Свято

Газета Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана№ 6—8 (1461—1463) e�mail: economist@kneu.edu.ua Березень 2016 р.

Дорогі жінки!Сердечно вітаю вас з чудовим весняним святом – Міжнародним жіночим днем! Бажаю

гармонії, теплоти, любові та жіночого щастя! Дорогі жінки! Ваш внесок у загальний доро-

бок нашого університету – неоціненний. Ви працюєте, прагнучи досягти найвищих

результатів, і цих результатів неодмінно досягаєте. Авторитет і визнання КНЕУ зрос-

тають, у цьому і ваша величезна заслуга. Ми вдячні вам за чарівність і жіночність, за

вашу теплоту і терпимість, за вашу натхненність та ставлення до роботи. Дякую вам за

створену в колективах атмосферу підтримки, взаємної поваги та гармонії. Зі святом вас,

наші дорогі колеги!

Щиро ваш, ректор Анатолій Павленко

Милі, найкрасивіші та найчарівніші!З першим подихом весни приходить до нас чудове жіноче свято –

8 Березня. Цей день несе у світ ніжність і красу. Адже усе найдорожче, що є у нашо-му житті – щастя, радість, надія, кохання, пов’язане з жінкою.

Дорогі жінки, будьте завжди усміхнені, сповнені надій та оптимізму.Бажаємо вам щастя й удачі, міцного здоров’я, здійснення всіх мрій та бажань.

З повагою, Профком студентів та аспірантів КНЕУ

Дорогі та кохані леді, вітаємовас з 8 Березня!

Як доводять твори Шекспіра, Гюго та інших класиків,лише жіноча краса здатна розтопити найкам’яніше чоловічесерце. Тому бажаємо вам залишатися такими ж вродливими,коханими та бажаними.

Нехай вас оминають усі біди та печалі. Нехай кожна митьвашого життя буде наповнена яскравими фарбами та пози-тивними емоціями.

І навіть якщо ми, чоловіки, ненароком змушуємо вас суму-вати, пам’ятайте, для нас немає нічого ціннішого за вас –наших принцес та королев.

З любов’ю, чоловічий колектив САР

��Свято

� Актуально

� News про вуз

� Ми і світ

� Золоті ключі

� Скіфам – 15

� Анонс

� Поетичні обрії

� Історичні розвідки

��Знайомство триває

��Вітаємо

��Відомі українки

№ 6—8 (1461—1463)

Актуально

News про вуз

Березень 20162

На початку лютого Київський національнийекономічний університет ім. В. Гетьманапідписав Меморандум про партнерство таспівробітництво з Державним концерном«Укроборонпром»: чекаємо на іменністипендії, гранти для вчених та сприянняпрацевлаштуванню випускників.

Виклики національній безпеці та стабільному економічномурозвитку держави ставлять перед суспільством, державою тасуб’єктами господарювання завдання з посилення координаціїспільних дій.

Відзначаючи цінність наявного в КНЕУ науково-технічногодоробку й досвіду в галузі проведення наукових досліджень, уні-кальність його кадрового потенціалу, а також значну роль універ-ситету у процесі інтеграції освіти, науки та промисловості для залу-чення підприємств до кооперації з університетом 10 лютого 2016року між КНЕУ імені Вадима Гетьмана та Державним концерном«Укроборонпром», як суб’єктом управління об’єктами державноївласності в оборонно-промисловому комплексі було підписаноМеморандум про партнерство та співробітництво.

Меморандум засвідчили підписами ректор КНЕУ, заслуженийдіяч науки і техніки України, академік Академії педагогічних наукУкраїни, д.е.н., проф. А. Ф. Павленко та директор фінансово-еко-номічного департаменту ДК «Укроборонпром» О. В. Смолянінов(колишній випускник КНЕУ).

На церемонії підписання також були присутні: проректор знауково-педагогічної роботи, д.е.н., проф. Т. Є. Оболенська, деканфакультету міжнародної економіки і менеджменту, к.е.н., доц., Ю. М. Солодковський, завідувач кафедри міжнародної торгівлі,д.е.н., проф. Т. М. Циганкова та професор кафедри політології,д.військ.н., проф. В. М. Шемаєв.

Метою підписання Меморандуму є:� вирішення проблеми забезпечення підприємств оборонної

промисловості кваліфікованими економічними кадрами;� забезпечення максимально ефективного використання освіт-

ніх і наукових можливостей КНЕУ та науково-технічного і вироб-

ничого потенціалу підприємств-учасників концерну в процесімодернізації виробництва, випуску та реалізації на внутрішньомута закордонних ринках високотехнологічної продукції концерну;

� подолання негативних тенденцій у соціальній сфері, сприян-ня у працевлаштуванні випускників КНЕУ на провідних підприєм-ствах оборонно-промислового комплексу України.

Умови Меморандуму у сфері підготовки кадрів для підприємствконцерну передбачають:

� проведення зустрічей керівного складу концерну зі студента-ми університету з метою ознайомлення їх зі станом та перспекти-вами розвитку вітчизняного ОПК;

� організацію співпраці щодо удосконалення навчальних про-грам з підготовки кадрів за економічними спеціальностями, якіпов’язані з діяльністю концерну;

� організацію стажування та навчальної практики студентівКНЕУ на підприємствах концерну;

� залучення фахівців концерну до визначення тематики курсо-вих та дипломних робіт студентів університету, захисту студентамикурсових та дипломних робіт, які викликають інтерес концерну;

� забезпечення підготовки кадрів вищої кваліфікації для під-приємств концерну;

� впровадження іменних стипендій (грантів) з метою заохочен-ня науково-дослідної діяльності молодих вчених та студентів уні-верситету у галузі ОПК;

� сприяння працевлаштуванню випускників КНЕУ на підпри-ємствах концерну;

� розповсюдження рекламно-довідкової продукції про підпри-ємства концерну в університеті;

� участь у міжнародних освітніх проектах;� застосування інших форм співпраці, у яких зацікавлені сторо-

ни, в рамках чинного законодавства України.У сфері наукових досліджень умовами Меморандуму передбаче-

но:� організацію періодичних зустрічей фахівців університету та

підприємств концерну для обговорення проблемних питань знапрямків наукових досліджень, визначення загальної стратегіївзаємодії університету й підприємств концерну та пріоритетнихнапрямів спільних досліджень;

� організацію виконання фундаментальних та пошуковихнауково-дослідних робіт за напрямками діяльності концерну;

� проведення спільних семінарів і конференцій та здійсненняпублікацій за результатами наукових досліджень;

� здійснення провідними фахівцями концерну та/або його під-приємств аналізу ініціативних, пошукових та інших видів науково-дослідних робіт університету в інтересах підприємств концерну,що фінансуються з різних джерел.

Наступним кроком стане спільна робота науково-педагогічнихпрацівників факультету міжнародної економіки і менеджменту зпредставниками державної компанії «Укрспецекспорт», яка вхо-дить до складу концерну та є уповноваженим державою посеред-ником у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності у сфері екс-порту та імпорту продукції та послуг військового та спеціальногопризначення, щодо розробки навчальної програми з підготовкифахівців за новою спеціалізацією КНЕУ «Міжнародна торгівлятоварами військового та подвійного призначення».

Володимир Шемаєв, професор кафедри політології КНЕУ, доктор військових наук

КНЕУ та Укроборонпром КНЕУ та Укроборонпром ––

спсп iiвробвроб iiтт ництво на часництво на час ii

У вересні 2015 року у ДВНЗ «Київськийнаціональний економічний університет іменіВадима Гетьмана» успішно стартувалиангломовні магістерські програми за такиминапрямами: Бізнес Адміністрування (МВА –Master of Business Administration), «Управлінняміжнародним бізнесом» (International BusinessManagement), «Менеджмент проектів іконсалтінг» (Project Management and Consulting),«Менеджмент підприємницької діяльності»(Management of Entrepreneurial Activity), «Облік іаудит в управлінні підприємницькою діяльністю»(Accounting and Audit in the Management of theEntrepreneurial Activity). На програмахнавчаються студенти із різних країн: Сербії,Алжиру, Нігерії та Казахстану.

Метою запровадження цих програм є підготовка фахівців найви-щої кваліфікації, які здатні ефективно працювати в умовах мульти-національного глобального середовища. Це передбачає поєднаннятеоретичної підготовки студентів за навчальними планами та зміс-том дисциплін, що спираються на кращі практики та досвід захід-них університетів, з набуттям ними практичних навичок під часпрактики в міжнародних компаніях.

Перевагами програм, що сприяють підвищенню конкуренто-спроможності випускників є: залучення провідних викладачів, якімають досвід викладання в зарубіжних навчальних закладах; про-ведення інтерактивних лекцій та тренінгів за участю фахівців-практиків відомих національних та міжнародних компаній; надан-ня можливості студентам опанувати окремі дисципліни шляхомнавчання в закордонних університетах – партнерах КНЕУ; фор-мування практичних компетенцій під час проходження практики вміжнародних компаніях; використання на системній основі різно-манітних нетворкінгових подій.

Успішному старту англомовних програм сприяло довгостроковеспівробітництво між нашим університетом та університетомРедлендс, Каліфонія, США. В рамках Програми імені Фулбрайта вУкраїні професор міжнародної економіки Університету РедлендсДжеральд Грошек відвідав наш університет у листопаді 2010 тавересні 2015 років. Протягом свого перебування в КНЕУ він провівбільше ніж 30 лекцій, семінарів та майстер-класів з міжнародноїекономіки, торгівлі, фінансів та маркетингу для викладачів та сту-дентів КНЕУ, став членом редакційних колегій журналів

«Університетська освіта» та «Міжнародна економічна політика»КНЕУ. У липні 2011 та 2015 років Джеральд Грошек організувавроботу Літнього наукового семінару «Погляд на американську еко-номіку у Бізнес школі Університету Редлендс, Каліфорнія, США»,в якому взяли участь 30 викладачів та студентів КНЕУ. З грудня2013 року Київський національний економічний університет таУніверситет Редлендс розпочали підготовку до впровадженняспільних магістерських програм. Численні он-лайн лекції, конфе-ренції та статті сприяли цьому процесу. Знаменною для нас подієюстало те, що професори нашого університету отримали можливістьвикладання у ВНЗ США, а американські – в Україні. Так, упро-довж літнього семестру 2015 року, доктор економічних наук, про-фесор кафедри міжнародних фінансів Володимир Володимирович

Токар викладав дисципліну “Introduction to Analytics and DecisionMaking” для студентів магістерського рівня підготовки на факуль-теті бізнесу Університету м. Редлендс. За словами В. Токаря, особ-ливостями американського студентоцентризму є створення спри-ятливого клімату в середині академічних груп, прагматизм та орі-єнтованість на практичне застосування матеріалу, відкритість ідоступність викладача для спілкування зі студентами поза аудито-рією; подвійний контроль за якістю викладання як з боку студен-тів, так і з боку адміністрації для запобігання можливій упередже-ності оцінювання. Отриманий проф. Токарем практичний досвідвикладання в Університеті Редлендс відбився на підвищеннізагальної конкурентоспроможності англомовних програм.

У вересні 2015 року Київський національний економічний уні-верситет імені Вадима Гетьмана запровадив спільні магістерськіпрограми з університетом Редлендс, акредитовані Асоціацією аме-риканських університетів та коледжів WASC (Western Association ofSenior College and University Comission). Разом з українськимиколегами Джеральд Грошек доклав максимальних зусиль до гармо-нізації навчальних планів, програм, методичного забезпечення міждвома університетами. Тож, не дивним стало Рішення Вченої РадиКНЕУ про присудження професору Джеральду Грошеку званняПочесного Доктора університету.

Враховуючи численні запити, що надходять до КНЕУ від інозем-них партнерів, та зацікавленість студентів, керівництвом універси-тету прийнято рішення щодо відкриття на кафедрі корпоративнихфінансів і контролінгу англомовної магістерської програми«Corporate Financial Management» з вересня 2016 року. Відкриттяпрограми сприятиме активізації коопераційних стосунків з універ-ситетами-партнерами, зокрема, щодо забезпечення програм акаде-мічного обміну та подвійних дипломів. У рамках реалізації програ-ми до навчально-методичного процесу планується залучення іно-земних партнерів, зокрема з Філіппс-Університету м. Марбург таГеорг Аугуст університету м. Гетінген (Німеччина), а також най-кращих практиків із вітчизняних та зарубіжних компаній.Ключовими дисциплінами програми є фінансовий менеджмент,вартісно-орієнтований менеджмент, фінансовий контролінг,управління ризиками, кількісні та якісні методи досліджень та рядінших.

