ОК СПУ: www.spu.net.ua РЕДАКЦІЯ: www.np-spu.ck.ua №7-8 (574-575) 5 вересня 2012 року

ГАЗЕТА ЗАХИСТУ ІНТЕРЕСІВ ГРОМАДЯН

CMY

2

ДОРОГІ ДРУЗІ!

Вітаємо Вас із чудовим хвилюючим святом -

Днем Знань!Це день, із якого починається дорога в

майбутнє для кожного з нас. Це день, щодає можливість дорослим повернутися усвої золоті роки, а учням і студентам - досвоєї другої домівки - у школи та вузи.

Саме в День Знань ми з особливою теп-лотою згадуємо своїх вчителів й викладачів,їх неоціненну роботу розуму й серця. Щиродякуємо вам, дорогі наші вчителі, - мизавжди залишаємося вашими учнями!

Усім, хто в цей День прийшов до навчаль-них закладів здобувати знання, бажаємодосягти своєї мети у житті. А нашим доро-гим першокласникам - ніколи не зупиняйте-ся на дорозі Знань, вона цікава і по-справжньому нескінченна!

Щасти Вам!

Черкаський обласний комітет Соціалістичної партії України

ЩО УКРАЇНЦЯМ ПРИНІС

ЇХНІЙ ВИБІР У 2007 РОЦІ?

Політиків варто оцінювати не за тим, що вони говорять,

що роблять напередодні виборів, а за тим, що вже зробили.

4ПЛАКАЛИ НАШИ ДЕНЕЖКИ

Почему в Украине такие низкие зарплаты? Сравнивая их с европей-

скими, многие не могут понять – почему же мы получаем во много раз

меньше? Неужели мы настолько глупее и ленивее европейцев?

6СТАЖ ЗА ВЕДРО КАРТОШКИ

Из 1,3 миллиона жителей Черкасщины, безработных у нас насчитывается

около 25 тысяч человек. Казалось бы, не так уж и много, если распределить их

и по городам, и по селам. Но попробуйте приехать в любое из 824 сел области…

З відстані часу, аналізуючи перебіг політичних подійп'ятирічної давності і розвиток нинішньої ситуації в дер-жаві, зобов'язаний заявити наступне:

1. Опозиційна партія, якою була і є Соціалістична партіяУкраїни, не могла і не може входити в коаліцію з бізнесовимипартіями. Вони за своєю суттю однакові, не зважаючи на кон-куренцію між ними.

Саме тому спроба створити коаліцію з «Нашою Україною» іБЮТ у 2006 році, як і створення коаліції з Партією регіонів ікомуністами були помилкою. Ставлю цю помилку виключно увину собі.

Прошу вибачення у однопартійців і тих, хто покладає надіїна нашу партію.

2. Використати присутність у владі для реалізації програм-них партійних засад, захисту інтересів трудящої людини можналише частково і тимчасово. Олігархи різних політичних мастейвсе одно домовляться між собою, бо для них влада - інстру-мент власної вигоди. Невипадково сьогодні у владних кабіне-тах і виборчих загонах провладних партій повно тих, хто недав-но світився в «опозиціонерах».

Так буде до тих пір, поки з допомогою виборців не вдасть-ся видалити бізнесменів із влади, доки в Україні не буде запро-ваджена європейська модель управління для побудови соці-ально відповідального суспільства. Це політичне завданнясоціалістів і ми від нього ніколи не відступимося. Воно провід-не у передвиборній програмі нашої партії.

3. Країна в небезпеці. Панує безробіття. Економіка в тіні.Бюджет розкрадається «відкатами». Права ветеранів, пенсіоне-рів, дітей війни, чорнобильців, багатодітних порушуються.Соціальні закони зупинені безглуздим рішенням ВерховноїРади. Немає перспективи для молоді. Існує загроза втратидержавності через продаж землі. Село вимирає. Суспільствонавмисне розривають на ставленні до мови. Дрібний і серед-ній бізнес поділений силовими структурами на «своїх» і«чужих». «Чужих» душать поборами, шантажем. Знищуютьсязародки середнього класу - основи стабільності суспільства.

4. Я свідомо відійшов від керівництва партією, бо послідов-на боротьба за краще життя людей, за соціальну справедли-вість вимагає приходу до влади нових, чесних і енергійнихполітиків. Сьогодні Соціалістична партія України іде на виборидо Верховної Ради очищеною від пристосуванців, оновленою,на чолі з молодими амбіційними однодумцями і перспективнимлідером - Петром Устенком.

У нашому партійному списку нема олігархів і тих, хто чим-небудь скомпрометував себе в очах людей. Я повністю довіряюновому керівництву і впевнений, що СПУ залишиться послідов-ною лівою політичною силою, яка боротиметься за справедли-вість, солідарність і демократичний соціалізм.

5. Вірю в розум народу. Він не купиться на подачки, заля-кування і брехню. Разом не допустимо фальсифікації результа-тів голосування.

Прошу виборців: підтримайте список №2, списокСоціалістичної партії України та її представників на окру-гах! У нас немає крадених грошей, тому ми обмежені вдоступі до ЗМІ. Наша реклама скромна, але агітація від-верта, конкретна і чесна.

Приклад Європи вам підказує: тільки з соціалістами є май-бутнє в Україні, є завтрашній день у кожного її громадянина.

Голосуйте за себе - за Соціалістичну партію України!

22 серпня 2012 р.

№7-8 (574-575) 5 вересня 2012 року

2 ÑÓÑϲËÜÑÒÂΪâðîïà îáèðຠñîö³àë³ñò³â. À Âè?

«Ніколи стільки не брешуть, як під час війни,

після полювання і до виборів»Отто фон Бісмарк

Політиків варто оцінювати неза тим, що вони говорять, щороблять напередодні виборів, аза тим, що вже зробили. Утімнапередодні чергових виборівнайцікавішим залишаєтьсяпитання - яким з цих трьох кри-теріїв керуватиметься більшістьукраїнців, обираючи новийсклад парламенту. Якщо ж спро-бувати підбити підсумки діяль-ності українського парламентуостаннього скликання, торезультати його роботи незаслуговують навіть «трієчки». Іззагальної кількості обіцяноговідсоток виконаного усіма пар-ламентськими партіями колива-ється в межах 13-15%.

ПАРТІЯ РЕГІОНІВ: 8 з 28Незважаючи на те, що ця

партія є основою парламент-ської більшості, на виконанняпередвиборчих обіцянок цесуттєво не вплинуло.Мільйон квартир,обіцяних для моло-ді, пряма вибор-ність суддів, без-коштовна медичнадопомога малоза-безпеченим - усеце та багато іншогоне стало пріорите-том для депутатіввід ПР. Самі ж"регіонали" та лідерїхньої фракціїОлександр Єфремовне заперечують, щообіцянки виконанілише частково.

Відсоток обіцяно-го дали пенсійна,податкова та судовареформи. Проте якість реформвикликає чимало запитань. Аджебагато в чому вони суперечатьданим обіцянкам. Наприклад, навибори "регіонали" йшли з обіцян-кою: "Кожному пенсіонеру гаран-туємо пенсію, що відповідає стажу,кваліфікації та умовам праці.Підтримаємо пенсіонерів, які пра-цюють, шляхом виплати і пенсії, ізарплати". А в результаті вийшло,що розмір максимальної пенсіїобмежено, та ще й закон поширюєце обмеження на вже нарахованіпенсії. А найгірше - збільшено пен-сійний вік.

Щось схоже з податковою тасудовою реформами. Поза увагоюзалишились і обіцянки стосовнозменшення показника наповнюва-ності класів, що мали б зберегти2000 сільських шкіл, і те, що 3 уні-верситети мали ввійти до світовогорейтингу 500 найкращих ВНЗ.Немає й обіцяної оренди житла на10 років для молодих родин.

БЮТ ВИКОНАВ ПРОГРАМУ НА 15%

На парламентські вибори2007-го Блок Тимошенко йшов з

програмою "Український про-рив". Не прорвало. 15% від обіця-ного БЮТом - це 10 повністю і 14частково виконаних обіцянок з 94.Як завгодно можна пояснитинеможливість виконати обіцянки,які стосувалися ліквідації ПДВ, ска-сування призову чи судово-право-вих реформ. Але що завадиловиконувати обіцянки попередні 3роки, до приходу до влади "регіо-налів"?

Що могло завадити виконатиобіцянку створити "реально діючусистему грантів для талановитоїмолоді на наукові дослідження"?Чи "місця для проведення дозвіллята розвитку творчості"?

Чи можливо "укомплектуваннянавчальних бібліотек сучасноюлітературою в необхідній кількості"не можна було виконати черезнебажання більшості? Дуже сумнів-но, що ці пункти програми є най-складнішими до виконання, чи хочаб можуть викликати спротив парла-ментської більшості. Тут суть віншому - не було навіть найменшихспроб виконати обіцяне.

А темажитла так само не цікавила фрак-цію БЮТ. Говорили про довгостро-кові кредити на житло під 2-4% річ-них на 10-30 років. Їх немає. Таксамо немає забезпечення досту-пом до Internet кожного студент-ського гуртожитку, побудови іфункціонування спортивних ком-плексів, клубів та секцій ВНЗ.

НУ-НС ВИКОНАЛА 16 із 61 ОБІЦЯНОК

"Для людей, а не політиків" -так називалася передвиборчапрограма НУ-НСу, а пункт 1 у нійполягав у "скасуванні депутатсь-кої недоторканності". Проте найого виконанні члени фракції особ-ливо не наполягали. Україна так ізалишилася для політиків.

