6.020303 Філологія*. Українська мова і література 6.020303

6.020303 Філологія*. Українська мова і література 6.020303 Філологія*. Мова і література (російська)

Дисципліна: Виразне читання Статус: нормативна Рік, семестр: І рік, 1 семестр. Метою курсу виразного читання є підготовка висококваліфікованих спеціалістів шляхом формування основ словесної майстерності, культури мовлення і застосовувати відповідні знання, вміння та навички в практичній роботі; формування знань і вмінь з основ виразного читання як мистецтва слова в педагогічному процесі, техніки мовлення як необхідної передумови словесної дії Завдання: допомагати майбутнім учителям-словесникам в оволодінні теоретичними основами мистецтва звучного слова та методикою навчання виразного читання; формувати основи професійної компетентності майбутнього вчителя-словесника – навички культури усного мовлення, естетичної культури; уміння спілкуватися зі слухачами за допомогою живого слова; навчати студентів читати різножанрові твори і використовувати звучне слово як ефективний засіб впливу на учнів; розвивати творчу уяву, акторські й ораторські здібності у студентів і застосовувати набуті знання на практиці; виховувати й розвивати здатність естетичного сприймання художнього твору.

Зміст дисципліни. використовувати у своїй роботі виразне читання твору як засіб, що допомагає сприйняти, пережити й осмислити його учнями, навчати виразно читати своїх майбутніх учнів, студент-філолог має досконало оволодіти методикою виразного читання. З цією метою розроблена система практичних занять з виразного читання, яка передбачає ряд завдань, що мають допомогти майбутнім вчителям літератури навчитись виразно читати художні твори різних літературних родів і жанрів. У теоретичному курсі передбачено розкриття питань: предмет і завдання курсу виразного читання в системі професійно-педагогічної підготовки; суть виразного читання як самостійного виду мистецтва й етапи його розвитку, його місце у системі формування професійних умінь і навичок майбутнього вчителя-словесника; аналізуються методологічні основи розвитку методики виразного читання; розглядається специфіка дії словом; ознайомлення з основними вимогами техніки і логіки мовлення: властивостями голосу, дихання, дикції, інтонації, різновидів пауз, логічних наголосів, мелодики мовлення. У практичному курсі розглядаються питання дикції, складання виконавської партитури конкретних текстів, читання напам’ять, засвоєння методики виразного читання літературних творів різних жанрів. Викладацький склад: Халін В. В., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дидактичної лінгвістики та літературознавства; Маліновська Т. В., асистент кафедри дидактичної лінгвістики та літературознавства. Тривалість: 3 кредитів ECTS/ 90 годин, 20 тижнів, 3,5 годин на тиждень

Оцінювання: поточне оцінювання та тестовий контроль на кожному практичному занятті (14), модульний контроль (2), підсумковий контроль – залік.


Дисципліна: Дитяча література. Статус: нормативна. Рік, семестр: 1 рік, 2 семестр. Мета: навчити студентів розуміти особливості літературно-художніх

процесів, визначати в літературній спадщині художні явища, які містять неперехідні етичні та естетичні цінності, важливі для морального та художнього виховання.

Завдання: озброїти майбутнього вчителя-словесника знанням основ історії української дитячої літератури, вмінням застосовувати ці знання в педагогічній діяльності та творчій праці; допомогти оволодіти новими освітніми технологіями, виробити персональні технології у викладанні дитячої літератури як мистецтва слова; розвивати вміння здійснювати філологічну інтерпретацію художнього тексту; оцінювати художню своєрідність, естетику фольклорних творів і творчості письменників загалом як складову національної духовної культури.

Зміст дисципліни. Дитяча література і фольклор, книги для дітей періоду давньої літератури, дитяча література першої половини ХІХ ст., література другої половини ХІХ ст., дитяча література новітнього періоду, розвиток літератури для дітей та юнацтва в сучасних умовах. Окремо розглядаються теми про творчі здобутки місцевих дитячих письменників, а також досягнення світової дитячої літератури, сучасна й літературознавча думка в царині літератури для дітей та юнацтва. Крім дидактичного призначення творів дитячої літератури, слід розкрити їх роль у моральному й естетичному вихованні шкільної молоді.

Викладацький склад: Халін В. В., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дидактичної лінгвістики та літературознавства, Путохіна В. І. асистент кафедри дидактичної лінгвістики та літературознавства.

Тривалість: 3 кредити ЕСТS / 90 годин – 10 тижнів, 11 годин на тиждень.

Оцінювання: поточне оцінювання (10), модульний контроль (1), підсумковий контроль – екзамен.


Дисципліна: Чеська мова Статус: нормативна Рік, семестр: І, ІІ рік, 1,2,3,4 семестри.

Мета: дати систематичні знання з фонетики, граматики сучасної чеської літературної мови у поєднанні з практичними знаннями, вміннями, вправами і завданнями.

Завдання: навчити студентів читати чеською мовою, розуміти прочитане і перекладати на українську мову розмовно-побутові, художні, публіцистичні тексти, володіти усним розмовним мовленням, вести простий діалог, здійснювати усне реферування, сприймати висловлювання на слух, писати чеською мовою і перекладати з української мови на чеську прості тексти.

Зміст дисципліни. Фонетика чеської мови.Алфавіт. Короткі голосні літери, наголос, інтонація. Довгі голосні. Буквосполучення dě, tě, ně, bě, pě, vě, fě, mě. Вимова l, дифтонги au, eu, ou. Вимова š, č, ž. Вимова ř. Складотворні r, l. Вокалізація прийменників. Чергування голосних. Чергування приголосних. Питальна інтонація. Заперечні форми дієслів. Минулий і майбутній час. Морфологічні особливості чеської мови. Розмовні типи. Особливості відмінювання різних типів іменників, прикметників та займенників. Синтаксична система чеської мови. Присвійні прикметники на -ův, -in. Субстантивовані прикметники. Зміна та типи дієслів. Умовний спосіб минулого часу дієслова.

Викладацький склад: Шевцова Л.С., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дидактичної лінгвістики та літературознаства.

Тривалість: 5 кредитів ECTS / 150 годин – 50 тижнів, 6 годин на тиждень Оцінювання: поточне оцінювання, модульний контроль, підсумковий контроль – заліки (2,4 семестр).

6.020303 Філологія*. Українська мова і література З подальшою додатковою спеціалізацією: українознавство

Дисципліна: Історія українського гончарства та деревообробництва Статус: віріативна Рік, семестр: ІІ рік, 3 семестр. Мета: Історія українського народного гончарства та

деревообробництва як навчальна й наукова дисципліна. Предмет історії українських народних промислів та ремесел. Інтегративний характер українознавчих знань. Українознавство, україністика, етнографія, народознавство. Методологічні засади Історія українських народних промислів та ремесел. Зв’язок українознавства з іншими науками. Об’єктом дослідження гончарства та деревобробництва є процес розвитку народних промислів та ремесел. Предмет – термінологія та основні поняття про промисли та ремесла.

