тополя завжди росте. Може, це й не тополя, а легенда? Може, дерево це вічне? Може, вона народилася тоді, коли й наша Україна? Коли так, то вона вічна, бо Україна наша — вічна.

З а п и т а н н я . 1) Яке почуття, притаманне автору, як громадянину України, розкрите в оповіданні?2) Які інші почуття, на вашу думку, мають бути притаманні громадянинові демократичного суспільства?

2. Колективна робота учнів за підручником.Самостійне читання учнями тексту підручнику «Які почуття та якості притаманні громадянину

демократичного суспільства», після чого вони дають відповіді на запитання та виконують завдання.1) Сформулюйте визначення поняття «громадянські почуття».2) У чому закріплюються і виявляються громадянські почуття людини?3) Назвіть основні громадянські почуття.4) Що таке громадянські якості?5) Які громадянські почуття притаманні персонажам оповідання Василя Сухомлинського «Горить Іванова хата», наведеного в підручнику?

3. Робота в парах,Учитель об'єднує учнів у пари, кожна з яких отримує завдання: навести приклад прояву

громадянських почуттів або якостей. Завершуючи розгляд питання, звертається увага учнів на те, що однією з найважливіших

громадянських якостей людини в демократичному суспільстві є небайдужість до того, що відбувається у твоїй країні. Відомому письменнику XX ст. Бруно Ясенському належать слова: «Не бійтеся ворогів — найбільше, що вони можуть зробити,-— це вбити вас. Не бійтеся друзів — найбільше, що вони можуть зробити,— це зрадити вас. Бійтеся байдужих, вони не вбивають і не зраджують, але саме з їхньої

мовчазної згоди відбувається і перше, і друге».

3. Що таке громадянська позиція людини.Учитель привертає увагу учнів до визначення поняття «громадянська позиція».

Громадянська позиція — усвідомлення громадянином своєї відповідальності за народ, суспільство та державу. 1. Колективна робота учнів за підручником.

Коментоване читання учнями тексту підручнику «Що таке громадянська позиція людини», після чого вони складають 4—6 запитань до прочитаного.

2. Робота в парах.Учитель пропонує учням повернутися до роботи в парах і виконати з а в д а н н я.

1) Проаналізуйте наведені ситуації і дайте оцінку громадянській позиції їх учасників:

а) У суботу у дворі свого будинку Андрій і Дмитро обговорювали, що будуть робити завтра їхні батьки. На неділю були призначені вибори депутатів Верховної Ради України. Андрій розповів, що його батьки збираються завтра вранці обов'язково піти на свою виборчу дільницю й проголосувати, а потім вони всі разом підуть до кінотеатру. Дмитро сказав, що його батько йти голосувати завтра взагалі не збирається, оскільки вважає, що все одно нічого не зміниться, і поїде в село до родичів.

б) Поряд із будинком, де жили Оленка й Катруся, розпочалося будівництво супермаркету. Унаслідок цього могли зникнути дитячий майданчик і частина парку. Усі були дуже незадоволень Батько Оленки пішов на будівельний майданчик, посварився з робітниками, але так нічого й не домігся. Батько Катрусі організував збір підписів під листом до голови міськради й підготував скаргу жителів будинку до суду. Будівництво припинили.

2) Людина зі сформованою громадянською позицією має власну точку зору на події в суспільстві та державі, яка визначає характер її поведінки та дій. Наведіть приклади дій та вчинків людини, у якої сформована власна громадянська позиція та в якої вона відсутня.

3) Наведіть кілька прикладів вияву громадянської позиції учнів, які пов'язані з їхнім шкільним життям.

IV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА 1. Підбиття підсумків.

Підбиваючи підсумки уроку, учитель пропонує учням написати невеликий твір-роздум за темою «Якою є моя громадянська позиція».

2. Оцінювання результатів урокуУчитель оцінює роботу учнів на уроці з урахуванням того, як вони працювали в парах.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ1) Опрацювати § 30 «Що означає бути громадянином демократичної держави» в підручнику, виконати завдання на с. 52, 53 2)3а матеріалом з «Етики», вивченим у минулому році, повторити, як необхідно ставитися до звичаїв і традицій інших народів, що проживають в Україні.

6 класТЕМА: У чому полягає етика відносин між народами в демократичному суспільстві. Як ставитися

до культурно-національних особливостей людей, які живуть в Україні. Як проявити повагу до національних традицій, звичаїв та обрядів інших народів.