Не сталося і омріяного відкрит-тя "Дитячої лікарні майбутнього",як і не було покінчено з чергою вій-ськовослужбовців на житло і нестворено професійну армію.

БЛОК ЛИТВИНА СПРАВИВСЯз 4 ОБІЦЯНКАМИ з 64

Похизуватися виконанням обі-цяного не можуть і в Народнійпартії Литвина. З 64 обіцянок, з

якими вони йшли на вибори, вико-нано всього 4, і ще 10 виконаночастково.

Мрії про безкоштовну вищу осві-ту, безвідсоткові кредити на житло іпогодинну оплату праці відійдуть унебуття із завершенням каденціїпарламентарів VI скликання.

А як же обіцяне формуванняефективної економіки, "яка допо-може забезпечити гідний рівеньжиття населенню"? Можливо, вонавже є?

Не можна обійти і обіцянкущодо встановлення соціальногостандарту споживання (доступністьжитла, розумна вартість послу ЖКГ,навчання, лікування тощо). Не вико-нано. Як і більше 90% програми.

КПУ ПЕРЕДВИБОРЧУ ПРОГРАМУ ВИКОНАЛА НА 7%Найгірший показник демон-

струє Компартія України - з 58пунктів програми реалізованолише 2 і 4 частково. Хочетьсясказати, що продовження такоїбезвідповідальності загрожує їйшвидкою політичною "смертю",

але уже шість скли-кань ця партіядолає прохіднийбар'єр. Хоча,знову ж таки, неза рахунок дотри-маного слова.Єдине, що зали-шає П.Симоненка тайого партію "наплаву", - ценостальгія йогоелекторату заР а д я н с ь к и мСоюзом.

Що ж до обі-цянок, то кому-ністи говорилипро те, що на

базі нині існуючихрезиденцій Президента та держав-них дач діятимуть державні центриоздоровлення. Чи варто щоськоментувати? Янукович і далі роз-ширює свої володіння. Та й кому-ніст Симоненко теж не без гріха,хоч і називає триповерховий особ-няк у селі Мостище власністю сина,а годинник швейцарської маркиFranck Muller - подарунком.

Ситуація з виконанням пере-двиборчих обіцянок комуністами -це той випадок, коли легше сказа-ти, що вони зробили, ніж навпаки.Буде простіше.

Закон про політичні партіїзобов'язує партії мати передви-борчу програму. Але юридичноївідповідальності за її невико-нання не передбачає. Не існуєжодного закону, який би вима-гав публічної звітності про вико-нання програм і обіцянок. Воно йне дивно - хто захоче говоритипро те, що не зроблено. Тимбільше, що не зроблено біль-шість з обіцяного.

По матеріалам «Товариш»

ЩО УКРАЇНЦЯМПРИНІС ЇХНІЙ

ВИБІР У 2007 РОЦІ?

ЗАЯВАОЛЕКСАНДРА МОРОЗА

ОлександрМОРОЗ

ÑÏÓ äî Âåðõîâíî¿ Ðàäè éäå, ùîá çàõèñòèòè ñâ³é íàðîä ³ äåðæàâó ÒÂ²É ÐÅòÎÍ

№7-8 (574-575) 5 вересня 2012 року

3

У виборчому списку Соцпартії – 156 кандидатів ународні депутати. З них 12 – представники Черкащини.Це люди знані і шановані в суспільстві – працівники осві-ти і науки, охорони здоров’я, провідні спеціалісти, керівни-ки підприємств і організацій, ветеранських і молодіжнихоб’єднань. Так, під номером «4» до виборчого списку СПУвключено Лялю Беляєву – начальника відділу навчальнихтехнологій Уманського державного педагогічного інститутуімені Павла Тичини, голову Всеукраїнської громадськоїорганізації «Спілка молодих соціалістів». До першої десят-ки під номером «8» ввійшла Олена Задорожна – вчительЧеркаської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату,секретар Черкаського обкому СПУ.

Ще п’ятеро черкащан – кандидатів у народні депу-тати від Соцпартії України висунуто в одномандатнихвиборчих округах. Це – Олексій Малиновський, пер-ший секретар Черкаського обкому СПУ – 197-ийвиборчий округ, Сергій Малиновський, головнийредактор газети «Народна правда» – 194-ий виборчийокруг, Олександр Радуцький, директор ЧеркаськогоКП «Дирекція парків» – 195-ий виборчий округ, ЮрійЛяшенко, генеральний директор СПОП «Відродження»– 196-ий виборчий округ, Володимир Запорожець,директор ТОВ «ЖКЗ «ГАЙ-ДА- МАКИ» – 198-ий вибор-чий округ.

Днями в офісі Черкаського обкому СоцпартіїУкраїни перший секретар Черкаського ОК СПУ, членПолітвиконкому Соцпартії України, народний депутатІV і V скликань, кандидат у народні депутати доВерховної Ради України VІІ-го скликання ОлексійМалиновський вручив своїм однопартійцям мандатикандидатів у народні депутати.

Отже, передвиборні перегони для соціалістів роз-почалися. Якими вони будуть, які завдання ставитьперед собою Соцпартія України до і після виборів –про це й наша з ним розмова.

– Олексію Петровичу, цьогорічні вибори доВерховної Ради України обіцяють бути надзви-чайно складними. Загострилося протистоянняміж владою і опозицією, вже зараз видно, щомаємо немало, так званих, «технічних» учасниківвиборчого процесу, які відтягуватимуть на себеелекторат заради своїх, більш потужних політич-них партнерів. Розібратися виборцям – хто є хтоу цій політичній грі буде непросто. Як діятиме втаких умовах Соцпартія і, взагалі, чи є у неї шансперемогти?

– Ми у своїй перемозі навіть не сумніваємося. СПУподолає 5-відсотковий бар’єр, а в нашій області ця цифраможе наблизитися навіть до десяти відсотків.

Чому ми в цьому так переконані? Та тому, що люди вжезнають, чого варті обіцянки ліберально-олігархічної владиі чим вони завершуються. І які б постаті і політичні сили їїне представляли (як тепер, так і в минулому), діють вонивиключно у власних інтересах, а не для народу. І воюютьвони один з одним не заради держави, а для черговогоперерозподілу фінансових потоків, природних багатствУкраїни, тих резервів, з яких ще можна витягувати гроші.

Приміром, уже зараз керівники і власники комунальнихструктур впевнені: яка б з цих політичних сил – нинішняпровладна, чи, так, звана, об’єднана опозиційна не посілибільшість у новому парламенті, тарифи на житлово-кому-нальні послуги відразу ж після виборів буде відпущено.Що це означатиме для населення, важко навіть уявити.Люди, при нестримному злеті цін на житло, опалення,воду, газ, електрику відразу ж стануть боржниками. Далі –вже справа техніки: відчуження квартир, відбирання майнаі т. д.

Протягом останніх двадцяти років ці «державотворці» йтак загарбали у народу України все, що могли. Під часприватизації привласнили промислові підприємства, зни-щили стабільно діючі колгоспи, відправили мільйонинаших співгромадян у безробіття, не рахуючись зКонституцією перевели освіту, охорону здоров’я на платнуоснову і т.д.

Сьогодні вони зазіхають на останнє багатство – укра-їнську землю, аби назавжди зробити громадян Українисвоїми наймитами.

Усе це свавілля можна припинити. І шлях до цьоголише один – зміна політичної системи в Україні. Це ціл-ком реально, якщо виборці на цьогорічних виборах доВерховної Ради не віддадуть свої голоси на підтримкуполітичних сил, які створені і керовані олігархічними кла-нами, – Партію регіонів, «Батьківщину», «Удар» ВіталіяКличка, «Україна вперед!» Наталії Королевської, іншихполітичних поплічників влади та опозиції. Усі вони, як токажуть, з-під одного «рядна» і якщо колотяться під ним, толише для того, щоб перетягти на себе більшу його части-ну, та ще – аби відвести очі суспільству, щоб люди дума-ли, що вони – супротивники. Насправді ж у головному –обкраданні та приниженні народу – вони діють однимиметодами: підступно, лукаво і нахабно.

Дати відсіч цій політичній «тусовці» , яка ось уже понаддвадцять років диктує нам свою волю, можуть тількивиборці. Слід сказати, що суспільство вже робить пере-оцінку того, що відбувається в країні. І воно стає більш від-критим для соціалістичної ідеології, альтернативи якій дляпокращення життя людей, утвердження в нашій країнінародовладдя, суспільства соціальної справедливості про-сто не існує.

Саме це і дає нам упевненість, що виборці підтри-мають на виборах до Верховної Ради Соцпартію України інаших кандидатів в одномандатних округах.

– У людей, дійсно, посилюється ностальгія засоціалістичними цінностями – упорядкованим жит-тям, економічною стабільністю, соціальною справед-ливістю тощо. І вони не розуміють, чому дві такіпотужні політичні сили, як Соцпартія і КомпартіяУкраїни, які мають споріднену ідеологію, не можутьоб’єднати свої зусилля в боротьбі за кардинальнізміни в країні.

– Ми неодноразово пропонували комуністам діятиспільно. Але, як правило, отримували або ж ухильні відпо-віді, або ж такі пропозиції, які були для нас просто непри-йнятні.

Така тактика керівництва Компартії має під собою під-ґрунтя. Справа в тому, що протягом багатьох останніхроків очільники цієї партії фактично є стратегічнимисоюзниками олігархічного капіталу. Те, що такий проти-природний, антинародний союз, в основі якого лежатьдуже великі гроші, існує, підтверджує, в тому числі, голо-сування фракції комуністів у Верховній Раді. З їхньої згодиприймаються закони, які потрібні Партії регіонів і олігархіч-ним кланам, впроваджуються реформи, які мають антисо-ціальний характер.