Завдання: озброїти майбутнього вчителя теоретичними основами методики навчання народознавства, допомогти студентам у визначенні найраціональніших способів вирішення проблем шкільної освіти, допомогти оволодіти новими технологіями навчання народних звичаїв, ментальності,

українознавства, навчити студентів творчо реалізовувати теорію, набувати народний досвід.

Зміст дисципліни. Деревообробні промисли (бондарство, токарство, стельмахство, ложкарство, гребінництво й т. д.); знаряддя праці й технологічний процес, перелік виробів деревообробних промислів (меблі, посуд та інше хатнє начиння, вози, колеса тощо). Плетіння. Знаряддя праці, технологічний процес і перелік виробів ремесел: кушнірства (виготовлення овчини), чинбарства (виготовлення шкіри), шевства (виготовлення взуття), лимарства (виготовлення зброї), гончарства (виготовлення посуду), гутництва (виробництво гутного скла). Умови праці ремісників. Районування домашніх промислів і ремесел (спеціалізація окремих районів: осередки гончарства, ткацтва тощо). Локальні особливості ремісничих виробів. Перетворення ряду традиційних домашніх промислів у ремесло; виготовлення товару на замовлення, на ринок і подальша їхня трансформація у фабричне виробництво. Поступове згортання ремісничого виробництва в кінці XIX - на початку XX ст. (витіснення з побуту традиційного хатнього начиння, керамічного посуду та інших ремісничих виробів і заміна їх на фабричну продукцію).

Викладацький склад: Усатий А.В., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дидактичної лінгвістики та літературознавства;

Тривалість: 1,5 кредитів ECTS/ 54 годин, 16 годин лекційних, 20 тижнів, 9 годин на тиждень

Оцінювання: поточне оцінювання та тестовий контроль на кожному практичному занятті (20), модульний контроль (1), підсумковий контроль – залік.


Дисципліна: Спецсемінар з народознавства Статус: віріативна Рік, семестр: ІІ рік, 4 семестр. Мета: Інтегративний характер народознавства. Українознавство,

україністика, етнографія, народознавство. Методологічні засади народознавства. Зв’язок народознавства з іншими науками. Сучасні проблеми та погляди народознавства в суспільстві Об’єктом дослідження народознавства. Предмет – термінологія та основні поняття про народознавства.

Завдання: озброїти майбутнього вчителя теоретичними основами методики навчання народознавства, допомогти студентам у визначенні найраціональніших способів вирішення проблем шкільної освіти, допомогти оволодіти новими технологіями навчання народних звичаїв, ментальності, українознавства, навчити студентів творчо реалізовувати теорію, набувати народний досвід.

Зміст дисципліни. Народознавства на сучасному етапі, сучасні технології, погляди сучасників на виникнення наших предків та їх

походження, звичаї українців, запровадження традицій наших предків у сьогодення.


Тривалість: 1 кредитів ECTS/ 36 годин, 20 тижнів, 9 годин на тиждень Оцінювання: поточне оцінювання та тестовий контроль на кожному

практичному занятті (6).

6.020303 Філологія*. Мова і література (російська)

Дисципліна: Культура російського мовлення Статус: нормативна Рік, семестр:ІІ рік, 3 семестр Мета: сформувати у студентів-філологів поняття про культуру

мовлення, мовленнєву ситуацію, форми публічного виступу в різних стилях, набути та удосконалити навички додержуватися літературних норм наголосу, граматики, вимови, оволодіти грамотним, досконалим мовленням в умовах українсько-російської двомовності.

Завдання: сформувати у студентів основні поняття культури мовлення, сприяти засвоєнню основ теорії спілкування, удосконалити комунікативні якості мовлення (точність, логічність, чистота, виразність, багатство, доцільність, стилістична культура), навчити студентів попереджувати орфографічні, граматичні та стилістичні помилки російського слововживання, спричинені українсько-російською двомовністю, збагачувати мовленнєвий запас студентів шляхом введення в активний словниковий запас нових слів, розширити рамки слововживання, звернути увагу на методичне спрямування курсу, на роботу з учнями з культури російської мови, сформувати навички мовленнєвого етикету з урахуванням складових частин мовленнєвої ситуації та стилістичних особливостей висловлювання.

Зміст дисципліни. Основы культуры речи. Теотерические предпосылки понимания и описания культуры речи. Связь со сходными понятиями. Проблема языковой нормы. Культура речи в Древней Греции и Древнем Риме. Структура речи и речевая ситуация. Основные этапы речевой ситуации. Основы теории культуры речи. Проблемы речевой культуры. Правильность и нормы речи. Основные нормы. Коммуникативные свойства речи. Точность и логичность речи. Логичность в художественной речи. Чистота и выразительность речи. Канцеляризмы и «навязчивые слова». Художественные средства и авторский стиль писателя. Богатство и уместность речи. Стилевая уместность. Речевая культура в различных стилях речи. Контекстуальная и ситуативная уместность как показатель речевой культуры. Разграничение стилей языка и стилей речи. Культура речи и публичное выступление. Речевая культура в научном общении. Публичное выступление с учетом речевой ситуации. Культура личности и культура общения.


Тривалість: 2,5 кредитів ECTS / 72 годин – 10 тижнів, 8 годин на тиждень

Оцінювання: поточне оцінювання, модульний контроль (2 модулі), підсумковий контроль – екзамен.

6.020303 Філологія*. Українська мова і література

Дисципліна: Шкільний курс української мови з методикою викладання; Методика навчання української мови.

Статус: нормативна Рік, семестр: ІІІ, ІV роки, 6,7 семестри. Мета: формування знань про принципи, методи, прийоми, засоби,

типи уроків української мови, навчити студентів викладати і застосовувати перспективні технології навчання, допомогти оволодіти майбутньою професією. Об’єктом дослідження методики є процес формування особистості вчителя української мови. Предмет – зміст, принципи, методи, прийоми, види й форми навчальної діяльності, спрямовані на покращення навчально-виховного процесу.

Завдання: озброїти майбутнього вчителя теоретичними основами методики навчання української мови, допомогти студентам у визначенні найраціональніших способів вирішення проблем шкільної освіти, допомогти оволодіти новими технологіями навчання української мови, навчити студентів творчо реалізовувати теорію, набувати педагогічного досвіду.

Зміст дисципліни. Методика навчання української мови як наука. Українська мова як навчальний предмет. Принципи, методи, прийоми, засоби та типи уроків української мови. Планування роботи з вивчення української мови. Методика оволодіння різними розділами української мови. Розвиток мовлення учнів. Поглиблене вивчення української мови та контроль за викладанням. Вимоги до вчителя української мови та удосконалення у викладанні.

Викладацький склад: Шевцова Л.С., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дидактичної лінгвістики та літературознавства; Грибан Г.В., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дидактичної лінгвістики та літературознавства.

Тривалість: 5 кредитів ECTS/ 180 годин, 20 тижнів, 9 годин на тиждень

Оцінювання: поточне оцінювання та тестовий контроль на кожному практичному занятті (22), модульний контроль (4), підсумковий контроль – залік, екзамен.


Дисципліна: Шкільний курс української літератури з методикою викладання; Методика навчання української літератури.