Висловлюємо сподівання, що англомовні програми, створенізавдяки креативній діяльності професорсько-викладацького кор-пусу, надалі сприятимуть підвищенню конкурентоспроможностінашого університету.

Англомовні магістерські програми КНЕУ – нові можливостідля студентів та викладачів

№ 6—8 (1461—1463)

News про вуз

3Березень 2016

НАУКОВО-ПОШУКОВА РОБОТА ТА ІННОВАЦІЇ

Наукові здобутки кафедри фінансів є вагомими і визнанимияк в Україні, так і за її межами. Представники наукової школидосліджують широке коло актуальних проблем публічнихфінансів, зокрема: проблематики окремих напрямів фіскаль-ного регулювання (бюджетне, податкове, боргове), і їх вико-ристання в механізмах макрофінансового управління, а саме:використання податкових, бюджетних та боргових інструмен-тів у фіскальній політиці держави з метою забезпечення макро-фінансової стабілізації та сприяння економічному розвиткуУкраїни; проблематика оптимізації податкового навантажен-ня, системи видатків державного і місцевих бюджетів; фінан-сові проблеми місцевого самоврядування та фіскальної децен-тралізації, оптимізації будови бюджетної системи та раціоналі-зації міжбюджетних взаємовідносин. До науково-дослідноїроботи кафедри активно залучаються студенти, які маютьзмогу брати участь у щорічних студентських наукових конфе-ренціях та олімпіадах, дискусійних гуртках, в процесі роботияких розглядаються і обговорюються складні та актуальніпитання теорії і практики фінансів. Дослідження здійснюють-ся ними при підготовці магістерських робіт під час проходжен-ня практики.

Вимоги сучасного інформаційно-інноваційного суспільствадо інтелектуального рівня магістра з фінансів дуже високі.Кафедра фінансів надає студентам можливість всебічно науко-во розвиватися не лише в лавах університету в межах навчаль-них програм фінансової науки та прикладних дисциплін 4-гота 5-го курсів, але й відстоювати достойний рівень знаньфінансової сфери макрорівня, займаючись науково-дослідноюроботою. На засіданнях дослідницьких заходів студенти обго-ворюють найактуальніші проблеми фінансової системи держа-ви, мають можливість ознайомитись з досвідом відомих фінан-систів-практиків, державних діячів та представників україн-ської та зарубіжної бізнес-еліти. Це підвищує зацікавленістьстудентів у вивченні відповідних дисциплін, дає можливістьотримати відповіді на питання, що їх турбують. Крім того,спілкування із практичними працівниками фінансових органіврозширює можливості студентів зорієнтуватися у подальшомунавчанні, обрати бажаний шлях свого професійного успіху.

Найбільш зацікавленим та талановитим студентам кафедрапропонує брати участь у щорічних студентських наукових кон-ференціях. З 2006 року кафедра фінансів виступила ініціаторомта організатором щорічного проведення Всеукраїнської науко-вої студентської конференції. Її мета – сприяння пошуку моло-дих фінансистів на шляху до побудови сучасних підходів дофінансової сфери та соціально орієнтованої ринкової економі-ки. Протягом 2006-2015 років в конференції взяли участь 633студента з 50 різних університетів України ІІІ-ІV рівнів акреди-тації.

Окрім Всеукраїнської конференції, кафедра забезпечуєроботу секції при проведенні щорічних студентських науковихконференцій ДВНЗ «Київський національний економічнийуніверситет імені Вадима Гетьмана» «Соціально-економічнийрозвиток України у XXI столітті». До того ж, викладачамикафедри вже 5 років поспіль восени проводиться міжфакуль-тетська Наукова студентська конференція «Сучасні проблемиекономіки та фінансів». Вихованці кафедри фінансів ДВНЗ"КНЕУ імені Вадима Гетьмана" активно беруть участь та дося-гають високих результатів у всеукраїнських та міжнароднихконференціях, семінарах, форумах, олімпіадах, конкурсах

наукових робіт, дискусійних клубах,наукових гуртках.

Все більшої актуальності в умовах євро-інтеграції України набуває викладання ввищих навчальних закладах фахових дис-циплін іноземними мовами, і англійськамова у цьому напрямі є найбільш затребу-ваною. З огляду на реформи освітньоїгалузі адаптація навчального процесу досучасного міжнародного досвіду викла-дання в багатонаціональній аудиторіїпотребує системного професійного підхо-ду до впровадження кафедрою викладан-ня іноземною мовою ряду базових наук тадисциплін освітньо-кваліфікаційногорівня бакалавра («Фінанси», «Фіскальнаполітика», «Податкова система»,«Макрофінансовий аналіз») та приклад-них курсів для магістрів спеціальності«Державний фінансовий менеджмент»(«Макрофінансове бюджетування»,«Макрофінансове планування», «Макро-фінансовий ризик-менеджмент», «Подат-ковий менеджмент»).

Талановиті, активні викладачі і науков-ці кафедри, які готові розвиватися і бажа-ють долучитись до світової спільнотиосвітян, у 2015 році успішно освоїли ікоректно використали активні технологіїнавчальної роботи з іншомовною аудито-рією. Крім того, були проведені засіданнядискусійних клубів (discussion club) із сту-дентами, які вивчають дисциплінианглійською мовою. Зокрема, в листопаді2015 року були проведені зустрічі за тема-ми «EU countries fiscal policy: practice, ana-lysis and ways of implementation in Ukraine»та з проблем публічних фінансів «Modernproblems of Public Finance». Студенти, якіобрали навчання іноземною мовою, вмо-тивовані, бо вони мають можливістьосвоїти професійну термінологію, аутен-тичні джерела літератури з фахових дис-циплін, вони вчаться у процесі викорис-тання мови та використовують її як засібнавчання. Намагаючись висловити своїдумки, студент одночасно занурюєтьсяглибше у зміст концепцій. І саме такенавчання є ключем до удосконаленняфахової іноземної мови через зміст дисциплін.

Зацікавлені та активні студенти відвідують відкриті лекціївидатних науковців та практиків сучасної світової фінансовоїдумки, долучаються до досліджень кафедри та проведення іорганізації студентських наукових шкіл. Зокрема, за останнійрік були проведені наступні заходи: відкрита лекція др. проф.Г. Реккерса (Правління Бундесбанку) 8 квітня 2015 року, від-крита лекція др., проф. Л. Шпільхоффа (Голова РахунковоїПалати м. Бремен, Німеччина 21 квітня 2015 року, др., проф. Г. Ятцке (Федеральний фінансовий суд Німеччини) 22 травня

2015 року, проф., д-ра Лондонського імператорського коледжу,А. Кириленка 3 грудня 2015 р.

Викладачами кафедри фінансів спільно та за підтримкиФонду Конрада Аденауера, Наукового товариства студентів,аспірантів, докторантів та молодих вчених ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана», консалтингової компанії BFSE LLC., ГО “Вільнаенергія” була організована та проведена Перша міжнародналітня школа «Financial aspects of a low-carbon economy» (25-29серпня 2015 року, м. Київ). Також був створений і відкритийCenter та School for ESG Economics (11 грудня 2015 р.).

В 2016 році кафедра буде активно залучати студентів і моло-дих вчених до інноваційної науково-пошукової роботи та про-понує ряд науково-освітніх заходів (див. таблицю).

Кафедрі фінансів науково-практичні заходи дозволяютьвиявляти найкращих, найталановитіших студентів, запрошува-ти їх до аспірантури, ефективно поповнювати викладацькийсклад кафедри фінансів та продовжувати розвиток фінансовоїнауки. Студенти, у свою чергу, виявляють свої пошукові здіб-ності, вміння мислити економічно, сучасно, творчо та креатив-но. А відтак можуть зробити справді правильний та виваженийвибір свого професійного майбутнього і бути конкурентними ізатребуваними фахівцями.

М. М. Степура, кандидат економічних наук, доценткафедри фінансів

Г. М. Котіна, кандидат економічних наук, доценткафедри фінансів

Кафедра фінансів є провідним осередком фінансової науки України. Самена ній сформувалася й успішно функціонує сучасна українська науковашкола публічних фінансів. Назва

конференції

(семінару)

Тема конференції (семінару).

Основні питання, що

пропонуються для обговорення

Термін

проведення

(число, місяць,

рік)

Міністерства,

відомства або

установи, які є

співорганізаторами

конференції,

семінару від України

та зарубіжних країн

Міжнародний

семінар

«Модернізація державного

сектору в Україні: можливості,

виклики та обмеження фіскальної

децентралізації»

11-14 квітня

2016

Кафедра

підприємницьких

вчень та економіки

Бременський

університет

(Німеччина)

І Міжнародний

науково-

практичний

семінар студентів

і молодих учених

«Фінанси місцевого

самоврядування: стан,

проблематика і перспективи

розвитку»

1. Фінанси місцевого

самоврядування у великих містах

2. Фінансовий потенціал місцевого

самоврядування

3. Ринкові інструменти

фінансового забезпечення

місцевого самоврядування

25 березня 2016

року

SMK Університет

прикладних

соціальних наук

(Литва)

Семінар

(воркшоп)

«Фінансові інструменти протидії

зміні клімату»

1. Фіскальні інструменти

2. Ринкові механізми

фінансування низьковуглецевих

проектів.

5 (6) вересня

2016 року

Консалтингова

компанія BFSE LLC,

Громадська

організація «Вільна

енергія», Бременський

університет

Міжнародний

форум

«Наука. Освіта. Економіка.

Інтеграція для сталого розвитку»

1. Сучасні економічні теорії:

екологічна економіка та економіка

довкілля.

2. Соціальна відповідальність

менеджменту: сучасні практики,

перспективи та бар’єри розвитку.

3. Розвиток людського

культурного капіталу.

4. Розвиток фінансового ринку в

умовах глобальних змін.

5. Економіка підприємництва і

концепція сталого розвитку.

6. Облік і аудит в соціально-

економічному середовищі.

7. Перспективи освітніх новацій і

наукових досліджень у

формуванні економіки знань

21 жовтня 2016

року

Бременський

університет,

Тбіліський державний

університет ім.

І. Джавахішвілі,

Консалтингова

компанія BFSE LLC,

Ради молодих вчених

при Міністерстві

освіти і науки

України,

Наукове товариство

студентів, аспірантів,

докторантів і молодих

вчених Київського

національного

торговельно-

економічного

університету,

Рада молодих вчених і

Наукове товариство

студентів і

аспірантів Київського

національного

університету

ім. Шевченка

Шоста

студентська

наукова

конференція

«Сучасні проблеми економіки та

фінансів»

1. Актуальні питання економічної

теорії та політики

2. Фіскальні інструменти протидії

найбільш вагомими глобальними

ризиками

3. Ринкові фінансові інструменти

боротьби з екологічними,

соціальними та економічними

викликами

11 листопада

2016 року

Консалтингова

компанія BFSE LLC,

громадська

організація "Вільна

енергія"

План проведення науково-освітніх заходів на 2016 рік

№ 6—8 (1461—1463)

Березень 20164

Сприятливе середовище з ранніх літ благо-творно впливало на здібності дівчинки. Пізнішепоетеса підкреслювала: «Мені легко було вийти налітературний шлях, бо я з літературної родинипоходжу, але від того не менше кололи мене

поетичні терни». А наш сучасник відомий пись-менник Олесь Гончар додавав: «…Разом з родинноблизькими людьми майбутню поетесу формувала,виховувала й готувала до творчого подвигу всятодішня передова Україна». У 1884 році восени ульвівському журналі «Зоря» з’явилася першаЛесина публікація – вірш «Конвалія». Наступніроки стали літами великих Лесиних страждань.Хвороба прогресувала. Батькам доводилося вози-ти дівчину на лікування не тільки в інші міста, алей за кордон.