МЕТА: визначити, у чому полягає відмінність між поняттями «патріотизм» та «шовінізм»; пояснити, чому Україну називають багатонаціональною державою; розповісти про те, як вихована людина має ставитися до культурно-національних особливостей представників інших народів, що прожи- вають в Україні; розвивати уміння учнів наводити приклади прояву поваги до культурно-націо- нальних традицій, звичаїв та обрядів інших народів, виховувати громадянина своєї держави

ОБЛАДНАННЯ: підручник, дошка, крейда, папір, маркери, роздавальний і наочний матеріал.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: народ, нація, патріотизм, шовінізм.

Структура урокуI. Перевірка домашнього завданняII. Вступна частина1. Мотивація навчальної діяльності.2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.III. Основна частина1. У чому полягає етика взаємин між народами в демократичному суспільстві.2. Як ставитися до культурно-національних особливостей людей, які проживають в Україні. 3. Як виявити повагу до національних традицій, звичаїв та обрядів інших народів.IV. Заключна частина1. Підбиття підсумків.2. Оцінювання результатів уроку.V. Домашнє завдання

ХІД УРОКУI. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ1. Запитання та завдання.1) Існує відоме латинське прислів'я: «Девіз громадянина: бути, а не здаватися». Поясніть, як ви його розумієте. Що означає для вас бути громадянином?2) Чи поділяєте ви характеристики громадянина, які містять наведені висловлювання? Обґрунтуйте свою думку.• «Той, хто не знає меж своїм бажанням, ніколи не стане добрим громадянином». (В. Сухомлинський, український педагог XX ст.)• «Для того щоб зробити з людей добрих громадян, необхідно надати їм можливості виявляти свої гро- мадянські права й виконувати свої громадянські обов'язки». (С.Смайлс, англійський письменник XIX ст.)• «Громадянин, який бачить, що політичне вбрання його країни зносилося, і мовчить, не агітує за створення нового вбрання, не є вірним своїй батьківщині громадянином,— він зрадник». (Марк Твен, американський письменник ХІХ—ХХ ст.) 3) Охарактеризуйте почуття та якості, які, на вашу думку, мають бути притаманні громадянину демократичного суспільства.4) Що таке громадянська позиція?5) Якою має бути громадянська позиція людини в демократичному суспільстві? Наведіть приклади, які підтверджують вашу думку.6) Назвіть відомі вам форми вияву громадянської активності школярів.

II. ВСТУПНА ЧАСТИНА 1. Мотивація навчальної діяльності.

Мотивуючи навчальну діяльність учнів, учитель пропонує їм дати відповіді на запитання та виконати завдання.1) Які звичаї і традиції інших народів, що проживають в Україні, вам відомі?

2) Наведіть приклади втілення у звичаях інших народів моральних правил загальнолюдського характеру.3) Чому потрібно знати звичаї і традиції різних народів, які проживають в Україні?4) Як необхідно ставитися до звичаїв і традицій представників інших народів? Чому?

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів. Учитель повідомляє учням, що сьогодні вони дізнаються, якими мають бути взаємини між

представниками різних народів у багатонаціональній демократичній державі, та шшііомить їх з очікуваними навчальними результатами уроку.

Упродомж уроку учні визначають характерні риси взаємин між народами в демократичній державі. Результати виконання цього завдання перевіряються під час підбиття підсумків уроку.III. ОСНОВНА ЧАСТИНА 1. У чому полягає етика взаємин між"народами в демократичному суспільстві.1. Розповідь учителя.

Імовірно, багатьом із вас доводилося чути вислів «Україна — наш спільний дім». Так кажуть про нашу державу тому, що вона є багатонаціональною країною. (Учитель привертає увагу учнів до визначень понять «народ», «нація», «національність» та «багатонаціональна» в підручнику.)

2. Додаткова інформація.Існують відмінності між різними визначеннями поняття «нація». Зокрема, визначення нації як

«стійкої спільноти людей, що історично склалася на основі спільної мови, території, економічного життя й психічного складу, який проявляється в спільності культури», було «класичним» у радянському суспільствознавстві. Його автором є Й. Сталін.