Статус: нормативна

Рік, семестр: ІІІ, ІV роки, 6,7 семестри. Метою курсу методики викладання української літератури є навчити

студентів будувати й обґрунтовувати педагогічні процеси, виробляти нові педагогічні технології навчання, у яких реалізувалися б мета й принципи нашої освітньої системи; спрямувати вчителя в його повсякденній творчій діяльності; допомогти майбутнім учителям оволодівати професією.

Завданнями курсу є: озброїти майбутнього вчителя літератури знаннями методологічних і теоретичних основ методики навчання літератури, концептуальних основ, структури й змісту засобів навчання (підручників, навчальних посібників тощо), уміннями застосовувати знання в педагогічній діяльності; допомогти оволодівати новими освітніми технологіями, виробляти персональні технології у викладанні літератури як мистецтва слова; формувати основи професійної компетентності майбутнього вчителя літератури; розвивати вміння здійснювати філологічну інтерпретацію художнього тексту, оцінювати художню своєрідність, естетику творів і творчості письменника в цілому як складову національної духовної культури; навчити студентів не тільки усвідомлювати специфіку викладання літератури в сучасному загальноосвітньому закладі, а й набувати досвіду створення нових технологій уроків, авторських програм.

Зміст дисципліни Методологічні засади викладання української літератури в

загальноосвітній школі. Завдання, зміст і структура курсу літератури. Методика літератури як наукова дисципліна. Учитель словесності та його професійні якості. Планування роботи вчителя-словесника.

Шляхи організації викладання української літератури. Урок літератури в умовах сучасної школи. Методи та прийоми викладання літератури.

Принципи та шляхи аналізу художнього твору. Основні етапи вивчення художнього твору та його сприймання учнями.

Особливості аналізу творів різних родів і жанрів. Вивчення епічних творів у школі. Шкільний аналіз ліричних творів. Особливості вивчення драматичних творів. Особливості вивчення фольклорних творів у школі.

Вивчення літературознавчого матеріалу в шкільному курсі української літератури. Теоретико-літературна підготовка учнів. Методика використання наочності. Вивчення біографії та індивідуального стилю письменника.

Методика розвитку усного й писемного мовлення учнів. Позакласна й позашкільна робота з літератури в сучасній школі. Письмові роботи з української літератури та методика їх проведення. Методика проведення позакласних і позашкільних заходів з літератури в сучасній школі

Викладацький склад: кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дидактичної лінгвістики та літературознавства Башманівська Л.А.

Тривалість: 5 кредитів ECTS/ 180 годин, 20 тижнів, 9 годин на тиждень



Дисципліна: Шкільний курс українознавства з методикою викладання; Методика викладання народознавства.

Статус: нормативна, варіативна Рік, семестр: ІІІ, ІV роки, 6,7 семестри. Мета: формування знань про принципи, методи, прийоми, засоби,

типи уроків народознавства, навчити студентів викладати і застосовувати перспективні технології навчання, допомогти оволодіти майбутньою професією.

Об’єктом дослідження методики є процес формування особистості вчителя народознавства. Предмет – зміст, принципи, методи, прийоми, види й форми навчальної діяльності, спрямовані на покращення навчально-виховного процесу.

Завдання: озброїти майбутнього вчителя теоретичними основами методики навчання народознавства, допомогти студентам у визначенні найраціональніших способів вирішення проблем шкільної освіти, допомогти оволодіти новими технологіями навчання народних звичаїв, ментальності, українознавства, навчити студентів творчо реалізовувати теорію, набувати педагогічного досвіду.

Зміст дисципліни. Завдання, зміст і структура курсу народознавства. Методика викладання народознавства як наукова дисципліна. Роль учителя в її розвитку. Планування роботи вчителя-словесника. Урок народознавства в умовах сучасної школи. Методи та прийоми викладання народознавства. Духовна культура українців. Особливості вивчення походження і виникнення українців. Вірування та фольклорна творчість українців. Релігійна культура українців. Українська символіка. Народна музична культура. Народна астрономічні та метеорологічні знання, медицина, календар. Українські національні свята та обряди. Характеристика народних традицій, свят та обрядів. Особливості вивчення народних свят весняного циклу. Особливості вивчення народних свят літнього циклу. Особливості вивчення народних свят осінньо-зимового циклу. Матеріальна культура українців. Особливості вивчення традиційних видів господарської діяльності українців, народних промислів, ремесел. Побут українського народу. Народна кухня. Методика проведення позакласних і позашкільних заходів з народознавства в сучасній школі


Тривалість: 3,5 кредитів ECTS/ 126 годин, 24 годин лекційних, 20 тижнів, 9 годин на тиждень Оцінювання: поточне оцінювання та тестовий контроль на кожному практичному занятті (32), модульний контроль (2), підсумковий контроль – залік.


Дисципліна: Література рідного краю в шкільному курсі Статус: варіативна Рік, семестр: III рік, 5-6 семестр. Мета: знайомство зі спадщиною письменників рідного краю,

фольклором, традиціями, місцевими етнографічними елементами; формування дослідницько-пошукових здібностей, художніх смаків, здатності робити самостійні висновки, узагальнювати та систематизувати знання, викликати бажання оберігати й примножувати традиції свого краю; залучення до духовних скарбниць свого народу; виховання національно свідомих, високоморальних громадян, які мають почуття гордості за славних земляків, шанують історичне минуле та сучасне своєї місцевості.

Завдання: поглиблювати відомості про життя та творчість митців рідної місцевості; виробляти особистісне ставлення до літератури рідного краю, розвиваючи вміння висловлювати свої думки про автора твору, героїв, художні образи; прищеплювати високі естетичні смаки, виховувати почуття прекрасного, уміння насолоджуватися художнім твором; поглиблювати знання про історію рідного краю, його найвидатніших діячів культури та мистецтва; формувати історичну пам'ять, плекати природне почуття національної гордості; прищеплювати повагу до видатних людей рідного краю, їхнього внеску в національну культуру, спонукати наслідувати їх у своєму житті; виробляти вміння бачити й цінувати красу й самобутність рідної землі;

Зміст дисципліни Література рідного краю як специфічна галузь науки про літературу.

Типологія, структура та змістове наповнення уроків літератури рідного краю. Вивчення творчості письменників-земляків на уроках літератури

рідного краю та в позакласній роботі. Планування навчального матеріалу й укладання авторської програми з

літератури рідного краю Позакласна й позашкільна робота з літератури рідного краю. Викладацький склад: кандидат педагогічних наук, доцент кафедри

дидактичної лінгвістики та літературознавства Башманівська Л.А. Тривалість: 2 семестри, 2,5 кредити, 90 годин. Оцінювання: поточне оцінювання, модульний контроль, підсумковий

контроль – залік..

6.020303 Філологія*. Українська мова і література Дисципліна: Практикум з педагогічної риторики. Статус: нормативна. Рік, семестр: III рік, 5 семестр. Мета: формування риторичної компетентності майбутніх учителів

шляхом створення умов для професійної риторичної підготовки студентів, для оволодіння знаннями, вміннями, практичним досвідом красномовства в різних професійно-педагогічних ситуаціях.