У березні 1893 року вийшла у Львові першаЛесина збірка – «На крилах пісень». Схвальнурецензію на книгу написав Осип Маковей, пра-вильно визначивши провідні мотиви творчостіпоетеси: «Перший – то сумовитий погляд авторкина своє життя і долю; другий – то культ природи;а третій – то культ України і світове горе».

Кожен митець – це жайворонок, спів якогонезбагненний. І щоб зрозуміти митця, ми повиннізаглянути в його творчу лабораторію, дізнатися: яктворить письменник, що думає про свою працю,для чого і для кого він працює?

Леся Українка також замислювалася над цимипитаннями і в багатьох творах порушувала пробле-му митця і мистецтва та його ролі в суспільстві.

Мужніючи, Леся зацікавилася філософією,почала пробувати себе в публіцистиці, відвідувалапублічні лекції в Київському університеті, займа-лася самоосвітою, завдяки чому стала найосвічені-шою жінкою в Європі.

Іван Франко, перший пооціновувач Лесиноготаланту, назвав поетесу «трохи чи не одинокиммужчиною на всю соборну Україну» і визнав пря-мою наступницею таланту Тараса Шевченка: «Відчасу Шевченкового «поховайте та вставайте кай-дани порвіте» Україна не чула такого сильного,гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабо-силої, хорої дівчини».

За своє недовге, але активне творче життя ЛесяУкраїнка створила цілий ряд типів сильних, непе-ресічних жінок. Саме в їх уста геніальна письмен-ниця вклала свої глибинні думки про людину,світ, громадянський обов’язок.

Лірична героїня її поезій – жінка горда, з почут-

тям власної гідності, невтомна у праці й боротьбі,патріотка, подвижниця, оптимістка, яка сама вміє«крізь сльози сміятись», «серед лиха співати пісні,Без надії таки сподіватись! Буду жити! Геть думисумні!».

Актуальність цих слів вічна. Драматургія пись-менниці дала цілий ряд жіночих образів: Міріам,Кассандра, Мавка, Оксана Перебійна.

«Великі народні поети, – писав МаксимРильський, – промовляють за свій народ, говорятьвід його імені, але говорять своїм голосом, в усійнеповторній красі свого обдарування, своєї куль-тури». Такою є Леся Українка.

Думкою линемо в те далеке минуле і переднашим взором постає дівчина, яка, накинувши наплечі кашемірову хустину, чимдуж майнула навулицю і росяними городами подалася до лісу,прислухаючись до стукоту свого серця, продерла-ся на лужок і стала під молодою берізкою.Намірилася спертися на неї‚ та‚ глянувши набілий стовбур, завагалася‚ їй видалося‚ що берізканемовби дихає.

Чи не мавка то обернулася в берізку? Деякийчас Леся простояла в чеканні. І враз до свідомостідівчини, яка тільки-но попрощалася з дитин-ством, дійшло, що ота берізка, лужок, ліс, озеро,місяць і вона сама – щось єдине. І не тільки живі,

але й безсмертні. Саме тому варто жити, боротися,набувати знань, виправдати свою появу на землі.Міф про мавку розвіявся, бо то відійшло дитин-ство, і його заступило отроцтво, здатне до аналі-тичного світосприймання.

Проте пахощі поезії дитинства Леся зберегладля себе на все життя і, вже ставши дорослоюлюдиною, взяла звідти те, що дало життя чарівно-му творові «Лісова пісня».

Цей твір був Лебединою піснею поетеси.Написаний 1911 року в грузинському місті Кутаїсіза одинадцять днів. Стимулом для написання булоте, що Леся згадала волинські ліси, Колодяжне,Скулин, урочище і озеро Нечімне, Мавку, згадалаі затужила за ними. І з цієї туги вилилася глибоконародна за своїм ідейним спрямуванням і худож-нім оформленням її диво-пісня.

Саме в уста своєї героїні Леся вклала слова, яківиявилися пророчими:

Ні! Я жива! Я буду вічно жити!Я в серці маю те, що не вмирає.

Плине час, а з ним невпинно відбувається жит-тєдайний процес все дальшого, все глибшого роз-криття класичної спадщини. Великі поети нале-жать до тих явищ, які вічно живуть і оновлюються.Вони не зупиняються на тій точці, на якій засталаїх смерть. Вони весь час розвиваються в свідомос-ті суспільства.

Початок ХХІ століття, але й сьогодні твори ЛесіУкраїнки актуальні і не забуті часом. Чарівність їїпоезій, людяність дум і почуттів завжди хвилюєнас. Силою свого духу, мужнього й благородного,Леся Українка стала нашим сучасником і соратни-ком. Спадщина геніальної поетеси належить всьо-му прогресивному людству.

«Месники дужі приймуть мою зброю». Ці словаЛесі Українки звучать як заповіт. Поетеса увійшлав безсмертя як співець рідної землі, як провісниксвітового майбутнього людства. Її твори користу-ються величезною любов’ю читачів і будутьзавжди служити справі єднання нових і новихпоколінь людей.

Н. С. Павловська, викладач кафедриукраїнської мови та літератури, керівник

літературної студії «Українське слово»

25 лютого 2016 року минає 145років від дня народженнягеніальної української поетесиЛариси Петрівни Косач. І якщоім’я Леся Лариса вибрала собіще в дитинстві сама, топсевдонім був підказанийматір’ю, яка інтуїтивновідчувала, що доня будевідомою і національносвідомою людиною.

Месники дужі приймутьмою зброю

Леся Українка

Ми і світ

Золоті ключі

ТріумфТріумф КНЕУвців наКНЕУвців на CFA Institute CFA Institute Research Challenge 2015-2016Research Challenge 2015-2016

У лютому відбулась надзвичайно важлива подія в науковомужитті Київського національного економічного університету.Студентська команда посіла перше місце на шостому всеукраїн-ському етапі щорічного авторитетного міжнародного конкурсу знаписання інвестиційних звітів CFA Institute Research Challenge2015-2016 і отримала можливість представляти Україну у Чикаго(США) на глобальному фіналі змагань. Капітан команди – ІванЗабіла, Микола Саліхов, Ольга Жданова, Євгенія Андрєєва таВіталій Стукан – студенти факультету міжнародної економіки таменеджменту пройшли жорсткий відбір із 26 українських команд,що брали участь у цьому проекті, та блискуче презентували своєдослідження міжнародної компанії Bayer – у фіналі конкурсу.Майже п’ять місяців напруженої творчої роботи і попереду ще хви-лювання та виступи у Чикаго. Вагомий внесок у перемогу зробиланаставник команди від Київського національного економічногоуніверситету імені Вадима Гетьмана директор Інституту вищоїосвіти, д.е.н., професор Лариса Леонтіївна Антонюк. Шість роківтому вона допомагала CFA Institute Ukraine організовувати націо-нальний конкурс, який відбувся в КНЕУ. За цей період вона кож-ний рік готувала призерів як національних, так і міжнародних кон-курсів. Зокрема, у 2014 році команда КНЕУ представляла Українув Мілані, у 2015 році наші студенти стали чемпіонами Європи,Південної Африки та Близького Сходу в Амстердамі, а такожувійшли до складу чотирьох найсильніших команд світу разом зкомандами США та Філіппін.

Кожного року студенти проходять декілька етапів відбору для учас-ті в національних змаганнях: університетський відбір, оцінка пись-мових звітів експертами з бізнесу (аудит, фінансовий та інвестицій-ний консалтинг), презентація результатів дослідження кращими сту-дентськими командами України. В цьому році за першість у фіналінаша команда змагалася з командами Київської школи економіки,Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка,Львівського національного університету імені І. Франка.

Участь в CFA Institute Research Challenge – це, перш за все, новізнання в сфері інвестиційного та фінансового аналізу саме черезконсультації з інвестиційними експертами та професіоналами.Цього року в нашої команди була ментор від індустрії, яка працюєв міжнародній консалтинговій компанії EY – Тетяна Мінковська.

Вклад компанії EY у розвиток наших студентів та їх практичнихкомпетенцій неоціненний.

Всі випускники CFA КНЕУ високо оцінюють конкурс як такий,що надає ряд важливих практичних компетенцій, які дуже ціну-ються роботодавцями. Ще до виходу у півфінал студенти нашоїкоманди отримали запрошення на роботу у міжнародні компанії. Афінал та перемога подвоїли ці пропозиції.

Іван Забіла, капітан команди, про цьогорічний конкурс:«Конкурс дуже сподобався, особливо можливість дослідити реаль-ну компанію та застосувати теоретичні знання на практиці. CFAResearch Challenge відкриває перед нами нові можливості, по-перше, це прямий доступ до професіоналів фінансово-інвестицій-ної сфери, по-друге, це практичний досвід, по-третє, нові кар’єрнігоризонти. Навіть більше, команда, і я зокрема, отримали вражен-ня на все життя».

Ольга Жданова: «CFA Research Challenge – це унікальна можли-вість відчути себе в ролі справжнього sell-side аналітика, розробитирекомендацію для портфельних менеджерів та поринути у світфінансів, інвестицій, та оцінки бізнесу. Надзвичайно цікавим є йдетальний аналіз індустрії, в якій оперує компанія – що є вагомимвнеском компетенції кожного з учасників команди. Конкурс такожє своєрідною платформою в кар’єрному рості кожного з нас. І це не

тільки завдяки новим знанням і навичкам, а й тому, що багато рек-рутерів вже зробили пропозиції учасникам щодо подальшої спів-праці».

Євгенія Андрєєва: «Враження в цілому дуже позитивні, CFAResearch Challenge дає зрозуміти, наскільки важливою є команднаробота, вчить, як долати певні перешкоди разом. Також це, так бимовити, real life task, тобто можна навчитися робити те, чим займа-ються реальні професіонали цієї сфери».

Підтверджує думку студент 5-го курсу магістерської програми«Управління міжнародною конкурентоспроможністю» ЮрійВільчинський, який представляв Україну в складі своєї командиКНЕУ в Мілані: «Участь у CFA Institute Research Challenge 2014допомогла мені не тільки ще раз перевірити і вдосконалити тойнабір навичок, який був уже отриманий мною під час навчання вуніверситеті, але й отримати цілу низку нових. Безперечно, цейконкурс дозволяє студентам стати значно більш конкурентоспро-можними і стояти на крок попереду в плані свого розвитку як еко-номістів. Як учасник багатьох конкурсів можу сказати, що небага-то змагань можуть дійсно надати настільки багато досвіду учасни-кам. Крім того, при подальшому навчанні в університеті всі дис-ципліни починають сприйматися по-іншому, людина оцінює всідані з точки зору фінансового аналітика. Всебічний розвиток – осьнайважливіше, що можна отримати від CFA Institute ResearchChallenge».

Отже, найвищі бали за інвестиційний звіт (98 балів зі 100), най-креативніша презентація, професіоналізм, обізнаність, впевне-ність, енергійність та ентузіазм, гарна підготовка конкурсантівбули високо оцінені досвідченим авторитетним суддівством.Студенти КНЕУ завоювали можливість представляти Україну наювілейному глобальному фіналі CFA Institute Research Challenge вСША. Наполеглива праця зробила цих студентів справжньою про-фесійною командою, котра працювала як одне ціле.

Щиро вітаємо з перемогою! Без сумніву, попереду на вас чекаєще багато цікавих викликів, тож бажаємо натхнення, наполегли-вості і майбутніх досягнень на глобальному фіналі у США!

О. В. Хоменко, старший викладач кафедриміжнародної економіки, науковий співробітник

Інституту вищої освіти, к.е.н.

ДДООЧЧККАА ППРРООММЕЕТТЕЕЯЯ

№ 6—8 (1461—1463)

Березень 2016 5

Анонс

Скіфам – 15

СКІФИ – як спосіб життяСкіфи... Туристичний клуб «Скіфи»… Для мене вони

стали частиною життя, частиною мене. ...Пам’ятаю себе переляканою дівчинкою, яка вперше

ступила на поріг й вмить опинилася у вирі доброзичливихпосмішок й неповторної атмосфери братерства. Це був момент істини.