Сучасні дослідники нацією називають автономну, не обмежену територіальними межами спільноту, члени якої є прибічниками спільних цінностей та інститутів. Один із сучасних найавторитет-ніших англомовних тлумачних словників — вебстерівський — дає таке визначення поняття «нація» (воно вважається найпоширенішим) — будь-яка група людей, які мають спільні інститути та звичаї, почуття суспільної однорідності та спільного інтересу.

Дві третини складу-народу нашої держави становлять українці. Разом із ними в Україні про-живають представники більш як 130 національностей. Другою за кількістю, иісля українців, є росіяни. Віддавна на українських землях проживають також азербайджанці, євреї, вірмени, білоруси, караїми, кримські татари, цигани, болгари, молдавани, румуни, німці, гагаузи, поляки, угорці, греки.

Відповідно до Конституції України, усім народам, які проживають у нашій державі, гарантовані рівні права. Будь-які прояви національної нетерпимості до представників інших національностей засуджуються й караються, згідно із законом Кожному громадянину України необхідно володіти етикою взаємин між різними народами.

3. Колективна робота учнів за підручником.Самостійне читання тексту підручнику «У чому полягає етика взаємин між народами в

демократичному суспільстві» та виконання завдання: визначити характерні риси етики взаємин між представниками різних народів у багатонаціональній країні.

4. Робота в парах.Учитель об'єднує учнів у пари, кожна з яких дає відповіді на з а п и т а н н я .

1) Представники яких національностей проживають у вашому селі?2) Що вам відомо про їхню культуру?3) Як, на вашу думку, можна на практиці виявляти терпимість до представників іншої національності?

2. Як ставитися до культурно-національних особливостей людей, які проживають в Україні.1. Розповідь учителя.

У демократичному суспільстві має панувати толерантне ставлення до представників інших національностей. У його основі має бути покладене усвідомлення того, що ми всі різні, але батьківщина в нас одна. Ми любимо її і є її патріотами. Патріотизм — це любов до своєї Батьківщини, відданість своєму народові, готовність заради них на жертви й подвиги.

Проте серед нашого народу є громадяни, які глузують із представників інших народів. Це дуже небезпечне й неприпустиме явище для демократичної держави. Таку поведінку називають шовіністич-

ною, а її послідовників — шовіністами. Шовінізм — переконаність у власній національній винятковості, неповага і нетерпиме ставлення до національних традицій, звичаїв та обрядів інших народів.

2. Робота в парах.Учитель пропонує учням повернутися до роботи в парах і самостійно прочитати текст

підручника на с. 178 «Як ставитися до культурно-національних особливостей людей, які живуть в Україні», після чого учні виконують о д н е з наведених з а в д а н ь . 1) Складіть перелік причин необх ідності толерантного ставлення до культурно-національних особливостей інших народів.2) Складіть перелік рекомендацій, яких необхідно дотримуватися в ставленні до представників інших'народів, щоб не виявляти неповаги до них.

3. Як виявити повагу до національних традицій, звичаїв та обрядів інших народів.1. Робота в малих групах.

Учитель об'єднує учнів у малі групи, кожна з яких отримує завдання: уявіть, що однокласник або знайомий, який походить з іншої країни, запросив вас на національне свято свого народу. Визначте, як виявити повагу до національних традицій, звичній, обрядів і кухні його народу, не образити своїми вчинками і поведінкою присутніх.

Розіграйте невелику сценку — ілюстрацію до вашої розповіді. Укажіть, які дії та поведінка будуть доцільними, а від чого краще утриматися.

IV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА1. Підбиття підсумків.

Підбиваючи підсумки уроку, учитель пропонує учням повернутися до завдання, що було їм поставлене на початку уроку, і визначити характерні риси, які мають бути притаманні взаєминам між представниками різних народів у демократичній державі.

2. Оцінювання результатів урокуУчитель оцінює роботу учнів на уроці з урахуванням того, як вони працювали в парах та малих

групах.

V. ДОМАШНЄ'ЗАВДАННЯ 1) Опрацювати § 31 «Якими мають бути взаємини між народами в багатонаціональній демократичній державі» в підручнику, виконати завдання на с. 54, 55 2) Підготуватися до уроку узагальнення за темою «Цінності демократичного громадянського суспільства».

6 класТЕМА: Узагальнення знань за темою «Цінності демократичного громадянського суспільства».