А чого тільки варта теперішня масштабна передвибор-на кампанія, яку проводить КПУ. Звідки беруться гроші упартії, яка представляє інтереси найбільш знедоленихверств населення на білборди по всій країні, телерекламута спеціальні телепередачі на Першому національному імайже на всіх приватних каналах? Дозволити собі такурекламу можуть Партія регіонів, «Батьківщина», Кличко,Королевська, які виконують політичні завдання своїх бізне-

сових партнерів і покровителів. А от з яких фінансовихджерел вона проплачується для КПУ – ось питання, на якевиборці хотіли б мати відповідь.

Взагалі вся рекламна передвиборна кампанія наочнопоказує, хто є хто, хто – з ким, за який кошт і що чекатипростим людям від тих, хто при таких грошах рветься довлади.

Соцпартія України, яка змушена діяти в умовах інфор-маційної блокади, бо відкидає будь-які схеми політичноїкорупції, розраховує лише на реальну підтримку виборців.Наше завдання – донести до кожного громадянина, кож-ної родини свою передвиборну програму, положення якоївідповідають прагненням наших співвітчизників – житикраще, бути захищеними і впевненими в майбутньому, від-родити народовладдя, створити міцну і соціально спра-ведливу державу.

– Саме напередодні виборів – 26 жовтнявиповниться 21 рік, як в Україні дієСоціалістична партія.

– І за цей час ми ні на мить не припинялиборотьбу проти безправ’я і бідності, які опосілижиття наших громадян, свавілля корумпованихможновладців, зловживань, утисків, знищення соці-альних гарантій тощо. Згадайте ті ж всеукраїнськіакції, які були організовані і відбувалися за активноїучасті Соцпартії – «Україна без Кучми!» та«Повстань Україно!».

Коли СПУ була представлена в парламенті,навіть мова не йшла про скасування соціальнихпільг. Тепер же їх майже нема, а дію соціальнихзаконів у більшості своїй призупинено.

Навіть як позапарламентська партія, СПУ про-довжувала свою роботу для людей – підтримуваламатеріально знедолених, допомагала закладамосвіти і охорони здоров’я, відстоювала права гро-мадян, виступала проти прийняття владою непра-вомірних рішень тощо. Тільки за останні два роки

майже 30 тисяч дітей війни, які проживають у нашійобласті, з допомогою Черкаської обласної організації СПУдобилися через суди виплати належних їм за закономдоплат до пенсій. Це майже 70 мільйонів гривень.

Зроблено немало. Але ми переконані: суспільству сьо-годні потрібне не часткове пом’якшення соціальної напру-ги, а кардинальні зміни в політичній системі країни. ТомуСоцпартія і йде на вибори до Верховної Ради, щоб доби-тися таких змін.

Керувати країною повинен не кримінально-олігархічнийкапітал, а народ.

«Владу мільйонам, а не мільйонерам!» – таким є голов-не гасло Соцпартії. І ми цього доб’ємося, запровадившиістинне народовладдя.

Ми зробимо все, щоб не допустити перетворенняукраїнської землі на товар – предмет спекуляції, що вза-галі може знищити Україну як державу, а село перетвори-ти в руїни.

Захистити нашу країну від руйнації, повернути народунаціональні багатства, створити умови для розвитку віт-чизняної економіки і підприємництва, ліквідувати кримі-нальний капіталізм і знищити корупцію, підняти якістьжиття і добробут людей на достатній рівень – такі завдан-ня ставить перед собою Соцпартія України. Вони будутьвиконані, і ми разом з нашими співвітчизниками збудуємов Україні нове соціальне суспільство, де кожний громадя-нин відчуватиме себе господарем у своїй країні, а не при-гнобленим наймитом.

Голосуйте за Соціалістичну партію України –голосуйте за себе!

Н. ВЕЛИЧКО

ОЛЕКСІЙ МАЛИНОВСЬКИЙ: ЗА ПРАВДУ РАЗОМ СТАНЕМ!Соцпартія України йде на вибори народних

депутатів до Верховної Ради України, які відбу-дуться 28 жовтня цього року, з упевненістю у своїйперемозі.

У виборчому бюлетені для голосування поряд-ковий номер СПУ – «2». Вже ця висока позиціянацілює партію на відповідний результат і співпа-дає з тим настроєм, з яким ця політична сила

включилася в боротьбу за місце в українському

парламенті. Не заради влади, як підкреслюютьсоціалісти у своїй передвиборчій програмі, а зара-ди повного «перезавантаження» країни. Тобто –повернення народу незаконно награбованого, зни-щення корупції, утвердження такого суспільноголаду, в якому реалізується влада народу, верхо-венство права, рівність усіх перед законом, підви-щення якості життя і добробуту кожного громадя-нина України.

Наиболее острой проблемой укра-инского общества по-прежнему оста-ется колоссальный разрыв междувысокой стоимостью жизни и низкимизарплатами большинства трудящихся.Сравнивая наши зарплаты с европей-скими, многие не могут понять – поче-му же мы получаем во много раз мень-ше? Неужели мы настолько глупее иленивее европейцев? Попробуем разо-браться.

ТРУДИМСЯ ПОЧТИ ДАРОМ Чтобы понять, насколько занижены

зарплаты в Украине, достаточно привестиодин показатель: сегодня часть заработ-ной платы в себестоимости украинскихтоваров составляет всего 6%. Упрощенноговоря, если работник произвел товаровили услуг на 1000 гривен, то получит 60гривен. Для сравнения – в странахЗападной Европы данный показательдостигает 45%.

Характерно, что власть абсолютноничего не делает для пресечения этогограбежа – напротив, помогает выворачи-вать карманы трудящихся. Достаточносказать, что в последние годы олигархиметодично и последовательно снижаютчасть заработной платы в себестоимостиукраинской продукции: если в 2009 годуэто было 7%, то в 2010 – 6,5%, а в 2011– 6% (за 2012 год данных пока нет).

Как утверждают экономисты, одной изпричин низких зарплат является чистоколониальный характер украинской эконо-мики: на экспорт идет либо сырье, либо (влучшем случае) полуфабрикаты – отсюданизкий уровень добавленной стоимостиукраинских товаров, и как следствие –малая часть заработной платы в их себе-стоимости.

Многие предприниматели утверждают,что у нас маленькие зарплаты потому, чтопродуктивность труда чрезвычайно низ-кая. То есть, за час рабочего времениукраинский рабочий производит товаровнамного меньше, чем его западноевро-пейский коллега. Однако не следует забы-вать, что продуктивность труда на 95%зависит от самого работодателя: его спо-собности организовать эффективное про-изводство, внедрять современные техно-логии, повышать квалификацию своихработников. Но наши работодатели вбольшинстве случаев этого не делают,получая сверхприбыли исключительно засчет дикого грабежа трудящихся.

ТЕРПЕНИЕ И ТРУД... Кроме жлобства предпринимателей-

капиталистов, есть и чисто национальныепричины низких зарплат. Во-первых – эточрезмерное налоговое давление на фондоплаты труда, о чем уже писано-перепи-сано. Кроме того, невозможно не упомя-нуть такую значительную статью затратукраинских предприятий, как коррупцион-ная составляющая. По разным оценкам,на всевозможные взятки, откаты и прочиепоборы тратится от 10 до 20 процентовдоходов предприятий, а в строительствеэтот показательзашкаливает за40-60%! И совер-шенно ясно, чтопредпринимательвозьмет эти день-ги не из собст-венного кармана,а из фонда опла-ты труда, плюсповысит стои-мость произве-денной продук-ции. Стоит ли после этогоудивляться, что у нас такаявысокая стоимость жизни?

Острым вопросом оста-ется и значительная,совершенно неадекватнаяразница в зарплатах средиработников разных видовэкономической деятельно-сти. Например, на протя-жении последних летсамые большие зарплаты

наблюдались в сфере услуг (финансовых,юридических и посреднических), а всфере материального производства онибыли и остаются меньше в разы. Этотуродливый перекос говорит о том, чтонаши олигархи ни в грош не ценятмастерство, хотя в развитых европейскихстранах все обстоит с точностью донаоборот. Нашим капиталистам простосказочно повезло, что терпеливые украин-цы практически не бастуют, не проте-стуют, и довольствуются жалкими копей-ками.

ВСЕ ПОЗНАЕТСЯ В СРАВНЕНИИЕще одной причиной низкого уровня

оплаты труда является система минималь-ной заработной платы, которая, по идее,должна полностью обеспечивать всебазовые потребности работника. Насамом же деле «минималка» может обес-печить лишь нищенское существование.Она не выступает в роли социальногостандарта оплаты труда, а остается лишьтехническим нормативом для расчетазарплаты в бюджетной сфере и для начис-ления различных видов социальной помо-щи.

Вот характерная цифра: если взятьгодовой ВВП на душу населения, то годо-вая «минималка» составит лишь 21% отэтой цифры. Для сравнения: в Бельгииминимальная зарплата составляет 2064доллара (68,6% к ВВП на душу населе-ния), во Франции – $1951 (68,7%), вПольше – $497 (31,5), в Латвии – $403(33,5).

Аналогичная картина наблюдается и вобласти средних зарплат. Украинские вла-сти выдают за великое достижение то, чтосреднемесячная зарплата в Украине за2011 год достигла 2633 гривен (329 дол-ларов). Для сравнения: в Польше - $1360,в Чехии - $1450, во Франции – 2500 евро,в Германии – 2800 евро, в Нидерландах –3007 евро, в Великобритании – 3118евро.