Скіфи стали другим домом. Я ніби потрапила в КраїнуЧудес, де ми всі божевільні Капелюшники, які постійноп’ють чай. Тільки є маленька відмінність – з Країни Чудесможна повернутися, а Скіфи не обмежуються закритимпростором, даруючи тобі світ, вони опиняються в твоє-му житті назавжди...

Тетяна Вдовенко, студентка 5-го курсу ОЕФ

Module 1: Public Finance in a Changing WorldTopics:1. Public Finance: Introduction. Public Finance vs. Private

Finance2. Government Budget and Public Choice3. Public Goods and Services: the Main Determinants of Budget

Priorities4. Public Finance Sustainability5. Fiscal Rules in a Decision Making Process6. Extra-budgetary Funds. Pension System7. Public Finance and Civil Society. Government Transparency

and Accountability

Module 2: Contemporary Taxation in an Open SocietyTopics:1. The principles of the tax system2. Formation and development of the tax system of Ukraine3. Development of the excise and customs duty in the tax system

of Ukraine

4. Mechanisms of income tax in the tax system of Ukraine5. Environmental taxation and payments for resources in Ukraine6. Local taxes and fees in the tax system of Ukraine7. Tax administration in Ukraine

Module 3: Macrofinancial Environment and BusinessPerformance:

Understanding InterdependenceTopics: 1. Global priorities and Global Challenges: risks and opportunities 2. Cost of Living and Quality of Life 3. Financial Statement Analysis4. Tax Burden and its Distribution in Ukraine5. Government Budget Structure and its Influence on

Development of a Society 6. Debt risks in Ukraine 7. External Trade Analysis

NEW ABILITIES PROFESSIONAL SKILLSPERSONAL DEVELOPMENT

Centre “INTENSIVE” KNEU announces a NEW INTERACTIVE COURSE for

students, professors, businessmen, entrepreneurs PUBLIC FINANCE AND SUSTAINABLE DEVELOPMENT

This course consists of 3 modules:

TO SIGN IN: 1. Take the on-line English language test on the website: www.centreintensive.com.ua2. Visit the Centre “INTENSIVE” office on the 5 th fl., 5th build., 81, Melnikov str.

For more detailed information you are very welcome to call us on the tel.: 205-54-03, 205-54 02, (093) 977-20-11, (095) 612-95-69

До уваги викладачів та співробітниківКНЕУ

Центр «Інтенсив» КНЕУ розпочав безкоштовне тестування у групи до курсів:� Ділова англійська мова� Професійна англійська мова� Загальна іноземна моваВартість навчання за семестр 909 гривень.

Рівень отриманої кваліфікації підтверджується державним свідоцтвом про підвищення кваліфікаціїфахівців.

Тестування можна пройти на сайті:

WWW.CENTREINTENSIVE.COM.UA

Адреса центру «Інтенсив»:вул. Мельникова, 81 (5-й корпус КНЕУ), 5-й поверх,

тел.: (044) 205-5402, 205-5403

«КРАСУ ЖИТТЯ ЛЕЛІЙТЕ!..»Павло ТичинаЩоб попри всіх і попри все наважитись

щасливим бути – усю Красу, що Світ несе,встигайте бачити і чути! Це лейтмотивнаступної добірки віршів поетів КНЕУ,викладачів і студентів різних роківстодесятилітньої історії нашого університету.

* * *Давно, давно тебе я жду…Коли б побачить ти могла,Як хороше тепер в саду,Як гарно мальва зацвіла.І квіти ждуть тебе, як я…Се ж я для тебе їх садив,Для тебе пестив і ростив;Се ж ти улюблена моя,Подарувала їм життя,В твоїй далекій далиніБула їм сонцем, як мені…І я, сумуючи, не разНа самоті, в вечірній час,Як образ твій мені сіяв,Про тебе їм оповідав.

Володимир Свідзінський

* * *Мной глубина руководила,Дыша медвяной тишиной.Проникновенно осветилаПути-дороги предо мной.

Чтоб шел я по дороге правой,Земную славя глубину,Не увлекаясь праздной славойИ женщину любя одну.

Николай Ушаков

* * *Как печать рельеф камеи,Как ладонь лицо любимой,Руны тайные, немея,Ткань души несут незримо.

Что им в мире невозможно, — Бред, безумье, наважденье... То в душе, как сон неложный,Бытия напечатленье.

И в затишье ожиданьяТайной светится под спудомЧаша полная молчанья,Неразбитая лишь чудом.

Евгений Слуцкий

* * *А время — словно в сказке конь,Быстрее мысли время мчится.Любовь, как раненая птица,Вновь в страхе вскинула ладонь.Она твоей защиты просит,Как нищий жаркого огня,За что ж ты мучаешь меня?Чтоб волю снова в бездну бросить?

Татьяна Гусак

НЕБО

У моїх вітрилах вітер,У мене на крилах простір,І мого і сонця, й неба,І всього для Тебе вдосталь.

Летимо разом з тобою,У заобрій, в казку, в дійсність,Освячені висотою — Наш політ — єднання — пісня...

Петро Іллєнко

МОЯ ЗОРЯ

Горить-сія із перших днівМоя зоря у чистім небі.Мабуть, тому тебе зустрів,Тебе як зоряну потребу.І каже так зоря мені:На іншу ти не задивляйся,Допоки я свічу тобі,Мене ніколи не цурайся.Не збочуй вправо-вліво ти,Не відхиляйся від дороги.Повинен ти лиш прямо йти,Бо я свічу тобі від Бога.

Микола Хорунжий

* * *Старовинний цілують рояльБілі, тонко-стрункі рученята...Сивий морок зловісно насовує в хату...Серце стис невимовний, розпачливий жаль...Заридати б тепер! Заридати,Як ридає рояль...

Елегійний ноктюрн завмираєУ отруйнім екстазі кохання...Тихі звуки і пестять, і ранять...А байдужість солодка ляга, як гора,На безсиле думок поривання.Ах, цей вечір... Ця гра!.. 1913

Василь Елланський (Блакитний)

ЛЮБОВ І МУЗИКА

Любов’ю Музика в мені завжди бриніла.Собою всі прожиті дні заполонила.І вірю свято, що Любов в житті тримає,Тривожить душу знов і знов і надихає.

Музико! Злітай! – Й серце завмирає,Музиці Любов крила розкриває.Але кожну мить нерозлучні двоєБачу, що злетить і Любов з тобою.

Закликом серцям, що служить готовіВам і тільки вам, Музико й Любове:Щирим відчуттям бути вдячним долі,Чути все життя музику Любові.

Людмила Рінгіс

* * *Найбільша трудність: всіх любити,Усіх однаково кохать,Чи пахне брат як майські квіти,Чи він загинулий як тать...

Спіши всіх ближніх шанувати,Усіх як рідних покохай, — Дітей усіх кохає мати,Готує всім Небесний Рай!

Люби й чужих, люби правдиво,Хоча від них безбожжям тхне,Любити друзів — це ж не диво,А ви любіть хто вас клене!

Іван Огієнко

* * *Люблю астрономію, музику і жінку.Астрономія воздвижує, музика оп’яняє, жінка дивує — У голосі, у погляді, навіть у посмішці — жінка завжди рождає.1922

Павло Тичина

№ 6—8 (1461—1463)

Березень 20166

Поетичні обрії

ДАРИТЕ ЖЕНЩИНАМ ЦВЕТЫ

Пока хоть грош один в кармане,В душе не умерли мечты,Вставая каждым утром ранним,Дарите женщинам цветы!

Смысл жизни узнаешь мгновенноВ лучах душевной красоты,Любите женщин сокровенно,Дарите женщинам цветы!

Готовя романтичный ужин,Сводите вновь любви мосты,Мечтая, как стать лучшим мужем,Дарите женщинам цветы!

Наряды, шубы, бриллианты Так красят милые черты,Ценя и слабость, и таланты,Дарите женщинам цветы!

Пока хоть грош один в кармане — В душе не умерли мечты,Днем, вечером и утром раннимДарите женщинам цветы!

Владимир Веретнов

* * *Что будет дальше? Я не знаю.Во мне две женщины сейчас:Одна тебя клянет-ругаетЗа встречу в тот вечерний час,Другая, плача и тоскуя,Во сне с тобою говорит,За счастья миг, за поцелуиСаму судьбу благодарит…

Инна Шатарская

* * *Любов моя! Ти скріплена роками,І вивірене кожне почуття...Здається, зліплене моє життяТвоїми, рідна, серцем і руками.

Ти вдалині — і серце завмирає.Чи тугою, чи жалем заболить...Та плине час, хвилинами шумить.І ось ти поряд... і проблем немає.

Любов моя! Від тебе суще все,Як зліплені з кохання наші діти.Воно б творити тільки та радіти...Та щось краплину смутку принесе.

Дмитро Лук’яненко

* * *Я не торкався нічого ніжнішого, Ніж пелюстки твоїх губ.Серце поринуло в хвилі бентежливіСолодко-болісних згуб.

Першою згубою стали усміхненіОчі, блакитні, як льон.Тіла природна жіночість і граціяВдруге беруть у полон.

Третьою згубою, що переповнилаВінця моїх почуттів,Стала прекрасна і неперевершена,Мною обожнена ТИ.

Роман Корнилюк

ГРА В ЛЮБОВ

Пограємось у гру, що звуть Любов’ю!Згадаймо, врешті-решт, що всі ми — діти…Заполони мої думки собою,Даруй палкі цілунки й пишні квіти…

Я крастиму твій погляд, час і розум…Ти питимеш мій подив-подих-дотик…Погоджуйся, не гай життя на роздум…Не знайдеш більш приємної турботи,ніж гра в Любов…

Марія Кириченко

ЛЮБОВЬ

Моя Любовь — прелестный нежный ангел,Лиш волею судьбы спустившийся с небес.Твоя Любовь — ярчайший в мире факел,Несущий радость нам и мир чудес.

Любовь храня, как всех святынь святиню,Лелея наши чувства день за днем,И с верою — незыблемой твердыней,Мы будем очень счастливы вдвоем.

Сервер Садыков

* * *Коли я бачу твої сині очі,А це, на жаль, тоді лишень буває,Коли ти заблукаєш випадковоМіж іншими очима й хаотичноШукаєш виходу із того лабіринту,Ти часом дивишся в мої зіниці…

Вони нічим не відрізняються від інших,Хіба що трішечки вологіші й сумніші.І ти відводиш погляд, щоби зновуБлукати і шукати щось незриме,А я лишаюся сама, як досі, З печаттю твого погляду в зіницях…

Потім іду по вулиці незряча,Бо тільки твої сині очі бачу…І озираються на мене люди,Що за законами живуть дасману,І тикають перстами в мою спину,І, заздрячи, сміються з тої мітки…

Лариса Бондарчук

* * * У кожний час і кожну митьЯ завжди думаю про тебе.Крильми любові огорнуІ вимолю прощення в неба.

У кожний час і кожну митьЯ застелю тобі доріжку,Руками ніжно пригорнуІ поцілую ніжно-ніжно.

У кожний час і кожну митьТворіння щастя я бажаю,Хай вся небесна благодатьЖиттєвий шлях твій огортає.

Тетяна Блудова

* * * В лучах трепещущего ЧУДАЖиву…

Себя в нем постигая…Творенья Божьего причуда —ЛЮБОВЬ —

во мне горит, сверкая…

Гимн Ей пою…Я славлю ЧУДО,

Молитвукаждый миг слагая…

Тамара Куценко

Поетичний розворот підготувала Людмила Рінгіс, голова правління клубу «Дорогами до прекрасного»

* * *Знітились троянди величаві,Пелюстками дивляться униз,Тиждень тому ще були у славі,Милого дарований сюрприз…

Я візьму їх, покладу у воду,Мить життєву подарую їм. Квітам вік подовжити я зможу,Й лише Бог дарує віку всім…

Галина Копил

Березень 2016 7

№ 6—8 (1461—1463)

Історичні розвідки

Україна зараз, як ніколи в своїй історії,перебуває на переломному етапі розвитку. І цене просто вибір політичної орієнтації, це –вибір цивілізаційний, ментальний. Адже жзалежно від того, витримаємо ми виклик часучи зламаємось, буде залежати наш розвиток натривалий період в подальшому і навіть самеіснування України та українців не як абстрак-тних понять, а як реальних явищ. Складністьпоточної ситуації полягає у тому, що заразсправа полягає не лише у відстоюванні цілкомматеріальних, видимих речей, об’єктів і т. п., атакож певної системи цінностей. Не меншважливим є питання відстоювання власноїідентичності, що й без того складно в глобалі-зованому світі, і означає збереження своєїнаціональної ідентифікації, мови, культури, атакож історичної пам’яті, зокрема пам’яті проісторичні позначення власної країни в мину-лому. Так у Франції (не відкидаючи сучасноїназви країни та її титульної нації) історію вшколі починають вчити з фрази – «наші пра-щури галли» і ніхто не лише не заперечує, щов минулому Франція іменувалась Галлією, алей всіляко популяризується ця назва – згадай-мо у цьому зв’язку кінематограф, мультиплі-кацію та інші канали. Це ж саме маємо і вінших європейських державах.