МЕТА: систематизувати знання учнів про те, якими є цінності демократичного громадянського суспіль- ства, набуті впродовж вивчення теми; перевірити, як вони засвоїли основні поняття розглянутої теми шляхом розв'язування кросворда; розвивати уміння учнів наводити приклади втілення в реа льному житті цінностей демократичного громадянського суспільства; обґрунтувати важливість цінностей, розглянутих упродовж вивчення теми, для становлення в Україні демократичного громадянського суспільства, виховувати громадянина своєї держави

ОБЛАДНАННЯ: підручник, дошка, крейда, папір, маркери, матеріали для виконання узагальнюючих завдань.

Структура урокуI. Вступна частина1. Мотивація навчальної діяльності.2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.II. Основна частина1. Розв'язування кросворда.2. Дидактична гра «Поясни та переконай».3. Наводимо приклади.4. Обговорення проблеми в загальному колі.III. Заключна частина1. Підбиття підсумків.2. Оцінювання результатів уроку.IV. Домашнє завдання

ХІД УРОКУІ. ВСТУПНА ЧАСТИНА1. Мотивація навчальної діяльності.

Мотивації навчальної діяльності учнів сприятиме бесіда за запитаннями:1) Яку назву мала вивчена тема?2) Які цінності демократичного громадянського суспільства вам відомі?3) Чому всі громадяни України мають сприяти дотриманню в нашій країні цінностей демократичного громадянського суспільства?

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.Учитель повідомляє учням, що сьогодні вони узагальнять свої знання про демократичне

громадянське суспільство та його цінності, набуті впродовж вивчення теми, інформує про очікувані навчальні результати та заплановані форми роботи.II. ОСНОВНА ЧАСТИНА 1. Складання кросворда.

Учитель пропонує учням пригадати визначення понять і термінів, вивчених на минулих уроках, і скласти кросворд.

2. Дидактична гра «Поясни та переконай»Учитель об'єднує учнів у групи з однаковою парною кількістю учасників, у кожній із яких

визначається рівна кількість захисників цінностей демократичного громадянського суспільства й тих, хто ставить під сумнів їхню необхідність. За допомогою відповідних фактів і прикладів кожна зі сторін має спробувати переконати іншу в правильності своєї точки зору.

Пропонується обговорити такі цінності: 1) людина; 2) свобода; 3) права й свободи людини; 4) су- спільна справедливість і соціальна різноманітність; 5) рівність усіх перед законом; 6) громадянська по-зиція людини; 7) толерантне ставлення до національно-культурних особливостей представників інших народів.

3. Наводимо приклади. 1. Робота в малих групах.

Учитель об'єднує учнів у малі групи та доручає їм виконати завдання.Досить часто, вивчаючи етику, ми з вами читали різноманітні історії навчального характеру на

моральні теми. Складіть у своїх групах по одному оповіданню, яке сприятиме вихованню в людини різних моральних якостей. Поясніть, якою є мораль складеної вами історії.1) прояв громадянськості у вчинках людини;2) узгодження людиною власних інтересів із суспільними;3) ситуацію, пов'язану з реалізацією прав і свобод людини;4) ситуацію, пов'язану з виявом соціальної різноманітності в громадянському суспільстві й подолання упереджень до інших людей;5) рівноправність усіх громадян демократичного суспільства;6) вплив громадян на суспільне життя;7) неприпустимість проявів шовінізму в демократичному суспільстві.

4. Обговорення проблеми в загальному колі.Учитель об'єднує учнів у загальне коло ти пропонує обговорити запитання.

1) Як в Україні відбувається утвердження цінностей демократичного громадянського суспільства?2) Чи можете ви та ваші однолітки сприяти становленню демократичного громадянського суспільства? Чому?

ПІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА 1. Підбиття підсумків.

Підбиваючи підсумки уроку, учитель пропонує учням написати в зошиті у вигляді простого плану , які основні висновки вони зробили для себе після вивчення цієї теми.

2. Оцінювання результатів урокуУчитель здійснює оцінювання з урахуванням участі учнів в усіх формах роботи, які відбувалися

на уроці.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ1) Виконати завдання на с. 56, 57

6 класТЕМА: Оцінювання навчальних досягнень учнів за темою «Цінності демократичного громадян-

ського суспільства».