Добавим, что каждый четвертыйнаемный работник в Украине пребываетза чертой бедности, и такое позорноеявление, как нищета среди работающих,не может иметь ни объяснения, ни оправ-дания.

Проблемным остается и вопрос опла-ты труда бюджетников. Это выражается вгрубом нарушении Закона «Об оплатетруда»: с января 2012 года служебныйоклад работников 1 тарифного разрядасоставляет всего лишь 773 гривны, аминимальная заработная плата – 1073гривны. Разница – 300 гривен, хотя позакону оклад работников 1-го тарифногоразряда должен быть больше «минимал-ки». Такими мошенническими схемамивласти искусственно занижают размерызаработной платы для 4 миллионов работ-ников. Подсчитано, что каждого украин-ского бюджетника ежемесячно «кидают»на сумму более 300 гривен, а квалифици-рованным учителям и врачам недоплачи-вают по 700-800 гривен!

Специалисты утверждают: если бы увласти хватило желания и волизакрыть черные оффшорные дыры,внедрить справедливое налого-обложение и систему распределе-ния доходов, то уже в ближайшеевремя можно было бы выйти насреднюю зарплату в 1000 долла-ров. Но, похоже, это из областифантастики.

Александр ПОЛУЯНОВ

Ëîâèòè âèáîðö³â ó òåíåòà «íå÷óâà-íî¿ ùåäðîñò³» íàáàãàòî ïðîñò³øå,í³æ ïèñàòè ïðîãðàìó, ³òè äî ëþäåé...

№7-8 (574-575) 5 вересня 2012 року

4 ÒÎ×ÊÀ ÇÎÐÓ

Почему в Украине такие низкие зарплаты?

Матеріалізм багато хто вважаєяскравою ознакою нашого часу. Мисхиблені на товарах, брендах, моделяхі гаджетах. Ми страждаємо шопоголієюта мізантропією. Тобто любимо купува-ти речі і не любимо людей навкругсебе. Бо новенький телевізор не підве-де, а сусідка Галя кості перемиє та щей чоловіку підморгує. А ще ми давнозабули різницю між «щасливою люди-ною» і «багатою людиною», хоч серіалидивимося регулярно. І слово «успіх» длянас означає кількість нулів на банківсь-кому рахунку та марку авто, а не задо-волення людини від власного способужиття. І здавалося б, який стосунок всяця «моралізація» має до виборів? А осьпрямий-таки стосунок!

Спостерігаючи за ходом неофіційноїпередвиборчої кампанії та беручи участьу проведенні соціологічних досліджень яне можу не написати про те, що мені очіколе: наші виборці МРІЮТЬ ПРО ПІД-КУП. Повернення мажоритарки відразувикликало прямо-таки виділення шлун-кового соку у людей. Вони не простопогоджуються продатися, а бажаютьцього і прагнуть! Хтось прямо і чесно —за гроші, особисто кандидатом в кише-ню покладені. А хтось більш «завуаль-овано» — за подарунки у вигляді «благо-дійної допомоги». Для ще більш балува-них є великі проекти — можна «подару-вати» місту, наприклад, оновлену голов-ну площу зі скверами і фонтанами.

Більше того, виборці навіть вима-гають цього від кандидатів! Так найпопу-лярніше запитання до імовірних претен-дентів на голоси «а що ви зробите длянашого міста/села?». І подарованийхолодильник або нетель або автомобільнині є переконливішим за будь-яку про-граму змін у країні. А от відповідь «я щенічого для вас не зробив, але я збираю-ся бути чесним, створювати хорошізакони і проводити справжні реформи»сприйметься як черговий «разводняк».

Але давайте розберемося, хтонасправді нас розводить. Якщо людинадля того, щоб стати нардепом поклалавеличезні гроші (а саме так вже зробили

як мінімум по 1 кандидату на коженокруг), то з якою метою вона йде ураду? Так сильно хочеться законитворити, що десятків мільйонів заце не шкода? Звичайно, що ні —йдуть щоб повернути та ще й при-множити! За кожну покладенувиборцю гривню у нього потімвитягнуть 10 у вигляді недоплаче-них податків, відкатів на державнихзакупівлях та інших звичних длякорупціонерів діях. Тому, як намене, щедре засівання виборцівгрошима — перша ознака того, щоцю людину вибирати категоричноне можна! Ми ж маємо вже в Радіповно таких ахметових, які жодногоразу на засідання не ходили. Аголовне, такий підхід закриваєдорогу у законодавчий орган (чими вже забули, він насправдітакий?) новим людям, що не маютьвеликих статків, але мають великіідеї.

Мені звичайно заперечать: «ащо ж бідним виборцям робити? Їхусі обманюють, от вони і хочутьмати якийсь зиск принаймні ДОвиборів. Бо не вірять, що отри-мають щось ПІСЛЯ голосування». Ая відповім, що саме ця цинічна наперший погляд позиція і є насправ-ді найбільш наївною. Бо ловитивиборців у тенета «нечуваної щед-рості» набагато простіше, ніж писа-ти програму, іти до людей і доводи-

ти їм свою позицію, намагатися дискутува-ти з опонентами людською мовою, а немовою гаманця. Нинішні ж вибори більшенагадують торги: хто більше дасть — затого і проголосують. При чому цинічновикористовується все: гроші на операціїдітям, дарування пакетиків з отрутою,щедре споювання виборців свого округу. Іми, ковтаючи все це, дякуємо кандидатамсвоїми голосами, які фактично означаютьдозвіл на 5-річне грабування країни.Вочевидь, поки «золотий тілець» будезастити очі виборцям, ні про які позитивнізміні у парламенті і не йдеться.

Вікторія ФЕОФІЛОВА,голова КМГО

“Молода Черкащина”

ÏËÀÊÀËÈ ÍÀØÈ ÄÅÍÅÆÊÈ««ЗЗООЛЛООТТИИЙЙТТІІЛЛЕЕЦЦЬЬ»»

ЗАСТИТЬ ОЧІВИБОРЦЯМ

??????

24 августа сего года уже 21-й раз Украина отмети-ла свою независимость. Как обычно, представителивласти в этот день говорили о тех благах, которыепринесла независимость нашему народу, а также освоих «успехах и достижениях» за «отчетный период».Мы же попробуем посмотреть на это глазами самихграждан, в свете беспристрастных фактов.

ЧТО ЛЮДИ ГОВОРЯТ?Для начала ознакомимся с социологическим исследо-

ванием, проведенным с 15 по 25 июля 2012 года компа-нией Research & Branding Group. Согласно опросу, отно-сительное большинство украинцев (41%) считает, что насегодняшний день Украина однозначно не является неза-висимым государством. Противоположного мнения при-держиваются 24% населения, а еще 28% граждан считают«неньку» частично зависимой, а частично — нет. По дан-ным все той же социологической компании, более поло-вины украинцев (52%) считают, что за годы независимо-сти люди больше потеряли, чем приобрели. По мнениюреспондентов, за минувший 21 год ситуация ухудшиласьво всех основных сферах жизни. Наиболее катастрофиче-ские «провалы» люди отметили в таких сферах, как гаран-тирование рабочего места (87%), уверенность в завтраш-нем дне (83%), материальное благополучие (79%) идоступность медицинской помощи (81%). В «Топ-10»этого списка также значатся рост цен и тарифов, платноеобразование, тотальная коррупция и произвол чиновни-ков, низкое качество продуктов питания, риски для личнойбезопасности, всплеск наркомании и алкоголизма, упадоккультуры, духовности, и т.д.

И при таком раскладе распад СССР для многих уже непредставляется таким уж благом, как это преподноситсяофициальной пропагандой. А сама по себе независимостьперестает быть самостоятельной ценностью — она должнаподкрепляться реальным ростом достатка, финансового исоциального благополучия граждан — чего, к сожалению,не происходит. Об этом красноречиво говорят данныемногочисленных социологических исследований, соглас-но которым материальное положение улучшается только у5% населения, тогда как 95% граждан считают свои дохо-ды недостаточными для достойной жизни. А почти каждыйпятый украинец (18%) и вовсе находится за чертой бедно-сти. Можно привести и самый «свежий» рейтингВсемирной организации здравоохранения, в которомукраинцы по состоянию здоровья заняли 99-е место из145 возможных, хотя при Союзе занимали по этому пока-зателю лучшие позиции в мире.

В такой ситуации все большее количество украинцевначинает более тщательно анализировать, куда же на

самом деле ведут страну наши «керманычи», обра-щая внимание не только на экономическую модель,но и на внешнеполитический вектор. Согласно опро-су, проведенному социологической группой«Рейтинг» в феврале этого года, 47% респондентовподдерживают создание единого государства всоставе Украины, России и Беларуси. Спустя месяц(20 марта) эти данные были полностью подтвержде-ны данными опроса, проведенного сотрудникамиКиевского международного института социологии(КМИС). Вывод был однозначный: в Украине сторон-ников вступления Украины в союз с Россией иБеларусью больше, чем желающих влиться вЕвросоюз. Судя по опросу, в случае проведенияреферендума «за» вступление Украины в союз сРоссией и Беларусью готовы проголосовать 55%населения, «против» - 27%, а остальные 18% неимеют на этот счет сложившегося мнения.Согласитесь, не очень впечатляющие результаты на 21-м году независимости.