Ті ж народи, котрі не можуть похизуватисядавньою і славною історією, вигадують істо-ричні міфи. Саме так, приміром, волохи у XIX ст. раптом перетворились на румунів,тобто на римлян (в розумінні представниківСтародавнього Риму, Римської імперії), аВалахія – на Румунію, тобто країну римлян іце було «обґрунтовано» (насправді жоднихфактів на користь цього не існувало) тим, щопісля загибелі Римської імперії у V ст. н. е. вці-лілі римляни начебто переселилися до Валахіїі тому вона є спадкоємицею Римської імперії –її історії, культури, традицій. Аналогічно йодин з наших сусідів вкрав історичну назвунашої держави, аби у такий спосіб привласни-ти собі нашу історію, а заодно й право на укра-їнські землі.

У цій ситуації дивовижною є позиція самихукраїнців. Замість того, аби боротися за від-новлення історичної справедливості – і тутмова йде не про зміну назви держави чититульної нації, оскільки це є так само абсур-дним, як і крадіжка чужих етнонімів. Та йніхто не вдається до подібних дій навіть і увипадку відновлення історичної справедли-вості. Йдеться про те, що ми маємо чітко ітвердо заявити наше виключне право на однуз історичних назв нашої країни – Русь.

Натомість в Україні і в українців із цимсуцільна проблема. Ми вишуковуємо в істо-ричних джерелах перші писемні згадки назви«Україна», і це добре. Але водночас забуваємопро попередні питомі назви власної держави,віддаючи їх у власність інших етносів і нато-мість сприймаючи спотворене їх звучання:замість Русі використовуємо термін КиївськаРусь, що був вигаданий у першій половині XIX ст. російським істориком-шовіністомПогодіним і потім поширений радянськоюісторіографією. Саме на його підставі робивсявисновок про те, що окрім Русі «київської»була й інша Русь – «московська» (до якоїчасом додають, для більшої певності, перехід-ну ланку – «Володимиро-Суздальську Русь»),яка начебто й є спадкоємицею всієї спадщиниреальної Русі. Проте всі ці терміни є штучни-ми – жоден з них не зустрічається в писемнихджерелах (як вітчизняного, так і іноземногопоходження) тих століть, яким приписуєтьсяіснування подібних державних утворень.

Натомість і наші літописи, і іноземні писем-

ні пам’ятки знають лише одну Русь – з цен-тром у Києві, що існувала у IX–XIV ст. Дляцих століть це була назва, що позначалавиключно Україну і створену українцями ждержаву. Походження цієї назви ще й досі єдискусійним, але найбільше науковці пов’язу-ють її з гідронімами в районі сучаснихКиївської та Черкаської областей. Саме тутзосереджені річки, що мають подібне звучан-ня – Рось, Росава, Роставиця. Аналогічно і вруських (не російських) літописах термін«Руська земля» позначав землі в трикутникуміж містами Київ, Чернігів та Переяслав. Самеці землі і князі, і літописці, і іноземці іменува-ли Руською землею, тобто власне Руссю, навідміну від решти земель, які були приєднанідо цього державного ядра, що й стало серцемнайбільшої європейської держави Середньо-віччя – Русі. Проте остання не була єдинимутворенням в площині етнічній, а являла ква-зідержавне утворення на кшталт Франкськоїімперії, що виникла дещо раніше. Саме томуРусь і можна іменувати імперією, де центромвиступала Руська земля (сучасні територіїКиївської, Черкаської та почас-ти Полтавської й Чернігівськоїобластей), навколо якої групу-вались підкорені та заселенііншими етносами численніземлі-анекси, які включалитериторії теперішніх Білорусі,почасти Росії, Естонії, Латвії таМолдови. Весь час існуванняцієї гігантської імперії зберіга-лась чітка відмінність в усіхсферах життя між її історичнимцентром – Руською землею таземлями-анексами. Останніпоступались Руській землі зарівнем свого економічного роз-витку, чисельністю населеннятощо, що було чітко помітно ідля іноземців, які також позна-чали окремо власне Руськуземлю (наприклад, скандинавиназивали її Гардаріки – тобто«країна міст», що засвідчувалоособливо високий рівень її еко-номічного розвитку) та підко-рені нею території. Поступовийрозпад цієї держави (як і увипадку з Франкською імпері-єю та іншими квазідержавамираннього Середньовіччя) зумовив запеклуборотьбу за її історичну спадщину (під якоюрозумілась і її територія) між державами, щовиникли на її кордонах. Для цього використо-вувались династичні шлюби з представникамиправлячої в Русі династії Рюриковичів. Саметак чинили литовські та московські князі.Проте останні в силу утворення Московськогокнязівства в межах однієї з підкорених Києвомще у X ст. земель (заселеної переважно фінно-угорськими племенами, до котрих поступовододалась незначна частка слов’янського насе-лення, що змушувало низку науковців сумні-ватись в приналежності сформованого таметносу до слов’янської групи), вирішили вда-тися до більш витонченого способу спотво-рення минулого і здобуття у свою власністьколишньої метрополії. Московські князізаявили, що є єдиними законними спадкоєм-цями Русі, і переманивши до себе київськогомитрополита у 1340-х роках залучились, такимчином, підтримкою найбільш ефективної про-пагандистської машини того часу – Церкви,яка з успіхом і нав’язала цей міф населенню,включно з населенням інших держав, які зго-дом зазнавали московської експансії.

Зазначу, що це був не єдиний прецедент умосковській історії. Аналогічно задля обґрун-тування своїх територіальних претензій наземлі колишньої Візантійської імперії москов-ський князь Іван ІІІ у 1472 р. уклав шлюб зпредставницею останньої правлячої династіївізантійських імператорів Софією Палеолог тазаявив (знов за сприяння Церкви), що Москва –це «третій Рим». Потрібно це було для обґрун-тування далекоглядних територіальних пре-тензій Москви, які вже тоді сягали значно даліКиєва й України загалом – до Балкан і МалоїАзії. І ця територіальна претензія зберегласьдо наших днів, виявляючись у спалахах перма-нентної агресії щодо Туреччини, яка насправ-ді має глибинне коріння – здобуття за будь-яку ціну чорноморських проток та вихід доСередземного моря. Однак у час, коли булосформовано цей міф, заявити претензії наспадщину Русі Московське князівство ще немогло. По-перше, до 1471 р. зберігалосьКиївське князівство, яке й було спадкоємцемпопередньої півтисячолітньої історії Русі, апо-друге – Московське князівство ще залежа-

ло від Золотої Орди. Зазначу, що до кінця XV ст. Московське князівство продовжувалосплачувати данину татарам – спочаткуВеликій Орді (що була спадкоємицею ЗолотоїОрди), а потому Кримському ханству.Останньому відкупні суми Москва сплачувалаі згодом, оскільки не могла протистоятинаступу кримських татар на своїх південнихкордонах. Не забуваймо, що в 1571 р. татаривкотре захопили й вщент спалили Москву. Чине ці дії були згодом лейтмотивом сталінськоїдепортації кримських татар у 1944 р., яка вис-тупала своєрідним актом помсти головнійсилі, що закривала Москві шлях на південь.

Закономірно, що така держава, яка до тогож залежала від цілком азіатської Орди, простоне сприймалась в Європі як цивілізована.Однак саме це й стало головним чинникомкрадіжки чужої назви – у такий спосіб собіможна було привласнити чужу історію і при-лучитись до давніх, цивілізованих європей-ських етносів. Цьому посприяла ліквідаціяКиївського князівства у 1471 р. (яка буладоповнена пограбуванням Києва татарами у1482 р., що відбулось за прямої намови мос-ковського князя Івана ІІІ) і посилення самої

Московії – назва, під якою вона фігурувала взахідноєвропейських джерелах від XV ст.(оскільки раніше про неї взагалі не знали) і допочатку XVIII ст. На початку XVIII ст. у затяж-ній Північній війні (1700–1721 рр.) москов-ському царю Петру І вдалось здолати одну знайпотужніших європейських армій того часу –шведську, і водночас ліквідувати спробу від-новлення повної незалежності Україною, якуздійснив Іван Мазепа. Тож Петро І, як рішу-чий та тиранічний володар, вжив негайнихзаходів – підписання Ніштадського миру зіШвецією у 1721 р. поєдналось з переймену-ванням самої держави: замість назвиМосковське царство держава почала назива-тися Російська імперія.

Щоправда у свідомості самих московітів(тепер росіян) історична реальність зберегласьу позначенні свого володаря як «цар» (зазначу –терміну типово азіатського, властивоговиключно східній цивілізації) замість новогоофіційного титулу верховного правителя«імператор». Та навіть етнонім «русский» єнонсенсом, оскільки етноси позначаються

іменниками, тоді як термін «рус-ский» є прикметником, тобтозасвідчує, кому належить даналюдина. Тобто, якщо розібратися,«русский» – це не етнічне позна-чення, а позначення залежногостановища, тобто «той, хто нале-жить русам». Ну а русами назива-лись мешканці Русі, тобтоУкраїни. Між іншим, коріннімешканці однієї з областейколишньої Русі, яка в силу особ-ливостей свого географічного роз-ташування виявилась найбільшізольованою (а отже законсервува-ла чимало ще з середньовічнихчасів) – Закарпаття, й досі назива-ють себе русинами. Русами(руськими) називали себе й укра-їнські князі, руссю (як збірнимпозначенням етносу) називававтор «Слова о полку Ігоревім»воїнів новгород-сіверського князяІгоря, руссю називали населеннясучасних українських земель йавтори наших середньовічнихлітописів, які, між іншим, писали-ся давньоукраїнською мовою.

Щоправда згодом (у XV–XVI ст.)поряд з назвою нашої країни «Русь» (яка про-довжувала використовуватись іноземцями дляпозначення українських земель і фігурувала улатинських писемних джерелах як «Рутенія»або як «Русія») виникла й інша – «Мала Русь»,яка була наслідком розростання державнихутворень, що виникали на руїнах Русі і булизначно більшими, але у площині «генетичній»практично не пов’язані із власне Руссю.