МЕТА: перевірити рівень знань, набутих учнями упродовж вивчення теми; розвивати уміння викону- вати тестові завдання, відповідати на запитання, пояснювати зміст висловлювань, наводити приклади, виховувати громадянина своєї держави

ОБЛАДНАННЯ: підручник, матеріали для проведення тематичного оцінювання.

Структура урокуI. Вступна частина1. Мотивація навчальної діяльності. 2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.II. Основна частина1. Експрес-опитування.2. Виконання тестових завдань.3. Виконання завдань на індивідуальних картках.III. Заключна частина1. Підбиття підсумків.2. Оцінювання результатів уроку.IV. Домашнє завдання

ХІД УРОКУІ. ВСТУПНА ЧАСТИНА1. Мотивація навчальної діяльності.

Мотивуючи навчальну діяльність учнів, учитель нагадує їм, що цією темою вони завершують вивчення курсу етики в 6 класі. Упродовж навчального року на уроках етики учні дізнавалися багато нового й необхідного про норми співжиття в людському суспільстві. Зокрема, матеріал останньої теми збагатив їх знаннями про цінності демократичного громадянського суспільства. Сьогодні на уроці вони матимуть можливість перевірити свої знання.

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.Учитель повідомляє, що сьогодні відбудеться оцінювання навчальних досягнень учнів за темою

«Цінності демократичного громадянського суспільства», знайомить учнів з очікуваними навчальними результатами уроку й запланованими формами роботи.

II. ОСНОВНА ЧАСТИНА1. Експрес-опитування.1) Хто є автором висловлювання: «Людина є мірою всіх речей»? (Протагор.)2) Що є природним обмеженням свободи кожної людини? (Потреби та інтереси інших людей.)3) Що в перекладі з грецької означає слово «демократія» ? (Народовладдя.)4) У якому році Організація Об'єднаних Націй ухвалила Загальну декларацію прав людини? (1948 р.)5) До якого віку людина вважається дитиною за статтею 1 Конвенції про права дитини? (До 18 років.)6) Як називають те, що складається з неоднакових, не схожих один на одного предметів або осіб? (Різноманітне,)7) У чому всі люди рівні, хоча й різні в сучасному демократичному суспільстві? (У своїх правах.)8) Хто, на відміну від норм моралі, завжди ухвалює норми права? (Відповідні державні органи.)9) Яку назву має вищий законодавчій орган у нашій державі? (Верховна Рада України.)10) У чому закріплюються громадянські почуття людини? (У її переконаннях, моральних засадах та особистих громадянських якостях.)11) Як називають приналежність людини до якої-небудь нації або народності? (Національність.)12) Яким поняттям визначають любов громадянина до своєї Батьківщини? (Патріотизм.)

2. Виконання тестових завдань.

І варіант1) Особа, яка належить до постійного населення певної держави, користується її правами та виконує обов'язки: а) свідома людина; б) патріот;в) громадянин; г) моральна людина.

2) Моральні норми, що ґрунтуються на турботі про благо людини, повазі до її гідності та людяності, складають основу:а) гуманістичної моралі; б) законів;в) етикету; ґ) патріотизму.

3) Можливість людини самостійно визначати свою мету, наміри, спосіб дії, керуючись моральними настановами й цінностями: а) свобода; б) свобода волі;в) свобода дії; г) свобода творчості.

4) У переконаності людини в тому, що все, що вона робить у своєму житті, залежить лише від неї та від її вибору, утілюється:а) право людини;б) свобода волі людини;в) прагнення людини реалізувати себе;г) свобода творчості людини.

5) Можливості людини мати певні матеріальні, культурні та духовні блага, необхідні для її нормального життя та розвитку: а) моральні норми; б) обов'язки;в) потреби; г) права.

6) Декларація прав дитини була прицнята Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй у:а) 1948р.; б) 1953р;

в) 1959р.; г) 1989 р.

7) Ознака суспільства, яке складається з неоднакових, несхожих одна на одну осіб:а) суспільна справедливість; б) патріотизм;в) соціальна різноманітність; г) шовінізм.

8) Людські взаємини, дії, учинки, які відповідають морально- етичним і правовим нормам демократичного суспільства:а) різноманітні; б) соціальні;в) суспільні; г) справедливі.

9) Спільні загальнообов'язкові найважливіші та найнеобхідніші правила поведінки людей, які встановлює й охороняє держава: а) моральні норми; б) правові норми;в) етикетні норми; г) соціальні норми.