НЕ ТУ СТРАНУ НАЗВАЛИ ГОНДУРАСОМ?Как известно, одним из важнейших критериев благо-

получия государства является уровень жизни его граждан,который обычно определяется путем сравнительного ана-лиза. Чтобы не раздражать читателя примерами Европы,сравним независимую Украину с Гондурасом, которыйтрадиционно считается символом социально-экономиче-ского убожества. Как это ни парадоксально, но по многимпозициям эта страна уже идет впереди Украины.Например, у нас минимальная заработная плата нынчесоставляет порядка 140 американских долларов, а вГондурасе – 309. Цены на продукты, в принципе, сопоста-вимы – что-то стоит дороже у них, что-то – у нас, одна-ко, если взять расходы в среднем, то получается одно ито же. Вот только зарплаты в Гондурасе в два с лишнимраза больше, плюс не надо платить за отопление и тра-титься на зимнюю одежду. Для расширения кругозорадобавим: во многих других «банановых республиках»Латинской Америки минимальные зарплаты большенаших. Например, в Панаме – $450.

Но вернемся к Гондурасу. Важным показателем благо-получия любой страны является демографическая ситуа-ция. Как известно, независимая Украина по темпам сокра-щения населения – «впереди планеты всей», то есть про-сто вымирает. Согласно данным ЦРУ (сведения по 231-йстране мира), хуже дела обстоят только на Островах Кука,в Сен-Пьер и Микелон, Черногории и Эстонии. Совсемдругое дело – Гондурас: в 1950 году численность населе-ния здесь составляла 1 млн. 534 тыс. человек, в 2007-м –

уже7,5 миллионов, а сейчас – более 8 миллионов.

И такое положение вещей не случайно. В независимойУкраине вовсю расцвели болезни, о которых в Союзепочти забыли или не знали вовсе. Одних только больныхтуберкулезом у нас насчитывается 700 тысяч человек, апоказатель заболеваемости этим недугом (ежегодно уно-сящим 10 тысяч жизней) составляет в Украине 74,2 на 100тысяч населения. В Гондурасе – только 41. Вдвое выше унас и уровень эпидемии СПИДа. Украина, а не Гондурас,оказалась в списке самых коррумпированных стран исамых плохих экономик.

Не выдерживаем мы сравнения и по количеству заклю-ченных: согласно данным международных экспертныхструктур, на 100 тысяч населения Украины приходится 334«зека», а в Гондурасе – лишь 154. В мировом рейтингесчастливой жизни наша страна заняла 95-е место, а«нищая страна» обосновалась в первой десятке.

Хуже гондурасского и наше место в рейтинге налогов – в«банановой республике» их почему-то на 88 меньше. Ну ауровень детского алкоголизма просто зашкаливает. По этомупоказателю мы выглядим (и Евро-2012 это подтвердило)настоящей страной алкоголиков, заняв первое место в миреи опередив «зачуханный» Гондурас на целых 80 пунктов.

Вот до такого состояния довели страну, которая приСоюзе занимала 8-е место в списке сверхразвитых госу-дарств мира. Тут бы в самую пору подумать об «отпуще-нии в Гондурас», но туда нас вряд ли возьмут, как неберет к себе Европа. Поэтому лучше вспомнить узбекскуюпословицу: «Не ищи счастья в чужих краях, а создавай егоу себя дома». Надо просто спасать Украину.

Александр ПОЛУЯНОВ

№7-8 (574-575) 5 вересня 2012 року

5ÄÅÐÆÀÂÀ

 ñàìóþ ïîðó ïîäóìàòü îá «îòïóùå-íèè â Ãîíäóðàñ», íî òóäà íàñ âðÿä

ëè âîçüìóò, êàê íå áåðåò ê ñåáåÅâðîïà. Íàäî ïðîñòî ñïàñàòü Óêðàèíó.

Партії витрачають на рекламу величезні кошти, неособливо замислюючись про ефективність.Професійні рекламщики над таким підходом сміються.

Найбільше на зовнішню рекламу для передвибор-ної агітації за першу половину липня витратила Партіярегіонів - 8 млн. грн., Комуністична партіяП.Симоненка - 6 млн. грн., Віктор Медведчук - 5 млн.грн. Про це повідомляє ZN.UA з посиланням на видан-ня "Тиждень".

Крім цього, згідно з моніторингом компанії DoorsConsulting, протягом першої половини липня на зовнішнюрекламу по 2,5 млн. грн. витратили партії НаталіїКоролевської та Віталія Кличка.

За словами керівника Асоціації зовнішньої рекламиУкраїни Артема Біденка, під час моніторингу було нарахо-вано не менше 3000 реклам Партії регіонів, близько 2500- Комуністичної партії, 1170 - партії "Україна-вперед!",2000 - Медведчука, 707 - "об'єднаної опозиції".

Партія "УДАР" 15 липня тільки почала розміщення рек-лами, тому, за словами Біденка, кількість щитів на моментмоніторингу була тільки 81. "Я б оцінив кампанію до кінцялипня в 1000 площин", - зазначив він.

За словами експерта, на телевізійну рекламу в серед-ньому названі партії витрачають втричі більше. "Однак тутне враховується джинса, проплачені новини тощо", - уточ-нив він. За кількістю замовних матеріалів у ЗМІ лідируютьрегіонали, комуністи і Королевська.

Політичні партії неефективно проводять рекламні кам-панії, вважає Біденко. "Вони виходять не від ефективності,а від того, скільки в них є грошей... У рекламних комерцій-них кампаніях над таким сміються", - підсумував він.

Працівників Тальнівської райдержадмі-ністрації Черкаської області змушують пла-тити партійні внески Партії регіонів. Грошіплатять усі без винятку — навіть не членипартії, пише «Газета по-українськи».

«Раз на місяць по кабінетах адміністраціїходить заступник Володимир Копійченко, — роз-повідає один із працівників. Прізвище називативідмовляється. — Я не є членом Партії регіонів.Ніколи до неї не вступав. Однак мушу платитипартійні внески. Платять в залежності від окла-ду. Одні 5-10 гривень, інші — 30. За рік, буває,до 400 гривень платить людина».

«У мене дуже мало часу на коментар, —каже Володимир Копійченко. — Не знаю, хтокаже, але я працюю лише з членами партії».

Чиновник адміністрації стверджує, що вкерівництві РДА упевнені в приналежності доПартії регіонів усіх місцевих чиновників.

«Відразу після перемоги Януковича навиборах і формування нового керівництва врайонах розпочався масовий запис працівни-ків РДА в партію. Записували усіх скопом, від-мов не було. Тепер без розбору ходять, зби-рають партійні внески», — наголошує співроз-мовник, який не хоче, щоб його прізвище зга-дували.

Колишній заступник голови Тальнівської

РДА Михайло Атаманюк раніше очолював осе-редок «Нашої України» в районі.

«Боже збав, ніколи з підлеглих партійнихвнесків не брав, — згадує. — Тоді була не таситуація. Голова РДА був членом Українськоїнародної партії, заступники були від нашої пар-тії, «Батьківщини» і Народної партії Литвина. Ніпро які партійні внески на роботі люди простоне чули».

ПРАЗДНИК С ВОПРОСАМИ

ПАРТІЙНІ ВНЕСКИ БЕЗПАРТІЙНИХЧИНОВНИКІВ ДЛЯ «РЕГІОНАЛІВ»

У ЯКИХ ПАРТІЙ "ДУРНИХ" ГРОШЕЙ НАЙБІЛЬШЕ?

№7-8 (574-575) 5 вересня 2012 року

6 ÑÓÑϲËÜÑÒÂÎÁþäæåò Ôîíäà êóëóàðíî ðàñïðå-äåëÿþò íåñêîëüêî ÷åëîâåê, è ìàñ-øòàáû çàòðàò èçâåñòíû òîëüêî èì...

Когда-то крестьянам казалось, что хуже, чем«палочка» за трудодень и быть ничего не может.Но прошли годы, и эти «палочки» превратились втрудовой стаж, согласно которому насчиталипенсии. Небольшие, абсолютно не соответствую-щие тяжелому крестьянскому труду, но все-такиэто хоть какое-то материализованное вознаграж-дение.

ЗАНЯТОСТЬ ПО-УКРАИНСКИСегодня крестьяне все так же работают, выращи-

вают картошку и овощи, держат скотину, сдают моло-ко и мясо - но ни палочек, ни галочек им за это уженикто не ставит. Спрашивается, как селянам зарабо-тать на завтрашнюю пенсию?

Судя по данным статистики, из 1,3 миллионажителей Черкасщины, безработных (состоящих научете в службах занятости) у нас насчитываетсяоколо 25 тысяч человек. Казалось бы, не так уж имного, если распределить их и по городам, и поселам. Но попробуйте приехать в любое из 824 селобласти – и сколько трудоустроенных вы там увиди-те? Раз, два, и обчелся, а есть села, где вообще ниодного. Таких хозяйств, которые занимаются какрастениеводством, так и животноводством, и даютработу местным жителям, остались единицы. Но там,где тысячи гектаров арендуют мощные аграрныефирмы, работы для крестьян практически нет.

А как же тогда быть со статистикой, по которойподавляющая часть селян трудоспособного возрастазанята? Оказывается, она не лжет - просто происхо-дит подмена понятий, и в само понятие «занятость»вкладывается совершенно иной, до безобразияизвращенный смысл.

Выясняется, что занятыми у нас считаются лица,которые работали в течение исследуемой неделихотя бы один час по найму за вознаграждение (вденежном или натуральном виде), у отдельных граж-дан или на собственном семейном предприятии.Занятыми считаются и те, кто работал бесплатно (!)на предприятии или в собственном деле, котороепринадлежит кому-то из членов домохозяйства. Илив личном крестьянском хозяйстве с целью реализа-ции продукции, произведенной в результате этойдеятельности.