У XVIII ст., коли Московське царство змі-нило свою назву на Російську імперію, поста-ла потреба дискредитувати назву Мала Русь,аби вона вийшла з обороту, і натомість булозапроваджено у офіційне використання назвиМалоросія, яка мала б показати приниженийстатус України по відношенню до ВеликоїРусі, тобто Росії. Проте якщо заглибитись узначення цього терміну, то все є з точністю донавпаки, так само як і у випадку з позначен-ням себе колишніми московітами назвою-прикметником «русский», що свідчить лишепро їх колишню залежність від українців-русів. Так і тут. Справа у тім, що під «малою» впозначенні країн мають на увазі корінну краї-ну. Наприклад, коли у VIII–V ст. до н. е.Стародавня Греція розпочала активну колоні-

ННЕЕЗЗААЛЛЕЕЖЖННIIССТТЬЬ ММААЛЛОО ЗЗДДООББУУТТИИ,, ТТРРЕЕББАА ННААВВЧЧИИТТИИССЯЯ ББУУТТИИ ГГIIДДННИИММИИ ЇЇЇЇ

((ВВIIДДССТТООЮЮВВААТТИИ ППООТТРРIIББННОО ННЕЕ ЛЛИИШШЕЕ ККООРРДДООННИИ,, ААЛЛЕЕ ЙЙ IIССТТООРРИИЧЧННУУ ССППААДДЩЩИИННУУ))

Русь – найбільша держава середньовічної Європи, її культурним, релігійним,політичним та економічним ядром були землі навколо Києва

№ 6—8 (1461—1463)

Березень 20168

Знайомство триває

зацію узбережжя Середземного,Чорного та Азовського морів, тонайбільший масив заснованихгреками на півдні теперішньоїІталії давньогрецьких колонійпочав називатися «ВеликаГреція», тоді як власне Греціяпочала іменуватися «МалоюГрецією», тобто корінною,справжньою. Аналогічноюситуація була й в Європі за добиСередньовіччя. Так у Франції вепоху феодальної роздробленос-ті, коли більшість земель відок-ремились і стали де-факто само-стійними, землі навколоПарижа, які продовжувалиналежати французьким коро-лям, почали називатись «Іль деФранс» (тобто «острівФранція»), тоді як решта фран-цузьких земель – «ВеликаФранція». Аналогічно й у випад-ку Малої та Великої Русі:«Мала» – це корінна, тоді як«Велика» – всього лиш похіднавід «Малої».

Але оскільки термін «МалаРусь» був трансформований у«Малоросію», який набув при-низливого звучання, то у насвирішили повернутися ще дооднієї історичної назви країни –Україна, що дослівно означає«земля у краї», тобто заселеналюдьми земля. Саме цей термінз XIX ст., особливо завдяки тво-рам Т. Г. Шевченка та іншихукраїнських письменників, здо-був популярності й набув стату-су загальновизнаного, пере-йшовши на позначення відрод-женої на початку XX ст. нашоїдержави – Української Народ-ної Республіки. Однак ані пись-менники, ані історики XIX ст. незабували, що раніше наша краї-на називалась Русь. Згадаймо уцьому зв’язку хоча б багатотом-ну працю М. С. Грушевського звітчизняної історії, що так іназивається «Історія України-

Руси». Саме тому, для позбав-лення історичного зв’язку цихдвох назв за радянської добивже радянські історики, дояких, на жаль, долучились йвихідці з України, почалиактивно поширювати штучностворений у XIX ст. термін«Київська Русь» – саме такуназву мала праця з історії добиСередньовіччя Грекова та рядуінших радянських істориківпершої половини – серединиXX ст. Тож через масу науко-вих праць, а особливо черезпідручники з історії, ця вига-дана назва була не простопоширена, але привита у сві-домість цілих поколінь. Однакїї шкода полягає не лише у їїштучності (повторюсь –жодна писемна пам’ятка часівімперії Русь не містила подіб-ного терміну), що такимчином спотворює історію; аперш за все у тому, що черезвведення цього терміну відбу-валась прихована крадіжкаоднієї з історичних назвУкраїни. Виходило так, начеб-то була «Київська Русь», алепотім вона загинула під удара-ми татар у 1240 р. (хоча вреальності Київське князів-ство після цього проіснувалоще 231 рік), а більшість її насе-лення (згідно абсурдної теоріїПогодіна, яка була цілком роз-вінчана науковцями ще у сере-дині XIX ст., але з успіхом реа-німована у Росії на початкуXXI ст. і перетворена знов надержавну ідеологію) виїхала надалеку північ, де поставалаМосква. Тож Московське кня-зівство, згідно з цією абсур-дною теорією, й стало новоюРуссю і тому отримало правона об’єднання земель реальноїРусі, що й було здійснено уXVIII ст. шляхом їх завоюван-ня.

Саме ця теорія живить ще й досі великодер-жавні, імперські амбіції низки російськихполітиків, а через систему освіти та пропаган-ди прищеплюється всьому російському сус-пільству. Але для держави, що не має власноїдавньої й славної історії, це ще виглядає зрозу-міло. Незрозумілим є інше – чому у нашій,незалежній державі, через систему освіти, зок-рема й вищої, продовжує поширюватись насуспільну свідомість цей вигаданий речника-ми імперського центру, що століттями гнобивУкраїну, термін, який насправді страшнийтим, що дає підстави деяким особам доводитиможливість поєднання двох цілком відміннихза всіма параметрами етносів – адже ж і задоби Середньовіччя їх поєднання в одній дер-жаві не витримало випробування часом,оскільки не можуть існувати разом країни зетносами, що мають різні ментальні, цивіліза-ційні установки.

Тож мабуть давно вже настав час замисли-тись і внести корективи бодай у нашу навчаль-ну літературу, аби зрештою відновити історич-ну справедливість та припинити живити кош-том українського бюджету (який фінансуєвидання підручників з історії для вітчизнянихнавчальних закладів) цей імперський покруч інатомість чітко зазначити, що в добуСередньовіччя в Україні сформувалась наша,українська держава, що мала назву Русь, їїісторичним ядром була Руська земля, якаоб’єднала навколо себе різноманітні території,що мали відмінний етнічний склад населенняз різним рівнем соціокультурного та економіч-ного розвитку. А тому цю державу можнапозначати як імперія Русь, що між іншим іробиться багатьма західноєвропейськими вче-ними-істориками, котрі досліджують історіюСхідної Європи об’єктивно і не підпали піддію імперської пропаганди, від якої так важкопозбавитись нашим науковцям та суспільству,але конче потрібно задля відновлення історич-ної правди та збереження власної історії, влас-ної ідентичності.

А. І. Чуткий, доктор історичних наук,професор кафедри історії та теорії

господарства, директор Музею історіїуніверситету

За зміст і достовірність викладеноїінформації відповідальність несе авторКарта Європи, що характеризує загарбницьку сутність Російської імперії

(з поштової листівки, випущеної у Сан-Франциско, США, 1877 р.)

Карта Євразії, складена у Франції в 1754 р. (на ній Україна віднесена доЄвропи, тоді як землі Російської імперії позначені як «Велика Татарія»)

«О, богоблаженна Ольго,помолися за твоїх дітей

Богу;мир міцний для Вітчизни

нашої виблагай і відпущеннягріхів усім, хто завжди про-

славляє тебе!»(із молитви до святої рів-

ноапостольної княгиніОльги)

Історія життя княгиніОльги оповита славою як улітописах, так ще й більшеу народних оповідях.Княгиня Ольга – першахристиянка на великокня-жому престолі Києва,перша просвітителька йучителька християнськоївіри в Русі-Україні. Її хре-щення створило широкийшлях до християнізації

нашої держави. А онук Ольги не тільки прийняв православ’я, ай охрестив Русь. Ольга, певно, найвідоміша особа жіночої статіза всю нашу писану та неписану історію. Недаремно ж новітняУкраїнська держава для відзначення заслуг жінок у розвиткуУкраїни, духовному відродженні нації, вихованні дітей встано-вила відзнаку Президента України «Орден княгині Ольги» І, II,III ступеня.

Княгиня Ольга померла 11 (25) липня 969 року. Нібито на їїпрохання князь Святослав поховав матір за християнським

звичаєм у київському храмі святогоМиколая, що на Аскольдовій могилі.

Літопис оповідає: «Князь сразу поза-ботился о том, чтобы сюда были пере-несены останки равноапостольнойкнягини Ольги – первой христианкисреди людей знатных, правителейРуси, и не спрятал их под спудом, нооткрыто положил их ради тех, кто при-ходит к ней с верой и получает исцеле-ние». Святий рівноапостольний вели-кий князь Володимир здійснив перене-сення мощей (останків) своєї бабусі;святої рівноапостольної великої княги-ні Ольги, разом з Київським митропо-литом Леонтієм. Коли відкрили похо-вання, то побачили, що її тіло нетлінне.Мощі переклали в нову усипальницю йурочисто перенесли в кафедральнийсобор Богородиці Десятинної. Цяподія відбулася 1007 року. Житіє святоїкнягині Ольги повідомляє: «Не следуетзабывать и умалчивать еще и такое, чтонад гробницей блаженной Ольги в цер-ковной стене было окно; и если кто ствердой верой приходил к честныммощам, оконце само собой открыва-лось, и тот, кто стоял снаружи, четко видел через оконце чес-тные чудотворные мощи, причем особенно достойные виделии чудесное сияние, исходившее от них, и тот, кто имел веру,страдал каким-либо недугом, сейчас же получал исцеление. Адля тех, кто приходил с маловерием, окошко тут же закрыва-

лось, и они не могли видеть честных мощей, еслии находился кто в церкви, то видел только гроб ине получал исцеление...».

Під час нападу монголів на Київ в 1240 роціДесятинна церква була зруйнована, а мощі Ольгибули сховані під руїнами, разом з мощами святогокнязя Володимира. У XVII столітті згідно з цер-ковним переказом, мощі були знайдені київськиммитрополитом Петром Могилою, який здійсню-вав розкопки Десятинної церкви. На початкуXVIII столітті, за наказом московськогоСвятішого Синоду, мощі знову перепоховали, алемісце було нікому не відоме. Тож до недавньогочасу вони вважались втраченими.

І от у липні 2015 року в Новодівочий монастирм. Москви був доставлений ковчег із мощами рів-ноапостольних великого князя Володимира івеликої княгині Ольги, туди він був доставлений зхраму Мартіна Сповідника. Зараз мощі святихперебувають в Толгському монастирі Ярославля.

В храмі св. Миколи в Пижах зберігається неве-лика ікона святої Ольги з частиною мощів. Якрозповідають в храмі, ікона була пожертвуванаоднією з прихожанок. В її сім’ї цей образ з благо-говінням передавався із покоління в покоління. Вбудні святиня виставляється в трапезній частиніхраму, і до неї вільно можна доторкнутись.

Г. Татарікова, А. Погоріла, студентки 2-го курсу

Збережено стилістику авторів

Стопами княгинi Ольги

№ 6—8 (1461—1463)

Березень 2016 9

Березень 201610

Колектив кафедри обліку вкредитних і бюджетнихустановах та економічногоаналізу від щирого серця вітаєкандидата економічних наук,професора Галину АнатоліївнуЯмборко з ювілеєм!

В цей святковий день хоче-мо зазначити, що значну час-тину свого життя ГалинаАнатоліївна присвятила роз-витку і формуванню бухгал-

терського обліку та аналізу господарської діяльності.Свій професійно-педагогічний шлях розпочала у 1984 р.на посаді викладача бухгалтерського обліку уКиївському кооперативному технікумі.

Згодом Галина Анатоліївна працювала старшимвикладачем у Вищій школі економіки і ділової адмініс-трації «Ажіо-коледж» (1994-1997 рр.) та за вагомінаукові роботи була зарахована на посаду доцента(1997). У цьому ж році закінчила МіжнароднийІнститут менеджменту (МІМ).

У 1999 році Галину Анатоліївну запросили працюватиу Міжнародний Інститут менеджменту на посадудоцента кафедри еккаунтингу, де вона успішно викону-вала свої обов’язки до 2005 р.

У 2005 р. отримала диплом кандидата економічнихнаук, була запрошена на посаду доцента кафедри обліку

в кредитних і бюджетних установах та економічногоаналізу ДВНЗ «Київський національний економічний уні-верситет імені Вадима Гетьмана», згодом отрималазвання професора цієї ж кафедри.

Хочемо зазначити, що Галина Анатоліївна є магіс-тром бізнес адміністрування (МВА), незалежним екс-пертом – консультантом по бухгалтерському обліку,має авторські курси по бухгалтерському обліку і аналі-зу фінансової звітності та постійно веде консульта-тивні корпоративні проекти для фінансових служб під-приємств України і для банків України за напрямом«Аналіз і оцінка фінансового стану позичальника».

Галина Анатоліївна веде плідну науково-дослідну танауково-педагогічну роботу, є автором 27 науковихстатей, співавтором 5 посібників і підручників з бухгал-терського обліку і аналізу, методичних посібників покурсу бухгалтерський облік, зокрема: співавтор підруч-ників “Бухгалтерський облік і фінансова звітність”,“Фінансовий облік”, і методичних рекомендацій потрансформації фінансової звітності українських під-приємств у фінансову звітність по МСФЗ. Учасник про-грами "Застосування міжнародних стандартів бухгал-терського обліку у банківську систему України" в рам-ках міжнародного проекту розвитку банківської систе-ми України, запровадженого Американським агент-ством міжнародного розвитку спільно з Barents Group.Учасник проекту Федерації бухгалтерів і аудиторівУкраїни спільно з Державною податковою адміністра-

цією ”Узгодження бухгалтерського і податкового облі-ку, удосконалення фінансової і податкової звітності таудосконалення податкового аудиту”.