10) Офіційний письмовий документ, який містить правові норми й ухвалюється законодавчим органом держави:а) закон; б) наказ;в) універсал; г) інструкція.

11) Почуття любові до Батьківщини, прагнення її захищати, повагу до державних символів держави охоплює спільне визначення:а) громадянська позиція;б) громадянський учинок;в) громадянські почуття;

г) громадянські якості.

12) Усе населення, усі жителі тієї чи іншої країни або частина жителів, пов'язаних спільною мовою, традиціями та культурою: а) національність; б) народ; в) нація; г) народність.

II варіант1) Неповага до представників інших народів, зверхність та визнання своєї національності вищої за інші:а) патріотизм; б) нацизм;в) шовінізм; г) фашизм.

2) В Україні проживають представники близько:а) 50 національностей;б) 100 національностей;в) 110 національностей;г) 130 національностей.

3) У прагненні людей брати участь в обговоренні та розв'язанні спільних проблем виявляється:а) громадянська позиція;б) усвідомлення соціальної різноманітності;в) прагнення суспільної справедливості;г) моральність.

4) Будь-який громадянський учинок потребує від людини певного вольвого зусилля:а) так; б) ні.

5) Правові норми встановлюються:а) суспільством; б) Богом;в) державою; г) будь-якою людиною.

6) Норми, які діють у суспільстві, регулюють життя, учинки людей, зобов'язують їх бути добрими та чуйними один до одного: а) моральні; б) правові;в) етикетні; г) естетичні.

7) У забезпеченні державою прав і свобод усіх членів демократичного суспільства, взаємній повазі громадян до прав один одного полягає сучасне розуміння:а) соціальної різноманітності;б) суспільної справедливості;в) рівності всіх перед законом;г) гуманістичної моралі.

8) Слова «всі люди народжуються рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю та мають чинити по відношенню один до одного в дусі братерства», проголошує документ:а) Конституція України;б) Декларація прав дитини;в) Конвенція про права дитини;г) Загальна декларація прав людини.

9) Обов'язки громадян України захищати Батьківщину та її незалежність, шанувати державні символи й не завдавати шкоди природі закріплені:а) у Загальній декларації прав людини;б) Декларації про державний суверенітет;в) Конституції України;

г) Акті проголошення незалежності України.

10) У можливості діяти без заборон у якій-небудь галузі полягає свобода:а) дії; б) вибору;в) волі; г) тиорчості.

11) В етиці як здатність людини діяти відповідно до власних інтересів і мети, приймати рішення та втілювати їх у життя, визначають:а) право; б) свободу;в) обов'язок; г) справедлішігть.

12) Усвідомлення громадянином своїх прав ти сумлінне виконання обов'язків перед державою та суспільством:а) демократія; б) свобода виборув) громадянськість; г) суспільна справедливість;

3. Виконання завдань на індивідуальних картках.Картка 1

1) Чому людина є найвищою цінністю демократичного суспільства?2) Розкрийте зміст висловлювання: «Різноманітність життя в громадянському суспільстві».3) Наведіть два приклади узгодження власних інтересів людини із суспільними.

Картка 21) Чому права людини й права дитини є цінністю громадянського суспільства?2) Розкрийте зміст висловлювання: «Рівність усіх перед законом».3) Наведіть два приклади прояву поваги до національних традицій, звичаїв та обрядів інших народів.

Картка З1) Чого вимагає від нас різноманітність життя в громадянському суспільстві?2) Розкрийте зміст висловлювання: «Почуття гідності громадянина».3) Наведіть два приклади прояву громадянської активності ваших однолітків у шкільному житті.

Картка 41) Чи може свобода бути основою моральності людини?2) Розкрийте зміст висловлювання: «Україна — багатокультурна держава».3) Наведіть два приклади впливу громадян на суспільне життя.

Картка 51) Як співвідносяться мораль і закон як регулятори життя громадян у демократичному суспільстві?2) Розкрийте зміст висловлювання: «Свобода — основа моральності» .3) Наведіть два приклади реалізації прав і свобод людини в Україні.

Картка 61) У чому полягає відмінність між патріотизмом та шовінізмом?2) Розкрийте зміст висловлювання: «Людина — найвища цінність громадянського суспільства».3) Наведіть два приклади суспільної справедливості.