Гениально! Если мужик починил забор соседке-старушке, и получил за это бутылку самогона (возна-граждение в натуральном виде) то он уже занятый.Если селянка вынесла на базар огурцы и петрушку ссобственного огорода – она тоже занята. Подобнойказуистике смогли бы позавидовать даже иезуиты.Выходит, что десятки тысяч безработных на селе насамом деле работают, а то, что они ничего не зара-батывают и не имеют стажа – никого не волнует.

ЕСТЬ ИДЕЯС чего же живут? Некоторые держат корову и

сдают молоко, но нынешние заготовительные ценынастолько мизерны, что не окупают даже расходов насодержание буренок. Кто-то пытается «подняться» намясе. Можно, например, совсем маленьких телятсдавать по 500 гривен за голову. Или выраститьбычка и продать по 15 гривен за килограмм живоговеса. Сейчас, правда, еще заработала программа, врезультате которой за годовалую телочку можнополучить до 1000 гривен, но тут тоже игра вряд листоит свеч.

В итоге складывается парадоксальная ситуация.С одной стороны, именно крестьяне в своих домаш-них хозяйствах производят львиную долю молока,мяса и овощей. Именно они не только наполняютрынок данной продукцией, но и являются основнымипоставщиками сырья для перерабатывающих пред-приятий. И в то же время их работа нигде не учтена.

В таких условиях начали раздаваться робкиеголоса, предлагающие привязывать тот же литрсданного молока, килограмм мяса или картошки ктрудовому стажу. И действительно: разве человек невложил в это свои время и труд? Разве он не про-извел важный общественный продукт? Так почему жеон при этом лишен малейших социальных гарантий?

Специалисты считают, что реализация даннойидеи может стать дополнительным толчком к разви-тию села, причем, с минимальными бюджетнымизатратами. Ведь как только люди почувствуютзаинтересованность в настоящих результатах своеготруда - пусть и таких, как стаж и будущая пенсия -кто-то, возможно, станет работать гораздо охотнее,производя больше жизненно важной продукции.

Сегодня же крестьяне потихоньку отвыкают отземледельческого труда – одни спиваясь, другие –осваивая новые «специальности» чернорабочих настроительных площадках крупных городов, в томчисле и заграничных. Они и там не стали богачами,но хуже всего то, что и в родном селе им делатьнечего.

Александр ПОЛУЯНОВ

На Черкасщине, как и по всейУкраине, проходит обсуждениепредвыборной программы СПУ «Кобществу социальной справедли-вости!» В этом контексте обратимвнимание наших читателей наработу такой структуры, какГосударственная служба занято-сти.

До последнего времени этаслужбы воспринимались населени-ем как богоугодные заведения,которые выплачивают безработ-ным пособия и помогают людямнайти работу. Но после скандаль-ного задержания руководителяГосударственной службы занято-сти пана Галицкого, у которого врабочем кабинете нашли и изъялисемь миллионов долларов в день-гах и золоте, у многих возникливопросы.

ТАЙНОЕ ОБЩЕСТВО «МЕЧА И ОРАЛА»

Каждый человек, которыйофициально получает заработ-ную плату, каждый частныйпредприниматель и каждоепредприятие ежемесячно пла-тят налог в Фонд общеобяза-тельного социального госу-дарственного страхования наслучай безработицы. Этотналог составляет 2,2-2,8%месячной зарплаты каждого изнас. Этими деньгами и финанси-руются центры занятости.

В наше время любой человек и влюбое время может стать безработ-ным, поэтому имеет право знать: какиспользуются средства, которые мыплатим, чтобы в случае утраты работыполучать нормальную помощь?

Но вот первое удивительноеоткрытие: оказывается, данный Фондявляется какой-то засекреченнойструктурой, которая не отчитываетсяо финансовых затратах ни перед пар-ламентом, ни перед правительством,ни перед органами местного само-управления. Многомиллиардный (пооценкам около 10 млрд.) ежегодныйбюджет тщательно скрывают отпосторонних глаз, его не утверждаютни Верховная Рада, ни Кабмин, ниобластные, районные советы. Этотбюджет кулуарно распределяютнесколько человек, и масштабызатрат известны только им. Мы жеможем их представить только косвен-но.

НАШИ БЕЗРАБОТНЫЕ –САМЫЕ БОГАТЫЕ?

На протяжении последних лет повсей Украине построено сотниновеньких районных и городскихцентров занятости – один другогокраше. Не «биржи труда», а шедеврыархитектуры и дизайна, по сравнениюс которыми их западные аналогивыглядят жалкими уродцами. Тамподобные организации занимаютвесьма скромные помещения (иливообще несколько комнат в админи-стративном здании), а норматив поштатам составляет примерно 16-20человек на 200 тысяч населения. Ониточно так же предлагают вакансии,насчитывают помощь по безработицеи ведут крайне ограниченный учет –ни одной лишней бумажки. У нас жесреднестатистический районныйцентр занятости обслуживает терри-торию с населением в 50 тысяч чело-век и имеет в штате 26 работников.

Вот только некоторые примеры изжизни украинских центров занятости.

В централизованном порядке все онипо всей стране получили подиумы дляведения разъяснительной работысреди населения – об основах зако-нодательства по социальной защитеот безработицы. Такой подиум пред-ставляет собой конструкцию, котораясостоит из разборного каркаса изтруб, шнуров, настила из грубойфанеры и прорезиненного брезенто-вого тента темно-синего цвета. Такаясебе миниатюрная концертная сценас навесом от непогоды для агитатора.По оценкам специалистов, краснаяцена этого сооружения – максимум 3тысячи гривен. Но в финансовых доку-ментах значится цифра в 23 тысячи805 гривен. Умножаем на 624 (столь-ко в Украине районных и городскихцентров занятости) и получаем весь-ма солидную сумму – 15 миллионов.

Если же посчитать по 3 тысячи –получится менее 2 миллионов.Значит, 13 миллионов кто-то положилв карман. А теперь зададимся вопро-сом: кто и в каком селе видел это аги-тационно-пропагандистское чудо ислушал с него лекции о борьбе с без-работицей? По имеющимся данным,такого нигде не было, так как вездеесть помещения, где можно собратьлюдей. Зато на такой дуристике кто-то «Мерседесы» покупает.

ВСЕ СМЕТЕНО МОГУЧИМ УРАГАНОМ

Есть и еще примеры. Для всехработников центров занятостиУкраины на собранные с нас и пред-приятий средства пошили летнюю изимнюю форму. На среднестатистиче-ский райцентр – 52 комплекта, и такпо всей стране. Опять вопрос: кто-нибудь видел хоть одного работникацентра занятости в униформе мыши-ного цвета? Никто и нигде, потому чтоэта форма мало того, что имеетотвратительный вид, так еще и поши-та, как для огородных пугал. Длясправки: в районных и городскихцентрах занятости страны работают16 тысяч человек, и все они в центра-лизованном порядке получили 32тысячи комплекта никому не нужнойодежды. Это же несколько дивизийможно было обмундировать!

А вот совсем свежий пример. С2011 года районные центры занятостиначали получать так называемыепрофориентационные терминалы.Они представляют собой компьютер-ное устройство с различной информа-цией о существующих в мире профес-сиях. Обозначенная в смете стои-мость такой игрушки – 24 тыс. 708гривен. Это без установки, обслужи-вания и страхования! Если бы кто-тоспросил учителей и учеников: что им вшколе больше нужно – профтерми-нал или вместо него 8 компьютеров синтернетом, где тоже можно все про-читать о профессиях, то ответ бы былоднозначным. Но у руководства «кон-

торы» здесь свой интерес: десяткимиллионов гривен чистого «навара».

Идем далее. Все центры занятостистрахуют свои помещения, мебель иоргтехнику – как правило, на суммуот 99 до 99,9 тысяч гривен. Оченьинтересно, что в перечне потенциаль-ных угроз числятся ураганы, земле-трясения, провалы грунта, наводне-ния, горные обвалы и даже схождениеснежных лавин. И это в местности,где ничего подобного отродясь небыло и не предвидится. Но страхуютпо всей территории Украины ужеболее десяти лет. А это уже не десят-ки, а сотни миллионов гривен.

Точно так же центры занятостипочему-то заключают договоры науборку помещений с частными фир-мами (стоимость услуги – порядка95-97 тысяч в год), а не берут в штат

уборщиц, что было бызначительно дешевле. Иопять же, здесь кто-тонеплохо «греет руки».

ВОПРОСЫ, ВОПРОСЫ...

Возможно, у кого-товозникнет вопрос: почемубольшинство услуг стоитот 90 до 99 тысяч гривен?Отвечаем: от суммы 100тысяч и более, в соответ-ствии с законом, нужнопроводить тендер (т.е.

конкурс), а так можнозаключить договор с «нужной» фир-мой. Юристы утверждают, что схемурастягивания средств Фонда черезрегиональные центры занятости при-думали в Киеве, и поручили ее осу-ществлять руководителям областныхцентров.

Вот еще пример: вся системацентров занятости работает по такназываемой научно-технической ком-пьютерной программе, информациякоторой помещается на одном диске.Специалисты считают, что ее разра-ботка может стоить максимум 10тысяч гривен. Если это авторскоеправо – до 100 тысяч. Но на самомделе, разработанная малоизвестнойфирмой «Блязер», эта программаобошлась налогоплательщикам в...364 миллиона гривен!