Поряд з цим хочемо наголосити на таких особистихякостях Галини Анатоліївни, як чуйність, справедли-вість, товариськість, глибока порядність, сердечнащирість, життєва мудрість, які приваблюють ото-чуючих її людей.

Шановна Галино Анатоліївно, ми Вас любимо, цінуємоі зичимо міцного здоров’я, щастя, творчих успіхів,натхнення та добробуту в сім’ї!

Хай сонечко світить із ясного неба, Бажаємо всього, чого тільки треба. Хай Господь дарує довгого віку, В усьому удачу і щастя без ліку.Хай обминають дім Ваш тривоги,Квітами гарними проляжуть дороги,Щоб серце Ваше зігрівало тепло,Щоб завжди в душі відчували добро.Краси і наснаги, здоров’я без лікуІ ніжності в серці бажаєм до віку!

З повагою, любов’ю і теплом, колективкафедри обліку в кредитних і бюджетних

установах та економічного аналізу

З прекрасним ювілеєм!

Вітаємо

Лариса Володими-рівна Руденко-Сударє-ва, доктор економіч-них наук, професор –уже понад 30 роківвона трудиться унауково-педагогічнійсфері, з яких більше 15працює у Київськомунаціональному еконо-мічному університеті,досягнувши найвищихвисот і ставши профе-сіоналом з великоїлітери.

За вибір яскравого життєвого шляху, за життєвіпоради, за життєву мудрість завжди вдячна своїмбатькам і родині. Лариса Володимирівна є корінноюполтавчанкою і спадковим педагогом у четвертомупоколінні. Отримала вищу економічну освіту у ріднійПолтаві, де закінчила Полтавський кооперативнийінститут. А через декілька років, уже працюючи викла-дачем, здобула педагогічну освіту у Москві, закінчившиу 1990 році педагогічний факультет МосковськогоОрдена Дружби народів кооперативного інституту.

Своє трудове життя з КНЕУ пов’язала ще під часроботи над кандидатською дисертацією, яку захисти-ла у 1996 році.

Лариса Володимирівна як креативний науковець і екс-перт з міжнародних та економічних питань стає час-

тим і бажаним гостем телеканалів «Рада» і UBC.Співпрацює з багатьма навчальними закладами як про-фесор і консультант. Як головний науковий співробіт-ник працювала в Інституті проблем національної без-пеки України Ради національної безпеки і оборониУкраїни. Попри активне залучення в роботу різних ВНЗ,урядових структур України, громадських організаційта міжнародних фінансових і бізнесових структурбагатьох країн, Лариса Володимирівна залишаєтьсявідданою університету, в якому стала не лише докто-ром економічних наук, а що найцінніше – справжнімпрофесором. Після захисту докторської дисертації у2004 році працює на факультеті міжнародної економі-ки і менеджменту КНЕУ у колективі новоствореноїкафедри міжнародних фінансів, бере активну участьу формуванні науково-методичної бази як спеціальнос-ті у цілому, так і ряду дисциплін – Міжнародна інвес-тиційна діяльність, Транснаціональні корпорації,Фондовий ринок. Підготувала низку навчальних про-грам, посібників і навчальних завдань, ініціювала запро-вадження нової магістерської дисципліни «Валютно-фінансові операції в міжнародному бізнесі».Підготувала 12 підручників і навчальних посібників ізгрифом МОНУ, в тому числі 5 одноосібно.

Виступаючи автором понад 200 серйозних науковихпраць і фундаментальних монографій, активним учас-ником більше 180 конференцій і симпозіумів національ-ного і міжнародного рівня, здобула собі непохитнийавторитет вченого, про що свідчить і відзнакаУрядовою нагородою «За наукові досягнення».

Професор Руденко-Сударєва понад 10 років виступа-ла членом двох спеціалізованих вчених рад, а з 2013 рокупризначена заступником голови спеціалізованої вченоїради по захисту докторських дисертацій зі спеціаль-ності 08.00.02. «Світове господарство та міжнародніекономічні відносини» у КНЕУ імені Вадима Гетьмана.Є членом редакційних колегій трьох науково-практич-них фахових журналів.

Поєднання творчих здібностей і безмежного науко-вого потенціалу, уміння працювати в команді, ініціа-тивність, самостійність в наукових дослідженнях тависокі лідерські і людські якості сприяли не лише досяг-ненню максимальної ефективності взаємодії з колега-ми, а і реалізації громадських талантів і функцій.Попри надзвичайну зайнятість залишається люблячою ітурботливою мамою, бабусею і дружиною, бо сімейнузгуртованість, міцні родинні узи, відданість рідним ідрузям вважає найбільшими цінностями свого життя.

Тому, шановна Ларисо Володимирівно, сердечновітаємо Вас з ювілеєм. Бажаємо Вам світлих змін,нових ідей, творчих звершень. Нехай День народ-ження буде не просто святом, але і початком новихуспіхів, зміцнить Вашу віру в майбутнє та станедля Вас роком світлих та радісних подій! Міцногоздоров’я, любові, щастя та добробуту Вам таВашим близьким.

Колектив кафедри міжнародних фінансів

Професіоналу, цікавій людині, публічній особі, яскравій особистості, чарівній жінці…

№ 6—8 (1461—1463)

№ 6—8 (1461—1463)

11

Кожен куточок Украї-ни несе крізь століттясвою особливу красу таауру, чарівність і любов,наповняє ними землю івсе, що живиться нею,дбайливо торкаючисьсердець і душ людей.Волинський край –мальовничий край озер,річок, лісів, творчих іпрацелюбних українців,які пережили утискикнязів, литовців, поля-ків, німців і «совєтів» та

будучи на передовій двох світових воєн збереглисвою неповторність, життєлюбність і бажанняпізнавати світ, лишаючись дітьми Волині. Саметут, в місті Володимир-Волинський, вісімдесятроків тому почав свій шлях наш шанований юві-ляр, почесний професор кафедри економікиАПФ, Микола Йосипович Хорунжий.Пам’ятаючи історію краю та з любов’ю до свогороду він зазначив:

«Для мене над усе Мій рід і Україна. Це просто мій талан, Як хочете мій хист. Собі я – наймит й пан. В мені це воєдино. Я – українець, кровно, Я – націоналіст».

Микола Йосипович пов’язав свою долю з уні-верситетом у 1954 р., будучи спочатку студентом,потім аспірантом, а згодом – викладачем. В 1964 р. він захистив дисертацію на здобуттянаукового ступеня кандидата економічних наук,

після чого більшість свого життя віддавав підго-товці кваліфікованих економістів-аграрників.Викладацькою роботою йому довелося займатисяне лише в Україні, а й за кордоном, адже в період1980-1985 рр. працював професором і керівникомгрупи викладачів вузів СРСР в університеті ім. Е. Мондлане (Мозамбік). Він має значну кіль-кість відзнак та нагород, зокрема нагородженийзнаком «Відмінник освіти України», має статусзаслуженого працівника університету та Като-віцької економічної академії в Польщі, нагород-жений Грамотою і Почесною Грамотою КабінетуМіністрів України, а також «Знаком Пошани»Міністерства аграрної політики України,Пам’ятним Знаком Вищої економічної школи вм. Братислава (Словаччина) та Університету ім.Е. Мондлане.

На кафедрі економіки агропромислових фор-мувань Микола Йосипович започаткував науко-во-педагогічну школу «Аграрна політика та між-галузеві відносини в АПК», підготував шістьохкандидатів наук, є автором 3 особистих і 2 колек-тивних монографій, 5 особистих та 12 колектив-них підручників і більше 160 наукових статей.Проте Миколу Йосиповича знають не лише якнауковця, але як і талановитого поета, який пода-рував світові біля 10 чудових поетичних збірок. Вних можна знайти неймовірні описи природи талюдських почуттів, характеристику колег та дру-зів, оцінку подій в суспільстві та багато іншихліричних творів. Особливу увагу у своїх творахвін приділяє землі:

«Земля – не камінь і не мертва площина. Це організм живий і незборимий, Дарована нам Богом, Створена вона як вічний дар Для тих, хто одержимий».

Спілкування з ювіляром завжди надихає колегта студентів до творчості та роздумів про життя, айого поради – безцінні. Незважаючи на свої літа,він завжди залишається оптимістом, людиною,яка вірить у свій народ і у те, що ми повинні житикраще на нашій землі.

Ген, де орел старий літа, А річка горнеться до гаю,Там я пасу свої літа,Веселками їх підганяю.Веселок в мене цілий сніп – У перевеслі віршів житніх.БеруІ по одній услідЛітам пускаю.Жароквітні.Летять…

Хтось мружиться від них,Хтось кулаки стиска все зліше,Та все-таки

Є й ті, якихОці мої веселки тішать.А ще ж любов зі мною йде,І – не в підпасках, а – зорею!Ніхто

НіколиІ ніде

Не розведе мене із нею!І не повернуть нас назад Ні болота, ані потрави. Мені лишень вісімдесят!Гей, гей, рідненькі!На отави…

З повагою та найкращими побажаннями, колектив та студенти факультету економіки АПК

МИКОЛІ ЙОСИПОВИЧУ ХОРУНЖОМУ –УКРАЇНЦЮ, ПРОФЕСІОНАЛУ, ПОЕТУ – 80!

Наказом Міністерства освіти і науки України від15.12.2015 № 1292 «Про затвердження рішень Атестаційноїколегії Міністерства щодо присудження наукових ступенів іприсвоєння вчених звань від 15 грудня 2015 року» присвоє-но:

� науковий ступінь доктора економічних наук доцентовікафедри інвестиційної діяльності Сергію ВолодимировичуОнікієнку;

� науковий ступінь кандидата економічних наук старшимвикладачам кафедри інвестиційної діяльності ОленіМиколаївні Мякишевській та Світлані ВолодимирівніУрванцевій.

Також указом Президента України № 705/2015 «Про при-

судження щорічних премій Президента України для моло-дих вчених 2015 року» відповідною премією нагородженокандидата економічних наук, доцента кафедри інвестицій-ної діяльності Олександра Михайловича Дибу та кандидатаекономічних наук, докторанта кафедри інвестиційної діяль-ності Євгенію Анатоліївну Поліщук за цикл наукових праць«Небанківські фінансові установи у фінансовому забезпе-ченні інноваційних проектів».

Колектив кафедри інвестиційної діяльності щиро вітаєсвоїх колег із такими високими досягненнями на науковійниві і бажає подальших успіхів та нових звершень у їхнійпрофесійній діяльності.

ВІТАЄМО ВИКЛАДАЧІВ КАФЕДРИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ!

Вітаємо з 50-річним ювілеєм доцента ВолодимираІгоровича Жданова та бажаємо міцного здоров’я, довгихроків життя, достатку і благополуччя, успіхів в роботі.

Дай Боже Вам в цьому життіДоріг багато ще пройти,Щоб друзі Вас не залишали,Студенти дуже цінували,В оселі світло не згасало,Судьба Вам щастя дарувала!

Колектив кафедри макроекономіки та державного управління

Зі святом!

Березень 2016

Відомі українки

№ 6—8 (1461—1463)

Відповідальний редактор Тетяна ПРОКОПЧУКВерстка Ганна ГАРАЩУК

Літературний редактор Анна НЕСТЕРЕНКО

Ре є с т ра цій не сві до ц т во № 161 се рії КІ від 21.05.96.Ад ре са ре да к ції: 03680, Ки їв, просп. Пе ре мо ги, 54/1, КНЕУ,

кімн. 340, тел.: 456�6900, 456�7146, 371�6101,e�mail: economist@kneu.edu.ua

Віддрук о вано у видав ни цт ві “Преса України ”,03047, Київ, просп. Перемоги, 50. Зам. 3239002. Тираж 1000.