Картка 71) Чому мораль громадянського суспільства називають гуманістичною?2) Розкрийте зміст висловлювання: «Не існує прав без обов'язків».3) Наведіть два приклади громадянськості.

Картка 81) Чому громадянська позиція є цінністю громадянського суспільства?2) Розкрийте зміст висловлювання: «Бути й залишатися собою в суспільстві».3) Наведіть два приклади соціальної різноманітності.

Картка 91) Як закони регулюють життя громадян у демократичному суспільстві?2) Розкрийте зміст висловлювання: «Толерантність — запорука суспільної злагоди між представниками різних народів у демократичному суспільстві».3) Наведіть два приклади здійснення людиною свободи волі.

Картка 101) Як поважати й захищати права людини в демократичному суспільстві?

2) Розкрийте зміст висловлювання: «Громадська активність людей — запорука повноцінного життя громадянського суспільства» .3) Наведіть два приклади, що розкривають відмінність між правовими та моральними нормами.

Картка 111) У чому полягає етика взаємин між народами в демократичному суспільстві?2) Розкрийте зміст висловлювання: «Будь-який громадянський учинок потребує від людини вольового зусилля».3) Наведіть два приклади, які підтверджують, що співіснування різних народів в Україні сприяє їх ш.ому культурному взаємозбагаченню та взаємовідкриттю.

Картка 121) Що означає бути й залишатися собою и г.упіільстві?2) Розкрийте зміст висловлювання: «Громадянська позиція потребує від людини, насамперед, відповідального ставлення до виконання своїх громадянських обов'язків.3) Наведіть два приклади того, як правові норми, сформульовані в законах, регулюють взаємини між людьми.

III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА1. Підбиття підсумків.

Підсумовуючи роботу учнів на уроці, учитель звертає їхню увагу, що матеріал останньої теми курсу збагатив їх знаннями про основні цінності демократичного громадянського суспільства. Здобуті знання допоможуть їм стати справжніми громадянами своєї держанії.

2. Оцінювання результатів урокуУчитель оцінює результати роботи учнів на уроці, називає та обґрунтовує оцінки за тему.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Підготуватися до підсумкового узагальнення за темою «Ми — громадяни України ».

6 класТЕМА: Підсумковий урок. Як громадяни повинні ставитися до своєї держави. Що означає бути

громадянином і патріотом України сьогодні. Як пов'язані наші долі з долею Вітчизни.

МЕТА: підсумувати вивчення етики в 6 класі; визначити, якою має бути активна громадянська позиція громадян сучасної України; розвивати уміння учнів висловлювати власне судження про те, яким вони вбачають своє місце в розбудові нашої держави, виховувати активну громадянську позицію

ОБЛАДНАННЯ: підручник, дошка, крейда, папір, маркери, роздавальний і наочний матеріал.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: Вітчизна, патріот.

Структура урокуІ. Вступна частина1. Мотивація навчальної діяльності.2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.II. Основна частина1. Як громадяни мають ставитися до своєї держави.2. Що означає бути громадянином і патріотом України сьогодні.3. Як пов'язані наші долі з долею Вітчизни.III. Заключна частина1. Підбиття підсумків.2. Оцінювання результатів уроку.

ХІД УРОКУІ. ВСТУПНА ЧАСТИНА1. Мотивація навчальної діяльності.

Мотивуючи навчальну діяльність учнів, учитель повідомляє, що сьогодні вони завершують вивчення етики. Підсумовуючи подоланий упродовж навчального року шлях, ми, водночас, визначимо завдання на майбутнє. Зокрема, спробуємо разом визначитися, як мають ставитися до своєї держави громадяни України.

На початку уроку учні ознайомлюються із віршем Володимира Сосюри «Любіть Україну», після чого вони мають дати відповіді на запитання до нього.

Любіть Україну, як сонце, любіть, Як вітер, і трави, і води, в годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди!..

Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну.

Між братніх народів, мов садом рясним,сіяє вона над віками...Любіть Україну всім серцем своїмі всіми своїми ділами!

Для нас вона в світі єдина, одна в просторів солодкому чарі...Вона у зірках і у вербах вона, і в кожному серця ударі...

У квітці, в пташині, в електровогнях, у пісні у кожній, у думі, в дитячій усмішці, й дівочих очах і в стягів багряному шумі...