Завдання: ознайомити студентів з основами педагогічної риторики; допомогти студентам усвідомити закони ефективного професійного спілкування; допомогти студентам оволодіти мовленнєвими жанрами професійно-педагогічного спрямування; ознайомити студентів зі зразками промов визначних ораторів минулого й сьогодення; дати змогу студентам оволодіти методом риторичного аналізу текстів різних типів промов; сформувати в студентів уміння продукувати тексти різних жанрів педагогічного мовлення; розвинути в студентів уміння виступати з промовою, дискутувати, вести діалог; виробити в студентів уважне й критичне ставлення до свого мовлення.

Зміст дисципліни. Педагогічна риторика як навчальна дисципліна: сутність, мета й завдання курсу. Зв'язок педагогічної риторики з іншими дисциплінами. Принципи педагогічної риторики. Педагогічна риторика як необхідна умова педагогічної майстерності вчителя. Сучасний учитель як мовно-риторична особистість. Модель риторичного ідеалу вчителя-словесника. Риторизація, рівні застосування її в педагогічній діяльності. Сутність педагогічного спілкування і його функції. Професійна мовленнєва діяльність учителя: основні етапи, процеси текстотворення і сприйняття тексту (висловлювання). Педагогічний дискурс: взаємодія вербального й невербального рівнів. Поняття про жанри педагогічного мовлення. Типологія жанрів педагогічного мовлення. Цільові настанови, зумовлені специфікою жанрів мовлення вчителя. Особливості структури текстів різних жанрів педагогічного мовлення. Педагогічна риторика: минуле, сучасне, майбутнє. Риторика діалогу в професійно-педагогічній діяльності. Риторика монологічного мовлення в професійно-педагогічній діяльності. Жанрове розмаїття педагогічного мовлення. Особливості риторичної підготовки мовної особистості в школі і ВНЗ.

Викладацький склад: Кучерук О. А., доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри дидактичної лінгвістики та літературознавства.

Тривалість: 2,5 кредити ЕСТS / 90 годин – 9 тижнів, 10 годин на тиждень. Оцінювання: поточне оцінювання (7), модульний контроль (2), підсумковий контроль – залік.

6.020303 Філологія*. Мова і література (російська) Дисципліна: Шкільний курс російської мови з методикою

викладання; Методика навчання російської мови. Статус: нормативна Рік, семестр: ІІІ, ІV роки, 6,7 семестри Мета: формування знань про загальні положення методики навчання

російської мови, вивчення конкретних відомостей з методики окремих розділів мови, формування вмінь та навичок конструювати та проводити уроки для учнів 5-11 класів ЗОШ.

Завдання: вивчити основи теорії методики навчання російської мови, знати теоретичні положення шкільного курсу російської мови, користуватися

методичною базою (принципами, методами, прийомами, засобами навчання) у процесі складання системи вправ та конспектів уроків, сформувати вміння користуватися допоміжними матеріалами у складанні та проведенні уроків російської мови, позакласних занять для учнів загальноосвітньої школи, навчити студентів активно запроваджувати у практику роботи інноваційні технології, систематично працювати над удосконаленням особистості вчителя російської мови.

Зміст дисципліни. Основні положення, зміст і завдання методики навчання російської мови, зв’язок з іншими дисциплінами. Відомості з історії становлення та розвитку методики мови, видатні постаті. Аналіз шкільного курсу російської мови, програми, міжпредметні зв’язки. Загальнодидактичні та власне методичні принципи, методи, прийоми, засоби навчання. Типи уроків російської мови і види планування. Вивчення окремих розділів російської мови (фонетики, орфоепії, лексики, фразеології, граматики, орфографії, синтаксису, пунктуації та ін.). Розвиток зв’язного мовлення учнів. Позакласна робота з російської мови, кабінет. Удосконалення особистості вчителя-словесника.


Тривалість: 5 кредитів ECTS / 180 годин – 25 тижнів, 8 годин на тиждень

Оцінювання: поточне оцінювання, модульний контроль (5 модулів), підсумковий контроль – залік (6 семестр), екзамен (7 семестр), державний екзамен (8 семестр).

6.020303 Філологія*. Мова і література (російська)

Дисципліна: Шкільний курс російської літератури з методикою викладання; Методика викладання російської (світової) літератури. Статус: нормативна Рік, семестр: III, IV роки, 6,7 семестри. Мета: формування знань про принципи, методи, прийоми, засоби,

типи уроків російської літератури, навчити студентів викладати і застосовувати перспективні технології навчання, допомогти оволодіти майбутньою професією. Об’єктом дослідження методики є процес формування особистості вчителя російської (світової) літератури. Предмет – зміст, принципи, методи, прийоми, види й форми навчальної діяльності, спрямовані на покращення навчально-виховного процесу.

Завдання: озброїти майбутнього вчителя теоретичними основами методики навчання російської (світової) літератури, допомогти студентам у визначенні найраціональніших способів вирішення проблем шкільної освіти, допомогти оволодіти новими технологіями навчання російської (світової) літератури, навчити студентів творчо реалізовувати теорію, набувати педагогічного досвіду.

Зміст дисципліни. Методика викладання російської (світової) літератури в школах з українською мовою викладання як наука. Світова література як навчальний предмет. Принципи, методи, прийоми, засоби та типи уроків світової літератури. Планування роботи з вивчення світової літератури. Методика оволодіння різними розділами, течіями, стилями світової літератури. Розвиток мовлення учнів. Поглиблене вивчення світової літератури та контроль за викладанням.

Викладацький склад: Усатий А.В., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дидактичної лінгвістики та літературознавства; Пустохіна В. І., асистент кафедри дидактичної лінгвістики та літературознавства.

Тривалість: 5 кредитів ECTS/ 180 годин, 30 годин лекційних, 20 тижнів, 9 годин на тиждень



Дисципліна: Intel – навчання для майбутнього. Статус: варіативна. Рік, семестр: ІІІ рік, 5,6 семестр; Мета: одним з головних завдань шкільної освіти сьогодні -

підготувати учня до швидкого сприйняття і опрацювання великих обсягів інформації, озброїти його сучасними засобами і технологіями роботи, сформувати в нього інформаційну культуру.

Завдання: допомогти вчителеві середньої школи краще опанувати новітні інформаційні технології, розширити використання цих технологій в освітньому процесі і при підготовці навчально-методичних матеріалів

Зміст дисципліни. модульний принцип побудови; використання спеціально створеного компакт-диску, що доповнює вміст посібника та містить достатню кількість прикладів складових Портфоліо, розроблених іншими вчителями, та додаткові інформаційні та методичні інформаційні джерела для вчителя; систематичне використання Інтернет-ресурсів; можливість використання посібника як зошита для нотування власних думок та пропозицій колег; передбачення в кожному модулі різних форм діяльності вчителів: робота в парах, малих групах на основі інтерактивних методик; регламентування часу на виконання кожного окремого завдання; чітке формулювання завдань для всіх форм діяльності, що досягається за рахунок наявності спеціальних запитань та сформульованих конкретних завдань; використання шаблонів для розроблення сценаріїв презентацій, публікацій та веб-сайтів; форм оцінювання; плану навчального проекту та плану його реалізації; наявність завдань для самостійної роботи з комп'ютером, які супроводжуються чіткими алгоритмами до їх виконання.