Тему можно продолжать долго.Можно спрашивать о том, насколькоадекватными были затраты на строи-тельство центров занятости (по имею-щимся данным, каждый обошелся в 3-5 миллионов гривен). И почему пачкабумаги формата А-4 для центровзанятости стоит 49 грн. 76 копеек,хотя на оптовых рынках ее стоимостьсоставляет до 22 гривен, а в рознич-ной торговле – 25-30 гривен? Ведьесли учесть объемы канцелярщины вцентрах, то эта разница тоже вылива-ется во многие миллионы (один сред-нестатистический центр занятостииспользует 1115 пачек). И наскольковообще эффективна работа этихцентров, работники которых большуючасть рабочего времени обязаныписать никому не нужные бумаги иотчеты?

Александр МИХАЙЛОВ

P.S. Мы ни в коем случае не соби-рались дискредитировать рядовыхработников центров занятости, кото-рые действительно выполняют нуж-ную и социально значимую работу.Речь о высшем руководстве, котороепревратило всю эту систему в источ-ник личного обогащения.

БЕЗРАБОТНЫЕ –ИСТОЧНИК ОБОГАЩЕНИЯ?

Стаж за ведро картошки

ЧУЖОЇ БІДИ НЕ БУВАЄ

№7-8 (574-575) 5 вересня 2012 року

7ÏÎØÒÎÂÀ ÑÊÐÈÍÜÊÀ

3086,50 ãðí. âäàëîñÿ ç³áðàòè çà 3 ãîäèíè áëàãîä³éíîãî

êîíöåðòó äëÿ ë³êóâàííÿ ìàëåíüêî¿÷åðêàùàíêè Íàñò³ Ëèñåíêî

ЗАСНОВНИК:

СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ:НАКЛАД:

ОБСЯГ:

ДРУК:

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ:

ВИДАВЕЦЬ:

Черêасьêа обласна орãанізація Соціалістичної партії Уêраїни

Черêасьêий ОК СПУ18000 м. Черêаси, вóл. Б.Вишневецьêоãо, 32а

ЧС №16 від 14.01.1994 р.індеêс 41696Головний редаêтор С.П. Малиновсьêий

18000 м. Черêаси, а/с 84 вóл. Байди Вишневецьêоãо,32а. Тел.: (0472) 32-01-11e-mail: np@uch.netТочêа зорó авторів пóбліêацій не завжди збіãається з точêою зорó редаêції

СКВПП “Тясмин”, м. Сміла

2 óмовні дрóêовані арêóші Замовлення № ___________

10 100 примірниêів

ПЕРЕДПЛАТА:

Індеêс: 41696 1 місяць – 3 ãрн.вроздріб ціна доãовірна

Казалось бы, нет ничего более ценного, чемчеловеческая жизнь и здоровье. Особенно, если этокасается ребенка. Однако наша нынешняя жизньрасставляет иные акценты: в нашем «социальноориентированном» и «демократическом» государст-ве лечение порой стоит так дорого, что отсутствиеденег зачастую становится фатальным фактором. Иситуации, когда финансовая беспомощность ставиткрест на жизни, становятся все более распростра-ненными и типичными. Приводим письмо, пришед-шее в нашу редакцию из Шполянского района.

«У моей дочери Светланы и ее мужа Виктора долгоне получалось родить ребенка. Поэтому они не моглинарадоваться, когда узнали, что у них наконец-топоявится долгожданный малыш. Но вместе с появлени-ем Витеньки судьба преподнесла всем нам тяжелоеиспытание. Диагноз оказался редким: у ребенка не былонеба, то есть, он не мог самостоятельно есть и пить, и спервых же дней крошку начали кормить через специ-альный зонд.

Правда, после консультаций с медиками появиласьнадежда, что ошибку природы можно исправить опера-цией. Но когда начали к ней готовиться, выяснилась, чтоу мальчика еще и порок сердца. И если его не испра-вить, другие хирургические операции строго противопо-казаны. А для операции на сердце нужны немалые день-ги.

Ситуация оказалась практически безнадежной –ведь наши финансовые возможности и так на гранифизического выживания, даже на самое необходимоепорой не хватает. Единственным стабильным доходоммолодой семьи были социальные выплаты дочери, а уВиктора постоянной работы уже давно нет (ее вообщепочти нет в нашем селе). Я помогаю, чем могу, но чтоможет дать сельский почтальон? На беду семьи отклик-нулись односельчане, скинулись, по сколько могли, а врезультате получилось чуть больше тысячи гривен.Скинулись и коллеги Светланы, но там даже порог втысячу гривен переступить не удалось.

А ведь каждый день без операции – это не толькотяжелые переживания родителей, бабушек и дедушек –это и страшный риск для малыша. Поэтому Светланапошла на последний шаг – взяла в кредит 10 тысяч гри-вен. Возможно, для наших олигархов эта сумма являет-ся смешной, они на «мелкие расходы» в кармане боль-ше носят. Да и ненормально это – брать кредит, когдатвоя зарплата в размере минимальной (немногим боль-ше тысячи гривен), и ежемесячно отдавать придетсястолько, сколько зарабатываешь. Но другого выходапросто не было. Обиднее всего то, что нашему Вите тре-бовалась не какое-то уникальное лечение за границейстоимостью в сотни тысяч или миллионы гривен, адовольно стандартная, и относительно недорогая опера-ция. Однако наше «родное» государство не можетпомочь даже в этом. И чего после этого стоят всезаявления властей об охране детства и материнства, омасштабных реформах в медицине? После Евро-2012,на который ухлопали миллиарды, все кричали, что этотчемпионат повысил наш престиж в Европе и в мире. Ноо каком престиже можно говорить, когда в нашей стра-не человек может запросто умереть только потому, что унего не хватило денег на лечение!

К счастью, у нас все обошлось благополучно, помог-ли добрые люди, Витеньку успешно прооперировали,хотя теперь и придется долго жить с затянутыми пояса-ми, чтобы выплатить кредит. Но сколько же таких детейи взрослых людей по стране, для которых бедность ока-зывается несовместимой с жизнью?»

Шевчук С.Н., Шполянский район

3086,50 грн. вдалося зібратиза 3 години благодійного концертудля лікування маленької черка-щанки Насті Лисенко. Загаломбатьки та родичі дівчинки, хвороїна ДЦП, зібрали вже 5686 гривень,а для повного курсу лікуван-ня бракує ще 32400 гри-вень…

21 липня на площі біля«Хрещатик-Сіті» демонструва-ли свої вміння велотріалісти,маленькі майстри ушу, ілюзіо-ністи, репери, танцювальнийколектив «Престиж», танцю-вальний колектив «Школа схід-ного танцю «Наталі», прогулю-валися Містер Ікс та Метеликна ходулях та застигали живіскульптури із творчої групи«Джайра», гралися з вогнемковбої — майстри фаєршоу ізгурту «Дихання дракона». 25молодих творчих колективіврозважали черкащан суботньо-го вечора для того, щоб зібратикошти на лікування Насті.Благодійний концерт для збору кош-тів на лікування дівчинки організувалачерез соціальні мережі волонтер,соціальний педагог за освітою, 23-річна Ольга Моренко.

ПЕРЕДІСТОРІЯНастя народилася недоношеною з

вагою 1400 грамів 11 жовтня 2009року. При народженні чи у перші дніжиття отримала крововилив у мозок(точніше сказати, коли саме це відбу-лося, не зміг жоден лікар, як і, влас-не кажучи, причину, через яку відбу-лись передчасні пологи).

З лікарні малечу виписали доситьшвидко — через півтора місяці з діаг-нозом ураження центральної нерво-вої системи, внутрішньошлуночковийкрововилив 1 ступеня, анемія.

До року дівчинка проходила різ-номанітні обстеження та відновлю-вальні курси. Всі лікарі, які обстежу-вали Настю, говорили, що з нею всегаразд, тільки трохи затримуєтьсярозвиток, як це буває у недоношенихдітей. Дівчинка почала перевертатися

тільки у 8 місяців, самостійно сіла усвій перший день народження, пішлау 1 рік і 6 місяців.

Проте тільки у 2 роки 5 місяцівНасті офіційно поставили страшний іважкий діагноз: дитячий церебраль-ний параліч, правосторонній геміпа-рез.

Родина Лисенків від народженняНасті намагається слідувати усімпорадам лікарів, щоб повернутималечі здоров’я, можливість рухатися.

Зараз дівчинці 2 роки і 9 місяців,вага12 кг, права сторона вражена (якпри інсульті). Дитина ходить накуль-гуючи, права рука погано працює,особливо дрібна моторика, вона неможе бігати.

Для реабілітації необхідно прохо-дити курси лікування у клініці ім.Козявкіна у місті Трускавець та курсиіпотерапії.

ВЛАДА І БЛАГОДІЙНІ ФОНДИВІДМОВИЛИ У ДОПОМОЗІ

- Путівку до реабілітаційногоцентру Козявкіна безкоштовно отри-мати неможливо, оскільки на нашуобласть їх не виділяють. А для того,щоб її купити, потрібні гроші, такапутівка дорога. 19 тисяч гривень кош-тує курс лікування у самій клініці. Або10 тисяч гривень — амбулаторне ліку-вання і проживання вмісті, — пояснює 27-річний Семен Лисенко,батько Насті.

Семен Лисенко та20-річний СтаніславСафонов, дядько дів-чинки, створили групу«вКонтакті», для того,щоб зібрати кошти налікування Насті.Створили також сайт,де звітуються, скількикоштів зібрано.

- Оля додалась угрупу, запропонувалапровести концерт, —

пояснює Семен.- Це не останній концерт для

Насті, — обіцяє Ольга Моренко.Загалом на курс інтенсивної від-

новлювальної терапії необхідно38000 гривень. Але для першогокурсу у Трускавці потрібно зібрати до1 вересня хоча б 10 тисяч гривень,щоб пройти курс амбулаторного ліку-вання. І до весни — ще понад 20тисяч.