Як та купина, що горить — не згора, живе у стежках, у дібровах,

у зойках гудків, і у хвилях Дніпра, і в хмарах отих пурпуромих.

В грому канонад, що розвіяли в прах чужинців в зелених мундирах, в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях до весен і світлих, і щирих...

Юначе! Хай буде для неї твій сміх, і сльози, і все до загину... Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну!..

Дівчино! як небо її голубе, Люби її кожну хвилину. Коханий любить не захоче тебе, коли ти не любиш Вкраїну...

Любіть у коханні, в труді, у бою, як пісню, що лине зорею... Всім серцем любіть Україну свою,— і вічні ми будемо з нею.

З а п и т а н н я .1) Які громадянські почуття притаманні автору?2) Яке ставлення до Вітчизни висловив автор?

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.Учитель повідомляє учням, що сьогодні на уроці мова йтиме про громадян України та їхню

відповідальність за долю своєї Вітчизни.

II. ОСНОВНА ЧАСТИНА 1. Як громадяни мають ставитися до своєї держави.1. Розповідь учителя.

На попередніх уроках ви дізналися про громадянські якості, почуття і вчинки. Ви мали можливість познайомитися з різноманітними проявами громадянської активності в демократичному суспільстві. Усе це спонукало вас до того, щоб зробити висновки з приводу того, що означає бути справжнім громадянином своєї держави. Саме бути, а не здаватися. Сьогодні ми разом, спираючись на вивчений раніше матеріал, визначимо, як громадяни мають ставитися до своєї Вітчизни.

2. Робота в парах.Учитель об'єднує учнів у пари, кожна з яких виконує одне з завдань:

1) Визначте, як у наведених висловлюваннях характеризується ставлення громадян до своєї Вітчизни:• «Дим Вітчизни яскравіший за вогонь чужини». (Античне прислів'я.)• « Найвеличніші подвиги було здійснено заради любові до Вітчизни». (Ж. Ж. Руссо, французький мислитель XVIII ст.)• • «Для Вітчизни зроблено недостатньо, якщо зроблено не все». (М. Робесп'єр, французький політик XVII ст.)• «Заради Вітчизни необхідно жертвувати навіть славою». (Фабій Максим, візантійський мислитель І ст.)• «Ганьбити свою Вітчизну — значить зрадити її». (В. Гюґо, французький письменник XIX ст.)2) Поясніть, як ви розумієте, що таке відповідальність за долю Вітчизни та байдужість до неї. Наведіть приклади прояву цих двох видів ставлення громадян до своєї Вітчизни. Поясніть, якими будуть наслідки цього ставлення для громадян та їхньої Вітчизни.

2. Що означає бути громадянином і патріотом України сьогодні. 1. Обговорення проблеми в загальному колі.

Учитель об'єднує учнів у загальне коло і пропонує їм висловитися стосовно того, що означає, на їхню думку, бути громадянином і патріотом сьогодні.Під час обговорення проблеми використовуються такі запитання.

1) Яку людину можна вважати справжнім громадянином своєї держави?2) Чи знаєте ви людей, яких можна вважати справжніми громадянами України? Які якості їм притаманні?3) Яку людину ви б назвали справжнім патріотом?4) Наведіть приклади вчинків, які ви вважаєте патріотичними, а які — непатріотичними. Поясніть, за якими ознаками можна вважати, що один учинок патріотичний, а інший — ні.5) Видатний український письменник і громадський діяч другої половини XIX — початку XX ст. Б. Грінченко писав: «Патріотів багато — робітникіїї мало». Поясніть, як ви розумієте наведене висловлювання. Чи поділяєте ви висловлену в ньому думку?6) Розкажіть про громадян України, яких ви вважаєте справжніми патріотами.

3. Як пов'язані наші долі з долею Вітчизни.Учитель пропоує учням написати невеликий твір-роздум, який починається зі слів: «Я вбачаю

зв'язок між моєю долею та долею Вітчизни в тому, що...»

III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА 1. Підбиття підсумків.

Підбиваючи підсумки уроку, учитель висловлює подяку всім учням, які наполегливо працювали впродовж навчального року, здобуваючи нові знання, і сподіваючись, щоб майбутньому це допоможе їм стати справжніми громадянами України.

2. Оцінювання результатів урокуОцінюючи результати уроку, учитель визначає учнів, які своею активною працею допомогли

його успішно провести.