Викладацький склад: Усатий А.В., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дидактичної лінгвістики та літературознавства.

Тривалість: 1,5/3 кредитів ЕСТS / 54/108 годин – 16 тижні: 4/0 – лекційні години, 4 години на тиждень аудиторні. Оцінювання: поточне оцінювання (18/10,10), модульний контроль (0), підсумковий контроль – немає/ залік.


Дисципліна: Етнографічні особливості народів України Статус: варіативна Рік, семестр: ІV рік, 8 семестр. Мета: Етапи формування антропологічних типів населення України.

Сучасні антропологічні типи українців. Об’єктом дослідження етнографічних особливостей народів України специфіка етнічних груп українців. Предмет – термінологія та основні поняття про народності та етнічні групи які населяють територію України.

Завдання: озброїти майбутнього вчителя теоретичними основами методики навчання народознавства, допомогти студентам у визначенні найраціональніших способів вирішення проблем шкільної освіти, допомогти оволодіти новими технологіями навчання національного менталітету, ментальності, українознавства, навчити студентів творчо реалізовувати теорію, набувати народний досвід.

Зміст дисципліни. Етапи формування антропологічних типів населення України. Сучасні антропологічні типи українців. Дунайський (норікський), поліський, верхньодніпровський, центральноукраїнський, нижньодніпровсько-прутський, динарський, карпатський (карпато-альпійський) антропологічні типи. Історико-етнографічний район. Центрально-Східний (Південно-Східний) регіон. Середнє Подніпров’я, Слобожанщина, Південна степова Україна. Північний (Поліський) регіон. Західний (Південно-Західний) регіон. Волинь, Поділля, Покуття, Опілля, Гуцульщина, Бойківщина, Лемківщина, Закарпаття, Буковина. Перші документальні свідчення назви «Україна». Значення назви «Україна». Чисельність населення України в різні історичні періоди. Українці. Основні етнічні групи населення в Україні (росіяни, білоруси, молдовани, болгари, угорці, румуни, поляки, євреї, вірмени, греки, та інші). Корінні народи в Україні (кримські татари, караїми, кримчаки). Міжетнічні відносини в Україні. Українці на території країн Західної Європи, Північної й Латинської Америки. Громадські об’єднання української діаспори. Громадські (неурядові) організації української діаспори. Культурно-духовне життя. Видавнича діяльність. Навчальні й науково-дослідні установи. Наукове товариства ім. Шевченка у США, Українська вільна академія наук, Український Вільний університет у Мюнхені, Канадський інститут українських студій. Історична пам’ять. Зв’язки західної української діаспори з Україною. Українці на території пострадянського простору. Загальноросійська громадська організація «Об’єднання українців Росії». Культурно-духовне життя українців східної діаспори. Національний

культурний центр України в Москві. Бібліотека української літератури. Історична пам’ять. Зв’язки східної української діаспори з Україною.

Викладацький склад: Усатий А.В., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дидактичної лінгвістики та літературознавства; Тривалість: 1 кредитів ECTS/ 36 годин, 16 годин лекційних, 20 тижнів, 9 годин на тиждень. Оцінювання: поточне оцінювання (8), модульний контроль (0), підсумковий контроль – залік.


Дисципліна: Народні обряди Полісся Статус: варіативна Рік, семестр: IV рік, 8 семестр Метою курсу є засвоєння студентами цінностей народної обрядової та

традиційної культури, виявлення динаміки народної обрядовості в сучасній Україні, з’ясування її історичних передумов та культурних векторів подальшої еволюції.

Завдання: осмислити сутність обряду як соціально-культурного феномена, з’ясувати його місце та роль у суспільному житті людей; уточнити та здійснити смислову диференціацію ключових понять («обряд», «ритуал», «свято», «звичай», «традиція», «церемонія» тощо); виявити особливості еволюції української обрядовості в незалежній Україні; залучити студентів до самостійної творчої, дослідницької діяльності; розвивати інтерес до народної культури, творчі здібності й навички; засвоїти принципи народної етики на основі вивчення народної обрядовості; розвивати вміння організовувати й проводити свята й обряди, оцінювати художню своєрідність, естетику народних традицій та обрядів як складову національної духовної культури;

Зміст дисципліни Народна обрядовість українського народу. Історичні передумови та

культурні вектори еволюції обрядовості. Характеристика основних календарних обрядів як складових народних свят. Трудова обрядовість українського народу. Родинна обрядовість на Поліссі. Обрядова поетична та пісенна творчість. Семантика та культурно-історичні джерела українських народних хороводних ігор. Звичаї та обряди, пов’язані з будівництвом українського житла. Українська обрядова їжа.


Тривалість: 1 семестр, 1,5 кредити, 54 години. Оцінювання: поточне оцінювання, модульний контроль, підсумковий

контроль – залік.

6.020303 Філологія*. Українська мова і література Дисципліна: Перспективні технології навчання мови та літератури

Статус: варіативна. Рік, семестр:: ІV рік, 7 семестр. Курс «Перспективні технології навчання мови та літератури» входить

до циклу професійно орієнтованих навчальних дисциплін. Програма цієї дисципліни побудована відповідно до кваліфікаційної характеристики вчителя української мови і літератури. Курсом передбачено такі організаційні форми навчання: практичні заняття, консультації.

Мета курсу – на основі здобутків сучасної педагогіки, лінгвістики, літературознавства і дидактичної філології ознайомити студентів-бакалаврів з різними підходами до модернізації педагогічного процесу й забезпечити практичну підготовку майбутніх філологів до технологізації навчання української мови і літератури в середніх загальноосвітніх закладах. Основні завдання курсу:

- поглибити знання студентів про перспективні педагогічні технології, ознайомити зі специфікою застосування їх у шкільній практиці навчання української мови і літератури;

- вивчити й узагальнити передовий досвід учителів-словесників, спрямований на особистісно-орієнтоване, розвивально-креативне навчання школярів;

- виробити в студентів уміння і навички використовувати нові педагогічні системи у власній практиці навчання української мови і літератури;

- сформувати вміння і навички розробляти власні методичні технології на основі переосмислення традиційних методів навчання, загальних освітніх технологій;

- виробити здатність критичного ставлення до інформації про технології навчання, яка з’являється у фахових виданнях дидактико-філологічного спрямування.

Викладацький склад: професор кафедри О.А. Кучерук. Тривалість: 2 кредити ЕСТS / 72 годин – 10 тижнів, 11 годин на

тиждень. Оцінювання: залік. Дисципліна: Ефективні форми проведення позакласних заходів з української літератури

Статус: варіативна. Рік, семестр: ІV рік, 7 семестр. Мета: ознайомити студентів із сучасними тенденціями літературної

освіти у під час позакласних заходів, методами, технологіями навчання у школі й підготувати їх до виконання обов’язків вчителя української літератури. навчити студентів будувати й обґрунтовувати педагогічні процеси, виробляти нові педагогічні технології навчання, у яких реалізувалися б мета й принципи нашої освітньої системи; спрямувати вчителя в його повсякденній творчій діяльності; допомогти студентові (майбутньому вчителеві) оволодівати професією.