Семен звертався і до міськоївлади, і до обласної, і до численнихблагодійних фондів. Проте отримувавтільки відмови, або ж пояснення, щодітей зі схожими проблемами дужебагато, і немає можливості допомог-ти усім.

Єдина організація, яка надаладопомогу маленькій Насті —Черкаський обласний комітетСоціалістичної партії України (фінан-сова допомога та інформаційнийсупровід благодійної акції на сайті«Народна правда»).

Проходити лікування Насті потріб-но, принаймні, 3 рази на рік.

- Лікар каже, якщо займатися, тодо повноліття пройде. Але не каже,скільки займатися… Ми вже 3-й рікзаймаємось. І ще будемо займатися,— зітхає Семен Лисенко.

ЯК ДОПОМОГТИ НАСТІ ЛИСЕНКО

Реквізити для перерахування благодійних внесків: Черкаське ГРУ ПриватБанк 6762 4667 1232 3557Ківі гаманець: +380937923401Яндекс-гроші: 410011488389619Група “вКонтакті”: http://vk.com/club40635638Сайт: http://homepages.net.ua/nastya/

Батьки Насті Лисенко вдячніусім небайдужим від щирогосерця! Адже кожен з вас даруєдівчинці шанс на здоров’я!

Прес-служба Черкаського ОК СПУ

БЛАГОДІЙНИЙ КОНЦЕРТДЛЯ МАЛЕНЬКОЇ НАСТІ

Наша пошта

CMY

№7-8 (574-575) 5 вересня 2012 року

8 ÍÅÂÅÐÎßÒÍÎÅ

Êàìåííîóãîëüíûå øàõòû, êàìåíî-ëîìíè - ìåñòà, ãäå íàèáîëåå ÷àñòîñëó÷àþòñÿ íàõîäêè àáñîëþòíî çàãà-äî÷íûõ ïðåäìåòîâ…

Надоело наступать наодни и те же грабли?

Приходите к нам, у насбогатый ассортимент!

ЦВК** ** **

Під гаслом "ТІЛЬКИ СЛІПИЙНЕ БАЧИТЬ ПОКРАЩЕННЯ!!!" ПРбезкоштовно роздає окуляри +6діоптрій!

** ** **Що буває гірше дурнуватої

блондинки за кермом!?Дурнувата блондинка зі знач-

ком ПР.** ** **

- Сёма, шож вы просматриваете

только первые страницы газет?- Ищу некролог.- Так некрологи на последних

страницах!- Тот, который я жду, будет на

первой.** ** **

Диалог в львовском гастрономе: Покупатель: ... cпасибо ! Продавец: Це жителям

Донбасу спасибо, а мені —ДЯКУЮ.

Находка золотой цепочки - это, конечно,событие. Но золотая цепочка, найденная вкуске каменного угля - это уже сенсация.Почему? Да потому, что каменный угольобразовался на Земле около 300 миллионовлет назад! То есть тогда, когда по всемнаучным данным на планете не было нетолько человека разумного, но даже обезь-яноподобных гоминидов. Кто же изготовилэту цепочку?! В книге "Запретная археоло-гия" ее авторы Мишель Кремо и РичардТомсон приводят факты, заставляющие еслине по-новому взглянуть на историю челове-чества, то, по крайней мере, задуматься...

Каменноугольные шахты и каменоломни -места, где наиболее часто случаются находкиабсолютно загадочных предметов. При этомглубина находок нередко превышает сто мет-ров, а возраст слоев, в которых попадаютсяпредметы, достигает 600 миллионов лет! Сточки зрения современных научных представ-лений, эти находки необъяснимы. А свидетель-ства множатся и множатся...

В 1928 году рабочие угольной шахты вХиверене, штат Оклахома, на глубине около100 метров при разборке взорванного угляобнаружили в нем... несколько бетонных бло-ков. Это были правильные кубы со стороной 30см. Все шесть граней кубов были гладко отпо-лированы. Последующие взрывы угля открылифрагменты стены, сложенной из таких жекубических блоков. Возраст угольного пласта,в котором находилась загадочная стена,составлял более 280 миллионов лет.

Аналогичные стены, только выполненныеиз сланца, обнаружи-ли в 1868 году шахте-ры угольной шахты вХаммондвилле, штатОгайо. На поверхно-сти стены можнобыло отчетливо раз-глядеть несколькострок иероглифиче-ской надписи.

В 1844 году вкаменоломне Нингуди(Шотландия) нашлим е т а л л и ч е с к и йгвоздь, застрявший вкуске песчаника.Возраст песчаникасоставлял около 400миллионов лет. Кончик гвоздя торчал из камняи был изъеден ржавчиной, а шляпка находи-лась в камне на глубине 2,5 см. Длина гвоздясоставляла 23 сантиметра.

1852 год, в журнале "СайентификАмерикен" появилась статья "Реликт ушедшейэпохи", в которой рассказывалось, что вовремя взрывных работ в каменоломне у горыМитинг-Хаус в Дорчестере после одного извзрывов в груде камней была обнаруженаметаллическая ваза, разбитая взрывом на двечасти. При соединении частей получился коло-колообразный сосуд высотой 12 сантиметровсо стенками толщиной 3 миллиметра. Цветметалла сосуда напоминал цинк или какой-тосплав со значительной долей серебра. Наодной из его сторон было изображено шестьфигур в виде цветка или букета, а нижнюючасть опоясывала гирлянда. Изображениефигур и гирлянда были красиво инкрустирова-ны чистым серебром. Этот удивительныйсосуд находился в твердом песчанике на глу-бине 4,5 метра от поверхности.

В 1871 году в Лаун-Ридж, штат Иллинойс, вкерне буровой установки был найден металли-ческий монетовидный предмет. Глубина, скоторой был поднят предмет, составляла 35метров, а возраст слоев - 200-400 тысяч лет.Тогда же, кроме "монеты", во время бурения врайоне Уайтсайд на глубине 36,6 метра рабо-чие нашли "большое медное кольцо, или обо-док, подобное тем, что до сих пор используют-ся в корабельном рангоуте, а также нечто,напоминавшее багор".

В 1889 году в Нампе, штат Айдахо, вовремя бурения скважины под слоями осадоч-ных пород базальта, глины и сыпучих песковна глубине 91,5 метра была найдена малень-кая фигурка женщины, искусно вылепленная изглины. Высота фигурки составляла 3,8 см.

Уилбуртонские шахты (Оклахома, США) -место, где не раз делали странные находки.Возраст каменного угля здесь составляет 312миллионов лет. По показаниям рабочих шахты,однажды здесь в куске угля был найден"целый слиток серебра правильной формы, накотором имелись отпечатки клепок"

Находки, находки... Кто изготовил эти зага-дочные предметы? На "пришельцев из космо-са" они явно не тянут - инвентарь бедноват:гвозди, кружки, монеты, цепочки, глиняныефигурки. Значит, свои, земляне. Какая жецивилизация оставила эти следы?

Следы... Таинственные люди, жившиесотни миллионов лет назад, оказывается, вбуквальном смысле оставили свои следы!Цепочку отчетливых отпечатков человеческихног 43-го размера в 1983 году обнаружил насклоне горного хребта Кугитанг в Туркмениичлен-корреспондент АН Туркменистана К.Аманниязов. Возраст этих отпечатков - 150миллионов лет - юрский период, эра расцветадинозавров. В 1938 году аналогичные следыбыли обнаружены в округе Рок-кэстл, штатКентукки. Такие же следы найдены в высохшемрусле реки Пэлэкси-Ривер, штат Техас, вПенсильвании, в Танзании... Возраст этих сле-дов - от 150 до 300 миллионов лет. Доказано,что эти следы принадлежат человеку прямохо-дящему, ступня которого выглядит как ступнясовременного человека, а не ископаемогогоминида.

И этот прямоходящий человек, оказывает-ся, не только ходил босиком, но и... носилобувь. В октябре 1922 года известный геолог

Джон Рейд обнаружил на скале окаме-невший отпечаток подошвы туфли.Хорошо была различима нить, соеди-нявшая рант обуви с подошвой. Далеешел еще один шов, а в центре, в томместе, где давление стопы было наи-большим, имелось углубление, какоеосталось бы от кости пятки, стирающейи изнашивающей подошвы.

Джон Рейд привез этот образец вНью-Йорк, где специалисты согласились

с датировкой загадочного отпечатка - 213-248миллионов лет. Естественно, "подошву туфли"тут же попытались объявить "чудом природы" и"удивительной подделкой".

Однако производители обуви охарактери-зовали этот отпечаток как оттиск подошвыобуви с рантом ручной работы, а микрофото-графия выявила все мельчайшие детали пере-кручивания и искривлений нитей и доказалаотсутствие возможности подделки отпечатка.Анализ, проведенный химиками из ИнститутаРокфеллера, доказал, что возраст отпечаткасоставляет более двухсот миллионов лет.

Какими же были люди, ходившие сотнимиллионов лет назад по нашей планете вобуви ручной работы?..

Более ста лет идея Дарвина об эволю-ции человека из обезьяны определяетнаучный подход к принятию или отрицаниюфактов. Все противоречащее ей тщательноотсеивается, и тем самым искусственноподдерживается достоверность дарвинов-ской теории. Но, увы, неугодные фактысуществуют...

"Чудеса. Загадки. Тайны"

УЛЫБНИСЬ И ПОДУМАЙ

ÀÀÍÍÅÅÊÊÄÄÎÎÒÒ

Люди жиЛи на земЛе Сотни

миЛЛионов Лет назад?

Гигантские отпечатки ног гоминида рядом со следами динозавров