За зміст і достовірність викладених фактів редакціявідповідальності не несе.

ССООФФІІ ЯЯ РРУУССООВВАА :: ““ЯЯ ППРРИИССВВ ЯЯТТ ИИЛЛАА УУККРРАА ЇЇНН ІІУУССЕЕ СС ВВОО ЄЄ ЖЖИИТТ ТТЯЯ ””

Новинки з досліджень про цю неординарнуособистість частенько ставали темою обгово-рень на засіданнях університетського клубу«Дорогами до прекрасного». У постійній нашійрубриці «Видатні українці», якщо слухали цікавідоповіді про Старицьких, доповненням булирозповіді про сестер Ліндфорс Софію та Марію,які організували перший дитячий садок у Києві,а двоє дітей Старицьких відвідували той садок.Коли темою було «Життя і творчість МиколиЛисенка», теж згадували молодих Софію йОлександра Русових, які грали у спектаклях,організованих Миколою Віталійовичем. Якщообговорювали тему становлення українськоготеатру й братів Тобілевичів, органічно перехо-дили до теми народників. Софія підтримувалаідеї народників, які вважали за головне долучи-ти нужденний народ до духовної культури йнадати освіти, а далі люди вже самі зможутьпокращувати своє життя. У нашій улюбленійшевченкіані так само говорили про Русових, яківід «Старої Громади» отримали відповідальнезавдання підготувати до друку й видати у Празінецензурований двотомник Т. Шевченка, апотім ще це заборонене видання доправити вУкраїну.

І навіть під час так званого виїзного засідан-ня, перебуваючи у Чорнухах, з ТрохимомСергійовичем Зубом, краєзнавцем, шкільнимучителем історії, одним із засновників меморі-ального музею Сковороди, обговорювали те, щоСофія Русова ставила Григорія Савича в одинряд з видатними французькими просвітителя-ми.

Як виховательку й педагога Софію Русовуцікавили виховні ідеї Сковороди. ГригорійСавич вважав, що батьки мають насампередзабезпечити дитині три речі: 1 – добре народи-ти, 2 – піклуватися про її здоров’я, 3 – навчитивдячності. В подальшому до виховання підклю-чається школа, допомагаючи повніше розкритий розвинути задатки дитини, споріднені її душі.Софія Федорівна у своїх виховних порадах звер-тала увагу батьків не тільки на схильність дити-ни до певних занять, а й на природні особливос-ті. Наприклад, мама, яка починає воювати зсином, приречена на поразку, адже збудившивроджений інстинкт «воїна», спонукає хлопчи-ка боротися до перемоги. А от якщо буде зверта-тись до так само вродженого інстинкту «захис-ника», то зможе виховати турботливого сина йнадійного чоловіка в майбутньому. СофіяРусова проголошувала ідею національноговиховання, яке крім розвинення природженихзадатків, можливостей і талантів дитини, фор-мування загальнолюдської моралі, передбачаєвиховання патріотизму, формування національ-ної самосвідомості, готовності до відповідаль-ного суспільного вибору у політичному, еконо-мічному й культурному житті країни.

У також постійній клубівській рубриці«Розвідки з історії КНЕУ» згадки про подружжяРусових найчастіші. Їхній внесок у розвитокзакладу важко переоцінити. О. О. Русов у ККІ з1908 по 1915 рік викладав статистику, завідувавкабінетом статистики, організував і до остан-нього дня життя був редактором періодичноговидання «Известия Киевскаго коммерческагоинститута», а ще успішно поєднував педагогічнуроботу із науковою та громадською діяльністю.Софія Федорівна, розпочавши викладати у ККІ,також одразу ж долучилася до громадськоїдіяльності. Групою викладачів: О. Корчак-Чепурківський, С. Русова, І. Гречко та О. Русов,було внесено пропозицію поряд з Товариствомекономістів, що діяло при ККІ з квітня 1909 р.,організувати Товариство, що буде вивчатигуманітарні науки. Ідею ініціативної групи під-тримав директор М. Довнар-Запольський, ухва-

лила Рада професорів ККІ, і з дозволу київсько-го губернатора О. Гирса 10 грудня 1909 р. булоофіційно відкрито Товариство Любителів соці-альних знань, у роботі якого, крім професорів івикладачів інституту, брали участь професори івикладачі інших навчальних закладів м. Києва.

З подружжям із Праги, Діною й ОлександромМуратовими, ми знайомі вже близько десятироків. Досліджуючи свій родовід, вони розшуку-вали найповнішу інформацію про Київськийкомерційний інститут, у якому, за данимиПразького воєнного архіву, вчився їхній родич.Я відгукнулася з готовністю допомогти, оскіль-ки мала чим поділитися з історії нашого універ-ситету. З самого заснування вищий навчальнийзаклад славився викладачами, серед яких чима-ло видатних особистостей. Наприклад, С. Ф. Русову, яка 1909-1910 рр. викладала у ККІфранцузьку, знають у світі як видатного педаго-га й поборницю української національноїшколи. За часів Центральної Ради вона обійма-ла посаду заступника міністра освіти, керуючидепартаментом дошкільної освіти, в еміграціїпрацювала професором у Празькому педагогіч-ному інституті, потім в Українському інститутігромадознавства, очолювала Українську жіночу

раду, була обрана почесним очільникомСвітового Союзу Українок.

Про подружжя Русових у мене зібрано чималоматеріалів, хоч іще не так давно ці імена видат-них особистостей української історії належалидо списку примусово забутих. Діна й Олександрпоповнили моє зібрання зображенням могилина Ольшанському кладовищі, де похована

Софія Федорівна, цікавою статтею про неї учеському україномовному журналі «Пороги», атакож нарисами про Русових з Малої україн-ської енциклопедії, виданої в Аргентині. Зовсімновим для мене було те, що син Олександра йСофії – Юрій Русов, визнаний учений іхтіолог,писав про Григорія Сковороду, до того ж укра-

їнською й французькоюмовами. Безумовно, дужехотілося відшукати ці твори.

Вшановуючи пам’ять своговчителя, Михайло Ковалин-ський відтворив його життє-пис «Жизнь ГригорияСковороды» у рік смертіукраїнського мандрівногофілософа. Вперше надруко-ваний цей твір був майжечерез сторіччя у часопису«Киевская Старина» (вере-сень 1886 р.). Ще через сім-десят років життєпис опра-цював доктор Юрій Русов іопублікував переклад україн-ською в журналі «Визволь-ний шлях», який випускавсяу Лондоні. В тому ж 1956 роцівідбиток з журналу коштом

Української видавничої спілки був надрукова-ний окремою книжкою із назвою «ГригорійСавич Сковорода. Життя і деякі думки україн-ського філософа-спіритуаліста».

У передмові до перекладу життєписуСковороди Ю. Русов підкреслив втаємниченістьГригорія Савича в одвічну мудрість. І цей пере-конливий висновок робить не на основі тексту,написаного М. Ковалинським, а на пронесенійкрізь все життя глибокій повазі до українськогонародного просвітителя й філософа, про життяй творчість якого добре був обізнаний змалку.Це щире почуття було закладено його матір’ю,Софією Русовою, яка ще на початку своєї про-світницької діяльності саме Сковороді присвя-тила одну з перших праць – “Страннік ГригорійСаввич Сковорода. Біографіческій очерк”(Харків, 1894 р.), а в журналі “Русская школа” за1897 р. було надруковане її дослідження“Воспитательные идеи Г. С. Сковороды”. Уподальших своїх статтях Софія Федорівна такожпопуляризувала виховні ідеї, порівнюваладумки «таланованого вчителя життя» з подібни-ми ідеями його сучасників – видатного просві-тителя Ж. Ж. Руссо та співзвучними тезамиВольтера.

Доктор філософії Юрій Русов впродовжжиття постійно звертався більше до філософ-ських ідей українського мисленника, влучнівислови любомудра часто використовував усвоїх лекціях і виступах. У передмові до пере-кладу життєпису Григорія Савича Ю. Русовстверджує, що майже всі кирило-мефодіївці,

включно з Шевченком, були духовними учнямиСковороди, а також порівнює його думки зтворчістю більш пізніх філософів. Зокрема йогодивує, як багато є суголосного сковородин-ським «Розглаголам» та «Бесідам» у авторки«Таємної доктрини» Олени Блаватської, україн-ки, що писала англійською, а також у РудольфаШтайнера, автора «Антропософії» та засновни-ка Вальфдорфської педагогіки, орієнтованої наякомога раннє виявлення та розвиток природ-них здібностей людини («сродності» заСковородою).

Професор Ю. Русов робить свідомий висно-вок, що українська духовність в особі ГригоріяСавича Сковороди на понад півтора століттявипередила нинішніх (середини 20-го ст.) філо-софів. Привернути знов увагу та збудити інтересдо ідей Сковороди, як це вже було наприкінці19-го і початку 20-го століття у публікаціяхСофії Русової, Людмили Єфіменко, ПавлаЖитецького, Дмитра Багалія, ВолодимираПеретца, Миколи Петрова, Івана Франка,Дмитра Чижевського та інших, Юрій Русов вва-жав своїм патріотичним обов’язком, принаймніперед українцями за кордоном.

Синовнім обов’язком вдячності було напи-сання Юрієм Русовим нарисів про батьків:Олександра Олександровича та СофіюФедорівну Русову. На жаль, пересічному чита-чеві ці публікації недоступні, оскільки довгіроки через тавро «українська буржуазна націо-налістка та емігрантка» і спадщина Русової, ізгадки про її діяльність були під забороною.

30 вересня 1991 року, одразу після проголо-шення незалежності України, відбулися першіурочисті заходи, присвячені поверненню іменіСофії Русової із примусового забуття. Це було вселі, де вона народилась. А в 1993-муОлешнянській школі присвоїли ім’я видатногопедагога і відкрили її світлицю-музей. «Світлотвоєї душі засяяло у рідній Олешні й світить усійУкраїні в її невпинному поступі до волі, до від-родження», – ці слова викарбувані на пам’ятно-му знакові, спорудженому з нагоди 135-річчя здня народження С. Ф. Русової. Через українськудіаспору постійно підтримується зв’язок школиіз родичами Софії Русової. Вони допомагаютьпоповнювати історичний матеріал про СофіюРусову. Надсилають електронною поштоючимало цікавих листів зі світлинами, деякимидокументами, навідуються до Олешні. Створе-ний Благодійний фонд імені С. Русової, спри-янням якого відбудовано маєток Ліндфорсів, дез 2013 р. знаходиться історико-культурний ком-плекс «Садиба-музей С. Русової»

Сподіваємось виїзним засіданням клубу«Дорогами до прекрасного» завітати до цьогомузею на Чернігівщині.

Стосовно творчої спадщини Софії Русовоїтеж можна порадіти, що її труди знайшли нетільки численних дослідників (у науковомуобігу до 300 найменувань її статей!), а й прак-тичне застосування. Один з прикладів – школа-дитячий садок управління освіти Подільськоїрайонної державної адміністрації у м. Києві. Уцій ШДС, якій у 1998 р. присвоєно ім’я СофіїРусової, керуються виховними й педагогічнимипринципами видатного педагога. До 150-річчявід дня народження С. Русової також відкрилимузей, де можна почути й побачити багато ціка-вого.

Вшановуючи внесок Русової у розвиток педа-гогічної науки та її роль у створенні національ-ної системи освіти, 2005 року Міністерство осві-ти і науки України запровадило нагрудний знак«Софія Русова». Ним нагороджують наукових,науково-педагогічних і педагогічних працівни-ків за значні особисті успіхи у галузі дошкільноїта позашкільної освіти.

Тож самовіддане служіння Україні заслуженовіддячується народною пам’яттю.

Людмила Рінгіс,голова правління клубу «Дорогами до

прекрасного», член Національної спілкижурналістів України

160 років тому у родині шведа й француженки народиласяосновоположниця української дошкільної педагогіки, активнапросвітителька, визначна громадська та державна діячкаУкраїни. Про Софію Федорівну Русову (уроджену Ліндфорс) нашауніверситетська газета вже неодноразово розміщуваламатеріал. Та й на офіційному сайті можна почитати.