Завданнями курсу є: озброїти майбутнього вчителя літератури знаннями методологічних і теоретичних основ методики навчання літератури, концептуальних основ, структури і змісту засобів навчання (підручників, навчальних посібників тощо), вміннями застосовувати знання у педагогічній діяльності; допомогти оволодівати новими освітніми технологіями, виробляти персональні технології у викладанні літератури як мистецтва слова; формувати основи професійної компетентності майбутнього вчителя літератури – сукупність системи знань, умінь, педагогічних здібностей, ціннісних орієнтацій, інтегративних показників культури мовлення, стилю спілкування, ставлення до себе і до своєї діяльності; розвивати вміння здійснювати філологічну інтерпретацію художнього тексту, оцінювати художню своєрідність, естетику фольклорних творів і творчості письменника в цілому як складову національної духовної культури; навчити студентів не тільки усвідомлювати специфіку викладання літератури в сучасному загальноосвітньому закладі, а й набувати досвіду створення нових технологій уроків, авторських програм.

Зміст дисципліни Методологічні засади викладання української літератури в

загальноосвітній школі. Завдання, зміст і структура курсу літератури. Методика літератури як наукова дисципліна. Учитель словесності та його професійні якості. Планування роботи вчителя-словесника.

Позакласна й позашкільна робота з літератури в сучасній школі. Методика проведення позакласних і позашкільних заходів з літератури в сучасній школі

Викладацький склад: Пустохіна В. І., асистент кафедри дидактичної лінгвістики та літературознавства.

Тривалість: 2 кредитів ЕСТS / 72 годин – 16 тижні: 4 години на тиждень аудиторні. Оцінювання: поточне оцінювання (8), підсумковий контроль – залік. 7.02030301 Українська мова і література* 7.02030302 Мова і література (російська)* спеціальності: 7.02030302 Мова та література (англійська)*; Редагування освітніх видань Дисципліна: Методика викладання зарубіжної літератури, Шкільний курс зарубіжної літератури з методикою викладання

Статус: нормативна Рік, семестр: V рік , 1, 2, семестри. Мета: формування знань про принципи, методи, прийоми, засоби,

типи занять зарубіжної літератури, навчити студентів викладати і застосовувати перспективні технології навчання, допомогти оволодіти майбутньою професією. Об’єктом дослідження методики є процес формування особистості вчителя зарубіжної літератури. Предмет – зміст, принципи, методи, прийоми, види й форми навчальної діяльності, спрямовані на покращення навчально-виховного процесу.

Завдання: озброїти майбутнього вчителя теоретичними основами методики навчання зарубіжної літератури, допомогти студентам у визначенні найраціональніших способів вирішення проблем шкільної освіти, допомогти оволодіти новими технологіями навчання зарубіжної літератури, навчити студентів творчо реалізовувати теорію, набувати педагогічного досвіду.

Зміст дисципліни. Методика викладання зарубіжної літератури в школах як наука. Світова література як навчальний предмет. Принципи, методи, прийоми, засоби та типи уроків зарубіжної літератури. Планування роботи з вивчення зарубіжної літератури. Методика оволодіння різними розділами, течіями, стилями зарубіжної літератури. Розвиток мовлення учнів. Поглиблене вивчення зарубіжної літератури та контроль за викладанням.

Викладацький склад: Усатий А.В., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дидактичної лінгвістики та літературознавства; Пустохіна В. І., асистент кафедри дидактичної лінгвістики та літературознавства.

Тривалість: 2, 2,5, 3,5 кредитів ECTS/ 72/90/126 годин, 4/14/10 годин лекційних, 16 тижнів, 9 годин на тиждень

Оцінювання: поточне оцінювання та тестовий контроль на кожному практичному занятті (2/18/10), модульний контроль (0/1/1), підсумковий контроль – екзамен/залік/залік.

7.02030301 Українська мова і література* спеціальності: 7.02030302 Мова та література (англійська)*; Редагування освітніх видань

Дисципліна: Літературне краєзнавство . Статус: нормативна. Рік, семестр: V рік, 1 семестр. Мета: вивчення курсу є ознайомлення з літературно-мистецькою

географією своєї області, яка збагачує учнів і студентів новими відомостями про мистецькі надбання творців із нашого краю, визначає в літературній спадщині художні явища, які містять неперехідні етичні та естетичні цінності, важливі для морального та художнього виховання молоді.

Завдання: озброїти майбутнього вчителя-словесника знанням основ історії

літератури рідного краю, вмінням застосовувати ці знання в педагогічній діяльності та творчій праці;

допомогти оволодіти новими освітніми технологіями, виробити персональні технології у викладанні літератури як мистецтві слова;

розвивати вміння здійснювати філологічну інтерпретацію художнього тексту;

оцінювати художню своєрідність, естетику творів і творчості письменників-земляків як складову національної духовної культури.

Зміст дисципліни. Твори літератури Житомирщини об’єктивно відображають головні закономірності розвитку літературно-художнього процесу в цілому. Курс охоплює 12 розділів, у яких подано відомості про

літературу і мистецтво Житомирщини від давніх часів і до сьогодення. В кожному розділі розкрито час перебування в поліськім краї видатних митців слова, а також тих письменників, які тут народилися і творили в певні періоди своєї творчої діяльності. Література Житомирщини охоплює такі розділи: «З витоків древлянської землі», «Класики української літератури в житомирськім краї», «Видатні поети і прозаїки – вихідці з Житомирщини», «Житомирщина – край театральний», «Представники української літературної діаспори – уродженці Житомирщини», «Російські письменники в нашім краї», «Перебування зарубіжних письменників на Житомирщині», «Представники літератури національних меншин на Поліссі», «Творчі здобутки сучасних письменників Житомирщини».

Викладацький склад: Халін В. В., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дидактичної лінгвістики та літературознавства.

Тривалість: 2 кредити ЕСТS / 72 годин – 10 тижнів, 11 годин на тиждень. Оцінювання: поточне оцінювання (5), модульний контроль (1), підсумковий контроль – екзамен.

8.02030301 Українська мова і література* Дисципліна: Методика навчання української мови і літератури у

вищій школі Статус: нормативна. Рік: VІ, 1 семестр. Курс «Методика навчання української мови і літератури у вищій

школі» входить до циклу професійно орієнтованих навчальних дисциплін. Програма цієї дисципліни побудована відповідно до кваліфікаційної характеристики викладача української мови і літератури й вивчається в усіх ВНЗ ІІІ – ІV рівнів акредитації педагогічного напряму. Курсом передбачено такі організаційні форми навчання: лекції, практичні заняття, консультації.

Мета курсу – підготувати магістрантів-філологів до виконання обов’язків викладача української мови і літератури у ВНЗ, зокрема до проведення науково-пошукової роботи, керівництва дослідницькою роботою студентів, до організації навчально-виховного процесу мовно-літературної освіти найефективнішими формами, методами й засобами в умовах компетентнісно орієнтованого навчання у вищій школі. Основні завдання курсу:

- підготувати майбутніх викладачів української мови і літератури до педагогічної діяльності в умовах адаптації вищої освіти України до Європейської системи ECTS;

- допомогти магістрантам-філологам опанувати зміст курсів української мови і літератури у ВНЗ;

- забезпечити вивчення наукових основ створення навчальних планів, програм і методичних посібників;

- сформувати вміння планувати навчально-виховний процес у ВНЗ, організовувати та проводити лекційні, практичні заняття з української мови і літератури для студентів-філологів та студентів нефілологічних спеціальностей;

- знайомити з кращим педагогічним досвідом викладачів ВНЗ України;

- стимулювати науково-методичну творчість магістрантів, прагнення вдосконалювати свою дидактико-філологічного освіту, розвивати вміння доцільно використовувати ТЗН і засоби мультимедіа для проведення занять з мовознавчих, літературознавчих дисциплін та курсів дидактико-філологічного спрямування;

- виховувати в магістрантів особистісні якості майбутнього педагога, відповідальне ставлення до виконання ролі викладача-філолога, прагнення постійно займатися самоосвітою, саморозвитком, самовдосконаленням.

Викладацький склад: професор кафедри О.А. Кучерук, доцент кафедри Л.А.Башманівська.

Тривалість: 3 кредити ЕСТS / 90 годин – 10 тижнів, 11 годин на тиждень семестр.

Оцінювання: екзамен. 8.02030301 Українська мова і література* 8.02030302 Мова і література (російська)* Дисципліна: Риторика. Статус: нормативна. Рік: VI, VII рік, 2 семестр. Анотація дисципліни: Курс «Риторика» входить до циклу професійно

орієнтованих навчальних дисциплін. Програма цієї дисципліни побудована відповідно до кваліфікаційної характеристики педагога-філолога. Курсом передбачено такі організаційні форми навчання: лекції, практичні заняття, консультації.

Мета курсу – формування риторичної компетентності майбутніх педагогів-словесників шляхом створення умов для професійної риторичної підготовки магістрантів, для оволодіння знаннями, вміннями, практичним досвідом красномовства в різних життєвих ситуаціях.

Основні завдання курсу: - ознайомити магістрантів з теоретичними основами риторики як

науки і мистецтва красномовства; - допомогти магістрантам усвідомити риторичні закони

ефективного спілкування; - допомогти майбутнім педагогам-філологам оволодіти різними

мовленнєвими жанрами; - ознайомити магістрантів зі зразками промов визначних ораторів

минулого й сьогодення;

- дати змогу магістрантам оволодіти методом риторичного аналізу текстів різних типів промов;

- сформувати в магістрантів уміння продукувати тексти різних жанрів мовлення;

- розвинути в майбутніх педагогів-філологів уміння виступати з промовою, дискутувати, вести діалог;

- виробити в магістрантів уважне й критичне ставлення до свого мовлення.

Викладацький склад: професор кафедри О.А. Кучерук. Тривалість: 1 кредити ЕСТS / 36 годин – 6 тижнів, 11 годин на

тиждень семестр. Оцінювання: залік.

8.02030302 Мова і література (російська)* Дисципліна: Методика навчання російської мови і світової

літератури у вищій школі. Статус: нормативна. Рік, семестр: VI, VII рік, 1, 3семестр. Мета: ознайомити магістрантів із сучасними тенденціями мовної та

літературної освіти у ВНЗ, методами, технологіями навчання у вищій школі й підготувати їх до виконання обов’язків викладача російської мови та світової літератури.

Завдання: підготувати магістрантів до навчання російської мови та світової літератури у ВНЗ з урахуванням особливостей європейської освітньої системи (ECTS); допомогти магістрантам усвідомити зміст мовної освіти у ВНЗ; розкрити наукові основи створення навчальних планів, програм і методичних посібників з мовознавчих, лінгвометодичних, літературознавчих дисциплін; забезпечити оволодіння методами, формами, засобами, інноваційними технологіями педагогічної взаємодії зі студентами; навчити проектувати, організовувати, проводити й аналізувати різні види навчальних і позааудиторних занять з мовознавчих, лінгвометодичних, літературознавчих дисциплін у ВНЗ; сформувати в майбутніх викладачів мовознавчих, лінгвометодичних і літературознавчих дисциплін уміння правильно контролювати й оцінювати навчальні досягнення студентів; розвинути вміння раціонально добирати, виготовляти дидактичний матеріал, наочність для занять відповідно до їх мети; розвинути вміння доцільного й своєчасного використання ТЗН і засобів мультимедіа для проведення занять з мовознавчих, лінгвометодичних і літературознавчих дисциплін; стимулювати науково-методичну творчість магістрантів-філологів; сформувати початковий досвід ведення науково-методичної роботи, дослідно-експериментальної педагогічної діяльності; ознайомити магістрантів з кращим педагогічним досвідом вишівських викладачів мови та літератури; виховати в магістрантів особистісні якості майбутнього педагога, відповідальне ставлення до виконання ролі викладача, прищепити прагнення й навички до самонавчання, самовиховання й самовдосконалення впродовж життя.

Зміст дисципліни. Значення мовної освіти для розвитку сучасного громадянина України. Методика російської мови та світової літератури як наукова галузь і навчальна дисципліна у вищій школі. Тенденції викладання лінгвістичних дисциплін у вищій школі крізь призму сучасного мовознавства. Зміст мовознавчих, лінгводидактичних дисциплін у вищій школі. Методи навчання мови у ВНЗ. Методика оцінювання навчальних досягнень студентів з лінгвістичних, лінгвометодичних, літературознавчих дисциплін. Види навчальних занять з лінгвістичних, лінгвометодичних, літературознавчих дисциплін. Технології навчання лінгвістичних і лінгвометодичних дисциплін. Наукове й навчально-методичне забезпечення мовознавчих курсів. Методика організації самостійної та індивідуальної роботи студентів з лінгвістичних і лінгводидактичних дисциплін. Організація науково-дослідної роботи студентів у системі мовної освіти.

Викладацький склад: Усатий А. В., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дидактичної лінгвістики та літературознавства.

Тривалість: 3 кредитів ЕСТS / 90 годин – 16 тижні: 4 години на тиждень аудиторні. Оцінювання: поточне оцінювання (14), модульний контроль (1), підсумковий контроль — екзамен.

8.02030302 Мова і література (російська)* Дисципліна: Методика навчання світової літератури у вищій школі. Статус: нормативна. Рік, семестр: 6, 7 рік, 1, 3 семестр. Мета: ознайомити магістрантів із сучасними тенденціями літературної

освіти у ВНЗ, методами, технологіями навчання у вищій школі й підготувати їх до виконання обов’язків викладача світової літератури.

Завдання: підготувати магістрантів до навчання світової літератури у ВНЗ з урахуванням особливостей європейської освітньої системи (ECTS); допомогти магістрантам усвідомити зміст літературної освіти у ВНЗ; розкрити наукові основи створення навчальних планів, програм і методичних посібників з літературознавчих дисциплін; забезпечити оволодіння методами, формами, засобами, інноваційними технологіями педагогічної взаємодії зі студентами; навчити проектувати, організовувати, проводити й аналізувати різні види навчальних і позааудиторних занять з літературознавчих дисциплін у ВНЗ; сформувати в майбутніх викладачів літературознавчих дисциплін уміння правильно контролювати й оцінювати навчальні досягнення студентів; розвинути вміння раціонально добирати, виготовляти дидактичний матеріал, наочність для занять відповідно до їх мети; розвинути вміння доцільного й своєчасного використання ТЗН і засобів мультимедіа для проведення занять з літературознавчих дисциплін; стимулювати науково-методичну творчість магістрантів-філологів; сформувати початковий досвід ведення науково-методичної роботи, дослідно-експериментальної педагогічної діяльності; ознайомити магістрантів з кращим педагогічним

досвідом вишівських викладачів світової літератури; виховати в магістрантів особистісні якості майбутнього педагога, відповідальне ставлення до виконання ролі викладача, прищепити прагнення й навички до самонавчання, самовиховання й самовдосконалення впродовж життя.

Зміст дисципліни. Значення літературної освіти для розвитку сучасного громадянина України. Методика світової літератури як наукова галузь і навчальна дисципліна у вищій школі. Тенденції викладання літературознавчих дисциплін у вищій школі крізь призму сучасного мовознавства. Зміст літературознавчих дисциплін у вищій школі. Методи навчання світової літератури у ВНЗ. Методика оцінювання навчальних досягнень студентів з лінгвістичних і лінгвометодичних дисциплін. Види навчальних занять з літературознавчих дисциплін. Технології навчання україномовної дисциплін. Наукове й навчально-методичне забезпечення літературознавчих курсів. Методика організації самостійної та індивідуальної роботи студентів з літературознавчих дисциплін. Організація науково-дослідної роботи студентів у системі літературної освіти.


Тривалість: 3 кредитів ЕСТS / 90/54 годин – 16 тижні: 4 години на тиждень аудиторні.

Оцінювання: поточне оцінювання (4/4), модульний контроль (1), підсумковий контроль – екзамен.

8.02030302 Мова і література (російська)* Дисципліна: Методика навчання російської мови у вищій школі Статус: нормативна Рік, семестр: 6,7 роки, 1, 3 семестри Мета: формування знань про загальні положення методики навчання

російської мови у вищій школі, вивчення конкретних відомостей з методики окремих розділів мови, формування вмінь та навичок конструювати та проводити заняття з російської мови у ВНЗ.

Завдання: вивчити основи теорії методики навчання російської мови у вищій школі, знати теоретичні положення шкільного курсу російської мови, користуватися методичною базою (принципами, методами, прийомами, засобами навчання) у процесі складання системи вправ та конспектів занять, сформувати вміння користуватися допоміжними матеріалами у складанні та проведенні занять з російської мови, навчити студентів активно запроваджувати у практику роботи інноваційні технології, систематично працювати над удосконаленням особистості викладача російської мови.

Зміст дисципліни. Основні положення, зміст і завдання методики навчання російської мови у вищій школі, зв’язок з іншими дисциплінами. Аналіз програм з російської мови, міжпредметні зв’язки. Загальнодидактичні та власне методичні принципи, методи, прийоми, засоби навчання. Вивчення окремих розділів російської мови. Розвиток зв’язного мовлення студентів.

Удосконалення особистості викладача. Запровадження інноваційних технологій.


Тривалість: 3 кредитів ECTS / 90 години – 20 тижнів, 8 годин на тиждень

Оцінювання: поточне оцінювання, модульний контроль (3 модулі), підсумковий контроль – екзамен (11 семестр), екзамен (13семестр), державний екзамен (14 семестр).

8.02030301 Українська мова і література* 8.02030302 Мова і література (російська)*

Дисципліна: Сучасні стратегії професійно-методичної підготовки філологів

Статус: нормативна Рік, семестр: 6, 7 рік, 1, 3 семестр. Метою курсу є підготовка майбутніх філологів до креативно-

інноваційної діяльності, розвиток їхніх креативних якостей, умінь і навичок творчо використовувати свої знання на практиці.

Завданнями курсу є: допомогти майбутньому філологу отримати науково-методичні знання про застосування інноваційних форм, методів і прийомів навчальної діяльності у ВНЗ, оволодіти досвідом інноваційної професійно-методичної діяльності; формувати уявлення про креативні якості філолога, необхідні в навчальному процесі, методичну творчість викладача; допомогти оволодіти основами педагогічної творчості, прийомами саморозвитку та самовдосконалення; виробляти персональні технології у викладанні літератури; сформувати вміння застосовувати знання в педагогічній діяльності; сформувати основи професійної компетентності майбутнього викладача літератури; виховати креативні якості майбутнього викладача словесності.

Зміст дисципліни Ефективність інтерактивних лекційних стратегій у розвитку

креативності студентів. Характеристика основних інтерактивних форм організації навчальної діяльності. Продуктивність методів, прийомів і видів навчальної діяльності на практичних і лабораторних заняттях. Форми залучення студентів до діалогу й співпраці. Методична творчість філолога. Сучасні навчальні технології в системі викладання української літератури.


Тривалість: 2 кредити, 72 годин. Оцінювання: поточне оцінювання, модульний контроль, підсумковий

контроль – залік. 8.02030302 Мова і література (російська)*

Дисципліна: Питання загальної та предметної методики літературного краєзнавства

Статус: варіативна Рік, семестр: 7 рік, 3 семестр Мета: викликати інтерес до літературної та історичної спадщини

письменників рідного краю, фольклору, традицій; формувати дослідницько-пошукові здібності, викликати бажання оберігати й примножувати традиції свого краю; виховати висококваліфікованих фахівців, здатних до самовдосконалення й саморозвитку в умовах відродження інтересу до духовних надбань держави, національно свідомих громадян, які шанують історичне минуле та сучасне своєї місцевості.

Завдання: ознайомити магістрантів з життям і творчістю письменників рідної місцевості, фольклором, традиціями, місцевими етнографічними елементами; підготувати творчого дослідника, здатного до самостійного вирішення педагогічних проблем, постійного творчого пошуку, розширення власних знань і фахового зростання; збагатити знання новими фактами і матеріалами з життя і творчості письменників регіону, до яких студенти мають безпосередній доступ; сприяти осмисленню історії рідного краю, його духовного життя, національних традицій; формувати національну свідомість, патріотизм, активну громадянську позицію.

Зміст дисципліни Літературне краєзнавство як специфічна галузь науки про літературу,

предметом якої є комплексне вивчення особистостей письменників та їхніх літературних творів, пов’язаних з рідним краєм, а також літературних образів, традицій, фольклору та інших художніх елементів. Теоретико-методичні аспекти вивчення літературного краєзнавства: визначення методологічних засад, мети і завдань курсу, його специфіки. Ефективні методи, прийоми, форми та засоби навчання з літературного краєзнавства. Важливість літературного краєзнавства як механізму формування духовності, відродження культури, відновлення її цінностей.


Тривалість: 1 семестр, 2 кредити, 72 години. Оцінювання: поточне оцінювання.

Documents

6.020303 Філологія*. Українська мова і література 6.020303